zakarpattya_2006

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ за 2006 рік

м. УЖГОРОД - 2007 р.

2

ЗМІСТ Вступ......................................................................................................................

1. Екологічна ситуація в області ........................................................................

2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища...................................................

3. Атмосферне повітря ........................................................................................

4. Водні ресурси ...................................................................................................

5. Земельні ресурси та ґрунти .............................................................................

6. Надра .................................................................................................................

7. Відходи .............................................................................................................

8. Екологічна безпека ..........................................................................................

9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення . ...........

10. Рослинний світ ...............................................................................................

11. Тваринний світ ...............................................................................................

12*. Екомережа та біорізноманіття.....................................................................

12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні............................

13. Екологічні проблеми.....................................................................................

14. Державний контроль у галузі охорони довкілля........................................

15. Управління в галузі охорони довкілля ........................................................

16. Моніторинг довкілля......................................................................................

17. Економічні засади природокористування....................................................

18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля....

19. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля...........................

21. Виконання екологічних програм державного та міжнародного рівнів.....

22. Висновки .......................................................................................................

3 4 6 11 18 27 31 36 40 44 46 56 68 72 77 80 83 85 88 90 90 96 100 101

Додатки ........................................................................................................... 103

3

ВСТУП Регіональну доповідь про стан навколишнього природного середовища підготовлено в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області на основі результатів власної діяльності, статистичних даних, даних Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, Головного управління МНС України у Закарпатській області, Закарпатського центру з гідрометеорології, Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, Закарпатського обласного виробничого управління водного господарства, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Закарпатського обласного державного проектнотехнологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадміністрації, Закарпатського обласного управління державної ветеринарної медицини, Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів, Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, Ужанського національного природного парку, Національного природного парку "Синевир", Карпатського біосферного заповідника та Громадської Ради при держуправлінні. З кожним роком з розвитком вимірювально-дослідних методик і технічного оснащення зростають наші можливості щодо встановлення все нових забруднень довкілля. Узгодження методик досліджень, застосування все нових приладів і методів ідентифікації дозволяють все докладніше оцінювати стан довкілля. Отримувана на основі моніторингових досліджень інформація дозволяє здійснювати заходи, скеровані на підтримку навколишнього природного середовища у доброму стані чи ефективної інтервенції у разі необхідності. У регіональній доповіді за 2006 рік надано не лише поточну інформацію, а й оцінку ситуації за останні кілька років.

4

1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ Особливе географічне та геополітичне розташування Закарпатської області, що знаходиться в центрі Європи, переважаюча гористість території, найбільша в Україні густота водних об’єктів, велика кількість мінеральних та термальних джерел, санаторно-курортних об’єктів, малоземелля, висока щільність населення робить наш край унікальним не тільки для України. Близько двох третин території Закарпаття займають гори – Карпати, які є важливою частиною екологічного, економічного, культурного, рекреаційного довкілля у серці Європи, спільного для багатьох народів та країн. Найбільшим багатством регіону – лісами, покрито більше половини його території (57%). За запасами деревини, які оцінюються майже у 200 млн. м 3, область займає перше місце в Україні. Мінеральні та термальні води Закарпаття унікальні за своїми лікувальними властивостями та енергетичними потужностями і не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі, Франції. На території Закарпатської області розташовано 453 об’єктів природнозаповідного фонду площею 159604,3 га, що складає 12,7% від загальної площі території області, в той час, як середній показник по Україні – 4,2%. Цінні природні угрупування області увійшли до складу двох національних парків – НПП „Синевир”, Ужанський НПП та Карпатського біосферного заповідника, у якому розташована найбільша у Європі територія з незайманими лісами та знаходиться найвища гора Українських Карпат – Говерла (2061 м. над рівнем моря). Ужанський НПП входить до складу українсько-польсько-словацького біосферного резервату „Східні Карпати”. Це перший в Україні транскордонний заповідний масив, який Комісія ЮНЕСКО „Людина і біосфера” внесла у 1999 році у Світову мережу біосферних резерватів. Сьогодні, пріоритетним завданням держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області є створення організаційних і правових передумов для екологічно-збалансованого господарського розвитку та екологічно коректного туризму в регіоні, збереження біо- та ландшафтного різноманіття, культурної спадщини, вирішення питання місцевого розвитку і планування територій, впровадження нових підходів щодо розвитку екомережі регіону тощо, як це регламентує Карпатська Рамкова конвенція. Обласною програмою формування екологічної мережі заплановано розширити території об’єктів природнозаповідного фонду до 23% від загальної площі території області. Шляхом лімітування держуправління регулює використання природних ресурсів (гриби та дикорослі ягоди). В Закарпатській області протікає 9429 річок загальною довжиною 19,86 тис. км., середня густота річок в області становить 1,7 км/км2 – це найбільший показник на Україні. Водний режим річок є дуже змінним, тому Закарпаття в межах України відноситься до найбільш паводконебезпечних регіонів. Значні нахили в гірській частині визначають швидкі розвитки паводків, підйоми рівнів досягають 1,5-2,5 м за 3-4 години. Оскільки ріки на рівнині мають малі нахили, паводкові води розливаються, затоплюючи значні площі. Паводки наносять суттєві втрати господарству області. Найбільші збитки нанесли паводки 1947, 1962, 1974, 1979, 1992, 1998 та 2001 рр. До того ж область характеризується високим рівнем сукуп-

5

ного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, карст, підвищена сейсмічність та інші, а повені тільки загострюють зазначені прояви. Пріоритетними видами промислової діяльності Закарпатської області є такі, як деревообробне виробництво, машинобудування, легка промисловість, видобування та розлив мінеральних вод, розвиток санаторно-курортного комплексу, переробка сільськогосподарської продукції, виробництво будматеріалів та інших неметалевих виробів та інші. Через територію області проходять міждержавні транзитні залізничні та автомобільні шляхи, нафто-газо-продуктопроводи і високовольтні лінії електропередач. Загальна довжина всіх магістральних ниток на території області становить понад 4500 км. Тому важливим є питання екологічно безпечної експлуатації магістральних трубопроводів, недопущення аварійних ситуацій, які можуть завдати значних збитків навколишньому природному середовищу. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області веде постійний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами України і особами без громадянства, іноземними юридичними й фізичними особами на території нашої області. У попередні роки відбулося масове будівництво об’єктів цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації, без генеральних планів забудови на незаконно виділених земельних ділянках в зоні приполонинних лісів, у водоохоронних зонах, в зонах санітарної охорони джерел без врахування елементарних екологічних та санітарно-епідеміологічних норм. За ініціативою держуправління було розробленої та прийнято обласну “Програму запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009”. Програмою передбачено встановлення систем глибокої біологічної очистки стічних вод на об’єктах санаторно-лікувального комплексу, рекреації, автозаправних станціях та інших об’єктах в неканалізованій місцевості. При розробці генеральних планів забудови передбачається першочергове будівництво сучасних систем біологічної очистки стічних вод. Географічне розташування Закарпаття, що має спільний кордон з чотирма країнами, які є членами Європейського Союзу - Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Польщею, зобов’язує нас ставитися особливо прискіпливо до проблем довкілля, адже ні вода, ні повітря не знають кордонів. Закарпаття є суб’єктом виконання положень міжнародних зобов’язань нашої держави в сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме Рамкової Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Гельсінкської Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції щодо співробітництва по охороні та сталому використанню ріки Дунай та інших. Територія області є водозбором р. Тиса, яка є одною з найбільших приток р.Дунай. Саме тому одним із елементів виконання міжнародних угод є проведення моніторингу якісного складу поверхневих вод транскордонних водотоків басейну ріки Тиса спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорська Республіка, Словацька Республіка, Румунія). Цей моніторинг здійснюється по 40 створах спостереження, із них 10 спільних прикордонних створів. Зазначені спо-

6

стереження ведуться у відповідності до Водної Рамкової Директиви ЄС, яка визначає основні принципи управління водними ресурсами та шляхи досягнення доброї якості води та безпечного стану річок і водойм. В Закарпатській області створено 9 постів екологічного контролю на державному кордоні та 8 внутрішніх постів. Головним завданням служби екоконтролю є попередження незаконного переміщення через держкордон України підконтрольних вантажів та здійснення екологічного контролю транспортних засобів, засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, добрив, вантажів небезпечних для навколишнього природного середовища і здоров’я людей (радіоактивні, отруйні речовин і т. ін.);усіх видів диких тварин, водних живих ресурсів і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ЯВИЩА Протягом першої половини січня 2006 року по області утримувалась відносно тепла, з незначними опадами, погода. Сніговий покрив поступово зменшувався і станом на 15.01 утримувався лише в передгірських та гірських районах. Річки очистились від льоду. Сильні снігопади 18-19 січня призвели до відновлення сталого снігового покриву по всій території області. З другої половини січня по області встановилася холодна і сніжна погода, яка утримувалася протягом першої і до середини другої декади лютого. На річках утворився сталий льодовий покрив. За місяць морозної погоди товщина льоду досягла 30-50 см. Внаслідок відлиги з 18 лютого в низинних районах області почалося інтенсивне сніготанення, підвищення рівнів води на низинних ділянках Латориці і Боржави за 5 діб сніготанення склали 2,5-3,8 м, з початковим виходом на заплаву міждамбового простору. На Тисі, ділянці В.Бичків-м.Чоп, підвищення рівня склало 1,3-5,0 м. На більшості річок, за виключенням верхів'їв відбулось руйнування льодового покриву, льодохід. На окремих ділянках річок, під час скресання, відбувалось короткочасне підвищення рівнів води на 1,0-2,0 м. Снігозапаси на початок сніготанення становили: - на низинних територіях - 40-65мм (110-150% норми); - на середньогір'ї - 40-70 мм (70-120% норми); - в гірських районах - 90-220 мм (90-130 % норми); що становить 25-75% від максимальних снігозапасів, які відмічалися в зиму 1998-1999 років. Похолодання з 24 лютого призупинило, до середини березня, розвиток весняних процесів. Перша декада березня була холодною, середньо-декадна температура повітря була на 2 - 4°С нижче норми, а нічні температури повітря в горах знижувались до 15-20°С морозу. На протязі декади по області пройшли сильні снігопади (сніг і мокрий сніг) 33-138 мм, що склало 3-8 норм. Максимальні сніго-запаси за зиму 2005-2006 років, в передгірській і гірських зонах, відмічалися 15-20 березня і дорівнювали: - на середньогір’ї' - 50 - 100 мм (90-150% норми);

7

- в гірських районах - 120 - 200 мм ( 100-230% норми). В низинних районах відновився сніговий покрив з запасами 20 - 50 мм.

5-6 березня в східних районах області і на прилеглих територіях Румунії випадали значні опади у вигляді мокрого снігу з дощем, що призвело до інтенсивного сніготанення в більшій мірі на Румунських притоках Тиси і на Тисі на ділянці В.Бичків Вилок сформувалась друга хвиля весняної повені з загальними підвищеннями рівня на 1,5 – 2,7 м, а на Тисі - м.Чоп - на 4,6 м. Різкий заток холоду 6-7 березня призупинив розвиток весняної повені. Рівні води знизились до передпаводкових. Інтенсивне сніготанення в горах відновилось з 20 березня, коли денні максимальні температури повітря підвищувалися до 10 — 14°С тепла.

22 - 23 березня на процес сніготанення наклались дощі 15 - 40 мм. На річках сформувалась третя хвиля весняної повені з загальними підвищеннями рівнів води: - на притоках – 0,3 – 1,2 м; - на Тисі - 1,0 – 2,5 м. Похолодання 23 - 24 березня знову призупинило розвиток весняної повені і рівні на ріках знизились на 0,5 –1,2м.

27-28 березня в області потепліло, пройшли дощі 10-25 мм, що дало початок формуванню четвертої, найвищої, хвилі весняного водопілля 2006 року. Загальні амплітуди підвищення (над значеннями рівнів на 20 год. 26.03) склали: - на Верхній Тисі та її притоках на 0,7-1,9 м; - на Тисі, ділянці В.Бичків - Вилок на 2,5-3,5 м; - в нижніх течіях Боржави на 2,2 м. На Тисі максимальні рівні становили: м.Рахів - 340 см, смт В.Бичків 378см, Тячів - 455 см, Хуст - 372 см, Вилок - 409 см, Чоп - 1238 см, що перевищило середньо-багаторічні максимальні рівні на ділянці Рахів - Вилок на 10-30 см, а Тиса-м.Чоп - на 124 см. Весняне водопілля продовжувалось і в квітні. Рівні води на річках поступово знижувались, але весь місяць підтримувалась підвищена водність, за рахунок танення снігу в горах і на високогір'ї, з коливанням рівнів в межах +50 см. Водність квітня становила 180-240 % норми. В першій і другій декадах травня по області відмічалася відносно тепла, з невеликими дощами, погода. Рівні на річках знижувались. Сніготанення продовжувалось лише на високогір'ї та на північних схилах, що підтримувало підвищену водність на річках та уповільнювало їх зниження. Кінець травня на Закарпатті був дощовий і холодний. Опадів випало 170300% декадної норми. На річках області протягом 25 травня-4 червня, сформувалось чотири хвилі дощових паводків, з загальною амплітудою підйому: - в верхніх і середніх течіях на 0,5-1,7 м; - в нижніх течіях та на одамбованих ділянках річок Тиса і Боржава 3,0-6,0м. Короткі бездощові періоди не давали змоги значно знизитись рівням, і кожна чергова хвиля формувалась на спаді попередньої. Затоплення заплави відмічалося на р.Тиса, в районі міст Чоп і Тячів та на р.Латориця-м.Чоп.

8

В другій половині червня по області спостерігалась жарка, з нерівномірним розподілом опадів, погода. Так наприклад, вночі 17-18 червня в горах пройшли грозові дощі 1—18 мм, місцями сильні зливи 28-55 мм (с.Н.Ворота). В верхів'ях річок та на малих водотоках, під час проходження локальних, сильних злив, відмічалося формування стрімких, швидкоплинних паводків, з амплітудою підвищення рівнів води на 0,5-1,5 м. В середніх і нижніх течіях річок спостерігалися незначні коливання рівнів води. Липень був надзвичайно спекотним і сухим. Середньомісячні температури повітря були на 2 - 3°С вищі норми. Опадів в низинних районах випало 10-20% норми, в гірських за рахунок короткочасних грозових злив 30-70% норми. На річках сформувалась стійка, літня межень, зі значеннями рівнів води які були близькими до мінімальних за багаторіччя. Протягом серпня по області спостерігалась помірно тепла, з дощами, місцями сильними зливами і грозами, погода. Місячна кількість опадів становила 180-250 % норми. Бездощові періоди були короткочасними. На річках відмічалися часті невисокі хвилі підвищення рівнів води, які підтримували підвищену водність. Амплітуди підйомів рівнів води становили 0,20,8м, на Тисі та в нижніх течіях Боржави і Латориці 1,2-2,8 м. Водність серпня становила 123-154 %. Протягом вересня і жовтня по області утримувалась тепла, з незначними дощами, погода. Рівні води на річках області поступово знижувались і на кінець вересня і протягом жовтня їх значення наближалися до найнижчих за багаторічний період.

29 жовтня доби по області похолодало, пройшли дощі 9-22 мм, місцями 2638 мм. Рівні води на річках підвищилися на 10 - 40 см, а на Тисі - на 0,5-1,0 м. Водність жовтня становила 27-45 % норми. В першій декаді листопада по області відмічалася холодна, з опадами у вигляді мокрого снігу і дощу, погода. В гірських районах спостерігалося тимчасове утворення снігово покриву висотою 5-20 см, на високогір'ї максимальна висота снігу становила 50-70 см. Різке і стійке потепління почалося з 7 листопада. Дощі, 6-7 листопада, 4-19 мм та танення снігу в горах, сформували сніго-дощовий паводок з загальними амплітудами підвищення рівнів води 20-50 см на притоках і 0,5-1,5 м. на Тисі та в нижніх течіях Боржави і Латориці. Поступове сніготанення в горах і на високогір'ї підтримувало підвищену водність на Тисі та її притоках на протязі другої декади листопада. В другій та третій декадах листопада та протягом грудня по області утримувалась тепла, з незначними опадами, погода. На річках утримувались низькі рівні води. По водності 2006 рік був трохи більшим за норму і складав: Р.Тиса - смт. Вилок -113%; Р.Уж - м.Ужгород - 108%; Р.Латориця - м.Чоп - 106%. Стихійні гідрометеорологічні явища за 2006 рік подано в табл.2.1.

9

Таблиця 2.1. Відомості про стихійні гідрометеорологічні явища (СГЯ) та різкі зміни погоди (РЗП) в Закарпатській області за 2006 рік №

1 1

2

3.

4.

Дата, період СГЯ, РЗП

2 23-25.01 РЗП Різке зниження т-ри

4-6.03 СГЯ Дуже сильні опади в вигляді дощу.

27.05 СГЯ Дуже сильні дощі

31.05 СГЯ Дуже сильні дощі

Територія, пункт

3 м.Берегово м.Ужгород смт.В. Березний смт.Міжгір'я с.Плай смт.Міжгір'я м.Рахів с.Пожижевська м.Хуст смт.Н.Студений с.Плай смт.Н.Ворота м.Берегово м.Рахів смт.Міжгір'я м.Берегово м.Хуст м.Тячів м.Рахів смт.Міжгір'я с.Плай с.Пожижевська с.Луги с.Терентин

Коротка характеристика СГЯ,. РЗП

4 Зниження температури на 17-19° на 14-16° на 13-15° на 14-21° на 16-17° 4.03(ніч), 5.03(ніч) 5.03(день) 6.03(ніч) 27 мм 24 мм 19 мм 41 24 31 41 17 53 44 16 28 15 9 17 19 17 19 19 9 10 15 День 27.05 15 мм/7 год 18 мм/8 год 24 мм/6 год 25 мм/9 год 24 мм/6 год Ніч 31. 05 27 мм 24 мм 23 мм 27 мм 33 мм 35 мм.

Завчасність попередження СГЯ, РЗП

Відомсті про збитки, які нанесли СГЯ, РЗП

5 19 год 30 хв

6 Значних збитків не виявлено, локально було пошкоджено морозом теплолюбі посадки винограду в низинній частині області.

27 год

Перешкоди в русі транспорту, особливо на перевалах області.

21 год

Підйом рівнів води. Збитків не було.

22 год

Підйом рівнів води. Місцями вихід води на заплаву

10

1 5.

2 14-15.07 РЗП Сильні зливи

6.

16.07 РЗП Різке зниження температури повітря

7.

14.10 РЗП Різке зниження температури повітря

8.

28.10 СГЯ Дуже сильні опади

3 Н. Студений с.Красна смт.Ясіня с.Колочава с.Н. Ворота смт.Міжгір'я с.Пожижевська м.Берегово м.Ужгород м.Хуст смт.В.Березний м.Рахів смт.Міжгір'я смт.Н.Ворота с.Плай м.Берегово смт.В.Березний м.Рахів смт.Міжгір'я смт.Н.Ворота с.Н.Студений с.Плай м.Іршава м.Хуст с.Довге с.Нересниця м.Рахів

4 14.07 20 год 38 мм/3 год Ніч 15.07 20 мм 16 мм 20 мм 1 1 мм 12 мм 17 мм Зниження денної температури на 14 - 16°( з 31-29° до 12- 16° 16.07)

5 31 год

6

54 год

Збитків не було

Зниження температури на 10 - 12°( з 14.10 по 17.10)

83 год.

Збитків не відмічені

День 29.10 24 мм 25 мм 26 мм 37 мм 20 мм

34 год

Підйоми рівнів води. Збитків не було.

Підоми рівнів води. Збитків не було.

11

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ В 2006 році відбулося (спостерігалося) зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, а також невелике зростання забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами. В порівнянні з 2005 роком викиди від стаціонарних джерел зменшилися на 3,6 % (в 2005р. було викинуто 26581,4 т, а в 2006р. – 25629,6 т). Зменшення викидів твердих речовин в порівнянні з попереднім роком складає 136,52 т, або 6,6%, (у 2005 році викиди склали 1095,29 т, у 2006 р. – 958,77 т.). Викиди рідких і газоподібних речовин також зменшилися, спад складає 852,982 т, або 1,68 %,( у 2005 р. викиди склали 25833,629т, а у 2006 р. – 24980,647 т ). Це пояснюється зменшеннями обсягів перекачки газу компресорними станціями, а також невеликою кількістю технологічно-профілактичних ремонтів. У 2006 році в невеликій мірі зросли викиди і від автомобільного транспорту, що пояснюється подальшим зростанням імпорту користованих автомобілів іноземного виробництва, а також збільшення транзитного автотранспорту. В 2005 році автотранспортом було викинуто в повітря 39,052 тис. тонн забруднюючих речовин, а в 2006 році 44,867 тис. тонн, що дало ріст 5,815 тис. тонн, або 6,93%. Із загального обсягу забруднюючих речовин найбільша частка їх припадає на підприємства м. Мукачево – 14,1%, м. Ужгород – 12,6%, Виноградівського – 12,3%, Іршавського та Свалявського районів – 9,6 і 8,2 відсотка відповідно. Серед населених пунктів області найбільш забрудненими є міста Ужгород і Мукачево. Так, підприємствами і різними виробничими структурами обласного центру у 2005 році було викинуто 3148,4 т забруднюючих речовин, а в 2006 році 3225,7 т. Збільшення склало 77,3 т, або 1,2%. В другому по кількості населення місті Мукачеві викиди зменшилися з 3786,9 т в 2005 році до 3620,8 т в 2006 році, тобто на 166,1 т , або на 2,24 %. Тенденція викидів в цих містах пояснюється збільшенням та зменшенням виробництва багатьма промисловими підприємствами. Загальний вклад цих двох міст в забруднення повітряного басейну області складає 26,7 % від викидів всіх стаціонарних джерел. Районами з найбільш чистим повітрям є Міжгірський – 401,5 т (1,6% від загальної кількості викидів стаціонарних джерел), Тячівський – 1902,7 т, (7,4 %), Великоберезнянський – 144,7 т (0,56 %), Мукачівський – 58,8 т (0,23 %), Рахівський – 144,4 (0,56 %) та Берегівський – 66,8 т (0,26 %). У середньому одним підприємством у минулому році викинуто в атмосферу 90,9 т шкідливих речовин. Щільність викидів на один квадратний кілометр території, порівняно з попереднім роком, зменшилася на 3,3%. Значне перевищення показника середніх викидів у розрахунку на квадратний кілометр території області має місце у містах Ужгород – 100,8 т, Мукачево – 134,1 т, Хуст – 139,6 т, що обумовлено найбільшою концентрацією підприємств та організацій на їх територіях. Об'єм викидів забруднюючих речовин на душу населення в 2006 році зменшився в порівнянні з попереднім роком на 1,2 %, (в 2005 році на одну людину припадало 0,021 т, а у 2006 році 0,0205 т).

12

Найбільшим забруднювачем навколишнього природнього середовища є філії ВАТ "Закарпатгаз" та магістральні газопроводи УМГ ”Прикарпаттрансгаз” Закарпатського обласного лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, суб’єкти забруднення якого розташовані на території Воловецького, Свалявського, Ужгородського та Хустського районів. Суттєвий внесок по викидах в атмосферне повітря Воловецького району мають дві перекачувальні станції в с. Голятин - 1769,285 т., що складає 6,9 % від загального викиду господарської діяльності впродовж 2006 року. Крім них, значні обсяги забруднення повітря внесли підприємства і організації Мінтранспорту і зв'язку України – 5575,309 т, що складає 21,7 % від всіх викидів стаціонарних джерел. Організації Державного комітету по комунальному господарству України викинули в 2006 році 120,450 т, що становить 0,47 % від викидів стаціонарних джерел. Невеликі обсяги викидів були у підвідомчих підприємств Мінагрополітики України, Міненергополітики України, Укоопспілки та Комітету по деревообробній промисловості України. Сумарні викиди по Закарпатській області в 2006 році склали 70699,8 т, в т.ч. від стаціонарних джерел 25629,6 т, (36,25 % від всього обсягу викидів), і пересувних джерел 45070,2 т, (63,72 %). Динаміка викидів за три останні роки, а також основні забруднювачі атмосферного повітря наведені в таблицях 3.1 – 3.3. Головними причинами забруднення атмосферного повітря є застаріле технічне обладнання, пилозаточних установок, профілактичні ремонтні роботи на компресорних станціях. Неефективна робота застарілого газоочисного обладнання спостерігається на асфальтобетонних заводах Закарпатського облавтодору, потужних котельнях, ДП "Закарпаткомуненерго", а також Мукачівських, Берегівських, Виноградівських, Хустських тепломереж. Також погано оснащені золоуловлювачами котельні Мінтранспорту і зв'язку України. Значно краще облаштовані пилогазоочисним обладнанням підприємства з іноземним капіталом, а саме : Ужгородська філія ТзОВ "ЕНО-Меблі", СП "ФішерМукачево", ТзОВ "Ено-Меблі" м .Мукачево, ТзОВ "Ено-Довге", ТзОВ "Стен Лтд" та ТзОВ "Атлант" м. Хуст. Однак головним забруднювачем атмосферного повітря Закарпатської області продовжує і надалі залишатися автотранспорт, викиди від якого в 2006 році склали 63,46 % від загального обсягу викидів.

13

Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області* Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від пересувних джерел, тис. т**

2004р.

2005р.

2006р.

31,9456

65,6336

70,4973

9,6173

26,5814

25,6296

22,3283

39,0522

44,8677

* Без діоксиду вуглецю ** Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря всіма видами автотранспорту.

Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та всіма видами автотранспорту представлені на рис. 3.1.

16000 14000

10000 8000 6000 4000

забруднення автотранспортом стаціонарні джерела забруднення

Рис.3.1. Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в Закарпатській області за 2006 рік

Хустський р-он

Ужгородський р-он

Тячівський р-он

Свалявський р-он

Рахівський р-он

Перечинський р-он

Мукачівський р-он

Міжгірський р-он

Іршавський р-он

Воловецький р-он

Виноградівський р-он

Великоберезнянський р-он

Берегівський р-он

м.Чоп

м.Хуст

м.Мукачево

0

м.Берегове

2000 м.Ужгород

тонн на рік

12000

14

Установами обласної санітарно-епідеміологічної станції у 2006 році проводились дослідження атмосферного повітря на маршрутних постах спостереження. Порівнюючи з попередніми роками відсоток проб, що не відповідають санітарним нормам дещо збільшився і становить 4,1% (у 2004 році – 3,0%, у 2005 році – 2,7%). Проби атмосферного повітря не відповідали санітарним нормам переважно по вмісту пилу, діоксиду сірки, окису вуглецю, окису азоту, формальдегіду, свинцю. Спостереження за забрудненням атмосферного повітря в м.Ужгороді, які проводилися лабораторією Закарпатського ЦГМ, показали, що на протязі 2006 року високого забруднення та екстремально високого забруднення навколишнього природного середовища не спостерігалось. Необхідно виділити тільки забруднення формальдегідом, яке щорічно збільшується. Спостереження проводилися на 2-ох опорних постах спостережень, які розташовані: - ПСЗ №1 – в адміністративно-житловому районі міста, на пр.Свободи,2; - ПСЗ №2 – в промисловому районі, на вул.Паризької Комуни,2. Забруднення атмосферного повітря вище гранично-припустимої концентрації (ГПК) спостерігалось домішками формальдегіду та диоксиду азоту. Кількість інших домішок забруднювальних речовин в повітрі знаходилась нижче ГПК. На рис.3.2. показана середньомісячна концентрація формальдегіду, диоксиду азоту та пилу на двох постах спостережень на протязі року. Головною причиною такого високого забруднення атмосферного повітря формальдегідом на протязі останніх років залишається автотранспорт, який як паливо використовує газ. Порівняння середньомісячної концентрації формальдегіду в повітрі на двох постах спостережень показує, що суттєво більше забруднення на посту №1, який розташований в центральній частині міста. Тут спостерігається найбільший потік легкового автотранспорту, який, в основному, використовує як паливо газ. Забруднення атмосферного повітря диоксидом азоту на протязі року теж було вище ГПК. Причиною високого забруднення диоксидом азоту з січня по квітень є велика кількість автотранспорту та метеорологічні умови. Забруднення пилом в 2006 році зменшилось. Середньомісячна концентрація була нижчою ГПК на протязі всього року, так як і забруднення оксидом азоту, розчинними сульфатами та важким металами.

15

Місяці

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

0,04

Середня концентрація формальдегіду (мг/м3) / гранично припустима концентрація 0,003 мг/м3 /

0,035 0,03 0,025 0,02 0,015 0,01 0,005 0 1

2

3

4

5

6

ПСЗ 1

7

8

9

ПСЗ 2

10

11

12

10

11

12

11

12

ГПК

0,08

Середня концентрація диоксиду азоту (мг/м3) / гранично припустима концентрація 0,04 мг/м3 /

0,07 0,06 0,05 0,04 0,03 0,02 0,01 0 1

2

3

4

5

6

ПСЗ 1

7

8

9

ПСЗ 2

ГПК

0,2

Середня концентрація пилу (мг/м3)

0,175 0,15 0,125

/ гранично припустима концентрація 0,15 мг/м3 /

0,1 0,075 0,05 0,025 0 1

2

3

4

5 ПСЗ 1

6

7 ПСЗ 2

8

9

10

ГПК

Рис.3.2. Зміна середньомісячної концентрації забруднювальних речовин по ПСЗ-1 та ПСЗ-2 на протязі 2006 року

16

Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по Закарпатській області та в розрізі населених пунктів, тис. т 2005

в т.ч.

22

пересувні джерела**

21

оксид вуглецю

20

діоксид азоту

19

діоксид сірки

18

пил

17

разом

16

24

25

26

27

28

29

в т.ч. разом

пересувні джерела**

8

оксид вуглецю

7

діоксид азоту

пересувні джерела**

6

діоксид сірки

оксид вуглецю

5

пил

діоксид азоту

4

разом

діоксид сірки

разом 2

стаціонарні джерела

в т.ч. разом

пил

3

в т.ч.

1

в т.ч.

стаціонарні джерела

разом

стаціонарні джерела

Населені пункти

(+/–) 2006р. до 2005

2006

в т.ч.

23

м. Ужгород

12,4272 3,1484 0,1326 0,0365 0,1929 0,0759 9,2788 13,7129 3,2257 0,1177 0,0481 0,0960 0,0734 10,4872 1,2857 0,0773 -0,0149 0,0116 -0,0969 -0,0025 1,2084

м. Берегове

2,9179

1,1508 0,0491 0,0131 0,0140 0,0214 1,7671

3,2924

1,1968 0,0457 0,0138 0,0116 0,0168 2,0956

м Мукачево

9,9616

3,7869 0,1473 0,0757 0,0947 0,1025 6,1747

9,8007

3,6208 0,1374 0,0766 0,0878 0,0963 6,1799 -0,1609 -0,1661 -0,0100 0,0009 -0,0069 -0,0062 0,0052

м. Хуст

3,7464

2,2549 0,0160 0,0024 0,0321 0,0373 1,4915

4,1286

2,3729 0,0213 0,0025 0,0225 0,0259 1,7557

0,3822 0,1180 0,0053

0,3745 0,0460 -0,0034 0,0007 -0,0024 -0,0045 0,3285 0,0001 -0,0095 -0,0113 0,2642

м. Чоп

0,8357

0,1091 0,0651 0,0255 0,0036 0,0148 0,7266

0,9507

0,0998 0,0579 0,0239 0,0035 0,0135 0,8509

0,1150 -0,0093 -0,0073 -0,0016 -0,0001 -0,0013 0,1243

Берегівський район

1,2680

0,0686 0,0559 0,0079 0,0009 0,0039 1,1994

1,5555

0,0668 0,0536 0,0095 0,0006 0,0032 1,4887

0,2875 -0,0018 -0,0023 0,0015 -0,0003 -0,0007 0,2893

Великоберезнянський р-н

0,5983

0,1209 0,0628 0,0312 0,0071 0,0196 0,4774

0,7221

0,1447 0,0752 0,0374 0,0088 0,0231 0,5774

0,1238 0,0238 0,0124

Виноградівський район

5,8942

2,9741 0,0722 0,0304 0,0301 0,0568 2,9201

6,6884

3,1558 0,0581 0,0174 0,0203 0,0412 3,5326

0,7942 0,1817 -0,0142 -0,0130 -0,0099 -0,0156 0,6125

Воловецький район

2,4920

2,0478 0,0029 0,0001 1,1213 0,4207 0,4442

2,3114

1,7804 0,0027 0,0005 1,0339 0,3621 0,5310 -0,1806 -0,2674 -0,0002 0,0004 -0,0875 -0,0586 0,0868

Іршавський район

4,5087

2,4849 0,0774 0,0064 0,0166 0,0480 2,0238

4,8128

2,4658 0,0676 0,0046 0,0109 0,0195 2,3470

0,3041 -0,0191 -0,0098 -0,0018 -0,0057 -0,0285 0,3232

0,0062

0,0017 0,0035

0,1000

Міжгірський район

1,2658

0,4996 0,1362 0,0011 0,0151 0,0606 0,7662

1,2832

0,4015 0,0941 0,0006 0,0052 0,0173 0,8817

0,0174 -0,0981 -0,0420 -0,0005 -0,0099 -0,0433 0,1155

Мукачівський район

2,0541

0,0595 0,0263 0,0057 0,0109 0,0148 1,9946

2,3893

0,0588 0,0262 0,0054 0,0112 0,0143 2,3305

0,3352 -0,0007 -0,0001 -0,0003 0,0003 -0,0005 0,3359

Перечинський район

1,1537

0,4238 0,0342 0,0000 0,0475 0,1172 0,7299

1,4865

0,5988 0,0313 0,0001 0,0506 0,1362 0,8877

0,3328 0,1750 -0,0029 0,0001

Рахівський район

2,0320

0,2561 0,0783 0,0702 0,0458 0,0565 1,7759

2,2873

0,1444 0,0681 0,0090 0,0121 0,0532 2,1429

0,2553 -0,1117 -0,0102 -0,0611 -0,0337 -0,0033 0,3670

Свалявський район

4,0178

2,6820 0,0045 0,0027 0,6913 0,5654 1,3358

3,6403

2,1031 0,0089 0,0028 0,5003 0,4090 1,5372 -0,3775 -0,5789 0,0044

Тячівський район

3,8836

1,4454 0,0514 0,0101 0,0081 0,0245 2,4382

4,8723

1,9027 0,0438 0,0100 0,0056 0,0239 2,9696

Ужгородський район

3,5722

1,7817 0,0799 0,0081 0,5500 0,6937 1,7905

3,3943

1,3111 0,0484 0,0092 0,4380 0,5418 2,0832 -0,1779 -0,4706 -0,0314 0,0011 -0,1120 -0,1519 0,2927

3,0044

1,2869 0,0031 0,0001 0,6797 0,1095 1,7175

3,1686

0,9797 0,0006 0,0001 0,4987 0,0827 2,1889

Хустський район Разом по області*

0,0031 0,0190

0,1578

0,0001 -0,1910 -0,1564 0,2014

0,9887 0,4573 -0,0076 -0,0001 -0,0026 -0,0006 0,5314 0,1642 -0,3072 -0,0024 0,0000 -0,1809 -0,0269 0,4714

65,6336 26,5814 1,0953 0,3271 3,5617 2,4430 39,0522 70,4973 25,6296 0,9588 0,2715 2,8175 1,9536 44,8677 4,8637 -0,9518 -0,1365 -0,0557 -0,7442 -0,4894 5,8155

* Без діоксиду вуглецю ** Показники викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря всіма видами автотранспорту.

17

Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря по Закарпатській області № п/п

Підприємства-забруднювачі

1

2

1

Відомча належність

Валовий викид, тонн

- Зменшення Причини зменшення / збільшення

2005

2006

+ Збільшення

3

4

5

6

7

Компресорна станція Ужгород, Закарпатське управління магістральних нафтопроводів

НАК "Нафтогаз України"

1666,597

1331,0174

-335,5796

Зменшення об'ємів перекачки газу

2

Хустське лінійне виробниче управління магістральних нафтопроводів

НАК "Нафтогаз України"

3355,384

2778,726

-576,658

Зменшення об'ємів перекачки газу

3

Компресорна станція Росош Закарпатське управління магістральних нафтопроводів

НАК "Нафтогаз України"

1769,664

1204,792

-564,872

Зменшення об'ємів перекачки газу

4

ГВС Берегове Закарпатське управління магістральних нафтопроводів

НАК "Нафтогаз України"

38,928

85,488

46,56

Збільшення технологічних викидів через технологічні роботи

5

ВАТ “Затисянський хімічний завод”

31,374

26,654

-4,72

Незначне зменшення виробництва

6

ВАТ "Перечин ЛХК"

НАК "Нафтогаз України"

134,003

134,003

0

Стабільна діяльність виробництва

7

ЗОДП теплових мереж "Закарпаттеплокомуенерго"

Державне підприємство

55,497

30,879

-24,618

Переведення на природній газ

8

Мукачево ТзОВ "ЕНО-меблі"

Спільне підприємство

46,818

38,841

-7,977

Незначне зменшення виробництва

9

Великобичківська філія "Сведдвуд Проза" ТОВ "Сведвуд Україна"

Спільне підприємство

48,1

45,19

-2,91

Незначне зменшення виробництва

* Без діоксиду вуглецю

18

4. ВОДНІ РЕСУРСИ Річки Закарпатської області в географічному плані розміщені і належать до басейну однієї з найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області. Всі річки беруть свій початок у високогірній частині Карпат. Водні ресурси області формуються за рахунок поверхневого стоку річок басейну ріки Тиса: місцевого річкового стоку, що утворюється в межах області, транзитного річкового стоку, що утворюється на території Румунської, Угорської та Словацької Республік, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Територія області перерізана густою мережею рік. Середня густина річкової сітки – 1,7 км/км2 . Всього в області протікає 9426 рік сумарною довжиною 19723 км. Загальна довжина 155-ти рік, кожна з яких довша 10-ти км, становить 3,43 тис. км. З них, ріки Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають довжину більше 100 км кожна. Загальна протяжність річки Тиси 967 км, з них в межах України - 262 км. На території області вона приймає праві притоки : річки Косовська (41 км), Тересва (56 км), Теребля (91 км), Ріка (92 км), Боржава (106 км). Довжина р. Латориця 191 км, (в межах області 144 км), річки Уж 133 км, (в межах області 107 км). Середній багаторічний стік, який формується в межах області, становить близько 7040 млн.м3 на рік і 5830 млн.м3 75%забезпеченості. Разом з транзитним, що надходить з суміжних територій, поверхневий стік річок області становить, відповідно 13440 та 10780 млн.м3 за рік. В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об'єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн.м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис.га. Прогнозні запаси підземних вод в області складають 400 млн.м3, затверджені – 124 млн.м3. У 2006 році 434 основними водокористувачами забрано із природних водних об'єктів 58,85 млн.м3 та скинуто всього 53,934 млн.м3 . За останні роки спостерігається тенденція до зменшення обсягів використання свіжої води. За період 2004-2006 рр. скид забруднених стічних вод у водойми зменшився. Починаючи з 2000 р. використання свіжої води поступово зменшується. У 2006 р. показник використання свіжої води по всіх галузях становив 41,82 млн.м 3 .

80 70,2

70,2

67,6 57,2

млн.м3

60

51,26

47,75

43,82 41,82

40 20 13,9

13,9

14,8

15,2

13,22

14,72

12,996

13,253

0 2000

2000

2001

2002

Використання свіжої води

2003

2004

2005

Скидання забруднених стічних вод

Рис.4.1. Стан водокористування в Закарпатській області

2006

19

Споживання свіжої води у порівнянні з 2005 р. зменшилось на 4,56 %. Найбільше використано води на господарсько-питні потреби – 15,42 млн.м3, сільськогосподарські потреби – 6,309 млн.м3, промислові потреби – 9,55 млн.м3. Зменшення використання свіжої води відбувається в основному за рахунок скорочення кількості використаної води на господарсько-питні потреби. Найбільшими споживачами свіжої води є м. Ужгород – 9,7 млн.м3, м. Мукачево – 6,697 млн.м3 ,, Мукачівський – 7,057 млн.м3 та Іршавський – 3,805 млн.м3 райони. По результатах лабораторних досліджень води за 2006 рік, що проводила обласна санітарно-епідеміологічна станція, відсоток проб по санітарно-хімічних показниках, що не відповідають ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82 збільшився в порівнянні з 2004-2005 рр. – 9,5% (в 2004-2005 роках становив 7,9%). По мікробіологічних показниках в 2006 році із загальної кількості проб води централіхованого водопостачання – 8,1% не відповідав ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82. Найбільше мікробіологічне забруднення водопровідної питної води, що подається населенню, спостерігається у Міжгірському районі (23,9%), Ужгородському районі (23,5%), В.Березнянському районі (19,8%), Мукачівському районі (15,7%), Свалявському районі (13,5%). В області склалася складна ситуація з очисткою стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, об’єм забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми залишається незмінним, а в останні роки набуває тенденції до росту. Це є наслідком великої кількості проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області. У зношеному і аварійному стані знаходяться 30 відсотків систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт потрібно, з розширенням потужностей, виконати на КОС Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Великого Березного, Чопа. У деяких населених пунктах (смт. Міжгір’я, смт. Вишково, смт. Кобилецька Поляна) очисні споруди існують лише на папері. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена. У 2006 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 12,06 млн.м3 недостатньо очищених та 1,193 млн.м3 стічних вод без очищення. Загальний об’єм скинутих у поверхневі водні об’єкти забруднених стічних вод становить 13,253 млн.м 3, що на 1,978 % більше в порівнянні з 2005 роком. Частка забруднених (недостатньо очищених та неочищених) стічних вод в загальному скиді складає 26,427 %. Найбільш несприятлива ситуація склалася у місті Ужгород, де було скинуто недостатньо очищених стічних вод 10,37 млн.м3 , що становить 78,25 % загального об’єму забруднених стічних вод по області. Дані про відведення зворотних вод та основні об'єкти – забруднювачі представлено в таблицях 4.1 – 4.6.

20

Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м³ на рік Роки

Річковий басейн

Забрано води

Використано води

з поверхневих джерел

з підземних джерел

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

зрошення

риборозведення

інші галузі

3

4

5

6

7

8

9

10

11

р.Тиса

22,22

39,95

62,17

6,127

8,069

22,89

0,11

10,55

14,424

Разом по області

22,22

39,95

62,17

6,127

8,069

22,89

0,11

10,55

14,424

20,71

38,18

58,89

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

20,71

38,18

58,89

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

19,77

39,08

58,85

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

19,77

39,08

58,85

6,54

6,372

20,32

0,039

10,55

15,069

1 2004

2005

2

р. Тиса

Разом по області 2006

р. Тиса

Разом по області

Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Категорія очищення

Річковий басейн

1

2

2004

Скинуто зворотних вод

Скидання зворотних вод галузями економіки

у поверхневі водні об’єкти

у підземні горизонти

разом

промисловість

сільське господарство

комунгосп

інші галузі

3

4

5

6

7

8

9

10

О

р. Тиса

30,38

0

30,38

0,091

0,004

30,24

0,045

НО

р. Тиса

0,927

0

0,927

0,065

0,009

0,852

0,001

НДО

р. Тиса

13,79

0

13,79

-

-

13,79

-

НЧБО

р. Тиса

5,932

0

5,932

3,922

1,960

0,018

0,032

51,03

0

51,03

4,078

1,973

44,882

0,078

Разом по області О

р. Тиса

31,99

0

31,99

0,108

0,004

31,84

0,038

НО

р. Тиса

0,776

0

0,776

0,034

-

0,742

-

НДО

р. Тиса

12,22

0

12,22

-

-

12,21

0,01

НЧБО

р. Тиса

5,035

0

5,035

2,886

1,960

0,156

0,033

50,02

0

50,02

3,028

1,964

44,95

0,081

2005

Разом по області О

р. Тиса

30,71

0

30,71

0,079

0,004

30,58

0,047

НО

р. Тиса

1,193

0

1,193

0,033

-

1,160

-

НДО

р. Тиса

12,06

0

12,06

-

-

12,04

0,02

НЧБО

р. Тиса

6,186

0

6,186

4,018

1,960

0,176

0,032

50,149

0

50,149

4,129

1,964

43,956

0,099

2006

Разом по області

Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м³ на рік Рік

Водний об’єкт

Скинуто разом

2

Нормативно очищених на очисних спорудах

Потужність очисних споруд

разом

біол. очистка

фіз.-хім. очистка.

механічна очистка

разом

в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

3

4

5

6

7

8

9

р.Тиса

51,03

30,38

30,34

0

0,045

64,38

64,37

Разом по області

51,03

30,38

30,34

0

0,045

64,38

64,37

50,02

31,99

31,91

0

0,073

64,73

64,68

50,02

31,99

31,91

0

0,073

64,73

64,68

50,149

30,71

30,66

0

0,053

64,8

64,8

50,149

30,71

30,66

0

0,053

64,8

64,8

1 2004

2005

р. Тиса

Разом по області 2006

р. Тиса

Разом по області

21

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

1 2004

Водний об’єкт

Разом

2 р. Тиса

Разом по області 2005

р. Тиса

разом по області 2006

р. Тиса

разом по області

Скидання забруднюючих речовин БСК

ХСК

завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

P

мінералізація

нафтопродукти

3

4

5

6

7

8

9

10

22105

1036

2390

978

560

140

14790

0,01

22105

1036

2390

978

560

140

14790

0,01

25452

998

1313

894

680

191

17490

0,01

25452

998

1313

894

680

191

17490

0,01

919

1747

935

575

160

15370

0,037

919

1747

935

575

160

15370

0,037

24091 24091

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно - послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м³ на рік Рік

Галузь економіки

Оборотне

Повторно послідовне

Безповоротне водоспоживання

Економія свіжої води, %

1

2

4 0,341

5 0,858

6 78,5

2004

Промисловість

3 7,033

2004

Сільське господарство

0,022

-

6,23

14,08

0,028

-

5,102

0,798

7,083

0,341

12,4

54,79

2004 Комунальне господарство Разом по області 2005

Промисловість

8,590

0,05

1,239

82,02

2005

Сільське господарство

0,022

-

4,549

18,13

0,028

-

10,432

0,057

8,64

0,05

16,22

57,06

8,805

0,05

0,912

83,45

-

-

3,698

0,469

0,033

-

9,23

0,459

8,838

0,05

13,84

48,22

2005

Комунальне господарство Разом по області 2006

Промисловість

2006

Сільське господарство

2006

Комунальне господарство Разом по області

Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів

разом

НО

НДО

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються,

3 к. Батар р. Тересва

4 0,012 0,006

5 0,0 0,006

6 0,012 0,0

т / рік 7 18,5 1,3

р. Латориця р. Тиса р. Піня

0,01 0,021 0,049

0,01 0,0 0,0

0,0 0,021 0,049

6,8 3,8 122,0

р. Шопурка канал Верке

0,027 0,02

0,027 0,02

0,0 0,0

6,6 21,1

Об’єм скидання, млн. м³ Рік

1 2004

Підприємство забруднювач

2 Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об”єднання, смт. Дубове КЕЧ м. Мукачево Санаторій “Гірська Тиса”, с. Кваси Санаторій “Сонячне Закарпаття ” смт Поляна. ЦБМ “Карпати”, смт. В.Бичків ТОВ “Консервний завод”, м.. Берегово

Водний об’єкт

22 1

Всього 2005

всього 2006 р

2 ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно Центральна районна лікарня, м. Тячів Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВАТ “Закарпатський сад”, с. Королево АПФ “Леанка” ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин

3 канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля

4 0,044 10,578 0,515 0,025 1,63 0,26 0,149 0,102 0,507 0,152 0,148 0,009 0,004

5 0,044 0,088 0,0 0,0 0,0 0,086 0,149 0,0 0,163 0,152 0,0 0,0 0,004

6 0,0 10,49 0,515 0,025 1,63 0,174 0,0 0,102 0,344 0,0 0,148 0,009 0,0

7 60,2 14185,8 255,2 80,9 4934,5 502,9 66,5 111,5 344,2 84,9 137,8 5,2 2,0

бас. р. Тиса р. Тиса р. Теребля

0,008 0,202 0,013

0,008 0,0 0,013

0,0 0,202 0,0

17,1 274,4 5,2

р. Латориця

0,02

0,0

0,02

41,5

р. Тиса

0,006

0,006

0,0

1,4

р. Стара р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,004 0,094 0,027 0,013 0,041 0,012

0,004 0,094 0,0 0,013 0,041 0,0

0,0 0,0 0,027 0,0 0,0 0,012

2,9 28,4 8,5 4,3 19,9 3,2

р. Мочарка р. Тересва

14,717 0.012 0.005

0,927

Локомотивне депо, с. Королево Вертолітне виробниче об’єднання, смт. Дубове ЦБМ “Карпати”, смт. В.Бичків ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Виноградів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно центральна райлікарня м. Тячів Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино Управління охорони здоров’я ВУВКГ м. Хуст ТОВТЦ “Верховина” санаторій “Квітка полонини” ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар”

13,79 0.012

21358,5 8.91

р. Шопурка канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Теребля р. Теребля

0.001 0,026 10,23 0,548 0,068 0,286 0,23 0,162 0,095 0,343 0,143 0,142 0,009 0,005 0,013

0.001 0,026

р. Латориця

0,102

0,082

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса бас. р. Тиса р. Тиса р. Уж р. Піня басейн р. Уж відпрацьований кар’єр

0,16 0,014 0,007 0,042 0,008 0,276 0,001 0,044 0,001 0,02

0,16 0,014 0,007 0,042 0,008

12,996 0,012

0,776

р. Мочарка р. Тересва

0,003

0,003

р. Піня

0,022

0,022

15,9

п. Кіблер

0,025

0,025

15,9

Локомотивне депо Чоп Львівської залізниці смт. Королево Вертолітне виробниче об”єднання, смт. Дубове Санаторій “Квітка Полонини”, с. Солочин санаторій “Шаян”

0.005

0,086 0,162

10,23 0,548 0,068 0,286 0,144 0,095 0,343

0,143 0,142 0,009 0,005 0,013

0,3 50,2 16138,3 65,3 7653,917 304,7245 63,3077 120,5011 293,5111 120,1286 4,9 6,6

0,02

56,2004

16,9 4,3

0,276 0,001 0,044 0,001 0,02 12,22 0,012

3,4 485,2007 0,6 40,6 0,3 13,8 25452,0 9,05 0,4

23 1

2 ДП Санаторій Карпати ВАТЕК Закарпаттяобленерго ЗАТ СП “Котнар” ДЖКП “Бакта”, с. Бакта ДКП ВУВКГ м. Ужгород ВУВКГ, м. Берегово ВУЖКГ, смт. В.Березний ВУВКГ, м. Мукачево ВУЖКГ, м. Чоп ВУЖКГ м. Міжгір”я ВУВКГ, м. Рахів ВУЖКГ, м. Тячів КППВ с. Солотвино Рахівське райвно Центральна райлікарня м. Тячів управління охорони здоров’я Дитячий будинок с.Вільшани Хустського району ВУВКГ м. Хуст об’єкти КЕВ об’єкти КЕВ Санаторій “Перлина Карпат”, смт. Чинадієво ВУЖКГ, смт. Дубове ВУЖКГ, смт. Вишково ВЖКП смт. Кобилецька Поляна ВЖКП смт. Буштино ЗАТ “Кришталеве джерело”, с. Солочин ЛОК “Воєводино”

всього

3 р. Латориця басейн р. Уж відпрацьований кар’єр канал Верке р. Уж канал Верке р. Уж р. Латориця р. Тиса р. Ріка р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тиса р. Тересва басейн р. Тиса р. Теребля

4 0,006 0,001 0,022

5 0,006 0,001 0,022

0,038 10,37 0,521 0,065 0,644 0,346 0,134 0,094 0,135 0,149 0,009 0,005 0,008 0,013

0,038

р. Тиса басейн р. Уж басейн р. Тиса р. Латориця

0,243 0,011 0,006 0,123

р. Тересва р. Тиса р. Шопурка р. Тиса р. Піня

0,16 0,019 0,007 0,034 0,015

р. Уж

0,004 13,253

6

10,37 0,521

0,086 0,134

0,065 0,644 0,26 0,094

0,135 0,149 0,009 0,005 0,008 0,013

84,3 12921,16 627,9 24,7 7051,535 364,3 98,6 191,4 114,1 5,3 2,2 3,4 6,6

0,243 0,011 0,006 0,123

259,9 3,3 1,6 48,7

0,015

42,7 18,6 4,3 15,6 5,5

0,004 12,06

3,5 24091,0

0,16 0,019 0,007 0,034

1,193

7 3,9 0,3 71,9

По умовах захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються в області, не захищені (тільки 20% відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту. Якість води в підземних водоносних горизонтах напряму залежить від якості поверхневої води. В 2006 році відділом аналітичного контролю відібрано та проаналізовано 566 проб води, з них 243 проб зворотних, 281 поверхневих та 42 підземних вод. Виконано 1024 визначень компонентів забруднюючих речовин, 364 біологічних досліджень, з них 210 поверхневих та 154 зворотних вод. Відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС проведено визначення пріоритетних речовин у 115-ти пробах, а саме: 68 поверхневих, 47 підземних водах. Перевірено стан та ефективність роботи очисних споруд водовідведення на 63 підприємствах. Здійснювався моніторинг якісного складу поверхневих вод басейну р. Тиса по 40 створах спостереження, із них 10 створів прикордонних (див табл. 4.7.).

24

Таблиця 4.7. Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за 2006 рік № п/п

1

Місце спостереження за якістю води

2

Т, о С Колір БСК Розчин. За- Нітри 5 , кисень, вислі ти, мг/л мг/л ре- мг/л човини, мг/л

Показники якості води Ніт Мінера- Хлориди Суль- рН СПАР , Fe Cu, мг/л Zn, мг/л ра- лізація мг/л фати, мг/л заг., ти, (сухий мг/л мг/л мг/л залишок)мг/ л

3

4

5

8,3 7,5 10,2 2,0 10,9 18,0 11,0 13,1 12,6

27 27 20 27 28

1,68 2,38 2,72 2,53 2,26

29 20 30

2,31 2,62 3,82

12,1

28

3,90 10,09

42

0,030

3

р.Апшиця,гирло р.Теребля, смт.Буштино р.Тересва с. Дубове р.Тересва вище с.Бедевля р.Тересва, гирло (с.Бедевля) р. Шопурка, гирло р.Лужанка, гирло р.Чорна Тиса р. Біла Тиса р.Боржава, гирло р.Ріка, гирло

7,9 7,6 7,6 7,6 8,1 8,6 9,3 9,9 9,3 16,6 12,3

20 20 20 20 20 20 20 20 20 25 20

3,28 1,52 1,43 1,68 1,80 1,99 1,18 2,56 2,80 3,01 2,15

11,60 12,18 11,83 12,01 12,10 11,82 9,47 11,75 2,70 12,38 13,96

34 25 17 17 23 33 13 25 29 23 8

0,040 0,030 0,026 0,026 0,022 0,032 0,010 0,030 0,042 0,017 0,007

3 2 2 2 2 1 1 2 2 4 4

22 Вище м.Свалява с.Неліпино 23 Нижче м.Свалява 1км

9,7 9,6

23

2,15 13,29 3,34 13,57

2 8

0,025 0,031

4 5

Вище м.Рахів 1км Нижче м.Рахів , вище Вішеу с.Ділове, нище р. Вішеу Нижче смт.В.Бичків 1 км смт.Солотвино Нижче смт. Солотвино 1км м.Тячів р.Тиса, нижче м. Хуст с.Вілок, Держкордон УкраїнаУгорщина 10 м.Чоп, Держкордон Україна-Угорщина 1 2 3 4 5 6 7 8 9

11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Контрольні створи водного об’єкту рибогосподарського призначення: І. Р.ТИСА 11,70 15 0,036 2 120 7,03 13,59 8,17 0,010 0,32 11,70 21 0,030 3 147 15,30 20,50 8,11 0,025 0,27 11,50 30 0,051 2 138 5,50 19,90 8,19 0,016 0,56 13,74 59 0,042 3 139 4,72 24,01 8,29 0,044 0,51 10,95 21 0,052 2 146 5,40 20,20 8,18 0,020 0,58 135,30 8,26 11,26 51 0,058 3 213 86,70 22,10 8,20 0,030 0,39 12,67 28 0,035 4 190 56,75 19,52 8,09 0,017 0,28 9,93 29 0,034 4 322 58,92 20,59 7,66 0,010 0,39 350 53,23 24,80 2. ПРИТОКИ ТИСИ 181 9,35 21,40 140 4,94 16,54 110 3,62 15,30 136 5,14 16,72 123 4,96 16,35 123 5,51 14,35 110 3,53 13,17 117 8,26 14,76 125 8,14 13,95 140 8,23 17,16 144 12,35 13,50 ІІІ. Р.ЛАТОРИЦЯ 162 7,98 11,52 214 5,90 14,37

7,87 0,010

0,53

8,10 8,05 7,99 7,99 8,04 8,01 7,96 8,14 8,22 7,71 8,33

0,015 0,006 0,018 0,018 0,006 0,025 0,004 0,018 0,024 0,013 0,002

0,49 0,34 0,17 0,17 0,24 0,28 0,16 0,39 0,37 0,48 0,25

7,79 0,008 8,14 0,016

0,22 0,44

ХСК мг/л

Mn, мг/л

Фос Окис- Жорс Каль Магфа- лю- ткіст цій ній ти ваніст ь мг/ек мг/ек мг/л ь пер- мг/екв в в мангаганатна мг/л 20 21 22 23 24

16

17

18

19

0,0020 0,0016 0,0025 0,0037 0,0011

0,025 0,025 0,059 0,022 0,014

3,45 5,08 4,98 5,31 4,64

0,069 0,074 0,173 0,310 0,120

0,08 0,07 0,06 0,03 0,06

1,40 3,25 3,82 4,52 3,60

2,74 2,39 2,25 2,40 2,30

0,0020 0,0050 0,0048

0,055 0,010 0,053

6,16 6,37 13,87

0,156 0,07 0,027 0,02 0,070 0,05

4,43 3,57 5,32

2,37 1,93 0,41 2,82 1,97 0,85 2,86 1,88 0,86

0,0048

0,049

12,89

0,110 0,08

3,89

3,00 1,97 1,02

0,012

6,18 3,13 3,27 3,27 3,32 3,50 2,40 5,16 5,53 8,30 4,25

0,06 0,05 0,050 0,03 0,05 0,03 0,070 0,03 0,017 0,02 0,06 0,09 0,102 0,012

4,30 2,35 2,32 2,32 2,60 2,71 1,79 3,14 3,71 0,01 0,02

2,37 2,97 2,20 2,20 2,15 2,28 2,13 2,31 2,13 1,99 2,50

6,20 7,07

200 0,025 2,32 2,63 1,73 0,028 198 0,04 2,45 2,62 1,80

0,0043

0,012

0,0200

0,005

1,89 1,88 1,83 1,87 1,85

1,90 1,87 1,85 1,85 1,84 1,81 1,75 1,90 1,75 2,79 4,30

0,48 0,51 0,42 0,53 0,48

0,47 0,61 0,36 0,36 0,48 0,46 0,38 0,41 0,38 1,70 2,60

25

1 2 24 Вище м.Мукачево 1км 25 Нижче м Мукачево 1км 26 м.Чоп, Держкордон УкраїнаCловацька Республіка

3 10,1 10,2 14,7

4 20 22 20

5 6 4,09 2,00 3,73 11,16 4,03 9,45

7 11 13 10

8 0,046 0,400 0,083

9 7 5 5

27 28 29 30 31

р.Віча, вище смт.Воловець р.Віча, нижче смт.Воловець р.В. Піня, гирло К-л Верке, вище м. Берегово К-л Верке, нижче м Берегово

10,9 10,8 9,6 7,8 7,7

22 20 25 22 25

1,20 13,60 1,80 13,70 2,95 13,30 6,05 7,93 7,95 6,70

5 5 14 24 38

0,028 0,033 0,034 0,030 0,396

7 7 4 3 1

32 33 34 35 36 37

Вище с.Волосянка 1км Нижче смт. В.Березний 1км Нижче с.Дубриничи 1км Нижче смт.Перечин 1км Вище м.Ужгород 1км Нижче м.Ужгород 1км с.Сторожниця Держкордон Україна-Словакія

12,2 12,5 12,5 13,0 13,0 15,4

25 25 25 25 25 25

1,74 2,02 1,86 1,63 2,57 4,71

11,31 11,09 11,43 10,25 10,25 10,84

4 9 4 6 6 15

0,023 0,024 0,019 0,020 0,020 0,099

4 3 5 4 4 5

10,3 12,3 13,1

25 25 20

2,45 10,81 3,96 11,00 2,49 12,19

13 14 10

0,029 0,041 0,023

4 4 6

38 р.Тур'я, гирло 39 рУблянка, гирло 40 р.Улічанка, гирло

10 179 185 177

11 9,33 14,60 11,61

12 12,80 19,13 18,80

ПРИТОКИ Р.ЛАТОРИЦЯ 125 4,80 9,45 125 6,08 11,60 143 6,75 10,85 166 6,93 22,50 815 48,00 46,32 V.Р.УЖ 155 6,20 11,53 147 9,47 12,60 150 9,30 17,83 141 7,20 14,83 141 7,20 14,83 170 9,66 17,11 VI.ПРИТОКИ Р.УЖ 124 5,07 6,87 197 6,65 16,18 140 5,69 15,43

13 14 7,98 0,028 7,85 0,029 7,93 0,019

15 0,21 0,39 0,66

16 0,0033 0,0047 0,0080

8,11 7,95 8,23 7,24 7,24

0,006 0,006 0,007 0,017 0,031

0,22 0,28 0,16 0,82 0,90

8,07 7,86 8,03 8,00 8,00 7,94

0,002 0,018 0,010 0,033 0,033 0,025

0,10 0,11 0,11 0,08 0,08 0,26

0,0017 0,0028 0,0044 0,0033 0,0033 0,0047

7,89 0,005 8,08 0,006 8,33 0,009

0,35 0,28 0,21

0,0033 0,0090

17 0,0060 0,1100 0,0110

18 9,43 12,47 9,73

19 20 0,015 204 0,026 254 0,039 223

21 0,03 0,13 0,13

22

23

24

2,15 2,70 2,00 2,23 2,75 1,76

3,95 5,25 4,00 10,15 25,02

159 155 165 0,091 202 0,023 869

0,03 0,05 0,07 0,50 0,53

1,75 1,95 2,25 2,50 3,00

2,05 2,53 2,35 3,05 3,30

1,65 1,78 2,00 2,15 2,35

0,0035 0,006 0,011 0,009 0,009 0,0049

4,42 4,22 4,40 4,70 4,70 8,38

0,003 0,008 0,014 0,013 0,013 0,066

211 192 192 208 208 212

0,03 0,04 0,05 0,03 0,03 0,16

2,87 2,77 2,80 2,29 2,29 2,09

3,15 3,53 3,78 3,20 3,20 2,66

2,37 2,32 2,47 2,23 2,23 1,82

0,005 0,0083

5,36 6,85 5,86

0,010 166 0,037 306 0,020 209

0,03 0,05 0,07

1,52 2,70 1,48 3,01 3,56 2,61 2,22 3,02 2,09

26

За даними аналітичних досліджень протягом року спостерігається незначне погіршення якісного стану вод р.Тиса по мірі проходження ріки по території області. Зокрема, по БПК 5 концентрації забруднень коливаються від 1,68 мг/л у верхів’ях р.Тиса створ – вище м. Рахів до 3,9 мг/л створ м.Чоп-Держкордон. Погіршення якості поверхневих вод р.Тиса викликано скидами забруднених стоків каналізаційних очисних споруд (КОС) населених пунктів області та промислових підприємств, зокрема: міст Рахів, Тячів, Хуст та селищ В.Бичків, Солотвино, Дубове, Буштино. Моніторинг р.Латориця здійснюється на 5-ти створах спостереження, з яких 1 створ є прикордонний і моніторинг проводиться відповідно до міжурядових угод. У верхній течії ріки якість води відповідає вимогам водойм рибогосподарського користування, однак по мірі збільшення антропогенного навантаження на ріку, концентрації забруднюючих речовин підвищуються, зокрема по БПК 5 значення коливаються від 2,15 мг/л у створі с.Неліпино до 4,03 мг/л створ м.Чоп-Держкордон. Це викликано неефективною роботою КОС м.Мукачево та неорганізованими скидами неочищених господарсько-побутових стоків малих населених пунктів, які розташовані на берегах р.Латориця. Ріка Уж контролюється на 7-ти створах спостереження, із яких 3 створи (разом з притоками) є прикордонними і моніторинг здійснюється відповідно до міжурядових угод. По середньорічним даним аналізів якість води в р.Уж від верхів’я до Держкордону погіршується. По мірі проходження ріки по території області та зростання антропогенного навантаження концентрації забруднень, зокрема по БПК 5 коливаються від 1,74 мг/л у верхів’ях р.Уж створ с.Волосянка до 4,71 мг/л створ с.Сторожниця-Держкордон. Причинами такого стану є неефективна робота каналізаційних очисних споруд смт.В.Березний та м.Ужгород. В системі державного контролю за станом водокористування держуправління охорони навколишнього природного середовища проводило регулювання об'ємів забору води та кількості скидання забруднюючих речовин в поверхневі водойми через розгляд дозволів на спецводокористування. У 2006 році держуправлінням видано 250 дозволів на спецводокористування та затверджено 35 проектів ГДС.

27

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Земельний фонд області за даними Закарпатського обласного головного управління земельних ресурсів станом на 1.01.2007 р. складає 1275,3 тис. гектарів. Сільськогосподарські угіддя займають 453,5 тис.га (35,6 тис.га), з яких рілля складає 200,5 тис.га (15,7%), багаторічні насадження 27,1 тис.га (2,1 %), сіножаті та пасовища займають 225,9 тис.га (17,8 %). Ліси та інші лісовкриті площі складають 56,8 % території області (724,2 тис.га). Відкриті заболочені землі 0,9 тис.га (0,1 %), відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покриттям 15,6 тис.га (1,2%). На інші види земель та угідь припадає 7% території області. За останні три роки площа сільськогосподарських та лісових земель суттєво не змінилася. Баланс земельного фонду області по основних видах угідь наведено в таблиці 5.3.1. За призначенням найбільший відсоток від загальної території області займають ліси та інші лісовкриті площі - (735,2 тис.га) та сільгоспугіддя ( 453,5) тис.га). Загальна площа земель водного фонду області, за даними інвентаризації, проведеної облводгоспом, складає 12,1 тис. га., з яких 5,1 тис. га. знаходяться у користуванні водогосподарських організацій, а 7,0 тис. га. – в користуванні інших користувачів. В області обліковується 180,6 тис. га осушених земель, що складає 14 % від загальної кількості земель, із них: під сільськогосподарськими землями – 165,8 тис. га (36 % від загальної площі сільськогосподарських угідь), в тому числі, рілля – 123.2 тис.га, багаторічні насадження – 4.1 тис.га, сіножаті – 9,1 тис.га, пасовища – 29.6 тис.га та ліси – 5.4 тис.га. Таблиця 5.1. Структура земельного фонду Закарпатської області 2002 рік

2003 рік

2004 рік

усього, % до тис. га загальної площі території 2 3

усього, % до тис. га загальної площі території 4 5

усього, тис. га

1275,3

100

1275,3

459,5

36,0

200,9

2005 рік

усього, тис. га

8

% до загальної площі території 9

10

% до загальної площі території 11

100

1275,3

100

1275,3

100

455,9

35,7

454,3

35,6

453,5

35,6

15,7

200,6

15,7

200,6

15,7

200,5

15,7

27,2

2,1

27,2

2,1

27,1

2,1

27,1

2,1

18,1

231,0

18,2

228,1

17,9

226,6

17,8

225,9

17,8

720,0

56,5

720,5

56,5

723,0

56,7

724,2

56,8

724,2

56,8

657,7

51,6

657,6

51,6

657,8

51,6

657,8

51,6

657,8

51,6

3. Забудовані землі

43,6

3,4

44,0

3,4

44,2

3,5

44,5

3,5

44,2

3,5

4. Відкриті заболо-чені землі

0,8

0,1

1,0

0,1

0,9

0,1

0,9

0,1

0,9

0,1

Основні види земель та угідь

1 Загальна територія

усього, тис. га

6

% до загальної площі території 7

100

1275,3

458,6

36,0

15,8

200,4

27,5

2,1

231,1

2006 рік

у тому числі: 1. Сільськогосподар-ські угіддя з них: рілля перелоги багаторічні насадження сіножаті і пасовища 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю

28 1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

14,7

1,2

14,8

1,2

15,0

1,2

15,0

1,2

15,6

1,2

6. Інші землі

18,4

1,4

18,1

1,4

18,0

1,4

17,9

1,4

18,4

1,4

Усього земель (суша)

1257,0

98,6

1257,0

98,6

1257,0

98,6

1256,8

98,6

1256,8

98,6

Території, що пок-риті поверхневими водами

18,3

1,4

18,3

1,4

18,3

1,4

18,5

1,4

18,5

1,4

У зв’язку з геоморфологічними, кліматичними та ґрунтовими показниками для області ерозія грунтів залишається актуальною і на перспективу. В області нараховується 37,2 тис га еродованих сільськогосподарських угідь, що складає 8% від загальної площі сільгоспугідь, в тому числі ріллі – 7,7 тис.га і потребує у майбутньому нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Зі всієї території умовно захищені від ерозії лише землі вкриті лісом та низинні. Решта близько однієї третини всіх сільськогосподарських угідь, належать до категорії ерозійно небезпечних, на яких розвиваються ці процеси, або вони можливі при неправильному господарському використанні землі. Загальна площа ерозійно небезпечних земель становить 194,3 тис.га. Найбільша частина еродованих угідь в Іршавському – 23% (басейн р. Боржава) і Міжгірському – 29% (басейн р. Ріка) районах, середня (11-14%) – характерна для Воловецького і Свалявського (басейн р. Латориця), Рахівського (басейни Чорної і Білої Тиси), Ужгородського (басейн р. Уж) районів, а найменша (біля 1%) – для рівнинних районів Берегівського та Виноградівського районів. В структурі еродованих угідь на слабо змиті приходиться 45%, середньо змиті – 37% і сильно змиті – 18%. В цілому площа еродованих сільськогосподарських угідь становить 8% від загальної площі сільгоспугідь і потребує у майбутньому нових підходів до використання сільгоспугідь у гірській місцевості. Господарська діяльність прискорює ерозійні процеси. В умовах малоземелля Закарпаття (всього 0,16 га на одного жителя) освоюються землі шляхом розорювання схилів понад 7 градусів. Значних збитків економіці Закарпаття наносять зсувні та селеві процеси в гірській частині області, значну шкоду завдає дія річкової берегової ерозії в долинах рік. Щорічно зі схилів змивається близько 233 тис кбм ґрунту при середній водності року, а при підвищеній – до 935 тис.кбм. За інтенсивністю змиву основних генетичних горизонтів еродовані землі поділяються на три категорії: слабо змиті, середньо змиті та сильно змиті. В Закарпатській області обліковано 8,4 тис.га деградованих та 14,9 тис.га малопродуктивних земель, які потребують консервації. Консервація земель здійснюється диференційовано з урахуванням грунтів, (середньо і сильно змиті ділянки ріллі на схилах 7-10 градусів) на площі 14,3 тис.га. До деградованих відносяться землі, зайняті зсувами, кам’янистими місцями і ярами. До малопродуктивних – змита рілля (9,8 тис.га) та орні землі на схилах більше 10 градусів (5,1 тис.га).

29

Забруднення земельних ресурсів відбувається в основному при розміщенні на них несанкціонованих сміттєзвалищ, або в результаті аварійних ситуацій, особливо при поривах нафто- та продуктопроводів а також паводків. За останні роки в області спостерігається тенденція до погіршення агрохімічних властивостей ґрунтів. Середньозважений показник вмісту гумусу за останні роки зменшився на 0,14%. Площа ґрунтів із низьким і дуже низьким вмістом калію збільшилася на 11%, вмістом фосфору – на 1% від загальної. Спостерігається тенденція до збільшення площі земель із кислими ґрунтами та підвищення кислотності ґрунтів. Проблемою лишається екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках та річках області. Протягом 2006 р. не проведено заходи по закріпленню прибережних захисних смуг за водогосподарськими організаціями, державні акти не видані на право постійного користування ними. Ні по одній з місцевих рад області, на території яких є водні об’єкти, прибережні захисні смуги не винесені в натуру і не закріплені за об’єктами господарювання. Станом на 01.01.2007 р. виконані проекти по встановленню меж прибережних захисних смуг в Мукачівській міській раді та Полянській сільській раді Свалявського району. На даний час ці роботи проводяться в Солочинській, Ганьковецькій, Неліпинській сільських радах Свалявського району. По інших міських, селищних, сільських радах ці роботи не проводились і ними не вжито заходів по проведенню таких заходів, що регламентується статтею 9 Водного кодексу України, яким передбачено, що роботи по влаштуванню прибережних смуг та винесенню їх у натуру покладено на місцеві органи самоврядування. Не розроблено технічну документацію по встановленню зон можливого затоплення внаслідок повеней і паводків в області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків” від 31.01.2001р. №87 для встановлення режиму використання земель в цих зонах. Закарпатським філіалом інституту землеустрою розроблена програма захисту земель від водної ерозії та інших видів деградації земель, якою передбачено побудувати – 46,4 км водозахисних дамб вздовж річок та потоків, 39,0 км – берегоукріплювальних споруд, 4,0 км – валівканалів, 17 трубчастих переїздів, 7 шт. водоскидних споруд, 11 шт. загатперепадів. На малопродуктивних землях передбачено створити плантаційні лісові насадження на площі понад 1,0 тис.га, з них 630 га - на ярах, балках та інших ерозійно-небезпечних землях. Планується здійснити консервацію деградованих земель, використання яких економічно недоцільно. Згідно Програми охорони і підвищення родючості грунтів на 2005-2015 роки (рішення обласної ради від 10.01.2005 р. № 455) здійснення заходів з консервації земель до 2010 р. передбачено на площі 7,0 тис.га. В частині охорони земель Держуправлінням основна увага приділялась за дотриманням вимог законодавства про охорону земель, рекультивації порушених угідь, контролю відведення земель для несільськогосподарських потреб, недопущенню їх забруднення засобами хімізації та іншими забруднюючими речовинами, охороні прибережних смуг та водоохоронних зон, заходам захисту земель від водної ерозії.

30

Всього, за 2006 рік в ході держконтролю за охороною земель держуправлінням проведено 390 перевірок. За виявлені порушення притягнуто до адмінвідповідальності 185 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 24,072 тис. грн. Пред’явлено 4 позови за збитки, завдані земельним ресурсам, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 500,829 тис.грн. Закарпатським філіалом інституту „Укрземпроект” розроблено проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією території для 66 сільськогогосподарських підприємств на загальну площу 460 тис.га. У натурі (на місцевості) проведено повне закріплення контурних меж полів і робочих ділянок для 27 господарств (площа 2387га). За період земельної реформи в ході реорганізації сільськогосподарських підприємств відбулись зміни форм господарювання в аграрному секторі області, змінено межі землекористувань, межі полів і робочих ділянок. Тому необхідне розроблення технічної документації матеріалів землеустрою з контурномеліоративною організацією території новоутворених сільськогосподарських підприємств, а також еколого-економічне районування територій. У 2006 р. Держуправлінням проводився ряд організаційних, інспекційних та інших заходів з благоустрою і поліпшення санітарного стану населених пунктів та прилеглих до них територій, шляхів сполучення, земельних ділянок, річок, струмків. Внаслідок вжитих заходів протягом 2006 р. ліквідовано понад 1522 стихійних сміттєзвалищ та упорядковано більше 312 проведено координацію заходів з очистки від сміття берегів річок та струмків понад 543,9 км. Виконання заходів щодо охорони земель на території області наведено в таблиці 5.2. Таблиця 5.2. Заходи з охорони земель та відновлення родючості грунтів Заходи

Одиниця виміру

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості)контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Кількість господ. тис.га Кількість господ. тис.га га га км

Обсяг вжитих заходів за роками 2004 2005 2006 66 66 66 460 460 460 32 32 32 230,4 230,4 230,4 228 228 443 443 18,2 18,2

шт

-

-

-

шт га км

0,44

1 10,3 0,77

1 27,02

31

6. НАДРА В Закарпатській області сконцентровано великий мінерально-сировинний запас України, який утворився в її надрах внаслідок специфічної геологічної історії області. За даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції станом на 01.01.2007 р. розвідано 220 родовищ нерудних корисних копалин, 5 родовищ рудних корисних копалин. Отримано 8 ліцензій на геологічне вивчення, 21 ліцензію на геологічне вивчення, у т.ч. на дослідно-промислову розробку та 96 ліцензій на видобування корисних копалин. На базі цих родовищ розвинута гірничовидобувна промисловість, яка представлена одним з найбільших в Європі Солотвинським солерудником, єдиним в Україні – Мужієвським золотополімерним комбінатом, трьома цеолітовими кар’єрами, а також, чисельними кар’єрами по видобутку будівельних матеріалів та сировини для їх виробництва. Родовища, що експлуатуються, наведені у таблиці 6.1. Таблиця 6.1. Родовища в Закарпатській області, що експлуатуються № №з /п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання

всього

розроблюється

2

3

1 1

8

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Площа, га

родовища 4

Площа Обсяг, накопирекульти- чених порід, вованих. млн. т. (м3) земель, га.

відвалів

5 6 I. Горючі корисні копалини

відвали

Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ

7

8

хвостосхо вища 9

-

-

-

-

26,5

-

-

-

-

-

3,5

можливо

10

2 Солотвинсь-ке газу, Ільницьке бурого вугілля

2

1

11

-

176 1.1

59 1

2.1

1

Тячівський р-н Іршав270 21,5 ський р-н ІІ. Металеві корисні копалини

1 Мужіївське поліметалеве, Берегівський р-н

150

-

ІІІ. Неметалеві корисні копалини

3.

4.

5.

6.

7.

Солотвинське кам’яної солі Шаланківське глин (сировина для фарб) Дубриницьке мікрогранодіориту Берегівське каоліну Сокирницьке цеолітів Сокирницьке (Саригич) Горбківське бентонітів

Тячівський р-н Виноградівський р-н Перечинський р-н

137

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

-

Берегівський р-н Хустський р-н Хустський р-н Виноградівський р-н

8

-

-

-

-

-

180

-

-

-

-

-

12

-

-

-

-

-

28

-

-

-

-

-

32 8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

Бержавське вапняку Новоселиць-ке вапняку Берегівське піску будівельного Геївське піску будівельного Шаланківсь-ке пісчаногравійної суміші Великокам’яницьке вапняку мармуризованого Радванське андезиту Сільцівське андезиту Требушансь-ке мармуру Зеленокам’яне туфів Рокосівське андезитодацитів Кіровське андезиту

20.

Кам’яницьке андезиту

21.

Шелестівсь-ке андезиту

22.

Оріховецьке андезиту

23.

Малоросошське доломіту Присліпське пісковику Великокамінецьке вапняку Підгірнянське андезиту Білопотоцьке доломіту Полунське вапняку доломітизованого Лохівське андезиту

24.

25.

26.

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

Кривське андезито-базальту Андріївське андезитобазальту Толоконське андезитобазальту Рокосівське туфів Великораковецьке туфів

Іршавський р-н Перечинський р-н м.Берегово

34

6

3

-

-

-

6

-

-

-

-

-

130

-

-

-

-

-

Ужгородський р-н Виноградівський р-н

8

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

-

Тячівський р-н

12

-

-

-

-

-

м.Ужгород

27

-

-

--

-

-

Іршавський р-н Тячівський р-н Тячівський р-н Хустський р-н

6

-

-

-

-

-

35

5

17

-

-

-

7

-

-

-

-

-

44

-

-

-

-

-

Мукачівський р-н Ужгородський р-н Мукачівський р-н Ужгородський р-н Радівський р-н Воловецький р-н Тячівський р-н

25

-

-

-

-

-

18

4

9

-

-

-

28

23

23

-

-

-

16

2

-

-

-

-

4

1

1

1

1

1

12

-

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

Іршавський р-н Рахівський р-н Рахівський р-н

4

-

-

-

-

-

2

-

-

-

-

-

4

-

-

-

-

-

Мукачівський р-н Хутстський р-н Ужгородський р-н Свалявський р-н

18

-

-

-

-

-

8

-

-

-

-

-

5

-

-

-

-

-

3

-

-

-

-

-

Хустський р-н Іршавський р-н

12

-

-

-

-

-

2

-

-

-

-

-

33 35.

36.

37.

38.

РокосовоХустсьтке туфів Фогошське перліту Мукачівське глин тугоплавких Королівське андезиту

39.

Веряцьке андезито-дацитів

40.

Нижньокоропецьке глин тугоплавких Хустське глин Оноцьке глин

41.

42.

43.

44.

45.

46.

47.

48.

Фогошське глин Мукачівське глин Свалявське глин Боржавське глин Заставненське глин Пушкінське глин

49.

Петровське глин

50.

Великораковецьке глин Великодобронське глин

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

59.

Горинчивське глин Ракошське глин Чабанівське глин Перечинське глин Дібрівське глин Тересвянське глин Шаланківське глин Ганичівське глин

Хустський р-н

3

-

-

-

-

-

Берегівський р-н Мукачівський р-н Виноградівський р-н Виноградівський р-н Мукачівський р-н М. Хуст Виноградівський р-н Берегівський р-н Мукачівський р-н М. Свалява Берегівський р-н Берегівський рн Виноградівський р-н Виноградівський р-н Іршавський р-н Ужгородський р-н Хустський р-н Хустський р-н Ужгородський р-н Перечинський р-н Іршавський р-н Тячівський р-н Виноградівський р-н Тячівський р-н

4

-

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

43

-

10

-

-

-

24

-

6

-

-

-

8

-

-

-

-

-

12 2

-

4 -

-

-

-

49

-

8

-

-

-

9

-

1

-

-

-

5

-

-

-

-

-

14

-

3

-

-

-

9

-

2

-

-

-

26

-

-

-

-

-

7

-

-

-

-

-

12

-

5

-

-

-

9

-

2

-

-

-

16

-

-

-

-

-

8

-

-

-

-

-

3

-

-

--

-

-

5

-

-

-

-

-

45

-

4

-

-

-

29

-

6

-

-

-

28

-

-

-

-

-

31

-

-

-

-

-

34

Мінерально-сировинна база області на 3,3% складається з корисних копалин паливно-енергетичного напрямку (газ, буре вугілля), 5,4% - металічні корисні копалини, гірничорудні - 2,1%, гірничо-хімічні - 4,2%, будівельні матеріали - 67,9%. Сировинна база будівельних матеріалів налічує 163 родовища корисних копалин для будівництва. На даний час до розробки залучено 55 родовищ. Держбалансом враховано 3 родовища вапняку для випалювання на вапно, запаси якого складають 14,7 млн. тон. До розробки залучено 2 родовища (Боржавське та Новоселицьке). В області налічується 21 розвідане і враховане Держбалансом родовище каменю облицювального, із яких у промисловій розробці перебуває 6. Загальні запаси сировини в цілому по області складають 30,8 млн.кбм. Із 40 родовищ каменю будівельного до розробки залучено 16. Загальні запаси сировини в цілому по області складають 234,3 млн.кбм. Глини тугоплавкі представлені 3 родовищами, з яких розробляється одне Мукачівське. Закарпаття є єдиним в Україні постачальником перлітової сировини. Розвідано 3 родовища з запасами 47,8 млн.м3. До розробки залучене Берегівське родовище, Наявні 6 родовищ піску, з яких до розробки залучено 2 (Берегівське та Геївське) В області є 84 родовища цегельно-черепичної сировини з запасами 80,94 3 млн.м з яких до розробки залучено 22 родовища з запасами 20,48 млн.м 3. Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,1 млн.т. До експлуатації залучене Ільницьке родовище. Руди із вмістом золота представлені двома родовищами - Мужіївським і Сауляк. Мужіївське родовище поліметалічних руд розробляється ТОВ “Закарпатполіметали”. ТОВ “Сауляк” на родовищі Сауляк у 2006 р. проводило роботи по геолого-економічній оцінці та затвердженню запасів ДКЗ України. Поліметалічні руди представлені Берегівським свинцево-цинковим родовищем, Мужіївським (розробляється в верхніх горизонтах, де поліметалічні руди відсутні) та Біганським родовищем барит-свинцево-цинкових руд. Серед корисних копалин гірничо-хімічного напрямку в області присутні сіль кухонна, сировина для вапнування кислих грунтів, барит та сировина для мінеральних фарб. Розробляється лише Солотвинське родовище кам'яної солі (Солотвинський солерудник), запаси якої складають 346,96 млн. тон . Область налічує 6 родовищ мінеральних фарб, запаси яких складають 3 млн. тон (26,31% від загальних запасів в Україні). Родовища не розробляються. Вапняк для вапнування кислих грунтів, запаси якого складають 391 тис.тн представлений двома родовищами. Обидва не розробляються. Група гірничорудних корисних копалин області представлена сировиною польовошпатовою, каоліном, глиною бентонітовою та цеолітами. Каоліни Берегівського родовища розробляються СП "Керамнадра". Горбківське родовище бентонітових глин з запасами 7,5 млн. тон розробляється ВАТ „Затисянський хімзавод”. ТОВ “Лігніт” розвідується аналогічне Ільницьке родовище

35

Цеоліти представлені 3-ма родовищами – „Сокирницьким” і „Сарагич”, які розробляються та „Зеленокам'яним”, що не розробляється. Найбільше по запасах є Сокирницьке родовище, де їх кількість складає 125,8 млн.т, із яких 39,5 млн.т становлять цеоліти високої якості. Такі види корисних копалин як перліт, цеоліт, мармур, видобуваються тільки на Закарпатті і видобуток їх становить 100% від загального в Україні. Загальні експлуатаційні ресурси прісних підземних вод становлять 1,1 млн. кбм/добу. Із цієї кількості запаси для питного і господарського використання становлять біля 20%.Експлуатаційні ресурси мінеральних вод становлять біля 10,0 тис.кбм/добу і являють собою 20 типів вод, у т.ч. аналоги вод типу “Боржомі”, “Нарзан”, “Дарсун” та інші. Обсяги використання їх становлять у середньому 1015% від загального ресурсу. Термальні води, що одноразово є лікувальними (температура 50-60 град) становлять біля 50,0 тис.кбм/добу, видобування їх становить біля 2%. Територія області в цілому характеризується високим рівнем сукупного прояву небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія. Регіон є одним найбільш уражених зсувними, селевими та ерозійними процесами (61% загальної площі). В області поширені усі види екзогенних процесів. За даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції протягом 2006 р. утворено 35 нових зсувів і 12 ділянок бокової ерозії. Зведені дані про стан екзогенних геологічних процесів (ЕГП) за даними Закарпатської геологорозвідувальної експедиції в області наведено у таблиці 6.2.

6.2. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) в Закарпатській області №з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення, км2

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

1

2

3

4

5

1

зсуви

354,41

2889

2,77

2

карст

14

80

0,11

3

бокова ерозія берегів річок

278,6

335

2,18

4

селі

1767

222

13,8

За 2006 р. Держуправлінням розглянуто 15 матеріалів попереднього погодження (екологічних карток) для отримання ліцензії на право користування надрами. В ході державного контролю за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної надрокористуванням Держуправлінням проведено 188 перевірок надрокористувачів. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 44 посадові особи. Накладено штрафів на загальну суму 4,4 тис. грн. За виявлені порушення у надрокористуванні в частині розвідувальних робіт призупинено роботи на золоторудному родовищі “Сауляк”, які виконувались ТОВ “Сауляк”.

36

7. ВІДХОДИ Станом на 01.01.2007 року в області обліковано 780,878 тис. тонн промислових і побутових відходів та 20000 шт. люмінесцентних і ртутних ламп. Видано лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів 1400 підприємствам і установам області. Всі відходи класифіковано по класам небезпеки (див. табл.7.1.). Табл.7.1. Накопичення відходів ( станом на 01.01.2007 року) (за формою статзвітності 1-нв) № з/п 1 2 3 4 5 6

Показник

Одиниця виміру

Кількість

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки відходи 4 класу небезпеки

од.

1400

т

780877,77

т т т т

2,09 100,05 3970,86 776804,78

Примітка

Відходи І-го класу небезпеки (накопичено 2,09 т) – це невідомі, непридатні або заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), відходи гальванічного виробництва, відходи з вмістом сурми, відходи формальдегіду, які через відсутність технологій переробки або утилізації, під контролем держуправління зберігаються на території власників відходів. Відпрацьовані люмінесцентні, ртутні лампи і ліхтарі, що містять ртуть, систематично збираються та вивозяться на ТОВ "Микитртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить виробничотехнічне підприємство ВАТ "Закарпатоблтара" (м.Ужгород) та "Екоцентр" (м. Львів), які мають всі необхідні ліцензії Мінекоресурсів та технічне обладнання для проведення робіт з небезпечними речовинами. Протягом 2006 року на утилізацію з області відправлено 19712 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп. Дане питання знаходиться на постійному контролі держуправління. Відходи ІІ-го класу небезпеки (накопичено 100,05 т.) – це невідомі, непридатні та заборонені до застосування ХЗЗР, гальванічні шлами, свинцеві акумулятори, відпрацьований електроліт з цих акумуляторів, просочене машинною оливою ганчір'я, оливові фільтри транспортних засобів, відпрацьовані нафтопродукти, у тому числі мастила, відходи гальваніки. На території області відсутня система збирання відпрацьованих нафтоолив, однак 80% підприємств утилізує даний відхід шляхом повторного використання. Найближче підприємство, яке має ліцензію на збір відпрацьованих мастильних матеріалів – ТзОВ НВП "Гарас і Л" (с. Унів Перемишлянського р-ну Львівської області), на утилізацію свинцевих акумуляторів разом з відпрацьованим електролітом – ДП "Закарпаттявторкольормет" (м. Ужгород), штучного хутра – ВАТ "Хутро" (смт. Ясіня, Рахівський район). Інші види відходів, такі як охолоджуюча рідина та інші відходи даного класу, в зв'язку з відсутністю технологій по їх утилізації знаходяться на території їх власників під контролем держуправління. Окремі підприємства області шляхом укладення угоди з Державним спеціалізованим автотранспортним підприємством по перевезен-

37

ню небезпечних вантажів (м. Харків) здійснили вивіз на знешкодження наявних відходів гальваніки. Станом на 17.05.2007 року на території області обліковано 354,022 тонни непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), з яких 113,78 тонн в рідкому стані (таблиця 7.2.). Таблиця 7.2. Стан зберігання заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (станом на 17.05. 2007 року) № з/п

1 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону (район) 2 Мукачівський Берегівський Свалявський Виноградівський Перечинський Іршавський Хустський Ужгородський Тячівський Усього

Кількість, т

Кількість складів, од.

Стан складських приміщень

добрий (од.)

3 96,2 18,535 1,189 61,26 1,351 4 71,9 31,587 68 354,022

4 8 9 1 9 4 1 1 10 8 51

5 7

задовільний (од.)

6

із них паспорти-зовані (од.)

7

6 1 8 3

6 1

незадовільний (од.)

8 1 3 2 1

1

8

1 9 5 33

7

1 3 11

ХЗЗР зберігаються в 51 складських приміщеннях, з яких в доброму стані 9 складів (18% від загальної кількості), в задовільному – 32 (64%) та в незадовільному – 10 складів (18%). У 2006 році для проведення даного виду робіт з державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 450 тис. грн. Роботи по утилізації проводилися ТзОВ "НТВ Динаміка" м. Запоріжжя. В результаті було вивезено на утилізацію 33,3 тонни ХЗЗР. Також в грудні 2006 року за рахунок коштів Ужгородської райдержадміністрації вивезено на утилізацію 14,493 тонни ХЗЗР. Таким чином протягом 2006 року видалено на утилізацію за межі області 47, 823 тонни ХЗЗР. Для остаточного вирішення зазначеної проблеми у 2007р держуправлінням подано запит на фінансування природоохоронного заходу: "Проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин у Закарпатській області (знешкодження та видалення)" на суму 3500,0 тис. грн. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який наразі знаходиться на розгляді в Мінприроди України. Також на виконання даного природоохоронного запиту вже виділено з обласного фонду охорони навколишнього середовища 350 тис. гривень. Відходи ІІІ-го класу небезпеки (накопичено 3970,86 т.) складає сміття побутове, намул каналізаційних споруд, тирса та відходи деревообробного виробництва, відходи вигребів, осад відстійників. Побутове сміття вивозиться на полігони твердих побутових відходів, а намул КОС зберігається на мулових майданчиках каналізаційних очисних споруд. Згідно відповідним ліцензіям Міністерства ОНПС України, збором та відправкою на утилізацію відходів пластмаси, поліетилену (плівка, ПЕТ-пляшки), картону, макулатури, склобою займаються 26

38

підприємств області, серед яких: ТОВ "Вторма-Ужгород" (м. Ужгород), КП "Вторма" та ТОВ "Карпати Лтд" (м. Мукачево), ТОВ "Закарпатоблтара" (м. Ужгород), ПП Кошеля (м. Свалява) та ін. Питання утилізації відходів деревообробки вирішено шляхом спалюванням в котлах, як додаткового енергетичного ресурсу, на ТОВ "Сведвуд Україна" (смт В.Бичків Рахівського р-ну) та на ряді інших деревообробних підприємствах. На ВАТ " Перечинський лісохімічний комбінат" при модернізації цеху по виробництву деревного вугілля впроваджений котелутилізатор для виробництва технологічної пари і первинного охолодження продуктів згорання, налагоджується виробництво паливних брикетів з деревинних відходів. Проведений держуправлінням аналіз 297 підприємств, які займаються переробкою деревини та утворюють певні обсяги тирси, свідчить про необхідність створення невеликих підприємств по брикетуванню тирси і виготовленню паливних брикетів для подальшого використання та реалізації. Потужність підприємств повинна бути достатньою для утилізації тирси по районах. Це вирішить питання забезпечення населення паливом, особливо в негазифікованих районах. Крім того, скорочуються викиди парникових газів за рахунок використання відходів деревообробки замість вугілля для теплопостачання будівель комунальної власності у Закарпатській області. Відходи ІV-го класу небезпеки (накопичено 776804,78 т.) становлять гній, металобрухт, макулатура, автомобільні шини, кускові відходи деревини. Кількість відходів цього класу небезпеки збільшилась за рахунок відходів гірських порід, які утворюються під час проведення розкривних робіт при видобуванні каменю для будівництва, мармуру, граніту в кар’єрах області. На даний час вирішено питання збору з подальшим видаленням на утилізацію відходів макулатури, склобію, металобрухту, відходів деревини. Не вирішеним залишається збір та відправка на утилізацію відпрацьованих автомобільних шин. Єдине підприємство, яке розпочало збір даного виду відходів – КП "Вторма" (м. Мукачево). На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218 "Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" в 2006 р. держуправлінням погоджені і затверджені ліміти та дозволи на утворення та розміщення відходів, які доведені до 1400 підприємств та установ області. Під постійним контролем держуправління в області продовжується паспортизація існуючих полігонів побутових відходів та сміттєзвалищ. На ВЕБ-порталі Міністерства ОНПС України розміщено Реєстр місць видалення відходів та Реєстр об'єктів утворення відходів Закарпатської області. На кінець 2006 року в області зареєстровано 308 місць видалення відходів загальною площею 214,53 гектари (див. таблицю 7.3.). В 2006 р. на офіційно затверджені місця видалення відходів вивезено близько 594,26 тис. тонн відходів. Враховуючи географічне розташування області, найгустішу на території України водну мережу, велику кількість мінеральних джерел, що створює унікальні можливості розвитку туристично-рекреаційної галузі, створення об'єктів переробки токсичних відходів на території регіону є недоцільним і на даний час такі підприємства в області відсутні. В ході здійснення державного контролю за дотриманням вимог в сфері поводження з відходами держуправлінням екоресурсів та територіальними держінспекціями за 2006 рік перевірено 1135 підприємств та органі-

39

зацій, ліквідовано 812 несанкціонованих сміттєзвалищ, притягнуто до адміністративної відповідальності 423 осіб, нараховано штрафів на суму – 30481 грн., стягнуто штрафів – 23834 грн. Щоквартальний звіт по поводженню з відходами направлявся в Державну екологічну інспекцію Міністерства ОНПС України. Таблиця 7.3. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2007 року (за формою статзвітності 1- ТПВ) № з/п 1

Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону 2

Кількість 3

Площі під твердими побутовими відходами, га 4

39 27 28 11 13 1 39 25 15 10 40 30 20 298

53,92 9,5 18,4 5,47 11,6 3,2 10,04 8,76 12,12 2,27 20,3 4,02 23,1 182,7

Сміттєзвалища 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Берегівський район Великоберезнянський Виноградівський Воловецький Іршавський Міжгірський Мукачівський Перечинський Рахівський Свалявський Ужгородський Тячівський Хустський Усього Полігони

1 2 3 4 5 6 7 8

м. Берегово м. Мукачево м. Ужгород м. Хуст м. Свалява м. Рахів м. Чоп м. Тячів смт. Воловець смт. Міжгір’я

Усього

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Усього 10 Заводи по переробці твердих побутових відходів відсутні

6 7,8 1,8 4,8 2,0 0,83 2,0 6,5

31,83

Основними питаннями в галузі поводження з відходами, над якими держуправління буде працювати в 2007 році, є:  сприяння створенню спеціалізованих підприємств усіх форм власності для збирання, оброблення, утилізації відходів;  проведення щорічної комплексної інвентаризації невідомих, непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин;  проведення робіт з контейнеризації ХЗЗР та вирішення питання їх видалення за межі області;  продовження робіт по паспортизації місць видалення відходів, створенню і доповненню затверджених Реєстрів місць видалення відходів та Реєстрів об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;  фінансування робіт з обласного та державного фондів ОНПС по видаленню за межі області накопичених відходів гальваніки на підприємствах області.

40

Поводження з небезпечними хімічними речовинами регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 року № 440 "Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів" та наказом Мінекоресурсів України від 30.07.2002 №294 "Про затвердження Інструкції про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів". Згідно вимог вищенаведених законодавчих актів у 2005 році держуправлінням видано ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат" дозвіл від 29.06.2005 року №1 на зберігання та використання концентрату карбамідоформальдегідного в кількості 10000 тонн в рік. У 2006 році цьому ж підприємству видано дозвіл від 23.06.2006 року № 1 на зберігання та використання концентрату карбамідоформальдегідного в кількості 6000 тонн в рік.

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА В області є ряд техногенно-небезпечних об’єктів, які у випадку аварій можуть суттєво вплинути на екологічну ситуацію і призвести до негативного впливу на здоров'я населення. Перелік видів діяльності таких об'єктів щорічно переглядається в районних комісіях з надзвичайних ситуацій та погоджується із управлінням з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення облдержадміністрації. До таких відносяться: ВАТ “Свалявський лісохімкомбінат” – ТОВ “Грифсканд-Свалява”, системи магістральних трубопроводів нафтопроводу "Дружба"; продуктопроводу ДП "ПрикарпатЗахідтранс", який належить АТ "Транснафтопродукт" (Росія); етиленопроводу виробничого об’єднання "Оріана"; газопроводи "Братерство; "Союз", "Прогрес", "Уренгой – Помари – Ужгород". Протягом 2006 року була приділена особлива увага функціонуванню еколого-небезпечних об’єктів. За порушення природоохоронного законодавства та невиконання природоохоронних Законів України та вимог приписів держуправління, Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища було винесено 28 рішень про тимчасову зупинку (заборону) експлуатації об’єктів. Зберігається ризик виникнення аварій у випадках перевезення небезпечних вантажів на залізничних коліях, значна частина яких пролягає в гірській місцевості. В 2006 році надзвичайний екологічних ситуацій , в тому числі спричинених транскордонним впливом не сталося. Відповідно збитків від надзвичайних ситуацій техногенного походження не нараховувалось. Безпечне функціонування техногенно та екологічно-небезпечних об'єктів знаходиться на постійному контролі держуправління ОНПС. Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації щоквартально розглядається стан функціонування таких об'єктів з внесенням конкретних пропозицій і розробкою першочергових заходів безпеки по їх діяльності.

41

8.1. Екологічна безпека оборонної діяльності Станом на 01.01.2007 року на території Закарпатської області розташовано 64 об’єкти з обмеженим доступом, із них 61 - об’єкт Міністерства оборони України. Оборонні об'єкти експлуатують 45 котелень, із яких: 13 використовують природний газ, інші - на рідкому і твердому паливі. Жоден із військових об’єктів не має дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Із об'єктів військової сфери 22 - здійснюють спеціальне первинне водокористування. Офіційні дозволи на спеціальне водокористування для всіх військових частин - первинних водокористувачів, (в тому числі прикордонні загони) , а також дозволи на скиди стічних вод в поверхневі водойми відсутні, або закінчився термін їх дії, тобто об’єкти здійснюють самовільне водокористування. На теперішній час дійсний лише один дозвіл на спецводокористування в с. Шенборн , в/ч А- 3432. Дозволи та ліміти на утворення і зберігання відходів отримали три військові частини в Мукачівському районі. Держуправління у відповідності до розпорядження Закарпатської ОДА перевірило екологічний стан військових об'єктів: гарнізонів, військових частин та прикордонних застав дислокованих на території області Всього було перевірено 42 об'єкти з обмеженим доступом, в тому числі 36 військових об'єктів МО України. Фактів забруднення ґрунтів, підземних водних горизонтів паливномастильними матеріалами та іншими шкідливими речовинами не зафіксовано.

8.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами Протягом поточного року держуправлінням видано один дозвіл на зберігання та використання формаліну технічного марки ФМ в кількості 22200 тонн в рік згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995р. № 440 та наказу Міністерства екоресурсів від 30.07.2002р. за № 294 для ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат". Щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Однією з найбільш гострих проблем природоохоронного спрямування у Закарпатській області є ситуація, що склалася у сфері поводження з побутовими відходами. На території Закарпаття нараховується 308 санкціонованих сміттєзвалищ загальною площею 2020,14 га, на яких заскладовано понад 4,6 млн. тонн відходів: побутового сміття, тирси, полімерних матеріалів. Кількість відходів, що вивозяться на сміттєзвалища щороку, становить близько 590 тис. тонн. Під сміттєзвалищами зайнято 2,6 відсотки від загальної площі орних земель.

42

Відповідно до Закону України “Про благоустрій населених пунктів” організація збору та відповідальність за поводженням з відходами покладена на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади створені відповідні комунальні підприємства на яких покладені питання санітарної очистки населених пунктів. Вирішенням проблеми поводження з побутовими відходами є організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області, поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація. Кардинальним шляхом вирішення цієї проблеми є ре циклізація, тобто вторинна переробка відходів. З цією метою в області необхідно створити відповіді умови для залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних підприємств. Щодо поводження з сумішшю речовин „Премікс” Роботи по контейнеризації суміші речовин “Премікс” з метою забезпечення належного тимчасового зберігання її на території області та недопущення негативного впливу на здоров’я людей і довкілля проведено в грудні 2006 року у відповідності до рішення спільного засідання колегій Мінприроди України та Закарпатської облдержадміністрації від 22 вересня 2006 року та доручення Кабінету Міністрів України № 35451/3/1-06 від 03.10.06. Рішеннями комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідно Берегівської районної державної адміністрації від 28 листопада 2006 року № 10 та Берегівського міського виконавчого комітету від 28 листопада 2006 року № 7 для тимчасового розміщення контейнеризованої згаданої речовини визначено місця його теперішнього зберігання. Роботи по контейнеризації суміші речовин “Премікс” проведено за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Всього було виділено та профінансовано коштів на загальну суму 1842,67 тис. грн., за рахунок яких контейнеризовано 460,66 т суміші "Премікс" в металеві контейнери в кількості 3900 шт. Решта 336,8 тонн суміші складовано у капітальному складському приміщенні на базі колишньої райспоживспілки в м. Берегово та біля 20 тонн суміші потребує термінової контейнеризації. Таким чином, на території Берегівського району знаходиться 1453,46 тонн суміші речовин “Премікс”, з яких: 656 тонн – у залізничних вагонах; 460,66 тонн – контейнеризовано; 336,8 тонн – в капітальному складському приміщенні, що унеможливлює забруднення довкілля та доступ сторонніх. Для завершення робіт з контейнеризації та підготовки до тимчасового зберігання суміші “Премікс” держуправлінням в 2007 році подано запит до Мінприроди на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища наступного заходу “Проведення комплексу робіт з видалення, знешкодження та захоронення відходів та небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), завезених на територію Закарпатської області з інших держав” 1500 тис. грн. (336,8 тн) З метою ліквідації негативного впливу відходів та небезпечних хімічних речовин на довкілля та здоров'я населення Закарпатської області необхідно пе-

43

редбачити завершення всього комплексу робіт з утилізації, видалення або знешкодження суміші речовин “Премікс”, яка знаходиться на території області. Держуправлінням до Мінприроди України направлено запит фінансування природоохоронного заходу: "Проведення комплексу робіт з утилізації, видалення або знешкодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатської та Запорізької областей з інших держав" на суму 8500,0тис.грн. (для подальшого поводження з сумішшю “Премікс” в 2008 році). Питання подальшого поводження з речовиною “Премікс” може бути вирішено після завершення слідства. Щодо поводження з ХЗЗР Відповідно до спільного наказу від 18 жовтня 2001 року № 315/376/412 Міністерства аграрної політики України, Міністерства екології та природних ресурсів України та Міністерства охорони здоров’я України "Про Порядок проведення комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин" створена обласна інвентаризаційна комісія для перевірки місць видалення та накопичення хімічних засобів захисту рослин. З метою визначення умов, місць зберігання і реальних обсягів для подальшого вирішення питання їх контейнеризації, комісійно проведено інвентаризацію хімічних засобів захисту рослин на території області. За результатами інвентаризації станом на 17.05.07 встановлено, що на 51 складах, у 44-х складських приміщеннях, 5-ти цистернах та 41-у контейнері зберігається 354,022 тонн цих речовин (ХЗЗР). Крім того, на території ВАТ “Хустський агрокомплекс” зберігається 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту. Держуправлінням разом з органами виконавчої влади визначаються місця концентрованого тимчасового зберігання ХЗЗР перед подальшою утилізацією. Враховуючи геополітичне розміщення області, найбільшу в Україні густоту водних об’єктів, велику кількість мінеральних джерел, малоземелля, високу щільність населення, чудові природні умови для розвитку санаторно-курортної та туристично-рекреаційної галузей та існування постійної загрози змиву залишків хімічних засобів захисту рослин у водні об’єкти, прийнято рішення щодо вивезення заборонених, непридатних до застосування та невизначених ХЗЗР за межі області для знешкодження або утилізації на спеціалізованому підприємстві. Окрему групу токсичних відходів становлять такий вид небезпечних відходів, як відпрацьовані люмінесцентні та ртутні лампи, яки систематично збираються та вивозяться та ТОВ "Микитьртуть" Донецької області для подальшої утилізації. На території області збір та вивіз на утилізацію даного виду відходів проводить ВАТ "Закарпатоблтара" (м.Ужгород) та ВТП "Екоцентр (м.Львів), які отримали відповідні ліцензії Міністерства ОНПС. Протягом 2006 р. на утилізацію з області відправлено 19712 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп.

8.2 Радіоекологічна безпека На території Закарпатської області відсутні об'єкти атомної енергетики, урановидобувної та переробної промисловості. Джерела іонізуючого випромінювання використовують 27 підприємств і організацій, в основному медичні

44

та наукові заклади. У відповідності з існуючим законодавством ліцензію на придбання, володіння, збут, експлуатацію, використання джерел іонізуючого випромінювання отримали: спеціалізоване управління "Свалява Газ" ЗАТ "Нафтогазбуд" та Ужгородський національний університет. На виконання Постанови КМУ від 02.07.98 року N 999 держуправлінням розроблено та впроваджено механізм регулювання експорту партій брухту чорних та кольорових металів та забезпечення постійного радіаційного контролю партій металобрухту. Держуправлінням здійснюється щодобовий радіаційний контроль товарів та автотранспорту на кордоні в пунктах пропуску. За минулий рік підвищення радіоактивності атмосферного повітря і рівня гамма-фону в області не спостерігалося. Вміст радіонуклідів 137Cs на водних об'єктах області був нижче норми. Радіаційно забруднені території в області відсутні.

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ За даними Закарпатського обласного статистичного управління станом на 1.01.2006 року чисельність постійного населення Закарпатської області знаходилась в межах 1242,614 тис.осіб. Дорослі – 941, 473 тис.осіб, підлітки (15 –17 років) – 61,734 тис.осіб, діти - 239,407 тис.осіб. Кількість народжених у 2006 році – 16530. Кількість померлих - 15899 особи. Природне приріст населення по області у 2006 році - 631 особа. Таблиця 9.1. Динаміка основних показників, що характеризують демографічну ситуацію в області з 2002 по 2006 роки Показники Чисельність населення (тис.осіб) Міські поселення Сільська місцевість Кількість народжених, осіб, всього, в т.ч. Міські поселення Сільська місцевість Кількість померлих осіб Міські поселення Сільська місцевість Природний приріст, скорочення (-), осіб

2002 1250,2

2003 1248,3

2004 1248,5

2005 1242,6

2006 1242,614

458,8 791,1 14207

458,3 790,0 14747

462,5 786,0 15472

461,8 783,7 16513

456,641 785,973 16530

4942 9265 14969 5281 9688 -762

5466 9281 14965 5420 9545 -218

5711 9761 15518 5676 9842 -46

6097 10416 16456 6040 10416 - 706

6756 9774 15899 6706 9193 631

Міграційний рух населення в області: прибулих 8378, вибулих 10257, міграційне скорочення - 1879 в т.ч. міські поселення: прибулих 4602, вибулих 5418, міграційне скорочення - 816, сільська місцевість: прибулих 3776, вибулих 4839, міграційне скорочення - 1063. Розподіл мігрантів за статтю, чоловіки (жінки): прибулих 4831 (3547), вибулих 6046 (4211), міграційне скорочення - 1215 ( -664).

45

Аналіз демографічної ситуації вказує на те, що рівень народжуваності в цілому по області у порівнянні з аналогічним періодом минулого року дещо зріс і становить 13,2 проти 12,6 у 2005 році. При цьому у В.Березнянському, Виноградівському, Волівецькому, Іршавському, Перечинському, Рахівському, Свалявському та Тячівському районах рівень народжуваності вищий, аніж в цілому по області і коливається в межах 13,0 - 15,1. В більшості районів він зріс у порівнянні з минулим роком (хоча в деяких і є нижчим за середньообласний). Помітне зростання народжуваності у м.Ужгороді - 12,9 проти 12,6 та дванадцяти районах області, а саме: Берегівському 11,7 проти 11,2; В.Березнянському 13,0 проти 11,7; Виноградівському 14,8 проти 13,5; Волівецькому 13,1 проти 10,8; Іршавському 13,6 проти 12,9; Мукачівському 13,0 проти 12,1; Свалявському 12,4 проти 11,9; Тячівському 13,7 проти 12,3; Ужгородському 12,4 проти 11,0; Хустському 12,9 проти 12,7. Показник народжуваності в Рахівському (15,1), Міжгірському (13,4) районах , м.Мукачево (11,9) на рівні показників 2005 року. В Перечинському районі показник народжуваності знизився з 15,0 до 14,2. Загальна смертність населення області за аналогічний період поточного року складає 12,7 проти 13,2 у 2005 році. В десяти районах області показник смертності знизився, а саме: м.Ужгороді - 11,8 проти 12,4 Берегівському 15,0 проти 16,7; В.Березнянському 16,4 проти 18,4; Виноградівському 12,9 проти 14,0; Волівецькому 13,4 проти 13,5; Іршавському 11,8 проти 12,6; Мукачівському 14,8 проти 15,0; Тячівському 10,1 проти 10,3; Ужгородському 14,8 проти 15,1; В районах області показник смертності зріз , а саме: Свалявському 14,3 проти 13,1; Хустському 12,2 проти 11,9; Рахівському 12,4 проти 12,2. Природній приріст по області у порівнянні з минулим роком змінився з -0,6 до 0,5. У структурі захворюваності всього населення області перше місце посідають хвороби системи кровообігу – 5030,15 чол., наступні місця займають органи дихання 3075,69, хвороби ендокринної системи 1439,67 та хвороби крові та кровотворних органів 233,45 та інші. Таблиця 9.2. Рівень захворюваності на 10 тис.населення в Закарпатській області Категорія населення 1 Дорослі Підлітки Діти

Рік 2003 3 6477,9 5534,0 9322,5

2004 4 6253,4 6049,5 9476,0

2005 5 6033,5 6322,5 9493,8

2006 5681,2 7064,7 9655,1

46

Таблиця 9.3. Поширеність захворювань на 10 тисяч населення в Закарпатській області . Класи хвороб Системи кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення,пору шення обміну речовин Кров та кровотворні органи

Рік 2003 4813,6 3103,2 224,0 1562,3

2004 5037,0 3057,5 205,1 1545,5

2005 4959,1 3082,6 232,9 1487,9

2006 5030,15 3075,69 230,58 1439,67

252,6

246,3

237,8

233,45

10. РОСЛИННИЙ СВІТ Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Ліси, що закріплені за постійними лісокористувачами, складають 51% від загальної території області. Землі лісогосподарського призначення Закарпатської області в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2007 року) подано у таблиці 10.1. Загальна площа лісового фонду, що закріплена за постійними лісокористувачами, становить 694 тис. га, (51%) в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю 647.7 тис. га. Різниця проти статистичних даних у 26,5тис.га припадає на інші лісовкриті площі, що не передані постійним лісокористувачам. Крім того, в області площа 16422 га лісів знаходиться у підпорядкуванні філії №1 “Іршавський лісгосп ДП “Агроспецсервіс”, яке є самостійним лісокористувачем від Мінагрополітики України і не входить до складу ГДСЛАП “Закарпатагроліс”. Розподіл загальної площі лісового фонду між постійними лісокористувачами наступний: Лісогосподарські 1. підприємства обласного управління лісового господарства (Держкомлісгосп України) – 492,1 тис. га Підприємства 2. об’єднання ГДСЛАП “Закарпатагроліс” (Міністерство аграрної політики України) – 85,1 тис. га Об’єкти 3. природно – заповідного фонду Загальнодержавного значення (Мінприроди України) – 84,0 тис. га Ужгородське 4. військове л-во (Міноборони України) – 9,8 тис. га Закарпатський 5. лісотехнічний коледж при ЛДЛТУ (Міносві- 3,6 тис. га ти України) – Середній запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель - 349 м3., середній річний приріст – 5 кбм. Держуправлінням у межах заходів по дотриманню природоохоронного законодавства в частині лімітування та нормування погоджено на 2006 рік обсяги розрахункової лісосіки (головне користування) у лісах області в цілому по усіх лісокористувачах 530,6 тис. кбм ( встановлено матеріалами лісовпорядкування – 540,0 тис.кбм). На 2007 р. загальний розмір розрахункової лісосіки погоджено у обсягах 556,0 тис.кбм. Збільшення розмірів лісосічного фонду в цілому по області на 2007 р. проти 2006 р. відбудеться за рахунок затвердження нової розрахункової лісосіки для підприємств, підпорядкованих ГДСЛАП “Закарпатагроліс”.

47

Таблиця 10.1. Землі лісогосподарського призначення Закарпатської області в розрізі категорій земель (станом на 01.01.2007 року) Лісові землі, тис. га

усього

Землі лісо- вкриті лісовою рослинністю Міністергоспоства, відомства дарського (постійні лісокориспризна№ п/п тувачі, власники лісів), чення у тому числі інші (усього), лісові культис. га тури

1 1 2 3 4 5 5.1 5.2 5.3 5.4 5.5 5.6 5.7 5.8

2 Держкомлісгосп України Мінагрополітики України Міноборони України Мінприроди України Інші, з них: с/г підприємства Громадяни Заклади, установи Підприємства Частини Орг.оздор. рекреац Водогосподарські Землі запасу

Нелісові землі, тис. га

не вкриті лісовою рослинністю

у тому числі сільськогосподарські угіддя

усьоголісоусього незімкнуті інші не вкриті вих земель не вкритих лісові куль- лісовою рослинлісовою рослинтури ністю ністю

сіно жаті

рілля

пасовища

інші нелі- усього нелісоразом сові землі вих земель с/г угідь

3 495,8

4 460,9

5 138,6

6 9,6

7 2,5

8 9,3

9 482,3

10 4,0

11 0,2

12 3,0

13 7,2

14 6,4

15 13,6

86,155

83,702

4,871

0,564

1,703

1,703

86,039

0

0

0

0

0,116

0,116

9,806 79,176 222,0 13,4 0,2 0,2 0,2 6,8 72,2 1,8 127,2

8,914 70,909 174,5 10,8

1,26 12,363 174,5 10,8

0,1779 0,411

0,108 0,787 1,0

0,287 1,119

9,202 72,486 180,0 10,8

0,036 0,806

0,001 0,002

3,567

0,037 4,378

0,1 0,1 6,7 69,8 0,3 87,7

0,1 0,1 6,7 69,8 0,3 87,7

0,567 2,139 42,0 2,6 0,2 0,1 0,1 0,1 1,9 1,5 35,5

0,604 6,737 42,0 2,6 0,2 0,1 0,1 0,1 1,9 1,5 35,5

0,5 0,5

0,1 0,1 6,7 70,3 0,3 91,7

48

Для Ужгородського військового лісництва на 2006-2007 рр. погоджено розмір розрахункової лісосіки 7,1 тис.кбм проти розмірів розрахункової лісосіки попередніх років 16,1 тис. кбм ( зменшено на 9,0 тис. кбм, або 44%). Для філії №1 “Іршавський лісгосп ДП “Агроспецсервіс”(правонаступник ДКТП “Хрещатик”) ліміт лісосічного фонду на 2006-2007рр. не встановлювався у зв’язку із завершенням терміну дії матеріалів лісовпорядкування (з 2003 р.). Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення по Закарпатській області наведена у таблиці 10.2. Таблиця 10.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення по Закарпатській області Рік

1

ЗатвердФактично жена розра- зрубано рахункова зом, лісосіка, тис. га/тис.м3 м3 2 3

2004 2005 2006

549,9 549,9 540,0

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні розрахун- фактично розрахунфактично розрахунфактично кова лісосіка, зрубано, кова лісосізрубано, кова лісосізрубано, тис. м3 га/тис. м3 ка, тис. м3 га/тис. м3 ка, тис. м3 га/тис. м3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 217,1 185,6 332,4 243,9 0,4 217,1 184,8 332,4 233,7 0,4 216,7 180,2 322,9 218,4 0,4 -

442,6 417,5 398,59

Створено лісових насаджень за період з 2002 - 2006 роки на загальній площі 12,6 тис га, у т.ч. шляхом природного поновлення – 3,19 тис.га. (таблиця 10.3) Таблиця 10.3. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2002 по 2005 роки і за 2006 (звітний) рік по Закарпатській області (в розрізі міністерств та відомств) № з/п

1

Рік

Міністерства, відомства, постійні лісокористувачі, власники лісів

2 2002 2003 2004 2005 2006

лісовідновлення, га у тому числі: посадка лісу

посів лісу

усього

4 1731,9 1899,7 1872,6 1934,1 1992,9

5

Разом Разом Разом Разом Разом

6 -

6 1775,2 1929,8 1894,4 1949,5 1997,4

у тому числі: Держкомлісгосп Мінагрополітики Міноборони Мінприроди Інші

1590,3 306,0 48,0 48,6

0 -

1590,3 306 48,0 53,1

3

Усього створено лісових насаджень, га лісорозведення, га створ. зах. насаджень на створення у тому числі: землях, непри- полезахисних датних для лісових смуг, посадка посів усього с/господарства, га лісу лісу га 7 8 9 10 11 34,3 0,07 34,370 0 0,111 0,111 0 0,044 0,044 0 11,5 0,088 11,588 0 10,0 0,038 10,038 -

10,0 0 -

0 0,038 -

10,0 0 0,038 -

0 -

0 -

створення інших захисних насаджень, га

природне поновлення лісу, га

усього створен лісів

12 0 0 0 0 -

13 555,2 418,4 615,0 776,6 833,2

14 2355,5 2325,3 2490,0 2708,3 2728,7

0 -

738,4 87 7,3 0,5

2328,7 393 7,0

Загибель лісових насаджень у 2006 р.(див. таблицю 10.4) відбулася за рахунок несприятливих погодних умов (8576,5га) у т.ч. від хвороб та шкідників лісу (1791,6 га). У 2006 році загинули від лісових пожеж насадження на площі 4.5 га. (Ужгородське військове лісництво).

49

Таблиця 10.4. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур по Закарпатській області

1 Усього за 2004 рік Усього за 2005 рік Усього за 2006 рік у тому числі: 1. усього загиблих лісових насаджень, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) 1.1 з них загиблих лісових культур, га у тому числі від: пожеж несприятливих погодних умов хвороб та шкідників лісу господарської діяльності людини (забудова, ЛЕП, кар’єри, газопроводи тощо) Інше

Держкомлісгосп 2 0,4 4,3 1,8

Мінагрополітики 3 50,0 101,0 90,0

Міноборони 4 16,9 25,2 16,7

Інші

Усього

6 -

7 67,3 130,5 108,5

-

Мінприроди 5 -

2374,0

241,0

2615,0

66,0

4,5 21,5

-

-

4,5 8576,5

770,0 1604,0 -

175,0 -

12,6 -

-

-

1791,6 -

3,4

-

20,2

-

-

23,6

-

-

-

-

-

-

0,4

-

-

-

-

0,4

3,0

-

20,2

-

-

23.2

-

-

-

-

-

-

Протягом 2006 р. в частині державного контролю по дотриманню природоохоронного законодавства лісокористувачами Держуправлінням проведено 232 перевірки у лісах області, у т.ч. 19 планових комплексних перевірок згідно затвердженого плану та 213 вибіркових перевірок проводилось на вимогу правоохоронних органів, доручень облдержадміністрації та звернень громадян. Як і у попередні 3 роки в частині дотримання природоохоронного законодавства у лісах держуправлінням виявлено ряд недоліків та порушень. Проведеними перевірками стану охорони, захисту, використання та відтворення лісів у 2006 році виявлено порушень природоохоронного законодавства на загальну суму майнових стягнень та заподіяної шкоди 1475.0 тис. грн., у т.ч. 780.5 тис грн. майнових стягнень. На об'єктах природно-заповідного фонду проведено 50 перевірок, де виявлено порушення на загальну суму майнових стягнень 44,8 тис. грн. Всього притягнуто до адміністративної відповідальності 105 посадових осіб на загальну суму накладених штрафних санкцій 5,95 тис. грн. Призупинено розробку 16-ти лісосік. Виявлено чотири випадки порушення вимог ст.9 Закону України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево– букових лісах Карпатського регіону”. За несвоєчасну ліквідацію осередків вітровально-буреломної деревини призупинено з квітня 2006 року розробку лісосік головного користування у ДП “Мукачівське ЛГ” на загальний обсяг ліквідної деревини 19.6 тис.кбм., яке не відмінено у зв'язку з незадовільними темпами розробки вітровалів. За 2006 р. направлено до Прокуратури Закарпатської області 9 матеріалів, по 4-х з них порушено кримінальні справи.

50

Закарпатська область займає всього 2% території України, однак тут зосереджено майже 50% видів судинних рослин. Із близько 2000 видів судинних рослин флори Закарпаття під охорону взято тільки 144, що становить всього 7,2 % флори регіону, або 33,0 % від числа всіх видів, занесених до Червоної книги України. Ці рослини зосереджені на Свидовці, Чорногорі, Марамороських Альпах, низовині.

16 видів – жеруха трилиста, зозулині черевички справжні, жовтушник паннонський і т.д. – зникли, Згідно Червоного списку загрожу вальних судинних рослин Закарпаття 16 таксонів потребують охорони за класифікацією IUCN. Аналіз сучасного стану флори Закарпаття виявив, що індивідуальної охорони потребують 485 таксонів (видів і підвидів), які належать до 81 родини і 260 родів, що становить 24, 3 % усіх судинних рослин регіону. У список рідкісних рослин лісових екосистем регіону включено 141 вид. Для території Закарпатської низовини виділені 50 рідкісних рослин, які потребують охорони. Перелік видів флори, якій загрожує небезпека наведений у таблиці 10.2. Таблиця 10.2.Перелік видів флори, якій загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Разом:

Кількість видів 2027 46 1935 36 10 2027

2000 144 4 130 6 4 144

Види, яким загрожує небезпека 2003 2004 2005 144 144 144 4 4 4 130 130 130 6 6 6 4 4 4 144 144 144

2006 144 4 130 6 4 144

В області в розрізі найбільших об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення щодо охорони та відтворення рідкісних деревних та не деревних рослин за 2006 рік відслідковується наступна ситуація. У Карпатському біосферному заповіднику (КБЗ) зростає 2847 видів рослин. До рідкісних рослин віднесено 251 вид, із них зникаючі - 84 (в.т.ч. деревних – 7 видів). КБЗ в експериментальному розсаднику та на колекційній ділянці представників раритетної флори Українських Карпат проводяться біоморфологічні та фенологічні дослідження зникаючих видів рослин. Проведено облік місцезростань рідкісних червонокнижних видів рослин і ценозів, стаціонарне дослідження популяції тирличу жовтого, родіоли рожевої, тису ягідного, рододендрона східнокарпатського, нарцису вузьколистого у Свидовецькому, Марамороському масивах. Природний процес відтворення більшості рідкісних, зникаючих і ресурсних видів оцінюється як добре та задовільно. Штучне відтворення видів рослин вищезгаданих груп проводиться для таких видів, як: білотка альпійська, лілія лісова, тирлич жовтий, радіола рожева, еритроній собачий зуб. Порушень щодо охорони рідкісних видів рослин у 2006 р. не виявлялося. У КБЗ налагоджена система моніторингу за станом охорони і збереження лісових фітоценозів. Поглиблено ведуться спостереження за пралісовими екосистемами, які поширені в КБЗ на площі 14,6 тис.га. В них закладена серія постійних пробних площ для довгострокових спостережень. Розпочато картування всіх ді-

51

лянок КБЗ з виготовленням карт на цифровій основі, проводиться інвентаризація популяцій рідкісних видів флори. У національному природному парку “Синевир” зростає 1050 видів рослин, із них 93 рідкісних та зникаючих видів рослин, 38 видів занесені до Червоної книги України та 4 рідкісні рослинні угруповання – до Зеленої книги України. Моніторинг ведеться за 6-ма видами: Gentiana acantalis L., Arnica Montana L.,Oxycoccus microcarpus I.,Lilium martagon L., Hyperzia selago L. В Ужанському НПП обліковано близько 1000 видів рослин. З них 71 вид рідкісних та 12 видів зникаючих рослин. 41 вид включено до Червоної книги України; 42 види - рідкісні ендемічні рослини, серед яких грястиця словацька – єдине місцезростання виду в Українських Карпатах. У національному парку знаходяться 8 угруповань, які занесені до Зеленої книги України. Слід зауважити, що два види судинних рослин, а саме – смілка сумнівна та бузок східнокарпатський занесені до Міжнародного Червоного списку. В Ужанському НПП визначено цілий ряд рідкісних фітоценозів, проведено картування ендемічних та червонокнижних видів в гірських масивах Голаня (854,8 м н.р.м.), Полонина Буковська, Княгиниця (640 м н.р.м.), Стінка (1092,8 м н.р.м.). Здійснено дослідження щільності червонокнижних видів білоцвіта весняного, пізньоцвіта осіннього, лілії лісової, цибулі ведмежої. Проведено геоботанічні описи фітоценозів з участю скополії карніолійської, цибулі ведмежої, вінничника крилатого. Вивчено насіннєву продуктивність пізньоцвіту осіннього, цибулі ведмежої. Природне поновлення проходить нормально майже у всіх видів рідкісних видів рослин. Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем УжНУ з метою забезпечення ефективності охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України проводила дослідження по наступним видам рослин: рябчик шаховий, цибуля ведмежа, ллойда пізня, білоцвіт літній, підсніжник білосніжний, нарцис вузьколистий. Для забезпечення відтворення таких видів рослин як лікоподіелла заплавна, осока малоквіткова, шейхцерія болотна Міжвідомча науково-дослідна лабораторія охорони природних екосистем УжНУ та Карпатський екологічний клуб “Рутенія” здійснили систему біотехнічних заходів з метою підняття рівня ґрунтових вод на ряді оліготрофних сфагнових боліт Закарпатської області. Таблиця 10.3. Види флори, що охороняються міжнародними договорами України Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.

2004 рік 2027 50% 237

2005 рік 2027 50% 237

2006 рік 2027 50% 237

22

22

22

52

Таблиця 10.4. Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні. Назва виду латинська 1 Lycopodium annotinum L. Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mert Selaginella selaginoides (L.) Selaginella helvetica (L.) Spring.

Botrychium lunaria (L.) Sw. Woodsia alpina (Bolt.) S. F. Gray.

Asplenium adiantum-nigrum L. Taxus baccata L. Pinus cembra L. Aconitum jacquinii Reichenb Aquilegia transsilvanica Schur Aquilegia nigricans Baumg Pulsatilla alba Reichenb Ranunculus tatrae Borb Quercus cerris L. Silene dubia Herbich.

Viola alba Bess.

Cardamine graeca L. Lunaria rediviva L. Salix herbacea L. Salix retusa L. Rhododendron kotchyi Simonk.

Primula minima L. Primula poloninensis (Domin) an Fed Rhodiola rosea L. Sempervivum montanum L. Saxifraga aizoides L. Saxifraga androsacea L. Saxifraga oppositifolia L. Dryas octopetala L. Astragalus krajinae Domin Chamaesytisus podolicus (Blocki.)

Klaskova.

Hedysarum hedysaroides (L.) Schinz et Thell.

Coronilla elegans Panč Oxytropis carpatica Uechtr.

Staphyllea pinnata L. Astrantia major L. Heracleum carpaticum Porcius.

Fraxinus ornus L. Gentiana acaulis L. (G. exisa, G. kochiana) Gentiana lutea L. Gentiana punctata L. Gentiana laciniata Kit. et Kanitz Swertia alpestris Baumg.

Swertia perennis L. Pulmonaria filarskiana Javorka Atropa belladonna L. Scopolia carniolica Jacq.

Pedicularis oederi Vahl.

Pinquicula alpina L. Pinquicula vulgaris L Campanula carpatica Jacq.

Campanula abietina Griseb. et Schenk Aster alpinus L. Arnica montana L. Leontopodium alpinum Cass.

Centaurea carpatica (Рorc.) Porc.

Antennaria carpatica

Червона книга України 2 ІІ І

Бернська конвенція 3 – –

CITES 4 – –

Європейський червоний список 5 – –

Плаунок плауновидний П. швейцарський Гронянка півмісяцева Вудсія альпійська Аспленій чорний Тис ягідний Сосна кедрова Аконіт Жакена Орлики транссільванські О. чорніючі Сон білий Жовтець татранський Дуб австрійський Смілка сумнівна Фіалка біла Жеруха грецька Лунарія оживаюча Верба трав’яна В. туполиста Рододендрон східнокарпатський Первоцвіт дрібний Первоцвіт полонинський Родіола рожева Молодило гірське Ломикамінь аізовидний Л. переломниковий Л. супротивнолистий Дріада восьмипелюсткова Астрагал Крайни Зіновать подільська

І І ІІ ІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ І І III II І – І І ІІІ ІІ ІІІ ІІІ

– – – – – – – – – – – – – – – – – – – –

– – – – – – – – – – – – – – – – – –

– – – – – – – – – – – + – + – – – – – –

ІІ – І ІІ І ІІІ ІІ І ІІ ІІ

– – – – – – – – – –

– – – – – – – –

– + – – – – – – + –

Солодушка солодушкова

І

–

–

–

В’язіль стрункий Гострокільник карпатський Клокичка периста Астранція велика Борщівник карпатський Ясен білоцвітний Тирлич безстебельний

II І ІІ II – І І

– – – – – – –

– – – – – – –

– – – – + – –

Т. жовтий Т. крапчастий Т. роздільний Сверція альпійська С. багаторічна Медунка Філарського Беладонна звичайна Скополія карніолійська Шолудивник Едера Товстянка альпійська Т. звичайна Дзвоники карпатські Дзвоники аглицеві Айстра альпійська Арніка гірська Білотка альпійська Волошка карпатська Котячі лапки карпатські

ІІ ІІ І І І – ІІ ІІ I ІІ II III – II II I III I

– – – – – – – – – – – – + – – – – –

– – – – – – – – – –

– – – – – + – – – – – – – – – – – –

українська Плаун річний Баранець звичайний

– – – – –

53 1 Bluff.

Saussurea alpina (L.) DC. Saussurea porcii Degen.

Doronicum clusii (All.) Tausch.

Doronicum hungaricum Reichenb.

Ptarmica lingulata (W. et K.) DC. Ptarmica tenuifolia (Schur) Schur Colchicum autumnale L. Erytronium dens-canis L. Lilium martagon L. Allium ursinum L. Galanthus nivalis L. Leucojum vernum L. Narcissus angustifolius Сurt.

Crocus banaticus J. Gay Crocus heuffelianus Herb.

Iris pseudocyperus Schur Cephalanthera damasonium (Mill.)

Druce.

Cephalanthera longifolia (L.) Rich.

Cephalanthera rubra (L.) Soo. Coeloglossum viride (L.) C. Hartm Dactylorhiza sambucina (L.) So. Dactylorhiza incarnata (L.) Soo Dactylorhiza maculata (L.) Soo Dactylorhiza cordigera (Fries.) Soo. Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P. F. Hunt et Summerhayes Dactylorhiza fuchsii (Druce.) Soo Gymnodenia conopsea (L.) R. Br. Orchis pallens L. Orchis coriophora L. Orchis palustris Jacq Orchis ustulata L Orchis morio L. Orchis mascula (L.) L. O. militaris L. Orchis laxiflora Lum. Liparis loeselii (L.)Rich.

Listera cordata R. Br. Listera ovata (L.) R. Br. Neottia nidus-avis (L.) Rich.

Goodyera repens (L.)R.Br. Corallorhiza trifida Chatel Epipactis palustris (L.) Crantz Epipactis helleborine (L.) Crantz Epipactis atrorubens (Hoffm. Ex Bernh.) Schult.

Leucorchis albida (L.) E. Mey. Platanthera bifolia (L.) Rich.

Epipogium aphyllum (F. W.Schmidt) Sw. Traunsteinera globosa (L.) Reichenb.

Carex buxbaumii Wahlenb Carex davalliana Smith.

Carex pauciflora Light.

Carex rupestris All. Oreochloa disticha (Wulf.) Link.

Stipa pulcherrima C. Koch.

Festuca porcii Hack.

Poa deylii Chrtek et Jiras.

Syringa josikaea Jacq. fil.

Valeriana dioica L. Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb.

Spiranthes spiralis (L.) Chevall.

Chara braunii Gmelin Allocetraria oakesiana Tuck

2

3

4

5

Соссюреа альпійська С. Порца Сугайник Клузія С. угорський Чихавка язиколиста Ч. тонколиста Пізньоцвіт осінній Еритроній собачий зуб Лілія лісова Цибуля ведмежа Підсніжник білосніжний Білоцвіт весняний Нарцис вузьколистий Шафран банатський Ш. Гейфеля Півники несправжньосмикавцеві Булатка великоквіткова

I I II II III I II І ІІ II II II I ІІ ІІ II

– – – – – – – – – – – – + – – –

– – – – – – – – – – – – – – – –

+ – – – – – – – – – – – – – –

II

–

–

–

Б. довголиста Б. червона Язичок зелений Пальчатокорінник бузиновий П. мясочервоний П. плямистий П. серценосний П. травневий

II II III ІІ ІІІ ІІІ ІІІ ІІІ

– – – – – – – –

– – – – – – – –

– – – – – – – –

П. Фукса Билинець довгорогий Зозулинець блідий З. блощичний З. болотний З. oбпалений З. салеповий З. чоловічий З. шоломоносний З. рідкоквітковий Жировик Лезеля Зозулині сльози серцелисті Зозулині сльози яйцевидні Гніздівка звичайна Гудаєра повзуча Коральковець тричінадрізаний Коручка болотна К. чемерниковидна К. темно-червона

ІІІ ІІІ І ІІІ ІІІ ІІ ІІ III II II – II III III ІІ ІІ

– – – – – – – – – – + – – – – –

– – – – – – – – – – – – – – – –

– – – – – – – – – – – – – – – –

ІІІ ІІ ІІІ

– – –

– – –

– – –

Левкорхіс білуватий Любка дволиста Надбородник безлистий

ІІІ ІІІ І

– – –

– – –

– – –

Траунштейнера куляста Осока Буксбаума О. Девелла О. малоквіткова О. скельна Горянка дворядна Ковила закарпатська Костриця Порца Тонконіг Дейла Бузок угорський Валеріана дводомна Тофільдія чашечкова Скрученик спіральний Хара Брауна Алоцетрарія океза

ІІІ ІІ ІІ ІІ І І І ІІІ ІІІ І ІІ ІІ ІІ ІІ ІІІ

– – – – – – – – + + – – – – –

– – – – – – – – –

– – – – – – – – –

– – – – –

– – – – –

54 1 Heterodermia speciosa (Wulfen) Гетеродермія прекрасна Trevis.

Lobaria pulmonaria (L.) Hoffm. Лобарія легенеподібна Lobaria amplissima (Scop.) Forsell Лобарія широка Asparagus brachyphyllus Turcz. Холодок коротколистий Сladium mariscus (L.) Pohl. Меч-трава болотна Lycopodiella inundata (L.) Holub Лікоподієла заплавна Oxycoccus microcarpus Turcz. ex. Журавлина дрібнноплодна Rupr.

Saxifraga hirculus Ломикамінь болотний Galium xeroticum (Klok.) Zoo. Підмаренник ксерофітний Всього - 129

2 ІІІ

3 –

4 –

5 –

ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ ІІ

– – – – – –

– – – – – –

– – – – – –

0

+ 8

+ 115

6

Держуправлінням у 2006р проводились заходи в частині лімітування заготівлі і спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення. Встановлення лімітів проводилося у відповідності до п.22 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 15,19,43 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 10,11 Закону України "Про рослинний світ" та рішення сесії обласної ради від 8 грудня 2000 р. № 263 "Про порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення та справляння збору за їх використання". Держуправлінням підготовлено розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 20.04.2006р. №234 “Про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2006 році”. З метою раціонального використання лісових ресурсів місцевого значення на 2006 р. було затверджено ліміти на їх заготівлю у наступних обсягах : ягід чорниці 2053,5 т, ожини – 973,0 т, малини – 598,7 т, суниці – 108,0 т, грибів – 2605,25 т та березового соку – 550,0 тон. За інформацією райдержадміністрацій протягом 2006 року на території області заготовлено лісових ресурсів місцевого значення у кількості: чорниці (плоди) -710,4т., (34,59 % від ліміту), грибів-290,35т (11,14 %), ожини (плоди) -163т (16,75 % ), березовий сік-50т (9,09 %), малини (плоди) -3т.-(0,50 %). Лікарська технічна сировина заготовлена від встановленого ліміту від 0,2 до 17,4%. Узагальнені дані про використання лісових ресурсів місцевого значення і лікарської технічної сировини по адміністративним районам за 2006 р. наведені у таблиці 10.5.

55

Таблиця 10.5. Використання лісових ресурсів місцевого значення і лікарської технічної сировини по адміністративним районам за 2006 рік № п/п

Адміністративний район

1 2 3 4 5 6 7

Ужгородський В.Березнянський Перечинський Мукачівський Свалявський Воловецький Берегівський

Використання лісових ресурсів місцевого значення ( у тоннах) ліміт Фак% тично 436 0,55 0,12 1573 70,7 4,5 820 169,3 20,6 25 345 77,5 22,4 440 56 12,7 -

8 9 10 11 12 13

Виноградівський Іршавський Хустський Міжгірський Тячівський Рахівський Всього

110 500 731,05 1306 455 222,6 6963,65

39 215 170 272,4 59,5 87 1216,9

35,4 43 23,2 0,85 13 39 17,5

Використання лікарської технічної сировини ( у тоннах) ліміт Фак% тично 8,5 1 11,7 37,59 142,3 0,897 0,63 20 145 -

14 37,2 1 5,1 410,69

27,3 29,197

73,4 7,1

Кошти, що надій-шли до держбюджету (тис. грн.)

0,196 60,931 131 0,099 55,78 115,837 -

Примітка

дозволи не надавались

13,160 86,009 61,985 191,323 27,185 44,10 778,35

Перевищення встановлених лімітів по заготівлі лісових ресурсів місцевого значення не виявлено. З метою визначення реальних запасів лісових ресурсів місцевого значення для промислового збору на території області, керуючись вимогами наказу Мінприроди України від 30.06.2004р. № 255 “Про надання проектів спеціального використання природних рослинних ресурсів” під координацією держуправління УжНУ у 2006 р. продовжувались наукові дослідження по видам рослинного світу, які заготовляються як лікарська сировина. У 2006 році отримано дані про запаси 17 видів лікарської рослинної сировини у тоннах сухої ваги у 8 районах області. Ця інформація та рекомендації за підсумками досліджень буде використана при підготовці розпорядження голови облдержадміністрації про ліміти заготівель лісових ресурсів місцевого значення та лікарської технічної сировини у 2007 році. Внаслідок проведених різнопланових заходів з озеленення, зокрема “День довкілля”, місячника по благоустрою та санітарній розчистці територій у 2006 році в області акцій додатково створено 43,4 га нових зелених насаджень в населених пунктах, упорядковано парків, алей та скверів на площі 146,4 га. Закладено нових скверів на площі 2,41 га, створено зелених насаджень в межах населених пунктів у кількості 433939 шт. деревних та кущових порід. Динаміку озеленення населених пунктів приведено в таблиці 10.6. Таблиця 10.6. Озеленення населених пунктів, га Заходи 1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

Рік 2001 2 40,1

2002 3 38,3

2003 4 42,85

2004 5 26,22

2005 6 4,3

2006 7 43,4

6,3

4,8

5,2

-

2,35

2,41

92,0

125,3

88,6

58,3

146,4

146,4

56

11. ТВАРИННИЙ СВІТ У Закарпатті нараховується близько 400 видів хребетних тварин, з них 58 видів занесено до Червоної книги України. Найбільше різноманіття птахів – 287 видів, з яких 197 гніздуючих. 58 видів (14,5 %) хребетної фауни краю занесені до Червоної книги України. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколірна та інші. Збільшилась чисельність глухаря, борсука, кота лісового, лелеки чорного. У гніздовій орнітофауні з’явилися нові види – чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних меліоративних каналах зберігся реліктовий вид риб - умбра Крамера. У мисливських господарствах Закарпаття мешкають тварини, які занесено до “Червоної книги України”: борсуки, видри, лісові коти, глухарі, кількість яких останніми роками поступово збільшується.. За даними обласного управління лісового господарства у 2005-2006рр. зросла чисельність видри (до 535 особин), лісового кота (до 728 особин), рисі (до 165 особин), інші названі види мають незначне щорічне коливання по чисельності. Перелік видів фауни, якій загрожує небезпека, види фауни, що охороняються міжнародними договорами України та перелік видів фауни, що охороняються в регіоні наведено в таблицях 11.1, 11.2 та 11.3. Таблиця 11.1. Кількість фауни, якій загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів 1990

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

428 69 280 10 16 51 2 понад 30 тис. близько 30,5 тис.

2000 89 22 52 2 4 8 1 90 179

Види, яким загрожує небезпека 2003 2004 89 89 22 22 52 52 2 2 4 4 8 8 1 1 90 90 179 179

2005 93 22 53 3 6 8 1 90 183

2006 93 22 53 3 6 8 1 90 183

Таблиця 11.2. Види фауни, що охороняються міжнародними договорами України Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

2004 рік 30428 68 117 12

2005 рік 30428 68 117 12

2006 рік 39428 68 117 12

237

237

237

21

21

21

–

–

–

21

21

21

57

Таблиця 11.3. Перелік видів фауни, що охороняються, в регіоні

Назва виду

Червона книга України

1

2

Вовк - Canis lupus Вовчок лісовий - Dryomis laniger Вовчок ліщиновий Muskardinus avellanarius Полівка татранська Microtus tatricus Мишівка лісова Sicista betulina Видра річкова Lutra lutra Ведмідь бурий Ursus actos Куниця кам'яна Martes foina Куниця лісова Martes martes Горностай Mustela erminea Ласка - Mustela nivalis Тхір лісовий - Putorius putorius Норка європейська Mustela lutreola Борсук Meles meles Кіт лісовий Felis silvestris Рись звичайна Lynx lynx Олень благородний Cervus elaphus Козуля європейська Capreolus capreolus Пiдковонiс великий Rhinolophus ferrumequinum Пiдковонiс малий Rhinolophus hipposideros Довгокрилець звичайний Miniopterus shreibersi Нiчниця гостровуха Myotis blythii Нiчниця велика Myotis myotis Нiчниця довговуха або Бехштейна Myotis bechsteini Нічниця війчаста або Наттерера Myotis nattereri Нiчниця вусата Myotis mystacinus Нiчниця Брандта Myotis brandtii Нiчниця триколiрна Myotis emarginatus Нiчниця водяна Myotis daubentonii Вухань бурий Plecotus auritus Вухань австрійський Plecotus austriacus Широковух звичайний Barbastella barbastellus Нетопир-карлик Pipistrellus pipistrellus Нетопир Натузіуса або лісовий Pipistrellus nathusii Вечірниця мала Nyctalus leisleri Вечiрниця руда Nyctalus noctula Кажан пізній Eptesicus serotinus Кажан північний Eptesicus nilssonii Лилик двоколірний Vespertilio murinus

Бернська конвенція 3 Ссавці + +

CITES

CMS

AEWA

EUROBATS

4

5

6

7

+ +

+ + + + +

+

Європейський червоний список 8

+ + + + + + + + +

+

+

+ + +

+

+ +

+ + +

+

+

+

+

+

+

+ + + +

+

+

+ + +

+

+

+

+

+ +

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ +

+

+

+

+ + + +

+ + + +

+

+

+

58 1 Бурозубка альпійська Sorex alpinus Водяна полівка мала Arvicola terrestris scyermani Снігова полівка Chionomys nivalis Martins Білозубка білочерева Crocidura leucodon Білозубка мала Crocidura suaveolens Cricetus cricetus хом'як звичайний Erinaceus europaeus їжак європейський Сурок гірський Marmota marmota Рясоніжка велика Neomys fodiens Рясонiжка мала Neomys anomalus Вивірка звичайна Sciurus vulgaris Мiдиця альпiйська Sorex alpinus Мідиця звичайна - Sorex araneus Мідиця мала - Sorex minutus Слiпак буковинський Spalax graecus Слiпак подiльський Spalax zemni Ховрах євpопейський Spermophilus citellus Ховрах крапчастий Spermophilus suslicus Червоновола гагара Gavia stellata Чорновола гагара G. arctica Малий норець Podiceps ruficollis Чорношиїй норець P. nigricollis Бугай - Botaurus stellaris Бугайчик - Ixobrychus minutus Квак - Nycticorax nycticorax Мала біла чапля Egretta garzetta Руда чапля - A. purpurea Гуска білолоба - Anser albifrons Гуска сіра - Anser anser Крижень - Anas platyrhynchos Коровайка - Plegadis falcinellus Білий лелека - Ciconia ciconia Чорний лелека - C. nigra Осоїд - Pernis apivorus Рудий шуліка - Milvus milvus Чорний шуліка - M. migrans Польовий лунь - Circus cyaneus Луговий лунь - C. pygargus Болотяний лунь - C. aeruginosus Великий яструб Accipiter gentilis Малий яструб - A. nisus Зимняк - Buteo lagopus Звичайний канюк -.B. buteo Малий підорлик Aquila pomarina Змієїд - Circaetus gallicus Орел-карлик -Hieraaetus pennatus Степовий орел - Aquila rapax Великий балобан - A. clanga Малий балобан -A. pomarina Беркут - A. chrysaetos Балобан - Falco cherrug Сапсан - F. peregrinus Чеглок - F. subbuteo Дербник - F. columbarius

2 +

3 +

4

5

6

7 +

8

+ + + + + + +

+ +

+ + + + +

+ + +

+

+

+ Птахи + + + + + + + +

+ + + +

+ + + + + + + + +

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+ +

+

59 1 Кібчик - F. vespertinus Степовий боривітер F. naumanni Боривітер звичайний Falco tinnuculus (Cerchneis) Перевізник Actitis hypoleucos Глухар - Tetrao urogallus Сірий журавель - Grus grus Погонич- - Porzana porzana Деркач - Crex crex Чорниш - Tringa ochropus Дупель - G. media Чорний крячок - Chlidonias nigra Річковий крячок Sterna hirundo Пугач - Bubo bubo Вухата сова - Asio otus Болотяна сова A. flammeus Сипуха - Tyto alba Совка - Otus scops Волохатий сич Aegolius funereus Хатній сич - Athene noctua Сичик-горобець Glaucidium passerinum Сіра сова - Strix aluco Довгохвоста сова - S. uralensis Дрімлюга Caprimulgus europaeus Сиворакша Coracias garrulus Голуба рибалочка Alcedo atthis Звичайна бджодлоїдка Merops apiaster Одуд - Upupa epops Крутиголовка Jynx torguilla Зелений дятел Picus viridis Сивий дятел P. canus Чорна жовна Dryocopus martius Великий строкатий дятел Dendrocopos major Сирійський дятел - D. siriacus Середній дятел - D. medius Білоспинний дятел D. leucotos Малий дятел D. minor Трипалий дятел Picoides tridactylus Стриж - Аpus apus( pallidus) Ластівка берегова Riparia riparia Сільська ластівка Hirundo rustica Міська ластівка Delichon urbica Лісовий щеврик Anthus trivialis Луговий щеврик A. pratensis Червоногрудий щеврик Anthus cervinus Гірський щеврик A. spinoletta Жовта плиска M. flava Гірська плиска Motacilla cinerea Біла плиска M. alba Сорокопуд-жулан Lanius collurio Сірий сорокопуд L. excubitor Іволга Oriolus oriolus Горіхівка Nucifraga caryocatactes Омелюх Bombicilla garrulus Звичайна оляпка Cinclus cinclus Кропивник Troglodytes troglodytes Альпійська тинівка Prunella collaris Лісова тинівка P. modularis Рябогруда славка. Sylvia nisoria Чорноголова славка. S. atricapilla

2 +

3 + + +

4

5

6

7

8 +

+ +

+ +

+

+ + +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+

+ + + + + +

+

+ + + +

+ +

+ + + + + + + + +

60 1 Садова славка S. borin Сіра славкаю S. communis Прудка славка S. curruca Жовтоголовий корольок Regulus regulus Червоноголовий корольок R. ignicapillus Мухоловка-білошийка Ficedula albicollis Мала мухоловка. F. parva Сіра мухоловка Muscicapa striata Луговий чекан Saxicola rubetra Чорноголовий чекан S. torquata Звичайна камінка Oenanthe oenanthe Кам'яний дрізд Monticola saxatilis Звичайна горихвістка Phoenicurus phoenicurus Чорна горихвістка. P. ochruros Малинівка - Erithacus rubecula Західний соловей Luscinia megarhynchos Східний соловейк - L. luscinia Синьошийка - L. svecica Гірський дрізд - T. torquatus Ремез. Remiz pendulinus Болотяна гаїчка - Parus palustris Чорноголова гаїчка - P. montanus Чубата синиця - P. cristatus Чорна синиця - P. ater Голуба синиця - P. caeruleus Велика синиця - P. major Синиця довгохвоста Aegithalos caudatus Синиця болотяна - Parus palustris Повзик - Sitta europaea Звичайна пищуха Certhia familiaris Канареєчний в'юрок Serinus serinus Зеленяк - Chloris chloris Чиж - Spinus spinus Щиглик - Carduels carduelis Коноплянка Acanthis cannabina Золотомушка чеpвоночуба Regulusingicapillus Звичайна чечітка - A. flammea Скеляр строкатий Monticola saxatilis Глушець - Tetrao urogallus Ялиновий шишкар Loxia curvirostra Костогриз Coccothraustes coccothraustes Звичайна вівсянка - E. citrinella Очеретяна вівсянка E. schoeniclus Вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita Вівчарик жовтобровий Phylloscopus sibilatrix Черепаха болотна Emys orbicularis Веретільниця ламка Anguis fragilis Ящірка прудка - Lacerta agilis Ящірка живородна

2

3 + + + +

+

+ + + + + + +

+

+ + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + +

+

+ +

+

+

+

+ + + + + + + Плазуни + + + +

4

5

6

7

8

61 1 Lacerta vivipara Ящірка зелена - Lacerta viridis Вуж звичайний - Natrix natrix Полоз лісовий - Elaphe longissima Мідянка звичайна Coronella austriaca Гадюка звичайна - Vipera berus

2

3

+ +

+ + + +

Саламандра плямиста Salamandra salamandra Тритон звичайний Triturus vulgaris Тритон альпійський Triturus alpestris Тритон карпатський Triturus montandoni Тритон гребінчастий Triturus cristatus Кумка гірська Bombina variegata Ропавка звичайна Pelobates fuscus Ропуха звичайна - Bufo bufo Ропуха зелена - Bufo viridis Квакша - Hyla arborea Жаба озерна - Rana ridibunda Жаба гостроморда - Rana arvalis Жаба прудка - Rana dalmatina Жаба трав’яна - Rana temporaria

+

Харіус європейський Thymallus thymallus Харіус європейський Thymallus thymallus Лосось дунайський- Hucho hucho Бистрянка - Alburnus bipunctatus Вусач південний Barbus meridionalis petenyi Андруга закарпатська Leuciscus souffia agassizi Підуст - Chondrostoma nasus В’юн - Misgurnus fossilis Жерех - Aspius aspius Щипівка звичайна - Cobitis taenia Стерлядь - Acipenser ruthenus Уклейка - Alburnus albidus – Бичок-головач - Gobius kessleri Пічкур дунайський Gobio uranoscopus Йорж смугастий Gymnocephalus schraetser Верхівка - Leucaspius delineatus Чехонь - Pelecus cultratus Гірчак звичайний - Rhodeus sericeus Вирезуб - Rutilus frisii Сом звичайний - Silurus glanis Умбра - Umbra krameri Чоп великий - Zingel zingel Чоп малий - Zingel streber

+

Мінога угорська Lampetra danfordi

+

Веснянка велика Perla maxima Красуня-діва Colopteryx virgo Бджола-тесляр Xylocopa valga Бджола-тесляр фіолетова Xylocopa violaceae

+

4

5

6

7

8

+ Земноводні + +

+

+

+

+ + + +

+

+ + + + + + + Кісткові риби +

+

+

+

+ + +

+

+

+

+

+

+ + + + + + + + +

+ + + +

+ + + + + + + + Круглороті Комахи

+ + +

+ +

62 1 Бджола-листоріз люцерновий Megachila rotundata Вусач альпійський Rosalia alpina Жук-олень Lucanus cervus Жук-самітник Osmoderma eremita Махаон Papilio machaon Подалірій Iphiclides podalirius Мнемозина Parnassius mnemosyne Переливниця велика Apatura iris Стрічкар тополевий Limenetis populi Люцина Hamearis lucina Сатир гірський Манто Erebia manto Синявець непарний Lycaena dispar Синявець аріон Maculinea arion Бражник прозерпіна Proserpinus proserpina Бражник скабіозовий Hemaris tityus Бражник мертва голова Acherontia atropos Сатурнія аглія Aglia tau Сатурнія мала Eudia pavonia Шовкопряд березовий Endromis versicolora Ведмедиця-господиня Callimorpha dominula Ведмедиця Гера Callimorpha quadripunctaria Ведмедиця велика Pericallia matronula Стрічкарка блакитна Catocala fraxini Стрічкарка малинова Catocala sponsa Джміль яскравий Bombus ponorum Джміль моховий Bombus muscorum Кошеніль польська Porphyrophora poloniсa

2 +

Рак широкопалий Astacus astacus

+

Всього - 281

98

3

4

5

6

7

8

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ + + + +

+

+

+

+

+

+ + + + + + + + + + + + + Ракоподібні

232

12

2

21

20

В області діють комплексні програми щодо профілактики сказу та трихінельозу. Стан захворюваності диких тварин та птахів систематично розглядається на обласній протиепізоотичній комісії облдержадміністрації. З метою профілактики та у межах проведення заходів з хворобами диких тварин державною службою ветеринарної медицини протягом 2006 р. проведено ряд моніторингових досліджень по видам захворювань: сказ, бруцельоз, лептоспіроз, саркоцистоз, трихінельоз, чума, лейкоз та пташиний грип. Відповідно до мо-

63

ніторингових досліджень перевірено на сказ 120 лисиць (1 випадок у Берегівському районі), 3 вовки та 1 борсук. На трихінельоз перевірено 168 голів лисиць, з яких виявлено 13 позитивних досліджень у Рахівському, Воловецькому, Свалявському, Мукачівському, Іршавському, Берегівському та Перечинському районах. З 18 перевірених вовків на трихінельоз виявлено 16 позитивних проб у Рахівському, Воловецькому, Свалявському, Мукачівському та Перечинському районах. Проведено моніторинг перелітних птахів (439 особин) та 976 диких синантропних птахів на наявність пташиного грипу. у яких не виявлено позитивних досліджень. Із основних видів мисливської фауни за спеціальним обліком чисельності мисливських тварин у 2006 році, який було проведено на площі 1126,68 тис.га при безпосередній участі представників Держуправління, налічувалось понад 5,8 тис. козуль, 2,1 тис. кабанів, 2,2 тис. оленів. Чисельність копитних видів мисливських тварин у порівнянні з 2004 роком збільшилась. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин по Закарпатській області наведена у таблиці 11.4. Таблиця 11.4. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин по

Закарпатській області Види мисливських тварин (голів) 1 олень козуля кабан заєць-русак

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2 2155 5415 1793 25087

3 2179 5410 1944 30868

4 2248 5894 2164 31095

Веденням мисливського господарства в області займаються 25 організацій, за якими закріплені мисливські угіддя: в т.ч. 18 громадських мисливських організацій, гарнізонне товариство мисливців та рибалок і 6 державних лісових та лісомисливських господарств. Площа наданих мисливських угідь в користування по області складає 991,1 тис.га. Мисливське впорядкування проведено на площі 1126,68 тис.га. Переважна більшість робіт у мисливських угіддях громадських організацій виконується за рахунок залучення до праці мисливців. У 2006 році відстріляно 170 особин копитних тварин проти 129 у 2004 році, з них зокрема: 40 козуль, 57 кабанів. Добування основних видів мисливських тварин по Закарпатській області наведено у таблиці 11.5 Таблиця 11.5. Добування основних видів мисливських тварин по Закарпатській області Рік

1 2004

Види мисливських тварин (голів) 2 олень козуля кабан лань

Затверджений ліміт добування 3 26 67 108 18

Видано ліцензій

Добуто

4 18 64 82 18

5 18 54 57 3 (переселено)

2 58 57

2 (сел.)

40 57

Не використано ліцензій 6 10 25 15

2005 олень козуля кабан

19 58 105

17 18 48

Причина невикористання 7

64 1 куниця

2

3 29

4 29

5 16

6 13

олень козуля кабан куниця

9 85 151 30

4 (сел) 87 158 20

4 73 93 11

5 14 65 9

7

2006

Примітка: за останні три роки добування оленя здійснювалось виключно в порядку селекції.

Негативним явищем є фактор турбування в мисливських угіддях. Найбільшу шкоду фауні завдають собаки (особливо новонародженим особинам та молодняку диких тварин), які супроводжують домашніх тварин під час безсистемного випасу. До факторів турбування в останні роки слід віднести масові відвідування угідь туристами та населенням в період збору продукції побічного користування (грибів, ягід, дикоростучих плодів, тощо). В області за останні декілька десятиріч виявлено ряд не аборигенних видів ссавців та риб. За даними Ужгородського національного університету (к.б.н. Потіш Л.А.) та Інституту екології Карпат НАН України (ст.н.с. Башта А.-Т.) обліковано 10 видів ссавців. Це: Миша курганчикова Mus spicilegus Petenyi, 1882. На Паннонській низовині в середині минулого століття Петенi описав форму Mus musculus spicilegus Petenyi (Chyzer, 1882; цит. за Туряниним, 1959), яка пізніше була виділена в окремий вид (Межжерин, 1994). Сьогодні курганчикова миша - звичайний вид території східної частини Угорщини (З. Бігарі, усне повідомл.) та значної частини Словаччини (Krištofik, Danko, 2003). Інформація щодо виявлення цього виду на території Закарпатської області (околиці с.Великі Ком'яти Виноградівського р-ну) походить з першої половини ХХ ст., але пізніша ревізія знахідки виявила, що особина належить до виду Mus musculus (Macholán, 1995). За неперевіреними даними, на території Закарпатської області виявлений в двох місцях в Ужгородському р-ні: на околиці с. Комаровці (близько 10 курганчиків) і на околиці с. Малі Геєвці (4 курганчики). Бобер європейський Castor fiber Linnaeus, 1758. Особини, поселення яких виявлене в лютому 2005 р. на каналі поблизу с. Невицьке Ужгородського р-ну, очевидно, походять з території Угорщини (найближче поселення бобрів розташоване за 10 км до українського кордону, на р. Тур; усне повід. З. Бігарі). За словами місцевих жителів, боброва “хатка” в цьому місці з’явилася два-три роки тому. Вона розташована досить близько до населеного пункту – 100-150 м до найближчих житлових будинків, що, однак, не завадило тваринам успішно тут оселитися. Восени 2005 р. заселена боброва "хатка" виявлена на заплавних островах поблизу с.Дротинці Виноградівського р-ну (на р.Тиса). Ще одне поселення бобра, що складалося з 3-х "хаток", у 2003 рр. було знайдене на р. Лубня у Велико-Березнянському районі, але в 2005 р. тут не виявлено жодної особини (інформація співробітників НПП “Ужанський”). Ці тварини, ймовірно, проникли на територію області з Бещадського національного парку (Польща). Кріль дикий Oryctolagus cuniculus (Linnaeus, 1758). Спроби акліматизації дикого кроля в Берегівському та Іршавському районі в 70-х роках ХХ ст. були

65

здійснені Карпатською лабораторією мисливства та форелівництва, однак успіху не мали. Найближча до Закарпаття територія, де цей вид трапляється, але рідко – центральні частини Угорщини або Словаччини. Заєць білий Lepus timidus Linnaeus, 1758. У середині ХХ ст. були здійснені спроби акліматизувати цей вид на території Карпат. У листопаді 1963 р. 45 особин (Lepus timidus kozhevnikovi Ognev) з Іркутської області було випущено на г. Говерла (Ясінянський лісокомбінат, Рахівський р-н) і приблизно стільки ж – у районі полонини Рівної у Перечинському районі (Татаринов, 1973; Турянин, 1974). Спроба успіху не мала. Більшість випущених тварин загинули від хижаків, оскільки в них линька і процес заміни сірого літнього хутра на біле зимове відбувся в листопаді, а стійкий сніговий покрив з’явився в той рік лише в січні. Тварини, що все-таки пережили зиму, навесні були виловлені собаками пастухів (Турянин, 1974). Олень плямистий Cervus nippon Temminck, 1838. У кінці 1970-х років невелике стадо плямистих оленів (18 голів) було завезене на територію приписного господарства “Ізанське”, де утримувалося у вольєрі. Через 2 роки стаду вдалося втекти з вольєру і розбігтися по території Хустського, частково Міжгірського районів. З огляду на загрозу гібридизації з місцевими особинами благородного оленя, тварини були відстріляні. Лань Dama dama (Linnaeus, 1785). Рідкісний інтродукований вид. У 1970-х роках невелике стадо ланей (точна кількість не відома) було завезене на територію області з заповідника “Асканія-Нова”. У 1995 р. мала місце повторна спроба акліматизувати ланей, що походили з Угорщини. Сьогодні стадо утримується лише у вольєрі на території мисливському господарстві “Нове Село” Берегівського ДЛГ. Ймовірне утримання окремих особин у вольєрах приватних рекреаційнотуристичних господарствах. Муфлон Ovis ammon Linnaeus, 1758. У 1972 (чи, згідно з іншими даними, у 1971) р. 10 особин муфлона з метою акліматизації було завезено у мисливське господарство “Нове Село”: частину – з Західних Карпат (Чехословаччина), частину – Азово-Сивашського заповідно-мисливського господарства та, ймовірно, з “Асканії-Нова”. Після деякого періоду утримання у вольєрах, тварин намагалися акліматизувати в альпійському та субальпійському поясі Чорногори та інших масивів. Дані отримані з роботи І. Турянина (1974) і від працівників Карпатської лабораторії мисливства та форелівництва. Друга спроба була здійснена в 1986-88 рр., коли 20 особин муфлона були випущені в районі г. Синяк, Мукачівського лісокомбінату. Обидві спроби успіху не мали. Собака єнотоподібний Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834). Акліматизований вид. У вересні 1953 р. у Шаланківському лісі (Виноградівський р-н) було випущено 80 особин єнотоподібного собаки (39 самок і 41 самець), завезених з Дніпропетровської, Київської та інших областей країни (Татаринов, 1973; Турянин, 1974). Однак, на відміну від інших районів України, на Закарпатті ця спроба успіху не мала: поодиноких особин спостерігали лише протягом кількох років після випуску на волю в Ужгородському, Виноградівському, Перечинському, Берегівському, Хустському районах. В останнє десятиріччя єнотоподібний собака знову з’явився в Закарпатській області. Окремі особини спостерігалися біля р.Тиса, південніше м.Виноградів, а також виявлені за слідами на снігу в ур.Великий Ліс (Нодь-ліс) та ур.Оток біля с.Квасове Берегівського р-ну, в ур.Рафайлів Ліс, Бере-

66

гівського р-ну (Боднар, 2005). Одна особина цього виду загинула від мисливського пса в молодому буковому лісі біля с. Гута Ужгородського р-ну. Ще один випадок відомий з с. Андріївка, Ужгородського р-ну, де особина була також здобута мисливським псом. Найімовірніше, ці особини проникли в Закарпатську область зі Словаччини або Угорщини, де єнотоподібний собака з’явився ще в середині минулого століття (Mitchell-Jones et al., 1999) і завдяки своєму високому репродуктивному потенціалу, низьким трофічним вимогам, значною адаптаційною здатністю, широко розселився по рівнинній і передгірній частинах її території. Будучи хижаком, він став істотним фактором впливу на чисельність дрібної фауни, передовсім мисливської дичини. У природних районах свого поширення єнотоподібний собака має здатність на зиму впадати в сплячку. Його спостереження в зимовий період на Закарпатті можуть свідчити або про недостатню величину кормової бази і, відповідно, кількість жирового запасу на зиму, або ж поведінкову адаптацію до існування в порівняно тепліших умовах Європи. Така особливість зимової поведінки виду виявлена на всій території Центральної Європи (Spitzenberger, 2001). Шакал Canis aureus Linnaeus, 1758. До кінця ХХ ст. шакал був виявлений на всій території Угорщини (З. Бігарі, усне повід.). Тому його поява у рівнинній частині Закарпатської області була цілком очікувана. Неперевірена інформація про здобування виду на території Закарпатської області походить ще з 2002 р. Загалом, за словами мисливців Виноградівської та Берегівської районних рад УТМР за період 2002-2004 рр. було здобуто 6 особин шакала. Перший підтверджений факт здобуття шакала – січень 2005 р., біля с. Королеве Виноградівського р-ну. Норка американська Mustela vison Schreber, 1777. Дика популяція американської норки сформувалася на Закарпатті за рахунок особин, що втікали зі звірогосподарств. Сьогодні ця норка - звичайний вид у рівнинній частині Закарпатської області. Є ймовірність появи ще 5 видів ссавців, а саме: підковик південний Rhinolophus euryale Blasius, 1853; нічниця крихітна Myotis alcathoe (Helversen et Heller, 2001); Вечірниця велика Nyctalus lasiopterus (Schreber, 1780); нетопир білосмугий Pipistrellus kuhlii (Kuhl, 1817); єнот-полоскун Procyon lotor (Linnaeus, 1758). Їх поява у наступні десять років можлива у зв’язку із поширенням у сусідніх європейських країнах – Угорщині, Словаччині та Румунії. Виявлені представники не аборигенних видів риб в області: Ameiurus melas - канальний сом світлий. Представник північно – американської фауни. Новий вид фауни Закарпатської області. Проникнення його ймовірно відбулось по р. Тиса та Латориця під час повеней або завдяки гідрофільним птахам. Рідкісний у виловах рибалок – любителів рівнинної частини області, де населяє стариці, канали. Точних відомостей про біологію та екологію немає.

Amerius nebulosus ( Le Sueur, 1919 ) – канальний сом світлий, карликовий сомик. Представник північно – американської фауни. З’явився у водоймах області в 50 – 60 роки ХХ століття. Шляхи появи цього виду у фауні області, як і попереднього виду точно не з’ясовані. Вважається, що він проник на територію області по основним притокам р.Тиса. На сьогоднішній день звичайний, зрідка масовий вид водойм рівнинної частини області, де полюбляє стариці, меліоративні канали.

67

Зрідка при відсутності великої кількості паводків проникає по руслам рік в середню течію, де притримується уповільнених ділянок. Найбільш стійка чисельність властива для басейну р. Латориця, особливо її рівнинної ділянки. Точних відомостей про біологію та екологію немає.

Ctenopharyngodon idella ( Valenciennes, 1844 ) – білий амур східно азіатський - представник далекосхідної фауни. Вид завезений з метою розведення в тепловодних господарствах та боротьбою з заростанням риборозплідних водойм в 50-х роках ХХ століття. Внаслідок руйнування дамб та за допомогою птахів вид потрапив у природні водойми. Рідкісний у виловах рибалок – любителів нижніх течій р. Латориця та Тиса. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає.

Hypophthalmicthys molitrix ( Vallensiennes, 1844 ) – товстолоб білий амурський. Представник далекосхідної фауни. Як і попередній вид – завезений в тепловодні рибо господарства для промислового розведення, з яких різними шляхами потрапив у природні водойми. Частіше всього зустрічається у виловах рибалок – любителів на р. Латориця, її нижнього течії. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає.

Aristichthys nobilis ( Richardson, 1845) – товстолобик строкатий південно китайський. Представник далекосхідної фауни. Шлях проникнення, поширення цього виду схожі до двох попередніх.

Lepomis gibbosus Linne, 1758 - окунь сонячний. Представник північно – американської фауни. Точних відомостей про шлях проникнення виду в Європу відсутній. Існує припущення, що цей вид був випущений акваріумістами. Населяє стоячі та слабо текучі водойми, які добре прогріваються влітку. Відсутній в основних руслах рік Закарпаття. Масовий в старицях рік Тиси та Латориці. Створює конкуренцію за ресурс аборигенним видам. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає.

S. gairdnerii Richardson, 1836 – форель райдужна. Інтродукований вид, який поряд із байкальським омулем, гольцем масово випускався у водойми області з метою підвищення їх продуктивності. На відміну від двох останніх прижився і населяє верхні течії основних річок області та їх високогірні притоки – потоки. Як менш вибагливий до кисневого та температурного режимів в невеликій кількості зустрічається і в середніх течіях рік. Природній конкурент форелі струмкової.

Perccottus glenii Dybrowski, 1877 – головешка, ротань. Представник далекосхідної фауни. Існують різні версії проникнення цього виду. Утримувався акваріумістами. Можливо поряд із товстолобом білим амурським та іншими далекосхідними видами завезений людиною. Масовий вид нижніх течій рік Закарпатської області. В окремих водоймах фоновий вид. Відсутність конкурентів та надзвичайна агресивність сприяє його масовому розселенню у водоймах області. Єдиним стримуючим фактором є швидкість течії, оскільки вид полюбляє стоячі та слабо текучі водойми. Точних відомостей про біологію та екологію в природних водоймах немає.

68

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки” Держуправлінням розроблено та за погодженням з облдержадміністрацією затверджено рішенням обласної ради від 12 січня 2006 року № 695 Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі Закарпатської області на 2006-2020 роки. У 2006 р. оголошено об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення геологічну пам’ятку природи „Скелі” площею 51,0 га. (рішення обласної ради від 12.01.2006 р. № 694). Завершено доопрацювання документації по створенню національного природного парку „Зачарований край” площею 6101 га на базі однойменного Регіонального ландшафтного парку. Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 05.04.2006 р.№203 „Про розширення території Карпатського біосферного заповідника” на площі 13,2 тис.га, у т.ч. 9,9 тис.га із вилученням земель від землекористувачів. Матеріали до проекту Указу Президента України згідно рішення сесії Рахівської районної ради від 15.12.2006 р. № 79 та на клопотання Рахівської райдержадміністрації щодо розширення території Карпатського біосферного заповідника повторно направлені на розгляд та погодження із землекористувачами та місцевими органами самоврядування. Проведеними заходами Держуправління спільно з НПП “Синевир” водноболотне угіддя міжнародного значення „Озеро Синевир” забезпечено охороною, на його межах встановлено спеціальні знаки та аншлаги та розроблено паспорт водно-болотного угіддя „Озеро Синевир” площею 29,2 га. На виконання Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” та відповідного доручення Кабінету Міністрів України у 2006 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення шляхом уточнення їх меж у натурі та винесенням на картографічний матеріал. Цими заходами охоплено 318 таких територій загальною площею 11,3 тис.га. На винесення меж у натуру територій та об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення у 2006 році спрямовано кошти фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів – 100 тис. грн., власні кошти – 500 тис. грн., інші джерела – 20 тис.грн. За даними обласного головного управління земельних ресурсів площі земельних угідь за останні 3 роки не зазнали суттєвих змін. Зросла площа земель природоохоронного призначення – територій та об’єктів природно-заповідного фонду, яка на 01.01.2007 р становить 159,6 тис.га (12,7 %). Дані земельних угідь – складових екомережі наведено у таблиці 12*.1.

69

Таблиця 12*.1. Складові структурних елементів екологічної мережі в розрізі одиниць адміністративно-територіального устрою регіону

* станом на 01.01.2007 року дані відсутні

7 0,9

8 *

9 13,3

10 724,2

11 0,2

12 0,5

13 0,5

14 15,6

15 225,9

радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

пасовища, сіножаті

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

6 0,5

землі під консервацією

5 159,6

рекреаційні території

4 1141,2

курортні та лікувальнооздоровчі території

3 1257,0

ліси та інші лісовкриті площі

2 Закарпатська область

прибережні захисні смуги

1

Складові елементи екомережі, тис. га

водоохоронні зони

Загальна площа екомережі, тис. га

відкриті заболочені землі

Загальна площа, тис. га

водно-болотні угіддя

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

№ з/п

16 -

70

На даний час прибережні захисні смуги не закріплені за водогосподарськими організаціями і не видані державні акти на право постійного користування ними. Ні по одній з місцевих рад області, на території яких є водні об’єкти, прибережні захисні смуги не винесені в натуру і не закріплені за об’єктами господарювання. За даними обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству площа водних об’єктів становить площа земель водного фонду складає 12,1 тис.га, з яких 5782,8 га (річки - 3150,4 га; канали – 1742,4 га; озера – 10,0 га, водосховища та ставки – 880,га) знаходиться у користуванні водогосподарських організацій, 7,0 тис.га – в інших користувачів Штучні водойми на території області одноразово виконують акумуляційні функції прийому паводкових вод, є місцем для перелітних видів птахів на міграційних шляхах, їх площа становить 1,2 тис.га. Промислове добування риби з природних водойм в області не проводиться, Роботи по осушенню водно-болотних угідь не проводились. В області нараховується 14,3 тис.га деградованих земель, що утворились від впливу повеней 1998 та 2001 рр., ці землі в основному є сільгоспугіддями, що використовує населення вздовж річок і потоків. Більша їх кількість традиційно розташована у прибережних смугах. Під консервацією на обліку знаходяться 0,527 тис.га земель – це землі залуження під пасло та під заліснення. Проводились роботи щодо рекультивації порушених земель та відновлення їх природного стану на площі 0,0203 тис.га (таблиця 12*.2.). Таблиця 12*.2. Роботи щодо рекультивації порушених земель та відновлення їх природного стану в Закарпатській області

Рекультивовано земель Законсервовано земель у т.ч. шляхом: залуження заліснення

Проведені заходи у 2006 році, площа, тис. га

Загальна площа станом на 01.01.2007 р., тис. га

0,0203

0,0203

0,527

0,527

0,181 0,346

0,181 0,346

У Закарпатті взято на облік понад 30 тис. видів фауни та понад 2 тисячі видів флори, з них червонокнижних видів знаходяться під охороною 117 видів тваринного світу та 151 вид рослинного світу. У ботанічному саду Ужгородського Національного університету ведеться догляд за 2,5 тис. видів рослинного світу, в т.ч. за 36 червонокнижними видами. Для збереження фауни зменшено терміни на проведення полювання на диких парнокопитних та хутрових тварин у мисливський сезон 2006/2007 року. Зокрема, по індивідуальному полюванню на козулю (з 08.08.06р до 15.10.06р.), на молодняк козулі і оленя благородного – тільки діагностичний і селекційний відстріл. Зменшено виходи на полювання, на парнокопитних індивідуальне полювання – середа, субота, неділя, колективне та облавне неділя, на хутрових – неділя, на зайця-русака - з 05.11.2006 року. У 2006 році для захисту середовища існування мисливських тварин підприємствами обллісгосгоспу здійснено 1187 рейдів, у т.ч. 300 – разом з правоохоронними органами. Проведено ряд біотехнічних заходів, зокрема: створено кормових

71

полів на площі 110,2 га, облаштовано 288 підгодівельних майданчиків, 782 водопоїв, виготовлено 843 навісних годівниць, встановлено 473 аншлаги та 155 панно. В області створено Координаційну раду з питань формування національної екомережі та регулярно проводяться її засідання. У травні 2006 року проведено друге засідання обласної Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі Закарпатської області. Також проведено вперше з питань розвитку природно-заповідної справи спільне засідання колегій Мінприроди України та облдержадміністрації (22 вересня 2006 р.), за результатами якої розвиток природно-заповідної справи в України у сукупності з туризмом і рекреацією розглядається як один із напрямків соціально-економічного розвитку. На виконання заходів з розвитку обласної екомережі у 2006 р. відповідно до Програми за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти на загальну суму 439,1 тис.грн (26 % від загального кошторису цього фонду). Ці кошти спрямовано на: - проведення заходів по утриманню територій та об’єктів природно-заповідного фонду як місцевого значення так і загальнодержавного значення; - реконструкція автодороги до Синевирського озера, яке одноразово є водноболотним угіддям міжнародного значення ( 200,0 тис.грн.); - створення форелеінкубатора та проведення конференції до 140-річчя Княгинського метеориту в Ужанському Національному природному парку (30,1 тис.грн ); - видання журналу “Зелені Карпати” і виготовлення експозиції у Долині нарцисів Карпатського біосферного заповідника ( 35,0 тис.грн.). На 2007 р. заплановано фінансування на проведення заходів розвитку обласної екомережі з коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на загальну суму понад 370 тис.грн (38 % від загального кошторису цього фонду). Таблиця 12*.3. Фінансування заходів щодо формування національної екомережі в розрізі джерел фінансування, тис.грн всього, у тому числі з:

місцевого бюджету

439,1

-

370,0

-

з них з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища 439,1 Заплановано на 2007 рік 370,0

відсоток (%) від загального розміру фонду ОНПС 26

грантів та інших місцевих джерел фінансування

38

-

-

З метою інформування громадськості, на веб-сайті держуправління розміщено матеріали інформацію щодо формування екомережі в області, здійснювалось видавництво еколого-просвітницької літератури. Питання про створення екомережі обговорювалось на двох міжнародних конференціях.

72

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ Реалізуючи вимоги законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про природно-заповідний фонд України” та на виконання Указів Президента України за останні 10 років з ініціативи держуправління екоресурсів у взаємодії з науковцями та громадськістю вдалося вдосконалити і розширити мережу об’єктів і територій природно-заповідного фонду в області. Відповідно до цього зріс відсоток цієї мережі. Наприклад, у 1992 році він становив 6,5%, в 1995 році - 8,9% то на 01.01.2007 р. він становить 12,7% до загальної площі області. Структура та динаміка структури природно-заповідного фонду Закарпатської області наведена у таблицях 12.1. та 12.2. Таблиця 12.1. Структура ПЗФ Закарпатської області (станом на 01.01.2007 року) № п\п

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам”ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного знаМісцевого значення Всього чення Кількість Площа Кількість Площа Кількість 1 53630 1 2 79558,3 2 4 37,9 4 1 6100 1 22 13688,6 40 4202,9 62 2 1482 1 188,4 4 1879 11 1188,5 9 2659 17 1030,7 4 6807 1 75,0 1 606,6 1 49,9 5 819,0 1 105,0 1 851,4 1 150,0 9

463,7

330

476,0

1 6 1 1

22,0 385,0 41,7 15,0

40

88,5

86,4

25 227 1 38 -

1 1

38,0

36

147465,0

Площа 53630 79558,3 37,9 6100 17941,5

339

888,7

27,3 185,0 1,0 174,2 -

1

86,4

33

138,2

33

138,6

9 417

1184,3 12088,3

9 453

1184,3 159604,3

Таблиця 12.2. Динаміка структури природно-заповідного фонду Закарпатської області Категорії територій та об’єктів ПЗФ

1 Біосферні заповідники Національні природні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення Заказники місцевого значення Пам’ятки природи загальнодержавного значення Пам’ятки природи місцевого значення Заповідні урочища Ботанічні сади загальнодержавного зна-

На 01.01.2006 р. Кількість Площа (шт.) (га) 2 3 1 53630 2 79558,3 1 6100 22 13688,6 40 4202,9

На 01.01.2007 р. Кількість Площа (шт.) (га) 4 5 1 53630 2 79558,3 1 6100 22 13688,6 40 4202,9

9

463,7

9

463,7

330 9 1

425 1183,3 86,4

331 9 1

476 1183,3 86,4

73 1 чення Ботанічні сади місцевого значення Дендрологічні парки загальнодержавного значення Дендрологічні парки місцевого значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Разом Фактична площа ПЗФ % фактичної площі ПЗФ від площі АТО

2

3

4

5

-

-

-

-

-

-

-

-

4

37,9

4

37,9

1

38,0

1

38,0

33

138,6

33

138,6

452

159553,3

453

159604,3

12,7

12,7

У 2006 р. рішенням обласної ради від 12.01.2006 р. № 694оголошено об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення геологічну пам’ятку природи „Скелі” площею 51,0 га. На виконання обласної Програми розвитку екомережі проводились заходи по виготовленню документації на створення лісового заказника місцевого значення “Темнатик” площею до 1,4 тис.га у Воловецькому районі. Держуправлінням разом з науковцями УжНУ проводились заходи з інвентаризації територій, придатних для створення природно-заповідних об’єктів області. Зокрема по визначенню заплавних територій в межах сільських рад та включення їх до складу РЛП "Притисянський" (площею до 22,1 тис.га) у Виноградівському, Берегівському та Ужгородському районах. У 2006 році зарезервовано частину площі урочища „Дубки” (околиця с. Лопушанка Свалявського району) під об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення. Карпатським біосферним заповідником підібрана площа та підготовлено обґрунтування по включенню до складу заповідника водно-болотних угідь у заплаві річки Тиса в Хустському районі на площі 2290 га. З них заплавні ліси – близько 150 га, зарослі вербняків – близько 1600 га, водне дзеркало (акваторія) – близько 250 га, заливні луки та болота - близько 250 га, прируслові галечники - близько 20 га, дамби та інші гідроспоруди – 10 га, інші землі – близько 10 га Протягом 2006 року проведено інвентаризацію 318 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розглянуто наявні охоронні зобов’язання і картографічний матеріал на 98 об’єктів ПЗФ, підписано у землекористувачів 86 нових охоронних зобов’язань. Ці заходи будуть продовжені протягом 2007 року. За даними головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму облдержадміністрації за результатами діяльності розвитку туристично-рекреаційної галузі у 2006 р. відбулись позитивні динамічні тенденції. На 22% збільшилась кількість обслуговуваних туристів (374,4 тис. осіб), надано послуг на 16% більше проти 2005 р. (134,3 млн.грн), створено додатково 248 робочих місць. В області зареєстровано 5 інвестиційних проектів в галузі туризму на загальну суму 17,6 млн.дол. США Найбільшою популярністю в області користуються наступні види туризму: оздоровчо-лікувальний, сільський зелений туризм та активні види відпочинку – пішохідний, гірськолижний, водний і кінний. Значна увага в області приділяється розвитку туритстично-рекреаціїних та курортних зон, як складової екомережі. Закарпатська область має високий природно-рекреаційний та туристично-курортний потенціал через бальнеологічні ресурси (лікувальні мінеральні і термальні води, грязі, озокерит, ропа озера Кунігунда, соляні шахти), місцеві види лікарських рослин, ліси, лікувальні кліматичні гірські

74

та передгірські ландшафти, поверхневі водойми та прилеглі до них території. Значні рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду. У курортних лісах розміщені загальновідомі стаціонарні оздоровчі заклади: санаторії “Синяк”, “Сонячне Закарпаття”. “Поляна”. “Квітка Полонини”. “Шаян”, “Карпати” та інші. На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нараховує 298 об’єктів, серед яких: 37 санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв; 137 туристичні бази та бази відпочинку; 124 готельних заклади. За останні роки швидко розвиваються зимові види рекреаційних послуг. Станом на 01.01.2007 р. в області наявні 69 гірськолижних витягів, з них: 59 – діючих, 2 – в стадії будівництва чи реконструкції. Також, наявні 20 ратраків та 44 прокатних пункти гірськолижного спорядження. В напрямку розвитку рекреаційно-туристичних територій області завершується науково-дослідницька розробка наступних концепцій: - генерального плану розвитку гірськолижного курорту „Великий Верх” на схилах гір Боржавського масиву; - генерального плану розвитку гірськолижного курорту „Плай” на Схилах Боржавського масиву; - генерального плану розвитку природно-рекреаційної території „Синевирське озеро”; - генерального плану гірськолижного курорту „Драгобрат – Кваси” на схилах гір полонини Драгобрат; - генерального плану розвитку об’єктів зимового туризму в області. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства. Визначено норми максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій за даними Карпатського біосферного заповідника, НПП "Синевир" та Ужанського національних природних парків. Сучасне рекреаційно-туристичне освоєння області в основному не досягло розмірів суттєвого негативного впливу в цілому на стан довкілля. У середньому, на 1 кв.км території області припадає 1,5 рекреанта. Це відповідає 130 особам на 10 тисяч населення. Для інформування туристів про рекреаційно-туристичні можливості Закарпаття створюється мережа туристично-інформаційних центрів. Станом на 1 січня 2006 року на території Закарпатської області функціонують два туристичноінформаційні центри в містах Мукачеві та, з жовтня 2005 року, у Рахові („Гуцульська світлиця”). Розробляється українсько-угорська програма із створення міжнародного водного маршруту на кордоні Євросоюзу по р.Тиса, який буде проходити від м.Рахів (у місці злиття річок Чорної та Білої Тиси) через чотири райони Закарпаття, перетинаючи кордон з Угорщиною у пункті „Вілок" і далі по угорській території через чотири області. У Закарпатті багато цінних історико-культурних пам’яток, пам’яток природи, архітектури, тощо. Велика кількість церковних пам’яток - одна з особливостей краю. На державному обліку знаходяться 1808 пам’яток археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Серед них – 13 замкових та фортифі-

75

каційних споруд (переважно в руїнах), 137 пам’яток архітектури, внесених до Державного реєстру національно-культурного надбання. З 85 церков, шедеврів дерев’яного зодчества, 25 - перлини рукотворного мистецтва, 133 пам’ятки архітектури державного та місцевого значення не підлягають приватизації. В частині збереження історично – культурної спадщини в області розміщено ряд об’єктів екологічного спрямування. Зокрема, на території Національного природного парку “Синевир” знаходиться на Чорній ріці музей лісу і сплаву та унікальна дерев’яна гребля, збудована у ХІХ столітті, яка являла собою складний комплекс будівельних конструкцій та забезпечувала сплав деревини до низинних районів Закарпаття та в Угорщину до 1962 р. На теперішній час гребля – єдина у Європі пам’ятка – музей лісу, ведення лісового господарства колишніх поколінь і має велику історичну та етнічну цінність. У 2006 р. продовжувались роботи у музеї екології Карпат у Карпатському біосферному заповіднику, де зібрано експонати природи Карпат та матеріали, що показують історичний розвиток регіону у поєднанні з етнографічними особливостями. У музеї зібрано предмети побуту і праці попередніх поколінь, традиційний одяг, тощо. В області діють державні музеї – Закарпатський краєзнавчий музей, художній музей ім. Й. Бокшая – відділ краєзнавчого музею, музей народної архітектури та побуту, Мукачівський історичний музей, два меморіальні будинки-музеї Ф. Манайла та А. Коцки. Окрім державних музеїв функціонують 75 музеїв на громадських засадах. З них – етнографічний музей “Лемківська садиба” в с. Зарічево, Перечинського району; музей – кузня “Гамора” в с. Лисичево, Іршавського району, діяльність якої відновлено у наш час; музей “Сільська хата” в с. Синевир, та ін. де зберігаються експонати і матеріали про історичний і культурний розвиток краю. В частині збереження тих пам’яток природно-заповідного фонду, котрі теж належать до історико-культурної спадщини, в області існують дендрологічний парк “Березинка”(Мукачівський район) площею 34,0 га, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - парк санаторію “Карпати” (Мукачівський район) та 32 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Для забезпечення ефективного використання природно-рекреаційного потенціалу області розпорядженням голови державної адміністрації від 04.05.05 № 230 схвалено Програму розвитку в області перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005-2010 роки. Мета Програми полягає у створенні умов для розвитку перспективних туристично-рекреаційних територій. Крім того, враховуючи зростаючу роль Карпатського біосферного заповідника, НПП “Синевир” і Ужанського НПП у соціально-економічному розвитку області спільним рішенням колегії Мінприроди України та облдержадміністрації від 22 вересня 2006 р. № 13 “Про стан, проблеми та шляхи розбудови природно-заповідних установ як перспективної складової частини Всеєвропейської екологічної мережі та їх участь у соціально-економічному розвитку регіону” визначено для цих об’єктів основні напрямки та заходи у вирішенні соціальних проблем області.

76

Таблиця 12.3. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Закарпатської області у 2006 р. № з/п

Назва об’єкта природо-заповідного фонду

1

2

Загальна площа об’єкта ПЗФ, га

Використання орних земель ліміт га

3

4

1

Карпатський біосферний заповідник

31977

2,14

2 3

НПП “Синевир” Ужанський НПП Разом:

40696 39159 111832

2,4 2,4 6,94

1

РЛП «Зачарований край» Разом: Всього:

6100 6100 117932

0,30 0,30 7,24

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини факт. ліміт факт. ліміт факт. га га га га га кг кг кг кг 5 6 7 8 9 Загальнодержавного значення 2,1 563,4/ 0 0 0 7150 2,4 12251/108 7400/34,65 0 0 2,4 8590/20809 220/37000 236,8 22 6,9 584541/ 7620/41650 236,8 22 28067 Місцевого значення 0,30 50 0 100 0 0,30 50 0 100 0 7,2 584541/ 7620/41650 336,8 22 28117

Сінокосіння ліміт га

факт. га

10

11

383,37

354,3

229 0 612,37

165 0 519,3

18,4 18,4 630,77

18,4 18,4 537,7

Випасання худоби ліміт га гол.

12

факт. га гол.

13

4847,17 3088,0 10275 7219 3551,7/1500 2100/1000 2389/526 2389/526 10787,87/ 7577/8745 11287 2400/350 2400/350 13187,87/ 11637

0 0 7577/8745

Використання території в рекреаційних, культурноосвітніх цілях ліміт факт. га га чол. чол.

14 15 271,9 89700 382/43,0 17,3/25080 671,2/ 157780

271,9 33257 382/42,7 17,3/2360 671,2 77817

5649/2000 5649/2000 6325,2/ 159780

5649/1998 5649/1998 6325,2/ 9879,7

продовження таблиці 12.3. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях вилучення об’єктів тварин- вилучення об’єктів росного світу линного світу

Полювання

Рибальство

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

екз.

екз.

17 47 0

екз. (кг) 19 100 215

екз.

16 3415 1154

екз. (кг) 18 100 1540

20 0

0 4569

0 47

0 1640

0 315

30 30 4599

0 0 47

35 35 1675

0 0 315

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т) ліміт факт.

Здійснення природоохоронних та господарських заходів суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності погоджено виконано

факт.

екз.

загальна квота т

т

га, т

га, т

га/м³

21 0 0

22 0 0

23 0 0

24 0 0

25 0 0

0 0

0 0

0 0

0 0 0

0 0 0

0 0 0 0 Місцевого значення 0 0 0 0 0 0

0 0 0

По одній особині кожного виду

рубки догляду за лісом та інші рубки погоджено

виконано

га/м³

га/м³

га/м³

26 183,8/5174 838,9/31138

27 181,8/5174 806,5/30405

28 132/484 42,7/446

29 74,5/406 42,7/446

0 0

252,55/5910 1275,25/42222

235,45/4793 1223,75/40372

29,4/460 204,1/139,0

32,1/466 149,3/1298

0 0 0

77,6/1865 77,6/1812 77,6/1865 77,6/1812 1352,85/4408,7 1301,35/42184

12,6/59 12,6/59 216,7/198,0

11,7/62 11,7/62 161,0/1360

77

13. НАЙВАЖЛИВІШІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ Розміщення на території Закарпатської області небезпечних хімічних речовин (суміші "Премікс") Протягом 1998-2005 років на територію Берегівського району Закарпатської області приватним підприємством „Озон” було завезено з Угорщини 1453,46 тонн суміші речовини “Премікс”. Роботи по контейнеризації суміші речовин “Премікс” з метою забезпечення належного тимчасового зберігання її на території області та недопущення негативного впливу на здоров’я людей і довкілля проведено в грудні 2006 року у відповідності до рішення спільного засідання колегій Мінприроди України та Закарпатської облдержадміністрації від 22 вересня 2006 року та доручення Кабінету Міністрів України № 35451/3/1-06 від 03.10.06. Рішеннями комісій з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій відповідно Берегівської районної державної адміністрації від 28 листопада 2006 року № 10 та Берегівського міського виконавчого комітету від 28 листопада 2006 року № 7 для тимчасового розміщення контейнеризованої згаданої речовини визначено місця його теперішнього зберігання. Роботи по контейнеризації суміші речовин “Премікс” проведено за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Всього було виділено та профінансовано коштів на загальну суму 1842,67 тис. грн., за рахунок яких контейнеризовано 460,66 т суміші "Премікс" в металеві контейнери в кількості 3900 шт.

656,0 тонн у мішках типу “Біг-Бег” завантажені у 24 залізничні вагони, які знаходяться на ВАТ “Берегівський КХП” (8 вагонів) та в депо ст. “Боржава” (16 вагонів) і використовуються як склад на колесах; решта неконтейнеризованої суміші (336,8 тонн) заскладовано у капітальному складському приміщені колишньої бази райспоживспілки м.Берегове, що унеможливлює забруднення довкілля та доступ сторонніх. Для завершення робіт з контейнеризації та підготовки до тимчасового зберігання суміші “Премікс” держуправлінням в 2007 році подано запит до Мінприроди на фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища наступного заходу “Проведення комплексу робіт з видалення, знешкодження та захоронення відходів та небезпечних хімічних речовин (суміші “Премікс”), завезених на територію Закарпатської області з інших держав” 1500 тис. грн. З метою ліквідації негативного впливу відходів та небезпечних хімічних речовин на довкілля та здоров'я населення Закарпатської області необхідно передбачити завершення всього комплексу робіт з утилізації, видалення або знешкодження суміші речовин “Премікс”, яка знаходиться на території області. Держуправлінням до Мінприроди України направлено запит фінансування природоохоронного заходу: "Проведення комплексу робіт з утилізації, видалення або знешкодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатської та Запорізької областей з інших держав" на суму 8500,0тис.грн. (для подальшого поводження з сумішшю “Премікс”).

78

Питання подальшого поводження з речовиною “Премікс” може бути вирішено після завершення слідства. Накопичення непридатних та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) на території підприємств області, які потребують термінової утилізації За результатами інвентаризації станом на 17.05.07 на території області обліковано 354,022 тонни цих речовин (ХЗЗР). Крім того, на території ВАТ “Хустський агрокомплекс” зберігається 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту. Держуправлінням разом з органами виконавчої влади визначаються місця концентрованого тимчасового зберігання ХЗЗР перед подальшою утилізацією. ХЗЗР зберігаються в 51 складських приміщеннях, з яких в доброму стані 9 складів (18% від загальної кількості), в задовільному-32 (64%) та в незадовільному-10 складів (18%). За рахунок коштів в сумі 450,00 тис грн., виділених в 2006 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за запитом, підготовленим держуправлінням роботи проводилися товариством з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче товариство “Динаміка” (Запорізька область). В ході проведення робіт у Великоберезнянському районі на знешкодження вивезено 33,3 тонни ХЗЗР, в результаті чого район повністю звільнено від отрутохімікатів. Крім того, за рахунок коштів районного фонду охорони навколишнього природного середовища з двох господарств на території Ужгородського району було вивезено на утилізацію 14,493 тонни вищезгаданих ХЗЗР. Таким чином протягом 2006 року видалено на утилізацію за межі області 47,793 тонни ХЗЗР. ТзОВ НТВ “Динаміка” м.Запоріжжя, спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування намічено плани робіт по організованому вивозу ХЗЗР із складських приміщень у спеціально визначенні місця з подальшим вивезенням на утилізацію за межі України. Браконьєрство в Карпатах (рослинний і тваринний світ) За звітними даними Закарпатського обласного управління лісового господарства (форма 2ТП-полювання) у 2006 р. всього виявлено 176 випадків фактів браконьєрства, у т.ч. працівниками державної лісової охорони 114 випадків, держінспекторами Держуправління 19 випадків, працівниками організацій УТМР – 22 випадки, громадськими інспекторами – 5 випадків. На порушників правил полювання складено 176 протоколів, накладено 4,7 тис.грн штрафів, з яких станом на 01.01.2007 р. стягнуто 4,1 тис.грн, 5 справ передано до судових органів. Динаміка кількості виявлених фактів браконьєрства за 2006 р. наведена у таблиці 13.1. Таблиця 13.1. Виявлені факти браконьєрства в Карпатах Виявлено фактів браконьєрства, од.

2004 рік 154

2005 рік 159

2006 рік 176

79

Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води В області склалася складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод. При тому, що обсяги водоспоживання з кожним роком зменшуються, показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми набуває тенденції до росту. Це є наслідком ряду проблем, які накопичилися у водопровідно-каналізаційному господарстві області. У зношеному і аварійному стані знаходяться 30 відсотків систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд (КОС) відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та смт. Великого Березного. У смт. Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС смт. Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена. Напружена ситуація з водовідведенням на об’єктах житлово-комунального господарства області склалася через відсутність фінансування в потрібних обсягах. В більшості випадків кошти, які були в наявності у підприємств або виділені з бюджетів різних рівнів використовуються лише для “латання дірок”. Останнім часом в області спостерігається масове будівництво об’єктів цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації. Це приводить до збільшення об’ємів зворотних вод, що потребують очистки. По результатах лабораторних досліджень води за 2006 рік, що проводила обласна санітарно-епідеміологічна станція, відсоток проб по санітарно-хімічних показниках, що не відповідають ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82 збільшився в порівнянні з 2004-2005 рр. – 9,5% (в 2004-2005 роках становив 7,9%). По мікробіологічних показниках в 2006 році із загальної кількості проб води централіхованого водопостачання – 8,1% не відповідав ГОСТу "Вода питьевая" 2874-82. Найбільше мікробіологічне забруднення водопровідної питної води, що подається населенню, спостерігається у Міжгірському районі (23,9%), Ужгородському районі (23,5%), В.Березнянському районі (19,8%), Мукачівському районі (15,7%), Свалявському районі (13,5%). З метою запобігання потенційного забруднення водних об’єктів розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.08.05 №489 “Про застосування сучасних систем глибокої очистки стічних вод” було зобов’язано місцевим органам виконавчої влади пропонувати встановлення локальних каналізаційних очисних споруд глибокої біологічної очистки стічних вод при розміщенні об’єктів цивільного, придорожнього сервісу та рекреації в неканалізованій місцевості. Також розроблено обласну програму “Питна вода Закарпаття” на 2006-2020 рр., яка затверджена рішенням обласної ради від 12 січня 2006 р. За № 690, та спрямована на охорону та раціональне використання джерел питного водопостачання, розвиток і реконструкцію систем водопостачання та водовідведення , забезпечення підприємств, що здійснюють централізоване водопостачання та водо-

80

відведення, сучасними технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод. Наступним кроком у вирішенні питання відведення забруднених стічних вод є виконання “Програми запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 рр.”. Вона передбачає першочергове будівництво сучасних систем біологічного очищення стічних вод на об’єктах санаторно-лікувального комплексу, туристичного, автозаправних станціях в неканалізованій місцевості.

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Держуправлінням відповідно до плану з основної діяльності за 2006 рік вжито практичні заходи державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, раціонального використання природних ресурсів (крім надр), екологічну, та в межах свої компетенції, радіологічну безпеку, поводження з відходами, направлені на покращення стану навколишнього природного середовища, удосконалення та реалізацію екологічної політики в області. Проблемні екологічні питання регіону та питання покращення основної діяльності управління були розглянуті на 6 засіданнях колегії держуправління. Питання “Про стан благоустрою населених пунктів” за ініціативи держуправління було розглянуто на засіданні колегії Закарпатської облдержадміністрації 20 квітня 2006 року.

22 вересня 2006 року проведено спільне засідання колегії Мінприроди України та Закарпатської облдержадміністрації, на якому розглянуті два питання: - “Про проблеми поводження з відходами на території Закарпатської області та шляхи їх вирішення”; - “Про стан, проблеми та шляхи розбудови природно-заповідних установ як перспективної складової частини Всеєвропейської екологічної мережі та їх участь у соціально-економічному розвитку регіону”.

12 жовтня взято участь у виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи по питанню “Про стан поводження з небезпечними відходами у Закарпатській області”. Основна діяльність держуправління була направлена на посилення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища. З цією метою протягом 2006 р. проведено понад 218,7 тис. перевірок, обстежень, виїздів та рейдів, перевірено 3492 об'єкти, 215,2 тис. автотранспортних засобів. Складено 3492 акти, з метою попередження порушень видано 2738 приписів, за порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 2480 відповідальних осіб та громадян на загальну суму штрафів 119,4 тис. гривень. За порушення природоохоронного законодавства та нанесення державі шкоди порушникам пред'явлено 63 претензії на загальну суму 1 млн. 287,9 тис. гривень. Підготовлено пропозиції до Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2007 рік в частині охорони навколишнього природного середовища, підготовані та надані матеріали, що були враховані в “Регіональній

81

стратегії розвитку Закарпатської області до 2015 року” (затверджено рішеннями облради від 28.12.06р. №205 та №206). За ініціативи держуправління розроблено і прийнято обласну Програму запобігання забрудненню навколишнього природного середовища стічними водами і обмеження їх шкідливого впливу на довкілля на 2006-2009 роки (затверджена сесією обласної ради 14 вересня 2006 року №78). Програмою передбачено модернізацію існуючих каналізаційних очисних споруд, що не відповідають сучасним вимогам на об’єктах туристично-рекреаційного комплексу та придорожнього сервісу та обладнання сучасними очисними спорудами об’єктів, що їх не мають. Лімітування та нормування природокористування Розглянуто 270 матеріалів на спецводокористування, видано 250 дозволів та 35 проектів ГДС. 20 матеріалів повернуто на доопрацювання. Видано 11 екологічних карток на отримання ліцензій для користування в частині видобутку прісних, мінеральних та термальних вод. У частині утворення, розміщення, знешкодження та захоронення відходів видано 320 дозволів для нових підприємств. Всього доведено лімітів на утворення та розміщення відходів до 1940 підприємств та установ різних форм власності. Крім того, під контролем держуправління, підприємствами, які одержали відповідну ліцензію Мінприроди України, зібрано та вивезено на утилізацію 15936 шт. відпрацьованих ртутних та люмінесцентних ламп. Видано 17 листів-роз'яснень на експорт/імпорт продукції, що може містити озоноруйнуючі речовини. Погоджено 8 паспортів місць видалення відходів, 40 реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, які затверджені місцевими райдержадміністраціями та 35 паспортів відходів. Поставлено на державний облік 145 підприємств різних форм власності в галузі забруднення атмосферного повітря, розглянуто 49 документів, що обґрунтовують обсяги викидів. Видано 280 дозволів у частині викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Зареєстровано 3 пусконалагоджувальні організації, які проводять налагоджувальні роботи на паливному обладнанні, (газові котельні). Охорона земель та надр За звітний період в ході державного контролю за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної надрокористуванням держуправлінням проведено 146 перевірок надрокористувачів. За грубі порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 25 посадових осіб та громадян. Накладено штрафів на загальну суму 2,8 тис. грн. Державним управлінням ще на етапі погодження вибору земельних ділянок проводиться контроль щодо відведення сільськогосподарських та лісових угідь як у постійне, так і у тимчасове користування для несільськогосподарського використання. Всього розглянуто у 2006 р. 1614 проектів відведення земельних ділянок площею 1614,4 га, 662 матеріали на площі 1473,0 га на погодження місць

82

розташування об’єктів ( без вибору земельних ділянок) та 412 ділянок (259,2 га) матеріалів вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів. Протягом 2006 р. в ході держконтролю за охороною земель держуправлінням проведено 390 перевірок. За виявлені порушення притягнуто до адмінвідповідальності 185 посадових осіб та громадян, накладено штрафів на суму 24,1 тис. грн. Державний контроль у лісах Відповідно до плану з основної діяльності держуправління протягом 2006 року проведено перевірки за дотриманням вимог законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів. Всього за 2006 рік виявлено порушень вимог природоохоронного законодавства на загальну суму майнових стягнень та заподіяної шкоди 1.47 млн.грн. у тому числі майнових стягнень – 780,5 тис. грн. Притягнуто до адмінвідповідальності 105 посадових осіб. Призупинено розробку 16-ти лісосік, в шести випадках лісорубні квитки були анульовані. Виявлено чотири випадки порушення вимог ст.9 Закону України “ Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону”. За несвоєчасну ліквідацію осередків вітровально-буреломної деревини призупинено з квітня 2006 року розробку лісосік головного користування у ДП "Мукачівське ЛГ" на загальний обсяг ліквідної деревини 19.6 тис. кбм., яке не відмінено у зв'язку з незадовільними темпами розробки вітровалів. Направлено до прокуратури Закарпатської області 9 матеріалів, по 4-х порушено кримінальні справи, 5 знаходиться на розгляді. З метою недопущення вирубки здорових насаджень здійснювався контроль за наміченими санітарно-оздоровчими заходами у лісах області. Зокрема, при обстеженні насаджень, призначених до лісовідновних та суцільних санітарних рубок на загальній площі 426 га з наміченими обсягами 143 тис. кбм. встановлено недоцільність їх проведення на площі 210 га (55% площі), чим збережено понад 70 тис. кбм. деревини від вирубування. Систематично здійснюється контроль за станом дотримання вимог природоохоронного законодавства на об'єктах природно-заповідного фонду, що розташовані в межах держлісфонду області. Проведено на протязі року перевірки на 50 об'єктах, на яких виявлено порушення на загальну суму майнових стягнень 44,8 тис. грн. Аналітичний контроль В частині аналітичного контролю протягом звітного періоду відібрано та проаналізовано 566 проб води, з них 243 проб зворотних, 281 поверхневих та 42 підземних вод. Виконано 1024 визначень компонентів забруднюючих речовин, 364 біологічних досліджень, з них 210 поверхневих та 154 зворотних вод. Відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС проведено визначення пріоритетних речовин у 115-ти пробах, а саме: 68 поверхневих, 47 підземних водах. Перевірено стан та ефективність роботи очисних споруд водовідведення на

83

63 підприємствах. Здійснювався моніторинг якісного складу поверхневих вод басейну р. Тиса по 40 створах спостереження, із них 10 створів прикордонних. Аналіз роботи очисних споруд показав, що із очисних споруд комунальної сфери неефективно очищають стічні води КОС м. Тячів, м. Рахів, м. Берегово, м. Хуст. У частині контролю за промисловими викидами проведено перевірки 176 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин на 58 підприємствах області. Відібрано 783 об’єднаних проб газових потоків та виконано 1999 визначень забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу. В частині контролю за станом ґрунтів відібрано та проаналізовано 159 проб та виконано 795 визначень хімічних компонентів забруднюючих речовин. Протягом звітного періоду проводився моніторинг стану забруднення ґрунтів в місцях розташування полігонів твердих побутових відходів Ужгородського та В.Березнянського районів, який показав системний вплив сміттєзвалищ на довкілля. Відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС в 2006 році розпочаті хроматографічні дослідження поверхневих вод в прикордонних створах спостереження. Всього було проаналізовано 138 проб води та визначено 2760 інгредієнтів органічних мікро забруднень. Проводилось визначення вмісту важких металів у ґрунтах та відвалах ТОВ „Закарпаттяполіметали” та моніторинг довкілля в місцях складування суміші “Премікс”. За результатами аналітичних досліджень нараховано збитків та пред’явлено претензій до порушників природоохоронного законодавства на суму 37,1 тис. грн. (2005 р. – 0 грн.), яка повністю відшкодована. Екологічний контроль на держкордоні Протягом 2006 року службою екологічного контролю в пунктах пропуску на держкордоні затримано 427,55т. вантажу в зв’язку з невідповідністю вимогам природоохоронного законодавства, повернуто 12 вантажів загальною вагою 137,2т. Перевірено 213,855 тис. транспортних одиниць, загальною вагою 11млн.

854,875 тис.тн., складено протоколів - 1270, власників автотранспорту притягнуто до адмінвідповідальності на суму 42,024 тис.грн. Надходження відшкодувань до бюджету по адмінстягненнях складають 100 %.

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Держуправлінням в 2006 році вживались практичні заходи по виконанню Закону України “Про екологічну експертизу”, Постанови Кабінету Міністрів України N483 від 11.04.02 року і розпорядчих документів обласної державної адміністрації в частині проведення державної екологічної експертизи з метою запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища області. Основна діяльність держуправління в цьому напрямку протягом 2006 року була направлена на: - організацію комплексної, нормативно-обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

84

- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; - оцінку ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; - розгляд інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності області. З цією метою сектором державної екологічної експертизи держуправління за звітний період розглянуто 355 проектних матеріалів, 67 з них відправлялись на доопрацювання по причині недостатності висвітлення екологічних обґрунтувань доцільності проектованої діяльності, визначення шляхів нормалізації стану навколишнього середовища та забезпечення вимог природоохоронного законодавства. У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України N483 від 11.04.02 року та розпорядження голови облдержадміністрації від 02.04.03р. №176 в складі комплексної державної експертизи на підставі субпідрядних договорів з Закарпатською обласною службою Укрінвестекспертизи було розглянуто 198 проектних матеріалів з яких 39 були відправленні на доопрацювання. При підготовці висновків державної екологічної експертизи основна увага приділяється розробці документації оцінки впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, обґрунтуванню та доцільності їх реалізації, характеристиці стану довкілля територій, перспективним змінам їх якісного стану, наслідкам діяльності, забезпеченню вимог екологічної безпеки. Сектором екологічної експертизи спільно з ресурсними відділами держуправління підготовлено пропозиції до Програми соціально-економічного розвитку Закарпатської області на 2007 рік. Постійно надається необхідна інформація для функціонування ВЕБсторінки держуправління. Проводився розгляд звернень громадян щодо можливості розміщення та роботи об’єктів підприємницької діяльності. Для практичної роботи з інвесторами підготовлено пропозиції по визначенню пріоритетних напрямків інвестування в економіку області, особливу увагу звернуто на впровадження ресурсозберігаючих та маловідходних технологій включаючи встановлення високоефективного очисного обладнання. Зменшення кількості проектних матеріалів, що відправлялись на доопрацювання свідчить про покращення якості розробки проектної документації, висвітленні питання оцінки впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення вимог екологічної безпеки при проектуванні. Таблиця 15.4. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № з/п

Виконання робіт

Загаль-на кількість

1.

1.1.

Загалом проведено експертиз з них: - у рамках комплексної державної експертизи Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів)

2.

3.

Негативно оцінено, кількість

% відхилених

355 198

Пози тивно оцінено, кількість 288 159

67 39

19 20

6

4

2

30

349

284

65

18

85

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Необхідність розробки регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища у Закарпатській області викликана потребою:  ефективно реагувати на негативні зміни, які спостерігаються в екологічному стані області;  інтеграції суб’єктів моніторингу довкілля в межах області з метою оптимізації процесів збору, первинної обробки, зберігання та передачі екологічної інформації;  узагальнення даних щодо екологічного стану окремих природних ресурсів, які накопичуються різними організаціями - суб’єктами моніторингу природного довкілля з метою аналізу інформації та для надання відповідних довідок місцевим органам державної влади для забезпечення інформаційно-аналітичної підтримки рішень, що приймаються;  підвищення рівня оперативності надання екологічної інформації, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій;  удосконалення за рахунок більш якісного інформаційного забезпечення системи контролю у сфері охорони довкілля та природокористування;  підвищення ефективності розробки та виконання різних екологічних програм, в тому числі тих, що виконуються за міжнародними проектами;  забезпечення всебічного інформування населення про стан довкілля у Закарпатській області, підвищення у владних структур і населення рівня екологічної культури та екологічних знань. Метою створення системи моніторингу довкілля Закарпаття є забезпечення адміністративних органів і відповідних служб області даними про стан довкілля та науково-обґрунтованими рекомендаціями щодо прийняття управлінських рішень з оперативного контролю стану довкілля та для запобігання негативних екологічних ситуаціям. За ініціативи держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року №391 “Про державну систему моніторингу довкілля” та від 17 листопада 2001 року №1551 „Про утворення Міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”, розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 23.08.06 №501 в області створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля Закарпаття, затверджено її склад та положення. Фахівцями держуправління проведено аналіз діяльності суб’єктів обласної системи моніторингу, їх основні функції та завдання. У структурах обласного рівня на сьогодні накопичена велика кількість інформації, яка стосується стану довкілля Закарпатської області. Більша її частина розрізнена, має різну якість і точність, у ряді випадків - дублюється або є недостатньою. Зараз здійснюється активна робота та співпраця усіх суб’єктів щодо узгодження об’єктів моніторингу, параметрів, що контролюватимуться, термінів здійснення спостережень, регламенту збору, опрацювання і передачі моніторингової інформації тощо для розробки обласної програми моніторингу довкілля. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адмініс-

86

трації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань. Координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля покладається на Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. До проведення моніторингу довкілля на території області задіяні відомчі мережі спостережень суб’єктів моніторингу. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області здійснює:  контроль промвикидів в атмосферу 36 підприємствами області та пересувних джерел викидів;  контроль якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками основних водойм області (р.Тиса, Латориця, Уж) та їх притоків у 40 створах;  контроль 75 джерел скидів зворотних вод в поверхневі водойми;  моніторинг впливу екологічно-небезпечних об’єктів області на земельні ресурси, зокрема, В.Бичківського ЛХК, полігонів твердих побутових відходів м.Ужгород та смт. В.Березний, ТОВ "Закарпатполіметали", територій підприємств та організацій Берегівського району, на яких розміщено “Премікс”, Закарпатський обласний центр з гідрометеорології здійснює:  спостереження за гідрометеорологічними умовами та явищами, в т. ч. стихійними;  щодобові спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на 2-х стаціонарних постах в м. Ужгороді;  спостереження за забрудненням атмосферних опадів (снігу) та визначення рН на метеостанціях в м.Міжгір’ї та м.Берегові.  контроль за радіаційним станом атмосферного повітря на території області. На 8 метеостанціях проводяться щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання. На метеостанціях м.Ужгорода та м.Рахів проводяться відбори планшетних проб повітряних аерозолів, цілодобово. На метеостанції м.Рахів проводиться відбір проб атмосферних випадінь на визначення сумарної бета-активності цезію та стронцію.  відбір проб ґрунту, один раз на п’ять років, для визначення забруднення промисловими токсикантами (важкими металами) на території м.Ужгорода (аналіз виконується центральною лабораторією Держгідромету в м.Київ). Закарпатське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства здійснює:  моніторинг якості поверхневих вод основних водойм області та їх притоків в 32-ох пунктах спостереження (27 - за гідрохімічними показниками, 5 - за гідрохімічними та радіологічними показниками);

87

 спостереження за рівнем води в річках, температурою повітря, кількістю опадів на 35 автоматизованих метеорологічних та гідрометеорологічних постах;  еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель.  Закарпатська обласна санітарно-епідеміологічна станція здійснює:  моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об’єктів (підфакельні спостереження);  моніторинг якості поверхневих водних об’єктів у 63-ох визначених створах на річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу;  моніторинг якості вод підземних джерел та об’єктів централізованого водопостачання за санітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками ;  моніторинг ґрунтів та звалищ для накопичення твердих побутових відходів за санітарно-хімічними показникими, бакпоказниками, на солі важких металів, пестицидів. Закарпатська геологорозвідувальна експедиція здійснює:  спостереження за режимом та станом ґрунтових та міжпластових вод на відомчій мережі спостережних свердловин;  спостереження за екзогенними геологічними процесами. Закарпатський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції здійснює:  токсикологічні та радіологічні дослідження ґрунтів земель сільськогосподарського призначення;  радіологічний контроль сільськогосподарської продукції і кормів;  токсикологічні дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води поверхневих водних об’єктів і колодязів. Результати спостережень за станом складових довкілля узагальнювалися у вигляді інформаційних звітів та довідок та регулярно розміщалися на веб-порталі Міністерства та на веб-сайті держуправління. Постійно вівся обмін одержаною інформацією між суб’єктами моніторингу та природоохоронними органами сусідніх країн: Угорщини, Словаччини та Румунії. Запланованими наступними кроками у реалізації регіональної системи моніторингу є розробка та затвердження Програми моніторингу довкілля Закарпаття на 2008-2012 роки, Положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів обласної системи моніторингу довкілля, підписання Угоди про спільну діяльність між суб’єктами обласної системи моніторингу довкілля та створення регіонального центру моніторингу довкілля, який за допомогою експертів та даних, отриманих від суб’єктів моніторингу, зможе здійснювати комплексні та вузькоспеціалізовані дослідження і довгостроковий прогноз стану навколишнього природного середовища.

88

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності є одним із основних напрямків роботи державного управління. Однією з найбільш гострих проблем охорони навколишнього природного середовища є проблема фінансування природоохоронних заходів. Одним із важливих джерел фінансування цих заходів в області є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), які формуються за рахунок: - збору за забруднення навколишнього природного середовища – головного джерела надходжень; - частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в результаті господарської та іншої діяльності; Індексація нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та посилення роботи держуправління по виявленню підприємствзабруднювачів довкілля привело до збільшення кількості платників збору і, як результат, збільшення надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища (далі - фонди), що є основним елементом економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності. Надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища усіх рівнів від збору за забруднення в 2006 році, в порівнянні з 2005 роком, зросли на 54 % і становили 3841,7 тис.грн. зокрема: - до Державного фонду – 2497,1 тис. грн..

- до обласного фонду – 960,4 тис. грн..

- до місцевих фондів – 384,2 тис. грн. В 2006 році надходження коштів до Державного фонду ОНПС в порівнянні з 2005 роком зросли на 1823 тис. грн., або на 370 %, до обласного фонду - на 71,2 тис. грн., або на 6 % (за рахунок інших поступлень), див. табл. 15.1. Надходження коштів до сільських, селищних, міських фондів ОНПС від збору за забруднення навколишнього природного середовища зменшились на 65,5 тис. грн., або на 85,4 % ( за рахунок зменшення % збору за забруднення) Крім того, сума відшкодування збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, що надійшли до місцевих фондів ОНПС, по 44 претензіях держуправління за 2005 рік становила 245,3 тис.грн, 2006 рік - 192,5 тис.грн. З метою попередження скиду неочищених стоків у водні об’єкти та зменшення забруднення поверхневих вод і водоносних горизонтів побутовими стоками, покращення технічного стану очисних споруд області, збільшення відсотка територій населених пунктів з централізованим водовідведенням, проведення постійного моніторингу навколишнього природного середовища області та підвищення екологічної культури населення держуправління у 2006 році виступило ініціатором виділення коштів з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) на суму 6513,3 тис.грн., зокрема з обласного : - в напрямку раціонального використання та охорони водних ресурсів – 591,903 тис.грн; - розвиток природно – заповідної справи - 224,4 тис.грн.;

89

- реалізація першочергових заходів по поводженню з відходами – 147,702 тис.грн.; державного: - будівництво полігону твердих побутових відходів для м. Мукачево Закарпатської області – 873,0 тис. грн; - рекультивація існуючого полігону твердих побутових відходів по вул. Матросова в м. Мукачево Закарпатської області – 1657,5 тис. грн.; - проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин – 450,0 тис. грн.; - проведення комплексу робіт з утилізації, видалення, або знешкодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатської та Запорізької областей з інших держав – 1842,67 тис. грн., (виконані роботи по контейнерезації 460,6 тонн суміші “Премікс”). У 2006 році по “Програмі реалізації природоохоронних заходів” з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено коштів на загальну суму 1690,1 тис. грн. і профінансовоно заходів на суму 1366,1 тис. грн., що становить 80,8 % від виділеної суми, а саме: - раціональне використання та охорона водних ресурсів – 591,9 тис.грн.; - розвиток природно-заповідної справи – 244,4 тис.грн; - реалізація першочергових заходів по поводженню з відходами – 147,7 тис. грн.; - інші природоохоронні заходи, в т.ч. пропаганда екологічних занань, видання поліграфічної продукції з екологічної тематики на загальну суму 402,1 тис. грн. З державного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено кошти на загальну суму 4823,2 тис. грн. та профінансовано на загальну суму 4173,6 тис. грн., а саме: - ”Проведення комплексу робіт з утилізації, видалення або знешкодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатської та Запорізької областей з інших держав – 1842,7 тис. грн; - проведення заходів щодо забезпечення екологічно безпечного зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин у Закарпатській області – 450,0 тис. грн; - рекультивація існуючого полігону твердих побутових відходів по вул. Матросова в м. Мукачево Закарпатської області профінансовано на суму 1007,9 тис. грн, або 60,8 % від виділеної суми). Таблиця 15.1. Надходження та використання коштів обласного міських фондів охорони навколишнього природного середовища Обіг коштів 1 2 3 4

Надійшло коштів у звітному періоді - всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані пункту 3 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2004 989,5 1073,8 13,4

Рік 2005 822,8 558,9 263,9

2006 805,7 649,6 156,1

98,8

80,9

89,3

90

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Проблема біологічного забруднення довкілля у наш час набуває дедалі більшої актуальності. Особливу загрозу стану біорізноманітності природних комплексів становлять не аборигенні види рослин, котрі все інтенсивніше поширюються на нових територіях. У 2006 році з обласного фонду ОНПС на проведення науково-дослідної роботи “Дослідження неаборигенних видів рослин Закарпатської області” виділено і освоєно 20 тис.грн. Рекомендації науково-дослідної роботи “Дослідження не аборигенних видів рослин Закарпатської області” щодо поводження у побуті та заходами боротьби із розповсюджуванням з борщівника Сосновського та амброзії полинолистної розміщено на сайті Держуправління для широкого ознайомлення населення. Готуються листи до районних та міських виконавчих органів влади про вжиття заходів з попередження розповсюдження цих видів рослин. Проведення оцінки сучасного стану популяцій амфібій області розглядається, як основа подальшої розробки заходів щодо їх збереження і сталого використання. Проблема раціонального вилучення видів амфібій з природних популяцій є комплексною, як в екологічному так і в економічному відношенні, та без ретельного і усестороннього вивчення та моніторингу популяцій цих видів вилучення необхідно заборонити. У 2006 році Ужгородським національним університетом була виконана робота “Розробка загальних принципів та ефективних практичних засобів по збереженню та відновленню чисельності амфібій Закарпаття в контексті посиленого антропічного пресингу” на суму 30 тис.грн. В результаті розроблено загальні засади та практичні засоби по збереженню та відновленню чисельності амфібій Закарпаття в місцях посиленого антропічного пресингу.

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Екологічна освіта Формування екологічної свідомості людини відбувається протягом всього життя, на всіх ступенях освіти — від дитячого садка до середньої та вищої школи, від шкільної газети до засобів масової інформації. Екологічній освіті, як невід'ємній частині всієї системи освіти, в області приділяється значна увага, її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань. Головними завданнями системи позашкільних освітньо-виховних закладів, яка діє на Закарпатті, є: розвиток здібностей і обдарувань учнів, екологічна освіта і виховання школярів у контексті сталого розвитку, впровадження концепції національного виховання молоді, використання у навчально-виховному процесі новітніх розробок, передового досвіду, сучасних педагогічних надбань, зв’язок з нау-

91

ково-освітніми закладами, державними природоохоронними структурами та громадськими організаціями. Координаційним центром інструктивно-методичної, природоохоронної, дослідницько – експериментальної роботи у цій системі є Закарпатський екологонатуралістичний центр учнівської молоді. У своєї діяльності педагоги беруть за основу такі форми роботи як, проведення семінарів, методичних рад, конференцій із керівниками позашкільних закладів, вчителями біології, географії, методистами рай-, міськметодкабінетів, розробки проектів програми гурткової роботи та планів виховної роботи з юннатами, тематичні екологічні наметові табори, експедиції, екскурсії, подорожі-сплави (профільні табори “Зелена перлина”, “Заповідний край”, “Ойкос”, “Іхтіос”). Центром традиційно проводяться природоохоронні акції, місячники, тижні, конкурси, зльоти, свята, фестивалі, огляди, виставки, практичні дослідницько - експериментальні роботи на навчально - дослідницькій ділянці, робота відеотеки “Екологія ХХІ століття”, тематичні виїзди у райони області для надання методичної допомоги та проведення консультацій для педагогічних працівників освітніх закладів. У позашкільних еколого-натуралістичних закладах (будинках дитячої творчості) та загальнооосвітніх школах області нині діє 716 гуртків з більше, ніж 20 профілів, у яких займається 9250 учнів. Екологічне виховання починається ще з дошкільного віку, тому в 20 дошкільних закладах працюють екологічні гуртки, якими охоплено біля 290 дітей. У Закарпатській області діє 34 лісництва, 32 екологічні стежки, діють 14 екологічних агітбригад, юннатами краю щорічно висаджується біля 30000 дерев. Впродовж 2006 року юннати, учні шкіл та профтехучилищ області взяли участь у таких природоохоронних акціях та конкурсах: “Зелений паросток майбутнього”, “Мій рідний край - моя земля”, “Вчимося заповідувати”, “Жива вода”, “Прибережні смуги”, “Ріки мого дитинства”, “Птах року”, “До чистих джерел”, “Первоцвіти” та інші. По усій мережі еколого-натуралістичних центрів учнівської молоді було організовано виставки дитячих малюнків “День Землі”, “День довкілля”, конкурси творів та малюнків “Мій голос я віддаю на захист природи”, науково-практичні конференції “Діти, дерева, довкілля”. Проведено тижневик присвячений 20-й річниці трагедії на ЧАЕС. Регіональне молодіжне екологічне об’єднання “Екосфера” провело конкурс дитячих малюнків “Планета Земля очима українських дітей”. В бібліотечних установах області організовано виставки на теми: “Цілющі скарби землі”, “Від екології природи – до екології душі”, “Таємниці флори України”, “Збережемо природу”, “Посади дерево – збережи красу рідної природи” та інші. Проведено бібліографічний огляд “Державне управління та законодавча база у сфері природокористування” та екологічне свято “Чисту воду – нашому народу”. Мистецькими училищами організовано виховні години за тематикою: “Нашим лісам – державну підтримку”, “Карпатські ліси – джерело здоров’я”, “Подаруй лісу деревце”. Змістовно проведені акції на територіях природо-заповідного фонду області. Наприклад в НПП “Синевир” проведено ряд інформаційно-просвітницьких заходів: у школах прочитано лекції на теми “Природа рідного краю”, “Екологія для нас”, “Екологія і ми”, організовано екологічні виставки “День птахів”, “День весняних квітів”, “Підсніжник”, “Шафран” тощо.

92

У загальноосвітніх школах І-ІІІ ст. населених пунктів Тереблянської долини Міжгірського району прочитано 10 лекцій на теми охорони природи. Розроблено, видано та розповсюджено на території району інформаційні листівки пропагандистського змісту про Всеукраїнську акцію “Зелений паросток майбутнього”. Видано спецвипуск екологоосвітнього часопису “Синій Вир” , на сторінках якого висвітлено хід “Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього“ у НПП “Синевир”. На Закарпатті є навчальні та учбові заклади, які готують фахівців-екологів. Найбільшу кількість спеціалістів за напрямком "екологія" готує Ужгородський національний університет. З огляду на те, що випускники за цими напрямками підготовки після закінчення вищого навчального закладу стають або працівниками держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, або працюють екологами на підприємствах і контактують з держуправлінням, велике значення для якості виконання завдань має рівень підготовки фахівців-екологів. Оскільки у ВНЗ досі не введено єдиного стандарту підготовки фахівців за спеціальністю "екологія та охорона навколишнього природного середовища", кожний ВНЗ розробляє свої навчальні плани і встановлює перелік навчальних дисциплін, керуючись нерідко суб’єктивними передумовами. Це призводить до неготовності молодих фахівців до практичної роботи, недостатності практичних навичок і невміння застосувати отримані знання. У 2006 році держуправлінням продовжено співпрацю з ВНЗ на основі укладених двосторонніх договорів. Основними напрямками взаємної співпраці держуправління з вищими навчальними закладами є: - надання науково-практичної роботи при формуванні матеріалів екологопросвітницьких видань, впровадженні природоохоронних проектів; - надання інформації щодо тематики та результатів науково-практичних робіт; - координація проведення навчальних, виробничих та переддипломних студентських практик; - залучення працівників держуправління до участі у науково-практичних конференціях, семінарах; - залучення студентів до участі у природоохоронних акціях, засіданнях Громадської ради, конференціях, семінарах; - здійснення еколого-просвітницьких заходів серед населення. Протягом 2006 року у держуправлінні проходили виробничу, навчальну та переддирломну практику 25 студентів різних вищих навчальних закладів. Працівники держуправління є випускниками ВНЗ України та СРСР (серед них: Ужгородський національний університет, Національний лісотехнічний університет України, Національний університет "Львівська політехніка", Національний університет водного господарства та природокористування, Національна академія державного управління при Президентові України), здебільшого природничих спеціальностей (біологи, екологи, хіміки, інженери лісового господарства, землевпорядники, технологи). Спеціалісти держуправління регулярно проходять навчання та підвищують кваліфікацію у Державному інституті підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів при Мінприроди України та інших навчальних

93

закладах. Так, у 2006 році свій професійний рівень підвищили 16 працівників держуправління. По дві і більше вищі освіти мають 6 держслужбовців управління, 4 чоловік у 2006 році продовжували навчання без відриву від виробництва. Зовнішня екопросвітницька робота держуправління здійснювалася через формування та розповсюдження літератури екоосвітнього та природоохоронного спрямування, участь у просвітницьких заходах, надання методичної, інформаційної та консультативної допомоги як в індивідуальному порядку, так і через засоби масової інформації. З метою заохочення учнівської молоді до набування екологічних та природоохоронних знань спеціалісти держуправління брали участь у нагородженнях переможців конкурсів, олімпіад та інших заходів екологічного спрямування. Громадські рухи Усе більшого значення у формуванні екологічної культури і світогляду, екологічного інформування населення набувають громадські організації екологічного спрямування і благодійні громадські фонди, загальна кількість яких на Закарпатті перевищує 30. Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Закарпаття на найближчу перспективу визнане: - подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; - забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; - регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; - запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства; - розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; - проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем; - більш широке застосування активних форм роботи при проведенні екологопросвітницьких заходів (навчань, семінарів, форумів тощо); - активізація участі у Всеукраїнських екологічних акціях “Чиста Україна - чиста Земля”, “Посади своє дерево”. Держуправління разом з громадськими екологічними організаціями та навчальними закладами брало участь у проведенні спільних екологічних акцій: - Всеукраїнської акції “До чистих джерел”; - Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього”; - операцій “Новорічна ялинка”, “Чисте повітря”; - заходів із відзначення Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища; Крім різнопланової методичної і практичної допомоги держуправління сприяє фінансуванню заходів екологічного характеру, які здійснюються громадськими організаціями. Так, у 2006 р. за підтримки держуправління за рахунок коштів обласного природоохоронного фонду фінансувалось проведення громадсь-

94

кими організаціями конкурсів, семінарів, конференцій видання листівок, буклетів, брошур природоохоронної тематики. Найактивнішою є діяльність таких об’єднань, як Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера", Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги, Закарпатська організація Українського товариства охорони природи, Карпатський екологічний клуб “Рутенія”, Екологічний клуб “Еко-Екс”, Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" тощо. З метою забезпечення сприятливих умов для розв’язання екологічних проблем на регіональному рівні та ширшого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області діє Громадська рада. До складу Громадської ради входять представники 16 громадських організацій (див. додаток 1). Протягом 2006 року у держуправлінні проведено 2 засідання Громадської ради, на яких обговорено питання щодо створення системи екологічного моніторингу, формування регіональної програми і схеми екомережі, участь громадських організацій у вирішенні екологічних проблем Закарпаття, екологічна освіта населення, проведення спільних акцій до Дня довкілля, Марш парків, День Землі, Всесвітнього дня охорони довкілля. На виконання Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, яка ратифікована Україною у 1999 році (Орхуська Конвенція) та з метою покращання інформування та консультування населення з питань охорони навколишнього природного середовища і природоохоронного законодавства при держуправлінні діє Орхуський інформаційний центр. Кожен, хто звертається до Центру, може отримати інформацію щодо національного чи міжнародного екологічного законодавства, з актуальних екологічних проблем та стану довкілля області, щодо роботи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. За звітній період центром підготовлено 20 матеріалів для преси, радіо та телебачення щодо актуальних екологічних проблем, які хвилюють громадськість, організовано та проведено 2 круглих столи за участю керівництва держуправління, екологічну конференцію “Довкілля – 2006. Закарпаття. Проблеми і перспективи” за участю громадськості, науковців краю та представників ЗМІ, підготовлено 9 відповідей на інформаційні запити громадськості. Взаємодія з засобами масової інформації У всьому спектрі різноманітної інформації, яку надають населенню засоби масової інформації області, значне місце займає і екологічна тематика. Тому, з метою висвітлення актуальних екологічних проблем області, екологічного інформування громадськості та пропаганди екологічних знань держуправління постійно співпрацювало із засобами масової інформації області. В обласних, районних та міських газетах опубліковано 95 статей та інформаційних матеріалів, підготовлених спеціалістами держуправління або за їх допомогою. Спеціалісти держуправління провели 15 виступів на телебаченні, 37 на обласному і районних радіо. (див

95

табл. 2). Крім того, про стан довкілля в Закарпатській області і роботу держуправління можна довідатися через офіційний сайт держуправління, який постійно поновлюється. Тут працює гостьова книга, де відвідувачі сайту можуть залишити запитання чи висловити пропозиці. Зовнішня екопросвітницька робота держуправління здійснювалася через формування та розповсюдження літератури екоосвітнього та природоохоронного спрямування, участь у просвітницьких заходах, надання методичної, інформаційної та консультативної допомоги. Так, протягом 2006 року організовано і проведено 12 тематичних зустрічей з учнівською та студентською молоддю загальноосвітніх шкіл та УжНУ з питань екологічної освіти і навчання, Всеукраїнську акцію "День довкілля", “Зелений паросток майбутнього” та Всесвітній день охорони навколишнього природного середовища із залученням громадськості, населення, установ, організацій. За кошти обласного фонду видано книги: “БлизниціДрагобрат” (автор – Бадей М.І.), “Природа Ужанського НПП” (за ред. проф.. Стойко С.М.), “Дивовижний край легенд”, “Морське око”, буклети “Княгинянський метеорит” та “Збережемо природу спільними зусиллями”. З метою заохочення учнівської молоді до набування екологічних та природоохоронних знань спеціалісти держуправління брали участь у нагородженнях переможців конкурсів, олімпіад та інших заходів екологічного спрямування. На виконання положень Закону України від 06.07.1997 р. №832-ХІV "Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля" та згідно наказу Мінприроди № 314 "Про створення Орхуського інформаційнотренінгового центру", такий центр діє при держуправлінні. Тут проводиться систематичне інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища та готуються відповіді на інформаційні запити. За звітній період центром підготовлено 20 матеріалів для преси, радіо та телебачення щодо актуальних екологічних проблем, які хвилюють громадськість, організовано та проведено 2 круглих столи за участю керівництва держуправління, екологічну конференцію “Довкілля – 2006", підготовлено 7 відповідей на інформаційні запити громадськості. Всього в 2006 році в держуправління офіційно надійшло 252 звернення громадян. На особистому прийомі розглянуто 47 звернень, 171 звернення надійшло звичайною поштою, за дорученням вищих органів влади – 34. Найбільше звернень громадян (57) надійшло стосовно збереження лісових насаджень. Наступна група питань – забруднення атмосферного повітря (41), третя – забруднення землі (30). Питома вага повторних звернень складає 2%.. Відповідно до Закону України "Про звернення громадян", розгляд і надання відповідей авторам звернень забезпечується в установлені терміни. Начальником держуправління взято під особистий контроль розгляд та виконання звернень Героїв Соціалістичної праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни та праці, осіб, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, що потребують соціального захисту та підтримки. Проводиться систематичний аналіз і узагальнення звернень громадян, затверджено графіки особистого прийому громадян керівництвом держуправління, що розміщені у видних місцях та доведені до населення через ЗМІ.

96

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Двохстороннє українсько-словацьке співробітництво Двохстороннє українсько-словацьке співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється на підставі Угоди між Міністерством охорони навколишнього середовища Словацької Республіки та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища від 30 вересня 1994 року та ратифікованих обома країнами міжнародних угод та договорів у сфері охорони довкілля. Уряди України та Словаччини приділяють велику увагу питанням транскордонного співробітництва у сфері охорони довкілля. Питання взаємодії у сфері охорони навколишнього природного середовища було внесено до порядку денного третього спільного засідання українсько-словацької (словацько-української) Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, що відбулося 1112 травня 2006 року у м. Гуменному (Словацька Республіка). На засіданні розглядалося питання співробітництва в Міжнародному біосферному заповіднику “Східні Карпати” між Міністерством довкілля Польської Республіки, Міністерством довкілля Словацької Республіки та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. З метою поглиблення співпраці Міжурядова комісія рекомендувала створити робочу групу з питань транскордонного співробітництва в сфері охорони довкілля та провести її перше засідання у вересні 2006 року. Така робоча група була створена, перше її засідання було проведено 13-14 жовтня 2006 року в м. Штачкін (Словацька Республіка). Тристоронній біосферний заповідник "Східні Карпати" - єдиний у світі. Ініціатором його створення був польський комітет програми "Людина і Біосфера" на зустрічі у Києві (травень 1990 року). Після узгодження всіх питань у Києві, процес створення цього заповідника був дуже повільний, але він проходив. Все це із-за політичних подій у в Європі. Адже тоді на новій карті світу утворилися нові країни : України та Словаччини, де він і створювався. У листопаді 1992 року ЮНЕСКО затвердила Польсько-Словацький біосферний заповідник "Східні Карпати". А в 1998 році Україною до ЮНЕСКО було подана заява на включення її до заповідника "Східні Карпати". Трьохсторонній міжнародний біосферний заповідник "Східні Карпати" було включено до Світової мережі біосферних резерватів, про що йому видано 12.11.1999 р. оригінал міжнародного сертифікату МАБ ЮНЕСКО. Співпраця між українськими, польськими та словацькими природоохоронцями в рамках МБЗ “Східні Карпати” здійснюється уже тривалий час – щороку проводяться наукові конференції, спільні експедиції тощо. Тільки за останні три роки проведено таких 15 заходів. З метою поглиблення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища 2 лютого 2005 року було підписано двохсторонню угоду про співробітництво між Ужанським НПП та національним парком „Полоніни” (Словаччина) та підготовлено проект

97

трьохсторонньої угоди з Бещадським парком народовим (Польща). Ужанським НПП передано на розгляд словацькій та польській сторонам проект Договору про спільні дії по проведенню моніторингу у межах трьохстороннього міжнародного біосферного резервату "Східні Карпати". Але всі ці угоди не є міжнародними договорами, бо суб'єктами міжнародного права згідно із Законом України „Про міжнародні договори України” (2004) не можуть бути нецентральні органи влади. Для покращення співпраці важливим є підписання Угоди між Міністерством оточуючого середовища Словацької республіки, Міністерством оточуючого середовища Польської республіки та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України про співпрацю в рамках Міжнародного біосферного заповідника “Східні Карпати”. Необхідним є внесення змін до Угоди між Міністерством охорони навколишнього середовища Словацької Республіки та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України про співробітництво в галузі охорони навколишнього середовища у частині спільного управління транскордонним біосферним резерватом „Східні Карпати", іншими транскордонними природоохоронними територіями. Проект відповідної трьохсторонньої міжвідомчої Угоди був підготовлений ще у 2001 році і надавався для попереднього погодження до Міністерств довкілля Словацької Республіки та Польської Республіки, але на сьогодні питання ще не врегульовано. Як приклад прикордонної співпраці, підписані окремі двосторонні Українсько-Словацькі угоди щодо співробітництва між місцевими органами влади та різними галузевими структурами, зокрема, пожежними та лісогосподарними відомствами в рамках співпраці в Єврорегіоні „Карпати". 2 лютого 2005 року підписано Угоду про співробітництво між Ужанським національним природним парком (Україна) та національним парком „Полоніни" (Словацька Республіка). Але всі ці угоди не є міжнародними договорами, бо суб'єктами міжнародного права згідно із Законом України „Про міжнародні договори України” (2004) не можуть бути нецентральні органи влади.

7-8 грудня поточного року у с. Солочин Свалявського району відбулося четверте спільне засідання українсько-словацької (словацько-української) Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, на якому було рекомендовано Міністерству охорони навколишнього середовища Словаччини та Міністерству охорони навколишнього природного середовища України сприяти роботі створеної Робочої групи з транскордонного співробітництва в сфері охорони природи, в тому числі з метою узгодження дій щодо реалізації спільних природоохоронних програм і проектів. Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Словацької Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах, підписаної 14.06.94 р. в м. Братислава та на виконання протоколу VІI засідання Українсько-Словацької комісії по прикордонним водам, держуправлінням спільно з природоохоронними органами Словацької Республіки в 2006 р. виконано 44 відбори проб води (в 2005 - 16) в 5-и контрольних створах річок: Уж, Латориця, Тиса, Ублянка, Улічанка. На підставі результатів аналізів та у відповідності до погоджених методик при зустрічі спеціалістів двох країн була дана оцінка якості води на прикордонних створах.

98

Питання “Співробітництво у сфері українсько-словацьких прикордонних вод (інформуватимуть уповноважені Уряду Словацької Республіки та України з питань співробітництва на прикордонних водах)” та інформацію Робочої групи з транскордонного співробітництва в галузі охорони природного середовища запропоновано розглянути на 5 засіданні українсько-словацької Міжурядової комісії з питань транскордонного співробітництва, що відбудеться в 10 – 11 травня 2007 р. у Словаччині. Двохстороннє українсько-угорське співробітництво Двохстороннє українсько-угорське співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про співробітництво у галузі охорони навколишнього середовища та територіального розвитку від 13 серпня 1992 року (набула чинності 2 квітня 1993 року) (далі Угода). Стаття 2 Угоди визначає напрямки здійснення співробітництва, одним з яких є охорона вод від забруднення, особливо басейну Тиси. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області здійснює моніторинг якості поверхневих вод транскордонних водотоків, а саме, річок Тиса та Боржава, в тому числі спільно з представниками природоохоронних органів Угорської Республіки, а саме дирекції охорони природи та вод Верхньотисянського регіону. Протягом 2006 року на прикордонних створах р.Тиса: Вілок-Тисабеч , Чоп-Захонь та р. Боржава було відібрано та проаналізовано 28 проб води, із яких 4- інтеркалібраційні - спільні на території однієї з країн. По прикордонних створах р. Тиса проведено 24 відбори проб з подальшим їх дослідженням та на р. Боржава в районі с. Бене відібрано та проаналізовано 4 проби. Зазначені дослідження проводяться в рамках виконання двохсторонньої Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки по співробітництву з питань водного господарства на прикордонних водах, яка була підписана 11 листопада 1997р. в м. Будапешт. Основною складовою цієї угоди, є “Порядок проведення на українськоугорських прикордонних водах відборів проб, визначень оцінки якості води та проведення необхідних дій у зв’язку з надзвичайними забрудненнями”, який був прийнятий Урядами обох країн в 2000 році. У відповідності до вимог "Порядку…" на основі аналітичних досліджень проведена оцінка якості прикордонних вод р.Тиса в контрольних створах. В останній час активізувалася робота по такому напрямку двостороннього співробітництва як розвиток співробітництва між національними парками та заповідниками України (особливо Закарпатського регіону) та Угорщини, а також створення спільних природоохоронних територій, 12 травня поточного року у смт Баторлігет Саболч-Сатмар-Берегської області (Угорська Республіка) за участю представників держуправління була проведена п’ята наукова конференція з питань аграрної екології, розвитку регіону та охорони навколишнього середовища. Основною темою цієї зустрічі були питання програми “Натура-2000” та її адаптація до місцевих умов. На зустрічі також обго-

99

ворювалося питання щодо перспективи створення українсько-угорської міжнародної природоохоронної території в басейні р. Тиса. Вченими - екологами зарубіжних країн ще у 2000-2001 роках відзначено велику природоохоронну цінність регіону, в якому протікає річка Тиса. На підставі чинного законодавства України міжвідомчою науково-дослідною лабораторією охорони природних екосистем Ужгородського Національного університету у 2005 році за замовленням держуправління екоресурсів в Закарпатській області було підготовлено наукове обґрунтування щодо доцільності створення регіонального ландшафтного парку "Притисянський". Цей парк пропонується створити без вилучення земель у землевласників на частині територій Ужгородського, Мукачівського, Берегівського і Виноградівського районів Закарпатської області в нижній частині басейнів річок Тиси, Латориці й Боржави на площі близько 22,1тис.га. В біогеографічному плані територія пропонованого парку ідентична з угорською - Природоохоронною областю "Сатмар-Берег" і складає один природоохоронний комплекс, в якому збереглися унікальні для Центрально-Східної Європи фрагменти водно-болотних угідь, флора (більше 50 видів) і рослинність(більше 20 угрупувань), які увійшли у Червоні книги України. За даними УжНУ на названих територіях є рідкісні види, що охороняються в Угорщині і Словаччині, а також входять до Європейського і Червоного списків. Особливого вивчення потребує проблема завезення та територію України з території Угорщини токсичних та небезпечних продуктів та відходів. Питання взаємодії у сфері охорони навколишнього природного середовища було внесено до порядку денного 1-го засідання українсько-угорської Міжурядової Комісії з питань траскордонного та прикордонного співробітництва обговорювалося, що пройшло 11 квітня 2006 року у м. Ніредьгаза (Угорщина). Двохстороннє українсько-румунське співробітництво На виконання Угоди між Урядом України та Урядом Румунії про співробітництво в галузі водного господарства на прикордонних водах (підписана в м. Галац 30 вересня 1997 року) та протоколу II засідання Уповноважених по реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Румунії в галузі водного господарства на прикордонних водах в 2006 здійснено 24 відбори проб води на прикордонних створах р. Тиса. Проведено дві зустрічі спеціалістів по спільному визначенню показників якості води рік Тиса в контрольних створах та підготовці матеріалів на засідання Уповноважених Урядів. За даними досліджень обох сторін якість води в контрольних створах р. Тиса по важким металам в порівнянні з минулим роком покращилася .

100

21. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ТА МІЖНАРОДНОГО РІВНІВ На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки”, Закону України від 24.06.2004р. №1864 “Про екологічну мережу України”, Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” за поданням Держуправління прийнято рішення сесії обласної ради від 12 січня 2006 року № 695 „Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі Закарпатської області на 2006-2020 роки” протягом 2006 року проведено наступні заходи. Створено новий об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення геологічну пам’ятку природи „Скелі” у Хустському районі загальною площею 51 га. Підготовлено розпорядження голови облдержадміністрації від 05.04.2006 р.№203 “Про розширення території Карпатського біосферного заповідника” на площі 13,2 тис.га, у т.ч. 9,9 тис.га із вилученням земель від землекористувачів. Матеріали знаходяться на доопрацюванні у Рахівській районній державній адміністрації згідно рішення сесії Рахівської районної ради від 15.12.2006 р. № 79. У 2006 році зарезервовано частину площі урочища „Дубки” (околиця с. Лопушанка Свалявського району) під об’єкт природно-заповідного фонду місцевого значення. Держуправління отримало відповідну документацію (рішення сільської та районної рад, висновки районних органів місцевого самоврядування) та готує матеріали для отримання висновків на обласному рівні. Завершено доопрацювання документації по створенню НПП “Зачарований край” площею 6101 га на базі однойменного РЛП. Прийнято рішення про вилучення для цього об’єкту територій від землекористувачів. З обласного фонду ОНПС на 2006 р. для виготовлення проекту організації та винесення меж РЛП у натуру виділено 50,0 тис.грн. У 2006 році проведено інвентаризацію територій та об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення шляхом уточнення їх меж у натурі та винесенням на картографічний матеріал. Цими заходами охоплено 318 таких територій загальною площею 11,3 тис.га. На винесення меж у натуру територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення у 2006 році спрямовано кошти фондів ОНПС місцевих бюджетів – 100 тис. грн., власні кошти – 500 тис. грн., інші джерела – 20 тис. гривень. Проведено засідання Координаційної ради з розвитку екомережі на території області (30 травня 2006 р.). Проведено вперше на території області з питань розвитку природнозаповідної справи спільне засідання колегій Мінприроди України та облдержадміністрації (22 вересня 2006 р.), за результатами якої розвиток природнозаповідної справи в України у сукупності з туризмом і рекреацією розглядається як один із пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку. На виконання заходів з розвитку обласної екомережі у 2006 р. відповідно до Програми за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього приро-

101

дного середовища виділено кошти на загальну суму 439,1 тис.грн (26 % від загального кошторису цього фонду та у майже 5 разів більше ніж у 2005 р.). Ці кошти спрямовано на: - проведення заходів по утриманню територій та об’єктів природнозаповідного фонду як місцевого значення так і загальнодержавного значення; - дослідження стану розповсюдження не аборигенних видів рослин на території області ( 20 тис.грн.); - визначення біологічних та експлуатаційних запасів рослинного світу (25 тис.грн.); - збереження червонокнижних видів іхтіофауни, амфібій (29 тис. грн.); - реконструкція автодороги до Синевирського озера, яке одноразово є водно-болотним угіддям міжнародного значення ( 200,0 тис.грн.); - створення форелеінкубатора та проведення конференції до 140-річчя Княгинського метеориту в Ужанському НПП (30,1 тис.грн ); - на наукові дослідження згідно обласної Програми екомережі (74,0 тис.грн,); - видання журналу “Зелені Карпати” і виготовлення експозиції у Долині нарцисів Карпатського біосферного заповідника ( 35,0 тис.грн.). Мінприроди України у 2006 р. виділено на утримання та заходи для Карпатського біосферного заповідника, Ужанського НПП та НПП “Синевир” 7,8 млн.грн та додатково з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 р. профінансовано заходи по винесенню територій у натуру та на картографічні матеріали Ужанського НПП - 44,0 тис.грн, Карпатського біосферного заповідника - на суму 240,0 тис.грн та НПП “Синевир” - 235,0 тис.грн, всього 519,0 тис.грн. Довідково. Станом на 01.01.2007 року в області взято на облік 453 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 159604,3 га, процент територій та об’єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 12,7%.

20. ВИСНОВКИ В цілому, стан довкілля на території області має тенденцію до покращення, незважаючи на ряд негативних факторів. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області було здійснено комплекс заходів направлених на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, покращення екологічної ситуації в регіоні. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими контролюючими службами, правоохоронними органами та громадськістю.

102

Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами, спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціональне використання природних ресурсів, є: - забезпечення виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення якості питної води, нарощування обсягів використання відходів; - здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; - забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема, створення НПП "Зачарований край", РЛП "Притисянський", розширення НПП “Синевир”, Ужанського НПП та Карпатського біосферного заповідника; - продовження робіт по контейнеризації та організованому вивозу ХЗЗР із складських приміщень у спеціально визначенні місця з подальшим вивезенням на утилізацію за межі України; - сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини; - удосконалення регіональної системи моніторингу за станом поверхневих вод, джерелами забруднень водних об’єктів, вмістом забруднюючих речовин у грунтах і атмосферному повітрі; - посилення еколого-освітньої роботи шляхом проведення конкурсів, фотовиставок, конференцій, семінарів із залученням широких верств громадськості на природоохоронну тематику.

Начальник держуправління

А.Погорєлов

103

ДОДАТКИ Громадські організації, що діють на території області і входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області (станом на 01.01.2007 року) № п/п

Назва організації

Юридична адреса

Напрям діяльності

1 1.

2 Закарпатська організація Українського товариства охорони природи

3 88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

2.

Закарпатська обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок

88000, м. Ужгород, вул. Кошицька, 7

3.

Карпатський екологічний клуб “Рутенія”

88000, м. Ужгород вул. Бачинського, 25/2

4.

Екологічний клуб “Еко-Екс”

88000, м. Ужгород, вул. Загорська 126 (центр) вул. Кошицька, 7 (еко-екс)

5.

Закарпатська обласна партія зелених

89600, м. Мукачево, вул. Духновича, 105

6.

Закарпатська організація Всеукраїнської екологічної ліги (м. Ужгород)

88014, м. Ужгород, вул.Котляревського,5

7.

“Екологічна варта” (м. Ужгород)

88000, Ужгород, наб. Студентська, 8

4 Всебічний громадський екологічний контроль, пропаганда, освіта, навчання, виховання, видавнича діяльність Активна участь у розвитку мисливського і риболовного спорту, в охороні, відтворенні та раціональному використанні тваринного світу Науково-громадська діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону, спрямована на дослідження, раціональне використання, збереження та відтворення біорізноманіття природних екосистем Різнобічна природоохоронна діяльність, активна інформаційно-пропагандистська, практична виробнича діяльність, направлена на вивчення, охорону, дослідження і примноження природних багатств Забезпечення інтересів громадян шляхом узгодження економічних потреб із інтересами захисту довкілля, гармонізації суспільних відносин, гармонізації взаємодії суспільства і навколишнього середовища Сприяння радикальному поліпшенню екологічної ситуації в області, формування нового природоохоронного світогляду Екологічне виховання молоді та школярів

8.

Регіональне молодіжне екологічне об'єднання "Екосфера" (м. Ужгород)

м. Ужгород, вул. Собранецька, 3

Координація зусиль молоді для вивчення та охорони навколишнього природного середовища

104 1 9.

2 Великоберезнянський екологічний клуб "Кременець" (смт. В.Березний)

3 89000, смт. В.Березний вул. Гожика, 52

10.

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку "Ужанська долина" (смт. В.Березний)

89000, Великоберезнянський район, смт. В.Березний вул. Шевченка, 54

11.

Екоклуб "Карпати" (м. Рахів)

Рахів а/с, 10 ecoclub@rachiv.ukrtel.net

12.

Екологічна громадська організація "Синевир" (с. Синевир-Остріки)

90041, Міжгірський район, с. Синевир Остріки

13.

Закарпатське обласне молодіжне об'єднання "Наше покоління" (м. Ужгород) Закарпатський екологічний клуб "Едельвейс"

88017, м. Ужгород, вул. Закарпатська, 27 ”а” reactiv@ukrpost.net 88000, м. Ужгород, пров. Університетський, 6/28

15.

ЗОГЕО "Природа" (м. Ужгород)

88018, м. Ужгород, вул..Льва Тостого, 44 кв26

16.

"Кришталеве джерело" (с. Синевир-Остріки)

90040, Міжгірський район, с. Синевир Поляна, 101

14.

4 Сприяння фізичному та духовному розвитку населення шляхом покращення екологічного стану в районі Надання допомоги Ужанському національному природному парку, населенню, що проживає в даному районі у вирішенні екологічних, творчих, наукових проблем, сприяння розвитку еко-і агро туризму та екоосвіти Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Підвищення кваліфікаційного рівня його учасників для вирішення екологічних проблем Карпат Проблеми екологічного виховання молоді Захист прав та інтересів членів клубу, науковогромадська та просвітницька діяльність в області охорони довкілля Карпатського регіону Екологічна освіта та виховання, видавнича діяльність Захист законних інтересів його членів, в тому числі екологічних. Екоосвіта та екотуризм, заповідна справа

105

Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2006 роках № з/п

Назва природоохоронного заходу

Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн.

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

1

Впровадження системи селективного збору твердих побутових відходів у м. Хуст Закарпатської області (закупівля обладнання)

115,0

2004

2

Реконструкція каналі заційних очисних споруд м. Хуст

263,7

3

Реконструкція каналізаційних мереж та споруд с. Поляна Свалявського району Закарпатської області

4

Ступінь готовності природоохорон ного заходу, %

Обсяг фактичних видатків з Державного фонду, тис. грн.

Обсяг фактичних видатків з інших джерел, тис. грн.

Інформація, щодо стану виконання природо охорон ного заходу (завер шення, або введен ня в експлуатацію)

100

115,0

-

2004

35

92,4

150,0

2004

47

70,0

Будівництво полігону твердих побутових від- ходів для м. Мукачево

3648,8

2004

20

509,0

200,0 ОБ ОНПС

5

Реконструкція системи аерації каналізаційних очисних споруд в м. Мукачево

231,4

2004

100

181,4

ОБ ОНПС 50,0

розроблена про ектна документація; проведено закупівлю обладнання (два автомобіля - сміттєвози КО-413) Проведено реконструкцію одного коридору очисних споруд (первинні та вторинні відстійники, аеротенки, стабілізатор, контактний резервуар Проведено роботи по реконструкції КНС та напірного колектору Роботи виконано повністю Будівництво згідно проектної документації виконано на 80% введено в експлуатацію

1

Проведення комплек- су робіт з утилізації, видалення, або знеш кодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатсь кої та Запорізької об ластей з

договір – 2542,2

2005

27

699,0

-

2004 рік

2005 рік Роботи виконані частково (27,5%) в зв’язку з невизначеністю по технології утилізації та підприємству, що її здійснюватиме

106 інших держав 2006 рік 1

2

3

4

Проведення комплек- су робіт з утилізації, видалення, або знеш кодження відходів та небезпечних хімічних речовин, завезених на територію Закарпатсь кої та Запорізької об ластей з інших держав Будівництво полігону твердих побутових від ходів для м. Мукачево Рекультивація існую- чого полігону твердих побутових відходів по вул. Матросова в м. Мукачево Закарпатської області Проведення заходів, щодо забезпечення еко логічно безпечного збе рігання непридатних ХЗЗР v Закарпатській області

2006

73

1842,6

-

контейнеризація 460,6 тонн суміші "Премікс"

3648,8

2006

100

873,0

1966,8

2277,9 (на 2006 р. 1671,1)

2006

60,8

1008,0

-

роботи завершені та профінансовані повністю -

(договір 450,0)

2006

100

450,0

договір – 2542,2

знешкоджено ХЗЗР в обсязі 33,3 тонн

Перелік природоохоронних заходів, фінансування яких здійснювалось за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004-2006 роках № з/п

Назва природоохоронного заходу

Загальна кошторисна вартість (згідно з проектом), тис. грн.

Термін реалізації заходу (згідно з проектом)

1

Будівництво полігону твердих побутових відходів для м. Мукачево Реконструкція каналізаційних випусків в м. Ужгород (район ботанічного саду) Будівництво каналізаційного колектору та реконструкція КНС в смт Перечин (район

3648,8

2004

243,8

277,7

Ступінь готовності природоохо-ронного заходу, %

Обсяг фактичних видатків з обласного фонду, тис. грн.

Обсяг фактичних видатків з інших джерел, тис. грн.

Інформація щодо стану виконання природоохоронного заходу (завершення або введення в експлуатацію)

20

200,0

509,0 з ДФ ОНПС

-

2004

100

100,0

143,8 міський бюджет

введено в експлуатацію

2004

100

120,0

157,7 міський бюджет

Роботи виконані та профінансовані відповідно до договору та актів вико-

2004 рік

2

3

107

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

школи-інтернату) Контейнеризація не- придатних та заборо- нених до використання ХЗЗР Реконструкція системи аерації каналізаційних очисних споруд в м. Мукачево Будівництво каналізацій них очисних споруд -смт. Міжгір'я Реконструкція каналіза- ційних очисних споруд в м. Чоп Придбання та установка локальних очисних споруд обласної інфекційної лікарні Видання еколого-освітнього часопису (газети) "Природа" Захист забруднення р. Тиса шахтними соле- ними водами та моніто -ринг процесів формуван ня нових Солотвинсь –ких лікувальних соляних озер Забезпечення функціонування систе- ми моніторингу навко лишнього природнього середовища Будівництво системи водовідведення житлово- го масиву с. Минай - (вул. І. Франка, Тупіко- ва, Тиха, Козацька перший етап) Реконструкція каналіза- ційно очисних споруд смт. В. Березний

(договір 100,0)

2004

100

100,0

-

наних робіт виконано

231,4

2004

100

50,0

181,4 з ДФ ОНПС

введено в експлуатацію

62,0

2004

100

60,0

-

Роботи виконані та профінансовані відповідно до актів виконаних робіт

277,0

2004

25

70,0

-

(договіо 100,0)

2004

100

93,2

-

введено в експлуатацію

(договір 36,0)

2004

100

36,0

-

виконано

(договір – 48,0)

2004

100

48,0

-

виконано

(договір – 47,6)

2004

100

47,6

-

виконано

64,0

2004

1377,3 (договір – 100,0)

2004

3648,8

40,0

64,0

введено в експлуатацію І етап

85

85,0

проведено реконструкцію КПС

2005

22

100,0

2005

100

40,0

2005 рік 1

2

Будівництво полігону твердих побутових від ходів для м. Мукачево Будівництво екологокультурологічного ін- формаційного центру "Центр Європи"

709,0 в 2004 р. ДФ ОНПС, ОБ ОНПС -

виконано

108

3

Впровадження системи контролю за забруднен- ням атмосферного повітря в м. Ужгород

(договір 15,0)

2005

100

13,3

-

4

Ліквідація джерел забруднення лісохіміч- ними відходами Великобичківського лісохімкомбінату Проведення заходів по утриманню територій та об'єктів природно заповідного фонду підприємствами Закар- патського обласного управління лісового господарства Проведення міжнарод- ної науково-практичної конференції "Екологічні та соціальноекономічні аспекти збереження етно культурної спадщини Карпат" Розробка екологічної програми та екологіч- ного паспорту Закарпат ської області Забезпечення функціо нування системи моніто рингу навколишнього природного середовища Проведення заходів, що до пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформа ції, громадських органі зацій та навчальних закладів Видання поліграфічної продукції з екологічної тематики Видання Всеукраїнсько го екологічного науково-популярного журналу "Зелені Карпати"

(договір – 30,0)

2005

100

30,0

-

28,0

2005

100

28,0

-

виконано

5,0

2005

100

5,0

-

виконано

(договір – 15,0)

2005

100

15,0

підготовлено

(договір - 33,0)

2005

100

33,0

виконано

(договір – 28,0)

2005

78

21,7

проведено

(договір 33,8) (договір – 30,0)

2005

80

27,2

видано

2005

50

15,0

видано

5

6

7

8

9

10 11

Відібрано проб атмос ферного повітря для визначення формаль дегіду, проведено мар шрутні спостережен ня за забрудненням атмосферного повітря формальдегідом, хіміч ний аналіз відібраних проб, надані висновки та пропозиції виконано,відповідно до договору

109

12

13

Будівництво системи водовідведення житлово го масиву с. Минай -(вул. І. Франка, Тупікова, Тиха, Козацька –І етап) Реконструкція каналі заційно очисних спору смт В. Березний

328,9

2005

58

131,0

64,0 в 2004 р.

-

1377,3 (договір – 100,0)

2005

13

99,9

85,0 в 2004

-

463,7

2006

21

99,8

-

-

168,0

2006

30

50,0

-

-

50,0

2006

100

50,0

-

виконано

(договір – 50,0)

2006

63

31,7

-

289,8

2006

51

147,7

-

роботи виконані частково

(договір -125,0)

2006

100

121,8

-

виконано

20,0

2006

100

20,0

-

виконано

29,0

2006

100

27,3

-

виконано

2006 рік 1

2

3

4

5

6

7

8

Реконструкція каналіза ційноочисних споруд (перша черга) в м. Мукачево Проектні роботи по від новленню та реконструк ції каналізаційно-очис них споруд Міжгір"я Проведення заходів по утриманню територій та об'єктів природнозаповідного фонду під- приємствами Закарпатсь кого обласного управлін- ня лісового господарства Розробка обласної про -грами охорони природ нього середовища Закарпатської області Ліквідація затору із залишків деревини та побутового сміття в руслі р. Латориця в урочищі "Переш" на території В.Добронсь кого державного зоологічного заказника Забезпечення функціну- вання системи моніто- рингу навколишнього природного середовища Проведення заходів з виявлення запасів неаборигенних видів рослинних ресурсів Закарпатської області Розробка загальних принципів та ефектив нихпрактичних засобів по збереженню та від новленню чисельності амфібій Закарпаття в контексті посиленого антропічного пресингу

110

9

10

11

12

13 14

15

16

17

18

19

20

Розробка рекомендацій раціонального використання сировини дикорослих рослин Закарпатської області Оформлення експозиції еколого-освітнього цет ру "Долина нарцисів" Проведення конференції з нагоди відзначення 140-річчя падіння Княгинського метеориту Проведення заходів щодо пропаганди охорони довкілля із залученням засобів масової інформації, громадських організацій та навчальних закладів Видання поліграфічної продукції з екологічної тематики Видання Всеукраїнсько го екологічного науково -популярного журналу "Зелені Карпати" Реконструкція автодоро ги до озера Синевир у Національному природ ному парку "Синевир Реконструкція каналі заційна насосної станції № 2 в м. Ужгороді Будівництво системи водовідведення житлово го масиву с. Минай -(вул. І. Франка, Тупікова, Тиха, Козацька –І етап) Реконструкція каналі заційноочисних спо- руд смт В. Березний Реконструкція каналіза- ційної насосної станції м. Свалява (вул.Мукачівська) Будівництво форелеінку- батора в Ужанському національному природному парку

25,0

2006

100

25,0

-

виконано

20,0

2006

100

20,0

-

виконано

5,7

2006

100

5,5

-

виконано

50,0

2006

100

49,9

-

виконано

36,0

2006

100

36,0

30,0

2006

100

15,0

15,0 в 2005 р.

виконано

200,0

2006

100

200,0

-

введено в експлуатацію

724,7. в т.ч. 2006 р - 225,0

2006

100

230,0

494,7 міський бюджет

введено

150,0

2006

100

150,0

64,0 – 2004 р.

131,0 - 2005 р.

введено І етап

1377,3 (договір 150,0)

2006

25

150,0

85,0 – 2004 р .

100,0 – 2005 р.

-

291,8

2006

27

80,0

-

-

24,4

2006

100

24,4

-

-

видано

111

Відповідальні виконавці розділів звіту.

1. Екологічна ситуація в області 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища 3. Атмосферне повітря 4. Водні ресурси 5. Земельні ресурси та ґрунти 6. Надра 7. Відходи 8. Екологічна безпека 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення .

10. Рослинний світ 11. Тваринний світ 12*. Екомережа та біорізноманіття 12. Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні 13. Екологічні проблеми 14. Державний контроль у галузі охорони довкілля 15. Управління в галузі охорони довкілля 16. Моніторинг довкілля 17. Економічні засади природокористування 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 19. Екологічна освіта, громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації 20. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 21. Виконання екологічних програм державного та міжнародного рівнів 22. Висновки Додатки

Нач. відділів Карп’юк В.М. Карп’юк М.К. Карп’юк М.К. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Карп’юк М.К. Славинець В.М. Урись І.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Поляновський А.О. Нач.відділів Нач.відділів Урись І.О. Карп’юк В.М. Урись І.О. Урись І.О. Карп’юк В.М. Альберт А.П. Поляновський А.О. Нач.відділів Нач.відділів