Розвиток тваринництва в Україні: проблеми та рекомендації by National Ecocentre of Ukraine

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ а/с 306, 01032, м. Київ, Україна тел. (044) 353 78 42 тел./факс: (044) 238 62 59 еклектронна адреса: necu@necu org.ua www.necu.org.ua

Автор: Марцинкевич Владлена, Коломієць Наталія Редактор: Трач Надія

Посібник було підготовлено за підтримки Європейського Союзу, Both Ends та Фонду розвитку демократії ООН.

Вміст цієї публікації є винятковою відповідальністю НЕЦУ і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу або інших донорів. Розповсюджується безкоштовно.

Зміст Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Загальний огляд галузі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Соціально-екологічні проблеми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Органічні відходи тваринництва. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Викиди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Використання водних ресурсів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Вплив на земельні ресурси. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Етичні аспекти поводження з тваринами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Вплив на місцеві громади. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Регулювання галузі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Державна політика. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Фінансова підтримка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Оподаткування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Землекористування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13 14 15 15

Основні гравці та ринки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Основні гравці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Внутрішній ринок виробництва та споживання, імпорт та експорт. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агентства та промислове тваринництво. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Міжнародна фінансова корпорація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Європейський банк реконструкції та розвитку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22 Експортні кредитні агентства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Висновки та рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24 Джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26 Додаток А. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 Додаток Б. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Скорочення АПК – агропромисловий комплекс ВБ – Всесвітній банк ВРХ – велика рогата худоба ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку ЄС – Європейський Союз МФК – Міжнародна фінансова корпорація МХП – Миронівський хлібпродукт ПДВ – податок на додану вартість ФСП – фіксований сільськогосподарський податок

Вступ Тваринництво забезпечує країну продовольством, визначає користування та управління земельними ресурсами, відповідає за життєздатність сільських громад. Тваринництво є важливою галуззю для стабільного функціонування країни. У структурі агропромислового комплексу України, на тваринництво припадає понад 33 % валової продукції1. Водночас, робота підприємств промислового тваринництва пов’язана зі значним забрудненням навколишнього середовища, неефективним використанням ресурсів, соціальними та економічними проблемами.

Національного екологічного центру України (НЕЦУ) щодо промислового тваринництва та напрямки подальшої діяльності. Документ поділено на шість розділів. У першому розділі представлено огляд галузі та організації виробництва. У другому розділі зроблено огляд соціально-екологічних проблем галузі. У третьому – висвітлено регулювання галузі: основні напрямки державної політики, оподаткування та землекористування. У четвертому розділі проаналізовано ринок, основних гравців та шляхи розвитку галузі. В п’ятому розділі подано огляд підтримки галузі міжнародними фінансовими організаціями та експортно-кредитними агентствами. В останньому розділі представлено висновки та рекомендації.

Цей документ містить огляд галузі станом на 2013 рік, висвітлює її основні екологічні, економічні та соціальні проблеми та альтернативні шляхи їх вирішення, обґрунтовує та представляє позицію

1 Державна служба статистики України, 2013 р.

Загальний огляд галузі Тому цей огляд буде зосереджений виключно на свинарстві, скотарстві (розведені великої рогатої худоби) та птахівництві (розведенні курей та виробництві курятини), і тваринництво як термін буде застосовуватися для посилання на ці напрямки.

Тваринництво як галузь економіки займається розведенням та вирощуванням тварин для отримання продуктів харчування та сировини для харчової та легкої промисловості, а також для господарських та рекреаційних потреб. Галузь охоплює розведення тварин в агрокультурах (виробництво м’яса, молочних продуктів, яєць, шкіри, хутра та шерсті та ін.) та аквакультурах (розведення риби, морепродуктів і т. п.).

Якщо розглядати загальну тенденцію, поголів’я за останнє десятиріччя, то поголів’я свиней та курятини збільшилося, а ВРХ – зменшилося в порівнянні з 2000 роком. Така тенденція зумовлена економічною вигідністю вирощування курятини та свинини в порівняні з ВРХ. Приріст м’яса відносно до затрат часу та ресурсів у курятини – найбільший, що робить галузь дуже привабливою для отримання швидкого прибутку. Для свинини також за відносно короткий час можна не лише повернути вкладені інвестиції, а й отримати прибутки. Для вирощування ВРХ необхідний час. Експерти і виробники відносять скотарство до так званих «довгих грошей», оскільки на те, щоб отримати повноцінну корову треба витратити більше ресурсів і часу – майже 6-7 років, порівняно з 1,5 місяцем для курятини та приблизно 0,5–1 роком для

Структура тваринництва в Україні відзначають дві характерні ознаки: (1) основними напрямками є птахівництво, свинарство та скотарство; (2) в галузі переважає промислове та дрібнотоварне виробництво, майже відсутні фермерські господарства. По-перше, тваринництво в Україні традиційно охоплює не лише свинарство, скотарство, птахівництво, але й вівчарство, рибництво, бджільництво, шовківництво та ін. Проте частка підприємств останніх напрямків в загальному обсязі виробництва продукції тваринництва є надзвичайно малою. У птахівництві переважає розведення курей.

Загальний огляд галузі Табл. 1. Поголів’я худоби та птиці у 2012 році, тис. голів Птиця всіх видів

Свині

ВРХ

Господарства усіх категорій

200760

7373

4426

Промислові с/г підприємства

102906

3059

1408

Фермерські господарства

2819

260

103

Господарства населення

95035

4054

2915

Джерело: Державна служба статистики України, 2013 р. свинини залежно від типу виробництва. Дрібні господарства населення отримують підтримку від держави за вирощування ВРХ, що трохи покращило показники поголів’я ВРХ, проте це вважається короткотривалою тенденцією, що діє, поки існує грошова підтримка.

Свині Промислові с/г підприємства

41 %

По-друге, в Україні в галузі переважає промислове виробництво та дрібнотоварне виробництво приватними господарствами населення (див. Таблицю 1). Фермерські господарства майже відсутні.

55 %

Фермерські господарства Господарства населення

Загалом, у 2012 році підприємства виростили 3150 тис. т живої маси худоби а птиці, майже 56 % з якої припадало на промислові сільськогосподарські підприємства, і майже 40 % – на приватні підприємства населення2. Промислові підприємства працюють у м’ясному та м’ясо-молочному напрямку (м’ясному та яєчному у птахівництві). Вони працюють з переробними підприємствами або збувають продукцію під своїми марками на внутрішньому ринку через підприємства збуту, а також вироблять продукцію на експорт. Дрібні приватні господарства населення виробляють продукцію виключно для внутрішнього ринку: збувають молоко та яйця переробним підприємствам або на внутрішніх ринках. Дрібні приватні господарства населення не піддаються обліку як об’єкти АПК. Тому основна частина цієї роботи буде зосереджена саме на діяльності промислових підприємств тваринництва як основних виробників продукції та об’єктів АПК. Така структура організації виробництва частково залежить від політики держави (що буде розглянутодетально в наступних розділах).

Птиця Промислові с/г підприємства

51 %

47 %

Фермерські господарства Господарства населення

ВРХ Промислові с/г підприємства

32 %

Загалом промислове виробництво продукції тваринництва відрізняється поглибленням спеціалізації на основі створення великих відгодівельних господарств і комплексів.

66 %

Фермерські господарства Господарства населення

У птахівництві переважна більшість підприємств галузі є спеціалізованими та поділяються на пле-

Мал. 1-3. Співвідношення поголів’я худоби та птиці в господарствах різного типу, 2012 р.

2 Державна служба статистики України, 2013 р.

Загальний огляд галузі мінні й товарні. Більшість товарних птахофабрик працюють за закінченим циклом виробництва, тобто займаються репродукцією, вирощуванням молодняку, виробництвом продукції. В Україні оптимальний розмір птахофабрик вважається таким: виробництво яєць — 500–1000 тис. голів курок-несучок, вирощування бройлерів — 3–8 млн.

віці, до кондиційної маси — 110–120 кг. Період відгодівлі залежить від її інтенсивності, добових приростів. Здавальну масу 120 кг відгодівельний молодняк може мати в 6–7 міс. Розміри відгодівельних ферм можуть бути 1000–8000 і більше голів. Наразі стають поширеними спеціалізовані комплекси із закінченим циклом виробництва, які мають здебільшого від 8 тис. голів до 50 тис. і більше. У спеціалізованих промислових господарствах грошові надходження від реалізації свиней становлять 50–80 %, добові прирости — 500–600 г, на 1 ц приросту – затрати праці — 4–5 люд.-год. та 5–6 ц кормів (при нормативних 8 ц). За рік відгодівельний процес проходить 3 цикли тривалістю 3–4 місяці кожний.

Відповідно до спеціалізації свинарські підприємства також поділяються на дві групи: товарні та племінні. Племінні підприємства призначені для розмноження і поставок молодняку тваринницьким підприємствам. Розмір племінних підприємствах може бути на 50–200 свиноматок. До товарної групи належать репродукторні та відгодівельні господарства. У репродукторних підприємствах, отриманих від опоросів поросят, вирощують до 4 міс. Залежно від планових завдань розміри ферм можуть бути різні — 200–1000 і більше свиноматок із поросятами до 4 міс. Відгодівельні підприємства призначені для відгодівлі молодняку, одержаного з репродукторних господарств у 4-місячному

Короткий підсумок: основними напрямками тваринництва в Україні, враховуючи кількість поголів’я, є птахівництво та свинарство, і меншою мірою скотарство; а основні виробничі потужності зосереджені на великих промислових підприємствах.

Соціально-екологічні проблеми Враховуючи специфіку організації виробництва тваринництва в Україні – переважання промислового виробництва, основні соціально-екологічні проблеми тваринництва пов’язані з діяльністю великих промислових об’єктів тваринництва. До основних проблем можна віднести негативний вплив від провадження з падежем та гноєм, викиди від об’єктів тваринництва, водокористування та забруднення водних ресурсів, етичні аспекти проводження з тваринами та впливи на місцеві громади.

від використовуваних технологій. Проте їх вихід значно залежить від оснащеності підприємства та дотримання санітарно-гігієнічних норм. Кількість падежу може значно збільшуватися та перевищувати заплановані показники при порушенні умов утримання, інфекційних хворобах. Зокрема, у разі виникнення інфекційного захворювання масштаби загибелі тварин чи птахів сягають десятків і сотень тисяч голів внаслідок їхньої великої концентрації на обмеженій території (ящур, пташиний грип, хвороба Ньюкасла, чума свиней та ін.).

Органічні відходи тваринництва

Сьогодні у світовій практиці для знешкодження й утилізації біологічних відходів використовують біологічний, хімічний та фізичний методи.

Виробничі процеси в промисловому виробництві пов’язані із забрудненням навколишнього середовища та утворенням великої кількості відходів. Основними небезпечними відходами у тваринництві є падіж, залишки тварин після обробки (біологічні відходи) та гній.

Біологічний метод заснований на здатності мікроорганізмів у процесі своєї життєдіяльності розкладати та/або поглинати органічні відходи в худобомогильниках та біотермічних ямах. Проте при промисловому вирощуванні та переробці тваринницької продукції біотермічні ями не в змозі задовольнити потреби великих

Біологічні відходи Під час промислового виробництва зовсім уникнути біологічних відходів не вдається незалежно

Соціально-екологічні проблеми сільськогосподарських підприємств. Крім того, метод пов’язаний із постійним вторинним забрудненням атмосферного повітря продуктами розпаду органічних сполук – сірководнем та аміаком, та нерідко й забрудненням навколишніх територій і ґрунтових вод внаслідок руйнування матеріалів, із яких побудовані біотермічні ями, продуктами розпаду тварин та речовинами, що використовувалися для їх дезінфекції. Особливо гостро ці проблеми постають у разі несанкціонованого захоронення тварин у біологічних ямах, адже в такому випадку відсутній контроль за дотриманням мінімальних ветеринарно-санітарних норм. Створення нових ям заборонено законодавством України 3.

території підприємств. Крім того, недоліком є забруднення повітря токсичними продуктами горіння та експлуатаційні труднощі. Гній Інший тип небезпечних відходів – гній. Гній великої рогатої худоби, свиней і послід птахів становить понад 84 % від об’єму органічних сільськогосподарських відходів, а поводження з гноєм є одним з основних питань сучасного тваринництва. На сучасних тваринницьких комплексах із прив’яз ним і безприв’язним, вигульним і безвигульним утриманням тварин утворюються різні види гною: підстилковий (твердий), безпідстилковий (напіврідкий або рідкий) і гноєві, розбавлені технічною водою стоки. Вологість гноєвої маси має важливе значення при виборі системи і споруд для її видалення, очищення, зберігання та утилізації.

Хімічний метод полягає в нейтралізації біологічних відходів за допомогою хімічних реагентів. Проте такий метод використовується не часто через потенційну проблему хімічної безпеки, яка пов’язана з речовинами, що застосовуються в процесі. Якщо відходи містять небезпечні хімічні речовини, то ці токсичні забруднювачі можуть потрапляти в атмосферу і в стоки або залишатися в масі відходів, призводячи до подальшого забруднення територій. Крім того, вони можуть реагувати з дезінфектантами і утворювати інші токсичні або нетоксичні з’єднання. Робота подрібнювачів або інших механізмів для подрібнення відходів може супроводжуватися дуже високим рівнем шуму; біля установок для хімічної переробки відходів може спостерігатися неприємний запах.

На великих тваринницьких комплексах накопичується досить значна маса гною і гноївки. За рік їх кількість може становити: yy на свинокомплексах при поголів’ї – 12 тис. голів – відповідно 36 і 101 тис. м3, 108 тис. голів – 239 і 940 тис. м3; yy на комплексах із виробництва яловичини при поголів’ї 10 тис. голів – 95 м3 і 30 тис. голів – 493 тис. м3; yy на комплексах із виробництва молока при поголів’ї 800 корів – 16 і 31 тис. м3, 1200 корів – 12 і 46 тис. м3;

Найчастіше промислові підприємства в Україні декларують використання фізичного (термічного) методу поводження з біологічними відходами. Термічний метод оснований на знешкодженні відходів під впливом високих температур. Зазвичай це робиться на ветеринарно-санітарному заводі (ВСЗ) зі знезараження і переробки трупів тварин та відходів тваринництва з подальшим використанням отриманих продуктів для кормових і технічних (наприклад, добрива) цілей. Проте і тут не все просто: вартість переробки однієї тонни відходів сягає 400-700 грн без доставки. Нині на території України таких заводів 24, але з міркувань логістики тваринницьким господарствам не завжди вигідно вивозити біологічні відходи на відстань понад 200 км, що іноді призводить до несанкціонованого захоронення біологічних відходів на

На птахофабриках із поголів’ям 5 млн птахів на рік обсяги утворення посліду становлять приблизно 35 тис. т. Гній вважається головним органічним добривом при вирощуванні рослин. У більшості господарств отриманий від тварин гній з приміщень транспортують на поле, де складають у бурти. Потім із цих бурт гній вноситься у ґрунт. Для запобігання забрудненню навколишнього середовища необхідно зберігати гній у спеціальних гноєсховищах, особливо на великих підприємствах. Проте на практиці ці вимоги не завжди виконуються. Наприклад, огляд господарств тваринництва у Білоцерківському районі Київської області показав, що на 90 % сільськогосподарських підприємств (фермерські господарства та промислові об’єкти) відсутні засоби зберігання, знезараження, утилізації, переробки гною та підготовки його до використання.4

3 Наказ Державного комітету ветеринарної медицини «Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України» № 232 від 27.10.2008

4 Хом’як, 2011 р.

Соціально-екологічні проблеми При такому поводженні створюються антисанітарні умови не тільки безпосередньо на території підприємств, а й на значній відстані від них, що загрожує забрудненням ґрунту, водних джерел і повітря. Загрозу від забруднення пов’язують із можливою наявністю у гної небезпечної кількості хімічних сполук як мінерального, так і органічного походження. Досить специфічний неприємний запах гноєвих мас, зумовлений вмістом деяких хімічних сполук (амінів, сірки, сірководню, органічних кислот тощо), створює сморід навколо ферми у радіусі кількох кілометрів. До того ж, у масі гною можуть бути солі важких металів (внаслідок корозії устаткування), залишки пестицидів, антибіотиків (після специфічних обробок тварин), радіонуклідів. Крім того, реальну загрозу гній створює насамперед як джерело інфекції та інвазії.

тури, структури, складу і наявності біогенних речовин) і мінімізацією терміну переробки відходів у якісний компост. У світовій практиці все більше уваги приділяється використанню технологій анаеробного зброджування для утилізації органічної речовини – відходів тваринництва і продуктів кормової бази тваринництва – силосу, тобто використання біогазових установок. Як правило, в біогазових установках переробляється рідкий гній свиней і корів, послід птахів, рослинні відходи, осади стічних вод, відходи цехів забою тварин (біологічні відходи) і т. п. Анаеробне зброджування органічних відходів можна використовувати окремо або у комплексі з прискореним біотермічним компостуванням. Іншими словами, біогазові системи можуть проектуватися разом із системами отримання органічних добрив.

Існують також технології спеціальної переробки гною: (1) технологія анаеробного зброджування, (2) технологія анаеробного зброджування з подальшим розділенням біомаси на фракції та компостуванням твердих залишків органічної речовини та (3) технологія прискореного біотермічного компостування гною з органічними вологопоглинальними відходами. У першому та другому варіантах кінцевими продуктами є біогаз та органічні добрива, в третьому – виключно органічні добрива (компости).

За допомогою біогазових установок можна отримати горючу суміш газів з теплотою згорання 20–25 Мдж/м³ (вміст метану становить 60–75%) і якісні органічні добрива одночасно. Крім того, біотрансформація енергії біомаси в біогаз шляхом анаеробного зброджування дає змогу комплексно вирішувати енергетичні, соціальні, агрохімічні та екологічні проблеми: yy зниження енергетичної складової в собівартості сільгосппродукції; yy економія енергоресурсів у виробництві мінеральних добрив; yy зниження гербіцидних навантажень на ґрунти тощо; yy зменшення запаху, що турбує місцеве населення.

Технологія прискореного біотермічного компостування – біотермічний процес розкладання органічних відходів в природних або в штучно створених керованих умовах для отримання якісних органічних добрив. Прискорене біотермічне компостування – це керований процес зі створенням і підтримкою оптимальних умов для проходження мікробіологічних процесів (вологості, темпераТаблиця 2. Потенціал біомаси у АПК Вид відходів с/г

Теоретичний потенціал, ПДж

Технічний потенціал, ПДж

Первинні відходи*

1135,52

415,05

Вторинні відходи**

32,09

18,29

Гній

90,87

68,09

1259,29

501,43

Загалом

Примітки: * первинні відходи – це матеріали, які залишаються на полях як побічні продукти після збору врожаю первинних сільськогосподарських культур (солома злакових культур та ріпаку, стебла соняшнику і кукурудзи); ** вторинні відходи становлять специфічний вид відходів та містять жом цукрових буряків, лушпиння соняшнику, рису, горіхову шкаралупу, відходи кавових і квасолевих бобів та інші види біомаси подібного типу.

Джерело: Лакида та ін., 2011 р.

Соціально-екологічні проблеми Таблиця 3. Робочі біогазові установки в Україні

Підприємство

Свиноферма комбінату «Запоріжсталь», м. Запоріжжя

Рік запуску

1993

Встановлена електрична Постачальник потужність, технології кВт

Поголів’я

Види сировини

Об’єм сировини, т/добу

8000– 12000

Гній свиней

20-22

Bigadan Ltd, Данія

180

BTG, Нідерланди

Свиноферма корпорації «Агро-Овен», с. Оленівка, Дніпропетр. обл.

2003

15000

Гній свиней, жирові відходи забою птиці

С/г компанія «Еліта», с. Терезине, Київська обл.

2009

1000

Гній ВРХ та свиней (90:10 за СР)

250

LIPP, Німеччина

Ферма ВРХ «УМК», с. В. Крупіль, Київська обл.

2009

4000 +2000

Гній ВРХ

400

625 + 330

Зорг, Україна

Джерело: Глетуха та ін., 2013 р. За оцінками експертів, в Україні основні запаси біомаси зосереджені саме в сільському господарстві. Загальний біогазовий потенціал в тваринництві – 3,8 млн т уп.

Єдиною біогазової установкою, яка підключена до мережі, наразі є установка на фермі ВРХ Української молочної компанії. Українська молочна компанія отримала дозвіл на подачу і продаж електроенергії за спеціальним тарифом (нижче ринкового тарифу на електроенергію з мережі для промислових підприємств). Компанія планувала збільшення потужності біогазової установки до 1,0 МВт за рахунок використання додаткових рослинних субстратів (імовірно силосу кукурудзи).

Станом на 2012 в Україні діяло чотири біогазові установки на підприємствах тваринництва. Перша біогазова установка була споруджена і працювала наприкінці 50-х років минулого століття в господарстві ЦІМЕТ (о. Хортиця, м. Запоріжжя). Там було змонтовано і введено в дію установку напівперіодичної дії для переробки тваринницького гною. Установка пропрацювала декілька років, але наприкінці 60-х років її демонтували.

Декілька проектів біогазових установок перебувають на стадії будівництва. У вересні 2011 р. компанія Даноша розпочала будівництво біогазової установки на базі свинокомплексу в с. Копанки Калуського р-ну Івано-Франківської обл. Потужність біогазової установки має скласти 1064 кВт. Залежно від умов реалізації вироблюваної електроенергії планується зброджувати лише гній свиней (за відсутності «зеленого» тарифу) або з додаванням зеленої рослинної маси (у разі прийняття зеленого тарифу під біогаз). У 2012 році «Миронівський хлібопродукт» розпочав будівництво біогазової установки на птахофабриці «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області. Планується реалізація цілої програми з тридцяти БГУ компанією «Укрлендфармінг».

Біогазова установка на комбінаті «Запоріжсталь» була впроваджена для очищення стоків та зменшення споживання енергії, на сьогодні утилізація біогазу реалізується на власні потреби свинокомплексу комбінату. На свинокомплексі корпорації «Агро-Овен» електроенергія, що виробляється у біогазовій установці, споживається на власні потреби. Установка не підключена до загальної електромережі. Експлуатація біогазової установки компанії «Еліта» була призупинена в 2011 р. у зв’язку з нерентабельністю роботи за відсутності «зеленого» тарифу.

Перепонами для широкого використання біогазових установок є значні початкові інвестиції й непривабливі терміни окупності проекту. Крім того,

Соціально-екологічні проблеми

Вплив на земельні ресурси

експерти відзначають, що впровадження біогазових технологій є економічно доцільним лише в рамках виробництва продукції і рослинництва, і тваринництва.

Промислове тваринництво потребує значних площ для вирощування кормів та утилізації гною та посліду, які є органічними добривами. При використанні пестицидів та агрохімікатів для вирощування кормів, перевищенні норм внесенні добрив, порушенні умов зберігання та транспортування гною та посліду, ґрунт забруднюється, змінюється його родючість та цінність як природного ресурсу.

Викиди Підприємства тваринництва також характеризуються значним впливом на атмосферне повітря від викидів. Традиційно до викидів підприємств тваринництва зараховують викиди теплогенераторів; вентиляційних систем (викиди при утриманні та дезінфекції приміщень під час профілактичної перерви); дизбар’єрів та санітарно-пропускних пунктів; електростанцій та автотранспорту підприємств. Останнім часом світова громадськість дійшла переконання, що до викидів від об’єктів тваринництва мають також зараховувати безпосередньо викиди від тварин5, а саме продукти дихання (вуглецевий газ) та травлення (метан) – обидва належать до парникових газів, та викиди, що утворюються в процесі розпаду посліду та гноївки.

Етичні аспекти поводження з тваринами Етичні аспекти поводження з тваринами та добробут тварин привертають все більше уваги від наукових та державних установ, постачальників та споживачів. У відповідь на громадську думку, уряди країн, зокрема країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою почали вдосконалювати законодавство та його впровадження щодо етичного поводження з тваринами та добробуту тварин. Значні зрушення за останні десятиліття були зроблені у Європейському Союзі. Ряд директив регулюють етичні а спекти поводжен ня з тваринами, технічні аспекти утримання тварин, транспортування та забою. Зокрема, в Європейському Союзі до основних вимог щодо етичного поводження з тваринами можна зарахувати заборону фіксаційних кліток для свиноматок або утримання свиноматок на прив’язі, заборону утримання в стійлах або на прив’язі ВРХ та заборону кліткового утримання курок-несучок7. До основних актів ЄС, що регулюють поводження з тваринами належать: yy Директива Ради 98/58/EC щодо захисту тварин, які утримаються для потреб тваринництва, yy Директива Ради 2007/43/EC щодо встановлення мінімальних вимог для захисту курей, які утримуються для виробництва м’яса, yy Директива Ради 1999/74/EC щодо встановлення мінімальних стандартів для захисту курейнесучок, yy Директива Ради 2008/119/EC щод о визначення мінімальних стандартів для захисту телят, yy Директива Ради 2008/120/EC щодо визначення мінімальних стандартів для захисту свиней. yy Постанова Ради No 1/2005 щодо захисту тварин під час транспортування та операцій, пов’язаних із транспортуванням,

Викиди в атмосферу, а особливо запах, мають значний вплив на біорозмаїття, життя та добробут місцевого населення, а також впливають на зміни клімату. Відповідно до оцінок Всесвітньої організації з продовольства та сільського господарства, тваринництво відповідає за 18 % від всіх викидів парникових газів людства6. За альтернативними оцінками, які зараховують викиди від дихання тварин, викиди метану, оцінку альтернативних можливостей від землекористування та інші викиди, тваринництво може бути відповідальним за 51 % всіх викидів парникових газів . Методи оцінки викидів в атмосферу від тваринництва ще вимагають уточнення та вдосконалення, проте зрозуміло, що галузь має значний вплив на атмосферне повітря і потенційно є важливим додатковим джерелом викидів, що спричиняють зміни клімату.

Використання водних ресурсів Значна концентрація поголів’я худоби або птиці на обмеженій площі вимагає використання великої кількості води, що істотно впливає на водний баланс території, стан поверхневих та підземних вод, оскільки промислове тваринництво є одним із найбільших водоспоживачів. 5 Goodland R. and Anhang J., 2009. 6 FAO. Livestock’s long shadow. Environmental issues and options.

7 Goodland R. and Anhang J., 2009.

Соціально-екологічні проблеми yy Постанова Ради 1099/2009 щодо захисту тварин під час забою.

неможливості використання води з колодязів чи свердловин для питного водопостачання. Враховуючи той факт, що в селах зазвичай відсутнє централізоване водопостачання, це може обмежити або повністю позбавити місцеве населення доступу до безпечних джерел водопостачання. Під час будівництва та експлуатації об’єктів тваринницького комплексу використовуються великогабаритні вантажівки, які, проходячи селами, деформують дороги та житло. Загалом, якщо промислові об’єкти тваринництва знаходяться біля населених пунктів або рекреаційних зон, на мінімальній відстані від них, навіть при дотриманні санітарно-захисних зон, населення скаржиться на зниження якості умов проживання. Ці території могли бути використанні для альтернативних видів діяльності, екологічно дружніх або з меншим впливом на довкілля (садівництво, фермерське господарства, рекреаційні об’єкти та ін.).

У 2013 р. Європейська комісія ухвалила пропозицію про потребу прийняття єдиного, вичерпного закону щодо поводження з тваринами, який міститиме всі правила щодо здоров’я тварин, які наразі діють.8 В Україні діє закон «Про захист тварин від жорстокого поводження»9. Закон базується на принципах заборони жорстких методів утримання тварин та відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Закон визначає загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість, вимоги до транспортування та умертвіння. Наприклад, визначається, що умови утримання тварин мають задовольняти їхні природні потреби в їжі, воді, рухах, контакті із собі подібними, природній активності тощо. Під час транспортування тварин має бути забезпечено перевезення тварин у спеціально обладнаному транспорті, запобігання голоду та спразі, травмуванню та смерті тварин. При забої забороняється умертвіння тварин методами, що викликають передсмертні страждання та негуманними методами, що призводять до загибелі від задушшя, електричного струму, больових ін’єкцій, отруєння тощо. Детальні умови утримання, розмноження, транспортування та забою регулюються стандартами та нормами, які розроблені в орієнтації на дотримання санітарної безпеки утримуваних тварин, а не захисту тварин від жорстокого поводження.

Промислові підприємства тваринництва з повним циклом виробництва потребують земельних ресурсів для розміщення виробничих потужностей, вирощування кормів та утилізації відходів. У разі неналежного землекористування, наприклад перевищенні доцільних обсягів внесення гноївки в ґрунт, родюча здатність ґрунтів падає, втрачається цінність та вартість землі. Під час укладання договорів оренди проблеми виникають з індивідуальними наділами селян. У деяких випадках селяни відмовляються від надання свого наділу на полях, де підприємство орендує переважну більшість землі. Процедури обміну таких наділів чи компенсації недієві, і відомі випадки, коли підприємства користувалися такими наділами без права оренди чи надання компенсації.

Вплив на місцеві громади Промислове тваринництво має значний вплив на місцеві громади, виражений у негативному впливі на довкілля та використанні ресурсів. Зокрема, об’єкти промислового тваринництва впливають на водний баланс у районі розташування об’єкту через значне водокористування, збільшується навантаження на навколишнє середовище через викиди та скиди, внесення гноївки на поля з частотою та у обсягах, що призводять до надмірного навантаження на родючий шар ґрунту, неприємного запаху, потрапляння гноївки до поверхневих та підземних вод та водних екосистем. Забруднення ґрунтових вод гноївкою може призвести до

Під час побудови нових об’єктів промислового тваринництва або розширенні виробництва економічна доцільність підприємства обґрунтовується створенням робочих місць для місцевого населення. Проте, по-перше, сучасні методи виробництва в тваринництві на промислових підприємствах автоматизовані та вимагають мінімальної затрати робочої сили. По-друге, на робочі місця на виробництві місцеве населення майже не наймається через санітарні вимоги. За вимогами санітарної безпеки виробництв працівники підприємств повинні бути позбавлені контакту з домашньою худобою або птицею. Оскільки переважна більшість місцевого населення має власні дрібні господарства, такі громадяни не можуть працювати на підприємстві. Для

8 European Commission, Overview of work on animal health and welfare, 2014. 9 Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3477-iv від 21.02.2006 р.

Соціально-екологічні проблеми Короткий підсумок: Діяльність промислових підприємств тваринництва пов’язана із значним впливом на навколишнє середовище та місцеві громади, зокрема через утворення та утилізацію біологічних відходів та значної кількості гноївки (або посліду), а також із викидами в повітря, використанням водних та земельних ресурсів, експлуатацією місцевої інфраструктури.

керівних посад у місцевого населення часто не вистачає кваліфікації. Крім того, є ряд ціла низка випадків недотримання законодавства під час будівництва об’єктів промислового тваринництва, зокрема недотримання санітарно-захисних зон, пилове забруднення населених пунктів, проблеми з прокладанням та використанням доріг тощо.

Регулювання галузі Державна політика

1) Орієнтація виробництва на особисті селянські господарства; 2) Згортання власного виробництва та імпорт тваринницької продукції; 3) Орієнтація на великотоварне виробництво.

Державне регулювання тваринництва здійснюють Міністерство аграрної політики та продовольства, Державна ветеринарна та фітослужба, Державна інспекція сільського господарства, а також інші установи (див. Додаток В).

Відповідно до обґрунтування, наведеного в Концепції, вибір надається великотоварному виробництву як найбільш економічно доцільному. При орієнтації на імпорт продукції, відбудеться втрата власного виробництва та утвориться залежність внутрішнього споживчого ринку від імпорту. Тому, відповідно до концепції, варто збільшувати виробництво власної продукції. Збільшення виробництва за рахунок особистих селянських господарств вважається недоцільним, оскільки дрібнотоварне виробництво призведе до труднощів із заготівлею та збутом продукції, до зниження якості, до труднощів із впровадження передових технологій у тваринництві.

Існує Концепція Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015, схвалена Кабінетом Міністрів у грудні 2009 р.10 Основною проблемою визначено зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин і виробництва продукції тваринного походження. Планується стимулювати галузь для збільшення виробництва. Концепція визначає три можливі варіанти подальшого розвитку галузі:

10 Концепція Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України №1687-р від 23 грудня 2009 р.

Регулювання галузі

Фінансова підтримка

Тож державна політика, на рівні Концепції розвитку галузі, спрямована на збільшення поголів’я та обсягів виробництва продукції тваринництва за рахунок переоснащення, нарощування потужностей та будівництва саме промислових підприємств. Орієнтація на фермерські господарства взагалі не розглядається.

Стимулювання галузі та надання фінансової підтримки агропромисловому комплексу у 2013 році з державного бюджету передбачене за такими програмами11, 12: yy фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі; yy фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу (постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 р. № 648); yy державна підтримка галузі тваринництва (постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 246); yy надання кредитів фермерським господарствам (постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1102).

Таке формулювання та обґрунтування загального напрямку розвитку галузі викликає зауваження. По-перше, незрозуміло чи загалом необхідно збільшувати поголів’я та виробництво продукції. Це питання буде детальніше розглянуто в огляду ринків тваринництва. По-друге, навіть за умови орієнтації на збільшення поголів’я та підвищення виробництва, орієнтація на великотоварне виробництво не обов’язково є єдиною економічно доцільною альтернативою. Окрім великих промислових підприємств, можлива також орієнтація на фермерські господарства або кооперативи. Такі фермерські господарства або кооперативи є проміжними у розмірах між дрібними господарствами населення та великими промисловими об’єктами сільгосппідприємств та агрохолдингів, вони вважаються відносно екологічно чистими, соціально відповідальними, за належної організації виробництва фермерські господарства можуть бути більш ефективними ніж великі промислові підприємства. На прикладах Нідерландів та Данії фермерські господарства можуть бути основою тваринницької галузі за наявності продуманої та налагодженої системи державного контролю якості.

До основної програми, яка спрямована на збільшення поголів’я як головної мети політики держави, належить Програма «Державна підтримка галузі тваринництва» 13, що передбачає надання бюджетних дотацій за утримання та збереження молодняку ВРХ та часткове відшкодування вартості певних видів техніки 14. Зокрема, відшкодування здійснюється за такими напрямками, як виплата спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку ВРХ від 3- до 15-місячного віку; виплата спеціальної бюджетної дотації за поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності; виплата бюджетної дотації фізичним особам та фермерським господарствам за вирощені та про дані на забій молодняк ВРХ та молодняк свиней. Часткове відшкодування витрат здійснюється за такими напрямами, як будівництво тваринницьких ферм та комплексів, а також закупівля машин та механізмів вітчизняного виробництва для тваринництва та птахівництва (для юридичних осіб); закупівля племінних телиць, нетелей та корів молочного та комбінованого напрямку продуктивності (для юридичних осіб); та відшкодування витрат на закупівлю установки індивідуального доїння корів. Проте, такі заходи визнаються короткотерміновими та дієвими для збільшення поголів’я лише поки існує фінансування.

Крім того, до завдань розвитку галузі, відповідно до Концепції, належать не лише збільшення поголів’я та виробництва, але й зменшення енергоємності виробництва, оптимізація структури енергоспоживання, створення системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів, використання альтернативних видів палива та відновлювальних джерел енергії, запровадження екологічно безпечних технологій, удосконалення системи державного контролю. Як буде відбуватися впровадження задекларованих завдань, поки що невідомо.

11 Степанюк О., 2012 р.

Останнім часом багато уваги приділяється можливій асоціації з ЄС та гармонізації українського законодавства та галузевих політик, зокрема у тваринництві, до практик Європейського Союзу (див. Додаток А).

12 Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, 2013 р. 13 П останова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету» від 2 березня 2011 р. № 246 14 Підтримка галузі тваринництва у 2013 році

Регулювання галузі

Оподаткування

Землекористування

На сьогодні у сільськогосподарському виробництві діє пільгове оподаткування, що має сприяти розвитку галузі. Існують два спеціальні режими оподаткування (пільг): з податку на додану вартість (ПДВ) і фіксований сільськогосподарський податок (ФСП)15. Крім того, виробники платять єдиний соціальний внесок.

Одним із визначальних факторів для розвитку тваринництва із замкнутим циклом виробництва є доступність та стабільність землекористування, адже для вирощування кормів, випасання худоби та утилізації відходів необхідно мати земельний фонд (наприклад, розрахунок використання земель для розведення великої рогатої худоби становить приблизно 2 га на голову, для розведення свиней – 1 га на голову).

Перший вид пільг – з податку на додану вартість. Сільськогосподарські підприємства за реалізацію продукції тваринництва не сплачують ПДВ до бюджету, а залишають ці кошти у власному розпорядженні. Крім того, підприємства тваринництва, які вирощують тварин, отримують компенсацію від переробних підприємств (дотації). Сума ПДВ останніх у 2013 р. розподілялася у такій пропорції: 60 % – на дотації, 40 % – до спецфонду бюджету. У 2014 р. половина коштів ПДВ надходитиме до скарбниці, а половина – на дотації. Цей режим тимчасовий і має діяти до 1 січня 2015 р.

Оскільки у структурі тваринництва велику частку займають промислові підприємства, вони зіштовхуються з потребою мати доступ до значних земельних площ для забезпечення виробництва. Українські землі офіційно залишаються поза ринком вільної торгівлі. В Україні діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення – 20 грудня 2012 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України», який встановлює мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 січня 2016 року. Наразі підприємства тваринництва користуються землею на правах довготермінової оренди з власниками паїв – місцевими жителями на термін від чотирьох до десяти років, максимально – 49 років. Середня вартість оренди землі становить 350 грн за га. Ця рента регулюється Указом Президента16 та має становити не менше 3 % від визначеної вартості такої орендованої земельної ділянки або земельної частки (паю).

Другий вид пільг для АПК – це фіксований сільськогосподарський податок (ФСП). Підприємства тваринництва сплачують ФСП, який заміняє податок на прибуток підприємств, земельний податок, збір за спеціальне використання води, збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Відповідно до законодавства, платниками ФСП можуть бути господарства, в яких частка аграрного виробництва становить не менш як 75%. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара угідь станом на 1 липня 1995 р. Ставка податку залежить від типу земель, для ріллі, косовиць і пасовищ – 0,09–0,15 %. В абсолютному вираженні це приблизно 5–6 грн за гектар.

Враховуючи структуру виробництва зі значною часткою промислових підприємств, яким для виробництва необхідні великі площі сільгоспугідь, наразі великі агрокомпанії та холдинги орендують значну площу земель (див. Додаток Б). Дослідження17 вказують, що така оренда фактично призводить до того, що незначна кількість агрокомпаній буде контролювати переважну площу українських земель сільгосппризначення.

Переважна більшість виробників галузі – це або дрібні господарства населення, або промислові підприємства. Дрібні господарства населення не піддаються обліку та оподаткуванню, фермерські господарства майже відсутні, тому податковими пільгами користаються промислові підприємства. Враховуючи, що значна частина цих підприємств належить до агрохолдингів, такий режим оподаткування створює сприятливі умови для надприбутків основних гравців ринку виробників.

Офіційно, існує 4,5 млн господарств що використовують 7,5 млн га, та 49000 господарств АПК, що використовують 23 млн га, включно з 40 000 гос16 У каз Президента України від 19 серпня 2008 року №725 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» 17 Hands off the land project. Land concentration, land grabbing and people’s struggles in Europe

15 Пасочник В., 2013 р.

Регулювання галузі подарств тваринництва, що використовують 4,3 млн га. З цих 4,3 млн, 1 млн земель (23 % від земель що використовуються підприємствами тваринництва) перебуває в оренді трьох найбільших агрохолдингів18 що займаються тваринництвом: Ukrlandfarming, МХП, Agroton Public Limited (див. Додаток Б).

вільного ринку з дієвими правами власності, що є ключовим для поборення корупції, стимуляції інвестицій та розвитку тваринництва. Проблема залишається в тому, що подальша орієнтація на промислове виробництво призведе до того, що закордонні та національні компанії, агрохолдинги, матимуть переважний контроль над українськими землями.

В Україні захоплення землі до певної міри визначається передачею прав власності, проте більше залежить від того, хто контролює землі де-факто. Певний тип ринку землі через договори довготермінової оренди вже існує. Офіційне введення ринку землі також просувається та зрештою буде реалізовано, оскільки це вважається єдиним шляхом для повного переходу до

Короткий підсумок: Існує Проект Концепції розвитку тваринництва, спрямований на збільшення виробництва за рахунок промислових підприємств. Фінансування, оподаткування галузі та регулювання земельних відносин створюють умови для розвитку промислового виробництва, зокрема діяльності великих агрохолдингів.

18 Hands off the land project. Land concentration, land grabbing and people’s struggles in Europe

Основні гравці та ринки Основні гравці

Фермерські господарства займають надзвичайно малу частку, іншими словами, вони просто відсутні, особливо порівняно з деякими європейськими країнами, де виробництво продуктів тваринництва тримається виключно на фермерських господарствах сімейного типу. Вважається, що мала частка фермерських підприємств зумовлена їхньою меншою рентабельністю порівняно з промисловими підприємствами. Найбільшу питому вагу в структурі собівартості виробництва продуктів тваринництва займають корми і становлять 60-70 % від виробництва. Тобто виробництво значно залежить від затрат на корми та наявності земельних ресурсів для виробництва кормів. Найбільш вигідно мати власну кормову базу, а отже розпоряджатися земельними ресурсами для вирощування зернових. Промислові підприємства мають фінансові потужності та земельні ресурси для такого повного циклу від виробництва. В той час кредитування для фермерських господарств майже відсутнє19. Крім

Як уже було зазначено, в структурі виробництва продуктів тваринництва переважають промислові сільськогосподарські компанії та дрібні приватні господарства населення, з дуже малою часткою фермерських господарств: біля 50 % поголів’я всієї худоби та птиці перебуває в приватних господарствах населення, інші 47-48 % – на промислових сільськогосподарських підприємствах, і лише 1-2 % – на фермерських господарствах. Цікаво, що приватні господарства населення не входять до офіційного обліку підприємств АПК, попри те, що вони відповідають за 50% виробництва продуктів тваринництва. Такі приватні господарства населення не піддаються оподаткуванню та реєстрації, та не вважаються перспективним напрямом розвитку тваринництва в Україні через труднощі з моніторингом та контролем, з дотриманням стандартів якості, з ефективністю, зі збором та збутом продукції.

19 H ands off the land project. Land concentration, land grabbing and people’s struggles in Europe

Основні гравці та ринки того, фермерські господарства мають отримувати таку саму дозвільну документацію, як і промислові об’єкти, а закупівельники н адають перевагу отримувати значні партії однотипного товару (тобто працювати з промисловими господарствами), що також робить малі та середні фермерські господарства менш рентабельними порівняно з промисловими.

Пояснюється це в основному значним підвищенням роздрібних цін майже на всі види продуктів та низькими доходами переважної частини населення. Проте в світовому масштабі попит збільшився21. Причина збільшення попиту на продукти тваринництва полягає в значному економічному зростанні країн, що розвиваються. За останні вісім років їхній реальний ВВП виріс на 66 %, а отже збільшилася і купівельна спроможність на потенційних ринках експорту. Водночас економіки країн Азії, у яких проживає більш ніж 3,4 млрд населення, піднялися майже вдвічі (на 97 %). Економічний ріст у країнах третього світу, зокрема в країнах Азії, підвищив рівень життя та збільшив кількість представників середнього класу, які склали суттєвий ринок збуту продовольчої продукції.

Наразі, ставка в розвитку галузі тваринництва робиться на промислові підприємства. Пояснюється це тим, що вони мають фінансові і технічні можливості впроваджувати сучасні технології на виробництві, ефективно використовувати ресурси і забезпечити низький рівень собівартості виробництва, та забезпечувати поставки якісної однорідної продукції, в чому зацікавлені як підприємства м’ясопереробки, так і великі торгівельні мережі.

На сьогодні з усіх галузей тваринницького комплексу найкращу динаміку за останні роки демонструє птахівництво. У структурі валової продукції сільського господарства воно формує 15 % від загального обсягу продукції і понад 42 % продукції тваринництва. Водночас ця галузь є найбільш прибутковою. Зважаючи на низьку купівельну спроможність населення України, курятина збувається на внутрішньому ринку найбільше.

У структурі виробництва велика частка належить великим агрохолдингам з повним циклом виробництва – від вирощування зерна та виробництва кормів до забою та виробництва м’яса, виробництва м’ясо-молочних продуктів. Фактично кожний агрохолдинг має декілька підприємств з вирощування та кілька переробних заводів. Агрохолдинги виробляють продукцію для споживання на внутрішньому ринку, а також орієнтуються на експорт20. Зокрема, вісім найбільших агрохолдингів (див. Додаток Б), які займаються тваринництвом, використовують 1,2 млн. га земель та становлять основу ринку промислових виробників. Такі українські агрохолдинги мають досвід роботи, фінансові потужності та можливості залучення інвестиційних коштів, зокрема з міжнародних банків розвитку для подальшого нарощування виробництва.

У свинарстві, попри постійні коливання поголів’я, проглядаються позитивні зміни. Це той випадок, коли зростання виробництва забезпечується зростанням кількості великотоварних комплексів (що мають власну кормову базу) і зусиллями приватних господарств населення. Така комбінація дає змогу витісняти імпортерів, нарощувати експорт. Промислове виробництво також збільшилося після запровадження в Україні заборони на імпорт свинини з Бразилії. Українські виробники свинини збільшили свою частку на внутрішньому ринку за останні роки, завдяки чому знизився імпорт усіх видів м’яса з 500 тис. т до 150 тис. т.

Очікується, що збільшення виробництва продукції тваринного походження буде відбуватися за рахунок нарощування потужностей агрохолдингів. Враховуючи податкові пільги для виробників, також можливе залучення іноземних компаній на український ринок, проте за умови вирішення земельного питання.

Виробництво яловичини в Україні має не таку позитивну динаміку, а навпаки, з кожним роком воно знижується, як і споживання цього виду м’яса населенням.

Внутрішній ринок виробництва та споживання, імпорт та експорт

Динаміку виробництва, імпорту та експорту показано у таблиці 4.

Попит населення України на продукцію тваринництва за останні роки скоротився майже вдвічі.

За оцінками експертів, розвиток тваринництва та збільшення виробництва продукції тваринного

20 Hands off the land project. Land concentration, land grabbing and people’s struggles in Europe

21 Шавалюк Л., 2013 р.

Основні гравці та ринки Таблиця 4. Динаміка виробництва, імпорту-експорту та споживання продукції тваринництва, тис. т Продукція

2007

2008

2009

2010

2011

Виробництво М’ясо – всього У т. ч.:

1912

1906

1917

2059

2144

Яловичина

546

480

453

428

399

Свинина

635

590

527

631

705

М'ясо птиці

689

794

894

954

995

Ін. види м’яса

12262

11761

11610

11249

11086

812

863

919

985

1079

Молоко Яйця

Імпорт М’ясо – всього У т. ч.:

245

550

439

378

244

Яловичина

Свинина

249

225

193

153

М'ясо птиці

147

262

196

157

199

234

455

273

257

Ін. види м’яса Молоко Яйця

Експорт М’ясо – всього

У т. ч.:

Яловичина

Свинина

М'ясо птиці

Ін. види м’яса

Молоко

939

1140

919

956

964

Яйця

Споживання на 1 особу, кг М’ясо – всього

У т. ч.:

Яловичина

Свинина

М'ясо птиці

Ін. види м’яса

Молоко

225

214

212

206

205

Яйця

252

260

272

290

310

Джерело: Бовсуновський, 2012 р.

Основні гравці та ринки походження у найближчі роки в Україні триватиме. Споживання на внутрішньому ринку буде залежати від цін та купівельної спроможності населення, а експорт української продукції за кордон – від дотримання стандартів та укладання угод. Наразі відбувається сповільнення економічного росту

країн, що розвиваються, проте попит на продукцію тваринного походження ще зберігатиметься22. Короткий підсумок: основними гравцями є промислові підприємства, а особливо великі агрохолиінги з повним циклом виробництва.

22 Шавалюк Л., 2013 р.

Міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агентства та промислове тваринництво Намагання зменшити негативні наслідки діяльності підприємств промислового тваринництва зазвичай зосереджені на зміні національного законодавства та регуляторної діяльності, а також технологій промислового тваринництва. Надзвичайно мало уваги приділяється впливу міжнародних фінансових організацій та експортних кредитних агентств на розвиток тваринницької галузі. До основних міжнародних банків розвитку, які надають кредити агропромисловим компаніям в Україні під відносно малі відсотки, належать Міжнародна фінансова корпорація (МФК) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Крім того, експортні кредитні агентства, зокрема Німеччини та Нідерландів, надають страхове кредитування своїм виробникам для угод на постачання в Україну обладнання тваринництва, яке не може використовуватися в межах Європейського Союзу через невідповід-

ність стандартам, проте стимулює розвиток великих підприємств в Україні23.

Міжнародна фінансова корпорація МФК належить до групи Всесвітнього банку та представляє собою «найбільшу глобальну організацію з розвитку, яка працює виключно з приватним сектором у країнах, які розвиваються»24. МФК виокремлює агробізнес як один з пріоритетних напрямків інвестицій, оскільки вважає, що сектор має значний потенціал для подолання бідності та сприяння розвитку25. Між 2001 та 2010 роками МФК виділило кредитів приблизно на 665 млн євро для 30 проектів 23 H umane Society International, Compassion in world farming and Four Paws. 2013. International financial institutions, export credit agencies and farm animal welfare 24 IFC. About the IFC 25 IFC. IFC’s strategy in agribusiness.

Міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агентства та промислове тваринництво тваринництва по всьому світу. В середньому, фінансування МФК складало 37 % від загальної вартості окремих проектів. Одним з найбільших реципієнтів інвестицій у агросекторі була Україна, яка отримала кредитів на 220 млн євро.

за екологічними та соціальними впливом від таких проектів, а також заходи по їх зменшенню також мають бути відповідними. У МФК також існують Вказівки з екології, охорони здоров’я та безпеки (Environment, health and safety guidelines), які містять загальні вказівки та приклади гарних практик у конкретних сферах індустрії, зокрема тваринництві, проте такі вказівки є необов’язковими для виконання.

В Україні МФК надала кредити на будівництво та розширення виробництва Миронівському хлібпродукту (МХП), «Нібулону», «Глобіно» та «Акзону». МХП отримало чотири кредити від МФК у 2003, 2005, 2010 та 2012 роках на загальну суму 220 млн доларів, переважно на Вінницький птахокомплекс (див. Додаток Б). «Нібулон» отримав у 2012 році 50 млн (на інфраструктуру для зберігання зерна). «Глобіно» отримало 25 млн доларів у 2010 році, переважно на Глобінський свинокомплекс. «Акзон» отримав 70 млн доларів у 2013 на свинокомплекси в Івано-Франківській області.

Європейський банк реконструкції та розвитку Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) був заснований у 1991 для сприяння переходу до ринкової економіки країн Європи, Центральної Азії та колишнього Радянського Союзу. Наразі банк працює також із країнами східного та північного середземноморського регіону. ЄБРР належить 63 країнам та двом міжурядовим організаціям (Європейському Союзу та Європейському інвестиційному банку). Країни Європейського Союзу, Європейський Союз та Європейський інвестиційний банк контролюють 62,86 % акцій ЄБРР.28

Під час проходження процедур затвердження та надання кредиту кожний із проектів оцінюється відповідно до Стандартів діяльності із забезпечення екологічної та соціальної сталості МФК, що містять стандарти діяльності у 8 сферах: yy Оцінка та управління екологічними та соціальними ризиками yy Умови праці yy Ефективність використання ресурсів та запобігання забрудненню yy Здоров’я, безпека та захист громад yy Використання земель та відселення yy Збереження біорозмаїття та стале управління живими природними ресурсами yy Корінні народи yy Культурна спадщина

ЄБРР займається різними фінансовими інвестиціями, зокрема надає позики, гарантії та інвестиції в акціонерний капітал. На початок 2013 року ЄБРР профінансував понад 3644 проекти загальною вартістю 78,9 мільярди євро, на долю агросектору припадає приблизно 10 % від цієї суми. В період між 2002 та 2011 ЄБРР профінансував в різних країнах 11 проектів в тваринництві загальною вартістю 218 мільйонів євро. В середньому фінансування ЄБРР покривало 48 % від загальної вартості проекту. Україна є також одним з найбільших реципієнтів інвестицій ЄБРР у агропромисловий сектор. До 2013 року Україна отримала 220 млн доларів: фінансування пішло двом агрохолдингам – МХП (65 млн доларів у 2010) та «Нібулону» (180 млн доларів), тим самим компаніям, переважно на ті самі проекти, що отримували фінансування від МФК.

Відповідно до процедур МФК, всім проектам корпорації присвоюється Соціальна та екологічна категорія МФК (Environmental and social category) відповідно до впливу проекту на екологічне та соціальне середовище. Всім проектам тваринництва, проінвестованим в Україні, МФК дала за своєю системою категорію Б (а не найвищу категорію А), тобто проекти визнавалися такими, що мають обмежений екологічний та/або соціальний вплив26. Враховуючи кількість та масштаби впливу та потенційну небезпеку, промислові об’єкти тваринництва мають класифікуватися за найвищою категорією. Навіть відповідно до українського законодавства об’єкти тваринництва входять до переліку об’єктів підвищеної екологічної небезпеки27. Контроль та моніторинг

Експортні кредитні агентства Експортні кредитні агенції є державними чи приватними організаціями, які здійснюють підтримку експорту в країні-експортері через кредитування зовнішньо-торгівельних операцій, надання державних гарантій з експортних кредитів, страхування

26 IFC. Definitions of projects categories 27 Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та обєктів що становлять підвищену екологічну небезпеку» № 554 від 19.11.2013 р

28 E uropean Bank of Reconstruction and Development. 2013. Project summary documentations

Міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агентства та промислове тваринництво експортних кредитів та угод від політичних та інших ризиків. Експортні кредитні агенції Німеччини та Нідерландів надають підтримку своїм компаніямвиробникам обладнання для комплексів тваринництва, що експортують свою продукцію до України. У деяких випадках таке обладнання не відповідає стандартам країн-виробників або європейським стандартам, і власне не може використовуватись с межах Європейського Союзу.

З 2003 по 2011 рік Atradius Dutch State Business, голандське кредитне агентство, надало страхування на експорт до України продукції, яка має стосунок до об’єктів тваринництва, на суму 154 мільйони євро. У березні 2012 року в Парламенті Нідерландів пройшла резолюція, яка закликає уряд жодним чином не сприяти фінансуванню надвеликих підприємств тваринництва за кордоном. Не дивлячись на це, у квітні-травні 2013 року Atradius надав кредитне страхування на суму 8,7 мільйонів євро для угоди з МХП для Вінницької птахофабрики, де поголів’я буде у 74 рази більшим за максимально дозволене у Голландії. В минулому, Atradius також надавав кредитні гарантії для угод з МХП. За деякими оцінками сума страхових гарантій на угоди з МХП становила загалом 174 мільйони євро за останні 10 років.

У 2012 році Euler Hermes, провідне страхове кредитне агентство в Німеччині, надало страхування на суму 26,39 мільйонів євро на експорт до України обладнання для птахокомплексів – 7,5 мільйонів кліток. Використання таких кліток у Німеччині є забороненим. За даними дослідження з добробуту тварин Міжнародне Гуманне Товариство (Humane Society International) та партнерськими організаціями29, обладнання було отримано Avangardco IPL, що належить Ukrlandfarming – одному з найбільших агрохолдингів України.

Короткий підсумок: міжнародні фінансові організації та експортні кредитні агенції підтримують в Україні технологічні практики та розвиток масштабних об’єктів тваринництва, які в європейських країнах жорстко обмежується, зокрема через значний соціальний та екологічний негативний вплив.

29 Humane Society International, Compassion in world farming and Four Paws. 2013. International financial institutions, export credit agencies and farm animal welfare

Висновки та рекомендації Наочний Проект Концепції розвитку тваринництва спрямований на збільшення виробництва за рахунок промислового виробництва. Фінансування, оподаткування галузі та регулювання земельних відносин створюють сприятливі умови для розвитку промислового виробництва, та великих агрохолдингів.

На основі огляду, основними висновками та рекомендаціями щодо діяльності галузі тваринництва є: 1. Свинарство та птахівництво в Україні переважно орієнтується на промислові підприємства. У свинарстві та птахівництві промислові підприємства виробляють близько 50% продукції та характеризуються значним впливом на навколишнє середовище та місцеві громади. Існують також дрібні приватні господарства населення, які відповідальні за майже 40 % і більше відсотків виробництва, проте вони не залучені до офіційного обліку АПК та не вважаються перспективним напрямком розвитку тваринництва через труднощі з контролем, дотриманням стандартів, збором та збутом продукції. У скотарстві промислові підприємства відповідають майже за 32% внутрішнього ринку, а приватні господарства населення – за 65 %. Фермерські господарства майже відсутні у всіх напрямках – свинарстві, птахівництві та скотарстві.

Проте, доцільною є підтримка розвитку тваринництва саме на основі малих та середніх фермерських господарств та відмова від промислового тваринництва. Фермерські господарства можуть бути не менш ефективними ніж великі промислові об’єкти, проте мати суттєво менший вплив на навколишнє середовище та місцеве населення, мати набагато більше переваг для економічної підтримки сіл. З огляду на це, варто переглянути Проект Концепції розвитку тваринництва та розробити відповідну Концепцію. 2. Для вже наявних промислових об’єктів тваринництва необхідно впроваджувати екологічно безпечні технології, інформувати компанії та

Висновки та рекомендації громадськість щодо можливостей та необхідності таких технологій. На промислових підприємствах має бути покращений контроль за дотриманням екологічного законодавства.

закордонні та національні компанії, агрохолдинги, матимуть переважний контроль над українськими землями. 6. Міжнародні фінансові організації (МФК, ЄБРР) надають кредити агрохолдингам на будівництво, реконструкцію або збільшення потужностей великих об’єктів тваринництва. Всі подібні проекти в МФК отримують класифікацію Б, що визначає проекти як такі, що мають незначний вплив. Експортно-кредитні агенції Європейських країн, зокрема Німеччини та Нідерландів, надають експортне страхування на постачання будівельного та виробничого обладнання для українських підприємств тваринництва. Таке обладнання не може використовуватися у межах країни-постачальника, або загалом у Європейському Союзі через невідповідність стандартам. Тим самим міжнародні фінансові організації та експортні кредитні агенції підтримують технологічні практики та розвиток масштабних об’єктів тваринництва, які в європейських країнах жорстко обмежуються, зокрема через значні соціальні та екологічні негативні впливи.

3. Враховуючи екологічні та економічні переваги анаеробного зброджування для утилізації відходів тваринництва порівняно з іншими методами, необхідна підтримка використання біогазу для отримання тепла та електроенергії на підприємствах тваринництва. 4. Необхідно розробити та впровадити законодавство щодо запаху та його пливу на довкілля та місцеве населення. Методи оцінки загальних викидів від господарств тваринництва потребують доробки та вдосконалення. Для України оцінка загальних викидів від господарств тваринництва взагалі відсутня та вимагає розробки. Наступним кроком після оцінки загальних викидів парникових газів від тваринництва, може бути розробка шляхів зменшення викидів парникових газів від галузі. 5. В Україні захоплення землі до певної міри визначається передачею прав власності, проте більше залежить від того, хто фактично контролює землі. Певний тип ринку землі через договори довгострокової оренди вже існує. Орієнтація на промислове виробництво призведе до того, що

Враховуючи вищезазначене, необхідно забезпечити відмову від підтримки великих об’єктів тваринництва міжнародними банками розвитку та жорсткий контроль за впливом вже наявних об’єктів.

Джерела yy Бовсуновський В. 2012. Особливості розвитку ринку продукції в Україні. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва України №108. Посилання: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ chem_biol/Ntb/2012_108/bovsun.pdf yy Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. 2013. Перелік державних та регіональних програм підтримки агропромислового комплексу у 2013 р. Посилання: http://vassr.org/index.php/ua/ association-news/724-perelik-derzhavnykhta-rehionalnykh-prohram-pidtrymkyahropromyslovoho-kompleksu-u-2013-rotsi yy Глетуха Г., Кучерук П., та Матвеєв Ю. 2013. Перспективи виробництва та використання біогазу в Україні. Аналітична записка Біоенергетичної асоціації України №4. yy Денисенко М. Проблеми та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні. Ефективна економіка. 2012. Посилання: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=1912 yy Державна служба статистики України. 2013. Статистичний збірник. Сільське господарство України. yy Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3477-iv від 21.02.2006. Посилання: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/3447-15 yy Концепція Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України №1687-р від 23 грудня 2009 року. Посилання: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/1687-2009-%D1%80 yy Лакида П., Глетуха Г., Василишин Р. 2011. Енергетичний потенціал біомаси в Україні. Видавничий центр НУБіП. yy Наказ Державного комітету ветеринарної медицини «Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України» № 232 від 27.10.2008. Посилання: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/z0085-09 yy Пасочник В. 2013. Перегляд пільг для агросектору. Zn.ua Посилання: http://gazeta.dt.ua/ ariculture/pereglyad-pilg-dlya-agrosektora-yakproskochiti-mizh-krapelkami-_.html

yy Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету» № 246 від 02.03.2011 р. Посилання: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/246-2011-%D0%BF yy Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» № 554 від 19.11.2013 р. Посилання: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/554-95-%D0%BF yy Проект Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої. Посилання: http://www.kmu.gov.ua/docs/ Agreement/AA_Body_text.pdf yy Підтримка галузі тваринництва у 2013 році. Посилання: http://www.apk.kr.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=87:2013-&catid=31:2013-04-30-07-43-19&Itemid=63 yy Степанюк О. 2012. Тваринництво в Україні – відродження чи занепад? Агробізнес сьогодні. №11(234). Посилання: http://www.agro-business.com.ua/ component/content/article/1105.html yy Указ Президента України від 19 серпня 2008 року №725 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)». Посилання: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/725/2008 yy Український клуб аграрного бізнесу. 2012. Бюджет 2013: удар по системі державної підтримки АПК. Посилання: http://agribusiness.kiev.ua/uk/ press/1354709169/ yy Хом’як О. 2011. Проблеми утилізації, зберігання, переробки та використання відходів галузі тваринництва в Білоцерківському районі Київської області. Збірник матеріалів МНПК «Перший Всеукраїнський з’їзд екологів». Посилання: http://eco.com.ua/content/problemiutilizatsii-zberigannya-pererobki-ta-vikoristannyavidkhodiv-galuzi-tvarinnitstva-0 yy Шавалюк Л. 2013. Міф про Україну – житницю світу. Чому аграрний сектор не може стати локомотивом економіки. Тиждень.ua від 22 серпня. Посилання: http://tyzhden.ua/Economics/87077

yy Шевченко І, Павліченко В, Ляшенко О. 2011. Напрямки раціонального використання органічних відходів тваринництва. Техніка та технології АПК №1 (16) січнь, стор 8-11. Посилання: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Chem_Biol/Titapk/2011_1/01_11_s8.pdf yy Agricultural sustainable institute. What is sustainable agriculture? Available at: http://sarep. ucdavis.edu/sarep/about/def yy Animal Task Force. 2013. Research and innovation for a sustainable livestock sector in Europe. An Animal task force white paper. yy European Bank of Reconstruction and Development. 2013. Project summary documentations. Available at: http://www.ebrd. com/saf/search.html?type=project yy European Commission. 2014. Overview of work on animal health and welfare. Available at: http://ec.europa.eu/food/animal/ index_en.htm yy FAO. Livestock’s long shadow. Environmental issues and options. Available at: ftp://ftp.fao.org/ docrep/fao/010/a0701e/a0701e.pdf yy Goodland R. and Anhang J. 2009. What if key actors in climate change are cows, pigs and chickens? World Watch. Available at: http://www.worldwatch.org/files/pdf/ Livestock%20and%20Climate%20Change.pdf yy Hands off the land project. Land concentration, land grabbing and people’s struggles in Europe. Available at: http://www.fian.at/assets/Uploads/ land-in-europe-jun2013.pdf

yy Humane Society International, Compassion in world farming and Four Paws. 2013. International financial institutions, export credit agencies and farm animal welfare. Available at: http://www.hsi.org/assets/pdfs/ ifi_report_agribusiness.pdf yy International Finance Corporation. 2013. About the IFC. Available at: http://www.ifc.org/wps/wcm/ connect/corp_ext_content/ifc_external_ corporate_site/about+ifc yy International Finance Corporation. 2013. Definitions of projects categories. Available at: http://www.ifc.org/wps/ wcm/connect/corp_ext_content/ tobedeleted/definitionofprojectcategories/ projectcategoriesdefinitions yy International Finance Corporation. 2013. Project documentation. Available at: https://ifcndd.ifc.org/ifcext/ spiwebsite1.nsf/$$Search?OpenForm yy International Finance Corporation. 2013. IFC’s strategy in agribusiness. Available at: http://www.ifc.org/wps/wcm/ connect/industry_ext_content/ifc_external_ corporate_site/industries/agribusiness yy Stevenson P., 2012. European Union legislation on welfare of farm animals. Compassion in world farming. Available at: http://www.ciwf.org.uk/includes/ documents/cm_docs/2012/e/european_union_ law_on_the_welfare_of_farm_animals_2012.pdf

Додаток А yy Commission Regulation (EC) No 1216/2007 of 18 October 2007 laying down detailed rules for the implementation of Council Regulation (EC) No 509/2006 on agricultural products and foodstuffs as traditional specialities guaranteed.

За умовами Проекту угоди про асоціацію, сторони будуть співпрацювати для розвитку сільського господарства. Це відбуватиметься зокрема завдяки наближенню галузевої політики та законодавства України до європейських практик. Передбачається, що Україна посилить адміністративні можливості на центральному та локальному рівнях під час планування, оцінки та впровадження галузевої політики; впровадить сучасне та стале виробництво, що передбачає охорону навколишнього середовища та добробут тварин; братиме участь в обміні досвідом та найкращими практиками у розвитку сільських територій; покращить конкурентоспроможності агросектору, а також ефективність та відкритість ринків та умов для інвестицій; братиме участь в поширенні досвіду; сприятиме інноваціям та розширенню послуг для агровиробників; сприятиме гармонізації питань, окреслених у міжнародних організаціях; покращить якість агропродукції, зокрема особлива увага в Угоді звертається на стандартизацію, вимоги виробництва та системи якості.

Органічне фермерство yy Council Regulation (EC) No 834/2007 of 28 June 2007 on organic production and labelling of organic products and repealing Regulation (EEC) No 2092/91; yy Commission Regulation (EC) No 889/2008 of 5 September 2008 laying down detailed rules for the implementation of Council Regulation (EC) No 834/2007 on organic production and labelling of organic products with regard to organic production, labelling and control; yy Commission Regulation (EC) No 1235/2008 of 8 December 2008 laying down detailed rules for implementation of Council Regulation (EC) No 834/2007 as regards the arrangements for imports of organic products from third countries.

Україна має поступово наблизитися до законодавства та стандартів ЄС, зокрема директив та інших нормативних документів, зазначених у додатку XXXVII до глави 17 «Сільське господарство та розвиток сільських території» Розділу V – «Економічне та галузеве співробітництво Угоди про асоціацію»:

Біорозмаїття yy Council Regulation (EC) No 870/2004 of 24 April 2004 establishing a Community programme on the conservation, characterisation, collection and utilisation of genetic resources in agriculture and repealing Regulation (EC) No 1467/94.

Регулювання якості yy Council Regulation (EC) No 510/2006 of 20 March 2006 on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs;

Вимоги ринку для живих тварин та продутів тваринництва

yy Commission Regulation (EC) No 1898/2006 of 14 December 2006 laying down detailed rules of implementation of Council Regulation (EC) No 510/2006 on the protection of geographical indications and designations of origin for agricultural products and foodstuffs;

yy Regulation (EC) No 1760/2000 of the European Parliament and of the Council of 17 July 2000 establishing a system for the identification and registration of bovine animals and regarding the labelling of beef and beef products and repealing Council Regulation (EC) No 820/97;

yy Council Regulation (EC) No 479/2008 of 6 June 2008 on the common organisation of the market in wine, namely, Title III «Regulatory measures» and Article 117 on controls;

yy Council Regulation (EC) No 1234/2007 of 22 October 2007 establishing a common organisation of agricultural markets and on specific provisions for certain agricultural products (Single CMO Regulation);

yy Council Regulation (EC) No 509/2006 of 20 March 2006 on agricultural products and foodstuffs as traditional specialities guaranteed;

yy Commission Regulation (EC) No 566/2008 of 18 June 2008 laying down detailed rules for

yy Commission Regulation (EC) No 445/2007 of 23 April 2007 laying down certain detailed rules for the application of Council Regulation (EC) No 2991/94 laying down standards for spreadable fats and of Council Regulation (EEC) No 1898/87 on the protection of designations used in the marketing of milk and milk products (Codified version);

the application of Council Regulation (EC) No 1234/2007 as regards the marketing of the meat of bovine animals aged 12 months or less; yy Commission Regulation (EC) No 589/2008 of 23 June 2008 laying down detailed rules for implementing Council Regulation (EC) No 1234/2007 as regards marketing standards for eggs;

yy Council Directive 2001/114/EC of 20 December 2001 relating to certain partly or wholly dehydrated preserved milk for human consumption;

yy Corrigendum to Commission Regulation (EC) No 543/2008 of 16 June 2008 laying down detailed rules for the application of Council Regulation (EC) No 1234/2007 as regards the marketing standards for poultrymeat;

yy Commission Regulation (EC) No 273/2008 of 5 March 2008 laying down detailed rules for the application of Council Regulation (EC) No 1255/1999 as regards methods for the analysis and quality evaluation of milk and milk products;

yy Commission Regulation (EC) No 1249/2008 of 10 December 2008 on the implementation of the Community scale for the classification of beef, pig and sheep carcasses and the reporting of prices thereof;

yy Council Regulation (EEC) No 3220/84 of 13 November 1984 determining the Community scale for grading pig carcases;

yy Commission Regulation (EC) No 617/2008 of 27 June 2008 laying down detailed rules for implementing Regulation (EC) No 1234/2007 as regards marketing standards for eggs for hatching and farmyard poultry chicks;

yy Commission Regulation (EC) No 543/2008 laying down detailed rules for the application of Council Regulation (EC) No 1234/2007 as regards the marketing standards for poultry meat; yy Corrigendum to Council Directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey.

yy Council Regulation (EC) No 2991/94 of 5 December 1994 laying down standards for spreadable fats;

Птахівництво Рослинництво Переробка м’яса, Виробництво напівфабрикатів

2890

Юрій Косюк

МХП, УКР

280 000

580 000

Чистий Земельприбуток, ний банк, млн грн га (2011)

4400

Основні сфери діяльності

Ukrlandfarming, Олег Бахматюк Рослинництво УКР Молочне тваринництво М’ясне тваринництво Птахівництво Виробництво цукру Виробництво насіння Зберігання зернових

Назва

Мажоритарний акціонер, засновник чи генеральний директор

30 Бройлерні птахофабрики: ТОВ «Вінницька птахофабрика» ПрАТ «Миронівська птахофабрика» ДП «Птахофабрика «Перемога Нова» ПрАТ «Оріль-Лідер» ПрАТ «Дружба народів Нова»

МФК 2012: 50 млн дол. з 50 млн дол. на підтримку діяльності компанії з вирощування зерна на додаткових 120 000 га ЄБРР 2010: 65 млн дол. з 65 млн дол. на будівництво біогазової установки на птахокомплексі Оріл-Лідер МФК 2010: 62.25 млн дол. на розширення операції з обробки додаткових земель, до 120 000 га, та закупівлю нового сг обладнання МФК 2005: 80 млн дол. з 260 млн дол. на розширення діяльності МХП з виробництва курятини МФК 2003: 30 млн дол. з 116 млн дол. на покращення корпоративного управління та раціоналізації корпоративної структури 404 тонн курятини на рік (4)

Батьківські птахофабрики: ДП «Птахофабрика «Шахтарська Нова» СТОВ «Старинська птахофабрика»

Додаткове фінансування

600 млн дол. під 8 % річних від німецької компанії Deutsche Bank AG та Сбербанку Росії (11)

Поголів’я

125 ферми, три з яких ВРХ – 68000. голів, мають статус племін- серед яких них заводів 44000 – м'ясного напрямку та 24000 голів – молочного (3)

Об’єкти

Додаток Б

Андрій Гордійчук

Сергій Касянів Рослинництво Тваринництво Садівництво Вирощування овочів Виробництво насіння

Корпорація Сварог Вест Груп, УКР

KSG Agro S.A., УКР

Рослинництво Тваринництво Вирощування овочів Садівництво

Рослинництво Тваринництво Виробництво насіння Виробництво комбікормів Оренда с/г обладнання

Нібулон, УКР

Олексій та Андрій Вадатурські

Рослинництво Тваринництво

Основні сфери діяльності

Agroton Public Юрій Limited, Журавльов УКР

Назва

Мажоритарний акціонер, засновник чи генеральний директор

277

61 000

75 000

80 000

11 161

732,8

170 000

976,74

Чистий Земельприбуток, ний банк, млн грн га (2011)

2012: 10106 од, ВРХ – 4248, корів 1193, свиней 5858 (6)

2009: 6671 тонн курятини на рік (3 758 507 курчат), 2058 тонн свинини (жива маса) – близько 20 580 свиней (12), 937 тонн яловичини – близько 1800 корів (5)

Поголів’я

2012: ВРХ 13525 голів, в т.ч. 9800 голів молодняку ВРХ та 3600 особин молочного напрямку (7) свинокомплекс «Від- 10500 свиней, родження» , свино1500 корів, комплекс «Скорпіон», 700 овець (8) «Весна», племінний завод «Фактор Д», підприємство вівчарського напрямку «Союз-3»

2 основні птахофабрики, одна ферма з вирощування курчат, одне кормове виробництво, 20 тваринницьких ферм із виробництва яловичини, 6 свиноферм Вісім філій: ДП «Лідіївське» (Миколаївська область), філії «Кам`янецьПодільська» і «Мрія» (Хмельницька область), «Хмільник» і «Південний Буг» (Вінницька область), а також «Бистрицька», «Чуднівська» та «Романівська» (Житомирська обл.) 22 ферми в Хмельницькій та Чернівецькій областях

Об’єкти

ЄБРР 2012: 130 млн дол. з 448 млн дол. на фінансування оборотного капіталі пов’язаного з торговими операціями МФК 2012: 50 млн дол. з 110 млн доларів інвестиції в інфраструктури пов’язаної зі зберіганням зернових ЄБРР 2010: 50 млн дол. з 112 млн дол. інвестиції в зберігання зернових

Додаткове фінансування

Борис Колєсніков

АПК-Інвест, УКР

35 000

32 000 (14)

458

515,4

Чистий Земельприбуток, ний банк, млн грн га (2011)

2 цукровізаводи, 7 агропромислових фірм, 2 елеватори загальною потужністю 50 тис. тонн

Об’єкти

216 500 голів, всього вироблено продукції – 19,8 тис. тонн (10)

(9)

Поголів’я

Додаткове фінансування

1. http://real-economy.com.ua/print/38980.html 2. http://agronews.ua/node/30576 3. http://www.ulf.com.ua/uk/our-operations/livestock/cattle 4. http://www.mhp.com.ua/uk/operations/poultry 5. http://www.agroton.com.ua/en/livestock.htm#poultry 6. http://www.nibulon.com/r/production.php?id=13 7. http://svarog-agro.com/ru/our%20business/stockbreeding 8. http://www.ksgagro.com/our-business/our-businessvegetables-production/ 9. http://latifundist.com/kompanii/27935-gals-agro 10. http://www.apk-invest.com.ua/uk/media/news/new/kompanija-apk-invest-pidbila-pidsumki-roboti-za-2012-rik-1 11. http://www.blackseagrain.net/about-ukragroconsult/news-bsg/ukraine.-agroholding-201cukrlandfarming201d-has-received-a-5-year-credit-in-the-amount-of-600m-usd/?searchterm=None 12. http://www.agrotimes.net/dealna-vaga-sviney.html 13. http://focus.ua/charts/235005/ 14. http://apk-invest.com.ua/ru/business/structure/grain

Свинарство Переробка м’яса Рослинництво Виробництво комбікормів

Сергій Кравчук Виробництво цукру Рослинництво Молочне тваринництво Тваринництво

Основні сфери діяльності

Агрохолдинг Галс Агро, УКР

Назва

Мажоритарний акціонер, засновник чи генеральний директор