|||||||||||||||||||||||||||| Спочатку гарні новини ||||||||||||||||||||||||||
Розміщення реклами: (44) 3915193 3915194 3915195 Для регіональних РА: (32) 2702262 2762905
Усі права належать редакції Контрактів Передплатний індекс 21576 Підписано до друку 11.11.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнiтогорська, 1. Зам. № 106569 Загальний наклад 68 000 прим. Цiна договiрна Матеріал публікується на правах реклами
Тетяна ОСИП
ЧУК
КомпанІЇ & рИнки Голий король Вилучену з Податкового кодексу норму, що де-факто забороняє секонд-хенд, швидше за все, без змін перенесуть до Митного кодексу.
Чому спроба заборонити секонд-хенди схожа на політичну примху на стор. 31
СтратегІЇ Останнє читання Українські книговидавці згодні навіть на те, щоб держава їм не допомагала, аби лише не заважала. Але й про це залишається тільки мріяти.
Хто та як знищує українську книгу на стор. 38
Казки старого Каспара «Геній — це людина, здатна продати олівець за ціною автомобіля», — іронізував легендарний засновник Standard Oil Джон Девісон Рокфеллер. Ближче за інших до цієї мети підійшов виробник елітної канцелярії Graf von Faber-Castell. Олівці виробництва цієї компанії продаються по $2 тис. за штуку.
Як маркетологи компанії Faber-Castell зробили простий олівець предметом розкоші на стор. 50
UNAF
650
803 511,717
грн
Як пес Бонапарт Шоко потрапив до числа найкращих інвеступравляючих
1. Цінні папери 1.1. Акції Алчевський металургійни й комбінат Авдіївський коксохімічни й завод Азовсталь
Центренерго АБ «Форум» Укрнафта Укрсоцбанк Укртелеком Ясинівський коксохімічни й завод 2. Кошти 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля
ALMK AVDK AZST CEEN FORM UNAF USCB UTLM
428 700 5 050 25 800 5 475 10 800 275 134 800 127 000
YASK
19 150
596 870,025 0,1363 14,6854 2,4207 12,6767 6,2911 290,1309 0,4289 0,5126 3,2257
58 431,81 74 161,27 62 454,06 69 404,9325 67 943,88 79 785,9975 57 815,72 65 100,2 61 772,155 687 724,78 687
1. 1 У К ва Ст ва Авд кок Цен Мот Мар заво маши 2. Кош 2.1. Гр Поточ Вартіс
46,46 4,55 5,77 4,86 5,40 5,29 6,21 4,50 5,07 4,81 53,54
724,78 53,54 поспішає, 1 284 594,8 воліючи строкової стратегії дотримуватися виробленої . На початку середньобанку та та довгомісяця в портфел паперів: Алчевськ перегляд ий металург і управляючого було мічний завод, ійний за день о дев’ять цінних Укрсоцбанк, Азовсталь, Центрен комбінат, Авдіївськ кошти пе Укртелеком, ерго, АБ «Форум» ий коксохікожного емітента Ясинівсь люк пове , Укрнафт а, ситуація змінилас становила трохикий коксохімічний завод час почин (частка я: частка одних більше 5%). А шилася до до кінця за ІІІ квар з «Універ 4%. Втім, усе логічно:ЦП зросла до 6%, інших місяця тих компан Менеджменту» акції в портфел — зменЦентренерго поводил і управляю гарну дина повідно). А та Укрнафти, наприкл ися в жовтні по-різно чого це машино му. ЦП Укрсоцбанкуось інші акції дешевшаад, зросли (на 1,36% ми фахівця і 3,5% відли. Лідерам (-16%), Алчевськ нівського коксохім зупинився ого меткомб и падіння стали н ЦП інату (-14,5%) Від вкладень у (-12%). заводів, Авд та Ясираніше, відмовля в альтернативні польського ється. Ще влітку інструменти Михайло ню (у липні ження ринку Грицко, як він перевів кошти (понадзакінчився строк валютни і долари ухвалено ріш 50%) управляю х депозитів). та євро у гривчий зберігає Тепер Утім, управля на поточном усі вільні ти. Щоправд у рахунку. прибуток: а ЦП Маріупольсько відповідно. Од Решту 20%
грн
грн
лютий
грудень
листопад
квітень
травень
липень
червень
серпень
жовтень
вересень
січень
жовтень
1 000 000
Дохідність портфеля з початку гри — 28,46% грудень
листопад
квітень
травень
липень
червень
серпень
вересень
лютий
березень
грн
січень
1 000 000
Дохідність портфеля з початку гри — 48,76%
грудень
листопад
квітень
травень
грн
лютий
1 000 000
Дохідність портфеля з початку гри — 60,37% липень
| № 46 | 15.11.2 010
червень
контракти
січень
1 000 000
Дохідність портфеля з початку гри — 62,4%
14
с С
10 р.)
Актив
Укрнафта Авдіївський коксохімічни
9,72
Універ
Ціна купівлі/ продажу, грн
263 749
1. Цінні папери 1.1. Акції
Сума, грн
Сума, грн 155 923,41
80,37 12,87
Сума, грн
3,613
206 444,8
Тикер
12,6767
1 289 006,819
Частка позиції в портфелі, %
1110
3,2257
Кількість, шт.
73 000
Ціна купівлі/ продажу, грн
Актив
Тикер SHKD UNAF
64 000 12 300
93,73 290,1309 16,45 290,1309 1 624 039,113 й 54,01 AVDK У жовтні SVGZ 188 585,085 Стахановськ завод 322 045,299 10 500 45 700 12,68 20,08 14,6854 вагонобудівний фондовому Тетяна Осипчук знову 7,4583 2.1. Гривня ий завод 154 196,7 340 844,31 SVGZ повернул Укртелеком 20 000 10,37 Поточний рахунок вестувати ринку. Нагадаємо, з 21,25 7,4583 в початку літа ася до операцій Західенерго UTLM Вартість портфеля 149 166 на 295 160 25 жовтня цінні папери та всі кошти вона відмовля 2. Кошти 314 753,77 10,03 ZAEN 0,5126 управляюча 295 151 299,016 19,63 Стахановського 2.1. Гривня 314 753,77 купила акції зберігала на депозитнлася ін543,2709 10,17 За місяць 160 264,916 19,63 вагонобудівних ій лінії. 1 603 760,592 Поточний рахунок Маріупольськогоі Крюківського 10,77 цьому минулогпортфель КУА «Бонум підприємств: 2.2. Валюта заводу важкоговагонобудівних заводів, приваблива, 174 308,21 Груп» зріс Депозит строком віртуальний о місяця портфел машинобудування а також 11,72 на 2,7 п. п. на 174 308,21 ь був збиткови три місяці в перевезеннях,оскільки зростає потреба портфель (при євро весторові понад 11,72 . Олексан м: 509 823,145 Вартість портфеля 45 999 80% (у цілому при цьому в Україні промисловості «Ця галузь 60% прибутку дра Спасіченка міг -6%). За 9,5 міс. 34,27 11,08335 у вантажних У жовтні рівень по СНД приблиз 509 823,145 би принести . ся тарифи 34,27 інно 65%), з зносу вагонів близько ку. «Минуло фахівець відмовився на вантажн 1 487 643,07 інвестиції 2011 Євро-2012 від операцій го місяця я і залізничні в пояснює Олексан буде оновлюв не бачив раціонал на фондово перевезення, року підвищують(здебільшогоєвро, наш інвестиційний гументує фахівець атися парк му ринкрім того, ьних чекають «дооцінкдр Спасіченко. через здешевл портфель перед — Управляю підстав для угод, — цих акцій вищий . За її розрахун пасажирських вагонів» На початку був би збиткови ення и наших найбільш але якщо вони чі українсь ками, цільовий , — арза ринкові м паперів (акції місяця в нашому акцій). 1 листопад ких фондів недооцінених ціни у середньо рівень портфелі було на ринку вони вже купили акції, а). Центрен у світі акцій», коксохіму, то грошей вагонзаводу «Потенціал зростанн му на 35% вартості лише вісім вплинути не Стаханов ерго, Укрнафт немає, тож Україна вже (станом на цінних можуть» та банку «Форум» ського вагонзав и, Укрсоцбанку, на польського — 35%, Крюківськогоя цін для акцій Стаханов Авдіївськ попиту на перестала бути чимось . А для іноземни ситуацію оду, Укртелек ). Перший ського тня (зазвича акції х інвестор лічує Тетяна заводу важкого машиноб вагонзаводу — ому, Західене ого перегляд портфел ів спостерігалося. вітчизняних емітентівбеззастережно привабл 36%, МаріуОсипчук. удування — рго та УБ на той й ми переглядаємо я ми провели Решту коштів «Варто було з їхнього боку ивим: 153%», — його одразу йшов перекомусь почати ся ЦП, які час уже істотно знизили по п’ятницях). Індекси 8 жовв жовтні не лінії. Від інвестиц управляюча, як з стерігалася донизу, а якщо на продавати, і раніше, ПФТС ій у долари — на 4,7%, початку місяця подешев ся, тож ми вирішил ється. зворотна ситуація ринку з’являли як та євро вона, зберігає на депозитн и позбутити в цій ситуації ся покупці ринок , — згадує Коливання Укрсоцбанк — на 5% шали найбільше (Центрен ій як і раніше, — спофахівець. фондово немає жодної складно, це те саме, і банк «Форум» відмовляерго — Прогноз кошти на поточном го ринку вирішил сталої Наразі у портфел тенденції, крім що ворожіння на кавовій уваи перечекати, — на 5,35%). у рахунку. Вдруге ми плавного зниженн гущі: притримуючи і Олексан акції Ясинівсь закінчився переглянули портфел я». кого коксохім дра Спасіченка п’ять строк Донбасу», ь 21 жовтня у, Центрен цінних паперів: кошти вирішил 9-місячного гривнево — саме цього частка ЦП Укрнафти та Стаханов ерго, шахти «Комсом и придбати го депозиту дня протягом кількох становит акції: . олець туація на початку ь 80,37%). «Це ського вагонзаводу днів показува фондовий ринок На вивільнені назвати було забагато: ідеально (сукупна на той час серпня, коли ли зростанн цій; на тому не можна, уже правда, купувати я, і хоча сталим я ю була сими все ж таки так сильно» й слід було зупинити продав половину портфел нові ЦП ми його вирішили ціям, які були ризикнути. не стали, а я аккоштів — , — знизує плечима ся, не підвищуючи в нас у портфел Щовіддали до 10%). частку Спасіченко управляючий. і (довели частку перевагу тим аквкладень в воліє зберігат Залишок — акцій Решта портфел кожного емітента 19% ляється. інші інвестиційні інструмеи на поточному я не змінилас євро. До речі, рахунку. Від нти він, як я. Майже і раніше, відмоввона подорож вкладення у валюту 35% — на депозиті себе чала на 3,5%. рахунку. Ще 11,72% виправдали — за місяцьв коштів — на поточном у
1 000 000
cтор. 14
93,73
YASK CEEN
березень
1 522 183,31 1 522 183,31
1,99 2,12
Ціна купівлі/ продажу, грн
32 312,8 34 488,99
Михайло ГРИЦК О
Менеджмент За підсумка місце. За місяцьми жовтня Михайло — до 28,46%. портфель управляюГрицко й далі посідає четверте чого знизився У жовтні управляю на цілих 4 п. п. ку не здійснюв чий портфел ем операцій ав: ситуація зростав, то на фондово була досить знижувався нестабільною. му ринчить практика без фундаме Ринок то , Михайло нтальних причин, Грицко спекулю а, як свідСтруктура портфеля (станом вати цінними паперам и не на 31.10.20
10 р.)
Частка позиції в портфелі, %
18,1521
Ясинівський коксохімічни й Центренерго завод Шахта «Комсомоле ць Донбасу» Укрнафта Стахановськ вагонобудівний ий завод 2. Кошти
Актив
32,3128
1 900
1. Цінні папери 1.1. Акції
6,27 2,16
Тикер
MZVM
101 855,8 35 054,01
7,4583
1 000
Бонапарт ШОКО Контракти За підсумка парт залишаю ми 9,5 міс. проекту парт Шоко, ться у трійці лідерів. редакція Контрактів керуючи і пес На початку дакції: він обирав сь нюхом та проекту саме Бонаінтуїцією, сформув не лише інвестиц Бонапортфелі, а ав портфел також ійні ь реУ жовтні ми встановлював строк інструменти, а й їхню заробили небагато і валюту депозиті частку в чому зростанн в. — я забезпеч ило подорожлише 0,62% прибутку Структура . Припортфеля (станомчання євровалюти: якби не на 31.10.20
10 р.)
Частка позиції в портфелі, %
4 700
KVBZ
СПАСІЧЕНКО
на 31.10.20
серпень
Кілька статей про те, що змушує чиновників переслідувати малий бізнес + порівняльна таблиця умов роботи в Україні та розвинених державах на стор. 18–26
SVGZ
вагонобудівн ий Маріупольсь завод кий завод важкого машинобудув ання 2. Кошти 2.1. Гривня Депозитна лінія Вартість портфеля
Олександр
Бонум Груп За підсумка місці. Боротьба ми 9,5 міс. Олександ р Спасічен між управляю від самого початку проекту: чими з АРТ-Капі ко знову на другому чу позицію тал і Бонум Олександр у проекті протягом Груп триває Спасіченко травня та червня займав лідируюпоступився перших 5,5 міс., потім наприкінці першістю Тетяні за підсумка літа зумів повернут ми за підсумка Осипчук и лідерство ми жовтня , а тепер зновуз АРТ-Капітал, розрив між другий. конкурен Структура портфеля (станом тами скоротився. Хоча
р.)
Кількість, шт.
Стахановськ вагонобудівний ий Крюківський завод
Сума, грн
1. Цінні папери 1.1. Акції
31.10.2010
Частка позиції в портфелі, %
я (станом на
Кількість, шт.
АРТ-Капітал
жовтень
Основне бажання уряду — максимально «обрізати» спрощенку: зменшивши оборот спрощенців, змусивши їх користуватися касовими апаратами та взагалі поставивши їх в одні умови з великими підприємствами.
товий майд анчик — 2»
Фахівець портфель із ІК «АРТ-Капітал», Тетяни Осипчук як і раніше, ністю основні лідирує. зріс на індекси ПФТС індикатори українсь 2,22 п. п., обігнавш За місяць над те, за 9,5 та УБ знизилися кого фондового ринкуи за дохідна 5,2% і 4,47% відповід(у жовтні управляючої міс. (з 21 січня по 31 жовтня) як індекс УБ приніс інвесторові віртуальний но). Помайже 62,5% зріс лише портфель на 13,1%, ПФТС — на прибутку, у той час Структура портфел 17,7%.
Манія переслідування
Email: reklama@gc.kiev.ua Збут, т./факс: Київ (44) 3915190 3915191
пес, керуючись нюхом та інтуїцією, сформував портфель редакції: він обирав не лише інвестиційні інструменти, а і їхню частку в портфелі.
кт «Контрак
вересень
Тема
*На початку проекту
спецпрое
лютий
МАЛИЙ БІЗНЕС
гроші
березень
Хто й чому програв місцеві вибори на стор. 6
на стор. 16
зміцнюють гривню
грудень
Email: gazeta@gc.kiev.ua www.kontrakty.ua www.kontrakty.com.ua
Всупереч своїй назві, так звані місцеві органи влади не мають жодного стосунку до місцевого самоврядування. «Місцева» влада — це просто філії центральної влади на місцях.
на стор. 12
• Як українські заробітчани
листопад
79035, м. Львів, вул. Зелена, 109 (32) 2702713 факс: (32) 2760787
Маніакально-депресивний синдром
може подолати курс гривні в найближчі місяці
січень
Адреса редакцiї: 03680, м. Київ, вул. Боженка, 84 (44) 3915175
Чому в рейтингу легкості ведення бізнесу Україну обігнали майже всі пострадянські держави на стор. 4
• Які психологічні бар'єри
Актив
Марія Бондар Надія ГонЧарук Костянтин ДружеруЧенко Вікторія Руденко Ганна СайЧенко Олена Струк Володимир ХомЯков
на стор. 8
• Чому Україна не загрожує Газпрому
У рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову наприкінці списку — 145-те місце зі 183 можливих. Поруч Сирія та Гамбія.
Тикер
Редакційна група
КУТ ЗОРУ
Не доганяємо
Кількість, шт.
Артдиректор Сергій ГЕТУН
ЕпІцентр
Ціна купівлі/ продажу, грн
Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА
Ще кілька тенденцій на стор. 28
серпень
Заст. головного редактора Дмитро ФІОНІК
У жовтні, вперше з 2008-го, загальний обсяг депозитів перевищив 400 млрд грн, дані НБУ. Вклади населення зараз становлять 261 млрд грн.
жовтень
Редакція Головний редактор Яна МОЙСЕЄНКОВА
Понад 11,5% рік до року сягнуло зростання промвиробництва в жовтні, дані КМУ. У вересні 2010-го зростання прискорилося до 10,2% з 9,2% у серпні, 6,4% — у липні й 8,9% — у червні.
вересень
Директор з маркетингу Андрій САВЧЕНКО
До 0,4–0,5% впала інфляція за підсумками жовтня, заява прем'єрміністра Миколи Азарова. У вересні споживчі ціни збільшилися на 2,9%, базова інфляція становила 1,5%, з початку року — 5,5%.
січень
Директор зі збуту Оксана ХОДОРОГ
Депозити
лютий
Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА
Промвиробництво
квітень
Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП
Інфляція
березень
Заступник генерального директора Свiтлана БАНАС
ь й ь ь ь ь ь ь ь ь ен ти ен ен ен ен ен ен ен ен Січ Лю ерез Квіт Трав Черв Лип Серп ерес овт Б В Ж
травень
Генеральний директор, шефредактор Сергій ІВАНОВМАЛЯВІН
Обсяг вкладів населення перевищив докризовий рівень ще в серпні, заощадження підприємств, швидше за все, перетнуть цю межу в листопаді. Зараз обсяг депозитів юросіб поступається докризовому (станом на кінець вересня 2008-го) лише на 2 млрд грн.
Загалом за дев'ять місяців 2010 року промислове виробництво у країні зросло на 10,8% рік до року. Однак багато в чому цей показник — наслідок ефекту низької бази, оскільки 2009-го промвиробництво в Україні впало на 21,9%.
липень
Президент Віктор ОДИНЕЦЬ
Молоко М'ясо Хліб
червень
Засновник ТзОВ «Газета «Галицькi контракти»
Зміна цін на продукти у 2010 році, % 10 8 6 4 2 0 2 4 6 8
За даними Держкомстату
КОНТРАКТИ Реєстраційний № КВ 16640–5112ПР від 20.05.2010 р.
епіцентр
ТИМЧАСОВИЙ ПЕРЕПОЧИНОК У листопаді інфляція знову перевищить 1%
сухий залишок ЧАС — ГРОШІ Як змінювалися споживчі ціни у 2010 році 104
Індекс споживчих цін
103 102 101 100 99 98 97
ь ь ь ь ь ь ь ь ь й ен юти езен ітен вен вен пен пен сен втен Л ер Кв Тра Чер Ли Сер Вере Жо Б
Січ
За даними Держкомстату
Що за країна
Перемога жовтня
контрактИ ТИЖНЯ
Чому в жовтні різко знизилася інфляція
2?
«Інфляція в Україні в жовтні 2010 року становитиме не більш ніж 0,4–0,5%», — пообіцяв прем'єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду. Прем'єр не помилився. Інфляція скоротилася з рекордних 2,9% у вересні до 0,5% у жовтні, підрахували в Держкомстаті. Міністерство економіки,
котре очікувало на 1,5–1,6%, напевно приємно здивоване нової статистикою. Найбільшу лепту в жовтневе підвищення цін внесли сир, який подорожчав за місяць на 5,8%, вершкове масло та молоко, ціни на які підскочили на 5,3% і 4,7% відповідно. При цьому подешевшали цукор, фрукти й овочі. Експерти справді прогнозували сповільнення темпів інфляції.
США
«Для нас жовтневе гальмування зростання цін не стало сюрпризом. Споживчий попит відновлюється дуже повільно й чергове подорожчання на кшталт вересневого може негативно вплинути на обсяги продажу. Виробники це розуміють», — пояснює головний економіст Dragon Capital Олена Білан. Але на таке істотне зниження показника більшість експертів усе ж
не сподівалася, прогнозуючи інфляцію на рівні 1,4–1,5%. Одне з пояснень жовтневої аномалії — надто великий стрибок цін у вересні, спричинений негативними очікуваннями подорожчання сировини через поганий врожай. «Виробники продуктів харчування зіграли на випередження, підвищивши ціни на продукцію із запасом. Але в жовтні ситуація стабілізувалася. Виявилося, що зниження обсягів врожаю зернових буде не таким значним, як прогнозували раніше, — на 10% порівняно з 2009 роком.
Мексика
У пошуках енергоресурсів
Хлібом єдиним
Chevron купує Atlas Energy
Мексиканці скуповують американські булочки
Chevron Corporation, друга за розміром нафтова компанія США, купує американську газодобувну компанію Atlas Energy. Сума угоди — $4,3 млрд, включно з боргами компанії ($1,1 млрд). Придбання Atlas Energy зміцнить позиції американської корпорації на світовому газовому ринку. Оцінні запаси енергоресурсів Atlas Energy становлять 9 трлн куб. футів (близько 255 млрд куб. м), доведені — майже 850 млрд куб. футів (приблизно 24 млрд куб. м), видобуток газу — близько 80 млн куб. футів на добу (2,3 млн куб. м). У результаті угоди Chevron отримає доступ до розробки перспективного газового родовища Marcellus у Пенсільванії, активів Atlas Energy у штаті Мічиган, родовища Utica Shale, а також 49% у компанії Laurel Mountain Midstream. У 2009 році виручка Chevron сягнула $167 млрд, чистий прибуток — $10,5 млрд, видобуток енергоресурсів — 2,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу. контракты || № контракти № 46 40 || 15.11.2010 05.10.2009
Grupo Bimbo (бренди Bimbo, Lara, Barcel тощо), найбільший у світі виробник хліба та хлібобулочних виробів, купує північноамериканський пекарський бізнес американської Sara Lee Corporation (бренди Pickwick, Moccona тощо). Сума угоди, яку планують закрити в першій половині 2011 року, — $959 млн. Трансакція дасть мексиканській компанії змогу продавати свіжі хлібобулочні вироби під брендом Sara Lee по всьому світу, крім Західної Європи, Австралії та Нової Зеландії, підвищити обсяг продажу поза Мексікою і значно посилити свої позиції на ринку США. Торік мексиканці вже придбали американські хлібозаводи George Weston Ltd за $2,5 млрд. Sara Lee продає активи, щоб зосередитися на кавовому бізнесі та продажу м'ясних продуктів. У 2009 році виручка Grupo Bimbo сягнула $8,9 млрд, виручка Sara Lee — $12,88 млрд.
Крім того, заходи з обмеження експорту зернових дали ефект. Індекс споживчих цін почав падати», — пояснює аналітик BG Capital Віталій Ваврищук. Очевидно, певну роль відіграв передвиборний чинник і пов'язаний із ним адміністративний контроль цін на продукти харчування. Влада також стримувала зростання тарифів на ЖКГ. Поки що так і не відбулося зниження розцінок на гарячу воду й тепло, запланованого на початок опалювального сезону. У жовтні тарифи на ЖКГ збільшилися лише на 0,4%. Цікаво, що поява обнадійливої статистики якраз збіглася з приїздом до України місії МВФ, яка вже похвалила уряд. «Ваші зусилля з активізації економічної політики приносять свої плоди й у міжнародному
ж грошової маси пов'язане переважно зі збільшенням обсягів депозитів, які йшли на погашення зовнішніх боргів банків і кредитування підприємств. Споживче кредитування теж демонструє ознаки поновлення, проте його обсяг дуже малий, і на споживчий ринок кошти майже не надходять», — зазначає Олена Білан. Підвищення пенсій і зарплат бюджетників, яке відбулося в жовтні, теж не могло так швидко позначитися на споживчому ринку. На думку начальника відділу аналізу фінансових ринків ІНГ Банку Олександра Печерицина, якщо ціни відпустять, то проявиться ефект відкладеної інфляції. За його прогнозами, в листопаді індекс споживчих цін може збільшитися на 1,4%. У Dragon Capital очікують на 1–1,2% ін-
Рівень інфляції в Україні знизився з 2,9% у вересні до 0,5% у жовтні масштабі», — наголосив керівник місії МВФ Танос Арванітіс. Водночас грошова маса, яка у жовтні збільшилася на 1,4% — до 576,6 млрд грн, тепер відіграє набагато менш серйозну роль, ніж до кризи. Для порівняння, у 2008-му темпи зростання монетарних агрегатів сягнули 50% на рік, зараз — лише 15%.«Немає фактів, що підтверджують безконтрольний друк грошей. Дефіцит бюджету цього року Україна фінансує здебільшого за рахунок зовнішніх позик — облігацій і кредитів від російського ВТБ та МВФ. Зростання
фляції. «Не думаю, що весь негативний ефект від зниження врожаю вичерпаний. Індекс цін виробників у харчовій промисловості в жовтні сягнув 2,4%, тож ризики для подорожчання споживчого кошика ще є», — зазначає Віталій Ваврищук. Разом із тим посилюється тиск Антимонопольного комітету та органів місцевого самоврядування на виробників. Але в будь-якому разі такий тиск не може тривати нескінченно, отже загроза інфляції зберігається. Олена СТРУК
Велика Британія
Продати все HSBC позбувається непрофільних активів Консорціум інвестиційних фондів (Morgan Stanley Infrastructure Partners, 3i Infrastructure Plc, Star Capital Partners) купує британську компанію Eversholt Rail Group, що спеціалізується на лізингу залізничних потягів. Сума угоди, яку планують закрити протягом IV кварталу 2010 року, — GBP2,1 млрд ($3,34 млрд). Продавець Eversholt — британська HSBC Holdings Plc, одна з найбільших банківських груп світу. Угоду укладено в рамках стратегії фінустанови з продажу непрофільних активів. HSBC придбав Eversholt, оператора та власника приблизно 30% рухомого складу Великої Британії, у 1997-му за GBP726,5 млн (близько $1,2 млрд). Торік виручка HSBC становила $103,74 млрд, активи банку на 30 червня 2010-го — $2,42 трлн.
«Не страшно, якщо один, — страшно, якщо ти нуль».
Непорозуміння ТИЖНЯ
• Костянтин Меліхан
Кому ми потрібні У середу, 10 листопада, Микола Азаров, відкриваючи засідання уряду, заявив, що всі протести проти проекту Податкового кодексу штучні й безпідставні. Відповідно до його версії, тисячі людей, які мітингували в різних містах України, захищали інтереси тіньовиків і злочинців. Це не перша й, мабуть, не остання заява прем'єрміністра, що ображає малий бізнес. Раніше Азаров говорив, що «торгуючи на базарах, ми економіку не піднімемо», і пояснював, що спрощена система оподаткування в її нинішньому вигляді прирікає Україну на «економічну й технологічну відсталість». Ця думка не нова. Її вже висловлював Леонід Кучма. У своїй книжці «Після Майдану» він писав: «Усі 15 років нашої незалежності штовхали на шлях створення капіталізму дрібних крамарів, малого підприємництва, капіталізму без великої національної буржуазії. Як у Польщі. Я говорив про це не раз. Така модель вбивча для України». Чому ця модель вбивча для України, але благодатна для Польщі — невідомо. Можливо, прем'єру Азарову, віце-прем'єрам Сергію Тігіпку, Борису Колеснікову та голові Держкомпідприємництва Михайлу Бродському просто не подобається Європа. Тож реформатори й тяжіють більше до Африки та відсталих держав Латинської Америки. Було б чудово, якби вони переселилися в милі їхньому серцю куточки планети, але вони будують Сьєрра-Леоне тут і не для себе — для нас. З відповідним рівнем корупції та системою оподаткування (яка, до речі, гірша, ніж у Сьєрра-Леоне). Можна довго з піною з рота доводити, що обмеження спрощеної системи оподаткування завдасть непоправної шкоди не лише базарним торговцям, а й, наприклад, ледь живому вітчизняному видавництву, оскільки більшість книжкових видавництв в Україні — спрощенці. Що в усіх розвинених країнах на малий бізнес припадає левова частка ВВП. Що спрощена система — це не офшор, і що якщо порівняти умови ведення малого бізнесу в Україні та, скажімо, у Великій Британії, то виявиться, що українські правила просто драконівські. І малий бізнес слід не утискати в правах, а, навпаки, рятувати. Простий приклад. У Великій Британії підприємець може розпочати бізнес і протягом трьох місяців не реєструватися, нікого ні про що не повідомляти й не сплачувати податків. Держава ніби говорить йому: спробуй, якщо справа піде — заплатиш. До речі, платити й звітувати йому доведеться не частіше одного разу на рік. Український же підприємець, ще не розпочавши роботу, змушений стукатися в двері восьми інстанцій, сплатити податок авансом і потім щокварталу бігати до соцфондів і податкової інспекції замість того, щоб займатися своєю справою. Але й ці умови видаються нашим реформаторам надміру вільними. Так, із ними можна довго сперечатися. Але вже, здається, безДмитро ФІОНИК глуздо. Хоч би які аргументи їм наводили, хоч би скільки людей вийшли на демонстрації, відповідь буде одна: «Протести надумані й штучні». Вони нас не бачать, вони нас не чують. Ми їм не потрібні, а вони — нам. І це найстрашніше. контракти | № 40 46 | 05.10.2009 15.11.2010 контракты
3 ?
епіцентр ме
діловий клімат Олена СТРУК
*У процесі реалізації державної програми дерегуляції економіки у Грузії було скорочено кількість міністерств із 18 до 13, державних служб — із 52 до 34.
У рейтингу легкості ведення бізнесу Україну обігнали майже всі пострадянські держави
Не доганяємо «Хлопці, поступово звикайте до нормальної країни», — порадив голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський підприємцям, які протестують проти прийняття нового Податкового кодексу. Чиновник мав на увазі, що в державі всі мають сплачувати податки. Може, підприємці б не відмовилися вийти з тіні, якби країна справді була нормальною. Ось тільки легше вести бізнес не стає. У рейтингу умов для розвитку підприємництва Doing Business 2011 Україна знову наприкінці списку — 145-те місце із 183 можливих. Поруч Сирія та Гамбія. Із червня 2009-го по червень 2010 року, коли проводилося дослідження, автори рейтингу виявили в Україні лише три реформи. Влада полегшила старт бізнесу, знизивши мінімальний розмір статутного капіталу, спростила процес отримання дозволів на будівництво та покращила електронну систему сплати ПДВ. За фактом нічого значного, що й позначилося на позиції України в рейтингу. Найболючіша тема, як і раніше, — сплата податків (181-ше місце в рейтингу). Тягнуть донизу кількість обов'язкових платежів, а їх в Україні 135, і податкове навантаження у 55,5%, і час, який слід витратити на адміністрування платежів, — у цілому 657 годин на рік. Як новий податковий кодекс змінить ці цифри — ще невідомо. Не кращі справи у сфері будівництва. Псує картину й процедура підключення до електромереж. Якщо в Німеччині або, наприклад, в Ісландії вона займає 40 днів, то в нас — 309! Поки Україна залишається в аутсайдерах рейтингу, її рік за роком обганяють пострадянські держави. Цього разу найбільшого прогресу в покращенні ділового клімату досяг Казахстан. У десятці найкращих реформаторів у попередні роки вже побували Білорусь, Киргизія та Молдова. А Грузія після п'яти років амбітних ре-
4
контракти | № 46 | 15.11.2010
Легше не стає Скільки часу й грошей забирає наша держава в підприємців Початок бізнесу, місце в рейтингу Кількість процедур
118 10
Час, дні
27
Витрати, % від доходу на душу населення
6,1
Мінімальний капітал, % від доходу на душу населення Дозволи на будівництво, місце в рейтингу
2,2 179
Кількість процедур
22
Час, дні
374
Витрати, % від доходу на душу населення Реєстрація прав власності, місце в рейтингу
1737,6 164
Кількість процедур
10
Час, дні
117
Витрати, % від доходу на душу населення
4,1
Отримання кредиту, місце в рейтингу
32
Захист інвесторів, місце в рейтингу
109
Простота сплати податків, місце в рейтингу
181
Кількість платежів на рік
135
Час, години
657
Рівень оподаткування, % від прибутку
55,5
Торгівля, місце в рейтингу
139
Кількість документів для експорту
6
Час, дні
31
Витрати, $ за контейнер
1560
Кількість документів для імпорту
8
Час, дні
36
Витрати, $ за контейнер Забезпечення виконання контрактів, місце в рейтингу
1580 43
Кількість процедур
30
Тривалість судових суперечок, дні
345
Судові витрати, % від вартості позову
41,5
Закриття бізнесу, місце в рейтингу Час, роки
150 2,9
За даними рейтингу Doing Business 2011
«Тільки чиновник здатен взяти папір ідеальної якості, покрити його чорнилом ідеальної якості — і зробити цю комбінацію не вартою й ламаного гроша». • Мілтон Фрідман
форм, скасувавши санстанцію і пожежну інспекцію за принципом «немає чиновника — немає проблеми», опинилася на 12-му місці серед усіх країн світу. Для порівняння. В Україні єдине вікно для реєстрації підприємств працює з 2005 року. Це був справді важливий крок, що спростив життя майбутнім бізнесменам. Проте відкриття бізнесу в Україні все одно займає майже місяць, у Грузії — лише три дні. При цьому функції грузинського єдиного вікна розширилися до реєстрації інвестпроектів, проведення приватизаційних процедур тощо. У 2008 році місцеві підприємці витрачали лише 2% робочого часу на виконання всіляких регуляторних вимог. У той час як в Україні на отримання дозвільних документів на будівництво знадобиться 347 днів, у Грузії — 98. У 2009 році до слідження показало, що спрощення дозвільної системи надало грузинським компаніям змогу щороку заощаджувати 3,25% прибутку. Моделі реформ грузинська влада запозичила в Гонконгу та Сінгапуру, які традиційно посідають перші місця в рейтингу легкості ведення бізнесу. З осені 2010 року Віктор Янукович та його команда активно взялися за поліпшення ділового клімату в Україні. У жовтні, наприклад, уряд скасував понад двадцять видів ліцензій. Попри це, Мінтранс продовжує лобіювати зміни щодо перевезення вантажів. Закон передбачає ліцензування транспортування лише небезпечних вантажів, а чиновники міністерства хочуть ліцензувати будь-які вантажні перевезення. Кабмін ліквідував, звісно, не найпоширеніші ліцензії (наприклад, на пошук корисних копалин і видобуток корисних копалин з родовищ загальнодержавного значення або на виробництво дорогоцінних ме-
що, до речі, передбачено нашими зобов'язаннями перед СОТ», — зазначає заступник керівника проекту Групи Світового банку МФК «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Осаволюк. Але з різкими рухами чиновники не квапляться. Спроба скасувати обов'яз кову реєстрацію декларації відповідності товарів технічним регламентам теж поки що безуспішна. Якщо підприємець декларує, що його товар безпечний і відповідає нормативним документам, цього досить, щоб товар почали продавати. Так заведено у світовій практиці, але не в Україні, де потрібно пройти додаткові реєстраційні процедури в Держстандарті. «Для суспільства сенсу в цій нормі немає. Державна скарбниця теж не виграє, оскільки плата за реєстрацію надходить винятково на підприємства Держ стандарту», — пояснює Сергій Осаволюк. Законопроект, що
Спроби обмежити функції відомств призводять лише до їхнього розростання роль продукції. Парламент знову спробує його прийняти. Документом запроваджується європейський принцип ринкового нагляду — перевірки продукції, насамперед, здійснюватимуться в її розпо всюджувачів. Виробників же інспектуватимуть лише в разі виявлення на ринку небезпечної продукції. Документів за останній час поспіхом було прийнято справді чимало, але все ще не для всіх розроблено механізми їх реалізації. Це стосується, наприклад, закону про скорочення контрольних органів. За ідеєю, із 80 контрольних інстанцій має залишитися половина. Але документ фактично не діє, оскільки слід внести зміни до 50 нормативних актів. Кілька тижнів тому було скорочено список товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації. «Обов'язкова сертифікація — це рудимент, що дозволяє тиснути на бізнес, збирати гроші. Звісно, цей список слід не просто скорочувати, а цілком скасовувати,
передбачає скасування цієї норми, перебуває в парламенті з червня 2010 року. Держстандарт активно перешкоджає його прийняттю. Як оцінять зусилля нової команди світові експерти, дізнаємося вже в дослідженні Doing Business 2012. У будь-якому разі реформи, проведені урядом, складно назвати радикальними. Грузинський сценарій в Україні не пройде. Тут за кожним, здавалося б, найменш впливовим відомством стоїть потужний лобіст і чиїсь інтереси. Саме з цієї причини в нас пішли шляхом обмеження функцій держорганів. «Але будь-яке відомство триматиметься за свої повноваження зубами, стукатиметься в двері депутатів та Адміністрації президента. Спроби обмежити їх призводять до ще більшого розростання функцій цих органів. Відомства слід ліквідувати, оскільки відібрати в них повноваження майже нереально», — заявив Контрактам урядовий чиновник, який побажав зберегти інкогніто.
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
талів і каміння), тож для більшості бізнесменів нововведення залишаться непомітними. Але процес зрушив з мертвої точки. У 2010 році почав діяти й декларативний принцип отримання дозволів — підприємець повідомляє держоргани про наявність у нього необхідної матеріально-технічної бази й може починати працювати. Подавати папери, що доводять це, йому вже не доведеться. Понад 60% дозволів тепер можна отримати за декларативним принципом, просто заповнивши спеціальну форму. Ще одне давно обговорюване нововведення цього року — впровадження принципу «мовчазної згоди». Бізнесмен, який подав заявку на дозвіл і не отримав відповіді, може вважати, що дозвіл видано. Документ, внесений на розгляд до парламенту за минулого президента і провалений депутатами, — законопроект про ринковий нагляд і конт
епіцентр
Володимир ЗОЛОТОРЬОВ
*Вибори відбулися на високому безідейному рівні, не було ані нових ідей, ані нового змісту.
підсумки місцевих виборів
Партія регіонів програла, бо перемогли місцеві еліти, які прийшли до влади під її патронатом
Маніакально– депресивний синдром Куди були вибори Всупереч своїй назві, так звані місцеві органи влади не мають жодного стосунку до місцевого самоврядування. «Місцева» влада — це просто філії центральної влади на місцях. Так, юридичні взаємини місцевих і центральних органів влади досить заплутані для того, щоб могла виникнути ілюзія певної самостійності, але в реальності жодної самостійності немає. З одного боку, це твердження суперечить поширеному переконанню, що «на місцях роблять що хочуть». Але насправді не суперечить, а пояснює. Місцеве самоврядування в його нормальному вигляді означає, що місцеві жителі для вирішення місцевих проблем організують місцеві органи влади, котрі спираються на місцеві ресурси. Коли цих умов дотримано, місцева влада опиняється в цілковитій залежності від місцевої громади. Узгодження інтересів різних громад у цьому випадку відбувається за рахунок наявності національного законодавства та партійної системи. Тобто людина, яка живе в конкретному місці, має у своєму розпорядженні кілька влад — безпосередньо місцеву, місцеву асоційовану (у разі федерації тощо) та національну. Ці влади існують ніби паралельно одна одній, вони спираються на різні податки та виконують різні функції. В ідеалі владні функції, податкова база й ресурсні потоки не мають перетинатися між собою. У рамках країни все це зв'язують партії, які сама ситуація змушує на рівні стратегій (передвиборних програм) узгоджувати інтереси різних територій. Зрозуміло, що в Україні нічого такого немає. В Україні діє система «спочатку все забираємо, потім розподіляємо, а потім роздаємо», у якій паразитування здійснюється на всіх трьох етапах. Паразитування
6
контракти | № 46 | 15.11.2010
— це, звісно, мистецтво, а не якийсь вбудований параметр (якби чиновниками були роботи, паразитування б не було, але нічого взагалі не працювало б), але воно неможливе без специфічної побудови політико- правової машини. Головною характеристикою цього устрою є безвідповідальність. На рівні інституцій безвідповідальність забезпечується дуже ретельно. Класикою жанру є наша змішана система із президента та прем'єра. На цих виборах ми познайомилися з абсурдною маніакальнодепресивною виборчою системою (маніакальною у своїй списковій частині, депресивною — у мажоритарній). Різні системи виборів породжують
ми від будь-якої іншої української влади. Наша місцева влада — це свого роду «міністерство з обробляння територій», але ніяк не місцеве самоврядування. Все це — головна причина того, що вибори, як зазначали спостерігачі, відбулися на високому безідейному рівні, не було ані нових ідей, ані нового змісту. Воно й зрозуміло — звідки в такій системі всьому цьому взятися, тут усі вибори — вибори того самого. Кого були вибори Навряд чи виборець вповні усвідомлює, з чим він має справу на виборах, але досвід та інтуїція його точно не підводять.
Система, у якій немає винних, означає, що винні всі різні особливості того, що виходить у підсумку. Пропорційні гарні там, де потрібні політичні й законодавчі функції, і там, де виконавча влада формується через представницький орган. Мажоритарні потрібні там, де важлива представницька функція. Але об’єднувати дві системи у виборах до того самого органу влади — це ідіотизм. Обраний у такий спосіб орган не працюватиме. Натомість від нього майже неможливо чогось вимагати. Взагалі місцева влада поукраїнськи достатньою мірою залежить від Києва, щоб звалювати всі лиха на нього, і достатньою мірою незалежна, щоб «вирішувати питання». Має для цього невелику фінансову базу й водночас бере участь у потоках «до Києва з регіону» та «з Києва до регіону». Ця влада нічим не відрізняється за своїм реальним устроєм і реальними функція-
Тож контингент кандидатів оцінювався з огляду на ці знан ня. Вибиралися «рішайли питань», які могли б забезпечити найкращий баланс у плутанині повноважень і фінансових баз. Для місцевих еліт вибори полягали у відповіді на запитання, кому та як тепер використовувати можливості політичної влади і хто контролюватиме й розподілятиме потоки з Києва та до Києва. Основний зміст виборів полягав у боротьбі між собою місцевих еліт під прапорами еліт «загальнонаціональних». Це одна з причин тієї строкатої політичної картини, яку ми отримали в підсумку. Однак участь партій та спискова складова додали до цієї картини нових фарб та елементів композиції. Тож наслідки виборів має сенс аналізувати окремо — для маніакальної (партійно-національ ної) і депресивної (місцевої) складових.
«Народ завжди правий, обманюючись у своїх сподіваннях». • Геннадій Малкін
Депресивні наслідки Ці наслідки найбільшою мірою приховані й докладно відомі лише місцевим фахівцям у місцевих справах. Однак можна зробити кілька загальних спостережень. По-перше, ми переконалися, що так званий адміністративний ресурс — мало керована з Києва штука. Це переважно місцеві ініціативи. Вражаючий уяву масштаб маніпуляцій і не менш дивна спритність, виявлена в цій справі, не могли бути результатом роботи одного штабу. Для Партії регіонів, схоже, єдиною вимогою було «щоб Юльки тут не було», та й то цю вимогу було реалізовано не скрізь. В іншому можна сказати, що для багатьох місць правильним є твердження: не Партія регіонів проводила вибори, а Партію регіонів використали у виборах. По-друге, ми побачили, що власне місцева проблематика ледве піддається актуалізації. Поясню: всі ці екологічні та інші місцеві проблеми — це наслідки, а не причини. Про причини поки що ніхто не говорить далі нульового рівня «злочинна влада». Гарною новиною тут, безумовно, є те, що якщо місцеві вибори й надалі проходитимуть окремо від усіх інших, то до причин справа таки дійде. Маніакальні наслідки Ця категорія наслідків обговорюється найширше. Перший висновок, який можна зробити, — Україна різною мірою схильна до маніакальності та депресії. Захід України напрочуд маніакальний. Його хвилюють національні абстракції й те, що в Києві розмовляють російською. Тож тут перемагає «Свобода». Решта України більш депресивна. Її цікавлять «чисто конкретно» місцеві рішайли місцевих проблем. Саме тут — у Харкові, Запоріжжі та
Одесі ми бачимо жорстку конкуренцію мерів. Другий висновок — на маніакальному рівні відзначається явний програш «Батьківщини». Маніпуляції маніпуляціями, але Юлія Тимошенко в опозиції не зробила нічого корисного, тому її результат, звісно ж, не дивує. Можливо, результат «Батьківщини» приведе її до повного занепаду. Це означає зникнення двопартійності і, можливо, пошуки нової «улюбленої опозиції» для влади. Третій висновок — Партія регіонів, можна сказати, не виграла вибори. Гадаю, для багатьох тепер стало нарешті зрозуміло, що не ПР прийшла до влади на місцях, а під виглядом ПР прийшли до влади місцеві еліти, які так само легко залишать цю партію, як і прийшли до неї. Партійна дисципліна на кшталт «партквиток покладеш!» працює до певного моменту. Зміна партійності та отримання посади — це все ж таки дві різні процедури, і сила їх живиться з геть різних джерел. Щойно чиновник побачить, що зміна партійності вже не загрожує автоматичним відібранням посади, він легко змінить партійність. Четвертий висновок — опозиція не виграла вибори. На заході «Свобода» просто замінила собою «Батьківщину». На сході опозиція взагалі виявилася дуже слабкою. Розчарування в ПР — це загальнонаціональний ефект, але на сході він не отримав якогось чіткого вираження. Додамо сюди великий відсоток людей, які пішли на вибори спеціально, щоб проголосувати проти всіх, а також великий відсоток тих, хто взагалі вирішив не йти. І ті й інші явно не задоволені запропонованим їм вибором. Подальші сценарії влади Те, що робитиме влада після місцевих виборів, укладається у два сценарії, знову ж таки, за маніакальним і депресивним типом. Вибір сценарію залежатиме зокрема й від того, чим скінчиться формування влади на місцях. Маніакальний тип передбачає, що підготовка до парламентських виборів здійснюватиметься на базі чинного закону. У цьому разі на місцеву владу лягає завдання «правильної» організації передви-
борної кампанії. Мінусом цього сценарію є відсутність опозиції. Незрозуміло, хто тепер буде винен у тому, що в ПР нічого не виходить. Іншим мінусом буде те, що до майбутнього парламенту потрап лять Яценюк, Тігіпко, Тягнибок та інші начебто демократи. Їм, на відміну від тієї ж «Батьківщини», доведеться постійно доводити, що вони є і що вони комусь потрібні. З іншого боку, навіть якщо ПР не отримає багато голосів на виборах, у реальному розкладі влади це лише дещо ускладнить формування уряду. Конституції більше немає, тож турбуватися про більшість та інші дурниці непотрібно. Найімовірнішим є депресивний сценарій. Він уже фактично реалізується. Скасування Конституції, відокремлення Віктора Януковича від решти політикуму й держави ясно свідчать про це. Цей сценарій означає повернення до системи Леоніда Даниловича Кучми — принципово безпартійної, політично та ідеологічно невизначеної. Президент тут є головним рішайлом питань, що перебуває поза сутичкою, над партіями й політичними силами. Партії влади, які періодично виникають у такій системі, є додатковим бар'єром відповідальності. Коли в них випрацьовується ресурс, їх «здають», на радість населенню. Схоже, що цей сценарій буде реалізовано й стосовно ПР. Нам скажуть, що Партія регіонів себе не виправдала, тож президент ініціює щось чергове національно-рятувальне, «за участю всіх політичних сил доброї волі». У цей сценарій добре укладаються й наміри ПР переробити виборчий за кон за, знову ж таки, маніа кально-депресивною змішаною системою. У разі реалізації цього плану у влади зникають проблеми з опозицією, оскільки зникає сама влада як якесь політичне та ідейне ціле. Держава перетворюється на набір чиновників, частина з яких просто обирається на виборах. З погляду влади цей сценарій видається найкращим, однак він нічого не змінює у відносинах влади й народу. Так, людям буде складніше ідентифікувати владу, але це не означає, що вони її полюблять. Навпаки, система, у якій немає винних, означає, що винні всі. Боюся, це може мати найнеприємніші наслідки.
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
реклама
контракти | № 46 | 15.11.2010
7
епіцентр
М
кут зору
рія українського *Хто знижуватиме уряду про зміну ціну, якщо в керівництві газової формули, країни засідають люди, які звикли схоже, так і зали врегульовувати шає ться мрією. газові питання полюбовно, Прем'єр-міністр Росії Володи Чому Україна не загрожує Газпрому а не в національних інтересах? мир Путін поїхав із Києва, навіть не поговоривши про це з Віктором Януковичем і Ми кол ою Азар овим. Міністр Газовий профіль палива та енергетики Росії Сергій Шматк о порадив українській стороні звер татися до господ арюючого суб'єкта — тобто Газпрому. Мовою російських чиновників це означає «не морочити голову». Бо всі й у Москві, і в Києві розуміють, що принципові цінові питання вирішуються не в Газпромі, а в кабінеті прем'єр-міністра. І оскільки поки що українській стороні майже нема чого запропонувати росіянам, їй залишається лише сподіватися на прихильність Володимира Володимировича. А що робити, якщо Україна перебуває в такій енергетичній залежності від Росії? Та ця залежність — резуль тат небажання української влади хоч щось змінювати у своєму підході. Нині Газпром набагато більше зацікавлений в українському ринку, ніж Україна — в російському газі. Це лише на словах Газпром — могутня корпорація, яка тримає всю Європу на енер гетичній голці. Насправді його серйозно тіснять конку ренти. Газпром втратив 14% ринку через наступ Норвегії та Катару, при цьому експорт самої Норвегії зріс на 28%, а Катару — на 363%! Корпора ція, яка ще два роки тому за являла, що претендує на 50% європейського ринку газу, нині має боротися за перше місце в постачанні (а це 33%) з нор креслюють саму можливість серйозного розвитку газодобувної вежцями (29%). І тенденція зменшення ролі Газпрому на євро галузі в Росії. Більш привабливого ринку, ніж український, для Газпрому пейському ринку триває. В цій ситуації ціна газу для деяких країн зменшилася на 30%, а для промислових підприємств — сьогодні немає — бо це ринок безальтернативний. Більш важли вого транзитера газу, ніж Україна, у Газпрому сьогодні так само на 40%! Водночас в Україні ціни постійно зростають, зокрема для на немає, бо немає жодних підводних шляхів, а коли вони з'являться, селення. Понад те, останні газові угоди зафіксували збільшення ще невідомо буде, чим і для кого їх заповнять. За задоволення обсягів постачання, якого Україна не потребує. І ціна насправді співіснування слід платити, зокрема зниженням ціни. Але хто знижуватиме ціну, якщо постачальникові ніщо не загрожує? не зменшилася — знижка є знижка, формула є формула. Щоб розмовляти з Газпромом на рівних, Україна мала б зайня Хто знижуватиме ціну, якщо покупець боїться нових трубопро тися тим, чим займаються всі поважні партнери корпорації в водів, як вогню? Хто знижуватиме ціну, якщо в керівництві Європі — диверсифікацією постачання. Якщо в нас є можли країни засідають люди, які звикли врегульовувати газові питан вість отримувати венесуельську нафту для Білорусі, то невже ня полюбовно, а не в національних інтересах? Хто знижуватиме немає можливості отримувати норвезький і катарський газ для ціну, якщо в обмін на політично важливе для Росії рішення про себе? Звісно, нас почнуть запевняти, що привезений танкерами подовження перебування Чорноморського флоту в Севастополі газ дорогий, але й російський газ недешевий. Крім того, самим український президент погоджується лише на незначну знижку фактом приходу нового постачальника ми можемо показати на газ — та ще й підносить цю очевидну дипломатичну поразку, Газпрому, що йому доведеться знижувати ціни: настане край цей тріумф некомпетентності як свою перемогу — і всі в це ві спекулятивній політиці сусідньої держави. І як знати, можливо, рять! Я на місці Путіна теж би ціни не знижував. Я на місці Газп таким чином ми відкриємо шлях до російських реформ — а це рому теж би про ціну не розмовляв. Ціну знижують тим, кого означатиме, що вже невдовзі нам не доведеться мати справу з поважають, а не тим, ким маніпулюють. нинішніми керівниками Росії, які намагаються розглядати енер гетичні постачання як політичну зброю й таким чином пере Віталій ПОРТНИКОВ
УНІАН
Цінний секрет
Газпром сьогодні набагато більше зацікавлений в українському ринку, ніж Україна — у російському газі
8
контракти | № 46 | 15.11.2010
епіцентр
рівняння на
*Україна знову може потрапити до Priority Watch
List — переліку країн, в яких порушуються права інтелектуальної власності — заява посольства США.
Що за країна Комп'ютерне піратство: як у
В'ЄТНАМІ
На думку функціонерів BSA, головна загроза виробникам програмного забезпечення ховається у Північно-Східній Азії.
В'ЄТНАМ
За останніми даними Асоціації виробників програмного забезпечення (BSA)* у 2008– 2009 роках рівень піратства у сфері програмного забез- * Спільний звіт BSA и IDC annual bsa/idc печення щороку зростав «Seventh global software 09 piracy на 1%. Таким чином, у study». 2009-му український ринок програмного забезпечення за рівнем піратства повернувся до показників 2005 року, коли частка неліцензованого ПЗ, встановленого на комп’ютерах українських користувачів, становила 85%. Такий самий рівень піратства торык було зафіксовано фахівцями BSA у В’єтнамі та Іраку.
Наздогнати й перегнати В’єтнам Територія: 331 700 кв. км (65 місце у світі) Населення: 85,8 млн (13 місце у світі)
Соціаліс тична Республіка В’єтнам — держава в Південно-Схід ній Азії. Межує з Лаосом, Камбоджею та Китаєм, омивається Південно-Китайським морем. Номінальний валовий внутрішній продукт — $258,1 млрд, ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності — $2900, інфляція — 6,9%, рівень безробіття — 2,9%. 40% ВВП забезпечує промисловість, 39% — сфера послуг, на частку сільського господарства припадає 20%. Експорт — $56,55 млрд (нафта, морепродукти, рис, кава, каучук, чай, одяг і взуття); імпорт — $68,8 млрд (машини й обладнання, нафтопродукти, добрива, металопродукція, цемент).
За даними дослідницької компанії IDC, на кожні $100 офіційно придбаного програмного забезпечення в Україні припадає $75 продажу нелегального ПЗ. Втрати правовласників від комп’ютерного піратства в Україні 2009-го становили $272 млн. Ще десять років тому зростання рівня піратства на 1 п. п. змусило б понервувати українських чиновників. Наприкінці 1990-х років втрати американських софтверних корпорацій від українського піратства майже автоматично призводили до економічних санкцій для країни: скасування режиму пільгового імпорту, обмеження постачання до США тощо. Однак зараз введення санкцій проти України малоймовірне.
в Контрактах, № 20–21 в Контрактах, № 19
10
контракти | № 46 | 15.11.2010
Річ у тім, що на початку теперішнього десятиліття Україна й так виконала всі вимоги Асоціації — у країни було прийнято одне з найжорсткіших у Європі антипіратських законодавств й закрито майже всі заводи з виробництва CD, оскільки функціонери BSA підозрювали їх у нелегальному постачанні до країн ЄС. До того ж, з подачі та згоди юристів Асоціації, ринок юридичних послуг в Україні поповнився новою професією: компаніями, що спеціалізуються виключно на пошуку неліцензійного ПЗ і позиванням до тих, хто його використовує. Звісно, за відсоток від суми доведеного збитку чи відступні, що сплачуються тими, хто завинив.
Тож уведенням санкцій від України нічого нового не доб’єшся. Крім того, в якості основних піратських регіонів — і за темпами зростання, і за абсолютною величиною грошових втрат — торік лідирували Південно-Східна Азія й Африка. Саме через них рівень піратства у світі зріс з 41% у 2008-му до 43% торік. А втрати від піратства у сфері ПЗ, наприклад, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні 2009-го, становили $16,5 млрд — майже третину від $51,4 млрд загальносвітових втрат, що зафіксовані IDS та BSA. Українські $272 млн на цьому тлі виглядають несерйозно — вводити санкції чи влаштовувати показові суди через них ніхто не стане.
в Контрактах, № 47 в Контрактах, № 48
гроші
очаток листопада на валютному ринку видався нестабільним. На міжбанку курс продажу зріс із 7,943 UAН/USD до 7,963 UAН/USD (4 листопаЯкі психологічні бар'єри може подолати курс гривні да), купівлі — з 7,947 UAН/USD до 7,968 UAН/USD. На готівков найближчі місяці вому ринку курс впритул наблизився до позначки 8 UAН/USD (деякі банки навіть продавали долари по 8,0–8,01 UAН/USD). Однак представники влади щосили переконують українців у стабільності. Зокрема, віцепрем'єр-міністр Сергій Тігіпко вважає, що належних економічних підстав для девальвації гривні немає. «Жодних професійних розмов я не чув. Ідуть емоційні заяви — чиста політика, а не економіка», — впевнений віце-прем'єр-міністр. Не бачить якихось економічних підстав усередині країни для девальвації національної валюти й виконавчий директор з економічних питань НБУ Ігор Шуміло. Схоже, цього разу чиновникам все ж таки можна вірити. Справа в тому, що джерелом певної нестабільності на валютному ринку на початку листопада став Нафтогаз, який У цілому ж ситуація на міжбанкупував долари, щоб розрахуківському валютному ринку споватися з Газпромом за імпорт кійна. З початку осені НБУ наенергоносія в жовтні. Регулявіть перестав регулярно виходитору доводилося майже щодня ти на міжбанк з інтервенціями: виходити з інтервенціями на тепер він виходить із купівлею міжбанківський ринок. Однак або продажем валюти, лише щоб уже 5 листопада, коли пресзгладити істотні коливання служба Нафтогазу повідоми(якщо вони, звісно, є). Понад те, ла, що компанія перевела на рахунки російського Газпрому за словами учасників ринку, інтервенції мають психологічний $1,063 млрд, ажіотаж припинився. характер: іноді регулятору досить заявити про готовність вийти Інших причин для різкої девальвації гривні немає. «Профіцит на ринок і виставити індикативне котирування, як курс поверплатіжного балансу України за підсумками 9 місяців 2010 року, тається в колишнє русло. за попередніми даними, становив $6,441 млрд», — пояснює ди«Прогноз зростання курсу до 9 UAН/USD і вище виглядає ректор аналітичного департаменту компанії TeleTRADE Оксана необґрунтованим», — впевнений начальник відділу операцій Курінна. При цьому валюта в Україну й далі надходить. У першу на валютному й грошовому ринках ОТП Банку Максим Давлад. чергу від нерезидентів: за даними НБУ, лише за період з 1 по На думку фахівця, для такого різкого стрибка необхідні сер8 листопада поточного року вони збільшили свій портфель йозні передумови. Поки ж ані значного погіршення платіжноОВДП на 13,15% — до 9,850 млрд грн. «Інвестиційна привабли- го балансу, ані великих виплат за зовнішніми боргами не очікувість України цього року краща, ніж минулого», — запевняє ється. «У найближчі кілька місяців коливання курсу долара не Оксана Курінна. До того ж, найближчим часом Україна може перевищать 1–2% від рівня 7,95–8,00 UAH/USD», — зазначає отримати черговий транш кредиту МВФ, а це, мабуть, найдієвіДавлад. «Цього року курс може ший спосіб утримати гривню на плаву. протестувати поріг у 8,0– Втім, стабільність нацвалюти більшою мірою залежить від 8,1 UAH/USD, але навряд чи по«Гривня сьогодні здатності й бажання Нацбанку підтримувати гривню шляхом долає його», — погоджується з не просто досить інтервенцій на валютному ринку. А ось коштів у регулятора ним Оксана Курінна. стійка, поки що не бракує, навіть попри те, що в жовтні валютні резерКартина може кардинально а цілком стабільна». ви НБУ знизилися на 1,2%, до $34,3 млрд. «Скорочення резервів змінитися, лише якщо МВФ відпов'язане переважно з погіршенням стану зовнішньоторгомовиться видавати Україні чер• вельного балансу та з відповідним зростанням надлишкового говий транш. «Дефолт, про який попиту на іноземну валюту, — впевнені аналітики ІНГ Банк вже так довго говорять, може Прем'єр-міністр Україна. — Зростання внутрішнього споживання та відновленстати реальністю, — припускає Микола Азаров, ня кредитування фізичних осіб привели до зростання імпорту, Оксана Курінна. — Можна буде тоді як запровадження обмежень на експорт зерна сприяло очікувати стрибка курсу долара 8 листопада сповільненню темпів зростання експорту». До того ж, спрацюдо 10,0 UAH/USD і вище». Однак 2010 року на 7-му вала ланцюгова реакція: незначна девальвація гривні (у межах це дуже малоймовірний сценазасіданні Віденського 1–2 коп.) другий місяць поспіль підігріває девальваційні поборій. Адже ми в МВФ, як то економічного форуму ювання на готівковому валютному ринку. У підсумку, чистий кажуть, постійний клієнт. обсяг іноземної валюти, проданої приватним особам, зріс у жовтні до $1,9 млрд (у вересні — $1,6 млрд, у серпні — $0,4 млрд). Вікторія РУДЕНКО
Курс загальної психології
До кінця 2010 року курс долара в Україні сягне 8 грн
12
контракти | № 46 | 15.11.2010
Колаж Андрія ДМИТРЕНКА
П
коментар
спецпроект «Контрактовий майданчик — 2»
гроші
Тетяна ОСИПЧУК
Олександр СПАСІЧЕНКО
290,1309
322 045,299
20,08
7,4583
340 844,31
21,25
314 753,77 314 753,77 1 603 760,592
19,63 19,63
За місяць портфель КУА «Бонум Груп» зріс на 2,7 п. п. (при цьому минулого місяця портфель був збитковим: -6%). За 9,5 міс. віртуальний портфель Олександра Спасіченка міг би принести інвесторові понад 60% прибутку. У жовтні фахівець відмовився від операцій на фондовому ринку. «Минулого місяця я не бачив раціональних підстав для угод, — пояснює Олександр Спасіченко. — Управляючі українських фондів чекають «дооцінки наших найбільш недооцінених у світі акцій», але якщо вони вже купили акції, то грошей немає, тож на ситуацію на ринку вони вплинути не можуть». А для іноземних інвесторів Україна вже перестала бути чимось беззастережно привабливим: попиту на акції вітчизняних емітентів з їхнього боку в жовтні не спостерігалося. «Варто було комусь почати продавати, як ринок одразу йшов донизу, а якщо на ринку з’являлися покупці — спостерігалася зворотна ситуація, — згадує фахівець. — Прогнозувати в цій ситуації складно, це те саме, що ворожіння на кавовій гущі: немає жодної сталої тенденції, крім плавного зниження». Наразі у портфелі Олександра Спасіченка п’ять цінних паперів: акції Ясинівського коксохіму, Центренерго, шахти «Комсомолець Донбасу», Укрнафти та Стахановського вагонзаводу (сукупна частка ЦП становить 80,37%). «Це забагато: ідеальною була ситуація на початку серпня, коли я продав половину портфеля акцій; на тому й слід було зупинитися, не підвищуючи частку акцій так сильно», — знизує плечима управляючий. Залишок — 19% коштів — Спасіченко воліє зберігати на поточному рахунку. Від вкладень в інші інвестиційні інструменти він, як і раніше, відмовляється.
1 000 000 грн
10,37
149 166
10,03
UTLM ZAEN
295 160 295
0,5126 543,2709
151 299,016 160 264,916
10,17 10,77
174 308,21 174 308,21 509 823,145
11,72 11,72 34,27
509 823,145
34,27
45 999
11,08335
1 487 643,07
грудень
листопад
жовтень
серпень
грудень
Дохідність портфеля з початку гри — 48,76% вересень
липень
червень
квітень
травень
лютий
березень
січень
грудень
листопад
жовтень
серпень
154 196,7
7,4583
інвестиції в євро, наш інвестиційний портфель був би збитковим (здебільшого через здешевлення акцій). На початку місяця в нашому портфелі було лише вісім цінних паперів (акції Центренерго, Укрнафти, Укрсоцбанку, Авдіївського коксохіму, Стахановського вагонзаводу, Укртелекому, Західенерго та банку «Форум»). Перший перегляд портфеля ми провели 8 жовтня (зазвичай ми переглядаємо його по п’ятницях). Індекси ПФТС та УБ на той час уже істотно знизилися, тож ми вирішили позбутися ЦП, які з початку місяця подешевшали найбільше (Центренерго — на 4,7%, Укрсоцбанк — на 5% і банк «Форум» — на 5,35%). Коливання фондового ринку вирішили перечекати, притримуючи кошти на поточному рахунку. Вдруге ми переглянули портфель 21 жовтня — саме цього дня закінчився строк 9-місячного гривневого депозиту. На вивільнені кошти вирішили придбати акції: фондовий ринок на той час уже протягом кількох днів показували зростання, і хоча сталим його назвати було не можна, ми все ж таки вирішили ризикнути. Щоправда, купувати нові ЦП ми не стали, а віддали перевагу тим акціям, які були в нас у портфелі (довели частку кожного емітента до 10%). Решта портфеля не змінилася. Майже 35% — на депозиті в євро. До речі, вкладення у валюту себе виправдали — за місяць вона подорожчала на 3,5%. Ще 11,72% коштів — на поточному рахунку.
Дохідність портфеля з початку гри — 60,37% вересень
липень
травень
червень
квітень
березень
лютий
січень
14,6854
1 000 000 грн
Дохідність портфеля з початку гри — 62,4%
контракти | № 46 | 15.11.2010
10 500 20 000
листопад
1 000 000 грн
Частка позиції в портфелі, %
1110 45 700
Сума, грн
UNAF SVGZ
AVDK SVGZ
жовтень
16,45
54,01 12,68
серпень
У жовтні Тетяна Осипчук знову повернулася до операцій на фондовому ринку. Нагадаємо, з початку літа вона відмовлялася інвестувати в цінні папери та всі кошти зберігала на депозитній лінії. 25 жовтня управляюча купила акції вагонобудівних підприємств: Стахановського і Крюківського вагонобудівних заводів, а також Маріупольського заводу важкого машинобудування. «Ця галузь приваблива, оскільки зростає потреба промисловості у вантажних перевезеннях, при цьому в Україні рівень зносу вагонів близько 80% (у цілому по СНД приблизно 65%), з 2011 року підвищуються тарифи на вантажні залізничні перевезення, крім того, перед Євро-2012 буде оновлюватися парк пасажирських вагонів», — аргументує фахівець. За її розрахунками, цільовий рівень вартості цих акцій вищий за ринкові ціни у середньому на 35% (станом на 1 листопада). «Потенціал зростання цін для акцій Стахановського вагонзаводу — 35%, Крюківського вагонзаводу — 36%, Маріупольського заводу важкого машинобудування — 153%», — перелічує Тетяна Осипчук. Решту коштів управляюча, як і раніше, зберігає на депозитній лінії. Від інвестицій у долари та євро вона, як і раніше, відмовляється.
9,72
263 749
803 511,717 188 585,085
вересень
2,12 93,73 93,73
155 923,41
3,613
290,1309
липень
34 488,99 1 522 183,31 1 522 183,31 1 624 039,113
12,6767
73 000
650
червень
18,1521
12 300
UNAF
квітень
1 900
CEEN SHKD
1. Цінні папери 1.1. Акції Укрнафта Авдіївський коксохімічний завод Стахановський вагонобудівний завод Укртелеком Західенерго 2. Кошти 2.1. Гривня Поточний рахунок 2.2. Валюта Депозит строком на три місяці в євро Вартість портфеля
січень
MZVM
12,87
травень
1,99
206 444,8
лютий
32 312,8
3,2257
березень
32,3128
80,37
64 000
Актив
1 000
1 289 006,819 YASK
Сума, грн
KVBZ
1. Цінні папери 1.1. Акції Ясинівський коксохімічний завод Центренерго Шахта «Комсомолець Донбасу» Укрнафта Стахановський вагонобудівний завод 2. Кошти 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля
Ціна купівлі/ продажу, грн
2,16
Кількість, шт.
35 054,01
Тикер
Ціна купівлі/ продажу, грн 7,4583
Актив
Кількість, шт.
6,27
4 700
Сума, грн
Тикер
101 855,8 SVGZ
Ціна купівлі/ продажу, грн
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.) Кількість, шт.
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.)
Тикер
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.)
Частка позиції в портфелі, %
Контракти За підсумками 9,5 міс. проекту редакція Контрактів і пес Бонапарт залишаються у трійці лідерів. На початку проекту саме Бонапарт Шоко, керуючись нюхом та інтуїцією, сформував портфель редакції: він обирав не лише інвестиційні інструменти, а й їхню частку в портфелі, а також встановлював строк і валюту депозитів. У жовтні ми заробили небагато — лише 0,62% прибутку. Причому зростання забезпечило подорожчання євровалюти: якби не
Частка позиції в портфелі, %
Бонум Груп За підсумками 9,5 міс. Олександр Спасіченко знову на другому місці. Боротьба між управляючими з АРТ-Капітал і Бонум Груп триває від самого початку проекту: Олександр Спасіченко займав лідируючу позицію у проекті протягом перших 5,5 міс., потім за підсумками травня та червня поступився першістю Тетяні Осипчук з АРТ-Капітал, наприкінці літа зумів повернути лідерство, а тепер знову другий. Хоча за підсумками жовтня розрив між конкурентами скоротився.
Актив
АРТ-Капітал Фахівець із ІК «АРТ-Капітал», як і раніше, лідирує. За місяць портфель Тетяни Осипчук зріс на 2,22 п. п., обігнавши за дохідністю основні індикатори українського фондового ринку (у жовтні індекси ПФТС та УБ знизилися на 5,2% і 4,47% відповідно). Понад те, за 9,5 міс. (з 21 січня по 31 жовтня) віртуальний портфель управляючої приніс інвесторові майже 62,5% прибутку, у той час як індекс УБ зріс лише на 13,1%, ПФТС — на 17,7%.
1. Цінні папери 1.1. Акції Стахановський вагонобудівний завод Крюківський вагонобудівний завод Маріупольський завод важкого машинобудування 2. Кошти 2.1. Гривня Депозитна лінія Вартість портфеля
14
Бонапарт Шоко
В’ячеслав БУРЛАКА
Любомир ШАВАЛЮК
5 050
14,6854
74 161,27
5,77
AZST CEEN FORM UNAF USCB UTLM
25 800 5 475 10 800 275 134 800 127 000
2,4207 12,6767 6,2911 290,1309 0,4289 0,5126
62 454,06 69 404,9325 67 943,88 79 785,9975 57 815,72 65 100,2
4,86 5,40 5,29 6,21 4,50 5,07
YASK
19 150
3,2257
61 772,155
4,81
687 724,78 687 724,78 1 284 594,8
53,54 53,54
поспішає, воліючи дотримуватися виробленої середньо- та довгострокової стратегії. На початку місяця в портфелі управляючого було дев’ять цінних паперів: Алчевський металургійний комбінат, Авдіївський коксохімічний завод, Азовсталь, Центренерго, АБ «Форум», Укрнафта, Укрсоцбанк, Укртелеком, Ясинівський коксохімічний завод (частка кожного емітента становила трохи більше 5%). А до кінця місяця ситуація змінилася: частка одних ЦП зросла до 6%, інших — зменшилася до 4%. Втім, усе логічно: акції в портфелі управляючого з «Універ Менеджменту» поводилися в жовтні по-різному. ЦП Центренерго та Укрнафти, наприклад, зросли (на 1,36% і 3,5% відповідно). А ось інші акції дешевшали. Лідерами падіння стали ЦП Укрсоцбанку (-16%), Алчевського меткомбінату (-14,5%) та Ясинівського коксохіму (-12%). Від вкладень в альтернативні інструменти Михайло Грицко, як і раніше, відмовляється. Ще влітку він перевів долари та євро у гривню (у липні закінчився строк валютних депозитів). Тепер усі вільні кошти (понад 50%) управляючий зберігає на поточному рахунку.
KVBZ
3 800
32,3128
122 788,64
9,71
SVGZ
8 500
7,4583
63 395,55
5,01
AVDK
8 500
14,6854
124 825,9
9,87
CEEN MSICH
10 000 100
12,6767 1 908,6739
126 767 190 867,39
10,03 15,10
MZVM
10 250
18,1521
186 059,025
14,72
253 611,24 253 611,24 1 264 153,101
20,06 20,06
Актив
79,94 15,49
банку та банку «Форум»). Протягом місяця він двічі кардинально переглядав структуру портфеля. 4 жовтня, коли фондовий ринок за день обвалився більш ніж на 3%, він продав усі акції й вивільнені кошти перевів на поточний рахунок. До операцій Любомир Шавалюк повернувся лише 25 жовтня. «Це пов’язано з тим, що в цей час починається сезон фінансових звітностей українських компаній за ІІІ квартал, — аргументує він. — Ми вважаємо, що у звітностях тих компаній, які перебувають у портфелі, буде продемонстровано гарну динаміку фінансово-господарських показників (здебільшого це машинобудівні компанії та кілька ресурсних)». Однак, за словами фахівця, коло таких компаній обмежене (Любомир Шавалюк зупинився на ЦП Укрнафти, Крюківського та Стахановського вагонзаводів, Авдіївського коксохіму, Центренерго, Мотор Січі та Маріупольського заводу важкого машинобудування), а імовірність зниження ринку, як і раніше, залишається досить високою, тож було ухвалено рішення інвестувати в акції не 100% коштів, а лише 80%. Утім, управляючий не прогадав: ЦП у портфелі почали дорожчати. Щоправда, за тиждень далеко не всі акції принесли інвесторові прибуток: ЦП Крюківського вагонзаводу, Авдіївського коксохіму та Маріупольського важмашу подешевшали на 2,4%, 1,3% та 0,6% відповідно. Однак у цілому портфель акцій КІНТО зріс на 0,5%. Решту 20% коштів управляючий зберігає на поточному рахунку.
1 000 000 грн
1. Цінні папери 1.1. Акції Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод Новомосковський трубний завод Луганськтепловоз Укртелеком Харцизький трубний завод АвтоКрАЗ ЛуАЗ Житомиробленерго 2. Кошти 2.1. Гривня Депозит строком на 1 рік Поточний рахунок 3. Метали 3.1. Золото Золотий депозит на 9 місяців Вартість портфеля
Частка позиції в портфелі, %
AVDK
1 010 541,863 195 838,3575
Сума, грн
4,55
290,1309
Ціна купівлі/ продажу, грн
58 431,81
675
Кількість, шт.
0,1363
UNAF
Тикер
428 700
Частка позиції в портфелі, %
ALMK
1. Цінні папери 1.1. Акції Укрнафта Крюківський вагонобудівний завод Стахановський вагонобудівний завод Авдіївський коксохімічний завод Центренерго Мотор Січ Маріупольський завод важкого машинобудування 2. Кошти 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля
Сума, грн
46,46
Ціна купівлі/ продажу, грн
596 870,025
Кількість, шт.
Ціна купівлі/ продажу, грн
Тикер
1. Цінні папери 1.1. Акції Алчевський металургійний комбінат Авдіївський коксохімічний завод Азовсталь Центренерго АБ «Форум» Укрнафта Укрсоцбанк Укртелеком Ясинівський коксохімічний завод 2. Кошти 2.1. Гривня Поточний рахунок Вартість портфеля
Тикер
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.)
Актив
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.) Частка позиції в портфелі, %
Структура портфеля (станом на 31.10.2010 р.) Сума, грн
Інвеступрявляючий У жовтні портфель В’ячеслава Бурлаки «схуд» на цілих 5,5% (нагадаємо, у вересні портфель зріс на 0,79%, а в липні—серпні — на 3,35%). З початку проекту інвестпортфель управляючого збитковий (-18,71%). На початку жовтня в портфелі В’ячеслава Бурлаки частка акцій становила 70,32% коштів: Інтерпайп Нижньодніпровський трубний завод — 9,13%, Новомосковський трубний завод — 8,07%,
Кількість, шт.
КІНТО За підсумками 9,5 міс. Любомир Шавалюк і далі на п’ятому місці. Портфель управляючого тане: у жовтні він «схуд» на 2,47 п. п. (у вересні — на 3,2 п. п.). Але ж у липні — серпні фахівець зумів заробити рекордні 12,71% прибутку. На початку жовтня в портфелі Любомира Шавалюка було сім цінних паперів (акції Мотор Січі, Центренерго, Укртелекому, Стахановського вагонзаводу, Алчевського меткомбінату, Укрсоц-
Актив
Універ Менеджмент За підсумками жовтня Михайло Грицко й далі посідає четверте місце. За місяць портфель управляючого знизився на цілих 4 п. п. — до 28,46%. У жовтні управляючий портфелем операцій на фондовому ринку не здійснював: ситуація була досить нестабільною. Ринок то зростав, то знижувався без фундаментальних причин, а, як свідчить практика, Михайло Грицко спекулювати цінними паперами не
550 943,35
67,78
NITR
8 570
9
77 130
9,49
NVTR
27 685
2,5508
70 618,898
8,69
LTPL UTLM
19 290 156 235
2,8158 0,5126
54 316,782 80 086,061
6,68 9,85
HRTR
64 665
1,2098
78 231,717
9,62
KRAZ LUAZ ZHEN
402 180 379 530 33 250
0,1689 0,1698 1,75
67 928,202 64 444,194 58 187,5
8,36 7,93 7,16
367,555366
348,36
133 884,00
16,47
94 939,178
11,68
38 944,82
4,79
128 041,59
15,75
128 041,59
15,75
812 868,94
Луганськтепловоз — 9,77%, Укртелеком — 10,21%, Харцизький трубний завод — 9,53% АвтоКрАЗ — 8,34%, ЛуАЗ — 8,27%, Житомиробленерго — 7,01%. При цьому в жовтні фахівець знову відмовився від операцій на фондовому ринку. Якщо в попередніх місяцях фондовий ринок був прихильний до інвестора (дохідність портфеля хоча й мінімально, але зростала зав дяки зростанню вартості окремих ЦП), то в жовтні всі ЦП у портфелі дешевшали (за винятком акцій Новомосковського трубного заводу, які подорожчали на незначні 0,7%). Лідером падіння стали ЦП Луганськтепловозу, які подешевшали за місяць на рекордні 35%. Такий обвал пов’язаний з постприватизаційними судовими розглядами навколо компанії. 8 жовтня ФДМУ подав позов до Господарського суду Києва про розрив договору купівлі-продажу 76% акцій Луганськтепловоза, укладеного з УК «Брянський машзавод». У підсумку суд все ж таки розірвав договір купівлі-продажу, однак акції підприємства так і не подорожчали. Крім того, істотним було падіння цін на акції Укртелекому та ЛуАЗу — 9,7% і 10,3% відповідно. Грошова частина портфеля В’ячеслава Бурлаки не змінилася: трохи більш ніж 11% коштів розміщено на річному гривневому депозиті, ще 4,79% — на поточному рахунку. А 15,75% коштів управляючий ще в лютому інвестував у золото.
1 000 000 грн
1 000 000 грн
Дохідність портфеля з початку гри — -18,71%
Дохідність портфеля з початку гри — 26,42%
Дохідність портфеля з початку гри — 28,46%
грудень
листопад
жовтень
серпень
вересень
липень
червень
квітень
травень
лютий
березень
січень
грудень
листопад
жовтень
серпень
вересень
липень
червень
квітень
травень
лютий
березень
січень
грудень
листопад
жовтень
серпень
вересень
липень
червень
квітень
травень
лютий
березень
січень
Початок гри — 21.01.2010 р.
контракти | № 46 | 15.11.2010
Керівник проекту «Контрактовий майданчик — 2» Вікторія РУДЕНКО, фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Михайло ГРИЦКО
15
гроші
початку осені ро «Щоб здивуватися, боту в Чехії знай ти стало легше. потрібна мить, Останні два роки а щоб зробити дивовижну українців та інших приїжджих річ, потрібні роки намагалися на роботу не брати, терпіння Як українські заробітчани багато хто сидів без зарплати», та наполегливої праці». зміцнюють гривню — розповідає українка Галина Проценко. Вона працює в Чехії • вже більше чотирьох років, Клод Адріан Гельвецій надсилаючи гроші родичам у невелике містечко Івано-Фран ківської області. За останні два роки їй часто доводилося сидіти без роботи та жити на заощадження. Про те, що працюючим у ЄС або Росії українцям стало трохи легше, свідчать і дані Нацбанку. За І півріччя цього року грошові перекази в Україну з-за кордону збільшилися на 13% порівняно з І півріччям 2009 року. За цей час було переказано $1,15 млрд. За оцінками НБУ, гроші в Україну з інших країн переказують саме заробітчани. Крім того, за перші шість місяців середній переказ став на $5 більше, ніж у І півріччі минулого року. А перекази у російських рублях узагалі збіль шилися за цей період майже вдвічі. Втім, про серйозне зростання заробітків українських гастар байтерів говорити зарано. За оцінками департаменту платіж ного балансу НБУ, у 2009 році було переказано $5,4 млрд, на 13% менше, ніж 2008-го. Ця циф ра включає не лише перераху вання, зроблені за допомогою платіжних систем і через банківську чувати своє харчування й оренду квартири — зазвичай вони жи систему, а й нелегальні перекази. За даними НБУ, 87% всіх грошей вуть в тій сім’ї, де працюють. Втім, за кілька місяців навіть будівельники в Португалії та Чехії надходили легально — через банки та міжнародні платіжні систе ми. «Скорочення переказів на 13,3% у 2009 році пов'язане зі зни зможуть знайти собі роботу. За прогнозами МОМ, ситуація на женням попиту на робочу силу, скороченням робочих місць і ринку праці Західної Європи значно покращиться до наступного доходів українців, які працюють за кордоном», — йдеться у звіті літа. І це позначиться на платіжному балансі України. За даними НБУ, заробітчани щороку пересилають до нашої країни суму, департаменту платіжного балансу НБУ. Скорочення припливу валюти в українську економіку з різних порівнянну з 5% ВВП. До речі, у світовому масштабі це не так і багато. Відповідно до звіту Нац країн відбувалося нерівномірно. банку, в Таджикистані це 45% Найбільше за останні два роки ВВП, у Молдові — 38%, Лесото постраждали гастарбайтери-ук — 29%, Гондурасі — 25%, Лівані раїнці, які працювали на будів — 24%, а в Йорданії — 22% ВВП. ництвах. За даними Міжна родної організації з міграції, це Однак $2–5 млрд припливу ва передусім чоловіки, які працю люти на рік — сума все ж таки вали в Іспанії, Португалії, Поль значуща. У першу чергу ці гроші щі та Чехії. зміцнять гривню. За словами еко Найкраще почувалися заро номіста Міжнародного центру бітчани в Італії. Це означає, що перспективних досліджень Олек омріяна ТиСЯЧА з цієї країни потік валюти сандра Жолудя, надіслані гроші майже не змінився. «До Італії опосередковано потрапляють на Скільки заробляють українські заробітчани їдуть в першу чергу українські міжбанківський ринок, на якому Середня зарплата, євро жінки. Їх наймають піклуватися формується валютний курс. Ос 1400 про хворих або дітей. Ця сфера кільки курс долара жорстко під 800–1500 1200 700–1500 1000–1100 діяльності, на відміну від будів тримується Нацбанком, то гово 1000 800–900 ництва, майже не постраждала рити про ревальвацію в середині 800 від кризи», — пояснює керівник наступного року не можна. «Нато 400–600 600 400–500 з питань підтримки програм мість можна стверджувати, що у 300–400 300–350 400 представництва Міжнародної гривні буде на одну підставу для 200 організації з міграції Дайва падіння менше, це дуже важли 0 Вілкєліте. Крім того, таким га во», — вважає експерт. ї ї і і а я я я я я і і і і і л л х ц Іта Іта нгл пан анд льщ Че старбайтерам не потрібно опла Гре с А л о ч ь І і т н П н де Шо Пів Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО Пів За даними опитування Контрактів
Чужі гроші
До літа ситуація на ринку праці ЄС значно покращиться
16
контракти | № 46 | 15.11.2010
Колаж Андрія ДМИТРЕНКА
«З
коментар
тема
МАЛИЙ БІЗНЕС: навіщо винаходжувати велосипед Манія переслідування Які фобії, манії та інші пограничні стани змушують чиновників переслідувати малий бізнес ��������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������������
стор. 18
Простіше нема куди Умови ведення бізнесу приватними підприємцями у країнах — лідерах рейтингу Doing Business 2011 та в Україні ��������������������������������������������������������������������������
стор. 20
Сам сказав Думка ідеолога грузинського економічного дива про український Податковий кодекс і окремі висловлювання провідних політиків з цього ж приводу �������������� стор. 22
Когнітивний дисонанс Яким чином уряд знищує мале підприємництво ������������������������������������������������������������������������������� стор. 24
тема
Володимир ХОМЯКОВ
*За показником ВВП на душу населення
Україна посідає 136-те місце у світі ($6,3 тис.). Насамперед це наслідок пригноблення малого бізнесу, на частку якого в розвинених країнах припадає від третини до половини валового внутрішнього продукту.
малий бізнес
Які фобії, манії та інші пограничні стани змушують чиновників переслідувати малий бізнес взагалі та дрібних крамарів зокрема
Манія переслідування «Торгуючи на базарах, ми економіку не піднімемо», — заявив наприкінці жовтня прем’єр-міністр Микола Азаров. Коротку промову прем’єра було цілком присвячено малому бізнесу. Точніше — підпри ємцям-спрощенцям, річний оборот яких, на переконання Миколи Азарова, у жодному разі не має перевищувати 300 тис. грн. «Може хотілося б комусь вищих планок, але ми ж не повинні забувати, що з кожного доходу має бути відрахування на користь пенсіонерів, інвалідів, лікарів, вчителів», — пояснював прем’єр. Він упевне-
перепродавати чиюсь продукцію. Що Україна від цього виграє? Вона прирікає себе на економічну й технологічну відсталість, — переконував аудиторію Микола Азаров. — Ми говоримо нашим людям: друзі, годі лише перепродавати... секонд-хенд або ще щось. Давайте, ми готові вам створити умови, дати дешеві кредити, звільнити від сплати податків, але створюйте, нарешті, свою легку промисловість, своє виробництво товарів народного вжитку». Прем’єр-міністру не відмовиш у таланті стислості: за ліче-
500 тис. грн на один паспорт (твердження вкрай суперечливе. — Прим. ред.). Помножте, і ви отримаєте 1,5 трлн грн — оборот розміром у півтора українських ВВП і майже не оподатковуваний!» Після такого підрахунку природне бажання уряду — максимально «обрізати» можливість несплати цих 1,5 трлн грн: зменшивши оборот спрощенців, змусивши їх користуватися касовими апаратами, тобто поставивши їх в одні умови з великими підприємствами. Що, власне, й намагаються реалізувати Микола Азаров і Борис Колесніков у новому Податковому кодексі, геть не розуміючи суті того, що відбувається в малому бізнесі.
Винаходячи велосипед У кожній розвиненій країні підхід до оподаткування малого
В уряді вважать, що відкрили двері для малого бізнесу
ний, що, маючи власне виробництво, перевищити оборот в 300 тис. грн підприємцевіприватникові нереально: «Це неможливо. Тож йдеться про тих наших людей, які перекуповують у когось продукцію». А спекулянтів вітчизняні чиновники, за старою радянською звичкою, м’яко кажучи, недолюблюють.
Історія нелюбові У цьому місці промова пре м’єра набула несподіваного обороту: «Це означає, що наші люди не мають своїх робочих місць. Вони позбавлені перспективи, вони можуть лише
18
контракти | № 46 | 15.11.2010
ні хвилини він майже вичерпно виклав ставлення влади до малого бізнесу. Ставлення, яке ґрунтується на нерозумінні та страху. Нерозумінні того, як функціонує бізнес з оборотом менше мільйона гривень, і страху перед цією чорною дірою, у якій крутяться колосальні кошти. Колега й підлеглий Миколи Азарова, віце-прем’єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков, навіть підрахував податковий потенціал малого бізнесу: «У нас зареєстровано 3 млн платників єдиного та фіксованого податків. Потенційне ухиляння від податків — на прибуток, до Пенсійного фонду, ПДВ —
«Щоб піти від насильства й бідності, слід визнати власність і працю людей, яких легальний сектор нині відторгає, — щоб замість бунта запанував дух співпраці й відповідальності. Коли люди відчують смак до незалежності та повірять у плодотворність своїх зусиль, вони зможуть повірити в себе та в економічну свободу». • Ернандо де Сото мати можливість вести операції з великими контрагентами. І лише з того моменту, коли його оборот починає обчислюватися сумою із шістьма нулями, вступає в дію звичайна система оподаткування. Логіка цієї системи вкрай проста. Перша стадія дає підприємцю змогу накопичити оборотні кошти, не витрачаю-
У багатьох розвинених країнах малий бізнес з оборотом до 2–5 середніх зарплат узагалі не оподатковується бізнесу жорстко ранжируваний. До річного обороту, що не перевищує 2–5 середніх зарплат (тобто десятків або сотень тисяч доларів США), доходи приватних підприємців зазвичай взагалі не оподатковують. При перевищенні цього порога підприємець зобов’язаний сплачувати прибутковий податок і виплачувати податки із зарплат найманих робітників, — але звітує він у середньому раз на рік, а весь бухоблік такого бізнесмена зводиться до звичайного зошита, до якого він записує доходи й витрати. На цій стадії він може добровільно зареєструватися як платник податку із продажу або місцевого аналога ПДВ, щоб
чись на податки та бухгалтерів. Найчастіше таким підприємцям навіть не потрібно проходити обов’язкову реєстрацію — досить просто повідомити податкові органи про суть бізнесу та місце його ведення. Багато приватників так і не піднімаються вище цього рівня — але це теж вважається непоганим результатом, оскільки дозволяє їм покращити власний добробут, рятуючи державу від необхідності витрачати гроші з держбюджету на допомогу з безробіття, а згодом — і на пенсії. Крім того, вони не зберігають усе зароблене під матрацом — за даними дослідження тіньової економіки австрійського професора
Чутки
Фрідріха Шнайдера, дві третини коштів, отриманих в обхід оподаткування, майже одразу вливаються в легальну економіку. Натомість ті, хто перейшов на наступний рівень, зазвичай на ньому вже не зупиняються. І за кілька років держава отримує нового платника прибуткового податку, а в перспективі — компанію міцного середнього рівня, а то й корпорацію. Останнє — аж ніяк не перебільшення. Усі транснаціональні корпорації Гонконгу, Сінгапуру, Великої Британії або США народилися зі звичайних гаражних майстерень, магазинчиків, закусочних тощо. Так виникли Apple Inc. Стівена Джобса та Стівена Возняка, Microsoft Білла Гейтса та Пола Аллена, Wal-Mart Сема Волтона та McDonald’s Corporation, що виросла лише з однієї закусочної братів Діка й Мака Макдоналдів. Виникли вони саме тому, що батьки-засновники могли спокійно працювати — зобов’язання перед місцевою IRS у них з’явилися лише після того, як справа встала на ноги.
Якби цей бізнес стартував у сучасній Україні, перш ніж розпочати створення Windows або першого «яблучного» ПК, Джобсу, Возняку, Гейтсу та Аллену довелося б пройти процедуру реєстрації в місцевій адміністрації, Пенсійному фонді, податковій, заповнити десятки формулярів, здати перші звіти... І все це — ще до того, як розпочати справу. Швидше за все, у нас Стівен Джобс і Білл Гейтс
Українська влада не розуміє малий бізнес і боїться його залишилися б невизнаними геніями, Сем Волтон після знайомства з українською податковою працював би касиром у чужому супермаркеті, а Дік і Мак — чорноробами на найближчому меткомбінаті. Тут доречно згадати ще одну фобію — нелюбов нинішнього прем’єра до торгівлі. Щоб зро-
ЩО В КОДЕСІ Які зміни внесено до ПК перед другим читанням 16 листопада парламент має розпочати розгляд Податкового кодексу. Коли верстався номер, офіційного проекту ПК, точніше, його новоъ версіъ, оприлюднено ще не було. Тож про неї ми змушені судити з висловів чиновників і депутатів. Отже, до другого читання депутати позбавили документ багатьох дитячих хвороб, структурували текст і навіть, здається, залишили діючий поріг річного обороту в 500 тис. грн для малого бізнесу, що працює за спрощеною системою (до цього в уряді наполягали на його зниженні до 300 тис. грн). Норма про обов'язкове використання касових апаратів у кодексі залишилася. Щоправда, за словами голови податково-митного комітету ВР Віталія Хомутинника, спрощенцям купуватиме ЕККА держава, — для цього в бюджеті буде зарезервовано близько 300 млн грн. За вартості найдешевшого апарата приблизно в 1500 грн, бюджетних грошей вистачить приблизно для 200 тис. спрощенців. Але кількість платників єдиного податку (більшість із яких працюють у сфері роздрібної торгівлі) щонайменше уп'ятеро більша. А якщо додати сюди ринкових торговців на фіксованому податку (який розробники кодексу взагалі мали намір скасувати), по-
зуміти хибність тези «торгівля не підніме економіку», досить порівняти ВВП України та обороти американської мережі Wal-Mart (у 1962-му — закутковий магазинчик в Арканзасі) і американської ж мережі McDonald’s, яка 1940-го складалася з одного ресторанчика. Сьогодні річна виручка двох корпорацій перевищує 3,5 ВВП України. А ВВП США — як і в Гонконгу, Сінгапуру або Вели-
треба в касових апаратах збільшиться приблизно до 2 млн. Можливо, якійсь частині з них все ж таки дозволять працювати без ЕККА. Інакше в уряді явно розраховують на скорочення кількості спрощенців: разів у 10–15. Крім того, до другого читання верхня межа ставки єдиного податку для фізосіб має бути знижена з 1500 грн до 600 грн, — стільки платитимуть спрощенці, які працюють у містах з населенням понад 150 тис. або здійснюють діяльність на всій території України. Для підприємців з населених пунктів з населенням до 150 тис. верхня межа — 200 грн на місяць. На жаль, значно підвищивши ставку єдиного податку, розробники кодексу не завдали собі клопоту включити до нього відрахування до соцфондів та ПФ — вони, як і раніше, сплачуються окремо, перетворюючи поняття єдиного податку на оксюморон. Втім, усі ці зміни носять поперед ній характер — крім них до документа подано майже 4,5 тис. поправок від депутатів. Навіть якщо 2/3 з них буде враховано або знято авторами, на розгляд інших парламенту знадобиться понад тиждень. Це значно посилює ризик прийняття кодексу у цілому, без розгляду постатейно.
кої Британії — на 30–50% забезпечується малим бізнесом. В Україні — лише на 10–15%.
Свій шлях У рейтингу зручності ведення бізнесу від Світового банку Doing Business 2011 США, Гонконг, Сінгапур і Велика Британія посідають перші місця. Україна — на 145-й позиції зі 183 можливих. Поруч із нами — країни Центральної Африки, багато колишніх республік Союзу та найбідніші держави Латинської Америки. У кожній із цих країн правила ведення бізнесу настільки складні, що підприємцям — у першу чергу дрібним — просто нереально виконувати всі приписи та сплачувати всі податки, не ро зорившись. У 1980-ті роки феномен «забороненого підприємництва» вивчав перуанський економіст Ернандо де Сото. «Офіційна влада країни за традицією схильна використовувати закон, щоб перерозподіляти багатства, а не допомагати їх створювати, — пише він у книжці «Інший шлях». — Із цього погляду закон є механізмом дільби постійного обсягу добробуту між різними групами. Держава, яка не уявляє, що багатство й ресурси можуть множитися, що цьому має сприяти відповідна система інституцій і що найпростіші люди здатні створювати багатство, вважає прямий перерозподіл єдиним прийнятним підходом». Як тут не згадати вислови українських політиків про відрахування «з кожного доходу на користь пенсіонерів, інвалідів, лікарів, учителів». Джерела нелюбові до підприємців у Перу та будь-якій державі СНД за Ернандо де Сото
однакові: це традиційне нерозуміння потреб дрібного бізнесу «меркантилістським, елітарним» правлячим класом. Тобто віце-королем (а після революції — правлячою аристократією) або екс-комуністами, які звик ли до розміреного плину справ за планової економіки. Десятки країн врахували результати досліджень науковця при реформуванні економіки: те саме Перу в Doing Business сьогодні посідає 36-те місце. Один з останніх прикладів — Грузія, яка прийняла восени цього року новий Податковий кодекс, за яким мікробізнес із річним оборотом до $17 тис. взагалі не оподатковується. Грузія прийшла до цього не одразу: 2004-го там скасували дрібні податки, потім трохи зменшили ставки ключових зборів, — і лише потім зважилися на масштабне зниження податкових ставок і спрощення оподаткування. «Я вважаю, що тоді ж (у 2004-му. — Прим. ред.) ми припустилися й помилки, — заявив в останньому інтерв’ю українському «Комерсанту» один з архітекторів грузинської реформи, колишній міністр економічного розвитку Каха Бендукідзе. — Ми боялися, що різке зниження податків спричинить проблеми бюджету. Насправді спрощення оподаткування привело до значного зростання бюджетних доходів — на 5% ВВП. Після цього кожне зменшення податкових ставок давало невелике зростання бюджетних надходжень». Драконівське ставлення до несплати податків, на переконання екс-міністра, мож на вводити тільки після спрощення, причому одночасно з податковою амністією. У Doing Business 2010 Грузія посідає 12-те місце і має шанс покращити цей результат за підсумками 2011 року після набуття чинності новими податковими правилами. Український уряд чинить із точністю до навпаки. Драконівське ставлення до платників податків у нас культивується протягом останніх 15 років. Спрощена система оподаткування перестала бути такою цього року після запровадження обов’язкової сплати малим бізнесом зборів до ПФ і соцфондів на загальних підставах. Розмови про податкову амністію вщухли 10 років тому. Амністії та спрощень у Податковому кодексі, швидше за все, не з’явиться. Натомість драконівських норм для приватного підприємництва буде хоч греблю гати. контракти | № 46 | 15.11.2010
19
тема
малий бізнес
Простіше нема куди
Редакція Контрактів вдячна юридичним фірмам «Ілляшев та Партнери», «Лавринович і Партнери», «Василь Кісіль і Партнери», «Саєнко Харенко», ILF («Інюрполіс») і міжнародній консалтинговій компанії ICG за допомогу при складанні таблиці
Сінгапур
Гонконг
Нова Зеландія
Використано дані The Central Intelligence Agency, Doing Business 2011, національних статистичних відомств. Суми податків, зборів, штрафів і розмір ВВП переведено з національних валют у долари США за середньорічним курсом на 2009 рік. При складанні таблиці (Україна) не враховувалися приватні підприємці, які працюють за звичайною системою оподаткування, — їхні облік, звітність та оподаткування майже не відрізняються від податкових правил для великих підприємств.
Реєстрація підприємництва
20
Є У найпростішому випадку займає один день (у разі необхідності отримання ліцензій — кілька тижнів). Основна процедура — реєстрація підприємницької діяльності (близько $35); за необхідності — резервування торгового найменування (приблизно $10 + $14 на рік за продовження). Обмеження: Обов’язкове призначення локального управляючогорезидента.
Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом місяця після початку ведення бізнесу. У найпростішому разі реєстрація займає від 30 хвилин до 2 робочих днів. Вартість реєстрації строком на один рік становить приблизно $60. Штраф за нелегальний бізнес — близько $645 (або позбавлення волі строком на один рік).
Немає Підприємницьку діяльність можна вести, не повідомляючи податкові органи. Офіційне повідомлення надає право на отримання пільгової страховки, гарантує допомогу податкової у веденні обліку, дає можливість скоротити базу оподаткування на суму капітальних інвестицій тощо.
Облік Найпростіший облік доходів і витрат. Контролюється державними ревізорами (Accounting and Corporate Regulatory Authority), штрафи за порушення — $60–350. Для стаціонарної роздрібної торгівлі обов’язковий касовий апарат (фіскальний).
Облік доходів і витрат, найпростіший бухгалтерський облік, збереження платіжних документів — усі записи зберігаються протягом семи років. Використання касового апарата необов’язкове.
Підприємець може самостійно вести книгу первинного обліку, залучаючи бухгалтера для подання декларації раз на рік. Управління податкових зборів (Inland Revenue Department) надає безкоштовну допомогу з ведення обліку. Використання касового апарата необов’язкове.
Звітність Декларація за податком на доход фізосіб подається раз на рік — до 15 квітня. Штраф за неподання — $50–1000.
Декларація за прибутковим податком подається раз на рік.
Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 31 березня. Штраф за неподання — близько $31 (за річного обороту менш ніж $62 тис.) і $155 (за обороту від $62 тис. до $620 тис.).
Оподаткування
Дохід до $15 тис. на рік не оподатковується. При обороті від $15 тис. до $690 тис. сплачується прибутковий податок за прогресивною ставкою 3,5–20%. Ті, хто перевищив оборот у $690 тис., зобов’язані реєструватися платником GST (Goods & Service Tax — аналога ПДВ), ставка якого становить до 7%. Штрафи за податкові порушення — $50–1000.
Податок з доходу фізособи-підприємця — 15% (спрощена форма податку на прибуток). Є можливість перейти на спрощену систему оподаткування (персональне оподаткування) за прогресивною ставкою від 2% до 17%. Штрафи за несплату — 5% недоїмки, за систематичної несплати штрафи збільшуються, але стягуються в судовому порядку.
Підприємці сплачують прибутковий податок за прогресивною ставкою від 10,5% до 45%. При перевищенні річного обороту в $37 тис. обов’язково реєструватися платником GST, ставка якого становить 15%. Податок сплачується паралельно з податком на доходи. Штрафи за несвоєчасну сплату — 1–5% недоплаченого податку (при затримці на місяць) + 1% за кожен наступний місяць.
Оподаткування зарплат 35% включно із соціальним податком (медстраховка, пенсійні відрахування тощо). Штрафи за порушення — $50–1000.
Прогресивна ставка — від 2% до 17%. Штрафи за порушення — 20–35% донарахованого податку.
19,5% включно із соціальним податком (страховка від нещасних випадків, пенсійні відрахування тощо) При перевищенні річного обороту в $22 тис. — податок із зарплати збільшується до 33%.
Легкість ведення бізнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011
1 (4)
2 (3)
3 (26)
Добробут
$177,1 млрд ВВП на душу населення — $52,2 тис.
$210,7 млрд ВВП на душу населення — $42,8 тис.
$117,8 млрд ВВП на душу населення — $27,4 тис.
З 4,7 млн населення близько 3,5 млн осіб зайняті в малому бізнесі. Близько 90% всіх підприємств країни належать до категорії малого та середнього підприємництва. Частка малого бізнесу у ВВП — понад 25% (15% виробничого сектора, 17% сфери послуг тощо).
98% гонконгських підприємств належать до категорії малого бізнесу. Частка малого бізнесу у ВВП — понад 30%.
Частка малого бізнесу (до 9 найманих працівників) — 33,3% ВВП; частка середнього бізнесу (10–99 працівників) — 27%.
ВВП —
контракти | № 46 | 15.11.2010
ВВП —
ВВП —
Ганна САЙЧЕНКО, Володимир ХОМЯКОВ
Умови ведення бізнесу приватними підприємцями у країнах — лідерах рейтингу Doing Business 2011 та в Україні
Велика Британія
Україна (зараз)
Україна (після прийняття Податкового кодексу*)
Реєстрація підприємництва Є Підприємець зобов’язаний зареєструватися протягом перших трьох місяців із початку ведення бізнесу. При наймі персоналу підприємець має стати на облік як платник страхових внесків у Королівській податковій і митній службі. Штраф за несвоєчасну реєстрацію — близько $155.
Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займають 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (включно з нотаріальними послугами тощо). Для переходу на єдиний податок потрібен аванс у 200 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 500 тис. грн; кількість найманих робітників — до 10 осіб на рік.
Є Внесення даних до Єдиного держреєстру, постановка на облік у податковій і соцфондах (загалом 8 процедур) займатимуть 2–10 днів. Вартість 34–400 грн (разом з нотаріальними послугами тощо). Для переходу на єдиний податок знадобиться авансова сплата 200– 1500 грн (за місяць). Оборот — не більш ніж 300 тис. грн; кількість найманих робітників — до 2 осіб на рік. Обмеження: підприємець втрачає право платити єдиний податок, якщо понад половину доходу отримує від одного контрагента (крім сфери ІТ).
Облік
Облік доходів і витрат, при перевищенні $108 тис. річного обороту — ведення фінансових облікових таблиць із продажу і витрат (аналог балансу), облік ПДВ. Використання касового апарата необов’язкове.
Облік доходів і витрат (для платника, який вибрав єдиний податок). Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників. Облік витрат і наявність документів, що їх підтверджують (для фізособи — платника прибуткового податку). Штраф за недоплату — 10–50% від суми заниження податкових зобов’язань. Для платника єдиного податку касовий апарат необов’язковий (за винятком реалізації підакцизних товарів).
Спрощений бухгалтерський облік. Податкова та ПФ здійснюють контроль річного обороту та кількості працівників. За несвоєчасну сплату єдиного податку — штраф у 50% від його ставки. Облік витрат і наявність документів, що їх підтвреждують (для фізособи — платника прибуткового податку). Штраф за недоплату — 25% від суми заниження. Обов’язкове використання касових апаратів для всіх суб’єктів госпдіяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Звітність Декларація за прибутковим податком подається раз на рік — до 5 квітня наступного після звітного року.
Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності у разі їх наявності. Платники прибуткового податку щокварталу звітують перед податковою, раз на рік здають декларацію. Штраф за несвоєчасне подання декларації — 70 грн + 10–50% від суми нарахованого податкового зобов’язання.
Платники єдиного податку щокварталу здають статзвіт, податкову звітність і звіти до трьох соцфондів, раз на рік звітують у ПФ. Зобов’язані звітувати про валютні цінності в разі їх наявності. Платники прибуткового податку щокварталу звітують перед податковою, раз на рік здають декларацію. Штрафи за неподання звітності, роботу без касового апарата тощо — 170–1020 грн.
Оподаткування
Дохід до $10 тис. на рік не оподатковується. При обороті $10–108 тис. сплачується прибутковий податок за ставкою 20% або 40%. Ті, хто перевищив оборот у $108 тис., зобов’язані реєструватися платником ПДВ, що сплачується паралельно із прибутковим податком, який у цьому випадку становить 15%.
Платники єдиного податку — до 200 грн на місяць. Платники прибуткового податку — 15%. Мають право добровільно зареєструватися платником ПДВ (20%). При обороті понад 500 тис. грн реєстрація платником ПДВ стає обов’язковою. Платники єдиного податку, які перевищили граничний оборот за підсумками року, зобов’язані сплатити із сум перевищення 15% прибуткового податку та 20% ПДВ і втрачають право працювати за спрощеною системою. Штрафи за несплату — 10–50% недоїмки.
Платники єдиного податку — 200–1500 грн на місяць. Податок щороку збільшується на величину інфляції. Платники прибуткового податку 15% (при виручці до 10 мінімальних зарплат на місяць), 17% (при виручці понад 10 мінімальних зарплат). Мають право зареєструватися платником ПДВ (20%), лише коли понад половина обсягу постачань здійснюється платникам ПДВ. За річного обороту понад 300 тис. грн обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування. Штрафи за несплату податків — 10–75% недоїмки. За сприяння у відмиванні грошей — позбавлення волі до 5 років. Контрагенти фізособи—платника єдиного податку НЕ МАЮТЬ ПРАВА відносити до витрат куплені в нього товари або послуги.
20–50% залежно від річного обороту, включно з медстраховкою, страховими соціальними внесками, пенсійними відрахування тощо.
Близько 34% для платників єдиного податку (включно з платежами до ПФ і соцфондів). 15% для платників прибуткового податку (сплату відрахувань до ПФ законодавчо не врегульовано).
До 65% від фонду оплати праці.
Легкість ведення бізнесу (складність податкової системи) — місце в рейтингу Doing Business 2011
4 (16)
145 (181)
? (?)
Добробут
$2184 млрд ВВП на душу населення — $34,8 тис.
$116,2 млрд ВВП на душу населення — $6,3 тис.
З 62,35 млн населення в малому й середньому бізнесі зайняті близько 14 млн осіб. До категорії малого бізнесу належить кожне четверте підприємство. Частка малого бізнесу у ВВП — понад 50%.
З 45,86 млн населення у сфері малого бізнесу зайняті 6,45 млн осіб. За різними оцінками, частка малого бізнесу у ВВП — близько 10–15%.
ВВП —
ВВП —
контракти | № 46 | 15.11.2010
* Редакція Податкового кодексу, прийнята в першому читанні.
Оподаткування зарплат
21
тема
заяви
*1 листопада на запрошення Сергія Тігіпка Україну із дводенним
візитом відвідав колишній міністр економічного розвитку Грузії та голова ради Тбіліського вільного університету Каха Бендукідзе. В українському уряді розраховують використати досвід екс-міністра в реформуванні економіки Грузії у 2004–2008 роки для проведення аналогічних змін в Україні. Нашій державі є чому повчитися в Грузії: в останньому рейтингу легкості ведення бізнесу від Світового банку — Doing Business 2011 Україна посідає 145-те місце з 183 можливих, Грузія — на 12-й позиції.
Сам сказав
«Щоб створити багатство країни, багато чого слід перетворити на руїни». •
«Це неправильно».
Адам Сміт
Каха БЕНДУКІДЗЕ,
*Одне з останніх місць
колишній міністр економічного розвитку Грузії, один з авторів грузинської податкової реформи, про український Податковий кодекс, який передбачає зменшення податків для великих підприємств, зокрема за рахунок збільшення бази оподаткування малого й середнього бізнесу З інтерв'ю газеті «Коммерсантъ-Украина» від 04.11.2010 р.
Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
«Торгуючи на базарах, ми економіку не піднімемо».
УНІАН
Додаткових грошей ПФ, соцфондам і держбюджету це не принесе. Щоб підприємці легально виплачували зарплату, держава має принаймні спростити цей процес.
«Лише пряме зниження податкового навантаження наступного року, за попередніми підрахунками, перевищить 4 млрд грн». Федір ЯРОШЕНКО, міністр фінансів, 07.10.2010 р.
22
контракти | № 46 | 15.11.2010
10 років тому
Обговорювати «хороший» Податковий кодекс із народом страшно через те, що розробники документа від цього народу вкрай далекі. Адже навіть формальне зниження податків у кодексі компенсується для малого бізнесу ускладненням обліку та звітності, витрати на які щонайменше вдвічі перевищать оподаткування. Розуміти цього в уряді не хочуть. І це справді страшно.
«У нас <...> 3 млн платників єдиного й фіксованого податків. Потенційне ухиляння від податків <...> — 500 тис. на один паспорт. Помножте, і ви отримаєте 1,5 трлн грн». Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр, 15.09.2010 р.
Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України, 21.10.2010 р.
Міністр фінансів забув уточнити, що зниження податкового навантаження в Податковому кодексі передбачено для великого й почасти середнього бізнесу. Компенсувати це зниження передбачається за рахунок значного зростання податкового навантаження для малого бізнесу.
Проблема навіть не в розмірі оцінки, (півтора ВВП — сума нереальна), а в тому, що держава планує ці гроші ВІДІБРАТИ, а не ЗАРОБИТИ. Простий приклад: 1999 року, після введення єдиного податку, бюджет отримав від приватних підприємців 127 млн грн, 2009-го — 4,1 млрд грн. Щоб отримати 4,1 млрд, уряд спростив оподаткування малого бізнесу. А щоб отримати ці 1,5 трлн грн, держава не зробила нічого.
«Вважаю, що відповідальність за неоформлення трудових відносин слід значно посилити. І, звісно, єдиноподатникам теж». Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Держкомпідприємництва, 07.11.2010 р.
«Податковий кодекс — хороший. Працювати над головним фіскальним документом мають професіонали. Тож обговорювати його всім народом — просто страшно». Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр, 12.10.2010 р.
Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Дивно чути таку заяву від прем'єр-міністра країни, де на торгівлю припадає понад 15% ВВП. Та й останні дії уряду, який намагається максимально обкласти дрібних торговців податками, пояснюючи, що ці гроші потрібні пенсіонерам, лікарям, учителям та інвалідам, — дещо суперечать позиції прем'єра.
«У нас є план нашої спільної роботи, який я особисто контролюю». Віктор ЯНУКОВИЧ, президент, 23.09.2010 р.
Діяльність ВР, пов'язана з питаннями оподаткування, дестабілізує роботу Державної податкової адміністрації України, заявив голова ДПАУ Микола Азаров на прес-конференції.
Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
у рейтингу Doing Business Україні забезпечує вкрай складна податкова система: за цим показником ми посідаємо 181-ше місце. Для порівняння, оподаткування Грузії — на 61-й позиції. При цьому з наступного року Грузія явно покращить цей результат за фактом набуття чинності нового Податкового кодексу. До речі, за цим документом приватний підприємець із річним оборотом у 30 тис. ларі (близько $17 тис.), який не використовує найманої праці, повністю звільняється від оподаткування.
тема
малий бізнес Андрій ПОРИТКО,
заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»»
Когнітивний дисонанс Яким чином уряд знищує мале підприємництво Міністерство правди У тих, хто виріс у Радянському Союзі, порівняння виступів державних високопосадовців на телебаченні і в друкованих ЗМІ з реальністю може викликати почуття дежавю. У представників молодшого покоління — когнітивний дисонанс. Влада на повному серйозі заявляє, що «жити стало краще, жити стало веселіше», а ділова активність посилилася. Прем’єрміністр, звітуючи перед МВФ, заявив, що завдяки зусиллям його уряду фінансово-економіч на ситуація в країні стабілізувалася, зростання промислового
виробництва становить понад 11,5%, а ВВП зростає згідно з розрахунковими показниками. А в газетах можна прочитати, що, виявляється, «Україна поліпшила свої позиції в рейтингу ведення бізнесу, піднявшись на дві сходинки, до 145-го місця серед 183 країн-учасниць». Так, за даними www.doingbusi ness.org, Україна справді займає 145-те місце в рейтингу легкості ведення бізнесу (Doing Business 2011 — це той самий рейтинг, де лідирує такий привабливий для наших урядовців Сінгапур). От тільки на 145-те місце вона не піднялася, а опустилася, і не на дві, а на три по-
зиції — з минулорічної 142-ї. Можуть заперечити, що укладачів рейтингу змінилася методика. Та у будь-якому разі хвалитися нема чим. Невже в Україні вже почало діяти Міністерство правди? Будь-яка незалежна оцінка досягнень цього уряду невтішна. Наприклад, неприбуткова організація «Всесвітній економічний форум» — та сама, що проводить щороку однойменні зустрічі в Давосі, — видає щорічний рейтинг конкурентоспроможності економік світу. І в цьому рейтингу Україна цього року також втратила свої позиції, посівши 89-те місце (87-ме,
Влада та малий бізнес існують у різних реальностях Бізнесменам ускладнюють і без того важке життя
24
контракти | № 46 | 15.11.2010
«Закони мов павутина — вона ловить дрібних комах, але шершні й оси прориваються крізь неї». • Джонатан Свіфт
якщо рахувати лише серед країн, охоплених минулорічним дослідженням), тоді як торік була на 82. Серед основних системних недоліків нашої країни у звіті ВЕФ названо слабку інституційну структуру (134 місце в рейтингу), надзвичайно неефективні ринки товарів і послуг (129), неефективну антимонопольну політику (126), слабкість і ненадійність фінансового сектора (119 і 115), неефективність фінансового ринку (123). ВЕФ зазначив, що багато з цих показників, зокрема у фінансовому секторі, за останній рік лише погіршилися. Аж дивно, що загальне місце за таких низьких показників вийшло порівняно високим. Що ж, на це вплинули відносно розвинена інфраструктура, зокрема розвинені залізнична мережа й телефонний зв’язок, непогана охорона здоров’я, зокрема низький рівень дитячої смертності (хоча поширення туберкульозу і СНІДу псують картину), а також високий рівень освіти та її якість. Високий рейтинг отримала й ефективність ринку праці. Згідно зі звітом уряду, направленим до МВФ, в Україні «спостерігається пожвавлення в торгівлі». Знову ж таки цікаво дізнатися про місця, де вдається спостерегти таке пожвавлення. Навесні цього року у Львові відкрився новий торговий центр поблизу стадіону «Україна». Була відповідна промокампанія, у поштових скриньках мешканців опинилися флаєри, які не лише запрошували відвідати ТЦ, а й давали право на 5%-ву знижку в будь-якому з його магазинів. І от тиждень тому довелося побачити цей ТЦ на власні очі. Сумне видовище — зайнято, може, 5% торгових точок, та й ті без покупців, а безлюдними проходами між голих вікон порожніх магазинів гуляють знудьговані охоронці та вітер. Можливо, власники невдало обрали момент для відкриття, бо хто ж орендуватиме
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
реклама
контракти | № 46 | 15.11.2010
25
тема торгову площу в новому, незнайомому місці, якщо в місті щодня з’являються нові вивіски «Здається в оренду»? Найстаріші з них висять вже два роки. Таке затьмарення зору можна пояснити одним: для теперішньої влади малого бізнесу просто не існує. Совкова ментальність наших можновладців пов ністю описується двома короткими цитатами: «Зато мы делаем ракеты» та «А у вас негров линчуют». Так, ми робимо ракети, які в нас купують навіть США. І літаки, які США хоч і не купують, але охоче беруть в чартер. А от гребінці, дошки для нарізання овочів, штори для ванних кімнат і ще понад 9000 найменувань різних дрібниць чомусь завозиться з Китаю. Чому? Тому що в Україні, в її правовому полі, не створено умов для існування дрібних підприємств, які б із мінімальною рентабельністю виготовляли асортимент для магазинів типу «Все по 3 гривні». А зачекайте — ще ж буде Податковий кодекс.
Механізми знищення Представники влади говорять, що Податковий кодекс має «стимулювати ділову активність у реальному секторі економіки», а не в тому, який займається перепродажем китайського ширвжитку. Ну, по-перше, як було сказано вище, проблема не в китайській продукції, а в тому, що цей ширвжиток неможливо виробити в нас. По-друге, реальний сектор, який мав би створювати не лише ракети й літаки, а й, скажімо, кришки для банок, після прийняття Податкового кодексу не чекає нічого доброго. Бо маленький магазинчик ще якраз може вкластися в обмеження на двох найманих працівників і на 300 тис. грн виручки. А для виробничого підприємства, навіть зовсім малесенького, цього недостатньо. Є ще щонайменше дві причини, про які чомусь майже не говорять, коли аналізують Податковий кодекс, і які після його прийняття призведуть до пов ного зникнення малого бізнесу як класу. Це п. 300.2 і пп. 139.1.12 проекту ПК. Пункт 300.2 каже: «У разі, коли платник податку понад половину свого доходу за три, шість, дев’ять чи дванадцять місяців наростаючим підсумком з початку року отримав від одного замовника (клієнта, покупця), такий платник податку по-
26
контракти | № 46 | 15.11.2010
збавляється права на сплату єдиного податку в цих періодах і сплачує податки та збори у відповідності до загальної системи оподаткування». Характерно, що відноситься він до статті 300 «Відповідальність платника податку». Тобто наявність великих контрагентів, на яких припадає більше половини торгового обороту, творці проекту ПК вважають деліктом*. Причому для СПД у сфері інформатизації деліктом таке не вважається. Причина появи такого положення зрозуміла. Влада хотіла побороти схеми відмивання готівки через кишенькових приватних підприємців на єдиному податку — однозначно незаконні — а також цілком законний (підкреслимо: цілком, а не лише формально), але неприємний з фіскального погляду метод оптимізації оподаткування, коли людину не приймають у штат, а укладають з нею як з підприємцем договір на виконання робіт і надання послуг, які за трудовим договором були б її посадовими обов’язками. На жаль, творці ПК не додумалися ні до чого кращого, як
малий бізнес підстригти всіх під одну гребінку. Положення пункту 300.2 стануть фатальними для всіх дрібних виробничників на єдиному податку, які мають налагоджені контакти з оптовими торговельними мережами чи виробничими підприємствами, постачаючи їм напівфабрикати чи комплектуючі. Ще серйознішим є положення підпункту 139.1.12. Воно проходить повз увагу нинішніх єдиноподатників, бо розміщене не в розділі XIV «Спеціальні податкові режими», а в розділі III «Податок на прибуток підприємств». Однак саме воно підносить єдиноподатникам найнеприємніший сюрприз. Підприємствам, які сплачують податок на прибуток, вже з наступного року буде заборонено відносити до складу витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, «витрати понесені у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок», крім робіт і послуг у сфері інформатизації.
Дрібних підприємців просто виганяють на базари
*Делікт —
приватна або цивільно-правова провина.
За докладного огляду «ліки», які влада готує для підйому економіки, виявляються вбивчими
Наразі єдиною незручністю для платників податку на прибуток при трансакціях з платниками єдиного податку було незастосування «правила першої події» (оскільки платники цього податку є ще й платниками ПДВ, до незручностей додавалася неможливість у більшості випадків отримати податкову накладну). Якщо ж з нового року за угоди з єдиноподатниками доведеться платити з чистого прибутку, то, мабуть, від таких угод доведеться відмовитися. Дрібних підприємців просто виганяють на базари. А ще ж є заборона спрощеної системи для юросіб, зниження дозволеного рівня виручки та кількості найманих працівників і багато інших «сюрпризів». Ситуація виглядає так, що навіть МВФ запропонував уряду переглянути деякі з новацій ПК. Зокрема Фонд пропонує все ж таки залишити спрощену систему оподаткування для юросіб. Також МВФ погодився з проханням української сторони залишити для фізосіб 500-тисячну межу річної виручки для перебування на спрощеній системі. Переглядається й межа реєстрації платником ПДВ. Звісно, МВФ турбується про спроможність України колинебудь все-таки повернути кредити. Тож серед інших пропозицій Фонду — більш плавне зниження ставки податку на при буток: з наступного року вона мала б становити не 19%, а 23%. Заперечує МВФ і проти запропонованої в пункті 154.6 проекту ПК нульової ставки податку на прибуток для новостворених підприємств, колишніх єди ноподатників та підприємств з виручкою до 3 млн грн. Для них він пропонує ставку 16%. Що реально буде прийнято — наразі сказати неможливо. 16 листопада новий варіант ПК має розглядатися в Раді, «щоб набрати чинності з 1 січня 2011 року». Відповідно до діючого Бюджетного кодексу новоприйнятий закон, який впливає на формування бюджету, має бути оприлюднений не пізніше ніж до 15 серпня року, що передує плановому. Те, що Податковий кодекс впливає на формування дохідної частини бюджету, — річ самоочевидна, і експертний висновок Комітету ВР з питань бюджету тут зовсім не потрібен. Тож якщо дотримуватися законодавства, Податковий кодекс взагалі не має набрати чинності з 1 січня 2010 року.
реклама
Відповідальне фінансування на практиці Бізнес в Україні потребує фінансування для розвитку та зростання, підтримувати які мають банки, пропонуючи оптимальні фінансові інструменти. Бізнес оживає, і надійні фінансові партнери, які пройшли випробування 2009 року і твердо стоять на ногах, готові йому допомогти.
ним рішенням є кредитна лінія. Завдяки своїй гнучкості вона дає клієнту змогу поповнювати оборотні виконавчий кошти протягом року з погашенням директор наприкінці строку. Для фінансуванПроКредит Банку ня поточних потреб, наприклад, коли підприємство зіштовхується з касовим розривом при розрахунках з контрагентами, найзручніше оформити овердрафт. Більш довгоПроКредит Банк — спеціалізовастрокові проекти, пов'язані, наприний банк для малого й середнього клад, з купівлею обладнання, велибізнесу — сьогодні активно залучає ких транспортних засобів, будівниц клієнтів, які потребують фінансутвом, підвищенням енергоефективвання. Незмінно відповідальний ності тощо, потребують довгостропідхід до кредитування дав банку кових кредитів з можливістю узгозмогу утримати неповернення за дження гнучкого графіка погашенкредитами на порівняно низькому ня. Сьогодні ми кредитуємо на строк рівні, завдяки чому фінустанова до п'яти років. може зосередитися на розвитку і ? зростанні своїх цільових клієнтів — На чому банк акцентує свою малих і середніх підприємств. увагу сьогодні? Дмитро Юденко, виконавчий — Пріоритетом нашого банку сьодиректор, який відповідає в годні є комплексне надання клієнту ПроКредит Банку за розвиток банківських послуг — кредитування, бізнес-клієнтів, пояснює, що це розрахунково-касове обслуговуозначає на практиці. вання, впровадження зарплатних ? Що ви розумієте під відповіпроектів, випуск корпоративних карток тощо. Також ПроКредит Банк дальним фінансуванням? пропонує юридичним особам і при— Кредит — це важливий крок у ватним підприємцям нові лояльні розвитку будь-якого бізнесу, і цей умови для початку співпраці — пакет крок варто робити винятково за «Бізнес рішення». Перевагою цього умови фінансового аналізу. пакета є встановлення овердрафта в Відповідальність за це фінансове розмірі 30% від середньомісячних рішення лежить на обох партнерах — і на підприємстві, і на банку. Що стосується бізнесу, то він має оборотів за поточним рахунком в банку з можливістю збільшення бути у змозі повернути надані в кредит кошти й нараховані на них ліміту при подальшій співпраці. ? Які плани ПроКредит Банку на майбутнє? відсотки зі свого майбутнього прибутку без шкоди для власної платоспроможності. Неодмінною умовою оцінки ризиків є також — Наша мета — побудова стабільного партнерства з нашими ретельний аналіз рентабельності та ефективності роботи підпри- клієнтами при індивідуальному підході до обслуговування кожємства. Щоб знайти актуальні, обґрунтоного підприємства. Цей принцип покладевані та дієві рішення, обом партнерам но в основу нашої діяльності. Ані ми, ані важливо розуміти бізнес. наші акціонери не ставимо отримання ? максимального прибутку в короткий терЯк відповідальне фінансування мін за основну мету. Ми вважаємо, що реалізується на практиці? міцне партнерство й відповідальне бан— Наші клієнти — це компанії різної ПроКредит Банк (ліцензія № 195 від ківське обслуговування набагато важливівеличини, що представляють різні галузі 29.09.2009 р.) входить до групи однойменші, бо у важкі часи партнери можуть бізнесу та мають різні потреби. Ми цінуєних банків, які успішно діють у 21 країні покластися одне на одного та спільно знамо наших клієнтів і забезпечуємо розробсвіту. Стабільність банку підтверджується йти ефективні рішення. Багато наших давку індивідуальних рішень для кожного з складом акціонерів, якими є міжнародні ніх клієнтів, які кілька років тому брали них. Персональний менеджер аналізує фінансові організації — ПроКредит Холдинг кредити на невеликі суми, сьогодні серед бізнес клієнта й разом із ним формує таку (Франкфурт-на-Майні), Європейський найбільших клієнтів ПроКредит Банку. Ще пропозицію, яка дасть позичальнику банк реконструкції та розвитку (Лондон) і з перших днів роботи ми зрозуміли, що змогу зробити наступний крок до зміцненнімецький державний банк KfW наші клієнти — наші основні партнери. ня своєї економічної стабільності та впев(Франкфурт-на-Майні). ПроКредит Банк Саме завдяки нашій співпраці ми мали неного зростання. При цьому наш клієнт отримав максимально можливі в Україні підстави працювати й відкривати нові не потрапить у ситуацію, коли боргове рейтинги від міжнародного рейтингового напрями розвитку. Зараз проводимо марнавантаження поставить під загрозу стаагентства Fitch Ratings. кетингову кампанію, демонструємо клієнбільність і незалежність бізнесу та його там, що ми стабільно працюємо й кредивласника. Ми ставимося до питань клієнДодаткову інформацію туємо. Але найкращою рекламою вважаєта, як до своїх власних, чудово усвідомможна отримати мо рекомендації тих, хто особисто перелюючи, що помилка може дорого коштуна сайті www.procreditbank.com.ua конався в рівні наших послуг, а для цього вати нашому клієнту. і за тел. 0–800–50–09–90 замало просто виконати договірні Для короткострокових проектів і фінан(дзвінки зі стаціонарних телефонів зобов'язання. сування оборотного капіталу оптимальу межах України безплатні)
Дмитро Юденко,
Довідка
контракти | № 46 | 15.11.2010
27
новини *У жовтні 2010 року в Києві укладено 765 угод купівлі-продажу
вторинного житла, що на 1% менше за кількість угод за вересень-2010 і на 4,8% перевищує показник за жовтень-2009, дані SV Development. За даними компанії, найбільшим попитом у покупців у жовтні користувалися двокімнатні (46% угод) та однокімнатні (38%) квартири. Житло з кількістю кімнат у три та більше купували значно рідше (16% угод). 59% всіх угод припало на придбання квартир вартістю до $100 тис.
Тенденції Зміна середньої вартості житла
Після відносної стабілізації у вересні вартість столичної нерухомості знову падає. За даними АН «Планета Обо лонь», у жовтні середня ціна квадратно го метра житла на вторинному ринку столиці втратила ще 0,5%, впавши до $1566. Вартість нерухомості за підсумками укладання реальних угод найчастіше була ще нижчою: за даними агентства, у жовтні дисконт до ціни пропозиції збільшився до 16,4%. Ріелтори не очікують зміни попиту на житло, констатуючи подальшу стаг націю ринку. За збереження ниніш нього темпу падіння цін, восени 2011 року вартість житла в Києві може подешевшати вдвічі порівняно з до кризовим рівнем у $2886 за кв. м (у серпні 2008-го).
«Ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень». • Джон Рокфеллер
на вторинному ринку Києва, $/кв. м 1579 На думку експертів стабілізація цін на житло неможлива без іпотеки, поновлення якої можна очікувати лише до кінця 2011 року.
1577 1575
*Головним чинником, що стримує попит
1573
на житло, залишаються високі ставки за іпотечними кредитами, що становлять близько 20% річних у гривні. Проте, за словами ріелторів, якщо раніше більшість потенційних покупців відкидала навіть думки про іпотечні кредити, то в жовтні багато хто був готовий розглядати варіанти із кредитом на 80–160 тис. грн.
1571 1569 1566 1564 13.09.2010
29.09.2010
15.10.2010
01.11.2010
За даними порталу domik.net
8,5
Динаміка середніх роздрібних цін на нафтопродукти в 2010 році, грн/л Загалом за дев'ять місяців 2010 року промислове виробництво у країні зросло на 10,8% рік до року. Однак багато в чому цей показник — наслідок ефекту низької бази, оскільки 2009-го промвиробництво в Україні впало на 21,9%.
7,5 6,5
А 95 ДП Скраплений газ
5,5 4,5 3,5
ень ютий езень ітень авень рвень ипень рпень есень втень топад Л ер Л Се Вер Жо Лис Кв Тр Че Б
Січ
Нафтопродукти Подорожчання нафти на світовому ринку призведе до підвищення цін на нафтопродукти в Україні, прогнозують у НТЦ «Психея».
Очікуване подорожчання (+5–7%) значно менше за зростання цін у разі прийняття пК, який підвищить акцизи на 30–40 EUR/т.
Урожай зернових
Промвиробництво
на 5 листопада в Україні зібрано 40,7 млн т зернових, дані Мінагрополітики. Це на 11,2% менше, ніж у 2009 році, але перевищує попередні прогнози уряду, який очікував урожаю лише в 39 млн т.
Понад 11,5% рік до року становило зростання промвиробництва в жовтні, дані КМУ. У вересні 2010-го зростання прискорилося до 10,2% з 9,2% у серпні, 6,4% — у липні й 8,9% — у червні.
Зміна цін на продукти у 2010 році, % Молоко М'ясо Хліб
ь ь ь ь ь ь ь ь ь й ен ти ен ен ен ен ен ен ен ен Січ Лю ерез Квіт Трав Черв Лип Серп ерес овт Ж Б В
28
Обсяг вкладів населення перевищив докризовий рівень ще в серпні, заощадження підприємств, швидше за все, перейдуть цю межу в листопаді. Зараз обсяг депозитів юросіб поступається докризовому (станом на кінець вересня 2008-го) лише на 2 млрд грн.
За даними Держкомстату
10 8 6 4 2 0 2 4 6 8
Інфляція
Податковий кодекс
Депозити
До 0,4–0,5% впала інфляція за підсумками жовтня, — заява прем'єрміністра Миколи Азарова. У вересні споживчі ціни збільшилися на 2,9%, базова інфляція становила 1,5%, з початку року — 5,5%.
Розгляд ПК у другому читанні перенесено з 4 на 16 листопада, заява голови податково-митного комітету ВР Віталія Хомутинника. За його словами, замість 1,5–2 тис. поправок депутати подали майже 4,5 тис.
У жовтні, вперше з 2008-го, загальний обсяг депозитів перевищив 400 млрд грн, дані НБУ. Вклади населення зараз становлять 261 млрд грн (+23,5% з початку року), підприємств — 138,9 млрд грн (+19,5%).
контракти | № 46 | 15.11.2010
10 років тому
Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про об'єднання власників житла». Проект передбачав створення двох основних видів об'єднань власників житла — об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і товариства власників житла.
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
спонсор рубрики «Компанії & ринки»
контракти | № 46 | 15.11.2010
29
компанії & ринки
Факти як одягаються українці
30%
5,5 млрд грн
70%
покупців із щомісячним доходом 2–3 тис. грн отоварюються в секонд-хендах
обсяг вітчизняного легпрому в січні–вересні 2010 року
частка на українському ринку одягу з Туреччини та Китаю
Хто виграє від заборони секонд хендів, %
Як ви ставитеся до заборони секонд хендів, %
Чи купували ви колись одяг чи взуття в секонд хенді, %
Радше імпортери дешевого одягу та взуття 34
Радше вітчизняний легпром 11
держрегулювання
Ніколи 43
Важко відповісти 5
Так, купував (ла) і зараз іноді купую 39
Важко відповісти 18 Не виграють ані вітчизняний легпром, ані імпортери дешевого одягу та взуття 18
І вітчизняний легпром, і імпортери дешевого одягу та взуття 19
Як ви ставитеся до секонд хенду, %
Дуже негативно 8
Важко відповісти 16
Радше підтримую 11 Мені байдуже 17
Так, але це було давно 18
MADE IN...
Радше негативно 10 Радше позитивно 39
Україна Туреччина Польща Китай ЄС Росія Білорусь США Інші країни Неважливо
8
1
0
11
16
22 20 19
Радше ні 14 Однозначно ні 5
27
4 10
15
20
25
30
35
40
Радше так 36
Однозначно так 16
Важко відповісти 29
42
5
Радше не підтримую 22
Чи допускаєте ви, що під виглядом секонд хенду в Україну завозять новий одяг як контрабанду, %
Країни — виробники одягу та взуття, яким надають перевагу українці, % опитаних
Дуже позитивно 27
Цілком підтримую 8 Зовсім не підтримую 37
45
Плюси й мінуси одягу та взуття від українського виробника, % опитаних 53
Ціна відповідає якості
16
Гарний вибір 4
Відповідає тенденціям моди
0
31
Вузький асортимент
31
Щомісячні витрати українців на купівлю одягу та взуття,
Понад 2000 грн 1
1000–2000 грн 4 500–1000 грн 16
30
3
Важко відповісти 10
20
30
40
50
60
Опитано 2 тис. українців від 18 років з різних областей України.
% опитаних Важко відповісти 23
14 6
Інше
5
Важко відповісти
Практично не представлені в роздробі Не відповідає тенденціям моди
6
Інше
37
Низька якість
27
Гарна якість
45
Ціна не відповідає якості
32
Підтримую вітчизняного виробника
До 100 грн 16 100–300 грн 22
300–500 грн 18
0
10
20
30
40
50
Як часто українці купують одяг і взуття, Важко відповісти 8
% опитаних Не частіше одного разу на місяць 13 Раз два на сезон 41
Раз два на рік Кілька разів на місяць Рідше ніж раз на рік 22 13 3
Де українці купують одяг і взуття, % опитаних На ринках У невеликих магазинах В універмагах і великих супермаркетах У брендованих магазинах одягу та взуття В інтернеті За кордоном Інше Важко відповісти
35
84
14 5 1 1 6 3 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90
Щойно з-під голки
Визнання шопоголиків
Базарний день
Середня українська сім’я витрачає на одяг і взуття понад 400 грн на місяць або шосту частину свого бюджету. До 100 грн витрачає щошоста опитана сім’я, 100– 300 грн — кожна четверта, 300–500 грн — щоп’ята.
Найактивніші покупці одягу — жителі за ходу та півночі (зокрема, Києва) України, менш активні — на сході та в Донбасі. Частота покупок прямо пов’язана з віком респондентів, типом поселень, статтю, рівнем доходів, зайнятістю, освітою.
Абсолютна більшість українців купує одяг і взуття на ринках. Ця тенденція характер на для всіх регіонів країни без винятку. Найбільш досвідчені шопоголики — кияни, але водночас жителі столиці біль ше за інших носять одяг і взуття україн ського виробництва.
контракти | № 46 | 15.11.2010
60
За даними соціологічної групи «Рейтинг», жовтень 2010 року
Надія ГОНЧАРУК
*В Африці на частку секонд-хенду
припадає 26% усього імпортованого одягу, у країнах СНД — 4,7%.
Чому спроба заборонити секонд-хенди схожа на політичну примху
Голий король Секонд-хенди не закриватимуть. Принаймні, поки що. Відповідну норму було вилучено з проекту податкового кодексу після здійнятого галасу, кількох гучних пікетів за участю зірок українського шоу-бізнесу та обурення торговців одягом, що був у вжитку. І все ж таки один з основних ініціаторів заборони — голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський — не готовий відмовлятися від наміру заборонити секонд-хенди. Про це він заявив на брифінгу на початку листопада. Вилучену з податкового кодексу норму, швидше за все, без змін перенесуть до Митного кодексу. «Ми співпрацюватимемо в цьому питанні з Митною службою... Разом поїдемо на митницю та подивимося, який товар нам привозять і як його обробляють», — заявив
Бродський журналістам на цифри свідчать, що секонд-хенд брифінгу. Нагадаємо, що не є конкурентом вітчизняним норми проекту нового Подат- товарам. Щорічний обсяг усьокового кодексу передбачали го українського ринку одягу обкладати митними зборами становить 50 млрд грн, у той час кожну одиницю ввезених това- як ношених речей завозиться рів, що були у вжитку, а не ра- на суму 300–400 млн грн — хувати на вагу, як це відбува- менш ніж 1% ринку. У принципі, це відповідає ється зараз. Тобто світовим тенденціце призвело б до авям: річний обсяг томатичного подоглобального ринку рожчання імпортоодягу й тканин ставаного одягу. Крім новить $200 млрд, того, передбачалося на секонд-хенд заборонити торгуприпадає лише вати секонд-хендом частка $1 млрд, або 0,5%. підприємцям, які секонд-хенду При цьому в Україпрацюють за спрона світовому ні частка нового щеною системою імпортного одягу з оподатковування. ринку Китаю та ТуреччиЧому уряд обрав торговців секонд-хендом хлоп- ни перевищує 70% ринку, але чиками для биття, не зовсім цей сегмент ніхто не намагаєтьясно. За однією з версій, цю ся контролювати. «Не наша вина в тому, що понорму лобіювали українські підприємства легпрому. Та купець часто обирає саме
0,5%
«Сильні розправляються зі слабкими, розумні розправляються із сильними, а уряд розправляється з усіма». • З книги Е. Маккензі «14 000 фраз...» секонд-хенд, — зазначає експрезидент Асоціації дилерів одягу секонд-хенд Великої Британії Еліас Коен в інтерв’ю ІА «ІнтерМедіа Консалтинг». — На сьогодні всі ці люди (торговці секонд-хендом в Україні. — Прим. ред.) працюють і витрачають свої гроші легально, забезпечуючи державі дохід у вигляді надходжень на митниці, у рамках податкових нарахувань тощо. Це чималі гроші, маю вам сказати. Прикрийте цей бізнес — і держава втратить певну статтю доходів, але саме явище секонд-хенду залишиться». Справді об'єктивним аргументом заборони можна вважати імпорт нових речей під виглядом ношених. За останні сім років Для більшості українців секонд-хенди — можливість недорого вдягтися та взутися
контракти | № 46 | 15.11.2010
31
компанії & ринки
Експертиза
продаж секонд-хенду стрімко зріс: 2008-го обсяги ввезеного в Україну ненового одягу збільшилися вдвічі. Це дало змогу припустити, що деякі імпортери на кордоні навмисно занижують вартість товару в десятки разів, видаючи його за секондхенд, що обкладається митом не за одиницю товару, а за тоннаж. Раніше президент Всеукраїнської асоціації роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський заявляв, що втрати українського бюджету від недонадходжень становлять 20– 30 млрд грн на рік.
Тетяна ЗАМОРОКО, виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром»
Слід зазначити, вітчизняна промисловість явно переживає спад, але не через секондхенди. Ціна, а іноді й дизайн українського одягу на внутріш-
контракти | № 46 | 15.11.2010
Китаю або Туреччини. При цьому українці шиють одяг для відомих світових брендів. Сьогодні більшість великих швейних фабрик завантажені за-
У разі заборони секондхендів ношеними речами торгуватимуть підпільно ньому ринку не витримують конкуренції ані із секондхендом, ані із ширвжитком з ? Ви вважаєте, що одяг і взуття секонд-хенд витісняють вітчизняний легпром? — Так, 2008 року в Україну було завезено вчетверо більше товару, ніж вироблено на внутрішньому ринку. ? Але ж більша частина внут рішнього ринку — турецькі та китайські одяг і взуття? — Так, частка китайських товарів легпрому становить 30–80%. Це теж одна з проблем нашого ринку. Але на відміну від секондхенду китайський товар при роз митненні обкладається митом з одиниці виробу, а не з тоннажу. Хоча імпортери намагаються за нижувати вартість товару. Так, за 9 місяців 2010 року з Китаю до нас завезли 80 тис. пар шкіряно го взуття по $2 кожна. Ми розумі ємо, що так не буває. ? Чому вітчизняний одяг і взуття такі дорогі? — Через високі податки та спро щену систему оподаткування. Це нечесна конкуренція. Хоча якщо замовляти наш товар оптом, ви ходить навіть дешевше, але роз дріб не зацікавлений купувати українські товари. ? Деякі експерти серед основ них причин кризи нашого легпрому вказують прорахунки з каналами збуту та нерозвиненість дилерських мереж, мляву представленість у роздробі? — Так, бо нашим підприємствам бракує оборотних коштів для роз витку торговельних мереж. Непо вернення ПДВ, високі ставки кре дитів дуже вимивають оборотні кошти фабрик. Магазини ж беруть вітчизняні товари на реалізацію — якщо одяг або взуття не продають ся, їх повертають фабриці.
? Як ви вважаєте, чи буде заборонено з нового року імпорт секонд-хенду? — Цю норму виключили з про екту Податкового кодексу. Але заборони як такої й не було. У редакції проекту кодексу, прий нятій у першому читанні, відпо відна норма забороняла завози ти одяг і взуття під виглядом гуманітарної допомоги, яка звільняється від мит і податків. Бо під виглядом благодійності в Україну завозився секонд-хенд на продаж. Ще одне положення Податкового кодексу забороня ло використання спрощених систем оподаткування при реа лізації б/в одягу. Імпортований товар на митниці рахують не в одиницях, а в тоннах. Напри клад, тонна секонд-хенду — це 833 чоловічі костюми. При за везенні на кожну одиницю ви робу сплачується 2,17 грн мита. Якщо порахувати платежі й по датки нашого виробника від ре алізації одного чоловічого кос тюма, то набігає 70,50 грн, тобто в 25 разів більше! ? Чиновники стверджують, що в Україну під виглядом секондхенду завозять новий одяг... — Так, неношені стокові речі по трапляють у країну як б/в. Сток у Європі — непроданий одяг і взут тя з ранніх колекцій. Таким чином до нас завозяться нові речі без сплати необхідних платежів — рахують не за одиницю товару, Примітка Дуже повчальне інтерв'ю. Отже, випускового нашому легпрому заважає все: а за тоннаж. При цьому серед редактора імпортери, спрощенці, держава, ня ціна імпортованого чолові роздріб, банкіри. А ще йому заважає «відсут чого костюма становить $3,17. ність оборотних коштів». Мені, зізнатися, теж Навіть китайські підприємства вічно бракує цих самих коштів, але я нікого в не можуть пошити одяг за такі цьому, крім себе, не звинувачую. І все ж таки, здається, список тих, хто не дає жити вітчиз гроші.
32
держрегулювання
няному легпрому, не повний, бо головний ви нуватець — споживач, який не хоче купувати вітчизняні вироби.
мовленнями з-за кордону, вони — підрядники іноземних компаній. За словами Тетяни За-
Владислав МЯСОЄДОВ, президент Асоціації дилерів секонд-хенду
мороко, виконавчого директора Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром», такі мар ки, як Benetton, Mexx, Monton, Prada, Triumph, Hugo Boss, S.Oliver і багато інших, розміщують замовлення на наших фабриках. Хай там що, з кожним роком чимдалі більше українців починають отоварюватися в секонд-хендах. І щоб переламати цю тенденцію, уряду слід не забороняти імпорт ношених речей, а боротися з бід ністю. ли своє виробництво під умови ринкових відносин, чекають, поки їм хтось дасть сировину, організує її переробку, а потім — продасть їхню неконкурентну продукцію. ? Які обсяги ринку секондхенду в Україні? — Вони зростають і сягають 38–42 тис. т на рік. На жаль, нам не вдається утримати зростання цін. За останні роки податкове навантаження збільшилося на 90%. ? Відомо, що під виглядом секонд-хенду в нашу країну завозять нові речі. — Я не заперечую, що іноді це трапляється. З контрабандою слід боротися, адже в нас цілком достатньо контрольних органів. Але це не підстава для тотальної заборони секонд-хенду. ? Противники секонд-хенду стверджують, що одяг просочують шкідливим формальдегідом. Чи це правда? — Договорилися вже до того, що ракові захворювання передають ся від носіння одягу, що був у вжитку... Органи санслужби пильно стежать за безпекою нашої продукції. Бралися для аналізів зразки тканин, проводи лися змиви, забори повітря, ро билися радіаційні виміри. На під ставі цих та інших заходів поста чальникам б/в одягу видається висновок державної санітарноепідеміологічної експертизи. Крім того, починаючи із зовніш нього пункту пропуску й закінчу ючи внутрішньою митницею, є пости санепідемстанції. І реаль них випадків захворювання шкір ними або іншими інфекційними хворобами не було зафіксовано.
? Гадаєте, секонд-хенди заборонять? — Сподіваюся, ні. Зараз збира ються підписи противників за борони імпорту б/в одягу. За попередніми даними, тверде «ні» сказали близько 750 тис. українців. ? Чи правда, що більша частина секонд-хенду завозиться в Україну як гуманітарна допо мога? — Право на ввезення одягу, як нового, так і того, що був у вжит ку, мають благодійні організації, які проходять реєстрацію в Каб міні. Без цього жодна митниця не оформить товар як пільговий (без оплати ПДВ і мит). Усі експортери б/в одягу спла чують передбачені законодав ством податки і збори. ? Хто лобіює заборону? — Не знаю. Але тиск дуже сер йозний. Були навіть випадки під палу на ринках кіосків з б/в одя гом, нещодавно згорів склад у Тернопільській області, у Києві в одному з магазинів запобігли підпалу. Сподіваюся, що списати на коротке замикання не вдасться. ? Чому одяг і взуття секондхенд не є конкурентом продукції вітчизняного легпрому? — Секонд-хенд ніколи не буде конкурентом легкої промисло вості, бо наші ціни на товар зна чно нижчі за легпромівські, ми представляємо, так би Примітка І все ж таки ми не з'ясували, випускового мовити, різні сегменти редактора яка частина секонд-хенду за ринку. возиться під виглядом гумані тарної допомоги, натомість переконалися: в Керівники підприємств якості ганчір'я у країну потрапляє новий одяг... легкої промисловості свого І це, звісно, велике недопрацювання митниці. часу розбазарили 90% по Може, митницю заборонити? тужностей, не реорганізува
коментар
компанії & ринки
У
країнський дубляж іноземних фільмів скасовано. Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк констатував призупинення дії указу про дублювання іноземних фільмів. Нагадаємо, в документі від 18 січня 2008 року йшлося про заборону розповсюдження та демонстрації іноземних фільмів в Україні, дубльованих недержавною мовою. Тепер указ визнано недійсним, оскільки він «не мав статусу нормативно-правового акту», тобто не був зареєстрований в Мін’юсті. Скасування указу не означає, що у країні заборонено український дубляж. У поясненні прес-служби Міністерства культури зазначено, що «дистриб’юторські компанії в
Труднощі перекладу Чому український дубляж замінять субтитрами
• Мойсей Сафір
ються. Навесні 2010-го гендиректор кінопрокатної компанії B&H Film Distribution Богдан Батрух констатував зростання касових зборів на 50%, відвідуваності кінотеатрів — більш ніж на 20%. У січні–лютому 2010 року прибуток від кінопрокату в Україні стано-
100 млн грн
1,5 млн
заробили українські кінопрокатники у січні–лютому
осіб подивилися блокбастер «Аватар» в українських кінотеатрах
Доходи від прокату іноземних фільмів, дубльованих держмовою, збільшуються
Лідери касових зборів в Україні з 28 по 31 жовтня 2010 року Фільм
Збори, тис. $
Зміна за вікенд, %
Копії
Загалом, тис. $
Кількість тижнів у прокаті
1
«Мегамозок» MegaMind
759,8
-
96
760
1
2
«13» 13
102
45
50
348
2
3
«Соціальна мережа» The Social Network
94
33,4
46
297
2
4
«Легенди нічної варти» Legend of the Guardians: The Owls of Ga’Hoole
55,6
26,7
46
883
5
5
«РЕД» Red
54,3
41
24
345
3
За даними kinogallery.com контракти | № 46 | 15.11.2010
вив 102 млн грн — на 50% більше, ніж торік, останні опубліковані дані Міжнародної асоціації виробників і дистриб’юторів фільмів. Відвідуваність українських кінотеатрів за звітний період зросла на 18% і сягнула 2,976 млн осіб. Міністерство культури і туризму України повідомило про торішнє збільшенні валових зборів від кінопоказів на 37% порівняно з 2008 роком. Виконавчий директор Асо ціації сприяння розвитку кінематографу в Україні Тетяна Смирнова вважає, що нововведення міністерства не призведе до різкого скорочення фільмів, дубльованих українською мовою. Кількість фільмів російською може зрости, лише якщо прокатники вирішать, що можуть заробляти на них більше. «Наприклад, для Криму запровадження українського дубляжу було згубним», — згадує Смирнова. Справді, останнім часом деякі кінотеатри на півострові в обхід заборони демонстрували фільми російською мовою. А нинішнє зростання доходів галузі Тетяна Смирнова пояснює розвитком самої індустрії: 3D-кіно забезпечило приплив нових глядачів, а зростання цін на квитки — доходи прокатникам. У перший тиждень показу в Україну тривимірних блокбастерів «Аватар» Джеймса Камерона та «Аліса в Країні Чудес» Тіма Бертона подивитися фільми в кінотеатрі було непросто: зайвих квитків не було за тиждень до прем’єри. УНІАН
умовах вільного ринку можуть самостійно обирати мову дуб ляжу чи озвучування, але тільки якщо дубляж здійснено на території України». При цьому фільми обов’язково мають бути дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою. Проте середня вартість дубляжу іноземного фільму становить $30 тис., субтитрування — близько $2 тис. А хто ж відмовиться зекономити $28 тис., якщо можна взяти вже підготовлену для російського прокату стрічку й додати українські субтитри? Поки ж доходи від прокату іноземних кінофільмів, дубльованих держмовою, збільшу-
34
«Переклади як жінки: якщо вірні, то некрасиві, а якщо красиві, то невірні».
Надія ГОНЧАРУК
держрегулювання
Вірним шляхом Влада зробила перший правильний крок до об`єднання державних соцфондів в один Створення Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального стра хування передбачено не поста новою Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22-1, а Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху вання». У Законі питанням Держреєстру присвячено Роз діл V, що складається із семи статей. Створення єдиного реєстру державного соціального стра хування, як і сам єдиний соці альний внесок, послаблює сенс існування великої кіль кості різноманітних спеціалі зованих фондів соцстрахуван ня. Це крок у правильному на прямку — до уніфікації систе ми соціального страхування. Очевидно, до заміни всіх соц фондів єдиним доведеться пройти ще довгий шлях, дола ючи інерцію мислення та спро тив зацікавлених чиновників. Однак запровадження єдиного соціального внеску, хай ще дуже недосконалого, та ство
рення єдиного держреєстру соцстраху, хай ще тільки як центру інформаційного обміну між різними соцфондами, все ляє надію на те, що рано чи пізно буде зроблено наступ ний логічний крок —
Існування великої кількості соціальних фондів не має сенсу об’єднання соцфондів в один. Логічність такого кроку можна довести від противного, досить уявити собі ситуацію примноження кількості фон дів соцстраху — наприклад, створення Фонду соціального захисту самотніх матерів. А що? Насправді аж дивно, що в нас його досі не було створено. У Польщі, наприклад, Алімент ний фонд діє аж із 1975 року.
««««« Факт. Страхувальників у соцфондах за несуть до єдиного реєстру. Правління ПФУ затвердило Положен ня про Державний реєстр загально обов’язкового державного соціального страхування. Створення Реєстру забез печує: облік платників і застрахованих осіб та їх ідентифікацію; автоматизова ну обробку інформації про сплату плат никами єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на от римання страхових виплат за окремими видами держсоцстрахування; нараху вання та облік виплат за окремими вида ми держсоцстрахування; взаємодію з фондами соцстрахування. Реєстр складається з реєстру стра хувальників та реєстру застрахованих осіб, формує та веде його ПФУ. Постанова набуває чинності з 01.01.2011 р. Документ. Постанова Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22–1.
контракти | № 46 | 15.11.2010
менти в повному розмірі, на віть якщо батько їх не платив. Виник сильний соціальний рух, який привів до відновлен ня Аліментного фонду в листо паді 2008 року. Ситуація із соціальним стра хуванням в Україні майже точно повторює ситуацію в Польщі до 1934 року. Тоді там існувало п’ять окремих соці альних фондів: Палата соціаль
Документи
ПЛАТНИКАМ ЄСВ
36
Історія його досить цікава, бо 2004 року ліва більшість Сейму проголосувала за його ліквіда цію. На жаль, законодавцям не вдалося створити ефективну заміну механізму, за яким са мотні матері отримували алі
ПЛАТНИКАМ ЄСВ
««««« Факт. Затверджено Порядок подання звітів щодо ЄСВ. Правління ПФУ затвердило Порядок формування та подання страхувальни ками звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У Порядку подано: — загальні правила формування та подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування; — форми та строки подання звіту. Додатками до Порядку є Довідник ка тегорій страховиків, які сплачують єди ний внесок, таблиці відповідності кодів категорії застрахованої особи та кодів бази нарахування та розмірів ставок єдиного внеску. Постанова набирає чинності з 01.01.2011 р. Документ. Постанова Правління ПФУ від 08.10.2010 р. № 22–2.
ного страхування, Фонд стра хування на випадок хвороби, Фонд страхування від нещас них випадків, Фонд страхуван ня працівників розумової пра ці та Фонд пенсійного страху вання робітників. 24 жовтня 1934 року всі ці фонди було об’єднано в єдиний Фонд соці ального страхування. Це рі шення виявилося настільки правильним і ефективним, що коли 1955 року Фонд ліквідува ли, передавши його функції «школі комунізму» (професій ним спілкам), через п’ять років його довелося відновити. Та ким він існує й зараз. На жаль, розвиток соціально го страхування в Україні лише стає на той шлях, який наші за хідні сусіди пройшли ще 76 років тому. Залишається споді ватися, що, просуваючись цим шляхом, ми не повторювати мемо чужих помилок. Андрій Поритко, заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»
УЧАСНИКАМ РИНКУ ЦП
««««« Факт. Змінено порядок обігу облігацій. До Закону «Про цінні папери та фон довий ринок» внесено зміни. Так, строк обігу починається з дня, наступного за днем реєстрації ДКЦПФР звіту про ре зультати розміщення облігацій, та закінчується днем, що передує дню по чатку погашення таких облігацій відповідно до проспекту емісії. Емітент може прийняти рішення про подовження строків обігу та погашення облігацій у разі викупу ним усього від повідного випуску облігацій або згоди на подовження строків усіх власників відповідного випуску. Закон чинний з 02.11.2010 р., його по ложення застосовуються також до обігу облігацій, випуски (серії) яких було зареєстровано до набрання ним чин ності. Документ. Закон України від 08.10.2010 р. № 2601-VI.
держпідтримка
стратегії
Андрій ПОРИТКО
*
Скасування спрощеної системи призведе до загибелі багатьох видавництв.
заступник головного редактора тижневика «Дебет-Кредит»
Хто та як знищує українську книгу
Останнє читання Державна таємниця Державний комітет телебачення та радіомовлення ще цього року планує надати державне замовлення українським видавцям на друк соціально значущих видань у рамках програми «Українська книга». Зазначмо, що на реалізацію цієї програми у 2010 році планується витратити з держбюджету 33 млн грн. Перелік таких книг вже затверджений, але тримається в секреті. Хоча відповідною постановою КМУ визначено, що перелік книжкових видань, передбачених до випуску за цією програмою, розміщується на офіційному сайті Держкомтелерадіо. Його там досі нема, а інформація про схвалені до фінансування видання просочується у пресу як сенсація, як результат мало не журналістського розслідування. Можливо, до переліку ввійшли справді потрібні й актуальні видання, але про це чомусь наразі невідомо. Відомо натомість, що з 33 млн грн, виділених у бюджеті на реалізацію програми, 400 тис. грн піде на випуск 2 тис. примірників книги, де головою редакційною ради («весільним генералом», за його власними словами) є Володимир Литвин, а ще 350 тис. грн — на 1 тис. примірників першого тому книги «Харцызск: время, события, люди» за авторством міністра Анатолія Толстоухова та двох нардепів. І, до речі, факт відбору певних видань до фінансування за програмою «Українська книга» ще не означає, що ці гроші з бюджету справді буде виділено. У 2006 році з формально виділених на книговидання грошей до видавців не дійшло 23,5 млн грн. У 2007-му, за даними голови Асоціації видавців та книгороз повсюджувачів Олександра Афоніна, замість 18 млн грн було реально виділено лише 4,5 млн грн. Водночас тодішній віце-прем’єр Дмитро Табачник стверджує, що того року проект було профінансовано на 100%. Що ж, слід сподіватися, що у будь-якому разі на книги Лит-
38?
контракты || № контракти № 46 8 | |22.02.2010 15.11.2010
Українських книжок мало, та й читати скоро буде нічого
вина та Толстоухова грошей вистачить. Натомість у держави бракує грошей на шкільні підручники. Так, видавництво «Факт» у 2008 році отримало державне замовлення видати підручники на суму близько 2 млн грн. Тільки замовлення — не гроші. Час ішов, 1 вересня наближалося. Не виконати держзамовлення видавництво не могло, бо наступного разу нічого б не отримало. Тож книги було надруковано й передано замовнику за спасибі. Але друкарні проблеми видавництва були нецікаві, тож, щоб розрахуватися з нею, директор видавництва Леонід Фінкельштейн позичив гроші в кого тільки міг. Тим часом помаранчева влада змінилася на біло-синю, а грошей за свою роботу видавництво так і не побачило. І вже, певно, й не побачить, бо навряд чи «ця» влада захоче платити за «неправильні» підручники, замовлені ще «тією» владою. Директор «Факту» зліг з інфарктом і навіть не з’явився на цьогорічному Форумі видавців, а проблеми з’ясування питань із кредиторами лягли на фінансового директора. На заборгованість держави за вже видані підручники скаржиться й директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.
А наступного року ми вже матимемо Податковий кодекс і видавництв стане ще менше. Чому? А тому, що досі масштаби українського ринку дозволяли багатьом видавництвам працювати на спрощеній системі оподаткування. В обмеження на 10 працівників та мільйон виручки вони вкладалися, а деякі «сімейні» видавництва викручувалися тим, що на дві формальні юрособи мали одну торгову марку, під якою й випускалися книги. Заборона спрощеної системи для юросіб може стати для цих видавництв фатальною. А для приватних видавців фатальною стане вимога оподатковувати за повною ставкою доходи, які становлять понад половину виручки, якщо вони отримані від одного контрагента. Адже якщо видавцеві вдасться збути свій товар великій мережі книгорозповсюдження, зі спрощеною системою йому доведеться попрощатися.
Що далі Українські книговидавці вже згодні навіть на те, щоб влада їм не допомагала — хай би лише не заважала. Але й це часто залишається лише мрією. Наразі в Україні діє пільга з ПДВ для книговидання та кни-
«Уж коли зло пресечь: забрать все книги бы да сжечь». • Олександр Грибоєдов, «Лихо з розуму»
горозповсюдження, встановлена Законом «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні»від 06.03.2003 р. Від самої появи цього закону влада точить зуби на встановлену ним пільгу. І з початку 2004 року її таки було скасовано, що моментально вилилося в стагнацію ринку книги, тож за півроку пільга знов повернулася. Тепер — до 1 січня 2015 року. З цієї дати дію пільги буде остаточно припинено, що передбачено як чинною редакцією Закону про ПДВ, так і проектом Податкового кодексу (ч. 7 п. 7 Розділу XIX). До речі, про проект ПК. Що ж приготував він для многостраждальних наших видавництв з 2015 року? Згаданою вище ч. 7 п. 7 Розділу XIX передбачено, зокрема, тимчасове звільнення від ПДВ операцій із виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, друкарнями та розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, а також операцій із постачання книжкової продукції, виробленої в Україні. З 1 січня 2015 року діятиме вже тільки підпункт 197.1.25 ПК, згідно з яким звільняються від ПДВ операції з «постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітч изняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України». Вміють наші законодавці заплутано сформулювати. Оце «крім» — це також «крім учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників»? От що їм заважало написати, наприклад: «Таке звільнення від оподаткування не поширюється на операції з постачання видань еротичного характеру»? А що вважати постачанням? Відповідно до пп. 14.1.193, по-
стачання товарів — «будь-яка передача права на розпорядження товарами, як власником, у тому числі продаж...». Отже, продаж книжок має бути звільнено від ПДВ і після 1 січня 2015 р., якщо тільки в остаточній редакції ПК не з’явиться ще якогось сюрпризу. Не так давно у Швеції було проведено дослідження, яке показало, що підвищення ставки ПДВ на книжки на певний відсоток викликає зниження попиту на них на цей-таки відсоток, і навпаки. У країнах з вищими ставками «книжкового» ПДВ читають менше. А норми ЄС передбачають оподаткування книг ПДВ. З європейських країн нульова ставка ПДВ збереглася лише у Великій Британії та Ірландії, а також у Литві (на книги для дітей і підручники), Угорщині та Естонії (тільки на підручники). Ще одним острівцем податкових пільг була Польща, але там з 1 січня 2011 року замість дотеперішньої нульової ставки буде запроваджено 5%-ву. Та й це вважається перемогою польської євродипломатії: Рада ЄС вимагала якщо не 10%, то принаймні 7%. А між тим ситуація з читанням близька до катастрофічної: опитування 2008 року показало, що 62% поляків не прочитали за рік жодної книги. В Україні таке дослідження книжкового ринку було проведено Міжнародним фондом «Відродження». Воно показало, що майже половина населення книжок не читає й не купує.
Словенський досвід У пошуках економічного дива українська влада спрямовує по-
гляд до Сінгапура. Але дивовижні приклади можна знайти й набагато ближче. Словенія, як і Україна, — колишня соціалістична держава, що в 1991 році виокремилася з федерального утворення. На цьому схожість закінчується. Кількість населення Словенії не доходить і до 2 млн — вся країна менша за один Київ. Зате за ВВП цілком може позмагатися. У післякризовому 2009 році її номінальний ВВП, за даними МВФ, сягнув $48,6 млрд, тоді як український — $117,404 млрд. У перерахунку на душу населення — це $24 тис. на рік на словенця і $2,6 тис. — на українця. За останнім показником Словенія далеко обганяє всі постсоціалістичні країни та лише на десять позицій відстає в рейтингу МВФ від того ж таки Сінгапура. Але для видавця ринок у два мільйони осіб — просто-таки
Проте книги у Словенії видаються. І хоча кожен, хто читає книги, читає й іноземними мовами, виходять і переклади іноземних художніх творів. І їх купують, навіть попри те, що за «Гаррі Поттера» словенською доведеться викласти EUR38, тоді як англійський варіант обійдеться лише в EUR30. Ба більше: така малесенька країна може собі дозволити друкувати власні підручники, причому навіть з історії, причому навіть без узгодження тематики та «напряму інтерпретації» із сусідніми Хорватією, Австрією, Угорщиною та Італією. Державне Книжкове агентство Словенії доплачує авторам, твори яких відібрано для бібліотек. Також перспективні та популярні письменники отримують від Книжкового агентства стипендії на подальшу творчу діяльність. Перелік
50% українців книжок не читають і не купують пекельна картина. Погіршує ситуацію й те, що знання іноземних мов у Словенії — норма, причому знання сусідніх і споріднених хорватської чи сербської не рахується. Більшість словенців цілком вільно говорять щонайменше однією іноземною мовою, зазвичай це англійська, німецька або італійська, а для інтелігентів нормою є знання двох-трьох іноземних мов. Тож тиражі книг є мізерними навіть з українського погляду.
авторів, які отримали таку підтримку в 2009 році, містить 1005 (!) прізвищ. Спілка словенських письменників (ССП) займається не сварками за майно, як її український аналог, а організацією літературних фестивалів, конкурсів, зустрічей з письменниками, причому організацією не на словах, а на ділі. Крім того, ССП спільно з PEN-клубом Словенії та Центром словенської літератури є засновниками акції «Трубарський фонд», який по-
криває 50% друкарських витрат на видання за кордоном перекладів творів словенської літератури. Точніше, Фонд лише схвалює заявки на фінансування, а кошти надходять з державного Книжкового агентства. Закордонні перекладачі зі словенської можуть розраховувати на повну оплату свого гонорару із коштів цього ж агентства. Останнє, зауважимо, не є специфікою Словенії. Так, при Міністерстві культури Польщі існує Інститут книги, програмним завданням якого є просування польської літератури за кордоном. (У дужках зазначмо, що Польща не страждає на таку надмірну централізацію, як Україна, тож офіс Інституту розташований не у Варшаві, а в Кракові.) Багато років Інститут веде програму «©POLAND», що фінансує видавництвам, які бажають видати переклад твору польської літератури, до 100% гонорару перекладача та вартості авторських прав на твір. Критерії відбору суто літературні, нема й мови, щоб не дати грошей, бо «вони й так багаті» — видавництва з Росії, Франції, Німеччини, Америки, Італії за останні роки отримали не менше грантів, ніж видавниц тва з «бідних» країн. В Україні ж письменники та видавництва — самі по собі, держава — сама по собі. А навіщо морочити собі голову, адже книгарні — повні? Те, що запов нені вони продукцією російських видавництв, — це вже інша справа. Цей факт не надто заважав навіть попередній владі, що вже казати про теперішню.
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193
контракти | № 46 | 15.11.2010
39
стратегії
стратегії компанії
*
Криза минає, страховий ринок пожвавлюється, але клієнти ще довго пам'ятатимуть тих, хто з формальних причин чи навіть взагалі без них відмовляв у відшкодуванні.
Вадим КУЛЬПІНОВ
Ядерна зима на ринку страхування триватиме, допоки серед страховиків не вкоріниться мода на страхові виплати
Мода платити На думку генерального ди ректора страхової компанії «Домінант» Олександра Ліщука, оператори ринку самі винні в тому, що потенційні клієнти втратили довіру до страховиків. Тепер поліси купують лише в тому разі, якщо цього вимага ють правила дорожнього руху або банк, який видає кредит. ? Чому ви вважаєте, що криза довіри посилилася? — Це не криза, це колапс. Усі знають, що пересічним клієн там під час економічного спаду було дуже складно домогтися страхового відшкодування. Але мало хто знає, що в розпал кри зи серед страховиків укоріни лася практика не платити на віть одне одному, наприклад, при регресних виплатах і у ви падках перестрахування. Від тоді склалася порочна практи ка: багато страхових компаній намагаються відмовити у ви платі не лише своїм клієнтам — рядовим страхувальникам, а й колегам по бізнесу — іншим страховикам. Отже, через від сутність у страховиків кодексу честі страждають і кінцеві спо живачі. ? Адже є формальні зобо в'язання, які потрібно вико нувати, до чого тут честь? — Традиційно страховики обирають собі партнерів, на приклад, для перестрахування ризиків, не з огляду на фінан сові показники, а керуючись особистими відносинами. Спочатку ми теж пішли цим шляхом, але швидко перекона лися, що розрахунок лише на знайомства нам не підходить. Багато керівників думають, що дружні стосунки дозволяють вирішити будь-яке питання по телефону або за спільною ве черею. Справді, телефонне право допомагає домовитися багато про що, але якщо парт нер відчує, що його обтяжують ті чи інші зобов'язання, він просто не візьме слухавки. У цей момент оголюється вся хибність подібного вибору. При цьому, знову ж таки, страждають інтереси кінцево го споживача, що ще більше посилює недовіру до страхо виків.
40?
контракты || № контракти № 46 8 | |22.02.2010 15.11.2010
Через відсутність у страховиків кодексу честі страждають кінцеві споживачі На мою думку, страховики мають підходити до вибору партнерів більш зважено, вра ховуючи на їхню політику щодо страхових виплат. Якщо обрана СК справно платить за своїми зобов'язаннями та її фі нансові показники не викли кають побоювань, партнер ство з такою організацією не позначиться на клієнтах. До речі, саме з цієї причини ми змушені за можливості пере страховувати свої ризики в єв ропейських компаніях. ? Не зовсім зрозуміло. Якщо настав страховий випадок, передбачений договором, клі єнт має отримати гроші, що вирішують зв'язки між ком паніями? — Поясню. Будь-яка страхо ва компанія частину своїх ри зиків за укладеними договора ми за відповідну плату розмі щає на страховому ринку
через механізм перестраху вання. При настанні страхової події перестрахувальники бе руть на себе зобов'язання оплатити свою частку у збитку відповідно до умов перестра хування. Поки ринок зростав, цей механізм працював більшменш нормально. Але з почат ком кризи він забуксував. Ба гато наших партнерів-пере страхувальників, посилаючись на свої внутрішні труднощі, стали зволікати з виплатами за перестрахуванням. Те саме відбувалося на всьому ринку: регулярні невиплати між стра ховиками вплинули на стабіль ність усіх компаній, які нама галися виплачувати страхові відшкодування своїм клієнтам. У кризу всі несумлінні страхо вики проявилися дуже яскра во, виявилося, що СК, які не платять своїм клієнтам, і пере страхувальники, які не платять
своїм партнерам, — це ті самі організації. Невиплати від шкодувань стали для них нор мою. Тепер для них відмова у виплаті — це свого роду озна ка «професіоналізму». Я помі чав, що у своєму колі такі стра ховики навіть глузують над тими компаніями, які справно й без зайвого крючкодерства відшкодовують збитки своїм клієнтам. Мало кому спадає на думку, що саме ці компанії за рахунок своїх ресурсів хоч якось під тримують імідж страхування в очах клієнтів. Тож я хочу сказати колегам, що довіру клієнтів не можна відновити ані рекламою, ані низькими тарифами, ані опла ченими публікаціями про на дійність тієї чи іншої компанії. Криза минає, страховий ринок пожвавлюється, але клієнти ще довго пам'ятатимуть тих, хто з формальних причин чи навіть взагалі без них відмов ляв у відшкодуванні у важкі часи. У страхуванні, як і в по літиці, дуже важко змити пляму з репутації. Вихід лише один: завести моду виконувати свої зобов'я зання перед клієнтами й парт нерами. Хай це стане так само престижним, як, наприклад, придбання спортивної маши ни. Навряд чи власник такого авто колись використає її по тенціал більш ніж на 40%, але їздити на ньому престижно. Так само і з клієнтами. Випла та компенсації навіть у тому разі, якщо були формальні під стави для відмови, це круто. ? Не боїтеся, що несумлінні громадяни захочуть цим ско ристатися? — У жодному разі не бажаю потурати страховим шахраям, які фальсифікують страхові випадки. Я кажу про тих, хто купував страховку не для за робітку, а для захисту свого бюджету. Якщо немає підстав для відмови, не слід їх вишуку вати, чіпляючись до кожної коми в документах, щоб потім похвалитися своїм «професіо налізмом» перед колегами. Час цій практиці вийти з моди.
стратегії *
бізнес-освіта Марія Бондар
У кризу більшість бізнес-шкіл Східної Європи та Росії запропонували потенційним студентам гнучкий графік оплати навчання.
«Вчитися, вчитися і ще раз вчитися».
Чому під час кризи зростає попит на МВА
Навчальна лихоманка «Здатність управляти — це талант, її неможливо здобути в університеті; для мене смішна сама думка про академічну під готовку менеджерів», — гово рив в одному з газетних ін терв'ю легендарний американ ський бізнесмен Генрі Форд. Сам творець першої комер ційно успішної лінії конвеєр ного виробництва чудово об ходився без вищої освіти. На томість його праправнук — ни нішній голова Ford Motor Company, Вільям Клей Фордмолодший — вивчав менедж мент у престижній бізнесшколі MIT Sloan. Крім того, на щадок першого виробника «на родного автомобіля» здобув ступінь магістра в Принстон ському університеті й дотепер є почесним президентом The Ivy Club — найстарішого в цьому знаменитому виші сту
дентського клубу. «У наші дні керівників без дипломів майже не залишилося, — зазначає шеф-редактор міжнародного рекрутерського альманаху Employment Грег Хакслі. — У багатьох є чотири-п'ять ступе нів різного рівня. З особливою гордістю зазвичай демонстру ють диплом МВА. Його прий нято вважати чимось на кшталт перепустки до клубу серйоз них керівників. До кризи здо буття такого ступеня зазвичай означало 30–50% підвищення заробітної плати. Втім, в умо вах економічного спаду кон вертувати ступінь МВА у гроші стало набагато складніше».
Модна освіта Як зазначає головний редак тор TopMBA.com Росс Джера ті, зарплати персоналу зі сту
пенем магістра ділового адмі ністрування за два останні роки майже не змінилися. Пан Джераті наголошує, що вісім років тому, на піку попере дньої економічної кризи, дуже багато компаній скорочували поточні витрати за рахунок зарплат працівників із МВА. «Коли економічна ситуація по кращилася, з'явилися нові про екти, але виявилося, що пра цювати на них нікому, — за значає експерт. — Попит на професіоналів із МВА різко зріс. Тоді й почалися «війни за таланти», а зарплати піднялися до позахмарних висот. Цього разу роботодавці повелися обережніше». За два останні роки кількість вакансій для фахівців із МВА істотно скоротилася, але кіль кість охочих здобути цей сту пінь навпаки зросла. Росс Дже
• Володимир Ульянов (Ленін)
раті пояснює це тим, що в пері од економічного спаду студен тами МВА стали ті, у кого ко лись бракувало часу для продовження власної освіти. Багато хто сполучає навчання з роботою та обирає програми дистанційного навчання та курси із гнучким графіком. «Ми помітили, що останніми роками популярність таких програм зросла, — розповідає експерт. — Це цілком зрозумі ло. Дистанційне навчання об ходиться дешевше за стаціо нарне, та й сполучати його із професійною діяльністю наба гато простіше. Людині, у якої є постійна робота, не надто хо четься втратити її в період ре цесії. Втім, деякі професіонали в нинішніх умовах навпаки во ліють «пересидіти» рік-два в бізнес-школі. Вони розуміють, за спадом в економіці неодмін
Менеджери з MBA не шукають легких шляхів
42?
контракты || № контракти № 46 8 | |22.02.2010 15.11.2010
но настане підйом, до якого слід бути готовим». За словами експерта, у пер ший кризовий рік дуже багато навчальних закладів констату вали небувалий приплив кан дидатів на участь у програмах МВА. До 2010-го кількість абі турієнтів повернулася до нор мальних показників, почасти завдяки тому, що в різних кра їнах світу з'явилося безліч нових акредитованих бізнесшкіл. Криза спровокувала сплеск інтересу до МВА серед профільних фахівців, які ко лись чудово обходилися без бізнес-освіти. «МВА переста ли бути програмами винятко во для банкірів і фінансистів, — наголошує пан Джераті. — Криза допомогла школам діс татися до талановитих людей, зайнятих у найрізноманітні ших сферах діяльності — до лікарів, юристів, телевізійних
ним лише для випускників славетних бізнес-шкіл. «Ди плом МВА, отриманий у мало відомій школі, — те саме, що контрафактний китайський iPhone. З його здобуття можна отримати певну користь, але з погляду іміджу це не плюс, а радше навіть мінус», — стверджує директор агентства AGA-Recrutment Аміна Вар шавська. На її думку, про на явність такого диплома навіть у резюме згадувати не варто. Краще просто продемонстру вати потенційним роботодав цям знання, отримані у проце сі навчання. «Нещодавно один із клієнтів попросив не пока зувати йому кандидатів із МВА, сказав, що вже бачив трьох — всі вони «надували щоки», вживали багато розум них слів, але провалювалися на найпростішому практично му завданні, — розповідає екс
Охочих отримати МВА більшає, а вакансій для них — меншає продюсерів, приватних під приємців та інших». Контин гент бізнес-шкіл змінився, причому не лише з погляду професійної приналежності. Помітно збільшився середній вік студентів. Фахівці органі зації QS World MBA Tour про гнозують збільшення кількос ті жінок, які навчаються на МВА. Традиційно у відомих західних шкалах представниці прекрасної статі становлять не більш ніж 30–35% загальної кількості студентів. Однак торік серед учасників абітурі єнтських програм QS World MBA Tour (ці програми при значені для кандидатів на вступ до провідних бізнесшкіл світу. — Прим. ред.) жінок виявилося майже 50%.
Ані кроку без рекомендації Росс Джераті переконаний, що програми МВА досить ко рисні для кар'єри, оскільки професіонали, які здобули таку освіту, затребувані на ринку праці навіть під час кризи та завжди можуть роз раховувати на гідну зарплату. Втім, рекрутери зазначають, що це твердження є актуаль
перт. — Тієї ж думки дотриму ються багато інших робото давців». Грег Хакслі згоден, що ко рисність диплома МВА зале жить головним чином від ста тусу школи, у якій його отри мано. Він категорично не ра дить обирати місце навчання, орієнтуючись на рейтинги, що їх регулярно публікують у мас-медіа. Укладачі таких рей тингів зазвичай користуються стандартними критеріями оцінки вишів, що не зовсім підходять для визначення якості МВА. «Бізнес-школа — це не так навчальний заклад, як елітний клуб за інтересами, що об’єднує ділових людей, — вважає експерт. — Професіо налам, які туди приходять, ні до чого вчителі й наставники. Їм потрібні корисні контакти та нові можливості для розвит ку кар'єри або власного бізне су. Коли в серйозній компанії проводять співбесіду з люди ною із престижним дипломом МВА, зазвичай запитують, чи продовжує вона спілкуватися з випускниками своєї бізнесшколи, чи запускала разом із ними якісь проекти. Якщо від повідь буде негативною, на ймач засумнівається в здат
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
реклама
контракти | № 46 | 15.11.2010
43
стратегії
бізнес-освіта
ЕКСПЕРТиза
ності кандидата налагоджува ти ділові зв'язки». Обираючи школу, Грег Хакслі рекомен дує звернути увагу на те, які вимоги вона висуває до учас ників програм МВА і як від фільтровує невідповідних. На приклад, якщо на співбесіду з деканом можна потрапити без рекомендацій, це погана озна ка. «Якщо декан готовий нада ти абітурієнту остаточну пози тивну відповідь уже під час першої зустрічі, це теж підо зріло, — зазначає експерт. — У шанованих бізнес-школах після співбесіди зазвичай від бувається обговорення кожної кандидатури в колі координа торів і викладачів. І лише після цього деяких претендентів за прошують взяти участь у про грамі МВА». Судячи за кількістю резюме, опублікованих у глобальній ме режі, в Україні зараз кілька тисяч власників МВА різного рівня. Далеко не всі вони стали успішними керівниками. Деякі з них інвестували в бізнесосвіту, сподіваючись на просу вання по службі, але так і не були допущені до керівної ро боти. При цьому майже всі у
Не для престижу Володимир ПАВЕЛКО, директор програм МВА КиєвоМогилянської Бізнес-Школи
— У період економічного спаду значно поменшало людей, які прагнуть здобути МВА заради престижу. Тепер більшість тих, хто здобуває бізнес-освіту, цікавить не статусність, а практична корисність навчальних програм. В іншому критерії вибору школи не змінилися. Усі хочуть розуміти, які знання здобудуть у процесі навчання, який рівень викладацького складу, чи мають викладачі досвід роботи в реальному бізнесі тощо. Потенційні студенти звертають увагу на те, як оцінюють школу мас-медіа, на те, які позиції вона займає в різних рейтингах. Не останню роль відіграють рекомендації випускників. У будь-якому разі, рішення зазвичай ухвалюють лише після особистої зустрічі із представниками школи. За два останні роки кількість учасників програм МВА майже не змінилася, але на початку останньої кризи, у 2008 році, відбулося зниження попиту на цю освітню послугу. Якщо говорити про нашу бізнес-школу, найістотнішою зміною в період економічного спаду був перегляд підходу kmbs до формування навчальних груп. До 2010-го власники компаній, топ-менеджери та функціональні директори могли зустрітися в одній групі. Тепер бізнесмен, який обирає програму President МВА, може бути впевнений, що навчатиметься тільки із власниками. Топменеджер, який обирає Executive МВА, — у тому, що його партнерами по групі будуть винятково перші особи компаній, з управлінським досвідом не менш ніж сім років. А для функціо-
44?
контракты || № контракти № 46 8 | |22.02.2010 15.11.2010
Українські компанії чекають на нових керівників. Бажано з MBA
нальних директорів ми створили особливу програму — Master of Arts in Management & Leadership.
Серенада Силіконової долини Ірина ТИХОМИРОВА, президент бізнес-школи МІМ-Київ
— У період економічного спаду набір на програми МВА знизився повсюди. Постраждали навіть найкращі бізнесшколи світу. Більшість людей тепер заробляють менше, ніж колись. Закономірно, що рівень попиту на дорогу освітню послугу змінився. Крім того, престиж програм МВА вже не той, що раніше. На заході їх жартома називають Master of Business Apocalypse (магістри ділового апокаліпсису). В очах широкої громадськості причиною світової економічної кризи стали саме випускники МВА, які загралися ризикованими фінансовими інструментами. До слова, на черговій конференції Асоціації розвитку менеджменту в країнах Східної та Центральної Європи, що відбулася у вересні в Неаполі, проблему зниження попиту обговорювали дуже жваво. Йшлося про те, що ідеологія програм МВА має змінитися. Власне, вона вже змінюється. Ми, наприклад, зробили акцент на управлінні інноваціями. Закордонне стажування слухачів МВА МІМ-Київ у 2011 році буде розділене на дві частини. Перша — традиційно у бізнес-школі Теппера при університеті Карнегі-Меллон (США). Друга — у Силіконовій долині. Попри те, що загалом кількість охочих навчатися на МВА все ще не вийшла на докризовий рі-
графі «зарплатні очікування» вказують чималі цифри. «Ви пускники шкіл рівня Стенфор ду розсилкою резюме не за ймаються. Робота сама їх шукає, — зазначає Аміна Вар шавська. — І не тому, що вони здобули престижний диплом МВА, а тому, що цьому переду вав неабиякий управлінський досвід. Інакше їх не взяли б до бізнес-школи з ім'ям. Малові домі навчальні заклади — інша річ. До них на програми МВА найчастіше приходять «зелені» менеджери, які наївно сподіва ються підвищити власну вар тість на ринку праці завдяки додатковому диплому. Ясно, що роботодавці не дуже праг нуть наймати таких працівни ків». Директор з країн СНД ком панії World Staff Віталій Ми хайлов вірить, що українським компаніям усе ще потрібні ме неджери із МВА. І хоча тепер наймачі вже не згадують наяв ність такого ступеня у списку вимог до кандидатів на посаду, як це було в докризовому 2007 році, за інших рівних вони все ж таки обирають менедже рів із МВА.
вень, затребуваність програм для топ-менеджерів і власників явно зростає. Крім того, збільшується кількість слухачів скороченого курсу «міні-МВА». Цікаво, що ще торік істотно збільшилася кількість жінок, які здобували бізнес-освіту. Ще одна прикмета останніх років — учасниками програм МВА дедалі частіше стають молоді люди, орієнтовані на кар'єрне зростання.
Ціна має значення Михайло КРИКУНОВ, декан Київської бізнес-школи
— У період економічного спаду клієнти бізнес-шкіл почали приділяти більше уваги фінансовим умовам навчання. Звісно, ціни було скориговано, так само як зміст навчальних програм, методологію та список організацій-партнерів. Тепер набагато частіше звучать питання про те, наскільки існуючі курси МВА адаптовані до реалій українського бізнесу. Найбільш затребуваними стали програми, за допомогою яких можна отримати практичні навич ки управління в конкретних сферах діяльності, наприклад у проектному менеджменті. Якщо говорити про Україну, спаду інтересу до МВА я не бачу. Навпаки, кількість учнів зростає, з'являються нові програми. Та й українців, які здобувають МВА за кордоном, теж чимдалі більшає. У світі цей різновид освітніх послуг, як і раніше, популярний. Цікаво, що західні колеги констатують зростання кількості тих, хто вступає на програми pre-experience masters in manage ment — це еквівалент вітчизняної першої вищої освіти в менеджменті.
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195 Для регіональних РА: (322) 702262, 762905
реклама
МІр БізнесУ Консалтингова група Алли Задніпровської вже протягом п’яти років славиться своєрідною кузнею кадрів для різних видів бізнесу. З 2005 року випускниками наших шкіл — консультантів, коучів та тренерів — стали близько 150 осіб. І це лише у відкритому форматі. Цього року ГК «Жива справа» готує ще й HR-фахівців, а в найближчих планах запуск шкіл керівників, переговірників, підприємців, власників. Крім того, є спеціальний проект «Школа розвитку бренду», створений для підтримки випускників та інших охочих створити особистий бренд і просувати себе на ринку. І зараз усі школи ГК «Жива справа» об’єдналися в один напрям — Міжнародний інститут розвитку бізнесу (скорочено — МІР Бізнесу), в якому навчаються архіважливих сучасних професій. «Сьогодні виші або не навчають таких професій, або дають лише теоретичну підготовку. А в реальному бізнесі вкрай важливо мати практичні навички, інструменти та технології. Саме практичний бік є ключовою особливістю програм наших Шкіл. Ведучі Шкіл — не лише якісні тренери, а й професіонали з величезним досвідом роботи в тому напрямку, за яким ведуть навчання», — запевняє Алла Задніпровська, засновник і директор КГ» Живе Діло».
Цього місяця триває черговий набір до Школи коучів — 19–21 листопада відбудеться перший модуль, «Установка фундаменту для практики коучингу». За словами Алли Задніпровської, мета цього курсу — познайомити учасників з коучингом, дати їм основні коучингові інструменти та технології, а також прискорити особистісний розвиток кожного. І вже після цього модуля учасники зможуть розпочати свою коучингову практику. Набирає студентів і Школа тренерів — 26–28 листопада
стартує перший модуль «Як ефективно підготувати та провести тренінг». Олена Сисоєва, ведуча Школи тренерів, цього разу здивує своїх студентів новим форматом проведення, насиченістю програми і великою кількістю практики. А в грудні стартують одразу дві Школи. 2–4 грудня Школа HR-практики з програмою «Оцінка, навчання, розвиток та мотивація персоналу», яку веде Олена Пудікова, практикуючий HR-консультант. «Цей модуль вирізняється практикою,
практикою і ще раз практикою», — запевняє викладачка. І 11–12 грудня Школа розвитку бренду «Особистий бренд своїми руками». «Уявіть себе в супермаркеті «Життя», де покупці — Багатство, Успіх, Щастя, Здоров’я. Вони обирають акуратно розставлені на полицях Особистості — Бренди. І повірте, обирають за тими ж законами, що й ми з вами. Кращі, красивіші, доступніші, видніші та якісніші мають більше шансів бути обраними. ВСІ купують БРЕНДИ. Як же стати Особистістю — Брендом?
На це запитання ми, разом з учасниками Школи брендобудування, і шукатимемо відповідь», — запевняє ведуча Школи, практикуючий PR-менеджер Олена Фітьє. А ще ми підтримуємо своїх студентів і надаємо їм можливість практикуватися і вдосконалюватися у середовищі однодумців у наших «гуртках за інтересами»: «Спільноті язикатих переговірників», «Співд ружності всюдисущих коучів» і «Тусовці очманілих тренерів». Ласкаво просимо у МІР Бізнесу!
контракти | № 46 | 15.11.2010
45
реклама
10 причин завітати до «Поляни» Причин відвідати мережу виномаркетів «Поляна» і назавжди залишитися їй вірним — безліч, проте зупинімося на тих, які головним чином стимулюють покупців із супермаркетів та інших магазинів емігрувати до «Поляни». Отже, ваші 10 причин, щоб завітати до нас. 1. Новий європейський формат. Поява
мережі виномаркетів «Поляна» ознаменувала народження в Україні нового для нашого ринку формату європейського зразка. Він поєднує в собі низку переваг, які окремо зустрічаються в інших форматах і які так цінує сучасний споживач. А той факт, що раніше їх складно було уявити в рамках одного магазину, тепер навіть дивує — настільки формат прижився на українському ринку.
2. Широкий асортимент напоїв з усього світу.
Найцінніше, чим володіє будь-який магазин, — це його продукція. Тож у формуванні свого асортименту ми робимо ставку на бренди, які перемогли на західному ринку та є найпопулярнішими у світі. У підсумку в мережі виномаркетів «Поляна» представлено величезну колекцію найкращих напоїв з усього світу. Франція, Італія, Іспанія, Португалія та держави Латинської Америки — це лише невелика частина країн, чиї напої ви зможете придбати в «Поляні». Продовольчий букет мережі на сьогодні складається з понад 3000 найменувань, тож дозволяє накрити будь-яку поляну для ваших друзів. 3. Новинки, які варто скуштувати. Ми відкриваємо Україні нові імена та даємо можливість пізнавати інше. Поряд із напоями з фонду всесвітньо відомої класики в мережі представлено й новинки зарубіжних виробників, які завоювали позитивну репутацію та любов споживача.
4. Європейський сервіс та індивідуальні консультації сомельє. Ріднить «Поляну» з винними бутиками не
лише перелік продукції від усесвітньо відомих і найкращих українських виробників, а й безпрецедентно висока якість сервісу. Про це свідчать ставлення персоналу до покупців, швидкість обслуговування та наявність у магазинах досвідчених сомельє. Вони здобули спеціальну освіту й на професійному рівні підберуть напій з урахуванням особливостей ваших смаків, способу життя, соціального статусу та навіть місця розпивання напою. Наявність у виномаркетах «Поляна» таких кваліфікованих консультантів робить наші магазини
46
контракти | № 46 | 15.11.2010
цікавими не лише для любителів, а й для професіоналів, які хочуть бачити тут фахівців найвищого рівня.
5. Щоденні презентації напоїв. Одна з
головних місій мережі вином а р к е т і в «Поляна» — пропагувати любов до найкращого. З цією метою ми щодня проводимо презентації напоїв, де під керівництвом досвідчених сомельє ви маєте можливість прочинити завісу секретів і тонкощів виробництва того чи іншого напою, пізнати історію виробника та особисто оцінити смак і букет його шедеврів. 6. Система ціноутворення. Її можна вважати чи не головною безпрецедентною особливістю нового формату. Цілком унікальна для українського ринку, система ціноутворення «Поляни» дає змогу економити при купівлі вже від трьох пляшок. Але! Тоді як інші супермаркети, особливо оптові, дозволяють економити при купівлі лише однакових напоїв, у «Поляні» економія можлива при виборі різних найменувань.
7. Індивідуальна диск онтн о-накопичувальна програма відбиває головний пріоритет компанії — турботу
про вас. Кожен власник дисконтної картки може купувати за суперціною, збільшуючи при цьому відсоток знижки, а також користуватися спеціальними пропозиціями для учасників дисконтної програми. 8. Акції та вигідні цінові пропозиції — ще один спосіб приємної економії в нашій мережі. «Гарячі пропозиції» на одну пляшку, «Спеціальні пропозиції» для власників дисконтних карток, ShowCase-набори дозволяють купувати улюблені напої за найкращою ціною. А щомісячний каталог дає можливість зробити свій вибір у зручній для вас формі.
9. Додаткові знижки в найщасливіші моменти вашого життя. На народження дитини, весілля та інші
важливі події свого життя кожна людина чекає, рахуючи дні, а дочекавшись, яскраво святкує. До цих та інших свят (день народження, ювілей, купівля квартири або автомобіля, службове підвищення, корпоратив) у нашій мережі передбачено знижку, в підсумку якої сума заощаджених коштів буде не менш приємною, ніж сама подія. 10. Упевненість у якості асортименту. Вибір напоїв у мережі виномаркетів «Поляна» ніколи не буває випадковим. Товар потрапляє на полиці лише після досконалої селекції, що гарантує присутність у мережі найякісніших напоїв від найкращих світових брендів і лише з рук перевірених дистриб'юторів.
вічна молодість
технології *42 667 000 вірусів налічувалося станом
на 1 жовтня 2010 року в колекції Лабораторії Касперського. Роком раніше їх було 33 900 000, у 2007-му колекція складалася лише з 2 000 000 екземплярів. За прогнозами експертів Лабораторії Касперського, наступного року кількість виявлених зразків шкідливого ПЗ може подвоїтися.
Мобільніше, комфортніше, розумніше
Продуктивність комп'ютерних пристроїв відходить на другий план: компанії змагаються одна з одною, випускаючи бездротові пристрої підвищеної комфортності
«Якби автомобіль прогресував так само швидко, як комп'ютер, то Rolls-Royce коштував би зараз менше долара, а на літрі бензину можна було б проїхати тисячу кілометрів». • Приписують Біллу Гейтсу
Samsung QX410 (2010)
Н
априкінці жовтня Samsung Electronics офіційно представила в Україні новий модельний ряд портативних ПК, флагманом якого став ноутбук QX410, — 14-дюймова модель, що вирізняється преміальним дизайном, високою продуктивністю та покращеними показниками мобільності. Модель побудовано на основі потужного чотириядерного процесора Intel i5. Крім того, у ноутбуці застосовано гібридну графічну систему — для тривалішої роботи від акумулятора використовується інтегрований графічний чип Intel, при відтворенні HD-відео або запуску ігор система автоматично перемикається на графічну плату NVIDIA. Обтічний корпус QX410 вирізняється підвищеною ударостійкістю, досягнутою за рахунок використання алюмінієвої задньої стінки дисплея, точного припасування LCD-екрана та бічних заглушок, що закривають гнізда розйомів. Літій-полімерний акумулятор забезпечує 6,9 год безперебійної роботи, а функція прискореної підзарядки дозволяє цілком оновити заряд лише за дві-три години. Рекомендована вартість QX410 — $1499.
Leica V-LUX 2 (2010)
Н
овинка від легендарної Leica, компактна камера V-LUX 2 — це поєднання невеликих габаритів із високою світлосилою та великою роздільною здатністю. Одна з головних родзинок камери — об'єктив з 24-кратним зумом Leica DC Vario-Elmarit 4,5–108 мм f/2,8–5,2 ASPH, чий діапазон фокусних відстаней еквівалентний 25–600 мм у 35-міліметровому форматі. По-суті, цей універсальний об'єктив дозволяє все: від фотографування широких ландшафтів і макрозйомки на короткій відстані до зйомки віддалених об'єктів у стилі папараці — зі швидкістю 11 кадрів за секунду за повної роздільної здатності 14,1 мегапікселя або 60 кадрів на секунду з роздільною здатністю 2,8 мегапікселя. Оснащення камери дозволяє знімати відео у форматі Full HD, а обертовий тридюймовий LCD-дисплей камери — не обмежувати себе із точкою зйомки.
Sony Ericsson Live View (2010)
L
ive View — виносний екран для мобільного телефону. Виконаний у вигляді стильної кліпси гаджет можна кріпити до одягу, носити на ремінці годинника або використовувати як затискач для паперів. Компактний дисплей відтворює всю інформацію, що відображається на екрані мобільного телефону. За допомогою Live View можна читати SMS, повідомлення соціальних мереж, новинні стрічки або керувати відтворенням музики, не виймаючи трубки з кишені. Новинка працює по Bluetooth і дозволяє управляти телефонами на базі ОС Android.
48
контракти | № 46 | 15.11.2010
*ПРОМОВИСТИЙ ЮВІЛЕЙ:
20 листопада виповниться рівно 25 років із моменту появи першої багатозадачної операційної системи із графічним інтерфейсом — у 1985 році Microsoft випустила ОС Windows 1.01. Насправді Windows 1.01 — перша функціонуюча ОС, і друга — за внутрішнім рахунком компанії. Її попередницю з індексом 1.0 так і не було випущено, оскільки в ній в останній момент було виявлено серйозну помилку.
Philips DUAL (2011)
З
минулого року майже всі «просунуті» телевізори підтримують доступ до інтернету: власники таких екранів можуть відвідувати сайти, дивитися онлайнвідео або спілкуватися в соціальних мережах, не встаючи з дивана. Для цього в Royal Philips Electronics створили незвичайний аксесуар, що поєднує функціональність звичайного телевізійного пульта та клавіатури. На одній стороні Philips DUAL розташовано звичайні кнопки регулювання гучності та перемикання каналів, доповнені сенсорним тачпадом, а на звороті інженери Philips розмістили повноцінну QWERTY-клавіатуру.
*Bada (кор. океан) — анонсована 10 листопада 2009 року
платформа для мобільних телефонів, розроблена компанією Samsung Electronics на основі Samsung Hand-Held Platform. Вada не є операційною системою, це платформа відкритого типу, для якої може бути розроблено так звані native-програми, тобто програми безпосередньо під платформу з використанням SDK (загальнодоступного комплекту засобів розробки) від виробника. Крім того, з bada можуть бути використані будь-які варіанти апаратних рішень, платформа підтримує ОС Linux, Nucleus та REX.
Samsung Wave 525 (2010)
W
* iPad — планшетний ПК із пам'яттю 16, 32 або 64 Гб випускається у двох модифікаціях: для мереж Wi-Fi та Wi-Fi + 3G. Пристрій оснащено процесором частотою 1 ГГц, ОЗУ 256 МБ і сенсорним XGA-екраном з діагоналлю 9,7 дюймів і роздільною здатністю 1024х768 пікселів.
ave 525 — новий смартфон на базі платформи bada, що випускається з осені цього року корейською Samsung Electronics. Новинка оснащена 3,2-дюймовим дисплеєм з роздільною здатністю WQVGA, комплектується 100 МБ вбудованої пам'яті та додатковим слотом для карток microSD. Товщина компактного корпуса чорного, білого або рожевого кольору — лише 11,9 мм. Смартфон дозволяє одним доторком до екрана отримувати доступ до додаткових програм в онлайн-магазині Samsung Apps: ігор, програм для соціальних мереж, агрегаторів новин, утиліт тощо.
Apple iPad (2010)
В
ипущений у квітні цього року планшетний ПК став справжнім тріумфом Apple Inc. Попри появу аналогічних продуктів — Cisco Cius, Dell Streak, Samsung Galaxy Tab, RIM PlayBook, HP Slate та ін. — частка «яблучних» планшетів, за даними Strategy Analytics, у III кварталі 2010 року становила 95% відповідного сегмента. Продаж iPad зростає: якщо у ІІ кварталі Apple продала 3,5 млн пристроїв, то за підсумками липня–вересня реалізація перевищила 4,4 млн шт. Цілком можливо, що обсяг продажу істотно збільшиться за підсумками IV кварталу нинішнього року та в І половині 2011-го: за даними дослідження Forrester Research, інтерес до планшета виявляють представники корпоративного сектора. У результаті опитування 200 бізнесзамовників аналітики Forrester Research з'ясували, що iPad з успіхом заміняє ноутбуки під час проведення презентацій, ефективно використовується в будівельній галузі, медицині, торгівлі та логістиці. контракти | № 46 | 15.11.2010
49
стратегії
речі
РЕЧІ
«Вот она перед вами, Коробка с карандашами. В нее совершенно свободно Помещается что угодно». • Володимир
Приходько «Геній — це людина, здатна продати олівець за ціною авто мобіля», — іронізував легендарний засновник Standard Oil Джон Девісон Рокфеллер в одному з газетних інтерв'ю. Цього нікому ще не вдавалося. Та ближче за інших до мети підійшов виробник елітної канцелярії Graf von Faber-Castell. Олівці виробництва цієї компанії продаються по $2 тис. за штуку.
VIPклієнти Ернест Хемінгуей Знаменитий письменник користувався класичним простим олівцем Faber-Castell з корпусом із горіхового дерева зі сталевими вставками. Маркус Йоганн Вольф Керівник служби зовнішньої розвідки Німецької Демократичної Республіки (1958–1986) придбав класичний олівець і міні-ручку Faber-Castell, яку можна було носити на запонці або на лацкані піджака. Еріка Манн Донька класика німецької літератури Томаса Манна придбала м'який олівець Faber-Castell для малювання. Віллі Брандт Канцлер Федеративної Республіки Німеччина (1969–1974), лауреат Нобелівської премії миру 1971 року, користувався сталевим механічним олівцем Faber-Castell з тонкими твердими змінними грифелями. П’єр-Ів Рошон Модний паризький архітектор і дизайнер інтер'єрів, офор млювач легендарного готелю «Георг V» купив різьблену дерев'яну підставку для олівців Faber-Castell із прикрасами з натуральної кістки та сталевий ніж для паперу. Енніо Морріконе Автор саундтрека до стрічки «Хресний батько» придбав набір записників Faber-Castell в обкладинках з оленячої шкіри кольору цінної деревини, із закладками із золотавого єгипетського шовку.
50
контракти | № 46 | 15.11.2010
Марія БОНДАР..
Як маркетологи компанії Faber-Castell зробили простий олівець предметом розкоші
Казки старого Каспара Сімейна цінність
Протягом останніх десяти років Faber-Castell залишаєть ся єдиною маркою «простих» олівців, що фігурує в рейтингу найдорожчих у світі спожив чих товарів за версією Inter Research. У 2005–2007 роках одразу кілька виробників еліт них перових ручок презенту вали грифельні колекції. Однак їхні олівці на luxuryринку не розповсюдилися. Після кількох не надто вдалих спроб стимулювання збуту, виробники зазвичай розумі ли, що новий товар цікавий покупцям лише як доповне ння до ручки в подарунковому наборі, і знову зосереджува лися на просуванні основного продукту. Цікаво, що, судячи з даних Inter Research, ані сплеск конкурентної актив
ності, ані викликане кризою повсюдне зниження попиту на елітну канцелярію на за требуваність Faber-Castell іс тотно не вплинули. Фірмові олівці, як і раніше, успішно продаються за дуже високими цінами. У Західній Європі та США їх охоче бере навіть ма совий роздріб, попри те, що бюджетною для цієї німецької ТМ вважається модель вартіс тю $390–500.
Хроніки Фабера
1945 р. — сім’я Фабер-Кастелль приймає у власному будинку репортерів, які приїхали до Штайна заради висвітлення знаменитого Нюрнберзького процесу, журналістам надають фірмові олівці; серед представників преси тоді були майбутні зірки американ ської літератури Ернест Хемінгуей і Джон Стейнбек
1855 р. — відкриває філію компанії й фірмовий магазин у Парижі
1849 р. — новий власник налагоджує експорт фір мових товарів, активно освоює американський ринок і відкриває пред ставництво в Нью-Йорку
1946 р. — США та інші країни 2003 р . — племінниця — переможці Другої світової війни надають Faber-Castell топ-менеджера графиня Флорія-Франческа фон пільгові умови ввезення фір мової продукції; власне, пільга Фабер-Кастелль одружу полягає в тому, що на компа ється з нащадком однієї нію не поширюються загальні з найдавніших європей ських аристократичних обмеження на ввезення німецьких товарів родин Донатусом наслід ним принцем Хессе, родина Фабер-Кастелль опиняється в центрі 1978 р. — Роланд Латар помирає й компанію очолює уваги репортерів світ ської хроніки його онук Антон Фольфганг граф фон Фабер-Кастелль
1900 р. — онука Лотара, баронеса Оттіль фон Фабер бере шлюб із графом Александром КастелльРюденхаузеном, сімейна фірма й торгова марка отримують нову назву Faber-Castell
1844 р. — фірму очолює двадцятирічний прав нук Каспара Фабера Лотар, він випускає шестигранні олівці з товарним знаком A. W. Faber
1990 р. — здійснює експан сію на ринку елітної шкір галантереї
1865 р. — призначений довіч ним Верховним Радником Баварської Корони 1881 р. — отримує титул барона із правом успадкування
1842 р. — майстерню успад ковує правнук
1760 1785 1840
Промо-історії Faber-Castell не вигадка, але й не правда
1944 р. — після смерті Оттіль ком панію успадковує її син граф Роланд Латар Вольфганг Крістіан Еренест Вільгельм фон ФаберКастелль
1851 р. — відкриває філію в Лондоні
1761 р. — столяр Каспар Фабер відкриває олівцеву майстерню в містечку Штайн біля Нюрнберга
На думку директора євро пейського бюро мережевого агентства SRP Олександри Горської, винятковий комер ційний успіх Faber-Castell ба гато в чому пояснюється тим, що для просування марки було розроблено надзвичайно вдалу маркетингову легенду. У ній можна виокремити три осно вні складові. Перша, що зазви
1874 р. — фірмові олів ці продають ся в СанктПетербурзі
1860 р. — організує один із перших у Німеччині фондів медичного страхування 1861 р. — стає пером Баварії
2004 р. — Faber-Castell випускає золоту перову ручку з бурштиновим корпу сом, ця модель присвячена знаменитій російській Бурштиновій кімнаті й викли кає споживчий ажіотаж
1860
2009 р. — лідером продажу стає «іде альний олівець» Faber-Castell з дерева та сталі
1947 р. — олівці FaberCastell здобувають попу лярність серед американ ської богеми
1784 р. — після смерті засновника майстерню успадковують сини, вони розширюють сімейний бізнес і відкривають кілька магазинів письмового приладдя
1850
чай передує оповіданню про ТМ, — історія про засновника компанії Каспара Фабера, який був нібито причетний до винаходу сучасного олівця та встановив європейські стан дарти твердості грифеля. Друга, тиражована жіночими глянсовими виданнями й роз важальними телевізійними програмами, — історія всепе реможного кохання баронеси Оттіль фон Фабер і графа Александра Кастелль-Рюден хаузена, які одружилися попри протести ворогуючої рідні. А потім жили довго й щасливо, розвиваючи спільний бізнес — виробництво олівців. Власне, саме завдяки цьому весіллю початковий товарний знак A. W. Faber було замінено на Faber-Castell. І, нарешті, третя
1880 1865 1870
1982 р. — активно освоює сегмент дорогих перових ручок 1980 р. — новий топ-менеджер мобілізує мар кетингові зусилля для просування FaberCastell на luxury-ринку
1900 1945 1980
1990
2000
2010
контракти | № 46 | 15.11.2010
51
стратегії історія — про те, як аристокра тичність, шляхетність сім’ї Фабер-Кастелль і неухильне дотримування заповітів слав них предків сприяли віднов ленню престижу Німеччини після Другої світової війни, а заразом і виведенню олівців Faber-Castell на світовий luxury-ринок. «Медійна історія сім’ї ФаберКастелль — квінтесенція всьо го найкращого, що лише може бути в маркетинговій легенді», — переконана пані Горська. Ця система рекламних міфів одна ково ефективна для роботи з жінками й чоловіками, з молод дю та людьми старшого поко ління, з нуворишами, людьми статусного походження та предс тавниками середнього класу, які прагнуть просунути ся нагору соціальними схода ми. «Для будь-якої категорії споживачів предметів розкоші в історії Faber-Castell можна знайти один або кілька «удар них» епізодів, що становлять особливий інтерес, — наголо шує експерт. — При цьому всі складові маркетингової леген ди хронологічно узгоджені, стилістично однорідні й жодна з них не суперечить іншій. І що не менш важливо, вони продо вжують одна одну, оскільки описують життя різних поко лінь однієї сім’ї». Комерційне дворянство Жодна з історій, використо вуваних маркетологами FaberCastell для просування марки, не є цілком вигаданою. Всі вони ґрунтуються на реальних
фактах. Утім, як зазначає істо рик Герман Зейвінгер, автор монографії «Документи старо го Нюрнберга», факти ці в промо-публікаціях викладені вибірково. Почнемо з того, що засновн ик компанії Каспар Фабер справді виготовляв олів ці з дерев'яним корпусом і гра фітовим грифелем всередині ще в 1761 році, задовго до того, як француз Ніколо-Жак Конте розробив технологію вироб ництва сучасного грифельного стрижня (1794 рік). Та винахід ником дерев'яного олівця із графітовою начинкою Каспар Фабер все ж таки не був. Тех нологія, яку використовував засновник Faber-Castell, була відома ще в XVII сторіччі. Причетність пана Фабера до формування європейських стандартів якості олівцевих грифелів — питання спірне. У Німеччині виробництво такого письмового приладдя справді починалося з Нюрнберга та його околиць. Тож Каспар Фабер, який відкрив майстер ню у Штайні, цілком міг бути одним із перших виробників олівців у країні. «Однак нюрн берзький товар точно не був взірцем якості, — зазначає пан Зейвінгер. — Нюрнберзькі майстри змішували графіт із сіркою та клеєм, їхні олівці були гіршими за англійські, на чинені чистим графітом, але при цьому набагато дешевши ми. Тож популярність нюрн берзьких олівців на європей ському ринку в другій полови ні XVIII століття пояснювалася зовсім не високою якістю, а низькою ціною».
Думки споживачів Софія КАРЧЕВСЬКА,
Вікторія ЛОНГЕ,
— Faber-Castell — це класика, краще за неї поки що нічого не придумали. Їхній «ідеальний олівець» — не просто гарна назва чергової моделі приладдя для письма. Він справді ідеальний. Не ламається, не дряпає папір, не потребує підгострювання, годиться й для малювання, і для письма. Особливо мені подобається, що в механічних олівцях Faber-Castell можна регулювати довжину зов нішньої частини грифеля. Це дуже зручно для малювання тонких ліній. Взагалі цей олівець універсальний. Одного разу за його допомогою я підправила стару чорно-білу фотографію. Ніхто навіть не помітив, що зображення було змінено. Не уявляю, з яким іще олівцем можна було б зробити такий фокус.
— Торік один із німецьких постачальників подарував мені на день народження міні-сет Faber-Castell. Це механічний олівець, кулькова та перова ручка в одній коробочці. Упаковано це письмове приладдя було не гірше, ніж коштовності від Van Cleef або Cartier. Коробочка, обтягнута дуже якісним чорним оксамитом з позолоченими металевими куточками й вишитим логотипом, справила враження. Але всередині на подушечках з ніжнорожевого шовку лежали тривіальні, нічим не примітні речі. І олівець, і ручки виявилися важкими, незручними у використанні й навіть не надто красивими. Особисто я не дала б за такий набір більш ніж $20.
директор і співвласник ресторану «Геліос»
52
контракти | № 46 | 15.11.2010
імпортер медичного обладнання
речі
Цінова піраміда Premiumсегмент • Walden Woods limited edition — $2 тис. Mediumсегмент • Twist — $950
• Opera — $890
Lowсегмент
• Perfect — $395
• Classic — $395
З романтичною історією об'єднання ворогуючих сімей Фабер і Кастелль завдяки само відданому коханню баронеси Оттіль і графа Александра теж все непросто. Александр Кас телль-Рюденхаузен справді по ходив з одного з найстаріших аристократичних родів Європи, прямим нащадком принцарегента Баварії. Логічно, що його рідня не надто любила «нових дворян» Фаберів, які отримали баронський титул із правом успадкування лише на прикінці XIX століття. Правдою є й те, що Александр та Оттіль, попри незгоду батьків, все ж таки одружилися. Але, поперше, Кастелль-Рюденхаузени так і не визнали цього союзу, а по-друге, після шлюбу відбуло ся розлучення й одруження Александра з графинею Марга рет Зедтвітц фон Мораван. «До давання прізвища Castell до назви сімейної компанії та тор гової марки, швидше за все, мало не романтичний, а комер ційний зміст, — запевняє Гер ман Зейвінгер. — Фабери при дбали титул завдяки багатству, але справжніми аристократами їх все ж таки не вважали. Відпо відно, у вищому світі їх прийма ли неохоче, а в ті часи доступ до аристократичних кіл обіцяв чи мало вигід. Долучивши до сі мейного бізнесу нащадка дав нього та всіма шанованого роду, вони відкрили для себе безліч нових можливостей збагачен ня. Не дивно, що друге прізви ще збереглося в назві компанії
• Black — $495
навіть після розлучення Оттіль та Александра». Відлуння Нюрнберзького процесу Третя історія, часто переказу вана у промо-публікаціях, при свячених Faber-Castell, опові дає про те, як сім’я ФаберКастелль радо приймала у фа мільному замку репортерів, які приїхали до Німеччини заради висвітлення епохального Нюрнберзького процесу. Серед гостей були Ернест Хемінгуей і Джон Стейнбек, вони, як і всі журналісти, котрі розмістилися в будинку нащадків Каспара Фабера, отримали в подарунок фірмові олівці. Хемінгуей був вражений шляхетністю госпо дарів замку та якістю продукції Faber-Castell. Письменник став другом сім’ї та постійним клієн том компанії. Завдяки йому марка дуже скоро стала всесвіт ньо відомою. Із цього нібито й почалася переможна хода Faber-Castell luxury-ринками Сполучених Штатів, Англії, Франції тощо. «У широко тира жованій історії слід зробити дві важливі поправки, — зазначає пан Зейвінгер. — Олівці, які сподобалися Хемінгуею, зовсім не були предметами розкоші». Експансія Faber-Castell у premium-сегменті почалася в 1980-ті. «У 1946-му йшлося про звичайні олівці, які коштували недорого й вирізнялися чудо вим співвідношенням ціни та якості», — зазначає історик.
Засновник ТОВ «Газета «Галицькі контракти»
«Гвардія» Реєстраційний номер № 166415113ПР КВ від 21.05.2010 р. Адреса редакції: 03150, м. Київ, вул. Боженка, 84 тел./факс (44) 391-51-96 Телефон львівської філії: (322) 70-27-13 Президент Віктор ОДИНЕЦЬ Генеральний директор, шеф-редактор Сергій ІВАНОВ-МАЛЯВІН Заступник генерального директора Світлана БАНАС Директор з реклами Оксана БОБРОВСЬКА Заступник директора з реклами Наталя КОМПАНЕЦЬ Начальник відділу реклами Ірина ШПАКОВСЬКА irinash@dtkt.kiev.ua Виконавчий директор Володимир КРИВОЛАП Керівник проекту «Гвардія» Олеся ХОШОБІНА Аналітика Олена ФЕЩЕНКО Дмитро ФІГОЛЬ sun@gc.kiev.ua Інформаційна служба Ярослав ГАДАЧ inform@gc.kiev.ua Відповідальний секретар Анна АНДРЕЄВА Арт-директор Сергій ГЕТУН Реклама reclama@gc.kiev.ua (44) 391-51-93/77 Передплата та розповсюдження (44) 391-51-90 Загальний наклад: 68 тис. прим. Підписано до друку: 11.11.2010 р. Друк: ТОВ «Новий друк», 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 При використанні матеріалів «Гвардії» посилання обов'язкове. Видавець не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень Під рубриками «Думка експерта», «Стратегія лідера» та «Лідер ринку» розміщено PR-матеріали компаній Усі права належать ТОВ «Газета «Галицькі контракти»
ІНВЕСТКОМПАНІЇ стан ринку
Розбір польотів Назріла необхідність перестати створювати механізми прискореного проїдання того, що зростає саме по собі, і спільними зусиллями держави, професійних учасників і бірж запустити на фондовому ринку нові інструменти, продукти, сегменти
УНІАН
Іноземні інвестори. «Він полетів, але обіцяв повернутися...»
Олександр Скляров, голова ради директорів біржі ПФТС
Очевидно, що іноземні інвестори ще не повернулися на український ринок, принаймні в масштабі докризових часів. І сподівання на їх швидке повернення поки що примарні. Після кризи вони купують, у першу чергу, свої ринки, потім дивляться на emerging markets і країни БРІК, і лише потім черга доходить до frontiers, до яких належить ринок України. Начебто навесні наша черга вже підійшла, але виникли проблеми у Греції та Іспанії, тож про Україну знову тимчасово забули. Отже, що бачить іноземний інвестор на ринках України? Держава ще не повернулася до рівня 2007 року, тож є потенціал
РЕЙТИНГ
Компанія
Оцінка
Рейтинг* стабільних торговців на ПФТС (2006–2009 роки) 1
ФК «ФАВОРИТ», ТОВ
93,2
2
ТАСК-БРОКЕР, ТОВ
92,5
3
АЛЬТАНА КАПІТАЛ, ПАТ
89,4
4
ФГ «КОНСАЛТИНГ І ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ
88,6
5
ФІНАНСИСТ, ТОВ
88,3
6
ПЕРША ФОНДОВА БРОКЕРСЬКА КОМПАНІЯ, ТОВ
85,4
7
ФУНДАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, ЗАТ
83,9
8
УКРАЇНСЬКИЙ ФОНДОВИЙ ЦЕНТР, ТОВ
83,2
9
ІФК «АРТ-КАПІТАЛ», ПАТ
82,5
10 ІК «ІТТ-ІНВЕСТ», ПРАТ
81,8
11 ОК-2, ТОВ
80,5
12 ІНДИГО КАПІТАЛ, ТОВ
79,3
13 ФОЇЛ СЕК’ЮРІТІЗ НЬЮ ЮРОП, ЗАТ
79,1
14 ФК «СОКРАТ», ТОВ
78,9
15 СІТІ БРОК, ТОВ
77,6
16 ТРОЙКА ДІАЛОГ УКРАЇНА, ТОВ
77,1
17 СЕЛЯНСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ, ЗАТ
76,7
18 ОН-ЛАЙН КАПІТАЛ, ТОВ
76,1
19 УНІВЕР КАПІТАЛ, ЗАТ
75,6
20 СТОЛИЦЯ-ЦІННІ ПАПЕРИ, ТОВ
73,4
* Рейтинги стабільних торговців акціями, корпоративними облігаціями й цінними паперами ІСІ (2006-2009 роки) дивіться на kontrakty.ua з 15.11.2010 р. Інформаційний партнер рейтингу — фондова біржа ПФТС
54 ЛИСТОПАД, 2010
зростання. Але якщо індексу ПФТС до рівня 2007 року залишилося «лише» 33%, то капіталізації — 77%, і нерезидент чітко усвідомлює, що на ринку торгуються винятково «суперблакитні» фішки — і навіть вони вже сягнули своїх історичних максимумів або наближаються до них. Free float за ними занадто малий, а акцій емітентів другого чи третього ешелонів на ринку практично немає. Капіталізація України становить усього 16% від капіталізації, наприклад, Польщі, а із країнами БРІК порівнювати взагалі немає сенсу. Крім того, за нинішнього валютного регулювання ми, напевно, ніколи не побачимо довгих грошей від великих іноземних ін-
ри — фізичні особи, які вийшли на ринок через інтернет-трейдинг. Їхнє сприйняття подій відрізняється від позицій організованого інвестора. Фізособи — це геть інший тип інвестора. У їхній свідомості не затрималося шалене зростання ринку на початку 2010 року, але вони надовго запам'ятали, як буквально протягом кількох весняних днів втратили майже все зростання І кварталу. Внутрішні інвестори бачили, що падіння ринку влітку в Україні було сильнішим, ніж у сусідів. І зараз вони розуміють, що зростання у вересні–жовтні так і не почалося. Україна не отримає фізособу як масового інвестора, поки не ско-
У 2010 році кількість торговців, які регулярно укладали угоди з акціями на біржі, — не більш ніж 55 ституційних інвесторів, оскільки Україна змушує їх брати на себе, крім ризиків ринку, країни та паперу, ще й курсові ризики та головний біль із виведенням капіталу. Необхідність боротьби з вивезенням капіталу зрозуміла. Але можливість здійснювати його через цінні папери, що мають ринкову вартість, — це просто міф. Нехай буде «вікно» для угод на біржі з переліком цінних паперів, затвердженим НБУ, — і це дасть Україні якісного нерезидента з довгими грошима. Український суперволатильний фондовий ринок постійно ставить рекорди — як зростання, так і падіння; він живе своїм життям, останнім часом не пов'язаним не лише зі світовою економікою, а й із вітчизняною. Тож ставка робиться на більш привабливі та прогнозовані ринки Китаю, Росії або Польщі.
Внутрішні інвестори. «Ставка на заначку...» Під внутрішніми інвесторами маються на увазі приватні інвесто-
ристається досвідом інших країн в оподаткуванні. У Великій Британії, наприклад, дохід від операцій з акціями менш ніж GBP50 тис. не обкладається прибутковим податком, а якщо фізособа інвестує в цінні папери на строк більше року — отримує податкові канікули. Тільки так ми залучимо на ринок внутрішнього інвестора з довгими грошима. А поки що при виборі між ризикованим доходом на фондовому ринку, що ще й обкладається прибутковим податком, і менш ризикованим депозитом масовий внутрішній інвестор цілком логічно обирає депозит.
Учасники ринку. «Відкинемо сантименти...» Професійна спільнота, якщо відкинути зовнішню ейфорію від інтернет-трейдингу, який для багатьох брокерів поки що є нічим іншим, як роботою на перспективу, бачить, що цього року регулярно укладають угоди з акціями на біржі не більш ніж 55 торговців. У той час як торік їх було 168, а 2008-го — 116. Але це зовсім не свідчить про ГvАРДІЯ ІнвесткомпанІй
ІНВЕСТКОМПАНІЇ стан ринку
вимирання слабких брокерів, консолідацію ринку та підвищення якості послуг, бо кількість угод, що припадають на одного брокера (при тому, що їх поменшало), все одно майже вдвічі менша, ніж у 2007 і 2008 роках. З одного боку, обсяг торгів на біржовому ринку обчислюється мільярдами. Але 80% цього обсягу припадає на 10 цінних паперів, на них же припадає й 60% капіталізації ринку. І всі торговані папери — плід приватизаційних процесів. Нових ліквідних інструментів у країні так і не з'явилося. Сьогодні фондові компанії, пропонуючи населенню послуги з інвестицій у цінні папери, стикаються з низьким рівнем готовності споживачів до цих послуг через незнання й слабке розуміння механізмів ринку. Популяризація фондового ринку серед населення — це необхідне завдання, що потребує активних дій не силами десяти найбільших онлайн-брокерів, а в масштабах всієї країни та за серйозної підтримки на державному рівні.
Емітенти. «І хочеться, і колеться...» Закон України «Про акціонерні товариства» в чинній редакції зобов'язує публічні акціонерні товариствам (ПАТ) забезпечити обіг їхніх акцій на фондовому ринку. Але багато емітентів ставляться до цього вкрай негативно, хоча незаперечних плюсів ідея має багато. Наприклад, при проведенні емісії акцій ПАТ має отримати ринкову оцінку. Послуги спеціалізованих оцінювачів коштуватимуть емітенту не менш ніж USD10 тис., тоді як визначення ринкової вартості акцій шляхом включення та підтримки паперів у листингу біржі — на порядок менше. Емітент може стежити за зміною ціни своїх акцій на організованому ринку й визначити момент необґрунтованого зростання або падіння ціни, що найчастіше є ознакою назрівання корпоративних конфліктів. Обіг акцій емітента на внутрішньому біржовому ринку — завжди додатковий плюс при виході на міжнародні ринки запозичення. У період скорочення програм банківського кредитування багато емітентів знову звернулися до випуску корпоративних облігацій. З початку року на ПФТС через первинні розміщення корпоративних облігацій емітенти залучили понад 2 млрд грн. Однак відновлення до56 ЛИСТОПАД, 2010
віри до цього інструмента після гучних дефолтів 2009 року відбувається дуже повільно. Українські емітенти почали залучати капітал через випуски акцій. Ось тільки відбувається це в Лондоні або Варшаві. Жодного ринкового розміщення всередині країни через IPO за всю історію існування ринку так і не відбулося. Емітенти не вірять у можливість залучення серйозного капіталу на внутрішньому ринку. У Росії, наприклад, щоб переламати цей стереотип, пішли на проведення так званих народних IPO («Сбербанк», «Роснефть»). І це було не просто бажання емітентів, а державна політика.
Держава. «Не заробляє лише ледачий...» Розгледіти у фондовому ринку простий і доступний інструмент наповнення економіки живими грошима держчиновникам, схоже,
захист інвесторів, універсальна інфраструктура, але головне — звичка. Це той випадок, коли необхідні адміністративні обмеження: є бажання розміщатися в Лондоні, отже 50% випуску варто розмістити вдома; хочеться випускати ADR (американські депозитарні розписки) — слід забезпечити 20% free float всередині країни. Українські депозитарні розписки (УДР) — ще один інструмент у руках держави. Все одно всі торгують у Росії, багато хто — у Європі та США. Чому наших інвесторів змушують це робити непрозоро, виганяють їхні гроші із країни в офшори? Адже потрібно лише нормативно врегулювати обіг іноземних цінних паперів в Україні: визначити процедуру їхнього обліку та наділити УДР статусом українського цінного папера. Стимулювання інституційних інвесторів (інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії) — це становий хребет ринку цінних па-
Кількість угод, що припадають на одного брокера, майже удвічі менша, ніж у 2007 і 2008 роках заважає лише лінь. Зрозуміло, що держава не може випускати блакитні фішки, але вона у змозі створити умови для їхньої появи та/або обігу всередині країни. Сьогодні держава може запропонувати ринку лише ОВДП і ПДВ-облігації. Однак більшості фізосіб рівень вкладень в ОВДП не до снаги. Але ж на руках у населення акумульовані пристойні кошти, вливання яких в економіку було б дуже доречним. Що стосується приватизації, то слід продавати, поки є що продавати, але при цьому не лише ганятися за стратегічним інвестором, а й забезпечити потрапляння акцій на біржовий ринок. Ефективний стратегічний інвестор, безумовно, важливий. Але чому б не продати 10–20% портфельникам дрібними лотами? 5% Одеського припортового заводу, продані портфельникам, можуть дати державі більше, ніж ті самі 5% у складі контрольного пакета. Будь-яка держава, проводячи свою політику на ринку цінних паперів, переслідує дві цілі: щоб свої емітенти не йшли торгуватися за кордон і щоб чужі емітенти торгувалися в цій країні. Чому український емітент іде за кордон? Краще законодавство, сильніший
перів у будь-якій країні світу, це довгі гроші, які одразу не тікають із ринку, бо не можуть. Саме інституційні інвестори (ІІ) мають домінувати на ринку й складати розумну противагу спекулянтам. Без ІІ ми отримаємо ринок, керований лише короткими грошима: отримав прибуток — зафіксувався; ринок скоригувався — падаємо: краще маленький збиток, ніж чекати зворотного зростання, тікаємо. Тож наявність великої кількості інструментів і широкий спектр інвесторів — найперші завдання державної політики. Усе вищезазначене зовсім не означає, що на ринку все погано. Нам ще є куди зростати, а відповідно, попереду ще дуже багато роботи. Поняття «інвестувати в економіку своєї країни» має стати популярним та ефективним. А це означає, що слід самим ростити й виховувати клієнтів, які, звісно ж, є, але ще просто не знають, що хочуть і, головне, можуть працювати на фондовому ринку. При цьому ринок не повинен залежати від стану справ лише семи-десяти емітентів і можливостей одного-двох професійних гравців на цьому ринку. Нам потрібний ринок для всіх: ринок багатьох, ринок більшості. ГvАРДІЯ ІнвесткомпанІй
СТРАТЕГІЇ думка експерта
Цікаві перспективи «Основні чинники стабільного розвитку українського фондового ринку — це запуск накопичувальної пенсійної системи, створення реальних умов для зростання малого та середнього бізнесу та суттєве збільшення питомої ваги середнього класу», — вважає Сергій Оксаніч, президент компанії «КІНТО» — Багато років тому було ухвалено рішення, що основними напрямками діяльності вашої компанії стане управління інвестиційними та пенсійними фондами. Чим це було обумовлено? — Тим, що Україна — це європейська держава, яка активно інтегрується у світовий економічний простір. Хоч би які національні особливості були нам притаманні, ми підемо тими ж цивілізаційними шляхами, що й інші. Перші у світі взаємні фонди з’явилися ще в позаминулому столітті. Принципи їхньої роботи дуже прості, а переваг багато. Компанія з управління активами створює фонд, а учасники наповнюють його грошима. За рахунок великої кількості учасників фонд акумулює значні суми грошей, що робить його впливовим гравцем на ринку, дає можливість оперувати різноманітними інвестиційними інструментами, створювати з них якісний диверсифікований портфель, користатися податковими пільгами, передбаченими для інвестфондів, зменшувати операційні витрати тощо. Це не «один у полі воїн», погодьтеся. Аналіз глобальних тенденцій розвитку індустрії інвестування переконливо свідчить про постійне зростання значення та збільшення питомої ваги операцій з інвестиційними та пенсійними фондами. Навіть проста екстраполяція цих процесів на пострадянський розвиток нашої країни дозволяла передбачити величезний потенціал діяльності інститутів спільного інвестування і в нашому суспільстві. Йти першими в новій сфері діяльності завжди складно, ризиковано та водночас захоплююче, як у будь-якому іншому творчому акті, тож ми раді, що ця доля випала КІНТО. Активна участь провідних фахівців КІНТО в розробці відповідного напрямку в законодавстві дозволила нам швидше за інших колег визначити, що час запуску публічних ІСІ настав. Лідерські позиції на ринку поставили вимогу абсолютної зосередженості на діяльності з управління активами інвестиційних та пенсійних фондів. Це дало змогу створити з переважною більшістю провідних професійних учасників фондового ринку партнерські відносини на засадах компліментарності, а наші брокерська та інвестиційно-банківська активність були скеровані головним чином на досягнення високих результатів інвестиційних фондів під нашим управлінням. — У попередніх інтерв’ю ви говорили, що криза позбавить ринок від дрібних та нечистих на руку компаній, бурхливе зростання яких спостерігалося в 2007–2008 роках. Чи справдився прогноз? Які обсяги ринку сьогодні? — Так, я завжди стверджував, що будь-яка криза — це, в першу чергу, очищення економіки від неефективних, непродуманих та навіть криміналізованих управлінських рішень. Згадаймо хоча б діяльність фінансових пірамід, які протягом останніх двох років валилися в різних куточках світу. Спалахи таких фінансових болячок щоразу нагадують, що світ інвестицій надзвичайно ризикований. Саме тому інвестори мають бути максимально поінформованими, як під час ви-
ГvАРДІЯ інвестКОМПАНІЙ
значення об’єктів інвестування, так і під час вибору контрагентів для роботи на фондовому ринку. Внаслідок кризи ринок ІСІ суттєво звузився, минула перша ейфорія, на яку страждали вітчизняні учасники інвестиційних фондів. Звісно, індустрія відчула певний відплив коштів із фондів. Масовий інвестор у всьому світі діє майже під копірку: при суттєвому падінні фондових індексів панікує, фіксуючи свої реальні, а не паперові збитки. А після кількох років невпинного зростання індексів у лавах захоплених крокує до інвестиційних фондів з уже суттєво вичерпаним потенціалом подальшого зростання. Всупереч аксіомі, що купувати треба, коли дешево, а продавати, коли дорого, а не навпаки... — Як ви оцінюєте перспективи ринку недержавних пенсійних фондів у найближчі роки? — Результати діяльності українських НПФ за п’ять років ще раз підтвердили загальносвітові тенденції, притаманні накопичувальним пенсійним системам країн, що розвиваються. Наша держава до них також відноситься, і ми бачимо, що суспільний інтерес до НПФ відчутно зростає. Ще більшої зацікавленості можна очікувати після запуску державного накопичувального пенсійного фонду — це другий рівень пенсійної системи. Чинний президент та чинний уряд не раз заявляли про свою готовність до впровадження другого рівня. Навіть дата вже є — січень 2012 року. І якщо всі урядові плани в цьому напрямку буде реалізовано, то перспективи НПФ на наступні п’ять років виглядають дуже оптимістично. Те саме стосується й перспектив ІСІ, оскільки велику частину населення автоматично буде залучено до інформаційного поля, що ґрунтуватиметься на ідеології створення фінансових накопичень та портфельного інвестування. — Коли почнеться масовий прихід інвесторів до інвестиційних фондів, як це було в 2007 році? — Тоді, коли фондовому ринку будуть притаманні всі ознаки перегріву, а на горизонті замаячить чергова біржова бульбашка, настане час приходу до ІСІ масового інвестора. А рекомендації, в які фонди та активи треба інвестувати, ви чутимете звідусіль: на прийомі в дантиста, від столичного таксиста та навіть офіціанта у престижному ресторані... — Ваш довгостроковий прогноз розвитку фондового ринку: яким ви бачите його майбутнє? — Я не належу до тих, хто завжди сподівається на гірше. Моя професія вимагає від мене прагматично-оптимістичного погляду на життя та майбутнє. Які чинники впливатимуть на довгостроковий розвиток українського фондового ринку?.. Зупинюсь на основних. Це повноцінний запуск накопичувальної пенсійної системи, створення реальних умов для зростання малого та середнього бізнесу, суттєве збільшення питомої ваги середнього класу, самоорганізація та подальша демократизація суспільства… Всі ці чинники стануть повноцінним фундаментом для стабільного розвитку українського фондового ринку та економіки в цілому.
57
ІнвесткомпанІЇ стратегІЇ
Гра на випередження Нова система координат у світовій економіці змушує інвесткомпанії змінювати стратегії Український фондовий ринок здійснив карколомний підйом на по чатку 2010 року. Індекс Української біржі за перші п'ять місяців показав зростання близько 40%. Ожили управляючі компанії й фонди, оскільки почався приплив активів. Усе скінчилося у травні. При цьому тоді ніхто не говорив про новий виток друкування грошей, ще все йшло за звичайними законами руху ринку. Після зростання у 25% західні аналітики сходилися на тому, що глибина фіксації прибутку має бути близько 10%. Так і сталося. І в той час, коли на західних майданчиках корекція добігала кінця, у нас влаш тували панічний розпродаж — з двома закриттями сесій торгів і гло бальним падінням більш ніж 40%.
Григорій Пелех, генеральний директор Concorde Asset Management
Наш ринок ще довго не міг від новитися після травневого падін ня, мало того, останнім часом втратив взагалі будь-яку кореля цію зі світовими майданчиками. Із серпня 2010 року на західних рин ках почалося нове ралі. Інвесто рам продали ідею дешевого фон дового ринку. При цьому диві дендна дохідність за акціями за поточної вартості була набагато більшою за дохідність за боргови ми інструментами тих самих емі тентів. Крім того, хоча темпи еко номічного відновлення почали сповільнюватися, активно просу валися ідеї нових стимулюючих програм і, за необхідності, запус ку друкарського верстата. Ринки повірили в ці ідеї й видали +12% із
МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ РЕЙТИНГУ «ГVардія стабільних компаній – торговців цінними паперами» Рейтинг «ГVардія стабільних компаній — торговців цінними паперами» спрямовано на отримання об’єктивної, незалежної та масштабної оцінки стабільності компаній — торговців цінними паперами (КТЦП), які ведуть свою діяльність на території Україні. Рейтинг адресований всій бізнес-спільноті, враховує особливості розвитку економіки на сучасному етапі. До списку учасників рейтингу включено КТЦП, які працюють на території України не менш ніж чотири роки за наявності офіційної (відкритої) статистичної інформації за основними показниками фінансової діяльності за період 2006–2009 років. Оцінка передбачає використання методу, що грунтується на системному аналізі динаміки обсягу торгів КТЦП в досліджуваний період. Аналітична служба редакції проводить дослідження, систематизацію та оцінювання результатів діяльності КТЦП за період 2006–2009 років за групами, залежно від величини обсягу торгів у 2006 році, прийнятого за базовий для розрахунків. Після збору, уточнень і занесення до розрахункової моделі всіх результатів, зроблено оцінки стабільності діяльності КТЦП по кожній групі, а також здійснено розрахунок інтегральних оцінок загального рейтингу.
ОБРОБКА І ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ ,
де
,
— інтегральна оцінка стабільності j-ї КТЦП;
— оцінка стабільності j-ї КТЦП;
— темп зміни обсягу торгів для j-ї КТЦП за період t;
— середньорічний темп торгів j-ї КТЦП за досліджуваний період;
— максимальний середньорічний темп торгів з оцінюваного ряду КТЦП за досліджуваний період;
,
п — кількість років у досліджуваному періоді; k — поправочний коефіцієнт, який враховує величину торгів КТЦП у базовому році та приймає значення відповідно до таблиці: Група I II III IV
58 ЛИСТОПАД, 2010
Обсяг торгів, млн грн 100 — :
50 — : 100 10 — : 50 0— : 10
Значення k 1,00 0,95 0,90 0,85
Інформаційний партнер рейтингу — фондова біржа ПФТС
серпня. У цей самий час Україна плавно йшла чимдалі нижче. У нас не було покупців. Зараз порівняно з подіями по чатку року змінилося те, що всі центр обанки світу почали нову хвилю друкування грошей. Над лишкова ліквідність стала вста новлювати нові аномалії. Стара добра стратегія «купи й тримай» уже не скоро запрацює. Ринками зараз правлять трейдери та спеку лянти. Надлишкова ліквідність штовхає ринки догори: що більші інфляцій ні очікування, то більше зростан ня. Всі грають на випередження. За фактом — фіксація прибутку. Зараз ті, хто не встиг перелашту ватися під нову систему коорди нат, найчастіше не розуміють, що відбувається на фондовому ринку. А тим часом тут з’являються нові й нові аномалії. Наприклад, якщо раніше всі називали золото захисним активом і при падінні ринку акцій воно зростало в ціні, тепер активи йдуть синхронно. Купуючи золото, покупець отри мує такий самий ризик, як і при вкладенні в акції. Сьогодні реакці єю ринку на погану макростатис тику буде зростання котирування, бо міркування будуть такими: «Якщо в економіці все так погано, стимулюючих програм і грошей буде ще більше». Зараз уже нікого не здивуєш падінням дохідності держоблігацій і зростанням фон дового ринку (раніше це була зво ротна залежність). Український фондовий ринок є дуже ризиковим для іноземних ін весторів (через те, що тут мало ліквідності, не можна захеджувати свої позиції, та й саме ставлення мажоритаріїв до міноритарних ак ціонерів залишає бажати кращо го). Купувати в нас почнуть, коли всі розвинені ринки й ліквідні ак тиви будуть перекуплені. Тоді ми побачимо значне зростання укра їнських індексів. Фактично йдеть ся про шість-сім місяців. Але слід просто усвідомлювати, якої якості це буде зростання та принаймні не купувати, а продавати куплені під цю ідею активи. Якщо в нас, звіс но, не стоїть завдання зараз роби ти інвестиції для онуків. ГvАРДІЯ ІнвесткомпанІй
СТРАТЕГії географ і я і нвестиц і й
Мальта — великі податкові переваги маленького острова Переміщення капіталів із країни в країну — винахід аж ніяк не ХХІ сторіччя. І найголовніші в цьому переміщенні — податкова комфортність, спрощена звітність і максимальна, а ще краще повна анонімність — стали тією основою, на якій сформувалися зони, що максимально сприяють розвитку вільного й сучасного бізнесу. Для багатьох поняття «зручної юрисдикції», як і раніше, асоціюється з поняттям «офшорної зони» в тому його сенсі, який всі ми вкладали на початку 1990-х. Дійсність же значно простіша. Компанії, що оперують у зонах зручної юрисдикції, — важлива складова світового економічного простору. Такі компанії відкривають своєму власнику майже необмежені можливості на міжнародних інвестиційних і фінансових ринках. Феод Груп протягом останніх років активно бере участь у процесі реєстрації компаній різних форм у зонах зручної юрисдикції. Але особливий інтерес сьогодні представляє острів Мальта. Мальта — маленька острівна держава в Середземному морі — за фактом свого географічного розташування та історичної зумовленості не могла не стати такою зоною зручної юрисдикції. Мальта є членом Європейського Союзу та користується всіма податковими й фінансовими перевагами ЄС. Сьогодні держава благополучно провела реформування податкового законодавства відповідно до вимог FATF* і низки інших організацій. Уряд Мальти заявляє, що такі зміни в оподаткуванні направлені, перш за все, на залучення міжнародних інвестицій і підвищення значущості Мальти як юрисдикції холдингових компаній. Та якщо коротко зупинитися на сучасних перевагах держави як зони зручної юрисдикції та інвестування капіталу, то слід зазначити, що: — численні традиційні для європейських держав податки на Мальті не встановлено, відсутнє законодавство про валютний контроль, тобто економічну діяльність компанія, зареєстрована на Мальті, може вести в будь-якій валюті; — Мальта дістала від Європейського Союзу офіційне схвалення системи умовного нарахування податків; — Мальта уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування з більш ніж 40 країнами світу; — Мальта є майже ідеальним варіантом інкорпорації для судноплавних компаній і трастів. Судноплавні компанії платять лише щорічне мито та мито за реєстрацію/перереєстрацію судна. Трасти ж не обкладаються жодними податками на території Мальти; — на Мальті можлива повна анонімність власників бенефіціарів; — філія зарубіжної компанії на Мальті матиме такі самі можливості податкового планування, як і компанія-резидент; — ставши повноцінним членом Шенгенської угоди, Мальта надає можливість отримати статус постійного резидента та вільно переміщатися країнами Шенгенської угоди без додаткового відкриття віз. * FATF (Financial Action Tack Force on Money Londering) — міжурядова організація, метою якої є вироблення стратегій боротьби з відмиванням капіталу, як на державному, так і на міжнародному рівні.
ГvАРДІЯ інвестКОМПАНІЙ
Щодо останнього пункту, то хотілося б розглянути його докладніше. Переваги здобуття статусу постійного резидента та отримання свободи переміщення країнами Шенгенської угоди для громадян України останнім часом набуло особливого значення. Наведемо основні переваги вибору на користь статусу постійного резидента Мальти: — високі порівняно з іншими європейськими країнами стандарти життя за вартості життя значно нижчої за європейські показники; — постійний резидент Мальти не зобов’язаний проживати на території держави певний період часу, як це необхідно для власників статусу ПМЖ в інших країнах Європи. Хоча статус на Мальті є категорією, оновлюваною щороку, процедура ця формальна й не вимагає тривалого фізичного перебування у країні; — статус постійного резидента надається не лише основному заявникові, а й членам його сім’ї та прямим родичам; — офіційна документація на Мальті складається англійською мовою. Закони написано двома мовами: англійською та мальтійською. Ділові та комерційні стосунки здійснюються лише англійською мовою; — сприятливі кліматичні умови та вигідне географічне положення — переваги, що не потребують коментарів. На закінчення повторимо, що економічна політика, яку проводить уряд Мальти, покликана створити найсприятливіші умови для зростання добробуту як своїх громадян, так і тих, хто обрав цю державу для здійснення комерційної діяльності. Завдяки такій політиці Мальта стала всесвітньо визнаним центром міжнародного бізнесу. Феод Груп та наші партнери на Мальті готові сприяти українським компаніям у створенні сучасного інструменту для ведення міжнародного бізнесу, а також тим, хто бажає скористатися всіма перевагами статусу постійного резидента Мальти.
Феод Груп запрошує вас взяти участь у безплатному семінарі на тему:
«Свобода переміщення без віз країнами ЄС для громадян України» Дата проведення: 16 листопада 2010 року, початок о 10:30. На семінарі буде висвітлено особливості та переваги в отриманні посвідок на проживання та ПМЖ, які надаються законодавством деяких країн ЄС (на прикладі Великої Британії, Мальти, Кіпру та Італії). Як обрати оптимальну форму міжнародного ведення бізнесу, як захистити свої капітали та сімейні заощадження. Участь у консультаційному семінарі підтверджується лише за попередньої реєстрації. Докладніше читайте на сайті www.feodgroup.com
59
СТРАТЕГІЇ ДУМКА ЕКСПЕРТА
Лізингові інвестиції — це вигідно «Фінансовий лізинг — це універсальний інвестиційний інструмент, особливо для українського аграрія», — вважає Микола Шпак, голова правління національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Кисень для заводів-виробників — Існує думка, що лізинг допоміг врятувати вітчизняний автомобільний бізнес. Чи така ж оптимістична його роль в аграрній галузі? — Особливо класно, що цей інструмент з однаковою вигодою для себе випробували й виробники сільгосптехніки, і селяни, і держава. У кризові часи деякі підприємства випускали продукцію виключно завдяки лізинговим програмам. До речі, це стосується й відомих вітчизняних марок. А з початку нинішнього року ми вже перерахували заводам-виробникам понад 300 млн грн під техніку, яку нам наперед замовили селяни. Тобто заводи не лише активно запускають виробництво, а й виготовляють сільгосптехніку та обладнання під конкретного споживача. Адже наша служба маркетингу заздалегідь формує портфель замовлень з областей, від сільгосптоваровиробників. І повірте мені, нинішній селянин не замовить абищо. Він уже їздить виставками, приглядається до сусідів: яка техніка новіша та ефективніша. На фізично й морально застарілий агрегат свої тяжко зароблені кошти не витратить. Виходить, що, беручи участь у лізинговій схемі, підприємство мусить оновлюватись, випускати новішу, сучаснішу техніку.
Микола Шпак, голова правління НАК «Украгролізинг»
НАК «Украгролізинг» у 2010 році уклала 54 договори поставки техніки на 321,5 млн грн — Попри це, багато хто із селян все одно надає перевагу хай навіть і вживаній, але імпортній техніці. — Так. Певний час виробники української продукції були скуті у нововведеннях через, м’яко кажучи, не зов сім адекватне законодавство. Норма закону твердила, що у вітчизняному механізмі не може бути менш ніж 50% місцевих, українських комплектуючих. Але ж чудес не буває: наприклад, німці сто років йшли до свого комбайна, а ми похапцем створимо щось нове під час кризи? Французи комплектують на своїй території агрегати з імпортних вузлів, додаючи лише кабіну, але гордо називають дітище своїм. Без кооперації з лідерами світового сільгоспмашинобудування дефіцит сучасної сільгосптехніки не подолати. Мусимо використовувати комплектацію імпортну, ту, аналогів якої немає в Україні, і розвивати своє виробництво. Тож ми входили до активного лобі щодо прийняття змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу». У документі пропонується знизити на 50% розмір податків та мита при імпорті в країну вузлів та агрегатів для техніки, аналогів якої не виробляється в Україні. Крім того, вітчизняною вважатимуть техніку, у якій доля віт 60 ЛИСТОПАД, 2010
чизняних комплектуючих становить не менш ніж 30%, а не 50%, як нині. Нарешті Верховна Рада ці зміни таки підтримала (в першому читанні). Учасники ринку вважають, що законопроект, у разі його затвердження, суттєво допоможе українським заводам. Адже техніку вітчизняного виробника селяни можуть купувати за вигідними держпрограмами. Зокрема й через Украгролізинг.
Впевненість для підприємця-середняка — За статистикою, левову частку агропродукції вироб ляють дрібні та середні селянські господарства. Чим фінансовий лізинг може прислужитися їм? — Справді, крупним господарствам і агрохолдингам наші послуги навряд чи потрібні — вони можуть придбати техніку й за повну ціну. А от інвестувати саме в малий та середній бізнес на селі й покликаний Украгролізинг. Сьогодні основний продукт виробляється саме у таких господарствах. Зрозуміло, що держава заради забезпечення продовольчої безпеки мусить підтримувати свого основного годувальника. Однак більшість програм із субсидування, пільгового фінансування галузі, як відомо, поки що ГvАРДіЯ ІНВЕСТКОМПАНІЙ
СТРАТЕГІЇ ДУМКА ЕКСПЕРТА
Вітчизняним заводам — виробникам сучасної сільськогосподарської техніки перераховано 309 млн грн
згорнуто. Активною та стабільною залишається фактично одна — лізингова. Охочих взяти техніку в лізинг у нас не меншало навіть у найскладніші часи. поступово змінюється лише характер замовлень. Якщо раніше потихеньку брали окремі механізми — жатку, борону, тракторець, то тепер вже ризикують оформляти договори на комбайни, обладнувати під ключ чималенькі тваринницькі, птахокомплекси, навіть потужні зерносховища за кілька мільйонів гривень. — А ви не ризикуєте інвестувати у, здавалося б, не Партнерство із зарубіжними дуже певний аграрний бізнес? Банкіри он і досі перестраінвесторами ховуються: через сезонність, природні форсмажори майже не кредитують агросектор. — Але ж порівняно із реальною потребою аграріїв у — Просто фінансовий лізинг — якраз той адекватний новій техніці лізингові програми все одно залишаються інструмент, який годиться для сьогоднішніх умов і для сьолише краплею в морі? годнішнього середнього селянського господарства. Обо— Безперечно. Скажімо, лише в лізинг наші сільгоспторотних коштів у аграрія небагато, та 22% вартості обладваровиробники цього року готові були придбати техніки нання на перший внесок таки назбирає. Решту віддаватина понад мільярд гривень. Держбюджетом таких коштів ме три-п’ять, а то й сім років, сплачуючи 7% річних з невідпередбачено лише трохи більш ніж 353 мільйонів. Ця сума, шкодованої вартості. Графік повернень складаємо разом, хоча й повільно, але збільшується щороку. Проте все одно з урахуванням сезонності бізнесу, можливостей господарзалишається недостатньою. ства. Тяганини з оформленням лізингових документів У нагоді можуть стати інвестиції із-за кордону. Відомо, немає, не зрівняти з банківськими жорсткими вимогами. що бажання вкладати кошти в український агросектор в Проплатив перший внесок — одразу ж і починай користуіноземців величезне. Це ми відчули, постійно отримуючи ватися технікою, отримуй прибутки. пропозиції від канадських, корейських, російських, киРизики, звісно, є завжди. Але, найперше, ми намагаєтайських партнерів. Потенціал Украгролізингу для реалімося обирати надійних підприємців. У кожній області є зації спільних програм гріх було б не задіяти. філії Украгролізингу. Якщо знаходять клієнта, а точніше партнера для лізингової програми, то вже мусять поручитися за нього. На місцях зібрати інформацію про сумлінність, авторитетність господаря не так вже й важко. І головне: усі знають, що система повернень планових лізингових платежів у нас дуже чітка й сувора. Якщо запізнюється плановий платіж, одразу господарством цікавляться наші відповідні служби. Технарі їдуть Актуальним, зокрема, є проект, за яким російська сторона перевіряти стан техніки, юристи за потреби вчиняють пропонує кредитувати $290 млн у спільне російськонотаріальні написи, позиваються до суду. Хоча часто українське виробництво 1000 одиниць зернозбиральних комборжники воліють розплатитися ще на досудовому етапі байнів «Акрос» та 300 широкозахватних посівних комплексів — знаходяться й гроші, і можливості. У злісних неплатіз наступною передачею їх у фінансовий лізинг українським ників техніку вилучаємо та одразу передаємо платоспроаграріям. Нині техніка такого типу в Україні не виробляється. можним господарям. Правових інструментів для поверІнститут інноваційного провайдингу Академії аграрних нення державних грошей вистачає. Тільки треба, щоб наук України вже розробив на замовлення Украгролізинсистема працювала не стихійно, а постійно. Тоді всі звигу докладний бізнес-план під цей спільний проект. Отрикають до дисципліни. мали позитивний експертний висновок Міністерства екоНа недавньому розширеному засіданні правління НАК номіки України, тепер чекаємо на підсумки експертизи від наші філії звітували про успішне виконання планів з поДержавного агентства України з інвестицій та розвитку. вернення лізингових платежів за 10 місяців нинішнього Також компанія супроводжує й спільний інвестиційний року. За два роки робопроект із китайською ти нової команди нам стороною, у разі реалівдалося не лише налагозації якого українські дити вчасне повернення селяни отримають планових платежів, а й 20 побудованих під повигрібати борги миключ повнокомплекнулих років, коли повертних зерносховищ на ненням не дуже пере50 тис. т довгострокоймалися або й не хотіли вого зберігання кожне. перейматися. Тим Програма розрахована самим довели, що механа 10 років і оцінюєтьнізм фінансового лізинся у суму до $200 млн. гу надзвичайно вигідУпевнений, що фіний для держави, бо всі нансовий лізинг розїї вкладання в лізингові криє ще й нові грані програми повертаються для ефективного задо бюджету, звідки стосування його на Підписання меморандуму про співпрацю з китайськими партнерами знову наповнюється ліаграрному ринку в рамках офіційного візиту президента України Віктора Януковича зинговий фонд. України. до Китайської Народної Республіки (вересень 2010 року).
Від лізингоодержувачів, які вже успішно використовують техніку за умовами фінансового лізингу, протягом 2010 року отримано понад 120 млн грн планових платежів
ГvАРДіЯ ІНВЕСТКОМПАНІЙ
61
ІнвестицІЇ прогноз
Інвесторе, пильнуй! Сергій Ведринський, голова департаменту з питань інвестиційної діяльності OTP Capital
Хоч би якою мізерно малою й недостатньою була база для формування довгострокового прогнозу, планувати свою фінансову стратегію на наступний рік доводиться всім. А завдання, що стоїть перед кожним інвестором, — заробляти, використовуючи слушні нагоди для купівлі й продажу активів, незалежно від довгострокових макроекономічних трендів Світ-2011
Середні щорічні норми доходу активів*
Для початку подивимося на основ ні прикметні риси світового фінансо вого ринку наступного року. Перша — висока макроекономічна невизна ченість як на розвинених ринках, так і на ринках, що розвиваються. Друга — попри регулярні зустрічі G20, МВФ та інших організацій економіч ної співпраці, швидше за все, збере жуться і, можливо, навіть загострять ся основні глобальні протиріччя між народної економіки. Насамперед це стосується взаємин розвинених країн і країн, що розвиваються, у пи
РЕЙТИНГ
Оцінка
Рейтинг стабільних КУА (НПФ) (2006–2009 роки) 1
АНПФ «ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ», ТОВ
100,00
2
КУА-АПФ «ТРОЙКА ДІАЛОГ УКРАЇНА», ТОВ
94,44
3
КУА «ОПТІМА-КАПІТАЛ», ТОВ
96,80
4
АПФ «УКРАЇНА-СЕРВІС», ТОВ
92,75
5
ВІЕЙБІ ПЕНСІЯ, ТОВ
91,14
6
КУА «ВСЕСВІТ», ТОВ
89,84
7
КІНТО, ПРАТ
80,59
8
КУА «ГАРАНТІЯ-ІНВЕСТ», ТОВ
78,18
9
УАПФ «ПАРИТЕТ», ТОВ
77,84
10
АВТОАЛЬЯНС — ХХІ СТОЛІТТЯ, ВАТ
77,30
11
ВСЕУКРАЇНСЬКА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ, ТОВ
75,39
12
АРТА УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ, ТОВ
74,48
13
КУА «МАГІСТР», ТОВ
73,60
14
СІС КУА «УКРСОЦ-НЕРУХОМІСТЬ», ТОВ
72,06
15
КУА «ПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ», ТОВ
72,05
16
ПРІНКОМ, ПРАТ
71,45
17
КУА «ЗАХІДІНВЕСТ», ТОВ
71,19
18
КУА «МАСТ-ІНВЕСТ», ТОВ
70,77
19
КУА АПФ «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», ЗАТ
69,73
20
ДРАГОН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ
66,65
21
КУА «БІЗНЕС-ІНВЕСТ», ТОВ
64,56
22
КУА «ФІНІНВЕСТ-ГРУП», ТОВ
60,42
23
КУА АПФ «ОПІКА», ТОВ
60,37
24
ТОВ КУА АПФ «УКРАЇНСЬКІ ФОНДИ»
59,29
25
КУА «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
58,03
Для розрахунку використано дані УАІБ
62 ЛИСТОПАД, 2010
20 років
10 років
5 років
1 рік
Норма, %
Місце
Норма, %
Місце Норма, % Місце Норма, %
Картини старих майстрів
12,3
1
15,9
2
23,4
1
6,6
Місце 5
Акції
11,7
2
16,1
1
13,4
3
11,7
3
Китайська порцеляна
11,7
3
8,1
5
15,1
2
3,7
8
Золото
11,6
4
-2,8
12
1.0
12
-0,7
12
Діаманти
10,4
5
6,4
6
10,3
4
0,0
11
Поштові марки
10,0
6
-0,7
10
-2,4
13
-7,7
13
Облігації
9,3
7
15,1
3
9,7
5
13,2
2
Нафта
8,9
8
-5,9
13
8,7
6
20,7
1
Тримісячні казначейські векселі
8,7
9
8,8
4
7,1
7
7,2
4
Житло
7,2
10
4,4
7
4,6
9
4,5
7
Індекс цін на споживчі товари
6,3
11
4,3
8
4,6
10
5,1
6
Оброблювана земля у США
6,2
12
-1,8
11
1,2
11
2,2
9
Срібло
5,0
13
-9,3
14
-4,9
14
-18,8
14
Іноземна валюта
4,5
14
3,7
9
5,8
8
0,2
10
* Розраховано на основі індексу цін на споживчі товари, реєстру Sotheby’s, котирування The Wall Street Journal
таннях валютного курсоутворення та торговельних профіцитів. Наступне глобальне питання, з яким зіштовхнеться економіка 2011 року — боротьба з бюджетним дефіцитом, яка періодично виходить за межі здорового глузду. Сьогодні більшість міжнародних експертів прямо стверджують, що зниження бюджетних дефіцитів на рівень до 3% ВВП не є логічно обґрунтованим. Понад те, немає жодних доказів, що цей крок приведе до позитивного сценарію економічного розвитку навіть у середньостроковому періо ді. Сьогодні це вже можна просте жити на прикладі Ірландії. Тож, можливо, наступного року ми буде мо свідками формування більш роз важливого погляду на гонитву за зниженням бюджетних дефіцитів. Що стосується України, то рівень валютного курсу, дефіцит бюджету, інфляції, валютний коридор та інші макроекономічні показники будуть у першу чергу забезпечені зовніш ньою кон'юнктурою — цінами на світовому ринку на основні товари українських постачальників. І, на жаль, ця пряма залежність робить нас геть незахищеними від зовнішніх економічних потрясінь.
Моментальний прибуток Але, попри всі прогнозовані струси економіки, захистити свої зао щадження, принаймні від інфляції, все ж таки можна. І йдеться зовсім не про депозити, а про акції. У довго строковому періоді акції справді є найпотужнішим захистом приват них заощаджень від інфляції. Ось тільки в умовах підірваної довіри до фондового ринку говорити про три валі пасивні стратегії, що передбача ють вкладення в акції на роки, на вряд чи доцільно. Сьогодні українських інвесторів не цікавить заробіток у майбутньому, вони націлені на отримання прибут ку «тут і зараз» і вкрай неохоче по годжуються вкладати гроші у фондо вий ринок на тривалий строк. З іншо го боку, скепсис інвесторів почасти спричинив появу нових і посилення популярності відомих інструментів, які передбачають миттєві вхід і вихід. Йдеться не лише про ф'ючерси, а, на приклад, ще й про відкриті фонди акцій, які здатні забезпечити майже моментальну ліквідність. Інша річ, що наразі таких фондів мало, але в майбутньому, без сумніву, їх значно побільшає — причому в них будуть ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАНІЙ
ІнвестицІЇ прогноз
різноманітні інвестиційні стратегії. Водночас спостерігається інтерес до вкладень у фонди інструментів із фіксованою дохідністю. Зокрема, чимдалі привабливішими стають фонди грошового ринку, які здатні дати дохідність на рівні 15–20% річ них. Якщо говорити про закриті фонди акцій, то вони орієнтовані саме на довгострокові вкладення з горизон том інвестування в кілька років. На коротких періодах коливання ринку — їх можна було спостерігати й у 2010-му — здатні завдати інвесторо ві збитків, і досить істотних. Але за рік закритий фонд цілком здатен по казати результат у 40–60% річних, тож на довгих горизонтах така ін вестиція цілком виправдана. Найскладніша зараз ситуація в об лігаційних фондах, адже на поточ ний момент в Україні існує лише ринок держоблігацій. Вторинного ринку корпоративних і муніципаль них паперів фактично немає: здій снюються лише поодинокі угоди з окремими паперами. Звісно, ринок облігацій має потенціал відновлення, але він буде реалізований не в най ближчій перспективі.
Захисту від шоків у країні, економіка якої залежить від цін на товари, що в цілому зазнають високих цінових коливань, — не існує Індивідуальний вибір Зараз інвестори, які формують індивідуальні портфелі, готові спря мувати на фондовий ринок не більш ніж 10% своїх заощаджень, що, звісно, знижує ризики втрат, але
при цьому зменшує дохідність. Сьо годні вибір часто робиться на ко ристь золота — «тихої гавані» для обережних інвесторів. Іноді цей ін струмент може займати до 20% портфеля. Але далеко не всі розумі ють, що сценарій подальшого зрос
Як обрати інвестиційну стратегію? Види інвестиційних портфелів
Ризики
Очікувана дохідність, %
Агресивний портфель
Високі
50–70
Збалансований портфель
Консервативний портфель
Помірні
Низькі
20–30
10–20
Активи для інвестицій
Частка в портфелі, %
Акції, інвестфонди
80
Депозити
10
Золото
10
Акції (блакитні фішки), інвестфонди (збалансовані, грошового ринку)
40
Депозити
20–30
Золото або земля
30–40
Відкриті інвестфонди
10–15
Державні облігації
10–15
Депозити
60–80
Загальна сума інвестицій, млн грн 0,3–0,5
1–1,5
Від 1
Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193, 3915194, 3915195. Для регіональних РА: (322) 702262, 762905. Розміщення реклами: (44) 3915193
Куди прямує Україна? Відповідь намагалися знайти учасники ICU Інвестиційного форуму 2010 Однак, на думку Петра Порошенка, голови ради НБУ, рівень держборЕкономічні тренди. «Країни, що розвиваються, стурбовані бурхлигу не є загрозливим: «Україна отримала рейтинг «стабільний» завдяки вим потоком інвестиційного капіталу, який зростає через прагнення відбудові вертикалі влади, але швидкість реіноземних інвесторів отримати вищий організації, реформ поки що незадовільна». дохід. Китай боїться можливої соціЯкоюсь мірою в Україні склалася унікальальної нестабільності, яка виникне за на ситуація, підкреслив Арсеній Яценюк, наекономічною рецесією, спричиненою родний депутат України: тут грошова емісія зміцненням китайського юаня проти не корелюється з інфляцією, валютний курс долара США. А країни ЄС занепокоєні не має лінійного зв’язку з інфляційними рівнем боргу на тлі політики тотальної процесами, крім того, всі фінрегулятори, економії», — зазначив Нуріель Рубіні, крім НБУ, потребують повної реконструкції. професор економіки Нью-Йоркського Що робити? Очищення фінансової систеуніверситету, на інвестиційному фоми, повноцінний захист прав власників капірумі «Україна: на шляху в безхмарне талу, послаблення валютного курсу, яке домайбутнє?», організованому групою зволить зміцнити конкурентноспроможність компаній «Інвестиційний Капітал Укракраїни та покращити її експортні можливосїна» (ICU). Світ чекає сповільнення ті, — ось, за словами пана Рубіні, можливі процесів відновлення: зростання економіки США до кінця цього року становитиме лише Валерія Гонтарєва, голова ради директорів напрямки діяльності для українських реформаторів екогрупи компаній ICU, та Нуріель Рубіні, номіки. «Україна вже відчула приплив певних інвестицій. близько 1%, а в європейських країнах існує висока професор економіки Нью-Йоркського Але цими вливаннями капіталу слід правильно керувати, можливість виникнення фіскальної кризи. Для украуніверситету, відповідають на питання журналістів щоб не отримати надмірного посилення національної їнської ж економіки, з її залежністю від глобальних валюти», — зазначив знаний економіст. тенденцій, у фінансового гуру неоднозначний проСтурбована рівнем інвестиційних ризиків і господиня форуму Валегноз: зростатимуть США і провідні країни Європи, не спіткає стагнація рія Гонтарєва: «Добре, що українські євробонди з погашенням у Китай — буде все гаразд і в Україні. 2011 році торгуються з дохідністю 3,81%, але чи відповідає це реальПроблемні зони. Як зазначив під час виступу на форумі Віктор Пинним ризикам? У всьому світі антикризові заходи урядів перетворюзеник, міністр фінансів України 2007–2009 років, головна перешкода ються на величезні борги їх держав на найближчі 5–10 років. І Україна для розвитку української економіки — зростання державного боргу, не стане винятком. Тож у нас один шлях — реформи, реформи й ще який, за даними МВФ, становитиме до кінця 2010 року 40–41% ВВП раз реформи». України. ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАНІЙ
63
ІнвестицІЇ прогноз
РЕЙТИНГ
Оцінка
Рейтинг стабільних КУА (ІСІ) (2006-2009 роки) 1
КУА «МЕНЕДЖМЕНТ СЕРВІС», ТОВ
100,00
2
КИЇВСЬКА КУА, ТОВ
91,25
3
КУА АПФ «АКТИВ ПЛЮС», ТОВ
82,01
4
КУА «ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КАПІТАЛ УКРАЇНА», ТОВ
79,73
5
ДЕЛЬТА-КАПІТАЛ, ТОВ
74,30
6
КУА «АЛЬТУС АССЕТС АКТІВІТІС», ТОВ
72,90
7
КУА «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ», ПРАТ
68,91
8
ДРАГОН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ
67,22
9
КУА «МАГІСТР», ТОВ
66,14
10
КУА «ІНЕКО-ІНВЕСТ», ЗАТ
63,16
11
КУА «ЕКСПЕРТ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
62,99
12
КУА «ІСФП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
59,63
13
КУА «ФІНІНВЕСТ-ГРУП», ТОВ
54,89
14
КУА «АРТ-КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
51,31
15
КУА «УНІВЕР МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
50,52
16
АВТОАЛЬЯНС — ХХІ СТОЛІТТЯ, ВАТ
48,16
17
КІНТО, ПРАТ
48,01
18
КУА «СЕБ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА», ТОВ
45,23
19
КУА «СПІВДРУЖНІСТЬ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ
41,89
20
ПРІНКОМ, ПРАТ
38,10
21
КУА «БОНУМ ГРУП», ТОВ
37,94
22
МІЛЛЕНІУМ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ, ТОВ
35,13
23
КУА «ФОЇЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ ЮКРЕЙН», ТОВ
35,02
24
КУА «УКРСИБ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», ЗАТ
34,76
25
ВСЕУКРАЇНСЬКА УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ, ТОВ
32,04
Для розрахунку використано дані УАІБ
тання золота можливий саме при посиленні негативу у світовій еко номіці. Крім того, реальна дохід ність інвестицій у золото знижуєть ся через високі спреди (різниця між цінами купівлі й продажу) за курса ми золота, які сягають 5–7%. До слова, в Україні при купівліпродажу металу спреди ще вищі. Ще один інвестиційний інстру мент — земля — поступово повер тає собі втрачені у кризу позиції. Однак ситуація на земельному ринку, як і раніше, залишає бажати кращого, тож вкладення тут — з розряду довгих інвестицій, які по чнуть приносити прибуток тільки з відновленням активного зростання економіки. Звісно, в індивідуальному порт фелі мають бути й банківські депо зити — консервативний інстру мент, здатний дати стабільний дохід. На жаль, як уже було сказа но, дохідність вкладів значно знизи лася: до 11–16% у гривні й до 6–9% у валюті. І ніхто не очікує, що в 2011 році їхня дохідність почне зростати. Тож логічно, що в індивідуально му інвестиційному портфелі й зо лото, і земля, і депозити мають ком бінуватися із вкладеннями в інстру менти фондового ринку. Такий набір здатен дати оптимальне спів відношення дохідності й ризиків,
Методика складання рейтингу «ГVардія стабільних компаній з управління активами» Рейтинг «ГVардія стабільних компаній з управління активами» спрямовано на отримання об’єктивної, незалежної та масштабної оцінки стабільності компаній з управління активами (КУА), що ведуть свою діяльність на території України. Рейтинг адресований усій бізнес-спільноті та враховує особливості розвитку економіки на сучасному етапі. До списку учасників рейтингу включено КУА, що працюють на території України не менш ніж чотири роки, за наявності офіційної (відкритої) статистичної інформації щодо основних показників фінансової діяльності за період 2006–2009 років. Оцінка передбачає використання інтегрованого методу та системного аналізу, що враховує динаміку основних складових інвестиційної діяльності. Аналітична служба редакції провела дослідження, систематизацію й оцінювання результатів діяльності КУА за період 2006–2009 років за такими показниками: вартість активів (ВА) інститутів спільного інвестування (ІСІ) в управлінні, вартість активів недержавних пенсійних фондів (НПФ) в управлінні. Для розрахунку використано аналітичну інформацію УАІБ. Після збирання, уточнень і занесення в розрахункову модель всіх результатів, було зроблено оцінки стабільності КУА.
ОБРОБКА І ПІДРАХУНОК РЕЗУЛЬТАТІВ , , ,
де
— інтегральна оцінка економічної стабільності j-ї КУА;
— оцінка стабільності за і-м показником j-ї КУА;
— темп зміни і-го показника для j-ї КУА за рік;
— середньорічний темп за і-м показником j-ї КУА за період 2006–2009 років;
— максимальний середньорічний темп за і-м показником з оцінюваного ряду КУА за період 2006–2009 років;
п — кількість показників для оцінки.
64 ЛИСТОПАД, 2010
тож зможе принести інвестору дохід у 10–70% річних. При цьому найкращий варіант для інвестора — сформувати індиві дуальний портфель за допомогою брокера або інвестиційного управ ляючого, які допоможуть визначи тися з найбільш прийнятною інвес тиційною стратегією, а також набо ром активів для вкладень. Крім того, інвестор має усвідомити свою го товність до можливих втрат: визна чити прийнятний рівень ризиків для всього, чим він готовий заплати ти за потенційну дохідність, особли во на коротких проміжках часу. Варто врахувати, що сенс у фор муванні індивідуального портфеля з'являється лише в тому разі, якщо сума інвестицій сягає 1 млн грн, а мінімальний горизонт інвестування становить не менш ніж рік. Адже найвища дохідність досягається саме за довгострокових вкладень.
Куди піти? Сьогодні набір цікавих інвестору галузей і сфер бізнесу досить обме жений. Як і раніше, найпривабливі шими є підприємства сировинного сектора, які дуже чутливі до коли вань на зовнішніх ринках. Переду сім зростання можливе в паперах нафтовидобувної та нафтоперероб ної промисловості, гірничодобув них компаній та акціях підприємств хімічної галузі. Тут перспективи до сить значні — до 30–60% у річному горизонті. Схожий прогноз для енергогенеруючих компаній: оцін ка ґрунтується на майбутніх рефор мах в енергетиці та планах щодо поглиблення приватизації в енерге тичній галузі. Також цікаві папери емітентів, ді яльність яких меншою мірою зале жить від світової кон'юнктури. Це підприємства-експортери, які мають усталене коло клієнтів, що платять за контрактами у твердих валютах. До таких активів можна віднести акції найбільшого вироб ника авіаційних двигунів і турбін «Мотор Січ», вагонобудівних заво дів тощо. Але перед інвестуванням слід з’ясувати, чи враховані перспекти ви зростання галузей у поточних цінах на акції. І, безумовно, не варто забувати, що висхідна дина міка фондового ринку не має пря мого зв'язку з перспективами еко номічного розвитку, а найчастіше визначається припливом ліквіднос ті на різні ринки. Збільшення лік відності у фінансовій системі ви кликає зростання попиту на ризи кові активи, що призводить до зростання цін на цінні папери та сировину. ГVАРДІЯ ІнвестКОМПАНІЙ