ПРОТЕСТ І МІСТО 22 — 26 ЛИСТОПАДА 2010 22 листопада (Понеділок) 18.30
24 листопада (Середа) 18.30
УЯВНЕ МІСТО
ПОЛІТИКА І ПОЛІТЕКОНОМІЯ УКРАЇНСЬКОГО МІСТА
Тамара Злобіна Проговорюючи міський простір
Презентація журналу соціальної критики «Спільне», Випуск 2: Трансформації міського простору
Дилеми міського руху на прикладі ініціативи «Збережи старий Київ» Олексій Вєдров Про причини протесту в харківському парку Горького та його (тимчасової?) поразки
Анастасія Денисюк Сприйняття міського середовища: особливості та потенціал аналізу
Віталій Атанасов Неолібералізм як нормалізація житлової кризи
Надія Парфан Графіті: виробництво простору в пострадянському місті
Інна Совсун та Світлана Цуркан Неусвідомлене місто: київська містобудівна політика
23 листопада (Вівторок) 18.30
25 листопада (Четвер) 18.30
МИСТЕЦТВО ВУЛИЦЬ
ПОЛІТИКА ЗНИЗУ: МІСЬКИЙ ПРОТЕСТ
Анастасія Рябчук Руйнування повсякденності: соціологічний аналіз фотопроекту Євгенії Бєлорусець з аварійного будинку на Гоголівській
Роман Цибрівський Центри міст для заможних: Спостереження з усього світу, Мовчазний протест з Токіо, та Деякі свіжі міркування щодо Києва
Дарина Пирогова, Олександра Крот, Ольга Рождественська та Марія Захарченко Аварійні будинки Києва та їх мешканці: суб’єктивна та об’єктивна оцінка ситуації кейс стаді будинку на Дмитрівській
Володимир Іщенко та Оксана Дутчак «Право на місто» або точкові протести проти точкових забудов?
Марина Шпікер Нічийна земля, нічийна проблема: прогулянка по стихійних сміттєзвалищах Києва
Олександра Ненько М’які тактики спротиву в публічному просторі міста Наталя Мусієнко Public Art в контексті забудовних війн Києва початку ХХІ ст. Ольга Брюховецька Пряме вуличне кіно в Японії 1960х
26 листопада (П’ятниця) 17:00
Наукова конференція «Протест і місто» організована Центром дослідження суспільства, журналом соціальної крити ки «Спільне» разом із Науково дослідним центром візуальної культури Національного університету «Києво Моги лянська академія» Станом на 2008 рік уже половина населення світу проживає у містах. Стрімку урбанізацію вважають одним з основних соціаль( них процесів сучасності, а самі міста відіграють ключову роль у неоліберальній реструктуризації. Урбанізація настільки пов’яза( на з капіталістичним розвитком, що зрозуміти місто великою мірою означає зрозуміти неолібералізм ( і навпаки. Результати пе( реходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах на( ших міст, в яких зростає питома частка фортифікованих територій, закритих спільнот і приватизованих публічних просторів, що перебувають під постійним наглядом». Гарві пише про перехід до «підприємницької» (entrepreneurial) моделі управління містом. Ця модель передбачає конкуренцію між містами та партнерство між місцевою владою і бізнесом (private(public partner( ship), в результаті якого прибутки отримують приватні компанії, а видатки стають суспільними. Це тільки деякі з рис нового об( личчя міста. На початку 90(х років ці глобальні процеси набули актуальності і для Східної Європи та зокрема України. Наші міста так само зіткнулися з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. Конференція “Протест і місто” має на меті проаналізувати конкретні проблеми українських міст: містобудівної політики, аварійних будинків, сміттєзвалищ, гро( мадського транспорту, проблемних та маргіналізованих територій. Нас цікавлять також приклади «політики знизу», адже міські протестні ініціативи останнім часом все частіше заявляють про себе та своє «право на місто». До дискусії ми закликаємо і митців, що прагнуть брати участь у (пере)формуванні міського простору і сприймають міський простір як майданчик для твор( чості, як об’єкт соціальної та політичної критики, вираженої за допомогою художніх засобів. Фотопроект «Гоголівська 32» На вулиці Гоголівській 32(А, в історичному центрі Києва, розташований аварійний будинок, де люди вимушені жити в комунальних квартирах, чекаючи на відселення вже більше двадцяти років. Це лише один з численних прикладів порушення базового права людини на житло. Декому з мешканців вдалося покинути цей дім, але ті, хто не має фінансової можливості знайти житло деінде, живуть тут і нині. Вони регулярно пишуть листи міській владі, ініціюють громадські слухання й акції протесту, але їхні вимоги лишаються без відповіді. Усі комунікації в будинку вже давно вийшли з ладу; стелі, підлоги і стіни прогнили, покрилися грибком і можуть розвалитися будь(якої миті; декілька родин проживає у комунальних квартирах в умовах перенаселення. Після того, як на одну з жінок уночі обвалилася стеля і зламала їй ключицю, деякі мешканці встановили над ліжками саморобні дахи для захисту. Також вони регулярно перевіряють стелю на наявність нових тріщин і підпирають палицями там, де вона ризикує обвалитися. Навіть найбуденніші домашні обов’язки часто становлять труднощі. Головна героїня фото(проекту померла через хвороби, зумовлені незадовільними житловими умовами. На фото ми бачимо людей, чиї біографії тісно переплетені з умовами існування. Їхнє життя, їхні звички складалися не стільки особистими вподобаннями, як радше обмеженнями чи обов’язками, які на них накладав півзруйнований будинок. На фотографіях майже неможливо показати, до якої міри важкі життєві умови створюють біографію, до якої міри вони здатні насичити життя. Метою цього тривалого фотопроекту є звернути увагу широкої громадськості на ситуацію мешканців як будинку 32(А на вулиці Гоголівська, так і багатьох інших подібних будинків. Осмислення соціальної катастрофи, що відбувається в Україні, необхідне для того, щоб розпочалися зміни і боротьба мешканців за їх право на гідні умови існування закінчилася перемогою. Євгенія Бєлорусець понад три роки фотографувала мешканців цього будинку, їхній побут і відпочинок, інтер’єри їхніх квартир. Фотовиставка супроводжується серією соціологічних досліджень, які очолила Анастасія Рябчук. Фотопроект «Гоголівська 32» було відзначено цього року престижною нагородою від британського Королівського фотографічного товариства і газети «Гардіан».
МІСЬКІ КОНТРАСТИ І МІСЬКІ ПРОБЛЕМИ Відкриття виставки Євгенії Бєлорусець «Гоголівська 32»
Центр дослідження суспільства – незалежний неко мерційний центр дослідження соціальних проблем і ко лективних протестів. Об’єднує ангажованих дослідників та активістів з метою розвитку публічної соціальної науки – суспільно значимого знання для неакадемічної ауди торії. З 2009 року проводить систематичний моніторинг усіх протестних подій в Україні та реакції на них влади. Скринька: info@cedos.org.ua Сайт: http://cedos.org.ua Журнал соціальної критики «Спільне» друковане і елек тронне ліве інтелектуальне видання. Завданням журналу є увиразнення соціальних проблем, визначення їхніх причин і пошуки засобів для їх вирішення, а також — проблематизація панівних стосунків та порушення status quo. До колективу часопису належать представники та представниці академічного середовища та низових ак тивістських рухів, журналістики та мистецтва. Скринька: editor@commons.com.ua Cайт: http://commons.com.ua Науково дослідний центр візуальної культури, створений при Національному університеті «Києво Могилянська ака демія» 2008 року, зосередив діяльність групи дослідників, митців і студентів та заснував простір для інтеграції сучас них мистецьких практик і наукових дисциплін. Мета Центру — розвинути міждисциплінарне середовище для аналізу пострадянського становища України на пере тині мистецтва, знання і політики. Центр проводить на укові семінари, конференції, виставки, самоосвітні захо ди, а також публікує власні видання. З 2008 року Центр візуальної культури спільно з Науковою бібліотекою НаУКМА працює в приміщенні першого по верху Староакадемічного корпусу (колишній Центр сучас ного мистецтва, заснований Джорджем Соросом). Скринька: vcrc.ukma@gmail.com Сайт: http://vcrc.ukma.kiev.ua
Адреса: Національний університет «Києво Могилянська академія» м. Контрактова площа вул. Григорія Сковороди, 2 Староакадемічний корпус, перший поверх
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПРОТЕСТ І МІСТО» Тамара Злобіна Проговорюючи міський простір Презентація проекту, реалізо( ваного художницею Єленою Хол (Оленою Карасюк) на ре( зиденції CHIOSK в Кишиневі, Молдова, за мого кураторст( ва. “Проговорюючи міський простір” — проект(дослід( ження, що передбачав фото( графування, подорожі міс( том, розмови з його мешкан( цями, заповнення анкет з пи( таннями про житловий і гро( мадський простір, форми власності, значимі місця Ки( шинева. Ці матеріали стали основою відео(дискусії, що демонструвалась у фінально( му перформансі, під час якого перекладач записував репліки румунською на картках, а публіка дописувала власні відповіді. Таким чином, ми на( магались зрозуміти зміни, які відбулись з містом за останні двадцять років, вловити клю( чові ознаки неолібералізації міського простору та прослі( дкувати реакцію публіки на озвучення цих змін. Анастасія Денисюк Сприйняття міського середовища: особливості та потенціал аналізу Як відбувається конструюван( ня міського простору? Яким є потенціал мешканців у про( цесі конструювання? Як сприймається міський простір мешканцями міста? Як струк( турований міський простір в уявленнях мешканців (на при( кладі м. Харкова)? Морфо( логія міста: потенціал соціо( логічного аналізу. Морфо( логічні одиниці: аналіз кейсів (на прикладі історичних рай( онів м. Харкова – ХТЗ та Салтівки). Аналіз міського се( редовища спирається на ряд авторів (А. Щюц, Т. Бергер та П. Лукман, П. Бурдьє, Д. Замятін), емпіричною базою є матеріали 6 фокусованих гру( пових інтерв’ю з мешканцями м. Харкова та 20 напівструк( турованих інтерв’ю з мешкан( цями районів ХТЗ та Салтівка. Надія Парфан Графіті: виробництво простору у пострадянському місті На основі робіт Лефевра та Бурдьє аналізується питання виробництва простору та спо( живання простору, а також розглядаються конкретні просторові практики мо( лодіжніих субкультур, та їхній символічний капітал на ма( теріалі візуального аналізу київських графіті та етно( графічних досліджень (інтер( в’ю з київськими графітника( ми) Олександра Ненько М’які тактики спротиву в публічному просторі міста Феноменологія «освоєння» та «привласнення» міського простору, створення інтер( претацій та здійснення прак( тик, опозитивних конвенцій( ним, загальновизнаним схе( мам та паттернам; створення «інтимного» простору в пуб( лічному просторі міста, де ос( танній підпорядкований інсти( туціональним дискурсам се( редовища (М. Фуко, Ф. Джей( місон), системі «символічної домінації» (П. Бурдьйо). «М’якими тактиками» (за терміном М. де Серто) ми на( зиваємо неорганізовані, осо( бистісні практики сприйняття, інтерпретації та освоєння публічного простору міста, які в сукупності утворюють
досвід повсякденного протес( ту городян. Серед них ми роз( глянемо: особливий погляд городянина (Г. Зіммель), практика фланерства (В. Бе( ньямін, Р. Сеннетт, М. Фезер( стоун, Г. Дебор), інтимна ме( тафоризація простору та осо( бистісні поза(домінантні пат( терни споживання (М. де Сер( то), прив’язаність до спільних символічних місць (Л. Теве( но). Наталя Мусієнко Public Art в контексті забудовних війн Києва початку ХХІ ст. Забудовні війни, що познача( ють цілий період у новітній історії Києва й інших ук( раїнських міст, є поширеним у світі явищем. Вони пов’язані з проявом злочинних угрупу( вань, виникнення та діяль( ність яких зумовлено падін( ням авторитету державних ус( танов і недостойним виконан( ням ними владних повнова( жень, а також надмірною бю( рократизованістю влади. Art in the public interest — новий жанр у public art, фо( кусується перш за все на соціальних проблемах. В доповіді буде акцентовано роль public art у боротьбі за збереження історико(парко( вого обличчя Києва зокрема, на прикладах буферної зо( ни Софії, Олександрівської (Жовтневої) лікарні, а також станції метро Театральна. Ольга Брюховецька Пряме вуличне кіно в Японії 1960х У фільмі Нагіси Осіми «Істо( рія, розказана після Токій( ської війни» (1970), що ре( флексує стосовно ситуації лівого руху в Японії 1960х, го( ловний акцент зроблено на співвідношенні мистецтва і ак( тивізму, зокрема так званого «прямого кіно», яке докумен( тує вуличні протести як засіб поширення ідей лівого руху. Нещодавно Юріко Фурухата висунула інтерпретацію цього фільму як пародії на «ланд( шафтну теорію» (Fukeiron), помилково ототожнюючи йо( го із «актуальністю» раннього кіно. Слід проставити під сумнів таку інтерпретацію та проаналізувати спроби поєд( нати «формалізм» ландшафт( ної теорії (візуальна грамот( ність, рефлексування щодо власного бачення) та вулич( ного активізму в проекті пря( мого вуличного кіно. Віталій Атанасов Неолібералізм як нормалізація житлової кризи Житлова політика в постра( дянській Україні проводилася відповідно до неоліберальних принципів. Притік інвестицій утворив спекулятивну буль( башку та підняв ціни на жит( ло, які залишаються недо( ступними для переважної більшості громадян. Унаслі( док кризи 2008(2009 рр. бульбашка на ринку нерухо( мості лопнула і капітал пе( ремістився на інші ринки. Те( пер приватні будівельні ком( панії потребують державної підтримки для порятунку від банкрутства та збереження прибутків. Якісне житло зали( шається недоступним для більшості мешканців. Розв’я( зок проблеми може лежати лише в повному запереченні неоліберальної логіки. Інна Совсун Світлана Цуркан Неусвідомлене місто:
київська містобудівна політика Виступ є намаганням осмис( лити процеси, що відбувають( ся у містобудівній політиці Києва через аналіз доку( ментів, заяв, рішень тощо, а також на базі власного досвіду як учасниць грома( дянської ініціативи «Збережи старий Київ». Основою для аналізу взято розробку ново( го Генерального плану як критично важливого доку( менту, що покликаний регла( ментувати розвиток міста на подальші двадцять років. Но( вий Генплан розглядається як симптом, що дозволяє оціни( ти стан сучасного урбаністич( ного процесу в Києві з точки зору поняття »просторової справедливост» та »учасниць( кої демократії». Роман Цибрівський Центри міст для заможних: Спостереження з усього світу, Мовчазний протест з Токіо, та Деякі свіжі міркування щодо Києва По всьому світі у центрах міст ми спостерігаємо тенденції апропріацій простору на ко( ристь багатих від малих підприємців та корінних меш( канців. Можна виокремити як мінімум чотири категорії спе( цифічних характеристик та( ких просторових переструкту( рувань, незалежно від того, де це відбувається. Йдеться про: 1) інтернаціональність; 2) поза(історичність; 3) егоїс( тичність; та 4) одержимість контролем та безпекою. Ми розглянемо приклади з декількох країн, включно із районом Токіо, де іноземці, але не японці, висловили свій мовчазний спротив. Ми також сподіваємось прив’язати цю дискусію до тих змін ур( баністичного середовища, що останнім часом відбуваються в Києві. Володимир Іщенко Оксана Дутчак «Право на місто» або точкові протести проти точкових забудов? Дилеми міського руху на прикладі ініціативи «Збережи старий Київ» Протести проти точкових за( будов уже давно не рідкість в Україні. Переважно вони про( водяться місцевими ініціатив( ними групами проти конкрет( них будівельних компаній піднімаючи переважно місце( ві проблеми. Чи є перспективи появи в Україні масового руху за «право на місто», який би піднімав питання прямого контролю громадян як над політикою розвитку міста, так і над відповідними економіч( ними потоками? Ми проаналі( зуємо випадок ініціативи «Збережи старий Київ» — однієї з найуспішніших низо( вих, орієнтованих на тактику прямої дії, антизабудовних ініціатив та чому вона не змог( ла виробити вимоги «права на місто». Олексій Вєдров Про причини протесту в харківському парку Горького та його (тимчасо вої?) поразки Протест проти будівництва дороги в харківському парку Горького акумулював найріз( номанітніші конфлікти, ха( рактерні для харківської гро( мади. Це давало сподівання на участь критичної маси харків’ян(ок) із подальшим висуванням більш широких вимог. Та поки що так не ста( лося, і протест більшості меш(
канок і мешканців міста зали( шається пасивним. Чи можна це якось пояснити, не обме( жуючись простою конста( тацією, мовляв, такі вже вони, ці харків’ян(к)и? Анастасія Рябчук Руйнування повсякденності: соціологічний аналіз фотопроекту Євгенії Бєлорусець з аварійного будинку на Гоголівській На вулиці Гоголівській, в істо( ричному центрі Києва, розта( шований аварійний будинок, де люди вимушені жити в ко( мунальних квартирах, чекаю( чи на відселення вже більше двадцяти років. Це лише один з численних прикладів пору( шення базового права люди( ни на житло. Декому з меш( канців вдалося покинути цей дім, але ті, хто не має фінан( сової можливості знайти жит( ло деінде, живуть тут і нині. Вони регулярно пишуть листи міській владі, ініціюють гро( мадські слухання й акції про( тесту, але їхні вимоги лиша( ються без відповіді. Фото( граф Євгенія Бєлорусець по( над три роки фотографувала мешканців цього будинку, їхній побут і відпочинок, інтер’єри їхніх квартир. Голо( вна героїня фото(проекту по( мерла через незадовільні житлові умови, інші мешканці й досі чекають змін. Дослід( ження є спробою соціологіч( ного аналізу цих фото – з особливою увагою до таких питань як роль документаль( ної фотографії, досвід про( живання в аварійному будин( ку, функціонування житлово( го ринку і перспективи для мобілізації для забезпечення адекватних житлових умов. Дарина Пирогова Олександра Крот Ольга Рождественська Марія Захарченко Аварійні будинки Києва та їх мешканці: суб’єктивна та об’єктивна оцінка ситуації кейс стаді будинку на Дмитрівській Проблема аварійних будинків у м. Києві є доволі актуаль( ною та такою, яка потребує не тільки негайного вирішен( ня, а й фахових юридичних тлумачень та соціологічних досліджень у межах соціаль( ної маргіналістики та соціо( логії міського простору, тому у студентському дослідженні із курсу «Соціальна маргіна( лістика», яке було проведене у травні(червні 2010 року йо( го автори до даного питання як із точки зору дослідників (об’єктивна сторона питання: аналіз законодавчої бази пов’язаної із житловими пи( таннями та аналіз листування мешканців із органами дер( жавної влади), так із точки зо( ру самих мешканців (їхнє ставлення до своїх житлових умов, а саме когнітивний, емоційний та поведінковий аспекти, готовність до протес( ту за захисту своїх прав в тому числі). Таким чином, джере( лами даної роботи є інтерв’ю із мешканцями аварійних бу( динків, фотокопії їхніх листів до представників органів дер( жавної влади та офіційні відповіді на них, фотографії інтер’єрів та екстер’єрів ава( рійних будинків м. Києва (пе( реважно вул. Дмитрівська) та чинний Житловий кодекс Ук( раїни, так і новий проект цьо( го документу (ті їх чатини, які безпосередньо стосуються регулювання прав мешканців аварійних будинків).
Марина Шпікер Нічийна земля, нічийна проблема: прогулянка по стихійних сміттєзвалищах Києва Доповідь присвячена проблемі стихійного засмічення місько( го публічного простору і підсу( мовує дослідження, проведене
в кількох проблемних зонах Києва шляхом спостереження та інтерв’ю з місцевими меш( канцями. Дослідження зачіпає питання, в чому полягають соціальні чинники засмічення, та чи можлива індивідуальна і колективна відповідальність за публічний простір.
Атанасов Віталій журналіст, активіст Брюховецька Ольга к. філос. н., доцент кафедри культурології НаУКМА, співзас( новниця Центру візуальної культури НаУКМА. Вєдров Олексій філософ, публіцист. Випускник Національного університету «Києво(Могилянська академія», аспірант відділу соціальної філософії Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН Ук( раїни. Денисюк Анастасія аспірантка ХНУ ім. В.Н.Каразіна, соціологічний факультет, аналітик департаменту досліджень, Бюро Маркетингових Тех( нологій, м. Київ Дутчак Оксана магістр соціології і соціальної антропології Центрально(Євро( пейського університету, координатор моніторингу протестних та репресивних подій Центру дослідження, суспільства Захарченко Марія студентка магістерської програми з соціології НаУКМА Злобіна Тамара к. філосо. н., дослідниця. Експертка Гендерної експертної платформи ГІАЦ «Крона”, ініціаторка проекту «Фемінізм це ...”, редакторка мистецького відділу журналу соціальної кри( тики «Спільне”. Іщенко Володимир керівник моніторингу протестних та репресивних подій Центру дослідження суспільства, головний редактор сайту Commons/Спільне (commons.com.ua), старший викладач ка( федри соціології НаУКМА Крот Олександра студентка магістерської програми з соціології НаУКМА Мусієнко Наталя к. філос. н., старший науковий співробітник Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, активістка громадської ініціативи Кияни проти руйнації Києва Ненько Олександра аспірантка факультету соціології КНУ імені Тараса Шевченка, старший лаборант лабораторії прикладних досліджень фа( культету соціології КНУ імені Тараса Шевченка. Парфан Надія магістр соціології та соціальної антропології Central European University, аспірантка кафедри культурології НаУКМА Пирогова Дарина студентка магістерської програми з соціології НаУКМА Рождественська Ольга студентка магістерської програми з соціології НаУКМА Рябчук Анастасія старший викладач кафедри соцології НаУКМА, докторантка Школи високих студій з суспільних наук (Париж), редактор журналу соціальної критики “Спільне”. Совсун Інна старший викладач кафедри політології НаУКМА, активістка ініціативи «Збережи старий Київ», експерт з освітніх проблем Центру дослідження суспільства Цибрівський Роман професор географії, урбаністичних студій та азійських студій в унтіверститеті Темпл, Філадельфія, США; 2010(2011 – пере( буває в Києві, НаУКМА, каф.соціології, як дослідник в рамках Програми Академічних обмінів ім. В. Фулбрайта. Він є екс( пертом із соціальних аспектів урбаністичних реструктуризацій та розвитку міст світу, зокрема ( Японії та деяких інших час( тин Східної Азії і Південно(Східної Азії. Також працював у Північній та Південній Америках. Він є автором книжок про Токіо, де прожив 12 років. Зараз пише книжку про Київ, робо( ча назва: Нелегкий вибір для Києва: Ідентичність, простір та суспільство у столичному місті України. Цуркан Світлана культуролог, активістка ініціативи «Збережи старий Київ», ко( ординатор моніторингу протестних і репресивних подій Цент( ру дослідження суспільства Шпікер Марина студентка магістерської програми з соціології НаУКМА, коор( динатор моніторингу протестних і репресивних подій Центру дослідження суспільства