zaporizhzhya_2006

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області

ЗВІТ про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області у 2006 році

м. Запоріжжя 2006 р.

1

1.

2.

3.

4.

5.

5.1.

5.2.

5.2.1.

5.2.2.

5.3.

5.3.1.

5.3.2.

6.

6.1.

6.2.

6.3.

6.4.

7.

8.

8.1.

8.1.1.

8.1.2.

8.2.

9.

10.

10.1.

10.2.

10.3.

10.4.

10.5.

10.6.

10.7.

ЗМІСТ Екологічна політика................…………..…………………… Атмосферні та гідрологічні умови і явища…....…………… Атмосферне повітря……. …………………………………… Водні ресурси…...……………………………………………. Земельні ресурси та ґрунти………..………………..……….. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси……………………………………………………...… Структура та стан земель……………………………………. Структура земельних угідь………………………………….. Деградація земель……………………………………………. Охорона земель………………………………………………. Практичні заходи……………………………………………... Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність…. Надра………………………………………………………….. Мінерально-сировинна база…………………………………. Стан геологічного середовища……………………………… Геологічний контроль за вивченням та використанням надр……………………………………………………………. Дозвільна діяльність у сфері використання надр………….. Відходи………………………………………………………... Екологічна безпека…………………………………………... Екологічна безпека області як складова національної безпеки………………………………………………………... Екологічна безпека оборонної діяльності………………….. Поводження з небезпечними хімічними речовинами……... Радіоекологічна безпека……………………………………... Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення…………………………………………………...… Рослинний світ……………………………………………….. Лісові екосистеми……………………………………………. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………………………….. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними…………………………………………… Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур……………………………... Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними…………………... Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів…………………………………………... Генетично змінені організми (біобезпека).……………........

5 10 13 24 42 42 42 42 43 44 44 49 51 51 55 59 59 60 72 72 76 78 81 82 90 90

92 90 93 93 93 93 2

10.8.

11.

11.1.

11.2.

11.3.

11.4.

11.5.

12*.

12.1.* 12.2.* 12.3.* 12.4.* 12.

12.1.

12.2.

12.3.

12.3.1.

12.4.

13.

13.1.

13.4.

13.5.

14.

14.1.

15.

15.1.

15.2.

15.3.

15.4.

16.

Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу Запорізької області………………………...… Тваринний світ……………………………………………….. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України…………………………….. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними………………………...… Ведення мисливського господарства: аналіз стану.……….. Ведення рибного господарства……………………………… Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження.................................…………….. Екомережа та біорізноманіття………………………………. Заходи щодо створення екомережі в Запорізькій області на державному рівні...................................................................... Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси..... Сучасний стан природних складових довкілля..................... Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля...................................................................................... Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні….. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка)……………………………………………………… Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон….. Історико-культурна спадщина………………………………. Природний та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини………………………………………... Туризм як фактор впливу на довкілля……………………… Деякі екологічні проблеми області та шляхи їх вирішення…………………………………………………….. Збереження Хортиці…………………………………………. Браконьєрство рибного промислу…………………………... Стан водогінно-каналізаційного господарства..…………… Державний контроль у галузі охорони довкілля................... Організація та здійснення державного контролю…………. Управління в галузі охорони довкілля……………………… Удосконалення існуючих механізмів управління......……... Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення………………………………………………... Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування………………………………………... Державна екологічна експертиза проектної документації... Моніторинг довкілля…………………………………………

94 95

95 100 100 102 104 105 105 105 106 108 109 109 109 110 111 111 115 115 116 117 123 123 136 136

136 139 139 141 3

17.

17.1.

17.2.

18.

19.

20.

21.

21.1.

21.2.

21.3.

22.

Економічні засади природокористування………………….. Економічні механізми природоохоронної діяльності……... Стан фінансування екологічної галузі……………………… Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля…………………………………………...... Екологічна освіта. Інформування громадськості. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації…………………………………………………….. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля…. Виконання державних екологічних програм………………. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України…………………………………. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів…………………… Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води………………….. Висновки……………………………………………………… Додатки………………………………………………………..

151 151 153 160

165 174 175 175 175 177 180 187

4

1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА Запорізька область відноситься до найбільш екологічно напружених регіонів України. Найгострішими проблемами є забруднення повітряного та водного басейнів, накопичення значних обсягів відходів. Завдяки промисловому потенціалу, який обумовлений наявністю і концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування, область є безперечним лідером за рівнем забруднення повітря. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формують основне техногенне навантаження на навколишнє середовище населених пунктів. Розвиток обласного центра, та міст обласного значення (Бердянськ, Мелітополь, Енергодар та інш.) складався таким чином, що промислові підприємства, численні котельні, працюючі на газі, рідкому і твердому паливі, розташовували в безпосередній близькості від житлової забудови. Згідно даних Запорізької міської СЕС близько 25 тисяч населення проживають у межах санітарно-захисних зон основних забруднювачів атмосферного повітря обласного центра. Основними напрямками екологічної політики в галузі охорони атмосферного повітря є: - захист повітряного басейну від забруднення, насамперед у великих містах та промислових центрах; - формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті. Незважаючи на деяку стабілізацію, проблема забруднення атмосферного повітря залишається актуальною і на сьогоднішній день, оскільки при теперішньому стані очисного обладнання при збільшенні обсягів виробництва можна очікувати відповідне збільшення рівня забруднення повітря. Однією із гострих проблем техногенно навантажених областей, до яких відноситься і Запорізька область, є велика кількість викидів оксидів азоту, вуглецю та сірки від технологічного обладнання металургійних підприємств, теплових станцій та котелень. Так, основними вкладниками у викиди вищезазначених забруднюючих речовин області є підприємства ВАТ «Запоріжсталь» та Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго». Згідно даних форм статистичної звітності 2-ТП (повітря) за 2006 рік: ВАТ «Запоріжсталь» здійснило викиди оксиду вуглецю – 58976,911 т/рік, що складає 55,2% від обласних викидів оксиду вуглецю; оксидів азоту – 4000,552 т/рік, що складає 19,2% від обласних викидів оксидів азоту; оксидів сірки – 5674,953 т/рік, що складає 6,5% від обласних викидів оксидів сірки. Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» здійснила викиди оксиду вуглецю – 527,594 т/рік, що складає 0,49% від обласних викидів оксиду 5

вуглецю; оксидів азоту – 11921,837 т/рік, що складає 57,26% від обласних викидів оксидів азоту; оксидів сірки – 75707,602 т/рік, що складає 87% від обласних викидів оксидів сірки. Проблемою Запорізької області, як і інших регіонів України, які мають металургійні комбінати, є великі обсяги викидів від аераційних ліхтарів. Так, згідно нормативів гранично допустимих викидів ВАТ «Запоріжсталь» викидає через аераційні ліхтарі 9745,39 т/рік, що складає 22,4% від загальних викидів підприємства (у тому числі тверді речовини – 1861,35 т/рік, що складає 37,1% від загальних викидів твердих речовин підприємства та газоподібні -7884,04 т/рік, що складає 20,5 % від загальних викидів газоподібних речовин підприємства). За даними спостережень стаціонарних постів Запорізького центру по гідрометеорології та органів СЕС у житловій зоні центру міста Запоріжжя перевищення по діоксиду азоту та сірчистому ангідриду у середньому складають 2,5 ГДК, по пилу до 2,0 ГДК. Поліпшити стан атмосферного повітря та знизити рівень викидів цих речовин можливо за рахунок встановлення на підприємствах відповідного газопиловловлюючого обладнання (або змінити технологічне обладнання), але на теперішній час або взагалі відсутні, або відсутні ефективні методи по їх вловлюванню та знешкодженню. Вирішення цих проблем бачиться у залученні міністерствами різних галузей промисловості відповідних науково-дослідних інститутів для розробки та впровадження нових методів вловлювання та знешкодження найбільш поширених речовин. У 2006 році введено в дію новий механізм регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яким передбачено планування підприємствами заходів щодо впровадження найкращих існуючих технологій виробництва, які не потребують надмірних витрат, а саме технологій, найбільш ефективних з точки зору попередження, мінімізації або нейтралізації забруднюючих речовин, доступних будь-якому суб’єкту господарювання, який має відповідний тип виробництва (устаткування). Впровадження цих технологій передбачає підготовку робітників, методи роботи, інструменти контролю. Вартість використання таких технологій не повинна бути надмірною у порівнянні з природоохоронним результатом. Виконання підприємствами цих заходів, принаймні частково, вирішить існуючу проблему викидів від застарілого технологічного та газоочисного обладнання. Також необхідно удосконалити існуючу законодавчу та нормативну базу для підвищення стимулюючого впливу платежів за забруднення щодо економічного заохочування підприємств до впровадження ними найкращих доступних існуючих технологій виробництва. Головною екологічною проблемою водних ресурсів в області залишається забруднення природних водних об’єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального комплексу, а також виправних колоній 6

Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області. У 2006 році в порівнянні з 2005 роком в області спостерігається скорочення загального обсягу скидання зворотних вод, в тому числі і забруднених. Загальний обсяг скидання зворотних вод у 2006 році склав 857,26 млн. м3, що на 6,41 млн. м3 менше, ніж у 2005 році, в тому числі забруднених - відповідно 457,1 млн. м3, що на 40,95 млн. м3 менше, ніж у 2005 році. Основними забруднювачами водних об’єктів області є Запорізьке КП “Водоканал” та інші об’єкти житлово-комунальної сфери, а також підприємства металургійного комплексу, що здійснюють скид стічних вод через об’єднаний шламонакопичувач у б. Капустяній. Річний об’єм скиду забруднених стічних вод цими двома галузями народного господарства складає близько 44 % загального скиду по області. Значну небезпеку для стану навколишнього природного середовища через відсутність очисних споруд становлять об'єкти Управління державного Департаменту питань виконання покарань в Запорізькій області. 5 колоній Департаменту, що розташовані на території Запорізької області, не облаштовані ефективно функціонуючими очисними спорудами стічних вод. Виходячи з того, що скид зворотних вод в басейн Дніпра складає близько 98% загального водовідведення по області, пріоритетними Держуправління вважає виконання заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Першочерговими має бути виконання заходів по припиненню скидів недостатньо очищених стічних вод Запорізьким КП “Водоканал” та через об’єднаний шламонакопичувач ВАТ "Запоріжсталь". Впровадження лише цих заходів дозволить майже на 43% скоротити обсяги скиду забруднених зворотних вод в області. Найбільш суттєві проблеми виникають при реалізації водоохоронних заходів у житлово-комунальній галузі та виправних колоніях Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, основним джерелом фінансування яких є Державний та місцеві бюджети, оскільки на теперішній час залучення ринків приватних капіталів в цю сферу обмежене. Проблеми посилюються через зношеність наявних очисних споруд та мереж каналізації, через недостатнє фінансування експлуатаційних та поточних витрат по підтриманню діючих споруд в нормальному стані. Вважаємо, що для будівництва водоохоронних об’єктів, обов’язково повинні залучатися усі джерела бюджетного фінансування, включаючи і загальний фонд Державного бюджету в обсягах надходжень від зборів за спеціальне водокористування (вимоги ст. 32 Водного кодексу України та Указу Президента України від 04.02.2003 №75 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 листопада 2002 року “Про стан безпеки водних ресурсів держави та якість питної води в містах і селах України”).

7

Промисловими підприємствами області водоохоронні заходи здійснюються в основному завдяки дії економічних важелів впливу, дію яких необхідно підсилювати через удосконалення системи платежів за забруднення. Пріоритетними напрямками впровадження екологічної політики в сфері поводження з відходами є: - мінімізація накопичення промислових відходів, повернення їх у виробництво з метою вилучення цінних компонентів і використання їх, як вторинних ресурсів; - впровадження нових технологій збирання побутового сміття, сортування та переробка відходів; - знешкодження або організація відповідного тимчасового зберігання накопичених непридатних хімічних засобів захисту рослин; - реабілітація забруднених територій від несанкціонованого розміщення відходів; - реконструкція або ліквідація фільтруючих накопичувачів рідких нечистот з метою припинення забруднення підземних вод; - сприяння створенню спеціалізованих організацій та підприємств, що забезпечують безпечне поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на всіх етапах, створення в області та Україні потужностей для їх знешкодження. Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. На території області до регіональної проблеми щодо охорони земель слід віднести щорічне вилучення з обробітку малопродуктивної та деградованої ріллі. Щорічне вилучення складає близько 2-3 тис.га і станом на 2007 рік досягло 115 тис.га. Значні проблеми пов’язані з використанням і охороною земель водного фонду узбережжя Азовського моря і р. Дніпро. Головна причина - практична відсутність розроблених і затверджених проектів прибережних захисних смуг, що пов’язано обмеженістю фінансування цих робіт. Незважаючи на те, що Запорізька область знаходиться в зоні недостатнього зволоження, процеси підтоплення набули широкого розповсюдження і суттєво впливають на екологічний стан території та умови життєдіяльності людей. Підвищення рівня ґрунтових вод і, як наслідок, розвиток процесів підтоплення відбувається головним чином за рахунок надмірного техногенного навантаження, а природні фактори лише підсилюють цей вплив. Невиконання попереджувальних заходів, зокрема направлених на своєчасне відведення з території поверхневих вод, є причиною підвищення рівня ґрунтових вод. Для забезпечення захисту громадян, сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіяних нею збитків, запобігання подальшому ускладненню становища з підтопленням 8

територій області, в області розроблені «Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Запорізькій області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року», «Програма розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних угідь в Запорізькій області у 2001-2005 роках та прогноз з 2010 року», «Програма ліквідації наслідків підтоплення в містах та селищах Запорізької області». Через недостатнє фінансування в минулі роки спостерігається суттєве відставання в реалізації заходів цих Програм. Роботи по попередженню небезпечного розвитку процесів підтоплення міст і селищ та ліквідації їх наслідків пов’язані з необхідністю значних капітальних вкладень, тому пріоритетним є попередження причин розвитку підтоплення через суворе додержання затверджених Генеральних схем та будівельних норм і правил при плануванні та забудові міст і селищ, що відноситься до компетенції органів містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Такі організаційні заходи практично не потребують додаткових фінансових затрат. Для фінансового забезпечення виконання заходів по попередженню та ліквідації наслідків підтоплення необхідно залучення до їх фінансування коштів від збору за спеціальне водокористування, як передбачено Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства, затвердженою Законом України від 17.01.2002 №2988-III. В ході формування розвиненого гірничодобувного комплексу області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля, серед яких необхідно виділити: - порушення земель; - формування великих обсягів відходів (відвали гірничих порід); - порушення гідрогеологічних умов, що приводить до погіршення водопостачання підземними водами. З метою впровадження екологічної політики щодо раціонального використання природних ресурсів в області розроблені і виконуються екологічні програми, проте проблемним питанням залишається незабезпеченість цих програм достатніми фінансовими ресурсами. Головними принципами екологічної політики в сфері збереження біорізноманіття є розширення існуючих та створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, створення нових лісових насаджень на еродованих землях лісогосподарськими підприємствами, збереження існуючих захисних насаджень, в тому числі полезахисних лісових смуг.

9

2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Особливостями погодних умов, які спостерігались на території Запорізької області у 2006 році, були: дуже холодна зима, спекотні та сухі перші дві декади серпня та аномально теплі дві перші декади грудня.

2006 рік був теплішим за норму на 0,3о. Середня річна температура повітря дорівнювала 9,6о. Опадів за рік випало 493 мм, що відповідає річній нормі. Найхолоднішій місяць 2006 року – січень (середня температура повітря 8.2о морозу), найтеплішій – серпень (середня температура повітря 24.5о). Зима цього року виявилась найхолоднішою за останні 10 років спостережень. Середня місячна температура січня була нижчою за норму на 4о і дорівнювала 8.2о, середня місячна температура лютого становила 5.5о морозу, тобто була нижчою за норму на 2.5о. Мінімальна температура повітря (30о морозу ) відмічалась у січні і була близькою до екстремального значення (33о морозу). Після дуже холодної зими перший весняний місяць був теплий. Середня місячна температура повітря перевищила норму на 0.9о і становила 2.5о. Перший місяць літа (червень) був помірно теплим та дощовим. Середня місячна температура повітря перевищила норму на 1.2 о і дорівнювала 21.1о. Опадів випало майже 1.5 місячні норми (82 мм). Спекотна погода спостерігалась на початку першої та у третій декаді місяця. Нестійку погоду червня формувала активна циклонічна діяльність: в основному південні циклони та пов’язані з ними атмосферні фронти, а в кінці місяця – висотний циклон. По області пройшли дощі, місцями сильні, спостерігались грози, шквали 17-18 м/с, подекуди слабкий град. Осінь відзначилась неоднорідною погодою, коливаннями температури повітря: холодна погода змінювалась на теплу і дуже теплу, суха – на дощову. Нестійка погода спостерігалась на початку вересня: пройшли грозові дощі, місцями сильні, посилювався вітер до 15-18 м/с. Прохолодна погода була обумовлена північною та північно-західною затокою повітряних мас на територію України, а дощова погода визначалась впливом висотного циклону. Часом йшли дощі, спостерігались тумани. Січень визначався нестійкою погодою: у період з 1-17 січня переважала тепла погода з незначними коливаннями температури. Відлиги спостерігались протягом 3-10 днів, при цьому максимальна температура повітря підвищувалась до 1-4º тепла. Зміна погодних умов відбулася 18-20 січня: різко знизилась температура повітря. Відмічались сильні снігопади та хуртовини, швидкість вітру досягала 6-20 м/сек. Середня за місяць температура повітря була нижче норми на 3-4º і становила 7-9º морозу. Самою холодною була третя декада місяця, коли мінімальна температура повітря знижувалась до 26-30º морозу. Кількість опадів за місяць становила 26-45 мм, що відповідає 52-92% місячної норми. Сніговий покрив утворився 17-18 січня і утримувався до кінця місяця 10

середньою висотою від 6 до 12 см. Глибина промерзання ґрунту на кінець місяця становила 19-46 см, місцями 52-74 см. Протягом лютого спостерігались активні атмосферні процеси і, як наслідок, різкі коливання температури повітря. Середня за місяць температура повітря була на 2-3º нижче норми і становила 3,9-6,4º морозу. Мінімальна температура повітря у перших двох декадах місяця знижувалась до 15-27º морозу. В період відлиг, які спостерігались протягом 11-17 днів, максимальна температура повітря підвищувалась до 1-9º тепла. Кількість опадів за місяць становила 25-62 мм, що відповідає 83-177% місячної норми. Сніговий покрив спостерігався протягом усього місяця у північно-східних районах області середньою висотою 8-17 см, на решті території сніговий покрив був тільки у першій декаді лютого, середня висота його становила 410 см. Ґрунт продовж місяця був мерзлий. Максимальна глибина промерзання (27-77 см) зафіксована у перших двох декадах місяця. В березні на території області спостерігалась нестійка погода, яка була обумовлена циклонічною циркуляцією атмосфери. Середня за місяць температура повітря була вище норми на 1º і становила 2-3º тепла. Мінімальна температура повітря у першій декаді знижувалась до 9-15º морозу. Максимальна температура повітря у третій декаді березня підвищувалась до 10-18º тепла. Кількість опадів за місяць становила 48-70 мм. Що відповідає 153-194% місячної норми. На кінець місяця грунт розтанув на всю глибину. В перших двох декадах квітня в області спостерігалась помірно – тепла стійка погода. У третій декаді, внаслідок проходження холодного Арктичного фронту, вона змінилась на прохолодну, нестійку. Середня за місяць температура повітря була в межах норми і становила 9-11º. Максимальна температура повітря підвищувалась до 16-23º. Впродовж 2-16 днів на території області спостерігались заморозки інтенсивністю 0-4º. Опади різної інтенсивності спостерігались впродовж всього 4-9 днів. Кількість їх за місяць становила 10-59 мм, що відповідає 26-203% місячної норми. При цьому добовий максимум опадів місцями по області складав 14-31 мм. Оперативна інформація про рівні води та стан водного об’єкту почала надходити з річкових постів, розташованих на території Запорізькій області, з 1-го лютого. Початок лютого характеризувався рівнями води в межах зимової межені. Перше досягнення критичної відмітки відмічено на посту р. Обіточна - м. Приморськ, де внаслідок затору льоду нижче за течією спостерігався вихід води на заплаву у період 22 – 26 лютого. З 2 по 19 березня зареєстрований вихід води на заплаву на посту р. Обіточна – м. Приморськ , найвищий зафіксований рівень – 472 см над нулем поста (10.03.06 на 5 годину ранку). Цей підйом води був викликаний накопиченням битого льоду перед греблею. 7.03.06 сильні опади у вигляді мокрого снігу та дощу викликали різкий підйом рівня води в таких пунктах: - на 147 см до рівня 324 см над нулем поста (критична відмітка – 410 см) на посту р. Лозоватка – с. Новоолексіївка, виходу води на заплаву не було ; 11

- на 97 см до рівня 143 см над нулем поста (критична відмітка 120 см) на посту р. Конка – м. Пологи де вода перебувала на заплаві з 8 до 14 години.

14.03.06 опади у вигляді дощу викликали повторний короткочасний вихід води на заплаву на посту р. Конка – м. Пологи рівень досяг 122 см над нулем поста. На постах р.Молочна – м.Токмак, р. Молочна – с.Терпіння, р. Лозоватка –с. Новоолексіївка та р. Берда – с. Осипенко виходи води на заплаву під час водопілля 2006 р. не спостерігались. Критичні відмітки на річкових постах під час водопілля не змінились. Поява льодових явищ на Дніпровському водосховищі зафіксована 6 січня. 7-го січня по всьому водосховищу спостерігався стійкий льодостав. Руйнування суцільного льодового покриву почалося в третій декаді лютого. Повне очищення акваторії водосховища від криги припало на третю декаду березня. З 28 березня льодові явища не спостерігалися на жодному озерному посту. В подальшому, протягом квітня – грудня, гідрологічна обстановка на річках Приазов’я залишалася спокійною. Небезпечних підйомів рівнів не зареєстровано. У минулому році на території Запорізької області спостерігалось 4 стихійних гідрометеорологічних явища (СГЯ), 8 випадків різкої зміни погоди (РЗП), 80 небезпечних явищ (НЯ). Несприятливі погодні умови для сільського господарства відмічались у січні та лютому через дуже холодну погоду, різкі коливання температури, сильні снігопади, хуртовини, ожеледицю, посилення вітру до 16-20 м/с, в кінці квітня та у травні – через заморозки та низькі середньодобові температури повітря, у червні – через підвищену вологість повітря та нестачу тепла, у липні та серпні – через тривалу дію жаркої та сухої погоди. Складні погодні умови для автотранспорту, комунального господарства, підприємств зв’язку та енергетики спостерігались у січні та лютому через дуже холодну погоду, різкі коливання температури, сильні снігопади, хуртовини, ожеледицю, посилення вітру до 16-20 м/с.

12

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ Аналіз динаміки загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за статистичними даними показав, що обсяги викидів в 2006 р. порівняно з 2005 р. зменшилися на 1,2 % (табл. 3.1). В 2006 р. по даним Головного управління статистики у Запорізької області за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел звітувалося 454 підприємства, що на 12 підприємств менше, ніж у 2005 р. (у 2005 р. – 466 підприємств) (табл. 3.7). Загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2006 р. становлять 378,8 тис. тонн, що на 4,6 тис. тонн менше, ніж у 2005 р., в тому числі: - від стаціонарних джерел забруднення – 258,1 тис. тонн, що менше на 3,9 тис. тонни, ніж у 2005 р.; - від автотранспорту – 120,7 тис. тонн, що приблизно на 0,7 тис. тонн менше викидів попереднього року (див. табл. 3.1.) Таблиця 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря Викиди по області

2004р.

2005

2006

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря, тис. т в т. ч.:

352,0

383,4

378,8

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т

230,5

262,0

258,1

- від автотранспорту, тис. т

121,5

121,4

120,7

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря в цілому по Запорізькій області та в розрізі населених пунктів представлена в таблиці 3.2. Згідно даних Головного управління статистики у Запорізькій області у 2006 р. стаціонарними джерелами в атмосферне повітря було викинуто приблизно 258,1 тис. тонн забруднюючих речовин, тоді як у 2005 р. – 262 тис. тонн. Щодоби в повітря області у 2006 р. викидалось у середньому 707 тонн забруднюючих речовин (на один квадратний кілометр приходилось 9,5 тонни), у попередньому році відповідно – 718 тонн (на один квадратний кілометр – 9,6 тонни). Протягом 2006 р. кожним підприємством області у середньому викинуто в атмосферу 568,5 тонни забруднюючих речовин проти 562,2 тонн у 2005 р. (табл. 3.5). У 2006 р. зменшились обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення і склали 139,2 кг, тоді як у 2005 р. – 140,2 кг; по місту Запоріжжя до 188,0 кг проти 192,4 кг попереднього року. Зросли обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення по місту Енергодар до 1805,8 кг проти 1803,5 кг у 2005 р. (табл. 3.6). З року в рік основна частина забруднень потрапляє в атмосферу від підприємств міста Запоріжжя та міста Енергодар. У 2006 р. викиди від цих 13

підприємств склали приблизно 57,9 % (149,5 тис. тонн) та 38 % (98,1 тис. тонн) відповідно від загальної кількості. Найбільше зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів у порівнянні з попереднім роком відмічається у містах Бердянськ (на 0,076 тис. тонн, або на 9,0 %), Мелітополь (на 0,085 тис. тонн, або на 6,6 %), Запоріжжя (на 4,4 тис. тонн, або на 2,9 %), а також у 8 районах області: Великобілозерському (на 2,374 тонн, або на 82,7 %), Якимівському (на 65,9 тонн, або на 49,7 %) та Вільнянському (на 142,1 тонн, або на 27,6 %) районах області. Поряд з цим у 12 районах області спостерігається збільшення викидів забруднюючих речовин: основне – у Токмацькому (на 190,216 тонн, або на 62,7 %), Приазовському (на 126,01 тонн, або на 58,6 %), Ново миколаївському (на 60,62 тонн, або на 34,4 %) та Запорізькому (на 364,9 тонн, або на 23,9 %) районах області (див. додаток 3.5). За даними обласної СЕС екологічна ситуація в м. Запоріжжя залишається напруженою. Рівень забруднення атмосферного повітря на теперішній час є критичним, оцінюється згідно п. 8.16. «Санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» ДСП 201–97 за рівнем забруднення як «неприпустимий». Ріст обсягів виробництва та валових викидів в атмосферне повітря, що відбувається за останні роки, призводить до більш інтенсивного забруднення атмосферного повітря в місті. З грудня 2005 р. було відновлено роботу постів спостереження за забрудненням (ПСЗ) довкілля Запорізького обласного центру з гідрометеорології. Запоріжжя – єдине місто в області, де проводяться дослідження стану атмосферного повітря. Дані Запорізького обласного центру з гідрометеорології про середні та максимально-разові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Запоріжжя, які визначені за даними спостережень ПСЗ за 2006 р. наведені у таблиці (табл. 3.8). Протягом 2006 року на 7 пунктах системи спостереження та лабораторного контролю (ССЛК) Запорізького обласного центру з гідрометеорології вчасно та якісно проводились спостереження за потужністю експозиційної дози гамавипромінювання. Рівень радіації не перевищував природний фон і змінювався від 8 до 16 мкр/год. Щоденно проводився відбір проб атмосферних опадів в м. Пришиб та на авіаційній метеорологічній станції (АМС) м. Запоріжжя. Двічі протягом року проводилися додаткові спостереження за радіаційним фоном: під час вибухів під с. Новобогданівка 19-22 серпня та 02 листопада під час учбових тренувань щодо дій в умовах надзвичайної ситуації, яка буцімто обумовлена аварією на Запорізькій атомній електростанції. За 2006 рік кількість радіаційних вимірювань дорівнювала 2,609 тисяч одиниць, що відповідає 102% від запланованих. Основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються підприємства Міністерства промислової політики, Міністерства 14

палива та енергетики. Викиди від цих підприємств у 2006 р. склали майже 94% від загальної кількості забруднюючих речовин по області. (табл. 3.4) Найбільшу кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу здійснюють 13 основних підприємств області (табл. 3.3), обсяги викидів яких за 2006 р. склали: - Запорізька теплова електростанція ВАТ «Дніпроенерго» – 97,7 тис. тонн (проти 98,0 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Запоріжсталь» – 78,4 тис. тонн (проти 82,5 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – 33,9 тис. тонн (проти 31,8 тис. тонн попереднього року); - ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – 11,2 тис. тонн (проти 12,2 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» – 7,167 тис. тонн (проти 7,176 тис. тонн у попередньому році); - ВАТ «Запорожкокс» – 5,2 тис. тонн (проти 5,8 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Дніпроспецсталь» – 3,4 тис. тонн (проти 3,4 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Український графіт» – 2,177 тис. тонн (проти 2,357 тис. тонн попереднього року); - ВАТ «Запоріжвогнетрив» - 1,06 тис. тонн (проти 1,255 тис. тонн у 2005 р.); -ДП «Кремнійполімер» – 0,459 тис. тонн (проти 0,542 тис. тонн попереднього року); - ВАТ «Запоріжсклофлюс» – 0,364 тис. тонн (проти 0,356 тис. тонн у 2005 р.); - КП «Запорізький титано–магнієвий комбінат» – 0,8 тис. тонн (проти 0,9 тис. тонн у 2005 р.); - ВАТ «Азовські мастила та оливи» – 0,173 тис. тонн (проти 0,184 тис. тонн попереднього року) Згідно проведеного аналізу (див. табл. 3.3) на більшості основних забруднювачів м. Запоріжжя відмічається незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел порівняно з попереднім роком, а саме: - ВАТ «Запоріжсталь» – за рахунок заміни пальників на мартенівських печах; - ВАТ «Запоріжвогнетрив» - зменшення обсягів виробництва продукції та впровадження повітряохоронних заходів; -ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» - впровадження повітряохоронного заходу «Цех плавки карбіду бора № 5. Реконструкція систем газоочистки печей плавки карбіду бору (ГОУ 1,2,3)»; - ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – консервація печей по виробництву кремнію та феросиліцію; -ВАТ «Дніпроспецсталь» за рахунок переходу роботи паливовикористовуючого обладнання з коксодоменної суміші газів на доменноприродну; - ВАТ «Запорожкокс» – впровадження повітряохоронних заходів; - ВАТ «Український графіт» – зменшення обсягів виробництва продукції (графітовані електроди) на 6,3 %; 15

- ДП «Кремнійполімер» - зменшення обсягів виробництва продукції; - КП «Запорізький титано–магнієвий комбінат» – зменшення виробництва титанового шлаку на 6688,496 тонн за рахунок припинення продажу; - Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» (м. Енергодар) – поліпшення якості вугілля, зокрема, вмісту кількості сірки; - ВАТ «Азовські мастила та олива» (м. Бердянськ) – зменшення використання палива. На двох підприємствах – основних забруднювачах м. Запоріжжя відмічається незначне збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел порівняно з попереднім роком, що обумовлено збільшенням обсягів виробництва на ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсклофлюс».

16

Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2005 р в т.ч.

1

2

3

4

5

6

Запоріжжя

211,673

151,855

18,634

11,153

10,0

7

8

9

101,542 59,818 210,701

пересувні джерела

оксид вуглецю

діоксид сірки

в т.ч. разом

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

пересувні джерела

стаціонарні джерела

в т.ч. разом

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

пил

разом

діоксид сірки

в т.ч.

разом

Населені пункти

стаціонарні джерела пересувні джерела

стаціонарні джерела

в т.ч.

пил

в т.ч

2006 р

діоксид азоту

2004 р

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

153,864

17,489

10,706

9,858

104,351

56,837

209,143

149,465

14,848

10,162

8,218

107,294

59,678

Мелітополь 11,084

1,383

0,26

0,285

0,137

0,254

9,701

11,187

1,297

0,362

0,192

0,143

0,197

9,890

11,141

1,212

0,280

0,185

0,142

0,162

9,929

Бердянськ

7,222

0,828

0,204

0,054

0,124

0,08

6,394

7,157

0,846

0,270

0,045

0,131

0,079

6,311

6,666

0,769

0,222

0,027

0,132

0,076

5,897

Енергодар Разом по області

71,047

66,788

8,173

46,939

10,495

0,655

4,259

102,601

98,370

8,065

78,214

11,132

0,533

4,231

102,465

98,082

9,456

75,708

11,926

0,539

4,383

352,013

230,517

30,827

59,561

21,217

383,4

261,974

29,030

90,041

21,654

106,930

121,4

378,759

258,078

28,214

87,000

20,819

106,903

120,681

104,906 121,49

17

17

Таблиця 3.3. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря Валовий викид, т № з/п 1

2005 р.

2006 р.

Зменшення/ Збільшення/ +

3

4

5

6

Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

2

1.

ВАТ “Запоріжсталь”

Міністерство промполітики України

82508,601

78399,905

-4108,696

2.

ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”

Міністерство промполітики України

12155,917

11186,075

-969,842

3.

ВАТ “Запорізький завод феросплавів”

Міністерство промполітики України

31789,345

33932

+2143

4.

ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”

Міністерство промполітики України

5.

ВАТ “Дніпроспецсталь”

6.

ВАТ “Запорожкокс”

7.

ВАТ “Український графіт”

8.

ВАТ “Запоріжвогнетрив”

9.

ДП “Кремнійполімер”

10.

7176,668

7167,149

-0,119

3408,768

3399,298

-9,47

5836

5150

-686

2357,305

2177,61

-179,695

1254,865

1060,677

-194,188

541,875

459,578

-82,297

355,876

363,755

+7,879

Міністерство промполітики України

900,992

801,110

-99,882

Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України

Міністерство промполітики України ВАТ Корпорація “Запоріжсклофлюс” “Укрбудматеріали”

11.

КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”

12.

Запорізька ТЕС ВАТ ”Дніпроенерго”

Мінпаливенерго України

98043,338

97723,675

-319,663

13.

Бердянське ВАТ “Азовські мастила та оливи”

Фонд державного майна України

183,836

173,406

-10,430

14.

Усього тонн

246951,05

241994,24

-4956,81

Причина зменшення/ збільшення 7 Зниження досягнуто за рахунок проведення технологічного заходу – встановлення на усіх мартенівських печах газових пальників «СНГ» з нишевими модулями «СНГМ» Консервація печей по виробництву кремнію та феросиліцію Збільшення росту виробництва Зменшення відбулося за рахунок впровадження заходів на ГОУ печей виробництва карбіду бору За рахунок переходу коксодоменної суміші газів на доменноприродну. Виконання повітряохоронних заходів. Зменшення обсягів виробництва продукції на 6,3 %. Зменшення обсягів виробництва та впровадження повітряохоронних заходів Зменшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Зменшення виробництва титанового шлаку на 6688,496 т за рахунок припинення продажу Зменшення викидів обумовлено поліпшенням якості вугілля в вчасності вмісту кількості сірки Зменшення використання мазуту

18

Таблиця 3.4. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п 1 1 1 1.1.

2

Види економічної діяльності 2 Усі види економічної діяльності у тому числі:

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до підсумку 3 4 258,1 100,0

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

0,313

0,1

Рибальство, рибництво

0,003

0,0

254,505

98,6

0,985

0,4

152,358

59,0

Промисловість

2.1.

Добувна промисловість

2.2.

Переробна промисловість

2.3.

з них: виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів

2,906

1,1

2.4.

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення

5,328

2,1

2.5.

Хімічне виробництво

1,025

0,4

2.6.

Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції

9,414

3,6

2.7.

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

128,719

39,2

2.8.

Виробництво машин та устаткування

0,276

0,1

2.9 .

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

101,161

39,2

3

Будівництво

0,09

0,0

4

Діяльність транспорту та зв’язку

0,70

0,3

у тому числі: наземний транспорт

0,123

0,0

Інші види економічної діяльності

2,50

1,0

4.1.

5

19

Таблиця 3.5. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам Запорізькій області у 2006 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн

1 Запорізька область м. Запоріжжя (міськрада) м. Бердянськ (міськрада) м. Мелітополь (міськрада) м. Токмак (міськрада) м. Енергодар (міськрада) Якимівський район Бердянський район Василівський район Великобілозерський район Веселівський район Вільнянський район Гуляйпільський район Запорізький район Кам’янко-Дніпровський район Куйбишевський район Мелітопольський район Михайлівський район Новомиколаївський район Оріхівський район Пологівський район Приазовський район Приморський район Розівський район Токмацький район Чернігівський район

у 2006 р.

у 2005р.

2 258077,612 149464,591 769,768 1212,087 479,121 98082,349 66,757 116,043 944,917 0,496 100,077 372,716 395,153 1891,549 28,118 664,154 70,783 27,221 236,728 139,402 1655,390 341,060 109,042 280,115 493,824 136,151

3 261974,01 153863,89 846,04 1297,40 479,78 98369,86 132,64 115,19 873,50 2,87 84,83 514,81 153,96 1526,58 28,91 549,56 95,5 42,66 176,11 149,01 1644,94 215,05 132,97 256,01 303,61 118,33

Збільшення \ зменшення викидів у 2006р. проти 2005р., тонн 4 -3896,393 -4399,300 -76,273 -85,316 -0,663 -287,515 -65,879 +0,850 +71,417 -2,369 +15,252 -142,092 +241,198 +364,972 -0,788 +114,592 -24,716 -15,443 +60,620 -9,611 +10,446 +126,012 -23,928 +24,102 +190,216 +17,823

Обсяги викидів у 2006 р. до 2005 р. , % 5 98,5 97,1 91,0 93,4 99,9 99,7 50,3 100,7 108,2 17,3 118,0 72,4 256,7 123,9 97,3 120,9 74,1 63,8 134,4 93,6 100,6 158,6 82,0 109,4 162,7 115,1

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 6 568,453 940,029 20,257 25,789 28,184 14011,764 7,417 19,341 37,797 0,496 16,680 16,942 43,906 270,221 5,624 41,510 6,453 3,889 39,455 8,200 75,245 34,106 6,058 21,547 44,893 27,230

20

Таблиця 3.6. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам Запорізькій області на душу населення у 2006 р. Обсяги викидів – всього, тонн

1 Запорізька область м. Запоріжжя (міськрада) м. Бердянськ (міськрада) м. Мелітополь (міськрада) м. Токмак (міськрада) м. Енергодар (міськрада) Якимівський район Бердянський район Василівський район Великобілозерський район Веселівський район Вільнянський район Гуляйпільський район Запорізький район Кам’янко-Дніпровський район Куйбишевський район Мелітопольський район Михайлівський район Новомиколаївський район Оріхівський район Пологівський район Приазовський район Приморський район Розівський район Токмацький район Чернігівський район

у 2006 2 258077,612 149464,591 769,768 1212,087 479,121 98082,349 66,757 116,043 944,917 0,496 100,077 372,716 395,153 1891,549 28,118 664,154 70,783 27,221 236,728 139,402 1655,390 341,060 109,042 280,115 493,824 136,151

у 2005 3 261974,01 153863,89 846,04 1297,40 479,78 98369,86 132,64 115,19 873,50 2,87 84,83 514,81 153,96 1526,58 28,91 549,56 95,5 42,66 176,11 149,01 1644,94 215,05 132,97 256,01 303,61 118,33

Викинуто у розрахунку на душу населення, кг у 2006 4 139,2021 188,0044 6,3253 7,6353 13,9425 1805,8059 1,8377 4,0192 13,6094 0,0563 4,2953 7,5828 12,6562 33,7897 0,6395 26,1437 1,3335 1,8747 13,1129 2,7715 37,1547 11,1381 3,2875 26,2108 19,2734 6,7455

21

Таблиця 3.7. Викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам Запорізькій області у 2006 р.

1 Запорізька область м. Запоріжжя (міськрада) м. Бердянськ (міськрада) м. Мелітополь (міськрада) м. Токмак (міськрада) м. Енергодар (міськрада) Якимівський район Бердянський район Василівський район Великобілозерський район Веселівський район Вільнянський район Гуляйпільський район Запорізький район Кам’янко-Дніпровський район Куйбишевський район Мелітопольський район Михайлівський район Новомиколаївський район Оріхівський район Пологівський район Приазовський район Приморський район Розівський район Токмацький район Чернігівський район

Кількість підприємств, що мали викиди в атмосферне повітря

Викинуто шкідливих речовин у 2006 р., тонн

Обсяги викидів у 2006 р. до 2005 р., %

Щільність викидів на 1 кв. км., кг

2 454 159 38 47 17 7 9 6 25 1 6 22 9 7 5 16 11 7 6 17 22 10 18 13 11 5

3 258077,612 149464,591 769,768 1212,087 479,121 98082,349 66,757 116,043 944,917 0,496 100,077 372,716 395,153 1891,549 28,118 664,154 70,783 27,221 236,728 139,402 1655,390 341,060 109,042 280,115 493,824 136,151

4 98,5 97,1 91,0 93,4 99,9 99,7 50,3 100,7 108,2 17,3 118,0 72,4 256,7 123,9 97,3 120,9 74,1 63,8 134,4 93,6 100,6 158,6 82,0 109,4 162,7 115,1

5 9494,0813 537642,4137 9274,3133 28859,2143 14972,5313 1532536,7031 35,9682 65,3395 582,9223 1,0576 88,6422 292,7855 303,7302 1317,2347 23,8490 497,4936 39,6100 25,5117 258,7191 87,2353 1231,689 175,1721 77,9986 459,2049 342,2204 113,4592

22

Таблиця 3.8. Середньодобова та максимально разова концентрація забруднюючих речовин Забруднююча речовина

ГДК ( мг/м3)

Концентрація ( мг/м3)

Максимально разова

середньодобова

середня

Пил

0,5

0,05

0,2

максимально разова 1,4

Діоксид сірки

0,50

0,050

0,007

0,018

Діоксид азоту

0,085

0,04

0,08

0,41

0,4

0,06

0,05

0,19

5

5

3

4

Сірководень

0,008

-

0,003

0,008

Фенол

0,01

0,003

0,005

0,024

Фтористий водень

0,02

0,005

0,002

0,009

Хлористий водень

0,2

0,2

0,07

0,48

Розчинені сульфати

-

-

0,01

0,03

Оксид азоту Оксид вуглецю

23

4. ВОДНІ РЕСУРСІ Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища з об’ємами води в них відповідно 18,2 км3 і 3,3 км3, 118 малих та середніх річок (довжиною більше 10 км) загальною довжиною 2013 км, 28 водосховищ на них із загальним об’ємом води 97,6 млн. м3 та 916 ставків з об’ємом води 89,9 млн. м3. Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3/рік, стік р. Дніпро – 53,0 км3/рік. Фактична водність малих і середніх річок області впродовж 2000-2006 років залишається близькою до норми . Запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, становлять 118,9 млн.м3/рік по 31 розвіданому родовищу. У звітному році загальний забір води збільшився у порівнянні з 2005р. на 19,7 млн. м3 та склав 1134,7 млн. м3. Відповідно використання води збільшилося на 24,5 млн. м3 та склало 1100,5 млн. м3. Збільшення забору та використання води пояснюється тим, що: - на 44,9 млн. м3 збільшився забір води Запорізькою ТЕС, яка працює на прямотоці, за рахунок збільшення виробництва електроенергії; -в результаті реформування аграрного сектору економіки і передачі в комунальну власність систем водопостачання сільських населених пунктів забір води з підземних джерел зменшився на 0,7 млн. м3 ; - зменшення використання води відбувається також в результаті вдосконалення дії економічних важелів регулювання природокористування, включаючи житлово-комунальний сектор, в якому обсяги забору води скоротилися на 12,4 млн. м3. Дані про основні складові частини водогосподарського балансу (забір, використання води та скид зворотних вод) по області за 2004 – 2006 рp. наведені в табл. 4.1. та 4.2. Основним джерелом водопостачання галузей економіки, зрошення та задоволення потреб населення у питній воді є р. Дніпро – використання у 2006р. на перераховані потреби відповідно склало 887,14 млн. м 3 , 28,67 млн. м3 та 121,38 млн. м3. Важливим джерелом водопостачання населення області якісною питною водою є підземні води, забір яких у 2006 р. склав 55,32 млн. м3 (табл. 4.1.). Водовідведення у природні водні об’єкти області за 2006 р. склало 857,26 млн. м3 проти 863,67 млн. м3 у 2005 р. Загальний скид зворотних вод зменшився на 6,41 млн. м3. Скорочення скиду зворотних вод пояснюється зменшенням скиду забруднених зворотних вод в Каховське водосховище зі ставка-охолоджувача Запорізької АЕС та зменшенням скиду забруднених зворотних вод КП “Водоканал” м. Запоріжжя за рахунок раціонального використання водних ресурсів, включаючи і запобіжні заходи Держуправління щодо обмеження підключення нових абонентів до міської каналізації в зв’язку з 24

реконструкцією лівобережних центральних очисних споруд (ЦОС-1), ВАТ ЗМК “Запоріжсталь” за рахунок виконання водоохоронних заходів. Скид забруднених зворотних вод до водних об’єктів у 2006 році склав 457,10 млн. м3, що на 40,95 млн. м3 менше в порівнянні з 2005 роком. Скоротився на 6,98 млн. м3 обсяг скиду забруднених зворотних вод КП «Водоканал» м. Запоріжжя. Дещо (на 2,0 млн. м3) скоротився скид забруднених стічних вод підприємствами металургійного комплексу м. Запоріжжя. Вони, як і в попередні роки, залишаються найбільшими забруднювачами водних об’єктів в області – відведено 98,18 млн. м3 забруднених зворотних вод. В Запорізькій області у 2006 році нараховувалось 218 водокористувачів, що здійснюють скид зворотних вод у природні водні об’єкти. У 2004 та 2005 роках на обліку знаходилось відповідно 210 та 214 таких водокористувачів. Постійне збільшення їх числа відбувається в основному за рахунок виявлення нових водокористувачів в результаті здійснення контролю, реформування галузей економіки та комунгоспів, які експлуатують системи зливової каналізації міст і селищ. У 2006 році в області 80 водокористувачів здійснювали скид забруднених зворотних вод в поверхневі водні об’єкти по 89 випусках. Найбільшими забруднювачами водних об’єктів області були промислові об’єкти чорної і кольорової металургії та житлово-комунальний сектор. У 2006 році підприємствами цих галузей скинуто до водних об’єктів близько 43% загального по області скиду забруднених зворотних вод – відповідно 100,07 млн. м3 та 104,6 млн. м3. Зменшився на 24,88 млн. м3 обсяг скиду забруднених зворотних вод зі ставка-охолоджувача ВП Запорізька АЕС в Каховське водосховище за рахунок припинення продувки ставка-охолоджувача в травні місяці 2006 року. Підприємствами житлово-комунального сектору скинуто 104,3 млн.м3 забруднених зворотних вод, що на 8,0 млн. м3 менше в порівнянні з 2005 роком. Перелік основних забруднювачів водних об’єктів наведено у табл. 4.6. В 2006 р. нараховувалось 1605 водокористувачів, які здійснювали забір води з водних об’єктів та скидали до них зворотні води. У 2004 та 2005 роках їх кількість складала відповідно 1461 та 1539. За рахунок експлуатації систем оборотного та повторно-послідовного водопостачання (табл. 4.5.) в 2006 р. зекономлено 10188,8 млн. м3 води. Таким чином, економія свіжої води у звітному році склала 94,8%. Високий відсоток використання води в системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання є показником ефективної роботи в напрямку економії водних ресурсів, а також зниження техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Основними складовими забруднення в стічних водах були: зважені речовини, хлориди, сульфати, фосфати, азот амонійний, нітрати, нітрити, 25

нафтопродукти, БСК повне, роданіди, феноли, фториди, магній, кальцій, натрій, мідь, хром 6+, нікель, цинк. У звітному році продувка ставка охолоджувача ВП “Запорізька АЕС” проводилась на протязі року витратами від 6,0 м3/сек до 10,0 м3/сек. В зв’язку з тим, що продувка здійснювалась на протязі кількох років, концентрації забруднюючих речовин у Каховському водосховищі і ставку-охолоджувачі майже вирівнялись, тому скид продувочних вод відчутно не впливає на водний об’єкт. Спостерігалось незначне перевищення встановленої нормативами ГДС концентрації міді. ВП ЗАЕС розроблені заходи по досягненню рівня ГДС по вмісту міді в продувочних водах, на основі чого встановлено тимчасово погоджений скид на період проведення заходів, який під час продувки не перевищувався. Екологічний стан водних об’єктів області в 2006 році в порівнянні з попередніми роками не погіршувався. Це пояснюється як впровадженням водоохоронних заходів, вдосконаленням контролю за дотриманням вимог водоохоронного законодавства з боку спеціально уповноважених органів, так і зменшенням в порівнянні з 80-ми роками минулого століття техногенного навантаження на довкілля в результаті скорочення виробництва та переведення його на ресурсозберігаючі технології. Виходячи з того, що скид зворотних вод в басейн Дніпра складає близько 98% загального обсягу водовідведення по області, пріоритетними слід вважати виконання заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Першочерговим тут має бути виконання заходів по припиненню скидів недостатньо очищених стічних вод Запорізьким КП “Водоканал” та через об’єднаний шламонакопичувач ВАТ "Запоріжсталь". Впровадження лише цих заходів дозволить на 43 % скоротити обсяги скиду забруднених зворотних вод в області. Дані спостережень суб’єктів державного моніторингу вод свідчать, що показники якості води як р. Дніпро, Дніпровського і Каховського водосховищ, так середніх і малих водотоків залишались стабільними. Випадків надзвичайно високих рівнів забруднення в минулому році не зафіксовано. В 2006 році відділом державного аналітичного контролю Держуправління проводився відбір проб води для хімічних аналізів на Дніпровському і Каховському водосховищах та 4-х середніх річках області. Всього було відібрано 82 проби води поверхневих водних об’єктів у 25 створах, згідно затвердженої програми виконано 3062 визначення. Хімічні показники води Дніпровського та Каховського водосховищ знаходились в межах нормативів, помітного погіршення якості не спостерігалося. В порівнянні з 2005 роком фіксувалось незначне підвищення концентрацій азоту амонійного та заліза загального. Концентрація марганцю залишалась на рівні минулого року. Протягом року проводився кризовий моніторинг р. Молочної в межах контролю надзвичайної ситуації у військовій частині А – 2985. Склад води 26

контролювався за 13 інгредієнтами (рН, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, залізо загальне, нафтопродукти, кадмій, мідь, нікель, свинець, цинк, фосфати) в трьох точках (с. Семенівка, с. Терпіння, с. Старобогданівка). Було відібрано 97 проб води, виконано 1261 визначень. Аналізуючи отримані результати можна зробити висновок, що вміст перерахованих інгредієнтів був постійним та не перевищував їх вмісту в контрольному створі. Санепідслужба Запорізької області здійснює лабораторний контроль за санітарним станом поверхневих водойм І категорії (р. Дніпро, Берда, канал Р-9 – поверхневі джерела централізованого водопостачання населення) у 48 постійних створах спостереження. У 2006 році для дослідження на мікробіологічні показники відібрано 764 проби, з них не відповідають санітарним вимогам 89 проб (11,6%, у 2005р – 12,4%), з яких 10,1% (у 2005р – 17,3%) складають проби з виділеними збудниками інфекційних захворювань. Для проведення вірусологічних досліджень (ентеровіруси, антиген вірусу гепатиту А) води р. Дніпро було відібрано 77 проб, зареєстровано 1 відхилення (аденовірус). Значне погіршення якості води р. Дніпро по мікробіологічних показниках (17,9%) зумовлене скидом забруднених стічних вод в межах м. Запоріжжя внаслідок виникнення аварійних ситуацій на каналізаційних насосних станціях і мережах. Для контролю мікробіологічного складу води водойм ІІ категорії (малі річки, ставки) санепідслужбою було встановлено 69 точок відбору. У 2006 році на мікробіологічні показники відібрано 607 проб, з них не відповідають гігієнічним нормативам 91 (15%), з яких 7,7% складають проби з виділеними збудниками інфекційних захворювань. Вода Азовського моря досліджувалась у 37 постійних точках в зонах рекреації і відпочинку населення. Відібрано для дослідження на мікробіологічні показники 514 проб, 4 не відповідають санітарним нормам та правилам (0,8%, у 2005р. – 1,6%). В пробах води поверхневих водойм і Азовського моря гельмінтозів, небезпечних для людини, не виявлено. Масових інфекційних захворювань серед населення Запорізької області, пов’язаних з водним фактором передачі у 2006 році не зареєстровано. Питома активність радіонуклідів у поверхневих водах Дніпровського, Каховського водосховищ та ставку охолоджувачу ВП «Запорізька АЕС» значно нижча за допустимі рівні (ДР-(97). Результати визначень свідчать, що мінімальна радіоактивність 90Sr в 2006 році склала 0,03 БК/л, максимальна – 0,07 БК/л при гранично-допустимому рівні – 1,0 БК/л. Антропогенні зміни гідрологічного, гідротермічного і гідрохімічного режиму р. Дніпро привели до того, що різноманітність фітопланктону значно зменшилась. В теплий період року спостерігається повне домінування синьозелених та зелених водоростей – це інтенсивне «цвітіння» води, яка стає абсолютно непридатною для питного водопостачання. Існуючі споруди 27

водопідготовки не можуть забезпечити повного видалення водоростей під час очищення води для подачі її в мережі водопостачання. Після відмирання водоростей і в процесі їх гниття в воді Дніпровського та Каховського водосховищ різко зменшується вміст розчиненого кисню, зростає забруднення біогенними речовинами. Практично невивченими є донні відклади в руслі Дніпра та його водосховищ, а також процеси вторинного забруднення води в результаті вимивання забруднюючих речовин з накопичених раніше відкладів. Тенденцій до суттєвого погіршення якості води малих річок не спостерігається, хоча загальний екологічний їх стан викликає занепокоєння в результаті забруднення стічними водами, замулення русел, зменшення водності через надмірну розораність і дуже низьку залісеність і залуженість їх водозборів. За останні 10 років якість питної води за гідрохімічними показниками залишається стабільною. На більшості великих промислових підприємств м. Запоріжжя і області є зливові каналізаційні мережі, які частково забезпечені очисними спорудами. В той же час з території житлової забудови м. Запоріжжя та інших міст області, яка становить більше половини всієї площі, з якої збираються зливові стоки цих населених пунктів, талі і зливові води потрапляють до водних об’єктів без будь-якої очистки. Мережі зливової каналізації житлової забудови міст знаходяться на балансі місцевих рад. Держуправлінням видані приписи відділам житлово-комунального господарства про необхідність розробки нормативів ГДС на зливові стоки та здійснення контролю їх якості. Однією з основних проблем області є організація та функціонування в повному обсязі моніторингу стану поверхневих водних об’єктів області, проведення робіт по розчищенню їх русел, встановлення та винесення в натуру меж прибережних захисних смуг та водоохоронних зон, додержання режиму господарської діяльності в їх межах, завершення паспортизації малих річок. В області нараховується 118 малих річок. І хоча їх доля в загальних водних ресурсах області складає близько одного відсотка, вони відіграють одну з головних ролей в формуванні загального екологічного стану території. Сучасний екологічний стан малих та середніх річок області , виходячи з результатів проведеної паспортизації 16 басейнів з 31, що підлягають паспортизації, оцінюється по більшості показників, як незадовільний. Головною причиною такого становища є наднормативне антропогенне навантаження на екологічні системи малих річок, які дуже відчутно реагують на будь-яке втручання. Найбільш суттєвими чинниками, що визначають екологічний стан малих річок, є: 1. Скид в малі річки забруднених стічних вод через неефективну роботу очисних споруд, особливо в житлово-комунальному господарстві (м. Гуляйполе, м. Оріхів, сел. Чернігівка, сел. Якимівка, сел. Куйбишево і інші).

28

Щорічний скид забруднених стічних вод безпосередньо у малі річки від суб’єктів господарювання досягає 25-28 млн.м3 ; 2. Змив забруднюючих речовин з урбанізованих територій безпосередньо в малі річки. Ця проблема особливо актуальна для великих населених пунктів (м.м. Запоріжжя, Мелітополь, Пологи, Оріхів, Токмак і т.д.); 3. Малі річки приймають дренажні води при захисті зрошуваних сільськогосподарських угідь, населених пунктів від підтоплення, з котрими до водних об’єктів вимиваються мінеральні солі, фосфати, органічні речовини, мінеральні добрива, пестициди і гербіциди; 4. Висока розораність басейнів річок (від 63 до 94 відсотків їх площі, а в середньому 75%) на фоні дуже низької залісеності ( 3-5%) сприяє інтенсивному розвитку процесів ерозії на 40-60% території області. Продукти ерозії, відкладаючись в руслах річок, призводять до їх замулення. Результати проведеної паспортизації частини рік області показали, що потужність мулових відкладень в руслах річок на 60-80% їх довжини перевищує 0,3 м, а в деяких місцях сягає 1,0 –2,0 м; 5. Порушення режиму господарської діяльності в межах прибережних захисних смуг і водоохоронних зон. Практично ніде межі прибережної смуги не винесені і не закріплені в натурі. В деяких місцях сільської місцевості землі прибережних смуг розорюються, на крутих схилах долин не проводяться протиерозійні заходи, розташовуються ферми для худоби, землі використовуються для випасу худоби та відводяться під садово-городні товариства, а в межах міст – під гаражні кооперативи або ж навіть під АЗС, та інтенсивно забудовуються до урізу води.

6. Надмірна зарегульованість річок ставками і водосховищами (коефіцієнт зарегульованості сягає 0,51 – 1,79). Значна кількість ставків створена без проектів, тому періодично їх греблі розмиваються, замулюючи русла та створюючи небезпечні ситуації при русі хвилі прориву вниз по течії; 7. Порушення правил експлуатації водозаборів та штучних водойм, в результаті чого не гарантується збереження санітарного мінімуму витрат води на нижче розташованих ділянках річок. Зважаючи на високу вартість робіт по оздоровленню малих річок області та обмеженість можливого їх фінансування, першочерговими можуть бути некапіталомісткі заходи, які дозволять в найближчі два-три роки стабілізувати становище. Це закінчення паспортизації річок і на їх основі розробка заходів по оздоровленню їх екосистем. Майже всі підземні водоносні горизонти, що використовуються для централізованого водопостачання, природньо захищені, залягають на глибині більше 100 м, тому забруднення з поверхні не зазнали. Виняток складає четвертинний водоносний горизонт, який використовується для питного водопостачання м. Енергодар та прилеглих сіл. В цій зоні спостерігається підвищення концентрацій нітритів, нітратів, нафтопродуктів, що є результатом впливу господарської діяльності ВП Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС, систем зрошення. Крім того, потенційними джерелами надходження 29

забруднень до підземних водоносних горизонтів є свердловини, які втратили свого власника при агропромислової галузі.

безгосподарні реформуванні

30

Таблиця 4.1. Забір і використання води, млн. м3 на рік* Роки

Річковий басейн

1 2004

2 Азовське море Чорне море Разом по області Азовське море Чорне море Разом по області Азовське море Чорне море Разом по області

2005

2006

з поверхнев. Джерел 3 7,82 1103,65 1111,47 0,7 1056,0 1056,7 0,39 1079,00 1079,39

Забрано води з підземних джерел 4 19,37 39,16 58,53 19,3 39,0 58,3 18,15 37,17 55,32

Використано води разом 5 27,19 1142,81 1170,0 20,0 1095,0 1115,0 18,54 1116,17 1134,71

промисловість 6 2,6 897,7 900,3 2,20 839,5 841,7 1,94 885,20 887,14

сільське господарство 7 2,364 2,835 5,199 2,061 2,554 4,615 1,66 2,40 4,06

комунгосп

Зрошення

8 15,5 128,6 144,1 10,35 125,4 135,75 9,78 111,60 121,38

9 20,28 20,28 32,36 32,36 28,67 28,67

риборозведення 10 41,15 41,15 44,12 44,12 44,06 44,06

інші галузі 11 1,536 10,435 11,971 1,377 15,405 16,782 0,72 15,06 15,78

* Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаним Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів

31

31

Таблиця 4.2. Скидання зворотних вод, млн. м3 на рік* Рік 1 2004

Категорія очищення 2

Річковий басейн 3 Азовське море

О НО НДО НЧБО

6 21,78 4,86 4,62 10,50 1,80

877,96 11,26 246,7 144,8 475,20

-

877,96 11,26 246,7 144,8 475,20

730,99 2,03 194,80 76,56 457,6

21,83 4,87 0,03 16,93

124,51 9,23 46,66 67,95 0,67

0,63 0,37 0,26 -

Разом по області

899,74 16,12 251,32 155,3 477,0 18,63 7,78 0,5 5,55 4,80

-

899,74 16,12 251,32 155,3 477,0 18,63 7,78 0,5 5,55 4,8

731,41 2,09 194,96 76,76 457,6 0,25 0,15 0,10 -

27,18 9,30 0,03 17,85 4,14 0,32 3,82

140,1 13,76 46,69 78,20 1,45 13,93 7,78 0,03 5,26 0,86

1,05 0,27 0,37 0,31 0,10 0,31 0,19 0,12

Чорне море

845,04 10,14 345,5 146,5 342,9

-

845,04 10,14 345,5 146,5 342,9

700,70 0,14 304,40 77,56 318,60

26,18 2,51 23,67

117,42 9,99 38,37 68,64 0,42

0,74 0,01 0,22 0,30 0,21

Разом по області

863,67 17,92 346,0 152,05 347,7

-

863,67 17,92 346,0 152,05 347,7

700,95 0,14 304,55 77,64 318,60

30,32 2,83 27,49

131,32 17,77 38,43 73,87 1,28

1,05 0,01 0,22 0,49 0,33

О НО НДО НЧБО Азовське море О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО

Разом

Скидання зворотних вод галузями економіки Сільське Промисловість Комунгосп Інші галузі господарство 7 8 9 10 0,42 5,35 15,59 0,42 0,06 4,53 0,27 0,16 4,43 0,03 0,2 10,25 0,05 0,92 0,78 0,10

Чорне море О НО НДО НЧБО

2005

Скинуто зворотних вод У поверхневі у підземні водні об’єкти горизонти 4 5 21,78 4,86 4,62 10,50 1,80 -

32

32

1 2006

2

3 Азовське море

4 16,52 7,64 0,53 5,49 2,86

5 -

6 16,52 7,64 0,53 5,49 2,86

7 0,34 0,11 0,15 0,08 -

8 1,73 0,34 1,39

9 14,11 7,52 0,03 5,20 1,36

10 0,34 0,01 0,01 0,21 0,11

Чорне море

840,74 2,86 304,47 146,61 386,80

-

840,74 2,86 304,47 146,61 386,80

716,39 0,14 277,50 72,55 366,20

20,42 0,03 0,50 19,89

103,24 2,69 26,33 73,73 0,49

0,69 0,14 0,33 0,22

Разом по області

857,26 10,50 305,00 152,10 389,66

-

857,26 10,50 305,00 152,10 389,66

716,53 0,25 277,65 72,63 366,20

22,15 0,03 0,84 21,28

117,35 10,21 26,36 78,93 1,85

1,03 0,01 0,15 0,54 0,33

О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО О НО НДО НЧБО

* Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаним Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів

33 33

Таблиця 4.3. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік* Рік 1 2004

2005

2006

Водний об’єкт 2 Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області

Скинуто разом 3 21,78 877,96 899,74 18,63 845,04 863,67 16,52 840,74 857,26

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна Фіз.-хім. Разом Механ. Очистка очистка очистка 4 5 6 7 4,86 4,80 0,06 11,26 11,16 0,03 0,07 16,12 15,96 0,03 0,13 7,78 7,78 10,14 9,99 0,03 0,12 17,92 17,77 0,03 0,12 7,64 7,62 0,02 2,86 2,69 0,01 0,16 10,50 10,31 0,01 0,18

Потужність очисних споруд в т.ч. перед скиданням до Разом водного об’єкта 8 9 51,2 49,4 324,1 322,0 375,3 371,4 52,1 49,4 314,0 312,5 366,1 361,9 51,42 49,40 323,08 320,9 374,50 370,30

* Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаним Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів

34 34

Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, т на рік Рік

Водний об’єкт

Разом

1 2004

2 Басейн Азовського моря

Скидання забруднюючих речовин завислі N (сума мінеP (орторечовини ральних форм) фосфати) 6 7 8 260 30 167,8

9 46230

нафтопродукти 10 1,83

627,1 794,9 147,5

65420 111650 24900

54,53 56,19 1,38

1100 1400 30

561,5 709,1 138,70

81900 106800 22320

59,22 60,60 1,10

990 1020

505,50 644,20

63670 85990

58,62 59,72

БСК повн.

ХСК

3 33660

4 230

5 830

2005

Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря

93850 127510 17100

6160 6390 190

7740 8570 720

7560 7820 180

1130 1160 30

2006

Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря

96400 113500 15380

5800 5990 190

7980 8700 690

7490 7670 180

Басейн Чорного моря Разом по області

81020 96400

5150 5340

5910 6600

6480 6660

Мінералізація

35 35

Таблиця 4.5. Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, _кло.м3 на рік Рік 1 2004

2005

2006

Галузь економіки

Оборотне

Повторно-послідовне

2

3 10229,0 0,089 10234,0 9499,0 0,089 9503,0 9711,00 0,004 9711,00

4 446,5 2,378 0,344 449,2 516,3 1,401 0,24 518,1 474,70 2,89 0,21 477,80

Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області: Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області: Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області:

Безповоротне водоспоживання 5 -111,8 32,68 19,41 -58,98 -222,3 49,83 20,63 -150,7 -185,70 46,03 20,13 -119,54

Економія свіжої води, % 6 95,67 1,017 95,27 94,63 0,828 90,00 94,75 0,93 90,52

* Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаним Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів

36 36

Таблиця 4.6. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів* Разом

НО

НДО

4 р. Дніпро р. Дніпро

5 110,8 86,03

6 46,3 14,26

7 64,5 71,77

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , тонн на рік 8 34400,4 45539,55

Азовське море р. Дніпро

9,154 13,75

0,019 13,75

9,135 -

21253,3 847,5

р. Конка р. Молочна р. Дніпро р. Дніпро р. Мокра Московка р. Дніпро

0,684 0,826 165,04 0,152 0,678 0,276

0,003 165,04 0,152 -

0,681 0,826 0,678 0,276

1538,8 493,8 6312,8 17,7 832,3 137,35

р. Дніпро

0,338

0,338

-

69,29

р. Гайчур р. Конка р.Малий Утлюк

0,163 0,268 0,222 388,381

193,562

0,163 0,268 0,222 148,519

410,8 444,5 497,43 112795,52

Об’єм скидання, _кло.м3 Рік 1 2004

Відомcтво

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

2 Держжитлокомунгосп Мінпромполітики

3 КП “Водоканал” м. Запоріжжя ВАТ “Запоріжсталь” та інші підприємства

Держжитлокомунгосп Мінпромполітики

ДКП “Бердянський міськводоканал” ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” ДКП ВКГ “Міськводоканал” м.Пологи КП “Водопровідник” м.Токмак ВП “Запорізька АЕС” ВАТ “Запоріжтрансформатор” ВАТ “Запоріжабразив” Василівський експлуатаційний цех по очищенню стоків КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” Гуляйпільське КП “Теплокомунсервіс” Оріхівське ВУЖКГ Якимівське орендне ВОЖКГ та ПО

Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Мінпромполітики Мінпромполітики Мінпромполітики Держжитлокомунгосп Мінпромполітики Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Разом

37 37

1 2005

2 Держжитлокомунгосп Мінпромполітики Мінпромполітики

3 4 КП “Водоканал” м. Запоріжжя р. Дніпро ВАТ “Запоріжсталь” та інші підприємства р. Дніпро ВП “Запорізька АЕС” ДП НАЕК Каховське водосховище “Енергоатом” м. Енергодар

5 104,56 85,92 272,6

6 38,36 15,40 272,6

7 66,2 71,67 -

8 29629,55 49969,56 8555,48

Мінпромполітики

ВАТ “Мотор-Січ”

р.Мокра Московка

1,267

-

1,267

658,93

Мінпромполітики

р. Дніпро

14,27

14,27

-

676,56

р. Конка р. Конка р. Дніпро

0,706 0,318 1,450

0,003 1,450

0,703 0,318 -

431,23 148,31 58,47

Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп

ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” ДКП ВКГ “Міськводоканал” м.Пологи КП “Оріхівське ВУЖКГ” КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” КП “Дніпрорудненський водоканал” КП “Водоканал” м. Мелітополь

Каховське водосховище р. Молочна

Держжитлокомунгосп

КП “Водоканал” м.Запоріжжя

1,182 4,958 487,231 97,50

0,001 340,934 26,31

1,182 4,957 146,297 71,19

1157,44 3540,21 94825,74 24696,83

Мінпромполітики Міністерство палива та енергетики

р. Терса ВАТ “Запоріжсталь” та інші підприємства р. Дніпро ВП “Запорізька АЕС” ДП НАЕК Каховське водосховище “Енергоатом” м. Енергодар

0,08 84,12 247,72

13,24 247,72

0,08 70,88 -

30,10 43015,88 7358,29

Мінпромполітики

ВАТ “Мотор-Січ” м. Запоріжжя

М.Московка

1,25

0,04

1,21

497,84

Мінпромполітики

ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” КП “Міськводоканал-Центр” м.Пологи КП “Оріхівське ВУЖКГ” м. Оріхів КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” КП “Дніпрорудненський водоканал” КП “Водоканал” м. Мелітополь

р. Дніпро

14,06

14,06

-

265,92

р. Конка

0,71

-

0,71

449,20

р. Конка

0,23

-

0,23

145,21

р. Дніпро

1,89

1,89

-

137,17

Каховське водосховище р. Молочна

1,13 4,95 453,64

303,26

1,13 4,95 150,38

1386,32 3471,62 81454,38

Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Мінпромполітики

Разом 2006

Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Мінпромполітики Держжитлокомунгосп Держжитлокомунгосп Разом * Таблиця

р. Дніпро

заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаним Запорізьким регіональним управлінням водних

38

ресурсів 38

Таблиця 4.7. Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Рік

1 2004

Адміністративнотериторіальна одиниця 2 Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування: м. Запоріжжя м. Бердянськ м. Мелітополь м. Токмак м. Енергодар кожного з районів: Бердянський Василівський Великобілозірський Веселівський Вільнянський Гуляйпільський Запорізький К-Дніпровський Куйбишевський Мелітопольський Михайлівський Новомиколаївський Оріхівський Пологівський Приазовський Приморський Розівський Токмакський Чернігівський Якимівський

Кількість водозаборів

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

5 310

6 1461

7 1133

8 316

9 12

10 477

3 3211

в т.ч. підземних* 4 3084

38 93 123 46 33

5 91 123 46 31

136 10 26 4 5

123 30 45 21 3

110 21 40 11 3

9 9 5 5 -

4 5 -

64 14 16 7 2

132 173 53 166 31 167 75 439 92 254 139 25 131 180 207 135 37 181 66 195

131 150 53 166 20 167 34 433** 87 254 139 25 130 180 207 134 37 180 66 195

16 2 24 1 14 5 2 7 4 1 6 7 1 2 3 1 33

56 138 16 83 183 32 147 34 27 91 41 15 41 36 43 47 14 38 25 132

42 105 12 51 147 27 102 29 19 75 31 9 32 30 38 35 9 20 21 114

14 33 4 32 35 5 45 5 8 16 10 6 8 6 5 11 5 18 4 18

1 -

17 40 6 12 63 13 29 10 8 29 18 2 14 8 17 16 2 12 7 51

Разом

1 1 -

* в графі “кількість водозаборів – в т.ч. підземних” за підземний водозабір приймається експлуатаційна водозабірна свердловина ** в т.ч. - 291 свердловина вертикального дренажу

39

39

1 2005

2 Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування: м. Запоріжжя м. Бердянськ м. Мелітополь м. Токмак м. Енергодар кожного з районів: Бердянський Василівський Великобілозірський Веселівський Вільнянський Гуляйпільський Запорізький К-Дніпровський Куйбишевський Мелітопольський Михайлівський Новомиколаївський Оріхівський Пологівський Приазовський Приморський Розівський Токмакський Чернігівський Якимівський

3 3211

4 3085

5 310

6 1539

7 1149

8 378

9 12

10 474

39 97 124 47 35

7 95 124 47 33

136 10 26 4 5

125 34 52 21 4

112 22 46 11 4

10 12 6 5 -

3 5 -

70 12 18 4 3

137 170 52 168 31 168 77 394 97 258 141 25 136 187 208 135 40 182 66 197

136 147 52 168 20 168 36 388** 92 258 141 25 135 187 208 134 40 181 66 197

16 2 24 1 14 5 2 7 4 1 6 7 1 2 3 1 33

59 145 16 85 189 34 149 44 27 104 45 15 43 36 44 44 15 40 25 144

42 111 12 40 144 27 97 39 19 87 36 7 33 30 37 29 11 22 18 113

17 34 4 45 43 7 52 5 8 17 9 8 9 6 7 14 4 18 7 31

2 -

12 38 4 16 54 11 24 18 5 47 25 4 14 17 14 6 4 7 6 41

1 1 -

** в т.ч. - 226 свердловин вертикального дренажу

40

40

1 2006

2 Разом по області в тому числі: для міст обласного підпорядкування: м. Запоріжжя м. Бердянськ м. Мелітополь м. Токмак м. Енергодар кожного з районів: Бердянський Василівський Великобілозірський Веселівський Вільнянський Гуляйпільський Запорізький К-Дніпровський Куйбишевський Мелітопольський Михайлівський Новомиколаївський Оріхівський Пологівський Приазовський Приморський Розівський Токмакський Чернігівський Якимівський

3 3219

4 3092

5 314

6 1605

7 1142

8 378

9 18

10 501

42 97 124 49 35

9 95 124 49 33

138 10 26 4 5

128 37 53 21 4

119 24 46 10 4

10 12 7 6 -

9 1 5 -

74 10 17 3 3

137 173 52 167 31 169 77 394 97 258 140 25 138 187 208 135 38 183 66 197

136 150 52 167 20 169 36 388** 92 258 140 25 137 187 208 134 38 182 66 197

16 2 24 1 14 5 3 7 4 1 6 7 1 2 4 1 33

60 148 16 85 194 34 151 46 29 120 45 15 48 40 44 45 15 40 24 153

42 107 11 38 146 28 77 37 17 100 37 6 32 28 36 28 11 22 18 118

18 41 5 47 47 6 74 9 12 20 8 9 15 12 8 16 4 18 6 35

1 -

13 58 6 12 44 13 33 15 9 55 21 1 23 11 11 10 4 15 4 36

1 1 -

** в т.ч. - 226 свердловин вертикального дренажу

41 41

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Територія області в адміністративних межах займає площу 2718,3 тис. га. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт. Станом на 1.01.2007 р. сільськогосподарські землі займають площу 2304,80 тис. га – це 84,79 %; землі промисловості, транспорту, зв’язку, технічної інфраструктури 61,855 тис. га – 2,28 % (від загальної площі області). Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. Великої шкоди земельним ресурсам завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Значний вплив на забруднення ґрунтів чинять звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні промислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним є питання зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів.

5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь За період з 01.01.2004 р. по 01.01.2007 р. в області пройшли певні зміни в складі земельних угідь. Структура земельного фонду наведена в табл. 5.2.1. Таблиця 5.2.1. Структура земельних угідь регіону 2004 р.

2005 р.

2006 р.

Всього, тис. га

Всього, тис. га

Всього, тис. га

2

3

4

Разом (територія)

2718,29

2718,29

2718,29

Сільськогосподарські угіддя, у тому числі:

2248,26

2248,38

2248,7

Рілля

1906,08

1905,15

1906,9

-

-

-

Багаторічні насадження

39,68

40,13

39,3

Сіножаті і пасовища

302,50

303,10

302,50

116,74

116,48

117,1

Основні види угідь 1

Перелоги

Ліси і інші лісовкриті площі, з них: вкритих лісовою рослинністю

42

1

2

3

4

92,50

93,31

93,1

6,77

6,74

6,7

26,07

25,27

25,4

Всього земель (суша)

2546,94

2546,94

2547,59

Води (території, що покриті поверхневими водами)

171,35

171,35

170,7

Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Інші землі

5.2.2. Деградація земель Сільське господарство області розвивається у складних природнокліматичних умовах. За останні 35 років площа еродованих земель збільшилась на 25,2%. На теперішній час водною ерозією охоплено 38,3%, а вітровою – більш ніж 90% площі сільськогосподарських угідь (в роки з пиловими бурями практично вся територія області зазнає дії вітрової ерозії). Значно зменшився вміст гумусу у ґрунтах, відмічається ущільнення орного шару, збільшуються площі засолених, осолоділих та підтоплених земель. Крім високої розораності сільськогосподарських угідь (84,7%), причинами незадовільного стану захисту ґрунтів від ерозії є розміщення просапних культур на схилах понад 3 град., прямокутне розташування полів, лісосмуг і шляхів без урахування рельєфу, слабка захищеність полів лісонасадженнями, недостатня кількість техніки для реалізації ґрунтозахисних технологій, відсутність комплексності в проведенні протиерозійних заходів. Тому реструктуризація господарств повинна здійснюватись на основі апробованих методів контурно-меліоративної організації території, внесення, при необхідності, змін в склад і співвідношення угідь, що забезпечить необхідні умови для інтенсивного використання земель при певних спеціалізаціях виробничої діяльності, а також збереження та відтворення родючості ґрунтів. Згідно характеристики сільськогосподарських угідь за якісним станом з 2247,8 тис. га їх обстежено 2085,8 тис. га, з них: засолених – 32,2 тис. га (1,5%), солонцюватих – 37,7 (1,8%), осолоділих – 53,5 (2,6%), перезволожених – 86,8 (4,2%), заболочених – 25,9 (1,2%), кам’янистих – 2,5 тис. га (0,1%). Піддано ерозії 1212,7 тис. га (58,1%) сільськогосподарських угідь, з них: водній – 693,1 тис. га (33,2%), вітровій – 413,6 (19,8%), сумісній (водній і вітровій) – 106,0 тис. га (5,1%). За ступенем еродованості вони розділяються наступним чином: слабоеродованих – 685,9 тис. га (32,8%), середньоеродованих – 331,2 (15,9%), сильноеродованих 195,6 тис. га (9,4%). Рівень родючості земель сільськогосподарського призначення 43

зменшується. Сільськогосподарськими підприємствами області під урожай 2006 р було внесено 24,5 тис. т. мінеральних (у перерахунку на 100% поживних речовин) та 262,8 тис.т органічних добрив на 1 га посівної площі. Внесення мінеральних добрив неухильно зростає, а органічних, навпаки, - зменшується. Створення нових агроформувань без достатнього науковометодичного, організаційного і фінансового забезпечення характеризується порушенням практично усіх сівозмін. В 2 рази збільшилися площі під культурами, які призводять до екологічної кризи деградованих та малородючих земель. Так, в цілому по області соняшник в структурі орних земель займав 25,4%, В окремих господарствах цю культуру вирощують по три і більше років на одних і тих же ділянках. Вирішення питань поліпшення якісного стану ґрунтового покриву залежить від державного фінансування довгострокової програми з охорони земельних ресурсів та підвищення їх родючості, а також сумління землевласників, землекористувачів та орендарів. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проведена в 1988 році, бонітування ґрунтів в 1993 році, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь – в 1995 році. У 2006 р в господарствах почали проводитись ґрунтові обстеження за рахунок землекористувачів та землевласників. Виділення коштів на проведення моніторингу якості сільськогосподарських угідь на державному, та на обласному рівнях не проводилось. Великої шкоди завдає берегова абразія, яка приводить до втрати цінних прибережних земель. Береговій абразії найбільш піддаються узбережжя Азовського моря та береги р. Дніпро. У м. Запоріжжі та області, після створення Дніпровського водосховища почалось інтенсивне руйнування берегів, на окремих ділянках берегова крайка перемістилась вглиб території більш ніж на 100 метрів. В останні роки критична ситуація склалася навколо прибережної зони Приморська, де щорічно розмиваються пляжі.

5.3. Охорона земель 5.3.1. Практичні заходи З метою охорони ґрунтів, для подолання пагубного впливу ерозійних процесів, досягнення екологічної рівноваги в агроландшафтних обласним управлінням земельних ресурсів із залученням фахівців Запорізького філіалу інституту землеустрою УААН у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.93 р. № 334 розроблено Комплексну програму захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на період 1996-2010 рр. Згідно Програми в області всі середньо – та сильноеродовані ґрунти на схилах 0-5° підлягають консервації (залуженню) – 341,8 тис.га, а сильнозмиті ґрунти на схилах понад 5° і піски відродяться під залісення - 11,4 тис. га.

44

Протягом 1996-1998 років в усіх категоріях господарств області було залужено лише 36,8 тис. га та заліснено 1,2 тис. га орних земель. Таке становище виникло, головним чином, через відсутність підтримки охорони земель на державному рівні. Так, Законами України «Про бюджет» установлено, що всі надходження від сплати земельного податку залишаються в органах місцевого самоврядування, чим заблоковано статтю 22 Закону України «Про плату за землю», на якій базувалось виконання даної Програми. Місцеві ради фактично всі надходження від сплати земельного податку, які в цілому по області склали за минулий рік 117,974 тис. грн., направляють на цілі, не пов’язані із земельною реформою та охороною земель, а це веде до посилення деградації угідь, подальшого зниження їх родючості. На виконання комплексу робіт, передбачених Програмою, щорічно необхідно витрачати 19,8 млн. грн., що складає близько 16,8 відсотків надходжень від земельного податку по області. Вплив процесів підтоплення на загальний екологічний стан території області залишається відчутним. Площа зрошувальних земель займає близько 252,3 тис.га, з них зрошувалось у 2006 році 57,1 тис.га. Дренажем забезпечено 46,3 тис.га. Більшість зрошувальних і дренажних систем в результаті реформування аграрного сектору економіки в більшості своїй передані на баланс сільськогосподарських підприємств, які не в змозі забезпечити виконання всіх технічних вимог до їх експлуатації. Підвищення рівня ґрунтових вод на урбанізованих територіях міст та селищ відбувається головним чином за рахунок надмірного техногенного навантаження, а природні фактори лише підсилюють цей вплив. В деяких випадках розвитку процесів підтоплення сприяє порушення правил планування та забудови території, що мають забезпечити своєчасний водовідвід. Через замулення, особливо на території населених пунктів, русла малих річок значно знизили свою дренуючу спроможність. Викликає також занепокоєння стан гідротехнічних споруд і гребель, водопропускних труб і мостів на автодорогах і т.д. Не дивлячись на складну гідрогеологічну обстановку останніми роками система її моніторингу, особливо на території міст і селищ, практично не діє, що не дозволяє своєчасно виявляти осередки підтоплення та проводити термінові заходи по виправленню становища. Незважаючи на те, що Запорізька область знаходиться в зоні недостатнього зволоження, процеси підтоплення набули широкого розповсюдження і суттєво впливають на екологічний стан території та умови життєдіяльності людей. За даними Запорізького облводгоспу станом на січень 2007 року в області підтоплені 14086 га сільгоспугідь, в тому числі 2153 га зрошуваних угідь, та 22 сільських населених пункти. В порівнянні з минулим роком площа підтоплених сільгоспугідь зросла на 12780 га, а кількість підтоплених сільських населених пунктів залишилась на тому ж рівні. Разом з тим слід зауважити, що в потенційно підтоплюваному стані (глибина залягання рівня 45

ґрунтових вод 2-3 м) знаходяться ще 50493 га, в тому числі 13441 га зрошуваних земель, що при несприятливих кліматичних та водогосподарських умовах призведе до значного збільшення площі підтоплюваних угідь. Для забезпечення захисту населення, сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіяних нею збитків, запобігання подальшому ускладненню становища з підтопленням територій області, а також з метою реалізації заходів, передбачених “Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005р.р.”, яка схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000р. №1173, у 2000 році розпорядженням голови обласної державної адміністрації (№538 від 26.10.2000) затверджено Програму робіт щодо захисту територій від шкідливої дії вод, яка включає проведення робіт по берегоукріпленню, будівництву відкритих колекторів, розчистку річок та балок. Програмою передбачено максимальне використання раніше збудованої мережі головних колекторів, перш за все для відводу поверхневого стоку, дощової та талої води, а також існуючої колекторно-дренажної мережі. У 2005 році, на виконання доручення Держводгоспу України, Запорізьким облводгоспом підготовлено пропозиції до цієї Програми на 2006-2010 роки та прогноз до 2015 року з фінансуванням за рахунок державного бюджету (з урахуванням пропозицій райдержадміністрацій). До цих пропозицій увійшли роботи по річках (берегоукріплення, реконструкція водоскидних споруд, регулювання річок), по упорядкуванню водовідведення (будівництво гідротехнічних споруд, упорядкування поверхневого водовідведення, відновлення та будівництво дренажних мереж), по створенню прибережних захисних смуг, по визначенню зон можливого затоплення, паспортизація річок. Доцільним є включення до цієї Програми також утримання вже побудованих захисних споруд, оскільки технічний стан горизонтального дренажу і дренажних насосних станцій, що знаходяться на балансі сільгосппідприємств-правонаступників, в основному незадовільний. Системи водовідведення з підтоплених територій потребують ремонту та відновлення працездатності, на що у сучасних власників кошти відсутні. Реалізація в повному обсязі заходів цієї Програми сприятиме усуненню більшості причин, що призводять до підтоплення сільських населених пунктів та сільгоспугідь. Також передбачається виконання робіт по берегоукріпленню Каховського водосховища біля с. Балки Василівського району (за рахунок держбюджету), будівництво відкритих колекторів по відведенню поверхневих вод з подових понижень Михайлівського, Веселівського та Мелітопольського районів, які зазнали найбільшої шкоди від підтоплення у 1997-98 роках (переважно за рахунок держбюджету), розчистка річок та балок (за рахунок місцевого бюджету).

46

Переліком першочергових заходів з попередження та ліквідації підтоплення в межах “Комплексної програми про захист населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод в Запорізькій області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року” передбачено будівництво Центрального та Східного скидних колекторів, будівництво відкритих колекторів, будівництво дренажних мереж та відновлення працездатності існуючого дренажу, відновлення та підтримка сприятливого гідрологічного і санітарного стану річок та балок, підвищення надійності роботи Кам’янської та Знам’янської протифільтраційних завіс, переобладнання компресорних станцій Кам’янської та Знам’янської протифільтраційних завіс, реконструкція Білозерської перекачуючої насосної станції. За 2006 рік по цій Програмі профінансовано 3,677 млн. грн., у т.ч.: - захист від хвильового руйнування 0,39 км берега Каховського водосховища біля с.Балки Василівського району – 1,358 млн. грн. ; - підвищення надійності роботи споруд Знам’янської та Кам’янської противофільтраційних завіс – 1,761 млн. грн.; - реконструкція 4,3 км Східного та Західного магістральних колекторів на суму 85,3 тис. грн. – захист від затоплення поверхневими водами населених пунктів та сільгоспугідь Кам’янсько-Дніпровського району; - виконано технічне переоснащення 3-х водознижуючих свердловин на зрошуваному масиві «Кам’янський Под» - 171,9 тис. грн.; - реконструкція та технічне переоснащення дренажних насосних станцій в Михайлівському та Токмацькому районах – 0,3 млн. грн. Загальна площа підтоплених територій міст і селищ області сягає 16 тис.га (з них в обласному центрі – близько 1 тис. га.), в тому числі – 6,6 тис. га в межах житлової забудови, близько 7 тис. га – територій громадського, оздоровчого та рекреаційного призначення, близько 2 тис. га – територій промислових підприємств. З метою попередження небезпечного підняття рівнів ґрунтових вод, своєчасного виявлення та усунення причин розвитку процесів підтоплення та визначення ділянок, що потребують першочергового виконання робіт по захисту від підтоплення, вкрай необхідним є організація та постійне функціонування системи моніторингу рівня ґрунтових вод на урбанізованих територіях міст і селищ, що сприятиме ефективному використанню обмежених фінансових ресурсів. Через відсутність фінансування моніторинг не ведеться. Мережа режимно-спостережувальних свердловин на урбанізованих територіях практично відсутня. Для створення та забезпечення функціонування системи моніторингу в межах міст і селищ області необхідно близько 14,5 млн. грн. Роботи по попередженню небезпечного розвитку процесів підтоплення міст і селищ та ліквідації їх наслідків пов’язані з необхідністю значних капітальних вкладень. В умовах відсутності бюджетного фінансування обласний та Запорізький міський екологічні фонди останнім часом були основним джерелом коштів на здійснення цих заходів, хоча їх можливості 47

вкрай обмежені і використовуватись вони повинні в першу чергу на попередження забруднення водних об’єктів. Тільки в м. Запоріжжі за 2006 рік з обласного та міського фондів охорони навколишнього природного середовища на заходи з ліквідації наслідків підтоплення та запобігання шкідливої дії вод профінансовано 3,694 млн. грн., але суттєвого екологічного ефекту в зв’язку з незавершеністю робіт не досягнуто. Крім того, за рахунок власних коштів водокористувачів завершено роботи по спорудженню насосної станції по перехопленню та повторному використанню дренажних та стічних вод з-під шлакових відвалів б. Маркусової (в 2006 р. освоєно 7,106 млн. грн.), що сприяє зниженню рівня ґрунтових вод та продовжено розчистку нагірної канави промполігону в б. Середній з облаштуванням прибережної захисної смуги (в 2006 році освоєно 0,958 млн. грн.), що попереджує вимивання і розповсюдження забруднюючих речовин з поверхневим стоком. Виконання заходів щодо попередження і ліквідації шкідливої дії вод передбачено також “Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, “Програмою робіт щодо захисту території від шкідливої дії вод у Запорізькій області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”. В рамках «Обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» в м. Запоріжжі виконувались заходи по ліквідації підтоплення та зниженню рівня ґрунтових вод в межах житлової забудови, а також розчистка русел річок та балок для запобігання шкідливій дії вод. Для попередження причин розвитку підтоплення в майбутньому пріоритетним є суворе додержання затверджених Генеральних схем забудови та будівельних норм і правил при плануванні і забудові міст і селищ, що відноситься до компетенції управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації. Враховуючи очікуване зменшення надходжень до місцевих фондів, розпорошеність коштів між великою кількістю екофондів різного рівня, а також велику кількість екологічних проблем в одній із найбільш техногеннонавантажених областей України, стан виконання програм, якими передбачені заходи з попередження та ліквідації наслідків підтоплення, практично повністю залежить від обсягів фінансування з Державного бюджету. Основні заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів наведені у таблиці 5.3.1.

48

Таблиця 5.3.1. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень (відтворення лісів) Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, валитераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів та ін. Створення протиерозійних ставків– мулонакопичувачів

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками 2001

2002

2003

2004

2005

-

-

кількість господ. тис.га

34 134,0

кількість господ. тис..га

-

-

-

-

0,058

0,003

0,025

0,,740

тис.га

-

-

-

-

км

-

-

-

-

тис.га

0,030

шт.

-

-

-

-

-

шт.

-

-

-

-

-

га

-

-

-

-

-

км

0,841

0,841

0,250

-

-

5.3.2. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво, погоджувальна діяльність Держуправління у відповідності до (табл.1.5.1), Земельного Кодексу України та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004, розглядає проекти землеустрою та надає висновки щодо вибору земельних ділянок, погодження місця розташування об’єктів та проектів відведення земельних ділянок. Інформація про погоджувальну діяльність наведена у табл. 5.3.2.

49

Таблиця 5.3.2. Звітні дані про розгляд Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за 2006 рік. В т.ч. за категоріями земель

Вид докум енту

Кількість матеріалів, що надійшли на розгляд (шт)/ на загальну площу (га), з них Пог шт/га

МПМ МВЗ ПВ

984/19 20 1573/ 7220,4 3508/ 8216

Землі сільськогосподарського призначення

Землі лісового фонду

Землі водного фонду

Землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення

Землі рекреаційного призначення

Землі оздоровчого призначення

Землі житлової та громадської забудови

Землі історикокультурного призначення

Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення Не Пог пог шт/га шт/га 15/ 17,85

Не пог шт/га

Пог шт/га

Не пог шт/га

Пог шт/га

Не пог. шт/га

Пог шт./ га

Не пог шт/га

Пог шт/ га

Не пог шт/га

Пог шт/га

Не пог. шт/га

Пог шт/га

Не пог шт/га

Пог шт/га

Не пог шт/га

Пог шт/га

Не пог шт/га

2/10

3/120

-

20/77

-

3/0,15

-

-

1/5

120/230

1/5

-

-

823/1475

-

-

-

7/7,4

304/940

-

-

2/0,6

4/6,4

2/6

-

-

120/25

3/0,8

-

-

1095/ 6033

-

-

-

50/216

-

-

494/6373

-

15/55

-

24/431

-

-

-

141/257

-

-

-

2762/924

-

-

-

72/ 176

-

50 50

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база Запорізька область – визначний геологічний регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними мінеральними ресурсами. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Займаючи площу 27,2 тис. км2 (4,6 % території України), область спроможна забезпечити державу рудами марганцю, багатими рудами заліза, гірничохімічними корисними копалинами, нерудними корисними копалинами для металургії, будівельними корисними копалинами. Відносно загальних запасів мінеральної сировини держави в області знаходиться: пегматитів — 88,06 %, апатитів — 63,42 %, марганцевих руд — 69,1 %, каолінів — 22,9 %, багатих залізних руд — 10 %, вогнетривких глин — 8,6 %. Згідно державного балансу запасів в області налічується 19 видів корисних копалин, розвідано 129 родовищ, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 23 знаходиться в експлуатації (табл.6.1) Із 20 видів корисних копалин в області розробляється тільки 10: залізна руда, каолін, глина для вогнетривів, пегматит, пісок формувальний, пісок будівельний, камінь облицювальний, камінь будівельний, цегельночерепична сировина та лікувальні мулові грязі. До 1996 року розроблялось Великотокмацьке родовище марганцевих руд. Для розробки перспективними видами корисних копалин є руди марганцю, апатит, фтор, графіт, скляна сировина (пісок кварцовий) та інше. Станом на 2007 рік на території області розробляється 23 родовища корисних копалин, в тому числі: - 10 родовищ по видобутку каменю будівельного, видобуто 1626,4 3 тис.м (на 30% більше в порівнянні з 2005 роком); - 4 родовища цегельної сировини, видобуто 36,5 тис. м3 (на 230%); - на 60% виріс видобуток піску формувального (з 50 до 80 тис. м3) на Оріхівському родовищі; - на 10% і на 50% зменшився видобуток каоліну та вогнетривкої глини на Пологівському родовищі; - за останні роки щорічно зростає до 5% видобуток залізної руди ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»; - в порівнянні з 2005 роком виріс видобуток лікувальної грязі на родовищі «Озеро Велике» на курорті «Бердянськ» на 20%.

51

Таблиця 6.1. Мінерально-сировинна база Види корисних копалин 1 1. Камінь будівельний 2. Камінь облицювальний 3. Цегельна сировина 4 .Пісок будівельний 5. Пісок формувальний 6. Пігматит 7. Каолін 8. Залізна руда 9. Глина вогнетривка 10. Горючий газ 11. Марганець 12. Графіт 13. Апатити 14. Кремінь сировина 15. Вапняк 16. Пісок для закладання 17. Камінь пиляний 18. Керамзітова сировина 19. Скляна сировина 20. Фтор Всього Лікувальні мулові грязі

Загальна кількість родовищ 2005р.

2 32 3 45 8 2 1 2 6 1 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 114 4

2006 р.

3 32 3 45 8 2 1 2 6 1 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 114 4

Родовища, що розробляються 2005р.

4 13 2 2 3 1 1 1 1 1 1 26 1

2006р.

5 10 2 4 1 1 1 1 1 1 22 1

Одиниця виміру 6 тис. м3 тис. м3 тис. т тис. м3 тис .т тис. т тис. т тис. т тис. т тис. м3 тис. т тис. т тис. т тис. м3 тис. т тис. т тис. т тис. т тис. т тис. т тис.т

Видобуток сировини в 2005 р.

Видобуток сировини в 2006 р.

7 1238,0 7,12 16,0 178,0 50,0 4,0 287,0 4200,0 244,0 13,0 1,1

8 1626,4 5,0 36,5 335,0 80,0 2,3 254,6 4400,0 162,3

1,3

Балансові запаси станом на 01.01.07р.

9 881236,4 103179,5 98001,3 1090085,0 52655,3 5854,8 49450,2 468910,0 42088,5 2810,0 1578201 2027,0 505394,0 680,0 752,0 90179,0 752,0 4188 14850 6025000 331,0

Відповідно до геолого-тектонічної будови, що визначає регіональні умови формування підземних вод, на території області виділяються наступні гідрогеологічні басейни першого порядку : Причорноморський артезіанський басейн; Український басейн тріщинних вод. В межах Українського басейну тріщинних вод на території Запорізької області виділяються гідрогеологічні басейни другого порядку: - Придніпровський басейн тріщинних вод; - Приазовський басейн тріщинних вод; - Кінксько-Ялинський малий артезіанський басейн. Загальною закономірністю Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського артезіанського басейну є приуроченість ґрунтових і міжпластових підземних вод не тільки до окремих стратиграфічних відкладів, а нерідко і до їхніх комплексів. Основні водоносні горизонти Причорноморського артезіанського басейну, підземні води якого використовуються для господарсько-питного і технічного водопостачання в межах області, приурочені до осадочних крейдових, палеогенових, неогенових і четвертинних відкладів. На Українському кристалічному щиті найбільш важливе значення для господарсько-питного і технічного водопостачання мають підземні води, приурочені до тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію та продуктів їх вивітрювання, осадочних крейдових, палеогенових, неогенових відкладів, що поширені в знижених ділянках кристалічного масиву (КінкськоЯлинському дрібному артезіанському басейні).

52

Одним з основних джерел постачання населення якісною питною водою на території області є водоносні горизонти неогенових і палеогенових відкладів. Підземні води неогенових відкладів на території області поширені практично повсюдно, за винятком Приазовського та Придніпровського масивів. Водоносний комплекс палеогенових відкладів порівняно з іншими водоносними горизонтами має найбільше практичне значення по якості, водозбагаченості і кількості експлуатаційних запасів підземних вод. Запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, становлять 118,9 млн.м3/рік. Гідрогеологічні умови формування ресурсів підземних вод в різних частинах області неоднакові. Територія Причорноморського басейну характеризується більш сприятливими умовами і тут кількість прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) у межах адміністративного району, як правило, наближається або перевищує 100,0 тис. м3/добу. На площі Українського басейну гідрогеологічні умови значно гірші, тут є райони з величиною ПРПВ 2,0-13,2 тис. м3/добу, а Вільнянський і Запорізький райони їх зовсім не мають. В цілому сума прогнозних ресурсів підземних вод області становить 1550,7 тис.м3/добу, серед яких з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 1232,4 тис.м3/добу. За станом на 01.01.2007 р. експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані та затверджені ДКЗ СРСР, Укр. ТКЗ, ДКЗ України по 9 родовищам підземних вод (РПВ), в склад яких входять 33 ділянки родовищ підземних вод (ДРПВ) у кількості 293,2 тис.м3/добу. Найбільше розвідано і затверджено запасів підземних вод у Мелітопольському (60,0 тис.м3/добу) і Кам’янсько – Дніпровському районі (70,5 тис.м3/добу), в інших районах їх величина змінюється від 5,4 тис.м3/добу до 39,9 тис.м3/добу. Дев’ять районів з двадцяти, у межах Українського басейну, не мають експлуатаційних запасів. Кількість попередньо розвіданих (прийняті НТР та такі, що пройшли попередню експертизу ДКЗ України) ЕЗПВ станом на 01.01.2007 р. по 10 РПВ (14 ДРПВ) становить 561,6 тис. м3/добу. У Кам’янсько – Дніпровському районі кількість попередньо розвіданих ЕЗПВ становить 483,0 тис.м3/добу (86,0%). Процент водовідбору з ПРПВ коливається від 0,8% (Токмацький район) до 44,32% (Бердянський район), а в 2-ох адміністративних районах (Вільнянський і Запорізький) водовідбір перевищує ПРПВ на 0,89 тис. м3/добу. Процент освоєння експлуатаційних запасів змінюється від 2% (Приазовський, Куйбишевський та Розівський райони) до 60% (Бердянський і Кам’янсько-Дніпровський райони). Процент водовідбору з ПРПВ коливається від 0,8% (Токмацький район) до 44,32% (Бердянський район), а в 2-ох адміністративних районах (Вільнянський і Запорізький) водовідбір перевищує ПРПВ на 0,89 тис. м3/добу. Процент освоєння експлуатаційних запасів змінюється від 2% (Приазовський, Куйбишевський та Розівський райони) до 60% (Бердянський і Кам’янсько-Дніпровський райони).

53

Таким чином в Запорізькій області спостерігається значна нерівномірність у розподіленні запасів і забезпеченості окремих районів підземними водами. В області в 2006 р. водовідбір з ПРПВ склав 151,6 тис. м3/добу (55,3 млн. м3/рік), в тому числі шахтний водовідлив – 43,7 тис. м3/добу (16,0 млн.м3/рік). Використання підземних вод за 2006 рік склало 33,32 млн. м3, або 91,3 тис. м3/добу, з яких на господарсько-питне водопостачання пішло 26,2 млн. м3/рік або 71,8 тис.м3/добу (78,7 %), на виробничо-технічне – 7,1 млн. м3/рік або 19,5 тис.м3/добу (21,3 %) і на зрошування земель – 0,01 млн. м3/рік або 0,03 тис.м3/добу (0,03 %). Шахтний водовідлив в кількості 16,0 млн.м3/рік частково (455 тис.м3/рік) використовується для приготування закладочних сумішей. Дренажний водовідлив, відібраний в 2006 р. в кількості 13,6 млн.м3, також частково відкачується в меліоративну мережу і використовується на зрошення. Відсутність підземних та поверхневих вод питної якості, або їх розповсюдження на окремих локальних ділянках, обумовлює важкі умови господарсько-питного водопостачання населених пунктів, в першу чергу сільських, у Бердянському, Куйбишевському, Приморському та Чернігівському районах. Поліпшення питного водопостачання у даних районах може бути виконано за рахунок пошуків підземних вод питної якості (буріння пошукових свердловин на воду), а також впровадження технологій опріснення води. Залишається гострою проблема водопостачання населення Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів, де геологотектонічна побудова обумовила поширення підземних вод тільки у тріщинній зоні кристалічних порід докембрію, яка має низьку водозбагаченість на більшій території цих районів, в умовах дуже нерівномірного ступіню тріщинуватості в розрізі та по площі. Незахищеність підземних вод від поверхневого забруднення обумовлюють низку якість підземних вод. Реструктуризація сільсько-господарської галузі приводить до змін умов водопостачання сільського населення. Виникає необхідність здійснення інвентаризації водозаборів на території області з виконанням ліквідаційного тампонажу покинутих свердловин або їх тимчасової консервації. Станом на 01.01.2007 на території області нараховується 3092 водозабірних свердловини, в тому числі 291 свердловина вертикального дренажу та 260 колодязів. На протязі 2006 року пробурено 13 свердловин, виконано ліквідаційний тампонаж 6 свердловин непридатних до подальшої експлуатації. Аналіз результатів обстеження існуючих та потенційних джерел забруднення підземних вод в межах області дозволяє зробити висновок про те, що в межах Запорізької області станом на поточний момент спостерігається забруднення лише першого від поверхні грунтовотехногенного водоносного горизонту. Виділяється декілька основних джерел забруднення грунтових вод, обумовлених різними факторами: 54

1. Для очисних споруд госппобутових стоків міст та селищ міського типу, полігонів твердих та рідких побутових відходів характерне перевищення фону по сполуках азоту (нітрати, нітрити, солі амонію), БСК, ХСК пов’язане з відсутністю або недосконалістю протифільтраційних екранів; 2. Для полігонів промислових відходів, шламонакопичувачів промислових стоків характерне перевищення фону по загальній мінералізації, зважених речовинах, вмісту солей важких металів (залізо, марганець, свинець, цинк, тощо), сульфідах, сульфітах, фенолах, роданідах, фторидах, нафтопродуктах пов’язане з тривалою експлуатацією без протифільтраційних екранів; 3. Для нафтобаз та нафтосховищ характерне перевищення вмісту нафтопродуктів пов’язане з тривалим порушенням технології експлуатації в період 1970-1990 рр. Окремим випадком є перевищення фону по сполуках Cr6+ та Cr3+, заліза, нафтопродуктах пов’язане з забрудненням грунтових вод та грунтів внаслідок розгерметизації ємностей гальванічних стоків на ВАТ “Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів”. На підприємстві проведені еколого-геологічні вишукування для визначення площі та глибини забруднення, виконуються заходи по очищенню вентиляційних каналів від хромвміщуючих сполук. Крім того, потенційним джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, є 162 покинуті експлуатаційні водозабірні свердловини, які при реформуванні сільськогосподарської галузі та розпаюванні земель не передані на баланс територіальним громадам. Під впливом дії шахтного водовідбору на Південно-Білозерському залізорудному родовищі в водоносному горизонті бучакських відкладів палеогену сформувалася глибока депресійна воронка площею 10 тис. км2 із зниженням рівня у центрі до 140 м, яка об’єдналася з депресійними воронками Мелітопольського і Токмацького водозаборів. В умовах спрацювання запасів прісних підземних вод на території області працюють групові водозабори господарсько-питного водопостачання м. Василівка, смт. Веселе, м. Мелітополь, м. Михайлівка, м. Оріхів та м. Токмак, які базуються на видобутку підземних вод водоносного горизонту бучакських відкладів. За даними гідрогеологічної служби ЗАТ “Запорізький залізорудний комбінат” рівень бучакського водоносного горизонту стабілізувався, на протязі останніх 5 років коливається на відмітках від – 105 м до – 120 м.

6.2. Стан геологічного середовища В ході формування розвиненого гірничодобувного комплексу області із значними обсягами вилучення корисних копалин та гірничих порід стали відбуватися негативні зміни стану довкілля.

55

Протягом останніх десятиріч набули масштабного характеру техногенно-екологічні проблеми, серед яких необхідно виділити : - порушення земель, рекультивація яких не виконується ; - формування великих обсягів відходів (відвали гірничих порід) ; - порушення гідрогеологічних умов, що приводить до погіршення водопостачання підземними водами ; - втрати корисних копалин ; - не комплексне використання родовищ та інші. Протягом 90х років зросли екологічні проблеми з закриттям та ліквідацією гірничодобувних підприємств. У цей час в області припинили свою діяльність 30 гірничодобувних підприємств, в тому числі по добуванню марганцевих руд – 1, каменю будівельного – 12, цегельно-черепичної сировини – 17. В результаті цього деякі родовища затоплені, не проведені роботи по консервації чи ліквідації родовищ, гірничі виробки не приведені у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, збереження родовищ. Геологічна та маркшейдерська документація не заповнена на момент завершення гірничих робіт і не передана на зберігання у встановленому порядку. Для вирішення вказаних проблем в області, вперше на Україні, розроблена і затверджена в 2005 році “Програма з екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області. За головний принцип програми прийнято «хто погіршує стан довкілля– той його і відновлює». За таким принципом слідує, якщо підприємство неспроможне фінансово і фактично забезпечити природоохоронні заходи та екологічну реабілітацію, воно не повинно мати прав на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. На цій підставі програмою передбачено, що забезпечення заходів та їх впровадження покладається на підприємства і інвесторів. На 1-му етапі програми з комплексної оцінки екологічної ситуації виконано: - оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС) гірничодобувної діяльності основних підприємств області, серед яких ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», ЗАТ «Мінерал», ВАТ «Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів», ВАТ «Новополтавський кар’єр», ТОВ «Токмакський гранітний кар’єр», ОВНС експлуатаційної діяльності кар’єру на Буряківському родовищі пісків та ряд інших; - проекти рекультивації кар’єру ВАТ «Запорізьке кар’єроуправління», Дружелюбівської ділянки Янцевського родовища гранітів, Буряківського кар’єру пісків; - впроваджено і удосконалюється моніторинг природного середовища на об’єктному рівні, особливого значення цей захід має для Запорізького залізорудного комбінату і де він виконується на достатньо високому рівні. Загальні витрати підприємств на 1 етапі виконання програми склали близько 330 тис. грн.

56

На 2 етапі програми з стабілізації екологічної ситуації впроваджувалося наступне: - ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» виконуються заходи з охорони надр, земельних і водних ресурсів, атмосферного повітря, постійного проведення моніторингу з щорічним обсягом фінансування близько 50 млн.грн.; - ЗАТ «Мінерал» щорічно виконується рекультивація близько 5 га виробленого простору Пологівського родовища каолінів. Витрати складають близько 1,5 млн.грн.; - ВАТ «Оріхівський кар’єр формувальних пісків» виконано рекультивацію гірничих відвалів на площі 35 га, яка передана лісомисливському господарству. Вартість робіт склала 0,13 млн. грн. Головним негативним фактором на території області залишається проблема екологічної і, головним чином, соціально-економічної реабілітації і відновлення роботи Таврійського ГЗК. На даний час проектний термін мокрої консервації шахти № 1, який був прийнятий на 7 років, закінчився і тому питання відновлення роботи Таврійського ГЗК потребує негайного вирішення. Продовжує спостерігатися інтенсивний розмив берегової смуги між Азовським морем і озерами Великим та Красним, які є родовищами лікувальної мулової грязі. Так, за період осінніх штормів, пляж в районі озера Велике скоротився до 1-2м, тоді як в 2004 році він складав 4-6 м. В районі озера Красне тільки за період 2005-2006 роки берегова смуга на окремих ділянках зменшилася на 4-5 м. При нагонних вітрах спостерігається перелив морських вод в озера. Тут, на відстані близько 200 м, знищена захисна смуга багаторічних насаджень. На теперішній час з озера Велике для лікувальних потреб видобувається щорічно 1000-1100 т лікувальної грязі і рапи при балансових запасах 45 тис. т. Лікувальні грязі озера Красне знаходяться в стадії регенерації. Руйнування берегової смуги в районі озер приведе до порушення їх гідрологічного та гідрохімічного режиму і, як наслідок, до втрати цінних лікувальних ресурсів курорту, а також приведе до забруднення моря через виніс зважених речовин мулової грязі. На східному узбережжі Бердянської коси спостерігається відступ берегової лінії зі середньою амплітудою до 1,5-2,0 м. На відміну від території курорту, де в процесі руйнування основна роль належить природним факторам, на вказаній території причиною руйнування, в основному, є техногенні фактори. Це безсистемне, найчастіше несанкціоноване будівництво берегозахисних споруд – різного роду кам’яних накидів, бун та ін., яке здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності без урахування сукупності природних і техногенних факторів. Характерним прикладом є руйнування берегової смуги в районі б/в «Моряк». В результаті будівництва захисної буни на ділянці б/в «Моряк», на прилеглих ділянках ДОК 57

«Першотравневець» та «Юність» практично знищений пляж, лінія урізу води змістилася на 15-20 м, знищено спортивний стадіон. Значні негативні зміни спостерігаються і на дистальній частині Бердянської коси. Продовжується розмив пересипі в південно-західній частині коси (район Юринського лиману), ширина розмиву збільшилася до 150м. Вказана територія входить в склад ботанічного заказника місцевого значення «Оголовок Бердянської коси» реліктової фауни Приазов’я. На підставі викладеного слід визнати, що руйнування берегової смуги в розглянутому районі відноситься до небезпечної екологічної ситуації, яка може в найближчий час привести до втрати «Курортом Бердянськ» свого державного значення. За таких обставин, з метою запобігання подальшої ескалації екологічного лиха, подолання наслідків небезпечної екологічної ситуації, вирішення проблем захисту і збереження цінних природно-лікувальних ресурсів та рекреаційного потенціалу регіону, Держуправління в короткий термін розробило Програму укріплення берегів на території курорту і східної частини Бердянської коси. Програма спрямована на реалізацію державної політики України в галузі охорони та відтворення довкілля Азовського моря, економічного та фінансового стимулювання розвитку Азовського курортного регіону відповідно Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів» і Закону України «Про оголошення природних територій м. Бердянська Запорізької області курортом державного значення». Активна морська абразія, як і в попередні роки, спостерігались на узбережжях Обіточної затоки і в меншій мірі Бердянської затоки Азовського моря. Середня швидкість відступу корінного берега, за рахунок переробки берегів морською абразією, в Обіточній затоці складає 2-5 м на рік. Зсувні процеси, майже на всій території області знаходились у стані тимчасової стабілізації за винятком Ботіївської зсувної ділянки на узбережжі Азовського моря та зсувний схил в районі сіл Приморське – Кушугум на лівому березі Каховського водосховища, де зсувні процеси були активні але до надзвичайних ситуацій не привели. В районі м. Приморська на узбережжі Азовського моря в результаті активізації небезпечних геологічних процесів розмив прибережної смуги досягнув критичного стану. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом розмита, а це може призвести до наступних екологічних наслідків: - знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморська; - вимив мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря; - активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому знаходяться оздоровчі заклади (пляжні смуги - це самий ефективний природний захід проти зсувних процесів на узбережжі Азовського моря). Основними вимогами в галузі охорони надр на території області залишаються : 58

- забезпечення повного і комплексного еколого-геологічного вивчення надр; - додержання встановленого законодавством порядку охорони і раціонального використання надр; - виконання природоохоронних заходів, передбачених обласною програмою екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області.

6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території області здійснює Південна територіальна інспекція Держгеолконтролю Державної геологічної служби Мінприроди України.

6.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр В 2006 році Держуправлінням розглянуті матеріали і надано погодження на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр твердих корисних копалин по 8 об’єктах, в т.ч. 3 об’єкта – геологічне вивчення, в частині підземних вод – 12 об’єктів. Слід визначити, що на даний час спостерігається підйом розвитку гірничодобувної галузі в області. Крім працюючих гірничодобувних підприємств, спеціальні дозволи (ліцензії) на розробку родовищ отримали ще 10 організацій. Загальна кількість наданих спеціальних дозволів на території області складає 33 (табл.6.2). Серед них слід визначити Буряківське родовище кварцових пісків (родовище загальнодержавного значення), на яке надано спеціальний дозвіл ТОВ «Каолін Азов» (м. Маріуполь). Вказане підприємство суворо додержується Угоди про користування надрами, проект розробки родовища пройшов державну експертизу і підприємство може приступити до його експлуатації. Серед порушників умов спеціального дозволу на користування надрами слід визначити ТОВ «Стройекспорт» (м. Дніпропетровськ), яке отримало спеціальний дозвіл на розробку перспективного родовища гранітів «Мокрянське – ІІ», але до цього часу до діяльності не приступило. Термін дії умов спеціального дозволу закінчується в грудні 2007 року. Таблиця 6.2. Використання надр Наявність документації

№ з.п.

Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

1

33

33

27

33

Загальна Площа відпраплоща цьованих земель, Рекультивовано порушених що підлягають в 2006р. земель, га рекультивації 2236,0

264,5

5,0

59

7. ВІДХОДИ Аналіз динаміки утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств показав, що в звітному році в порівнянні з 2005 роком збільшилася кількість утворених відходів з 6420,7 тис.т. до 6611,75 тис.т., тобто на 2,8% (табл. 7.6.), зважаючи на зростання обсягів промислового виробництва. В зв’язку зі збільшенням кількості використаних відходів на 291,62 тис.т. в порівнянні з 2005 роком кількість розміщених на полігонах відходів зменшилась на 341,93 тис.т.

7000 6000

тис.тонн

5000 4000 3000 2000 1000 0

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Кількість утворених відходів Кількість розміщених відходів

Кількість використаних відходів

Рис.1 Стан утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств Запорізької області Аналіз утворення, використання та розміщення відходів по основним підприємствам за 2006 рік в порівнянні з 2005 роком становить: ВАТ «Запоріжсталь» - збільшилась кількість відходів, що використовуються на підприємстві або передаються на утилізацію іншим підприємствам на 231,43 тис.т. Зменшення розміщених відходів на 363,32 тис.т. (9,45%) пояснюється впровадженням технологічних заходів, направлених на зменшення утворених відходів та збільшення їх повторного використання (розширення дільниці переробки вогнетривкого лому, збільшення реалізації доменного щебеню та граншлаку, оптимізації циклів комбінату).

60

ВАТ «Виробничий алюмінієвий комбінат» - збільшилась кількість утворення „червоних” шламів глиноземного виробництва на 22,13 тис.т, що пов’язано зі збільшенням випуску продукції глиноземного цеху на 16,5 тис.т., а також з погіршенням якості сировини (бокситів), що спричинило збільшення нормативів утворення шламів на одиницю продукції з 1,032 до 1,2. ВАТ “Дніпроспецсталь” - збільшення обсягів утворення відходів виробництва відбулося за рахунок збільшення утворення виробничих відходів при виконанні капітальних та поточних ремонтів в цехах заводу. Обсяги утилізації збільшились за рахунок використання у власному виробництві та передачі стороннім організаціям шлаків. Обсяги виробництва на підприємстві в 2006-2005 роках знаходяться на однаковому рівні. ВАТ «Запорізький феросплавний завод» - збільшення розміщених відходів пояснюється пуском в експлуатацію 3 цеху підприємства. Кількість відходів, що використовуються на підприємстві або передаються на утилізацію іншим підприємствам збільшилась на 28,11 тис.т. Дані по місцям видалення відходів (захоронення та зберігання) на території області наведені у табл. 7.2. Інформація приведена згідно звітності підприємств-власників полігонів, наданої до держуправління. Загальна фактична маса відходів, накопичених на початок 2007 року по області склала 146,6 млн.т. твердих побутових та промислових відходів, фактично направлено на місця видалення протягом року на 3,2 % відходів більше ніж у 2005 році. Тобто, спостерігається поступове збільшення заскладованих в місцях організованого розміщення відходів, що пояснюється недостатнім обсягом використання та утилізації промислових відходів, а також відсутністю сортувальних та сміттєпереробних заводів побутових відходів. У Запорізький області взято на облік 54 місць видалення відходів (площа, яку вони займають, перевищує 958,7 га. без урахування сільських полігонів). На 34 полігонах здійснюється екологічний моніторинг. Основним осередком утворення та розміщення відходів є обласний центр Запоріжжя. У місті Запоріжжя налічується 15 місць видалення відходів, загальною площею 286,2 га. Актуальною залишається проблема виникнення і ліквідації несанкціонованих звалищ відходів на території міста. Щорічно виявляється, а потім ліквідується від 400 до 700 несанкціонованих сміттєзвалищ. Централізована санітарна очистка організована тільки в 42 населених пунктах області, здійснюють її комунальні та приватні підприємства. Проблема поводження з побутовими відходами є актуальною для міста та потребує вирішення. На даний час побутові відходи розміщуються на полігоні твердих побутових відходів № 1, термін експлуатації полігону ТПВ № 2 вичерпаний. У зв’язку з цим для покращення стану санітарної очистки міста від відходів виникає необхідність у будівництві підприємства по їх переробці.

61

З метою запобігання екологічних та соціально-економічних збитків проводиться моніторинг (комплексні еколого-геологічні дослідження) полігонів промислових відходів б.Середня. Роботи проводяться підприємствами власниками полігонів: ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запорожкокс», а також ТОВ НВП «Дніпроенергосталь» за погодженням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. Як результат цих робіт – своєчасне виявлення негативних наслідків накопичення відходів, проведення заходів, спрямованих на їх відвернення, прогнозування впливу ділянок полігонів промислових відходів на навколишнє природне середовище. Згідно з Законом України «Про загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами» в регіоні розроблена «Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області» на період до 2010 року. Одним із основних напрямів Програми являється ліквідація джерел забруднення непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин, забезпечення екологічно-безпечного зберігання, здійснення утилізації та видалення переважної частини непридатних ХЗЗР, зосереджених у сховищах централізованого зберігання. Відповідно Програми на виконання вищезазначених заходів передбачено 13859,2 тис.грн. У таблиці 7.7. надана інформація Держуправління про підприємства на території області, які мають ліцензії щодо поводження з небезпечними відходами та вторинними ресурсами. Інформація щодо утворення, використання (утилізації) та видалення відходів відповідно класів небезпеки та з окремим видів надана у таблиці 7.1. Держуправлінням постійно виконується значна робота щодо нормування утворення та розміщення відходів. За 2006 рік розглянуто 332 заяви на розміщення відходів від підприємств та організацій, відповідно Постанови КМУ від 03.08.1998 № 1218 зі змінами. Розглянуто, погоджено та підготовлено до затвердження 289 лімітів на утворення та розміщення відходів (табл. 7.3). Особливу увагу при розгляді проектів лімітів приділялося поводженню з небезпечними відходами.

62

Таблиця 7.1. Утворення, використання (утилізація) та видалення відходів за 2006 р., т* Рух відходів за звітний період, т

Розміщено (зберігається) на підприємствах та у сховищах організованого складування (на кінець року)

Передано іншим підприємствам

Направлено в місця неорганізованого складування

Направлено у спеціалізовані сховища та полігони

5

6

7

8

9

0,060

0,962

76,090

-

14,194

221,306

57,556 -

0,060 -

0,375 -

69,683 -

-

-

24,980 -

199,424

0,496

-

0,582

5,582

-

-

194,425

2,10

0,535 0,1

-

0,01

0,83

-

-

1,9

Відходи 2 класу небезпеки

73,304

969,792

1683,474

250,835

384,491

-

2,140

435,987

в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічних виробництв Нафтовідходи Нафтошлами Відпрацьовані розчинники Свинець та його сполуки Осадок з відстійників після реагент або коагуляційного очищення Відпрацьовані формувальні суміші Непридатні для застосування отрутохімікати та пестициди Заборонені для застосування пестициди Відпрацьовані неорганічні кислоти Інші групи відходів

10,219 43,752 -

161,912 368,977 5,529 -

0,087 1664,897 -

2,7 1,985 -

156,417 163,925 3,302 -

-

-

17,214 292,581 0,423 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

5,699

-

-

-

0,075

-

-

5,624

12,934

433,37

18,49

246,15

60,77

-

-

120,15

Назва відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року

Фактично утворилося на підприємствах за рік

1

2

3

4

Відходи 1 класу небезпеки

228,677

58,682

в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічних виробництв Миш’як та його сполуки Свинець та його сполуки Сурма та її сполуки Ртуть та її сполуки Фосфор та його сполуки Непридатні для застосування отрутохімікати та пестициди Заборонені для застосування пестициди Відпрацьовані неорганічні кислоти Інші групи відходів

27,152 -

Використано (утилізо- Знешкоджено вано) (знищено) за рік

63

63

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Відходи 3 класу небезпеки

7476845,388

427843,487

13076,875

492,336

83760,558

-

407314,61

7884855,350

в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічних виробництв Нікель та його сполуки Нафтовідходи Нафтошлами Відпрацьовані розчинники Свинець та його сполуки Хлорсилани та продукти забрудн. кремнійорганічними мономірами Осадок з відстойників після реагент або коагуляційного очищеня Фарби. Емалі та лаки Відпрацьовані формувальні суміші

7219902,522 75437,034 418,277 -

379556,870 4351,402 2,5 -

3621,589 1493,835 -

368,917 -

429,117 2145,527 2,5 -

-

383482,452 1700,650 -

7579329,431 76971,198 418,277 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Відпрацьовані емульсії та МОР

-

-

-

-

-

-

-

-

Неорганічні сполуки фтору Непридатні для застосування отрутохімікати та пестициди Заборонені для застосування пестициди Марганець та його сполуки Відпрацьовані неорганічні кислоти Інші групи відходів

-

-

-

-

-

-

-

-

41,529

-

-

-

4,4

-

-

36,404

181046,043

43932,72

7961,451

123,42

81179,01

-

22131,51

228100,04

Відходи 4 класу небезпеки**

-

-

-

-

-

-

-

в т.ч. за окремими видами Відходи гальванічних виробництв Нікель та його сполуки Нафтовідходи Нафтошлами Хлорсилани та продукти забрудн.кремнійорганічні мономірами Осадок відстійників після реагент або коагуляційного очищення Фарби. Емалі та лаки Відпрацьовані формувальні суміші Відпрацьовані емульсії та МОР Неорганічні сполуки фтору

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

64

64

1 Відходи сланцепереробки Азбест Непридатні для застосування отрутохімікати та пестициди Заборонені для застосування пестициди Мідь та її сполуки Відпрацьовані неорганічні кислоти Формальдегід Інші групи відходів Всього

2 -

3 -

4 -

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7477147,37

428871,96

14760,41

744,13

84221,14

-

407330,94

7885512,64

* Дані наведені згідно Статистичного бюлетеня Головного управління статистики у Запорізькій області за 2006 р. ** Дані за 2006 рік щодо поводження з відходами ІV класу небезпеки не надані в зв'язку зі зміною структури статистичної звітності з 2005 року.

65

65

Таблиця 7.2. Інвентаризація місць видалення відходів на території області за 2006 р. Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів Разом

у т.ч. де власника ще не визначено 3

Загальна площа місць видалення відходів, га

4 286,185

Загальний фактичний об’єм місць видалення відходів, м3

Загальна фактична маса відходів на початок року, тис.т

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення, тис.т

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року, тис.т

5

6 81688,546

7 3649,249

8 2493,16

Кількість місць Загальна видалення фактична відходів, що маса відходів не відпона кінець року, відають тис.т діючим нормативам 9 10 84181,71 8

Кількість місць видалення відходів де здійснюється екологічний моніторинг

м. Запоріжжя

2 14

11 12

Запорізький р-н,

5

293,63

42057,238

984,982

784,31

42841,55

0

4

Вільнянський р-н

2

50,2

823,976

39,35

33,19

857,17

1

1

Пологівський р-н

1

5

474,3

7,2

7,1

481,40

0

1

Новомиколаївський р-н

1

3

30,456

0

6,5

36,96

1

0

Гуляпільський р-н

1

2,9

208,227

7,574

7,49

215,72

1

0

Оріхівський р-н

1

4,9

86,115

4,3

3,4

89,52

0

0

Токмацький р-н

2

21,09

293,077

10,9

8,48

301,56

0

2

Чернігівський р-н

1

2

20,793

2,900

0,77

21,56

1

0

Михайлівський р-н

1

4,5

8,063

0

0,482

8,55

1

0

Мелітопольський р-н

2

22,45

3085,666

70,885

43,05

3128,72

0

1

Якимівський р-н

3

10,59

871,821

138,964

24,02

895,84

1

2

Приазовський р-н

2

12,38

11,623

2,9

2,9

14,52

1

0

Бердянський р-н

4

29,98

3663,388

35,85

26,82

3690,21

0

3

Приморський р-н

1

7

56,963

8,05

5,32

62,28

0

1

Куйбишевський р-н

1

1,81

9,5

1

1

10,50

1

1

Розівський р-н

1

4

188,4

6,9

6,9

195,30

1

0

К.Дніпровський р-н

6

176,27

25438,868

973,742

313,25

25752,12

1

5

Василівський р-н

3

17,4

5300,937

215,66

214,998

5515,94

1

1

Веселівський р-н

1

2

16,251

3

1,470

17,72

0

0

В.Білозерський р-н Разом по області

1

1,4

50,81

0

0,26

51,07

1

54

958,685

164385,018

6169,406

3984,87

168369,89

20

0 34

66

66

Таблиця 7.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів за 2006 рік Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони 1 Всього по області м. Запоріжжя Запорізький р-н Вільнянський р-н Пологівський р-н Новомиколаївський р-н Гуляпільський р-н Оріхівський р-н Токмацький р-н Чернігівський р-н Михайлівський р-н Мелітопольський р-н Якимівський р-н Приазовський р-н Бердянський р-н Приморський р-н Куйбишевський р-н Розівський р-н К.Дніпровський р-н Василівський р-н Веселівський р-н В.Білозерський р-н

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

2 332 179 0 9 20 0 3 7 6 3 0 39 3 2 37 1 0 0 18 4 1 0

3 289 165 0 7 13 0 2 7 4 2 0 36 3 2 32 1 0 0 10 4 1 0

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 4 117 68 0 2 7 0 3 2 2 1 0 10 3 2 7 1 0 0 8 5 1 0

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

5 7520,05 5547,71 0,000 18,67 9,82 0,000 7,14 13,19 11,30 2,6 0,000 104,51 138,65 3,2 226,40 9,17 0,000 0,000 994,52 430,17 3 0,000

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах тис.т.*

6 289 165 0 7 13 0 2 7 4 2 0 36 3 2 32 1 0 0 10 4 1 0

7 289 165 0 7 13 0 2 7 4 2 0 36 3 2 32 1 0 0 10 4 1 0

8 8654,927 6873,459 0 1,703 445,338 0 1,074 2,648 0,317 0 0 57,895 27,01 0 130,586 0,003 0 0 1142,571 565,013 0,000 0,000

9 2,641 1,404 0,000 0,003 0,013 0,000 0,004 0,001 0,000 0,000 0,000 0,201 0,000 0,000 0,022 0,000 0,000 0,000 0,953 0,040 0,000 0,000

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах тис.т. ** 10 1810,81 1311,95 0 1,699 168,691 0 0,261 5,899 0,317 0 0 47,8 0,219 0 182,127 0,003 0 0 87,702 4,142 0 0

* У графі наведенні дані тільки по тимчасово дозволеному зберіганні відходів на території підприємства згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218. ** У графі наведені дані по передачі відходів на утилізацію, використання та розміщення на полігонах іншим підприємствам.

67

67

Таблиця 7.4 Зареєстровано відходів у області у тому числі Клас небезпеки Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1 класу небезпеки 2 класу небезпеки 3 класу небезпеки 4 класу небезпеки

Кількість зареєстрованих відходів (тонн)* 7885512,643

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями

для яких визначено умови операцій зберігання, транспортування, видалення

для яких визначено підприємства або виробництва по їх утилізації

для яких визначено місця видалення відходів

*

*

*

*

221,306 435,987 7884885,350 **

* Дані щодо кількості зареєстрованих відходів надані згідно даних статистичної звітності, якою не передбачено розшифровка у тому числі за наведеними в таблиці показниками. ** Дані за 2006 рік щодо поводження з відходами ІV класу небезпеки не надані в зв'язку зі зміною структури статистичної звітності з 2005 року.

68

68

Таблиця 7.5 Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів N з/п 1

1 2 3 4 5 6 7

Назва підприємства або виробництва, адреса 2 Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», 69009, м.Запоріжжя, вул.Теплична, 7 ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15 ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15 ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15 ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, 69032, м.Запоріжжя, Південне шосе, 15 ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) 3

Потужність, т/місяць 4

Утилізовано відходів за звітний рік, т 5

Кубові залишки хлорорганічних сполук

50

246,15

Вугільна піна

300

1051

Використаний кріоліт

380

500

Шлаки пічної дільниці

405

-

Відпрацьоване трансформаторне масло

1,2 – 3,6 м3/год

4,104

Пил газоочисток

1000

11000

Шлаки феросплавного виробництва.

10416,7

111000

69 69

Таблиця 7.6. Стан утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств Запорізької області Кількість використаних Кількість розміщених відходів, відходів % до % до тис.тонн тис.тонн утворення утворення 2648.427 1517.61 64.01 36.68 2696.77 1762.4 63.93 41.78 2928.2 1399.08 67.67 32.33 152.506 380.127 28.63 71.37 284.67 256,9 52.56 47.44 302.14 241.50 55,58 44.42 8.084 326.899 2.4 97.6 9.093 355.065 2,5 97.13 10,426 369.13 2,75 97.25

2004р.

2005р.

2006р.

2004р.

2005р.

2006р.

2004р.

2005р.

2006р.

Кількість утворених відходів, тис.тонн 4137.275 4218.302 4327.278 532.634 541.58 543.64 334.93 365.542 379.56

2004р.

446.442

79.29

17.76

367.152

82.24

2005р.

2006р.

436.38 466.847

101.18 128.92

23.17 27.62

335.21 337.93

76.82 72.38

2004р.

513.66

346.959

67.55

151.789

29.55

2005p.

2006р.

563.28 597.654

355.83 372.78

63.17 62.37

207.45 224.87

36.83 37.63

6. ВАТ «Дніпроспецсталь»

2004р.

2005р.

2006р.

170.099 166.727 169.74

17.434 19.627 14.70

10.25 11.77 8.66

152.665 147.1 155.04

89.75 88.23 91.34

7. ДКП «Водоканал»

2004р.

2005р.

2006р.

41.658 37.865 35.261

0.898 0,624 0,578

2.2 1.65 1.6

40.759 37.719 34.68

97.84 99.59 98.4

8. ВП“Запорізька АЕС”

2004р.

17.974

0.014

0.08

17.7

98.48

2005р.

2006р.

11.358 9.568

0.1 0.1

0.88 1.05

11.258 9.47

99.12 98.95

2004р.

2005р.

2006р.

40.76 40.978 41.002

18.302 19.363 19.986

44.9 47.3 48.73

21.758 22.901 21.02

53.4 55.89 51.27

10. ВАТ “Український графіт”

2004р.

2005р.

2006р.

16.182 17.644 18.897

6.428 6.208 6.118

39.72 35.18 32.37

9.753 11.434 12.78

60.27 64.8 67.63

11. ВАТ “Мотор-Січ”

2004р.

2005р.

2006р.

12.377 13.874 14.256

0.029 0.557 1.113

0.23 4.01 7.83

12.297 13,317 13.14

99.35 95.99 92.17

12. ЗДП “Кремнійполімер”

2004р.

2005p.

2006р.

6.231 7.13 8.05

0.28 0.84 1.42

20.54 11.78 17.25

4.95 6.45 6.63

79.44 90.46 82.75

Ітого:

2004р.

6117.22

3279.65

53.61

3003.46

49.1

Ітого:

2005р.

6420.66

3494.862

54.43

3167.204

49.33

Ітого:

2006р.

6611.75

3786.48

57.27

2825.27

42.73

№ п/п

Найменування підприємства

1. ВАТ ЗМК “Запоріжсталь”

2. Запорізька ТЕС

3. ВАТ «Виробничий алюмінієвий комбінат»

4. ВАТ «Запорізький завод феросплавів»

5

ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»

9. КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”

Роки

70

Таблиця 7.7. Перелік підприємств Запорізької області, які отримали ліцензії в Україні №

Найменування організації, телефон

№ ліцензії

Термін дії

Вид діяльності

Найменування вторинних ресурсів

1

2

3

4

5

6

Ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами

1.

ВАТ “Мотор січ”, вул. 8 Березня, 15, м.Запоріжжя, 69068

634512

22.08.0322.08.06

Збирання, перевезення, зберігання, видалення

Відпрацьована мастильно-охолоджувальна рідина; водна фаза після відстою відпрацьованого масла, водна фаза після відстою відходів ацетону, фарб; відпрацьовані мийні розчини і розчини знежирювання, відпрацьовані лампи та прилади, що містять ртуть

2.

ТОВ “СП ЮКОЙЛ” вул. Рекордна, 20-а, м.Запоріжжя, 69037, 65-90-26

298718

08.04.0413.04.12

Збирання, зберігання, оброблення, утилізація

1). Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші) – (збирання, зберігання, оброблення, утилізації).

2). Нафтові шлами – (зберігання)

3.

Приватне мале наукоко-виробниче підприємство “Агропромсервіс” вул. Карла Лібкнехта, 108, м. Токмак тел. 278 – 2-17-68; 2-87-95, Яковенко Станіслав Петрович

871620

30.07.0430.07.07

Збирання, зберігання, оброблення

Відпрацьовані нафтопродукти

4.

ТОВ “Науково-виробниче товариство “Динаміка”, вул. Сєдова, 11, м.Запоріжжя, 69035, т/ф 64-35-42

201713

10.10.0510.10.10

Збирання, перевезення, зберігання

Непридатні до подальшого використання та заборонені препарати хімічних засобів захисту рослин

5.

ЗАТ «Запоріжжявторресурси», вул.Перемоги, 81-В, м.Запоріжжя, 69000, 224-68-30, 224-68-31

871592

16.08.0416.08.07

Збирання, заготівля та зберігання

Макулатура, поліетилен, склобій, ганчір’я, гумові відходи ( у т.ч. зношені шини), акумулятори, металева тара (ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з під напоїв, балончики)

6.

ВАТ “Запорізький шиноремонтний завод”, 69084, м.Запоріжжя, вул.Кольорова, 3, 68-71-21

871535

15.07.0415.07.07

Збирання, заготівля

Відходи гумових, (у тому числі зношених шин)

7.

ТОВ «НВП «Запоріжпромекологія», вул.. Істоміна,108-А, м. Запоріжжя, 69089,

298705

13.04.0713.04.12

Збирання, заготівля

Відходи гумових, (у тому числі зношених шин)

71

71

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека області як складова національної безпеки На засіданні постійної обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій протоколом від 10.04.2001 р. № 5 затверджений список 391 потенційно – небезпечного об’єкта Запорізької області. Найбільш небезпечними є об'єкти, які використовують (переробляють) або можуть тимчасово зберігати хімічні речовини (хлор, аміак та ін.) з інших підприємств з метою подальшої переробки. Таких об'єктів на території Запорізької області близько 70. На протязі 2006 р. держінспекторами відділу державного екологічного контролю використання та охорони атмосферного повітря були проведені комплексні перевірки на наступних екологічно – небезпечних підприємствах: - ВАТ «Запоріжсталь»; - КП «Водоканал»; - ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»; - ВАТ «Український графіт». «Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 20012010 р.р.» підприємству ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” заплановано виконання повітряохоронного заходу «Реконструкція газоочисних споруд руднотермічних печей кремнію № 1, № 2 з будівництвом рукавних фільтрів типу ФРІР» з терміном виконання 2006 рік. В 2006 р. підприємство фактично освоєно – 690,0 тис. грн.; будівельна готовність на 01.01.2007 р. становить 76 %. Очікуване зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу 190 т/рік. В 2006 р. печі РТП № 1 та РТП № 2 законсервовані. Згідно «Коригування нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел ВАТ «Запоріжсталь». Основний майданчик», яке виконано ТОВ НВФ «Екопромсервіс – Епрос» у 2004 році, ВАТ «Запоріжсталь» на 2006 р. заплановано виконання повітряохоронного заходу – «Реконструкція аспіраційних установок від шихто подачі та ливарного двору ДП-5. Встановлення рукавного фільтру замість циклонів СКЦН-34». Очікуване зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу 360,6 т/рік. Захід не виконано. На сьогоднішній момент Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області підприємству нараховуються збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу. Протягом 2006 року Держуправлінням були нараховані збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 9,581 млн. грн. ВАТ «Запоріжсталь» у зв’язку з невиконанням повітряохоронних заходів, запланованих «Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 р.р.» на 2005 р. В 2006 р. держінспекторами Держуправління були проведені 72

комплексні перевірки дотримання повітряохоронного законодавства на потенційно – небезпечному об’єкті ДП «Укртрансгаз» філії УМГ «Харківтрансгаз» (Запорізьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, промислові майданчики №№ 1,2,3). В ході перевірок на підприємстві були виявлені правопорушення повітряохоронного законодавства. Відповідальні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності. На екологічний стан водних об'єктів найбільший вплив мають аварійні ситуації на міських каналізаційних мережах. Водопровідні і каналізаційні мережі міст Запоріжжя, Мелітополя, Токмака, Полог, Оріхова знаходяться в незадовільному стані. Застаріле і зношене технологічне обладнання, аварійний стан водопровідних і каналізаційних мереж та відсутність коштів на їх ремонт, придбання обладнання і нове будівництво загрожують виникненням серйозних аварійних ситуацій в роботі водопровідноканалізаційного господарства. Часті пориви напірних водопровідних трубопроводів призводять до значних втрат питної води (до 30-50°/о від загальної подачі), підтоплення будівель і споруд, загальному підвищенню рівня ґрунтових вод. Аварії на каналізаційних насосних станціях і колекторах призводять до значного забруднення водних об’єктів та прилеглої території, створюють небезпечну санітарно-епідеміологічну обстановку. Особливу тривогу викликає стан справ на ЦОС-1 Запорізького КП "Водоканал". В зв'язку з проведенням І фази робіт з розширення та реконструкції центральних очисних споруд лівобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-1) до потужності 280 тис. мз/добу з вересня 2002 року виведені з експлуатації окремі технологічні ланки діючих споруд (50 % потужностей споруд). Вміст забруднюючих речовин в зворотних водах в порівнянні з якістю води до початку робіт з реконструкції та розширення суттєво підвищився. Станом на 01.01.2007 будівельна готовність об’єкту складає 49,7 %. В порівнянні з 2005 роком скоротилося число аварійних зупинок каналізаційних насосних станцій та поривів каналізаційних мереж Запорізького КП "Водоканал". В 2006 році Держуправлінням зафіксовано по Запорізькому КП "Водоканал" 8 зупинок каналізаційних насосних станцій (в 2005 році - 15), з яких 4 планових для виконання технологічних та попереджувальних заходів і 4 внаслідок аварійних втрат з напірного колектору КНС-23. Загальний об’єм неочищених стічних вод, скинутих в р. Дніпро у зв'язку з поривами напірних каналізаційних колекторів і аварійними зупинками КНС-23, склав 14,21 тис.м3. Держуправлінням було підраховано збитки, заподіяні понадлімітним (наднормативним) скидом забруднюючих речовин, які склали, розрахована діючої методики 76,61 грн. До адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи. Невиконання в установлений термін заходу щодо спорудження насосної станції по перехопленню та повторному використанню дренажних та стічних вод з-під шлакових відвалів ВАТ "Запоріжсталь" та ВАТ 73

"Запорізький завод феросплавів" привело до наднормативного скиду забруднюючих речовин (сульфідів) по б. Маркусовій в р. Дніпро. Загальний обсяг скинутих забруднених стічних вод в 2006 році склав 3,81 млн. м 3. Підраховано збитки, заподіяні державі, наднормативним скидом забруднюючих речовин, які склали 19,517 тис. грн. У 2006 році Держуправлінням винесено рішення про тимчасову заборону виробничої діяльності ВАТ «Куйбишевський маслозавод». Після усунення порушень надано дозвіл на відновлення виробничої діяльності. В 2006 р. було зареєстровано п’ять радіаційних аварій: 1) 13.04.06 р. при в’їзді на територію ВАТ “Запоріжсталь” через станцію “Східна” спрацювала система вхідного радіаційного контролю “Кордон”. Вантаж металобрухту у залізничному вагоні № 67657361 прибув зі ст. Трипілля - Дніпровське Київської області (власник - ВО “Ніса”). ПЕД від вагону складає близко 1,3 мкЗв/год. Наказом по ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” призначена комісія по розслідуванню факту виявлення радіоактивних речовин та затверджено План заходів з ліквідації радіаційної аварії та ії наслідків. У результаті вивантаження металобрухту з залізничного вагону, при беззупинному дозиметричному контролі, були виявлені металеві фрагменти загальною вагою 1 т, на поверхні яких потужність еквівалентної дози досягала 3,4 мкЗв/год. Подальший детальний радіаційний контроль металобрухту, що залишився в вагоні, не виявив підвищених рівнів радіації, що свідчить про те, що єдиним джерелом випромінювання були виявлені металеві фрагменти. Виявлений радіаційно - металобрухт був вилучений і розміщений у сховищі ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, а потім переданий Дніпропетровському міжобласному спецкомбінату “Радон” для поховання.

2) Згідно телефонограми від 07.08.06 р. № 126 при в’їзді на територію ВАТ “Запоріжсталь” через станцію “Східна” вантажу металобрухту у залізничному вагоні № 68556489 спрацювала система вхідного радіаційного контролю “Кордон”. ПЕД на поверхні вагону склало 160 мкР/год. Виявлений вагон з радіаційно - забрудненим металобрухтом був відправлений зі ст. Нижнєдніпровськ - Пристань ТОВ НВП “Ферум” м. Дніпропетровськ. Власником вантажу є ТОВ “СВ - ЮТ”. Наказом по ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” призначена комісія по розслідуванню факту виявлення радіоактивних речовин та затверджено План заходів з ліквідації радіаційної аварії та її наслідків. У результаті вивантаження металобрухту з залізничного вагону, при беззупинному дозиметричному контролі, був виявлений металевий фрагмент загальною вагою 45 кг, потужність еквівалентної дози на поверхні якого 35 мкЗв/год. Подальший детальний радіаційний контроль металобрухту, що 74

залишився в вагоні, не виявив підвищених рівнів радіації, що свідчить про те, що єдиним джерелом випромінювання був виявлений металевий фрагмент. Виявлений радіаційно - забруднений металобрухт був вилучений і розміщений у сховищі ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, а потім переданий на спецкомбінат для поховання.

3) Згідно телефонограми від 20.11.06 р. № 195 при в’їзді на територію ВАТ “Запоріжсталь” через станцію “Східна” вантажу металобрухту у залізничному вагоні № 66170184 спрацювала система вхідного радіаційного контролю “Кордон”. ПЕД на поверхні вагону складає 2,016 мкЗв/год. Виявлений вагон з радіаційно – забрудненим металобрухтом був відправлений зі ст. Кегічевка Харьківської області ПП “Ювітрейд” м. Запоріжжя. Власником вантажу є ТОВ “Щит – Інвест” м. Дніпропетровськ. Наказом по ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” призначена комісія по розслідуванню факту виявлення радіоактивних речовин та затверджено План заходів з ліквідації радіаційної аварії та її наслідків. У результаті вивантаження металобрухту з залізничного вагону, при беззупинному дозиметричному контролі, були виявлені металеві фрагменти загальною вагою 2600 кг, потужність еквівалентної дози на поверхні яких 2,4 мкЗв/год, щільність потоку ß-частинок - 1700 част/см2xхв. Подальший детальний радіаційний контроль металобрухту, що залишився в вагоні, не виявив підвищених рівнів радіації, що свідчить про те, що єдиним джерелом випромінювання були виявлені металеві фрагменти. Виявлений радіаційно - забруднений металобрухт був вилучений, розміщений у сховищі ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, а потім переданий на спецкомбінат для поховання.

4) Згідно телефонограми від 22.12.2006 р. № 219 при в’їзді на територію ВАТ “Запоріжсталь” через станцію “Східна” залізничного вагону з металобрухтом спрацювала система вхідного радіаційного контролю “Кордон”. ПЕД на поверхні вагону складає 4,5 мкЗв/год. Виявлений вагон з радіаційно - забрудненим металобрухтом був відправлений ПП “Мегамет” зі ст. Сімферополь вантажний. Наказом по ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” призначена комісія по розслідуванню факту виявлення радіоактивних речовин та затверджено План заходів з ліквідації радіаційної аварії та ії наслідків. У результаті вивантаження металобрухту з залізничного вагону, при беззупинному дозиметричному контролі, були виявлені металеві фрагменти загальною вагою 1600 кг, потужність еквівалентної дози на поверхні яких 6,0-50,0 мкЗв/год, щільність потоку ß-частинок - 40х103 част/см2xхв. Подальший детальний радіаційний контроль металобрухту, що залишився в вагоні, не виявив підвищених рівнів радіації, що свідчить про те, що єдиним джерелом випромінювання були виявлені металеві фрагменти. Виявлений радіаційно - забруднений металобрухт був вилучений і розміщений у сховищі ВАТ Запорізький металургійний комбінат 75

“Запоріжсталь”, а потім переданий на спецкомбінат для поховання.

5) Згідно телефонограми від 11.12.06 р. при в’їзді в копровий цех ВАТ “Дніпроспецсталь” вантажу металобрухту в автомобілі МАЗ держ. № АМ 7668 (власник ТОВ “ФОЕР”) спрацювала система вхідного радіаційного контролю РКС - 02 “Кордон”. ПЕД на поверхні автомобіля складає більш 115 мкР/год. Наказом по ВАТ “Дніпроспецсталь” призначена комісія по розслідуванню факту виявлення радіоактивних речовин та затверджено План заходів з ліквідації радіаційної аварії та ії наслідків. У результаті вивантаження металобрухту з залізничного вагону, при беззупинному дозиметричному контролі, були виявлені металеві фрагменти загальною вагою 500 кг, потужність еквівалентної дози на поверхні яких 2300 мкР/год. Виявлений радіаційно - забруднений металобрухт був вилучений і розміщений у сховищі ВАТ Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, а потім переданий на спецкомбінат для поховання.

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності В 2006 р. держінспекторами відділу державного екологічного контролю використання та охорони атмосферного повітря була проведена перевірка ДП МОУ ЗДАРЗ «МіГремонт» (в/ч А 2662), яке підпорядковане Міністерству оборони України, по дотриманню підприємством вимог повітряохоронного законодавства. В ході перевірки правопорушень вимог повітряохоронного законодавства виявлено не було. За результатами перевірки було складено акт перевірки та видано один припис. Суттєво впливають на стан навколишнього природного середовища через відсутність очисних споруд об'єкти Департаменту по виконанню покарань. До них належать: - Вільнянська виправна колонія-20, м. Вільнянськ. В зв’язку з відсутністю очисних споруд виробничі і госппобутові стічні води без будь-якої очистки скидаються в балку Скелевату і далі в р. Мокра Московка, яка на протязі 10 км протікає по м. Запоріжжю і впадає в р. Дніпро. Щодоби до водного об’єкту надходить більше 400 м3 неочищених зворотних вод з перевищенням ГДК. В 2005 році розпочато будівництво насосної станції і напірного колектору, стан виконання об’єкту - 32,5 %. В 2006 році будівництво мереж каналізації не велося.

- Софіївська виправна колонія-55, м. Вільнянськ. Водовідведення госппобутових стоків після знезараження від туберкульозної лікарні разом з іншими госппобутовими стоками надходять на каналізаційну насосну станцію (КНС), яка знаходиться у незадовільному стані. В зв’язку з цим періодично мають місце випадки надходження неочищених госппобутових стоків у в балку Скелевату і далі р. Мокра Московка. Реконструкцію КНС не завершено.

- Біленьківська виправна колонія -99, с. Біленьке Запорізького району.

76

Відсутні очисні споруди госппобутових стічних вод, в результаті чого неочищені стоки скидаються в накопичувачі, розташовані неподалік від р.Дніпро. Будівництво очисних споруд розпочато у 2003 році. В 2005 році захід “Будівництво очисних споруд Біленьківської виправної колонії - 99” включено до “Обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Зважаючи на порівняно невисоку вартість та позитивний екологічний і соціальний ефект Держуправління вважає цей захід пріоритетним для фінансування з метою завершення будівельних робіт уже в поточному році. Впровадження заходу дозволить ліквідувати джерело негативного впливу на довкілля та зняти соціальну напругу, що існує у с. Біленьке. Крім того, це дасть можливість покращити умови утримання спецконтингенту виправної колонії.

- Кам’янська виправна колонія-101, сел. Кам’яне Вільнянського району. Очисні споруди біологічної очистки знаходяться на реконструкції. У 2006 році освоєно 99,9 тис. грн., реконструкцію не завершено. На теперішній час неочищені стічні води скидаються в р.Мокра Московка. Держуправління підтримало клопотання Департаменту по виконанню покарань в Запорізькій області щодо включення заходу до “Обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки та інші заходи” з метою залучення до його фінансування додаткових джерел.

- Оріхівська виправна колонія-88, с. Мала Токмачка Оріхівського району. Відсутні очисні споруди госппобутових стічних вод, в результаті чого неочищені зворотні води у кількості 270 м3/добу скидаються по рельєфу місцевості на поля фільтрації. Це призводить до забруднення земельних ресурсів та першого від поверхні водоносного горизонту. Локальна мережа спостережувальних свердловин у районі розташування полів фільтрації не обладнана. Інститутом «Запоріждіпроводгосп» розроблено проектну документацію «Каналізаційні очисні споруди потужністю 500 м3/добу». Проектна документація на державну екологічну експертизу не представлена, будівництво очисних споруд не розпочато. Невиконання природоохоронних заходів на режимних об’єктах пояснюється відсутністю фінансування. Місцеві бюджети мають обмежені фінансові ресурси. У зв’язку з незадовільним станом фінансування будівництва водоохоронних об’єктів у виправних колоніях Держуправління в межах своїх повноважень пропонувало обласній державній адміністрації та обласній раді звернутись з відповідним клопотанням до Кабінету Міністрів України щодо передбачення у Державному бюджеті на 2007 рік коштів на реалізацію водоохоронних заходів в виправних колоніях Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області. Для скорочення негативного впливу на довкілля на об'єктах 77

Міноборони України, МВС та Державного департаменту України з питань виконання покарань необхідно провести такі першочергові заходи: - привести в належний стан водопровідні та каналізаційні мережі, реконструювати та побудувати нові каналізаційні насосні станції; - підключити промпобутові стоки Вільнянської виправної колонії-20 до міської каналізації м. Вільнянська; - збудувати очисні споруди каналізації у Біленьківській виправній колонії-99 та Оріхівській виправній колонії – 88. В звітному періоді розроблена програма визначення екологічного стану природного середовища в зоні надзвичайної ситуації на об’єкті в/ч А-2985 (далі Програма) на підставі затвердженого комплексного плану заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території 275 артилерійської бази ракет і боєприпасів Міністерства оборони у с. Новобогданівці Мелітопольського району. Головною метою та завданнями Програми є: - об’єктивне визначення рівня забруднення земельних ресурсів, поверхневих і підземних вод.

- визначення розмірів заподіяної шкоди земельним ресурсам через їх забруднення важкими металами.

- розробка комплексу взаємно узгоджених заходів, спрямованих на реабілітацію стану компонентів природного середовища та забезпечення екологічної безпеки зони надзвичайної ситуації.

- обгрунтування системи моніторингу та його організація. Фінансування досліджень і робіт по Програмі запропоновано за рахунок фінансування заходів, передбачених комплексним планом. Перевірки щодо поводження з відходами на об’єктах оборонної діяльності Держуправлінням в 2006 році не проводились.

8.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами З метою виконання Постанови КМ України № 733 від 1 червня 2002 р. “Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів” проведення екологічного контролю вантажів з небезпечними хімічними речовинами здійснюється лише при наявності договору страхування. У 2006 році, відповідно вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440 “Про затвердження порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, а також затвердженої наказом Мінекоресурсів України від 30.07.02 № 294 “Інструкції про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, 78

Держуправлінням видано 32 дозволів на поводження з небезпечними отруйними речовинами (табл. 8.1.2.1). Важливою і не вирішеною проблемою на сьогодні залишається те, що у складах сільськогосподарських підприємств області зберігаються непридатні для застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР). В області на теперішній час виявлено 116 складських приміщень зберігання ХЗЗР, в яких зберігається 1046,3 тонн непридатних до використання в сільському хімічних засобів захисту рослин. Питання їх знищення до цього часу не вирішено. Однією з причин цього є те, що при проведенні реформування колективних сільськогосподарських підприємств органами місцевого самоврядування недостатньо приділялось уваги питанню поводження з непридатними ХЗЗР, що призвело до втрати їх власника.

79

4 5

2 1 15 16 17

6 4 7 1

інші промислові

14

нафтопродуктів

13

гальванічного виробництва

12

що містять свинець

11

що містять ртуть

10

Продукти біотехнології

ізоціанати

9

Пестициди

кисневовмістні розчинники

Органічні сполуки

інші

галогенові вуглеводні

Неорганічні сполуки формальдегід

ароматичні вуглеводні

1

Інші

6

ціаніди

8

луги

7

кислоти

6

аміаку

хрому

3 нікелю

свинцю

2 ванадію

ртуті

32 миш'яку

1 кадмію

Разом видано дозволів

Таблиця 8.1.2.1. Інформація щодо кількості небезпечних речовин та відходів, на поводження з якими було видано дозволи

18 19 20 21 22 23 24 25 26

3 1

Відходи

80 80

8.2. Радіоекологічна безпека В Запорізькій області підприємством ядерної енергетики є ВП “Запорізька АЕС” (6 енергоблоків). Спостереження за радіаційним станом на станції та в межах зони спостереження ЗАЕС здійснюється за допомогою спеціальних систем радіаційного контролю (СРК), автоматизованої системи контролю радіаційного стану (АСКРС) та безпосередньо персоналом ВП “Запорізька АЕС”. В зв’язку з початком експлуатації у 2001 р. сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) введена в дію інформаційно – вимірювальна система “Кільце”, яка дозволяє більш детально здійснювати контроль за викидами радіонуклідів в атмосферу. В Запорізькій області підприємства по видобуванню та переробці уранової руди відсутні. За даними Держуправління на території Запорізькій області діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на 45 підприємствах та закладах всіх форм власності. В області також нараховується біля 100 медичних закладів, які мають рентгенодіагностичні кабінети. На виконання Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 р. № 1782 “Про затвердження порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії” Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області в 2006 році розглянуто 7 заяв на переоформлення ліцензій підприємствами, організаціями та установами, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання. Переоформлено 7 ліцензій. На виконання Закону України “Про металобрухт”, постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 02.07.1998 р. “Про затвердження Порядку здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки” в 2006 році видано 9 дозволів на право проведення дозиметричного контролю металобрухту підприємствам, які мають атестовані та акредитовані лабораторії.

81

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Найбільш техногенно навантаженим містом Запорізької області є обласний центр, в якому фактори забруднення довкілля суттєво впливають на здоров'я населення. За даними міської СЕС аналіз показників здоров’я по 14-ти «сигнальним» нозологічним формам, що інтегрально відображають вплив негативних чинників зовнішнього середовища за останні 5 років, свідчить про наявність тенденції до росту захворюваності як у випадках, так і по поширеності. Захворюваність дорослого населення м. Запоріжжя підвищилася по хворобам крові й кровотворних органів, хворобам очей, гіпертонічним хворобам, хворобам вуха, злоякісними новоутвореннями та ін. Продовжує погіршуватися стан здоров'я дитячого населення. Відсоток здорових дітей становить менш 50. У структурі загальної захворюваності дитячого населення, як і раніше, провідне місце займають хвороби органів дихання, на їхню частку доводиться дві третини від загальної захворюваності. У 2006 р. на цілодобовий екологічний пост, що функціонує при санітарно-епідеміологічній станції м. Запоріжжя, надійшло 317 скарг від населення на незадовільний стан атмосферного повітря міста. Ріст обсягів виробництва призводить до більш інтенсивного забруднення атмосферного повітря в місті. Тенденція до стабілізації стану атмосфери при забрудненні її основними речовинами, у тому числі під факелом викидів промислових підприємств, яка спостерігалась у місті з 1998 р., змінилась у 2006 р. на тенденцію до погіршення (рис. 9.1).

40 35

39,0 33.3

30 25 20 15

16.3 13.2 11.2

10.8

9.2

14,6 13.6

12.6 13,0

14

18.2 13.3

17.4

11,0

10 5 0

1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Рисунок 9.1. Відсоток перевищення ГДК забруднюючих речовин Об'єктивні дані за 2006 р. наведені нижче у таблиці 9.1.

82

Таблиця 9.1. Викиди забруднюючих речовин, згідно замірів під факелом викидів за даними постів спостереження міської СЕС №

Досліджувана речовина

1.

Зважені речовини

2.

Сірковуглець

3.

Двоокис азоту

4.

Фенол

5.

сірководень

6.

Фтористий водень

Кількість досліджень, що перевищують ГДК До 1,5 ГДК – 239 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК - 177 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК - 113 досліджень До 1,5 ГДК – 12 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК – 25 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК – 2 досліджень До 1,5 ГДК – 271 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК - 112 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК - 53 досліджень До 1,5 ГДК – 172 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК - 102 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК - 61 досліджень До 1,5 ГДК – 86 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК – 124 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК – 14 досліджень До 1,5 ГДК – 116 досліджень 1,5 - 2,0 ГДК - 36 досліджень 2,0 - 3,0 ГДК – 5 досліджень

\Максимальні перевищення (долі ГДК, адреса) 6,5 ГДК – Запоріжжя-Ліве , вул. Автобусна 4,3 ГДК – Павло-Кічкас, вул. Історична 5,3 ГДК – Орджонікідзевський район, вул. Перемоги 4,3 ГДК – Орджонікідзевський район, вул. Верхня 4,5 ГДК – Орджонікідзевський район, вул. Миру-Рекордна 6,65 ГДК – Ленінський район, вул. Верхня

Великий вплив на здоров'я населення справляє якість питної води. У м. Запоріжжя та багатьох населених пунктах області основним джерелом питного водопостачання являється р. Дніпро. В районі обласного центру основними забруднювачами р. Дніпро є підприємства житлово-комунального господарства, гірничо-металургійного комплексу, найбільші з яких – Запорізьке КП «Водоканал» та ВАТ «Запоріжсталь». Крім того, значний обсяг забруднених вод надходять зі зливових каналізаційних мереж великих промислових підприємств м. Запоріжжя і області, які частково забезпечені очисними спорудами, та з території житлової забудови міст області до водних об’єктів потрапляють без будь-якої очистки талі і зливові води. Негативний вплив на якість ґрунтових вод фіксується на промполігоні б. Середня м. Запоріжжя. Там спостерігається погіршення по показникам концентрації солей важких металів, хлоридів, роданідів. Змінюється реакція середовища у бік лужної. За наявними даними, в ґрунті, радіусом 2 км від б. Середня, виявляється перевищення фонових концентрацій ртуті, нікелю, марганцю, міді, свинцю, миш’яку, фенолу та нафтопродуктів. Важливим джерелом питного постачання населення області є підземні води. Майже всі підземні водоносні горизонти, що використовуються для централізованого водопостачання, природньо захищені, залягають на глибині більше 100 м, тому забруднення з поверхні не зазнали. Виняток складає водоносний горизонт, який використовується для питного водопостачання м. Енергодар та прилеглих сіл. В цій зоні спостерігається підвищення концентрації нітритів, нітратів, нафтопродуктів, що є результатом впливу господарської діяльності ВП Запорізька АЕС, Запорізька ТЕС, систем зрошення. Крім того, потенційними джерелами надходження забруднень до підземних водоносних горизонтів стали безгосподарні свердловини, які втратили свого власника. Екологічний стан водних об’єктів області в 2006 р. в порівнянні з 83

попередніми роками не погіршувався. Як і в попередні роки, демографічна ситуація в області відповідає демографічній ситуації по Україні в цілому. Основними проявами цього є погіршення стану здоров’я населення, високий рівень загальної смертності та смертності населення працездатного віку, зменшення середньої тривалості життя, низький рівень народжуваності. Чисельність постійного населення в Запорізькій області з 1995 р. зменшується, як за рахунок від’ємного приросту, так і за рахунок негативних міграційних процесів. На 1 січня 2007 р. в області, за оцінкою, проживало 1846,9 тис. осіб населення, у тому числі міського – 1411,1 тис.; сільського – 435,8 тис. осіб. У порівняні з 1995 р. населення Запорізької області зменшилось на 240,1 тис. осіб, тобто на 11,5%, у тому числі міське населення – на 182,1 тис. осіб, або на 8,7%, сільське – на 58 тис. осіб, або на 2,8% (табл. 9.2). Таблиця 9.2. Чисельність населення області (тис. чол.) на 1.01.

1 Всього населення Міське Сільське

1995 2 2087,0 1593,2 493,8

2004 3 1891,8 1430,4 461,4

2005 4 1876,4 1423,7 452,7

2006 5 1846,9 1411,1 435,8

Зменшення, як міського так і сільського населення, відбулося в усіх регіонах області, але найбільший відсоток у: Бердянському, Розівському, Веселівському, Новомиколаївському районах. Розподіл населення за місцем проживання (в міській та сільській місцевості) в цілому по області досить стабільний. Питома вага міського населення на 01.01.2007 р. становить 76,4%, сільського – 23,6%. На 01.01.2006 р. ці показники складали: міського – 75,8%, сільського – 24,2%, на 01.01.2005 р. – міського – 75,6%, сільського – 24,4%. Статева структура всього населення області досить стабільна, в якій переважають жінки. На 01.01.2007 р. жінки склали 54,26%, на 01.01.2004 р. – 54,21%. Середня тривалість життя різних верств населення по Запорізькій області надана в динаміці за відповідні звітні періоди у наведеній нижче таблиці 9.3 (за даними Запорізького обласного управління статистики). Таблиця 9.3. Середня тривалість життя різних верств населення Верстви населення 1 Міське та сільське населення області Міське населення Сільське населення

Обидві статі 2

2004-2005 р.р. Чоловіки 3

Жінки 4

68,00

62,22

73,92

68,91 65,30

63,18 59,46

74,58 71,94

Інформація за 2006 р. буде відома тільки в кінці липня 2007 р. У віковій структурі населення спостерігається поступове старіння. Головним чином зменшується кількість дітей.

84

Постаріння населення є результатом дій двох факторів: низького рівня народжуваності та високого рівня смертності населення працездатного віку. За рахунок цього збільшується питома вага населення старше пенсійного віку, особливо серед жінок (табл. 9.4). Таблиця 9.4. Вікова структура населення в Запорізькій області (%) Вікові групи 1 0 – 14 15 – 59 60 і старше Всього

Всього 2 22,8 60,5 16,7 100

На 01.01.1995 Чоловіки 3 23,4 63,7 12,9 100

Жінки 4 19,3 58,3 22,4 100

На 01.01.2006 Чоловіки 6 51,5 50,3 30,9 100

Всього 5 13,7 60,5 24,3 100

Жінки 7 48,5 49,7 69,1 100

У зв’язку з зазначеною вище віковою структурою населення демографічне навантаження на осіб працездатного віку є несприятливим. На 2006 р. демографічне навантаження в області (з розрахунку на 1000 осіб працездатного віку) становило 628 (діти – 226, осіб старшого працездатного віку – 402). З 1995 р. демографічне навантаження зросло на 1,9% (всього – 616, діти – 350, особи старшого працездатного віку – 266). Постаріння населення є звичайним процесом, який має місце в усіх економічно розвинених країнах світу, але там воно відбувається за рахунок зниження смертності і збільшення тривалості життя. Таблиця 9.5. Народжуваність на 1 тис. населення Рік 1 Область Міське населення Сільське населення Україна

1995 2 8,5 8,1 10,0 9,6

2001 3 7,1 7,1 8,2 -

2004 4 8,5 8,5 8,7 9,0

2005 5 8,5 8,43 8,65 -

2006 6 9,3 9,2 9,6 -

З таблиці 9.5 видно, що народжуваність по області починаючи з 1995 р. до 2005 р. практично не змінювалась, але у 2006 р. збільшилась порівняно з відповідними періодами 2001 р. – на 23,7%, 2004 та 2005 р.р. – на 8,7%. Згідно статистичних досліджень зростання рівня народжуваності спостерігався майже в усіх містах та регіонах і тільки у Токмацькому районі відбулося скорочення народжуваності – з 9,2 до 9,0 на 1000 осіб. Найвищий рівень народжуваності зафіксовано у м. Енергодарі – 11,2, а найнижчий – у Бердянському районі – 7,9. Народжуваність у сільській місцевості залишається вищою, ніж в міських поселеннях (9,6 проти 9,2 на 1000 осіб). Таблиця 9.6. Смертність на 1 тис. населення Рік 1 Область Міське населення Сільське населення Україна

1995 2 15,4 13,6 21,1 15,4

2001 3 15,5 14,1 20,2 -

2004 4 16,3 14,8 21,2 16,0

2005 5 16,5 14,7 21,1 -

2006 6 16,5 15,2 20,7 -

85

У 2006 р. загальний коефіцієнт смертності в області порівняно з попереднім роком не змінився і становив 16,5 на 1000 населення (табл. 9.6). Найбільше зростання рівня смертності зареєстровано у Бердянському (з 21,7 до 24,4), Веселівському (з 17,1 до 19,6) та Вільнянському (з 18,0 до 19,6) районах. Найбільш суттєве скорочення відбулось у Куйбишевському (з 21,4 до 17,9), Новомиколаївському (з 23,0 до 21,2), Токмацькому (з 20,2 до 19,0), Гуляйпільському (з 20,3 до 18,6) та Михайлівському (з 21,6 до 19,9) районах. Найвищий рівень смертності зареєстровано у Бердянському районі (24,4), а найнижчий – у м. Енергодарі (8,5). Рівень смертності у сільській місцевості вищий ніж у міських поселеннях (відповідно 20,7 і 15,2 на 1000 населення) З 1995 р. показник смертності серед міського населення зростає. Серед сільського населення показник стабільний. За умови низького рівня народжуваності особливо актуальним є збереження життя новонароджених. Загалом у 2006 р. померло 168 дітей у віці до 1 року, що становить 0,6% загальної кількості померлих. Таблиця 9.7. Малюкова смертність на 1 тис. населення Область Україна

1995 15,2 13,5

2001 11,7 11,3

2003 12,68 -

2004 9,88 9,58

2005 11,2 10,08

2006 10,2 10,03

Рівень смертності новонароджених зменшився. У 2006 р. на 1000 народжених припало 10,2 померлих дітей віком до 1 року проти 11,2 у 2005 р (табл. 9.7). Основними причинами смерті новонароджених були стани, що виникають у перинатальному періоді (48,8%), природжені вади розвитку, деформації та хромосомної аномалії (17,8%). Природний приріст населення, як і у попередні роки, має від’ємний характер, тобто смертність перевищує народжуваність, але у 2006 р. цей показник знизився (табл. 9.8). Таблиця 9.8. Природний приріст населення по області Область Україна

1995 -6,9 -5,8

2001 -8,4 -

2003 -8,3 -7,5

2004 -7,7 -

2005 -8,0 -

2006 -7,2 -

Зменшення природного скорочення населення відбувалося за рахунок збільшення кількості народжених та зменшення кількості померлих. Рівень цього показника був найвищим у Бердянському, Розівському, Веселівському, Новомиколаївському районах (16,5 – 10,7 осіб на 1000 мешканців), найнижчим – у м. Мелітополі, Якимівському районі, м. Запоріжжя (5,2 – 6,0) і тільки у м. Енергодарі відбувся природний приріст, який становив 2,7 особи на 1000 жителів. У міських поселеннях інтенсивність природного скорочення майже удвічі менша, ніж у сільській місцевості (6,0 проти 11,1). Структура смертності із року в рік досить стабільна.

86

І місце – посідають хвороби системи кровообігу – 50,6%; ІІ місце – злоякісні новоутворення – 14,3%; ІІІ місце – нещасні випадки, отруєння та травми – 8,8%; ІV місце – хвороби органів травлення – 2,7%; V місце – хвороби органів дихання – 2,6%; VІ місце – інфекційні та паразитні хвороби – 1,8%. Питома вага померлих серед всього населення області за 2006 р. від зазначених хвороб складає 80,8% від числа померлих від усіх причин. Структура смертності у порівняні з 2005 р. змінилась, зросла смертність від хвороб органів травлення та хвороб систем кровообігу. Серед населення працездатного віку структура і рівень смертності мають свої особливості: - на І місці – хвороби кровообігу – 32,2%; - на ІІ місці – травми та отруєння – 27,2%; - на ІІІ місці – новоутворення – 15,6% Таблиця 9.9. Рівень захворюваності, на 10 тис. населення Дорослі Підлітки Діти

2004 4589,78 7960,5 1262,02

2005 4477,26 8263,08 1325,41

2006 4286,64 8192,91 1318,77

+/-6,6 +2,9 +4,3

За статистичними даними за 3 роки з таблиці 9.9 видно, що показник захворюваності дорослого населення знизився на 6,6% за рахунок зниження загального числа звернень за медичною допомогою. Серед підлітків і дітей навпаки – спостерігається збільшення показників захворюваності на 2,9% та 4,3% відповідно. Таблиця 9.10. Поширеність хвороб серед всього населення, на 10 тис. насел. Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

2004 4599,29 2920,58 344,39

2005 4652,2 2995,77 339,43

2006 4853,64 2744,38 367,77

+/+5,2 -6,0 +6,3

366,14

390,01

413,93

+11,5

54,05

58,37

55,12

+1,9

За 3 роки мало місце коливання показників хвороб серед всього населення. Зросла поширеність хвороб системи кровообігу на 5,2%, знизилась поширеність хвороб органів дихання на 6,0%, зросла кількість новоутворень на 1,9%, хвороб ендокринної системи на 11,5%, хвороб крові на 1,9% (табл. 9.10). У 2006 р. збільшилась кількість ВІЛ-інфікованих, що на 7,1% більше ніж у 2005 р. (23,38 проти 21,64 на 100 тис. населення). Показник захворюваності на СНІД у 2006 році склав 4,89 на 100 тис. населення проти 5,44 у 2005 р. та при республіканському показникові - 10,1. Вище обласного рівня в 1,5 – 5,5 рази захворюваність у м. Мелітополі (27,09), Мелітопольському районі (7,45).

87

У 2006 р. намітилась тенденція до зниження захворюваності населення на туберкульоз. Причини зростання по цих групах хвороб мають багато факторів – це несприятливі соціально-побутові умови значної частини населення, відсутність можливості раціонального харчування, несприятливе екологічне середовище. Епідемічна ситуація в Запорізькій області з особливо небезпечних інфекцій залишається керованою. Спалахів інфекційних захворювань не зареєстровано. Таблиця 9.11. Динаміка реєстрації захворюваності на особливо небезпечні хвороби по Запорізькій області за період 2004 – 2006 р.р. (на 100 тис. нас.)

2004 Нозологія Лептоспіроз Сказ

2005

2006

абс. числа 16

інт. п-к 0,8

абс. числа 7

інт. п-к 0,4

абс. числа 7

інт. п-к 0,4

1

0,1

-

-

-

-

Як видно з таблиці 9.11, захворюваність на лептоспіроз серед населення області знаходиться на рівні 2005 р. і становить 7 випадків (0,4 на 100 тис. населення). На направленість епідпроцесу та його інтенсивність значно впливають заходи, що спрямовані на недопущення виникнення інфекцій серед населення та зведення до мінімуму негативного впливу факторів зовнішнього середовища, що сприяють формуванню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Впродовж останніх років епідемічна ситуація з холери залишається складною. Дані з бактеріологічного моніторингу за холерою свідчать про високу імовірність укорінення збудника холери в об’єктах довкілля і розповсюдження захворюваності на території області в разі занесення. Щорічно збільшується питома вага проб води з відкритих водоймищ з вмістом холерних вібріонів не 01 групи: 2001 р. – 16,3%, 2006 р. – 23,5%. Стале забруднення води відкритих водоймищ на протязі останніх років зафіксовано на території майже всіх адміністративних територій (табл. 9.12). Таблиця 9.12. Динаміка виділення холерних вібріонів не 01 групи Роки

2004 2005 2006

Кількість осіб, у яких виділені х/в не 01 групи

Питома вага позитивних проб з зовнішнього середовища, що містять х/в не 01 групи

осіб

питома вага

усього

Азовське море

р. Дніпро

інші водоймища

12 13 21

0,2 0,2 0,4

21,4 16,3 23,5

37,9 25,2 37,6

22,5 30,9 37,4

35,6 37,5 40,4

Від людей у 2006 р., переважно від хворих на гострі кишкові інфекції, виділялись холерні вібріони не 01 групи у 21 випадку (0,4% від кількості обстежених). Актуальною проблемою залишається наявність осередків природно88

вогнищевих інфекцій, таких як туляремія, лептоспіроз. Природні вогнища туляремії діють на території Якимівського (3) та Приморського (1) районів. Захворюваність на лептоспіроз серед населення області знаходиться на рівні 2005 року і становить 7 випадків. Захворюваність реєструвалась серед мешканців міст Запоріжжя (6 випадків) та Вільнянська (1 випадок). Природні вогнища лептоспірозу виявлені в плавнях р. Дніпро (Гребний канал, села Кушугум, Острівка, Розумовка, Мала Катеринівка), на річках Конка, Кобиця, на Каховському водосховищі, у Білозерському лимані. Захворюваність сумою гострих кишкових інфекцій (ГКІ) у порівнянні з попередніми роками знизилась на 8,6% та складає 265,1 на 100 тис (табл.

9.13). В розрізі районів області ситуація неоднозначна – щорічно високі показники захворюваності відмічаються в Якимівському, Оріхівському, Василівському, Токмацькому, Запорізькому, Кам’янка–Дніпровському, Приморському, Приазовському і Мелітопольському районах. Таблиця 9.13. Захворюваність гострими кишковими інфекціями (ГКІ) та вірусними гепатитами 2004 Сума ГКІ Дизентерія Вірусний гепатит А

абс.

5689 601 873

2005 на 100 тис.

300,7 31,8 46,2

Абс.

5783 580 562

2006 на 100 тис.

308,2 30,1 30

абс.

4973 346 161

на 100 тис.

265,1 18,4 8,6

Захворюваність на дизентерію протягом останніх трьох років набула тенденцію до зниження. Аналіз факторів передачі гострих кишкових інфекцій показує, що в середньому 25% захворілих пов’язують свої захворювання із вживанням молочних продуктів, 20% - м’ясних, до 20% - рибних, до 30% (в літній період року більш 30%) – овочів і фруктів. В останніх випадках захворювання пов’язано із реалізацією контактно – побутового шляху передачі. Захворюваність на вірусні гепатити в 2006 р. знизилась на 62%, у т.ч. вірусним гепатитом А – на 71,29%, вірусним гепатитом В – на 25,9%, вірусним гепатитом С – на 23,37%. Перевищення середньообласного рівня захворюваності відмічається в м. Запоріжжя, м. Мелітополь, Михайлівському, Якимівському, Василівському, Веселівському, Гуляйпольському, Приазовському районах. Захворюваність на дитячі краплинні інфекції, що керуються засобами імунопрофілактики, щорічно знижається. Протягом останніх 2-ох років не реєструвалась захворюваність на дифтерію. Поряд з цим в 2006 р. в області, як і в цілому по Україні, відбувся значний ріст захворюваності на кір. Було зареєстровано 827 випадків (44,46 на 100 тис.) проти 11 випадків (0,59 на 100 тис.) у 2005 р. Це пов’язано, в першу чергу, із черговим циклічним підйомом, який в цьому році більш інтенсивний в порівняні з попереднім (2005 р.) за рахунок залучення в епідпроцес дорослого населення.

89

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 10.1. Лісові екосистеми Загальна площа земель лісового фонду області складає 101812 га. Загальна площа земель державного лісового фонду Запорізького обласного управління лісового господарства станом на 01.01.2007 р. - 76312 га (табл.10.1.1.).

10.1.1. Землі лісогосподарського призначення регіону № з/п 1.

1.1 1.2 1.3 1.4 2.

3.

4.

5.

6.

7.

Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на одну тис. гектар земель лісогосподарського призначення Площа лісів у розрахунку на одну особу Запас деревини у розрахунку на одну особу Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру

Кількість

тис. га

101,812

тис. га

76,312

тис. га

-

Примітка

га га тис. га 3

млн. м

63,539 4,184

3

м

65850

га м3

0,034 2,26

%

2,3

Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Середній запас деревини за даними проведеного поточного 3 3 лісовпорядкування складає 70 м /га, річний приріст 2,3 м . Основними лісоутворюючими породами є акація біла, сосна кримська, дуб звичайний. При загальній площі області 2718,3 тис. га, лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,9% при загальній по Україні - 14,3%. Всі ліси області за екологічним та господарським значенням належать до захисних лісів (виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції), тобто виконують переважно природоохоронні функції. Спеціальне використання лісових ресурсів загальнодержавного значення не здійснюється. Для поновлення породного складу насаджень, підвищення їх стійкості регулярно проводяться роботи по догляду за лісом. У 2006 році рубки, пов’язані з веденням лісового господарства та інші рубки проведені на площі 1682 га. Від цих робіт заготовлено ліквідної деревини - 20,941 тис. м3. Рубки догляду за лісом проведені на площі 440 га, від яких заготовлено 3,47 тис. м3 деревини, в тому числі ліквідної - 2,974 тис. м3. Вибіркові санітарні рубки проведені на площі 1211 га. Від вибіркових 90

санітарних рубок заготовлено 18,15 тис. м3 деревини, в тому числі ліквідної 16,327 тис. м3. Лісовідновлення та лісорозведення здійснюється в області за рахунок створення лісових культур. В 2006 р. створені 740 га лісових культур на землях державних лісогосподарських підприємств, полезахисні лісові смуги не створювалися (табл.10.1.3). Переведені у вкриті лісом землі 154 га лісових культур на землях державного лісового фонду. Лісогосподарські заходи здійснюються в рамках реалізації загальнодержавної програми "Ліси України" на 2002-2015 роки, проте регіональної програми з охорони, захисту та відтворення лісів "Ліси Запоріжжя", яку необхідно було розробити Запорізькому обласному управлінню лісового господарства на виконання програми "Ліси України", до цього часу в області немає. Після реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю, рішення щодо визначення постійних або тимчасових користувачів та механізм надання у користування захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, не прийнято. Таблиця 10.1.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

2006

Затверджена Фактично розрахункова зрубано, хвойних лісосіка, разом розрахункова фактично тис. м³ тис. м³ лісосіка зрубано 23,881

23,881

2,946

2,946

Зрубано по господарствах твердолистяних розрахункова лісосіка

фактично зрубано

19,435

19,435

м`яколистяних розрахункова фактично лісосіка зрубано 1,5

1,5

Таблиця. 10.1.3. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Заходи

2002

2003

2004

2005

2006

Лісовідновлення, лісорозведення - на землях лісового фонду

452

268

575

650

740

В т.ч. заліснення лісосік

57

10

30,5

-

-

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

58

3

25

1

0

Створення полезахисних лісових смуг

-

-

-

-

-

В 2006 році на території області сталося 88 випадків лісових пожеж на площі 20 га, під час яких згоріло та пошкоджено 39 м3 лісу на пні. Збитки, заподіяні пожежами лісовому господарству, склали 15986 грн.. Основною причиною лісових пожеж було порушення правил пожежної безпеки населенням. Лісозахисні заходи здійснені в 2006 р. на площі 1682 га. Найбільш поширеними шкідниками лісових насаджень були: зелена дубова листовійка, звичайний сосновий пильщик та рудий сосновий пильщик. В осередках шкідників проводилися профілактичні лісозахисні 91

заходи. На кінець 2006 р. виявлено осередків шкідників та хвороб лісу на площі 3008 га , з них потребують негайних заходів боротьби - 811 га. Заготівля лікарської сировини не проводилась.(табл.10.1.4). Таблиця. 10.1.4. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2003 2004 2005 2006

Вид рослин глід (плоди) шипшина (плоди) обліпиха аронія (плоди) шипшина (плоди) не заготовлялось не заготовлялось

встановлені ліміти -

Обсяги заготівлі фактично заготовлено 0,1 0,052 -

10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Основною проблемою збереження біорізноманіття є антропогений фактор. Вирішення проблем збереження червонокнижних видів рослин можливе лише з чіткою нормативно-правовою базою регулювання відносин суспільства з живою природою. Едифікатором степових цілинних степів є ковила. Найбільші площі регіону складають формації ковили волосистої. Проблемою зменшення формацій цього виду є випас худоби, степові пожежі та антропогенний вплив. Однією з проблем зникнення та пригнічення водних рослинних угруповань є несталий гідрологічний режим водосховищ Дніпра у районах ГЕС, засолення, забруднення водойм, меліоративні роботи. Для вирішення проблем охорони рідкісних рослин є створення на територіях їх розповсюдження об'єктів природно-заповідного фонду. Так у 2006 році було створено НПП "Великий Луг" загальною площею майже 17 тис. га. Матеріали щодо створення НПП "Приазовський" знаходяться на розгляді в земельній комісії Запорізької обласної ради. Створення НПП "Приазовський" зможе вирішити питання щодо охорони та збереження рідкісних видів рослин на території всього узбережжя Азовського моря в межах області. В області розроблено та затверджено рішенням обласної ради список рідкісних та зникаючих видів рослин (Червоний список).

10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними У 2006 році ДП "Мелітопольське ЛМГ" у зв'язку з виявленням великої кількості осередків шкідників зеленої дубової листовійки, п'ядунів (зимового, обдирало), що могли привести до значного об'їдання крони дерев дубово92

ясеневих лісових насаджень заказника "Старобердянський", було проведено аерозольну обробку за допомогою препаратів "Фастак" та "Дімілін", дозволених до використання у лісовому господарстві.

10.4. Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних сільськогосподарських культур Відтворенням втрачених рідкісних сортів винограду займається лабораторія виноградарства ЗДСТУОК УААН. Протягом останніх років проводяться дослідження по відтворенню втрачених сортів цієї культури. На полях лабораторії створена колекція, на основі якої відображається відтворення сортів. Колекція нараховує майже 2500 сортів вітчизняної селекції. Співробітниками лабораторії відтворено такі сорти столового винограду, як: "Восторг", "Плевен", "Аркадія" та технічного: "Подарунок Магарача", "Біанка", "Голубок".

10.5. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними Основними хворобами сільгоспрослин є борошниста роса, філоксера, рак картоплі, конопляна мілля. Основні шкідники - шкідлива черепашка, сарана, мишеподібні гризуни, луговий метелик, американський білий метелик, колорадський жук, каліфорнійська щитівка. За інформацією станції захисту рослин у 2006 році було оброблено 1084,1 тис. га земель. З них хімічними методами - 1076,7 тис. га, біометодом 7,4 тис. га. Хімічними методами проводилась обробка сільгоспугідь проти шкідників на площі 285 тис. га, хвороб - 42,8 тис. га, бур'янів - 726,6 тис. га, десикантів - 22 тис. га.

10.6. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Протягом 2006 року спеціальне використання природних ресурсів проводилось на території двох заказників загальнодержавного значення "Коса Обіточна" та "Коса Федотова". Згідно затверджених Мінприроди лімітів Держуправлінням було видано 2 дозволи. Інформація про використання природних ресурсів наведена в табл. 10.6.

10.7. Генетично змінені організми (біобезпека) Підвищення родючості ґрунтів є одним із головних шляхів збільшення виробництва конкурентноспроможної сільгосппродукції, яке можливе лише на основі всезростаючої економії енергоресурсів та збереження екологічної стійкості агроландшафтів.

93

Лабораторія землеробства дослідної станції займається вивченням питань сучасних біотехнологій, які сприяють підвищенню родючості ґрунтів та зменшенню їх деградації. Це застосування прийомів використання пожнивно-кореневих залишків та соломи зернових культур. Також використання в сівозмінах зернобобових, рослин родини капустяних (суріпка, ріпак, гірчиця) та багаторічних трав, які використовуються як залишок добрива, який поновлює ґрунт поживними речовинами і є фіто санітарами поля. Дані розробки використовуються в господарствах області на площі близько 20 тис. га.

10.8. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу Запорізької області Щорічно, в межах міст та інших населених пунктів області проводяться роботи по посадці зелених насаджень в ході проведення весняних загальнодержавних акцій ("Зелений паросток майбутнього", День довкілля тощо) табл. 10.8. Таблиця 10.8. Озеленення населених пунктів, га Заходи Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень

2004

Рік 2005

2006

15,7*

12,5*

9,7*

10,9*

12,1*

* - по м. Запоріжжя

По м. Запоріжжя висаджено 10391 шт. дерев різних порід, 11716 шт. чагарників, проведено санітарну обрізку 22000 шт. дерев.

94

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Видове різноманіття птахів на терені області утримується завдяки мігруючих та зимуючих видів з інших географічних регіонів Європи або Азії (табл.11.1.1.) Натомість, місцеві (локальні) види поступово загрозливо зменшують чисельність. Це стосується куріпок, сірої гуски, крижня, чирянки, степового журавля, дрохви, кульона та практично всіх інших видів куликів, з яких переважна більшість знаходиться під охороною Бернської Конвенції, або занесені до Червоної книги України. Така ситуація є результатом похибок у природокористуванні луками, заплавами малих та середніх річок, лиманами: їх схилами, акумулятивними утвореннями (косами та островами), а також природними та штучними пасовищами. Таблиця 11.1.1. Кількість видів тварин під охороною Конвенції СІТЕS та інших конвенцій Латинська назва виду Podiceps ruficollis Podiceps nigricollis Podiceps cristatus Phalacrocorax carbo Botaurus stellaris Ixobrychus minutus Nycticorax nycticoraх Egretta alba Egretta garzetta Ardea cinerea Ardea purpurea Plegadis falcinellus Anser anser Anser albifrons Cygnus olor Tadorna ferruginea Tadorna tadorna Anas platyrhynchos Anas crecca Anas strepera Anas penelope Anas acuta Anas quеrquedula Anas clypeata

Українська назва виду Пiрникоза мала Пiрникоза чорношия Пiрникоза велика Баклан великий Бугай Бугайчик Квак Чепура велика Чепура мала Чапля сiра Чапля руда Коровайка Гуска сiра Гуска бiлолоба Лебiдь-шипун Огар Галагаз Крижень Чирянка мала Нерозень Свищ Шилохвiст Чирянка велика Широконiска

Чисель ність 1 75 454 9423 3 1 1 1054 1218 644 68 2 669 7150 459 32 1725 5718 45 3 1329 62 6031 127

SPEC 3 3 3 3 3 3 3 3 3 -

Netta rufina Aythya ferina Aythya nуroca Aythya fuligula Aythya marila

Чернь червонодзьоба Попелюх Чернь бiлоока Чернь чубата Чернь морська

7 1757 10 18857 290

3 4 1 3

IUCN

LR

Категорія охорони BERN BONN AEWA 2 2 3 3 2 2 + 2 2 + 2 2 + 2 3 2 2 + 2 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 2 2 + 2 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 3 2 + 3 3 3 3 3

2 2 2 2 2

+ + + + +

RBU CITES

3

2

2

3 3 3 3 3

2

95

Категорія охорони BERN BONN AEWA 3 2 + 2 2 + 3 2 + 3 2 + 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 2 3 2 2 + 3 3 + 2 1 2 2 3 2 + 2 2 + 2 2 + 2 2 + 3 2 + 2 + 2 2 + 2 2 + 3 2 2 2 +

Латинська назва виду Bucephala clangula Mergus albellus Mergus serrator Mergus merganser Circus cyaneus Circus macrourus Circus pуgargus Circus aeruginosus Accipiter gentilis Accipiter nisus Buteo rufinus Buteo buteo Falco subbuteo Falco vespertinus Falco tinnunculus Perdix perdix Coturnix coturnix Phasianus colchicus Grus grus Gallinula chloropus Fulica atra Otis tarda Burhinus oedicnemus Pluvialis squatarola Charadrius hiaticula Charadrius dubius Charadrius alexandrinus Vanellus vanellus Arenaria interpres Himantopus himantopus Recurvirostra avosetta Haematopus ostralegus Tringa ochropus

Українська назва виду Гоголь Крех малий Крех середнiй Крех великий Лунь польовий Лунь степовий Лунь лучний Лунь очеретяний Яструб великий Яструб малий Канюк степовий Канюк звичайний Пiдсоколик великий Кiбчик Боривiтер звичайний Курiпка сiра Перепiлка Фазан Журавель сiрий Курочка водяна Лиска Дрохва Лежень Сивка морська Пiсочник великий Пiсочник малий Пiсочник морський Чайка Крем’яшник Кулик-довгонiг Чоботар Кулик-сорока Коловодник лiсовий

Чисель ність 30 80 12 2 13 1 3 83 2 3 2 14 6 610 213 105 15 18 3 3 46274 7 3 833 45 2 28 769 137 219 1414 666 10

Tringa glareola Tringa nebularia Tringa totanus

Коловодник болотяний Коловодник великий Коловодник звичайний

112 180 1422

3 2

2 3 3

2 2 2

+ + +

Tringa stagnatilis Actitis hypoleucos

Коловодник ставковий Набережник

1 27

-

2

2 B

+

Плавунець круглодзьобий Брижач Побережник малий

26 27498 38

4 -

3 3 2

2 2 -

+ + +

Побережник червоногрудий

760

-

2

-

+

Побережник чорногрудий Побережник бiлий Баранець звичайний Кульон великий Кульон середнiй Грицик великий Грицик малий Дерихвiст лучний Мартин каспiйський

2251 40 7 236 4 690 22 90 8

3 3 4 2 3 3 -

2 2 3 3 3 3 3 2 3

2 2 2 2 2 -

+ +

Phalaropus lobatus Philomachus pugnax Calidris minuta Calidris ferruginea Calidris alpina Calidris alba Gallinago gallinago Numenius arquata Numenius phaeopus Limosa limosa Limosa lapponica Glareola pratincola Larus ichthyaetus

SPEC 3 3 3 4 3 3 3 3 3 3 1 3 3 4 -

IUCN

LR

VU

+ + + + + +

RBU CITES 3 2 1 1

4

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

2

2

2 3

2

3

2 3

2

2 2

2 2

96

Латинська назва виду Larus melanocephalus Larus minutus Larus ridibundus Larus genei Larus cachinnans Larus canus Chlidonias nigеr Chlidonias leucopterus Gelochelidon nilotica Hydroprogne caspia Sterna sandvicensis Sterna hirundo Sterna albifrons Columba palumbus Streptopelia decaocto Streptopelia turtur Cuculus canorus Asio otus Otus scops Athene noctua Caprimulgus europaeus Coracias garrulus Merops apiaster Upupa epops Jynx torquilla Dendrocopos syriacus Riparia riparia Hirundo rustica Delichon urbica Galerida cristata Melanocorypha calandra Lullula arborea Alauda arvensis Anthus campestris Anthus trivialis Motacilla flava Motacilla alba Lanius collurio Lanius minor Oriolus oriolus Sturnus vulgaris Sturnus roseus Garrulus glandarius Pica pica Corvus monedula Corvus frugilegus Corvus corax Troglodytes troglodytes Prunella modularis Locustella luscinioides Acrocephalus agricola

Українська назва виду

Чисель ність

SPEC

Мартин середземноморський Мартин малий Мартин звичайний Мартин тонкодзьобий Мартин жовтоногий Мартин сивий Крячок чорний Крячок бiлокрилий Крячок чорнодзьобий Крячок каспiйський Крячок рябодзьобий Крячок рiчковий Крячок малий Припутень Горлиця садова Горлиця звичайна Зозуля звичайна Сова вухата Совка Сич хатнiй Дрiмлюга Сиворакша Бджолоїдка звичайна Одуд Крутиголовка Дятел сирiйський Ластiвка берегова Ластiвка сiльська Ластiвка мiська Посмiтюха Жайворонок степовий Жайворонок лiсовий Жайворонок польовий Щеврик польовий Щеврик лiсовий Плиска жовта Плиска бiла Сорокопуд терновий Сорокопуд чорнолобий Вивiльга Шпак звичайний Шпак рожевий Сойка Сорока Галка Грак Крук Волове очко Тинiвка лiсова Кобилочка солов’їна Очеретянка iндiйська

7503 47 20402 10296 3184 3622 603 414 1206 1 1428 4254 133 50 34 76 21 7 3 4 3 103 533 54 3 6 2102 964 5 39 560 3 453 22 33 79 17 48 428 56 1878 16 14 228 114 25172 30 1 1 2 93

4 3 2 3 3 3 2 3 4 3 2 3 2 2 3 3 4 3 3 3 3 2 3 3 3 2 4 4 4 -

IUCN

Категорія охорони BERN BONN AEWA 2 2 3 2 3 3 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 2 3 3 2 2 2 2

2 3 2 3 3 x 3 3 3 2 2 2

2 2 2 2 2 2 2 2 2

+ + + + + + + + + -

-

RBU CITES

3

2 2 2

3

97

Категорія охорони BERN BONN AEWA 2 2 -

Латинська назва виду Acrocephalus scirpaceus

Українська назва виду Очеретянка ставкова

Чисель ність 15

Acrocephalus arundinaceus Hippolais icterina Sylvia nisoria Sylvia atricapilla Sylvia communis Phylloscopus trochilus Phylloscopus collybitа Muscicapa striata Saxicola rubetra Saxicola torquata Oenanthe oenanthe Oenanthe isabellina Phoеnicurus phoenicurus Phoenicurus ochruros Erithacus rubecula Luscinia luscinia Turdus pilaris Turdus merula Turdus philomelos Turdus viscivorus Panurus biarmicus Parus major Passer domesticus Passer montanus Fringilla coelebs Fringilla montifringilla Chloris chloris Carduelis carduelis Acanthis cannabina

Очеретянка велика Берестянка звичайна Кропив’янка рябогруда Кропив’янка чорноголова Кропив’янка сiра Вiвчарик весняний Вiвчарик-ковалик Мухоловка сiра Трав’янка лучна Трав’янка чорноголова Кам’янка звичайна Кам’янка попеляста Горихвiстка звичайна Горихвiстка чорна Вiльшанка Соловейко схiдний Чикотень Дрiзд чорний Дрiзд спiвочий Дрiзд-омелюх Синиця вусата Синиця велика Горобець хатнiй Горобець польовий Зяблик В’юрок Зеленяк Щиглик Коноплянка

26 8 14 1 113 5 1 13 1 1 46 7 1 3 2 22 7 48 33 2 67 50 367 189 154 600 42 52 71

4 4 4 4 3 4 3 2 4 4 4 4 4 4 4 4 4

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 2 2 3 3 3 3 2 2 2

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 -

-

Костогриз Просянка Вiвсянка звичайна Вiвсянка очеретяна Вiвсянка садова Пуночка

3 71 205 46 31 2

4 4 2 -

2 3 2 2 3 2

-

-

Coccothraustes coccothraustes Emberiza calandra Emberiza citrinella Emberiza schoeniclus Emberiza hortulana Plectrophenax nivalis

SPEC 4

IUCN

RBU CITES

Бернська конвенція - види, що охороняються "Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природної середи їх існування в Європі": 2 - види тварин, що потребують особливої охорони; 3 - види тварин, що потребують охорони; 4 - види тварин по відношенню до яких заборонено здобування, відлов та інші способи полювання. Боннська конвенція - види, що охороняються "Конвенцією про збереження мігруючих видів диких тварин": 1 - мігруючи види, що знаходяться під загрозою зникнення; 2 - мігруючи види, що потребують збереження та регулювання використання.

98

Охорона та відтворення рідкісних, зникаючих, та ресурсних видів диких тварин, у тому числі риб: на території Запорізької області зафіксовано 39 з 67 занесених до Червоної книги України видів птахів. Баклан малий – зальотний. Чапля жовта – рідкий, кочуючий. Коровайка - рідкий, кочуючий. Лелека чорний – прольотний. Казарка червоновола - прольотний. Огар – рідкий, кочуючий, гніздуючий. Чернь білоока – можливе гніздування. Гага – рідкий, кочуючий. Крохаль довгоносий – рідкий. Скопа – рідкий, мігруючий. Шуліка рудий – рідкий, мігруючий. Яструб-тювик - рідкий, зимуючий. Лунь польовий – зимуючий, багаточисельний. Лунь степовий – рідкий, мігруючий. Змієїд – рідкий. Підорлик великий – рідкий, мігруючий. Підорлик малий – рідкий, мігруючий. Беркут – рідкий, зимуючий. Орлан – білохвіст – рідкий, зимуючий, гніздуючий. Балабан – рідкий, кочуючий. Сапсан – рідкий, зимуючий. Журавель сірий – рідкий, кочуючий. Журавель степовий – рідкий, гніздуючий. Дрохва – рідкий, гніздуючий, мігруючий. Хохітва – рідкий, кочуючий. Лежень – рідкий, гніздуючий, мігруючий. Зуйок морський – рідкий, гніздуючий, мігруючий. Ходуличник – рідкий, гніздуючий, мігруючий. Кулик-сорока - рідкий, мігруючий. Поручайник – рідкий, мігруючий. Кроншнеп малий – рідкий, мігруючий. Кроншнеп великий – рідкий, кочуючий, мігруючий, зимуючий. Кроншнеп середній – рідкий, мігруючий. Дерихвіст лучний – рідкий, гніздуючий, кочуючий. Реготун чорноголовий – рідкий, кочуючий. Чеграва – рідкий, кочуючий. Сорокопуд сірий – рідкий, зимуючий. Вівсянка чорноголова – рідкий, гніздуючий. Шпак рожевий – рідкий, гніздуючий, кочуючий. Перелік видів ссавців, занесених до Червоної книги України, що мешкають на території Запорізької області. Ряд комахоїдні 99

1. Нетопир середземноморський 2. Вечірниця велетенська Ряд гризуни 3. Мишівка степова 4. Тушканчик великий Ряд китоподібні 5. Азовка Ряд хижі 6. Горностай 7. Тхір степовий 8. Перев'язка звичайна 9. Борсук звичайний 10.Видра річкова 11.2. Хвороби диких тварин (у тому числі риб), заходи профілактики та боротьби з ними Щорічно в області фіксуються випадки захворювання тварин на сказ. Для профілактики хвороби користувачами мисливських угідь проводиться викладка "приманок" проти захворювання на сказ. Викладка проводиться біля житла тварин, що є основними переносниками хвороби, проводиться відстріл хижих та шкідливих тварин. Перед початком полювання на пернату дичину та хутрового звіра користувачі обов'язково здають до органів ветеринарної медицини кров птахів, тушки тварин на аналіз щодо захворювання на сказ, пташиний грип та інших вірусологічних досліджень. Випадків пташиного грипу в області у 2006 році не зафіксовано.

11.3. Ведення мисливського господарства: аналіз стану В області існують сприятливі умови для багатьох видів тварин. Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства. Об'єктами полювання в основному є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, дикий кабан, козуля, єнотоподібний собака, вовк, ондатра. Загальна площа мисливських угідь в області складає 25330806 га, надано у користування 2151720,124 га мисливських угідь 33 користувачам. З них лісових угідь - 60,10304 тис. га, польових - 2013,609484 тис. га, водною-болотних - 78,0076 тис. га; площа незакріплених мисливських угідь становить - 381, 360476 тис. га. Українським товариствам мисливців та рибалок надано у користування 1794,309014 тис. га, що становить - 83,34 % від загальної площі наданих у користування угідь, підприємствам лісового господарства області - 285,2086 тис. га, що становить - 13,27 % від загальної площі наданих у користування 100

угідь, ТВМР - 14,086 тис. га, що становить - 0,66 %, іншим товариствам 55,11831 тис. га, що становить - 2,73 % від загальної площі наданих у користування угідь. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин наведена в табл. 11.3.1. Таблиця 11.3.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Види мисливських тварин

Роки 2005 687 1314 130218 29274 101351

2004 769 1439 130290 24310 92132

Кабан Козуля Заєць-русак Фазан Куріпка сіра

2006 745 1365 133462 31386 110455

Протягом 2006 року на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна" було проведено селекційний відстріл 17 голів оленя благородного. Добування мисливських тварин на протязі сезону полювання 2006 р. здійснювалося відповідно до лімітів та планів використання тварин нелімітованих видів, які щорічно погоджуються з урахуванням пропускної спроможності мисливських угідь, на основі проектів мисливського упорядкування, розроблених для кожного з 33 користувачів.(табл. 11.3.2.). Таблиця 11.3.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів 1

2 олень

Затверджен ий ліміт добування 3 25

2004

кабан

50

47

40

козуля Разом по області олень

14 89 -

14 61 -

14 73 -

-

кабан

57

57

43

6

козуля Разом по області олень 2006 кабан козуля Разом по області

9 66 25 47 7 79

9 66 47 7 79

6 49 17* 41 7 65

0 6

Рік

2005

Види мисливських тварин

Видано ліцензій

Добуто

4 -

5 19"

Не використано ліцензій

Причини невикористання

6

7 погодні умови відсутній попит -

-

погодні умови відсутній попит

-

* регулювання чисельності (селекційний відстріл)

Протягом сезону полювання 2006 р. Держуправлінням у взаємодії з органами внутрішніх справ, прокуратури, Українського товариства мисливців та рибалок, товариства військових мисливців та рибалок, органами лісового господарства здійснювалися рейдові перевірки та перевірки ведення мисливського господарства. Винні в порушенні діючого природоохоронного законодавства були притягнуті до адміністративної відповідальності. Також Держуправлінням було проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 12 користувачів мисливських угідь (ДП 101

"Запорізьке ЛМГ", ДП "Бердянське ЛГ", ДП "Приморське ЛГ", Бердянська р\о УТМР, Приморська р/о УТМР, Новомиколаївська р/о УТМР, Кам"янкоДніпровська р\о УТМР, Вільнянська р\о УТМР та інші) Для поліпшення стану охорони та відтворення диких тварин в області необхідно збільшити вкладення коштів у ведення мисливського господарства, користувачами мисливських угідь посилити боротьбу з браконьєрством, вдосконалити нормативну та законодавчу базу.

11.4. Ведення рибного господарства На р. Дніпро в межах Запорізької області розташовано Каховське водосховище площею 135,0 тис. га та Дніпровське водосховище. Видовий склад іхтіофауни Дніпровського водосховища представлений: сазан, щука, судак, сом, в'язь, білизна, берш, плітка, головень, лин, карась, окунь, краснопірка, синець, чехоня, плоскирка, верховодка, тюлька, верховка. На Каховському водосховищі протягом 2006 року промисел здійснювало 24 рибодобувні організації. На промислі було використано в межах Запорізької області - 170 човнів. Згідно наказу Мінагрополітіки України № 1 від 12.01.06г. на Каховському водосховищі лімітуються всі види риб, за винятком рослиноїдних (білий та строкатий товстолобики, амур білий). Вилов рослиноїдних риб не лімітується і складає 205,79т. Використання квот в цілому по ділянці Каховського водосховища склало 62 %, при цьому користувачами Запорізької області квоти використані на 74 %. Рибний промисел: характеристика, динаміка. Промислове вилучення водних живих ресурсів в Каховському водосховищі в січні та лютому 2006р. практично не відбувалося з організаційних причин, за вказаний період було вилучено лише 9,2 т. риби, що на 123,4 т. менше, ніж за аналогічний період 2005г (132,63т). Промислові документи на право спеціального використання водних живих ресурсів було отримано більшістю користувачів в третій декаді березня, але нестійкий льодовий покров у цей час став на заваді веденню повномасштабного промислу у третій декаді березня, в результаті чого у березні було вилучено лише 175,7т. риби, що склало лише 60% від вилову риби в березні 2005р. (293,1т). Гідрометеорологічні умови, що склалися на початку квітня сприяли досягненню промислових показників 2005р. (244,3т.), але відсутність промислу в попередні місяці обумовило зниження промислових показників в дозаборонений період в порівняні з аналогічним періодом 2005р. на 239,5т.

(429,3т. - 2006р; 668,83т. - 2005р). Це обумовило погіршення промислових показників порівняно з показниками 2005 року не тільки в зимово-весняний період, але і в загалі в 2006р.

102

Тенденція к зростанню уловів риби в осінньо-зимовий період в Каховському водосховищі стає щороку більш помітною, що пояснюється зростанням вилову риби в період її низькотемпературних концентрацій, а промисел в цій період стає найбільш економічно ефективним. Так за осіннєзимовий період 2006р. було вилучено 1188,63т, що на 48,74т. менше, чим за аналогічний період 2005р (1237,3732т). В цілому в Каховському водосховищі в 2006 р. було вилучено 2132,15 т. риби і раків, зокрема в Запорізькій області - 1411,428т, що на 85,3079 т. менше, ніж за аналогічний період 2005 р.( 1496,7359т.). Тенденція до заростання Каховського водосховища залишається тією самою. В даний час площа суцільного заростання складає близько 7 тис. га. Динаміка вилову риби наведена в табл.11.4. Природне відтворення водних живих ресурсів. Весна 2006 році була рання та відносно холодна. Гідрометеорологічні умови, що склалися, обумовили уповільнений, розтягнутий нерест, із слабо вираженим підходом на нерестовища плідників всіх видів риб. Лімітуючим нересту весною 2006 р. був низький рівень води в квітні та на початку травня (нижче за НПР на 60-120 см) і викликаний цим брак нерестового субстрату. Замулювання і заростання нерестовищ у вершині Каховського водосховища визначають відсутність підходу плідників риби на традиційні нерестовища, відмічена концентрація плідників на глибоководних руслових ділянках Каховського водосховища. Підвищення рівня води в другій декаді травня сприяло як і в попередні роки сприятливим умовам для нересту піздньонерестуючих видів риб - карася, сазана, сома, краснопірки, плоскирки. Терміни заборони на лов водних живих ресурсів на Каховському водосховищі - з 10 квітня по 18 червня. Всього на Каховському водосховищі було 16500 шт. штучних нерестових гнізд. Штучні гнізда освоювалися пліткою, лящем, судаком. В 2006р. проведено зариблення Каховського водосховища в межах Запорізької області в об'ємі 0,209505 млн. екз. двохліток рослиноїдних риб (товстолобик). В тому числі зариблено: - за рахунок коштів рибодобувних підприємств 141006 екз.; - за рахунок компенсаційних коштів від проведення гідротехнічних робіт на землях водного фонду ДП „Запорізький річний порт” - 53571 екз.; - на виконання умов договору з інспекцією рибоохорони Запорізька обласна організація УТМР - 14928 екз. Дніпровське водосховище: - за рахунок коштів рибодобувних організацій зариблено 9524 екз.; - обласна організація УТМР - 1648 екз.. Динаміка вилову наведена в табл. 11.4.1 та 11.4.2.

103

Таблиця 11.4.1. Динаміка вилову риби в Каховському водосховищі Назва виду

2004

2005

2006

лящ

964

фактичний вилов, тонн 359,4243

722

фактичний вилов, тонн 458,0949

615

фактичний вилов, тонн 493,495

судак

141

50,6039

54

62,2208

110

58,809

сазан

23

8,4509

29

13,117

32

15,607

сом

39

16,8202

39

15,3375

36

18,971

щука плітка

45 484

8,5717 422,67877

7 90

2,8991 406,027305

19 501

3,313 406,63

білизна плоскирка білий амур товстолобик

7 93

93

46,9768

4 83

не лімітуються

0,123 59,98125 0,773 296,6352

не лімітуються (1,7 для НІР)

187,6785

0,67 51,92 0,474 205,316

10

0,739

10

ліміт, тонн

чехоня

ліміт, тонн

ліміт, тонн

не лімітуються 7

1,16

окунь

24

5,7208

24

4,9095

23

4,86

карась

583

519,4492

957

825,87248

703

636,09

лин

0,1539

краснопірка тюлька верховодка (уклія) Інший дрібний частик рак річковий

30

1,342

30

4,2431

8

3,18

2000

412,726

20

407,079

2000

229,72

15

0,117

10

0,02

14

0,8

9,3

1,91

Разом

2165,11

2437,742

2132,15

Таблиця 11.4.2. Динаміка вилову риби в Дніпровському водосховищі (в межах області) 2006 рік Квота, тонн 57,9

Вилов, тонн 3,973

5,47

Кількість баркасів 3

Вилов на 1 баркас 1,32

ПП "Борисфен-2000"

45,5

31,561

69,36

6

5,27

РПП "Рибний"

52,9

37,488

58,8

6

6,25

ТОВ "Мрамор-1"

44,2

14,128

29,7

9

1,57

ТОВ "Аква-плюс"

29,3

21,028

63,55

4

5,25

Разом

229,8

108,178

47,07

28

3,86

Користувач ПП "Анапас"

% використання квоти

11.5. Неаборигенні види тварин (у тому числі риб), наявність, динаміка розповсюдження Неаборигенних видів тварин в області не зафіксовано. Протягом 2006 року малькова зйомка в Каховському водосховищі органами рибоохорони не проводилась.

104

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ 12.1.* Заходи щодо створення екомережі в Запорізькій області (історія, сучасний стан) на державному рівні На виконання Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, у 2006 році створено національний природний парк «Великий Луг», згідно Указу Президента України від 10.02.2006 № 121/2006, загальною площею 16756га. На сьогоднішній день проводиться робота по розробці проекту землеустрою та проекту організації території парку. Держуправлінням проводиться робота по створенню національного природного парку “Приазовський”, який разом з новоствореним національним природним парком «Великий Луг» стане ключовою територією в регіональній екологічній мережі області. Питання створення парку розглядається постійними комісіями обласної ради. Загальна площа земельних та водних ділянок складає 79029,83 га, що вилучаються у постійне користування Національному природному парку “Приазовський” становить 48110,71 га, та без вилучення 30919,12 гектарів, з яких 2732,7 га – землі під територіями та об’єктами природно-заповідного фонду. З метою збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів, було розроблено Менеджмент план для водно-болотного угіддя міжнародного значення "Затока та коса Обіточна". Вищевказаний документ був розглянутий та схвалений науково - технічною радою при Держуправлінні.

12.2.* Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси Як показують багаторічні спостереження до антропогенних факторів, які негативно впливають на природні складові довкілля відносяться: розорювання земель прибережно-захисних смуг та водоохоронних зон водоймищ, ставків, малих річок; нерегульований випас великої рогатої худоби та сінокосіння, що призводить до деградації екосистем; незаконне будівництво на малих річках ставків, яке призводить до зарегулювання їх водотоків. Актуальними проблемами залишається відсутність фінансування інвентаризації природних комплексів територій та об’єктів природнозаповідного фонду області, винесення меж вищезгаданих територій в натуру.

105

12.3.* Сучасний стан природних складових довкілля Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні (території та об'єкти природно-заповідного фонду) становлять 2,6 % від її загальної площі. Наявна площа та територіальна структура земель області, що підлягають особливій охороні, дають певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі (табл.12.3.1.). Таблиця 12.3.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис .га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2004 54,9 303,2 171,4 1,1 2,7 0,5 116,4

2005 54,9 302,6 171,5 1,1 2,7 0,5 116,7

2006 71,6 302,5 170,7 0,9 1,0 0,8 116,5

Площі відновлювальних земельних ділянок (табл.12.3.2.) Таблиця 12.3.2. Площі відновлювальних земельних ділянок Складові екомережі

2004 -

Деградовані землі

2005 -

2006 309,6

Ренатуралізовані землі

0,05

-

-

Землі під консервацією

341,8

341,8

0,140

Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду. Природно-заповідний фонд Запорізької області включає філію природного заповідника, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, зоологічний парк, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва (табл. 12.3.3.). Таблиця 12.3.3. Кількість природоохоронних об’єктів за роками Категорія об’єкту ПЗФ

Кількість

Площа територій суворої заповідності

Площа, тис. га

2004

2005

2006

2004

2005

2006

2004

2005

2006

Біосферні заповідники Природні заповідники

1

1

1

0,1

0,1

0,1

-

-

-

Національні природні парки

-

-

1

-

-

16,756

-

-

-

207 84

207 84

207 84

68,09722 1,015825

68,09722 1,015825

68,09722 1,015825

-

-

-

17

17

17

0,15654

0,15654

0,15654

-

-

-

288

288

288

15,30459

15,30459

15,30459

-

-

-

Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва і т. д. ОПЗФ місцевого значення

106

На території Запорізької області розташовано зоологічний парк місцевого значення “Таврія”, площа 290 га, розташований в межах Тернуватівської сільської ради Новомиколаївського району, оголошений згідно з Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 9.07.1997 р. за № 338. У 2006 році на територію даного парку було розроблено проект організації території парку. Кількість видів фауни наведено в табл. 12.3.4. Таблиця 12.3.4. Охорона біорізноманіття в зоопарках за роками Назва зоопарку (місце знаходження, рік заснування)

Роки

Площа

ссавці

птахи

плазуни

земноводні

риби

безхребетні

Разом

в т. ч. рідкісні хребетні

Зоологічний парк місцевого значення “Таврія”, площа 290 га, розташований в межах Тернуватівської сільської ради Новомиколаївського району, оголошений згідно з Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 9.07.1997 р. за № 338

Кількість видів тварин і популяцій

2004

290

6

1

-

-

-

-

7

3

2005

290

6

1

-

-

-

-

7

3

2006

290

7

70

-

-

6

-

83

3

Таблиця 12.3.5. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва

2004

2005

2006

Флора

даних немає

даних немає

даних немає

Фауна

200

200

200

Таблиця 12.3.6. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом: Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

Кількість видів 19 8 9 1 1 16 35 20 20 3 1 24

2004 19 8 9 1 1 16 35 20 20 3 1 24

Кількість видів яким загрожує небезпека 2005 2006 19 8 9 1 1 16 35 20 20 3 1 24

19 8 9 1 1 16 35 20 20 3 1 24

Сприятливі передумови для збільшення площі земель з природними ландшафтами, що склалися у процесі реформування економічних відносин у землекористуванні, забезпечуються: 107

- вилученням земель сільськогосподарського призначення (насамперед деградованих орних земель) внаслідок економічної збитковості їх використання за призначенням; - вилученням із промислового використання (у видобувній, будівельній та інших галузях виробництва) земельних ділянок, які втратили природний стан і становлять підвищену небезпеку для збереження навколишнього середовища; - наданням переваги відновленню природних ландшафтів як найбільш доцільному виду використання земель, що вибувають із сільськогосподарського використання; - встановленням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг навколо водних об'єктів.

12.4*. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля В області збільшення відсотку заповідних територій та об’єктів здійснено за рахунок створення національного природного парку “Великий Луг”. Загальна площа парку складає 16756 га, у тому числі 9324 га з вилученням, 7432 га без вилучення. Перспективною заповідною територією, продовження роботи по створенню якої планується у 2007 році, планується також розширення існуючої території та створення нових загальною площею близько 300 га. На території області знаходиться три водною-болотних угіддя міжнародного значення розташовані в прибережних районах до Азовського моря (Якимівський, Бердянський, Приморський, Приазовський)(табл.12.3.7). На два з трьох водною-болотних угіддя розроблено менеджмент плани. Таблиця 12.4.1. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками Назва ВБУ

Молочний лиман

2004 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Мелітопольського та Якимівського районів, площа 22400 га

Коса Обіточна та затока Обіточна

згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Приморського району, площа 20000 га

Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська

згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Бердянського району, площа 1800 га

2005 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Мелітопольського та Якимівського районів, площа 22400 га згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Приморського району, площа 20000 га згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Бердянського району, площа 1800 га

2006 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Мелітопольського та Якимівського районів, площа 22400 га згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Приморського району, площа 20000 га згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935, розташований в межах Бердянського району, площа 1800 га

108

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) В 2006 році в області збільшено відсоток заповідних територій та об’єктів за рахунок створення Національного природного парку “Великий Луг”. Матеріали по створенню національного природного парку “Приазовський” знаходяться на розгляді у Запорізькій обласній раді. Національний парк створюється на землях Якимівського, Мелітопольського, Приазовського, Бердянського районів, а також міст Бердянськ та Мелітополь, в акваторіях Утлюкського та Молочного лиманів, шельфовій зоні Азовського моря. Станом на 1.01.2007 р. площа природно-заповідного фонду Запорізької області становить 71700 га (312 територій та об’єктів), в тому числі 22 території та об’єкта загальнодержавного значення.

12.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон По даним ЗАТ «Призовкурорт» в п`ятьох оздоровницях товариства, які розташовані в м. Бердянськ, м. Запоріжжя, смт. Кирилівка Якимівського району, було оздоровлено 22843 чоловіки. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов’я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства України. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом країни, знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. Її дослідження практично не знайшли відбитків в роботах економістів і географів. На сучасному етапі йде процес становлення як функціональної, так і територіальної структури Запорізького Приазов’я. Основним елементом ієрархічної системи територіальної структури Запорізького Приазов’я є курорт. У межах Запорізького Приазов’я сформовано три курорти: “Бердянськ”, “Кирилівка” і “Приморськ”. Тут також склалися рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення (Новопетрівські і Луначарські – Бердянського адміністративного району; Орловські – Приморського району; Радивонівські – Якимівського району; Чкалівські, Ботієвські і Степанівські – Приазовського району). Ці угіддя мають вигідне географічне положення і сприятливі природні передумови для організації рекреаційної діяльності. Бердянський грязьовий приморський курорт розміщений на південному сході області і територіально об’єднує у собі Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону міста Бердянська, а в перспективі приєднає до себе Луначарські, розташовані на захід від міста Бердянська, і Новопетровські – на схід від міської межі, рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення.

109

Бердянський курорт має сприятливі соціально-економічні передумови, основу яких складає достатньо розвита транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту усіма видами транспорту. Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий приморський курорт розташований на південному заході Запорізької області і територіально об’єднує власне смт. Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих, що здійснюється в 113 рекреаційних установах, загальною місткістю 19,9 тис. місць. Система розселення у межах курортів носить розосереджений характер. Відсутня система центрів забезпечення, у яких б зосереджені об’єкти культурно-побутового обслуговування. Тому в перспективі найбільш оптимальним є формування групових систем населених місць із виділенням в них рекреаційних центрів забезпечення. Рекреаційна сфера в області являє собою складний міжгалузевий господарчий механізм, структура якого: і адміністративно-господарська, і функціональна, і економічна – повинна бути реформована і переведена на ринкові механізми господарювання і комплексного управління цієї сфери на рівні регіону, поєднана з конвенцією природокористування, що формується на Україні.

12.3. Історико-культурна спадщина На території Запорізької області на державному обліку перебуває 8031 пам’яток, в т. ч. 1677 - історії, 6276 - археології, 78 - монументального мистецтва. До Реєстру пам'яток національного культурного надбання України занесено 3 пам'ятки історії, 8 - археології та 3 заповідники: Національний заповідник "Хортиця", державний історико-археологічний музей-заповідник "Кам'яна Могила" (м. Мелітополь), історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" (м. Василівка). В області діє 21 музей державного підпорядкування з загальною кількістю близько 330,0 тис. предметів основного фонду. Але більшість музейних експозицій тематично складні та побудовані на застарілих методологіях і технологіях. До 60 % об'єктів культурної спадщини перебуває у незадовільному стані та потребує проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань. Низький рівень розвитку культурно-пізнавального туризму, спричинений, в основному, відсутністю нормативно-правового забезпечення питань використання культурної спадщини в туризмі, обмеженою транспортною доступністю більшості об'єктів; занедбаним станом об'єктів культурної спадщини, непідготовленістю музейних експозицій та прилеглих територій до туристичних відвідувань, у тому числі іноземними туристами та особами з обмеженими фізичними вадами. Суттєво ускладнює належне 110

використання об'єктів культурної спадщини недостатність туристичного супроводу та їх невідповідна кваліфікація.

фахівців

12.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) Інформація відсутня.

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Стан розвитку сфери туризму та курортів у регіоні характеризується такими основними чинниками: - недостатнім рівнем усвідомлення населенням та органами, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону; - відсутністю сформованих туристичних ресурсів та цілісної системи їх раціонального використання, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів; - відсутністю ефективної системи захисту прав та інтересів туристів, забезпечення безпечних умов на об’єктах туристичних відвідувань і за напрямами туристичних маршрутів, своєчасного надання усіх видів невідкладної допомоги особам, які постраждали під час подорожі; - відсутністю сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, не належною підтримкою розвитку пріоритетних видів туризму, зокрема, в’їзного та внутрішнього туризму, сільського, екологічного туризму; - руйнацією системи соціального туризму, практичною недоступністю туризму для малозабезпечених верств населення, дітей, молоді, осіб похилого віку та з обмеженими фізичними можливостями; - відсутністю належного прогнозування та планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року"; - недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері туризму і діяльності курортів в регіоні, слабкою міжвідомчою координацією та взаємодією між органами державної влади та місцевого самоврядування; - відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів, відсутністю спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань діяльності курортів; 111

- недостатнім нормативним, методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів; - недостатнім за кількісними, якісними параметрами та за структурою рівнем науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях. У 2006 році загальна кількість обслугованих склала 96202 осіб, із них: туристів, охоплених внутрішнім туризмом - 64777 осіб, в'їзний туристичний потік іноземних туристів склав 2293 особи, виїзний туристичний потік 5423 особи. Обсяг наданих туристичних послуг за 2006 рік склав 40106,101 тис. грн., платежі до бюджету - 2460,274 тис. грн. Значну роль у організації оздоровлення та відпочинку відіграють суб’єкти туристичної діяльності регіону, на 31.12.2006 року їх зареєстровано 127. Ними внесено до бюджету області 2460,274 тис. грн., в тому числі кошти за реалізацію путівок. Проблема розвитку туризму і курортів в регіоні, яка знаходиться на перетині міжвідомчих галузевих інтересів, потребує консолідації зусиль і поєднання суміжних напрямів діяльності. При її вирішенні необхідно використати нагоду знаходження під однією управлінською вертикаллю таких напрямків, як культура та туризм, поєднання та взаємопроникнення діяльності щодо взаємодії із громадськими організаціями національних меншин, суб'єктами туристичної галузі, культурно-дозвільними закладами, структурами із пам’яткоохоронної та музейної роботи з метою вироблення найбільш ефективної моделі розвитку туристичної інфраструктури краю. Враховуючи той факт, що пріоритетними туристичними об'єктами регіону є комплекс пам'яток Національного заповідника "Хортиця", такі пам'ятки загальнонаціонального значення як історико-археологічний заповідник "Кам'яна могила" (м. Мелітополь) та історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова" (м. Василівка), необхідно здійснити комплекс заходів щодо включення до внутрішніх туристичних маршрутів інших унікальних природно-ландшафтних, історичних, містобудівних, історико-архітектурних туристично-привабливих об'єктів у районах та містах Запорізької області. З цією метою необхідно створити та поповнювати банк їх даних, що дозволить не лише суттєво змінити імідж області як промислового мегаполісу, але й надасть новий потужний поштовх соціальноекономічному розвитку територій. Слід також враховувати суттєвий вплив на розвиток туризму в регіоні поширеного курортно-рекреаційного ареалу, зокрема, баз відпочинку в акваторії р. Дніпро (м. Запоріжжя, Запорізький район), унікального оздоровчого потенціалу узбережжя Азовського моря (м. Бердянськ, Бердянський, Приморський, Приазовський та Якимівський райони).

112

Найбільш перспективними для розвитку в регіоні є історичний, спортивний, зелений, сільський, дитячий, молодіжний, діловий та інші види внутрішнього та зовнішнього туризму. Завдання щодо розвитку туризму та курортів у регіоні передбачають якісно новий рівень співпраці влади та громадських організацій національних меншин. Її змістом є спроба використати набутий національно-культурними товариствами досвід щодо збереження та популяризації своєї духовної спадщини з метою розвитку курортно-туристичної інфраструктури регіону, прискорення інтеграційних процесів у європейську спільноту, залучення інвесторів з їх етнічних батьківщин. Концептуальне бачення цієї спільної роботи полягає у такому. Громадські організації національних меншин у місцях компактного проживання своїх етносів із числа першопоселенців на землях Півдня України (у більшості випадків це територія Приазов'я), долучаються до створення нових туристичних об'єктів та маршрутів. Зокрема, це можуть бути болгарські, німецькі, чеські дворики, постоялі двори, пункти харчування із асортиментом національних страв; відтворені або реконструйовані господарські будівлі - кузні, млини, рибні заводи тощо, де у обслуговуванні туристів будуть брати участь фахівці із народних звичаїв та творчі колективи національно-культурних товариств. Створення цих об'єктів необхідно здійснювати паралельно із розвитком пріоритетних об'єктів загальнонаціонального значення та відтворенням пам'яток культури титульної нації. Ці ресурсні можливості етнонаціональної політики в регіоні дозволяють надати потужний імпульс розвитку внутрішнього туризму та започаткувати такий практично новий його напрямок - етнотуризм, який може стати візитною карткою саме Запорізького регіону. Одним із першочергових завдань є здійснення інвентаризації курортнотуристичної інфраструктури та складання єдиного реєстру з відомостями про матеріально-технічний стан об'єктів, розробка нових туристичних маршрутів, облаштування туристичних комплексів, об'єктів готельного бізнесу, під'їзних шляхів, пунктів громадського харчування. Потребує уваги питання про резервування територій для споживачів туристичних послуг, науково-методичне, інформаційно-рекламне та кадрове забезпечення, зокрема, створення інформаційних туристичних центрів, а також створення пошуково-рятувальних служб та необхідних умов забезпечення безпеки туристів. Одним із напрямків підвищення ефективності діяльності галузі є виставкова робота, в тому числі, створення єдиного регіонального виставкового стенду, видання друкованої рекламної продукції, картографічного матеріалу. До актуальних питань курортно-рекреаційної роботи належить надання сприяння Бердянському міськвиконкому щодо роботи над проектом Державної програми розвитку природних територій м. Бердянськ, підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження режиму 113

округу і зон санітарної охорони курорту державного значення м. Бердянськ Запорізької області". Актуальною проблемою є сприяння розвитку прибережних територій Бердянського, Приазовського, Приморського та Якимівського районів. З метою найбільш ефективного розвитку курортно-туристичного потенціалу територій потребує розробки єдиний інвестиційний проект розвитку курортно-туристичної інфраструктури регіону, що в свою чергу дасть можливість включити об'єкти туризму до Генеральних планів розвитку територій та забезпечити залучення інвестицій у цю сферу.

114

13. ДЕЯКІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 13.1. Збереження Хортиці Острів Хортиця є перлиною не тільки Запорізького краю, але й всієї України. Кілька століть господарської діяльності людини змінили флору, фауну і навіть ландшафти. Природна рослинність збереглася лише на 25 відсотках території острову. Важливим кроком до збереження залишків цінніших біогеоценозів та відновлення минулої величі має стати відтворення природного середовища періоду кінця 17 - початку 18 століть. Відповідне відтворення визначено Генеральним планом та концепцією розвитку Національного заповіднику “Хортиця”. Природа Хортиці значно відрізняється від часів запорізького козацтва. Багато видів рослин і тварин зникли, взамін інтродуковані інші. За результатами досліджень літературних джерел, визначено перелік найбільш характерних біологічних видів та розроблено комплексну програму відтворення історичного середовища, основні напрямки якої визначені завдяки залученню фахівців різних установ: Інституту географії Національної Академії наук України, Дніпропетровського національного університету, Запорізького національного університету, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Впровадження запланованих заходів вже дає свої результати. У 80-х роках, з метою зменшення антропогенного навантаження на природне середовище, з острова було відселено 5 селищ та заборонено нове будівництво. З 1996 р. заповідником виведено з сільськогосподарського користування 22 ділянки загальною площею 170 га. Незважаючи на значне пошкодження ландшафту, на місці згаданих об'єктів спостерігається процес інтенсивного відновлення природної рослинності. Для прискорення процесів відновлення планується повне перепрофілювання сільськогосподарського підприємства «Хортиця» в господарство по обслуговуванню програми відтворення природного середовища о. Хортиця з поетапним виведенням його земель із сільськогосподарського користування. Землі підприємства в майбутньому мають стати еталоном відновленого історичного ландшафту Хортиці. Деякі землі, розташовані поряд з комплексом балок східного узбережжя (центральна частина о. Хортиця) плануються під відновлення лісових фітоценозів, решта - під степові. Відновлення степової рослинності, на більшості з виведених полів, йде шляхом самозарощування. На двох ділянках площею 3 та 11 га висіяно суміш багаторічних трав та проводиться підсів насіння степових видів рослин. Встановлено, що метод посіву суміші багаторічних трав в умовах Хортиці дає гарні результати, тому ділянки, виведені у 2006 р., планується наступної весни засіяти багаторічними травами. Завершена підготовча робота по застосуванню методу агростепів.

115

Перші спроби реакліматизації тварин історичної фауни Хортиці направлені на дрібні види, таких, як ховрахи і бабаки. Для успішної реакліматизації крупних тварин в подальшому знадобиться перепланування рекреаційного навантаження на територію. Острів Хортиця відіграє особливу роль у житті громадськості Запорізького краю. Деякі громадські організації екологічного спрямування, наприклад Запорізька міська асоціація «Захистимо Хортицю», визначили питання збереження природи острову пріоритетом своєї діяльності. Крім того, спільними зусиллями ЗОО Укртоп, міського об’єднання «Нова епоха», асоціації «Захистимо Хортицю», організацій «Запорізька бригантина», «Запорізький міський екоклуб» була створена Громадська наглядова рада Національного заповідника «Хортиця». Серед найболючіших питань, які визначаються як найгостріші – захоплення ділянок землі о. Хортиця під будівництво з порушенням природоохоронного та пам’яткоохоронного законодавства. Неоціненну роль відіграє о. Хортиця в екологічній освіті молоді. Навчальні заклади та позашкільні установи використовують природні багатства заповідника як спосіб привити молодому поколінню відповідальне ставлення до довкілля. Традиційними для практичних уроків з біології та екології стали екскурсії до унікальних осередків та ландшафтів острова. Також постійно школярі та студенти приймають участь у суботниках, які покликані вберегти перлину рідного краю від засмічення побутовим сміттям та привити любов та повагу до природи острова. Крім того, на острові діє біологічна станція Запорізького національного університету, де майбутні біологи та екологи набувають практичних навичок польових досліджень. Новий підхід до екологічної освіти вимагає від викладачів нових знань, умінь та навичок. Так, в 2006 р. для педагогів – екологів Запорізьким обласним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді та Асоціацією «Екологічна освіта» був проведений польовий семінар «Методика організації і проведення еколого-краєзнавчих екскурсів з учнями», в ході якого педагоги ознайомилися з маршрутами та екскурсійними природними об’єктами о. Хортиця та відпрацювали методику проведення таких екскурсій для дітей різних вікових груп.

13.4. Браконьєрство рибного промислу В області забезпечено співпрацю правоохоронних, природоохоронних та інших контролюючих органів, а також взаємодія з установами та організаціями. На Каховському та Дніпровському водосховищі для забезпечення охорони були залучені фахівці УМВС та СБУ в Запорізькій області, ДАІУМВС, лінійні відділи у річкових портах, обласні санітарноепідеміологічні станції, УДСБЕП, ветеринарні інспекції, райдержадміністрації.

116

За інформацією Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області протягом 2006 року на Дніпровському водосховищі (Дніпропетровська та Запорізька області) було проведено 325 рибоохоронних рейди, і ході яких викрито 552 порушення "Правил рибальства", викрито 5059 порушень, вилучено 2863 заборонених знарядь лову та 20208, 65 кг риби, на ринках викрито 1097 правопорушень. За інформацією головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Запорізькій області протягом 2006 року на Каховському водосховищі виявлено 4580 порушень, вилучено 2463 заборонених знарядь лову, вилучено 66944,5 кг риби.

13.5. Стан водогінно-каналізаційного господарства Головною екологічною проблемою водних ресурсів у Запорізькій області залишається забруднення природних водних об’єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами підприємств житловокомунального комплексу. У зв’язку з недостатньою потужністю існуючих очисних споруд госппобутових стічних вод, надзвичайно високою зношеністю їх устаткування, а також мереж водопостачання і каналізування стоків (50-80 відсотків), періодичною загрозою відключення цих об’єктів від джерел енергопостачання, відсутністю коштів в місцевих бюджетах для впровадження водоохоронних заходів пріоритетним завданням Держуправління вважає вирішення проблеми їх нормального функціонування. Крім того, передача підприємств водопровідно-каналізаційного господарства у комунальну власність привела до різкого зниження рівня технічної експлуатації об’єктів (м.м. Василівка, Дніпрорудне, Кам’янкаДніпровська, сел. Веселе). За останні десять років практично немає введення нових потужностей очисних споруд, будівництво ведеться протягом 5-10 і більше років. Через відсутність державного фінансування заходи програм по оздоровленню басейнів Азовського моря і р. Дніпро не виконуються. Побудовані в минулі роки із застарілою технологією існуючі в області комплекси очисних споруд каналізації не забезпечують очищення стоків до необхідних ГДК (гранично - допустимі концентрації речовин, що скидаються, у водні об'єкти), працюють неефективно і вимагають реконструкції. Експлуатація каналізаційних систем ускладнена ще й тим, що через постійний дефіцит коштів системи каналізування стоків побудовані з однією ниткою напірних колекторів. При такій системі транспортування стоків у процесі експлуатації неминучі періодичні скидання неочищених стоків в водойми у випадках аварійних зупинок насосних станцій, поривів напірних колекторів і раптових відключеннях електроенергії.

117

З експлуатованих в межах області 74 каналізаційних насосних станцій тільки 33 забезпечені резервним електропостачанням і системами автоматичного режиму роботи, 13 насосних станцій вимагають капітального ремонту. У 80 % на насосних станціях встановлене устаткування, що вичерпало свій ресурс роботи й у будь-який момент може вийти з ладу. Ремонтні роботи на спорудах і мережах каналізації виконуються практично не з метою попередження аварійних ситуацій, а тільки в екстремальних випадках. У 2004 році очисні споруди біологічної очистки м. Василівка та сел. Степногірськ потужністю 10.0 тис.м3/добу були практично виведені з експлуатації та розпочата їх реконструкція. При нормативному терміні реконструкції - 8 місяців, роботи до теперішнього часу не завершені. В результаті до Каховського водосховища щодоби скидається близько 2,0 тис.м3/добу забруднених стічних вод, що негативно впливає на екологічний стан водного об’єкту та суттєво ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію в регіоні. Діючі каналізаційні очисні споруди м. Оріхова потужністю 3250 3 м /добу не забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників. Щорічно в р. Конка надходить близько 317,5 тис м3/рік забруднених стічних вод. Значна частина споруд вийшла з ладу – практично не працює головна ступінь біологічної очистки - біофільтри. Через неефективну роботу очисних споруд КП «Теплокомунсервіс» м. Гуляйполя спостерігається тривале забруднення р. Гайчур недостатньо очищеними стічними водами, що є головною регіональною екологічною проблемою, яка потребує невідкладного вирішення. В р. Гайчур скидається більше 150 тис. м3/рік забруднених стічних вод. Будівельно-монтажні роботи з реконструкції очисних споруд завершені, ведуться пусконалагоджувальні роботи. Особливу тривогу викликає стан забруднення Азовського моря, на узбережжі якого розташовані місто-порт і бальнеологічний курорт Бердянськ і цілий ряд оздоровчих закладів підприємств і організацій України в м. Приморську, сел. Кирилівка й інших населених пунктах. Так, до цього часу позитивно не вирішено питання будівництва очисних споруд каналізації в сел. Кирилівка, яке славиться своїм санаторієм-грязелікарнею «Кирилівка» і на косі «Пересип» та «Федотова», де розташовано 216 баз відпочинку і таборів відпочинку для дітей (в літній сезон більше 34 тис. відпочиваючих). Неочищені стічні води збираються у вигрібні ями та вивозяться автотранспортом в ставки-накопичувачі, розташовані в прибережній захисній смузі Молочного лиману. Інститутом «Запоріждіпроводгосп» на замовлення ТОВ «Азовські будівельні інвестиції» розроблено проект будівництва централізованої системи водопостачання, каналізування та очистки стоків, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи.

118

Вартість будівництва всього комплексу складає 212,7 млн. грн., з них: очисні споруди – 30,0 млн. грн., мережі каналізації – 80,0 млн. грн. В Алтагірській рекреаційній зоні (Молочний лиман), де розташовані 35 оздоровчих закладів (близько 35 тис. відпочиваючих за сезон) та на узбережжі Азовського моря в межах Приазовського району (26 оздоровчих закладів та близько 30 тис. відпочиваючих за сезон) також неочищені стоки збираються у вигрібні ями. Діючі очисні споруди каналізації міста Приморськ проектною потужністю 4,1 тис. м3/добу не забезпечують необхідного ступеню очистки госппобутових стічних вод та технологічно не в змозі прийняти та очистити до нормативних показників каналізаційні стоки від м. Примоська та курортно-оздоровчої зони. Стоки, що надходять на очисні споруди, проходять лише механічну очистку, та частково біологічну у вторинних відстійниках та біоставках, після чого подаються на поля зрошення. При цьому постійно існує загроза переповнення біоставків та забруднення р. Обіточної. Для удосконалення схеми очистки госппобутових стічних вод передбачено виконання заходів: - “Доочищення стічних вод в м.Приморськ”, стан будівельної готовності на 31.12.20065 складає 49 %.

- “Реконструкція очисних споруд каналізації в м. Приморськ потужністю 7,0 тис.м3 /добу”, стан будівельної готовності на 31.12.2006 складає 43 %. Не кращі справи у містах і селищах, що скидають стоки у водні об'єкти басейну Азовського моря. Так, побудовані в 1991 році з порушенням будівельних норм і правил очисні споруди каналізації в сел. Веселе дотепер не прийняті в експлуатацію. З 2000 року розпочато їх реконструкцію, але роботи припинені до цього часу. Стічні води скидаються у накопичувач. Цілком прийшли в непридатність споруди каналізації сел. Чернігівка. Виготовлено технічну документацію на їх реконструкцію. З 2,5 млн. грн., необхідних для реконструкції, з 2000 року виділено 334 тис.грн з місцевого бюджету та обласного екологічного фонду. При таких темпах будівництво не буде закінчене і через 20 років. Очисні споруди каналізації сел. Куйбишеве повністю зношені та не забезпечують нормативних показників очистки. Неочищені стічні води селища, подаються у ставки-накопичувачі, які на цей час майже наповнені. Постійно існує небезпека прориву їх огороджуючих дамб і забруднення Куйбишевського водосховища. На теперішній час розроблено проект “Реконструкція та розширення очисних споруд каналізації у сел. Куйбишеве”. Будівництво очисних споруд каналізації в сел. Якимівка продовжується більш 10 років і останнім часом через відсутність коштів взагалі припинено. Зовсім відсутні очисні споруди в сел. Приазовське, що призводить до забруднення р. Домузла неочищеними стічними водами в обсязі до 70м3 щодоби.

119

В зв’язку з недостатньою потужністю центральних очисних споруд каналізації лівобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-1) до 280 тис. м3 забруднених госппобутових і частково виробничих стічних вод щодоби скидаються в р. Дніпро. Споруди знаходяться в комунальній власності м. Запоріжжя. Комунальне підприємство “Водоканал”, яке експлуатує наявні очисні споруди потужністю 175 тис. м3/добу, є найбільшим забруднювачем р. Дніпро не тільки в місті Запоріжжі, а і в області. Його доля в загальному обсязі скиду забруднених стічних вод по області сягає 23 %. У 2002 році в зв’язку з необхідністю проведення першої фази розширення та реконструкції були виведені з експлуатації окремі технологічні ланки діючих очисних споруд. Роботи, передбачені першою фазою у 2006 році не завершені. В результаті повний цикл біологічної очистки проходить лише близько 100 тис. м3/добу стічних вод, 55 тис.м3/добу проходять тільки механічну очистку, а решта до 50 тис. м3 / добу скидаються до р. Дніпро взагалі без будь-якої очистки. Це призводить до тривалого надмірного забруднення водного об’єкту, що може призвести до катастрофічних наслідків. Введення об’єкту в експлуатацію ліквідує одне з основних джерел негативного впливу на водну екосистему р. Дніпро не тільки в Запорізькій області, а і за її межами. Це надзвичайно важливо тому, що нижче по течії з Каховського водосховища здійснюється забір води на питне водопостачання населення Автономної Республіки Крим, півдня Запорізької області, Криворіжжя та окремих районів Кіровоградської області. Захід входить до Переліку невідкладних природоохоронних Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Термін реалізації заходу ”Реконструкція та розширення центральних очисних споруд каналізації лівобережної частини міста (ЦОС-1) до потужності 280 тис. м3 / добу” відповідно до Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 р.р. - 2002 рік, неодноразово переносився. В черговий раз рішенням сесії Запорізької обласної ради від 28.09.2006 № 13 було встановлено термін завершення робіт по першій технологічній лінії – 01.02.2007. Станом на 01.01.2007 виконано всього 50 % будівельно монтажних робіт. Обмеженість коштів в обласних та місцевих фондах охорони навколишнього природного середовища не дозволяє в необхідних обсягах профінансувати передбачені екологічними програмами роботи по будівництву, реконструкції та розширенню очисних споруд в містах та населених пунктах області, будівництву та заміні аварійних споруд каналізаційних мереж. Для вирішення цієї проблеми необхідно обов’язково залучати кошти Державного бюджету і, в першу чергу, за рахунок надходжень від зборів за спеціальне водокористування. Відсутність підземних та поверхневих вод питної якості або їх розповсюдження на окремих локальних ділянках обумовлює складні умови 120

господарсько-питного водопостачання населених пунктів, в першу чергу сільських, у Бердянському, Куйбишевському, Приморському та Чернігівському районах. Поліпшення питного водопостачання у даних районах може бути виконано за рахунок пошуків підземних вод питної якості (буріння пошукових свердловин на воду), а також впровадження технологій опріснення води. Залишається гострою проблема водопостачання населення Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів, де геологотектонічна побудова обумовила поширення підземних вод тільки у тріщинній зоні кристалічних порід докембрію, яка має низьку водозбагаченість на більшості території цих районів, в умовах дуже нерівномірного ступеню тріщинуватості в розрізі та по площі. Незахищеність підземних вод від поверхневого забруднення обумовлюють низьку якість підземних вод та їх забруднення техногенними речовинами (пестициди, нітрати, бактеріологічне відхилення та інше). На території області існує 10 основних осередків забруднення підземних вод, в зоні впливу яких поверхневі і підземні води забруднюються стічними водами промислових підприємств, міської каналізації, а також високомінералізованими шахтними водами. Під впливом дії шахтного водовідбору на Південно-Білозерському залізорудному родовищі в водоносному горизонті бучакських відкладів палеогену сформувалася глибока депресійна воронка площею 10 тис. км2 і зниженням рівня у центрі до 140 м, яка об’єдналася з депресійними воронками на Мелітопольському і Токмацькому водозаборах. У складних умовах виснаження запасів прісних підземних вод на території області працюють групові водозабори господарсько-питного водопостачання міст Василівка, Мелітополь, Оріхів та Токмак, сел. Веселе та Михайлівка, які базуються на видобутку підземних вод водоносного горизонту бучакських відкладів. На території Запорізької області нараховується 3092 водозабірних свердловин та 260 колодязів. Зареєстровано 162 покинутих свердловини, які підлягають переобладнанню або ліквідації (тампонажу). Реструктуризація сільськогосподарської галузі з початку 2000 року призвела до змін умов водопостачання сільського населення. Виникає необхідність виконання повної інвентаризації водозаборів на території всієї Запорізької області, в першу чергу на території сільських населених пунктів, з виконанням ліквідаційного тампонажу покинутих свердловин, або їх тимчасової консервації. Найбільш гострою проблема водопостачання населених пунктів якісною питною водою є в центральній частині області, де майже відсутні запаси підземних вод. В таких умовах єдиним надійним джерелом може служити р. Дніпро. З цією метою в 1984-95 роках спільно зі спорудженням Таврійського гірничозбагачувального комбінату велося будівництво комплексу споруд водопідготовки та водопостачання центральної частини області потужністю 121

200 тис. м3 /добу з водозабором з Каховського водосховища в районі с.Благовіщенка. Відповідно до проекту питною водою повинні були забезпечені сел. Степногірськ, м. Дніпрорудне, м. Василівка, м. Оріхів, м. Токмак, сел. Михайлівка, сел. Велика Білозірка та більше 50 навколишніх сільських населених пунктів ( всього близько 250 тис.чол.). Через відсутність коштів будівництво було припинене в 1995 році. Вартість незавершеного будівництва складає 74,5 млн. грн., будівельна готовність на 01.01.1995 складала 97%. Споруди комплексу водопостачання знаходяться на балансі УКБ облдержадміністрації. Питання водопостачання населення відносяться до компетенції управління містобудування, архітектури та житловокомунального господарства. Доля Дніпровської води для питного водопостачання населення області буде зростати, тому проблема оптимального управління водогосподарською системою р. Дніпро з метою забезпечення необхідної кількості і якості води для Запорізької області є вкрай важливою.

122

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 14.1 Організація та здійснення державного контролю Державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів в Запорізькому регіоні здійснює Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. Держуправлінням у 2006 році було здійснено перевірки природоохоронної діяльності підприємств, суб’єктів господарської діяльності. Значна увага приділена проведенню перевірок з виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ, порушень у зберіганні заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів, обстеження прибережних смуг та водоохоронних зон річок та інших водних об’єктів, а також перевіркам дотримання вимог природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ корисних копалин, зокрема підземних вод, дотримання вимог спеціального режиму і природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. До участі в перевірках залучалися працівники правоохоронних органів, МОЗ, місцевих органів виконавчої влади та громадські інспектори. За 2006 рік виконано 12990 перевірок підприємств, організацій та транспортних засобів, партій вантажів, з них 2274 – перевірок підприємств та організацій, 2880 – пересувних транспортних засобів та 7836 – перевірки дотримання природоохоронного законодавства на кордоні. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 1297 посадових осіб і громадян та оштрафовано на суму 110,878 тис. грн. Для відшкодування збитків, нанесених довкіллю, підприємствам та організаціям пред’явлено 188 позовів та нараховані збитки на суму 21146,88 тис. грн., стягнуто 1261,711 тис. грн. (табл. 14.1) Протягом звітного періоду інспекторським складом Держуправління було перевірено 1503 об’єкта, з яких 9 господарських об’єктів, занесених до «Переліку 100»: ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Український графіт», КП «Водоканал», ВАТ «Запорожкокс», ДП «Кремнійполімер», Запорізька ТЕС, ВП Запорізька АЕС, ТОВ «Ольф ЛТД» (полігони ТПВ №1, №2). Виконано 8 комплексних перевірок наступних підприємств: ВАТ «Український графіт», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», КП «Водоканал», ТОВ «Ольф ЛТД» (полігони ТПВ №1, №2), ВАТ «Дніпроспецсталь», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Аналіз інспекторської діяльності Держуправління по державному контролю за охороною навколишнього природного середовища за 2006 рік у порівнянні з минулим роком показує тенденцію щодо активізації державного контролю. Так, наприклад, кількість перевірок зросла на 1212, тобто на 10,3%. Доля стягнутих штрафів від накладених в 2006 році складає 85,36%, 123

тоді як в минулому році – 79,25%. Кількість пред’явлених позовів за збитки, заподіяні довкіллю, зросла на 18. Набагато зросла сума пред’явлених (на 20182,984 тис. грн.) та стягнутих позовів (на 900,811 тис. грн.). У сфері контролю за дотриманням водоохоронного законодавства за 2006 рік виконано 393 перевірки, складено 198 протоколів, 183 особи притягнуто до адміністративної відповідальності та оштрафовано на загальну суму 16,664 тис. грн., пред’явлено 34 позови на суму 152,320 тис. грн., стягнуто 28 позовів на суму 70667,84 тис. грн. Для здійснення контролю за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів проведені перевірки таких основних підприємств-забруднювачів, як ВАТ «Український графіт», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та ТОВ «Ольф ЛТД» (полігони ТПВ №1, №2), КП «Водоканал», ВАТ «Запорожкокс», ВАТ «Дніпроспецсталь», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ДП «Кремнійполімер», ВП Запорізька АЕС. Основні види порушень: самовільний забір підземних вод, порушення вимог водоохоронного законодавства в зонах санітарної охорони на підземних водозаборах, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд на підземних водозаборах, перевищення лімітів використання підземних вод. В ході перевірки ВАТ «Запорожкокс», ВАТ «Запоріжсталь», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ДП «Кремнійполімер» виявлені порушення водоохоронного законодавства, складено протоколи про адміправопорушення, винесено постанови про накладення адмінстягнення, видані приписи. За порушення водоохоронного законодавства найбільші суми збитків нараховані таким підприємствам, як КП «Дніпрорудненський водоканал» (3456,06 грн.), КП «Водгосп» м.Василівка (6490,22 грн.), КП «Теплокомунсервіс» м. Гуляйполе (718,89 грн.). Здійснювався контроль за веденням відомчого моніторингу стану поверхневих і підземних вод (ВП ЗАЕС, КП ВК «Тепло-водоканал» м.Енергодар, Запорізька ТЕС, ЗАТ «Запорізький Залізорудний комбінат», ВАТ «Мотор-Січ», полігон промислових відходів металургійних підприємств м. Запоріжжя в б. Середній та інші). За звітний період виконано 11314 перевірок дотримання повітряохоронного законодавства, з них 550 - перевірки промислових підприємств, 48 - перевірки автотранспортних підприємств, 10716 перевірки пересувних транспортних засобів. По результатам перевірок складено 473 протоколи, до адміністративної відповідальності притягнуто 472 посадові особи та оштрафовано на загальну суму 43,992 тис. грн., пред’явлено 22 позови на суму 10590,42 тис. грн., стягнуто 21 позов на суму 634573,99 тис. грн., 1 позов передано на розгляд суду. По розрахункам, найбільші збитки довкіллю були нанесені ВАТ «Машинобудівний завод «Елем» - 363,46 грн., ЗАТ «Запорізький завод 124

залізобетонних шпал» - 1551,42 грн., ТОВ «Придніпровський кулеливарний завод» - 97524,99 грн., ЗАТ «Ірмет» - 706,95 грн., ВАТ «Запоріжсталь» 4696872,54 грн. та 4884278,00грн., ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг АпС» - 856,46 грн., ВАТ «Дніпроспецсталь» - 207263,65 грн. Держуправлінням для здійснення контролю за дотриманням повітря охоронного законодавства були здійснені перевірки наступних основних підприємств-забруднювачів: ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Український графіт», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Дніпроспецсталь», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Основними порушеннями, виявленими в ході перевірок були: - невиконання законних приписів посадовими особами, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; - порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - експлуатація газоочисного обладнання в технічно несправному стані; - випуск в експлуатацію автомобілів, у яких вміст забруднюючих речовин у викидах перевищує установлені нормативи. Згідно «Плану спільних перевірок підприємств та організацій на 2006 рік територіальними органами Мінекоресурсів України та Державною інспекцією з енергозбереження» були перевірені: Філія концерну «Міські теплові мережі» Заводського району м.Запоріжжя, Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», ЗАТ «Вільнянський машинобудівний завод» та ВАТ «Запорізький електроапаратний завод». За звітний період в нічні часи та вихідні дні інспекторами держуправління були здійснені рейдові перевірки по дотриманню природоохоронного законодавства ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запоріжсталь», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та ВАТ «Дніпроспецсталь». Під час рейдів на підприємствах здійснювалась перевірка роботи газоочисного та технологічного обладнання згідно режимним параметрам обладнання. На багатьох вищезазначених підприємствах були виявлені наступні порушення: недодержання технологічних параметрів режимних карт, порушення технологічних регламентів експлуатації газоочисного обладнання, відсутність записів та відміток про чіткі дії персоналу у журналі передачі несприятливих метеорологічних умов (НМУ). З 15 травня по 5 червня 2006 р. був проведений перший, а з 11 вересня – другий етапи акції «Чисте повітря» щодо контролю за виконанням вимог природоохоронного законодавства по зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автомобільного транспорту. Робота проводилась разом із працівниками ДАІ та громадськими інспекторами. В ході перевірок дотримання вимог земельного законодавства за 2006р. було виконано 288 перевірок, притягнуто до адміністративної 125

відповідальності 66 осіб та оштрафовано на 8,109 тис. грн., пред’явлено 9 позовів та нараховані збитки на суму 10227,421 тис. грн. Стягнуто 1 позов на суму 440982,02 тис. грн., 8 позовів передано на розгляд до суду. Найчастіше порушники притягувались до адміністративної відповідальності по ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель», ст.82 «Порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання відходів» та ст. 53 «Порушення правил використання земель» Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Найбільші суми збитків за шкоду, нанесену забрудненням довкіллю, нараховані ТОВ «Шлях» за забруднення земель нафтопродуктами на території м. Запоріжжя – розрахунок шкоди склав 10142,200 тис. грн., за засмічення земельних ресурсів глиняним розчином в Хортицькому районі м. Запоріжжя, навпроти СШ № 106 – розрахунок шкоди склав 453,660 тис. грн. та за забруднення земельних ресурсів на території смт. Кирилівка Акимівського району неочищеними стічними водами – 389,655 тис. грн. Всі матеріали направлені до правоохоронних органів. В жовтні поточного року на території хімбази ВАТ «Василівський Агрос» (Василівський район) були відібрані проби грунту. Вміст в грунті ДДТ та його метаболітів перевищує ГДК в 10-40 разів, а перевищення гептахлору досягає 120 разів в порівнянні з ГДК. Розрахунок шкоди склав 13073,220 тис. грн. Для вжиття заходів прокурорського реагування матеріали по факту забруднення земельних ресурсів в районі розташування хімбази направлені до обласної прокуратури. За звітний період було надано 1490 висновків про відведення земельних ділянок. В сфері контролю за охороною і використанням надр було проведено 230 перевірок, в тому числі 220 перевірок водокористувачів, які забирають воду з підземних горизонтів. До адміністративної відповідальності було притягнуто 150 осіб та оштрафовано на загальну суму 14,019 тис. грн. Підготовлено 53 матеріалів для пред’явлення позовів за фактами порушення водоохоронного законодавства (підземні води) на суму 48,574 тис. грн. До органів прокуратури, на їх вимогу, передано 21 матеріалів з розрахунками збитків, завданих державі самовільним водокористуванням підприємствами, основними з яких є: Якимівська нафтобаза ВАТ «Запоріжнафтопродукт», Мелітопольська шляхово-експлуатаційна дільниця ДП «Запоріжавтодор» та ВАТ Мелітопольський завод «Автокольорліт», ТОВ «ПСП «Консервний завод» м. Мелітополь, Агроцех № 60 ММК ім. Ілліча. Всього стягнуто 42 позови на суму 33521,11 тис. грн., 11 позовів знаходяться на розгляді. Основні види порушень: самовільний забір підземних вод, порушення вимог водоохоронного законодавства в зонах санітарної охорони на підземних водозаборах, порушення правил експлуатації водогосподарських споруд на підземних водозаборах, перевищення лімітів використання підземних вод та забруднення підземних вод нафтопродуктами.

126

За звітний період за самовільний забір води з підземного водоносного горизонту, не здійснення контролю якості виробничих стічних вод, які скидаються до мережі селищної каналізації та інше, ВАТ «Куйбишевський маслозавод» було винесено рішення про тимчасове призупинення виробничої діяльності, при цьому збитки, заподіяні державі самовільним водокористуванням, склали 430,70 грн. Після усунення порушень надано дозвіл на відновлення виробничої діяльності. За спецводокористування без дозволу КСП АФ «Таврія» та КП СКГ «Схід» нарахована сума збитків в розмірі 11,773 тис. грн. та 3,162 тис. грн. відповідно. Матеріали передано в органи прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою пред’явлено позов про стягнення суми збитків, позов судом задоволено. За результатами перевірки і наданих приписів ЗАТ «Запорізькій залізорудний комбінат» розроблено ОВНС експлуатаційної та планувальної діяльності, пов’язаної з початком розробки Переверзівського залізорудного родовища, розроблено і представлено доповнення до програми моніторингу. За результатами перевірки і наданого припису ДП «Запорізький річковий порт» обладнано опорний пункт на узбережжі Каховського водосховища для спостереження небезпечних геологічних процесів при розробці Червонодніпровського родовища пісків. Проведені перевірки додержання особливих умов спеціальних дозволів (ліцензій) розробки Червонодніпровського родовища (будівельних пісків) та Оріхівського родовища (формувальних пісків). За звітний період розроблені екологічні картки і надані погодження на геологічне вивчення надр по об’єктам: «Пошуки сировини для виготовлення форстеритових вогнетривів в межах Камишевацького рудного поля (Запорізька область)», «Пошуково-оцінювальні роботи на ставроліт в межах Осіпенківської перспективної площі на території Запорізькій області», «Геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою Спаського проявлення пісків» в Мелітопольському районі, «Розвідка Корсарського залізорудного родовища». Розроблена екологічна картка і погоджена промислова розробка будівельного каменю родовища гранітів «Кам’яна могила». У сфері поводження з відходами інспекторським складом держуправління за 2006 рік виконано 321 перевірку, складено 211 протоколів, притягнуто до адміністративної відповідальності 210 осіб, оштрафовано на загальну суму 16,862 тис.грн. На виконання наказу Мінприроди України від 31.01.2006 №40 «Щодо виконання вимог природоохоронного законодавства в сфері поводження з відходами» та згідно графіку перевірок підприємств, що входять до сфери управління центральних органів виконавчої влади в 2006 р.: проведена повна перевірка КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат». При обстеженні території виявлено порушення правил складування відходів - змішування відходів з відходами, як вторинними ресурсами. По виявленим порушенням надані приписи та притягнуто до 127

адміністративної відповідальності 2 посадові особи по ст. 82-4 КУпАП на суму 102 грн; проведена повна перевірка ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». За виявлені порушення притягнуті до адміністративної відповідальності та оштрафовані дві посадові особи по ст.ст 82, 82 КУпАП на суму 119 грн.; проведена повна перевірка ЗДП «Кремнійполімер». За виявлені порушення притягнуті до адміністративної відповідальності та оштрафовані дві відповідальні особи по ст. 82 КУпАП на суму 170 грн. На ТОВ «Завод «Хіт Технологія» проведено перевірку по скарзі депутата Запорізької міськради. Встановлено несанкціоноване розміщення будівельних відходів на ґрунті та наявність відпрацьованих ртутьвміщуючих ламп в будівельних відходах. По виявленим порушенням надано відповідні приписи та притягнуто до адміністративної відповідальності 1 посадову особу по ст. 82 КУпАП та оштрафовано на суму 119 грн. По запиту податкової інспекції проведені перевірки ТОВ «Завод кольорових сплавів» та КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», встановлено перевищення лімітів на розміщення відходів. По виявленим порушенням надано відповідні приписи та притягнуто до адміністративної відповідальності 2 посадові особи по ст. 91,3 на суму 102 грн. Згідно листа Мінприроди фахівцями держуправління проведено перевірку ТОВ «Динаміка». Проведено обстеження двох складських приміщень, які експлуатує підприємство для зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин. Інформацію надано до Мінприроди. Інспекторами Держуправління проведено перевірку ТОВ «Ольф ЛТД» (полігони твердих побутових відходів № 1 та №2) в зв’язку з передачею полігонів від КАТП 082801 «Комунсантрансекологія» до ТОВ «Ольф ЛТД», так як згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.08.2005 № 299/2 «Про визначання суб`єкту, якому надається право на поводження з відходами» товариству з обмеженою відповідальністю «Ольф ЛТД» надане право на приймання, сортування, утилізацію, захоронення та переробку побутових відходів на полігонах №1 та №2, які розташовані у селищі Леваневського та в районі Нікопольського повороту, відповідно. На даний час полігон ТПВ № 2 майже заповнений та потребує розширення. Виконані перевірки складських приміщень з непридатними хімічними засобами захисту рослин Запорізького, Вільнянського, Новомиколаївського, Оріхівського, Кам’янко-Дніпровського, Великобілозерського та Веселівського районів. По виявленим порушенням надані відповідні приписи та притягнені до адміністративної відповідальності відповідальні посадові особи. Здійснено перевірку щодо стану зберігання порошку «Премікс», як небезпечної речовини. Відповідно протокольного рішення Міжвідомчої державної комісії з перевірки поводження з відходами і небезпечними хімічними речовинами, незаконно завезеними на територію України з інших держав, від 09.07.2005р. підготовлена інформація на обласну комісію по техногенній безпеці та надзвичайним ситуаціям.

128

За 2006 р. з метою державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду Держуправлінням проведено 4 рейдові перевірки в рамках операції «Первоцвіт – 2006». Складено 29 протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 88 ч. 2, вилучено 2327 букетів підсніжника складчастого та 1 букет цикламену Кузнєцова. Протоколи передані на розгляд до місцевих судів за місцем скоєння правопорушення. Під час проведення операції «Нерест – 2006» проведено 19 рейдових перевірок, під час яких виявлено 41 порушення. Складено 49 адміністративних протоколів, накладено штрафів на загальну суму 493 грн., вилучено 60 кг водних живих ресурсів; 104 сітки загальною довжиною 7 км 50 метрів, 2 "кружка" та 18 вентерів. Основними правопорушеннями на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду залишаються: незаконний лов риби, засмічення територій, захід в водні акваторії плавзасобів, відсутність межових стовпів, охоронних знаків, інформаційних щитів встановленого зразку. В області постійними лісокористувачами є лише лісогосподарські підприємства обласного управління лісового господарства. За звітний рік Державною інспекцією з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів в Запорізькій області проведено 44 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території області та м. Запоріжжя, складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 5 громадян, 5 справ було передано на розгляд до місцевих судів. За матеріалами, складеними стосовно незаконної рубки дерев вздовж автомобільної дороги у Новомиколаївському районі, за якими були нараховані збитки у сумі 18011,5 грн., прокуратурою району порушена кримінальна справа за ст. 247 Кримінального Кодексу України . Проведена перевірка призначення суцільних санітарних рубок на територіях природно-заповідного фонду місцевого значення в Хортицькому лісництві ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» та Куйбишевському лісництві ДП «Пологівське лісомисливське господарство». Проведено перевірку Новомиколаївського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» щодо виконання протипожежних заходів та ведення лісового господарства. Перевірено ведення лісового господарства на території зоологічного парку місцевого значення «Таврія», якому наданий державний лісовий фонд в оренду строком на 25 років. За результатами перевірки наданий припис щодо усунення недоліків. Спеціалістами Держуправління проводились перевірки дотримання громадянами вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а також дотримання вимог законодавства користувачами мисливських угідь при проведенні обліків мисливських тварин (табл. 14.2.). Результати здійснення Держуправлінням хіміко-аналітичного контролю 129

ґрунтів та відходів, якості водних ресурсів наведені в таблицях 14.3, 14.4. Характеристики встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовинах) за звітний період надані у таблиці 14.5.

130

Таблиця 14.1 Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з/п 1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

Найменування заходів 2 Обстежено об’єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн.. Стягнуто штрафів, тис.грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів, шт/грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про зупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Винесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Роки 2005 3 1549 10 11778 2830 4700 1377 117,390 93,037 170/963,896 140/360,900 6 20

2006 4 1503 8 12990 2637 4032 1297 110,878 94,653 188/21146,88 139/1261,711 6 -

-

-

125 106 17 2 910 390 69 451 1

118 100 15 3 803 396 108 299 1

34

56

3

8

Таблиця 14.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду № з/п 1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Найменування заходів 2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів На використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Роки 2005 3 66 76 4

2006 4 62 33 11

4/204

-

4/204 26/81,958 6/1,623

1/0,660 -

-

-

1

2

1

-

2

2

2

2

131

Таблиця 14. 3. Хіміко - аналітичний контроль ґрунтів та відходів Відібрано проб ґрунтів відходів 1 2

260

56

Всього відібрано та проаналізовано проб 3

Здійснено компонентовизначень 4

Кількість показників та забруднюючих речовин що визначалися 5

316

1894

18 - (рН, нафтопродукти, механічний склад, Fe, Со, Mn, Zn, Cu, Ni, Pb, Cd, Ca, Mg, Cl, Cr вал, Cr рух, , SO4 , NO3 ).

Кількість випадків перевищень ГДК чи кларків 6 22 – Cu 3– Ni 17– Cr 4 – Zn 7 – Mn 50 – Cd 11 – Pb 89 – Co 9 – Ca 8 – Mg 14 – Cl 45 – нафтопродукти

132

132

Таблиця 14.4. Хіміко - аналітичний контроль якості водних ресурсів

Назва водного об’єкту

1

Дніпровське водосховище

Каховське водосховище

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод тих, в яких встановлено перевищення разом нормативів ГДК ( категорія рибогосподарська ) 2 3

7

9

7

9

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин що визначалися

Кількість випадків з перевищенням ГДК ( категорія рибогосподарська )

4

5

6

21

40 (нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність)

7– азот амонійний 4– нітрити 21– сполуки заліза 21– сполуки марганцю 21– сполуки цинку 17– сполуки алюмінію 5– БСК5 16 – фосфати 16 – АПАР 1 нафтопродукти

27

40 (нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність)

5– азот амонійний 7– нітрити 27– сполуки заліза 27– сполуки марганцю 22– сполуки цинку 23– сполуки алюмінію 14– БСК5 27 – фосфати 21– АПАР 2 - нафтопродукти

8

24 (нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки свинцю, фосфати, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, кальцій, магній, натрій, калій, рН, температура)

довження таблиці 14. 4Каховське водосховище 2

2

8– сполуки заліза 8– сполуки марганцю 4– сполуки цинку 8– сполуки міді 8 – фосфати 8 – АПАР

133

133

р. Мокра Московка

р. Конка

р. Молочна

р. Обіточна

1

2

4

2

1

2

4

2

6

40 ( нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність )

6– азот амонійний 6– нітрити 6– сполуки заліза 6– сполуки марганцю 6– сполуки цинку 6– сполуки алюмінію 6– БСК5 6 – фосфати 6– АПАР 5 – нафтопродукти 6 – сполуки міді 5 – сполуки нікелю

7

40 ( нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність )

6– азот амонійний 3– нітрити 7– сполуки заліза 6– сполуки марганцю 6– сполуки цинку 6– БСК5 7 – фосфати 7– АПАР 4 – нафтопродукти 6 – сполуки міді

19

30 ( температура, запах, колір, прозорість, завислі речовини, розчинний кисень, рН, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, натрій, калій, жорсткість, сухий залишок, БСК5, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, фториди, перманганатна окислювальність, сполуки міді, сполуки хрому, сполуки заліза, сполуки марганцю, нафтопродукти, ХСК )

18– сполуки заліза 13– азот амонійний 15– нітрити 17– БСК5 19 – фосфати

8

24 (запах, рН, прозорість, завислі речовини, розчинний кисень, лужність, сульфати, кальцій, магній, хлориди, жорсткість, сухий залишок, БСК5, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, сполуки заліза, нафтопродукти, АПАР, ХСК, сполуки марганцю, сполуки міді, сполуки алюмінію )

1– сполуки заліза 2– сполуки міді 2– нітрити 2– БСК5 2 – АПАР

134

134

Таблиця 14. 5. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу ( по забруднюючих речовинах ) № з. п.

Назва забруднюючих речовин ( ЗР ), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду ( ГДВ )

Кількість, шт джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

встановлених на джерелах перевищень ГДВ разом

в тому числі до 2 разів

від 2 до 5 разів

від 5 до 10 разів

понад 10 разів

1

2

3

4

5

6

–

–

1

Вуглецю оксид

83

2

1

–

–

1

2

Пил

96

8

5

2

–

1

3

Сірководень

7

1

–

1

–

–

4

Хром (VI) та його сполуки

1

1

–

–

–

1

Разом

187

12

6

3

–

3

135 135

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 15.1. Удосконалення існуючих механізмів управління В 2001 році в Україні поетапно розпочалося впровадження нової системи регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно з новою редакцією Закону України “Про охорону атмосферного повітря”. В 2002 році постановою Кабінету міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 було затверджено Порядок проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи. В 2006 році впроваджено в дію нормативні документи стосовно нового механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: - наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 р. № 108 затверджено Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності; - наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.06.2006 р. № 309 затверджені Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01.08.2006 р. за № 912/12786; - наказом Мінприроди України від 30.05.2006 р. № 266 затверджені форми дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, дозволу про внесення змін до дозволу на викиди забруднюючих речовин та заяви на одержання дозволу на викиди. Впровадження нового механізму з видачі дозволів на викиди потребує вдосконалення, тому що залишається багато питань стосовно оформлення складу дозволу на викиди, документів, в яких обгрунтовуються обсяги викидів та залучення необхідних матеріалів до них. А також потребує доопрацювання відповідний програмний продукт.

15.2. Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення Держуправлінням у 2006 році надано до Мінприроди пропозиції стосовно внесення змін до наступних нормативно – правових документів:

136

- Постанови від 28 березня 2003 р. № 402 "Про внесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору"; - Водного кодексу України ( статті 1, 16, 25, 29, 32, 48, 49); - Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 15.12.94 № 116.; - Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.1995 р. № 37 та зареєстрованої Мінюстом України від 01.06.1995 р. №162/698). Розглянуто проекти «Екологічного паспорту області», «Інструкції про розроблення гранично допустимих скидів для об’єктів, що здійснюють скид зворотних вод до морів», «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та затвердження методик і такс щодо розрахунку розмірів відшкодування збитків», надано відповідні зауваження. За 2006 р. Держуправлінням у галузі регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, було виконано наступне: - розглянуто та узгоджено 657 звітів по проведенню пусконалагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні; - розглянуто 30 матеріалів по реєстрації пусконалагоджувальних організацій що виконують роботи на паливовикористовуючому обладнанні з видачею реєстраційних свідоцтв та дозволів на виконання цих робіт; - розглянуті матеріали по реєстрації 12 спецорганізацій з видачею реєстраційного свідоцтва на право проведення робіт по інвентаризації джерел викидів; - розглянуто та проаналізовано 7 матеріалів, які подаються лабораторіями підприємств, на виконання робіт по інвентаризації джерел викидів з видачею реєстраційних свідоцтв. На замовлення підприємств, спеціалістами Держуправління були розглянуті та проаналізовані наступні документи: - 110 матеріалів по нормативам викидів забруднюючих речовин; - 136 звітів по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; - 5 матеріалів по визначенню фонових концентрацій та по розрахунку фонових концентрацій; - 82 паспорти ГОУ; - 244 клопотання на видачу дозволів на викиди; - видано 244 дозволи на викиди забруднюючих речовин, з них 50 дозволів згідно Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108; - видано 18 дозволів на право проведення робіт по контролю “токсичності” та “димності” відпрацьованих газів автотранспорту.

137

За 2006 р. Держуправлінням було розглянуто 79 матеріалів підприємств, згідно яких 38 суб’єктів підприємницької діяльності поставлено на державний облік, 41 – знято з державного обліку. В 2006 році було видано 501 дозвіл на спецводокористування. З 1605 водокористувачів мали дозволи на спецводокористування 1142, що складає 71%. В дозволах на спецводокористування встановлювались ліміти забору, використання води та скиду забруднюючих речових. Об’єм самовільного забору води впродовж року не перевищив 0,2 % від загального. Труднощі у дозвільній роботі були викликані відсутністю затверджених нормативно – правових актів, пов’язаних з дотриманням Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321. Станом на 01.01.2007 на території області нараховувало 3092 водозабірних свердловини та 260 колодязів. На протязі 2006 р. пробурено 13 свердловин, виконано ліквідаційний тампонаж 6 непридатних до подальшої експлуатації свердловин, тимчасово законсервовано 12 свердловин. На території області дозвіл Мiнприроди України на роботи, пов'язанi з видобуванням пiдземних вод, мають 5 підприємств і органiзацiй. На протязі 2006 року 12 підприємств звернулись до Держуправління за погодженням клопотання на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами для видобування підземних вод. Держуправлінням видано їм екологічні картки. Інформація щодо дозвільної діяльності Держуправління стосовно водних ресурсів (дозволи на спецводокористування) наведена в табл. 4.7. В звітному році на виконання Постанови КМУ від 03.08.1998 р. № 1218 Держуправлінням видано 322 дозволи на розміщення відходів, погоджено 289 лімітів на утворення та розміщення відходів. Згідно постанови КМУ від 20.06.95 № 440 розглянуті заяви підприємств щодо видачі дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, на підставі яких за 2006 рік надано 32 дозволи. Продовжена робота з підприємствами власниками місць видалення відходів (МВВ) на виконання Постанови КМУ від 03.08.1998 № 1216 щодо розгляду паспортів місць видалення промислових та побутових відходів полігонів. За 2006 рік розглянуто 20 паспортів місць видалення відходів, які були затверджені обласною державною адміністрацією. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. № 1360 “Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” до списку підприємств, яким необхідно скласти реєстрові карти ОУВ внесено 145 підприємств. За 2006 рік були розглянуті матеріали інвентаризації відходів по семи підприємствам. В 2006 році за клопотанням ДП «Приморське лісове господарство» та Кирилівської селищної ради згідно затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України лімітів, було видано 2 138

дозвіли на використання природних ресурсів в межах ландшафтних заказників загальнодержавного значення «Коса Обіточна» та «Коса Федотова» відповідно. Також було видано користувачам мисливських угідь 3 дозволи на відстріл хижих та шкідливих тварин та 5 дозволів на проведення вибіркового діагностичного відстрілу диких мисливських тварин в межах територій та об’єктів природно – заповідного фонду загальнодержавного значення.

15.3. Стандартизація, метрологія охорони довкілля та природокористування Інформація відсутня.

15.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка ступеню екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах. За 2006 рік на державну екологічну експертизу надійшло 515 одиниць проектної документації. Після доопрацювання по зауваженням відділу позитивну оцінку отримано 424 проектів, повернено на доопрацювання 91(17,7 %). Відхилених від погодження проектів не має. Основні типові недоліки проектної документації: - матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище не відповідають вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Державні будівельні норми України. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд»; порушення вимог діючих нормативних документів, ДБН А.2.2-3-04 «Державні будівельні норми України. Склад, порядок розробки, узгодження проектної документації для будівництва», Водного Кодексу України (ст. 87, 88, 105), Змін № 10 до ДБН 360-92, ДБН А.2.2-1-2003 та інші; - не відповідність Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 30, 32, 33, 40, 51, 55, 60, 62): при проектуванні, розміщенні, будівництві, введені в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів не забезпечується раціональне використання природних ресурсів і дотримання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; - недотримання Закону України "Про екологічну експертизу" (ст. 8, 10, 13, 14, 15, 32, 35, 36) в частині: гласності екологічної експертизи, заяви про екологічні наслідки діяльності та спеціальних вимог до документації на об’єкти державної екологічної експертизи.

139

Таблиця 15.4.1. Еколого – експертна та погоджувальна діяльність у 2006 р. № з/п

1.

1.1.

1.2.

Виконання робіт

Загалом проведено експертиз, з них: у рамках комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено, кількість

Повернуто на доопрацювання/ негативно оцінено, кількість

Повернуто на доопрацювання / та оцінено негативно (%) від загальної кількості

515

424

91/-

17,7/-

98

92

6/-

6,1/-

417

332

85

20,4

140

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Розвиток сучасного суспільства вимагає усе більшого споживання природних ресурсів, що веде до їх виснаження. Соціальний прогрес значною мірою залежить від ефективності заходів щодо попередження і мінімізації негативних наслідків техногенного впливу на навколишнє середовище. Одним із механізмів оптимізації природогосподарювання та попередження негативних наслідків техногенного тиску є створення єдиної загальнодержавної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Державна система моніторингу України формується з урахуванням особливостей регіональних екосистем, з опрацюванням підходів щодо створення регіональних систем моніторингу. Реорганізація регіональних систем моніторингу довкілля з урахуванням сучасних вимог до системи моніторингу як до інформаційно-аналітичної системи потребує застосування системного підходу: обґрунтування структурної та логічної організації складових системи, автоматизації вимірів, оперативності обміну та оброблення даних, їх накопичення та збереження. Це обумовлює створення сучасної автоматизованої системи обміну та аналізу даних моніторингу, відповідних програмних комплексів, пов'язаних з вирішення інформаційних потреб суб'єктів, центрального банку даних, адекватним представленням інформації органам державної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Впровадження такої стратегії сприятиме підвищенню ефективності обґрунтування заходів щодо вирішення задач екологічної безпеки країни. Для забезпечення реалізації державної політики, щодо створення державної системи моніторингу довкілля в Україні, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області впроваджується єдина стратегія розвитку регіональної системи моніторингу довкілля Запорізької області, що забезпечує єдині стандарти та умови до розробки програмного забезпечення, яке використовується для ведення та зберігання екологічної інформації і надає можливість поєднання програмних комплексів в єдину інформаційну систему, забезпечуючи узгодженість взаємодії між державними суб’єктами моніторингу довкілля. Спираючись на постанову Кабінету Міністрів України від 30.03.98 №391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", за ініціативи Держуправління, Запорізької облдержадміністрації, органів місцевого самоврядування м. Запоріжжя, розроблена та затверджена рішенням Запорізької обласної Ради від 27.07.2001 №2 Програма моніторингу довкілля Запорізької області, яка була першою і тривалий час єдиною регіональною Програмою моніторингу в Україні. Програма спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони довкілля та надає етапи вдосконалення системи моніторингу довкілля Запорізької області.

141

Серед пріоритетних напрямків заходів програми моніторингу є: • удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля та розвиток незалежних від природокористувачів автоматизованих систем спостережень джерел забруднення довкілля; • впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; • інформаційна підтримка управління на засаді комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля. Функціонування обласної системи моніторингу довкілля структурно складається з регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ) та з комунікаційно зв’язаними з ним локальними системами установ, організацій та підприємств, які виступають суб’єктами моніторингу довкілля в Запорізькій області та проводять спостереження за станом складових довкілля, охоплює ландшафтні райони у межах адміністративних кордонів області та існуючої системи галузевих систем моніторингу суб’єктів державного управління і базується на принципах самостійності її суб'єктів у прийнятті природоохоронних управлінських рішень. Комплексний аналіз природоохоронної діяльності організацій та установ Запорізького регіону (інших регіонів країни) засвідчив, що у регіональній системі моніторингу довкілля головними суб'єктами виступають організації що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища, контроль та санітарноепідеміологічний нагляд за об'єктами, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля (Держуправління, ОблСЕС, Обласний центр з гідрометеорології, інші). Організації які є учасниками моніторингу здійснюють координацію і контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності на підвідомчий їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення (Облдержадміністрація, райдержадміністрації, органи місцевого самоврядування, облпрокуратура, інші). Природокористувачі, що впливають на стан довкілля викидами, скидами, відходами своєї виробничої діяльності (таблиця №16.1). Для організації цілеспрямованої роботи між суб'єктами регіональної системи моніторингу навколишнього середовища Держуправлінням розроблене й затверджене розпорядженням голови облдержадміністрації від 09.06.2004 №244 Положення про територіальну Міжвідомчу комісію з питань моніторингу навколишнього середовища й затверджений її персональний склад та “Положення про інформаційну взаємодію суб'єктів моніторингу навколишнього природного середовища по Запорізькій області”. Перелік установ, організацій та підприємств, які виступають суб’єктами природоохоронної діяльності та системи моніторингу довкілля Запорізької області, представлені у таблиці №16.2.

142

1.

2.

3.

4.

З метою централізованого об'єднання даних моніторингу і надання узагальненої інформації державним керівним установам, був створений центральний банк даних (ЦБД) моніторингу довкілля, який ґрунтується на базі РІАЦ при Держуправлінні, основою наповнення ЦБД є інформаційноаналітичні данні спостережень за станом складових довкілля (таблиця №16.3). Можна виділити декілька груп по цілям доступу до інформації ЦБД: Суб'єкти моніторингу з метою внесення своїх даних у відповідні розділи ЦБД РІАЦ моніторингу, а також одержання необхідної інформації з інших розділів бази; Органи державної влади, органи місцевого самоврядування з метою аналізу оперативної ситуації, отримання аналітичної та прогнозної інформації для підтримки прийняття управлінських рішень; Наукові заклади з метою проведення комплексної оцінки, моделювання та прогнозування стану природних об'єктів; Широкі кола вітчизняної і міжнародної громадськості для одержання об'єктивної й оперативної екологічної інформації. У РІАЦ моніторингу інформація, що надходить від суб'єктів, проходить первинну обробку, структурується по розділам баз даних з подальшою можливістю відображення на ВЕБ-сайті Держуправління (www.zdn.gov.ua). ВЕБ-сайт є складовою інформаційного забезпечення системи та служить для інформування про стан навколишнього природного середовища регіону, оперативного доступу до довідкової, статистичної, аналітичної інформації системи. Користувач інформації може вибрати відповідний природний об'єкт або суб'єкта, виконати запит та отримати дані у табличному або графічному вигляді. До системи моніторингу підключається розділ дозвільно-інспекційної діяльності суб'єктів моніторингу (ліміти та дозволи на використання природних ресурсів, результати перевірки підприємств, накладені штрафи, виявлені збитки навколишньому середовищу тощо). В ході проведених досліджень по розробці інформаційних складових системи моніторингу визначено загальні функції суб'єктів моніторингу. Насамперед це автоматизоване ведення журналів спостережень, формування та передача даних спостережень до центральної бази даних (ЦБД) системи, отримання первинних та аналітичних даних від інших суб'єктів. Виходячи з того, що система моніторингу довкілля є багатоцільовою системою, яка містить великі обсяги різноманітної інформації структурування її за інформаційно-логічним принципом дозволило відокремити різні завдання і притаманну їм інформацію по структурних блоках. Кожний структурний блок з інформаційної точки зору вирішує функції збору, оброблення та зберігання відповідної інформації. Система моніторингу являє собою декілька функціонально взаємодіючих підсистем:

143

підсистема збору інформації від суміжних систем моніторингу, включаючи відомчі, вхідного контролю інформації, її попереднього опрацювання і накопичення; підсистема координації і системного забезпечення регіональної мережі екологічної інформації; регіональний банк екологічної інформації, що складається з підсистем оброблення даних за предметними областями моніторингу: стан атмосферного повітря, стан поверхневих вод, стан підземних вод, стан земельних і біологічних ресурсів, стан лісів, вплив техногенних об'єктів тощо; підсистема моделювання і прогнозування розвитку екологічної ситуації в регіоні; підсистема кризового моніторингу з відстеженням та прогнозуванням надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; підсистема інформаційної підтримки планування і управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю. Одним із поточних питань є визначення функцій програмного забезпечення (ПЗ) автоматизованого робочого місця (АРМ) кожного суб'єкта моніторингу, де докладно визначаються його інформаційні ресурси у підсистемі, яка розглядається. Узагальнюються потреби до ПЗ усіх суб'єктів відповідної підсистеми. Розробляється структура баз даних та структура запитів до ЦБД РІАЦ моніторингу. Успішне впровадження ПЗ у суб'єктів моніторингу залежить від зацікавленості фахівців природоохоронних організацій, що обумовлює виконання функцій ПЗ, необхідних фахівцям у їх повсякденній роботі. Можна виділити декілька загальних вимог до створення ПЗ суб'єктів моніторингу: 1. Ідентичність електронних журналів тим, які ведуть фахівці природоохоронних організацій у своїй повсякденній роботі, що дозволяє їм швидше оволодіти навичками роботи з програмою; 2. Зручний інтерфейс, що використовується як при введенні первинних даних результатів досліджень, так і при отриманні звітної інформації. Практично заносити до електронного журналу потрібно тільки визначені концентрації забруднюючих речовин (ЗР), інші дані, як то: точки відбору проб, створи, назви інгредієнтів вибираються зі списків довідників; 3. Гнучка система запитів дозволяє фахівцям отримати різноманітні звіти щодо результатів досліджень за вмістом ЗР у природних об'єктах за будьякий проміжок часу як по окремих постах, точках або створах (вертикалях в створі), так і узагальнені звіти по перевищенню ГДК, або порівняльні характеристики забруднення за кілька різних термінів. Автоматизована система обміну та аналізу даних моніторингу довкілля створюється поетапно - підсистема за підсистемою (підсистема атмосферного повітря, підсистема поверхневих вод суші та морських вод, підсистема стану земель, тощо). Кожна з підсистем складається з підпорядкованих функціональних елементів - процедур прийому передачі 144

даних, накопичення, збереження, оброблення, аналізу, представлення інформації як на АРМі суб'єкта, так і в РІАЦ моніторингу. На сьогодні в Запорізькому регіоні опрацьовано інфраструктури автоматизованого обміну даними на основі підсистем моніторингу поверхневих вод та атмосферного повітря області, згідно із затвердженими регламентами, які були розроблені в рамках реалізації Програми моніторингу довкілля Запорізької області за ініціативою Держуправління: - “Регламент автоматизованого обміну даними в підсистемі моніторингу атмосферного повітря системи моніторингу навколишнього середовища Запорізької області”; - “Регламент автоматизованого обміну даними в підсистемі моніторингу ". В таблиці №16.4 представлені суб’єкти моніторингу які співпрацюють з Держуправлінням в рамках наповнення ЦБД РІАЦ відповідно до регламентів і були забезпечені комп’ютерною технікою та необхідним програмним забезпеченням. Усі дані, що збираються у РІАЦ моніторингу, служать джерелом інформації для комплексної оцінки стану довкілля та прогнозування його змін під впливом техногенного навантаження, які проводяться за допомогою сертифікованих методик з залученням геоінформаційних технологій. Подальший розвиток інформаційної системи передбачає створення незалежної від природокористувачів системи автоматизованого контролю промислових викидів в атмосферне повітря у м. Запоріжжя, яка складається з двох етапів, де перший етап є підготовчим етапом для впровадження другого. Для організації наукового підходу в запровадженні цього заходу Державним управлінням були залученні організації для проведення науководослідних робіт і формування вимог до інформаційно-аналітичної системи. На фінансування цього заходу в 2006 році були виділенні кошти з державного фонду – 250 тис. грн., і в 2007 році з обласного фонду – 284 тис. грн. За рахунок цих коштів були проведені науково-дослідні роботи за наступними напрямками: 1. Попереднє обстеження визначення існуючого стану моніторингу викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел (створення центру контролю за викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел); 2. Оцінка необхідного рівня охоплення об’єктів (реалізація заходів по проекту безперервного контролю викидів забруднюючих речовин на підприємствах м. Запоріжжя); 3. Аналіз національного законодавства в сфері моніторингу викидів забруднюючих речовин. Також були розроблені технічне завдання «Система контролю викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел у м. Запоріжжі» і технічний проект «Обмежена кількість функціональних модулів першого етапу системи контролю викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел м.Запоріжжя». Взагалі на виконання обласної Програми моніторингу довкілля, по передбаченим заходам було профінансовано 944,646 тис. грн. (табл. 16.5).

145

Аналіз планових витрат на реалізацію завдань Програми показує, що найбільшими за обсягом (61,58% вартості усього комплексу заходів) є витрати на роботи, пов'язані з удосконаленням мереж спостережень за станом складових довкілля та розвиток незалежних від природокористувачів автоматизованих систем спостережень за джерелами забруднення довкілля.

146

Таблиця 16.1. Основні показники впливу на природне середовище підприємств-забруднювачів № з/п

Підприємство

1.

ВАТ «Запоріжсталь» ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» ВАТ «ЗФЗ» ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» ВАТ «Дніпроспецсталь» ВАТ «Український графіт» ВАТ «Запоріжвогнеупор» ДП «Кремнійполімер» ВАТ «Запоріжстеклофлюс» КП «ЗТМК» Бердянське ВАТ «Азовські змастила й масла»

82,5086

Викиди Відсоток від обласних обсягів Металургія 31,5 %

73,7

8,5 %

1762,4

55,6 %

12,1559

4,6 %

14,3

1,7 %

355,065

11,2 %

31,7894 7,1767 3,4088 2,3573 1,2549 0,5419 0,3559 0,9009

12,1 % 2,7 % 1,3 % 0,8 % 0,5 % 0,2 % 0,1 % 0,3 %

0,008 0,097 8,65 0,003 1,0 2,06

0,01 % 1,0 % 0,1 % 0,24 %

335,21

10,6 %

147,1 11,434

4,6 % До 1 %

6,45

0,2 % До 1 % 0,7 %

0,1838

0,07 %

-

-

До 1 %

12.

ВАТ «Запоріжкокс»

5,8365

-

До 0,2 %

13.

Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»

98,0433

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

14 КП "Водоканал " м.Запоріжжя Усього по основних забруднювачах: Усього по Запорізькій області:

Тисяч тонн

246,512 261,974

Скидання стічних вод Відсоток від Млн. м3 обласних обсягів

Коксохімія 2,2 % 0,008 Енергетика 37,4 % Житлово-комунальне господарство 104,56 204,4 498,1

Розміщення відходів Відсоток від Тисяч тонн обласних обсягів

22,901

-

256,9

8,1 %

12,0

256,9 2897,46

8,1 %

147

147

Таблиця № 16.2. Перелік регіональних суб’єктів моніторингу Запорізької області Перелік регіональних суб’єктів моніторингу Запорізької області 1. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області 2. Головне управління економіки облдержадміністрації.

3. Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації.

4. Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації.

5. Відділ містобудування та архітектури облдержадміністрації.

6. Головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації.

7. Запорізьке обласне управління земельних ресурсів.

8. Управління з питань екології Запорізької міської ради.

9. Райдержадміністрації.

10. Міськвиконкоми міст обласного значення.

11. Запорізька державна обласна санітарно-епідеміологічна станція.

12. Запорізький обласний центр з гідрометеорології.

13. Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства.

14. Запорізьке регіональне управління водних ресурсів.

15. Запорізька філія інституту землеустрою Української Академії аграрних наук.

16. Запорізький державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції.

17. Запорізька обласна станція захисту рослин.

18. Запорізьке державне лісогосподарське об’єднання “Запоріжжяліс”.

19. Обласне комунальне підприємство “Облводоканал”.

20. Державне комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя.

21. Міськводоканали населених пунктів Запорізької області.

22. Бердянська комплексна гідрогеологічна і інженерно-геологічна партія.

23. Великобілозерська геолого-розвідувальна експедиція.

24. Запорізький державний центр стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України.

25. Запорізьке обласне управління статистики.

26. Прокуратура Запорізької області.

148

Таблиця № 16.3. Суб'єкти державного екологічного моніторингу й число пунктів спостереження №

1 1 1.2

Суб'єкт екологічного моніторингу/орган керування/

Атмосферне повітря 3 -

4.2 5 5.1

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області Бердянська комплексна гідро-геологічна й інженерно-геологічна партія МНС України Запорізький обласний центр по гідрометеорології Державний комітет з питань будівництва, архітектури й житловокомунального господарства Запорізьке обласне комунальне підприємство "Запоріжводоканал" Запорізький КП "Водоканал" Державний комітет України по водному господарству Запорізьке обласне виробниче управління меліорації й водного господарства Запорізьке регіональне управління водних ресурсів Міністерство охорони здоров'я Запорізька обласна санітарно – епідеміологічна станція

5.2

Запорізька міська санітарно – епідеміологічна станція

7 7.2

Міністерство аграрної політики України Запорізький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції

1.3 2 2.1 3 3.1 3.2 4 4.1

Середовище, що контролюється, і кількість точок спостережень Поверхневі води Промислові Річки й водоймища Морські води викиди в Підземні Джерела Джерела атмосводи скидань скидань інші інші ферне стічних стічних вод повітря вод 4 5 6 7 8 9 185 134 18 27

Ґрунти

10 33

-

185

134

18

-

-

12

33

8 8

5 5

-

20 20

-

-

15 5 5

-

4

-

4

7

-

-

12

3

4 -

-

4 137

1 6 -

-

-

12 842

3 5365

-

-

-

-

-

-

850

543

-

-

71 66

11 122 122

2 2

37 37

1113 1113

1350 1350

-

-

5 -

95

-

-

84

44

-

-

-

95

-

-

84

44

149

149

Таблиця №16.4. Суб’єкти моніторинг,у які забезпечені комп’ютерною технікою та спеціалізованими програмними засобами Суб’єкти моніторингу які забезпечені комп’ютерною технікою та спеціалізованими програмними засобами для наповнення екологічною інформацією бази даних РЦМ 1. Головне управління економіки облдержадміністрації 2 Головне обласне управління статистика в Запорізькій області управління 3 Обласне управління водного господарства та меліорації в Запорізькій області 4 Обласна санітарно-епідеміологічна станція 5 Міська санітарно-епідеміологічна станція 6 Запорізький обласний центр з гідрометеорології 7 Головне управління з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 8 Запорізьке управління водних ресурсів

Таблиця №16.5. Фінансування Програми моніторингу довкілля Запорізької області 2001 Держ. Обл. фонд фонд 35,0

2002 Держ. Обл. Фонд фонд 25,0

Профінансовано , тис. грн..

2003 2004 Держ. Обл. Держ. Обл. фонд фонд фонд фонд 99,9 49,974

2005 Держ. фонд -

Обл. фонд 29,3

2006-2007 Держ. Обл. фонд фонд 250,0 458,472

150

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Для здійснення управління в сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні користуються досить широким набором інструментів екологічної політики: нормативно-правовими, економічними, інформаційними, просвітницькими, та іншими. Нормативно-правові інструменти встановлюють нормативні вимоги для підприємств-забруднювачів (стандарти та дозволи, як інструменти досягнення дотримання стандартів). Для спонукання та стимулювання підприємств щодо дотримання природоохоронних вимог використовуються також такі інструменти, як моніторинг довкілля, звітність, інспекційні перевірки та санкції та порушення природоохоронного законодавства, застосування норм відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю. Вагомим інструментом є еколого-експертна діяльність та оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) нових джерел забруднення. Економічні інструменти мають на меті підвищувати вартість екологічно шкідливої діяльності, стимулювати і заохочувати таку поведінку підприємств-забруднювачів, що сприяє захисту довкілля. Такими економічними інструментами є збори за забруднення довкілля та платежі за використання природних ресурсів, а також фінансова підтримка з бюджету природоохоронної діяльності підприємств-забруднювачів, направленої на зменшення та попередження забруднення. Теперішнім часом Міністерство охорони навколишнього природного середовища України робить важливі кроки у реформуванні інструментів екологічної політики та відповідної нормативно-правової бази. Держуправління екології та природних ресурсів в Запорізькій області постійно приймає участь в законотворчій діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, та надає пропозиції щодо удосконалення інструментів екологічної політики. Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» джерелами бюджетного фінансування природоохоронної діяльності є збори за забруднення навколишнього природного середовища, які надходять до спеціального фонду бюджетів - фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) всіх рівнів (Державного, обласного, місцевих на рівні села, селища, міста), та збори за спеціальне використання природних ресурсів, які надходять до загального фонду бюджетів відповідного рівня. До 2007 р. до місцевих фондів ОНПС за місцем заподіяння шкоди також надходили в повному обсязі грошові стягнення за шкоду, нанесену порушенням природоохоронного законодавства. Адміністративні стягнення (штрафи) в повному обсязі надходять до загального фонду Державного бюджету.

151

За даними Головного фінансового управління облдержадміністрації в 2006 р. до загального фонду зведеного бюджету області надійшло 68 613,8 тис.грн (проти 62 453,4 тис.грн. в 2005р.) платежів за використання природних ресурсів, у тому числі: до державного бюджету – 64 896,27 тис.грн, або 94,6 % (в 2005р. – 58 807,7 тис.грн), до місцевого - 3 717,6 тис.грн, або 5,4 % (в 2005р. – 3 645,7 тис.грн). Поресурсно це складає відповідно: збір за спеціальне водокористування: до державного бюджету – 57 432,2 тис.грн, до місцевих бюджетів –28,5 тис.грн; плата за користування надрами: до державного бюджету – 7256,4,0 тис.грн, до місцевих – 3 685,6 тис.грн; збір за спеціальне використання лісових ресурсів: до державного бюджету – 0 , до місцевих – 3,5 тис.грн; плата за спеціальне використання рибних та інших природних ресурсів: до державного бюджету – 207,6 тис.грн, до місцевих – 0. Надходження плати за землю до місцевих бюджетів в 2006 р. склали 129 604,9 тис.грн. (проти 117 974,235 тис.грн в 2005р.). Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти від зборів за спеціальне використання природних ресурсів, плата за землю є джерелами фінансування робіт по відтворенню та підтриманню природних ресурсів у належному стані, проте оскільки ці платежі надходять до загального фонду бюджету та не мають цільового призначення, фінансування відповідних природоохоронних заходів із загального фонду бюджету області практично не здійснюється. Зважаючи на важливість цих заходів для збереження довкілля, значна їх частина планується і фінансується з цільових фондів - місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що зменшує їх потенційну ефективність та фінансову спроможність для фінансування заходів зі зменшення забруднення довкілля. Згідно з Постановою КМУ від 1 березня 1999р. № 303 та змінами до неї, внесеними Постановою КМУ від 21.07.2005 № 626, нормативи збору за забруднення в 2006 році проіндексовані з коефіцієнтом 2,373 (базовий період – 2004р.). В результаті цього надходження від зборів за забруднення до фондів ОНПС всіх рівнів в порівнянні з 2005 роком зросли в 1,62 рази і склали 61 105,3 тис.грн. Надходження від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності до місцевих фондів за місцем заподіяння шкоди в 2006 році склали 579,7 тис.грн, з яких найбільші стягнення (478,3 тис.грн) надійшли до міського фонду м.Запоріжжя. Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" змінилося процентне співвідношення розподілу коштів від зборів за забруднення, що перераховуються до Державного та місцевих фондів ОНПС. З 2006 р. до Державного фонду надходить 65 % коштів зборів за забруднення (проти 30 % в минулі роки), а до місцевих фондів - 35 % (проти 70 %), у тому 152

числі до обласного фонду – 25 %, до місцевих фондів на рівні села, селища, міста – 10 % (проти 50 % та 20 % відповідно). Враховуючи вищезазначене, надходження коштів від зборів за забруднення навколишнього природного середовища в 2006 році розподілилися наступним чином: - до Державного ФОНПС – 39 718,5 тис. грн (проти 11 317,7 тис.грн в 2005р.); - до обласного ФОНПС – 15 276,3 тис.грн (проти 18 862,8 тис.грн в 2005р.); - до місцевих ФОНПС на рівні села, селища, міста – 6 110,5 тис.грн (проти 7 545,2 тис.грн в 2005р.). Збільшення надходжень до фондів охорони навколишнього природного середовища в 2006 році пов’язане як з індексацією нормативів сплати збору, так і зі збільшенням кількості платників збору за забруднення та поверненням заборгованостей минулих років. За даними Державної податкової адміністрації в Запорізькій області станом на 01.01.2007р. на території Запорізької області зареєстровані та сплачували збір за забруднення 7599 платників збору за забруднення (юридичних та фізичних осіб), що на 186 більше, ніж в 2005р. Таблиця 17.1. Надходження збору за забруднення у фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів і заборгованість по збору (млн.грн) Сума збору за забруднення, що була фактично сплачена Сума заборгованості по збору за забруднення

2000 8,7

2001 11,5

2002 12,7

2003 16,6

2004 22,7

2005 37,7

2006 61,1

3,6

5,2

11,4

17,2

22,7

15,2

1,4

Зменшення в 2005-2006 роках заборгованості по збору за забруднення відбулося в основному за рахунок погашення заборгованості Запорізької ТЕС ВАТ "Дніпроенерго" (в 2005 році підприємство сплатило податковий борг минулих років на суму 7 481,1 тис.грн, в 2006 році - податковий борг на суму 12 402,4 тис.грн). Боржниками на кінець 2006 року залишилися в основному комунальні підприємства області.

17.2 Стан фінансування екологічної галузі В сучасних умовах складного економічного стану більшості підприємств області для вирішення нагальних екологічних проблем необхідне залучення всіх можливих джерел фінансування на виконання пріоритетних природоохоронних заходів, в першу чергу передбачених державними та регіональними природоохоронними програмами. У 2006р. для фінансування капіталомістких природоохоронних заходів залучались кошти Державного бюджету, власні кошти підприємств, іноземні інвестиції, кошти місцевих бюджетів, у тому числі фондів охорони навколишнього природного середовища. За даними Головного управління статистики в Запорізькій області по колу звітувавших підприємств за формою 1-екологічні витрати впродовж 153

2006 року підприємствами, організаціями та установами області усіх форм власності на охорону навколишнього природного середовища (поточні та капітальні витрати) було фактично витрачено 512,8 млн.грн (у 2005 році – 84,2, у 2004 році – 339,1 млн.грн). У загальному обсязі витрачених коштів капітальні інвестиції склали 23,6% (121,0 млн.грн), поточні витрати – 76,4% (391,8 млн.грн). Значну часту (71,1%, або 86,0 млн.грн) у загальній сумі фактично витрачених капітальних інвестицій становили інвестиції на охорону атмосферного повітря. На очищення зворотних вод та поводження з відходами витрачено відповідно 22,9 та 10,6 млн.грн або 18,9% та 8,8%. На захист і реабілітацію грунту, підземних і поверхневих вод за звітний рік витрачено 735,1 тис.грн, або 0,6% капітальних інвестицій, на збереження біорізноманіття і середовища існування, на радіаційну безпеку (за винятком заходів для запобігання аварій і катастроф) та на інші напрямки природоохоронної діяльності – 737,7 тис.грн, або 0,6%. Основним джерелом інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 114,0 млн. грн. Основна частка капітальних інвестицій на всі види витрат (101,3 млн.грн, або 83,7% загальної суми по області) належить підприємствам та організаціям міста Запоріжжя, на місто Енергодар припадає лише 7,6% інвестицій (9,2 млн.грн). Таблиця 17.2.1 Інвестиції в основний капітал (капітальні вкладення) на охорону навколишнього середовища (млн.грн.) Україна

1995* 24665,5

2000 372,6

2001 468,6

2002 518,5

2003 864,3

2004 1483,2

2005 1463,3

Запорізька область

1870,8

27,2

45,8

48,2

103,2

338,2

82,9

7,6

7,3

9,8

9,3

11,9

22,8

5,7

% Запорізької області від показників по Україні

2006 2449,1** 1995,4*** 139,1** 121,0***

*- млн. крб **- за формою №2-інвестиції (з врахуванням ПДВ). Без ПДВ – 2130,7 млн.грн по Україні та 121,0 млн.грн по Запорізькій області ***- за новою формою №1-екологічні витрати

Таблиця 17.2.2 Капітальні інвестиції на охорону навколишнього середовища за джерелами фінансування у всіх секторах(за ф.1-екологічні витрати) (у фактичних цінах; тис. грн.) Запорізька область у тому числі: Кошти державного бюджету Кошти місцевих бюджетів Власні кошти підприємств й організацій Інші джерела

1995* 1870788

2000 27174

2001 45776

2002 48171

2003 103228

2004 338204

2005 82980

2006 121009

390671

728

4294

3079

1256

466

7036

374700

1480117

1426 23553

2247 38376

5874 39218

12092 86207

9677 328056

6668 69276

2837 113956

-

1467

859

-

3673

5

-

3842

* млн. крб.

154

За даними, предоставленими підприємствами – основними забруднювачами, найбільші капітальні вкладення в сфері охорони атмосферного повітря освоєні за рахунок власних коштів по наступним природоохоронним заходам: ВАТ “Запоріжсталь”. "Аспірація хвостових частин агломашин №№ 1 - 6 та місць перевантаження агломерату в хопери". Термін виконання - 2007 рік. За даними підприємства в 2006 р. фактично освоєно – 39 924,0 тис. грн; будівельна готовність - 65 %. Очікуване зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу по завершенні заходу - 2500 т/рік. "Заміна двох печей ливарного цеху з будівництвом систем аспірації". Термін виконання - 2010 рік. В 2006 р. фактично освоєно – 1 212,0 тис грн; будівельна готовність - 100 %. Фактичне зниження викидів забруднюючих речовин 26,0 т/рік. "Будівництво блоку розділення повітря". Термін виконання - 2007 рік. В 2006 р. фактично освоєно – 45 856,0 тис грн; будівельна готовність - 76 %. ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”. "Реконструкція газоочисних споруд руднотермічних печей кремнію № 1, № 2 з будівництвом рукавних фільтрів типу ФРІР". Термін виконання 2006 рік. В 2006 р. фактично освоєно – 830,15 тис. грн; будівельна готовність - 76 %. Очікуване зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу 190 т/рік. В 2006 році печі РТП № 1 та РТП № 2 законсервовані. ВАТ “Запорізький завод феросплавів”. “Цех № 4. Реконструкція печей № 31-38 та газоочисних установок”. Термін виконання - 2010 рік. Капвкладення склали 286,0 тис. грн. Заплановане зниження викидів забруднюючих речовин - 256,1 т/рік. Розроблено проект техніко-економічного розрахунку (обґрунтування). КП “Запорізький титано-магнієвий комбінат”. "Будівництво газоочистки переділу електричного магнію цеху № 7". Термін виконання - 2010 рік. В 2006 році фактично освоєно – 69 000,0 тис грн; будівельна готовність - 25 %. Розроблений техрегламент оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Очікуваний ефект від виконання запланованих заходів по зниженню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає - 3025,1 т/рік, фактичний ефект буде визначено наприкінці 2007 р. На протязі 2006 р. природоохоронні роботи велися на 6 підприємствах міста Запоріжжя, які відносяться до переліку екологонебезпечних об’єктів України. Із 8 запланованих повітряохоронних заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 4 входять до “Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010рр.”. Згідно додатково запланованих на 2006 р. повітряохоронних заходів та згідно заходів, вказаних в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підприємствами виконано два повітряохоронних заходи на двох підприємствах міста, а саме: ЗДП “Кремнійполімер.

155

Підприємством здійснена заміна фільтрів в апаратах очистки газів (витоки № 165 - 166). Термін виконання - 2006 рік. Профінансовано 0,37 тис. грн. Будівельна готовність - 100 %. ВАТ “Запоріжвогнетрив”. Підприємством здійснена модернізація системи управління живлення електрофільтрів обертових печей № 1, 2 шамотнообжигового цеху. Термін виконання - 2006 рік. Профінансовано 220,0 тис. грн. Будівельна готовність 100 %. Зниження викидів шкідливих речовин склало 53,0 т/рік. Зі збільшенням надходжень фонди охорони навколишнього природного середовища стають все більш вагомим джерелом фінансування природоохоронної діяльності. Таблиця 17.2.3 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № з.п.

1 1.

2.

3.

4.

5.

Рік

Обіг коштів 2 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Використано коштів – всього фактично касове виконання % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 +дані п.2) х 100

2003 4 491,8 8271,3 4,4 8758,7 8758,9

2004 5 4,4 11332,2 49,8 11286,8 11286,8

2005 6 49,79 18917,9* 6605,9

2006 6 6605,9 15276,3 5451,8

12361,8

16430,5

99,9

99,6

65,2

75,1

* - у тому числі 55,152 тис.грн – вартість матеріалів, отриманих обласним УКБ від міськвиконкому м.Запоріжжя на природоохоронні заходи

Таблиця 17.2.4 Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто, район) фондів охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № з.п.

Обіг коштів

1 1.

2.

3.

2 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Використано коштів – всього фактично касове виконання % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 +дані п.2) х 100

4.

5.

Рік 2003 4 794,3 3309,9 736,6 3367,6 3679,9

2004 5 736,6 4848,8 998,9 4586,5 4586,5

2005 6 1032,2 8008,5 3930,2

2006 6 3930,2 6690,2 4470,0

5110,5

6150,4

82,1

82,1

56,5

58

Таким чином, використано в звітному році з місцевих екофондів на природоохоронні заходи 22 580,95 тис. грн, що більше, ніж обсяги використання попереднього року, на 5 108,7 тис. грн. Залишок коштів, не використаних на кінець року з місцевих екофондів, склав суму 9 921,8 тис.грн (проти 10 536,1 тис.грн. в 2005р.). Фінансування з обласного фонду ОНПС по напрямкам природоохоронної діяльності розподілилось наступним чином: 156

- на заходи зі зменшення забруднення водних ресурсів (будівництво очисних споруд та каналізаційних мереж) та запобігання негативному впливу відходів на довкілля – 49 % (8071,8 тис.грн); - на заходи з раціонального використання природних ресурсів та підтримання їх в належному стані (створення захисних насаджень на еродованих землях, заходи з берегоукріплення, попередження підтоплення земель, паспортизація малих рік, створення прибережних захисних смуг та винесення в натуру водоохоронних зон, будівництво парку) – 47% (7756,1 тис.грн); - інші природоохоронні заходи (впровадження обласної програми моніторингу довкілля, оснащення природоохоронних організацій та органів СЕС обладнанням, заходи з пропаганди охорони навколишнього середовища) – 4% (602,6 тис.грн). Виходячи із значення стану водних ресурсів для забезпечення нормальної життєдіяльності населення області, значні вкладення бюджетних коштів в звітному році були направлені на зменшення забруднення водних ресурсів. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було профінансовано 10 водоохоронних заходів, спрямованих на зменшення забруднення шляхом будівництва та реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж. Найбільш значні вкладення коштів в цьому напрямку були направлені на виконання таких водоохоронних заходів: - реконструкція споруд по обробці осаду центральних очисних споруд №2 (ЦОС-2) м.Запоріжжя (1150,2 тис.грн); - будівництво очисних споруд Біленьківської виправної колонії № 99 Запорізького району (873,13 тис.грн.); - реконструкція станції біологічної очистки стічних вод продуктивністю 700 куб.м/добу Кам"янської виправної колонії № 101 (99,9 тис.грн); - розширення та реконструкція очисних споруд каналізації м. Кам’янка–Дніпровська (385,7 тис.грн); - реконструкція діючих каналізаційних мереж і споруд обласного клінічного комплексу по Оріхівському шосе, 10 у м. Запоріжжі (1217,0 тис.грн); - реконструкція очисних споруд каналізації у м.Приморськ (1342,3 тис.грн); - реконструкція каналізаційного колектора в с.Новогорівка Токмацького району (161,0 тис.грн); - реконструкція каналізаційних очисних споруд психоневрологічного інтернату в с. Веселе Запорізького району (659,0 тис.грн). Найбільш суттєві капітальні вкладення з міських фондів ОНПС по напрямку охорони водних ресурсів від забруднення були здійснені у м.Запоріжжя (1408,7 тис.грн), та у м.Енергодар (471,0 тис.грн).

157

В сфері раціонального використання водних ресурсів та підтримання їх в належному стані за кошти обласного фонду виконане наступне: - виготовлена проектна документація по створенню прибережних захисних смуг по р. Молочній в межах Мелітопольського району (279,7 тис.грн); - виконано 2 етап проекту винесення в натуру межі водоохоронної зони р.Дніпро в межах м.Запоріжжя (169,4 тис.грн); - паспортизовані малі річки Янчекрак та Карачекрак (47,2 тис.грн). Заходи з раціонального використання земельних ресурсів за кошти обласного фонду в 2006 р. профінансовано в сумі 5 982,2 тис.грн (99,6 % від запланованого), з місцевих фондів ОНПС – 1 115,1 тис.грн (94,1 % від запланованого). По обласному екофонду це наступні природоохоронні заходи, спрямовані на зменшення еродованих, підтоплених земель та зсувонебезпечних ділянок: - розчистка русла р. Суха Московка (619,9 тис.грн); - розчистка русла р. Мокра Московка (1 489,96 тис.грн); - ліквідація підтоплення в районі вул.Скворцова м.Запоріжжя (1 142,0 тис.грн); - зниження рівня грунтових вод у районі вул. Істоміна м.Запоріжжя (247,825 тис.грн); - реконструкція колекторно-дренажної мережі по вул.30 років ВЛКСМ в м.Вільнінськ (232,99 тис.грн); - створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об'єктів і полезахисних смуг (599,9 тис.грн); - захист від руйнування берега Дніпровського водосховища в районі Павло-Кічкас м.Запоріжжя (1 649,6 тис.грн). Найбільші капітальні вкладення в цьому напрямку з місцевих екофондів здійснювались у м.Запоріжжя (профінансовано 2 687,6 тис.грн). Для зменшення техногенного впливу промислових, побутових та токсичних відходів (непридатних ХЗЗР) на навколишнє середовище з обласного фонду було профінансовано 2 159,1 тис.грн (31 % від запланованого), з місцевих екофондів – 1 227,9 тис.грн (85 % від запланованого). Найбільш значні інвестиції з місцевих, у тому числі обласного, фондів були спрямовані на придбання обладнання та машин для збору, транспортування, знешкодження та складування побутових відходів в м.Запоріжжя (1 299,0 тис.грн) та м.Енергодар (891,0 тис.грн), на реконструкцію системи гідрозоловидалення Запорізької ТЕС (718,5 тис.грн). На заходи щодо збереження та збільшення природно-заповідного фонду з місцевих фондів ОНПС профінансовано в сумі 447,1 тис.грн. Як захід із раціонального використання рослинних ресурсів за рахунок обласного фонду профінансовано будівництво ландшафтного парку вздовж Прибережної магістралі в сумі 1 277,5 тис.грн. Значні інвестиції здійснювались із Запорізького міського фонду ОНПС, за рахунок якого були профінансовані заходи із запобігання забруднення водних ресурсів на суму 1408,7 тис.грн, заходи з раціонального використання 158

земель, берегоукріплення та боротьби з підтопленням – 1038,2 тис.грн, заходи з озеленення міста, збереження природно-заповідного фонду – 1059,97 тис.грн. З резервного фонду державного бюджету (майже 3,0 млн.грн) в 2006 році було профінансовано реконструкцію головного самотічного каналізаційного колектору у м. Бердянськ. За 2006 рік з загального фонду Державного бюджету на заходи з ліквідації та попередження підтоплення виділено 3,677 млн. грн. За власні кошти підприємств здійснювалось будівництво та реконструкція 14 водоохоронних об’єктів. Найбільш значні вкладення коштів були направлені на: - будівництво споруд по перехоплюванню дренажних вод з під шлакових відвалів у б. Маркусова на ВАТ “Запоріжсталь” (7 106,0 тис.грн.); - переведення безперервних травильних агрегатів на солянокисле травлення з установкою регенерації відпрацьованих травильних розчинів на ВАТ “Запоріжсталь” (8 386,0 тис.грн); - будівництво очисних споруд стічних вод (1 черга) потужністю 4,2 3 тис.м за добу на ВАТ ПБК “Славутич” (4 726,7 тис.грн); - удосконалення технологічних процесів з метою зниження рівня надходження забруднюючих речовин до Каховського водосховища при продувці ставка – охолоджувача ВП Запорізька АЕС (3 829,8 тис.грн.). За 2006 рік введено в експлуатацію 9 водоохоронних об’єктів: - будівництво споруд по перехоплюванню дренажних вод з під шлакових відвалів у б. Маркусова на ВАТ “Запоріжсталь”; - ремонт каналізаційного колектору у селищі Степногірськ Василівського району; - реконструкція каналізаційного колектору в с. Новогорівка Токмацького району; - будівництво автомийки АТЦ з системою очищення стоків на ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”; - будівництво локального відстійника – нафтовловлювача на КП НПК “Іскра”; - фільтр доочистки освітленої води прокатного цеху на ВАТ “Дніпроспецсталь”; - будівництво насосних повернення умовно–чистих вод в оборотну систему головної насосної станції на ВАТ “Дніпроспецсталь”; - будівництво ємностей для доведення стоків до необхідної концентрації стічних вод на скиді в міську каналізацію м. Дніпрорудне Василівського району ТОВ ВО “Моліс”; - реконструкція каналізаційного колектору по вул. Казарцева та вул. Осипенко у м. Мелітополі.

159

18. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ На виконання п. 2 розділу VI економічних заходів виконання Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 роки, затвердженої постановою КМУ від 26.04.2003р. № 634 Держкоменергозбереження розробило Комплексну програму енергозбереження Запорізької області з заключним етапом реалізації у 2010 році. В зазначеній Програмі та доповненнях до неї (розпорядження голови ОДА від 06.07.2001р. № 302) також закладені заходи щодо розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Обласна програма має метою на основі аналізу існуючого стану та прогнозів розвитку економіки реалізувати основні напрямки державної політики енергозбереження, що передбачає формування сприятливого економічного середовища, створення цілісної та ефективної системи управління енергозбереженням. Що стосується вирішення проблем екологізації виробництва, зменшення енергомісткості виробництва, ресурсозбереження та впровадження повітряохоронних технологій, багатьма науковими установами проводиться постійна робота. В Запорізькій державній інженерній академії на кафедрі промислової екології та безпеки праці щорічно за пріоритетним напрямком “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” виконується науково – дослідна робота «Розробка засобів знешкодження шкідливих речовин в електричних полях високої напруженості», результати якої можуть бути використані не тільки в області, а і в інших промислових регіонах України. Метою роботи є розробка нового засобу знешкодження токсичних газоподібних складових промислових викидів в атмосферу, а також способу десульфурації нафтопродуктів з використанням електроактивованого поглинального розчину. Це дозволить поліпшити зв’язування сірчаних, азотних та інших сполук коагулянтами завдяки обробці газу та нафти стриперним розрядом та активованим поглинаючим розчином, а також концентрування шкідливих компонентів у невеликому об’ємі коагулянту, що дозволяє спростити кінцеву обробку. Встановлено, що попередня обробка газу стримерним розрядом забезпечує ефективність їх очистки від сполук сірки та азоту на 80% і 60% відповідно. Також було встановлено, що попередня обробка нафтопродуктів стримерним розрядом та подальше їх промивання електроактивованим розчином забезпечує ефективність знешкодження сполук сірки на 80% і 60%. Запропоновані засоби очистки газів та нафтопродуктів не мають аналогів і можуть бути використані для подальшого промислового впровадження. Згідно з рішенням виїзного засідання комісії з питань екології Запорізької міської ради на базі кафедри промислової екології та безпеки 160

праці створено Центр промислової екології при Запорізькій державній інженерній академії. До напрямків діяльності Центру відносяться: - розробка і впровадження маловідхідних і безвідхідних технологій і заходів щодо найбільш повного використання сировинних ресурсів і відходів виробництва; - розробка, впровадження ефективних і економічних технологій і засобів знешкодження шкідливих викидів в атмосферу; - розробка заходів щодо раціонального використання водних ресурсів, впровадження сучасних технологій підготовки води до комунального і промислового водопостачання, а також очищення виробничих і побутових стічних вод; - розробка технології і заходів щодо ефективного споживання енергоносіїв, повного і комплексного використання вторинних енергоресурсів і скорочення викидів парникових газів; - участь у розробці і впровадженні програм екологічної безпеки міста Запоріжжя; - екологічна експертиза технічних проектів і об’єктів, що здійснюють негативний вплив на навколишнє середовище; - екологічний моніторинг територій і об’єктів; - екологічний аудит. В академії також приділяється увага питанням по раціональному використанню такого природного ресурсу, як вода на прикладі вивчення водоспоживання і водовідведення ВАТ «Запоріжсталь». Результати роботи використані для розрахунків величини збитку природі, уточнення видаткових норм, визначення лімітів водоспоживання і водовідведення, а також одержання дозволу на спецводокористування. Запропоновано ряд технічних, організаційних заходів, які приводять до економії води, зменшення її витрат. Витратні норми водопостачання і водовідведення дозволять упорядкувати водопостачання комбінату, привести у відповідність до вимог органів, які інспектують, і до діючих нормативних документів. Також, проводяться дослідження в напрямку розробки технологій і обладнання, які дозволяють економити паливо в нагрівальних печах чорної металургії, використовувати геліосистеми як джерела теплопостачання і економії природного газу при опаленні будівель і споруд. Розглянуті питання по створенню кондиціонера для автомобільного двигуна, який використовує теплоту вихідних газів двигуна внутрішнього згорання. За пріоритетним напрямком «Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці та агропромисловому комплексі» ведеться розробка методів розрахунку і проектування автономних вітроенергетичних систем. Об’єкт дослідження – автономна система енергопостачання на базі вітроагрегата з аеродинамікою, що не регулюється. Отримано енергетичні характеристики системи та розрахункові співвідношення для електромагнітних процесів. Розроблена інженерна методика розрахунку параметрів системи. Розроблено і виготовлено натурний макет системи.

161

Результати роботи дозволяють створити нові, більш ефективні екологічно чисті джерела електропостачння. Отримані результати є новими і відповідають світовому рівню сучасної вітроенергетики. На 2007 р. планується завершення розробки алгоритмів проведення експериментального дослідження потенціалу енергозбереження в типових електромеханічних системах. Протягом останнього десятиріччя Інститутом медико-екологічних проблем при Запорізькому державному медичному університеті за замовленням Управління з питань екології Запорізької міської Ради проводилось вивчення впливу забруднення довкілля на здоров'я мешканців м. Запоріжжя та створення сучасної системи медико-екологічного моніторингу. У 2006 році виконані науково-дослідні господарчо-розрахункові роботи для промислових підприємств м. Запоріжжя по гігієнічному обґрунтуванню орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених міст. У м. Запоріжжя за підтримки Інституту гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України впроваджується методологія оцінювання екологічних ризиків забруднення довкілля для здоров'я населення. У зв'язку з цим, Інститутом медико-екологічних проблем в 2005-2006 р.р. проводилось теоретичне опрацювання питань методології вивчення впливу забруднення довкілля на здоров'я населення, включаючи методологію оцінювання екологічних ризиків. На основі цих досліджень надані пропозиції щодо доповнення «Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 р.р.». У Запорізькому національному технічному університеті виконане фундаментальне дослідження за пріоритетним напрямом «Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток». Тема роботи «Проведення дослідження за оцінкою рівня забруднення важкими металами ґрунтів та продуктів рослиноведення південно – східної України» (керівник д-р фармацевтичних наук, професор Гавриленко Б.Б.). Проведена робота дозволила одержати дані за рівнем забруднення важкими металами деяких районів південно-східної частини Запорізької області. Встановлено, що всі 28 досліджених точок містять важкі метали, вміст яких перевищує ГДК в кількості від двох до чотирьох разів. Найменша концентрація важких металів знайдена в ділянках, які розташовані вздовж узбережжя Каховського водосховища (від Степногорська до Кам'янка-Дніпровки). Визначення рівня забруднення ґрунту свідчить про значний вплив індустріальних зон на перенесення важких металів у вигляді аерозолів під впливом «рози» вітрів та за допомогою сезонних опадів. Дані, одержані при аналізі ґрунтів у 2004 -2005 р.р., свідчать про те, що рівень забруднення важкими металами не зменшується, а в деяких районах збільшився за 3-4 окремими металами. У 2006 році дослідження були продовжені в рамках кафедральної 162

науково-дослідної роботи «Визначення вмісту фосфатів та нітратів у воді та ґрунтах Запорізької області». Вміст рухливого фосфату у ґрунтах з північного сходу на південний захід від чорноземів звичайних малопотужних до чорноземів звичайних, чорноземів південних та темно-каштанових зростає. Це пов’язане з більш тривалим теплим періодом і більшою сумою доданих температур у південних районах у порівнянні з північними і, отже, кращими умовами для проходження мікробіологічних процесів мінералізації фосфатів. Окультуреність ґрунтів, пов’язана з застосуванням мінеральних добрив, також відбивається на збільшенні фосфору у ґрунті. У 2007 р. буде продовжуватися науково-дослідна робота за темою «Визначення вмісту нітратів у продуктах харчування, які вирощені на землях Запорізької області». У Запорізькому національному університеті (ЗНУ) науково-дослідна робота ведеться на біологічному факультеті за пріоритетними напрямками біології, екології та хімії. Спрямована вона на з’ясування механізмів адаптації на різних рівнях організації життя: клітинному, організменому, популяційному та екосистемному. За останні роки на кафедрі значний акцент робиться на фізіологічних дослідженнях. Проблема збереження й відновлення біорізноманіття в умовах антропогенно зміненого середовища зараз, як ніколи раніше, є гострою й потребує до себе пильної уваги як з боку науковців, так і широких верств громадськості. У цьому аспекті співробітниками ЗНУ проведені великі дослідження з виявлення трав’янистих і деревинних видів рослин, стійких до дії різних токсикантів, що викидаються щоденно промисловими підприємствами м. Запоріжжя, а також видів – індикаторів різних забруднювачів ґрунту та повітря. Заслуговує уваги розробка різних тестсистем для оцінки стану навколишнього середовища. Однією з таких, що розробляються на кафедрі, може бути унікальний за своїми властивостями пилок рослин. Хочеться відзначити, що зараз у біоекологічній науці широкого розповсюдження набули дослідження, спрямовані на пошук індикаторних організмів, за допомогою яких можна тестувати «якість» навколишнього середовища. Особливий інтерес представляє пошук таких організмів на рівні прокаріот, тому що тут загальновизнаним індикатором є тільки Escherichia coli (кишкова паличка). Тому на кафедрі загальної і прикладної екології (зав. каф., к.б.н., доц., Рильський О.Ф.) проводяться інтенсивні дослідження з пігментоутворюючими бактеріями, що в силу своєї специфічності можуть бути такими індикаторами якості середовища. Зокрема, встановлено, що під впливом ряду важких металів синтез пігменту в цих бактерій припиняється, оскільки змінюється забарвлення пігменту з визначеного рівня концентрації металу в середовищі. При цьому виявилося, що втрата бактеріями пігменту несуттєво впливає на особливості й швидкість росту цих мікроорганізмів. Така «специфічність», що відкрилася в цих бактерій, дозволяє використовувати їх як тест-об’єкти при вивченні захисних властивостей 163

нових органічних речовин, синтезованих фахівцями кафедри хімії, що, в свою чергу, відкриває великі перспективи в галузі не описової, а експериментальної екології. Також на кафедрі загальної і прикладної екології ЗНУ проводяться наукові дослідження з екології людини. В рамках даної наукової тематики розроблено концепцію комплексної оцінки екологічного стану системи «Людина – життєве середовище». З огляду на значимість одержання інформації про «електромагнітне забруднення» житла, розроблено електронні індикатори, які дозволяють виявляти джерела електромагнітного випромінювання. Взагалі, кафедральні наукові дослідження біологічного факультету є дуже перспективними для вирішення практичних завдань в нашому регіоні саме в галузі адаптації людини до несприятливих екологічних факторів і разом із рослинними й синтетичними адаптогенами дозволяють активізувати резерви її організму для підвищення резистентності до негативного впливу ксенобіотиків, техногенного забруднення навколишнього середовища. Наукові дослідження, що стосуються сфери екології, ресурсозбереження та повітряохоронних технологій, виконувалися також Інститутом Титану у 2006 р. на базі таких підприємств, як КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат», ВАТ «Завод напівпровідників», ВАТ «Запорожкокс» та ін.

164

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ НФОРМАЦІЇ Сьогодні екологічний аспект є важливим компонентом світогляду сучасної людини, і тому екологічна освіта набуває такого великого значення. Основне завдання екологічної освіти та виховання – необхідність закріпити у суспільстві усвідомлення того, що природні багатства обмежені. Важливим елементом будь-якого навчання є формування вміння думати, здійснювати такі розумові операції, як аналіз, синтез, абстрагування, класифікацію даних, наукове прогнозування. На цій основі виробляється вміння приймати екологічно доцільні рішення, формувати дослідницькі навики. Практичні вміння спрямовані, передусім, на додержання норм екологічно грамотної поведінки людей на природі та виконання практичних дій щодо захисту довкілля і особистого здоров’я. Загальноосвітні вміння спрямовані на формування екологічної компетентності, роботу з літературними джерелами, аудіовізуальними засобами, складання планів, програм, проектів, здійснення самоосвіти. Питання екологічного виховання ще не приймається більшістю людей як важливий ступінь формування особистості, що перехрещує безпосередньо з життєвим шляхом окремої людини і часто навіть визначає її долю. Основи екологічного виховання закладаються ще з раннього віку. Одним з базових моральних завдань, що стоять перед вихователями та викладачами усіх рівнів, є виховання любові дитини до Вітчизни і, як наслідок, бережливе ставлення до рідної природи. Екологічна освіта розвивається в освітніх закладах всіх рівнів. В запорізьких дитячих садках поступово вводяться заняття на екологічну тематику, в ході яких вихователі формують у дітей культуру природоохоронної свідомості шляхом організації пізнавальної діяльності в оточуючому середовищі. Щоб забезпечити системність і безперервність екологічного виховання, в Запорізькому навчально виховному комплексі № 20 екологічного профілю створено дитяче екологічне об’єднання «Джерело», яке складається на даний час з 15 екологічних загонів та налічує 430 учасників. Загони приймають активну участь у шкільних заходах (згідно плану роботи), масових міських акціях, конкурсах, як місцевого так і Всеукраїнського значення. Кожен загін має свій план роботи на рік, окремі зобов’язання, що спрямовані на засвоєння екологічних знань, практичних умінь і мають за мету вивчення та охорону природи рідного краю, бережливого ставлення до неї. Своїми діями вони намагаються підтримати чистоту та порядок навколо себе, у своєму місті, та допомагають співробітникам Запорізького лісового господарства, Національного заповідника “Хортиця”. Діяльність дитячого об’єднання має значну підтримку від міської ради, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в 165

Запорізькій області, Запорізького міського управління з питань екології міськвиконкому, Всеукраїнської екологічної організації “Екологічна ліга”, міського науково-методичного центру, обласної станції натуралістів та Запорізького обласного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді, Національного заповідника о. Хортиця. Комплекс співпрацює з викладачами Запорізького інституту ім. Петра Сагайдачного та Запорізького національного університету. Найбільш успішні роботи учнів представляються на конкурсах МАН, Всеукраїнських конкурсах “Громадянин”, “Краса і біль України”, ”Мій голос віддаю на захист природи”. Серед учнів проводяться шкільні конкурси, зльоти, фотоконкурси екологічного спрямування, свята. Випускаються плакати, листівки. У багатьох школах області для учнів 10-11 профільних класів запроваджено спецкурси „Екологічні проблеми міста” та „Основи екології та охорона природи” та інші. В навчально-виховних закладах в Чернігівському, Мелітопольського, Гуляйпільського районах ведеться активна діяльність щодо екологічного виховання учнівської молоді. По-перше, екологія вивчається факультативно. Факультативні курси орієнтують учнів на емоційне сприйняття природи, формування у них духовних цінностей, тому у процесі їх викладання використовують практичні заняття, експериментальні та реферативні роботи, екскурсії, семінари, лекції, захист екологічних проектів. Крім того, проводились суботники, екомарафони “Довкілля-2006”, “Чисте подвір’я”, “Жива зелена хвиля подвір’я”, «Парад квітів», покликані виховати у молоді відповідальне ставлення до оточуючого середовища. В ході подібних акцій висаджувались дерева, сіялись квіти та пересаджувались кімнатні рослини у школах. До дня Перемоги здійснювалась допомога щодо впорядкування дворів ветеранам війни, самотнім та пристарілим жителям районів. Подібна робота є системною, а не лише прив’язана до окремих акцій. Крім участі у екологічних просвітницьких заходах, запропонованих викладачами, школярі самі проводять пропаганду охорони навколишнього природного середовища. Так, вихованцями дитячо-юнацької організації “Республіка Мрія” на базі школи № 19 м. Запоріжжя запроваджено випуск щомісячного періодичного видання „Вісника Мрії”, присвяченого проблемам охорони довкілля в регіоні. Серед позашкільних закладів, які займаються екологічною освітою та вихованням підростаючого покоління слід відмітити роботу Обласної станції юних натуралістів, яка з метою масового залучення учнівської молоді до конкретних природоохоронних справ, оздоровлення довкілля та формування соціальної відповідальності за природні ресурси, проводить різні за змістом і наповненням форуми, конкурси, марафони. Екологічна освіта направлена не тільки на учнівську молодь, викладачі шкіл також потребують нових знань та навичок, яких вимагає новий підхід до екологічної освіти в регіоні. В 2006 році для педагогів – екологів м. Запоріжжя був проведений польовий семінар «Методика організації і проведення еколого-краєзнавчих екскурсів з учнями», в ході якого педагоги 166

ознайомилися з маршрутами та екскурсійними природними об’єктами о. Хортиця та відпрацювали методику проведення таких екскурсій для дітей різних вікових груп. Семінар був проведений Запорізьким обласним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді та Асоціацією «Екологічна освіта». Крім того, цими екологічними установами проводились і інші заходи щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища. Педагоги-екологи м. Запоріжжя спільно зі своїми учнями організували та провели переносну фотовиставку «Природа навколо нас», яка широко представлялась на багатьох освітянських екологічних заходах. Крім освітянських закладів активну участь у екологічній освіті та вихованні молоді приймають позашкільні установи для молоді. Так, Запорізьким обласним центром еколого-натуралістичної творчості спільно з Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області щороку проводяться екологічні форуми та екомарафони: “Живи Земле”, театральні конкурси агітбригад та інші. В екомарафонах приймають участь школярі зі всієї області, а особлива увага приділяється сільським та районним школам. Молоді екологи представлять свої проекти щодо покращення стану навколишнього середовища своєї маленької Батьківщини – Запорізького краю, а також доповідають про вже досягнуті результати. Особливо активно приймають участь школи Токмацького, Кам’янсько - Дніпровського районів та м. Бердянськ. Продовженням попередніх етапів (дитячий садочок, середня школа, родина) і наступним, більш високим рівнем у системі безперервної багатоступеневої екологічної освіти є екологічна освіта у вищих навчальних закладах. Вища школа організована таким чином, щоб задовольнити потреби області в екологічних кадрах. Спеціалісти-екологи повинні вміти самостійно аналізувати та моделювати типові екологічні ситуації з орієнтацією на їхнє управління, якісно використовувати нескладні комплексні експертизи, приймати рішення на майбутнє, виконувати екологічну паспортизацію. Студенти вузів приймають активну участь в акціях по збереженню та відтворенню довкілля, займаються науковою діяльністю. Особливе місце в регіоні в цьому плані займають Запорізький національний університет та Запорізька державна інженерна академія, які випускають професійних екологів різних спеціалізацій та постійно ведуть просвітницьку та дослідну роботу щодо покращення стану довкілля області та України в цілому. Щороку на базі біологічного факультету Запорізького Національного університету проводиться міжнародна конференція “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”. Крім того, за підтримки Держуправління, на базі Запорізької державної інженерної академії відбулася ΙΙ науково-практична конференція “Охорона навколишнього природного середовища промислових регіонів, як умова сталого розвитку України”. Висококваліфікованих екологів також випускає хіміко-біологічний факультет Мелітопольського державного педагогічного університету.

167

Студентство-особливо активна верства населення щодо природоохоронної діяльності. В вищих та середніх навчальних закладах Запорізької області постійно проводяться просвітницькі заходи, суботники, акції щодо благоустрою та озеленення прилеглих територій, прибирання перлини Запорізького краю – о. Хортиці та ін. Студенти біологічного факультету ЗНУ провели закладку дендропарку на о. Хортиця. Для Запорізького медичного коледжу стало традицією проведення круглих столів «Екологія і здоров’я», «Збережемо красу Землі», виставок «Найкраща музика-жива природа» та інших заходів. Велика відповідальність за формування екологічної свідомості покладається не тільки на освітні установи, а і на неформальні громадські організації, співпраця яких сприяє підвищенню ефективності екологонатуралістичного навчання і виховання учнівської молоді. Спільна мета цих організацій і установ - визначення спільних завдань і заходів для стимулювання до об’єднання зусиль організаторської та пропагандистської роботи. Серед таких організацій в Запорізькій області слід відмітити Запорізьку обласну дитячу організацію «Скаути Запоріжжя», громадську молодіжну організацію «Запорізьке міське товариство вивчення та охорони птахів», клуб «Лелека», клуб «Білі ворони» м. Дніпрорудне та інші. Велику роботу в 2006 році проводила Запорізька обласна організація Українського товариства охорони природи. Велику роль у її просвітницькій роботі мають Будинки природи, яких в Запорізькій області нараховується 19: - обласний, 11-міських, 7- районних, а також 325 кімнат природи в первинних осередках. На їх базі товариством проведено 45 комплексних та 38 тематичних виставок, прочитано 120 лекцій. При обласному Будинку природи плідно працює клуб «Тер’єр», який провів семінар для власників собак та кінологів на тему «Правила додержання собак у місті. Покращення санітарного стану ділянок для вигулу собак». Велику роботу з пропаганди охорони довкілля виконує міський Будинок природи, створений на базі Запорізької дитячої залізниці, який називають Малою Асканією – Новою. Певних успіхів в екологічному вихованні молоді досягла обласна юнацька секція, залучаючи школярів до практичної природоохоронної діяльності, участі у всеукраїнських заходах екологічного спрямування. Розроблений та виконаний проект «Роль дитячого екологічного руху в збереженні природи рідного краю». У рамках проекту розвинена мережа екологічних центрів, кімнат природи, виготовлені стенди для створення екологічних стежин. Організація проводила зустрічі юних природолюбів з провідними екологами області, представниками міської влади. У ході обласного конкурсу «Кращий юний еколог-краєзнавець» лауреатами визнані проекти «Відновимо ковилові степи України», «У пошуку рідкісних рослин», «Заповідними стежками Гуляйпільщини», «Балка Широка». У дошкільних закладах проводились свята: «По рідним стежкам», «Земля-наш спільний дім», конкурси-виставки дитячого малюнку «Природа очима дітей», конкурси на краще озеленення приміщення та території закладів.

168

Продовжує діяти обласна експедиційна програма «Зелена мережа Запоріжжя». 1000 юних екологів – краєзнавців, членів дитячо-юнацьких об’єднань з Чернігівського, Гуляйпільського, Новомиколаївського, Токмацького районів, міст Мелітополя, Дніпрорудного, Токмака, Запоріжжя відвідали і обстежили близько 70 об’єктів природно-заповідного фонду області. Освітянські заклади всіх рівнів, позашкільні установи, а також молодіжні громадські організації екологічного спрямування прийняли активну участь у проведенні Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» та «День довкілля-2006». Студентами та учнями були виготовлені та розвішані шпаківні в парках, садах, скверах, пришкільних ділянках. Юні натуралісти приймали участь у благоустрої та прибиранні територій, розчищенні та облаштуванні джерел з питною водою, очищенні та озелененні берегів малих річок, ставків та озер та виконували іншу роботу. Політика Держуправління в галузі екологічної освіти поширюється на людей від шкільного віку до фахівців з вищою освітою: 1. Спеціалісти Держуправління читають лекції для фахівців підприємств, установ та організацій з питань охорони навколишнього природного середовища; 2. Студенти вузів проходять учбову та переддипломну практику у підрозділах Держуправління.

3. Держуправління підтримує та сприяє діяльності екологічних об’єднань громадян, рухів, які в рамках своєї компетенції здійснюють екологічну освіту та екологічне виховання громадян. Громадські організації нашого краю займають особливе місце у житті області. Діючі неурядові громадські організації екологічного спрямування допомагають вирішувати ряд гострих екологічних проблем. Громадська рада, що існує при Держуправлінні як дорадчий орган, дає можливість враховувати громадську думку, дізнатися про настрої громадськості та шляхом невідкладних дій послабити напруження серед населення, виправити поточні недоліки. Завдяки громадськості, екологічна тематика стала найпопулярнішою. Громадський екологічний рух в Україні, незважаючи на свою масовість, сформувався на сьогоднішній день у рух особистостей, об’єднаних важливими цілями та завданнями, як найбільш активної частини суспільства, що чітко усвідомила важливість екологічних проблем у нашій державі та усьому світі. Спільні акції показують, що екологічний громадський рух набуває чітких обрисів. Громадські організації Запорізької області не тільки зареєстровані, вони працюють, беруть активну участь в обговоренні нагальних проблем, мають свої видання, є учасниками радіо і телепередач. Так асоціація „Екологічна освіта” (президент Шелегеда В.І.) випускає громадський інформаційно-методичний екологічний журнал „Vita-Жизнь”, дитячо-юнацька організація “Республіка Мрія” випускає щомісячне видання 169

«Вісник Мрії», громадська районна організація «Гуляйпільська громада» випустила брошуру «Що чекає наших нащадків» та ін. Громадські організації плідно співпрацюють з органами влади, науковими установами та приймають активну участь у спільних проектах. Так, члени громадської молодіжної організації «Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення та охорони птахів» спільно з науковцями Азово Чорноморської орнітологічної станції проводили облік птахів у рамках міжнародного проекту Wetlands International. Екологічні організації області мають великий досвід здійснення громадського контролю за виконанням природоохоронного законодавства. Тільки громадськими інспекторами Запорізької обласної організації Українського товариства охорони природи в 2006 році було 27 рейдових перевірок на підприємствах-основних забруднювачах області щодо стану водних ресурсів та територій парків щодо виконання вимог земельного законодавства. В Запорізькій області дуже поширена співпраця громадських організацій та інших установ екологічного спрямування. Так, спільними зусиллями ЗОО Укртоп, міського об’єднання «Нова епоха», асоціації «Захистимо Хортицю», організацій «Запорізька бригантина», «Запорізький міський екоклуб» була створена Громадська наглядова рада Національного заповідника «Хортиця». Серед найболючіших питань – незаконне захоплення ділянок землі о. Хортиця під будівництво з порушенням природоохоронного та пам’яткоохоронного законодавства. Велику роботу в 2006 році провела громадська організація «Гуляйпільська громада». Крім просвітницької діяльності щодо поширення інформації про розробку майбутнього родовища магнетитових кварцитів, члени організації проводили практичну діяльність щодо благоустрою вулиць м. Гуляйполя, власноруч виготовляли та встановлювали урни, лавки, освітлювали вулиці. Також члени організації спільно з Запорізьким центром популяризації краєзнавства «Хорс» провели дослідження рідкісних рослин на території майбутнього кар’єру. Чільне місце у формуванні громадської думки мають засоби масової інформації. В 2006 році екологічній тематиці були присвячені центральні шпальта місцевих газет, а також приділялось значне місце на телебаченні. Особливу увагу було приділено тематикам стану навколишнього природного середовища в зоні с. Новобогданівка та судовим засіданням стосовно ВАТ «Запоріжсталь». За 2006 рік в засобах масової інформації, а саме в газетах “Запорізька правда”, “Субота плюс”, “Мрія”, “Миг”, “Індустріальне Запоріжжя” та інших висвітлювалась наступна інформація: результати аналізів проб поверхневих вод р. Молочної та ґрунту, які бралися фахівцями Держуправління (ст. “Что с экологией под Новобогдановкой?”); моніторинг за станом навколишнього природного середовища в зоні с. Новобогданівка (ст. “Чим дихають і що п'ють жителі Новобогданівки”); а також Запорізькою обласною державною телерадіокомпанією “Запоріжжя” розглядалося питання моніторингу екологічної ситуації на артскладах та прилеглій місцевості поблизу с. Новобогданівка, який проводиться Держуправлінням; 170

проблеми Малобілозерського складу хімікатів та його стан, який спостерігали фахівці Держуправління на чолі з заступником начальника держуправління Лихасенко Ф.І. (ст. “Небезпечні склади: вчора, сьогодні. А завтра що?”); про ігнорування законів і погодних умов Запорізькими підприємствами та роботу Держуправління в цих випадках (ст. “У заводов нет плохой погоды”); про виступ заступника начальника Держуправління Лихасенка Ф.І. на семінарі “Ключові аспекти проведення екологічного аудиту та сертифікації, оптимізації екологічної системи управління на підприємстві” ст. “Экологический аудит – залог спокойного сна руководителей предприятий и жителей города”); про судове засідання стосовно “Запоріжсталі” та претензії екологів до ВАТ “Запоріжабразив” (ст. “Удар по легким”); про пропозицію стосовно розробки комплексної програми по укріпленню берегів Дніпра та Азовського моря, яку повинні будуть розробити Держуправління та обладміністрація (ст. “Не нужен нам берег турецкий. Азовский бы сохранить”); інтерв’ю начальника Держуправління стосовно екологічного стану на Молочному лимані (ст. “В плену у “Сынов моря”) та інші статті та передачі. Одним із найважливіх напрямків діяльності Держуправління охорони навколишнього природоного середовища в Запорізькій області є робота з громадськістю. Керівництво та фахівці Держуправління постійно проводять та приймають участь у регіональних, всеукраїнських семінарах, конференціях, круглих столах, де доводять до широких кіл громадськості результати роботи установи та намічені плани. Також активно ведеться робота з місцевими та всеукраїнськми засобами масової інформації, організовуються прес-конференції, даються інтерв’ю з гострих екологічних питань регіону. При Держуправлінні створені і функціонують Громадська та Науковотехнічна ради, в складі яких співпрацюють представники провідних екологічних громадських організацій області, науковці та представники Держуправління. Згідно Закону України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 06 липня 1999 року, з метою залучення широких кіл громадськості до вирішення екологічних проблем, створення умов доступу до екологічної інформації, впровадження та вдосконалення природоохоронних інструментів 01 листопада 2004 року на базі Відкритого Центру екологічної інформації та освіти при Держуправлінні створено Орхуський інформаційний центр. Центр має значний потенціал для підвищення рівня інформованості різних верств населення, залучення їх до активної діяльності щодо збереження та поліпшення довкілля. Метою Центру є сприяння доступу громадськості до екологічної інформації та залучення її до прийняття екологічно важливих рішень, підвищення рівня екологічної просвіти та освіти. Центр співпрацює з Громадською радою при Держуправлінні, сприяє проведенню її засідань; допомагає у розповсюдженні інформаційних 171

матеріалів; формує базу даних громадських екологічних організацій; сприяє формуванню планів та організації консультацій з громадськістю;бере участь у виконанні завдань Мінприроди України щодо впровадження вимог Орхуської конвенції в Україні. В центрі проходять конференції, семінари, круглі столи за участю громадських екологічних організацій, спеціалістів Держуправління, представників промислових підприємств та інших установ, на яких обговорюються гострі екологічні проблеми регіону та визначаються шляхи для їх подолання. До відповідних зустрічей для ознайомлення широких кіл громадськості з результатами роботи залучаються місцеві та загальнодержавні засоби масової інформації. На базі Орхуського інформаційного центру проводилися засідання Науково-технічної ради при Держуправлінні. Для всіх бажаючих центр надає можливість користуватись відповідною літературою, доступом в Інтернет, а також консультуватись з фахівцями Держуправління. Державним управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області приділяється велика увага інформуванню громадськості про стан навколишнього природного середовища. Для забезпечення широкого доступу до екологічної інформації та висвітлення діяльності Держдавного управління створений та постійно оновлюється сайт за адресою: http://www.zdn.org.ua. Крім того, актуальна інформація розміщується на порталах Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Запорізької обласної державної адміністрації. В 2006 році в Орхуському інформаційному центрі постійно проводились наради за участю представників підприємств-основних забруднювачів, керівників Держуправління, членів науково-технічної ради, яка функціонує при Держуправлінні, а також представників громадськості. На нарадах обговорювалися та розроблялися першочергові природоохоронні заходи, обговорювалися шляхи та методи вирішення гострих екологічних проблем регіону. За результатами спільної роботи приймались рішення обов’язкові для виконання. У 2006 році вийшов третій випуск науково-популярного видання „Твоє майбутнє – земля за порогами” за матеріалами національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області у 2005 році, підготовлений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області за підтримки Запорізької державної адміністрації. Примірники видання, з проханням надіслати свої побажання та зауваження щодо змісту та оформлення, були розіслані місцевим органам самоврядування, райдержадміністраціям, депутатам різних рівнів, громадським екологічним організаціям, бібліотекам, школам та вищим навчальним закладам. Важливим інструментом для вирішення екологічних проблем нашого регіону є організація доступу до інформації широкого загалу громадськості. З огляду на це відповідні розділи щодо інформування громадськості та 172

екологічної освіти передбаченні у обласних та місцевих програмах, зокрема «Обласній програмі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», «Програмі виходу м. Запоріжжя з екологічної кризи на період 2001-2010 роки» та «Програмі моніторингу довкілля Запорізької області». Усі наведені програми передбачають участь громадськості у розв’язанні екологічних проблем та широку просвітницьку діяльність серед населення.

173

20. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ На виконання Конвенції про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані та ряду міжнародних угод, а саме загальноєвропейської «Суспільної програми спостережень та оцінки переносу на великі відстані забруднюючих речовин в Європі» (ЕМЕП) Держуправлінням щорічно збирається, аналізується, розробляється та подається в Міністерство інформація про викиди двооксиду сірки, оксидів азоту, аміаку, легких органічних сполук, оксиди вуглецю та важких металів, таких як: свинець, кадмій, ртуть, миш’як, хром, мідь, нікель, селен та цинк, як в цілому по області, так і з деталізацією по квадратах сітки загальноєвропейської програми спостережень. Звіт про викиди забруднюючих речовин за 2005 рік в Запорізькій області по квадратах сітки ЕМЕП розміром 50 км х 50 км в 2006 році виконаний на підставі керівних принципів оцінки та представлення даних про викиди, розроблених та направлених Сторонам Конвенції для використання в роботі. Дані по викидах розраховані та представлені згідно Європейській номенклатурі звітності (коди CRINFIR, перелік основних виробництв, установок для яких проводиться визначення викидів забруднюючих речовин). На виконання зобов’язань, прийнятих Україною після підписання Кіотського протоколу, Держуправлінням проводиться державний облік викидів парникових газів, а саме діоксид вуглецю, закис азоту, метан, гексафторид сірки, гідрофторвуглеці, перфторвуглеці. Інвентаризація викидів парникових газів на національному та регіональному рівнях виконується згідно з керівними методиками, розробленими Міжурядовою групою експертів по зміні клімату. Виконання вимог Монреальського протоколу по речовинам, що руйнують озоновий шар, проводиться в межах «Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки», яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 256. Підприємства області не виробляють озоноруйнуючі речовини. Проте на окремих підприємствах області використовуються озоноруйнуючі речовини в холодильних агрегатах технологічного призначення. Перевід промислових холодильних агрегатів на використання озонобезпечних речовин пов‘язаний з проектними, конструкторськими розробками та значними матеріальними витратами на заміну холодильного обладнання. Крім того, на озоноруйнуючих речовинах працює значна кількість холодильних агрегатів сервісного та побутового призначення. На сьогоднішній день відсутні технічні рішення утилізації озоноруйнуючих речовин. Таким чином, вирішення проблеми зменшення використання озоноруйнуючих речовин в холодильних агрегатах потребує певного часу.

174

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання Закону України “Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, Закону України “Про загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” у 2006 році створено національний природний парк «Великий Луг» згідно Указу Президента України від 10.02.2006 № 121/2006 загальною площею 16 756 га. На сьогоднішній день проводиться робота по розробці проекту землеустрою та проекту організації території парку. В 2005 році підписано розпорядження голови Запорізької обласної ради “Про висновок щодо погодження питань, пов`язаних з вилученням земельних ділянок для створення національного природного парку “Приазовський” (погодження місця розташування). Питання створення парку до цього часу розглядається постійними комісіями обласної ради. З метою збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги і місць існування біологічних видів, в рамках проекту ГЕФ Світового банку "Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі" було розроблено Менеджмент план для водно-болотного угіддя міжнародного значення "Затока та коса Обіточна". Вищевказаний документ був розглянутий та схвалений науково технічною радою при Держуправлінні.

21.2. Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів До переліку невідкладних капіталомістких заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів по Запорізькій області включено 7 водоохоронних об’єктів, а саме: розширення очисних споруд каналізації м. Бердянськ; реконструкція та розширення потужностей каналізаційних очисних споруд м. Приморськ; будівництво головного самотічного колектору м. Бердянськ; будівництво каналізаційних очисних споруд сел. Приазовське; будівництво каналізаційних очисних споруд смт. Кирилівка; будівництво блоку ємкостей для станції біологічної очистки стічних вод сел. Якимівка; будівництво зливних канав для відведення вод м. Бердянськ. На 2006 рік фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачалось на реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Приморську (1,35 млн. грн), реконструкцію головного самотічного колектору в м. Бердянську (0,5 млн. грн). Профінансовано 1,3 млн.грн на реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Приморську. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 516-р було 175

передбачене виділення коштів резервного фонду Державного бюджету в сумі 3,347 млн. грн. на проведення невідкладних робіт по ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на головному самотічному колекторі у м. Бердянськ, з яких освоєно 2,946 млн. грн. Заплановані на цей об'єкт з обласного фонду 500,0 тис.грн не освоєні. В пмт. Кирилівка, де розташовано близько 200 оздоровчих закладів, відсутні централізовані системи водопостачання, каналізування та очистки стоків. Інститутом «Запоріждіпроводгосп» на замовлення ТОВ «Азовські будівельні інвестиції» розроблено проект будівництва централізованої системи водопостачання, каналізування та очистки стоків, який отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Вартість будівництва всього комплексу складає 212,7 млн. грн., з них очисні споруди – 30,0 млн. грн., мережі каналізації – 80,0 млн. грн. Будівництво очисних споруд каналізації в сел. Якимівка продовжується більше 10 років, і останнім часом через відсутність коштів взагалі припинено. Зовсім відсутні очисні споруди в сел. Приазовське, що призводить до забруднення р. Домузла неочищеними стічними водами в обсязі до 70м3 щодоби. Програма містить заходи щодо будівництва нових та реконструкції діючих полігонів, а також щодо виявлення та ліквідації несанкціонованих звалищ. З метою приведення населених пунктів області у належний санітарний стан розроблені схеми санітарної очистки територій по Бердянському, Приморському, Приазовському, Якимівському районах. Капіталомісткі заходи щодо ліквідації негативного впливу полігонів і звалищ твердих побутових відходів на довкілля, які включені до Програми, тобто: реконструкція полігону побутових відходів м. Бердянськ; винесення звалищ побутових відходів с. Кирилівка - у 2006 році не виконувалися у зв’язку з відсутністю фінансування. Загальнодержавною програмою охорони та відтворення Азовського і Чорного морів заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел промислових підприємств, розташованих в прибережній смузі Азовського моря Запорізької області з терміном виконання в 2006 р. не передбачено. За період 2006 року спеціалізованими організаціями була проведена інвентаризація на 18 підприємствах, розташованих в прибережній смузі Азовського моря (у м. Бердянськ, Бердянському, Приморському та Приазовському районах). Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел підприємств районів Запорізької області, розташованих в прибережній смузі Азовського моря, за 2004-2006 р.р. представлені в таблиці 21.2.1:

176

Таблиця 21.2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел підприємств районів Запорізької області, розташованих в прибережній смузі Азовського моря Найменування одиниці адміністративнотериторіального устрою м. Бердянськ Бердянський р-н Якимівський р-н Приморський р-н Приазовський р-н

2004

2005

2006

0,8 0,1 0,2 0,1 0,3

0,9 0,1 0,1 0,1 0,2

0,8 0,1 0,06 0,1 0,3

В рамках виконання некапіталомістких заходів Програми передбачено розроблення регіональної програми берегозахисних заходів в межах Запорізької області. В 2006 році Держуправлінням розроблена Програма укріплення морських берегів на території курорту державного значення «Курорт Бердянськ» і східного берега Бердянської коси, яка затверджена рішенням Бердянської міської ради від 23.03.2006 р. №30.

21.3. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води З 10 невідкладних природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, яка затверджена постановою Верховної Ради України від 27.02.97 №123/97, два об’єкти - «Реконструкція системи оборотного водопостачання ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та «Реконструкція шламопроводу між шламонакопичувачами б. Капустяна та б. Городиська» (ВАТ «Запоріжсталь») - введено в експлуатацію; в стадії виконання знаходяться 4 заходи: «Реконструкція та розширення центральних очисних споруд лівобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-1)» та «Реконструкція споруд по обробці осаду центральних очисних споруд правобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-2)» КП «Водоканал» м. Запоріжжя, «Берегоукріплення в районі житлового масиву Павло–Кічкас Заводського району м. Запоріжжя», «Розширення очисних споруд каналізації в м. Гуляйполе». Не розпочата реалізація наступних заходів: Берегоукріплення Каховського водосховища для захисту с. Біленьке Запорізького району (дільн. №2). Підвищення стійкості Знам’янської дамби на Каховському водосховищі в Кам’янсько-Дніпровському районі для захисту від затоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь в районі Кам’янського Поду. Берегоукріплення на Дніпровському водосховищі в районі с. Привітне Запорізького району (II черга). Здійснення заходів по локалізації нафтозабруднення в районі військового аеродрому біля м. Запоріжжя. Результати моніторингу свідчать 177

про суттєве зниження концентрації нафтопродуктів у грунтах та грунтових водах в результаті процесів їх деструкції. Через відсутність джерела надходження нафтопродуктів в геологічне середовище небезпека забруднення не існує, тому виконання капіталомістких заходів по доочищенню грунтів від залишків нафтопродуктів недоцільно. Найбільш тривожне становище склалось на найважливішому водоохоронному об’єкті - центральних очисних спорудах лівобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-1). Термін виконання заходу з реконструкції та розширення лівобережних очисних споруд (кінець 2002 року) був передбачений Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр., і неодноразово переносився. В черговий раз рішенням сесії Запорізької обласної ради від 28.09.2006 № 13 було встановлено термін завершення робіт по І технологічній лінії – 01.02.2007. Роботи по І фазі з березня 2005 року були повністю припинені через розірвання контракту з фірмою WTE (Німеччина). Запорізьким КП «Водоканал» 15.07.2006 укладено новий контракт на виконання робіт з компанією «Гідротек-Дрогуш» (Туреччина). Станом на 01.01.2007 будівельна готовність об’єкту складає 49,7%. Для фінансування заходу залучаються кошти із усіх можливих джерел. В 2006 р. фінансування цього найважливішого для області водоохоронного заходу було передбачено за рахунок коштів ЄБРР – 10,44 млн. грн, власних коштів КП «Водоканал» - 2,09 млн. грн, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 4,0 млн. грн (погоджено дорученням Кабінету Міністрів України від 30.05.2006 № 19585/4/1-06), міського бюджету – 5,72 млн. грн. Фактичні обсяги фінансування за 2006 рік складають – 7,08 млн. грн за рахунок коштів ЄБРР та 2,59 млн. грн за рахунок власних коштів КП «Водоканал», в тому числі 1,17 млн. грн – на коригування проекту. Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, які надійшли на рахунок Держуправління охорони навколишнього природного середовища в обсязі 2,65 млн. грн, не використані у зв’язку з тим, що пропозиції щодо зміни схеми фінансування заходу в умовах дольового фінансування із декількох джерел Мінприроди не були враховані, що не дозволило перерахувати виділені кошти на будівництво об’єкту. Введення в дію ЦОС-1 після розширення та реконструкції дозволить припинити скид забруднених стічних вод Запорізьким КП «Водоканал» у р.Дніпро, що суттєво скоротить обсяги надходження забруднень до Каховського водосховища, яке є джерелом питного водопостачання населення не тільки Запорізької, а і ряду сусідніх областей регіону. На об’єкті «Берегоукріплення в районі житлового масиву Павло–Кічкас Заводського району м. Запоріжжя» роботи проводяться на ділянці ІІ черги берегоукріплення. За 2006 рік фінансування цього заходу з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища склало 1,65 млн. грн. З 2005 року ведеться реконструкція та розширення центральних очисних споруд правобережної частини м. Запоріжжя (ЦОС-2), а саме: 178

здійснюється реконструкція окремих споруд та будівництво цеху механічного зневоднення осаду. Згідно проекту кошторисна вартість робіт складає 9,88 млн. грн. У 2006 році виконана реконструкція приміщення решіток, на 80% виконано будівництво насосної станції при первинних відстійниках та насосної станції мулоущільнювачів. Загальна готовність об’єкту - 57%. З початку будівництва освоєно 3,23 млн.грн, з них 2,59 млн.грн освоєно в 2006 р. за кошти обласного та міського екофондів. У 2007 році за кошти місцевих екофондів планується завершення робіт в повному обсязі.

179

22. ВИСНОВКИ В порівнянні з 2005 роком у 2006 р. по Запорізькій області зменшилися обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 3,9 тис. тонн. Згідно даних головного управління статистики у Запорізькій області у цілому по області у 2006 р. виконано 22 заходи з метою зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, завдяки чому викиди зменшились на 0,278 тис. тонн. Основна частина - 12 повітряохоронних заходів, виконана у м. Запоріжжя з очікуваним ефектом 3,5 тис. тонн (табл.22.1). Стан виконання повітряохоронних заходів, термін виконання яких згідно «Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 20012010 рр.» та «Обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» був запланований на 2006 рік, наведено в таблиці 22.2. Для оптимізації стану атмосферного повітря в області по основним забруднювачам атмосфери необхідно: - розробити та впровадити в металургійній галузі методи ефективної очистки в великих обсягах газів від аераційних ліхтарів. Ефективність заходу – 5,0-10,0 тис. тонн /рік; - розробити та впровадити ефективні методи подавлення викидів окислів азоту та знешкодження окислів сірки. Ефективність заходу – 46,6 тис. тонн /рік. Однією з основних проблем забруднення атмосферного повітря в м. Запоріжжя та Запорізькій області є невиконання заходів основними забруднювачами атмосферного повітря по зменшенню викидів забруднюючих речовин, передбачених природоохоронними програмами, і перенесення їх термінів виконання органами місцевого самоврядування. «Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 20012010 р.р.» та «Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» заплановано виконання 36 повітряохоронних заходів з загальним зниженням викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел на 70,364 тис. тонн. В період з 2001 р. по 2006 р. підприємствами м. Запоріжжя та Запорізької області виконано 10 повітряохоронних заходів та досягнуто зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 6978,9 т/рік, що становить 9,92 % від загальної величини очікуваного зниження викидів забруднюючих речовин після виконання підприємствами всіх запланованих повітряохоронних заходів. Для запобігання забруднення навколишнього природного середовища та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря необхідно спрямувати зусилля на: - удосконалювання топкового простору і паливних пальників, оптимізацію процесу спалювання палива, використання більш економічних 180

установок для спалювання палива, що дозволить знизити викиди оксидів азоту; - оснащення автоматичними приладами контролю стаціонарних джерел для постійного спостереження і реєстрації концентрацій забруднюючих речовин; - збільшення стаціонарних постів спостереження та переліку контролюємих забруднюючих речовин; - впровадження установок сонячної і вітрової енергії, а також інших видів енергетичних ресурсів, не забруднюючих атмосферу, що забезпечить скорочення викидів оксиду вуглецю та парникових газів; - удосконалення діючих та впровадження нових систем очищення викидів від стаціонарних та пересувних джерел; - запобігання та мінімізація викидів забруднюючих речовин, шляхом удосконалення діючих та впровадження нових технологій і обладнання; - мінімізація викидів за рахунок підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів; - впровадження лабораторій якості пального в місцях продажу бензину на основних підприємствах – реалізаторах палива; - організація сервісних центрів по ремонту газоаналізаторів та димомірів вітчизняного виробництва; - введення на території України єдиних правил про пости екологічного контролю викидів від пересувних джерел забруднення. Останнім часом загальний екологічний стан водних об’єктів області покращився, що пояснюється реалізацією водоохоронних заходів, вдосконаленням дієвості економічних важелів регулювання водних відносин, а також сповільненням темпів росту промислового виробництва. Через важкий економічний стан держави темпи будівництва природоохоронних об’єктів, особливо в житлово-комунальній сфері, залишаються низькими, тому ефект від їх введення в дію менш відчутний. Фінансування більшості водоохоронних заходів в основному проводилось за рахунок коштів підприємств, кредитних ресурсів, фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів, Державного та місцевих бюджетів. Позитивним є зростання долі державного фінансування та залучення іноземних інвестицій до виконання водоохоронних заходів на території області. Незважаючи на економічні труднощі, в області в 2006 р. будівельні роботи велися на 37 водоохоронних об’єктах, ще для 11 об’єктів розроблено проектно-кошторисну документацію. В поточному році введено в експлуатацію 11 водоохоронних об’єктів, найбільш вагомі з яких: - будівництво споруд по перехопленню дренажних вод з під шлакових відвалів ВАТ «Запоріжсталь» та ВАТ «Запорізькій завод феросплавів», що дозволило скоротити скид забруднених зворотних вод в Дніпровське водосховище на 1,0 млн. м3/рік; - будівництво споруд повернення умовно-чистих вод в оборотну 181

систему головної насосної станції на ВАТ «Дніпроспецсталь», що дозволило скоротити скид зворотних вод в р. Дніпро через шламонакопичувач ВАТ «Запоріжсталь» на 1,5 млн. м3/рік. За рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, обласного та місцевих бюджетів в 2006 році фінансувалось виконання 29 водоохоронних заходів, що входять до загальнодержавних та регіональних програм. За рахунок власних коштів підприємств здійснювалось будівництво та реконструкція ще 14 водоохоронних об’єктів. Введення в дію ЦОС-1 після розширення та реконструкції дозволить припинити скид забруднених стічних вод Запорізьким КП «Водоканал» у р. Дніпро, що дозволить суттєво скоротити обсяги надходження забруднень до Каховського водосховища, яке є джерелом питного водопостачання населення не тільки в Запорізькій області, а і автономної республіки Крим та ряду сусідніх областей регіону. На підставі аналізу екологічної ситуації в області, впровадження екологічної політики та природоохоронних заходів згідно державних і обласних екологічних програм, визначені наступні пріоритетні напрямки природоохоронної діяльності у сфері поводження з відходами, з охорони земельних ресурсів та надр: - впровадження комплексу заходів щодо запобіганню накопичення небезпечних відходів і обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини; - впровадження комплексу заходів щодо екологічної реабілітації територій інтенсивного використання надр та їх екологічно безпечного користування; - впровадження моніторингу об’єктного рівня на всіх екологонебезпечних об’єктах області; - вирішення екологічних проблем та техногенно-екологічної безпеки в районі промислового полігону «Балка Середня»; - впровадження заходів щодо запобігання виникнення небезпечних екологічних ситуацій, вирішення проблем захисту і збереження цінних природно-лікувальних ресурсів, у зв’язку з інтенсивною активізацією небезпечних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря , в т.ч. в районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» і оздоровчої зони м. Приморська. В цьому напрямку в стислий термін була розроблена Програма укріплення морських берегів на території курорту державного значення «Курорт Бердянськ» і східного берега Бердянської коси, яка затверджена рішенням Бердянської міської ради від 23.03.2006 р. № 30. А також заплановано в 2007 році впровадження природоохоронного заходу “Розробка комплексної програми берегозахисних заходів на території Запорізької області на 2005-2014роки», фінансування якого передбачено з обласного екофонду. В 2006 році в районі полігону «Балка Середня»: - виконана рекультивація ділянки прилеглої до Осокорового заливу 182

Дніпровського водосховища (1 етап), розчистка нагірної канави і прибережної захисної смуги від промислових відходів, чим ліквідовані екологічні наслідки загрози питному водопостачання населення м. Запоріжжя через підтоплення водоводів питної води; - ліквідовані несанкціоновані звалища промислових відходів на землях сільськогосподарського призначення. Виконання вказаних природоохоронних заходів дає можливість сталого розвитку не тільки металургійної галузі міста, а і стабільному соціальноекономічного розвитку Запорізького регіону. В області протягом 2006 року збільшено відсоток заповідних територій та об’єктів за рахунок створення національного природного парку “Великий Луг”. Після цього площа заповідних територій та об`єктів збільшилась до 71700 га, що становить приблизно 2,6 % від загальної площі області. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.12.2003 №78746 розроблений проект ГЕФ “Збереження біорізноманіття в АзовоЧорноморському коридорі” з метою створення національного природного парку “Приазовський”, який знаходиться на розгляді та погодженні в обласній раді. Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина і їхнє розв’язання неможливе без активної участі широких верств населення області та неурядових організацій. Тому розширення участі громадськості у виробленні і прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки та якісне поліпшення взаємодії з громадськістю і надалі остається одним із пріоритетів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.

183

Таблиця 22.1.Виконано заходів з метою зменшення викидів забруднюючих речовин по районам та містам Запорізькій області у 2006 році Кількість заходів, одиниць 1 Запорізька область м. Запоріжжя (міськрада) м. Бердянськ (міськрада) м. Мелітополь (міськрада) м. Токмак (міськрада) Вільнянський район Куйбишевський район

2 22 12 2 2 3 1 2

Обсяг витрат на проведення заходів, тис. грн.

3 428928,6 428804,9 2,3 26,0 57,7 15,7 22,0

Фактично виконано з початку виконання заходу, тис. грн.

4 109467,4 109346,1 2,3 26,0 55,3 15,7 22,0

Зменшення викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря після впровадження заходу, тонн \ рік очікуване

фактичне

5 3514,298 3495,503 0,534 2,427 0,544 0,300 14,990

6 277,534 258,833 0,542 2,420 0,549 0,200 14,990

184

Таблиця 22.2. Заходи щодо поліпшення атмосферного повітря, виконання яких заплановано на 2006 р. №

Найменування об’єкта

Назва природоохоронного заходу

Обсяг фінансування, тис. грн

Термін виконання

Очікуваний ефект, т/рік

Стан виконання

1

2

3

4

5

6

7

Зниження викидів алюмінію оксиду, заліза оксиду, нікелю оксиду, пилу і інші у кількостіі400 т/рік

Стан виконання – 0%

ВАТ «Дніпроспецсталь»

1

СПЦ-2

Установка рукавного фільтра (за умови одночасної експлуатації 4-х печей)

2000,0

2006

ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

2

Електротермічний цех

Реконструкція газоочисток руднотермічних печей кремнію №1, № 2 з будівництвом рукавних фільтрів типу ФРІР

4200,0

2002-2006

Зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на 190, 0 т/рік

Стан виконання – 71,12% Витрачено коштів – 14821,55 тис. грн. РТП № 1 законсервована згідно наказу від 17.10.2006 № 688, РТП № 2 законсервована згідно наказу від 21.06.06 № 426.

ВАТ «Запорожкокс» Стан виконання – 50% , затрати – 1961,12 тис. грн.

3 2002 Вуглепідготовчий цех

Будівництво комплексу коксової батареї № 6 (склад вугілля з 8-ми силосів)

17442,0

Термін перенесено рішенням сесії №23 від 29.09.04 на 2006

Зменшення викидів шкідливих речовин на 50,0 т/рік

185

185

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»

4

5

Цех плавки нормального електрокорунду

Цех плавкі карбіду бора № 5

Реконструкція газоочистки печей плавки електрокорунду. Заміна існуючих електрофільтрів на рукавні фільтри з імпульсною регенерацією (піч № 2; піч №1)

1080,0 (піч № 2) 1135,0 (піч № 1)

2000-2003 (піч № 2) 2002-2005 (піч №1) Терміни перенесені рішеннями облради: від 19.03.04 № 11 від 29.09.04 № 23 від 29.12.2004 № 17 на 2004-2006 (піч № 2), 2004-2008 (піч № 1)

Реконструкція систем газоочистки печей плавки карбіду бору (ГОУ1,2,3)

1504,0

2004-2006

Зменшення викидів пилу на 100,0 т/рік

Зменшення викидів пилу на 20,0 т/рік

По печі № 1 термін триває по печі № 2-не виконано, стан виконання 0 %

Захід виконано

Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»

6

Енергоблок станції № 3 (нитка Б)

Реконструкція газоочисної установки (заміна електрофільтру типу ЕГЗ-377 на більш сучасні типу ЕГЗМ-2)

3000,0

2006

Забезпечення необхідного ступіню очистки

Стан виконання – 0%

186

186

Додаток 1 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, їх поштові адреси № з/п 1 1

Назва організацій

Поштова адреса, телефон

2 Громадська молодіжна організація “Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення і охорони птахів”

3

2

Екоклуб “Джерело” ЗНВШ №20

3

Клуб “Білі ворони” м. Дніпрорудне,

4

Екооб’єднання “Ехо” Верхньотокмацької ЗОШ

5

Міський будинок дитячої та юнацької творчості, Молодіжне громадське об’єднання “Запорізький центр популяризації краєзнавства “Хорс”

6

Токмацька районна дитяча екологічна організація “Спілка друзів природи” м. Токмак

7

Асоціація “Екологічна освіта”

8

Клуб “Лелека”, СШ №100

9

Клубу “Прометей” ХУРМЦ

10

Обласна станція юннатів

69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 1 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 49 тел. 32-62-26 71630, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, 29, школа №3 тел. 8-(275)-6-18-98, 6-18-81 72201, Чернігівський р-н, с. Верхній Токмак школа, турклуб “Скіф” тел. 8-(240)-9-73-23 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 1 тел. 236-48-38, 236-48-45, 236-48-48, 236-86-38, 236-47-55 м.т. 8-0667450233 71700, м. Токмак, вул. Шевченко, 35/39 тел. 8-(278)- 2-09-91, 8-97-830-20-89 69091, м. Запоріжжя, вул. Немировича – Данченко, 46-А тел. 224-03-96 69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 2а тел. 52-41-75, 52-83-69 69000, м. Запоріжжя, о. Хортиця тел. 286-53-04, 286-54-93, 65-46-56 69000, м. Запоріжжя, вул. Механічна 31 тел. 67-82-31, 8-066-291-55-60

11

Запорізька обласна дитяча громадська організація “Скаути Запоріжжя”

12

Громадська організація “Таврійська заповідна допомога”

13

Всеукраїнська екологічна ліга

14

Екологічної варта

15

Запорізька філія національного екоцентру “Ніневія”

69003, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 65

16

Громадська організація “Таврійська заповідна допомога” ГО “ТЗД”

72300, м. Мелітополь, вул. Селянська, 16/3

72311, м. Мелітополь, вул. Крупської, 9/202 69118, м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, 57 тел. 220-03-15 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 49 тел. 32-62-26

187

187

1

2

17

Бердянське міське товариство “Зелений світ”

18

Бердянське відділення Міжнародного громадського руху “Екологія людини”

19

Центр стійкого розвитку “Роза вітрів”

20

Громадська організація “Бердянський курінь “Козацтво Запоріжжя ”

21

Запорізька міська асоціація “Захистимо Хортицю”

22

Азово-Чорноморська орнітологічна станція, Голова приазовського відділення Українського товариства охорони птахів

23

Всеукраїнський рух екологічних організацій “Хортицького Форуму”

24

Громадський рух за вирішення проблем, пов’язаних з екологічною кризою “Земляне”

25

Запорізьке обласне відділення ВГО “Громадський контроль”

26

Гуляйпільська районна громадська організація “Гуляйпільська громада”

27

Міська громадська організація “Людина і суспільство”

3 71110, м. Бердянськ, вул. Орджонікідзе, 99/40 тел. 8-(253)-5-36-36 72300, м. Мелітополь, вул. Мазіна, 26, кв.23 83000, м. Донецьк, бул. Пушкіна, 13 тел. 8 –062-304-86-03, 8-062-338-08-21 71110, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 18 тел. 8-(253)-68-5-02 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12/3-а тел.213-01-18 72312, м. Мелітополь, вул. Леніна,20 тел. 8 (0619) 44-04-09 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 5/49 тел. 220-08-33, 8 (067) 62-84-565 69071, м. Запоріжжя, вул. Верещагіна, 15 тел. 67-22-33 69121, м. Запоріжжя, вул. Чуйкова 28/88 тел. 33-32-22, м. Гуляйполе, вул. Жовтнева, 12 тел. 8 (245)4-12-71; 8-066-245-23-55 69089, м. Запоріжжя, вул. Корчагінська, 7 тел. 275-89-45

188

188

Додаток 2 Відповідальні виконавці Звіту про стан навколишнього природного середовища за 2006 рік

№ розділу 1 1.

Назва розділу

2 Екологічна політика

6.

6.1.

Атмосферні та гідрологічні умови і явища Атмосферне повітря Водні ресурси Земельні ресурси та грунти Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Структура та стан земель Структура земельних угідь Деградація земель Охорона земель Практичні заходи Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне спувробітництво, погоджувальна діяльність Надра Мінерально-сировина

6.2

Стан геологічного середовища

6.3

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Дозвільна діяльність у сфері використання надр

2.

3.

4.

5.

5.1.

5.2.

5.2.1.

5.2.2.

5.3.

5.3.1.

5.3.2.

6.4

7.

Відходи

8.

8.1.

Екологічна безпека Екологічна безпека області як складова національної безпеки

8.1.1

Екологічна безпека оборонної діяльності

8.1.2

Поводження з небезпечними хімічними речовинами Радіоекологічна безпека Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення Рослинний світ:

8.2.

9.

10.

Структурні підрозділи Держуправління (найменування скорочене) 3 - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів та надр, відходів; - біоресурсів та ПЗС, лісів; - економіки; - атмосферного повітря

Прізвища керівників структурних підрозділів, виконавців розділів звіту 4 Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

Діючі електронні адреси

5 zdn@zdn.gov.ua

Компанієць А.В. Бондаренко Л.П. Іванова Ю.В.

- атмосферного повітря - водних ресурсів

Іванова Ю.В. Гелетюк В.П.

- земельних ресурсів, надр, та відходів

Брезицький В.І.

- земельних ресурсів, надр, та відходів - земельних ресурсів, надр, та відходів - земельних ресурсів, надр, та відходів - земельних ресурсів, надр, та відходів - водних ресурсів - земельних ресурсів, надр, та відходів

Брезицький В.І.

- атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр, та відходів; - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр, та відходів; - земельних ресурсів, надр та відходів; - інспекція - економіки;

Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Хоменко О.Г. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Хоменко О.Г. Брезицький В.І.

- біоресурсів та ПЗС, лісів;

Компанієць А.В.

Брезицький В.І. Брезицький В.І. Брезицький В.І. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

Хоменко О.Г. Бондаренко Л.П. zdn@zdn.gov.ua

11.3.

11.4.

Лісові екосистеми. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики з ними Відтворення втрачених рідкісних сортів вітчизняних с.-г. культур Хвороби та шкідники с/г культур, заходи профілактики та боротьби з ними Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Генетично змінені організми (біобезпека) Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу Тваринний світ Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України Хвороби диких тварин, заходи профілактики та боротьби з ними Ведення мисливського господарства Ведення рибного господарства

11.5.

Неаборигенні види тварин

12.* 12.1.*

Екомережа та біорізноманіття Заходи щодо створення екомережі в Запорізькій області на державному рівні Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі Сучасний стан природних складових довкілля Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля Території та об’єкти, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка) Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Історико-культурна спадщина

10.1 10.2.

10.3.

10.4.

10.5..

10.6.

10.7.

10.8.

11.

11.1

11.2.

12.2.*

12.3.* 12.4.* 12.

12.1.

12.2.

12.3.

12.3.1.

12.4.

13.1.

13.4.

Браконьєрство рибного промислу

13.5.

Стан водогінно-каналізаційного господарства. Якість питної води Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища Організація та здійснення державного контролю

14.

14.1.

15.

Компанієць А.В.

- біоресурсів та ПЗС, лісів;

Компанієць А.В.

- біоресурсів та ПЗС, лісів

Компанієць А.В.

- біоресурсів та ПЗС, лісів

Компанієць А.В.

- водних ресурсів;

Гелетюк В.П.

- атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр, та відходів; - біоресурсів та ПЗС, лісів;

Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

Природний та техногенний вплив на стан об'єктів культурної спадщини Туризм як фактор впливу на довкілля Деякі екологічні проблеми області та шляхи їх вирішення Збереження Хортиці

13.

- біоресурсів та ПЗС, лісів;

Управління в галузі охорони довкілля

Компанієць А.В. zdn@zdn.gov.ua

15.1.

15.2.

15.3.

15.4.

16.

17.

17.1.

17.2.

18.

19.

20.

21.

21.1.

21.2.

21.3.

22.

Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля

Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування; безпеки використання ядерної енергії. Дозвільна діяльність та її удосконалення. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Державна екологічна експертиза проектної документації Моніторинг довкілля Економічні засади природокористування Економічні механізми природоохоронної діяльності Стан фінансування екологічної галузі. Стан та перспективи наукових досліджень в галузі охорони довкілля

Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Висновки. Результативність природоохоронної діяльності на обласному рівні у 2006 році.

Додатки: - громадські організації природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням - відповідальні виконавці розділів звіту

- атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр, та відходів; - біоресурсів та ПЗС, лісів - економіки - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр, та відходів; - біоресурсів та ПЗС, лісів - економіки

Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

- екологічної експертизи

Мовчан І.А.

- моніторингу;

Богдановський І.В.

- економіки

Бондаренко Л.П.

- економіки - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр та відходів; - економіки - робота з громадськістю

Бондаренко Л.П. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

- атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, надр та відходів; - біоресурсів та ПЗС; - економіки

Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І.

- моніторингу; - біоресурсів та ПЗС, лісових ресурсів; - моніторингу; - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, відходів та надр - моніторингу; - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, відходів та надр - атмосферного повітря; - водних ресурсів; - земельних ресурсів, відходів та надр; - біоресурсів та ПЗС, лісових ресурсів - економіки

Богдановський І.В. Компанієць А.В.

- моніторингу

Важненко О.В.

- економіки

Бондаренко Л.П.

Компанієць А.В. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Компанієць А.В. Бондаренко Л.П.

Бондаренко Л.П. Важненко О.В.

Компанієць А.В. Бондаренко Л.П.

Богдановський І.В. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Богдановський І.В. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Іванова Ю.В. Гелетюк В.П. Брезицький В.І. Компанієць А.В. Бондаренко Л.П