zhytomyr_2006 by Administrator Dovkillia

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗА 2006 РІК

ЖИТОМИР – 2007

ЗМІСТ 1. Екологічна політика та екологічна ситуація в області - - - - - - - - - - - - - - - 2. Атмосферні та гідрологічні умови і явища - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 3. Атмосферне повітря. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 4. Водні ресурси. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 5. Земельні ресурси та ґрунти. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 6. Надра. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 7. Відходи. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 8. Екологічна безпека. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 8.1. Екологічна безпека області - - - - - - - - - - 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 8.1.2.1. Поводження з небезпечними хімічними речовинами - - - - - - - - - - - 9. Вплив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення - - - - - - 10. Рослинний світ. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 11. Тваринний світ. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 12.* Екомережа та біорізноманіття. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 12. Території і об’єкти, що підлягають особливій охороні. - - - - - - - - - - - - 12.1.Розвиток природно-заповідного фонду. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 12.2.Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. - - - - - - - - - 12.3. Історико-культурна спадщина. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 13. Екологічні проблеми регіону. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 13.1. Ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. - - - 13.2. Деградація земель. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 13.3. Утилізація токсичних відходів. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 13.4. Стан водогінно-каналізаційного господарства. - - - - - - - - - - - - - - - - 14. Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 15. Управління в галузі охорони довкілля. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 15.1. Удосконалення існуючих механізмів управління. - - - - - - - - - - - - - - 15.2. Управління в галузі охорони довкілля. Дозвільна діяльність та її удосконалення. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 15.3. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 16. Моніторинг довкілля. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 17. Економічні засади природокористування. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. - 19. Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи. - - - - 20. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 21. Виконання державних екологічних програм. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - 22. Висновки. - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - Додаток № 1 Додаток № 2

1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ. З метою стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів в області розроблено та впроваджено ряд природоохоронних програм, серед яких – «Обласна програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на 2003-2010 роки» «Питна вода Житомирщини», «Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами в Житомирській області на 2004-2007 роки» та ряд інших. Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію. За минулий рік об’єм забору води склав 166,4 млн.м3, що на 41,8 млн.м3 більше ніж у 2005 році, об’єм її використання 136,7 млн.м3 , що на 35,2 млн.м3 , більше ніж у 2005 році. За рахунок поліпшення експлуатації, проведення ремонтних робіт, введення окремих технологічних об’єктів на очисних спорудах, перегляду нормативів гранично - допустимих скидів, припинили скид забруднюючих стічних вод 5 підприємств області серед яких: ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат», ДП «Червоненський завод продтоварів», ВАТ «Житомирське АТП-11827», ВАТ «Житомирський маслозавод», ВАТ «Коростишівський гранкар’єр» та ряд інших. Скид забруднених стічних вод зменшився на 5,5 млн.м3 або 24% проти 2005 року. Всього в області 32 підприємств продовжують скид забруднюючих стічних вод, внаслідок чого в минулому в поверхневі водні об’єкти надійшло 23,16 млн.м3 забруднених стічних вод, з яких 21,91 млн.м3 недостатньо очищених та 1,24 млн.м3 неочищених. В минулому році поповнили перелік підприємств-забруднювачів 9 підприємств, серед яких ТОВ «Андрушівкацукор» (279,6 тис.м3), ВАТ «Малинський каменедробильний завод» (43,7 тис.м3), ВАТ «Пенязевицький» (650 тис.м3), ТОВ «Декоративний камінь України» (44,3 тис.м3), та ряд інших. За даними лабораторних спостережень держуправління, інших природоохоронних органів – найбільше відповідають нормам водокористування річки Гнилоп’ять, Случ. Деяке погіршення якості води спостерігалось на річках Уж, Ірша, Уборть, Ірпінь. Основними забруднювачами поверхневих вод області є очисні споруди підприємств комунального господарства, частка стічних вод (23,96 млн.м3) яких становить 84% від загальної кількості забруднених стоків, 16% (4,426 млн.м 3) забруднених стоків належать промисловим підприємствам області. Протягом 2006 року в області спостерігалось деяке збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. В атмосферу надійшло 15,57 тис. тон забруднюючих речовин, що на 2,21 тис. тон, більше ніж у 2005 році. Основними забруднювачами атмосферного повітря області є підприємства міст Бердичева, Новоград-Волинського, Житомира, Малина, Коростеня,

загальний внесок яких у забруднення складає відповідно 25,2%, 18,6%, 11,9%, 6,7%, 4,9%. Загальне збільшення відбулося за рахунок збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами області. Так, в порівнянні з минулим роком збільшили обсяги викидів такі підприємства області, як Бердичівське управління магістральних газопроводів (на 1759 т.), КП «Тепловодоканал» Володар-Волинського району (на 147,3 т.), ВАТ «Цукровий завод ім. Цюрупи» Андрушівського району (на 32,6 т.), та ряд інших. По узагальненим статистичним даним викиди забруднюючих речовин в розрахунках на душу населення у 2006 році становлять 55,9 кг/чол., проти 140,6 кг/чол. в середньому по Україні. В сучасних умовах господарювання найбільшої шкоди повітряному басейну Житомирщини завдає автотранспорт. Його питома вага складає 80 % від загальної кількості викидів забруднюючих речовин і дана пропорція не змінюється на протязі останніх 5 років. Незважаючи на існуючі економічні складнощі на ряді підприємств області продовжувалось впровадження повітряохоронних заходів, що дозволило зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення. Так, на підприємствах Баранівського району, м. Бердичева, ВолодарськоВолинського району проведено реконструкцію і заміну старого та встановлення нового пилогазоочисного обладнання. Переведено на природний газ ряд підприємств та установ м. Коростеня, Черняхівського, Бердичівського, Олевського та Баранівського районів. В 2006 році в реальному секторі економіки було досягнуто позитивних результатів. Впродовж 2006 року вдалося утримати процес нарощування випуску промислової продукції. Обсяги виробництва у промисловості зросли проти попереднього року на 5,1%. Позитивно спрацювали 12 галузей з 13 основних. Найбільше зростання забезпечене у металургії та обробленні металів (+34,4%), виробництві деревини та виробів з неї (+21,7%), целюлозно-паперової промисловості (+16,3%). Вищими від середнього по промисловості темпами зростало виробництво у добувній (+6,5%), легкій (+7,0%), хімічній (+5,1%) промисловості, машинобудуванні (+5,9%). Більше минулого року виготовлено продукції неметалевих мінеральних виробів (+1,1%). Зростання обсягів виробництва забезпечено промисловими підприємствами 15 районів та 3 міст. За 2006 рік у промисловості одержано 408,9 млн. грн. прибутку. У порівнянні з 2005 роком сума прибутку зросла в 1,6 рази. На 6,7% зросла частка прибуткових підприємств і становить 61,7%. Найбільш ефективно працювали підприємства, які займаються видобуванням неенергетичних матеріалів. Зросла частка прибуткових підприємств у легкій, хімічній, целюлозно-паперовій промисловості, виробництві неметалевих мінеральних виробів, обробленні металів та машинобудуванні і становить від 60 до 71%.

Динаміка промислового виробництва, у % до відповідного періоду попереднього року % 116 114 112 110 108 106 104 102 100

114,3

107,5

І кв.

114,8

105,8

114,5 114,3

113,4 113

113,5 113,8

105 103,4 103,1

103,4

103

103,5

112,7

113,1

104,5

105,1

4 міс. 5 міс. І півр. 7 міс. 8 міс. 9 міс. 10 міс 11міс 2005 рік

рік

2006 рік

Заробітна плата на промислових підприємствах у грудні зросла на 34,1% проти відповідного місяця 2005 року і становила 1151 грн., яка на 17,4% більше середньої по області. За 2006 рік реалізовано промислової продукції на 5388,7 млн. гривень, на одну особу населення – 4,0 тис.грн. Загальний обсяг валової продукції сільського господарства за 2006 рік зріс на 0,5%; виробництво продукції рослинництва по всіх категоріях господарств скоротилось на 2,3%, а тваринництва – збільшилось на 4,0%. Лісове господарство У 2006 році було відновлено 5838 га лісових насаджень, з них 892 га або 15,3% припадає на нові ліси. Лісовідтворення здійснювалось переважно за рахунок власних коштів. Із Державного бюджету на ці цілі було виділено лише 324,0 тис.грн.

Площа відновлених лісонасаджень, га

Динаміка лісовідтворення в Житомирській області 6000 5800 5600 5400 5200 5000 4800 4600

5838 5461 5025

2004 р.

2005 р. 5

2006 р.

Протягом 2006 року надійшло коштів: - до Державного бюджету – 879,6 млн.грн. (+83,2 млн.грн. або на 10,4% більше планового показника і на 21,9% – попереднього року); - до загального фонду місцевих бюджетів (без врахування трансфертів) – 560,0 млн.грн. (+50,5 млн.грн. або на 9,9% більше плану, доведеного Мінфіном і на 33,7% або на 141,0 млн. грн. більше 2005 року); - отримано всього бюджетних трансфертів – 1224,7 млн. грн. (99,0% планового показника на 2006 рік) та майже у 1,5 рази більше, ніж у 2005 році. У 2006 році в економіку Житомирщини іноземними інвесторами вкладено 32,9 млн. дол. США прямих інвестицій. Основними формами залучення капіталу були грошові внески – 28,6 млн.дол (86,9% вкладеного обсягу), решта – внески у вигляді рухомого і нерухомого майна та інших видів здійснення інвестицій. Сукупний капітал нерезидентів на 1 січня 2007 року становив 123,7 млн.дол. Інвестиції надійшли з 41 країни світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Сполученого Королівства, Італії, Німеччини, США та Віргінських островів (Британських), на які припадає 72,4% загального обсягу прямих іноземних інвестицій або 89,7 млн.дол. У промисловості зосереджено 80,6% загального інвестиційного капіталу нерезидентів або 99,7 млн.дол. Інвестиційно привабливими для іноземних партнерів були підприємства харчової промисловості – 24,0 млн.дол. (19,4% до загальних обсягів), виробництва деревини та виробів з деревини – 16,0 млн.дол. (12,9%), підприємства добувної промисловості – 14,5 млн.дол. (11,8%), суб’єкти, що займаються операціями з нерухомістю, здаванням під найм та послугами юридичним особам – 13,9 млн.дол. (11,3%), а також підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості – 12,8 млн.дол. (10,3%) та оброблення металу – 11,4 млн.дол. (9,2%). Загалом, 266 підприємств з 23 регіонів області приймали участь у міжнародному інвестиційному співробітництві. Суттєва частина інвестиційних коштів зосереджена у м. Житомирі – 49,8 млн.дол. (40,2% до загальних). Значні інвестиції мають підприємства Радомишльського району – 19,0 млн.дол. (15,4%), Бердичівського району – 13,7 млн.дол. (11,1%) та м. Бердичева – 11,8 млн.дол. (9,5%). Протягом 2006 року 16 підприємств територій пріоритетного розвитку здійснювали реалізацію 17 інвестиційних проектів у харчовій, легкій, добувній, каменеобробній, деревообробній, хімічній галузях промисловості та сільському господарстві (рослинництві) загальною кошторисною вартістю 46 млн. дол. США. Реалізація інвестиційних проектів дозволила залучити 14,8 млн. дол. США інвестицій, з яких 3,8 млн. дол. США, або 26% - іноземні. За рахунок цих коштів створено 268 нових робочих місця. Підприємствами, що здійснювали виробничу діяльність, отримано надходження від реалізації продукції на 32,7 млн. грн. Експортні поставки здійснювали 12 підприємств на загальну суму 61,6 млн. грн. Впровадження інвестиційних проектів забезпечило поповнення бюджетів усіх рівнів на 35,7 млн. грн. 6

Покращення економічного стану області позитивно впливає і на екологічну ситуацію. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення, утилізації та місць видалення відходів згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 1999 року № 1213 та № 1360. Станом на 01.01.2006 року в реєстри внесено 796 паспортів місць видалення відходів та 72 об’єкта утворення, оброблення та утилізацію відходів. Відповідно до постанови КМУ 1998 року № 1218 держуправлінням екоресурсів погоджені та затверджені облдержадміністрацією ліміти на утворення та розміщення відходів для 258 підприємств області. За рахунок коштів обласного фонду розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 24.10.03р. № 286 “Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами в Житомирській області на 2004-2007 роки”. На виконання заходів Програми в 2006 році виконанні роботи по утилізації непридатних, заборонених та неопізнаних засобів захисту рослин із сільгосппідприємств Коростенського та Новоград-Волинського районів, на що спрямовано з державного та обласного природоохоронного фондів 400 тис.грн. Всього утилізовано 37,1 т непридатних ХЗЗР. Протягом 2006 року продовжувалось проектування будівництва полігонів твердих побутових відходів в містах Коростишеві та Новоград-Волинському, на що використано 254 тис.грн. Протягом останніх років в області продовжувалось виконання заходів по розширенню мережі природно-заповідного фонду області. Адже головна мета утворення заповідників – це збереження в природному стані типових ландшафтів та унікальних ділянок генофонду рослинного і тваринного світу. У 2004 році рішенням 11 сесії ХХ1У скликання Житомирської обласної ради від 30.01.2004р. № 351 затверджено підсумки інвентаризації мережі природнозаповідного фонду місцевого значення загальною площею 52367,8 га. Всього, станом на 1 січня 2007 року в області налічується 181 природнозаповідний об’єкт, загальною площею 79496,46 га. Разом з тим, не дивлячись на позитивні зміни стану навколишнього природного середовища в області існує ряд екологічних проблем. Однією з них є проблема зберігання, утилізації та знешкодження токсичних відходів, яких станом на 1 січня 2006 року у сховищах організованого складування та на території підприємств в області накопичилось 24,345 тис. т, з яких 0,529 тис.т (2%) відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед особливо небезпечних 551 тон непридатних та заборонених для застосування отрутохімікатів та пестицидів. Серйозної шкоди земельним ресурсам області завдають ерозійні процеси, які щорічно прогресують, а площі еродованих та ерозійно небезпечних земель постійно зростають. Станом на 1 січня 2007 року 104,8 тис.га сільськогосподарських угідь піддані ерозії, в тому числі 83,9 тис.га – водній ерозії та 20,9 тис.га – вітровій, понад 300 тис.га є дефляційно небезпечними. Тому охорона земельних ресурсві від усяких деградаційних процесів є однією з найважливіших проблем області. 7

Однією з найактуальніших та найскладніших проблем області є ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. Значна частина території області (9,8 тис.км2), 9 районів і місто Коростень опинилися у зоні радіаційного забруднення. Внаслідок Чорнобильської катастрофи значні площі сільськогосподарських угідь (347 тис.га) та лісів (459 тис.га) забруднені радіоактивними елементами, що значно ускладнило екологічну ситуацію, створило небезпеку для здоров’я людей. Тому подолання негативних наслідків радіоактивного забруднення довкілля внаслідок Чорнобильської аварії є одним із пріоритетних напрямків діяльності на території області.

2. А ТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА Проведенням систематичних метеорологічних, геліофізичних, агрометеорологічних, гідрологічних спостережень та спостережень за станом забруднення атмосферного повітря , поверхневих вод і грунтів в області займається Житомирській обласний центр з гідрометеорології. До складу центру входять п'ять метеорологічних станції в містах Новоград-Волинський, Житомир, Овруч, Олевськ, Коростень та 13 гідрологічних постів, які знаходяться на річках басейнів Случі, Тетерева, Уборті та Ужа . В 2006 році збереглась стійка тенденція останніх десятиріч до потепління клімату – середня температура року була майже на 1° вищою за норму, кількість опадів відповідала нормі. Зима 2005-2006 рр. видалася ранньою, довготривалою, холодною, сніжною та вологою. До середини січня переважала помірно тепла, як для цього періоду погода, з коливанням температури повітря від плюсових позначок до помірних морозів. В решту періоду переважав зимовий режим. Різке похолодання відбулось 19-20 січня внаслідок вторгнення на Україну арктичного повітря. Дуже холодна погода з температурою вночі 23-29º морозу утримувалась до 25 січня включно. Надзвичайно холодно було 5-7 лютого, коли середньодобові температури були нижчими за норму на 10-17º, а мінімальні температури знаходились в межах 2429º морозу. Відзначився похолоданням і березень. Внаслідок нічного вихолодження повітря в антициклоні 9 березня температура повітря знижувалась до 18-20º морозу. Опадів протягом сезону було достатньо – 173-196 мм, що в межах 94-126% від норми. Із небезпечних явищ зими найчастіше спостерігались сильні опади інтенсивністю 7-23 мм. Весна була затяжною, прохолодною, з надмірними опадами. Температурний режим протягом сезону зазнав значних коливань. Теплою погодою відзначився квітень, дощило в перших двох декадах місяця, натомість остання декада виявилась майже сухою. Швидке наростання тепла в другій декаді квітня обумовило ранній перехід середньодобових температур через +10°, який стався 17 квітня, що на півтора тижня раніше багаторічних строків. Але надалі характер погоди змінився, і решта весняного періоду видалася дощовою та прохолодною. Кількість опадів за сезон склала 183-259 мм, або 121-189% від багаторічних показників. Активна конвективна діяльність в зоні атмосферних фронтів спостерігалась в північно-західних районах області 14 та 15 квітня, де зафіксований шквал 15 м/сек та град діаметром 10 мм. 9

Вітряною погодою відзначився травень, швидкість вітру підсилювалась до 15-19 м/сек. Несприятливі погодні умови виникли на Житомирщині 3-5 червня в зоні активного циклону, коли спостерігались тривалі сильні опади інтенсивністю 1533 мм. Літо загалом було теплим, коротшим, ніж зазвичай, та, незважаючи на нерівномірний розподіл опадів протягом сезону, достатньо зволоженим. З початком літа на Україну почало надходити повітря південних широт, що сприяло припиненню опадів та зростанню температурного фону, і вже в останній декаді червня було по-літньому спекотно, а дощі носили поодинокий характер. Така ж погода переважала і в липні, лише в середині місяця сталася різка зміна погоди – вихід на Україну активного циклону на декілька днів обумовив прохолодну, з інтенсивними дощами погоду. Серпень відзначився різноманітністю погодних умов : внаслідок періодичного проходження атмосферних фронтів сухі, спекотні періоди змінювались надмірними дощами, а денні максимуми протягом місяця коливались в межах 14-31°. Найвищі показники денних температур впродовж сезону сягали 30-32°, спекотні періоди спостерігались у всі літні місяці. Кількість опадів за літній період становила 204-271 мм, що в межах 96116% від норми. Протягом літа спостерігались численні небезпечні конвективні явища. Активною грозовою діяльністю та інтенсивними опадами відзначився червень. В липні переважала стабільна погода з окремими, здебільшого сухими грозами. Лише 15-17 липня утворення активного циклону над Україною спричинило сильні дощі з добовою кількістю 29-52 мм, а в північно-східних районах дощ був дуже сильний – 50 мм за 12 годин. Значною кількістю небезпечних погодних явищ відзначилася друга половина серпня, коли грозова діяльність супроводжувалась сильними дощами та локальними шквалами 16 м/сек. Осінь 2006 року видалася теплою, довготривалою, з недобором опадів. Контрастною погодою відзначився вересень. Прохолодною та дощовою була перша декада місяця. В решту місяця над Україною спостерігався сталий циклогенез, що сприяло припиненню опадів та швидкому наростанню тепла, і вже в останній декаді вересня перевищення середньодекадних температур становило 3.5-3.9°. Жовтень характеризувався температурними аномаліями різного знаку. Місяць розпочався надзвичайним теплом. 3 та 4 жовтня денна температура підвищувалась до 22-25°, що близько до абсолютних показників, а 4-5 жовтня середньодобові температури знаходились в межах 15-19°, що є найвищим показником для цього часу за весь період спостережень. Вторгнення на Україну арктичного повітря 18 жовтня обумовило зниження нічних температур до 5-6° морозу. 10

Надалі тепла та переважно суха погода швидко відновилася, і лише в останні дні місяця суттєво похолодало – мінімальні температури /5-8° морозу/ наблизились до абсолютних показників. Різноманітністю погодних умов відзначився листопад. На початку місяця встановився зимовий режим з температурою вночі 7-9° морозу, утворився тимчасовий сніговий покрив висотою 4-10 см. Але надалі, з поширенням повітря Атлантики температурний режим швидко підвищився, і денні температури неодноразово досягали 11-13º тепла. Аномально тепло, за виключенням окремих днів, коли температура повітря знижувалась до морозів, було в грудні. Суттєва зміна погоди сталася 26 грудня з проходженням активного холодного фронту – температура повітря вночі знизилась до 8-9º морозу, поривчастий вітер та снігові «заряди» створювали несприятливі погодні умови. Опади протягом осіннього сезону розподілились нерівномірно по території та в часі – періодично дощило у вересні та жовтні /середній показник по області 71% та 81% від норми відповідно/, у листопаді випала лише половина місячної норми опадів, та вкрай недостатньо їх було у грудні. Небезпечні погодні явища відповідали перехідному сезону. В таблицях 1 та 2 наведено кількість опадів та середньомісячні температури повітря за даними метеостанцій області. Кількість опадів за 2006 рік Таблиця 1 Місяці

Олевськ сума % від норми 14 30

Овруч сума 10

% від норми 25

Коростень сума % від норми 12 33

Н.Волинський сума % від норми 18 39

Житомир сума % від норми 14 44

44 59 36 56 113 91 128 52 23 33 16 667

32 97 72 65 130 113 85 18 26 22 9 680

91 277 157 123 160 116 120 35 65 43 19 105

29 92 49 55 171 62 85 35 38 21 7 654

37 57 33 70 90 67 136 40 29 26 15 620

24 70 43 75 198 19 85 43 37 25 8 640

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

16 159 75 100 120 90 183 96 59 67 32 98

91 271 107 106 204 63 112 67 106 46 16 103

97 154 67 132 101 71 179 77 76 57 30 93

86 226 98 129 261 20 113 84 109 57 21 105

Середньомісячна температура повітря за 2006 рік Таблиця 2 Олевськ середня т-ра

Місяці

-7.9

відхил. від норми -2.1

-6.2 -1.5 8.8 13.1 16.8 20.0 18.2 14.0 8.4 4.0 2.3 7.5

-1.8 -1.7 1.2 -0.8 0.3 2.4 1.5 1.6 1.2 2.1 4.9 0.7

Овруч середня т-ра -7.9

відхил від норми -1.7

Коростень Середня відхил т-ра від норми -7.9 -1.9

Н.Волинський середня відхил т-ра від норми -8.2 -2.6

Житомир середня відхил т-ра від норми -7.8 -1.8

-6.9 -1.9 8.5 13.2 16.8 19.9 18.3 14.3 8.2 3.5 2.0 7.4

-2.1 -1.8 0.9 -1.0 -0.4 1.8 1.0 1.5 1.1 2.0 4.9 0.6

-6.3 -1.4 9.1 13.5 17.1 20.0 18.6 14.4 8.6 3.8 2.0 7.6

-5.9 -1.2 9.4 13.4 17.0 20.0 18.6 14.6 8.9 4.3 1.9 7.8

-5.8 -0.7 9.5 13.8 17.1 20.2 19.2 14.8 9.4 4.2 2.2 8.0

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

-7.1 -1.4 1.3 -0.7 0.0 1.9 1.2 1.5 1.3 5.7 4.7 0.7

-1.7 -1.5 1.5 -0.8 00 2.0 1.3 1.5 1.3 2.2 4.3 0.7

-1.2 -0.6 1.8 -0.1 0.1 2.2 1.8 1.8 2.0 2.4 4.9 1.1

Рівні води у 2006 році на річках Житомирської області були близькими за значенням до середніх багаторічних. Внаслідок інтенсивного похолодання в січні на більшості річок області встановився і утримувався льодостав з товщиною льоду 10 – 25 см. В останній декаді березня, в зв’язку з інтенсивним потеплінням та випаданням значних опадів, почалась активізація процесів весняної повені максимальні рівні якої пройшли в період з 30 березня по 9 квітня. Загальна амплітуда підйомів рівнів води становила на річках басейнів Случі 254 – 319 см, Тетерева 88 – 217 см, Уборті 223 – 281 см та Ужа 234 – 261 см. На більшості річок відмічався вихід води на заплаву, а на деяких були перевищені небезпечні відмітки, при яких підтоплювались луки, сінокоси окремі садиби та городи. Негативного впливу річок на роботу об’єктів господарювання та життєдіяльності населення у 2006 році не було. Мінімальні рівні води спостерігались в період літньо-осінної межені. Дані рівневого режиму наведені в таблиці 2.2.1. Таблиця 2.2.1 Річка-пост р.Случ-с.Громада р.Случ-м.НВолинський р.Тня-с.Броники р.Смілка-с.Сусли р.Уборть-с.РІванівська р.Уборть-с.Перга р.Уж-м.Коростень р.Норин-

Середній Середній рівень за рівень за 2006р., багатосм річчя,см 99 88 162 172

Макс. рівень за рік, см 332 445

дата

09.04 01.04

Мінім. рівень дата за рік, см 11 31.07 126 14,15.02

152 123 152

147 138 146

425 393 335

31.03 31.03;01.04 31.03

127 103 109

14-18.10;06.12 19-26.08 30,31.01

167 160 203

173 149 201

429 403 394

02.04 31.03 01.04

129 139 160

15.07;26,27.08 17-19.03 13-17.02;16-

с.Славенщина р.Тетерів-с.Троща р.Тетерів-м.Житомир р.Гнилопять.Головенка р.Гуйва-с.Городківка р.Ірша-смтВВолинський

142

31.03

91 259

88 249

285 386

01.04 03.04

60 225

125 198

107 195

235 367

22,23.06 30.03

80 180

19.11 15-27.08;0920.10 29-31.12 25-27.08;2024.10 26.12 19-23.10

Продовження таблиці 2.2.1 Річка-пост

Середня витрата за 2006р., м3/с

Середня витрата за багаторіччя

водність К Qзвіт Qбагаторіч

р.Случ-с.Громада р.Случ-м.НВолинський р.Тня-с.Броники р.Смілка-с.Сусли р.Уборть-с.Р-Іванівська р.Уборть-с.Перга р.Уж-м.Коростень р.Норин-с.Славенщина р.Тетерів-с.Троща

9,74 28,5

8,38 27,2

1,16 1,05

4,57 2,29 3,58 12,4 5,21 6,32 0,85

3,52 2,07 3,21 12,5 4,25 4,3 0,83

р.Тетерів-м.Житомир р.Гнилоп’ятьс..Головенка р.Гуйва-с.Городківка р.Ірша-смтВВолинський

21,0 6,13 1,59 1,06

Максим. витрата за рік, м3/с

дата

Мінім. витрата за рік, м3/с

дата

65,8 350

09.04 01.04

1,19 5,12

04.03 14,15.02

1,30 1,11 1,12 0,99 1,23 1,47 1,02

110 70,8 73,1 143 121 72,5 8,96

31.03 31.03;01.04 31.03 02.04 31.03 01.04 31.03

0,78 0,22 0,36 1,27 0,97 0,73 0,16

15,3 3,74

1,37 1,64

185 33,4

31.03;01.04 03.04

4,82 2,10

14-17.10 01-04.02 30,31.01 15.07;26,27.08 16,17.03 16-19.11 15-27.08; 09-20.10 19-21.08 05,06.02

0,97 0,76

1,64 1,39

8,35 29,5

22,23.06 30.03

0,29 0,072

26.12 29.01-03.02

Водність річок області у 2006 році розподілялась досить нерівномірно по сезонах року , а в цілому була в межах та вище норми. На річках басейнів Случі, Уборті та Ужа – близька та дещо вище норми ( модульні коефіцієнти становили К = 0.99 – 1.47 ), а на річках басейну Тетерева – вища за норму ( модульні коефіцієнти склали К = 1.02 – 1.64 ). Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля з кінця березня і до кінця першої декади квітня, а мінімальний стік в зимовий та літньо-осінній період. Дані наведені в таблиці 4.

2.1. Стихійні гідрометеорологічні явища. 17 липня 2006 року внаслідок переповнення дощовими водами ставка, який належить ДП "Овруцький держлісгосп", стався прорив дамби шириною до 13 м, що призвело до раптового скиду води з ставка, затоплення та розмиву 4 м ділянки автомобільної дороги державного значення Виступовичі – МогильовПодільський, затоплення ділянки 20 м другорядної дороги, підйом води у р. Жерев на 80 см і тимчасового підтоплення 63 садиб та 3 будинків у с. Ігнатпіль. Загальна площа ставка – 4 га, висота дамби – 5 м, довжина – 70 м, споруджена з землі та щебеню. Бригадою Овруцького дорожньо-експлуатаційного підприємства та ДП "Овруцький держлісгосп" проведені роботи по укріпленню дамби та узбіччя автодороги. Рівень НС – місцевий.

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ По узагальненим статистичним даним Житомирська область посідає 17 місце серед областей України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрахунку на душу населення (55,9 кг./чол. проти 140,64 кг./чол. в середньому по країні) і 23 місце по викидам забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр (2,48 т/км2 проти 10,9 т/км2 в середньому по Україні). До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту. Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2006 році у порівнянні з минулим роком. Це збільшення складає 3,38 тис. тон, що на 4,8 % більше ніж у 2005 році. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена в таблиці 3.1. Спостерігалося збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яке в 2006 році склало 15,57 тис.т., що на 16,5% більше ніж у 2005 році (13,36 тис.т.). Загальне збільшення відбулося за рахунок збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами області (табл.3.3.). Так, в порівнянні з попереднім роком збільшили обсяги викидів такі підприємства області як Бердичівське управління магістральних газопроводів на 1759,52 т., КП “Тепловодоканал” Вол.-Волинського району – на 147,31 тис.т., Будинкоуправління № 1 Нов.-Волинської КЕЧ – на 51,923 т., ВАТ “Цукровий завод ім. Цюрупи” Андрушівського району - на 32,662 т., ДП “Пропан” Житомирського району – на 14,3 т., ВАТ ДЕЗ “Малекс” Малинського району – на 10,864 т. та ряд інших. Аналіз динаміки викидів в розрізі районів області (табл. 3.2.) свідчить, що збільшення викидів в атмосферу від стаціонарних джерел в 2006 році спостерігалося по Вол.-Волинському (на 0,231 тис.т.), Народицькому (на 0,129 тис.т.), Коростишівському (на 0,105 тис.т.), Чуднівському (на 0,081 тис.т.) районах, в місті Житомирі (на 0,446 тис.т.). Основними забруднювачами атмосферного повітря області є підприємства міст Бердичева, Новоград-Волинського, Житомира, Малина, Коростеня, Овруцького та Попільнянського районів, загальний внесок яких у забруднення складає відповідно 25,2%, 18,6%, 11,9%, 6,7%, 4,9%, 4,6%, 4,3%. Серед токсичних компонентів, які викидаються стаціонарними джерелами області 22,5 % становлять тверді суспендовані частинки (пил), 19,7 % оксиди вуглецю, 13,7 % - оксиди азоту, 8,1 % - сірчистий ангідрид, решта припадає на інші речовини. В сучасних умовах господарювання найбільшої шкоди повітряному басейну Житомирщини завдає автотранспорт. Його питома вага складає 80% від 15

загальної кількості викидів забруднюючих речовин і дана пропорція не змінюється на протязі останніх 5 років. Це збільшення пояснюється зростанням кількості автотранспорту і складає 1,171 тис. тон, що на 2,01 % більше ніж у 2005 році. Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (2,708 тис.т.), Малинський (2,283 тис.т.), Коростишівський (2,16 тис.т.), Житомирський (2,07 тис.т.) райони, міста Житомир (17,55 тис.т.), Бердичів (4,483 тис.т.), Коростень (3,897 тис.т.), Новоград-Волинський (3,195 тис.т.) (табл. 3.2.). В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімким його ростом викиди становлять найбільшу кількість по регіону - 17,546 тис. т., або 30% від загального обсягу по області. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно– застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 79,401 % становлять оксиди вуглецю, 13,408% - вуглеводні, 6,41% - оксиди азоту, 0,416% - сірчистий ангідрид, 0,365 % - сажа. Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну області в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території. При аналізі кількості викидів, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Новоград Волинському – 51,72 кг\чол., Бердичеві – 47,34 кг/чол., Малині – 37,92 кг/чол.., Коростені – 11,56 кг\чол, Житомирі – 6,74 кг\чол., в Попільнянському – 19,11 кг\чол., Вол.Волинському – 15,19 кг/чол., в Малинському – 13,46 кг\чол, Овруцькому – 11,18 кг\чол., Чуднівському – 10,41 кг\чол. районах області, при середньому по області 11,76 кг/чол. При середніх показниках по області в 521,94 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Бердичеві (111989,34 кг\км2), Новоград Волинському (107008,37 кг\км2), Малині (57566,67 кг\км2), Житомирі (30403,06 кг\км2), Коростені (25405,23 кг\км2) та в Вол.-Волинському (641,82 кг\км2), Попільнянському (640,88 кг\км2), Житомирському (404,43 кг\км2), Чуднівському (394,28 кг\км2), Баранівському (347,53 кг\км2), Овруцькому (220,22 кг\км2), Коростишівському (212,17 кг\км2), Малинському (200,19 кг\км2) районах області. Однією з основних причин забруднення повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 35 відсотків. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, летючих органічних сполук, вуглеводів та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень. Які працюють на кам'яному вугіллі та високосірчастому мазуті, асфальто-бетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо. 16

Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених проектами нормативів гранично допустимих викидів, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту. Незважаючи на існуючі економічні складнощі на ряді підприємств області продовжувалось впровадження повітряохоронних заходів, що дозволило зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення. Так на підприємствах Баранівського району, м.Бердичева, ВолодарськоВолинського району проведено реконструкцію і заміну старого та встановлення нового пилогазоочисного обладнання. Переведено на природний газ ряд підприємств та установ м. Коростеня, Черняхівського, Бердичівського, Олевського та Баранівського районів.

Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 3.1. В и к и д и п о о б ла с т і

2004

2005

2006

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. в т.ч.:

68,18

70,61

73,99

- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.

18,61

13,36

15,57

- від автотранспорту, тис. т.

49,57

57,25

58,42

Оксидвуглецю

Діоксидазоту

пил

разом

Пересувніджерела

Оксидвуглецю

Діоксидазоту

Діоксидсірки

Пил

разом

В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

Діоксидсірки

(+/-)2006р.до2005р. В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

2006

Оксидвуглецю

Діоксидазоту

Діоксидсірки

Пил

разом

2005 В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

Пересувніджерела

Населеніпункти

Пересувніджерела

Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області в розрізі населених пунктів, тис. т* Таблиця 3.2

Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський Житомир Бердичів Коростень Нов.-Волинський

1,376 1,994 0,577 0,571 1,712 1,421 2,256 0,977 2,221 0,81 0,95 3,767 0,339 1,418 3,689 1,775 2,367 1,644 0,895 1,211 0,556 0,797 1,438 19,801 5,798 4,483 4,074

0,117 0,377 0,033 0,007 0,399 0,202 0,312 0,183 0,225 0,107 0,015 1,186 0 0,171 0,896 0,127 0,57 0,205 0,034 0,022 0,005 0,083 0,401 2,643 1,786 0,728 0,835

0,006 0,121 0,015 0,002 0,211 0,096 0,058 0,105 0,082 0,019 0,004 0,775 0 0,071 0,511 0,045 0,202 0,026 0,003 0,002 0,001 0,017 0,035 0,324 0,068 0,185 0,27

0,007 0,049 0,008 0,004 0,064 0,022 0,039 0,041 0,071 0,034 0,155 0,034 0,075 0,016 0,119 0,108 0,001 0,001 0,001 0,015 0,045 0,075 0,013 0,053 0,319

0,032 0,082 0,003 0 0,029 0,013 0,066 0,01 0,025 0,031 0,005 0,068 0 0,046 0,084 0,011 0,092 0,019 0,021 0,008 0,001 0,008 0,093 0,755 0,918 0,155 0,098

0,072 0,125 0,007 0,001 0,095 0,071 0,149 0,027 0,047 0,023 0,006 0,188 0 0,02 0,226 0,055 0,157 0,052 0,009 0,011 0,002 0,043 0,228 1,489 0,787 0,335 0,148

1,259 1,617 0,544 0,564 1,313 1,219 1,944 0,794 1,996 0,703 0,935 2,581 0,339 1,247 2,793 1,648 1,797 1,439 0,861 1,189 0,551 0,714 1,037 17,158 4,012 3,755 3,239

1,365 2,015 0,627 0,589 1,943 1,32 2,314 1,034 2,326 0,79 1,024 3,571 0,468 1,492 3,346 1,414 2,291 1,681 0,905 1,122 0,569 0,793 1,519 19,071 6,244 4,463 4,021

0,118 0,313 0,034 0,007 0,514 0,164 0,244 0,178 0,166 0,108 0,012 1,288 0 0,134 0,638 0,079 0,591 0,168 0,049 0,018 0,005 0,041 0,373 1,525 1,761 0,566 0,826

0,006 0,127 0,018 0,002 0,311 0,091 0,099 0,103 0,071 0,023 0,005 0,956 0 0,106 0,362 0,059 0,215 0,015 0,036 0,002 0,002 0,015 0,027 0,301 0,06 0,188 0,29

0,01 0,049 0,002 0,004 0,095 0,001 0,018 0,036 0,034 0,045 0 0,13 0,015 0,055 0,011 0,114 0,101 0,001 0 0,001 0,021 0,046 0,051 0,001 0,048 0,363

0,025 0,063 0,001 0 0,027 0,003 0,012 0,005 0,007 0,019 0,001 0,051 0 0,003 0,038 0,003 0,059 0,003 0,007 0,004 0,001 0 0,071 0,657 0,923 0,061 0,082

0,077 0,074 0,013 0,001 0,081 0,069 0,115 0,034 0,054 0,021 0,006 0,151 0 0,01 0,183 0,006 0,203 0,049 0,005 0,012 0,001 0,005 0,229 0,516 0,777 0,269 0,091

1,247 1,702 0,593 0,582 1,429 1,156 2,07 0,856 2,16 0,682 1,012 2,283 0,468 1,358 2,708 1,335 1,7 1,513 0,856 1,104 0,564 0,752 1,146 17,546 4,483 3,897 3,195

-0,011 0,021 0,05 0,018 0,231 -0,101 0,058 0,057 0,105 -0,02 0,074 -0,196 0,129 0,074 -0,343 -0,361 -0,076 0,037 0,01 -0,089 0,013 -0,004 0,081 -0,73 0,446 -0,02 -0,053

0,001 -0,064 0,001 0 0,115 -0,038 -0,068 -0,005 -0,059 0,001 -0,003 0,102 0 -0,037 -0,258 -0,048 0,021 -0,037 0,015 -0,004 0 -0,042 -0,028 -1,118 -0,025 -0,162 -0,009

0 0,006 0,003 0 0,1 -0,005 0,041 -0,002 -0,011 0,004 0,001 0,181 0 0,035 -0,149 0,014 0,013 -0,011 0,033 0 0,001 -0,002 -0,008 -0,023 -0,008 0,003 0,02

0,003 0 -0,006 0 0,031 -0,021 -0,021 -0,005 -0,037 0,011 0 -0,025 -0,019 -0,02 -0,005 -0,005 -0,007 0 -0,001 0 0,006 0,001 -0,024 -0,012 -0,005 0,044

0,007 0,019 0,002 0 0,002 0,01 0,054 0,005 0,018 0,012 0,004 0,017 0 0,043 0,046 0,008 0,033 0,016 0,014 0,004 0 0,008 0,022 0,098 -0,005 0,094 0,016

0,005 -0,051 0,006 0 -0,014 -0,002 -0,034 0,007 0,007 -0,002 0 -0,037 0 -0,01 -0,043 -0,049 0,046 -0,003 -0,004 0,001 -0,001 -0,038 0,001 -0,973 -0,01 -0,066 -0,057

-0,012 0,085 0,049 0,018 0,116 -0,063 0,126 0,062 0,164 -0,021 0,077 -0,298 0,129 0,111 -0,085 -0,313 -0,097 0,074 -0,005 -0,085 0,013 0,038 0,109 0,388 0,471 0,142 -0,044

Разомпо області

68,917

11,669

3,254

1,369

2,673

4,373

57,248

68,317

9,92

3,49

1,252

2,126

3,052

58,397

-0,6

-1,749

0,236

-0,117

0,547

-1,321

1,149

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 2006р. Таблиця 3.3. № п/п Підприємство-забруднювач

Бердичівське управління магістральних газопроводів

Філія «Іршанський гірничозбагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський Титан»

КП “Тепловодоканал”

ДП “Пропан”

ВАТ “Біомедскло”

ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго”

Управління автошляхів

“Коростеньтепломережа”

Валовий викид, т

Відомча приналежність

2005 р.

2006р.

м. БЕРДИЧІВ Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 1819,23 3578,75 основі державних підприємств ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН Українські міжгалузеві об’єднання, консорціуми, асоціації, АТ та інші 185,58 173,61 організації, створені на добровільній основі Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні 131,47 278,78 адміністрації ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОН Підприємства України 210,33 224,63 засновані фізичними особами м. ЖИТОМИР Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 323,23 323,23 основі державних підприємств Міські, районні у містах ради 1410,23 421,56 та їх виконавчі комітети Міські, районні у містах ради 190,26 та їх виконавчі комітети м. КОРОСТЕНЬ Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні 227,78 219,46 адміністрації

Причина Зменшення/ зменшення/ Збільшення/+ збільшення/+ 6

+1759,52

-11,96

+147,31

+14,3

0 -988,67 -190,26

-8,32

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН

ВАТ ДЕЗ „Малекс”

ВАТ «Каменедробильний завод»

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

174,01

184,87

+10,86

622,98

560,15

-62,82

398,57

450,49

+51,92

337,39

-337,39

331,52

+32,66

178,69

-15,67

м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ 11

Будинкоуправління 1 КЕЧ

Міністерство оборони України

Акціонерні товариства ВАТ «Овруцький ГЗК “Кварцит” відкритого типу, створені на основі державних підприємств

Акціонерні товариства ВАТ “Цукровий завод ім.Цюрупи” відкритого типу, створені на основі державних підприємств

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН 298,86

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОН 14

Акціонерні товариства ВАТ “Іванопільський цукрозавод” відкритого типу, створені на Агрокомплекс – 98 основі державних підприємств

194,36

ВОДНІ РЕСУРСИ

До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. На річках на даний час знаходиться 43 водосховища повним об’ємом 163,13 млн.м3 та 1430 ставків з об’ємом 181,01 млн.м3. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел. Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є річковий басейн річки Тетерів, з якого в 2006 році було забрано 103,8 млн.м3 або 62,4 % загального водозабору області. Порівняльний аналіз за останні два роки забору води в розрізі басейнів річок області свідчить про збільшення обсягів забору води: з басейну р.Тетерів на 26,73 млн.м3, тобто на 34,7% більше ніж в 2005 році; з басейну р.Уж – на 0,27 млн.м3 (2,1%), з басейну р.Прип’ять - на 2,95 млн.м3 (13,0%), з басейну р.Рось - на 10,91 млн.м3 (61,2%). Водопостачання промисловості проводиться за рахунок поверхневих джерел в об’ємі 17,96 млн.м3 і підземних – 7,41 млн.м3. Загальний забір води за 2006 рік становить 166,4 млн.м3, що складає відповідно 85% та 15% від загальної кількості. У порівнянні з минулим роком загальний забір збільшився на 41,8 млн.м3, в тому числі з поверхневих джерел на 45,71 млн.м3, з підземних зменшився на 3,91 млн.м3. В 2006 році загальне використання води становить 136,7 млн.м3. Це на 35,2 млн.м3 більше ніж в 2005 році. Сільським господарством області забрано 84,4 млн.м3 води, в тому числі тваринництвом 8,817 млн.м3, ставково-рибним господарством 72,52 млн.м3.Забір води в тваринництві здійснюється в основному з підземного водоносного горизонту в об’ємі 8,679 млн.м3, що на 0,54 млн.м3 менше минулого року за рахунок зменшення поголів’я худоби. За звітний рік ставково-рибним господарством забрано поверхневої води більше на 45,1 млн.м3 за рахунок додаткового обліку води ставками, що знаходяться в оренді приватних підприємців області. Загальне використання води на виробничі потреби по області збільшилось на 9,94 млн.м3 за рахунок збільшення використання води ставково-рибним господарством.

Використання води в галузі комунального господарства зменшилось на 2,39 млн.м3 за рахунок встановлення водолічильників і економії води населенням (табл.4.1). Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання за звітний рік становить 154,5 млн.м3, що на 0,83 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком (табл. 4.5). По Іршанському ГЗК використання оборотної води зменшилось на 9,0 млн.м3 за рахунок спаду виробництва.Збільшення використання оборотної води за рахунок нарощування виробництва продукції пройшло на таких підприємствах: ВАТ „Червонський цукровик” на 0,667 млн.м3, ТОВ „Андрушівка цукор” на 0,437 млн.м3, ВАТ „Цукрозавод ім.Цюрупи” на 0,859 млн.м3, ВАТ „Новоград-Волинський м’ясокомбінат” на 1,509 млн.м3, ДП „НовоградВолинський сиркомбінат” на 1,0 млн.м3, ВАТ „Малинська паперова фабрика” на 1,962 млн.м3 та інші. Водовідведення у поверхневі водні об’єкти по області складає 118,1 млн.м3, в тому числі без очищення – 1,241 млн.м3, недостатньо очищених – 21,91 млн.м3 (табл. 4.2). Збільшення скиду у порівнянні з 2005 роком на 55,56 млн.м3 пройшло в основному за рахунок додаткового скиду нормативночистих зворотних вод ставково-рибним господарством. Обсяг забруднених зворотних вод у поточному році (23,15 млн.м3) порівняно з 2005 роком зменшився на 5,26 млн.м3 (18,5%) (табл. 4.2). Зменшення обсягу скиду зворотних вод категорії „забруднені" пройшло за рахунок досягнення затверджених гранично-допустимих скидів на слідуючих підприємствах: Новоград-Волинському ВУВКГ на 2,15 млн.м3, ЗАТ "Волинські самоцвіти" на 0,95 млн.м3, ДП „Липницький спиртзавод” на 0,83 млн.м3, ДП „Червоненський завод продтоварів” на 0,44 млн.м3, ВАТ "Норинський щебзавод" на 0,35 млн.м3 та інші. Також спостерігається зменшення скиду забруднюючих речовин в зворотних водах по таким показникам: БСК – на 110 т (19,6%), завислих речовинах – на 143 т (31%), азоту амонійному – на 142 т (63%), сухому залишку – на 980 т (7,6%), залізу загальному – на 5,3 т (39%). Покращення якості зворотних вод відбулось за рахунок проведення запланованих заходів по покращенню роботи очисних споруд на Коростенському КП „Водоканал”, Новоград-Волинському ВУВКГ, ЗАТ „КЕС” м.Бердичів, Іршанському ГЗК ЗАТ „Кримський титан” (табл. 4.4): В 2006 році до переліку підприємств - забруднювачів увійшло 32 підприємства області. В порівнянні з минулим роком цей перелік зменшився на 5 підприємств. Внаслідок запроваджених природоохоронних заходів досягнули нормативів ГДС та вийшли з переліку забруднювачів поверхневих вод 12 підприємств, а саме: - Бердичівське ВУВКГ”Водоканал” – зупинено експлуатацію старих очисних споруд, які працювали не ефективно і передано всі стоки міста на очисні споруди ЗАТ ”КЕС”;

- ДП „Новоград-Волинський попередню очистку виробничих стоків;

сиркомбінат”

–

запроваджено

- ДП „Червоненський завод продтоварів” – проведено заміну труб на скиді теплообмінних вод; - ВАТ „Баранівський фарфоровий завод” – проведена реконструкція споруд механічної очистки каолінових вод; - ВАТ ”Житомирське АТП” - замінено фільтри нафтоуловлювачів на спорудах очистки виробничих та зливових стоків; - ВАТ”Житомирський маслозавод” – механічної очистки зливових стоків;

проведено ремонт споруд

- ВАТ”Коростишівський гранкар”єр” – відремонтовано відстійник кар”єрних вод; ВАТ”Норинський щебзавод” – відремонтовано відстійник кар”єрних вод; -

ЗАТ ”Волинські самоцвіти” – мала кількість відкачки кар”єрних

вод; - ТОВ”Очисні споруди” смт.Романів – у звітному році скид зворотних вод підприємство не здійснювало, стічні води із-за малої кількості після очистки накопичуються на біоставу; - ЛВДС”Новоград-Волинський” – у звітному році скид зворотних вод підприємство не здійснювало. Після реконструкції очисних споруд триває наповнення біоставів очищеними стічними водами; - ДП”Коростишівський спиртзавод” – очисні споруди працювали в режимі; В 2006 році до переліку підприємств-забруднювачів додалось 9 підприємств, а саме: - ДП „Водоканал” Ємільчинського ДП ЖКП (31,0 тис.куб.м) – не закінчено пусконалагоджувальні роботи після реконструкції комплексу очисних споруд; - ВАТ „Малинський каменедробильний завод” (43,7 тис.куб.м) – забруднення кар’єрних вод сполуками азоту після проведення вибухових робіт та порушення експлуатації роботи очисних споруд каналізації внаслідок відключення електроенергії; - ТОВ „Андрушівкацукор” (279,6тис.куб.м) – скид барометричних вод забруднених сполуками азоту; - ДП „Кам’янобрідський фаянс" (17,7 тис.куб.м) –порушення режиму експлуатації очисних споруд каналізації; - ВАТ „Пинязевицький кар’єр” (650,0 тис.куб.м) – потребує очистки відстійник кар’єрних вод;

- ТОВ „Декоративний каміньУкраїни” (44,3 тис.куб.м) – недостатня попередня очистка кар’єрних вод; - ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес”” (7,2 тис.куб.м) – комплекс очисних споруд потребує ремонту; - ВАТ „Бердичівський хлібзавод” (28,0 тис.куб.м) – розрушений зовнішній каналізаційний колектор; - ДП „Ігнатпіль” (5,0 тис.куб.м) – відсутні затверджені нормативи гранично допустимого скиду (табл. 4.6). Держуправлінням екоресурсів в 2006 році видано 63 дозволи на спецводокористування, що на 213 менше ніж у минулому році. Загальне охоплення підприємств області дозволами на спецводокористування складає 92%. Тобто, з 1071 підприємств не мають дозволів 91 (табл. 4.7). В області проводиться виконання заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, обласною Програмою розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на 2003-2010 роки “Питна вода Житомирщини”.

Забір і використання води, млн. куб. м на рік Таблиця 4.1. Найменування річкового басейну

1 2004 Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Припять Бас. р. Ірша Бас. р. Гнилоп"ять Бас. р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас. р. Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області: 2005 Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Припять Бас. р. Ірша Бас р. Гнилоп"ять Бас р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас.р Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області:

з поверхневих джерел 2

Забрано води з підземних джерел 3

94,97

Разом

Промисловість

Сільське господарство 6

27,34

122,3

34,367

9,846

60,29 12,02 8,217 4,567 6,428 16,59 1,846 5,369 6,070 0,051 3,331 0,169 94,97

14,45 10,40 2,853 3,062 6,544 1,447 1,852 2,707 1,050 0,579 0,552 0,016 27,34

74,74 22,42 11,07 7,629 12,97 18,04 3,698 8,076 7,120 0,629 3,331 0,721 0,016 122,3

23,74 5,591 2,832 3,019 2,388 2,017 0,147 0,021 0,012 34,367

95,78

28,83

124,6

61,01 12,36 10,76 3,060 6,538 16,42 1,158 5,582 5,995 0,068 3,331 0,169 95,78

16,06 10,28 4,928 4,306 6,594 1,403 1,901 2,631 1,088 0,475 0,57 0,005 28,83

77,07 22,63 15,69 7,366 13,13 17,82 3,059 8,213 7,083 0,544 3,331 0,739 0,005 124,6

Використано води Комунгосп Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

35,254

8 -

9 21,399

10 -

3,552 4,235 2,392 1,030 1,516 1,029 0,327 9,846

27,78 7,142 4,407 0,315 2,492 0,017 0,150 0,088 0,005 35,254

6,315 0,511 0,511 11,800 3,284 21,399

22,66

9,36

41,64

26,87

0,97

22,66

3,273 4,029 0,961 0,607 2,275 1,29 0,534 1,491 1,056 0,262 9,36

41,64

26,87

0,97

1 2006 Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Прип’ять Бас. р. Ірша Бас. р. Гнилоп’ять Бас. р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас. р. Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області:

141,48 91,26 13,04 11,2 11,97 7,204 27,25 3,798 8,636 6,948 0,068 0,82 0,144 141,48

24,92 12,54 9,52 2,53 3,712 6,196 1,48 1,79 2,334 1,382 0,434 2,835 0,545 0,013 24,92

166,4 103,8 25,58 13,73 14,5 13,4 28,73 5,588 10,97 8,33 0,502 3,655 0,689 0,013 166,4

23,14 23,14

8,849 3,098 3,687 0,87 0,571 2,061 1,041 0,533 1,388 1,028 0,238 8,849

38,99 38,99

64,74 64,74

0,981 0,981

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2 Рік 1 2004

Категорія очищення 2 О НО НДО

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні Разом водні горизонти об’єкти

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

НЧБО

О НО НДО НЧБО

Разом по області В тому числі : Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р.Ірша

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО

Басейн р. Рось

Скидання зворотних вод галузями економіки ПромисСільське Комунгосп Інші ловість господарство галузі

4 10,96 2,188 34,12

5 -

6 10,96 2,188 34,12

2,071 1,935 4,890

7 0,003 -

9 8,719 0,253 29,180

10 0,167 0,050

12,85 60,12

6,895 15,790

4,893 4,896

1,065 39,220

0,217

10,35 1,247 25,24 5,412 42,24

0,614 0,730 8,883 3,439

13,67

1,917 0,187 3,983 1,314 7,400

0,600 0,180 3,769 4,549

0,163 0,730 5,950 2,851 9,69

0,163 0,730 5,950 2,851 9,690

0,211

НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО 2004

Басейн р. Случ

НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області 2005

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі: Басейн р. Тетерів

2,375 2,586

0,163 0,028 0,807 1,306 2,304

0,369 2,840

0,340 3,549

1,627 1,627

0,005 0,092 0,097

0,698 0,698

0,077 0,249 0,326

20,31 3,231 25,18 13,83 62,54

19,68

6,68 3,168 1,258 7,789 18,90

0,004 4,893 4,897

13,47 0,063 23,897 1,144 38,58

0,156 0,025 0,004 0,185

НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області

2005

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О

Басейн р. Ірпінь

2,054 15,95 6,333 44,02

0,628 1,177 9,23 3,333 14,37

6,507 0,992 0,52 2,705 10,72

0,475 0,21 3,678 4,363

0,128 1,177 5,636 2,706 9,65

2,577 2,577

0,157 0,441 0,748 0,259 1,604

0,493

НО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області

2005

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області 2006

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О

Басейн р. Гнилоп’ять

3,49 0,384 4,366

0,007 0,056 0,063

0,698 0,698

0,047 0,243 0,29

20,99 1,241 21,91 73,95 118,091

18,65 1,241 15,09 36,76 74,80

2,334 6,824 7,846 17,00

6,183 0,739 0,488 1,297 8,708

0,491

6,497 1,199 1,140 8,092 16,928

0,005 64,74 64,745

14,360 0,042 20,770 1,118 36,290

0,128 0,128

ННО НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О

Басейн р. Желонь

0,029 3,313 6,776 10,610

0,121 5,521 4,857 10,50

23,540 23,540

0,283 0,707 2,313 3,303

2,203 1,187 2,786 6,176

5,806 5,806

0,010 0,075 0,085

3,155 3,155

НО НДО НЧБО

0,041 0,203 0,244

Разом по області

0,041 0,203 0,244

Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.3. Басейн р. Дніпро Разом по області:

60,12

Нормативно очищених на очисних спорудах Разом Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка. очистка 10,96 10,66 0,306

60,12

10,96

10,66

0,306

111,2

98,83

Басейн р. Дніпро Разом по області:

62,54

20,31

15,47

4,84

109,2

98,72

62,54

20,31

15,47

4,84

109,2

98,72

Басейн р. Дніпро Разом по області:

42,90

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

42,90

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

Рік 2004

2005

Водний об’єкт

2006

Скинуто разом

Потужність очисних споруд Разом В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 111,2 98,83

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 4.4. Скидання забруднюючих речовин В тому числі Завислі N (сума P речовини мінераль(ортофосних форм) фати) 6 7 8 662,0 786,0 74,06

Рік

Водний об’єкт

Разом

БСК

ХСК

1 2004

2 Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі

3 20363,582

4 838,0

5 3353,0

Басейн р.Тетерів

15164,049

631,0

2752,0

567,0

642,0

Басейн р. Припять

5181,523

207,0

598,0

94,0

Басейн р. Ірша

1547,454

22,0

131,0

33,0

Басейн р.Гнилоп’ять

2630,81

64,0

307,0

Басейн р.Уж

2762,16

150,0

361,0

Басейн р.Рось

14,009

0,0

Басейн р.Гуйва

1011,473

Басейн р.Случ

2329,364

2005

Мінералізація

Нафтопродукти

9 14650,0

10 0,522

51,54

10520,0

0,509

143,0

22,51

4117,0

0,013

78,0

3,432

1280,0

0,022

55,0

31,0

11,81

2162,0

62,0

54,0

17,16

2118,0

3,0

1,0

0,009

10,0

54,0

166,0

30,0

17,0

2,473

742,0

55,0

229,0

30,0

88,0

5,351

1922,0

0,013

Басейн р.Ірпінь

Басейн р.Уборть

53,0

1,0

5,0

1,0

46,0

Басейн р.Унава

Басейн р.Желонь

37,0

2,0

3,0

1,0

31,0

Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі:

18461,243

566,0

3171,0

464,0

1064,0

75,91

13120,0

0,333

Басейн р.Тетерів

13464,029

418,0

2554,0

370,0

836,0

55,71

9230,0

0,319

Басейн р.Прип’ять

4990,764

148,0

617,0

94,0

228,0

20,75

3883,0

0,014

Басейн р.Ірша

2024,495

29,0

162,0

33,0

77,0

4,454

1719,0

0,041

Басейн р.Гнилоп’ять

2667,07

95,0

451,0

38,0

26,0

17,07

2040,0

Басейн р.Уж

2827,72

105,0

469,0

72,0

62,0

13,72

2106,0

Басейн р.Рось

Басейн р.Гуйва

784,57

53,0

69,0

22,0

36,0

0,57

604,0

Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь

2131,031 -

43,0 -

144,0 -

21,0 -

166,0 -

7,017 -

1750,0 -

0,014 -

1 2005

2 Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

3 76,01 18,0

4 63,0 -

5 2,0 2,0

6 -

7 -

8 0,010 -

9 11,0 16,0

2006

Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

15,44

0,45

2,049

0,311

0,763

0,094

11,77

0,000312

11,75 3,68 1,47 2,19 2,09 0,47 1,52 0,05 0,02

0,322 0,128 0,015 0,051 0,083 0,028 0,044 0,002 -

1,517 0,533 0,117 0,280 0,380 0,006 0,143 0,008 0,002

0,257 0,054 0,019 0,051 0,032 0,018 0,022 0,001 -

0,609 0,154 0,057 0,013 0,059 0,003 0,092 0,001 -

0,072 0,022 0,002 0,007 0,016 0,003 0,006 0,001 -

8,978 2,792 1,261 1,789 1,529 0,411 1,210 0,037 0,016

0,000297 0,000015 0,000037 0,000015 -

Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Таблиця 4.5. Роки 2004

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживан-ня

136,8 5,652 0,048 142,5

3,093 88,62 91,713

5,950 28,80 0,100 5,47 40,32

Економія свіжої води, % 87,23 0,004 39,59 31,52 80,90

148,2

1,431

6,253

87,92

81,53

28,50

0,004

Житлово-комунальне господарство

5,610

7,971

35,80

інше

0,09

0,066

8,49

82,961

42,79

81,26

147,0

1,759

6,242

87,49

88,5

6,223

Житлово-комунальне господарство

5,723

6,808

36,84

інше

0,077

0,237

7,28

152,8

90,259

19,51

77,15

Галузь економіки Промисловість Сільське господарство Житлово-комунальне господарство інше

Оборотне

Разом по області 2005

Промисловість Сільське господарство

Разом по області 2006

Промисловість Сільське господарство

Разом по області

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Таблиця 4.6. Рік

1 2004

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн. м

2 1 Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики КП “ Житомирське ВУВКГ”

3 р. Тетерів

Разом 4 15,9306

НО 5 0,2526

НДО 6 15,678

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

5,302

Обсягзабруднюючих речовин,що скидаються, тонн на рік 7 2644,7 566,7

Інженерна холдингова компанія “Укрпапірпром”

ВАТ “Малинська паперова фабрика” Р. Ірша

3,398

21,8

Мінпромполітики

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

2,813

652,3

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

1,780

384,7

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Бердичівське ВУВКГ “Водоканал”

р. Гнилоп’ять

0,7818

112,2

Міноборони

р. Гуйва

0,749

158,2

р. Норинь

0,628

174,9

р. Тетерівка

0,565

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,5406

55,1

р. Тетерів

0,5366

219,9

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3985

169,6

Мінагрополітики

Андрушівський спиртзавод

р. Гуйва

0,2596

0,0278

0,2318

121,0

ВАТ “Цукровий завод ім. Цюрупи” р. Паволочка

0,211

р. Ірша

0,1869

22,7

р. П”яток

0,180

10,7

ВАТ “Чижівська паперова фабрика” р. Случ

0,1731

28,1

КП по експлуатації штучних споруд р.Тетерів

0,1512

30,4

ДП”Коростишівський спиртзавод”

0,173

0,0344

0,1386

33,5

0,1313

27,8

0,1288

18,6

0,1164

64,2

В/ч А-2038 смт. Озерне

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Овруцьке БВО УЖКГ ВАТ “Галіївський маслозавод”

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Іршанський ДГЗК ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. Тетерівка

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Вол.-Волинське КП р. Ірша “Тепловодоканал” КП “Городницкий фарфоровий завод”р. Случ ДП “Новоград-Волинський сиркомбінат” р. Церем

9,5

1,8

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ДП “Головіно-сервіс”

р.Бистріївка

0,0714

13,7

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0641

12,5

Мінагрополітики

р. Уборть

0,059

12,4

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Тетерів

0,053

11,8

ДАК “Хліб України”

р. Очеретянка

0,0452

15,9

р. Уборть

0,0332

4,9

ВАТ “ Житомирське АТП –11827”

р. Крошенка

0,0293

3,8

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,750

0,730

0,020

2,5

ЛВДС “Нов-Волинський”

р. Смолка

0,0197

2,3

ВАТ “Баранівський фарфоровий завод” р. Солотва

0,0174

14,6

р. Лісний

0,0114

1,5

ДП МФ №1 “Артем”

р. Тетерів

0,0098

1,1

ВАТ “ Льонотекс” м. Житомир

р. Тетерів

0,0076

0,1

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ТОВ “Очисні споруди”смт Романів р. Лісний

0,0071

36,3126

2,1877

34,1249

Черняхівський КХП

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Олевський ВП ЖКГ

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики ВАТ “Романівський склозавод” -

Разом по області 2005

1,0 5626,5

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

10,277

0,0627

10,2144

2667,1

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

5,0391

641,72

Мінпромполітики

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

2,7354

679,852

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

2,3261

542,28

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Бердичівське ВУВКГ “Водоканал”

р. Гнилоп’ять

0,824

123,887

Міноборони

В/ч А-2038 смт. Озерне

р. Гуйва

0,742

206,75

ЗАТ „Волинські самоцвіти”

р. Ірша

0,9473

163,58

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Овруцьке БВО УЖКГ

р. Норинь

0,5868

149,905

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,838

0,828

0,010

10,29

р.Случ

0,6181

168,28

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,4948

147,315

р. Пустоха

0,438

4,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП”Червоненький завод продтоварів” Іршанське ДКП

р. Ірша

0,4042

174,069

ВАТ „Норинський щебзавод”

р. Норинь

0,3491

37,39

ВАТ “Галіївський маслозавод”

р. Тетерівка

0,3335

15,05

р. Церем

0,2348

61,0

ДП “Новоград-Волинський сиркомбінат” ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. П”яток

0,210

3,0

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,2218

36,098

КП по експлуатації штучних споруд

р.Тетерів

0,1512

19,14

ВАТ “ Льонотекс” м. Житомир

р. Тетерів

0,1331

11,18

Мінагрополітики

Андрушівський спиртзавод

р. Гуйва

0,1274

0,003

0,1244

12,22

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

р. Ірша

0,1153

31,139

Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” ЗАТ ГЗКК “Біличі”

р. Добринка

0,0567

3,24

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0596

7,106

р.Желонь

0,0471

5,18

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ОП „Комунальник” смт Першотравневе ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,048

7,144

р. Ірша

0,0451

71,117

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-сервіс”

р.Бистріївка

0,0449

8,05

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ТОВ “Очисні споруди”смт Романів

р. Лісний

0,034

6,03

Мінагрополітики

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,028

5,03

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Олевський ВП ЖКГ

р. Уборть

0,0276

3,0

ВАТ “Баранівський фарфоровий завод” ВАТ “ Житомирське АТП –11827”

р. Солотва

0,0153

22,04

р. Крошенка

0,014

4,0

ЛВДС “Нов-Волинський”

р. Смолка

0,0139

4,046

ВАТ “Коростишівський гран кар”єр ” ВАТ “Житомирський маслозавод”

р. Солотва

0,0136

2,0

р. Тетерев

0,0037

0,001

Коростишівський спиртзавод

р. Тетерівка

0,0023

0,0003

0,002

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Разом по області 2006

28,6009

3,4204

25,1805

6053,231

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

37 КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

9,794

0,0427

9,7514

2860,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

4,9136

556,0

Мінпромполітики

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

3,211

6,00

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,1718

383,2

ЗАТ „Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,028

9,00

Міноборони

В/ч А-2038 смт. Озерне

р. Гуйва

0,696

116,0

ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гнилоп’ять

0,0072

р. Норинь

0,5517

168,0

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,05

12,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,6555

192,0

р. Тетерів

0,5002

133,0

ТОВ „Декоративний камінь України”

р. Ірша

0,0443

5,05

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3778

155,92

ВАТ „Пинязевицький кар’єр”

р. Ірша

0,650

53,0

ВАТ “Галіївський маслозавод”

р. Тетерівка

0,1477

1,00

р. Ірша

0,0437

0,041

0,0027

10,001

ВАТ „Малинський каменедробильний завод” ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. П”яток

0,0008

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,3043

56,40

КП по експлуатації штучних споруд

р.Тетерів

0,240

34,10

р. Гуйва

0,1097

0,0036

0,1061

29,2

р. Ірша

0,108

29,60

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця №2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0554

11,10

р.Желонь

0,0413

5,18

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ОП „Комунальник” смт Першотравневе ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0442

6,2

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-сервіс”

р. Ірша

0,0036

1,03

р.Бистріївка

0,0468

7,10

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Мінагрополітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП „Кам’янобрідський фаянс”

р. Случ

0,0177

Мінагрополітики

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,0189

4,10

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Олевський ВП ЖКГ

р. Уборть

0,0136

2,00

ТОВ „Андрушівкацукор”

р. Гуйва

0,2796

4,00

ДП „Ігнатпіль”

р. Норинь

0,005

3,0

ДП „Водоканал” Ємільчинського ДПЖКГ 32

р. Уборть

0,0423

8,16

28,6009

3,4204

25,1805

6053,231

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом по області

Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Управління у 2004-2006 рр. Таблиця 4.7. Адміністративнотериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Разом

В т.ч. підземних

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких просрочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

2004 Разом по області

2625

2531

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

147

1124

1085

285

Андрушівський

125

119

Баранівський

128

123

Бердичівський

131

Брусилівський

Вол.-Волинський

Дзержинський

131

130

Ємільчинський

108

Житомирський

Коростенський

Коростишівський

Лугинський

Любарський

105

Малинський

Нов.-Волинський

140

138

Народицький

238

235

Овруцький

Олевський

109

107

Попільнянський

118

113

Радомишльський

Ружинський

114

Червоноармійський

115

Черняхівський

Чуднівський

151

146

5 2005 р.

2778

2677

199

1096

1017

276

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

Андрушівський

143

137

Баранівський

130

126

Бердичівський

131

Брусилівський

Вол.-Волинський

Ємільчинський

133

132

Житомирський

108

Коростенський

Коростишівський

175

166

Лугинський

Любарський

Малинський

113

107

Народицький

Нов.-Волинський

116

114

Овруцький

241

238

Олевський

Попільнянський

101

Радомишльський

168

164

Романівський

Ружинський

114

1 Разом по області

Червоноармійський

115

Черняхівський

Чуднівський

153

148

1071

980

2006 р. Разом по області

455

396

105

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

16 17 3 4 15 13 19 12 27 11 9 25 10 3 26 16 16 18 10 12 8 10

12 15 3 4 12 12 16 11 21 9 8 21 9 3 22 14 16 17 9 12 8 8

5 3 1 1 6 5 5 5 7 1 1 10 3 7 2 6 4 2 2 2 3

39 47 41 25 30 51 49 48 65 21 44 41 49 23 78 36 23 47 30 37 39 64

35 46 9 25 30 51 44 37 51 20 42 39 45 23 76 29 18 47 30 37 39 64

4 1 23 0 0 0 2 7 11 1 2 2 4 0 2 7 5 0 0 0 0 0

0 0 9 0 0 0 3 4 3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0 29 0 0 0 1 0 0 0 0 7 0 3 0 0 0 16 4 0 2 0 0

Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Нов.-Волинський Народицький Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ Земельний фонд області станом на 1 січня 2007 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі: – сільськогосподарських підприємств складають 584,6 тис. га; – громадян – 801,8 тис. га; – закладів, установ і організацій – 36,9 тис. га; – промислових та інших підприємств – 17,6 тис. га; – підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 30,3 тис. га; – частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,2 тис. га; – організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га; – лісогосподарських підприємств – 1043,0 тис. га; – водогосподарських підприємств – 10,8 тис. га; – спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га; – державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 404,0 тис. га. В результаті складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, на право власності на землю підприємствам, організаціям, установам та громадянам пройшли зміни в структурі власників землі та землекористувачів: – площа сільськогосподарських підприємств зменшилась на 51,9 тис.га, їх кількість - на 29 в результаті банкрутства господарств, їх укрупнення, отримання громадянами земельних часток (паїв) в натурі, виключення із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу, деградованих, малопродуктивних, заболочених земель, зменшення оренди земель запасу, резерву та земельних часток (паїв); – площа земель, які надані у власність і користування громадянам збільшилась на 17,9 тис.га внаслідок надання земель для ведення селянського (фермерського) господарства, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель, отримання земельних часток (паїв) в натурі та не укладення договорів на використання земельних часток (паїв) с.-г. підприємствами в результаті їх ліквідації. Одночасно зменшилися землі для ведення особистих селянських господарств на підставі матеріалів інвентаризації земель; – площа закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, торгівлі, побуту та інших закладів, установ і організацій зменшилась на 7,4 тис.га в зв’язку з ліквідацією підприємств, зокрема Спецстанції по догляду за радіоактивнозабрудненими землями; 44

– площа промислових та інших підприємств зменшилась на 2,0 тис. га в основному внаслідок ліквідації підприємств-банкрутів, які орендували земельні частки (паї); – площа частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони збільшилась на 1,4 тис. га в результаті переведення земель Шепетівського військового лісництва (рядок 89) в землі Бердичівської КЕЧ Міністерства оборони (рядок 76) на підставі матеріалів інвентаризації; – площа підприємств транспорту, зв’язку; організацій, установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та земель водогосподарських підприємств; спільних підприємств, міжнародних об’єднань залишилась без змін; – площа лісогосподарських підприємств збільшилась на 9,8 тис. га в результаті передачі лісогосподарським підприємствам земель Спецстанції по догляду за радіоактивно-забрудненими землями та земель запасу на яких пройшло самозаліснення; – площа земель державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду) збільшилась на 32,2 тис.га внаслідок відмови окремими сільськогосподарськими підприємствами в користуванні землями запасу. Площа населених пунктів збільшилася на 1,1 тис.га. Площа сіл збільшилась згідно до проектів встановлення меж населених пунктів, затверджених відповідно до чинного законодавства і неврахованих при складанні попередніх річних звітів, що було виявлено при проведенні інвентаризації земель. На території області розташовано 1674 населених пунктів, в тому числі 11 міст, 43 селищ та 1620 сільських населених пунктів. За звітний період, як і в попередні роки, зменшилися сільськогосподарські угіддя. Зміни в складі угідь відбулися в результаті уточнення складу угідь при інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), яка затверджена у встановленому законодавством порядку. Протягом 2006 року орні землі зменшилися 10,2 тис. га в зв’язку з виведенням з обробітку деградованої, малопродуктивної, заболоченої ріллі, площа перелогів зменшилась на 3,5 тис. га кормових угідь на 9,8 тис. га, багаторічні насадження збільшилися на 0,1тис.га. Всього сільськогосподарські вгіддя зменшилися на 23,4 тис. га. Протягом 2006 року збільшилися ліси та лісовкриті площі на 19,3 тис. га, відкриті заболочені землі – на 5,2 тис. га, забудовані – на 0,5 тис. га, відкриті без рослинного покриву – на 0,1 тис. га. зменшились води – на 0,1 тис. га Зміни відбулися в результаті уточнення складу та площ угідь при інвентаризації земель лісогосподарських підприємств, земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) 45

та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам. Загальна площа осушених земель не змінилися. При проведенні робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення уточнений склад та площі угідь на осушених землях. Значні площі осушених земель потребують підвищення технічного рівня осушувальних систем, в зв’язку з тим сільськогосподарські угіддя зменшилися на 2,5 тис. га, в тому числі рілля - на 1,8 тис. га, кормові угіддя - на 0,8 тис. га, перелоги збільшились на 0,1тис.га. Зміни відбулися по формах власності на землю. В зв’язку з тим, що передача земель у колективну власність проводилася на застарілих плановокартографічних матеріалах зйомок 60-70 років минулого століття, розпайованими виявилися заболочені, малопродуктивні, деградовані сільськогосподарські угіддя та землі, що заросли самосівом лісу, які згідно ст. 7 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок часток (паїв)” виключаються з площ, які підлягають розподілу. Таким чином, в результаті трансформації сільськогосподарських угідь в ліси, відкриті заболочені землі, і виключенням заболочених, деградованих, малопродуктивних та інших земель, що підлягають консервації приватна власність зменшилась, та відповідно державна власність збільшилась на 23,6 тис. га. Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), в результаті яких відбулися вищеназвані зміни, розроблені та затверджені відповідно до чинного законодавства, а також здійснений перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю). (державної власності запасу, загаВ результаті складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, власності на землю підприємствам, організаціям, установам та громадянам, відбулися слідуючи зміни в структурі власників землі та землекористувачів: Структура земельного фонду області наведена в таблиці 5.2.1. Площа 5.2. Деградація земель. Ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій частині області, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Словечансько-Овруцького кряжу, в Овруцькому районі, на Поліссі. Землі піддані вітровій ерозії майже рівномірно поширені по території області. Найбільше еродованих земель в Лісостеповій частині області Ружинському районі – 29,6 % сільськогосподарських угідь, Любарському районі – 14,2 % с. г. угідь, Попільнінському районі – 11,1 %. 46

Ппроцеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис га, слабо - на 51,8 тис га. Підкислення. Розподіл ріллі за ступенем кислотності ґрунтів станом на 01.01.1999 р. наступний: сильно кислі – 20,2 тис га, середньо кислі – 78,9 тис га, слабо кислі – 161,2 тис га, близькі до нейтральних – 272,8 тис га, нейтральні – 436,5 тис га. Забруднення. Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs137 Sr90, Pu, U. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі - 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі - 31, 7 тис га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га, з них лісовкриті площі - 399,2 тис га. До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них лісовкриті площі- 70,4 тис га. в межах населених пунктів - 1,0 тис га, інші тисДо зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. : сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис га, : угід Підтоплення. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 358,433 тис га осушених земель, з них 0,335 тис га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис га – від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис га – більше 1,5 м. Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис га (26,4% ріллі). 5.3. Охорона земель. 5.3.1. Практичні заходи4 У 2006 році проводились наступні заходи: Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту земель від водної ерозії на території Можарівської сільської ради Овруцького району та проведення технічного нагляду. Рекультивація порушених земель на землях запасу Владівської сільської ради Малинського району на площі 14,7 га та проведення технічного нагляду за виконанням робіт. 47

Рекультивація порушених земель на тариторії Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району та проведення технічного нагляду за виконанням робіт. Рекультивація порушених Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області (прийняття в експлуатацію об’єкта). Розробка робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Радицької сільської ради ВолодарськоВолинського району. Розробка робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Володарсько-Волинської селищної ради Володарсько-Волинського району. Рекультивація порушених земель ДП “Іршанський гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський ТИТАН” загальною площею 123 га, у т. ч. під лісонасадження – 119 га, під водойми – 4 га. У 2006 році в Андрушівському, ВолодарськоВолинському,Ємільчинському, Житомирському, Коростишівському, Малинському, Народицькому, Новоград-Волинському, Овруцькому, Олевському, Романівському районах вилучено з обробітку малопродуктивної та деградованої ріллі на загальній площі 16,2 тис га, у т. ч.: під залуження 9,7 тис га, під заліснення 6,5 тис га.лищної ради Малинського району. - порушених земель на території Владівської сільської ради У 2003 році було вилучено з обробітку 5,7 тис га деградованої та малопродуктивної ріллі, в т. ч. під залуження – 5,4 т під заліснення – 0,3 тис га (що не було зазначено у минулорічному звіті). Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів наведені в таблиці 5.3.1.

Структура земельного фонду регіону Таблиця 5.2.1. Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні насадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2002 2982,7 1669,1 1098.3 23,2 116,6 146,4 210,6 1058,7 89,4 82,3

Площа земель та угідь за роками, тис. га. 2003 2004 2005 2982,7 2982,7 2982,7 1591,2 1655,6 1558,6 1079,2 1084,3 1071,0 23,2 23,4 23,1 134,8 123,8 126,8 144,1 143,3 137,9 209,9 205,9 199,8 1059,7 1065,6 1052,4 88,2 88,3 88,5 83,9 87,0 92,5

2006 2982,7 1535,2 1060,8 23,2 123,3 133,0 194,9 1057,6 89,0 97,7

35,3

36,9

37,4

37,2

37,3

48,3

48,5

48,8

48,9

48,8

Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Таблиця 5.3.1. заходи

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками

% 2005р. до 2004 р.

2002

2003

2004

2005

2006

Кількість господ/тис. га. Кількість господ/ тис.га. км

0,01 5

0,004

0,03 2

Будівництво земельних валів (валирівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд,, шт. 6 4 лотків, перепадів, загат, ін. Створення протиерозійних ставківшт. 1 мулонакопичувачів га. 10 - берегоукріплення для захисту км. сільгоспугідь * у 2006 році в обасті вилучено з обробітку 16,2 тис га малопродуктивної та деградованої ріллі: під залуження 9,7 тис га, під заліснення 6,5 тис га. ** у 2006 році рекультивовано 123 га: під лісонасадження – 119 га, під водойми – 4 га

6. НАДРА. Надра Житомирщини вміщують у собі велику кількість різноманітних корисних копалин, серед яких провідне місце займають буре вугілля, торф, метали, нерудна сировина, сировина для меліорації кислих грунтів, мінеральна сировина для виробництва різних будівельних матеріалів. На території області розташовані два буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,884 млн. т. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5,16 млн. т. було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5,7 млн. т -у 2004 році. В області налічується 187 родовищ торфу, запаси якого складають 31,756 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 59 з запасами 15,1 млн. т. Видобуток торфу за 2005 р. склав 60 тис. т. Гірничохімічні корисні копалини області представлені комплексними апатит-ільменітовими рудама, сировиною для вапнування кислих грунтів фтору. На даний час розробляється тільки Білокоровицьке родовище вапняків для вапнування кислих грунтів. Група гірничорудних корисних копалин представлена сировиною польовошпатовою, каоліном та сланцями пірофілітовими. Сировина польовошпатова налічує два родовища, обидва розробляються. Видобуток корисної копалини за 2005 р. склав 67,0 тис. т. На сьогоднішній день Державним балансом враховується 4 родовища каолінів із загальними запасами 11,09 млн.т. До розробки залучено З родовища, видобуток по яких за 2005 р. склав 97,8 тис. т, що становить 3,1% від загального видобутку по Україні. Каоліновою сировиною забезпечується діяльність Дубрівського цегельного заводу, колективного підприємства "Баранівський фарфоровий завод" та інших підприємств. Сланці пірофілітові представлені двома родовищами - Нагорянським і Кур'янівським, з яких розробляється одне - Нагорянське. Група нерудних корисних копалин для металургії представлена Овруцьким і Товкачівським родовищами кварцитів. Обидва родовища розробляються. Видобуток кварциту за 2004 р. склав 1645 тис. т. (79,24 % від загального видобутку в Україні). Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби металургійних заводів України. Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів і налічує 282 родовища корисних копалин, що застосовуються у будівництві. До розробки залучено 105 родовищ. Так в області налічується 4 родовища кварцового піску для виробництва скла, видобувні роботи на яких припинились ще на початку 90-х років минулого століття. Пісками будівельними область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 21 родовище, з яких на даний час розробляється 2. Видобуток Область володіє унікальним Волинським родовищем п'єзо кв арцу (мо ріо н, то паз) , я ке з нахо д итьс я у пром ис лов і й розробці.

корисної копалини за 2005 р. склав 448,1 тис. м3 або 4,85% від загального видобутку в Україні (у 2004 році було відповідно 343,1 тис м3 та 4,63%). Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою облицювального каменю. У межах її території на сьогоднішній день розвідане 91 родовище цілої низки кристалічних порід (граніти, лабрадорит, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси корисної копалини складають 139117,98 тис. м3 На даний час до розробки залучено 57 родовищ з запасами 93558,08 тис. м3. Видобуток облицювального каменю за 2005 р. склав 214,62 тис. м3 (71,5 % від загального видобутку в Україні). Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються в країни СНД і далеке зарубіжжя. Так само область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного. Держбалансом враховано 63 родовища цієї сировини, з яких до розробки залучено 24 родовища. Видобуток корисної копалини за 2005 р. склав 4670,77 тис. м3 (21,12% від загального видобутку в Україні). Держбалансом враховується 77 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,5 млн. м3. До промислової експлуатації залучено лише 7 родовищ, видобуток по яких у 2005 р. склав 49,68 тис м3. Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. У 2005 році розроблялось 12 ділянок, видобуток з яких склав 18,451 тис м3/добу. Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 3 тис.м /добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м3/добу з них не розроблялось. Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 3 м /добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка. Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування).

Погодження на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами в 2005 році отримали: - з метою геологічного вивчення родовищ – 46 підприємств; - з метою видобування корисних копалин – 25 підприємств.

Мінерально-сировинна база області наведена в таблиці 6.1. Загальна характеристика щодо використання надр наведена в таблиці 6.2.

Мінерально-сировинна база Таблиця 6.1. Види корисних копалин 1 Вугілля Торф Сировина для вапнування кислих ґрунтів Фтор

Загальна кількість родовищ 2 3 2005 р. 2006 р. 2 2 187 187 1 1

Сировина 2 польовошпатова Каолін 4 Сланці пірофілі2 тові Кварцити та кварц 2 для вогнетривів Сировина 1 цементна Сировина скляна 4 Пісок будівельний 21 Пісок для 2 пісочниць локомотивів Суміш пісчано1 гравійна Камінь 78 облицювальний Камінь 89 будівельний Сировина 1 керамзитова Сировина 77 цегельночерипична Води мінеральні 5 Води питні та 36 технічні Всього 543 * об’єкти обліку запасів

Родовища, що розробляються 4 5 2005р. 2006 р. 0 0 59 59 1 1

Одиниця виміру 6

Видобуток Балансові запаси сировини в 2005р. станом на 01.01.05 р. 7 8

Тис. т. Тис. т. Тис. т.

0 60,0 0

10884,0 31691,0 31923,0

0 0 67,0

45581,0 1011,9 507,1

Руда, тис.т. Фтор, тис. т. Тис. т.

4 2

3 1

Тис. т. Тис. т.

97,84 0,1

11017,07 1774,19

Тис. т.

1562,0

130342

Тис. т.

37470,0

4 21 2

0 3 0

0 2 0

Тис. т. Тис. м3 Тис. м3

0 448,1 0

3311,4 91372 4970,0

Тис. м3

10661,0

Тис. м3

214,62

139117,98

Тис. м3

4670,77

1576125,54

Тис. м3

3773,0

Тис. м3

49,68

76489,75

4 36

5 12

4 12

516+57*

177

177+22*

Використання надр Табл. 6.2. № з. п.

Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок

195*

Наявність документації

Гірничій відвод 104

Земельний відвод 139

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих Земель, що підлягають рекультивації/ га.

Рекультивовано в 2006 р./га

9300,0

3100,0

125,0

ліцензії 193

* 152 об’єкти на яких на яких здійснюється промисловий видобуток, та 43 об’єкти на яких здійснюється геологічне вивчення надр з дослідно промисловою розробкою.

7. ВІДХОДИ. Протягом останніх років ситуація щодо утворення, зберігання та видалення відходів суттєво не покращилася, і на сьогодні є однією з самих гострих екологічних проблем області. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на початок року на них накопичено 24,345 тис. т. відходів, з них 0,529 тис. т., або 2 %, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали (шлами гальвановиробництв, відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки на кінець року накопичено 23,816 тис. т., що становить 98 %. В переважній більшості це відходи очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I – IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. Частина відходів I – IІІ класу використовується як вторинна сировина. Так у 2006 році повторно використано 1,5 % відходів від загальної маси утворених за рік. В області налічується 8 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів, з них 7 підприємств які переробляють (утилізують) відходи ІІІ класу небезпеки (поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,9 тис.т./рік та відходи IV класу небезпеки (паперову та картонну макулатуру) – потужністю 34 тис.т./рік. В 2006 році відходів полімерного виробництва перероблено 722,6 т. та 29,8 тис. т. макулатури. Також в області працює 1 підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт., яке займається утилізацією люмінесцентні лампи, на якому протягом 2006р. їх перероблено 96 тис. шт. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів оброблення та утилізації, місць видалення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998р. №1216. Станом на 01.01.2007 р. в даний реєстр внесено 792 паспорти місць видалення. Відповідно до чинного природоохоронного законодавства держуправлінням проводиться робота щодо розгляду, погодження та надання на затвердження облдержадміністрації лімітів на утворення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України №1218. Так протягом 2006 року затверджено ліміти на 2007 рік для 330 підприємств області (табл. 7.3). Серйозною проблемою в питаннях поводження з відходами є приведення в безпечний екологічний стан міських звалищ побутових відходів. Звалища відходів в містах Житомирі, Бердичеві, Новоград-Волинському, Коростишеві, Малині експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарнозахисних зон. 55

Утворення використання (утилізація) та видалення відходів у 2006 р., т Таблиця 7.1. Видалено за рік

Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи виробництва машин та апаратів електричних Відходи виробництва обладнання та апаратури для радіо, телебачення та зв’язку Відходи виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та води гарячої Відходи пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи 2 класу небезпеки в т.ч. за окремим видами Відходи виробництва хімікалій, продукції хімічної та волокна штучного Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи, пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи 3 класу небезпек, в т. ч. за окремим видами Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

Всього

Знешкоджено (знищено)

326,037

82,057

1,760

281,157

6,55

17,732

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

В т. ч. Захоронено в місцях організовано го складування

Направлено в місця неорганізова ного складування

31,345

296,724

2,774

268,384

0,091

4,093

0,03

0,753

0,703

0,003

0,036

4,202

61,972

1,760

10,662

22,877

12,691

28,571

12,846

151,348

221,178

68,996

0,076

231,993

0,975

7,118

0,569

7,687

142,955

218,615

68,088

223,515

0,300

1,994

0,908

0,731

19913,724

4768,110

5,142

23816,436

16,531

Відходи виробництва текстилю Відходи виробництва шкіри та виробів шкіряних Відходи виробництва целюлози паперу та виробів паперових Відходи виробництва хімікалій, продукції хімічної та волокна штучного Відходи виробництва виробів гумових та пластмасових Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи виробництва машин та обладнання Відходи, пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи вторинні від надання послуг зі збирання, видалення та оброблення відходів

1,450

46,390

3,189

2,430

46,390

19108,00

4410,00

23518,000

202,525

136,258

0,20

141,655

6,581

3,201

0,347

0,087

3,461

65,365

0,700 182,017

2,323

15,072

66,166

48,300

27,568

0,102

24,233

423,412

Інвентаризація місць видалення відходів на території області Таблиця 7.2. Обласний центр, міста обласного підпорядкування райони

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

1 м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов. – Волинський Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький

20. Олевський 21. Попільнянський 22. Радомишльський 23. Романівський 24. Ружинський 25. Червоноармійський 26. Черняхівський 27. Чуднівський Разом по області

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів

у т.ч. де Загальна власника ще площа не визначено тис. кв. м.

2 12 4 3 2 33 42 30 36 23 37 28 40 49 21 33 43 18 52 108

3 1 -

4 200 437 300 50 86 145 95 43 150 339 116 344 81 82 179,5 174 90 340,4 314

5 27337 1522,33 949,8 1233,83 460,4 204,83 11,2 37,1 421,13 68,3 15,87 21,27 1052,60 73,43 51,43 1311,23 21,5 146,53 1326,57

6 8201,1 456,70 284,94 370,15 138,12 61,45 3,37 11,13 126,34 20,50 4,76 6,38 315,78 22,03 15,43 393,37 6,45 43,96 397,97

7 63,0 117,20 52,30 27,20 155,20 8,01 18,06 1,93 0,75 109,8 44,20 3,30 0,91 125,10 0,67 2,70 251,7

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року тис. т 8 71,50 22,50 14,29 11,15 2,18 10,90 1,16 1,13 5,74 2,96 2,14 3,01 52,31 1,62 1,14 2,88 0,71 3,35 32,12

30 28 78 25 31 20 46 29 901

108,4 368 280 125 104 65 370 216 5202,3

38,3 88,73 167,33 101,5 30,9 442,77 41,77 113,53 37291,18

11,49 26,62 50,20 30,45 9,27 132,83 12,53 34,06 11187,38

0,68 22,70 4,50 4,94 0,09 0,87 21,90 1037,71

1,70 2,70 1,40 6,98 1,42 1,20 1,49 2,49 262,18

Загальний фактичний об’єм тис. куб. м.

Загальна фактична маса на початок року тис. т

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис. т

Загальна фактична маса на кінець року тис. т

Кількість місць, що не відповідають діючим нормативам

Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг

9 8272,60 479,20 299,23 381,30 140,30 72,35 4,53 12,26 132,08 23,46 6,90 9,39 368,09 23,65 16,57 402,25 7,16 47,31 430,09

10 1 1 1 29 31 30 36 21 35 28 28 43 28 33 29 22 52 106

11 1 1 -

13,19 29,32 51,60 37,43 10,69 134,03 14,02 36,56 11449,56

30 28 71 25 30 20 46 26 830

Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Таблиця 7.3 Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Андрушівський р-н Баранівський р-н Бердичівський р-н Брусилівський р-н Вол.-Волинський р-н Ємільчинський р-н Житомирський р-н Коростенський р-н Коростишівський р-н Лугинський р-н Любарський р-н Малинський р-н Народицький р-н Нов.-Волинський р-н Овруцький р-н Олевський р-н Попільнянський р-н Радомишльський р-н Романівський р-н Ружинський р-н Червоноармійський р-н Черняхівський р-н Чуднівський р-н м. Бердичів м. Житомир м. Коростень м.Нов.-Волинський Разом по області

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

2 3 5 8 1 2 2 9 4 1 8 1 3 3 1 3 3 4 2 3 5 7 6 4 4 92

3 3 5 8 1 2 2 9 4 1 8 1 3 3 1 3 3 4 2 3 5 7 6 4 4 92

4 2 2 3 1 3 2 1 5 1 2 1 1 1 2 10 1 6 1 1 46

На яку кількість відходів видано дозволи тис. т. 5 155,2 8,01 18,06 1,93 0,75 109,8 44,2 3,3 0,91 125,1 0,67 2,7 251,7 0,68 22,7 4,5 4,94 0,09 0,87 21,9 63,0 117,2 52,3 27,2 1037,71

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис. т.

6 13 8 2 16 3 7 11 16 6 3 24 1 17 14 5 10 10 5 7 6 17 33 46 31 19 330

7 13 8 2 16 3 7 11 16 6 3 24 1 17 14 5 10 10 5 7 6 17 33 46 31 19 330

8 192,0 9,3 0,04 29,28 2,24 3,06 112,0 46,6 5,7 1,15 236,7 0,67 2,8 252,1 6,1 26,4 5,87 5,2 1,2 3,01 22,1 72,1 125,0 53,3 27,2 1233,12

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на своїх відходів на підприємствах інших тис .т. підприємств ах тис. т. 9 10 23,8 131,4 2,89 5,12 0,04 8,6 9,46 1,84 0,09 0,5 0,25 105,0 4,8 44,1 0,1 2,1 1,2 0,51 0,4 122,8 2,3 0,67 0,6 2,1 226,1 25,6 0,68 16,7 6,0 2,6 1,9 4,3 0,6 0,03 0,06 0,6 0,27 18,44 3,46 62,1 0,9 107,2 10,0 51,1 1,29 21,83 5,37 825,09 212,62

Зареєстровано відходів у області Таблиця 7.4 у тому числі Клас небезпеки

Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1 класу небезпеки 2 класу небезпеки 3 класу небезпеки

Кількість з визначеними зареєстрованих хімічним складом відходів та фізичними властивостями

для яких визначено умови зберігання, транспортування, видалення

для яких визначено підприємства або виробництва по їх утилізації

для яких визначено місця видалення відходів

5067,51

4991,612

75,898

82,057

80,297

1,760

221,178

152,182

68,996

4768,110

4762,968

5,142

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 7.5 № з/п 1.

5. 6. 7. 8.

Назва підприємства або виробництва, адреса ТОВ "Жерок-Альфа", м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва. ВАТ “Чижівська паперова фабрика”, Новоград – Волинський р – н., с. Чижівка. Виробництво паперу для гофрування, картону для плоских шарів гофрокартонц та паперу обгорткового. ВАТ “Миропільська паперова фабрика”, Дзержинський р – н., смт Миропіль, вул. Фабрична, 1. Виробництво картону, гофрокартону та паперу обгорткового. ТОВ “Папір – Мал”, м. Малин, вул. Гамарника, 2. Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін..

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науковопромислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін..

1352

469,4

7500

6950,7

13000

11068

6000

5895

3 млн. шт.

95235 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп, 465 шт. ламп ДРЛ

300

43,2

Паперова та картонна макулатура

7500

5660,5

Відходи ПЕТФ-пляшок

240

210

Паперова та картонна макулатура

Паперова макулатура

НВ ТОВ ”Вівам“ м. Житомир, вул. Кафедральна, 10

Лампи люмінесцентні та ДРЛ

ВАТ „Радомишльський завод „Алмаз М. Радомишль, вул. Промислова, 15 ТОВ „Житомирський картонний комбінат” м. Житомир, майдан. Станишівський, 7 ПП Гуль Я.В. м. Бердичів, вул. Степанюка, 20

Відходи полімерні

Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи Таблиця 7.6

кисневовмісні розчинники

ізоціанати

формальдегід

Інші

продукти біотехнологій

галогенованівугле водні

пиестицид

ароматичні вуглеводні

інші

ціаніди

луги

ванадію

кислоти

свинцю

аміак

ртуті

хрому

миш’яку

Органічні сполуки

нікелю

Разом видано дозволів (шт)

кадмію

Неорганічні сполуки

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1. Екологічна безпека області До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів України”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди), м. Житомир, Лемненський рудник дочірнього підприємства “Іршанський гірничозбагачувальний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський ТИТАН”. По території області також проходять нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід (в одному транспортному коридорі), магістральні газопроводи “Київ – Захід України” та “Торжок-Долина”. Іншими Об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля. За даними інспекційного відділу держуправління в області налічується 355 екологічно небезпечних об’єктів, в т.ч. 145 АЗС. Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл.8.1. Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р. Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р. Уборть. Осередками забруднення, що існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира та р. Гнилоп’ять нижче скидів каналізаційних очисних споруд м. Бердичева. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.95р. № 440 “Про затвердження Порядку видачі дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, кількість підприємств і установ, які повинні мати дозволи на операції з отруйними речовинами, становить 38. Станом на 01.01.07 р. отримано 45 дозволів (табл. 8.1.2.1.), які виникли в наведеУ 2006 р. аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами на території області не зафіксовано (табл. 8.1.2.2.).

8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності На території Житомирської області дислоковані біля 50 військових частин та установ Міністерства оборони України, СБУ, МВС та Державного департаменту з питань виконання покарань. Основну небезпеку оборонної діяльності представляють об’єкти зберігання військових засобів ураження, боєприпасів і вибухонебезпечних речовин. 348.1.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 20.06.1995р. 38 підприємство області повинно мати дозволи на поводження з отруйними хімічними речовинами. На 01.01.2006р. отримано 46 дозволів на поводження з отруйними хімічними речовинами, в т.ч.: на зберігання та використання кислот – 24, на зберігання аміаку – 3, на зберігання нітриту натрію – 8, на зберігання та використання хромового ангідриду – 4 та на поводження з іншими речовинами – 7 (табл. 8.1.2.1.). Фактів ввезення через державний крдон України отруйних речовин, у т.ч. продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюється за наявності дозволу Мінприроди і які входять до Переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 20.06.95р. не встановлено. Окрему групу токсичних відходів токсичних відходів становлять непридатні до використання (заборонені, непридатні та невідомі до застосування) хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР). Згідно узагальнених даних інвентаризації ХЗЗР в області налічується 551,0 т ХЗЗР, з них заборонених (категорія А) 62,4 т, непридатних (категорія Б) 149 т, невідомих та сумішей (категорія В) 340 т. Заборонені та непридатні ХЗЗР зберігаються у 267 складах, з яких у доброму стані знаходяться 25 складів, в задовільному – 78, в незадовільному – 121, з них аварійні 43 складів. У тарі в доброму стані зберігається 21,8 т ХЗЗР, задовільний стан тари мають 154,8 т ХЗЗР, незадовільний – 375,1 т ХЗЗР. У 2006 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища вивезено та знешкоджено 31,7 тонн хімічних засобів захисту рослин з Коростенського та Новоград-Волинського районів, на що використано 400 тис. грн..

Перелік екологічно небезпечних об'єктів Таблиця 8.1. № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

Нафтопровід “Дружба” (2 нитки)

Трубопровідне транспортування нафти

Державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи Дружба”. Державна.

Довжина по трасі – 210 км, тиск 66/68 атм.

НАК нафтогаз України, Бердичівське лінійно-виробниче управління магістральних трубопроводів -“-

Довжина – 189,72 км

Виробництво ільменітового концентрату. Виробництво рутилового, лейкоксенового концентратів та кварцових пісків. Виробництво кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю.

Державна акціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Загальна площа земельних ділянок 3177,7 га. Здійснює експлуатацію 8 родовищ корисних копалин

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Зберігання вибухових речовин

Міністерство оборони України

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Ремонт військового озброєння

Міністерство оборони України

Зберігання військового озброєння

Міністерство оборони України

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Нафтопроводи 1.

Газопроводи 1.

Газопровід “Дашава-Київ”

Трубопровідне транспортування газу

Газопровід “Київ-Запад” (3 нитки)

-“-

І нитка – 136,75 км ІІ нитка – 269,2 км ІІІ – 269,2 км

Підприємства гірничодобувної промисловості 1.

Філія “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Об’єкти військової діяльності 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Військова частина А-0409, м.Новоград-Волинський Військова частина А-1912, с. Івниця, Андрушівський район Військова частина А-2038, смт.Озерне, Житомирський район Військова частина А-1576, смт.Новогуйвенськ, Житомирський район Військова частина А-4192, смт.Березівка, Житомирський район Військова частина А-2145, смт.Гуйва, Житомирський район

Військова частина А-2053

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

Військова частина, с.Ушомир, Коростенський район 2 Військова частина А-1979, смт.Чуднів

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

3 Зберігання боєприпасів

4 Міністерство оборони України

Укрглавспирт. Державна Міністерство харчової промисловості, дочірнє підприємство “Андрушівський цукровий завод”, ЗАТ “Фактор”. Приватна. Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Державна Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України. Колективна Господарський віддл при адміністрації Президента України. Державна Українська корпорація “Укрнафтопродукт”. Колективна

Поля фільтрації – 168 га Поля фільтрації – 85 га

1 9.

Накопичувачі 1.

Андрушівський спиртзавод

Виробництво цукру

ДП “Андрушівський цукровий завод” ЗАТ “Фактор”

Виробництво цукру

Корнинський цукровий завод, Попільнянський район

Виробництво цукру

Цукровий завод ім.Цюрупи, Попільнянський район

Виробництво цукру

Липницький спипртзавод, Лугинський район

Виробництво цукру

ВАТ “Іванопільський цукрозавод”, Чуднівський район

Виробництво цукру

Чуднівський спиртзавод, смт.Чуднів

Виробництво цукру

Коровинецький цукровий завод, Чуднівський район

Виробництво цукру

Червонський завод продтоварів, Андрушівський район

Виробництво цукру

Укрглавспирт. Державна

Поля фільтрації – 46 га Поля фільтрації – 35 га Поля фільтрації – 4,5 га Поля фільтрації – 51 га Поля фільтрації – 6,5 га Поля фільтрації – 45,6 га Поля фільтрації – 15 га Поля фільтрації – 11 га Поля фільтрації – 3 га Поля фільтрації – 26,2 га

2 ВАТ “Червонський цукровик”, Андрушівський район

3 Виробництво цукру

11.

ВАТ “Малинська паперова фабрика”

Виробництво різних видів паперу і картону

12.

Дочірнє підприємство “Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат”

Виробництво ільменітового концентрату

10.

4 Міністерство харчової промисловості України. Державна ВАТ “Житомирська паперова фабрика”.Акціонерна Державна акціонерна компанія “Укрполіметали”. Державна

5 Поля фільтрації – 57,6 га Поля фільтрації – 85 га 1.Накопичувач (кар’єр №2) – 27,3 га 2. Накопичувач № 1 (кар’єр № 5) – 3,8 га 3. Накопичувач № 2 (кар’єр №5) – 8,5 га 4. Накопичувач № 3 (кар’єр №5) – 2,8 га 5. Накопичувач (кар’єр №7) – 23,5 га

Хвостосховища 1.

Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Виробництво ільменітового концентрату

Державна стаціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Хвостосховище: Піскова частина – 57,2 га Глиняна частина – 62,3 га

Площа – 18,7 га. Ресурсна можливість об’єкту вичерпана. Заснований в 1957р.. Об’єм 8 млн. т. Прийнятий обсяг видалення відходів – 500 тис.т., фактичний – 350 тис.т. Площа – 10 га

Полігони твердих побутових відходів 1.

УЖКГ міської ради експлуатує КАТП-0628 м.Житомир

Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження, утилізація побутових відходів

Державне комунальне підприємство

ЖВП “Саніта”, м.Бердичів

-“-

Держукомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Полігони промислових відходів 1.

ВАТ “Шкіроб’єднання ім.Ілліча”, Бердичівський район

Виробництво натуральної шкіри

Міністерство легкої промисловості України

Фабрика банкнотного паперу, м.Малин

Виробництво цінних видів паперу

Національний банк України. Державна

Проектна площа –38,5 га. Проектний обсяг видалення відходів – 4,58 млн.т IV клас небезпеки Площа – 10,09 га. Обсяг – 17060 т. III клас небезпеки

ВАТ “Малинська паперова фабрика”, м.Малин

Виробництво паперу і картону

м. Бердичів 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 1 2 3 4 5 6 7 8

ЗАТ “Бердичівхолод” ВАТ “М’ясокомбінат” ВАТ “Бердичівський пивзавод” ВАТ “Завод безалкогольних напоїв” ВАТ “Шкіроб’єднання” МВП “Саніта” ДКП Бердичівське ВУВКГ ВАТ “Комплекс екологічних споруд” ТОВ “Еліта-Сервіс”, АЗС ЗАТ ”Лада-Сервіс”, АЗС ТОВ “Бріз”, АЗС ТОВ “Сувема”, АЗС ВАТ “Житомирнафтопродукт” філія № 2, АЗС ПП “Укр-Петрол ДЕВ”, АЗС ПП “Укр-Петрол Б”, АЗС ТОВ “Богема”, АЗС ЗАТ “Бердичів меблі” ВАТ “Електровимірювач” ВАТ “Житомирський з-д. ”Автозапчастина” ВАТ “Житомирдрев” АТЗТ “Україна” ВАТ “Крок” ДП “Молочний з-д.” АТЗТ “Фаворит” ВАТ “Житомирський консервний зд.” ВАТ “Житомирпиво”

Вир-во молочних продуктів, морозива Вир-во м’яса, субпродуктів Вир-во пива Вир-во безалкогольних напоїв Вир-во натуральної шкіри Житлово-комунальне підпр-во Житлово-комунальне підпр-во Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення меблів м. Житомир Металообробка Металообробка Деревопереробка Шкарпетно-панчішне вир-во Вир-во взуття Вир-во молочних продуктів Переробна промисловість Вир-во пива 68

Акціонерна

Площа – 85 га Обсяг – 75,685 га IV клас небезпеки

9 10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23

24 25 26 27 28 29 30 31 32

Комбінат “Рекорд” ДКП ЖитомирськеВУВКГ ВАТ “Житомирський з-д хімічного волокна” ВАТ “Верстатунівесалмаш” ВАТ “Промавтоматика” ВАТ “Вібросепаратор” ВАТ “Льонотекс” Підприємство по демеркуризації ртутних люмінісцентних ламп низького тиску і ртутьміських приладів по вул Селецькій, 35 ВАТ “Житомирський маслозавод” ВАТ “Молочник” ЖДККП “М’ясомолторг” ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат” ДП “Житомирський птахокомбінат” ПСП “Жовтневе” Філія № 1 ВАТ “Житомирнафтопродукт”, АЗС ДКАТП-0628 СП “Житомирська паперова фабрика” КП Управління автомобільних шляхів ТОВ “Родина” “Смолянка” СП “Укрроссервіс”, АЗС “Авіас” АЗС “Петротрейд-С” АЗС “Партнер”, АЗС ТОВ “Шелтон-нафта”, АЗС “ІПС”, АЗС

Складування нафтопродуктів Житлово-комунальне піпр-во Хімічна промисловість Металообробка Металообробка Металообробка Переробка льону Демеркуризаіця ртутьміських ламп і ртутьміських приладів Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Переробка м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових відходів Виготовлення та переробка паперу Асфальтобетонне вир-во Переробка поліетилену та поліпропілену Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 69

33 34 35 36 37 38 39

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1 2

3 4

“Тантал”, АЗС “Ресурси”, АЗС ДП “Нафта-Полісся”, АЗС ВАТ “Житомирзооветпостач” Житомирська філія “Вторкольормет” ТОВ “Жерок-Альфа”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання ветеринарних препаратів Приймання та утилізація свинцевих акумуляторних батарей Переробка вторинної сировини – поліетилену та поліпропілену Виготовлення асфальтобетонної суміші

Дільниця по виготовленню асфальтобетонної суміші КП “Управління автомобільних доріг” м. Коростень Коростенське ВУВКГ Житлово-комунальне підпр-во ВО ЖКГ і ПО Житлово-комунальне підпр-во ВАТ “Коростенський Вир-во м’ясопродуктів м’ясокомбінат” ДП “Молокопродукт” АТЗТ Вир-во молокорподуктів “Фактор” АТЗТ “Коростенський з-д. “Янтар” Вир-во товарів побутової хімії ВАТ “Хіммаш” Машинободування Філія № 3 ВАТ Забезпечення нафтопродуктами “Жмитомирнафтопродукт” АЗС № 8 Зберігання, реалізація нафтопродуктів АТЗТ “Фактор”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС, вул. Жовтнева Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ фірма ДСВ і К, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ філія “Самур”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ “Укрресурс-Петроліум”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів м. Новоград-Волинський ТОВ “Новофарм-Біосинтез” Вир-во лікарських препаратів Новоград-Волинське комерційне Збір, обробка, зберігання, поховання, орендне комунальне підприємство знешкодження пром. та побутових відходів ВАТ “Біоветфарм” Вир-во ветеринарних препаратів методом мікробіологічного синтезу ДЕД-18 МОУ Утримання та ремонт під’їзних 70

5 6 7

ВАТ “МіськШЕД” ВАТ “Новоград-Волинськи меблі” МПП “Мирт”

ВАТ “Новоград-Волинськсільмаш”

ВАТ “Новоград-Волинський м’ясокомбінат” Новоград-Волинське ВУВКГ ПП Смоляр В. О., АЗС МПФ “Сігма-С”, АЗС МПП “Фортуна”, АЗС АЗС № 5 філії №6 ВАТ “Житомирнафтопродукт”

10 11 12 13 14

автошляхів Будівництво Виготовлення меблів Виготовлення меблів та столярних виробів Сіцльськогосподарське машинободування Переробка ВРХ, свиней, птиці, виготовлення ковбас, консервів Очистка стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Андрушівський р-н

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

13 14 15

ДП “Андрушівський цукровий з-д.” ЗАТ “Фактор” ВАТ “Червінський цукровик” Андрушівський спиртзавод Червінський з-д продтоварів ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” ДП “Агросервіс” ПОСП “Надія” с Зарубенці ПП Гринишин Є. Я. ПП .Сидоренко Л. О. Державне виробниче підприємство житлово-комунального господарства В/ч А-2329 Структурний підрозділ по видобутку бурого вугілля “Бурвуглевидобуток” Андрушівська дільниця АЗС № 6 м. Андрушівка ПП. Махніровська, АЗС м. Андрушівка ПП Махніровська ,АЗС с Волиця

Вир-во цукру Вир-во цукру Вир-во спирту Вир-во спирту Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Птахівництво Вир-во ковбасної продукції Вир-во ковбасної продукції Надання комунальних послуг Ремонт військової техніки Видобуток бурого вугілля

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 71

1 2 3 4

КП “Очисні споруди” м. Баранівка ВАТ “Полянківський фарфоровий з-д.” ЗАТ “Першотравенський з-д. електротехнічного фарфору” Баранівський молокозавод

9 10 11

Баранівський фарфоровий з-д. Фірма “Бейлі-оіл”, АЗС с Дубрівка АЗС №6 ВАТ “Житомирнафтопродукт” м Баранівка АЗС № 12 філії №6 ВАТ “Житомирнафтопродукт” КП “Катіль”, АЗС АЗС філії “Нафта-полісся” м. Баранівка ВАТ “Райагрохім” с Дубрівка

ВПЖКГ

5 6 7 8

Баранівський р-н Житлово-комунальне гос-во Вир-во електротехнічних виробів Вир-во електротехфарфору Переробка молока, вир-во масла, казеїну Вир-во посуду Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація засобів захисту рослин Надання комунальних послуг Бердичівський р-н

1 2 3 4 5 6 7

1 2 3 4

Виправна колонія Склад для зберігання нафтопродуктів, вул. Шелушко АЗС смт Гришківці АЗС с Мирне АЗС с Іванківці ВАТ “Родючість” ВАТ “Шкіроб’єднання” - полігон промвідходів ДП ТОВ “Агротопсервіс”, АЗС ТОВ “Татнафта”, АЗС АЗС №12 ВАТ “Житомирнафтопродукт”, АЗС ТОВ “Світязь”, АЗС

5 6 7 8

ТОВ “Райагропостач”, АЗС ТОВ “Молочний дім” Будівництво каналізац. мереж та очистних споруд ЦРЛ Підпр-во житлово-комунального госопдарства

8 9 10 11

Вол.-Волинське ВПЖКГ Ново-Борівське ДКП Іршанське ДКП ДП ВКП “Рудь-4” Житомирський маслозавод Вол.-Волинська дільниця Коростенського управління газового господарства Іршанський ДГЗК АБЗ підприємства Житомир-Дорбуткомплект ТОВ “Титан”, АЗС ПП “Нафта”, АЗС ПП фірма “Санрайс”, АЗС ПП Панченко В. О., АЗС

1 2 3

ВАТ “Романівський склозавод” ДКП “Горизонт” ВАТ “Агрослуч”

4 5 6 7 8

ДКП “Миропільське” ВАТ “Биківський з-д скловиробів” ДП “Еней” МП “Калина”, АЗС Червоноармійське підпр-во по забезпеченню нафтопродуктами ВАТ “Житомирнафторподукт”, АЗС ТОВ “Колос”, АЗС

1 2 3 4 5

6 7

9 10

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во козефну Надання комунальних послуг Володарсько-Волинський район Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Переробка молочної продукції Забезпечення населення скрапленим газом Розробка ільменітових родовищ Обслуговування автомобільних доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Дзержинський р-н Вир-во склопосуду Надання комунальних послуг Транспортування, зберігання, реалізація агрохімікатів Надання комунальних послуг Вир-во склопосуду Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 73

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ВАТ “Любарський райагрохім”

Філія № 9 ВАТ “Житомирнафтопродукт”, АЗС ВАТ “Рихальський маслозавод” ДП “Яблунецька хімбаза” ТОВ “Європродукт-Агро” філія №8, АЗС АЗС с. Бараші АЗС с Рибальське АЗС смт Ємільчино Нафтопровід “Дружба” Звалище побутових відходів Каналізаційні очисні споруди Ємільчинського ДПЖКП

3 4 5 6 7 8 9 10

Газонаповнююча станція станція с Станішівка АЗС ВАТ “Житомирнафторподукт” с Тетерівка АЗС №5 с Рудня Пошта АЗС № 13 АЗС № 15 с Оліївка АЗС № 16 с Оліївка АЗС № 17 с Оліївка АЗС № 18 с Оліївка Станція 1-го підйому Водосховище “Відсічне” с Перлявка

Водосховище “Денишівське” с Дениші

АЗС “Житомирресурси” м. Житомир

1 2

Зберігання та реалізація агрохімікатів Ємільчинський р-н Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення масла Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Транспортування нафтопродуктів Місце видалення побутових відходів Очистка стічних вод Житомирський р-н Зберігання, реалізація газу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Забезпечення населення водою Гідротехнічна споруда для накопичення води Гідротехнічна споруда для накопичення води Зберігання, реалізація нафтопродуктів 74

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

АЗС ТОВ “Житомир-Петрол” м. Житомир АЗС ТОВ “Либідь Плюс” с Березина АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця АЗС “Лукойл-Україна” с Садки АЗС ТОВ “Тетерів-нафта” /газова/ АЗС ДП “Озерне” Торговий дім “Укртатнафта Київ” смт Озерне АЗС ТОВ “Лонда ЛТД” с Зарічани АЗС А - 1576 с Сінгури ВАТ “Березівський кар’єр” с Березівка Давидівський кар’єр с Давидівка Ново-Руднянський кар’єр с Нова-Рудня В/ч А - 2038 смт Озерне Склад боєприпасів в с Червоний степок Склад автотехніки, паливномастильних матеріалів СП “Звірогосподарство” с Тетерівка АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця Очисні споруди містечка В. Піч ПуСО 1,5 км на північ від м. Житомира

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Зберігання боєприпасів, паливномастильних матеріалів, очисні споруди Зберігання боєприпасів Зберігання паливно-мастильних матеріалів Очисні споруди Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіоактивно забруднена територія

Коростенський район ДП “Коростенський молокозавод” Переробка молока Коростенський харчокомбінат НПС “Плещівка”, нафтопровід Транспортування нафтопродуктів “Дружба” ВАТ “Коростенський щебзавод” Добування корисних копалин Ушицький комбінат будматеріалів Добування корисних копалин Щорсівський гранкар”єр Добування корисних копалин В/ч 55238, с Ушомир Військовий об’єкт В/ч А – 4157, с Веселівка Військовий об’єкт АЗС с Сингаї Зберігання, реалізація нафтопродуктів Каналізаційні очисні споруди Очищення стічних вод Грозинського ДКП с Грозне 75

Пункт збору відходів дезактивації с. Клочеве

1 2

МКП “Водоканал” МКП “Благоустрій

АЗС № 10 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ДП “Інтас” АЗС – ВЕЙС Коростишівська філія ПММ ВАТ “Торговий дім “Укрнафта-Київ” ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Більшовицька ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Горького Бітумна база”Кошарище” Дорбуткомплект Коростишівський спиртзавод ДГП “Кіровгеологія” ПЗЕ - 49 ВАТ “Коростишівський гранітний кар’єр” СП “Іскор” АТ “Комета” Кривбасруда АТ фірма “Антік” ПП “Надія” Коростишівський молокозавод ВАТ “Житомирмолоко”

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

2 3

Лугинське державне виорбниче підприємство житлово-комунального господарства Липницбкий спиртзавод, с. Липники ДП “Лугинський райагрохім”

Радіаційно-небезпечний об’єкт Коростишівський р-н Надання комунальних послуг Збирання, видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во бетону Вир-во спирту етилового Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Переробка молока Лугинський р-н Надання комунальних послуг Вир-во етилового спирту Оптова торгівля агрохімікатами, видобування вапняку 76

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 2

Озерянський торфозавод АЗС № 5 ВАТ “Житомирнафторподукт” АЗС “Авіас” с Глухова СРЗВд “”Бобричі” 1 км на північ від села Бобричі СРЗВд “Малахівка”, 1 км на північ від с. Малахівка СРЗВд “Жеревці”, 3,3 км на північний захід від с Жеревці СНРАВд “Рудня Повчанська”, 1,5 км на північ від с. Рудня Повчанська СНРАВд “Степанівка”, 1 км на північ від с. Степанівка СРЗВд “Червона Волока”, 1 км на північ від с Червона Волока СНРАВд “Мощаниця”, 0,7 км на північний захід від с. Мощаниця

Виробниче підприємство житловокомунального господарства Каналізаційні очисні споруди Сміттєзвалище Новочорторийський державний аграрний технікум с Нова Чортория ДП “Любарськиймолокозавод” ВАТ “Житомирмолоко” АЗС СП “Астра” АЗС № 5 АЗС № 9 ВАТ “Райагрохім”

ВАТ “Малинська паперова фабрика” Фабрика банкнотного паперу

Видобування торфу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Любарський р-н Надання комунальних послуг Очищення стічних вод Об’єкт видалення побутового сміття С. г. вир-во Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, (торгівля) агрохімікатами Малинський р-н Вир-во паперу, картону Вир-во цінних паперів, полігон пром. 77

ТОВ “Малинське екперементальне целюлозно-паперове виробництво” ТОВ “Папір-Мал”

ТОВ “Рута”

ДВ “Малинський маслозавод” ПП “Гранд-Імпульс” ВАТ “ЛМС” ВАТ “Малинський каменедробильний з-д” Щебзавод №6

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

1 2 3

Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 1 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 2 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 4 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 6 ТОВ “Брук” (ГАЗС) с Українка МДВПКГ звалище побутових відходів ДВКП “Малинміськводоканал” ВАТ “Райагрохім” м. Малин ТОВ “АРВ” ТОВ “Квінта”

СНРАВд Любарка, 3 км на захід від с. Любарка СНРАВд “Звіздаль”, 0,5 км на південь від с Звіздаль СНРАВд “Звіздаль – 2”, 0,5 км на

відходів Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури Переробка м’яса, вир-во м’ясних виробів Вир-во масла, твердих сирів Машинобудування Вир-во щебеню Вир-во щебеню Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація газу Місце видалення побутових відходів Водопостачання Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Народицький р-н Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) 78

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 1 2

південь від с Звіздаль СНРАВд “Мотійки”, 1 км на північ від с Мотійки СНРАВд “Розсохівське”, 1 км на південь від с Розсохівське СНРАВд “Калинівка - 1”, 1 км на захід від с Калинівка СНРАВд “Калинівка – 2”, 1 км на захід від с. Калинівка СНРАВд “Залісся”, 2 км на північ від с Залісся СНРАВд “Малі Кілщі”,1 км на північ від с Малі Кліщі СНРАВд “Великі Кліщі”, 1 км на захід від с В. Кліщі СНРАВд “Перемога”, 1 км на схід від с Перемога Очисні споруди райцентру АЗС філії № 7 м Овруча Нафтоперекачувальна станція “Чижівка” Лінійна виробничо-диспетчерська станція “Новоград-Волинський”

ПП “Нов.-Волинський райагропостач”

4 5 6

КП “Городницький фарфоровий з-д ДП “Нов.-Волинський сиркомбінат” ВАТ “Новоград-Волинський райагрохім” ВАТ “Шляхи Полісся” Новоград-Волинська ПМКШБО ПП Шостак, АЗС ТОВ “Птахівник”

7 8 9 10

відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Новоград-Волинський р-н Транспортування нафти Трубопровідне транспортування та відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом Зберігання, транспортування, продаж нафтопродуктів Виготовлення фарфорового посуду Вир-во молочної продукції Обслуговування с.г. підприємств Лінійне будівництво доріг Лінійне будівництво доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вирощування птиці, вир-во яєць, м’яса птиці 79

ВАТ “Колодянський бекон”, с. Колодянка

12 13 14 15 16

АЗС № 1 АЗС № 2 АЗС № 7 АЗС № 8 Філія № 6 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ВАТ “Чижівська паперова фабрика” с Чижівка

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Майданчик 3-Р Нафтопровід “Дружба” Газопровід Міське сміттєзвалище Міські каналізаційні споруди ВАТ “Овруццццццький МКК” ТОВ “Овруцький МКК” Шлаконакопичувач Овруцьке ППЗНП Залізнична станція Овруч Сховище радіаційних відходів

Свинарництво, вир-во м’яса та субпродуктів, вир-во молочних продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во пакувального паперу Овруцький район Транспортування нафтопродуктів Транспортування нафти Транспортування природного газу Складування відходів Транспортування каналізаційних вод Виробництво згущеного та сухого молока Накопичувач відходів Зберігання нафтопродуктів Перевезення вантажів та пасажирів Захоронення радіаційних відходів Олевський р-н Машинобудування

ВАТ “Олевський з-д тракторних нормалей” ВАТ “Олевський райагрохім”

3 4 5

ДП “Олевський маслозавод” Олевське виробниче підпр-во ЖКГ Сміттєзвалище райцентру

Зберігання хімічних засобів захисту рослин, міндобрив Переробка молока Надання комунальних послуг Місце видалення побутових відходів

6 7

ТОВ “Альфа ЛТД”, АЗС ТОВ “Янес-99”, АЗС

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8

1 2 3 4 5 6

АЗС № 2 філії №9 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 4 філії № 3 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ПОСП “Білокоровицьке” СРЗВд “Дружба”, 1,5 км на північний схід від с Дружба СНРАВд ”Діброва”, 0,8 км на схід від с Діброва

СНРАВд “Рудня”, 2 км на північний захід від с Рудня СНРАВд “Деркачі”, 0,4 км від с Деркачі СНРАВд “Олксандри-1” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-2” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-3” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-4” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Журба”, 1 км на захід від с Журба СНРАВд “Липські Романи”, 1 км на північ від с Липські Романи

Попільнянський маслосирзавод Філія № 8 ВАТ “Житомирнафтопродукт”, АЗС Залізнична станція “Попільня” Комбінат комунальних підприємств Птахофабрика “Жовтнева” Корнинський цукровий з-д.

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во с. г. продукції Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовонго (обов’язкового) відселення Овруцький р-н Зона гарантованого добровільного відселення Зона відчуження Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона відчуження Зона відчуження Попільнянський р-н Молокопереробка Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Птахівництво Виробництво цукру 81

7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6

Цукровий з-д ім Цюрупи АЗС смт Корнин АЗС смт Попільня АБЗ “Облавтошлях” АБЗ приватна фірма “Темп” ВАТ “Райсільгоспхімія”

Радомишльське міське комунальне підпр-во Макарівська КЕЧ району В/ч А - 3258 АТЗТ “Радомишльський машзавод” ВАТ “Радомишльський молокозавод” ВАТ “Радомишльський пивзавод” ВАТ “Радомишльський хлібзавод” АЗС ТОВ “Алдан-21” АЗС ПП Левківський АЗС ТОВ “Маріам Р” АЗС № 3 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС № 5 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС ТОВ “Васко”

КП по ОЖКГ ВО ТОВ “Ружинське молокопідприємство” СТОВ “Хлібороб” (комбікормовий зд), с Білилівка ВАТ “Зарудинецьке хліборпиймальне підпр-во”, с. Зарудинці ВАТ “Ружинський райагрохім” “Зарудинецька агрохімбаза” Бистрицький свинокомплекс, с.

Виробництво цукру Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Поводження з агрохімікатами Радомишльський р-н Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Житлово-коумнальне господарство Машинобудування Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Ружинський р-н Надання комунальних послуг Переробка молока С. г. вир-во, переробка зерна Заготівля зерна С. г. послуги С. г. вир-во 82

7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5

6 7

1 2 3 4 5

Бистрик Філія № 10 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС Бистричок № 1,смт Ружин АЗС № 4 с. Ягнятин АЗС с Вчорайше АЗС смт Ружин Нафтобаза “Райагропромпостач” с Зарудинці АЗС “Райагропромпостач” с Чорнорудка Червоноармійське РД ПЖКО, очисні споруди, каналізаційно-насосна станція Червоноармійське ТМО, каналізаційно-насосна станція ДП Мартинівський ВАТ “Житомирмолоко” Філія № 4 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ст. Курне Філія № 4 ВАТ “Житомирнафтопродукт” с. Мартинівка ВАТ “Житомирське ШБУ”, с. ГутоЮстинівка Червоноармійське РДПЖКО, с. Веселе (звалище райцентру)

ЗАТ Головинський кар’єр “Граніт”, смт Головино ЗАТ МТС “Агросвіт”, смт Черняхів ВАТ “Райагропромтехніка” ВАТ “Житомирнафтопродукт” смт Черняхів ДП “Фаворит-молоко”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Червоноармійський р-н Надання комунальних послуг Медичне обслуговування Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во асфальтобетону Місце видалення побутових відходів Черняхівський р-н Добування граніту та його переробка Переробка зерна Ремонт с. г. машин Зберігання, реалізація нафтопродуктів Переробка молока 83

6 7 8 9 10 11

1 2 3 4 5

6 7 8

ТОВ “Нафтоенергопостач”, АЗС, смт Черняхів АЗС Шаран С. Г. АЗС “Нафта-Полісся” Газове управління Виробниче підпр-во житловокомунального господарства Сміттєзвалище райцентру

Чуднівське ПЖКГ ВАТ “Іванопільський цукрозавод” смт Іванопіль ВАТ “Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича” с Галіївка Чуднівський спиртзавод Чуднівська колективна шляхобудівельна організація “Райагрошляхбуд” (АБЗ) Птахофабрика “Маяк” с Стетківці АЗС № 6, смт Чуднів АЗС ТОВ “КББ”, с Дубище

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Обслуговування населення Надання комунальних послуг Місце видалення твердих побутових відходів Чуднівський р-н Надання комунальних послуг

Переробка молока Виробництво спирту Будівництво доріг Вир-во яєць, м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

* за даними інспекційного відділу держуправління ОНПС станом на 01.02.2006 року.

Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи Таблиця 8.1.2.1

кисневовмісні розчинники

ізоціанати

формальдегід

Інші

продукти біотехнологій

галогенованівугле водні

пиестицид

ароматичні вуглеводні

інші

Ціаніди

луги

ванадію

кислоти

свинцю

аміак

ртуті

хрому

миш’яку

Органічні сполуки

нікелю

Разом видано дозволів (шт)

кадмію

Неорганічні сполуки

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ. Територія Житомирської області на 1 січня 2007 року становила 29,8 тис. км2, що становить 4,9% території України. До складу області входять 23 райони, 11 міст, з них – 5 міст обласного значення, 43 селища міського типу та 1620 сільських населених пунктів. Щільність населення в області складала 44 особи на 1 км2 проти 77 в Україні. Щільність населення у районах області коливалась від 8 осіб на 1 км2 у Народицькому до 48 осіб у Житомирському. На 1 січня 2007р. кількість наявного населення Житомирської області становила 1317,1 тис. осіб. Упродовж 2006р. кількість населення області скоротилася на 12,9 тис. осіб, що порівняно з 2005р. менше на 15,2%. При цьому чисельність міського населення зменшилась на 4,1 тис., сільського – на 8,8 тис. осіб. Загалом факторами, що впливають на зміну чисельності населення є природний приріст (скорочення) населення, міграційний приріст (скорочення) і адміністративно-територіальні перетворення (АТП). Дані за 2006р., що засвідчують зміни кількості населення Житомирщини за цими факторами, наведені нижче: (осіб) Чисельність населення на 1 січня 2006р. Всього Міські поселення Сільська місцевість

Загальний приріст, скорочення (–)

1330049 755162

–12906 –4115

574887

–8791

Зміни чисельності населення за рік у тому числі природний зміни внаслідок приріст, сільдо міграції АТП скорочення (–) –10546 –2360 –2758 –1357 –7788

–1003

Чисельність населення на 1 січня 2007р. 1317143 751047 566096

Скорочення чисельності населення зазнали усі регіони Житомирської області за виключенням Житомирського району, де вона зросла на 274 особи (на 0,4%). Найбільшого скорочення зазнала чисельність населення Лугинського (на 2,4%) Коростенського і Чуднівського (на 2,0%) та Бердичівського (на 1,9%) районів, а найменшого міст Коростеня, Новоград–Волинського (на 0,2%) та Малина (на 0,3%). Головним фактором зменшення чисельності населення області є його природне скорочення, яке у 2006р. було зафіксоване у всіх районах та містах обласного значення. Порівняно з 2005р. воно зменшилось на 1492 особи (на 12,4%). Коефіцієнт природного скорочення в цілому по області становив 8,0 особи на 1000 населення, а у деяких районах він був значно вищий: у Народицькому – 17,9‰, Коростенському – 16,8‰, Малинському – 16,5‰, Лугинському – 16,0‰. При цьому значно менші рівні цього показника були зареєстровані у містах Житомирі (1,8‰), Малині (2,6‰), Бердичеві (3,7‰), Новоград–Волинському (4,0‰) та Олевському районі (5,4‰). Рівень природного скорочення у 2006р. в Україні становив 6,4 особи на 1000 жителів. 86

Природне скорочення населення – це результат перевищення померлих над кількістю народжених. Упродовж 2006р. в області народилося 13654 дитини: у тому числі 7936 дітей (58,1%) – у міських поселеннях, 5718 (41,9%) – у сільській місцевості; а померло 24200 осіб: у тому числі 10694 особи (44,2%) – у міських поселеннях та 13506 (55,8%) – у сільській місцевості. У 2002р. показник загальної народжуваності у Житомирській області після тривалого зниження почав зростати. Так, у 2006р. порівняно з 2002р. він зріс з 8,9 до 10,3 народжених на 1000 жителів, а у деяких регіонах області підвищився ще суттєвіше: у Брусилівському районі – з 7,2‰ до 10,1‰, у місті Бердичеві – з 8,2‰ до 10,8‰ та у Народицькому районі – з 8,3‰ до 10,8‰. Водночас за цей період зменшилась народжуваність у Лугинському – з 8,9‰ до 8,6‰, Ружинському – з 8,2‰ до 7,7‰, Романівському – з 10,3‰ до 9,4‰ та найбільш суттєво у Червоноармійському – з 11,6‰ до 10,1‰. Рівень народжуваності у 2006р. характеризувався значними відмінностями по окремих регіонах Житомирщини. Найнижчим він був у Ружинському (7,7‰) та Лугинському (8,6‰) районах, найвищим – в Олевському (12,9‰), Новоград-Волинському (11,9‰) районах та місті Малині (11,8‰). Народжуваність у міських поселеннях області залишалась у минулому році вищою, ніж у сільській місцевості (10,5‰ проти 10,0‰). Впливовим фактором скорочення чисельності населення залишається смертність. Упродовж 2002–2005рр. рівень смертності в області зріс з 17,1‰ до 18,6‰; у 2006р. відбулося його зменшення до 18,3 померлих на 1000 населення. У минулому році в області померло 24200 осіб, у тому числі 12436 чоловіків та 11764 жінки. У загальній кількості померлих у 2006р. померлі від хвороб системи кровообігу становили 69,0%, від новоутворень – 9,7%, від зовнішніх причин захворюваності та смертності – 8,1%, від хвороб органів травлення – 3,4%, від хвороб органів дихання – 3,2%, від деяких інфекційних та паразитарних хвороб – 1,2%. Серед демографічних процесів міграція населення займає особливе місце через те, що найбільш чутливо реагує на соціально–економічні, політичні та інші зміни у суспільстві. За останні роки вплив сальдо міграції на формування населення області є менш ваговим. Його частка у 2002р. складала 17,3%, а у 2006р. – 18,3% від загального скорочення населення. Загальне від’ємне сальдо міграції в цілому по області дорівнювало у 2006р. 2360 особам (1,8 особи на 1000 населення) і складалось з від’ємного сальдо як у міських поселеннях – 1357 осіб (1,8‰), так і у сільській місцевості – 1003 особи (1,7‰). Третім чинником, що формує чисельність населення, є адміністративнотериторіальні перетворення (АТП), які спричиняють зміни у кількості міського та сільського населення. Упродовж 2006р. таких змін в області не відбулося. З облікових даних виключено села Олександри, Делета Овруцького району та селище Вербове Олевського району у зв’язку з повним відселенням жителів. Середній вік населення визначається як рівнем народжуваності, так і рівнем смертності. На початок 2007 року середній вік населення області 87

становив 39,8 року (чоловіків – 36,8 року, жінок 42,3 року). Міське населення області молодше, ніж сільське: 38,2 року проти 41,8 року (для чоловіків – 35,8 проти 38,1 року, для жінок – 40,3 року проти 45 років). Очікувана тривалість життя при народженні у 2005-2006рр. для чоловіків області становила 60,3 року, для жінок – 73,3 року, тобто різниця між цим показником для чоловіків та жінок становить 13 років. Це обумовлено, у першу чергу, надвисокими показниками смертності чоловіків у працездатному віці (повікові коефіцієнти смертності чоловіків більш, ніж утричі вищі, ніж жінок). У міських поселеннях Житомирщини очікувана тривалість життя для чоловіків становить 62,2 року, для жінок 74,3 року проти відповідно 57,8 року та 72 років у сільській місцевості. Природний рух населення Житомирської області у 2002–2006 роках 2002 Кількість народжених, осіб

2003

2004

2005

2006

12292

12607

13265

12904

13654

у міських поселеннях

6736

7127

7734

7487

7936

у сільській місцевості

5556

5480

5531

5417

5718

Кількість померлих, осіб

23675

24159

24724

24942

24200

у міських поселеннях

10208

10493

10900

10854

10694

у сільській місцевості

13467

13666

13824

14088

13506

Природний приріст, скорочення (–), осіб

–11383

–11552

–11459

–12038

–10546

у міських поселеннях

–3472

–3366

–3166

–3367

–2758

у сільській місцевості

–7911

–8186

–8293

–8671

–7788

Кількість шлюбів, одиниць

9196

10848

8023

9413

10228

у міських поселеннях

5717

7001

5092

6133

6787

у сільській місцевості

3479

3847

2931

3280

3441

Кількість розлучень, одиниць

5065

4900

5146

5125

4996

у міських поселеннях

3639

3440

3451

3530

3426

у сільській місцевості

1426

1460

1695

1595

1570

у тому числі

На 1000 наявного населення

Кількість народжених, осіб

8,9

9,2

9,8

9,6

10,3

у міських поселеннях

8,7

9,3

10,1

9,9

10,5

у сільській місцевості

9,1

9,4

9,3

10,0

Кількість померлих, осіб

17,1

17,7

18,3

18,6

18,3

у міських поселеннях

13,2

13,7

14,3

14,2

у сільській місцевості

22,1

22,8

23,4

24,3

23,7

Природний приріст, скорочення (–), осіб

–8,2

–8,5

–9,0

–8,0

у міських поселеннях

–4,5

–4,4

–4,2

–4,4

–3,7

у сільській місцевості

–13,0

–13,7

–14,0

–15,0

–13,7

6,7

7,9

5,9

7,0

7,7

у міських поселеннях

7,4

9,1

6,7

8,1

9,0

у сільській місцевості

5,7

6,4

5,0

5,7

6,0

Кількість розлучень, одиниць

3,7

3,6

3,8

у міських поселеннях

4,7

4,5

4,7

4,5

у сільській місцевості

2,3

2,4

2,9

2,8

у тому числі

Кількість шлюбів, одиниць у тому числі

у тому числі

Рівень захворюваності населення, на 10 тис. Таблиця 9.1. Категорія населення 1 Дорослі Підлітки віком 15-17 років Діти віком 0-14 років

Рік 2004 2 4336,9 8111,1 12789,7

2005 3 4582,6 8621,8 13526,6

2006 4 4483,6 10374,2 13877,3

Поширеність хвороб, на 10 тис. Таблиця 9.2. Класи хвороб

Рік

2004

2005

2006

2 252,6

3 246,6

4 276,6

2370,2 70,9 115,1

2606,3 75,5 117,7

2599,4 70,9 111,9

52,0

56,2

56,6

Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

10. РОСЛИННИЙ СВІТ Площа земель лісового фонду Житомирщини складає 1.1 млн. га, на яких ведуть лісове господарство підприємства: Житомирське обласне управління лісового господарства – 747,9 тис. га; Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство „Житомироблагроліс” – 312,6 тис. га; Лугинський державний лісгосп АПК Міністерства аграрної політики України – 4,1 тис. га; Шепетівський військовий лісгосп – 14,1 тис. га. Показник лісистості області – один з найвищих в Україні і складає 33,2 %. Лісистість в різних районах Житомирської області коливається від 6570% (Олевський, Овруцький райони), до 6-13% (Бердичівський, Попільнянський район). Серед лісів переважають хвойні породи дерев (сосна) – 60%, твердолистяні (дуб) і м”яколистяні (береза, вільха, осика) – 20%. Загальний запас деревини становить понад 150 млн. м3, в т. ч. стиглих і перестійних 30,5 млн.м3, із загального запасу хвойних – 99,7 млн. м3, твердолистяних - 286 млн. м3, м”яколистяних – 23,5 млн. м3, загальний середній приріст -2,6 млн. м. куб щорічно. Вікова структура лісів дуже нерівномірна і не відповідає вимогам оптимального використання лісових ресурсів. Станом на 01.01.06р. на молодняки припадає 22,3%, середньовікові насадження – 43,9%, пристигаючи 19,4%, стиглі і перестійні деревостани – 14,4% вкритих лісом земель. Вікова структура насаджень виправляється дуже повільно та поступово. Ліси Житомирщини найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: четверта частина лісів забруднена радіонуклідами. 340, 8 тис. га лісів мають щільність радіоактивного забруднення від 1 до 5 Кі/кв. км, 50,3 тис. га - від 5 до 10 Кі/кв. км, 38,3 тис.га – від 10 до 30 Кі/кв. км, 5,2 тис. га - від 30 до 40 Кі/кв. км, 5,3 тис. га – більше 40 Кі/кв. км. Найбільше лісових земель, які зазнали інтенсивного забруднення ґрунту ізотопами цезію, знаходяться на територіях ДП „Овруцько-Народицьке спецлісове господарство”, ДП „Овруцьке лісове господарство”, ДП „Словечанське лісове господарство”, ДП „Білокоровицьке лісове господарство”. На сьогоднішній день технічна експлуатація цих лісів обмежена і вони в основному виконують водозахисні та санітарно гігієнічні функції. Протягом 2006 року державними підприємствами Житомирського обласного управління лісового господарства рубки головного користування проводились в межах затвердженої розрахункової лісосіки. Динаміка спеціального використання лісових наведена ресурсів в таблиці 10.1 В лісах підприємства „Житомироблагроліс” значно вища питома частка невкритої лісом площі, яка становить 17,6 тис. га або 5,7% від загальної. За 2006 рік лісогосподарськими підприємствами відповідно до планових завдань виконано роботи по посадці і посіву лісоматеріалу. Створення захисних насаджень на деградованих, радіоактивно забруднених та 92

малопродуктивних землях, через відсутність державного фінансування, не проводилось. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень наведена в таблиці 10.2. Аналіз багаторічної динаміки об’ємів спеціального використання рослинних ресурсів області свідчить, що основну його частку складає дикоросла лікарська сировина. За останні роки її заготівля значно зменшилась. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у Житомирській області з експлуатації вилучено близько 60% площі дикорослих ягідників та близько 50% площі промислової заготівлі дикорослої лікарської сировини. В області практично перестала діяти ціла галузь лісового господарства – побічне користування. Головним санітарним лікарем Житомирської облСЕС щорічно пере затверджується постанова про заборону заготівлі дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини у 10-и найбільш радіоактивно забруднених районах Житомирської області: Народицькому, Овруцькому, Коростенському, Лугинському, Малинському, Ємільчинському та ін. За прогнозами науковців, обмеження на використання дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини буде необхідним протягом ще не менше 10 років. Нині до списку рідкісних та зникаючих видів у Житомирській області занесено 147 видів судинних рослин – близько 10% флори області. З них 13 видів охороняються за Бернською конвенцією, 4 види занесені до Європейського червоного списку, 74 види занесені до «Червоної книги України» (1996), 64 види є регіонально рідкісними і також потребують охорони. За категоріями рідкісності наведені види розподіляються таким чином: певно зниклі – 17 (11,48%), дуже рідкісні – 51 (35,14%), рідкісні – 30 (20,27%), порівняно рідкісні – 46 (31,08%), невизначені – 3 види (2,03%). У природоохоронних об’єктах Житомирської області цілком або частково забезпечена охорона близько 70% названих видів. Сьогодні ЗАТ «Ліктрави» найбільший виробник лікарських засобів з лікарської рослинної сировини на Україні. Більш як 1000 аптек та оптових фірм нашої країни ведуть реалізацію продукції акціонерного товариства. У її асортименті біля 60-ти найменувань лікарських трав та зборів. Проте, через забруднення території радіонуклідами заготівля лікарської сировини значно скоротилась. Крім того, по 28 видах рослин, що використовуються, як лікарська сировина, заборонена заготівля, як рідкісних. В даний час ЗАТ «Ліктрави» не здійснює заготівлю лікрської сировини, а здійснює її закупівлю в екологічно чистих регіонах України, велика кількість завозиться з інших держав: Китаю, Індії, Єгипту, Молдови, Польщі та інших. Динаміка заготівлі лікарської сировини приведена в таблиці 10.3. Станом на 01.01.07р. загальна площа зелених насаджень міст та інших населених пунктів області становить 22432,63 га. Для утримання зелених насаджень створено 15 комунальних підприємств. В ряді районів області зелені насадження знаходяться у власності сільських рад.

Органами місцевого самоврядування міст та інших населених пунктів області проводиться певна робота по охороні, використанню та утриманню зелених насаджень і об’єктів зеленого господарства. Стан озеленення населених пунктів наведено в таблиці 10.4.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Таблиця 10.1 Рік

Затверд- Фактично Зрубано по господарствах жена розра- зрубано хвойні твердолистяні м’яколистяні хункова разом, розрахун- фактично розрахун- фактично розрахунфактично лісосіка, га/тис.м3 кова зрубано, кова зрубано, кова зрубано, тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3 тис. м3 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Рубки головного користування 2004 1117,02 1123,02 606,75 620 124,86 122,96 385,41 380,21 2005 1120,52 1146,2 608,45 621,8 125,76 127,66 392,31 396,71 2006 1195,92 1176,52 645,35 629,05 128,76 128,56 421,81 418,91

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 10.2 Заходи

2004

2005

2006

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду

4828,1

5330,9

4874,1

2166

2334

2456,1

Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях

Створення полезахисних лісових смуг

В т.ч. заліснення лісосік

Динаміка заготівлі лікарської сировини, т. Таблиця 10.3 ОБСЯГИ ЗАГОТІВЛІ Вид рослини 1 Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава

Всього

2004 Встановлені ліміти (т.) 3 1,71 0,2 0,3 0,25 0,2 0,2 2,63 2,63 3,31 0,47 1,0 1,5 3,6 0,83 1,7 0,87 0,6 1,28 1,05 0,3 0,1 0,9 0,1 1,4 0,62 0,32 1,95 0,85 3,55 1,92 0,08

36,42

2005

Фактично заготовле но (т.) 4 0,33 0,05 0,6 0,43 0,5 0,01 0,522 0,03 -

2006

0,45 0,15 0,65 0,115 -

5 0,45 0,4 1,2 2,1 3,0 1,7 0,11 1,2 0,35 0,45 0,65 0,61 1,35 1,7 0,15 2,6 1,1 0,1

Фактично заготовлено (т.) 6 0,397 0,228 0,014 0,092 13,4 0,815 0,466 2,0 0,426 0,156 4,8 1,39 0,36 3,08 0,834 0,566 0,620 4,3 0,005 0,049 -

4,337

19,22

33,998

Встановлені ліміти (т.)

0,2 0,1 0,16

Встановлені ліміти (т.) 7 -

Фактично заготовлено (т.) 8 8,12 0,99 0,345 0,11 2,57 0,76 6,77 3,41 4,69 0,08 0,31 0,3 8,31 1,2 1,25 3,48 0,27 2,54 0,197 0,136 10,54 8,95 1,53 7,48 1,1 0,345 0,57 17,83

94,233

Озеленення населених пунктів, га Таблиця.10.4. Заходи 1 Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2004р. 2 18,2 -

2005р. 3 48,5 -

2006р. 4 32,6 -

210,1

410,9

305,5

11. ТВАРИННИЙ СВІТ. Загальна площа мисливських угідь області 2301,20 тис. га, на яких ведуть мисливське господарство 47 підприємств: кількість мисливців в області нараховується 17958 чоловік. - 18 лісомисливських господарств Житомирського обласного управління лісового господарства – 671,4 тис. га; - 23 організації обласної ради УТМР – 1501,8 тис. га; - Житомирська гарнізонна організація Товариства військових мисливців та рибалок ЗСУ – 18,4 тис. га; - Житомирський обласний мисливсько-рибальський клуб „Халзан” – 3,2 ти. га; - Коростенське товариство мисливців та рибалок – 74,6 тис. га; - Фермерське господарство „Земля Полісся” 4,9 тис. га; - ТОВ „Призма-3” – 16,5 тис. га; - Коростишівський мисливський клуб „КМК”- 10,4 тис. га. На виконання Указу Президента України „Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин”, №4935\19\1-8 від 08.06.05, лісогосподарськими та лісомисливськими підприємствами в Житомирській області розроблені комплексні заходи по охороні, відтворенню та раціональному використанню диких тварин, що включають: - укомплектування штатів єгерської служби з розрахунку не менше 17 тис. га. на одного єгеря; - вкладання коштів в охорону і відтворення диких тварин в зимовий період ( кормові віники, кукурудза, зернові відходи, сіно, сіль тощо), ремонт старих та встановлення нових годівниць; - відведення відтворювальних ділянок не менше як 20 відсотків площі угідь; - забезпечення достовірного обліку чисельності та обліку добування мисливських тварин; - постійна робота з фактами браконьєрства; - дотримання профілактичних заходів щодо сказу та інших небезпечних хвороб, проведення ветеринарно-санітарної експертизи добутих тварин; - систематичне знищення силами працівників єгерської служби шкідливих тварин (сірі ворони, сороки, граки, бродячи собаки та коти, лисиці, вовки). Відповідно до вимог Законів України „ Про мисливське господарство та полювання”, „Про тваринний світ” та директивного листа Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища „Щодо проведення обліку диких тварин та надання проектів лімітів використання (відстрілу, відлову) диких тварин у мисливських тварин проводиться двічі на рік - перед сезоном полювання для встановлення пропускної спроможності мисливських угідь, а також після сезону полювання для отримання даних до державної статистичної звітності по формі 2-тпмисливство, з метою забезпечення достовірних результатів обліку. 99

Держуправлінням не приймались до розгляду під час узгодження проектів лімітів первинні матеріали обліків, якщо вони були проведені з порушенням методик проведення обліків, або без представників органів Мінприроди чи Держкомлісгоспів. Дані чисельності основних видів мисливських тварин наведені в таб. 11.1. Дані про добування основних видів мисливських тварин приведені в таблиці 11.2. Із видів занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться: вовчок ліщиновий, видра річкова, рись, деркач, мінога українська. Із видів занесених до Червоної книги України: лелека чорний, заєць-біляк, мінога українська, видра річкова, журавель сірий, глухар, рись, борсук, норка європейська. На території області промисловий вилов риби не здійснюється.

100

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 11.1 Види мисливських тварин 1 Лось Олень Кабан Козуля

2004 рік 2 1527 880 4968 11956

101

2005 рік 3 1589 943 5456 12538

2006 рік 4 1456 990 5434 11952

Добування основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 11.2 Рік

2004

2005

2006

Види мисливських тварин Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан Олень благородний Олень плямистий Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування 17

Видано ліцензій

Добуто

124 287 21

129 304 12

99 150 5

30 20 7

273 369 23

206 328 23

176 261 8

30 67 15

234 378

241 410

183 261

58 149

102

Не Причина використано невикористання ліцензій 4

Тривала відсутність снігового покриву, недостатня стрілецька підготовка мисливців

Динаміка чисельності диких видів тварин занесених до Червоної книги України Таблиця 11.3 № п/п 1 2 3 4 5 6

Вид тварин Норка європейська Борсук Видра Рись Горностай Глухар

2004

2005

2006

349 684 840 11 303 1416

417 743 684 13 347 1149

522 711 710 20 324 911

103

12*. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ. На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» на території Житомирської області завершено I етап досліджень: «Аналіз сучасного розміщення ядер екомережі та пропозиції щодо розміщення нових ядер та екокоридорів» науково-дослідної роботи «Розробка регіональної програми формування екологічної мережі Житомирської області та шляхи її реалізації в загальнодержавну екологічну мережу», на яку було спрямовано 20 тис. грн. Науковцями запропоновані ядра та регіональні екологічні коридори екомережі: Північно-Правобережнополіський субширотний, СередньоПравобережнополіський субширотний, Південно-Правобережнополіський субширотний. Крім того, виділені три річково-долинні регіональні екологічні коридори: Надслучанський, Уборотський та Тетерівський. Площі земельних угідь-складових національної екомережі наведені в таб. 12.1. За звітний період в зв’язку із виведенням з обробітку деградованої, малопродуктивної, заболоченої ріллі, площа перелогів збільшилась на 3,0 тис. га, багаторічні насадження зменшились на 0,3 тис.га, в результаті ліквідації старих непродуктивних садів площею 0,4 тис. га. Протягом 2006 року збільшились лісовкриті площі на 11,6 тис. га, відкриті заболочені землі на 3,7 тис.га, води на 0,1 тис.га. Загальна площа осушених земель не змінилась. Площа відновлюваних земель наведена в таб. 12,4. При аналізі загроз біорізноманіттю науковцями визначені головні загрози для флори і фауни Житомирської області: розорювання території, рубки в лісах, абсолютне переважання штучного лісовідновлення, перевипас, осушувальна меліорація, пряме знищення рослин (збирання на букети як лікарської та харчової сировини). Кількість видів флори і фауни, яким загрожує небезпека наведена в таб. 12,5. Держуправлінням проводяться цілеспрямована робота щодо створення нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду та розширення меж існуючих. Кількість природоохоронних об’єктів за роками наведена в таб. 12,7. З метою забезпечення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення в 2006 році Поліським природним заповідником розроблено Паспорт на водно-болотне угіддя міжнародного значення «Поліські болота», яке затверджено в держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Інформація про водно-болотні угіддя наведена в таб. 12,8. Збереження рідкісних видів флори і фауни забезпечується шляхом: встановлення норм по охороні, раціональному використанню і відтворенню: встановлення заборон і обмежень у використанні; 104

охорона середовища існування, умов розмноження і шліхів міграції тварин; попередження загибелі тварин при здійсненні виробничих процесів; створення заповідників, заказників і виділення інших території, що підлягають охороні; організації наукових досліджень, спрямованих на обґрунтування заходів по охороні окремих видів флори і фауни; створення системи обліку, кадастру та моніторингу рослинного і тваринного світу; проведення широкої виховної роботи серед населення. Кількість видів флори і фауни, що перебувають під охороною наведені в таб. 12.9. Кількість видів тварин, що перебувають під охороною наведена в таб. 12.10. -

105

Площі земельних угідь - складових екомережі за роками, тис.га. Таблиця 12.1.* Категорії землекористування

1980

1990

2000

2006

Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища

79,4

337,7

Землі водного господарства (рибні ставки)

19,99

Землі водного фонду:

40,88

у т.ч. плаща рибних ставків

19,99

Землі оздоровчого призначення

0,2

Землі рекреаційного призначення

0,5

Землі історикокультурного призначення

Ліси

1051,9

106

Площа відновлюваних земель за роками, тис. га. Таблиця 12.4.* Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони В т. ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі* Землі під консервацією**

1990 14,2 -

1995 28,7 137,0

2000 28,8 50,916 50,916 91,156 0,096 137,0

2003 29,2 50,917 50,917 91,115 0,0663 137,0

2004 29,2 50,917 50,917 209,6 0,052 150,3

2005 45,1 50,917 50,917 209,6 0,355 150,3

2006 47,4 50,917 50,917 204,0 0,125 150,3

*рекультивовані землі **землі виведені із господарського використання в зв’язку з радіоактивним забрудненням (137,0 тис га) та деградовані землі, що вилучені з обробітку протягом 2003-04 рр. (13,3 тис га).

107

Кількість видів флори і фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 12.5.* Назва виду

Кількість видів Види, яким загрожує небезпека 301

2000 54

2003 54

2006 54

15 36 1 1 1 27 81

71 64 2 5 4 1 76

Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

67 180 7 11 30 6 69 370

Судинні рослини голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

599 4 582 7 6 139 140 126 1004

15 36 1 1 1 27 81 Рослинний світ 71 64 2 5 4 1 76

108

Кількість природоохоронних об’єктів за роками Таблиця 12.7.* Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки, садово-паркового мистецтва і т. д. ОПЗФ місцевого значення

1995 1 -

Кількість 2000 2003 1 1 -

2006 1 -

1995 20,1 -

2000 20,1 -

Площа, га 2003 20,1 -

2006 20,1 -

Площа територій суворої заповідності 2005 1995 2000 2003 2006 19,53 19,53 19,53 19,53 19,53 -

10 2 6

6,75 0,051 0,157

6,75 0,051 157,26

6,75 0,051 0,157

116

142

162

13,21

33,59

52,44

109

Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками Таблиця 12.8.* Назва ВБУ Поліські болота

1995 -

2003 -

110

2006 2,145 тис.га

Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Таблиця 12.9.* Назва

1985

1991

1993

1996

1997

1999

2000

2001

2002

2003

2006

Флора Фауна

18 15

72 24

111

Кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій. Таблиця 12.10.* Перелік видів

Кількість

Ссавці: Видра річкова Кіт лісовий Рись звичайна Нічниця війчаста Вечірниця мала Тхір степовий Норка європейська Заєць-біляк Білка звичайна Разом Птахи: Скопа Шуліка рудий Змієїд Підорлик великий Підорлик малий Лунь польовий Беркут Журавель сірий Дрофа Сич волохатий Сичик-горобець Пугач Сова довгохвоста Сипуха Гуска сіра Крижень Чернь чубата Бекас Гаршнеп Разом Плазуни: Мідянка

1 1 1 1 1 1 1 1 1 9 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 19 1 1

Черепаха болотна Разом

Земноводні: Ропуха очеретяна Тритон гребінчастий Жаба гостроморда

1 1 1 3

Разом

112

12. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ 12.1. Розвиток природно-заповідного фонду Станом на 1 січня 2007 року в області налічується 181 природнозаповідний об'єкт (19 загальнодержавного та 162 місцевого значення) загальною площею 79496,46 га. Процент заповідності складає 2,66. До складу природно-заповідного фонду області входить: - Поліський природний заповідник; - Ботанічний сад Державного агроекологічного університету; - 10 заказників загальнодержавного значення; - 2 пам’ятки природи загальнодержавного значення; - 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення; - 107 заказників місцевого значення; - 34 пам’ятки природи місцевого значення; - 18 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення. Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки передбачено розширення території Поліського природного заповідника на 14 тис. га та створення Поліського біосферного заповідника площею 50 тис. га. На виконання доручення Мінприроди України № 5107/26-8 від 13.06.05р. “Про підготовку документів до проекту розширення території Поліського природного заповідника” проводились роботи по збору попередніх погоджень на розширення території заповідника. Згоду на розширення території заповідника отримано лише від ДП “Білокоровицьке лісове господарство”. Регулювання, використання та охорона територій природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється у відповідності до «Порядку встановлення лімітів і видачі дозволів на використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», прийнятого третьою сесією Житомирської обласної ради ХХІУ скликання від 19.09.2002 р. № 69. Використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природнозаповідного фонду області наведено в таблиці 12.1.

113

12.2. Стан рекреаційних ресурсів. Охорона та збереження рекреаційних ресурсів. За наявності рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць в державі. В області 1051,4 тис. га лісів, лісистість території становить 35%, на одного мешканця припадає 0,7 га лісу. Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон. Зелена зона міста Житомира, наприклад, становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87р. № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів на площі 71,5 га. Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів та недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт по догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення стану насаджень. На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. В тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 364,0 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га.

114

Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду Житомирської області у 2006 році Таблиця 12.1. №

Назва Об'єкта природозаповід-ного фонду

з/п

Загальна Площа об'єкта ПЗФ, га

Використання орних земель

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях

ліміт

факт.

ліміт

факт

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

Факт.

га

кг

гол.

чол.

20104,0

7,2

125,2

20104,0

7,2

1131,0

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення 1

Поліський природний заповідник Разом 20104,0

125,2

Об’єкти місцевого значення 1

Лісовий заказник “Жубровицький”

Геологічний заказник “Камінне село”

5,0

Ландшафтний заказник “Гамарня ”

9,38

Разом

1145,38

Загалом

21249,38

7,2

115

125,2

Продовження таблиці 12.1. Використання природних ресурсів у науково-дослідних цілях Вилучення об’єктів тваринного світу

Полювання

Рибальство

вилучення об’єктів рослинного світу

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету (га) або камки ( т)

Здійснення природоохоронних та господарських заходів Суцільні, вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

загальна квота

факт.

ліміт

факт.

погод-джено виконано

екз.

га , т

га/м³

екз. (т) 19

екз.

екз. (т) 18

рубки догляду за лісом та інші рубки

погод-джено

виконано

га/м³

32,9 330

5 4

9,38 51 -

116

12.3. Історико-культурна спадщина На державному обліку в області перебуває 3213 пам’яток, у тому числі археології – 808, історії – 2321, монументального мистецтва – 84. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 17 пам’яток, у тому числі пам’яток археології – 12; історії – 4 та монументального мистецтва – 1. В області також знаходиться 316 пам’яток архітектури, у тому числі місцевого значення – 255 та національного значення – 61. В числі об’єктів національної спадщини: Музей-садиба Е.Ганської в с. Верхівня Ружинського району; Будинок Лесі Українки в м. Новоград-Волинському; Братська могила учасників повстання Коліївщини 1767р. в с.Кодня Житомирського району. На території області знаходиться 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (5 загальнодержавного та 18 місцевого значення), загальною площею 364,0 га. Більшість з них створено у минулих століттях навколо панських великих маєтків зусиллями української, польської, російської аристократії. Закладались вони з використанням мальовничих ландшафтів та природних лісових масивів і займали значні площі. Великі маєтки чи чудові парки, які відвідували видатні люди того часу, ставали осередками культурного життя суспільства. На жаль сучасні межі парків не завжди співпадають з колишніми межами садиб. У наш час старовинні парки, які в минулому належали окремим родинам, використовуються для масового відпочинку населення, як території навчальних та господарських установ. Зміна функцій створених парків призвела до перепланування окремих ділянок, будівництва споруд та об’єктів, не передбачених первісними проектами. Експлуатація парків в умовах недостатнього догляду за насадженнями та інтенсивних рекреаційних навантажень, істотно змінила загальну структуру цих природно-антропогенних комплексів. Особливо страждає від цього рослинність, яка є винятково цінним компонентом парків. Сучасний стан насаджень парків-пам’яток садово-паркового мистецтва характеризується наступними тенденціями: Збіднення таксономічного складу (із насаджень випадають за віком, а також через відсутність необхідного догляду та пошкодження людьми, у першу чергу, хвойні дерева та кущі, декоративні форми листяних порід). Зміна ландшафтів (за рахунок самосіву заростають галявини та просіки): парковий тип ландшафту, в якому співвідношення між площею деревних насаджень та газонами становить 1:1, як правило замінений на лісовий як правило другосортних. Заміна основних паркотворних видів їх менш цінними супутниками (граб, ясен, клен). Для всіх парків необхідна реконструкція насаджень, спрямована на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення 117

домінантної ролі тим видам, які формували основу парку під час закладу, або у період найбільшого розквіту. Для кожного об’єкту має бути розроблено науково обґрунтований проект утримання та реконструкції (реставрації чи відновлення). Середня вартість розробки кожного такого проекту становить 150 тис.грн., вартість втілення проектів може бути визначена індивідуально для кожного об’єкту під час проектування. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.12.2001р. № 950 при управлінні культури облдержадміністрації створена обласна інспекція з охорони культурної спадщини. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.12.2002р. № 736 затверджена обласна програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010р.р. З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001р. № 848 10 населених пунктів Житомирської області, у тому числі Житомир, Бердичів, Коростень, Коростишів, Любар, Миропіль, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ і Радомишль віднесено до списку історичних населених пунктів України.

118

12.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя, утворення додаткових робочих місць, поповнення бюджету області та підвищення її авторитету в Україні. Розвиток туризму впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал області. З метою активізації роботи по розвитку в’їзного туризму і збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі видано розпорядження голови облдержадміністрації № 39 від 05.07.02р. “Про затвердження Програми розвитку туризму в Житомирській області на 2002-2010 роки”, якою передбачено: 1. Сприяти розвитку умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі; 2. Продовжити роботу, спрямовану на організацію та забезпечення діяльності туристичних підприємств різних форм власності; 3. Підготувати перелік підприємств, установ та організацій, основним або другорядним видом економічної діяльності яких є надання туристичних послуг з метою організації проведення інвентаризації об’єктів туристичної інфраструктури; 4. Вивчити питання щодо можливості приватизації об’єктів туристичної інфраструктури області з урахуванням можливості приватизації через аукціон, включити їх до переліку на приватизацію; 5. Здійснити заходи щодо підготовки до приватизації та продажу об’єктів туристичної інфраструктури, включених в перелік на приватизацію; 6. Розробити регіональну програму будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу області з урахуванням пріоритетного залучення до її виконання суб’єктів підприємництва; 7. Створити в містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, НовоградВолинському міські центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, відкрити при районних Будинках дитячої творчості відділи туризму і краєзнавства, розширити мережу туристично-краєзнавчих гуртків, сприяти створенню умов для їх функціонування; 8. Сприяти розвитку міжшкільних, міжрайонних, міжобласних та міжнародних зв’язків з туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді; 119

9. Опрацювати питання створення системи періодичного випуску нових спортивно-туристичних мап території Житомирської області; 10. Забезпечити організацію проведення в області міських, районних, обласних та всеукраїнських змагань з видів спортивного туризму згідно з календарним планом проведення спортивно-масових заходів; 11. Підготувати перелік охоронних зон усіх видів об’єктів природнозаповідного фонду, подати пропозиції управлінню з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо використання природних ресурсів області з метою розвитку курортів, рекреаційного комплексу та в’їзного туризму, у т.ч. мисливського і рибальського; 12. Підготувати аналітичні матеріали з питань сучасного стану розвитку мисливства та рибальства на території області, подати пропозиції управління з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо підвищення ефективності їх використання з метою надання послуг в’їздного туризму; 13. Здійснювати заходи з відновлення та реконструкції, забезпечення санітарного догляду за історико-культурними, туристично-рекреаційними об’єктами (пам’ятки історії та культури, архітектури, монументального та образотворчого мистецтва, заповідними ландшафтами); 14. Визначити перелік індивідуальних садиб селян в екологічно безпечних районах, які мають бажання та можливість надавати послуги сільського зеленого туризму, увійти з пропозиціями до Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні щодо включення їх у всеукраїнський каталог туристичних послуг; 15. Утворити базу даних щодо кількості і розташування на території області та України суб’єктів туристичної інфраструктури (туристичних баз, таборів оздоровлення і відпочинку тощо), які знаходяться у власності підприємств, установ й організацій області; 16. Забезпечити організацію участі представників області у всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих симпозіумах, семінарах, конференціях, салонах та виставках-ярмарках із залученням туристичних підприємств області; 17. Продовжити роботу по створенню високоякісної рекламної продукції та проведенню компаній регіонального туристичного продукту на обласному та всеукраїнському ринках. Підготовлено та направлено в райони ряд документів з пропозиціями щодо розвитку сільського зеленого туризму. Налагодження роботи по прийому вітчизняних і зарубіжних туристів на селі дозволить залучити додаткові кошти до розвитку сільського господарства, збільшити кількість робочих місць для сільських працівників. Вивчається питання розроблення нових туристичних та екскурсійних маршрутів в області, з усіх міст і районів зібрано матеріали щодо наявності на їх територіях історичних, культурних та природних пам’яток. Спільним наказом управління з питань фізичної культури, спорту і туризму, охорони здоров’я, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, УМВС України в 120

області затверджено програму забезпечення захисту та безпеки туристів на території Житомирщини. У квітні 2003 року в області проведено комплексну перевірку об’єктів туристичної інфраструктури вздовж транспортної автомагістралі РівнеЖитомир-Київ, вжито ряд заходів по покращенню стану вказаних об’єктів перед початком літнього оздоровчого сезону. Представники туристичних підприємств області беруть участь у всеукраїнських та міжнародних туристичних ярмарках, салонах, виставках з метою отримання нових пропозицій від українських та зарубіжних партнерів. У Житомирській області у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури переважна більшість туристичних підприємств працюють у напрямі виїзного туризму. Обсяг платежів до бюджету від надання туристичних послуг в області за підсумками 2001 становить 304 тис. грн., що складає 0,24 відсотка загальної суми платежів до бюджету від туристичної галузі України. За таких умов потребує вирішення питання відродження та розбудови власної туристичної інфраструктури Житомирщини, залучення коштів іноземних інвесторів та вітчизняних, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення наукових досліджень з питань туризму.

121

13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНУ 13.1 Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС. Радіаційне забруднення лісів, рослинного, тваринного світу. Одна з найактуальніших проблем області – ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. На початок поточного року в області проживає 372 тис. громадян, які мають статус постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи. На забрудненій території області знаходиться 698 населених пунктів, у тому числі 19 міських поселень, в яких проживають 161 тис. осіб і 679 сільських населених пунктів з чисельністю населення 211, тис осіб. В зоні безумовного (обов’язкового) відселення проживає 4 тис. осіб, що складає 1,1% загальної чисельності населення забрудненої території області. В цій зоні частково знаходяться території Коростенського, Лугинського, Малинського, Народицького, Овруцького та Олевського районів. Тут розташовані 46 населених пункти, у тому числі смт. Народичі та Діброва. На території зони гарантованого добровільного відселення знаходиться 291 населений пункт, у тому числі місто обласного підпорядкування Коростень. Чисельність населення цієї зони складає 192 тис. осіб (53,3%). В зоні посиленого радіологічного контролю проживає 157 тис. чоловік. Серед населення зони –29 тис. дітей молодше 16 років, 84 тис. осіб працездатного та 44 тис. осіб старше працездатного віку. В зоні відчуження населення не проживає. Внаслідок катастрофи на ЧАЕС в зону із забрудненням понад 1 Кі/км2 (по цезію-137) потрапило 171 тис га. сільгоспугідь та 880 тис. га с/господарських угідь (по стронцію-90), а також 440 тис.га лісів. Тут розміщено п’яту частину обласних площ зернових культур, по 30% льону та картоплі, утримується третина поголів’я ВРХ, виробляється також значна кількість обласних обсягів молока і м’яса. Радіоактивне забруднення компонентів лісових екосистем визначається переважно ландшафтно-геохімічними умовами міграції радіонуклідів, тому перерозподіл техногенних радіонуклідів між компонентами лісових екосистем відбувається нині дуже повільно. Останнє обстеження лісового фонду області на радіоактивне забруднення було проведене у 1991 р., затверджені Держкомгідрометом СРСР картосхеми є донині діючими. Згідно цих картосхем, "чистими" у радіаційному відношенні в Житомирській області є такі лісові господарства: Баранівське, Житомирське, Бердичівське, Коростишівське та Радомишльське, на території яких відсутні площі лісів із щільністю забруднення 137Сs більше 1,0 Кі/км2. Решта лісових господарств-області (13 шт.) є постраждалими внаслідок Чорнобильської аварії. Найбільш гостра ситуація спостерігається в області в Овруцькому та Народицькому спеціалізованих лісових господарствах, на території яких на більшій частині площі всі види лісогосподарських робіт припинені у 1991 р. (на площі 29085 га, яка 122

відноситься до зони безумовного відселення). Насадження, особливо соснові молодники (за станом на 1991 р.), нині мають вік біля 40 років, вкрай незадовільний санітарний стан, характеризуються критичними величинами напруженості росту, збільшенням щорічного відпаду дерев, зменшенням захисних функцій лісу та стійкості екосистем, значною пожежною небезпекою, відсутністю доріг та квартальної мережі, важкою доступністю території. Лісові пожежі, які виникають з різних причин на цій території, надзвичайно важко ліквідуються, а територія вимушено залишається на самовідновлення лісу, що призводить до зміни порід, заболочування та інших негативних наслідків. Березове насадження, яке загинуло внаслідок лісової пожежі та наступного заболочування (Виступовицьке л-во Овруцького СЛГ). Вміст радіонуклідів у продукції лісового господарства варіює у широкому діапазоні як по видах продукції, так і по окремих лісових господарствах області. Зокрема, питома активність 137Сs у деревині була такою: у Лугинському ЛГ - мінамільна - 113 Бк/кг, максимальна - 496, середня - 207 Бк/кг; відповідні значення по Малинському ЛГ дорівнювали 82, 146 та 119 Бк/кг; по Олевському - 50, 399 та 195 Бк/кг; Овруцькому СЛГ та Народицькому СЛГ - 290, 1800 та 228 Бк/кг; Овруцькому - 106, 1039 та 232 Бк/кгКоростенському - 44, 192 та 119 Бк/кг; Ємільчинському - 84, 285 та 120 Бк/кг. Значно краща ситуація із вмістом 137Сs у деревині у Житомирському ЛГ, Коростишівському ЛГ, Бердичівському ЛГ, Попільнянському ЛГ, Радомишльському ЛМГ, де середній вміст 137Сs у деревині не перевищує 80 Бк/кг, а максимальний - 150 Бк/кг. Незважаючи на централізовану заборону головним санітарним лікарем Житомирської області заготівлі дикорослих ягід та грибів, лікарських рослин у 10 районах області (Народицькому, Овруцькому, Малинському, Лугинському, Ємільчинському, Коростенському та ін.), місцеве населення продовжує збирати для власних потреб і на продаж згадані продукти лісу. Внесок останніх складає від 20 до 90 % дози внутрішнього опромінення, яке отримує населення багатолісних районів області від споживання усіх харчових продуктів. Обумовлене це дуже повільним зменшенням вмісту ' Сs у заданих продуктах лісу. Зокрема, у 2006 р. середній вміст 137Сs у сухих грибах дорівнював: у Овруцькому СЛГ та Народицькому СЛГ - 197 кБк/кг; Овруцькому ЛГ - 119 кБк/кг, Лугинському - 23 кБк/кг, Малинському - 11 кБк/кг, Олевському - 5 кБк/кг, Ємільчинському - 22 кБк/кг, Білокоровицькому - 6 кБк/кг. Згадані показники у 2-50 разів перевищують допустимі рівні (ДР-2006). Максимальні величини вмісту 137Сs у грибах складали: Луганське ЛГ - 3 МБк/кг (польський гриб, сухий); Народицьке СЛГ - 10 МБк/кг (саркодон черепитчастий, сухий), 1,5 МБк/кг (сироїжки, сухі). Вміст 137Сs у сухих ягодах чорниць - головному ягідному виду регіону також широко варіював у 2006 р. Середній вміст 137Сs у сухих ягодах дорівнював: у Овруцькому СЛГ та Народицькому СЛГ - 24 кБк/кг, Овруцькому ЛГ - 5 кБк/кг, Малинському ЛГ- 3 кБк/кг, Олевському ЛГ - З 123

кБк/кг, Ємільчинському ЛГ - 4 кБк/кг, Білокоровицькому ЛГ - 7 кБк/кг. Згадані показники у 2-10 разів перевищують допустимі рівні (ДР-2006). Максимальні величини вмісту 137Сs у ягодах чорниць дорівнювали: 32 кБк/кг (свіжі) та 460 кБк/кг (сухі). З року в рік збільшується чисельність диких промислових копитних, особливо козулі та дикого кабана. Радіоекологічні дослідження показали, що вміст 137Сз у м'ясі цих тварин у багатьох лісових господарствах перевищував допустимі рівні у 2-270 разів. Максимальні рівні вмісту 137Сs у м'ясі козулі складали 200 кБк/кг (Народицьке СЛГ), а дикого кабана - 250 кБк/кг (Народицьке СЛГ), що перевищувало нормативи для твердих радіоактивних відходів 137Сs у 20 та 25 разів відповідно. Слід наголосити на тому, що більшість видів дикорослих ягідних лікарських рослин та грибів не можуть заготовлятися в області навіть при середніх рівнях радіоактивного забруднення її території. Саме тому на Житомирщині фактично припинене централізоване побічне користування лісом державними лісовими господарствами, внаслідок чого вони понесли значні економічні збитки. Згаданий стан буде зберігатися ще досить тривалий час, співставимий з тривалістю напіврозпаду 137Сs. Залишається в області на лісосіках проблема утилізації порубочних залишків, які характеризуються підвищеною радіоактивністю та неможливістю подальшого господарського використання. При звичайній технології рубок ці залишки спалюються на лісосіках, але в умовах радіоактивного забруднення це заборонене.

124

13.2 Деградація земель. Сіль с ь к о р и х е ь и х

Найбільшим за масштабами видом деградації земель є їх радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. (переважно Cs137 та Sr90) Радіаційно небезпечні землі зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення (95,4 тис га) виведено із господарського використання. Другим за обсягами видом деградації земель є ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га (6,3%) сільськогосподарських угідь, з них водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис га. Всього в області ерозійні процеси виражені сильно на 11,9 тис га с. г. угідь (0,7% с. г. угідь області чи 0,39% всієї території області), середньо - на 20,2 тис га (1,2% с. г. угідь області чи 0,67% всієї території), слабо виражені на 72,7 тис га. (4,4% с. г. угідь області чи 2,4% всієї території). Основними причинами розвитку процесів водної ерозії є: надмірна розораність сільськогосподарських угідь, розміщення просапних культур на схилах крутизною більше 30, прямокутне розміщення границь полів, лісосмуг, доріг (без врахування фактору рельєфу), відсутність техніки для здійснення ґрунтозахисних та протиерозійних заходів. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій зоні, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Овруцько-Словечанського кряжу, в Овруцькому районі, що знаходиться на Поліссі. Процеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис га, слабо - на 51,8 тис га. Найбільше еродованих земель в Ружинському районі - 25,9 тис га (29,6 % сільськогосподарських угідь), Любарському районі – 14,2 тис га (14,2 % с. г. угідь), Попільнінському районі – 11,6 тис га (11,1 %) с. г. угідь. Процеси вітрової ерозії на території області виражені слабо, хоча під впливом вітрової ерозії знаходиться більшість території області, особливо Поліська її частина, де в структурі ґрунтового покриву переважають податливі до вітрової ерозії ґрунти піщаного та супіщаного механічного складу, (491,9 тис. га, або 79,3 % ріллі Поліської зони області). Програмою захисту земель від водної ерозії, інших видів деградації земель Житомирської області, розробленою Житомирською філією Інституту землеустрою Української Академії аграрних наук (1995р.) за особливостями прояву водної ерозії виділено в наступні грунтово-ерозійні райони: * Любарсько - Ружинський грунтово-ерозійний район, площею 159,9 тис. га з сильною інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 20,9-21,6 т/га); * Чуднівсько - Попільнянський грунтово-ерозійний район, площею 172,8 тис. га з середньою інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 10,2-14,6 т/га);

125

* Бердичівсько - Андрушівський грунтово-ерозійний район, площею 299,5 тис. га з помірною інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 8,2-8,4 т/га); * Норинський грунтово-ерозійний район (Овруцький район), площею 71,0 тис. га, з допустимою інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 4,5т/га); * Яруньский та Брусилівсько - Коростишівський грунтово-ерозійний район, площею 219,7 тис. га, з помірною інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 6,0 т/га); * Овруцький, грунтово-ерозійний район, площею 145,8 тис. га. з руйнівною інтенсивністю водної ерозії (модуль змиву 57,1 т/га); Однією з причин деградації земель є їх вилучення для несільськогосподарських потреб, зокрема, для видобування корисних копалин. В області налічується біля 12 тис га земель, порушених різними гірничими розробками, з яких більше 3 тис. га вже відпрацьованих. Рекультивація порушених земель на землях запасу Владівської сільської ради Малинського району на площі 14,7 га. Рекультивація порушених земель на землях запасу Буківської сільської ради Житомирського району на площі 1.2 га. Рекультивація порушених земель ДП “Іршанський гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський ТИТАН” у ВолодарськоВолинському районі – 62 га, Коростенському районі – 18 га. ах загальною площею ів на території Рекультивація відпрацьованих торфорозробок: - у Луганському районі – 113 га; - в Олевському районі – 162 га. Найбільше рекультивовано порушених земель у 2004 р. Іршанським гірничо-збагачувальним комбінатом (смт. Іршанськ, ВолодарськоВолинського району). Обсяги роб іт з реку льтивації нез начні, тому землі повертаються попереднім землекор исту вачам невчасно. У 2004 р. в області бу ло реку

л ь т иво

в АН о 52 га пору шених земель, з них 40,0 га під ліс та 12,0 га під водойми.

126

13.3 Утилізація токсичних відходів Протягом останніх років ситуація щодо утворення, зберігання та видалення відходів суттєво не покращилася, і на сьогодні є однією з найбільш гострих екологічних проблем області. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на початок року на них накопичено 24,345 тис. т. відходів, з них 0,529 тис. т., або 2 %, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали (шлами гальвановиробництв, відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки на кінець року накопичено 23,816 тис. т., що становить 98 %. В переважній більшості це відходи очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I – IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. Частина відходів I – IІІ класу використовується як вторинна сировина. Так у 2006 році повторно використано 1,5 % відходів від загальної маси утворених за рік. В області налічується 8 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів, з них 7 підприємств які переробляють (утилізують) відходи ІІІ класу небезпеки (поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,9 тис.т./рік та відходи IV класу небезпеки (паперову та картонну макулатуру) – потужністю 34 тис.т./рік. В 2006 році перероблено 722,6 т відходів полімерного виробництва. та 29,8 тис. т. макулатури. Також в області працює 1 підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт., яке займається утилізацією люмінесцентні лампи, на якому протягом 2006р. їх перероблено 96000 шт. та 3775 шт. ламп ДРЛ. На даний час 23 кооперативних та приватних підприємств області займаються збором та заготівлею відходів як вторинним ресурсом. З метою вирішення питань з переробки, утилізації та видалення відходів каменеобробних підприємств Коростишівського району в 2006 році створено асоціацію “Коростишівграніт”. Асоціація об’єднує підприємців і підприємства, які займаються обробкою природного каменю, основним напрямком діяльності є вирішення проблем утилізації відходів каменеобробного виробництва. Актуальною для області є проблема знешкодження токсичних відходів – непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.07р. на зберіганні в 267-ми складських приміщеннях знаходиться 551,7 т. непридатних хімічних засобів захисту рослин. Централізоване зберігання ХЗЗР організоване тільки в двох адміністративних районах (Баранівському та Романівському), а ще в двох 127

адміністративних районах (Брусилівському та Овруцькому) частина препаратів зберігається централізовано. Протягом останніх років на утилізацію непридатних хімічних засобів захисту рослин спрямовано 1800,0 тис. грн., в тому числі 400,00 тис. грн. використано в 2006 році. В загальній сумі коштів 1240,00 тис. грн. становлять кошти Державного природоохоронного фонду, 560,00 тис. грн. – обласного. В цілому, для вирішення проблеми видалення та знешкодження вказаних речовин область потребує коштів в сумі понад 7 млн. грн. Для цього необхідна державна підтримка.

128

13.4 Стан водогінно – каналізаційного господарства В 2006 року на балансі суб’єктів господарювання, що подають воду населенню та підприємствам, установам і організаціям на господарськопобутові потреби, перебувало 288 водопроводів, 93 окремих водопровідних мереж, 638 свердловин. Одиночна протяжність водоводів склала 901.6 км., вуличної водопровідної мережі - 2277.8 км. , внутрішньо квартальної та дворової мережі - 727.7 км., при цьому частка ветхих та аварійних в кожній з цих складових становить відповідно 15.9 %, 19.7%, 28.7%. Кількість водопровідних очисних споруд - 95. (Загальна виробнича потужність - 341.8 куб. м за добу). Протягом 2006 року 118 підприємств та організацій здійснювали відведення стічних рідин. На їх балансі на кінець року перебувало 126 каналізацій та 99 каналізаційних мереж, які розташовані в 11 містах, 35 селищах міського типу та 23 сільських населених пунктах. Каналізаційне господарство області, яке здійснює централізоване відведення стоків, складається з головних колекторів довжиною - 503,1 км, вуличних мереж - 579,9 км та внутрішньо квартальних та внутрішньо дворових мереж - 452.7 км.. Виробнича потужність каналізаційних мереж - 373 тис. куб. м на добу. Через каналізацію області продовж звітного року було пропущено 41,4 млн. куб. стоків. Загальна протяжність мереж, що знаходяться в аварійному стані і потребують заміни - 361,3 км. Кількість аварій на 1 км. за рік - 0,63. Кількість каналізаційних очисних споруд - 65. Їх виробнича потужність287.9 тис. куб. м на добу. Відновлення або вдосконалення потребують 55 очисних споруд каналізації. З метою поліпшення забезпечення населення області питною водою нормативної якості, збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності і підвищення рівня життя населення в області розроблена загальнообласна програма “ Питна вода Житомирської області на 2006-2020 роки”, метою якої є реформування та розвиток систем водопровідно-каналізаційного господарства, підвищення ефективності та надійності його функціонування. Основними завданнями розвитку систем питного водопостачання та водовідведення є : - охорона і раціональне використання джерел питного водопостачання; - розвиток та реконструкція систем водопостачання та водовідведення та відновлення систем питного водопостачання, які знаходяться у непрацюючому стані; - забезпечення підприємств питного водопостачання та водовідведення ресурсо- та енергозберігаючими технологіями підготовки питної води та очищення стічних вод відповідним обладнанням та приладами контролю;

129

- забезпечення питною водою нормативної якості населення, яке проживає на територіях районів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

130

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного з законодавства Таблиця 14.1 Найменування заходів

№ З.п. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24.

Роки

Обстежено об'єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Накладено адміністративних стягнень, тис./грн. Стягнуто штрафів, тис./грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів, шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Винесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

131

2005 2831

2006 3470

391

472

34207 1001 1011/80318

29356 1882 1879/139172

80,318 70,808 178/530768 130/139871 19 -

139,172 123,635 192/937510 143/482839 18 -

32 9 11 237 74 106 157 -

32 6 17 -

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду Таблиця 14.2 № З.п. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Найменування заходів

Роки 2005 3 57

2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушень, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

132

2006 4 39

57 2/105

39 3/270

2/105 -

3/270 -

24 -

Хіміко-аналітичний контроль грунтів та відходів Таблиця 14.3 Відібрано проб грунтів 1 241

відходів 2 -

Всього відібрано та проаналізовано проб

Здійснено компонентновизначень

3 241

4 2011

133

Кількість, показників та забруднюючих речовин, що визначилися

Кількість випадків з перевищенням ГДК чи кларків

5 12 (нітрати, рН, сірка, Сu, Zn, Ni, Cd, Cr, Co, Mn, Pb, Fe)

6 26 – нітратів; 21 – міді; 14 – нікелю; 6 – цинку.

Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Таблиця 14.4 Назва водного об’єкту

1 р. Тетерів

Кількість створів, в яких здійснюється відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод Разом Тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 2 3 7 7

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначилися

5 (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти, феноли, СПАВи) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, цинкХ (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, кобальт, нафтопродукти) ( ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди,

р. Случ

р. Уж

р. Норинь

р. Гнилоп’ять

р. Ірша

р. Убороть

134

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 4-ХСК, БСК-14 23 сольовий амоній, 10 нітрити, 26- загальне залізо, 2 - нафтопродукти, 1 - феноли, фосфати-20 2- ХСК, 8- сольовий амоній, БСК-2 6 - загальне залізо , фосфати- 2 6 - ХСК, 8 - сольовий амоній, БСК-6 8 - загальне залізо, 2 -нітрити, фосфати- 4 5- ХСК, 8 - сольовий амоні ,БСК-3 8 - загальне залізо, фосфати-2 16-ХСК, БСК-11, 16 сольовий амоній, 3 нітрити, 16 - загальне залізо, мідь-1 і - загальний хром , фосфати-10 4- сольовий амоній, 4 загальне залізо, фосфати2, БСК- 2, ХСК-2, марганець-1 3 - ХСК, 1 - сольовий амоній, 3 — загальне

кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

залізо, марганець-2, фосфати-3

р. Гуйва

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

5 - сольовий амоній, 6 загальне залізо, ХСК-3, БСК-3, Фосфати-1, Марганець- 2

р. Раставиця

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, , фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи)

4 - ХСК, БСК-4, 3 — сольовий амоній, 4 — загальне залізо) марганець1, фосфати-4

р. Кам’янка

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, залізо завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, 2, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, Нітрати-1, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, марганець-4 фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи)

4 - загальне залізо ХСК-2, БСК-2, Нітрати -1, марганець-4

р. Ірпінь

4 - загальне залізо ХСК-3, БСК- 3, сольовий амоній4, марганець -4, нітрити-2

Всього

135

364

Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовин) Таблиця 14.5 Кількість, шт. № З/п

1 1 2

встановлених на джерелах перевищень ГДВ

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення граничо-допустимого викиду (ГДВ)

Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

Разом

2 Азоту оксид Вуглецю оксид Разом

3 72 79 151

4 2 1 3

в тому числі

136

до 2 разів

від 2 до 5 разів

Від 5 до 10 разів

Понад 10 разів

5 -

6 1 1

7 -

8 2 2

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ. 15.1. Удосконалення існуючих механізмів управління Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних); - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси); - система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екофонди). За рахунок збору за забруднення в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов’язаних з охороною довкілля. Протягом 2006 року підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища сплачено до природоохоронних фондів всіх рівнів 4 млн.346 тис. грн. з них 4 млн. 130 тис. грн. становить збір за забруднення, 215 тис. грн. – інші надходження до місцевих фондів. До обласного природоохоронного фонду надійшло 1 млн. 33 тис. грн. До місцевих фондів ( сільських, селищних, міських ) надійшло 628 тис. грн. Решта коштів, 2 млн. 685 тис. грн., направлена до Державного природоохоронного фонду. Надходження збору за забруднення у 2006 році збільшились у порівнянні з попереднім роком майже вдвоє. Для здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, протягом минулого року з фондів охорони навколишнього природного середовища спрямовано кошти в сумі 2498,197 тис. грн., в тому числі з обласного фонду – 1238,6 тис. грн. За фінансової підтримки Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в області в 2006 році здійснювались наступні заходи з охорони довкілля: - реконструкція очисних споруд каналізації, блоку механічної та біологічної очистки, Житомирського обласного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення “Дениші” - 330,00 тис. грн.;

137

- реконструкція самопливного каналізаційного колектора в Коростишеві – 575,597 тис. грн..

м.

Кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища використовувались відповідно до кошторису витрат, затвердженого рішенням обласної ради. Пріоритетними напрямами, на які спрямовувались кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в минулому році, були охорона і раціональне використання водних ресурсів, вирішення проблем поводження з відходами. На проектування та здійснення капітальних видатків (будівництво, реконструкція, придбання обладнання) для очисних споруд спрямовано з обласного природоохоронного фонду 317 тис. грн., в тому числі на: - реконструкцію очисних споруд каналізації в смт Іршанськ 100,00 тис. грн.;

–

- придбання насосного та технологічного обладнання для очисних споруд с. Федорівка Малинського району та смт Першотравенськ Баранівського району –100,00 тис. грн.; - виготовлення проектної документації на створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водосховищ “Відсічне” та проектування будівництва протиерозійних, гідротехнічних споруд – 117,00 тис. грн.; В 2006 році на проектування будівництва полігону твердих побутових відходів в містах Коростишеві та Новоград-Волинському використано 254,214 тис. грн. На організацію і здійснення робіт з екологічної освіти, інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності, на виконання науково-дослідних розробок з екологічної тематики та інші заходи охорони довкілля спрямовано 168,0 тис. грн. Кошти, що надійшли на рахунки місцевих фондів використано на заходи, спрямовані на ліквідацію та попередження забруднення водних ресурсів (56,2 тис. грн.), вирішення проблем розміщення відходів (188,3 тис. грн.), на благоустрій та озеленення населених пунктів (69,8 тис. грн.) та ряд інших заходів (39,7 тис. грн.).

138

15.2. Управління в галузі охорони довкілля. Дозвільна діяльність та її удосконалення. Держупрпавління здійснює управління та регулювання у сферах охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, у сфері поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами, організації, охорони і використання території та об’єктів природно-заповідного фонду відповідно конституції України – основною держави Закону, вимог чинного законодавства України, зокрема: 1. У сфері охорони атмосферного повітря – Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанов Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1780 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», від 13.03.2002 р. № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами …». 2. У сфері охорони водних ресурсів – Водного Кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» постанов Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 № 1100 «Про порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин», від 25.03.1999 № 465 «Про затвердження правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами» від 13,032002 № 321 «Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови КМУ від 10.08.92р. № 459». 3. У сфері поводження з відходами – Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про забезпечення санітарного благополуччя населення», постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 218 «Про порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів». 4. У сфері використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – Закону України «Про природнозаповідний фонд України», Інструкцією про порядок встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах території та об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення затвердженої наказом Мінприроди України від 12.03.93р. № 19 рішення III сесії Житомирської обласної ради 24 скликання від 19.09.2002р. № 69 «Про порядок встановлення лімітів і видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення». 139

5. У сфері земельних відносин – Земельного кодексу України, наказу Мінприроди України від 05.11.2004р. № 434 «Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок та ін.».

140

15.3 Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності. Протягом 2006 року відділом експертизи держуправління проведена державна екологічна експертиза по 156 об’єктам нового будівництва та реконструкції існуючих підприємств області (з них 24 повернуто на доопрацювання). Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування і будівництва належно обізнані з чинним природоохоронним законодавством України та діючими нормативними документами з природоохоронних питань. Основними причинами повернення документації на доопрацювання є: - недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - використання недіючих методик розрахунків викидів та скидів забруднюючих речовин; - відсутність рішень про поводження з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами і організаціями; - застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо.

141

Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2006р. Таблиця 15.4. № п/п

Виконання робіт

Загалом проведено експертиз з них: 1.1. - у рамках комплексної державної експертизи 1.2. - у відокремленому порядку (самостійно) Проведено експертиз з залученням наукових 2 установ та спеціалізованих організацій 1.

156

Позитивно оцінено, кількість 132

146

122

Загальна кількість

142

Негативно % оцінено, відхилених кількість 24 15

16. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ. Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система , пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах: - узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин; - інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області; - систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього; - своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; - об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області. Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок: - інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля; - аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення; - розвитку міжнародного співробітництва. 143

Основними завданнями системи моніторингу є: - організація систематичних спостережень за станом складових довкілля; - виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу; - виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки; - розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище; - організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив; - оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження; - прогнозування стану довкілля та його змін; -обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень) . Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14. В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать: -організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ; -організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля. Моніторинг довкілля здійснюють: 1. Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області. 2. Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. 3. Головне управління МНС України в Житомирській області. 4. Державна санітарно-епідеміологічна служба Житомирської області. 5. Головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації. 6. Державне лісогосподарське об’єднання „Житомирліс”. 7. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство „Житомироблагроліс”. 144

8. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. 9. Обласне головне управління земельних ресурсів. 10. Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. 11. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації 12. ДКП „Житомирське виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства” ( ДКП ВУВКГ), міськводоканали області. 13. Житомирський обласний центр з гідрометеорології. 14. Житомирський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр “Облдержродючість”). 15. Український ордена „Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім..Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА). 16. Державна обласна станція захисту рослин. 17. Пошуково-зйомна експедиція (ПЗЕ) №49 КП „Кіровгеологія”. 18. „Житомирбуррозвідка” дочірнє підприємство національної акціонерної компанії (ДП НАК) „Надра України” . 19. Волинська гідрогеологічна партія ДГП „Геосервіс”. 20. Північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія”. 21. Житомирський державний центр стандартизації , метрології та сертифікації. 22. Житомирська державна інспекція відтворення, охорони і регулювання водних живих ресурсів. 23. Райдержадміністрації, міськвиконкоми. Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: - довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; - аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів; - інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 07.12.04 №347 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля”. Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, 145

розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля. До складу Комісії входять керівники (заступники) таких місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: - аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області; - готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РЦМД Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази , впровадження результатів науководослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи.

146

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень Таблиця 16.1. №

Суб‘єкти моніторингу довкілля

1 1

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України МНС МОЗ Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп Держкомзем Держжитлокомун госп

2 3 4 5 6 7 8

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень атмосфер промисл поверхневі води підзе ґрунт не ові мні и річки та моря повітря викиди в води водоймища атмосф джерела решта джерела решт еру скидів скидів а стічних стічних вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 13 23 23 20 132

2 -

11 -

4 21 -

11 61

10 13

6 -

147

16.1. Моніторинг поверхневих вод. Моніторинг поверхневих вод суші Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області в 2006 році, проводився у 18 пунктах по 23 створах на 11 річках – р. Тетерів, р. Случ, р. Ірша, р. Гнилоп’ять, р.Уж, р.Норинь, р.Гуйва, р.Уборть, р.Роставиця, р.Кам’янка, та р.Ірпінь. Протягом 2006 року відібрано та проаналізовано 94 проби поверхневих вод, в яких було виконано 2820 визначень, тобто “Програма моніторингу поверхневих вод суші в Житомирській області “ виконана на 100 %. Аналізи виконувалися за 30-ма показниками - титриметричними, потенціометричними, фотоколориметричними та атомно-абсорбційними методами згідно методик, затверджених Мінекоресурсів України та вказаних у “Переліку тимчасово допущених до використанння та атестованих методик визначення складу та властивостей проб об’єктів довкілля”. За результатами аналізів виявлено 487 перевищення ГДК – в основному за такими показниками як ХСК, БСК5, сольовий амоній, загальне залізо, фосфати, нітрити. Крім того, в області проводився моніторинг поверхневих вод Житомирським обласним центром по гідрометеорології за 12-ма створами (постами) на річках: Тетерів – 4 пости, Случ – 3 пости, Уж та Гнилоп’ять - по 2 пости та Уборть – 1 пост. Всього відібрано 69 проб на вміст 16 інгредієнтів При облгідрометеоцентрі лабораторія відсутня, тому проби відбираються та доставляються до Центральної геофізичної обсерваторії м.Києва (ЦГО)., про що вона інформує за результатами аналізів річки Тетерів в районі м.Житомира (4,5 км вище міста (водосховище “Відсічне”) та 2,5 км нижче міста. Найбільш забрудненими річками є Тетерів, Гнилоп'ять. Порівнюючи з попередніми роками стабільним залишається стан річок Случ, Уборть, Норинь і Ірпінь . Крім цього проводився моніторинг поверхневих вод області ще на 5-ти основних водозаборах області – це р.Тетерів (водосховище “Відсічне”, вище м.Житомира), р.Уж (водозабір с.Поліське, вище м.Коростеня), р.Ірша (водозабір Малинської паперової фабрики), р.Гнилоп’ять (водозабір вище міста Бердичіва) та р.Случ (водозабір вище м.Новоград-Волинського), гідрохімічною лабораторією ГГМП (гідрогеомеліоративної партії) Житомирського облводгоспу. Аналізуючи дані спостережень трьох лабораторій (Держуправління, ЦГО та ГГМП), можна зробити висновок , що санітарний стан поверхневих вод області в 2006 році , в цілому майже не змінився. Якість поверхневих вод, дані моніторингу. За звітний період було обстежено від витоку до гирла 11 основних річок області: Тетерів, Случ, Уж, Норинь, Ірша, Гнилоп'ять, а також гирло річки Гуйва, три річки в прикордонних з Київською областю створах : р. 148

Кам'янка, р.Ірпінь та р.Роставиця (басейн р.Рось), і р.Уборть яка є транскордонною між Україною та республікою Білорусь . Відбір проб здійснюється згідно "Програми моніторингу поверхневих вод суші", розробленої Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. "Програма..." нараховує 18 пунктів, 23 створи на 11 річках з щоквартальним відбором проб в кожному створі (94 проби). Відібрано по "Програмі моніторингу" 94 проби. Під час інспекційних перевірок діяльності суб'єктів господарювання було обстежено 32 малі річки (Добринка, Немилянка, Жерев, Дрозди, Здвиж, Ветка, Глибочок, Бистріївка, Пустоха, Лісна, Лемня, Церем, Іршиця, Кам'янка, Мика, Тетерівка, Лозниця, Здрівля, Гнилоп'ятка, Смолка, Візня, Повчанка, Крошенка, Кропивнянка, Руда, П'яток, Постол, Мурованка, Конявка, Кремна, Унава, Шийка ), 43 кар'єри, 52 ставки, 6 меліоративних каналів, 12 струмків, 2 свердловини, 4 болота, 2 водосховища, 3 криниці. Річка ТЕТЕРІВ Річка Тетерів, права притока р.Дніпро, протяжність на території області 247 км. Протікає по території чотирьох районів : Чуднівського, Житомирського, Коростишівського, Радомишльського. Кількість контрольних створів - 27, з них згідно до "Програми..." - 7. Відбір проб проведений 4 рази на рік по кожному створу. Результати представлені у порівнянні з 2005 роком (за середніми значеннями). У верхньому створі річки, 1 км вище смт.Чуднів (с.Волосівка), порівняно з попереднім 2005р спостерігається збільшення вмісту сульфатів, з 45,8 мг/дм3 в 2005 році до 53,5 мг/дм3 - в 2006, хлоридів з 36,5 мг/дм3 до 40,3 мг/дм3 , та відповідно сухого залишку з 400,5 до 428,3мг/дм3. Спостерігається незначне зменшення вмісту сольового амонію, ХСК, БСК5, фосфатів. Решта показників якості води в цьому створі суттєвих змін не зазнали. Показники вмісту важких металів не перевищують рівень ГДК за винятком марганцю,вміст якого знаходиться на рівні попереднього року і перевищує ГДК в 2 рази. Аналізуючи середні значення показників за 2005рік можна відмітити, що мають місце перевищення ГДК по вмісту сольового амонію в 1,5рази (0,75 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3), БСК5 в 1,3 рази (3,85 мгО2/дм при нормі 3,0 мгО2/дм3), заліза загального в 2,2 рази (0,22 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3). В створі 1км нижче смт.Чуднів, (с Дубище) також спостерігається зростання вмісту середніх показників сольового складу: сульфатів з 54,75мг/дм3 до 61,8 мг/дм3 , хлоридів - з 41,8 мг/дм3 до 48,5 мг/дм і сухого залишку з 425 мг/дм3 до 448 мг/дм3 . Більшість показників, в порівнянні з минулим роком, істотно не змінилась або мають тенденцію до зменшення, за винятком показників нітритів та БСК 5 , вміст яких трохи зріс. Як і в попередньому створі мають місце перевищення ГДК по вмісту сольового амонію в 2рази (1,01 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3), БСК5 в 1,5 рази (4,54 мґО2/дм3 при нормі 3,0 мгО2/дм3), ХСК в 1,25 (при нормі ЗО мгО2/дм3 149

фактично 37,65) заліза загального в 3,1 рази (0,31 мг/дм3 при нормі ОД мг/дм3). Оцінюючи стан якості води в створі 5 км вище м.Житомир (водосховище "Відсічне") слід відмітити , що істотних змін в якісних показниках води не відбулося, а ті незначні відхилення від минулорічних показників, що мають місце, знаходяться в межах похибки вимірювання. Як і в попередньому році є перевищення по вмісту марганцю в 2 рази ( 0,02 мг/дм 3 при нормі ГДК 0,01 мг/дм ) , сольовому амонію в 1,8 рази та залізу загальному в 2^ рази. У створі вище гирла річки Кам'янка, м. Житомир, показники якості води, порівняно з 2005 роком дещо змінились. Зріс вміст розчиненого кисню, з 9,81 мгО2/дм до 14,18 мгО2/дм ), має місце незначне зниження показників ХСК і БСК5. В цілому, значення показників якості води відповідають вимогам СанПиН № 4830-88, за винятком ХСК, вміст якого становить 34,95 мгО2/дм3 при нормі ЗО мгО2/дм3. В створі 0,5 км нижче гирла річки Кам'янка, м.Житомир, порівняно з 2005р, істотних змін не відбулось, за винятком показників вмісту хлоридів, сульфатів і, відповідно, сухого залишку, які зросли. Перевищення нормативів ГДК згідно СанПиН № 4830-88 має місце по ХСК, вміст якого перевищує в 1,3 рази і становить 39,78 мгО2/дм3 при нормі 30 мгО2/дм3 і залізу загальному - в 1,3 рази (0,36 мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3). У створі нижче міста Житомира, с. Левків, в 2005 році, спостерігалась тенденція до зменшення значень більшості показників якості води, що була пов'язана із покращенням роботи ОСК Житомирського ВУВКГ . В 2006 році цей стан стабілізувався, проте все ще має місце перевищення нормативів ГДК за СанПиН № 4830-88 по залізу загальному в 1,5 рази (0,44мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3), ХСК в 1,6рази (49,0 мгО2/дм3 при нормі 30,0 мгО2/дм3). В прикордонному з Київською областю створі,с.Вишевичі, спостерігається незначне зниження середніх значень більшості показників відносно даних 2005 року, та незважаючи на те, що середні значення показників знизились, їх значення все ще не досягає значень ГДК. Загальна оцінка гідрохімічного стану р.Тетерів від витоку до прикордонного з Київською областю створу. Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю різких змін в порівнянні з минулим роком не зазнав, проте спостерігається незначна тенденція до покращення. Якщо порівнювати якісні показники в першому контрольному створі, 1км вище смт.Чуднів (фоновий створ) і в останньому, прикордонному створі, (с.Вишевичі), то можна відмітити, що за показниками сольового складу майже вдалося досягти фонових значень, а от деякі трофо-сапробіолоґічні показники зросли: нітрати і нітрити збільшились майже в двічі, з 2,63 до 5,95 мг/дм 3 і з 0,051 до 0,12 мг/дм3 відповідно, фосфати - з 0,16 до 0,44 мг/дм3 , зростають значення показників ХСК і БСК5. Причиною погіршення якості води в річці є

150

неефективна робота очисних споруд Коростишівського МКП "Водоканал" , та вплив побутових стоків м.Радомишль. В цілому стан річки в порівнянні з минулим роком залишається стабільним. Річка Случ Річка протікає по території трьох районів : Любарський, Баранівський і Новоград-Волинський . Протяжність на території області 194 км. В прикордонному з Хмельницькою областю створі (с.Вигнанка), в порівнянні з 2005 роком спостерігається зменшення вмісту нітритів з 0,1 мг/дм3 до 0,078 мг/дм3 , фосфатів з 0,55 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3, заліза загального з 0,42 до 0,2 мг/дм . Інші показники істотно не змінились. Аналізуючи середні значення показників за 2006 рік по цьому створу слід відмітити перевищення норм ГДК за вмістом сольового амонію в 1,58 рази 0,79 мг/дм3 при нормі 0,5 мг/дм3, заліза загального в 2рази - 0,2 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3 . В прикордонному створі з Рівненською областю (с.Лучиця) порівняно з 2005 роком значних змін не відбулося. Як і у фоновому створі спостерігається перевищення норм ГДК по вмісту сольового амонію в 1,8 рази (0,89 при нормі 0,5 мг/дм3 ), фосфатів в 1,4 рази (0,23 при нормі 0,17 мг/дм3 ) і заліза загального в 3,2 рази (0,32 при нормі 0,1 мг/дм3 ). В цілому стан річки в 2005році на території нашої області суттєвих змін не зазнав, навіть намітилась незначна тенденція до покращення якості води . Річка УЖ Річка протікає по території трьох районів : Ємільчинський, Коростенський, і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162 км. Від витоку в Ємільчинському районі і до міста Коростеня порівняно з2005 роком показники якості води суттєво не змінились. Відмічається перевищення норм ГДК по залізу загальному в 3,3 рази, при нормі 0,3 мг/дм3 середні значення становлять 0,99 мг/дм3 . Нижче міста Коростеня, порівняно з 2005 роком, спостерігається зростання вмісту сольового амонію з 0,75 до 1,4 мг/дм3, нітратів - з 3,49 до 7,38 мг/дм3 . Решта показників знаходиться на рівні попереднього року. В цілому, якість води відповідає вимогам СанПиН № 4830-88, за винятком заліза загального, при нормі 0,3 мг/дм3 середнє значення за 2006рік становить 0,97 мг/дм3 та ХСК, показник якого перевищує норму в 1,5 рази. Підвищений вміст заліза загального спостерігається як у верхньому так і у нижньому створах, яке в річці Уж є природним і не пов'язане з діяльністю людини. В цілому гідрохімічний стан річки в 2006р дещо погіршився. Річка НОРИНЬ Річка протікає по території двох районів: Овруцького, Народицького. Ліва притока річки Уж, протяжність 84км.

151

У створі вище скиду очисних споруд Овруцького БВУЖКГ порівняно з минулим роком спостерігається незначне погіршення показників вмісту. нітритів та заліза загального. В той же час знизився вміст фосфатів з 0,39 мг/дм3 в 2005 році до 0,2 мг/дм3 в 2006. У створі нижче скиду очисних споруд Овруцького БВУЖКГ, у порівнянні з 2005 роком слід відмітити значне зменшення вмісту фосфатів, середні показники яких становлять 0,27 мг/дм3 проти 0,69 мг/дм3 в 2005 році. Решта показників якості води залишились на рівні попереднього року або мають незначне покращення . Порівнюючи показники якості води у фоновому і контрольному створах бачимо зростання показників ХСК, БСК5, сольового амонію, сухого заглшку. Перевищують нормативи ГДК середні значення показників вмісту заліза загального в 3,7 рази (1,11 мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3 ), ХСК в 1,3 рази (38,5мгО2/дм3 при нормі 30,0мгО2/дм3) Гідрохімічний стан річки Норинь, незважаючи на деяке коливання показників якості води, в цілому різких змін не зазнав. Річка Гнилоп'ять Річка протікає по території двох районів: Бердичівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки на території області становить 70 км. В прикордонному з Вінницькою областю створі (с.Жежелів) стан річки за багатьма показниками залишається стабільним, однак при цьому спостерігається зростання вмісту сольового амонію по відношенню до 2005 року з 0,62 до 0,95 мг/дм3 та значне зменшення вмісту фосфатів (0,12 мг/дм3 проти 0,45 мг/дм3 в 2005р). В створі 0,5 км вище скиду очисних споруд ЗАТ " КЕС" м. Бердичева , і нижче скиду очисних спору Бердичівського ВУВКГ , с. Швайківка , стан річки в порівнянні з 2005р дещо покращився. Знизився вміст хлоридів, сульфатів та показник сухого залишку, фосфатів, ХСК та БСК5. В створі 3 км нижче скиду очисних споруд ЗАТ " КЕС" м. Бердичева, с. Слободище, показники якості води порівняно з минулим роком залишаються стабільними, проте відмічається зростання вмісту нітратів та зниження вмісту фосфатів. В гирлі стан річки порівняно з 2005 роком за окремими показниками покращився, проте в цілому залишився стабільним. Перевищення нормативів ГДК згідно "Обобщенному перечню ПДК и ориентировочно-безопасньїх уровней воздействия (ОБУВ) вредньїх веществ для водьі рьібохозяйственньїх водоемов" зафіксовано по вмісту сольового амонію майже в 2 рази, заліза загального в 3,8 рази ( 0,38 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дмЗ) . Вміст важких металів залишився стабільним , на рівні 2005р . В цілому стан річки Гнилоп'ять залишився стабільним, маючи тенденцію до покращення.

152

Річка ГУЙВА Річка протікає по території двох районів: Андрушівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки в межах області 82 км. Показники якості води в р.Гуйва в 2006 році суттєво не змінились спостерігається незначне зростання вмісту показників азотної групи та сухого залишку. Перевищення по вмісту заліза загального і сольового амонію становить відповідно 2,4 і 1,6 рази, нітритів - в 1,7 раза. Стан річки протягом року залишався відносно стабільним. Річка ІРША Річка протікає по території двох районів : Володарськ- Волинського , Малинського. Ліва притока річки Тетерів. Протяжність річки на території області від витоку до гирла 145 км. Створ є контрольним з Київською областю і знаходиться нижче с.Українка. Порівнюючи середні значення показників якості води в 2006 році з попереднім роком відмічаємо, що зросли показники вмісту сольового амонію, ХСК і БСК5. Зменшився вміст нітратів з 3,56 мг/дм3 до 2,52 мг/дм3 , фосфатів з 0,33 мг/дм до 0,15 мг/дм Перевищення нормативів ГДК спостерігаються по залізу загальному в 5,9 рази (0,59 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3 ), марганцю в 6,0 разів (0,06 мг/дм3 при нормі 0,01 мг/дм3), ХСК таБСК5 в 1,3 рази. Стан річки в 2006 році має тенденцію до погіршення. Річка УБОРТЬ Річка протікає по території двох районів : Ємільчинського та Олевського і є правою притокою річки Прип'ять. Протяжність річки в межах області 174 км. Контрольний створ знаходиться нижче села Перга і є прикордонним з республікою Білорусь. Як і в попередньому, в 2006 році відбір проб проводився 6 разів. Це пов'язано з реалізацією проекту Тасіс " Спільне управління басейном р. Прип'ять ". Порівнюючи показники якості води у звітному році з показниками 2005 року бачимо, що погіршення якості води відбулось за вмістом сольового амонію з 0,84 до 1,12 мг/дм3 та заліза загального з 1,39 до 1,89 мг/дм3 що перевищує ГДК відповідно у 2,7 та 18,9 раз. Підвищений вміст заліза в р.Уборть , як і марганцю, де перевищення ГДК складає 5,5 рази є природним, а не техноген-ним забрудненням. Якість води в створі с. Перга в звітному році має незначне погіршення. Річка РОСТАВИЦЯ Річка протікає по території двох районів : Ружинський і Попільнянський. Прикордонний створ (с. Строків). Ліва притока річки Рось. Протяжність річки в межах області 60 км. Середні показники якості води в р. Роставиця протягом 2006 року погіршились, зросли показники вмісту сольового амонію, нітритів, сухого залишку. Винятком є фосфати, вміст яких меншився з 0,48 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3 . Перевищення норм ГДК , згідно СанПиН № 4830-88 як і в минулому році спостерігається за показником ХСК і становить 1,2 рази. 153

В цілому стан річки в 2006р має тенденцію до погіршення. Річка КАМ'ЯНКА Річка Кам'янка П-го порядку по відношенню до річки Дніпро, є лівою притокою річки Рось. Протяжність в межах області - 42 км. Прикордонний створ з Київською областю - село Кожанка. Протікає по одному району області - Попільнянському Порівнюючи показники якості води р.Кам'янка з попереднім роком, можна відмітити зростання вмісту сольового амонію з 0,78 мг/дм3 в 2005 році до 1,19 мг/дм3 в 2006, незначне зростання спостерігається за вмістом ХСК, нітритів. Решта показників залишились на рівні попереднього року, або ж мають невелике зменшення. Загалом, стан річки в 2006 році можна вважати стабільним. Річка ІРПІНЬ Права притока річки Дніпро, протяжність її в межах області 38 км. , в основному протікає в Попільнянському районі. Прикордонним створом є с. Федорівка. Окремі показники якості води в річці протягом звітного року погіршились, а саме зросли показники ХСК, БСК5, вміст сольового амонію, заліза загального, сухого залишку. Перевищення нормативів ГДК зафіксовано по ХСК і БСК5 та за вмістом заліза загального. Порівняно з попереднім роком загальний стан річки в 2006 році погіршився.

154

16.2. Моніторинг атмосферного повітря. Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався Житомирським ЦГМ на двох стаціонарних метеорологічних постах, за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю, а також специфічних: бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). В 2006 році Житомирським ЦГМ було відібрано 7248 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО, а на вміст бенз(а)пірену – в Донецькій регіональній лабораторії. За даними состережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в місті був нижче середнього по країні. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично-допустиму концентрацію (ГДК), за винятком діоксиду азоту (речовина 2-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 1,7 ГДК. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,2-3,3 ГДК с.д. Середньорічні концентрації інщих домішок становили: пилу – 0,3 ГДК, оксиду вуглецю і діоксиду сірки - 0,4 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні ГДК. Середньорічна концентрація бен(а)пірену (речовина 1-го класу небезпеки ) становила по місту 0,5 ГДК. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,4 раза на ПСЗ №2 у березні. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 31% (в 2005 р.- 18%) Максимальні концентрації інших домішок становили: пилу і оксиду вуглецю – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,2 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену на рівні 1,1ГДК спостерігались на ПСЗ №2 в листопаді та на ПСЗ №1 в грудні. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів не перевищували відповідні ГДК. Забрудненість повітря пилом була дещо вищою в районі ПСЗ №1, діоксидом азоту – на ПСЗ №2. По інших домішках забрудненість атмосфери була однорідною в районі обох постів. У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у січні – лютому, діоксиду сірки – у липні, пилу – у грудні (див.діаграму). Концентрації оксиду вуглецю протягом року були майже на одному рівні. Порівняно з аналогічним періодом 2005 року у повітрі міста підвищився вміст діоксиду азоту, дещо знизився вміст оксиду вуглецю і навпіл бенз(а)пірену. Дані спостережень за рівнем забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі за 5 років наведені у таблиці 2.1.1.

155

Таблиця 2.1.1. Середньорічна концентрація домішок (від ГДК) Діоксид азоту Оксид вуглецю Діоксид сірки Пил Бенз(а)пірен

2002 р.

2003 р.

2004р.

2005р.

2006 р.

1,3 0,5 0,4 0,3 1,0

1,5 0,6 0,3 0,5 1,0

1,8 0,6 0,4 0,4 1,0

1,5 0,5 0,4 0,3 1,0

1,7 0,4 0,4 0,3 0,5

Як видно з таблиці спостерігається підвищення вмісту діоксиду азоту у 2004 і 2006 роках та зниження в 2002 році, вміст інших домішок у 2006р.дещо знизився в порівнянні з минулими роками. Діаграма

Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі по м.Житомиру, розраховані на основі щданих спостережень проведених на стаціонарних постах міста за період 2004-2006р.р. Завислі речовини – 0,1669 мг/м3 Оксид вуглецю – 2,6540 мг/м3 Діоксид азоту – 0,1229 мг/м3 Діоксид сірки – 0,0400 мг/м3 До затвердженої програми моніторингу викидів стаціонарних джерел забруднення атмосфери увійшли 6 підприємств м. Житомира, які відносяться до найбільших забруднювачів повітря, а саме: ВАТ 156

“Біомедскло”, ВАТ “ Житомирський комбінат силікатних виробів”, ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат”, найбільш потужні котельні ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго”, ЗАТ “Житомирський меблевий комбінат” та КП “Житомирське ВУВКГ”. На цих підприємствах , починаючи з 2001 року , проводиться щорічний контроль викидів стаціонарних джерел. Всього до програми моніторингу увійшли 12 джерел (контрольних точок) забруднення атмосферного повітря , контролюються забруднюючі речовини, що відносяться до переліку найбільш поширених, а саме: пил, азоту оксиди, вуглецю оксид, аміак. хлор. Моніторинг проводиться на рівні збирання та накопичення бази даних. У 2006 році відділом моніторингу та аналітконтролю відібрано 527 проб та виконано 1857 визначень 12-ти забруднюючих речовин (ЗР) у викидах стаціонарних джерел забруднення атмосфери. Проконтрольовано 27 підприємств, 40 стаціонарних джерел викидів та 53 джерела утворення забруднюючих речовин. За результатами інструментально-лабораторного контролю встановлені перевищення нормативів гранично допустимих викидів на ВАТ “Біомедскло” (два джерела викиду, за вмістом азоту оксидів) та на ДП “Премдор - Україна” (одне джерело викидів, за вмістом вуглецю оксиду) кратність перевищень наведено у таблиці 14.5. Встановлені невраховані викиди забруднюючих речовин на ДП “Премдор - Україна” на 1-му джерелі викидів по 2-ох забруднюючих речовинах (азоту оксидів та вуглецю оксиду), на Філії “Кошарищська промислова база” на 1-му джерелі викидів та 2-х джерелах утворення за вмістом ксилолу, на ПНВП “Елкон” на двох джерелах викидів за вмістом фенолу. В поточному році перевірено підприємства, які увійшли до затвердженого переліку екологічно небезпечних об’єктів області, а саме: ДП “Житомирське ВУВКГ“, ВАТ “Біомедскло”, ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”, ЗАТ “Житомирський м”ясокомбінат”, ВАТ “Коростенський завод “Хіммаш”, ВАТ “Бердичівський МБЗ “Прогрес”, тощо. У 2006 році проконтрольовано викиди: 6-ти печей обпалювання, 53-ох котлоагрегатів та 7-ми газоочисних установок. У таблиці 3.1.2. наведені результати контролю стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, що здійснювались відділом моніторингу та аналітконтролю за 5 років. Таблиця 3.1.2. Кількість (% від загально перевірених). Стаціонарних джерел викидів, де виявлено перевищення нормативів ГДВ. Пересувних джерел викидів, де виявлено перевищення нормативу. Джерел, де встановлені невраховані викиди.

2002р.

2003р.

2004р.

2005 р.

2006 р.

1,6

3,6

2,8

3,1

3,2

15, 2

15,2

19,1

11,8

5,0

10,0

12,6

1,1

8,6

157

Аналізуючи динаміку контролю викидів в атмосферу слід відмітити збільшення відсотку джерел викидів із перевищенням нормативів ГДВ та джерел із неврахованими викидами. Порівнюючи результати контролю викидів стаціонарних джерел в атмосферу на окремих підприємствах області за 5 років (табл. 3.1.3) слід відмітити зменшення кількості джерел, на яких встановлені перевищення нормативів ГДВ, крім ВАТ “Біомедскло”, де спостерігається їх збільшення. Таблиця 3.1.3. Назва підприємства

2002р.

2003р.

2004р.

2005 р.

2006

ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго”

7/0

6/0

12 / 0

9/0

19 / 0

ВАТ “Біомедскло”

5/1

2 / 2**

4 / 2

2/2

4/2

ВАТ “ЖИтомирський м’ясокомбінат”

3/0

5/ 0

5/0

4/0

ВАТ “Комбінат силікатних виробів”

3/0

4/0

5/0

3/0

4/0

ЗАТ “Житомирський меблевий комбінат” ВАТ Бердичівский МБЗ “Прогрес””

2/0

5 / 5**

4 / 4**

2/0

5/0

2/0

5-0

ДП “Премдор - Україна”

2 / 1+1**

Філія “Кошарищська промислова база” ДП “Житомироблавтодор” ПНВП “Елкон”

3 / 3**

2002р.

2003р.

2004р.

2005 р.

2006

1/0

Примітка:

* в чисельнику показано – кількість всього перевірених джерел викидів ЗР, в знаменнику – кількість джерел викидів, на яких встановлені перевищення нормативів ГДВ ** кількість джерел , на яких встановлені невраховані викиди.

При здійсненні лабораторно-інструментального контролю викидів ЗР в атмосферу використовувались фотоколориметричні, лінійно-колористичні, атомно-абсорбційні та інструментальні методи визначення концентрацій. Відділ моніторингу та аналітконтролю акредитований на визначення вмісту 54-ох забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел забруднення атмосфери.

158

16.4. Дані спостережень та моніторинг забруднення грунтів. Питаннями моніторингу ґрунтів в області займаються такі лабораторії: - Державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр “Облдержродючість”); - відділ аналітичного контролю державного управління екології та природних ресурсів в Житомирській області. Державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр “Облдержродючість”) здійснює систематичні детальні агрохімічні обстеження ґрунтів усіх сільськогосподарських угідь, встановлює ступінь забруднення ґрунтів агрохімікатами та їх вплив на агрохімічні властивості ґрунтів, визначає вміст радіонуклідів у районах, потерпілих від аварії на ЧАЕС. Ним виконуються роботи по визначенню рівнів токсикологічного та радіоактивного забруднення рослинної продукції, аналізи на вміст радіонуклідів, солей важких металів, залишків пестицидів, нітратів в продуктах харчування, воді, визначенню якості кормів. В 2006 році спеціалісти центру “Облдержродючість”, виконуючи завдання щодо суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, провели обстеження сільськогосподарських угідь в 210 господарствах області, в тому числі в 18 селянсько-фермерських господарствах. За цей період в 6-х районах області обстежено 265 тис. га с/г угідь, з них ріллі 230 тис. га, багаторічних насаджень 2,5 тис. га , сіножатей 7,7 тис. га , пасовищ 25 тис. га. В порівнянні з попереднім періодом (1997-2001 р. р.), в даному періоді (2002-2006р.р.) обстежено сільськогосподарських угідь менше на 22,4 тис. га. Необхідною умовою одержання високих і стабільних урожаїв с/г культур належної якості є забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту. Найбільш важливими показниками, які визначають рівень родючості ґрунту , є вміст гумусу, поживних речовин та реакція ґрунтового розчину. Вміст гумусу в ґрунтах області, як свідчать дані останнього агрохімічного обстеження, знаходиться на низькому рівні. Площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом гумусу становлять 715 тис. га. с/г угідь (65%), в тому числі з дуже низьким його вмістом – 87 тис. га, а це: в Олевському, Коростенському та Народицькому районах де площі ґрунтів с/г угідь за його вмістом займають 90,3 - 92,6% . Значно вищий вміст гумусу в зоні Лісостепу , там ґрунти з дуже низьким та низьким його вмістом займають 10,3-36,2%. На зону Лісостепу, незважаючи на те, що вона займає 30,4% площ с/г угідь області, приходиться 257 тис. га (60%) ґрунтів з середнім та підвищеним вмістом гумусу. Це

159

пояснюється тим, що вміст гумусу в ґрунтах області підпорядкований певній зональності і зумовлений особливостями генезису ґрунтів. Не призупиняється тенденція зниження вмісту гумусу в ґрунтах с/г угідь області. В цілому по області в порівнянні з попереднім обстеженням вміст гумусу знизився на 0,05% (2,5 відсотки) і становить 1,91%. Зниження вмісту гумусу ґрунту відбувалось майже в усіх районах області. Знизився вміст гумусу в ґрунтах Любарського, Бердичівського та Чуднівського районів на 0,10-0,17%. Для припинення процесу зниження вмісту гумусу в ґрунтах області необхідно збільшити внесення органічних добрив, розширити площі посіву бобових багаторічних трав та сидеральних культур. Крім того, зменшення втрат гумусу в ґрунтах області можна досягти шляхом мінімізації обробітку ґрунту, застосуванням хімічних меліорантів, які зумовлюють закріплення гумусу на поверхні мінеральної частини ґрунту. Серед усього комплексу факторів, які визначають родючість, одна з першочергових проблем – оптимізація фосфатного режиму ґрунтів. Крім того, в період останнього агрохімічного обстеження зменшились площі під просапними культурами, які виносять велику кількість поживних речовин, і значно збільшились площі під багаторічними травами. Площі ґрунтів з дуже низьким та низьким вмістом рухомого фосфору збільшились на 32 тис .га і становлять 227 тис. га (20 відсотків). Незначне збільшення площ ґрунтів с. г. угідь з середнім вмістом рухомих форм фосфору відбулось за рахунок переходу в ці класи відповідних площ ґрунтів з підвищеним та високим вмістом рухомого фосфору. Площі ґрунтів з підвищеним і високим вмістом рухомих форм фосфору займають 555,0 тис. га (48,5%), що на 12 тис. га менше попереднього періоду обстеження. Враховуючи те, що оптимальний вміст в ґрунтах рухомого фосфору визначено в межах 160-190 мг/кг ґрунту, забезпеченість фосфором на третині полів лімітує формування урожаю за цим показником. Ситуація в районах області різна. Лише на 9,0-13,3 відсотках сільськогосподарських угідь забезпечено оптимальним рівнем рухомого фосфору в Брусиловському, Вол-Волинському, Червоноармійському, Олевському та Коростенському районах. Не набагато краще становище і в інших районах зони Полісся. В усіх районах поліської частини області ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом обмінного калію займають більше половини с. г. угідь. В Коростенському, Радомишльському, Лугинському, Олевському та Малинському районах площі ґрунтів з дуже низьким та низьким вмістом обмінного калію становлять 72,8 - 90,5%. Для подальшої стабілізації і підвищення рівня врожаїв, меншої їх залежності від екстремальних погодних умов необхідно збільшити об’єм застосування фосфорно-калійних добрив.

160

Зменшення вмісту в ґрунтах обмінного калію та рухомого фосфору пояснюється меншим обсягом внесення калійних добрив за цей період і значно меншим виносом фосфору урожаєм сільськогосподарськими культурами, а також відсутністю міграції фосфору по ґрунтовому профілю. Середньозважений показник вмісту рухомого фосфору по області становить 118 мг/кг ґрунту, що відповідає його підвищеному вмісту. Найнижча забезпеченість ґрунтів с. г. угідь рухомим фосфором спостерігається в поліських районах області: Ємільчинському- 85 мг/кг, Малинському - 75 мг/кг, Брусиловському-88 мг/кг, Червоноармійському -87 мг/кг, Вол.- Волинському – 79мг/кг, Коростенському – 75 мг/кг. Вища забезпеченість рухомим фосфором відмічається в районах лісостепової зони, де вона становить 146-201 мг/кг ґрунту. Середньозважений вміст обмінного калію по області становить 84 мг/кг ґрунту, що відповідає середньому вмісту. Вища забезпеченість калієм також спостерігається в районах лісостепової зони, де середньозважені показники знаходяться в межах 100115 мг/кг ґрунту. Найнижча забезпеченість обмінним калієм в поліській зоні відмічається в Радомишльському та Коростенському районах – 68 мг/кг, Лугинському районі – 66 мг/кг, Олевському районі – 57 мг/кг , Малинському районі – 49 мг/кг ґрунту. В порівнянні з попереднім періодом обстеження найбільше зменшення рухомого фосфору відбулося в ґрунтах с. г. угідь Ємільчинського та Баранівського районів – 13 мг/кг, Коростенського району – 17мг/кг, Вол. Волинського району – 18мг/кг. Найбільше зниження вмісту обмінного калію відмічається в ґрунтах Вол. - Волинського району – 14мг/кг, Коростенського району – 16мг/кг, Олевського районів – 19 мг/кг ґрунту. Найвищий темп зниження вмісту рухомого фосфору відмічено в ґрунтах Коростенського району, а обмінного калію – в Ємільчинському районі , де він відповідно становив 18,7 і 22,5 відсотки. Наявний рівень забезпеченості ґрунтів с. г. угідь елементами живлення значно нижчий від оптимального і для припинення його зниження необхідно приділити належну увагу застосуванню добрив. Важливим показником родючості ґрунтів є реакція ґрунтового розчину. Як для кислих, так і лужних ґрунтів характерна нижча їх природна, а особливо ефективна родючість. За даними останнього періоду обстеження в області нараховується 354,4 тис. га кислих ґрунтів, що становить 31,0 відсотки від загальної кількості обстежених с. г. угідь. В структурі кислих ґрунтів найбільшу площу займають слабо кислі ґрунти – 235,8 тис. га , середньо кислі – 95,9 тис. га, сильно кислі – 22,2 тис. га. Крім того, в області є в наявності 353,3 тис. га (31,1%) ґрунтів с. г. угідь близьких до нейтральних, на яких при вирощуванні більшості сільськогосподарських культур в лісостеповій зоні необхідно проводити

161

вапнування. Нейтральні та лужні ґрунти займають 420,6 тис. га (30,8%) від усіх обстежених с. г. угідь. В порівнянні з попереднім періодом обстеження на 14,0 тис. га збільшилась кількість кислих ґрунтів і на 21,7 тис. га – близьких до нейтральних. Одночасно з цим на 25 тис. га зменшились площі лужних ґрунтів. Найбільше кислих ґрунтів с. г. угідь виявлено в Лугинськоиу, Овруцькому, Червоноармійському та Олевському районах, де вони становлять 52,2-59,4 відсотки від усіх обстежених земель. В порівнянні з попереднім періодом обстеження на 5,4-5,7 тис. га, або 8,9-14,9 відсотки, збільшились площі кислих ґрунтів в Брусиловському, Коростишівському районах. Середньозважений показник ступеню кислотності ґрунтів с. г. угідь по області, в порівнянні з попереднім періодом зменшився на 0,1 одиниці і становить 5,8. Найнижчу його величину відмічено в ґрунтах с. г. угідь Лугинського, Червоноармійського, Олевського районів, де вона становить 5,5-5,3. За останній період обстеження на 0,2-0,3 одиниці знизився середньозважений показник ступеню кислотності в ґрунтах Чуднівського, Брусилівського, Андрушівського, Червоноармійського районів. Якщо така тенденція в даних районах збережеться, то виникне реальна можливість значного підкислення ґрунтів, що негативно вплине на ефективність використання мінеральних добрив, а в кінцевому рахунку і на рівні урожайності с. г. культур. Однією з умов ефективного використання добрив являється створення сприятливого режиму живлення рослин, забезпечення їх потреби в усіх необхідних елементах, у відповідних співвідношеннях для фотосинтетичної діяльності рослин. Досягається це не тільки внесенням азотних, фосфорних і калійних добрив, але і інших елементів: бору, молібдену, марганцю, кобальту, цинку, міді, необхідних рослинам для нормального росту і розвитку. Бор являється необхідним елементом для нормального росту і розвитку всіх без винятку рослин і не може бути замінений яким-небудь іншим елементом, або фактором росту і розвитку. При нестачі бору порушуються процеси росту, ділення, дозрівання і диференціації клітин. При його відсутності в рослинах порушуються синтез, перетворення і рух вуглеводів. Бор необхідний рослинам на протязі всього періоду росту і розвитку. Особливо чітко проявляється нестача бору на ранніх стадіях розвитку рослин. За даними агрохімічного обстеження, вміст рухомого бору в ґрунтах с. г. угідь знаходиться на середньому рівні. Площі ґрунтів з низьким вмістом рухомого бору займають 96,6 тис. га або 8,5% обстежених земель. Сільськогосподарських угідь з середньою забезпеченістю цим елементом є в наявності 643,5 тис. га (56,3%). Ґрунти з високим вмістом рухомого бору займають 402,7 тис. га (35,2%). 162

Найбільше ґрунтів с. г. угідь з низькою забезпеченістю рухомим бором виявлено в ґрунтах Романівського, Черняхівського, Нов. Волинського, Коростенського та Народицького районів, де вони займають від 16,8 до 30,5%, обстежених площ с. г. угідь. Найбільше забезпечені рухомим бором ґрунти районів лісостепової зони, де середня і висока забезпеченість цим елементом становить 46,9-96,8 відсотка обстежених угідь. Середньозважений показник вмісту рухомого бору в ґрунтах с. г. угідь області становить 0,65 мг/кг ґрунту. Більш високий цей показник в ґрунтах районів лісостепової зони і відповідно нижчий – районів зони полісся. Виняток становить Олевський район, де середньозважений показник вмісту цього елементу в ґрунті вищий навіть рівня його вмісту районів лісостепової зони. Це пояснюється наявністю в Олевському районі великої кількості площ торфоболотних ґрунтів з високим вмістом рухомого бору. Оптимальним рівнем вмісту рухомого бору в ґрунті являється його високий вміст. Нижче оптимального рівня встановлено позитивну дію борних добрив на урожай і якість с. г. продукції. Виходячи з цього, борні добрива будуть високоефективні на площах ґрунтів з низькою і середньою забезпеченістю цим елементом. Молібден необхідний для всіх рослин, але підвищену потребу в ньому відчувають бобові культури. Він в першу чергу впливає на азотний обмін, сприяє синтезу амідів, амінокислот і білків. При нестачі молібдену в рослинах знижується вміст білків. Він позитивно впливає на стійкість рослин до хвороб і до несприятливих умов зовнішнього середовища. Як свідчать дані агрохімічного обстеження, забезпеченість ґрунтів с. г. угідь рухомим молібденом знаходиться на низькому рівні. Ґрунти с. г. угідь з низьких рівнем забезпеченості цим елементом займають 836,2 тис .га (73,2%) обстежених земель. Площі угідь з середнім рівнем забезпеченості становлять 295,3 тис. га (25,8%). Лише 11,3 тис. га (1,0%) ґрунтів с. г. угідь мають високу забезпеченість рухомим молібденом. Найбільше ґрунтів с. г. угідь з низьким вмістом рухомого молібдену виявлено в Вол.-Волинському, Ємільчинському, Коростенському, Лугинському, Малинському, Народицькому та Радомишльському районах, де вони займають 91,5-96,1 відсотки обстежених земель. Середньозважений показник вмісту рухомого молібдену в ґрунтах с.г. угідь становить 0,07 мг/кг ґрунту. Найвищий він в ґрунтах Ружинського району і становить 0,12 мг/кг ґрунту. В ґрунтах с. г. угідь Лугинського та Радомишльського районів середньозважений вміст рухомого молібдену найнижчий і становить 0,055 мг/кг ґрунту. Оскільки забезпеченість ґрунтів молібденом знаходиться на низькому рівні, то можна очікувати високої ефективності від застосування молібденових добрив. Марганець приймає участь в окисло-відновних процесах, які лежать в основі дихання, фотосинтезу, засвоєння азоту. Він необхідний для утворення

163

хлорофілу, зменшує його руйнування, активізує різні ферментні системи вуглеводного обміну. За даними агрохімічного обстеження краще чим іншими мікроелементами забезпечені рухомим марганцем ґрунти с. г. угідь області. Лише 7 тис. га ґрунтів, що становить 0,6 % від обстежених земель, мають низьку забезпеченість цим елементом. Ґрунтів с. г. угідь з середньою забезпеченістю рухомим марганцем нараховується 732,7 тис. га (64,1%). Значну площу, а саме 402,9 тис. га (35,3%) займають ґрунти з високим вмістом цього елементу. В усіх районах області ґрунти с. г. угідь з середньою і високою забезпеченістю марганцем становлять більше 95% від обстежених земель. Кобальт позитивно впливає на водний режим рослин, на синтез білків і нуклеїнових кислот в рослинах. Він приймає позитивну участь в реакціях з біологічно активними речовинами. Особливу роль кобальт відіграє в житті бобових – він необхідний для симбіотичної фіксації в бульбочках бобових культур. За даними агрохімічного обстеження вміст рухомого кобальту в ґрунтах с. г. угідь області знаходиться на межі низької та середньої забезпеченості. Ґрунти з низьким вмістом рухомого кобальту займають 659,5 тис. га (57,7%). Середню забезпеченість цим елементом мають ґрунти на площі 483,3 тис. га (42,3%). Ґрунтів з високим вмістом не виявлено. Ґрунти з низькою забезпеченістю рухомого кобальту в Народицькому, Ємільчинському, Овруцькому та Малинському районах займають 90,5-99,6 відсотки всіх с.г. угідь. Збільшення вмісту рухомого кобальту спостерігається з півночі на південь області. В північній частині (зона Полісся) вміст кобальту низький, в південній (зона лісостепу) – середній. Середньозважений показник вмісту рухомого кобальту в області становить 1,04 мг/кг ґрунту. Найвищий він в ґрунтах Ружинського району – 1,63 мг/кг, найнижчий – Овруцького – 0,6 мг/кг ґрунту. Мідь приймає участь в окисло-відновних процесах. Вона також відіграє роль активатора ряду ферментів, утворюючи з білками біологічно активні комплекси, які позитивно впливають на утворення хлорофілу і його стійкість проти руйнування. Впливаючи на активність і напрям дії ферментів фосфорновуглеводного обміну, мідь позитивно впливає на ріст і розвиток рослин. Важливою особливістю міді являється її здатність підвищувати стійкість рослин до грибкових та бактеріальних хвороб, а також підвищувати засухо та холодостійкість рослин. Як свідчать дані агрохімічного обстеження, вміст міді в ґрунтах с. г. угідь області знаходиться на низькому рівні. Ґрунти з низькою забезпеченістю цим елементом займають 917,5 тис. га (80,3%). Ґрунтів с. г. угідь з середньою забезпеченістю рухомою міддю нараховується 224,8 тис. га (19,6%). Всього 0,5 тис. га (0,1%) ґрунтів мають високу забезпеченість цим елементом. В дванадцяти районах зони Полісся області низька забезпеченість цим елементом відмічена повністю на всій площі сільськогосподарських 164

угідь. Краща забезпеченість рухомою міддю відмічена в районах лісостепової зони. А в Андрушівському, Попільнянському, Любарському та Ружинському районах середня та висока забезпеченість цим елементом становить 71,8-97,5 відсотки. Середньозважений показник вмісту рухомої міді в ґрунтах с.г. угідь становить 0,98 мг/кг ґрунту. В 2,3 рази він вищий від середньо обласного вмісту в ґрунтах Ружинського району – 2,33 мг/кг і 1,8 рази нижчий від середньо обласного показника в ґрунтах Малинського району – 0,57 мг/кг ґрунту. На площах ґрунтів з низьким вмістом рухомої міді внесення мідних добрив буде високоефективним. Цинк в життєдіяльності рослин відіграє багатофункціональну роль. При недостачі цинку в рослинах різко понижується вміст ростової речовини. З покращенням умов живлення цинком підвищується інтенсивність фотосинтезу і дихання, покращується синтез вуглеводів. Нестача цинку приводить до порушення білкового обміну рослин. Участь цинку в окисновідновних реакціях і регулювання активності ферментів синтезу білків визначає вплив цинку на фотосинтез, утворення хлорофілу і ріст рослин. За даними агрохімічного обстеження вміст рухомого цинку в ґрунтах сільськогосподарських угідь області є низьким. Практично відсутні ґрунти з високим вмістом цього елементу. Лише 5,3 тис. га (0,4%) ґрунтів с.г. угідь області мають середній вміст рухомого цинку. Майже всі ґрунти, а це 1176,4 тис. га (99,5%) мають низький вміст цього елементу. Середньозважений вміст рухомого цинку в ґрунтах області становить 0,38 мг/кг ґрунту. Найвищий цей показник в ґрунтах Вол. - Волинського району – 0,48 мг/кг, найнижчий – в ґрунтах Ружинського району – 0,31 мг/кг ґрунту. Практично на всіх ґрунтах області внесення цинкових добрив дасть високий ефект. Висновки 1. При проведенні земельної реформи, відбулося суцільне розпаювання земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого відбулося порушення сівозмін і поля втратили як свої розміри, так і границі. Тому паспорт необхідно виготовляти на окремо оброблювану ділянку, яка має свої природні границі, що в подальшому дасть змогу проводити порівняння між турами обстеження по даних ділянках. 2. Вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні і постійно іде процес його зниження. Тому для припинення зниження вмісту гумусу необхідно збільшити внесення органічних добрив, розширити площі посіву бобових багаторічних трав та сидеральних культур, широко впроваджувати мінімізацію обробітку ґрунту, в повному об’ємі застосовувати хімічні меліоранти. 3. За останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення. Тому для припинення зниження вмісту елементів живлення в ґрунтах області необхідно виконати заходи щодо припинення 165

процесу зниження гумусу і під урожай сільськогосподарських культур вносити відповідну кількість фосфорно-калійних добрив. 4. За роки останнього періоду обстеження відбулося збільшення площ кислих ґрунтів. Тому необхідно в повному об’ємі відновити досягнуті обсяги вапнування, що дасть відповідні результати. З метою організації та проведення моніторингу ґрунтів державним управлінням екології та природних ресурсів на території Житомирської області встановлені постійні місця (це в середньому 3-4 точки у кожному адміністративному районі області), розташування яких узгоджено з управлінням земельних ресурсів (землі сільськогосподарського призначення). Точки відбору визначались таким чином, щоб дати характеристику всіх типів наявних у даному районі ґрунтів, причому частина точок відбору - орні землі, решта - польові лісосмуги, що дає можливість простежити вплив сільськогосподарського використання земель на вміст у них забруднюючих речовин. Проби відбираються двічі на рік – навесні, до початку вегетаційного періоду, та восени після закінчення збору врожаю. Протягом 2006 року відібрано та проаналізовано 241 проба ґрунту сільгоспугідь у 84 точках на території 22 районів області. При цьому, виявлено 24 випадків перевищення ГДК за вмістом нітратів. Аналізуючи одержані протягом 2006 року результати обстеження сільгоспугідь, можна зробити висновок, що основним джерелом їх забруднення є неправильне використання в ряді господарств мінеральних добрив та засобів захисту рослин. Так, у Ружинському районі СФГ “Золота нива” поле з озиминою виявлено перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) нітратів - 215,6-317,3мг/кг, що перевищує ГДК у 2-3 рази, СФГ „Золота Нива” с. Крилівка – 317,3 мг/кг у 3 рази; Житомирському районі с. Левків фермерське господарство „Сонячний пагорб” – 312,0 мг/кг, що перевищує ГДК у 3 рази, а також це землі Бердичівського, Ємільчинського, Овруцького, Чуднівського та Черняхівського районів. Крім того, лабораторією щорічно проводиться обстеження земель області за такими групами: Землі промисловості та інші об’єкти. Протягом 2006 року виконано обстеження земель території малих підприємств каменеобробної промисловості Олевського та Черняхівського районів. За результатами вимірювань виявлено перевищення в порівнянні з фоновим вмістом хрому в 1,3 рази в 3-ох пробах грунту біля водосховища „Відсічне” Житомирського району та в м.Житомирі, вул.Південна, 21, а також виявлено перевищення в порівнянні з фоновими концентраціями цинку від3 до 6 разів в м.Житомирі, на вул.Південній, 21 . Крім того, була обстежена територія санітарно-захисної зони полігону для захоронення побутових відходів м. Житомира. Зважаючи на те, що в точках відбору орний шар ґрунту представлений піском, який має високу здатність до фільтрації, виявлене перевищення ГДК лише по вмісту міді в 1,5 рази. 166

- Землі транспорту. Протягом 2006 року лабораторією держуправління були обстежені чотири основних автодороги, що прямують від м. Житомира у північному, південному, західному та східному напрямках та три об’їзних дороги у місцях найбільших транспортних потоків, а саме на виїздах з обласного центру та з міст обласного підпорядкування. Проби відбирались на відстані 5, 10 та 50 м від полотна автошляху. За точку відбору приймався дорожній знак “Населений пункт”. Протягом року відібрано та проаналізовано 48 проб. Лабораторним аналізом зразків ґрунту узбіч чотирьох основних автотранспортних магістралей області, на виїздах з м. Житомира, та біля знаків “населений пункт” міст Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишів (на в’їзді та на виїзді з кожного з перелічених міст), на вміст важких металів, протягом 2000 -2006 р. р., встановлено 2 випадки перевищення ГДК за вмістом нітратів , але у проаналізованих пробах чітко простежується різке зменшення валового вмісту свинцю та цинку на відстані від 5 до 50 м від дороги.

167

Створення регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу Таблиця 16.2. № з. п.

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн.

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

1 1

2 Обласна система моніторингу довкілля

3 „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації 26.01.05. за №14

5 Запобігання можливим соціальноекономічним збиткам у промисловості та сільському господарстві за рахунок оперативного виявлення та прогнозування можливості виникнення небезпечних випадків забруднення природного комплексу, попередження їх шляхом видачі відповідної інформації споживачам для прийняття попереджувальних організаційно-технічних заходів

168

Держбюджет

№ з.п. 1 1.

Назва регіональної (локальної) програми екологічного моніторингу 2 Проект програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області на 2005-2015 р.р.

Суб‘єкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм

3 Державне управління екології та природних ресурсів в Житомирській області. Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації. 3. Головне управління МНС України в Житомирській області. 4. Державна санітарно-епідеміологічна служба Житомирської області. 5. Головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації. 6. Державне лісогосподарське об’єднання „Житомирліс”. 7. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство „Житомироблагроліс”. 8. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства. 9. Обласне головне управління земельних ресурсів. 10. Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. 11. Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації 12. ДКП „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” ( ДКП ВУВКГ), міськводоканали області. 13. Житомирський обласний центр з гідрометеорології. 14. Житомирський державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції (центр “Облдержродючість”). 15. Український ордена „Знак Пошани” науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім..Г.М.Висоцького (УкрНДІЛГА). 16. Державна обласна станція захисту рослин. 17. Пошуково-зйомна експедиція (ПЗЕ) №49 КП „Кіровгеологія”. 18. „Житомирбуррозвідка” дочірнє підприємство національної акціонерної компанії (ДП НАК) „Надра України” . 19. Волинська гідрогеологічна партія ДГП „Геосервіс”. 20. Північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія”. 21. Житомирський державний центр стандартизації , метрології та сертифікації. 22. Житомирська державна інспекція відтворення, охорони і регулювання водних живих ресурсів. 23.Райдержадміністрації, міськвиконкоми. 1. 2.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 -удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля та розвиток незалежних від природокористувачів автоматизованих систем спостережень джерел забруднення довкілля; - впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; - удосконалення системи управління охороною довкілля (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля, розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів). - створення комп’ютерної інформаційної мережі між суб’єктами обласної системи з впровадженням у дію регіонального інформаційно-аналітичного центру системи моніторингу області; - оснащення сучасним аналітичним обладнанням служб спостережень суб’єктів обласного моніторингу; - оснащення сучасними обчислювальними, комунікаційними засобами та програмним забезпеченням суб’єктів системи, місцевих органів виконавчої влади, що проводять оцінку та контроль природоохоронної діяльності та приймають рішення щодо поліпшення стану довкілля. - створення мереж спостережень за складовими довкілля на засаді автоматизованих засобів контролю, які мають забезпечити оперативне визначення показників його стану; - створення єдиного регіонального банку даних і знань про стан складових довкілля; - створення автоматизованої оцінки екологічних ситуацій, прогнозування антропогенного впливу на довкілля;

169

17. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 17.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Еколого – економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на : 1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільовому використанні коштів отриманих від екологічних зборів та платежів на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є: 1. Впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля для: - раціонального та ощадливого використання природних ресурсів; - зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції; - зменшення шкідливого впливу на довкілля. 2. За рахунок коштів отриманих від екологічних зборів та платежів створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт. Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних); - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси); - система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди). На сьогодні природоохоронні фонди формуються лише за рахунок збору за забруднення та грошових стягнень за порушення природоохоронного законодавства. Збори за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних) зараховуються до загального фонду відповідних бюджетів. Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових

170

досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів збільшились порівняно з попереднім роком. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок власних коштів підприємств і організації. Фінансування природоохоронної галузі щорічно збільшується, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 17.2

171

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 17.1. № п/п

Обсяг коштів

1 2 3 4 5

Залишок коштів на початок звітного періоду Надходження коштів у звітному періоді – всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)/ 100)

172

2004 72,4 1120,2 1110,3 82,3 93,1

Рік 2005 82,3 1122,6 962,9 242,0 79,9

2006 242,0 1032,6 1238,6 36,0 97,2

Стан будівництва природоохоронних об’єктів Таблиця 17.2. Вид діяльності Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів

План 5220,0

173

2004 факт 5220,0

План

% 100

9807,0

Рік 2005 факт 9807,0

План

% 100

17802,2

2006 факт 17802,2

% 100

18. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля З метою більш ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області разом з Державним агроекологічним університетом України співпрацювало у 2006 році над створенням науково-технічної продукції на тему: “Джерела надходження радіонуклідів в організм людей, які проживають в 2-й, 3-й та 4-й Чорнобильських зонах, Ємільчинський, Олевський райони” на яку використано 40,00 тисяч гривень, створено екологічну карту Житомирської області – 20,00 тис. грн.

174

19. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. Громадські рухи. Взаємодія з засобами масової інформації. Екологічна освіта. Стан дотримання природоохоронного законодавства з боку посадових і приватних осіб яскраво віддзеркалює рівень екологічної освіти та виховання, ступінь їх впливу на формування екологічної свідомості та поведінки громадян, а також недоліки у цій роботі. Загальноосвітня школа залишається, поки що, єдиною інституцією в системі закладів, що впливають на формування екологічної свідомості підростаючого покоління. На початок навчального року в області налічувалось: 868 денний загальноосвітній навчальний заклад, де навчаються 101062 учнів. Для забезпечення неперервної екологічної освіти і виховання в області створена система, в якій діють 6 позашкільних закладів екологонатуралістичного спрямування, 4 еколого-натуралістичні центри на громадських засадах, 745 еколого-натуралістичних об’єднань і клубів, 373 загонів зелених патрулів, 235 загонів блакитних патрулів, 290 екологічні стежки, 147 екологічних агітколективів, 28 шкільних лісництв, 30 шкіл області обрали для себе пріоритетним еколого-натуралістичний напрям роботи. Більше 31 тис. школярів області займаються природоохоронною, дослідницькою та еколого-натуралістичною роботою, беруть участь у Всеукраїнських природоохоронних акціях та конкурсах: „Зелений паросток майбутнього”, „День Довкілля”, „Животоки рідної Землі”, „День Землі”, „До чистих джерел”, та інш. На жаль, процес екологічної освіти учнівської молоді переривається у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти І-ІІ рівнів ступенів акредитації. Але, позитивним є те, що в більшості з них читається невеличкий цикл лекцій „Загальна екологія”. Більш глибокі екологічні знання молодь здобуває у вищих навчальних закладів області ІІІ-ІV рівня акредитації. Серед вищих навчальних закладів області провідне місце займають Державний агроекологічний університет (м.Житомир) та Житомирський державний технологічний університет. В 2006 році у Державному агроекологічному університеті диплом спеціаліста інженера-еколога одержали 68 випускників, 21 – інженера-радіоеколога. Водночас слід зазначити, що можливості у молодих спеціалістів реалізувати набуті знання на практиці обмежені. У зв’язку з падінням виробництва і скороченням чисельності працюючих багато фахівцівекологів вимушені перекваліфіковуватись на інші, нерідко менш соціально значимі професії.

175

За цих умов не може бути не поміченим намагання окремих науковців, керівників навчальних закладів, екологоспеціалізованих позашкільних закладів активізувати природоохоронну діяльність, сприяти формуванню екологічної свідомості та екологічній обізнаності населення області. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища протягом 2006 р. виділялись кошти з фонду охорони навколишнього природного середовища на підтримку видавництва посібників, науково-популярних видань, досліджень місцевих вчених, що розкривають зміст та форми екологічної освіти та виховання, а саме: - книги “Рідкісні та зникаючі судинні рослини Житомирської області” (150 прим.); - книги “Еколого-функціональні та фауністичні аспекти дослідження молюсків” (500 прим.). Механізм інформування громадськості. У своїй діяльності з екологічного інформування держуправління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України “Про інформацію” та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року населення зверталось до управління переважно по питанням стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря), правомірності застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства та інші. Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Також, інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища, дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та роботі підприємств надавалась працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю, викладачами учбових закладів, підприємцями та громадськістю області. Матеріали про діяльність держуправління готувались та публікувались через засоби масової інформації. На сторінках обласних газет (“Житомирщина”, “Інтерес”), міських та районних газет (“Слово Полісся”, “Життя Чуднівщини”, “Зоря”, “Малинські новини”, “Перемога”, “Зоря Полісся” та інші). Держуправлінням налагоджена багаторічна плідна співпраця з обласною газетою „Житомирщина”, обласною телерадіокомпанією, обласним радіо. Протягом року фахівці держуправління неодноразово брали участь у виступах по обласному радіо і телебаченню з питань екологічної ситуації, 176

що склалася в окремих районах області і регіоні в цілому та роз’ясненню чинного природоохоронного законодавства України. Діяльність громадських екологічних організацій. Громадський екологічний рух Житомирщини представляють 6 громадських екологічних організацій, з них обласні: Громадське екологічне об’єднання „Пролісок” (дитяча громадська організація), Житомирська молодіжна екологічна ліга, Житомирська обласна організація Всеукраїнської Ліги, Житомирська обласна організація товариства охорони природи; районні: Громадська екологічна організація „Зелений світ Лугинщини”, Попільнянська районна екологічна громадська організація „Дивокрай”. Всі ці громадські екологічні організації функціонують по мірі своїх можливостей. Найбільш дієвими громадськими екологічними організаціями, які мають добре розвинуту структуру є: обласна організація Українського товариства охорони природи та громадське екологічне об’єднання “Пролісок”. Представники даних організацій входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Слід відмітити, що діяльність екологічних гуртків, клубів, заснованих на базі шкіл області є дуже дієвою, їх кількість щороку збільшується. Такі формування позитивно впливають на процес формування учнів, як екологічно-свідомих та обізнаних людей. Найбільш дієвим в природоохоронній роботі є екологічний клуб “Екос” екологічного ліцею № 24 м.Житомира. Щороку екологічними організаціями області спільно з держуправлінням проведиться ряд заходів спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). Так, в рамках святкування Дня Довкілля та Дня Землі, вихованці екологонатуралістичних центрів, учні ЗОШ, які входять до екологічних агітаційних бригад, прийняли участь у проведенні VІІІ обласного екологічного фестивалю дітей та педагогів “Голос Землі-2006” під девізом – “ Неси добро у світ природи!”. На фестиваль прибуло 43 делегації з 21 району та міст нашої області, які представляли 48 навчально-виховних закладів різних типів. Загальне число учасників склало 306 учнів та керівників. В складі кожної делегації – активісти природоохоронного руху, автори екологічних проектів, юні дослідники в галузі біології, екології, хімії. В рамках фестивалю пройшла трудова екологічна акція у міському парку ім.Гагаріна (висаджено 300 кущів форзиції пониклої та самшиту). В ході фестивалю відбулись зустрічі з ветеранами, екскурсії визначними місцями обласного центру, конкурси екологічного змісту, працював дитячий 177

екологічний парламент, круглі столи та прес-конференції для засобів масової інформації. Учасники фестивалю обмінялись досвідом природоохоронної діяльності, зміцнили зв’язки між дитячими екологічними об’єднаннями області. Фестиваль відкрив чимало дійсно талановитих та обдарованих дітей. 1 листопада 2006 р. в приміщенні обласного центру екологонатуралістичної творчості учнівської молоді відбулось нагородження переможців виставки юннатівської творчості “Барви Полісся”. У виставці взяли участь юні природолюби з 27 районів та міст нашої області, які представили у п’яти розділах 780 різноманітних робіт. Захід широко висвітлювався на місцевому та обласному телебаченні та інш. В цілому, можна сказати, що екологічний рух Житомирщини щороку впевнено розвивається і позитивно впливає на громадськість області.

178

20. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища В 2006 році продовжувалось співробітництво між державним управлінням екології та природних ресурсів в Житомирській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 28. 02.02р, та угоди про співробітництво між Гомельським обласним виконавчим комітетом та Житомирською обласною держадміністрацією. Відповідно до угоди здійснювався контроль за якістю транскордонних вод р. Уборть та проводився обмін інформацією.

179

Регіональне6 (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища Таблиця 20.1. Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво

Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

Республіка Білорусь, Гомельський обласний виконавчий комітет, Гомельський Обласний Комітет природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод

Зміцнення національних та міжнародних заходів щодо запобігання та обмеження скидів небезпечних речовин у водне середовище, раціональне використання вод, збереження водних ресурсів.

Підписана Угода, іде обмін інформацією

Співпрацювати при розробці загальних планів розвитку водного господарства. Обмінюватись інформацією та проводити взаємні консультації щодо можливого впливу водогосподарських та водоохоронних заходів, що намічаються та здійснюються, на режим транскордонних вод.

10років

180

Обсяг фінансового забезпечення співробіт ництва 7

План подальшого співробіт ництва

Реалізація спільних проектів (назва, завдання, стан виконання)

9 -

Обмін інформацією, взаємні консультації, співробітництв о, обмін досвідом

21. ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 21.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання Закону України «Про екологічну мережу України» у Житомирській області завершено 1 етап досліджень: «Аналіз сучасного розміщення ядер екомережі та пропозиції щодо розміщення нових ядер та екокоридорів», виконаний*' Державним підприємством "Науково-виробниче мале підприємство "Відродження" НАН України. Проектом пропонуються нові ядра та регіональні екологічні коридори екомережі на території Житомирської області: Північно-Правобережнополіський субширотний, Середньо-Правобережнополіський субширотний, Південно-Правобережнополіський субширотний. Крім того, виділені три річково-долинні регіональні екологічні коридори: Надслучанський, Убортський та Тетерівський. їх детальний опис буде виконаний у наступних дослідженнях. Нагальною проблемою Житомирської області є створення регіональної екологічної мережі на основі Поліського екологічного коридору загальнодержавного значення. У відповідності до Закону України "Про екологічну мережу України", починаючи з 2007 року, на території області буде продовжена розробка регіональної схеми екомережі. Зокрема, у 2007 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища планується виконати науково-дослідні роботи «Інвентаризація територій дикої природи Житомирської області для їх заповідання» та «Комплексна інвентаризація природоохоронних об'єктів Ємільчинського району з метою створення регіональної екологічної мережі». 21.3 Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. На виконання природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, в минулому році в області використано 17802,147 тисяч гривень. З них за рахунок Державного бюджету – 5295,947 тис. грн. ( в тому числі з Державного природоохоронного фонду 905,597 тис. грн.) та місцевих бюджетів – 1132,100 тис. грн. ( в тому числі з місцевих природоохоронних фондів 417,00 тис. грн.). Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 11374,100 тисяч гривень. У 2006 році велось будівництво, реконструкція та капітальний ремонт очисних споруд та водопровідно-каналізаційних мереж в містах Житомирі, Коростишеві, Радомишлі, в Баранівському, Володарсько-Волинському, Житомирському, Новоград-Волинському, Радомишльському, Ружинському, Червоноармійському та Чуднівському районах. Завершено реконструкцію блоку механічної і біологічної очистки очисних споруд каналізації 181

Житомирського обласного лікувально – санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення “Дениші”. На здійснення вказаних заходів використано 4983,947 тисяч гривень. Обсяги робіт і фінансування заходів по захисту населених пунктів від підтоплення склали 755,00 тисяч гривень. Проведено рекультивацію земель в Володарсько-Волинському та Малинському районах на 16,2 га, на що використано 135,80 тисяч гривень. На створення захисних лісових насаджень виділено 810,30 тисяч гривень, на виготовлення проектної документації по створенню водоохоронних зон та прибережних захисних смуг - 17,00 тисяч гривень. В області проведені лісовідновні роботи (в т. ч. посів і посадка лісу) на суму 10885,60 тис. грн. Екологічний ефект впровадження природоохоронних заходів першочергово обумовлюється зниженням антропогенного навантаження на довкілля та поліпшенням екологічного стану в басейні Дніпра, зменшенням у регіоні забруднення поверхневих водних джерел, що позитивно впливає на якість води в Київському водосховищі і в р. Дніпро в цілому.

182

20. ВИСНОВКИ Екологічна ситуація в області залишається складною і потребує посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади. Відповідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації від 30.01.03р. № 30 в області щорічно проводиться конкурс по екологічному оздоровленню Житомирщини ім. В.О.Кременицького. В ньому беруть участь районні державні адміністрації, міські, районні, селищні, сільські ради, засоби масової інформації, громадські об'єднання. Підведення підсумків конкурсу та нагородження переможців проводиться щороку, напередодні Дня довкілля в Україні. Протягом 2005. року державне управління екології та природних ресурсів спрямовувало свою діяльність на посиленні контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, вдосконаленню системи державного регулювання у використанні та охороні атмосферного повітря, рослинного, тваринного світу, водних, лісових ресурсів, земель та надр. Результатом діяльності у сфері збереження біологічного та ландшафтного різноманіття стало збільшення заповідних територій області, які частково компенсують забруднення, сприяють підтриманню екологічної рівноваги, зберігають генофонд. Площа об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 40,3 тис.га у 1996 році до 79,4 тис.га у 2006 році. Процент заповідності територій області складає 2,66%. Не дивлячись на економічну кризу продовжувалось будівництво, реконструкція природоохоронних об’єктів та виконання природоохоронних заходів в Володарсько-Волинському, Коростишівському, Житомирському, Овруцькому, Червоноармійському та ряді інших районів. Це дозволило зменшити долю забруднених стічних вод у загальному скиді на 5,8 млн.м3. За рахунок природоохоронних фондів на виконання природоохоронних заходів у 2006 році використано 2144,0 тис.грн. Надходження до обласного природоохоронного фонду склали 1032,0 тис.грн., до місцевих фондів надійшло 413,0 тис.грн., до Державного фонду – 2685,0 тис.грн. Кошти обласного місцевого природоохоронних фондів спрямовувались на виконання заходів з охорони водних ресурсів, вирішення проблем поводження з відходами, на благоустрій та озеленення населених пунктів, на організацію та здійснення робіт з екологічної освіти, пропаганду екологічних знань, на проведення науково-дослідних і проектних розробок та ряд інших заходів. Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища у 2006 році було виконання політичних пріоритетів стратегічних напрямів та завдання Міністерства щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки викладених у наказі Міністерства від 4.09.2006р. № 395 були наступні: 183

- розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області, - розвиток природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та формування екомережі; - удосконалення державного контролю за використанням природних ресурсів та охороною навколишнього природного середовища; - формування інформаційного простору щодо питання щодо питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активне залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем.

Начальник держуправління

Л.М.Мартинюк

184

Додаток 1

Перелік громадських екологічних організацій Житомирській області №

Назва екологічної громадської організації

Адреса

Керівництво

м.Житомир, пр.Академіка Тутковського,10

Лабунська Віра Михайлівна

Дата реєстрації в Міністерстві юстиції України, № свідоцтва Обласні організації 1

Громадське екологічне об’єднання “Пролісок” Засновник еколого-натуралістичний центр 22.02.1999р. № 176

Житомирська обласна організація товариства охорони природи

29.05.1995р. № 96

м.Житомир, вул.Черняховського, 20

Омельчак Петро Петрович

Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

20.01.1999р. № 166

м.Житомир, вул.Михайлівська, 17

Костриця Микола Юхимович

Житомирська молодіжна екологічна ліга

м. Житомир, вул. Вокзальна, 12 20.01.2000р. № 221

Іванова Світлана Григорівна

Районні організації 5

Громадська екологічна організація Лугинщини”

„Зелений світ

Гриневич Ю.В. 06.06.2006р. № 21

смт.Лугини,

вул..Павлова, 24-а

6 Попільнська районна екологічна організація „Дивокрай”

громадська

16.12.1999р. № 16

Бартовщук В.М. с.Попільня, вул..Шкільна,1

185

Додаток 2

Відповідальні виконавці розділів звіту № розділу

Назва розділу

Виконавець

1 1.

2 Екологічна ситуація в області

Мережа державного екологічного моніторингу

Атмосферне повітря

Водні ресурси

Земельні ресурси та грунти

Надра

Відходи

Екологічна безпека

8.1.

Екологічна безпека області

8.1.1.

Екологічна безпека оборонної діяльності

8.1.2.

Поводження з небезпечними хімічними речовинами

8.2.

Радіоекологічна безпека

Вплив факторів довкілля на здоров’я населення

10.

Рослинний світ

11.

Тваринний світ

12.1.

Території та об’єкти з особливим статусом охорони

12.2.

Історико-культурна спадщина

12.3.

Туризм як фактор впливу на довкілля

13. 13.1.

Екологічні проблеми Екомережа та біорізноманіття

13.1.2.

Сучасний стан природних складових довкілля

13.1.3.

Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля

13.2.

Характеристика основних екологічних проблем регіону

14.

Державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища

15.

Управління у галузі охорони довкілля

186

3 Висоцький І.Р. Висоцький І.Р. Ситник Г.С. Березюк І.М. Ткачук Г.Г. Вірковська Л.Р. Берегова Т.М. Сидоренко Г.М. Вірковська Л.Р. Шендракова Т.О. Щербатенко Н.А. Давидова О.В. Шендраков О.О. Файдюк О.М. Шендраков О.О. Наточієв М.М. Вірковська Л.Р. Кирилович Д.І. Пасенюк В.Г. Шендраков О.О. Ходацький М.К. Шендраков О.О. Ходацький М.К. Шендраков О.О. Файдюк О.М. Вірковська Л.Р. Кирилович Д.І. Висоцький І.Р. Павельчук М.М. Кобизєва Н.Г. Бура С.В. Опанасюк Л.М. Кручинський Т.А. Опанасюк Л.М. Сульженко М.Я. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Висоцький І.Р. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Опанасюк Л.М. Гамузинська О.В. Висоцький І.Р. Шендраков О.О. Файдюк О.М. Павельчук М.М. Шендраков О.О. Опанасюк Л.М Кручинський Т.А. Висоцький І.О. Порадовська С.М. Кобизєва Н.Г.

16. 17. 18. 20.

Виконання загальнодержавних та національних екологічних програм Наукові дослідження у галузі екології Екологічна освіта, інформування громадськості, громадські рухи Висновки

187

Висоцький І.Р. Порадовська С.М. Опанасюк Л.М. Порадовська С.М. Кобизєва Н.Г. Бура С.В. Висоцький І.Р.