zhytomyr_2008 by Administrator Dovkillia

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ПРО СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ЗА 2008 РІК

ЖИТОМИР – 2009

З М І С Т 1. 1.1. 1.2.

Загальні відомості. …………………………………………………………..... Географічне розташування та кліматичні особливості регіону. ………….... Соціальний та економічний розвиток області. …………………………….....

6 6 12

2. 2.1. 2.2. 2.2.1.

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару. ....... Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. ……….......... Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. …………………...... Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. …………………………………………………………………….... Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Житомирської області. …………………………………........ Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. ………......... Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). ………...... Транскордонне забруднення атмосферного повітря. ……………………………..... Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття. .......... Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. ………........

18 18 20

Зміна клімату. ………………………………………………………………..... Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання. ………………………………………....... Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. …………………………………………………………….....

4. 4.1. 4.2. 4.2.1. 4.2.2. 4.2.3. 4.3. 4.3.1. 4.3.2. 4.3.3. 4.5. 4.6.

Стан водних ресурсів. ..……………………………………………………..... Водні ресурси та їх використання. …………………………………………..... Забруднення поверхневих вод. ……………………………………………...... Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки). ………....... Транскордонне забруднення поверхневих вод. ………………………….......... Якість поверхневих вод . …………………………………………………….... Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. ………………………..... Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. …....... Радіаційний стан поверхневих вод. ………………………………………….... Якість питної води та її вплив на здоров’я населення. …………………........... Заходи щодо покращення стану водних об’єктів. ………………………….......

41 41 43 44 54 59 59 59 65 65 66 68

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду. ……………………………………………...... Збереження біорізноманіття та формування екомережі. …………………..... Стан природних складових довкілля. ……………………………………….... Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення. ……………………..... Заходи щодо удосконалення екомережі в регіоні. ………………………...... Охорона, використання та відтворення рослинного світу. ………………..... Лісові ресурси. ………………………………………………………………..... Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. ………………………………………………....... Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. ... Адвентивні види рослин. ……………………………………………………....

2.2.2. 2.2.3. 2.2.4. 2.3. 2.4. 2.5. 3. 3.1. 3.2.

5.1. 5.1.1. 5.1.2. 5.1.3. 5.2. 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4.

21 22 26 27 29 32 35

37 39

70 70 72 72 73 74 75 78 81 82

Стан зелених насаджень регіону. …………………………………………....... Охорона, використання та відтворення тваринного світу. ………………...... Стан та ведення мисливського господарства . ……………………………...... Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України… Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними……………………………………………………………………………... Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття. ……………………………………………………..... Природні території, що підлягають особливій охороні. …………………...... Розвиток природно-заповідного фонду області... …………………………..... Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон. ………………….... Історико-культурна спадщина. ……………………………………………....... Туризм як фактор впливу на довкілля. ……………………………………......

83 83 83

Стан земельних ресурсів та ґрунтів. ……………………………………..... Структура та стан земельних ресурсів. …………………………………........ Структура та динаміка основних видів земельних угідь. ………………...... Деградація земель. …………………………………………………………...... Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. ………....... Охорона земель (практичні заходи). ……………………………………......... Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. ……………………………………………………………......

96 96 96 98 100 102

7. 7.1. 7.1.1. 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4.

Надра. ………………………………………………………………………....... Мінерально-сировинна база. ………………………………………………...... Стан та використання мінерально-сировинної бази. ……………………...... Система моніторингу геологічного середовища. ………………………........ Підземні води: ресурси, використання, якість. …………………………........ Екзогенні геологічні процеси. ……………………………………………....... Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. …………....... Дозвільна діяльність у сфері використання надр. ………………………........

105 105 105 108 108 108 109 109

8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4. 8.5.

Відходи. ……………………………………………………………………........ Структура утворення та накопичення відходів. ………………………….......... Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення). … Використання відходів як вторинної сировини. …………………………......... Транскордонні перевезення відходів. ……………………………………........ Державне регулювання в сфері поводження з відходами. ………………........

110 110 111 113 115 115

9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1.

Екологічна безпека. ………………………………………………………...... Екологічна безпека як складова національної безпеки. ………………........... Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку. …………….......... Радіаційна безпека та радіоекологія. ……………………………………......... Радіаційне забруднення територій: ………………………………………....... а) земель ……………………………………………………………………....... б) лісових ресурсів …………………………………………………………...... Радіоактивні відходи. ………………………………………………………......

116 116 116 133 134 134 136 137

Сільське господарство та його вплив на довкілля. …………………........ Ведення сільського господарства в регіоні . ……………………………......... Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. …………………………………………………..........

138 138

5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.3. 5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4. 6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.4.

9.3.2. 10. 10.1. 10.2.

86 87 88 88 90 91 92 93

103

139

10.3. 11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4.

Використання пестицидів у сільському господарстві. …………………......... Вплив енергетики на довкілля. …………………………………………....... Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави. …………....... Ефективність енергоспоживання. …………………………………………...... Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі. ………………......... Використання альтернативних джерел енергії. …………………………........

140 141 141 142 143 143

12. 12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2. 12.3.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище. …………........ Транспортна система області... ……………………………………………...... Обсяги транспортних перевезень. ………………………………………......... Склад парку та середній вік транспортних засобів. ……………………......... Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля. …………….......... Використання альтернативних видів палива…………………………….......

146 146 146 147 149 149

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища. ………………………………………………………………........ Екологічна політика України. ……………………………………………........ Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. ………………………………………………………………...... Моніторинг навколишнього природного середовища. …………………........... Державна екологічна експертиза проектної документації. ………………....... Економічні засади природокористування. ………………………………........... Економічні механізми природоохоронної діяльності. ……………………....... Стан фінансування екологічної галузі. ……………………………………...... Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки. ………………………….... Екологічний аудит. ……………………………………………………………... Екологічне страхування. ……………………………………………………….. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля. ……… Участь громадськості у процесі прийняття рішень. …………………………… Діяльність громадських екологічних організацій. …………………………….. Громадські рухи. ………………………………………………………………… Виконання державних екологічних програм. ………………………………… Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. ………………………………………………. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки. ……………………………………………………. Обласна програма охорони навколишнього природного середовища на 2009-2012 роки. ……………………………………………………………......... Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля. …………………….

13.1. 13.2. 13.3. 13.4. 13.5. 13.5.1. 13.5.2. 13.6. 13.8. 13.9. 13.10. 13.11. 13.11.1. 13.11.2. 13.12. 13.12.1. 13.12.2. 13.12.3. 13.13.

151 151 152 154 158 159 159 160 160 161 162 163 164 165 165 166 166 167 168 168

Висновки і пропозиції. ………………………………………………………..

171

Додатки. ………………………………………………………………...……..

173

ВСТУП Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля. Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на державне управління охорони навколишнього природного середовища, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфери охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерства відомств. Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Вашій увазі пропонується Доповідь державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, в якій наведені систематизовані дані про кількісний та якісний стан довкілля Житомирської області у 2008 році, використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами, пестицидами, ядерну та радіаційну безпеку, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2009 рік.

1. Загальні відомості

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. У своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів. Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік. Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зона Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько-Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів. Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. 6

В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі. Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м3), 1429 ставків (до 1 млн. м3). Земельний фонд області (станом на 01.01.09) становить 2982,7тис.га. Серед зональних типів ґрунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області). Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічногеографічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості. В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління. Не став винятком і минулий рік, що характеризувався підвищеним температурним режимом, який неодноразово досягав або перевищував абсолютні значення. Незважаючи на чергування сухих та дощових періодів впродовж сезонів, сумарна кількість опадів за рік була достатньою. Зима 2007-2008 рр. відзначилася значним перевищенням температурного режиму, була малосніжною, з достатньою кількістю опадів. Хід температури повітря протягом зимового періоду виявився аномальним. Прохолодний листопад змінився поступовим наростанням тепла. Пік температурної аномалії прийшовся на дві останні декади січня та першу декаду лютого, які перевищили норму на 5,5-7,2˚. Максимальні температури в цей період неодноразово досягали показників 4-8˚ тепла, які наблизились або перевищили абсолютні значення за минулі роки. 7

Нетривалі періоди з морозною погодою спостерігались у всі зимові місяці. Найнижчі позначки зими 17-18˚ морозу зафіксовані у першій декаді січня. Опадів протягом сезону на більшій частині території області було менше норми – 92-112мм, або 68-74% від звичайного, і лише в південних районах їх випало 106 мм, або 94% від норми. Із небезпечних явищ зими відмічались численні тумани з видимістю 100500 м, як було 21-22 листопада, 6-7 грудня, 9-10, 14, 30-31 січня. Вітряно, зі швидкістю 18-19 м/сек., було на Житомирщині 27 січня. Весна 2008 року видалася дуже ранньою, надзвичайно теплою та дощовою. Рекордним перевищенням температурного режиму в межах 9,3-9,8˚ відзначилась остання декада лютого. 25 лютого в південних районах області, а 27 лютого – по всій території області денні максимуми температури сягали 1416˚ тепла і виявились найвищими в ряду спостережень з 1945 року. Тенденція інтенсивного наростання тепла зберігалась і в перших двох декадах березня та квітня, середня температура яких була вищою за норму на 4,4-6,6˚ та 2,1-3,7˚ відповідно. В решту весняного періоду температурний режим значно не відхилявся від норми. Значне похолодання відбулось наприкінці квітня. Вторгнення арктичного повітря 24 та 25 квітня спричинило на грунті та подекуди в повітрі заморозки 0-1˚. Наступна хвиля арктичного холоду надійшла 7 травня. Внаслідок чого в північно-західних районах області відмічені заморозки 0-1˚ на поверхні грунту. Чергове зниження нічних температур до заморозків 1-2˚ на грунті та висоті 2 см спостерігалось місцями по області в ніч з 14 на 15 травня. Опади впродовж сезону розподілились нерівномірно. Якщо в останній декаді лютого ледве випала третина норми, то березень та квітень відзначились інтенсивними опадами, кількість яких перевищила норму у 1,5-2,5 рази. Внаслідок активних атмосферних процесів протягом весняного періоду періодично ускладнювались погодні умови та виникали численні небезпечні погодні явища. Сильний вітер зі швидкістю 15-19 м/сек. Відмічався 25 лютого, 2 березня, 8 та 10 квітня. Значний термічний прогрів повітря на початку весни спричинив ранні грози, які відмічались в окремих районах області протягом 12 березня. Активна грозова діяльність спостерігалась і протягом квітня та травня. 13 та 23 квітня в зоні активних атмосферних фронтів пройшли сильні дощі інтенсивністю 20-42 мм. Літо 2008 року було довготривалим, теплим, часом спекотним, із нерівномірним розподілом опадів впродовж сезону та по території. Початок літа, на який припала остання третина травня, був дощовим та прохолодним. Помірно тепло та сухо було у червні. Погода липня була нестійкою – внаслідок зміни повітряних мас періоди жаркої, сухої погоди поступалися прохолоднішому повітрю та зливовим дощам. Температурними рекордами відзначився серпень – надзвичайно жарка погода, яка встановилася в другій декаді місяця, спостерігалась вперше з 1945 8

року, а денні максимуми в межах 34-37˚ досягли, а в деяких районах перевищили абсолютні показники за минулі роки. Аналогічна ситуація склалася в першій декаді вересня, середня температура якої перевищила норму на 3,7-5,6˚. В найтепліші дні декади температура повітря підвищувалась до 30-34˚, що вище абсолютних значень для цього часу. Такий високий для вересня температурний режим відмічався вперше з 1945 року. Опади, як і зазвичай влітку, розподілились нерівномірно, як в часі, так і по території. Загальний підсумок дощів за літній сезон – 137-221 мм, або 51-73% від норми. Протягом літа спостерігались численні небезпечні погодні явища. Несприятливі погодні умови склались 22-23 травня, коли активний південний циклон спричинив на території області серію небезпечних явищ: грози, сильні дощі інтенсивністю 15-25 мм, в окремих районах випав град діаметром 6 мм. Осінь 2008 року була затяжною, в більшості часу теплою, а в деякі періоди з аномально високим температурним режимом, з чергуванням надмірно дощових та сухих періодів. Якщо перша половина вересня відзначилась надзвичайно високим температурним режимом та стабільною погодою, то друга видалася вкрай несприятливою, - серія південних циклонів зумовила тривалий період прохолодної дощової погоди. Різноманітні погодні умови спостерігались і у жовтні: дощова погода утримувалась у першій декаді місяця, але надалі переважав антициклонічний тип погоди, що позначилось на поступовому припиненні опадів. Температурний режим коливався від нічних морозів 0-2˚ до рекордно високих значень максимальних температур 16-19˚, які на більшій частині території області досягли, а в південних районах перевищили абсолютні значення за минулі роки спостережень. Надзвичайно теплим видався початок листопада. Коли максимальна температура повітря підвищувалась до 14-18˚ тепла, що на більшій частині території області досягло, а в південних районах перевищило абсолютні показники за минулі роки спостережень. Опади протягом осіннього сезону розподілились нерівномірно: найбільша кількість дощів випала у вересні, у решту осіннього періоду переважали сухі періоди. Загальна сума опадів за сезон – 133-207 мм, або 106-153% від норми. Активізація атмосферних процесів протягом осіннього періоду призводила до періодичного виникнення небезпечних погодних явищ. Сильні дощі інтенсивністю 15-26 мм опадів пройшли в більшості районів області 19 та 22 вересня. 27 жовтня на північному сході, а 12-13 листопада та 3 грудня – в більшості районів виникли радіаційні тумани видимістю 500 м. Завдяки аномально теплій погоді 5 грудня в м. Житомирі спостерігалось рідкісне для зими явище – гроза. Дані щодо кількості середньомісячних опадів та температурного режиму повітря в містах області наведені в табл.. 1.1. та 1.2.. 9

Таблиця 1.1

Кількість опадів за 2008 рік Місяці Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

Олевськ сума % від норми 49 107 17 45 55 149 122 254 79 141 18 19 67 66 47 67 117 217 39 100 40 82 30 60 680 100

Овруч сума % від норми 47 118 15 43 59 169 109 237 32 60 54 67 97 100 40 56 148 285 27 68 34 67 30 64 692 107

Коростень сума % від норми 36 100 12 38 52 153 95 207 65 125 43 51 72 73 29 38 144 277 39 108 24 52 23 53 634 100

Н.Волинський сума % від норми 43 94 13 34 48 130 133 271 53 100 21 24 95 101 64 84 116 223 23 61 32 70 23 46 664 99

Житомир сума % від норми 37 116 16 57 47 152 123 280 64 110 11 15 48 50 36 48 99 194 17 50 22 50 30 79 550 91

Таблиця 1.2

Середньомісячна температура повітря за 2008 рік Місяці Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень Рік

Олевськ середня т-ра -2,2 1,2 3,6 9,6 13,2 17,4 18,9 19,4 12,6 9,8 3,4 0,2 8,9

відхил. від норми 3,6 5,6 3,4 2,0 -0,7 0,9 1,3 2,7 0,2 2,6 1,5 2,8 2,1

Овруч середня т-ра -2,9 0,8 3,5 9,6 13,4 17,6 19,2 19,3 12,4 9,8 2,5 -0,3 8,7

відхил від норми 3,3 5,6 3,6 2,0 -0,8 0,4 1,1 2,0 -0,4 2,7 1,0 2,6 1,9

Коростень Середня відхил т-ра від норми -2,7 3,3 0,9 5,5 3,7 3,7 9,7 1,9 13,5 -0,7 17,7 0,6 19,4 1,3 19,9 2,5 12,8 -0,1 10,5 3,2 3,1 1,3 0,0 2,7 9,0 2,1

Н.Волинський середня відхил т-ра від норми -2,4 3,2 0,9 5,1 3,7 3,4 9,5 1,6 13,7 -0,5 18,2 1,2 19,1 1,1 19,9 2,6 12,8 -0,3 10,0 2,4 3,6 1,5 0,4 2,8 9,1 2,0

Житомир середня відхил т-ра від норми -2,3 3,7 1,1 5,7 4,3 4,4 9,9 2,2 13,8 -0,1 18,4 1,4 20,1 2,1 20,7 3,3 13,3 0,3 11,0 3,6 3,7 1,9 0,2 2,9 9,5 2,6

Водність річок області у 2008 році розподілялась досить нерівномірно по сезонах року: взимку стік становив 26% від річного, весною – 36%, влітку – 20% та восени 10%. На річках басейну Тетерева водність була нижче норми (модульні коефіцієнти становили 0.52 – 0.73 за винятком р. Ірша, де модульний коефіцієнт дорівнює 1,20), Случі –в межах та дещо вище норми (модульні коефіцієнти К= 0.83 – 1.46), Норина, Ужа в межах норми (К= 0.95 – 1.02), Уборті вище норми (модульні коефіцієнти 1.22 – 1.25). Максимальні витрати води спостерігались в третій декаді квітня в період дощового паводку. Мінімальний стік спостерігався в літньо – осінній період. Дані рівневого режиму основних річок області наведені в табл. 1.3..

Таблиця 1.3

Дані рівневого режиму Середній рівень за 2008р., см 80 156

Середній рівень за багато – річчя, см 87 172

Макс. рівень за рік, см 225 368

24.04 25.04

Мінім. рівень за рік, см 10 127

152 128

147 137

403 354

24,25.04 25.04

124 102

147

323

25.04

27.08,11.09 23,24.08, 09.09 05-13.09

р. Уборть – с. Рудня Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень р. Норин - с. Славенщина

155 174 160 193

173 149 200

415 318 296

26.04 25.04 24.04

129 133 160

09-12.09 02-04.09 29,30.08

р. Тетерів – с. Троща

25.04

р. Тетерів – м. Житомир р. Гнилоп’ять – с. Головенка р. Гуйва- с. Городківка

69 229

87 249

188 307

25.04 24,25.04

46 204

04-19, 28-31.08 1-16.09 01-16.09 14-23.09

106

155

03.03

р. Ірша- смт. Володарськ – Волинський

193

195

320

24.04

173

Річка - пост р. Случ – с. Громада р. Случ – м. НовоградВолинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли

Дата

27.08 17.01

16-20.08 05-13.09 14.08-16.09

Продовження Таблиці 1.3 Середня витрата за 2008р., м³/с

Середня витрата за багаторіччя, м³/с

Водність К Q звіт Q багаторіччя

Макс. витрата за рік, м³/с

р.Случ – с. Громада р.Случ - м. НовоградВолинський р.Тня – с. Броники р.Смілка – с. Сусли

6.95 26.7

8.33 26.9

0.83 0.99

22.4 239

24.04 25.04

1.60 8.18

27.08 11.09

3.98 3.05

3.52 2.09

1.13 1.46

85.3 51.6

24,25.04 25.04

0.36 0.25

р.Убортьс.Р.Іванівська р. Уборть - с. Перга р.Уж – м. Коростень р. Норинь – с. Славенщина р.Тетерів – с. Троща

4.07

3.026

1.25

40.4.

15.04

0.21

27.08 23,24.08 09.09 05-13.09

15.4 4.34 4.14

12.6 4.24 4.34

1.22 1.02 0.95

130 66.4 17.3

26.04 25.04 24.04

0.91 0.65 1.05

09-12.09 02-04.09 05.07

0.52

0.82

0.63

3.42

25.04

0.11

р.Тетерів –м. Житомир

11.0

15.1

0.73

114

25.04

2.84

р.Гнилоп’ять – с.Головенка р.Гуйва –с. Городківка

2.36

3.71

0.64

12.3

24,25.04

0.47

0.50

0.96

0.52

2.80

03.03

0.09

р.Ірша – смт Володарськ Волинський

0.91

0.76

1.20

17.3

24.04

0.054

04-19, 28-31.08 116.09 0629,31.08; 01-16.09 16-20.08 06-13.09 16-20.08 06-13.09 14.08-16.09

Річка - пост

Дата

Мінім. витрата за рік, м³/с

Дата

Рівні води на більшості річок Житомирської області у 2008 році були близькими до середніх багаторічних значень та дещо нижчими. Зимовий період характеризувався нестабільними погодними умовами, незначний сніговий покрив неодноразово встановлювався та розтавав. Водність річок утримувалась близькою до норми. Під час відлиги на початку третьої декади січня відбулось танення снігового покриву та руйнування льодових явищ. В гідрологічному режимі спостерігались підйоми рівнів води. На всіх річках рівні води були нижче заплавних відміток, лише на понижених заплавних ділянках р. Уж – м. Коростень спостерігався вихід води на заплаву на протязі 11 днів. Загальна амплітуда підйомів рівнів становила на річках басейну Случ 50-79 см, Уборті 103 – 124 см, Ужа, Норина 32-43 см, Тетерева 20-44 см. Весняний період також характеризувався нестабільною погодою. Опади у вигляді дощу та снігу були незначними. В результаті таких умов на річках утримувались стабільні невисокі рівні води. Загальна амплітуда підйомів рівнів становила в басейні Случі 6-40 см, Тетерева 4-60 см, Уборті 22-38 см, Ужа, Норина 13-16 см. Рівні води були нижче заплавних відміток, лише на г/п р. Уж – м. Коростень вода виходила на понижені ділянки заплави. В літній та осінній періоди на річках спостерігались меженні рівні води на 20-30 см нижчі за середні багаторічні рівні, характерні для цього періоду. На зарегульованих ділянках річок басейну Тетерева через акумуляцію води водосховищами для водогосподарських потреб рівні були близькі до значень мінімальних багаторічних даних літньо-осіннього періоду. На гідропосту р.Гуйва – с. Городківка рівень води досяг історично найменшого значення. Водність річок області в цей період становила 66-88%. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області У 2008 році головним програмним документом, що визначав завдання та заходи розвитку господарського комплексу, соціальної та гуманітарної сфер регіону була Програма економічного та соціального розвитку області. Завдяки реалізації заходів Програми забезпечено стале функціонування та розвиток господарського комплексу області, про що свідчать підсумки соціально-економічного розвитку регіону. Обсяги виробництва зросли проти попереднього року на 6,3%. Серед регіонів України область по цьому показнику займає 4 місце. Позитивні результати у промисловості досягнуто за рахунок приросту виробництва у машинобудуванні (+118,6%), хімічній промисловості (+121,8%), добувній (+108,8%), паперовій (+115,8%), деревообробній (+104,4%), виробництві мінеральної неметалевої продукції (+107,9%) та харчовій промисловості (+102,2%).

Ведеться системна робота щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) склав 3213,6 млн. грн. і порівняно з 2007 роком збільшився на 230,2 млн. грн. або на 7,7%. Річне програмне завдання перевиконано на 5,8%. У сільськогосподарських підприємствах продукції вироблено на 865,6 млн. грн., що становить 116,8% до 2007 року та більше ніж передбачено програмою на 2008 рік на 10,1%, у господарствах населення – відповідно 2348 млн. грн. і 104,7%, що більше програмного показника на 4%.

Загальні обсяги виробництва рослинницької продукції збільшились на 13,8% або на 220 млн. грн. і становлять 1815,3 млн. грн. (+10,7% до програми). Річний обсяг виробництва тваринницької продукції збільшився на 0,7% або 10,2 млн. грн. і становить 1398,3 млн. грн., Протягом року у господарствах усіх категорій відбулося зменшення виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) на 2,2% та молока - на 4,1%. Виробництво яєць збільшилось на 2,5%. У 2008 році в області як в цілому по державі вперше за останні 7 років значно погіршились показники діяльності будівельної галузі. Обсяг будівельних робіт, виконаних власними силами будівельних організацій, склав 87,5% до обсягу робіт 2007 року (по Україні 84%). Спад зумовлений скороченням кредитування галузі банківськими установами, значним подорожчанням енергоносіїв, металопродукції, будівельних матеріалів та негативною ситуацією, яка склалася на ринку фінансово-кредитних операцій. Як наслідок, за останніх два місяці звітного року обсяг реалізації будівельної цегли на трьох заводах області зменшився на 40%. Випуск металоконструкцій за цей період скоротився на 18%, збірних залізобетонних конструкцій – на 26%. Діяльність служби автомобільних доріг у Житомирській області у 2008 році була направлена на виконання основних заходів програми економічного і соціального розвитку області, а саме: - будівництво автомобільної дороги Житомир-Чернівці на дільницях км 56+300-км 58-300, км 62+200; - для підготовки доріг до Євро-2012 в області ведуться ремонтні роботи на автомобільних дорогах Київ-Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве, Ужгород) та Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін). По ремонту дороги Київ-Чоп замовником робіт виступає Державна служба автомобільних доріг України. На даний час роботи ведуться тільки на ділянці автодороги від м. Житомира до кордону із Рівненською областю (км 128-км 260) протяжністю 132 км. З метою забезпечення проведення цих робіт Урядом України укладені кредитні угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку та на основі відкритих міжнародних тендерів укладено контракти №4,5,6 по реалізації проекту «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп (ділянка км 128-км 260 в межах Житомирської області) на суму близько 159,1 млн. євро. Підрядниками відповідно виступають українська компанія «Південь захід-шляхбуд», македонська «Granit» і турецька «Guslan». Загальний індекс споживчих цін за 2008 рік склав 120,8%, що на 1,5% менше, ніж у цілому по Україні, в т.ч. по продуктах харчування – 121,1% (на 3,4% менше від середнього по державі).

Індекс споживчих цін у 2008 році до грудня попереднього року, % 125 119,8

120

118,0 114,6

115

113,2 111,0

110 105

116,1 114,5

113,4

118,1 115,7

105,7

102,9

Се рп ен ь Ве ре се нь Ж ов те нь Ли ст оп ад Гр уд ен ь

ен ь Ли п

ен ь

Че рв

ав ен ь

Тр

іт ен ь Кв

ез ен ь

Бе р

Лю ти

102,9

ен ь Cі ч

115,0 114,9

113,8

113,1

115,3 114,8

109,7

105,9

100

115,5

122,3 120,8

Житомирська область

Україна

За 9 місяців 2008 року суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 1988,2 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що на 9,3% більше аналогічного періоду попереднього року. Інвестиції в основний капітал, млн. грн.

2500

1988,2 2000 1418

1500 1000

813,5 649,2

500 0 9 міс. 2005р.

9 міс. 2006р.

9 міс. 2007р.

9 міс. 2008р.

Більше половини інвестицій в основний капітал (55%) освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій, 25% - за рахунок кредитів банків та інших позик. Найвагомішу частку (55%) усіх капітальних вкладень спрямовано у розвиток добувної, обробної промисловості та підприємств з виробництва і розподілення електроенергії, газу та води. Підприємствами переробної 15

промисловості освоєно 67% цих коштів. У 2008 році в економіку Житомирщини іноземними інвесторами вкладено 45,5 млн.дол.США прямих інвестицій, у т.ч. з країн СНД – 5,7 млн.дол. (12,5% вкладеного обсягу), з країн ЄС – 36,4 млн.дол. (80%) та з інших країн світу – 3,4 млн.дол. (7,5%). Обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Житомирщини станом на 1 сiчня 2009р. становив 181,3 млн.дол., що в розрахунку на одну особу складає 140 дол.США. Приріст іноземного капіталу у 2008 році склав 7,7 млн.дол. (4,5%). Інвестиції надійшли з 43 країн світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Сполученого Королівства, Італії, Російської Федерації, Чеської Республіки та Німеччини, на які припадає 76,2% загального обсягу прямих іноземних інвестицій (138,1 млн.дол.). У міжнародному інвестиційному співробітництві приймали участь підприємства з 28 регіонів області. Суттєва частина інвестиційних коштів зосереджена у містах Житомирі – 56,4 млн.дол. (31,1% до загального обсягу), Бердичеві – 23,6 млн.дол. (13%) та на підприємствах Нов.-Волинського – 44,9 млн.дол. (24,8%), Вол.-Волинського та Баранівського районів – по 10,8 млн.дол. (5,9%). За даними обліку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій, протягом 2008 року на підприємства області надійшло 29,3 млн. дол. США іноземних коштів. Інвестиційні ресурси спрямовані у каменедобувну, каменеобробну, легку промисловість, машинобудування та транспорт, виробництво господарських, декоративно-керамічних виробів, будівельних матеріалів, виробів з полімерної сировини, тваринництво, вирощування сільськогосподарських культур, торгівлю. Протягом року 14 підприємств територій пріоритетного розвитку здійснювали реалізацію 15 інвестиційних проектів у харчовій, легкій, добувній, каменеобробній, деревообробній, хімічній та машинобудівній галузях промисловості загальною кошторисною вартістю близько 34 млн. дол. США. Реалізація інвестиційних проектів територій пріоритетного розвитку дозволила залучити 11,5 млн. дол. США інвестицій, з яких 0,6 млн. дол. США, або 5,2% - іноземні. За рахунок цих коштів створено 186 нових робочих місць. Підприємствами, що здійснювали виробничу діяльність, отримано надходження від реалізації продукції на 756 млн. грн. Експортні поставки здійснювали 9 підприємств на загальну суму 249,6 млн. грн. Впровадження інвестиційних проектів забезпечило поповнення бюджетів усіх рівнів на 89,2 млн. грн. Фінансове становище підприємств житлово-комунального господарства залишається складним. Збиток від основної діяльності за підсумками 2008 року становить 6,8 млн. грн. Заборгованість за спожиту у 2008 році електроенергію зросла на 20,2% і станом на 1 січня 2009 року становила 26,2 млн. грн. Станом на 1 січня 2009 року заборгованість за спожитий природний газ становить 49,8 млн. грн. В зв’язку з загостренням проблеми енергозабезпечення в області проведено роботу по переведенню котелень на місцеві та альтернативні види 16

палива (торф, торфобрикети, дрова, відходи деревини та сільськогосподарського виробництва). У 2008 році на альтернативні види палива переведено 13 котелень бюджетної сфери. Проводилась певна робота по переведенню ряду установ та організацій на електроопалення (загальноосвітня школа у с. Яроповичі Андрушівського району, управління Держказначейства у містах Житомирі та Бердичеві, смт. Володарсько-Волинському). Ряд промислових підприємств, які включені до «графіку переведення на резервні види палива під час похолодань», перейшли на мазут та обмежили споживання газу до рівня технологічної броні, завдяки чому забезпечується певна економія природного газу. Впродовж 2008 року загальний фінансовий результат підприємств і організацій області був від’ємним і становив - 22,6 млн. гривень збитку, проти позитивного сальдо в розмірі 462,5 млн. гривень у 2007 році. Обсяг одержаних прибутків становить 763,2 млн. гривень, що на 18,3% або майже на 285 млн. грн. менше попереднього року. Поряд з цим збитки від виробничо-господарської діяльності протягом аналізованого періоду зросли в 1,9 рази і на 1 січня 2009 року склали 785,8 млн. гривень. Частка збиткових підприємств зросла проти аналогічного періоду попереднього року на 1,4 процентних пункти і становила 34,6% та продовжує зростати через загострення фінансової нестабільності, що є головною причиною зростання збитків підприємств. В зв’язку із цим суттєво зменшуються виробничі програми, збільшуються залишки готової продукції на складах та погіршуються розрахунки з дебіторами та підприємствами-споживачами. Значною залишається заборгованість із виплати заробітної плати, страхових внесків, високим залишається рівень безробіття. Упродовж грудня стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати значно погіршився. У порівняні з початком 2008 року загальна сума боргу із виплати заробітної плати на підприємствах зросла на 18,9 млн.грн. або майже у 2,3 рази і на 1 січня 2009 року становила 33,4 млн.грн. Загальна кількість підприємств, які мають заборгованість по зарплаті збільшилась за 2008 рік на 199 одиниць або у 2 рази і становила 395 одиниць. Кількість зареєстрованого безробітного населення збільшилася на 31,5% до початку року. Навантаження на одне вільне робоче місце збільшилось у 2 рази і становить 14 осіб. Вирішення цих питань є першочерговим завданням на 2009 рік для всіх гілок влади, що в результаті покращить соціально-економічний стан Житомирщини.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Якість повітря у населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався Житомирським ЦГМ на двох стаціонарних метеорологічних постах (ПСЗ № 1, який розташований на вул. Вітрука та ПСЗ № 2 – на розі вулиць Косовського та Щорса), за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю, а також специфічних: бенз(а)пірену та восьми важких металів (заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку). Протягом 2008 року екстремально високих та високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось. Забруднення атмосферного повітря відносно 2007 року залишається на попередньому рівні. Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) у 2008 році становить 4,8, що майже у 2 рази менше ніж у середньому по Україні (9,2). В 2008 році Житомирським ЦГМ було відібрано 6592 проб атмосферного повітря, які були проаналізовані в лабораторіях ЦГО, а на вміст бенз(а)пірену – в Донецькій регіональній лабораторії. За даними спостережень загальний рівень забруднення атмосферного повітря в місті оцінювався, як низький. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично - допустиму концентрацію (ГДК), за винятком діоксиду азоту (речовина 2-го класу небезпеки), середня концентрація якого дорівнювала 1,7 ГДК. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,5-2,0 ГДК с.д. Середньорічні концентрації інщих домішок становили: пилу – 0,8 ГДК, оксиду вуглецю – 0,6 ГДК і діоксиду сірки - 0,5 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні ГДК. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену (речовина 1-го класу небезпеки ) становила по місту 0,9 ГДК. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,6 раза на ПСЗ №2 у серпні. Повторюваність випадків 18

перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 34% (на рівні минулого року). Максимальні концентрації інших домішок становили: пилу – 0,4 ГДК, оксиду вуглецю – 1,0 ГДК, діоксиду сірки – 0,2 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену спостерігались на ПСЗ №2 – 2,7 ГДК с.д. у березні та на ПСЗ №1 - 1,8 ГДК с.д. у грудні. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчі за відповідні ГДК. Забрудненість повітря діоксидом сірки, оксидом вуглецю та бенз(а)пірену була дещо вищою в районі ПСЗ №2. По інших домішках забрудненість атмосфери була однорідною в районі обох постів. Протягом року спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: діоксиду азоту – у липнісерпні, оксиду вуглецю – у червні, листопаді та грудні, бенз(а)пірену – у лютому-березні та листопаді та грудні, пилу – у травні-червні і з вересня по грудень. Концентрації діоксиду сірки протягом року були майже на одному рівні. Порівняно з минулим роком у повітрі міста спостерігалось незначне підвищення вмісту пилу, бенз(а)пірену та оксиду вуглецю. Середні концентрації важких металів (залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк) в 2008 р. не перевищували відповідні ГДК. Таблиця 2.1.1.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

Речовина

Клас небезпеки

Завислі речовини

Діоксид сірки

Кількіс ть міст, охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові

Максимальний вміст,

ГДК

мг/м3

Максимально разові

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував:

ГДК

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

ГДК

0,12

0,15

0,20

0,027

0,05

0,084

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

0,07

0,04

0,22

Бенз(а)пі рен в нг/м3

0,9

1,0

Таблиця 2.1.2.

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Бенз(а)пірен

Місто Житомир

Середньо річна концентрація 0,8 0,5 0,6 1,7 0,9

Максимально разова середньорічна концентрацій 0,4 0,2 1,0 2,6 2,7

Таблиця 2.1.3. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Житомир – 4,8

Діоксид азоту, завислі речовини, бенз(а)пірен, оксид вуглецю, діоксид сірки

2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря По узагальненим статистичним даним Житомирська область посіла 21 місце серед областей України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який в 2008 році склав 80,47 тис.т. забруднюючих речовин від стаціонарних і пересувних джерел. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області склала 0,639 т/км2 проти 7,49 т/км2 в середньому по Україні (22 місце по Україні). В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,7 кг/чол. проти 97,8 кг/чол. в середньому по Україні (20 місце серед областей країни). До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту. Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням, який по області складає 32 відсотки. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі та високосірчистому мазуті, асфальто-бетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо. Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених проектами нормативів гранично допустимих викидів, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. 20

Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту. 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами У 2008 році техногенне навантаження на атмосферне повітря дещо пом’якшилося. Загалом протягом 2008 року в атмосферу області надійшло 80,47 тис.т. , що на 3,65% (на 3,22 тис.т.) менше ніж у 2007 році, але на 24 % більше порівняно з 1990 року. Майже четверту частину (24%) сумарних забруднень повітря припало на підприємства області (стаціонарні джерела) та 76% на автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробничу техніку (пересувні джерела) – табл. 2.2.1. Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами від стаціонарних джерел забруднення потрібно відмітити незначне зменшення їх кількості в 2008 році у порівнянні з минулим роком. Це зменшення склало всього 0,15 тис. тонн (біля 1%). Зменшення викидів по стаціонарним джерелам пов’язано насамперед із зменшенням обсягів виробництва рядом підприємств області. Так у порівнянні з минулим роком зменшили викиди в атмосферне повітря такі підприємства області як ВАТ ”Біомедскло“ (м. Житомир) – на 110,686 т., ВАТ ”Каменедробильний завод“ Малинський район – на 65,763 т., ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” (м. Житомир) – 34,81 т. та ряд інших. Загальне зменшення відбулося також і за рахунок зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами викидів. Так в порівнянні з 2007 роком обсяг викидів транспортом зменшився на 3,07 тис.т. (на 5 %) і склав 61,40 тис.т. Динамка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл. 2.2.1. Таблиця.2.2.1.

Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 61,8 12,3 49,5 70,61 13,36 57,25 73,99 15,57 58,42 83,69 19,22 64,47 80,47 19,07 61,40

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 2072,1 2367,4 2480,7 2805,9 2697,9

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 43,45 52,48 55,82 63,23 62,05

Обсяг викидів на одиницю ВРП* (тис.т на млн.грн.). 0,0103 0,0085 0,0008 -

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км2 території. При аналізі кількості викидів, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі – 11,7 кг\чол., Бердичеві – 7,05 кг/чол., Новоград Волинському – 6,26 кг\чол., Коростені – 21

4,09 кг\чол, в Овруцькому – 3,11 кг\чол., Житомирському – 2,46 кг\чол., Нов.Волинському – 2,09 кг/чол.., Попільнянському – 2,03 кг/чол. районах області, при середньому по області 62,05 кг/чол. При середніх показниках по області в 2698,08 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Бердичеві (306,68 кг\км2), Новоград Волинському (272,08 кг\км2), Житомирі (508,65 кг\км2), Коростені (177,86 кг\км2) та в Овруцькому (135,18 кг\км2), Житомирському (106,79 кг\км2), Нов.Волинському (91,06 кг\км2) районах. 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області Порівняно з минулим роком у 2008р. зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відмічалося у 16 районах та містах області, але найсуттєвіше – у Попільнянському (на 0,258 тис. т, або на 31%), Малинському (на 0,134 тис. т, або на 23%), Чуднівському (на 0,131 тис. т, або на 8%), Коростишівському (на 0,083 тис. т, або на 13%) районах та м. Коростені (на 0,059 тис. т, або на 7%) та м. Малині (на 0,093 тис. т, або на 13% менше) (табл. 2.2.2.3). Одночасно спостерігалося збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівняні з 2007 роком по основним забруднювачам атмосферного повітря області якими є підприємства міст Бердичева (на 0,293 тис.т.), НовоградВолинського (0,116 тис.т.), Новоград-Волинського (0,186 тис.т.) та Овруцького (0,14 тис.т.) районів. Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Бердичів (6,068 тис.т.), Новоград-Волинський (5,824 тис.т.), Житомир (1,739 тис.т.) та Овруцький (0,796 тис.т.), Житомирський (0,459 тис.т.), Попільнянський (0,363 тис.т.), Новоград-Волинський (0,345 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 31,82%, 30,54%, 9,13%, 4,17%, 2,41%, 1,9%, 1,81% від загального по області (табл. 2.2.2.1.). У 2008р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 19,7 тис. т, з яких зокрема, метан (10,01 тис.т.) та оксид азоту (0,240 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 790,764 тис. т вуглецю діоксиду. Серед інших викидів значну частку склали оксид вуглецю – 2,16 тис.т або 10,1%, діоксид та інші сполуки сірки – 0,665 тис.т або 3,4%, сполук азоту – 2,19 тис.т. або 11,1%, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 3,1 тис.т або 15,7% від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл.. 2.2.2.2.). Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів викидів по основним забруднюючим речовинам. Так в порівнянні з 2000 роком у 2008 році кількість оксидів вуглецю скоротилася на 2,12 тис.т, діоксидів та інших сполуки сірки на 1,588 тис.т, сполук азоту на 0,079 тис.т., що загалом становить майже 66% (табл. 2.2.2.3.). 22

Таблиця. 2.2.2.1.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Всього, Назва населених пунктів Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов.-Волинський м. Малин

2000р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

12,3

13,36

15,57

19,22

19,07

0,302 0,759 0,062 0,007 0,488 0,094 0,190 0,652 0,233 0,093 0,052 0,087 0,003 0,224 0,879 0,209 0,228 0,227 0,254 0,052 0,215 0,141 0,299 2,147 1,458 1,182 0,711 1,050

0,162 0,411 0,033 0,007 0,427 0,215 0,700 0,193 0,249 0,136 0,016 0,099 0,0003 0,183 0,946 0,129 0,609 0,208 0,035 0,051 0,008 0,086 0,408 2,973 2,195 0,839 0,914 1,125

0,154 0,347 0,038 0,007 0,558 0,215 0,582 0,191 0,206 0,137 0,014 0,293 0,0001 0,173 0,710 0,083 0,664 0,187 0,053 0,025 0,006 0,049 0,409 1,854 3,919 0,762 2,889 1,036

0,161 0,269 0,024 0,007 0,343 0,178 0,446 0,219 0,181 0,099 0,010 0,478 0,0001 0,159 0,656 0,051 0,621 0,167 0,063 0,028 0,007 0,045 0,232 1,782 5,775 0,639 5,708 0,867

0,101 0,220 0,055 0,007 0,295 0,157 0,459 0,263 0,098 0,088 0,006 0,344 0,0002 0,345 0,796 0,044 0,363 0,182 0,064 0,038 0,008 0,042 0,101 1,739 6,068 0,580 5,824 0,774

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення. Від роботи двигунів пересувних джерел забруднення у 2008 році в повітря надійшло 61,4 тис.т. забруднюючих речовин, що складає 76% від загального обсягу викидів по області. У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 74,6% становлять оксиди вуглецю, 0,34% - вуглеводні, 11,6% - оксиди азоту, 1,12% - сірчистий ангідрид, 1,3 % - сажа. Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (3,236 тис.т.), Житомирський (2,726 тис.т.), Новоград-Волинський (2,371 тис.т.), Попільнянський (2,27 тис.т.), Малинський (2,368 тис.т.) райони, міста Коростень (4,725 тис.т.), Бердичів (3,079 тис.т.), Новоград-Волинський (2,291 тис.т.).

В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімкий його ріст викиди становлять найбільшу кількість по регіону - 13,43 тис. т., або 21,8 % від загального обсягу по області. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно– застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,066

0,061

0,160

0,117

0,006

0,007

0,032

0,072

0,118

0,006

0,01

0,025

0,077

0,221

0,099

0,003

0,049

0,07

0,100

0,004

0,001

0,033

0,062

Баранівський

0,76

0,158

0,072

0,096

0,399

0,377

0,121

0,049

0,082

0,125

0,313

0,127

0,049

0,063

0,074

0,223

0,073

0,031

0,056

0,063

0,176

0,071

0,023

0,039

0,043

Бердичівський

0,062

0,022

0,018

0,005

0,017

0,033

0,015

0,008

0,003

0,007

0,034

0,018

0,002

0,001

0,013

0,025

0,007

0,001

0,003

0,014

0,015

0,004

0,003

0,002

0,006

Брусилівський

0,007

0,001

0,004

0,001

0,007

0,002

0,004

0,001

0,007

0,002

0,004

0,001

0,007

0,002

0,004

0,0002

0,0009

0,007

0,002

0,004

0,0002

0,001

Вол.-Волинський

0,488

0,096

0,243

0,039

0,107

0,399

0,211

0,064

0,029

0,095

0,514

0,311

0,095

0,027

0,081

0,332

0,201

0,014

0,027

0,09

0,284

0,219

0,011

0,033

0,021

Ємільчинський

0,094

0,012

0,011

0,006

0,059

0,202

0,096

0,022

0,013

0,071

0,164

0,091

0,001

0,003

0,069

0,142

0,069

0,001

0,012

0,06

0,144

0,053

0,028

0,011

0,052

Житомирський

0,190

0,056

0,020

0,014

0,056

0,312

0,058

0,039

0,066

0,149

0,244

0,099

0,018

0,012

0,115

0,232

0,091

0,015

0,037

0,089

0,196

0,127

0,018

0,026

0,025

Коростенський

0,652

0,200

0,237

0,038

0,142

0,183

0,105

0,041

0,01

0,027

0,178

0,103

0,036

0,005

0,034

0,216

0,135

0,036

0,013

0,032

0,260

0,180

0,033

0,013

0,034

Коростишівський

0,234

0,098

0,025

0,051

0,053

0,225

0,082

0,071

0,025

0,047

0,166

0,071

0,034

0,007

0,054

0,169

0,057

0,019

0,021

0,072

0,089

0,057

0,007

0,018

0,007

Лугинський

0,093

0,009

0,019

0,018

0,047

0,107

0,019

0,034

0,031

0,023

0,108

0,023

0,045

0,019

0,021

0,072

0,013

0,031

0,017

0,011

0,058

0,011

0,019

0,009

Любарський

0,052

0,018

0,006

0,007

0,02

0,015

0,004

0,005

0,006

0,012

0,005

0,001

0,006

0,064

0,001

0,003

0,006

0,007

0,00001

0,003

0,004

Малинський

1,137

0,311

0,267

0,07

0,394

1,186

0,775

0,155

0,068

0,188

1,288

0,956

0,13

0,051

0,151

1,756

1,004

0,107

0,64

0,144

1,102

0,810

0,095

0,073

0,124

Народицький

0,003

0,0003

0,0009

0,0001

0,001

0,000

0,00001

0,0001

Нов.-Волинський

0,224

0,012

0,018

0,044

0,134

0,171

0,071

0,034

0,046

0,02

0,134

0,106

0,015

0,003

0,01

0,149

0,091

0,013

0,035

0,01

0,176

0,100

0,019

0,028

0,029

Овруцький

0,879

0,318

0,246

0,056

0,219

0,896

0,511

0,075

0,084

0,226

0,638

0,362

0,055

0,038

0,183

0,636

0,365

0,058

0,07

0,143

0,774

0,503

0,053

0,072

0,146

Олевський

0,209

0,083

0,067

0,012

0,043

0,127

0,045

0,016

0,011

0,055

0,079

0,059

0,011

0,003

0,006

0,051

0,036

0,006

0,005

0,004

0,042

0,028

0,004

0,006

0,004

Попільнянський

0,227

0,052

0,029

0,045

0,071

0,57

0,202

0,119

0,092

0,157

0,591

0,215

0,114

0,059

0,203

0,581

0,195

0,105

0,081

0,2

0,332

0,178

0,027

0,049

0,078

Радомишльський

0,227

0,029

0,102

0,023

0,068

0,205

0,108

0,019

0,052

0,168

0,015

0,101

0,003

0,049

0,163

0,017

0,101

0,019

0,026

0,178

0,018

0,130

0,023

0,007

Романівський

0,254

0,042

0,032

0,090

0,087

0,034

0,003

0,001

0,021

0,009

0,049

0,036

0,001

0,007

0,005

0,053

0,038

0,0001

0,009

0,006

0,055

0,038

0,002

0,009

0,006

Ружинський

0,052

0,006

0,010

0,025

0,022

0,002

0,001

0,008

0,011

0,018

0,002

0,004

0,012

0,025

0,002

0,01

0,013

0,035

0,005

0,01

0,02

Червоноармійський

0,215

0,065

0,102

0,012

0,025

0,005

0,001

0,002

0,005

0,002

0,001

0,004

0,002

0,001

0,0006

0,0005

0,006

0,003

0,001

Черняхівський

0,141

0,075

0,033

0,005

0,023

0,083

0,017

0,015

0,008

0,043

0,041

0,015

0,021

0,005

0,043

0,014

0,019

0,004

0,006

0,042

0,029

0,002

0,003

0,008

Чуднівський

0,299

0,027

0,026

0,049

0,179

0,401

0,035

0,045

0,093

0,228

0,373

0,027

0,046

0,071

0,229

0,116

0,022

0,026

0,055

0,013

0,101

0,008

0,001

0,036

0,056

м.Житомир

2,147

0,323

0,082

0,461

1,012

2,643

0,324

0,075

0,755

1,489

1,525

0,301

0,051

0,657

0,516

1,529

0,261

0,048

0,764

0,456

1,377

0,287

0,039

0,605

0,446

м.Бердичів

1,458

0,09

0,032

0,850

0,408

1,786

0,068

0,013

0,918

0,787

1,761

0,06

0,001

0,923

0,777

1,543

0,049

0,0007

0,824

0,669

1,718

0,069

0,001

0,903

0,745

м.Коростень

1,181

0,296

0,356

0,125

0,356

0,728

0,185

0,053

0,155

0,335

0,566

0,188

0,048

0,061

0,269

1,01

0,578

0,091

0,109

0,232

0,485

0,166

0,026

0,095

0,198

м.Нов.-Волинський

0,711

0,141

0,133

0,090

0,178

0,835

0,27

0,319

0,098

0,148

0,826

0,29

0,363

0,082

0,091

0,825

0,228

0,256

0,075

0,266

0,359

0,127

0,117

0,087

0,028

Разомпообласті

12,298

2,552

2,253

2,278

4,284 11,669

3,254

1,369

2,673

4,373

9,92

3,49

1,252

2,126

3,052

10,187

3,65

0,99

2,939

2,696

8,121

3,097

0,665

2,199

2,160

0,026

пил

діоксид сірки

0,012

разом

пил

0,302

Андрушівський

оксид вуглецю

разом

2008 р. в т.ч.

оксид вуглецю

2007 р. в т.ч.

діоксид азоту

2006 р. в т.ч.

діоксид сірки

2005 р. в т.ч.

пил

2000 р. в т.ч. разом

Населені пункти

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця.2.2.2.2

Таблиця2.2.2.3.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

у 2007 р.

Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м.Житомир м.Бердичів м.Коростень м. Нов.-Волинський м.Малин

100,80 220,10 55,700 7,10 295,60 157,00 459,30 263,10 98,50 88,00 6,80 343,80 0,30 344,70 796,20 44,00 363,20 182,10 63,70 38,30 8,40 41,70 101,30 1739,60 6068,00 580,200 5823,70 773,70

161,40 269,00 24,30 7,10 343,00 178,00 445,60 219,40 181,10 99,00 10,10 478,90 0,10 159,80 655,50 51,20 620,60 166,70 63,00 27,70 7,00 44,80 232,20 1781,90 5775,10 639,10 5707,50 867,40

Збільшення\ зменшення викидів у 2008р. проти 2007р., тонн -60,00 -49,00 31,00 0,00 -48,00 -21,00 13,00 44,00 -83,00 -12,00 57,00 -134,00 0,10 186,00 140,00 -7,00 -258,00 15,00 1,00 10,00 1,00 -3,00 -131,00 -43,00 293,00 -59,00 116,00 -93,00

Разом по області

19064,9

19216,5

-150,00

Обсяги викидів у 2008 р. до 2007 р., % 62,4 81,8 229,0 100,0 86,2 88,2 103,1 119,9 54,4 88,8 66,9 71,8 241,7 215,7 121,5 85,9 58,5 109,2 101,1 138,4 120,0 93,0 43,6 97,6 105,1 90,8 102,0 89,2

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн

99,2

46,3

8,4 13,0 13,9 3,6 37,0 19,6 30,6 23,9 5,2 14,7 2,3 86,0 0,3 34,5 24,9 4,9 40,4 14,0 10,6 7,7 8,4 8,3 9,2 18,1 151,7 18,7 187,9 45,5

2.2.3. Використання озоноруйнівних речовин Відповідно до вимог Монреальського протоколу, який був підписаний та ратифікований Україною у 1988 році, виробництво та використання ОРР необхідно було припинити до 1 січня 1996 року, але з огляду на складний економічний стан України рішенням сьомої конференції сторін Монреальського протоколу було прийняте спеціальне рішення щодо надання Україні деяких пільг у виконанні вимог протоколу. Відповідно до рішень розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 256 «Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» щодо переведення підприємств-кристувачів хлорфторвуглеводнів (ХВ.-12 та інші) на використання озонобезпечних технологій та замінників. Остаточний термін використання озоноруйнуючих речовин які регулюються Монреальским протоколом (ГХФВ-141, ГХВФ-142 та інші гідрохлорфторвуглеводні) є 2030 рік. При цьому Монреальським протоколом передбачено поступове припинення використання, а саме: до 2004 року зменшити використання на 45 %, до 2010 року на 65 %, до 2015 року на 26

90%, до 2020 року на 99,5%. На території Житомирської області озоноруйнуючі речовини використовуються підприємствами в секторі сервісного обслуговування та в промисловому секторі. Контроль за станом переведення підприємств на озонобезпечні замінники здійснює Державна екологічна інспекція в Житомирській області. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства та гірничо-переробного комплексу, тощо. Викиди від цих галузей дають майже 89% від загальної кількості по області. Підпорядкування найбільших забруднювачів: - Бердичівське управління магістральних газопроводів, ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит», ВАТ „Каменедробильний завод”, ВАТ «Біомедскло» – акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств; - ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” – Житомирський міськвиконком; - КП «Коростеньтепломережа» - районна державна адміністрація; - Управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз” - Національна компанія „Нафтогаз України”. Незважаючи на тенденцію зниження обсягів промислових викидів в атмосферне повітря від промислових підприємств області протягом останніх років перелік найбільших забруднювачів атмосферного повітря Житомирської області майже не змінюється. Основні з них наведені в табл.2.2.4.1 і відносяться до паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та гірничо-переробного комплексу. Таблиця. 2.2.4.1.

2 3

Підприємство-забруднювач

Відомча приналежність

2007р.

2008р.

м. БЕРДИЧІВ Акціонерні товариства відкритого типу, Бердичівське управління створені на основі державних 5476,87 5739,97 магістральних газопроводів підприємств м. ЖИТОМИР Акціонерні товариства відкритого типу, ВАТ “Біомедскло” створені на основі державних 361,58 250,88 підприємств Міські, районні у містах ради та їх ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 379,29 344,48 виконавчі комітети м. КОРОСТЕНЬ Районні, районні в містах Києві та “Коростеньтепломережа” 196,06 204,57 Севастополі державні адміністрації

Причина зменшення/ збільшення/+

№ п/п

Валовий викид, т

Зменшення/ Збільшення/+

Основні забруднювачі атмосферного повітря

+263,1

-110,68 -34,81

+8,57

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН 5

ВАТ «Каменедробильний завод»

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

401,18

335,42

-65,76

м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ 6

ЛВУМГ філії “Львівтрансгаз”

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних 4869,92 5443,66 підприємств

+573,74

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН 7

ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит»

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на основі державних підприємств

132,93

211,69

+78,761

У 2008 році від промислових підприємств, взятих на державний облік у повітряний басейн області надійшло 19,064 тис.т забруднюючих речовин (на 0,15 тис.т, або на 0,8% менше, ніж у 2007році). Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту і зв’язку – 11,26 тис.т або 59,1%, переробної промисловості – 3,083 тис.т викидів або 16,2%, викиди підприємств добувної промисловості – 1,919 тис.т або 10,1%, викиди підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 0,8595 тис. т викидів або 4,5% (табл. 2.2.4.2.). Якщо обсяги викидів від стаціонарних джерел у повітряний басейн області дещо скоротились у 2008 році в порівнянні з 2007 році (на 0,8%), то викиди підприємств транспорту і зв’язку у 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшились на 0,83 тис.т або на 7,9%; підприємств торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - на 0,17 тис.т або 54,8 % більше. У 2008 році зазнав збільшення показник викидів підприємств сфери освіти на 0,01 тис.т або на 22,9%; та підприємств надання комунальних та індивідуальних послуг; підприємств сфери культури та спорту на 0,03 тис т або на 16,3 %. Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сільського господарства, мисливства, лісового господарства – 178,8 тис.т., переробної промисловості – 148,2 тис.т., будівництва – 126,0 тис.т. (табл. 2.2.4.2.), при середньому за всіма видами економічної діяльності - 46,3 т . Таблиця. 2.2.4.2

Викиди забруднюючих економічної діяльності № з/п

речовин в атмосферне повітря за видами

Види економічної діяльності

Кількість підств, які мали викиди, од. 412

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

0,385

103,2

178,7

2. 3.

Добувна промисловість Переробна промисловість

1,919

101,7

184

3,083

76,0

69,6 148,2

Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку

0,859

68,8

0,114

73,7

0,487

154,8

0,003

368,4

11,261

107,9

5. 6. 7. 8.

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р. 19,064 99,2

Викинуто в серед. одним підприємством, т. 46,3

118,9 126,0 10,5 2,6 113,8

0,039

90,2

10.

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиринінг та надання послуг підприємцям Державне управління

0,428

66,7

38,9

11.

Освіта

0,066

122,9

13,1

12.

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

0,197

103,9

19,8

13.

Надання комунальних та індивідуальних діяльність у сфері культури та спорту

0,221

116,3

послуг;

3,6

17,0

2.3. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів. В 1977 році створена Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. На виконання Спільної програми державним управлінням щорічно готується інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратах сітки ЕМЕП (табл. 2.3.1).

Таблиця. 2.3.1.

Інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратам сітки ЕМЕР Основні забруднювачі Сектори НПО

1 А1а 1 А1b 1 А1с 1 А2 1 А3аi 1 А3а ii (ii) 1 А3b 1 А3с 1 А3d 1 А3е 1 А4а 1 А4b 1 А5а 1 А5b 1В1 1В2 2В 2С 2D 2G 3А 3В

Енергетика загального корис-тування і виробництва тепла Нафтеперегонка Виробництво твердих палив і інші галузі енергетики Оброблювальна промисловість і будівництво Цивільна авіація (внутрішні рейси, режим "зліт-посадка") Цивільна авіація (внутрішні рейси, крейсерський режим) Транспорт-дорожній Залізниця Національне судноплавство Інші Комерційний/Інституційний Житловий сектор Інші стаціонарні (вкл. військовий сектор) Інші мобільні джерела (вкл. військовий сектор) Викиди в результаті витоків з твердих видів палива Нафта та природний газ Хімічна промисловість Виробництво металів Інше виробництво (b) Інші Нанесення красок Знежирення та суха хімічна обробка

Тверді частинки

Пріоритетні метали

Інші метали

SO2

NОх

NH3

НМЛОС

СО

ОВЧ

ТЧ10

ТЧ2,5

Гг

Мг

0,1483

0,3773

0,1465

0,4492

502,75

0,0006

0,005

0,0006

0,0226

0,0019

0,0006

0,0013

0,1761

0,4485

0,173945

0,5334

597,01

0,0002

0,002

0,0002

0,0081

0,0007

0,0002

0,0004

0,5305

5,5368

0,1853

45,649

654,5

0,194

1,9701

0,0341

2,4683

181,3

NE NE 0,3150

NE NE 0,8026

NO NO NO

NE NE 0,31127

NE NE 0,9546

NE NE 1068,3

NA NA NA

NE NE 5E-05

NE NE 4E-04

NE NE 4,6E-05

NE NE 0,0016

NE NE 0,0001

NE NE 4,6E-05

NE NE NE

NE NE 9,2E-05

NE NE NE 0,0556 NE

NE NE NE 0,1416 NE

NO NO NO 0,037 NO

NE NE NE 0,0549 NE

NE NE NE 0,1684 NE

NE NE NE 188,53 NE

NA NA NA NA NA

NE NE NE 4E-05 NE

NE NE NE 4E-04 NE

NE NE NE 4,5E-05 NE

NE NE NE 0,0015 NE

NE NE NE 0,0001 NE

NE NE NE 4,5E-05 NE

NE NE NE NE NE

NE NE NE 9E-05 NE

3С 3D 4В 4С 4D 4F 4G 5В 6А 6В 6С 6D 7

Хімічні продукти, виробництво і NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE обробка хімпродуктів Інші NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Збір, зберігання та використання NE NE 9,4512 NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE гною Вирощування рису NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Сільгосп землі NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Спалювання с/г відходів на NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE полях Інші (d) NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Перербтворення лісів та NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE сільгоспземель Видалення твердих відходів на NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE землю Обробка та видалення стчних вод NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Спалювання відходів (e) NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Інші відходи (f) NE NE NO NE NE NE NA NA NE NE NE NE NE NE NE NE NE Інші 0,2316 0,5902 NO 0,2288 0,7019 785,55 NA NA 3E-05 2E-04 3,1E-05 3,1E-05 0,0010 9E-05 3,1E-05 NE 6,1E-05 ВСЬОГО на національному рівні 1,6512 9,8677 9,4883 1,1349 50,925 3978 NA NA 0,001 0,008 0,001 0,001 0,035 0,003 0,001 NE 0,002 NО (не утворюються) - для викидів сполук із джерел, де конкретна сполука не утворюється, або категорії джерела в країні; NE (не оцінювались) - для існуючих викидів із джерел сполук, які не оцінювались; NА (не відноситься) - використовується для діяльності в рамках даної категорії джерел, в результаті здійснення якої не створюються викиди конкретної сполуки/

2.4. Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття Станом на 01.01.09 чисельність постійного населення області - 1294994 особи, міського – 742070 осіб, сільського – 552924 особи (мал. 1). Мал. 1 Динаміка чисельності постійного населення області (тис. осіб) 1529,1

1466 1417,2

819,6 709,8

1990

1403,9 1388,4

1374,7 1360,6

816

765,9

781,7

772,5

767,3

762,5

665,6

631,8

622,2

615,9

607,4

598,1

1995

2000

2001

2002

2003

Міські поселення та сільська місцевість

2004

1330,8

1346 758

588

2005

Міські поселення

753 577,8

2006

1317,9 748,9

1294,9 742,07

569

2007

552,92

2008

Сільська місцевість

Середньорічне – 1300607 осіб, 743653 - міського та 556954 - сільських мешканців. Для структури населення області характерна висока питома вага осіб старших вікових груп і значно менша – дітей. Особи у віці 60 років і старше складають по області 21,9%, у сільській місцевості – 28,0%, а згідно з оціночною шкалою Россета населення, у якій частка осіб цього віку складає 20 % і більше, є надзвичайно старим. Упродовж 2008 року лікувально-профілактичними закладами області зареєстровано 2120976 захворювань, що на 314 більше, ніж у 2007 році. Поширеність захворювань складає 162375,2 на 100 тис. населення проти 160910,7 (+ 0,9%) у 2007 році (Україна – 178773,4); захворюваність – 63237,5 на 100 тис. населення проти 63479,2 (- 1,6%) у 2007 році (Україна – 70605,4) У структурі поширеності хвороб серед усього населення перше місце посідають хвороби системи кровообігу - 47243,4 на 100 тис. населення – 29,0% (у 2007 році – 45683,3; по Україні - 53412,4 або 29,9%); на другому місці хвороби системи органів дихання: 31474,1 на 100 тис. населення – 19,4% (у 2007 році – 31296,4, по Україні - 36441,1 або 20,4%); на третьому хвороби органів травлення - 14109,7 на 100 тис.нас. – 8,7% (у 2007 році – 14069,1; по Україні - 17298,2 або 9,7%). Хвороби кістково-м'язевої системи – на четвертому місці: 11510,8 на 100 тис. нас. – 7,1% (у 2007 році – 11476,3; по Україні - 9878,1 або 5,5%). П'яте місце посідають хвороби сечостатевої системи: 11073,4 на 100 тис. нас. – 6,8% (у 2007 році – 11347,0; по Україні - 9538,9 або 5,3%). На шостому місці травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів - 5791,1 на 100 тис. населення – 3,6% (у 2007 році – 5744,0). Структура поширеності захворювань має свої особливості серед окремих контингентів населення (табл. 2.4.1.). 32

Табл. 2.4.1. Питома вага окремих захворювань Поширеність захворювань за класами хвороб - хвороби системи кровообігу - хвороби органів дихання - хвороби органів травлення - хвороби кістковом′язевої системи - хвороби сечостатевої системи - травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів - інші захворювання

Усе населення

Працездатні

Старші працездатних

29,0%

Дорослі 18 років і старше 37,3%

18,7%

55,4%

19,4%

10,8%

16,8%

5,8%

8,7%

8,8%

10,3%

4,6%

7,1%

8,0%

6,1%

10,0%

6,8%

7,6%

11,2%

3,4%

3,6%

3,8%

5,6%

1,7%

25,4%

23,7%

31,3%

16,1%

Захворюваність серед усього населення склала 63237,5 на 100 тис. населення проти 63479,2 у 2007 році (по Україні – 70605,4).

Стан здоров’я потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Чорнобильська катастрофа поставила перед постраждалими державами і світовою наукою надзвичайно складні та широкомасштабні проблеми, що стосуються практично усіх сфер суспільного життя, багатьох аспектів науки і виробництва, культури, моралі, а у найвищій мірі медичної галузі: нагляду та контролю забруднених територій, стану здоров’я потерпілих, вивчення наслідків 33

дії іонізуючого опромінення тощо, які, на жаль, поки що далекі від свого вирішення. Пройде ще не одне десятиліття, поки пошкоджуюча дія радіаційного фактора на забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях не зведеться до мінімуму. Вона негативно змінила також стан навколишнього середовища і життя мільйонів людей, і перш за все – у Україні. Поряд з погіршенням здоров’я від дії радіації, переселення, обмеження у використанні природних ресурсів, виробництві сільськогосподарської та промислової продукції радикально погіршили життя людей. Станом на 01.01.09 в області проживало 352141 громадян (27,6% від усього населення області), які мають статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, понад 339,3 тисячі з них мешкають на радіоактивно забруднених територіях (94,0% від усіх потерпілих області). Починаючи з 1987 року чисельність потерпілого населення області зросло більше, як на 7,0%. Серед потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС населення рівень народжуваності становив 10,49%. Найвищі рівні щорічно фіксуються у Малинському, Новоград-Волинському, Олевському районах. Нижчими середньообласного рівня показники народжуваності у Народицькому, Коростенському, Овруцькому районах. Рівень смертності серед потерпілого населення у 2008 році – 20,29%, у 2007 році – 20,15%. Статистичні спостереження за станом здоров’я громадян області, що підпали під вплив наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчать про наявність у стані їх здоров’я змін транзиторного та стабільного характеру. Головна причина негативних тенденцій у стані здоров’я населення полягає у кількісних та якісних змінах, що відбувалися у навколишньому середовищі за два останні десятиріччя. Саме ці негативні зміни сприяли створенню нового фізичного, хімічного та біологічного оточення, яке обумовило погіршення загального стану здоров’я населення. Рівень поширеності хвороб серед потерпілих дорослих і підлітків 17044,4 на 10 тисяч відповідного континенту, у порівнянні з минулим роком збільшився на 0,5%. У структурі поширеності на першому місці хвороби органів кровообігу – 5697,2 на 10 тисяч, на другому - хвороби органів дихання 1995,7, на третьому хвороби органів травлення 1793. Рівень первинної захворюваності потерпілих дорослих та підлітків складає 4936,1 на 10 тисяч, що на 0,8% зменшився у порівнянні з минулим роком. У структурі захворюваності цього контингенту на першому місці хвороби органів дихання 1465,1 на 10 тисяч, на другому - хвороби сечостатевої системи – 615,1, на третьому – травми та отруєння – 572,7, на четвертому - хвороби системи кровообігу – 368,7. Серед осіб І-ї групи первинного обліку рівень захворюваності 3837,8, II-ї групи – 4783,5, III-ї групи – 4764,9. У структурі захворюваності осіб І та III груп на перших місцях - хвороби органів дихання, хвороби сечостатевої системи, травми та отруєння, органів травлення, а серед осіб II групи на першому місці хвороби органів дихання, на третьому місці – хвороби системи кровообігу. 34

Упродовж 2008 року уперше визнано інвалідами 844 особи, у т.ч. І-ї групи інвалідності – 273 осіб (27 – І група первинного обліку, 245 – ІІІ гр. первинного обліку, 1 – ІV гр. п.о.), - 405 осіб ІІ гр. інвалідності (42 – І гр. первинного обліку, 2– ІІ гр. п.о., 354 – ІІІ гр. первинного обліку, 7 – ІV гр. п.о.), 166 осіб ІІІ гр. інвалідності (25 – І гр. первинного обліку, 1 – ІІгр. п.о., 131 – ІІІ гр. первинного обліку, 9 – IV гр. п.о.) У структурі первинної інвалідності у дорослих перші місця посідають: І місце займають злоякісні новоутворення (20,4%); ІІ місце – хвороби системи кровообігу (4,4%); ІІІ місце – хвороби органів дихання (1,7%); ІV місце – хвороби ендокринної системи (0,7%); V місце –уроджені аномалії (0,6%). Упродовж останніх років відмічається тенденція зростання інвалідності з приводу вроджених вад розвитку (майже на 30%), вихід на інвалідність дітей з ендокринною патологією, порушенням гостроти слуху, від ДЦП. Зростає також інвалідність від хвороб кістково-м’язової системи, травм, отруєнь, інших дій зовнішніх факторів. Таким чином, аналіз здоров’я потерпілого населення виявив у динаміці негативні тенденції щодо погіршення стану здоров’я як дорослого, так і дитячого населення, відмінності у рівнях і структурі захворюваності у порівнянні з населенням, яке не підпало під дію радіації, і які характерні для раннього і віддаленого періодів упливу наслідків Чорнобильської катастрофи. Поліпшення ситуації у найближчому майбутньому неможливе без упровадження термінових соціально-економічних заходів з боку держави, уряду, місцевих органів виконавчої влади. Першочергові заходи повинні бути спрямовані на покращення демографічних показників, збільшення тривалості життя . 2.5 Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Протягом 2008 року на здійснення природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєні власні кошти підприємств на суму 3366,358 тис.грн. Зокрема: На ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» м. Житомир виконувалось режимне налагодження котлів (30 шт) в результаті чого очікується зменшення викидів забруднюючих речовин, на виконання заходів витрачено 353,00 тис. грн. за рахунок коштів підприємства. На підприємстві “Бердичівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів” впроваджуються ряд заходів на зменшення викидів, а саме: - утилізація природного газу із комунікацій компресорної станції та технологічного обладнання; - випробування камери згорання нового типу з трубчатими пальниками (розробка “КПІ”) з меншими на 30% викидами NOx при низькій концентрації СО і нижчими на 10% витратами паливного газу. - заміна застарілих опалювальних котлів сучасними з більшим ККД та меншою витратою газу на ГРС; 35

- переобладнання автотранспорту для роботи на стисненому природному газі (проведено переобладнання 75% автомобілів). На виконання вказаних заходів використано 98,00 тис.грн. власних коштів підприємства. У 2008 році на ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів» проведені роботи щодо покращення ефективності режиму печей № 1,2, проведено накриття транспортерів подачі суміші. На виконання заходів використано 30,12 тис.грн. Крім того, закуплено котли та обладнання для реконструкції аспираційної системи на суму 2885,238 тис.грн.

3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Проблема глобального потепління клімату вже декілька десятилітть знаходиться в центрі уваги світової співдружності. Головною причиною збільшення парникового ефекту вважається посилення парникового ефекту, який визваний діяльністю людини. Зміст ”парникового ефекту“ заключається в наступному: Земля отримує енергію від сонця, головним чином , у вигляді видимої частини спектру, а сама випромінює в космічний простір, головним чином, інфрачервоні промені. Проте багато газів , які містяться в атмосфері – СО2, метан, закись азоту і т. д. – прозорі для видимих, але активно поглинають інфрачервоні, затримуючи тим самим в атмосфері частину тепла. Затримуючи тепло в атмосфері землі, ці гази утворюють ефект, який називається парниковим, а гази – парниковими. Практично будь-який вид людської діяльності супроводжується викидами парникових газів, утворюючи, таким чином, додатковий, чи антропогенний парниковий ефект. За останні сто років вміст СО2 в атмосфері збільшився більше ніж на третину, метану – в 2,5 рази. Оцінка показує, що з СО2 пов’язано приблизно 80 % антропогенного ефекту, у той же час метан дає 18- 19 %, а усі інші гази 1- 2 %. Внаслідок антропогенного парникового ефекту відбувається розбалансування кліматичної системи, зокрема збільшення середньої глобальної температури, підвищення рівня світового океану, підтоплення прибережних територій, збільшення частоти і сили екстремальних погодних явищ. Міжнародна спільнота, усвідомлюючи небезпеку, яка пов,язана з постійним ростом викидів парникових газів, домовилися про підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) у 1992 році в Ріо-деЖанейро на Конференції ООН про навколишньому природному середовищу та розвитку. Конвенція вступила в силу в березні 1994 року. На теперішній час її сторонами є більше 189 країн. Конвенція призначена для того, щоб об,єднати зусилля по попередженню небезпечних змін клімату і досягнути стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на тому рівні, який би не допускав небезпечного впливу на кліматичну систему. Проте Конвенція визначила лише загальні принципи міжнародного співробітництва по проблемам зміни клімату. Вона не містить кількісних зобов’язань сторін-учасниць. Вони були встановлені в окремому документі, який був прийнятий в розвиток положень рамкової Конвенції і відкритому для підпису її членами - Кіотським протоколом. Кіотський протокол був прийнятий у грудні 1997 року на Третій конференції сторін (КС-3) РКЗК ООН в Кіото в якості механізму реалізації Конвенції. У протоколі зазначено, що промислово розвинуті країни повинні зменшити свої загальні викиди 6 парникових газів в період з 2008 по 2012 рр. не менше ніж на 5,2 % по відношенню до 1990 року. 37

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.07 № 1411 ”Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2008 році“ держуправлінням розглянуто 8 матеріалів та видано 8 листів роз,ясень щодо товарів які не підпадають під дію даної постанови. Заходи щодо адаптації та пом"якшення наслідків зміни клімату. Основні найбільш ефективні заходи енергозбереження, які реалізувались в галузях економіки області протягом 2008 року. Житлово-комунальне господарство. Основним напрямом енергозбереження в житлово-комунальному господарстві області на період до 2015 року є підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок використання сучасних схем енергопостачання, приладів та пристроїв, які використовують тепло і енергію, зниження втрат енергоносіїв, що буде сприяти більш повному задоволенню попиту населення на житлові, комунальні та побутові послуги. До важливих заходів слід також віднести: впровадження систем і пристроїв обліку витрат природного газу, теплової енергії та води; підвищення ефективності теплопостачання побутових споживачів (обладнання багатоповерхових будинків модульними котельними; зниження в період нічного водозабору температури гарячої води, що подається в житлові будинки тощо). В області розроблено пілотний проект «Заміна застарілого котельного обладнання на об"єктах бюджетної сферина високоефективне енергозберігаюче з використанням місцевих видів палива». Проектом передбачається здійснити заміну застарілого котельного обладнання в 78 закладах бюджетної сфери області на сучасне енергоефективне власного виробництва., яке дозволяє використовувати в якості палива альтернативні природному газу дешеві місцеві види енергоресурсів (тріска, відходи деревини та сільськогосподарського виробництва, буре вугілля, фрезерний торф і т. ін..) Вартість проекту 25,2 млн. грн. (у цінах 2006 року). На реалізацію проекту спрямовано 4,0 млн. грн. Економічний ефект від впровадження альтернативних джерел енергії склав: зменшення обсягів споживання природного газу на 344,9 тис. м3 вартістю 352,3 тис. грн., вугілля – 782 тонн вартістю 469,9 тис. грн.., електроенергії – 414,7 тис. кВт год вартістю 165,9 тис. грн. Зменшення бюджетних видатків на оплату енергоносіїв становить 988,1 тис. грн. Протягом 2008 року в області впроваджено ряд високоефективних енергозберігаючих заходів, на реалізацію яких було спрямовано 15,220 млн. грн.. Зекономлено 3,0 млн. м3 природного газу, 0,5 млн. кВт/год електроенергії 4,8 тис. ГКал теплової енергії. Економія енергоносіїв, у перерахунку на одиниці умовного палива, становить 5,9 тис. тонн, загальною вартістю 2,864 млн. грн.. Загалом впродовж 2008 року в області впроваджено 1 подовий паяльник, встановлено 13 нових енергоефективних котлів, проведено реконструкцію 5 котелень та режимне налагодження 90 котлів. Транспорт. Основними заходами енергозбереження на транспорті є використання сучасних економічних двигунів, високоефективних моторних палив та їх 38

альтернативних видів, удосконалення системи транспортних потоків і зниження негативного впливу на оточуюче середовище. Важливою складовою енергозбереження є удосконалення шляхового господарства, зокрема автомобільних шляхів та залізничних колій. Лісове господарство. Ліс є природним джерелом поглинання викидів СО2. Основним заходом з пом"якшення зміни клімату є регулювання площ вирубки дерев, збільшення обсягів нових та відновлювання лісових насаджень, захист лісу від шкідників, підвищення пожарної безпеки. Протягом 2008 року в області проведено відтворення лісів на площі 6607 га., в тому числі проведено лісорозведення на новоприйнятих радіоактивно забруднених землях та землях, що вийшли із сільськогосподарського використання на площі 1635 га. Найважливішим стратегічним напрямком діяльності лісогосподарських підприємств є доведення лісистості до оптимального рівня, раціонального використання наявних лісових ресурсів. Проводяться санітарно-оздоровчі заходи, боротьба з шкідниками та хворобами лісу, охорона лісів від пожеж та лісо порушників. покращується ведення мисливського господарства. На виконання цих заходів витрачено 298,5 млн. грн. Відходи. Заходами з зниження викидів парникових газів на полігонах твердих побутових відходів є: ущільнення твердих побутових відходів за допомогою автотранспортної техніки та засипання заскладованої території грунтом, не допущення утворення нових несанкціонованих сміттєзвалищ, використання ефективних технологій безпечного збереження твердих побутових відходів яке ґрунтується на застосуванні комплексу інженерних заходів (дренажні траншеїпоглиначі) у поєднанні з використанням місцевих природних матеріалів – сорбентів, тощо. 3.2. Національна система інвентаризації парникових газів. Україна підписала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату (далі – РКЗК ООН) у червні 1992 року, ратифікувала її у жовтні 1996 року і стала Стороною Додатку I РКЗК ООН з серпня 1997 р. Відповідно до статей 4 і 12 РКЗК ООН, Україна як Сторона РКЗК ООН несе зобов’язання щодо розробки, періодичного поновлення, публікації і надання до Секретаріату РКЗК ООН національних кадастрів антропогених викидів з джерел та абсорбції поглиначами всіх парникових газів (далі – ПГ), які не регулюються Монреальським протоколом. За інформацією Мінприроди України Національне агентство екологічних інвестицій України (далі - Агентство), визначено державним органом, відповідальним за підготовку інвентаризації викидів і поглинання парникових газів в Україні (постанова КМУ від 04.04.07 № 612). Діяльність Агентства координується Кабінетом Міністрів України. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.08 № 392 Агентство, зокрема, отримало повноваження щодо підготовки та ведення інвентаризації парникових газів в Україні та функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів 39

з джерел і абсорбції поглиначами парникових газів за Кіотським протоколом до РКЗК ООН. Функціонування Національної системи інвентаризації антропогенних викидів і поглинання ПГ визначає єдину систему організаційних, нормативноправових і процедурних механізмів для оцінки антропогенних викидів і абсорбції ПГ, яка поширюватиметься на всі суб'єкти господарювання незалежно від власності і буде передбачати: - надання з боку міністерств і відомств, центральних і місцевих органів виконавчої влади відомчої звітності, статистичних даних і інших матеріалів, необхідних для інвентаризації ПГ; - постановку на державний облік об'єктів, діяльність яких призводить до значних викидів ПГ; - періодичне проведення міністерствами і відомствами досліджень з визначення коефіцієнтів викидів ПГ і надання їх результатів Агентству для використання при підготовці кадастру ПГ; - ведення на об'єктах, поставлених на державний облік, первинної звітної документації про викиди і поглинання ПГ, складеної на підставі безпосередніх інструментальних вимірювань і розрахунків для визначення коефіцієнтів і обсягів викидів ПГ, з наступним складанням державної звітності, що надається територіальним органам Держкомстату і Агентству; - створення Агентством бази даних про викиди і поглинання ПГ для забезпечення відповідної звітності; - виконання Агентством робіт з підготовки щорічних звітів про кадастр ПГ, Національних повідомлень і Національних доповідей, експертизу цих документів, коректування і представлення їх у Секретаріат РКЗК ООН. Взагалі можна визначити наступні етапи інвентаризації джерел емісії ПГ та їх поглинання в регіонах: - ідентифікацію джерел викидів та можливих заходів щодо зменшення емісії ПГ; - вибір методів розрахунку та оцінки викидів; - збір даних і вибір можливих показників факторів емісії ПГ; - застосування визначеного методу оцінки викидів; - агрегування отриманих даних на різних рівнях (країна, регіон, підприємство); - оцінка ефективних напрямів поглинання ПГ та скорочення їх викидів.

4. Стан водних ресурсів. 4.1.Водні ресурси та їх використання. До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. Всього на території області протікає 2818 річок загальною довжиною більше 13,7 тис.км, згідно з класифікацією в структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх вісім. Також в області нараховується 43 водосховища об”ємом більше 1 млн.м³ та сумарним об”ємом 162 млн.м³, 1429 ставків сумарним об”ємом 207,9 млн.м³. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра – р.Прип’ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні р.Ірпінь – 3,5%, в басейні р. Рось – 4,5%. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел. 41

Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є річковий басейн річки Тетерів, з якого в 2008 році було забрано 123,4 млн.м3 або 58,85 % загального водозабору області. Порівняльний аналіз за останні два роки забору води в розрізі басейнів річок області свідчить про збільшення обсягів забору води: з басейну р.Тетерів на 3,8 млн.м3, тобто на 3,07 % більше ніж в 2007 році; з басейну р.Гнилоп’ять – на 0,42 млн.м3 (2,2 %), з басейну р.Прип’ять - на 0,06 млн.м3 (0,22%), з басейну р.Рось - на 1,7 млн.м3 ( 3,74 %). Загальний забір води за 2008 рік становить 209,7 млн.м3. У порівнянні з минулим роком загальний забір збільшився на 2,4 млн.м3, в тому числі з поверхневих джерел збільшився на 5,01 млн.м3, а з підземних зменшився на 2,61 млн.м3. У 2008 році загальне використання води становить 165,8 млн.м3. Це на 3,0 млн.м3 більше ніж в 2007 році. Сільським господарством області використано 106,5 млн.м3 води, житлово-комунальним господарством – 37,88 млн.м3 води. В цілому збільшення обсягів використаної води з водних об’єктів по області пройшло за рахунок збільшення суб’єктів господарювання, які використовують водні ресурси з метою риборозведення. Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання за звітний рік становить 160,0 млн.м³, що на 6,2 млн.м³ більше у порівнянні з минулим роком. Введення додаткових потужностей оборотного водопостачання пройшло на ВАТ “Малинська паперова фабрика” на 7,0 млн.м³, ДП „Новоград-Волинський сирзавод” на 5,7 млн.куб.м, ЗАТ „Інтер-Тайл" на 0,45 млн.куб.м. На Іршанському ГЗК витрати оборотної води зменшилися на 3,5 млн.куб.м за рахунок ведення регулярного обліку. Водовідведення у поверхневі водні об’єкти по області складає 150,7 млн.м3, в тому числі без очищення – 0,56 млн.м3, недостатньо очищених – 6,88 млн.м3 (табл. 4.1.1). Зменшення скиду у порівнянні з 2007 роком майже не відбулося. Основні показники забору та використання води наведени в табл.4.1.1., табл.4.1.2 Таблиця 4.1.1.

Основні показники використання і відведення води Показники

млн. м3

Забрано води з природних водних об'єктів - всього

1990 300,6

2000 131,9

2005 124,6

2006 166,4

2007 207,3

2008 209,7

у тому числі для використання

282,4

107,0

101,5

136,7

162,8

165,8

Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби

282,4

107,0

101,5

136,7

162,8

165,8

104,4 68,05

24,52 47,06

35,83 34,37

45,77 31,84

52,97 29,99

51,82 29,28

62,42 3,216 176,6

13,26 21,91 11,95 69,95

9,39 26,80 12,78 69,33

8,85 50,41 14,41 124,8

7,14 72,70 17,67 156,3

6,31 78,39 18,38 155,7

144,5

60,81

62,54

118,091

150,8

150,7

62,91 2,87

34,459 0,039

28,41 3,23

23,16 1,241

12,52 1,81

7,44 0,56

побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення

нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

32,06 49,53 290,0 96,47 117,2

Потужність очисних споруд

15,88 10,47 94,43 71,59 99,6

20,31 13,83 155,4 124,72 109,2

20,99 73,95 243,06 146,07 109,5

31,86 106,4 153,8 74,19 108,3

37,0 106,3 160,0 76,29 107,7

Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води млн. м3 Назва водного об’єкту

2008 р. Дніпро, в тому числі р. Тетерів р. Припять р. Ірша р. Гнилоп"ять р. Уж р. Рось р.Гуйва р Случ р. Ірпінь р. Уборть р. Унава р. Желонь р. Словечно Разом по області:

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

209,7 123,4 27,01 16,16 19,30 12,26 45,51 6,482 12,86 13,78 1,04 6,332 0,825 0,023 209,7

165,8 96,36 20,11 13,34 16,36 9,10 37,24 5,446 9,85 12,08 0,882 5,606 0,255 0,023 165,8

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 150,7 85,29 18,32 9,34 14,88 9,88 35,75 4,568 7,511 11,35 0,692 5,846 0,236 150,7

7,439 4,85 2,589 0,87 0,021 1,241 0,772 1,239 0,109 7,439

4.2.Забруднення поверхневих вод У 2008 році загальний обсяг скиду становить 150,7 млн.м3 , із них 106,3 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 37,00 млн.м3 нормативно очищених та 7,44 млн.м3 забруднених без очистки і недостатньо очищених зворотних вод.(табл.4.1.1) За результатами аналітичного контролю якості зворотних вод 23 (43%) комплекси працюють неефективно і здійснюють скиди недостатньо-очищених стічних вод. Реконструкції потребують очисні споруди на підприємствах: Коростишівське МКП „Водоканал”, Володарськ-Волинське ЖКП, ДКП „ВЖРЕП” с.Висока Піч, Олевське ОП Теплових мереж, ВАТ „Миропільська паперова фабрика”, ВАТ „Чижівська паперова фабрика”, БУ №3 Житомирського КЕЧ р-ну смт.Озерне, Любарське КП ЖКГ, Овруцьке БВО УЖКГ, ДП „Головино-Добробут”. Очисні споруди Коростишівського МКП „Водоканал” потребують першочергової реконструкції з повною заміною технологічного обладнання. Комплекс очисних споруд каналізації Коростенського КП„Водоканал” у 2008 році працював на межі перевантаження при проектній потужності 10 тис.м³/добу очищалося 9,97 тис.м³/добу стічних вод. Це може призвести до порушення режиму їх роботи та скиду неочищених стоків в р.Уж. Питання будівництва другої черги очисних споруд з доведенням загальної потужності до 25 тис.м³/добу є актуальним для всієї області. Триває реконструкція очисних споруд Радомишльського МКП „Водоканал”, ДП "Житлово-комунальних послуг" Ємільчинської селищної ради. 43

За рахунок проведення реконструкції окремих вузлів на очисних спорудах КП „Житомирське ВУВКГ”, Коростенського КП ”Водоканал”, НовоградВолинського ВУВКГ спостерігається тенденція щодо покращення якості очистки стічних вод. На сьогоднішній день не вирішено питання припинення аварійних скидів з каналізаційних насосних станцій (КНС) КП „Житомирське ВУВКГ” в р. Кам”янка (ліва притока р.Тетерів) в межах м. Житомира внаслідок внепланових ремонтних робіт та випадків відключення елекроенергії. Так, за даними водообліку у 2008 році скинуто з КНС в річку 36,6 тис.м³ неочищених стоків, що на 17,5 тис.м³ більше ніж у 2007 році (19,1 тис.м³). На даний час залишається не вирішеним питання будівництва каналізаційного колектору у м.Бердичеві від північно-східного масиву на очисні споруди ЗАТ „КЕС". Особливе занепокоєння викликає відсутність очисних споруд каналізації у м.Олевську, у смт Народичі недобудовані очисні споруди зруйновані. Неочищені стоки майже повністю залишаються на рельєфі місцевості. Потребують реконструкції очисні споруди каналізації у м.Коростишеві, стічні води міста майже неочищеними скидаються у р.Тетерів, що у подальшому може привести до загострення екологічної ситуації. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти У 2008 році на очисних спорудах каналізації пройшли очистку 43,88 млн.м³ стічних вод, що на 1,31 млн.м³ більше ніж у попередньому. Зниження скиду зворотних вод категорії „недостатньо-очищені” і „забруднені без очистки” на 5,1 млн.м³ (або 41%) відбулось, в першу чергу, за рахунок виконання заходів по досягненню встановлених нормативів граничнодопустимих скидів (далі ГДС) на підприємствах: ЗАТ „Комплекс екологічних споруд” м.Бердичів на 2,8 млн.м³, ВАТ „Малинський каменедробильний завод” на 1,07 млн.м³, КП „Житомирське ВУВКГ” на 0,51 млн.м³, Новоград-Волинське ВУВКГ на 0,26 млн.м³, Коростенське КП „Водоканал” на 0,14 млн.м³. Як наслідок, у загальному скиді зворотних вод зменшилась кількість забруднюючих речовин, а саме: ХСК на 518 т (19,9%), сухого залишку на 900 т (7%), азоту амонійного 6 т (6%), хлоридів на 100 т (3%), заліза загального на 0,6 т (9%). (табл. 4.2.1.3). Скид у поверхневі водойми алюмінію та марганцю у 2008 році відсутній внаслідок припинення скиду надлишкових вод з хвостосховища № 4 Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Разом з тим, триває тенденція до збільшення вмісту у зворотних водах фосфатів на 9,5 т (7%), СПАР на 0,15 т (14%) та нафтопродуктів на 0,2 т (28%). Зростання вмісту у зворотних водах нафтопродуктів відбувається за рахунок незадовільного стану зливової каналізації міста Житомира, забруднені стоки якої потрапляють у каналізаційну мережу. Збільшення фосфатів та СПАР пов’язано із зростанням обсягів використання населенням сучасних пральних миючих засобів, які містять до 30% поліфосфатів. Обсяги скидання зворотних вод в розрізі басейнів річок та типи очищення зворотних вод наведені в табл..4.2.1.1. та 4.2.1.2. 44

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік 1 2006

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти

Скидання зворотних вод галузями економіки У підземні Промислові Сільське Комунгосп горизонти сть господарство

4 20,99 1,241 21,91 73,95 118,091

5 -

18,65 1,241 15,09 36,76 74,80

2,334 6,824 7,846 17,00

6,183 0,739 0,488 1,297 8,708

0,491 0,029 3,313 6,776 10,610

0,121 5,521 4,857 10,50

23,540

6 6,497 1,199 1,140 8,092 16,928

7 0,005 64,74 64,745

8 14,360 0,042 20,770 1,118 36,290

Інші галузі 9 0,128 0,128

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО

Басейн р. Желонь

НДО НЧБО Разом по області

23,540

0,283 0,707 2,313 3,303

2,203 1,187 2,786 6,176

5,806 5,806

0,010 0,075 0,085

3,155 3,155

0,041 0,203 0,244

Продовження Рік 1 2007

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти 4 31,86 1,81 10,71 106,4 150,78

Скидання зворотних вод галузями економіки У підземні Промислові Сільське Комунгосп горизонти сть господарство 5 -

25,71 1,78 7,70 48,86 84.05 6,15 0,03 3,0 9,83 19,01 6,30 1,57 0,44 2,85 11,16 0,52 0,03 3,08 10,89 14,52 3,75 1,43 4,95 10,13 34,78

6 6,86 1,79 1,38 8,47 18,5

7 96,92 96,92

8 24,98 0,02 9,33 1,01 35,34

таблиці 4.2.1.1 Інші галузі 9 0,02 0,02

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

34,78 0,17 0,49 2,60 3,26 2,35 0,03 1,49 4,66 8,53 12,95 12,95

0,01 0,08 0,09 7,20 7,20 0,04 0,21 0,25

Продовження

Рік 1 2008

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн 3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО НДО НЧБО

Басейн р. Гнилоп’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО

Басейн р. Рось

У поверхневі водні об’єкти

4 37,0 0,5576 6,8814 106,3 150,7

5 -

31,6 0,0509 4,7991 49,38 85,29

6 6,216 0,521 1,347 7,304 15,39 0,0143 -

5,937 9,79 18,32 6,030 0,4901 0,3799 2,443 9,34

0,4901

3,357 0,0166 0,0044 11,50 14,88

0,0166

3,694 4,943 9,88 -

7 97,96 97,96 -

8 30,67 0,0366 5,5324 1,007 37,25 0,0366 -

таблиці 4.2.1. Інші галузі 9 -

НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

35,75 35,75 3,796 4,568 2,196 4,076 7,511 11,35 11,35 0,008 0,576 0,692 5,846 5,846 0,039 0,197 0,236

Таблиця 4.2.1.2

Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік . Рік 2006

2007

2008

Водний об’єкт

Скинуто разом

Нормативно очищених на очисних спорудах Разом Біол. Фіз.-хім. Механічна очистка очистка. очистка

Потужність очисних споруд Разом В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта

Басейн р. Дніпро Разом по області:

118,1

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

118,1

20,99

16,40

4,59

109,5

97,36

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,8

31,86

26,74

5,12

108,3

97,33

150,8

31,86

26,74

5,12

108,3

97,33

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 4.2.1.3 Рік

1 2006

2007

Водний об’єкт

Скидання забруднюючих речовин В тому числі Завислі N (сума P (ортофосречовини мінераль-них фати) форм) 6 7 8 311 763 94

Разом

БСК

ХСК

2 Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі:

3 15437,0

4 450

5 2049

Басейн р.Тетерів

11750

322

1517

257

609

Басейн р.Прип’ять

3680

128

533

Басейн р.Ірша

1470

117

Басейн р.Гнилоп’ять

2190

Басейн р.Уж

2090

Басейн р.Рось

Басейн р.Гуйва

Мінералізація

Нафтопродукти

9 11770

10 0,312

8978

0,297

154

2792

0,015

1261

0,037

280

1789

380

1529

470

411

Басейн р.Случ

1520

143

1210

0,015

Басейн р.Ірпінь

Басейн р.Уборть

Басейн р.Унава

Басейн р.Желонь

Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі:

17310,77

436

2597

259

919

129

12970

0,776

Басейн р.Тетерів

13748,77

315

2069

186

788

120

10270

0,772

Басейн р.Прип’ять

3568,01

122

528

131

2705

0,005

Басейн р.Ірша

1675,03

135

106

1385

0,030

Басейн р.Гнилоп’ять

1438,4

183

2,4

1153

Басейн р.Уж

1833,6

366

8,6

1314

Басейн р.Рось

Басейн р.Гуйва

517,9

2,9

471

Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь

1670,61 -

47 -

154 -

43 -

88 -

0,6 -

1338 -

0,005 -

2007

Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

44 18

1 2

5 -

1 -

37 16

2008

Басейн р.Дніпро Разом по області

15908,233

456

2079

260

932

138,2

12070

1,033

В тому числі: Басейн р.Тетерів

12853,73

330

1706

213

797

130,7

9700

1,033

Басейн р.Прип’ять

3051,493

126

373

133

7,493

2369

Басейн р.Ірша

1481,879

2,831

1286

0,048

1668

220

1369

Басейн р.Уж

1970,181

222

1,181

1593

Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва

270,077

2,077

222

Басейн р.Случ

990,312

134

6,312

709

4 -

16 2

2 -

1 -

51 16

Басейн р.Гнилоп’ять

Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

4.2.2.Основні забруднювачі водних об’єктів За даними статистичної звітності по формі 2-ТП /водгосп/ у 2008 році 102 підприємства області експлуатували очисні споруди каналізації, із них 54 зі скидом у водні об’єкти. (табл.4.2.2.2) За результатами аналітичного контролю протягом 2008 року визначено 25 підприємств, які скинули зворотні води у поверхневі водні об’єкти з перевищенням встановлених нормативів ГДС, з них 15 – підприємства жилогокомунального господарства, які скидають 75% недостатньо-очищених зворотних вод (перелік додається). Протягом 2008 року із переліку підприємств-забруднювачів вибуло 3 підприємства, які досягли встановлених нормативів ГДС, а саме: - ЗАТ „Комплекс екологічних споруд” м.Бердичів- 2795,0 тис.м³; - Новоград-Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів- 1,3 тис.м³; - ТОВ „Барановський фарфоровий завод” – 0,3 тис.м³ До переліку підприємств-забруднювачів додалися 2 підприємства: - ДП „Коростишівський спиртовий комбінат” дільниця №1 м.Коростишів – 14,3 тис. м³; - Комунальне підприємство „Каскад” Березівської сільської ради Житомирського р-ну – 13,2 тис.м³. Використання та вівдведення води підприємствами галузей економіки області наведено в табл.4.2.2.1. Перелік основних забруднювачів водних ресурчів наведено в табл.4.2.2.2. Таблиця 4.2.2.1.

Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому числі з них без забруднених очищення -

0,021 0,021

побутовопитні потреби 0,008 0,017

виробничі потреби 0,013 0,004

0,401 37,88

0,323 27,48

0,078 10,40

0,073 37,25

0,004 5,569

0,037

106,5 6,471 0,679 1,063

106,494 3,535 0,551 0,874

0,006 2,936 0,128 0,189

97,96 3,041 0,115 5,069

0,352 0,002 0,502

0,031 0,49

12,764 165,8

11,808 151,09

0,956 14,71

7,192 150,7

1,01 7,439

0,558

Таблиця 4.2.2.2.

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік

1 2006

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

Об’єм скидання, млн. м3 Разом 4

НО 5

Обсягзабруднюючих речовин,що скидаються, тонн на рік 7

НДО 6

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Мінпромполітики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

9,794

0,0427

9,7514

2860,0

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

4,9136

556,0

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

3,211

6,00

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,1718

383,2

ЗАТ „Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,028

9,00

Міноборони

В/ч А-2038 смт. Озерне

р. Гуйва

0,696

116,0

ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гнилоп’ять

0,0072

р. Норинь

0,5517

168,0

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,05

12,0

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,6555

192,0

р. Тетерів

0,5002

133,0

ТОВ „Декоративний камінь України”

р. Ірша

0,0443

5,05

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства -

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3778

155,92

ВАТ „Пинязевицький кар’єр”

р. Ірша

0,650

53,0

ВАТ “Галіївський маслозавод”

р. Тетерівка

0,1477

1,00

р. Ірша

0,0437

0,041

0,0027

10,001

ВАТ „Малинський каменедробильний завод” ВАТ “Коровинецький цукрозавод”

р. П”яток

0,0008

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,3043

56,40

КП по експлуатації штучних споруд

р.Тетерів

0,240

34,10

ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця №2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал”

р. Гуйва

0,1097

0,0036

0,1061

29,2

р. Ірша

0,108

29,60

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Мінагрополітики Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

р. Случ

0,0554

11,10

ОП „Комунальник” смт Першотравневе ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р.Желонь

0,0413

5,18

р. Тетерів

0,0442

6,2

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-сервіс”

р. Ірша

0,0036

1,03

р.Бистріївка

0,0468

7,10

ДП „Кам’янобрідський фаянс”

р. Случ

0,0177

Мінагрополітики

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,0189

4,10

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Олевський ВП ЖКГ

р. Уборть

0,0136

2,00

ТОВ „Андрушівкацукор”

р. Гуйва

0,2796

4,00

ДП „Ігнатпіль”

р. Норинь

0,005

3,0

ДП „Водоканал” Ємільчинського ДПЖКГ 32

р. Уборть

0,0423

8,16

28,6009

3,4204

25,1805

6053,231

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

3,1335

0,0191

3,1144

3406,0

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

0,7796

383,0

ЗАТ “КЕС” м. Бердичів

р. Гнилоп’ять

2,795

278,0

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,429

461,0

ЗАТ „Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,0276

16,0

БУ №3 Житомирської КЕЧ р-ну, смт.Озерне ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гуйва

0,490

86,0

р. Гнилоп’ять

0,0042

р. Норинь

0,6166

171,0

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,038

5,0

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” ВАТ „Малинський каменедробильний завод” Коростишівське МКП"Водоканал"

р.Случ

0,7107

0,0263

0,6844

199,0

р. Ірша

1,5749

1,5645

0,0104

160,0

р. Тетерів

0,4966

124,0

Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3303

151,0

ВАТ “Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,3126

33,0

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Разом по області 2007

Любарське ВПЖКГ

Міноборони Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Мінагрополітики Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Мінагрополітики

ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця №2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” Любарське ВПЖКГ

р. Гуйва

0,4584

0,1732

0,2852

64,0

р. Ірша

0,072

15,0

р. Случ

0,0583

7,0

КП ЖКП Ємільчинської селищної ради

р. Уборть

0,0389

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0383

7,0

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” ДП “Головіно-Добробут”

р. Ірша

0,026

0,001

0,025

15,0

р.Бистріївка

0,0397

10,0

ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське

р. Уборть

0,0116

1,0

КП „Фаянсовик”

р.Случ

0,008

2,0

Новоград-Волинське ЛВУМГ

0,0013

ВАТ “Баранівський фарфоровий р. Солотва завод” Олевське орендне підприємство теплових мереж

0,0003

0,0263

2,0

12,5177

1,8117

10,706

5597,0

Разом по області 2008

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

КП “ Житомирське ВУВКГ”

р. Тетерів

2,6397

0,0366

2,6031

3965,205

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Коростенське КП “ Водоканал”

р. Уж

0,6409

525,081

Держкомітет будівництва архітектури та житлової політики

Новоград-Волинське ВУВКГ

р. Случ

0,1713

418,72

Міністерство аграрної політики

ЗАТ «Бердичівський хлібзавод”

р. Гнилоп’ять

0,0166

7,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

БУ №3 Житомирської КЕЧ району, смт.Озерне Овруцьке БВО УЖКГ

р. Гуйва

0,472

122,879

р. Норинь

0,5905

115,65

ДП “Липницький спиртзавод”

р. Повчанка

0,0095

р.Случ

0,7691

157,61

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ВАТ “Миропільська паперова фабрика” Коростишівське МКП"Водоканал"

р. Тетерів

0,4622

154,322

р. Тетерів

0,0143

7,034

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП «Коростишівський спирт комбінат» Дільниця №1, м.Коростишів Іршанське ДКП

р. Ірша

0,3014

129,063

0,0041

0,5018

0,4901

0,0117

107,0

0,0088

2,0

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Міністерство промислової політики Міністерство промислової політики -

ВАТ „Бердичівський машинобудівний р. Гнилоп’ять завод „Прогрес” ВАТ „Малинський каменедробильний р. Ірша з-д” ДП „Кам’янобрідський фаянс” ТОВ р. Случ «Поліський фаянс»

ВАТ „Чижівська паперова фабрика”

р. Случ

0,241

13,0

р. Уборть

0,0469

15,066

р. Гуйва

0,3

44,0

р. Ірша

0,0664

16,15

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДП „Водоканал” Ємільчинського ДП ЖКП ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця № 2, м.Андрушівка Вол.-Волинське КП “Тепловодоканал” Любарське ВПЖКГ

р. Случ

0,0477

7,118

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч

р. Тетерів

0,0421

9,77

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Філія „Іршанський ГЗК” ЗАТ „Кримський ТИТАН” КП „Головіно-добробут”

р. Ірша

0,0005

0,006

р.Бистріївка

0,016

2,0

0,0114

1,0

0,0503

5,14

0,0132

3,28

Мінагрополітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Мінагрополітики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики Разом по області

ТОВ „Рихальський з-д сухого молока” р. Уборть с.Рихальське Олевське орендне підприємство р. Уборть теплових мереж Березівське БФКП «Каскад» р. Лісна 25

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному в річках Уж, Ірша і Уборть. Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень ґрунтових вод та слабкий поверхнево-схиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області. Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування. Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 200 - 400 мг/дм³, найменші показники характерні для річок півночі області Уборті та р.Уж, а найбільші - для річок півдня області Гнилоп”яті та Роставиці. За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій. В цілому, за результатами моніторингу у 2008 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнав. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю різких змін в порівнянні з минулим роком не зазнав. Можна відмітити, що за багатьма показниками майже вдалося досягти фонових значень, за винятком окремих показників, які зросли: нітрити збільшились майже в 2 р., фосфати – в 3,5 р.. Причиною невідповідності показників якості води в річці нормативам ГДК, як і в попередні роки є неефективна робота очисних споруд Коростишівського МКП «Водоканал» та вплив побутових стоків м. Радомишль. В цілому стан річки в порівнянні з минулим роком залишається стабільним. Річка Случ Річка протікає по території трьох районів: Любарський, Баранівський і Новоград-Волинський . Протяжність на території області 194 км. В прикордонному з Хмельницькою областю створі (с.Вигнанка), в порівнянні з 2007 роком істотних змін показників якості води не спостерігається, а ті незначні коливання, що мають місце знаходяться в межах похибки вимірювання. 59

В прикордонному створі з Рівненською областю (с. Лучиця) порівняно з 2007 роком спостерігається збільшення мінерального складу з 373 мг/дм3 до 414 мг/дм3 у зв’язку з збільшенням вмісту сульфатів, хлоридів та кальцію. В цілому, стан річки в 2008 р. на території нашої області суттєвих змін не зазнав. Річка Случ приймає господарсько-побутові зворотні води очисних споруд смт. Любар, м. Баранівка, м. Новоград Волинський, смт. Городниця, та деяких промислових підприємств. Серед найбільших підприємств, що скидають недостатньо-очищені зворотні води в р. Случ є ВАТ ”Миропільська паперова фабрика”. Річка Уж Річка протікає по території трьох районів: Ємільчинський, Коростенський і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162 км. Від витоку в Ємільчинському районі і до міста Коростеня порівняно з 2007 роком показники якості води суттєво не змінились, а за окремими показниками навіть покращились. Відмічається перевищення норм ГДК по залізу загальному в півтора рази, при нормі 0,3 мг/дм3 середні значення становлять 0,52 мг/дм3. Найбільшою в 2008 р. концентрація заліза була в травні місяці – 1,78 мг/л, найменшою в вересні 0,42 мг/дм3. Річка Уж в межах випусків № 3 та № 1 очисних споруд каналізації Коростенського КП «Водоканал» в 2008 році можна віднести до слабко забруднених. Скид забруднюючих речовин випусками призводить до незначного росту коефіцієнта забруднення (КЗ) з 1,17 до 1,24. Порівняно з попереднім роком показники якості води суттєво не змінились, а за окремими показниками навіть покращились. Річка Норинь Річка протікає по території двох районів: Овруцького, Народицького. Ліва притока річки Уж, протяжність 84 км. У створі вище скиду очисних споруд Овруцького БВУЖКГ показники якості води залишались стабільними і протягом року різких змін не зазнали. Незначні відхилення в значеннях показників знаходяться в межах похибки вимірювання. Виявлено перевищення нормативів ГДК для водойм культурнопобутового водокористування, а саме по ХСК (в 1,1 р.) та залізу загальному (в 3,3 р.). Нижче скиду очисних споруд підприємства показники якості води теж знаходяться на рівні попереднього року або мають незначне покращення. Порівнюючи показники якості води у фоновому і контрольному створах можна відмітити зростання показників ХСК, БСК5, азоту амонійного. Гідрохімічний стан річки Норинь, незважаючи на деяке коливання показників якості води, в цілому різких змін не зазнав.

Річка Гнилоп’ять Річка протікає по території двох районів: Бердичівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки на території області становить 70 км. Зафіксовано перевищення ГДК для поверхневих водних об’єктів по залізу загальному в 1,3 р., БСК5 в 1,2 р., ХСК в 1,3 р. (СаНПіН 4630-88). Якість зворотних вод відповідає нормативам ГДС. Порівняно з минулим роком стан річки за 2008 р. по показникам якості води залишився без суттєвих змін. Річка Гуйва Річка протікає по території двох районів: Андрушівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки в межах області 82 км. Показники якості води в р. Гуйва в 2008 році залишились на рівні 2007року за окремими показниками мають тенденцію до поліпшення. Слід відмітити зниження біологічного споживання кисню, завислих речовин, сухого залишку та марганцю. Річка Ірша Річка протікає по території двох районів : Володарськ – Волинського та Малинського. Ліва притока річки Тетерів. Протяжність річки на території області від витоку до гирла 145 км. Якість води в річці в районі водозабору м. Малина відповідає вимогам до якості води водних об'єктів госп-побутового використання (СаНПіН 4630-88). В стічних водах очисних споруд ФБП перевищення встановлених нормативів ГДС не виявлено. Стан річки в 2008 році по показникам якості води має тенденцію до погіршення у порівнянні з 2007 роком. Річка Уборть Річка протікає по території двох районів: Ємільчинського та Олевського і є правою притокою річки Прип’ять. Протяжність річки в межах області 174 км. Контрольні створи знаходяться нижче села Перга та с. Хотино, і є прикордонним з республікою Білорусь. Як і в попередньому, в 2008 році відбір проб проводився 6 разів та 4 рази на рік відповідно. Порівнюючи показники якості води у звітному році з показниками 2007р. помітно, що якість води покращилась по окремим показникам. Виявлено перевищення норм ГДК по залізу загальному (в 13,3р.). Підвищений вміст заліза в р. Уборть , як і марганцю, де перевищення ГДК складає 4 рази, є природним, а не техногенним забрудненням, але у порівнянні з 2007 р. значення заліза загального та марганцю знизились. Якість води в створі с. Перга в звітному році має незначне погіршення.

Річка Роставиця Річка протікає по території двох районів: Ружинський і Попільнянський. Контрольні створи знаходяться нижче міста Ружин та прикордонний створ (с. Строків). Ліва притока річки Рось. Протяжність річки в межах області 60 км. Середні показники якості води в річці протягом 2008 р. значних змін не зазнали. Перевищення норм ГДК, (згідно СаНПіН 4630-88) як і в минулому році, спостерігається за показниками заліза загального, ХСК та БСК. В цілому стан річки в 2008р суттєво не змінився . Річка Кам'янка Річка Кам’янка ІІ-го порядку по відношенню до річки Дніпро, є лівою притокою річки Рось. Протяжність в межах області – 42 км. Протікає по одному району області – Попільнянському. Порівнюючи показники якості води р. Кам’янка з 2007 роком, незначне перевищення нормативів (ОБУВ) по азоту амонійному, фосфатам, залізу, ХСК, БСК5 зберігається. Забруднення річки недостатньо очищеними стічними водами не зафіксоване.Решта показників залишились на рівні попереднього року. Річка Ірпінь Права притока річки Дніпро, протяжність її в межах області 38км., в основному протікає в Попільнянському районі. Прикордонним створом є с. Федорівка. Окремі показники якості води в річці протягом звітного року істотно не змінились, а ті незначні відмінності в значеннях, які мають місце, знаходяться в межах похибки вимірювання. Перевищення нормативів ГДК зафіксовано по ХСК та залізу загальному в 1,1 р.. Порівняно з попереднім роком загальний стан річки залишився стабільним. Річка Возня Права притока р. Ірша, протікає в межах Малинського, Радомишльського та Черняхівського районів. Контрольваний створ знаходиться в районі с. Рудня Городищанська (Малинський район). Окремі показники якості води в річці протягом звітного року істотно не змінились. Перевищення нормативів ГДК зафіксовано по ХСК, азоту амонійному, нітритам і залізу загальному. Порівняно з попереднім роком загальний стан річки в 2008 році залишився стабільним. Результати хіміко-аналітичного контролю якості водних ресурсів наведено в табл.4.3.1.

Таблиця 4.3.1

Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Назва водного об’єкту

1 р. Тетерів

р. Случ

р. Уж

р.Норинь

р.Гнилоп”ять

р.Ірша

Кількість створів, в яких здійснювався Відібрано та Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук відбір проб для визначення впливу скидів проаналізовано та показників стічних вод проб води всього Тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК 2 3 4 5 7 7 28 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти, феноли, СПАВи) 2 2 8 ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) 2 2 8 ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) 2 2 8 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, цинк) 4 4 16 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, кобальт, нафтопродукти) 1 1 4 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне,

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 19 – ХСК, 14-БСК5 12–азот амонійний, 2 – нітрити, 13- загальне залізо, 6-фосфати, 11-марганець

6 – ХСК, 5-БСК5 6–азот амонійний, 3 – нітрити, 5- загальне залізо, 2-фосфати, 5-мар-ганець 5 – ХСК, 4-БСК5 3–азот амонійний, 8- загальне залізо, ганець

4-мар-

7– ХСК, 4–азот амонійний 4БСК5, 8 – загальне залізо, фосфати- 5 марганець-5 12 – ХСК, 9-БСК5 6–азот амонійний, 4 – нітрити, 6- загальне залізо, 2фосфати, 4-марганець

2 – ХСК, 2-БСК5 2–азот амонійний, 4загальне залізо, 2-марга-нець

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався Відібрано та відбір проб для визначення впливу скидів проаналізовано стічних вод проб води всього Тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) р.Уборть

р.Гуйва

р.Раставица

р.Кам”янка

р.Ірпінь

Всього

( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи) -

4 – ХСК, 6-БСК5 4–азот амонійний, 6-загальне залізо, 4-марганець

2 – ХСК, 3-БСК5 3–азот амонійний, 2 – нітрити, 3- загальне залізо, 2фосфати, 4-марганець

4 – ХСК, БСК5-4, 4- азот амонійний, 4 – загальне залізо) марганець-2, фосфати-4 2 – ХСК, 1-БСК5 2-загальне залізо, ганець

2 – загальне залізо ХСК-2, БСК5- 2, азот амонійний - 1, марганець –4, фосфати-2

305

1-мар-

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2008 року санепідслужбою області здійснювався контроль за 268 водопроводами та 2807 джерелами децентралізованого водопостачання. Станом на 01.01.2009р. 62 водопроводи не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (23,14%). Причиною невідповідності є: відсутність зон санітарної охорони (14), необхідного комплексу очисних споруд (53), відсутність знезаражуючих установок (26). Впродовж 2008 року проведено 852 обстеження об’єктів централізованого водопостачання, під час яких виявлено 138 (16,2%)порушень санітарного законодавства, що негативно позначається на якості питної води. Так, питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками з джерел централізованого водопостачання становить 2,2%, за санітарно-хімічними – 12,5%. Протягом року було досліджено 7027 проб питної води на мікробіологічні показники та 6009 проб на санітарно-хімічні показники із джерел централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам - 175 та 751 проба відповідно, (що складає 2,5% та 12,5% від загальної кількості досліджених проб). По водоймах 1 категорії, які є джерелами питного водопостачання (Тетерів, Гнилоп'ять, Уж, Ірша, Візня) досліджено в 2008 році по мікробіологічних показниках 150 проб, з них 7 (4,7%) не відповідали санітарним нормативам. З комунальних водопроводів області на бактеріологічні показники із джерел централізованого водопостачання досліджено 6596 проб питної води, не відповідали нормативам - 102 проби, що становить – 1,5%. За наявними оцінками система централізованого водопостачання в силу значної зношеності обладнання не завжди спроможна забезпечувати мешканців області водою гарантованої якості. Найгостріше ця проблема постала в м.м. Житомирі, Коростені, Коростишеві, Володарсько-Волинському та Малинському районах. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Результати аналізів радіологічного стану поверхневих вод на визначення цезію-137 та стронцію-90 в період з 01.01 по 31.12.08 року по створах передбачених програмою державного моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у питних водозаборах Житомирської області протягом вказаного періоду знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання області. Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2008 рік наведени в таблиці 4.3.4.

Таблиця 4.3.4.

Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2008 рік: Пункт спостереження

Контрольний рівень забруднення

Концентрація Бк/м3

2,000

Цезій -137 0,000

Стронцій-90 0,003

2,000

0,000

0,020

р.Тетерів, 259 км від гирла водосховище "Відсічне" (питний водозабір м.Житомир)

2,000

0,000

0,008

р.Гнилоп"ять, 59 км від гирла Бердичівське водосховище (питний водозабір м.Бердичів)

2,000

0,000

0,012

р.Уборть, 120 км від гирла с.Хочино, Олевський р-н

2,000

0,000

0,020

р.Ірша, 31 км від гирла Малинське водосховище (питний водозабір м.Малин)

2,000

0,000

0,018

р.Случ, 203 км від гирла Новоград-Волинське водосховище (питний водозабір м. Нов.-Волинський)

р.Уж, 172 км від гирла питний водозабір м.Коростень)

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я людини. Щороку в світі від хвороб, що передаються через воду помирає 3,1 млн. осіб, 90% з яких діти віком до 5 років. Тому питання забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питної води є дуже важливим, оскільки визначає ступінь екологічної й епідеміологічної безпеки цілих регіонів. На здоров’я людини великий вплив справляють як мікробіологічний, так і хімічний склад питної води. Мікробний чинник частіше виявляє себе у вигляді епідемічних спалахів хвороб. Вплив хімічного чинника може бути виявлений не відразу, а через деякий час. Це пояснюється низькими концентраціями забрудників, не здатних спричиняти гостре отруєння, а також незначним усмоктуванням їх через шкіру під час гігієнічних або оздоровчих процедур (душ, ванна тощо). Для дітей характерна підвищена потенційна небезпека інтоксикації (особливо на першому році життя) в зв’язку з кращою вбирною здатністю речовин для дитячого організму. Так, тривале споживання води, що містить понад 0,0002 мг/л берилію призводить до порушення умовнорефлекторної діяльності. Якщо вживати воду з 66

підвищеним вмістом молібдену (понад 0,25 мг/л), змінюється функція ксантиноксидази, а також активність сульфгідрильних груп. Надходження з водою підвищених кількостей миш’яку є причиною функціональних розладів периферичної нервової системи. Наявність у воді нітратів і нітритів має канцерогенну небезпеку. Перевищення вмісту свинцю (понад 0,03 мг/л), який надходить з водою, спричиняє інтоксикацію. Із вмістом фтору у воді пов’язане поширення двох масових захворювань – карієсу зубів і флюорозу. Причиною флюорозу – плямистості емалі зубів – є підвищене надходження фтору з питною водою. Крім того, може порушуватися скостеніння скелета у дітей, з’являтися зміни в м’язах серця і в діяльності нервової системи. Недостатній, менше 0,5 мг/л, вміст фтору у воді сприяє підвищенню захворюваності населення на карієс зубів. Дуже важлива роль фтору в регулюванні мінерального обміну скелета. В разі вживання води з концентрацією фтору більше ніж 3-6 мг/л спостерігається деформація скелета. За санітарно-токсикологічною ознакою лімітується вміст селену та стронцію у воді. Вода не повинна містити інші токсичні компоненти (ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром (+6), 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, бенз(а)пірен) у концентраціях, що встановлюються стандартними методами досліджень. Роль води полягає в поширенні інфекційних захворювань таких, як холера, черевний тиф, дизентерія, інфекційний гепатит, поліомієліт, жовтяничний лептоспіроз, водяна пропасниця (не жовтяничний лептоспіроз), туляремія та деякі інші. Кишкові віруси, які передаються з питною водою, здатні зумовлювати низку найрізноманітніших синдромів, у тому числі висип, пропасницю, гастроентерит, міокардит, менінгіт, респіраторні хвороби і гепатит. Деякими видами водоростей (група золотистих і синьозелених) виділяються токсичні сполуки, які можуть проникнути у водоочисні споруди і спричинювати спалахи гастроентеритів. Онкоепідеміологічними дослідженнями встановлений підвищений рівень утворення пухлин товстого кишечника, виникнення раку сечового міхура у людей за тривалого споживання хлорованої питної води з поверхневих джерел водопостачання. Епідеміологічними дослідженнями виявлено також залежність між рівнем загальних тригалогенметаних, зокрема хлороформу, у питній воді та патологіями вагітності (низька вага новонароджених, спонтанні аборти, передчасні пологи, мертво народження тощо). Протягом 2008 року спеціалістами обласної санітарно-епідеміологічної станції проведено 852 обстеження об’єктів централізованого водопостачання. Питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками становить 2,2%, за санітарно-хімічними – 12,5%. В цілому, якість питної води відповідала встановленим нормативам. Спалахи гострих кишкових інфекцій водним шляхом передачі збудників не зафіксовані.

4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод у 2008 році спрямовані кошти в сумі 8879,934 тис. грн., з них 5844,358 тис. грн. - кошти державного та місцевих бюджетів, 2366,103 тис. грн. кошти фондів охорони навколишнього природного середовища та 660,973 тис. грн. - власні кошти підприємств. З Державного фонду (1365,1 тис.грн.) спрямовані кошти на завершення реконструкції очисних споруд каналізації в смт. Ємільчине (270,00 тис. грн.) та будівництво очисних споруд каналізації Довбиського психоневрологічного інтернату (1095,1 тис.грн.). З обласного фонду профінансовано 1001,00 тис.грн., а саме на: - завершення реконструкції напірного колектора, каналізаційної насосної станції та каналізаційних мереж КП “Житомирський обласний лікувальносанаторний центр радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення “Дениші” – 127,00 тис.грн.; - реконструкцію очисних споруд каналізації Житомирського геріатричного пансіонату Житомирської обласної ради (в т. ч. проектування) – 290,00 тис.грн.; - будівництво підземних полів фільтрації від очисних споруд каналізації Пугачівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради – 220,00 тис.грн.; - виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд каналізації в м. Овручі, смт Городниця та ВАТ “Миропільська паперова фабрика” – 364,00 тис.грн. За рахунок інших джерел освоєно 6513,83 тис.грн., в тому числі на: - завершення будівництва очисних споруд каналізації Довбиського психоневрологічного інтернату – 1000,00 тис. грн.; - реконструкцію двох насосних станцій із заміною технологічного обладнання в м. Бердичеві - 2940,00 тис.грн.; - капітальний ремонт системи водопостачання в смт Попільня – 559,00 тис.грн.; - модернізацію системи питного водопостачання в смт. Ружин – 436,5 тис.грн.; - капітальний ремонт Карабачинського водосховища - 200,00 тис.грн.; - капітальний ремонт шлюза-регулятора № 4 на магістральному каналі Замисловичської осушувальної системи - 142,00 тис.грн.; - виготовлення проектної документації по покращенню технічного стану гідротехнічних споруд в с. Стовпинка Олевського району - 96,00 тис.грн.; - реконструкцію очисних споруд в смт Полянка Баранівського району – 239,421 тис.грн.; - ремонт аеротенків, первинних та вторинних відстійників, ерліфтів вивезення осаду і мулу на ОСК-1 та ОСК-2 комунального підприємства “Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” – 437,18 тис.грн.;

- ремонт повітродувки, бетонних лотків, заміна решіток, насоса, колектора та кабеля на очисних спорудах каналізації КП “Водоканал” м.Коростень – 70,00 тис.грн. ; - очистку каналізаційної системи, зливно-спускної каналізації та станції очистки стічних вод на ВАТ “Коростенський завод залізобетонних шпал” – 80,00 тис.грн. - ремонт вертикального відстійника, скидного каналу та очищено від осаду муловий майданчик на ЗАТ “Комплекс очисних споруд” - 8,5 тис.грн. - відновлення та підтримання сприятливого гідрорежиму та санітарного стану р.Гнилоп’ять в м. Житомирі, р. Гнилоп’ять в м. Бердичеві та малих річок в Ємільчинському та Олевському районах – 125,1 тис.грн. На ВАТ “Миропільська паперова фабрика” проведено комплекс робіт по видаленню осаду з мулових майданчиків та очистка трьох резервних біоставків. На що використано 108,33 тис. грн. власних коштів підприємств. За рахунок Державного бюджету проведено моніторинг поверхневих вод – 71,8 тис.грн.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо. Біорізноманіття Житомирщини є її найбільшим багатством. Його збереження та невиснажливе використання в області розглядається як один із пріоритетів у сфері природокористування, екологічної безпеки та охорони природи, невід’ємна складова збалансованого економічного та соціального розвитку регіону. Географічне положення, орографічні та кліматичні особливості Житомирської області зумовили формування на її території різноманітної рослинності, яка закономірно змінюється з півночі на південь. З-поміж інших областей держави Житомирська область виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають більшу третину її території, а за лісовими ресурсами , які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає перше місце в Україні. Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинносировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. На її території водиться 2783 види тварин, із них 96 занесені до Червоної книги України. На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об’єктів природно- заповідного фонду. 70

У поточному році проведена відповідна робота щодо вивчення територій у Ємільчинському, Новоград–Волинському, Олевському та Коростенському районах з метою їх подальшого заповідання. За результатами проведених досліджень за поданням держуправління рішенням п’ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 26.06.08 № 595 створені ландшафтний заказник місцевого значення «Миколинці» площею 723,0 га, гідрологічні заказники місцевого значення «Переспа» площею 80,2 га та «Відьма» площею 15,0 га, внаслідок чого процент заповідності області зріс з 4,0 до 4,03%. Також рішенням шістнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 15.08.08 № 642 утворено такі об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення: - лісовий заказник місцевого значення «Ліс над Случчю» площею 26,8 га; - ботанічний заказник місцевого значення «Страусово перо» (площа- 29,2 га); - гідрологічний заказник місцевого значення «Мицьківський» (39,4 га); - лісовий заказник місцевого значення «Урочище Гала» площею 1454 га; - гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Хилятин» (площа 591 га). У четвертому кварталі 2008 року рішенням сімнадцятої сесії Житомирської обласної ради V скликання від 14.11.08р. № 665 оголошено нові об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення на території Коростенського району: - ландшафтний заказник місцевого значення «Михайловичі» площею 139,6 га; - гідрологічний заказник місцевого значення «Лозанове» (площа - 14,6 га); - гідрологічний заказник місцевого значення «Хвощове болото» (11,6 га). На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки» держуправлінням з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2008 році було виділено 19 тис. грн. на наукову роботу «Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Новоград-Волинського району з метою створення регіональної екологічної мережі». Регіональна екомережі Житомирської області, як складова частина Національної екомережі, має виконувати провідні функції щодо покращення біорізноманіття, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біоресурсів. Площа земельних угідь, складових національної екомережі, наведена в таблиці 5.1.1. Таблиця 5.1.1

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду

2000

2005

2006

2007

2008

79,4 337,7

119,4 322,4

122,6 321,1

19,99

40,88

50,9

у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

13,12 0,2 0,5

1051,9

1096

1107,7

5.1.1. Стан природних складових довкілля Житомирська область за своєю територією (29,9 тис.кв.км., що становить 4,9% території України) є однією з найбільших областей і за цим показником посідає п’яте місце. За характером рельєфу область поділяється на південно-західну підвищену частину, що розташована в межах Придніпровської підвищеності і північно-східну частину, слабо розчленовану, в складі якої виділяється Овруцький кряж, - у межах Поліської низовини. У цілому рельєф переважно рівнинний і лише злегка пересічений. Житомирщина багата на різноманітні корисні копалини (за що її справедливо називають «Урал в мініатюрі»), тут розробляється понад 200 родовищ. Своєрідна в неї й гідрографія. Територією області протікає 246 річок (загальною довжиною майже 6 тис. км) та 2,5 тисячі струмків (довжиною майже 6 тис. км). На річках створено більше 40 водосховищ. Усі річки належать до басейну Дніпра, вони неширокі й неглибокі, течія в них здебільшого спокійна і протягом тривалого періоду вони використовуються для господарських потреб. Регіон виділяється своєю лісистістю і наявністю перезволожених та заболочених земель. Ліси займають майже третину території області, а за лісоресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, вона посідає одне з провідних місць в Україні. На території Житомирської області водиться 2783 види тварин, із них 26 видів комах, по одному виду молюсків, круглоротих, земноводних і плазунів, 33 види птахів та 15 видів ссавців, що мають охоронний статус. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін. Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти та місця існування дикої флори і фауни. У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів. Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди (останніми роками спостерігається тенденція до зниження їх інтенсивності). 72

За даними обласного управління статистики протягом 2008 року підприємствами області утворено 4,773 тис. т. відходів І-ІІІ класів небезпеки. Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2008 році склав 19064,89 т. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом, майже 79% становить оксид вуглецю, 14,3% - вуглеводні, 6,2% - оксиди азоту, 0,5% сірчистий ангідрид, 0,6 % - сажа. У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно – болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Зокрема частка лісів, які відповідно до чинного законодавства вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, дорівнює 60%. Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною та харчовою метою тощо. Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.2.1. Таблиця 5.1.2.1

Складові структурних елементів екологічної мережі

37,9

321,1

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

34,0

Землі під консервацією

30,2

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним сіножаті Пасовища, покривом

Рекреаційні території

1107,7

0,5

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

0,2

Землі водного фонду

99,3

50,9

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Житомирськ а область

2,1

Об’єкти ПЗФ

Складові елементи екомережі, тис. га

122,6

Загальна площа екомере жі, тис. га

2982,7

Загальна площа, тис. га

1806,5

№ Одиниці з/п адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в регіоні Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення. 73

Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем забезпечення життєдіяльності людини. Загально сформована програма формування національної екологічної мережі на 2000- 20015 роки була розроблена відповідно до рекомендацій всесвітньої стратегії збереження ландшафтного та біорізноманіття щодо питання формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом в контексті вимог подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України. У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом з тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі. На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу На території області охороняється 70 видів судинних рослин, 1 вид грибів, 5 видів вородостей. З метою охорони рослин та попередження виникнення і розповсюдження осередків шкідників та хвороб в 2008 році на території лісогосподарських підприємств проводились планові лісопатологічні обстеження на площі 106 тис га. 74

Лісовою охороною лісогосподарських підприємств області згідно зз затверджених проектних відомостей постійно проводився рекогносцирувальний нагляд за найбільш небезпечними шкідниками (сосновим пильщиком, шовкопрядом, пядуном сосновим та ін.). Впродовж 2008 року працівниками лісової охорони державних лісогосподарських підприємств з метою впровадження біологічних методів боротьби з шкідниками лісових насаджень було розвішано 1200 шпаківень та синичників, огороджено 750 мурашників. Інформація щодо видів рослин яким загрожує небезпека наведена в таблиці.5.2.1. Таблиця 5.2.1

Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 2000 70 1 5 76

599 126 6 140 871

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 70 70 70 1 1 1 5 5 5 76 76 76

2008 70 1 5 76

5.2.1. Лісові ресурси Станом на 1.01.09р. загальна площа лісів області становить 1,1 тис. га, з них: - ліси державних підприємств – 701,6 тис га4 - ліси АПК – 326,7 тис га; - ліси Міноборони – 13,7 тис га; - землі запасу сільських рад -26,2 тис. га; - комунальні ліси – 1,4 тис га; - агро формувань – 1,4 тис га; - інші відомства – 14,5 тис га. Лісистість Житомирської області становить 33,3%. Дані про землі лісогосподарського призначення регіону наведені в табл.5.2.1.1. Таблиця 5.2.1.1

Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

1.1

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1.2 1.3 2. 3.

Одиниця виміру 3 тис га тис. га

Кількість 4 1100 750.2 312.0 29200

тис. га

996.0

33.3

Примітк а 5

З метою залучення коштів місцевих бюджетів для створення нових лісів, виготовлення правовстановлюючих документів на землю та на право користування розміщених на них лісами головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 11.11.08 №374 «Про розвиток лісового господарства області», яким доручено головам районних державних адміністрацій утворити комісії для проведення інвентаризації всіх непереданих у користування лісів розташованих на територіях районів впродовж 2009 року закріпити передачу земель у користування державним спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Лісове господарство області ведеться на принципі безперервного та раціонального лісокористування. Найважливішою складовою цього принципу є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень на площах, що перевищують їх вирубування, а також заліснення малопродуктивних деградованих та радіоактивно забруднених земель, які вийшли із сільськогосподарського використання. В цілому, за останні 3 роки ліси щорічно створюються на площі більше 5 тис га, що на 15-20 % перевищує площу зрубів. Динаміку лісовідновлення та лісорозведення наведено в табл.5.2.1.2. Існуюча лісонасіннєва база дає можливість забезпечити господарство лісовим насінням основних лісоутворюючих порід. На підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства функціонують 157 розсадників та тепличних господарств, де щорічно вирощується 40-60 млн. шт. стандартного садівного матеріалу. Таблиця 5.2.1.2.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000

2005

2006

2007

2008

3837

5330,9

5766,1

5889

6966,7

173

4,0

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Лісогосподарськими підприємствами щорічно розробляються комплексні плани по охороні лісів від пожеж, які затверджуються в обласні державній адміністрації. На території 2008 року в лісах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства зафіксовано 94 випадки лісових пожеж на площі 47,27 га, збитки заподіяні лісовому господарству становлять 138,7 тис грн. У лісах Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» зафіксовано 93 випадки лісових пожеж, 76

площа пройдена лісовою пожежею становить 117га, збитки заподіяні лісовому господарству становлять 38,3 тис. грн. Головними причинами виникнення пожеж в лісах є необережне поводження з вогнем населення, неконтрольоване випалювання сухої трав’янистої рослинності, відсутність достатньої кількості у користувачів пожежної охорони. Інформацію щодо загибелі лісових насаджень від пожеж наведено в табл. 5.2.1.3 Таблиця 5.2.1.3

Загибель лісових насаджень від пожеж Площа на 1 випадок, га

Завдані збитки, тис. грн.

Нелісові землі

Звітний рік, га

всього

в т.ч. побічні **

0,25

177,0

Пройдено пожежами , га №

Район

Житомирська область

Кількість випадків

187

Лісові землі всього

в т.ч. верховими

1624,27

Попередній рік, га

Протягом 2008 року лісогосподарськими підприємствами області рубки головного користування проводились в межах затвердженої розрахункової лісосіки. Основними видами рубок головного користування є суцільні рубки, які є найраціональнішими з екологічної точки зору. В 2007 та 2008 роках в Ємільчинському та Баранівському лісгоспах запроваджені вузько-лісосічні методи рубок лісосік головного користування. В період 2008 року лісогосподарськими підприємствами області зрубано 1245,4 тис м3 деревини , на частку хвойних припадає понад 54%, твердолистяні 11%,а по м'ягколистяному господарству понад 34%.Обєми та площа спеціального використання лісових ресурсів державного значення за минулий рік наведено в табл. 5.2.1.4. Таблиця 5.2.1.4

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році

Район

Житомирська область

Затверд-жена Фактично розра-хункова зрубано лісосіка, тис. разом, м3 га/тис.м3

1294,92

4632/1245,4

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні розрахун фактично розраху фактично -кова зрубано, нкова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка га/тис. м3 тис. м3 , тис. м3 680,05 244408/678,81 140,16 496,3/137,16 474,71 1691,62/429,43

хвойні розрахун- фактично кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 тис. м3

Слід зазначити також те, що у 2008 році на території державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства розпочато проведення базового лісовпорядкування. В даний час проведено аерофотозйомні роботи державним підприємством «Геосистем», на площі 750 тис. га на суму 975 тис грн.. за рахунок власних коштів лісгоспів. 77

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Поліські ліси Житомирщини віддавна були місцем заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини не тільки для населення, а й для промислових потреб. Однак внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ліси області зазнали значного радіоактивного забруднення і промислова заготівля та переробка харчових ресурсів та лікарсько-технічної сировини лісогосподарськими підприємствами була призупинена. На сьогоднішній день побічне лісове користування через радіоактивне забруднення є обмеженим згідно з Рекомендаціями з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення та Постанови головного державного санітарного лікаря Житомирській області, якою заборонено збір, заготівлю, дикорослих грибів, ягід, лікарської сировини півничних районів області. Дозволи видаються тільки на об’єкти які узгодили свою діяльність з санітарно епідемічною службою в кожному конкретному випадку при наявності належного радіологічного контролю, а на переробку лише з обласною санепідемстанцією. На виконання вимог ст.ст. 38-40 Закону України «про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 72, 73 Лісового кодексу України, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25.04.08 № 154 затверджені ліміти заготівлі лікарської і технічної сировини в 2008р.Інформація щодо заготівлі лікарської сировини наведена в табл.5.2.2.1. Таблиця 5.2.2.1

Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000

2005

Вид рослин Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлено 0,45 0,397 0,228 0,014 0,4 0,092 1,2 2,1 13,4 0,815 0,466 3,0 1,7 2,0 0,11 0,426 0,156 1,2 4,8 0,35 1,39 0,45 0,36 0,65 3,08 0,61 -

Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього

1,35 1,7 0,15 2,6 1,1 0,1 -

0,834 0,566 0,620 4,3 0,005 0,049 -

19,22

33,998

8,12 0,99 0,345 0,11 2,57 0,76 6,77 3,41 4,69 0,08 0,31 0,3 8,31 1,2 1,25 3,48 -

0,27 2,54 0,197 0,136 10,54 8,95

Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава

1,53 7,48 1,1 0,345 0,57 17,83

Всього

Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки

94,233 0,287 4,52

Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя 2006

Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава

2007

Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава

0,85 0,410 0,10 2,57 0,21 0,84 6,56 3,23 5,01 0,07 0,29 0,26 8,22 1,3 1,29

Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава

3,81 0,26 1,87 -

Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава

0,201 0,101 11,21 7,53 -

Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони

1,49 7,32 1,08 0,351

Стулки квасолі Причепа, трава Всього

0,49 16,52 88,25

Аїр корінь Алтей корінь Безсмертник квітки Березові бруньки Глоду плоди Глоду квітки Бузини квітки Дубова кора Девясил корінь Материнка трава Звіробою трава Золототисячник трава Калган корінь Крушини кора Кукурудзяні рильця Крапива листя Липа цвіт Мати-й-мачухи листя Вільхові шишки Хвощ польовий трава Грицики трава Подорожник листя

Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя

2008

7,80 0,00 9,20 5,60 0,50 0,04 2,40 7,50 0,30 0,50 9,00 0,08 0,10 11,70 0,20 0,10 1,40 3,30 0,40 4,30 1,21 0,60

Полину трава Пустирнику трава Пижмо квітки Ромашка квітки Горобини плоди Соснові бруньки Сушениці трава Деревію трава Споришу трава Фіалки трава Череди трава Чистотілу трава Чорниці пагони Чабрецю трава

0,90 2,30 2,90 0,30 0,60 1,50 0,10 9,50 0,00 1,60 8,20 4,50 11,60 0,40

Шипшини плоди

6,80

Всього

117,43

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Антропогенна трансформація природного покриву Житомирської області призвела до зменшення чисельності популяцій багатьох видів судинних рослин. У регіоні, як і в Україні в цілому, складається загальна негативна тенденція збіднення флори, при цьому найбільш вразливими виявилися реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види з вузькою екологічною амплітудою, які зустрічаються виключно у специфічних екологічних нішах (наприклад, скельні папороті), цінні лікарські та декоративні види, види складного життєвого циклу, тощо. При відборі видів до списку рідкісних застосований загальний принцип обов’язковості охорони в області видів судинних рослин, які вже мають високий статус охорони – міждержавний (занесені до світового Червоного списку; Бернської конвенції, Європейського Червоного списку) або загальнодержавний (занесені до «Червоної книги України» (1996)). Крім того, до списку рідкісних в області включена численна група регіонально рідкісних видів, популяції яких у Житомирській області є рідкісними, проте в інших регіонах України є більш звичайними. З використанням зазначених принципів формування в регіоні розроблено в сучасний Список рідкісних і зникаючих судинних рослин Житомирської області, який включає 147 видів, що становить близько 10% видів флори судинних рослин на цій території. Із 147 рідкісних видів судинних рослин 13 видів охороняється за Бернською конвенцією (1979), 4 види занесені до Європейського Червоного списку рідкісних видів, які зникають у всесвітньому масштабі (1991), 74 види занесені до «Червоної книги України» (1996), 64 регіонально рідкісні види. Слід підкреслити, що види міжнародного статусу охорони, занесені до Бернської конвенції та Європейського Червоного списку, частково збігаються з видами як «Червоної книги України» (1996), так і з регіонально рідкісними в області видами. Інформація, щодо видів рослин занесених до Червоної книги України наведена в табл.5.2.3.1. 81

Таблиця 5.2.3.1

Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район Житомирська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. 66

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од. 18

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва 13

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва 3

Еритроній собачий зуб Рябчик шаховий Родендрон жовтий (Азалія понтійська ) Сон малий Булатка довголиста Цибуля ведмежа Гніздівка звичайна Коручка морозниковидна Лілія лісова Любка дволиста Пальчатокорінник м’ясо-червоний Пальчатокорінник Фукса Плавун колючий

Зозулині черевички Тофільдія чашечкова Неотіанта каптурувата

5.2.4. Адвентивні види рослин Адвентивні рослини з’явилися на території Житомирської області внаслідок навмисного або випадкового занесення людиною. За способом занесення виділяють ксенофіти, занесені випадково (більшість адвентивних рослин) ергазіофіти, занесені навмисно (клен американський, акація біла). У флорі Житомирщини налічується понад 535 видів адвентивних рослин, що складає близько 34% від усіх судинних рослин. Простежується тенденція збільшення їх кількості й розширення спектра місцезростання (%). Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних і заплавних. До таких видів в області треба віднести борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну та інші. Боротьба з цими видами не проводиться (вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються, утворюючи нові ценози та активно розростаються, збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи (пригнічуючи з подальшим знищенням) на стан аборигенних видів і ценозів. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори області наведена в табл.5.2.4.1. Таблиця 5.2.4.1

Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейсько-азіатська Східноєвропейсько-азіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число ксенофітів

% від всіх ксенофітів

99 66 44 16 11 27

37,6 25,1 16,7 6,1 4,2 10,3

105 43 6 5 98 5 14

38,0 15,6 2,2 1,8 35,5 1,8 5,1

5.2.5. Стан зелених насаджень Житомирської області Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку – від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій. На виконання Указу Президента України від 03.03.08 № 186 «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.03.08 № 95 «Про Весняну толоку з благоустрою та озеленення». 12.04.08 відбулася всеобласна акція з проведення Весняної толоки з благоустрою та озеленення в 1679 населених пунктах області, в якій взяло участь 54257 підприємств й організацій різних форм власності, 328 громадських організацій, навчальні заклади, заклади культури та охорони здоров'я. Під час проведення толоки в області висаджено 1168, 57 тис. дерев, 42,361 тис. кущів, приведено в належний санітарний стан 263,76 га газонів, створено 48 паркових зон, поліпшено благоустрій 603 джерел природного питного водопостачання, ліквідовано 84 несанкціоновані сміттєзвалища, вивезено 46262,59 м3 сміття. Збільшення площі зелених насаджень на території області відбувається в основному за рахунок створення нових зелених насаджень. У 2008 році створено зелених насаджень на площі 156,29 га, що на 24,6 га більше ніж у попередньому році. Також майже у 20 разів в порівнянні з 2000 роком збільшено площу доглядів за насадженнями. Інформація шодо з озеленення населених пунктів області наведена в таблиці 5.2.5.1 Таблиця 5.2.5.1

Озеленення населених пунктів, га Заходи

2000

Створено нових зелених насаджень, га

4,2

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

63,7

2005 48,5 410,9

Рік 2006

2007

2008

121,1

132,3

156,29

1238

1245

1259

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Житомирській області Загальна площа закріплених мисливських угідь Житомирської області станом на 01.01.09 становить 2232,6 тис. га. Основними користувачами є: - обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок – 1478,9 тис га; - 18 державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 543,6 тис. га; - Коростенське товариство мисливців і рибалок – 74,6 тис. га ; - товариство військових мисливців та рибалок – 17,0 тис. га; - інші користувачі (переважно приватні підприємства) – 118,5 тис га. 83

Усього управлінням лісового та мисливського господарства в Житомирській області зареєстровано 19729 мисливців (у тому числі Житомирська обласна організація УТМР нараховує 8640 чоловік, що становить 43,8%) або 1,3% від загальної чисельності населення. З метою ведення мисливського господарства, охорони, використання та відтворення тваринного світу всіма користувачами мисливських угідь проведено мисливське впорядкування, що дозволяє визначити пропускну спроможність мисливських господарств. Для забезпечення стабільного використання та якісного відтворення мисливських тварин користувачами мисливських угідь виконується комплекс біотехнічних заходів, перш за все –розроблення довгострокових план-заходів із охорони та відтворення мисливських видів тварин. Для виконання даного завдання - досягнення максимальної кількості тварин - забезпечується їх успішне зимування, збереження періоду тиші, охорона та створення ділянок укриття від негоди й ворогів. Так у 2008 році користувачами посилено охоронялася зона узлісся між польовими угіддями і ділянками лісу, - унаслідок чого відмічено приріст чисельності основних видів мисливських тварин. У 2008 році Житомирською обласною організацією УТМР та її осередками на охорону і відтворення диких тварин вкладено понад 700 тис. грн., загальні витрати склали 2 млн. грн., або 1400 грн. на 1тис. га угідь, що майже у 10 разів перевищує норми, передбачені чинним законодавством. Для підвищення кваліфікаційного рівня працівників єгерської служби 4 роки поспіль перед відкриттям полювання Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства проводиться семінарнавчання з перевіркою знань штатних єгерів державних підприємств. У 2008 році в проведенні навчального семінару додатково взяло участь 8 команд від приватних користувачів мисливських угідь. Для проведення даного навчального семінару залучались науковці та провідні спеціалісти у галузі мисливствознавства, біотехнії з різних регіонів держави, а також представники держуправління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Станом на 01.01.09 у середньому по області один штатний єгер обслуговує 8,1 тис га мисливських угідь. На виконання вимог ст. 4, 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», ст. 11, 36, 56 Закону України «Про тваринний світ», Указу Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» від 23 травня 2005 року № 837/2005; п. 3 «Положення про державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.07 № 55 та Окремого доручення від 23.12.08 № 341-од «Щодо проведення обліків мисливських тварин» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області спільно із Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято спільний наказ від 19.12.08 за № 11784

од/213 «Про проведення обліку мисливських тварин», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Житомирській області від 19.01.09 за № 10/917, відповідно до якого всі користувачі мисливських угідь області, починаючи з 2009 року, щорічно повинні проводити облік мисливських тварин після сезону полювання для отримання даних до державного статистичного спостереження № 2 тп (мисливство) «Звіт про ведення мисливського господарства» та проекту лімітів, за участю представника територіального органу Мінприроди України. Держуправліням не погоджені ліміти використання диких парнокопитних тварин, бобра та куниці лісової тим користувачам, у господарствах яких чисельність зазначених видів мисливських тварин не досягла оптимальної, за винятком проведення селекційного відстрілу. Дані чисельності основних груп мисливських тварин наведено в таблиці 5.3.1.1 Таблиця 5.3.1.1

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000 15748 92891 209996

2005 20529 96438 260726

2006 19848 94087 260213

2007 20354 91497 304198

2008 21944 94689 3281941

Аналіз динаміки чисельності основних видів мисливських тварин свідчить, що чисельність парнокопитних стабілізувалась, а кількість таких видів як лось, олень благородний, олень плямистий і дикий кабан зростає з кожним роком. Треба зазначити, що чисельність лося на території області досягла 1593 особин, що на 13 % більше в порівнянні з 2003 роком. Популяція чисельності дикого кабана (дикої свині) збільшується і за результатами обліку після сезону полювання 2008/09 року становить 6207 особин, що на 41,7% більше в порівнянні з 2003 роком. Незважаючи на незначне зменшення кількості козулі європейської, чисельність її залишається на рівні оптимальної, спостерігається міграція козулі європейської на територію Рівненської та Гомельської областей. Чисельність же зайця в 2008 році знизилася більш, ніж на 6,8 тис. голів у порівнянні з 2007 роком. Стримує ріст чисельності дрібної дичини надмірна кількість лисиць в угіддях (в середньому 2,7 особин на 1000 га). З метою вжиття дієвих заходів щодо регулювання чисельності хижих тварин, зокрема червоної лисиці, на території області впроваджено ряд організаційних і біотехнічних заходів, спрямованих на зменшення чисельності хижаків й випадків їх захворювання на сказ, - унаслідок чого чисельність лисиці порівняно з 2007 була зменшена майже на 1000 особин. Динаміка чисельності копитних за останні чотири роки свідчить, що чисельність даної групи тварин знаходиться в межах 19,5 тис. - 22 тис. голів. Чисельність хутрових за даний період коливається від 91 тис. до 96 тис. гол. Кількість основних мисливських тварин за даними обліків у порівнянні з 2000 збільшилася. Чисельність копитних зросла на 6,2 тис голів (39%), а хутрових тварин на 1,8 тис голів (2%). 85

Динаміка добування основних видів мисливських тварин наведена в табл.5.3.1.2. Таблиця 5.3.1.2

Добування основних видів мисливських тварин Рік

2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин

Затверджений ліміт добування

Видано ліцензій

Добуто, гол.

Не використано ліцензій шт.

Олень благородний

Олень плямистий Козуля

183

192

135

Кабан

190

168

Олень благородний

Олень плямистий Козуля Кабан

273 369

206 328

176 261

30 67

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

234 378

241 410

183 261

58 149

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

239 555

218 442

182 373

36 69

Лось

Олень благородний

Олень плямистий

Козуля Кабан

329 674

350 664

272 375

78 289

Лось

Причина невикористання

Тривала відсутність снігового покриву, недостатня стрілецька підготовка мисливців

Аналіз використання лімітів користувачами мисливських угідь у сезоні полювання 2008/09 р. свідчить, що ліміти використані в повному обсязі лише по оленю плямистому – 100% (по лосю – 61%, оленю європейському – 55%, козулі – 83%, кабану – 51%, бобру – 29%, куниці – 7%.) Основними причинами неосвоєння лімітів є відсутність снігового покриву та недостатня професійна майстерність мисливців. За період 2008 року виявлено 489 фактів браконьєрства, що на 4,7 % менше, ніж в минулому році. 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Тваринний світ Житомирщини відрізняється значним розмаїттям складу. На території області багато унікальних природних комплексів, де водяться 86

рідкісні і зникаючі види тварин. Охорона і відновлення їх завжди розглядались як загальнодержавна справа. Із видів, занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться: вовчок ліщиновий, видра річкова, рись, деркач, мінога українська. Із видів, занесених до Червоної книги України: лелека чорний, заєцьбіляк, мінога українська, видра річкова, журавель сірий, глухар, рись, борсук, норка європейська. Кількість видів фауни Житомирщини, яким загрожує небезпека, та ті, які відтворено на території області, відображено в таблицях 5.3.3.1 та 5.3.3.2. Таблиця 5.3.3.1

Охорона та відтворення тваринного світу

Район Житомирська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Лелека чорний

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва -

Таблиця 5.3.3.2

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2005

2006

2007

2008

Хребетні

301

ссавці

птахи

180

плазуни

земноводні

риби

круглороті

Безхребетні

Разом:

370

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними управління ветеринарної медицини ситуація щодо захворювання диких у 2008 році тварин була досить складною, але стабільною. Найбільш небезпечним було захворювання на сказ. Основними поширювачами даної хвороби є лисиця червона, вовк, енотовидний собака, безпритульні пси. При проведені заходів з метою зменшення поширення зазначеної хвороби на території області працівниками лісової охорони, єгерської служби, мисливцями та іншими компетентними органами добуто 4105 особин лисиці 87

червоної, 39 особин вовка, 145 особин єнотовидного собаки та ліквідовано понад 2800 безпритульних собак. Незважаючи на проведену роботу, у 2008 році виявлено 168 випадків даного захворювання, в тому числі у лисиці червоної зафіксовано – 102 випадки, у безпритульних собак - 49. Головними причинами захворювання диких тварин на сказ є перевищення чисельності лисиці червоної, яка становила, за даними обліків у 2008 році, 7470 особин, що становить 3,3 особин на 1000 га мисливських угідь. Чисельність лисиці червоної в різних регіонах Житомирської області в 3 - 7 разів перевищує норми (оптимальну чисельність). 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Розповсюдження інвазивних видів і збудників хвороб зростає внаслідок розширення обсягів торгівлі і зростання туристичної діяльності. Підвищений ризик біотичного обміну є невід’ємним наслідком глобалізації. Інтродуковані інвазивні види можуть викликати різкі зміни у структурі і функціях екосистем. Зростання конкуренції за їжу та місце зростання призводить до зниження чисельності і втрат цінного аборигенного генофонду. Інтродукція та занесення чужорідних видів в Україну, зокрема й на Житомирщину, є однією з причин зникнення місцевих видів, що пов’язано з негативними проявами збіднення навколишнього середовища. Станом на 01.01.09 в Житомирській області нараховується понад 70 інвазійних видів, поширення яких носить характер експансії. Збільшуючи як чисельність локалітетів, так і окремих популяцій, у державі, в тому числі й на Житомирщині, характер фітоінвазії та експансії мають такі види як: амброзія полинолиста, соняшник бульбастий (топінамбур), розрив-трава золотиста, чорногір, тощо. Згадані види активно розширюють свій ареал, заселяють вільні території внаслідок господарської діяльності людини. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Одним із головних і найдієвіших методів збереження біорізноманіття на території Житомирської області є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватися природні механізми відносин між біологічними видами, необхідними для їх існування. На Житомирщині знаходиться 193 об'єкти природно-заповідного фонду загальною прощею 122,62 тис.га, з них 19 об'єктів загальнодержавного (їх площа становить 27069,26 га) та 174 місцевого (площа – 95553,9 га) значення. Відсоток заповідності складає 4,1%. Складові природно –заповідного фонду Природні заповідники Поліський природний заповідник, 20104,0 га -1 Заказники 88

загальнодержавного значення, 6757,0 га – 10 місцевого значення, 95202,6 га -119 Пам’ятки природи загальнодержавного значення, 51,0 га – 2 місцевого значення, 93,56 га -34 Ботанічні сади загальнодержавного значення, 35,4 га – 1 Дендрологічні парки місцевого значення, 14,9 га -3 Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, 121,86 га – 5 місцевого значення, 242,04 -18 З метою формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Указу Президента України від 23.05.05 № 838/2005, окремого доручення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.08 № 111-од. «Про заходи щодо розвитку заповідної справи» протягом 2008 року в області проводилася планова робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. За її результатами рішеннями сесій обласної ради від 26.06.08 № 595, від 15.08.08 № 642, від 14.11.08 № 665 створено 11 заказників місцевого значення загальною площею 3125,2 га, з них ландшафтних - 2; гідрологічних - 6; лісових – 2; ботанічних - 1, - унаслідок чого площа заповідності області збільшилася з 119 тис. га до 122,62 тис. га. Більшу частину природно-заповідного фонду Житомирщини складають території та об’єкти, що розміщені на землях лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства (81,2 %). На території державних лісогосподарських підприємств налічується 131 об’єкт природно-заповідного фонду загальною площею 97,7 тис.га. Рівень заповідності становить 13% від загальної площі земель лісового фонду. Дані показники є одними з найбільших у системі Держкомлісгоспу. Тільки за минулий рік на території чотирьох лісогосподарських підприємств створено вісім заказників на площі 356,4 га. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Житомирської області наведена в таблиці 5.4.1.

Таблиця 5.4.1

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

1990 -

1995 -

2000 -

20104

86 -

99 -

129

19700 -

1970 -

40023,7 -

101960,4

20,0

64,57

144,56

1 27

1 3 23

35,4 403

35,4 20,3 406,6

35,4 14,9 363,9

1 4 25

2008 -

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Житомирської області За останні 15 років площа природно-заповідного фонду збільшилася більше, ніж у 2,5 рази шляхом створення переважно таких територій як заказники , пам’ятки природи та парки-пам’ятки природи садово-паркового мистецтва. Окремим дорученням Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.08 № 11 –од «Про заходи щодо розвитку заповідної справи» державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Житомирської області було доведено завдання протягом 2008 року створити 10 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 3042 га. На виконання зазначеного доручення держуправлінням проведена відповідна робота, вивчено територій з метою їх подальшого заповідання. За результатами проведених досліджень рішеннями сесій Житомирської обласної ради від 26.06.08 № 595, від 15.08.09 № 642 та від 14.11.08 № 665 створено 11 заказників місцевого значення площею 3125,2 га. У 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 19 тис.грн. на наукову роботу «Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Новоград-Волинського та Ємільчинського районів з метою створення регіональної екологічної мережі». За поданням держуправління рішенням 16 сесії обласної ради V скликання від 15.08.09 № 618 затверджено комплексну програму охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки», якою передбачено збільшення кількості територій та об’єктів природно-заповідного фонду області і доведення відсотку заповідності до загальнодержавного. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.09 наведена в таблиці 5.4.1.1. 90

Таблиця 5.4.1.1 Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № п\п Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в 6. т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні 7. Ботанічні сади Парки-пам'ятки садово8. паркового мистецтва 9. Заповідні урочища РАЗОМ * Крім того: Природні заповідники 1. 2. 3. 4. 5.

Всього

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа га га тис га 3 14,9 3 0,0149 10 6757,0 119 95202,6 129 101,9596 1 460,0 1 0,46 2 358,0 2 0,358 1 352,0 1 0,352 2 2781,0 2 2,781 1 612,0 1 0,612 2

51,0

93,7

0,1447

2 1

51,0 35,4

2 1

0,051 0,0354

119,8

242,0

0,3618

6963,2

174

95553,2

192

102,5164

1 19

20104 27067,2

20,104

193

22,62

174

95553,2

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон За наявності рекреаційних ресурсів Житомирщина посідає одне з провідних місць у державі. Курортно-рекреаційні ресурси області визначаються як ефективний інструмент, що дозволяє впливати на поліпшення економічної, соціальної й екологічної ситуації; однак його розвиток пов'язаний із низкою проблем, які випали на 2008 рік. У Житомирській області 1107,7 тис. га лісів, лісистість території становить близько 33,4%, на одного мешканця припадає 0,7 га лісу. Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км, загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон. Наприклад, зелена зона Житомира становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. 91

Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87 № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів (їх площа - 71,5 га). Останніми роками у зв’язку з відсутністю у лісогосподарських підприємств коштів і недостатністю матеріально-технічних засобів зменшились обсяги робіт з догляду за лісовими насадженнями, що призвело до погіршення їх стану. На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва; в тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 364,0 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га. 5.4.3. Історико-культурна спадщина На державному обліку в області перебуває 3213 пам’яток, у тому числі археології – 808, історії – 2321, монументального мистецтва – 84. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 17 пам’яток, у тому числі пам’яток археології – 12; історії – 4 та монументального мистецтва – 1. В регіоні також знаходиться 316 пам’яток архітектури, серед них місцевого значення – 255, національного – 61. До об’єктів національної спадщини віднесено музей-садибу Е.Ганської в с.Верхівня Ружинського району; будинок Лесі Українки у м.НовоградіВолинському; братську могилу учасників повстання Коліївщини 1767 р. в с.Кодня Житомирського району. На території Житомирської області знаходиться 23 парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва (5 загальнодержавного та 18 місцевого значення) загальною площею 364,0 га; більшість із них створено у минулих століттях навколо панських маєтків зусиллями української, польської, російської аристократії. Закладалися вони на лоні мальовничих ландшафтів і природних лісових масивів й займали значні площі. Великі маєтки чи чудові парки, які відвідували видатні люди того часу, ставали осередками культурного життя суспільства. На жаль, сучасні межі парків не завжди співпадають із колишніми межами садиб. У наш час старовинні парки, які в минулому належали окремим родинам, використовуються для масового відпочинку населення, як території навчальних і господарських установ. Зміна функцій створених парків призвела до перепланування окремих ділянок, будівництва споруд та об’єктів, непередбачених первісними проектами. Експлуатація парків в умовах недостатнього догляду за насадженнями та інтенсивних рекреаційних навантажень істотно змінила загальну структуру цих природно-антропогенних комплексів. Особливо страждає від цього рослинність, яка є їх винятково цінним компонентом. Сучасний стан насаджень парків-пам’яток садово-паркового мистецтва має такі тенденції розвитку: - збіднення таксономічного складу (із насаджень випадають за віком, а також через відсутність необхідного догляду та пошкодження людьми, у першу чергу, хвойні дерева та кущі, декоративні листяні породи); 92

- зміна ландшафтів (за рахунок самосіву заростають галявини та просіки): парковий тип ландшафту, в якому співвідношення між площею деревних насаджень і газонами становить 1:1; як правило, замінений на лісовий, другосортний; - заміна основних паркотворних видів їх менш цінними супутниками (граб, ясен, клен). Для всіх парків необхідна реконструкція насаджень, спрямована на збагачення видового складу, відновлення первинних ландшафтів, повернення домінантної ролі тим видам, які формували основу парку під час закладу або у період найбільшого розквіту. Для кожного об’єкта має бути розроблено науково обґрунтований проект утримання та реконструкції (реставрації чи відновлення). Середня вартість розробки кожного такого проекту становить 150 тис. грн., вартість втілення проектів може бути визначена індивідуально для кожного об’єкта під час проектування. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 25.12.2001 р. № 950 при управлінні культури облдержадміністрації створена обласна інспекція з охорони культурної спадщини. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.12.02 № 736 затверджена обласна програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 рр.. З метою забезпечення традиційного характеру розвитку й функціонування населених пунктів України, на виконання ст.32 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.01 № 848 10 населених пунктів Житомирської області - Житомир, Бердичів, Коростень, Коростишів, Любар, Миропіль, Новоград-Волинський, Овруч, Олевськ і Радомишль - віднесено до списку історичних населених пунктів України. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери області, стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Пріоритетний напрям розвитку в’їзного та внутрішнього туризму є важливим чинником підвищення якості життя, утворення додаткових робочих місць, поповнення бюджету області й підвищення її авторитету в Україні. Розвиток туризму впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. У свою чергу важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал Житомирщини. З метою активізації робіт із розвитку в’їзного туризму і збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі видано розпорядження голови облдержадміністрації № 39 від 05.07.02 “Про затвердження Програми розвитку туризму в Житомирській області на 2002-2010 роки”, якою передбачено: 93

1) сприяти розвитку умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій та кредитних коштів у розвиток матеріально-технічної бази туристичної галузі; 2) продовжити роботу, спрямовану на організацію й забезпечення діяльності туристичних підприємств різних форм власності; 3) підготувати перелік підприємств, установ та організацій, основним або другорядним видом економічної діяльності яких є надання туристичних послуг з метою організації проведення інвентаризації об’єктів туристичної інфраструктури; 4) вивчити питання щодо можливості приватизації об’єктів туристичної інфраструктури області з урахуванням можливості приватизації через аукціон, включити їх до переліку на приватизацію; 5) здійснити заходи щодо підготовки до приватизації та продажу об’єктів туристичної інфраструктури, включених у перелік на приватизацію; 6) розробити регіональну програму будівництва, реконструкції та модернізації матеріальної бази туристично-рекреаційного комплексу області з урахуванням пріоритетного залучення до її виконання суб’єктів підприємництва; 7) створити в містах Житомир, Бердичів, Коростень, НовоградіВолинському міські центри туризму і краєзнавства учнівської молоді, відкрити при районних будинках дитячої творчості відділи туризму і краєзнавства, розширити мережу туристично-краєзнавчих гуртків, сприяти створенню умов для їх функціонування; 8) сприяти розвитку міжшкільних, міжрайонних, міжобласних і міжнародних зв’язків із туристично-оздоровчої та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків та молоді; 9) опрацювати питання створення системи періодичного випуску нових спортивно-туристичних мап території Житомирської області; 10) забезпечити організацію проведення в області міських, районних, обласних і всеукраїнських змагань із видів спортивного туризму згідно з календарним планом проведення спортивно-масових заходів; 11) підготувати перелік охоронних зон усіх видів об’єктів природнозаповідного фонду, подати пропозиції управлінню з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо використання природних ресурсів області з метою розвитку курортів, рекреаційного комплексу та в’їзного туризму, у т.ч. мисливського і рибальського; 12) підготувати аналітичні матеріали з питань сучасного стану розвитку мисливства та рибальства на території області, подати пропозиції управлінню з питань фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації щодо підвищення ефективності їх використання з метою надання послуг в’їздного туризму; 13) здійснювати заходи з відновлення та реконструкції, забезпечення санітарного догляду за історико-культурними, туристично-рекреаційними об’єктами (пам’ятки історії та культури, архітектури, монументального та образотворчого мистецтва, заповідні ландшафти); 94

14) визначити перелік індивідуальних садиб селян в екологічно безпечних районах, які мають бажання та можливість надавати послуги сільського зеленого туризму, увійти з пропозиціями до Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні щодо включення їх у всеукраїнський каталог туристичних послуг; 15) утворити базу даних щодо кількості і розташування на території області та України суб’єктів туристичної інфраструктури (туристичних баз, таборів оздоровлення і відпочинку тощо), які знаходяться у власності підприємств, установ й організацій області; 16) забезпечити організацію участі представників області у всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих симпозіумах, семінарах, конференціях, салонах і виставках-ярмарках із залученням туристичних підприємств області; 17) продовжити роботу зі створення високоякісної рекламної продукції та проведення кампаній регіонального туристичного продукту на обласному й всеукраїнському ринках. Підготовлено та направлено в райони ряд документів із пропозиціями щодо розвитку сільського зеленого туризму. Налагодження роботи щодо прийому вітчизняних і зарубіжних туристів на селі дозволить залучити додаткові кошти до розвитку сільського господарства, збільшити кількість робочих місць для сільських працівників. Вивчається питання розроблення нових туристичних та екскурсійних маршрутів в області, з усіх міст і районів зібрано матеріали щодо наявності на їх територіях історичних, культурних й природних пам’яток. Спільним наказом управління з питань фізичної культури, спорту і туризму, охорони здоров’я, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, УМВС України в області затверджено програму забезпечення захисту та безпеки туристів на території Житомирщини. В області проведено комплексну перевірку об’єктів туристичної інфраструктури вздовж транспортної автомагістралі «Рівне-Житомир-Київ», вжито ряд заходів із покращення стану вказаних об’єктів перед початком літнього оздоровчого сезону. Представники туристичних підприємств регіону беруть участь у всеукраїнських та міжнародних туристичних ярмарках, салонах, виставках із метою отримання нових пропозицій від українських та зарубіжних партнерів. У Житомирській області у зв’язку з наслідками Чорнобильської катастрофи, низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури переважна більшість туристичних підприємств працюють у напрямі виїзного туризму. За таких умов потребує вирішення питання відродження та розбудови власної туристичної інфраструктури Житомирщини, залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів, нарощування обсягів надання туристичних послуг за рахунок розширення в’їзного та внутрішнього туризму, здійснення заходів державної підтримки рекламно-інформаційної діяльності, розроблення інноваційних проектів і проведення наукових досліджень з питань туризму.

6. Стан земельних ресурсів та грунтів. бо6.1. Структура та стан земельних ресурсів. Земельний фонд Житомирської області станом на 01.01.09 становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі: – сільськогосподарських підприємств складають 511,3 тис. га; – громадян – 846,6 тис. га; – закладів, установ і організацій – 36,3 тис. га; – промислових та інших підприємств – 16,3 тис. га; – підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 30,1 тис. га; – частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,5 тис. га; – організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га; – лісогосподарських підприємств – 1055,4тис. га; – водогосподарських підприємств – 10,9 тис. га; – спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га; – державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 421,8 тис. га. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь. В результаті складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, на право власності на землю підприємствам, організаціям, установам та громадянам пройшли зміни в структурі власників землі та землекористувачів: – площа сільськогосподарських підприємств збільшилась на 1,7 тис.га. та їх кількість - на 16 в результаті укладання договорів оренди на земельні частки (паї); – площа земель, які надані у власність і користування громадянам зменшилась на 9,9 тис.га в зв’язку з укладанням договорів оренди на земельні частки (паї) с.-г. підприємствами. Одночасно зменшилися землі для ведення особистих селянських господарств на підставі матеріалів інвентаризації земель; – площа закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, торгівлі, побуту та інших закладів, установ і організацій зменшилась на 0,7 тис.га в зв’язку з ліквідацією підприємств; – площа промислових та інших підприємств зменшилась на 0,2 тис. га в основному внаслідок ліквідації підприємств-банкрутів; – площа частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони зменшилась на 0,4 тис. га в результаті проведеної реорганізації в Збройних силах України, а саме, військова частина розташована в смт Миропіль, Романівського р-ну, віднесена до інших військових формувань; – площа підприємств транспорту, зв’язку зменшилась на 0,1 тис.га в результаті ліквідації підприємства автомобільного транспорту; 96

– площа організацій, установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та земель водогосподарських підприємств; спільних підприємств, міжнародних об’єднань залишилась без змін; – площа лісогосподарських підприємств зменшилась на 0,5 тис. га в зв’язку з припиненням права користування земельними ділянками ДП „Любарське лісництво АПК”. Дану площу переведено до земель запасу; – площа земель державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду) збільшилась на 9,3 тис.га внаслідок відмови окремими сільськогосподарськими підприємствами в користуванні землями запасу. Площа населених пунктів збільшилася на 1,0 тис.га., згідно проекту встановлення меж м.Баранівка, затвердженого Постановою Верховної Ради від 23.09.08 № 577-VI 23. На території області розташовано 1674 населених пунктів, в тому числі 11 міст, 43 селищ та 1620 сільських населених пунктів. За звітний період, як і в попередні роки, зменшилися сільськогосподарські угіддя. Зміни в складі угідь відбулися в результаті уточнення складу угідь при інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), яка затверджена у встановленому законодавством порядку. Протягом 2008 року збільшилися ліси та лісовкриті площі на 1,1 тис.га, забудовані – на 0,1 тис.га, відкриті без рослинного покриву – на 0,2 тис.га, зменшились відкриті заболочені землі – на 0,2 тис.га, води – на 0,2 тис.га Зміни відбулися в результаті уточнення складу та площ угідь при інвентаризації земель лісогосподарських підприємств, земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам. Загальна площа осушених земель не змінилася. При проведенні робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення уточнений склад та площі угідь на осушених землях, в зв’язку з тим: - рілля збільшилась на 4,1 тис.га; - перелоги зменшились – на 4,0 тис.га; - сіножаті зменшились – на 0,1 тис.га. Великих змін по формах власності на землю не відбулося. В зв’язку з передачею громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибні ділянки), ділянок для садівництва згідно поданих заяв приватна власність збільшилась на 0,4 тис.га, відповідно державна - зменшилась. Динаміка структури земельного фонду області наведена в таблиці 6.1.1.1.

Таблиця 6.1.1.1.

Динаміка структури земельного фонду області 2000 Основні види угідь

Загальна територія

2005

2006

2007

2008

% до % до % до % до % до Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території території території 2982,7

100

2982,7

100

2982,7

100

2982,7

100

2982,7

100

52,3

1558,6

52,3

1535,2

51,5

1601,0

53,7

1599,9

53,6

1106,6

37,1

1108,05

37,1

у тому числі: 1. Сільськогосподарські 1558,6 угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті 1051,4* площі 3. Забудовані землі 88,5

1052,4*

1057,6*

3,0

88,5

3,0

89,0

3,0

89,4

3,0

89,1

3,0

92,5

3,1

92,5

3,1

97,7

3,3

99,9

3,3

99,2

3,3

37,2

1,3

37,3

1,3

37,3

1,3

37,3

1,3

37,9

1,3

74,6

2,5

46,9

1,6

24,3

0,8

24,8

0,8

24,9

0,8

Усього земель (суша)

2841,3

95,3

2841,3

95,3

2836,2

95,1

2834,0

95,0

2834,7

95,0

Території, що покриті поверхневими водами

48,9

1,6

48,9

1,6

48,8

1,6

48,8

1,6

48,8

1,6

4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

* за 2000, 2005 і 2006 роки наведені дані щодо земель вкритих деревиною та чагарниковою рослинністю.

6.1.2. Деградація земель. Ерозія Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій частині області, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Словечансько-Овруцького кряжу, в Овруцькому районі, що знаходиться на Поліссі. Землі піддані вітровій ерозії майже рівномірно поширені по території області. Найбільше еродованих земель в Ружинському районі – 29,6% сільськогосподарських угідь, Любарському районі – 14,2% с.г. угідь, Попільнінському районі – 11,1 %. Ппроцеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис. га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис. га, слабо - на 51,8 тис. га. Підкислення Розподіл ріллі за ступенем кислотності ґрунтів станом на 01.01.99 наступний: сильно кислі – 20,2 тис га, середньо кислі – 78,9 тис га, слабо кислі – 161,2 тис га, близькі до нейтральних – 272,8 тис га, нейтральні – 436,5 тис га. Забруднення Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. 98

Станом на 01.01.01 в області нараховується 1417,7 тис.га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs137 та Sr90. До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис.га, з них: сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис.га, лісовкриті площі- 70,4 тис.га, в межах населених пунктів - 1,0 тис.га, інші площі - 18,0 тис.га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис.га, з них: сільськогосподарські угіддя - 129,9 тис.га, лісовкриті площі - 399,2 тис.га, в межах населених пунктів - 41,5 тис.га, інші землі - 33,4 тис.га; 11,032 га відведено для розширення існуючих та будівництво нових промислових підприємств, передано у власність громадянам -103,2 тис.га. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис.га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис.га, лісовкриті площі - 268,9 тис.га, в межах населених пунктів - 62,0 тис.га, інші землі - 31,7 тис.га; передано у приватну власність громадянам 341 тис.га. Підтоплення Станом на 01.01.01 в області нараховується 358,433 тис.га осушених земель, з них 0,335 тис.га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис.га – від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис.га – більше 1,5 м. Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис.га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис.га (26,4% ріллі). Деградація земель Житомирської області наведена в таблиці 6.1.2.1. Таблиця 6.1.2.1.

Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 1081,4*

2005 1081,4*

2006 1081,4*

2007 1081,4*

2008 1081,4*

36,3

20,9 83,9 104,8 260,3 -

20,9 83,9 104,8 260,3 5,2 -

20,9 83,9 104,8 260,3 9,7 -

20,9 83,9 104,8 260,3 -

 в загальну площу земель, які піддаються деградації (1081,4) включені землі зони відчуження (0,1 тис га), зони обов’язкового (безумовного відселення (95,3 тис га), зони добровільного (гарантованого) відселення (600,3 тис га), ерозійно-небезпечні землі 104,8 тис га, землі з сильно кислими (20,2 тис га) і середньо кислими (78,9 тис га) ґрунтами, при цьому слід враховувати про наявність земель на яких одночасно відбуваються два або більше процеси деградації, і те що процеси деградації можуть посилюватись іншими несприятливими природними або техногенними процесами або умовами, наприклад, шкідливий вплив на людину та об’єкти фауни на радіоактивнозабрудненних землях значно посилюється на перезволожених та заболочених 99

ґрунтах, особливо - в поєднанні з їх підкисленням, що характерно для торф’яних, торфово-болотних, болотно-лучних, лучно-болотних ґрунтів Полісся. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. 6.2.1. Сільське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь та ріллі на протязі останніх п’яти років суттєво не змінюється, станом на 01.01.09 складає відповідно 1599,915 тис.га, і 1092,837 тис.га. Сільськогосподарські угіддя займають 55,5% території області (на 13,9% менше ніж в середньому по Україні), а розораність с.г. угідь області складає 65,4%, що на 14% менше ніж в середньому по Україні. Проте в Брусилівському та Черняхівському районнах Поліської частини області та Андрушівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському районах Лісостепової частині області розораність сільськогосподарських угідь та розораність території більша ніж в середньому по Україні. За даними бонітування ґрунтів по їх якості, середній бал бонітету с. г. угідь Житомирської області складає 26 ( по Україні – 41). За цим показником область займає останнє (25) місце в державі. В Поліській частині області середній бонітет ґрунтів нижчий ніж в південній (Лісостеповій частині) і складає 16 балів. В цілому по області землі дуже високої якості (2-3 клас) майже відсутні. Якісні землі (4 класу) поширені на 51,1 тис.га, на них за рахунок природної родючості, можна отримати врожай зернових до 30 ц/га. Землі середньої якості (5-6 клас) складають 525 тис.га. На 341 тис га поширені землі низької якості, на яких, без застосування засобів хімізації, врожайність зернових становить до 10 ц/га. За даними агрохімічного обстеження, вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні і постійно іде процес його зниження. Середньо обласний показник вмісту гумусу в грунтах - 1,92%. Площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу становить 714,4 тис.га. В Коростенському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом гумусу складають 90,3 - 92,6% . За останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення. Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Малинський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН, легкому механічному складі та перезволожені земель значно ускладнює їх екологічнобезпечне сільськогосподарське використання. Сільськогосподарське виробництво, особливо на Поліссі, базується на спрощених технологіях та використанні дешевої ручної праці. У зв’язку із значним скороченням та зношеністю тракторного парку, високою вартістю паливно-мастильних матеріалів, механізований обробіток ґрунту в багатьох господарствах області зведений до мінімуму. В структурі с.г. виробництва, особливо в Поліських районах області, переважають мало затратні і менш інтенсивні культури (зернові). Вирощування 6.2.

100

традиційних але високо затратних культур (льон, картопля, хміль) значно скорочене. У структурі посівних площ значне місце займають багаторічні трави з підвищеним терміном використання, тобто низьковрожайні. 6.2.2. Промисловість. Земель промисловості в області нараховується 16,3 тис га, з них: земель добувної промисловості – 4,962 тис га, металургійних підприємств та підприємств з обробки металу – 0,053 тис га, підприємств з виробництва та розподілу електроенергії – 0,313 тис га, підприємств з виробництва будівельних матеріалів – 2,235 тис га, підприємств харчової промисловості та з перероблення сільськогосподарських продуктів – 1,491 тис га. При цьому загальна площа земель під відкритими кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами становить 9,196 тис га, з них: - під торфорозробками, які експлуатуються – 0,656 тис га; - під відкритими розробками, шахтами та кар’єрами, які експлуатуються – 5,301 тис га; - вже відпрацьованих земель – 3,238 тис га. - В Житомирській області проводиться комплекс заходів по запобіганню деградації земель, відновлення їх продуктивності та господарської цінності. - Одним із основних видів робіт по відновленню земель є рекультивація порушених гірничими розробками земель. 6.2.3. Енергетика. Підприємствам з виробництва та розподілу електроенергії належить 0,315 тис га земель. В області знаходяться підприємства з виробництва електроенергії тільки на гідроелектростанціях (для місцевих потреб). Вплив підприємств з виробництва та розподілу електроенергії на земельні ресурси має об’єктовий та місцевий характер. 6.2.4. Транспорт. Підприємствам та організаціям транспорту належить 30,142 тис га, в т. ч.: - до земель залізничного транспорту – 11,356 тис га; - автомобільного – 18,146 тис га; - трубопровідного – 0,302 тис га, - внутрішнього водного транспорту – 0,000004 тис га. - повітряного – 0,123 тис га, - інші землі транспорту – 0,112 тис. га. - зв’язку – 0,1 тис га. По території області проходять нафтопровід “Дружба” та нафтопродуктопровід, які представляють основну загрозу забруднення земель. 6.2.5. Оборонна діяльність. Військовим частинам, підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам оборони належить 33,484 тис.га, з них: сільськогосподарських земель – 6,772 тис.га, лісів та інших лісо вкритих площ – 10,797 тис.га., під відкритими розробками, кар’єрами – 0,111 тис.га., відкритих земель без рослинного покриву 101

або з незначним рослинним покривом – 8,966 тис.га – це найбільша площа із земель такого складу, які надані в користування. 6.2.6. Лісогосподарська діяльність. Житомирщина має значний лісогосподарський потенціал. Загальна площа земель зайнятих лісами та іншими лісовкритими площами становить 1108,052 тис га (37,15% території), з урахуванням самозаліснених територій, площа яких становить 45,616 тис га, фактичний показник лісистості території складає 38,67%. В користуванні лісогосподарських підприємств перебуває 1,004 тис га лісів та інших лісовкритих площ, у т. ч. 949,287 тис га вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, з яких 762,776 тис га використовується для виробництва деревини, 179,822 тис га – для захисної, природоохоронної та біологічної мети, 0,038 тис га – для відпочинку. У зв’язку із радіоактивним забрудненням земель внаслідок Чорнобильської катастрофи, і, як наслідок, припиненням сільськогосподарської діяльності на радіоактивно-забруднених землях, скороченням механізованого обробітку сільськогосподарських угідь та значним скороченням поголів’я великої рогатої худоби (зменшенням інтенсивності використання пасовищ) відбувається природне самозаліснення сільськогосподарських угідь та інших земель, що фактично не використовуються в народному господарстві. Через відсутність догляду за самозалісненими природним шляхом територіями та порушенням правил протипожежної безпеки, стає нагальною потреба передачі таких лісів, площа яких, за інформацією управління Держкомзему у Житомирській області, становить 45,616 тис га спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. У 2008 році державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області погоджувались матеріали вилучення, (викупу), надання самозаліснених земельних ділянок спеціалізованим лісогосподарським підприємствам Овруцького і Радомишльського районів. 6.2.7. Водогосподарська діяльність. В користуванні водогосподарських підприємств перебуває 10,903 тис га земель, з яких сільськогосподарські угіддя складають 0,342 тис га, ліси та інші лісо вкриті площі – 0,017 тис га, забудовані землі – 0,395 тис га, відкриті заболочені землі – 0,027 тис га., води – 10,118 тис га.Основні показники порушених та рекультивованих земель наведені в таблиці 6.2.1. Таблиця. 6.2.1.

Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 11,9 0,4 3,3 0,1 0,1 0,003

2005 9,3 0,3 3,1 0,1 0,125 0,004

2006 9,3 0,3 3,1 0,1 0,125 0,004

2007 11,5 0,4 3,1 0,1 0,122 0,004

2008 9,2 0,3 3,2 0,1 0,172 0,006

6.3. Охорона земель (практичні заходи). У 2008 році на проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області використано 789,8 тис.грн., в т.ч. коштів державного 102

бюджету – 40,00 тис.грн. та коштів обласного бюджету – 749,8 тис.грн. (в т. ч. 100,00 тис.грн. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), а саме на: - на проектування та будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько – Овруцького кряжу 749,8 тис.грн.; - виготовлення проектної документації по рекультивації порушених земель на території Андріївської сільської ради Черняхівського району – 40,00 тис.грн. Для реалізації протиерозійних агротехнічних заходів на період 2005-2010 років області необхідні кошти в обсязі 289,7 млн. грн. (проект програми охорони родючості грунтів у Житомирській області на 2004-2010 роки). Середньорічні обсяги робіт при цьому мають бути 56,6 млн. грн. Для захисту земель Словечансько–Овруцького кряжу від водної ерозії необхідні кошти в сумі 3212.6 тис.грн. Щодо підтоплених земель. Для здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на захист населених пунктів від підтоплення та затоплення повеневими та паводковими водами протягом 2008 року спрямовано кошти державного бюджету в сумі 1492,00 тис. грн. Кошти використані на : - захист с.Хочино від затоплення повеневими водами р.Уборть Олевського району (проектні роботи) – 60,00 тис.грн.; - захист від затоплення повеневими водами р.Норинь сіл Раківщина, М.Мошки, Яцковичі Овруцького району – 492, 00 тис.грн.; - захист с.Зубковичі від затоплення повеневими водами р.Уборть Олевського району – 940,00 тис. грн.; В області відбуваються процеси природного відновлення деградованих та малопродуктивних земель, за інформацією управління держкомзему України в Житомирській області шляхом самозаліснення відбулась консервація 18,0 га деградованих – ерозійно-небезпечних угідь на території Андрушівського (8,0 га) і Чуднівського (10,0 га) районів, а також 644,2 га техногенно-забруднених (радіоактивно-забруднених) земель Лугинського (213,0 га), Малинського (76,6 га) і Олевського (354,6 га) районів. поточноу 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення. Протягом 2008 року державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.04 № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.04 за N 1470/10069 надано 2672 висновки по матеріалах вилучення (викупу), надання земельних ділянок на загальну площу 5493,6988 га, з них 161 висновок по матеріалах погодження місць розташування об’єктів на площу 472,4178 га, 1441 висновок по проектах відведення земельних ділянок на загальну площу 2858,422 га, 1070 висновків по матеріалах вибору земельних ділянок на загальну площу 2162,859 га. 103

У зв’язку із прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08 № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області наказом № 61 від 20.05.08 призупинено прийняття рішень щодо погодження матеріалів вилучення (викупу), надання земельних лісових ділянок, а раніше видані висновки за 2007-2008 роки переглянуті. Відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування надіслані листи про відкликання висновків щодо погодження вилучення (викупу), надання земельних лісових ділянок за 2007 та 2008 роки (разом з копіями цих висновків), з проханням повідомити держуправління про прийняті рішення. Державним управлінням надавались висновки по матеріалах вибору земельних ділянок на яких відбулось природне самозаліснення на землях сільськогосподарського призначення, із земель запасу сільських рад в Овруцького і Радомишльського районів, щодо передачі в постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства.

104

7.Надра 7.1 Мінерально-сировинна база В Житомирській області детально обліковано 504 родовища і 77 об’єктів обліку різноманітних корисних копалин (з урахуванням комплексності), з яких 207 родовищ та 49 об’єктів обліку розробляються. Мінерально-сировинна база Житомирської області на 35,6% складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, руди кольорових та рідкісних металів – 2.6%, гірничорудні корисні копалини – 1.4%, нерудні корисні копалини для металургії – 0.4%, гірничо хімічні корисні копалини – 0.2%, води питні та технічні, мінеральні – 7.8%. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10.844 млн. т за промисловими категоріями В+С1. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн.т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році. В області налічується 187 родовищ торфу, запаси якого складають 31.64 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 59 з запасами 19.234 млн. т. Видобуток торфу за 2007 рік склав 27 тис. т. Видобуток титанових руд в області здійснює ЗАТ «Кримський Титан» (Іршинське, Лемненське (ділянки: Північно-Західна, Задорожна та ПівденноСхідна), Межирічське (ділянки: Середня, Ємілівська, Юрська, Осинова, Букинська) родовища), Лівобережне родовище ТОВ «ФЕРРЕКСПО», Межирічне родовище (Ісакківська та Південна ділянки) ТОВ «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», Валки-Гацківське родовище ТОВ «ВалкиІльменіт». Готуються до розробки Федорівське родовище апатитільменітових руд (ЗАТ «Титано-Апатитова компанія») і Стремигородське (ТОВ «Валки-Ільменіт»), Злобицьке ( ЗАТ «Кримський Титан»). На даний час не розробляються сім родовищ – Лівобережне, Торчинське, Ушомирське, Ушицьке, Іршанське, Лемненське-Західне, Лемненське-Східне. В області розвідане Пержанське родовище берилієвих руд з супутнім цинком, яке не розробляється. Запаси берилію достатні для створення гірничовидобувного підприємства. Гірничохімічні корисні копалини області представлені комплексними апатит-ільменітовими рудами (три об’єкти обліку), сировиною для вапнування кислих грунтів (одне родовище), фтору (один об’єкт обліку). На даний час розробляється тільки Білокоровицьке (діл.Запільська) родовище вапняків для вапнування кислих грунтів. Група гірничорудних корисних копалин представлена польовошпатовою і п’єзокварцовою сировиною, каоліном та сланцями пірофілітовими. В області налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке). Видобуток корисної копалини за 2007 рік склав 68 тис.т (95.61% від загального видобутку в Україні). 105

На території Житомирської області розвідано чотири родовища первинних каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 10909.25 тис.т промислових категорій А+В+С1 (2.24 % від загальних запасів в Україні). Три родовища первинних каолінів експлуатуються. Виробнича діяльність ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» спирається на сировинну базу Дубрівського родовища лужних каолінів, ЗАТ «П’ятирічанка» Дубрівське родовище первинних каолінів (ділянка «П’ятирічка» ), ТОВ «Корал» Довбиський фарфоровий завод – Шаберівське родовище первинних та лужних каолінів (Західна лінза), ДП «Дубрівка» ЗАТ «Львівський керамічний завод» - Дубрівське родовище первинних каолінів (ділянка «Західна»). Загальний видобуток каоліну в 2007 році склав 50.4 тис. т (2.13 % від загального видобутку в Україні). Велико-Гадоминецьке родовище (зона запасів категорії В) розробляється ЗАТ «Українська каолінова компанія» (спеціальний дозвіл № 1104 від 17.10.97). В області знаходиться унікальне Волинське родовище п’єзокварцу (моріон, берил, топаз), яке перебуває у промисловій розробці. Сланці пірофілітові представлені двома родовищами – Нагорнянським і Кур’янівським, з яких розробляється одне – Нагорнянське. Видобуток за 2007 р. склав 0.25 тис. т. Група нерудних корисних копалин для металургії представлена Овруцьким (Товкачівська ділянка) і Товкачівським родовищами кварцитів. Обидва родовища розробляються. Видобуток кварциту за 2007 рік склав 2335 тис. т (83.92 % від загального видобутку в Україні). В області налічується п’ять родовищ кварцового піску для виробництва скла із сумарними запасами 3311.4 тис.т. Родовища не розробляються. Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 263 родовища і 65 об’єктів обліку корисних копалин, що застосовуються у будівництві. До розробки залучено 128 родовищ і 49 об’єктів обліку . Пісками будівельними область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища, з яких на даний час розробляється п’ять. Видобуток корисної копалини за 2007 рік склав 442.5 тис.м3 (3.68 % від загального видобутку в Україні). У межах території області на сьогоднішній день налічується 107 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси корисної копалини складають 144358.3 тис. м 3 за промисловими категоріями А + В + С1. На даний час до розробки залучено 76 родовища з запасами 106553.52 тис.м3. Видобуток облицювального каменю за 2007 рік склав 305.12 тис.м3 (78.0% від загального видобутку в Україні). 106

Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя. Так само область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного. Держбалансом враховано 49 родовищ і 62 об’єкти обліку цієї сировини, з яких до розробки залучено 37 родовищ і 49 об’єктів обліку. Видобуток корисної копалини за 2007 р. склав 6164.08 тис. м3 (18.68 % від загального видобутку в Україні). Держбалансом враховується 78 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76113 тис. м3 за промисловими категоріями А + В + С1. До промислової експлуатації залучено лише 10 родовищ, видобуток по яких у 2007 році склав 65.52 тис. м3. Мінерально-сировинна база області та використання надр наведені в табл..7.1.1.1. та табл..7.1.1.2 Мінерально-сировинна база Таблиця 7.1.1 Види корисних копалин 1 Вугілля Торф Сировина для вапнування кислих ґрунтів Фтор Сировина польовошпатова Каолін Сланці пірофілітові Кварцити та кварц для вогнетривів Сировина цементна Сировина скляна Пісок будівельний Пісок для пісочниць локомотивів Суміш пісчаногравійна Камінь облицювальний Камінь будівельний Сировина керамзитова Сировина цегельночерипична Води мінеральні Води питні та технічні

Загальна кількість родовищ

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Балансові запаси станом на 01.01.08 р.

Видобуток сировини в 2007р. 7

Тис. т. Тис. т. Тис. т.

0 27,0 10,48

10884,0 31640,0 31911,39

0 0

45581,0 1011,9

68,0

371,8

2 2006 р. 2 187 1

3 2007 р. 2 187 1

4 2006р. 0 59 1

5 2007 р. 0 59 1

Руда, тис.т. Фтор, тис. т. Тис. т.

4 2

3 1

Тис. т. Тис. т.

50,4 0,25

10909,0 1774,15

Тис. т.

2335,0

127455

Тис. т.

37470,0

4 21

5 22

0 2

0 5

Тис. т. Тис. м3

0 442,52

3311,4 87156,89

Тис. м3

4970,0

Тис. м3

10661,0

107

Тис. м3

305,12

144358,32

111

Тис. м3

6164,08

1560032,09

Тис. м3

3773,0

Тис. м3

62,52

76113,56

37,375

963,0

Тис. м3/добу Тис. м3/добу

17,722

205,797

107

Табл. 7.1.2.

Використання надр № з. п.

Загальна кількість кар’єрів, шахт, розрізів та розробок

243

Наявність документації

Гірничій відвід 151

Земельний відвід 129

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих Земель, що підлягають рекультивації/ га.

Рекультивовано в 2008 р./га

9200

3200

172,0

ліцензії 243

7.2. Система моніторингу геологічного середовища Моніторинг геологічного середовища - система спостережень, збирання, оброблення, передавання, зберігання та аналізу інформації про стан геологічного середовища, прогнозування його змін, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Моніторинг стану геологічного середовища проводиться щодо: екзогенних та ендогенних геодинамічних процесів (у тому числі визначення їх просторових і видових характеристик, активності проявів); геохімічних показників (у тому числі визначення вмісту та поширення природних і техногенних хімічних елементів та сполук); геофізичних полів (у тому числі фонових та аномальних); підземних вод (у тому числі оцінки ресурсів, їх гідрогеологічних та гідрохімічних показників і властивостей). До суб'єктів моніторингу довкілля, які проводять дослідження стану геологічного середовища в Житомирській області належать: обласна санітарноепідеміологічна станція, північне державне регіональне геологічне підприємство «Північгеологія» - за рівнем підземних вод та центр геолого-геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП)- за станом експлуатаційних водозаборів підземних вод області. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. У 2007 році розроблялось 9 ділянок видобуток з яких склав 17.7 тис. м3/добу Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 3 тис.м /добу мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування). Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 м 3/добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси. Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.

108

Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі. Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Влинському, Овручі, Бердичеві та інших. Екзогенні геологічні процеси наведені в табл.7.2.2.1. Таблиця 7.2.2.1.

Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № зп

Вид(ЕГП)

зсуви

площа поширення

кількість проявів,од

0,156 га

% ураженості регіону 0,00523

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. В межах повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється під час надання погоджень, у вигляді екологічних карток, суб’єктам господарювання, які прагнуть держати спеціальні дозволи на геологічне вивчення та використання надр з метою видобутку (у т. ч. пробного), під час погодження відведення земельних ділянок для потреб, пов’язаних з використанням надр, а також під час погодження проектів гірничих відводів (за узгодженням з Житомирською обласною радою). 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2008 року управлінням надано 108 погодженнь, у вигляді екологічних карток, для отримання спеціальних дозволів на користування надрами: - на проведення геологічного вивчення - 69 погодження; - для геологорозвідувальних робіт з дослідно-промисловою розробкою - 18; - для промислової розробки (видобування корисних копалин) – 21; - було повернуто на доопрацювання 6 матеріалів.

109

8. Відходи. 8.1. Структура утворення та накопичення відходів. За даними обласного управління статистики протягом 2008 року підприємствами області утворилось 4,643 тис.т. відходів І –ІІІ класу небезпеки. В основному це відходи скопу (волокно накопичуване на спорудах очисних), відходи, що містять ртуть та її сполуки, відходи, що містять свинець та його сполуки та відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на 01.01.09 на них накопичено відходів I-III класу - 31,449 тис. т., з них 0,476 тис. т., або 1,5%, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали ( відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки накопичено 30,974 тис. т., що становить 98,5 % від загальної кількості. В переважній більшості це відходи від очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I–IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. Інформація щодо кількості зареєстрованих відходів та операцій щодо поводження з ними наведена в таблицях (8.1.1. – 8.1.2). Таблиця 8.1.1 Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1 2 3 4

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру

Кількість

од. т

408 31449,288

т т т

257,944 217,684 30973,660

Примітк а

Таблиця 8.1.2 Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки № з/п

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові(ут.ч. гірничопромислові) відходи, т

15404400

20277800

16366600

16539500 5068

21135300 5619

17090300 4643

2120 41418719

2160 33461543

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ 2100 Загальна кількість відходів, т 31943900 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн 3,6 Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн 0,57 Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 3,81 чол. * - статистичні дані за 2008 рік відсутні, надаються з запізненням на 1.5 роки

110

3,7

0,50 4,22

* 4,0

8.2. Поводження з відходами (збирання,зберігання, утилізація та видалення). В області станом на 01.01.2009 року налічується 832 сміттєзвалища та три полігона для зберігання твердих побутових відходів. Площа зайнята цими відходами складає близько 5202 тис.м2. На кінець 2008 року на них накопичено близько 12 млн.т. відходів. Щорічно до цієї кількості додається близько 300 тис. т. твердих побутових відходів. (табл.. 8.2.18.2.2.) Майже всі з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів оброблення та утилізації, місць видалення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998 року № 1216. Станом на 01.01.09 в даний реєстр внесено 806 паспорти місць видалення відходів. В області на кінець року накопичено 597,0 тонн непридатних пестицидів, які зберігаються в 260 складських приміщеннях. Найбільша кількість непридатних пестицидів накопичена в Андрушівському районі. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами наведена в табл. 8.2.3. Таблиця 8.2.1

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств

Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік 0,148 0,010 0,042 0,006 0,050 -

2006 рік 5,068 0,039 0,076 0,167 0,002 0,419 -

2007 рік 5,619 0,432 0,122 0,225 0,010 2,303 -

2008 рік 4,643 0,098 0,141 0,167 0,007 3,843 0,590 -

0,484

0,074

0,043

0,006

0,019

0,022

24,350

27,649

31,449

0,888

Таблиця 8.2.2

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.08 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

30 37 30 32 21

8,6 14,5 9,5 4,3 15

2 Сміттєзвалища Андрушівський район Баранівський район Бердичівський район Брусилівський район Вол.- Волинський район

111

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5

№ з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

2 Ємільчинський район Житомирський район Коростенський район Коростишівський район Лугинський район Любарський район Малинський район Народицький район Нов.-Волинський район Овруцький район Олевський район Попільнянський район Радомишльський район Романівський район Ружинський район Червоноармійський район Черняхівський Чуднівський район м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов.-Волинський Всього .... Полігони Радомишльський район м. Бердичів м. Коростень Всього Всього

Кількість

Площі під твердими побутовими відходами, га

3 37 24 40 31 19 32 36 18 40 108 30 28 67 25 31 37 46 28 1 2 1 1 832

4 33,9 11,6 34,4 8,1 8,2 17,9 17,4 9,0 34,0 31,4 10,8 36,8 28,0 12,5 10,4 6,5 37,0 21,6 20,0 43,7 30,0 5,0 520,2

1 1 1 3 Заводи по переробці твердих побутових відходів -

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року 5 (+)

28 26,9 30 84,9 -

Таблиця 8.2.3

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

Андрушівський Бердичівський Любарський Попільнянський Ружинський Чуднівський Романівський Житомирський Коростишівський Нов.Волинський Черняхівський Баранівський Вол.Волинський Ємільчинський Коростенський Лугинський Малинський Народицький Овруцький Олевський Радомишльський Червоноармійський Брусилівський Усього

Перезатарено впродовж року, т -

Знешкоджено впродовж року, т -

112

Утворено (виявлено) впродовж року, т 77,0 10,5 87,5

Кількість на кінець року, т 98,0 14,3 41,2 36,1 19,0 34,4 22,0 32,9 24,8 24,6 14,3 25,5 14,1 19,3 8,8 29,0 9,4 10,1 30,3 32,2 24,5 15,9 16,3 597,0

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини. В області налічується 7 підприємств,які займаються переробкою та утилізацією відходів ІІІ класу небезпеки (поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,7 тис.т./рік та відходів IV класу небезпеки (паперової та картонної макулатуру) – потужністю 92,5 тис.т./рік. В 2008 році ними утилізовано 0,67тис.т відходів полімерного виробництва та 59,97 тис. т. макулатури. Крім того, в області працює 1 підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт. ламп в рік, яке здійснює діяльність по утилізації відпрацьованих люмінесцентні ламп. Протягом 2008року підприємством утилізовано 70,7 тис шт. відпрацьованих люмінесцентні ламп. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів наведений в таблиці 8.3.2. Частина відходів I – IІІ класу використовується як вторинна сировина. Так у 2008 році повторно використано 3 % відходів від загальної маси утворених за рік. Протягом 2008 року утворено 17087000 тон. промислових відходів 4 класу небезпеки з яких 16197000 тон. використано, що становить 94,8%. Інформація щодо використання відходів наведена в табл. 8.3.1 Таблиця 8.3.1

Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник

2000рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

8128900 7300500 89,8

16537000 15233100 92,1

21132600 20316900 96,1

17087000 16197000 94,8

113

Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів Таблиця 8.3.2 № з/п 1.

5. 6. 7.

Назва підприємства або виробництва, адреса ТОВ "Жерок-Альфа", м. Житомир, вул. Промислова, 1/154. Утилізація відходів поліамідного, поліетиленового та поліпропіле-нового виробництва. ВАТ “Чижівська паперова фабрика”, Новоград – Волинський р – н., с. Чижівка. Виробництво паперу для гофрування, картону для плоских шарів гофрокартонц та паперу обгорткового. ВАТ “Миропільська паперова фабрика”, Дзержинський р – н., смт Миропіль, вул. Фабрична, 1. Виробництво картону, гофрокартону та паперу обгорткового. ТОВ “Папір – Мал”, м. Малин, вул. Гамарника, 2. Виробництво паперу туалетного, обгорткового та ін.. НВ ТОВ ”Вівам“ м. Житомир, вул. Кафедральна, 10 ТОВ „Житомирський картонний комбінат” м. Житомир, майдан. Станишівський, 7 ПП Гуль Я.В. м. Бердичів, вул. Степанюка, 20

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються)

Потужність т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік, т

Відходи поліамідного, поліетиленового та поліпропіленового виробництва Київського науковопромислового об’єднання ”Укрпластик“ та ін..

1460

612,6

8500

6100,0

15000

14673,0

54000

25092,0

3 млн. шт.

70724 шт. відпрацьованих люмінесцентних ламп, 465 шт. ламп ДРЛ

Паперова та картонна макулатура

15000

14108,0

Відходи ПЕТФ-пляшок

240

57,0

Паперова та картонна макулатура

Паперова макулатура Лампи люмінесцентні та ДРЛ

114

8.4 Транскордонні перевезення відходів. Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів», Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.08.99 №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць». За 2008 рік випадків несанкціонованого ввезення на територію України чи вивезення з території України відходів Державною екологічною інспекцією не зафіксовано. 8.5 Державне регулювання у сфері поводження з відходами. 1. Відповідно до постанови КМУ від 03.08.98 № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» у 2008 році погоджено 330 лімітів на утворення та розміщення відходів та видано 98 дозволів на розміщення відходів . 2. Проведена певна робота по виконанню постанови КМУ від 03.08.98 № 1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів». З наявних в області 908 місць видалення відходів в реєстр внесено 806 паспортів місць видалення відходів, що складає 89%. Робота в цьому напрямку продовжується. 3. Практично завершена робота по створенню реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.98 № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів“). Вимоги даної постанови, в частині ведення реєстру об’єктів утворення відходів виконані на 100%, в частині ведення реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів – на 97%. Лише 1 підприємство (ВАТ ”Шкіроб’єднання“ м. Бердичів), в зв’язку з банкрутством, до цього часу не включене в даний реєстр.

115

9. Екологічна безпека. 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки. Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріальнотехнічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Так, протягом 2008 року на території області зареєстровано дві надзвичайні ситуації техногенного походження, серед яких одна аварія на водо насосній станції КП «Головине-добробут» : вихід з ладу 3-х глибинних насосів, внаслідок чого без центрального водопостачання залишилось 12 багатоквартирних будинків в с.Головине Черняхівського району. Основними причинами аварійності на трубопровідному тнаспорті є зношеність труб, невиконання нормативних завдань планово-попереджувальних ремонтів, невчасне виконання капітальних ремонтів, тощо. 9.2. Об’єкти що становлять підвищену екологічну безпеку. До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів України”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди) м.Житомир. По території області також проходять магістральний нафтопровід «Дружба» (робочий тиск 40-60 атм), магістральний газопровід «торжок-Долина» (робочий тиск 20-55 атм), нафтопродуктопровід ДП (Прикарпат Західтранс), магістральний газопровід «Київ-Захід України» (робочий тиск 45-55 атм) Іншими об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля. Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1. Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р.Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р.Уборть. Осередком забруднення, що існує протягом тривалого часу і становить загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.95 № 440 “Про затвердження Порядку видачі дозволу на виробництво, зберігання, 116

транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, кількість підприємств і установ, які повинні мати дозволи на операції з отруйними речовинами, становить 40. Протягом 2008 року підприємствами області отримано 14 дозволів на поводження отруйними речовинами, в т.ч. на зберігання та використання кислот – 5, на зберігання аміаку – 2, на зберігання та використання метанолу – 1, на поводження з іншими речовинами – 26. У 2008 році аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами на території області не зафіксовано.

117

Перелік екологічно небезпечних об'єктів Таблиця 9.2.1 № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

Трубопровідне транспортування нафти

Державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи Дружба”. Державна.

Довжина по трасі – 210 км, тиск 66/68 атм.

Трубопровідне транспортування газу

НАК нафтогаз України, Бердичівське лінійновиробниче управління магістральних трубопроводів -“-

Довжина – 189,72 км

Виробництво ільменітового концентрату. Виробництво рутилового, лейкоксенового концентратів та кварцових пісків. Виробництво кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю.

Державна акціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Загальна площа земельних ділянок 3177,7 га. Здійснює експлуатацію 8 родовищ корисних копалин

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України

Нафтопроводи 1. Нафтопровід “Дружба” (2 нитки)

Газопроводи 1. Газопровід “Дашава-Київ”

Газопровід “Київ-Запад” (3 нитки)

Підприємства гірничодобувної промисловості 1. Філія “Іршанський гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан” Об’єкти військової діяльності 1. Військова частина А-0409, м.Новоград-Волинський 2. Військова частина А-1912, с. Івниця, Андрушівський район 3. Військова частина А-2038, смт.Озерне, Житомирський район 4. Ремонтно-механічний завод

-“-

Зберігання вибухових речовин Зберігання паливо-мастильних матеріалів Ремонт військового озброєння

Військова частина А-4192, смт.Березівка, Житомирський район

Зберігання військового озброєння

Військова частина А-2145, смт.Гуйва, Житомирський район

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Військова частина А-2053

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

118

І нитка – 136,75 км ІІ нитка – 269,2 км ІІІ – 269,2 км

Військова частина, с.Ушомир, Коростенський район

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

Військова частина А-1979, смт.Чуднів

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України

ДП «Коростишівський спиртзавод»

Виробництво цукру

ВАТ «Корнинський цукровий завод» Попільнянський район

Виробництво цукру

ВАТ «Цукровий завод ім.Цюрупи», Попільнянський район

Виробництво цукру

Липницький спипртзавод, Лугинський район

Виробництво цукру

ТОВ “Іванопільський цукрозавод”, Чуднівський район

Виробництво цукру

Чуднівська філія Житомирського ЛГЗ

Виробництво цукру

ВАТ «Коровинецький цукровий завод», Чуднівський район

Виробництво цукру

Укрглавспирт. Державна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Акціонерна Міністерство аграрної політики України. Державна Державний департамент продовольства Міністерства аграрної політики України. Колективна Господарський віддл при адміністрації Президента України. Державна Українська корпорація “Укрнафтопродукт”. Колективна

Червонський завод продтоварів, Андрушівський район ВАТ “Червонський цукровик”, Андрушівський район

Виробництво цукру

ВАТ “Малинська паперова фабрика”

Виробництво різних видів паперу і картону

Накопичувачі

10.

11.

Виробництво цукру

119

Укрглавспирт. Державна Міністерство харчової промисловості України. Державна ВАТ “Житомирська паперова фабрика”.Акціонерна

Поля фільтрації – 168 га Поля фільтрації – 46 га Поля фільтрації – 35 га Поля фільтрації – 4,5 га Поля фільтрації – 51 га Поля фільтрації – 6,5 га Поля фільтрації – 45,6 га Поля фільтрації – 15 га Поля фільтрації – 11 га Поля фільтрації – 3 га Поля фільтрації – 26,2 га Поля фільтрації – 57,6 га Поля фільтрації – 85 га

12.

Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Хвостосховища 1. Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Виробництво ільменітового концентрату

Державна акціонерна компанія “Укрполіметали”. Державна

1.Накопичувач (кар’єр №2) – 27,3 га 2. Накопичувач № 1 (кар’єр № 5) – 3,8 га 3. Накопичувач № 2 (кар’єр №5) – 8,5 га 4. Накопичувач № 3 (кар’єр №5) – 2,8 га 5. Накопичувач (кар’єр №7) – 23,5 га

Виробництво ільменітового концентрату

Державна стаціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Хвостосховище: Піскова частина – 57,2 га Глиняна частина – 62,3 га

Площа – 18,7 га. Ресурсна можливість об’єкту вичерпана. Заснований в 1957р.. Об’єм 8 млн. т. Прийнятий обсяг видалення відходів – 500 тис.т., фактичний – 350 тис.т. Площа – 10 га

Полігони твердих побутових відходів 1.

УЖКГ міської ради експлуатує КАТП-0628 м.Житомир

Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження, утилізація побутових відходів

Державне комунальне підприємство

ТОВ «Полісся екосфера»

-“-

Держукомітет будівництва, архітектури та житлової політики

Виробництво цінних видів паперу

Національний банк України. Державна

Виробництво паперу і картону

Акціонерна

Полігони промислових відходів 1. Фабрика банкнотного паперу, м.Малин

ВАТ “Малинська паперова фабрика”, м.Малин

м. Бердичів 1 2 3 4 5 6 7

ЗАТ “Бердичівхолод”

Вир-во молочних продуктів, морозива

ВАТ “Бердичівський пивзавод” ВАТ “Завод безалкогольних напоїв” ДКП Бердичівське ВУВКГ ВАТ “Комплекс екологічних споруд” ТОВ “Еліта-Сервіс”, АЗС ЗАТ ”Лада-Сервіс”, АЗС

Вир-во пива Вир-во безалкогольних напоїв Житлово-комунальне підпр-во Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 120

Проектна площа –38,5 га. Проектний обсяг видалення відходів – 4,58 млн.т IV клас небезпеки Площа – 85 га Обсяг – 75,685 га IV клас небезпеки

8 9 10 11 12 13 14 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

ТОВ “Бріз”, АЗС ТОВ “Сувема”, АЗС Нафтобаза № 2 ТОВ «ЖитомирПетрол» ПП “Укр-Петрол ДЕВ”, АЗС ПП “Укр-Петрол Б”, АЗС ТОВ “Богема”, АЗС ЗАТ “Бердичів меблі” ВАТ “Електровимірювач” АТЗТ “Україна” ВАТ “Крок” ДП “Молочний дім” ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» ВАТ “Житомирпиво” Комбінат “Рекорд” ДКП ЖитомирськеВУВКГ ВАТ “Верстатунівесалмаш” ВАТ “Промавтоматика” ВАТ “Вібросепаратор” ВАТ “Льонотекс” Підприємство по демеркуризації ртутних люмінісцентних ламп низького тиску і ртутьміських приладів по вул Селецькій, 35 НВПВ «Вівам» ВАТ “Житомирський маслозавод” ВАТ “Молочник” ЖДККП “М’ясомолторг” ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат” Нафтобаза № ТОВ «Житомир-Петрол» ДКАТП-0628 ТОВ «Житомирський картонний комбінат» КП Управління автомобільних шляхів ТОВ “Родина” “Смолянка” СП “Укрроссервіс”, АЗС “Авіас” АЗС “Петротрейд-С” АЗС “Партнер”, АЗС

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення меблів м. Житомир Металообробка Шкарпетно-панчішне вир-во Вир-во взуття Вир-во молочних продуктів Вир-во пива Складування нафтопродуктів Житлово-комунальне піпр-во Металообробка Металообробка Металообробка Переробка льону Демеркуризація ртутьміських ламп і ртутьміських приладів

Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових відходів Виготовлення та переробка паперу Асфальтобетонне вир-во Переробка поліетилену та поліпропілену Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 121

26 27 28 29 30 31 32

ТОВ “Шелтон-нафта”, АЗС “ІПС”, АЗС “Тантал”, АЗС “Ресурси”, АЗС ДП “Нафта-Полісся”, АЗС ВАТ “Житомирзооветпостач” Житомирська філія “Вторкольормет”

ТОВ “Жерок-Альфа”

Дільниця по виготовленню асфальтобетонної суміші КП “Управління автомобільних доріг”

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання ветеринарних препаратів Приймання та утилізація свинцевих акумуляторних батарей Переробка вторинної сировини – поліетилену та поліпропілену Виготовлення асфальтобетонної суміші

м. Коростень Коростенське ВУВКГ Житлово-комунальне підпр-во ВО ЖКГ і ПО Житлово-комунальне підпр-во ВАТ “Коростенський м’ясокомбінат” Вир-во м’ясопродуктів АТЗТ “Коростенський з-д. “Янтар” Вир-во товарів побутової хімії ВАТ “Хіммаш” Машинободування Нафтобаза № 3 ТОВ «Житомир-Петрол» Забезпечення нафтопродуктами АЗС № 8 Зберігання, реалізація нафтопродуктів АТЗТ “Фактор”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС, вул. Жовтнева Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ фірма ДСВ і К, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ філія “Самур”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів ТОВ “Укрресурс-Петроліум”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів м. Новоград-Волинський ТОВ “Новофарм-Біосинтез” Вир-во лікарських препаратів Новоград-Волинське комерційне орендне Збір, обробка, зберігання, поховання, комунальне підприємство знешкодження пром. та побутових відходів ВАТ “Біоветфарм” Вир-во ветеринарних препаратів методом мікробіологічного синтезу ДЕД-18 МОУ Утримання та ремонт під’їзних автошляхів ВАТ “МіськШЕД” Будівництво МПП “Мирт” Виготовлення меблів та столярних виробів ВАТ “Новоград-Волинськсільмаш” Сіцльськогосподарське машинободування ВАТ “Новоград-Волинський Переробка ВРХ, свиней, птиці, виготовлення м’ясокомбінат” ковбас, консервів Новоград-Волинське ВУВКГ Очистка стічних вод ПП Смоляр В. О., АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів МПФ “Сігма-С”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 122

12 13

МПП “Фортуна”, АЗС Нафтобаза № 5 ТОВ «Житомир-Петрол»

2 2 3 4 5 6 7 8

ВАТ “Червонський цукровик” Червонський з-д продтоварів ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” ДП “Агросервіс” ПОСП “Надія” с. Зарубенці ПП Гринишин Є. Я. ПП Сидоренко Л. О. Державне виробниче підприємство житлово-комунального господарства В/ч А-2329 АЗС № 6 м. Андрушівка ПП Махніровська, АЗС м. Андрушівка ПП Махніровська, АЗС с. Волиця

9 10 11 12

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

КП “Очисні споруди” м. Баранівка ВАТ “Полянківський фарфоровий з-д.” ЗАТ “Першотравенський з-д. електротехнічного фарфору” Баранівський молокозавод Баранівський фарфоровий з-д. Фірма “Бейлі-оіл”, АЗС с. Дубрівка АЗС № 6 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС № 12 ТОВ «Житомир-Петрол» КП “Катіль”, АЗС АЗС філії “Нафта-полісся” м. Баранівка ВАТ “Райагрохім” с Дубрівка ВПЖКГ

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Андрушівський р-н Вир-во цукру Вир-во спирту Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Птахівництво Вир-во ковбасної продукції Вир-во ковбасної продукції Надання комунальних послуг Ремонт військової техніки Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Баранівський р-н Житлово-комунальне гос-во Вир-во електротехнічних виробів Вир-во електротехфарфору Переробка молока, вир-во масла, казеїну Вир-во посуду Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація засобів захисту рослин Надання комунальних послуг Бердичівський р-н

1 2 3 4 5

Виправна установа № 73 Склад для зберігання нафтопродуктів, вул. Шелушкова АЗС смт Гришківці АЗС с Мирне АЗС с Іванківці

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 123

ВАТ “Родючість”

1 2 3 4 5 6 7

ДП ТОВ “Агротопсервіс”, АЗС ТОВ “Татнафта”, АЗС АЗС № 12 ТОВ «Житомир-Петрол» ТОВ “Світязь”, АЗС ТОВ “Райагропостач”, АЗС ТОВ “Молочний дім” Підпр-во житлово-комунального господарства

8 9 10 11

Вол.-Волинське ВПЖКГ Ново-Борівське ДКП Іршанське ДКП ДП ВКП “Рудь-4” Житомирський маслозавод Вол.-Волинська дільниця Коростенського управління газового господарства Філія “Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан” АБЗ підприємства Житомир-Дорбуткомплект ТОВ “Титан”, АЗС ПП “Нафта”, АЗС ПП фірма “Санрайс”, АЗС ПП Панченко В. О., АЗС

ВАТ “Агрослуч”

2 3 4 5 6 7

ПП “Миропільське” ДП “Еней” МП “Калина”, АЗС Червоноармійське підпр-во по забезпеченню нафтопродуктами ТОВ “Колос”, АЗС ВАТ “Любарський райагрохім”

1 2

Філія № 9 ТОВ «Житомир-Петрол» ВАТ “Рихальський маслозавод”

1 2 3 4 5 6

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Брусилівський р-н Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во козефну Надання комунальних послуг Володарсько-Волинський р-н Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Надання комунальних послуг Переробка молочної продукції Забезпечення населення скрапленим газом Розробка ільменітових родовищ Обслуговування автомобільних доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Дзержинський район Транспортування, зберігання, реалізація агрохімікатів Надання комунальних послуг Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання та реалізація агрохімікатів Ємільчинський р-н Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення масла 124

3 4 5 6 7 8 9

ДП “Яблунецька хімбаза” ТОВ “Європродукт-Агро” філія №8, АЗС АЗС с. Бараші АЗС с Рибальське АЗС смт Ємільчино Нафтопровід “Дружба”

Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Транспортування нафтопродуктів Місце видалення побутових відходів

Звалище побутових відходів 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

Каналізаційні очисні споруди Ємільчинського ДПЖКП Газонаповнююча станція с. Станішівка АЗС ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС №5 с Рудня Пошта АЗС № 13 АЗС № 15 с Оліївка АЗС № 16 с Оліївка АЗС № 17 с Оліївка АЗС № 18 с Оліївка Станція 1-го підйому Водосховище “Відсічне” с Перлявка Водосховище “Денишівське” с Дениші АЗС “Житомирресурси” м. Житомир АЗС ТОВ “Житомир-Петрол” м. Житомир АЗС ТОВ “Либідь Плюс” с Березина АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця АЗС “Лукойл-Україна” с Садки АЗС ТОВ “Тетерів-нафта” /газова/ АЗС ДП “Озерне” Торговий дім “Укртатнафта Київ” смт Озерне АЗС ТОВ “Лонда ЛТД” с Зарічани АЗС А - 1576 с Сінгури ВАТ “Березівський кар’єр” с Березівка Давидівський кар’єр с Давидівка Ново-Руднянський кар’єр с Нова-Рудня В/ч А - 2038 смт Озерне Склад боєприпасів в с. Червоний степок Склад автотехніки, паливно-мастильних матеріалів

Очистка стічних вод Житомирський р-н Зберігання, реалізація газу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Забезпечення населення водою Гідротехнічна споруда для накопичення води Гідротехнічна споруда для накопичення води Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Зберігання боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів, очисні споруди Зберігання боєприпасів Зберігання паливно-мастильних матеріалів 125

27 28 29 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 1

АЗС “Лукойл-Україна” с Глибочиця ДКП «ВЖРЕП» Висока Піч ПуСО 1,5 км на північ від м. Житомира ДП “Коростенський молокозавод” НПС “Плещівка”, нафтопровід “Дружба” ВАТ “Коростенський щебзавод” Ушицький комбінат будматеріалів Щорсівський гранкар”єр В/ч 55238, с Ушомир В/ч А – 4157, с Веселівка АЗС с.Сингаї Каналізаційні очисні споруди Грозинського ДКП с Грозне Пункт збору відходів дезактивації с. Клочеве МКП “Водоканал” МКП “Благоустрій АЗС № 10 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ДП “Інтас” АЗС – ВЕЙС Коростишівська філія ПММ ВАТ “Торговий дім “Укрнафта-Київ” ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Більшовицька ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Горького Бітумна база”Кошарище” Дорбуткомплект ДП «Коростишівський спиртзавод» ДГП “Кіровгеологія” ПЗЕ - 49 ВАТ “Коростишівський гранітний кар’єр” СП “Іскор” АТ фірма “Антік” ПП “Надія” Лугинське державне виробниче підприємство житлово-комунального господарства Липницький спиртзавод, с. Липники

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіоактивно забруднена територія Коростенський р-н Переробка молока Транспортування нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Військовий об’єкт Військовий об’єкт Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіаційно-небезпечний об’єкт Коростишівський р-н Надання комунальних послуг Збирання, видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во битума Вир-во спирту етилового Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Лугинський р-н Надання комунальних послуг Вир-во етилового спирту 126

ДП “Лугинський райагрохім”

4 5 6 7

Озерянський торфозавод АЗС № 5 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС “Авіас” с Глухова СРЗВд “”Бобричі” 1 км на північ від села Бобричі СРЗВд “Малахівка”, 1 км на північ від с. Малахівка СРЗВд “Жеревці”, 3,3 км на північний захід від с Жеревці СНРАВд “Рудня Повчанська”, 1,5 км на північ від с. Рудня Повчанська СНРАВд “Степанівка”, 1 км на північ від с. Степанівка СРЗВд “Червона Волока”, 1 км на північ від с Червона Волока СНРАВд “Мощаниця”, 0,7 км на північний захід від с. Мощаниця

8 9 10 11 12 13

Виробниче підприємство житловокомунального господарства Каналізаційні очисні споруди Новочорторийський державний аграрний технікум с Нова Чортория ДП “Любарськиймолокозавод” ВАТ “Житомирмолоко” АЗС СП “Астра” АЗС № 5 АЗС № 9 ВАТ “Райагрохім”

1 2 3 4 5 6 7 8 1 2 3

ВАТ “Малинська паперова фабрика” Фабрика банкнотного паперу ТОВ “Папір-Мал”

4 5

ТОВ “Рута” ДВ “Малинський маслозавод” ПП “Гранд-Імпульс” ВАТ “ЛМС” ВАТ “Малинський каменедробильний з-

6 7

Оптова торгівля агрохімікатами, видобування вапняку Видобування торфу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Любарський р-н Надання комунальних послуг Очищення стічних вод С. г. вир-во Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, (торгівля) агрохімікатами Малинський р-н Вир-во паперу, картону Вир-во цінних паперів, полігон пром. відходів Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури Переробка м’яса, вир-во м’ясних виробів Вир-во масла, твердих сирів Машинобудування Вир-во щебеню 127

д” ВАТ ”Пинязевицький кар’єр“

9 10 11 12 13 14

Філія № 5 ТОВ ”Житомир-Петрол“ ТОВ “Брук” (ГАЗС) с Українка ДВКП “Малинміськводоканал” ВАТ “Райагрохім” м. Малин ТОВ “АРВ” ТОВ “Квінта”

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

СНРАВд Любарка, 3 км на захід від с. Любарка СНРАВд “Звіздаль”, 0,5 км на південь від с Звіздаль СНРАВд “Звіздаль – 2”, 0,5 км на південь від с Звіздаль СНРАВд “Мотійки”, 1 км на північ від с Мотійки СНРАВд “Розсохівське”, 1 км на південь від с Розсохівське СНРАВд “Калинівка - 1”, 1 км на захід від с Калинівка СНРАВд “Калинівка – 2”, 1 км на захід від с. Калинівка СНРАВд “Залісся”, 2 км на північ від с Залісся СНРАВд “Малі Кілщі”,1 км на північ від с Малі Кліщі СНРАВд “Великі Кліщі”, 1 км на захід від с В. Кліщі СНРАВд “Перемога”, 1 км на схід від с Перемога Очисні споруди райцентру АЗС філії № 7 м Овруча

1 2

Нафтоперекачувальна станція “Чижівка” Лінійна виробничо-диспетчерська станція “Новоград-Волинський”

ПП “Нов.-Волинський райагропостач”

Вир-во щебеню Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація газу Водопостачання Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Народицький р-н Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона гарантованого добровільного відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Новоград-Волинський р-н Транспортування нафти Трубопровідне транспортування та відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом Зберігання, транспортування, продаж нафтопродуктів 128

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

КП “Городницький фарфоровий з-д ДП “Нов.-Волинський сиркомбінат” ВАТ “Новоград-Волинський райагрохім” ВАТ “Шляхи Полісся” Новоград-Волинська ПМКШБО ПП Шостак, АЗС ТОВ “Птахівник” АЗС № 1 АЗС № 2 АЗС № 7 АЗС № 8 Філія № 6 ТОВ ”Житомир-Петрол“ ВАТ “Чижівська паперова фабрика” С. Чижівка

1 2 3 4 5 6

Майданчик 3-Р Нафтопровід “Дружба” Газопровід Міське сміттєзвалище Міські каналізаційні споруди ВАТ “Овруцький МКК” ТОВ “Овруцький МКК” Овруцьке ППЗНП Залізнична станція Овруч Сховище радіаційних відходів

7 8 9

ВАТ “Олевський з-д тракторних нормалей” ВАТ “Олевський райагрохім”

3 4 5

ДП “Олевський маслозавод” Олевське виробниче підпр-во ЖКГ Сміттєзвалище райцентру

6 7 8 9 10 11

ТОВ “Альфа ЛТД”, АЗС ТОВ “Янес-99”, АЗС АЗС № 2 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС № 4 ТОВ «Житомир-Петрол» ПОСП “Білокоровицьке” СРЗВд “Дружба”, 1,5 км на північний схід від с Дружба

Виготовлення фарфорового посуду Вир-во молочної продукції Обслуговування с.г. підприємств Лінійне будівництво доріг Лінійне будівництво доріг Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вирощування птиці, вир-во яєць, м’яса птиці Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во пакувального паперу Овруцький р-н Транспортування нафтопродуктів Транспортування нафти Транспортування природного газу Складування відходів Транспортування каналізаційних вод Виробництво згущеного та сухого молока Зберігання нафтопродуктів Перевезення вантажів та пасажирів Захоронення радіаційних відходів Олевський р-н Машинобудування Зберігання хімічних засобів захисту рослин, міндобрив Переробка молока Надання комунальних послуг Місце видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во с. г. продукції Зона гарантованого добровільного відселення 129

СНРАВд ”Діброва”, 0,8 км на схід від с Діброва

СНРАВд “Рудня”, 2 км на північний захід від с Рудня СНРАВд “Деркачі”, 0,4 км від с Деркачі СНРАВд “Олксандри-1” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-2” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-3” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Олксандри-4” ,1 км на захід від с Олександри СНРАВд “Журба”, 1 км на захід від с Журба СНРАВд “Липські Романи”, 1 км на північ від с Липські Романи

2 3 4 5 6 7 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Попільнянський маслосирзавод Філія № 8 ТОВ ”Житомир-Петрол“ Залізнична станція “Попільня” Комбінат комунальних підприємств Птахофабрика “Жовтнева” ВАТ ”Корнинський цукровий з-д” ВАТ ”Цукровий з-д ім Цюрупи“ АЗС смт Корнин АЗС смт Попільня АБЗ “Облавтошлях” АБЗ приватна фірма “Темп” ВАТ “Райсільгоспхімія”

Радомишльське міське комунальне підпр-во Макарівська КЕЧ району В/ч А - 3258 ВАТ “Радомишльський молокозавод” ВАТ “Радомишльський пивзавод” ВАТ “Радомишльський хлібзавод” АЗС ТОВ “Алдан-21” АЗС ПП Левківський

2 3 4 5 6 7 8

Зона безумовонго (обов’язкового) відселення Овруцький р-н Зона гарантованого добровільного відселення Зона відчуження Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона безумовного (обов’язкового) відселення Зона відчуження Зона відчуження Попільнянський р-н Молокопереробка Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг Птахівництво Виробництво цукру Виробництво цукру Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Поводження з агрохімікатами Радомишльський р-н Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Житлово-коумнальне господарство Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів 130

9 10

АЗС ТОВ “Маріам Р” АЗС № 3 ТОВ «Житомир-Петрол»

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

АЗС № 5 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопродукт” АЗС ТОВ “Васко”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів

12 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

1 2 3 4 5 6

КП по ОЖКГ ВО ТОВ “Ружинське молокопідприємство” СТОВ “Хлібороб” (комбікормовий з-д), с Білилівка ВАТ “Зарудинецьке хліборпиймальне підпрво”, с. Зарудинці ВАТ “Ружинський райагрохім” “Зарудинецька агрохімбаза” Бистрицький свинокомплекс, с. Бистрик Нафтобаза № 10 ТОВ «Житомир-Петрол» АЗС Бистричок № 1,смт Ружин АЗС № 4 с. Ягнятин АЗС с Вчорайше АЗС смт Ружин Нафтобаза “Райагропромпостач” с. Зарудинці АЗС “Райагропромпостач” с. Чорнорудка Червоноармійське РД ПЖКО, очисні споруди, каналізаційно-насосна станція Червоноармійське ТМО, каналізаційнонасосна станція Нафтобаза № 4 ТОВ «Житомир-Петрол» Філія № 4 ВАТ “Житомирнафтопродукт” ст. Курне ВАТ “Житомирське ШБУ”, с. ГутоЮстинівка Червоноармійське РДПЖКО, с. Веселе (звалище райцентру) ЗАТ Головинський кар’єр “Граніт”,

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Ружинський р-н Надання комунальних послуг Переробка молока С. г. вир-во, переробка зерна Заготівля зерна С. г. послуги С. г. вир-во Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Червоноармійський р-н Надання комунальних послуг Медичне обслуговування Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во асфальтобетону Місце видалення побутових відходів Черняхівський р-н Добування граніту та його переробка 131

2 3 4 5 6 7 8 9 10

смт Головино ЗАТ МТС “Агросвіт”, смт Черняхів ВАТ “Райагропромтехніка” Нафтобаза ТОВ ”Житомир-Петрол“ ДП “Фаворит-молоко” ТОВ “Нафтоенергопостач”, АЗС, смт Черняхів АЗС Шаран С. Г. АЗС “Нафта-Полісся” Газове управління Виробниче підприємство житловокомунального господарства

Чуднівське ПЖКГ

ВАТ “Іванопільський цукрозавод” смт Іванопіль ВАТ “Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича” с Галіївка Чуднівська філія Житомирського ЛГЗ Птахофабрика “Маяк” с. Стетківці АЗС № 6, смт Чуднів АЗС ТОВ “КББ”, с. Дубище

3 4 5 6 7

Переробка зерна Ремонт с. г. машин Зберігання, реалізація нафтопродуктів Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Обслуговування населення Надання комунальних послуг Чуднівський р-н Надання комунальних послуг

Переробка молока Виробництво спирту Вирво яєць, м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

132

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційна обстановка в області обумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, використанням в різних галузях народного господарства радіоактивних речовин, приладів, які містять радіонукліди та генерують іонізуюче і випромінювання, використанням будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди. На території Житомирської області об'єктів атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості немає. За інформацією обласної санітарно епідеміологічної служби джерела іонізуючого випромінювання використовуються на 206 об’єктах області, з них на 25 промислових підприємствах, в 178 лікувально-профілактичних закладах , в 3 науково-дослідних установах. Зазначені об’єкти використовують або зберігають ДІВ у відповідності з отриманими санітарними паспортами. На підприємствах та установах розроблені та погоджені із відповідними службами інструкції з радіаційної безпеки, з ліквідації аварійних ситуацій, аварійні плани, контрольні рівні опромінювання, а також визначені особи, відповідальні за радіаційну безпеку, радіаційний контроль, облік і зберігання ДІВ. Радіологічним відділом обласної санепідстанції в 2008 році переоформлено 89 санітарних паспортів на право робіт з ДІВ, з них по рентгенкабінетах - 72, по промислових підприємствах та установах - 16, по науково-дослідних установах -1. Оформлено також 2 санітарні паспорти на право робіт по ремонту та технічному обслуговуванню комп’ютерних томографів приватними підприємцями. Відкриті радіоактивні речовини використовуються в радіологічній лабораторії облСЕС та Житомирському обласному державному проектнотехнологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції. На всіх інших об'єктах використовуються закриті джерела та обладнання, генеруєче рентгенівське випромінювання. Крім цього, згідно даних "Централізованої служби експлуатації сховищ відходів дезактивації Державного об'єднання "Радон" станом на 01.01.2009р. на обліку та контролі ЦСЕ в Житомирській області знаходиться 29 об'єктів, в тому числі: • пунктів зберігання відходів дезактивації - 28 об'єктів; • пункт складування відходів дезактивації - 1 об'єкт. Обстеження даних об’єктів проводиться двічі на рік (навесні та восени) із залученням представників санепідслужби, природоохоронних органів, управлінь з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації з відповідними оформленням звітів про виконані роботи. По наданому звіту за 2008 рік на 17 пунктах, на яких проводилось обстеження оцінка радіаційного стану – задовільна. Оцінка технічного стану 4 пунктів – задовільна, 13 – незадовільна. Незадовільна оцінка пояснюється знищенням або розкраданням захисної огорожі, знаків «Радіаційна небезпека», вїздних воріт. На 11 пунктах в минулому році обстеження не проводилось в зв’язку з відсутністю фінансування. 133

9.3.1.Радіаційне забруднення територій: а) земель Протягом 2008 року спеціалістами Житомирського центру «Облдержродючість» проведено визначення показників щільності забруднення на площі 228,3 тис.га на території Любарського, Чуднівського, Овруцького та Ємільчинського районів області по програмі суцільної паспортизації земельних угідь сільськогосподарського призначення. Крім того, спеціалістами Центру проведено науково-дослідну роботу (НДР) за програмною темою „Радіологічне обстеження земель зони безумовного (обов’язкового) відселення Овруцького району Житомирської області”. Продовжено радіоекологічний моніторинг контрольних сільськогосподарських майданчиків області. Проведено визначення активності радіонуклідів в продукції рослинного походження. Щільність забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь в Житомирській області радіоцезієм більше 1 Кі/км2 виявлено на площі 155,9 тисяч гектарів (13,6%), з них більше 5 Кі/км2 - 10,3 тис.га, що становить 0,9%. Найбільш забруднені 137Сs угіддя Народицького, Лугинського, Овруцького районів, щільність забруднення яких більше 1 Кі/км2 складає відповідно 24,5 тис.га (94,2%), 22,8 тис.га (92,7%), 34,2 тис.га (74,7%). Менше забруднені сільськогосподарські угіддя, щільність забруднення яких за вмістом 137Сs перевищує 1 Кі/км2: Олевського району - 21,5 тис.га (75,2%), Коростенського району 35,7 тис.га (47,7%), Малинського району - 11,3 тис.га (20,0%), Ємільчинського району 1,5 тис.га (2,0%), Вол.-Волинського району 2,3 тис.га (5,8%), Нов.-Волинського району - 0,4 тис.га (0,5%). В Андрушівському, Любарському, Бердичівському, Попільнянському, Ружинському, Чуднівському, Романівському, Житомирському, Коростишівському, Черняхівському, Баранівському, Радомишльському, Червоноармійському, Брусилівському районах забруднення ґрунтів радіоцезієм не перевищує 1 Кі/км2. Здебільшого вона знаходиться в межах 0,1-0,8 Кі/км2. За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких по вмісту 137Сs перевищує 1 Кі/км2 – 110,6 тис.га (9,6%) відносяться до орних земель, 43,7 тис.га (3,8%) - до сінокосів і пасовищ, в т.ч. 3,8 тис.га (0,3%)- до торфоболотних ґрунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 більше 0,02 Кі/км2 виявлено на площі 796,0 тис.га (69,2%), з них більше 0,15 Кі/км2 – 38,5 тис.га (3,3%). 90 Найбільш забруднені Sr (понад 0,02 Кі/км2) земельні угіддя сільськогосподарського призначення Овруцького району – 35,8 тис.га (75,8%), Народицького району - 25,8 тис.га (99,2%), Малинського р-ну - 56,0 тис.га (98,9%). Значно забруднені сільськогосподарські угіддя, щільність забруднення яких за вмістом 90Sr перевищуе 0,02 Кі/км2, Лугинського району 23,8 тис.га (96,7%), Нов.-Волинського району - 74,2 тис.га (94,8%), Олевського району - 26,0 тис.га (90,9%), Ємільчинського району -56,6 тис. га (76,7%), Вол134

Волинського району - 31,9 тис.га (80,6%), Коростснського району - 46,5 тис.га (62,1%). Найбільшу щільність забруднення 90Sr мають сільськогосподарські угіддя Народицького району, де 13,4 тис.га (51,5%) забруднені в межах 0,15 - 3,00 Кі/км2 і більше. В Овруцькому районі - на площі 12,0 тис.га (26,2%), в Лугинському районі - на площі 9,0 тис.га (36,6%). В цілому, по області, площі з щільністю забруднення ґрунту 137Сs більше 1 Кі/км2 виявлено в сільськогосподарських підприємствах різних форм 90 2 власності в 9 районах області та Sr більше 0,02 Кі/км , в 23 районах області. 90 За видами с.-г. угідь, щільність забруднення яких Sr 2 перевищує 0,02 Кі/км – 660,0 тис.га (57,4%) відноситься до орних земель, 129,6 тис.га ( 11,3%) - до сінокосів і пасовищ, в тому числі 4,6 тис.га (0,4%) - до торфоболотних ґрунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. Спеціалістами центру в 2008 році проведено науково-дослідну роботу (НДР) за програмною темою „Радіологічне обстеження земель зони безумовного (обов’язкового) відселення Овруцького району Житомирської області". За оцінкою радіаційного стану території населених пунктів по щільності забруднення ґрунту 137Сs сс. Борутине, Колесники, Маленівка, Олександри, Переїзд, Сидори, Солотине, Соснівка, Стовпичне, Степки, Возлякове, Делета, Думинське, Млини, Піхоцьке та Червоносілка можуть бути переведені із ЗБ(О)В до зони посиленого радіологічного контролю. Відповідно до визначених та встановлених рівнів чинних критеріїв зонування радіоактивно забруднених територій сс. Виступовичі, Людвинівка, Рудня (Руднянська с.р.) можуть бути переведені із ЗБ(О)В до зони гарантованого добровільного відселення. У вищезазначених населених пунктах значення щільності забруднення ґрунту 137Сs та паспортної дози опромінення населення станом на 01.01.08 мали відповідно такі величини: 282,0 кБк/м2 і 1,50 мЗв/рік, 64,0 і 1,14 та 48, кБк/м2 і 1,80 мЗв/рік. Понад 96% обстеженого ґрунтового покриву земель території ЗБ(О)В Овруцького району має низький вміст рухомих форм фосфору та обмінного калію, сильно і середньо-кислу реакцію ґрунтового розчину (рНсол.<5,0). Тільки 40 га на ділянці № 1 ПСП „Велідницьке” достатньо забезпечені поживними речовинами (3,7 % обстеженої площі). Проведені радіоекологічні дослідження свідчать, що із 1174,8 га обстеженої площі сільськогосподарських угідь тільки 11,4 га (1,0%) відносяться за щільністю забруднення 137Сs до ЗБ(О)В. З них 6,1 га ріллі на органогенних ґрунтах та 5,3 га сіножатей на мінеральних ґрунтах знаходяться відповідно в ПСП „Бігунь”, с.Бігунь-с.Делета та СТОВ „Черевківське”, с.Черевки – урочища.Відне та Мароха. В 2008 році продовжувались роботи по радіоекологічному моніторингу контрольних сільськогосподарських майданчиків області. Обстежено 53 контрольні сільськогосподарські майданчики, що складає 87% їх загальної кількості. Результати радіологічних досліджень свідчать про поступове зниження забруднення орного шару ґрунту радіонуклідами, що в свою чергу, 135

пов'язано з фізичними явищами напіврозпаду радіонуклідів 137Cs, 90Sr та їх переміщенням по профілю ґрунтового покриву під впливом обробітку ґрунту, виносу рослинами та промиванням ґрунтовими водами у нижчі горизонти. Протягом 2008 року проведено радіологічний контроль в 285 зразках продукції рослинного походження. Результати вимірювань показують, що в цілому рівень забруднення її радіоцезієм не перевищуе допустимих рівнів ДР - 2006. В громадському секторі в останні роки перевищення допустимих рівнів виявлено, в основному, в продукції лісового походження. Дещо збільшився вміст 90Sr в продукції рослинництва. Тому для одержання екологічно чистої продукції рослинництва необхідне значне підвищення ефективності проведения всього комплексу контрзаходів (агрохімічних, агротехнічних, т.п.), які останнім часом зведені до мінімуму. В цілому вміст 137Cs в сільськогосподарській продукції в 2008 році оцінюється як не високий, проте встановлено ряд випадків коли рівень забруднення її в громадському секторі перевищував ДР-97. б) лісових ресурсів Ліси Житомирщини найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: четверта частина лісів забруднена радіонуклідами. 12 лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та Поліський природний заповідник знаходяться в зоні радіоактивного забруднення. Щільність радіоактивного забруднення мають ліси: - від 1 до 5 Кі/кв.км – 340,8 тис.га; - від 5 до 10 Кі/кв.км – 50,3 тис.га; - від 10 до 30 Кі/кв.км – 38,3 тис.га; - від 30 до 40 Кі/кв.км – 5,2 тис.га; - більше 40 Кі/кв.км – 5,3 тис.га. Ситуація в лісових масивах, що зазнали радіоактивного забруднення, залишається складною: неможливе ведення лісового господарства в повному обсязі, продовжується накопичення радіоізотопів в деревині, лісопродуктах, лікарській сировині; а без проведення рубок догляду за лісом погіршується санітарний стан лісових масивів та умови росту деревостанів, зменшується приріст, збільшується пожежна небезпека. Враховуючи такий стан довкілля (який гостро впливає на виробничі процеси та використання продукції лісу), необхідно провести повторне обстеження радіоактивно забруднених земель й уточнення картографічного матеріалу для поетапного переводу лісових площ з обмеженим режимом ведення лісового господарства до земель із збільшеним рівнем лісокористування, не допускаючи додаткових доз опромінення населення при використанні лісової продукції. З метою забезпечення реабілітації забруднених насаджень і відновлення ведення лісогосподарської діяльності необхідно провести уточнення радіаційної ситуації на території із щільністю забруднення 10 і більше Кі/км2 на площі 65 тис. га. Довгостроковою програмою «Програма мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи» до 2010 року на мінімізацію наслідків Чорнобильської катастрофи за напрямком «Реабілітація території лісів» 136

планується щорічне фінансування державою заходів із реабілітації радіаційно забруднених лісів, тобто фінансування комплексу протипожежних заходів, придбання спецодягу, засобів індивідуального захисту людей, миючих і дезинфікуючих матеріалів тощо. Так на 2008 рік цією програмою було заплановано фінансування заходів загальним обсягом витрат 90 тис. грн., а фактично профінансовано 70 тис. грн.. Цією програмою охоплено тільки два підприємства – ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» та ДП «Овруцьке спеціалізоване лісове господарство», території яких найбільш забруднені; хоча потреба в підтримці держави є і в інших підприємств радіоактивно забрудненої зони. На 2009 рік, у зв’язку з економічною кризою в країні, фінансування вищезгаданої програми по лісгоспах не заплановано. 9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Субєкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон». За інформацією ОблСЕС у 2008 році здали відпрацьовані ДІВ та отримали нові: ВАТ «Малинська паперова фабрика» (1 джерело прометію147) та Фабрика банкнотного паперу м.Малин (1 джерело криптону-85). Здало на поховання 37 відрацьованих джерел цезію-137 ВАТ «Житомирський комбінат силікатних виробів». Станом на 01.01.2009 року продовжують зберігати відпрацьовані ДІВ на митному посту «Овруч» Житомирської митниці (1джерело барію-133), Житомирський завод продтоварів (2 джерела цезію-137), в/ч 1482 смт Вакуленчук. Державний нагляд за станом дотримання заходів радіаційної безпеки на цих підприємствах здійснюють органи ОблСЕС та регіональна інспекція Держатом регулювання.

137

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля 10.1. Ведення сільського господарства в області. Обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року) склав 3213,6 млн. грн. і порівняно з 2007 роком збільшився на 230,2 млн. грн. або на 7,7%. Річне програмне завдання перевиконано на 5,8%. У сільськогосподарських підприємствах продукції вироблено на 865,6 млн. грн., що становить 116,8% до 2007 року та більше ніж передбачено програмою на 2008 рік на 10,1%, у господарствах населення – відповідно 2348 млн. грн. і 104,7%, що більше програмного показника на 4%. Рослинництво Загальні обсяги виробництва рослинницької продукції збільшились на 13,8% або на 220 млн. грн. і становлять 1815,3 млн. грн. (+10,7% до програми). Всіма категоріями господарств отримано 1101,5 тис. тонн зернових і зернобобових культур (включаючи кукурудзу), що у 1,5 рази більше ніж у 2007 році. Середня урожайність становить 29,6 ц/га, що на 6,5 ц вище за попередній рік. В усіх категоріях господарств валовий збір цукрових буряків (фабричних) становив 343,4 тис. тонн (-48,6% до попереднього року), при середній урожайності 307,7 ц/га, що на 1 ц нижче ніж у 2007 році. Валовий збір овочів становив 210,6 тис тонн, що на 10,8% більше попереднього року. Забезпечено за рахунок збільшення урожайності на 18,5 ц, яка у звітному році склала 222 ц/га. Накопано 1060,2 тис тонн картоплі, що більше попереднього року на 2%. Урожайність картоплі зросла на 5,8 ц і за підсумками року склала 183,3 ц/га. Одержано 1,2 тис. тонн льоноволокна, що на 2,2% менше ніж у 2007 році. Середня врожайність склала 5,5 ц/га, що вище попереднього року на 1,9 ц. Обсяг виробництва хмелю склав 600 тонн, що на 21,3% перевищує показник попереднього року. Середня урожайність зросла на 0,8 центнера з гектара. Зменшилось виробництво плодів та ягід. Зібрано 23,9 тис. тонн, що на 22,2% менше ніж у 2007 році. У звітному році майже у 4 рази зросло виробництво озимого та ярого ріпаку і досягло 75,5 тис. тонн. Середня урожайність даної культури збільшилась на 11,9 ц і становила 22,7 ц/га. Посів озимих культур на зерно та зелений корм проведено на площі 221,3 тис. га, що на 10,3% більше ніж у 2007 році. Крім того, посіяно озимого ріпаку на зерно 39,6 тис. га, що на 17,5% більше попереднього року. Оранку на зяб здійснено на площі 146,7 тис. га (+22,9% до 2007 року). Тваринництво Річний обсяг виробництва тваринницької продукції збільшився на 0,7% або 10,2 млн. грн. і становить 1398,3 млн. грн., що відповідає програмному показнику. Протягом року у господарствах усіх категорій відбулося зменшення виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) на 2,2% та молока - на 4,1%. Виробництво яєць збільшилось на 2,5%. Протягом звітного періоду скоротились обсяги виробництва усіх видів 138

тваринницької продукції у сільськогосподарських підприємствах: м’яса на 31,5%, молока на 20% та яєць на 11,8%. Вирощування худоби і птиці у сільськогосподарських підприємствах зменшилось на 26,6%. Відношення загального обсягу вирощування худоби і птиці до реалізації їх на забій становило 86,7% (у 2007 році – 81,7%). Середній надій молока на корову у сільськогосподарських підприємствах зменшився на 26 кг (на 1,2%) і становив 2210 кг. Найвищі надої молока спостерігалися у господарствах Попільнянського (3668 кг), Брусилівського (3028 кг) та Ружинського (3024 кг) районів. В усіх категоріях господарств чисельність великої рогатої худоби скоротилась на 10,2%, у тому числі корів - на 7,9%, свиней на 21,5%. Поголів’я птиці збільшилося на 0,3%. Поголів’я великої рогатої худоби, що утримується у сільськогосподарських підприємствах, порівняно з 2007 роком зменшилося на 16,2%, у т. ч. корів - на 10,2%, птиці - на 16,8%. Забезпеченість галузі кормами. Протягом 2008 року надійшло кормів усіх видів 144,1 тис тонн кормових одиниць, що на 10,8% більше ніж у попередньому році. В розрахунку на одну умовну голову припадало 13,6 ц кормових одиниць проти 10,6 ц в 2007 році. Майже у 1,5 рази збільшилась також і кількість концентрованих кормів.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження У 2008 році під посіви сільськогосподарськими підприємствами нашої області було внесено 495,4 тис.тонн органічних добрив на площу 19,0 тис.га, що складає 3,9 відсотки до посівної площі. На один гектар посівної площі було внесено 1,0 тонн органіки. Також в 2008 році було внесено 27,2 тис. тонн мінеральних добрив діючої речовини в тому числі азотних – 17,1 тис. тонн, фосфорних - 4,1, калійних – 6,0. Загальна посівна площа під сільськогосподарськими культурами в 2008 році становила 486,8 тис. га, з них удобрена мінеральними добривами 287,3 тис. га, або 59 відсотки до посівної площі. На один гектар внесено мінеральних добрив 55 кг, в тому числі азотних - 35 кг, фосфорних - 8 кг, калійних - 12 кг. Інформація про внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведена в таблиці 10.2.1. Таблиця 10.2.1.

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами 2000 Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га

2005

2006

2007

2008

792,6

563,2

501,1

449,2

486,8

105,5 83,1 12,3 10,1 105,5 155,1

166,2 103,3 25,3 37,6 166,2 166,9

234,3 132,8 46,1 55,4 234,3 205,2

242,8 139,7 44,0 59,1 242,8 198,0

272,2 171,3 41,2 59,7 272,2 287,3

139

% удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тонн Удобрена площа, га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

19,6 13 10 12 1 13

29,6 30 18 4 8 30

41,0 47 26 9 12 47

44,1 54 31 10 13 54

59,0 55 35 8 12 55

2082,5 55,1 7,0 2,6

926,0 28,9 5,1 1,6

757,7 25,1 5,0 1,5

687,2 19,5 4,3 1,05

495,4 19,0 3,9 1,0

10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві За інформацією обласної Державної інспекції захисту рослин Житомирської області у 2008 році сільськогосподарськими виробниками області використано 444т. пестицидів, що на 125т. більше ніж у минулому році. Площа на якій застосувались засоби захісту рослин склала 0,806 тис.га, що на 0,176 тис.га більше ніж у 2007 році. Кількість внесених пестицидів зросла з 0,51 кг/га у 2007 році до 0,55 кг/га у 2008 році. Динамика застосування засобів захисту рослин по рокам наведена у табл. 10.3.1. Таблиця 10.3.1. Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис.т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин,тис.га Кількість внесених пестицидів на 1га,кг

2000 0,217

2005 0,301

2006 0,361

2007 0,319

2008 0,444

0,492

0,534

0,595

0,630

0,806

0,44

0,56

0,61

0,51

0,55

140

11. Вплив енергетики на довкілля. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області. Протягом 2008 року в Житомирській області кінцеве споживання газу становило 63,5 млрд. м3, вугілля кам’яного – 70,4 млн. т . та електричної енергії – 2004,1 млн. кВт. год. Динаміка використання споживання паливно-енергетичних ресурсів та викиди забруднюючих речовин підприємствами паливно-енергетичного комплексу наведені в табл.11.1.1.,11.1.2.,11.1.3. Таблиця 11.1.1.

Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів (включаючи населення) Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2000

2005

2006

2007

2008

2615,8

2921,3

2986,6

2848,4

2738,4

111,7

114,2

108,9

104,7

1557

1768,9

1847,2

1938,6

2004,1*

113,6

118,6

124,5

128,7

1672,5

1857,0

1878,9

1765,6

1693,7

111,0

112,3

105,6

101,3

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

*- попередні дані Таблиця 11.1.2.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу добування паливно-енергетичних копалин Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Діяльність транспорту та зв’язку

Обсяги Обсяг викидів на викидів, тис. одиницю т реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2007 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

12,15

0,0062

115,9

110,1

0,029

0,0092

103,6

123,3

0,859

0,00059

98,2

121,3

11,262

0,024

107,9

117,2

Таблиця 11.1.3

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2005 р.

2006 р.

176,2/0,9

205,6/0,9

207,7/0,9

63,3/0,3 68,4/1,3 2,9/3,3 4,9/2,7 1,2/1,3

63,8/0,1 72,6/1,6 3,7/2,7 5,1/2,4 0,7/0,7

70,6/0,1 71,0/1,6 4,4/2,6 5,5/2,4 1,1/0,3

141

2007 р.

2008 р.

210,7/0,8

194,5/0,9

70,8/0,1 68,0/1,5 4,8/2,5 6,1/2,4 1,2/0,2

70,4/0,1 63,5/1,6 5,1/2,3 6,2,2,1 1,2/0,1

11.2. Ефективність енергоспоживання Паливно-енергетичний комплекс - це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисло-вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі-нії електропередач. ПЕК - це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК - це крупна міжгалузева територіальна система, складова частина єдиного господарського комплексу країни; це базовий комплекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонування - надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії. Практична відсутність власних традиційних паливно-енергетичних ресурсів та енергогенеруючих потужностей, висока енергоємність внутрішнього валового продукту зумовлює обтяжливу залежність області в придбанні енергоносіїв, порушення ритму виробничих процесів та великі труднощі в енергопостачанні житлово-комунальної сфери. У сфері електроенергетики область характеризується практичною відсутністю власних генеруючих потужностей, низьким рівнем енергоспоживання, практичною відсутністю маневрових потужностей для вирішення проблем енергопостачання в „пікові” періоди. Загальне споживання електроенергії становить близько 1,8 млрд. кВт/год. на рік. Малими гідроелектростанціями виробляється усього 4,5 млн. кВт/год. електроенергії. Різниця у навантаженні між „піковим” та „нічним” періодами становить 25-35%. Виходячи із необхідності покриття „пікових” навантажень, в області необхідно створити маневрові електроенергетичні потужності, здатні забезпечити навантаження у 100-160 МВт. Для цього необхідно використовувати резерви малої гідроенергетики, можливості когенераційних технологій, технологій по видобуванню та використанню біогазу, біодизельного пального та інших альтернативних джерел енергії. Для потреб теплозабезпечення населення, виробничих та громадських приміщень використовується приблизно 2,2 млн. т.у.п. В структурі енергоспоживання області частка традиційних органічних видів палива складає близько 83%, а частка місцевого палива лише 17%. Динаміка використання енергетичних матеріалів по роках та за видами економічної діяльності наведені в табл. 11.2.1. та 11.2.2. Таблиця 11.2.1

Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного,

2000 р. 997658,0

2005 р. 1053239,0

2006 р. 1045876,0

2007 р.

2008 р.

953382,0

870031,2

107330,0 539514,0 68219,0

56176,0 620333,0 94270,0

58049,0 621118,0 102457,0

43872,5 556628,2 94847,2

33977,0 500618,1 94683,6

4904,0

13132,0

14076,0

19546,8

15309,1

2142,0

659,0

597,0

558,6

390,3

142

вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

47683,0 34,1 0,1 111720,6 16169,6

48235,7 13,1 28,0 28,0 92351,6 4651,5

43328,0 586,3 29,0 29,0 90226,4 3571,7

40582,7 366,0 32,5 32,5 92155,8 2387,4

4,0 36596,4 436,9 8,5 8,5 93129,4 1895,7

0,2

4,2

0,7

5990,1 1333,0

4957,9 2067,1

4637,5 2663,1

4350,5 4315,0

3727,9 4378,6

43,0

32,0

21,5

20,4

5513,0 7,7 -

20299,0 99,0 -

14172,5 89,8 -

12209,9 61,6 -

10971,4 132,7 -

3,0

8,0

2,9

4,8

Таблиця 11.2.2.

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році (без населення)

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

870031,2

33977,0

500618,1

36596,4

93129,4

86095,8

111,2

7740,5

11198,4

30809,2

485590,7 48186,8 234791,6

7510,9 1512,5 5682,0

336643,4 8604,0 158422,5

10600,5 1492,3 6905,7

31837,0 19371,3 11356,9

553,5

149,5

172,1

224,0

739,7

88,4

1,0

1,4

99685,7

1566,0

73113,6

3964,2

3300,6

202612,3

316,4

169616,9

2202,5

1108,8

20930,2

94,4

1304,6

2652,0

4808,4

21933,1

261,7

7545,2

2938,9

4283,1

147921,5

544,7

96627,1

2179,2

19077,2

13558,5

299,4

8626,0

1151,9

853,2

17531,7 45594,2

4867,5 16535,1

5937,5 18398,4

2108,3 579,4

306,8 225,0

19377,9

3441,0

10971,1

1844,8

352,0

11497,6

311,1

6824,3

1343,0

577,5

143

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря області являються підприємства паливно-енергетичного комплексу, підприємства транспорту та зв’язку, целюлозно-паперової і харчової промисловості та підприємства житлово-комунального господарства. Загальний обсяг викидів стаціонарними джерелами області за 2008 рік склав 19,065 тис т. забруднюючих речовин, з них 12,15 тис.т. або 63 % викинуто підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Вплив підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирщини обумовлений викидом у повітря метану. Основними забруднювачами атмосферного повітря з підприємств паливно-енергетичного комплексу є: Бердичівське управління магістральних газопроводів та Новоград-Волинське лінійне управління магістральних газопроводів філії ”Львівтрансгаз“ якими протягом 2008 р. викинуто 10,347 тис.т. забруднюючих речовин. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Розвиток альтернативних відновлювальних джерел енергії реалізується в рамках Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики. Житомирською облдержадміністрацією розроблена ”Програма з енергозбереження Житомирської області на 2007-2010 роки“ як система цілеспрямованих заходів (організаційних, фінансових, науково-технічних, освітніх, пропагандистських та інформаційних) з метою раціонального та економного використання паливно-енергетичних ресурсів, розвитку та впровадження нетрадиційних джерел енергії. До програми увійшов інноваційний проект «заміна застарілого обладнання на об’єктах бюджетної сфери на високоефективне енергозберігаюче з використанням місцевих видів палива». Проектом передбачено монтаж і налагодження опалювальних котлів ЗАТ «Житомирремхарчомаш» на 78 об’єктах соціальної сфери. Вартість проекту становила 25,204 млн. грн. (у цінах 2006 року). Виконання проекту розпочато у 2006 році, на що з обласного бюджету виділено 0,810 млн. грн.., а саме на замінену обладнання на котельнях ЗОШ с.Городниця Нов.-Волинського району, с. Зубринка Вол.-Волинського району та центральної районної лікарні с.Словечне Овруцького району. У 2007 році, згідно І черги зазначеного проекту, виконано роботи на суму 3,224 млн.грн. У 2008 році кошти на його реалізацію з державного бюджету не виділялись. За рахунок коштів місцевих бюджетів виконано заходів на суму понад 2,3 млн. грн.,економічний ефект склав 253,1 тис.грн. На завершення робіт згідно з інноваційним проектом з використання місцевих видів палива та встановлення котлів вітчизняного виробництва необхідні кошти в сумі 32 млн. грн. З метою раціонального споживання природного газу, зменшення забруднення навколишнього середовища проводяться роботи у напрямку децентралізації джерел теплопостачання з переведенням центральних теплових пунктів під котельні, об’єктів соцкультпобуту – на автономне, та квартир – на індивідуальне газове і електроопалення. 144

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.06 № 502-р «Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією» розпочаті роботи по переведенню житлового фонду на електроопалення у Володарсько-Волинському районі за рахунок коштів різних джерел фінансування. Переобладнано 41 будинок, вартістю робіт 6,0 млн. грн. Для завершення розпочатих робіт необхідно 3 млн.грн. Перехід на електроопалення знизив середню вартість опалювальної площі з 4,3 грн/м2 до 3,1 грн/м2, відповідно зекономивши природний газ на 410 тис.м3. Переобладнано 2 котельні на електроопалення бюджетних закладів. Значну роботу проведено по переведенню малонаселених пунктів на індивідуальне газове опалення з подальшою ліквідацією потужних котелень (із 23 районних центрів повністю виконані роботи у 17). Що дало змогу вирішити проблему економії паливно-енергетичних ресурсів Для зменшення енергетичної залежності України від імпорту природного газу, скорочення обсягу антропогенних викидів підприємствами комунальної теплоенергетики та збільшення частки використання ними нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, в області розроблені та внесені доповнення до Програми енергозбереження Житомирської області на 2007-2010 роки. Зазначеною програмою передбачено переведення об'єктів житловокомунального господарства на опалення електричною енергією та місцевими видами палива: відходи деревини, торф, пілети; впровадження когенераційних установок та теплових насосів, заміну застарілого обладнання. Вартість запланованих робіт по об'єктах житлово-комунального господарства області становить близько 70млн.грн., очікувана економія природного газу 10млн.м3/рік. У 2008 році переведено на електроопалення 5 об'єктів. В області налагодженого випуск паливних тирсо брикетів на ПП ”Лагуна“ Романівського району, на ПП ”Саксонік“) Баранівського району, ПП ”СІТ“ Олевського району, а також паливних гранул з костри на Ємільчинському льонозаводі. Однак використання зазначеної продукції в бюджетних організаціях області стримується внаслідок нестачі бюджетних коштів для придбання відповідного котельного обладнання. Проводиться відповідна робота по відновленню та розвитку малої гідроенергетики. На даний час в області працює 6 малих ГЕС, загальною потужністю понад 1,5 мВт, якими у минулому році вироблено близько 3,5 млн кВт/год електроенергії. Завершується монтаж обладнання малої EEC потужністю 140 кВт у с.Млинище Житомирського району. Існують ще ряд гребель, на яких, за умов державного фінансування та залучення інвестиційних коштів, можливе будівництво нових, або відновлення роботи раніше існувавших малих ГEC. З метою належного та безумовного виконання визначених Кабінетом Міністрів України завдань щодо проведення структурних реформ та запровадження ринкових принципів господарювання у житлово-комунальній сфері, зокрема теплоенергетиці, облдержадміністрацією разом з райдержадміністраціями, міськвиконкомами та відповідними підприємствами розробляється програма „Модернізація розвитку систем теплопостачання", спрямована на активізацію підприємств в частині запровадження ними енергоефективних та енергозберігаючих технологій. 145

12. Вплив транспорту на навколишнє середовище. 12.1. Транспортна система області. 12.1.1. Обсяги транпортних перевезень. Протягом 2008 року транспортом області перевезено 63,5 млн.т. вантажів, що на 3,5 млн.т. або на 5,8% більше ніж минулого року, з них 45,0 млн.т. або 71% вантажів перевезено автомобільним транпортом та 18,5 млн. т. або 29% перевезено залізничним транспортом. Пасажирів в Житомирській області в 2008 році перевезено 175,7 млн. чол., що на 13,4 млн., або 7 % менше ніж протягом 2007 року, з них залізничним транспортом перевезено 11,7 млн. чол., або 7 %, автомобільним транпортом перевезено 82,4 млн. чол., або 47 %, міським електротранспортом 81,6 млн. чол., або 46 %. Обсяги транспортних перевезень наведені в таблиці 12.1.1.1. Транспорт Житомирщини, як і в минулі роки залишався найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Пересувними джерелами області протягом 2008 р. в атмосферне повітря викинуто 61,4 тис. т. забруднюючих речовин, що складає 76 % від загального обсягу викидів області. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведено в таблиці 12.1.1.2. Таблиця 12.1.1.1.

Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т % 8,5 110,1

Вантажооборот млн.т.км. 1331

% 130,2

Перевезено Пасажирооборот пасажирів млн. % млн.пас.км. % 16,1 106,7 1328 107,2

Залізничний

2000

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

13,4 15,7 18,4 18,5 100,0

106,7 117,0 117,7 100,3 100,0

2106 2578 3349 3893 482

101,5 122,4 129,9 116,2 97,9

12,7 12,1 11,8 11,7 42,8

91,7 96,1 97,2 99,5 97,4

1146 1148 1159 1232 507

92,2 96,1 101,0 106,2 92,0

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

102,6 109,0 108,9 108,2 -

724 853 1001 975 -

101,6 117,7 117,4 97,4 -

61,5 72,9 81,2 82,4 -

102,1 118,3 111,5 101,5 -

823 934 1077 1141 -

105,6 118,3 115,4 105,9 -

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Трубопровідний

146

Міський електротранспорт

2000

108,1

100,7

268

100,7

Всього

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

37,8 48,4 53,9 60,0 63,5

102,1 103,7 111,2 111,5 105,8

1813 2830 3431 4350 4868

119,7 101,5 121,2 126,8 111,9

111,5 116,2 96,1 81,6 167,0 185,7 201,2 189,1 175,7

104,4 104,2 82,7 84,9 100,4 102,7 108,3 94,0 92,9

312 325 269 229 2103 2281 2407 2505 2602

104,4 104,2 82,7 84,9 102,3 98,3 108,3 104,1 103,8

Таблиця 12.1.1.2.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

Спеціальні нелегкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008

12,8 12,8 12,2 10,6 10,6

3,1 2,6 2,4 1,9 1,9

2,8 3,2 3,2 3,2 3,1

1,1 1,0 1,0 1,0 1,0

3,0 2,8 2,7 2,2 1,9

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів За статистичними даними УДАІ УМВС в Житомирській області станом на 01.01.09 року в області нараховується 211821 одиниць транспортних засобів, в тому числі 167251 легкових автомобілів, 10142 – бортових вантажних автомобілів, 7646 – самоскидів, 2446 – сіркових тягачів, 11621 – спеціальних вантажних автомобілів, 5130 автобусів, 7585 - інших транспортних засобів, 17336 од. мототранспортних засобів. Бензин використовують 168172 одиниць транспортних засобів, дизпаливо – 32694 одиниць, стислий газ – 432 одиниць транспортних засобів. Інформація щодо групування автомобілів за видами використовуваного палива наведена в табл. 12.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива та середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів наведені в таблицях 12.1.2.2. та 12.1.2.3. Таблиця 12.1.2.1

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

211821

168172

32694

210

432

10310

167251

140951

20802

5433

10142

6030

2733

115

1222

147

Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

7646

4421

2526

631

2446

442

1903

5130

2916

1072

1081

11621 7585

7554 5858

2465 1193

93 8

164 16

1344 510

1 0

Таблиця 12.1.2.2.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

49,5 59,1 60,2 64,5 61,4

45,0 51,9 52,5 53,2 49,8

2000 2005 2006 2007 2008

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 2,9 3,4 3,4 3,6 3,8

1,6 1,9 2,5 2,4 2,7

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 90,9 87,8 87,2 82,5 81

Таблиця 12.1.2.3.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів

2008

2007 142183

148003 112275

108254

2006

2005

109291 133412 97993 101581

2008

2000 21323 1490

21080 21727

2007

Більше 10 років

17555 17795

2006 20866 17360

2000

2005 19074

12676 2168

16268

2008

13623 15550

2007

Від 5,1 до 10 років

11681 13279

2005

2006 12234

10920 9550

10603

2000 1430 475

26541

2008

Від 3,1 до 5 років

23902

2007 19206 17230

2006 16977

7986 7376

2000 1124 443

2008 211821 167251

2007 196092 154720

2005

2006 183489 144816

4576

Легкові автомобілі

147271

36553

Автомобілі - всього

131187

2000

Тип автомобі ля

2005

Від 2 до 3 років

15272

Всього

8581

8165

3600 8105

13324

67 71

784 829

56 48

802

6960

57 37

796

247 326

203

142 161

361

71 75

594

286

58 57

406

244

21 36

167

322

7646 2446

10142

7008 2204

9482

7023 1974

9354

1913 789

4924

21200

Вантажні бортові

7137

1635

622 1530

6642 6675

203

387 506

275

267 339

200

Самоскиди

148

1708

1675

Сідлові тягачі

1199 3288

3578

3712

1922 3304

4814

4966

9624

1790 -

9022

410 446 859 1001

2320 8962

413 753

4719

420

882 875

974 -

463

932

2574

356 461 733 828

833

480 493

305 624

395

351 246

318

66 -

295

511 790

629

365 715

464

313 636

397

126 106

154

109 -

250

5130 7585

11621

4709 7121

10848

4319 5317

10686

2096 2737

3625

2939 -

7838

Спеціальні автомобілі

Пасажирсь кі автобуси

Інші транспортні засоби

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Для розв'язання екологічних проблем на автомобільному транспорті необхідно: - забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення; - забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів; - розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам; - розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; - розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств. Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: - нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; - методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту; - технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; - методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення. 12.3. Використання альтернативних видів палива Сучасне пальне складає неабияку небезпеку для оточуючого середовища. Варто лише згадати про парниковий ефект, що виник у результаті збільшення СО2 в атмосфері. Його концентрація збільшується щорічно на 1,5•10-3 %/год. і в 2050 році вдвічі перевищить концентрацію СО2 в доіндустріальний період. Крім того, сірка, яка міститься в дизельному паливі, призводить до утворення великої кількості оксидів, котрі зумовлюють зникнення лісів. Розвинені країни гостро поставили проблему сірки, вбачаючи вирішення її необхідним для зменшення навантаження і збереження родючості удобрюваних сільськогосподарських угідь. 149

Розвиток напряму з вирощування олійних як джерела палива отримало високу оцінку на ринку енергетичних ресурсів. Розвиток "енергетичної системи" за допомогою олійних дає унікальну можливість для історичної трансформації європейського сільського господарства з виробника продуктів харчування у виробника палива. Останнє характеризується високою конкурентоспроможністю на європейському ринку і, що дуже важливо, безпечністю для оточуючого середовища. Ріпак вважається однією із найважливіших (після пальми та сої) олійною культурою в світі, яка являється джерелом одержання рослинного масла. За останні 20 років за значенням і поширенням він випередив арахіс, зерна бавовни і навіть, не так дивно, соняшник. Цьому посприяло виведення сортів, які містять мало ерукової кислоти та глюкозинолатів. Ріпакова олія як біопаливо може використовуватися у вигляді чистої олії холодного пресування та етерифікованої. У першому випадку пальне підходить до двигунів з вихровою камерою, дообладнаних додатковою апаратурою для вприскування олії. На етерифікованій олії можуть працювати звичайні двигуни без переобладнання. Втрата потужності двигуна після переведення його на біопаливо становить лише 5-10% Порівняльний аналіз якості вихлопних газів традиційного і дизельного палива показав істотну перевагу останнього з екологічної точки зору. Зокрема кількість димних часток знизилась більш як на 50%. Емісійні характеристики екодизеля підтверджують, що це прекрасне не забруднююче паливо, особливо у відношенні зниження колоїдних вуглеводних часток. Емісія оксидів сірки і ароматичних складових близька до нуля. Баланс СО2 дорівнює нулю. Екологічна привабливість цього палива — очевидна

150

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика Реалізація екологічної політики на території області у 2008 році здійснювалась відповідно до Конституції України, постанови верховної Ради України від 05.03.98 № 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», Закону України від 25.06.91 № 1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу Мінприроди від 04.09.2006р. № 395, яким визначено політичні пріоритети та стратегічні напрями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основними серед них є наступні:  утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціальноекономічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;  формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва, екологоінноваційної модернізації економіки України;  поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра та якості питної води;  збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвиток природно-заповідної справи;  розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексне використання природних ресурсів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.07 № 880-р основними цілями національної екологічної політики є:  досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;  підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища;  поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;  вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки;  вдосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище;  припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;  забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної 151

води", "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", "Програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства Житомирської області на період 20032010 роки", "Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року", обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки та ряд інших Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію. Викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище протягом року зменшились на 3,22 тис. т., скиди у поверхневі водні об’єкти на 5,08 млн.м3, обсяги утворення відходів І-ІІІ класів безпеки на 1 тис. т. Разом з тим в області залишається ряд екологічних проблем які потребують свого вирішення. Перш за все, це забруднення водних ресурсів стічними водами комунальними та промисловими підприємствами. В поверхневі водойми області відводиться 150 млн.м3 зворотних вод, з яких 7,44 млн.м3 забруднених. Забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. Наявність на території області значної кількості (597 т.) непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та ряд інших. 13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за одержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та тнріторії області здійснює державна екологічна інспекція в Житомирській області, яка є спеціальним підрозділом Мінприроди і підзвітна Державній екологічній інспекції. Інформація щодо кількості виявлених порушень природоохоронного законодавства, накладених стягнень та здійснення Державного контролю на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду наведени в табл..13.2.1., та табл..13.2.2. Таблиця 13.2.1.

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства №

Найменування заходів

Роки

з.п

2007

2008

Обстежено обєктів

2603

1895

в тому числі комплексно

268

346

Проведено перевірок

34605

67555

Виявлено порушень

2537

2459

152

Видано приписів

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з

2537/240100

2459

адмінкомісіями), чол./грн. 7

Накладено адміністративних стягнень, тис.грн.

240,1

281,27

Стягнуто штрафів, шт./грн.

213,9

252,27

Пред’явлено позовів , шт./грн.

278/3593900

306/35008,2

Стягнуто позовів, шт./грн.

184/226600

174/233030

Винесено подань на позбавлення премій посадових

осіб, чол. 12

Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності

Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції ) обєктів

Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів:

- на спецводокористування

- на викиди в атмосферу

- на розміщення відходів

Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів:

- на спецводокористування

- на викиди в атмосферу

- на розміщення відходів

Винесено подань про тимчасове призупинення дії

дозволів 23

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них:

- порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Таблиця 13.2.2.

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду №

Назва заходу

Рік

з/п 1

2007

2008

Проведено перевірок

Виявлено порушень

Видано приписів

Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з

3/345

13/1008

адмінкомісіями), чол/год. 5

Стягнуто адміністративних штрафів, чол/грн.

3/345

/765

Пред’явлено позовів на відшкодування збитків,

1/882

6/36300

153

шт./грн. 7

Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн.

Винесено рішень про призупинення (забору)

1/882

1/3006

проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів 9

Видано дозволів на використання природних ренсурсів

Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів

Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науково- обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах: - узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин; - інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області; - систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього; - своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області. 154

Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок: - інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля; - аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення; - розвитку міжнародного співробітництва. Основними завданнями системи моніторингу є: організація систематичних спостережень за станом складових довкілля; - виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу; - виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки; - розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище; - організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив; - оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження; - прогнозування стану довкілля та його змін; - обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень) . Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14. У Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать: - організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ; - організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля. Моніторинг довкілля здійснюють: 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. 2. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства + Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція. 3. Житомирський обласний державний проектно – технологічний центр охорони родючості і якості продукції. 155

4. Комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно – каналізаційне господарства» (ВУВКГ) 5. Центр геолого – геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП) 6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) 7. Житомирська обласна санітарно – епідеміологічна станція (ОблСЕС). 8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області. 9. Комунальне підприємство Новоград–Волинське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство, м.Новоград–Волинський. 10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів 11. Овруцьке багатогалузеве виробниче орендне управління житлово комунального господарства 12. Державне комунальне підприємство “Малинміськводоканал”, м.Малин 13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень 14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА) 15. Головне управління МНС України в Житомирській області 16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства 17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” 18. Головне управління земельних ресурсів в Житомирській області 19. Головне управління житлово–комунального господарства та енергозбереження облдержадміністрації (ГУЖКГЕ) Постачальники інформації: 20. Фабрика банкнотного паперу Національного банку України 21. Державна екологічна інспекція в Житомирській області 22. ВАТ “Біомедскло” 23. ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 24. ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: - довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; - аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів; - інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.01 № 1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.09 № 59 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”. 156

Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля. До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції: - секція моніторингу атмосферного повітря; - секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод; - секція моніторингу земельних ресурсів; - секція контролю і поводження з відходами; - секція моніторингу лісового фонду. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: - аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області; - готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науководослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу. Держуправління охорони НПС в Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи. Суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні узгоджувати з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області розроблені плани заходів щодо спостереження за станом екологічно небезпечних об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності, здійснювати оперативне управління інформацією, одержаною на усіх рівнях функціонування системи моніторингу довкілля області. Проект регіональної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на завершальному 157

етапі. Інформація щодо наведена в табл.13.3.1

суб’єктів

моніторингу

Житомирської

області

Таблиця 13.3.1 .

Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень №

Суб‘єкти моніторингу довкілля

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень атмосферне промислові повітря викиди в атмосферу

поверхневі води річки та водоймища решта

ґрунти

3 -

4 11

5 -

6 23

2 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України МНС

джерела скидів стічних вод 7 -

МОЗ

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп

Держводгосп -

1 1

джерела скидів стічних вод

моря

підземні води

решта

8 -

9 90

10 125

Держкомзем

Держжитлокомунгосп

6 6 (еталонних (еталонни систем) х систем) 137 23 о/с свердловин и 29

13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2008 року держуправлінням проведена державна екологічна експертиза по 138 об’єктам нового будівництва та реконструкції існуючих підприємств області (з яких 47 повернуто на доопрацювання). № п/п 1. 1.1. 1.2. 2

138

Позитивно оцінено, кількість 91

Негативно оцінено, кількість 47

% відхилен их 34

117

Загальна кількість

Виконання робіт Загалом проведено експертиз з них: - у рамках комплексної державної експертизи - у відокремленому порядку (самостійно) Проведено експертиз з залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування і будівництва належно обізнані з чинним природоохоронним законодавством України та діючими нормативними документами з природоохоронних питань. Основними причинами повернення документації на доопрацювання є: - недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); 158

- використання недіючих методик розрахунків викидів та скидів забруднюючих речовин; - відсутність рішень по поводженню з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами та організаціями; - застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Еколого–економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на : 1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільовому використанні коштів отриманих від екологічних зборів та платежів на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є: 1. Стимулювання природокористувачів та забруднювачів довкілля до: - раціонального та ощадливого використання природних ресурсів; - зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції; - зменшення шкідливого впливу на довкілля. 2. За рахунок коштів отриманих від екологічних зборів та платежів створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт. Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних); - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси); - система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди). На сьогодні природоохоронні фонди формуються лише за рахунок збору за забруднення та грошових стягнень за порушення природоохоронного законодавства. Збори за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних) зараховуються до загального фонду відповідних бюджетів. Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та 159

ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів збільшилось від попередніх років, однак залишається значно меншим від необхідного. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок Державних та місцевих бюджетів. Табл. 13.5.1. Таблиця 13.5.1.

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища № п/п

Обсяг коштів

Рік 2007

2006 1 2 3 4 5

Залишок коштів на початок звітного періоду Надходження коштів у звітному періоді – всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)/ 100)

242,0 1032,6 1238,6 36,0 97,2

2008

36,0 1364,2 963,2 437,0 68,8

437,0 1662,4 1530,3 569,1 72,9

13.5.2.Стан фінансування екологічної галузі. На виконання природоохоронних заходів в минулому році в області використано 19854,1 тисяч гривень. З них за рахунок Державного та місцевих бюджетів – 10074,5 тис. грн., природоохоронних фондів – 5527,2 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 4252,4 тисяч гривень. Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів збільшилось від попередніх років. однак залишається значно меншим від необхідного. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок Державних та місцевих бюджетів. Табл. 13.5.2 Таблиця 13.5.2. Стан будівництва природоохоронних об’єктів Вид діяльності План Капітальні вкладення на будівництво природоохоронни х об’єктів

17802,2

2006 факт

17802,2

100

Рік 2007 План факт

План

17196,18 17196,18

100

19854,1

2008 факт

19854,1 100

13.6. Удосконалення системи управління та законодавчого регулювання у галузі охорони довкілля Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності: 160

- механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. За рахунок збору за забруднення в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля. В даний час в області створено і діють 629 природоохоронних фондів, в т. ч. 1- обласний, 10- міських, 41- селищний та 577- сільських. Протягом 2008 року підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища сплачено до природоохоронних фондів всіх рівнів 6649,5 тис. грн., з них 6031,2 тис. грн. становить збір за забруднення, 618,3 тис. грн. - інші надходження до фондів. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян, яким видано дозволи на викиди, спецводокористування та розміщення відходів на початок року становив 1522 платників. Протягом року до цього переліку вносились зміни та доповнення, збільшена база оподаткування, додатково до переліку включено 112 платників. Відповідно збільшились надходження збору до природоохоронних фондів. Із загальної суми сплаченого збору до обласного природоохоронного фонду надійшло 1662,4 тис.грн. До місцевих фондів (сільських, селищних, міських) – 665,0 тис.грн. Решта коштів, 4322,1 тис.грн., направлена до Державного фонду. Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використ ання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та від 17.11.01 № 1519 "Про внесення змін до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів". 13.8 Екологічний аудит На території області працює один екологічний аудитор який отримав в Мінприроди України сертифікат екологічного аудитора на право проведення еколого-аудиторської діяльності та внесений до реєстру екологічних аудиторів Мінприроди України: Кириленко Ю.В. (сертифікат серії ЕА№058). Протягом 2008 року ним проведено добровільні екологічні аудит підприємства ПП «Кужелюк» щодо правових аспектів виділення земельної ділянки. 161

13.9. Екологічне страхування Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. Причиною такого становища є недостатній рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Як правило, екологічному страхуванню підлягають ризики заподіяння шкоди. Під ними розуміють події, які є раптовими і непередбачуваними. До них належать техногенні аварії та катастрофи. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» і прийняті відповідно до нього інші нормативно-правові акти визначають систему, порядок розробки і застосування екологічних стандартів, нормативів екологічної безпеки, а також природоохоронних вимог, які створюють необхідне підґрунтя для визначення ступеня екологічної ризикованості того чи іншого виробництва або господарського об’єкта при страхуванні цивільної відповідальності за екологічну шкоду. Законами «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про екологічну експертизу» визначені правові, організаційні та економічні засади здійснення в Україні екологічної експертизи. Цей вид експертизи має забезпечувати оцінку стану екологічної безпеки при укладенні страхових договорів та наданні висновків щодо дотримання умов цих договорів при виникненні страхових подій. При визначенні шкоди, яка підлягає страховій компенсації, може використовуватися перелік основних видів збитків, які підлягають відшкодуванню в порядку цивільно-правової відповідальності за екологічну шкоду, визначений ч.2 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». До таких збитків, зокрема, належать неодержані прибутки за термін, необхідний для відновлення здоров’я, якості довкілля, відтворення и природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням. Відносини, пов’язані із здійсненням екологічного страхування, мають регулюватися Законом України «Про екологічне страхування». У ньому слід 162

визначити екологічні ризики, встановити порядок здійснення обов’язкового екологічного страхування, передбачити добровільне екологічне страхування, встановити мінімальні розміри страхової компенсації цивільної відповідальності за екологічну шкоду, визначити особливості економічного регулювання діяльності, на яку поширюється обов’язкове екологічне страхування, визначити організаційні засади екологічного страхування, порядок отримання ліцензій на його здійснення, вирішити інші питання, пов’язані з організацією страхування цивільної відповідальності за екологічну шкоду. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу: - скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій; - підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; - забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення; - посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності та підняти вимоги екобезпеки. Таким чином, за умов сучасної фінансово-економічної ситуації в країні розвиток страхування відповідальності за шкоду довкіллю може стати реальним механізмом забезпечення екологічної безпеки, ринковим важелем впливу на підприємства з метою контролю за масштабами промислового забруднення й зниження його рівня, подолання наслідків надзвичайних ситуацій та стимулом зростання національної економіки. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля З метою більш ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області разом з ДП “Відродження” НАН України,співпрацювало у 2008 році над створенням науково-технічної продукції на тему: “Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Новоград-Волинського району з метою створення регіональної екологічної мережі”, на що використано 19,00 тис. грн.

163

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень У своїй діяльності з екологічного інформування держуправління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про інформацію" та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року населення зверталось до держуправління переважно з питань стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря), правомірності застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства тощо. Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Також, інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища, дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та роботі підприємств надавалась працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю, викладачами учбових закладів, підприємцями та громадськістю області. Матеріали про діяльність держуправління готуються та публікується на сайті держуправління (www.donps.zhitomir.net) в обласних засобах масової інформації, у всеукраїнських та міжнародних виданнях. Держуправлінням налагоджена багаторічна плідна співпраця з обласною газетою "Житомирщина", «Інтерес», обласною телерадіокомпанією, обласним та міським радіо.

164

13.11.1 Діяльність громадських екологічних організацій. В області зареєстровано 4 громадські організації екологічного спрямування: Громадське екологічне об'єднання «Пролісок», Житомирська молодіжна екологічна ліга, Житомирська обласна організація Всеукраїнської Ліги, Житомирська обласна організація товариства охорони природи. Всі вони функціонують в міру своїх можливостей. Найбільш дієвими громадськими екологічними організаціями, які мають добре розвинуту структуру є: обласна організація Українського товариства охорони природи та громадське екологічне об'єднання "Пролісок". Представники цих організацій входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Щороку спільно з держуправлінням екологічні організації області проводять ряд заходів спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). Так, напередодні проведення «Дня Довкілля» президія Житомирської обласної ради Українського Товариства охорони природи спільно з держуправлінням опублікувала та розіслала звернення до громадськості області із закликом взяти активну участь у практичних екологічних заходах, не бути байдужими до стану довкілля. Заслуговує на увагу і Міжнародна конференція студентів, магістрів, аспірантів, молодих вчених на тему: "Сучасні проблеми екології", яка проходить традиційно у березні в приміщенні Житомирського технологічного університету. Основними організаторами якої виступили гірничо-екологічний факультет університету та Житомирська президія Українського Товариства охорони природи. Крім того, обласні екологічні організації за підтримки держуправління постійно займаються видавничою діяльністю. Так, наприклад, протягом 2008 року за підтримки держуправління опубліковані: Книга “Екологія. Вступ до фаху”, буклет “Моє квітуче Полісся”, проспект “Екологічний фестиваль Голос Землі 2008”, листівки-звернення до громадськості до Дня Довкілля, екологічний настінний календар та інші. Перелік громадських екологічних організацій Житомирської області наведено у додатку 13.11.1.1. 13.11.2. Громадські рухи Громадський екологічний рух Житомирщини включає в себе 736 еколого-натуралістичних об’єднань і клубів, 375 загонів зелених патрулів, 240 загонів блакитних патрулів, 296 екологічні стежки, 147 екологічних агітколективів, 28 шкільних лісництв. Біля 90 тис.школярів області займається природоохоронною, дослідницькою та еколого-натуралістичною роботою. 32 заклади освіти обрали для себе еколого-натуралістичний напрям роботи, який став для них опорним. Всі вони діють з метою забезпечення безперервної екологічної освіти і виховання в області. Слід відмітити, що їх діяльність є дуже дієвою. 165

Щороку кількість клубів та гуртків збільшується. Такі формування позитивно впливають на процес формування учнів, як екологічно-свідомих та обізнаних людей. Всі об'єднання та клуби тісно співпрацюють з позашкільними закладами еколого-натуралістичного спрямування, їх в області - шість, чотири екологонатуралістичні центри на громадських засадах. Підсумки роботи клубів, гуртків за рік підсумовуються в рамках святкування Дня Довкілля та Дня Землі. Так, вихованці еколого-натуралістичних центрів, учні ЗОШ, які входять до екологічних агітаційних бригад, приймали участь у проведенні обласного екологічного фестивалю дітей та педагогів "Голос Землі". З 22 по 28 жовтня в Житомирському обласному центрі екологонатуралістичної творчості учнівської молоді відбулась дев’ята обласна виставка юннатівської творчості “Барви Полісся”. В заході прийняли участь школи, дошкільні та позашкільні заклади з 27 районів та міст області. Представлено 1030 робіт з 212 навчальних закладів за сімома розділами: - природоохоронна робота і екологія, - дослідницька робота та продуктивна праця в галузі сільського та лісового господарства та в учнівських аграрних об’єднаннях, - аранжування з природного матеріалу та штучних квітів, - українська вишивка, - вироби з природного матеріалу, - флористика, - українська народна іграшка. Найбільш змістовні та яскраві експозиції за всіма розділами виставки представили навчально-виховні заклади з міста Житомира, Черняхівського, Житомирського, Овруцького та Попільнянського районів. Переможці нагороджені грамотами та подарунками державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. В цілому, можна сказати, що екологічний рух Житомирщини щороку впевнено розвивається і позитивно впливає на екологічну ситуацію в області. 13.12. Виконання державних та місцевих екологічних програм 13.12.1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, в минулому році в області використано 11849,326 тисяч гривень. З них за рахунок Державного та місцевих бюджетів – 10663,439 тис. грн. з них кошти природоохоронних фондів становлять 2466,103 тис. грн.). Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 1186,733 тисяч гривень. У 2008 році велось будівництво, реконструкція та капітальний ремонт очисних споруд та водопровідно-каналізаційних мереж в містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, Овручі, смт Ємільчине, смт Романів та Баранівському, 166

Житомирському, Коростенському, Новоград-Волинському, Попільнянському районах. На здійснення вказаних заходів використано 7131,092 тисяч гривень. Обсяги робіт і фінансування заходів по захисту населених пунктів від підтоплення склали 1953,334 тисяч гривень. На виготовлення проектної документації рекультивації земель в Черняхівському районі використано 50,00 тисяч гривень Проведено рекультивацію земель в Володарсько-Волинському районі на площі 0,01 тис.га. Здійснення заходів по захисту земель Словечансько-Овруцького кряжу від водної ерозії профінансовано на суму 859,8 тисяч гривень. В області проведені лісовідновні роботи (в т. ч. посів і посадка лісу) на суму 4249,30 тисяч гривень. На створення захисних лісових насаджень та охорону лісів спрямовано 1192,0 тисяч гривень. Екологічний ефект впровадження природоохоронних заходів першочергово обумовлюється зниженням антропогенного навантаження на довкілля та поліпшенням екологічного стану в басейні Дніпра, зменшенням у регіоні забруднення поверхневих водних джерел, що позитивно впливає на якість води в Київському водосховищі і в р. Дніпро в цілому. 13.12.2 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки. На виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі на 2000-2015 роки проводились роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. В цьому питанні пріоритет надавався створенню на території області об"єктів природно-заповідного фонду, що дало змогу поєднати збереження унікальних природних угрупувань з розвитком територій, на яких будуть розташовані заповідні об"єкти. На території Житомирської області станом на 01.01.2009 року створено 195 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 124,2 тис.га., з них загальнодержавного значення - 19 об'єктів площею 27 тис.га, місцевого значення – 176 об'єктів площею 97,2 тис.га. Винесено в натуру 19 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що становить 100% від загальної кількості, та 167 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (95,4% від загальної кількості). З метою збереження біорізноманіття та розширення мережі природнозаповідного фонду протягом 2008 року в області створено 11 заказників місцевого значення загальною площею 3125,2 га, з них ландшафтних - 2; гідрологічних - 6; лісових – 2; ботанічних - 1, внаслідок чого площа заповідності області збільшилася з 119 тис. га до 122,12 тис. га; відсоток заповідності зріс із 4,0 % до 4,16 %..

167

13.12.3. Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008 -2012 роки З метою реалізації державної політики України у галузі охорони довкілля, активізації роботи по здійсненню природоохоронних заходів та визначення пріоритетних напрямків з охорони навколишнього природного середовища в області розроблена і затверджена рішенням Житомирської обласної ради від 15.08.08 №618 обласна комплексна Програма охорони навколишнього природного середовища на 2008 – 2012 роки. Основною метою Програми є визначення сучасного рівня збалансованості в системі природно-економічного розвитку області та створення передумов для відновлення природних екосистем території, забезпечення сталого функціонування антропогенних екосистем на принципах невиснажливого природокористування. Вона спрямована на охорону і відтворення природних властивостей земельних, лісових і водних ресурсів, раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, відтворення і збагачення біорізноманіття. За минулий рік за рахунок усіх джерел фінансування на здійснення природоохоронних заходів Обласної програми використано 15951,797 тис. грн., в т. ч. кошти природоохоронних фондів становлять 4854,00 тис. грн., Державного бюджету – 4724,70 тис. грн., місцевих бюджетів – 1767,397 тис. грн. Власні кошти підприємств, спрямовані на охорону довкілля склали 4605,70 тис. грн. Кошти використовувались за напрямками:  охорона та раціональне використання водних ресурсів – 5923,90 тис.грн.  охорона та раціональне використання земель – 1061,80 тис.грн.  запобігання і боротьба з підтоплення земель – 1492,00 тис.грн  поводження з відходами – 2598,22 тис.грн.  охорона та раціональне використання рослинних ресурсів, ресурсів тваринного світу – 4636,994 тис.грн.  наукові дослідження, екологічна освіта та інформаційне забезпечення – 239,08 тис.грн. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2008 року продовжувалось співробітництво між держуправлінням та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь (угода від 22.10.05). Відповідно до угоди проводиться обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища та безпосередньо контроль за якістю транскордонних вод р. Уборть.

168

Таблиця 13.11.1.1

Перелік громадських екологічних організацій Житомирській області №

Назва екологічної громадської організації

Дата реєстрації в Міністерстві юстиції України, № свідоцтва

Адреса

Керівництво

22.02.1999р. № 176

м.Житомир, пр.Академіка Тутковського,10

Лабунська Віра Михайлівна

Обласні організації 1

Громадське екологічне об’єднання “Пролісок” Засновник еколого-натуралістичний центр

Житомирська обласна організація товариства охорони природи

29.05.1995р. № 96

м.Житомир, вул.Черняховського, 20

Омельчак Петро Петрович

Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги

20.01.1999р. № 166

м.Житомир, вул.Михайлівська, 17

Костриця Микола Юхимович

Житомирська молодіжна екологічна ліга

20.01.2000р. № 221

м. Житомир, вул.Вокзальна, 12

Іванова Світлана Григорівна

169

Таблиця 13.13.1

Регіональне (місцеве) двостороннє прикордонне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища Країна - партнер, орган місцевого самоврядування, що відповідає за співробітництво 1

Республіка Білорусь

Назва документа у відповідності з яким здійснюється співробітництво 2

Угода між державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього середовища

Термін дії документа (угоди)

3 10 років

Основні елементи співробітництва

Стан виконання на поточний момент

Зобов’язання Української сторони

Обмін інформацією

170

Обсяг фінансового забезпечення співробіт ництва 7

План подальшого співробіт ництва

Реалізація спільних проектів (назва, завдання, стан виконання)

9 -

ВИСНОВКИ Екологічна ситуація в області залишається складною і потребує посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади. Протягом 2008 року держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу стабілізувати екологічну ситуацію в області. За ініціативи держуправління розроблена та затверджена рішенням Житомирської обласної ради «Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки». Виконання ряду заходів, передбачених програмою, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Головним досягненнями заповідної справи в області у 2008 році стало створення 11 заказників місцевого значення загальною площею 3125,2 га що дало змогу для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне значення в регіоні. Площа об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 119 тис.га до 122,62 тис.га. Процент заповідності території області складає 4.1%. Робота «Орхуського інформаційного центру» дала можливість розширити напрямки роботи з громадськістю. Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища у 2008 році було виконання політичних пріоритетів, стратегічних напрямів та завдань Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, серед яких основними були наступні: розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області; розвиток природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та формування екомережі; використання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів; сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами; формування інформаційного простору з питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активному залученню громадськості до розв’язання екологічних проблем. Начальник держуправління

С.І.Гринчук 171

Додаток

Відповідальні виконавці розділів звіту №. п/п

№ розділу

Структурний підрозділ відповідальний за виконання

Вступ. 1. Загальні відомості

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

3. Зміна клімату

4. Стан водних ресурсів

Заступник начальника держуправління Відділ державної екологічної експертизи, зв’язки з громадськістю та моніторингу Відділ економіки природокористування та природоохоронних програм

4. Висоцький І.Р

Кобизвєа Н.Г. Макарчук Т.М. Пуздрач В.М.

Відділ регулювання природокористування Пасенюк В.Г. Берегова Т.М. Макарчук Т.М. Відділ державної екологічної Бура С.В. експертизи, зв’язки з громадськістю та моніторингу Відділ економіки Пуздрач В.М. природокористування та природоохоронних програм Відділ регулювання природокористування ПасенюкВ.Г. Берегова Т.М. Відділ економіки природокористування Пуздрач В.М. та природоохоронних програм Відділ регулювання природокористування Пасенюк В.Г. Шестак Л.А. Відділ державної екологічної Макарчук Т.М. експертизи, зв’язки з громадськістю Бура С.В. та моніторингу Відділ економіки Пуздрач В.М. природокористування та природоохоронних програм Сектор біоресурсів, заповідної КручинськийТ.А. справи та розвитку екомережі Шульга О.І. Соломонюк О.А

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду Відділ погоджень у сфері 6. Стан земельних господарської діяльності ресурсів та ґрунтів 7. Надра

Відповідальна особа

Файдюк О.М.

Відділ погоджень у сфері Файдюк О.М господарської діяльності Макарчук Т.М.. Відділ державної екологічної експертизи, зв’язки з громадськістю та моніторингу Шестак Л.А. Відділ регулювання природокористування 172

8. Відходи

Відділ регулювання природокористування Пасенюк В.Г. Кирилович Д.І. Мельниченко ГМ. Дідковська С.А.

9. Екологічна безпека

Заступник начальника держуправління

Висоцький І.Р.

Сектор біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі

Кручинський Т.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

Відділ економіки природокористування Пуздрач В.М. та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Відділ регулювання природокористування Кирилович Д.І.

11. Вплив енергетики на довкілля

Відділ регулювання природокористування

Пасенюк В.Г. Берегова Т.М.

Відділ регулювання природокористування Пасенюк В.Г. 12. Вплив транспорту на Берегова Т.М. навколишнє природне середовище 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Заступник начальника держуправління Відділ економіки природокористування та природоохоронних програм програм Відділ державної екологічної експертизи, зв’язки з громадськістю та моніторингу

Висоцький І.Р. Пуздрач В.М.

Висновки і пропозиції

Заступник начальника держуправління

Висоцький І.Р.

Кобизєва Н.Г. Макарчук Т.М. Бура С.В.

Додатки

Заступник начальника держуправління

І.Р. Висоцький

173

174