zhytomyr_2009 by Administrator Dovkillia

Зміст Вступне слово

№ стор.

Загальні відомості

1.1

Географічне розташування та кліматичні особливості України

1.2

Соціальний та економічний розвиток України

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

2.1

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

2.1.1

Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

2.1.2

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України

2.1.3

Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

2.2

Транскордонне забруднення атмосферного повітря

2.3

Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах

2.4

Радіаційне забруднення атмосферного повітря

2.5

Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля

2.6

Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

2.7

Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

Зміна клімату

3.1

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

3.2

Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

3.3

Політика у сфері адаптації до зміни клімату

Стан водних ресурсів

4.1

Водні ресурси та їх використання

52 2

4.2 4.2.1

Забруднення поверхневих вод

Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

4.2.2

Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

4.2.3

Транскордонне забруднення поверхневих вод

Якість поверхневих вод

4.3.1

Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

4.3.2

Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів

4.3.3

Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

4.3.4

Радіаційний стан поверхневих вод

4.3

4.4

Екологічний стан Азовського та Чорного морів

4.5

Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

4.6

Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

5.1

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі

5.1.1

Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових

5.1.2

Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

5.1.3

Біобезпека генетично модифікованих організмів

Охорона, використання та відтворення рослинного світу

5.2.1 5.2.2

Лісові ресурси Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів

96 99

5.2.3

Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

105

5.2.4

Адвентивні види рослин

106

5.2.5

Стан зелених насаджень України

107

5.2

Охорона, використання та відтворення тваринного світу

108

5.3.1

Стан та ведення мисливського господарства в державі

108

5.3.2

Стан та ведення рибного господарства в Україні

5.3.3

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України

113

5.3.4

Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними

114

5.3.5

Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття

115

5.4 5.4.1

Природні території, що підлягають особливій охороні Розвиток природно-заповідного фонду України

115 118

5.4.2

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

119

5.4.3

Історико-культурна спадщина

120

5.4.4

Туризм як фактор впливу на довкілля

121

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

121

6.1 6.1.1

Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь

121 122

6.1.2

Деградація земель

125

6.2

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

127

6.3

Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

130

Забруднення ґрунтів Охорона земель Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво

130 130 131

Надра

132

7.1

Мінерально-сировинна база

132

Стан та використання мінерально-сировинної бази

141

Система моніторингу геологічного середовища

144

7.2.1

Підземні води: ресурси, використання, якість

144

7.2.2

Екзогенні геологічні процеси

146

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

146

5.3

6.3.1 6.3.2 6.4

7.1.1 7.2

7.3

7.4

Дозвільна діяльність у сфері використання надр

147

Відходи

147

8.1

Структура утворення та накопичення відходів

147

8.2

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

148

8.3

Використання відходів як вторинної сировини

151

8.4

Транскордонні перевезення відходів

151

8.5

Державне регулювання в сфері поводження з відходами

152

Екологічна безпека

152

9.1

Екологічна безпека як складова національної безпеки

152

9.2

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

153

9.3

Радіаційна безпека та радіоекологія

154

9.3.1

Радіаційне забруднення територій

154

9.3.2

Радіоактивні відходи

190

10.

Сільське господарство та його вплив на довкілля

190

10.1

Ведення сільського господарства в Україні

191

10.2

Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

191

10.3

Використання пестицидів у сільському господарстві

192

11.

Вплив енергетики на довкілля

193

11.1

Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави

193

11.2

Ефективність енергоспоживання

194

11.3

Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі

197

11.4

Використання альтернативних джерел енергії

198

12.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

200

12.1

Транспортна система України

200

12.1.1 Обсяги транспортних перевезень

200

12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів

202

12.2

Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

204

12.3

Використання альтернативних видів палива

205

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

206

13.1

Екологічна політика України

207

13.2

Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

210

13.3

Моніторинг навколишнього природного середовища

210

13.4

Державна екологічна експертиза проектної документації

214

13.5

Економічні засади природокористування

215

13.5.1

Економічні механізми природоохоронної діяльності

215

13.5.2

Стан фінансування екологічної галузі

216

13.6

Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

217

13.7

Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

218

13.8

Екологічний аудит

219

13.9

Екологічне страхування

219

13.10

Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

220

13.11

Участь громадськості у процесі прийняття рішень

221

13.11.1

Діяльність громадських екологічних організацій

222

13.11.2

Громадські рухи

222

13.12

Виконання державних екологічних програм

223

13.13

Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля

225

13.13.1 Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо 6

225

програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво 226 Висновки і пропозиції 227 Додатки

ВСТУП Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» населення має право на повну і достовірну інформацію про стан довкілля. Однією із форм інформування населення області є публікація Доповіді про стан довкілля, що покладено на державне управління охорони навколишнього природного середовища, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сферах охорони навколишнього природного середовища та здійснення управління і координації дій місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та відомств. Це передбачено також і Законом України «Про інформацію», який встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, зобов’язує документально або публічно оголошувати відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. До Вашої уваги пропонується Доповідь державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, в якій наведені систематизовані дані про кількісний та якісний стан довкілля Житомирської області у 2009 році, використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, впровадження еколого-економічного механізму природокористування, виконання регіональних та загальнодержавних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами, пестицидами, ядерну та радіаційну безпеку, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведені підсумки та визначені основні пріоритети екологічної політики в області на 2010 рік.

Загальні відомості

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів. Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні — з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа — 29,8 тис кв. км. Населення — 1292,6 тис чоловік. Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон — зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів. Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”. В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі. Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м’якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні — 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см. Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області – р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області – 276 км. Площа басейну – 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м3), 1429 ставків (до 1 млн. м3). Земельний фонд області (станом на 1 січня 2009р.) становить 2982,7тис.га. Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви 9

чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області). Житомирщина розташована у двох природних зонах – зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха. Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтовокліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості. В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління. Не став винятком і минулий рік, що характеризувався підвищеним температурним режимом, який неодноразово досягав або перевищував абсолютні значення. Незважаючи на чергування сухих та дощових періодів впродовж сезонів, сумарна кількість опадів за рік була достатньою. Зима 2008-2009 рр. видалась дуже пізньою, короткотривалою та малосніжною. Температурний режим протягом сезону коливався від плюсових аномалій до помірних морозів і загалом був вищим за осереднений фон. Кількість опадів в різних районах області відповідала норма, або була дещо меншою, ніж зазвичай. На початку січня склались умови для надходження арктичного повітря, що призвело до суттєвого зниження температурних показників, пройшли опади у вигляді снігу і встановився стійкий сніговий покрив. Цей період виявився суто зимовим і на нього припадають мінімальні за зиму температури повітря в межах 20-25˚ морозу. Зимовий режим із морозами переважав до середини січня. А в решту зими внаслідок адвекції теплових повітряних мас з Атлантики простежується стійка тенденція до перевищення температурного режиму, пік якого прийшовся на останню декаду січня та першу декаду лютого. Винятково тепло було 8-9 лютого. Коли середньодобові температури повітря виявились вищими за норму на 9-11˚, а максимальні температури в межах 6-9˚ тепла в південно-західних районах області перевищили абсолютні максимуми за минулі роки. За таких умов повністю зійшов сніговий покрив. Кількість опадів протягом сезону склала 83-98 мм, що в межах 70107% від кліматичного значення. Із небезпечних явищ зими відмічались лише тумани, як було 14-15 та 23-28 січня. Весна хоча і відзначилась заморозками та бездощовими періодами, загалом було помірно теплою, з достатньою сумарною кількістю опадів. Підвищений проти норми температурний режим та дощова погода переважали у березні. 10

На противагу попередній нестійкій погоді виключно сухо та тепло було в перших двох декадах квітня, лише остання третина місяця відзначилась інтенсивними заморозками, коли впродовж 20-27 квітня відмічались мінусові температури в повітрі, на грунті на висоті 2 см. Найбільш холодними видалися ночі 20, 22 та 23 квітня, коли температура повітря по всій території області знижувалась до 0-5˚ морозу, грунту – до мінус 3-5˚, на 2 см – 4-8 морозу. Досить прохолодним, із хвилями арктичного холоду та дощовими періодами видався травень. 3-4 травня відмічались заморозки інтенсивністю 1-2˚, а 16 травня заморозки 0-2˚ спостерігались на висоті 2 см. Опадів протягом сезону випало 133-170 мм, що в межах 92-119% до норми. Крім заморозків весною спостерігались і небезпечні конвективні явища, характерні для теплого періоду року. Так, 29 квітня відмічений шквал 20 м/сек.. Вітряно, із швидкістю 15-19 м/сек., було на Житомирщині 13-14 травня. 17, 23, 31 травня та 3 червня прогриміли грози, які в окремих районах області супроводжувались шквалами 15-16 м/сек., сильним дощем 24 мм та градом діаметром 6 мм. Літо характеризувалось контрастною погодою. Літній температурний режим зазнав значних коливань, а в окремі періоди відзначився новими абсолютними значеннями. Щодо опадів, то спостерігалась тенденція до зменшення їх кількості протягом сезону. Якщо інтенсивно дощило у червні, то у серпні – на початку вересня дощі носили поодинокий характер. Прохолодна погода перших двох декад червня змінилась швидким наростанням тепла. Підвищений проти норми температурний режим зберігався і в липні, а 19 та 24 числа денні температури досягали 33-34˚ тепла, що є новими абсолютними максимумами для цього часу. Передчасно холодними ночами відзначився серпень: 9 та 10 числа температура повітря знижувалась до 7-8˚ тепла, що на більшій частині території області досягло абсолютних значень. 16 та 25 серпня в північно-західних районах області мінімальна температура повітря становила 4-5˚ тепла, що відповідає або нижче абсолютних значень для цього часу. Кінець місяця, навпаки, виявився занадто жарким, а 27 серпня температура повітря на позначках 30-31˚ була найвищою для цього дня в ряду спостережень з 1945 року. Якщо червень та липень в більшості періоду були сприятливими для господарства області, то тривала відсутність опадів у серпні та вересні позначилась на сільськогосподарському виробництві та водопостачальних системах. Така ситуація, коли опадів не було два місяця поспіль, спостерігалась вперше за всю історію спостережень на Житомирщині. Температурний режим у вересні коливався від надзвичайно низьких значень, як було 1 вересня, коли в північно-західних районах мінімальна температура повітря на позначці 3˚ виявилась нижчою абсолютних 11

показників для цього часу, до нових абсолютних максимумів 26-28˚, зафіксованих 17 вересня. Загальна кількість опадів за літо в більшості районів області становила 159-212 мм, що відповідає 61-81% від норми, а на західні райони, де випало 147 мм, припала лише половина норми (54%). Протягом літа, як і зазвичай. Спостерігалась значна кількість небезпечних погодних явищ. Численні грози зафіксовані у червні. Шквалисте посилення вітру під час грози до 15-18 м/сек зафіксоване 3 та 18 серпня. 29 серпня та 3 вересня спостерігались радіаційні тумани з видимістю 100-500м. Осінь видалася пізньою, довготривалою, теплою та, незважаючи на вкрай нерівномірне випадіння дощів у часі, загалом з достатньою їх кількістю. У вересні над Україною стаціонували антициклони, що обумовило винятково стійку погоду в більшості днів місяця. Підвищений проти норми температурний режим, який утримувався протягом місяця, досяг надзвичайно високих показників наприкінці місяця – 28 вересня денні температури сягали 24-25˚, що на більшій частині території області досягло, а в південних районах перевищило абсолютні показники за минулі роки. Температурний режим у жовтні коливався від слабких морозів до майже літніх значень 24-25˚, які є новими абсолютними значеннями для цього часу. Аномально теплим видався початок грудня. Максимальні температури 1 та 2 грудня становили 10-13˚ тепла, що є найвищими значеннями в ряду спостережень за погодою з 1945 року. Щодо опадів, то дощі протягом осені випадали вкрай нерівномірно: якщо у вересні спостерігався стійкий недобір опадів, то у жовтні їх випало 2,5 – 3 норми. Загальний підсумок сезону – 117-184 мм або 103-151% від звичайного. Тепла погода у листопаді та на початку грудня сприяла утворенню численних туманів з видимістю 400-500 м. Кількість опадів за 2009 рік Таблиця 1.1 Олевськ

Овруч

Коростень

Житомир

сум а

27 34 44 4 72 88

% від норм и 68 9 126 9 136 109

27 51 47 4 59 137

Н.Волинськи й % від сума % від норм норм и и 75 22 48 159 43 113 138 40 108 9 9 18 113 73 138 163 83 93

сум а

25 41 62 1 49 112

% від норм и 78 146 200 41 84 147

107

110

Місяці

Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень

36 34 50 6 76 102

% від норм и 78 90 135 13 136 109

Липень

Серпень Вересень Жовтень Листопа д Грудень Рік

18 7 116 54

26 13 297 110

11 16 112 47

15 31 280 92

21 4 120 35

28 9 333 76

17 10 90 41

22 19 237 89

7 9 87 21

9 18 256 48

57 645

114 95

68 630

145 97

55 607

128 95

58 567

116 85

53 563

139 93

Середньомісячна температура повітря за 2009 рік Таблиця 1.2 Олевськ

Овруч

Коростень

Н.Волинський

Житомир відхи серед л ня від т-ра норм и -3,3 2,7

Місяці

серед ня т-ра

відхил. від норми

середня т-ра

відхил від норми

Середня т-ра

відхил від норми

середня т-ра

відхил від норми

Січень

-3,6

2,2

-3,9

2,3

-3,6

2,4

-3,2

2,4

Лютий

-1,4

3,0

-1,7

3,1

-1,4

3,2

-0,8

3,4

-0,9

3,7

Березень

1,7

1,5

1,7

1,8

1,6

1,9

2,1

2,2

Квітень

9,4

1,8

9,4

1,8

9,7

1,9

10,4

2,5

10,5

2,8

Травень

12,9

-1,0

13,1

-1,1

13,3

-0,9

13,6

-0,6

14,0

0,1

Червень

18,0

1,5

18,3

1,1

18,5

1,4

18,5

1,5

19,1

2,1

Липень

19,5

1,9

19,9

1,8

20,1

2,0

20,2

2,2

20,6

2,6

Серпень

17,1

0,4

17,1

-0,2

17,5

0,1

18,0

0,7

18,3

0,9

Вересень

14,6

2,2

15,1

2,3

15,4

2,5

15,2

2,1

15,8

2,8

Жовтень

7,5

0,3

7,4

0,3

7,9

0,6

0,5

1,4

Листопад

4,5

2,6

4,2

2,7

4,6

2,8

4,7

2,6

4,8

3,0

Грудень

-3,0

-0,4

-3,3

-0,4

-3,0

-0,3

-2,5

-0,1

-2,6

0,1

Рік

8,1

1,3

8,1

1,3

8,4

1,5

8,7

1,6

8,9

2,0

Рівні води на річках Житомирської області були нижчі за значеннями від середніх багаторічних. Внаслідок похолодання, в січні на річках утворилися льодові явища у вигляді за берегів, неповного льодоставу та льодоставу з товщиною льоду 18-20 см, а на водосховищах в пунктах спостережень товщина льоду досягала 23-27 см. Весняна повінь звітного року розпочалась значно раніше середньо багаторічних строків. Нестійкі погодні умови січня та першої декади лютого призвели до сніготанення та руйнування льодового покриву і підйому рівнів води на річках. 13

Максимальні рівні першої хвилі водопілля спостерігались 14-17 лютого. Загальна амплітуда підйому рівнів від початку потепління становила 13-50 см, рівні води були нижче заплавних відміток на 126-259 см, а на окремих понижених ділянках річок лише на 44-93 см. Подальше похолодання в третій декаді лютого призупинило ріст рівнів і призвело до повторного утворення льодових явищ. Друга хвиля водопілля розпочалась з середини першої декади березня після потепління та випадання значних опадів у вигляді дощу. Починаючи з 8 березня на річках спостерігались підйоми рівнів з інтенсивністю 17-41 см за добу. Загальна амплітуда підйому рівнів у відношенні до перед повеневих становила: на річках басейну Тетерева 19-50 см, Случі 48-90 см, Ужа, Норина 17-42 см, Уборті 44-90см.В другій та на початку третьої декади березня на всіх річках області пройшли максимальні рівні весняної повені. Розвиток водопілля проходив в межах русел без загрози негативних наслідків. Затоплення заплавних територій не відмічалось, за винятком понижених ділянок р. Уж – м. Коростень. В літній період режим рівнів порушувався дощовими паводками, які по висоті підйому рівнів води були незначними. Найбільший з них пройшов в червні, загальна амплітуда підйому становила 18-35 см. Мінімальні рівні води спостерігались в період літньо-осінньої межені, а саме у вересні та жовтні. На гідро посту р. Гуйва – с. Городківка відмічено самий низький рівень за весь період спостережень. Дані рівневого режиму основних річок області наведені в табл. 1.3..

Дані рівневого режиму Таблиця 1.3 Річка - пост р. Случ – с. Громада р. Случ – м. НовоградВолинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли р. Уборть – с. Рудня Іванівська р. Уборть – с. Перга р. Уж – м. Коростень р. Норин - с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща р. Тетерів – м.Житомир р. Гнилоп’ять – с. Головенка р. Гуйва- с. Городківка р. Ірша- смт. Володарськ – Волинський

Середній рівень за 2009р., см

Середній рівень за багато – річчя, см

Макс. рівень за рік, см

150

14.04

03,12.09

144

172

189

11.03

118

20.09

140

147

238

11.03

120

28.09

118

137

179

11,12.03

100

03,04.10

124

147

244

13.03

06,07.10

151

173

211

10,11.03

124

06-10.10

149

205

14.03

133

24.08-08.10

187

199

216

15-17.02

162

26-30.09 07,08.10

13-22.03

30.09-13.10

114

11.03

25-28.10

224

248

274

21,22.03

199

07-13.10

106

132

06.11

03-07.10

188

195

235

09.03

169

16,21,22,26,27.09

Дата

Мінім. рівень за рік, см

Дата

В цілому 2009 рік по водності був нижче норми. На річках басейну Случі модульні коефіцієнти становили К= 0,58 0,67, Уборті та Ужа – К = 0,29 - 0,57, басейну Тетерева К= 0,48 – 0,61, водність р.Норинь близька до норми К= 0,97. Водність річок розподілялась досить нерівномірно на протязі року. Розподіл стоку по сезонах був таким: восени стік становив 10% від річного, взимку - 26%, навесні - 42% та влітку - 22%. Максимальні витрати води спостерігались в період весняного водопілля в другій та третій декадах березня, а мінімальний стік – в зимовий та літньо-осінній періоди. Дані наведені в таблиці 1.4

Таблиця 1.3 Річка - пост

Середня витрата за 2009р., м³/с

Середня витрата за багаторіччя, м³/с

Водність К Q звіт Q багаторіччя

Макс. витрата за рік, м³/с

Дата

Мінім. витрата за рік, м³/с

Дата

р. Случ – с. Громада

5,48

р. Случ – м. Новоград Волинський р. Тня – с. Броники р. Смілка – с. Сусли

15,3

26,6

0,58

53,8

11.03

3,57

20.09

2,02

3,49

0,58

16,7

11.03

0,23

28.09

1,39

2,08

0,67

10,0

11,12.03

0,11

03,04.10

р. Уборть – с.Р.Іванівськ а р. Уборть – с. Перга

0,94

3,26

0,29

6,95

13.03

0,13

06,07.10

7,07

12,5

0,57

29,5

10,11.03

0,42

06-10.10

р. Уж – м. Коростень

2,39

4,24

0,56

14,4

14.03

0,58

24.0808.10

р. Норинь – с. Славенщина р. Тетерів – с. Троща

4,21

4,33

0,97

11,1

15-17.02

0,89

26-30.09 07,08.10

0,50

0,82

0,61

1,62

13-22.03

0,075

30.0913.10

р. Тетерів – м. Житомир

7,21

15,0

0,48

39,9

10-12.03

2,68

25-28.10

р. Гнилоп’ять – с.Головенка р. Гуйва – с. Городківка

1,91

3,68

0,52

7,82

21,22.03

0,28

07-13.10

0,49

0,96

0,51

2,07

06.11

0,10

03-07.10

р. Ірша – смт. Володарськ Волинський

0,42

0,75

0,56

3,3

09.03

0,003

16,21,22, 26,27.09

8,3

0,66

14,1

14.04

1,51 03,12.09

1.2. Соціальний та економічний розвиток області У 2009 році головним програмним документом, що визначав завдання та заходи розвитку господарського комплексу, соціальної та гуманітарної сфер регіону була Програма економічного та соціального розвитку області. Завдяки реалізації заходів Програми протягом року спостерігалася позитивна тенденція скорочення спаду виробництва, що в умовах фінансової кризи пояснювалося поступовим зростанням попиту на промислову продукцію та рівнем її реалізації. Як наслідок темпи спаду промислового виробництва за підсумками року в порівнянні із січневим результатом уповільнилися на 12,5% і склали 21,4%. 16

Серед регіонів України за темпами промислового виробництва область знаходиться на 14 місці (у I кварталі 2009 р. було 16 місце).

Приріст виробництва забезпечила лише хімічна та нафтохімічна промисловість (+10,8%). Решта галузей промислового комплексу спрацювали зі спадом, найбільші темпи якого зафіксовано у машинобудуванні, металургійному виробництві, целюлозно-паперовій та поліграфічновидавничій діяльності, галузі оброблення деревини та виготовлення виробів з неї, добувній промисловості а також виробництві неметалевої мінеральної продукції. Ведеться системна робота щодо підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Валова продукція сільського господарства за 2009 рік склала 3324,1 млн. грн. (у порівнянних цінах 2005 року), що більше проти попереднього року на 118,7 млн. грн. або на 3,7% (по Україні на 0,1%). У сільгосппідприємствах її обсяг зріс на 8,7% (по Україні зменшився на 0,6%), у господарствах населення – на 1,8% (по Україні +0,6%). За індексом обсягу сільськогосподарського виробництва область зайняла 5 місце у державі.

Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства у 2009 році (наростаючим підсумком до відповідного періоду попереднього року), % 112

107,4

110,4

108

103,5 104

100,5 100

99,8

101,1 101,7 100,4

102,1

102,3

103,3

103,8 102,6

100,5 101,1

101,1

102,4

102,4 100,4

100,1

102,8 100

103,7 100,1

96 92

Житомирська область

Україна

Виробництво продукції рослинництва порівняно з 2008 роком зросло на 4,2% (по Україні зменшилося на 2,4%), у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 8,2% (по Україні скорочення на 5,8%), у господарствах населення – на 2% (по Україні + 0,9%). У 2009 році загальний обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2008 роком збільшено на 3% (по Україні + 4,2%), у тому числі в сільгосппідприємствах – на 10,2% (по Україні +10,1%), у господарствах населення – на 1,6% (по Україні +0,2%). Протягом 2009 року в усіх категоріях господарств зменшилося виробництво м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) на 1,9% (по Україні + 0,2%), молока на – 1,9% (по Україні – на 1,3%) та яєць - на 0,8% (по Україні ріст на 6%). У 2009 році в області як в цілому по державі значно погіршились показники діяльності будівельної галузі, скорочення будівельно-монтажних робіт становило 33,1% (по Україні – 48,2%). Область за цим показником зайняла 3 місце у державі. У минулому році будівельні підприємства області виконали робіт на суму 492,9 млн. грн. (1,3% від загальної по Україні). Із загального обсягу виконаних будівельних робіт будівництво будівель і споруд у порівнянні з 2008 р. зменшилося на 35,7% (по Україні – на 48,6%), встановлення інженерного устаткування – на половину (по Україні – на 45%). Натомість на 26 млн. грн. або у 2 рази зросло виконання робіт по підготовці будівельних ділянок (по Україні скорочення на 41,4%). Головним джерелом фінансування капітальних видатків у 2009 році для області були кошти Стабілізаційного фонду. Протягом року на рахунки розпорядників коштів із цього фонду надійшло 16,3 млн. грн. або 75,3% від 18

запланованого на рік. При цьому будівельниками області освоєно 17 млн. грн. (104,4%). Крім того, на об’єкти, що фінансувалися за рахунок Стабілізаційного фонду із місцевих бюджетів спрямовано 4,1 млн. грн. На розвиток мережі доріг загального користування на 2009 рік передбачалися кошти з державного бюджету в сумі 540,8 млн. грн., з яких на виконання робіт з будівництва – 2,2 млн. грн., капітального ремонту – 401 млн. грн., поточного ремонту та утримання –137,5 млн. грн. Фактично отримано 121,5 млн. грн. (22%), у т.ч. на покриття витрат з нового будівництва та капітального ремонту 7,2 млн. грн., поточного ремонту та утримання доріг – 114,3 млн. грн. Загальний індекс споживчих цін у грудні 2009 року до грудня попереднього року склав 111,9%, що на 0,4% менше, ніж у цілому по Україні (11 рейтингове місце), в т.ч. по продуктах харчування – 109,4%, що на 0,6% менше від середнього по державі (110%).

Протягом 9 місяців 2009 року суб’єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування було освоєно 1295,6 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що складає 57,8% аналогічного періоду минулого року. Обсяг капітальних вкладень на одну особу склав 996,1 грн., що становить 34% показника за 9 місяців 2008 року.

Інвестиції в основний капітал

млн.грн.

2500 1988,2 2000 1418

1500 1000

1295,6

813,5 649,2

500 131,1

150,4

113

109,3

57,8

0 9 міс. 2005р. 9 міс. 2006р.

9 міс.2007р. 9 міс 2008р.

інвестиції в основний капітал, млн.грн.

9 міс 2009

% до попереднього періоду

Найвагомішу частку усіх капітальних вкладень спрямовано у розвиток промисловості – 58%, транспорт і зв'язок – 9%, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 10%, торгівлю – 4%, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 5%. У 2009 році в економіку Житомирщини іноземними інвесторами вкладено 40,5 млн. дол. США прямих інвестицій, у тому числі з країн СНД – 2,3 млн. дол. (5,6% вкладеного обсягу), з країн ЄС – 32,7 млн. дол. (80,8%) та з інших країн світу – 5,5 млн. дол. (13,6%). Основними формами залучення капіталу були грошові внески – 14,5 млн. дол. (35,7% вкладеного обсягу) та внески у вигляді рухомого і нерухомого майна – 26 млн. дол. США (64,3%). В той же час з початку року нерезидентами вилучено капіталу на 3 млн. дол. Станом на 1 січня 2010 року обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в економіку Житомирщини, становив 215,4 млн. дол. Збільшення іноземного капіталу до початку 2009 року склало 38 млн. дол. (21,4%). Інвестиції надійшли з 47 країн світу. Найбільші обсяги внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Сполученого Королівства, Італії, Чеської Республіки, Російської Федерації та Німеччини, на які припадало 77,7% загального обсягу прямих іноземних інвестицій (169 млн. дол.). У промисловості зосереджено 83,5% загального інвестиційного капіталу нерезидентів (179,9 млн. дол. США). Інвестиційно привабливими для іноземних партнерів були підприємства з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції, де вкладено 82,9 млн. дол. (38,5% до загального обсягу), добувної промисловості – 19,3 млн. дол. (9%), з оброблення деревини та виробництво 20

виробів з деревини – 16,9 млн. дол. (7,9%), хімічної та нафтохімічної промисловості (хімічне виробництво, виробництво гумових та пластмасових виробів) – 16,6 млн. дол. (7,7%), з виробництва готових металевих виробів – 15,1 млн. дол. (7%), а також діяльність суб’єктів, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям – 14,6 млн. дол. (6,8%), підприємства з виробництва харчових продуктів – 12,4 млн. дол. (5,8%) та легкої промисловості – 10 млн. дол. США (4,7%). У міжнародному інвестиційному співробітництві приймали участь підприємства з усіх регіонів області. Суттєва частина інвестиційних коштів зосереджена у містах Житомирі – 64,1 млн. дол. (29,8% до загального обсягу), Бердичеві – 24,7 млн. дол. (11,5%) та на підприємствах Нов.Волинського – 64 млн. дол. (29,7%), Баранівського – 12,6 млн. дол. (5,8%) та Вол.-Волинського районів – 10,7 млн. дол. (5%). Протягом 2009 року здійснювалась реєстрація іноземних інвестицій, які надходили на ДП “Євроголд-Індестріз ЛТД" зі Швейцарії, ТОВ „Баранівський фарфоровий завод з Чехії, ТОВ "Челме-Україна" з Італії, ТОВ "Світ-Еко" з Чехії, ТОВ “Ферпласт-Україна” з Італії, ТОВ "Церсаніт Інвест" з Кіпру, ТОВ "Юніком-пром" з Російської Федерації, ТОВ "Пром-Агро" з Франції, ЗАТ “Житомирські ласощі” зі Швейцарії, ТОВ "ТІС Полісся" з Кіпру, ТОВ “Віка” з Канади, ТОВ "Новотекс" з Румунії. У 2009 році дев’ять підприємств територій пріоритетного розвитку здійснювали реалізацію 10 інвестиційних проектів у добувній, каменеобробній, деревообробній, хімічній та машинобудівній галузях промисловості. Впровадження інвестиційних проектів територій пріоритетного розвитку забезпечило надходження від реалізації продукції підприємств у розмірі 496 млн. грн. Експортні поставки здійснювали 8 підприємств на загальну суму 271 млн. грн. Усе це забезпечило надходження до бюджетів усіх рівнів у сумі 31 млн. грн. За 11 місяців 2009 року в цілому по області погіршилися результати фінансової діяльності. Підприємствами і організаціями отримано 466,1 млн. грн. прибутку, що на 23,9% менше попереднього року, та – 653,4 млн. грн. збитків, які зросли у 1,6 раза. Загальний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у галузях економіки області був негативним і склав 187,3 млн. грн. збитку, який виявився на 392,8 млн. грн. меншим за відповідний період попереднього року. Найкращий фінансовий результат одержали підприємства сільського, лісового господарства та мисливства (10,6 млн. грн. прибутку), промисловості (27,5 млн. грн. прибутку). Більше 87,5% підприємств сільського господарства, мисливства та лісового господарства були прибутковими. При цьому сума їх прибутку перевищила збиток у 16 разів. Частка збиткових підприємств порівняно з 2008 роком зросла на 12,2 процентних пункти і становила 46,7%. Найбільша їх кількість зосереджена у будівництві – 74,6%, діяльності транспорту та зв’язку – 65,9%, у сфері комунальних та індивідуальних послуг – 62,2%. 21

У 2009 році проведена відповідна робота по оновленню основних фондів житлово-комунальних господарств. Фінансування здійснювалося з обласного, місцевих бюджетів та власних коштів підприємств. Використано 99,8 млн. грн., у тому числі на житловий фонд – 11,7 млн. грн., теплове господарство – 45,2 млн. грн., водопровідно-каналізаційне господарство – 19,9 млн. грн., міський електротранспорт – 5 млн. грн., дорожньо-мостове господарство – 18 млн. грн. За оперативними даними у 2009 році заборгованість населення за надані житлово-комунальні послуги збільшилась, порівняно з 2008 роком на 28 млн. грн. та на початок 2010 року становить 141,8 млн. грн. Залишається проблемним для підприємств галузі питання щодо повних розрахунків за спожиті енергоносії. Згідно з Порядком, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 05.03.09 № 193 в області узгоджений обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню в сумі 103,3 млн. грн., але через відсутність механізму було проведено взаємозалік та покращено фінансово-економічний стан підприємств лише на 35,6 млн. грн. або 34% від узгодженого обсягу. Станом на 31 грудня 2009 року заборгованість за спожиту електроенергію скоротилася до початку року на 12,2% і становила 23 млн. грн. Найбільші суми боргу мають населення та підприємства, що фінансуються з державного бюджету – відповідно 18,6 млн. грн. (80,9% загального боргу) та 3,1 млн. грн. (13,5%). Заборгованість за спожитий природний газ (без урахування боргу промислових споживачів) становила 95,7 млн. грн., що у 2,9 раза більше, ніж було на початку 2009 року. У 2009 році особлива увага приділялася розв'язанню проблем на ринках товарів і послуг, які мають суттєвий вплив на соціально-економічну ситуацію в області, захисту інтересів населення від проявів монополізму. Внаслідок вжитих заходів виявлено та припинено 156 порушень законодавства про захист економічної конкуренції та 57 неправомірних дій суб'єктів господарювання, органів влади та органів місцевого самоврядування, що містять ознаки порушень. Накладено штрафів на суб'єктів господарювання на суму понад 850 тис. грн., з яких сплачено понад 445 тис. грн. Відшкодовано шкоди заподіяної внаслідок порушень законодавства про захист економічної конкуренції, на суму понад 14 тис. грн. Економічний ефект від проведеної роботи у вигляді різниці між коштами, які споживачі мали б сплатити у випадку тривання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, і фактичними витратами, яких вони зазнали склав понад 430 тис. грн. Припинені порушення та неправомірні дії, які містили ознаки порушень на таких ринках, як постачання природного газу населенню, видача технічного умов на газифікацію житлових будинків та інших об'єктів, зовнішня реклама оренда землі, виробництво та реалізація щебеню, 22

товарного бетону постачання та роздрібна реалізація лікарських засобів, комплексні послуги: надання торговельних місць для реалізації продовольчих та непродовольчим товарів на ринку, підготовка документів та проведення конкурсів щодо визначення пасажирських перевізників, кабельне телебачення, ритуальні послуги, в той час як у 2008 році переважна кількість порушень були припинені на ринках житлово - комунальних послуг (водопостачання водовідведення, теплопостачання), перевезень пасажирів. Упродовж року стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати значно погіршився. У порівняні з початком року загальна сума боргу на підприємствах зросла на 16 млн. грн. або на 46,1% і на 1 січня 2010 року становила 50,8 млн. грн. Більше 82% загальної суми боргу (42 млн. грн.) утворилося на економічно активних підприємствах – заборгованість тут зросла на майже на 17 млн. грн. або у 1,6 раза. З початку року кількість підприємств, які мають заборгованість із виплати заробітної плати зросла на 181 одиницю або на 50% і складає 544 підприємства. У 2009 році ситуація на ринку праці дещо стабілізувалася. За 2009 рік послугами центру зайнятості скористалися 79,9 тис. громадян, що на 14% менше 2008 року. У порівнянні із попереднім роком питома вага безробітних у загальній кількості незайнятого населення зменшилась на 7,3%. Зменшується також і кількість офіційно зареєстрованих безробітних. Станом на 1 січня 2010 року вона становить 22,5 тис. осіб, що на 31,8% менше попереднього року, у тому числі жінок – на 33,1%, молоді – на 29,8%, робітників – на 32,1%, службовців – на 18,9%. Вирішення цих питань є першочерговим завданням на 2010 рік для всіх гілок влади, що в результаті покращить соціально-економічний стан Житомирщини.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. По узагальненим статистичним даним Житомирська область посіла 18 місце серед областей України по загальному обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який в 2009 році склав 84,11 тис.т. забруднюючих речовин. Аналізуючи показники забруднення повітряного басейну, що включає обсяг викидів шкідливих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення потрібно відмітити деяке збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря в 2009 році у порівнянні з минулим роком. Це збільшення складає 3,64 тис. тон, що на 4,32 % більше ніж у 2008 році. В той же час, спостерігається деяке зниження обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, який в 2009 році склав 18,6 тис.т., що на 2,46% менше ніж у 2008 році (19,07 тис.т.). Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території Житомирської області склала 0,623 т/км2 проти 6,66 т/км2 в середньому по Україні (24 місце по Україні). В розрахунку на душу населення щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення Житомирської області склала 14,4 кг/чол. проти 87,3 кг/чол. в середньому по Україні (20 місце серед областей країни). За обсягом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел області, який в 2009 році склав 65,51 тис.т., що на 6,3% більше ніж в минулому році, Житомирська область посіла 16 місце серед областей України. До основних антропогенних джерел забруднення атмосфери належать: теплове та енергетичне устаткування; промислові підприємства, сільське господарство, всі види транспорту. Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно впливає на забруднення атмосфери відсутність установок по вловлюванню газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, летючих органічних сполук та інших. Зазначені речовини надходять в повітря від котелень, які працюють на кам'яному вугіллі, асфальтобетонних заводів, фарбувальних виробництв, тощо. Основними напрямами зменшення надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря є, насамперед виконання природоохоронних заходів, передбачених матеріалами у яких обгрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, переведення паливовикористовуючого обладнання на природний газ, впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів. Зменшення шкідливих викидів від пересувних джерел можливе за рахунок збільшення використання неетильованого бензину, посилення 24

контролю за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів, будівництва об'їзних автошляхів для транзитного транспорту. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Загалом протягом 2009 року в атмосферу області надійшло 84,11 тис.т. , що на 4,32 % (на 3,22 тис.т.) більше ніж у 2008 році, але на 26,5 % більше порівняно з 1990 р. На стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2009 році припало майже 23% сумарних обсягів забруднення повітря області, на пересувні (автомобільний, залізничний, авіаційний, водний транспорт та виробнича техніка) - 78% (табл. 2.2.1.) Зменшення викидів по стаціонарним джерелам пов’язано насамперед із зменшенням обсягів виробництва рядом підприємств області. Так, у порівнянні з минулим роком, зменшили викиди в атмосферне повітря такі підприємства області як Бердичівське управління магістральних газопроводів – на 570, 32 т., ВАТ ”Біомедскло“ – на 78,25 т., ВАТ ”Каменедробильний завод “ – на 67,58 т, КП «Тепломережа» – 32,38 т. та ряд інших. Одночасно в минулому році значно зріс обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів. Так, в порівнянні з 2008 роком, обсяг викидів транспортом збільшився на 4,11 тис.т. (на 6,3 %) і склав 65,51 тис.т. Динаміка викидів забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел наведена в табл.. 2.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Табл..2.1.1. Викиди в атмосферне повітря, тис.т. у тому числі Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Всього

стаціонарними джерелами

пересувними джерелами

61,80 12,3 49,5 73,99 15,57 58,42 83,69 19,22 64,47 80,47 19,07 61,40 84,11 18,60 65,51 *попередні дані (у порівняльних цінах)

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

Обсяги викидів у розрахунк у на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП* (тис.т на млн.грн.).

2072,1 2480,7 2805,9 2697,9 2822, 5

43,45 55,82 63,23 62,05 65,41

0,0085 0,0008 0,0054 -

Важливими узагальнюючим показником, який характеризує стан повітряного басейну в цілому є загальний обсяг забруднюючих речовин, що надійшли в розрахунку на одного мешканця та в розрахунку на 1 км 2 території. При аналізі кількості викидів від стаціонарних та пересувних джерел, що приходяться на душу населення, найбільше навантаження спостерігається в містах Нов.-Волинському - 141,82 кг\чол., Бердичеві - 107,65 кг/чол., Житомирі - 80,36 кг\чол., Коростені - 69,79 кг\чол, в Коростенському - 84,16 25

кг/чол., Малинському - 72,29 кг\чол., Попільнянському - 71,16 кг/чол., Овруцькому - 61,98 кг\чол. районах області, при середньому по області 65,415 кг/чол. При середніх показниках по області в 2822,5 кг\км2, найбільше навантаження спостерігається в містах Житомирі (357944,87 кг\км2), Бердичеві (238032,28 кг\км2), Нов.-Волинському (232645,11 кг\км2), Коростені (134235,88 кг\км2), Малині (99745,59 кг\км2) та в Коростенському (3053,31 кг\км2), Малинському (2449,96 кг\км2), Радомишльському (2336,31 кг\км2), Вол.-Волинському (2257,92 кг\км2) районах області. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України. Порівняно з минулим роком у 2009р. збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відмічалося у 12 районах та місті області, але найсуттєвіше – у Коростенському (на 0,667 тис. т, або на 72 % більше ніж у минулому році), Малинському (на 0,123 тис. т, або на 26%), Вол.-Волинському (на 0,107 тис. т, або на 27%), Овруцькому (на 0,099 тис. т, або на 11%), Нов.-Волинському (на 0,065 тис. т, або на 16%), Баранівському (на 0,037 тис. т, або на 16%) районах та в м. Коростені (на 0,021 тис. т, або на 4%) (табл. 2.2.2.3). Одночасно спостерігалося збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в порівняні з 2008 роком по основним забруднювачам атмосферного повітря області якими є підприємства міст Бердичева (на 0,637 тис.т.), Малина (0,459 тис.т.), Житомира (0,239 тис.т.), Попільнянського (0,101 тис.т.), Романівського (0,035 тис.т.) та Ємільчинського (0,034 тис.т.) районів. Оцінюючи стан забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами в містах та районах Житомирської області необхідно відмітити, що найбільший внесок у забруднення атмосфери області традиційно складають міста: Новоград-Волинський (5,846 тис.т.), Бердичів (5,43 тис.т.), Житомир (1,5 тис.т.), Коростень (0,601 тис.т.) та Коростенський (0,93 тис.т.), Овруцький (0,896 тис.т.), Малинський (0,467 тис.т.), Житомирський (0,458 тис.т.), Новоград-Волинський (0,409 тис.т.), Вол.Волинський (0,403 тис.т.) райони. Це забруднення склало відповідно 31,43%, 29,19%, 8,07%, 5,00%, 4,81%, 3,23%, 2,51%, 2,46%, 2,25%, 2,17% від загального по області (табл. 2.1.2.1.). У 2009р. від промислових підприємств надійшло забруднюючих речовин загальною кількістю – 18,604 тис. т,, з яких зокрема, метан (9,89 тис.т.) та оксид азоту (0,154 тис.т) належать до парникових газів. Крім цих речовин, в атмосферне повітря надійшло 876,211 тис.т вуглецю діоксиду. Серед інших викидів значну частку склали речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 3,54 тис.т або 19,0%, сполуки азоту – 1,96 тис.т. або 10,6%, оксид вуглецю – 1,64 тис.т або 8,8 %, діоксид та інші сполуки сірки – 0,24 тис.т або 3,4%, від загальної кількості викидів від стаціонарних джерел (табл.. 2.1.2.2.). 26

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення обсягів викидів по основним забруднюючим речовинам стаціонарними джерелами викидів області. Так, в порівнянні з 2000 роком у 2009 році кількість оксидів вуглецю скоротилася на 2,648 тис.т,, діоксидів та інших сполуки сірки на 1,629 тис.т, сполук азоту на 0,315 тис.т., що загалом становить майже 63% (табл. 2.1.2.2.).. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Табл. 2.1.2.1. Всього, Назва населених пунктів Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м. Житомир м. Бердичів м. Коростень м. Нов.-Волинський м. Малин

2000р. 12,3

2006р. 15,57

2007р. 19,22

2008р. 19,07

2009р. 18,60

0,302 0,759 0,062 0,007 0,488 0,094 0,190 0,652 0,233 0,093 0,052 0,087 0,003 0,224 0,879 0,209 0,228 0,227 0,254 0,052 0,215 0,141 0,299 2,147 1,458 1,182 0,711 1,050

0,154 0,347 0,038 0,007 0,558 0,215 0,582 0,191 0,206 0,137 0,014 0,293 0,0001 0,173 0,710 0,083 0,664 0,187 0,053 0,025 0,006 0,049 0,409 1,854 3,919 0,762 2,889 1,036

0,161 0,269 0,024 0,007 0,343 0,178 0,446 0,219 0,181 0,099 0,010 0,478 0,0001 0,159 0,656 0,051 0,621 0,167 0,063 0,028 0,007 0,045 0,232 1,782 5,775 0,639 5,708 0,867

0,101 0,220 0,055 0,007 0,295 0,157 0,459 0,263 0,098 0,088 0,006 0,344 0,0002 0,345 0,796 0,044 0,363 0,182 0,064 0,038 0,008 0,042 0,101 1,739 6,068 0,580 5,824 0,774

0,08 0,26 0,06 0,01 0,40 0,12 0,46 0,93 0,07 0,07 0,01 0,47 0,001 0,41 0,89 0,03 0,26 0,20 0,03 0,03 0,01 0,03 0,08 1,5 5,43 0,60 5,85 0,32

Автотранспорт, як і раніше є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря Житомирської області. Слід зазначити, що в умовах 27

переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50–80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря великих міст України, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення. У відпрацьованих газах автомобільних двигунів налічується біля 100 різних компонентів, більшість з яких токсичні. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом майже 75,9% становлять оксиди вуглецю, 11,5% - неметанові леткі органічні сполуки, 10,2% - оксиди азоту, 1,1 % - сажа, 0,97% - сірчистий ангідрид, Значні обсяги викидів від пересувних джерел мають Овруцький (2,861 тис.т.), Житомирський (2,734 тис.т.), Новоград-Волинський (2,299 тис.т.), Попільнянський (2,135 тис.т.) райони, міста Коростень (3,963 тис.т.), Бердичів (3,138 тис.т.), Новоград-Волинський (2,096 тис.т.). В обласному центрі через високу зосередженість автотранспорту та стрімкий його ріст викиди становлять найбільшу кількість по регіону - 20,334 тис.т., або 31,08 % від загального обсягу по області. Великий обсяг викидів від автотранспорту пояснюється, насамперед, збільшенням кількості приватного автотранспорту, експлуатацією технічно– застарілого автомобільного парку, використанням палива низької якості, аварійним станом доріг.

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Табл. 2.1.2.2.

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

разом

пил

діоксид сірки

діоксид азоту

оксид вуглецю

2009 р. в т.ч.

діоксид азоту

2008 р. в т.ч.

діоксид сірки

Андрушівський Баранівський Бердичівський

2007 р. в т.ч.

пил

Населені пункти

2006 р. в т.ч.

разом

2000 р. в т.ч.

0,302

0,012

0,066

0,061

0,160

0,118

0,006

0,01

0,025

0,077

0,221

0,099

0,003

0,049

0,07

0,100

0,004

0,001

0,033

0,062

0,046

0,002

0,0003

0,025

0,019

0,76

0,158

0,072

0,096

0,399

0,313

0,127

0,049

0,063

0,074

0,223

0,073

0,031

0,056

0,063

0,176

0,071

0,023

0,039

0,043

0,210

0,069

0,031

0,049

0,061

0,062

0,022

0,018

0,005

0,017

0,034

0,018

0,002

0,001

0,013

0,025

0,007

0,001

0,003

0,014

0,015

0,004

0,003

0,002

0,006

0,013

0,003

0,002

0,006

0,000 9

Брусилівський

0,007

0,001

0,004

0,001

0,007

0,002

0,004

0,001

0,007

0,002

0,004

0,000 2

0,007

0,002

0,004

0,000 2

0,001

0,007

0,002

0,004

0,0002

0,001

Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський

0,488

0,096

0,243

0,039

0,107

0,514

0,311

0,095

0,027

0,081

0,332

0,201

0,014

0,027

0,09

0,284

0,219

0,011

0,033

0,021

0,381

0,283

0,048

0,032

0,018

0,094

0,012

0,011

0,006

0,059

0,164

0,091

0,001

0,003

0,069

0,142

0,069

0,001

0,012

0,06

0,144

0,053

0,028

0,011

0,052

0,115

0,033

0,030

0,009

0,043

0,190

0,056

0,020

0,014

0,056

0,244

0,099

0,018

0,012

0,115

0,232

0,091

0,015

0,037

0,089

0,196

0,127

0,018

0,026

0,025

0,194

0,097

0,013

0,062

0,022

0,652

0,200

0,237

0,038

0,142

0,178

0,103

0,036

0,005

0,034

0,216

0,135

0,036

0,013

0,032

0,260

0,180

0,033

0,013

0,034

0,925

0,861

0,027

0,010

0,027

0,234

0,098

0,025

0,051

0,053

0,166

0,071

0,034

0,007

0,054

0,169

0,057

0,019

0,021

0,072

0,089

0,057

0,007

0,018

0,007

0,068

0,045

0,002

0,014

0,007

0,093

0,009

0,019

0,018

0,047

0,108

0,023

0,045

0,019

0,021

0,072

0,013

0,031

0,017

0,011

0,058

0,011

0,019

0,009

0,041

0,019

0,008

0,012

0,002

0,052

0,018

0,006

0,007

0,02

0,012

0,005

0,001

0,006

0,064

0,001

0,003

0,006

0,007

0,00001

0,003

0,004

0,016

0,00001

0,009

0,003

0,004

1,137

0,311

0,267

0,07

0,394

1,288

0,956

0,13

0,051

0,151

1,756

1,004

0,107

0,64

0,144

1,102

0,810

0,095

0,073

0,124

0,762

0,507

0,049

0,082

0,124

Народицький

0,003

0,0003

0,0009

0,0001

0,001

0,000

0,00001

0,000 1

0,001

0,00002

0,0003

0,0002

Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійський Черняхівський Чуднівський м.Житомир м.Бердичів м.Коростень м.Нов.-Волинський

0,224

0,012

0,018

0,044

0,134

0,106

0,015

0,003

0,01

0,149

0,091

0,013

0,035

0,01

0,176

0,100

0,019

0,028

0,029

0,241

0,112

0,016

0,068

0,045

0,879

0,318

0,246

0,056

0,219

0,638

0,362

0,055

0,038

0,183

0,636

0,365

0,058

0,07

0,143

0,774

0,503

0,053

0,072

0,146

0,872

0,700

0,048

0,047

0,077

0,209

0,083

0,067

0,012

0,043

0,079

0,059

0,011

0,003

0,006

0,051

0,036

0,006

0,005

0,004

0,042

0,028

0,004

0,006

0,004

0,023

0,011

0,002

0,006

0,004

0,227

0,052

0,029

0,045

0,071

0,591

0,215

0,114

0,059

0,203

0,581

0,195

0,105

0,081

0,2

0,332

0,178

0,027

0,049

0,078

0,245

0,164

0,023

0,040

0,018

0,227

0,029

0,102

0,023

0,068

0,168

0,015

0,101

0,003

0,049

0,163

0,017

0,101

0,019

0,026

0,178

0,018

0,130

0,023

0,007

0,199

0,018

0,156

0,019

0,006

0,254

0,042

0,032

0,090

0,087

0,049

0,036

0,001

0,007

0,005

0,053

0,038

0,0001

0,009

0,006

0,055

0,038

0,002

0,009

0,006

0,021

0,006

0,001

0,008

0,006

0,052

0,006

0,010

0,025

0,018

0,002

0,004

0,012

0,025

0,002

0,005

0,01

0,02

0,024

0,004

0,001

0,010

0,009

0,065

0,102

0,012

0,025

0,005

0,002

0,001

0,004

0,002

0,001

0,013 0,000 5

0,035

0,215

0,01 0,000 6

0,006

0,003

0,001

0,010

0,006

0,001

0,002

0,141

0,075

0,033

0,005

0,023

0,041

0,015

0,021

0,005

0,043

0,014

0,019

0,004

0,006

0,042

0,029

0,002

0,003

0,008

0,032

0,026

0,001

0,003

0,002

0,299

0,027

0,026

0,049

0,179

0,373

0,027

0,046

0,071

0,229

0,116

0,022

0,026

0,055

0,013

0,101

0,008

0,001

0,036

0,056

0,074

0,006

0,002

0,025

0,041

2,147

0,323

0,082

0,461

1,012

1,525

0,301

0,051

0,657

0,516

1,529

0,261

0,048

0,764

0,456

1,377

0,287

0,039

0,605

0,446

1,167

0,217

0,031

0,574

0,345

1,458

0,09

0,032

0,850

0,408

1,761

0,06

0,001

0,923

0,777

1,543

0,049

0,0007

0,824

0,669

1,718

0,069

0,001

0,903

0,745

1,275

0,058

0,002

0,673

0,542

1,181

0,296

0,356

0,125

0,356

0,566

0,188

0,048

0,061

0,269

1,01

0,578

0,091

0,109

0,232

0,485

0,166

0,026

0,095

0,198

0,494

0,162

0,035

0,113

0,184

0,711

0,141

0,133

0,090

0,178

0,826

0,29

0,363

0,082

0,091

0,825

0,228

0,256

0,075

0,266

0,359

0,127

0,117

0,087

0,028

0,308

0,129

0,082

0,076

0,021

Разомпо області

12,29 8

3,052

10,18 7

3,65

0,99

2,939

2,696

8,121

3,097

0,665

2,199

2,160

7,763

3,540

0,624

1,963

1,636

2,552

2,253

2,278

4,284

9,92

3,49

1,252

2,126

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тонн) Табл. 2.1.2.3. Обсяги викидів, тонн у 2009 у 2008 р. р. Андрушівський Баранівський Бердичівський Брусилівський Вол.-Волинський Ємільчинський Житомирський Коростенський Коростишівський Лугинський Любарський Малинський Народицький Нов.-Волинський Овруцький Олевський Попільнянський Радомишльський Романівський Ружинський Червоноармійськи й Черняхівський Чуднівський м.Житомир м.Бердичів м.Коростень м. Нов.Волинський м.Малин Разом по області

76,64 257,55 55,46 8,75 403,03 123,27 458,39 930,30 74,31 65,91 6,48 467,03 1,12 409,55 895,61 29,02 262,65 204,34 29,31 27,38

100,80 220,10 55,700 7,10 295,60 157,00 459,30 263,10 98,50 88,00 6,80 343,80 0,30 344,70 796,20 44,00 363,20 182,10 63,70 38,30

Збільшення\ зменшення викидів у 2009р. проти 2008р., тонн -24,16 37,45 -0,24 1,65 107,43 -33,73 -0,91 667,2 -24,19 -22,09 -0,32 123,23 0,82 64,85 99,41 -14,98 -100,55 22,24 -34,39 -10,92

14,31 33,55 75,95 1500,59 5430,74 601,22

8,40 41,70 101,30 1739,60 6068,00 580,200

5,91 -8,15 -25,35 -239,01 -637,26 21,02

5846,27 315,04

5823,70 773,70

22,57 -458,66

18603,7 7

Обсяги викидів у 2009 р. до 2008 р., % 76,03 117,01 99,57 123,24 136,34 78,52 99,80 353,59 75,44 74,90 95,29 135,84 373,33 118,81 112,49 65,95 72,32 112,21 46,01 71,49 170,36 80,46 74,98 86,26 89,50 103,62 100,39 40,72

Викинуто в середньому одним підприємством, тонн 5,90 17,17 9,24 2,92 40,30 15,41 25,47 77,53 4,37 10,99 2,16 66,72 0,56 34,13 25,59 2,64 29,18 13,62 3,26 3,91 2,86 5,59 5,43 15,80 135,77 21,47 233,85 17,50

97,58 19064,9

-461,13

41,43

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря області залишаються підприємства паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку, житлово-комунального господарства та гірничо-переробного комплексу, тощо. Викиди від цих галузей дають майже 64% від загальної кількості по області. Підпорядкування найбільших забруднювачів: 30

Відомча приналежність 2008р. 2009р.

м. БЕРДИЧІВ Бердичівське ЛВУМГ філії Акціонерні товариства УМГ “Київтрансгаз” ДК 1 відкритого типу, створені на “Укртрансгаз” НАК основі державних підприємств “Нафтогаз Україна” м. ЖИТОМИР Акціонерні товариства 2 ВАТ “Біомедскло” відкритого типу, створені на основі державних підприємств Міські, районні у містах ради КП 3 “Житомиртеплокомуненерго” та їх виконавчі комітети м. КОРОСТЕНЬ Районні, районні в містах 4 КП “Тепломережа” Києві та Севастополі державні адміністрації МАЛИНСЬКИЙ РАЙОН Акціонерні товариства ВАТ «Каменедробильний 5 відкритого типу, створені на завод» основі державних підприємств м. НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ Новоград-Волинська Акціонерні товариства 6 виробничо-технічна служба відкритого типу, створені на Рівненського ЛВУМГ основі державних підприємств ОВРУЦЬКИЙ РАЙОН

Причина зменшення/ збільшення/+

№ Підприємство-забруднювач п/п

Валовий викид, т

Зменшення/ Збільшення/+

- Бердичівське ЛВУМГ філії УМГ “Київтрансгаз” ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз Україна”, ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит», ВАТ „Каменедробильний завод”, ВАТ «Біомедскло» – акціонерне товариство відкритого типу створене на основі державних підприємств; - КП “Житомиртеплокомуненерго” – Житомирський міськвиконком; - КП «Тепломережа» - районна державна адміністрація; - Новоград-Волинська виробничо-технічна служба Рівненського ЛВУМГ (упр-ня магістральних газопроводів „Львівтрансгаз”) - Національна компанія „Нафтогаз України”. Незважаючи на тенденцію зниження обсягів промислових викидів в атмосферне повітря від промислових підприємств області вже на протязі декількох останніх років перелік найбільших забруднювачів атмосферного повітря Житомирської області майже не змінюється. Основні з них наведені в табл..2.1.3.1 і відносяться до паливно-енергетичного комплексу, житловокомунального господарства та гірничо-переробного комплексу. табл. 2.1.3.1.

5739,97 5169,65 -570,32

250,88

172,63

-78,25

344,48

345,30

+0,82

204,57

172,19

-32,38

335,42

267,84

-67,58

5443,66 5510,25

+66,59

ВАТ «Овруцький ГЗК «Кварцит»

Акціонерні товариства відкритого типу, створені на 211,69 223,87 основі державних підприємств

+12,18

У 2009 р. від промислових підприємств, взятих на державний облік у повітряний басейн області надійшло 18,603 тис.т забруднюючих речовин (на 0,47 тис. т, або на 2,46% менше, ніж у 2008р.). Негативно впливали на навколишнє середовище викиди підприємств транспорту і зв’язку – 10,73 тис. т або 57,66%, переробної промисловості – 2,67 тис.т. викидів або 14,35 %, викиди підприємств добувної промисловості – 2,62 тис.т. або 14,08%, викиди підприємств з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 0,72 тис. т викидів або 3,87% (табл. 2.1.3.2.). Якщо обсяги викидів від стаціонарних джерел у повітряний басейн області дещо скоротились у 2009 р. в порівнянні з 2008 р. (на 2,46%), то викиди від підприємств галузі сільського господарства, мисливства та лісового господарства у 2009р. в порівнянні з 2008р. збільшились на 0,045 тис.т. або на 11,69 %, підприємств добувної промисловості - на 0,701 тис.т. або на 36,5 %, підприємств сфери будівництва – на 0,046 тис.т. або на 40,35 %, сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги на 0,033 тис.т. або на 16,75% більше. Одночасно спостерігається зменшення у 2009 році показника обсягів викидів підприємств переробної промисловості на 0,413 тис.т. або на 13,4 %, підприємств сфери виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води на 0,139 тис.т. (на 16,18 %), сфери діяльності транспорту та зв’язку на 0,531 тис.т. (на 4,72%), підприємств торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку на 0,047 тис.т. (9,65%), підприємств надання комунальних та індивідуальних послуг, підприємств сфери культури та спорту на 0,101 тис.т (на 45,7%), сфери державного управління на 0,038 тис.т. або на 8,88%, сфери освіти на 0,01 тис.т. (на 15,15%), підприємств, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренда, інжиринінг та надання послуг підприємцям на 0,006 тис.т. (на 15,38%). Найбільші обсяги викидів в розрахунку на одне підприємство здійснювались підприємствами сфери діяльність транспорту та зв’язку – 412,69 тис.т., добувної промисловості – 72,2 тис.т., державного управління – 36,32 тис.т., Виробництва та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води – 25,67 тис.т., сільського господарства, мисливства, лісового господарства – 25,13 тис.т. (табл. 2.1.3.2.), при середньому за видами економічної діяльності - 46,63 т . Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності табл. 2.1.3.2. № Види економічної діяльності Кількість Обсяги Викинуто в з/п під-ств, викидів по серед. які мали регіону одним викиди, тис. т у % підприємод. ством, т. до 32

1. 2. 3. 4.

5. 6.

7. 8. 9. 10.

11. 12. 13. 14.

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Добувна промисловість Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Фінансова діяльність Операції з нерухомим майном, оренда, інжиринінг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

18,61

2008 р. 97,6

0,43

110,8

36 179

2,62 2,67

136,4 86,7

0,72

83,6

0,16

138,6

0,44

90,8

1 26 1

0,003 110,1 10,73 95,3 0,00001 100,0

0,033

82,4

11 5

0,39 0,056

93,5 86,3

0,23

113,8

449 17

46,63 25,13 72,70 14,94 25,67

4,41 5,53

2,84 412,69 0,05 3,64

36,32 11,28 22,53 11,41

0,12

51,5

2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря Однією з найважливіших умов успішної боротьби з транскордонним забрудненням повітря є наявність достовірної і повної інформації про стан навколишнього середовища і руху потоків забруднювачів. В 1977 р. створена Спільна програма спостереження і оцінки розповсюдження забруднювачів на великі відстані в Європі (ЕМЕП). Мета програми - створення загальноєвропейської мережі станцій моніторингу забруднювачів повітря. На виконання Спільної програми державним управлінням щорічно готується інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратах сітки ЕМЕП (табл. 2.2.1).

Інформація про викиди забруднюючих речовин в Житомирській області по квадратам сітки ЕМЕР табл. 2.2.1.. Основні забруднюючі речовини

Тверд і части нки

Інші основні забруднююч і речовини

Пріоритетні важкі метали

Стійкі органічн і забрудн юючі речовин и

Інші важкі метали

NOx

НМЛОС

SOx

NH3

ОВЧ

бенз(а) пирен

Гг NO2

Гг

Гг SO2

Гг

Мг

1 A 1 a Енергетика загального використання та виробництва тепла

0,717

0,556

0,158

0,851

0,618

0,017

0,007

0,227

0,022

0,037

0,24

1 A 2 d Обробна промисловість та будівництво: целюлоза, папір і друкування

0,059

0,003

0,001

0,012

0,018

1 A 2 e Обробна промисловість та будівництво: виробництво харчових продуктів, напої та тютюнові вироби

0,174

0,004

0,011

0,074

0,154

0,108

0,004

0,007

1A3bi

Транспорт - дорожній: легкові автомобілі

1,152

1,257

0,105

0,063

0,105

7,755

0,042

1 A 3 b ii Транспорт - дорожній: автомобілі малої вантажопідйомності

1,019

1,112

0,093

0,056

0,093

6,86

0,037

1 A 3 b iii Транспорт - дорожній: автомобілі великої вантажопідйомності

2,26

2,466

0,205

0,123

0,206

15,21

0,082

1 A 3 c Залізничні дороги

0,002

0,0004

0,0002

1E-06

0,0002

0,003

0,00163

1 A 4 b i Житловий сектор

0,26

0,059

0,035

0,338

0,346

0,029

0,006

0,269

0,022

0,050

0,326

0,052

0,007

0,002

0,029

0,207

0,118

1 B 1 a Викиди в результаті видобування твердих видів палива: добування та транспортування вугілля

0,011

0,008

0,002

0,003

1 B 1 c Інші викиди в результаті видобування твердих видів палива

0,002

0,008

0,028

0,002

1,703

1 A 4 c i Сільске господарство/Риболовля

господарство/Лісове

1 B 2 a v Розподіл нафтопродуктів 2 A 7 a Підземне видобування та розробка родовищ корисних копалин 2 D 1 Целюлоза та папір

0,003

0,07

3E-05

0,004

2 D 2 Продукти харчування та напої

0,132

0,178

0,01

0,012

0,038

0,143

2 D 3 Обробка деревини

0,042

0,065

0,019

0,079

0,066

0,003

3 A 2 Промислове нанесення покриття

0,07

3 B 1 Знежирювання

0,049

0,149

3 B 2 Сухе хімічне чищення

0,003

0,005

0,434

0,076

0,028

0,086

0,059

0,402

0,001

0,003

0,002

1,2070

3 D 3 Інше використання продуктів 4 B 1 a Великий рогатий худоба

4 B 1 b Молочна худоба

3,9183

4 B 3 Вівці

0,0033

4 B 4 Кози

0,0073

4 B 6 Коні

0,1088

4 B 8 Свині

2,8636

4 B 9 d Інша домашня птиця (птиця всіх видів)

4,9242

4 B 13 Інше (хутрові звірі)

0,0021

6 A Видалення твердих відходів на землю

0,005

0,027

Всього:

6,309

6,016

0,782

13,477

4,037

31,66

0,046

0,019

0,003

0,499

0,057

0,087

0,001

0,570

0,163

NО (не утворюються) - для викидів сполук із джерел, де конкретна сполука не утворюється, або категорії джерела в країні; NE (не оцінювались) - для існуючих викидів із джерел сполук, які не оцінювались; NА (не відноситься) - використовується для діяльності в рамках даної категорії джерел, в результаті здійснення якої не створюються викиди конкретної сполуки/

1 A 1 a Енергетика загального використання та виробництва тепла 1 A 2 d Обробна промисловість та будівництво: целюлоза, папір і друкування 1 A 2 e Обробна промисловість та будівництво: виробництво харчових продуктів, напої та тютюнові вироби 1 A 3 b i Транспорт - дорожній: легкові автомобілі 1 A 3 b ii Транспорт - дорожній: автомобілі малої вантажопідйомності 1 A 3 b iii Транспорт - дорожній: автомобілі великої вантажопідйомності 1 A 3 c Залізничні дороги 1 A 4 b i Житловий сектор 1 A 4 c i Сільске господарство/Лісове господарство/Риболовля 1 B 1 a Викиди в результаті видобування твердих видів палива: добування та транспортування вугілля 1 B 1 c Інші викиди в результаті видобування твердих видів палива 1 B 2 a v Розподіл нафтопродуктів

Тверді частин ки

Інші основні забрудн юючі речовин и

Пріоритетні важкі метали

NOx

НМЛ ОС

SOx

NH3

ОВЧ

Гг NO2

Гг

Гг SO2

Гг

Мг

0,717

0,556

0,158

0,851

0,618

0,017

0,00 7

0,059

0,003

0,001

0,012

0,018

0,174

0,004

0,011

0,074

0,154

0,108

0,00 4

1,152

1,257

0,105

0,063

0,105

7,755

1,019

1,112

0,093

0,056

0,093

6,86

2,26

2,466

0,205

0,123

0,206

15,21

0,002

0,0004

0,000 2

1E-06

0,0002

0,003

0,26

0,059

0,035

0,338

0,346

0,029

0,00 6

0,052

0,007

0,002

0,029

0,207

0,118

0,011

0,008

0,00 2

0,002

0,008

0,028

0,002

Стійкі органічні забрудню ючі речовини

Інші важкі метали

бенз(а) пирен

Мг

0,22 7

0,02 2

0,03 7

0,24

N A

0,00 7

0,042

0,037

0,082

0,00163

0,26 9

0,02 2

0,05 0

0,32 6

0,00 3

As М г N A

N A N A N A N A N A N A N A N A N

2 A 7 a Підземне видобування та розробка родовищ корисних копалин 2 D 1 Целюлоза та папір

1,703

0,003

0,07

3E-05

0,004

0,132

0,178

0,01

0,012

0,038

0,143

0,042

0,065

0,019

0,079

0,066

0,07

0,049

0,149

0,003

0,005

0,434

0,076

0,028

0,086

0,059

0,402

0,00 1

4 B 9 d Інша домашня птиця (птиця всіх видів) 4 B 13 Інше (хутрові звірі)

6 A Видалення твердих відходів на землю

0,005

0,027

6,309

6,016

0,782

13,47 7

4,037

31,66

0,046

0,01 9

0,00 3

2 D 2 Продукти харчування та напої 2 D 3 Обробка деревини 3 A 2 Промислове нанесення покриття 3 B 1 Знежирювання 3 B 2 Сухе хімічне чищення 3 D 3 Інше використання продуктів 4 B 1 a Великий рогатий худоба 4 B 1 b Молочна худоба 4 B 3 Вівці 4 B 4 Кози 4 B 6 Коні 4 B 8 Свині

Всього:

1,207 0 3,918 3 0,003 3 0,007 3 0,108 8 2,863 6 4,924 2 0,002 1

A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A N A

0,00 3

0,00 2

0,49 9

0,05 7

0,08 7

0,001

0,57 0

0,163

2.3. Якість повітря у населених пунктах Моніторинг забруднення атмосферного повітря в м. Житомирі здійснювався на двох стаціонарних постах Житомирського обласного центру з гідрометеорології за вмістом чотирьох основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. У 2009р. Житомирським ЦГМ відібрано 7248 проб атмосферного повітря. Загальний рівень забруднення повітря в місті за індексом забруднення атмосфери оцінювався, як низький. Середньорічні концентрації визначаємих домішок не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК с.д.), за винятком діоксиду азоту, середня концентрація якого дорівнювала 1,7ГДК с.д.. Середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом року коливались в межах 1,5-2,0 ГДК с.д. Середньомісячні концентрації інших визначаємих домішок становили: оксиду вуглецю – 0,6 ГДК, з пилу – 0,9 ГДК, з діоксиду сірки – 0,5 ГДК. Середній вміст важких металів був значно нижчим за відповідні гранично допустимі концентрації. Середньорічна концентрація бенз(а)пірену становила по місту 0,9 ГДК с.д.. Максимальна з разових концентрацій діоксиду азоту перевищувала відповідну ГДК в 2,2 раза на ПСЗ № 2 у травні. Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК з діоксиду азоту дорівнювала по місту 32% (на рівні минулого року). Максимальні концентрації інших домішок становили: оксиду вуглецю – 1,0 ГДК, пилу – 0,4 ГДК, діоксиду сірки – 0,2 ГДК. Максимальні з середньомісячних концентрацій бенз(а)пірену спостерігались на ПСЗ № 2 – 2,5 ГДК с.д. та на ПСЗ № 1 – 1,9 ГДК с.д. у жовтні. Максимальні з середньомісячних концентрацій важких металів були значно нижчі за відповідні ГДК с.д.. Забрудненість повітря оксидом вуглецю була дещо вищою в районі ПСЗ № 2, бенз(а)піреном - на ПСЗ № 1. По інших домішках забрудненість атмосфери була однорідною в районі обох постів спостережень. У річному ході спостерігалось деяке зростання середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин в окремі місяці: пилу – у серпнівересні, діоксиду сірки – червні- серпні, оксиду вуглецю – у червні та грудні, діоксиду азоту – у червні, бенз(а)пірену – у жовтні-листопаді. Порівняно з минулим роком спостерігалось незначне підвищення у повітрі пилу. Вміст інших домішок залишився на тому ж рівні.

Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Таблиця 2.3.1. Речови Клас Кількіс Середньо Середн Макси Макс Частка міст Частка міст на небе ть міст, -річний ьои(%), де (%), де зохопле вміст, добові мальн маль середньоріч максимальний 3 пеки них мг/м ГДК ий но ний вміст разовий вміст спостер вміст, разов перевищува перевищував: емг/м3 і в: женням ГДК 1 5 10 1 5 10 и ГД ГД ГДК ГД ГД ГД К К К К К Завислі 3 1 0,135 0,9 0,2 0,4 речовин и Діоксид сірки Оксид вуглец 4 ю Діоксид 2 азоту Бенз(а)пі рен в1 нг/м3

0,025 1,8 0,068 -

0,5

0,1

0,2

0,6

5,0

1,0

2,2

2,5

1,7 0,9

0,187 -

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 2.3.2. Забруднююча Місто Середньорічна Максимально разова речовина концентрація середньорічна концентрацій Пил Житомир 0,8 0,4 Діоксид сірки 0,5 0,2 Оксид 0,6 1,0 вуглецю Діоксид азоту 1,7 2,6 Бенз(а)пірен 0,9 2,7 Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Таблиця 2.3.3. Міста, (значення Забруднюючі речовини, які визначають високий ІЗА) рівень забруднення атмосферного повітря Житомир – 4,8 Діоксид азоту, завислі речовини, бенз(а)пірен, оксид вуглецю, діоксид сірки 39

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Атмосферне повітря є найважливішим і найнеобхіднішим компонентом навколишнього природного середовища. Воно, як невичерпний природний ресурс, необхідне для життя людей, тварин, рослин, більшості мікроорганізмів і, навіть, підводних мешканців. Наприклад, відомо, що без харчування людина може прожити до п'яти тижнів, без води - до п'яти днів, а без повітря - лише до п'яти хвилин. Водночас, кисень, що входить до складу атмосфери, є не тільки головним фактором життя, а й невід'ємним компонентом при згорянні палива у різноманітних технологічних установках і двигунах внутрішнього згоряння. Атмосфера є опорою для польоту живих організмів, простором для функціонування авіації та космічних кораблів. На ранніх етапах своєї історії людство практично не впливало на стан атмосферного повітря. Незначні його зміни відбувалися лише за рахунок дії природних факторів: процесів розпаду рослинних і тваринних організмів, лісових пожеж, виверження вулканів, згоряння метеоритів тощо. Вони супроводжувалися виділенням в атмосферу різних хімічних речовин у вигляді газів і пилу, переважна кількість яких розвіюється, розчиняється і безболісно поглинається навколишнім середовищем. Виняток становлять природні катаклізми, такі як землетруси, сильні вітри, зсуви, снігові лавини, повені і засухи, вплив яких на атмосферу буває значним. Розвиток цивілізації, активізація виробничо-господарської діяльності людини стали основними джерелами атмосферного забруднення. Прагнучи отримувати дедалі більше матеріальних благ, вона постійно нарощує споживання (здебільшого нераціонально) сировини, матеріалів і палива. А це, в свою чергу, обумовлює збільшення обсягів забруднення навколишнього середовища взагалі і атмосферного повітря, зокрема. У цьому зв'язку російський геофізик і еколог Ю.А.Ізраель застерігає, що Над планетою нависла реальна загроза - виявилося, що людство, міцно озброєне технічно, неспроможне запобігти негативним наслідкам своїх могутніх дій на природу. Найбільш поширеними забруднювачами атмосфери є: оксид вуглецю СО, діоксид сірки SO2, оксид азоту N0х, вуглеводні СnНm та пил. Не менш шкідливими є радіаційне забруднення атмосфери. Воно, перш за все, пов’язане з випробувальними ядерними та термоядерними вибухами, внаслідок яких утворюється значна кількість радіоізотопів: стронцію-90 і цезію-137 (періодом напіврозпаду, відповідно, 28 і 33 роки), аваріями на автономних електростанціях, найбільшою з яких була Чорнобильська катастрофа, безгосподарним зберіганням радіоактивних речовин і предметів. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин Відповідно до вимог Монреальського протоколу, який був підписаний та ратифікований Україною у 1988 році, виробництво та використання ОРР необхідно було припинити до 1 січня 1996 року, але з огляду на складний економічний стан України рішенням сьомої конференції сторін Монреальського протоколу було прийняте спеціальне рішення щодо 40

надання Україні деяких пільг у виконанні вимог протоколу. Відповідно до рішень розроблена та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. № 256 «Програма припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки» щодо переведення підприємств-кристувачів хлорфторвуглеводнів (ХВ.-12 та інші) на використання озонобезпечних технологій та замінників. Остаточний термін використання озоноруйнуючих речовин які регулюються Монреальским протоколом (ГХФВ-141, ГХВФ-142 та інші гідрохлорфторвуглеводні) є 2030 рік. При цьому Монреальським протоколом передбачено поступове припинення використання, а саме: до 2004 року зменшити використання на 45 %, до 2010 року на 65 %, до 2015 року на 90 %, до 2020 року на 99,5%. На території Житомирської області озоноруйнуючі речовини використовуються підприємствами в секторі сервісного обслуговування та в промисловому секторі. Контроль за станом переведення підприємств на озонобезпечні замінники здійснює Державна екологічна інспекція в Житомирській області. 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров'я людини та біорізноманіття Демографічна ситуація на Житомирщині залишається складною. В області триває процес депопуляції – систематичне зменшення чисельності населення як наслідок звуженого його відтворення, коли наступні покоління менш чисельні за попередні. В середньому по районах області щільність населення – 29 осіб на 1 км2: від 8 – у Народицькому районі до 50 – у Новоград-Волинському. У містах показник проживання населення становить 3181 на 1 км2 (у м. Бердичеві – 2211, м. Коростені – 1924, м. Житомирі – 4454 на 1 км2). Станом на 01.01.2010 року в області нараховується 1286618 осіб постійного населення, по Україні – 45782,6 тис., яке у порівнянні з даними на 01.01.2009 року зменшилося на 0,6% (8376 осіб), по Україні на 0,4%. У міських поселеннях мешкають 740044 особи – зменшення на 0,3% (2026 осіб), по Україні на 0,2%, у сільській місцевості 546574 особи – зменшення на 1,15% (6550 осіб), по Україні на 0,13% (мал. 1).

Мал. 1 Динаміка чисельності постійного населення області (тис. осіб) 1529,1

1466 1417,2

816

819,6 709,8

1990

781,7

765,9

665,6

1995

1403,9 1388,4

631,8

2000

767,3

772,5

622,2

2001

1374,7 1360,6

615,9

2002

762,5

607,4

2003

Міські поселення та сільська місцевість

758

598,1

2004

1330,8

1346

753

588

2005

1317,9

748,9

577,8

2006

Міські поселення

1294,9 1286,61

569

2007

742,07

740,04

552,92

2008

546,57

2009

Сільська місцевість

Середня чисельність населення за січень-грудень 2009 року нараховувала 1290806 осіб (по Україні – 45873,0 тис.), з них у міських поселеннях – 741057 осіб (по Україні – 31300,2 тис.), у сільській місцевості – 549749 осіб (по Україні – 14572,8 тис.). За останні два десятиліття демографічна ситуація, як в Україні, так і в області зазнала істотних змін. Наразі населення відчуває на собі дію економічної, екологічної та демографічної криз, які гальмують підвищення якості життя. Усі прояви демографічної кризи, а саме: тривале зменшення чисельності населення внаслідок депопуляції і подальше його старіння; низький рівень народжуваності, криза здоров’я населення та різке зниження рівня показників шлюбності; підвищення розлученості та овдовіння; поширення бездітності та однодітності притаманні й Житомирщині. Серед регіонів України наша область має ряд специфічних ознак, які відрізняють її від інших областей, ускладнюють вирішення соціальноекономічних проблем, у першу чергу таких, як скорочення чисельності населення. Починаючи з 1990 року, чисельність постійного населення зменшилась на 242,4 тис. осіб (-15,9%), з них міського – на 79,6 тис. осіб (-9,7%), сільського – на 163,2 тис. осіб (-23,0%). Темпи скорочення населення у різні роки неоднакові: якщо від 1990 р. до 1995 р. зменшення склало (-) 4,1%, від 1995 р. до 2000 р. – (-) 3,3%, від 2000 р. до 2005 р. – (-) 5%, то від 2005 р. до 2009 р. – (-) 4,4%. Однією з характеристик демографічної „старості” є також середній вік населення. Середній вік населення (роки) Житомирська область обидві чоловіки статі Усе населення

Україна обидві статі

жінки

чоловіки

жінки

39,9 36,9 Міське населення 38,6 36,1 Сільське населення 41,8 38,1

42,5

40,1

37,3

42,5

40,7

39,7

37,2

41,9

45,0

40,8

37,6

43,6

Серед регіонів області наймолодшими є мешканці Олевського району (середній вік становив 37 років), Новоград-Волинського та м. Житомира – понад 37,7 р. Найстарішим є населення Коростенського (43,66), Ружинського (43,56), Народицького (43,06) районів. Упродовж 2009 року (за даними Держкомстату) народилося 15108 немовлят проти 14641 у 2008 році (+ 467), померло – 21971 особа; природний приріст склав (-) 6863 особи, з них у міській місцевості (-) 1042 особи, у сільській (-) 5821 особа. Рівень народжуваності становить 11,7 на 1000 населення проти 11,2 у 2008 році (+ 4,3 %), по Україні відповідно – 11,2 ‰, проти – 11,0 ‰. За 5 років приріст народжуваності в області склав: 17,9 % (9,6 ‰ у 2005 році, 11,7 ‰ у 2009 році) (мал. 2.). Мал. 2 Динаміка народжуваності та смертності (на 1000 населення)

16,7

16,1 16,2

15,6

18,5 17,1 17,7

18,3

18,69

18,2 17,1

18,18

смертність

10,7 9,9 8,9

9,3 9,8

9,2

11,25 10,9

11,2

11,7

9,51 10,26

8,41

9,73

9,67

малюкова смертність

9р 200

8р 200

7р 200

6р 200

5р 200

4р 200

200

3р

8,09

200

8,3

1р

0р

8,8

10,1

2р

10,4

200

9р

8р

8,8

199

9,7

199

10,2

11,2

200

12,1

7р

20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0

народжуваність

Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед населення області дозволяє виявити сучасні характеристики їх рівня, структури та динаміки. Упродовж 2009 року населення області здійснило 14073366 звернень в амбулаторно-поліклінічні заклади (10938,3 на 1000 населення) проти 13922522 у 2008 році, а з приводу захворювань – 8915240 (6929,2 на 1000 населення). На амбулаторно-поліклінічному прийомі зареєстровано 13050842 відвідування (10143,5 на 1000 населення) проти 1294452. Крім того, у 43

фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктах число відвідувань становило 3157107 проти 3044897. Серед усіх звернень частка дитячих складає 38,7%. Упродовж 2009 року лікувально-профілактичними закладами області зареєстровано усього 2155755 захворювань, що на 34779 більше, ніж у 2008 році. Поширеність захворювань складає 166468,3 на 100 тис. населення проти 162375,2 (+ 2,5 %) у 2008 році (по Україні у 2008 році – 181310,1); захворюваність – 66753,5 на 100 тис. населення проти 63237,5 (+ 5,3 %) у 2008 році (по Україні у 2008 році – 70285,6) (мал.3). Мал. 3 Структура поширеності захворювань 24,8%

28,3%

3,3% 6,6% 7,0%

21,3%

8,7% хв. системи кровообігу хв. органів дихання хв. органів травлення хв. кістково-м'язевої системи хв.сечостатевої системи травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів інші захворювання

У структурі поширеності хвороб серед усього населення перше місце посідають хвороби системи кровообігу – 47140,5 на 100 тис. населення – 28,3%, (у 2008 році – 47243,4), по Україні у 2008 р. – 55315,5; на другому місці хвороби органів дихання – 35399,7 на 100 тис. населення – 21,3 % (у 2008 році – 31474,1), по Україні – 36005,1; на третьому – хвороби органів травлення: 14581,5 на 100 тис. нас. – 8,7 % (у 2008 році – 14109,7), по Україні – 17636,3. Хвороби кістково-м'язевої системи на четвертому місці – 11588,5 на 100 тис. нас. – 7,0% (у 2008 році – 11510,8), по Україні – 10031,7. П'яте місце посідають хвороби сечостатевої системи – 11046,8 на 100 тис. нас. – 0,2% (у 2008 році – 11073,4), по Україні – 9736,9. На шостому місці травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 5571,6 на 100 тис. населення – 3,3 % (у 2008 році – 5791,1), по Україні – 5181,1. Сьоме місце посідають інфекційні та паразитарні хвороби – 4520,3 (2,7%) проти 4746,5 у 2008 році (по Україні – 4157,3). На восьмому місці хвороби шкіри та підшкірної клітковини – 4135,5 (2,5%) проти 4201,1 у 2008 році (по Україні – 4934,7). Рівень захворюваності серед усього населення становить 66753,5 на 100 тис. населення проти 63237,5 у 2008 році (по Україні – 70285,6). 44

Перші місця займають хвороби органів дихання – 30666,8 або 45,95 % проти 26889,4 у 2008 р. (по Україні – 29595,5); хвороби сечостатевої системи – 5710,5 або 8,6 % проти 5725,6 у 2008 р. (по Україні – 4623,1); травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 5313,4 або 8,0 % проти 5549,4 у 2008 р. (по Україні – 4899,8); хвороби шкіри та підшкірної клітковини 3463,0 або 5,2% проти 3527,7 у 2008 р. (по Україні – 4136,6); інфекційні та паразитарні хвороби – 3337,1 або 5,0% проти 3470 у 2008 р. (по Україні – 2769,9); хвороби системи кровообігу – 3158,7 або 4,7 % проти 3083,9 у 2008 р. (по Україні – 5488,7); хвороби органів травлення – 2955,9 або 4,4 % проти 2719,5 у 2008 р. (по Україні – 2948,0); хвороби кістково-м'язевої системи – 1969,9 або 3,0 % проти 1966,9 у 2008 р. (по Україні – 3392,3) (мал. 4). Мал. 4 Структура захворюваності 15,2%

5,0%

4,7%

5,2% 45,95%

8,0%

8,6% 3,0% 4,4% хв. системи кровообігу хв. органів дихання хв. органів травлення хв. кістково-м'язевої системи хв.сечостатевої системи травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів хв.шкіри та підшкірної клітковини інші захворювання інфекційні та паразитарні хвороби

Захворюваність усього населення на хвороби системи кровообігу – 3158,7 на 100 тис. населення проти 3083,9 у 2008 році (по Україні – 5363,6). Стан здоров’я потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС Чорнобильська катастрофа поставила перед постраждалими державами і світовою наукою надзвичайно складні та широкомасштабні проблеми, що стосуються практично усіх сфер суспільного життя, багатьох аспектів науки і виробництва, культури, моралі, а у найвищій мірі медичної галузі: нагляду та контролю забруднених територій, стану здоров’я потерпілих, вивчення наслідків дії іонізуючого опромінення тощо, які, на жаль, поки що далекі від свого вирішення. Пройде ще не одне десятиліття, поки пошкоджуюча дія радіаційного фактора на забруднених після Чорнобильської катастрофи територіях не зведеться до мінімуму. Вона негативно змінила також стан навколишнього середовища і життя мільйонів людей, і перш за все – у 45

Україні. Поряд з погіршенням здоров’я від дії радіації, переселення, обмеження у використанні природних ресурсів, виробництві сільськогосподарської та промислової продукції радикально погіршили життя людей. Станом на 01.01.2010 року в області мешкали 347674 особи (27,0% від усього населення області), які мають статус потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи. Понад 335,3 тисячі з них мешкають на радіоактивно забруднених територіях (97,6% від усіх потерпілих області). 9176 потерпілих області (2,6%) визнані учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 335885 осіб (96,6%) – потерпілі від Чорнобильської катастрофи різних категорій, крім того, ті, що народилися від осіб IV групи первинного обліку – 2613 осіб (0,8%). Слід відмітити позитивні зрушення у демографічній ситуації. Рівень народжуваності серед контингентів постраждалих у 2009 році становив 11,05 на 1000, який за останні 5 років зріс з 10,07 ‰ у 2005 році до 11,07 ‰ у 2009 році (на 8,9%). Упродовж 5 років рівень смертності постраждалого населення зменшився з 20,57 на 1000 до 18,2 (на 11,5%). Тенденція до зниження смертності прослідковується в низці регіонів, показники у яких у 2009 році становлять: у Новоград-Волинському районі – 15,8‰, м. Коростені – 13,9‰, Олевському районі – 17,9‰, Малинському – 18,0‰. Статистичні спостереження за станом здоров'я громадян області, що підпали під вплив наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчать про наявність у стані їх здоров'я змін транзиторного та стабільного характеру. Головна причина негативних тенденцій у стані здоров'я населення полягає у кількісних та якісних змінах, що відбувалися у навколишньому середовищі за останні два десятиріччя. Саме ці негативні зміни сприяли створенню нового фізичного, хімічного та біологічного оточення, яке зумовило погіршення загального стану здоров'я населення. Стан здоров'я, як правило, оцінюється однобічно: на основі вивчення окремих захворювань; негативні наслідки пов'язуються лише з радіаційним фактором. Стан здоров'я населення не пов'язується з медичним та соціальним забезпеченням, рівень якого, як відомо, суттєво впливає на значення показників здоров'я, особливо захворюваності за зверненнями за медичною допомогою. Рівень поширеності хвороб серед потерпілих у віці 18 років і старших 16454,0 на 10 тис. відповідного контингенту. У структурі поширеності на першому місці хвороби органів кровообігу – 5809,6 на 10 тис., на другому місці хвороби органів дихання – 1864,3, на третьому хвороби органів травлення – 1727,3. Рівень первинної захворюваності потерпілих осіб у віці 18 років і старших становив у 2009 році 4699,0 на 10 тис. відповідного контингенту (4705,8 у 2008 році). У структурі захворюваності цього контингенту потерпілих на першому місці хвороби органів дихання – 1404 на 10 тис, на другому місці хвороби сечостатевої системи – 604,1, на третьому травми, отруєння та дії зовнішніх факторів – 524,7, на четвертому хвороби системи кровообігу – 386,3. 46

Звертає на себе увагу зростання рівнів захворюваності на новоутворення з 1999 р. до 2002 року (+15%), з 2002 до 2004 року (+10,6%), у 2009 р. цей рівень зменшився на 13,9%. Рівень захворюваності серед дітей 0-17 у 2009 році становив 13432,8 проти 12138,3 у 2008 році – ріст на 9,6%. Найвищі рівні захворюваності декілька років поспіль фіксуються у м. Коростені, Овруцькому та Ємільчинському районах. За останні роки показники смертності зростали за усіма основними класами причин смерті. Показово, що смертність від екзогенних причин за темпами зростання не поступаються смертності від ендогенних причин. Рівень смертності у розрізі окремих причин має стабільність структурних причин як в області, так і в державі. Смертність серед потерпілих дорослих у віці 18 років і старших від усіх причин становила 230,0 на 10 тис. зазначеного контингенту. Рівень смертності серед ліквідаторів становив 204,9 на 10 тис; серед осіб, які проживають на забруднених територіях – 246,5 на 10 тис. У структурі смертності перші місця посідають хвороби системи кровообігу – 70,1%, новоутворення – 10,4%, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 5,9%, хвороби органів травлення – 3,7%. Смертність потерпілого населення від усіх причин (усі групи первинного обліку) становила 182,1 на 10 тис. Смертність серед ліквідаторів – 204,9 на 10 тис; серед евакуйованих – 114,3; серед проживаючих – 246,5. Структура смертності ліквідаторів: хвороби системи кровообігу – 104,6 на 10 тис.; злоякісні новоутворення – 53,4; хвороби органів дихання – 12,0; хвороби органів травлення, травми, отруєння, інші дії зовнішніх факторів – 10,9 на 10 тис. У структурі смертності евакуйованих на перших місцях хвороби органів системи кровообігу – 83,2 на 10 тис. та хвороби органів травлення – 20,8. Упродовж 2009 року вперше визнано інвалідами 804 особи, у т. ч. І групи інвалідності – 262 особи (18 серед осіб І групи первинного обліку, 241 особа III групи первинного обліку та 3 особи IV групи п.о.); 415 осіб II групи інвалідності (35 осіб І групи первинного обліку, 372 особи серед осіб III групи первинного обліку, 8 осіб серед IV групи); 127 осіб III групи інвалідності (18 осіб з числа ліквідаторів, 93 серед осіб ІІІ групи первинного обліку та 16 серед осіб IV групи первинного обліку). Упродовж останніх років відмічається тенденція зростання інвалідності з приводу злоякісних новоутворень, уроджених вад розвитку, ендокринної патології, хвороб кістково-м'язевої системи та хвороб органів дихання. Таким чином, аналіз здоров'я потерпілого населення виявив у динаміці негативні тенденції щодо погіршення стану здоров'я як дорослого, так і дитячого населення, відмінності у рівнях і структурі захворюваності у порівнянні з населенням, яке не підпало під дію радіації, і які характерні для раннього і віддаленого періодів впливу наслідків Чорнобильської катастрофи. Поліпшення ситуації у найближчому майбутньому не можливе без впровадження термінових соціально-економічних заходів з боку держави, 47

місцевих органів влади. Першочерговими завданнями системи заходів повинно бути спрямування на покращання демографічних показників, збільшення тривалості життя населення. 2.7 Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Протягом 2009 року на здійснення природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря освоєні власні кошти підприємств на суму 3143,3 тис. грн. Зокрема: Підприємством ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» проведено режимне налагоджування котлів (60 шт) та впроваджено пальники (14 шт) в котельнях м.Житомира на суму 1550,00 тис. грн., здійснено заміну застарілих пальників на пальники типу МДГГ в РК-3 на котлах ТВГ-8 на суму 230,0 тис. грн. У Бердичівському ЛВУМГ проведено випробування нового типу камери згорання КПІ (з трубчатими пальниками) турбоагрегату з метою зменшення викидів оксидів азоту та оксиду вуглецю, на виконання вказаного заходу витрачено 50,00 тис. грн. КП «Теплозабезпечення» в м. Коростені проведено режимноналагоджувальні роботи на 54 котлоагрегатах, впроваджено попередньоізольовані труби в котельнях по вул. Кірова, 8а та Київська, 1а, здійснено заміну двох котлів в котельні по вул. Кірова, 46а на що спрямовані кошти в сумі 1118,3 тис. грн. За рахунок власних коштів товариством «Житомирський комбінат силікатних виробів» придбано два котли італійського виробництва та проведено пусконалагоджувальні роботи на суму 43,00 тис. грн., Нов.Волинською ВТС РівненськогоЛВУМГ здійснено реконструкцію, технічне переозброєння магістральних газопроводів і ГРС з впровадженням енергозберігаючого обладнання з поліпшеними екологічними характеристиками на суму 152,0 тис. грн. 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання Проблема глобального потепління клімату вже декілька десятиліть знаходиться в центрі уваги світової співдружності. Головною причиною збільшення парникового ефекту вважається посилення парникового ефекту, який визваний діяльністю людини. Зміст "парникового ефекту" заключається в наступному: Земля отримує енергію від сонця, головним чином , у вигляді видимої частини спектру, а сама випромінює в космічний простір, головним чином, інфрачервоні промені. Проте багато газів , які містяться в атмосфері - С02, метан, закись 48

азоту і т. д. - прозорі для видимих, але активно поглинають інфрачервоні, затримуючи тим самим в атмосфері частину тепла. Затримуючи тепло в атмосфері землі, ці гази утворюють ефект, який називається парниковим, а гази - парниковими. Практично будь-який вид людської діяльності супроводжується викидами парникових газів, утворюючи, таким чином, додатковий, чи антропогенний парниковий ефект. За останні сто років вміст С02 в атмосфері збільшився більше ніж на третину, метану - в 2,5 рази. Оцінка показує, що з С02 пов'язано приблизно 80 % антропогенного ефекту, у той же час метан дає 18- 19 %, а усі інші гази 1 - 2 % . Внаслідок антропогенного парникового ефекту відбувається розбалансування кліматичної системи, зокрема збільшення середньої глобальної температури, підвищення рівня світового океану, підтоплення прибережних територій, збільшення частоти і сили екстремальних погодних явищ. Міжнародна спільнота, усвідомлюючи небезпеку, яка пов'язана з постійним ростом викидів парникових газів, домовилися про підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) у 1992 році в Ріо-деЖанейро на Конференції ООН про навколишньому природному середовищу та розвитку. Конвенція вступила в силу в березні 1994 року. На теперішній час її сторонами є більше 189 країн. Конвенція призначена для того, щоб об'єднати зусилля по попередженню небезпечних змін клімату і досягнути стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на тому рівні, який би не допускав небезпечного впливу на кліматичну систему. Проте Конвенція визначила лише загальні принципи міжнародного співробітництва по проблемам зміни клімату. Вона не містить кількісних зобов’язань сторін-учасниць. Вони були встановлені в окремому документі, який був прийнятий в розвиток положень рамкової Конвенції і відкритому для підпису її членами - Кіотським протоколом. Кіотський протокол був прийнятий у грудні 1997 року на Третій конференції сторін (КІС-3) РКЗК ООН в Кіото в якості механізму реалізації Конвенції. У протоколі зазначено, що промислово-розвинуті країни повинні зменшити свої загальні викиди 6 парникових газів в період з 2008 по 2012 рр. не менше ніж на 5,2 % по відношенню до 1990 року. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.07 №1411 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 році» держуправлінням розглянуто 13 матеріалів та видано8 листів роз’яснень щодо товарів які не підпадають під дію даної постанови. Заходи щодо адаптації та пом"якшення наслідків зміни клімату. Основні найбільш ефективні заходи енергозбереження за галузями, які реалізувались в галузях економіки протягом 2009 року.

Житлово-комунальне господарство Основним напрямом енергозбереження в житлово-комунальному господарстві області на період до 2015 р. є підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок використання сучасних схем енергопостачання, приладів та пристроїв, які використовують тепло і енергію, зниження втрат енергоносіїв, що буде сприяти більш повному задоволенню попиту населення на житлові, комунальні та побутові послуги. До важливих заходів слід також віднести: впровадження систем і пристроїв обліку витрат природного газу, теплової енергії та води; підвищення ефективності теплопостачання побутових споживачів (обладнання багатоповерхових будинків модульними котельними; зниження в період нічного водозабору температури гарячої води, що подається в житлові будинки тощо). У 2009 році в усіх сферах суспільного виробництва області впроваджено ряд ефективних енергозберігаючих заходів, на реалізацію яких було спрямовано 65,0 млн. грн. Зекономлено 16,7 млн. кВт./год. електричної енергії, 7,9 млн. м3 природного газу, 3,6 тис. ГКал теплової енергії, 0,4 тис. т твердого палива та 0,4 тис. т нафтопродуктів. Економія енергоносіїв, у перерахунку на одиниці умовного палива, склала 16,5 тис. тонн, загальною вартістю 23,4 млн. грн. В бюджетній сфері області також вживаються відповідні заходи, спрямовані на зменшення обсягів енергоспоживання. На фінансування впровадження енергозберігаючих проектів у бюджетній сфері було використано 10,7 млн. грн. Заощаджено енергоносіїв на суму 3,3 млн. грн. У зв’язку з обмеженим бюджетним фінансуванням енергетичні обстеження бюджетних закладів у 2009 році не проводились. Складовою обласної Програми енергозбереження є Пілотний проект заміни застарілого котельного обладнання на об’єктах бюджетної сфери на високоефективне енергозберігаюче з використанням місцевих видів палива. Проектом передбачається здійснити заміну застарілого котельного обладнання в 78 закладах бюджетної сфери області на сучасне енергоефективне власного виробництва., яке дозволяє використовувати в якості палива альтернативні природному газу дешеві місцеві види енергоресурсів (тріска, відходи деревини та сільськогосподарського виробництва, буре вугілля, фрезерний торф і т. ін..) Вартість проекту 25,2 млн. грн. (у цінах 2006 року). На реалізацію проекту спрямовано 4,0 млн. грн. Економічний ефект від впровадження альтернативних джерел енергії склав: зменшення обсягів споживання природного газу на 344,9 тис. м3 вартістю 352,3 тис. грн., вугілля – 782 тонн вартістю 469,9 тис. грн.., електроенергії – 414,7 тис. кВт год вартістю 165,9 тис. грн. Зменшення бюджетних видатків на оплату енергоносіїв становить 988,1 тис. грн. Однак незважаючи на відповідне доручення Прем’єр-міністра України щодо забезпечення фінансування вищезазначеного пілотного проекту, ні у 2008 році, ні у 2009 році кошти на його реалізацію з державного бюджету не виділялись. 50

Впродовж 2009 року в області впроваджено 14 пальників, проведено заміну 2 котлів м. Коростень, які відпрацювали термін експлуатації, здійснено заміну насосів в мм. Коростишеві та Олевську, проведено ревізію обладнання теплових камер на всіх котельнях м. Нов.-Волинський, заміну застарілого насосного обладнання у м. Нов.-Волинський та м. Житомир) та режимне налагодження і ремонт 152 котлів. Транспорт Основними заходами енергозбереження на транспорті є використання сучасних економічних двигунів, високоефективних моторних палив та їх альтернативних видів, удосконалення системи транспортних потоків і зниження негативного впливу на оточуюче середовище. Важливою складовою енергозбереження є удосконалення шляхового господарства, зокрема автомобільних шляхів та залізничних колій. Лісове господарство Ліс є природним джерелом поглинання викидів СО2. Основним заходом з пом"якшення зміни клімату є регулювання площ вирубки дерев, збільшення обсягів нових та відновлювання лісових насаджень, захист лісу від шкідників, підвищення пожарної безпеки. Протягом 2009 року в області проведено відтворення лісів на площі 7873 га., в тому числі проведено лісорозведення на новоприйнятих радіоактивно забруднених землях та землях, що вийшли із сільськогосподарського використання на площі 1810 га. Найважливішим стратегічним напрямком діяльності лісогосподарських підприємств є доведення лісистості до оптимального рівня, раціонального використання наявних лісових ресурсів. Відходи Заходами з зниження викидів парникових газів на полігонах твердих побутових відходів є: ущільнення твердих побутових відходів за допомогою автотранспортної техніки та засипання заскладованої території грунтом, не допущення утворення нових несанкціонованих сміттєзвалищ, використання ефективних технологій безпечного збереження твердих побутових відходів яке ґрунтується на застосуванні комплексу інженерних заходів (дренажні траншеї-поглиначі) у поєднанні з використанням місцевих природних матеріалів – сорбентів, тощо. 4. Стан водних ресурсів До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. Всього на території області протікає 2818 річок загальною довжиною більше 13,7 тис.км, згідно з класифікацією в структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх вісім. Також в області нараховується 55 водосховищ об’ємом більше 1 млн.м³ та сумарним об’ємом 186,4 млн.м³, 1759 ставків сумарним об’ємом 143,04 млн.м³. Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об’єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області. 51

Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні Ірпеня – 3,5%, в басейні р. Рось – 4,5%. Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп’ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел.

4.1.Водні ресурси та їх використання Найбільшим джерелом водопостачання поверхневих та підземних вод є річковий басейн річки Тетерів, з якого в 2009 році було забрано 176,24 млн.м3 або 89 % від загального водозабору області. Загальний забір води за 2009 рік становить 198,7 млн.м3. У порівнянні з минулим роком загальний забір зменшився на 11,0 млн.м3, в тому числі з поверхневих джерел зменшився на 10,45 млн.м3, а з підземних зменшився на 0,55 млн.м3. В 2009 році загальне використання води становить 150,2 млн.м3. Це на 15,6 млн.м3 менше ніж в 2008 році. 52

На виробничі потреби використано 45,70 млн.куб.м води, що на 6,12 млн.куб.м менше минулого року, за рахунок спаду виробництва у промисловому секторі. На господарсько-питні потреби використано 27,74 млн.куб.м води, що на 1,54 млн.куб.м менше минулого року за рахунок економного використання води житловим сектором області. На сільськогосподарське водопостачання використано 5,7 млн.куб.м, що на 0,63 млн.куб.м менше у порівнянні з минулим роком за рахунок зменшення поголів’я худоби у сільськогосподарських підприємствах. Використання води в системах оборотного і повторного водопостачання за звітний рік становить 139,9 млн.м³, що на 20,1 млн.м³ менше у порівнянні з минулим роком за рахунок зменшення по підприємствах: Іршанський ГЗК на 8,0 млн.куб.м, ВАТ «Малинська паперова фабрика» на 9,7 млн.куб.м, ВАТ «Чижівська паперова фабрика» на 0,2 млн.куб.м, ВАТ «Червонський цукровик» на 0,5 млн.куб.м, ВАТ «Цукрозавод ім. Цюрупи» на 0,5 млн.куб.м. Водовідведення у поверхневі водні об’єкти по області складає 143,8 млн.м3, в тому числі без очищення – 0,268 млн.м3, недостатньо очищених – 5,602 млн.м3 (табл. 4.1.1). Зменшення скиду у порівнянні з 2008 роком відбулося на 6,9 млн. м3. Основні показники використання і відведення води Таблиця 4.1.1. млн. м3 Показники 1990 2000 2006 2007 2008 2009 Забрано води з природних вод- 300,6 131,9 166,4 207,3 209,7 198,7 них об'єктів - всього у тому числі для використання 282,4 107,0 136,7 162,8 165,8 150,2 Спожито свіжої води ( 282,4 107,0 136,7 162,8 165,8 150,2 включаючи морську ) з неї на виробничі потреби 104,4 24,52 45,77 52,97 51,82 45,70 побутово-питні потреби 68,05 47,06 31,84 29,99 29,28 27,74 зрошення сільськогосподарські потреби 62,42 13,26 8,85 7,14 6,31 5,68 ставково-рибне господарство 47,53 22,16 50,41 72,70 78,39 71,08 Втрати води при 3,216 11,95 14,41 17,67 18,38 20,16 транспортуванні Загальне водовідведення 176,6 69,95 124,8 156,3 155,7 148,2 з нього у поверхневі водні об'єкти 144,5 60,81 118,091 150,8 150,7 143,8 у тому числі забруднених зворотних вод 62,91 34,459 23,16 12,52 7,44 5,87 з них без очищення 2,87 0,039 1,241 1,81 0,56 0,27 нормативно очищених 32,06 15,88 20,99 31,86 37,0 34,42 нормативно чистих без очистки 49,53 10,47 73,95 106,4 106,3 103,5 53

Обсяг оборотної та послідовно 290,0 94,43 використаної води Частка оборотної та послідовно 96,47 71,59 використаної води, % Потужність очисних споруд 117,2 99,6

243,06

153,8 160,0 139,9

146,07

74,19 76,29 70,41

109,5

108,3 107,7 102,8

Забір, використання та відведення води

Назва водного об’єкту 2009 р. Дніпро в тому числі р. Тетерів р. Припять р. Ірша р. Гнилоп"ять р. Уж р. Рось р.Гуйва р Случ р. Ірпінь р. Уборть р. Унава р. Желонь р. Словечно Разом по області:

Таблиця 4.1.2. млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти з них всього забруднених зворотних вод

Забрано води із природних водних об’єктів всього

Використано води

198,7

150,2

143,8

5,87

110,1 26,65 14,56 18,07 12,03 51,59 12,35 13,19 10,43 0,695 3,023 0,72 0,012

79,75 19,17 10,53 15,22 8,43 42,53 9,89 10,01 8,73 0,543 2,326 0,179 0,012

75,73 18,96 9,26 14,05 9,94 41,31 9,07 8,33 7,81 0,457 2,305 0,233 -

3,60 2,27 0,42 1,57 1,16 0,82 1,02 0,097 -

198,7

150,2

143,8

5,87

4.2.Забруднення поверхневих вод В 2009 році загальний обсяг скиду становить 143,8 млн.м3 , із них 103,5 млн.м3 нормативно-чистих без очистки, 34,42 млн.м3 нормативно очищених та 5,87 млн.м3 забруднених без очистки і недостатньо очищених зворотних вод.(табл.4.2.1.1) У 2009 році на очисних спорудах каналізації пройшли очистку 40,02 млн.м³ стічних вод, що на 3,86 млн.м³ менше ніж у попередньому році. Це відбулось, в основному, за рахунок зменшення об’єму стічних вод підприємствами: ВАТ «Малинська паперова фабрика-Вайдманн” на 1,36 млн.м³, КП „Житомирводоканал” на 1,13 млн.м³, ЗАТ ”КЕС” м.Бердичів на 54

0,47 млн.м³, Фабрика банкнотного паперу м.Малин на 0,30 млн.м³, Коростенське КП „Водоканал” на 0,26 млн.м³. Протягом 2009 року спостерігається погіршення якості очистки зворотних вод по підприємствах: - Іршанський ДКП – надалі продовжується забруднення біоставків підприємства дренажними водами від хвостосховища №1 Іршанського ГЗК, в результаті чого комунальне підприємство скинуло у р.Ірша 278,3 тис.м³ недостатньо-очищених зворотних вод з перевищенням нормативу ГДС по залізу у 35 раз, азоту амонійному у 2,8 рази; Реконструкція очисних споруд Іршанського ДКП протягом 2009 року не проводилась із-за відсутності фінансування. Для покращення роботи очисних споруд підприємства необхідно виключити із схеми очистки біоставки. - Володарськ-Волинське ЖКП- причиною незадовільної роботи очисних споруд є нестабільний економічний стан підприємства. Внаслідок цього, у 2009 році скинуто в р.Ірша (ліва притока р.Тетерів) 63,3 тис.м³ зворотних вод з перевищенням нормативу ГДС по азоту амонійному у 19,5 раз, фосфатах у 5,6 рази, залізу у 1,8 рази; - КП „Житлово-комунальних послуг” Ємільчинської селищної ради реконструкцію очисних споруд, розпочату у 2003 році, не завершено. У 2009 році скинуто в р.Уборть 41,9 тис.м³ недостатньо-очищених зворотних вод з перевищенням нормативу ГДС по азоту амонійному в 1,7 рази. - Також продовжує викликати занепокоєння стан очисних споруд м.Коростеня (ОСК-1), які протягом 2009 року працювали на межі перевантаження, при проектній потужності 10 тис.м³/добу поступає 9,6 тис.м³/добу стічних вод. У зв’язку з повним фізичним зносом технологічного обладнання на старих очисних спорудах (ОСК-3) 457,8 тис.м³ стоків майже без очистки скинуто у р.Уж. Ситуація потребує виведення цих споруд з експлуатації та проведення робіт по переключенню каналізаційного колектора на ОСК-1. Тому будівництво другої черги комплексу №1 з доведенням потужності до 25 тис.м³/добу, яке було зупинено у 1995 році за відсутністю фінансування, є невідкладним питанням. За рахунок спрацювання технологічного обладнання по Олевському орендному підприємству теплових мереж, Любарському КП ЖКГ, ДКП „ВЖРЕП” с.Висока Піч, КП „Фаянсовик” с.Кам”яний Брід та БУ №3 Житомирської КЕЧ р-ну смт.Озерне ефективність роботи очисних споруд низька. 4.2.1. Cкидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод. У 2009 році на очисних спорудах каналізації пройшли очистку 40,02 млн.м³ стічних вод, що на 3,86 млн.м³ менше ніж у попередньому . Зниження скиду зворотних вод категорії „недостатньо-очищені” на 1,278 млн.м³ (18,6%) відбулось, в першу чергу, за рахунок виконання заходів по досягненню встановлених нормативів гранично-допустимих скидів (далі 55

ГДС) по КП «Житомирводоканал», де зворотні води по випуску №5 відповідають нормативам ГДС і віднесені до категорії „нормативно-очищені. Зменшення скиду категорії „забруднені без очистки” на 0,292 млн.м³ (52,1%) відбулось за рахунок покращення якості кар’єрних вод ВАТ „Малинський каменедробильний завод” і переведення їх до категорії „нормативно чисті” . Майже без змін залишається ситуація на таких підприємствах: Коростишівський МКП «Водоканал», Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району смт.Озерне, Овруцький БВО УЖКГ, ДКП „ВЖРЕП” с.Висока Піч, Олевське ОП теплових мереж, ВАТ „Миропільська паперова фабрика”, ДП «Коростишівський спиртовий комбінат» Дільниця №2 м. Андрушівка, Любарське КП ЖКГ. У 2009 році спостерігається зменшення обсягів скиду зворотних вод в поверхневі водні об’єкти на 6,9 млн.куб.м, але разом з тим значного зменшення кількості забруднюючих речовин не спостерігається, навпаки триває тенденція до збільшення вмісту у зворотних водах таких речовин: -СПАР на 0,58 т (47,5%) – за рахунок підвищення концентрації цих речовин у стічних водах, які поступають на очисні споруди КП „Житомирводоканал”; - нітрити на 11,0 т (39%) – за рахунок збільшення скиду цих речовин у зворотних водах КП ”Житомирводоканал” на 6,27 т , Коростенського КП ”Водоканал” на 2,0 т та ЗАТ ”КЕС” м.Бердичів на 1,7 т внаслідок погіршення доочистки стічних вод у біоставах; -залізо загальне на 1,49 т (23,7%) - в першу чергу за рахунок Іршанського ДКП внаслідок збільшення забруднення біоставів підприємства сполуками заліза дренажними водами хвостосховища №1 Іршанського ГЗК.

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік

1 2007

Категорія очищення 2 О НО НДО НЧБО

О НО НДО НЧБО

Річковий басейн

3 Басейн р. Дніпро

Разом по області В тому числі Басейн р. Тетерів

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Прип’ять

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірша

Разом по області О ННО

Басейн р. Гнилоп’ять

Скидання зворотних вод галузями економіки У У ПромисСільське Комунгос поверхнев підземні ловість господарств п і водні горизонт о об’єкти и 4 5 6 7 8 31,86 6,86 24,98 1,81 1,79 0,02 10,71 1,38 9,33 106,4 8,47 96,92 1,01 150,78 18,5 96,92 35,34 25,71 1,78 7,70 48,86 84.05 6,15 0,03 3,0 9,83 19,01 6,30 1,57 0,44 2,85 11,16 0,52 0,03 57

Інші галузі

9 0,02 0,02

НДО НЧБО Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уж

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Рось

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Гуйва

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Случ

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Ірпінь

Разом по області

3,08 10,89 14,52 3,75 1,43 4,95 10,13 34,78 34,78 0,17 0,49 2,60 3,26 2,35 0,03 1,49 4,66 8,53 12,95 12,95 58

О НО НДО НЧБО

Басейн р. Уборть

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Унава

Разом по області О НО НДО НЧБО

Басейн р. Желонь

Разом по області

0,01 0,08 0,09 7,20 7,20 0,04 0,21 0,25

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік

1 2008

Категорія очищення

Річковий басейн

2 3 О Басейн р. Дніпро НО НДО НЧБО Разом по області В тому числі О Басейн р. Тетерів НО НДО НЧБО Разом по області

Скидання зворотних вод галузями економіки У У ПромисСільське Комунгос поверхнев підземні ловість господарств п і водні горизонт о об’єкти и 4 5 6 7 8 37,0 6,216 30,67 0,5576 0,521 0,0366 6,8814 1,347 5,5324 106,3 7,304 97,96 1,007 150,7 15,39 97,96 37,25 31,6 0,0509 0,0143 0,0366 4,7991 49,38 85,29

О Басейн р. Прип’ять НО НДО НЧБО Разом по області

5,937 9,79 18,32

О Басейн р. Ірша НО НДО НЧБО Разом по області

6,030 0,4901 0,3799 2,443 9,34

0,4901

Інші галузі

9 -

О Басейн р. Гнилоп’ять ННО НДО НЧБО Разом по області

3,357 0,0166 0,0044 11,50 14,88

О Басейн р. Уж НО НДО НЧБО Разом по області

3,694 4,943 9,88

О Басейн р. Рось НО НДО НЧБО Разом по області

35,75 35,75

О Басейн р. Гуйва НО НДО НЧБО Разом по області

3,796 4,568

О Басейн р. Случ НО НДО НЧБО Разом по області

2,196 4,076 7,511

О НО НДО НЧБО

11,35

Басейн р. Ірпінь

0,0166

Разом по області

11,35

О Басейн р. Уборть НО НДО НЧБО Разом по області

0,008 0,576 0,692

О Басейн р. Унава НО НДО НЧБО Разом по області

5,846 5,846

О Басейн р. Желонь НО НДО НЧБО Разом по області

0,039 0,197 0,236

Скидання зворотних вод, млн. куб. м на рік Таблиця 4.2.1.1 Рік

1 2009

Категорія очищення

Річковий басейн

Скидання зворотних вод галузями економіки У У підземні ПромисСільське поверхневі горизонти ловість господарство водні об’єкти

2 3 О Басейн р. Дніпро НО НДО НЧБО Разом по області В тому числі О Басейн р. Тетерів НО НДО НЧБО Разом по області

4 34,42 0,268 5,602 103,5 143,79

5 -

28,65 0,044 3,559 43,47 75,723

О Басейн р. Прип’ять НО НДО НЧБО Разом по області

5,77 0,224 2,044 10,92 18,958

О НО НДО НЧБО

4,36 0,422 4,48

Басейн р. Ірша

6 4,52 0,266 1,284 8,68 14,75

7 93,82 93,82

Комунгосп

Інші галузі

8 29,80 0,002 4,32 1,0 35,122

9 0,1 0,1

Разом по області

9,262

О Басейн р. Гнилоп’ять ННО НДО НЧБО Разом по області

1,34 0,042 1,526 11,14 14,048

О Басейн р. Уж НО НДО НЧБО Разом по області

3,6 0,224 0,932 5,18 9,936

О Басейн р. Рось НО НДО НЧБО Разом по області

41,31 41,31

О Басейн р. Гуйва НО НДО НЧБО Разом по області

0,01 0,822 8,24 9,072

О Басейн р. Случ НО НДО НЧБО Разом по області

2,13 1,015 5,18 8,325

О НО

Басейн р. Ірпінь

НДО НЧБО Разом по області

7,81 7,81

О Басейн р. Уборть НО НДО НЧБО Разом по області

0,005 0,097 0,356 0,458

О Басейн р. Унава НО НДО НЧБО Разом по області

2,305 2,305

О Басейн р. Желонь НО НДО НЧБО Разом по області

0,035 0,199 0,234

Типи очищення зворотних вод, млн. куб. м на рік

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,8

Таблиця 4.2.1.2. Нормативно очищених на очисних Потужність очисних споруд спорудах Разом Біол. Фіз.Механіч Разом В т.ч. перед очистка хім. на скиданням очист очистк до водного об’єкта ка. а 31,86 26,74 5,12 108,3 97,33

150,8

31,86

26,74

5,12

108,3

97,33

Басейн р. Дніпро Разом по області:

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

150,7

37,0

32,33

4,671

107,7

95,38

Басейн р. Дніпро Разом по області:

143,8

34,42

31,12

3,3

102,8

92,64

143,8

34,42

31,12

3,3

102,8

92,64

Рік

Водний об’єкт

2007

2008

2009

Скинут о разом

Скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 4.2.1.3 Скидання забруднюючих речовин В тому числі БСК ХСК Завислі речовини

P (ортофо с-фати)

Мінералізація

Нафтопродукт и

6 259

N (сума мінераль -них форм) 7 919

8 129

9 12970

10 0,776

2069 528 135 183

186 73 28 32

788 131 106 7

120 9 2 2,4

10270 2705 1385 1153

0,772 0,005 0,030 -

74 24 47 1 2 456

366 154 5 2079

29 15 43 1 260

42 5 88 932

8,6 2,9 0,6 138,2

1314 471 1338 37 16 12070

0,005 1,033

12853,73

330

1706

213

797

130,7

9700

1,033

Басейн р.Прип’ять

3051,493

126

373

133

7,493

2369

Басейн р.Ірша

1481,879

2,831

1286

0,048

Басейн р.Гнилоп’ять

1668

220

1369

Рік

Водний об’єкт

Разом

1 2007

2 Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів

3 17310,77

4 436

5 2597

13748,77 3568,01 1675,03 1438,4

315 122 19 61

1833,6 517,9 1670,61 44 18 15908,23 3

2008

Басейн р.Уж

2009

1970,181

222

1,181

1593

Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва

270,077

2,077

222

Басейн р.Случ

990,312

134

6,312

709

Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь Басейн р.Дніпро Разом по області В тому числі: Басейн р.Тетерів Басейн р.Прип’ять Басейн р.Ірша Басейн р.Гнилоп’ять Басейн р.Уж Басейн р.Рось Басейн р.Гуйва Басейн р.Случ Басейн р.Ірпінь Басейн р.Уборть Басейн р.Унава Басейн р.Желонь

74 18 14562,3

4 473

16 2 1718

2 252

1 95

152,6

51 16 11870

1,69

12109,7 2455,5 1048,9 1761,0

379 94 14 40

1371 347 79 214

205 46 16 29

78 17 4 7

135 17,53 1,915 0,063

9940 1934 934 1471

1,69 0,03 -

1430 609,8 953 61 12

51 35 41 2 1

213 128 6 -

26 12 19 1 -

12 20 5 -

11,25 6,82 6,275 0,01

1117 536 754 52 11

4.2.2.Основні забруднювачі водних об’єктів У 2009 році 125 суб’єктів господарювання здійснювали скиди у поверхневі водні об’єкти. За результатами аналітичного контролю протягом 2009 року визначено 30 підприємств, які скинули зворотні води у поверхневі водні об’єкти з перевищенням встановлених нормативів ГДС, з них 18 – підприємств житлово-комунального господарства, які скидають 73,5% недостатньо-очищених зворотних вод. (табл.4.2.2.2) У 2009 році до переліку підприємств, які скинули у поверхневі водні об’єкти зворотні води з порушенням нормативів ГДС додалось 7 нових підприємств, а саме: 1. ЗАТ „КЕС” м.Бердичів – причиною є нестабільний економічний стан підприємства та відключення від електроенергії, що призвело порушення технологічного режиму повної біологічної очистки стічних вод міста і забруднення р.Гнилоп’ять недостатньо-очищеними стічними водами в кількості 1525,8 тис. м³ з перевищенням нормативів ГДС по азоту амонійному у 1,5 рази; 2. ВАТ „Пиво-безалкогольний комбінат „Радомишль”- у 2009 році побудовані нові споруди механічної очистки, які потребують додаткової наладки технологічного процесу. Так, протягом 2009 року у р.Мика скинуто 159,6 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС по залізу в 4,1 рази та ХСК в 1,3 рази; 3.ТОВ „Корал” Довбиський фарфоровий завод» - в результаті порушення режиму експлуатації очисних споруд підприємство скинуло в р.Немилянка 84,0 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищення нормативів ГДС по азоту амонійному в 1,9 рази; 4. КП „Пролісок” Новоівницької сільради - очисні споруди каналізації, які прийняті у 2009 році на баланс від військової частини потребують реконструкції. Внаслідок чого в р.Ів’янка скинуто 83,7 тис.м³ недостатньоочищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС по фосфатах в 14,7 рази та залізу в 3,7 рази; 5. Новоборівське ДЖКП – очисні споруди каналізації потребують негайної реконструкції. Протягом року скинуто в р.Ірша 44,0 тис.м³ недостатньо-очищених стічних вод з перевищенням нормативів ГДС по фосфатах в 68,8 рази, азоту амонійному в 15,5 рази, завислих речовинах в 1,4 рази. 6. ТОВ „Бердичівська фабрика морозива”- каналізаційний колектор через який стоки підприємства повинні надходити в комунальну каналізаційну мережу потребує реконструкції, в результаті чого це призвело до скиду неочищених стоків в р.Гнилоп’ять в об’ємі 28,8 тис.м³. 7. КП „Черняхів-Добробут” - очисні споруди каналізації експлуатуються з порушенням технологічного режиму, в результаті підприємство скинуло в р.Очеретянка 27,6 тис.м³ недостатньо-очищених 69

стічних вод з перевищенням нормативів ГДС по азоту амонійному в 18,8 рази, фосфатів в 2,5 рази. Завдяки проведеним заходам по досягненню нормативів ГДС протягом 2009 року із переліку підприємств, які скидали зворотні води з порушенням нормативів гранично-допустимого скиду, вибуло 2 підприємства, а саме: ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” та ДП „Коростишівський спиртовий комбінат” дільниця №1 м.Коростишів. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Таблиця 4.2.2.1. млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано З неї на: води побутовопитні потреби 0,024 -

0,009 -

0,015 -

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них числі без забрудн очище ених ння -

4,20

0,486

3,714

0,199

0,017

0,002

0,015

0,274 -

0,199 -

0,075 -

0,074 -

34,78

25,79

8,99

35,12

4,32

0,002

99,5 4,89 0,587 0,934

0,008 0,29 0,474 0,201

22,81 4,60 0,113 0,733

93,82 2,696 0,102 6,752

0,748 0,001 0,093

0,266 -

4,994 150,2

0,281 27,74

4,713 45,70

5,037 143,8

0,708 5,87

0,268

виробничі потреби

Перелік основних водокористувачів - забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Таблиця 4.2.2.2. Рік

Відомство

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

“ Житомирське р. Тетерів 2007 Міністерство будівництва, архітектури та КП житлово-комунального ВУВКГ” господарства Міністерство будівництва, архітектури та Коростенське КП “ р. Уж житлово-комунального Водоканал” господарства Мінпромполітики ЗАТ “КЕС” м. Бердичів р. Гнилоп’ять Міністерство будівництва, архітектури та Новоград-Волинське р. Случ житлово-комунального ВУВКГ господарства ЗАТ „Бердичівський р. хлібзавод” Гнилоп’ять Міноборони

БУ №3 Житомирської КЕЧ р-ну, смт.Озерне ВАТ „Бердичівський машинобудівний завод „Прогрес” Міністерство будівництва, архітектури та Овруцьке БВО УЖКГ житлово-комунального господарства ДП “Липницький 71

Об’єм скидання, млн. Обсяг м3 забруднюючих речовин, що скидаються , Разом НО НДО тонн на рік 4 5 6 7 3,1335

0,019 3,1144 3406,0 1

0,7796

0,7796 383,0

2,795

278,0

0,429

461,0

0,0276

0,027 6

16,0

0,490

86,0

р. 0,0042 Гнилоп’ять

0,0042 -

р. Норинь

0,6166 171,0

0,038

р. Гуйва

0,6166

р. Повчанка 0,038

5,0

спиртзавод” ВАТ “Миропільська р.Случ паперова фабрика” ВАТ „Малинський р. Ірша каменедробильний завод” Міністерство будівництва, архітектури та Коростишівське р. Тетерів житлово-комунального МКП"Водоканал" господарства Міністерство будівництва, архітектури та Іршанське ДКП р. Ірша житлово-комунального господарства ВАТ “Чижівська паперова р. Случ фабрика” Мінагрополітики ДП „Коростишівський р. Гуйва спирткомбінат”, Дільниця №2, м.Андрушівка Міністерство будівництва, архітектури та Вол.-Волинське КП р. Ірша житлово-комунального “Тепловодоканал” господарства Міністерство будівництва, архітектури та Любарське ВПЖКГ р. Случ житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та КП ЖКП Ємільчинської р. Уборть житлово-комунального селищної ради господарства Міністерство будівництва, архітектури та ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч р. Тетерів житлово-комунального господарства Міністерство будівництва, архітектури та Філія „Іршанський ГЗК” р. Ірша житлово-комунального ЗАТ „Кримський ТИТАН” господарства -

0,7107

0,026 0,6844 199,0 3

1,5749

1,564 0,0104 160,0 5

0,4966

0,4966 124,0

0,3303

0,3303 151,0

0,3126

0,3126 33,0

0,4584

0,173 0,2852 64,0 2

0,072

0,0583

0,0583 7,0

0,0389

0,0389 -

0,0383

0,0383 7,0

0,026

0,001 0,025

15,0

Міністерство будівництва, архітектури та ДП “Головіно-Добробут” житлово-комунального господарства Мінагрополітики ТОВ “Норд-Імпульс” с.Рихальське КП „Фаянсовик” Новоград-Волинське ЛВУМГ ВАТ “Баранівський фарфоровий завод” Олевське орендне підприємство теплових мереж Разом по області

р.Бистріївка 0,0397

0,0397 10,0

р. Уборть

0,0116

0,0116 1,0

р.Случ

0,008 0,0013

0,008 2,0 0,0013 -

р. Солотва

0,0003

0,0003 -

0,0263

0,0263 2,0

“ Житомирське 2008 Держкомітет будівництва архітектури та КП житлової політики ВУВКГ” Держкомітет будівництва, архітектури та Коростенське КП “ житлової політики Водоканал” Держкомітет будівництва архітектури та Новоград-Волинське житлової політики ВУВКГ Міністерство аграрної політики ЗАТ «Бердичівський хлібзавод”

р. Тетерів

12,517 7 2,6397

р. Уж

0,6409

1,811 10,706 5597,0 7 0,036 2,6031 3965,205 6 0,6409 525,081

р. Случ

0,1713

р. 0,0166 Гнилоп’ять

Держкомітет будівництва, архітектури та БУ №3 Житомирської р. Гуйва 0,472 житлової політики КЕЧ району, смт.Озерне Держкомітет будівництва, архітектури та Овруцьке БВО УЖКГ р. Норинь 0,5905 житлової політики ДП “Липницький р. Повчанка 0,0095 спиртзавод” -

ВАТ

“Миропільська р.Случ 73

0,7691

0,1713 418,72

0,016 6

7,0

0,472

122,879

0,5905 115,65

0,0095 -

0,7691 157,61

паперова фабрика” Держкомітет будівництва, архітектури та Коростишівське р. Тетерів житлової політики МКП"Водоканал" ДП «Коростишівський р. Тетерів спирт комбінат» Дільниця №1, м.Коростишів Держкомітет будівництва, архітектури та Іршанське ДКП р. Ірша житлової політики Міністерство промислової політики ВАТ „Бердичівський р. машинобудівний завод Гнилоп’ять „Прогрес” Міністерство промислової політики ВАТ „Малинський р. Ірша каменедробильний з-д” ДП „Кам’янобрідський р. Случ фаянс” ТОВ «Поліський фаянс» ВАТ „Чижівська р. Случ паперова фабрика” ДП „Водоканал” р. Уборть Ємільчинського ДП ЖКП Мінагрополітики ДП „Коростишівський р. Гуйва спирткомбінат”, Дільниця № 2, м.Андрушівка Держкомітет будівництва, архітектури та Вол.-Волинське КП р. Ірша житлової політики “Тепловодоканал” Держкомітет будівництва, архітектури та Любарське ВПЖКГ р. Случ житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч р. Тетерів житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та Філія „Іршанський ГЗК” р. Ірша житлової політики ЗАТ „Кримський ТИТАН” 74

0,4622

0,4622 154,322

0,0143

0,014 3

0,3014

0,3014 129,063

0,0041

0,0041 -

0,5018 0,0088

0,490 0,0117 107,0 1 0,0088 2,0

0,241

0,0469

0,0469 15,066

0,3

0,0664

0,0664 16,15

0,0477

0,0477 7,118

0,0421

0,0421 9,77

0,0005

0,0005 0,006

7,034

13,0

44,0

Держкомітет будівництва, архітектури та КП „Головіно-добробут” житлової політики Мінагрополітики ТОВ „Рихальський з-д сухого молока” с.Рихальське Держкомітет будівництва, архітектури та Олевське орендне житлової політики підприємство теплових мереж Держкомітет будівництва, архітектури та Березівське БФКП житлової політики «Каскад» Разом по області 25 “ Житомирське 2009 Держкомітет будівництва архітектури та КП житлової політики ВУВКГ” Держкомітет будівництва, архітектури та Коростенське КП “ житлової політики Водоканал” ЗАТ «КЕС»

р.Бистріївка 0,016

0,016

р. Уборть

0,0114

0,0114 1,0

р. Уборть

0,0503

0,0503 5,14

р. Лісна

0,0132

0,0132 3,28

р. Тетерів

0,002

0,002 -

1,62

р. Уж

0,46

68,6

р. 1,53 Гнилоп’ять р. Случ 0,15

1,53

240

Держкомітет будівництва архітектури та Новоград-Волинське житлової політики ВУВКГ Міністерство аграрної політики ЗАТ «Бердичівський р. 0,013 хлібзавод” Гнилоп’ять

0,15

0,05

0,013 -

3,36

Міністерство Оборони України

БУ №3 Житомирської р. Гуйва 0,53 КЕЧ району, смт.Озерне Держкомітет будівництва, архітектури та Овруцьке БВО УЖКГ р. Норинь 0,46 житлової політики Державний департамент продов.України ДП “Липницький р. Повчанка 0,23 спиртзавод”

0,53

32,8

0,46

2,84

0,22

0,01

0,9

ВАТ “Миропільська р.Случ паперова фабрика” Держкомітет будівництва, архітектури та Коростишівське р. Тетерів

0,59

1,8

0,47

87,67

2,0

житлової політики МКП"Водоканал" Держкомітет будівництва, архітектури та Іршанське ДКП житлової політики Міністерство промислової політики ВАТ „Малинський каменедробильний з-д” Держкомітет будівництва, архітектури та КП «Фаянсовик» житлової політики с.Кам.Брід ВАТ „Чижівська паперова фабрика” КП ЖКП Ємільчинської селищної ради Державний департамент продов.України ДП „Коростишівський спирткомбінат”, Дільниця № 2, м.Андрушівка Держкомітет будівництва, архітектури та Вол.-Волинське ЖКП житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та ДП «Головиножитлової політики Добробут» Держкомітет будівництва, архітектури та ДКП "ВЖРЕП" с. В. Піч житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та Філія „Іршанський ГЗК” житлової політики ЗАТ „Кримський ТИТАН” Держкомітет будівництва, архітектури та КП „Черняхів-Добробут” житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та Олевське орендне житлової політики підприємство теплових мереж Держкомітет будівництва, архітектури та Березівське БФКП житлової політики «Каскад» ПАТ «ПБК «Радомишль» ТОВ «Корал» Довбиський фарфор.з-д 76

р. Ірша

0,28

4,4

р. Ірша

0,009

0,48

р. 0,02 Немилянка р. Случ 0,12

0,02

0,4

0,12

0,2

р. Уборть

0,04

1,14

р. Гуйва

0,3

0,4

р. Ірша

0,06

8,82

р. Бистріївка р. Тетерів

0,02

0,04

5,36

р. Ірша

0,0001

0,0001 0,1

р.Очеретянк 0,03 а р. Уборть 0,04

0,03

4,02

0,04

0,21

р.Кам’янка

0,013

1,0

0,16 0,08

5,96 0,3

0,013

Р.Мика 0,16 р.Немилянк 0,08 а

Держкомітет будівництва, архітектури та КП «Пролісок» житлової політики Новоівницької с/р Держкомітет будівництва, архітектури та Любарське КП ЖКГ житлової політики Держкомітет будівництва, архітектури та Новоборівське ДЖКП житлової політики ТОВ «Бердичівська фабрика морозива» Агропромполітики України ТОВ «Рихальський з-д сухого молока» Разом по області 30

р.Ів’янка

0,08

0,23

р.Случ

0,04

0,22

р.Ірша

0,04

2,85

0,03

5,5

0,015

1,23

0,26

5,6

482,5

р. 0,03 Гнилоп’ять р.Уборть 0,015 5,86

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод За результатами хімічних аналізів якість поверхневих вод в контрольованих створах відповідає нормативам екологічної безпеки для питного водопостачання відповідно СанПиН для №4633-88 та ОБУВ рибогосподарських водних об'єктів ІІ категорії, за виключенням таких показників, як БСК (біохімічне споживання кисню) і ХСК (хімічне споживання кисню) та залізу загальному в річках Уж, Ірша і Уборть. Вміст органічних речовин в річках області сформувався, в основному, під впливом природних чинників і за результатами спостережень останніх років залишається сталим. Щодо заліза загального, то тут поряд з чинником антропогенного впливу значну роль відіграють фізико-географічні особливості території. Високий рівень грунтових вод та слабкий поверхневосхиловий стік сприяє процесу заболочення на півночі області. Вміст у поверхневих водах області важких металів (цинк, марганець), СПАР, нафтопродуктів, фенолів знаходиться значно нижче встановлених нормативів екологічної безпеки водокористування. Мінералізація поверхневих вод області за роки спостережень значних змін не зазнає, сухий залишок залишається у межах фонових значень та значно нижче гранично-допустимої концетрації. Середньорічні значення сухого залишку знаходяться в межах 178,0 – 457,5 мг/дм³ при нормі 1000мг/дм³. Найменші значення характерні для річок північної області Уборті та Ужі, а найбільші – для річки півдня області – Гнилоп’яті. За сольовим складом поверхневі води Житомирської області гідрокарбонатно-кальцієві, серед аніонів переважають гідрокарбонати, серед катіонів - кальцій. В цілому, за результатами моніторингу у 2009 році гідрохімічний стан поверхневих вод області значних змін не зазнає. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Гідрохімічний стан річки Тетерів від витоку до прикордонного створу з Київською областю різких змін в порівнянні з минулим роком не зазнав. Водність річки у 2009р. була нижче водності попереднього року і нижче середньої багаторічної. Вміст розчиненого у воді кисню був задовільним, в межах 10,62-11,59мгО2/дм3 (при нормі не менше 4,0 мгО2/дм3). Порівняно з попереднім роком за середньорічними значеннями простежується незначне покращення показників: ХСК – 31,2 проти 32,8мгО/дм³ і БСК5 – 3,06 проти 3,39 мгО/дм³. Решта показників суттєвих змін не зазнає. В цілому стан річки в порівнянні з минулим роком залишається стабільним. 78

Річка Случ Річка протікає по території трьох районів : Любарський, Баранівський і Новоград-Волинський . Протяжність на території області 194 км. Кисневий режим водного об’єкту задовільний, вміст розчиненого кисню становить 6,88 – 13,36 мг/дм³ при нормі не менше 4,0 мг/дм³. Порівняно з попереднім роком простежується незначне покращення показників: ХСК – 33,2 проти 34,2 мгО/дм³, БСК5 - 3,28 проти 3,82 мгО2/дм³, амоній-іон 0,42 проти 0,49 мг/дм³. Решта показників суттєвих змін не зазнали. Найближчий скид недостатньо-очищених зворотних вод (за 54 км вище створу по водотоку р. Случ) здійснює ВАТ «Миропільська паперова фабрика» в об’ємі 593,1тис.м3/рік. Річка Уж Річка протікає по території трьох районів: Ємільчинський, Коростенський і Народицький. Права притока річки Дніпро, протяжність річки в межах області 162 км. Кисневий режим водного об’єкту задовільний, вміст розчиненого кисню становить 7,68 – 12,72 мг/дм³ при нормі не менше 4,0 мг/дм³. Середньорічне значення БСК5 становить 3,02 мгО2/дм³ (перевищення в 1,3 рази) при максимальному – 3,2 мгО2/дм³ та мінімальному – 2,8гО2/дм³ (перевищення в 1,5р.). Середнє значення ХСК становить 29,5 мгО/дм³ (перевищення в 2р.) при максимальному 33,0 мгО/дм³ і мінімальному 23,0 мгО/дм³. У даному створі спостерігається перевищення нормативу по залізу загальному, середньорічна концентрація якого становить 0,64 мг/дм³ (перевищення в 2,1р.). Протягом року простежується сезонне коливання цього показника від 0,41 мг/дм³ до 0,99 мг/дм³. Решта показників знаходиться у межах гранично допустимих концентрацій. Порівняно з попереднім роком простежується покращення по таких показниках: ХСК – 29,5 проти 39,2 мгО/дм³; БСК5 – 3,02 проти 4,42 мгО2/дм³; залізо загальне – 0,64 проти 0,95 мг/дм³. Вище по руслу р. Уж організованого скиду забруднених зворотних вод немає. Річка Гнилоп’ять Річка протікає по території двох районів: Бердичівського та Житомирського. Права притока річки Тетерів, протяжність річки на території області становить 70км. Середньорічне значення БСК5 становить 3,82 мгО/дм³ (перевищення в 1,7 рази) при максимальному – 4,4 мгО/дм³ та мінімальному – 3,36 мгО/дм³. Разові значення ХСК знаходились у межах 34,3 – 50,5 мгО/дм³ при середньому 40,7 мгО/дм³ (перевищення в 2,8р.). 79

Вміст амоній-іону коливається від 0,30 до 0,53 мг/дм³ при середньорічному значенні 0,39 мг/дм³, перевищення нормативу для госппитного користування не спостерігається. Порівняно з попереднім роком простежується погіршення по таких показниках: ХСК – 40,7 проти 34,5мгО/дм³, БСК5 – 3,82 проти 3,7 мгО/дм³, завислі речовини – 9,2 проти 7,1 мг/дм³. Річка Ірша Річка протікає по території двох районів : Володарськ – Волинського та Малинського. Ліва притока річки Тетерів. Протяжність річки на території області від витоку до гирла 145 км. Середньорічне значення БСК5 становить 2,87 мгО2/дм³ (перевищення в 1,2 рази) при максимальному – 3,36 мгО2/дм³ та мінімальному – 2,2 мгО2/дм³. Середнє значення ХСК становить 28,8 мгО/дм³ (перевищення в 1,9 р.) при максимальному 33,7 мгО/дм³ і мінімальному 23,0 мгО/дм³. Простежується сезонне коливання разових концентрацій заліза загального від 0,30 мг/дм³ до 0,54 мг/дм³, амоній-іону від 0,24 мг/дм³ до 0,58мг/дм³ та сульфатів від 80,0 мг/дм³ до 189 мг/дм³. Вміст сульфатів у поверхневій воді Малинського водосховища вище ніж по решті контрольованих створах і за середньорічними значеннями становить 101,7 мг/дм³ при нормі для госппитного користування 500мг/дм³, перевищення немає. Порівняно з попереднім роком за середньорічними значеннями простежується незначне покращення показників: ХСК – 31,2 проти 32,8мгО/дм³ і БСК5 – 3,06 проти 3,39 мгО/дм³. Решта показників суттєвих змін не зазнає. Річка Уборть Річка протікає по території двох районів: Ємільчинського та Олевського і є правою притокою річки Прип’ять. Протяжність річки в межах області 174 км. Контрольні створи знаходяться нижче села Перга та с. Хотино, і є прикордонним з республікою Білорусь. Як і в попередньому, в 2008 році відбір проб проводився 6 разів та 4 рази на рік відповідно. Високий вміст органо-мінеральних сполук заліза підвищує кольоровість води до 100 градусів (26.02.09р.) при рекомендованій до 40 градусів. При нормі 15,0 мгО/дм³ середнє значення ХСК становить 41,4 мгО/дм³ (перевищення в 2,8р.) при максимальному – 48,0 мгО/дм³ (перевищення в 3,2р.) і мінімальному – 37,2 мгО/дм³ (перевищення в 2,5р.). При нормі 2,3 мгО2/дм³ середнє значення БСК5 – 4,11 мгО2/дм³ (перевищення в 1,8р.) при максимальному – 5,0 мгО2/дм³ (перевищення в 2,2р.) і мінімальному – 3,6 мгО2/дм³ (перевищення в 1,6р.). Порівняно з попереднім роком відбулось покращення показників: ХСК – 41,4 проти 49,1 мгО/дм³, БСК5 – 4,11 проти 5,85 мгО2/дм³, амоній-іон – 0,59 проти 0,96 мг/дм³. Погіршення простежується по таких показниках, як залізо загальне 1,4 проти 1,12 мг/дм³ і марганець 0,039 проти 0,027 мг/дм³. 80

Річка Кам'янка Річка Кам’янка ІІ-го порядку по відношенню до річки Дніпро, є лівою притокою річки Рось. Протяжність в межах області – 42 км. Протікає по одному району області – Попільнянському. Порівнюючи показники якості води р. Кам’янка з 2008 роком, незначне перевищення нормативів (ОБУВ) по азоту амонійному, фосфатам, залізу, ХСК, БСК5 зберігається. Забруднення річки недостатньо очищеними стічними водами не зафіксоване. Решта показників залишились на рівні попереднього року. Річка Возня Права притока р. Ірша, протікає в межах Малинського, Радомишльського та Черняхівського районів. Контрольваний створ знаходиться в районі с. Рудня Городищанська (Малинський район). Середньорічне значення БСК5 становить 3,02 мгО2/дм³ (перевищення в 1,3 рази) при максимальному – 3,76 мгО2/дм³ та мінімальному – 2,64мгО2/дм³. Середнє значення ХСК становить 30,0 мгО/дм³ (перевищення в 1,9 р.) при максимальному 42,6 мгО/дм³ і мінімальному 25,2 мгО/дм³. При середньорічній концентрації заліза загального 0,52 мг/дм³ (перевищення у 1,7 р.) максимальна концентрація визначалась і становила 0,92 мг/дм³ (перевищення у 3 р.) та мінімальна – 0,23 мг/дм³ (без перевищення). Разові концентрації амоній-іону протягом року також мають сезонне коливання від 0,19 мг/дм³ до 0,68 мг/дм³, при нормі для питного користування 2,0 мг/дм³, перевищення немає. Порівняно з попереднім роком простежується незначне покращення показників: ХСК – 30,0 проти 35,0 мгО/дм³ і БСК5 3,02 проти 3,7 мгО2/дм³. Решта показників суттєвих змін не зазнають. 4

Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів Таблиця 4.3.1 Назва водного об’єкту

1 р. Тетерів

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод всього Тих, в яких встановле-но перевищення нормативів ГДК 2 3 7 7

Відібрано та проаналізов ано проб води

4 28

р. Случ

р. Уж

р.Норинь

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

5 ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти, феноли, СПАВи) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 22 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість) ( 30 - температура, запах, забарвленість,

6 19 – ХСК, 14-БСК5 12–азот амонійний, 2 – нітрити, 13- загальне залізо, 6-фосфати, 11марганець

6 – ХСК, 5-БСК5 6–азот амонійний, 3 – нітрити, 5- загальне залізо, 2-фосфати, 5-марганець 5 – ХСК, 4-БСК5 3–азот амонійний, 8- загальне залізо, 4мар-ганець

7–

ХСК,

4–азот

Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких Відібрано здійснювався відбір проб для та визначення впливу скидів стічних проаналізов вод ано проб води всього Тих, в яких встановле-но перевищення нормативів ГДК

р.Гнилоп”ять

р.Ірша

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, цинк) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти)

амонійний 4-БСК5, 8 – загальне залізо, фосфати- 5 марганець-5

12 – ХСК, 9-БСК5 6–азот амонійний, 4 – нітрити, 6- загальне залізо, 2-фосфати, 4марганець

2 – ХСК, 2-БСК5 2–азот амонійний, 4загальне залізо, 2марга-нець

р.Уборть

р.Гуйва

р.Раставица

р.Кам”янка

( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, цинк, кобальт, нафтопродукти) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, 84

4 – ХСК, 6-БСК5 4– азот амонійний, 6загальне залізо, 4марганець

2 – ХСК, 3-БСК5 3–азот амонійний, 2 – нітрити, 3- загальне залізо, 2-фосфати, 4марганець

4 – ХСК, БСК5-4, 4- азот амонійний, 4 – загальне залізо) марганець-2, фосфати-4

2 – ХСК, 1-БСК5 2-загальне залізо, 1мар-ганець

р.Ірпінь

Всього

СПАВи) ( 30 - температура, запах, забарвленість, прозорість, завислі речовини, рН, розчиний кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, сухий залишок, ХСК, БСК5, амоній сольовий, нітрати, нітрити, фосфати, хром загальний, залізо загальне, жорсткість, мідь, свинець, нікель, нафтопродукти, СПАВи) -

2 – загальне залізо ХСК-2, БСК5- 2, азот амонійний - 1, марганець –4, фосфати-2

305

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2009 року санепідслужбою області здійснювався контроль за 268 водопроводами та 2807 джерелами децентралізованого водопостачання. Станом на 01.01.2010р. 62 водопроводи не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (23,14%). Причиною невідповідності є: відсутність зон санітарної охорони (14), необхідного комплексу очисних споруд (53), відсутність знезаражуючих установок (26). Впродовж 2009р. проведено 852 обстеження об’єктів централізованого водопостачання, під час яких виявлено 138 (16,2%)порушень санітарного законодавства, що негативно позначається на якості питної води. Так, питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками з джерел централізованого водопостачання становить 2,2%, за санітарно-хімічними – 12,5%. Протягом року було досліджено 7027 проб питної води на мікробіологічні показники та 6009 проб на санітарно-хімічні показники із джерел централізованого водопостачання, з них не відповідало санітарногігієнічним нормативам - 175 та 751 проба відповідно, (що складає 2,5% та 12,5% від загальної кількості досліджених проб). По водоймах 1 категорії, які є джерелами питного водопостачання (Тетерів, Гнилоп'ять, Уж, Ірша, Візня) досліджено в 2009 році по мікробіологічних показниках 150 проб, з них 7 (4,7%) не відповідали санітарним нормативам. З комунальних водопроводів області на бактеріологічні показники із джерел централізованого водопостачання досліджено 6596 проб питної води, не відповідали нормативам - 102 проби, що становить – 1,5%. За наявними оцінками система централізованого водопостачання в силу значної зношеності обладнання не завжди спроможна забезпечувати мешканців області водою гарантованої якості. Найгостріше ця проблема постала в м.м. Житомирі, Коростені, Коростишеві, ВолодарськоВолинському та Малинському районах. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Результати аналізів радіологічного стану поверхневих вод на визначення цезію-137 та стронцію-90 в період з 01.01 по 31.12.09 року по створах передбачених програмою державного моніторингу засвідчують, що вміст контрольованих радіонуклідів у питних водозаборах Житомирської області протягом вказаного періоду знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання області.

Результати радіологічного моніторингу поверхневих вод за 2009 рік: Пункт спостереження

Контрольний рівень забруднення

Концентрація Бк/м3 Цезій -137

Стронцій-90

р.Случ, 203 км від гирла Новоград-Волинське водосховище (питний водозабір м. Нов.-Волинський)

2,000

0,000

0,003

р.Уж, 172 км від гирла питний водозабір м.Коростень)

2,000

0,000

0,020

р.Тетерів, 259 км від гирла водосховище "Відсічне" (питний водозабір м.Житомир)

2,000

0,000

0,008

р.Гнилоп"ять, 59 км від гирла Бердичівське водосховище (питний водозабір м.Бердичів)

2,000

р.Уборть, 120 км від гирла с.Хочино, Олевський р-н р.Ірша, 31 км від гирла Малинське водосховище (питний водозабір м.Малин)

0,000

2,000

0,012

0,000

0,020

0,000

0,018

4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я людини. Щороку в світі від хвороб, що передаються через воду помирає 3,1 млн. осіб, 90% з яких діти віком до 5 років. Тому питання забезпечення населення якісною та безпечною для здоров’я людини питної води є дуже важливим, оскільки визначає ступінь екологічної й епідеміологічної безпеки цілих регіонів. На здоров’я людини великий вплив справляють як мікробіологічний, так і хімічний склад питної води. Мікробний чинник частіше виявляє себе у вигляді епідемічних спалахів хвороб. Вплив хімічного чинника може бути виявлений не відразу, а через деякий час. Це пояснюється низькими концентраціями забрудників, не здатних спричиняти гостре отруєння, а також незначним усмоктуванням їх через шкіру під час гігієнічних або оздоровчих процедур (душ, ванна тощо). Для дітей характерна підвищена 87

потенційна небезпека інтоксикації (особливо на першому році життя) в зв’язку з кращою вбирною здатністю речовин для дитячого організму. Так, тривале споживання води, що містить понад 0,0002 мг/л берилію призводить до порушення умовнорефлекторної діяльності. Якщо вживати воду з підвищеним вмістом молібдену (понад 0,25 мг/л), змінюється функція ксантиноксидази, а також активність сульфгідрильних груп. Надходження з водою підвищених кількостей миш’яку є причиною функціональних розладів периферичної нервової системи. Наявність у воді нітратів і нітритів має канцерогенну небезпеку. Перевищення вмісту свинцю (понад 0,03 мг/л), який надходить з водою, спричиняє інтоксикацію. Із вмістом фтору у воді пов’язане поширення двох масових захворювань – карієсу зубів і флюорозу. Причиною флюорозу – плямистості емалі зубів – є підвищене надходження фтору з питною водою. Крім того, може порушуватися скостеніння скелета у дітей, з’являтися зміни в м’язах серця і в діяльності нервової системи. Недостатній, менше 0,5 мг/л, вміст фтору у воді сприяє підвищенню захворюваності населення на карієс зубів. Дуже важлива роль фтору в регулюванні мінерального обміну скелета. В разі вживання води з концентрацією фтору більше ніж 3-6 мг/л спостерігається деформація скелета. За санітарно-токсикологічною ознакою лімітується вміст селену та стронцію у воді. Вода не повинна містити інші токсичні компоненти (ртуть, талій, кадмій, нітрити, ціаніди, хром (+6), 1,1-дихлоретилен, 1,2-дихлоретан, бенз(а)пірен) у концентраціях, що встановлюються стандартними методами досліджень. Роль води полягає в поширенні інфекційних захворювань таких, як холера, черевний тиф, дизентерія, інфекційний гепатит, поліомієліт, жовтяничний лептоспіроз, водяна пропасниця (не жовтяничний лептоспіроз), туляремія та деякі інші. Кишкові віруси, які передаються з питною водою, здатні зумовлювати низку найрізноманітніших синдромів, у тому числі висип, пропасницю, гастроентерит, міокардит, менінгіт, респіраторні хвороби і гепатит. Деякими видами водоростей (група золотистих і синьозелених) виділяються токсичні сполуки, які можуть проникнути у водоочисні споруди і спричинювати спалахи гастроентеритів. Онкоепідеміологічними дослідженнями встановлений підвищений рівень утворення пухлин товстого кишечника, виникнення раку сечового міхура у людей за тривалого споживання хлорованої питної води з поверхневих джерел водопостачання. Епідеміологічними дослідженнями виявлено також залежність між рівнем загальних тригалогенметаних, зокрема хлороформу, у питній воді та патологіями вагітності (низька вага новонароджених, спонтанні аборти, передчасні пологи, мертво народження тощо). Протягом 2009 року спеціалістами обласної санітарно-епідеміологічної станції проведено 615 обстеження об’єктів централізованого водопостачання. Питома вага нестандартних проб води за мікробіологічними показниками становить 2,8%, за санітарно-хімічними – 11,7%. В цілому, 88

якість питної води відповідала встановленим нормативам. Спалахи гострих кишкових інфекцій з водним шляхом передачі збудників не зафіксовані. 4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На вирішення проблеми ліквідації забруднення поверхневих та підземних вод у 2009 році спрямовані кошти в сумі 4749,23 тис. грн., з них 528,75 тис. грн. - кошти державного та місцевих бюджетів, 3039,81 тис. грн. кошти фондів охорони навколишнього природного середовища та 1180,67 тис. грн. - власні кошти підприємств. На здійснення природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 2009 рік використано 2902,812 тис. грн., а саме на: - будівництво очисних споруд каналізації Пугачівського дитячого будинку-інтернату Житомирської обласної ради – 447,379 тис. грн., в т.ч. пусконалагоджувальні роботи – 103,379 тис. грн.; - реконструкцію очисних споруд каналізації с. Висока Піч Житомирського району – 1791,60 тис. грн.; - реконструкцію очисних споруд каналізації обласного лікувальносанаторного центру радіаційного захисту для дитячого та дорослого населення “Дениші” – 253,833 тис. грн.; - виготовлення проектної документації реконструкції очисних споруд господарсько-побутової каналізації у м. Андрушівці та Бердичеві– 410,0 тис. грн. За рахунок інших джерел освоєно 1846,425 тис. грн., в тому числі на: - будівництво напірного колектора та очисних споруд каналізації центральної районної лікарні смт Брусилів – 30,00 тис. грн.; - будівництво очисних споруд ТОВ «Фабрика Классум» с. Тетерівка Житомирського району – 389,16 тис. грн.; - реконструкцію водопровідних та каналізаційних мереж ст.Коростень ПЗ залізниці – 16,5 тис. грн.; - реконструкція водовипускних споруд зливової каналізації мережі м.Коростень – 41,814 тис. грн.; - реконструкція та ремонт очисних споруд каналізації в смт Романів – 10,5 тис. грн.; - ремонт системи аерації, ремонт та чистка лотків на спорудах біологічної очистки та скидного каналу на ЗАТ «Комплекс екологічних споруд» - 52,3 тис.грн.; - ремонт напірних колекторів, металевих конструкцій, бетонних лотків, засувки, насоса на КП «Водоканал» в м. Коростені – 340,0 тис. грн.; - ремонт очисних споруд в смт Биківка Романівського району – 40,00 тис.грн.; - ремонт каналізаційної мережі в смт Романів – 10,5 тис. грн.; - ремонт каналізаційно-насосної станції №2 КП «Баранівка – очисні споруди» - 19,9 тис. грн.; - ремонт центрального каналізаційного колектору в м. Коростишів – 19,0 тис. грн.; 89

- ремонт головного каналізаційного колектору в смт Ємільчине – 210,0 тис.грн. - ремонт головної каналізаційно-насосної станції на МКП «Бердичівводоканал» - 180,0 тис. грн.; - ремонт каналізаційних мереж в с. Червоногранітне Вол.Волинського району – 60,0 тис. грн.; - обстеження та ремонт греблі №1 в смт Нова Борова ВолВолинського району – 29,00 тис. грн. - придбання обладнання для контролю рівня забруднюючих речовин в зворотньому водопостачанні ЗАТ «Кримський титан» філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» – 11,7 тис. грн.; - відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р.Кам"янки в м. Житомирі – 70,0 тис. грн.; - поліпшення технічного стану та благоустрою водойм Яблунецької осушувальної системи – 3,351 тис. грн. - моніторинг поверхневих вод – 6,5 тис. грн.

5. Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі Житомирська область за своєю територією (29,9 тис.кв.км., що становить 4,9% території України) є однією з найбільших областей і за цим показником посідає п’яте місце. За характером рельєфу область поділяється на південно-західну підвищену частину, що розташована в межах Придніпровської підвищеності і північно-східну частину, слабо розчленовану, в складі якої виділяється Овруцький кряж, - у межах Поліської низовини. У цілому рельєф переважно рівнинний і лише злегка пересічений. Житомирщина багата на різноманітні корисні копалини (за що її справедливо називають «Урал в мініатюрі»), тут розробляється понад 200 родовищ. Своєрідна в неї й гідрографія. Територією області протікає 246 річок (загальною довжиною майже 6 тис. км) та 2,5 тисячі струмків (довжиною майже 6 тис. км). На річках створено більше 40 водосховищ. Усі річки належать до басейну Дніпра, вони неширокі й неглибокі, течія в них здебільшого спокійна і протягом тривалого періоду вони використовуються для господарських потреб. Регіон виділяється своєю лісистістю і наявністю перезволожених та заболочених земель. Ліси займають майже третину території області, а за лісоресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, вона посідає одне з провідних місць в Україні. 90

На території Житомирської області водиться 2783 види тварин, із них 26 видів комах, по одному виду молюсків, круглоротих, земноводних і плазунів, 33 види птахів та 15 видів ссавців, що мають охоронний статус. Площа земельних угідь, складових національної екомережі, наведена в таблиці 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Таблиця 5.1.1 Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історикокультурного призначення Ліси

2000

2006

2007

2008

2009

79,4

119,4

122,6

126,295

337,7

322,4

321,1

316,3

19,99

40,88

50,9

48,8

13,12

0,2

0,5

1051,9

1096

1107,7

1116,4

2005

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття , структурних елементів екомережі та їх складових На території області рослинний і тваринний світ представлений понад 4,300 тис видів, в тому числі 1550 видів рослинного світу (36% від загальної кількості видів). Біорізноманіття тваринного та рослинного світу складає основу природних ресурсів, які забезпечують людство продуктами харчування, сировиною, медичними препаратами тощо. Житомирська область знаходиться у двох зонах, зона Полісся та зона Лісостепу. З-поміж інших областей держави Житомирщина виділяється своєю лісистістю й наявністю перезволожених і заболочених земель. Ліси області займають більшу третину її території, а за лісовими ресурсами, які становлять понад 200 млн. куб. м, область посідає одне з перших місце в Україні. Рослинний світ Житомирщини характеризується великою різноманітністю дикорослих компонентів і є джерелом цінних рослинносировинних ресурсів: лікарських, технічних, вітамінних тощо. 91

На території області нараховується понад 2,7 тис. видів тварин, із них 96 видів занесені до Червоної книги України, 14 видів охороняються Бернською конвенцією, 6 видів конвенцією СІТЕS та 4 види входять до Європейського червоного списку. На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування Національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому сенсі об’єктів природно заповідного фонду. Державним управлінням з метою збереження біотичного й ландшафтного різноманіття розглянуто 59 звернень та надано 42 погоджень на проведення господарських заходів на відповідних територіях. Указом Президента України від 11.12.09 № 1038/2009 «Про створення природного заповідника «Древлянський» на території Народицького району. створено природний заповідник «Древлянський» площею 30872,84 га. 21 липня 2009 року проведено нараду за участю представників Олевської, Овруцької райдержадміністрацій, керівників регіональних управлінь, органів місцевого самоврядування, представників державних лісогосподарських підприємств, керівництва Поліського природного заповідника з питання розширення меж Поліського природного заповідника. За результатами наради прийнято відповідне рішення щодо розширення меж Поліського природного заповідника на 11 тис га. З метою охорони та збереження видів рослин та тварин занесених до Червоної книги України держуправлінням у 2009 році не надавалось погоджень на добування (збирання) видів тварин, рослин та грибів. З метою динамічного формування регіональної екологічної мережі, розвитку природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 95 тис грн.. на розробку регіональної схеми формування екологічної мережі. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 60 тис. грн. на науково-дослідну роботу на тему «Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Житомирської області з метою створення регіональної екологічної мережі». Впродовж 2009 року представниками держуправління спільно із науковцями Поліського філіалу УНДІЛГ ім.. Г.М. Висоцького вивчались території Баранівського, Радомишльського, Малинського та Одеського районів. За результатами проведених досліджень за поданням держуправління рішенням п’ятнадцятої сесії Житомирської обласної ради створено 9 та розширено 3 об’єкти природно - заповідного фонду місцевого значення на площу 3673,4 га. Також підготовлено звіт про науково-дослідну роботу на тему: «Розробка проекту регіональної мережі Житомирської області» за 2009 рік. Регіональна екомережі Житомирської області, як складова частина Національної екомережі, має виконувати провідні функції щодо покращення 92

біорізноманіття, сприяти збалансованому та невиснажливому використанню біоресурсів. 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Починаючи із минулого сторіччя, природа Житомирської області під дією антропогенних факторів зазнала значних змін. Велика концентрація населення в більшості промислових районів області, розміщення промислових комплексів і військових об’єктів та їх об’єднання в єдину структуру призвели до побудови численних шляхів сполучень, прокладання трубопроводів, ліній електропередач; що суттєво змінило ландшафти та місця існування дикої флори і фауни. У складі області налічується 23 райони, 5 міст обласного і 6 – районного значення, 46 селищ міського типу, 1625 сільських населених пунктів – всього понад 1680 населених пунктів. Основними джерелами забруднення довкілля на Житомирщині продовжують залишатися промислові атмосферні викиди (останніми роками спостерігається тенденція до зниження їх інтенсивності). За звітній період підприємствами області утворено 35,4 тис. т. відходів І-ІІІ класів небезпеки. Забруднення довкілля призводить до включення забруднюючих речовин до біохімічних ланцюгів рослин і тварин та їх хронічної інтоксикації. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2009 році склав 18,6 тис. т., та 65,5 тис. т від пересувних. Серед токсичних компонентів, які викидаються автотранспортом, майже 79% становить оксид вуглецю, 14,3% - вуглеводні, 6,2% - оксиди азоту, 0,5% - сірчистий ангідрид, 0,6 % - сажа. У результаті широкомасштабних осушувальних робіт значних втрат зазнали водно – болотні угіддя Полісся, які перебувають під загрозою зникнення. Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Лісові масиви області є одними із найбільш постраждалих в Україні. Зокрема частка лісів, які відповідно до чинного законодавства вважаються постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, дорівнює 60%. Основними заходами щодо зниження загроз біорізноманіттю є зменшення суцільного вирубування лісів, рекреаційного навантаження, випасання худоби та витоптування нею рослин, заготівлі біоресурсів із медичною та харчовою метою тощо. Основні складові структурних елементів екологічної мережі Житомирської області наведені в таблиці 5.1.2.1. 93

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 5.1.2.1 Водоохоронні зони, винесені в натуру

Землі водного фонду

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

Пасовища, сіножаті

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

1 2

1 3

1 5

48,9

1107,7

0,2

0,5

30,2

38,0

316,3

34,4

Водно-болотні угіддя

2,1 100,0

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомере жі, тис. га

126,3

Загальна площа, тис. га

1654,0

з / п

Одиниці адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

2982,7

Відкриті заболочені землі

Складові елементи екомережі, тис. га

№

Житомир ська область

* Території та об’єкти ПЗФ частково належать до інших складових екологічної межі (109,6 тис га).

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в регіоні Головна мета створення екомережі – загальне покращення стану довкілля, а також умов життя людини та посилення здатності живої природи до самовідновлення. Конвенція Загальноєвропейської мережі передбачає створення єдиної цілісної у функціональному аспекті і неперервної системи природних територій, важливих у міжнародному відношенні, яка б забезпечила стабільне існування біосфери та функціонування природних систем забезпечення життєдіяльності людини. Загально сформована програма формування національної екологічної мережі на 2000- 20015 роки була розроблена відповідно до рекомендацій всесвітньої стратегії збереження ландшафтного та біорізноманіття щодо питання формування Загальноєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом в контексті вимог подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України. У Законі України «Про екологічну мережу України» сформульовано основні принципи формування, збереження та використання екомережі. Разом з тим прийняття закону не призвело до суттєвих зрушень у вирішенні проблеми ідентифікації конкретних територій, які мають входити до складу екомережі для забезпечення належного режиму їх використання. Формування переліків територій і об’єктів екомережі, розроблення Зведеної, регіональних та місцевих схем і відповідних програм формування екомережі, враховуючи регламентацію відповідних процедур Законом України «Про екологічну мережу України», є складною, але вирішуваною проблемою, яка 94

потребує багато часу. Питання державного обліку територій і об’єктів екомережі та їх моніторингу потребують додаткового опрацювання, у тому числі на рівні нормативно-проектної роботи. Іншим питанням, що залишається фактично неврегульованим, є реєстрація обмежень, які необхідні для забезпечення режиму використання територій, що є складовими екомережі. З точки зору використання Закону України «Про екологічну мережу України» для регулювання зазначених відносин можна говорити про певну декларативність його положень, що пов’язана з відсутністю будь-яких додаткових вимог до власників землі та землекористувачів і обмежень на використання земельних ділянок – складових екомережі. На територіях – складових національної екологічної мережі - має бути забезпечене проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів, рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; регіонально рідкісних видів, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу На території області зростає понад 1550 видів флори, що становить 31% від загальної чисельності видів рослин України, які об’єднуються у 105 родин (з них: плауноподібні-2; хвощеподібні -1; папоротеподібні-3; голонасінні -2; покритонасінні – 97). Серед рослин Житомирської області потребують охорони 280 видів у тому числі 258 видів судинних рослин, що становить 16,3 % флори регіону. З числа судинних рослин 13 видів охороняється Бернською конвенцією(1979), 4 види занесені до Європейського червоного списку (1991), 99 видів занесені до ІІІ видання «Червоної книги України» (2009), а 153 види є регіонально рідкісними. Інформація щодо видів рослин яким загрожує небезпека наведена в таблиці.5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 5.2.1 Назва виду Кількість Види, яким загрожує небезпека видів 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Судинні рослини 1278 70 70 70 70 70 258 Гриби, мохи 126 1 1 1 1 1 11 Водорості 6 5 5 5 5 5 8 Лишайники 140 3 Разом: 1550 76 76 76 76 76 280

5.2.1. Лісові ресурси Ліси – невід’ємна складова навколишнього природного середовища. Вони виконують важливі екологічні функції, до яких належать: санітарногігієнічні, водоохоронні та ґрунтозахисні.

Лісові ресурси Житомирщини відіграють важливе значення у розвитку регіону та України, адже область займає одне з провідних місць в державі по запасах лісових ресурсів. Загальний запас стовбурової деревини зріс на 15 млн. м3 і становить 152 млн. м3, запас деревини стиглих та перестійних лісів піднявся до відмітки 28 млн. м3, що дало можливість збільшити розрахункову лісосіку по головному користуванню на 17%. Основними лісокористувачами є держлісгоспи Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства загальною площею 749,7 тис. га, лісогосподарські підприємства АПК – 331,4 тис. га, ДП Житомирський військовий лісгосп – 13,03 тис. га. Дані про землі лісогосподарського призначення регіону наведені в табл. 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 5.2.1.1 Одиниця № з/п виміру 1 2 3 1. Загальна площа земель лісогосподарського тис га призначення у тому числі: 1.1 площа земель лісогосподарського тис. га 96

Кількість 4 1119

749,7

Примі тка 5

1.2

1.3 2.

призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

331,4

29200 тис. га

1018,0

34,1

Лісове господарство області ведеться на принципі безперервного та раціонального користування. Найважливішою складовою цього принципу є забезпечення розширеного відтворення лісів, тобто створення нових лісових насаджень на площах, що перевищують їх вирубування, а також заліснення малопродуктивних деградованих та радіоактивно забруднених земель, які вийшли із сільськогосподарського використання. Лісистість Житомирської області становить 34,1%. Підвищення лісистості для лісівників Житомирщини є одним із важливих завдань при виконанні державної програми «Ліси України» і є орієнтиром для досягнення оптимальної лісистості області – 37%. Існуюча лісонасіннєва база дає можливість забезпечити господарство лісовим насінням основних лісоутворюючих порід. На підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства функціонують 157 розсадників та тепличних господарств де щороку вирощується 40-60 млн. шт. стандартного садивного матеріалу. В цілому за останні 3 роки ліси щорічно створюються на площі більше 5 тис. га, що на 15-20% перевищує площу зрубів. Динаміка лісовідновлення та лісорозведення наведена в таблиці 5.2.1.2 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 5.2.1.2. 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Лісовідновлення, 3837 5330,9 5766,1 5889 6966, 7873 лісорозведення на 7 землях лісового фонду Створення захисних 173 4,0 лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, 97

пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Лісогосподарськими підприємствами щорічно розробляються комплексні плани по охороні лісів від пожеж, які затверджуються в обласній державній адміністрації. Головою обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 18.05.09 № 152 «Про заходи щодо посилення пожежної безпеки в період збирання врожаю 2009 року», на виконання якого впроваджено комплекс організаційних і практичних заходів з попередження та недопущення пожеж. За звітний період в лісах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства зафіксовано 7 випадків лісових пожеж на площі 558 га, в тому числі верхової пожежі на площі 106,7 га, збитки заподіяні лісовому господарству становлять 2257 тис грн. У лісах Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс» зафіксовано 353 випадки лісових пожеж, площа пройдена лісовою пожежею становить 465га, збитки заподіяні лісовому господарству становлять 99,9 тис. грн. Головними причинами виникнення пожеж в лісах є необережне поводження з вогнем населення, неконтрольоване випалювання сухої трав’янистої рослинності. Інформацію щодо загибелі лісових насаджень від пожеж наведено в табл. 5.2.1.3 Загибель лісових насаджень від пожеж Таблиця 5.2.1.3 №

Район

Кількість випадків

Житомирська область

369

Пройдено пожежами , га Завдані збитки, тис. Площа на 1 випадок, га грн. Лісові землі в т.ч. Нелісов Звітний Попередній всього в т.ч. побічні рік, га рік, га всього верховим і землі и 1042

106,7

0,25

1042,25

1624,52

2356,9

1659

Протягом 2009 року лісогосподарськими підприємствами області рубки головного користування проводились в межах затвердженої розрахункової лісосіки. Рубки головного користування у лісах проводяться таким чином, аби одержана деревина супроводжувалася збереженням ґрунтозахисних, водорегулювальних та інших корисних властивостей лісу, забезпеченням природного лісовідновлення. Ці рубки спрямовані на раціональне використання лісового фонду, підвищення продуктивності і поліпшення складу нових лісів. В період 2009 року лісогосподарськими підприємствами області зрубано 1201,1 тис м3 , деревини, що становить 96,4% від 2008 року. На частку хвойних припадає 60,5%, твердолистяних 11,8%,а по м'ягколистяному 98

господарству 27,7%. Об’єми та площа спеціального використання лісових ресурсів державного значення за минулий рік наведено в табл. 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2009 році Таблиця 5.2.1.4 Зрубано по господарствах твердолистян хвойні м’яколистяні і Затвер Факти роз д-жена чно рах розрарозр розр зрубан факти унхунков ахунфактич ахун фактич Район о чно ков а кова но кова но разом, зрубан а лісосік лісос зрубано, лісос зрубано, га/тис. о, лісо а, тис. іка, га/тис. іка, га/тис. м3 га/тис. сіка 3 м тис. м3 тис. м3 3 м , м3 м3 тис . м3 Житомир 4660,5/ 742,4 2786/72 149, 508,5/14 472,0 1366/332 ська 1363,7 1201,1 49 6,5 219 2,1 6 ,5 область Слід зазначити також те, що у 2009 році на території 18 державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства завершено проведення базового лісовпорядкування. 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин Поліські ліси Житомирщини віддавна були місцем заготівлі грибів, ягід, лікарської сировини не тільки для населення, а й для промислових потреб. Однак внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ліси області зазнали значного радіоактивного забруднення і промислова заготівля та переробка лікарсько-технічної сировини була призупинена. На сьогоднішній день побічне лісове користування через радіоактивне забруднення є обмеженим згідно з Рекомендаціями з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення та Постанови головного державного санітарного лікаря Житомирській області, якою заборонено збір, заготівлю, дикорослих грибів, ягід, лікарської сировини в північних районах області. Дозволи видаються тільки тим користувачам які узгодили свою діяльність з санітарно епідемічною службою в кожному конкретному випадку при наявності належного радіологічного контролю. 99

З метою посилення державного контролю в галузі охорони, збереження, раціонального використання лісових ресурсів, невиснажливого здійснення побічних лісових користувань, відновлення природних ресурсів, повного надходження коштів до місцевих бюджетів, зборів і податків з доходів суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб за здійснення ними побічних лісових користувань та заготівлі другорядних лісових матеріалів рішенням двадцятої сесії V скликання Житомирської обласної ради від 28.05.09 № 818 затверджено «Порядок і умови виділення лімітів та організації справляння збору при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлі лісових матеріалів». Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 16.06.09 №194 «про затвердження лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2009 рік» затверджено ліміти на спеціальне використання лісових ресурсів при здійсненні побічних лісових користувань і заготівлі другорядних лісових матеріалів на 2009 рік. На загальному фоні заходів щодо охорони лісів провідне місце належить охороні лікарських рослин, які з кожним роком інтенсивніше використовуються в нетрадиційній медицині. На території Житомирської області заготівлю та переробку лікарської сировини здійснює ЗАТ «Ліктрави». Інформація щодо заготівлі лікарської сировини наведена в табл.5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Таблиця 5.2.2.1 Рік

Вид рослин

2000

Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини

2005

Обсяги заготівлі, т встановлені фактично заготовлено ліміти 0,45 0,397 0,228 -

100

0,4 1,2 2,1 3,0

0,014 0,092 13,4 0,815 0,466 -

2006

Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава 101

1,7 0,11 1,2 0,35 0,45 0,65 0,61 1,35 1,7 0,15 2,6 1,1 0,1 19,22 -

2,0 0,426 0,156 4,8 1,39 0,36 3,08 0,834 0,566 0,620 4,3 0,005 0,049 33,998 8,12 0,99

0,345

0,11 2,57 0,76 6,77 3,41 4,69 0,08 0,31 0,3 8,31 -

2007

Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього Аїр звичайний, корінь Бузина чорна, квіти Береза повисла, бруньки Вільха, шишки Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горобина звичайна, плоди Горобина звичайна, квіти Грицики звичайні, трава Деревій звичайний трава Звіробій звичайна, трава Золототисячник звич., трава Конвалія звичайна, трава Кора дуба Кора крушини Кропива дводомна, листя Кукурудзяні приймочка Липа серцелиста, квіти Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, листя Перстач сріблястий, трава Пижмо звичайне, квіти Підбіл звичайний, листя Подорожник великий, листя Полин гіркий, трава Полин звичайний, трава Ромашка лікарська, квіти 102

1,2 1,25 3,48 0,27 2,54 0,197 0,136 10,54 8,95 1,53 7,48 1,1 0,345 0,57 17,83 94,233 0,287 4,52 0,85

0,410

0,10 2,57 0,21 0,84 6,56 3,23 5,01 0,07 0,29 0,26 8,22 1,3 1,29 3,81 -

2008

Собача кропива, листя Сосна, бруньки Спориш звичайний, трава Сухоцвіт багновий, трава Фіалка триколірна,квіти Хвощ польовий, трава Цмін пісковий, суцв. Череда трироздільна, трава Чистотіл великий, трава Шипшина травнева, плоди Лепеха, коренивище Перстач, коренивище Чорниця, пагони Стулки квасолі Причепа, трава Всього

Аїр корінь Алтей корінь Безсмертник квітки Березові бруньки Глоду плоди Глоду квітки Бузини квітки Дубова кора Девясил корінь Материнка трава Звіробою трава Золототисячник трава Калган корінь Крушини кора Кукурудзяні рильця Крапива листя Липа цвіт Мати-й-мачухи листя Вільхові шишки Хвощ польовий трава Грицики трава Подорожник листя Полину трава Пустирнику трава Пижмо квітки Ромашка квітки Горобини плоди Соснові бруньки Сушениці трава Деревію трава Споришу трава Фіалки трава Череди трава Чистотілу трава

103

0,26 1,87 0,201 0,101 11,21 7,53 1,49 7,32 1,08 0,351 0,49 16,52 88,25 7,80 0,00 9,20 5,60 0,50 0,04 2,40 7,50 0,30 0,50 9,00 0,08 0,10 11,70 0,20 0,10 1,40 3,30 0,40 4,30 1,21 0,60 0,90 2,30 2,90 0,30 0,60 1,50 0,10 9,50 0,00 1,60 8,20 4,50

2009

Чорниці пагони Чабрецю трава Шипшини плоди Всього Аїр корінь Алтей корінь Безсмертник квітки Березові бруньки Глоду плоди Глоду квітки Бузини квітки

11,60 0,40 6,80 117,43 1,0 8,0 1,30 0,50 0,50

Дубова кора Девясил корінь Материнка трава Звіробою трава Золототисячник трава Калган корінь

9,15 0,15 0,15

Крушини кора Кукурудзяні рильця Крапива листя Липа цвіт Мати-й-мачухи листя Вільхові шишки Хвощ польовий трава

2,50 0,50 2,90 0,17 2,0 0,15 2,50

Грицики трава Подорожник листя Полину трава Пустирнику трава Пижмо квітки Ромашка квітки Горобини плоди Соснові бруньки Сушениці трава Деревію трава

1,4 2,30 1,10 3,10 0,11 0,20 0,50

Споришу трава Фіалки трава Череди трава Чистотілу трава Чорниці пагони

0,59 0,13 6,0 1,0 0,70

Чабрецю трава

Шипшини плоди

104

Всього

48,6

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Найголовніший природний скарб Полісся України – досить багатий та різноманітний рослинний світ. За останні 60 років багатьма дослідниками, яких приваблювала флора Українського Полісся, встановлено, що тільки в Центральному (Житомирському ) Поліссі зростає понад 1460 видів судинних рослин. Серед великого різноманіття флори зростає 99 видів які знаходяться на межі зникнення. Дана негативна ситуація пов’язана із тим, що у регіоні, як і в Україні в цілому, складається загальна негативна тенденція збіднення флори, при цьому найбільш вразливими виявилися реліктові та ендемічні види, види, що знаходяться на межі ареалу, види з вузькою екологічною амплітудою, які зустрічаються виключно у специфічних екологічних нішах (наприклад, скельні папороті), цінні лікарські та декоративні види, види складного життєвого циклу, тощо. За поданням держуправління рішенням 16 сесії V скликання від 15.08.08 № 641 «Про затвердження загального переліку рідкісних та зникаючих видів судинних рослин Житомирської області, які потребують охорони» затверджено загальний перелік видів рідкісних рослин. При відборі видів до списку рідкісних в першу чергу застосований загальний принцип обов’язковості охорони в області видів судинних рослин, які вже мають високий статус охорони – міждержавний (занесені до світового Червоного списку; Бернської конвенції, Європейського Червоного списку) або загальнодержавний (занесені до «Червоної книги України» (2009)). Крім того, до списку рідкісних в області включена численна група регіонально рідкісних видів, популяції яких у Житомирській області є рідкісними, проте в інших регіонах України є більш звичайними. Список рідкісних і зникаючих судинних рослин Житомирської області, який включає 147 видів, що становить близько 10% видів флори судинних рослин на цій території. Станом на 01.01.10 серед рослин Житомирської області потребують охорони 280 видів у тому числі 258 видів судинних рослин, що становить 16,3 % флори регіону. З числа судинних рослин 13 видів охороняється Бернською конвенцією(1979), 4 види занесені до Європейського червоного списку (1991), 99 видів занесені до ІІІ видання «Червоної книги України» (2009), а 153 види є регіонально рідкісними. 105

Інформація, щодо видів рослин занесених до Червоної книги України наведена в табл.5.2.3.1. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 5.2.3.1

Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Житомирс ька область

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Підсніжник звичайний, любка зеленоквіткова, коручка морозниковидна, пухирник малий, гніздівка звичайна, пухирник проміжний, любка дволиста, лілія лісова, лікоподієлла заплавна, ситник розчепірений, журавлина дрібнолиста, росичка проміжна.

5.2.4. Адвентивні види рослин Основне місце у флорі Житомирщини належить основним лісовим породам. Внаслідок навмисного або випадкового занесення людиною на території області з’явилися адвентивні види рослин. За способом занесення їх виділяють ксенофіти, занесені випадково (більшість адвентивних рослин) ергазіофіти, занесені навмисно (клен американський, акація біла). У флорі регіону налічується понад 540 видів адвентивних рослин, що складає близько 22% від усіх судинних рослин. Відмічено тенденцію до збільшення їх кількості й розширення спектра місцезростання. Поширення частини з них, за даними науковців, вийшло з-під контролю та нині має характер експансії, причому сучасний період характеризується їх активним укоріненням не тільки у поширених та антропогенних екотопах, але й у природних, особливо болотних і заплавних. До таких видів в області треба віднести борщівники Сосновського та Монтегацци, ехиноцистис шипуватий, золотушник канадський, айстру ланцетну та інші. 106

Боротьба з цими видами не проводиться (вони не є карантинними), тобто вони швидко поширюються, утворюючи нові ценози та активно розростаються, збільшуючи свої популяції, вкрай негативно впливаючи (пригнічуючи з подальшим знищенням) на стан аборигенних видів і ценозів. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори області наведена в табл.5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Таблиця 5.2.4.1 еографо-генетичні групи Число % від всіх Число % від всіх антропофітів антропофі антропофітів ксенофіті ксенофітів тів в Європейська 99 37,6 105 38,0 Південноєвропейсько66 25,1 43 15,6 азіатська Східноєвропейсько44 16,7 6 2,2 азіатська Азіатська 16 6,1 5 1,8 Американська 98 35,5 Африканська 11 4,2 5 1,8 Невизначеного 27 10,3 14 5,1 походження 5.2.5. Стан зелених насаджень Житомирської області Здоров’я людини – це природна, абсолютна та неоціненна життєва цінність, яка займає верхівку піраміди цінностей та категорій людського буття. Забезпечення населення чистим повітрям досягається за рахунок збільшення площ зелених насаджень. Зелені насадження є важливим чинником формування мікроклімату населених пунктів. Вони насичують повітря киснем, затримують пил, дим, захищають від вітру, а влітку – від прямого сонячного проміння, поглинають звукову енергію. Збереження зелених насаджень є пріоритетним напрямом діяльності багатьох громадських екологічних організацій. На виконання указів Президента України від 08.08.1998р. № 855 «Про День Довкілля», від 03.03.08 № 186 «Про проведення Весняної толоки з озеленення та благоустрою» до Всесвітнього Дня Довкілля, на Житомирщині проведені заходи, спрямовані на поліпшення стану довкілля, озеленення міст, населених пунктів та прилеглих до них територій. Державним управлінням спільно з обласною та районними державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями проведено ряд заходів, що спрямовані на поліпшення стану довкілля, озелененнята благоустрою населених пунктів. Загалом по області у проведенні акції взяло участь понад 942 тис. чоловік із 1679 населених пунктів, силами яких висаджено 908,8 га нових 107

лісових насаджень (ліси, полезахисні смуги, водоохоронні зони), упорядковано 480,92 га, парків, скверів, алей, створено 10 нових парків, на загальній площі 2,46 га, висаджено 781816 дерев та 18126 кущів, облаштовано нові газони, квітники на площі 48,2 га. Збільшення площі зелених насаджень на території області відбувається в основному за рахунок створення нових зелених насаджень. У 2009 році створено зелених насаджень на площі 105,5 га. Інформація шодо з озеленення населених пунктів області наведена в таблиці 5.2.5.1 Озеленення населених пунктів, га Таблиця 5.2.5.1 Рік Заходи 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Створено нових зелених 48,5 156,2 4,2 121,1 132,3 105,5 насаджень, га 9 Проведено ландшафтну 0,3 реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за 410,9 63,7 1238 1245 1259 964 насадженнями, га 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу На виконання Законів України «Про тваринний світ» і «Про мисливське господарство та полювання» в області проводиться цілеспрямована робота щодо збереження видової різноманітності диких тварин у природі. Незалежно від місця у природі та господарського значення видів фауни держуправлінням проводиться відповідна робота щодо охорони тваринного світу, вивчення їх ареалів мешкання, чисельності. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Житомирській області Ведення мисливського господарства на території області здійснюється 55 користувачами мисливських угідь, на загальній площі 1628,7 тис. га. Основними користувачами є: - 18 державних підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства – 588,3 тис. га; - обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок – 612,6 тис. га; - громадська організація мисливців та рибалок «Полісся» - 89,0 тис га; - Коростенське товариство мисливців і рибалок – 74,6 тис. га ; 108

- товариство військових мисливців та рибалок – 17,0 тис. га; - інші користувачі (переважно приватні підприємства) – 247,2 тис. га. Станом на 01.01.10 в області на обліку перебуває 21223 мисливці (у тому числі Житомирська обласна організація УТМР - 7738 мисливців, ТВМРЗС України -219, інших товариств та організацій – 1506, не являються членами товариств - 11760), що становить 1,3% від загальної чисельності населення. Оптимальна чисельність копитних за результатами мисливського впорядкування у користувачів угідь повинна становити майже 18 тис голів (особин), фактично становить понад 23 тис голів (особин). Для забезпечення стабільного використання та якісного відтворення мисливських тварин користувачами мисливських угідь виконується комплекс біотехнічних заходів, перш за все – виконання розроблених, базовим мисливським впорядкуванням, довгострокових план-заходів із охорони та відтворення мисливських видів тварин. Так у 2009 році користувачами угідь посилено роботу по охороні мисливських тварин. Важливу роль приділено проведенню профілактичної роботи по запобіганню випадків браконьєрства, збільшено норми підгодівлі, а також, за рахунок збільшення чисельності єгерського складу. У порівнянні із 2008 роком площа мисливських угідь, що припадала на одного єгеря зменшена на 1,01 тис га і становила 7,1 тис га. За звітний період працювали в мисливському господарстві 319 штатних працівників (з них: мисливствознавці - 45 чоловік, єгерів - 230 та інш). Для підвищення кваліфікаційного рівня працівників єгерської служби 5 років поспіль перед відкриттям сезону полювання на пернату дичину Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства спільно з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, науковцями, провідними спеціалістами у галузі мисливствознавства, біотехнії проводиться семінарнавчання з перевіркою знань штатних єгерів державних підприємств. У 2009 році в проведенні навчального семінару додатково прийняли участь команди 7 інших користувачів мисливських угідь, які також, продемонстрували досить високий рівень теоретичних і практичних знань з біології мисливських звірів та птахів. У 2009 році користувачами мисливських угідь здійснено витрат на охорону та відтворення тварин на загальну суму – 2766,9 тис. грн., або 1698 грн. на 1тис. га угідь. що понад 10 разів перевищило існуючі норми, передбачені чинним законодавством. На виконання вимог Законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято спільний наказ від 19 грудня 2008 року за № 117од/213 «Про проведення обліку мисливських тварин», зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Житомирській області від 19 січня 2009 р. за 109

№ 10/917, у відповідності до якого всім користувач мисливських угідь області, починаючи з 2009 року, щорічно проводити облік мисливських тварин для отримання даних до державного статистичного спостереження № 2 тп (мисливство) «Звіт про ведення мисливського господарства» та підготовки проектів лімітів. Таксація мисливських видів тварин здійснювалась користувачами за участю представників держуправління. Держуправлінням погоджені ліміти добування основних видів мисливських тварин у сезоні полювання 2010/2011 року лише для тих користувачів, в яких проведено упорядкування мисливських угідь та затверджений Проект організації і розвитку мисливського господарства, а чисельність мисливських тварин, досягла оптимальної, за винятком здійснення. Внаслідок проведеної роботи держуправлінням погоджено ліміти 43 користувачам мисливських угідь із 55. Дані чисельності основних груп мисливських тварин наведено в таблиці 5.3.1.1 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 5.3.1.1 Види 2000 2005 2006 2007 2008 2009 мисливськи х тварин Копитні 15748 20529 19848 20250 21944 23294 Хутрові 92891 96438 94087 91359 94689 66042 Пернаті 209996 250786 260213 304033 328190 69712 Аналіз динаміки чисельності основних видів мисливських тварин свідчить про те, що чисельність парнокопитних стабілізувалась, а кількість таких видів як лось, олень благородний, олень плямистий, козуля та дикий кабан збільшилася. Слід зазначити, що чисельність лося на території області досягла 1872 особини, що на 279 голів (17,5%) більше у порівнянні із 2008 роком. Збільшення чисельності даного цінного мисливського виду відбувається за рахунок посилення охорони стацій мешкання в зимовий період. Внаслідок впровадження комплексу розроблених заходів користувачами мисливських угідь, відмічено збільшення чисельність оленів плямистого та благородного. Так, за результатами обліку після сезону полювання 2009/10 року популяції даних видів тварин становить: - олень благородний – 845 голів , - олень плямистий – 412 голів. Чисельність даних мисливських видів тварин у порівнянні з 2008 роком збільшилась на 3,5 % та 36,9% відповідно.

110

Чисельність дикого кабана за останні роки стабільно збільшується. За останній п’ятирічний період відмічено зростання чисельності особин дикого кабана на 923 голови що становить 16,9%. Популяція козулі європейської становить 13776 голів. Збільшення з минулим роком становить 888 особини. За останні п’ять років чисельність козулі в області збільшено майже на 10%. Чисельність зайця русака за даними статистичної звітності зменшилася у порівнянні із 2008 роком на 31%. Причиною зниження зайцярусака на території області пояснюється тим, що станом на 01.01.2010р. площа закріплених мисливських угідь становить лише 1,629 млн. га. У порівнянні із 2008 роком вона зменшилася на 570 тис га. Мисливські угіддя площею в 570 тис га переставлені в основному польовими угіддями та невеликими куртинними лісами, що є стацією мешкання даного виду. На даній площі не проведено облік чисельності зайця-русака. Роботи по закріпленню мисливських угідь планується провести в поточному році після закінчення терміну дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. № 1472-р «Деякі питання надання у користування мисливських угідь і відшкодування збитків, завданих мисливськими тваринами», яким зупинено до 1 липня 2010 р. прийняття рішень щодо погодження надання у користування мисливських угідь. Динаміка добування основних видів мисливських тварин наведена в табл.5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 5.3.1.2 Рік

2000

2005

Види Затверджений мисливських ліміт тварин добування

Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан

Видано ліцензій

183 190 21

192 168 12

135 81 5

Не Причина вико невикористання рис тан о ліце нзій шт. 5 Тривала відсутність снігового покриву, недостатня стрілецька 57 підготовка 87 мисливців 7

273 369

206 328

176 261

30 67

111

Добуто, гол.

2006

2007

2008

2009

Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан Лось Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан Лось

234 378 27

241 410 27

183 261 6

58 149 21

239 555 16 42

218 442 13 29

182 373 10 6

36 69 3 23

329 674 23

350 664 23

272 375 14

78 289 9

Олень благородни й Олень плямистий Козуля Кабан

335 704

299 700

263 472

36 228

Аналіз використання лімітів користувачами мисливських угідь у сезоні полювання 2009/2010 р. свідчить, що ліміти використані по оленю плямистому – 50%, оленю європейському – 28%, козулі – 79%, кабану – 67%, бобру – 30%, куниці – 37%. Основними причинами не освоєння лімітів в повному обсязі є: відсутність снігового покриву, та недостатня професійна майстерність мисливців. Важливим негативним фактором із охорони та примноження тваринного світу залишається браконьєрство. За 2009 рок виявлено 407 фактів браконьєрства, та порушень правил полювання, внаслідок чого стягнуто штрафів на суму 29,8 тис грн., або 73 грн. на 1 порушника. У порівнянні із 2008 роком виявлено фактіів браконьєрства та порушень правил полювання на 82 випадки менше, що підтверджує впровадження наведеного вище комплексу цілеспрямованих заходів, які виконані в поточному році. 112

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Житомирської області мешкає понад 2000 видів фауни, що приблизно становить 40% від загальної чисельності видів фауни України. Декржуправлінням спільно з користувачами мисливських угідь за участю представників держуправління впродовж року вивчались стації мешкання видів тварин, занесених до Червоної книги України. Кількість та місця мешкання видів тварин, занесених до червоної книги України занесено до спеціальних журналів За результатами проведеної роботи на території області виявлено багато унікальних природних комплексів, де водяться рідкісні і зникаючі види тварин. Охорона і відновлення їх завжди розглядались як загальнодержавна справа. З метою збереження даних природних комплексів за поданням держуправління рішеннями сесій Житомирської обласної ради утворено об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. За звітний період відмічено збільшення чисельності видів занесених до Червоної книги України. Так чисельність популяцій тетеруків становить 2082 особин, а рябчика 2392, що у 1,4 рази та 1,3 рази більше у порівнянні із 2008 роком. Із видів, занесених до Європейського Червоного списку, на території області знаходяться: вовчок ліщиновий, видра річкова, рись, деркач, мінога українська та ін. Серед видів, занесених до Червоної книги України: лелека чорний, заєць-біляк, мінога українська, видра річкова, журавель сірий, глухар, тетерів, рябчик, рись, норка європейська та ін. Кількість видів фауни Житомирщини, яким загрожує небезпека, та ті, які відтворено на території області, відображено в таблицях 5.3.3.1 та 5.3.3.2. Охорона та відтворення тваринного світу

Район

Житомирська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

113

Таблиця 5.3.3.1 Кількість популяцій Кількість видів видів тварин, занесених до тварин, Червоної книги занесених до України, відтворено Червоної на територіях та книги об’єктах ПЗФ, України, які екз., назва зникли, од., назва Лелека чорний -

Назва виду 1 Хребетні ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні Разом:

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 5.3.3.2 Види, яким загрожує небезпека Кількість видів 200 200 2006 2007 2008 5 9 2 3 4 5 6 7 301 54 54 54 54 57 67 15 15 15 15 14 180 36 36 36 36 37 7 1 1 1 1 2 11 1 1 1 1 2 30 6 1 1 1 1 2 69 27 27 27 27 29 370 81 81 81 81 86

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними управління ветеринарної медицини ситуація щодо захворювання диких тварин у 2009 році була досить складною, але стабільною. Найбільш небезпечним впродовж останніх років залишається захворювання на сказ. Основними розповсюджувачами даної хвороби є лисиця червона, вовк, енотовидний собака. Впродовж 2009 року з метою боротьби зі сказом на території області впроваджено ряд заходів, спрямованих на попередження розповсюдження хвороб серед мисливських видів тварин та запобігання захворювання населення. З метою унеможливлення поширення сказу на території області користувачами мисливських угідь, працівниками лісової охорони, єгерською службою є здійснення відстрілу даних тварин. За результатами проведеної роботи добуто 2193 особини лисиці червоної, 13 особин вовка, 17 особин єнотовидного собаки, ліквідовано 2983 безпритульні собаки та 43 коти. Незважаючи на те, що випадки на захворіння на сказ дещо знизилася, але ситуація залишилася досить гострою. Безпосередньо у 2009 році управлінням ветеринарної медицини зафіксовано 152 випадки даного захворювання, в тому числі у лисиці червоної – 106 випадків, у безпритульних собак - 42. та інш. Головними причинами захворювання диких тварин на сказ є перевищення чисельності лисиці червоної, яка становила, у 2009 році 5239 особин, або 3,2 особин на 1000 га мисливських угідь. Незважаючи на те, що щільність лисиці червоної зменшено на 0,1 особини на 1000 га у порівнянні із 2008 роком її чисельність в різних регіонах Житомирської області в 3 - 6 114

разів перевищує норми (оптимальну чисельність). Важливим позитивним фактором є зменшення чисельності вовка у 1,2 рази у порівнянні із 2008 роком. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття На території Житомирщини з кожним роком загострюється ситуація стосовно розповсюдження інвазивних видів. Дане питання щороку стає актуальнішим внаслідок розширення обсягів торгівлі і зростання туристичної діяльності. Підвищений ризик біотичного обміну є невід’ємним наслідком глобалізації. Науковими дослідженнями доведено, що певні інтродуковані інвазивні види можуть викликати різкі зміни у структурі і функціях екосистем. Підвищення рівня конкуренції та місцезростання, краще поглинання сонячної радіації чужорідними видами у порівнянні із місцевими призводить до їх витіснення , а в подальшому, може призвести, до втрат, цінного аборигенного генофонду. Інтродукція та занесення чужорідних видів в Україну, зокрема й на Житомирщину, є однією з причин зникнення місцевих видів, що пов’язано з негативними проявами антропогенного навантаження, зменшення стійкості аборигенних видів, збіднення навколишнього середовища. Станом на 01.01.10 в Житомирській області нараховується понад 70 інвазійних видів, поширення яких носить характер експансії. Збільшуючи як чисельність локалітетів, так і окремих популяцій, у державі, в тому числі й на Житомирщині, характер фітоінвазії та експансії мають такі види як: амброзія полинолиста, соняшник бульбистий (топінамбур), розрив-трава золотиста, чорногір, тощо. Згадані види активно розширюють свій ареал, заселяють вільні території внаслідок господарської діяльності людини. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку регіону. Одним з головних і найдієвіших методів збереження біорізноманіття є створення природоохоронних територій. Саме вони забезпечують умови, необхідні для зменшення шкідливого антропогенного впливу на біологічні об’єкти, сприяють збереженню цілісності екологічних систем, у яких можуть підтримуватися природні механізми відносин між біологічними видами, необхідні для існування екосистем. Станом на 01.01.10 на Житомирщині знаходиться 203 об'єкти природно-заповідного фонду загальною прощею 126,29 тис. га, з них 20 115

об'єктів загальнодержавного (їх площа становить 57942,1 га) та 183 місцевого (площа – 68354,26 га) значення. Відсоток заповідності складає 4,2%. Складові природно –заповідного фонду Природні заповідники 50976,84 га -2 Заказники загальнодержавного значення, 6757,0 га – 10 місцевого значення, 95202,6 га -128 Пам’ятки природи загальнодержавного значення, 51,0 га – 2 місцевого значення, 93,56 га -34 Ботанічні сади загальнодержавного значення, 35,4 га – 1 Дендрологічні парки місцевого значення, 14,9 га -3 Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, 121,86 га – 5 місцевого значення, 242,04 -18 На виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та з метою формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природнозаповідного фонду, держуправлінням проводилася відповідна робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Так Указом Президента України від 11.12.09 № 1038/2009 на території Народицького району створено природний заповідник «Древлянський» загальною площею 30873 га. У липні 2009 року проведено координаційну нараду за участю представників Олевської, Овруцької райдержадміністрацій, керівників регіональних управлінь, органів місцевого самоврядування, представників лісогосподарських підприємств, Поліського природного заповідника з питання розширення меж Поліського природного заповідника. За результатами наради запропоновано розширити межі Поліського природного заповідника на 11 тис га. За звітній період держуправлінням проводилася цілеспрямована робота щодо розширення мережі природно-заповідного фонду. Протягом 2009 року створено 9 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 3462 га та розширено 3 об’єкти природнозаповідного фонду загальною площею 211,4 га, внаслідок чого заповідність Житомирщини збільшено на 3673,4 га. Розроблено та погоджено з постійними землекористувачами положення та охоронні зобов’язання на новостворені об’єкти природнозаповідного фонду місцевого значення. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Житомирської області наведена в таблиці 5.4.1. 116

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 5.4.1 Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

1990 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

1990 -

1995 -

2000 -

20104

50976,84

86 -

99 -

129

138 -

19700 -

1970 -

40023,7 -

101960,4

74760,76 -

20,0

64,57

144,56

144,53

1 27

1 4 25

1 3 23

35,4 403

35,4 20,3 406,6

35,4 14,9 363,9

117

2008 -

2009

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Житомирської області Збільшення площі природно-заповідного фонду Житомирщини за останнє десятиріччя відбувається шляхом безпосереднього вивчення місць зростання видів занесених до Червоної книги України та пошуку нових їх стацій. За останні 10 років площа природно-заповідного фонду збільшилася із 60,25 тис. га до 126,29 тис. га, або 2,1 рази З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 60 тис. грн. - на науково-дослідну роботу на тему «Розробка наукових обґрунтувань на нові природоохоронні об’єкти Житомирської області з метою створення регіональної екологічної мережі». За результатами наукових досліджень рішеннями сесій Житомирської обласної ради V скликання від 28.05.09 р. № 819, від 09.09.09 р. № 883, від 13.11.2009 р. № 949 створено 2 загальнозоологічні заказники, ландшафтних – 4, гідрологічних – 1, лісових – 1, ботанічних – 1 та розширено 1 лісовий заказник, 2 гідрологічні, унаслідок чого площу заповідності збільшено з 122,62 тис. га до 126,29 тис. га. Всього впродовж 2009 року площу природно-заповідного фонду збільшено на 3673,4 га. Указом Президента України від 11.12.09 № 1038/2009 «Про створення природного заповідника «Древлянський» на території Народицького району створено природний заповідник «Древлянський» загальною площею 30873 га. Для збереження природних комплексів, екосистем, окремих видів флори і фауни, унікальних і типових ландшафтів й формування розгалуженої мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду області протягом наступних років вивчатимуться нові території з метою їх подальшого заповідання і доведення відсотку заповідності до загальнодержавного. Станом на 01.01.10 на території області налічувалося 203 об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 126,29 тис. га. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.10 наведена в таблиці 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року Таблиця 5.4.1.1 № п\ п

1. 2. 3. 4.

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавног Місцевого значення Найменування об’єктів о значення ПЗФ Кількіст Площа Кількість Площа ь га га Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки 3 14,9 Регіональні ландшафтні парки 118

Всього Кількіс ть -

Площа тис га -

0,0149

7. 8. 9.

Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

* Крім того: Природні заповідники Всього

6757,0

128

68003,76 138

74,76076

1 2 1 2 1 -

460,0 358,0 352,0 2781,0 612,0 -

1 2 1 2 1 -

0,46 0,358 0,352 2,781 0,612 -

51,0

93,56

0,1446

2 1

51,0 35,4

2 1

0,051 0,0354

119,8

242,04

0,3618

6963,2

183

68354,26 201

50976,84 203 68354,26

57942,1

183

75,3195

126,296

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Важливе значення по охороні здоров’я населення відграють рекрекреаційні ресурси. Курортно-рекреаційні ресурси області визначаються як ефективний інструмент, що дозволяє впливати на поліпшення економічної, соціальної й екологічної ситуації. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок» на території 18 державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено базове лісовпорядкування на площі понад 749,7 тис на, яким поділено лісові масиви на категорії та виділено особливо захисні лісові ділянки. У Житомирській області 1119,0 тис. га лісів, лісистість території становить близько 34,1%, на одного мешканця припадає понад 0,7 га лісу. Територією області протікає 221 річка довжиною понад 10 км, загальною протяжністю 5366 км, на річках побудовано 41 водосховище з 119

запасами води понад 160 млн.м3 та 799 ставків загальною площею водного дзеркала близько 10 тис. га. Для задоволення рекреаційних потреб населення навколо міст і селищ виділено 42 тис га зелених зон. Наприклад, зелена зона м. Житомира становить 16 тис. га, 6 тис. га з яких – лісопаркова. Крім цього, розпорядженням облвиконкому від 10.12.87 № 285 у 11 районах області створено 47 зон масового короткочасного відпочинку загальною площею 459 га та у 17 районах – 69 рекреаційних пунктів (їх площа - 71,5 га). На території області нараховується 23 парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва; в тому числі: 5 – загальнодержавного і 18 місцевого значення. Загальна площа – 364,0 га. Три дендропарки займають площу 14,9 га. 5.4.3. Історико-культурна спадщина

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

На державному обліку в області перебуває 3202 пам’яток, у тому числі археології – 805, історії – 2317, монументального мистецтва – 80. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесено 16 пам’яток, у тому числі пам’яток археології – 12; історії – 3 та монументального мистецтва – 1. В регіоні також знаходиться 316 пам’яток архітектури, серед них місцевого значення – 255, національного – 61. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. № 878 до Списку історичних населених місць України в Житомирській області занесено: м. Житомир 1240 рік (міський голова В.Т. Шелудченко); м. Бердичів 1430 рік (міський голова В.К. Мазур); м. Коростень – 945 рік (міський голова В.В. Москаленко); м. Коростишів – 1399 рік (міський голова М.К. Миколай); смт. Любар –XVІІ століття ( селищний голова С.В. Поліщук); м. Новоград-Волинський – 1257 рік (міський голова М.П. Боровець); м. Овруч -946 рік (міський голова В.В. Шваб); м. Олевськ – 1488 рік (міський голова А.В. Повар); м. Радомишль – близько 1150 року (міський голова А.І. Пироженко) В області діють дві загальнодержавні програми : «Програма паспортизації об’єктів культурної спадщини на 2003-2010 роки» та «Програма збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010роки» На території області впродовж 2008-2009 років споруджено понад 80 пам’ятників та пам’ятних знаків жертвам голодомору і політичних репресій. З ініціативи органів виконавчої влади у містах Коростені та НовоградВолинському проводяться археологічні дослідження.

120

5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля З метою активізації робіт із розвитку в’їзного туризму і збільшення надходжень до бюджету від туристичної галузі видано розпорядження голови облдержадміністрації № 39 від 05.07.02 “Про затвердження Програми розвитку туризму в Житомирській області на 2002-2010 роки». На виконання даного розпорядження станом на 01.01.10 в області, зареєстровано 86 суб’єктів туристичної діяльності, що на 26 % більше порівняно з попереднім періодом (станом на 01.01.09 р. цей показник становив 68). Презентація туристичних можливостей Житомирської області здійснюється шляхом участі у всеукраїнських та регіональних виставкових заходах, виготовлення та розповсюдження рекламно-презентаційних матеріалів про туристично - рекреаційний потенціал області. Розвитку туристичної галузі області позитивно впливає на такі сектори економіки як транспорт, торгівля, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку, і є одним із найбільш перспективних напрямів структурної перебудови економіки. 6. Стан земельних ресурсів та грунтів бо

6.1. Структура та стан земельних ресурсів Земельний фонд Житомирської області станом на 1 січня 2010 року становить 2982,7 тис. га, в тому числі землі: – сільськогосподарських підприємств складають 510,8 тис. га; – громадян – 829,4тис. га; – закладів, установ і організацій – 36,1 тис. га; – промислових та інших підприємств – 16,7 тис. га; – підприємств та організацій транспорту, зв’язку – 30,1 тис. га; – частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони – 33,5 тис. га; – організацій, підприємств і установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 20,4 тис. га; – лісогосподарських підприємств – 1055,6 тис. га; – водогосподарських підприємств – 10,9 тис. га; – спільних підприємств, міжнародних об’єднань і організацій з участю українських, іноземних, юридичних та фізичних осіб – 0,1 тис. га; – державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, загального користування, резервного фонду) – 439,1 тис. га.

121

6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь В результаті складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, реорганізації господарств, проведення робіт по встановленню меж та видачі правовстановлюючих документів на право постійного користування землею, на право власності на землю підприємствам, організаціям, установам та громадянам пройшли зміни в структурі власників землі та землекористувачів: – площа сільськогосподарських підприємств зменшилась на0,5 тис.га. та їх кількість в цілому - на 2 в результаті банкрутства господарств, їх укрупнення, отримання громадянами земельних часток (паїв) в натурі, виключення із площ земельних ділянок, що підлягали розподілу, деградованих, малопродуктивних, заболочених земель, зменшення оренди земель запасу, резерву та земельних ділянок визначених під не витребувані земельні частки (паї); – площа земель, які надані у власність і користування громадянам зменшилась на 17,2 тис.га в зв’язку з закінченням договорів оренди на ділянки для сінокосіння та випасання худоби, на земельні частки (паї) фермерськими господарствами. Управлінням Держкомзему у Коростенському районі введені дані по розпайованих землях, що призвело до зменшення площі земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та збільшення площ земель запасу та для ведення особистого селянського господарства (по Коростишівському району згідно розпорядження голови райдержадміністрації проведено зміну цільового призначення земель з ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ділянки для ведення особистого селянського господарства. Разом з тим збільшилась площа отриманих земельних часток (паїв) в натурі, ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, ділянок для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності. По області пройшло зменшення площ колективного городництва та відповідно і у їх кількості, на підставі матеріалів інвентаризації земель; – площа закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізкультури і спорту, торгівлі, побуту та інших закладів, установ і організацій зменшилась на 0,2 тис.га внаслідок відмови від користування землею та уточнення площ підприємств при проведенні робіт по видачі правовстановлюючих документів на право користування землею, укладання договорів оренди; – площа промислових та інших підприємств збільшилась на 0,4 тис. га в основному внаслідок укладання договорів оренди для здійснення промислової діяльності; – площа підприємств транспорту, зв’язку частин, організацій, установ, навчальних закладів оборони, установ природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, земель водогосподарських підприємств; спільних підприємств, міжнародних об’єднань залишилась без змін; 122

– площа лісогосподарських підприємств збільшилась на 0,2 тис. га в результаті передачі земель запасу лісогосподарським підприємствам та уточненням їх площ при інвентаризації земель; – площа земель державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду) збільшилась на 17,3 тис.га внаслідок відмови окремими сільськогосподарськими підприємствами від користування землями запасу, та переводу земель із товарного сільськогосподарського виробництва до даної категорії земель. На території області розташовано 1675 населених пунктів, в тому числі 11 міст, 43 селищ та 1621 сільських населених пунктів. За звітний період, як і в попередні роки, зменшилися сільськогосподарські угіддя. Зміни в складі угідь відбулися в результаті уточнення складу угідь при інвентаризації земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), яка затверджена у встановленому законодавством порядку. В зв’язку з тим, що передача земель у колективну власність проводилась на застарілих планово-картографічних матеріалах зйомок 60-70 років минулого століття, розпайованими виявилися заболочені, малопродуктивні, деградовані сільськогосподарські угіддя та землі, що заросли самосівом лісу. При розробці проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) відповідно до статті 5 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” уточнювалися місце розташування меж і площі сільськогосподарських угідь, які підлягали розподілу між власниками земельних часток (паїв). З площ, з яких виділялися в натурі земельні ділянки власникам земельних часток (паїв), враховуючи волевиявлення самих власників, виражене в їх заявах, в яких вони не заперечували щодо зменшення розміру та вартості паю і відповідно до статті 7 вищеназваного Закону виключалися землі: деградовані, малопродуктивні, заболочені, а також інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб. До деградованих земель віднесені земельні ділянки, в яких поверхня порушена внаслідок водної та вітрової ерозії, добування корисних копалин, до малопродуктивних – сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно не ефективним, до заболочених – землі з надзвичайно високим рівнем ґрунтових вод, що не дає можливості використовувати ці землі в якості сільськогосподарських угідь, до інших земель, які не доцільно використовувати для сільськогосподарських потреб – землі, що заросли лісом в результаті тривалого їх не використання в зв’язку з низькою продуктивністю. Віднесення земельних ділянок до вищеназваних земель здійснювалось комісіями, створеними райдержадміністраціями. Проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), в яких відображені зміни в 123

складі угідь і відповідно проведений перерахунок розміру та вартості земельних часток (паїв), погоджені відповідними райдержадміністраціями і затверджені на зборах власників земельних часток (паїв) та пройшли державну землевпорядну експертизу. Протягом 2009 року збільшилися ліси та лісовкриті площі на 5,3 тис. га, болота на 1,1 тис.га, води – на 0,1 тис. га зменшились забудовані – на 0,1 тис. га, відкриті без рослинного покриву – на 0,2 тис.га, Зміни відбулися в результаті уточнення складу та площ угідь при інвентаризації земель лісогосподарських підприємств, земель сільськогосподарського призначення під час складання проектно – технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам. Загальна площа осушених земель не змінилася. При проведенні робіт по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення уточнений склад та площі угідь на осушених землях, в зв’язку з тим: - рілля зменшилась на 2,2 тис.га; - перелоги збільшились – на 2,3 тис.га; - сіножаті зменшились – на 0,5 тис.га; - пасовища зменшились – на 0,2 тис.га; - ліси збільшились на – на 0,2 тис.га; - - чагарники збільшились – на 0,4 тис.га; - Зміни відбулися по формах власності на землю. В результаті уточнення площ сільськогосподарських угідь при проведенні робіт по коректуванні планових матеріалів зйомок минулих років при видачі державних актів на право власності на земельні частки (паї) громадянам, приватна власність зменшилась на 9,1 тис.га. Відповідно державна збільшилась на 9,1тис.га. Динаміка структури земельного фонду області Таблиця 6.1.1.1. 2000 Основні види угідь

Загальна територія

Всього, Всього, тис.га тис.га

2006

2007

% до загальн ої Всього, площі тис.га терито рії

2008

2009

% до % до % до Всього, загальної Всього, загальної Всього, загальної тис.га площі тис.га площі тис.га площі території території території

2982,7

100

2982,7

100

2982,7

100

1558,6

1535,2

51,5

1601,0

1535,2

51,5

1601,0

53,7

1051,4*

1057,6*

1106,6

1057,6*

1106,6

37,1

88,5

89,0

3,0

89,4

89,0

3,0

89,4

3,0

92,5

97,7

3,3

99,9

97,7

3,3

99,9

3,3

37,2

37,3

1,3

37,3

1,3

37,3

1,3

у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри,

124

2982,7

100

землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

74,6

Усього земель (суша)

2841,3

Території, що покриті поверхневими водами

48,9

24,3

0,8

24,8

2836,2

95,1

2834,0

24,3

48,8

1,6

0,8

24,8

0,8

2836,2

95,1

2834,0

95,0

48,8

1,6

48,8

1,6

48,8

* за 2000, 2005 і 2006 роки наведені дані щодо земель вкритих деревиною та чагарниковою рослинністю.

6.1.2. Деградація земель Ерозія. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га.. Процеси водної ерозії переважають в Лісостеповій частині області, що пов’язано з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, та на території Словечансько-Овруцького кряжу, в Овруцькому районі, що знаходиться на Поліссі. Землі піддані вітровій ерозії майже рівномірно поширені по території області. Найбільше еродованих земель в Ружинському районі – 29,6 % сільськогосподарських угідь, Любарському районі – 14,2 % с. г. угідь, Попільнінському районі – 11,1 %. Ппроцеси водної ерозії сильно виражені на 11,9 тис га с. г. угідь, середньо - на 20,2 тис га, слабо - на 51,8 тис га. Підкислення. Розподіл ріллі за ступенем кислотності ґрунтів станом на 01.01.1999 р. наступний: сильно кислі – 20,2 тис га, середньо кислі – 78,9 тис га, слабо кислі – 161,2 тис га, близькі до нейтральних – 272,8 тис га, нейтральні – 436,5 тис га. Забруднення. Основними забруднювачами землі є радіоактивні речовини, які випали в результаті Чорнобильської катастрофи та залишкові кількості хімічних засобів захисту рослин. Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 1417,7 тис га земель забруднених радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що складає 47,53 % від загальної території області. Основними забруднювачами є Cs137 та Sr90. 125

До зони відчуження відноситься 0,1 тис га, ці землі знаходяться на території Народицького району. До зони обов’язкового (безумовного) відселення відноситься 95,3 тис га, з них: сільськогосподарські угіддя - 4,9 тис га, лісовкриті площі70,4 тис га, в межах населених пунктів - 1,0 тис га, інші площі - 18,0 тис га. Загальна площа земель зони добровільного (гарантованого) відселення складає 600,3 тис. га, , з них: сільськогосподарські угіддя 129,9 тис га, лісовкриті площі - 399,2 тис га, в межах населених пунктів 41,5 тис га, інші землі - 33,4 тис га; 11,032 га відведено для розширення існуючих та будівництво нових промислових підприємств, передано у власність громадянам -103,2 тис га. Територія зони посиленого радіологічного контролю складає 721,6 тис. га., з них: сільськогосподарські угіддя - 359,0 тис га, лісовкриті площі - 268,9 тис га, в межах населених пунктів - 62,0 тис га, інші землі 31, 7 тис га; передано у приватну власність громадянам 341 тис га. Підтоплення Станом на 01.01.2001 р. в області нараховується 358,433 тис га осушених земель, з них 0,335 тис га мають рівень залягання ґрунтових вод менше 0,5 м, 296,339 тис га – від 0,5 до 1,5 м, 61,759 тис га – більше 1,5 м. Загальна площа перезволожених ґрунтів складає 79,2 тис га (7,3% ріллі), а площа заболочених ґрунтів - 284,9 тис га (26,4% ріллі). Деградація земель Житомирської області наведена в таблиці 6.1.2.1. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 6.1.2.1. Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2000 1081,4*

2005 1081,4*

2006 1081,4*

2007 1081,4*

2008 1081,4*

36,3

20,9 83,9 104,8 260,3 -

20,9 83,9 104,8 260,3 5,2 -

20,9 83,9 104,8 260,3 9,7 -

20,9 83,9 104,8 260,3 -

В загальну площу земель, які піддаються деградації (1081,4) включені землі зони відчуження (0,1 тис га), зони обов’язкового (безумовного відселення (95,3 тис га), зони добровільного (гарантованого) відселення (600,3 тис га), ерозійно-небезпечні землі 104,8 тис га, землі з сильно кислими (20,2 тис га) і середньо кислими (78,9 тис га) ґрунтами, при цьому слід враховувати про наявність земель на яких одночасно відбуваються два або більше процеси деградації, і те що процеси деградації можуть посилюватись іншими несприятливими природними або техногенними процесами або умовами, наприклад, шкідливий вплив на людину та об’єкти фауни на 126

радіоактивно-забрудненних землях значно посилюється на перезволожених та заболочених ґрунтах, особливо - в поєднанні з їх підкисленням, що характерно для торф’яних, торфово-болотних, болотно-лучних, лучноболотних ґрунтів Полісся. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.2.1 Сільське господарство Загальна площа сільськогосподарських угідь та ріллі на протязі останніх п’яти років суттєво не змінюється, станом на 01.01.09 р. складає відповідно 1599,915 тис га, і 1092,837 тис га. Сільськогосподарські угіддя займають 55,5% території області (на 13,9% менше ніж в середньому по Україні), а розораність с. г. угідь області складає 65,4%, що на 14% менше ніж в середньому по Україні. Проте в Брусилівському та Черняхівському районнах Поліської частини області та Андрушівському, Любарському, Попільнянському, Ружинському районах Лісостепової частині області розораність сільськогосподарських угідь та розораність території більша ніж в середньому по Україні. За даними бонітування ґрунтів по їх якості, середній бал бонітету с. г. угідь Житомирської області складає 26 ( по Україні – 41). За цим показником область займає останнє (25) місце в державі. В Поліській частині області середній бонітет ґрунтів нижчий ніж в південній (Лісостеповій частині) і складає 16 балів. В цілому по області землі дуже високої якості (2-3 клас) майже відсутні. Якісні землі (4 класу) поширені на 51,1 тис га, на них за рахунок природної родючості, можна отримати врожай зернових до 30 ц/га. Землі середньої якості (5-6 клас) складають 525 тис га. На 341 тис га поширені землі низької якості, на яких, без застосування засобів хімізації, врожайність зернових становить до 10 ц/га. За даними агрохімічного обстеження, вміст гумусу в ґрунтах області знаходиться на низькому рівні і постійно іде процес його зниження. Середньо обласний показник вмісту гумусу в грунтах - 1,92%. Площа ґрунтів з низьким вмістом гумусу становить 714,4 тис га. В Коростенському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом гумусу складають 90,3 - 92,6% . За останні роки спостерігається процес зниження вмісту в ґрунті елементів живлення. Радіоактивне забруднення земель Полісся (Народницький, Овруцький, Олевський, Коростенський, Малинський, Ємільчинський, Новоград-Волинський, Володарсько-Волинський райони) при низькому показнику рН, легкому механічному складі та перезволожені земель 127

значно ускладнює використання.

їх

екологічно-безпечне

сільськогосподарське

Сільськогосподарське виробництво, особливо на Поліссі, базується на спрощених технологіях та використанні дешевої ручної праці. У зв’язку із значним скороченням та зношеністю тракторного парку, високою вартістю паливно-мастильних матеріалів, механізований обробіток ґрунту в багатьох господарствах області зведений до мінімуму. В структурі с. г. виробництва, особливо в Поліських районах області, переважають мало затратні і менш інтенсивні культури (зернові). Вирощування традиційних але високо затратних культур (льон, картопля, хміль) значно скорочене. У структурі посівних площ значне місце займають багаторічні трави з підвищеним терміном використання, тобто низьковрожайні. 6.2.2 Промисловість Земель промисловості в області нараховується 16,3 тис га, з них: земель добувної промисловості – 4,962 тис га, металургійних підприємств та підприємств з обробки металу – 0,053 тис га, підприємств з виробництва та розподілу електроенергії – 0,313 тис га, підприємств з виробництва будівельних матеріалів – 2,235 тис га, підприємств харчової промисловості та з перероблення сільськогосподарських продуктів – 1,491 тис га. При цьому загальна площа земель під відкритими кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами становить 9,196 тис га, з них: - під торфорозробками, які експлуатуються – 0,656 тис га; - під відкритими розробками, шахтами та кар’єрами, які експлуатуються – 5,301 тис га; - вже відпрацьованих земель – 3,238 тис га. В Житомирській області проводиться комплекс заходів по запобіганню деградації земель, відновлення їх продуктивності та господарської цінності. Одним із основних видів робіт по відновленню земель є рекультивація порушених гірничими розробками земель.

6.2.3. Енергетика Підприємствам з виробництва та розподілу електроенергії належить 0,315 тис га земель. В області знаходяться підприємства з виробництва електроенергії тільки на гідроелектростанціях (для місцевих потреб). Вплив підприємств з виробництва та розподілу електроенергії на земельні ресурси має об’єктовий та місцевий характер. 128

6.2.4. Транспорт Підприємствам та організаціям транспорту належить 30,142 тис га, в т. ч.: - до земель залізничного транспорту – 11,356 тис га; - автомобільного – 18,146 тис га; - трубопровідного – 0,302 тис га, - внутрішнього водного транспорту – 0,000004 тис га. - повітряного – 0,123 тис га, - інші землі транспорту – 0,112 тис. га. - зв’язку – 0,1 тис га. По території області проходять нафтопровід “Дружба” та нафтопродуктопровід, які представляють основну загрозу забруднення земель. 6.2.5 Оборонна діяльність Частинам, підприємствам, організаціям, установам, навчальним закладам оборони належить 33,484 тис га, з них: сільськогосподарських земель – 6,772 тис га, лісів та інших лісо вкритих площ – 10,797 тис га., під відкритими розробками, кар’єрами – 0,111 тис га., відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом – 8,966 тис. га – це найбільша площа із земель такого складу, які надані в користування. 6.2.6 Лісогосподарська діяльність Житомирщина має значний лісогосподарський потенціал. Загальна площа земель зайнятих лісами та іншими лісовкритими площами становить 1108,052 тис га (37,15% території), з урахуванням самозаліснених територій, площа яких становить 45,616 тис га, фактичний показник лісистості території складає 38,67%. В користуванні лісогосподарських підприємств перебуває 1,004 тис га лісів та інших лісовкритих площ, у т. ч. 949,287 тис га вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю, з яких 762,776 тис га використовується для виробництва деревини, 179,822 тис га – для захисної, природоохоронної та біологічної мети, 0,038 тис га – для відпочинку. У зв’язку із радіоактивним забрудненням земель внаслідок Чорнобильської катастрофи, і, як наслідок, припиненням сільськогосподарської діяльності на радіоактивно-забруднених землях, скороченням механізованого обробітку сільськогосподарських угідь та значним скороченням поголів’я великої рогатої худоби (зменшенням інтенсивності використання пасовищ) відбувається природне самозаліснення сільськогосподарських угідь та інших земель, що фактично не використовуються в народному господарстві. Через відсутність догляду за самозалісненими природним шляхом територіями та порушенням правил протипожежної безпеки, стає нагальною потреба передачі таких лісів, площа яких, за інформацією управління 129

Держкомзему у Житомирській області, становить 45,616 тис га спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. У 2008 році державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області погоджувались матеріали вилучення, (викупу), надання самозаліснених земельних ділянок спеціалізованим лісогосподарським підприємствам Овруцького і Радомишльського районів. 6.2.7. Водогосподарська діяльність В користуванні водогосподарських підприємств перебуває 10,903 тис га земель, з яких сільськогосподарські угіддя складають 0,342 тис га, ліси та інші лісо вкриті площі – 0,017 тис га, забудовані землі – 0,395 тис га, відкриті заболочені землі – 0,027 тис га., води – 10,118 тис га. Основні показники порушених та рекультивованих земель Табл. 6.2.1. Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 11,9 0,4 3,3 0,1 0,1 0,003

2005 9,3 0,3 3,1 0,1 0,125 0,004

2006 9,3 0,3 3,1 0,1 0,125 0,004

2007 11,5 0,4 3,1 0,1 0,122 0,004

2008 9,2 0,3 3,2 0,1 0,172 0,006

6.3 Охорона земель (практичні заходи) В 2009 році на проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області використано 789,8 тис. грн., в т. ч. коштів державного бюджету – 40,00 тис. грн. та коштів обласного бюджету – 749,8 тис. грн. ( в т. ч. 100,00 тис. грн. кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища), а саме на: - на проектування та будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько – Овруцького кряжу 749,8 тис. грн.; - виготовлення проектної документації по рекультивації порушених земель на території Андріївської сільської ради Черняхівського району – 40,00 тис. грн. Для реалізації протиерозійних агротехнічних заходів на період 20052010 років області необхідні кошти в обсязі 289,7 млн. грн. (проект програми охорони родючості грунтів у Житомирській області на 2004-2010 роки). Середньорічні обсяги робіт при цьому мають бути 56,6 млн. грн. Для захисту земель Словечансько – Овруцького кряжу від водної ерозії необхідні кошти в сумі 3212.6 тис. грн.

130

Щодо підтоплених земель. Для здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на захист населених пунктів від підтоплення та затоплення повеневими та паводковими водами протягом 2008 року спрямовано кошти державного бюджету в сумі 1492,00 тис. грн. Кошти використані на : - захист с. Хочино від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району (проектні роботи) – 60,00 тис. грн.; - захист від затоплення повеневими водами р. Норинь сіл Раківщина, М.Мошки, Яцковичі Овруцького району – 492, 00 тис. грн.; - захист с. Зубковичі від затоплення повеневими водами р. Уборть Олевського району – 940,00 тис. грн.; В області відбуваються процеси природного відновлення деградованих та малопродуктивних земель, за інформацією управління держкомзему України в Житомирській області шляхом самозаліснення відбулась консервація 18,0 га деградованих – ерозійно-небезпечних угідь на території Андрушівського (8,0 га) і Чуднівського (10,0 га) районів, а також 644,2 га техногенно-забруднених (радіоактивно-забруднених) земель Лугинського (213,0 га), Малинського (76,6 га) і Олевського (354,6 га) районів. В поточному році д

6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення. Протягом 2008 року державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 р. № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004 р. за N 1470/10069 надано 2672 висновки по матеріалах вилучення (викупу), надання земельних ділянок на загальну площу 5493,6988 га, з них 161 висновок по матеріалах погодження місць розташування об’єктів на площу 472,4178 га, 1441 висновок по проектах відведення земельних ділянок на загальну площу 2858,422 га, 1070 висновків по матеріалах вибору земельних ділянок на загальну площу 2162,859 га. У зв’язку із прийняттям розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 р. № 610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області наказом № 61 від 20.05.2008 р. призупинено прийняття рішень щодо погодження матеріалів вилучення (викупу), надання земельних лісових ділянок, а раніше видані висновки за 2007-2008 роки переглянуті. Відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування надіслані листи про відкликання висновків щодо погодження вилучення (викупу), надання земельних лісових ділянок за 2007 та 2008 роки (разом з 131

копіями цих висновків), з проханням повідомити держуправління про прийняті рішення. Державним управлінням надавались висновки по матеріалах вибору земельних ділянок на яких відбулось природне самозаліснення на землях сільськогосподарського призначення, із земель запасу сільських рад в Овруцького і Радомишльського районів, щодо передачі в постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства. 7. Надра 7.1 Мінерально-сировинна база Табл. 7.1.1 № з/п

Кількість родовищ, сировина за напрямками використання всього

розроблюється 3

Місцезнаходження об’єкта, назва родовища

Площа, га

родовища 4 5 I. Горючі корисні копалини Вугілля буре

Гвоздь і Колодязь – Ямни – 2080 262, Овруцький р-н. Озерянське – 104, 2812 Олевський р-н. ІІ. Металеві корисні копалини

1 2

Руди титану

Іршинське родовище Володарсько-Волинський, Коростенський райони. Верхнє-Іршинське родовище Коростенський р-н. Лемнинське родовище (Північно-Західна, Задорожна і ПівденноСхідна ділянки) Коростенський р-н. Межирічне родовище (Ісаківська та Південна ділянки) Володарсько-Волинський рн. Межирічне родовище (ділянки: Середня, Емілівська, Юрська, Осинова, Букинська) Володарсько-Волинський рн. 132

відвалів 6

Площа рекультивованих. земель, га.

Валки-Гацківське родовище 644,7 Володарсько-Волинський рн ІІІ. Неметалічні корисні копалини

Родовище пегматиту Гірне, Баранівський р-н. Грузлівецьке родовище пегматиту та гнейсів, Червоноармійський р-н.

Дубрівське родовище лужних каолінів Баранівський р-н. Дубрівське родовище каолінів (Західна ділянка), Баранівський р-н. Шаберівське родовище каолінів, Баранівський р-н. Гірне, Баранівський р-н

3 4 -

2 3

4,16 1,4

37,5

7.4

0,54 6,44

Каолін

Пегматит

37,5

7.4

0,54 6,44

Кварцит

Овруцьке родовище 107,5 кварциту, (у т. ч. будівельного каменю) смт. Першотравневе Овруцького р-ну. Товкачівське родовище 54,4 кварциту, (в т. ч. будівельного каменю) смт. Першотравневе Овруцького р-ну. Цегельно-черепична сировина Андрушівське родовище 17,4 суглинків, Андрушівський р-н Іванівське родовище глин, 110,0 каолінів, Житомирський р-н Крошнянське родовище 60,0 цегельної сировини 133

7,6

Корчівське родовище суглинку, Овруцький р-н Ружинське родовище суглинків, Ружинський р-н

4 5 -

3 4

110 1

5 6

7 8 9 10

2,69

Пісок будівельний

Тарасівське родовище піску, с.Тарасівка Житомирський р-н. Ігнатпільське родовище піску, с.Млини Овруцький р-н Нехворощанське родовище, Андрушівський р-н Карпилівське родовище піску, Новоград-Волинський р-н Озерянське родовище (поклад №2) піску, Олевський р-н

16,2

Пісок кварцовий

Мар’янівське родовище піску кварцевого, Баранівський р-н

8,27

138.9

49.9

4,8 14,2

6,4

Камінь облицювальний

Адамівське 1 родовище габро, Володарсько Волинський р-н. Бехівське ІІ родовище граніту, гранодіориту Коростенський р-н. Бистріївське р-ще габро Південна ділянка Коростишівський р-н Бистрієвське родовище габро (північна ділянка), Коростишівський р-н Болярське р-ще габро, Малинський р-н Буківське родовище габбро, лабродориту (ділянка Південна), Малинський р-н Буківське-1 габро Малинський р-н «Буки-ІІ» родовище габро, Малинський р-н Буківське-ІІІ родовище габро, Малинський р-н Буківське родовище Північна ділянка (блок-2) габро-лабрадориту Малинський р-н 134

4,5

0,6

27,0

3,5

5,58

3,2

0,7

2,4

9,2

1,0

4,5

1,3

3,4

0,5

2,74 2,4

Бистріївське родовище габро (Південна ділянка) Буківське -1 родовище габро, Малинський р-н Валентинівське родовище габро (Північна ділянка), Володарсько -Волинський р-н Валентинівське родовище Південна ділянка габро Володарсько-Волинський рн Василівське р-ще граніту Коростенський р-н Верхньолузьке родовище лабрадориту, Черняхівський р-н Васьковицьке р-ще лабрадориту, Коростенський р-н Володимирське 1 родовище габро, ВолодарськоВолинський р-н Гайківське р-ще габро, Володарсько-Волинський рн Головинське родовище лабрадориту, смт. Головино Черняхівський р-н. Горбулівське родовище габро, лабрадориту,(Торчинська ділялянка) Коростишівський р-н

5,2

0,8

3,96

0,6

1,25

1,5

Горбулівське родовище габро, Коростишівський р-н

6,7

Дерибасівське родовище габро, ВолодарськоВолинський р-н Дідковицьке родовище граніту, Коростенський р-н Добринське родовище габро, ВолодарськоВолинський р-н Добринське родовище лабрадориту, Володарсько Волинський р-н. Добринківське родовище габро

2,86

0,3

10,5

1,73

0,6

1,97

0,5

11 12 13

15 16

24 25

135

1,9

4,0

2,5

0,1

3,6

2,5

2,0

29 30

40 41

42 43

Дідковицьке граніту, с. Дідковичі Коростенського р-ну. Іванівське родовище габро, Малинський р-н Ісаківське родовище лабрадориту, габроанортозиту Кам’янобрідське Північне родовище габро, Коростишівський р-н Кам’янобрідське родовище габро, с. Кам’яний Брід Коростишівського р-ну Камянобрідське р-ще лабрадориту, Коростишівський р-н Кам’яна піч, родовище лабрадориту, габроанортозиту Володарсько-Волинський рн. Корнинське родовище граніту (д-ки Північна, Корнинська), 3 км від смт. Корнин Попільнянський р-н. Луковецьке р-ще анортозитів, ВолодарськоВолинський р-н Лизниківське родовище ділянка Лизники – 3 граніту, Володарсько-Волинський рн Лизниківське родовище ділянка Східна граніту,ВолодарськоВолинський р-н Лизниківське родовище граніту (будівельного каменю та блоків), Володарсько-Волинський рн Лугове родовище габро, Коростишівський р-н Маславське родовище граніту, ВолодарськоВолинський р-н Межирічське родовище граніту, Коростенський р-н Миколаївске родовище габро, ВолодарськоВолинський р-н. ж 136

10,5

1,22

4,9 1,1

3,95

7,0

0,3

2,0

0,3

2,1

0,24

21,0

0,5

4,2

3,9

12,9

0,8

77,5

11,0

4,5

0,4

4,8

3,7 2,56

45 46

51 52

Миковське-1 родовище лабрадориту, Коростишівський р-н Межирічське родовище граніту, Коростенський р-н Наталіївське родовище гранодіориту, Житомирський р-н Небіжське родовище лабрадориту, ВолодарськоВолинський р-н Олегівське родовище лабрадориту,ВолодарськоВолинський р-н Олександрівське родовище габро, ВолодарськоВолинський р-н Омелянівське родовище Ділянка Східна (ІІ), Коростенський р-н Омелянівське родовище граніту, Коростенський р-н Осниківське родовище лабрадориту, габро, Черняхівський р-н Осницьке-1 родовище габро, габро-норитів, норитів,Черняхівський р-н Очеретянське родовище лабрадориту, Черняхівський р-н «Пасіка» родовище лабрадориту, Черняхівський р-н Північно-Слобідське родовище габро, габролабрадориту, Коростишівський р-н Покостівське родовище Південно-Східна ділянка гранодіориту, Житомирський р-н Покостівське родовище ділянка «Вимпел» гранодіоритів, Житомирський р-н Покостівське родовище (ділянка Заможне) гранодіориту, Житомирський р-н

137

9,0

3,7 3,46

3,0

4,3

2,1

6,43

8,2 2,0

1,18

0,1

1,47

3,6

5,3

0,8

2,44

1,65

0,4

61 62

64 65

72 73

Покостівське родовище, ділянка «Комета» гранодіоритів, Житомирський р-н Покостівське родовище ділянка Північно-Східна Родовище Синій камінь-1 габро, ВолодарськоВолинський р-н Родовище Рудня Шляхова ділянка Зарічна-1 габро,ВолодарськоВолинський р-н Садове родовище габро, Коростишівський р-н Сліпчинське родовище габро-нориту, лабрадориту, Черняхівський р-н. Сліпчинське-1 родовище лабрадориту, смт. Головино Черняхівський р-н. Сліпчицьке родовище габро-нориту (ділянки 1, 2, 3, 4) Черняхівський р-н Слобідське родовище габролабрадориту, Коростишівський р-н «Синій Камінь» родовище лабрадориту, ВолодарськоВолинський р-н Торчинське родовище габро-анортозитів, Коростишівський р-н Шадурське родовище габро, Володарсько-Волинський рн Шершнівське родовище габро, Коростенський р-н Човнівське-1 родовище кварцового сієніту, Володарсько-Волинський рн Юліївське родовище габро, Володарсько-Волинський рн Юріївське родовище габро, Володарсько-Волинський рн Ямпольське родовище габро, Малинський р-н

138

2,75

2,3 3,72

4,8

4,0

44,7

4,2

6,0

1,7

10,0

6,0

3,8

4,3

3,5 2,2

4,8

0,6

3,3

4,5

0,8

36 1 2 3 4

8 9

10 11

14 15 16

Ямпольське родовище Північно-Східна ділянка, Малинський р-н Камінь будівельний Березівське родовище граніту, Коростенський р-н Березівське родовище граніту, Житомирський р-н. Бехівське родовище граніту, Коростенський р-н Бехівське родовище гранодіориту, Корстенський р-н. Бехівське-ІІ родовище граніту, рано діориту, Коростенський р-н «Боброва гора» родовище гранітів, мігматитів, Коростенський р-н Верхівнянське родовище мігматитів, гранітів, гнейсів, Ружинський р-н Глибочанське родовище граніту, Баранівський р-н Городське родовище гранітів, мігматитів, Коростишівський р-н Давидівське родовище граніту, Житомирський р-н «Дров’яний Пост» ділянка 4-й км», родовище пісковиків, Олевський р-н Жеревецьке родовище граніт-порфіру, Лугинський р-н Ігнатпільське (Руднянське) родовище граніту, габро, габро-анортозиту, Овруцький р-н «Кам’яна гірка» родовище граніту, Овруцький р-н. Кілківське родовище граніту, Чуднівський р-н «Конотоп» родовище граніту, НовоградВолинський р-н Коростенське (Могилянське) родовище граніту, Коростенський р-н

139

4,5

54,5 га

11,3

32,6 48,2

3,6 9,084

48,44 27,0

132

16,3

4,0 24,6

10 76,5 га

5,5

63,2га

70,68

93 6,2

62,7

14,51

57,3

9,084

22 23

24 25 26

29 30

Коростенське (Стримигородське) родовище граніту, Коростенський р-н Коростень-Щорсівське ділянка Коростенського родовища гранітів, Коростенський р-н Лизниківське родовище граніту, ВолодарськоВолинський р-н Лозовиківське родовище гранітів, мігматитів,Попільнянський, район Малодивлинське родовище гранітів, Лугинський р-н Миропільське родовище граніто-гнейсів, Романівський р-н Нараївське родовище граніту, Ємільчинський р-н Норинське родовище гранітів, Овруцький р-н Овруцьке родовище Товкачівська ділянка кварцитів, Овруцький р-н Озерянське родовище кварцитовидних пісковиків, Олевський р-н Олександрівське родовище граніту, НовоградВолинський р-н Пинязевицьке родовие граніту, Малинський р-н. Пенізевицьке-1 родовище габро-анортозитів, гранітів, габро-норитів, Малинський р-н Пенізевицьке-ІІ родовище граніту, габро, лабрадориту, Малинський р-н «Північна ділянка» родовище граніту, габроанортозиту, лабрадориту, монцоніту, Коростенський р-н Райківське родовище ділянка кар’єру №1, Бердичівский р-н Райківське родовище (ділянка кар’єру №2), Бердичівський р-н 140

49,8

37,8

77,5

11,0

17,0

21,2 26,3

1,6

13,5 46,4 107,5 28,9 га

29,6

134 72,0

18,0

28,6

24,9

15,5 3,4

Товкачівське родовище кварцитів, Овруцький р-н Щорсівське-1 родовище граніту, Коростенський р-н Води мінеральні Ділянка Денишівського родовища де розташовані свердловини №№ 1-РК, 2РК, 7-Р Води питні Бердичівське родовище прісних підземних вод (діляки «Діючи водозабірні споруди», Південна», «Північна», «Семенівська», «Нізгурецька» та «Гришковецька», м. Бердичів, села Хажин, Бистрик, Гришківці, Семенівка, Бердичівського району Ділянка Бердичівська1 Бердичівського родовища питних підземних вод, м. Бердичів Всього

35 36

360

104

54,4

7,6

8367,82

170,938

44,0

7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази В Житомирській області детально обліковано 504 родовища і 77 об’єктів обліку різноманітних корисних копалин (з урахуванням комплектності), з яких 207 родовищ та 49 об’єктів обліку розробляються. Мінерально-сировинна база Житомирської області на 35.6 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (вугілля буре, торф), на 52.5 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, руди кольорових та рідкісних металів – 2.6 %, гірничорудні корисні копалини – 1.4 %, нерудні корисні копалини для металургії – 0.4 %, гірничо хімічні корисні копалини – 0.2 %, води питні та технічні, мінеральні – 7.8 %. На території області розташовані два закриті буровугільні розрізи (Андрушівський і Коростишівський) із запасами бурого вугілля 10.844 млн. т за промисловими категоріями В + С1. Коростишівський вуглерозріз з запасами 5.16 млн. т було закрито ще в 1996 році, а Андрушівський з запасами 5.7 млн. т – у 2004 році. В області налічується 187 родовищ торфу, запаси якого складають 31.64 млн. т. Із загальної кількості родовищ періодично розробляється 59 з запасами 19.234 млн. т. Видобуток торфу за 2007 рік склав 27 тис. т. 141

Видобуток титанових руд в області здійснює ЗАТ «Кримський Титан» (Іршинське, Лемненське (ділянки: Північно-Західна, Задорожна та Південно-Східна), Межирічське (ділянки: Середня, Ємілівська, Юрська, Осинова, Букинська) родовища), Лівобережне родовище ТОВ «ФЕРРЕКСПО», Межирічне родовище (Ісакківська та Південна ділянки) ТОВ «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», Валки-Гацківське родовище ТОВ «Валки-Ільменіт». Готуються до розробки Федорівське родовище апатит-ільменітових руд (ЗАТ «Титано-Апатитова компанія») і Стремигородське (ТОВ «Валки-Ільменіт»), Злобицьке ( ЗАТ «Кримський Титан»). На даний час не розробляються сім родовищ – Лівобережне, Торчинське, Ушомирське, Ушицьке, Іршанське, Лемненське-Західне, Лемненське-Східне. В області розвідане Пержанське родовище берилієвих руд з супутнім цинком, яке не розробляється. Запаси берилію достатні для створення гірничовидобувного підприємства. Гірничохімічні корисні копалини області представлені комплексними апатит-ільменітовими рудами (три об’єкти обліку), сировиною для вапнування кислих грунтів (одне родовище), фтору (один об’єкт обліку). На даний час розробляється тільки Білокоровицьке (діл.Запільська) родовище вапняків для вапнування кислих грунтів. Група гірничорудних корисних копалин представлена польовошпатовою і п’єзокварцовою сировиною, каоліном та сланцями пірофілітовими. В області налічують два родовища польовошпатової сировини (Гірне і Грузлівецьке). Видобуток корисної копалини за 2007 р. склав 68 тис. т (95.61 % від загального видобутку в Україні). На території Житомирської області розвідано чотири родовища первинних каолінів. Велико-Гадоминецьке родовище розташоване в Житомирській і Вінницькій областях і обліковане Держбалансом по Вінницькій області. Загальні балансові запаси чотирьох родовищ складають 10909.25 тис. т промислових категорій А + В + С 1 (2.24 % від загальних запасів в Україні). Три родовища первинних каолінів експлуатуються. Виробнича діяльність ТОВ «Баранівський фарфоровий завод» спирається на сировинну базу Дубрівського родовища лужних каолінів, ЗАТ «П’ятирічанка» - Дубрівське родовище первинних каолінів (ділянка «П’ятирічка» ), ТОВ «Корал» Довбиський фарфоровий завод – Шаберівське родовище первинних та лужних каолінів (Західна лінза), ДП «Дубрівка» ЗАТ «Львівський керамічний завод» - Дубрівське родовище первинних каолінів (ділянка «Західна»). Загальний видобуток каоліну в 2007 році склав 50.4 тис. т (2.13 % від загального видобутку в Україні). Велико-Гадоминецьке родовище (зона запасів категорії В) розробляється ЗАТ «Українська каолінова компанія» (спеціальний дозвіл № 1104 від 17.10.1997 р.). В області знаходиться унікальне Волинське родовище п’єзокварцу (моріон, берил, топаз), яке перебуває у промисловій розробці. 142

Сланці пірофілітові представлені двома родовищами – Нагорнянським і Кур’янівським, з яких розробляється одне – Нагорнянське. Видобуток за 2007 р. склав 0.25 тис. т. Група нерудних корисних копалин для металургії представлена Овруцьким (Товкачівська ділянка) і Товкачівським родовищами кварцитів. Обидва родовища розробляються. Видобуток кварциту за 2007 р. склав 2335 тис. т (83.92 % від загального видобутку в Україні). В області налічується п’ять родовищ кварцового піску для виробництва скла із сумарними запасами 3311.4 тис. т.. Родовища не розробляються. Житомирська область володіє добре розвиненою сировинною базою для виробництва будівельних матеріалів і налічує 263 родовища і 65 об’єктів обліку корисних копалин, що застосовубться у будівництві. До розробки залучено 128 родовищ і 49 об’єктів обліку . Пісками будівельними область забезпечена повністю. Держбалансом враховується 22 родовища, з яких на даний час розробляється п’ять. Видобуток корисної копалини за 2007 р. склав 442.5 тис. м 3 (3.68 % від загального видобутку в Україні). У межах території області на сьогоднішній день налічується 107 родовищ облицювального каменю (граніти, лабрадорити, габро, перекристалізовані вапняки) з широкою гамою кольорових і декоративних властивостей. Загальні запаси корисної копалини складають 144358.3 тис. м3 за промисловими категоріями А + В + С1. На даний час до розробки залучено 76 родовища з запасами 106553.52 тис. м 3. Видобуток облицювального каменю за 2007 р. склав 305.12 тис. м 3 (78.0 % від загального видобутку в Україні). Гірничодобувні підприємства області повністю задовольняють потреби промисловості будівельних матеріалів не тільки власної держави. Блоки і облицювальні вироби з них поставляються також в країни СНД і далеке зарубіжжя. Так само область володіє добре розвиненою сировинною базою каменю будівельного. Держбалансом враховано 49 родовищ і 62 об’єкти обліку цієї сировини, з яких до розробки залучено 37 родовищ і 49 об’єктів обліку. Видобуток корисної копалини за 2007 р. склав 6164.08 тис. м3 (18.68 % від загального видобутку в Україні). Держбалансом враховується 78 родовищ цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 76113 тис. м3 за промисловими категоріями А + В + С1. До промислової експлуатації залучено лише 10 родовищ, видобуток по яких у 2007 р. склав 65.52 тис. м3. Питні та технічні підземні води в Житомирській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 36 ділянках.У 2007 р. розроблялись 9 ділянок, видобуток з яких склав 17.722 м3/добу. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 205.797 тис. м3/добу за категоріями А + В + С1.Найбільш перспективне для 143

розробки є родовище Коростенське, ділянка Ушомирська, запаси якої складають 32.000 тис. м3/добу за категоріями А + В + С1 і родовище Радомишльське ділянка Ленінська, запаси якої складають 25.900 тис. м3/добу за категоріями А + В + С1. Підземні мінеральні води Житомирської області відносяться до типу радонових і використовуються для зовнішнього лікування, розвідані на 5 ділянках, розроблялася в 2007 р. – одна. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів складає 963.0 тис. м3/добу за категоріями А + В + С1. Водовідбір в 2007 році становив 37.375 м3/добу. Не освоєні дві ділянки Корбутівського родовища , Коростишівське родовище законсервоване в зв’язку з перепрофілюванням санаторію. Програмою розвитку мінерально-сировинної бази України до 2010 року передбачається розвідка найбільш перспективних в області рудопроявів молібдену – Вербинського, Устинівського та Високого (можливо із супутнім сріблом, оловом та вісмутом). Хоча невеликі, але все ж перспективні родовища сульфідного нікелю існують на північному заході Українського щита в межах Красногірсько-Житомирської зони, де відоме єдине поки що родовище сульфідних мідно-нікілевих руд – Прутівське, по якому за результатами пошукових робіт інститутом «Кривбаспроект» складено ТЕО доцільності розвідки та промислового освоєння родовища. Крім того, на території району планується постановка пошукових та пошуково-оціночних робіт у межах Варварівського масиву, де виявлено ознаки сульфідної міднонікелевої мінералізації. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1 Підземні води: ресурси, використання, якість Підземні прісні води в області для господарсько-питного і виробничотехнічного водопостачання розвідані на 36 ділянках. Сумарна кількість затверджених запасів прісних вод складає 205,797 3 тис.м /добу за категоріями А+В+С, 150,430 тис м3/добу з них не розроблялось. Мінеральні підземні води розвідані на 5 ділянках з запасами 963,0 3 м /добу, на даний час введена в експлуатацію 1 ділянка. Мінеральні води відносяться до типу радонових використовуються для лікувальних цілей (зовнішнє лікування). Прогнозні ресурси підземних вод у Житомирській області складають 628,60 тис м3/добу. В Житомирській області обліковуються наступні родовища прісних підземних вод: 1. Родовище Андрушівське, ділянка Андрушівська 1, затверджені запаси 5,6 тис м3/добу. 2. Родовище Баранівське 144

2.1. ділянка Баранівська1, затверджені запаси 3,1 тис м3/ добу. 2.2. Ділянка Баранівська 2, затверджені запаси 0,2 тис м3/добу. 3. Родовище Бердичівське 3.1. Ділянка Бердичівська 1, затверджені запаси 19,1 тис м3/добу. 3.2. Ділянка Гришковецька, затверджені запаси 1,2 тис м3/добу. 3.3. Ділянка Нізгорецька, затверджені запаси 1,1 тис м3/добу. 3.4. Ділянка Північна, затверджені запаси 4,8 тис м3/добу. 3.5. Ділянка Семенівська, затверджені запаси 0,9 тис м3/добу. 3.6. Ділянка Південна, затверджені запаси 6,4 тис м3/добу. 4. Родовище Рейське, Ділянка Рейська, затверджені запаси 2,6 тис 3 м /добу. 5. Родовище Володарсько-Волинське 5.1. Ділянка Володарсько-Волинська 1, затверджені запаси 3,56 тис 3 м /добу. 5.2. Ділянка Володарсько-Волинська 2, затверджені запаси 3,3 тис 3 м /добу. 6. Родовище Дзержинське. 6.1. Ділянка Центральна, затверджені запаси 1,0 тис м3/добу. 6.2. Ділянка Східна, затверджені запаси 3,7 тис м3/добу. 7. Родовище Ємільчинське, ділянка Ємільчинська, затверджені запаси 2,7 тис м3/добу. 8. Родовище Коростенське, Ділянка Ушомирська, затверджені запаси 32,0 тис м3/добу. 9. Родовище Коростишівське. 9.1. Ділянка Кростишівська, 1, затверджені запаси 1,3 тис м3/добу. 9.2. Ділянка ККП, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 9.3. Ділянка Харитонівська, затверджені запаси 10,7 тис м3/добу. 10. Родовище Любарське, Ділянка Марківська, затверджені запаси 3 3,8 тис м /добу. 11. Родовище Народицьке. 11.1 Ділянка Лівобережна, затверджені запаси 5,7 тис м3/добу. 11.2. Ділянка Межеріченська, затверджені запаси 2,5 тис м3/добу. 12. Родовище Городницьке, Ділянка Безіменна, затверджені запаси 2,9 3 тис м /добу. 13. Родовище Овруцьке. 13.1 Ділянка Овруцька 1, затверджені запаси 1,58 тис м3/добу. 13.2. Ділянка Центральна, затверджені запаси 8,23 тис м3/добу. 14. Родовище Олевське. 14.1. Ділянка Східна, затверджені запаси 2,25 тис м3/добу. 14.2 Ділянка Західна, затверджені запаси 3,85 тис м3/добу. 15. Родовище Попільнянське, Ділянка Попільнянська, 1, затверджені запаси 4,5 тис м3/добу. 16. Родовище Радомишльське. 16.1. Ділянка Ленінська, затверджені запаси 25,9 тис м3/добу. 16.2. Ділянка Радомишльська 1, затверджені запаси 3,2 тис м3/добу. 145

17. Родовище Негребівське, Ділянка Негребівська, затверджені запаси 13,5 тис м3/добу. 18. Родовище Ружинське. 18.1. Ділянка Ружинська 1, затверджені запаси 5,5 тис м3/добу. 18.2. Ділянка Ружинська 2, затверджені запаси 0,3 тис м3/добу. 19. Родовище Червоноармійське, Ділянка Червоноармійська, затверджені запаси 5,1 тис м3/добу. 20. Родовище Черняхівське, ділянка Південна, затверджені запаси 7,4 тис м3/добу. 21. Родовище Чуднівське, ділянка Будичанська, затверджені запаси 3,83 тис м3/добу. 7.2.2 Екзогенні геологічні процеси Серед екзогенних геологічних процесів на території області найбільш поширені процеси водної та вітрової ерозії земель. Ерозійним процесам піддано 104,8 тис га сільськогосподарських угідь, з них: водній - 83,9 тис га, вітровій - 20,9 тис га, одночасно піддані водній і вітровій ерозії 87,8 тис. га. Незначною мірою на території області поширені зсуви та просідання земної поверхні переважно на території Словечансько-Овруцького кряжу в Овруцькому районі. Зсувні явища можливі вздовж крутих берегів річок в містах Житомирі, Новоград-Волинському, Овручі, Бердичеві та інших. Площа зсувонебезпечних ділянок в містах області становить 0,26 км2. Протягом 2009 року на проведення заходів щодо зменшення еродованих земель на території області, а саме на будівництво протиерозійних, гідротехнічних споруд по захисту від водної ерозії земель Словечансько – Овруцького кряжу використані кошти обласного бюджету в сумі 660,649 тис. грн., в т.ч. 100,00 тис. грн. – кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр В межах повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснюється під час надання погоджень, у вигляді екологічних карток, суб’єктам господарювання, які прагнуть держати спеціальні дозволи на геологічне вивчення та використання надр з метою видобутку (у т. ч. пробного), під час погодження відведення земельних ділянок для потреб, пов’язаних з використанням надр, а також під час погодження проектів гірничих відводів (за узгодженням з Житомирською обласною радою).

146

7.4 Дозвільна діяльність

Погодження (у вигляді екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами в 2009 році: - з метою геологічного вивчення родовищ –підприємствам; - геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою – підприємствам; - з метою видобування корисних копалин –підприємствам. 8. Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів За даними обласного управління статистики протягом 2009 року підприємствами області утворилось 4,720 тис.т. відходів І –ІІІ класу небезпеки. В основному це відходи скопу (волокно накопичуване на спорудах очисних), відходи, що містять ртуть, свинець та їх сполуки, відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання мінеральні масла, у тому числі масляні фільтри, відходи пестицидів і агрохімікатів непридатних чи заборонених до використання. Токсичні промислові відходи з причин відсутності в області полігонів по їх захороненню складуються на спеціально обладнаних майданчиках підприємств. За даними обласного управління статистики на 01.01.10 року на них накопичено відходів I-III класу- 35,428тис. т., з них 0,466 тис. т., або 1,3 %, відносяться до I та ІІ класу небезпеки. Серед них домінують відходи, що містять важкі метали ( відпрацьовані акумулятори, люмінесцентні лампи), відходи нафтопродуктів, агресивні розчини та інші. Відходів ІІІ класу небезпеки накопичено 34,962тис. т., що становить 98,7 % від загальної кількості. В переважній більшості це відходи від очищення стічних вод та відпрацьовані автомобільні шини. Переважна кількість відходів I – IIІ класу небезпеки, (біля 79 %), утворюється на підприємствах Мінпромполітики та Мінтранспорту України. Інформація щодо кількості зареєстрованих відходів та операцій щодо поводження з ними наведена в таблицях (8.1.1. – 8.1.2). Накопичення відходів (станом на початок року) Таблиця 8.1.1 № з/п 1

2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки 147

Одиниця виміру

Кількість

од.

368

35428,495

т т т

261,954 204,067 34962,474

Приміт ка

Показники утворення відходів у динаміці за 2007 -2009 роки Таблиця 8.1.2 № з/п

Показник

Обсяги утворення відходів:

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Промислові(ут.ч. гірничопромислові) відходи, т

20277800

16366596

15577176

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т

21135300

17090274

16250388

Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т

5619

4643

4720

Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

2120

2160

1306

21143039

17097103

16256414

1408785

1139199

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

374

309

Утворення твердих побутових відходів на 1,6 1,4 особу, м³/ на 1 чол. * - статистичні дані за 2009 рік відсутні, надаються з запізненням на 1.5 роки

1,0

8.2. Поводження з відходами (збирання,зберігання, утилізація та видалення). В області станом на 01.01.2010 року налічується 856 сміттєзвалищ та чотири полігона для зберігання твердих побутових відходів. Площа зайнята цими відходами складає близько 563,8га. На кінець 2009 року на них накопичено близько 12 млн. т. відходів. Щорічно до цієї кількості додається близько 300 тис. т. твердих побутових відходів. ( табл.. 8.2.1-8.2.2.) Майже всі з них експлуатуються з порушенням екологічних та санітарних вимог: не дотримуються технологічні вимоги складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон. Протягом року проведена певна організаційна робота щодо створення та ведення реєстрів об’єктів оброблення та утилізації, місць видалення відходів згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 1998р. №1216. Станом на 01.01.2010р. в даний реєстр внесено 814 паспорти місць видалення відходів.

148

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 8.2.1 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

2000 рік 0,148 0,010 0,042 0,006 -

2007 рік 5,619 0,432 0,122 0,225 0,010

2008 рік 4,643 0,098 0,141 0,167 0,007

2009 рік 4,720 0,038 0,166 0,131 0,007

3,843

3,983

0,050 -

2,303 -

0,590 -

0,455 -

0,074

0,043

0,014

0,019

0,022

0,008

0,888

27,649

31,449

35,42 8

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року Таблиця 8.2.2 № з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

2 Сміттєзвалища Андрушівський район Баранівський район Бердичівський район Брусилівський район Вол.- Волинський район Ємільчинський район Житомирський район Коростенський район Коростишівський район Лугинський район Любарський район Малинський район Народицький район Нов.-Волинський район Овруцький район Олевський район Попільнянський район

Площі під Зміни площі (+/твердими ) у відношенні до побутовими попереднього відходами, га року 4 5

30 36 30 37 19 38 28 40 36 20 32 38 20 53 108 30 28

8,6 14,5 9,5 4,3 15 33,9 11,6 34,4 8,1 8,2 17,9 17,4 9,0 34,0 31,4 20,8 36,8

Кількість

149

(+)

Радомишльський район Романівський район Ружинський район Червоноармійський район Черняхівський Чуднівський район м. Житомир м. Бердичів м. Нов.-Волинський Всього

67 25 31 37 42 28 1 1 1 856

Полігони Радомишльський район 1 м. Бердичів 1 м. Коростень 1 м. Новоград-Волинський 1 Всього 4 Заводи по переробці твердих побутових відходів Всього -

28,0 12,5 10,4 6,5 37,0 21,6 20,0 5,1 5,0 460,9

28 26,9 30 18 102,9 -

В області на кінець року накопичено 601,5 тонн непридатних пестицидів, які зберігаються в 262 складських приміщеннях. Найбільша кількість непридатних пестицидів накопичена в районах: Андрушівському, Любарському та Житомирському. Інформація щодо поводження з непридатними пестицидами наведена в табл. 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 8.2.3 № з/п

Район

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18.

Андрушівський Бердичівський Любарський Попільнянський Ружинський Чуднівський Романівський Житомирський Коростишівський Нов.Волинський Черняхівський Баранівський Вол.Волинський Ємільчинський Коростенський Лугинський Малинський Народицький

Перезатарено Знешкоджено Утворено впродовж року, впродовж року, (виявлено) т т впродовж року, т 3,5 1,0 150

Кількість на кінець року, т 98,0 14,3 41,2 36,1 19,0 34,4 22,0 36,4 24,8 24,6 15,3 25,5 14,1 19,3 8,8 29,0 9,4 10,1

19. 20. 21. 22. 23.

Овруцький Олевський Радомишльський Червоноармійський Брусилівський Усього

4,5

30,3 32,2 24,5 15,9 16,3 601,5

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини В області налічується 7 підприємств, які займаються переробкою та утилізацією відходів ІІІ класу небезпеки (поліетиленового та поліпропіленового виробництва) загальною потужністю 1,5 тис.т./рік та відходів IV класу небезпеки (паперової та картонної макулатуру) – потужністю 102,8 тис.т./рік. В 2009 році ними утилізовано 0,37тис.т відходів полімерного виробництва та 47,97 тис. т. макулатури. Крім того, в області працює 1 підприємство (НВ ТОВ „Вівам”) потужністю 3 млн. шт. ламп в рік, яке здійснює діяльність по утилізації відпрацьованих люмінесцентні ламп. Протягом 2009року підприємством утилізовано 54,6 тис шт. відпрацьованих люмінесцентні ламп. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів наведений в таблиці 8.3.2. Частина відходів I – IІІ класу використовується як вторинна сировина. Так у 2009 році повторно використано 3 % відходів від загальної маси утворених за рік. Протягом 2009 року утворено 16256414тон. промислових відходів 4 класу небезпеки з яких 6735939 тон. використано, що становить 41,4% . Інформація використання відходів наведена в табл. 8.3.1. Динаміка використання відходів Таблиця 8.3.1 № з/п 1 2 3

Показник

2000рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

8128900 7300500

21143039 20316900

17097103 16268326

16256414 6735939

89,8

96,1

95,1

41,4

8.4 Транскордонні перевезення відходів Державний екологічний контроль за транскордонним перевезенням відходів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацію/видалення із Жовтого та Зеленого переліків відходів», Наказу Міністерства охорони 151

навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.08.99 №204 «Про затвердження Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць». За 2009 рік випадків несанкціонованого ввезення на територію України чи вивезення з території України відходів Державною екологічною інспекцією не зафіксовано. 8.5 Державне регулювання у сфері поводження з відходами 1. Відповідно до Постанова КМУ від 3.08.98р №1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» в 2009 року погоджено 362 ліміти на утворення та розміщення відходів та видано 140 дозволів на розміщення відходів . 2. Проведена певна робота по виконанню Постанови КМУ від 3 серпня 1998 року №1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів». З наявних в області 908 місць видалення відходів в реєстр внесено 814 паспортів місць видалення відходів, що складає 89,6%. Робота в цьому напрямку продовжується. 3. Практично завершена робота по створенню реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1998р. № 1360 ”Про затвердження Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів“). Вимоги даної постанови, в частині ведення реєстру об’єктів утворення відходів виконані на 100%, в частині ведення реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів – на 97%. Лише 1 підприємство (ВАТ ”Шкіроб’єднання“ м. Бердичів), в зв’язку з банкрутством, до цього часу не включене в даний реєстр. 9. Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Загальний стан екологічної безпеки у техногенній сфері продовжує залишатися складним. На це впливає значна насиченість території промисловими об’єктами, рівень амортизації обладнання більшості яких наближається до критичного, в зв’язку з чим зростає ризик виникнення аварій і катастроф техногенного походження. Значний вплив на ризик виникнення надзвичайних ситуацій мають такі фактори як погіршення матеріально-технічного забезпечення, зменшення виробничої і техногенної дисципліни, ігнорування екологічних вимог і стандартів, низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій. Протягом 2009 року на території області не було зареєстровано надзвичайних ситуацій техногенного походження. 152

9.2 Об’єкти що становлять підвищену екологічну безпеку До “Переліку еколого-небезпечних об’єктів України”, які розташовані на території області входять комунальне підприємство “Житомирське виробниче управління водопровідно-комунального господарства” (очисні споруди) м.Житомир. По території області також проходять магістральний нафтопровід «Дружба» (робочий тиск 40-60 атм), магістральний газопровід «торжок-Долина» (робочий тиск 20-55 атм), нафтопродуктопровід ДП (Прикарпат Західтранс), магістральний газопровід «Київ-Захід України» (робочий тиск 45-55 атм) Іншими об’єктами підвищеної небезпеки в області є каналізаційні споруди міст, селищ і сіл, підприємства з видобутку корисних копалин, об’єкти військової діяльності, шламонакопичувачі, хвостосховища, полігони та звалища промислових та побутових відходів, інші об’єкти, які здійснюють викиди та скиди забруднюючих речовин у довкілля. Перелік найбільш екологічно небезпечних об’єктів області наведено в табл. 9.2.1. Екологічно небезпечними об’єктами, які становлять потенційну небезпеку транскордонного переносу забруднюючих речовин з території області на територію Республіки Білорусь є нафтопровід “Дружба”, нафтопродуктопровід, які проходять в межах басейну р.Уборть, каналізаційні споруди комунальних підприємств смт. Ємільчино та смт. Олевськ, які мають скид стічних вод в р.Уборть. Осередком забруднення, що існує протягом тривалого часу і становить загрозу для довкілля, є річка Тетерів нижче скиду стічних вод міста Житомира . Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.95р. № 440 “Про затвердження Порядку видачі дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів”, кількість підприємств і установ, які повинні мати дозволи на операції з отруйними речовинами, становить 41. На 01.01.2010р. 24 підприємства області мають відповідні дозволи. На протязі 2009 року держуправлінням видано 50 дозволів (для 11 підприємств) на поводження з отруйними хімічними речовинами, в т.ч.: на зберігання та використання кислот – 5, на зберігання аміаку – 1, на зберігання нітриту натрію -4, на виробництво та зберігання ртуту-1 та на поводження з іншими речовинами– 38. У 2009 році аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами на території області не зафіксовано. 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія Радіаційна обстановка в області обумовлена наслідками аварії на ЧАЕС, використанням в різних галузях народного господарства радіоактивних речовин, приладів, які містять радіонукліди та генерують іонізуюче і випромінювання, використанням будівельних матеріалів, що містять природні радіонукліди. 153

На території Житомирської області об'єктів атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості немає. За інформацією обласної санітарно епідеміологічної служби джерела іонізуючого випромінювання використовуються на 206 об’єктах області, з них на 25 промислових підприємствах, в 178 лікувально-профілактичних закладах , в 3 науково-дослідних установах. Зазначені об’єкти використовують або зберігають ДІВ у відповідності з отриманими санітарними паспортами. На підприємствах та установах розроблені та погоджені із відповідними службами інструкції з радіаційної безпеки, з ліквідації аварійних ситуацій, аварійні плани, контрольні рівні опромінювання, а також визначені особи, відповідальні за радіаційну безпеку, радіаційний контроль, облік і зберігання ДІВ. Радіологічним відділом обласної санепідстанції в 2009 році переоформлено 77 санітарних паспортів на право робіт з ДІВ, з них по рентгенкабінетах - 64, по промислових підприємствах та установах - 12, по науково-дослідних установах -1. Оформлено також 9 санітарні паспорти на право робіт по ремонту та технічному обслуговуванню комп’ютерних томографів приватними підприємцями. Відкриті радіоактивні речовини використовуються в радіологічній лабораторії облСЕС та Житомирському обласному державному проектнотехнологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції. На всіх інших об'єктах використовуються закриті джерела та обладнання, генеруєче рентгенівське випромінювання. Крім цього, згідно даних "Централізованої служби експлуатації сховищ відходів дезактивації Державного об'єднання "Радон" станом на 01.01.2010р. на обліку та контролі ЦСЕ в Житомирській області знаходиться 29 об'єктів, в тому числі: • пунктів зберігання відходів дезактивації - 28 об'єктів; • пункт складування відходів дезактивації - 1 об'єкт. Обстеження даних об’єктів проводиться двічі на рік (навесні та восени) із залученням представників санепідслужби, природоохоронних органів, управлінь з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації з відповідними оформленням звітів про виконані роботи. 9.3.1.Радіаційне забруднення територій: а) земель Протягом 2009 року спеціалістами Житомирського центру «Облдержродючість» проведено визначення показників щільності забруднення на площі 177,5 тис.га на території Любарського, Чуднівського, Овруцького та Ємільчинського районів області по програмі суцільної паспортизації земельних угідь сільськогосподарського призначення. Крім того, спеціалістами Центру проведено науково-дослідну роботу (НДР) за програмною темою „Радіологічне обстеження земель зони безумовного (обов’язкового) відселення Овруцького району Житомирської області”. Продовжено радіоекологічний моніторинг контрольних 154

сільськогосподарських майданчиків області. Проведено визначення активності радіонуклідів в продукції рослинного походження. Щільність забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь в Житомирській області радіоцезієм більше 1 Кі/км2 виявлено на площі 155,9 тисяч гектарів (13,6%), з них більше 5 Кі/км2 - 10,3 тис.га, що становить 0,9%. Найбільш забруднені 137Сs угіддя Народицького, Лугинського, Овруцького районів, щільність забруднення яких більше 1 Кі/км2 складає відповідно 24,5 тис.га (94,2%), 22,8 тис.га (92,7%), 34,2 тис.га (74,7%). Менше забруднені сільськогосподарські угіддя, щільність забруднення яких за вмістом 137Сs перевищує 1 Кі/км2: Олевського району - 21,5 тис.га (75,2%), Коростенського району 35,7 тис.га (47,7%), Малинського району - 11,3 тис.га (20,0%), Ємільчинського району 1,5 тис.га (2,0%), Вол.-Волинського району 2,3 тис.га (5,8%), Нов.-Волинського району - 0,4 тис.га (0,5%). В Андрушівському, Любарському, Бердичівському, Попільнянському, Ружинському, Чуднівському, Романівському, Житомирському, Коростишівському, Черняхівському, Баранівському, Радомишльському, Червоноармійському, Брусилівському районах забруднення ґрунтів радіоцезієм не перевищує 1 Кі/км2. Здебільшого вона знаходиться в межах 0,10,8 Кі/км2. За видами сільськогосподарських угідь, щільність забруднення яких по вмісту 137 Сs перевищує 1 Кі/км2 – 110,6 тис.га (9,6%) відносяться до орних земель, 43,7 тис.га (3,8%) - до сінокосів і пасовищ, в т.ч. 3,8 тис.га (0,3%)- до торфоболотних ґрунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. Щільність забруднення ґрунту стронцієм-90 більше 0,02 Кі/км2 виявлено на площі 796,0 тис.га (69,2%), з них більше 0,15 Кі/км2 – 38,5 тис.га (3,3%). Найбільш забруднені 90Sr (понад 0,02 Кі/км2) земельні угіддя сільськогосподарського призначення Овруцького району – 35,8 тис.га (75,8%), Народицького району - 25,8 тис.га (99,2%), Малинського р-ну - 56,0 тис.га (98,9%). Значно забруднені сільськогосподарські угіддя, щільність забруднення яких за вмістом 90Sr перевищуе 0,02 Кі/км2, Лугинського району 23,8 тис.га (96,7%), Нов.-Волинського району - 74,2 тис.га (94,8%), Олевського району - 26,0 тис.га (90,9%), Ємільчинського району -56,6 тис. га (76,7%), Вол-Волинського району - 31,9 тис.га (80,6%), Коростснського району - 46,5 тис.га (62,1%). Найбільшу щільність забруднення 90Sr мають сільськогосподарські угіддя Народицького району, де 13,4 тис.га (51,5%) забруднені в межах 0,15 3,00 Кі/км2 і більше. В Овруцькому районі - на площі 12,0 тис.га (26,2%), в Лугинському районі - на площі 9,0 тис.га (36,6%). В цілому, по області, площі з щільністю забруднення ґрунту 137Сs більше 1 Кі/км2 виявлено в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності в 9 районах області та 90Sr більше 0,02 Кі/км2, в 23 районах області. За видами с.-г. угідь, щільність забруднення яких 90Srперевищує 0,02 Кі/км2 – 660,0 тис.га (57,4%) відноситься до орних земель,129,6 тис.га (11,3%) - до сінокосів і пасовищ, в тому числі 4,6 тис.га (0,4%) - до 155

торфоболотних ґрунтів з високим коефіцієнтом переходу радіонуклідів в продукцію рослинництва. Спеціалістами центру в 2009 році проведено науково-дослідну роботу (НДР) за програмною темою „Радіологічне обстеження земель зони безумовного (обов’язкового) відселення Овруцького району Житомирської області". За оцінкою радіаційного стану території населених пунктів по щільності забруднення ґрунту 137Сs сс. Борутине, Колесники, Маленівка, Олександри, Переїзд, Сидори, Солотине, Соснівка, Стовпичне, Степки, Возлякове, Делета, Думинське, Млини, Піхоцьке та Червоносілка можуть бути переведені із ЗБ(О)В до зони посиленого радіологічного контролю. Відповідно до визначених та встановлених рівнів чинних критеріїв зонування радіоактивно забруднених територій сс. Виступовичі, Людвинівка, Рудня (Руднянська с.р.) можуть бути переведені із ЗБ(О)В до зони гарантованого добровільного відселення. У вищезазначених населених пунктах значення щільності забруднення ґрунту 137Сs та паспортної дози опромінення населення станом на 01.01.08 мали відповідно такі величини: 282,0 кБк/м2 і 1,50 мЗв/рік, 64,0 і 1,14 та 48, кБк/м2 і 1,80 мЗв/рік. Понад 96% обстеженого ґрунтового покриву земель території ЗБ(О)В Овруцького району має низький вміст рухомих форм фосфору та обмінного калію, сильно і середньо-кислу реакцію ґрунтового розчину (рНсол.<5,0). Тільки 40 га на ділянці № 1 ПСП „Велідницьке” достатньо забезпечені поживними речовинами (3,7 % обстеженої площі). В 2009 році продовжувались роботи по радіоекологічному моніторингу контрольних сільськогосподарських майданчиків області. Обстежено 41 контрольні сільськогосподарські майданчики, що складає 74% їх загальної кількості. Результати радіологічних досліджень свідчать про поступове зниження забруднення орного шару ґрунту радіонуклідами, що в свою чергу, пов'язано з фізичними явищами напіврозпаду радіонуклідів 137Cs, 90Sr та їх переміщенням по профілю ґрунтового покриву під впливом обробітку ґрунту, виносу рослинами та промиванням ґрунтовими водами у нижчі горизонти. Протягом 2009 року проведено радіологічний контроль в 247 зразках продукції рослинного походження. Результати вимірювань показують, що в цілому рівень забруднення її радіоцезієм не перевищуе допустимих рівнів ДР 2006. В громадському секторі в останні роки перевищення допустимих рівнів виявлено, в основному, в продукції лісового походження. Дещо збільшився вміст 90Sr в продукції рослинництва. Тому для одержання екологічно чистої продукції рослинництва необхідне значне підвищення ефективності проведения всього комплексу контрзаходів (агрохімічних, агротехнічних, т.п.), які останнім часом зведені до мінімуму. В цілому вміст 137Cs в сільськогосподарській продукції в 2009 році оцінюється як не високий, проте встановлено ряд випадків коли рівень забруднення її в громадському секторі перевищував ДР-97.

156

б) лісових ресурсів Ліси Житомирщини найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС: четверта частина лісів забруднена радіонуклідами. 12 лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства та Поліський природний заповідник знаходяться в зоні радіоактивного забруднення. Щільність радіоактивного забруднення мають ліси: від 1 до 5 Кі/кв.км – 340,8 тис.га; від 5 до 10 Кі/кв.км – 50,3 тис.га; від 10 до 30 Кі/кв.км – 38,3 тис.га; від 30 до 40 Кі/кв.км – 5,2 тис.га; більше 40 Кі/кв.км – 5,3 тис.га. Ситуація в лісових масивах, що зазнали радіоактивного забруднення, залишається складною: неможливе ведення лісового господарства в повному обсязі, продовжується накопичення радіоізотопів в деревині, лісопродуктах, лікарській сировині; а без проведення рубок догляду за лісом погіршується санітарний стан лісових масивів та умови росту деревостанів, зменшується приріст, збільшується пожежна небезпека. Враховуючи такий стан довкілля (який гостро впливає на виробничі процеси та використання продукції лісу), необхідно провести повторне обстеження радіоактивно забруднених земель й уточнення картографічного матеріалу для поетапного переводу лісових площ з обмеженим режимом ведення лісового господарства до земель із збільшеним рівнем лісокористування, не допускаючи додаткових доз опромінення населення при використанні лісової продукції. З метою забезпечення реабілітації забруднених насаджень і відновлення ведення лісогосподарської діяльності необхідно провести уточнення радіаційної ситуації на території із щільністю забруднення 10 і більше Кі/км2 на площі 65 тис. га. 9.3.2. Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи (РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Субєкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон». Станом на 01.01.2010 року продовжують зберігати відпрацьовані ДІВ на митному посту «Овруч» Житомирської митниці (1джерело барію-133), Житомирський завод продтоварів (2 джерела цезію-137), в/ч 1482 смт Вакуленчук. Державний нагляд за станом дотримання заходів радіаційної безпеки на цих підприємствах здійснюють органи ОблСЕС та регіональна інспекція Держатом регулювання.

157

Перелік екологічно небезпечних об'єктів Таблиця 9.2.1 № з/п

Назва об'єкту

Вид діяльності

Відомча належність (форма власності)

Примітки

1 Нафтопроводи 1.

Нафтопровід “Дружба” (2 нитки)

Трубопровідне транспортування нафти

Державне акціонерне товариство “Магістральні нафтопроводи Дружба”. Державна.

Газопроводи 1.

Газопровід “Дашава-Київ”

Трубопровідне транспортування газу

Газопровід “Київ-Запад” (3 нитки)

-“-

НАК нафтогаз Довжина – України, 189,72 км Бердичівське лінійновиробниче управління магістральних трубопроводів -“І нитка – 136,75 км ІІ нитка – 269,2 км ІІІ – 269,2 км

158

Довжина по трасі – 210 км, тиск 66/68 атм.

Підприємства гірничодобувної промисловості 1. Філія “Іршанський гірничо- Виробництво ільменітового концентрату. збагачувальний комбінат” ЗАТ Виробництво рутилового, “Кримський титан” лейкоксенового концентратів та кварцових пісків. Виробництво кисню, виробів з природного недорогоцінного каменю.

Об’єкти військової діяльності 1. Військова частина А-0409, м.Новоград-Волинський 2. Військова частина А-1912, с. Івниця, Андрушівський район 3. Військова частина А-2038, смт.Озерне, Житомирський район 4. Ремонтно-механічний завод

Зберігання паливо-мастильних матеріалів Зберігання вибухових речовин Зберігання паливо-мастильних матеріалів Ремонт військового озброєння

Державна акціонерна компанія “Укрполіметал”. Державна

Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України Міністерство оборони України

Військова частина А-4192, смт.Березівка, Житомирський район

Зберігання військового озброєння

Військова частина А-2145, смт.Гуйва, Житомирський район

Зберігання паливо-мастильних матеріалів

Міністерство оборони України

Військова частина А-2053

Зберігання боєприпасів

Військова частина, с.Ушомир, Коростенський район

Зберігання боєприпасів

Міністерство оборони України Міністерство оборони України

Військова частина А-1979, смт.Чуднів

Зберігання боєприпасів

159

Міністерство оборони України

Загальна площа земельних ділянок 3177,7 га. Здійснює експлуатацію 8 родовищ корисних копалин

Накопичувачі 1.

Андрушівський спиртзавод

ДП ”Андрушівський цукровий завод“ ЗАТ Виробництво цукру ”Фактор“

ВАТ «Корнинський цукровий завод» Попільнянський район

Виробництво цукру

ВАТ «Цукровий завод ім.Цюрупи», Попільнянський район

Виробництво цукру

Липницький район

ТОВ “Іванопільський Чуднівський район

Чуднівська філія Житомирського ЛГЗ

спипртзавод,

Виробництво цукру

Лугинський Виробництво цукру

цукрозавод”, Виробництво цукру

Виробництво цукру

160

Укрглавспирт. Державна

Поля фільтрації – 168 га Міністерство Поля аграрної політики фільтрації – України. 85 га Приватна Міністерство Поля аграрної політики фільтрації – України. 46 га Акціонерна Міністерство Поля аграрної політики фільтрації – України. 35 га Акціонерна Міністерство Поля аграрної політики фільтрації – України. 4,5 га Державна Державний Поля департамент фільтрації – продовольства 51 га Міністерства аграрної політики України. Колективна Господарський Поля віддл при фільтрації – адміністрації 6,5 га Президента України. Державна

ВАТ «Коровинецький цукровий завод», Виробництво цукру Чуднівський район

Українська корпорація “Укрнафтопродук т”. Колективна

Червонський завод Андрушівський район

Укрглавспирт. Державна

10.

ВАТ “Червонський Андрушівський район

11.

ВАТ “Малинська паперова фабрика”

продтоварів, Виробництво цукру цукровик”, Виробництво цукру

Виробництво картону

161

різних

видів

паперу

Міністерство харчової промисловості України. Державна і ВАТ “Житомирська паперова фабрика”.Акціоне рна

Поля фільтрації – 45,6 га Поля фільтрації – 15 га Поля фільтрації – 11 га Поля фільтрації – 3 га Поля фільтрації – 26,2 га Поля фільтрації – 57,6 га Поля фільтрації – 85 га

12.

Хвостосховища 1.

Філія “Іршанський державний гірничо- Виробництво ільменітового концентрату збагачувальний комбінат” ЗАТ “Кримський титан”

Державна акціонерна компанія “Укрполіметали”. Державна

Державна Хвостосхови стаціонерна ще: компанія Піскова частина “Укрполіметал”. – 57,2 га Державна Глиняна частина – 62,3 га

162

1.Накопичув ач (кар’єр №2) – 27,3 га 2. Накопичувач № 1 (кар’єр № 5) – 3,8 га 3. Накопичувач № 2 (кар’єр №5) – 8,5 га 4. Накопичувач № 3 (кар’єр №5) – 2,8 га 5. Накопичувач (кар’єр №7) – 23,5 га

Полігони твердих побутових відходів 1. УЖКГ міської ради експлуатує КАТП-0628 м.Житомир

ТОВ «Полісся екосфера»

Радомишльське МК ВЖРЕП

Полігони промислових відходів 1. Фабрика банкнотного паперу, м. Малин

Збір, обробка, зберігання, поховання, Державне знешкодження, утилізація побутових комунальне відходів підприємство

Площа – 18,7 га. Ресурсна можливість об’єкту вичерпана. Заснований в 1957р.. Об’єм 8 млн. т. -“Держукомітет Прийнятий будівництва, обсяг архітектури та видалення житлової відходів – політики 500 тис.т., фактичний – 350 тис.т. Площа – 10 га Збір, обробка, зберігання, поховання, Державне Проектна знешкодження, утилізація побутових комунальне потужність відходів підприємство 1,4 тис. т/рік. Площп 2,8 га. Виробництво цінних видів паперу

163

Національний банк України. Державна

Площа – 10,09 га Обсяг – 17060 т. IІІ клас небезпеки

ВАТ ”Шкіроб’єднання ім. Ілліча“, м. Бердичів

ВАТ “Малинська м.Малин

м. Бердичів 1 ЗАТ “Бердичівхолод” 2 ВАТ “М’ясокомбінат” 3 ВАТ “Бердичівський пивзавод” 4 ВАТ “Завод безалкогольних напоїв” 5 ВАТ “Шкіроб’єднання” 6 МВП “Саніта” 7 ДКП Бердичівське ВУВКГ 8 ВАТ “Комплекс екологічних споруд” 9 ТОВ “Еліта-Сервіс”, АЗС

паперова

Виробництво натуральної шкіри

фабрика”, Виробництво паперу і картону

Вир-во молочних продуктів, морозива Вир-во м’яса, субпродуктів Вир-во пива Вир-во безалкогольних напоїв Вир-во натуральної шкіри Житлово-комунальне підпр-во Житлово-комунальне підпр-во Очищення стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів 164

Міністерство легкої промисловості України

Акціонерна

Проектна площа – 38,5 га. Проектний обсяг видалення відходів – 4,58 млн.т. ІV клас небезпеки Площа – 85 га Обсяг – 75,685 га IV клас небезпеки

ЗАТ ”Лада-Сервіс”, АЗС 11 ТОВ “Бріз”, АЗС 12 ТОВ “Сувема”, АЗС 13 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” філія № 2, АЗС 14 ПП “Укр-Петрол ДЕВ”, АЗС 15 ПП “Укр-Петрол Б”, АЗС 16 ТОВ “Богема”, АЗС 17 ЗАТ “Бердичів меблі” м. Житомир 1 ВАТ “Електровимірювач” 2 ВАТ “Житомирський з-д. ”Автозапчастина” 3 ВАТ “Житомирдрев” 4 АТЗТ “Україна” 5 ВАТ “Крок” 6 ДП “Молочна фка.”Рейнфорд” 7 ВАТ “Житомирський консервний з-д.” 8 ВАТ “Житомирпиво” 9 Комбінат “Рекорд” 10 КП “Житомирський 10

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення меблів Металообробка Металообробка Деревопереробка Шкарпетно-панчішне вир-во Вир-во взуття Вир-во молочних продуктів Переробна промисловість Вир-во пива Складування нафтопродуктів Житлово-комунальне піпр-во 165

ВУВКГ” ВАТ “Верстатунівесалма ш” ВАТ “Вібросепаратор” ВАТ “Льонотекс” Підприємство по демеркуризації ртутних люмінісцентних ламп низького тиску і ртутьвмісних приладів по вул.. Селецькій, 35 НВ ТОВ Вівам ВАТ “Житомирський маслозавод” ВАТ “Молочник” ЖДККП “М’ясомолторг” ВАТ “Житомирський м’ясокомбінат” ДП “Житомирський птахокомбінат” ПСП “Жовтневе” Філія № 1 ВАТ “Житомирнафтопро дукт”, АЗС ДКАТП-0628

ТОВ

13 14 15

17 18 19

Металообробка Металообробка Переробка льону Демеркуризація ртутьміських ртутьміських приладів

ламп

Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Переробка м’яса Зберігання, реалізація нафтопродуктів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових відходів Виготовлення та переробка паперу 166

“Житомирський картонний комбінат” 24 КП Управління автомобільних шляхів 25 “Смолянка” СП “Укрроссервіс”, АЗС 27 “Авіас” АЗС 28 “Петротрейд-С” АЗС 29 “Партнер”, АЗС 30 ТОВ “Шелтоннафта”, АЗС 31 “ІПС”, АЗС 32 “Тантал”, АЗС 33 “Ресурси”, АЗС 34 ДП “НафтаПолісся”, АЗС 35 ВАТ “Житомирзооветпос тач” 36 Житомирська філія “Вторкольормет” 37 ТОВ “ЖерокАльфа” м. Коростень 1 Коростенське ВУВКГ 2 ВО ЖКГ і ПО 3 ВАТ “Коростенський м’ясокомбінат” 4 ДП “Молокопродукт”

Асфальтобетонне вир-во Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання ветеринарних препаратів Приймання та утилізація свинцевих акумуляторних батарей Переробка вторинної сировини – поліетилену та поліпропілену Житлово-комунальне підпр-во Житлово-комунальне підпр-во Вир-во м’ясопродуктів Вир-во молокорподуктів 167

АТЗТ “Фактор” 5 АТЗТ “Коростенський з-д. “Янтар” 6 ВАТ “Хіммаш” 7 Філія № 3 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 8 АЗС № 8 9 АТЗТ “Фактор”, АЗС 10 АЗС, вул. Жовтнева 11 ТОВ фірма ДСВ і К, АЗС 12 ТОВ філія “Самур”, АЗС 13 ТОВ “УкрресурсПетроліум”, АЗС м. Новоград-Волинський 1 ТОВ “НовофармБіосинтез” 2 Новоград-Волинське комерційне орендне комунальне підприємство 3 ВАТ “Біоветфарм” 4 5 6 7 8

Вир-во товарів побутової хімії Машинободування Забезпечення нафтопродуктами Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во лікарських препаратів Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження промислових та побутових відходів

Вир-во ветеринарних препаратів методом мікробіологічного синтезу ДЕД-18 МОУ Утримання та ремонт під’їзних автошляхів ВАТ “МіськШЕД” Будівництво ВАТ “Новоград- Виготовлення меблів Волинськи меблі” МПП “Мирт” Виготовлення меблів та столярних виробів ВАТ “Новоград- Сільськогосподарське машинобудування Волинськсільмаш” 168

ВАТ “НовоградВолинський м’ясокомбінат” 10 Новоград-Волинське ВУВКГ 11 ПП Смоляр В. О., АЗС 12 МПФ “Сігма-С”, АЗС 13 МПП “Фортуна”, АЗС 14 АЗС № 5 філії №6 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” Андрушівський район 1 ДП “Андрушівський цукровий з-д.” ЗАТ “Фактор” 2 ВАТ “Червонський цукровик” 3 Андрушівський спиртзавод 4 Червінський з-д продтоварів 5 ТОВ “Андрушівський маслосирзавод” 6 ДП “Агросервіс” 7 ПОСП “Надія” с Зарубенці 8 ПП Гринишин Є. Я. 9 ПП .Сидоренко Л. О. 10 Державне виробниче підприємство 9

Переробка ВРХ, свиней, виготовлення ковбас, консервів

птиці,

Очистка стічних вод Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Вир-во цукру Вир-во цукру Вир-во спирту Вир-во спирту Вир-во молочної продукції Переробка м’яса Птахівництво Вир-во ковбасної продукції Вир-во ковбасної продукції Надання комунальних послуг 169

житловокомунального господарства 11 В/ч А-2329 12 Структурний підрозділ по видобутку бурого вугілля “Бурвуглевидобуток ” Андрушівська дільниця 13 АЗС № 6 м. Андрушівка 14 ПП. Махніровська, АЗС м. Андрушівка 15 ПП Махніровська ,АЗС с. Волиця Баранівський район 1 КП “Очисні споруди” м. Баранівка 2 ВАТ “Полянківський фарфоровий з-д.” 3 ЗАТ “Першотравенський з-д. електротехнічного фарфору” 4 Баранівський молокозавод 5 Баранівський фарфоровий з-д. 6 Фірма “Бейлі-оіл”, АЗС с Дубрівка

Ремонт військової техніки Видобуток бурого вугілля

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Житлово-комунальне гос-во Вир-во електротехнічних виробів Вир-во електротехфарфору

Переробка молока, вир-во масла, казеїну Вир-во посуду Зберігання, реалізація нафтопродуктів 170

АЗС №6 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” м. Баранівка 8 АЗС № 12 філії №6 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 9 КП “Катіль”, АЗС 10 АЗС філії “Нафтаполісся” м. Баранівка 11 ВАТ “Райагрохім” с Дубрівка 12 ВПЖКГ Бердичівський район 1 Виправна колонія 2 Склад для зберігання нафтопродуктів, вул. Шелушко 3 АЗС смт Гришківці 4 АЗС с Мирне 5 АЗС с Іванківці 6 ВАТ “Родючість” 7 ВАТ “Шкіроб’єднання” полігон промвідходів Брусилівський район 1 ДП ТОВ “Агротопсервіс”, АЗС 2 ТОВ “Татнафта”, АЗС 7

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація засобів рослин Надання комунальних послуг

захисту

Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

171

АЗС №12 ВАТ Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Житомирнафтопро дукт”, АЗС 4 ТОВ “Світязь”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 5 ТОВ Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Райагропостач”, АЗС 6 ТОВ “Молочний Вир-во козефну дім” 7 Будівництво каналізац. мереж та очисних споруд ЦРЛ 8 Підприємствово Надання комунальних послуг житловокомунального господарства Володарсько-Волинський район 1 Вол.-Волинське Надання комунальних послуг ВПЖКГ 2 Ново-Борівське ДКП Надання комунальних послуг 3 Іршанське ДКП Надання комунальних послуг 4 ДП ВКП “Рудь-4” Переробка молочної продукції Житомирський маслозавод 5 Вол.-Волинська Забезпечення населення скрапленим газом дільниця Коростенського управління газового господарства 6 Іршанський ДГЗК Розробка ільменітових родовищ 7 АБЗ підприємства Обслуговування автомобільних доріг Житомир-Дорбуткомплект 8 ТОВ “Титан”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 9 ПП “Нафта”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 3

172

ПП фірма “Санрайс”, АЗС 11 ПП Панченко В. О., АЗС Романівський район 1 ВАТ “Романівський склозавод” 2 ДКП “Горизонт” 3 ВАТ “Агрослуч” 10

ДКП “Миропільське” 5 ВАТ “Биківський з-д скловиробів” 6 ДП “Еней” 7 МП “Калина”, АЗС 8 Червоноармійське підпр-во по забезпеченню нафтопродуктами 9 ВАТ “Житомирнафторпо дукт”, АЗС 10 ТОВ “Колос”, АЗС 11 ВАТ “Любарський райагрохім” Ємільчинський район 1 Філія № 9 ВАТ “Житомирнафтопро дукт”, АЗС 2 ВАТ “Рихальський маслозавод” 3 ДП “Яблунецька хімбаза” 4

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виробництво склопосуду Надання комунальних послуг Транспортування, зберігання, агрохімікатів Надання комунальних послуг

реалізація

Вир-во склопосуду Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання та реалізація агрохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Виготовлення масла Зберігання отрутохімікатів

173

ТОВ “ЄвропродуктАгро” філія №8, АЗС 5 АЗС с. Бараші 6 АЗС с. Рихальське 7 АЗС смт. Ємільчино 8 Нафтопровід “Дружба” 9 Звалище побутових відходів 10 Каналізаційні очисні споруди Ємільчинського ДПЖКП Житомирський район 1 Газонаповнююча станція станція с. Станішівка 2 АЗС ВАТ “Житомирнафторпо дукт” с Тетерівка 3 АЗС №5 с Рудня Пошта 4 АЗС № 13 5 АЗС № 15 с Оліївка 6 АЗС № 16 с Оліївка 7 АЗС № 17 с Оліївка 8 АЗС № 18 с Оліївка 9 Станція 1-го підйому 10 Водосховище “Відсічне” с Перлявка 11 Водосховище 4

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Транспортування нафтопродуктів Місце видалення побутових відходів Очистка стічних вод

Зберігання, реалізація газу Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Забезпечення населення водою Гідротехнічна споруда для накопичення води Гідротехнічна споруда для накопичення 174

14 15

16 17 18

19 20 21 22 23

24 25

“Денишівське” с Дениші АЗС “Житомирресурси” м. Житомир АЗС ТОВ “Житомир-Петрол” м. Житомир АЗС ТОВ “Либідь Плюс” с. Березина АЗС “ЛукойлУкраїна” с. Глибочиця АЗС “ЛукойлУкраїна” с. Садки АЗС ТОВ “Тетерівнафта” /газова/ АЗС ДП “Озерне” Торговий дім “Укртатнафта Київ” смт. Озерне АЗС ТОВ “Лонда ЛТД” с. Зарічани АЗС А - 1576 с Сінгури ВАТ “Березівський кар’єр” с. Березівка Давидівський кар’єр с. Давидівка Ново-Руднянський кар’єр, с. НоваРудня В/ч А - 2038 смт Озерне Склад боєприпасів в

води Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Зберігання боєприпасів, паливномастильних матеріалів, очисні споруди Зберігання боєприпасів 175

с. Червоний степок 26 Склад автотехніки, паливно-мастильних матеріалів 27 СП “Звірогосподарство” с. Тетерівка 28 АЗС “ЛукойлУкраїна” с. Глибочиця 29 Очисні споруди містечка В. Піч 30 ПуСО 1,5 км на північ від м. Житомира Коростенський район 1 ДП “Коростенський молокозавод” 2 Коростенський харчокомбінат 3 НПС “Плещівка”, нафтопровід “Дружба” 4 ВАТ “Коростенський щебзавод” 5 Ушицький комбінат будматеріалів 6 Щорсівський гранкар”єр 7 В/ч 55238, с Ушомир 8 В/ч А – 4157, с Веселівка 9 АЗС с Сингаї

Зберігання паливно-мастильних матеріалів Очисні споруди Зберігання, реалізація нафтопродуктів Очищення стічних вод Радіоактивно забруднена територія

Переробка молока

Транспортування нафтопродуктів Добування корисних копалин Добування корисних копалин Добування корисних копалин Військовий об’єкт Військовий об’єкт Зберігання, реалізація нафтопродуктів 176

Каналізаційні очисні споруди Грозинського ДКП с Грозине 11 Пункт збору відходів дезактивації с. Клочеве Коростишівський район 1 МКП “Водоканал” 2 МКП “Благоустрій 3 АЗС № 10 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 4 ДП “Інтас” АЗС – ВЕЙС 5 Коростишівська філія ПММ ВАТ “Торговий дім “Укрнафта-Київ” 6 ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Більшовицька 7 ПП “Сейко”, АЗС м. Коростишів, вул. Горького 8 Бітумна база”Кошарище” Дорбуткомплект 9 Коростишівський спиртзавод 10 ДГП “Кіровгеологія” ПЗЕ - 49 11 ВАТ “Коростишівський 10

Очищення стічних вод

Радіаційно-небезпечний об’єкт

Надання комунальних послуг Збирання, видалення побутових відходів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во бетону Вир-во спирту етилового Видобуток граніту Видобуток граніту 177

гранітний кар’єр” 12 СП “Іскор” 13 АТ “Комета” Кривбасруда 14 АТ фірма “Антік” 15 ПП “Надія” 16 Коростишівський молокозавод ВАТ “Житомирмолоко” Лугинський район 1 Лугинське державне виорбниче підприємство житловокомунального господарства 2 Липницький спиртзавод, с. Липники 3 ДП “Лугинський райагрохім” 4 Озерянський торфозавод 5 АЗС № 5 ВАТ “Житомирнафторпо дукт” 6 АЗС “Авіас” с Глухова Любарський район 1 Виробниче підприємство житловокомунального господарства 2 Каналізаційні очисні

Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Видобуток граніту Переробка молока

Надання комунальних послуг

Вир-во етилового спирту Оптова торгівля видобування вапняку Видобування торфу

агрохімікатами,

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг

Очищення стічних вод 178

споруди 3 Сміттєзвалище 4 Новочорторийський державний аграрний технікум с Нова Чортория 5 ДП “Любарськиймолоко завод” ВАТ “Житомирмолоко” 6 АЗС СП “Астра” 7 АЗС № 5 8 АЗС № 9 9 ВАТ “Райагрохім” Малинський район 1 ВАТ “Малинська паперова фабрика” 2 Фабрика банкнотного паперу 3 ТОВ “Малинське екперементальне целюлозно-паперове виробництво” 4 ТОВ “Папір-Мал” 5 6

7 8

Об’єкт видалення побутового сміття С. г. виробництво

Переробка молока

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, (торгівля) агрохімікатами Вир-во паперу, картону Вир-во цінних паперів, полігон пром. відходів Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури

Вир-во туалетного паперу, утилізація паперової макулатури ТОВ “Рута” Переробка м’яса, вир-во м’ясних виробів ДВ “Малинський Вир-во масла, твердих сирів маслозавод” ПП “Гранд-Імпульс” ВАТ “ЛМС” Машинобудування ВАТ “Малинський Вир-во щебеню каменедробильний з-д” Щебзавод №6 Вир-во щебеню 179

14 15 16

17 18 19

Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” АЗС № 1 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” АЗС № 2 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” АЗС № 4 Філія № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” АЗС № 6 ТОВ “Брук” (ГАЗС) с Українка МДВПКГ звалище побутових відходів ДВКП “Малинміськводока нал” ВАТ “Райагрохім” м. Малин ТОВ “АРВ” ТОВ “Квінта”

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація газу Місце видалення побутових відходів Водопостачання Зберігання отрутохімікатів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Народицький район 1 КП Очищення стічних вод “Нородичікомунсерв іс” 2 АЗС філії № 7 м Зберігання, реалізація нафтопродуктів Овруча Новоград-Волинський район 1 Нафтоперекачувальн Транспортування нафти а станція “Чижівка” 2 Лінійна виробничо- Трубопровідне транспортування

та 180

4 5

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

диспетчерська станція “НовоградВолинський” ПП “Нов.Волинський райагропостач” КП “Городницький фарфоровий з-д ДП “Нов.Волинський сиркомбінат” ВАТ “НовоградВолинський райагрохім” ВАТ “Шляхи Полісся” Новоград-Волинська ПМКШБО ПП Шостак, АЗС ТОВ “Птахівник”

відвантаження нафтопродуктів залізничним транспортом Зберігання, транспортування, нафтопродуктів

продаж

Виготовлення фарфорового посуду Вир-во молочної продукції Обслуговування с.г. підприємств Лінійне будівництво доріг Лінійне будівництво доріг

Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вирощування птиці, виробництво яєць, м’яса птиці ВАТ “Колодянський Свинарництво, вир-во м’яса та бекон”, с. Колодянка субпродуктів, вир-во молочних продуктів АЗС № 1 Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС № 2 Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС № 7 Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС № 8 Зберігання, реалізація нафтопродуктів Філія № 6 ВАТ Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Житомирнафтопро дукт” ВАТ “Чижівська Вир-во пакувального паперу паперова фабрика” с Чижівка

181

Овруцький район 1 Майданчик 3-Р 2 Нафтопровід “Дружба” 3 Газопровід 4 Міське сміттєзвалище 5 Міські каналізаційні споруди 6 ВАТ “Овруцький МКК” ТОВ “Овруцький МКК” 7 Шлаконакопичувач 8 Овруцьке ППЗНП 9 Залізнична станція Овруч 10 Сховище радіаційних відходів Олевський р-н 1 ВАТ “Олевський з-д тракторних нормалей” 2 ВАТ “Олевський райагрохім” 3 ДП “Олевський маслозавод” 4 Олевське виробниче підпр-во ЖКГ 5 Сміттєзвалище райцентру 6 7

Транспортування нафтопродуктів Транспортування нафти Транспортування природного газу Складування відходів Транспортування каналізаційних вод Виробництво згущеного та сухого молока Накопичувач відходів Зберігання нафтопродуктів Перевезення вантажів та пасажирів Захоронення радіаційних відходів Машинобудування Зберігання хімічних засобів захисту рослин, міндобрив Переробка молока Надання комунальних послуг Місце видалення побутових відходів

ТОВ “Альфа ЛТД”, Зберігання, реалізація нафтопродуктів АЗС ТОВ “Янес-99”, АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів 182

АЗС № 2 філії №9 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 9 АЗС № 4 філії № 3 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 10 ПОСП “Білокоровицьке” 11 СРЗВд “Дружба”, 1,5 км на північний схід від с Дружба 12 СНРАВд ”Діброва”, 0,8 км на схід від с Діброва Овруцький район 1 СНРАВд “Рудня”, 2 км на північний захід від с Рудня 2 СНРАВд “Деркачі”, 0,4 км від с Деркачі 3 СНРАВд “Олксандри-1” ,1 км на захід від с Олександри 4 СНРАВд “Олксандри-2” ,1 км на захід від с Олександри 5 СНРАВд “Олксандри-3” ,1 км на захід від с Олександри 6 СНРАВд 8

Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Вир-во с. г. продукції Зона гарантованого відселення Зона безумовонго відселення Зона гарантованого відселення

добровільного (обов’язкового)

добровільного

Зона відчуження Зона безумовного відселення

(обов’язкового)

Зона безумовного відселення

(обов’язкового)

Зона безумовного відселення

(обов’язкового)

Зона

(обов’язкового)

безумовного

183

“Олксандри-4” ,1 км на захід від с Олександри 7 СНРАВд “Журба”, 1 км на захід від с Журба 8 СНРАВд “Липські Романи”, 1 км на північ від с Липські Романи Попільнянський район 1 Попільнянський маслосирзавод 2 Філія № 8 ВАТ “Житомирнафтопро дукт”, АЗС 3 Залізнична станція “Попільня” 4 Комбінат комунальних підприємств 5 Птахофабрика “Жовтнева” 6 Корнинський цукровий з-д. 7 Цукровий з-д ім Цюрупи 8 АЗС смт Корнин 9 АЗС смт Попільня 10 АБЗ “Облавтошлях” 11 АБЗ приватна фірма “Темп” 12 ВАТ “Райсільгоспхімія”

відселення Зона відчуження Зона відчуження

Молокопереробка Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Надання комунальних послуг Птахівництво Виробництво цукру Виробництво цукру Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Поводження з агрохімікатами

184

Радомишльський район 1 Радомишльське міське комунальне підпр-во 2 Макарівська КЕЧ району 3 В/ч А – 3258 4 АТЗТ “Радомишльський машзавод” 5 ВАТ “Радомишльський молокозавод” 6 ВАТ “Радомишльський пивзавод” 7 ВАТ “Радомишльський хлібзавод” 8 АЗС ТОВ “Алдан21” 9 АЗС ПП Левківський 10 АЗС ТОВ “Маріам Р” 11 АЗС № 3 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 12 АЗС № 5 філії № 5 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” 13 АЗС ТОВ “Васко”

Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Житлово-комунальне господарство Машинобудування Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів

Зберігання, реалізація нафтопродуктів 185

Ружинський район 1 КП по ОЖКГ Надання комунальних послуг 2 ВО ТОВ “Ружинське Переробка молока молокопідприємство ” 3 СТОВ “Хлібороб” С. г. виробництво, переробка зерна (комбікормовий з-д), с Білилівка 4 ВАТ “Зарудинецьке Заготівля зерна хліборпиймальне підпр-во”, с. Зарудинці 5 ВАТ “Ружинський С. г. послуги райагрохім” “Зарудинецька агрохімбаза” 6 Бистрицький С. г. виробництво свинокомплекс, с. Бистрик 7 Філія № 10 ВАТ Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Житомирнафтопро дукт” 8 АЗС Бистричок № Зберігання, реалізація нафтопродуктів 1,смт Ружин 9 АЗС № 4 с. Ягнятин Зберігання, реалізація нафтопродуктів 10 АЗС с Вчорайше Зберігання, реалізація нафтопродуктів 11 АЗС смт Ружин Зберігання, реалізація нафтопродуктів 12 Нафтобаза Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Райагропромпостач ” с Зарубинці 13 АЗС Зберігання, реалізація нафтопродуктів “Райагропромпостач ” с Чорнорудка Червоноармійський район 1 Червоноармійське Надання комунальних послуг 186

РД ПЖКО, очисні споруди, каналізаційнонасосна станція 2 Червоноармійське ТМО, каналізаційнонасосна станція 3 ДП Мартинівський ВАТ “Житомирмолоко” 4 Філія № 4 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” ст. Курне 5 Філія № 4 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” с. Мартинівка 6 ВАТ “Житомирське ШБУ”, с. ГутоЮстинівка 7 Червоноармійське РДПЖКО, с. Веселе (звалище райцентру) Черняхівський район 1 ЗАТ Головинський кар’єр “Граніт”, смт Головино 2 ЗАТ МТС “Агросвіт”, смт Черняхів 3 ВАТ “Райагропромтехнік а” 4 ВАТ “Житомирнафтопро дукт” смт Черняхів

Медичне обслуговування Вир-во харчових продуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Вир-во асфальтобетону Місце видалення побутових відходів

Добування граніту та його переробка Переробка зерна Ремонт с. г. машин Зберігання, реалізація нафтопродуктів

187

ДП “Фаворитмолоко” 6 ТОВ “Нафтоенергопостач ”, АЗС, смт Черняхів 7 АЗС Шаран С. Г. 8 АЗС “НафтаПолісся” 9 Виробниче підпр-во житловокомунального господарства 10 Сміттєзвалище райцентру Чуднівський район 1 Чуднівське ПЖКГ 5

4 5

ВАТ “Іванопільський цукрозавод” смт Іванопіль ВАТ “Галіївський маслозавод ім. В. Ф. Мазуркевича” с Галіївка Чуднівський спиртзавод Чуднівська колективна шляхобудівельна організація “Райагрошляхбуд” (АБЗ) Птахофабрика “Маяк” с Стетківці

Переробка молока Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Зберігання, реалізація нафтопродуктів Надання комунальних послуг

Місце видалення відходів

твердих

побутових

Надання комунальних послуг

Переробка молока

Виробництво спирту Будівництво доріг

Вир-во яєць, м’яса 188

7 8

АЗС № 6, смт Зберігання, реалізація нафтопродуктів Чуднів АЗС ТОВ “КББ”, с Зберігання, реалізація нафтопродуктів Дубище

189

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля. 10.1. Ведення сільського господарства в області. Валова продукція сільського господарства за 2009 рік склала 3324,1 млн. грн. (у порівнянних цінах 2005 року), що більше проти попереднього року на 118,7 млн. грн. або на 3,7% (по Україні на 0,1%). У сільгосппідприємствах її обсяг зріс на 8,7% (по Україні зменшився на 0,6%), у господарствах населення – на 1,8% (по Україні +0,6%). За індексом обсягу сільськогосподарського виробництва область зайняла 5 місце у державі. Рослинництво. Виробництво продукції рослинництва порівняно з 2008 роком зросло на 4,2% (по Україні зменшилося на 2,4%), у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 8,2% (по Україні скорочення на 5,8%), у господарствах населення – на 2% (по Україні + 0,9%) В усіх категоріях господарств валовий збір зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) склав 1237,6 тис. тонн, що на 136,1 тис. тонн або 12,4% більше попереднього року (по Україні – зменшення на 13,7%), у тому числі кукурудзи 378,8 тис. тонн, що на 42,9 тис. тонн або 12,8% більше ніж у 2008 році. Середня урожайність зернових становила 31,1 цнт з 1 гектара, це на 1,5 центнери вище попереднього року. За темпами приросту валового збору зерна область зайняла перше місце в державі. Зібрано цукрових буряків (фабричних) 216 тис. тонн, що на 37,1% менше обсягу попереднього року (по Україні -25,4%). У 1,5 рази зменшилась їх урожайність і становить 205,3 цнт з 1 гектара. Зібрано овочів 209,9 тис. тонн, що на 0,3% менше 2008 року (по Україні +4,2%) при середній урожайності 224,1 цнт з 1 гектара, що на 2,1 центнерів більше. Валовий збір картоплі склав 1099,5 тис. тонн, що більше ніж у 2008 році на 3,7% (по Україні – на 0,8%). Урожайність перевищує за 2008 рік на 3,4 центнери і становить 186,7 цнт з 1 гектара. Обсяг виробництва хмелю збільшився в 1,6 рази і становив 940 тонн. Середня урожайність зросла на 3,8 центнера з 1 гектара і склала 10,4 центнерів. Виробництво льону-довгунцю скоротилося у порівнянні з 2008 роком майже вдвічі і становило 710 тонн. Середня врожайність зросла на 2,9 центнери і становила 8,4 центнери з 1 гектара. Виробництво плодоягідної продукції становить 41,9 тис. тонн, що у 1,8 рази більше ніж у 2008 році (по Україні + 7,2%). Середня урожайність зросла на 37 центнерів і досягла 80,6 цнт з 1гектара. Тваринництво У 2009 році загальний обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з 2008 роком збільшено на 3% (по Україні + 4,2%), у тому числі в сільгосппідприємствах – на 10,2% (по Україні + 10,1%), у господарствах населення – на 1,6% (по Україні + 0,2%).

190

Протягом 2009 року в усіх категоріях господарств зменшилося виробництво м’яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) на 1,9% (по Україні + 0,2%), молока на – 1,9% (по Україні – на 1,3%) та яєць - на 0,8% (по Україні ріст на 6%). Станом на 1 січня 2010 року в усіх категоріях господарств поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 2,7% (по Україні – на 3,2%), у тому числі корів – на 4,8% (по Україні – на 3,5%), птиці - на 0,7% (по Україні зростання - на 7,3%). Чисельність свиней збільшилася на 2,6% (по Україні на 9,3%). У порівнянні з попереднім роком темпи зменшення поголів’я великої рогатої худоби скоротилися на 7,5 процентних пункти, корів – на 3,1 процентних пункти. Забезпеченість галузі кормами. Протягом 2009 року сільгосппідприємствами області для годівлі худоби і птиці заготовлено 147,5 тис. тонн кормів усіх видів, що на 2,3% більше попереднього року. У розрахунку на 1 умовну голову припадало 14,5 центнерів кормових одиниць проти 13,6 центнери у 2008 році. Надходження концентрованих кормів зменшилося з 57,5 тис. тонн у 2008 році до 52,1 тис. тонн у 2009 році. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювальні землі і під багаторічні насадження. З метою підвищення родючості ґрунтів і на цій основі врожайності, в минулому році під посіви сільськогосподарських культур господарствами області внесено 267,8 тис. центнерів мінеральних добрив, що 0,2 тис. цнт більше до 2008 року та на 162,3 тис. цнт до 2000 року. З них використано 181,6 тис. цнт азотних добрив. Це на 10,3 тис.цнт більше до 2008 року і 98,5 тис. цнт до 2000 року. Фосфорних добрив внесено в обсязі 39,1 тис. цнт, що у 3 рази більше ніж у 2000 році, майже у п’ять разів (47,2 тис. цнт) більше до 2000 року використано калійних добрив. Удобрена площа складає 270,3 тис. га (+115,2 тис. га до 2000 року). На 1 гектар посівної площі внесено 54 кг поживних речовин міндобрив, або майже на рівні 2008 року та на 41 кг більше ніж було у 2000 році. З них використано 37 кг азотних добрив (+27 кг до 2000 року), 8 кг - фосфорних та 9 кг - калійних (+8 кг до 2000 року) добрив. Інформація про внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведена в таблиці 10.2.1. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 10.2. 2000 2005 2006 2007 2008 2009 Загальна посівна площа, тис. га 792,6 563,2 501,1 449,2 486,8 494,6 Мінеральні добрива:

191

Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, т Удобрена площа, га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

105,5

166,2

234,3

242,8

267,2 267,8

83,1 12,3 10,1

103,3 25,3 37,6

132,8 46,1 55,4

139,7 44,0 59,1

171,3 181,6 41,2 39,1 59,7 47,2

155,1

166,9

205,2

198,0

287,3 270,3

19,6 13

29,6 30

41,0 47

44,1 54

59,0 55

54,7 54

10 12 1

18 4 8

26 9 12

31 10 13

35 8 12

37 8 9

2082,5

926,0

757,7

687,2

495,4 458,9

55,1 7,0 2,6

28,9 5,1 1,6

25,1 5,0 1,5

19,5 4,3 1,5

19,0 3,9 1,0

23,6 4,8 0,9

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Агрономічною службою обласного та районних управлінь агропромислового розвитку, спеціалістами Державної станції захисту рослин Житомирської області, проведено значний обсяг робіт по боротьбі зі шкідниками, хворобами і бур'янами в господарствах області. З метою недопущення надмірного забруднення навколишнього середовища пестицидами і агрохімікатами значна увага приділялась безпечному і раціональному їх застосуванню, обліку транспортуванню та зберіганню пестицидів і агрохімікатів. В області на протязі нинішнього року було проведено захисні заходи на площі 855 га, на що витрачено засобів захисту рослин 465 тонн. 2000 Витрати засобів захисту рослин, 217 тонн. Площа, на якій застосовувалися 492 засоби захисту рослин, тис.га. Кількість внесених пестицидів 0,44 на 1 га, кг.

2005

2006

2007

2008

2009

301

361

319

444

465

534

595

630

806

855

0,56

0,61

0,51

0,55

0,54

192

Аналізуючи використання засобів захисту рослин в області, спостерігається збільшення площ на яких застосовуються засоби захисту рослин. В порівняні з 2000 роком, витрати засобів захисту рослин у 2009 році збільшились у 2 рази. Разом з тим кількість внесених пестицидів на 1га збільшилось на 0,10 кг в порівняні з 2000 роком. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 10.3.1. 2000 Витрати засобів захисту 0,217 рослин, тис.т Площа, на якій 0,492 застосовувалися засоби захисту рослин,тис.га Кількість внесених 0,44 пестицидів на 1га,кг

2006 0,361

2007 0,319

2008 0,444

2009 0,465

0,595

0,630

0,806

0,855

0,61

0,51

0,55

0,54

11.Вплив енергетики на довкілля 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Протягом 2009 р. в Житомирській області кінцеве споживання газу становило 33,2 млрд. м3, вугілля кам’яного – 61,8 млн. т . та електричної енергії – 1931,2 млн. кВт. год. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів (включаючи населення) Табл. 11.1.1. 2000

2006

2007

2008

2009

Споживання паливно-енергетичних 2615,8 ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2986,6

2848,4

2738,4

2537,1

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

114,2

108,9

104,7

Споживання електроенергії млн. кВт.г

1557

1847,2

1938,6

2004,1*

1931,2*

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

118,6

124,5

128,7

124

Споживання палива, тис.т у.п.

1672,5

1878,9

1765,6

1693,7

1554,1

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

112,3

105,6

101,3

92,9

*- попередні дані

193

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році Табл. 11.1.2. Кількість підприємств

Усього стаціонарними 55 джерелами паливноенергетичного комплексу добування паливноенергетичних копалин

Виробництво та 28 розподілення електроенергії, газу та води Діяльність транспорту та 26 зв’язку

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком

11,457

0,0062

94,3

викиди на одиницю продукції 100

0,0031

0,00095

10,7

10,3

0,719

0,0004

83,7

67,8

10,735

0,021

95,3

87,5

обсягів викидів

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Табл. 11.1.3. 2 000р.

2 006р.

2 007р.

2 008р.

2 009р.

207,7/0,9

210,7/0,8

194,5/0,9

140,8/0,5

63,3/0,3

70,6/0,1

70,8/0,1

70,4/0,1

61,8/0

68,4/1,3

71,0/1,6

68,0/1,5

63,5/1,6

33,2/1,3

2,9/3,3

4,4/2,6

4,8/2,5

5,1/2,3

1,1/2,6

4,9/2,7

5,5/2,4

6,1/2,4

6,2,2,1

3,7/2,0

1,2/1,3

1,1/0,3

1,2/0,2

1,2/0,1

2,1/0

Всього по Україні млн. т 176,2/0,9 умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

11.2. Ефективність енергоспоживання Паливно-енергетичний комплекс - це сукупність галузей промислового виробництва, які здійснюють видобуток палива, виробництво електроенергії, їх транспортування та використання. До складу паливно-енергетичного комплексу входять галузі паливної промисло-вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна,

194

сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі-нії електропередач. ПЕК -це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК - це крупна міжгалузева територіальна система, складова частина єдиного господарського комплексу країни; це базовий комплекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонування - надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії. Практична відсутність власних традиційних паливно-енергетичних ресурсів та енергогенеруючих потужностей, висока енергоємність внутрішнього валового продукту області зумовлює обтяжливу залежність області в придбанні енергоносіїв, порушення ритму виробничих процесів та великі труднощі в енергопостачанні житлово-комунальної сфери. У сфері електроенергетики область характеризується практичною відсутністю власних генеруючих потужностей, низьким рівнем енергоспоживання, практичною відсутністю маневрових потужностей для вирішення проблем енергопостачання в „пікові” періоди. Загальне споживання електроенергії становить близько 1,959 млрд. кВт/год. на рік. Малими гідроелектростанціями виробляється усього 4,6 млн. кВт/год. електроенергії. Різниця у навантаженні між „піковим” та „нічним” періодами становить 2535%. Виходячи із необхідності покриття „пікових” навантажень, в області необхідно створити маневрові електроенергетичні потужності, здатні забезпечити навантаження у 100-180 МВт. Для цього необхідно використовувати резерви малої гідроенергетики, можливості когенераційних технологій, технологій по видобуванню та використанню біогазу, біодизельного пального та інших альтернативних джерел енергії. Для потреб теплозабезпечення населення, виробничих та громадських приміщень використовується приблизно 2,2 млн. т.у.п. В структурі енергоспоживання області частка традиційних органічних видів палива складає близько 83%, а частка місцевого палива лише 17%. Динаміка використання енергетичних матеріалів по роках та за видами економічної діяльності наведені в табл. 11.2.1. та 11.2.2. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Табл. 11.2.1 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива

2 000р. 997658

2 006р. 1045876

2 007р. 953382

2 008р. 870031

2 009р. 742727,1

107330 539514 68219

58049 621118 102457

43872,5 556628 94847,2

33977 500618 94683,6

29088,8 432077,9 115083,9

4904

14076

19546,8

15309,1

10678,2

195

Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2142

597

558,6

390,3

174,5

47683 34,1 0,1 111721 16169,6

43328 586,3 29 29 90226,4 3571,7

40582,7 366 32,5 32,5 92155,8 2387,4

4 36596,4 436,9 8,5 8,5 93129,4 1895,7

0,3 28803,6 267,9 4,5 11,6 76563,8 676

0,2

4,2

0,7

2,6

5990,1 1333

4637,5 2663,1

4350,5 4315

3727,9 4378,6

2779,6 4016,2

21,5

20,4

20,2

5513 7,7 -

14172,5 89,8 -

12209,9 61,6 -

10971,4 132,7 -

7994,1 113,6 -

2,9

4,8

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році (без населення) Табл. 11.2.2.

Всього

Витрати палива в натуральному вимірі Витрачено газойлі т умовного вугілля газ бензин (паливо палива кам’яне природний моторний дизельне) 742727,1 29088,8 432077,9 28803,6 76563,8

Сільське господарство, мисливство та лісове 78160 господарство

362,3

6808,8

9354,6

27966

Промисловість Добувна Переробна

362,3 957,9 4292,9

6808,8 7538,9 116635,6

9354,6 1145,7 4762,7

27966 14477,2 8461,3

408468 36306,7 172335,3

196

У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

3166,5

2105,2

142,8

313,6

69293,9

1364,4

50151,1

2587,7

2491,3

199826 18677,9

208,4 36,4

167781,2 1025,8

1915,7 2084

1026,6 3622,9

20676,3

139,5

7664,1

1970,3

4338,2

108740,3

325,2

71107

1427,6

14830,3

14653,5

447,7

9953

957,2

515

20425,8 43488,3

4145,3 14477,6

9305,7 16899

1808,5 618,2

269,3 204,1

19231,3

3521,5

11060,7

1701,4

331,5

10205,7

174,1

6298,1

1057,7

521,4

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря області являються підприємства паливно-енергетичного комплексу, підприємства транспорту та зв’язку, целюлозно-паперової і харчової промисловості та підприємства житловокомунального господарства. Загальний обсяг викидів стаціонарними джерелами області за 2009 р. склав 18,604 тис т. забруднюючих речовин, з них 11,457 тис. т. або 63,5 % викинуто підприємствами паливно-енергетичного комплексу. Вплив підприємств паливноенергетичного комплексу Житомирщини обумовлений викидом у повітря метану. Основними забруднювачами атмосферного повітря з підприємств паливноенергетичного комплексу є: Бердичівське ЛВУМГ Філії УМГ ”Київтрансгаз“ ДК ”Укртрансгаз“ НАК ”Нафтогаз України“ та Рівненське ЛВУМГ Новоград-

197

Волинська виробничо-технічна служба якими протягом 2009 р. викинуто 10679,75 тис.т. забруднюючих речовин. Динаміка споживання та використання паливно-енергетичних ресурсів та викиди забруднюючих речовин підприємствами паливно-енергетичного комплексу наведено в табл. 11.1.1., 11.1.2., 11.1.3. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Розвиток альтернативних відновлювальних джерел енергії реалізується в рамках Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики. Житомирською облдержадміністрацією розроблена ”Програма з енергозбереження Житомирської області на 2007-2010 роки“ як система цілеспрямованих заходів (організаційних, фінансових, науково-технічних, освітніх, пропагандистських та інформаційних) з метою раціонального та економного використання паливно-енергетичних ресурсів, розвитку та впровадження нетрадиційних джерел енергії. До програми увійшов інноваційний проект «заміна застарілого обладнання на об’єктах бюджетної сфери на високоефективне енергозберігаюче з використанням місцевих видів палива». Проектом передбачено монтаж і налагодження опалювальних котлів ЗАТ «Житомирремхарчомаш» на 78 об’єктах соціальної сфери. Вартість проекту становила 25,204 млн. грн. (у цінах 2006 року). Виконання проекту розпочато у 2006 році, на що з обласного бюджету виділено 0,810 млн. грн., а саме на заміну обладнання на котельнях ЗОШ с.Городниця Нов.-Волинського району, с.Зубринка Вол.-Волинського району та центральної районної лікарні с.Словечне Овруцького району. У 2007 році, згідно І черги зазначеного проекту, виконано роботи на суму 3,224 млн. грн. У 2008 році кошти на його реалізацію з державного бюджету не виділялись. За рахунок коштів місцевих бюджетів виконано заходів на суму понад 2,3 млн. грн., економічний ефект склав 253,1 тис. грн. На завершення робіт згідно з інноваційним проектом з використання місцевих видів палива та встановлення котлів вітчизняного виробництва необхідні кошти в сумі 32 млн. грн. Протягом 2009 року кошти на реалізацію вказаного проекту не виділялись. З метою раціонального споживання природного газу, зменшення забруднення навколишнього середовища проводяться роботи у напрямку децентралізації джерел теплопостачання з переведенням центральних теплових пунктів під котельні, об’єктів соцкультпобуту – на автономне, та квартир – на індивідуальне газове і електроопалення. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.06 № 502-р «Про переведення населених пунктів на опалення електроенергією» розпочаті роботи по переведенню житлового фонду на електроопалення у Володарсько-Волинському районі за рахунок коштів різних джерел фінансування. Переобладнано 56 житлових будинків, вартість робіт склала 6,0

198

млн. грн. Є потреба у переведенні на електоопалення ще 37 житлових будинків, однак для завершення розпочатих робіт необхідно 3 млн. грн. На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 02.02.09 щодо розробки Комплексної державної програми переобладнання котелень на використання ними альтернативних джерел енергії та палива, в області визначено перелік котелень бюджетної та комунальної сфери, які доцільно перевести на використання альтернативних природному газу енергоресурсів. Перелік, складається з 38 об’єктів, орієнтовна вартість робіт становитиме 77,9 млн. грн. Основними напрямками роботи з енергозбереження у житлово-комунальній сфері були: впровадження технічних заходів по зменшенню втрат у системах теплопостачання, удосконалення обліку споживання енергоресурсів, забезпечення оптимальної потужності електродвигунів та ін. Всього на впровадження заходів з енергозбереження у житлово-комунальній сфері області витрачено 11,2 млн. грн., економічний ефект склав 8,8 млн. грн. Для зменшення енергетичної залежності України від імпорту природного газу, скорочення обсягу антропогенних викидів підприємствами комунальної теплоенергетики та збільшення частки використання ними нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, в області розроблені та внесені доповнення до Програми енергозбереження Житомирської області на 2007-2010 роки. Зазначеною програмою передбачено переведення 46 об'єктів бюджетної та комунальної сфери на опалення електричною енергією та місцевими видами палива: відходи деревини, торф, пілети; впровадження когенераційних установок та теплових насосів, заміну застарілого обладнання. Вартість запланованих робіт становитиме 23 млн. грн. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.05.09 №609-р затверджено на 2009-2010 роки перелік проектних пропозицій щодо першочергового встановлення теплових насосів, яким передбачається здійснити реконструкцію двох котелень у м. Коростені. Крім того, з метою отримання гарячої води упроваджено тепловий насос у дитячому садку №49 м. Житомира. В багатоповерхових житлових будинках введено в експлуатацію 27 індивідуальних теплових пунктів, переобладнано під котельні 6 централізованих теплових пунктів, що дало можливість зменшити протяжність теплових мереж та вивести з експлуатації застарілі потужні котли і насосне обладнання. У 2009 році упроваджено дві когенераційні установки потужністю по 1,1 МВт кожна на Малинській фабриці банкнотного паперу, та одну когенераційну установку потужністю 0,104МВт на ОТПМ „Нов.Волинськтеплокомуненерго”. Крім цього, з метою зменшення обсягів споживання природного газу, на ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго” передбачається поєднати встановлення теплових насосів з упровадженням сучасних газопоршневих когенераційних установок (загальною потужністю 40 МВт). Однак реалізація цих проектів стримується відсутністю у підприємства необхідних фінансових ресурсів. В області ведеться робота щодо використання нетрадиційних джерел енергії, зокрема налагоджено виробництво паливних гранул з відходів деревини та

199

лісового господарства. На КП „Житомирський ремонтно-механічний завод” розроблено технічну документацію і виготовлено дослідний зразок вітряної електростанції потужністю 5 кВт. На даний час в області працюють 6 малих ГЕС, якими у поточному році вироблено близько 4,1 млн. кВт/год. електроенергії. Ведеться будівництво малої ГЕС потужністю 140 кВт у с. Млинище Житомирського району. Існують ще ряд гребель, на яких, за умов державного фінансування або залучення інвестиційних коштів, можливе будівництво нових чи відновлення роботи раніш існувавших малих ГЕС. Найбільш проблемними питаннями при цьому залишаються відсутність нормативно-правової бази приватизації малих ГЕС та гідроспоруд, а також невизначеність у питаннях землекористування. З метою належного та безумовного виконання пп.2 п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.07.09 №891-р «Про затвердження плану на 2010 рік щодо реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» в області розроблено проект Регіональної програми підвищення енергоефективності на 2010-2014 роки. У програмі відображені усі актуальні та перспективні для області напрями енергозбереження, визначені конкретні об’єкти упровадження енергозберігаючих заходів, обсяги фінансування та джерела їх забезпечення. 12.

Вплив транспорту на навколишнє середовище 12.1 Транспортна система України

12.1.1. Обсяги транпортних перевезень Протягом 2009 р. транспортом області перевезено 48,7 млн. т. вантажів, що на 3,5 млн. т. або на 23,3 % менше ніж минулого року, з них 36,1 млн. т. або 74,1 % вантажів перевезено автомобільним транпортом та 12,6 млн. т. або 25,9 % перевезено залізничним транспортом. Пасажирів в Житомирській області в 2009 році перевезено 147,3 млн. чол., що на 28,4 млн., або 16,2 % менше ніж протягом 2008 року, з них залізничним транспортом перевезено 11,4 млн. чол., або 7,7 %, автомобільним транпортом перевезено 80,2 млн. чол., або 54,5 %, міським електротранспортом 55,7 млн. чол., або 37,8 %. Обсяги транспортних перевезень наведені в таблиці 12.1.1.1. Транспорт Житомирщини, як і в минулі роки залишався найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Пересувними джерелами області протягом 2009 р. в атмосферне повітря викинуто 65,5 тис. т. забруднюючих речовин, що складає 78 % від загального обсягу викидів області. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведені в таблиці 12.1.1.2.

200

Обсяги транспортних перевезень Таблиця 12.1.1.1 Вид транспорту

Залізничний

Автомобільний

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Рік

2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009 2000 2006 2007 2008 2009

Перевезено вантажів

Вантажооборот

Перевезено пасажирів

Пасажирооборо т

млн. т %

млн. т.км.

млн.

млн. пас.км.

8,5 15,7 18,4 18,5 12,6 29,3 38,2 41,6 45 36,1 37,8 53,9 60 63,5 48,7

1331 2578 3349 3893 2511 482 853 1001 975 826 1813 3431 4350 4868 3337

130,2 122,4 129,9 116,2 64,5 97,9 117,7 117,4 97,4 84,6 119,7 121,2 126,8 111,9 68,6

16,1 12,1 11,8 11,7 11,4 42,8 72,9 81,2 82,4 80,2 108,1 116,2 96,1 81,6 55,7 167 201,2 189,1 175,7 147,3

106,7 96,1 97,2 99,5 97,4 97,4 118,3 111,5 101,5 97,4 100,7 104,2 82,7 84,9 68,2 100,4 108,3 94 92,9 83,8

1328 1148 1159 1232 1171 507 934 1077 1141 1120 268 325 269 229 156 2103 2407 2505 2602 2447

107,2 96,1 101 106,2 95,1 92 118,3 115,4 105,9 98,1 100,7 104,2 82,7 84,9 68,2 102,3 108,3 104,1 103,8 94

110,1 117 117,7 100,3 68,2 100 109 108,9 108,2 80,2 102,1 111,2 111,5 105,8 76,7

201

Таблиця 12.1.1.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. Таблиця 12.1.1.2. Роки Вантажні Пасажирські Пасажирські Спеціальні Спеціальні автомобілі автобуси легкові легкові нелегкові автомобілі автомобілі автомобілі 2000 12,8 3,1 2,8 1,1 3 2006 12,2 2,4 3,2 1 2,7 2007 10,6 1,9 3,2 1 2,2 2008 10,6 1,9 3,1 1 1,9 2009 8,3 1,7 2,6 1 2 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів За статистичними даними УДАІ УМВС в Житомирській області станом на 01.01.10 року в області нараховується 212566 одиниць транспортних засобів, в тому числі 162814 легкових автомобілів, 8675 – бортових вантажних автомобілів, 7811 – самоскидів, 2354 – сіркових тягачів, 10843 – спеціальних вантажних автомобілів, 5382 - автобусів, 7687 - інших транспортних засобів, 19137 од. мототранспортних засобів. Бензин використовують 164716 одиниць транспортних засобів, дизпаливо – 33893 одиниць, стислий газ – 440 одиниць транспортних засобів. Інформація про групування автомобілів за видами використовуваного палива наведена в табл. 12.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива та середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів наведені в таблицях 12.1.2.2. та 12.1.2.3.

Тип автомобіля (одиниць)

Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Таблиця 12.1.2.1. Всього

За видами палива бензин

дизпаливо

зріджений нафтовий газ

202

стиснений газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

Автомобілів 212566 всього

164713

33893

234

440

13283

Легкові автомобілі

169814

139994

22292

7463

Вантажні бортові

8675

4830

2457

114

1227

Самоскиди

7811

4453

2530

755

Сідлові тягачі

2354

420

1824

Пасажирські автобуси

5382

2940

1087

1272

Спеціальні автомобілі

10843

6602

2380

109

150

1601

Інші автомобілі

7687

5474

1323

866

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 12.1.2.2. Роки

2000 2006 2007 2008 2009

Обсяги викидів, тис.т.

49,5 60,2 64,5 61,4 65,5

У тому числі від використання

бензину

газойлів (дизельного палива)

45 52,5 53,2 43,8 47,4

2,9 3,4 3,6 12 11,4

Частка викидів забруднюючих речовин від використання зрідженого та бензину у стисненого газу загальних обсягів викидів, % 1,6 90,9 2,5 87,2 2,4 82,5 5,6 81 6,7 72,4

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Таблиця 12.1.2.3. Тип авто мо-

Всього

Від 2 до 3 років

Від 3,1 до 5 років

203

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

114186 148568 2009 7757 7494 1520 4238 4089

9284

112275 148003 2008 8581 7137 1708 3712 4966

9624

108254 142183 2007 8165 6675 1675 3578 4814

9022

101581 133412 2006 8105 6642 1530 3288 3304

8962

2000 21323 1490 13324 1790 -

4719

2009 16918 13093 368 122 602 462 1539

732

2008 21727 17795 829 275 506 446 1001

875

2007 21080 17555 784 203 387 410 859

882

2006 20866 17360 802 267 339 413 753

932

2000 12676 2168 6960 974 -

2574

2009 13434 11594 193 61 63 219 960

344

2008 15550 13279 326 92 71 461 828

493

2007 13623 11681 247 59 67 356 733

480

2006 12234 10603 203 56 48 305 624

395

2000 1430 475 594 66 -

295

2009 33646 30941 357 134 169 463 1099

483

2008 26541 23902 406 142 161 511 790

629

2007 19206 17230 286 71 75 365 715

464

2006 16977 15272 244 58 57 313 636

397

2000 1124 443 322 109 -

250

169814 212566 2009 8675 7811 5382 7687

10843 2354

167251 211821 2008 10142 7646 5130

11621 2446

154720 196092 2007 9482 7008

7585

4319 5317

10848 2204

2939

4709

7838

Пасажирс ькі автоб уси Інші транс портн і засоб и

7121

144816 183489 2006 9354

Спеці аль-ні автом о-білі

Сідло ві тягачі

7023

4576 -

Само скиди

10686 1974

Ванта ж-ні борто ві

21200

Авто мобілі всьог о Легко ві автом о-білі

36553

2000

біля

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля

Для розв'язання екологічних проблем на автомобільному транспорті необхідно: забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення; забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів; розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам; розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств. Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: 204

нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; - методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту; - технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; - методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення. -

12.3. Використання альтернативних видів палива Сучасне пальне складає неабияку небезпеку для оточуючого середовища. Варто лише згадати про парниковий ефект, що виник у результаті збільшення СО2 в атмосфері. Його концентрація збільшується щорічно на 1,5•10-3 %/год. і в 2050 році вдвічі перевищить концентрацію СО2 в доіндустріальний період. Крім того, сірка, яка міститься в дизельному паливі, призводить до утворення великої кількості оксидів, котрі зумовлюють зникнення лісів. Розвинені країни гостро поставили проблему сірки, вбачаючи вирішення її необхідним для зменшення навантаження і збереження родючості удобрюваних сільськогосподарських угідь. Розвиток напряму з вирощування олійних як джерела палива отримало високу оцінку на ринку енергетичних ресурсів. Розвиток "енергетичної системи" за допомогою олійних дає унікальну можливість для історичної трансформації європейського сільського господарства з виробника продуктів харчування у виробника палива. Останнє характеризується високою конкурентоспроможністю на європейському ринку і, що дуже важливо, безпечністю для оточуючого середовища. Ріпак вважається однією із найважливіших (після пальми та сої) олійною культурою в світі, яка являється джерелом одержання рослинного масла. За останні 20 років за значенням і поширенням він випередив арахіс, зерна бавовни і навіть, не так дивно, соняшник. Цьому посприяло виведення сортів, які містять мало ерукової кислоти та глюкозинолатів. Ріпакова олія як біопаливо може використовуватися у вигляді чистої олії холодного пресування та етерифікованої. У першому випадку пальне підходить до двигунів з вихровою камерою, дообладнаних додатковою апаратурою для вприскування олії. На етерифікованій олії можуть працювати звичайні двигуни без переобладнання. Втрата потужності двигуна після переведення його на біопаливо становить лише 5-10% Порівняльний аналіз якості вихлопних газів традиційного і дизельного палива показав істотну перевагу останнього з екологічної точки зору. Зокрема кількість димних часток знизилась більш як на 50%. Емісійні характеристики екодизеля підтверджують, що це прекрасне не забруднююче паливо, особливо у відношенні зниження колоїдних вуглеводних часток. Емісія оксидів сірки і ароматичних складових близька до нуля. Баланс СО2 дорівнює нулю. Екологічна привабливість цього палива — очевидна

205

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 13.1. Екологічна політика.

Реалізація екологічної політики на території області у 2009 році здійснювалась відповідно до Конституції України, постанови Верховної Ради України від 05.03.1998 р. № 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», Закону України від 25.06.1991 №1264 «Про охорону навколишнього природного середовища», наказу Мінприроди від 04.09.2006р. № 395, яким визначено політичні пріоритети та стратегічні напрями щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Основними серед них є наступні:  утвердження екологічної політики, як інтегрованого чинника соціальноекономічного розвитку держави, з метою переходу до екологічно збалансованого розвитку;  формування і впровадження екологічно збалансованої системи природокористування, зміни нераціональних моделей виробництва, екологоінноваційної модернізації економіки України;  поліпшення екологічного стану річок, зокрема басейну Дніпра та якості питної води;  збереження біотичної та ландшафтної різноманітності, розвиток природнозаповідної справи;  розширення та зміцнення мінерально-сировинного потенціалу держави, комплексне використання природних ресурсів. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 880-р основними цілями національної екологічної політики є:  досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;  підвищення рівня громадської свідомості з питань охорони навколишнього природного середовища;  поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;  вдосконалення системи інтегрованого екологічного управління шляхом включення екологічної складової до програм розвитку секторів економіки;  вдосконалення регіональної екологічної політики, зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище;  припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;  забезпечення екологічно збалансованого використання природних ресурсів. З метою реалізації національної екологічної політики, стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів

206

на території області впроваджується ряд загальнодержавних та регіональних екологічних програм, серед яких - "Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води", "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", "Програма реформування і розвитку житловокомунального господарства Житомирської області на період 2003-2010 роки", "Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року", обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки та ряд інших Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію. Викиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище протягом року збільшились на 3,64 тис. т, скиди у поверхневі водні об’єкти зменшились на 6,9 млн.м3, обсяги утворення відходів І-ІІІ класів безпеки на 0,053 тис. т. Разом з тим в області залишається ряд екологічних проблем які потребують свого вирішення. Перш за все, це забруднення водних ресурсів стічними водами комунальними та промисловими підприємствами. В поверхневі водойми області відводиться 143,8 млн.м3 зворотних вод, з яких 5,87 млн.м3 забруднених. Забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. Наявність на території області значної кількості (601,5 т.) непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та ряд інших. 13.2 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території області здійснює державна екологічна інспекція в Житомирській області, яка є спеціальним підрозділом Мінприроди і підзвітна Державній екологічній інспекції. Інформація про здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання на теріторіцях природно заповідного фонду наведена в табл..13.2.1., та табл..13.2.2.

207

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Таблиця 13.2.1. № з.п 1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11

15 16 17 18 19 20 21 22

Найменування заходів Обстежено обєктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Накладено адміністративних стягнень, тис.грн. Стягнуто штрафів, шт./грн. Пред’явлено позовів , шт./грн. Стягнуто позовів, шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції ) обєктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів:

2007 2603 268 34605 2537 2537/240100

Роки 2008 1895 346 67555 2459 2459

2009 2228 385 71104 2787 3063

240,1

281,27

290,13

213,9 278/3593900 184/226600 -

252,27 306/35008,2 174/233030 -

314,7 315/3744212 211/15775 -

24 9 43

25 9 56

30 9 -

- на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Винесено подань про 26 тимчасове призупинення дії дозволів

208

Кількість матеріалів про 15 порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них:

- порушено кримінальних 5 справ відносно осіб, кількість

Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду Таблиця 13.2.2. № Назва заходу Рік з/п 2007 2008 2009 1 2 3 4 5 1 Проведено перевірок 17 24 27 2 Виявлено порушень 3 18 19 3 Видано приписів 17 4 Притягнуто до 3/345 13/1008 17/1115 адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол/год. 5 Стягнуто адміністративних 3/345 /765 14/903 штрафів, чол/грн. 6 Пред’явлено позовів на 1/882 6/36300 9/41710 відшкодування збитків, шт./грн. 7 Стягнуто позовів на 1/882 1/3006 1/5137 відшкодування збитків, шт./грн. 8. Винесено рішень про призупинення (забору) проведення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів 9 Видано дозволів на використання природних ренсурсів 10 Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів 11 Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

209

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Обласна система моніторингу довкілля – це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля в Житомирській області, прогнозування його змін і розроблення науковообґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Обласна система моніторингу довкілля (далі - система моніторингу) є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля, яка у свою чергу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Обласна система моніторингу довкілля – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів населення регіону; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Створення і функціонування обласної системи моніторингу ґрунтується на принципах: - узгодженості нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення, сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення складових частин; - інтеграції даних еколого-інформаційних систем Житомирської області; - систематичності спостережень за станом довкілля та техногенними об’єктами, що впливають на нього; - своєчасності отримання, комплексності оброблення та використання екологічної інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; - об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної екологічної інформації та оперативності її доведення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, засобів масової інформації, населення Житомирської області. Метою створення обласної системи моніторингу є підвищення ефективності управління екологічним станом області за рахунок: - інтеграції екологічної та екологічно-значущої інформації, що надходить від суб’єктів моніторингу довкілля; - аналізу екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; - підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів Житомирської області, ефективності їх здійснення; - розвитку міжнародного співробітництва. Основними завданнями системи моніторингу є: - організація систематичних спостережень за станом складових довкілля;

210

- виявлення ступеня антропогенного впливу на довкілля та здоров’я населення, факторів та джерел такого впливу; - виявлення зон підвищеної екологічної небезпеки; - розробка критеріїв допустимих та критичних рівнів впливу на природне середовище; - організація моніторингу відгуку біоти на антропогенний вплив; - оцінка екологічного, економічного та естетичного збитків від техногенного та антропогенного навантаження; - прогнозування стану довкілля та його змін; - обґрунтування пріоритетів природоохоронної діяльності (обґрунтування та розробка природоохоронних управлінських рішень) . Відповідно до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації „Положення про обласну систему моніторингу довкілля” (далі - Положення) від 26.01.05 №14. В Положенні визначені суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, до яких належать: -організації, що здійснюють координацію та контроль проведення природоохоронних заходів та природоохоронної діяльності у цілому на підвідомчій їм території, дотримання вимог природоохоронного законодавства і приймають управлінські рішення ; -організації, що здійснюють спостереження за станом навколишнього природного середовища та державний санітарний нагляд об’єктів, які спричиняють антропогенний вплив на довкілля. Моніторинг довкілля здійснюють: 1. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. 2. Житомирське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства + Житомирська гідрогеолого - меліоративна експедиція. 3. Житомирський обласний державний проектно – технологічний центр охорони родючості і якості продукції. 4. Комунальне підприємство «Житомирське виробниче управління водопровідно – каналізаційне господарства» (ВУВКГ) 5. Центр геолого – геофізичних робіт та виробничого забезпечення (Волинська ЕГП) 6. Житомирський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ) 7. Житомирська обласна санітарно – епідеміологічна станція (ОблСЕС). 8. Державна інспекція захисту рослин Житомирської області. 9. Комунальне підприємство Новоград – Волинське виробниче управління водопровідно-каналізаційне господарство, м. Новоград – Волинський. 10. Міське комунальне підприємство “Бердичівводоканал”, м.Бердичів 11. Овруцьке багатогалузеве виробниче орендне управління житлово комунального господарства

211

12. Державне комунальне підприємство “Малинміськводоканал”, м.Малин 13. Комунальне підприємство “Водоканал”, м.Коростень 14. Поліський філіал Українського ордена “Знак пошани” науково – дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім.. Г. М. Висоцького (УкрНДІЛГА) 15. Головне управління МНС України в Житомирській області 16. Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства 17. Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство “Житомироблагроліс” 18. Головне управління земельних ресурсів в Житомирській області 19. Головне управління житлово – комунального господарства та енергозбереження облдержадміністрації (ГУЖКГЕ) Постачальники інформації: 20. Фабрика банкнотного паперу Національного банку України 21. Державна екологічна інспекція в Житомирській області 22. ВАТ “Біомедскло” 23. ОПТМ “Житомиртеплокомуненерго” 24. ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: - довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; - аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; - інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання та відтворення природних ресурсів; - інформаційне обслуговування органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення області, заінтересованих установ і організацій. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 №1551 „Про утворення міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля” затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 05.03.09 № 59 „Положення про обласну міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у новій редакції та нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля”. Обласна міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі - Комісія) є консультативно-дорадчим органом при облдержадміністрації для координації діяльності суб'єктів регіональної системи моніторингу довкілля, розгляду поточних питань, пов'язаних з проведенням моніторингу довкілля на основі державної, регіональної та відомчих програм моніторингу довкілля. До складу Комісії входять керівники (заступники) місцевих органів виконавчої влади, обласних установ, організацій та підприємств що є суб’єктами системи моніторингу довкілля Житомирської області. Для підвищення ефективності та контролю роботи обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля за напрямами моніторингу навколишнього природного середовища при обласній міжвідомчій комісії з питань моніторингу довкілля утворені постійно діючі секції: - секція моніторингу атмосферного повітря;

212

- секція моніторингу поверхневих вод суші і підземних вод; - секція моніторингу земельних ресурсів; - секція контролю і поводження з відходами; - секція моніторингу лісового фонду. Комісія відповідно до покладених на неї завдань: - аналізує і координує діяльність суб’єктів моніторингу та інших місцевих органів державної виконавчої влади щодо створення та функціонування системи моніторингу, здійснення заходів, передбачених регіональною програмою моніторингу довкілля в Житомирській області; - готує та розглядає пропозиції щодо вдосконалення роботи системи моніторингу довкілля, взаємодії РІАЦ Житомирської області та суб’єктів моніторингу, нормативно-правової бази, впровадження результатів науководослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських і технологічних робіт з питань створення, функціонування та вдосконалення системи моніторингу. Держуправління охорони НПС в Житомирській області відповідно до постанови КМУ від 30.03.1998р. № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” забезпечує організаційну інтеграцію суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля, методологічне і метрологічне забезпечення складових частин і компонентів системи, координацію дій щодо побудови системи моніторингу, оперативне управління інформацією системи. Суб’єкти обласної системи моніторингу довкілля, місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності повинні узгоджувати з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області розроблені плани заходів щодо спостереження за станом екологічно небезпечних об’єктів, запобігання екологічно небезпечній виробничій, господарській та іншій діяльності, здійснювати оперативне управління інформацією, одержаною на усіх рівнях функціонування системи моніторингу довкілля області. Проект регіональної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області знаходиться на завершальному етапі. Інформація щодо суб’єктів моніторингу Житомирської області наведена в табл.13.3.1 Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями,середовища та число точок спостережень Таблиця 13.3.1 . Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень поверхневі води №

промислов річки та водоймища моря Суб‘єкти атмосферн і викиди в моніторингу довкілля джерел е повітря атмосфер джерела скидів а скидів у решта решта стічних стічних вод вод 2 3 4 5 6 7 8

213

підземні води

ґрунти

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України МНС МОЗ

2 3

Міністерство аграрної політики Держкомлісгосп Держводгосп

4 5 6

Держкомзем Держжитлокомун госп

7 8

125

2 -

11 63

6 (еталон 6 них (еталон систем) них 137 систем) свердло 23 о/с вини 29

13.4 Державна екологічна експертиза проектної документації Протягом 2009 року держуправлінням проведена державна екологічна експертиза по 157 об’єктам нового будівництва та реконструкції існуючих підприємств області (з яких 40 повернуто на доопрацювання). № п/п 1. 1.1 .

Загальн а кількіст ь 157

Виконання робіт Загалом проведено експертиз з них: - у рамках комплексної державної експертизи

Позитивно оцінено, кількість

Негативн о оцінено, кількість

117

% відх илен их 25

138

1.2 .

- у відокремленому порядку (самостійно)

Проведено експертиз з залученням наукових установ та спеціалізованих організацій

Матеріали, що надавались на державну екологічну експертизу свідчать про те, що не всі причетні до проектування і будівництва належно обізнані з

214

чинним природоохоронним законодавством України та діючими нормативними документами з природоохоронних питань. Основними причинами повернення документації на доопрацювання є: - недостатня розробка розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - використання недіючих методик розрахунків викидів та скидів забруднюючих речовин; - відсутність рішень по поводженню з відходами, погодження прийнятих рішень з зацікавленими службами та організаціями; - застосування в технологічних процесах застарілих технологій, тощо. 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Еколого – економічний механізм природоохоронної діяльності діє з 1991 року з прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності базується на : 1. Засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів, забруднення та шкідливий вплив на довкілля. 2. Цільовому використанні коштів отриманих від екологічних зборів та платежів на ліквідацію джерел забруднення і відновлення та підтримання природних ресурсів в належному стані. Головним завданням економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності є: 1. Шляхом впровадження еколого-економічних інструментів стимулювати природокористувачів та забруднювачів довкілля до: - раціонального та ощадливого використання природних ресурсів; - зменшення енерго- і ресурсомісткості одиниці продукції; - зменшення шкідливого впливу на довкілля. 2. За рахунок коштів отриманих від екологічних зборів та платежів створити незалежне і автономне від державного та місцевих бюджетів джерело фінансування природоохоронних заходів та робіт. Відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” в Україні сформований економічний механізм природокористування і природоохоронної діяльності. Найважливішими елементами економіко-правового механізму природокористування і природоохоронної діяльності в Україні стали: - збір за забруднення навколишнього природного середовища; - збір за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних); - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля (водні ресурси, атмосферне повітря, земельні ресурси, рибні ресурси);

215

- система державного фінансування природоохоронних заходів (через державний та місцеві екологічні фонди). На сьогодні природоохоронні фонди формуються лише за рахунок збору за забруднення та грошових стягнень за порушення природоохоронного законодавства. Збори за спеціальне використання природних ресурсів (мінеральних, водних, земельних, лісових, біологічних) зараховуються до загального фонду відповідних бюджетів. Кошти фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Фінансування природоохоронної галузі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища збільшилось, однак залишається значно меншим від необхідного. Табл. 13.5.1. Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Таблиця 13.5.1. № п/п 1 2 3 4 5

Обсяг коштів

Рік 2007 початок 36,0

Залишок коштів на звітного періоду Надходження коштів у звітному періоді – всього Використано коштів - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду % використання коштів (дані п.3 поділити на /(дані п.1+дані п.2)/ 100)

2008 437,0

2009 569,1

1364,2

1662,4

3184,1

963,2 437,0

1530,3 569,1

3354, 9 398,3

68,8

72,89

89,38

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі. На виконання природоохоронних заходів в минулому році в області використано 11582,96 тисяч гривень. З них за рахунок Державного та місцевих бюджетів – 4658,8 тис. грн., природоохоронних фондів – 3002,8 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 3922,36 тисяч гривень.

216

Інвестиції на охорону і раціональне використання природних ресурсів зменшилось від попередніх років. Переважна більшість інвестицій профінансована за рахунок Державних та місцевих бюджетів. Табл. 13.5.2 Стан будівництва природоохоронних об’єктів Таблиця 13.5.2. Вид діяльності Капітальні вкладення на будівництво природоохоронни х об’єктів

План

2007 факт

План

17196,18

100

19854,1

Рік 2008 факт 19854,1

% 100

План 11582,96

2009 факт 11582,96

% 100

13.6 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Протягом останніх трьох десятиріч в Україні була сформована система управління природоохоронною діяльністю. Найважливішими функціональними елементами державної системи управління природоохоронною діяльністю є наступні складові економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності: - механізм зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів; - механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля; - державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі відповідних бюджетів. За рахунок збору за забруднення в області створено і діє система фондів охорони навколишнього природного середовища. Фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів є базовим механізмом державного фінансування природоохоронних заходів. Фонди створено з метою концентрації коштів і цільового фінансування заходів, пов'язаних з охороною довкілля. В даний час в області створено і діють 629 природоохоронних фондів, в т. ч. 1- обласний, 10- міських, 41- селищний та 577- сільських. Протягом 2009 року підприємствами, організаціями, установами області за забруднення навколишнього природного середовища сплачено до природоохоронних фондів всіх рівнів 7787,074 тис. грн., з них 6939,113 - збору за забруднення навколишнього природного середовища та 847,961 тис. грн. – інші надходження. Перелік підприємств, установ, організацій, громадян, яким видано дозволи на викиди, спецводокористування та розміщення відходів на початок року становив 1632 платників. Протягом року до цього переліку вносились зміни та доповнення, збільшена база оподаткування, додатково до переліку включено

217

110 платників. Відповідно збільшились надходження збору до природоохоронних фондів. Із загальної суми сплаченого збору до обласного природоохоронного фонду надійшло 3753,245 тис. грн., до місцевих фондів (сільських, селищних, міських) надійшло 2121,646 тис. грн. Решта коштів, 1912,183 тис. грн., направлена до Державного фонду. Кошти природоохоронних фондів спрямовуються на фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, що відповідають основним напрямам державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Забороняється використання коштів природоохоронних фондів на заходи, не передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996р. № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" та від 17 листопада 2001р. № 1519 "Про внесення змін до Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів". 13.7 Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Екологічні стандарти і екологічне нормування - регулятор антропогенного навантаження на екосистеми. Завдяки встановленню екологічних норм і нормативів визначаються межі впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище і забезпечуються належні умови для існування людини. Основу екологічного нормування складають: • • • • • •

ГДК - гранично допустимі концентрації; ОБРВ - орієнтовно безпечні рівні впливу; ГДВ - гранично допустимі викиди (в атмосферу); ГДС - гранично допустимі скиди (у водні об'єкти); тимчасово погоджені викиди і скиди; ліміти використання природних ресурсів, викидів і скидів.

Норми (ГДК і ОБРВ) є єдиними для всієї території України. Екологічні нормативи (ГДВ, ГДС) розробляють і вводять у дію державні природоохоронні органи, норми охорони здоров'я - інші уповноважені на те державні органи в межах своєї компетенції відповідно до природно-ресурсного законодавства. Нормування якості навколишнього природного середовища повинне' здійснюватись з метою встановлення граничних норм впливу антропогенної діяльності, що гарантують екологічну безпеку населення, збереження генофонду, забезпечують раціональне використання і відтворення природних ресурсів в умовах сталого розвитку господарської діяльності. Виходячи з цього, можна стверджувати, що екологічне нормування обмежує як сам вплив шкідливих факторів, так і фактори навколишнього середовища, які віддзеркалюють цей вплив, а також реакцію навколишнього середовища на нього.

218

13.8 Екологічний аудит На Житомирщині не працює жоден аудитор з сертифікатом на право проведення еколого-аудиторської діяльності та внесений до реєстру екологічних аудиторів Мінприроди України. 13.9 Екологічне страхування в Україні. Інтеграція України в світове економічне співтовариство диктує необхідність переходу до нових принципів регулювання природоохоронної діяльності та розробки нормативно-правової системи, спрямованої на зниження масштабів промислового забруднення довкілля. Досвід розвинених країн засвідчив, що найбільш ефективним інструментом екологічної політики та гарантій безпеки життєдіяльності людей, є використання ринкових механізмів захисту здоров’я громадян та навколишнього середовища. Фінансування витрат по ліквідації наслідків аварій і надзвичайних ситуацій за рахунок коштів бюджету знижує ефективність природоохоронних програм. Це обумовлює потреби пошуку та мобілізації принципово інших джерел компенсації заподіяної шкоди. Страхування відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища найбільш ефективно захищає інтереси підприємств по отриманню прибутків, суспільства по захисту здоров’я людей та держави через створення сприятливого інвестиційного клімату, гарантій податкових надходжень та соціальну стабільність. Проте страхування екологічних ризиків в Україні не набуло поширення. З причин такого становища можна виділити, насамперед, законодавчі. Рівень нормативно-правового забезпечення недостатній. Юридичні гарантії відшкодування збитків, завданих забрудненням довкілля та зниження якості природних ресурсів не забезпечені повністю. Окрім правових, розвиток ринку екологічного страхування гальмується: Слабкими стимулами добровільного страхування; - Відсутністю надійних та загальноприйнятих методик оцінки ризику та розрахунку ймовірної шкоди;- Низькою потужністю самого ринку, що позбавляє змоги здійснювати страхування небезпечних та великих за величиною екологічних ризиків. Найголовніше, що треба зробити зараз – це запровадити принцип безумовної відповідальності за шкоду довкіллю, заподіяну будь-якими суб’єктами підприємницької діяльності. Це основна загальносвітова тенденція в галузі законодавства про відповідальність за екологічну шкоду. За таких умов не треба доводити, що забруднювач діяв протизаконно або недбало. Безумовна відповідальність змушує підприємства гарантувати наявність додаткових коштів по компенсації витрат, в тому числі, і у вигляді страхування. Останнім часом Україна почала приділяти більше уваги проблемам фінансового забезпечення екологічної політики. Відповідальність за забруднення

219

довкілля встановлена багатьма чинними законодавчими актами, якими закладено основи обов’язкового страхування, наприклад, при транспортуванні небезпечних речовин та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. Чи не першу в Україні спробу запровадження суворої відповідальності за забруднення довкілля треба оцінити позитивно та надалі підтримувати. Страхові продукти, які розроблені на основі законодавства про охорону навколишнього середовища є першим серйозним досвідом застосування в Україні ринкового механізму вирішення екологічних проблем. [3,37] Проте, обов’язкове страхування дає найбільший результат тоді, коли воно ґрунтується на узагальненні та аналізі практики добровільного. За умов відсутності в Україні потужного ринку добровільного страхування встановлення обов’язкової форми може не дати очікуваного ефекту. Головні увагу треба зосередити не на обов’язковості страхуванні, а на формуванні стимулів до фінансового забезпечення зобов’язань по компенсації збитків від аварій та надзвичайних ситуацій. Найбільш доступним та зручним для контролю способом підтвердження платоспроможності суб’єктів господарювання є страхування відповідальності. Комплексний розвиток екологічного страхування в Україні дасть змогу: - Скоротити бюджетні витрати на ліквідацію аварійних та надзвичайних ситуацій; - Підвищити матеріальну відповідальність підприємств і зацікавленість місцевих органів влади у мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; - Забезпечити цільове використання коштів, які спрямовуються на ліквідацію та попередження екологічного забруднення; - Посилити контроль за потенційно небезпечними видами діяльності та підняти вимоги екобезпеки. Таким чином, за умов сучасної фінансово-економічної ситуації в країні розвиток страхування відповідальності за шкоду довкіллю може стати реальним механізмом забезпечення екологічної безпеки, ринковим важелем впливу на підприємства з метою контролю за масштабами промислового забруднення й зниження його рівня, подолання наслідків надзвичайних ситуацій та стимулом зростання національної економіки. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля У 2009 році з метою більш ефективного використання наукового потенціалу і наукового забезпечення вирішення екологічних проблем області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області співпрацювало разом з ДП “Відродження” НАН України. На проведення наукових досліджень з метою створення регіональної екологічної мережі та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в Житомирській області з обласного природоохоронного фонду використано 155,00 тис. грн. На розробку програми моніторингу навколишнього природного середовища Житомирської області спрямовано 73,00 тис. грн.

220

13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень

У своїй діяльності з екологічного інформування держуправління керується положеннями Орхуської конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про інформацію" та іншими законодавчими і нормативними документами. Протягом року населення зверталось до управління переважно по питанням стану навколишнього природного середовища в області та окремих його ресурсів (вода, земля, атмосферне повітря), правомірності застосування адміністративних стягнень до порушників природоохоронного законодавства та інші. Необхідна інформація з зазначених питань надавалась, як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Також, інформація про екологічні проблеми області, стан природного середовища, дотримання природоохоронного законодавства при проектуванні, будівництві та роботі підприємств надавалась працівниками держуправління на зустрічах з учнівською та студентською молоддю, викладачами навчальних закладів, підприємцями та громадськістю області. Матеріали про діяльність держуправління готуються та публікуються на сайті держуправління (www.donps.zhitomir.net) в обласних засобах масової інформації, у всеукраїнських та міжнародних виданнях. Держуправлінням налагоджена багаторічна плідна співпраця з обласною газетою "Житомирщина", «Інтерес», обласною телерадіокомпанією, обласним та міським радіо.

221

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій. В області зареєстровано 6 громадських організацій екологічного спрямування: Житомирська обласна організація товариства охорони природи, Громадське екологічне об'єднання «Пролісок», Житомирська молодіжна екологічна ліга, Житомирська обласна організація Всеукраїнської екологічної Ліги, Товариство лісівників Житомирської області, Житомирська обласна організація Українського Товариства мисливців та рибалок. Всі вони функціонують по мірі своїх можливостей. Найбільш дієвими громадськими екологічними організаціями, які мають добре розвинуту структуру є: обласна організація Українського товариства охорони природи та громадське екологічне об'єднання "Пролісок". Представники цих організацій входять до складу Громадської ради при державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. Щороку спільно з держуправлінням екологічні організації області проводять ряд заходів спрямованих на формування екологічної свідомості молоді (конференції, семінари, тренінги, прибирання та озеленення територій, тощо). Так, напередодні проведення Дня Довкілля президія Житомирської обласної ради Українського Товариства охорони природи спільно з держуправлінням опублікувала та розіслала звернення до громадськості області із закликом взяти активну участь у практичних екологічних заходах, не бути байдужими до стану довкілля. Заслуговує на увагу і Міжнародна конференція студентів, магістрів, аспірантів, молодих вчених на тему: "Сучасні проблеми екології", яка проходить традиційно у березні в приміщенні Житомирського технологічного університету. Основними організаторами якої виступили гірничо-екологічний факультет університету та Житомирська президія Українського Товариства охорони природи. Крім того, обласні екологічні організації за підтримки держуправління постійно займаються видавничою діяльністю. В 2009 році за підтримки держуправління опубліковано проспект “Екологічний фестиваль Голос Землі 2009”. 13.11.2. Громадські рухи Громадський екологічний рух Житомирщини включає в себе 745 екологонатуралістичних об’єднань і клубів, 414 загонів зелених патрулів, 227 загонів блакитних патрулів, 283 екологічні стежки, 159 екологічних агітколективів, 28 шкільних лісництв. Понад 45,5 тис. школярів області займається природоохоронною, дослідницькою та еколого-натуралістичною роботою. 32 заклади освіти обрали для себе еколого-натуралістичний напрям роботи, який став для них опорним. Всі вони діють з метою забезпечення безперервної екологічної освіти і виховання. Слід відмітити, що їх діяльність є дуже дієвою.

222

Щороку кількість клубів та гуртків збільшується. Такі формування позитивно впливають на процес формування учнів, як екологічно-свідомих та обізнаних людей. Всі об'єднання та клуби тісно співпрацюють з позашкільними закладами еколого-натуралістичного спрямування, їх в області – п’ять, чотири екологонатуралістичні центри на громадських засадах. Підсумки роботи клубів, гуртків за рік підсумовуються в рамках святкування Дня Довкілля та Дня Землі. Так, вихованці еколого-натуралістичних центрів, учні ЗОШ, які входять до екологічних агітаційних бригад, приймали участь у проведенні обласного екологічного фестивалю дітей та педагогів "Голос Землі". З 15 по 30 жовтня в Житомирському обласному центрі екологонатуралістичної творчості учнівської молоді відбулась дев’ята обласна виставка юннатівської творчості “Барви Полісся”. В заході прийняли участь школи, дошкільні та позашкільні заклади з 26 районів та міст області. Представлено понад 1000 індивідуальних та колективних робіт за сімома розділами: - природоохоронна робота і екологія, - дослідницька робота та продуктивна праця в галузі сільського та лісового господарства та в учнівських аграрних об’єднаннях, - аранжування з природного матеріалу та штучних квітів, - українська вишивка, - вироби з природного матеріалу, - флористика, - українська народна іграшка. Найбільш змістовні та яскраві експозиції за всіма розділами виставки представили навчально-виховні заклади з міста Коростишів, Житомир, Черняхівського, Житомирського районів. Переможці нагороджені грамотами та подарунками державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області. В цілому, можна сказати, що екологічний рух Житомирщини щороку впевнено розвивається і позитивно впливає на екологічну ситуацію в області. 13.12 Виконання державних та місцевих екологічних програм 13.12.1. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води На виконання природоохоронних заходів, передбачених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в минулому році використано 8439,66 тис. грн., з них з Державного та місцевих бюджетів – 7660,6 тис. грн., в тому числі кошти природоохоронних фондів становлять 3002,8 тис. грн. Кошти підприємств і організацій, спрямовані на поліпшення екологічної ситуації, склали 779,06 тис. грн.

223

У 2009 році велось будівництво, реконструкція та капітальний ремонт очисних споруд та водопровідно-каналізаційних мереж в містах Житомирі, Бердичеві, Коростені, Коростишеві, смт Брусилів, Ємільчине, Романів, Житомирському, Коростенському, Володарсько-Волинському, Романівському районах. На здійснення вказаних заходів використано 4851,86 тис.грн. Обсяги робіт і фінансування заходів по захисту населених пунктів від підтоплення склали 440,5 тис. грн. Проведено рекультивацію земель в Володарсько-Волинському районі на площі 0,02 тис. га. Здійснення заходів по захисту земель Словечансько-Овруцького кряжу від водної ерозії профінансовано на суму 660,7 тис. грн. На створення захисних лісових насаджень на ерозійно небезпечних землях спрямовано 2478,1 тис. грн. Екологічний ефект впровадження природоохоронних заходів першочергово обумовлюється зниженням антропогенного навантаження на довкілля та поліпшенням екологічного стану в басейні Дніпра, зменшенням у регіоні забруднення поверхневих водних джерел, що позитивно впливає на якість води в Київському водосховищі і в р. Дніпро в цілому. 13.12.2 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015роки. На виконання Загальнодержавної програми формування екологічної мережі на 2000-2015 роки проводились роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. В цьому питанні пріоритет надавався створенню на території області об"єктів природно-заповідного фонду, що дало змогу поєднати збереження унікальних природних угрупувань з розвитком територій, на яких будуть розташовані заповідні об"єкти. Станом на 01.01.2010 р. до складу природно-заповідного фонду Житомирської області входить 203 території та об’єкти загальною площею 126,29 тис. га., з них загальнодержавного значення – 20 об’єктів площею – 57,94 тис. га, місцевого значення – 183 об’єкти площею 68,35 тис. га. Відсоток заповідності становить 4,2 %. Протягом 2009 року створено 9 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 3462 га та розширено 3 заповідні об’єкти на загальну площу 211,4 га, в тому числі рішеннями сесій Житомирської обласної ради V скликання від 28.05.09 № 819, від 09.09.09 № 883 та від 13.11.09 № 949 створено 2 загальнозоологічні заказники, ландшафтних – 4, гідрологічних – 1, лісових – 1, ботанічних – 1 та розширено 1 лісовий заказник, 2 гідрологічні, внаслідок чого площу заповідних територій Житомирщини збільшено на 3673,4 га, що на 0,5 тис. га більше, ніж у 2008 році (3,2 тис. га).

224

Встановлено межі 19 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що становить 95% від загальної кількості, та 169 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (92%). 13.13 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля Протягом 2009 року продовжувалось співробітництво між держуправлінням та Гомельським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь (угода від 22.10.2005р.). Відповідно до угоди проводиться обмін інформацією про стан навколишнього природного середовища та безпосереднього контролю за якістю транскордонних вод р.Уборть. 13.13.1 Співробітництво з Європейським Союзом Європа належить до числа регіонів з високим рівнем концентрації промисловості, сільського господарства, транспорту, густоти населення й урбанізації. Господарська діяльність у будь-якій країні Європи позначається на екологічних умовах інших країн, національні екологічні проблеми безпосередньо переростають у міжнародні, загальноєвропейські. У зв'язку з цим на європейському континенті вимоги до інтенсивності співробітництва між країнами є особливо значними. Європа виступає як єдиний континентальний комплекс, складові частини якого - окремі природно-географічні пояси і зони, природногосподарські територіальні підрозділи - об'єднуються системою екологічних зв'язків взаємодій і взаємозалежності. Цілісність природного середовища Європи вирішальною мірою залежить від наявності і ступеня ефективності співробітництва між країнами, проведення ними загальної узгодженої екологічної політики, відповідної єдності і спільності їх природних умов. Оскільки компоненти природи використовуються спільно кількома країнами, збереження їх екологічних вимог, а також будь- які заходи, спрямовані на зміну цих вимог, вимагають створення надійного механізму міжнародного регулювання й екологічної охорони. Організацією європейського рівня, яка серед інших напрямків уже багато рофв координує дослідження проблем охорони природного середовища, є Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК). У грудні 1972 р. Генеральна Асамблея ООН заснувала програму ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), яка координує діяльність інших організацій з охорони навколишнього середовища.

225

ВИСНОВКИ Екологічна ситуація в області залишається складною і потребує посиленої уваги центральних та місцевих органів виконавчої влади. Протягом 2009 року держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області здійснено комплекс заходів спрямованих на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, що дало змогу стабілізувати екологічну ситуацію в області. За ініціативи держуправління розроблена та затверджена рішенням Житомирської обласної ради «Обласна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 роки». Виконання ряду заходів, передбачених програмою, дозволило в певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище. Головним досягненнями заповідної справи в області у 2009 році стало створення 2 заказників місцевого значення загальною площею 3469 га що дало змогу для збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних комплексів Полісся, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне значення в регіоні. Площа об’єктів природно-заповідного фонду зросла з 112,6 тис.га до 126,29 тис.га. Процент заповідності території області складає 4.2%. Робота «Орхуського інформаційного центру» дала можливість розширити напрямки роботи з громадськістю. Першочерговими та пріоритетними завданнями в діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища у 2008 році було виконання політичних пріоритетів, стратегічних напрямів та завдань Мінприроди України щодо реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, серед яких основними були наступні: розв’язання найбільш суттєвих екологічних проблем області; розвиток природно-заповідної справи, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття та формування екомережі; використання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів; сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами; формування інформаційного простору з питань збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку, сприяння впровадженню системи безперервної екологічної освіти, активному залученню громадськості до розв’язання екологічних проблем. Начальник держуправління С.І.Гринчук

226

Додаток Відповідальні виконавці розділів звіту № розділу

Назва розділу Вступне слово

Зміст розділу Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

Загальні відомості

1.1

Географічне розташування та кліматичні особливості України

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М.

1.2

Соціальний та економічний розвиток України

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

2.1

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Берегова Т.М.

2.1.1

Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Берегова Т.М.

2.1.2

Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Берегова Т.М.

2.1.3

Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки)

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Берегова Т.М.

2.2

Транскордонне забруднення атмосферного повітря

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Берегова Т.М.

2.3

Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах

2.4

Радіаційне забруднення атмосферного повітря

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

227

2.5

Використання озоноруйнівних Заступник начальника держуправління речовин та їх вплив на довкілля Гордієнко М.І.

2.6

Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Бура С.В.

2.7

Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

Зміна клімату

3.1

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів

3.2

Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів

3.3

Політика у сфері адаптації до зміни клімату

Стан водних ресурсів

4.1

Водні ресурси та їх використання

Застурник начальника відділу регулювання природокористування Шестак Л.А.

4.2

Забруднення поверхневих вод

Застурник начальника відділу регулювання природокористування Шестак Л.А. Застурник начальника відділу регулювання природокористування Шестак Л.А.

4.2.1

Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод

4.2.2

Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Транскордонне забруднення поверхневих вод

4.2.3

4.3

4.3.1

Якість поверхневих вод Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І. Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І. Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І. Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

Застурник начальника відділу регулювання природокористування Шестак Л.А. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М.

228

4.3.2

Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів

4.3.3

Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

4.3.4

Радіаційний стан поверхневих вод

4.4

Екологічний стан Азовського та Чорного морів

4.5

Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

4.6

Заходи щодо покращення стану Начальник відділу економіки природокористування водних об’єктів та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природнозаповідного фонду

5.1

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі

5.1.1

Заходи щодо збереження біота ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових

5.1.2

Загрози та вплив Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та антропогенних чинників на розвитку екомережі Кручинський Т.А. структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

5.1.3

Біобезпека генетично модифікованих організмів

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А. Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

229

Охорона, використання та відтворення рослинного світу

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.2.1

Лісові ресурси

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.2.2

Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.2.3

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.2.4

Адвентивні види рослин

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.2.5

Стан зелених насаджень України

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.3

Охорона, використання та відтворення тваринного світу

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.3.1

Стан та ведення мисливського господарства в державі

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.3.2

Стан та ведення рибного господарства в Україні

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.3.3

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.3.4

Хвороби диких тварин, Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та причини, заходи профілактики розвитку екомережі Кручинський Т.А. та боротьби з ними

5.3.5

Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.4

Природні території, що підлягають особливій охороні

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

Розвиток природно-

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та

5.2

5.4.1

230

заповідного фонду України

розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.4.2

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.4.3

Історико-культурна спадщина

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А.

5.4.4

Туризм як фактор впливу на довкілля

Начальник сектору біоресурсів, заповідної справи та розвитку екомережі Кручинський Т.А. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

6.1 6.1.1

Структура та стан земельних ресурсів Структура та динаміка основних видів земельних угідь

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

6.1.2

Деградація земель

6.2

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

6.3

Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

6.3.1

Забруднення ґрунтів

6.3.2

Охорона земель

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра

7.1

Мінерально-сировинна база

7.1.1

Стан та використання мінерально-сировинної бази

Система моніторингу геологічного середовища

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

6.4

6.5

7.2

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

231

7.2.1

Підземні води: ресурси, використання, якість

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

7.2.2

Екзогенні геологічні процеси

7.3

Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М. Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

7.4

Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Відходи

8.1

Структура утворення та накопичення відходів

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

8.2

Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

8.3

Використання відходів як вторинної сировини

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

8.4

Транскордонні перевезення відходів

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

8.5

Державне регулювання в сфері поводження з відходами

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

Екологічна безпека

Заступник начальника відділу погоджень у сфері господарської діяльності Файдюк О.М.

9.1

Екологічна безпека як складова національної безпеки

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

9.2

Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

9.3

Радіаційна безпека та радіоекологія

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

9.3.1

Радіаційне забруднення територій

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

9.3.2

Радіоактивні відходи

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

232

10.

Сільське господарство та його вплив на довкілля

10.1

Ведення сільського господарства в Україні

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І.

10.2

Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І

10.3

Використання пестицидів у сільському господарстві

Головний спеціаліст відділу регулювання природокористування Мельниченко Г.М.

11.

Вплив енергетики на довкілля

11.1

Використання джерел енергії в Начальник відділу регулювання енергетичній галузі держави природокористування Пасенюк В.Г.

11.2

Ефективність енергоспоживання

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

11.3

Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

11.4

Використання альтернативних джерел енергії

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

12.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

12.1

Транспортна система України

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

12.1.1 Обсяги транспортних перевезень

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

12.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

12.2

Заходи щодо зменшення Начальник відділу регулювання впливу транспорту на довкілля природокористування Пасенюк В.Г.

12.3

Використання альтернативних видів палива

Начальник відділу регулювання природокористування Пасенюк В.Г.

233

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

13.1

Екологічна політика України

13.2

Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

13.3

Моніторинг навколишнього природного середовища

13.4

Державна екологічна експертиза проектної документації

Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М. Головний спеціаліст відділу державної екологічної експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Макарчук Т.М.

13.5

Економічні засади природокористування

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

13.5.1

Економічні механізми природоохоронної діяльності

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

13.5.2

Стан фінансування екологічної Начальник відділу економіки природокористування галузі та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

13.6

Удосконалення системи Начальник відділу економіки природокористування управління та нормативнота природоохоронних програм Сергійчук Л.П. правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

13.7

Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

13.8

Екологічний аудит

13.9 13.10

13.11

13.11.1

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І Екологічне страхування Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. Стан та перспективи наукових Начальник відділу економіки природокористування досліджень у галузі охорони та природоохоронних програм Сергійчук Л.П. довкілля Участь громадськості у процесі прийняття рішень

Діяльність громадських

Головний спеціаліст відділу державної екологічної

234

екологічних організацій

експертизи, зв’язків з громадськістю та моніторингу Бура С.В.

Громадські рухи

13.12

Виконання державних екологічних програм

Начальник відділу економіки природокористування та природоохоронних програм Сергійчук Л.П.

13.13

Міжнародне співробітництво у Заступник начальника держуправління галузі охорони довкілля Гордієнко М.І

13.11.2

13.13.1 Співробітництво з Європейським Союзом

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І

13.13.2 Залучення зовнішньої допомоги Заступник начальника держуправління та координація діяльності щодо Гордієнко М.І програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки і пропозиції

Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І Заступник начальника держуправління Гордієнко М.І

Додатки

Начальник держуправління

С.І. Гринчук

235