zhytomyr_2007 by Administrator Dovkillia

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗА 2007 РІК

ЖИТОМИР – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП З метою стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів в області розроблено та впроваджено ряд природоохоронних програм, серед яких – «Обласна програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на 2003-2010 роки» «Питна вода Житомирщини», «Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами в Житомирській області на 2004-2007 роки» та ряд інших. Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію. За минулий рік об’єм забору води склав 207,3 млн.м3, що на 40,9 млн.м3 більше ніж у 2006 році, об’єм її використання 162,8 млн.м3 , що на 26,1 млн.м3 , більше ніж у 2006 році. За рахунок поліпшення експлуатації, проведення ремонтних робіт, введення окремих технологічних об’єктів на очисних спорудах, перегляду нормативів гранично - допустимих скидів, припинили скид забруднюючих стічних вод 6 підприємств області серед яких: КП по експлуатації штучних споруд м. Житомир, ВАТ «Галіївський маслозавод», ВАТ «Пинязевицький кар’єр», ТОВ «Декоративний камінь України». Скид забруднених стічних вод зменшився на 10,63 млн.м3 протягом 2006 року. Всього в області 28 підприємств продовжують скид забруднюючих стічних вод, внаслідок чого в минулому в поверхневі водні об’єкти надійшло 12,52 млн.м3 забруднених стічних вод, з яких 10,71 млн.м3 недостатньо очищених та 1,81 млн.м3 неочищених. В минулому році поповнили перелік підприємств-забруднювачів 2 підприємства: Новоград-Волинське ПВУМГ (1,3 тис.куб.м) та ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» (0,3 тис.куб.м). За даними лабораторних спостережень держуправління, інших природоохоронних органів – найбільше відповідають нормам водокористування річки Гнилоп’ять, Случ. Деяке погіршення якості води спостерігалось на річках Уж, Уборть, Гуйва, Кам’янка, Тетерів. Основними забруднювачами поверхневих вод області є очисні споруди підприємств комунального господарства, частка стічних вод (9,35 млн.м3) яких становить 74% від загальної кількості забруднених стоків, 25% (3,17 млн.м3) забруднених стоків належать промисловим підприємствам області. Протягом 2007 року в області спостерігалось деяке збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел. В атмосферу надійшло 19,22 тис. тон забруднюючих речовин, що на 3,65 тис. тон, більше ніж у 2006 році. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів утворення, оброблення, утилізації та місць видалення відходів згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України від 1999 року № 1216 та № 1360. Станом на 01.01.2007 року в реєстри внесено 805 паспортів місць видалення відходів та 72 об’єкта утворення, оброблення та утилізацію відходів. 3

Відповідно до постанови КМУ 1998 року № 1218 держуправлінням екоресурсів погоджені та затверджені облдержадміністрацією ліміти на утворення та розміщення відходів для 330 підприємств області. За рахунок коштів обласного фонду розроблена та затверджена рішенням обласної ради від 24.10.03р. № 286 “Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами в Житомирській області на 2004-2007 роки”. На виконання заходів Програми виконанні роботи по утилізації непридатних, заборонених та неопізнаних засобів захисту рослин із сільгосппідприємств Коростенського, Попільнянського, Ємільчинського, Малинського, Новоград-Волинського районів, на що спрямовано з державного та обласного природоохоронного фондів 1,8 млн.грн. Всього утилізовано 144,6 т непридатних ХЗЗР. Протягом 2007 року продовжувалось проектування будівництва полігонів твердих побутових відходів в містах Коростишеві та Новоград-Волинському, на що використано 72 тис.грн. Протягом останніх років в області продовжувалось виконання заходів по розширенню мережі природно-заповідного фонду області. Адже головна мета утворення заповідників – це збереження в природному стані типових ландшафтів та унікальних ділянок генофонду рослинного і тваринного світу. У 2007 році рішенням 8 сесії обласної ради від 05.04.2004р. № 121 створений ландшафтний заказник місцевого значення «Древлянський», площею 40 тис.га за подальшою перспективою створення на його базі природного заповідника. Всього, станом на 1 січня 2007 року в області налічується 182 природнозаповідний об’єкт, загальною площею 119,4 тис. га. Разом з тим, не дивлячись на позитивні зміни стану навколишнього природного середовища в області існує ряд екологічних проблем. Однією з них є проблема зберігання, утилізації та знешкодження токсичних відходів, яких станом на 1 січня 2007 року у сховищах організованого складування та на території підприємств в області накопичилось 27,6 тис. т, з яких 0,546 тис.т (2%) відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед особливо небезпечних 513 тон непридатних та заборонених для застосування отрутохімікатів та пестицидів. Серйозної шкоди земельним ресурсам області завдають ерозійні процеси, які щорічно прогресують, а площі еродованих та ерозійно небезпечних земель постійно зростають. Станом на 1 січня 2008 року 104,8 тис.га сільськогосподарських угідь піддані ерозії, в тому числі 83,9 тис.га – водній ерозії та 20,9 тис.га – вітровій, понад 300 тис.га є дефляційно небезпечними. Тому охорона земельних ресурсві від усяких деградаційних процесів є однією з найважливіших проблем області. Однією з найактуальніших та найскладніших проблем області є ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. Значна частина території області (9,8 тис.км2), 9 районів і місто Коростень опинилися у зоні радіаційного забруднення. Внаслідок Чорнобильської катастрофи значні площі сільськогосподарських угідь (347 тис.га) та лісів (459 тис.га) забруднені радіоактивними елементами, що значно ускладнило екологічну ситуацію, створило небезпеку для здоров’я людей. 4

Тому подолання негативних наслідків радіоактивного забруднення довкілля внаслідок Чорнобильської аварії є одним із пріоритетних напрямків діяльності на території області.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 22 райони. В своєму складі має 9 міст, у тому числі 4 міста обласного підпорядкування, 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів. Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,9 тис кв. км. Населення — 1529,5 тис чоловік. Географічні координати – між 490311 і 510411 північної широти та між 270121 і 290461 східної довготи. Географічний центр знаходиться у с. Кам’яний Брід Володарсько-Волинського району. Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зон Полісся ( північна частина області) і Лісостепу ( південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів. Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох містах виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на Півночі області 600мм, на Півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. Житомирська область належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони. Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м3), 1429 ставків (до 1 млн. м3). Земельний фонд області (станом на 1 січня 2008р.) становить 2982,7 тис.га. Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових 6

«островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області). Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито 1 млн. га (28% площі області). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічногеографічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості. Минулий рік видався дуже теплим, з численни ми новими абсолютними максимумами температур в різні періоди, і, незважаючи на нерівномірний розподіл опадів впродовж сезонів та по території, із загальною сумою, близькою до норми. Зима 2006-2007 рр. Стійкого переходу до зимових умов не було. В більшості періоду зима була надзвичайно теплою, малосніжною та з достатньою сумарною кількістю опадів. Аномальним перевищенням температурного режиму відзначився грудень денні температури становили 9-11° тепла, що досягло або перевищило абсолютні показники максимальних температур за минулі роки. Такий теплий грудень за весь період спостережень відмічався ще в 1960 році. Лише наприкінці місяця відбулось короткочасне похолодання внаслідок стрімкого вторгнення холодного фронту з півночі нічні температури знизились до 89° морозу, пройшли опади у вигляді снігу. В січні, температура перевищила місячну норму на 7.4-8.1°. Нові абсолютні максимуми на позначках 10-11° тепла зафіксовані 10, 11 та 18 січня. Така надзвичайно тепла для січня погода спостерігалась вперше за період спостережень з 1945 р. 24 січня з виходом на Україну активного південного циклону стався перехід до зимових умов — пройшли снігопади, встановився сніговий покрив висотою 3-7 см, нічні температури знизились до 14-19° морозу. Зимовий режим із холодною та сніжною погодою утримувався і протягом лютого. Опадів протягом сезону було достатньо - 107-139 мм, або 102-116% від норми, причому вкрай мало було опадів у грудні /16-32% від звичайного/, а в січні та лютому їх випало близько півтори норми. Із небезпечних явищ погоди зимового періоду відмічались тумани з видимістю 400-500 м, як було 3, 8 грудня та 13, 14-15 лютого. Вітряною погодою відзначився січень. Проходження швидкорухомих атмосферних фронтів спричинило посилення вітру до 16-22 м/сек. Аномально тепла погода місяця сприяла виникненню рідкісного для зими явища - грози, яка зафіксована у північно-західних районах області 20 січня. 7

Сильний сніг інтенсивністю 7 мм випав 23-24 січня в південно-західних районах області. 21-22 лютого вторгнення на Україну арктичного повітря спричинило РЗП (різкі зміни погоди) - за добу похолодало на 10-13°, середньодобові температури знизились до 9-14° морозу. Така холодна погода в цей період за останні 30 років спостерігалась лише в 1985 році. Весна 2007 р. Весна випередила свій кліматичний початок на два тижня /28 лютого - 1 березня/, за осередненими показниками була помірно теплою, з тривалими бездощовими періодами. Винятково високий температурний режим спостерігався у березні з перевищенням середньомісячної температури на 5.6-6.2°. Такий теплий березень за історію спостережень з 1945 р. відмічався лише в 1990 році. За таких умов ще на початку весни /6-10 березня/ повністю зійшов сніговий покрив. У квітні та першій декаді травня переважали повітряні маси з півночі. Арктичне повітря, що хвилями надходило на Україну, спричинило численні заморозки. Зниження температури до нічних морозів інтенсивністю 1-5° зафіксоване 16 квітня в північно-західних районах області, а 21 та 22 квітня -на більшій частині території області. Вночі 23 та 30 квітня, 1-2 та 4-5 травня заморозки досягли критеріїв СГЯ (стихійні метрологічні явища) - температура повітря знижувалась до 2-4° морозу, а заморозки на ґрунті на висоті 2 см відмічені в межах 1-5°, причому похолодання на початку травня за температурними показниками виявилось рекордним за всю історію спостережень. Тривалі періоди із сухою погодою спостерігались як у березні, так і у квітні, що відобразилось на загальній кількості опадів за весняний сезон. Весняні атмосферні процеси були здебільшого стабільними, лише в окремі дні спостерігалось погіршення погодних умов, пов'язаних з проходженням атмосферних фронтів. Так, 20 та 23-24 березня вітер посилювався до небезпечних позначок 16-18 м/сек. 8 травня прогриміли перші весняні грози. Літо 2007 р. Літо розпочалось надзвичайно рано, 11-15 травня, - за півтора-два тижня до кліматичного строку, було довготривалим, із підвищеним температурним режимом та вкрай нерівномірним розподілом опадів в часі та по території. На початку літа встановилася надзвичайно жарка, суха погода. Максимальні температури в цей період неодноразово досягали позначок 30-34°, перекриваючи абсолютні показники за минулі роки. Пік температурної аномалії прийшовся на останню декаду місяця, яка перевищила норму на 7.9-9.1°. Цей період виявився найбільш спекотним за весь період спостережень. Підвищений температурний режим протягом червня, коли денні температури неодноразово перетинали межу в 30° та строкатий розподіл опадів протягом місяця обумовили подальше утримання посушливої погоди. Ситуація кардинально змінилася лише в липні. Хоча місяць був теплішим за норму і відзначився новими абсолютними максимумами 33-35°, які 8

зафіксовані 17-18 липня, надмірні дощі, що пройшли протягом липня, зняли напругу попередньої засухи. Погода серпня була нестійкою та контрастною. Температурний режим коливався від спеки до прохолодних, характерних для осені, ночей. Загалом за літній період випало – 309-497 мм, що відповідає 100-158% норми. Протягом літа спостерігалась численні небезпечні явища погоди. Грозова діяльність відмічалась у всі літні місяці, особливо у липні, коли грози спостерігались майже щоденно. Сильний вітер та шквали небезпечного характеру зафіксовані із швидкістю 16-22 м/сек. Атмосферні фронти та активна внутрішньо масова конвективна діяльність стали причиною сильних дощів і кількість опадів в Житомирі досягла критерію СГЯ – 50 мм за 12 год. 12 червня в південно – західних районах області зафіксований град діаметром 6 мм. Осінь 2007 р. Метеорологічна осінь одночасно розпочалась у всіх районах області 8 вересня, що на декілька днів пізніше кліматичної дати. У вересні переживав зональний тип циркуляції – адвекція повітря Атлантики сприяла утриманню помірно теплої, з періодичними дощами погоди. Температурний режим коливався від заморозків в повітрі до надзвичайно високих показників наприкінці місяця, коли денні температури в межах 2325° досягли або перевищили абсолютні показники за минулі роки. Малоактивні атмосферні процеси зумовили помірно теплу, винятково стійку погоду жовтня, що позначилось на відсутності небезпечних явищ погоди протягом місяця. Температура повітря змінювалась від нічних морозів до вересневого тепла в день. Активні атмосферні процеси над Європейським континентом впродовж листопада спричинили нестійку, прохолодну погоду місяця. Тепла погода, якою розпочався місяць, змінилася значним похолоданням з проходженням атмосферного фронту, пов'язаного з циклоном над Кольським півостровом. Внаслідок надходження арктичного повітря 5-6 листопада стався тимчасовий перехід до зимових умов - середньодобові температури перейшли через 0° до мінусових значень /2-3° морозу/, встановився перший сніговий покрив висотою 1-2 см. Із небезпечних явищ листопада відмічені адекватні тумани з видимістю 100-500 м. Активний південний циклон, що перемістився на Житомирщину вночі 16 листопада, спричинив сильні снігопади інтенсивністю 8-16 мм, утворився тимчасовий сніговий покрив висотою 8-18 см. Нерівномірний розподіл опадів в часі та по території протягом осені відобразився на загальному підсумку сезону - 42-79 мм, що в межах 55-105% до норми.

Кількість опадів за 2007 рік Олевськ сума % від

Місяці

норми

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

Овруч сума % від

норми

Коростень сума % від

норми

Н.Волинський % від сума норми

Таблиця 1.1 Житомир сума % від

норми

163

165

164

154

178

49 21 43 83 51 291 86 25 41 39 30 834

129 57 90 148 54 288 123 46 105 80 60 122

48 14 26 30 55 288 35 44 29 53 23 711

137 40 57 57 68 297 49 85 73 104 49 110

41 16 24 31 38 181 47 31 28 48 18 562

128 47 52 60 45 183 62 60 78 104 42 88

52 26 25 44 84 200 110 45 24 63 23 764

137 70 51 83 94 213 145 87 63 137 46 115

48 18 30 36 55 165 158 69 20 59 25 740

171 58 68 62 72 172 211 135 59 134 66 122

Середньомісячна температура повітря за 2007 рік Таблиця 1.2 Олевськ Місяці

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

Коростень

Н.Волинський

Житомир

середня т-ра

відхил. від норми

Овруч середня т-ра

відхил від норми

Середня т-ра

відхил від норми

середня т-ра

відхил від норми

середня т-ра

відхил від норми

1,7

7,5

1,3

7,5

1,7

7,7

1,8

7,4

2,1

8,1

-4,4 5,8 7,7 16,3 18,8 19,1 19,5 13,1 7,6 0,8 -1,1 8,7

0,0 5,6 0,1 2,4 2,3 1,5 2,8 0,7 0,4 -1,1 1,5 1,9

-5,5 5,5 7,6 16,5 19,2 19,3 19,8 13,6 7,8 0,5 -1,2 8,7

-0,7 5,6 0,0 2,3 2,0 1,2 2,5 0,8 0,7 -1,0 1,7 1,9

-4,8 5,8 8,0 16,9 19,2 19,5 19,9 13,6 8,1 0,5 -1,2 8,9

-0,2 5,8 0,2 2,7 2,1 1,4 2,5 0,7 0,8 -1,3 1,5 2,0

-3,7 6,0 8,4 16,6 19,3 19,8 19,8 13,5 8,2 0,5 -1,2 9,1

0,5 5,7 0,5 2,4 2,3 1,8 2,5 0,4 0,6 -1,6 1,2 2,0

-3,7 6,1 8,5 17,6 19,9 20,5 20,1 13,9 8,6 0,8 -1,3 9,4

0,9 6,2 0,8 3,7 2,9 2,5 2,7 0,9 1,2 -1,0 1,4 2,5

Дані рівневого режиму Річка - пост

Середній Середній рівень за рівень за 2007р., багато – см річчя, см

Макс. рівень за рік, см

Дата

Таблиця 1.3 Мінім. рівень Дата за рік, см 20.06; 9 29.07; 04,05,07, 12.08; 05.09 127 08.01

р. Случ – с. Громада

244

21.02

р. Случ – м. НовоградВолинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли р. Уборть – с. Рудня Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень

152

172

220

08.03

149 126 171

147 137 147

272 214 303

05.03 17,18.08 16,17.08

128 104 114

01.07 02-05.07 07,18,19.10

178 160

173 149

358 254

09.03 17.08

135 138

р. Норин - с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща

193

200

330

10.03

160

03.07 20.0602.07 13-18.10

р. Тетерів – м. Житомир

165

19.0604.07 10-13.08

р. Гнилоп’ять – с. Головенка р. Гуйва- с. Городківка р. Ірша- смт. Володарськ – Волинський

234

249

324

0507.03 0608.03 10,11.03

209

24-26.07

100 196

106 195

183 246

07.03 05.03

66 178

29,30.07 25.06

Водність річок області у 2007 році розподілялась досить нерівномірно по сезонах року : взимку стік становив 25% від річного, весною – 30 %, влітку –36% та восени 9%. На річках басейну Тетерева водність була нижче норми (модульні коефіцієнти становили 0.71 – 0.89), Случі –в межах та дещо нижче норми ( модульні коефіцієнти К= 0.63 – 1.09), Ужа нижче норми ( К= 0.84), Норина та Уборті більше норми ( модульні коефіцієнти К= 1.26 – 1.40). Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля в першій декаді березня та в період дощового паводку у другій декаді серпня. Мінімальний стік спостерігався в літньо – осінній період. Дані наведені в нижче приведеній таблиці. Продовження Таблиці 1.3

Річка - пост р. Случ –

Середня Середня Водність Макс. витрата витрата К витрата за за Q звіт за рік, Q 2007р., багато – м³/с багаторіччя м³/с річчя 5.68 8.35 0.68 33.2 11

Дата

21.02

Мінім. витрата за рік, м³/с 1.39

Дата

20.06;

с. Громада р. Случ – м. Новоград Волинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли р. Уборть – с.Р.Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень р. Норин – с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща р. Тетерів – м. Житомир р. Гнилоп’ять – с.Головенка р. Гуйва – с. Городківка р. Ірша – смт. Володарськ Волинський

16.9

26.9

0.63

80.0

08.03

7.50

28.07;4,5, 7,9, 11.08;5.09 05.07

2.85

3.51

0.81

19.5

06.03

0.61

01.07

2.25

2.07

1.09

13.6

17,18.08

0.27

02-05.07

4.08

3.24

1.26

33.4

06.03

0.52

01.07

16.6

12.6

1.32

85.5

09.03

2.05

03.07

3.58

4.24

0.84

30.0

17.08

0.87

20-26.06

6.14

4.34

1.41

52.4

10.03

1.00

13-18.10

0.59

0.83

0.71

3.40

0.076

11.0

15.2

0.72

86.0

3.01

19.0604.07 09-13.08

3.13

3.73

0.84

14.9

0507.03 0608.03 10,11.03

0.62

24-26.07

0.86

0.97

0.89

4.48

07.03

0.11

29,30.07

0.67

0.75

0.89

6.00

05.03

0.12

25.06

Рівні води на більшості річок Житомирської області у 2007 році були близькими до середніх багаторічних значень та дещо нижчими і лише на річках, де в літній період спостерігались дощові паводки, рівні води перевищили середні багаторічні значення. В зимовий період значна мінливість атмосферних процесів зумовлювала різкі зміни гідрометеорологічної ситуації. Нетривалі періоди похолодань змінювались відлигами, при яких на річках спостерігались підйоми рівнів води. Льодові явища відмічались переважно у вигляді заберегів та не суцільного льодоставу. На окремих річках спостерігався суцільний льодостав з товщиною льоду 6-25см. На кінець лютого рівні води на більшості річок області знаходились нижче позначок заплав на 100-280см, на окремих понижених ділянках Ужа, Тетерва, верхів’я Уборті до виходу на заплаву залишалось 15-80см. Потепління на початку березня сприяло активному росту рівнів води на всіх річках області. Інтенсивність підйому рівнів за добу становила 20-45см. В період з 5 по 11 березня на всіх річках пройшли максимальні рівні води. На гідрологічному посту р.Уборть – с.Перга максимальні рівні супроводжувались льодоходом з формуванням незначних заторів льоду. Загальна амплітуда підйому рівнів води становила на річках басейну Случі 74-128см, Уборті 137-192см, Ужа 65-138см, Тетерева 36-78см. 12

Розвиток водопілля проходив переважно в межах русел без загрози негативних наслідків. Затоплення заплавних територій не мало масового характеру і відмічалось лише на гідропостах р.Уборть - с.Рудня Іванівська, р.Уж - м.Коростень, р.Норин - с.Славенщина, де вода утримувалась на заплаві шаром 31-58см на протязі 11-17 днів. На гідропосту р.Норин – с.Славенщина рівні води перевищили небезпечні відмітки, при яких спостерігалось часткове затоплення сінокосів та городів мешканців села. Пошкоджень гідрометричних споруд та пристроїв дією повеневих вод не спостерігалось. В літній період на річках спостерігались меженні рівні води. В червні – липні відмітки рівнів були на 15-21 см нижчі за середні багаторічні рівні характерні для цього періоду. В другій декаді серпня в результаті випадання значних опадів на річках відмічались підйоми рівнів з інтенсивністю 8-36см за добу. Загальна амплітуда підйомів рівнів води становила 70-85см. На понижених ділянках річок Уж – м. Коростень та р. Уборть – с.Рудня Іванівська вода вийшла на заплаву і утримувалась на протязі 7 днів шаром 29 - 43см. Мінімальні рівні води спостерігались в період літньо – осінньої межені. Негативного впливу річок на роботу об’єктів господарювання та життєдіяльності населення у 2007 році не було. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області У порівнянні з 2006 роком питома вага безробітних у загальній кількості незайнятого населення зменшилась на 0,9%. Скорочується також і кількість офіційно зареєстрованих безробітних. Станом на 1 січня 2008 року вона становить 25 тис. осіб, що на 12,5% менше відповідного періоду попереднього року (програмою передбачено зменшення на 3,3%), у тому числі жінок – на 13%, молоді – на 17,4%, робітників – на 9,8%, службовців – на 11,7%.

Чисельність безробітних, тис. осіб 35

34,1

32,9

29,9 28,6

30 26,9

30,1 28,6

25,0

26,7

24,4

2 006р.

1. Н

а0

1. 0

0. Н

а0

1. 1

7. Н

а0

1. 0

4. 1. 0 а0 Н

а0

1. 0

2 007р. 13

У 2007 році у всіх сферах економічної діяльності області створено 30,7 тис. нових робочих місць, що становить 100,7% річного завдання, передбаченого обласною програмою зайнятості населення. Заробітна плата, пенсії Середня заробітна плата одного штатного працівника у грудні досягла 1278 грн., що на 30,3% більше, ніж у грудні 2006 року. Середньомісячна зарплата у 2007 році склала 1033 грн. і зросла порівняно з попереднім роком на 30,3%.

Динаміка росту середньомісячного рівня заробітної плати у розрахунку на 1 штатного працівника (грн.) за 11 міс.1323

1600 1400 1112

1200

1033

1000 806

793

800 602 600 400 200 0 2005 рік

2006 рік

Житомирська область

2007 рік Україна

Серед видів економічної діяльності найвищій рівень заробітної плати у грудні по відношенню до середнього рівня по економіці спостерігався: - у сфері додаткових транспортних послуг (у 1,5 рази) – 1882 грн.; - у фінансовій діяльності (у 1,7 рази) – 2209 грн.; - у державному управлінні (у 1,6 рази) – 2095 грн.; - у будівництві (на 18,6%) – 1515 грн. - у промисловості (на 14,6%) – 1464 грн.; Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати зменшилася впродовж року на 10,5 млн. грн. або на 42,1% і станом на 01.01.2008 р. становила 14,5 млн. грн.

Динаміка заборгованості з виплати заробітної плати у 2007 р. (млн. грн.) 30

27,5

28 26

25,5

25,1

21,7

20,6

19,8

18 16

14,5

14 12

на 01.01.07

на 01.03.07

на 01.05.07

на 01.07.07

на 01.10.07

на 01.11.07

на 01.01.08

Середній розмір пенсії у грудні склав 566 грн., що перевищує: - на 26,4% – середній її розмір за минулорічний період; - на 37,7% – прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність (411 грн.). Соціальний захист населення На території області проживає 104,3 тис. ветеранів війни, 135,3 тис. ветеранів праці, 7,9 тис. ветеранів військової служби та органів внутрішніх справ, 363,2 тис. постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, 449,0 тис. інших категорій пільговиків та понад 116,5 тис. одержувачів різних видів державної соціальної допомоги. У 2007 році в області надано пільг та субсидій населенню на оплату енергоносіїв та житлово-комунальні послуги на суму 97,6 млн. грн.; пільг та субсидій населенню на придбання твердого палива та скрапленого газу - 47,4 млн. грн.; пільг по послугах зв'язку, перевезенню та інших пільг – 46,6 млн. грн. Будинки-інтернати. В системі соціального захисту населення області функціонує 15 будинків-інтернатів, де перебуває на повному державному утриманні 2518 одиноких непрацездатних громадян та інвалідів, а також Житомирське вище професійне училище-інтернат де навчається 490 учнів, серед яких-327 інвалідів. У 2007 році влаштовано до будинків-інтернатів соціального захисту населення 320 одиноких пенсіонерів та інвалідів, серед них 27 - діти-інваліди. Оздоровлення найменш захищених верств населення. Протягом 2007 року в санаторно-курортних закладах України оздоровлено 2,5 тис. ветеранів війни та інвалідів, в тому числі 447 ветеранів війни забезпечено путівками в місцевий санаторій “Дениші”, придбаними за рахунок субвенції з Державного бюджету.

Для виплати компенсацій, допомоги громадянам постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи у 2007 році до області із державного бюджету надійшло 229,9 млн. грн. (100% передбаченого) в тому числі на: - оздоровлення громадян – 30 млн. грн, за рахунок яких придбано 17,2 тис. путівок. Проліковано у санаторіях 13,0 тис. школярів, 3,5 тис. дорослих, 642 батьків з дітьми; - доплату за роботу на радіоактивно-забруднених територіях, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки – 44,2 млн. грн. - компенсацію сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей – 37,1 млн. грн. Розвиток гуманітарної сфери У 2007 році відкрито 19 закладів сімейної медицини, з них 15 на базі лікарських амбулаторій. На даний час функціонує 2798 лікарняних ліжок денного стаціонару (протягом року введено 70 ліжок), забезпеченість складає 21,5 на 10 тисяч населення проти 20,5 у попередньому році. 650 ліжок денного стаціонару розгорнуто у фельдшерсько-акушерських пунктах. Показник пролікованих хворих за 2007 рік становить понад 1,1 тисячі на 10 тисяч населення проти 1 тисячі у 2006 році. На продовження будівництва обласної консультативної поліклініки обласною радою було виділено 10,3 млн. гривень. У 2007 році система освіти працювала стабільно, чим забезпечувалась реалізація програми «П’ятиріччя освіти Житомирщини» ряд інших регіональних галузевих програм. Набула стабільного розвитку система дошкільної освіти. Відновлено роботу 44 дошкільних навчальних закладів у сільській місцевості, що дало змогу додатково охопити дошкільною освітою 1,5 тисячі дітей. Шість дошкільних навчальних закладів реорганізовано у центри розвитку дитини. Активізовано роботу по корекції стану здоров’я дітей у дошкільних навчальних закладах. Майже 2,3 тисячі дітей одночасно із здобуттям дошкільної освіти проходять комплекс лікувально-реабілітаційних заходів у 155 групах компенсуючого типу. Порівняно з попереднім роком кількість таких груп збільшилась на 12, а кількість дітей в них – на 500 осіб. Стабільно функціонувала система загальної середньої освіти. Проведено значний обсяг робіт по зміцненню їх матеріально-технічної бази. Здійснювалось будівництво 5 загальноосвітніх навчальних закладів на 902 учнівських місця. Введено в дію приміщення шкіл у селі Костянтинівка Романівського та смт Першотравенськ Баранівського районів. На здійснення будівництва 5 шкіл виділено 8,5 млн. грн., на продовження будівництва ще 7 загальноосвітніх навчальних закладів було виділено 3,58 млн. грн. У минулому році профінансовано видатки для проведення капітальних ремонтів закладів культури у сумі 4,7 млн. грн. Зокрема, проведено капітальні та поточні ремонти обласної універсальна наукова бібліотека; обласної бібліотеки для дітей; краєзнавчого музею; музею космонавтики; літературного музею; училища культури; музичного училища; філармонії; обласного центру хореографічного мистецтва. З метою надання якісних соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді в області діє мережа центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Станом 16

на 01.01.2008 року функціонують обласний, 5 міських, 23 районних, 4 селищних, 5 сільських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, 20 філій районних центрів СССДМ у селах та селищах області. Протягом 2007 року центрами СССДМ надано 234 тисячі соціальних послуг, в тому числі: психологічних – 30505, соціально-педагогічних – 109526, соціально-медичних – 27157, соціально-економічних – 12912, юридичних – 20040, інформаційних 33874. Впродовж 2007 року створено 8 дитячих будинків сімейного типу та 54 прийомні сім’ї, в які влаштовано 129 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Розрахунки за енергоносії Заборгованість за спожиту електроенергію з початку 2007 року зменшилась на 2 млн. грн. Станом на 01.01.2008 року борги споживачів за використану електроенергію склали 21,8 млн. грн. Заборгованість промислових споживачів – 1,7 млн.грн. (8%), сільськогосподарських споживачів – 0,2 млн. грн. (1,9%). Інші категорії споживачів заборгували за електроенергію 0,8 млн. грн. (4%). Найбільшим боржником за використану електроенергію залишається населення, заборгованість якого на 1 січня 2008 року складає 14,9 млн. грн. (69% загального боргу). Значні суми боргу залишилися за житловокомунальними господарствами – 2,6 млн. гривень. Рівень оплати за використану електроенергію за 2007 рік склав 105,7%. За електроенергію борги мають 332 господарських споживачі. Відключені від електропостачання – 195 (58,7%). Станом на 01.01.08 заборгованість за спожитий у 2007 році природний газ становить 21,7 млн. грн. Борги населення минулих років складають 14,5 млн. грн., теплопостачальних підприємств –50,2 млн. грн. За спожитий у 2007 році природний газ не мають боргів лише населення. Заборгованість теплопостачальних підприємств складає 21,6 млн. гривень. Борги мають 268 господарських споживачів. Відключені від газопостачання – 104 (38,8%). Промисловість У 2007 році забезпечено позитивні тенденції розвитку промисловості. Обсяги виробництва зросли проти попереднього року на 9,1%. Програмне завдання перевиконане на 4,1 процентних пункти. Серед регіонів України область по цьому показнику займає 15 місце. Позитивні результати у промисловості досягнуто за рахунок високих темпів приросту виробництва у машинобудуванні (+22,3%) , хімічній (+17,8%), добувній промисловості (+16,7%), целюлозно-паперовому виробництві (+25,8%), обробленні деревини та виробництві виробів з неї (+11,1%), виробництві мінеральної неметалевої продукції (+9,2%) та харчовій промисловості (+6,5%).

Динаміка промислового виробництва, у % до відповідного періоду попереднього року 116

114,6

112

110,2 109,2

108,3 108

108,7

110,9 111,2

110,4

110,8

110,1

108,8 108,9

109,3

109,1

107,5

105,1

105,8

104

105 103,4

103,4

103,1

104,5

103,5

103

рі к

мі с. 11

мі с.

мі с. 9

мі с. 8

мі с. 7

Іп ів .

мі с. 5

мі с. 4

Ік в.

мі с. 2

сі че н

100

2006 рік

2007 рік

Збережено позитивну тенденцію у розвитку харчової промисловості. За підсумками 2007 року приріст виробництва тут склав 6,5%. Його забезпечено за рахунок збільшення в 1,5 рази круп’яних виробів, кисломолочних продуктів (+35,9%), ковбасних виробів (+9,4%), масла вершкового (+5,3%) та кондитерської продукції. Що стосується виробництва цукру, то його обсяги у 2007 році до попереднього року зменшились на половину. Цукрозаводами за рік вироблено лише 45,9 тис. тонн цукру, проти 94,3 тис. тонн у 2006 році. Динаміка зміни темпів промислового виробництва у харчовій галузі області в 2007 році, %

112

111,2

110

109,1

110

110,1

108,1

108

106,5

106 103,8 104

102,1

102

99,8

106

105,1

102,4

100

к рі

. мі с 11

мі с

. мі с 9

. мі с 8

. 7

мі с

. ів Іп

. мі с 5

. мі с 4

в. Ік

. мі с 2

сі

че н

Скорочення обсягів виробництва в легкій промисловості на 2,5%, пов’язане із зменшенням виробництва панчішно-шкарпеткових виробів на 2,1% (на 300 тис. пар менше), робочого одягу – на 14%, постільної білизни – на 56,7%. 18

Динаміка зміни темпів промислового виробництва у легкій промисловості області в 2007 році, % 108

107,4

106 104 102,4

101,1

102 99,9

100

99,3 98,6 98

97,5

98,6

ен ч і с

іс. м 2

Ік

98,4

97,6

97,5

іс. м 4

в.

іс. м 5

і Іп

іс. м 7

в.

іс. м 8

іс. м 0

іс. м 9

іс. м 11

рі

Позитивним у цій галузі є збільшення виробництва взуттєвих виробів (на 201 тис. пар. або +4,4% до 2006 року). Тенденції розвитку машинобудівної галузі забезпечено за рахунок збільшення обсягів виробництва машин та устаткування сільськогосподарського призначення, верстатів з оброблення металів та вузлів для хімічного устаткування. Динаміка зміни темпів промислового виробництва в галузі машинобудування області у 2007 році, % 132 130

129,6

129,5

129,7

128

127,4

126

122,3

124 122

119,8

121,5

120

122,3 118

120,8

118

к рі

мі с. 11

мі с. 10

мі с. 8

мі с. 7

ів .

мі с. 5

мі с. 4

в. Ік

мі с. 2

сі ч.

Іп 19

мі с.

118

116

У хімічній промисловості нарощування обсягів виробництва відбулося за рахунок випуску фарби та лаків, виготовлених на основі полімерів, а також лікарських препаратів. Зростання виробництва неметалевих мінеральних виробів забезпечене збільшенням випуску збірних бетонних та залізобетонних виробів для будівництва, лабораторного посуду із скла, ємностей для харчових продуктів, цегли керамічної. Динаміка зміни темпів промислового виробництва у виробництві неметалевих мінеральних виробів в 2007 році, % 130 126,6 124

116

118

115,3

114,8 115,1

112

114,3 112

114,5

113,6

112,8

109,2 110,2

к рі

. мі с

. 11

мі с

. 9

мі с

. мі с 8

мі с

ів . Іп

. 5

мі с

. 4

Ік

мі с

. мі с

ь сі че н

в.

106

Забезпечено також позитивні тенденції розвитку добувної промисловості, приріст продукції отримано за рахунок нарощування видобування піску, гальки, гравію, щебеню та каменю для будівництва.

Динаміка зміни темпів промислового виробництва у добувній промисловості області в 2007 році, % 140

136,2

135 130

125,5

125

120,6

119,5 118,9

122,4

120

118,7

118,3

115

118,3

117,7 116,9 116,7

рі к

с. 11

мі

с. мі

с. 9

мі

с. 8

мі

с. 7

мі

. Іп ів

с. 5

мі

с. мі 4

в. Ік

мі 2

сі

че н

с.

110

Уповільнення темпів приросту у галузі металургії та обробленні металів пояснюється скороченням в грудні до листопада 2007 року виробництва легованої сталі (-29,8% або -33 тонни), збірних металоконструкцій (-5,6% або 49 тонн), побутових обігрівачів (-44,7%). Реалізація продукції. Протягом 2007 року реалізовано промислової продукції на 6960,9 млн. грн., що на 23% більше передбаченого програмою на 2007 рік. У загальній їх кількості основну частину займають продукти харчування – 32%. Продукції добувної промисловості реалізовано на 882,6 млн. грн. (12,7%), фарфорового та скляного посуду, будівельних матеріалів та інших неметалевих мінеральних виробів – на 607,4 млн. грн. (8,7%), машинобудівної продукції – на 441,2 млн. грн. (6,3%). У розрахунку на одного мешканця області обсяг реалізованої продукції склав 5259,1 гривень. Вищим від обласного рівня цей обсяг у Володарсько-Волинському (7784,4 грн.), Малинському (7270,8 грн.) і Коростенському (6766,5 грн.) районах та містах Малині (14413,3 грн.), Житомирі (8334,6 грн.), Коростені (7443,1 грн.) і Бердичеві (6650,6 грн.). Найбільшу частку в структурі реалізованої продукції займають міста Житомир (32,9%), Бердичів (7,9%), Коростень (7,0%), Малин (5,7%), Нов.Волинський (3,6%), а також Вол.-Волинський (4,1%), Овруцький (3,8%), Коростенський (3%), Житомирський (2,8%) і Андрушівський (2,7%) райони. Фінансові результати у промисловості. У 2007 році прибутки одержали 64,7% промислових підприємств (у 2006 році 61,7%). Незважаючи на те, що частка підприємств, які працювали з прибутками збільшилась, сума їх доходів скоротилась у порівнянні з 2006 роком на 19,2 млн. грн. Частка збиткових промислових об’єктів становить 35,3%, сума отриманих ними збитків збільшилась на 63,8 млн. грн. Від’ємний фінансовий результат отримали підприємства із виробництва деревини та виробів з неї (-0,7 млн. грн.) та виробництва і розподілення електроенергії, газу та води (-31,6 млн. грн.). Найбільш рентабельно працювали підприємства добувної промисловості (97,7 млн. грн.), хімічної та нафтохімічної (18,4 млн. грн.), з виготовлення неметалевих мінеральних виробів (13,7 млн. грн.), металургії і оброблення металів (23,8 млн. грн.).

Формування фінансового результату у промисловості, млн. грн. 500 400

408.9

389.7

290.3 233.5

300

150.5

200

98.5

100 0 -100 -200

-175.3

-191.8

-239.2

-300 2 005р. Прибутки

2 006р. Збитки

2 007р. Фінансовий результат

Сільське господарство Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) за 2007 рік склав 3003,5 млн. гривень і зменшився проти попереднього року на 212,6 млн. грн. або на 6,6%, тобто фактичний темп росту у галузі на 9,6% менше ніж передбачено програмою економічного і соціального розвитку області. У сільськогосподарських підприємствах продукції вироблено на 736,4 млн. гривень, що становить 91% до 2006 року (програмне завдання на 2007 рік недовиконано на 13,4%), у господарствах населення – відповідно 2267,1 млн. гривень і 94,2% (менше програмного показника на 7,6%).

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря По узагальненим статистичним даним Житомирська область посідає 21 місце серед областей України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розрахунку на душу населення (14,7 кг./чол. проти 103,3 кг/чол в середньому по країні) і 24 місце по викидам забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на квадратний кілометр (0,644 т/км2 проти 7,97 т/км2 в середньому по Україні). До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту. Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 35 відсотків. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі та високосірчастому мазуті, асфальто-бетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо. Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених проектами нормативів гранично допустимих викидів, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2007 році у порівнянні з минулим роком. Це збільшення складає 9,695 тис. тон, що на 13,7 % більше ніж у 2006 році. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведена в таблиці 2.1.1.1. Спостерігалося збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яке в 2007 році склало 19,22 тис.т., що на 23,4 % більше ніж у 2006 році (15,57 тис.т.). Загальне збільшення відбулося за рахунок збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами області (табл.2.1.3.1.). 23

Так, в порівнянні з попереднім роком збільшили обсяги викидів такі підприємства області як Бердичівське управління магістральних газопроводів м. Бердичів - на 1898,12 т., Будинкоуправління № 1 Нов.-Волинської КЕЧ м. Нов.-Волинський – на 154,178 т., ЛВУМГ філії “Львівтрансгаз” м. Нов.-Волинський – на 2845,35 т., ВАТ завод “Біомедскло” м. Житомир – на 38.344 т. та ряд інших. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області. Аналіз динаміки викидів в розрізі районів області (табл. 2.1.2.1.) свідчить, що збільшення викидів в атмосферу від стаціонарних джерел в 2007 році спостерігалося по Малинському (на 0,185 тис.т.) району та в містах Бердичеві (на 1,86 тис.т.), Нов.-Волинському (на 2,82 тис.т.). Основними забруднювачами атмосферного повітря області є підприємства міст Бердичева, Новоград-Волинського, Житомира, Малина, Коростеня, Овруцького та Попільнянського районів, загальний внесок яких у забруднення складає відповідно 30,5%, 29,7%, 9,27%, 4,5%, 3,3%, 3,4%, 3,2%. Серед токсичних компонентів, які викидаються стаціонарними джерелами області 19,5 % становлять тверді суспендовані частинки (пил), 17,5 % оксиди вуглецю, 14,7 % - оксиди азоту, 5,8 % - сірчистий ангідрид, решта припадає на інші речовини. В сучасних умовах господарювання найбільшої шкоди повітряному басейну Житомирщини завдає автотранспорт. Його питома вага складає біля 80% від загальної кількості викидів забруднюючих речовин і дана пропорція не змінюється на протязі останніх 5 років. Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (2,435 тис.т.), Малинський (2,368 тис.т.), Попільнянський (2,219 тис.т.), Житомирський (2,837 тис.т.) райони, міста Житомир (14,010 тис.т.), Бердичів (3,289 тис.т.), Коростень (5,225 тис.т.), Новоград-Волинський (2,447 тис.т.) (табл. 2.1.2.1.). В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімким його ростом викиди становлять найбільшу кількість по регіону - 14,01 тис. т., або 21,7 % від загального обсягу по області. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно– застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 74,6% становлять оксиди вуглецю, 0,34% - вуглеводні, 11,6% - оксиди азоту, 1,12% - сірчистий ангідрид, 1,3 % - сажа. Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну області в цілому є загальний обсяг забруднюючих 24

речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території. При аналізі кількості викидів, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Новоград Волинському – 102,1 кг\чол., Бердичеві – 7,6 кг/чол., Малині – 31,7 кг/чол.., Коростені – 9,7 кг\чол, Житомирі – 6,5 кг\чол., в Попільнянському – 18 кг\чол., Вол.Волинському – 9,4 кг/чол., в Малинському – 22,4 кг\чол, Овруцькому – 10,5 кг\чол., Чуднівському – 6,0 кг\чол. районах області, при середньому по області 14,7 кг/чол. При середніх показниках по області в 644,3 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Бердичеві (165003,7 кг\км2), Новоград Волинському (211387,8 кг\км2), Малині (48186,3 кг\км2), Житомирі (29511,7 кг\км2), Коростені (25405,23 кг\км2) та в Вол.-Волинському (641,82 кг\км2), Попільнянському (598,4 кг\км2), Житомирському (309,2 кг\км2), Чуднівському (223,9 кг\км2), Баранівському (269,0 кг\км2), Овруцькому (203,3 кг\км2), Коростишівському (186,0 кг\км2), Малинському (326,5 кг\км2) районах області. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря Найбільші забруднювачі атмосферного повітря відносяться до паливноенергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та гірничопереробного комплексу, на які припадає майже 13,8 % викидів всіх шкідливих речовин. Підпорядкування найбільших забруднювачів: - Бердичівське управління магістральних газопроводів – акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств; - ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” – Житомирський міськвиконком; - ВАТ „Каменедробильний завод” - акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств; - ВАТ «Біомедскло»; - Управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз” - Національна компанія „Нафтогаз України”. Підприємства тис. т/рік Бердичівське УМГ ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” ВАТ «Каменедробильний завод» ВАТ “Біомедскло” ЛВУМГ філія “Львівтрансгаз”

1,82 1,41 0,62 0,32 0,16

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2005 рік 2006 рік 2007 рік % до загальних тис. % до загальних тис. % до викидів по області т/рік викидів по області т/рік загальних викидів по області 2,58 3,58 4,83 5,48 6,5 1,99 0,42 0,57 0,38 0,45 0,88 0,56 0,76 0,41 0,48 0,45 0,32 0,43 0,36 0,43 0,23 2,06 2,78 4,9 5,81

Проведені основні заходи спрямовані на запобігання забрудненню атмосферного повітря У 2007 році на здійснення природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєно коштів на суму 3,184 млн. грн., з них кошти державного бюджету становлять 1,1 млн. грн. та власні кошти підприємств – 2,084 млн. грн. Зокрема: На ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» м. Житомир виконувалось режимне налагодження котлів (9 шт) та впроваджено подовий паяльник на котлі ПТВМ-50, РК-69 в результаті чого очікується зменшення викидів забруднюючих речовин, на виконання заходу витрачено 0,113 млн. грн. за рахунок коштів підприємства. У м. Житомирі на ВАТ “Біомедскло” проводилась реконструкція скловарної печі №2, в результаті чого очікується зменшення викидів забруднюючих речовин, на виконання заходу витрачено 0,08 млн. грн. коштів підприємства. У м. Коростені на тепломережах КП “Теплозабезпечення” проводились ремонтні роботи (заміна паяльників , котлів, труб, проведення налагоджувальних робіт), в результаті чого очікується зниження викидів в атмосферу шкідливих речовин, на виконання заходу витрачено 2,85 млн. грн., в т. ч. коштів підприємства – 1,75 млн. грн. На ЗАТ «Коростенський завод “Янтар”» в м. Коростені проведено ремонт пилогазоочисного обладнання, що дозволить знизити викиди пилу в атмосферне повітря, на виконання заходу витрачено 0,141 млн. грн. коштів підприємства. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовин) Таблиця 2.1.3.1 № З/п

1 1 2 3

Кількість, шт.

Назва забруднюючої речовини (ЗР), по якій встановлено перевищення граничодопустимого викиду (ГДВ)

Джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

2 Азоту оксид Вуглецю оксид Пил Разом

3 66 66 19 151

встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі Разом 4 2 6 1 9

до 2 разів

від 2 до 5 разів

Від 5 до 10 разів

Понад 10 разів

5 1 1

6 -

7 3 1 4

8 2 2 4

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря. Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів. 26

В 1977 р. створена Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. На виконання Спільної програми державним управлінням щорічно готується інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратах сітки ЕМЕП (табл. 2.2.1). 2.3. Якість повітря у населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався Житомирським ЦГМ на двох стаціонарних метеорологічних постах (ПСЗ № 1, який розташований на вул. Вітрука та ПСЗ № 2 – на розі вулиць Косовського та Щорса), за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю, а також специфічних: бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). В 2007 році Житомирським ЦГМ було відібрано 6914 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО, а на вміст бенз(а)пірену – в Донецькій регіональній лабораторії. За даними состережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в місті був нижче середнього по країні. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично - допустиму концентрацію (ГДК), за винятком діоксиду азоту (речовина 2-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 1,7 ГДК. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,2-2,1 ГДК с.д. Середньорічні концентрації інщих домішок становили: пилу – 0,7 ГДК, оксиду вуглецю і діоксиду сірки - 0,5 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні ГДК. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовина 1-го класу небезпеки ) становила по місту 0,8 ГДК. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,9 раза на ПСЗ №2 у червні. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 31% (на рівні минулого року). Максимальні концентрації інших домішок становили: пилу – 0,6 ГДК, оксиду вуглецю – 0,8 ГДК, діоксиду сірки – 0,4 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену на рівні 1,6 ГДК на ПСЗ №2 та 1,5 ГДК на ПСЗ №1 у лютому. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів не перевищували відповідні ГДК. Забрудненість повітря оксидом вуглецю та діоксидом азоту була дещо вищою в районі ПСЗ №2. По інших домішках забрудненість атмосфери була однорідною в районі обох постів. У річному ході звітного року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: 27

діоксиду азоту – у червні, оксиду вуглецю та бенз(а)пірену – у лютому. Концентрації пилу та діоксиду сірки протягом року були майже на одному рівні. Порівняно з аналогічним періодом 2006 року у повітрі міста підвищився вміст пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю. Вміст діоксиду азоту залишився на тому ж рівні. Середні концентрації важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) в 2007 р. не перевищували відповідні ГДК.

Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 2.1.1.1. Викиди по області Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. в т.ч.: - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т. - від автотранспорту, тис. т.

2005

2006

2007

70,61

73,99

83,69

13,36

15,57

19,22

57,25

58,42

64,47

Оксидвуглецю

Діоксидазоту

пил

разом

Пересувніджерела

Оксидвуглецю

Діоксидазоту

Андрушівський Баранівський Бердичівський

1,365 2,015 0,627

0,118 0,313 0,034

0,006 0,01 0,025 0,077 1,247 0,127 0,049 0,063 0,074 1,702 0,018 0,002 0,001 0,013 0,593

1,992 2,486 1,339

0,221 0,223 0,025

0,099 0,073 0,007

0,003 0,031 0,001

0,049 0,056 0,003

0,07 0,063 0,014

1,771 1,963 1,314

+1,627 +1,471 +0,712

+0,103 -0,09 -0,009

+0,093 +0,054 +0,011

-0,007 -0,018 -0,001

+0,024 -0,007 +0,002

-0,007 -0,011 +0,001

+0,524 +0,261 +0,721

0,589 1,943 1,32 2,314 1,034 2,326 0,79 1,024 3,571 0,468 1,492 3,346 1,414 2,291 1,681

0,007 0,514 0,164 0,244 0,178 0,166 0,108 0,012 1,288 0 0,134 0,638 0,079 0,591 0,168

0,002 0,311 0,091 0,099 0,103 0,071 0,023 0,005 0,956 0 0,106 0,362 0,059 0,215 0,015

0,582 1,429 1,156 2,07 0,856 2,16 0,682 1,012 2,283 0,468 1,358 2,708 1,335 1,7 1,513

0,815 2,031 1,91 3,069 1,757 1,984 1,028 1,577 4,124 0,576 2,58 3,963 2,132 3,381 1,825

0,007 0,332 0,142 0,232 0,216 0,169 0,072 0,064 1,756 0 0,149 0,636 0,051 0,581 0,163

0,002 0,201 0,069 0,091 0,135 0,057 0,013 0,001 1,004 0 0,091 0,365 0,036 0,195 0,017

0,808 1,699 1,768 2,837 1,541 1,815 0,956 1,513 2,368 0,576 2,435 3,327 2,081 2,219 1,662

+0,226 +0,088 +0,59 +0,755 +0,723 -0,342 +0,238 +0,553 +0,553 +0,108 +1,088 +0,617 +0,718 +1,09 +0,144

0 -0,182 -0,022 -0,012 +0,038 +0,003 -0,036 +0,052 +0,468 0 +0,015 -0,002 -0,028 -0,01 -0,005

0 -0,011 -0,022 -0,008 +0,032 -0,014 -0,01 -0,004 +0,048 0 -0,015 +0,003 +0,023 -0,02 +0,002

0 +0,0002 -0,0001 -0,081 0 +0,819 0 +0,009 -0,009 -0,003 +0,025 -0,023 0 +0,008 -0,002 -0,015 +0,014 -0,018 -0,014 -0,002 -0,01 0 +0,002 0 -0,023 +0,0589 -0,007 0 0 0 +0,002 +0,032 0 +0,003 +0,032 +0,04 -0,005 +0,002 -0,002 -0,009 +0,022 -0,003 0 +0,087 -0,023

+0,226 +0,27 +0,612 +0,767 +0,685 -0,345 +0,274 +0,501 +0,085 -0,108 +1,077 +0,619 +0,746 +0,519 +0,149

0,905 1,122

0,049 0,018

0,036 0,001 0,007 0,005 0,856 0,002 0 0,004 0,012 1,104

1,388 1,59

0,053 0,025

0,038 0,002

1,335 1,565

+0,483 +0,468

-0,004 -0,007

+0,002 0

-0,0009 0

-0,001 +0,001

+0,479 +0,461

Черняхівський Чуднівський Житомир Бердичів Коростень Нов.-Волинський

0,569 0,793 1,519 19,071 6,244 4,463 4,021

0,005 0,041 0,373 1,525 1,761 0,566 0,826

0,002 0,015 0,027 0,301 0,06 0,188 0,29

0,001 0,021 0,046 0,051 0,001 0,048 0,363

0,956 1,253 1,898 15,539 4,832 6,235 3,272

0,004 0,043 0,116 1,529 1,543 1,01 0,825

0,002 0,014 0,022 0,261 0,049 0,578 0,228

0,004 0,0002 0,0009 0,014 0,027 0,09 0,001 0,012 0,06 0,015 0,037 0,089 0,036 0,013 0,032 0,019 0,021 0,072 0,031 0,017 0,011 0 0,003 0,006 0,107 0,64 0,144 0 0 0 0,013 0,035 0,01 0,058 0,07 0,143 0,006 0,005 0,004 0,105 0,081 0,2 0,101 0,019 0,026 0,000 1 0,009 0,006 0 0,01 0,013 0,000 0,001 6 0,0005 0,019 0,004 0,006 0,026 0,055 0,013 0,048 0,764 0,456 0,0007 0,824 0,669 0,0 91 0,109 0,232 0,256 0,075 0,266

0,952 1,21 1,782 14,01 3,289 5,225 2,447

+0,387 +0,46 +0,379 -3,532 -1,412 -1,772 +0,749

-0,001 -0,002 -0,257 +0,004 -0,218 +0,444 -0,001

0 -0,001 +0,005 -0,04 -0,011 +0,39 +0,062

0 -0,0004 -0,0005 +0,002 +0,004 +0,001 -0,02 -0,016 -0,216 -0,003 +0,107 -0,06 -0,0003 -0,099 -0108 +0,043 +0,048 -0,037 -0,107 -0,007 -0,175

+0,388 +0,457 +0,636 -3,536 -1,194 +1,328 -0,748

Разомпо області

68,317

9,92

3,49

1,252 2,126 3,052 58,397 75,532

10,187

3,65

91,89

64,468

+7,215

+0,267

+0,16

-0,022

+6,071

Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський

0,004 0,095 0,001 0,018 0,036 0,034 0,045 0 0,13 0,015 0,055 0,011 0,114 0,101

0 0,027 0,003 0,012 0,005 0,007 0,019 0,001 0,051 0 0,003 0,038 0,003 0,059 0,003

0,001 0 0,071 0,657 0,923 0,061 0,082

0,001 0,081 0,069 0,115 0,034 0,054 0,021 0,006 0,151 0 0,01 0,183 0,006 0,203 0,049

0,001 0,005 0,229 0,516 0,777 0,269 0,091

Діоксидсірки

Пил

Оксидвуглецю

разом

Діоксидазоту

разом

Діоксидсірки

В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

Діоксидсірки

(+/-)2007р.до2006р. В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

2007

Пил

разом

2006 В т.ч. Стаціонарніджерела В т.ч.

Пересувні джерела

Населеніпункти

Пересувніджерела

Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області в розрізі населених пунктів, тис. т* Таблиця 2.1.2.1.

0,564 0,752 1,146 17,546 4,483 3,897 3,195

2,939

2,696

+0,002 +0,006

+0,813

-0,356

Інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадрат сітки ЕМЕР

Основні забруднювачі Сектори НПО загального 1 А Енергетика користування і виробництва 1а тепла 1 А Нафтеперегонка 1b 1 А Виробництво твердих палив 1с і інші галузі енергетики 1 А Оброблювальна промисловість і 2 будівництво 1 А Цивільна авіація (внутрішні 3 а ii рейси, режим "зліт(i) посадка") 1 А Цивільна авіація (внутрішні 3 а ii рейси, крейсерський (ii) режим) 1 А Транспорт-дорожній 3b 1 А Залізниця 3с 1 А Національне судноплавство 3d 1 А Інші 3е 1 А Комерційний/Інституційний 4а 1 А Житловий сектор 4b 1 А Інші стаціонарні (вкл. військовий 5а сектор) 1 А Інші мобільні джерела (вкл. 5 b військовий сектор) 1 В Викикди в результаті витоків з 1 твердих видів палива 1 В Нафта та природний газ 2 2 В Хімічна промисловість

Тверді частинки Мг

ТЧ1 0 Мг

ТЧ2 ,5 Мг

0,7416

548,12

0,4521

0,2271

0,2273

SO2

NОх

NH3

НМЛОС

СО

ОВЧ

Гг

0,2019

0,3699

0,188

0,2437

Таблиця 2.2.1.

Пріоритетні метали

Інші метали

Мг

0,0636

0,19 3

0,003

0,0659

0,2168

0,0997

0,1259

0,1

0,4463

0,8405

670,34

0,0228

0,000 8

0,0273

0,0496

0,0489

0,0171

0,048

3,5344

6,6564

45,087 5

225,92

0,4336

0,7926

0,3994

1,4337

1185,13

0,0045

0,000 2

0,0047

0,0085

0,0083

0,0257

0,0082

2С 2D 2G 3А 3В 3С 3D 4В 4С 4D 4F 4G 5В 6А 6В 6С 6D 7

Виробництво металів Інше виробництво (b) Інші Нанесення красок Знежирення та суха хімічна обробка Хімічні продукти, виробництво і обробка хімпродуктів Інші Збір, зберігання та використання гною Вирощування рису Сільгосп землі Спалювання с/г відходів на полях Інші (d) Перербтворення лісів та сільгоспземель Видалення твердих відходів на землю Обробка та видалення стчних вод Спалювання відходів (e) Інші відходи (f) Ініші ВСЬОГО на національному рівні

0,0748

0,1351

0,116

0,0705

0,247

207,39

0,0044

0,0009

0,0015

0,0022

0,0029

0,0016

NE NE

NE 0,000 1 NE NE

NE NE

NO NO

NE NE

NA NA

NE NE

10,794

NE NE NE NE

NO NO NO NO

NE NE NE NE

NA NA NA NA

NE NE NE NE

NE NE NE 0,314 1,4953

NE NE NE 0,5871 5,8712

NO NO NO NO 10,91

NE NE NE 0,2898 7,8312

NE NE NE 1,0877 49,438 2

NE NE NE 866,64 3703,54

NA NA NA NA NA

NE NE NE 0,003 0,0983

NE NE NE NE 0,193

NE NE NE 0,0001 0,0042

NE NE NE 0,0034 0,1022

NE NE NE 0,0068 0,2832

NE NE NE 0,0061 0,1652

NE NE NE 0,0046 0,1762

NE NE NE NE 0,1

NE NE NE 0,0062 0,5103

NО (не утворюються) - для викидів сполук із джерел, де конкретна сполука не утворюється, або категорії джерела в країні; NE (не оцінювались) - для існуючих викидів із джерел сполук, які не оцінювались; NА (не відноситься) - використовується для діяльності в рамках даної категорії джерел, в результаті здійснення якої не створюються викиди конкретної сполуки/

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 2007 р. Таблиця 2.1.3.1. № п/п 1

Підприємство-забруднювач 2

Бердичівське управління магістральних газопроводів

ВАТ “Біомедскло”

ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго”

“Коростеньтепломережа”

Валовий викид, т

Причина Зменшення/ - зменшення/ Збільшення/+ збільшення/ +

Відомча приналежність

2006 р.

2007 р.

5476,87

+1898,12

361,58

+38,35

379,29

-42,273

196,06

-23,39

401,18

-158,97

м. БЕРДИЧІВ Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 3578,75 основі державних підприємств м. ЖИТОМИР Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 323,23 основі державних підприємств Міські, районні у містах ради 421,56 та їх виконавчі комітети м. КОРОСТЕНЬ Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні 219,46 адміністрації

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН 5

ВАТ «Каменедробильний завод»

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

560,15

м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ 6

Будинкоуправління 1 КЕЧ

Міністерство оборони України

450,49

140,76

-309,73

ЛВУМГ філії “Львівтрансгаз”

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 2024,57 основі державних підприємств

4869,92

+2845,35

ВАТ “Цукровий завод ім. Цюрупи”

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

325,35

+6,17

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОН 8

331,52

2.4. Використання озоноруйнівних речовин Відповідно до вимог Монреальського протоколу, який був підписаний та ратифікований Україною у 1988 році, виробництво та використання ОРР необхідно було припинити до 1 січня 1996 року, але з огляду на складний економічний стан України рішенням сьомої конференції сторін Монреальського протоколу було прийняте спеціальне рішення щодо надання Україні деяких пільг у виконанні вимог протоколу. Відповідно до рішень розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 256 «Прогрма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» щодо переведення підприємств-кристувачів хлорфторвуглеводнів (ХВ.-12 та інші) на використання озонобезпечних технологій та замінників. Остаточний термін використання озоноруйнуючих речовин які регулюються Монреальским протоколом (ГХФВ-141, ГХВФ-142 та інші гідрохлорфторвуглеводні) є 2030 рік. При цьому Монреальським протоколом передбачено поступове припинення використання, а саме: до 2004 року зменшити використання на 45 %, до 2010 року на 65 %, до 2015 року на 90 %, до 2020 року на 99,5%. На території Житомирської області озоноруйнуючі речовини використовуються підприємствами в секторі сервісного

обслуговування та в промисловому секторі. Контроль за станом переведення підприємств на озонобезпечні замінники здійснює Державна екологічна інспекція в Житомирській області. 2.4.2. Активність Сонця. Спостереження за тривалістю сонячного сяйва над територією Житомирської області проводились метеостанцією м. Коростеня і наведені в таблиці 2.4.2.1. Тривалість сонячного сяйва за 2007 рік Місяць Тривалість, години

III

170

240

V 28 0

VII

VIII

282

267

249

200

111

Таблиця 2.4.2.1. XI XII Рік 192 35 2 3

2.5. Влив негативних факторів довкілля на стан здоров’я населення. Житомирщина – мальовничий куточок України, край своєрідних природних багатств, один із центрів зародження слов’янства. За територією область посідає п’яте місце в державі. Більш як три чверті її земель розташовані в Правобережному Поліссі, решта – у лісостеповій зоні. Територія Житомирської області на 1 січня 2008 року становила 29,8 тис. км2, що становить 4,9% території України. До складу області входять 23 райони, 11 міст, з них – 5 міст обласного значення, 43 селища міського типу та 1620 сільських населених пунктів. Щільність населення в області складала 44 особи на 1 км2 проти 77 в Україні. Щільність населення у районах області коливалась від 8 осіб на 1 км2 у Народицькому до 48 осіб у Житомирському. На 1 січня 2008р. кількість наявного населення Житомирської області становила 1305,45 тис. осіб. Упродовж 2007р. кількість населення області скоротилася на 11693 осіб, що порівняно з 2006р. менше на 0,9%. При цьому чисельність міського населення зменшилась на 3,671 тис., сільського – на 8,022 тис. осіб, що відповідно становить ( міські поселення – 0,5%, сільська місцевість – 1,4%) Загалом факторами, що впливають на зміну чисельності населення є природний приріст (скорочення) населення, міграційний приріст (скорочення) і адміністративно-територіальні перетворення (АТП). Дані за 2007р., засвідчують, що зміни кількості населення Житомирщини за цими факторами, наведено в таблиці 2.5. Таблиця 2.5. (осіб) Чисельність населення на 1 січня

Чисельність населення на 1 січня 2007р.

Чисельність населення на Загальний 34

1 січня 2008р.

2006р. Всього

1330049

1317143

приріст, скороченн я (–) –11693

Міські поселен ня Сільська місцевість

755162

751047

–3671

574887

566096

–8022

природний приріст, скорочення (–) –9949

–1744

всього наявного населення 1305450

–2523

–1148

747376

–7426

–596

558074

сільдо міграції

Скорочення чисельності населення зазнали усі регіони Житомирської області за виключенням Житомирського району, де вона зросла на 274 особи (на 0,4%). Найбільшого скорочення зазнала чисельність населення Лугинського (на 2,4%) Коростенського, Чуднівського (на 2,0%) та Бердичівського (на 1,9%) районів, а найменшого міст Коростеня, Новоград–Волинського (на 0,2%) та Малина (на 0,3%). Головним фактором зменшення чисельності населення області є його природне скорочення, яке у 2006р. було зафіксоване у всіх районах та містах обласного значення. Порівняно з 2005р. воно зменшилось на 1492 особи (на 12,4%). Коефіцієнт природного скорочення в цілому по області становив 8,0 особи на 1000 населення, а у деяких районах він був значно вищий: у Народицькому – 17,9‰, Коростенському – 16,8‰, Малинському – 16,5‰, Лугинському – 16,0‰. При цьому значно менші рівні цього показника були зареєстровані у містах Житомирі (1,8‰), Малині (2,6‰), Бердичеві (3,7‰), Новоград–Волинському (4,0‰) та Олевському районі (5,4‰). Рівень природного скорочення у 2006р. в Україні становив 6,4 особи на 1000 жителів. Природне скорочення населення – це результат перевищення померлих над кількістю народжених. Упродовж 2007р. в області народилося 14252 дитини, що на 4,4% більше в порівнянні з 2006 роком. В тому числі 8222 дітей – у міських поселеннях, 6030 дітей – у сільській місцевості. На діаграмі 2.5.1.1. зображено частку народжених міського та сільського населення Частка народжених у міського та сільського населення в Житомирській області за 2007 рік. 42% 58%

діаграма 2.5.1.1.

У продовж 2007 році померло 24200 осіб: у тому числі 10694 особи (44,2%) – у міських поселеннях та 13506 (55,8%) – у сільській місцевості. На діаграмі 2.5.1.2. зображено скорочення населення області станом на 1.01 в період з 2002 по 2008 рік Приріст населення області

кількість осіб

-10500 -11000 -11500

2002 -11383

2003

2004

-11552

2005

2006

-11459

-12000

2007 -11693

-12030

-12500 -12906

-13000 -13500 роки

діаграма 2.5.1.2. Максимальне скорочення населення відбулося за період 2006 року, коли приріст (скорочення) становив – 12906 особи, що у порівнянні із 2007 роком становить 1213 осіб . При зображенні лінії тренду видно, що за останні роки спостерігається лінійна залежність підвищення скорочення чисельності населення за виключенням 2007 року. Народжуваність в області у порівнянні з 2002 роком збільшилась на 1960 осіб, або у 1,16рази. Кількість народжених осіб в області станом з 2002-2007р. зображено на діаграмі 9.3. Слід також відмітити, що відповідно за лінією тренда спостерігається чітка тенденція до зростання народжуваності. Виключення становить 2005 рік, коли було народжено 12904 дитини. У порівнянні з 2006 роком кількість новонароджених збільшилось на 598 тобто понад 1,04 рази. Народжуваність населення області у період 2002-07 роки зображено на діаграмі 2.5.1.3.

кількість новонароджених осіб

Народжуваність населення за 2002-2007 роки 14252

14500 14000

13654 13265

13500 13000 12500

12292

12904

12607

12000 11500 11000 2002

2003

2004

2005

2006

2007

роки

Діаграма 2.5.1.3. У 2002р. показник загальної народжуваності у Житомирській області після тривалого зниження почав зростати. Так, у 2006р. порівняно з 2002р. він зріс з 8,9 до 10,3 народжених на 1000 жителів, а у деяких регіонах області підвищився ще суттєвіше: у Брусилівському районі – з 7,2‰ до 10,1‰, у місті Бердичеві – з 8,2‰ до 10,8‰ та у Народицькому районі – з 8,3‰ до 10,8‰. Водночас за цей період зменшилась народжуваність у Лугинському – з 8,9‰ до 8,6‰, Ружинському – з 8,2‰ до 7,7‰, Романівському – з 10,3‰ до 9,4‰ та найбільш суттєво у Червоноармійському – з 11,6‰ до 10,1‰. Рівень народжуваності у 2006р. характеризувався значними відмінностями по окремих регіонах Житомирщини. Найнижчим він був у Ружинському (7,7‰) та Лугинському (8,6‰) районах, найвищим – в Олевському (12,9‰), НовоградВолинському (11,9‰) районах та місті Малині (11,8‰). Народжуваність у міських поселеннях області залишалась у минулому році вищою, ніж у сільській місцевості (10,6‰ проти 10,1‰). Впливовим фактором скорочення чисельності населення залишається смертність. Упродовж 2002–2005рр. рівень смертності в області зріс з 17,1‰ до 18,6‰; у 2006р. відбулося його зменшення до 18,3 померлих на 1000 населення. У минулому році в області померло 24200 осіб, у тому числі 12436 чоловіків та 11764 жінки. У загальній кількості померлих у 2006р. померлі від хвороб системи кровообігу становили 69,0%, від новоутворень – 9,7%, від зовнішніх причин захворюваності та смертності – 8,1%, від хвороб органів травлення – 3,4%, від хвороб органів дихання – 3,2%, від деяких інфекційних та паразитарних хвороб – 1,2%. Серед демографічних процесів міграція населення займає особливе місце через те, що найбільш чутливо реагує на соціально–економічні, політичні та інші зміни у суспільстві. За останні роки вплив сальдо міграції на формування населення області є менш ваговим. Його частка у 2002р. складала 17,3%, а у 2007р. – 14,9% від загального скорочення населення. 37

Загальне від’ємне сальдо міграції в цілому по області дорівнювало у 2007р. 1744 особам (1,34 особи на 1000 населення) і складалось з від’ємного сальдо як у міських поселеннях – 1148 осіб (1,5‰), так і у сільській місцевості – 596 особи (1,1‰). Середній вік населення визначається як рівнем народжуваності, так і рівнем смертності. На початок 2008 року середній вік населення області становив 39,8 року (чоловіків – 36,8 року, жінок 42,3 року). Міське населення області молодше, ніж сільське: 38,2 року проти 41,8 року (для чоловіків – 35,8 проти 38,1 року, для жінок – 40,3 року проти 45 років). Очікувана тривалість життя при народженні у 2005-2006рр. для чоловіків області становила 60,3 року, для жінок – 73,3 року, тобто різниця між цим показником для чоловіків та жінок становить 13 років. Це обумовлено, у першу чергу, надвисокими показниками смертності чоловіків у працездатному віці (повікові коефіцієнти смертності чоловіків більш, ніж утричі вищі, ніж жінок). У міських поселеннях Житомирщини очікувана тривалість життя для чоловіків становить 62,2 року, для жінок 74,3 року проти відповідно 57,8 року та 72 років у сільській місцевості. Важливим фактором, що впливає на демографічний стан є одруження та розлучення так у 2006 році було зафіксовано 10228 одружень, Кількість розлучень було –4996, що становить майже 49%, від одружень. За 2007рік було зафіксовано 12003 одруження, що на 17,35% більше у порівнянні з 2006 роком. Розлучення за 2007 рік склали 4830, що становить 40,2% , а отже на 8,8% менше у порівнянні з 2006 роком . Кількість одружень у міських поселеннях 7806 ( 65%), а серед сільської молоді 4197(35%). При порівнянні фактів розлучень у міських поселеннях, частка розлучень становить – 41,9%, що на 9,6% ( або у 1,3 рази) вище у порівняно з сільською місцевістю. На 1000 жителів області показник кількості шлюбів дорівнює 9,2. По міських поселеннях даний показник становить 10,4, а для сільської місцевості 7,5. Поширеність захворюваності населення області по класам хвороб (на 10000 жителів) наведено у таблиці 2.5.3. Слід відмітити, що за 2007 рік спостерігається зниження захворюваності системи кровообігу на 2,1 (0,8%) у порівнянні з 2006 роком. Захворюваність збільшилась: органів дихання на108,7 ( 4,2%), новоутворення на4,1 (5,8%), ендокринної системи, розлад живлення, порушення обміну речовин на 9,3 (8,3%), крові і кровотворних органів на 2,4 (4,2%) у порівнянні з 2006 роком. За останні чотири роки спостерігається чітка тенденція до підвищення захворюваності органів дихання та крові і кровотворних органів. Чисельність громадян, які мають статус постраждалих внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС у 2007 році становила - 365801 осіб що на 6308 (1,7%) осіб менше у порівнянні з 2006 роком. Слід також відмітити, що чисельність ліквідаторів аварії на ЧАЕС зменшилась на 273 (2,3%) особи.

Показники скорочення чисельності для даних верств населення у 1,9 та 2,4 рази перевищують загальний показник скорочення по області. Природний рух населення Житомирської області у 2002–2007 роках Таблиця 2.5.1. Роки показники Кількість народжених, осіб

2002

2003

2004

2005

2006

2007

12292

12607

13265

12904

13654

14252

у міських поселеннях

6736

7127

7734

7487

7936

8222

у сільській місцевості

5556

5480

5531

5417

5718

6030

Кількість померлих, осіб

23675

24159

24724

24942

24200

24201

у тому числі

у міських поселеннях

10208

10493

10900

10854

10694

10695

у сільській місцевості

13467

13666

13824

14088

13506

13456

Природний приріст, скорочення (–), осіб

–11383

–11552

–11459

–12038

– 10546

-9949

у міських поселеннях

–3472

–3366

–3166

–3367

–2758

-2523

у сільській місцевості

–7911

–8186

–8293

–8671

–7788

-7426

Кількість шлюбів, одиниць

9196

10848

8023

9413

10228

12003

у міських поселеннях

5717

7001

5092

6133

6787

7806

у сільській місцевості

3479

3847

2931

3280

3441

4197

Кількість розлучень, одиниць

5065

4900

5146

5125

4996

4830

у міських поселеннях

3639

3440

3451

3530

3426

3268

у сільській місцевості

1426

1460

1695

1595

1570

1562

у тому числі

Продовження таблиці 2.5.1. На 1000 наявного населення Кількість народжених, осіб

8,9

9,2

9,8

9,6

10,3

10,9

у міських поселеннях

8,7

9,3

10,1

9,9

10,5

у сільській місцевості

9,1

9,4

9,3

10,0

10,8

Кількість померлих, осіб

17,1

17,7

18,3

18,6

18,3

18,5

у міських поселеннях

13,2

13,7

14,3

14,2

14,3

у сільській місцевості

22,1

22,8

23,4

24,3

23,7

24,2

Природний приріст, скорочення (–), осіб

–8,2

–8,5

–9,0

–8,0

-7,6

у міських поселеннях

–4,5

–4,4

–4,2

–4,4

–3,7

-3,3

у сільській місцевості

–13,0

–13,7

–14,0

–15,0

– 13,7

-13,4

6,7

7,9

5,9

7,0

7,7

9,2

у міських поселеннях

7,4

9,1

6,7

8,1

9,0

10,4

у сільській місцевості

5,7

6,4

5,0

5,7

6,0

7,5

Кількість розлучень, одиниць

3,7

3,6

3,8

3,7

у міських поселеннях

4,7

4,5

4,7

4,5

4,4

у сільській місцевості

2,3

2,4

2,9

2,8

у тому числі

Кількість шлюбів, одиниць у тому числі

у тому числі

Рівень захворюваності населення, на 10 тис. Таблиця 2.5.2. Категорія населення 1 Дорослі Підлітки віком 1517 років Діти віком 0-14 років

Рік 2004 2 4336,9 8111,1

2005 3 4582,6 8621,8

2006 4 4483,6 10374,2

2007 5 4509,3 10542,3

12789,7

13526,6

13877,3

14616,5

Поширеність хвороб, на 10 тис. Таблиця 2.5.3. Класи хвороб 1 Система кровообігу Органи дихання Новоутворення Ендокринна система, розлад живлення, порушення обміну речовин Кров і кровотворні органи

2004 2 252,6

Рік 2005 3 246,6

2006 4 276,6

2007 5 275,5

2370,2 70,9 115,1

2606,3 75,5 117,7

2599,4 70,9 111,9

2708,1 75,0 121,2

52,0

56,2

56,6

59,0

3.1. ЗМІНА КЛІМАТУ. 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення викидів парникових газів і збільшення їхнього поглинання. З метою виконання Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до рамкової конвенції ООН про зміну клімату в області протягом 2008 року планується виконати ряд заходів щодо скорочення викидів парникових газів наведених в таблиці 3.1.1. Проблема глобального потепління клімату вже декілька десятилітть знаходиться в центрі уваги світової співдружності. Головною причиною збільшення парникового ефекту вважається посилення парникового ефекту, який визваний діяльністю людини. Зміст «парникового ефекту» заключається в наступному: Земля отримує енергію від сонця, головним чином , у вигляді видимої частини спектру, а сама випромінює в космічний простір, головним чином, інфрачервоні промені. Проте багато газів , які містяться в атмосфері – СО2, метан, закись азоту і т. д. – прозорі для видимих, але активно поглинають інфрачервоні, затримуючи тим самим в атмосфері частину тепла. Затримуючи тепло в атмосфері землі, ці гази утворюють ефект, який називається парниковим, а гази – парниковими. Практично будь-який вид людської діяльності супроводжується викидами парникових газів, утворюючи, таким чином, додатковий, чи антропогенний парниковий ефект. За останні сто років вміст СО2 в атмосфері збільшився більше ніж на третину, метану – в 2,5 рази. Оцінка показує, що з СО2 пов’язано приблизно 80 % антропогенного ефекту, у той же час метан дає 18- 19 %, а усі інші гази 1- 2 %. Внаслідок антропогенного парникового ефекту відбувається розбалансування кліматичної системи, зокрема збільшення середньої глобальної температури, підвищення рівня світового океану, підтоплення прибережних територій, збільшення частоти і сили екстремальних погодних явищ. Міжнародна спільнота, усвідомлюючи небезпеку, яка пов,язана з постійним ростом викидів парникових газів, домовилися про підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) в 1992 р. в Ріо-деЖанейро на Конференції ООН про навколишньому природному середовищу та розвитку. Конвенція вступила в силу в березні 1994 року. На теперішній час її сторонами є більше 189 країн. Конвенція призначена для того, щоб об,єднати зусилля по попередженню небезпечних змін клімату і досягнути стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на тому рівні, який би не допускав небезпечного впливу на кліматичну систему. Проте Конвенція визначила лише загальні принципи міжнародного співробітництва по проблемам зміни клімату. Вона не містить кількісних зобов’язань сторін-учасниць. Вони були встановлені в окремому документі, 42

який був прийнятий в розвиток положень рамкової Конвенції і відкритому для підпису її членами - Кіотським протоколом. Кіотський протокол був прийнятий в грудні 1997 році на Третій конференції сторін (КС-3) РКЗК ООН в Кіото в якості механізму реалізації Конвенції. В протоколі зазначено, що промислово розвинуті країни повинні зменшити свої загальні викиди 6 парникових газів в період з 2008 по 2012 рр. не менше ніж на 5,2 % по відношенню до 1990 року. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року № 1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році» держуправлінням розглянуто 8 матеріалів та видано 8 листів роз,ясень щодо товарів які не підпадають під дію даної постанови.

Заходи щодо скорочення викидів парникових газів. № п/п

Відповідальні за виконання

Найменування заходу

Джерело фінансування

Передбачувані обсяги фінансування 5 3 284 тис.грн.

Таблиця 3.1.1. Строк виконання

1 2 3 1. Центральний тепловий пункт по вул. Вітрука, 10 - Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА реконструкція під котельню. 2. Центральний тепловий по вул. Перемоги, 1 - Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА реконструкція під котельню.

4 Державні кошти Державні кошти

1 772 тис.грн.

IV кв 2008

- Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА

Державні кошти

1 629 тис.грн

IV кв 2008

Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА

Державні кошти

1 213 тис.грн.

IV кв 2008

Головне управління ЖКГ та енергозбережен ня ОДА

Державні кошти

1 947 тис.грн

IV кв 2008

- Головне управління ЖКГ та енергозбережен ня ОДА

Державні кошти

1 530 тис.грн.

IV кв 2008

1 998 тис.грн

IV кв 2008

Котельня по вул.Київській, 95 м.Житомир реконструкція із заміною котлів НІІСТУ на ВК-32.

Теплові мережі та котельне обладнання КП «Малинтеплоенерго» в м.Малин - капітальний ремонт. Теплові мережі з використанням попередньоізольованих труб з пінополіуретановою ізоляцією на ОПТМ "Новоград-Волинськтеплокомуненерго" - реконструкція

Котельня по реконструкція

Реконструкція котельні по вул.Кірова,8А м.Коростені, (перша черга реконструкції).

в Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА

Державні кошти

Котельні та теплові мережі в м. Овруч, с. Н.Велідники Головне управління ЖКГ та енергозбереження ОДА - капітальний ремонт

Державні кошти

вул.

Миру,

М.Бердичеві

889 тис.грн

6 IV кв 2008

IV кв 2008

3.3. Прогноз викидів парникових газів. За даними обласного управління статистики від стаціонарних джерел області в атмосферу протягом 2007 року надійшло 344,6 тис. тонн парникових газів . В наслідок впровадження нової системи видачі дозволів підприємствами області здійснюється корегування матеріалів інвентаризації з врахуванням викидів парникових газів, що призведе до зростання даної величини на 30 -40 відсотків.

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 4.1. Стан поверхневих вод До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. На річках на даний час знаходиться 43 водосховища повним об’ємом 163,13 млн. м3 та 1430 ставків з об’ємом 181,01 млн.м3. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел. 4.2. Забір та використання води, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є річковий басейн річки Тетерів, з якого в 2007 році було забрано 119,6 млн.м3 або 57,69 % загального водозабору області. Порівняльний аналіз за останні два роки забору води в розрізі басейнів річок області свідчить про збільшення обсягів забору води: з басейну р.Тетерів на 15,8 млн.м3, тобто на 15,2 % більше ніж в 2006 році; з басейну р.Гнилоп’ять – на 4,38 млн.м3 (30,2 %), з басейну р.Прип’ять - на 1,49 млн.м3 (5,8 %), з басейну р.Рось - на 15,08 млн.м3 ( 52,5 %). Загальний забір води за 2007 рік становить 207,3 млн.м3. У порівнянні з минулим роком загальний забір збільшився на 40,9 млн.м3, в тому числі з поверхневих джерел на 40,2 млн.м3, з підземних збільшився на 0,7 млн.м3. В 2007 році загальне використання води становить 162,8 млн.м3. Це на 26,1 млн.м3 більше ніж в 2006 році. Сільським господарством області забрано 124,2 млн.м3 води, в тому числі тваринництвом 7,1 млн.м3, ставково-рибним господарством 117,0 млн.м3, з них на виробничі потреби 24,2 млн.куб.м. Забір води в тваринництві здійснюється в основному з підземного водоносного горизонту в об’ємі 7,0 млн.м3, що на 1,7 млн.м3 менше минулого року за рахунок зменшення поголів’я худоби. За звітний рік ставково-рибним господарством забрано поверхневої води більше на 44,5 млн.м3 за рахунок додаткового обліку води ставками, що знаходяться в оренді приватних підприємців області.

Загальне використання води на виробничі потреби по області збільшилось на 7,2 млн.м3 за рахунок збільшення використання води ставково-рибним господарством. Використання води в галузі комунального господарства зменшилось на 2,06 млн.м3 за рахунок встановлення водолічильників і економії води населенням (табл.4.2.1). Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання за звітний рік становить 153,8 млн.м3, що на 0,8 млн.м3 менше у порівнянні з минулим роком (табл. 4.2.5). Зменшення використання оборотної води пройшло по цукрових заводах області на 4,6 млн.куб.м за рахунок спаду виробництва, по ВАТ „Житомирський ЗОК” на 1,1 млн.куб.м за рахунок переведення компресорної на повітряне охолодження. Збільшення використання оборотної води за рахунок нарощування виробництва продукції пройшло на таких підприємствах: ВАТ „Малинська паперова фабрика” на 3,6 млн.м3, Іршанський ГЗК на 5,7 млн.куб.м. Водовідведення у поверхневі водні об’єкти по області складає 150,8 млн.м3, в тому числі без очищення – 1,81 млн.м3, недостатньо очищених – 10,71 млн.м3 (табл. 4.2.2). Збільшення скиду у порівнянні з 2006 роком на 32,7 млн.м3 пройшло в основному за рахунок додаткового скиду нормативно-чистих зворотних вод ставково-рибним господарством. 4.3. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю різких змін в порівнянні з минулим роком не зазнав. Якщо порівнювати якісні показники в першому контрольному створі, 1км вище смт.Чуднів (фоновий створ) і в останньому, прикордонному створі, (с.Вишевичі), то можна відміти ти, що за багатьма показниками майже вдалося досягти фонових значень, за винятком окремих трофосапробіологічних показників, які зросли: нітрити збільшились майже в два з половиною рази, з 0,036 мг/дм3 до 0,092 мг/дм3, фосфати - з 0,11 до 0,30 мг/дм3. Причиною невідповідності показників якості води в річці нормативам ГДК, як і в попередні роки є неефективна робота очисних споруд Коростишівського МКП “Водоканал“, та вплив побутових стоків м.Радомишль. В цілому стан річки в порівнянні з минулим роком залишається стабільним. Річка Случ Річка протікає по території трьох районів : Любарський, Баранівський і Новоград-Волинський . Протяжність на території області 194 км. В прикордонному з Хмельницькою областю створі (с.Вигнанка), в порівнянні з 2006 роком істотних змін показників якості води не спостерігається, а ті незначні коливання, що мають місце знаходяться в межах похибки вимірювання. Аналізуючи середні значення показників за 2007 рік по цьому створу слід відмітити перевищення нормативів ГДК за 47

вмістом азоту амонійного в 2,2 рази - 0,87 мг/дм3 при нормі 0,39 мг/дм3, заліза загального в 2,7рази – 0,27 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3 . В прикордонному створі з Рівненською областю (с.Лучиця) порівняно з 2006 роком значних змін не відбулося. Як і у фоновому створі, спостерігається перевищення нормативів ГДК за вмістом азоту амонійного в 1,9 рази (0,73 при нормі 0,39 мг/дм3 ), заліза загального в 2,4 рази (0,24 при нормі 0,1 мг/дм3 ). В обох створах є незначне відхилення по хімічному та біологічному споживанню кисню. В цілому, стан річки в 2007році на території нашої області суттєвих змін не зазнав. Річка Случ приймає господарсько-побутові зворотні води очисних споруд смт.Любар, м.Баранівка, м.Новоград Волинський, смт.Городниця, та деяких промислових підприємств. Серед найбільших підприємств, що скидають недостатньо-очищені зворотні води в р.Случ є ВАТ ”Миропільська паперова фабрика”. Річка УЖ Річка протікає по території трьох районів : Ємільчинський, Коростенський і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162 км. Від витоку в Ємільчинському районі і до міста Коростеня порівняно з 2006 роком показники якості води суттєво не змінились, а за окремими показниками навіть покращились. Відмічається перевищення норм ГДК по залізу загальному в півтора рази, при нормі 0,3 мг/дм3 середні значення становлять 0,46 мг/дм3. Нижче міста Коростеня, порівняно з 2006 роком, спостерігається незначне зниження вмісту азоту амонійного з 1,4 до 1,04 мг/дм3 , нітратів - з 7,4 до 3,19 мг/дм3, фосфатів - з 0,51 мг/дм3 до 0,17 мг/дм3 . Решта показників знаходиться на рівні попереднього року. В цілому, якість води вище міста Коростеня відповідає вимогам СанПиН № 4830-88, за винятком заліза загального, а нижче міста, с.Воронове, внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод очисними спорудами Коростенського ВУВКГ зростає вміст заліза загального, при нормі 0,3 мг/дм3 середнє значення за 2007рік становить 0,57 мг/дм3 , ХСК, показник якого перевищує норму в 1,4 рази та БСК5 – перевищення становить 1,7 рази. Річка НОРИНЬ Річка протікає по території двох районів: Овруцького, Народицького. Ліва притока річки Уж, протяжність 84км. У створі вище скиду очисних споруд Овруцького БВУЖКГ показники якості води залишались стабільними і протягом року різких змін не зазнали. Незначні відхилення в значеннях показників знаходяться в межах похибки вимірювання. Нижче скиду очисних споруд Овруцького БВУЖКГ показники якості води теж знаходяться на рівні попереднього року або мають незначне покращення . Порівнюючи показники якості води у фоновому і 48

контрольному створах бачимо зростання показників ХСК, БСК5, азоту амонійного. Перевищують нормативи ГДК середні значення показників вмісту заліза загального в 3 рази (0,92 мг/дм3 при нормі 0,3 мг/дм3 ), ХСК в 1,3 рази (38,5мгО2/дм3 при нормі 30,0 мгО2/дм3), БСК5 в 1,6 рази (4,69 мгО2/дм3 при нормі 3,0 мгО2/дм3). Гідрохімічний стан річки Норинь, незважаючи на деяке коливання показників якості води, в цілому різких змін не зазнав. Річка Гнилоп’ять Річка протікає по території двох районів: Бердичівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки на території області становить 70 км. В прикордонному з Вінницькою областю створі (с.Жежелів) стан річки за багатьма показниками залишається стабільним. Разом з тим спостерігається погіршення показників прозорості, вмісту завислих речовин, та зростання сухого залишку. В створі 0,5 км вище скиду очисних споруд ЗАТ “ КЕС” м. Бердичева, і нижче скиду очисних спору Бердичівського ВУВКГ, с. Швайківка, показники якості порівняно з 2006р суттєво не змінились. Як і в попередньому створі погіршились показники прозорості, вмісту завислих речовин, та зросло середнє значення величини сухого залишку. В створі 3 км нижче скиду очисних споруд ЗАТ “ КЕС” м. Бердичева, с. Слободище, показники якості води порівняно з минулим роком залишаються стабільними, проте відмічається зростання вмісту нітритів у два рази та зниження вмісту нітратів. В гирлі стан річки порівняно з 2006 роком істотно не змінився. Перевищення нормативів ГДК згідно “Обобщенному перечню ПДК и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов” зафіксовано по вмісту азоту амонійного майже в 1,4 рази, заліза загального в 3 рази ( 0,30 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3). Вміст важких металів залишився стабільним , на рівні 2006р. Є незначне перевищення показників хімічного та біологічного споживання кисню. В цілому стан річки Гнилоп’ять залишився стабільним. Річка ГУЙВА Річка протікає по території двох районів: Андрушівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки в межах області 82 км. Показники якості води в р.Гуйва в 2007 році за окремими показниками мають тенденцію до погіршення. Слід відмітити зростання біологічного споживання кисню, завислих речовин, заліза загального, марганцю. Перевищення нормативів ГДК згідно “Обобщенному перечню ПДК и ориентировочно-безопасных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ для воды рыбохозяйственных водоемов” по вмісту заліза загального становить 3 рази, азоту амонійного - в 2,3 рази, марганцю – в 5,4 рази. 49

Річка ІРША Річка протікає по території двох районів : Володарськ- Волинського , Малинського. Ліва притока річки Тетерів. Протяжність річки на території області від витоку до гирла 145 км. Порівнюючи середні значення показників якості води в звітному році з попереднім, слід відмітити незначне зниження майже всіх показників. Перевищення нормативів ГДК спостерігаються по азоту амонійному в 1,4 рази 0,54 мг/дм3 при нормі 0,39 мг/дм3), залізу загальному в 3,1 рази (0,31 мг/дм3 при нормі 0,1 мг/дм3), марганцю в 6,0 разів (0,06 мг/дм3 при нормі 0,01 мг/дм3 ). Стан річки в 2007 році має тенденцію до покращення. Річка УБОРТЬ Річка протікає по території двох районів: Ємільчинського та Олевського і є правою притокою річки Прип’ять. Протяжність річки в межах області 174 км. Контрольні створи знаходяться нижче села Перга та с. Хотино, і є прикордонним з республікою Білорусь. Як і в попередньому, в 2007 році відбір проб проводився 6 разів та 4 рази на рік відповідно. Порівнюючи показники якості води у звітному році з показниками 2006 року бачимо, що погіршення якості води відбулось за вмістом азоту амонійного з 0,87 мг/дм3 в 2006році до 1,12 мг/дм3 в 2007, та заліза загального з 1,89 мг/дм3 в 2006році до 2,1 мг/дм3 у звітному, що перевищує ГДК відповідно у 2,9 та 21 раз. Підвищений вміст заліза в р.Уборть , як і марганцю, де перевищення ГДК складає 9 разів, є природним, а не техногенним забрудненням. Якість води в створі с. Перга в звітному році має незначне погіршення. Річка РОСТАВИЦЯ Річка протікає по території двох районів : Ружинський і Попільнянський. Контрольні створи знаходяться нижче міста Ружин та прикордонний створ (с. Строків). Ліва притока річки Рось. Протяжність річки в межах області 60 км. Середні показники якості води в р. Роставиця протягом 2007 року значних змін не зазнали. Перевищення норм ГДК , згідно СанПиН № 483088 як і в минулому році, спостерігається за показниками заліза загального , хімічного та біологічного споживання кисню. В цілому стан річки в 2007р суттєво не змінився . Річка КАМ’ЯНКА Річка Кам’янка ІІ-го порядку по відношенню до річки Дніпро, є лівою притокою річки Рось. Протяжність в межах області – 42 км. Протікає по одному району області Попільнянському Порівнюючи показники якості води р.Кам’янка з 2006 роком, можна відмітити незначне зниження вмісту азоту амонійного до 0,76 мг/дм3 в 2007 році проти 0,93 мг/дм3 в попередньому. Зменшились також значення 50

показників ХСК, БСК5, фосфатів, сухого залишку. Решта показників залишились на рівні попереднього року. Річка ІРПІНЬ Права притока річки Дніпро, протяжність її в межах області 38 км., в основному протікає в Попільнянському районі. Прикордонним створом є с. Федорівка. Окремі показники якості води в річці протягом звітного року істотно не змінились, а ті незначні відмінності в значеннях, які мають місце, знаходяться в межах похибки вимірювання. Перевищення нормативів ГДК зафіксовано по ХСК і БСК5 . Порівняно з попереднім роком загальний стан річки в 2007 році залишився стабільним. Річка ВОЗНЯ Права притока р. Ірша, протікає в межах Малинського, Радомишльського та Черняхівського районів. Контрольваний створ знаходиться в районі с. Рудня Городищанська (Малинський район). Окремі показники якості води в річці протягом звітного року істотно не змінились. Перевищення нормативів ГДК зафіксовано по ХСК, азоту амонійному, нітритам і залізу загальному. Порівняно з попереднім роком загальний стан річки в 2007 році залишився стабільним.

Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Таблиця 4.3.1. Назва водного об’єкту

1 р. Тетерів

Кількість створів, в яких здійснюється відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод Разом Тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 2 3 19 76

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначилися

Кількість випадків з перевищенням ГДК

4 249

5 (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти, феноли, СПАВи) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, цинкХ (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, кобальт, нафтопродукти) ( ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт,

6 19 – ХСК, 14-БСК5 12–азот амонійний, 2 – нітрити, 13- загальне залізо, 6-фосфати, 13-марганець

р. Случ

р. Уж

р. Норинь

р. Гнилоп’ять

115

р. Ірша

421

6 – ХСК, 5-БСК5 6–азот амонійний, 3 – нітрити, 5- загальне залізо, 2-фосфати, 5-марганець 5 – ХСК, 4-БСК5 3–азот амонійний, 8- загальне залізо, 4-марганець 5 – ХСК, 5-БСК5 5–азот амонійний, 8загальне залізо, 4-марганець 12 – ХСК, 9-БСК5 6–азот амонійний, 4 – нітрити, 6- загальне залізо, 2-фосфати, 4-марганець 2 – ХСК, 2-БСК5 2–азот амонійний, 4загальне залізо, 2-марганець

нафтопродукти) (ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

р. Убороть

4 – ХСК, 6-БСК5 4–азот амонійний, 6-загальне залізо, 4-марганець

р. Гуйва

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

2 – ХСК, 3-БСК5 3–азот амонійний, 2 – нітрити, 3- загальне залізо, 2-фосфати, 4-марганець

р. Раставиця

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, , фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи)

2 – ХСК, 1-БСК5 2-загальне залізо, мар-ганець

р. Кам’янка

(ЗО - температура, запах, забарвленість, прозорість, залізо завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, 2, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, Нітрати-1, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, марганець-4 фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи)

2 – ХСК, 1-БСК5 2- загальне залізо, 2-марганець

р. Ірпінь

2 – ХСК, 1-БСК5 1- загальне залізо, 2-марганець

189

1052

279

Всього

4.5. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2007 року на мікробіологічні показники було досліджено 9648 проб питної води із джерел централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам - 202 проби, що складає 2,1% від загальної кількості досліджених проб. Перевищення середньообласного показника відмічено в Черняхівському (21,2%), Лугинському (9,6%), Народицькому (6,3%), Ємільчинському (6,1 %), Малинському (5,6%), Житомирському (5,5%), Романівському (4,5%), Радомишльському (3,1%), Коростенському (2,5%) районах. Із джерел децентралізованого водопостачання в 2007 році на мікробіологічні показники було досліджено 5966 проб питної води, відхилення від нормативів виявлені в 1077 пробах (18%). Перевищення середньообласного показника відмічено в Ємільчинському (75,9%), Романівському (71,9%), Бердичівському (44,4%), Малинському (43,4%), Черняхівському (27,9%), Радомишльському (20 %), Вол.-Волинському (19,4%) районах. По водоймах 1 категорії, які є джерелами питного водопостачання (Тетерів, Гнилоп'ять, Уж, Ірша, Візня) досліджено в 2007 році по мікробіологічних показниках 178 проб, з них 11 (6,2%) не відповідали санітарним нормативам. 4.6. Забруднення поверхневих вод. В 2007 році загальний обсяг скиду становить 150,8 млн.м3 , із них 106,4 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 31,86 млн.м3 нормативно очищених та 12,52 млн.м3 забруднених без очистки і недостатньо очищених зворотних вод. У звітному році 103 підприємства області експлуатувало очисні споруди каналізації, із них 54 зі скидом у водні об”єкти. За результатами аналітичного контролю якості зворотних вод 25 (46%) комплексів працюють неефективно і здійснюють скиди недостатньоочищених стічних вод. Реконструкції потребують очисні споруди на підприємствах: Коростишівське МКП „Водоканал”, Олевське ОП Теплових мереж, КП „Народичікомунсервіс”, Іршанське ДКП, ДКП „ВЖРЕП” с.Висока Піч, БУ №3 Житомирської КЕЧ р-ну смт.Озерне, ДП „Коростишівський спиртовий комбінат” Дільниця №2 м.Андрушівка, Новоборівське ДЖКП. Очисні споруди Коростишівського МКП „Водоканал” потребують першочергової реконструкції з повною заміною технологічного обладнання. Очисні споруди м. Коростеня у 2007 році працювали на межі перевантаження при проектній потужності 10 тис.м³/добу очищалося 9,89 тис.м³/добу стічних вод. Це може призвести до порушення режиму їх 54

роботи та скиду неочищених стоків в р.Уж. Питання будівництва другої черги очисних споруд з доведенням загальної потужності до 25 тис.м³/добу є актуальним. Триває реконструкція на очисних спорудах Радомишльського МКП „Водоканал”. Після проведеної реконструкції ще не закінчені пусконалагоджувальні роботи на очисних спорудах Ємільчинського ДП ЖКП, НПС „Чижівка” та ЛВДС „Новоград-Волинський”. Впроваджуються передові технології очистки стоків на підприємствах: КП „Житомирське ВУВУКГ”, Новоград-Волинське ВУВКГ, Коростенське КП „Водоканал”. Обсяг забруднених зворотних вод у поточному році (12,52 млн.м 3) порівняно з 2006 роком зменшився на 10,63 млн.м3 (табл. 4.2.2), в першу чергу, за рахунок покращення роботи комплексів очисних споруд каналізації КП „Житомирське ВУВКГ” на 6,64 млн.м3 та Коростенського КП „Водоканал” на 4,13 млн.м3. Частка забруднених зворотних вод цих підприємствах у 2006 році становила 58%, а в звітному періоді 31%. Обсяг скиду зворотних вод категорії „без очистки” збільшився на 569,0 тис.м3, або на 45,9% у порівнянні з попереднім роком, за рахунок збільшення у ІІ півріччі 2007 року обсягів відкачки кар’єрних вод ВАТ „Малинський каменедробильний завод”. Це пройшло внаслідок розробки добувного горизонту, в результаті чого збільшилась площа та глибина кар’єрного поля, при цьому відкрився водоносний горизонт північно-західної частини кар’єру і на кінець року збільшились обсяги відкачки до 1564,5 тис.м3. В цілому по області спостерігається зменшення загальної кількості забруднюючих речовин в зворотних водах, а саме: БСК – на 14 т (3%), завислих речовинах – на 52 т (17%), сульфатів – на 89 т (5%). Збільшення азоту амонійного в цілому по області на 17 т пройшло в першу чергу за рахунок погіршення роботи очисних споруд каналізації Коростишівського МКП „Водоканал”, які потребують негайної реконструкції і відновлення їх роботи. Збільшення кількості фосфатів на 35 т (у 1,5 рази) відбувається також внаслідок підвищення їх вмісту у госпобутових стоках, завдяки збільшення використання пральних засобів, які містять 20-30% розчинних поліфосфатів. Тенденція збільшення скиду фосфатів із зворотними водами підприємств області спостерігається починаючи з 2003р.(табл. 4.2.4). 4.6.1.Основні забруднювачі водних об’єктів В цілому поверхневі водойми області забруднюються 26 водокористувачами, у т.ч. 15 водокористувачів житлово-комунального господарства, що скидають 74,4 % забруднених зворотних вод (9,35 млн.м3 ) (табл.4.6.1.)

Протягом 2007 року із переліку підприємств - забруднювачів вибуло 6 підприємств області, які досягли затверджених нормативів граничнодопустимих скидів, а саме: - КП по експлуатації штучних споруд м.Житомир – налагодило режим експлуатації очисних споруд; - ВАТ „Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича” Чуднівський р-н– проведено очистку скидного колектору; - ВАТ „Пинязевицький кар’єр” Малинський р-н– проведена очистка відстійника кар’єрних вод; - ТОВ „Декоративний камінь України” Вол-Волинський р-н– проведено очистку відстійника кар’єрних вод; - ОП ”Комунальник” Овруцький р-н – проведено ремонт карти полів фільтрації та очистку скидної канави; - ДП ”Ігнатпіль” Овруцький р-н – зворотних вод.

отримало дозвіл на скид

ВАТ „Андрушівкацукор” та ВАТ „Коровинецький цукровий завод”, які були у переліку підприємств-забруднювачів, протягом 2007 року не працювали і скиду зворотних вод у водні об’єкти не здійснювали. В 2007 році до переліку підприємств-забруднювачів додалось Новоград-Волинське ЛВУМГ та ТОВ „Баранівський фарфоровий завод”, частка недостатньо очищених стоків яких складає 1,6 тис.м3/рік. - Новоград-Волинське ЛВУМГ (1,3 тис.куб.м) – порушення режиму роботи установки „Биотал” внаслідок виходу з ладу аераційного компресору; - ТОВ „Баранівський фарфоровий завод” (0,3 тис.куб.м) – порушення режиму експлуатації відстійника каолінових вод. 4.6.2. Транскордонне забруднення поверхневих вод За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об”єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному в річках Уж, Ірша і Уборть. Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Так, до 2007 року середньорічні значення БСК5 і ХСК між річками майже не відрізнялись, за винятком р.Уборть (с. Хотино), де ХСК та БСК5 значно вище ніж у решті створів, що зумовлено заболоченістю водозбірного басейну, в якому продукується велика кількість органічних речовин. 56

Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень грунтових вод та слабкий поверхнево-схиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області. Вміст у поверхневих водах області важких металів (мідь, цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування. Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200 - 400 мг/дм³, найменші показники характерні для річок півночі області Уборті та Ужі, а найбільші - для річок півдня області Гнилоп”яті та Роставиці. За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій. В цілому, за результатами моніторингу у 2007 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнає. 4.7. Радіаційний стан поверхневих вод Результати аналізів радіологічного стану поверхневих вод на визначення цезію-137 та стронцію-90 в період з 01.01 по 31.12.07 року по створах передбачених програмою державного моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у питних водозаборах Житомирської області протягом вказаного періоду знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання області. Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2007 рік: Пункт спостереження

Контрольний рівень забруднення

Концентрація Бк/м3

р.Случ, 203 км від гирла Новоград-Волинське водосховище (питний водозабір м. Нов.Волинський)

2,000

Цезій -137 0,000

р.Уж, 172 км від гирла питний водозабір м.Коростень)

2,000

0,000

0,016

р.Тетерів, 259 км від гирла водосховище "Відсічне"

2,000

0,000

0,020

Стронцій-90 0,008

(питний водозабір м.Житомир) р.Гнилоп"ять, 59 км від гирла Бердичівське водосховище (питний водозабір м.Бердичів)

2,000

0,000

0,007

р.Уборть, 120 км від гирла с.Хочино, Олевський р-н

2,000

0,000

0,044

р.Ірша, 31 км від гирла Малинське водосховище (питний водозабір м.Малин)

2,000

0,000

0,014

4.8. Вплив якості питної води на здоров’я людини. Якість питної води протягом 2007 року відповідала встановленим нормативам. Спалахи гострих кишкових інфекцій з водним шляхом передачі збудників в 2007 році не зафіксовані. 4.19. Заходи, спрямовані на покращення стану водних об’єктів Протягом 2007 року на вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод спрямовані кошти в сумі 6146,575 тис. грн., з них 4378,995 тис. грн. - кошти державного та місцевих бюджетів, 673,580 тис. грн. - кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища та 1086,00 тис. грн. - власні кошти підприємств. Кошти використовувалися на: - проектування та проведення робіт по будівництву, реконструкції і капітальному ремонту очисних споруд та каналізаційних мереж в містах, селищах і селах області – 5914,321 тис. грн.; - відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану – 97,354 тис. грн.; - ремонт та консервація артсвердловин – 134,90 тис. грн. Кошти обласного фонду використовувались на здійснення наступних заходів (558,70 тис. грн.): - будівництво ( в т. ч. проектування) очисних споруд каналізації Пугачівського дитячого будинку-інтернату Коростенського району Житомирської обласної ради – 249,20 тис. грн.; - проектування та реконструкція блоків доочистки стічних вод мулових майданчиків обласного лікувально-санаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення "Дениші" – 149,60 тис. грн.;

- виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд каналізації Любарського психоневрологічного інтернату та смт. Городниця Новоград - Волинського району – 97,90 тис. грн.; - придбання насосного та технологічного обладнання для очисних споруд смт Першотравенськ Баранівського району та смт Нова Борова Володарсько-Волинського району – 62,00 тис. грн.. За підтримки коштів міських фондів ( 89,654 тис. грн.) здійснювались заходи: - відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Путятинка в м. Житомирі та р. Гнилоп’ять в м. Бердичеві – 59,654 тис. грн.; - консервацію артсвердловин в м. Житомирі – 30,00 тис. грн. За рахунок інших джерел виконано такі заходи: - проектування та будівництво цеху механічного зневоднення мулу на ОСК-2 КП “ЖВУВКГ” – 189,80 тис. грн.; - реконструкцію комплексу очистки стічних вод потужністю 27,0 тис. 3 м /добу на очисних спорудах каналізації КП “ЖВУВКГ” – 223,30 тис. грн.; - реконструкція каналізаційних насосних станцій в м. Нов.Волинському – 538,50 тис. грн.; - реконструкцію водоочисних споруд в м. Коростені – 174,681 тис. грн.; - реконструкція очисних споруд біологічної очистки в смт Полянка Баранівського району – 240,00 тис. грн.; - реконструкцію очисних споруд з установкою біологічної очистки господарсько-побутових стоків в смт Попільня - 349,90 тис. грн. ; - реконструкцію очисних споруд смт Головино Черняхівського району – 347,25 тис. грн.; - реконструкцію та капітальний ремонт каналізаційних мереж в мм. Житомирі, Баранівці, Овручі, Олевську, смт Ємільчине, Романів, Ружин, Кам’яний Брід та Першотравенськ Баранівського району, смт Городниця та с. Наталівка – 1906,69 тис. грн.; - капітальний ремонт очисних споруд каналізації м Радомишль – 545,00 тис. грн.; - капітальний ремонт фільтрувальної станції та дренажної системи очисних споруд водопостачання в м. Коростені – 379,40 тис. грн.; - капітальний ремонт каналізаційної насосної станції та очисних спорудах (ІІ черга) с Березівка Житомирського району–94,60 тис грн; - ремонт мулових майданчиків, вторинних відстійників, ерліфтів вивезення осаду і мулу на ОСК-1 та ОСК-2 КП “ЖВУВКГ” – 224,40 тис. грн.; - визначення та винос в натуру прибережних захисних смуг – 142,1 тис. грн.; - ремонт водозабірних свердловин в Володарсько-Волинському районі – 50,00 тис. грн. , смт. Ружин - 38,00 тис. грн., консервацію артсвердловин в 59

Попільнянському та Червоноармійському районах відповідно – 13,00 і 3,7 тис. грн.; - відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Уборть Олевського району – 37,90 тис. грн. 4.20. Дозвільна діяльність держуправління Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в 2007 році видано 190 дозволи на спецводокористування, що на 127 більше ніж у минулому році. Загальне охоплення підприємств області дозволами на спецводокористування складає 86,3%. (табл. 4.20.1).

Забір і використання води, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1. Забрано води

Використано води

Найменування річкового басейну

з поверхневих джерел

з підземних джерел

Разом

Промисловість

Сільське господарство

Комунгосп

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

1 2005

95,78

28,83

124,6

22,66

9,36

41,64

26,87

0,97

61,01 12,36 10,76 3,060 6,538 16,42 1,158 5,582 5,995 0,068 3,331 0,169 95,78

16,06 10,28 4,928 4,306 6,594 1,403 1,901 2,631 1,088 0,475 0,57 0,005 28,83

77,07 22,63 15,69 7,366 13,13 17,82 3,059 8,213 7,083 0,544 3,331 0,739 0,005 124,6

22,66

3,273 4,029 0,961 0,607 2,275 1,29 0,534 1,491 1,056 0,262 9,36

41,64

26,87

0,97

141,48 91,26 13,04 11,2 11,97 7,204 27,25 3,798 8,636 6,948 0,068 0,82 0,144 141,48

24,92 12,54 9,52 2,53 3,712 6,196 1,48 1,79 2,334 1,382 0,434 2,835 0,545 0,013 24,92

166,4 103,8 25,58 13,73 14,5 13,4 28,73 5,588 10,97 8,33 0,502 3,655 0,689 0,013 166,4

23,14 23,14

8,849 3,098 3,687 0,87 0,571 2,061 1,041 0,533 1,388 1,028 0,238 8,849

38,99 38,99

64,74 64,74

0,981 0,981

Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Припять Бас. р. Ірша Бас р. Гнилоп"ять Бас р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас.р Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області: 2006 Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Прип’ять Бас. р. Ірша Бас. р. Гнилоп’ять Бас. р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас. р. Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області:

1 2007 Басейн р. Дніпро в тому числі Бас. р. Тетерів Бас. р. Прип’ять Бас. р. Ірша Бас. р. Гнилоп’ять Бас. р. Уж Бас. р. Рось Бас. р.Гуйва Бас. р. Случ Бас. р. Ірпінь Бас. р. Уборть Бас. р. Унава Бас. р. Желонь Бас. р. Словечно Разом по області:

181,68

25,62

207,3

20,94

7,14

36,93

96,92

0,87

105,35 18,53 11,095 15,082 7,036 42,356 4,474 11,268 15,478 0,043 8,502 0,186 181,68

14,25 8,54 4,325 3,798 5,364 1,454 1,624 2,282 1,382 0,388 0,323 0,494 0,012 25,62

119,6 27,07 15,42 18,88 12,40 43,81 6,098 13,55 16,86 0,431 8,825 0,68 0,012 207,3

2,43 2,652 0,434 0,568 1,179 1,031 0,535 1,276 1,028 0,197 -

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.2 Рік 1 2005

Категорія очищення 2 О НО НДО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

НЧБО

О НО НДО НЧБО

Разом по області В тому числі : Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р.Ірша

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Скинуто зворотних вод У поверхневі У підземні Разом водні горизонти об’єкти

Скидання зворотних вод галузями економіки ПромисСільське Комунгосп Інші ловість господарство галузі

4 20,31 3,231 25,18

5 -

6 20,31 3,231 25,18

6,68 3,168 1,258

0,004 -

9 13,47 0,063 23,897

10 0,156 0,025

13,83 60,12

62,54

13,83 -

7,789 62,54

4,893 18,90

1,144 4,897

0,004 38,58

19,68 2,054 15,95 6,333 42,24

44,02

19,68 2,054 15,95 6,333 -

44,02

0,628 1,177 9,23 3,333

13,67

14,37

6,507 0,992 0,52 2,705 7,400

10,72

6,507 0,992 0,52 2,705 -

10,72

0,475 0,21 3,678 4,549

4,363

0,475 0,21 3,678 -

4,363

0,128 1,177 5,636 2,706

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО 2005

Басейн р. Случ

НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області 2006

О НО НДО

Басейн р. Дніпро

9,69

9,65

2,577 2,586

2,577

2,577 -

2,577

0,157 0,441 0,748 0,259 2,304

1,604

0,157 0,441 0,748 0,259 -

1,604

3,549

0,493 3,49 0,384 1,627

4,366

0,493 3,49 0,384 -

4,366

0,007 0,056 0,097

0,063

0,007 0,056 -

0,063

0,698 0,698

0,698

0,698 -

0,698

0,047 0,243 0,326

0,29

0,047 0,243 -

0,29

20,99 1,241 21,91

6,497 1,199 1,140

0,005 -

14,360 0,042 20,770

0,128 -

НЧБО

О НО НДО НЧБО

Разом по області В тому числі: Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області

2006

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО

Басейн р. Случ

73,95 62,54

118,091

73,95 -

8,092 118,091

18,65 1,241 15,09 36,76 44,02

74,80

18,65 1,241 15,09 36,76 -

74,80

2,334 6,824 7,846 14,37

17,00

2,334 6,824 7,846 -

17,00

6,183 0,739 0,488 1,297 10,72

8,708

6,183 0,739 0,488 1,297 -

8,708

0,491 0,029 3,313 6,776 4,363

10,610

0,491 0,029 3,313 6,776 -

10,610

0,121 5,521 4,857 9,65

10,50

0,121 5,521 4,857 -

10,50

23,540 2,577

23,540

23,540 -

23,540

0,283 0,707 2,313 1,604

3,303

0,283 0,707 2,313 -

3,303

2,203 1,187

64,74 16,928

1,118 64,745

36,290

НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області

2006

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області 2007

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО

6,176

2,786 -

6,176

5,806 4,366

5,806

5,806 -

5,806

0,010 0,075 0,063

0,085

0,010 0,075 -

0,085

3,155 0,698

3,155

3,155 -

3,155

0,041 0,203 0,29

0,244

0,041 0,203 -

0,244

20,99 1,241 21,91 73,95 118,091

6,497 1,199 1,140 8,092 16,928

18,65 1,241 15,09 36,76 74,80

2,334 6,824 7,846 17,00

6,183 0,739 0,488

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

2,786 -

Басейн р. Ірша

0,005 64,74 64,745

14,360 0,042 20,770 1,118 36,290

0,128 0,128

НЧБО Разом по області О НДО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області -

НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО

Басейн р. Унава

1,297 8,708

0,491 0,029 3,313 6,776 10,610

0,121 5,521 4,857 10,50

23,540 23,540

0,283 0,707 2,313 3,303

2,203 1,187 2,786 6,176

5,806 5,806

0,010 0,075 0,085

НДО НЧБО Разом по області О НО

Басейн р. Желонь

НДО НЧБО Разом по області

3,155 3,155

0,041 0,203 0,244

3,155 3,155

0,041 0,203 0,244

Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.3. Рік 2005

2006

2007

Водний об’єкт

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах Разом Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка. очистка

Потужність очисних споруд Разом В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

Басейн р. Дніпро Разом по області:

62,54

20,31

15,47

4,84

109,2

98,72

62,54

20,31

15,47

4,84

109,2

98,72

Басейн р. Дніпро Разом по області:

118,1

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

118,1

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,8

31,86

26,74

5,12

108,3

97,33

150,8

31,86

26,74

5,12

108,3

97,33

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 4.2.4. Скидання забруднюючих речовин В тому числі Завислі N (сума P речовини мінераль(ортофосних форм) фати) 6 7 8 464,0 1064,0 75,91

Рік

Водний об’єкт

Разом

БСК

ХСК

1 2005

2 Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі:

3 18461,243

4 566,0

5 3171,0

Басейн р.Тетерів

13464,029

418,0

2554,0

370,0

836,0

Басейн р.Прип’ять

4990,764

148,0

617,0

94,0

Басейн р.Ірша

2024,495

29,0

162,0

33,0

Басейн р.Гнилоп’ять

2667,07

95,0

451,0

Басейн р.Уж

2827,72

105,0

Басейн р.Рось

Басейн р.Гуйва

784,57

Басейн р.Случ

2131,031

Нафтопродукти

9 13120,0

10 0,333

55,71

9230,0

0,319

228,0

20,75

3883,0

0,014

77,0

4,454

1719,0

0,041

38,0

26,0

17,07

2040,0

469,0

72,0

62,0

13,72

2106,0

53,0

69,0

22,0

36,0

0,57

604,0

43,0

144,0

21,0

166,0

7,017

1750,0

0,014

Басейн р.Ірпінь

Басейн р.Уборть

76,01

63,0

2,0

0,010

11,0

Басейн р.Унава

18,0

2,0

16,0

15437,0

450

2049

311

763

11770

0,312

Басейн р.Тетерів

11750

322

1517

257

609

8978

0,297

Басейн р.Прип’ять

3680

128

533

154

2792

0,015

Басейн р.Ірша

1470

117

1261

0,037

Басейн р.Гнилоп’ять

2190

280

1789

Басейн р.Уж

2090

380

1529

Басейн р.Рось

Басейн р.Желонь 2006

Мінералізація

Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі:

Басейн р.Гуйва

470

411

Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь

1520 -

44 -

143 -

22 -

92 -

6 -

1210 -

0,015 -

3 50 18

4 2 -

5 8 2

6 1 -

7 1 -

8 1 -

9 37 16

17310,77

436

2597

259

919

129

12970

0,776

13748,77 3568,01 1675,03 1438,4 1833,6 517,9 1670,61 44 18

315 122 19 61 74 24 47 1 2

2069 528 135 183 366 154 5 -

186 73 28 32 29 15 43 1 -

788 131 106 7 42 5 88 -

120 9 2 2,4 8,6 2,9 0,6 -

10270 2705 1385 1153 1314 471 1338 37 16

0,772 0,005 0,030 0,005 -

1 2006

2 Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

2007

Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 на рік Таблиця 4.2.5. Роки 2005

Повторнопослідовне

Безповоротне водоспоживан-ня

148,2

1,431

6,253

Економія свіжої води, % 87,92

81,53

28,50

0,004

Житлово-комунальне господарство

5,610

7,971

35,80

інше

0,09

0,066

8,49

82,961

42,79

Галузь економіки Промисловість Сільське господарство

Оборотне

153,9 Разом по області 2006

Промисловість

147,0

1,759

6,242

87,49

88,5

6,223

Житлово-комунальне господарство

5,723

6,808

36,84

інше

0,077

0,237

7,28

152,8

90,259

19,51

147,2

1,041

5,31

88,48

84,63

5,182

Житлово-комунальне господарство

5,485

5,528

37,39

інше

0,015

0,19

152,7

85,671

16,21

74,38

Сільське господарство

Разом по області 2007

Промисловість Сільське господарство

Разом по області

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Таблиця 4.6.1 Рік

1 2005

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн. м Разом 4

НО 5

НДО 6

Обсягзабруднюючих речовин,що скидаються, тонн на рік 7

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

10,277

0,0627

10,2144

2667,1

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

5,0391

641,72

Мінпромполітики

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

2,7354

679,852

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

2,3261

542,28

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Бердичівське ВУВКГ “Водоканал”

р. Гнилоп’ять

0,824

123,887

Міноборони

В/ч А-2038 смт. Озерне

р. Гуйва

0,742

206,75

ЗАТ „Волинські самоцвіти”

р. Ірша

0,9473

163,58

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Овруцьке БВО УЖКГ

р. Норинь

0,5868

149,905

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,838

0,828

0,010

10,29

р.Случ

0,6181

168,28

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,4948

147,315

р. Пустоха

0,438

4,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП”Червоненький завод продтоварів” Іршанське ДКП

р. Ірша

0,4042

174,069

ВАТ „Норинський щебзавод”

р. Норинь

0,3491

37,39

ВАТ “Галіївський маслозавод”

р. Тетерівка

0,3335

15,05

р. Церем

0,2348

61,0

ДП “Новоград-Волинський сиркомбінат” ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. П”яток

0,210

3,0

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,2218

36,098

КП по експлуатації штучних споруд

р.Тетерів

0,1512

19,14

ВАТ “ Льонотекс” м. Житомир

р. Тетерів

0,1331

11,18

Мінагрополітики

Андрушівський спиртзавод

р. Гуйва

0,1274

0,003

0,1244

12,22

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” ЗАТ ГЗКК “Біличі”

р. Ірша

0,1153

31,139

р. Добринка

0,0567

3,24

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0596

7,106

р.Желонь

0,0471

5,18

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ОП „Комунальник” смт Першотравневе ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,048

7,144

р. Ірша

0,0451

71,117

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-сервіс”

р.Бистріївка

0,0449

8,05

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ТОВ “Очисні споруди”смт Романів

р. Лісний

0,034

6,03

Мінагрополітики

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,028

5,03

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Олевський ВП ЖКГ

р. Уборть

0,0276

3,0

ВАТ “Баранівський фарфоровий завод” ВАТ “ Житомирське АТП –11827”

р. Солотва

0,0153

22,04

р. Крошенка

0,014

4,0

ЛВДС “Нов-Волинський”

р. Смолка

0,0139

4,046

ВАТ “Коростишівський гран кар”єр ” ВАТ “Житомирський маслозавод”

р. Солотва

0,0136

2,0

р. Тетерев

0,0037

0,001

Коростишівський спиртзавод

р. Тетерівка

0,0023

0,0003

0,002

28,6009

3,4204

25,1805

6053,231

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Разом по області 2006

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Мінпромполітики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

9,794

0,0427

9,7514

2860,0

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

4,9136

556,0

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

3,211

6,00

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,1718

383,2

ЗАТ „Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,028

9,00

Міноборони

В/ч А-2038 смт. Озерне

р. Гуйва

0,696

116,0

ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гнилоп’ять

0,0072

р. Норинь

0,5517

168,0

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,05

12,0

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,6555

192,0

р. Тетерів

0,5002

133,0

ТОВ „Декоративний камінь України”

р. Ірша

0,0443

5,05

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства -

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3778

155,92

ВАТ „Пинязевицький кар’єр”

р. Ірша

0,650

53,0

ВАТ “Галіївський маслозавод”

р. Тетерівка

0,1477

1,00

р. Ірша

0,0437

0,041

0,0027

10,001

ВАТ „Малинський каменедробильний завод” ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. П”яток

0,0008

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,3043

56,40

КП по експлуатації штучних споруд

р.Тетерів

0,240

34,10

ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця №2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” Любарське ВПЖКГ

р. Гуйва

0,1097

0,0036

0,1061

29,2

р. Ірша

0,108

29,60

р. Случ

0,0554

11,10

ОП „Комунальник” смт Першотравневе ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р.Желонь

0,0413

5,18

р. Тетерів

0,0442

6,2

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-сервіс”

р. Ірша

0,0036

1,03

р.Бистріївка

0,0468

7,10

ДП „Кам’янобрідський фаянс”

р. Случ

0,0177

Мінагрополітики

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,0189

4,10

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Олевський ВП ЖКГ

р. Уборть

0,0136

2,00

ТОВ „Андрушівкацукор”

р. Гуйва

0,2796

4,00

ДП „Ігнатпіль”

р. Норинь

0,005

3,0

ДП „Водоканал” Ємільчинського ДПЖКГ 32

р. Уборть

0,0423

8,16

28,6009

3,4204

25,1805

6053,231

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

3,1335

0,0191

3,1144

3406,0

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

0,7796

383,0

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

2,795

278,0

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,429

461,0

ЗАТ „Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,0276

16,0

БУ №3 Житомирської КЕЧ р-ну, смт.Озерне ВАТ „Бердичівський машинобудівний

р. Гуйва

0,490

86,0

р. Гнилоп’ять

0,0042

Мінагрополітики Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Разом по області 2007

Міноборони -

завод „Прогрес” Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Мінагрополітики Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Мінагрополітики

Овруцьке БВО УЖКГ

р. Норинь

0,6166

171,0

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,038

5,0

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” ВАТ „Малинський каменедробильний завод” Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,7107

0,0263

0,6844

199,0

р. Ірша

1,5749

1,5645

0,0104

160,0

р. Тетерів

0,4966

124,0

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3303

151,0

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,3126

33,0

р. Гуйва

0,4584

0,1732

0,2852

64,0

р. Ірша

0,072

15,0

р. Случ

0,0583

7,0

КП ЖКП Ємільчинської селищної ради

р. Уборть

0,0389

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0383

7,0

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-Добробут”

р. Ірша

0,026

0,001

0,025

15,0

р.Бистріївка

0,0397

10,0

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,0116

1,0

КП „Фаянсовик”

р.Случ

0,008

2,0

Новоград-Волинське ЛВУМГ

0,0013

ВАТ “Баранівський фарфоровий р. Солотва завод” Олевське орендне підприємство теплових мереж

0,0003

0,0263

2,0

12,5177

1,8117

10,706

5597,0

Разом по області

Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Управління у 2005-2007 рр. Таблиця 4.20.1 Адміністративн отериторіальна одиниця

Кількість водозаборів

Разом

В т.ч. підземних

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких просрочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

2005 Разом по області

2778

2677

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

199

1096

1017

276

Андрушівський

143

137

Баранівський

130

126

Бердичівський

131

Брусилівський

Вол.-Волинський

Дзержинський

133

132

Ємільчинський

108

Житомирський

Коростенський

175

166

Коростишівський

Лугинський

Любарський

113

107

Малинський

Нов.-Волинський

116

114

Народицький

241

238

Овруцький

2778

2677

199

1096

1017

276

Олевський

Попільнянський

101

Радомишльський

168

164

Ружинський

Червоноармійський

114

Черняхівський

Чуднівський

153

148

5 2006 р.

1071

980

1 Разом по області

455

396

105

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

Андрушівський

Баранівський

Бердичівський

Брусилівський

Вол.-Волинський

Ємільчинський

Житомирський

Коростенський

Коростишівський

Лугинський

Любарський

Малинський

Народицький

Нов.-Волинський

Овруцький

Олевський

Попільнянський

Радомишльський

Романівський

Ружинський

Червоноармійський

Черняхівський

Чуднівський

1139

983

142

190

2007 р. Разом по області

454

397

108

В тому числі: м.Житомир

м.Бердичів

м.Коростень

м.Нов.-Волинський

15 18 3 6 15 12 19 13 26 11 10 24 10 3 25 15 19 18 11 12 8 9

11 16 3 6 12 11 16 12 20 9 9 20 9 3 23 13 18 17 10 12 8 7

4 5 1 1 6 5 5 6 8 1 1 10 3 7 2 7 4 4 2 2 2

49 45 18 27 33 10 60 42 54 30 53 36 43 24 88 32 40 52 41 77 49 60

37 45 18 24 28 10 54 34 50 14 49 25 41 16 63 16 39 46 41 77 43 60

11 0 0 3 5 0 4 5 3 16 4 11 2 7 19 16 1 6 0 0 6 0

1 0 0 0 0 0 2 3 1 0 0 0 0 1 6 0 0 0 0 0 0 0

10 3 6 2 8 4 12 7 5 2 6 10 5 0 6 0 5 6 7 20 17 5

Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Нов.-Волинський Народицький Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський

5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ. 5.1. Заходи щодо збереження біорізноманіття та формування екомережі Загальною программою формування екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки передбачено ряд заходів з формування єдиної територіальної структури Національної екомережі. Національна екомережа має виконувати провідні функції щодо покращення біорізноманіття, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біоресурсів України. Однорідні завдання щодо Житомирської області відіграватиме регіональна екомережа, як складова частина Національної екомережі. В Національній екологічній мережі України Поліський природний коридор є північним субширотним коридором. Його специфічний характер обумовлений своєрідністю територій регіону. Полісся в цілому та його південна частина - Українське Полісся є унікальним природним регіоном, який сформувався в антропогені під дією льодовикових вод і неодноразових змін клімату. З метою збереження біорізноманіття видів рослин, які не занесені до Червоної книги України але є рідкісними, або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Житомирської області відповідно до рішення третьої сесії обласної ради 14 скликання від 19.09. 2008 № 68, розроблено ряд заходів щодо охорони та відтворення видів рослин, а також затверджений їх перелік у кількості 71 виду. Через особливості походження Полісся є самобутнім регіоном щодо біорізноманіття. В ньому зберігається значна кількість бореальних видів та угруповань. Українське Полісся є частиною важливого екологічного коридору Європи в межах України, Республіки Білорусь, Росії та частково Польщі. Станом на 1.01.08р. на території області землі природоохоронного призначення становлять 119,4 тис. га, землі оздоровчого призначення 0,2 тис.га, землі рекреаційного призначення 0,5 тис.га. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками наведені в таблиці 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Таблиця 5.1.1. Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні

1980

1990

2000

2007

119,4

328,7 19,99

ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси

40,88 19,99

0,2

0,5

1056,0

Площа відновлювальних земель за роками, тис. га Таблиця 5.1.2 Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в т. ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі* Землі під консервацію**

1990 14,2 -

1995 28,7 -

2000 28,8 50,916 50,916

2007 28,8 50,916 50,916

137,0

91,156 0,096 137,0

40,9 0,122 150,3

* рекультивовані землі **землі виведенні із господарського використання в зв’язку з радіоактивним забрудненням (137,0 тис га) протягом 2003-04 рр.(13,3 тис га).

Держуправлінням проводиться цілеспрямована робота щодо створення нових територій та об’єктів природно – заповідного фонду. Спеціалістами держуправління спільно з науковцями Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького вивчені території в Народицькому районі з метою їх подальшого заповідання . За результатами проведених досліджень рішенням восьмої сесії Житомирської обласної ради п’ятого скликання від 5.09.2007 року №191 створений ландшафтний заказник місцевого значення « Древлянський» площею 40055,6га, внаслідок чого відсоток заповідності зріс з 2,6 % до 4,0 % Важливе значення для збереження біорізноманіття та формування екомережі належить відновлювальним землям. Зміна площ відновлювальних земель наведено у таблиці 5.1.1.2. Площа відновлювальних земель за роками, тис. га Таблиця 5.1.1.2. Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в т. ч. прибережні захисні смуги

1990 14,2 -

1995 28,7 81

2000 28,8 50,916 50,916

2007 28,8 50,916 50,916

Деградовані землі 91,156 40,9 Ренатуралізовані землі* 0,096 0,122 Землі під консервацію** 137,0 137,0 150,3 * рекультивовані землі **землі виведенні із господарського використання в зв’язку з радіоактивним забрудненням (137,0 тис га) протягом 2003-04 рр.(13,3 тис га).

В період 2000-2007 р.р. спостерігається зменшення площі деградованих земель з 91,156 тис га до 40,9 тис га, що вперш за все пояснюється активним залісненням, як природним так і посадкою лісових культур. 5.2.Охорона, використання та відтворення рослинного світу. Важливим ресурсом Житомирської області є рослинний світ, який налічує понад 2055 видів рослин, із них 368 видам загрожує небезпека. Гарантом для забезпечення, охорони, збереження та відтворення генофонду рослинного світу, різноманіття природних екосистем є природо заповідний фонд області, який станом на 1.01.08 займає площу 119,4 тис га. і налічує 182 об’єкти. На території області знаходиться один з найбільших в Україні ( за площею) державних природних заповідників - Поліський, який займає більше 20 тис. га, у тому числі площа охоронної зони - 9,9 тис. га. Важливу роль в охороні та відтворенні відіграє те, що 89% території заповідника утворюють лісові масиви, решта – відкриті болота, де зустрічаються унікальні оліготрофні болотні угруповання. Тут нараховується 604 види судинних рослин, 139 – мохів, десятки видів лишайників та водоростей. Надзвичайна роль Поліського природного заповідника полягає у збереженні фіто генофонду 16 рідкісних видів рослин занесених до Червоної книги України. Слід зазначити, що лише в заповіднику збереглися яліцеволишайникові ліси, де ялівці сягають висоти 3-5 метрів. Загалом по області більше 130 видів рослин знаходяться під охороною різних конвенцій, з них 45 занесені до Червоної книги України. 5.2.1 Лісові ресурси. Житомирська область займає одне з провідних місць в Україні по запасах лісових ресурсів. Загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 1056 тис.га. Відношення покритої лісом площі до загальної площі Житомирщини (лісистість) становить - 33,4%. Підвищення лісистості України є одним із важливих завдань при виконанні державної програми «Ліси України», що є орієнтиром для досягнення оптимальної лісистості області – 37%. Загальна зміна запасу для Житомирської області становить -2,7 млн. м3., при запасі лісостанів 155,3 млн. м3. Щорічний приріст становить -3,5м³/га. Запас деревини у розрахунку на один гектар земель лісогосподарського призначення -214 м³ Загальний запас деревини у розрахунку на одну особу - 143 м³ 82

Ліси Житомирщини найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: четверта частина лісів забруднена радіонуклідами. 340,8 тис. га лісів мають щільність радіоактивного забруднення від 1 до 5 Кі/кв. км, 50,3 тис. га - від 5 до 10 Кі/кв. км, 38,3 тис.га – від 10 до 30 Кі/кв. км, 5,2 тис. га - від 30 до 40 Кі/кв. км, 5,3 тис. га – більше 40 Кі/кв. км. Сьогодні технічна експлуатація цих лісів обмежена і вони в основному виконують водозахисні, ґрунтозахисні та санітарно гігієнічні функції. Основна функція лісів зони радіоактивного забруднення – обмеження міграції та фіксація радіонуклідів у малому біологічному кругообігу і зменшення впливу радіоактивного забруднення на навколишнє природне середовище. Радикальне вирішення вказаних завдань потребує застосування новітніх спеціалізованих лісівничих, екологічних заходів щодо формування стійких життєздатних лісових насаджень із високими санітарно-захисними функціями, спрямованих на стабілізацію екологічної ситуації, запобігання виносу радіонуклідів за межі зони забруднення, повернення забруднених лісів у господарський обіг, підвищення ефективності використання лісових ресурсів.

Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Таблиця 5.2.1.1. Рік

ЗатвердФактично Зрубано по господарствах жена розра- зрубано разом, хвойні твердолистяні хункова га/тис.м3 розрахунфактично розрахункова фактично лісосіка, кова зрубано, га/тис. лісосіка, тис. м3 зрубано, га/тис. тис. м3 лісосіка, м3 м3 3 тис. м 1 2 3 4 5 6 7 Рубки головного користування 2005 1120,52 4384/1146,2 608,45 2865/621,8 125,76 810,5/127,66 2006 1195,92 4498/1176,52 645,35 2857/629,05 128,76 805,5/128,56 2007

1299,12

5043,5/1314,02

680,45

2578,4/693,85

141,16

541,1/143,76

м’яколистяні розрахун- кова фактично зрубано, лісосіка, тис. м3 га/тис. м3

392,31 421,81

701/396,71 801,5/418,91

477,51

1924/476,41

5.2.1.1. Загальна характеристика лісового фонду Житомирської області. Загальна площа земель лісогосподарського призначення Житомирської області станом на 1.01.2008 р. становить 1096,0 тис. га, у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств 750,2 тис. га; площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств 335,0 тис. га; площа земель лісогосподарського призначення Шепетівського військового лісгоспу -14,1 тис . га Лісові масиви на території області розміщуються нерівномірно і знаходяться головним чином у північних районах. Тому лісистість у різних держлісгоспах області значно коливається від 57% (Овруцький, Олевський держлісгоспи) до 6-13% (Попільнянський, Бердичівський держлісгоспи). Середня лісистість області 33,4 %. Серед лісів переважають хвойні породи дерев (сосна) – 60%, твердолистяні (дуб,) і м'яколистяні (береза, вільха, осика) – 20%. Обсяг рубок із 1га вкритої лісом площі складає біля 2,20,м3 деревини в рік. 5.2.1.1.1. Динаміка площі лісових ділянок лісового фонду та запасу деревостанів Площі ділянок лісового фонду Житомирщини складає 1.1 млн. га, на яких ведуть лісове господарство підприємства: - Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства – 750,2 тис. га ; - Житомирське обласне комунальне агро лісогосподарське підприємство «Житомироблагроліс»- 335,0 тис. га ; - Лугинський державний лісгосп АПК Міністерства аграрної політики України - 4,1 тис га; - Шепетівський військовий лісгосп -14,1 тис . га. Запас деревини становить понад 150 млн. м³, , в тому числі стиглих і перестійних 30,6 млн. м3 , із загального запасу хвойних 99,7 млн. м3, твердолистяних - 286,2 млн. м3, м'ягколистяних -23, 6 млн. м3 , Загальний середній приріст – 2,6 млн. м3 щорічно. Характерним є дуже нерівномірна вікова структура, що на даний час не відповідає оптимальним вимогам використання лісових ресурсів. Відповідно станом на 01.01.08.рік, на молодняки припадає 22,3 %, середньовікові насадження - 44,0%, пристигаючі – 19,5%, стиглі і перестійні деревостани – 14,2% вкритих лісом земель. Вікова структура насаджень виправляється дуже повільно та поступово, що пов’язано з тривалим ростом деревостанів Житомирщини. За останні три роки слід відмітити збільшення розрахункової лісосіки рубок головного користування, так у 2005 році вона становила 1120,52 тис.м³, 85

при цьому фактично рубалось 1146,2 тис.м³, а у 2007 році вона становила 1299,12 тис.м³, при цьому фактично було зрубано 1314,02 тис.м³. Об’єми розрахункової лісосіки в Житомирській області збільшились на 178,6 тис.м³, (13,7%). 5.2.1.1.2. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Протягом 2007 року польові лісовпорядні роботи не проводились. Відповідно з протоколом першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування лісів державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства планується провести у 2008 році спеціалістами чотирьох ВО «Укрдержліспроект», на площі 750,2 тис. лісовпорядкування 18 державних підприємствах у відповідності до Інструкції з впорядкування лісового фонду України. Розподіл лісового фонду за категоріями лісів Житомирського обласного комунального підприємства «Житомироблагроліс» зроблено на всій площі : 1 категорія -3,4 тис га,;2 категорія 6,6 тис га;3 категорія -79,1 тис га;4 категорія 221 тис га. 5.2.1.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення 5.2.1.2.1. Заготівля деревини в порядку рубок головного користування. На протязі 2007 року лісогосподарськими підприємствами Житомирської області рубки головного користування проводились в межах затвердженої розрахункової лісосіки. При загальні розрахунковій лісосіці 1299,12 тис. м3, фактично зрубано 1314,02 тис м3, в тому числі хвойному господарству 693,85 тис. м3, твердолистяному 143,76 тис. м3, м`яколистяному 476,91тис м3. в тому числі Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» заготівля ліквідної деревини по рубкам головного користування -1036 га/ 217046м³ ( з них :ліквідної деревини -202155 м³) 5.2.1.2.1.1. Суцільні рубки Основним видом рубок головного користування є суцільні рубки , які являються найменш раціональними з екологічної точки зору. Загальна площа лісосік головного користування в 2007 році на лісогосподарських підприємствах становила – 5043,5га.в тому числі: хвойні 2578,4 га, твердолистяні 541,1га, м’яколистяні 1924га. У 2007 році в ДП «Баранівське лісомисливське господарство» та ДП «Ємільчинське лісове господарство» застосовувались вузько лісосічні рубки, які дозволяють зберегти достатню кількість підросту, а також сприяють природному поновленню 5.2.1.2.1.2. Поступові рубки На території Житомирської області поступові рубки головного користування в 2007 році не застосовувалися. 86

5.2.1.2.2. Заготівля другорядних лісових матеріалів Для забезпечення потреб населення було заготовлено і реалізовано 72,6 тисячі новорічних ялинок. Для підгодівлі мисливських видів тварин державними лісогосподарськими підприємствами було заготовлено 32 тис підгодівельних віників. Заготовлено насіння 137826 кілограм цінних деревних та кущових порід. 5.2.1.2.3. Побічне лісове користування Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у Житомирській області з експлуатації вилучено близько 60% площі дикорослих ягідників та близько 50% площі промислової заготівлі дикорослої лікарської сировини. В області практично перестала діяти ціла галузь лісового господарства – побічне лісове користування в тому числі заготівля живиці, осмолу, промислова заготівля соків з берези та клену. Ліміти заготівлі дикорослої лікарської і технічної сировини у 2007 році затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15.06.07 року № 218. Головним санітарним лікарем Житомирської обл. СЕС щорічно перезатверджується постанова про заборону заготівлі дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини у 10-и найбільш радіоактивно забруднених районах Житомирської області: Народицькому, Овруцькому, Коростенському, Лугинському, Малинському, Ємільчинському та ін.. За прогнозами науковців, обмеження на використання дикорослих грибів, ягід та лікарської сировини буде необхідним протягом ще не менше 10 років. Важливим залишається питання заготівлі підгодівельних кормів для диких тварин так за 2007 рік було заготовлено 27,6 тон сіна. 5.2.1.2.4. Використання корисних властивостей лісів для культурно оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньовиховних цілей, потреб мисливського господарства проведення науково-дослідних робіт. Природні ландшафти Житомирського Полісся неповторні по своїй красі. Безмежні ліси, голубі озера, тихі спокійні річки, безкраї болота, слугують для жителів області у задоволенні культурно оздоровчих, рекреаційних, туристичних і освітньо-виховних цілей та потреб. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон та лісопарків. Зелена зона міста Житомира, наприклад, становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87р. № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів на площі 71,5га. Природні ландшафти Житомирського Полісся починаючи із ХХ ст. активно досліджуються вченими. 87

В період 2007 року науковцями проводилась робота по стаціонарному вивченню рідкісних видів росли та рослинних угруповань, лісових деревостанів, особливості екології мисливських видів тварин. Вивчаються динамічні процеси розвитку рослинності. Проводиться інвентаризація ссавців, птахів , плазунів та земноводних. Важливі наукові роботи видані вченими Поліського природного заповідника, співробітниками державного агроекологічного університету , та іншими . На базі державного агроекологічного університету восени проведена вперше за останні 15 років міжнародна науково-практична конференція з проблем лісового та мисливського господарств. 5.2.1.3. Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства. На протязі 2007 року на території області було проведено лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства на площі 40592,4 гектари, втому числі по господарствах: хвойні – 24245 га; твердолистяні – 8067 га; м’яколистяних – 8280,4 . внаслідок чого фактично було заготовлено 874,4 тис м³ деревини, в тому числі: від рубок догляду – 267,76 тис м³; лісовідновних рубок - 0,6 тис м³; суцільно санітарних рубок – 273,64 тис м³. По господарствах було заготовлено : хвойних – 524,98 тис м³; твердолистяних – 173,46 тис м³, м’яколистяних -1758,96 тис м³. 5.2.1.3.1. Суцільні санітарні рубки. Лісовідновні рубки. Реконструктивні рубки Станом на 1.07.08 на території області загальна площа суцільно санітарних рубок становила1303га; в тому числі: хвойні – 303,8га; твердолистяні – 868,3 га; м’яколистяні – 130,9 га. Внаслідок проведення суцільно санітарних рубок було зрубано 273,64 тис м³ деревини, в тому числі : хвойні - 63,76 тис м³, твердолистяні - 182,48 тис м³, м’яколистяних – 27,4 тис м³ 5.2.1.4. Відтворення лісів Підвищення лісистості України для громадян має важливе значення. Лісівники Житомирської області впроваджують ряд наукових методів та низку заходів для здійснення робіт по досягненню оптимальної лісистості – 37%. Так щорічне лісовідтворення і лісорозведення за останні роки перевищує площу суцільних зрубів на 1,05 – 1,2 рази. Перевищення площі лісовідтворення над площами зрубів здійснюється за рахунок заліснення прогалин, рекультивованих кар’єрів і земель, які прийняті до держлісфонду від інших землекористувачів. Станом на 1.01.08р відтворення лісів на землях лісового фонду проведено на площі – 6243га. 88

5.2.1.4.1. Лісовідновлення У 2007 році проведено лісовідновлення на площі 6243,0 га, в тому числі посадкою і посівом лісу створено 4,927 тис га, лісових культур , з них 1001га – на новоприйнятих землях. Природним шляхом заліснено 1,316 тис га зрубів. Протягом 2006-2007 років на деградованих землях, що передаються у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам, створено 2,0 тис. га лісових культур при плані 1,3 тис. га. Тобто лісівниками Житомирщини було перевиконано план у 1,53 рази. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень, га Таблиця 5.2.1.4.1 Заходи 1 Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду - в т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с.-г. земях Створення полезахисних лісових смуг

2005 2 5330,9

Рік 2006 3 4874,1

2007 4 6243,0

2334 4

2456,1 -

2486,2 -

В порівнянні з 2006 роком площа лісовідновлення була збільшена на 28,095%, а 2005 роком на 17,11%, в тому числі заліснення лісосік за минулі роки – 1,23% (2006р)та 6,52% (2005р). 5.2.1.4.1.1 Лісові культури За період 2007 року посадка і посів лісу становила 4,927 тис га, в тому числі на землях обласного управління лісового та мисливського господарства в Житомирській області – 3740га, (75,91%), Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» 1063 га (21,57%), решта було проведено на землях інших користувачів. 5.2.1.4.2. Природне поновлення Важливим залишається природне поновлення лісів Житомирщини так у 2007 році площа природного поновлення становила 2,204 тис га, в тому числі на території 18 державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства в Житомирській області – 1039 га, (47,14%), Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» - 1063га (48,23%), решта припадає на землі інших лісокористувачів.

*5.2.1.4.2. Лісорозведення Важливе значення для ведення лісового господарства відіграє лісорозведення, так у 2007 році було вирощено і посаджено понад 41918 тисяч штук цінного посадкового матеріалу. 5.2.1.4.2.1. Створення нових лісів Створення нових лісових насаджень за звітний період на території області охопило площу 6243,0га в тому числі по користувачах: - Держкомлісгосп – 3859,6га; - Мінагрополітики – 2328,3га; - Міноборони - 55,1га; Всього було здійснено: посадка лісу – 4831,4га; посів лісу – 56,6га; лісорозведення – 1001га; природне поновлена – 1502га. 5.2.1.4.2.2. Захисне лісорозведення Станом на 1.01.08 року площа захисних лісонасаджень Житомирської області становить 28,8 тис. га, а площа прибережних захисних смуг становить 50,916 тис га. За звітній період на території області не проводилось створення захисних лісонасаджень в тому числі полезахисних лісових смуг. 5.2.1.5. Динаміка загибелі лісових культур, насаджень та незімкнутих лісових культур За 2007 рік загинуло 63 га лісових насаджень, в тому числі: від пожеж 3 га; хвороб та шкідників – га,; несприятливих погодних умов – 6 га. 5.2.1.6. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників Лісогосподарськими підприємствами щорічно здійснюється протипожежний устрій лісів, наземне та авіаційне патрулювання, переоснащення наявної протипожежної техніки та устаткування, проводиться роз’яснювальна робота серед населення , а також проводяться виступи в засобах масової інформації. Протипожежна безпека в лісах області постійно контролюється. Основними заходами, що були впроваджені у 2007 році з метою захисту лісів від пожеж є проведення ряду організаційно–технічних заходів : - забезпечено через засоби масової інформації роз’яснювальну роботу з громадськістю, в тому числі 24 виступи на радіо та обласному телебаченні; - виготовлено і розповсюджено близько 1 тис шт. листівок, для профілактичної роботи з населенням; - проведено практичний семінар по питаннях пожежної безпеки для працівників лісової охорони; - проведення спільно з працівниками міліції 6460 рейдів по виявленню порушників правил пожежної безпеки по всіх районах області; - встановлено 700 панно, аншлагів на протипожежну тематику; - проведено догляд за мінералізованими смугами довжиною 18,4т. км; - створено протипожежних розривів довжиною 0,03 тис. кілометрів; 90

- створено мінералізованих смуг 8,912 тис. кілометрів; - проведено догляд за протипожежними розривами та мінералізованими смугами протяжністю 20,76, тис кілометрів Основними заходами щодо охорони лісів від хвороб та шкідників у 2007 році на території області були: - проведення робіт з підготовкою наукових розробок та рекомендацій по покращенню санітарного стану дубових насаджень; - боротьба з шкідниками лісу біологічним методом боротьби на площі 5,7 тис га; - придбані та використані побічні хімічні препарати та гербіциди для боротьби з шкідниками та хворобами як в насадженнях та розсадниках. на площі понад 9 тис. га 5.2.1.6.1. Динаміка лісових пожеж, хвороб та шкідників Щорічно на території Житомирської області виникає близько 70 випадків лісових пожеж загальною площею в межах 115га. Середня площа однієї пожежі не перевищує 0,5га. Головними причинами виникнення пожеж в лісах є необережне поводження з вогнем населення, неконтрольоване випалювання сухої трав’янистої рослинності, довготривалі високотемпературні бездощові періоди. Зміни кліматичних умов, збільшення антропогенного навантаження на ліси в останні десятиріччя зумовлюють розвиток шкідників і хвороб лісу на площі понад 50 тисяч гектарів, що часто спричиняє значне пошкодження або навіть загибель лісових насаджень. Значною проблемою є інтенсивне всихання дубових насаджень, найбільшими за площами є ДП « Народницьке СЛГ» (2355га), ДП «Баранівське ЛМГ» ( 1178га), ДП» « ДП Бердичівське ЛГ» (1898га ) та інших лісогосподарських підприємств. Головною причиню всихання дуба є негативний ( пагубний) вплив різних хвороб та шкідників. В період 2007 року актуальним залишається питання осередків кореневої губки сосни на -13,7 тис га, найбільше в ДП « Барановському ЛМГ» -1368га; ДП « Коростенське ЛМГ» -1188га; ДП « Малинське ЛГ» - 1162га; ДП « Радомишльське ЛМГ» - 3859га; та інші лісогосподарські підприємства. 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. На території області зростає понад 1500 видів флори, частина з якої може використовуватись для забезпечення населення, як лікарська сировина, або інші цінні не деревна продукція. Станом на 1.01.08 на території області розташоване лише одне закрите акціонерне товариство - ЗАТ «Ліктрави», найбільший виробник лікарських засобів з лікарської рослинної сировини на Україні. Більш як 1000 аптек та оптових фірм нашої країни ведуть реалізацію продукції акціонерного товариства. У її асортименті біля 60-ти найменувань лікарських трав та зборів.

Проте через забруднення території радіонуклідами заготівля лікарської сировини значно скоротилась. Крім того, по 28 видах рослин, що використовуються, як лікарська сировина, заборонена заготівля, як рідкісних. У даний час ЗАТ «Ліктрави» не здійснює заготівлю лікарської сировини, а здійснює її закупівлю в екологічно чистих регіонах України, велика кількість завозиться з інших держав: Китаю, Індії, Єгипту, Молдови, Польщі та інших. Динаміка заготівлі лікарської сировини наведена в таблиці 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т. Таблиця 5.2.2.1. 2005 ОБСЯГИ ЗАГОТІВЛІ Вид рослини 1 Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки

2006

2007

Встановл Факти Фактичн ені чно Встановл о ліміти заготов ені ліміти заготовле (т.) лено (т.) но (т.) (т.) 3 4 5 6 0,45 0,397 0,228 8,12 0,99

Вста Фактичн новле о ні заготовле ліміт но (т.) и (т.) 7 8 0,287 4,52 0,85

0,345

0,410

0,4 1,2 2,1 3,0 1,7 0,11 1,2 0,35 -

0,014 0,092 13,4 0,815 0,466 2,0 0,426 0,156 4,8 1,39 -

0,11 2,57 0,76 6,77 3,41 4,69 0,08 0,31 0,3 8,31 1,2 -

0,10 2,57 0,21 0,84 6,56 3,23 5,01 0,07 0,29 0,26 8,22 1,3 -

0,45

0,36

1,25

1,29

0,65 0,61 -

3,08 0,834

3,48 0,27 -

3,81 0,26 -

Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього

1,35 1,7 0,15 2,6 1,1 0,1 19,22

0,566 0,620 4,3 0,005 0,049 33,998

2,54 0,197 0,136 10,54 8,95 1,53 7,48 1,1 0,345 0,57 17,83 94,233

1,87 0,201 0,101 11,21 7,53 1,49 7,32 1,08 0,351 0,49 16,52 88,25

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України Нині до списку рідкісних та зникаючих видів у Житомирській області занесено 147 видів судинних рослин – близько 10% флори області. З них 13 видів охороняються за Бернською конвенцією, 5 видів занесені до Європейського червоного списку, 73 види занесені до «Червоної книги України» (1996), 64 види є регіонально рідкісними і також потребують охорони. За категоріями рідкісності наведені види розподіляються таким чином: певно зниклі – 17 (11,48%), дуже рідкісні – 51 (35,14%), рідкісні – 30 (20,27%), порівняно рідкісні – 46 (31,08%), невизначені – 3 види (2,03%). У природоохоронних об’єктах Житомирської області цілком або частково забезпечена охорона близько 70% названих видів. Важливе значення для охорони та відтворення видів рослин , занесених до «Червоної книги України» відіграють заповідні території. У Поліському природному заповіднику охороняються популяції видів рослин занесених до «Червоної книги України « ( 1996): лікоподієла заплавна, плаун колючий, дифазіаструм сплющений, водяний горіх плавучий, любка дволиста, журавлина дрібноплодна, верба чорнична, росинка проміжна, хамедафна чашкова, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник м'ясочервоний, пальчатокорінник Траунштейнера, пальчатокорінник плямистий, гудайєра повзуча, шолудивник королівський та інші Популяції ряду червонокнижних видів охороняється у заказнику загальнодержавного значення «Забарський»: пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник м'ясо-червоний. В заказнику загальнодержавного значення «Городницький»: осока тіньова, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорінник травневий, пальчатокорінник м'ясо-червоний, пальчатокорінник Траунштейнера, лілія лісова та інші червонокнижні види. 93

Отже кількість видів флори, що зростають на території області, яким загрожує небезпека – 250, в тому числі 73 види «Червоної книги України» (1996), 5 видів, які охороняються за Бернською конвенцією та червоному списку видів, 175 видів – регіонально рідкісні. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.2.3.1 Назва виду

Кількість видів

Хребетні: ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

301 67 180 7 11 30 6 69 370

Судинні рослини: голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби Разом:

1550 4 1526 13 7 139 240 126(?) 2055

Види, яким загрожує небезпека 1990 2000 2007 Тваринний світ 54 54 15 15 36 36 1 1 1 1 1 1 27 27 81 81 Рослинний світ 71 250 64 238 2 6 5 6 4 32 83 1 3 76 368

Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Таблиця 5.2.3.2 азва 1985 1991 1993 1996 1997 1999 2000 2001 Флора 18 18 72 72 72 72 72 72 Фауна 15 15 24 24 24 24 24 24

2002 72 24

2003 72 24

2007 72 24

Кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій. Таблиця 5.2.3.3. Перелік видів

Кількість

Ссавці: Видра річкова Кіт лісовий Рись звичайна Нічниця війчаста Вечірниця мала Тхір степовий Норка європейська

1 1 1 1 1 1 1

Заєць-біляк Білка звичайна Разом Птахи: Скопа Шуліка рудий Змієїд Підорлик великий Підорлик малий Лунь польовий Беркут Журавель сірий Дрофа Сич волохатий Сичик-горобець Пугач Сова довгохвоста Сипуха Гуска сіра Крижень Чернь чубата Бекас Гаршнеп Разом Плазуни: Мідянка

1 1 9 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 19 1 1

Черепаха болотна Разом

Земноводні: Ропуха очеретяна Тритон гребінчастий Жаба гостроморда Разом Усього

1 1 1 3 33

5.2.4. Адвентивні види рослин. Стан та динаміка популяцій, вплив на місцеве біорізноманіття Адвентивні види станом на 1.01.08 у Житомирській області нині складають близько 27% флори судинних рослин. Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних та заплавних. До таких видів в області слід віднести: борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну та інші. Боротьба з цими видами не проводиться ( вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються утворюючи нові ценози та активно розростаються збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи ( пригнічуючи з подальшим знищенням ) на стан аборигенних видів та ценозів. 5.2.5. Динаміка стану зелених насаджень населених центрів Важливе значення для якісного складу повітря відіграють зелені насадження населених пунктів, які очищають повітря від вмісту шкідливих домішок. 95

Озеленення населених пунктів Житомирської області за 2007р. охопило площу 34,8га, що на 6,7% більше у порівнянні з минулим (2006) роком. Внаслідок впровадження ряду заходів у населених пунктах області було проведено догляд за культурами на площі 402,3га, що на 96,8га більше у порівнянні з минулим 2006 роком. Динаміку озеленення населених пунктів наведено у таблиці 5.2.5. з якої видно, що останніх три роки в області не проводилась ландшафтна реконструкція насаджень. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.5. Заходи 1 нових

Створено зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за культурами

2005 2 48,5

рік 2006 3 32,6

2007 4 34,8

410

305,5

402,3

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Ведення мисливського господарства: аналіз стану, динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Загальна площа закріплених мисливських угідь Житомирської області станом на 1.01.2008 р. становить 2287,6 тис. га. Основними користувачами є: - обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок - 1487,5 тис. га; - 18 державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства 639,8 тис. га; - товариство військових мисливців та рибалок - 17 тис. га ; - інші користувачі (переважно приватні підприємства) 143,3 тис. га. Структуру облорганізації УТМР складають 22 районні та 312 первинних організацій, які об’єднали в собі 7530 членів, із яких 7421 мисливець і 109 рибалок. Всього державним управлінням лісового та мисливського господарства в Житомирській області зареєстровано 19737 мисливців або 1,3% від населення. На території області з метою охорони, використання та відтворення тваринного світу, користувачами мисливських угідь проведено мисливське впорядкування, що дозволяє визначити пропускну спроможність мисливських господарств. Для забезпечення стабільного росту та якісного відтворення чисельності мисливських тварин користувачами мисливських угідь виконується комплекс 96

біотехнічних заходів, а перш за все – це своєчасна комплексна підгодівля тварин у зимовий період, ведення активної боротьби з хижаками та випадками браконьєрства. Для покращення покладених завдань з охорони та відтворення мисливських тварин останні 3 роки перед відкриттям полювання державним управлінням лісового та мисливського господарства в Житомирській області проводиться практичне навчання-семінар з перевіркою знань штатних єгерів державних підприємств. З метою навчань долучаються провідні спеціалісти в галузі мисливствознавства та біотехнії з різних регіонів нашої держави. У середньому по області для охорони тваринного світу станом на 1.01.08р. один штатний єгер обслуговує 8,7 тис. га мисливських угідь. На виконання вимог законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», та вимог мисливського впорядкування облік чисельності мисливських тварин проводиться двічі на рік з залученням спеціалістів державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області: перед сезоном полювання для уточнення пропускної спроможності мисливських угідь, а також після закінчення сезону полювання для отримання даних для державного статистичного спостереження за формою №2 тп (мисливство). Головними завданнями користувачів мисливських угідь є: охорона, та відтворення диких тварин, їх розселення, підгодівля, боротьба з хижаками та попередження випадків браконьєрства. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» з метою охорони мисливських угідь користувачі угідь створюють єгерську службу з розрахунку не менш як один єгер на 7 тис. га лісових і 10 тис. га польових чи водно-болотних угідь. Дані чисельності основних видів мисливських тварин наведені в таблиці 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів Таблиця 5.3.1.1. Вид мисливських тварин 1 Лось Олень благородний Олень плямистий Кабан Козуля

Рік 2006 3 1456 776 224 5434 11952

2005 2 1589 726 214 5456 12538

2007 4 1461 784 283 5484 12336

Аналіз динаміки чисельності основних видів мисливських тварин за останні три роки свідчить про те, що чисельність парнокопитних стабілізувалась, а кількість таких видів як: олень благородний, олень плямистий, козуля та кабан зростає з кожним роком. Чисельність лося у 2007 році становила 1461 особина, що говорить про збільшення популяції на 5 особин. 97

Головною причиною такого незначно приросту цінного мисливського звіра є його міграція, яка повторюється через кожні 8-10 років. Стабільний приріст чисельності особин дикого кабана являється наслідком того, що більшість мисливських господарств області в останні роки розпочали спеціалізацію з ведення мисливського господарства на кабана, як найбільш попитового серед копитних мисливського виду, а також високою його відтворювальною здатністю виду. Приріст популяції може становити понад 30% на рік. За сезон полювання 2007/08р. на здобування дикого кабана було видано 328 ліцензій по яки було здобуто 261 особину. Разом із тим чисельність зайця-русака в 2007 році знизилася більш ніж на 4,0 тис. голів у порівнянні з 2006 роком, що пов’язано зі зменшенням посівних площ озимини, надмірної чисельності лисиці червоної, але його кількість залишається в межах норми. Стримує ріст чисельності дрібної дичини надмірна кількість лисиці, вовка в мисливських угіддях. З метою вжиття дієвих заходів щодо регулювання чисельності хижих тварин, зокрема червоної лисиці, на території області був продовжений строк полювання на хутрових звірів у мисливський сезон 2007/2008 років до 28 січня 2008 року, внаслідок чого було добуто 3721 гол. лисиці. Дані про добування основних видів мисливських тварин наведені в таблиці 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів Таблиця 5.3.1.2. Рік

Затверджений ліміт добування 3 21

Видано ліцензій

Добуто

4 12

5 5

Види мисливських тварин 2 Олень благородний Олень плямистий Козуля

273

206

176

Кабан

369

328

261

1 1 2

Не Причина використано невикористання ліцензій 6 7 7 Тривала відсутність снігового покриву, недостатня 30 стрілецька підготовка 67 мисливців

Відповідно за даними таблиці 5.3 головними причинами невикористання ліцензій були тривала відсутність снігового покриву, що ускладнює процес проведення точного встановлення місць перебування тварин, а також недостатня стрілецька підготовка мисливців, що перш за все пов’язана з відсутністю постійної практики мисливців. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України З метою охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 98

спеціалістами державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області разом з науковцями та працівниками обласного державного управління лісового та мисливського господарства в Житомирській області розроблено та впроваджено ряд заходів, перш за все - здійснюється моніторинг за усіма наявними популяціями видів з метою прогнозування можливих змін; - на територіях Поліського природного заповідника та інших об’єктах природно заповідного фонду області впроваджено постійну охорону та нагляд; - здійснюється кільцювання та мічення виводків, та ін. У таблиці 5.3.3.1 наведено динаміку чисельності диких видів тварин, занесених до Червоної книги України (1996), за останні три роки Динаміка чисельності диких видів тварин, занесених до Червоної книги України Таблиця 5.3.3.1 № п/п 1 2 3 4 5 6

Вид тварин Норка європейська Борсук Видра річкова Рись Горностай Глухар

2005

2006

2007

417 743 684 13 347 1149

522 711 710 20 324 911

809 846 917 21 262 740

За останні три роки спостерігається чітка тенденція до збільшення чисельності норки європейської, борсука, видри річкової. Чисельність такого виду як рись становить 21 особина, відбулось незначне збільшення на 5%, Спостерігається зниження чисельності цінного мисливського виду як глухар. Причина зниження чисельності глухаря пов’язана насамперед із вирубувань місць токовищ, скороченням площ ягідників та надмірною чисельністю лисиці, яка може знищувати молодняк у період дозрівання. 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьба з ними. На території Житомирської області у період 2007 року за повідомленням управління ветеринарної медицини ситуація щодо захворювання диких тварин була досить складною, але стабільною. Найбільш небезпечним було виявлення захворювання на сказ, що на території області має тенденцію до ускладнення . За період 2007 року виявлено 174 випадки даного захворювання, в тому числі 112 випадків зафіксовано - у лисиці червоної. Головними причинами захворювання на сказ мисливських видів тварин було перевищення оптимальної чисельності лисиці червоної, яка являється головним розповсюджувачем даного захворювання. Враховуючи вище наведене державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області було 99

погоджено продовження строків полювання на хутрових звірів до 25 січня 2008р Внаслідок впровадження заходів Житомирською обласною організацією УТМР в Житомирській області на площі 1487,9 тис. га було добуто 2773 особини лисиці червоної та 25 особин вовка. 5.3.5. Інвазивні чужорідні види, стан та динаміка популяцій , вплив на місцеве біорізноманіття Станом на 1.01.08р.в Житомирській області нараховується близько 70 інвазійних видів, поширення яких у регіоні має характер експансії. Збільшуючи як чисельність локалітетів, так і окремих популяцій в Україні в тому числі на Житомирщині характер фіто інвазії та експансії мають такі види, як: амброзія полинолиста, соняшник бульбастий (топінамбур), розрив-трава залозиста, чорногір та інші. Згадані види зростають нині у природних ценозах, активно конкуруючи з аборигенними видами та витісняючи їх, докорінно змінюють ценотичну будову природних рослинних угрупувань, вимагають термінових заходів з активної боротьби з ними. 5.4. Безпека генетично модифікованих організмів Розповсюдження генетично модифікованих організмів для біологічної безпеки на території Житомирської області контролюює відповідними службами, разом з тим, дане питання являється важливим і проблематичним. В Україні та світі генетично модифіковані організми застосовуються з метою покращення корисних характеристик вихідного організму донора для зниження собівартості продукції, підвищення стійкості рослин до шкідників і захворювань. Проблемним залишається те, що технологія створення генетично модифікованих організмів недосконала, а це може призвести до виникнення біологічних та екологічних ризиків для життя людини і навколишнього середовища. 5.5. Природні території, що підлягають особливій охороні Станом на 1.01.08 р. площа заповідності області становить 4,0%. Серед об’єктів що підлягають особливій охороні на території області на землях, що входять до складу Поліського природного заповідника розташовані природні території під назвою «Поліські болота» ( Міроші, Жолобниця), що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водно болотних птахів. Загальна площа яких становить 2145га. Дані угіддя є типовим водно – болотним комплексом для одного з найбільш заболочених регіонів Європи – Полісся і включає ділянку верхових і перехідних боліт «Міроші» та ділянку перехідних – низинних в заплавах малих річок Болотниці та її притоки Жалобниці.. Наукові співробітники заповідника включають до плану своєї роботи організацію робіт щодо контролю за станом збереження водно-болотного угідь. 100

Серед основних науково-практичних досліджень є моніторинг за станом зі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в рамках виконання щорічної Програми літопису природи, а також довгостроковий моніторинг за популяціями рідкісних видів рослин і тварин та розвиток боліт. Інформація про площу водно – болотного угіддя міжнародного значення області за роками наведена в таблиці 5.5. 5.5.1. Розвиток природно-заповідного фонду Станом на 1 січня 2008 року в області налічується 182 об'єкти природнозаповідного фонду загальною площею 119,5 тис. га, з них 19 об'єктів загальнодержавного та 163 місцевого значення. Процент заповідності становить 4%. З метою формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природнозаповідного фонду державним управлінням охорони навколишнього природного середовища спільно з Поліським філіалом Українського науководослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації вивчено території в Народицькому районі з метою їх подальшого заповідання. За результатами проведених досліджень рішенням 8 сесії Житомирської обласної ради п’ятого скликання від 5.04.07 р. № 191 створено ландшафтний заказник місцевого значення «Древлянський» площею 40055,6га, внаслідок чого відсоток заповідності зріс із 2,6 до 4%. Регулювання, використання та охорона територій природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється відповідно до «Порядку встановлення лімітів і видачі дозволів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення», затвердженого рішенням третьої сесії Житомирської обласної ради XXIV скликання від 19.09.2002 р. № 69. Використання природних ресурсів у межах територій і об’єктів природнозаповідного фонду області наведено в таблиці 5.5.1.2. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.01.07 р. № 51061/67/1-04 щодо вжиття необхідних заходів до безумовного виконання пункту 5 Указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 10.09.07. № 317 «Про встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості)». Відповідні розпорядження прийняті також головами райдержадміністрацій. За наслідками проведених робіт винесено в натуру 19 об’єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, що становить 100% від загальної кількості, та 159 об’єктів місцевого значення (91,6 % від загальної кількості). В подальшому планується ряд робіт з розробкою наукових обґрунтувань з метою заповідання, що дозволить утворити 10 об’єктів природно –заповідного фонду України місцевого значення, на площі понад 3 тисячі гектарів. 101

Кількість природоохоронних об’єктів за роками Таблиця 5.5.1.1 Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендрологічні парки. Садовопаркового мистецтва і т.д. ОПЗФ місцевого значення

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій сурової заповідності

1990

1995

2000

2007

1990

1995

2000

2007

1990

1995

2000

2007

20,1

19,53

6,75

0,051

0,157

116

163

13,21

92,44

102

Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду Житомирської області у 2007 році Таблиця 5.5.1.2. № з/п

Назва Об'єкта природозаповід-ного фонду

Загальна Площа об'єкта ПЗФ, га

Використання орних земель

Збирання ягід, плодів, насіння, грибів

Збирання лікарської сировини

Сінокосіння

Випасання худоби

Використання території в рекреаційних, культурно-освітніх цілях

ліміт

факт.

ліміт

факт

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

факт.

ліміт

Факт.

га

кг

гол.

чол.

1,0

Об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення 1

Поліський природний заповідник Разом 20104,0

20104,0 20104,0

0,01 ___

0,01 5

0,01 ___

0,01 5

1,0

Об’єкти місцевого значення -

103

Продовження таблиці 5.5.1.2. Використано природних ресурсів у науководослідних цілях

Рибальство

Вилучення об’єктів тваринного світу

Вилучення об’єктів рослинного світу

ліміт

фактично

ліміт

фактично

екз

екз.

Полювання

фактично екз.

Загальна квота

фактично

Інші види використання природних ресурсів та території, наприклад: заготівля очерету( га0 або камки ( т)

Здійснення природоохоронних та господарських заходів

Суцільні вибіркові санітарні рубки, ліквідація захаращеності

Рубки догляду за лісом та інші рубки

ліміт

фактично

погоджено

виконано

погоджено

виконано

Га, т

га/м³

18,8

28,4

213

275

32,4

0,5

885

0,6

10,5

104

Продовження таблиці 5.5.1.2. 16

105

55,5

282

373

1481

1,5

107

6,8

318

2,4

55,7

3,9

1061

6,3

1307

6,2

1438

Продовження табл.5.5.1.2. 16

106

312

198

51,3

4980

10,8

166

25,5

545

6,3

1551

3,1

777

5,4

295

150

Продовження табл. 5.5.1.2. 16

107

2,3

8,4

2289

45,1

2028

13,3

3659

44,4

909

Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками Таблиця 5.5.1.3. Назва ВБУ Поліські болота

1990( УРСР) --

1995 --

2007 2,145 тис. га

5.5.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон За наявності рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць в державі. В області 1051,4 тис. га лісів, лісистість території становить 35%, на одного мешканця припадає 0,7га лісу. Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10км загальною протяжністю 5366км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон. Зелена зона міста Житомира, наприклад, становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87р. № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів на площі 71,5га. Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів та недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт по догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення стану насаджень. На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. В тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 364,0га. Три дендропарки займають площу 14,9га. 5.5.3. Історико-культурна спадщина Станом на 1.01.08 р. на території Житомирської області на державному обліку перебуває 3213 пам’яток, у тому числі археології – 808, історії – 2321, монументального мистецтва – 84. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 17 пам’яток, у тому числі пам’яток археології – 12; історії – 4 та монументального мистецтва – 1. В області також знаходиться 316 пам’яток архітектури, у тому числі місцевого значення – 255 та національного значення – 61. В числі об’єктів національної спадщини: Музей-садиба Е.Ганської в с. Верхівня Ружинського району; Будинок Лесі Українки в м. Новоград-Волинському; Братська могила учасників повстання Коліївщини 1767р. в с.Кодня Житомирського району. 108

На території області знаходиться 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (5 загальнодержавного та 18 місцевого значення), загальною площею 364,0га. Більшість з них створено у минулих століттях навколо панських великих маєтків зусиллями української, польської, російської аристократії. Закладались вони з використанням мальовничих ландшафтів та природних лісових масивів і займали значні площі. Великі маєтки чи чудові парки, які відвідували видатні люди того часу, ставали осередками культурного життя суспільства. На жаль сучасні межі парків не завжди співпадають з колишніми межами садиб. Характерним залишилось те, що старовинні парки, які в минулому належали окремим родинам, використовуються для масового відпочинку населення, як території навчальних та господарських установ. Зміна функцій створених парків призвела до перепланування окремих ділянок, будівництва споруд та об’єктів, не передбачених первісними проектами. Експлуатація парків в умовах недостатнього догляду за насадженнями та інтенсивних рекреаційних навантажень, істотно змінила загальну структуру цих природно-антропогенних комплексів. Особливо страждає від цього флора, яка є винятково цінним компонентом парків. Сучасний стан насаджень парків-пам’яток садово-паркового мистецтва характеризується наступними тенденціями: - збіднення таксономічного складу (із насаджень випадають за віком, а також через відсутність необхідного догляду та пошкодження людьми, у першу чергу, хвойні дерева та кущі, декоративні форми листяних порід); - зміна ландшафтів (за рахунок самосіву заростають галявини та просіки): парковий тип ландшафту, в якому співвідношення між площею деревних насаджень та газонами становить 1:1, як правило замінений на лісовий як правило другосортних; - заміна основних паркотворних видів їх менш цінними супутниками (граб звичайний, ясен звичайний або вузьколистий, клен гостролистий та іншими видами). Головною проблемою для більшості парків є необхідна реконструкція насаджень, спрямована на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінантної ролі тим видам, які формували основу парку під час закладу, або у період найбільшого розквіту. Для кожного об’єкту має бути розроблено науково обґрунтований проект утримання та реконструкції (реставрації чи відновлення). Середня вартість розробки кожного такого проекту становить 150 тис. грн., вартість втілення проектів може бути визначена індивідуально для кожного об’єкту під час проектування. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.12.2001р. № 950 при управлінні культури облдержадміністрації створена обласна інспекція з охорони культурної спадщини. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.12.2002р. № 736 затверджена обласна програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010р.р. 109

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання ст. 32 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001р. № 848 10 населених пунктів Житомирської області, у тому числі Житомир, Бердичів, Коростень, Коростишів, Любар, Миропіль, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ і Радомишль віднесено до списку історичних населених пунктів України. 5.5.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля Останні роки туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Головним напрям розвитку туристичної галузі у 2007 році було розвиток в’їзного та внутрішнього туризму, що є важливим чинником підвищення рівня доходів, шляхом утворення додаткових робочих місць, що призвело до додаткового поповнення бюджету області та підвищення її авторитету в Україні. Як відомо розвиток туристичної галузі позитивно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівлю, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історикокультурний потенціал області. З метою активізації роботи по розвитку в’їзного туризму і збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі видано розпорядження голови облдержадміністрації № 39 від 05.07.02р. “Про затвердження Програми розвитку туризму в Житомирській області на 2002-2010 роки”, якою передбачено: 1. Сприяти розвитку умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі; 2. Продовжити роботу, спрямовану на організацію та забезпечення діяльності туристичних підприємств різних форм власності; 3. Підготувати перелік підприємств, установ та організацій, основним або другорядним видом економічної діяльності яких є надання туристичних послуг з метою організації проведення інвентаризації об’єктів туристичної інфраструктури; 4. Вивчити питання щодо можливості приватизації об’єктів туристичної інфраструктури області з урахуванням можливості приватизації через аукціон, включити їх до переліку на приватизацію; 5. Здійснити заходи щодо підготовки до приватизації та продажу об’єктів туристичної інфраструктури, включених в перелік на приватизацію; 6. Розробити регіональну програму будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу області з 110

урахуванням пріоритетного залучення до її виконання суб’єктів підприємництва; 7. Створити в містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, НовоградВолинському міські центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, відкрити при районних Будинках дитячої творчості відділи туризму і краєзнавства, розширити мережу туристично-краєзнавчих гуртків, сприяти створенню умов для їх функціонування; 8. Сприяти розвитку міжшкільних, міжрайонних, міжобласних та міжнародних зв’язків з туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді; 9. Опрацювати питання створення системи періодичного випуску нових спортивно-туристичних мап території Житомирської області; 10. Забезпечити організацію проведення в області міських, районних, обласних та всеукраїнських змагань з видів спортивного туризму згідно з календарним планом проведення спортивно-масових заходів; 11. Підготувати перелік охоронних зон усіх видів об’єктів природнозаповідного фонду, подати пропозиції управлінню з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо використання природних ресурсів області з метою розвитку курортів, рекреаційного комплексу та в’їзного туризму, у т.ч. мисливського і рибальського; 12. Підготувати аналітичні матеріали з питань сучасного стану розвитку мисливства та рибальства на території області, подати пропозиції управління з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо підвищення ефективності їх використання з метою надання послуг в’їздного туризму; 13. Здійснювати заходи з відновлення та реконструкції, забезпечення санітарного догляду за історико-культурними, туристично-рекреаційними об’єктами (пам’ятки історії та культури, архітектури, монументального та образотворчого мистецтва, заповідними ландшафтами); 14. Визначити перелік індивідуальних садиб селян в екологічно безпечних районах, які мають бажання та можливість надавати послуги сільського зеленого туризму, увійти з пропозиціями до Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні щодо включення їх у всеукраїнський каталог туристичних послуг;15. Утворити базу даних щодо кількості і розташування на території області та України суб’єктів туристичної інфраструктури (туристичних баз, таборів оздоровлення і відпочинку тощо), які знаходяться у власності підприємств, установ й організацій області ; 16. Забезпечити організацію участі представників області у всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих симпозіумах, семінарах, конференціях, салонах та виставках-ярмарках із залученням туристичних підприємств області; 17. Продовжити роботу по створенню високоякісної рекламної продукції та проведенню компаній регіонального туристичного продукту на обласному та всеукраїнському ринках. За період 2007 року обласною державною адміністрацією разом з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в 111

Житомирській області підготовлено та направлено в райони ряд документів з пропозиціями щодо розвитку сільського зеленого туризму. Як показує досвід налагодження роботи по прийому вітчизняних і зарубіжних туристів на селі дозволить залучити додаткові кошти до розвитку сільського господарства, збільшити кількість робочих місць для жителів сіл. Вивчається питання розроблення нових туристичних та екскурсійних маршрутів в області, з усіх міст і районів зібрано матеріали щодо наявності на їх територіях історичних, культурних та природних пам’яток. Спільним наказом управління з питань фізичної культури, спорту і туризму, охорони здоров’я, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, УМВС України в області затверджено програму забезпечення захисту та безпеки туристів на території Житомирщини. В області проведено комплексну перевірку об’єктів туристичної інфраструктури вздовж транспортної автомагістралі Рівне-Житомир-Київ, розроблено та вжито ряд заходів по покращенню стану вказаних об’єктів перед початком літнього оздоровчого сезону. Переважна більшість представники туристичних підприємств області беруть активну участь у всеукраїнських та міжнародних туристичних ярмарках, салонах, виставках з метою отримання нових пропозицій від українських та зарубіжних партнерів. Слід зауважити, що у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, з недостатнім рівнем розвитку туристичної інфраструктури переважна більшість туристичних підприємств працюють у напрямі виїзного туризму. За таких умов потребує вирішення питання відродження та розбудови власної туристичної інфраструктури Житомирщини, залучення коштів іноземних інвесторів та вітчизняних, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення наукових досліджень з питань туризму.

112

6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ. 6.1. Структура та стан земель. Земельний фонд Житомирської області станом на 01.01.2008 р. становить 2982,7 тис. га. Серед регіонів України Житомирська область за площею земель знаходиться на п'ятому місці (4,94% території країни). Структура земельного фонду регіону (Житомирська область). Таблиця 6.1. Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні насадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші лісовкриті площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2003 2982,7 1591,2 1079,2 23,2 134,8 144,1 209,9 1059,7 88,2 83,9

Площа земель та угідь за роками, тис. га. 2004 2005 2006 2982,7 2982,7 2982,7 1655,6 1558,6 1535,2 1084,3 1071,0 1060,8 23,4 23,1 23,2 123,8 126,8 123,3 143,3 137,9 133,0 205,9 199,8 194,9 1065,6 1052,4 1057,6 88,3 88,5 89,0 87,0 92,5 97,7

2007 р. 2982,7 1527,9 1083,5 23,3 98,7 130,7 191,7 1059,0 89,4 99,2

36,9

37,4

37,2

37,3

37,7

48,5

48,8

48,9

48,8

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. Структура земельного фонду області наступна: Сільськогосподарські землі - 1601,0 тис га або 53,7% території області, у т. ч.: - Рілля 1083,5 тис га; - Перелоги - 98,7 тис га; - Багаторічні насадження - 23,3 тис га; - Сіножаті - 130,7 тис га; - Пасовища -191,7 тис га Землі лісогосподарського призначення займають 1106,6 тис га або 37,1% території. Під водами - 48,8 тис га (1,6%). Забудовані землі 89,4 тис га (3,0%). Відкриті заболочені землі - 99,9тис га (3,3%). Відкриті землі без рослинного покриву аба з незначним рослиним покривом - 37,3 тис га (1,3% території області). Структура земель в розрізі адміністративних районів не однорідна. Рівень середньо обласного сільськогосподарського освоєння земель становить 51,2%. В порівнянні з минулим роком відбулося незначне зменшення цього показника (на 0,2%). Найбільше зменшення відбулось в Корстенському (на 11,0%), Ємільчинському (на 0,9%), НовоградВолинському (на 0,7%) районах області. 113

Найбільша сільськогосподарська освоєність (від 74,9% до 84,7%) в Андрушівському, Бердичівському, Брусилівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському, Черняхівському, Чуднівському районах. Найменша сільськогосподарська освоєність (від 21,1% до 43,3%) в Олевському, Овруцькому, Народицькому, Малинському, Лугинському, Ємільчинському районах. Показник середньої розораності території області на 01.01.2008 р. становить 36,6%, що на 0,8% більше в порівнянні з минулим роком. Збільшився показник розораності території в Коростенському (на 11,0%) та Червоноармійському (на 2,3%) районах. Зменшився в Андрушівському (на 0,8%) та Ружинському (на 0,8%) районах. Найбільша лісистість (від 42,5% до 69,4%) у Лугинському, Ємільчинському, Малинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах. Найменша (від 7,0% до 11,6%) у Андрушівському, Бердичівському, Брусилівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському, Черняхівському районах. В 2007 році в області рекультивовано 122 га порушених земель, в т. ч. під лісові насадження 98 га: у Володарсько-Волинському районі - 78 га, Коростенському - 10,0 га, Олевському - 8,0 га, Луганському - 2,0 га. У 2007 році відбулися наступні зміни у складі земельних угідь. Сільськогосподарські землі зменшилися на 7,5 тис га, з них сільськогосподарські угіддя - на 7,3 тис га, у т. ч.: сіножаті - на 2,3 тис га; перелоги - 24,6 тис га; пасовища - 3,2 тис га; Одночасно відбулось збільшення площ ріллі (на 22,7 тис га) та багаторічних насаджень (на 0,1 тис га). Площа лісів та лісо вкритих площ збільшилась на 5,2 тис га. Відкриті заболочені землі збільшились на 1,5 тис га. Площа забудованих земель збільшилась на 0,4 тис га. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом збільшились на 0,4 тис га. В області продовжуються процеси перезволоження та заболочення земель, які тривалий час не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Порівняно з 2003 роком площа відкритих заболочених земель зросла на 15,3 тис га і становить 99,2 тис га (як середній адміністративний район). Збільшенню площ заболочених і підтоплених земель сприяє незадовільний стан меліоративних систем на осушених землях,значні площі яких потребують підвищення технічного стану меліоративних систем. Найбільшу загрозу такі процеси представляють на радіоактивно-забруднених землях північних районів області, оскільки сприяють підвищенню рівня міграції радіонуклідів в природних екосистемах, та ускладнюють самозаліснення таких земель цінними лісовими культурами. Земельний фонд Житомирської області (2982,7 тис га), станом на 01.01.2008 р., за землевласниками та землекористувачами: Сільськогосподарські підприємства - 584,6 тис га. Громадяни - 801,8 тис га. Заклади установи та організації - 36,9 тис га. 114

Промислові та інші підприємства - 17,6 тис га. Підприємства та організації транспорту, зв'язку - 30,3 тис га. Частини, підприємства, організації, установи та навчальні заклади оборони - 33,2 тис га. Організації, підприємства і установи природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення - 20,4 тис га. Лісогосподарські підприємства- 1043,0 тис га. Водогосподарські підприємства 10,8 тис га. Спільні підприємства,міжнародні об'єднання і організації з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб - 0,1 тис га. Державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) - 404,0 тис га. У зв'язку з тим, що передача земель у колективну власність проводилась на застарілих планово-картографічних матеріалах 60-70 років XX ст., розпайованими виявились заболочені, малопродуктивні, деградовані, сільськогосподарські угіддя та землі, що заросли самосійною деревиночагарниковою рослинністю, які згідно ст. 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв)» виключаються з площ, які підлягають розподілу. Таким чином, внаслідок трансформації сільськогосподарських угідь в ліси, відкриті заболочені землі, і виключення заболочених, деградованих, малопродуктивних та інших земель, що підлягають консервації, відбулося зменшення земель приватної форми власності на 23,6 тис га та збільшення на відповідну площу земель державної форми власності. Площа закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, торгівлі, побуту та інших закладів, установ та організацій зменшилась на 7,4 тис га в зв'язку з ліквідацією Спецстанції по догляду за радіоактивно- забрудненими землями. Площа лісогосподарських підприємств збільшилась на 9,8 тис га в результаті передачі лісогосподарським підприємствам земель Спецстанції по догляду за радіоактивно-забрудненими землями та земель запасу, які самозаліснились. Площа населених пунктів збільшилась на 1,1 тис га. На території області розташовано 1674 населених пунктів, в т. ч. 11 міст, 43 селища, та 1620 сільських населених пунктів. Станом на 01.01.2008 р. в Житомирській області площа порушених земель становить 11,538 тис га, у т. ч. при торфорозробках - 5,019 тис га. Площа відпрацьованих земель становить 3,055 тис га, в т. ч. при торфорозробках - 0,84 тис га. У 2007 році проведено рекультивацію 0,122 тис га порушених земель: під лісові насадження - 0,098 тис га, під водойми - 0,024 га. Зміни в структурі земельного фонду Житомирської області відбулись при уточненні складу угідь під час складання проектно -технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам, проектів землеустрою щодо відведення земельних 115

ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, власності та користування землею підприємствам, організаціям, установам та громадянам. 6.1.2. Деградація земель. Ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій частині області, що пов'язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Словечансько-Овруцького кряжу, в Овруцькому районі, на Поліссі. Землі піддані вітровій ерозії майже рівномірно поширені по території області. Найбільше еродованих земель в Лісостеповій частині області Ружинському районі - 29,6 % сільськогосподарських угідь, Любарському районі - 14,2 % с. г. угідь, Попільнінському районі -11,1%. Ппроцеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис га, слабо - на 51,8 тис га. Підкислення. Розподіл ріллі за ступенем кислотності ґрунтів станом на 01.01.1999 р. наступний: сильно кислі - 20,2 тис га, середньо кислі - 78,9 тис га, слабо кислі - 161,2 тис га, близькі до нейтральних - 272,8 тис га, нейтральні - 436,5 тис га. Забруднення. Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Сs137 Sг90, Рu, U. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі - 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі -31,7 тис га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га, з них лісовкриті площі - 399,2 тис га. До зони обов'язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них лісовкриті площі- 70,4 тис га. До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. Підтоплення та заболочування. У 2007 році площа відкритих заболочених земель досягла 99,2 тис га (порівняно з 2003 роком зросла на 15,3 тис га). 116

Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 358,433 тис га осушених земель, з них 0,335 тис га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис га-від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис га-більше 1,5 м. Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис га (26,4% ріллі). Низька лісистість та незбалансована структура ландшафтів окремих адміністративних районів Житомирської області. Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ Житомирської області становить 1106,6 тис га, з них лісових земель 1059,0 тис га. Проте площа земель вкритих лісовою (деревною та чаргарниковою) рослинністю складає лише 1013,3 тис га., або 33,9 % загальної території області. По відношенню земель вкритих лісовою (деревною та чаргарниковою) рослинністю (1013,3 тис га) до площі суші (2933,9 тис га – без земель вкритих водою, а з врахуванням відкритих заболочених земель - 2834,0 тис га), показник лісистості території дещо більший 34,5% (35,75%). Проте середньообласний показник лісистості території Житомирської області не відображає існуючого дисбалансу в структурах ландшафтів окремих адміністративних районів області. Показник лісистості окремих адміністративних районів Поліської частини області значно менше середньообласного (33,9%) та умовнооптимального для Полісся (32,0%): у Черніхівському районі 11,6%, Червоноармійському 21,5%, Володарсько-Волинському 23,2%. Для більшості районів Лісостепової частини області лісистість території значно менша від умовно-оптимальної для Лісостепу(18,0%): Ружинський район 6,9%, Любарський район 7,0%, Брусилівський 7,5%, Андрушівський район 9,1%, Попільнянський 11,1%, Чуднівський 13,9%. Наявність в області значних площ піщаних та супіщаних ґрунтів (близько 57%), податливих до вітрової ерозії, боліт, заболочених та перезволожених земель, тривала втрата гумусу, особливо на земелях Полісся, обумовлює необхідність підвищення лісистості території та змін в структурі сільськогосподарського виробництва в напрямку збільшення площ багаторічних насаджень, сіножатей та пасовищ. 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси Для Житомирщини являються: 1. Забруднення земель радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. 2. Підтоплення та заболочування земель, у т. ч. - вторинне, внаслідок неефективної експлуатації меліоративних (осушувальних) систем, припинення сільськогосподарського використання земель. 3. Засмічення та забруднення земель відходами та небезпечними хімічними речовинами (в т. ч. непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин). 4. Забруднення сільськогосподарських земель складовими пестицидів 117

та агрохімікатів. 5. Незбалансованість структур антропогенних та змінених природних ландшафтів відносно місцевих та локальних природнокліматичних і антропогенних умов, а також, - глобальних змін клімату. 6. Порушення структури земель і гідрологічних умов внаслідок торфорозробок та діяльності гірничо-видобувних підприємств. 7. Забруднення земель з опадами внаслідок перенесення атмосферних потоків з індустріально розвинутих країн Європи. 6.3. Охорона земель (практичні заходи). Щодо захисту земель від ерозії протягом 2001-2006 років вилучено з обробітку 46,4 тис га малопродуктивної та деградованої ріллі, у т. ч. під залуження - 31,6 тис га, під заліснення 14,8 тис га. На проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області в 2007 році використано 664,9 тис. грн., в т. ч. коштів державного бюджету - 293,00 тис. грн. та коштів обласного бюджету -371,90 тис. грн., а саме на: - будівництво (в тому числі виготовлення проектної документації) протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько - Овруцького кряжу 614,90 тис. грн. (в т. ч. IV квартал - 343,00 тис. грн.); - рекультивацію ( в тому числі виготовлення проектної документації) порушених земель в Володарсько-Волинському районі - 50,00 тис. грн. (IV квартал). За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виготовлено проектно-кошторисну документацію будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту земель Словечансько - Овруцького кряжу від водної ерозії, на що використано 100,0 тис. грн. Кошторисом витрат обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік планується спрямувати в поточному році 100,00 тис. грн. на виготовлення проектної документації будівництва протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Овруцько - Словечанського кряжу. На виконання будівельних робіт з обласного бюджету передбачені кошти в сумі 594,90 тис. грн. Для боротьби з підтопленням та затопленням повеневими та паводковими водами протягом 2007 року спрямовано кошти державного бюджету в сумі 820,77 тис. грн., в тому числі в IV кварталі - 203,37 тис. грн. Кошти використані на: - захист с. Хочино від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району - 288,20 тис. грн. (в т. ч. в IV кварт. 20,00 тис. грн.); - поліпшення технічного стану шахтного водоскиду на р. Літка смт. Лугини - 304,80 тис. грн.; - захист сіл Раківщина, М.Мошки, Яцковичі Овруцького району від затоплення повеневими водами р. Норинь - 20, 00 тис. грн.; 118

- виготовлення проектної документації по захисту території смт Нова Борова від підтоплення - 73,37 тис. грн. (IV квартал); - визначення зон можливого затоплення - 24,40 тис. грн.; - захист територій смт Романів від підтоплення - 110,00 тис. грн. (IV квартал). На виконання заходів, спрямованих на попередження підтоплення в 2008 році заплановано використати з Державного бюджету 900,00 тис. грн., в тому числі: - захист с. Хочино від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району (проектні роботи) - 60,00 тис. грн.; - захист від затоплення повеневими водами р. Норинь сіл Раківщина, М.Мошки, Яцковичі Овруцького району - 300, 00 тис. грн.; - захист с. Зубковичі від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району - 540,00 тис. грн. Щодо захисту земель від зсувів, відповідно до "Комплексної програми протизсувних заходів у Житомирській області на 2006-2014 роки" на виконання робіт із запобігання зсувонебезпечним процесам (розробку проектної документації, проведення першочергових будівельно-монтажних робіт на зсувонебезпечних ділянках в містах та населених пунктах області) в 2008 році заплановано фінансування обсягом в сумі 4280,00 тис. грн., в т. ч. з Державного бюджету - 3087,00 тис. грн., місцевого бюджету - 1190,00 тис. грн. та інших джерел - 3,00 тис. грн. Заходи щодо охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Таблиця 6.3.1. заходи

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території (наростаючим підсумком) Проведено повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок (наростаючим підсумком) Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками

% 2007р. до 2006 р.

2003

2004

2005

2006

2007

Кількість господ/тис. га. Кількість господ/ тис.га. км

0,015

0,004

0,032

Будівництво земельних валів (валирівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд,, шт. 4 лотків, перепадів, загат, ін. Створення протиерозійних ставківшт. мулонакопичувачів га. - берегоукріплення для захисту км. сільгоспугідь * у 2006 році в обасті вилучено з обробітку 16,2 тис га малопродуктивної та деградованої ріллі: під залуження 9,7 тис га, під заліснення 6,5 тис га. ** У 2007 році проведено рекультивацію 0,122 тис га порушених земель: під лісові насадження –

0,098 тис га, під водойми – 0,024 га. 119

Хіміко-аналітичний контроль грунтів та відходів Відібрано проб грун- відходів тів 1 2 187 -

Всього Здійснено відібрано та компонен проаналізов товизначе ано проб нь

3 216

Кількість показників та забруднюючих речовин, що визначалися

4 1846

5 15 ( Cu, Zn, Ni, Cd, Cr, Fe, Co,Mn, Pb (рухома та валова форми), хлориди, нафтопродукти, сульфати, нітрати, рН, сірка.)

120

Таблиця 6.3.1.2. Кількість випадків з перевищенням ГДК чи кларків

6 124 (43 – нітрати; 27 - мідь; 3 – нікель; 6 - цинк; 6 - кобальт; 6 - свинець; 10 - хлориди; 9 – залізо; 3 – рухома сірка; 4 – сульфати; 7 – нафтопродукти).

7. НАДРА 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Надра Житомирщини вміщують у собі велику кількість різноманітних корисних копалин, серед яких провідне місце займають буре вугілля, торф, метали, нерудна сировина, сировина для меліорації кислих ґрунтів, мінеральна сировина для виробництва різних будівельних матеріалів. На території області розташовані два буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10,884 млн. т. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5,16 млн. т. було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5,7 млн. т -у 2004 році. В області налічується 187 родовищ торфу, запаси якого складають 31,691 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 59 з запасами 15,0 млн. т. Видобуток титанових руд здійснює філія Іршанський ГЗК ЗАТ «Кримський ТИТАН». Гірничохімічні корисні копалини області представлені комплексними апатит-ільменітовими рудами, сировиною для вапнування кислих ґрунтів фтору. На даний час розробляється тільки Білокоровицьке родовище вапняків для вапнування кислих ґрунтів. Група гірничорудних корисних копалин представлена сировиною польовошпатовою і п’єзокварцовою , каоліном та сланцями пірофілітовими. Сировина польовошпатова налічує два родовища, обидва розробляються. На сьогоднішній день Державним балансом враховується 4 родовища первинних каолінів із загальними запасами 11,02 млн. т. Каоліновою сировиною забезпечується діяльність Дубрівського цегельного заводу, колективного підприємства "Баранівський фарфоровий завод", Довбиського фарфорового заводу та інших підприємств. Сланці пірофілітові представлені двома родовищами - Нагорянським і Кур'янівським, з яких розробляється одне - Нагорянське. Група нерудних корисних копалин для металургії представлена Овруцьким і Товкачівським родовищами кварцитів. Обидва родовища розробляються. Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби металургійних заводів України. Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою будівельних матеріалів і налічує 282 родовища корисних копалин, що застосовуються у будівництві. До розробки залучено 105 родовищ. Так в області налічується 4 родовища кварцового піску для виробництва скла, видобувні роботи на яких припинились ще на початку 90х років минулого століття. Пісками будівельними область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 21 родовище, з яких на даний час розробляється 2. 121

Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою облицювального каменю. У межах її території на сьогоднішній день розвідане 91 родовище цілої низки кристалічних порід (граніти, лабрадорит, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси корисної копалини складають 139117,98 тис. м3 На даний час до розробки залучено 57 родовищ з запасами 93558,08 тис. м3. Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються в країни СНД і далеке зарубіжжя. Так само область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного. Держбалансом враховано 63 родовища цієї сировини, з яких до розробки залучено 24 родовища. Держбалансом враховується 77 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76,5 млн. м3. До промислової експлуатації залучено лише 7 родовищ. 7.1.3. Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 3 тис.м /добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м3/добу з них не розроблялось. Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 3 м /добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка. Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування). Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м3/добу. В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод: 1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м3/добу. 2. Родовище Баранівське 2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м3/ добу. 2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м3/добу. 3. Родовище Бердичівське 3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м3/добу. 3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м3/добу. 3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м3/добу. 3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м3/добу. 3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м3/добу. 3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м3/добу. 122

4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис м3/добу. 5. Родовище Володарсько-Волинське 5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис м3/добу. 5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис м3/добу. 6. Родовище Дзержинське. 6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м3/добу. 6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м3/добу. 7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м3/добу. 8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м3/добу. 9. Родовище Коростишівське. 9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м3/добу. 9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м3/добу. 10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3,8 тис м3/добу. 11.Родовище Народицьке. 11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м3/добу. 11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 3 тис м /добу. 13. Родовище Овруцьке. 13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м3/добу. 13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м3/добу. 14. Родовище Олевське. 14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м3/добу. 14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м3/добу. 15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м3/добу. 16. Родовище Радомишльське. 16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м3/добу. 16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис 3 м /добу. 17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м3/добу. 18. Родовище Ружинське. 18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м3/добу. 18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м3/добу. 19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м3/добу. 123

20. Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запаси 7,4 тис м3/добу. 21. Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м3/добу. 7.2. Стан геологічного середовища. Стан геологічного середовища Житомирської області у 2007 р. залишався стабільним. Основний вплив на геологічне середовище внаслідок господарської діяльності здійснювали підприємства гірничо-видобувного комплексу. За масштабами змін (загальною площею) геологічного середовища у 2007 році найбільший вплив спричинений діяльністю філії Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат ЗАТ «Кримський «ТИТАН», що спеціалізується на видобуванні титанових руд. Проте це підприємство відзначилось найбільшим вкладом у відновлення об’єктів навколишнього природного середовища шляхом рекультивації 112 га порушених земель, з яких 88 га рекультивовано під лісові насадження, 24 га – під водойми. Вплив на геологічне середовище від підприємств по видобуванню каменю будівельного та декоративного і облицювального, на етапі розробки родовищ полягає, в зміні структури літосфери, порушенні гідрогеологічного режиму підземних вод, зміні температурного режиму. Найбільшим недоліком такого впливу можна відзначити нераціональне використання мінеральної сировини, супутніх корисних компонентів та розкривних порід. 7.2.1. Гірничодобувні регіони. Серед гірничодобувних регіонів (районів) Житомирщини можна визначити: Володарсько-Волинський район, якій займає провідні місця по видобуванню титану, ільменіту, декоративного та облицювального каменю. Має значні перспективи по видобуванню ільменіту з осадових та корінних порід, каменю будівельного, пісків будівельних та інших мінерально-сировинних ресурсів. Коростенський район, має розвинуту промисловість по видобуванню титану, каменю будівельного та виробництву будівельних матеріалів. В перспективах – видобування титану з осадових та корінних порід, розширення галузі по видобуванню каменю будівельного. Черняхівський район, має розвинуту промисловість по видобуванню каменю будівельного, декоративного та облицювального каменю. Значні перспективи збільшення видобутку будівельного каменю та видобування комплексних апатит-ільменітових руд. Кростишівський район, має розвинуту промисловість по видобутку каменю будівельного та декоративного і облицювального, а також значні перспективи розвитку в цьому напрямку. 124

Овруцький район займає провідні міста в державі по видобутку кварцитів в якості нерудної сировини для металургії, та за наявністю родовищ торфу. Олевський район має значні перспективи по розвитку видобувної галузі зі спеціалізацією на камінь будівельний, камінь облицювальний, бурштин, рідкі землі, торф. Малинський район. В районі розвинуте видобування каменю будівельного, декоративного і облицювального каменю. Існують перспективи виявлення запасів титанових руд. Ємільчинський район має значні перспективи щодо розвитку підприємств по видобуванню каменю будівельного, торфу. Лугинський район перспективний щодо видобування каменю будівельного і торфу. 7.2.2. Ендогенні геологічні процеси. Ендогенні процеси: вулканічні явища, землетруси, тектонічні рухи земної кори не спостерігалось. За наявною інформацією на території області серед ендогенних геологічних процесів можливі затухаючі сейсмічні коливання силою до чотирьох балів від землетрусів з епіцентрами в Карпатських горах. 7.2.3. Екзогенні геологічні процеси. Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га. Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі. Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Влинському, Овручі, Бердичеві та інших. Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км2. 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. В межах повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється під час надання погоджень, у вигляді екологічних карток, суб’єктам господарювання, які прагнуть держати спеціальні дозволи на геологічне вивчення та використання надр з метою видобутку (у т. ч. пробного), під час погодження відведення земельних ділянок для потреб, пов’язаних з використанням надр, а також під час 125

погодження проектів гірничих відводів (за узгодженням з Житомирською обласною радою). Дозвільна діяльність

Погодження (у вигляді екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами в 2007 році: - з метою геологічного вивчення родовищ – 13 підприємствам; - геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою – 32 підприємствам; - з метою видобування корисних копалин – 42 підприємствам. Мінерально-сировинна база області наведена в таблиці 7.1.1. Загальна характеристика щодо використання надр наведена в таблиці 7.1.2.

126

Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1.1. Види корисних копалин 1 Вугілля Торф Сировина для вапнування кислих ґрунтів Фтор

Загальна кількість родовищ 2 3 2005 р. 2006 р. 2 2 187 187 1 1

Сировина 2 польовошпатова Каолін 4 Сланці пірофілі2 тові Кварцити та кварц 2 для вогнетривів Сировина 1 цементна Сировина скляна 4 Пісок будівельний 21 Пісок для 2 пісочниць локомотивів Суміш пісчано1 гравійна Камінь 78 облицювальний Камінь 89 будівельний Сировина 1 керамзитова Сировина 77 цегельночерипична Води мінеральні 5 Води питні та 36 технічні Всього 543 * об’єкти обліку запасів

Родовища, що розробляються 4 5 2005р. 2006 р. 0 0 59 59 1 1

Одиниця виміру 6

Видобуток Балансові запаси сировини в 2005р. станом на 01.01.05 р. 7 8

Тис. т. Тис. т. Тис. т.

0 60,0 0

10884,0 31691,0 31923,0

0 0 67,0

45581,0 1011,9 507,1

Руда, тис.т. Фтор, тис. т. Тис. т.

4 2

3 1

Тис. т. Тис. т.

97,84 0,1

11017,07 1774,19

Тис. т.

1562,0

130342

Тис. т.

37470,0

4 21 2

0 3 0

0 2 0

Тис. т. Тис. м3 Тис. м3

0 448,1 0

3311,4 91372 4970,0

Тис. м3

10661,0

Тис. м3

214,62

139117,98

Тис. м3

4670,77

1576125,54

Тис. м3

3773,0

Тис. м3

49,68

76489,75

4 36

5 12

4 12

516+57*

177

177+22*

127

Використання надр Табл. 7.1.2. № з. п.

Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок

195*

Наявність документації

Гірничій відвід -

Земельний відвід -

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих Земель, що підлягають рекультивації/ га.

Рекультивовано в 2007 р./га

11539,0

3055,0

122,0

ліцензії 189

* 152 об’єкти на яких на яких здійснюється промисловий видобуток, та 43 об’єкти на яких здійснюється геологічне вивчення надр з дослідно-промисловою розробкою.

128

8. ВІДХОДИ. 8.1. Структура утворення та накопичення відходів. За даними обласного управління статистики протягом 2007 року підприємствами області утворилось 5,619 тис.т. відходів І –ІІІ класу небезпеки. В основному це відходи , що містять ртуть та її сполуки, відходи, що містять свинець та його сполуки та відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на початок року на них накопичено 27,649тис. т. відходів, з них 0,547 тис. т., або 2 %, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали ( відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки на кінець року накопичено 27,102 тис. т., що становить 98 %. В переважній більшості це відходи від очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I – IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. 8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення знешкодження та утилізація). Серйозною проблемою є питання поводження з твердими побутовими відходами. Так на території області зареєстровано 901 місце видалення відходів, на яких накопичено 11455,56 тис.тонн відходів. Майже всі з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів оброблення та утилізації, місць видалення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998р. №1216. Станом на 01.01.2008 р. в даний реєстр внесено 796 паспорти місць видалення відходів. Відповідно до чинного природоохоронного законодавства держуправлінням проводиться робота щодо розгляду, погодження та надання на затвердження облдержадміністрації лімітів на утворення та розміщення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України №1218. Так протягом 2007 року затверджено ліміти на 2008 рік для 330 підприємств області (табл. 7.3). На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 20.06.1995р. 20 підприємств отримало дозволів на поводження з отруйними хімічними речовинами, в т.ч.: на зберігання та використання кислот – 15, на зберігання аміаку – 1, на зберігання та використання хромового ангідриду - 2 та на поводження з іншими речовинами - 2 (табл. 8.2.3). 129

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини. Частина відходів I – IІІ класу використовується як вторинна сировина. Так у 2007 році повторно використано 4 % відходів від загальної маси утворених за рік. В області налічується 7 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів (табл. 8.3.1), з них 2 підприємств які переробляють (утилізують) відходи ІІІ класу небезпеки (поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,7 тис.т./рік та відходи IV класу небезпеки (паперову та картонну макулатуру) – потужністю 84,5 тис.т./рік. В 2007 році відходів полімерного виробництва перероблено 0,913тис.т. та 47,07 тис. т. макулатури. Також в області працює 1 підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт., яке займається утилізацією люмінесцентні лампи, на якому протягом 2007р. їх перероблено 59,6 тис. шт.

130

Перелік екологічно небезпечних об'єктів Таблиця 8.1. № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

Нафтопровід “Дружба” (2 нитки)

Трубопровідне транспортування нафти

Державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи Дружба”. Державна.

Довжина по трасі – 210 км, тиск 66/68 атм.

Газопровід “Дашава-Київ”

Трубопровідне транспортування газу

Довжина – 189,72 км

Газопровід “Київ-Запад” (3 нитки)

-“-

НАК нафтогаз України, Бердичівське лінійно-виробниче управління магістральних трубопроводів -“-

Виробництво ільменітового концентрату. Виробництво рутилового, лейкоксенового концентратів та кварцових пісків. Виробництво кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю.

Державна акціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Загальна площа земельних ділянок 3177,7 га. Здійснює експлуатацію 8 родовищ корисних копалин

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Зберігання вибухових речовин

Міністерство оборони України

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Ремонт військового озброєння Зберігання військового озброєння

Міністерство оборони України Міністерство оборони України

Нафтопроводи 1.

Газопроводи

І нитка – 136,75 км ІІ нитка – 269,2 км ІІІ – 269,2 км

Підприємства гірничодобувної промисловості 1.

Філія “Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Об’єкти військової діяльності 1. 2. 3. 4. 5.

Військова частина А-0409, м.Новоград-Волинський Військова частина А-1912, с. Івниця, Андрушівський район Військова частина А-2038, смт.Озерне, Житомирський район Ремонтно-механічний завод Військова частина А-4192, смт.Березівка, Житомирський район

131

Військова частина А-2145, смт.Гуйва, Житомирський район Військова частина А-2053

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

Військова частина, с.Ушомир, Коростенський район 2 Військова частина А-1979, смт.Чуднів

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

3 Зберігання боєприпасів

4 Міністерство оборони України

ДП «Коростишівський спиртзавод»

Виробництво цукру

ТОВ «Андрушівка цукор»

Виробництво цукру

Поля фільтрації – 168 га Поля фільтрації – 85 га

ВАТ «Корнинський цукровий завод» Попільнянський район

Виробництво цукру

ВАТ «Цукровий завод ім.Цюрупи», Попільнянський район

Виробництво цукру

Липницький спипртзавод, Лугинський район

Виробництво цукру

ТОВ “Іванопільський цукрозавод”, Чуднівський район

Виробництво цукру

Чуднівська філія Житомирського ЛГЗ

Виробництво цукру

ВАТ «Коровинецький цукровий завод», Чуднівський район

Виробництво цукру

Укрглавспирт. Державна Міністерство харчової промисловості, дочірнє підприємство “Андрушівський цукровий завод”, ЗАТ “Фактор”. Приватна. Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Державна Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України. Колективна Господарський віддл при адміністрації Президента України. Державна Українська корпорація “Укрнафтопродукт”. Колективна

6. 7. 8. 1 9.

Накопичувачі

132

Поля фільтрації – 46 га Поля фільтрації – 35 га Поля фільтрації – 4,5 га Поля фільтрації – 51 га Поля фільтрації – 6,5 га Поля фільтрації – 45,6 га Поля фільтрації – 15 га Поля фільтрації – 11 га Поля фільтрації – 3 га

Червонський завод продтоварів, Андрушівський район

Виробництво цукру

1 10.

2 ВАТ “Червонський цукровик”, Андрушівський район

3 Виробництво цукру

11.

ВАТ “Малинська паперова фабрика”

Виробництво різних видів паперу і картону

12.

Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Виробництво ільменітового концентрату

Укрглавспирт. Державна 4 Міністерство харчової промисловості України. Державна ВАТ “Житомирська паперова фабрика”.Акціонерна Державна акціонерна компанія “Укрполіметали”. Державна

Поля фільтрації – 26,2 га 5 Поля фільтрації – 57,6 га Поля фільтрації – 85 га 1.Накопичувач (кар’єр №2) – 27,3 га 2. Накопичувач № 1 (кар’єр № 5) – 3,8 га 3. Накопичувач № 2 (кар’єр №5) – 8,5 га 4. Накопичувач № 3 (кар’єр №5) – 2,8 га 5. Накопичувач (кар’єр №7) – 23,5 га

Хвостосховища 1.

Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Виробництво ільменітового концентрату

Державна стаціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Хвостосховище: Піскова частина – 57,2 га Глиняна частина – 62,3 га

Площа – 18,7 га. Ресурсна можливість об’єкту вичерпана. Заснований в 1957р.. Об’єм 8 млн. т. Прийнятий обсяг видалення відходів – 500 тис.т., фактичний – 350 тис.т. Площа – 10 га

Полігони твердих побутових відходів 1.

УЖКГ міської ради експлуатує КАТП-0628 м.Житомир

Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження, утилізація побутових відходів

Державне комунальне підприємство

ТОВ «Полісся екосфера»

-“-

Держукомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Полігони промислових відходів 1.

Фабрика банкнотного паперу, м.Малин

Виробництво цінних видів паперу

Національний банк України. Державна

ВАТ “Малинська паперова фабрика”, м.Малин

Виробництво паперу і картону

Акціонерна

133

Проектна площа –38,5 га. Проектний обсяг видалення відходів – 4,58 млн.т IV клас небезпеки Площа – 85 га Обсяг – 75,685 га IV клас небезпеки

м. Бердичів 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ЗАТ “Бердичівхолод” ВАТ “Бердичівський пивзавод” ВАТ “Завод безалкогольних напоїв” ДКП Бердичівське ВУВКГ ВАТ “Комплекс екологічних споруд” ТОВ “Еліта-Сервіс”, АЗС ЗАТ ”Лада-Сервіс”, АЗС ТОВ “Бріз”, АЗС ТОВ “Сувема”, АЗС Нафтобаза № 2 ТОВ «ЖитомирПетрол» ПП “Укр-Петрол ДЕВ”, АЗС ПП “Укр-Петрол Б”, АЗС ТОВ “Богема”, АЗС ЗАТ “Бердичів меблі” ВАТ “Електровимірювач” АТЗТ “Україна” ВАТ “Крок” ДП “Молочний дім” ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» ВАТ “Житомирпиво” Комбінат “Рекорд” ДКП ЖитомирськеВУВКГ ВАТ “Верстатунівесалмаш” ВАТ “Промавтоматика” ВАТ “Вібросепаратор” ВАТ “Льонотекс” Підприємство по демеркуризації ртутних люмінісцентних ламп низького тиску і ртутьміських приладів по вул Селецькій, 35 НВПВ «Вівам»

Вир-во молочних продуктів, морозива Вир-во пива Вир-во безалкогольних напоїв Житлово-комунальне підпр-во Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення меблів м. Житомир Металообробка Шкарпетно-панчішне вир-во Вир-во взуття Вир-во молочних продуктів Вир-во пива Складування нафтопродуктів Житлово-комунальне піпр-во Металообробка Металообробка Металообробка Переробка льону Демеркуризаіця ртутьміських ламп і ртутьміських приладів

134

13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

1 2

ВАТ “Житомирський маслозавод” ВАТ “Молочник” ЖДККП “М’ясомолторг” ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат” Нафтобаза № ТОВ «ЖитомирПетрол» ДКАТП-0628 ТОВ «Житомирський картонний комбінат» КП Управління автомобільних шляхів ТОВ “Родина” “Смолянка” СП “Укрроссервіс”, АЗС “Авіас” АЗС “Петротрейд-С” АЗС “Партнер”, АЗС ТОВ “Шелтон-нафта”, АЗС “ІПС”, АЗС “Тантал”, АЗС “Ресурси”, АЗС ДП “Нафта-Полісся”, АЗС ВАТ “Житомирзооветпостач” Житомирська філія “Вторкольормет” ТОВ “Жерок-Альфа”

Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових відходів Виготовлення та переробка паперу Асфальтобетонне вир-во Переробка поліетилену та поліпропілену Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання ветеринарних препаратів Приймання та утилізація свинцевих акумуляторних батарей Переробка вторинної сировини – поліетилену та поліпропілену Виготовлення асфальтобетонної суміші

Дільниця по виготовленню асфальтобетонної суміші КП “Управління автомобільних доріг” м. Коростень Коростенське ВУВКГ Житлово-комунальне підпр-во ВО ЖКГ і ПО Житлово-комунальне підпр-во

135

3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ВАТ “Коростенський м’ясокомбінат” АТЗТ “Коростенський з-д. “Янтар” ВАТ “Хіммаш” Нафтобаза № 3 ТОВ «ЖитомирПетрол» АЗС № 8 АТЗТ “Фактор”, АЗС АЗС, вул. Жовтнева ТОВ фірма ДСВ і К, АЗС ТОВ філія “Самур”, АЗС ТОВ “Укрресурс-Петроліум”, АЗС

1 2

ТОВ “Новофарм-Біосинтез” Новоград-Волинське комерційне орендне комунальне підприємство

ВАТ “Біоветфарм”

ДЕД-18 МОУ

5 6

ВАТ “МіськШЕД” МПП “Мирт”

ВАТ “Новоград-Волинськсільмаш”

ВАТ “Новоград-Волинський м’ясокомбінат” Новоград-Волинське ВУВКГ ПП Смоляр В. О., АЗС МПФ “Сігма-С”, АЗС МПП “Фортуна”, АЗС Нафтобаза № 5 ТОВ «ЖитомирПетрол»

9 10 11 12 13

Вир-во м’ясопродуктів Вир-во товарів побутової хімії Машинободування Забезпечення нафтопродуктами Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів м. Новоград-Волинський Вир-во лікарських препаратів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження пром. та побутових відходів Вир-во ветеринарних препаратів методом мікробіологічного синтезу Утримання та ремонт під’їзних автошляхів Будівництво Виготовлення меблів та столярних виробів Сіцльськогосподарське машинободування Переробка ВРХ, свиней, птиці, виготовлення ковбас, консервів Очистка стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

136

Андрушівський р-н 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ТОВ “Андрушівка цукор” ВАТ “Червонський цукровик” Червонський з-д продтоварів ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” ДП “Агросервіс” ПОСП “Надія” с. Зарубенці ПП Гринишин Є. Я. ПП Сидоренко Л. О. Державне виробниче підприємство житлово-комунального господарства В/ч А-2329 АЗС № 6 м. Андрушівка ПП Махніровська, АЗС м. Андрушівка ПП Махніровська, АЗС с. Волиця

КП “Очисні споруди” м. Баранівка ВАТ “Полянківський фарфоровий з-д.” ЗАТ “Першотравенський з-д. електротехнічного фарфору” Баранівський молокозавод

Вир-во цукру Вир-во цукру Вир-во спирту Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Птахівництво Вир-во ковбасної продукції Вир-во ковбасної продукції Надання комунальних послуг Ремонт військової техніки Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Баранівський р-н Житлово-комунальне гос-во Вир-во електротехнічних виробів Вир-во електротехфарфору

Переробка молока, вир-во масла, казеїну Баранівський фарфоровий з-д. Вир-во посуду Фірма “Бейлі-оіл”, АЗС с. Дубрівка Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС № 6 ТОВ «Житомир-Петрол» Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС № 12 ТОВ «Житомир-Петрол» Зберігання, реалізація нафтопродуктів КП “Катіль”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС філії “Нафта-полісся” м. Баранівка Зберігання, реалізація нафтопродуктів ВАТ “Райагрохім” с Дубрівка Зберігання, реалізація засобів захисту рослин ВПЖКГ Надання комунальних послуг Бердичівський р-н

Виправна установа № 73 137

2 3 4 5 6 1 2 3 4 5 6 7

Склад для зберігання нафтопродуктів, вул. Шелушко АЗС смт Гришківці АЗС с Мирне АЗС с Іванківці ВАТ “Родючість” ДП ТОВ “Агротопсервіс”, АЗС ТОВ “Татнафта”, АЗС АЗС № 12 ТОВ «Житомир-Петрол» ТОВ “Світязь”, АЗС ТОВ “Райагропостач”, АЗС ТОВ “Молочний дім” Підпр-во житлово-комунального госопдарства

8 9 10 11

Вол.-Волинське ВПЖКГ Ново-Борівське ДКП Іршанське ДКП ДП ВКП “Рудь-4” Житомирський маслозавод Вол.-Волинська дільниця Коростенського управління газового господарства Філія “Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан” АБЗ підприємства Житомир-Дорбуткомплект ТОВ “Титан”, АЗС ПП “Нафта”, АЗС ПП фірма “Санрайс”, АЗС ПП Панченко В. О., АЗС

ВАТ “Агрослуч”

1 2 3 4 5

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Брусилівський р-н Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во козефну Надання комунальних послуг Володарсько-Волинський р-н Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Переробка молочної продукції Забезпечення населення скрапленим газом Розробка ільменітових родовищ Обслуговування автомобільних доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Дзержинський район Транспортування, зберігання, 138

2 3 4 5 6 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ПП “Миропільське” ДП “Еней” МП “Калина”, АЗС Червоноармійське підпр-во по забезпеченню нафтопродуктами ТОВ “Колос”, АЗС ВАТ “Любарський райагрохім”

Філія № 9 ТОВ «Житомир-Петрол» ВАТ “Рихальський маслозавод” ДП “Яблунецька хімбаза” ТОВ “Європродукт-Агро” філія №8, АЗС АЗС с. Бараші АЗС с Рибальське АЗС смт Ємільчино Нафтопровід “Дружба” Звалище побутових відходів Каналізаційні очисні споруди Ємільчинського ДПЖКП

Газонаповнююча станція станція с Станішівка АЗС ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС №5 с Рудня Пошта АЗС № 13 АЗС № 15 с Оліївка АЗС № 16 с Оліївка АЗС № 17 с Оліївка АЗС № 18 с Оліївка Станція 1-го підйому Водосховище “Відсічне” с Перлявка

реалізація агрохімікатів Надання комунальних послуг Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання та реалізація агрохімікатів Ємільчинський р-н Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення масла Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Транспортування нафтопродуктів Місце видалення побутових відходів Очистка стічних вод Житомирський р-н Зберігання, реалізація газу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Забезпечення населення водою Гідротехнічна споруда для 139

Водосховище “Денишівське” с Дениші

12 13

АЗС “Житомирресурси” м. Житомир АЗС ТОВ “Житомир-Петрол” м. Житомир АЗС ТОВ “Либідь Плюс” с Березина АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця АЗС “Лукойл-Україна” с Садки АЗС ТОВ “Тетерів-нафта” /газова/ АЗС ДП “Озерне” Торговий дім “Укртатнафта Київ” смт Озерне АЗС ТОВ “Лонда ЛТД” с Зарічани АЗС А - 1576 с Сінгури ВАТ “Березівський кар’єр” с Березівка Давидівський кар’єр с Давидівка Ново-Руднянський кар’єр с Нова-Рудня В/ч А - 2038 смт Озерне

14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29

1 2 3 4 5 6 7 8

Склад боєприпасів в с Червоний степок Склад автотехніки, паливномастильних матеріалів АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця ДКП «ВЖРЕП» Висока Піч ПуСО 1,5 км на північ від м. Житомира

ДП “Коростенський молокозавод” НПС “Плещівка”, нафтопровід “Дружба” ВАТ “Коростенський щебзавод” Ушицький комбінат будматеріалів Щорсівський гранкар”єр В/ч 55238, с Ушомир В/ч А – 4157, с Веселівка АЗС с.Сингаї

накопичення води Гідротехнічна споруда для накопичення води Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Зберігання боєприпасів, паливномастильних матеріалів, очисні споруди Зберігання боєприпасів Зберігання паливно-мастильних матеріалів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіоактивно забруднена територія Коростенський р-н Переробка молока Транспортування нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Військовий об’єкт Військовий об’єкт Зберігання, реалізація нафтопродуктів 140

9 10

Каналізаційні очисні споруди Грозинського ДКП с Грозне Пункт збору відходів дезактивації с. Клочеве

1 2

МКП “Водоканал” МКП “Благоустрій

АЗС № 10 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ДП “Інтас” АЗС – ВЕЙС Коростишівська філія ПММ ВАТ “Торговий дім “Укрнафта-Київ” ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Більшовицька ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Горького Бітумна база”Кошарище” Дорбуткомплект ДП «Коростишівський спиртзавод» ДГП “Кіровгеологія” ПЗЕ - 49 ВАТ “Коростишівський гранітний кар’єр” СП “Іскор” АТ фірма “Антік” ПП “Надія”

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

2 3

Лугинське державне виорбниче підприємство житлово-комунального господарства Липницбкий спиртзавод, с. Липники ДП “Лугинський райагрохім”

Озерянський торфозавод

Очищення стічних вод Радіаційно-небезпечний об’єкт Коростишівський р-н Надання комунальних послуг Збирання, видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во битума Вир-во спирту етилового Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Лугинський р-н Надання комунальних послуг Вир-во етилового спирту Оптова торгівля агрохімікатами, видобування вапняку Видобування торфу 141

5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6 7 8

АЗС № 5 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС “Авіас” с Глухова СРЗВд “”Бобричі” 1 км на північ від села Бобричі СРЗВд “Малахівка”, 1 км на північ від с. Малахівка СРЗВд “Жеревці”, 3,3 км на північний захід від с Жеревці СНРАВд “Рудня Повчанська”, 1,5 км на північ від с. Рудня Повчанська СНРАВд “Степанівка”, 1 км на північ від с. Степанівка СРЗВд “Червона Волока”, 1 км на північ від с Червона Волока СНРАВд “Мощаниця”, 0,7 км на північний захід від с. Мощаниця

Виробниче підприємство житловокомунального господарства Каналізаційні очисні споруди Новочорторийський державний аграрний технікум с Нова Чортория ДП “Любарськиймолокозавод” ВАТ “Житомирмолоко” АЗС СП “Астра” АЗС № 5 АЗС № 9 ВАТ “Райагрохім”

1 2

ВАТ “Малинська паперова фабрика” Фабрика банкнотного паперу

ТОВ “Папір-Мал”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Любарський р-н Надання комунальних послуг Очищення стічних вод С. г. вир-во Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, (торгівля) агрохімікатами Малинський р-н Вир-во паперу, картону Вир-во цінних паперів, полігон пром. відходів Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури 142

ТОВ “Рута”

ДВ “Малинський маслозавод” ПП “Гранд-Імпульс” ВАТ “ЛМС” ВАТ “Малинський каменедробильний з-д” ВАТ «Пинязевицький кар’єр»

9 10 11 12 13 14

Філія № 5 ТОВ «Житомир-Петрол» ТОВ “Брук” (ГАЗС) с Українка ДВКП “Малинміськводоканал” ВАТ “Райагрохім” м. Малин ТОВ “АРВ” ТОВ “Квінта”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація газу Водопостачання Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

СНРАВд Любарка, 3 км на захід від с. Любарка СНРАВд “Звіздаль”, 0,5 км на південь від с Звіздаль СНРАВд “Звіздаль – 2”, 0,5 км на південь від с Звіздаль СНРАВд “Мотійки”, 1 км на північ від с Мотійки СНРАВд “Розсохівське”, 1 км на південь від с Розсохівське СНРАВд “Калинівка - 1”, 1 км на захід від с Калинівка СНРАВд “Калинівка – 2”, 1 км на захід від с. Калинівка СНРАВд “Залісся”, 2 км на північ від с Залісся СНРАВд “Малі Кілщі”,1 км на північ від с Малі Кліщі

Народицький р-н Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення

6 7

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Переробка м’яса, вир-во м’ясних виробів Вир-во масла, твердих сирів Машинобудування Вир-во щебеню Вир-во щебеню

143

10 11 12 13

1 2

СНРАВд “Великі Кліщі”, 1 км на захід від с В. Кліщі СНРАВд “Перемога”, 1 км на схід від с Перемога Очисні споруди райцентру АЗС філії № 7 м Овруча Нафтоперекачувальна станція “Чижівка” Лінійна виробничо-диспетчерська станція “Новоград-Волинський”

ПП “Нов.-Волинський райагропостач”

4 5 6

КП “Городницький фарфоровий з-д ДП “Нов.-Волинський сиркомбінат” ВАТ “Новоград-Волинський райагрохім” ВАТ “Шляхи Полісся” Новоград-Волинська ПМКШБО ПП Шостак, АЗС ТОВ “Птахівник”

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

1 2 3

АЗС № 1 АЗС № 2 АЗС № 7 АЗС № 8 Філія № 6 ТОВ «Житомир-Петрол» ВАТ “Чижівська паперова фабрика” с Чижівка

Майданчик 3-Р Нафтопровід “Дружба” Газопровід

Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Новоград-Волинський р-н Транспортування нафти Трубопровідне транспортування та відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом Зберігання, транспортування, продаж нафтопродуктів Виготовлення фарфорового посуду Вир-во молочної продукції Обслуговування с.г. підприємств Лінійне будівництво доріг Лінійне будівництво доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вирощування птиці, вир-во яєць, м’яса птиці Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во пакувального паперу Овруцький р-н Транспортування нафтопродуктів Транспортування нафти Транспортування природного газу 144

4 5 6 7 8 9 10

Міське сміттєзвалище Міські каналізаційні споруди ВАТ “Овруццццццький МКК” ТОВ “Овруцький МКК” Шлаконакопичувач Овруцьке ППЗНП Залізнична станція Овруч Сховище радіаційних відходів

Складування відходів Транспортування каналізаційних вод Виробництво згущеного та сухого молока Накопичувач відходів Зберігання нафтопродуктів Перевезення вантажів та пасажирів Захоронення радіаційних відходів Олевський р-н Машинобудування

ВАТ “Олевський з-д тракторних нормалей” ВАТ “Олевський райагрохім”

3 4 5

ДП “Олевський маслозавод” Олевське виробниче підпр-во ЖКГ Сміттєзвалище райцентру

Зберігання хімічних засобів захисту рослин, міндобрив Переробка молока Надання комунальних послуг Місце видалення побутових відходів

6 7 8 9 10 11

ТОВ “Альфа ЛТД”, АЗС ТОВ “Янес-99”, АЗС АЗС № 2 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС № 4 ТОВ «Житомир-Петрол» ПОСП “Білокоровицьке” СРЗВд “Дружба”, 1,5 км на північний схід від с Дружба СНРАВд ”Діброва”, 0,8 км на схід від с Діброва

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во с. г. продукції Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовонго (обов’язкового) відселення

1 2 3 4

СНРАВд “Рудня”, 2 км на північний захід від с Рудня СНРАВд “Деркачі”, 0,4 км від с Деркачі СНРАВд “Олксандри-1” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-2” ,1 км на захід

Овруцький р-н Зона гарантованого добровільного відселення Зона відчуження Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) 145

5 6 7 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

від с Олександри СНРАВд “Олксандри-3” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-4” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Журба”, 1 км на захід від с Журба СНРАВд “Липські Романи”, 1 км на північ від с Липські Романи

Попільнянський маслосирзавод Філія № 8 ТОВ «Житомир-Петрол» Залізнична станція “Попільня” Комбінат комунальних підприємств Птахофабрика “Жовтнева” ВАТ «Корнинський цукровий з-д» ВАТ «Цукровий з-д ім Цюрупи» АЗС смт Корнин АЗС смт Попільня АБЗ “Облавтошлях” АБЗ приватна фірма “Темп” ВАТ “Райсільгоспхімія”

Радомишльське міське комунальне підпр-во Макарівська КЕЧ району В/ч А - 3258 АТЗТ “Радомишльський машзавод” ВАТ “Радомишльський молокозавод” ВАТ “Радомишльський пивзавод” ВАТ “Радомишльський хлібзавод” АЗС ТОВ “Алдан-21” АЗС ПП Левківський АЗС ТОВ “Маріам Р”

відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона відчуження Зона відчуження Попільнянський р-н Молокопереробка Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Птахівництво Виробництво цукру Виробництво цукру Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Поводження з агрохімікатами Радомишльський р-н Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Житлово-коумнальне господарство Машинобудування Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 146

АЗС № 3 ТОВ «Житомир-Петрол»

АЗС № 5 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС ТОВ “Васко”

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4

КП по ОЖКГ ВО ТОВ “Ружинське молокопідприємство” СТОВ “Хлібороб” (комбікормовий зд), с Білилівка ВАТ “Зарудинецьке хліборпиймальне підпр-во”, с. Зарудинці ВАТ “Ружинський райагрохім” “Зарудинецька агрохімбаза” Бистрицький свинокомплекс, с. Бистрик Нафтобаза № 10 ТОВ «ЖитомирПетрол» АЗС Бистричок № 1,смт Ружин АЗС № 4 с. Ягнятин АЗС с Вчорайше АЗС смт Ружин Нафтобаза “Райагропромпостач” с. Зарудинці АЗС “Райагропромпостач” с. Чорнорудка

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Ружинський р-н Надання комунальних послуг Переробка молока С. г. вир-во, переробка зерна Заготівля зерна С. г. послуги С. г. вир-во Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Червоноармійський р-н Червоноармійське РД ПЖКО, очисні Надання комунальних послуг споруди, каналізаційно-насосна станція Червоноармійське ТМО, Медичне обслуговування каналізаційно-насосна станція Нафтобаза № 4 ТОВ «ЖитомирПетрол» Філія № 4 ВАТ Зберігання, реалізація нафтопродуктів 147

5 6

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 2 3 4 5 6 7



“Житомирнафтопродукт” ст. Курне ВАТ “Житомирське ШБУ”, с. ГутоЮстинівка Червоноармійське РДПЖКО, с. Веселе (звалище райцентру)

ЗАТ Головинський кар’єр “Граніт”, смт Головино ЗАТ МТС “Агросвіт”, смт Черняхів ВАТ “Райагропромтехніка” Нафтобаза ТОВ «Житомир-Петрол» ДП “Фаворит-молоко” ТОВ “Нафтоенергопостач”, АЗС, смт Черняхів АЗС Шаран С. Г. АЗС “Нафта-Полісся” Газове управління Виробниче підпр-во житловокомунального господарства

Чуднівське ПЖКГ ВАТ “Іванопільський цукрозавод” смт Іванопіль ВАТ “Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича” с Галіївка Чуднівська філія Житомирського ЛГЗ Птахофабрика “Маяк” с. Стетківці АЗС № 6, смт Чуднів АЗС ТОВ “КББ”, с. Дубище

Вир-во асфальтобетону Місце видалення побутових відходів Черняхівський р-н Добування граніту та його переробка Переробка зерна Ремонт с. г. машин Зберігання, реалізація нафтопродуктів Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Обслуговування населення Надання комунальних послуг Чуднівський р-н Надання комунальних послуг

Переробка молока Виробництво спирту Вир-во яєць, м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

за даними інспекційного відділу держуправління ОНПС станом на 01.02.2007 року. 148

Зареєстровано відходів у області Таблиця 8.1.1 у тому числі Клас небезпеки

Разом (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1 класу небезпеки 2 класу небезпеки 3 класу небезпеки

Кількість з визначеними зареєстрованих хімічним складом відходів та фізичними властивостями

для яких визначено умови зберігання, транспортування, видалення

для яких визначено підприємства або виробництва по їх утилізації

для яких визначено місця видалення відходів

5619,825

5497,329

122,495

1021,772

1021,511

0,260

750,865

643,029

107,836

3847,188

3832,789

14,399

149

Утворення використання (утилізація) та видалення відходів у 2007 р., т Таблиця 8.1.2. Видалено за рік

Назва відходів

Відходи 1 класу небезпеки, в т. ч. за окремими видами Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи виробництва машин та апаратів електричних Відходи виробництва і розподілу енергії електричної, газу, пари та води гарячої Відходи пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи 2 класу небезпеки в т.ч. за окремим видами Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи, пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи виробництва металів основних Відходи вторинні від надання послуг зі збирання, видалення та оброблення відходів

Зберігалося на підприємствах на початок року

Утворилося на підприємствах за рік

Використано (утилізовано) за рік

Всього

Знешкоджено (знищено)

В т. ч. Захоронено в місцях організовано го складування

Направлено в місця неорганізова ного складування

Розміщено (зберігається) на підприємствах на кінець року

296,724

1021,772

0,260

20,978

5,090

288,891

268,384

2,960

0,260

4,154

4,390

239,646

4,093

0,091

0,700

3,484

0,703

0,728

0,376

0,036

10,662

55,156

20,522

12,846

962,837

16,824

24,827

231,993

750,865

107,836

4,293

258,299

7,687

0,495

8,182

223,575

214,005

107,025

206,180

0,731

7,058

0,811

4,293

1,922

4,894

0,167

150

6,833 0,167

Відходи виробництва обладнання та апаратури для радіо, телебачення і зв’язку Відходи 3 класу небезпек, в т. ч. за окремим видами Відходи виробництва продукції сільського господарства та мисливства Відходи виробництва текстилю Відходи виробництва шкіри та виробів шкіряних Відходи виробництва целюлози паперу та виробів паперових Відходи виробництва хімікалій, продукції хімічної та волокна штучного Відходи виробництва виробів гумових та пластмасових Відходи виробництва виробів металевих збірних Відходи виробництва машин та обладнання Відходи, пов’язані з послугами транспорту Відходи діяльності установ громадського харчування, технічного обслуговування та ремонту устаткування, приладів та виробів інших, відходи комунальні Відходи виробництва продукції іншої з нерудних мінералів Інші небезпечні відходи не визначені класифікатором відходів

524,246

35,015

23816,436

3847,188

574,896

199,926

74,297

27102,012

16,531

199,926

15,744

1,500

46,390

3,517

2,590

17,317

30,000

23518,000

3416,000

26934,000

141,655

167,225

0,568

198,200

43,400

2,800

8,450

3,461

2,826

0,268

3,781

66,166

0,260 215,924

10,689

1,600

94,710

24,233

21,266

0,284

0,126

3,380

20,977

10,200

0,020

151

Інвентаризація місць видалення відходів на території області Таблиця 8.2.1. Обласний центр, міста обласного підпорядкування райони

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

1 м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов. – Волинський Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький

20. Олевський 21. Попільнянський 22. Радомишльський 23. Романівський 24. Ружинський 25. Червоноармійський 26. Черняхівський 27. Чуднівський Разом по області

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів

у т.ч. де Загальна власника ще площа не визначено тис. кв. м.

Загальний фактичний об’єм тис. куб. м.

Загальна фактична маса на початок року тис. т

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення тис. т

2 12 4 3 2 33 42 30 36 23 37 28 40 49 21 33 43 18 52 108

3 1 -

4 200 437 300 50 86 145 95 43 150 339 116 344 81 82 179,5 174 90 340,4 314

5 27337 1522,33 949,8 1233,83 460,4 204,83 11,2 37,1 421,13 68,3 15,87 21,27 1052,60 73,43 51,43 1311,23 21,5 146,53 1326,57

6 8272,60 479,20 299,23 381,30 140,30 72,35 4,53 12,26 132,08 23,46 6,90 9,39 368,09 23,65 16,57 402,25 7,16 47,31 430,09

7 141,9 56,1 46,2 25,0 24,8 8,5 53,15 4,09 0,6 94,85 39,50 2,19 1,03 63,92 0,68 0,2 165,5

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року тис. т 8 111,35 15,79 17,56 13,59 16,77 68,77 0,213 0,496 5,16 10,07 2,19 3,01 6,40 0,22 1,62 0,34 2,14 0,16 36,65

30 28 78 25 31 20 46 29 901

108,4 368 280 125 104 65 370 216 5202,3

38,3 88,73 167,33 101,5 30,9 442,77 41,77 113,53 37291,18

13,19 29,32 51.60 37.43 10,69 134,03 14,02 36,56 11455,56

0,5 25,9 3,4 4,1 4,6 8,01 12,0 786,72

1,31 2,70 0,81 2,80 4,56 0,624 5,99 3,51 334,80

152

Загальна фактична маса на кінець року тис. т

Кількість місць, що не відповідають діючим нормативам

Кількість місць, де здійснюється екологічний моніторинг

9 8395,49 494,99 316,79 394,89 157,07 141,12 4,74 12,76 137,24 33,53 9,09 12,4 374,49 23,87 18,19 402,59 9,3 47,47 466,74

10 1 1 1 29 31 30 36 21 35 28 28 43 28 33 29 22 52 106

11 1 1 -

14,50 32,02 52,41 40,23 15,25 134,65 20,01 40,07 11801,9

30 28 71 25 30 20 46 26 830

Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів Таблиця 8.2.2. Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

1 Андрушівський р-н Баранівський р-н Бердичівський р-н Брусилівський р-н Вол.-Волинський р-н Ємільчинський р-н Житомирський р-н Коростенський р-н Коростишівський р-н Лугинський р-н Любарський р-н Малинський р-н Народицький р-н Нов.-Волинський р-н Овруцький р-н Олевський р-н Попільнянський р-н Радомишльський р-н Романівський р-н Ружинський р-н Червоноармійський р-н Черняхівський р-н Чуднівський р-н м. Бердичів м. Житомир м. Коростень м.Нов.-Волинський Разом по області

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

2 3 5 9 1 2 2 9 1 1 9 1 3 4 1 3 3 3 2 3 15 10 7 4 4 105

3 3 5 9 1 2 2 9 1 1 9 1 3 4 1 3 3 3 2 3 15 10 7 4 4 105

4 3 6 4 1 4 3 1 4 1 2 1 1 1 1 3 13 2 9 2 1 63

На яку кількість відходів видано дозволи тис. т. 5 24,8 8,5 53,15 4,09 0,60 94,85 39,50 2,19 1,03 63,92 0,68 0,2 165,5 0,5 25,9 3,4 4,1 4,6 8,01 12,00 56,1 141,9 46,2 25,0 786,72

153

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис. т.

6 13 8 2 16 3 7 11 16 6 3 24 1 17 14 5 10 10 5 7 6 17 33 46 31 19 330

7 13 8 2 16 3 7 11 16 6 3 24 1 17 14 5 10 10 5 7 6 17 33 46 31 19 330

8 203,6 12,8 0,06 56,0 5,10 3,06 98,90 46,64 3,9 2,15 129,9 0,68 2,6 180,7 6,1 27,0 5,90 6,5 7,4 12,93 24.1 68,1 157,3 77,2 36,42 1175,04

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на своїх відходів на підприємствах інших тис .т. підприємств ах тис. т. 9 10 24,8 178,72 8,5 4,28 0,003 53,15 2,77 4,09 1,00 0,6 2,46 94,85 4,03 39,50 7,14 2,19 1,71 1,03 1,12 63,92 65,98 0,68 0,2 2,36 165,5 15,18 0,5 5,59 25,9 1,09 3,4 2,5 4,1 2,4 4,6 2,8 8,01 4,91 12,0 12,09 56,1 11,98 141,9 15,38 46,2 30,83 25,0 11,41 786,72 387,73

Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи Таблиця 8.2.3

кисневовмісні розчинники

ізоціанати

формальдегід

Інші

154

продукти біотехнологій

галогенованівугле водні

пиестицид

ароматичні вуглеводні

інші

ціаніди

луги

ванадію

кислоти

свинцю

аміак

ртуті

хрому

миш’яку

Органічні сполуки

нікелю

Разом видано дозволів (шт)

кадмію

Неорганічні сполуки

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 8.3.1 № з/п 1.

5. 6. 7. 8.

Назва підприємства або виробництва, адреса ТОВ "Жерок-Альфа", м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва. ВАТ “Чижівська паперова фабрика”, Новоград – Волинський р – н., с. Чижівка. Виробництво паперу для гофрування, картону для плоских шарів гофрокартонц та паперу обгорткового. ВАТ “Миропільська паперова фабрика”, Дзержинський р – н., смт Миропіль, вул. Фабрична, 1. Виробництво картону, гофрокартону та паперу обгорткового. ТОВ “Папір – Мал”, м. Малин, вул. Гамарника, 2. Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін..

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науковопромислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін..

1460

741,8

8000

7527,0

14000

13074,0

54000

18452,4

Паперова та картонна макулатура

Паперова макулатура

НВ ТОВ ”Вівам“ м. Житомир, вул. Кафедральна, 10

Лампи люмінесцентні та ДРЛ

ВАТ „Радомишльський завод „Алмаз М. Радомишль, вул. Промислова, 15 ТОВ „Житомирський картонний комбінат” м. Житомир, майдан. Станишівський, 7 ПП Гуль Я.В. м. Бердичів, вул. Степанюка, 20

Відходи полімерні

3 млн. шт. 300

59637 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп, 465 шт. ламп ДРЛ Підприємство працювало І-ІІ квартал 49,3

Паперова та картонна макулатура

8500

8016,8

Відходи ПЕТФ-пляшок

240

122,2

155

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріально-технічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Так протягом 2007 року на території області зареєстровано 9 надзвичайних ситуацій техногенного походження, серед яких одна аварія у каналізаційних системах із скиданням забруднюючих речовин у навколишнє середовище (с. Головине Черняхівського району) та одна аварія на нафтоперекачувальній станції «Чижівка» магістрального нафтопроводу «Дружба». Основними причинами аварійності на трубопровідному тнаспорті є зношеність труб, невиконання нормативних завдань планово-попереджувальних ремонтіві невчасне виконання капітальних ремонтів, тощо. 9.2.

Об’єкти підвищеної екологічної небезпеки.

До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів України”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди), м. Житомир, Лемненський рудник дочірнього підприємства “Іршанський гірничозбагачувальний комбінат” закритого акціонерного товариства “Кримський ТИТАН”. По території області також проходять нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід (в одному транспортному коридорі), магістральні газопроводи “Київ – Захід України” та “Торжок-Долина”. Іншими Об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля. Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1. Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р. Уборть, каналізаційні споруди комунальних 156

підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р. Уборть. Осередками забруднення, що існують протягом тривалого часу і становлять загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира та р. Гнилоп’ять нижче скидів каналізаційних очисних споруд м. Бердичева. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.95р. № 440 “Про затвердження Порядку видачі дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, кількість підприємств і установ, які повинні мати дозволи на операції з отруйними речовинами, становить 38. Станом на 31.12.07 р. підприємствами отримано 20 дозволів на поводження отруйними речовинами, в т.ч. на зберігання та використання кислот – 15, на зберігання аміаку – 1, на зберігання та використання хромового ангідриду – 2, на поводження з іншими речовинами – 2 (табл. 8.2.3.). У 2007 році аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами на території області не зафіксовано. 9.3. Радіоекологічна безпека. Радіаційна обстановка в області обумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, використанням в різних галузях народного господарства радіоактивних речовин, приладів, які містять радіонукліди та генерують іонізуюче і випромінювання, використанням будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди. На території Житомирської області об'єктів атомної енергетики, ранодобувної та переробної промисловості немає. Станом на 01.01.2009р. в області нараховується 30 підприємство та 84 медичних закладів, які використовують в своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). Відкриті радіоактивні речовини використовуються в радіологічній лабораторії облСЕС та Житомирському обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції. На всіх інших об'єктах використовуються закриті джерела та обладнання, генеруєче рентгенівське випромінювання. На промислових підприємствах ДІВ використовуються як: • гама реле, щільноміри, лічильники, рівнеміри, еталонні та градуїровочні джерела, радіоізотопні прилади на 18 підприємствах; • рентген обладнання (рентгенкамери, рентгенапарати) - на 13 підприємствах. В області на багатьох підприємствах (відомчих лабораторіях, закладах освіти) використовуються зразкові, контрольні та навчальні джерела, що не потребують 157

спеціальних дозволів, так як їх активність не перевищує 10-кратного значення МЗА згідно ОСПУ. Крім цього, згідно даних "Централізованої служби експлуатації сховищ відходів дезактивації Державного об'єднання "Радон" станом на 01.01.2008р. на обліку та контролі ЦСЕ в Житомирській області знаходиться 29 об'єктів, в тому числі: • пунктів зберігання відходів дезактивації - 28 об'єктів; • пункт складування відходів дезактивації - 1 об'єкт. Пункти зберігання відходів дезактивації розташовані в Народницькому районі — 11, Лугинському районі - 7, Овруцькому - 8, Олевському -2. Пункт складування відходів дезактивації "Коростенський" знаходиться на відстані 7 км на північний захід від м. Коростеня. Контроль за радіаційним та технічним станом об'єктів виконувався власними силами ЦСЕ КДМСК УкрДО "Радон" із залученням представників СЕС, природоохоронних та державних виконавчих органів два рази на р і к в есною та восени) за допомогою штатних радіометричних приладів. При проведенні радіаційного обстеження вимірювались наступні параметри радіаційного контролю: • потужність еквівалентної дози гама-випромінювання на висотах 0,1 м та 1,0 м від поверхні сховищ; • бета-забруднення поверхні сховищ; • альфа-забруднення поверхні сховищ. Значення параметрів порівнювались з "Рівнями радіоактивного забруднення поверхні об'єктів", які узгоджені з ОблСЕС. 9.3.1. Радіактивне забруднення територій: а) земель: На протязі 2007 року спеціалістами лабораторії радіологічних досліджень центру проведено визначення показників вмісту радіонуклідів на площі 228,3 тис. га на території Ружинського, Попільнянського, Андрушівського та Бердичівського районів області по програмі суцільної паспортизації земельних угідь сільськогосподарського призначення. У 2007 році продовжено радіоекологічний моніторинг контрольних сільськогосподарських майданчиків області. Проведено визначення вмісту радіонуклідів в продукції рослинного походження. Щільність забруднення грунтів сільськогосподарських угідь в Житомирській області радіоцезієм більше 1 Кі/км2 виявлено на площі 161,1 тисяч гектарів (15,8 %), з них більше 5 Кі/км2 - 10,6 тис. га, що становить 1,0 % Найбільш забруднені 137Сз угіддя Народицького, Луганського, Овруцького районів, щільність забруднення яких більше 1 Кі/км2 складає відповідно 24,5 тис.га (94,2%), 22,8 тис.га (92,7%), 41,8 тис.га (85,6%). Менше забруднені сільськогосподарські угіддя, щільність забруднення яких за вмістом 137Сз перевищує 1 Кі/км2: Олевського району - 21,5 тис.га (75,2%), Коростенського району 35,7 тис.га (47,7%), Малинського району -11,3 тис.га (20,0%), Ємільчинського району 158

5,8 тис.га (8,3%), Вол.-Волинського району 2,3 тис.га (5,8%), Нов.-Волинського району - 0,4 тис.га (0,5%). В Андрушівському, Любарському, Бердичівському, Попільнянському, Ружинському, Чуднівському, Романівському, Житомирському, Коростишівському, Черняхівському, Баранівському, Радомишльському, Червоноармійському, Брусилівському районах забруднення грунттв радіоцезієм не перевищує 1 Кі/км2. Здебільшого вона знаходиться в межах 0,10,8 Кі/км2. За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких по вмісту 137Сз перевищує 1 Кі/км2 - 118,1 тис.га (11,2%) відносяться до орних земель, 46,1 тис.га (4,4%) - до сінокосів і пасовищ, в т.ч. 5,2 тис.га (0,5%)- до торфоболотних грунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. Щільність забруднення грунту стронцієм - 90 більше 0,02 Кі/км2 виявлено на площі 734,9 тис.га (69,8%), з них більше 0,15 Кі/км2 - 45,8 тис.га (4,3%). 90 Найбільш забруднені 8г (понад 0,02 Кі/км2) земельні угіддя сільгоськогосподарського призначення Овруцького району - 48,6 тис.га (99,6%), Народицького району - 25,8 тис.га (99,2%), Малинського р-ну -56,0 тис.га (98,9%). Значно забруднені сільськогосподарські упддя, щільність забруднення яких за вмістом °8г перевищує 0,02 Кі/км2, Лугинського району 23,8 тис.га (96,7%), Нов.-Волинського району - 74,2 тис.га (94,8%), Олевського району 26,0 тис.га (90,9%), Ємільчинського району -59,1тис. га (84,2%), ВолВолинського району - 31,9 тис.га (80,6%), Коростенського району - 46,5 тис.га (62,1%). Найбільшу щільність забруднення стронцієм-90 мають сільськогосподарські угіддя Народицького району, де 13,4 тис.га (51,5%) забруднені в межах 0,15 - 3,00 Кі/км2 і більше. В Овруцькому районі - на площі 19,5 тис.га (40,0%), в Луганському районі - на площі 9,0 тис.га (36,6%). В цілому, по області, площі з щільністю забруднення грунту цезієм - 137 більше 1 Кі/км2 виявлено в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності в 9 районах області та стронцієм - 90 більше 0,02 Кі/км , в 23 районах області. За видами с/г угідь, щільність забруднення яких стронцієм - 90 перевищує 0,02 Кі/км - 606,6 тис.га (57,6%) відноситься до орних земель, 122Дтис.га ( 11,6%) - до сінокосів і пасовищ, в тому числі 6,5 тис.га (0,6%) -до торфоболотних грунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. В 2007 році продовжувались роботи по радіоекологічному моніторингу контрольних сільськогосподарських майданчиків області. Обстежено 57 контрольний сільськогосподарський майданчик, що складає 93% . Результати радіологічних досліджень свідчать про поступове зниження забруднення орного шару грунту радіонуклідами, що в свою чергу, пов'язано з фізичними явищами напіврозпаду радіонуклідів цезієм - 137, стронцієм -90 та їх переміщенням по профілю ґрунтового покриву під впливом оранки, обробітку грунту, виносу рослинами та промиванням ґрунтовими водами у нижчі горизонти. Для зниження радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і зменшення радіаційного навантаження на населення області, необхідно: - відновити раніше досягнуті об'єми внесення органічних та мінеральних 159

добрив, що значно покращить показники родючості грунтів; - забезпечити в найближчі роки вапнування кислих забруднених грунтів; - при проведенні вапнування широко використовувати місцеві ресурси і, в першу чергу, вапняки Білокоровицького родовища, які мають високу ефективність; - для поглибленого вивчення радіаційної ситуації, особливостей її динаміки та наслідків, продовжити формування комп'ютерного банку даних агроекологічних досліджень Житомирської області; - проводити подальше радіологічне обстеження земель зони безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення районів області з метою їх реабілітації. б) лісових ресурсів: Радіоактивне забруднення компонентів лісових екосистем визначається переважно ландшафтно-геохімічними умовами міграції радіонуклідів, тому перерозподіл техногенних радіонуклідів між компонентами лісових екосистем відбувається нині дуже повільно. За даними радіаційного обстеження (1991 р.), 13 лісових господарств області є постраждалими внаслідок Чорнобильської аварії. Найбільш гостра ситуація спостерігається в області в Овруцькому та Народицькому спеціалізованих лісових господарствах, на території яких на більшій частині площі всі види лісогосподарських робіт припинені у 1991 р. - на площі 29085 га, яка входить до зони безумовного відселення. Насадження у цій зоні нині характеризуються незадовільним санітарним станом, збільшенням щорічного відпаду дерев, зменшенням захисних функцій лісу та стійкості екосистем, значною пожежною небезпекою, відсутністю доріг та квартальної мережі, важкою доступністю території. Лісові пожежі, які виникають з різних причин на цій території, важко ліквідуються, а територія вимушено залишається на самовідновлення лісу, що призводить до зміни порід, заболочування та інших негативних наслідків. Вміст радіонуклідів у продукції лісового господарства у Житомирській області варіює у широкому діапазоні як по видах продукції, так і по окремих лісових господарствах області. Більша частка деревної продукції лісового господарства відповідає діючим допустимим рівням вмісту радіонуклідів (ГНПАР-2005). Незважаючи на централізовану заборону головним санітарним лікарем Житомирської області заготівлі дикорослих ягід та грибів, лікарських рослин у 10 районах області (Народицькому, Овруцькому, Малинському, Лугинському, Ємільчинському, Коростенському та ін.), місцеве населення продовжує збирати для власних потреб і на продаж згадані продукти лісу. Внесок останніх складає від 20 до 90 % дози внутрішнього опромінення, яке отримує населення багатолісних районів області від споживання усіх харчових продуктів. У 2006 р. середній вміст 137Сs у сухих грибах дорівнював: у Овруцькому СЛГ та Народицькому СЛГ - 200 кБк/кг, Овруцькому ЛГ - 120 кБк/кг, Лугинському - 20 кБк/кг, Малинському - 10 кБк/кг, 160

Олевському — 5 кБк/кг, Ємільчинському — 20 кБк/кг, Білокоровицькому - 5 кБк/кг. Згадані показники у 2-50 разів перевищують допустимі рівні (ДР-2006). Максимальні величини вмісту 137Сз у грибах складали: Лугинське ЛГ - 3 МБк/кг (польський гриб, сухий); Народицьке СЛГ - 7,3 МБк/кг (саркодон черепитчастий, сухий), 1,5 МБк/кг (сироїжки, сухі). Вміст 137Сз у сухих ягодах чорниць - головному ягідному виду регіону також широко варіював у 2006 р. Середній вміст Сs у сухих ягодах дорівнював: у Овруцькому СЛГ та Народицькому СЛГ - 20 кБк/кг, Овруцькому ЛГ - 5 кБк/кг, Малинському.ЛГ- 2 кБк/кг, Олевському ЛГ - 2 кБк/кг, Ємільчинському ЛГ - 4 кБк/кг, Білокоровицькому ЛГ - 7 кБк/кг. Згадані показники у 2-10 разів перевищують допустимі рівні (ДР-2006). У м'ясі промислових копитних тварин вміст 137Сs у багатьох лісових господарствах перевищував допустимі рівні у 2-270 разів. Максимальні рівні вмісту 137Сs у м'ясі козулі складали 25 кБк/кг (Народицьке СЛГ), дикого кабана 22 кБк/кг (Народицьке СЛГ), що перевищувало нормативи для твердих радіоактивних відходів 137Сs у 20 та 25 разів відповідно. Така складна та гостра ситуація з продуктами побічного користування лісом та мисливського господарства у Житомирській області вимагає з боку держави жорсткого радіаційного контролю кожної партії цієї лісогосподарської продукції та відповідного гарантованого фінансування.

161

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. 10.1. Ведення сільського господарства в області. Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) за 2007 рік склав 3003,5 млн. гривень і зменшився проти попереднього року на 212,6 млн. грн. або на 6,6%, тобто фактичний темп росту у галузі на 9,6% менше ніж передбачено програмою економічного і соціального розвитку області. У сільськогосподарських підприємствах продукції вироблено на 736,4 млн. гривень, що становить 91% до 2006 року (програмне завдання на 2007 рік не довиконано на 13,4%), у господарствах населення – відповідно 2267,1 млн. гривень і 94,2% (менше програмного показника на 7,6%). Усіма категоріями господарств отримано 741,4 тис. тонн зернових і зернобобових культур (включаючи кукурудзу), що на 2,2% більше ніж у 2006 році. Середня урожайність становить 23,1 ц/га, що на 1,9 ц (9%) попереднього року. Валовий збір цукрових буряків (фабричних) склав 680,7 тис. тонн (-25% до 2006 року), при середній урожайності 314,3 ц/га, що на 25,5 ц (8,8%) більше ніж у попередньому році. Овочів зібрано становив 190,1 тис тонн, що на 13% менше попереднього року. Це пов'язано із зменшенням урожайності на 26,2 центнерів. Накопано 1039,5 тис тонн картоплі, що на 4,9% більше попереднього року. Таке зростання забезпечено за рахунок збільшення урожайності на 8,5 центнерів. Одержано 1,3 тис. тонн льоноволокна, що вдвічі менше ніж у 2006 році. Середня врожайність зменшилась майже на 36% і склала 3,6 ц/га. На 23,8% скоротились також обсяги виробництва хмелю. Валовий його збір склав 480 тонн при середній врожайності 5,7 ц/га. Зросло виробництво плодів та ягід. Зібрано 30,6 тис. тонн, що на 11,3% більше ніж у 2006 році. На 8,4 ц збільшилась і врожайність, яка склала 48,7 ц/га. Посів озимих культур під урожай 2008 року проведено на площі 167 тис. га або на 4,3% більше попереднього року. Крім того, в 1,8 раза збільшено площу озимого ріпаку на зерно, яка становить 33,7 тис. га. Сільськогосподарські підприємства виорали на зяб 119,4 тис. гектарів, що на 19,7% у попередньому році менше. Внесено під посів 132,9 тис. тонн органічних (в 1,3 рази більше) та 45,7 тис. центнерів мінеральних добрив, (-13,5% до 2006 року). Тваринництво. Обсяг виробництва тваринницької продукції скоротився на 10,4% або 163,6 млн. грн. і становить 1407,9 млн. грн. (-10,9% до програмного показника). У господарствах усіх категорій зменшилося виробництво м'яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) на 6,8%, молока - на 12,1%, яєць - на 7,5%. Що стосується сільськогосподарських підприємств то виробництво молока та яєць тут зменшилось відповідно на 17,9 та 10,9%. 162

Вирощування худоби та птиці у сільськогосподарських підприємствах скоротилось на 8,6%, а її реалізація на забій зросла на 6,6%. Це зумовило зменшення кількості великої рогатої худоби на 18,7%, у тому числі корів - на 19%. Поголів'я птиці скоротилось на 3,6%. Надій молока на корову у сільськогосподарських підприємствах зменшився на 77 кг (3,1%) і становив 2409 кг. Найвищі надої молока були у господарствах Попільнянського (3812 кг), Брусилівського (3546 кг) і Ружинського (3128 кг) районів. В усіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 9%, у тому числі корів - на 9,8%, свиней та птиці відповідно на 25,4% та 2,9%.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добриє на оброблювальні землі і під багаторічні насадження. В 2007 році під посіви сільськогосподарських культур сільськогосподарськими підприємствами нашої області було внесено 687,2 тис. тонн органічних добрив на площу 19,4 тис. га, що складає 4,3 відсотки до посівної площі. На один гектар посівної площі було внесено 1,5 тонн органіки. Також в 2007 році було внесено 24,3 тис. тонн мінеральних добрив діючої речовини в тому числі азотних - 14,0 тис. тонн, фосфорних - 4,4, калійних - 5,9. Загальна посівна площа під сільськогосподарськими культурами в 2007 році становила 449,2 тис. га, з них удобрена мінеральними добривами -198,0 тис. га, або 44 відсотки до посівної площі. На один гектар внесено мінеральних добрив 54 кг, в тому числі азотних - 31 кг, фосфорних - 10 кг, калійних- 13 кг. Крім того вносилися добрива сільськогосподарськими підприємствами під багаторічні насадження. Органічних було внесено 24 тис. тонн на площу 343 гектари. Мінеральних - 135,8 тонн діючої речовини, в тому числі азоту -59,5 тонн, фосфору - 39,1 тонн, калію - 37,2 тонн на площу 415 гектарів. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві. Агрономічною службою обласного та районних управлінь агропромислового розвитку, спеціалістами Державної станції захисту рослин Житомирської області, проведено значний обсяг робіт по боротьбі зі шкідниками, хворобами і бур'янами в господарствах області. Ними обстежено 390,0 тис.га посівних площ сільськогосподарських культур. З метою недопущення надмірного забруднення навколишнього середовища пестицидами і агрохімікатами значна увага приділялась безпечному і раціональному їх застосуванню, обліку транспортуванню та зберіганню пестицидів і агрохімікатів. В області на протязі нинішнього року було проведено захисні міроприємства на площі 630,6 тис.га, що на 35,6 тис.га більше ніж в минулому році. 163

Проти шкідників оброблено 242,2 тис.га, хвороб 152,1 тис.га та бур'янів 229,9 тис.га, мишовидних гризунів 75 тис.га посівних площ сільськогосподарських культур, а також проведено десикацію на площі 5,4 тис.га. На сучасному етапі у рослинництві головним фактором в обмежені поширення шкідників і хвороб в сільськогосподарських підприємствах фермерських господарствах та інших сільгоспформуваннях стає впровадження сівозмін, науково-обгрунтоване чергування культур в яких являється основою регуляція чисельності шкідливих організмів і, як правило, дозволяє тримати їх на рівні нижчому порогів шкодочинності на більшості посівів.

164

11. ЕНЕРГЕТИКА. На навколишнє середовище впливають: паливно-енергетичний комплекс (вугільна галузь, електроенергетика, виробництво і транспортування нафти і газу), металургія, військово-промисловий комплекс, целюлозно-паперова і харчова промисловість, виробництво лакофарбових виробів, підприємства сухої хімічної чистки та інші. Найбільше забруднюють атмосферу області підприємства транспортування та зв’язку (54% від загальних викидів по області). Значним джерелом забруднення навколишнього середовища є теплові котельні. Вплив енергетичних об’єктів, які працюють на органічному паливі, обумовлений викидом у повітря шкідливих речовин, виділенням теплоти, скидання забруднених стічних вод, відчуження земельних угідь, тощо. 11.1. Кінцеве енергоспоживання В 2007 року в Житомирській області кінцеве споживання газу становило 1020,3 млн. м3 та електричної енергії – 1944,1 млн. кВт. год. В споживання електроенергії включено всю спожиту електроенергію (на виробничі, невиробничі, комунально-побутові потреби, населенням) без врахування втрат в мережі. 11.2. Загальний обсяг енергоспоживання в цілому та по основних видах палива Використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти (вугілля, нафта, газ природний, торф паливний, брикети вугільні, мазут топковий, бензин автомобільний, газ скраплений та інші) на виробничі та комунальнопобутові потреби визначається як сума даних підприємств щодо витрат цих ресурсів на перетворення в інші види палива та енергії, для енергетичних цілей (як сировина, матеріал), на кінцеве споживання, а також їхніх втрат при розподілі, транспортуванні та зберіганні незалежно від джерел надходження (чи закуплені вони за власні кошти, чи надійшли як давальницька сировина). Споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за окремими видами економічної діяльності у 2007 році Спожито палива

Всього тис. т умовного палива Вугілля кам’яне, тис. т Газ природний, млн.. м3 Бензин моторний, тис. т

1765,5 45,4 1020,3 121,1

Питома вага споживання за окремими видами економічної діяльності, відсотків Сільське Проми БудівТранспорт Інші господар словіництво і зв’язок види -ство, сть економмисливмічної ство, діяльнос лісове ті господар -ства

9,3 0,6 1,3 30,1 165

58,8 29,5 71,2 30,6

2,7 0,6 0,3 7,2

15,4 2,0 16,4 7,0

13,8 67,3 10,8 25,1

Газойлі (паливо дизельне), тис. т Мазути топкові (важкі), тис. т Гас, тис. т Фракції середні інші, тис, т Пропан і бутан скраплені, тис. т Масла мастильні, тис. т Брикети з вугілля бурого, тис. т Торф неагломерований паливний, тис. т Дрова для опалення, тис. м щільних

149,4 2,5 33,1 1,1 10,4 4,4 0,6 14,7

32,9 0,3 5,9 0,6 32,3 -

32,2 23,7 92,7 70,1 51,0 44,3 100,0

6,1 75,8 0,3 2,9 3,0 5,0 -

22,9 0,5 6,6 5,9 23,8 16,2 -

5,9 0,1 15,2 21,6 2,2 100,0 -

312,7

28,5

14,7

2,0

1,8

53,0

11.3. Енергоємність Питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії включають витрати палива, теплової та електричної енергії на основні та допоміжні технічні

процеси

виробництва,

на

допоміжні

потреби

виробництва

(загальновиробничі цехові та заводські витрати на опалення, вентиляцію, освітлення

та

ін.),

також

технічно

неминучі

втрати

енергії

перетворювачах, теплових та електричних мережах підприємств, віднесені на

виробництво

даної

продукції

(робіт,

послуг).

питомі

витрати

розраховуються як відношення фактичних загальних витрат палива або енергії на виробництво даного виду продукції (роботи) до загальної кількості виробленої продукції (виконаної роботи. Питомі витрати палива, теплоенергії та електроенергії розробляються на виробництво одиниці готової продукції і розраховуються на підставі даних підприємств. Питомі витрати енергоресурсів на окремі види продукції (робіт) у 2006 році* Паливо в

Теплоенергія,

Електроенергія,

умовному

Мкал

кВт. год

166,5

26,5

1357,0

135,4

17,8

186,7

90,1

обчисленні, кг Відпуск тепло енергії, виробленої котельнями, Гкал Волокна синтетичні, т Вапно, т Цегла

керамічна

не

вогнетривка

166

будівельна, тис. шт.. ум. цегли Суміші бітумінозні, т

23,0

116,3

12,5

1148/,1

чи

2807,6

854,2

для

3348,2

2065,5

Послуги з розподілу води, тис. м3

770,5

Вироби

916,9

468,2

1311,5

145,2

57,5

1000,0

163,9

2089,2

93,5

та

1380,0

103,0

Цукор рафінований тростинний чи

2306,6

200,1

49,5

1,9

5578,3

Тканини лляні, які містять 85% і більше за вагою льону, тис. м2 Папір

газетний,

рулонах

аркушах, т Папір

та

картон

крейдовані

писання, друкування, графічних робіт з покриттям каоліном чи іншими неорганічними речовинами, т панчішно-шкарпеткові

трикотажні машинного чи ручного в’язання, тис. пар Взуття з верхом зі шкіри, тис. пар Вироби хлібобулочні, т Продукти готові і консервовані з м’яса, субпродуктів м’ясних чи крові тварин; екстракти і соки з м’яса, риби і водяних безхребетних, т Масло вершкове, т Сир

сичужний,

плавлений

кисломолочний, т буряковий і сахароза хімічно чиста у твердій

формі,

без

додавання

ароматичних добавок і барвників, т Спирт етиловий не денатурований із вмістом спирту не менше 80 об. %, дал Пиво

солодове,

безалкогольне

вкл. пиво

Пиво вмістом

алкоголю менше 0,5%,тис. дал

167

Продаж палива населенню (включаючи працівників підприємств) у 2006 році* Вугілля кам’яне, тис. т Газ природний, млн.. м3 Дрова для опалення, тис. щільних м3 Брикети і напівбрикети торф’яні, тис. т Бензин моторний, тис. т Газойлі (паливо дизельне), тис. т. * дані за 2007 рік будуть у вересні місяці 2008 року

4,0 498,3 271,5 9,4 69,7 43,2

11.4. Енергоспоживання на основі відновлювальних джерел Розвиток альтернативних відновлювальних джерел енергії реалізується в рамках Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики. Житомирською облдержадміністрацією розроблена "Програма з енергозбереження Житомирської області на 2007-2010 роки" як система цілеспрямованих заходів (організаційних, фінансових, науково-технічних, освітніх, пропагандистських та інформаційних) з метою раціонального та економного використання паливно-енергетичних ресурсів, розвитку та впровадження нетрадиційних джерел енергії. Програма з енергозбереження розроблялася за даними статистичної звітності на базі основних показників енергоспоживання, а також аналізу можливостей реалізації потенціалу енергозбереження за існуючих умов у районах і містах області. Для підвищення енергоефективності та збільшення використання відновлювальних джерел енергії протягом 2007 року в області проводились наступні роботи: - проведено реконструкцію систем тепло забезпечення з встановленням індивідуальних теплових пунктів на 23 житлових будинках; - замінено 1740 вуличних світильників в м. Житомирі та замінено 62 км кабельних мереж; - проведено роботу по заміні застарілих опалювальних котлів в бюджетних закладах області; - обладнано по будинковими лічильниками теплової енергії та регуляторами температури 74 будинки; - проведено реконструкцію електричних мереж в смт Нова Борова Володарсько-Волинського району. На виконання вказаних заходів спрямовано 14058,80 тис. грн. Для отримання дешевої електроенергії на потреби регіону області протягом 2007 року використано близько 5 млн. грн. на відновлення малих ГЕС.

168

12. ТРАНСПОРТ. У 2007 році покращилась робота транспорту. Вантажним транспортом перевезено 19,9 млн. тонн вантажів. Вантажообіг збільшився на 29,6 %. Залізничним транспортом перевезено 17,9 млн. тонн вантажів, що більше попереднього року на 17,3%. Вантажообіг зріс на 29,9%. Автомобільним транспортом перевезено понад 2 млн. тонн вантажів, що на 1% менше попереднього року. На 27.4% збільшився вантажообіг. У загальному пасажирським транспортом перевезено 187 млн. пасажирів, що на 5,8% менше 2006 року. Пасажирообіг при цьому зріс на 4,1%. На залізниці пасажирські перевезення скоротились на 2,4% і склали 9,8 млн. чоловік. Пасажирообіг зріс на 1%. Автомобільним транспортом перевезено 81,1 млн. пасажирів, або на 12,1 більше 2006 року. Пасажирообіг тут збільшився на 15,3%. 169

12.1. Пасажирообіг. Пасажирообіг області у 2007 році становив 2505822,0 тис. пас.км, з нього автотранспорту – 1077358,7 тис. пас. км. 12.2. Вантажообіг. Вантажообіг області у 2007 році становив 4350485,9 тис. ткм, з нього автотранспорту – 1001138,9 тис. ткм. Витрати палива за типами автомобілів наведені в таблиці 12.2.1. Витрати палива за типами автомобілів

Найменування Всього У тому числі: Вантажні автомобілі Пасажирські автомобілі Пасажирські легкові автомобілі Спеціальні автомобілі легкові Спеціальні автомобілі нелегкові

Таблиця 12.2.1. Газ Газ стислий зріджений тис. тис. літрів куб.м. 4105,2 12726,5

Бензин тис. літрів

Дизельне паливо, тис. літрів

45526,8

41200,0

21686,2 3238,3 11066,7

35768,5 2498,2 341,8

2323,7 243,3 376,6

6132,6 5634,8 90,1

3696,4

105,7

65,7

7,5

5839,2

2485,8

1100,9

861,5

12.3. Склад парку дорожніх механічних транспортних засобів у розбивці по видах використовуваного палива. За статистичними даними УДАІ УМВС в Житомирській області станом на 01.01.08 року в області нараховується 230762 одиниць транспортних засобів, в тому числі 154720 легкових автомобілів, 9482 – бортових вантажних автомобілів, 7008 – самоскидів, 2204 – сіркових тягачів, 10848 – спеціальних вантажних автомобілів, 4709 автобусів, 7121 - інших транспортних засобів, 17336 од. мототранспортних засобів. В залежності від наявності автомобілів автогосподарства області розподіляються наступним чином: - які мають один автомобіль – 1105 підприємств; - які мають: - від 2-х до 9-ти автомобілі – 1658 підприємств; - від 10 – 49 автомобілі – 789 підприємств; - від 50 – 99 автомобілі – 32 підприємств; 170

- від 100 і більше – 13 автопідприємств. Із 196092 автомобілів, які стоять на обліку, справних – налічується 108,5 тис.шт. Бензин використовують 158850 одиниць транспортних засобів, дизпаливо – 28955 одиниць, стислий газ – 431 одиниць транспортних засобів. Інформація про групування автомобілів за видами використовуваного палива наведена в табл. 12.3.1. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.3.1 Тип автомобіля (кузова) 1 Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тагачі пасажирські автобуси спеціальні автомобілі інші транспортні засоби

у тому числі за видами палива Всього Дизпаливо Стиснений (сума зріджений та Тільки Тільки стиснений природний гр. 2нафтовий стиснений бензин дизпаливо газ газ і 7) газ природний бензин газ 2 3 4 5 6 7 8 196092 158850

28955

187

431

7654

154720 131991

18554

4113

9482

5940

2441

105

958

7008 2204

4142 460

2376 1626

8 2

57 8

413 108

12 0

4709

2934

934

775

10848

7573

2078

172

969

7121

5810

946

318

12.4. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів. Інформація про середній вік та час перебування автотраспорних засобів в експлуатації наведена в табл. 12.4.1. Час перебування автотраспортних засобів в експлуатації. Таблиця 12.4.1 Тип автомобіля (кузова)

Всього (сума гр. 2-7)

В т.ч. які перебувають в експлуатації з моменту випуску заводом - виготовлювачем до 3 років від 3,1 до 5 Від 5,1 до 10 Більше 10 включно років років років 171

1 Автомобілі – всього в тому числі: легкові автомобілі вантажні бортові самоскиди сідлові тагачі спеціальні автомобілі пасажирські автобуси інші транспортні засоби

включно 4

включно 5

196092

19206

13623

21080

142183

154720

17230

11681

17555

108254

9482 7008 2204

286 71 75

247 59 67

784 203 387

8165 6675 1675

10848

464

480

882

9022

4709

365

356

410

3578

7121

715

733

859

4814

12.5. Надзвичайні ситуації. Протягом 2007 року за класифікацією Державного класифікатора в області виникло 14 надзвичайних ситуацій, в тому числі 9 надзвичайних ситуацій техногенного та 5 надзвичайних ситуацій природного характеру, внаслідок яких загинуло 28 осіб, з них 7 дітей. За маштабами ці надзвичайні ситуації розподілились таким чином: - регіонального маштабу - 0; - місцевого – 7; - об’єктового – 7. Серед надзвичайних ситуацій на транспорті найбільша кількість подій та постраждалих припадає на автомобільний транспорт. Загалом протягом 2007 року зареєстровано 3 надзвичайних ситуацій в яких загинуло 6 осіб та 22 особи отримали травми. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА. 13.1. Екологічна політика. Головна мета сучасного етапу екологічної політики - суттєве покращення стану навколишнього природного середовища, створення еколого-економічних передумов для сталого розвитку регіону. Сталий розвиток – це гармонійний процес, який забезпечує збалансоване економічне сходження, збереження природно-ресурсного потенціалу, гарантує біосферний простір та екологічну безпеку з метою задоволення життєво необхідних потреб людей і суспільства в цілому. Основними пріоритетами національної екологічної стратегії визначені наступні: 172

- екологізація усіх сфер життєдіяльності населення у контексті національної безпеки області; - впровадження системи професійної екологічної підготовки керівників і посадових осіб, які приймають відповідальні рішення на регіональному і державному рівнях; - захист, стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах; - поліпшення екологічного стану річок та підземних вод області, зокрема басейну Дніпра, та якості питної води; - формування екологічно збалансованої системи природокористування на основі екологічно безпечних технологій та адекватної структури виробничого потенціалу у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; - реалізація заходів щодо пом'якшення негативного впливу глобальних екологічних проблем, зокрема змін клімату, на стан екологічної безпеки України. З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсіь на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", "Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Житомирської області на період 2003-2010 роки", "Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року", "Програма поводження з небезпечними (токсичними) відходами в Житомирській області на 2004-2007 роки" та ряд інших Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію.

173

13.2. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля. Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. За рахунок збору за забруднення в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля. В даний час в області створено і діють 629 природоохоронних фондів, в т. ч. 1- обласний, 10- міських, 41- селищний та 577- сільських. Протягом 2007 року підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища сплачено до природоохоронних фондів всіх рівнів 5456,7 тис. грн., з них 5185,2 тис. грн. становить збір за забруднення, 271,5 тис. грн. - інші надходження до фондів. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян, яким видано дозволи на викиди, спецводокористування та розміщення відходів на початок року становив 1968 платників. Протягом року до цього переліку вносились зміни та доповнення, збільшена база оподаткування, додатково до переліку включено 348 платників. Відповідно збільшились надходження збору до природоохоронних фондів. Із загальної суми сплаченого збору до обласного природоохоронного фонду надійшло 1296,4 тис. грн. До місцевих фондів (сільських, селищних, міських) - 518,5 тис. грн. Решта коштів, 3370,3 тис. грн., направлена до Державного фонду. Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та від 17 листопада 2001р. № 1519 174

"Про внесення змін до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів". 13.4. Державний контроль. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з. п. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

Таблиця 13.4.1. Роки Найменування заходів Обстежено об’єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафів, тис./грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів, шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції)об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування

2006

2007

3470 472 29356 1882 1879/139172

2603 268 34605 2537 2537/240100

139,172 123,635 192/937510 143/482839 -

240,1 213,9 278/3593900 184/226600 -

- на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Винесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

* примітка – облік та звітність не передбачені 175

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду Таблиця 13.4.2. № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

9. 10.

11.

Назва заходу

Рік

2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол/грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення (заборону) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2006 3 39 4 39 3/270

2007 4 17 3 17 3/345

3/270 -

3/345 1/882

1/882

13.6. Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2007 року відділом експертизи держуправління проведена державна екологічна експертиза по 142 об’єктам нового будівництва та реконструкції існуючих підприємств області (з них 25 повернуто на доопрацювання). Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування і будівництва належно обізнані з чинним природоохоронним законодавством України та діючими нормативними документами з природоохоронних питань. Основними причинами повернення документації на доопрацювання є: - недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - використання недіючих методик розрахунків викидів та скидів забруднюючих речовин; - відсутність рішень про поводження з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами і організаціями;

176

застосування в технологічних процесах застарілих технологій,

тощо. Інформація щодо проведення еколого-економічної діяльності за 2007 рік наведена в табл. 13.6.1. Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2007р. Таблиця 13.6.1. № п/п

142

Позитивно оцінено, кількість 117

108

17,6

Загальна кількість

Виконання робіт

Загалом проведено експертиз з них: 1.1. - у рамках комплексної державної експертизи 1.2. - у відокремленому порядку (самостійно) Проведено експертиз з залученням наукових 2 установ та спеціалізованих організацій 1.

Негативно % оцінено, відхилених кількість 25 21,5

13.8. Екологічний моніторинг Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково- обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах: - узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин; інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області; - систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього; 177

- своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області. Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок: - інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля; - аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення; - розвитку міжнародного співробітництва. Основними завданнями системи моніторингу є: організація систематичних спостережень за станом складових довкілля; - виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу; - виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки; - розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище; - організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив; - оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження; - прогнозування стану довкілля та його змін; обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень) . Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14. В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать: -організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ;

178

-організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля. Моніторинг довкілля здійснюють: 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. 2. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства +Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція. 3. Житомирський обласний державний проектно – технологічний центр охорони родючості і якості продукції. 4. Комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно – каналізаційне господарства» (ВУВКГ) 5. Центр геолого – геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП) 6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) 7. Житомирська обласна санітарно – епідеміологічна станція (ОблСЕС). 8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області. 9. Комунальне підприємство Новоград – Волинське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство, м. Новоград – Волинський. 10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів 11. Овруцьке багатогалузеве виробниче орендне управління житлово комунального господарства 12. Державне комунальне підприємство “Малинміськводоканал”, м.Малин 13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень 14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) 15. Головне управління МНС України в Житомирській області 16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства 17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” 18. Головне управління земельних ресурсів в Житомирській області 19. Головне управління житлово – комунального господарства та енергозбереження облдержадміністрації (ГУЖКГЕ) Постачальники інформації: 20. Фабрика банкнотного паперу Національного банку України 21. Державна екологічна інспекція в Житомирській області 22. ВАТ “Біомедскло” 23. ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 24. ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: - довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; 179

- аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів; - інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.02.08 № 43 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”. Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля. До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції: - секція моніторингу атмосферного повітря; - секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод; - секція моніторингу земельних ресурсів; - секція контролю і поводження з відходами; - секція моніторингу лісового фонду. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: - аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області; - готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науководослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу. Держуправління охорони НПС в Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну 180

інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи. Суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні узгоджувати з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області розроблені плани заходів щодо спостереження за станом екологічно небезпечних об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності, здійснювати оперативне управління інформацією, одержаною на усіх рівнях функціонування системи моніторингу довкілля області. Проект регіональної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на етапі внесення змін і пропозицій від суб’єктів моніторингу регіонального рівня.

181

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями середовища та число точок спостережень Таблиця 13.8.1. №

Суб‘єкти моніторингу довкілля

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень атмосф промис поверхневі води підземні ґрунти ерне лові води річки та моря повітря викиди водоймища в джерела решта джерела решта атмосф скидів скидів еру стічни стічних х вод вод 3 4 5 6 7 8 9 10 11 23 125

1 1

2 Мінприроди

МНС

МОЗ

4 5 6

Мінагрополітики Держкомлісгосп Держводгосп

7 8

Держкомзем Держжитлокомун госп

Держкомітет природних ресурсів України

182

63 6 6 (еталон (еталон них них систем) систем) 137 23 о/с свердло вини 29 -

Створення регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу № з. п. 1 1

Назва регіональної (локальної) системи екологічного моніторингу 2 Обласна система моніторингу довкілля

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) 3 „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” розроблено та затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації 26.01.05. за №14

183

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. 4 Державний та обласний фонди охорони навколишнього природного середовища, бюджети всіх рівнів, власні кошти підприємств.

Таблиця 13.8.2 Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви) 5 Запобігання можливим соціально-економічним збиткам у промисловості та сільському господарстві за рахунок оперативного виявлення та прогнозування можливості виникнення небезпечних випадків забруднення природного комплексу, попередження їх шляхом видачі відповідної інформації споживачам для прийняття попереджувальних організаційно-технічних заходів

Здійснення екологічного моніторингу за регіональними програмами природоохоронних заходів Таблиця 13.8.3

№ з.п.

Назва регіональної (локальної) програми екологічного моніторингу

2 Проект програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області на 2008-2015р.р.

Суб’єкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм

3 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. 2. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства +Житомирська гідрогеолого меліоративна експедиція 3.Житомирський обласний державний проектно – технологічний центр охорони родючості і якості продукції 4. Комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно – каналізаційне господарства» (ВУВКГ) 5. Центр геолого – геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП) 6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) 7. Житомирська обласна санітарно – епідеміологічна станція (ОблСЕС) 8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області 9. Комунальне підприємство Новоград – Волинське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство, м. Новоград – Волинськ 10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів 11. Овруцьке багатогалузеве виробниче орендне управління 184

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм

4 Проект програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області на 2008-2015р.р. знаходиться на стадії внесення пропозицій та зауважень від суб’єктів моніторингу регіонального рівня.

житлово - комунального господарства 12. Державне комунальне підприємство “Малин міськводоканал”, м.Малин 13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень 14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) 15. Головне управління МНС України в Житомирській області 16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства 17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” 18. Головне управління земельних ресурсів в Житомирській області Головне управління житлово – комунального господарства та енергозбереження облдержадміністрації (ГУЖКГЕ) Постачальники інформації: 19. Фабрика банк нотного паперу Національного банку України 20. Державна екологічна інспекція в Житомирській області 21. ВАТ “Біомедскло” 22. ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 23. ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”

185

13.9. Економічні засади природокористування 13.9.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Еколого – економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на : 1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільовому використанні коштів отриманих від екологічних зборів та платежів на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є: 1. Шляхом впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля до: - раціонального та ощадливого використання природних ресурсів; - зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції; - зменшення шкідливого впливу на довкілля. 2. За рахунок коштів отриманих від екологічних зборів та платежів створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт. Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних); - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси); - система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди). На сьогодні природоохоронні фонди формуються лише за рахунок збору за забруднення та грошових стягнень за порушення природоохоронного законодавства. Збори за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних) зараховуються до загального фонду відповідних бюджетів. Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. 186

Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів практично залишилось на рівні попереднього року. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок власних коштів підприємств і організації. Фінансування природоохоронної галузі практично залишилось на рівні 2006 року, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 13.9.1.

187

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.9.1. № п/п 1 2 3 4 5

Обсяг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надходження коштів у звітному періоді – всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)/ 100)

188

2005 82,3 1122,6 962,9 242,0 79,9

Рік 2006 242,0 1032,6 1238,6 36,0 97,2

2007 97,2 1364,2 963,2 401,0 65,9

13.9.2 Стан фінансування екологічної галузі. На виконання природоохоронних заходів в минулому році в області використано 17817,48 тисяч гривень. З них за рахунок Державного бюджету – 7109,38 тис. грн. та місцевих бюджетів – 1996,4 тис. грн. ( в тому числі з місцевих природоохоронних фондів 1280,4 тис. грн.). Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 8711,70 тисяч гривень. Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів практично залишилось на рівні попереднього року. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок власних коштів підприємств і організації. Фінансування природоохоронної галузі практично залишилось на рівні 2006 року, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 13.9.2 Стан будівництва природоохоронних об’єктів Таблиця 13.9.2. Вид діяльності Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об’єктів

План 9807,0

2005 факт 9807,0

План

100

17802,2

189

Рік 2006 факт 17802,2

План

100

17196,18

2007 факт 17196,18

% 100

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля З метою більш ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області разом з Державним агроекологічним університетом України, ДП “Відродження” НАН України, ДП “Екоінформ” НАН України співпрацювало у 2007 році над створенням науково-технічної продукції на 89,70 суму тис. грн., а саме: - створення науково-технічної продукції на тему: “Вивчення сучасного стану існуючих природоохоронних об’єктів Ємільчинського району у межах Городницько-Перганського екологічного коридору загальнодержавного значення” – 19,00 тис. грн.; - створення науково-технічної продукції на тему: “Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Ємільчинського району з метою створення регіональної екологічної мережі” – 11,00 тис. грн.; - створення науково-технічної продукції на тему: “Радіаційний моніторинг продуктів харчування лісового походження в північних районах Житомирщини” – 19,95 тис. грн.; - створення науково-технічної продукції на тему: “Розробка та видання інформаційних матеріалів з екологічної безпеки використання продуктів лісового походження в умовах радіоактивного забруднення” – 19,90 тис. грн.; - створення науково-технічної продукції на тему: “Накопичення нітратів та нітритів овочевими культурами в особистих підсобних господарствах Житомирщини” – 19,85 тис. грн. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У своїй діяльності з екологічного інформування держуправління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Законом України “Про інформацію” та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року населення зверталось до управління переважно по питанням стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря), правомірності застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства та інші. Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Також, інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища, дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та роботі підприємств надавалась працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю, викладачами учбових закладів, підприємцями та громадськістю області. 190

Матеріали про діяльність держуправління готувались та публікувались через засоби масової інформації. На сторінках обласних газет (“Житомирщина”, “Інтерес”), міських та районних газет (“Слово Полісся”, “Життя Чуднівщини”, “Зоря”, «Земля Бердичівська», “Перемога”, та інші). Держуправлінням налагоджена багаторічна плідна співпраця з обласною газетою „Житомирщина”, обласною телерадіокомпанією, обласним радіо. Протягом року фахівці держуправління неодноразово брали участь у виступах по обласному радіо і телебаченню з питань екологічної ситуації, що склалася в окремих районах області і регіоні в цілому та роз’ясненню чинного природоохоронного законодавства України. 13.11.1 Діяльність громадських екологічних організацій. В області зареєстровано 6 громадських екологічних організацій, з них обласні: Громадське екологічне об’єднання „Пролісок” (дитяча громадська організація), Житомирська молодіжна екологічна ліга, Житомирська обласна організація Всеукраїнської Ліги, Житомирська обласна організація товариства охорони природи; районні: Громадська екологічна організація „Зелений світ Лугинщини”, Попільнянська районна екологічна громадська організація „Дивокрай”. Всі вони функціонують по мірі своїх можливостей. Найбільш дієвими громадськими екологічними організаціями, які мають добре розвинуту структуру є: обласна організація Українського товариства охорони природи та громадське екологічне об’єднання “Пролісок”. Представники даних організацій входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Щороку спільно з держуправлінням екологічні організації області проводять ряд заходів спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). Так, напередодні проведення Дня Довкілля президія Житомирської обласної ради Українського Товариства охорони природи спільно з держуправлінням опублікувала та розіслала звернення до громадськості області із закликом взяти активну участь у практичних екологічних заходах, не бути байдужими до стану довкілля. Заслуговує на увагу і 4-та Міжнародна конференція студентів, магістрів, аспірантів, молодих вчених на тему: «Сучасні проблеми екології», яка проходила 14-17 березня 2007 року в приміщенні Житомирського технологічного університету. Основними організаторами якої виступили гірничо-екологічний факультет університету та Житомирська рада Українського Товариства охорони природи. Вперше в Україні 5 грудня 2007 року в актовому залі Державного агроекологічного університету відбулась презентація «Національної екологічної політики України: оцінка і стратегія розвитку». В презентації 191

взяли участь більше 200 учасників, захід широко висвітлено на обласному телебаченні та радіо. Крім того, обласні екологічні організації постійно займаються видавничою діяльністю. Так, наприклад, протягом 2007 року за підтримки держуправління опубліковані: Книга “Весняні квіти потребують охорони”, буклет “Зробимо світ чистішим”, книга “Зелений дивосвіт Полісся”, листівки-звернення до громадськості до Дня Довкілля та інші.

192

Перелік громадських екологічних організацій Житомирській області Таблиця 13.11.1. №

Назва екологічної громадської організації

Дата реєстрації в Міністерстві юстиції України, № свідоцтва

Адреса

Керівництво

м.Житомир, пр.Академіка Тутковського,10

Лабунська Віра Михайлівна

Обласні організації

Громадське екологічне об’єднання “Пролісок” Засновник еколого-натуралістичний центр

22.02.1999р. № 176

Житомирська обласна організація товариства охорони природи

29.05.1995р. № 96

м.Житомир, вул.Черняховського, 20

Омельчак Петро Петрович

Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

20.01.1999р. № 166

м.Житомир, вул.Михайлівська, 17

Костриця Микола Юхимович

Житомирська молодіжна екологічна ліга

20.01.2000р. № 221

м. Житомир, вул.Вокзальна, 12

Іванова Світлана Григорівна

Районні організації

Громадська екологічна організація „Зелений світ Лугинщини”

06.06.2006р. № 21

смт.Лугини, вул.Павлова, 24-а

Гриневич Ю.В.

Попільнська районна екологічна громадська організація „Дивокрай”

16.12.1999р. № 16

с.Попільня, вул..Шкільна,1

Бартовщук В.М.

193

13.11.2. Громадські рухи Громадський екологічний рух Житомирщини включає в себе 745 еколого-натуралістичних об’єднань і клубів, 402 загонів зелених патрулів, 256 загонів блакитних патрулів, 312 екологічні стежки, 161 екологічних агітколективів, 28 шкільних лісництв. Понад 31,5 тис. школярів області займається природоохоронною, дослідницькою та еколого-натуралістичною роботою. Всі вони діють з метою забезпечення безперервної екологічної освіти і виховання в області. Слід відмітити, що їх діяльність є дуже дієвою. Щороку кількість клубів та гуртків збільшується. Такі формування позитивно впливають на процес формування учнів, як екологічно-свідомих та обізнаних людей. Всі об’єднання та клуби тісно співпрацюють з позашкільними закладами еколого-натуралістичного спрямування, їх в області - шість, чотири еколого-натуралістичні центри на громадських засадах. Підсумки роботи клубів, гуртків за рік підсумовуються в рамках святкування Дня Довкілля та Дня Землі. Так, вихованці еколого-натуралістичних центрів, учні ЗОШ, які входять до екологічних агітаційних бригад, приймали участь у проведенні Х обласного екологічного фестивалю дітей та педагогів “Голос Землі-2007” під девізом – “Зробимо світ чистішим!” На фестиваль прибуло 38 делегацій (21 делегація зі шкіл міста та 17 делегацій з області), які представили 38 навчально-виховних закладів різних типів. Загальне число учасників 228 учнів та керівників. Постійними учасниками заходу впродовж 6-9 років є делегації: міст Житомира, Бердичева, Коростеня та Романівського, Ружинського, Чуднівського, Бердичівського, Коростишівського, Андрушівського, Новоград-Волинського, Олевського районів. У жовтні 2007 р. навчальні заклади міста стали активними учасниками виставки “Барви Полісся”. Окрім традиційних виробів за різними розділами на розгляд журі були представлені матеріали дослідницько – пошукового та природоохоронного спрямування. Протягом року в ЕЦВДЮ м. Бердичева проводиться два великих постійно – діючих природоохоронних проекти у тісній співпраці з учнями та вчителями ЗОШ міста. Це екологічний фестиваль дітей та юнацтва “Новому тисячоліттю - нове екологічне мислення” та орнітологічний проект “Бердичівські пташині коридори”, які вимагають високої екологічної культури учасників процесу. У виставці взяли участь юні природолюби з 27 районів та міст нашої області, які представили у п’яти розділах 820 різноманітних робіт. Переможці нагороджені грамотами та подарунками держуправління охорони 194

навколишнього природного середовища в Житомирській області та управління освіти і науки облдержадміністрації. В цілому, можна сказати, що екологічний рух Житомирщини щороку впевнено розвивається і позитивно впливає на екологічну ситуацію в області. 13.12 Виконання державних та місцевих екологічних програм 13.12.1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, в минулому році в області використано 17196,18 тисяч гривень. З них за рахунок Державного бюджету – 7109,38 тис. грн. та місцевих бюджетів – 1375,10 тис. грн. ( в тому числі з місцевих природоохоронних фондів 659,10 тис. грн.). Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 8711,70 тисяч гривень. У 2007 році велось будівництво, реконструкція та капітальний ремонт очисних споруд та водопровідно-каналізаційних мереж в містах Житомирі, Бердичеві, Коростишеві, Радомишлі, Овручі, в Баранівському, ВолодарськоВолинському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, НовоградВолинському, Попільнянському, Любарському, Радомишльському, Ружинському, Романівському, Червоноармійському та Черняхівському районах. На здійснення вказаних заходів використано 6625,58 тисяч гривень. Обсяги робіт і фінансування заходів по захисту населених пунктів від підтоплення склали 613,50 тисяч гривень. На виготовлення проектної документації рекультивації земель в Володарсько-Волинському та Черняхівському районах використано 50,00 тисяч гривень Проведено рекультивацію земель в Володарсько-Волинському районі на площі 1,5 га. Здійснення заходів по захисту земель Словечансько-Овруцького кряжу від водної ерозії профінансовано на суму 614,90 тисяч гривень. В області проведені лісовідновні роботи (в т. ч. посів і посадка лісу) на суму 4249,30 тисяч гривень. На створення захисних лісових насаджень та охорону лісів спрямовано 5042,90 тисяч гривень. Екологічний ефект впровадження природоохоронних заходів першочергово обумовлюється зниженням антропогенного навантаження на довкілля та поліпшенням екологічного стану в басейні Дніпра, зменшенням у регіоні забруднення поверхневих водних джерел, що позитивно впливає на якість води в Київському водосховищі і в р. Дніпро в цілому.

195

13.12.2 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки. Рішенням Житомирської обласної ради від 05.04.2007 №191 на території Народницького району створено ландшафтний заказник місцевого значення "Древлянський", загальною площею 40055,6 га. 13.12.3. Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Житомирської області на період 2003-2010роки На виконання природоохоронних заходів, передбачених програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства Житомирської області на період 2003-2010 роки, в минулому році в області використано 1792,6 тисяч гривень. З них за рахунок Державного бюджету - 1690,3 тис. грн. та місцевих бюджетів - 82,3 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 20,0 тисяч гривень. 13.12.4. Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації від 15.12.2000 №753. На виконання заходів по захисту населених пунктів від підтоплення в 2007 році використано 780,0 тис. грн. коштів Державного бюджету. 13.13. Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища В 2007 році продовжувалось співробітництво між державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 28. 02.02р, та угоди про співробітництво між Гомельським обласним виконавчим комітетом та Житомирською обласною держадміністрацією. Відповідно до угоди здійснювався контроль за якістю транскордонних вод р. Уборть та проводився обмін інформацією.

196

Регіональне6 (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.13.1. Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво

Термін дії документа (угоди)

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

Республіка Білорусь, Гомельський обласний виконавчий комітет, Гомельський Обласний Комітет природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про спільне використання та охорону транскордонних вод

Зміцнення національних та міжнародних заходів щодо запобігання та обмеження скидів небезпечних речовин у водне середовище, раціональне використання вод, збереження водних ресурсів.

Підписана Угода, іде обмін інформацією

Співпрацювати при розробці загальних планів розвитку водного господарства. Обмінюватись інформацією та проводити взаємні консультації щодо можливого впливу водогосподарських та водоохоронних заходів, що намічаються та здійснюються, на режим транскордонних вод.

10років

197

Обсяг фінансового забезпечення співробіт ництва 7

План подальшого співробіт ництва

Реалізація спільних проектів (назва, завдання, стан виконання)

9 -

Обмін інформацією, взаємні консультації, співробітництв о, обмін досвідом

ВИСНОВКИ Екологічна ситуація в області залишається складною і потребує посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади. Відповідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації від 30.01.03р. № 30 в області щорічно проводиться конкурс по екологічному оздоровленню Житомирщини ім. В.О.Кременицького. В ньому беруть участь районні державні адміністрації, міські, районні, селищні, сільські ради, засоби масової інформації, громадські об'єднання. Підведення підсумків конкурсу та нагородження переможців проводиться щороку, напередодні Дня довкілля в Україні. Протягом 2007 року державне управління охорони навколишнього природного середовища спрямовувало свою діяльність на посиленні державного регулювання у використанні та охороні атмосферного повітря, рослинного, тваринного світу, водних, лісових ресурсів, земель та надр. Результатом діяльності у сфері збереження біологічного та ландшафтного різноманіття стало збільшення заповідних територій області, які частково компенсують забруднення, сприяють підтриманню екологічної рівноваги, зберігають генофонд. Площа об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 79,4 тис.га у 2006 році. Процент заповідності територій області складає 2,66%. Не дивлячись на економічну кризу продовжувалось будівництво, реконструкція природоохоронних об’єктів та виконання природоохоронних заходів в Баранівському, Володарсько-Волинському, Житомирському, Любарському, Новоград-Волинському та ряді інших районів. Це дозволило зменшити долю забруднених стічних вод у загальному скиді на 10,63 млн.м3. За рахунок природоохоронних фондів на виконання природоохоронних заходів у 2007 році використано 963,2 тис.грн. Надходження до обласного природоохоронного фонду склали 1264,3 тис.грн., до місцевих фондів надійшло 535,7 тис.грн., до Державного фонду – 3544,8 тис.грн. Кошти обласного місцевого природоохоронних фондів спрямовувались на виконання заходів з охорони водних ресурсів, вирішення проблем поводження з відходами, на благоустрій та озеленення населених пунктів, на організацію та здійснення робіт з екологічної освіти, пропаганду екологічних знань, на проведення науково-дослідних і проектних розробок та ряд інших заходів. Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища у 2007 році було виконання політичних пріоритетів, стратегічних напрямів та завдань Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки викладених у наказі Міністерства від 4.09.2006р. № 395, серед яких основними були наступні: - розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області, 198

- розвиток природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та формування екомережі; - формування інформаційного простору з питання збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активне залучення громадськості до розв’язання екологічних проблем.

Начальник держуправління

С.І. Гринчук

199