sumy_2009

ВСТУП Шановні читачі! Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25.06.1991 №1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області щорічно готує Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища Сумської області. При складанні доповіді використані матеріали обласних органів виконавчої влади, установ та відомств, громадських організацій. Головним для нас залишається охорона довкілля, раціональне, ефективне та невиснажливе використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини поряд із екологічною просвітою населення – від позашкільних закладів до керівництва підприємств. Сподіваємось, що це видання стане поєднанням між всіма структурами, хто опікується питанням збереження та відтворення довкілля, та буде корисним всім пересічним громадянам. З повагою, колектив Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості регіону. Сумська область розташована на північному сході України, в межах двох природних зон - лісостепової та поліської. Територія Сумщини досить рельєфна. В її північній частині виділяється Придеснянське плато, а в південній — Лівобережне плато. Територія області в південній частині простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній відстань з півночі на південь дорівнює близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа території області 23,8 тис. кв. км. Територія області поділена на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 2 внутрішньо-міських райони м. Суми, 384 сільські ради. Обласний центр — місто Суми. У 15 містах, 20 селищах міського типу, 1466 сільських населених пунктах станом на 01.01.2010 р. проживало 1172,3 тис. осіб. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва залізницею становить 350 км, шосейними шляхами — 359 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації, протяжність державного кордону, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, південному сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України.

3

Корисні копалини області не відзначаються особливою різноманітністю. Широкий розвиток осадових утворень і майже повна відсутність магматичних порід у межах території області зводять нанівець перспективи пошуків будь-яких крупних рудних родовищ, зате дає простір для виявлення проявів і родовищ різноманітної нерудної сировини. Серед нерудних корисних копалин на території області відомі родовища нафти, газу, торфу, вугілля, фосфоритів, гіпсу, кам’яної солі, крейди, кварцових піщаників, каолінових глин, тощо. Клімат в області помірно континентальний. Зима прохолодна, літо помірно жарке. Середня температура повітря в січні становить від -7,9° на півночі області до -7,1° - на південному заході, в липні - від +18,4° на півночі до +19,9° на південному сході. Абсолютний мінімум температури повітря 36°, абсолютний максимум +38°. У гідрографічному відношенні річки області відносяться до лівобережжя р. Дніпро (Середнє та Нижнє Придніпров’я), де вони течуть із Середньоросійської височини та її відрогів, протікають по Придніпровській низовині. Завдяки тому, що територія Сумської області витягнута з півночі на південь більше, ніж на 200 км , і зміні кліматичних умов у цьому напрямку, густота річкової сітки в області варіює від 0,4 до 0,21 км/км 2 . До найбільших річок області відносяться Десна, Сейм, Псел, Ворскла, Сула, Хорол. Сільськогосподарські угіддя займають 1700 тис. га, або 71,4% території області. Сумщина володіє великим арсеналом культурних рослин. У сільськогосподарському виробництві культивуються різноманітні зернові, технічні, кормові, овочеві, плодоягідні рослини. Загальна площа земель лісогосподарського призначення - 468 тис. гектарів або майже 18% від загальної площі області. Тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів.

1.2. Соціальний та економічний розвиток регіону. У 2009 р. економіка області, як і економіка України в цілому, під впливом світової фінансово-економічної кризи зазнала відповідних втрат. У складних умовах, спричинених впливом кризових явищ на економіку регіону, в області вжито всіх можливих заходів задля недопущення зниження рівня життя людей, стабілізації ситуації в регіоні та забезпечення подальшого сталого розвитку Сумщини. Відповідно до обласних програмних та антикризових заходів серед основних пріоритетів по промисловості було визначено підтримку місцевого виробника, розширення внутрішньо-регіонального ринку споживання промислової продукції місцевого виробництва, у тому числі шляхом залучення промислових підприємств області до участі в тендерних закупівлях товарів, робіт, послуг за бюджетні кошти. За 2009 р. індекс промислової продукції склав 82,9%, тоді як на початок звітного року – 69,9%.

4

За цим показником Сумщина посіла 7 місце серед регіонів (середній індекс по країні – 78,1%). У 2009 р. введено в дію нові промислові об’єкти, зокрема: - сучасне високотехнологічне виробництво європейського типу – завод пакувальних засобів і поліграфічних виробів ЗАТ "Технологія; - високотехнологічне фармацевтичне підприємство з виробництва медикаментів для перорального застосування ТОВ "Кусум Фарм"; - уведено лінію з фасування кави у ЗАТ "Крафт Фудз Україна" потужністю 5 тис. тонн на рік; - ВАТ "Центролит" – першу чергу сталеливарного виробництва потужністю 2,5 тис. тонн литва на рік. Проведено реконструкцію ДП "Наумівський спиртовий завод" та ДП "Попівський експериментальний завод" для перепрофілювання на виробництво абсолютованого спирту (біоетанолу). У сільському господарстві вироблено валової продукції на суму 3181,1 млн. гривень. Це складає 100% до 2008 р. За темпом збільшення валової продукції тваринництва (103,4% проти 2008 р.) перевищено плановий рівень (100,4%). Отримано 2005 тис. тонн зерна (105% до плану), це один із найбільших показників за останні 20 років. Середня урожайність з одного гектару у заліковій вазі склала 30,6 ц. Порівняно із 2008 р. збільшено виробництво основних сільськогосподарських культур: ріпаку – на 1,6% (вироблено 40,4 тис. тонн), цукрових буряків – на 1,6% (333,2 тис. тонн при плані – 350,5 тис. тонн), картоплі – на 10,1% (987,1 тис. тонн, що на 21,9 тис. тонн більше за план), овочів – на 39,8% (191 тис. тонн при плані – 140,3 тис. тонн). Урожайність цукрових буряків склала 389 ц/га і є найвищою серед областей України. За урожайністю пшениці область посіла 8, жита, картоплі і соняшнику – 9, овочів – 6 місце по країні. Під урожай 2010 року озимих на зерно і зелений корм посіяно на площі 324,9 тис. га, що на 13% більше показника 2008 р. Розпочато реалізацію ряду інвестиційних проектів на найбільш перспективних об’єктах надрокористування: промислова розробка Мацківського родовища кварцитоподібних пісковиків на території Глухівського району та будівництво заводу з виробництва технічного кремнію в м. Глухів (ЗАТ "Видобувна компанія "Технолайн"), будівництво комплексу з видобування та переробки цементної сировини в СерединоБудському районі (ТОВ "Українська гірничо-рудна компанія"), розробка Шечківського комплексного родовища суглинків, пісків і крейди та будівництво цементного заводу в Путивльському районі (ТОВ "Путивльбудінвест"), промислова розробка Журавненського родовища скляних пісків в Охтирському районі та будівництво заводу з виробництва теплоізолюючих матеріалів (ТОВ "Компанія "Теплокерамтехнологія"). У 2009 р. постійними лісокористувачами області заліснено 2742 га земель, у тому числі 1177 га – земель, непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва. Створено базових розсадників на 5

землях лісового фонду площею 33,5 га, вирощено 26 млн. сіянців деревних порід. По області спожито 1814,4 млн. кВт-год. електричної енергії, що на 9,2% менше, ніж за 2008 р. (річний прогноз – 2000 млн. кВт-год.). За 2009 рік споживачами області отримано 1033,3 млн. куб. м природного газу (-13,2%), що на 66,7 млн. куб. м менше за програмний показник. На 8 підприємствах області освоєно виробництво паливних брикетів та пелет з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива. Усього за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень. За міжнародною програмою ТАСІS "Сталий територіальний розвиток в Україні" для котелень комунальних підприємств м. Ромни та Роменського району надано 22 сучасні енергоефективні котли, з яких 16 – газових та 6 – твердопаливних. За 2009 р. усіма видами транспорту, включаючи транспорт фізичних осіб, перевезено 4,6 млн. тонн вантажів. Пасажирським транспортом перевезено 142,6 млн. пасажирів. Виконано роботи з модернізації залізничної колії на дільниці Макове – Хутір-Михайлівський (30,6 км), капітально відремонтовано 51 км колії Південно-Західної залізниці. Завершується будівництво повітряної лінії живлення ПЛ-10 кВ на ділянці КонотопВорожба. Уведено в експлуатацію електропоїзд підвищеної комфортності сполученням "Конотоп – Київ". Соціально-економічний розвиток області тісно і нерозривно пов’язаний з екологічним станом довкілля, наявністю екологічних проблем та ризиків у регіоні. Оцінка стану довкілля в області свідчить, що практично немає природних компонентів екосистеми, які б не зазнавали постійного негативного антропогенного впливу. Діяльність в галузі охорони навколишнього природного середовища в області була направлена на реалізацію державної екологічної політики, виконання першочергових природоохоронних заходів, визначених у Комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р., загальнодержавних та обласних екологічних програмах. Більш детальна характеристика екологічного стану компонентів довкілля наведена у відповідних розділах.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2009 р. в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 29,185 тис. тонн забруднюючих речовин, у порівнянні з 2008 р. викиди зменшились на 0,465 тис. тонн або на 1,6%. Зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Сумській області у 2006-2008 рр. пов’язане зі зменшенням обсягів виробництва.

6

В останні роки проблему забруднення повітря в області визначають не тільки викиди стаціонарних джерел, а більшою мірою викиди від автотранспорту. У Сумській області 65% від загального обсягу викидів (54,2 тис. т) складають викиди від автотранспорту; у м. Суми викиди від автотранспорту складають 58,2% від загального обсягу викидів міста (13,14 тис. т). Тому проблема загазованості міст області викидами від автотранспорту є основною. Для покращення ситуації необхідний перехід в автотранспортному секторі на використання екологічно сприятливих видів палива, впровадження екологічних норм до автомобільних бензинів та дизельних палив рівня Євро3, Євро-4, забезпечення каталітичними системами нейтралізації автомобілів для зниження токсичності відпрацьованих газів. Крім того, для зменшення навантаження на стан атмосферного повітря необхідно будівництво об’їзних доріг та розробка оптимальної транспортної розв’язку в містах області.

2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить, що протягом останніх 5 років обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря знаходяться на одному рівні, що зумовлено стабілізацією роботи промислових підприємств та впровадженню ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових показників. Дані наведені в табл. 2.1. Таблиця 2.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т.1 Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 81,028 26,265 54,763 77,832 28,399 49,433 88,425 29,082 59, 343 87,398 29,650 57,748 83,349 29,185 54,164

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

3,400 3,500 3,710 3,667 3,497

0,061 0,070 0,073 0,073 0,071

Обсяг викидів на одиницю ВРП2 0,008 0,007 0,005 -

1

У 2000 р. наводяться дані щодо викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення та автотранспорту; починаючи з 2005 р. додатково включені дані щодо викидів від залізничного, авіаційного транспорту, а з 2007 р. – від виробничої техніки.

2 Дані за 2009 р. будуть у травні 2011 р.; величина ВРП в млн. грн.

У 2009 р. загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по області становила 83,35 тис. т, що складає біля 1% обсягу викидів в атмосферне повітря України. В порівнянні з 2008 р. загальні викиди зменшились на 4,05 тис. т або на 4,85 %.

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Серед населених пунктів Сумської області, як і раніше, найбільшого антропогенного навантаження зазнала атмосфера міст Суми - 9,433 тис. т, 7

Шостка - 0,372 тис. т, Конотоп - 0,322 тис. т., Охтирка - 0, 292 тис. т (табл.

2.2.). Причинами надмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є незадовільний технічний стан великої кількості транспортних засобів підприємств та індивідуальних власників. Також одною з основних проблем міста щодо охорони атмосферного повітря є питання морально та фізично застарілого технологічного обладнання промислових підприємств. За останні роки майже на всіх підприємствах області установки очистки газу, технологічне обладнання не оновлювались (кількість обладнання з терміном експлуатації 40 років і більше становить більше 70%). На промислових підприємствах області протягом останніх років майже не впроваджувались найкращі доступні, екологічно чисті технології. Таблиця 2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т Назва населених пунктів Всього м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка

2000

2005

2006

2007

2008

2009

26,265 7,979 0,514 0,299 1,404 0,292 0,908 1,428

26,140 8,599 0,305 0,102 0,679 0,099 0,495 0,482

28,399 8,119 0,302 0,102 0,580 0,090 0,304 0,335

29,082 9,327 0,272 0,095 0,460 0,080 0,236 0,377

29,650 9,493 0,293 0,104 0,352 0,079 0,225 0,409

29,185 9,433 0,292 0,107 0,322 0,066 0,263 0,372

У 2009 р. відбулося зменшення викидів сполук азоту на 1,03 тис. т, або на 23%; аміаку на 0,28 тис. т, або на 74,8%; діоксиду та інших сполук сірки на 0,82 тис. т, або на 21,9%; оксиду вуглецю на 0,43 тис. т, або на 6,4%; збільшення викидів речовин у вигляді суспендованих твердих частинок на 2,04 тис. т, або на 72,8% (табл. 2.3. Додатку). В містах та районах, де розташовані основні забруднювачі атмосферного повітря області (НГВУ “Охтирканафтогаз”, Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе”, Качанівський ГПЗ) спостерігаються найбільші обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми - 9,433 тис. тонн (32,3% від загальних викидів стаціонарних джерел області), Сумський район – 8,785 тис. тонн (30,1%), Роменський район – 4,914 тис. тонн (16,8%). Охтирський район – 3,311 тис. тонн (11,3%). Дані наведені в табл. 2.4. Додатку.

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства добувної та переробної галузей, діяльність трубопровідного транспорту з

8

транспортування газу, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (табл. 2.5.). Таблиця 2.5. Основні забруднювачі атмосферного повітря. № п/п

Підприємство забруднювач

1.

Сумське ЛВУМГ

2.

ТОВ «Сумитеплоенерго»

3.

Відомча приналежність

Валовий викид,т 2009 р.

2008 р.

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення Зменшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Перехід роботи котлів на вугілля.

ДК “Укртрансгаз” УМГ “Київтрансгаз” -

9980

11135

-

5140

2010

+

Качанівський ГПЗ

ВАТ “Укрнафта

3600

2538

+

4.

НГВУ "Охтирканафтогаз"

ВАТ “Укрнафта”

3150

3120

+

5.

НГВУ “Полтавнафтогаз”

ВАТ “Укрнафта

1700

1500

+

6.

ВАТ "Сумихімпром"

1280

3374

-

610

978

-

7.

Мінпромполітики України ВАТ "Сумське НВО ім. Мінпромполітики М.В. Фрунзе" України

Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Збільшення кількості ремонтів технологічного обладнання. Зменшення обсягів виробництва. Зменшення обсягів виробництва.

У структурі промислового потенціалу області більше 85% викидів забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва таких галузей: діяльність транспорту та зв'язку - 10,342 тис. т, або 35,4% від загальних викидів стаціонарними джерелами по області; добувна промисловість - 8,635 тис. т, або 29,59%; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 5,664 тис. т, або 19,4%; переробна промисловість - 3,758 тис. т або 12,9% (табл. 2.6 Додатку).

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря. На території Сумської області відсутні пункти спостереження щодо транскордонного забруднення атмосферного повітря.

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. У 2009 р. щільність викидів від стаціонарних джерел залишилась практично на рівні минулого року. Найбільша щільність викидів від стаціонарних джерел у перерахунку на 1 км2 припадає на міста Суми (65,1 т), Шостка (10,3 т), Охтирка (9,4 т), Ромни (9,1 т). Розрахований усереднений показник по області - 1,22 т на 1 км2. За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології загальний рівень забруднення атмосферного повітря за останні роки по деяких шкідливих речовинах в м. Суми стабілізувався, але залишається підвищеним. Так, середній вміст пилу, формальдегіду, діоксиду азоту в повітрі міста у 2009 р. дорівнював 1,3 ГДК; середній вміст інших інгредієнтів в атмосферному повітрі нижче санітарних норм. Слід зазначити, що регіональна система моніторингу стану атмосферного повітря недосконала: вимірювання проводиться тільки в обласному центрі, стаціонарні пости 9

розташовані поблизу доріг в містах найбільшого екологічного навантаження, де основний вклад вносять викиди від автотранспорту і забруднення атмосфери у даних місцях найбільше, тому немає достовірної картини загального стану атмосфери у місті. Високих та екстремальне високих рівнів забруднення атмосферного повітря у м. Суми протягом останніх років не спостерігалось. Дані наведені в таблицях 2.7. та 2.8. Таблиця 2.7. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Речовина

Пил Діоксид азоту Формальдегід

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньо- Максидобові мальний ГДК вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

3 2

1 1

0,2 0,05

0,15 0,04

0,5 0,14

0,5 0,085

2

1

0,004

0,003

0,012

0,035

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Примітка: * - в Сумській області стаціонарні пости спостережень знаходяться тільки в м. Суми

Таблиця 2.8. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Розчинні сульфати Оксид вуглецю Діоксид азоту Оксид азоту Аміак Формальдегід

Місто Суми Суми Суми Суми Суми Суми Суми Суми

Середньо річна концентрація 1,3 0,5 0,02мг/м3 * 0,67 1,25 0,33 0,5 1,3

Максимально разова середньорічна концентрацій 1,0 0,1 0,04мг/м3* 1,4 1,6 0,2 0,15 0,3

*- для розчинних сульфатів ГДК не розроблена, тому дані наведені в мг/м 3.

Для порівняння рівня забруднення в містах застосовується показник якості повітря – ІЗА (комплексний індекс забруднення атмосфери), який враховує декілька домішок. Величина ІЗА розраховується по значенням середньорічних концентрацій, цей показник характеризує рівень тривалого забруднення. Для м. Суми даний показник дорівнює 5,13 одиницям - місто що має підвищений ІЗА, (табл. 2.9.) За результатами аналізу ситуації в цілому по Україні. проведеного Центральною геофізичною обсерваторією МНС України, Сумська область не увійшла в жоден перелік найбільш забруднених міст України за показниками забруднення атмосфери. Таблиця 2.9. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА) м. Суми, ІЗА - 5,13

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Формальдегід (1,34), діоксид азоту (1,26), пил (1,39), оксид вуглецю (0,67), діоксид сірки (0,47).

10

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря. Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція м. Суми. Радіаційний фон у 2009 р. складів по м. Суми - 11-12 мкР/год, м. Ромни -11-12 мкР/год, м. Лебедин - 10-12 мкР/год, м. Конотоп - 10-12 мкР/год, м. Глухів - 12-13 мкР/год, смт Дружба Ямпільського району - 7-11 мкР/год. Вказані рівні гамма-фону не перевищують допустимих норм.

2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Україна прийняла Монреальський протокол у 1988 р., тим самим підтверджуючи свої наміри вжити необхідних заходів для захисту озонового шару шляхом припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин (ОРР), які в державі використовуються майже в усіх галузях господарства, але не виробляються, а завозяться ззовні. На виконання рішення Монреальського протоколу з 2002 р. посилено державне регулювання стосовно ввезення в Україну та вивезення з України найбільш небезпечних з точки зору руйнування озонового шару. У 2009 р. Держуправлінням проводилась робота по виконанню зобов’язань України за Монреальським протоколом про експорт та імпорт речовин, що руйнують озоновий шар. Так, на виконання Постанови КМУ від 27.12.2008 р. №1123 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 р.» Держуправлінням було видано 10 листів-роз’яснень на продукцію, що не містить озоноруйнівних речовин, для подання у митні органи під час митного оформлення вантажів.

2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття. Дослідження щодо впливу якості атмосферного повітря на здоров’я людини та біорізноманіття в області не проводились.

2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Протягом 2009 р. Держуправлінням проводилась робота щодо впровадження природоохоронних заходів на підприємствах області в рамках «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року». Так, на ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 4 заходи (освоєно 1млн. 242,1 тис. грн.): проведений монтаж рукавного фільтра та проведені на ньому пусконалагоджувальних робіт у ливарному цеху №1, проведена заміна 3-х вентиляторів газоочисних установок в цехах №№22, 25, виконаний ремонт гідрофільтрів в цеху №12. На ТОВ «Сумитеплоенерго» проведені еколого-теплотехнічні випробування водогрійних котлів типу ПТВМ-100, в цеху №2 проведена режимна наладка котлів, виконана заміна тепломережі по вул. Харківська11

Гагаріна, проведений перевід малоефективної котельні по вул. Білопільській в топкову та інш. (освоєно 2 млн. 601,4 тис. грн.). На ВАТ “Сумихімпром” виконано 7 заходів (освоєно 1млн. 724,044 тис. грн.), в тому числі: виконаний ремонт системи аспірації 3-ї технологічної нитки відділення активізатора, проведена заміна рукавів на рукавному фільтрі відділення пересіву, введено в експлуатацію нове сучасне сховище олеуму замість старого в сірчанокислотному цеху №4, проведена заміна теплообмінника Т 8.2 другої системи, встановлені регулюючі клапани для підтримання постійного рівня в аміачних збірниках, проведена заміна циклону в цеху концентрації сірчаної кислоти. Проведений ремонт установок очистки газу на ВАТ «МотордетальКонотоп», також проведена заміна конденсаторних батарей, які містять небезпечні дефініли на безпечні конденсатори (освоєно 75 тис. грн.); на ВАТ «Конотопський арматурний завод» проведена модернізація апарату очистки - батарейного циклону, в цеху №21 на шлифовальній дільниці проведений ремонт установок очистки газу, повітроводів (освоєно 41,8 тис. грн.); на Конотопському механічному заводі в цеху №2 проведена заміна установки очистки газу (освоєно 17,3 тис. грн.); на ДП КАЗ «Авіакон» встановлений гідрофільтр в цеху №6, проведені ремонти установок очистки газу в цехах №2, 4, 8, 10; в цеху №2 на заточувальній дільниці проведена заміна апарату очистки повітря, встановлений циклон ЦН-15 (освоєно 418 тис. грн.); на ВАТ «Червоний металіст» в цеху №5, 8 проведена реконструкція гідрофільтру, капітальний ремонт установок очистки газу (освоєно 51,0 тис. грн.); на ВАТ «Центролит» на експериментальному комплексу відробітки технології проведена установка та запуск систем очистки пилу (освоєно 2 млн. 100 тис. грн.). Сумським ЛВУМГ проведені еколого-теплотехнічні іспити паливовикористовуючого обладнання (освоєно 100 тис. грн.); НГВУ «Охтирканафтогаз» проведений ремонт і заміна аварійних дільниць нафтопроводів, також заміна, ревізія, ремонт запобіжних дихальних клапанів резервуарів і апаратів (освоєно 150 тис. грн.). На Качанівському ГПЗ проведена реконструкція факельного господарства (освоєно 1,2 млн.грн.). Всього виконано більше 40 заходів за рахунок коштів підприємств, освоєно понад 10 млн. грн. Протягом 2009 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області в галузі охорони атмосферного повітря було перевірено 183 суб’єкти господарювання (підприємства м’ясо-молочного комплексу, машинобудування, паливно-енергетичного комплексу, підприємства автотранспорту та залізниці, деревообробна промисловість, легка і харчова промисловість, підприємства нафтогазового комплексу). До адміністративної відповідальності за порушення законодавства притягнуто 263 особи на загальну суму 35,429 тис. грн.

12

3. ЗМІНА КЛІМАТУ.

3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів. Клімат є одним з основних природних чинників, який обумовлює умови мешкання та діяльності людства, напрям, структуру і, багато в чому, рівень його економічної діяльності. Зміна клімату на тлі несприятливих екологічних або санітарно-гігієнічних обставин може супроводжуватися значними соціально-економічними збитками, якщо їх своєчасно не спрогнозувати і не прийняти відповідних запобіжних заходів. Достовірно встановлено, що середня температура повітря у поверхні Землі дійсно зростає в усіх регіонах світу. Внаслідок цього в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, яка супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів, - засух і повеней, тайфунів і смерчів, зсувів, обвалів та інш. За оцінками провідних світових страхових компаній, сучасний економічний збиток від стихійних лих у 8 разів більше, ніж в 60-і роки. Окрім прямого збитку, що завдається природними катаклізмами, змінюються і витрати різних галузей економіки, зокрема сільського господарства, на перебудову виробничих циклів у зв'язку із зміною звичних кліматичних умов. Заклопотаність світової громадськості проблемою зміни клімату виразилася в ухваленні ряду міжнародних угод. У 1992 р. 154 країни підписали рамкову Конвенція ООН про зміну клімату, а у 1997 р. було прийнято Кіотський протокол. Обидва документи ратифіковано в багатьох країнах, включаючи Україну, і вступили в силу. З метою проведення науково-технічних і соціально-економічних оцінок глобальної зміни клімату і пов'язаних з цим проблем Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і Програмою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) у 1988 р. засновано Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (IPCC). IPCC є найбільш авторитетною міжнародною організацією, що займається оцінкою зміни глобального і регіонального клімату у минулому, сьогоденні та майбутньому, оцінкою дії зміни клімату і можливостей адаптації до неї. Встановлено, що клімат України, як і всієї Земної кулі, за весь період інструментальних спостережень потеплів, а динаміка зміни клімату України значною мірою є синхронною із змінами глобального клімату. Лінійний тренд приземної регіональної температури за знаком і швидкістю її зростання співпадає з параметрами глобального. За останні 35 років (19722006 рр.) середнє підвищення температури приземного повітря склало більше 1°С. На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №272-р в області розроблений План заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. П’ять проектних пропозицій на території Сумської області схвалено японськими представниками, виділення коштів на дані 13

проекти (12 млн. грн.) затверджено Постановою КМУ від 16.9.2009р. №1034 «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів державного бюджету, отриманих від продаж одиниць установленої кількості викидів парникових газів, передбачених ст. 17 Кіотського протоколу...».

3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. В рамках виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Держуправління прийняло участь в нараді при заступнику голови облдержадміністрації. В результаті обговорення підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 01.072009 №356 про створення Координаційного центру з розробки та реалізації кліматичних проектів, передбачено питання фінансування розробки регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.

3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату. Існуюча політика заходів щодо мінімізації негативного впливу зміни клімату призводить до деякого скорочення викидів парникових газів, проте поки воно не стало відчутним. Для істотного зменшення антропогенного впливу на кліматичну систему необхідні значні інвестиції в нові технології виробництва. Це і впровадження нових видів енергії, і створення стимулів зменшення негативного впливу, і розробка критеріїв оцінки позитивної політики, добровільних угод і дій. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, Сумська обласна державна адміністрації та регіональний консультант Вуглецевого фонду NEFCO проводять послідовну роботу з питань організації скорочення викидів парникових газів, у тому числі з використанням механізму Кіотського Протоколу. Роботи виконуються в рамках «Регіонального плану заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату для Сумської області».

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ У гідрологічному відношенні вся територія Сумської області розташована межах басейну Дніпра. Річки області відносяться до річкових систем лівобережних притоків Дніпра – Десни, Сули, Псел та Ворскли. По території області протікає одна велика річка Десна та 6 середніх річок – Сейм, Клевень, Сула, Псел, Хорол та Ворскла - загальна довжина яких у межах Сумської області становить 838 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її 2 становить 0,35 км/км , що майже співпадає з середньою густотою річкової мережі в Україні. Найбільш густа вона в басейні Сули – 0,44 км/км2, найменш густа – в басейні Десни – 0,30 км/км2. Середньорічний сумарний 14

стік річок області становить 5,68 км3, в тому числі: стік сформований в межах області – 2,19 км3, транзитний стік – 3,49 км3. В області налічується 46 водосховищ загальним об’ємом 102,74 млн.м3, корисним – 82,14 млн.м3, 2175 ставків загальним повним об’ємом води 124,3 млн.м3 та 537 озер.

4.1. Водні ресурси та їх використання. Для задоволення виробнича господарських потреб області у воді у 2009 р. з поверхневих та підземних джерел забрано 106,1 млн. м 3 води, у т. ч. поверхневої – 56,84 млн. м3, підземної - 48,07 млн. м3; із них: підземної води попутно добутої при видобутку нафти - 1,224 млн. м3. Найбільшими споживачами води в області є підприємства житловокомунального господарства, промисловості та сільського господарства, у т. ч. ставково-рибне господарство, частка яких в загальному водоспоживанні становить відповідно 39.6%, 13,3%, 46,3%. Динаміка забору та використанню води наведені у табл. 4.1 Таблиця 4.1 Основні показники використання і відведення води, млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ), з неї на: виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990 286,0

2000 127,5

2006 132,9

2007 125,4

2008 124,0

2009 106,1

283,7

126,3

130,8

123,5

122,9

104,9

260,07

115,35

117,33

110,5

110,9

93,46

116.2 80,3

42,41 55,97

41,22 35,67

39,08 34,32

37,2 33,42

24,26 31,67

7,2 39,7 2,8 170,3

0,427 13,133 3,407 10,7 84,42

4,027 36,41 13,33 88,88

3,021 34,05 12,89 74,05

2,296 38,00 12,04 71,15

1,993 35,54 11,36 61,68

145,9

75,39

77,48

63,53

63,14

58,53

58,7 0,72 11,72 75,4 759,6 87,0 110,2

14,67 0,044 46,47 14,24 187,6 82,0 165,0

10,46 0,89 25,86 41,16 194,5 82,0 128,1

25,4 0,53 8,206 29,92 207,4 84,0 134,5

23,42 0,072 7,894 31,82 184,8 83,0 140,9

22,42 0,07 7,043 29,07 143,1 86,0 138,4

В промисловості найбільш водоємкими є такі галузі: - хімічна – 43,5%; - харчова – 22,2%; - машинобудівна – 19,%; - енергетика – 13,0%; За останні 5 років в області спостерігається стабілізація в загальної кількості забраної води, але значно зменшився об’єм використання води населенням з урахуванням комунально-побутових потреб в порівнянні з 2000 р. на 24,3 млн. м3. В свою чергу, з передачею ставків в оренду під риборозведення обсяги використаної води для ставково-рибного господарства в порівнянні з 2000 р. збільшились на 31,93 млн. м3.

15

Житлово-комунальні організації працюють над проблемою раціонального використання води, але стан комунального господарства в цілому викликає занепокоєння. Постійно зростає протяжність аварійних водопровідних мереж, яких зараз вже 713,8 км., що складає 21,2% до загальної протяжності. На вкрай зношених водопровідних мережах спостерігається значна кількість поривів, що призводить до непродуктивних втрат питної води. Так, в цілому по області втрати води при транспортуванні склали 11,36 млн. м3 або 10,7% від загального забору води, у тому числі: в промисловості вони становлять 3,3%, зокрема, в хімічній та нафтохімічній промисловості – 7,7%, а на транспорті - 1,7%; в житлово-комунальному господарстві ці втрати становлять 25,8%. В містах обласного підпорядкування, відсоток втрат води при транспортуванні становить: Суми – 26,1%, Ромни – 17,3%, Шостка -17,4%, Глухів -8,7%, Охтирка -11,2% та Конотоп – 5,8%. Не поліпшилися ситуація із оснащенням підприємств водовимірювальною апаратурою. Так, на більшості підприємств не налагоджений інструментальний облік води окремими цехами та виробництвами, слабо налагоджений облік стічних вод, незадовільно нарощуються потужності повторного використання води та оборотних систем. Не знижуються питомі норми водоспоживання. Стан ведення первинного обліку води все ще залишається на низькому рівні. Обсяг оборотного та повторно-послідовного водопостачання, в цілому по області зменшився на 41,7 млн. м3 в порівнянні з 2008 р. Машинобудівна галузь зменшила обсяги оборотного і повторно-послідовного використання води на 2,13 млн.м3 за рахунок зменшення обсягів виробництва, зокрема, окремих видів насосного устаткування з припиненням їх стендових випробувань. В хімічній промисловості зменшення на 36,64 млн.м3 відбулося в зв’язку із скороченням випуску видів продукції, для виробництва яких потрібне охолодження. В табл. 4.2 наведені об’єми забору, використання та відведення води в розрізі басейнів річок. Таблиця 4.2 Забір, використання та відведення води, млн. м3 Назва водного об’єкту р. Ворскла р. Псел р, Сула р. Десна у тому числі: р. Сейм р. Шостка

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 8,91 54,89 7,952 34,38

Використано води

19,86 7,032

19,16 5,906

8,565 44,74 7,701 32,45

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 4,701 0,435 30,36 17,82 4,787 1,141 18,68 3,025 10,05 5,475

2,879 0,02

4.2. Забруднення поверхневих вод Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Скидом недостатньо очищених стоків що щорічно надходить до них. Також причинами 16

незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп , Шостка та інші. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. У 2009 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти в порівнянні з 2008 р. зменшився на 4,61 млн.м3 (з 63,53 до 63,14 млн. м3), з них: - 7,043 млн.м3 стічних вод забезпечувалось нормативною очисткою на очисних спорудах перед скидом в водні об’єкти, що складає 12,0%,; - 22,35 млн.м3 скинуто в поверхневі водні об’єкти недостатньо очищених стічних вод, що складає 38,1%; - 0, 070 млн.м3 зовсім без очистки що складає 0,1%; - 29,07 млн. м3 скинуто нормативно чистих вод без очистки, що складає 49,6%. У зв’язку з моральним та фізичним зносом споруд та обладнання, перевантаженням окремих технологічних ланцюгів продовжують неефективно працювали очисні споруди в містах Конотоп, Ромни, Суми, Ямпіль. Внаслідок порушень технологічного режиму очистки стічних вод не вийшли на проектний режим роботи очисні споруди КП “Недригайлівводосервіс”, КП «Водоканал» м. Лебедин, очисні споруди ДП “Тростянецькомунсервіс“ виправної колонії № 56 (с. Перехрестівка Роменського району) та інші. З цих підприємств до водних об’єктів поступають зворотні води, які не відповідають нормативам по органічним та завислим речовинам, біогенам.

4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Сумської області налічується 66 комплекси очисних споруд загальною потужністю 296 тис. м3/добу. 48 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених чи недостатньо очищених стічних вод в водні об’єкти. Загальна протяжність каналізаційних мереж області складає -1010,7 км, з них ветхих та аварійних, що потребують заміни – 283,3 км., при цьому у 2009 р. замінено 9,5 км. У 2009 р. відбулося зниження скиду забруднених стічних вод у водні об’єкти на 1,0 млн. м3. Із загального об’єму скинутих в поверхневі водні об’єкти стічних вод по області 61,68 млн. м3 об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти - 24,91 млн. м3 стічних вод, у тому числі: - неочищених стічних вод – 0,070 млн. м3, - недостатньо очищених – 18,74 млн. м3. Скид неочищених та недостатньо очищених стічних вод становить 75,5% від об’єму скинутих по цій галузі стічних вод.

17

Із стічними водами у поверхневі водойми скинуто 33,31 тис. т забруднюючих речовин. Обсяг цих речовин в порівняні з 2008 р. зменшився на 0,968 тис. т. У 2009 р. загальний скид стічних вод у поверхневі водні об'єкти значно зменшився у порівнянні з попереднім роком; зменшення відбулося на 4,61 млн.м3 (з 63,14 до 58,53 млн. м3). Загальний обсяг скидів забруднюючих речовин в річки області у 2009 р. зменшився в порівняні з 2008 р. на 0,968 тис. т. В той же час в області в останні роки спостерігалася постійна тенденція до збільшення кількості скиду ортофосфатів у водні об’єкти. Лише у 2008 р. відбулося незначне зменшення скиду даної речовини на 9,0%, а у 2009 р. скинуто 192,4 т, що на 0,6% більше у порівнянні з 2008 р. У 2009 р. очисні споруди КП «Міськводоканал» м. Суми продовжували працювали неефективно, в р. Псел скинуто 14,64 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, перевищення нормативів гранично допустимого скиду іде по ортофосфатам - в 3,1 рази та сульфатам – в 1,03 рази. Підприємством хімічної промисловості (ВАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 3,193 млн. м3, в тому числі: недостатньо очищених – 2,616 млн. м3, що становить 81,9% від загального скиду по цьому підприємству. За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами, у 2009 р. найбільшими забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області залишаються ВАТ «Сумихімпром» та КП «Міськводоканал» м. Суми, комунальне підприємство «Конотопське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» м. Конотоп, ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» м. Ромни.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами водних об’єктів в області є підприємства комунального господарства, які підпорядковані органам місцевої виконавчої влади, та підприємство ВАТ «Сумихімпром», яке підпорядковане Міністерству промислової політики України. У табл. 4.3 наведені данні про використання та відведення води підприємствами по галузям економіки. Таблиця 4.3. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна

Використано води

З неї на:

0,158 0,009

побутовопитні потреби 0,016 0,006

виробничі потреби 0,142 0,003

5,437

1,181

4,256

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без забруднених очищення 0,046 3,193

2,616

-

18

промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

2,615 0,198

1,827 0,136

0,787 0,063

0,929 -

0,626 -

-

30,83

27,42

3,393

24,91

18,81

-

49,21 3,55 0,501 0,223

0,145 0,292 0,339 0,070

11,84 2,988 0,162 0,153

28,16 1,259 0,011 0,021

0,004 0,347 0,020

-

0,730 93,46

0,24 31,67

0,48 24,26

0,01 58,53

22,42

-

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод. Поверхневий стік Сумської області майже на 60% формується на території Російської Федерації, тому Сумським облводгоспом активно проводяться роботи з міжнародного співробітництва. Протягом звітного періоду представниками лабораторії моніторингу вод та ґрунтів Сумської гідрогеологомеліоративної партії в створах, передбачених «Програмою державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України», були відібрані та проаналізовані проби води з відкритих поверхневих водойм. Аналіз гідрохімічних показників досліджених проб не виявив аномальних перевищень гранично - допустимих концентрацій (ГДК). Відбори проб води з транскордонних водних об’єктів та їх обстеження (струмок Знаменка, р. Знобовка, р. Бобрик) спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області (Росія) вказують, що стан струмка Знаменка знаходиться під впливом антропогенного навантаження скиду стічних вод з очисних споруд смт. Біла Березка та деревообробного комбінату і оцінюється як задовільний. Відбори проб води з транскордонних водних об’єктів та їх обстеження (р. Ворскла, с. Козінка; р. Ворсклица, с. М. Орловка ) спільно з представниками ФДУ "УЕ Білгородського водосховища" Білгородської області (Росія) вказують на то, що стан даних водойм оцінюється як задовільний. Всього спільно з представниками Російської Федерації за звітний період відібрано 6 проб води на прикордонних створах. Збіжність результатів вимірювань задовільна. За результатами аналітичного контролю виявлені перевищення ГДК по СанПін №4630-88 у р. Єзуч (с. В’язове, вище водозабору м. Конотоп ) за такими показниками: ХСК - у 2,9 рази, БСК - у 3,8 рази, заліза загального - у 1,9 рази і марганцю - у 1,4 рази . Ці результати є характерними для даного водного об’єкту. У р. Єзуч (с. Сарнавщина, нижче м. Конотоп) виявлені перевищення ГДК за такими показниками: ХСК -у 4,0 рази, БСК - у 5,9 рази, заліза загального - у 2,0 рази і марганцю - у 1,7 рази. Неефективність роботи Конотопських очисних споруд (КП ВУВКГ) є фактором забруднення р. Єзуч. Стан р. Єзуч залишається незадовільним.

19

За інформацією Державної екологічної інспекції в Сумській області у 2009 р. було відібрано і проаналізовано 757 проб води, в яких виконано 11700 визначень. Проконтрольовано 237 водних об’єктів, в тому числі 27 річок, 160 ставків, 50 спостережних свердловин. Перевірено 49 підприємств, на яких проконтрольовано 38 скидів стічної води у водойму, всього ж відібрано 240 проб стічної води. За 12 місяців проконтрольовано 243 створи, із них: по затвердженій програмі – 16 пунктів та 26 створів.

4.3. Якість поверхневих вод. Інструментально-аналітичний контроль за якістю поверхневих вод на території області проводять Державна екологічна інспекція в Сумській області, Сумській облводгосп (транскордонні водні об’єкти) та Сумська обласна СЕС (води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (пляжах).

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками (за даними Державної екологічної інспекції в Сумській області). Р. Ворскла Р. Ворскла на території Сумської області у 2009 р. контролювалася в 17 створах, при цьому 4 створи рибогосподарського водокористування – на самій Ворсклі; інші 13 створів господарсько-побутового користування – на її притоках. У створі на кордоні з Росією (с. Олександрівка Велико Писарівського району) всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: розчинені ортофосфати – 2,2 ГДК (2008 р. – 1,7 ГДК); органічні речовини – БСКп – без перевищень (2008 р. – 2 ГДК); марганець – 3,8 ГДК (2008 р. – 3 ГДК), залізо загальне – 1,5 ГДК ( 2008 р. – без перевищень ). На території Великописарівського району р. Ворскла не зазнає впливу зворотних вод підприємств. Підприємства Тростянецького району скидають свої зворотні води до р. Боромля, притоки 1-го порядку р. Ворскли, та рівчака Безіменного, притоки 2-го порядку р. Ворскли. Очисні споруди КП «Тростянецькомунсервіс» м. Тростянець працюють недостатньо ефективно, тому їх зворотні води впливають на якість води у рівчаку Безіменному. Зафіксовано перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: БСКп – 2,5 ГДК (2008 р. – 2,6 ГДК); ХСК – 1,2 ГДК (2008 р. – 1,4 ГДК). Нижче скиду зливових вод ЗАТ «Крафт Фудз Україна» в р. Боромля перевищень ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування в цьому році не зафіксовано. Протягом останніх років озеро Ігнатенкове, що через систему канав та малих річок зв’язано з р. Ворскла, забруднюється зворотними водами, які виходять після очисних споруд ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка та філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось». У 2009 р. якість води в о. Ігнатенкове не відповідала нормативам для водойм господарсько20

побутового користування за показниками: БСКп – 32,2 ГДК (2008 р. – 10,8 ГДК); амоній сольовий – 4,1 ГДК (2008 р. – 3 ГДК); ХСК – 12,8 ГДК (2008 р.5,2 ГДК); завислі речовини – 1,3 ГДК (2008 р. – 2 ГДК); залізо загальне – 2 ГДК (2008 р. – 1,1 ГДК); розчинені ортофосфати – 3,4 ГДК (2008 р. – 2,8 ГДК), сухий залишок – 1,2 ГДК ( 2008 р. – без перевищень ). Далі річка Ворскла тече по сільській місцевості без відчутного антропогенного навантаження. На кордоні з Полтавською областю (с. Куземин Охтирського району) перевищення нормативів для водойм рибогосподарського користування фіксувалося за показниками: БСКп – 1,5 ГДК (2008 р. –1,4 ГДК ); розчинені ортофосфати – 4,5 ГДК (2008 р. – 1,9 ГДК); марганець – 3 ГДК (2008 р. – 4 ГДК), залізо загальне – 1,9 ГДК ( 2008 р. – без перевищень ). Р. Сула Річка Сула бере свій початок на території Сумської області, проходить Білопільським, Недригайлівським та Роменським районами. Контроль за якістю води у звітному році проводився на 11 створах річки Сули: 8 – господарсько-побутового та 3 – рибогосподарського водокористування. У контрольних створах вище та нижче скиду з очисних споруд КП «Недригайлівводосервіс» якість води за основними показниками відповідала нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування, незначне перевищення зафіксовано по вмісту завислих речовин – 1,3 ГДК. Вміст забруднюючих речовин в створах вище та нижче скиду з очисних споруд філії ЗАТ «Слобожанська будівельна кераміка» (с. Плавинище Роменського району) на протязі року знаходився в межах нормативів для водойм господарсько-побутового користування, незначне перевищення зафіксовано по вмісту органічних речовин – 1,5 ГДК. У створі вище м. Ромни всі контрольовані показники якості води відповідають нормативам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, за виключенням: розчинені ортофосфати – 4 ГДК (2008 р.

– 1,9 ГДК ); марганець – 2,9 ГДК (2008 р. – 4,5 ГДК). В межах м. Ромни на якість води в р. Сула впливають зворотні води очисних споруд ДП "Сток-Сервіс "ПП "Еліпс". Не відповідають нормативам ГДК ( господарсько-побутове користування ) вміст завислих речовин – 1,2 ГДК, органічних речовин БСКп – 1,7 ГДК, ХСК – 1,2 ГДК. Нижче м. Ромни з року в рік спостерігається хоча й незначне, але погіршення якості води. Не відповідають нормативам ГДК (рибогосподарське водокористування) вміст органічних речовин БСКп – 1,5 ГДК, ( 2008 р. – 2,6 ГДК); іонів амонію – 3,2 ГДК (2008 р. -2,6 ГДК); завислих речовин – 1,2 ГДК (2008 р. – 1,8 ГДК), розчинених ортофосфатів – 7,8 ГДК ( 2008 р. – 4,1 ГДК, іонів марганцю – 5 ГДК, іонів заліза загального _ 1,8 ГДК. Зафіксовано перевищення ГДК для водойм господарсько-побутового водокористування за показниками: БСКп – 1,5 ГДК, ХСК – 1,2 ГДК у рівчаку 21

Безіменному, на якість води якого впливають зворотні води очисних споруд ВК -56. На кордоні з Полтавською областю (с. Білогорілка Роменського району) перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення зафіксовано лише за двома показниками: розчинені ортофосфати – 5,7 ГДК (2008 р. – 1,8 ГДК), іони марганцю – 2 ГДК. Р. Псел Річка Псел приходить на територію Сумської області з Курської області Росії. Контроль річки в межах області вівся на 12 створах (8 – рибогосподарського, 4 – господарсько-побутового користування) та 18 створах (4 – рибогосподарського, та 14 – господарсько-побутового користування) на притоках Псла 1-го та 2-го порядку. Територією області річка Псел протікає Краснопільським, Сумським та Лебединським районами. На кордоні з Росією (с. Миропілля Краснопільського району) фіксувався підвищений вміст розчинених ортофосфатів – 2,5 ГДК (2008 р. – 4,1 ГДК) , цинку – 5 ГДК ( 2008 р – без перевищень ), марганцю – 7,5 ГДК (2008 р. – 6 ГДК) для водойм рибогосподарського користування. Основні забруднювачі р. Псел розташовані в межах м. Суми. Вплив зворотних вод промислових та комунальних підприємств міста простежується в створі нижче м. Суми (с. Червоне Сумського району), де відмічається перевищення нормативів ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: БСКп – 2,2 ГДК (2008 р.–1,5 ГДК), розчинені ортофосфати – 4,8 ГДК (2008 р. – 5,9ГДК), нітрити – 2,3 ГДК (2008 р. – 1,9 ГДК ), іони амонію – 1,9 ГДК (2008 р. – 1,7 ГДК ), марганець – 9 ГДК (2008 р. – 12 ГДК), залізо загальне – 2,6 ГДК ( 2008 р. – 4,4 ГДК ). На території Сумського району р. Псел зазнає впливу зворотних вод підприємства ТОВ « ВІТАМП» що має скид в р. Ільмень – притоку р. Псел 2 порядку. В створах нижче скиду №1 з очисних споруд ТОВ « ВІТАМП» с. Сад протягом року фіксувалося перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового користування по органічних речовинах: БСКп – 1,6 ГДК; ХСК – 2,2 ГДК , розчиненим ортофосфатам – 1,4 ГДК, іонам амонію – 1,4 ГДК, завислим речовинам – 1,2 ГДК, а нижче скиду № 2 з очисних споруд ТОВ «ВІТАМП» с. Ясени - перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового призначення по органічних речовинах: БСКп – 1,9 ГДК; ХСК – 1,5 ГДК , іонам амонію – 2,7 ГДК. На території Лебединського району р. Псел зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в р. Вільшанку – притоку р. Псел 1 порядку, зокрема ДКП «Водоканал» м. Лебедин. В створах нижче скидів (№№ 1, 2) з очисних споруд ДКП «Водоканал» м. Лебедин протягом року фіксувалося перевищення нормативів для водойм господарсько-побутового користування по органічним речовинам: БСКп – 1,8 ГДК (2008 р. – 2 ГДК), ХСК – 1,3 ГДК (2008 р. – 1,7 ГДК). Взагалі навантаження на р. Псел та її притоки в порівнянні з 2008 р. зменшилося. Це пов’язано з тим, що підприємства, які мають скиди в річки, 22

працювали не на повну потужність, тому деякі показники навіть знизились в порівнянні з минулим роком. На кордоні з Полтавською областю (с. Кам’яне Лебединського району) якість води по основних інгредієнтах нижче нормативів для водойм рибогосподарського водокористування, окрім: БСКп – 1,8 ГДК (2008 р.– 2,5 ГДК); розчинених ортофосфатів – 5,4 ГДК (2008 р.– 4,9 ГДК), марганцю –6 ГДК (2008 р. – 21 ГДК), заліза загального – 1,7 ГДК ( 2008 р. – 3,6 ГДК ). Інші показники залишилась на рівні показників 2008 року. Взагалі, для річок Псел та Сейм на території Сумської області притаманний підвищений вміст іонів марганцю та заліза за рахунок вимивання цих іонів з геологічних пластів Курської магнітної аномалії, що місцями переходить на територію нашої області. Р. Десна Річка Десна протікає на півночі області. Контрольні створи розташовані як на самій р. Десна (створ у с. Пирогівка Шосткинського району після впадіння р. Шостка), так і на її притоках – 34 створи. До басейну р. Десна входять притоки I порядку: Шостка, Івотка, Сейм; притоки 2 та 3 порядку: Чаша, Вир, Єзуч, Есмань, Куколка. У 2009 р. в створі на р. Десна після впадіння в неї р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) були зафіксовані перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за показниками: розчинені ортофосфати – 2,5 ГДК (2008 р. – 3,2 ГДК); залізо загальне –2,9 ГДК (2008 р.

– 2,7 ГДК); БСКп –1,4 ГДК (2008 р. – 1,3 ГДК); марганець – 4 ГДК( 2008 р. – 17 ГДК ). Р. Шостка –притока р. Десни І порядку Основним джерелом забруднення р. Шостка в звітному році залишилося КП ВУВКГ м. Шостка. Якість води в р. Шостка вище м. Шостка відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського призначення за всіма показниками, окрім: заліза загального – 2,6 ГДК (2008 р. – 3,1 ГДК) та марганцю – 7,8 ГДК (2008 р. – 4 ГДК), розчинених ортофосфатів – 4,3 (2008 р. – без перевищень ). У порівнянні з минулим роком в цьому створі спостерігається збільшення вмісту розчинених ортофосфатів та марганцю. В межах м. Шостки якість води у р. Шостка погіршується через скиди підприємств, але перевищень нормативів ГДК для водойм господарськопобутового водокористування не відмічено. Якість води в гирлі р. Шостка (с. Пирогівка Шосткинського району) перед впадінням у р. Десна згідно нормативів ГДК для водойм рибогосподарського призначення мала перевищення за показниками: нітрити – 2,3 ГДК (2008 р. – 2,8 ГДК); БСКп –2,2 ГДК (2008 р. – 2,7 ГДК); розчинені ортофосфати – 12,6 ГДК (2008 р. – 11 ГДК); залізо загальне –4 ГДК (2008 р. – 2,9 ГДК); марганець – 6 ГДК (2008 р. – 5 ГДК). Р. Сейм – притока р. Десни I порядку Річка Сейм – притока I порядку р. Десна. Основні її притоки на території області: р. Вир, р. Єзуч, р. Чаша, р. Куколка. Контроль якості води 23

у р. Сейм проводився по 4 створам, які розташовані від кордону з Росією (с. Нові Вирки Білопільського району) до кордону з Чернігівською областю (с. Мельня Конотопського району), та по 18 створах на її притоках. Річка Сейм в межах Сумської області проходить територією Білопільського, Буринського, Путивльського, Кролевецького та Конотопського районів. Якість води в прикордонному створі з Росією не відповідає нормативам ГДК по розчиненим ортофосфатам – 1,4 ГДК (2008 р. – 2,8 ГДК); БСКп – 1,4 ГДК (2008 р. – 1,3 ГДК); марганцю – 3,1 ГДК (2008 р. – 3,6 ГДК) для водойм рибогосподарського водокористування. В створі нижче м. Путивль перевищення ГДК для водойм рибогосподарського водокористування зафіксовано тільки по розчиненим ортофосфатам – 1,4 ГДК (2008 р. – 3,1 ГДК), БСКп – 1,5 ГДК (2008 р. – 1,3 ГДК); марганцю – 2 ГДК (2008 р. – 2,8 ГДК). На території Конотопського району річка Сейм зазнає впливу зворотних вод підприємств, що мають скиди в річки Єзуч та Куколка. Зокрема в межах м. Конотоп на якість води річки Єзуч впливають зворотні води очисних споруд КП ВУВКГ м. Конотоп і не відповідають нормативам ГДК для водойм господарсько-побутового користування такі показники: БСКп – 4,8 ГДК; амоній сольовий – 3,2 ГДК; ХСК – 3,5 ГДК, залізо загальне – 1,5 ГДК, а також зливові води ТОВ «Мотордеталь – Конотоп»,зокрема такі показники: БСКп – 3,6 ГДК; амоній сольовий – 3 ГДК; ХСК – 2,6 ГДК, залізо загальне – 1,3 ГДК. Негативний вплив на якість води в р. Куколка здійснюють зворотні води очисних споруд ДП МОУ «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон». Перевищення для водойм господарсько-побутового призначення зафіксовані по вмісту органічних речовин: БСКп – 2 ГДК, ХСК – 1,6 ГДК. Якість води у р. Єзуч нижче міста Конотоп погіршилась у порівнянні з 2008 р. і не відповідає нормативам ГДК для водойм рибогосподарського користування за такими показниками: БСКп – 6,2 ГДК (2008 р. – 3 ГДК); амоній сольовий – 13,2 ГДК (2008 р. – 5 ГДК); нітрити – 1,3 ГДК (2008 р. – без перевищень), розчинені ортофосфати – 12,9 ГДК (2008 р. – 10,3 ГДК); завислі речовини – 1,7 ГДК (2008 р. – 1,2 ГДК); марганець – 23 ГДК (2008 р.

– 12 ГДК), залізо загальне – 4,6 (2008 р. – 4,1 ГДК). На виході річки Сейм з території Сумської області (кордон з Чернігівщиною, с. Мельня Конотопського району) притягом року фіксували перевищення ГДК для водойм рибогосподарського користування по органічним речовинам БСКп – 1,6 ГДК ( 2008 р. – 1,1 ГДК), розчиненим ортофосфатам –3,2 ГДК (2008 р. – 3,5 ГДК), амонію сольовому – 1,4 ГДК (2008 р. – без перевищень), марганцю – 2,5 ГДК (2008 р. – 3 ГДК).

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів. Одним з основних факторів, що спричинили критичних стан річок в області, як і в цілому в Україні, є їх тотальне зарегулювання водосховищами і ставками. Наслідками функціонування руслових водосховищ і ставків є затоплення і підтоплення родючих земель та населених пунктів, порушення 24

гідрологічного, гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок; уповільнення водообміну призводить до зростання втрат на випаровування. Нижче гребель кардинально змінюється характер русла та характер заливання заплави, порушуються руслові процеси, річки втрачають рекреаційну цінність. Непоправна шкода наноситься всьому річковому біоценозу. Через зміну умов існування в річці – зміну паводкового режиму, швидкості течії, характеру донних відкладів і інших параметрів річок суттєво зменшується біологічне різноманіття, у тому числі і різноманіття водних риб. Окремої уваги заслуговують факти привнесення в іхтіоценози водойм області дрібних тугорослих і малоцінних риб, що не мають господарського значення. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу «смітних» видів риб на іхтіофауни аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи «корисну» рибопродуктивність водойм. Велику проблему для питного і технічного водоспоживання складає так зване «цвітіння» водойм, що виникає за рахунок масового розвитку мікроскопічних водоростей, у першу чергу синьо-зелених. Це «цвітіння» є наслідком антропогенної евтрофікації водойм, росту надходження до них біогенних елементів унаслідок господарської діяльності на територіях, що оточують водойми і зміни якості води процесі господарського водокористування.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію (за даними обласної санітарно-епідеміологічної станції). У 2009 р. населення області забезпечувалось питною водою з 528 джерел централізованого водопостачання. Воду населенню подавало 34 комунальних, 71 відомчих та 372 сільських водопроводів. Вода збиралась з підземних водоносних горизонтів, розташованих на різній глибині від поверхні землі. Кількість колодязів громадського користування зменшилась на 176 за рахунок закриття колодязів для пиття та переобліку (Глухівський, Краснопільський, Лебединський, Тростянецький райони). Обласною санітарно-епідеміологічною станцією здійснено 819 перевірок санітарного стану водопроводів, у т.ч. комунальних -216, відомчих - 148, сільських - 455. При перевірках виявлено 180 порушень, в т.ч. по комунальних водопроводах - 70, відомчих - 9 і 101 по сільських. Надано 62 приписи, з них 87,1 % виконано. Винесено 94 постанови на тимчасове призупинення експлуатації водопровідних об'єктів. Питання про стан водопостачання населення виносились на розгляд голів держадміністрацій і постійних комісій з питань ТЕБ і НС в Білопільському, Буринському, ВПисарівському, Глухівському та інших районах області.

25

За якістю питної води здійснювався періодичний вибірковий контроль. Отримані результати лабораторного контролю за санітарно-хімічними і бактеріологічними показниками надано у табл. 4.4 Таблиця 4.4 Динаміка лабораторних досліджень якості питної води в розрізі кожного виду водопроводів № п/п

Об’єкти

1.

Комунальні водопроводи Відомчі водопроводи Сільські водопроводи

2.

3.

Санітарно-хімічні показники всього досліджено % невідповід. проб проб 2007 2008 2009 2007 2008 2009 3189 3334 3343 6,1 7,1 8,4

Бактеріологічні показники всього досліджено % невідповід. проб проб 2007 2008 2009 2007 2008 2009 3715 3784 3562 2,4 1,8 1,8

1240

991

875

14,8

16,6

16,6

1167

1020

1000

3,6

2,4

2,6

2839

2859

2642

23,7

22,5

29,7

3110

2967

2793

4,7

3,9

4,0

У порівнянні з попередніми роками отримані результати лабораторних досліджень свідчать, що якість питної води за санітарно-хімічними показниками погіршилась по комунальних і відомчих водопроводах, а за бактеріологічними покращилась. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості та залізу, а за бактеріологічними показниками по числу лактозопозитивних кишкових поличок. З водопровідної мережі на санітарно-хімічні показники досліджено 6128 (6446) проб води, із них 1041 (2008р. - 892) не відповідає гігієнічним нормативам, в т.ч. органолептиці 1041 (2008р.-892); на мікробні показники 6739 (7138), із них не відповідають гігієнічним нормативам 188 (2008р. 209), в т.ч. по колі-індексу 188 (2008р.-209), із них з колі-індексом 20 і більше 87 (2008р. - 127). За колодязями громадського користування здійснено 669 перевірок, виявлено 327 порушень санітарних правил і норм. Надано 171 припис, виконано 82%. Винесено 233 постанови на призупинення експлуатації колодязів, у т.ч. 41 на постійно (Буринський, Лебединський, Охтирський, Путивльський, Сумський, Тростянецький, Шосткинський райони). За якістю питної води здійснювався лабораторний контроль. Отримані результати лабораторного контролю в динаміці надано у табл. 4.5 Таблиця 4.5 Динаміка лабораторних досліджень питної води колодязів і каптажів громадського користування № п/п

Об’єкти

1.

2.

Колодязі Каптажі

Санітарно-хімічні показники всього досліджено проб % невідповід. проб 2007р. 2008р. 2009р. 2007р. 2008р. 2009р.

3200 3659 3363 58,0 58,4 53,4 10 9 7 10,0 0 14,3

Бактеріологічні показники всього досліджено проб 2007р. 2008р. 2009р.

3079 3456 3113 10 7 7

% невідповід. проб 2007р. 2008р. 2009р.

31,4 32,8 31,3 30,0 0 28,6

26

Із колодязів громадського користування на радіоактивні речовини досліджено 36 проб (2008 р. - 0), із них не відповідаючих гігієнічним нормативам не зареєстровано. Як свідчать наведені дані, у 2008-2009 рр. найбільший відсоток не відповідаючих нормам проб води із водопроводів реєструється по сільських водопроводах за санітарно-хімічними та бактеріологічними показниками. У 2009 р. найбільший відсоток незадовільних по санітарно-хімічних показниках проб зареєстровано у Глухівському, Конотопському, Краснопільському, Лебединському, Охтирському, Роменському, Сумському, Тростянецькому, Шосткинському і Ямпільському районах (від 51,1% до 93,8%). Якість води шахтових колодязів здебільшого не відповідає нормативам з санітарно-хімічних показників (вміст нітратів) та мікробіологічних показників. Спалахів захворювань на інфекційні хвороби серед населення області У 2009 р., пов'язаних з водопостачанням, не зареєстровано. У 2009 р. проведено 79 перевірок експлуатації каналізаційних і очисних споруд, виявлено 7 порушень санітарних правил і норм. Досліджено 59 проб води на санітарно-хімічні та 82 на бактеріологічні показники, з них 14,6 % не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками. Проведено 55 перевірок місць організованого відпочинку і купання населення та берегів річок і водойм. За період Весняної толоки очищено 35,8 км берегів річок і водойм. У місцях водокористування населення по постійних створах досліджено 601 проба води на санітарно-хімічні та 1271 мікробіологічні показники, в т.ч.

716 - на гельмінти, з них 1,6% і 2,1% відповідно не відповідало санітарногігієнічним нормативам (табл. 4.6. та 4.7.). На наявність пестицидів досліджено 112 проб води, солей важких металів - 329, фенолів-239, СПАР333. Таблиця 4.6 Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за санітарно-хімічними показниками. № з/п 1.

Водні об’єкти Водойми категорії

ІІ

2005р.

652

Всього досліджено проб 2006р.

2007р. 2008р.

667 600 664

2009р.

601

2005р.

8,7

% не відповідаючих проб 2006р.

2007р. 2008р.

5,8 3,5 2,2

2009р.

1,6

Таблиця 4.7 Динаміка якості води у місцях організованого водокористування населення за мікробіологічними показниками. № з/п 1.

Водні об’єкти Водойми категорії

ІІ

2005р.

1118

Всього досліджено проб 2006р.

2007р. 2008р.

1318 1414 1456

2009р.

1271

2005р.

4,1

% не відповідаючих проб 2006р.

2007р. 2008р.

4,3 2,9 2,8

2009р.

2,1

27

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Лабораторіями санепідемстанцій проводились дослідження питної води з водопроводів на радіоактивні речовини. Досліджено всього 74 проб, з них таких, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам, не зареєстровано. Сумським обласним управлінням водного господарства у 2009 р. проби на радіологічний контроль відбиралися у створах транскордонних річок та річках області (щоквартально): - р. Сейм, с. Мельня Конотопського району, на кордоні з Чернігівською областю; - р. Сейм, смт. Тьоткіно, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; - р. Псел, с. Горналь, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; - р. Клевень, с. Заруцьке Путивльського району, на кордоні з Курською областю Російської Федерації; - р. Ворскла, с. Козінка, на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації; - р. Ворсклиця, с. Мокра Орловка на кордоні з Бєлгородською областю Російської Федерації. Відповідно до постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.97 р. №61 допустима концентрація 137Cs та 90Sr у питній воді становить 2 Бк/ дм3 (54 пКu/л). Результати аналізів на визначення 137Cs та 90Sr, оброблені співробітниками Вишгородської лабораторії, свідчать про стабільність радіологічної ситуації в поверхневих водоймах області. Вміст цих радіонуклідів у воді водойм Сумської області протягом поточного року знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання. Протягом 2009 р. у спостережних створах перевищення чи стрибкоподібного підвищення показників 137Cs та 90Sr не спостерігалося. Результати аналізів поверхневих вод області, які контролює хімлабораторія СГГМП, разом з іонообмінною смолою на 137Cs та фільтрат на 90Sr щомісяця надсилаються до лабораторії Дніпровського БУВР м. Вишгород, звідки надходять результати радіологічних вимірювань.

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, у більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. За бактеріологічними показниками якість води не завжди відповідала ГОСТ 2874-82 та Державним санітарним правилам і нормам «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» від 23.12.96р. №383 за рахунок понаднормативного вмісту числа бактерій групи кишкових паличок при відборі проб води із водопровідної мережі. Якість води за санітарно – хімічними показниками не відповідала санітарно-гігієнічним нормативам по каламутності, прозорості 28

та залізу, а за бактеріологічними показниками - по числу лактозопозитивних кишкових поличок. У порівнянні з 2008 р. кількість водопроводів, що не відповідала санітарним нормам по організації СЗЗ, необхідного комплексу очисних споруд та відсутності знезаражуючих установок для профілактичного знезараження води, залишалась без зміни. Випадків інфекційних захворювань населення, пов’язаних з якістю питної води, не зафіксовано. Вплив якості питної води, а саме ступеня її мінералізації, мікроелементів та інших хімічних речовин, на стан здоров’я людей та санітарні умови життя населення не проводився. Забезпечення населення питною водою гарантованої якості залежить від діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, власників водопроводів. Удосконаленням контролю якості питної води на водопроводах є організація відомчих лабораторій по здійсненню лабораторно-виробничого контролю якості питної води за санітарнохімічними і бактеріологічними показниками, адміністраціями виробничих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, комбінатів та комунальних підприємств чи інших установ, що експлуатують системи централізованого водопостачання населених пунктів незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форм власності.

4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Діяльність Держуправління протягом 2009 р. була спрямована на впровадження в області основних принципів державної екологічної політики, головною метою якої є суттєве покращання стану навколишнього природного середовища і, зокрема, поліпшення екологічного стану річок та якості питної води, а також підвищення ефективності роботи очисних споруд, скорочення скиду неочищених стічних вод, прискорення темпів будівництва водоохоронних об’єктів. Для вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, у 2009 р. за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виконані наступні роботи: благоустрій водойми в с. Великий Самбір Конотопського р-ну, капітальний ремонт з поліпшення технічного стану гідроспоруд Бобровського та Куземинського водосховищ Лебединського та Охтирського р-нів відповідно, покращення технічного стану дамби Карабутівського водосховища для регулювання р. Ромен Конотопського р-ну, будівництво гідроспоруди для регулювання рівнів води в р. Сейм і р. Любка Путивльського р-ну, благоустрій водойм в с.Грем’ячка та Туранівка Воздвиженської с/р Ямпільського р-ну та водойм в с. Бішкінь Лебединського р-ну, інвентаризація ставків у Сумському р-ні. Із Державного бюджету профінансовані роботи по покращенню технічного стану дамби Карабутівського водосховища для регулювання р. Ромен Конотопського району, покращення екологічного стану р. Сула в межах смт. Недригайлів та м. Ромни.

29

Згідно обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, в області проведено: розширення очисних споруд каналізації у мм. Конотоп і Ромни, перебудова системи водовідведення, ремонт каналізаційних мереж у мм. Суми, Конотоп, Шостка, Глухів, Охтирка, Ромни, Тростянець, Л-Долина; збудовано каналізаційні і очисні споруди у мм. Білопілля, Лебедин і С-Буда і каналізаційний колектор до міських очисних споруд у м. Путивль. В районах області проведено роботи по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд, безполицевій обробці ґрунту, щілюванню ріллі, рекультивації порушених земель, консервації ріллі, створенню водоохоронних лісових насаджень на прибережних смугах річок і водойм. У 2009 р. у м. Глухів на міському комплексі каналізаційних і очисних споруд в насосній станції замінено насос активного мулу та насос відкачки сирого мулу, на 4-х освітлювачах та перегнивачах замінено труби, очищено від мулу мулову карту, відремонтовано вентилятор, залито новий фундамент. У м. Конотоп на міських каналізаційних і очисних спорудах проведена заміна каналізаційного колектора по вул. Металістів, на КНС № 4 проведена заміна насоса, на очисних спорудах проведено поточний ремонт. У м. Кролевець на очисних спорудах проведено ремонт насоса і окремих споруд, на КНС відремонтовано насос. У м. Лебедин на очисних спорудах проведено ремонт дамби напірного колектора, заміна каналізаційних труб. У м. Ромни проведено капітальний ремонт пісколовки, очищено 6 первинних відстійників, заміна водопроводів, ремонт гребенів, на КНС № 1 і № 2 замінено насоси, по вул. Чехова до вул. Дудіна збудовано напірний колектор. У м. Охтирка введена в експлуатацію установка „Сіваш 2000" для знезараження стічної води рідким хлором, проведено очищення каналізаційної мережі по вул. Червоноармійській, Київській та Чкалова; загальною довжиною 616 м, розпочато проведення ремонту первинного відстійника. У м. Шостка проведена реконструкція системи аеротенків, установка технологічного знезараження стічних вод гіпохлоридом натрію, поточний ремонт очищених споруд, по вул. Урицького проведена реконструкція КНС з встановленням 2-х насосів. У м. Суми проведено капітальний ремонт аеротенків та вторинних відстійників 1-ої і 2-ої черги будівництва. У населених пунктах області відремонтовано - 2068, очищено - 2351, прохлоровано 4906 колодязів громадського користування. З метою покращення водопостачання в області передбачається заміна аварійних та амортизованих мереж водопостачання на поліетиленові труби, а також максимальне забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин. Інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області у 2009 р. здійснено 99 перевірок додержання вимог законодавства в сфері охорони і використання поверхневих вод та відтворення водних ресурсів. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 117 осіб на суму 12,034 тис. грн. Аналіз проведених перевірок як на протязі 30

поточного року, так і за попередні роки, свідчить про незадовільний стан очисних споруд і, особливо це стосується комунальних очисних споруд, які технічно та морально зношені і кошти на їх реконструкцію в необхідних розмірах не виділяються, що не дає змоги вирішити проблему комплексно.

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових Найбільш дієвим заходом удосконалення екомережі є заповідання природних територій. Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га в Роменському, Недригайлівському, Лебединському та Сумському районі. Крім того, розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський». Указом Президента України від 27.04.2009 №273/2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створено Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Указом Президента України від 11.12.2009 № 1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу загальною площею 882,9 га. Стан природних складових довкілля у 2009 р. суттєвих змін не зазнав. Загальна площа екомережі області складає 1160,1 тис. га, що складає 48,6 % від території області. Динаміка площ територій, що складають регіональну екологічну мережу та складові структурних елементів екологічної мережі наведені у табл. 5.1. та 5.2. З метою пошуку нових цінних для заповідання природних територій 2731 липня проведено науково-дослідну експедицію, до якої було залучено науковців Сумських ВУЗів та екологів. В результаті виявлено та обстежено 17 нових збережених природних територій в Глухівському, Кролевецькому та Шосткинському районах області, яким пропонується надати статус заповідності. З метою розбудови мережі природно-заповідного фонду області розроблено 10 проектів створення нових заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею близько 1000 га.

31

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Повномасштабна система моніторингу впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі і біорізноманіття тільки будується. Візуально негативний антропогенний вплив спостерігається при спалюванні залишків сухої рослинності на сільськогосподарських угіддях та в смугах відведення автодоріг і залізниць. У лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконну заготівлю новорічних ялинок і підсочування беріз погіршується санітарний стан лісових насаджень.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.2. Рослинний світ області налічує понад 2300 видів рослин, з яких судинні рослини представлені 1100 видами. Відповідно висновків науководослідних робіт, в області нараховується 55 видів судинних рослин і 10 видів грибів, занесених до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, а також 94 види рослин та 10 видів грибів, що є регіонально рідкісними (табл. 5.3.). Таблиця 5.3. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 1100 910 197 100 2300

2000 55 10 65

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 55 55 55 10 10 10 65 65 65

2009 55 10 65

5.2.1. Лісові ресурси Ліси займають особливе місце в рослинному світі. Загальна площа земель лісогосподарського призначення має тенденцію до зростання. У 2009 р. в порівнянні з 2008 загальна площа земель лісогосподарського призначення області дещо збільшилась і становить 468 тис. га. Разом з тим, темпи зростання площі лісових земель є недостатніми. Лісистість території області нерівномірна і коливається від 30-35% (Кролевецький, Ямпільський райони), до 3-5% (Буринський, Білопільський райони), середня лісистість території області складає – 18%. Розподіл земель лісогосподарського призначення регіону наведена у табл. 5.4. Таблиця 5.4. Землі лісогосподарського призначення регіону № з/п 1.

1.1

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств

Одиниця виміру тис. га тис. га

Кількість

Примітка

468

280,4

32

площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2.

3.

тис. га

162,1

га

18700

тис. га

428,2

%

18

Недостатніми також є обсяги створення захисних лісових насаджень лінійного типу – полезахисних, прибережних та інших лісових смуг. Динаміка відновлення лісу на зрубах та створення нових лісів наведена у табл. 5.5. Таблиця 5.5. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2006

2007

2008

2009

1467

2589,1

2658

2780

3306

346

1131,9

898

1055

-

53

13,8

9

4

-

Значної шкоди лісовим насадженням завдають пожежі. У 2009 р. у лісовому фонді області виникло 273 пожежі, якими пройдено 298 га лісових земель (табл. 5.6). Площа однієї пожежі в середньому складає 1,1 га. Частка лісових земель, що зазнали низових та верхових пожеж, становила відповідно 99,7% та 0,3%. Таблиця 5.6. Загибель лісових насаджень від пожеж у 2009 р. №

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Лісові землі всього в т.ч. верховими

Сумська область

273

298

0,9

Площа на 1 випадок, га

Нелісові землі

Звітний рік, га

Попередній рік, га

-

1,1

0,53

Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні 273

-

На рубках головного користування у 2009 р. заготовлено 414,6 тис. м3 ліквідної деревини. Площа лісосік головного користування склала 1211 га (табл. 5.7). Основну частину деревини – 363,2 тис. м3 - заготовлено державними лісогосподарськими підприємствами. Таблиця 5.7. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 р. Район

Сумська область

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

455,05

1211/414,6

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахунфактич розраху фактич розраху фактичн кова но н-кова но нкова о лісосіка, зрубано, лісосіка зрубано, лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. , тис. га/тис. тис. м3 га/тис.

3 3 3 м м м м3 241,3 240,7 140,5 127,4 73,2 46,5

33

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів на території області не здійснювалось через відсутність затверджених нормативів плати та порядку справляння платежів. Ресурсна база лікарських рослин потребує додаткового вивчення, тому табл. 5.8. не заповнювалась.

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона рослин, занесених до Червоної книги України здійснюється в основному шляхом заповідання територій, на яких виявляються відповідні рослинні угрупування. Таблиця 5.9. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Сумська область

65

24

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

5.2.4. Адвентивні види рослин На території області виявлені і контролюються Державною інспекцією по карантину рослин такі експансивні адвентивні види: амброзія полинолиста, розрив-трава дрібноквіткова, ехіноцистис шипуватий, золотушник канадський та ін. Значні площі займають зарості кардарії крупковидної, стенактиса однорічного, полинів однорічного та гіркого та деяких інших. Вони швидко захоплюють значні території, продукують велику біомасу, пригнічуючи та витісняючи при цьому аборигенні види. Особливу тривогу викликає поширення амброзії полинолистої та високотоксичних смертельно-отруйних рослин, таких як цикута отруйна, болиголов плямистий, чорнощир звичайний, переступень білий, ваточник сірійський. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори потребує спеціальних досліджень. На даний час такі дані відсутні, тому табл.

5.10. не заповнювалась.

5.2.5. Стан зелених насаджень регіону Розвиток зелених насаджень населених пунктів області зумовлений, як правило, висадженням дерев та кущів під час проведення місячнику благоустрою. В ході проведення заходів з озеленення та благоустрою упорядковано та оновлено 2447 га існуючих парків, скверів та алей.

34

Закладено 3 нових парки загальною площею 3,6 га, нових газонів і квітників – 21 га. Динаміка стану зеленого господарства області наведена у табл. 5.11. Таблиця 5.11. Озеленення населених пунктів, га Заходи

2000 2,1 3,4 673

Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2006 3,6 3,8 1348

Рік 2007 4,8 4,3 1853

2008 7,4 4,5 1858

2009 7,5 4,4 1859

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу На сьогоднішній день тваринний світ області налічує 70 видів ссавців, 250 видів птахів, 41 вид риб, 11 видів земноводних, 7 видів плазунів. Особливу увагу Держуправління приділяє охороні мисливської фауни.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в регіоні Ведення мисливського господарства в області здійснювали організації Українського товариства мисливців та рибалок (далі УТМР) – площа мисливських угідь яких становить 1691,9 тис. га, підприємства Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства – 205,1 тис. га, інші користувачі – 165,1 тис. га. В галузі мисливського господарства Сумщини за списком перебуває 253 працівники, у тому числі – 176 штатних єгерів та 18 мисливствознавців. Загальні витрати на ведення мисливського господарства у 2009 р. склали 5457152 грн. У 2009 р. спостерігалася тенденція до стабілізації чисельності по основних видах мисливських тварин у порівнянні з 2008 р., що відображено у табл. 5.12. Таблиця 5.12. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні: Зубр Лось Олень благородний Олень плямистий Козуля Муфлон Кабан Хутрові: Заєць русак Білка Лисиця Вовк Куниця Тхір чорний Пернаті: Сіра куріпка

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

32 200 480 32 4700 1280

39 140 701 127 4574 37 2003

39 146 757 137 4939 40 2225

39 156 803 161 5203 20 2427

41 174 778 182 5097 20 2489

57470 2830 3070 92 1730 10

37805 2273 1658 48 2054 75

39361 2297 1870 56 2162 80

36428 2199 1984 68 2295 12

35524 2167 2659 70 2361 12

9370

8189

8484

11825

7082

За ліцензіями полювання здійснювалось на копитних мисливських тварин (олень, кабан, козуля) у межах затвердженого ліміту добування та за 35

відстрільними картками на хутрових звірів. Заборона полювання в деяких господарствах, несприятливі погодні умови, відсутність попиту на відлов тварин стали основними причинами невикористання лімітів. Полювання на хутрових звірів відбувалось тільки у вихідні дні (субота, неділя) і це негативно позначалось на пропускній спроможності мисливських угідь. Чисельність основних видів копитних тварин (табл. 5.13. Додатку) у цілому по області залишилась стабільною і, за винятком оленя благородного, дещо збільшилась.

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в регіоні Переважна більшість ставків у Сумській області утворена шляхом загачування поверхневого стоку і розташована на руслах малих річок і струмків, а також в балках, які не мають постійних водостоків. У розміщенні ставків на території області є певна особливість. У північних районах області в межах Полісся, а також у широких долинах рік Сейму та Ворскли їх кількість на одиницю площі території значно менше, ніж на решті території області, де балкова мережа більш розвинута і умови для їх будівництва більш сприятливі. Кількісно переважають невеликі та середні ставки з площею водної поверхні до 10 га та повним об’ємом 150-200 тис. м3. Більших ставків відносно небагато близько 10% їх загального числа, у тому числі великих - з об’ємом води понад 500 тис. м3. Інтенсивне будівництво середніх та великих ставків об’ємом понад 200 тис. м3 велося у 1960-1980 рр. Цільове призначення їх було різним - для технічного водопостачання промислових підприємств, для зрошення та обводнення сільгоспугідь, риборозведення, задоволення культурно-побутових потреб, з протиерозійними цілями та інше. Багато ставків мають комплексне призначення. Мережа ставків в області відіграє суттєву роль у регулюванні річкового стоку. За даними облводгоспу в Сумській області налічується 2175 ставків загальною площею поверхні 109,5 км та загальним повним об’ємом води 124,3 млн. м3. На території області промислових ділянок вилову риби немає. Ліміти на вилов риби не встановлювались, квоти не виділялись, тому табл. 5.14. не заповнювалась. На водоймах загального користування діють правила любительського рибальства.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На Сумщині мешкає 108 видів тварин, занесених до Червоної книги України (табл. 5.15.), до Європейського Червоного списку занесено 33 види тварин, до Міжнародного Червоного списку за Бернською конвенцією – 258 видів. Особливим раритетом Північного лісостепу Лівобережної України є реліктовий вид, занесений як до Червоної книги України, так і до Європейського Червоного списку – хохуля звичайна. Популяція цієї тварини, що нараховує всього 100-300 особин, розміщується в північно-східній 36

частині області в заплаві р. Сейм. У зв’язку з високим антропогенним тиском збільшення і розповсюдження по р. Сейм популяції цієї тварини очікувати не доводиться. Для стабілізації і збереження зазначеного виду необхідно терміново створити передбачений Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, національний природний парк «Середньосеймський», пріоритетним завданням якого стала б охорона і вивчення особливостей біології реліктової тварини. На території Державного мисливського господарства «Конотопське» мешкає 41 зубр, яким освоєно понад 14 тис. га угідь. На території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» спостерігаються: заєць-біляк, горностай, скопа, пугач, кулик-сорока та інші види червонокнижних тварин. Територія НПП розглядається як перспектива для створення осередку оселення зубра. Занепокоєння викликає популяція лося, чисельність якого в окремих районах досягла критичного мінімуму (табл. 5.16.). Таблиця 5.15. Охорона та відтворення тваринного світу Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

108

-

Сумська область

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Таблиця 5.16. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

лось

1

Види, яким загрожує небезпека 2005 лось

2007 лось

2008 лось

2009 лось

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Епізоотична ситуація щодо сказу тварин в області залишається напруженою в зв’язку з тим, що основним джерелом збудника сказу залишається дика фауна. Основою підтримки стійкого благополуччя в області є пильний контроль за виконанням плану протиепізоотичних заходів. Так, за 2009 р. було досліджено лабораторно на бруцельоз – 111, лептоспіроз – 601, трихінельоз – 74, хворобу Ауєскі – 5, класичну чуму свиней 12 проб, отримані негативні результати досліджень. Для припинення і нерозповсюдження сказу одним із можливих заходів є пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин. З цією метою у 2009 р. було використано 485 тис. доз пероральної вакцини. У 2009 р. проти сказу щеплено собак 143568 голів, котів – 48869 голів.

37

5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття З представників хребетних тварин, які досить добре пристосувалися до існування в місцевих умовах, можна назвати єнотовидного собаку, завезеного з Далекого Сходу і ондатру, завезену з Північної Америки. Перший вид запишається малочисельним, другий часто трапляється на річках і озерах. Ріст його популяції стримується внаслідок оренди водогосподарських об’єктів для риборозведення, пов’язаного з випуском води. В історично сформованій іхтіофауні області відсутні види, що споживають водну рослинність. Для боротьби з небажаною водною рослинністю в область, починаючи з 1953 р., завозяться білий і строкатий товстолобики, білий амур. Роботи з уселення цих риб у внутрішні водойми пов’язувалися з вирішенням двох важливих проблем - підвищенням рибопродуктивності водойм і зниженням рівня їх трофічності. Разом з переліченими видами риб в область потрапили дрібні тугорослі і малоцінні види риб, що не мають господарського значення, зокрема, представник далекосхідної іхтіофауни - амурський чебачок. Його розселення являє собою приклад несанкціонованого переселення гідробіонтів внаслідок неправильної акліматизаційної роботи (неконтрольоване переселення разом із рослиноїдними рибами далекосхідного комплексу). Даний вид риб характеризується високою екологічною пластичністю і підвищеною життєздатністю, легко адаптується до змін умов навколишнього середовища. Актуальність проблеми, крім можливого негативного впливу "смітних" видів риб на іхтіофауну аборигенних видів, пояснюється їх поширенням у ставкових рибних господарствах регіону, де вони вступають у напружені конкурентні взаємовідносини з видами, що культивуються об’єктами рибництва, істотно зменшуючи "корисну" рибопродуктивність водойм. Зокрема, амурський чебачок, схильний до інтенсивного нарощування чисельності і невимогливий до умов середовища, в окремих випадках складає до 25% і більше в рибопродукції ставків. Водночас, обмеженість даних щодо особливостей біології, стану популяцій, поширення і можливого впливу вищезгаданих вселенців на природні і штучно сформовані іхтіоценози, створюють серйозні перешкоди в розробці конкретних дійових заходів, спрямованих на зниження їх негативного впливу як в аквакультурі, так і в природних екосистемах. Спеціальних спостережень за станом популяцій цих видів не ведеться.

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду регіону Станом на 01.01.2010 в області налічується 247 природно-заповідних об’єктів загальною площею 175,4 тис. гектарів, що становить 7,36% від площі області і вище середнього показника по Україні, але нижче від оптимального, рекомендованого науковцями (10-12%). У мережі об’єктів природно-заповідного фонду області у 2009 р. відбулися значні зміни. Так, Указом Президента України від 27.04.2009 38

№273/2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створено Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Указом Президента України від 11.12.2009 №1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу загальною площею 882,9 га. Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га в Роменському, Недригайлівському, Лебединському та Сумському районі. Крім того, розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський». Таким чином, мережа природно-заповідних об’єктів області представлена 9 категоріями з одинадцяти, що існують в Україні. Серед об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в області: два національні природні парки, природний заповідник, 10 заказників та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 85 заказників, 92 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічних сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ. З метою реалізації Указу Президента України від 27.04.2009 №273 «Про створення Гетьманського національного природного парку» головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 22.10.2009 №580 «Про утворення комісії щодо приймання-передачі земель Гетьманському національному природному парку». 16 жовтня складено акт про передачу під охорону Гетьманському національному природному парку земельних ділянок загальною площею 11673,2 га на території Великописарівського, Охтирського і Тростянецького районів. Для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо надання земель у постійне користування Гетьманському національному природному парку відповідно до законодавства розпочато підготовчі роботи. На виконання обласної «Програми підготовки та проведення заходів щодо відзначення 80-річного ювілею відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина» та вирішення його першочергових проблем на 2008-2010 роки» 23.03.2009 в обласній науковій бібліотеці Держуправлінням проведено презентацію фотоальбому «Михайлівська цілина». 22.05.2009 керівництво та фахівці Держуправління взяли участь у виїзному засіданні постійної комісії з питань земельних, водних ресурсів, лісового господарства, екології та довкілля обласної ради, що проводилось в с. Катеринівка Лебединського району з питань збереження та відтворення «Михайлівської цілини». За ініціативи та підтримки Держуправління з 14 по 28 серпня 2009 р. на території охоронної зони відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» діяв міжнародний волонтерський 39

табір. Його учасники з Польщі, Франції, Бельгії, Сполучених Штатів Америки та України розпочали роботи з відновлення лучного степного фіторізноманіття на території охоронної зони відділення УСПЗ «Михайлівська цілина». На виконання Указу Президента України від 27.08.2008 №774 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» продовжувались роботи по погодженню включення земель до створюваних національних природних парків «Верхньосульський», «Середньосеймський» та «Великий бір». З метою визначення земель лісового фонду, що включаються до згаданих парків, 21.05.2009 було проведено робочу нараду з керівництвом та працівниками Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства з питання. За ініціативою Держуправління 28.10.2009 в обласній державній адміністрації відбулась розширена нарада з проблемних питань створення національних природних парків «Великий бір», «Верхньосульський» та «Середньосеймський». За результатами наради головою облдержадміністрації підписано розпорядження від 22.10.2009 №581 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідного фонду області».

27-30 травня 2009 р. керівництво та фахівці держуправління прийняли участь у Міжнародному семінарі «Соціально-економічна спадщина М.М. Неплюєва і Хрестовоздвиженського трудового братства», що відбувся в Сумській обласній державній адміністрації. Прийнято рішення на перших етапах розвитку збереженої природної спадщини М.М. Неплюєва об’єднання природоохоронного досвіду діючої установи національного рівня – національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» і культурного та духовного надбання Трудового братства М.М. Неплюєва. Таким чином, площа природно-заповідного фонду області у порівнянні з 2008 р. збільшилась на 14,3 тис. га і тепер становить понад 175,4 тис. га, що складає 7,36% від території області (відповідний показник по Україні близько 5%). Зміни площі та структури природно-заповідного фонду Сумської області наведені у табл. 5.17 та 5.18 Додатку.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Рекреаційні ресурси області представлені будинками відпочинку та територіями рекреаційного призначення загальною площею понад 11 тис. га. Найбільш освоєними в рекреаційному відношенні є заплави р. Ворскла та р. Псел, менша кількість рекреаційно-оздоровчих закладів та місць неорганізованого відпочинку вздовж річок Сула та Сейм. Охорона, збереження та облік використання рекреаційних ресурсів в області практично відсутній, за винятком лісового фонду та територій, що входять до складу національного природного парку «ДеснянськоСтарогутський» та Гетьманського національного природного парку. Так на території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» створені марковані екологічні стежки «Візитівка Десни» та «Графівська». Для прийому відвідувачів облаштовані дві туристичні бази на 22 місця та 11 40

літніх вагончиків на 24 місця. Для розвитку туристичної та рекреаційної інфраструктури Гетьманським національним природним парком розпочато роботи по розробленню водних туристичних маршрутів, готується детальний опис місць для спортивного рибальства, встановлено 250 межових інформаційних знаків. Територій, які б відносились до курортів державного та місцевого значення, в області немає. Відсутність методики обліку рекреаційних ресурсів, а також спеціально уповноважених органів, які б займалися питанням контролю за використанням рекреаційних ресурсів, збиранням та узгодженням відповідної інформації та інше практично унеможливлює визначення більш-менш точних якісних і кількісних характеристик рекреаційних ресурсів, ведення їх ефективного використання і охорони.

5.4.3. Історико-культурна спадщина В області налічується понад 2 тис. га земель історико-культурного призначення, у т.ч. 66 об’єктів мають категорію національного значення (46 – архітектурних, 17 – археологічних, 3 - історичних), на яких розташовані такі об’єкти історико-культурної спадщини:  державні історико-культурні заповідники – 3,  будинок-музей – 1,  краєзнавчі та художні музеї – 10,  парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – 21,  дендрологічні парки – 2,  ботанічні сади – 2,  археологічні пам’ятки – 780,  пам’ятки історії – понад 1454,  пам’яток архітектури та містобудування – 373. Збереження ландшафтів об’єктів історико-культурної спадщини в їх первісному вигляді, в основному, здійснюється за рахунок особистої або групової ініціативи громадян без відповідних проектів. Більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва перебувають у занедбаному стані.

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Сумська область має значний потенціал для розвитку туристичної та курортної галузей – це і унікальна історико-культурна спадщина, і сприятлива екологічна ситуація, вигідне географічне розташування, наявність чудових природних об’єктів. Популярністю користуються екскурсійні маршрути до мм. Ромни, Глухів, Путивль, заповідника «Михайлівська цілина», парку-пам’ятки «Тростянецький парк», та ін. Набуває поширення сільський зелений туризм. Відкрито садиби сільського туризму у Лебединському, Роменському, Конотопському районах. Організовані групи туристів здійснюють подорожі по області у супроводі фахівців туристичних організацій, на сьогодні в області існує 70 організацій, що мають ліцензію державної служби туризму і курортів.

41

Розвиток туризму в області сприяє задовільному стану об’єктів історикокультурної спадщини та довкілля. Вплив неорганізованого туризму на стан екосистем детально не досліджений. Найбільшої шкоди природному середовищу завдають неорганізовані туристи, які залишають після себе побутове сміття, пошкоджені та знищені рослини, згарища від багать. Для зменшення негативного впливу туризму на довкілля ведеться профілактичнороз’яснювальна робота.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд Сумської області складає 2383 тис. га. Площа сільськогосподарських угідь 1700,5 тис. га, що становить 71.4% від загальної площі області і свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння та надмірну розораність орних земель. Використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам природокористування. Порушені екологічно допустимі співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що негативно впливає на стійкість агроландшафту і довкілля. Сільськогосподарські угіддя зазнають забруднення промисловими та побутовими відходами, нафтою та нафтопродуктами, пестицидами та іншими хімічними речовинами, ущільнюються важкою ґрунтообробною технікою, підтоплюються.

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Останнім часом спостерігається незначна тенденція щодо зменшення земель сільськогосподарського призначення та збільшення земель лісового фонду, що видно з таблиці 6.1. Додатку.

6.1.2. Деградація земель Земля – найцінніше багатство нашої країни і від її раціонального та ефективного використання залежить добробут народу. Здійснювана земельна реформа направлена на забезпечення раціонального використання та охорони земель. В той же час, в результаті складних економічних умов, диспаритету цін на промислову та сільськогосподарську продукцію в області, як і в Україні в цілому, поглибились процеси деградації ґрунтів. Загострилася проблема з балансом поживних речовин в землеробстві, зростає кислотність ґрунтового розчину, зменшується вміст гумусу. В ґрунтах склався негативний баланс поживних речовин, поширилась дегуміфікація, значно збільшилися площі середньо- і сильнокислих ґрунтів, особливо в зоні Полісся. Велике занепокоєння викликає інтенсивне закислення ґрунтів лісостепової зони області, що в ряді випадків робить проблематичним вирощування на чорноземних ґрунтах цукрових буряків, озимої пшениці, багаторічних бобових трав та інших культур.

42

На території Сумської області налічується 222,3 тис. га земель, які підлягають деградації. Основними деградаційними процесами є вітрова та водна ерозія, підкислення та засолення ґрунтів. Останнім часом посилились деградаційні процеси, пов’язані з забрудненням хімічними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, непридатними та забороненими до використання пестицидами, іншими відходами. Найбільше проявів техногенного забруднення спостерігається в районах нафтогазовидобування, та в районах з розвинутою промисловістю. Широкого прояву набули деградаційні процеси ґрунтового покриву, найбільш поширеними з яких є зниження вмісту поживних елементів, щорічний від’ємний баланс гумусу, декальцинація ґрунтів і, як наслідок, підвищення їх кислотності, ущільнення, погіршення фізико – хімічних показників, водна ерозія. В результаті реформування земельних відносин значно зросла кількість агроформувань з порушеним внутрішньогосподарським землеустроєм. В цих господарствах не витримуються сівозміни, допускаються відхилення від науково – обґрунтованих систем землеробства, порушуються технології обробітку ґрунтів, що негативно впливає на їх екологічний стан. Порушення сівозмін, а також відсутність дієвого контролю за дотриманням елементарних правил і норм використання земель призвело до зменшення продуктивності ріллі. На жаль, моніторинг земель останній раз в області був проведений в 1999 р, на сьогоднішній день роботи з моніторингу земель в області не проводяться у зв’язку з недостатнім фінансуванням, тому таблиця 6.2. заповнена частково. Таблиця 6.2 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000

2006

2007

2008

2009

265,1

224,1

567,7

562,8

578,4

305,1

305,1

305,1

262,6

257,7

273,3

265,1

224,1

0,028 7,4

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними антропогенними факторами, що впливають на стан земель та довкілля є сільське господарство, промисловість, транспорт, енергетика та інше. На кінець 2009 р. площа порушених земель Сумської області склала 2,75 тис га, відпрацьованих – 0,91 тис. га. Рекультивацію земель проведено на площі 0,006 тис. га. Динаміку порушених та рекультивованих земель в різні роки можна простежити в таблиці 6.3. Слід зазначити, що для розв’язання 43

проблеми рекультивації земель необхідні значні кошти і без фінансової підтримки з боку держави вирішити цю проблему самостійно область на даному етапі не має можливості. Таблиця 6.3 Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 2,83 0,1 0,96 0,0 0,082 0,0

2006 2,80 0,1 1,01 0,0 0,030 0,0

2007 2,74 0,1 0,92 0,0 0,09 0,0

2008 2,74 0,1 0,91 0,0 0,052 0,0

2009 2.75 0.11 0.91 0.04 0.006 0.00

6.3. Якість ґрунтів.

6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення. Ґрунтовий покрив є одним із головних і найцінніших природних ресурсів області, тому його охорона від негативного впливу ерозійних процесів, забруднення, інших видів деградації знаходиться під постійним і ретельним контролем. У складі орних земель області чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти, які є найбільш родючими в світі, становлять близько 74%. Вегетаційний період з сумою активних триває 188-195 днів. За цей період випадає 335-360 мм опадів (60-70% річної суми). Такі умови дають можливість вирощувати високі врожаї зернових, зернобобових, круп'яних, овочевих та кормових культур По природно-кліматичних умовах вирощування таких цінних технічних культур як цукровий буряк, конопля, льон, Сумська область є однією з провідних в Україні. У межах області виділено 70 видів ґрунтів, які, в свою чергу, за механічним складом та іншими ознаками підрозділяються на 250 ґрунтових відмін. Причиною такої розмаїтості та строкатості ґрунтового покриву є, насамперед, наявність на території області двох основних ґрунтовокліматичних зон - Поліської та Лісостепової, та чітко визначеної між ними Перехідної зони. У ґрунтовому покриві Поліської зони переважають дерново- підзолисті ґрунти легкого механічного складу на водно-льодникових відкладах (10,2% обстеженої площі орних земель), а в Лісостеповій - чорноземи типові глибокі малогумусні (56%), чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені на лісових породах (22,3%). Але в результаті допущених свого часу прорахунків в організації сільськогосподарського виробництва, сучасне використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічне співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових і водних територій, що негативно впливає на стійкість агроландшафту, веде до деградації ґрунтів. Основними причинами погіршення екологічного стану земельних ресурсів є безпідставне залучення до використання в складі орних малопродуктивних земель, включаючи прируслові луки, пасовища та схили, порушення ґрунтозахисних технологій 44

обробітку ґрунтів. Аналіз структури посівних площ, дає підстави стверджувати, що вона не відповідає вимогам науково обґрунтованої системи землеробства, не забезпечує раціонального використання земельних ресурсів і, як наслідок, негативно впливає на екологічний стан ґрунтів та їх родючість.

6.3.2. Забруднення ґрунтів. Протягом 2009 р. ДЕІ в Сумській області проведено 105 перевірок по контролю за дотриманням земельного законодавства. За порушення природоохоронного законодавства на порушників складено 138 протоколів, сума штрафів склала 30,820 тис. грн. Виявлено 5 випадки засмічення земель: на площі 6007 м2, нарахована сума збитків склала 35510,444 тис. грн. Пред’явлено 8 позовів на суму 30,137 тис. грн., винесено 3 рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації об’єктів, які знаходяться в прибережній захисній смузі озера Чеха та р. Псел. В ході перевірок підприємств нафтогазового комплексу виявлено забруднення земель на Бугруватівському родовищі (НГВУ «Охтирканафтогаз») буровими розчинами, високомінералізованими водами та нафтою. В ході перевірки виявлено, що в результаті частих поривів водогонів відбувається забруднення земель пластовими високомінералізованими водами, що є порушенням ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.167 Земельного кодексу України. Загальна площа забруднених земельних ділянок склала 4194 м2. Також забруднення земельних ділянок високомінералізованими водами виявлено і території Кардашівської сільської ради, біля технологічної дороги підприємства, яка проходить по межі двох сільських рад Бугруватівської і Кардашівської. Ці місця проходять вздовж водогонів НГВУ “Охтирканафтогаз”. Загальна площа забруднених земельних ділянок біля технологічної дороги та біля експлуатаційної свердловини № 61 НГВУ “Охтирканафтогаз” склала 23 420 м2. За невиконання природоохоронного режиму використання земель та псування сільськогосподарських і інших земель до адмінвідповідальності притягнуто 25 посадових осіб сільськогосподарських підприємств.

6.4. Охорона земель Відповідно до Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області на 2007 – 2015 рр., Програми захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель в Сумській області обласним управлінням земельних ресурсів спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації проводяться роботи по організації та фінансуванню робіт із збереження земель області, а саме: будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, консервація деградованих і малопродуктивних земель, створення стокорегулюючих та водоохоронних лісосмуг, будівництво ставків – 45

мулонакопичувачів, проектно – вишукувальні роботи, вапнування ґрунтів, впровадження безполицевого обробітку ґрунту та заорювання соломи. У 2009 р. розпочато будівництво ставка-мулонакопичувача на території Глухівського району Сумської області. Для запобігання розвитку ерозійних процесів в області застосовується поверхневий обробіток ґрунту. Велику роль в забезпеченні родючості ґрунтів відіграє вапнування ґрунтів різного ступеню кислотності, яких в області налічується близько 257,7 тис. га, але за браком коштів цей захід впроваджується далеко не в повній мірі. Охорону земель сільськогосподарського призначення необхідно забезпечувати на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, впровадження екологічно та економічно обґрунтованих систем ведення сільського господарства з контурномеліоративною організацією території та адаптованих до місцевих умов технологій, а також обмеження їх вилучення (викупу), у тому числі особливо цінних ґрунтів. Необхідно вводити ґрунтозахисні сівозміни і технології вирощування сільськогосподарських культур на основі мінімізації обробітку ґрунту, впровадження його безвідвального обробітку з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов конкретних регіонів, освоювати технологічні прийоми зниження негативного впливу на ґрунти технічних засобів і забезпечення застосування всього комплексу агротехнічних заходів.

6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. Державне управління при своїй роботі користується низкою нормативно-правових актів, що регламентують порядок використання земель та пов’язаних з ними відносин. Серед них: Земельний кодекс України, Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України про землеустрій, наказ Мінприроди України від 05.11.2004 №434 "Про затвердження порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення(викупу), надання земельних ділянок" та інше. Головним управлінням Держкомзему в Сумській області спільно з Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, державною екологічною інспекцією, державною податковою адміністрацією, державним проектно-технологічним центром "Облдержродючість" та Сумським регіональним центром наукового забезпечення АПК в області розробляються Правила використання та охорони земель сільськогосподарського призначення в Сумській області для Програми раціонального використання орних земель області згідно з науковообґрунтованими нормативами ведення землеробства. Затвердження зазначених Правил планується у 2010 р.

46

7. НАДРА 7.1 Мінерально-сировинна база На території області обліковується 373 родовища та 64 об'єкти обліку (з урахуванням комплексності 437) з 21 виду корисних копалин, з яких 134 родовища та 51 об'єкт обліку експлуатуються. Мінерально-сировинна база області на 50,0% складається з паливноенергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), на 44,8% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, близько 4,0% перепадає на питні і технічні підземні води, решта - 1,2% - інші види корисних копалин. На території області розташовано 117 родовищ торфу. Запаси торфу категорій А+В+С1 складають 55940 тис. т. Також відоме 55 родовищ сапропелю. Запаси сапропелю по 6 родовищах за категоріями А+В+С1 підраховані кількістю 1505 тис. т. На перспективних для розвідки 49 озерах запаси категорії С2 складають 4981 тис. т. Жодне з родовищ сапропелю в області не розробляється. Кварцити, які використовуються в металургійній промисловості як флюси та сировина для виробництва кристалічного кремнію і вогнетривів, представлені двома родовищами кварцових пісковиків. Розробляється Баницьке родовище. Запаси за кат. А+В+С1 складають 9080,42 тис. т. Видобута сировина постачається Дніпровському заводу, розташованому в м. Запоріжжі. Попередньо оцінені запаси Мацківського родовища кварцитоподібних пісковиків як високоякісна сировина для виробництва кристалічного кремнію, апробовані ДКЗ України в кількості 1168 тис. т за кат. С1.

7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Загалом на території області спеціальні дозволи на користування надрами з метою видобутку корисних копалин та на геологічне вивчення, в тому числі з дослідно-промисловою розробкою, видано на 93 родовища, з яких 21 - нафта (5 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 15 - газ (геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 10 - пісок, 2 - пісок кварцитовий, 4 - крейда (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 21 - суглинок (1 геологічне вивчення, в т.ч. ДПР), 1 - торф, 1 - глина. До корисних копалин загальнодержавного значення відноситься 57 родовищ, місцевого значення – 36 родовищ. Загальна кількість родовищ та кількість родовищ, що розробляються, та обсяги видобутої сировини у 2009 р. наведені в таблиці 7.1. Інформація по використанню надр наведена в таблиці 7.2 Таблиця 7.1 Мінерально-сировинна база. Види корисних копалин Нафта

Загальна кількість родовищ 2008 р.

2009 р.

26* 26*

Родовища, що розробляються 2008 р.

2009 р.

Одиниця виміру тис. т

Видобуток Балансові запаси сировини станом на у 2009 р.

01.01.10 1312,04

47

Газ природний Конденсат Кварцити Крейда будівельна Пісок будівельний Сировина цегельночерепична (глина, пісок, суглинок)

1 1 7

млн. м³ тис. т тис. т тис. т тис. м³

1149,37 184,47 34,18 5,48 71,98

11

тис. м³

98,7

20* 19* 1 7 14+2*

20* 19* 1 7 14+2*

28

27

1 1 6

98+4*

98+4*

12

Примітка: * - об’єкти обліку запасів, які входять до складу комплексних родовищ

Таблиця 7.2 Використання надр. № з.п

Загальна кількість Наявність документації кар’єрів, шахт, гірничий земельний спеціальний розрізів та відвід відвід дозвіл на розробок користування

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га

Рекультивовано у 2009 р., га.

надрами (ліцензія) 1

2

3

Родовищ вуглеводнів, що розробляються – 27 Кар’єрів твердих корисних копалин – 55 Водозаборів підземних прісних вод – 33

26

-

27

-

-

-

29

-

34

22,18

6,33

6,33

-

-

17

-

-

-

Примітка: * - інформація по діючих кар’єрах.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Значну небезпеку для підземних вод становить забруднення геологічного середовища нафтопродуктами. Головними нафтогазодобувними підприємствами на території області є НГВУ «Охтирканафтогаз» та НГВУ «Полтаванафтогаз» ВАТ «Укрнафта». Особливістю нафтохімічного забруднення є утворення вуглеводнями та продуктами їх розпаду токсичних сполук, що впливають, насамперед, на стан грунтів зони аерації та підземних вод. Забруднення геологічного середовища нафтопродуктами є глобальною екологічною проблемою. Потрапляння нафтопродуктів у водоносні горизонти робить непридатними для споживання великі об’єми питної води. Тому впровадження системи моніторингу для оцінки техногенного впливу нафтохімічних підприємств з метою запобігання забруднення геологічного середовища нафтопродуктами та своєчасної розробки охоронних заходів – це важлива задача. У 2009 р. НДПІ ВАТ «Укрнафта» розроблені "Програма робіт для створення системи моніторинг за станом підземних вод на території Анастасівського родовища Качанівського ГПЗ" та "Програма проведення робіт з інженерного захисту території К ЦПГ, ЦПСН Качанівського ГПЗ та прилеглої території ур. Обертень від забруднення нафтопродуктами". Системи моніторингу підземних вод створюється на підприємстві як інтегрована інформаційна система, що здійснює збирання, оброблення та збереження екологічної інформації для відомчої та комплексної оцінки і прогнозу стану геологічного середовища, підземних вод, надання обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних соціальних, 48

економічних та екологічних рішень. Інженерно – геологічні вишукування виконуються з метою вивчення та оцінка геологічних умов території для прогнозування змін геологічних умов під дією природних і техногенних факторів, визначення допустимих впливів на елементи геологічного середовища та способів досягнення потрібного стану цього середовища. Система спостережень, що впроваджується на підприємствах, стане складовою частиною регіональної системи моніторингу довкілля і сприятиме ефективному використанню природних ресурсів та забезпеченню екологічної безпеки.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Станом на 01.01.2010 р. в області нараховувалось 4342 артезіанських свердловин. Згідно з даними форми 2-тп (водгосп) забір води з артезіанських свердловин за 2009 р. складає 49,29 млн.м3. На обліку в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Сумській області налічується 845 первинних водокористувачів підземних вод, які мають дозволи на спецводокористування. Із загальної кількості водних свердловин виявлено 818 (18,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, з них 525 свердловин підлягають сантехнічному тампонажу. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод по 18 водозаборах становлять 577,8 тис.м3/добу, перспективні потреби області очікуються в кількості 195,0 тис.м3/добу. Водопостачання області здійснюється за рахунок експлуатації водоносних горизонтів і комплексів четвертичних, пліоцен-олігоцен-еоценових, бучаксько-каневських, палеоценових відкладів кайнозойської групи та мергельно-крейдяних, сеноман-нижньокрейдяних та нижньотриасових відкладень мезозойської групи. Найбільш важливу роль у водопостачанні міст та селищ міського типу відіграють мергельно-крейдові, сеноман-нижньокрейдяні та бучакськоканевські водоносні горизонти, водовідбір по яких складає 148,9 тис.м3/добу. У водопостачанні сільського господарства провідна роль належить мергельно-крейдяним, бучаксько-каневських та пліоцен-олігоцен-еоценовим водоносним горизонтам, водовідбір по яким становить 15,3тис.м3/добу. Всі населені пункти області можуть бути на перспективу забезпечені водою за рахунок місцевих ресурсів. Якість підземних вод, що використовуються для водоспоживання, в більшості випадків відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” або знаходиться в межах погоджень санепідемстанцій. Спостерігається погіршення якості підземних вод водоносних горизонтів, які залягають неглибоко від поверхні землі, головним чином тих, що виходять під четвертичні відклади, де захист від поверхневого забруднення недостатній. Частіше всього це зустрічається поблизу великих населених пунктів, в місцях накопичення гною (гноєсховища), біля споруд обробітку гнойових стоків, полів зрошення, а також в місцях неправильного зберігання, транспортування 49

та використання хімічних засобів захисту рослин. До забруднення відкладів підземних вод, які залягають неглибоко від поверхні землі приводять також розміщення несанкціонованих звалищ твердих та рідких відходів або санкціонованих, але тих, що експлуатуються із порушенням технічних регламентів. На території області незахищеними від забруднення. також є діючі кар’єри розробок торфу та різних будівельних матеріалів. При їх розробці скриваються водоносні горизонти, які на цих площах не захищені від забруднення. До не захищених також відносяться поверхневі водойми (річки, водосховища та озера). До умовно захищених відносяться ділянки, які прилягають до балок та річок з непостійним водостоком, балки. Вся інша територія Сумської області є захищеною. Надійно захищеними від поверхневого забруднення є водоносні комплекси сеноман-нижньокрейдяного та тріасових відкладів. Водоносний комплекс сеноман-нижньокрейдяних відкладів характеризується значною водоємкістю, відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питна” (за виключенням декількох перевищень по вмісту заліза) і є одним із основних джерел водопостачання великих населених пунктів. У мм. Суми, Ромни, смт. Краснопілля і Недригайлів вміст заліза в системах питного водопостачання перевищує вимоги ГОСТ 2874-82 (до1-1,6мг/л). В обласному центрі для забезпечення якісною водою Кіровського та Роменського мікрорайонів необхідно у 2009-2010 рр. запроектувати та виконати будівництво станції знезалізування потужністю 6 тис.м3/добу на Ново-Оболонському водозаборі, а також виконати капітальний ремонт глибоководних свердловин на Пришибському водозаборі (2 од.) на Токарівському (1 од.), Тополянському (1 од.), що дасть можливість забезпечити всі райони міста якісною питною водою в достатній кількості. Із-за відсутності водопровідних мереж в районах одноповерхової забудови селищ міського типу і більшості сіл населення області користується водою з шахтових колодязів. Забруднення питної води в шахтових колодязях здебільшого відбувається по санітарно-хімічним та мікробіологічним показникам, особливо вміст нітратів в деяких районах області в 3-7 раз перевищує вимоги стандартів. Для покращення якості питної води періодично проводяться очищення, ремонт та дезінфекція шахтових колодязів. З метою вирішення цієї проблеми необхідно будувати артезіанські свердловини і водопровідні мережі для забезпечення якісною питною водою населення з підземних джерел. Виробничий лабораторний контроль якості питної води щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, органолептичних показників виконується акредитованими лабораторіями підприємств централізованого питного водопостачання, а в разі відсутності лабораторій, аналізи виконуються, згідно договорів, акредитованими лабораторіями інших організацій. Під особливим контролем знаходяться бурові роботи на нафтових промислах та містах закачування розсолів та промислових стоків. Протягом року ДЕІ в Сумській області перевірено 74 водокористувача підземними водами, з них 5 – вторинні водокористувачі. При цьому 50

перевірено 385 артезіанських свердловин. В ході інспекційних перевірок (планових та позапланових) виявлено 14 водокористувачів, що працювали без дозволу (переважно це сільські та селищні ради, водоканали, підприємства нафтогазового комплексу). За самовільне водокористування 124 особи притягнуто до адміністративної відповідальності на суму 14,068 тис. грн., пред’явлено 13 позовів на загальну суму 147,132 тис. грн. Протягом 3-х років в області 3 підприємства проводили розлив в пляшки столово-мінеральної води із паліоценево-крейдяних водоносних горизонтів (АТЗТ АП “Прогрес-Технологія”, ТОВ завод “Еко-Продукт”, Тростянецький ЗАТ “Фаворит”). У санаторії “Токарі” Лебединського району для лікувальних цілей використовується мінеральна вода із середньоюрського водоносного горизонту. У 2010-2011 рр. з метою покращення якості питної води на НовоОболонському водозаборі м. Суми необхідно виконати будівництво глибоководної артезіанської свердловини, а також свердловин у містах Ромни, Путивль, Буринь, селищах міського типу Краснопілля, Л.Долина, Недригайлів.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси У зв’язку з особливостями геологічної будови території Сумської області та із збільшенням техногенного навантаження на компоненти геологічного середовища до найбільш небезпечних екзогенних геологічних процесів в області відносяться зсуви та підтоплення. Кількість уражених земельних ділянок зсувами – 568, з них активних – 18, на забудованій території - 43. Загальна площа території ураженої зсувними процесами складає 7,425 2 км . Найбільш уражені території таких районів: Роменський - 2,52 км2, Сумський - 1,151 км2, Білопільський - 0,956 км2, Лебединський - 0,91 км2. Схильними до розвитку зсувних процесів та інших екзогенних геологічних процесів є басейни річок Сейм, Псел, Сула та їх притоки. Ще з 2001 р. ЗАТ “Суми-надра” розпочали застосування режимних спостережень зсувних процесів на стаціонарних ділянках, облаштованих мережею ґрунтових маяків, розташованих в межах Путивльської, Роменської і Липоводолинської зсувних зон. Виконаними режимними спостереженнями зафіксовано стабілізацію зсувних процесів на більшості стаціонарних ділянках. Але з 2006 р. режимні спостереження на стаціонарних ділянках не проводяться. До основних техногенних факторів появи зсувів віднесені: перевантаження схилів будівлями і спорудами; підрізка і орання схилів, що призводить до порушення їх стійкості; динамічні навантаження впродовж доріг викликають вібрацію силових територій та провокують зародження зсувів. На території області підтоплені 474 км2 земель. Найбільші площі підтоплених земель є в Буринському, Білопільському, Роменському та Конотопському районах. Основними причинами підтоплення в області є як 51

природні, так і техногенні фактори. До природних факторів слід віднести розташування населених пунктів на понижених ділянках місцевості, в заплавах річок, на рівних ділянках зі слабким природнім стоком. Техногенні причини зумовлені порушенням умов стоку поверхневих вод в результаті замулення русел річок, засипання природних елементів стоку, будівництва водосховищ, гідротехнічних споруд та інше. Загальна інформація щодо поширення екзогенних геологічних процесів наведена в таблиці 7.3. Таблиця 7.3 Поширення екзогенних геологічних процесів. № з.п.

Вид (ЕГП)

Площа поширення

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

1

Зсуви

7,425

568

0,03

2

Підтоплення

473,85

-

1,99

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території Сумської області проводить Державна організація "Південна територіальна інспекція Державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню надр". У 2009 р. територіальною інспекцією перевірено 21 надрокористувача, які здійснюють розробку корисних копалин на території області. За результатами перевірки складено 42 приписи, призупинено роботу 2 підприємств, попереджено 3, по двох надрокористувачах спеціальний дозвіл пропонується до анулювання у зв’язку з ліквідацією підприємства та у зв’язку з відсутністю потреби у подальшому користуванні надрами, ще по двох підприємствах – порушення відсутні.

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр У 2009 р. Державним управлінням розглянуто матеріали та видано 14 попередніх погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, з них: 5 - на розробку родовищ корисних копалин, 1 – на геологічне вивчення, та 8 - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Однією з найгостріших екологічних проблем в області є поводження з відходами. Станом на 01.01.2010 в області накопичено 1855559,932 т відходів 1-3 класів небезпеки, а із врахуванням відходів 4 класу небезпеки – понад 29 млн. т. Основними джерелами утворення відходів є підприємства хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної галузей, агропромислового комплексу та сфери комунально-побутового 52

обслуговування. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах хімічної та машинобудівної галузей промисловості. Структура накопичення відходів в області наведена в таблиці 8.1, а показники утворення відходів у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.2 Додатку. Таблиця 8.1. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1

2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

440

т

1855559,932

Кількість підприємств, охоплених статистичним спостереженням Відходи 1-3 класів небезпеки

т т т

846,046 37142,265 1817571,621

Найбільші обсяги утворення та накопичення відходів спостерігаються в промислово розвинених районах області – м. Суми та Сумському районі, м. Конотоп та Конотопському районі, м. Охтирка та Охтирському районі, м. Ромни та Роменському районі, м. Шостка та Шосткинському районі. Понад 90% накопичених відходів належить ВАТ «Сумихімпром», з них: залізного купоросу - 1787,568 тис. т, фосфогіпсу (відходи 4 класу небезпеки) – 11669,681 тис. т. Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім того, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але повністю питання утилізації залізного купоросу не вирішене. Найбільшими утворювачами гальваношламів в області є ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» (м. Суми) та ВАТ «Нафтопроммаш» (м. Охтирка). На останньому накопичено 1010,4 т зазначених відходів 2 класу небезпеки, які зберігаються в металевих ємностях поблизу р. Охтирка. В результаті тривалого зберігання та під впливом атмосферних опадів ємності кородують, що може спричинити забруднення довкілля важкими металами. Через скрутне фінансове становище підприємство не в змозі самотужки вирішити питання їх утилізації. На ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» відходи гальванічного виробництва зберігаються у спеціально побудованому централізованому складі. Станом на 01.01.2010 на підприємстві накопичено 1,752 тис. т зазначених відходів. Періодично відходи передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам, але обсяги їх утворення значно більші від обсягів утилізації.

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) З метою запобігання забруднення довкілля небезпечними відходами, відповідно до ст.17 Закону України «Про відходи» суб’єктами 53

господарювання повинні здійснюватися відповідні заходи щодо максимальної утилізації відходів чи передачі їх іншим споживачам та спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, які займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів. Сумарні основні показники поводження з відходами в області у динаміці за 2007-2009 рр. наведені в таблиці 8.3. Таблиця 8.3. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2000 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

101,613 8,960 3,577 86,023 6,630 0,002

123,761 1,235 46,986 1,274 0,070 58,985 17,790 13,366 0,007

150,260 1,374 94,601 3,713 0,041 39,688 14,576 -

69,147 2,088 37,389 20,715 0,039 4,147 8,711 -

-

0,006

0,011

0,016

1245,252

1811,999

1850,817

1855,560

У таблиці 8.4. наведені показники поводження з відходами у 2009 р. за класами небезпеки. Таблиця 8.4. Поводження з небезпечними відходами в області у 2009 році Утворено відходів, т Використано відходів, т Знешкоджено (знищено) відходів, т Передано відходів іншим підприємствам, т Вилучено відходів з інших причин, включаючи уточнення класу небезпеки, т

1 кл. небезпеки 229,175 0,337 1414,267 332,461 16,319

2 кл. небезпеки 23425,646 4092,133 19037,195 363,369

3 кл. небезпеки 45492,248 33297,385 264,047 8015,436

Всього 69147,069 37389,855 20715,509 8711,266

-

-

16,319

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких щорічно зростають (див. табл.

8.2. Додатку). Офіційно в області тверді побутові відходи (далі ТПВ) розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах ТПВ загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони ТПВ, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% або переповнена. Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними 54

джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти. З метою покращення ситуації у сфері поводження з побутовими відходами розроблений типовий проект «Майданчик для складування твердих побутових відходів в невеликих населених пунктах», але облаштування сільських полігонів відповідно до цього проекту не здійснюється через відсутність коштів у сільських рад. Тверді побутові відходи в сільській місцевості видаляються в основному в ярах і балках без будь-якої проектної документації, дотримання технології складування цих відходів та обліку. Дедалі складнішим стає вирішення питання пошуку нових придатних площ під полігони ТПВ в зв’язку з розвитком інфраструктури населених пунктів, а також негативним відношенням місцевого населення до розміщення полігонів поблизу території їхніх громад. За даними районних державних адміністрацій офіційні приймальні пункти вторинної сировини діють лише в містах Суми, Конотоп, Краснопілля, Кролевець, Ромни та Шостка. На території інших районних центрів області приймальні пункти вторинної сировини не зареєстровані. Інформація щодо кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та наявності в області полігонів твердих побутових відходів наведена в таблиці 8.5 Додатку. Особливу категорію небезпечних відходів становлять непридатні та заборонені до використання пестициди та агрохімікати. Станом на 01.01.2009 р. на території Сумської області було накопичено 2774,165 т непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігалися в 265 складах, 148 з яких знаходились в незадовільному стані. Незадовільні умови їх зберігання несуть загрозу для навколишнього природного середовища та здоров’я населення внаслідок забруднення ґрунту, міграції токсичних компонентів шляхом інфільтрації в підземні і поверхневі води, особливо в весняний період, коли НЗП можуть потрапити до водних об'єктів разом із талими водами. У 2009 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» одержано кошти в сумі 2021100,0 грн. для проведення робіт по знешкодженню непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів. Також на вищезазначені заходи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 738500,0 грн. та 400000,0 грн. - для проведення робіт з перезатарювання непридатних та заборонених для використання пестицидів і агрохімікатів У 2009 р. здійснене перезатарювання 133,828 т НЗП, з яких у Липоводолинському районі - 31,640 т, у В.Писарівському – 63,634 т, у Сумському - 11,069 т, у Тростянецькому - 5,957 т та у м. Суми - 21,528 т. На 55

зазначені роботи з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища були виділені кошти в сумі 400,0 тис. грн. Проведені роботи по знешкоджено 162,329 НЗП в Путивльському, Лебединському, Глухівському, Сумському та Великописарівському районах. Завдяки проведеним роботам знято з обліку 53 місця зберігання НЗП (рис.

8.1. Додатку). На зазначені роботи були виділені кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 2021,1 тис. грн. та з обласного фонду - 738,5 тис. грн. Також за кошти ТОВ «Беєве» у 2009 р. знешкоджено 2,3 т НЗП на території Беївської сільської ради Липоводолинського району. Із врахуванням вищезазначених робіт станом на 01.01.2010 на території Сумської області знаходиться за обліком 2670,413 т непридатних та заборонених до використання пестицидів. Пестициди зберігаються в 212 складських приміщеннях, з яких 114 знаходиться в незадовільному стані (див. рис. 8.1 Додатку). При проведенні робіт з перезатарювання та знешкодження пестицидів постійно виявляються відхилення фактичної кількості НЗП від облікових даних, так як районними інвентаризаційними комісіями не проводилося зважування НЗП під час інвентаризації. На безгосподарних складах НЗП області трапляються випадки грубого порушення вимог природоохоронного законодавства: викрадення пестицидів, розрізання металевих ємностей, в яких зберігаються НЗП, для здачі на металобрухт та висипання пестицидів на незахищену землю. Для вирішення зазначеної проблеми необхідно на законодавчому рівні прийняти порядок визначення власників НЗП при банкрутстві сільгосппідприємств та передбачити адміністративну відповідальність за його порушення. Узагальнена інформація щодо поводження з НЗП у 2009 р. наведена у таблиці 8.6. Додатку. Діючим природоохоронним законодавством не визначені терміни передачі відходів спеціалізованим підприємствам на утилізацію та видалення, обсяги утилізації відходів значно менші від обсягів їх утворення у календарному році, тому відбувається постійне накопичення відходів на території підприємств, в спеціально відведених місцях видалення, а їх передача багатьма підприємствами на утилізацію здійснюється через значний період часу з моменту утворення. Деякі відходи зовсім не утилізуються – фосфогіпс, нафтошлами, тверді побутові відходи. Значну частину утворюваних промислових відходів м. Суми становить відпрацьована формувальна суміш ливарного виробництва, що використовується для рекультивації виробленого простору піщаного кар’єру, розташованого поблизу с. Руднівка Сумського району. Не повністю вирішене питання утилізації золошлакової суміші, що утворюється в результаті функціонування Сумської ТЕЦ. Золошлаконакопичувач на сьогодні вже практично заповнений. Враховуючи висновки токсикологічної оцінки та рекомендації щодо поводження з відходами Сумської ТЕЦ, виданої інститутом екогігієни і токсикології 56

ім. Л.І. Медведя, золошлак використовується для рекультивації виробленого простору глиняного кар’єру в с. Верхнє Піщане Сумського району. В таблиці 8.7. Додатку наведені основні показники поводження з відходами з розподілом по районах області. Необхідно вирішити питання утилізації небезпечних відходів, що утворюються населенням: відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін. В населених пунктах області необхідно відкрити пункти прийому небезпечних відходів від населення з метою запобігання потрапляння їх на полігони побутових відходів та довкілля. Але для вирішення цієї проблеми необхідне відповідне нормативно-правове забезпечення. Державною екологічною інспекцією в Сумській області протягом 2009 р. в галузі поводження з відходами здійснено 512 перевірок, в т.ч. поводження з промисловими відходами - 229 перевірок, з побутовими – 283. При цьому перевірено – 25 МВВ (місць видалення відходів) – це полігон ТПВ м. Суми на землях Краснопільського району, закритий полігон м. Суми на землях Верхньосироватської сільської ради, полігон ТПВ м. Конотоп КП “Флора”, полігон промислових відходів ВАТ «ШЗХР», полігон ТОВ «ПТВ», закритий шламонакопичувач НГВУ «Охтирканафтогаз», полігон ТПВ м. Шостка, мулові карти Охтирського сиркомбінату, поля фільтрації ДП “Дубовязівський спиртовий завод”, відвал фосфогіпсу ВАТ «Сумихімпром», полігон ТПВ м. Глухів, чотири місця видалення відходів гальванічного виробництва ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», місце видалення відходів ливарного виробництва ВАТ «Центролит», сільські звалища Краснопільського, Охтирського районів, та полігон ТПВ Буринської міської ради. Основними порушеннями режиму експлуатації МВВ побутових відходів є відсутність проектної документації (переважно сільські звалища), паспортів МВВ, обвалування звалищ, твердих під’їздних шляхів, пошарової ізоляції відходів. В цілому у 2009 р. за порушення правил поводження з відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 989 осіб на загальну суму штрафів 75,670 тис. грн. Розраховано збитків на загальну суму 1920,851 тис. грн.

8.3 Використання відходів як вторинної сировини Згідно з даними Головного управління статистики в Сумській області за 2009 р. у господарський оборот повторно залучено 321,6 тис. т вторресурсів (або на 31,5% менше, ніж у попередньому році). Порівняно з 2008 р. скоротилося використання шлаків доменного виробництва (одержаних з-за меж області) – на 19,2 тис. т, жому бурякового – на 38,2 тис. т, кислоти сірчаної – на 36,99 тис. т, купоросу залізного – на 20,7 тис. т, барди зернокартопляної– на 21,8 тис. т. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва у 2008-2009 рр. за напрямками споживання наведена на рис. 8.2.

57

Рис. 8.2. Структура використання вторинної сировини і відходів виробництва за напрямками споживання 2008 р.

2009 р.

Паливні потреби 5,0%

Паливні потреби 6,0%

На виробництво продукції виробничотехнічного призначення 57,0%

Інші потреби 28,4%

На виробництво споживчих товарів 9,6%

На виробництво продукції виробничотехнічного призначення 38,8%

Інші потреби 21,9%

На виробництво споживчих товарів 33,3%

Ці висновки були зроблені на підставі аналізу статистичних звітів за формою 14-МТП «Звіт про утворення, використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва». Відповідно до номенклатури вторинної сировини та відходів виробництва, наведеної в зазначеному статзвіті, до них належать також фосфогіпс, суміші формові відпрацьовані, шлаки ливарного виробництва, тверді побутові відходи, зола і золошлакові відходи теплових електростанцій, які на сьогодні лише видаляються у спеціально відведених місцях. Протягом 2009 р. на підприємствах та в організаціях області утворено 644,3 тис. т вторинної сировини і відходів виробництва, що на 39,7% менше, ніж в попередньому році. Зменшення відбулося в основному за рахунок фосфогіпсу, купоросу залізного, кислоти сірчаної. Динаміка використання відходів за останні три роки (за даними статзвіту за формою 14МТП) наведена в таблиці 8.8. Таблиця 8.8. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, тис.т. Обсяги використання відходів, тис.т. Рівень використання, %

2000 рік 879,4 287,3 32,7

2007 рік 1506,7 558,986 37,1

2008 рік 1069,0 469,7 43,9

2009 рік 644,3 321,6 50

За даними Головного управління статистики в Сумській області у 2009 р. на підприємствах області утворилось 77,1 тис. т брухту чорних металів та 2131,7 т брухту кольорових металів. Слід відмітити, що 61,4% загального обсягу чорного металобрухту складають металеві відходи, одержані зі сторони (153,9 тис. т.), в основному це обсяги підприємств, які займаються заготівлею металобрухту. На відміну від чорного металобрухту частка кольорових металоресурсів, одержаних зі сторони, складає лише 37,9%. У 2009 р. рівень використання відходів кольорових металів зріс на 7,8%.

58

Найбільшу питому вагу (93,6%) у відходах кольорових металів складає брухт алюмінію. Значна частина спожитого металобрухту чорних та кольорових металів належить ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», ВАТ «Центролит», ТОВ «Фрунзе-Профіль» (м. Суми), КФ ЗАТ «Мотордеталь-Правекс», ТВ МТЗ ДТГО «Південно-західна залізниця» (м. Конотоп).

8.4. Транскордонні перевезення відходів За 2009 р. загальна кількість вантажів, що пройшли екологічний контроль на автомобільних, залізничних пунктах пропуску через державний кордон, а також на постах екологічного контролю в зоні діяльності митниць призначення та відправлення склала 48597,4 тис. тонн вантажів. Із них екологічний контроль складає 21747,9 тис. тонн вантажів, радіологічний контроль – 26849,5 тис. тонн вантажів. Загальна кількість транспортних засобів, які пройшли екологічний та радіологічний контроль у пунктах пропуску (без урахування залізничних вагонів) - 460018 одиниць. За звітний період було складено 49 актів по затримці 2949,7 тонн хімічно-небезпечних речовин, відходів, а також озоноруйнівних речовин без відповідних дозвільних документів на їх транскордонне перевезення. Із них було повернуто відправникам 2 вантажі з хімічно-небезпечними речовинами та з підвищеним рівнем радіаційного фону.

8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про відходи», Положенням про Державне управління охорони навколишнього природного середовища, Держуправління в Сумській області здійснює заходи з реалізації державної політики в галузі охорони довкілля, управління та координацію у сфері поводження з відходами. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101 затверджений Порядок (методика) проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах у Сумській області. Зазначений Порядок базується на принципах екологічного аудиту і спрямований на сприяння реалізації суб’єктами господарювання норм і вимог природоохоронного законодавства, удосконалення системи управління відходами на підприємствах та приведення її у відповідність до вимог ДСТУ ISO 14000. Станом на 01.01.2010 зареєстровано 263 підприємства-учасників обласної системи управління відходами. У 2009 р. інвентаризація промислових відходів проведена на 44 підприємствах області, з них найбільше в м. Суми та Сумському районі (21), м. Ромни та Роменському районі (6). У 2009 р. завершена розробка програмного комплексу «Система моніторингу довкілля в Сумській області. Контроль поводження з відходами, отруйними речовинами і стану місць накопичення хімічних засобів захисту рослин». Його впровадження дозволить удосконалити систематизацію 59

інформації щодо поводження з відходами та отруйними речовинами в області, здійснення аналітичної обробки баз даних з метою прийняття управлінських рішень, планування заходів з попередження та ліквідації забруднення довкілля. Відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про відходи» ведуться обласні реєстри місць видалення відходів, об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Станом на 01.01.2010 до обласного реєстру ОУВ внесено 166 підприємств області, до реєстру ООУВ – 4 підприємства, до обласного реєстру місць видалення відходів - 138 МВВ. Продовжує діяльність створений на базі Сумського державного університету Науковий центр прикладних екологічних досліджень. За ініціативи Держуправління спеціалістами центру у звітному періоді проведені 2 методичні семінари для підприємств області з питань поводження з відходами.

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. Проблеми навколишнього середовища, як правило, впливають на життя країни як вирішальний фактор або як складова національного добробуту й потенційних можливостей держави. Отож, національна безпека неможлива без урахування екологічного фактору. Все, що загрожує виживанню планети і її природі, мусить розглядатися як загроза безпеці. Екологічні проблеми - це проблеми абсолютно нових вимірів. Екологічні загрози досить тісно пов'язані між собою й іншими соціальними, політичними й економічними факторами, що впливають на стан безпеки. Посилення боротьби за володіння та користування чистим повітрям, водою, орною землею, рибними та харчовими ресурсами, що колись розглядалися як безкоштовні, нині вже є реальною загрозою для регіональної безпеки. Загрозою екологічного характеру є і та величезна шкода, яку завдають довкіллю промислові викиди, знищення лісів, знищення біологічних видів і, нарешті, кліматичні зміни. Поняття безпеки суттєво розширюється. Безпека стає всеохоплюючою категорією, що поєднує більшість проблем захисту населення від будь-яких загроз. Визнання екологічної безпеки рівнозначною, або навіть важливішою за військову, сприятиме уважнішому ставленню до проблем навколишнього середовища. В рамках стратегії поступального розвитку проблема збалансування економічного зростання та збереження довкілля є проблемою номер один. Якими б прекрасними не були сучасні рішення економічних проблем, вони одразу ж зазнають краху, якщо не вдасться поєднати їх із розв'язанням глобальних проблем. Природні підвалини життя вимагають всеохоплюючого захисту.

9.2. Об`єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

60

Державною екологічною інспекцією в Сумській області в ході здійснення інспекційної діяльності протягом 2009 р. перевірено 5 підприємств, віднесених до "Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля на загальнодержавному рівні", а саме: ВАТ «Сумихімпром», НГВУ «Охтирканафтогаз», Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів, Качанівський ГПЗ, ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”. Сумське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - невиконання припису по отриманню спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) – відповідальна особа притягнута до адмінвідповідальності на суму штрафу 170 грн.

- невиконання проектних рішень по зливам і стокам – відповідальна особа притягнута до адмінвідповідальності на суму штрафу 150 грн. Екологічний ефект: аналіз статистичної звітності 2-ТП повітря починаючи з 2006 р. свідчить про тенденцію до зменшення кількості викидів за рахунок зменшення кількості зупинок компресорного обладнання. Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 9984,9 т/рік. НГВУ «Охтирканафтогаз» Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - забруднення земель буровими розчинами, високо мінералізованими водами на Бугруватівському родовищі – відповідальні особи притягнуті до адміністративної відповідальності, обміряно площі забруднених земельних ділянок, відібрані зразки ґрунту, в результаті лабораторних досліджень факти забруднення підтвердились, після одержання грошової оцінки забруднених земель за даними порушеннями буде нараховано шкоду; - незважаючи на систематичні приписи не лише на адресу НГВУ «Охтирканафтогаз», а і на ВАТ «Укрнафта», підприємство здійснює забір підземної води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами; - підприємство здійснює закачування виробничих стічних вод в підземні поглинаючі горизонти без спеціального дозволу на користування надрами для даного виду робіт; За виявлені порушення та систематичне невиконання приписів відповідальні особи НГВУ «Охтирканафтогаз» притягнуті до адміністративної відповідальності. Акт перевірки передано до Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури. Екологічний ефект: - у 2009 р. підприємством отриманий позитивний висновок на проведення робіт по утилізації нафтошламів на закритому шламонакопичувачі та розпочато роботи по їх утилізації. В результаті неодноразових приписів керівництву ВАТ «Укрнафта», наприкінці 2007 р.

61

підприємством одержано ліцензію на проведення операцій в сфері поводження з відходами, а саме з нафтопродуктами та відпрацьованими маслами; розроблено та узгоджено з Держуправлінням з ОНПС в Сумській області та облСЕС «Проект ліквідації нафтошламів з шламонакопичувача», розроблено технічне завдання на проект реконструкції шламонакопичувача, для можливості доведення його до стану вимог нормативних актів. Проектна документація на реконструкцію виготовляється НДПІ ВАТ «Укрнафта». Проектом реконструкції передбачено бетонований майданчик для проведення біодеструкції. Рідку фракцію з існуючого шламонакопичувача планується передавати на переробку згідно укладеного договору зі спеціалізованою організацією; - перевірка у 2009 р. показала, що підприємством почали вживатись дієві заходи по недопущенню забруднення земель нафтою, а саме: в порівнянні з попередніми перевірками значно зменшилась кількість випадків підтікання редукторів та сальників качалок на Бугруватівському родовищі; - облаштовано майданчик для складування металобрухту, а саме: виконано тверде покриття на території бази БМТЗ в м. Охтирка. Тривають роботи по ліквідації забруднення підземних вод кратерами свердловин №5 та №11 Рибальського родовища. Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 2954 т/рік. ВАТ «Сумихімпром» Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - протягом тривалого часу підприємством не вирішується питання щодо відведення земельної ділянки під полігон будівельних відходів і, як наслідок, будівельні відходи розміщені по всій території підприємства; - встановлено вплив відвалу фосфогіпса на території Токарівської сільської ради на стан підземних вод (фосфати, амоній); - неефективно працюють локальні очисні споруди санаторіюпрофілакторію «Олдиш»; - виявлено спалювання сухої рослинності на очисних спорудах підприємства та незначне забруднення земель шламовими стоками. Екологічний ефект: - в зв’язку з проведенням ремонтних робіт на градирнях зменшено відсоток втрат води; - підприємством проведена робота по припиненню скиду по випуску №2 в частині розробки документації, економічного обґрунтування та прийняття проектних рішень, щодо мінімізації стічних вод, які надходять до цеху нейтралізації; ведуться роботи в цеху двоокису титану №1 по очистці та частковому поверненню у виробництво стічних вод з виробництва двоокису титану по методу зворотного осмосу. Закінчено перший етап, отримані позитивні результати. Всього за 2009 р. відведено зворотних вод 924,16 тис. м 3. Обсяг розміщення відходів складає 140 тис. тонн.

62

Качанівський ГПЗ Основними порушеннями при перевірці Качанівського ГПЗ є: - із 01.04.2009 р. і відповідно до 16.06.2009 р. та 25.06.2009 р. підприємством здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу; - на Анастасіївському ЦКіПГГ встановлено 2 побутових котли. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для даних котлів відсутній; - на території підприємства біля маслоскладу та БПКА виявлені земельні ділянки забруднені нафтопродуктами. Площа земельних ділянок менше 1 м2; - за територією підприємства на земельній ділянці виявлено дві ємності, які належать підприємству; - підприємством не проводяться необхідні роботи щодо ліквідації раніше виявленого забруднення підземних вод, інформація щодо проведених досліджень своєчасно в Інспекцію не надається. За виявлені порушення та систематичне невиконання приписів відповідальні особи Качанівського ГПЗ притягнуті до адміністративної відповідальності. Екологічний ефект: На даний момент підприємством розроблена "Програма виконання еколого-гідрогеологічних вишукувань для обґрунтування системи моніторингу стану підземної гідросфери та дослідних робіт для обґрунтування конструкцій інженерного захисту від забруднення рідкими вуглеводнями в районі проммайданчика Качанівського ГПЗ", який узгоджений Держуправлінням ОНПС в Сумській області. Крім того з метою попередження можливого негативного впливу інженерні мережі підприємства виносяться над поверхнею землі. Обсяги викидів в атмосферне повітря складають 1095 т/рік. ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе” Основні порушення, що були виявлені в ході планової перевірки та вжиті заходи: - незважаючи на приписи попередніх перевірок підприємство здійснює контроль нормативів ГДВ лише на джерелах викидів, що обладнані установками очистки газу та не за всіма речовинами, як передбачено в дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Джерела викидів, які не обладнані ГОУ, не контролюються; - не на належному рівні здійснюється контроль автотранспорту на вміст забруднюючих речовин у вихлопних газах двигунів автомобілів, не враховуються вимоги ДСТУ 4276:2004 та ДСТУ 4277:2004; - порушуються правила експлуатації ГОУ (негерметичність повітроводів, м’яких вставок, місць відбору проб, ПОД-3 ведеться не за встановленою формою та ін.); 63

- не виконується рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області №30 від 01.12.2008 р. про заборону (зупинення) скидання дощових та талих стічних вод з території виробництва хімічного обладнання ВАТ СМНВО ім. М.В.Фрунзе по випускам № 1, № 2, № 4.

- допускається змішування промислових та побутових відходів; Екологічний ефект: В порівнянні з попередніми роками, під час проведення відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції вимірів вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел підприємства, перевищень встановлених нормативів викидів не зафіксовано. Обсяг розміщення відходів складає 0,0879 тис. тонн.

9.3. Радіаційна безпека і радіоекологія.

9.3.1. Радіаційне забруднення територій. Сумським обласним центром з гідрометеорології протягом 2009 р. продовжувались щоденні стаціонарні спостереження на 6 метеостанціях області: Дружба, Конотоп, Глухів, Ромни, Лебедин, АМСЦ Суми за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання, а також за щільністю радіаційних випадінь на метеостанції Глухів і авіаметстанції Суми, що характеризує рівень радіаційного забруднення атмосферного повітря на місцевості. Результати спостережень наведені в таблиці 9.1. Таблиця 9.1 Радіоактивне забруднення атмосферного повітря за 2009 р. № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість населення, чол.

1 1 2 3 4 5 6

2

3 278600 35600 33100 27100 45600 5200

Суми Глухів Конотоп Лебедин Ромни Дружба

Радіаційний фон на території, мкР/год 2008 р.

2009 р.

4 12 13 12 11 12 10

5 12 13 11 11 12 9

Наведені рівні радіоактивного забруднення атмосферного повітря не перевищують допустимих значень. Щільність радіаційних випадінь за результатами спостережень на метеостанції Глухів і авіаметеостанції Суми не перевищувала допустимих норм. За даними Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2007-2008 рр. площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 9,9 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів в ґрунті). Результати спостережень щодо забруднення радіонуклідами ґрунту 64

контрольних ділянок районів Сумської області у 2009 р. наведені в таблиці 9.2. Додатку. Забруднення радіонуклідами ґрунту на контрольних ділянках по роках наведено в таблиці 9.3. Додатку. Вміст радіонуклідів в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Вміст радіонуклідів в продукції рослинництва в зразках, відібраних на контрольних ділянках по радіології в районах Сумської області у 2009 р. наведено в таблиці 9.4. Додатку. Радіаційний фон по області становив 12-18 мкР/год.

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні Сумська область розташована в трьох агроґрунтових зонах: - поліській, де ґрунтовий покрив представлений в основному дерновопідзолистими ґрунтами легкого гранулометричного складу з умістом гумусу 1-2%, (приблизно10% ріллі); - перехідній, де поширені сірі лісові ґрунти, переважно легкосуглинкові, з умістом гумусу 1,5-2,5%, та чорноземи опідзолені з умістом гумусу 2,53,5% (20% ріллі області); - лісостеповій, де ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами типовими глибокими малогумусними, переважно середньосуглинковими, з умістом гумусу 3,5-5,5% (55% ріллі області). Аналіз стану землекористування дає підставу стверджувати, що якість та родючість ґрунтів знижується досить високими темпами. В деградаційних процесах ґрунтового покриву провідна роль належить ерозійним та дегуміфікаційним явищам. Різко зменшується баланс поживних речовин в ґрунтах. Порушення правил обробітку ґрунту та технологій вирощування сільськогосподарських культур призводить до розвитку ерозійних процесів, ущільнення ґрунту важкою ґрунтообробною технікою, виснажування, розповсюдження шкідників і хвороб культурної та природної рослинності. Систематичне сільськогосподарське використання земельного фонду області потребує постійного контролю за станом його родючості, реакцією та сольовим режимом ґрунтового середовища, рівнем забруднення важкими металами, радіонуклідами, стійкими пестицидами та іншими токсикантами. Для стабілізації та відновлення родючого потенціалу ґрунтів області необхідно виконання наступних заходів: - внесення підвищених доз органічних добрив (гною, компостів, соломи, сидератів тощо); - застосування обґрунтованих доз і співвідношень елементів живлення мінеральних добрив; - вапнування та гіпсування ґрунтів; - застосування невиснажливих та безполицевих систем обробітку ґрунту, а також додержання науково обґрунтованих та ґрунтозахисних сівозмін. Рослинництво. За 2009 р. обсяг виробництва продукції рослинництва був меншим порівняно з 2008 р. на 1,7%, у т.ч. у сільськогосподарських 65

підприємствах усіх форм власності – на 13,1%, у господарствах населення збільшився на 12,7%. Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур за 2009 р. наведені в таблиці 10.1 Таблиця 10.1. Обсяги виробництва основних сільськогосподарських культур за 2009 р. (тис. ц). Усі категорії господарств 2009 р. Зернові культури − всього у т.ч. пшениця ячмінь кукурудза на зерно Цукрові буряки (фабричні) Соняшник на зерно Ріпак – усього Соя Картопля Овочі – всього Плоди та ягоди

20056,8 8312,5 3728,0 5651,0 3331,5 973,8 403,9 383,8 9871,6 1909,5 94,9

Сільськогосподарські підприємства

2009 р. у % до 2008р.

84,8 91,8 79,2 80,4 101,6 86,7 101,6 98,8 110,1 139,8 104,4

2009 р.

Господарства населення

2009 р. у % до 2008 р.

18618,5 7909,3 2991,8 5461,1 3123,6 955,0 401,6 382,4 69,0 46,9 14,2

2009 р. у % до 2008 р.

2009 р.

85,2 92,9 78,4 80,1 106,1 87,1 101,3 98,5 115,9 54,1 143,7

1438,3 403,2 736,2 189,9 207,9 18,8 2,3 1,4 9802,6 1862,6 80,7

80,2 75,1 82,7 91,7 61,8 71,8 221,1 1210,2 110,1 145,6 99,6

У 2009 р. валовий збір зернових культур у всіх категоріях господарств становив 20056,8 тис. ц (у вазі після доробки), що на 3600,1 тис. ц (на 15,2%) менше, ніж у 2008р., у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах − на 3244,4 тис. ц (на 14,8%), у господарствах населення − на 355,7 тис. ц (на 19,8%). Порівняно з 2008 р. у цілому по області відбулося зниження урожайності на 5,1 ц/га (на 14,3%). Тваринництво. За 2009 р. обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2008 р. збільшився на 3,4%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – на 3,6%, у господарствах населення – на 3,4%. Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці наведена у табл.

10.2. Таблиця 10.2 Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці (тис. голів) Усі категорії господарств 2009р. Велика рогата худоба у т.ч. корови Свині Вівці та кози Птиця

186,7 110,2 176,7 39,5 3509,9

до 2008р. +,– у% –4,4 –2,1 1,9 0,1 –92,4

97,7 98,1 101,1 100,3 97,4

Сільськогосподарські підприємства до 2008р.

2009р. +,– у% 101,8 42,7 74,3 8,4 372,5

–5,7 –1,4 11,9 – –15,3

94,7 96,8 119,1 100,0 96,1

Господарства населення 2009р.

84,9 67,5 102,4 31,1 3137,4

+,–

до 2008р. у%

1,3 –0,7 –10,0 0,1 –77,1

101,6 99,0 91,1 100,3 97,6

Порівняно з 1 січня 2009 р. у господарствах області поголів’я великої рогатої худоби та птиці зменшилося на 2,3% та 2,6% відповідно, а свиней збільшилося на 1,1%, овець і кіз – на 0,3%.

66

Від загальної кількості поголів’я в області у господарствах населення станом на 1 січня 2010 р. утримувалось 45,5% великої рогатої худоби (на відповідну дату 2009 р. – 43,7%), у т.ч. корів – 61,3% (60,7%), свиней – 58,0% (64,3%), овець та кіз – 78,7% (78,7%), птиці – 89,4% (89,2%).

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. Органічним добривам належить провідна роль у призупиненні сталої тенденції зниження вмісту гумусу і досягнення його бездефіцитного балансу в ґрунтах області. У практиці сільськогосподарського виробництва широко використовуються органічні добрива – такі, як підстилковий гній, гноївка, компости на основі гною, пташиний послід, вторинна продукція рослинництва, сидерати, солома, торф, мул ставків, різні органо-мінеральні суміші та інше. Мінеральні добрива є найбільш дієвим і ефективним засобом підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Але їх широке застосування призводить до інтенсивної руйнації гумусного шару, а саме зміни його природного мікробіологічного складу та мінералізації, що в свою чергу, веде до не відновлюваного погіршення якості оброблюваних земель. Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунти сільськогосподарськими підприємствами відображено в таблиці 10.3. Таблиця 10.3 Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунти сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000

2006

2007

2008

2009

889,5

650,1

702,6

799,1

785,9

136,1

211,0

322,6

525,2

436,7

108,7 21,1 6,3

138,5 38,8 33,7

200,6 61,2 60,8

362,8 81,2 81,2

277,9 72,2 86,6

248,6 27,9 15 12 2 1

291,4 44,8 33 22 6 5

417,2 59,4 46 29 9 8

600,0 75,1 66 45 10 11

455,5 58,0 56 36 9 11

1447,6

939,5

872,8

716,6

669,4

57,2 6,4 1,6

51,6 7,9 1,4

49,0 7,0 1,2

39,8 5,0 0,9

32,8 4,2 0,9

Інформацію щодо обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р. в розрізі районів області наведено в таблиці 10.4. Додатку.

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 67

Пестициди – це токсичні речовин, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, в наслідок діяльності яких уражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревинної, чагарникової рослинності, засмічуючи видів риб. На сьогоднішній день ведення сільського господарства без застосування пестицидів неефективне та неможливе. Це обумовлено великими втратами врожаю за рахунок негативної дії на сільськогосподарські культури вище наведених факторів. Площа та обсяги застосування засобів захисту рослин на території області наведені в таблиці 10.5. Таблиця 10.5 Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000 0.262

2006 0.558

2007 0.7795

2008 1.0246

2009 0,9299

639

613

915

1242

1182

0,22

0,46

0,65

0,85

0,75

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону Паливно-енергетичний комплекс області представлено підприємствами з видобування паливно-енергетичних корисних копалин; виробництва продуктів нафтоперероблення; постачання та збереження нафти, газу та нафтопродуктів; виробництва та розподілення електроенергії та газу. Відповідно до головної програмної цілі, з метою створення підґрунтя для стабільної роботи галузей економіки, функціонування соціальної сфери протягом 2009 р. забезпечувалося безперебійне й відповідно до потреб постачання електроенергії і природного газу для всіх категорій споживачів. По області спожито 1814,4 млн. кВт-год. електричної енергії, що на 9,2% менше, ніж за 2008 р. (річний прогноз – 2000 млн. кВт-год.). Рівень розрахунків споживачів з ВАТ "Сумиобленерго" становить 100%. ВАТ "Сумиобленерго" розрахувалося з ДП "Енергоринок" на 102%. Борг споживачів області перед ВАТ "Сумиобленерго" зменшився на 0,4% (95 тис. гривень) і на 01.01.2010 склав 22,6 млн. грн. За 2009 р. споживачами області отримано 1033,3 млн. м3 природного газу (-13,2%), що на 66,7 млн. м3 менше за програмний показник. Електроенергетика області представлена підприємствами: ВАТ "Сумиобленерго" та Сумськими магістральними електричними мережами. До власних генеруючих підприємств відносяться Сумська, Шосткинська та Охтирська ТЕЦ, електрогазотурбінна установка ВАТ "СНВО ім.Фрунзе", а також 3 гідроелектростанції. Загальна генеруюча потужність складає 120 МВт.

68

Для виробництва електроенергії у 2009 р. використано 712,5 у.п. Дані наведені в таблиці 11.1.

тис. т

Таблиця 11.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами при виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води 20002

2006

2007

2008

2009

1

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

-

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

Споживання електроенергії млн. кВт.г

-

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

Споживання палива, тис.т у.п.

-

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

380,1

391,1

359,8

122,1

117,8

118,5

367,8

354,7

328,5

712,5 712,5

1

Прямі узагальнені енерговитрати.

2 Не розроблялось. Інформація про споживання електроенергії за 2009 р. Головним управлінням статистики в Сумській області не надана.

Для вирішення актуальних питань, пов’язаних з надійною роботою електричної системи області, безперебійним електрозабезпеченням та з метою зменшення втрат електроенергії в мережах ВАТ "Сумиобленерго" реалізує програму перспективного розвитку електричних мереж на 2006-2015 роки. У 2009 р. в області продовжена робота щодо впровадження ефективних енергозберігаючих заходів. На модернізацію та реконструкцію систем теплопостачання протягом року використано 43,5 млн. грн. Замінено 14 опалювальних котлів на енергоефективні, 28 котлів переведено на тверде паливо. Проведено модернізацію котельного обладнання на менш енергоємне у 54 котельних, 16 об’єктів бюджетної сфери переведено на електроопалення. Згідно з плановими завданнями проревізовано 580,4 км теплових мереж у двотрубному обрахуванні. Замінено 19,4 км з використанням труб з попередньою ізоляцією. Виведено з експлуатації 21,2 км аварійних теплових мереж та 11 нерентабельних котелень. Розпочато роботи з переводу Шосткинської ТЕЦ на місцеві поновлювальні види палива. З державного бюджету профінансовано 10,8 млн. грн., які авансовано фінській компанії "Квернер пауер" за поставку обладнання. На Охтирський ТЕЦ встановлено нову турбіну з паровим котлом потужністю 85 Гкал/год, на Сумській ТЕЦ замінено газотурбінний агрегат на новий агрегат з паровим котлом-утилізатором на вихлопі потужністю 120 Гкал/год. Статистичні дані про використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведені в таблицях 11.2 та 11.3. Додатку.

11.2. Ефективність енергоспоживання 69

Станом на 01.01.2010 в бюджетній сфері області 6201 вікно замінено на енергоефективне та 6623 лампи розжарювання – на енергозберігаючі освітлювальні прилади. Заклади бюджетної сфери повністю оснащені приладами обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів, але проводиться робота щодо заміни застарілих приладів обліку та встановлення коректорів газу. У 2009 р. замінено один лічильник газу на сучасний електронний з виходом на коректор газу та встановлено 32 коректори газу. Облдержадміністрацією на позачерговому засіданні Кабінету Міністрів України в січні 2009 р. успішно захищено інвестиційний проект "Реконструкція системи теплозабезпечення міста Шостка з переходом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива". Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.01.2009 р. № 154-р на реалізацію проекту передбачено фінансування за рахунок коштів Стабілізаційного фонду в сумі 37 млн. грн. У 2009 р. за рахунок коштів Стабілізаційного фонду профінансовано 10,8 млн. грн., які авансовано фінській компанії "Квернер пауер" за поставку обладнання. За міжнародною програмою ТАСІS для котелень комунальних підприємств міста Ромни та Роменського району надано 22 сучасні енергоефективні котли, з яких 16 – газові та 6 твердопаливних. На КП «Міськводоканал» міста Суми впроваджується проект «Реконструкція системи опалення очисних споруд КП «Міськводоканал», що дасть скорочення споживання природного газу в обсязі 240 тис. м3 на рік за рахунок встановлення теплового насосу. У рамках "Тижня енергоефективності" відбулася ХІ міжрегіональна спеціалізована виставка "Енергоефективність – 2009" та семінар для підприємств і організацій області з питань підвищення енергоефективності у промисловості, житлово-комунальному господарстві, бюджетній сфері. Завдяки вказаним енергозберігаючим заходам споживання природного газу бюджетними установами, комунальними підприємствами і населенням скоротилося порівняно з базовим 2007 р. на 38,05 млн. м3. Загальна економія природного газу по області склала 157,7 млн. м3. Статистичні дані щодо динаміки споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведені в таблиці 11.4. Таблиця 11.4. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього по Україні млн. т умовного палива /область у % Вугілля кам’яне тис.т / область у %

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

176,2/1,6

207,7/1,3

210,7/1,2

194,5/1,3

140,8/1,1

63491,2/0,3

70638,4/0,1

71009,8/0,1

70376,8/0,1

61751/0,1

Газ природний, млрд.м³/область у %

68,4/2,6

71,0/2,8

68,0/2,5

63,5/2,7

33,2/3,0

Бензин моторний тис.т /область у %

2940,7/3,2

4404,8/2,4

4821,8/2,3

5061,1/2,1

1111/3,0

Газойли(паливо дизельне) тис. т,/ область у %

4882,7/2,6

5468,3/2,0

6050,5/2,0

6195,7/1,9

3736/2,3

Мазути топкові важкі, тис.т / область у %

1222,4/0,6

1093,7/0,2

1203,3/0,0

1206,6/0,0

2101/0,3

70

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі. У 2009 р. викиди забруднюючих речовин підприємств паливноенергетичного комплексу склали 14,36 тис. т, що складає 49% від викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами області. У таблиці 11.5. наведені статистичні дані. Таблиця 11.5. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 р. Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами

Обсяги Обсяг викидів на викидів, тис. одиницю т реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

237

29,2

*

98,4

*

9

8,6

*

111,4

*

7

8,6

*

111,9

*

26

5,76

*

216,4

*

3

5,4

*

238,1

*

-в тому числі за видами діяльності: Добувна промисловість - добування паливно– енергетичних корисних копалин Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води виробництво електроенергії

*- Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції статистичною звітністю не передбачено.

11.4. Використання альтернативних джерел енергії З метою забезпечення населення, бюджетних установ, підприємств комунальної теплоенергетики альтернативними видами палива впроваджено в дію Програму по організації виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива на 2009-2015 рр. Відповідно до завдань програми райдержадміністраціями та міськвиконкомами розроблено заходи по скороченню споживання природного газу до 2015 р. всіма категоріями споживачів. За рахунок коштів місцевих бюджетів в області здійснюється переведення котелень на альтернативні види палива, заміна опалювальних котлів на енергоефективні, дообладнання газових котелень бюджетної сфери сучасними котлами для спалювання твердих видів палива, створення потужностей для виробництва паливних брикетів із соломи та відходів деревини. Для забезпечення бюджетної сфери альтернативними видами палива у 8 районах області уже створено підприємства та освоєно виробництво паливних брикетів та пелетів з відходів деревообробки, торфу та зерновідходів. Для реалізації проекту по будівництву лінії з виготовлення брикетів із відходів деревообробки в ДП «Шосткинський агролісгосп» з обласного бюджету виділено 1,6 млн. грн. На сьогодні лінія введена в дію. Відділами освіти Кролевецького, Буринського, Липоводолинського районів придбано 560 тонн паливних брикетів для опалення шкіл у 2009 р. та укладено угоди на придбання палива на 2010 р. У селах Ямне та Велика 71

Писарівка котельні загальноосвітніх шкіл, що працюють на тюкованій соломі, повністю забезпечені паливом на опалювальний період 2009-2010 рр. Крім впровадження пілотного проекту в Сумському районі, де за кошти обласного бюджету в сумі 2,7 млн. грн. дообладнано твердопаливними котлами сім шкільних котелень, аналогічні роботи здійснювалися за кошти місцевих бюджетів в Тростянецькому, Недригайлівському, С.Будському, Кролевецькому, Краснопільському районах. Всього за 2009 р. дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень області. Таким чином, із 768 котелень бюджетної сфери на сьогодні на твердому паливі працює до 350 котелень, що становить 45%. Аналізуючи роботу 6 газових шкільних котелень в Сумському районі за жовтень - грудень 2009 р. та відповідний період 2008 р., дообладнаних твердопаливними котлами у 2009 р., встановлено, що споживання природного газу зменшилося в 6 раз. Значне скорочення споживання природного газу спостерігається в установах охорони здоров’я, де у 2009 р. встановлено твердопаливні котли. У Буринському районі 5 шкільних котелень для опалення використовують брикети із зерновідходів. Незначна кількість брикетів використана в школах Сумського та Недригайлівського районів. За жовтень-грудень 2009 р. спожито 88,7 т брикетів із зерновідходів. Усього за рік дообладнано котлами на твердому паливі 28 котелень, на цей час на твердому паливі працює 350 котелень. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 №1036 «Про затвердження плану заходів щодо підготовки і реалізації у закладах освіти та охорони здоров’я проектів цільових екологічних(зелених) інвестицій, що спрямовані на зменшення обсягу викидів парникових газів» передбачено виділення коштів у сумі 11,9 млн. грн. на переведення котелень 15 бюджетних установ у 5 районах області з природного газу і вугілля на альтернативні відновлювальні види палива – брикети, тюкована солома.

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система регіону Сумська область розташована в північно-східній частині України. На півночі та сході область межує с Брянською, Курською и Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією складає 498 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничним транспортом (Волфіно, Пушкарне, Зерново) і п’ять - автомобільним (Бачевськ, Катеринівка, Рижівка, Юнаковка, Велика Писарівка). На півдні, південно-сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України - м. Києва дорівнює 350 км. Транспортний комплекс Сумської області представлений такими складовими як залізничний, автомобільний, авіаційний та міський електричний транспорт. Транспортна мережа автомобільних доріг загального 72

користування в області складає 7,6 тис. км, у тому числі з твердим покриттям – 6,4 тис. км.

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень. Пасажирським автомобільним транспортом у 2009 р. перевезено 139,4 млн. осіб, приріст проти 2008 р. склав 24,9%. Дані наведені в таблиці 12.1. Додатку. Уведено в дію 22 додаткових приміських та міжміських рейси, додатково відкрито 2 міжміських маршрута автоперевезень: "Велика Писарівка – Лебедин" та "Липова Долина – Суми". З урахуванням потреб населення внесені зміни до розкладів руху 53 маршрутів. Відкрито автобусне сполучення до 2 сільських населених пунктів. На кінець року регулярним транспортним сполученням забезпечено 1283 сільських населених пункти області з чисельністю жителів понад 10 осіб, що складає 97,6% від загальної кількості. Залізничний транспорт області представлений Сумською дирекцією залізничних перевезень Південної залізниці та Конотопською дирекцією залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, до складу яких входить 49 станцій, 5 залізничних вокзалів, загальна протяжність залізниці складає 835 км. У 2009 р. виконано роботи з модернізації залізничної колії на дільниці Макове – Хутір-Михайлівський (30,6 км), капітально відремонтовано 51 км колії Південно-Західної залізниці. Завершується будівництво повітряної лінії живлення ПЛ-10 кВ на ділянці Конотоп-Ворожба. Уведено в експлуатацію електропоїзд підвищеної комфортності сполученням "Конотоп – Київ" та рейкові автобуси за маршрутами "Суми – Віринський завод" і "Смородине – Гути – Люботин". Збудовано 5 пасажирських платформ на станціях Амбари, Віринський завод та на перегонах між ними для обслуговування жителів сіл Шевченкове, Бутовщина, Самара, Червоне, Зоряний, Тимирязівка, проведений ремонт залізничних вокзалів на станціях Амбари, Суми-Товарна, Корчаківка.

12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області та дані щодо групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо, наведені в таблицях 12.2 та 12.3. Таблиця 12.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис. т) Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2006 2007 2008

16,4 12,2 10,2 9,7

4,4 2,5 1,9 1,7

3,7 4,0 3,9 3,9

1,1 0,8 0,7 0,7

Спеціальні нелегкові автомобілі 3,9 3,2 2,8 2,7

73

2009

8,1

1,4

3,4

0,6

2,3

Таблиця 12.3. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива)1 Тип автомобіля (одиниць)

Всього

Автомобілів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі 1

За видами палива зріджений стиснений стиснений нафтовий газ природний газ газ і бензин 7147 314 8359 5998 48 4901

бензин

дизпаливо

дизпаливо та стиснений природний газ 49 9

167254 140837

128651 115070

22734 14811

6524 4681

3685 2828

1745 1583

311 76

54 3

726 178

3 13

1468 3406

88 1057

1340 830

0 227

0 29

29 1262

11 1

5936 4402

3335 2588

1392 1033

333 202

165 15

699 564

12 0

За даними ДАЇ у Сумській області станом на 16.12.2009 р.

Автотранспорт є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Сумської області. Останніми роками спостерігається тенденція збільшення Як свідчить динаміка викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел , наведена у табл. 12.4., останніми роками спостерігається тенденція збільшення обсягів викидів. В області 65% від загального обсягу викидів (54,2 тис. т) складають викиди від автотранспорту. Обсяги викидів від роботи автотранспорту у 2009 р. зменшились в порівнянні з 2008 р. по діоксиду азоту (5,916 тис. т), оксиду вуглецю (40,377 тис. т), летким органічним сполукам (6,085 тис. т), сірки діоксиду (0,543 тис. т). Загальний обсяг викидів сажі склав 0,53 тис. т, що на 10% менше показника 2008 р. Облік середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів статзвітністю не передбачений, тому табл. 12.5. не заповнюється. Таблиця 12.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними1 джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис. т.

бензину

54,8 49,4 59,3 57,7 54,2

50,4 42,6 43,1 41,8 37,9

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

2,6 4,9 11,0 10,7 9,7

1,8 1,9 5,2 5,2 6,6

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 92,1 86,2 72,7 72,4 69,9

1

У 2000 р. наводяться дані щодо викидів тільки від автотранспорту, у 2005-2006 рр. - включені дані щодо викидів від залізничного, авіаційного транспорту, починаючи з 2007 р. – від виробничої техніки.

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля. У 2009 р. для зменшення впливу транспорту на довкілля в області проведені низку заходів. Капітально відремонтовано 24,4 км доріг і 18 п. м 74

мостових переходів, у тому числі на автодорозі державного значення КіптіГлухів-Бачівськ уведено в експлуатацію ділянку дороги протяжністю 9,4 км та 18 п. м мостового переходу на автодорозі Суми-Полтава. Поточним ремонтом відремонтовано 30,3 км доріг і 71 п. м мостових переходів на 45,7 млн. грн., у т.ч. 13,1 км доріг державного значення. Завершено будівництво шляхопроводу по вул. 20 років Перемоги в обласному центрі. Побудовано 181 км мереж зовнішнього освітлення вулиць. На утримання доріг у 2009 р. було направлено 74,7 млн. грн., з них 32,1 млн. грн. – на дороги державного та 42,6 млн. грн. – місцевого значення.

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА.

13.1. Екологічна політика в регіоні. Першочергова увага до охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності населення – невід’ємна умова сталого розвитку регіону і, в цілому, країни. Саме тому на території області повинна здійснюватися політика, спрямована на досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи і, безпосередньо, на забезпечення раціонального використання, охорони і відтворення природних ресурсів. Аналіз загального стану навколишнього природного середовища в Сумській області показує, що з одного боку, екологічна ситуація в області загалом задовільна, екологічні показники життєдіяльності кращі, ніж в більшості інших регіонів країни і значно кращі, ніж в середньому по Україні. Це обумовлює визначення Сумщини як досить сприятливого регіону для проживання та роботи. З іншого боку можна зазначити, що в області наявні екологічні ризики і проблеми щодо стану повітряного басейну, поверхневих водних об’єктів та підземних вод, земель та лісів. Рівень забруднень навколишнього середовища в області не є об’єктивно обумовленим, а наявні екологічні ризики і проблеми, при умові ефективної і цілеспрямованої роботи в цьому напрямку, можуть бути суттєво зменшені. Метою обласної екологічної політики є врівноважений розвиток області, який передбачає узгодженість економічного, соціального та екологічного аспектів розвитку. Обласна екологічна політика спрямована на:  реалізацію державної політики України в сфері охорони навколишнього природного середовища на регіональному рівні;  формування та впровадження екологічно і економічно збалансованої системи природокористування;  збереження і підтримку цілісності природних систем та їх функцій життєзабезпечення;  поліпшення стану навколишнього природного середовища та запобігання його забруднення; 75

 реалізацію в області міжнародних угод та зобов’язань, що ратифіковані в Україні.  Обласна екологічна політика ґрунтується на таких принципах:  дотримання загальнонаціональних пріоритетів у галузі охорони довкілля і використання природних ресурсів;  взаємозв'язку довгострокових стратегій, програм і планів регіонального та місцевого розвитку;  поєднання державного управління із самоврядним управлінням;  ефективне розмежування повноважень між органами виконавчої влади;  співпраці та узгодженості дій між органами державної влади та місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та об'єднаннями громадян в процесі прийняття рішень;  врахування міжрегіональних та міждержавних екологічних інтересів;  забезпечення ефективного і послідовного фінансового забезпечення природоохоронної діяльності в області. Пріоритети обласної екологічної політики: 1) очищення території області від небезпечних відходів, а саме: непридатних і заборонених до застосування пестицидів; 2) зменшення забруднення водних об’єктів та підземних вод; 3) вирішення проблеми твердих побутових відходів; 4) невиснажливе використання біоресурсів та подолання тенденції деградації біорізноманіття; 5) міжгалузева, міжвідомча координація при вирішенні завдань екологічного спрямування та впровадження інтегрованого управління природокористування.

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Протягом 2009 р. Державною екологічною інспекцією в Сумській області здійснювався державний контроль в сфері охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території області. В ході здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства інспекторським складом було здійснено 1670 перевірок суб’єктів господарювання, 155 об’єктів перевірено комплексно. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 42 об’єктів. До правоохоронних органів передано 25 справ стосовно порушень природоохоронного законодавства, що містять ознаки злочину, порушено 11 кримінальних справ. За нанесені державі збитки через порушення вимог природоохоронного законодавства до юридичних та фізичних осіб пред’явлено 102 претензії та позови на суму 491,388 тис. грн., а саме: - за забруднення водних об’єктів та самовільне водокористування – 22 на 261,548 тис. грн.; 76

- за порушення законодавства щодо охорони атмосферного повітря – 5 на 7,751 тис. грн.; - за забруднення та засмічення земельних ресурсів – 8 на 30,137 тис. грн.; - за порушення законодавства в галузі охорони рослинного світу – 54 на 156,876 тис. грн.; - за порушення законодавства щодо охорони тваринного світу, рибних запасів та природно-заповідного фонду – 3 на 1,500 тис. грн., 7 на 4,060 тис. грн. та 2 на 13,052 тис. грн. відповідно. За завдані державі збитки стягнуто 128,214 тис. грн. Загальна сума розрахованих у 2009 р. збитків становить 40736,205 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства у 2009 р. до адміністративної відповідальності згідно Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» притягнуто 2775 осіб. Накладено штрафів на суму 247,184 тис. грн. Фактично стягнуто в добровільному порядку та через державну виконавчу службу штрафів на суму 198,590 тис. грн. Відсоток стягнення становить 80,3%. Інструментально-лабораторний контроль. За 2009 р. відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ в сумській області було відібрано і проаналізовано 757 проб води, в яких виконано 11700 визначень. Проконтрольовано 237 водних об'єктів, в тому числі 27 річок, 160 ставків, 50 спостережних свердловин. Перевірено 49 підприємств, на яких проконтрольовано 38 скидів стічної води у водойму, всього відібрано 240 проб стічної води. Проконтрольовано 243 створи, з яких по затвердженій програмі – 16 пунктів та 26 створів. На 11 підприємствах області проводився інструментальнолабораторний контроль за викидами від стаціонарних джерел забруднення. Проконтрольовано 60 стаціонарних джерел забруднення, відібрано 360 об'єднаних проб, виконано 2642 визначення. Встановлено 1 перевищення ГДВ (ТПВ). За звітний період відібрано 125 проб ґрунту, в яких виконано 853 визначення, у т.ч. на вміст хімічних засобів захисту рослин, технологічних домішок, визначення pH. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища. Система моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем. Пріоритетними завданнями цієї системи є відвернення кризових змін екологічного стану довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля 77

та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій в області покладено на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (далі – Держуправління ОНПС), інші центральні органи виконавчої влади, які є суб'єктами системи моніторингу довкілля, та на підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля (ВАТ «Сумихімпром», Шосткінський казенний завод «Імпульс», ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», НГВУ «Охтирканафтогаз» тощо). На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998 р. №391 та керівних документів Мінприроди України за ініціативою Держуправління ОНПС у Сумській області організовано роботу обласної системи моніторингу довкілля. Розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації було створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Сумській області. Підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами Сумської обласної системи моніторингу природного довкілля, в якій задекларовано принципову згоду суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля на участь у системі. Угодою введено в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії між суб'єктами обласної системи моніторингу природного довкілля. Обласна система моніторингу навколишнього природного середовища передбачає спостереження за довкіллям, збирання, обробку і оцінювання отриманих даних та прогнозування його стану, формування відповідної бази інформації та розроблення на її основі науково обґрунтованих природоохоронних заходів. Діяльність обласної системи моніторингу довкілля ґрунтується на використанні структур суб'єктів моніторингу довкілля, які здійснюють спостереження за окремими об'єктами навколишнього природного середовища, що закріплені за кожним із них. Система спостережень за станом довкілля у 2009 р. наведена в таблиці 13.1. Додатку Суб’єкти обласної системи моніторингу надають до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області дані моніторингових спостережень, необхідні для заповнення форм Регламенту розміщення екологічної інформації на сайті Мінприроди України та видання щомісячного випуску інформаційно-аналітичного огляду «Стан довкілля в Україні», які використовуються для подальшої обробки з метою аналізу, узагальнення, подальшої оцінки та прогнозів стану довкілля в області. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря у 2009 р. проводились обласним центром з гідрометеорології (ЦГМ) на 3-х стаціонарних постах: ПСЗ № 3 - м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26; ПСЗ № 4 - м. Суми, вул. Харківська, 125; ПСЗ № 5 - м. Суми, вул. Металургів, 2. та на метеостанціях: 78

Дружба – смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22; Глухів – м. Глухів, вул. Хреннікова, 2; Конотоп – м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104; Ромни – м. Ромни , вул. Щорса, 93; Лебедин – м. Лебедин, вул. Грушева, 5; Авіаметстанція Суми – м. Суми, вул. Кірова, 168. Перевищення ГДК відзначалися по пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, аміаку, формальдегіду і склали 1,3 ГДК (гранично - допустимих концентрацій). Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по діоксиду азоту становила 12%. Причиною перевищень стають викиди від автотранспорту, тому що стаціонарні пости розташовані поблизу автодоріг у місцях найбільшого екологічного навантаження. Інші інгредієнти, що визначались, були нижче або на рівні санітарних норм. Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря у 2009 р. у порівнянні з 2007 та 2008 рр. залишився на тому ж рівні, що свідчить про стабілізацію загального рівня забруднення атмосферного повітря. Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря проводили авіаметеорологічні станції. Радіаційний фон у 2009 р. складав 10 - 14мкР/год , і не перевищував допустимих значень. Відбір проб на вміст важких металів та бенз(а)пірен здійснюється лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Сумського ЦГМ на ПСЗ № 3 (м.Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26) та на ПСЗ № 5 (м.Суми, вул. Металургів, 2). Визначення середньомісячних концентрацій проводять лабораторії центральної геофізичної обсерваторії та Донецького ЦГМ. Середні з середньомісячних концентрацій важких металів в атмосферному повітрі у 2009 р. не перевищували допустимих показників. Вміст бенз(а)пірену перевищував допустимі норми в середньому в 1,3 рази. Контроль за якістю водних об’єктів в створах передбачених «Програмою державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України» на території області проводить Сумський облводгосп. Аналіз показників на гідрохімічне дослідження проб не виявив аномальних перевищень ГДК. У 2009 р. у річках області підвищеним був вміст органічних сполук та марганцю у створах р. Псел, р. Івотка, р.Шостка, р. Клевень, р Сейм. Але перевищення ГДК були незначні. Відбори проб води з транскордонних водних об’єктів та їх обстеження проводяться спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області та ФДУ «УЕ Білгородського водосховища» Бєлгородської області (Росія). Аналіз досліджень вказує на те, що стан водойм оцінюється як задовільний і залишається без суттєвих змін. Державною екологічною інспекцією в Сумській області за 2009 р. для контролю якості водних об’єктів області було відібрано 284 проби. Як свідчать дані хімічних аналізів, майже на всіх річках Сумської області 79

зафіксовано перевищення по вмісту заліза, марганцю та розчинених ортофосфатів. Сумська обласна СЕС проводить контроль якості води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (на пляжах). За даними Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції за 2009 р. було обстежено 166,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Було відібрано й проаналізовано 3192 зразки ґрунту на вміст важких металів. Результати свідчать, що вміст свинцю в ґрунті господарств Сумського району становив 2,0– 9,7 мг/кг, Тростянецького - 2,1 – 8,7 мг/кг, Лебединського – 1,8–9,6 мг/кг; вміст кадмію: у Сумському – 0,1- 0,65, Тростянецькому – 0,11 – 0,62, Лебединському – 0,1 – 0,51 мг/кг. Було відібрано й проаналізовано 1700 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Результати аналізу свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ у ґрунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно зменшився. За даними обстежень випадки забруднення ґрунту ДДТ були виявлені в господарствах Сумського, Тростянецького, Лебединського районів. Забруднених із вмістом вище ГДК не виявлено. Вміст нітратів і важких металів в пробах води, відібраних в ставках і озерах області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2007-2008 рр. площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 9,9 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів у ґрунті). Вміст радіонуклідів, важких металів та нітратів в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Радіаційний фон по області становив 12-18 мкР/год. Продовжується робота в галузі моніторингу підземних вод. За вимогами Держуправління ОНПС в Сумській області суб’єктами моніторингу розроблені та погоджені Держуправлінням «Програма робіт для створення системи моніторингу за станом підземних вод на території Анастасівського ЦКіПГТ Качанівського ГПЗ» ВАТ «Укрнафта» та «Програма моніторингу підземних вод на 2009 р. на території діяльності ТОВ «Сумитеплокомуненерго». Завершена розробка програмного комплексу «Система моніторингу довкілля в Сумській області в частині контролю поводження з отруйними речовинами і стану місць накопичення хімічних засобів захисту рослин". Його впровадження дозволить удосконалити систематизацію інформації щодо поводження з відходами в області, здійснення аналітичної обробки баз даних з метою прийняття управлінських рішень, планування заходів з попередження та ліквідації забруднення довкілля.

80

Поступово формується обласна база даних моніторингових спостережень за станом довкілля, яка має актуальну та достовірну інформацію стану навколишнього середовища, що необхідно для визначення сьогоденних екологічних проблем та для створення адекватної екологічної політики.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза є обов'язковим актом, що регламентує господарську діяльність, охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів. Вона є етапом, що передує і забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень з метою забезпечення екологічно стійкого розвитку територій, народногосподарських комплексів і підприємств. У ході експертизи проводиться аналіз відповідності народногосподарських і локальних (регіональних, підприємницьких) рішень нормативним, організаційно-правовим вимогам раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища з точки зору мінімізації негативних екологічних наслідків. Еколого-експертна діяльність спрямована на визначення відповідності запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічного законодавства, отже на запобігання негативного впливу на стан навколишнього природного середовища. У 2009 р. відділом державної екологічної експертизи Держуправління розглянуто 135 одиниць проектно-кошторисної документації, в тому числі: 77 проектів оцінено позитивно, 58 одиниць проектної документації повернуто на доопрацювання. Частина проектів розглядалась на рівні Мінприроди із залученням спеціалізованих організацій та проведенням ними наукової еколого-експертної оцінки. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації наведена на рис. 13.1. Рис. 13.1. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації у 2007-2009 рр.

250

200

150

171

131 77

100

50

оцінено позитивно

63

68

оцінено негативно

58

0 2007

2008

2009

81

Державна екологічна експертиза є складовою частиною комплексної експертизи, 82% загальної кількості проектних матеріалів розглянуто екологічною експертизою Держуправління за зверненням ДП «Сумидержбудекспертиза». Результати проведених експертиз свідчать про якість проектів взагалі і, зокрема,. про якість природоохоронного розділу проектів, який не завжди відповідає вимогам чинного природоохоронного законодавства, державних будівельних норм проектування. Внаслідок чого значна кількість проектів поверталась на доопрацювання в частині охорони навколишнього природного середовища. Але слід відзначити наявність позитивної динаміки щодо ґрунтовнішого підходу при виконанні оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності. При проведенні держекоекспертизи особлива увага зверталась на повноту і обґрунтованість оцінки впливу на навколишнє середовище, оскільки забезпечення динамічної природної рівноваги не можливе без дотримання вимог природоохоронного законодавства і екологічної безпеки. Рішення про позитивний висновок державної екологічної експертизи приймалось тільки за умови врахування замовниками експертизи інтересів громадськості.

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Важливою складовою у формуванні та реалізації еколого-економічної стратегії держави є адекватна оцінка стану природокористування та охорони навколишнього середовища в різних секторах економіки і на всіх рівнях - від конкретного підприємства до окремих регіонів і країни в цілому, включаючи використання конкретних природних ресурсів (складових природноресурсного потенціалу) на екологічній, міжгалузевій основі. Реалізація еколого-економічної політики, забезпечення екобезпеки життєдіяльності населення і природних екосистем здійснюється за допомогою економічних інструментів, якими в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі, субсидії та відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Структура екологічних платежів за даними Головного управління статистики в Сумській області наведена у табл. 13.2. Таблиця 13.2. Екологічні платежі у 2009 р. Тис. грн. Збори, пред’явлені підприємствам, організаціям, установам за забруднення навколишнього природного середовища – усього у тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти за розміщення відходів

8084,7

4426,1 1033,3 2625,3

82

Штрафи за адміністративні правопорушення у сфері охорони природи Позови (претензії) про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону природи Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред’явлених, %

12,9 350,4 86,2

Економіка природокористування направлена на зменшення негативного екологічного впливу існуючих технологічних систем на природу, людину й об’єкти її життєдіяльності. Фінансування природоохоронних заходів у 2009 р. здійснювалось за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів. За рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Державного управління з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 4087699,4 грн., які були використані на здійснення нижчезазначених природоохоронних заходів. Відновлено та підтримано сприятливий гідрологічний режим та санітарний стан річок Клевень Путивльського району, Знобовка в смт. Зноб – Новгородське Середино – Будського району, поліпшено технічний стан та благоустрій річок Реть в Кролевецькому, Ромен в Конотопському та Сула в Роменському районах. Виконані роботи по благоустрою водойми в с. Великий Самбір Конотопського району. Виконано вишукувально – геодезичні та проектні роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою Костянтинівського водосховища в Сумському районі. Поліпшено технічний стан та благоустрій водойм в селах Грем’ячка і Туранівка Воздвиженської сільської ради Ямпільського району. Виконані роботи по будівництву гідроспоруди для регулювання рівнів води в річці Сейм і річці Любка в Путивльському районі. Виконані роботи з екологічного благоустрою водойми в с. Бишкінь Лебединського району. Поліпшено технічний стан гідроспоруд Бобровського водосховища в с. Боброво Лебединського району та Куземинського водосховища в с. Куземино Охтирського району. Поліпшено технічний стан дамби Карабутівського водосховища в с. Карабутове Конотопського району. Виконані роботи по інвентаризації ставків у Сумському районі. Продовжувалися роботи по будівництву каналізаційних очисних споруд в смт. Велика Писарівка. Проведено заходи із створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів (в тому числі водойм, магістральних каналів, тощо) та полезахисних смуг на територіях Лебединського, Кролевецького та Охтирського районів. Сумською обласною організацією «Всеукраїнська екологічна ліга» проведено акцію з пропаганди охорони навколишнього природного середовища на території НПП «Деснянсько - Старогутський». Також, проведено інавгурацію Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО та

83

обговорено питання по створенню двостороннього транскордонного російсько-українського біосферного заповідника «Деснянський». Виконувались роботи по веденню реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів та місць видалення відходів. Забезпечувалося належне зберігання НЗП та охорона складів на станції Побєда Середино-Будського та на території Жовтневої сільської ради Білопільського районів. Вивезено на знешкодження і знешкоджено 43,44 т непридатних до використання пестицидів з територій Лебединського та Сумського районів. Перезатарено 133,828 т непридатних до використання пестицидів у Липоводолинському, Великописарівському, Сумському, Тростянецькому районах та м. Суми. Проводились наукові екологічні дослідження по реалізації заходів у межах програми Єврорегіону «Ярославна», розроблено менеджмент - план по відновленню лучно–степового біоценозу в межах степового природного заповідника «Михайлівська цілина». На території степового природного заповідника «Михайлівська цілина» організовано діяльність міжнародного волонтерського табору. Профінансовано витрати на утримання парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Асмолова. Виконувалися роботи по розробці проектів з розвитку та оптимізації мережі природно – заповідних об’єктів та екологічної мережі області. Виділено кошти на охорону та відтворення тваринного світу (субпопуляції зубра) мисливському господарству «Конотопське». Розроблено програмне забезпечення системи моніторингу. Передплачувалися екологічні видання. Виготовлювалася поліграфічна продукція з екологічної тематики. Видано збірник наукових праць по степовому природному заповіднику «Михайлівська цілина». Розроблено регіональний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі. За інформацією Головного управління статистики в Сумській області, протягом 2009 р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями Сумщини було витрачено 136551,3 тис. грн. З них 117049,9 тис. грн. – поточні витрати на охорону природи, 19501,4 тис. грн. – капітальні інвестиції. За рахунок коштів Державного бюджету було освоєно капітальних інвестицій і здійснено поточних витрат 3,0% від загального обсягу витрат, місцевих бюджетів – 4,7%, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля були власні кошти підприємств – 92,3%. У 2009 р. обсяги капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону атмосферного повітря і клімату склали 7271,4 тис. грн., на очищення зворотних вод – 78063,9 тис. грн., на поводження з відходами – 42153,5 тис. грн., на збереження біорізноманіття і середовища існування – 4677,6 тис. грн., на інші напрями природоохоронної діяльності – 4384,9 тис. грн.

84

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. Удосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища відбувалось відповідно до стратегічних напрямів державної політики, екологічної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища та регіональних програм. Науковцями Сумського державного університету при розробці «Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року» було розроблено проект частини 3.4 «Зміна моделей споживання та виробництва». Управління природокористуванням і охороною довкілля у Сумській області будувало свою діяльність як на основних принципах державного управління у цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, компетентність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб`єкти управління у Сумській області – державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об`єднання - спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічну безпеку. Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод та інш. антропогенних факторів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання забруднення довкілля шляхом його нормування. Держуправлінням проводилась робота щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2009 р. зареєстровано 87 звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також розглянуто «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Середній вміст пилу...» в кількості 299 шт. та видано 297 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу за новою формою. У 2009 р. видано 142 дозволи на спеціальне водокористування та продовжено термін дії 154 дозволів. В зв’язку зі зміною умов водокористування анульовано 57 дозволів. Розглянуто та затверджено 27 нормативів ГДС забруднюючих речовин при скиді у водні об’єкти, розроблено та видано 86 тимчасових регламентів на скид води з орендованих ставків. Видано 8 екологічних карток для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Розглянуто та узгоджено 19 проектів технологічних нормативів споживання води. Видано 12 дозволів на буріння артезіанських свердловин. Підготовлено 8 проектів рішення Облради щодо погодження клопотання про надання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

85

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22.10.2009 №584 «Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік» дозволи та ліміти отримало 261 підприємство області. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101 затверджений Порядок (методика) проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах у Сумській області. Зазначений Порядок базується на принципах екологічного аудиту і спрямований на сприяння реалізації суб’єктами господарювання норм і вимог природоохоронного законодавства, удосконалення системи управління відходами на підприємствах та приведення її у відповідність до вимог ДСТУ ISO 14000. Станом на 01.01.2010 зареєстровано 263 підприємства - учасника обласної системи управління відходами. У 2009 р. інвентаризація промислових відходів проведена на 44 підприємствах області. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03.03.2010 №121 затверджений переліку об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області, що підлягають реєстрації за 2009 рік, та реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області за 2008 рік. У 2009 р. видано 73 дозволи на здійснення операцій з отруйними речовинами. Слід зазначити, що в зв’язку з роз’ясненнями Мінприроди України щодо отруйних речовин, на операції з якими не поширюється дія постанови КМУ від 20.06.1995 №440, кількість виданих дозволів у подальшому значно скоротиться. Держуправлінням підготовлений і погоджений проект створення на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» самостійної природоохоронної установи - природного заповідника та розширити її територію за рахунок земель охоронної зони і ряду заповідних територій з частково збереженими степовими комплексами на площі близько 900 га. Відповідний Проект землеустрою 02.09.2009 направлений до Мінприроди України для підготовки Указу Президента України. Указом Президента України від 11 грудня 2009 № 1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу. Відповідно до Указу Президента України № 273/2009 від 27.04.2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створений Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Протягом 2009 р. затверджено Положення про національний парк, узгоджено штатний розпис, отримано юридичну адресу, створено адміністрацію парку. На виконання Указу Президента України від 27.08.2008 № 774/2008 розпочато визначення меж проектованого НПП «Верхньсульський» на території Роменського, Недригайлівського, Білопільського, Буринського, Лебединського, Конотопського та Сумського районів області. Підготовлені та направлені до Краснопільської райдержадміністрації матеріали щодо оголошення двох об’єктів природно-заповідного фонду – 86

ботанічних пам’яток природи місцевого значення «Глибока» та «Парк Харитоненків» загальною площею 12,6 га. З метою оптимізації території природно-заповідного фонду та екомережі Кролевецького району розроблені проектні пропозиції щодо заказників місцевого значення «Кочубеївський» та «Ретинський». Передбачається об’єднати території згаданих об’єктів і розширити загальну площу заповідної території на 43,6 га для забезпечення охорони місць зростання єдиної в області популяції червонокнижної рослини – берези низької. Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га і розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський».

13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Ст. 32 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища як обов'язкові для виконання документи, що визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю, вимоги щодо запобігання забрудненню, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів. У першу чергу, до екологічних нормативів належать нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) у атмосферне повітря та гранично допустимих скидів (ГДС) у воду та ґрунти забруднюючих хімічних речовин, а також гранично допустимих рівнів (ГДР) фізичних факторів. До екологічних нормативів відносяться також нормативи використання природних ресурсів. Ці нормативи (законодавство називає їх «лімітами») встановлюються, зокрема, щодо таких видів природокористування: — ліміти використання води — граничні обсяги використання води, які встановлюються дозволом на спеціальне водокористування; — ліміти забору води — граничні обсяги забирання води з водних об'єктів, які встановлюються в дозволі на спеціальне водокористування; — ліміти використання мисливських тварин — дозволені обсяги вилучення (добування шляхом відстрілу або відлову) мисливських тварин певного виду, які перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь; — ліміти використання рибних ресурсів — дозволені обсяги вилучення риби з природного середовища; 87

— ліміт заготівлі деревини в порядку рубок головного користування — затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка; — ліміт лісосічного фонду — максимально допустимий обсяг деревини, яку дозволяється заготовити у лісовому фонді при здійсненні рубок головного користування і лісовідновних рубок у черговому плановому році; — ліміти спеціального використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення; — ліміт на розміщення відходів — обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінприроди на місцях; — ліміт на утворення відходів — максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; та деякі інші. Метрологічне забезпечення проведення спостережень за станом довкілля здійснюється з використанням єдиної методичної бази, стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань, що забезпечує достовірність результатів оброблення екологічної інформації.

13.8. Екологічний аудит. Екологічний аудит, спрямований на оцінку аварій, полягає в ідентифікації підприємств - можливих джерел аварій, вивченні якісного і кількісного впливу можливої аварії на стан навколишнього середовища, підготовці відповідних рекомендацій. Екологічний, аудит устаткування спрямований на інвентаризацію природоохоронного устаткування і його використання. Оцінка екологічного ризику ставить своєю задачею:  вивчення сценаріїв можливих аварій і їхніх наслідків для навколишнього середовища і населення,  аналіз передбачених мір і засобів попередження й обмеження наслідків аварії,  порядок розрахунку збитку, нанесеного діяльністю підприємства,  деталізацію засобів зм'якшення цього збитку,  оцінку впливу на середовище залишкового забруднення,  систему інформування наглядових організацій і громадян про можливу аварію. У 2009 р. Сумської філією Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління проведений екологічний аудит Сумської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини. По закінченню роботи наданий аудиторський висновок в 2 томах, де вказано виявлені недоліки та шляхи їх виправлення.

88

13.9. Екологічне страхування. На сучасному етапі в Україні відсутнє страхування ризиків забруднення навколишнього природного середовища, яке у світі дістало назву "екологічне страхування". Розвиток екологічного страхування в Україні гальмується складним станом економіки в цілому та тяжким фінансовим станом більшості підприємств, що є джерелами підвищеної небезпеки. В умовах низької платоспроможності потенційних страхувальників більш-менш стабільно може розвиватися лише обов’язкове страхування, оскільки на сплату внесків з добровільного страхування у підприємств не залишається коштів. Таким чином, екологічне страхування є перспективним та ефективним джерелом забезпечення економічної стійкості, залучення коштів комерційних структур для забезпечення екологічної безпеки, підвищення надійності роботи промислових підприємств і створення додаткових робочих місць.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. В області існуючими науковими установами проводиться постійна робота в напрямах: управління навколишнім природним середовищем та економіки природокористування; дослідження на вивчення екосистем, природних територій та об’єктів; розроблення та удосконалення природоохоронних технологій та обладнання. Результати відповідних наукових робіт застосовуються при прийнятті управлінських рішень, створенні нормативної бази регіонального рівня, розробленні та реалізації природоохоронних проектів і заходів, оголошенні і створенні об’єктів природно-заповідного фонду, тощо. Науковим центром прикладних екологічних досліджень Сумського державного університету (СумДУ) у 2009 р. розроблено 10 проектів для оголошення об’єктів ПЗФ та виконано науково-ботанічні та зоологічні дослідження природних територій Сумської області, що мають особливе природоохоронне, наукове, рекреаційне, історико-культурне, еколого-освітнє і виховне значення: ботанічний заказник місцевого значення “Катеринівський” (територія Катеринівської сільської ради, Лебединський район); ботанічна пам’ятка природи місцевого значення “Ракіта” (територія Ярославецької сільської ради, Кролевецький район). загальнозоологічний заказник місцевого значення “Попів Грудок” (Кролевецький район); загальнозоологічний заказник місцевого значення “Оленкин” (Кролевецький район); ботанічний сад місцевого значення “Юннатівський” (м. Суми); загальнозоологічний заказник місцевого значення “Любитівський” (Кролевецький район); 89

загальнозоологічний заказник місцевого значення “Лужки” (Кролевецький район) заказник «Артюхівський»; пам’ятка природи “Козацьке поховання”; пам’ятка природи “Соснівська криниця”. У 2010 р. планується розроблення 10 проектів оголошення об’єктів ПЗФ та проведення науково-дослідних робіт з виявлення і обстеження природних територій Сумської області, придатних для створення об’єктів ПЗФ. Проводилась робота з розробки проекту утримання та реконструкції території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Басівський» м. Суми. У 2009 р. виконано І етап роботи, у 2010 р. планується завершення роботи. Також на 2010 р. заплановано виконання роботи з екологічної оцінки окремих ділянок зеленої зони м. Суми. Кафедрою прикладної екології СумДУ виконані науково-дослідні роботи «Розробка високо інтенсивного масообмінного обладнання для створення маловідходних технологій» та «Визначення антропогенного навантаження на екотопи Сумського Придніпров’я та розробка шляхів його зниження». Розпочато виконання науково-дослідної роботи «Зниження техногенного навантаження на навколишнє природне середовище підприємств машинобудівної та хімічної промисловості». Кафедрою фінансів СумДУ завершене виконання науково-дослідних робіт "Удосконалення фінансового механізму управління екологоінноваційним розвитком економіки", ”Ефективність економічного механізму регулювання системи циклів відтворення, "Фінансовий механізм кредитноінвестиційного забезпечення сталого еколого - економічного розвитку", "Еколого-економічна оптимізація регіонального ринку засобів захисту рослин". Розпочато науково-дослідні роботи за темами: Виконані перші етапи та затверджені проміжні звіти держбюджетних науково-дослідних робіт за наступними темами: "Фінансовий механізм управління інноваційним відтворенням", "Механізм бюджетного фінансування на регіональному рівні в умовах екологічно сталого розвитку", "Узгодження еколого-економічних інтересів шляхом формування ефективного фінансового механізму управління природокористуванням", "Удосконалення економічного механізму природокористування в прикордонних регіонах", тощо. Кафедрою економіки СумДУ протягом звітного року проводились роботи за темами: "Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства", "Розроблення методологічних те методичних основ оцінки екологічних втрат для формування екологоекономічної політики в інтересах сталого розвитку", "Дослідження проблем стійкого розвитку та інформаційної економіки", "Формування економічного механізму вирішення міжнародних екологічних конфліктів". Викладачі та студенти СумДУ приймали участь в міжнародних та всеукраїнських екологічних конференціях, конгресах та семінарах. Опубліковано понад 50 наукових статей з екологічної тематики.

90

На 2010 р. заплановане створення нової теорії, концепції ЕКОПОЛІСу, що умовно може бути названа теорією ЕКОПОЛІСу на основі коеволюції триєдиної природно-антропогенної сутності «природа – людина – економіка». До МОНУ подано запит на виконання фундаментального дослідження за рахунок видатків загального фонду державного бюджету за назвою: "Фундаментальні основи формування екологічно орієнтованих механізмів реалізації соціально-економічного потенціалу в умовах інформаційного суспільства". Метою проекту є дослідження і наукове обґрунтування екологічно орієнтованих механізмів реалізації соціальноекономічного потенціалу при переході до інформаційного суспільства. На кафедрі ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин Сумського національного аграрного університету (СНАУ) вже тривалий час проводяться дослідження популяцій рослин. Дана робота координується Інститутом ботаніки Національної академії наук України. По науковій темі "Моніторинг біорізноманіття, стану та динаміки популяцій рослин в екосистемах Північного Сходу України як складових стійкості рослинного покриву” вивчалося біорізноманітття, стан та динаміка популяцій рослин в лісових угрупованнях; біорізноманітття та популяційні параметри на луках; досліджено стан бур’янів в агрофітоценозах. У 2009 р. фахівцями СНАУ здійснювалась робота по темі "Інвентаризація природних комплексів територій та об’єктів природнозаповідного фонду Вінницької та Хмельницької областей". В процесі її виконання для майже 800 об’єктів та територій природно-заповідного фонду даних областей уточнені і внесені до кадастрових карток дані про місцезнаходження, загальну площу та площу в розрізі окремих землекористувачів і землевласників, дані щодо установчих документів з оголошення чи створення. Наведені достовірні дані щодо геологічних, гідрологічних, флористичних, фітоценотичних, фауністичних особливостей об’єктів та територій природно-заповідногоф онду даних областей. Встановлено наявність на них рослин і тварин, що підлягають особливій охороні (види, включені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Бернської конвенції тощо). Водночас, уточненена інформація про мисливські види тварин та лікарські види рослин, що зустрічаються на даних територіях. Проаналізований наявний плановокартографічний матеріал і, у відповідності з ним, проведений розподіл земель за угіддями, встановлені підприємства і організації у віданні яких, чи в постійному користуванні яких перебувають землі даного об’єкту природнозаповідного фонду. Проаналізована наявна проектна документація стосовно об’єктів природно-заповідного фонду, результати проведених та впроваджуваних в цей час науково-дослідних робіт. В межах договору про наукову співпрацю з Національним природним парком Деснянсько-Старогутський у 2008-2009 рр. досліджено «Інвазійна спроможність деревних інтродуцентів у Старогутському масиві НПП Деснянсько-Старогутський». За результатами виконання теми встановлений 91

видовий склад деревних інтродуцентів, визначена ступінь і характер їх впливу на основні компоненти лісових фітоценозів національного парку. За результатами комплексного дослідження сучасного стану біоенергетичного потенціалу лісостеповрї та поліської зон України на прикладі Сумської області було видано колективну монографію «Біоенергетичний потенціал лісостепової і поліської зони України та перспективи його використання», в якій розглянуто основні технології отримання та використання біоенергії; наведено техніко-економічні розрахунки та екологічні наслідки промислового виробництва біоенергії; викладено перспективи використання біоенергії та розвиток біоенергетичного потенціалу Сумського регіону. З метою встановлення сучасного стану річки Сейм і з огляду на перспективу створення в межах заплави Сейму національного природного парку, управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області ініціювало виконання науково-дослідної роботи на тему «Річка Сейм як модельний об’єкт формування міжнародного екологічного коридору між Україною і Росією» у межах програми Єврорегіону «Ярославна». Проведені лабораторією екології та біоценології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка дослідження показали високий рівень збереженості як річки Сейм, так і її заплави, що стало підставою для розробки рекомендацій створення в межах Сумської області об’єкту природно-заповідного фонду рівня національного природного парку з перспективою створення транскордонного РосійськоУкраїнського природоохоронного об’єкту. За дорученням Міністерства охорони навколишнього природного середовища лабораторією екології та біоценології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка підготовлено проект наукового обґрунтування створення Національного природного парку «Середньосеймський» (Сумська область). Перспективою цієї роботи є створення у 2010 р. Національного природного парку «Середньосеймський». У 2009 р. лабораторією екології та біоценології Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка було здійснено науководослідні роботи, спрямовані на розширення існуючої території відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина» і створення на його базі самостійного заповідника. Метою роботи була розробка екологічного менеджмент-плану, спрямованого на забезпечення формування єдиного природного комплексу в межах території заповідника «Михайлівська цілина», розширеної за рахунок приєднання прилеглих земель охоронної зони. В ході виконання роботи було здійснено аналіз наукової літератури на предмет ренатуралізації степових екосистем; екологоценотичне обстеження території охоронної зони Михайлівської цілини; розробка першочергових заходів, спрямованих на відновлення степової рослинності на території охоронної зони; розроблено менеджмент-план. За матеріалами проведених досліджень було підготовлено і опубліковано окреме видання журналу «Вісник зоології» Національної Академії Наук 92

України, присвячене 80-річчю «Михайлівської цілини». Підготовлено до видання тематичну збірку Наукових записок Сумського державного педагогічного університету, присвячену 80-річчю «Михайлівської цілини». Фахівці Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка приймали активну участь у дослідженнях видів тваринного і рослинного світу, які підлягають особливій охороні. Матеріали досліджень включені до нового видання Червоної книги України. Сумським державним науково-дослідним інститутом мінеральних добрив та пігментів (СДНДІ МІНДІП) у 2009 р. розпочато роботу з розробки технології очищення газів, що відходять від печей кальцинації вапняку ВАТ “Сумихімпром” (проведені лабораторні дослідження). Впровадження цієї технології дозволить до 95% знизити викиди CO 2 в атмосферу, частково утилізувати фосфогіпс з поточного виробництва та отримати цільові продукти – карбонат кальцію та сульфат амонію.

13.11. Участь громадськості в процесі прийняття рішень.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. У Сумській області діють громадські організації екологічного спрямування, що реалізують проекти просвітницького характеру, беруть участь в природоохоронних акціях, забезпечують громадський екологічний контроль. Багато років веде в області екоосвітню та природоохоронну роботу обласна організація Українського товариства охорони природи, одним з основних напрямків роботи якої у 2009 р. було проведення природоохоронних акцій та заходів. Так, з ініціативи обласної організації Українського товариства охорони природи при підтримці з боку обласної та районних держадміністрацій, а також районних і міських рад у квітні-травні поточного року був об’явлений і проведений місячник «Сумська весна2009», який об’єднав в собі відзначення і Всеукраїнського Дня Довкілля, і Міжнародного Дня Землі, і свята Воскресіння Христова. В результаті було ліквідовано 730 несанкціонованих сміттєзвалищ, розчищено та очищено від сміття прибережних охоронних смуг протяжністю 145,4км, розчищено та упорядковано 443 водних джерела, проведено благоустрій 550 кладовищ, закладено нових парків і скверів на площі 25,5 га та упорядковано парків та скверів на площі 4965,11га, посаджено 697,6 тис. дерев і близько 26,0 тис. чагарників, озеленено 333,9км доріг, залужено 148,6 га земель. Всього у місячнику було задіяне 165260 чоловік. Вже п’ятнадцять років, як на Сумщині силами природоохоронної громадськості УкрТОП відзначається День Землі. Свято пройшло в місцевому Будинку культури. Для присутніх було підготовлено та проведено літературно-музичну композицію «Земле, живи, розквітай!». В рамках свята пройшла акція «Посади дерево», під час якої учасниками висаджено 18 саджанців берізок. Для учасників свята проведено також дві екскурсії, розважальні заходи під гаслом «Екологічні перегони», серед яких вікторина «Екологічна розминка», веселі конкурси «Вихід із сміттєвих лабіринтів», 93

«Народна скарбничка», «Музикалка». Фінальним акордом стало написання листа-звернення учасників свята до жителів планети Земля. З метою активізації громадського руху за збереження шпилькових насаджень у період передноворічних свят, а також на підтримку проведення загальноміської екологічної акції "Збережи ялинку в природі" в м. Суми був відзначений День збереження біологічного різноманіття. Крім того, обласна організація УкрТОП активно здійснює громадський контроль за дотриманням природоохоронного законодавства. Громадськими інспекторами у 2009 р. проведено 279 рейдових перевірок, у т.ч. 24 – спільно з державними інспекторами. 52 громадські інспектори брали активну участь в організації і проведенні операції “Чисте повітря”, «Ялинка», «Первоцвіт», у рейдах по перевірці санітарного стану міст, парків, ставків, річок, їх прилеглих територій, в обстеженні підприємств по дотриманню останніми природоохоронного законодавства, в акціях “Чиста Україна – чиста Земля”, "Первоцвіт", тощо. В результаті проведених перевірок виявлено 170 правопорушення екологічного законодавства, складено 82 протоколи, 119 актів, 21 припис. 99 осіб притягнуто до адмінвідповідальності, на чотирьох з них накладено штрафи на загальну суму 5696,0 грн. Робота обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги була спрямована на формування у населення області природоохоронного менталітету та проведення конкретних практичних дій, направлених на покращення стану довкілля. Використовуючи різні форми та методи у своїй діяльності, осередки брали участь у реалізації своїх планів як у всеукраїнських заходах ВЕЛ, так і у регіональних. Основне місце займають акції «Первоцвіт», «Збережи ялинку», «Посади своє дерево», «Прибери планету», «Нове життя джерел», «Птахи – наші друзі». Наприклад, по акції «Первоцвіт» розповсюджено близько 150 листівок в місця поширення місцевих видів, проведено 15 рейдів місця масової торгівлі. Радує те, що вже припинена торгівля, сподіваємося, назавжди рослинами із Червоної книги України, підсніжником складчастим, крокусом Гейфеля в м. Суми (єдиному в Україні), які завозилися до нас із Криму та Карпат. Розпочато створення живих колекцій місцевих видів первоцвітів (проліска сибірська, різні види рястів, медуниця, гусяча цибулька жовта і т.д.) в загальноосвітніх школах м. Суми для ознайомлення підростаючого покоління з проблемами збереження рослин на околицях міста, якими масово торгують навесні. Живі колекції закладені вже у шести закладах. Активно проводиться робота по дослідженню рослини із Червоної книги України брандушки різнокольорової з метою створення у Краснопільському районі території ПЗФ. З метою екологізації свідомості учнівської молоді проведено районний конкурс екологічних агітбригад, організовано і проведено акцію з пропаганди охорони довкілля «Збережемо власне довкілля» у Деснянському відділенні НПП «Деснянсько-Старогутський».

94

Продовжував роботу по вихованню екологічної свідомості школярів та учнівської молоді Дитячий незалежний екологічний центр "Романтик". У 2009 р. юні екологи приймали участь у громадських слуханнях у захист від забудови Сумського міського парку ім. Кожедуба, провели екологічну акцію «Світ води», продовжили робота з благоустрою скверу Чорнобильців, приймали участь у конкурсі екологічних троп і зайняли 1-е місце серед всіх шкіл міста, провели традиційний щорічний дитячий пересувний екологічний табір по р. Псел та серію бесід на обласному радіо з екологічного виховання дітей. Екологічний проект «Річка мого дитинства – Сумка» зайняв 1-е місце на міському та обласному конкурсах. ДНЕЦ "Романтик" заняв 1-е місце у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя земля!» та 1-місце в обласному конкурсі «До чистих джерел». Сумським міським громадським об’єднанням "Центр екологічних досліджень" була організована підготовка кемп-лідерів для участі у міжнародному конкурсі-відборі організацій на проведення міжнародних волонтерських таборів. Розроблена програма проведення волонтерського табору на території майбутнього самостійного заповідника «Михайлівська цілина» була підтримана Міжнародною волонтерською організацією (Service Civil International, SCI). Метою проведення міжнародного волонтерського табору було сприяння збереженню відділення Українського степового природного заповідника «Михайлівська цілина», поліпшення його стану та проведення освітньо-виховної роботи в галузі екології та охорони навколишнього середовища. Іншою метою волонтерського табору було привернення уваги громадськості і влади України до проблеми збереження унікальної цілинної ділянки лучного степу – «Михайлівська цілина», демонстрація підтримки зусиль України у цій справі з боку Європи і цілого світу. Одним із основних напрямів діяльності Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЦЕНТУМ) є еколого-натуралістичний, що передбачає оволодіння вихованцями знаннями про навколишнє середовище, формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем. У Центрі розроблено модель безперервної екологічної освіти, яка починається зі школи раннього розвитку дитини «Журавлик» і продовжується в 150 гуртках 42 профілів, які об’єднують 2135 дітей та підлітків міста. Важливу роль в екологічному вихованні мають масові заходи – акції, конкурси, Всеукраїнські природоохоронні кампанії. Так, у рамках Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край, моя земля» протягом року проведено акції "Обережно – ГМО!", "Ялинка", "Первоцвіт", "Піклування про птахів", тощо. Окреме місце в ЦЕНТУМі займає проектна форма навчання і виховання, яка бачиться однією з найбільш перспективних, адже участь у проектній діяльності сприяє формуванню життєвої компетентності дітей та підлітків. Результатом проектної діяльності закладу є те, що за підсумками Всеукраїнського конкурсу-захисту сучасної моделі навчального закладу – 95

Школи сприяння здоров’ю ЦЕНТУМ визнаний переможцем ІІІ етапу та внесений до Національної мережі Шкіл сприяння здоров’ю (наказ МОН України від 7.12.2009 р. № 1102). Проект поліпшення зовнішнього озеленення «ЦЕНТУМ – наш спільний дім, хай все красиве буде в нім!», проекти, спрямовані на створення Саду лікарських рослин на території НДЗД, колекції кімнатних лікарських рослин та галереї сукулентів і кактусів внесли свій вклад у створення об’єкту природно-заповідного фонду «Ботанічний сад місцевого значення «Юннатівський» (рішення Сумської міської ради від 28.10.2009 р. № 3141МР), що має природоохоронну, наукову, рекреаційну цінність, екологовиховне та пізнавальне значення. Екологічні експедиції, походи – найкращі способи конкретного і предметного вивчення довкілля. При цьому діти безпосередньо спілкуються з природою, спостерігають за наслідками господарської діяльності людини та оцінюють її. Це сприяє формуванню стійких екологічних переконань, розвиває любов до природи. Вже другий рік підряд вихованці гуртка «Екологічна агітбригада» разом з членами Всеукраїнської екологічної ліги та Всеукраїнської Дитячої Спілки «Екологічна варта» здійснили експедицію до Краснопільського району для вивчення місць, де росте брандушка різнокольорова, занесена до Червоної книги України. Ця робота проводилася в рамках Всеукраїнського конкурсу «Вчимося заповідувати». Продовжувалася робота у кабінеті екологічної освіти та інформаційноігровому еколого-натуралістичний лекторії «Її Величність Природа». На заняттях лекторію учні отримують інформацію про екологічні проблеми України, Сумщини, природно – заповідний фонд області, про вплив людини на природу, про те, як забруднене довкілля впливає на здоров’я людини, які екологічні проблеми виникають у великих населених пунктах - містах, як правильно харчуватися і вести здоровий спосіб життя. Протягом року проведено 12 занять лекторію. Продовжував свою роботу гурток «Екологічна агітбригада». Протягом року підготовлені і показані учням шкіл міста програми: «Колобок», «Збережемо первоцвіти!», «Сумські бувальщини. Річки», з якими колектив виступив кілька разів. Цікавою ланкою в системі профільного навчання Центру є організація навчання в учнівському лісництві «Паросток», створеному у співпраці із Державним підприємством «Сумське лісове господарство» та ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5. На базі "Паростку" проведено еколого-натуралістичному похід «Біощит», операцію «Мурашка». З метою виховання екологічно-грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу і людину як невід’ємну частину природи, навчання та виховання екскурсантів створено екологічну стежку, де проводяться навчальні екскурсії, фенологічні спостереження, трудові природоохоронні акції. Для участі в трудовій акції «Зелена хвиля» закладена шкілка рослин та 10 парничків зеленого живцювання рослин. В цьому році юні лісівники в парничках виростили 4 тисячі саджанців туї, ялівцю, самшиту.

96

Протягом 2009 р. проведено три конкурси серед учнів навчальновиховних закладів м. Суми. Конкурс творчих робіт «Річки мого дитинства» показав, що багато небайдужих в нашому місті до краси і негараздів водних об’єктів міста – учасниками його були представники 18 освітніх закладів. У Сумському обласному краєзнавчому музеї протягом року проведено 45 екскурсій з природничої тематики, створено виставку «Збережемо річку невеличку». Проведено тематичний захід «Летять птахи із вирію», до Міжнародного дня птахів. Також до професійних свят екологічного напрямку були проведені еколого-просвітницькі години для учнів шкіл м. Суми. З метою інформування громадськості протягом 2009 р. відбувся 41 виступ на радіо, прийнято участь у 28 передачах з екологічної тематики обласного та місцевого телебачення, за матеріалами фахівців Держуправління підготовлено 95 публікацій в пресі. Щомісячно на обласному телебаченні та радіо за участю начальника та фахівців Держуправління проводились прямі ефіри, надавались інтерв’ю щодо стабілізації екологічної ситуації Сумщини, роз’ясненню окремих питань дотримання природоохоронного законодавства. Крім того, держуправлінням регулярно поновлювались інформаційні повідомлення на власній веб-сторінці а також на сайтах Мінприроди та облдержадміністрації. Фахівцями Держуправління організовано та прийнято участь в засіданнях 3 «круглих столів», на обговорення яких виносились питання проблем міграції перелітних птахів, екологізації економіки як шляху до забезпечення сталого розвитку регіону, а також вирішення екологічних проблем області. Прийнято участь в роботі прес-конференції, присвяченій відзначенню 350-річчя перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського; ініційовано та проведено 2 виїзні прес-конференції, на яких для ЗМІ було надано інформацію щодо ідеї створення, проблем і перспектив становлення новоствореного на Сумщині Гетьманського НПП та розвитку екомережі області в цілому, а також про підтримку міжнародним волонтерським табором вирішення проблем збереження природних систем степового заповідника «Михайлівська цілина». З метою обговорення актуальних питань в галузі охорони навколишнього природного середовища, підвищення ефективності управління та обміну досвідом проведено практичний семінар, присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища та 20-річчю створення Держуправління. В рамках співпраці з громадськими організаціями та взаємодопомоги у вирішенні регіональних екологічних проблем проведено 20 зустрічей з представниками громадських організацій. Керівництвом та фахівцями Держуправління здійснено 18 робочих поїздок в райони області, під час яких проводились зустрічі з представниками влади, громадськістю, місцевими жителями та представниками місцевих ЗМІ щодо вирішення екологічних проблем, пов’язаних з роботою нафтогазового комплексу, питань розширення та перспектив розвитку природно-заповідних територій на Сумщині, раціонального та ефективного використання природних ресурсів, виконання заходів щодо ліквідації місць накопичення НЗП.

97

Підтримуючи заходи, що сприяють екологічній освіті, вихованню підростаючого покоління та поширенню екологічної інформації, держуправлінням надано допомогу Сумській облорганізації ВЕЛ для проведення на території НПП «Деснянсько-Старогутський» акції з пропаганди охорони навколишнього природного середовища: «Збережемо власне довкілля». Прийнято участь в роботі обласного семінару керівників гурткової роботи еколого-натуралістичного напряму «Екологічна освіта і виховання учнівської молоді в умовах сталого розвитку суспільства», в урочистих зборах Сумської обласної організації Всеукраїнської Екологічної ліги присвячених 10 річному ювілею з дня створення Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта». Прийнято участь в міжнародній конференції, присвяченій інавгурації Деснянського біосферного резервату, в роботі 2 студентських науково-практичних конференціях, а також проведено 6 екологічних лекторів для керівного складу та представників органів влади і місцевого самоврядування області. Надано фінансову допомогу Сумській обласній організації «Клуб органічного землеробства», яка очолила виконання заходів по озелененню та збереженню центральної частини території парку ІІІ тисячоліття. Підготовлено та випущено інформаційно-агітаційну листівку «Криниця чистої джерельної води» по пропаганді правил поведінки людини на природі. З метою активізації громадського руху за збереження шпилькових насаджень у період передноворічних свят, а також на підтримку проведення загальноміської екологічної акції «Збережи ялинку в природі» Держуправлінням надано фінансову допомогу міській організації Українського товариства охорони природи. Продовжуючи роботу по виданню екологічної літератури, Держуправлінням видано брошуру «Про стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2008 році», два випуски екологічного бюлетеню, а також випущено та презентовано для широкого кола громадськості фотоальбом «Михайлівська цілина».

13.11.2. Громадські рухи. Нині суспільство, громадськість більше усвідомлюють, що екологічні проблеми надзвичайно великі та дуже складні і вирішити їх досить складно. Дійсність вимагає нового ставлення до природи. Потрібно припинити матеріальне накопичення й розширене споживання природних ресурсів, використовувати необхідну частку створюваного національного продукту на відновлення довкілля. Суспільство повинне свідомо обрати шлях обмежень; роль громадськості в цьому важко переоцінити. Зауважимо, що частина громадськості, усвідомлюючи основну проблему сучасної цивілізації, веде активний пошук шляху формування нового ставлення до природи. Значна роль у такому пошуку належить громадським екологічним організаціям, які сьогодні є найчутливішими структурами суспільства щодо проблем природокористування, проблем 98

довкілля. Чимало з них вже усвідомлюють — суспільство, яке й далі житиме за принципом «нестриманого природоспоживання», не має майбутнього. Громадська екологічна рада при Держуправлінні, склад якої наведений у табл. 13.3. Додатку, сприяє громадському екологічному руху в області, формує екологічну свідомість населення. На базі Орхуського інформаційного центру Держуправління відбулося 8 засідань Громадської екологічної ради, на яких представниками громадських організацій розглядались питання: проведення весняних акцій та заходів по озелененню; створення на Сумщині нового Національного природного парку «Гетьманський»; ходу виконання проголошеної та території області акції «Пестициди», подальшої активізації інформаційнопросвітницької роботи серед населення та органів місцевого самоврядування щодо небезпеки, яку містять в собі непридатні до використання агрохімікати. З представниками громадських організацій проведено робочі зустрічі по інформуванню громадськості щодо висновків екологічної експертизи з питань перспектив забудови центральної частини міста та міського парку ім. Кожедуба, а також стану виконання в районах області робіт по ліквідації місць накопичення НЗП. Громадською екологічною радою видається бюлетень "Екологічне перехрестя", у якому висвітлюються актуальні екологічні проблеми області. Бюлетень безкоштовно передається до бібліотек, розповсюджується серед населення.

13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України. Указом Президента України від 27.04.2009 №273 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створено Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Указом Президента України від 11.12.2009 №1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу – природний заповідник загальною площею 882,9 га. Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га в Роменському, Недригайлівському, Лебединському та Сумському районі. Крім того, розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський». Площа природно-заповідних об’єктів за 2009 р. збільшилась на 14,3 тис. га і тепер становить понад 175,4 тис. га, що складає 7,36% від території області (відповідний показник по Україні близько 5%).

99

З метою пошуку нових цінних для заповідання природних територій 2731 липня проведено науково-дослідну експедицію, до якої було залучено науковців Сумських ВУЗів та екологів. В результаті виявлено та обстежено 17 нових збережених природних територій в Глухівському, Кролевецькому та Шосткинському районах області, яким пропонується надати статус заповідності. З метою розбудови мережі природно-заповідного фонду області розроблено 10 проектів створення нових заповідних об’єктів загальною площею близько 1000 га. Рішенням 21 сесії Міжнародної Координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», що відбулася 25-29.05.2009 в Південній Кореї, «Деснянсько-Старогутському» національному природному парку надано статус Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО з включенням його до Світової мережі біосферних резерватів. Це завершення другого етапу підготовки створення транскордонного російсько-українського резервату «Деснянське Полісся» на базі російського біосферного резервату «НеруссаДеснянське Полісся», ядром якого є державний природний заповідник «Брянський ліс» і українського біосферного резервату «Деснянський», ядром якого є НПП «Деснянсько-Старогутський». Створення біосферного резервату буде сприяти збереженню природних ландшафтів р. Десна. Біосферний резерват забезпечуватиме інтегрований підхід до охорони та збереження природи, традиційного та раціонального природокористування, розвитку рекреації, національного та міжнародного туризму. Це дозволить забезпечити сталий соціально-економічний розвиток Новгород-Сіверського та СерединоБудського адміністративних районів і значною мірою Сумської області в цілому. На виконання Указу Президента України від 27.08.2008 №774 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» продовжувались роботи по погодженню включення земель до створюваних національних природних парків «Верхньосульський», «Середньосеймський» та «Великий бір». З метою визначення земель лісового фонду, що включаються до згаданих парків, 21.05.2009 було проведено робочу нараду з керівництвом та працівниками Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства. За ініціативою Держуправління 28.10.2009 в обласній державній адміністрації відбулась розширена нарада з проблемних питань створення національних природних парків «Великий бір», «Верхньосульський» та «Середньосеймський». За результатами наради головою облдержадміністрації підписано розпорядження від 22.10.2009 №581 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідного фонду області». В рамках проведення роз’яснювально-інформаційної роботи щодо перспектив створення національних природних парків в друкованих засобах масової інформації районів області оприлюднений інформаційний лист Держуправління. Держуправлінням проведено виїзні робочі наради із 100

представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і лісокористувачами Шосткинського, Недригайлівського та Роменського районів. В ході нарад обговорені перспективи охорони природних ресурсів та природокористування в умовах створюваних національних парків «Верхньосульський» та «Великий бір». Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Загальна кошторисна вартість заходів по відновленню та підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, а також по будівництву споруд для запобігання шкідливої дії вод в складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра за 2009 р. склала 12499,92 тис. грн. Заплановані обсяги фінансування заходів у 2009 р. складають – 6635,2 тис. грн. Фактично профінансовані обсяги фінансування Національної програми в звітному періоді складають – 4568,8 тис. грн. При здійсненні обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води здійснена реконструкція напірного колектора від КНС-2 до камери КНС-1А у місті Суми, а також реконструкція каналізаційних мереж міста Суми. Для зменшення ерозійних процесів, які ведуть до змиву родючого шару ґрунтів в водойми, в області на площі 478,4 тис. га впроваджувався безполицевий обробіток ґрунту. Також проводилось щілювання ріллі на 14,3 тис. га. Протягом звітного періоду заходи по впровадженню ґрунтозахисної системи землеробства з контурно – меліоративною організацією території майже не впроваджувались. Роботи по рекультивації порушених земель виконані на площі 14,82 га. Фінансування заходів по відновленню та підтриманню сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану річок, а також по будівництву споруд для запобігання шкідливої дії вод у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, Держводгоспом не передбачено. Відповідні заходи здійснюються в рамках Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь на 1999-2001 рр. та прогноз до 2010 р. Сумським обласним агролісогосподарським підприємством ”Облагроліс” та обласним управлінням лісового господарства повністю виконані заходи по створенню захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях. Завдання по створенню лісонасаджень в прибережних смугах річок і водойм не виконується через відсутність необхідних коштів. Указом Президента України від 27.04.2009 №273/2009 створено Гетьманський національний природний парк. Для забезпечення функціонування парку з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 198 тис. грн. (рішення обласної ради від 20.11.09). Державним казначейством фактично поплачено 4 тис. грн.

101

Розпочато роботи по створенню національного природного парку «Середньосеймський». Проведені зустрічі з територіальними громадами Роменського та Недригайлівського районів щодо погодження меж розташування НПП «Верхньосульський» в басейні річки Сула. Контроль за здійсненням обласних заходів у складі Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води продовжується. Комплексна програма охорони навколишнього природного середовища до 2015 р. Для вирішення питань щодо охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, поводження з відходами, охорони, збереження та відтворення біологічного різноманіття та біоресурсів, формування екологічної мережі та розвиток природно-заповідного фонду Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Сумській області проводилась послідовна робота в рамках «Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища в Сумській області до 2015 року». Для поліпшення екологічної ситуації в області виконаний ряд заходів, які сприяли зменшенню викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, в тому числі. На ВАТ “Сумське НВО ім. Фрунзе” виконано 4 заходи (освоєно 1 млн. 242,1 тис. грн.): проведений монтаж рукавного фільтра та проведені пусконалагоджувальні роботи у ливарному цеху №1, проведена заміна 3-х вентиляторів газоочисних установок в цехах №22, 25 та ін. На ТОВ «Сумитеплоенерго» проведені еколого-теплотехнічні випробування водогрійних котлів типу ПТВМ-100, в цеху №2 проведена режимна наладка котлів, виконана заміна тепломережі по вул. ХарківськаГагаріна, проведений перевід малоефективної котельні по вул. Білопільській в топкову та ін. (освоєно 2 млн. 601,4 тис. грн.). На ВАТ “Сумихімпром” виконано 7 заходів (освоєно 1млн. 724,044 тис. грн.), в тому числі: виконаний ремонт системи аспірації 3-ї технологічної нитки відділення активізатора, проведена заміна рукавів на рукавному фільтрі відділення пересіву, введено в експлуатацію нове сучасне сховище олеуму замість старого в сірчанокислотному цеху №4 на ін. Проведений ремонт установок очистки газу на ВАТ «МотордетальКонотоп», також проведена заміна конденсаторних батарей, які містять небезпечні дефінили на безпечні конденсатори (освоєно 75 тис. грн.); на ВАТ «Конотопський арматурний завод» проведена модернізація апарату очистки батарейного циклону, в цеху №21 на проведений ремонт установок очистки газу, повітроводів (освоєно 41,8 тис. грн.); на Конотопському механічному заводі в цеху №2 проведена заміна установки очистки газу (освоєно 17,3 тис. грн.); на ДП КАЗ «Авіакон» встановлений гідрофільтр в цеху №6, проведені ремонти установок очистки газу в цехах №2, 4, 8, 10; в цеху №2 проведена заміна апарату очистки повітря, встановлений циклон ЦН-15 (освоєно 418 102

тис. грн.); на ВАТ «Червоний металіст» в цеху №5, 8 проведена реконструкція гідрофільтру, капітальний ремонт установок очистки газу (освоєно 51,0 тис. грн.); на ВАТ «Центролит» проведена установка та запуск систем очистки пилу (освоєно 2 млн. 100 тис. грн.). Сумським ЛВУМГ проведені еколого-теплотехнічні іспити паливовикористовуючого обладнання (освоєно 100 тис. грн.); НГВУ «Охтирканафтогаз» проведений ремонт і заміна аварійних дільниць нафтопроводів, також заміна, ревізія, ремонт запобіжних дихальних клапанів резервуарів і апаратів (освоєно 150 тис. грн.). На Качанівському ГПЗ проведена реконструкція факельного господарства (освоєно 1,2 млн. грн.). Держуправлінням контролюється реалізація державних та регіональних екологічних програм. У 2009 р. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища для вирішення проблеми з охорони та раціонального використання водних ресурсів освоєно 1657,57 тис. грн. За рахунок цих коштів велись роботи з будівництва каналізаційних очисних споруд по технології біоплато в смт. Велика Писарівка, освоєно – 271,2 тис. грн. Також проводились роботи з поліпшення технічного стану та благоустрою р. Реть Кролевецького р-ну, р. Ромен Конотопського р-ну, ставків в с. Самбір Конотопського р-ну, в селах Грем’ячка та Туранівка Воздвиженської сільської ради Ямпільського р-ну, в с. Бишкінь Лебединського р-ну. Проводились роботи з будівництва гідроспоруд для регулювання рівнів води в р. Сейм і р. Любка Путивльського р-ну, в IV кв. завершені роботи з поліпшення технічного стану гідроспоруд Боровського водосховища Лебединського р-ну, Куземинського водосховища Охтирського р-ну, поліпшення технічного стану дамби Карабутівського водосховища Конотопського р-ну. Велись роботи з боротьби зі шкідливою дією вод р. Знобовка в смт. Зноб-Новгородське Середино-Будського р-ну. Проведена інвентаризація ставків у Сумському р-ні. Згідно Комплексної програми охорони навколишнього середовища Сумської області до 2015 р. та Програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2009 р. були виконані роботи з покращення технічного стану шлюзів №3, 0 для регулювання р. Клевень в Путивльському та Кролевецькому р-нах; екологічного стану р. Сула в межах м. Ромни (освоєно 1300,0 тис. грн.). В області вживаються заходи по поліпшенню водоохоронної роботи. Продовжується впровадження басейнового принципу виконання державних та регіональних програм охорони, використання та відтворення водних ресурсів. Такий підхід є основним у Комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 р. Для запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод у звітному році підприємствами області виконані наступні роботи: - КП «Міськводоканал» м. Суми побудовано напірний колектор від КНС-2 до камери КНС-1А на суму 2400 тис. грн. (кошти місцевого бюджету); ведеться будівництво напірного колектору від КНС-1А до пр. М.

103

Лушпи та електрозабезпечення КНС-1А по 1-й категорії (2869,8тис.грн.); велись роботи по ремонту аеротенків (І черги) з заміною фільтросних труб; відремонтовано каналізаційних мереж загальною довжиною – 180 м на суму 220,0 тис. грн.; виконано тампонаж 2 артсвердловин; - КП «Водоканал» м. Шостка виконана реконструкція головної КНС-2; - ДП «Водоочистка» ТОВ «Водоторгприлад» м. Охтирка виконані роботи по заміні 662 м аварійного каналізаційного колектора (кошти міського бюджету – 830,0 тис. грн.); - ВАТ СМНВО ім. Фрунзе велись роботи з реконструкції зливової каналізації виробництва хімобладнання та реконструкції станції нейтралізації гальванічних стоків; - КП ВУВКГ м. Конотоп було проведено поточний ремонт насосів, благоустрій санітарних зон, виконані роботи по заміні 30метрів двох ниток напірного каналізаційного колектору; - філією «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось» побудована насосна станція для перекачки мулу та проведено заміна 10 м. напірного колектору.

- ВАТ НГВУ «Охтирканафтогаз» виконано тампонаж 9 артезіанських свердловин; - Краснопільським хлібохарчокомбінатом проведено тампонаж 1 свердловини, що була розташована в с. Міропілля Краснопільського району; - ЗАТ «Крафт Фудз Україна» виконано тампонаж 1 артсвердловини. Протягом 2009 р. було проведено рекультивацію земель на площі 14,82 га. Роботи по консервації деградованих та малопродуктивних угідь шляхом залуження проведені на площі 41,8 га. Розпочато будівництво ставкамулонакопичувача на території Глухівського району. З метою удосконалення поводження з відходами на підприємствах області у 2009 р. проведена інвентаризація промислових відходів на 44 підприємствах. До обласного реєстру об’єктів утворення відходів внесено 166 підприємств області, до обласного реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів – 4 підприємства. До обласного реєстру місць видалення відходів (МВВ) внесено 138 МВВ. У 2009 р. в області проведено роботи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання пестицидів (НЗП) на території Лебединського 34,873 т, Великописарівського - 27,39 т, Сумського - 9,563 т, Путивльського 30,0 т, та Глухівського - 60,503 т районів. Також за кошти ТОВ «Беєве» було знешкоджено 2,3 т НЗП на території Беївської сільської ради Липоводолинського району. Всього у 2009 р. на території області знешкоджено 164,629 т НЗП. Роботи по перезатарюванню НЗП у 2009 р. проведено на території Липоводолинського району - 31,640 т, В.Писарівського – 63,634 т, Сумського - 11,069, Тростянецького - 5,957 т та м. Суми - 21,528 т. Загалом на території області перезатарено - 133,828 т НЗП. В результаті проведених робіт з обліку знято 53 місця зберігання НЗП. Станом на 01.01.2010 р. на території області залишилось 2674,44 т 104

непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігаються в 212 складах, 114 з яких знаходяться в незадовільному стані. Велись роботи по збереженню природно-заповідного фонду та розбудові екомережі. Указом Президента України від 11.12.2009 №1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу. Відповідно до Указу Президента України від 27.04.2009 №273 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створений Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га і розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський».

13.13. Міжнародне співробітництво в галузі охорони довкілля. Сумщина підтримує давні партнерські стосунки з сусідніми російськими областями у багатьох сферах. Співпраця з питань охорони довкілля проводиться в рамках Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 рр., Програми міжрегіонального і прикордонного співробітництва між Україною і Російською Федерацією до 2010 р., Угоди про створення Єврорегіону «Ярославна» на території Сумської і Курської областей. У травні 2009 р. в рамках угоди між Адміністрацією Курської області та Сумською обласною державною адміністрацією про торговельноекономічне, науково-технічне та культурне співробітництво в м. Глухів відбулося чергове засідання Сумсько-Курської робочої групи та Ради Єврорегіону «Ярославна». В роботі спільного засідання прийняли участь керівники адміністрацій, а також представники природоохоронних, агропромислових, виробничих, освітніх структур та засоби масової інформації Курської і Сумської областей. В результаті обговорення сторонами були конкретизовані плани та етапи реалізації намічених заходів. Торкаючись спільних питань охорони навколишнього природного середовища, відбувся обмін досвідом щодо вирішення областями проблем розширення територій природно-заповідного фонду, а також обговорено питання співробітництва областей щодо заповідання територій пойми річки Сейм. Вся територія Сумської області розташована в межах басейну р. Дніпро. Співпраця з питань проведення спостережень за екологічним станом басейну проводиться в рамках Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом України «Про спільне використання і охорону транскордонних водних об’єктів». Відбори проб з транскордонних водних об’єктів, їх обстеження та обмін екологічною інформацією проводяться лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Сумської ГГМП Сумського облводгоспу згідно 105

Програми державного гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод спільно з представниками ФДУ «УЕ Бєлгородського водосховища» Бєлгородської області та Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області. Відбір проб з транскордонних водних об’єктів також здійснюється відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Сумській області згідно розробленому графіку відбору проб, який узгоджено з Держуправлінням. Узагальнення інформації щодо стану поверхневих вод транскордонних водних об’єктів Сумської області здійснюється відділом моніторингу Держуправління. Сумський облводгосп проводить міжнародне співробітництво з представниками Донського БВУ по Курській і Бєлгородській та Московсько Окського БВУ по Брянській областях. Основною метою цього співробітництва є залучення досвіду сусідньої держави, здійснення співробітництва і взаємодопомоги з питань водного господарства та використання науково-технічного потенціалу двох сторін. Сумський облводгосп разом з представниками Донського БВУ по Курській і Бєлгородській та Московсько - Окського БВУ по Брянській областях проводять наради експертів російсько-українських робочих груп басейну р. Дніпро. На нарадах обговорювались результати вже напрацьованих спільних заходів з забезпечення стабільної роботи водогосподарського комплексу, розглядались питання щодо подальшого розвитку моніторингових спостережень за станом транскордонних водних об’єктів, узгоджувались розроблені українською та російською сторонами проекти реконструкції водовідвідних споруд на Костянтинівському водосховищі, яке знаходиться на кордоні Сумської та Курської областей. Рішенням 21 сесії Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», що відбулася в Південній Кореї, національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» надано статус Деснянського біосферного резервату з включенням його до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Резерват створений як українська ділянка російсько-українського транскордонного біосферного резервату в басейні р. Десна. У жовтні 2009 р. в приміщенні Середино-Будської райдержадміністрації відбулася конференція з питань присвоєння національному природному парку «Деснянсько-Старогутський» статусу Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО та створення двостороннього транскордонного російсько-українського біосферного резервату «Деснянське Полісся». На конференції були присутні керівництво та представники Мінприроди України, Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Комітету природокористування Брянської області, біосферного заповідника «Брянський ліс», керівники обласної та СерединоБудської районної державних адміністрацій. У грудні 2009 р. керівник Держуправління прийняв участь у виїзному засіданні Ради Єврорегіону «Ярославна» в м. Суджа Курської області. Серед здобутків Єврорегіону у 2009 р. було відзначено отримання «Ярославною» статусу повноправного члена Асоціації європейських прикордонних регіонів 106

(АЄПР). Були намічені плани щодо подальшої співпраці та прикордонних зв’язків Сумської та Курської областей. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Розрахунок інтегральної оцінки стану довкілля Сумської області за 2009 р. показав, що за діапазонами регіональних інтегральних критеріїв інтегральні бальні показники стану атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів та підсумковим показником екологічний стан довкілля області визначається як задовільний. Але хоча по більшості екологічних показників Сумщина відноситься до екологічно стабільних областей України, загальний стан екологічної безпеки в області продовжує залишатись складним, що зумовлено, насамперед, значним техногенним навантаженням на природне середовище. На території області накопичено майже 2,7 тис. т непридатних та заборонених до використання пестицидів, які зберігаються у 212 складах, 114 з яких знаходяться у незадовільному стані. Протягом 2009 р. на території області знешкоджено 164,629 т НЗП. В результаті проведених робіт з обліку знято 53 місця зберігання НЗП. Із загальної кількості водних свердловин виявлено 818 (18,8%) недіючих, які можуть бути потенційними забруднювачами підземних вод, з них 525 свердловин підлягають сантехнічному тампонажу. В результаті діяльності об'єктів нафтогазового комплексу відбувається забруднення підземних вод, поверхневі водні об'єкти забруднюються неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами. З метою розв’язання зазначених проблем необхідно вирішити питання щодо залучення державних коштів на виконання таких заходів: - знешкодження непридатних та заборонених до використання пестицидів; - реконструкція очисних споруд з метою зменшення скиду забруднюючих речовин в водні об’єкти; - тампонаж безгосподарських артезіанських свердловин; - знешкодження гальваношламів ВАТ „Нафтопроммаш" в прибережній смузі р. Охтирка. Крім того, з метою збереження цінних природних комплексів, біологічного та ландшафтного різноманіття, буде продовжена робота по розширенню існуючих та створенню нових об’єктів природно-заповідного фонду області. Вирішення екологічних проблем в області повинно стати основним напрямом дій для всіх громадян і з підтримкою держави.

107

м. Ромни

0,908

0,101

0,183

0,178

0,292

0,304

0,028

0,015

0,036

0,051

0,236

0,031

0,007

0,031

0,028

0,225

0,027

0,003

0,059

0,029

0,263

0,107

0,002

0,044

0,016

м. Шостка

1,428

0,018

0,006

0,266

0,155

0,335

0,036

0,002

0,126

0,089

0,377

0,039

0,001

0,152

0,108

0,409

0,041

0,001

0,147

0,098

0,372

0,055

0,001

0,126

0,097

0013

0,010

0,012

0,078

0,039

0,043

0,111

0,322

0,098

0,036

0,036

0,015

0,025

-

0,038

0,107

0,009

0,024

0,00002

0,033

0,104

0,009

0,028

0,0002

0,070

0,110

0,022

0,035

0,292

0,055

0,114

0,021

0,039

0,293

0,050

0,120

0,003

0,045

0,272

0,058

0,134

0,564

0,853

2,437

3,545

9,434

1,256

1,079

3,155

1,518

9,423

1,305

1,017

3,180

1,435

9,372

1,347

0,965

2,531

1,049

8,119

1,576

0,938

2,503

1,537

7,980

м. Суми

6,277

3,364

2,854

4,846

29,185

6,708

4,071

3,575

2,805

29,651

6,398

3,816

3,683

2,621

29,082

6,375

4,068

3,086

2,146

28,399

9,008

3,589

4,095

3,320

Сумська обл.

26,265

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

2008 р. в т.ч.

0,018

0,066

0,005

0,015

0,0002

0,105

0,352

0,150

0,053

0,052

0,033

0,095

0,010 0,01017

0,033

0,004

0,040

0,302

0,261

0,097

0,035

0,075

0,514

м. Охтирка

2007 р. в т.ч.

0,012

0,079

0,007

0,017

0,012

0,128

0,461

0,170

0,068

0,0003

0,027

0,102

0,114

0,049

0,027

0,067

0,299

м. Глухів

2006 р. в т.ч.

0,013

0,080

0,011

0,022

0,085

0,130

0,580

0,396

0,223

0,209

0,413

1,404

м. Конотоп

2000 р. в т.ч.

0,012

0,015

0,090

0,085

0,042

0,055

0,072

0,292

м. Лебедин

ДОДАТОК.

Таблиця 2.3. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2009 р. в т.ч.

108

Таблиця 2.4. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн)

Сумська обл. м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка Охтирський р-н. Білопільський р-н. Буринський р-н Великописарівський р-н Глухівський р-н Конотопський р-н Краснопільський р-н Кролевецький р-н Лебединський р-н Липоводолинський рн Недригайлівський р-н Путивльський р-н Роменський р-н Середино-Будський р-н Сумський р-н Тростянецький р-н Шосткинський р-н Ямпільський р-н

Обсяги викидів, тонн 2009 р.

2008 р.

Збільшення/ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р.,тонн

29185,312 29650,507 9433,624 9492,718 292,363 293,314 106,501 104,294 321,850 351,714 66,310 78,581 263,068 224,779 371,94 409,289 3311,270 3380,756 35,858 53,574 76,825 130,091 8,893 7,678

-465,195 -59,094 -0,951 2,207 -29,864 -12,271 38,289 -37,349 -69,486 -17,716 -53,266 1,215

Обсяги Викинуто в середньому одним викидів у підприємством, тонн 2009 р. до 2008 р., % 98,4 123,145 99,4 184,973 99,7 16,242 102,1 7,607 91,5 11,495 84,4 5,101 117,0 18,791 90,9 17,711 97,9 473,039 66,9 2,758 59,1 9,603 115,8 2,223

74,241 47,006 63,910 249,314 12,214 490,470

96,318 56,755 93,818 249,212 6,650 485,920

-22,077 -9,749 -29,908 0,102 5,564 4,550

77,1 82,8 68,1 100,0 183,7 100,9

37,121 11,752 7,989 24,931 4,071 98,094

22,716 7,302 4914,148 33,433

15,784 25,332 4087,648 22,508

6,932 -18,030 826,500 10,925

143,9 28,8 120,2 148,5

3,786 2,434 491,415 16,717

8785,413 120,707 38,865 37,071

9687,353 142,691 15,600 138,130

-901,940 -21,984 23,265 -101,059

90,7 84,6 249,1 26,8

732,118 7,544 38,865 4,634

Таблиця 2.6. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 237

1.2.

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість

1.3.

1.4.

1 1.1.

1.5.

1.6.

1.7.

1.8.

Обсяги викидів по регіону тис. у % до т 2007 р.

29,185 98,4

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

123,145

12

0,369

93,1

50,724

9

8,635

111,3

959,462

Переробна промисловість

111

3,758

55,1

33,854

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво

26

5,664

216,4

217,855

25

0,141

72,0

5,651

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв'язку

19

0,164

70,7

8,623

25

10,342

89,2

413,688

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

4

0,019

182,8

4,818

109

1.9.

Державне управління

2

0,067

-

33,69

1.10.

Освіта

3

0,010

104,5

3,211

1.11.

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

1

0,016

121,3

15,866

Таблиця 5.1. Площі земельних угідь – складових регіональної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 156,1 429,6

2006 157,2 443,5

2007 157,2 444,1

2008 157,7 444,1

2009 175,4 445,1

-

-

-

-

-

30,7 15 0,2 1,3

30,7 15,2 0,1 1,5

30,8 15,3 0 1,4

30,8 15,4 0 1,4

24,5 15,4 0 1,4

1,9

3,4

3,4

3,4

3,4

450,5

455,9

456,5

457,3

444,9

110

Таблиця 5.2. Складові структурних елементів екологічної мережі

5 175,4

6 4,2

7 58,8

8

9 24,5

10 444,9

11

12 1,4

13

14 5,8

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Пасовища, сіножаті

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Землі під консервацією

Рекреаційні території

4 1160,1

Курортні та лікувальнооздоровчі території

3 2383,2

Ліси та інші лісовкриті площі

2 Сумська область

Землі водного фонду

1

Складові елементи екомережі, тис. га Водоохоронні зони, винесені в натуру

Загальна площа екомережі, тис. га

Відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

Водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою

Об’єкти ПЗФ

№ з/п

15 445,1

16

Таблиця 5.17. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва Регіональні ландшафтні парки

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990

1995

2000

2009

1990

1995

2000

2009

1990

1995

2000

2009

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

1

0,202

0,202

0,202

0,882

0,048

0,048

0,048

0,048

-

-

1

2

-

-

16,215

39575,2

-

-

-

-

51

61

55

95

34,547

40,605

36,172

46,045

-

-

-

-

38

38

27

27

1,568

1,570

1,516

1,283

-

-

-

-

53

56

58

95

0,083

0,084

0,060

0,196

-

-

-

-

1

1 1

1 1

2 3

0,021

0,005 0,021

0,005 0,021

0,016 0,025

-

-

-

-

21

21

19

21

0,680

0,605

0,590

0,650

-

-

-

-

-

2

2

1

-

100,067

101,396

98,858

-

-

-

-

111

Таблиця 5.18. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 р. Найменування об’єктів ПЗФ

Загальнодержавного значення Кількість,од. Площа, га

Об’єкти природно-заповідного фонду Місцевого значення

Всього

Кількість,од.

Площа, га

Кількість,од.

Площа, га

Природні заповідники

1

882,9

0

0

1

882,9

Біосферні заповідники

0

0

0

0

0

0

Національні природні парки

2

39575,2

0

0

2

39575,2

Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки

1 0

21,0 0

2 1

4,04 98857,9

3 1

25,04 98857,9

Заказники, усього у тому числі: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи, усього у тому числі: комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Заповідні урочища Ботанічні сади Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва РАЗОМ

10

9639,2

85

25417,27

95

35056,47

2 1 1 0 1 0 0 5 0 3

4888,9 1231 236 0 258 0 0 3025,3 0 7,1

18 3 26 7 4 2 0 23 2 92

12273,4 1865 1931,48 1060,7 292,8 10,0 0 7968,94 14,95 118,51

17162,3 3096 2167,48 1060,7 550,8 10 0 10994,24 14,95 125,61

0 1 1 1 0 0 0 2

0 0,1 0 7,0 0 0 0 311,7

5 47 0 35 5 27 2 19

28,9 22,45 0 54,32 12,84 268,4 15,76 324,11

20 4 27 7 5 2 0 28 2 95 0 5 48 1 36 5 27 2 21

19

50437,06

228

125005,99

247

175443,05

28,9 22,55 0 61,32 12,84 268,4 15,76 635,77

112

Таблиця 6.1 Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види угідь

Загальна територія

2006

2007

2008

2009

% до % до % до % до % до загальн загальн загальн загальн загальн Всього, Всього, Всього, Всього, Всього, ої площі ої площі ої площі ої площі ої площі тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га терито терито терито терито терито рії рії рії рії рії 2383,2

100

2383.2

100.0

2383,2

100

2383,2

100

2383,2

100

1. Сільськогосподарські угіддя

1709,4

71,7

1703.5

71.5

1703,0

71,5

1701,6

71,4

1700,5

71,35

2. Ліси і інші лісовкриті площі

450,5

18,9

455.9

19.2

456,5

19,2

457,3

19,2

458.5

19.24

3. Забудовані землі

83,8

3,5

83.2

3.5

83,1

3,5

83.2

3.5

83.9

3.52

4. Відкриті заболочені землі

61,7

2,6

63.1

2.6

62,9

2,6

63.1

2.6

63.0

2.65

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

5,7

0,2

5.8

0.2

5,8

0,2

5.8

0.2

5.8

0.24

6. Інші землі

41,5

1,8

41.0

1.7

41,1

1,7

41.5

1.8

40.7

1.71

Усього земель (суша)

2352,6

98,7

2352.5

98.7

2352,4

98,7

2352.5

98.7

2352.4

98.71

Території, що покриті поверхневими водами

30,6

1,3

30.7

1.3

30,8

1,3

30.7

1.3

30.8

1.29

у тому числі:

Таблиця 8.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 рр. № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, тис. т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), тис. т. у тому числі (т): Відходи паперу та картону Сировина полімерна вторинна (включаючи відходи виробництва хімічних волокон) Матеріали вторинні текстильні Відходи шкіряні Шини зношені Склобій покупний Фосфогіпс, тис. т. Зола і золошлакові відходи теплових електростанцій і місцевих котелень, тис. т. Купорос залізний, тис. т. Кислота сірчана гідролізна, тис. т. Відходи тверді побутові, тис.т. Суміші формові відпрацьовані, тис. т. Костриця луб’яних волокон Жом буряковий, тис. т. Барда мелясна післядріжджова, тис. т. Барда зернокартопляна, тис. т. Дефекат, тис. т. Лушпиння соняшникове Сироватка молочна – товарна, тис. т. Дробина пивна, тис. т. Відходи деревини, тис. щільн. м3 Зернові відходи, тис. т. Стержні початків кукурудзи Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

2007 рік

2008 рік

2009 рік

1261,2 1506,7

837,6 1069,0

559,6 644,3

1018,0 520,0

839,0 630,0

907,0 621,0

105,0 81,0 586,0 149,0 491,9 10,9

281,0 76,0 499,0 105,0 348,1 14,0

177,0 54,0 298,0 138,0 28,6 17,5

122,4 49,9 154,7 10,6 460,0 278,8 35.1 27,0 101,0 150,5 1,1 94,9 48,3 52,0 123760,934

105,7 42,9 119,2 8,4 253,0 70,0 100,0 155,6 0,9 117,9 60,6 200,0 150260,269

42,0 22,7 153,8 4,0 39,0 2055,0 169,2 1,1 132,6 55,9 515,0 69147,069

113

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3* Загальна кількість відходів, т* Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн. Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.*

2

868,023 1630460,934

737,540 1219260,269

748,947 713447,069

132117,408

Див.*

Див.*

10028,437

Див.*

Див.*

0,72

0,62

0,64

* Обсяги утворення відходів житлово-комунального господарства надані відповідно до державного статистичного звіту за формою №1 – ТПВ «Звіт про поводження з твердими побутовими відходами». * Загальна кількість відходів визначена як сума кількості відходів 1-3 класів небезпеки та відходів за формою 14 МТП. * За інформацією Головного управління статистики у Сумській області оприлюднення ВРП за Міжнародними стандартами оприлюднення здійснюється після дорахунків на державному рівні із запізненням на півтора року. * Низька кількість утворення твердих побутових відходів на 1 чол. пояснюється недосконалістю ведення обліку ТПВ, що вивозяться на полігони і надходять до приймальних пунктів вторинної сировини. Особливо це стосується сільської місцевості, де побутові відходи видаляються у пристосованих місцях (ярах, балках та ін.) без жодних проектних документів та контрольно-пропускних пунктів. Крім того, статистичні звіти не враховують обсяги ТПВ несанкціонованих сміттєзвалищ, а також ті, що спалюються жителями приватного сектору населених пунктів.

Таблиця 8.5. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2010 № з/п 1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону 2

Кількість)

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4

3 Сміттєзвалища (за інформацією Державної екологічної інспекції в Сумській області) м. Лебедин 4 м. Ромни 1 м. Суми 38 Білопільський район 5 Буринський район 43 Великописарівський район 7 Глухівський район 8 Кролевецький район 28 Лебединський район 21 Липоводолинський район 5 Недригайлівський район 25 Путивльський район 9 Роменський район 32 Середино-Будський район 9 Сумський район 3 Ямпільський район 13 Всього 251 Полігони м. Білопілля 1 2.1 м. Буринь 1 4 смт. Велика Писарівка 1 2,1 м. Глухів 1 5,1 м. Конотоп 2 (один з них 14 (з них діючий – закритий) 5,2) смт. Краснопілля 1 3,3 м. Кролевець 1 4,1 м. Лебедин 1 7,2 смт. Липова Долина 1 4 смт. Недригайлів 1 2 м. Охтирка 1 8,5 м. Путивль 1 3,8 м. Ромни 1 3 м. Середино-Буда 1 1,5 м. Суми 2 (1 – закритий, 4,9 1 - діючий ) 10

-

114

№ з/п

Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону

1 16 17

м. Тростянець м. Шостка

18

смт. Ямпіль Всього

2

Кількість)

Площі під твердими Зміни площі (+/-) у побутовими відходами, відношенні до га попереднього року 4 3,4 12,62 (діючий – 7,12) -

3 1 2 (один з них закритий) 1 3,8 21 99,88 Заводи по переробці твердих побутових відходів Відсутні

-

115

Рис. 8.1. Розміщення складів заборонених та непридатних до використання пестицидів в Сумській області станом на 01.01.2010 р.

116

Таблиця 8.6. Поводження з непридатними пестицидами у 2009 р. № з/п

Район

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський Усього

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

63,634 31,640 32,597 5,957 133,828

27,39 60,503 34,873 2,3 30,0 9,563 164,629

Утворено (виявлено) впродовж року, т 6,624 20,758 11,882 14,568 0,25 5,16 1,635 60,877

Кількість на кінець року, т 119,445 147,27 102,134 61,704 102,137 126,898 124,73 57,017 66,075 127,867 51,965 5,8 154,508 937,0 317,011 61,221 107,631 2670,413

Таблиця 8.7. Основні показники поводження з відходами 1-3 класів небезпеки в районах області № з/п

Місто, район

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

м. Суми м. Охтирка м. Глухів м. Конотоп м. Лебедин м. Ромни м. Шостка Білопільський район Буринський район Великописарівський район Глухівський район Конотопський район Краснопільський район Кролевецький район Лебединський район Липоводолинський район Недригайлівський район Охтирський район Путивльський район Роменський район Середино-Будський район Сумський район Тростянецький район Шосткинський район Ямпільський район Всього

Фактично утворилося відходів, т 65317,969 2314,970 5,442 652,630 11,763 250,195 90,112 10,693 3,805 0,130 0,206 2,434 1,328 4,873 2,604 2,114 94,909 1,437 15,716 0,601 33,997 10,563 316,022 2,556 69147,069

Використано, т

Знешкоджено, т

37051,517 26,823 1,344 158,691 22,047 108,091 0,595 6,154 0,830 0,240 0,173 1,319 0,360 1,537 1,5 1,229 0,736 2,333 0,2 2,223 0,863 0,300 0,75 37389,855

18996,0 2,113 0,500 38,625 0,655 4,5 1673,116 20715,509

Накопичено відходів станом на 01.01.2010, т 1790029,26 1036,131 127,483 704,330 23,084 112,684 62555,764 15,584 0,030 79,683 35,534 96,579 74,706 0,764 13,068 3,065 86,062 155,348 5,802 47,071 313,513 31,159 0,031 13,197 1855559,93

117

Таблиця 9.2 Забруднення радіонуклідами ґрунту контрольних ділянок районів Сумської області у 2009 р. № п/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

Назва точки спостереження 2 Недригайлівський ТОВ “Іскра” 0-20 см смс.Комишанка, с-на 1, п.1 20-40 см Лебединський ТОВ “Відродження” М.Лебедин с-на 1, п.9 Л-Долинський ТОВ “Берестівське” с.Берестівка с-на 1, п.5 Роменський ТОВ “Вовківське” с.Вовківці с-на 1, п.3 Білопільський ТОВ ім. Ватутіна с.Воронівка с-на 1, п.10 Буринський ТОВ ім. Горького с.Клепали с-на 1, п.1 Путивльський ТОВ “Славинь” с.Зіново с-на 4, п.5 Путивльський ТОВ “Славинь” с.Зіново (луки) Глухівський ПСП “Прогрес” с.Чернєво с-на 1, п.3 Ямпільський ТОВ “Україна” смт.Ямпіль с-на 2, п.4 С-Будський ТОВ ім. Шевченка с.Каменка с-на 3, п.3 Шосткинський ТОВ ім. Щорса М.Шостка с-на 1, п.4 Кролевецький ТОВ “Кролевецьке” М.Кролевець с-на 1, п.2 Конотопський ТОВ “Нива” с.Сім`янівка с-на 4, п.4 Тростянецький ТОВ “Маяк” с.Боромля с-на 2, п.3 Охтирський ТОВ “Нива” М.Охтирка с-на 1, п.2 В-Писарівський ТОВ “Рябина” с. Рябина с-на 1, п.7 Краснопільський ТОВ “Обрій” с.Самотоївка с-на 2, п.5 Сумський ТОВ “Україна” с.Токарі с-на 1, п.5 Сумський “Олдиш” борові піски Лебединський Михайлівська цілина (умовна) Лебединський (абсолютна) Лебединський ПСП “Катеринівське” с.Жовтневе с-на 1, п.7 Ямпільський с. Шатрище ІІ с-на поле VІ Ямпільський с. Шатрище ІІ с-на поле VІІІ Ямпільський с. Шатрище ІІ с-на поле ІХ Шосткинський с. Пирогівка луг 32,3 га Шосткинський с. Богданівка ІІІ с-на ІV поле 34,0 га Шосткинський с. Богданка луг 26,6 га

Гама-фон мкр/год

Географічні координати

3

4 50°49'53" N 34°08'14" W 50°33'15" N 34°30'07" W 50°39'72" N 33°48'71" W 50°45'82" N 33°39'20" W 51°05'72" N 34°17'26" W 51°10'23" N 33°55'88" W 51°18'05" N 33°55'97" W 51°16'21" N 33°53'78" W 51°35'17" N 33°59'27" W 51°56'52" N 33°45'71" W 52°04'49" N 33°51'94" W 51°49'86" N 33°30'20" W 51°30'90" N 33°21'78" W 51°08'90" N 33°20'64" W 50°37'75" N 35°00'39" W 50°17'58" N 34°56'21" W 50°20'23" N 35°11'44" W 50°48'36" N 35°05'85" W 50°53'74" N 34°53'09" W 50°51'31" N 34°51'46" W 50°44'85" N 34°10'55" W 50°44'86" N 34°10'51" W 50°44'75" N 34°10'35" W 52°02'82" N 33°42'91" W 52°02'33" N 33°42'31" W 52°01'64" N 33°41'63" W 51°55'29" N 33°16'86" W 51°52'99" N 33°20'58" W 51°52'44" N 33°21'97" W

16 16 15 16 14 17 17 17 16 14 16 16 15 14 15 16 16 16 16 13 16 16 15 17 18 17 18 17 17

Щільність забруднення Кі/км2 Cs-137 Sr-90 5 0,14 0,16 0,13 0,17 0,13 0,15 0,16 0,18 0,14 0,17 0,18 0,15 0,15 0,17 0,30 0,32 0,16 0,18 0,13 0,15 0,28 0,30 0,36 0,34 0,24 0,26 0,16 0,17 0,13 0,15 0,14 0,17 0,15 0,17 0,15 0,16 0,14 0,17 0,15 0,16 0,18 0,15 0,19 0,17 0,16 0,17 3,2 2,4 0,7 0,4 0,30 0,35 0,55 0,60 1,4 1,6 1,6 1,7

6 0,011 0,012 0,012 0,010 0,013 0,015 0,015 0,017 0,014 0,015 0,013 0,014 0,015 0,017 0,017 0,015 0,013 0,017 0,013 0,015 0,016 0,017 0,019 0,015 0,015 0,014 0,012 0,010 0,012 0,014 0,012 0,013 0,012 0,010 0,015 0,016 0,015 0,014 0,015 0,013 0,014 0,012 0,015 0,014 0,012 0,013 0,033 0,038 0,042 0,052 0,044 0,036 0,062 0,058 0,050 0,060 0,063 0,044

118

Таблиця 9.3 Забруднення радіонуклідами ґрунту на контрольних ділянках по роках Район/Населений пункт

Рік

1

2 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009

3 15 21 11 14 14 28 15 17 15 31 13 16 14 38 12 16 16 26 13 14 16 36 15 16 14 32 14 15 16 21 15 16 14 25 16 15 16 23 17 16 15 23 14 16

4 0,031 0,13 0,22 0,14 0,035 0,19 0,23 0,18 0,04 0,19 0.14 0,15 0,042 0,50 0,36 0,16 0,036 0,13 0,20 0,16 0,04 0,22 0,13 0,15 0,04 0,66 0,25 0,24 0,03 0,19 0,12 0,13 0,030 0,07 0,10 0,13 0,04 0,10 0,16 0,14 0,037 0,10 0.18 0.14

5 0,01 0,01 0,015 0,014 0,011 0,020 0,019 0,013 0,02 0,025 0,018 0,012 0,023 0,046 0,014 0,013 0,024 0,030 0,013 0,012 0,016 0,022 0,017 0,015 0,024 0,022 0,015 0,015 0,02 0,023 0,013 0,012 0,019 0,028 0,015 0,013 0,024 0,028 0,010 0,012 0,021 0,038 0,014 0,012

2 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986

3 15 25 14 17 16 25 13 16 16 78 16 16 15 26

4 0,036 0,30 0,18 0,15 0,035 0,13 0,19 0,16 0,033 0,30 0,26 0,28 0,042 0,16

5 0,02 0,027 0,017 0,015 0,021 0,025 0,017 0,015 0,024 0,070 0,019 0,016 0,02 0.030

Білопільський с. Воронівка

Буринський с. Клепали

Великописарівський с.Рябина

Глухівський с.Чернєво

Конотопський с.Сім’янівка

Краснопільський с.Самотоївка

Кролевецький м.Кролевець

Лебединський м.Лебедин

Липоводолинський с.Берестівка

Недригайлівський с. Комишанка

Охтирський м. Охтирка 1 Путивльський с. Зіново

Роменський с. Вовківці

Середино-Будський с. Кам”янка Сумський с. Токарі

Гамма-фон мкр/год

Щільність забруднення,Кі/км 90 Cs Sr

137

119

Тростянецький с. Боромля

Шосткинський м. Шостка

Ямпільський смт. Ямпіль

1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009 1981-1985 1986 1996 2009

12 16 14 22 15 15 14 50 17 16 14 23 14 14

0,25 0,14 0,03 0,18 0,15 0,17 0,04 0,33 0,62 0,36 0,029 0,10 0,17 0,13

0,014 0,015 0,022 0,025 0,017 0,010 0,018 0,020 0,016 0,019 0,021 0,043 0,013 0,013

Таблиця 9.4 Вміст радіонуклідів в продукції рослинництва в зразках, відібраних на контрольних ділянках по радіології в районах Сумської області у 2009 р. № п/п

Район

Населений пункт

Культура

1

2

3

4

с. Комишанка

Ячмінь

Рівень забруднення, Бк/кг продукція основна/побічна 137 90 Cs Sr 5 6 1,8 1,6 2,2 1,8

1

Недригайлівський

2

Лебединський

м. Лебедин

Багаторіч.трави

2,5

2,8

3

Л-Долинський

с. Берестівка

Горох

2,0 2,2

2,5 2,8

4

Роменський

с. Вовківці

Ячмінь

2,0 2,0

2,2 2,4

5

Білопільський

с. Воронівка

Озима пшениця

6

Буринський

с. Клепали

Кукурудза

7

Путивльський

с. Зіново

Ячмінь

1,8 2,0 2,1 2,2 2,1 2,0

1,6 1,8 1,5 1,8 2,4 2,6

8

Путивльський

с. Зіново (луки)

Різнотрав`я

3,0

3,2

9

Глухівський

с. Чернєво

Ячмінь

10

Ямпільський

смт. Ямпіль

Жито

11

С-Будський

с. Каменка

Трітікале

12

Шосткинський

м. Шостка

Жито

2,4 2,6 2,6 2,8 3,0 3,4 2,9 3,2 2,7 3,0 5

2,0 2,6 2,9 3,0 3,6 4,0 3,3 3,5 2,9 3,4 6

13

Кролевецький

1

2

м. Кролевець 3

Горох 4

14

Конотопський

с. Сім`янівка

Кукурудза

2,2 2,4

2,6 2,8

15

Тростянецький

с. Боромля

Ячмінь + багаторіч. трави

2,0 2,2

2,4 2,6

16

Охтирський

м. Охтирка

Горох

17

В-Писарівський

с. Рябина

Горох

18

Краснопільський

с. Самотоївка

Ячмінь

19

Сумський

с. Токарі

Соняшник

20

Сумський

м. Суми

Різнотрав`я

2,7 2,9 2,6 2,8 1,9 2,0 2,5 2,7 2,9

2,8 3,0 2,7 2,9 2,2 2,4 3,0 3,4 3,0

120

21

Лебединський

22

Лебединський

23

Лебединський

24

Ямпільський

25

Ямпільський

26

Ямпільський

27

Шосткинський

28

Шосткинський

29

Шосткинський

Михайлівська цілина (умовна) Михайлівська цілина (абсолютна) с. Жовтневе с. Шатрище поле VІ с. Шатрище поле VІІІ с. Шатрище поле ІХ с. Пирогівка луг с. Богданівка поле ІV с. Богданка луг

Різнотрав`я

3,0

3,3

Різнотрав`я

3,1

3,2

Овес

1,9 2,0

2,2 2,5

Різнотрав`я

5,6

4,2

Ячмінь

2,5 2,8

3,0 3,2

Різнотрав`я

3,4

3,6

Різнотрав`я

3,5

3,7

Різнотрав`я

3,8

4,0

Різнотрав`я

4,0

4,2

121

Таблиця 10.4 Обсягів внесення мінеральних та органічних добрив у 2009 р. Внесено мінеральних добрив (у перерахунку на 100% поживних речовин), ц у тому числі усього

Сумська область м.Суми Білопільський Буринський Великописарівський Глухівський Конотопський Краснопільський Кролевецький Лебединський Липоводолинський Недригайлівський Охтирський Путивльський Роменський Середино-Будський Сумський Тростянецький Шосткинський Ямпільський

436692 922 22624 57288 26271 36106 31224 18411 11799 45906 14219 13575 16672 6062 27070 1548 48604 43825 9422 5144

азотних

фосфорних (включаючи фосфоритн е борошно)

калійних

277922 546 14629 31245 17844 26031 25788 10947 9087 28231 8275 7842 11784 5254 14729 1498 28742 25981 6941 2528

72215 191 4158 10851 4336 5203 2872 3931 1357 6266 2972 3217 1942 404 6703 25 8247 6674 1230 1636

86555 185 3837 15192 4091 4872 2564 3533 1355 11409 2972 2516 2946 404 5638 25 11615 11170 1251 980

Внесено органічних добрив, т на 1 га посівно ї площі, кг 56 55 34 119 72 67 48 46 47 79 33 30 35 21 36 15 61 171 37 65

усього

на 1 га посівної площі

669350 1147 16418 7172

0,9 0,7 0,2 0,1

 14616 118247 17219 44255 45500 76020 58082 19331 500 71024 5340 82439 86920 5120

 0,3 1,8 0,4 1,7 0,8 1,8 1,3 0,4 0,0 0,9 0,5 1,0 3,4 0,2





Удобрена площа мінеральними добривами усього, га

частка удобреної площі, %

455467,2 986,6 26713,2 33039,4 31156,8 41181,6 45908,2 32299,1 16457,1 35557,9 20872,1 14482,8 19261,0 13781,7 36168,9 2793,0 43885,5 21881,4 14940,8 4100,1

58,0 58,7 40,1 68,5 85,9 76,6 70,6 80,2 64,9 61,3 48,2 31,8 40,0 48,4 47,5 26,6 55,2 85,4 58,7 51,9

органічними добривами усього, га

частка удобреної площі, %

32817,4 30,0 432,0 315,0

4,2 1,8 0,6 0,7

 232,0 5304,0 901,0 6574,0 1333,0 1273,0 5797,3 452,0 20,0 2573,2 137,0 3834,9 3518,0 91,0

 0,4 8,2 2,2 25,9 2,3 2,9 12,7 0,9 0,1 3,4 1,3 4,8 13,7 0,4





122

Таблиця 11.2. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 1

Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива 1

2000 р.

2763519

2006 р.

2834777

2007 р.

2633504

186949 1834336 136374

81412 1936283 147803

17962

2008 р.

2009 р.

2581521

1486319

92775 1744786 127322

89605 1704261 143383

88165,9 909296 66654,8

107195

16195

20634

11403

6502 0,4 95209 – 18 205 6 128930 7785 – 9275 6570

636 0,2 106645 272 321 44 7 108994 1877 13 5931 10065

139 0,2 113200 324 347 32 6 119900 175 8 6245 13487

76 0,1 108219 524 249 26 5 116682 217 7 5374 15064

32,7 0,1 33262,3 467,5 224,2 20,4 3,2 86023,6 5454 0,6 4032,9 5193,7

– 1064 – –

21 12527 93 0,2

17 12521 63 0,2

11 9847 94 64

3,7 10952,3 155,4 69,9

–

–

–

1332

2134,3

–

–

–

–

–

6757

1947

1725

--

–

Включаючи обсяги палива, реалізованих населенню.

Таблиця 11.3. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 р. Витрачено тис. т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

Витрати палива в натуральному вимірі вугілля кам’яне, тис. т

газ природний, млн.м3

бензин моторний, тис. т

газойли (паливо дизельне), тис. т

1486,3

88,16

909,3

33,26

86,0

107,5 947,0 326,7 279,8

0,09 74,3 0,0 3,5

8,7 613,9 164,4 204,5

10,5 11,3 3,3 6,1

47,4 13,1 5,3 7,0

4,5

0,002

2,8

0,1

0,4

9,1

–

0,06

0,01

0,02

63,6

0,07

43,2

4,1

3,0

340,5

70,8

244,9

1,95

0,7

123

Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності 1

30,3

0,1

4,4

2,0

3,9

12,7 319,2

0,07 2,5

3,7 248,2

1,8 1,8

2,7 17,3

3,66 15,9 35,1

0,02 3,5 5,3

1,7 6,5 16,3

0,7 1,85 0,8

0,3 0,1 0,3

10,1 5,6

2,06 1,5

4,6 1,1

1,4 0,9

0,2 -

Без реалізації обсягів палива населення.

Таблиця 12.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Залізничний

2000

Автомобільний

2006 2007 2008 2009 2000

Водний

2006 2007 2008 2009 2000

Авіаційний

2006 2007 2008 2009 2000

Трубопровідний

2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009

Міський електротранспорт

2000

2006 2007 2008 2009 Всього 2000 2006 2007 2008 2009 Х- адміністративні дані

Перевезено вантажів млн. т % до під– сумку

Вантажооборот млн.т.км.

1,7 2,5 2,4 2,3 1,8

8,1 16,1 14,9 14,6 8,5

Х

19,4 13,0 13,7 13,5 13,1

91,1 83,9 85,1 85,4 84,5

490,2 653,7 758,2 817,3 675,6

21,1 15,5 16,1 15,8 14,9

100 100 100 100 100

490,2 653,7 758,2 817,3 675,6

% до під– сумку

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Перевезено Пасажирооборот пасажирів млн. % млн.пас.км. % до під– до під– сумку сумку 16,8 14,8 14,9 15,2 14,9

15,6 10,3 10,1 10,3 10,1

Х

46,8 92,0 99,5 104,7 98,2

43,5 64,3 67,2 70,7 70,4

323,1 724,9 794,8 833,7 788,8

100,0 83,4 85,5 88,2 83,4

-

-

-

-

-

-

-

-

43,9 36,3 33,6 28,1 26,3 107,5 143,1 148,0 148,0 139,4

40,8 25,4 22,7 19,0 17,8 100 100 100 100 100

…

144,2 134,9 111,8 104,6 323,1 869,1 989,7 945,5 893,4

…

16,6 14,5 11,8 11,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

124

Таблиця 13.1 Система спостережень за станом довкілля у 2009 р.

3

4 5

6 7

8

9 10

11

Обласна СЕС Обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції; Обласне виробниче управління водного господарства Головне управління земельних ресурсів Управління житловокомунального господарства обласної державної адміністрації Обласне управління лісового та мисливського господарства Держуправління охорони навколишнього природного середовища Обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Сумиоблагроліс”.

Х

Х

50

_

125

3

_

_

_

Х

Х

_

_

_

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

81

4737

186

50

Х

Х

1311

_

310

_

_

18

_

Х

Х

_

_

29

22

_

Х

Х

_

_

26

ґрунти

38

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти

243

підземні води

42

морські води

_

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

2

Державна екологічна інспекція в Сумській області Обласний центр з гідрометеорології Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

поверхневі води

1

Суб’єкти моніторингу довкілля

атмосферне повітря

№ з/п

джерела скидів зворотних вод у морські води

Кількість точок спостережень, од.

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

_

_

_

_

Х

Х

_

_

_

Таблиця 13.3. Склад Громадської екологічної ради при Держуправлінні Сумська обласна організація «Зелена Сумщина». Голова – Лустенко С.А. – голова Громадської ради Сумська обласна організація Українського товариства охорони природи. Голова – Тєлєгіна А.С. Сумська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги. Голова – Білик В.М. Сумське міське громадське екологічне об’єднання “Зелений світ». Голова – Андросов В.М.

м. Суми, вул. Кірова, 25, кім. 505, тел. 67-00-33. м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, 46, тел. 61-01-21; е-mail: noosfera@sm.ukrtel.net м. Суми, пров. Громадянський , 1, тел. 34-15-26; м. Суми, вул. Дзержинського, 41/26 тел. 25-09-90; е-mail: аndrosov@meta.ua

125

Дитячий незалежний екологічний центр “Романтик”. Голова – Булат Т.В. Сумська обласна організація «Клуб органічного землеробства». Голова – Майборода В.В. Сумська міська молодіжна громадська організація “Екологічна фундація “Поступ - НООСФЕРА”. Голова – Гуденець В.М. Сумське міське громадське екологічних досліджень». Голова – Бабко Р.В.

об’єднання

«Центр

м. Суми, вул. Супруна, 6, кв.54, тел. 25-48-94; е-mail: center@romantic.sumy.ua м. Суми, вул. Кузнечна, 22/2, тел.22-26-64, м. Суми, пров. Громадянський 1, тел. 34-57-69; е-mail: ecosinfo@ukr.net м. Суми, вул. Роменська, 87/2/103 тел. 36-21-18.

126

ЗМІСТ

1.

1.1.

1.2.

2.

2.1.

2.1.1.

2.1.2.

2.1.3.

2.2.

2.3.

2.4.

2.5.

2.6.

2.7.

3.

3.1.

3.2.

3.3.

4.

4.1.

4.2.

4.2.1.

4.2.2.

4.2.3.

4.3.

4.3.1.

4.3.2.

4.3.3.

4.3.4.

4.5.

4.6.

5.

5.1.

5.1.1.

Вступ Загальні відомості

Стор.

2 2

Географічне розташування та кліматичні особливості регіону Соціальний та економічний розвиток регіону

2 4

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

6

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Транскордонне забруднення атмосферного повітря Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Радіаційне забруднення атмосферного повітря Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

6 7 7 8 9 9 11 11 11 11

Зміна клімату

13

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Політика у сфері адаптації до зміни клімату

13

Стан водних ресурсів

14

Водні ресурси та їх використання Забруднення поверхневих вод Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Радіаційний стан поверхневих вод Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

15 16 17

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття,

14 14

18 19 20 20 24 25 28 28 29

31 31 31

127

5.1.2.

5.2.

5.2.1.

5.2.2.

5.2.3.

5.2.4.

5.2.5.

5.3.

5.3.1.

5.3.2.

5.3.3.

5.3.4.

5.3.5.

5.4.

5.4.1.

5.4.2.

5.4.3.

5.4.4.

6.

6.1.

6.1.1.

6.1.2.

6.2.

6.3.

6.3.1.

6.3.2.

6.4.

6.5.

7.

7.1.

7.1.1.

7.2.

7.2.1.

7.2.2.

7.3.

7.4.

8.

8.1.

8.2.

формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття,структурних елементів екомережі та її складових Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Охорона, використання та відтворення рослинного світу Лісові ресурси Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Адвентивні види рослин Стан зелених насаджень регіону Охорона, використання та відтворення тваринного світу Стан та ведення мисливського господарства в регіоні Стан та ведення рибного господарства в регіоні Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду регіону Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина Туризм як фактор впливу на довкілля

32

32 32 34 34

34 35 35 36 36 37

38 38 38 38 40 41 41

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

42

Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь Деградація земель Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Якість ґрунтів Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Забруднення ґрунтів Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

42 42 42 43 44 44 45 45 46

Надра

47

Мінерально-сировинна база Стан та використання мінерально-сировинної бази Система моніторингу геологічного середовища Підземні води: ресурси, використання, якість Екзогенні геологічні процеси Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр

47 47 48 49 51 52 52

Відходи

52

Структура утворення та накопичення відходів Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

52 53

128

8.3.

8.4.

8.5.

9.

9.1.

9.2.

9.3.

9.3.1.

10.

10.1.

10.2.

10.3.

11.

11.1.

11.2.

11.3.

11.4.

12.

Використання відходів як вторинної сировини Транскордонні перевезення відходів Державне регулювання в сфері поводження з відходами

57 59 59

Екологічна безпека

60

Екологічна безпека як складова національної безпеки Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційне забруднення територій

60 60 64 64

Сільське господарство та його вплив на довкілля

65

Ведення сільського господарства в регіоні Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Використання пестицидів у сільському господарстві

65 67

Вплив енергетики на довкілля

68

Використання джерел енергії в енергетичній галузі регіону Ефективність енергоспоживання Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Використання альтернативних джерел енергії

68 69 70 71

Вплив транспорту середовище

72

на

навколишнє

природне

67

Транспортна система регіону Обсяги транспортних перевезень Склад парку та середній вік транспортних засобів Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

72 73 7 74

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

75

Екологічна політика в регіоні Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

75 76

12.1.

12.1.1.

12.1.2.

12.2.

13.

13.1.

13.2

Висновки і пропозиції Додаток

77 81 82 82 84 85 87 88 89 89 93 93 98 99 105

107 108

129