February_Kontrakty#7Ukr

Page 1


||||||||||||||||||||||||||| Спочатку гарні новини ||||||||||||||||||||||||| КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р. Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти» Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА

38 100 36 100 34 100 32 100 30 100 28 100 26 100 24 100

За словами керівника групи радників голови НБУ Валерія Литвицького, зростання резервів — наслідок січневих закупівель валюти на міжбанку. «НБУ купив у січні $704 млн, що забезпечило додатне сальдо його інтервенцій на міжбанку минулого місяця», — заявив чиновник.

08 08 08 08 08 08 09 09 09 09 09 09 10 10 10 10 10 10 11 .20 3.20 5.20 7.20 9.20 1.20 1.20 3.20 5.20 7.20 9.20 1.20 1.20 3.20 5.20 7.20 9.20 1.20 1.20 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0

01

За даними НБУ

Резерви НБУ

Держбюджет

Авіаперевезення

На $556 млн, або на 1,6% збільшилися з початку 2011 року міжнародні резерви України, сягнувши станом на 2 лютого $35,132 млрд, дані Нацбанку.

На 21,5% рік до року, до 18,34 млрд грн збільшилися доходи держбюджету в січні, дані Держказначейства. Податкові надходження до загального фонду становили 13,476 млрд грн (+20,7% рік до року).

На 34,5%, до 432,2 тис. зріс пасажиропотік українських авіакомпаній у січні 2011 року порівняно із січнем 2010-го, дані Мінінфраструктури.

Ще кілька тенденцій на стор. 20

Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА

Епіцентр

КУТ ЗОРУ

Чужі люди Порушення кримінальної справи проти доньки голови Верховного Суду України Василя Онопенка стало новим етапом боротьби влади за конт­ роль над судовою системою держави.

Чому судова реформа в Україні починається з арештів на стор. 4

Артдиректор Сергій ГЕТУН Ре­дак­цій­на гру­па Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ Ма­рія Бон­дар На­дія Гон­Ча­рук Вік­то­рія Ру­ден­ко Ган­на Сай­Чен­ко Олена СТРУК Во­ло­ди­мир Хо­мЯ­ков Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787 Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905 Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191 Усі права належать редакції Контрактів Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 10.02.2011 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 113377 Загальний наклад 53 500 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами

• Чому 2011 року іноземні інвестори • Чому другої хвилі

Правильне харчування Найближчі кілька років ціни на продукти зростатимуть в усьому світі. Для України це означає постійний попит на основні види сільгосппродукції: пшеницю, жито, ячмінь, гречку, м'ясні та молочні продукти, цукор тощо. За п'ять років експортна виручка сільгоспвиробників зросте з нинішніх $8 млрд до $11–12 млрд на рік. За потенціалу щонайменше у $15 млрд.

Чому олігархи вирішили, що сільське господарство врятує Україну на стор. 6–15

на стор. 18

банківської кризи не буде

ГРОШІ В ЗЕМЛЮ

Епіцентр

на стор. 18

ставитимуться до України краще

*

На туристич ну галузь Єгипта 11% ВВП країни. припадає

епіцентр

революція

Через заво рушення в Єгипті доходи укр аїнс зменшилися ьких туроператор ів на $2 млн

в Єгипті

Надія ГОН ЧАР

УК «У чужій мандрівни країні к— із грішми, мішок який усі намагают якнайшви ься дше спустошит и».

Гарячі тур и

*Близькосхідна криза

Все ж таки є українці, • чивати в які боять революці Віктор Гюго ся відпочатку люто йном TUI. го на куро у Єгипті. На чивали по- ня, З 25 січня, коли ртах країн 6,5 почалися поточні збитк и відпо буквально тис. наших співв и українськи заворушенітчизників - торів сягнули Україна вивез ротилася за тиждень їхня х туроп $2 млн, , АЛТУ кількість ла звідт Йосип Андр заявив віце-прези ера- лом у Єгип переброн до 3–4 тис. «Тур ско- так ик. Якщо ті на конс и 127 громадян. дент буваю ювати тури исти триватиме їни. Від на інші дати можуть лузь ть 830 украї ульському облік Загай надалі, українців може гау перенців. або кра, які подо рожі ко $6 млн. втратити близь, туро пера відмовляються Продовже заяви на від тори прий пове Наприкінц шень у Єгип ння заворумают ь в письмово рнення грош і січня Укра ей», безумовно ті до березня, турбізнес му зверненні Асоц — йдеться скасуїни реко менд МЗС у на роботі , позначиться мають пове України (АЛТУ). іації лідерів ських вати рейси до увал о єгипетальтернати операторів. Як гого тижн рнутися додому 80% туристів того міст. Станом ву вони проп на 4 люпротягом я лютого. нують путів одру- один з Борисполя виле ки украї до тів Йорданії, літак до ОАЕ, нців відпо Шарм-ель Шейха, а Ізраїлю. Таїланду, Індії, ось на курортах чивали Вартість до Хургади вечірній рейс Єгипту турів не змінилася, станом на 4 запевняє Част ина було скасовано. Демура. лютого Однак ці Тарас здійснюєт авіап ерел ьотів ни на ці напр ямки живуть і ься для евакуації втричі вищі трад ицій но працюють українців , , які ніж у Єгипті, петські тури. на єгиКоли інші літак и ристи арабські пристраст чна галуз ь України і вщухнуть, тупрацюват име у

знижує привабливість ризикованих активів. Інвестори знову віддаватимуть перевагу малоризиковим вкладенням у золото, долари та швейцарські франки.

3–4

тис.

Íàâ³òü ï³ñ íà êóðîðò ëÿ òåðîðèñòè÷í èõ àêò³â àõ ïîïèò øâèäêî íà ïóò³ â³äíîâëþ âêè âàâñÿ

Більшість зупинили українських турко мпаній прирорти — продаж турів на летят єгипетські до Дахаба. «Так Хургади, Шарм ку- му ь туди, щоб план відпочивал ово дери ринк вчинила наша -ель-Шейха й мину ьників, строкдоставити додокомпанія ли, поясн штат и путівок Тарас Демуу», — повідомив та ліяких тичниному режимі. «Нав У розпорядж ює експерт. ра, директор Контракт ам мін іть після х актів енні № 78-р мережі тураг виділив МНС терор новлювався попит на ринк від 31 січня енцій еваку Розміщен у швидко исня реклами: . А такі відно ацію укра 10 млн грн на невід Каб- кі політ (44) 391 51 93 відсно нена , 391 51 94 ичні їнців з Єгип кладн , 391 51 95 . Для регіональ ту. 1 люто у для іміджу перетворення меншсильницьних РА: (322) країни, ніж го — вваж 70 22 62, 76 29 05. теракт на руйнівні Розміщен ає Тарас ня реклами: курорті», Демура. (44) 391 51 93 , 391 51 94 , 391 51 95 . Для регіональ  них РА: (322) 70 22 62,

Компанії & ринки Вікна зростання Зростання популярності планшетів негативно позначилося на фінрезультатах компанії Microsoft в останньому кварталі 2010 року. Таблетки витісняють ПК, включно з ноутбуками. Річ у тому, що ПК працюють на Windows, а планшети — ні.

Як планшети та нетбуки витісняють Microsoft на стор. 24

Стратегії Свій серед чужих «Ходіння по магазинах давно вже стало формою дозвілля, а багатьом виробникам одягу та взуття все ще здається, що споживачі сновигають торговельними точками в пошуках їхньої продукції — дуже кумедна помилка», — уїдливо зауважив одного разу власник fashion-марки Funky Рональд Вудстер.

Чому товари середньої цінової категорії добре продаються в дорогих магазинах на стор. 28

Новосвітські поміщики Хелен Мідлер вважає, що пошуки «тихого місця» — наслідок непевності в завтрашньому дні, притаманної мешканцям сучасних мегаполісів. Психолог виділяє кілька причин виникнення такої непевності.

Три причини плюнути на все та поїхати в село на стор. 30

cтор. 16

76 29 05.

Розміщен

ня реклами:

(44) 391 51 93

Як революція в Єгипті позначилася на фінансовому та туристичному ринках 16

контракти

| № 7 | 14.02.2 011


сухий залишок

епіцентр

Повний удобрямс Найбільші виробники мінеральних добрив 2010 року Аміак

Підприємство

Обсяги виробництва 2010 р., тис. т

Стирол ОПЗ Сєверодонецький Азот

Зміна рік до року, %

Карбамід

Частка у 2010 р., %

Обсяги виробництва 2010 р., тис. т

Зміна рік до року, %

Аміачна селітра

Частка у 2010 р., %

Обсяги виробництва 2010 р., тис. т

Зміна рік до року, %

Частка у 2010 р., %

622,5

18

14,9

376,5

-33

12,3

-

-

-

1 122,1

96

26,9

932,6

10

30,6

-

-

-

631,5

29

15,2

406,1

0

13,3

509,0

8

27,2

Азот (Черкаси)

923,0

16

22,2

637,1

4

20,9

844,4

9

45,1

Дніпроазот

455,1

-2

10,9

699,6

1

22,9

-

-

-

411,7

124

9,9

-

-

-

519,3

107

27,7

4 165,9

37

100,0

3 051,9

-4%

100,0

1 872,7

14

100,0%

Рівнеазот Разом

За даними ІК Dragon Capital

«Парацельс також хвалився підневільним йому духом, якого він називав «Азот» і тримав ув'язненим у дорогоцінному камені». • Чарльз Маккей, «Найпоширеніші ілюзії та безумства юрби»

Що за країна

Урок хімії

контрактИ ТИЖНЯ

Чому селян не тішить те, що Дмитро Фірташ купив Сєверодонецький Азот

2?

Власники українських хіміч­ них підприємств продовжують позбуватися своїх активів. Одно­ го із найбільших виробників мі­ неральних добрив — ЗАТ «Сєве­ родонецьке об'єднання «Азот», яке пов'язують із Олександром Ровтом, — продано Дмитру Фір­

ташу. За короткий час бізнесмен зумів консолідувати істотну частку вітчизняного хімпрому. До його хімічного дивізіону азот­ них добрив уже входять Рівне­ азот і горлівський «Стирол». За попередніми даними, частка під­ приємств Дмитра Фірташа на

Велика Британія — США

ринку аміаку розшириться до 40%, аміачної селітри — до 55%. Бізнесмен має намір поборотися за Одеський припортовий завод і черкаський Азот Олександра Ярославського, який заявив про готовність продати підприємство за «нереальні» $800 млн (наприк­

лад, ринкова капіталізація Сти­ ролу — $300 млн). «Моє завдан­ ня сконцентрувати всю хімічну промисловість, інакше не можна буде конкурувати», — заявив Дмитро Фірташ. Торік світові ціни на азотні добрива почали зростати. У зв'язку з подорожчанням зер­ нових на світовому ринку в компаній з'явилися кошти на закупівлю добрив. Уже напри­ кінці минулого року потужнос­ ті українських підприємств було завантажено на 80–90%. Ціни на аміачну селітру на вну­ трішньому ринку майже сягну­ ли докризового рівня (зараз ціна селітри становить 2990– 3200 грн/т). Лише за півроку продукція подорожчала на 50%. Загалом 2010 року, за даними Держкомстату, підприємства збільшили випуск азотних доб­ рив на 5,4%, порівняно з 2009 роком — до 2,3 млн т. Це почасти повернуло привабли­ вість хімічному бізнесу. Але головний фактор ризику для хіміків все одно залишаєть­

США

Глибоке занурення

Здорове злиття

Ensco об’єднується з Pride International

Danaher купує Beckman Coulter

Ensco plc, одна з найбільших у світі компаній, що спеціалізуються на нафтовому бурінні в морі, купує американську Pride International Inc. Сума угоди, яку планують закрити у ІІ кварталі 2011 року, — близько $7,3 млрд. У підсумку транзакції буде створено другий за розміром у світі морський бурильник після швейцарської Transocean. Після закриття угоди акціонерам Ensco та Pride належатиме по 62% і 38% акцій об'єднаної компанії відповідно. Злиття дасть компаніям змогу скоротити щорічні витрати до сплати податків щонайменше на $50 млн, а прогнозована ринкова капіталізація об'єднаної компанії сягне $16 млрд. Купівля Pride дозволить Ensco розширити свою присутність у Бразилії та Західній Африці, двох найшвидше зростаючих ринках морського буріння, а також збільшити свій флот до 74 бурових установок по всьому світу. Після оголошення про угоду акції Ensco подешевшали на 4,2%, тоді як цінні папери Pride подорожчали на 16%. контракты || № контракти № 740| 14.02.2011 | 05.10.2009

Danaher Corporation купує виробника діагностичного обладнання для клінічних досліджень Beckman Coulter. Сума угоди, яку планують закрити в першій половині 2011 року, — близько $6,8 млрд. Після закриття транзакції Beckman Coulter стане частиною підрозділу Danaher Life Sciences & Diagnostics, виручка якого 2010-го становила $2,3 млрд — 17% загального обсягу продажу компанії. Синергетичний ефект від злиття може сягнути $250 млн на рік. Попит на діагностичне обладнання, медичні інструменти та тести, здатні виявити захворювання на ранніх стадіях, зростає. Після оголошення про угоду акції Danaher збільшилися в ціні на 2,2%, цінні папери Beckman Coulter подорожчали на 10%. У 2010-му виручка Danaher становила $13,2 млрд, тоді як річний доход Beckman Coulter сягає $3,7 млрд.


ся — ціна на газ, яка, за всіма прогнозами, лише зростатиме. Вартість блакитного палива на засувках підприємств сягнула $380–390 за тис. куб. м (із ПДВ). За словами аналітика ІК Dragon Capital Тамари Лев­ ченко, з такою вартістю осно­ вної сировини виробляти до­ брива, особливо для внутріш­ нього ринку, не дуже вигідно навіть за нинішніх цін. Вигід­ ним є лише експорт. Так, вар­ тість газу для Стиролу, що екс­ портує продукцію, становить близько $330 за тис. куб. м (після взаємозаліку за ПДВ, що виникає при купівлі газу й про­ дажу добрив на експорт). При цьому, за оцінками Dragon Capital, валова рентабельність аміаку сягає 25–30%, а карбамі­ ду й селітри — близько 20%. «2009 рік для азотної хімії був найважчим. Майже всі підпри­ ємства простоювали. Хіміки це добре пам'ятають. Жодне під­ приємство не може самотужки вплинути на ціну на газ, тож бізнесмени й виходять із хіміч­ ного бізнесу», — пояснює екс­ перт. Консолідація ж ринку може зіграти на користь хім­ прому, підвищивши його кон­ курентоспроможність. Великий гравець із великою часткою ринку може домовити­ ся з Газпромом або приватними видобувними компаніями, на­ приклад, про пряме постачання газу. За оцінками Dragon Capital, за таких умов вартість блакитного палива (на кордоні без урахування ПДВ і транспор­ тування) може знизитися до $200 за тис. куб м. Крім того, на­ гадує аналітик черкаського НДІТЕХІМ Микола Селіхов, у Дмитра Фірташа є й свої запаси газу — 12,1 млрд куб м, на яких його підприємства можуть пра­

цювати близько трьох років. Великому виробникові легше конкурувати й на зовнішніх ринках. Ідея узгодженого вихо­ ду хімічних компаній на екс­ портні ринки звучала не раз, але підприємствам завжди було складно домовитися. Водночас негативні наслідки консолідації, на думку гене­ рального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, мо­ жуть проявитися в необґрунто­ ваному зростанні цін на міне­ ральні добрива на внутрішньо­ му ринку. «Зараз продукція до­ рожчає, але це пов'язано радше не з консолідацією в хімічній галузі, а з процесами, які відбу­ ваються на світових сировин­ них ринках», — уточнює екс­ перт. А ось на думку Тамари Лев­ ченко, цінових стрибків не від­ будеться навіть у разі продажу Дмитром Фірташем хімічних активів росіянам (дочірнім структурам Газпрому чи іншим зацікавленим компаніям). Чут­ ливість українських аграріїв до цін на добрива всім відома, і хі­ міки, зокрема Рівнеазот і Сєве­ родонецький Азот, не зацікав­ лені втрачати український ринок. До слова, з цієї ж при­ чини не має відбутися й різкої переорієнтації підприємств на експорт. Але розраховувати на істотне зниження вартості мі­ неральних добрив на внутріш­ ньому ринку українським агро­ холдингам і фермерським гос­ подарствам теж не варто. Адмі­ ністративне обмеження цін може з'явитися лише в тому разі, якщо Дмитро Фірташ до­ мовиться з урядом про якісь преференції.  Олена СТРУК

США

Усі в Мережу AOL розвиває бізнес Американська медіа-корпорація AOL Inc. купує інформаційний інтернет-ресурс The Huffington Post. Сума угоди, яку планують закрити в першій половині 2011 року, — $315 млн. Поглинання Huffington Post, заснованого 2005 року — найбільша покупка AOL з 2009 року. Зараз Huffington Post — один із найвідвідуваніших інтернет-ресурсів у США: близько 25 млн унікальних відвідувачів на місяць. Після завершення угоди буде створено медіа-групу, аудиторія онлайн-проектів якої на місяць сягне 117 млн осіб у США і 270 млн по всьому світу. Купівля Huffington Post дасть AOL змогу розширити й урізноманітнити контент для американських і міжнародних користувачів, а також відновити зростання продажу реклами. У 2010 році чистий збиток AOL сягнув $782,5 млн проти чистого прибутку в розмірі $248,8 млн 2009-го.

Оцінка року

Безцінні землі У січні цього року Державний комітет із земельних ресурсів оцінив гектар української ріллі у 25 тис. грн (приблизно $3,1 тис.). Сім років тому те саме відомство вважало, що гектар коштує 10 тис. грн (близько $1880 за курсом початку 2004-го). Логіку зміни ціни, як і принципи ціноутворення, Держкомзем не пояснює. Оцінка комітету фігурує в законопроекті «Про ринок земель». Який, до речі, має всі шанси бути прийнятим уже навесні. Після чого земля сільгосппризначення стане товаром зі стартовою ціною 25 тис. грн за гектар. Обсяг ринку сільгоспземлі приблизно відомий — близько 20 млн га ріллі, що належать приблизно 5 млн колишніх колгоспників і радгоспників. Щодо ціни такої ясності немає. Більшість експертів оцінюють гектар української ріллі значно дорожче за Держкомзем: на рівні $4–5 тис. Деякі аналітики вважають цю цифру за-

ниженою чи не на порядок, посилаючись на США (6–16 тис. $/га), Південну Америку (4–12 тис. $/га) або країни Євросоюзу (10–40 тис. $/га). За даними Світового банку, гектар ріллі — наприклад, у Франції — справді коштує близько $9,3–9,5 тис. Але врожайність там за підсумками 2009/2010 маркетингового року становила 7,45 т/га, а в Україні — лише 3,1 т/га. Якщо собівартість вирощування тонни пшениці в обох країнах становить приблизно $150, а ціна на неї — $300, вийде, що гектар ріллі у Франції приніс $1,1 тис., у нас — трохи більш ніж $460, тобто майже у 2,5 разу менше. Логічно припустити, що й вартість землі відрізняється у стільки ж. Тобто у випадку з Україною вона має становити приблизно $3,7–3,8 тис., або 30 тис. грн за нинішнього курсу. Що, до речі, лише на 20% більше за оцінку Держкомзему. Цей розрахунок доволі умовний, але навіть він показує, що реальну вартість формує аж ніяк не нормативна оцінка, а конкретна сума прибутку, яку може отримати інвестор. Утім, міркувати про вартість землі, інвестиції та повернення коштів є сенс лише в тому разі, якщо йдеться про вільний ринок, на якому Володимир ХОМЯКОВ власник товару має право їм вільно розпоряджатися. У нас із цим справи дещо інакші. Докладніше про агроринок на стор. 6–15 В Українському клубі аграрного бізнесу підрахували*, що урядове обмеження експорту зернових у 2010/2011 маркетинговому році скоротило виручку аграріїв на 583 грн на кожній тонні пшениці. Що, у свою чергу, зменшило вартість гектара ріллі на 5 тис. грн. Отже, остання оцінка Держкомзему враховує не лише врожай, урожайність, собівартість і маржу, а й втрати аграріїв при квотуванні. * Дослідження «Ринок землі в Україні», проведене УКАБ у 2010–2011 роках. контракти| |№ №40 7 | 14.02.2011 контракты 05.10.2009

?3


епіцентр

П

кут зору

орушення кри­мі­ нальної справи про­ ти доньки голови Вер­­ховного Суду Украї­н и Василя Оно­пенка стало новим етапом Чому судова реформа в Україні починається з арештів боротьби влади за контроль над судовою системою держави. Звісно, можна стверджувати, Зятя заарештували, що жодного стосунку до цієї на доньку відкрили боротьби ця кримінальна спра­ кримінальну справу. ва не має, що це простий збіг Василю Онопенку — як, утім, і арешт зятя голови є над чим замислитися Верховного Суду, колишнього першого заступника міністра юстиції Євгена Корнійчука. Проте в ці твердження мало хто повірить. Коли 1993 року президент РФ Борис Єльцин призупинив діяль­н ість Конституційного Суду, багатьом не лише в самій Росії, а й за її межами це здава­ лося цілком логічним кроком. Голова російського КС Валерій Зорькін не підтримав прези­ дента в його конфлікті зі з'їздом народних депутатів, відчайдуш­ но маневрував — кому потрі­ бен такий суд? Багато хто до того ж не міг пробачити суддям відмову погодитися з конститу­ ційністю указу Єльцина про за­ борону КПРС. Словом, припи­ нення діяльності суду сприйма­ лося як частина боротьби з ко­ мунізмом. Але коли суд відновив свою роботу, виявилося, що зник останній реальний важіль про­ тистояння сваволі виконавчої влади. Людина — від пересічно­ го громадянина до незручного владі інвестора, опального чи­ новника чи навіть олігарха — виявилася беззахисною перед державою. І зараз уже нікого не дивують судові вироки Ми­ хайлу Ходорковському, повна підконтрольність судової систе­ ми й тотальна залежність бізне­ су. Великого бізнесу — від вищої влади, дрібного й середнього — вича на президентських виборах — починаючи від формування від будь-якого чиновника, якому захочеться накласти лапу на до­ коаліції та повернення до старої Конституції? І де судова інстан­ ходи. А Конституційний Суд взагалі відправили до Санкт- ція, яка могла б захистити українське суспільство від зневаги до закону з боку влади? Петербурга. Чого очі не бачать, того серцю не жаль. А тепер уявімо собі захист тим самим судом прав інвестора, бо­ З Верховним Судом України може статися схожа історія. Його голова Василь Онопенко, звісно ж, ангелом не виглядає. І теж на­ ротьбу з рейдерськими захопленнями, спробу відстояти свої ін­ магався домовлятися з новою владою. Уже той факт, що очолюва­ тереси у протистоянні із близькими до влади чиновниками чи ні Корнійчуком соціал-демократи — раніше це була партія Оно­ олігархами. І зрозуміємо, що можна говорити про будь-які еконо­ пенка — на останніх місцевих виборах підтримали Партію регіо­ мічні реформи — вони безпечні для влади. Адже кожен серйозний нів — багато про що свідчить. Але ж і Зорькін 1993 року аж ніяк не інвестор, кожен стратегічно мислячий бізнесмен розуміє, що за був ворогом Єльцина. Він просто намагався хоч якось утримати таких умов немає жодного сенсу вкладати гроші в економіку — сторони від порушення Конституції та зберегти обличчя. Закон­ стабільність заробітку й просте збереження справи залежать від зв'язків нагорі, від прихильності влади. І якщо не буде такої при­ ник, бачте! З Онопенком схожа історія. Він змушений дотримуватися при­ хильності — то жоден суд тебе не захистить! Таким чином, Україна залишається країною швидких грошей, стойності, з ним потрібно домовлятися, він не з Донецької області. Словом — не своя людина. І вже ця обставина змушує владу по­ країною, у якій слід заробити за кілька місяців і відійти на безпеч­ стійно натякати голові Верховного Суду на необхідність відстав­ ну відстань. І грошей у її економіці в жодному разі не залишати ки. Тому що з цією відставкою судова система України цілком — поцуплять, уже краще в офшори або в якусь більш зрозумілу країну. Для самої української економіки таке ставлення згубне, замк­неться на Адміністрацію президента. А потому можна буде приймати будь-яку судову реформу. Яка для громадян держави — безперспективне. Натомість непідсуд­  різниця, що там написано на папері, якщо рішення ухвалено за­ ний чиновник тріумфує. здалегідь і зроблено необхідний дзвінок? Скільки порушень за­ Віталій ПОРТНИКОВ конодавства ми спостерігали з моменту перемоги Віктора Януко­

УНІАН

Чужі люди

Зі зміною керівництва Верховного Суду судова система цілком замкнеться на Адміністрацію президента

4

контракти | № 7 | 14.02.2011



епіцентр

гроші в землю Андрій БЕРЕЖАНСЬКИЙ

*Американська торговельна

У найближчі п'ять років Україна зможе збільшити експорт продуктів з нинішніх $9 млрд до $11–12 млрд

палата вважає, що Україна має забезпечити відкритий і прозорий експорт зерна, скасувавши його квотування, запроваджене до 31 березня цього року (воно діяло з початку жовтня 2010 року до 31 грудня 2010 року, потім було подовжено до березня 2011-го). Сумарний розмір квот збільшено до 4,2 млн т зернових, включно з квотами на експорт кукурудзи (до 3 млн т) і пшениці (до 0,5 млн т).

Правильне харчування

Наприкінці 1980-х років Україна була одним з основних постачальників продуктів харчування для СРСР. Тільки український експорт зернових становив близько 20 млн т за врожаїв у 45–50 млн т. Площа посівів відтоді не змінилася: пшеницею та іншими зерновими, як і раніше, засівається 15–16 млн га. Обсяг урожаю останні кілька років коливається в діапазоні 30–40 млн т. Середня врожайність зернових впала з 35 ц/га до 25–30 ц/га, більша частина побудованих за часів Союзу потужностей зі зберігання стали непридатними. У підсумку, якщо 20 років тому з України щороку вивозилося по 20 млн т зернових, то 2010-го — з моменту збору врожаю по 31 грудня — було експортовано 2,182 млн т зернових, лише на $2,5 млрд. Ще гірші справи з вирощуванням фруктів та овочів, у м'ясній і молочній галузях. Наприклад, якщо сири, хай і в невеликих кількостях, але все ж таки експортуються, то м'ясопродукти або свіжі овочі та фрукти імпортуються. Експерти називають три основні причини катастрофічного падіння експорту. Поперше, після розвалу СРСР український агропромисловий комплекс втратив звичні ринки збуту, а період його становлення припав на період низьких цін на сільгосп­ продукцію на світових ринках. По-друге, за минулі роки значно просіла врожайність майже всіх сільгоспкультур — валовий збір

Індекс ФАО цін на продовольство

Номінальне значення Реальне значення*

170 130 90 50

0 199

199

2

199

4

6

199

8

199

0

200

2

200

4

200

6

200

8

200

1 0 201 201

* Індекс реальних цін — номінальні ціни, скориговані з урахуванням інфляції та інших чинників. Номінальне значення індексу цін на продовольство розраховується експертами Продовольчої програми ООН (ФАО) на основі цін на 55 груп основних продовольчих товарів. Зростання індексу відповідає середньому зростанню цін у доларах США на світових ринках. Значення індексу на рівні 100 пунктів востаннє зафіксоване у 2002–2004 роках. За даними fao.org

6

контракти | № 7 | 14.02.2011

Експорт українського продовольства у 2010 році* Масло та жири тваринного Продукція борошномельно й рослинного походження 28,2 круп'яної промисловості Насіння та плоди 0,8 Зерно олійних рослин 26,3 11,2

Попит Зараз високим попитом за кордоном користується навіть фуражна пшениця українського виробництва — за тонну такого зерна можна виручити понад $200. Затребувані на світовому ринку українські куку-

Імпорт продовольства в Україну у 2010 році* Продукти переробки Какао та продукти з нього овочів і фруктів 4,17 8,19 Молоко та молокопродукти, Цукор і кондитерські яйця, мед вироби Кава, чай, 2,73 6,91 прянощі Овочі, коренеплоди 4,48 2,59

Інше 27,89 Риба та рибопродукти Фрукти й горіхи 14,81 10,51 М'ясо та субпродукти 8,95 * За попередніми даними Держкомстату, розрахунки Контрактів

2002 2004 = 100

210

став критично залежати від природних умов. У підсумку некатастрофічна посуха 2010 року, наприклад, призвела до падіння врожаю зернових одразу на 14,6% рік до року, до 39,3 млн т. І, нарешті, третьою причиною стало квотування основного експортного продукту — зерна. Експортні поставки якого дотепер жорстко обмежено через побоювання зростання цін на внут­ рішньому ринку.

Масло та жири тваринного й рослинного походження 8,77

у 1990–2011 роках 250

«Землероб, який стоїть на своїх ногах, набагато вищий за джентльмена, який стоїть на колінах». • Бенджамін Франклін

рудза, жито, ячмінь, гречка, соняшникова олія, сири й багато іншого. Так було не завжди. Наймасштабніший спад виробництва продуктів харчування Україна пережила наприкінці 1990-х років. Однією з головних причин став відносно низький рівень цін на світових ринках. Так, пшениця десять років тому коштувала близько 100–110 $/т, основні виробники — США, Канада та країни ЄС — дотували власний агропром і ревно захищали внут­ рішні ринки від демпінгу. У підсумку виробництво зернових в Україні до 1999– 2000 років впало до 24–25 млн т. Аналогічні процеси відбувалися з більшістю інших

Інше Молоко 19,3 й молокопродукти, М'ясо та субпродукти яйця, мед 1,0 7,2 Овочі, коренеплоди Фрукти й горіхи 1,2 2,5 Цукор і кондитерські вироби 2,3 * За попередніми даними Держкомстату, розрахунки Контрактів

продуктів харчування — зростав імпорт готової продукції, падало внутрішнє виробництво. Ситуація на світових ринках почала змінюватися в минулому десятилітті. Бурхливий розвиток emerging markets призвів до зміни структури споживання. Близько 2 млрд жителів планети — у першу чергу Китаю, Індії та Південної Америки — за даними експертів Продовольчої програми ООН (ФАО) щороку збільшували споживання м'яса на один-два кілограми на людину на рік. Але для отримання одного кілограма м'яса потрібно близько 8 кг кормів у вигляді зернових. У підсумку, у 2005–2010 роках попит на фуражне зерно щороку зростав на 30–32 млн т, або приблизно на 2%. На цей самий період припав рекордний стрибок цін на продовольство, спровокований ф'ючерсними спекуляціями. Рятуючись від іпотечної кризи, у 2007– 2008 роках банки та трейдери вкладали мільйони доларів у сировинні активи, зокрема продовольчі. Як наслідок, продовольчий індекс ФАО (до якого входять ціни на 55 груп товарів), що з кінця 1990-х по 2007 рік коливався в межах 90– 130 пунктів, 2008-го зріс до 210 пунктів. Економічна криза відкинула ціни до рівня 2007-го, однак лише півтора року потому, в січні 2011-го, індекс ФАО поставив новий рекорд: 230 пунктів. Утім, аналітики ФАО розраховують, що в 2011–2019 роках вартість продовольства


На третину сили До 70% усієї території України припадає на родючі ґрунти та сільськогосподарські угіддя — 41,8 млн га. Це багато навіть порівняно з такими великими країнами, як США, Канада, Австралія: Україна входить до десятки країн світу з найбільшою територією ріллі. Українські чорноземи дозволяють збирати врожаї вдвічі-втричі більші за нинішні 25–30 ц/га. За словами директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимира Моргуна, кілька вітчизняних господарств досягли врожайності пшениці на рівні 80–100 ц/га. Тільки використання селекційних сортів пшениці може вдвічі збільшити нинішню врожайність — до 50–60 ц/га. Проблема низьких урожаїв — проблема грошей. «В один гектар при вирощуванні зернових потрібно інвестувати близько $1 тис. Ці інвестиції окупляться за тричотири роки», — пояснює директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа. За його підрахунками, врожайність за такого рівня інвестицій зросте щонайменше на 25–30%. Ще один головний біль аграріїв — відсутність інфраструктури з транспортування та зберігання врожаю. Так, усі українські елеватори здатні зберігати не більш ніж 30 млн т зерна. Якщо 2011 року аграрії зберуть 50 млн т, значна частина врожаю пропаде через те, що зерно ніде зберегти навіть протягом кількох місяців. Ситуація зі зберіганням овочів і фруктів ще гірша — саме тому на полицях вітчизняних супермаркетів майже не зустрінеш українських яблук, груш чи персиків. Все це одразу після збирання відправляють на переробку. Інакше згниє. Загалом, за підрахунками експертів, український агросектор потребує приблизно $20 млрд інвестицій. Теоретично, цю суму в розвиток сільського господарства лише за п'ять-сім років могли б укласти великі агрохолдинги — аграрний бізнес цікавий інвесторам. «Рентабельність вирощування пшениці сягає 50%», — пояснює начальник аналітичного департаменту консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник. Але інтерес інвесторів до українського АПК зводять нанівець ціновий контроль і квотування експорту основного виду сільгосппродукції — зернових.

Держрегулювання Яскравий приклад — фактична заборона експорту зерна восени 2010 року за допомогою розподілу квот, величина яких була на порядок меншою, ніж можливості трейдерів. Але з погляду держави квотування дало потрібний результат — у той час як зерно у світі подорожчало до

350 $/т, на внутрішньому ринку України його вартість не перевищувала 250 $/т. Зростання цін на хліб, м'ясо та молоко уряду вдалося притримати. Але через обмеження експорту аграрії зазнали сотень мільйонів доларів збитків, а в галузь не прийшли заплановані інвестиції. Простий приклад: на початку минулого року міністр агрополітики Микола Присяжнюк заявив, що очікує 60 млрд грн інвестицій в український АПК. Але за оцінками експертів, реальний обсяг іноземних вкладень виявився на рівні 120–160 млн грн. Переважно — через квотування. Деякі експерти вважають, що 10 млрд грн дотацій аграріям, заплановані в бюджеті, було б логічніше, витратити на адресну допомогу бідним — цього буде достатньо для забезпечення їх фізіологічною нормою основних продуктів харчування: хліба, молока тощо. При цьому малозабезпечене населення буде захищено від інфляції, а аграрії зможуть заробити на експорті зернових тоді, коли ціни максимальні. Насправді, 10 млрд грн може й не вистачити. Щомісячні витрати на придбання мінімального набору продуктів, за розрахунками Держкомстату, становлять близько 500 грн на місяць. Зростання цін на зернові на 40% призведе до подорожчання продуктового кошика Держкомстату приблизно на 100 грн на місяць, або на 1200 грн на рік. 10 млрд грн вистачить, щоб компенсувати таке зростання цін для 8,3 млн осіб. Але, за даними Мінпраці, бідних в Україні 12,5 млн. Інше рішення — запровадити експортне мито на зерно. У період бурхливого зростання цін в уряді вже розглядали можливість оподаткування експорту в розмірі приблизно 20% митної вартості. Третій варіант пропонують експортери та зернотрейдери — дозволити без будьяких обмежень експорт зернових на рівні 80% експортного потенціалу, що розраховується залежно від обсягів урожаю. Схожих рішень галузеві організації та експерти пропонують чимало. Але уряд використовує найнезграбніше з них, у вигляді прямої заборони.

Зерном єдиним Так чи інакше, виробництво зерна в Україні приречено зростати — але темпи зростання залежатимуть від уряду. Це може бути приріст на 2–5% на рік, а може й на 15–20%. Перший варіант імовірний у разі продовження політики квотування. Другий — за відкриття кордонів для експорту та відмови від регулювання цін на внутрішньому ринку. Швидше за все, уряд піде третім шляхом, обмежившись напівзаходами: збільшить квоти, зробить їх видачу прозорішою, що дасть змогу залучити інвестиції українських і російських бізнесменів, яким не звикати працювати за таких умов, — але продов­жить у ручному режимі регулювати ціни на продукти харчування на внутрішньому ринку. Підсумком такої політики буде збільшення обсягів виробництва зерна до 2015–2016 років на 20–30%, а експорту — на 40–60%. А це — плюс $3–4 млрд. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

буде на рівні літа 2008 року або осені 2010-го (індекс ФАО — 180–200 пунктів). Для України це означає постійний попит на основні види сільгосппродукції та експортну виручку на рівні $11–12 млрд на рік. За потенціалу щонайменше в $15 млрд.


епіцентр «Через якийсь доступний для огляду й досить невеликий, причому заздалегідь невизначений час звичному для нас міському життю настане цілковитий та остаточний кінець (щоб не сказати гірше)».

гроші в землю

Мрія дауншифтера

• Віктор Сергієнко (Кошастий)

70 соток на ніс За даними Продовольчої програми ООН (FAO UN), 1960 року на одного жителя планети припадало 4300 кв. м оброблюваної землі, 2005-го показник скоротився до 2300 кв. м, а до 2030 року залишиться лише 1800 кв. м. Остання цифра — 1800 кв. м ріллі або 18 соток — це майже межа голоду: щоб прогодувати одного жителя планети за нинішнього рівня виробництва, потрібно близько 15 соток орної землі. Цю межу світ перетне між 2030-м і 2050 роками. І якщо найбільші світові виробники продовольства не перейдуть на генномодифіковані сорти, що дозволяють збільшити врожайність удвічі-вчетверо, весь світ стикнеться із хронічним недоїданням. Розширення сільськогосподарських земель категорично не встигає за зростанням населення. Наприклад, з 1995-го по 2007 роки людство зросло на 17%: із 5,7 млрд до 6,7 млрд. Загальна площа орних земель у світі за той самий період збільшилася лише на 7,7%: з 1,3 млрд га до 1,4 млрд га. Україна на цьому тлі виглядає цілковитою аномалією. По-перше, займаючи 45-те місце у світі за територією, ми перебуваємо на 10-му місці за обсягом орних земель — 55% площі країни, більше, ніж у будь-якої іншої держави світу. По-друге, на відміну від середньосвітових показників, у нас площа оброб­люваної площі на душу населення лише зростає. По-третє, уже зараз на одного українця припадає близько 70 соток сільгоспземлі — втричі більше, ніж у середньому по світу.

8

контракти | № 7 | 14.02.2011

Яйця

Риба

Фрукти

Молокопродукти

М'ясо

У середньому до­ машня курка дає одне яйце раз на два дні, відповід­ но, щоб отримати 220 яєць, потріб­ но приблизно 1,2 курки, чого в природі не буває. Крім того, для підтримання по­ го­лів'я потрібен півень — три пти­ ці займуть навряд чи сотку під пта­ шиний двір з ку­ рятником й ого­ родженим виго­ ном. Разом:

7 кг свіжої риби, 4 кг оселедця і 2 кг суше­ ної чи в’яленої риби еквівалентні приблиз­ но 15 кг свіжого улову. «Урожайність» виро­ щування, наприклад, коропа за старими ра­ дянськими нормами становить близько 1 т з гектара площі спеці­ алізованого рибного ставка. Таким чином, для отримання 15 кг риби за сезон знадо­ битися водойма гли­ биною 1,5 м і площею в 15–20 кв. м. Тобто лише

Мінімальна норма річного спо­ живання фруктів і ягід — близь­ ко 60 кг на рік у свіжому вигляді, плюс ще близько 4 кг — у суше­ ному. Основні фрукти для жите­ лів середньої смуги — груші та яблука, із середньою врожайніс­ тю 150–200 ц/га. З огляду на те, що для приготування 4 кг су­ хофруктів знадобиться близько 40 кг свіжих плодів, річна по­ треба становитиме близько 100 кг груш і яблук. Стільки можна отримати всього з 50 кв. м. Реальні сади біля українських хат приблизно втричі більші — за рахунок виш­невих дерев, че­ решні, кущів смородини, аґрусу й малини. Разом:

Понад 100 л молока звичай­ ного й нежирного, вершкове масло, сири, сметана — річна норма споживання молочних продуктів стано­ вить більш ніж 310 кг або приблизно 300 л молока. Корова-рекордсменка здат­ на дати таку кількість моло­ ка лише за тиждень; звичай­ на корівка — за два. Таким чином, для забезпечення ді­ єтологічного мінімуму однієї корови вистачить майже на 100 осіб. Норматив площі пасовищ для дійної корови — близько 1,2 га, що в пере­ рахунку на одну людину дає

14 кг яловичини, близько 12 кг м'яса птиці, 8 кг свинини — за рік мінімальний м'ясний раці­ он становить майже 53 кг м'яса і м'ясопродуктів восьми видів. У перекладі на «націо­ нальний продукт» — свинину — це приблизно дорівнює під­ свинкові живою вагою 80–90 кг. Свині м'ясних порід виростають до такої ваги при­ близно до п’яти місяців, з'їдаючи близько 330 кг кормів (4 кг корму на кіло ваги). Якщо третину обсягу кормів стано­ вить зерно, третину — буряки та ще третину — харчові від­ ходи, тільки під вирощування кормів потрібно відвести

1 сотка

0,2 сотки

1,5 сотки

120 соток

4 сотки


Малюнок Ігоря лук'янченкА

Орієнтуючись на споживчий кошик Держкомстату, Контракти підрахували, скільки землі потрібно, щоб прогодувати одного українця. Підсумок — 16,7 соток. Насправді цю цифру сильно завищено, оскільки для розрахунку було використано середні по країні показники врожайності «колективних господарств» — присадибні сади й городи зазвичай дають урожай удвічі-утричі більший. Тож якщо нинішня цивілізація й упаде, як пророкує найбільш знаменитий український дауншифтер Кошастий (див. цитату), Україна з легкістю переживе цей катаклізм. Адже на відміну від жителів США, Канади чи Західної Європи, у багатьох з нас є родичі в селі зі скромними городами у 20–30 соток. Навколо яких розкинулися ще 22 млн гектарів високоякісних чорноземів, здатних прогодувати дві-три такі країни, як наша.

Алкоголь

Овочі

Картопля

Хлібопродукти

Олія

Цукор

Вживання алкоголю до фізіологічного міні­ муму не входить, але без чарки уявити собі життя в селі дорослий українець не може. Отже, прийом приблизно 50 мл 70%-го са­ могону раз на день «для апетиту» відпові­ дає 0,2–0,5 промілле алкоголю в крові для людини вагою в 80–100 кг — тобто межі, на якій починаються явні зміни у світо­ сприйнятті та поведінці. З урахуванням по­ двійної дози в суботу й потрійної в неділю — 0,5 л на тиждень або 26 л 70%-го само­ гону на рік. Для виробництва такої кількос­ ті алкоголю потрібно 40 кг пшениці, або 100 кг картоплі, або 170 кг цукрових буря­ ків. Для їх вирощування знадобиться 0,5 сотки у випадку з картоплею або буря­ ком або 1,5 сотки — при виготовленні спирту із зерна. Разом у середньому:

28 кг капусти, 25 кг помі­ дорів і огірків, 18 кг морк­ ви й буряків — за рік українець споживає що­ найменше 94 кг овочів і 16 кг баштанних культур. Урожайність овочів коли­ вається від 400–500 ц/га для помідорів (в окремих господарствах українці примудряються вирощу­ вати й до 900 ц/га), до 250 ц/га у баштанних культур і 50–70 ц/га в час­ нику. Таким чином, для вирощування трохи більш ніж 100 кг згаданих куль­ тур вистачить близько

Картоплю недарма на­ зивають другим хлібом — в Україні середнє ви­ робництво цієї культури на душу населення ста­ новить 140 кг на рік. Щоправда, фізіологіч­ ний мінімум споживан­ ня менший — близько 95 кг на рік. Середня врожайність картоплі в Україні — близько 200 ц/га (від 100–150 кг із сотки в пісках і лісо­ степу до 300–350 кг у Поліссі). Таким чином, для вирощування 0,095 т картоплі потріб­ но в середньому

За затвердженими Кабмі­ ном нормами мінімально­ го споживання, кожен українець за рік з'їдає 62 кг пшеничного хліба, 39 кг житнього, 9 кг пше­ ничного борошна, 4 кг ма­ каронів — загалом понад 11 найменувань хлібопро­ дуктів. У перерахуванні на зерно мінімальна річна норма харчування стано­ вить 151 кг різних злаків і бобових культур. За серед­ ньої врожайності зернових 2010 року на рівні 28,5 ц/га (2850 кг із 10 000 кв. м), для отримання врожаю у 150 кг потрібна площа в

Річна норма рослин­ них жирів — 7 л со­ няшникової олії та 2 кг маргарину. Для приготування такої кількості цих продук­ тів знадобиться 25–30 кг насіння со­ няшнику. Для його вирощування за се­ редньої врожайності 18 ц/га знадобитися близько

Розрахована дієтологами норма цукру становить 24 кг на рік, споживання кондитер­ ських виробів — 13 кг. Цукор — хоча б у вигляді патоки — цілком можливо приготувати із цукрових буряків самостій­ но. Кондитерські вироби можна замінити домашньою консервацією у вигляді ва­ рень і джемів, на виробництво яких знадобиться ще близько 24 кг цукру, разом — 50 кг. Для отримання такої кількості цукру потрібно 320–350 кг цукрових буряків. За врожай­ ності близько 30–31 ц/га для вирощування такої кількості буряків потрібна

1 сотка

0,5 сотки

0,5 сотки

5,5 сотки

1,5 сотки

1 сотка


епіцентр

гроші в землю Олена СТРУК

*Земельний банк найбільшого в Україні агрохолдингу сягає 328 тис. га. Він належить NCH Capital зі штабквартирою в Нью-Йорку.

Чому заможні люди інвестують в агросектор

Усі до саду Менше ніж за рік Ринату Ах­ метову вдалося стати одним із най­більших в Україні влас­ ників землі. У 2010 році бізнес­ мен, який купив Маріуполь­ ський металургійний комбінат ім. Ілліча, отримав підсобне аг­ рогосподарство підприємства — а це понад 200 тис. га угідь. У СКМ не відмовлятимуться від бізнесу. Ринат Ахметов ще у 2009-му почав виявляти ціка­ вість до вітчизняного сільсько­ го господарства. Тоді компанії, пов'язані з СКМ, придбали акції агрокомбінату «Слобо­ жанський». Підприємство за­ вжди було одним із найбільших свинарських господарств України, хоча останніми рока­ ми його заборгованість зроста­ ла, а доходи, навпаки, падали (у 2008 році вони скоротилися на 40%, до 50,6 млн грн, утім, нових власників це не злякало). Біз­ нес на розведенні свиней дуже популярний серед найбагат­ ших людей України. «Врахову­ ючи обсяги та структуру спо­ живання м'яса в Україні, ринок курятини зростатиме помірно, а свинини та яловичини — ви­ переджувальними темпами. Оскільки оборотність коштів у

10

контракти | № 7 | 14.02.2011

свинарстві вища, крім того, воно більш економічне з погля­ ду використання комбікормів, цей сегмент заповнюватиметь­ ся в першу чергу», — пояснює логіку бізнесменів аналітик IК BG Capital Дмитро Ушенко. Подейкують, Дмитро Фірташ інвестує в українські чорнозе­ ми. «Він хоче створити мегахол­ динг на 300 тис. га, а потім про­ дати його західним інвесторам», — розповідають на ринку. Однак, як запевняють експерти, реалізувати такий план навряд чи буде легко. «Нині земельний банк сам по собі, як це було у 2007–2008 роках, іноземцям ма­ лоцікавий. Вони орієнтуються на працюючий бізнес, його здат­ ність генерувати стабільний гро­ шовий потік», — запевняє Дми­ тро Ушенко. Але справді успіш­ них агропроектів у бізнесменівметалургів дуже мало. Хоча ба­ гато з них уже давно стали влас­ никами городів на кілька тисяч гектарі. «У 2007 році про загрозу про­ довольчої кризи говорили так само часто, як і про гарні пер­ спективи українських чорнозе­ мів», — розповідає Сергій На­ ливка, директор консалтинової

агенції «ААА». Ці розмови за­ вжди супроводжувалися сум­ ною статистикою. За прогноза­ ми Організації економічного співробітництва та розвит­ку, продукти харчування протягом десяти найближчих років подо­ рожчають на 20–50%. Апетити країн — імпортерів зерна зрос­ тають — постійно нарощують закупівлі Китай та Індія. При цьому продуктивність аграрного сектора України, на думку фа­ хівців, має колосальний потенці­ ал. Звучить дуже переконливо і для місцевих бізнесменів, і для іноземних інвесторів, які навіть у кризу не шкодували грошей на українське сільське господар­ ство. На ринок публічних розмі­ щень спромоглися вийти одразу кілька вітчизняних агрохолдин­ гів. Саме на цій хвилі багато ве­ ликих бізнесменів-металургів зайнялися з нуля непрофільним для себе бізнесом і почали приді­ ляти йому чимдалі більше уваги, структуруючи сільгосп­активи. «На ринку багато ніш. Напри­ клад, на півдні можна вирощу­ вати томати, переробляти їх на пасту для технічних потреб і експортувати до Європи, де ця продукція дуже затребувана.

«— Добридень, імператоре! — сказав він. — Чи не можу я тут, у палаці, знайти якоїсь роботи для себе? — Багато вас тут ходить і шукає, — мовив імператор, — проте стривай — я поміркую. От-от, згадав! Мені таки потрібний свинопас, бо в нас свиней сила-силенна. • Ганс Крістіан Андерсен, «Свинопас» Але бізнесмени воліють вклада­ ти кошти в очевидні ніши, тож їхні проекти часто надто кон'юнк­турні. А це дуже небез­ печний підхід — сьогодні ціни на товар зростають, а завтра падають», — пояснює Сергій Наливка. Стандартний холдинг в агро­ секторі починається з консолі­ дації землі, а далі — вихід на IPO. При цьому зазвичай компанії обмежуються роботою в b2bсекторі. Холдинги вирощують, наприклад, зерно, а потім чека­ ють на покупців — транснаціо­ нальні компанії або переробни­ ків. Але ж сировинна модель аг­ робізнесу вичерпує себе. В аван­ гарді ті, хто займається експор­ том або переробкою на внутріш­ ньому ринку. Та зі своїм брен­ дом на полиці магазинів ризик­ нули вийти одиниці. Ціна входу в переробку надто висока,


Ринат Ахметов Основні активи: Метінвест, ДТЕК, ПУМБ, телекомунікаційна група Vega, роздрібна мережа «Брусниця», готелі «Донбас Палас», «Опера», видавничий холдинг «Сьогодні Мультимедіа», ТРК «Україна» тощо. Сільськогосподарські активи: Ілліч-Агро, агрокомбінат «Слобожанщина» Земельний банк: 225 тис. га У 2010 році до багатопрофіль­ ної групи Рината Ахметова влився новий бізнес. Разом із ММК ім. Ілліча бізнесменові дісталися п'ять дочірніх підпри­ ємств меткомбінату, що спеціа­ лізуються на випуску сільгосп­ продукції. Підсобне господар­ ство меткомбінату істотно роз­ рослося, але активи не були об'єднані під одним дахом і не отримували істотних інвести­ цій. У СКМ вирішили не позбу­ ватися аграрних підприємств. Адже досвід управління в цьому бізнесі вже є — у 2009 році структури, пов'язані з цією фінансово-промисловою гру­ пою, здобули контроль над сви­ нарським агрокомбінатом «Слобожанщина». Основні ресурси Ілліч-Агро сконцентровано в Донецькій, Запорізькій та Черкаській об­

ластях. Підприємства займають­ ся виробництвом молока, яєць, вовни, комбікормів, соняшнико­ вої олії, борошна, м'яких сирів, вирощують велику рогату худо­ бу, свиней, овець, птицю, зерно­ ві культури. За деякими даними, в СКМ планують залишити тва­ ринництво лише в рамках комбі­ нату «Слобожанщина». При цьому 20% площ можуть засіяти соняшником. За прогнозами Во­ лодимира Бойка, керівника ММК ім. Ілліча, вже у 2011-му протягом півроку буде створено агрохолдинг.

Ігор Коломойський Основні активи: ПриватБанк, Укрнафта, Укртранснафта, Укртатнафта, Нікопольський завод феросплавів, кілька обленерго, АероСвіт, Дніпроавіа, Донбасаеро, телеканал «1+1» тощо. Сільськогосподарські активи: Приват-Агро Холдинг Земельний банк: 150 тис. га У 2008 році власники Приват­ Банку почали реструктуриза­ цію свого агробізнесу, створив­ ши Приват-Агро Холдинг. Сіль­ ськогосподарські активи Ігор Коломойський та Геннадій Бо­ голюбов купили давно. У 2005му вони володіли 15 сільгоппід­ приємствами, а за чотири роки — 24. Основні напрями, що роз­ виває Приват-Агро Холдинг, пов'язані з тваринництвом (роз­ ведення свиней, овець, великої рогатої худоби, виробництво молока та яєць) і рослинни­ цтвом (вирощування пшениці, ячменя, кукурудзи, жита, со­ няшника, сої та ріпаку).

Петро Порошенко Основні активи: група компаній «Укрпромінвест», телевізійний канал «5 канал» Сільськогосподарські активи: Крохмалопродукт, Агропродінвест Земельний банк: 83 тис. га

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

оскільки потрібно забезпечити велику продовольчу полицю й масштабне виробництво. Став­ ку на вертикально-інте­гро­ва­ ний бізнес, зокрема вироб­ниц­ тво кінцевого продукту, зроби­ ли, наприклад, Борис Колесні­ ков (компанія «АПК-Інвест») і Сергій Тарута (ком­панія «Бах­ мутський аграрний союз»). Така сама ситуація з експор­ том. Гравці зазвичай навіть не намагаються самотужки прода­ вати продукцію на зовнішніх ринках. Можливо, еволюція агрохол­ дингів найзаможніших людей України — лише справа часу. Поки що непрофільним бізнес­ менам-аграріям далеко до про­ довольчих мільярдерів на кшталт Юрія Косюка й Андрія Веревського. Але принаймні за­ пасні аеродроми у вигляді сви­ нарських ферм не такі вже й погані.


епіцентр Петро Порошенко не лише один із провідних гравців вну­ трішнього кондитерського ринку, а й великий експортер продукції. У 2002 році корпора­ ція «Рошен», щоб обійти торго­ вельні обмеження Росії, купила Липецьку кондитерську фа­ брику в РФ. З 2006 року її акти­ ви поповнилися кондитер­ ською фабрикою у Клайпеді (Литва). Компанія «Агропродінвест» курирує агропромислову діяль­ ність концерну «Укрпром­ інвест», забезпечуючи потреби кондитерського напряму в сиро­ вині. У складі холдингу два цу­ крові заводи — Погребищен­ ський та Гайсинський. Основні земельні угіддя Агропродінвесту знаходяться у Вінницькій та Пол­ тавській областях. Крім потуж­ ностей у цукровій галузі, холдинг володіє найбільшими в Україні підприємствами, які займаються переробкою кукурудзи, зокрема Дніпровським крохмало-патоко­ вим комбінатом, борошномель­ ним підприємством. Крім того, в рамках аграрного напряму ком­ панія розвиває молочне скотар­ ство.

вив амбітні завдання перед ком­ панією — збільшити земельний банк до 200 тис. га та придбати кілька птахівницьких фабрик. Але повернення в політику за­ вадило реалізації планів. У 2009 році бізнесмен продав 30% аграрного бізнесу шведському інвестиційному фонду Kinnevik за $4 млн. Фонд також отримав опціон на збільшення своєї частки до 50%. У 2010 році РоАгро продав Мироновському хлібопродукту два підприємства, що вирощу­ ють зернові в Черкаській облас­ ті і контролюють 4,5 тис. га. Водночас компанія придбала 50% сільгосппідприємства «Яла­ нецьке», розташованого у Ві­ нницькій області. Його сфера діяльності — виробництво й ре­ алізація продукції рослинни­ цтва та розвиненого тваринни­ цтва (виробниц­тво молока і м'яса).

Основні активи: група «ТАС» Сільськогосподарські активи: РоАгро Земельний банк: 13 тис. га РоАгро — аграрний напрям інвести­цій­но-фінансової групи «ТАС», створеної нинішнім віце-прем'єр-міністром Сергієм Тігіпком. РоАгро належать права оренди на 17 тис. га угідь у Харківській, Черкаській, Ми­ колаївській, Кіровоградській та Він­ницькій областях. Ще кілька років тому Сергій Тігіпко ста­

продуктор на 30 тис. свинома­ ток, комплекс із дорощування й відгодівлі свиней на 600 тис. голів на рік, комбікормовий завод продуктивністю 200 тис. т комбікормів і м'ясо­ ком­бінат на 52 тис. т м'ясо­про­ дук­тів на рік (у 2008 році АПКІнвест ввів в експлуатацію м'ясоком­б інат потужністю 160 т продукції на добу). Крім того, компанія планує нарос­ тити посівні площі до 50 тис. га. У 2009 році холдинг запус­ тив мережу власних фірмових магазинів «М'ясна весна». На початку минулого року АПКІнвест уклав кредитний дого­ вір із Укрексімбанком на 700 млн грн.

Сергій Тарута

Борис Колесніков

Сергій Тігіпко

гроші в землю

Основні активи: група «Конті» Сільськогосподарські активи: АПК-Інвест Земельний банк: 10 тис. га Вертикально-інтегрований бізнес із замк­нутим циклом ви­ робництва — від вирощування зернових і виготовлення комбі­ кормів до виробництва й реалі­ зації м'ясної продукції був ство­ рений Борисом Колесніковим у 2006-му. За чотири роки холдинг вийшов на перше місце серед п'ятнадцяти найбільших свинар­ ських господарств в Україні. До кінця 2010-го на свинокомплек­ сах АПК-Інвест утримували 100 тис. свиней. Відповідно до стратегії ком­ панії, до 2015 року підприєм­ ство об'єднає племінний ре­

Основні активи: співвласник Індустріального союзу Донбасу Сільськогосподарські активи: Бахмутський аграрний союз Земельний банк: незначний Співвласники ІСД останніми роками активно розвивали аграрний бізнес на базі компанії «Бахмутський аграрний союз», створеної ще 1997 року. Нині це третє за розміром підприємство в Україні з виробництва свинини (за рік її виробляють на 30 млн грн). До компанії входить підприємство з виробництва комбікормів, племінний завод і промисловий комплекс із виро­ щування та відгодівлі свиней. Крім того, до складу Бахмутсько­ го аграрного союзу входить Діа­ нівська птахофабрика. На відмі­ ну від багатьох інших великих бізнесменів, які зайнялися сіль­ госпвиробництвом, Сергій Тару­ та вибудував вертикально-інте­ гро­ва­ний бізнес. Так, наприклад, компанія «Юг Агро», що випус­

кає комбікорми, — перша ланка в замкнутому циклі, а Горлів­ ський м'ясокомбінат, що виро­ бляє продукцію для кінцевого споживача, — остання. Торгі­ вельна марка, яку розвиває Сер­ гія Тарута, — «Щирий кум».

Вадим Новінський Основні активи: Смарт-холдинг, Балаклавське рудоуправління, Дніпропрес, Херсонський суднобудівний завод тощо. Сільськогосподарські активи: агрохолдинг «Сагро» Земельний банк: формується Смарт-холдинг понад п'ять років розвиває сільгоспактиви, але структурувала бізнес група зовсім недавно — у 2009 році, створивши холдинг «Сагро». Він об'єднав п'ять підприємств, зо­ крема основні — свинарську ферму «Калита Бекон» (виро­ бляє 11 тис. т свинини на рік) та садівничу компанію «Весна» (ви­ рощує 3,5–5 тис. т яблук на рік). Компанія «Сагро-Норд» обро­ бляє 4 тис. га землі, на яких ви­ рощує ячмінь, пшеницю та куку­ рудзу, цілком покриваючи по­ треби комбікормового заводу. Серед переробних підприємств Смарт-холдингу один із найбіль­ ших виробників соусів в Україні — компанія «Верес». Кілька років тому в Сагро планували за­ йнятися зерновим бізнесом, по­ будувати елеватор потужністю близько 60 тис. т і портовий еле­ ватор на 100 тис. т зерна. До 2013 року земельний банк компа­ нії міг би збільшитися до 200 тис. га. Але поки що від цих планів відмовилися. Два роки тому ме­ неджмент Смарт-холдингу заяв­ ляв про можливість виведення свого аграрного дивізіону на IPO у 2010–2011 роках. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

12

контракти | № 7 | 14.02.2011


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

13


епіцентр

Щорічний експортний потенціал України — тільки за зерновими культурами — перевищує 20 млн т, дані Мінсільгоспу США. За нинішнього рівня цін це понад $6 млрд. Для порівняння, 2010-го за кордон було вивезено лише 2,182 млн т. Справа не в неврожаї — навіть цілком забезпечивши внутрішній ринок продовольчим зерном і кормами, вітчизняні сільгоспвиробники могли б експортувати понад 10 млн т. Однак замість цього уряд запровадив квотування. Аналогічна ситуація — хоч і з інших причин — складається з поставками за кордон м'яса, овочів, сирів, молочної продукції. Сумарний експортний потенціал цих галузей, за оцінками експертів, перевищує нинішній на $2–3 млрд. Останнім часом Україна експортує продуктів харчування на $8–9 млрд на рік. Це приблизно втричі менше, ніж здатне виробити сільське господарство. Донедавна реалізувати цей потенціал було вкрай складно — у 1970–1990 роках світовий ринок продуктів харчування зазнавав кризи надвиробництва. Основні виробники — європейські країни, Канада та США — аж до початку нинішнього десятиліття дотували власне с/г. Відповідно, українських харчів на світових ринках ніхто не чекав. Світова продовольча криза, викликана відставанням виробництва продуктів харчування від збільшення населення, дає Україні шанс реалізувати свій сільськогосподарський потенціал, задіяний приблизно на третину. Тим більше, що розвинені країни, які забезпечують 80% світового експорту продовольства, свої можливості майже вичерпали.

ЇСТИ ПРОДАНО НАСІННЯ СОНЯШНИКУ

ЯБЛУКА

Виробництво*: ��������������������� 6,5–6,8 млн т Експорт**: �����������$0,2 млрд (0,7 млн т) Імпорт**: ������������������������������������������������������� 0 Географія експорту**: 45% — АЗІЯ 50% — ЄВРОПА

Виробництво: ����������������������������������� 1 млн т Експорт: ������ $0,023 млрд (0,06 млн т) Імпорт: �����������������������������������$0,088 млрд Географія імпорту: 95% — ПОЛЬЩА 5% — Інші напрямки

Перспективи експорту до 2016 року: -$0,1 млрд, (+0,3 млн т). Як і у випадку із соняшниковою олією, збільшення експорту малоймовірне — рівень виробництва насіння соняшнику сягнув максимуму. Переробка всередині країни зростатиме.

Перспективи експорту до 2016 року: нульові. В Україні виробляють близько 1 млн т яблук, понад половину йде на переробку. Експорт стримує відсутність потужностей зі зберігання, зведення яких найближчими роками не планується.

М'ЯСО ТА СУБПРОДУКТИ Виробництво: ���������������������������1,9–2 млн т Експорт: �������� $0,08 млрд (0,04 млн т) Імпорт: ������������� $0,52 млрд (0,4 млн т) Географія імпорту: 41% — ЄВРОПА 55% — АМЕРИКА 4% — Інші напрямки Перспективи експорту до 2016 року: нульові. Теоретично шанси наростити виробництво є у вітчизняних птахівників, але в які країни вони зможуть продавати м'ясо курей — велике питання. Та і йдеться про суми порядку $20–40 млн.

* Тут і надалі зазначено усереднені дані з виробництва за останні три роки. ** Тут і надалі — для 2009 року.

14?

контракты || № контракти № 78 || 14.02.2011 22.02.2010

гроші в землю

ПшеницЯ Виробництво: �������������������������20–25 млн т Експорт: ����������$1,78 млрд (12,9 млн т) Імпорт: ����������������������������������������������������������� 0 Географія експорту: 58% — АФРИКА 24% — ЄВРОПА 18% — Інші напрямки Перспективи експорту до 2016 року: +$3 млрд (+8 млн т). Пшениця — найбільш затребуваний на світовому ринку продукт українського АПК. Виробництво впродовж п'яти років може бути збільшено на 30%, до 30 млн т, відповідно експорт — більш ніж на 70%, або на $2–3 млрд (з урахуванням зростання цін за прогнозами ФАО).

ЦУКОР Виробництво: ����������������������� 1,3–1,5 млн т Експорт: ������ $0,01 млрд (0,025 млн т) Імпорт: ���������� $0,06 млрд, (0,11 млн т) Географія імпорту: 62% — Білорусь 36% — БРАЗИЛІЯ 2% — Інші напрямки Перспективи експорту до 2016 року: невизначені. Якщо у світі зростання цін на цукор триватиме, Росія дозволить його імпорт, а українські аграрії знизять собівартість, Україна зможе експортувати понад 1 млн т щороку — можливості для збільшення вирощування та переробки цукрового буряку є. Теоретично експорт цукру може становити $1 млрд — однак реалізації такого сценарію заважають надто багато чинників.


Найбільше Україна може заробити на експорті зерна — найближчими роками прогнозують максимальний попит. Виробництво зерна — порівняно з іншими сільгоспгалузями — потребує менше часу та капіталовкладень. Сучасні експортні можливості країни на світовому ринку зернових становлять $4–5 млрд (30–40% усього продуктового експорту). Уже до 2016-го експорт зерна може збільшитися до $8–9 млрд. Весь експортний потенціал українських хліборобів оцінюється в $15 млрд за цінами 2010 року. Для порівняння: експортна виручка української металургії торік сягнула $14,6 млрд.

«На моїй батьківщині головним чином вироблялися пшениця на продаж і овес для сусіднього кінного заводу». • Микита Хрущов, «Спогади»

Виробництво: �������������������� 160–200 тис. т Експорт: ��������� $0,3 млрд (0,076 млн т) Імпорт: �������� $0,035 млрд (0,01 млн т) Географія експорту: понад 95% — КРАЇНИ СНД Перспективи експорту до 2016 року: у найкращому разі збереження експорту на рівні нинішніх $0,3 млрд. Виробництво сирів — не лише гарний індикатор стану молокопереробної галузі, а й головний експортний товар молочників. Однак поголів'я корів в Україні скорочується. Через дефіцит сировини реальних передумов для зміни ситуації немає.

$4

млрд

становило позитивне сальдо зовнішньої торгівлі продуктами харчування у 2010 році (експорт 9 млрд за імпорту $5 млрд). Лише за п'ять років цей показник може збільшитися до

ЯйцЯ Виробництво: ������������������ 15–17 млрд шт. Експорт: ��� $0,042 млрд (270 млн шт.) Імпорт: ������� $0,029 млрд (85 млн шт.) Географія експорту: 61% — АЗІЯ 39% — СНД

$8 млрд

Перспективи експорту до 2016 року: +$1 млрд, (+8 млрд яєць). Перспективи експорту до 2016 року: +$1 млрд (+8 млрд яєць). У планах українських підприємств — нарощування експорту курячих яєць і експансія на світові ринки. Попит на цей вид білку постійно зростає в Азії. Теоретично, вітчизняні підприємства здатні за лічені роки збільшити виробництво на 40% та експортувати понад 8 млрд яєць щороку на суму понад $1 млрд.

СОНЯШНИКОВА ОЛІЯ ЗерновІ

(кукурудза, ячмінь, гречка тощо — всі, крім пшениці) Виробництво: ������������������������������������������������ 21–26 млн т Експорт: ����������������������������������� $1,8 млрд (12,7 млн т) Імпорт: ������������������������������������������ $0,1 млрд (0, млн т) Географія експорту: 61% — АЗІЯ 27% — АФРИКА 12% — Інші напрямки Перспективи експорту до 2016 року: +$1 млрд (+4 млн т). З усіх зернових у світі найбільше затребувані українські кукурудза та ячмінь. Їхнє виробництво протягом п'яти років може бути збільшене на 15–20%, до 25–27 млн т, відповідно експорт — більш ніж на 30%, або на $1 млрд (з урахуванням зростання цін за прогнозами ФАО).

Виробництво: ����������������������� 2,6–2,7 млн т Експорт: ������ $1,6–1,8 млрд (2,3 млн т) Імпорт: ����������������������������������������������������������� 0 Географія експорту: 44% — АЗІЯ 27% — ЄВРОПА 29% — Інші напрямки Перспективи експорту до 2016 року: +$0,6–0,7 млрд (+0,3 млн т). У 2006–2010 роках українські підприємства в рази збільшили вирощування соняшнику й виробництво олії, використавши потенціал земель майже на 90%.

контракти | № 7 | 14.02.2011

Використано дані Держкомстату, Української аграрної конфедерації, асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», консалтингової компанії «ААА». Розрахунки Контрактів

СИРИ

15


епіцентр

революція в Єгипті Надія ГОНЧАРУК

*На туристичну галузь Єгипта припадає 11% ВВП країни.

«У чужій країні мандрівник — мішок із грішми, який усі намагаються якнайшвидше спустошити».

Через заворушення в Єгипті доходи українських туроператорів зменшилися на $2 млн

Гарячі тури Все ж таки є українці, які бояться відпочивати в революційному Єгипті. На початку лютого на курортах країни відпочивали 6,5 тис. наших співвітчизників, буквально за тиждень їхня кількість скоротилася до 3–4 тис. «Туристи можуть перебронювати тури на інші дати або країни. Від українців, які відмовляються від подорожі, туроператори приймають заяви на повернення грошей», — йдеться в письмовому зверненні Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ). 80% туристів мають повернутися додому протягом другого тижня лютого.

• Віктор Гюго

TUI. З 25 січня, коли почалися заворушен- Україна вивезла звідти 127 громадян. Заганя, поточні збитки українських туропера- лом у Єгипті на консульському обліку переторів сягнули $2 млн, заявив віце-президент бувають 830 українців. Продовження заворуАЛТУ Йосип Андрик. Якщо шень у Єгипті до березня, так триватиме й надалі, габезумовно, позначиться лузь може втратити близьна роботі операторів. Як ко $6 млн. альтернативу вони пропоНаприкінці січня МЗС нують путівки до ОАЕ, України рекомендувало Йорданії, Таїланду, Індії, скасувати рейси до єгипетІзраїлю. Вартість турів не ських міст. Станом на 4 люукраїнців відпочивали змінилася, запевняє Тарас того з Борисполя вилетів на курортах Єгипту Демура. Однак ці­­­­ни на ці один літак до Шарм-ельнапрямки традиційно Шейха, а ось вечірній рейс станом на 4 лютого втричі вищі, ніж на єгидо Хургади було скасовано. петські тури. Частина авіаперельотів Коли арабські пристрасті вщухнуть, туздійснюється для евакуації українців, які живуть і працюють у Єгипті, інші літаки ристична галузь України працюватиме у

3–4

тис.

Навіть після терористичних актів на курортах попит на путівки швидко відновлювався Більшість українських туркомпаній призупинили продаж турів на єгипетські курорти — до Хургади, Шарм-ель-Шейха й Дахаба. «Так вчинила наша компанія та лідери ринку», — повідомив Контрактам Тарас Демура, директор мережі турагенцій

летять туди, щоб планово доставити додому відпочивальників, строки путівок яких минули, пояснює експерт. У розпорядженні № 78-р від 31 січня Кабмін виділив МНС 10 млн грн на невідкладну евакуацію українців з Єгипту. 1 лютого

штатному режимі. «Навіть після терористичних актів попит на ринку швидко відновлювався. А такі відносно ненасильницькі політичні перетворення менш руйнівні для іміджу країни, ніж теракт на курорті», — вважає Тарас Демура. 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

16

контракти | № 7 | 14.02.2011


Вікторія РУДЕНКО

*Українських туристів

народними заворушеннями не злякати. За інформацією СГ «ТАС», на території Єгипту за останні п'ять днів було лише три звернення по допомогу. І в усіх трьох випадках причиною звернення туристів став... гострий тонзиліт.

Як події в Єгипті вплинули на фінансові ринки

Слід фараона

Заворушення на Близькому Сході сколихнули світові ринки. «Новини про блокування Суецького каналу, через який транспортують нафту до Європи, накрутили котирування на сировину до максимумів із 2009 року», — зазначає голова департаменту продажу та трейдингу ІК BG Capital Джейтан Такер. Найбільше інвестори побоюються розростання зони конфлікту: заворушення можуть перекинутися на сусідні країни — експортери нафти, а це ще більше ускладнить ситуацію на сировинних ринках. Уперше з 2008 року нафта Brent (еталонна марка) сягнула позначки 100 $/барель і навіть подолала її. Провідні індекси США, Європи та Азії за один день знизилися на 1–2%. Індекс Саудівської Аравії впав на 6,4%, понад 4% втратив індекс фінансових ринків Дубаю. Натомість попит на золото (тиха гавань для інвестицій), а відповідно й ціна на нього, зростали.

тих видів страхування СК «Наста» Галини Бобир, заворушення в Єгипті є форсмажором, а не страховим випадком. Тож істотних збитків страхові компанії навряд чи зазнають. Радше навпаки, попит на страховки від невиїзду (з різних причин) зросте. «Раніше попит на цей вид страхування був невеликим, але останніми днями дедалі частіше люди цікавляться ним, та й туроператори почали активно пропагувати такі поліси серед клієнтів», — додає Галина Бобир. Утім, найближчим часом страховикам доведеться переглянути асортимент послуг. «Наприклад, додамо до переліку ризиків невиїзд із країни перебування через виникнення воєнних дій (конфліктів, перевороту, революції тощо)», — припускає заступник начальника управління медичного й особистого страхування СГ «ТАС» Вікторія Распопова. Крім того, з боку туркомпаній може зрос-

Інвестори надають перевагу консервативним інструментам і відмовляються від ризикових вкладень У цій ситуації вітчизняний фінансовий ти попит на страховку відповідальності перед ринок не міг залишитися осторонь, адже третіми особами. Не виключають страховиУкраїна теж інтегрована у світову економіку. ки й появи на ринку такого продукту, як Щоправда, близькосхідна криза зачепила не страхування від ануляції туру. «Підставою всі сфери. Вітчизняні банки, наприклад, не для отримання страхового відшкодування в відчули на собі її впливу, на відміну від фран- такому разі може бути офіційна заява МЗС із цузьких чи англійських фінустанов, які є рекомендацією утриматися від подорожей основними кредиторами єгипетського уряду. до країни ймовірної поїздки», — пояснюють Першим в Україні відреагував фондовий у СК «Allianz Україна». Зазвичай МЗС роринок: уже протягом кількох років його ди- бить такі заяви у випадках ускладнення понаміка повторює рух західних ринків. За літичної, епідеміологічної чи погодної ситуакілька днів індекс Української біржі опустив- ції у країні. А ось зростання цін на продукти ся із 2662,35 (27 січня) до 2632,73 (31 січня) страховики вважають малоймовірним: уже пункту. «Інвестори почали виходити з ризи- зараз середня вартість страховки від невиїзкових українських паперів, фіксуючи при- ду може сягати 20% вартості туру. Щоправда, фахівці впевнені, що основні буток», — пояснює Джейтан Такер. Однак цей тренд тривав недовго: події в Єгипті не наслідки попереду: близькосхідна криза несуть прямих ризиків для України. Крім знижує привабливість ризикових активів. Інвестори знову віддаватитого, негатив почасти згладивмуть перевагу надійним ся локальними корпоративнивкладенням у золото, долами новинами. Однак якщо ри та швейцарські франки. близькосхідний конфлікт не Ба більше, якщо хвиля небуде вичерпано, інвестори мовдоволення пошириться й жуть і далі виводити активи, «Фондовий ринок — на інші держави (уже зараз що спровокує обвал фондовозаворушення починаються го ринку. це лише дзеркало, в Ємені), вартість ресурсів Ще один сектор, який не міг яке... з певною для країн, що розвиваються, залишитися осторонь, — стразатримкою відображає на світових ринках може ісховий ринок. З одного боку, за економічну ситуацію, тотно зрости, а для деяких із словами заступника директощо лежить в основі». них зовнішні ринки взагалі ра департаменту андеррайможуть закритися.  тингу та методології з особис•

Джон Кеннет Гелбрейт

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

17


гроші

Н

коментарі

Вони не повернуться

Колаж Андрія ДМИТРЕНКА

априкінці січня НБУ ввів тимчасову адміні­ «Больной нуждается в страцію до банків уходе врача, и чем быстрее «Столиця» та «Воло­ и дальше уйдет врач, тем димирський». Відповідно до Попри те, що НБУ знову вводить до банків лучше для больного». офіційного повідомлення регу­ тимчасових адміністраторів, лятора, це зроблено «з метою • створення сприятливих умов другої хвилі кризи не буде для відновлення фінансового Народна мудрість цілому й не відображає реаль­ стану» установ. У банках введе­ ного стану справ у ній. но мораторій на виплати за Як свідчить практика, такі заборгованостями. банки простіше й дешевше ліквідувати, ніж рятувати. За час кризи Адміністратори вже працюва­ тимчасова адміністрація працювала більш ніж у 25 фінустановах, і ли в цих фінустановах протягом лише три з них (Західінкомбанк, Промінвестбанк і банк року (з липня 2009-го по липень «Національний Кредит») відновили роботу в нормальному режимі. 2010-го). Влітку 2010-го головою 15 фінустанов було ліквідовано, три — націоналізовано, а в шести правління банку «Столиця» продовжують роботу ставленики НБУ. було призначено колишнього  тимчасового адміністратора фі­ нустанови Віктора Трача, а банк Вікторія РУДЕНКО «Володимирський» змінив влас­ ника. Новим власником 100% акцій став Олег Донін. Очевид­ но, новому керівництву так і не вдалося впоратися з давніми Минулий рік став переламним для української банківської системи. За данипроблемами: фінустановам ми НБУ, в 2010 році її чистий збиток зменшився втричі порівняно з 2009-м знову знадобилася допомога НБУ. Це не перший випадок, коли ре­ (13,027 млрд грн у 2010-му проти 38,45 млрд грн роком раніше). При цьому гулятор повторно вводить тимчасову адміністрацію: наприкінці більшість системоутворюючих фінустанов торік все ж таки отримали при2010-го така доля спіткала й Діалогбанк. Але розцінювати це як по­ буток. Статутний капітал фінустанов збільшився на 22,4%, до 145,857 млрд чаток другої хвилі кризи не варто: вітчизняна банківська система грн, сукупний власний капітал — на 19,6%, до 137,725 млрд грн, а частка непогано закінчила 2010 рік, а 2011-й обіцяє бути кращим. простроченої заборгованості за кредитами уже у грудні скоротилася на «Введення тимчасових адміністрацій у двох невеликих банках 0,68 п. п. — до 11,24% від загальної суми виданих кредитів (на початку (банк «Володимирський» займає 140-ве місце в рейтингу НБУ за 2010 року цей показник становив 9,36%). «За нашими прогнозами, у 2011-му активами, а «Столиця» — 146-те. — Прим. ред.) — не показник частка проблемних кредитів в цілому по банківській системі зменшуватитого, що виникли якісь системні труднощі», — пояснює аналітик меться (зокрема за рахунок поновлення активного кредитування), знизяться ІК Phoenix Capital Олександр Лозовий. До того ж, обидві фінус­ резерви під проблемну заборгованість (за рахунок покращення кредитного танови можна віднести до розряду кептивних (кишенькових), портфеля) і банки нарощуватимуть прибуток», — прогнозує старший аналітож їхній фінансовий стан мало впливає на банківську систему в тик ІК «Тройка Діалог Україна» Євген Гребенюк.

Готовність номер один

інвестиції в emerging markets: під час кризи в цих країнах де­ фолти відбувалися найчастіше. Ще рік тому, в січні 2010-го, ви­ конувати взяті на себе Чому 2011 року іноземні інвестори ставитимуться зобов'язання відмовилися одра­ до України краще зу вісім боржників. У середньо­ му, торік Moody's фіксувала лютого Метінвест залучив на міжнародному ринку близько п’ять дефолтів на місяць. Крім того, кількість компаній зі $750 млн під 9% річних. Наприкінці січня державний спекулятивним рейтингом (Ва1 і нижче) поступово знижується. Укрексімбанк першим серед українських компаній отри­ А ресурси дешевшають: лише за останній рік вартість фінансу­ мав фінансування у гривні: фінустанова випустила триріч­ вання навіть для «сміттєвих» емітентів (з рейтингами Саа і ні єврооблігації на суму 2,385 млрд грн під 11% річних (нижня нижче) зменшилася майже вдвічі. Особливо привабливими для західних інвесторів будуть країни, межа дохідності розміщення, спочатку встановленої на рівні що розвиваються. В розвинених 11–11,25%). державах значно нижчі темпи Обидва розміщення відбулися досить успішно. Попит на євро­ зростання економік, а боргові бонди значно перевищив пропозицію: за обсягу розміщення навантаження — вищі. Най­ Укрексімбанку у $300 млн загальна кількість замовлень виявилася кращі перспективи у Східної на рівні $400 млн. Попит на папери Метінвесту був ще більшим: Європи, Близького Сходу й $2,5 млрд проти $750 млн. «Крім того, Метінвесту вдалося залучи­ Африки. Під час кризи аналіти­ ти найдовші гроші серед українських емітентів (вітчизняні компа­ ки були стриманими в оцінках, нії ще не випускали євробондів, які б погашалися після 2016 року) але вже в 2011 році економіки і в найбільшому обсязі — $750 млн», — зазначає фахівець відділу «Клієнта треба привчити країн із цих регіонів можуть міжнародного продажу боргових цінних паперів ІК Dragon Capital до думки, що йому збільшиться на 5–11%. Втім, Костянтин Кучеренко. При цьому покупці нових паперів — вели­ доведеться віддати гроші. активному розвитку може пере­ кі західні інвестфонди, страхові компанії та банки, які, купуючи Його треба морально шкодити політична нестабіль­ облігації, тримають їх зазвичай довго або навіть до погашення. роззброїти, придушити в ність. У цій ситуації основне Гарний старт — це лише початок. Причини для оптимізму є: в ньому реакційні власницькі завдання українського уряду — січні 2011 року, вперше з початку кризи (із червня 2007-го) рей­ інстинкти». не лякати інвесторів. тингове агентство Moody's не зафіксувало жодного дефолту  компаній. Тепер інвестори, швидше за все, перестануть боятися • вкладень у високоризикові активи. До них, наприклад, належать Вікторія РУДЕНКО

8

18

контракти | № 7 | 14.02.2011

Ілля Ільф, Євген Петров, «Золоте теля»

До речі

Фінансовий термометр


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

19


новини *«Здебільшого кризу подолано, але не остаточно», — заявив

3 лютого керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький. Він наголосив на необхідності підтримки відносної курсової стабільності найближчими роками. Говорячи про боргову політику держави, чиновник повідомив, що, на його думку, обсяг боргу поки що не перевищив безпечного рівня, але владі доцільно зменшити його, зокрема скоротивши заплановані на 2011 рік запозичення.

На $556 млн, або на 1,6% збільшилися з початку 2011 року міжнародні резерви України, сягнувши станом на 2 лютого $35,132 млрд, дані Нацбанку. За словами керівника групи радників голови НБУ Валерія Литвицького, зростання резервів — наслідок січневих закупівель валюти на міжбанку. «НБУ купив у січні $704 млн, що забезпечило додатне сальдо його інтервенцій на міжбанку минулого місяця», — заявив він. Чиновник відзначив відносну стабільність курсу гривні, зростання обсягів кредитування фізичних осіб і приплив депозитів. «За січень видані фізичним особам кредити зросли на 1,2%», — Зазначив Валерій Литвицький. На думку аналітиків НБУ, очікувані на початку лютого закупівлі валюти НАК «Нафтогаз Україна» не призведуть до дестабілізації на міжбанку.

Тенденції Динаміка міжнародних резервів України

• Меєр Ротшильд

у 2008–2011 роках, $ млн

38 100

*У грудні 2010 року

36 100

міжнародні резерви України збільшилися на 3,1%, або на $1,04 млрд (до $34,576 млрд), а в цілому за 2010 рік — на 30,5%, або на $8,07 млрд. У 2009-му міжнародні резерви Нацбанку зменшилися на 16%, або на $5,038 млрд.

34 100 32 100 30 100 28 100 26 100 24 100

0 1 0 9 0 0 9 9 0 0 9 9 9 8 8 8 8 8 8 200 3.200 5.200 7.200 9.200 1.200 1.200 3.200 5.200 7.200 9.200 1.200 1.201 3.201 5.201 7.201 9.201 1.201 1.201 0 0 0 0 1 0 0 1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0

01.

За даними НБУ

Обсяг банківських вкладів фізичних осіб у вільно конвертованій валюті в січні збільшився на $354,6 млн, сягнувши на 1 лютого $16,67 млрд.

20

«Дайте мені управляти грошима країни, і мені немає діла, хто створює її закони».

Максимальне зростання цін на будівельно-монтажні роботи торік було зафіксовано у сфері комплексних промислових споруд: +26,5%.

Держбюджет

Валюта

Будівництво

На 21,5% рік до року, до 18,34 млрд грн збільшилися доходи держбюджету в січні, дані Держказначейства. Податкові над­ходження до загального фонду становили 13,476 млрд грн (+20,7% рік до року).

На 39% скоротилася купівля іноземної валюти населенням у січні порівняно з груднем минулого року: $0,864 млрд проти $1,921 млрд, дані НБУ.

На 18,9% збільшилися 2010 року ціни на будівельно-монтажні роботи. У 2009-му ціни зросли на 8,6%, у 2008-му — на 30,1%. Побічно це свідчить про збільшення попиту на ринку будівельних послуг.

Авіаперевезення

Ринок продовольства

Дорогоцінні метали

На 34,5%, до 432,2 тис. зріс пасажиропотік українських авіакомпаній в січні 2011 року порівняно із січнем 2010-го, дані Мінінфраструктури.

До максимального рівня за останні 30 місяців зросла вартість кукурудзи у США. 7 лютого березневі ф'ючерси на кукурудзу котирувалися в Чикаго на рівні $268,69 за т, дані Bloomberg.

Монетний двір Австрії припинив карбування срібних монет номіналом EUR5 через подорожчання срібла. 8 грамів цього металу 800-ї проби, що містяться в монеті, коштують $7,58 (EUR5,56), що вище за номінал.

контракти | № 7 | 14.02.2011

10 років тому

У грудні 2000 року валові валютні резерви Нацбанку України зросли до $1,62 млрд.


Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

21


компанії & ринки

«Ц

коментарі

Гра на утримання

іновий старт року виявився успішним: пер«Правителів ший макроекокраще мати ледачих, номічний індикатор свідчить ніж неспокійних». про високу ймовірність того, що ціновий тренд минулого • року може бути поліпшено або, Езоп принаймні, повторено», — заяЧому 2011 року уряду буде складно вив керівник групи радників утримати інфляцію в межах 9% НБУ Валерій Литвицький, коментуючи рекордно низьку перед початком економічної кризи у 2008-му його знаінфляцію січня: 1% до грудня чення становило 213 пунктів. «Виробництво майже всіх 2011-го, або 8,2% рік до року. продовольчих товарів в Україні з лишком покриває внуНа його думку, Кабінет мінітрішнє споживання, — пояснює головний економіст ІК стрів цілком у змозі компенсуDragon Capital Олена Білан. — Завдяки цьому, регулюювати зростання цін на продукчи умови експорту/імпорту, уряд може забезпечити доти, стримуючи житловостатню пропозицію на внутрішньому ринку та стримувакомунальні тарифи та ціни на непродовольчі товари. «За вмілої тарифної політики можна вписа- ти зростання цін, хоча цілком уникнути впливу світової тися в доволі амбітний план — 8,9% річної інфляції», — вважає кон’юнктури на внутрішні ціни не вдасться». Ще гірші справи з цінами на ПММ. Зимове подорожчання економіст. Зростання цін у січні лише на 1% — явище справді нетипове. нафтопродуктів на 10–15%, викликане підвищенням акцизів, Середнє значення інфляції за січень з моменту введення гривні може виявитися лише початком. На черзі — запровадження імпортних мит. А також вельми ймовірне подорожчання нафти: перевищує 2%. Але з трьох головних інфляційних чинників — тарифів, продук- так, аналітики Goldman Sachs 2011 року очікують зростання цін на тів харчування та пального — уряд має реальний вплив лише на чорне золото з нинішніх $86–90 щонайменше до $100 за барель. один, та й то лише в тому разі, якщо вдасться домовитися з МВФ. «В уряду обмежені важелі впливу на вартість енергоносіїв — Це тарифи, точніше вартість газу для населення, що має збільши- істотна частина їх імпортується, — пояснює Олена Білан. — Тож тися на 50% навесні — підвищення цін було однією з основних подальше зростання світових цін на нафту призведе до подорожумов для отримання чергового траншу МВФ. Але судячи з остан- чання бензину в Україні й до зростання цін на газ. Це змусить ніх застережень прем’єр-міністра Миколи Азарова, переговори уряд підвищувати внутрішні тарифи на газ і опалення, або збільшити субсидії з бюджету. Поступове подорожчання пального про відстрочку підвищення тарифів поки що успіху не мали. Не менш складно буде стримати зростання цін на продукти. У позначиться на зростанні цін і на інші товари».  січні подорожчання продовольчих товарів у світі перевершило навіть рекорд 2008 року. Індекс ФАО перевищив 230 пунктів — Ганна САЙЧЕНКО

Білорусь вдарила по пиву

Жорсткі дії білоруської сторони щодо українських броварів невипадкові. Ще в середині 2010 року голова Білдержхарчопрому Іван Данченко звинуваЯк білоруси тив українців у демпінгу. І поПоставки пива з України до Білорусі витісняють передив, що Білорусь має намір млн дал $ млн 5 20 скоротити частку імпортного українське пиво 17,763 4,3 16,5 4,5 18 4,277 16,594 4,237 пива на внутрішньому ринку з 4 16 зі свого ринку нинішніх 30% до 5% протягом 3,5 14 3 12 найближчих п'яти років. 2,5 10 За останніми даними корпоісля місяця перерви 7,360 2 8 1,757 рації «Оболонь», частка українукраїнське пиво 1,5 6 ського пива на білоруському повертається на при1 4 0,5 2 ринку становила лише 7%, прилавки білоруських 0 0 чому навіть до подорожчання магазинів. Вітчизняні броварі 2007 2008 2009 Січень листопад 2010 р. воно коштувало в тамтешньому погодилися на вимоги білорусів Обсяг Сума За даними Укрпива та Білдержхарчопрому роздробі на 10–15% дорожче підвищити ціни на свою проза місцеві сорти. У Білдержхардукцію. «Поставки до Білорусі відновлено з 27 січня», — заявив дирек- чопромі пояснюють цю невідповідність так: «Експортні ціни укратор із правових питань компанії «САН Інбев Україна» Денис Хрє- їнських виробників були вкрай низькими та значно відрізнялися нов, не уточнивши, наскільки подорожчало їхнє пиво. Ще один від наших оптових цін, — пояснював після підписання угод з украімпортер — корпорація «Оболонь» — підвищила відпускні ціни на їнською стороною голова Білдержхарчопрому Іван Данченко. — У результаті втрачали виробники, а наживалися на цьому посередпиво в ПЕТ-пляшці на 49%, заники, просто вибиваючи наше пиво з вітчизняних полиць. Зараз мість 65%, на яких наполягали в українських виробники поставили в рівне становище з нашими». Білдержхарчопромі. «ПідпиВітчизняний ринок пива обсягом понад 300 млн дал більший за сання договору з білоруською білоруський у шість разів. Попри це, українським броварям є що стороною — вимушений крок, втрачати. Річ у тому, що пивний ринок північного сусіда щороку — пояснює віце-президент із збільшується більш ніж на 20%, тоді як споживання пива в Україні, розвитку корпорації «Оболонь» як і в інших країнах Європи, майже не зростає. Цінове регулюванВікторія Алімова. — Поставки «Згода є продукт ня білоруської влади позбавило українських броварів доступу до пива ще не відновлено, наші за цілковитого неспротиву одного з останніх зростаючих пивних ринків Європи. офіційні імпортери лише пода сторін». ли документи на отримання ліцензії». Ганна САЙЧЕНКО

П

22

контракти | № 7 | 14.02.2011

Ілля Ільф, Євген Петров, «Дванадцять стільців»



компанії & ринки

Надія ГОНЧАРУК

*У IV кварталі 2010 року дохід

Microsoft від продажу Windows становив $5,05 млрд — на 25% менше, ніж за аналогічний період 2009-го року.

технології

Як планшети та нетбуки витісняють Microsoft

..

Вікна зростання

Зростаюча популярність планшетів негативно позначилася на фінрезультатах компанії Microsoft в останньому кварталі 2010 року. Таблетки витісняють ПК, включно з ноутбуками. Річ у тім, що ПК працюють на Windows, а планшети — ні. Знижується й частка нетбуків з ОС. Відсоток поставок пристроїв з операційною системою раніше становив 80– 90%, і лише в IV кварталі 2010-го деякі виробники почали замовляти нетбуки без неї, або з ОС Linux. «Виробники нетбуків і планшетів обирають інші операційні системи не лише тому, що вони дешевші, — розповідає Валерій Базиленко, директор із продажу українського представництва ASUS. — Ці пристрої з обмеженою функціональністю не

Проте підстави для занепо- компанії відбулося завдяки коєння в Microsoft є. За підра- ігровим контролерам Kinect та хунками аналітиків Gartner, консолям Xbox 360. За 60 днів ринок ПК у IV кварталі мину- після початку продажу було лого року зріс на 3,1%, до куп­лено 8 млн Kinect, що вчет93,45 млн пристроїв. Це на 1,7% веро вище, ніж в iPad. За перші два місяці нижче, ніж п р о д а ж очікувалося. п л а н ­ш е т і в За аналогічApple станоний період вив усього продаж таб­ 2 млн прилеток станостроїв. вив 10 млн, з чистий прибуток Microsoft Результаяких 77% припало на в останньому фінансовому ти софтверних підрозiPad. Усього кварталі 2010 року ділів су­п е­ торік було реч­ливі. Нап р о д а н о 17 млн планшетів, 2011-го очі- прямок корпоративних прокується зростання поставок до дуктів працює доволі успішно. В останньому кварталі продаж 44,6 млн пристроїв, дані IDC. Чистий прибуток компанії ліцензій Office 2010 виявився Білла Гейтса за останній фі- на 50% вищим, ніж свого часу нансовий квартал становив в Office 2007. Водночас відділ з $6,63 млрд. Порівняно з анало- ОС для користувальницьких

$6,63 млрд

«Конкуренція — життя торгівлі та смерть торговців». • Елберт Хаббард

США в листопаді 2010-го — місяцем пізніше, ніж у Європі, — у розпал конкурентної боротьби iOS та Android. За даними дослідження NPD Group, частка нової платформи Microsoft за IV квартал становила лише 2% — удвічі менше, ніж свого часу зайняла її попередниця Win­dows Mobile. Лідерами ринку залишаються Android із часткою в 53%, BlackBerry та iOS, кожна з яких займає по 19% ринку. Багато залежатиме від того, коли Microsoft виконає свою обіцянку щодо випуску планшета із власною ОС. У січні нинішнього року на виставці споживчої електроніки в ЛасВегасі було представлено три планшети від нью-йоркської Netbook Navigator на ОС Windows 7: NAV-7, NAV-9 та NAV-10i. Але до успіхів Google

Доходи Microsoft зростають завдяки розважальному підрозділу, а не від продажу операційних систем призначені для виконання серйозних обчислювальних завдань. Відповідно, наявність Windows там необо­в'яз­кова». Користувачі планшетів зіштовхнулися, наприклад, з тим, що така проста функція, як поворот екрана, що без проб­лем працює на смартфонах, на Windows-планшетах виконується повільно. «Але ж це може дратувати споживача, — пояснює Валерій Базиленко. — Крім того, наявність ОС Windows на пристрої зазвичай здорожує його на $30–40». Утім, нетбуки нерідко управляються простими версіями операційних систем, такими як Windows 7 Starter. Ця ОС відповідає функціональним можливостям нетбука, а коштує не дуже дорого.

24

контракти | № 7 | 14.02.2011

гічним періодом 2009-го цей показник зменшився на 1%. У день оголошення результатів акції компанії впали на 0,4%. Інвестори із занепокоєнням очікують заміщення ноутбуків планшетами iPad. І все ж таки Microsoft нервувати рано. Зростання доходів

ПК демонструє скромніші показники. Зниження попиту на комп'ютери вплинуло на продаж Windows, що становив $5,05 млрд замість прогнозованих $5,2 млрд. Запуск Windows Phone 7 для мобільних платформ — вдалий хід. Але ОС було анонсовано у

ТРИВОЖНИЙ ДЗВІНОК Відвантаження ПК на ринок США в IV кварталі 2010 року Компанія

Кількість пристроїв, шт.

Частка, %

Зміна до аналогічного періоду минулого року, %

HP

5 596 608

29,3

-6

Dell

4 210 000

22,1

-6,1 -30,4

Acer

2 120 853

11,1

Toshiba

1 968 000

10,3

14,4

Apple

1 860 000

9,7

23,7

Інші

3 325 955

17,4

-10,8

Разом

19 081 416

100

-6,6 За даними Gartner

Microsoft далеко: частка планшетів на Android у IV кварталі 2010 року збільшилася вдесятеро — до 22% ринку, дані дослідження Strategy Analytics. «Про знач­не скорочення частки Windows у зв'язку зі зростаючою популярністю планшетів говорити зарано. Наприклад, уже у ІІ кварталі цього року у продаж надійде новий планшет Samsung на базі Windows 7. Тож планшети розвиватимуться й у Windowsсегменті», — упевнений Сергій Корогод, продакт-мене­ джер Samsung Electronics Ukraine. Поки ж у Microsoft залишається один вагомий аргумент: планшетам далеко до традиційних ПК. Торік Apple продала 15 млн iPad, Microsoft — 300 млн ліцензій ОС Windows 7. 



держрегулювання

Критерії чистого розуму Досі невідомо, яким саме критеріям має відповідати платник для автоматичного відшкодування ПДВ Минулого року, всіляко розхвалюючи та рекламуючи свій проект Податкового кодексу, урядовці особливо наголошували, що після його прийняття повернення ПДВ стане автоматичним. Справді, пунктами 200.18–200.21 ПК в загальних рисах передбачено такий механізм, а пункт 200.19 встановлює сім критеріїв, яким для його застосування слід одночасно відповідати. Але цього не досить — відповідність критеріям мають визнати податкові органи. Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом ДПАУ від 25.01.2011 р. № 42, не є самодіяльністю податківців: про нього прямо говориться в пункті 200.20 ПК. Користування новоза­тверд­ же­ним Порядком ускладнено тим, що його творці не надто добре усвідомлювали сенс сло­

ва «критерій». Тож у тексті документа з’явилися такі перли: «Критерії оцінки платника, відповідність яким надає тако-

тей; мірило чогось, а за словником іншомовних слів — «підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; озна-

Існує дев’ять підстав, з яких платникові може бути відмовлено в автоматичному відшкодуванні ПДВ му платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації». Варто нагадати, що критерій — це принцип, який визначає спосіб визнання чогось з позиції присутності, відсутності чи ступеня наявності певних характеристик, якос-

ка, взята за основу класифікації; мірило, мірка». Мало того, наведене речення містить у собі ще й тавтологію: адже за главою 7 розділу II ПК «дані звітних показників» (себто дані податкових декларацій, розрахунків та інших звітних документів) належать до податкової інформації. Як і передбачено ПК, визначення відповідності платника

податку згаданим критеріям проводиться в автоматизованому режимі. Що це означатиме на практиці, в Порядку не сказано, очевидно, ще має бути розроблено відповідне програмне забезпечення. У такому разі цей Порядок із наведеними в ньому формулами можна сприймати як технічне завдання на розробку такого ПЗ. Платники, які не відповідають критеріям автоматичного відшкодування ПДВ, отримають повідомлення, форму якого наведено в додатку до Порядку. Оскільки деякі із критеріїв містять альтернативні варіанти, у підсумку виявилося дев’ять підстав, із яких платникові може бути відмовлено в автоматичному відшкодуванні ПДВ. Через дрібне сито Порядку мають шанс пройти дуже мало платників.  Андрій ПОРИТКО, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»

Документи ПЛАТНИКАМ ПДВ

««««« Факт. Встановлено критерії для автоматичного відшкодування ПДВ. ДПАУ затвердила Порядок визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Порядок розроблено відповідно до пунктів 200.18–200.21 Податкового кодексу. Критерії оцінки, відповідність яким надає платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації. Дані декларацій з ПДВ з позначкою «до відома» до уваги не беруться. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, станом на 08.02.2011 р. офіційно не опублікований. Документ. Наказ ДПАУ від 25.01.2011 р. № 42.

26

контракти | № 7 | 14.02.2011

ІНОЗЕМНИМ ІНВЕСТОРАМ

««««« Факт. Іноземні інвестиції у валюті не потребують ліцензії НБУ. НБУ затвердив зміни до низки нормативів, зокрема Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземних валютах і Положення про порядок іноземного інвестування в Україну. Відповідно до змін, використання інвалюти як засобу платежу дозволяється без ліцензії, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є іноземний інвестор. Однак це стосується лише операцій через інвестрахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку. Постанова набирає чинності з 22.03.2011 р., водночас втрачає чинність Положення про порядок державної реєстрації Національним банком України іноземних інвестицій. Документ. Постанова НБУ від 22.12.2010 р. № 572.

ФІЗОСОБАМ

««««« Факт. З’явився новий Порядок оформлення результатів податкових перевірок фізосіб. ДПАУ затвердила Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — фізичними особами. Порядок поширюється на платниківфізосіб (резидентів і нерезидентів), зокрема самозайнятих осіб, на яких покладено обов’язок зі сплати податків і зборів відповідно до ПКУ. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування (станом на 08.02.2011 р. офіційно не опублікований), водночас втрачає чинність попередній аналогічний Порядок, затверджений наказом ДПА від 11.06.2004 р. № 326. Документ. Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1003.



стратегії

маркетингова лабораторія Марія БОНДАР

*

У 1994 році одяг і взуття масової ТМ Nike з'явилися в різдв'яній витрині елітного універмагу Barneys.

Чому товари середньої цінової категорії добре продаються в дорогих магазинах

Свій серед чужих «Ходіння по магазинах давно вже стало формою дозвілля, а багатьом виробникам одягу та взуття все ще здається, що споживачі сновигають торговельними точками в пошуках їхньої продукції — дуже кумедна помилка», — уїдливо зауважив в одному з журнальних інтерв'ю

зростання обороту в Європі та 17% — у США.

Модна несподіванка На початку весни, коли на профільному сайті Fashion News з'явилася інформація, що Рональд Вудстер планує стимулювати продаж у luxuryроздробі, аналітики ринку глузували з нього. І справа навіть не в тому, що в посткризовий період дорогі магазини вважа-

20–30 років тому. Тож не помічають важливих тенденцій розвитку споживчих ринків і пов'язаних із ними нових можливостей. Звісно, ніхто не йде в шикарний магазин на п'ятій авеню навмисно за нашою двадцятидоларовою футболкою із зображенням мультяшного персонажа. Однак це зовсім не означає, що її там не куплять». Власник Funky стверджує, що в елітному роздробі його вироби продаються набагато

т

«Час до кінця купівлі — 4 хв 59 сек. Парфуми від Cartier, тонкі нотки. Prada, вінтажна сумка зі шкіри оленя, пасує до туфель. Капелюх від Marc Jacobs, непогано для п'ятниці. Дешевка — $12» • З к/ф «Жінки»

одразу звернуть увагу, а подруге, швидше за все, замовлять хоча б із цікавості».

Порівняльний маркетинг Як зазначає Ніколь Баум, консультант агентства Con­

Нетипове завжди привертає увагу споживачів

власник британської fashionмарки Funky Рональд Вудстер. Торік йому вдалося досягти відчутного зростання продажу за рахунок освоєння нових каналів збуту. Одяг і аксесуари ТМ Funky виставили в мультибрендових магазинах premium-сег­ мента. Це принесло майже 29%

ються не найефективнішим збутовим каналом. Більшість експертів, які коментували план підприємця, стверджували, що бренд Funky не підходить для елітного роздробу. Його позиціювання нібито передбачає продаж у торговельних точках середньої цінової категорії. «Мою ідею критикували не лише журналісти та аналітики, а й більшість колег, — визнає Рональд Вудстер. — Вони перебувають у полоні стереотипів, що сформувалися

краще, ніж у демократичному. Головним двигуном торгівлі, на його думку, в цьому випадку є ефект несподіванки. Відвідувач дорогого магазина заздалегідь готовий до того, що всі товари буде запропоновано за цінами вище середнього рівня. «Це як у модному ресторані, переступаєш поріг, заздалегідь змирившись із тим, що порція крем-брюле коштуватиме $50, не менше, — пояснює бізнесмен. — Якщо в меню є якась страва за $5, на неї, по-перше,

sumer World, Рональд Вудстер використав не новий, але досить ефективний прийом маніпулювання споживчою поведінкою — зміну сприйняття ціни. Суть у тому, щоб завадити потенційному покупцеві адекватно оцінити співвідношення «ціна — якість» і створити ілюзію винятково вигідної дешевизни. «Роздрібна вартість одягу та аксесуарів Funky трохи вища за середньоринковий рівень, — пояснює консультант. — Ця марка набли-

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193

28?

контракты || № контракти № 78 || 14.02.2011 22.02.2010


жається до верхньої межі medium-сегменту. Для кризового й посткризового періоду це не найвигідніше позиціювання. Середня цінова категорія поки що просідає». Учасники ринку раз по раз намагаються стимулювати збут за рахунок усіляких дисконтів і спеціальних пропозицій. Та­ ким чином, цінові межі сегмента поступово зсуваються, а кон­курентна боротьба загост­ рю­ється. Це призводить до зниження націнок, що, звісно, не подобається ані виробникам, ані дистриб’юторам. «Ситуація ускладнюється тим, що споживачі нині як ніколи ласі на дешевизну, — наголошує експерт. — Тож уникнути цінової конкуренції за рахунок якихось додаткових переваг товару зовсім непросто». Коли двадцятидоларова футболка з бавовни лежить на полиці поруч із кількома десятидоларовими, потенційний покупець мимоволі запитує, чим вона, власне, краща. Причому бренд у цьому разі — не аргумент. «Рональд Вудстер вирішив цю проблему по-своєму, — зазначає експерт. — Він просто перемістив двадцятидоларову футболку на іншу полицю — до дорожчих речей. Тепер потенційні покупці мимоволі порівнюють ціни Funky із пропозиціями luxury-марок, що складають основу асортиментного ряду дорогих магазинів. Тож фірмовий товар видається дуже дешевим». Провідний спеціаліст рейтингової групи Inter Research Вікторія Род переконана, що Рональд Вудстер не просто маніпулює споживчою поведінкою, змінюючи сприйняття ціни, а намагається відродити майже зниклий під час кризи імпульсний попит на одяг та аксесуари. На думку експерта, саме низький рівень імпульсного продажу — головна причина того, що на світовому fashion-ринку все ще не відновлено докризових обсягів збуту. Більшість споживачів уже не готові спонтанно ухвалювати рішення щодо купівлі. «Прагматичний попит поступово вбиває середній ціновий сегмент, — пояснює експерт. — Небагаті споживачі купують одяг і взуття в міру необхідності, віддаючи перевагу найдешевшим пропозиціям. Сезонне оновлення гардероба тепер часто зводиться до придбання двох-трьох, або навіть однієї актуальної речі. Створення

ілюзії дешевизни — спроба подолати цю тенденцію».

Не проходьте повз Як визнає сам власник Funky, головною проблемою для нього стало небажання багатьох торговців предметами розкоші працювати з недорогими товарами. Luxury-ритейлери побоювалися, що зниження цінової планки негативно позначиться на іміджі престижного магазина. Крім того, поява в торговельних залах одягу та взуття середньої цінової категорії могло обурити постачальників, які орієнтуються на premiumсегмент. Власники статусних брендів уважно стежать за тим, де і як виставлено їхню продукцію. Сусідство з товарами mass market їх зазвичай не тішить. «Непросто було переконати власників дорогих магазинів, що я їм потрібен, — запевняє Рональд Вудстер. — Як би вони не мали серйозних проблем із продажем, вони, мабуть, зовсім не стали б розглядати моєї пропозиції. Я звернув увагу ритейлерів на одну цікаву обставину — відвідуваність торговельних залів дорогих магазинів почала зростати ще 2009 року. Однак до істотного збільшення обсягів збуту це чомусь не привело. Простими словами, люди приходять до них, але нічого не купують». Бізнесмен наголошує, в період економічного спаду споживачі стали прагматичнішими й обережнішими у витратах, але це не означає, що вони цілковито охолонули до колишніх символів багатства. Можливість зробити придбання в дорогому магазині все ще вважається ознакою успішності та неодмінним атрибутом підвищення соціального статусу. Інша річ, що викласти заради цього кілька тисяч доларів тепер мало хто готовий. Рональд Вудстер запропонував luxury-ритейлерам дати відвідувачам можливість купувати, не витрачаючись на справжні предмети розкоші. «Я не намагаюся конкурувати з Gucci або Lacroix, це було б смішно, — зазначає власник Funky. — Той, хто звик носити статусні речі, навряд чи колись переключиться на мою ТМ. Однак далеко не кожна людина, яка на дозвіллі зайшла в Neiman Marcus або Macy's, може й хоче дозволити собі дорогий одяг. Funky просто не дає цим людям піти з порожніми руками». 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

29


стратегії

стиль життя Марія БОНДАР

*

У 2009 році російський бізнесмен Роман Абрамович придбав один із найдорожчих у світі об’єктів житлової нерухомості — маєток на острові Сен-Бартельмі вартістю $90 млн.

т

Три причини плюнути на все та поїхати в село

Новосвітські поміщики «Сама перспектива банкрутства пригнічує мене не так сильно, як пов'язана з нею втрата Чартвелла. О Чартвелл, блаженний куточок спокою та відпочинку; який же далекий він від лицемірства невігласів, що оточує мене цими днями», — скаржився легендарний британський політик Вінстон Черчілль у листі, адресованому дружині. Лист був написаний в 1938 році. Майбутній прем'єр-міністр Великої Британії шукав і не знаходив можливості сплатити борг у GBP18 тис. Йому довелося виставити на продаж улюблений маєток Чартвелл. До слова, у скрутному фінансовому становищі Черчілль опинився саме через цей маєток. Утримання Чартвелла кош­ тувало надто дорого. Ані рента, яку політик отримував від родових земель у графстві Антрим, ані гонорари, виплачувані видавцями його книг, цих витрат не покривали. Ймовірно, маєток і справді довелося б продати, якби не втрутився близький друг лорда Ротшильда, фінан-

сист Генрі Стракош. Він зобов'язався сплатити всі борги політика та став його радником. «Історія Великої Британії, а можливо й усієї Європи могла скластися інакше, якби окс­ фордширський консерватор не був таким прив'язаним до маєтку Чартвелл; рекомендації Стракоша багато в чому визначили позицію Вінстона Черчілля перед початком Другої Світової, — наголошує історик Едуард Гостінс. — Важко сказати, чому саме цей маєток так багато значив для великого британця. До родового маєтку Гарсон+Тауер, що приносив чималий дохід, він ставився без особливої теплоти».

Пустити коріння Схожі епізоди Гостінс знаходить у біографіях багатьох

знаменитих людей аристократичного походження. Вони з легкістю розставалися із землями, успадкованими від знат­ ної рідні, натомість дуже цінували нерухомість, куплену на власні кошти. «Економічного пояснення цієї тенденції я не знайшов, — визнає історик. — У багатьох випадках родові маєтки були набагато ціннішими й перспективнішими з погляду комерційного використання. Швидше за все, справа тут не у грошах, а в символічності самостійного придбання маєтку. Так нащадки європейської знаті доводять собі й оточуючим, що варті чогось не лише завдяки заслугам предків». Як зазначає професор Йоркширського інституту соціальної психології Хелен Мідлер, не лише аристократи намагаються посилити відчуття власної

«Мій дім, ранчо моє, Там гуляє полохливий олень, Там радість і світло, Там зневіри немає І сяє безхмарний день». • Брюстер Хіглі

значущості завдяки купівлі землі. «Значення такого придбання для самооцінки надзвичайно велике, особливо якщо йдеться про людину, яка прагне закріпитися в чужому чи навіть ворожому колі», — наголошує професор Мідлер. Яскравий приклад — поведінка багатих росіян у Старому Світі. «Що уїдливіше європейські сноби критикують російських скоробагатьків, то активніше останні скуповують маєтки в Європі, — пояснює психолог. — Навіть зараз, коли ринок нерухомості переживає не найкращі часи, у пресі раз по раз з'являються повідомлення про те, що черговий російський бізнесмен виклав якісь нечу-

Купуючи землю, більшість людей отримують упевненість у завтрашньому дні

«Ті, хто мав якісь необхідні для підтримання життя товари, відмовлялися віддавати їх за гроші — байдуже, співвітчизникам чи іноземцям. Вони раптом отримали можливість сказати людям, чиї статки мали лише паперове вираження: «Агов, ви, ідіоти, схаменіться. З якого дива ви вирішили, що папір може мати якусь цінність?»

Курт Воннегут, «Галапагоси»

30?

контракты || № контракти № 78 || 14.02.2011 22.02.2010


вані гроші за угіддя на околицях Довіля чи в Йоркширі». На думку Хелен Мідлер, придбання землі в Європі надає російським бізнесменам можливість відчути себе господарями на чужій території. Після цього вже не так важливо, що думають про них європейці. «Щось подібне робили американці в Британсь­к ому Королівстві наприкінці XIX — на початку XX століття, — зазначає експерт. — Вони скуповували володіння зубожілих англійських аристократів. Спочатку це лише посилювало ворожість британців до вихідців із колишньої колонії, але згодом ситуація докорінно змінилася. Американці придбали стільки власності в королівстві, що з ними не можна було не рахуватися. Примітно, що найчастіше йшлося про родові замки прославлених сімей. Цю тенденцію, до слова, відображено в англійській літературі пост­ вікторіанського періоду».

Що означає ім'я Професор Мідлер переконана — нувориші купують маєтки з історією саме тому, що їм подобається асоціювати себе з колишніми власниками: лордами, герцогами, видатними політичними діячами та іншими відомими людьми. Тверд­ ження англійського психолога правдоподібне і все ж таки не цілком справедливе для вихідців з України та Росії. Наші співвітчизники та жителі РФ справді часто купують маєтки, що раніше належали знаменитостям. Однак чи асоціюють вони себе з колишніми власниками — велике питання. Так росіяни Сіман та Ірина Поваренкіни нещодавно стали власниками маєтку Gabriel на півночі Франції. Це вілла XIX століття на 800 кв. м, оточена 30 га лісу. Колись власниками Gabriel були легендарний кутюр’є Ів Сен-Лоран та його останній коханець П’єр Берже. Важко сказати, наскільки актуальні для голови ради директорів фінансової групи «Промислові інвестори» пана Поваренкіна асоціативні зв'язки з фундатором течії унісекс в haute couture. «Над подробицями історії, пов'язаної з маєтком, покупці з Росії замислюються рідко, — розповідає провідний консультант агентства нерухомості W R E Service Марина Сташековська. — Ім'я колишнього

власника запам'я­т о­в у­ю ть, тільки якщо він дуже відомий, та й то не завжди. Значення має не сама персона, а статусність. Простішими словами, байдуже, хто саме володів об'єктом — аристократ, міністр, зірка спорту чи шоубізнесу. Важливо, що це був хтось із VIP. За це багаті росіяни охоче доплачують». Більшість росіян, які звертаються до W R E Service щодо купівлі нерухомості в Європі, висловлюють ті самі побажання — тихе місце, подалі від міської суєти, добре, якщо поблизу є водоймище. Особливим попитом, судячи зі спостережень консультанта, користуються маєтки з невеликими озерами.

Втеча з міста Хелен Мідлер вважає, що пошуки «тихого місця» — наслідок непевності у майбутньому, притаманної мешканцям сучасних мегаполісів. Психолог виділяє дві основні причини виникнення такої непевності. По-перше, у людей з не надто високою самооцінкою стиль і ритм життя великого міста створюють відчуття самотності та незахищеності. «Людина почувається маленьким гвинтиком величезного механізму, який легко замінити, — зазначає психолог. — Виникає страх, свідомий чи підсвідомий, — «раптом я загальмую й мене викинуть». Страх посилюється через те, що більшість жителів мегаполіса до кінця не розуміють законів, за якими він живе. Ось їх і тягне в заміський маєток, де все просто, і людина не гвинтик, а хазяїн». По-друге, хоч би яким парадоксальним це не здавалося, кризи, які періодично переживає світова економіка, підривають довіру обивателів до грошей. Цю тенденцію перебільшено, але досить красномовно відображено у творі американського письменника Курта Воннегута «Галапагоси». Роман починається з опису глобального економічного краху й повного знецінення всіх грошових одиниць. «Не те щоб сучасні люди всерйоз очікували на економічний апокаліпсис, — зазначає Хелен Мідлер. — Але все ж таки багатьох заспокоює думка, що за будь-якого розвитку подій у них буде клаптик землі, за допомогою якого можна прогодуватися». 

Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905

реклама

контракти | № 7 | 14.02.2011

31


НАЙБІЛЬШ

5

рейтинг

родючих земель світу

Перше місце за виробництвом пшениці останні десять років міцно посідає Індія, першість за обсягами експорту — у США. Але врожайність і в Індії, і в США — 2,8–2,9 т/га — майже в 2,5 разу менше, ніж у скромній Данії, де торік було зібрано понад 8,1 т пшениці з кожного гектара. Україна на цьому тлі виглядає не надто вражаюче — за показником врожайності ми посідаємо 12-те місце у світі, збираючи 2,7–3,7 т/га залежно від року. Земель, придатних для вирощування зернових, в Україні в 1,5–2 рази більше, ніж у будь-якої країни Європи. Проте використовують їх ледве на третину.

Джонатан Свіфт

Єгипет

32?

1

3

5

Урожайність пшениці у 2009/2010 МР

т/га

Урожайність пшениці у 2009/2010 МР

2

Данія

Німеччина

6,45

«Кожен, хто здатен виростити два колоски пшениці на тому місці, де раніше ріс лише один, заслуговує на найвищу похвалу від людства; для своєї країни він робить більше, ніж усі політики разом узяті».

7,74

т/га

Урожайність пшениці у 2009/2010 МР

4

Велика Британія

8,11

т/га

Урожайність пшениці у 2009/2010 МР

Франція

7,93

т/га

Урожайність пшениці у 2009/2010 МР

7,45

т/га

2010/2011 МР 2,8 млн га Площа посівів Очікуваний урожай 8,5 млн т (-0,27%)

2010/2011 МР 3,33 млн га Площа посівів Очікуваний урожай 23,9 млн т (-5,09%)

2010/2011 МР 0,74 млн га Площа посівів Очікуваний урожай 5,5 млн т (-8,27%)

2010/2011 МР 1,93 млн га Площа посівів Очікуваний урожай 14,85 млн т (+5,5%)

2010/2011 МР 5,43 млн га Площа посівів Очікуваний урожай 38,2 млн т (-0,34%)

Високу врожайність Єгипту забезпечують украй сприятливі умови в дельті Ніла. Але загальна площа посівів — 1,2–1,3 млн га — невелика. У підсумку держава є найбільшим імпортером зернових і навіть орендує площі під посіви в інших країнах. Однак і це не дозволяє цілком задовольнити попит — останні події в Єгипті, що призвели до зміни влади, багато в чому викликані зростанням цін на хліб.

Другий за величиною (після Франції) експортер пшениці в континентальній Європі забезпечує більшу частину країн Євросоюзу та експортує зерно майже до всіх країн світу. У 2008/2009 МР Німеччина посідала друге місце у світі за врожайністю — в середньому з одного гектара було зібрано 8,09 т. Через дощі й повені у 2009/2010 МР країна опинилася на третьому місці, а в нинішньому сезоні може втратити і його.

З 2,5 млн т зерна, які щороку експортує Данія, дві третини припадає на пшеницю. Ця культура приносить непоганий дохід агрогосподарствам, оскільки собівартість її виробництва — одна з найнижчих у Європі через високий ступінь автоматизації с/г. Якщо в 1930-х роках у сільському господарстві було зайнято понад 500 тис. осіб, то в 1990-х — лише 50 тис.

Пшениця вирощується переважно у східних графствах — від Лінкольншира й Норфолка на півночі до Хемпшира та Суссекса на півдні. Висока врожайність — наслідок використання передових технологій: генно-модифікованих сортів, постійного внесення добрив тощо. Багато в чому через це в Європі англійська пшениця не користується попитом і поставляється здебільшого до країн Африки та Близького Сходу.

Найбільший виробник та експортер пшениці в Євросоюзі. Сіє цю культуру на площі в півтора разу меншій, ніж в Україні, але зазвичай збирає майже вдвічі більший, ніж у нас, урожай. Секрет високої врожайності — м'який клімат, законодавчо встановлені норми сівозміни та значні інвестиції в орні землі.

контракты || № контракти № 740| 14.02.2011 | 05.10.2009

10 років тому

На 45% рік до року, з 1,9 т/га до 2,8 т/га зросла врожайність зернових в Україні 2001 року.


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.