"Оживити Публічний Простір"| "Den Öffentlichen Raum Beleben" by Eco Misto

ОЖИВИТИ ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР Посібник з проведення партисипаторних кампаній

DEN ÖFFENTLICHEN RAUM BELEBEN

Ein Handbuch zur Durchführung von partizipativen Kampagnen

ОЖИВИТИ ПУБЛІЧНИЙ ПРОСТІР Посібник з проведення партисипаторних кампаній

DEN ÖFFENTLICHEN RAUM BELEBEN

Ein Handbuch zur Durchführung von partizipativen Kampagnen

Оживити публічний простір. Посібник з проведення партисипаторних кампаній / [упоряд. С.О. Безбородько]. – Чернігів: ГО “Еко Місто”, 2018. – 28 с.

Den öffentlichen Raum beleben. Ein Handbuch zur Durchführung von partizipativen Kampagnen / [Herausgeber S. Besborodko]. – Tschernihiw: NGO “Eco Misto”, 2018. – 28 S.

Текст – Сергій Безбородько, Олександр Житніков. Переклад на німецьку – Перекладацька група “Українці в Німеччині”. Редактор німецького тексту – Поліна Половнікова. Ілюстратор – Альбіна Колесніченко. Дизайнер – Марина Забара.

Text - Sergiy Besborodko, Oleksandr Zhytnikov Deutsche Übersetzung - Übersetzungsgruppe “Ukrainer in Deutschland” Deutsches Lektorat - Polina Polovnikova Illustration - Albina Kolisnichenko Design - Maryna Zabara

Розповсюджується безкоштовно. Продажу не підлягає.

Freie Ausgabe. Unverkäuflich.

Публікацію підготовлено в рамках програми “Meet Up! Німецько-українські зустрічі молоді” за підтримки фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (“EVZ”). Висловлені авторами думки не обов’язково відображають позицію фонду. Відповідальність за зміст несе виключно автор.

Diese Veröffentlichung wurde im Rahmen des Programms “MEET UP! Deutsch-ukrainische Jugendbegegnungen” dank freundlicher Unterstützung der Stiftung “Erinnerung, Verantwortung und Zukunft” (EVZ) vorbereitet. Diese Veröffentlichung stellt keine Meinungsäußerung der Stiftung EVZ dar. Für inhaltliche Aussagen trägt der Autor bzw. tragen die Autoren die Verantwortung.

Примітка: Для зручності читання у тексті ми використовуємо іменники, що позначають осіб чоловічої статі, але, звичайно, маємо на увазі всі статі.

Anmerkung: Der Lesbarkeit halber benutzen wir im Folgenden die männliche Version, meinen aber natürlich stets alle Geschlechter.

Передмова У жовтні 2016 р. приватна компанія-забудовник запланувала звести три багатоповерхові житлові будинки з відповідною інфраструктурою на території парку “Березовий гай” у м. Чернігів. Таке рішення було прийнято з дозволу керівництва міста й області з грубим порушенням генерального плану і без будь-яких консультацій з громадою. Широкомасштабний протестний рух об’єднав сусідів і просто небайдужих людей. Чернігівська громадська організація “Еко Місто” організувала 12 мирних акцій, в яких взяли участь понад 1000 осіб. Після більш ніж року протестів міська рада відмінила містобудівні умови й обмеження на об’єкт будівництва та затвердила парк “Березовий гай” як офіційну зону відпочинку. Це був перший унікальний випадок організованого опору та об’єднання зусиль мешканців Чернігова. Незважаючи на це, через два роки активні громадяни все ще стикаються з проблемами і працюють над тим, щоб посилити участь чернігівців у житті міста, залучати їх до процесів прийняття владних рішень і встановити принципи демократичної трансформації публічного простору. Зокрема, влітку 2018 р. у рамках проекту “Партисипація. Урбанізм. Взаємодія” дві групи молодих громадських активістів відповідно з Німеччини та України спільно пройшли тренінги задля отримання знань і навичок розвитку публічних просторів та продовжили партисипаторну кампанію для парку “Березовий гай”. Проект поглибив взаємодію між організаціями громадського сектору і підняв наступні питання: як діють публічні простори у Німеччині та Україні, які існують методи і шляхи їх трансформації, як фінансувати громадські ініціативи. Результатами виконання проекту також стали ескіз ревіталізації “Березового гаю” і цей посібник.

Vorwort Im Oktober 2016 plante ein privates Bauunternehmen den Bau von drei mehrstöckigen Wohnhäusern mit entsprechender Infrastruktur im Park “Beresowyj Haj” (Birkenhain) in Tschernihiw. Die Entscheidung wurde mit Genehmigung der Stadt- und Planungsbehörden unter grober Verletzung des Masterplans und ohne Rücksprache mit der Bevölkerung getroffen. Die darauffolgende, groß angelegte Protestbewegung vereinte Nachbarn und andere interessierte Personen. Die Tschernihiwer Nichtregierungsorganisation «Eco Misto» organisierte zwölf friedliche Aktionen, an denen mehr als 1.000 Menschen teilnahmen. Nach über einem Jahr Protest zog der Stadtrat die Baugenehmigung zurück und genehmigte den Park Beresowyj Haj als offizielles Erholungsgebiet. Dies war der erste Fall von organisiertem Widerstand und gemeinsamer Bemühungen der Bewohner von Tschernihiw. Trotzdem stehen die aktiven Bürger zwei Jahre später immer noch vor Herausforderungen. Sie arbeiten daran, die Bürgerbeteiligung in der Stadt zu stärken, Bürger in die Entscheidungsprozesse einzubeziehen und Prinzipien der demokratischen Transformation des öffentlichen Raums festzulegen. Im Sommer 2018 nahmen zwei Gruppen junger Bürgeraktivisten aus Deutschland und der Ukraine an einer Fortbildung im Rahmen des Projekts «Participation. Urbanism. Interaction» teil, um Wissen und Fähigkeiten in der Entwicklung öffentlicher Räume zu erwerben und um die partizipative Kampagne für den Park Beresowyj Haj fortzusetzen. Das Projekt hat die Interaktion zwischen Organisationen des öffentlichen Sektors vertieft und die folgenden Fragen aufgeworfen: Wie funktionieren partizipative öffentliche Räume in Deutschland und der Ukraine? Welche Methoden und Wege gibt es für ihre Transformation? Wie können öffentliche Initiativen finanziert werden? Als Ergebnisse des Projekts sind ebenfalls eine Skizze zur Wiederbelebung des Parks sowie dieses Handbuch entstanden.

Що таке публічний простір? Життя міських спільнот протікає у декількох вимірах / просторах: приватний, транзитний, публічний. Саме останній завдяки доступності надає громадянам можливість перетинатися й взаємодіяти, реалізовувати свій соціальний потенціал, а через нього – соціальний потенціал міста. З одного боку, мова йде про незайняту забудовою територію (площі, тротуари, сквери, парки, пляжі, двори), пристосовану для повсякденної активності (оздоровлення, відпочинку, прогулянок, зібрань і т.п.) та з налагодженою інфраструктурою (лавки, урни, доріжки, освітлення, озеленення тощо). Але з іншого боку, це – місце зібрання з метою взяти участь у суспільно-політичному житті громади. Тут можна презентувати себе, співставляти власну позицію з чужою, висловлювати права, вимоги, запити як свої, так і однодумців. Публічний простір, таким чином, подекуди стає ареною змагання груп інтересів (чиновників, політиків, підприємців, громадських активістів і т.д.) за вплив і владу. Чому це важливо для містян? Саме публічний простір може слугувати майданчиком для взаємодії між різними людьми, а отже потенційно й інструментом здійснення демократії. У такому сенсі він сприймається як спільний і загальнодоступний “простір громадянської свободи”. Перебування тут обумовлює не лише особистісний, а й соціальний розвиток, тобто забезпечує можливість включення до життя міської спільноти та впливу на нього. Відтак публічний простір усвідомлюється не якимось “нейтральним”, “пустим” місцем, а навпаки – своєрідною “смисловою точкою”, якій надається символічне значення. Людина пов’язує з ним своє життя в емоційному, соціальному, інформаційному та інших вимірах.

Was bezeichnet man als partizipativen öffentlichen Raum? Das Leben städtischer Gemeinden spielt sich in mehreren Dimensionen bzw. Räumen ab: privat, transitiv, öffentlich. Insbesondere die öffentliche Dimension ermöglicht es den Bürgern dank ihrer Zugänglichkeit sich zu treffen und zu interagieren, ihr soziales Potenzial zu nutzen und dadurch auch das soziale Potenzial der Stadt zu steigern. Zum einen handelt es sich um unbebaute Flächen wie Parks und Strände, die für alltägliche Aktivitäten sowie Erholung und Entspannung geeignet sind und zusätzlich über eine gut ausgebaute Infrastruktur wie Sitzbänke und Beleuchtung verfügen. Zum anderen ist es ein Treffpunkt, um an dem sozial-politischen Leben der Gemeinde teilzunehmen. Hier kann man sich als Person präsentieren, mit anderen diskutieren sowie Meinungen, Erfahrungen und Erlebnisse austauschen. Der partizipative öffentliche Raum kann dadurch zu einer Wettbewerbsplattform verschiedener Interessengruppen (Beamte, Politiker, Unternehmer, öffentliche Aktivisten usw.) werden, um Einfluss und Macht zu festigen oder gar auszudehnen. Warum ist das wichtig für die Stadtbewohner? Der partizipative öffentliche Raum soll als Plattform für die Interaktion zwischen verschiedenen Menschen und Gruppen dienen. Somit könnte er potenziell als ein Instrument der Demokratie genutzt werden. In diesem Sinne wird er als ein gemeinsamer und allen zugänglicher «Raum der bürgerlichen Freiheit» wahrgenommen. Der Aufenthalt darin bestimmt nicht nur die persönliche, sondern auch die soziale Entwicklung. Er bietet die Möglichkeit, sich in die Stadtgemeinschaft einzubringen und auf die Entwicklung der Gemeinschaft Einfluss zu nehmen. Aus diesem Grund wird der partizipative öffentliche Raum nicht als ein «neutraler», «leerer» Ort wahrgenommen, sondern im Gegenteil – als eine Art «semantischer Punkt», auf den eine symbolische Bedeutung übertragen wird. Der Mensch verbindet damit in emotionaler, sozialer, informativer und anderer Hinsicht sein eigenes Leben.

Хто на кого впливає? Фізично публічний простір складається з вулиць, парків, площ тощо, тобто зовнішніх об’єктів, що задають контекст суспільної взаємодії. Але також він складається і з соціальних позицій громадян, а на більш високому рівні – з соціальних інститутів. Тому будь-яка територія міста не може бути публічним простором – її такою штучно роблять користувачі. Процес “творення” багатогранний, бо залучає різні зацікавлені сторони з власним порядком денним – владні структури, професіоналів-урбаністів (планувальників, архітекторів, дизайнерів, садівників тощо), громадських активістів, пересічних громадян і т.д. Фактично, публічний простір конструюється соціальною реальністю. Але з іншого боку, він і навпаки конструює її, бо задає цінності й норми поведінки на основі розповсюджених практик, прийнятих більшістю користувачів. У чому головний ризик благоустрою? Якість публічного простору особливо визначається таким параметром, як затребуваність. Необхідне розуміння того, хто і як буде ним користуватися, перспектив розвитку, привабливості для міста в цілому. У пострадянських країнах досі існує традиція розробки сценаріїв благоустрою за принципом “згори вниз”, тобто силами муніципалітету, політиків, бізнесу. Але безпосередні користувачі готового продукту – містяни – є поза процесом. Отже замість того, щоб слугувати місцем їхньої соціальної активності, публічний простір ризикує перетворитися на джерело прояву невдоволення, появи конфліктів. Аби уникнути цього, слід розуміти функціональне навантаження проекту, що буде створений.

Wer wird beeinflusst? Und von wem? Ein partizipativer öffentlicher Raum besteht aus Straßen, Parks, Plätzen, etc. – also aus Außenobjekten, die einen Kontext der gesellschaftlichen Zusammenarbeit bilden. Er besteht außerdem aus den gesellschaftlichen Positionen der Bürger und auf einer höheren Ebene aus den sozialen Institutionen. Daher ist nicht jedes Stadtgebiet ein partizipative öffentlicher Raum, er wird von den Einwohnern künstlich geschaffen. Dieser „Schöpfungsprozess“ ist vielfältig, denn dabei werden verschiedenste Akteure mit einer jeweils eigenen Agenda beteiligt: Regierungsstrukturen, professionelle Urbanisten, wie Architekten und Gärtner, Sozialaktivisten und nicht zuletzt Durchschnittsbürger. Der partizipative öffentliche Raum wird also durch die soziale Realität gebildet. Gleichzeitig bildet der öffentliche Raum auch die soziale Realität, denn er schafft die gesellschaftlichen Werte und Normen, die auf den Aktivitäten und Praktiken der sich beteiligenden Mehrheit basieren. Wo ist das Hauptrisiko bei der Veränderung des öffentlichen Raums? Der Bedarf an einem partizipativen öffentlichen Raum gilt als ein entscheidender Faktor seiner Qualität. Dabei spielt eine große Rolle, wie und von wem er genutzt wird sowie seine Entwicklungsperspektiven und seine allgemeine Attraktivität. In den postsowjetischen Ländern gibt es immer noch eine Tradition der Förderung der Wohnkultur nach dem „von oben nach unten“-Prinzip, d.h. durch die Stadtgemeinde, Politiker und Unternehmen. Die Hauptnutzer des Produkts sind jedoch die Bürger. Diese nehmen an seinem Schaffensprozess meistens nicht teil. Anstatt ihnen soziale Aktivität zu vermitteln, riskiert der partizipative öffentliche Raum die Quelle ihrer Unzufriedenheit zu werden, wodurch dieser auch zum Raum von Konflikten werden kann. Um dies zu vermeiden, ist es notwendig zu verstehen, wie groß die Funktionalität des jeweiligen Projekts ist.

Які функції має виконувати публічний простір? ▶▶ Доступність: потрапити до визначеного місця й пересуватися по ньому легко; воно є помітним як з відстані, так і зблизька; існує пішохідний, транспортний зв’язок або прилеглий паркінг. ▶▶ Безпечність і комфортність: підтримка охорони порядку, достатнє освітлення у темний час, якісне обслуговування тощо; розбудована інфраструктура (спортмайданчик, дитячі ігрові елементи, урни, лавки, зелені зони і т.д.). ▶▶ Універсальність: врахування потреб представників різних вікових категорій та соціальних статусів; наявність можливостей як пасивного, так і активного відпочинку. ▶▶ Естетичність: доглянутість, впорядкованість, чистота, якісний дизайн, гарний вигляд. ▶▶ Привабливість: дружня атмосфера; “точки тяжіння” у вигляді інсталяцій, вуличного мистецтва, скульптур тощо; проведення різноманітних заходів (фестивалів, ярмарок, пікніків, змагань, кінопоказів, воркшопів і т.д.). ▶▶ Соціалізація: наявність умов для міжособистісної комунікації та налагодження зв’язків між різними стейкхолдерами, можливість висловлення своєї громадянської позиції та співставлення її з іншими, відчуття приналежності до міської спільноти.

Welche Funktionen hat der partizipative öffentliche Raum? ▶▶ Erreichbarkeit: Der Ort muss gut zu erreichen sein. Um sich in ihm aufhalten zu wollen muss er gut einsehbar sein: sowohl aus der großen Distanz als auch aus der Nähe. Es muss einen Fußweg, eine Verkehrsverbindung oder einen Parkplatz geben. ▶▶ Sicherheit und Komfort: Die öffentliche Sicherheit muss gewahrt werden. Ausreichende Beleuchtung für dunkle Jahres- und Tageszeiten soll gewährleistet werden. Eine gute Verwaltung sowie eine ausgebaute Infrastruktur (Sportplatz, Spielplatz, Mülleimer, Bänke, grüne Flächen etc.) müssen sichergestellt werden. ▶▶ Vielseitigkeit: Bedürfnisse unterschiedlicher Altersgruppen und sozialer Gruppen sollten berücksichtigt werden. Verschiedene Möglichkeiten der aktiven undтpassiven Zeitvertreibung sollten bereitgestellt werden. ▶▶ Ästhetische Komponente: Der partizipative öffentliche Raum sollte gepflegt, geordnet, und sauber gehalten werden. Es sollte auf hochwertiges Design und schönes Aussehen geachtet werden. ▶▶ Attraktivität: Es soll eine freundliche Atmosphäre und der Raum für kreative und künstlerische Arbeit in Form von Installationen, Straßenkunst, Skulpturen etc. geschaffen werden. Es können verschiedenste Events wie Festivals, Flohmärkte, Picknicks, Filmaufführungen oder Workshops durchgeführt werden. ▶▶ Sozialisierung: Es sollten Bedingungen für private Kommunikation sowie die Kommunikation zwischen den Stakeholdern geschaffen werden. Die Besucher haben die Möglichkeit, ihre persönliche Meinung auszusprechen und sie mit der Meinung anderer zu vergleichen, was ein Gefühl der Zugehörigkeit zu der Stadtgemeinschaft fördert.

Що таке партисипація?

Was ist Partizipation?

У світовій практиці менеджменту задля його демократизації часто використовують метод партисипації / залучення (від англ. “participate” – “брати участь”). Він характерний, зокрема, і для суспільно-політичної сфери, бо ґрунтується на переконанні щодо здатності громадян не лише брати участь у голосуванні, а й безпосередньо у підготовці, прийнятті, впровадженні владних рішень. Прихильники такої думки вважають, що ірраціональність і пасивність у цьому випадку – результат недостатньої освіти й відсутності рівних можливостей для участі. Тому мають існувати методи суспільно-політичної активізації громадян. Їхнє залучення до творення публічного простору є саме одним з них, бо передбачає взаємодію в міських процесах на демократичних засадах. З пасивних спостерігачів вони перетворюються на активних суб’єктів суспільного життя. Таким чином виникають і розвиваються механізми для участі всіх зацікавлених сторін у прийнятті рішень, розробці та реалізації проектів облаштування міського середовища, в результаті чого формується спільнота людей, які довіряють один одному.

In der Managementpraxis weltweit wird Partizipation als eine Methode der Demokratisierung angewandt (engl. “participate” - „teilnehmen, sich beteiligen”). Diese Methode ist auch in zivilgesellschaftlichen und politischen Bereichen ausgeprägt. Sie basiert auf der Überzeugung, dass Bürger nicht nur an Wahlen, sondern auch an der Vorbereitung, Abstimmung und Durchführung von wichtigen administrativen Entscheidungen beteiligt werden können. Die Befürworter dieser Methode glauben, dass Irrationalität und Passivität bezogen auf die politischer Beteiligung mit Bildungsmangel und Chancenungleichheit zu erklären sind. Aus diesem Grund ist es wichtig, Methoden für die zivilgesellschaftliche und politische Aktivierung der Bürger zu haben. Ihre Beteiligung bei Veränderungsprozessen von öffentlichen Räumen ist eine dieser Aktivierungsmethoden, da sie die Zusammenarbeit mit der Stadtverwaltung auf einer demokratischen Grundlage ermöglicht. Die Bürger werden so von passiven Beobachtern zu aktiven Mitgestaltern des zivilgesellschaftlichen Lebens. Auf diese Art und Weise bilden sich Mechanismen, die allen Interessengruppen ermöglichen, am Entscheidungsprozess teilzunehmen. Die Projekte zur Veränderung des öffentlichen Raums werden gemeinsam angegangen, was eine Gemeinschaft schafft, die auf einer Vertrauensbasis agiert.

Хто є основними учасниками партисипативного процесу?

Wer sind die wichtigsten Teilnehmer der partizipativen Prozesse?

Залучення до проекту благоустрою публічного простору починається з визначення зацікавлених сторін, їхньої мотивації та можливих ролей. Найчастіше ними є:

Die Bürgerbeteiligung in Veränderungsprozessen des öffentlichen Raums beginnt mit der Definition von Interessengruppen, ihrer Motivation und möglichen Rollen. Am häufigsten sind das:

▶▶ Економічні суб’єкти (власники, орендатори, підприємці).

▶▶ Vertreter der Wirtschaft (Inhaber, Mieter, Unternehmer).

▶▶ Політичні суб’єкти (представники місцевої та регіональної влади).

▶▶ Vertreter der Politik (lokale und regionale Behörden)

▶▶ Муніципальний сервіс (комунальні та інші міські служби). ▶▶ Професіонали, пов’язані зі сферою урбаністики (проектанти, архітектори, дизайнери, інженери, соціологи, історики, археологи, дендрологи і т.д.) ▶▶ Громадські активісти. ▶▶ Пересічні містяни.

▶▶ Stadtverwaltung Grünflächenamt etc.)

und

Administration

(Ordnungs-,

Sicherheits-

▶▶ Experten im Bereich der Stadtentwicklung (Architekten, Designer, Ingenieure, Archäologen, Soziologen etc.) ▶▶ Aktive, engagierte Stadtbewohner ▶▶ Weitere Stadtbewohner

Які принципи залучення громади до проектів облаштування публічного простору?

Wie sind die Grundsätze der Bürgerbeteiligung bei Veränderungsprozessen im öffentlichen Raum?

Принцип 1. Прозорість, зрозумілість, простота.

Grundsatz 1.: Transparenz, Verständlichkeit, Einfachheit.

Слід чесно й детально інформувати містян щодо параметрів проекту (умови, план, строки, трудові ресурси, об’єм фінансування і т.п.), організовувати зустрічі, публікувати проміжні дані. Складні речі необхідно пояснювати просто й зрозуміло для кожного.

Transparenz bedeutet, dass Bürger Zugang zu detaillierten Informationen des Projekts wie Projektplan, -bedingungen, -förderung sowie zeitliche Einschränkungen haben müssen. Außerdem sind öffentliche Veranstaltungen zum Thema sowie die Veröffentlichung von Berichten erwünscht. Komplizierte Prozesse und Begriffe sollten dabei einfach und verständlich für jeden erklärt werden.

Принцип 2. Рівні умови для всіх. Залучення представників лише деяких сторін є неприпустимим, бо стає роботою з “обраними” і “зручними”. У такому випадку рішення приймає вузька група, яку містяни сприймають як елітарну меншість. Право брати участь повинні мати всі зацікавлені сторони на рівних умовах. Принцип 3. Можливість залучення з самого початку. Умови для участі громадян створюються ще на передпроектній стадії, щоб разом з ними вибрати й оцінити територію, поставити мету, розробити технічне завдання і концепцію. Робити це після підготовки й погодження проекту немає сенсу, тому що вони вже не зможуть впливати на результат, втратять довіру і мотивацію діяти далі. Принцип 4. Гнучкі умови участі. Різні містяни можуть та хочуть бути задіяними у проекті з різною інтенсивністю, а тому й інформувати їх про перебіг подій слід як офлайн (опитування, семінари, зустрічі, громадські обговорення), так і онлайн (сайти, групи в соцмережах, спеціальні мобільні додатки).

Grundsatz 2.: Gleiche Bedingungen für alle. Die Teilnahme von nur bestimmten Interessengruppen ist unzulässig, da es zur Arbeit nur mit “ausgewählten” und “passenden” Gruppen führt. In diesem Fall werden die Entscheidungen von einer kleinen Gruppe getroffen, die von Bewohnern als eine Elitengruppe verstanden wird. Das Recht auf Teilnahme an Beteiligungsprozessen sollten alle Interessenten im gleichen Maß haben. Grundsatz 3.: Die Möglichkeit der Beteiligung vom Anfang an. Die Bedingungen für Bürgerbeteiligung sollten noch vor dem Anfang des Projekt geschaffen werden. So kann bspw. gemeinsam die Fläche ausgesucht und bewertet werden, ein Ziel gesetzt, ein Konzept und technische Aufgaben ausgearbeitet werden. Die Teilnahme erst nach der Vorbereitung und Bewilligung des Projekts zu ermöglichen ist nicht sinnvoll, da ab diesem Zeitpunkt Bürger nicht mehr das Resultat beeinflussen können und dadurch ihr Vertrauen und ihre Motivation verlieren können. Grundsatz 4.: Flexible Teilnahmebedingungen. Unterschiedliche Bürger können und wollen auf unterschiedliche Weise in Stadtprojekten teilnehmen. Aus diesem Grund sollten sie über den Verlauf der Projekte sowohl offline (Umfragen, Seminaren, Treffen, öffentliche Diskussionen), als auch online (Webseiten, Gruppen in sozialen Netzwerken, Apps) informiert werden.

Принцип 5. Помітність ефекту від участі.

Grundsatz 5.: Die Ersichtlichkeit der Teilnahme.

Слід не просто закликати громадян ділитися думками, а й дозволяти створювати рішення. Важливо грамотно управляти очікуваннями і давати зрозуміти, що участь – це не виконання бажань. Вона передбачає вклад ресурсів для того, щоб результат відповідав чітко визначеним реальним потребам містян, тому прийняття рішень має бути прозорим.

Wichtig ist nicht nur die Bürger dazu zu ermutigen, einen Gedankenaustausch anzufangen, sondern auch Lösungen zu schaffen. Außerdem ist es wichtig, vorsichtig mit Erwartungen umzugehen und nicht den Eindruck zu kreieren, dass die Beteiligung zwangsläufig zur Wunscherfüllung führt. Es bedeutet eine Investition von Ressourcen, die dabei helfen, die konkreten Bedürfnisse der Bürger zu definieren. Aus diesem Grund sollte die Entscheidungsfindung transparent und nachvollziehbar sein.

Які плюси партисипації при реалізації проектів?

Was sind die Vorteile der Partizipation bei der Durchführung von Projekten?

1. Покращення інформованості громадян: вони активніше будуть включатися у різноманітні процеси, якщо знатимуть про них. Зрештою, вони мають право на своє місто, район, двір тощо.

1. Die Bürger werden besser informiert: Die Bürger können sich aktiver bei unterschiedlichen Prozessen des Projekts beteiligen, wenn sie darüber rechtzeitig wissen. Letztendlich haben sie das Recht auf die eigene Stadt, Bezirk, Hof etc.

2. Підвищення якості проекту: “ройовий інтелект” під час спільної роботи всіх зацікавлених сторін дозволяє досягати більш успішних рішень, ніж коли будь-яка з них працює окремо.

2. Die Qualität des Projekts steigt: Der “Schwarmintellekt” während der gemeinsamen Arbeit aller Interessengruppen hilft, bessere Lösungen zu schaffen, als wenn sie alle separat gearbeitet hätten.

3. Вирішення внутрішніх конфліктів: партисипація актуалізує протиріччя між конкуруючими за міський простір групами. Їх модерація вимагає значних зусиль і гнучкого застосування цілої низки методів, але дозволяє досягти консенсусу.

3. Interne Konflikte werden angegangen: Partizipation belebt interne Konflikte, die durch unterschiedliche Gruppen der Gesellschaft und ihre unterschiedlichen Ansprüche auf die öffentlichen Räume ausgelöst werden. Die Moderation dieser Konflikte ist sehr anspruchsvoll und braucht eine Reihe von Moderationstechniken, lohnt sich aber letztendlich und führt zu einem Konsensus.

4. Забезпечення соціальної справедливості: ефективне розв’язання міжгрупових конфліктів робить зрозумілим якій стороні і в якому обсязі “дістається” певний публічний простір.

4. Soziale Gerechtigkeit wird hergestellt: Effektive Lösungen der gruppenbezogenen Konflikte machen es sichtbar, welche Gruppe und in welchem Ausmaß die öffentlichen Räume “bekommt” und warum.

5. Соціальна й культурна стійкість проекту: залучення дозволяє переконатися, що він справді потрібен людям і вони отримають бажаний результат. Тому важлива підтримка симетричності інформаційного обміну між зацікавленими сторонами й прозорості всіх процесів прийняття рішень.

5. Soziale und kulturelle Nachhaltigkeit des Projekts: Bürgerbeteiligung im Projekt stellt sicher, dass das Projekt in der Tat gebraucht wird und die gewünschten Ergebnisse angestrebt werden. Aus diesem Grund ist die Transparenz der Entscheidungstreffer und der symmetrische Informationsaustausch zwischen den Interessengruppen von hoher Relevanz.

6. Розбудова локальної громади: під час якісної партисипації містяни знайомляться між собою, виходячи за рамки звичних вікових, професійних та інших груп, вчаться домовлятися і приймати спільні рішення.

6. Die lokale Gemeinschaft wird ausgebaut: Während der gut organisierten Prozesse der Partizipation lernen Bürger sich gegenseitig kennen, unabhängig von ihrem Alter und Beruf und den damit zusammenhängenden Einschränkungen. Sie lernen zu verhandeln und gemeinsame Entscheidungen zu treffen.

Яка роль муніципалітету?

Welche Rolle spielt eine Stadtverwaltung?

Муніципальні структури (міський голова, виконавчий комітет, депутатський корпус, комунальні підприємства тощо) є ключовим учасником процесу партисипації. Якщо вони відповідають за розробку і реалізацію проекту, то можуть одночасно бути ефективним ініціатором, організатором і модератором залучення містян при дотриманні наступних правил:

Die Stadtverwaltung und ihre Strukturen (Bürgermeister,Verwaltungsmanagement, Ämter,Ordnungs-,Sicherheits-,Umwelt-und Bürgerservice etc.) sind die Hauptfiguren der partizipativen Prozesse. Im Fall, dass sie für das Ausarbeiten und das Durchführen des Projekts verantwortlich sind, können sie gleichzeitig die Beteiligungsprozesse initiieren, organisieren und moderieren. Dabei sind folgende Regeln zu beachten:

▶▶ Своєчасно й докладно інформувати щодо цілей, завдань, термінів, умов реалізації проекту.

▶▶ Die Beteiligten sollten rechtzeitig über die Ziele, Aufgaben, Termine und Bedingungen des Projekts informiert werden.

▶▶ Виявляти усі зацікавлені сторони та налагоджувати контакти між ними.

▶▶ Alle möglichen Interessengruppen sollten erkannt werden. Der Kontakt mit und unter ihnen sollte hergestellt und gepflegt werden.

▶▶ Вибирати зручні способи участі містян у відповідних процесуальних діях.

▶▶ Die für die jeweiligen Interessengruppen passenden Methoden der Partizipation müssen definiert werden.

▶▶ Визначати рівень залучення громади.

▶▶ Das Level der Bürgerbeteiligung muss stets festgestellt werden.

▶▶ Пропонувати інструменти і майданчики для комунікації.

▶▶ Instrumente und Begegnungsräume für Kommunikation sollen angeboten werden.

▶▶ Формувати зрозумілу й прозору систему звітності та зворотного зв’язку після проведених зустрічей, дискусій, прийнятих рішень. ▶▶ Збирати відгуки щодо реалізації проекту й спільно з містянами оцінювати його результати і ефективність. ▶▶ Мотивувати громаду ділити відповідальність за майбутнє втіленого проекту.

▶▶ Ein transparentes und verständliches System der Berichterstattung sowie eine Möglichkeit der rückwirkenden Kommunikation nach Treffen, Diskussionen und Entscheidungen sollen ausgearbeitet werden. ▶▶ Meinungen und Feedback bezüglich der Durchführung des Projekts sollen entgegengenommen und die Ergebnisse sollen gemeinsam mit den Bürgern bewerten werden. ▶▶ Die Gemeinde soll motiviert und die getragene Verantwortung über die Zukunft des Projekts geteilt werden.

Які існують рівні залучення містян? Перед тим як комунікувати з громадою, потрібно визначити рівень її готовності брати участь у реалізації проекту. Таких рівнів принаймні п’ять і вони розрізняються залежно від того, хто виступає ініціатором проекту і на які процеси мають вплив містяни:

Welche Stufen der Bürgerbeteiligung existieren? Bevor die Kommunikation mit der Bürgergemeinschaft beginnt, sollte ihre Bereitschaft zur Beteiligung am Projekt festgestellt werden. Es gibt mindestens fünf Stufen der Beteiligung und sie unterscheiden sich je nachdem, wer der Initiator des Projekts ist und in welchen Prozessen die Bürger sich beteiligen sollen.

Рівень 1. Інформування: забезпечення відкритого доступу до даних про статус проекту і хід його реалізації. Муніципалітет при цьому приймає рішення самостійно.

Stufe 1. Informieren: ein freier Zugang zu Informationen über Status und Verlauf des Projekts wird ermöglicht. Die Stadtverwaltung trifft die Entscheidungen in dem Fall selbständig.

Рівень 2. Консультації: забезпечення громадської участі й представництва різних сторін в обговоренні проекту. Муніципалітет збирає відгуки містян, але приймає рішення теж самостійно.

Stufe 2. Beraten: Bürgerbeteiligung und Vertretung der unterschiedlichen Gruppen in Prozessen der Projektbesprechung wird ermöglicht. Die Stadtverwaltung sammelt Meinungen der Bürger, trifft aber die Entscheidung immer noch selbständig.

Рівень 3. Залучення: муніципалітет включає громадян до процесу прийняття рішень.

Stufe 3. Sich beteiligen lassen: Die Stadtverwaltung lässt Bürger am Prozess der Entscheidung teilnehmen.

Рівень 4. Делегування: створення механізмів громадського контролю над проектом. Муніципалітет передає містянам частину повноважень у прийнятті рішень.

Stufe 4. Delegieren: Die Bürgergemeinschaft kontrolliert das Projekt. Die Stadtverwaltung befähigt Bürger, Teil der Entscheidungen zu treffen.

Рівень 5. Партнерство: підтримка проектів, ініційованих містянами. Вони й муніципалітет спільно приймають рішення.

Stufe 5. Partner werden: Die Stadtverwaltung unterstützt die von den Bürgern initiierten Projekte. Die Stadtverwaltung und Bürger treffen die Entscheidungen gemeinsam.

Які основні інструменти громадської участі на цих рівнях?

Was sind die wichtigsten Instrumente der Bürgerbeteiligung auf diesen Etappen?

Рівень 1: Навчальні лекції, семінари, тренінги, воркшопи за тематикою проекту, інформативні публікації, інтернет-платформи й групи в соцмережах.

Stufe 1: Bildungsangebote, Seminare, Trainings, Workshops zum Thema des Projekts; Veröffentlichungen, Internetplattformen und Gruppen in sozialen Netzwerken.

Рівень 2: Опитування, інтерв’ю, створення майданчиків для збору думок, конкурси проектів, ідей, малюнків. Рівень 3: Майстерні й семінари з розробки та спільної реалізації проектів, дизайн-ігри, робочі зустрічі задля оцінки використання будівель і територій. Рівень 4: Створення стійкої робочої групи проекту зі зрозумілими й прозорими принципами входження та участі з поступовою передачею напрацювань громаді. Рівень 5: Створення нових інститутів і суб’єктів міського життя, співфінансування проектів, запуск грантового фонду.

Stufe 2: Umfragen, Interviews, Stationen der öffentlichen Meinung, Projekt- oder Ideenwettbewerbe. Stufe 3: Werkstätten und Seminare für die gemeinsame Ausarbeitung und Durchführung der Projekte, Design-Spiele, Arbeitstreffen und Evaluierung der Gebäude- oder Flächennutzung. Stufe 4: Eine sich regelmäßig treffende Arbeitsgruppe, die nach den transparenten Prinzipien der Mitgliedschaft und Beteiligung arbeitet und ihre ausgearbeiteten Ergebnisse der Gemeinschaft mitteilt. Stufe 5: Schaffung der neuen Institutionen und Subjekte des städtischen Lebens, Mitfinanzierung der Projekte, Gewährung der Fördermittel.

Який алгоритм організації громадської участі?

Welche Reihenfolge gibt es bei der Aktivierung der Bürgerbeteiligung?

1. Виявлення зацікавлених сторін й формування команди проекту: партисипаторна кампанія починається з пошуку стейкхолдерів, визначення їхніх інтересів, ресурсів, можливої ролі в розробці проекту. Результатом цього етапу має стати поява стратегії участі містян й сформована команда.

1. Definierung der Interessengruppen und Zusammenstellung eines Projektteams: eine partizipative Kampagne startet mit der Definition von Stakeholdern, ihren Interessen, Ressourcen und ihrer möglichen Rolle in der Projektarbeit. Als Ergebnis sollte eine Strategie der möglichen Teilnahme und ein gebildetes Team herausgebildet werden.

2. Залучення містян до обговорення: ще на передпроектній стадії, а особливо на всіх наступних проводяться заходи зі збору ідей та пропозицій, відбувається комунікація з групами користувачів публічного простору.

2. Einbeziehung der Bürger in die Diskussion: in der Vorprojektphase und vor allem auf allen folgenden Etappen werden Ideen und Vorschläge gesammelt. Im partizipativen öffentlichen Raum findet die Kommunikation mit Stakeholdern statt.

3. Залучення містян до коригування: коли вже сформоване попереднє бачення суті проекту, починається розробка концепції благоустрою території, а потім – необхідного технічного завдання і проектно-кошторисної документації. На цьому етапі проходять відповідні обговорення, після чого до проекту вносяться зміни допоки учасники процесу не досягнуть консенсусу. У підсумку має відбутися публічна презентація напрацювань. 4. Залучення містян до реалізації: передбачається можливість контролювати перебіг робіт з благоустрою або ж самим втілювати деякі практичні рішення під час майстерень / воркшопів. 14

3. Einbeziehung der Bürger in die Anpassung: nachdem eine Projektvision herausgebildet wurde, fängt die Entwicklung des Konzepts für die Veränderung des öffentlichen Raums an. Später werden die erforderlichen technischen Spezifikationen sowie die Projekt- und Budget-Entwürfe erstellt. Auf dieser Etappe werden im Laufe der entsprechenden Debatten Änderungen am Projekt vorgenommen bis alle Stakeholder einen Konsensus erreicht haben. Anschließend erfolgt eine Präsentation des Projekts. 4. Einbeziehung der Bürger in die Umsetzung: die Fortschrittskontrolle bei den Veränderungsprozessen wird ermöglicht. Workshops zur praktischen Umsetzung der eigenen Ideen werden angeboten.

5. Залучення містян до оцінки благоустрою: після втілення проекту необхідно дізнатися їхні думки й зрозуміти як благоустрій вплинув на відповідну територію, чи вдалося вирішити поставлені завдання, зняти проблеми, які помилки було допущено і до яких наслідків це призвело. 6. Залучення містян до управління територією: розвиток публічного простору не зупиняється на реалізації проекту, а отже громада має надалі проводити регулярну оцінку території, розробляти правила користування й нові рішення щодо її поліпшення, а також проводити тут різноманітні заходи.

5.Einbeziehung der Bürger in die Einschätzung derVeränderungsprozesse: nach Abschluss des Projekts soll die Meinung der Einwohner erfragt werden, damit sich feststellen lässt, wie die Veränderung des öffentlichen Raums das betroffene Gebiet beeinflußt hat und ob alle Ziele erreicht wurden, welche Fehler gemacht wurden und welche Konsequenzen diese haben. 6. Einbeziehung der Bürger in die Verwaltung: die Entwicklung des partizipativen öffentlichen Raums hört nicht mit der Projektumsetzung auf. Daher soll die Gemeinde weiterhin eine regelmäßige Bewertung des Gebiets durchführen, Nutzungsbedingungen und neue Lösungen für deren Verbesserung entwickeln sowie auch unterschiedliche Veranstaltungen organisieren.

Актуальні інструменти залучення

Aktuelle Engagement-Tools

Нижче наведено приклади деяких прийомів партисипації у публічних просторах. Зазначимо, що весь їх репертуар значно ширший, проте саме ці статистично частіше й ефективніше використовуються у практиці пострадянських країн.

Im Folgenden finden Sie einige Beispiele der Partizipation im öffentlichen Raum. Es sei darauf hingewiesen, dass ihr gesamtes Repertoire viel breiter ist, aber genau diese werden statistisch häufiger und effektiver in der Praxis der postsowjetischen Länder eingesetzt.

Публікації у ЗМІ використовуються як для інформування щодо проекту, так і для залучення до нього містян. Важливо зацікавити “четверту владу”, щоб її представники самі хотіли стежити за розвитком подій на всіх етапах і тримати громадськість в курсі. Для цього рекомендується з’ясувати для себе відповідну цільову аудиторію, приблизний формат і зміст матеріалу,який хотілося б побачити опублікованим, а також вибрати авторів й інформаційних партнерів, з якими є бажання взаємодіяти. Публікації можуть бути різноплановими за суттю: історія проекту, повідомлення щодо способів участі в його втіленні, розповіді про учасників, інтерв’ю з містянами, анонси подій та звіти про них тощо. Після появи публікацій треба вчасно реагувати на запитання, відгуки й коментарі містян. Лекції та дискусії потрібні, щоб знайомитися з цільовою аудиторією майбутнього проекту, інформувати про його завдання, етапи, особливості відповідної території, а також налагоджувати діалог з експертами.

Die Medienberichterstattung dient sowohl der Informationsverbreitung über das Projekt als auch der Einbeziehung der Bürger in seine Umsetzung. Es ist wichtig, die “vierte Gewalt” zu interessieren, sodass ihre Vertreter selbst daran interessiert sind, die Situation und den Verlauf der Ereignisse zu verfolgen und die Öffentlichkeit darüber zu informieren. Für diesen Zweck sollte man eine bestimmte Zielgruppe definieren sowie das passende Format und Inhalte festlegen, die später in Medien erscheinen sollen. Außerdem können besonders passende Medienpartner selbständig ausgewählt werden. Die Veröffentlichungen können unterschiedlich vom Inhalt sein: Geschichte des Projekts, Information über Beteiligungsmöglichkeiten, Geschichten über Teilnehmer und Mitglieder, Interviews mit Stadtbewohnern, Veranstaltungskalender oder Berichte über vergangene Events. Nach der Veröffentlichung der geplanten Materialien sollte auf Reaktionen, Fragen und Kommentare der Bewohner rechtzeitig reagiert werden. Vorträge und Diskussionen sind deswegen wichtig, weil sie das Kennenlernen der Zielgruppe erlauben, über das zukünftige Projekt, seine Aufgaben, Etappen sowie über die Besonderheiten der ausgewählten Fläche informieren und dazu einen Dialog zwischen verschiedenen Experten schaffen können. 15

Слід прагнути розкривати суть і контекст проекту, тому важливо розповідати про досвід розвитку публічних просторів як у вашому місті, так і загалом у світі. Планування заходу починається з окреслення теми, цілей, формату, ключових питань для обговорення. Далі потрібно обрати місце, дату, час, підготувати обладнання й скласти програму, домовитись з учасниками і партнерами та анонсувати подію. Бажано вже на місці реєструвати запрошених і формувати базу контактів для продовження роботи із зацікавленими сторонами. Після проведення заходу важливо відзвітуватися перед громадою, наприклад, через мас-медіа, у соцмережах, на сайті проекту. Пікніки, концерти, ярмарки, кінопокази є можливістю проінформувати містян щодо майбутніх змін громадського простору, разом з’ясувати його значення і важливість, випробувати сценарії використання й готовність брати участь у подальшому розвитку. Такі заходи організовуються подібно до лекцій та дискусій: визначається мета, формат, план; обирається місце й час; готується обладнання; запрошуються учасники й партнери. За підсумками відбувається звітування у ЗМІ та Інтернетпросторі. Опитування та інтерв’ю спрямовані на дослідження думки наявних і потенційних користувачів публічного простору та загалом місцевих жителів щодо його стану, потенціалу, необхідних змін. Вони дозволяють виявити зацікавлені у проекті сторони, окреслити їхню мотивацію, цінності, запити, ресурси, вплив і роль. Таким чином можна краще зрозуміти хто і як може бути залученим до участі у проекті та подальшому розвитку відповідної території. Готуючи опитування, ініціатори мають визначити цільову аудиторію, місце (можна реалізувати і онлайн), час проведення, формат і список питань. Рекомендовано, щоб вони були простими, короткими й відображали бажання містян брати участь у зустрічах, майстернях, семінарах та інших заходах, стати частиною робочої групи, допомагати розробляти проект тощо. Під час опитування можна збирати контакти, щоб надсилати його результати і тримати в курсі розвитку проекту. Отримані відповіді потрібно проаналізувати і відобразити у звіті, підготувати у вигляді висновків та рекомендацій, які потім презентувати громаді. Бажано обговорити їх з усіма зацікавленими сторонами з метою коригування. 16

Um den Kontext und die Struktur des Projektes erklären zu können, sollte sich außerdem über Erfahrungen mit dem partizipativen öffentlichen Raum in ihrer Stadt sowie weltweit ausgetauscht werden. Das Planen der Veranstaltung beginnt mit der Auswahl der Themen, Ziele, Formate und Leitfragen für die Diskussion. Als nächstes sollte der Ort ausgesucht sowie der Zeitplan, technische Fragen und das Programm der Veranstaltung festgelegt werden. Partner und Teilnehmer sollten informiert und die Veranstaltung öffentlich angekündigt werden. Es empfiehlt sich, die Teilnehmer direkt vor Ort anzumelden und die Kontaktinformationen für weitere Kontaktpflege und Kommunikation zu nutzen. Nach der Veranstaltung ist es wichtig, einen Bericht für die Gemeinschaft zu erstellen, zum Beispiel durch die öffentlichen Medien, soziale Netzwerke oder auf der Webseite des Projekts. Picknicks, Konzerte, Flohmärkte und Filmaufführungen sind Möglichkeiten, über die zukünftige Veränderungen des partizipativen öffentlichen Raumes zu informieren, zusammen seine Bedeutung und Relevanz für die Teilnehmer zu definieren und die Bereitschaft der Beteiligung sowie mögliche Varianten der zukünftigen Nutzung auszutesten. Diese Arten der Veranstaltungen werden ähnlich wie Diskussionen oder Vorträge organisiert: es werden Ziel, Format und Ablauf festgelegt; ein Raum und eine Uhrzeit ausgewählt; Technik vorbereitet; Partner und Teilnehmer eingeladen. Letztendlich sollte eine Berichterstattung in den Medien oder im Internet erfolgen. Umfragen und Interviews befragen existierende und potentielle Nutzer des öffentlichen Raums sowie Bürger allgemein zum Zustand, Potenzial und den notwendigen Veränderungen. So lassen sich die Interessengruppen, deren Motivation, Werte, Bedürfnisse, Ressourcen, Einfluss und Rolle herausfinden. Aufgrund dessen ist es leichter zu verstehen, wer und wie in die Projektarbeit und in die weitere Entwicklung der Fläche involviert werden kann. Für die Vorbereitung der Umfragen sollten die Organisatoren ihre Zielgruppe kennen, einen Ort und Zeitpunkt festlegen (möglichst auch online) sowie Formate und Fragelisten vorbereiten. Es empfiehlt sich, einfache, kurze Fragen zu stellen und den Wunsch der Bürger zur Teilnahme an Workshops, Werkstätten und Seminaren sowie deren Bereitschaft, ein Teil der Arbeitsgruppe oder Mitgestalter des Projekts zu werden, auszuloten. Während der Umfrage können Kontaktdaten gesammelt werden, um später die Ergebnisse zu versenden und über Neuigkeiten des Projekts zu informieren. Die erhaltenen Antworten sollten analysiert und in einem Bericht wiedergegeben werden. In Form von Schlussfolgerungen und Empfehlungen können sie später der Gemeinde präsentiert, mit der Interessengruppen besprochen und analysiert werden.

Збір ідей та пропозицій на онлайн-платформах є інструментом, схожим за суттю на опитування та інтерв’ю. Алгоритм його проведення також подібний: організується онлайн-ресурс, формулюються питання, за якими буде відбуватися збір, проводиться власне кампанія зі збору й аналізу отриманих даних, складається та публікується звітність. Рекомендується розповідати про початок кампанії в соцмережах, щоб залучити більше учасників, формувати базу контактів авторів ідей для подальшої комунікації, влаштувати відкритий захід для презентації їхніх точок зору.

Umfragen und Sammeln von Ideen online bilden im Prinzip das gleiche Instrument wie Umfragen und Interviews auf der Straße. Ihre Durchführung ist ebenso ähnlich: es sollte eine Online Plattform dafür geschaffen werden, Fragen sollten formuliert und die gesamte Kampagne sollte beworben werden. Die Antworten werden analysiert und in einem Bericht verwendet. Über den Beginn der Kampagne kann in sozialen Netzwerken erzählt werden. So kann größeres Publikum erreicht und eine Datenbank von Befragten und ihren Ideen erstellt werden. Es erleichtert später die Kommunikation mit den Befragten und ermöglicht, sie zu einer Präsentation der Ergebnisse einzuladen.

Робочі зустрічі з групами користувачів публічного простору (підприємцями, спортсменами, велосипедистами, молодими батьками тощо) дозволяють уточнити запит на його розвиток. Їхні погляди можуть принципово відрізнятися, тому важливо своєчасно це враховувати, залучаючи до всіх процесів й на рівних умовах. Для проведення певної зустрічі треба окреслити її мету, завдання, план, коло запрошених осіб, перелік питань, домовитись про місце і час, підготувати презентаційні матеріали, передбачити доцільність аудіо- чи відеозапису розмов. Результати зустрічей слід проаналізувати й поширити на сайті проекту, у соцмережах, ЗМІ.

Arbeitstreffen mit Nutzergruppen des partizipativen öffentlichen Raums (Unternehmer, Sportler, Radfahrer, junge Eltern etc.) ermöglichen es, den Veränderungswunsch bezüglich des Raums aufzunehmen. Ihre Meinungen können prinzipiell unterschiedlich sein, was von Anfang an bei der Beteiligung der Gruppen an Projektprozessen berücksichtigt und gleich bewertet werden muss. Ein solches Treffen mit den Interessengruppen sollte ein Ziel, bestimmte Aufgaben, einen festen Ablauf, eine Teilnehmerliste und konkrete Fragen haben. Der Raum und die Uhrzeit sollten abgesprochen werden, die Präsentationsunterlagen sollten vorbereitet werden. Außerdem sollte die Frage der Audio- und Videoaufnahmen im Voraus geklärt werden. Ergebnisse des Treffen sollten analysiert und in Medien, sozialen Netzwerken oder Webseite des Projekts verbreitet werden.

Конкурси ідей щодо реалізації проекту є гарним способом заявити про його початок і вивчити запити містян на зміну публічного простору, а також виявити активних, креативних людей, які в подальшому могли б реалізовувати тут власні задуми. Організація конкурсу починається з окреслення мети, завдань, цільової аудиторії, майданчика для проведення (офлайн чи онлайн). Далі розробляються правила й деталі участі, графік, спосіб рейтингування ідей, формується журі. Після анонсування й проведення конкурсу аналізуються та оголошуються зібрані ідеї, за які влаштовується відкрите голосування. Його результати визначають переможців, для яких доцільно передбачити винагороду як матеріальну, так й у вигляді можливості втілити свої пропозиції. За підсумками конкурсу можна опублікувати збірник висловлених ідей або принаймні звіт.

Ideenwettbewerbe zum Anfang des Projekts sind eine gute Möglichkeit, die Öffentlichkeit über das Vorhaben zu informieren und die Bedürfnisse der Bürger bezüglich der öffentlichen Raum wahrzunehmen. Außerdem können kreative und aktive Bürger direkt in das Projekt einbezogen werden, in dem sie ihre eigene Ideen realisieren können. Die Organisation des Ideenwettbewerbs beginnt mit der Definition des Themas, der Aufgaben, der Zielgruppe und des Formats des Wettbewerbs (offline oder online). Als nächstes sollten die Regel und die Voraussetzungen der Teilnahme, die Rahmenbedingungen, das Bewertungsprinzip und die Teilnehmer der Jury festgelegt werden. Nach der Bewerbung und der Durchführung des Wettbewerbs werden die gesammelten Ideen analysiert und zur öffentlichen Abstimmung angeboten. Die Gewinner können sowohl mit einem Geldpreis als auch mit der Möglichkeit, ihre eigenen Ideen zu implementieren, ausgezeichnet werden. Zum Schluss des Wettbewerbs kann die Sammlung der Ideen publiziert oder ein Bericht darüber veröffentlicht werden. 17

“Світове кафе” – формат громадських обговорень, що передбачає дослідження всього різноманіття аспектів проекту. Він має на меті збір якомога більшої кількості коментарів, думок, ідей від широкого кола мешканців. Для цього учасники обговорення діляться на групи за тими чи іншими параметрами і проводять“мозковий штурм”,після чого відбувається їхня ротація між цими групами і процес починається знову. Зібрані таким чином ідеї та думки розміщуються на стендах й презентуються всім учасникам наприкінці заходу.

Das“World-Café” ist ein Format der Diskuskussionsführung,bei dem an allen Aspekten des Projekts gearbeitet werden kann. Dabei werden so viele Kommentare, Gedanken und Ideen der Stadtbewohner wie möglich gesammelt. Zunächst werden alle Teilnehmenden in Gruppen geteilt und je nach Thema wird ein Brainstorming durchgeführt. Nach dem ersten Schritt wird das Format geöffnet, Teilnehmer können anderen Gruppen beitreten und die Ideenfindung wird weitergeführt. Gesammelte Gedanken und Ideen werden am Ende thematisch ausgestellt und allen Teilnehmenden präsentiert.

“Карта емоцій” – метод кращого пізнання публічного простору, що підходить для будь-якої цільової групи, включаючи дітей. Для його застосування виготовляють власне карту відповідної території, працювати з якою можна на столі, підлозі чи стіні як під відкритим небом, так і в приміщенні – важливо, щоб всім можна було її легко бачити.Також підготовують кольорові крапки / стікери та фломастери і ручки. Для роботи з картою рекомендується визначити фасилітатора, який має встановлювати контакт з людьми, пояснювати суть заходу, задавати відкриті запитання, спрямовані на дослідження ставлення до території. Далі слід вирішити, в яких напрямах таке дослідження буде відбуватися і “присвоїти” їм певний колір крапок / стікерів, наприклад: “Мені це подобається” (зелений),“Мені це не подобається” (червоний),“Тут проводжу вільний час” (синій), “Тут занедбана частина” (жовтий) тощо. На наступному етапі членам групи пропонується наклеїти крапки / стікери на ті місця карти, що викликали в них зазначені емоції. Після цього слід попросити пояснити чому саме були вибрані ті чи інші місця та записати відповіді.

Das “Mapping von Emotionen” ist eine Methode, die den partizipativen öffentlichen Raum besser kennenzulernen hilft. Die Methode passt zu jeder Zielgruppe einschließlich Kinder und beinhaltet die Vorbereitung des Flächenplans, mit dem die Beteiligten sowohl auf dem Tisch als auch auf dem Boden oder an einer Wand arbeiten können. Der Prozess kann draußen oder drinnen stattfinden. Wichtig ist, dass alle Teilnehmer den Plan gut sehen können. Außerdem werden für die Arbeit bunte Punkte,Aufkleber und Stifte gebraucht. Es soll ein Moderator ausgewählt werden, der den Kontakt zu Menschen aufnehmen, das Ziel der Veranstaltung erklären und gezielte Fragen zum Thema des partizipativen öffentlichen Raums stellen wird. Als nächstes sollte man festlegen, welche Punkte was bedeuten werden, zum Beispiel: “Ich mag es” (grün), “Ich mag es nicht” (rot), “Hier verbringe ich meine Freizeit” (blau),“Das ist eine verlassene Fläche” (gelb), etc. Im nächsten Schritt wird den Teilnehmern angeboten, die Punkte auf den Flächenplan zu kleben und zwar so, wie sie ihren Emotionen entsprechen. Zum Schluss sollten Fragen zu diesen Punkten gestellt und die Antworten aufgeschrieben werden.

Мапування дає можливість нанести на карту публічного простору місця, що є з соціальної чи інфраструктурної точки зору проблемними або потребують змін. Цей метод майже тотожний попередньому, але передбачає не роботу з конкретними кольорами-виразниками емоцій, а збір й узагальнення думок громадян в цілому. Результати при цьому, як правило, не будуть однозначними. Наприклад, декому може здаватися,що у певному парку необхідно зробити зону для кафе і кіосків, а інші вважатимуть, що це суперечить його призначенню як місця для усамітненого відпочинку.Таким чином,мапування допоможе визначити локації, щодо яких потрібна дискусія із залученням всіх зацікавлених сторін, і тільки з урахуванням висловлених думок ініціативна група може розробити пропозиції щодо трансформації цих локацій. Іноді за такою дискусією може слідувати онлайн-голосування.

Das “Mapping” ermöglicht es, diejenigen Orte auf der Flächenkarte zu markieren,die,bezogen auf das soziale Leben oder die Infrastruktur, problematisch sind und verändert werden sollten. Diese Methode ähnelt der vorherigen, arbeitet jedoch nicht mit Farben und emotionalen Verbindungen, sondern sammelt und fasst Meinungen der Bürger zusammen. Die Ergebnisse bei dieser Methode sind in der Regel nicht eindeutig. So kann es zum Beispiel einer Gruppe passend erscheinen, in einem Teil des Parks ein Café und Läden zu eröffnen. Eine andere Gruppe könnte den gleichen Ort als Ruhebereich definieren, was der Idee der ersten Gruppe widersprechen würde. Auf diese Art werden dank “Mapping” Flächen definiert, über die mit allen Interessengruppen diskutiert werden soll. Erst nach der Sammlung der geäußerten Ideen kann eine Initiativgruppe anfangen, ihre Vorschläge zu bestimmten Flächen auszuarbeiten.Nach so einer Diskussion kann später auch eine Online-Abstimmung über die Ideen stattfinden.

Майстерня з реалізації проекту – це освітній захід для навчання містян працювати з потенціалом публічного простору. Він передбачає нескладні практичні рішення, реалізація яких не вимагає спеціальної кваліфікації: посадки рослин, створення простих арт-об’єктів, прикрашання території тощо. Організація майстерні передбачає вибір теми, завдань, формату, підготовку робочих матеріалів, запрошення експертів, модераторів процесу і власне учасників, а потім – розподіл ролей і спільне втілення задуманого, поєднане з отриманням практичних навичок.

Bei einer Werkstatt zur Durchführung des Projekts handelt es sich um eine Bildungsveranstaltung, bei der die Bürger lernen, wie sie mit dem Potenzial der partizipativen öffentlichen Räume arbeiten können. Dabei werden einfache praktische Aktivitäten angeboten, wie etwa Bepflanzung der Fläche, Erschaffung einfacher Kunstobjekte, Verschönerung des Raums, etc. Die Organisation der Werkstatt beinhaltet die Auswahl des Themas, die Aufgaben, das Format der Aktivitäten, die Vorbereitung der benötigten Materialien, die Einladung von Experten, Moderatoren und Teilnehmern der Veranstaltung inklusive der Rollenverteilung und letztendlich die Implementierung der Idee anhand der neu erworbenen Fähigkeiten.

Громадські слухання – це спосіб формальної партисипації, що регулюється законодавством. Вони проводяться у випадку реалізації проектів загальноміського значення. Стандартна процедура передбачає інформування громади щодо проекту, публікація його документації, збір запитань і зауважень з наданням відповідей. Далі слід або врахувати ці запитання й зауваження при створенні остаточного варіанту проекту, або відкрито й аргументовано відмовити у такому врахуванні. Слухання можуть відбуватися як онлайн (наприклад, на сайті муніципалітету), так і шляхом проведення зустрічей з громадою, під час яких секретар веде протокол і може проводитись голосування, результати якого є обов’язковими для розгляду відповідними органами влади.

Öffentliche Anhörungen sind eine Methode der Partizipation, die von der Gesetzgebung reguliert wird. Öffentliche Anhörungen werden im Fall von Projekten durchgeführt, die von Bedeutung für die ganze Stadt sind. Die Standardprozedur besteht aus dem Informieren der Bürger über das Projekt, der Publikation der Projektdokumentation, der Sammlung von Fragen und Anmerkungen und dem Beantworten der gestellten Fragen. Bei der endgültigen Variante des Projekts sollten die Fragen und Anmerkungen entweder berücksichtigt oder abgelehnt werden, mit einer dazugehörigen Erklärung. Die Anhörungen können sowohl online (z.B. auf der Webseite der Stadtverwaltung) als auch in Form von Treffen mit Bürgern stattfinden. Während des Treffens wird ein Protokoll erstellt und gegebenenfalls abgestimmt, worüber die zuständigen Behörden informiert werden sollen und was sie berücksichtigen müssen.

Робоча група створюється для оцінки й ґрунтовної розробки результатів партисипації з метою конкретних змін у проекті. До її складу можуть входити активні містяни, члени громадських організацій та муніципалітету, експерти з різних галузей, проектанти, виконавці ремонтних / будівельних робіт, журналісти тощо. Вони мають продумати принципи, правила і склад групи, які потім презентувати громаді. До компетенції робочої групи можна віднести: вирішення проблемних питань, врахування і погодження пропозицій під час проведення громадського обговорення, організація архітектурних конкурсів та воркшопів. Слід працювати прозоро й відповідально: публікувати звіти про діяльність і рішення, запрошувати колег-учасників групи на всі зустрічі й наради, регулярно надавати їм інформацію щодо статусу проекту.

Eine Arbeitsgruppe wird bei partizipativen Prozessen damit beauftragt, an der Evaluierung der Partizipation zu arbeiten und damit zu konkreten Veränderungen im Projekt beizutragen. Zu dieser Gruppe können aktive Bürger, Mitglieder der lokalen Vereine und NGOs, Mitarbeiter der Stadtverwaltung, Experten verschiedener Bereiche, Projektleiter, Manager der Baumaßnahmen und Straßenarbeiten sowie auch Journalisten gehören. Zu den Kompetenzen der Arbeitsgruppe gehört es, Problemstellungen zu lösen, Vorschläge entgegenzunehmen und über sie abzustimmen, Ideenwettbewerbe für Architekten und Workshops zu organisieren. Eine transparente und verantwortungsvolle Arbeitsweise ist von großer Bedeutung: Publikationen aller Berichte und Entscheidungen, Einladungen an alle Teilnehmer der Gruppe zu allen Treffen sowie das Bereitstellen von Informationen über den Verlauf und den Status des Projekts sollten zu den alltäglichen Aufgaben der Gruppe gehören. 19

Від теорії до практики. Проведення ГО “Еко Місто” партисипаторної кампанії у парку “Березовий гай”, м. Чернігів. Хронологія подій. 11 жовтня 2016 р. представники обласної та міської адміністрацій у присутності забудовників урочисто заклали часову капсулу й освятили майбутнє місце зведення трьох багатоповерхових будинків на галявині парку “Березовий гай” у м. Чернігові. Своїми діями посадовці грубо порушили генеральний план міста, а головне – почали будівництво без будь-яких консультацій з громадськістю.

Von der Theorie zur Praxis. Durchführung der partizipativen Kampagne im Park “Beresowyj Haj” (Tschernihiw) von der NGO Eco Misto. Die Chronik Am 11. Oktober 2016 haben die Vertreter der Region- und Stadtverwaltung in Anwesenheit der Bauherren feierlich den Grundstein gelegt und den Bau dreier Hochhäuser auf dem Territorium des Parks Beresowyj Haj abschließend genehmigt. Hiermit haben die Beamten gegen den Stadtentwicklungsplan der Stadt verstoßen und was noch wichtiger ist, sie taten dies, ohne die Bewohner der umliegenden Nachbarschaft in ihre Pläne mit einzubeziehen.

15 жовтня 2016 р. відбулася перша масштабна акція проти забудови у “Березовому гаю”. Близько п’яти сотен чернігівців прийшли на мітинг для того, щоб висловитися на підтримку збереження паркової зони. Активісти зібрали більш ніж 800 підписів під колективним зверненням до міського голови з вимогою зупинити будівництво. Пікетувальники виготовили плакати з гаслами, організували виставку дитячих малюнків, провели парад матерів з візочками навколо будівельного паркану. Обурені сусіди врешті-решт перетворили його на артоб’єкт, а урочисто закладену капсулу демонтували. Сюжети про протест показали більшість національних телеканалів.

In Folge dessen fand die erste Protestaktion gegen die Bebauung des Parks Beresowyj Haj am 15. Oktober 2016 statt. Circa 500 Bewohner von Tschernihiw nahmen an diesem Protest teil, um für den Erhalt der Grünanlage zu demonstrieren. Die Aktivisten sammelten mehr als 800 Unterschriften, um diese anschließend dem Bürgermeister zu übergeben und somit ihrer Forderung, das Bauvorhaben zu stoppen, Nachdruck zu verleihen. Die Protestierenden bereiteten Schilder mit besonderen Sprüchen darauf vor, organisierten eine Ausstellung mit von Kindern gemalten Bildern und veranstalteten einen Lauf von Müttern mit Kinderwagen um den Bauzaun herum. Die verärgerten Nachbarn wandelten den Zaun letztendlich zu einem Kunstobjekt um und der Grundstein wurde entfernt. Die meisten nationalen Fernsehsender berichteten über den Protest und alle dazugehörigen Aktionen.

22 жовтня 2016 р. у парку пройшли громадські збори, на яких учасники обговорили поточну ситуацію і погодили план подальших дій адвокаційної кампанії за його збереження. Офіційно засновано ініціативну групу “Вартові “Березового гаю”, до якої увійшли активісти з числа мешканців прилеглого мікрорайону. Для координації волонтерів створено сторінку у соціальній мережі Facebook.

Am 22. Oktober 2016 fand im Park eine Bürgerversammlung statt und es wurden die aktuelle Situation sowie die nächsten Schritte bezüglich der advokativen Kampagne für den Park Beresowyj Haj besprochen. Eine Initiativgruppe “Wächter von Beresowyj Haj” wurde offiziell gegründet und die Bewohner der anliegenden und benachbarten Stadtteile traten der Gruppe bei. Für die Koordination der Freiwilligen wurde eine Facebookseite gegründet.

27 жовтня 2016 р. відбувся пікет на сесії Чернігівської міської ради. Її зал був вщент заповнений мітингувальниками, які підготували власний проект-рішення та озвучили вимоги перед прийняттям порядку денного сесії. Пройшли довгі й емоційні обговорення питання долі парку, але зрештою 39 депутатів із 41 підтримали проект-рішення громади і проголосували за відміну містобудівних умов і обмежень, виданих компанії забудовника.

Am 27. Oktober 2016 wurde bei der Sitzung des Tschernihiwer Stadtrates eine Protestaktion ausgerufen. Der Raum der Sitzung war voll mit Demonstrierenden, die einen eigenen Projektvorschlag vorbereitet und die dazugehörigen Bedingungen vor Beginn der Sitzung ausgesprochen hatten. Es führte zu sehr langen und sehr emotionalen Diskussionen über die Zukunft des Parks, was letztendlich darin gipfelte, dass 39 der 41 Abgeordneten das Projekt der Demonstrierenden unterstützt und für ein Verbot des weiteren Baus abgestimmt haben.

29 квітня 2017 р. на підтримку світового руху “Let’s do it” у “Березовому гаю” організовано акцію з прибирання сміття. До толоки долучилися близько 100 волонтерів, представники бізнесу та міської адміністрації. У парку було очищено декілька великих стихійних звалищ.

Am 29. April 2017 wurde im Rahmen der Weltbewegung “Let’s do it” eine Müllsammelaktion im Park Beresowyj Haj organisiert. Bei der Aktion haben circa 100 Freiwillige, Unternehmer und Vertreter der Stadtverwaltung mitgemacht. Mehrere illegale Müllkippen wurden beseitigt.

У травні 2017 р. в Деснянському районному суді м. Чернігова зареєстровано скаргу від компанії забудовника до міської ради, яка, на думку позивачів, перевищила свої повноваження і не мала права зупиняти будівництво. Команда активістів провела інформаційну кампанію, пояснюючи громаді поточний стан речей та ініціювала збір підписів під зверненням до міського голови за юридичне створення парку і визначення його меж для того, щоб остаточно вирішити питання збереження зеленої зони.

Im Mai 2017 hat das Bezirksgericht Desnianskiy der Stadt Tschernihiw eine Anklage entgegengenommen, mit der die Baufirma die Stadtverwaltung beschuldigt hat, ihre Kompetenzen zu überschreiten, indem sie einen Baustopp ausgesprochen hatte. Das Team der Aktivisten hat ihrerseits eine informative Kampagne durchgeführt. Sie erklärten den Bewohnern den aktuellen Stand der Situation und sammelten Unterschriften mit der Bitte an den Bürgermeister, dem Park Beresowyj Haj einen offiziellen und legalen Status zu geben, was bis jetzt nicht der Fall war und somit die Existenz der Grünfläche gefährdete.

6 червня 2017 р. під стінами Деснянського районного суду відбулася акція “Пікнік під судом”. Мітингувальники принесли з собою гамаки, каремати, спортивний інвентар, гітару та справжній мангал з шашликами й розташувалися перед адмінбудівлею у той час, коли проходило слухання у справі щодо “Березового гаю”. Активісти у саркастичний формі намагалися показати абсурдність ситуації із забудовою паркової зони. Акцію підтримали представники ЗМІ, сюжети вийшли у новинах національних телеканалів. Суд виніс рішення на користь громади Чернігова й відмовив забудовнику.

Am 6. Juni 2017 wurde die Aktion “Picknick vor dem Gericht” durchgeführt. Sie fand genau gegenüber dem Bezirksgericht Desnianskiy statt und hat mehrere Protestierende zusammengeführt, die ihre Hängematten, Sportmatten, Musikinstrumente, Sportgeräte und sogar eine echte Grillanlage mitgebracht haben. Während die Demonstrierenden ihren Schaschlyk (Grillfleisch) gebraten haben, wurde im Gerichtssaal die Sitzung zum Fall “Beresowyj Haj” durchgeführt. Die Aktivisten haben in sarkastischer Form versucht die absurde Situation der Parkbebauung aufzuzeigen. Die Aktion wurde von den Medien unterstützt, die Reportagen dazu erschienen innerhalb nationaler Sendeanstalten. Das Gericht hat sich für die Bewohner der Stadt Tschernihiw entschieden und den weiteren Bau der Häuser auf dem Parkgelände verboten.

29 червня 2017 р. відбулася сесія Чернігівської міської ради, на якій “Березовий гай” був визнаний юридично. Проте, конфліктні ділянки, де мала вестися забудова, не увійшли до меж новоствореного районного парку відпочинку. Такі маніпуляції були дуже негативно сприйняті громадськістю.

Am 29. Juni 2017 wurde eine Sitzung des Stadtrates durchgeführt, bei der entschieden wurde, dem Park Beresowyj Haj einen juristischen Status zu geben. Zugleich wurden die von der Baufirma beanspruchten Flächen weiterhin nicht in das Territorium des Parks aufgenommen. Diese Art der Manipulation seitens des Stadtrates wurde sehr negativ von der Bewohnergemeinschaft aufgenommen.

14 вересня 2017 р. відбувся флешмоб “Коло”: більше 200 добровольців стали на галявині у “Березовому гаю” й взялися за руки, утворивши символ кола. Раніше громадськості стало відомо, що апеляційний суд у Києві виніс рішення на користь компанії забудовника, яка знову отримала дозволи на зведення житла у рекреаційній зоні. Символічна акція у черговий раз згуртувала громаду і продемонструвала стійкий намір відстояти парк від забудови.

Am 14. September 2017 wurde der Flashmob “Kreis” organisiert: Mehr als 200 Freiwillige standen auf der Wiese von Bererzovyj Haj und hielten ihre Hände, was einen großen Kreis gebildet hat. In der Zeit davor wurde es bekannt, dass das Berufungsgericht von Kyiv eine Entscheidung zugunsten der Baufirma getroffen hat, was dazu führte, dass die Bauarbeiten sich zu erneuern drohten. Diese symbolische Aktion hat zum wiederholten Mal den Zusammenhalt der Stadtbewohner und ihren starken Protest demonstriert. 21

11 листопада 2017 р.у“Березовому гаю”пройшла волонтерська акція “Подаруй парку дерево”. Захід мав на меті об’єднати зусилля громадськості, місцевої адміністрації та бізнесу задля збереження й розбудови цієї зони. За рахунок благодійних внесків містян і коштів спонсорів були придбані саджанці декоративнолисних дерев і кущів, що мали розширити видовий склад флори та рекреаційний потенціал парку. Окрім їх висадки на присутніх чекала виставка фотографій з минулих акцій за збереження зони від незаконної житлової забудови. По закінченні презентовано громадський фонд “1000 друзів парку” та проведено мапування: кожен присутній мав змогу означити місця на карті “Березового гаю”, які йому подобаються, або потребують змін, висловити свої ідеї та побажання.

Am 11. November 2017 fand im Park Beresowyj Haj eine neue Aktion “Schenk dem Park einen Baum” statt. Das Ziel der Veranstaltung war es, die gemeinsamen Kräfte der Freiwilligen, der Unternehmer und der Vertreter der Stadtverwaltung zu vereinen, um den Park zu schützen. Dank der privaten Spenden aus der Nachbarschaft sowie den Spenden von Sponsoren wurden junge dekorative Bäume und Büsche gekauft, welche die pflanzliche Vielfalt des Parks erweitern sollten. Gleichzeitig wurde eine Fotoausstellung organisiert, die über die vergangenen Aktionen zum Schutz des Parks erzählte. Zum Schluss wurde der Fonds “1000 Freunde des Parks” präsentiert und ein Mapping durchgeführt. Jeder der Anwesenden hatte die Möglichkeit, die von ihm bevorzugten, aber auch als problematisch gesehenen Flächen zu markieren. Wünsche und Anregungen konnten geäußert werden und wurden aufgenommen.

У грудні 2017 р. у “Березовому гаю” активісти організували зимові волонтерські заходи для дітей. Разом з ними вони розвісили виготовлені годівнички та окреслили важливість птахів для збереження екосистеми парку, а напередодні новорічних свят різнокольоровою мішурою прикрасили усі молоді саджанці та ялинку, посаджені у листопаді. Всю зиму дітлахи з сусідніх шкіл опікувалися годівничками та проводили в парку екологічні уроки.

Im Dezember 2017 wurden im Park Beresowyj Haj Winteraktionen für Kinder organisiert. Zusammen mit Freiwilligen wurden Vogelhäuschen aufgehängt und über die Bedeutung der Vögel für das Ökosystem des Parks gesprochen. Außerdem wurden alle im November neu gepflanzten Bäume und der Tannenbaum von den Kindern für Weihnachten und Neujahr geschmückt. Den ganzen Winter lang haben Kinder aus den Schulen des Viertels sich um die Vogelhäuser gekümmert und ihren Biologie-Unterricht im Park gehabt.

14 квітня 2018 р. у “Березовому гаю” пройшов фестиваль “Привіт, сусід!”, що мав на меті у черговий раз об’єднати локальну громаду. Під час заходу, що зібрав більше 200 учасників, було висаджено дерева й кущі, проведено толоку, пофарбовано лавки. Запрошені гості з Києва розповіли присутнім надихаючу історію ревіталізації парку “Наталка” та провели публічну дискусію щодо розвитку міського публічного простору. Після цього всі присутні мали змогу попрацювати з “картою емоцій” парку і залишити свої ідеї та побажання щодо подальшого його розвитку. Фестиваль було організовано в рамках проекту “Конфлікт як шанс”, що проходив за адміністрування ГО “ЦГТ “Ахалар” і фінансової підтримки ГО “PDCS. Partners for Democratic Change Slovakia”, представники якої були присутні на заході.

Am 14. April 2018 wurde im Park Beresowyj Haj das Festival “Hallo Nachbar!” durchgeführt, welches sich das Ziel gesetzt hat, zum wiederholten Mal die Gemeinschaft der Nachbarn zu stärken. Während der Veranstaltung, die von mehr als 200 Teilnehmenden besucht wurde, wurden neue Bäume und Büsche gepflanzt, eine Diskussion organisiert und Bänke bemalt. Eingeladene Gäste aus Kyiv erzählten die inspirierende Geschichte der Wiederbelebung des Parks Natalka (Kyiv) und nahmen an der Diskussion über den partizipativen öffentlichen Raum teil. Abschließend konnten alle Teilnehmenden mit der Karte der Emotionen von Beresowyj Haj arbeiten und ihre Wünsche zur weiteren Entwicklung des Parks aufschreiben. Das Festival wurde im Rahmen des Projekts “Konflikt als eine Chance” organisiert, das von der NGO “Ahalar” koordiniert und von der NGO “PDCS. Partner of Democratic Change Slovakia” gefördert wurde. Vertreter aller drei Organisationen - Eco Misto, Ahalar und PDCS - nahmen am Festival aktiv teil.

21 квітня 2018 р. на підтримку загальноміського Дня чистого довкілля у “Березому гаю” пройшла чергова толока. Активісти і волонтери, серед яких було багато дітей, очистили територію парку від сміття. Акцію підтримали представники соціально відповідального бізнесу та муніціпалітету.

Am 21. April 2018 wurde ein weiteres Treffen zwischen der Nachbarschaft und den Aktivisten organisiert. Anlass war der Tag der Sauberen Umwelt, ins Leben gerufen von der Stadt Tschernihiw. Die Freiwilligen, hauptsächlich Kinder, befreiten den Park von Müll und räumten auf. Die Aktion wurde von sozialen Unternehmen der Stadt und vom Ordnungs- und Grünanlagenamt unterstützt.

У травні 2018 р. проект чернігівських активістів-екологів “Roots & Shoots. Перший громадський город” посів одне з призових місць у конкурсі “Креативне місто”. Ідею створення нового відкритого публічного простору на території “Березового гаю” підтримали містяни за результатами онлайн голосування. За проектним задумом один із занедбаних майданчиків мав стати своєрідною “urban farm” – місцем для спільного вирощування зеленини, комунікації та обміну досвідом.

Im Mai 2018 gewann das Projekt “Roots & Shoots. First public space” der Umweltschützer und Aktivisten von Tschernihiw einen Preis im Wettbewerb “Kreative Stadt”. Die Idee mit dem ersten partizipativen öffentlichen Raum im Park Beresovyj Haj wurde von Stadtbewohnern in einer Online-Abstimmung unterstützt. Nach dem Projektplan sollte eine Brache im Park zu einem “Urban Garden” werden - einem Ort, wo Nachbarn und Bewohner zusammen gärtnern, kommunizieren und Erfahrung austauschen können.

23 травня 2018 р. у “Березовому гаю” засновано “Алею прав людини”: активісти разом з місцевими мешканцями висадили вісім дерев, кожне з яких символізувало певну людську цінність: гідність, свободу, демократію, рівність, мир, толерантність, солідарність і справедливість. Алею було сформовано з молодих саджанців катальпи, що мають рости більше 100 років. Захід відбувся за адміністрування ГО “MART”, підтримки “Програми розвитку ООН” та фінансування Міністерства закордонних справ Данії.

Am 23. Mai wurde im Park Beresowyj Haj eine Promenade der Menschenrechte gegründet.Aktivisten haben zusammen mit lokalen Bewohnern acht Bäume gepflanzt, wobei jeder Baum ein Menschenrecht symbolisierte: Würde, Freiheit, Demokratie, Gleichheit, Frieden, Toleranz, Solidarität und Gerechtigkeit. Die Promenade wurde mit Catalpa-Bäumen bepflanzt, die mehr als 100 Jahre alt werden können. Die Veranstaltung wurde von der NGO “MART” koordiniert und vom “UN Entwicklungsprogramm” sowie dem Außenministerium von Dänemark gefördert und unterstützt.

24 червня 2018 р. у “Березовому гаю” пройшов фестиваль “День йоги”, під час якого учасники могли долучитися до лекцій і майстеркласів з тілесно-оздоровчих практик. На заході працювали аніматори для дітей, було організовано імпровізовану ярмарку. Загалом, вранішні заняття з йоги проходили на галявині в парку протягом усього літа.

Am 24. Juni 2018 wurde in Beresowyj Haj das Festival “Yogatag” organisiert, während dessen alle Interessenten an Lesungen und Workshops über körperliche Gesundheit teilnehmen konnten. Zum Veranstaltungsprogramm gehörten ebenfalls eine Kinderbetreuung sowie ein improvisierter Flohmarkt. Generell wurden morgendliche Yoga Stunden zu einem regelmäßigen Angebot auf der Wiese von Beresowyj Haj in der Sommerzeit.

2 липня 2018 р. стартував проект “Партисипація. Урбанізм. Взаємодія” в рамках програми “Meet Up! Німецько-українські зустрічі молоді”. На тижневе стажування та задля обміну досвідом до Берліну відправилося 11 екологів, архітекторів, урбаністів, у тому числі представники ГО “Еко Місто”, що була співорганізатором проекту. Спільно з 9 колегами з Німеччини активісти досліджували як діють публічні простори, які існують методи і шляхи їх трансформації та як фінансувати громадські ініціативи. Під час стажування група відвідала будинки-комуни у районі Ліхтенберг, парки, сквери, громадські городи, креативні простори, а також пройшла навчання прийомам залучення громади разом з професором Б. Ланге (“Multiplicities”). Весь отриманий досвід молоді активісти мали застосувати для продовження партисипаторної кампанії у Чернігові.

Am 2. Juli 2018 startete im Rahmen des Programms “Meet Up! Deutschukrainische Jugendbegegnungen” das Projekt “Participation. Urbanism. Interaction”. Eine wöchentliche Fortbildung und Austausch in Berlin besuchten elf Ökologen, Architekten, Urbanisten und außerdem Mitglieder der NGO Eco Misto, die gleichzeitig das Projekt mitorganisiert hatten. Zusammen mit neun Kollegen aus Deutschland haben sie die Geschichten und die Arbeit der partizipativen öffentlichen Räume untersucht, neue Wege ihrer Transformation erkundet und über die Finanzierung der nachbarschaftlichen Initiativen gesprochen. Während des Projekts besuchten die jungen Experten Hausprojekte des Stadtteils Lichtenberg, Berliner Parks, Grünflächen, Gemeinschaftsgärten und kreative Räume. Mit der Unterstützung von Herrn Prof. Lange (“Multiplicities”) lernten sie darüber hinaus über die kreativen Methoden der Partizipation. Das erworbene Wissen wurde später im zweiten Teil des Projekts für die Durchführung der partizipativen Kampagnen in Tschernihiw eingesetzt.

4 серпня 2018 р. у “Березовому гаю” пройшла відкрита дискусія “Навіщо містянам городи?”. Активісти поділилися набутими під час закордонних стажувань знаннями щодо міського городництва та презентували майбутню концепцію “Roots & Shoots” і перспективні ділянки для реалізації цього проекту в парку. Запрошені гості з “Центру органічного землеробства” розповіли про компостування органічних відходів в умовах міста.

Am 4. August 2018 wurde eine öffentliche Diskussion über das Thema “Warum brauchen Stadtbewohner Gemeinschaftsgärten?” organisiert . Aktivisten haben über ihre Erfahrungen aus Berlin berichtet, das neue Konzept “Roots and Shoots” sowie potentielle Flächen für einen Gemeinschaftsgarten präsentiert. Eingeladene Gäste aus dem Zentrum der organischen Landwirtschaft erzählten über das Kompostieren in Bedingungen der Stadt. 23

6 серпня 2018 р. у Чернігові розпочався другий етап проекту “Партисипація.Урбанізм.Взаємодія”.Під час тижневого стажування раніше сформована німецько-українська група активістів продовжила партисипаторну кампанію у “Березовому гаю”. Разом із запрошеною фасилітаторкою-урбаністкою учасники поглибили свої знання щодо співучасницького творення публічних просторів і застосували декілька прийомів на практиці у парку. Зокрема, було проведено консультаційні зустрічі з різними групами користувачів, а також організовано соціологічне опитування й анкетування місцевих мешканців стосовно їхнього бачення розвитку цієї зони. Разом із фахівцями з пермакультурного дизайну в “Березовому гаю” відбулася лекція-воркшоп за цією ж тематикою та було закладено перші грядки майбутнього громадського городу. 10 серпня активісти й волонтери відкрили тут дводенний фестиваль “Шумить гай”, організувавши показ документальних стрічок проекту “IDoCare” про екологію, права людини та громадянське суспільство. Наступного дня на галявині парку відбувся музичний концерт за участі місцевих виконавців, відвідувачами якого стали більше 300 осіб. Метою перелічених заходів було перевірити разом з містянами можливі сценарії використання цього публічного простору.

Am 6. August 2018 wurde der zweite Teil des Projekts “Participation. Urbanism. Interaction” in Tschernihiw durchgeführt. Die bereits eingearbeitete Gruppe aus Deutschland und der Ukraine führte die in Berlin ausgearbeitete Partizipationskampagne für den Park Beresowyj Haj fort. Unterstützt von einer Expertin aus dem Urbanistik Bereich vertieften die Teilnehmer ihr Wissen über die Mitgestaltung des öffentlichen Raums und probierten neue Methoden der Partizipation in der Praxis aus. Es wurden Beratungen für verschiedene Gruppen der Parknutzer organisiert und eine soziologische Umfrage der Bewohner bezüglich der Zukunft des Parks durchgeführt. Zusammen mit Experten des permakulturellen Designs wurden Workshops zum Thema Gemeinschaftsgarten organisiert und erste Beete vom Gemeinschaftsgarten im Park Beresowyj Haj gegründet. Am 10. August eröffneten Aktivisten, Teilnehmer des Projekts und Freiwillige das zweitägige Festival “Der Haj rauscht” und zeigten dabei kurze Dokumentarfilme “IDoCare” über Menschenrechte, Umweltschutz und die Zivilgesellschaft von Osteuropa. Der zweite Tag des Festivals wurde von einem Konzert der lokalen Künstler gekennzeichnet und von mehr als 300 Bewohner besucht. Das Ziel der Veranstaltung war es, die möglichen Varianten der Flächennutzung zusammen mit den Bewohnern von Tschernihiw auszutesten.

У серпні – вересні 2018 р. пройшов третій етап проекту “Партисипація. Урбанізм. Взаємодія”. Чернігівські активісти разом із запрошеним архітектором розробили ескіз ревіталізації “Березового гаю” на основі зібраних раніше і систематизованих даних. Результати спільної роботи були опубліковані у соціальних мережах, ЗМІ та продемонстровані під час презентації-дискусії за участі представників муніціпалітету й депутатського корпусу, журналістів, громадських діячів і різних груп користувачів парку. Розроблена концепція розвитку “Березового гаю” приймала участь у конкурсі “Партисипаторного бюджету 2019 р.” м. Чернігова й отримала 664 голоси від містян. На жаль, цього лише трохи не вистачило для входження до списку переможців. Разом з тим, більшість із запропонованих у концепції напрацювань будуть враховані у “Програмі розвитку житлово-комунального господарства міста Чернігова на 2017 – 2020 роки”.

Im August - September 2018 wurde der dritte Teil des Projekts “Participation. Urbanism. Interaction” durchgeführt. Auf der Grundlage der früher gesammelten und systematisierten Daten und in enger Zusammenarbeit mit einem Architekten arbeiteten die Aktivisten der Stadt Tschernihiw einen Plan zur Wiederbelebung des Parks Beresowyj Haj aus. Die Ergebnisse der Zusammenarbeit wurden später in sozialen Netzwerken veröffentlicht, von den Medien ausgestrahlt und während der öffentlichen Diskussion mit Vertretern der Stadtverwaltung, Journalisten, Abgeordneten und Nutzern des Parks präsentiert. Gleich danach nahm das ausgearbeitete Konzept von Beresowyj Haj am Wettbewerb “Partizipatives Budget 2019” in Tschernihiw teil und erreichte 664 Stimmen. Mit diesem Ergebnis konnte das Konzept zu den beliebtesten Projektvorschlägen gezählt werden, konnte jedoch trotzdem nicht in die Liste der Gewinner aufgenommen werden. Nichtsdestotrotz werden die meisten Vorschläge des Beresowyj Haj Konzepts im Verwaltungsplan der Stadt Tschernihiw 2017-2020 berücksichtigt.

Післямова Парк “Березовий гай” сьогодні – центр соціальної активності. Щодня його відвідують сотні містян, тут проводяться культурні й освітні заходи та волонтерські акції. Це стало закономірним наслідком конфлікту громади із забудовником, адже вона не погодилася на роль пасивного об’єкту маніпуляцій, а навпаки стала суб’єктом творення вказаного публічного простору. Адвокаційна і партисипаторна кампанії, проведені громадськими активістами за участі містян, згуртували останніх і вдихнули нове життя у занедбаний парк. Зараз вони рішуче налаштовані продовжувати облаштовувати його і наповнювати все новими й новими сенсами. Наміри муніципалітету власноруч вирішувати долю публічних просторів – типовий випадок для пострадянських країн. Мова йде про капітальні ремонти, реконструкції або взагалі зміну цільового призначення. Проте досвід Чернігова показує, що об’єднана навколо демократичних цінностей громада здатна впливати на процеси прийняття владних рішень. Ми сподіваємося, що пройдений нами шлях і отриманий досвід, описані у цьому посібнику, допоможуть читачам зробити перші кроки у залученні місцевого населення до спільного благоустрою публічних просторів. Участь максимальної кількості зацікавлених сторін у зборі даних й аналізі проблем робить пошук рішень продуктивним і таким, що дійсно відповідає потребам громади. Висловлюємо щиру подяку фонду “Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (“EVZ”) за довіру й підтримку у створенні першого справді публічного простору в м. Чернігові. Супровід партисипаторних ініціатив у країнах Східної Європи є важливим елементом формування свідомого громадянського суспільства. Дякуємо всім нашим німецьким та українським учасникам, волонтерам, експертам і партнерам, з чиєю допомогою ми змогли реалізувати проект ”Participation. Urbanism. Interaction”. Дуже раді, що він стане маленькою частиною глобального процесу розвитку демократії у світі.

Schlusswort Heute ist der Park Beresowyj Haj ein Zentrum des aktiven Stadtlebens. Täglich wird er von hunderten von Stadtbewohnern besucht, regelmäßig bietet er Platz für Kultur- und Bildungsveranstaltungen und fördert freiwilliges Engagement. Als eine natürliche Folge des Widerstandes der Bürger gegen das Bauunternehmen haben die Stadtbewohner ihre Rolle der passiven Beobachter bewusst verlassen und eine Position als aktive Mitgestalter des öffentlichen Raums eingenommen. Die advokativen und partizipativen Kampagnen, durchgeführt von Aktivisten und Bewohnern der Stadt, brachten die Menschen zusammen und ließen ein neues Leben in einen ungepflegten und verlassenen Park einfließen. Eine sichere Zukunft und gemeinsame Weiterarbeit an dem Park stehen nun für sie fest. Die Tradition der Stadtverwaltung, alle Entscheidungen über öffentliche Räume allein zu treffen, kommt noch aus der Zeit der Sowjetunion. Es geht um große Umbauvorhaben, Rekonstruierungen oder Veränderungen der ursprünglichen Raumnutzung. Doch das Beispiel in Tschernihiw zeigt, dass die vereinte Gemeinschaft der Stadtbewohner, die von demokratischen Werten geleitet wird, die Entscheidungen der Behörden beeinflussen kann. Wir hoffen, dass der von uns eingeschlagene Weg und die Erfahrung, die wir gewonnen haben, den Lesern helfen werden, ihre ersten Schritte in die Richtung partizipativer Mitgestaltung des öffentlichen Raums zu machen. Es lässt sich sicher feststellen, dass die Teilnahme aller Interessengruppen an den Beteiligungsprozessen in der Stadt, wie Sammeln von Daten oder Problemanalyse, die Suche nach bestmöglichen Lösungen effektiv und die getroffene Entscheidungen entsprechend den Bedürfnissen der Stadtgemeinschaft machen. Ein herzlicher Dank an die Stiftung Erinnerung Verantwortung Zukunft (“EVZ”) für das Vertrauen und die Unterstützung bei der Gründung des ersten wirklich partizipativen öffentlichen Raums in der Stadt Tschernihiw. Wir danken allen unseren deutschen und ukrainischen Teilnehmern, Freiwilligen, Experten und Unterstützern, mit deren Hilfe wir das Projekt “Participation. Urbanism. Interaction” realisieren konnten. Wir freuen uns sehr, mit unserem Projekt einen kleinen Beitrag zum globalen Demokratisierungsprozess leisten zu können.

Список використаної літератури

Literaturverzeichnis

Минуле для майбутнього. Як краще зрозуміти місто / З. Паулініова. – Братислава: PDCS, 2017. – 60 с.

Vergangenheit für die Zukunft. Wie versteht man eine Stadt am besten / Z. Paulinova, - Bratislava 2017

Вовлечение горожан в проекты благоустройства / Н. Снигирева. – Москва, Казань: ООО “КБ Стрелка”, ООО “Проектная группа 8”, 2017. – 47 с.

Bürgerbeteiligung in Veränderung des öffentlichen Raums / N. Snigireva. Moskau, Kazan 2017

Как вовлекать жителей в городские проекты / Н. Снигирева. – Москва, Казань: ООО “КБ Стрелка”, ООО “Проектная группа 8”, 2017. – 28 с. Перспективи міських досліджень: можливі напрямки та практика проведення / А.В. Демичева // Грані. – 2013. – № 8. – С. 149–155. Пособие: как проводить исследования с вовлечением населения / М. Голубева, Д. Иелея: Providus, Access Lab, 2015. – 16 с. Публічний простір міста як об’єкт соціологічного дослідження / М. Грищенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. – 2016. – Вип. 1. – С. 31–38.

Wie kann man Bürger in Projekte der Stadt integrieren / N. Snigireva Moskau, Kazan 2017 Perspektiven der städtischen Studien: mögliche Richtungen und Praxis der Durchführung / A.V. Demicheva 2013 Handbuch: Wie führt man Studien mit der Beteiligung der Bewohner durch. / M. Golubeva, D. Ieleya 2015 Öffentlicher Raum in der Stadt als ein Objekt der soziologischen Studien / M.Grischenko 2016