Молодіжна газета «П'ятниця» by Yaroslav Turenko

П’ятниця 100% безкоштовно №10 (10)

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010

3 сторін Кохаємо 754 роки »»

в чужому ліжку...?

Ст. 13

Дороге наше місто! Тобі ось вже 754… Ми щиро вітаємо тебе з Днем народження. Нехай все буде у шоколаді з запахом цинамону і кислуватим присмаком цитрини – як це ти пахнеш.

«Я

Бігом

Ст. 14

бавитись

в баскетбол!

« Френк Норріс

Андрій Садляк

кщо честолюбна мрія не змушує вас страждати, значить її у вас немає.

Ст. 7-10

Якщо ти досі крім свого міста і села нікуди не їздиш – тобі з нами по дорозі! Бо ми поїхали!

Виграй поїздку в Стільсько. Ст. 10

Зазорбуйся і читай про bmx. Ст. 5

Львівська наука Ст. 11

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Пише денникар

Ваша Вітовська… завжди гаряча

НАБЛИ-

ЖАЄТЬСЯ! Попереду все найцікавіше! Свята, моральна підготовка до переходу на «пляжний сезон», сонячний настрій, теплі посмішки і море позитиву, який не може не супроводжувати нас у травні місяці! По-перше, свята! Травень почався з вихідних днів і це не може не тішити наші молоді серця. Для когось - це змога відпочити від роботи і приділити нарешті час дорогим людям або, бодай, собі. Для когось – це можливість «підігнати хвости» в навчанні. Але, варто визнати, що головне – це масові гуляння: концерти, вечірки, фестивалі, День міста врешті решт . Ті миті, які не дають нам забути, що молоді роки – найпрекрасніший відрізок часу у житті! По-друге, ой, як не за горами літо. І хай для багатьох перша асоціація – сесія, для «справжніх» студентів – це пора пікніків, озер, тепла, яке з настанням жари та скиданням зайвого одягу хочеться все більше передавати один одному у різний спосіб Взагалі, весна перед кожним відкриває якісь невпізнанні простори, невимушено палкі емоції та почуття. Травень додає до цього всього літній настрій, багато моментів, де ти отримаєш море позитиву і ,головне, справжнє сонячне проміння, яке не лише світитиме на холодні вулички, а й грітиме тебе своїми обіймами. А от чи ділитись із кимось своїм теплом чи таїти його в собі – вибір за тобою! Але, пам’ятай: вдвічі приємніше знати, що ти породив на чиємусь обличчі посмішку, аніж посміхнутись самому!

Новини Незалежна книга відгуків Львова проводить опитування на визначення найкращої кав’ярні міста . Ви можете обирати з-поміж таких закладів: «I like» «Золотий дукат», «Дзига», “На Бембетлі”, “Double Coffe”, “CafeCafe”, “I Like”, “Мапа”, “Вероніка”, «Світ кави». Отож, заходимо, голосуємо і приєднуємось до обговорювання! Коментарі: “I Like”: Анонім об 15.04.2010 22:46 Дуже оригінальне кльове...часто ходжу туди. невимушена атмосфера..кльова акція”кава тижня”..але місця мало....в самому кафе..((( а так це моє улюблене кафе...+ кльово було б збішувати асортимент..кави..ААА)) Анонім об 12.02.2010 13:02 Ох, як для кофі ту гоу то ціни завеликі і не для львівської погоди, і не для зимової пори року точно. місця нема, де руки помити теж нема. не подобається взагалі. masja об 12.11.2009 16:03 Так, там недешево,але такої кави у Львові більше ніде нена!!! Культурно-мистецьке обєднання «Дзиґа» Педька об 15.10.2009 4:49 Ням-ням. як кафе, бар-просто фантастичне. там дуже смачно і кльово. а от виставки деколи- МАМАНЕГОРЮЙ(пошлі, без змісту, в стилі “МАМОЯМАЛЮЮ”). дуже рідко бувають справді якісні виставки. Дуся об 11.10.2009 20:00 “Фері”- улюблена кава! Solilonquius об 12.10.2009 9:02 Замалий зал. Кнайпа задорога.Занадто богемна публіка. Зате ідея - супер. “Double Coffee” Дабл кофі Еспрессокапуччіно бар. Solilonquius об 04.04.2010 23:21 Невиправдано дорого. Мабуть задумано для мажорних студіків, яких повз нього і в нього багато ходить. Анонім об 11.12.2009 21:41 Кава можливо в них і смачна, але обслуговування жахливе!!!!!Маса нових офіціантів, які не знають , що їм потрібно робити(хоч і вважаються професіОНАЛАМИ))) LeonA об 19.11.2009 14:31 Кава надзвичайна!!!Суперові коктейлі..а суші! +++ Найулюбленіші страви в одному місці! А ще тут можна купити картку постійного клієнта! Дана Микитюк

П’ятниця Нічого злого не чути

Що нового?

Знайома ситуація: знайшов цікавий сайт в мережі чи почув вдалий жарт і хочеш поділитися ним з друзями? Зазвичай, для цього в чаті продивишся список контактів і надсилаєш кожному повідомлення. Незручно, правда? Крім цього, ти не знаєш чи своїм повідомленням не відволічеш друга від важливого заняття. Або хтось взагалі не хоче отримувати такий своєрідний спам від тебе, використовуючи служби миттєвих повідомлень лише для робочих цілей. Цю проблему (і не лише її) легко вирішують служби мініблогів – своєрідні суміші блогу та соціальної мережі. «Міні» передбачає, що повідомлення в такому блозі зазвичай короткі, які мають на меті інформувати твоїх друзів про цікаві новини з твого життя. Наприклад, ти відвідав нову кав’ярню і хочеш розказати про неї кількома словами: «сходив до нової кав’ярні. Мені тут сподобалося! Рекомендую всім». Або ж: «у цьому клубі невиправдано дорого». Рисою, що наближає мініблоги до соціальних мереж, є «слідкування» за іншими користувачами. Ти можеш запросити друзів і колег чи знайти організації і почати за ними слідкувати – тоді їхні повідомлення автоматично з’являтимуться на твоїй сторінці по мірі їх надходження. Цікаво, що «слідкування» може бути одностороннім: наприклад популярні видання чи заклади мають тисячі послідовників. На відміну від соціальних мереж, твій блог може прочитати будь-хто в Інтернеті без попередньої реєстрації. Тематика повідомлень у мініблогах надзвичайно широка – люди діляться цікавою інформацією, своїми думками, настроями, планами на найближчі дні, враженнями від поїздок, як здали екзамен тощо. Активними користувачами мініблогів є організації та бізнес, тому що це дуже простий, ненав’язливий та неформальний канал інформувати партнерів чи клієнтів про свої новини, як от акції чи знижки. Мініблог як платформа публікування новин цілком може замінити сайт громадської організації чи доповнити корпоративний сайт фірми. Саме такою мережею є friendbuzz – українська служба мініблогів, яка за короткий час свого існування вже знайшла своїх прихильників. Тому не зволікай і заводь власний мініблог – тепер це стало модною традицією! Пархуць Христина

У твоєї роботи їхня адреса!

З таким закликом 28-29 квітня 2010 року у Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся Інженерний Ярмарок Кар’єри, організатором якого його є локальний осередок міжнародної студентської організації BEST у Львові. Інженерний Ярмарком Кар’єри підштовхнув студентів до роздумів і пошуків роботи ще під час навчання, та допоміг знайти її безпосередньо на ярмарку. На цьому сайті можете ознайомитися із вакансіями: ejf.com.ua

«Львівське корзо» – нова mp3-екскурсія від порталу VisitLviv.net

З mp3-екскурсією відтепер можна прогулятись Львівським Корзо – так колись називали прогулянковий бульвар вздовж річки Полтви. Тепер це проспекти Свободи та Шевченка. Екскурсія розповідає про історію побудови проспектів та їх найвизначніших будівель. Попередні mp3-екскурсії порталу VisitLviv. net «Львів за 2 години» та «Львів стародавній» уже скачало понад 4000 інтернеткористувачів. Найближчим часом Інтернет-портал VisitLviv.net запропонує для свої користувачів mp-3 екскурсію «Львів за 2 години» англійською, російською та німецькою мовами.

Інститут практичної психології оголошує набір на базовий курс! Ви цікавитесь психологією та хочете навчитись практично її використовувати? Інститут Практичної Психології – це унікальний заклад, в якому Ви одержите базові знання з основних напрямів практичної психології, що дасть можливість в подальшому успішно застосовувати їх на практиці. Курс навчання містить: НЛП, Коучінг, Переговори, Соціоніка, Техніки трансу, Прикладна сексологія, Позитивна психотерапія, Символ Драма, Публічний виступ, Тантра та майстер класи від наших гостей. Вартість базового курсу : 390 грн. або приведи двох друзів та отримай знижку на навчання 20%! (в ціну включено coffeebreak, роздаткові матеріали). Детальна інформація:063 436 85 04 Тетяна, 093 115 40 21 Ростислав, www.ipp.lviv.ua

П’ятниця

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

День Львова

Дороге наше місто! Тобі ось вже 754… Не знаємо чи є люди, котрі не люблять тебе, котрі не хочуть тебе бачити і тобою дихати. Вже 754 роки львів’яни живуть тобою, живуть у тобі. І, повір, шалено тебе кохають. Бо ти справжній, мужній, щедрий, добрий, радісний. Ти найкращий. Ти свій і рідний Львів. Ми щиро вітаємо тебе з Днем народження. Нехай все буде у шоколаді з запахом цинамону і кислуватим присмаком цитрини – як це ти пахнеш.

Юрко Дячишин

Кохаємо 754 роки

Тільку ві Львові

Ілько Лемко

Підстави пишатися Львовом Без фальшивої скромності львів’янам варто проголосити на весь голос, що наше місто було завжди найцивілізованішим європейським містом в Україні, яке деколи крокувало навіть попереду самої Європи. І все найперше, найкраще, найбільше, найпередовіше, що було написано, надруковано, збудовано, винайдено, засновано – це все могло бути зробленим тільки у Львові.

Субота, 8 травня

Площа Ринок 10:30 – Веломарафон «Перша сотня» (Площа Ринок, вул. Шевська) 13:00 – Урочисте відкриття святкувань з нагоди Дня міста Львова 13:20 – Спільна молитва за участю різних релігійних конфесій 14:00 – «Місто вічної весни» – виступи дитячих та юнацьких колективів 14:00 - Парад наречених 18:00 – V міжнародний фестиваль «У колі друзів» 19:00-21:00 – Концерт камерної та симфонічної музики Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького 12:00 – 17:00 – «Пластове містечко» 15:00 – «Львів у кольорах» – виступи національно-культурних товариств Львова Подвір’я Ратуші 14:00 – Виступи дитячих та юнацьких колективів 20:00 – Концерт камерного оркестру «Віртуози Львова» А також … 10:00 – 18:00 – Виставка ретро-атомобілів «ЗАЗ-Козак» (пл. А. Міцкевича) 11:00 – 21:00 – Мистецький фестивальярмарок «Львів – столиця ремесел» (площа за Арсеналом) 12:00 – 13:00 – Проведення параду центральними вулицями міста з нагоди святкування 754 річниці заснування Львова (старт з пр. Шевченка – пр. Свободи – пл. Ринок) 13:00 – Міжнародне байкер-шоу (площа А. Міцкевича) 15:00 – Виступ духового оркестру та ансамблю «Диксиленд» Львівської ССМШІ ім.

С. Крушельницької (парк ім. Ів. Франка) 13:00 – 21:00 – Розваги для дітей та доброчинна забава-лотерея від Фонду Святого Володимира (пл. Галицька)

Неділя, 9 травня

Площа Ринок 14:00 – 17:00 – «Дитяча майстерка» – майстер-класи для дітей 14:00 – 19:00 – Концерт дитячих колективів присвячений святкуванню Дня Матері 19:00 – Концерт духових оркестрів Парк культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького 12:00 – 17:00 – «Пластове містечко» 12:00 – 17:00 – Акції благодійних фондів Львова «Все найкраще – дітям» 14:00 – Виступи дитячих танцювальних колективів 14:30 – Фестиваль оздоровчих видів спорту «Здорова жінка – могутня держава» 17:30 – Концерт національної естрадної пісні «Єднаймося у чистоті душі з піснею В. Івасюка з благословенням материнським» Подвір’я Ратуші 15:00 – Вистави для дітей 19:00 – Моновистава за участі заслуженої артистки України Альбіни Сотникової – «Целофан», – на сцені один день з життя жінки

А також … 11:00 – 21:00 – Мистецький фестивальярмарок «Львів – столиця ремесел» на площі Арсенальній. 13:00 – Хода у вишиванках «З бабусиної скрині» (площа Юра, Листопадового Чину, Гнатюка, пр. Свободи, Оперний театр) 16:00 – 18:00 – IV Міжнародний фестиваль «У колі друзів» (Шевченківський гай)

Понеділок, 10 травня

Площа Ринок 11:00 – 21:00 – Мистецький фестивальярмарок «Львів – столиця ремесел» 15:00 – Виступи муніципальних колективів Львова Парк імені Б.Хмельницького 15:00 – Концерт рок-колективів. Танцювальні майстер-класи 15:00 – Футбольний матч між Студентською радою Львова та Львівською міською радою А також… 16:00 – 22:00 – фестиваль живих скульптур «Львів – крізь віки», танцювальні майстер-класи «Джаз-кабаре Олега Скрипки» (пл. Міцкевича) 15:00 – V Міжнародний фестиваль «У колі друзів» (Львівська філармонія, вул. Чайковського, 7)

1490 - вперше в Україні на львівській ратуші встановлено годинник з мелодійним боєм. др. пол. 16 ст. - засновано найстаріший парк в Україні - Єзуїтський (тепер парк ім. І. Франка), який одночасно є і найстарішим муніципальним парком у Східній Європі (з 1855 року). 1715 – у Львові засновано першу в Україні пивоварню. 1784 - у Львові запущено першу у світі повітряну кулю з автоматичним пальником на рідкому пальному для підігріву повітря у балоні, усього через дев’ять місяців після кулі братів Монгольф’є, пальним для якої служила солома. 1786 - засновано Личаківський цвинтар, один з найкрасивіших в Європі. 1848 – вийшла перша в історії українська газета «Зоря Галицька». 1858 – у Львові започатковано перше в Україні газове освітлення вулиць. 1894 – у Львові запущено в дію електричний трамвай, один із найперших в Україні і в Європі. 30-і роки XX століття – львівська планерська школа визнана однією із найкращих у світі. 60 - 70-і роки 20 ст. - у Львові вироблялися найкращі за якістю в СРСР пиво, цукерки, автобуси і телевізори. 60 - 80-і роки 20 ст. - більше 10% усіх діючих культових споруд, таким чином Львівщина була найбільш релігійним регіоном у Львові та області при населенні 0,8% від загального населення СРСР знаходилось імперії.

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

П’ятниця Теревені

«Утретє із концертом у Львові, втретє – все чудово, і втретє – дощ!» Марта Когут Хоче у Вашингтон

Як вам у Львові? Ми втретє тут, втретє з концертом, втретє все просто чудово! І втретє з дощем. Вперше ми грали у Львові на «Pink Floyd cover fest», другого разу – на «Чернігівське Rocks». І ось зараз - на вечорі англомовної музики. Насправді ми любимо гуляти Львовом, нас хлібом не годуй... Місто - фантастичне! Ми вам по-хорошому заздримо. Кажуть, ви дуже позитивний і драйвовий гурт. Скажіть, це виявляється тільки на сцені та в піснях, чи в житті ви такі ж? Ні! Ми насправді дуже похмурі зануди! Ми завжди веселі! Веселі по життю, а потім - на сцені! Ми - за здоровий спосіб життя без шкідливих звичок. Тепер про музику. Ви створили відео на пісню «Doctor House», яке на YouTube продивилося більше 130 тис. людей! Як вам вдалося таке придумати? Ви настільки любите доктора Хауса? Ми продивилися всі сезони серіалу і досі дивимося! Ідея виникнення відео – проявити свою любов до цього персонажа. Ви співаєте англійською, а змогли б українською? Нам легше писати пісні англійською. От у старому складі ми писали і співали трьома

мовами, а зараз вирішили, що потрібно сконцентруватися на чомусь одному. Я нарахувала у вас 17 пісень. Яка із них ваша улюблена? У всіх - по-різному! Комусь подобається одна, комусь інша. Насправді у нас кожна нова пісня стає улюбленою. Уцілому 95 % репертуару нам дуже подобається, а решта - просто подобається. Рівняєтесь на когось із світових виконавців? Ми стараємося ні на кого не рівнятись. Бувають моменти, коли слухаєш щось і думаєш, а спробуймо і ми щось подібне зробити, подивитись – вийде чи не вийде. Орієнтири є, але намагаємось самі бути оригінальними. Ви любите спілкуватися з слухачами та фанатами, чи тримаєтеся від них осторонь? Любимо, звісно! Ми створили профіль «Вконтакті». Поки що нас не впізнають на вулиці та в метро, але люди насправді пишуть - і ми стараємося їм відповідати. Ще декілька запитань до кожного з вас: Дімо, на вашому сайті пише, що ти юрист. Займаєшся цією діяльністю? Так, я – практикуючий юрист . Працюю начальником юридичного департаменту на одній фірмі. А музика для мене – хобі. А не важко поєднувати такі різні речі? Ні, чому? Якщо подобається одне й інше, то чому це має бути важко? Я багато чого люблю і багато чим займаюсь, тому й стараюся для всього знаходити час! Якщо людина творча в чомусь одному - вона творча й у іншому. Сергію, ти захоплюєшся фотографією. Скажи, як ти любиш фотографувати, можливо, сам любиш бути у ролі моделі?

Володимир Москаленко

До Львова черговий раз завітав київський гурт «WashingTones», харизма, позитив та енергія якого запалить будь-кого!

Кожний із учасників гурту відіграв більше 90 концертів! З 2004-го музиканти таким же складом грали в іншому гурті. Проте у 2008-му до хлопців приєдналася вокаліста Оля, чим і дала початок народженню гурту «WashingTones». Захоплююся фотографією як фотограф. Люблю знімати інших людей, інколи заробляю фотосесіями. Олю, ти за освітою - психолог. Скажи, яким терміном можна охарактеризувати ваш гурт, його характер? Я думаю, що характер нашого гурту можна описати як дуже харизматичний, енергійний та позитивний. Ми такі собі сангвініко - холерики. :) Олександре, відомо, що ти вже одружений) Скажи твоя дружина розділяє твої музичні смаки? Вона не проти, що ти займаєшся музикою? Ми з дружиною розділяємо не тільки музичні вподобання, але й морозиво та цукерки, що дістаються мені після концертів. Тож вона просто в захваті від моїх музичних надбань, дуже вболіває за гурт і щоразу пакує бутерброди коли ми вирушаємо містами України. Костю, окрім музиканта, ти - вожатий. Як тобі таке заняття? Ти в групі

теж головний? Вожатим я колись працював у таборі під Києвом, а зараз просто їжджу туди гостювати. А на репетиції ми ходимо парами і зі свистком (сміються). У вас є ще один учасник Микита, де він? А от Микита вже не з нами. На жаль, він ще у вересні поїхав у Москву працювати. Ми не сварилися, дружимо, він приїздить до нас у гості. Думками ми разом. Микиту вважаємо нашим московським представником та незмінним учасником гурту «WashingTones». Далі інтерв’ю продовжилося телефонною розмовою з Микитою, який побажав своїм друзям вдалого виступу та привітав Олю зі святом (у день концерту у Львові вокалістка гурту святкувала свій день народження). А на запитання, що він може сказати про музику, відповів, що музика – це прекрасно. У цьому ми його підтримуємо і хочемо побажати гурту подальшого натхнення і творчих успіхів!

Було у Львові

Майбутнє за «руйНацією»

Мар’яна Мокрицька

Наймасштабніший фестиваль Західної України «Руйнація», який уже всьоме проводився у нашому місті, вкотре підтвердив, що Львів все-таки по праву може називатися столицею рок-музики. З кожним разом «Руйнація» набирає все більших обертів, а за версією FaDiez Music Awards її визнано найкращим фестивалем України 2009 року. Сьома «Руйнація» вразила всіх! Фестиваль зібрав в одному місці і в один час справжніх поціновувачів важкої музики - і не лише львів’ян, а й багатьох гостей з інших міст. Цього року на сцені нас потішили такі відомі

гурти як «АННА», «7 Pages Of Silence», «Тостер», «Мегамасс», «Тонкая Красная Нить», «Тол» та гості із Санкт-Петербурга - гурт «Психея». Проте одним із негативних моментів став виступ київського гурту «Мерва», а конкретніше - відсутність їх виступу. На жаль, через певні обставини фанати «Мерви» залишилися незадоволеними. Нам вдалося поспілкуватися із організатором

фестивалю Віктором Новосьоловим. І ось що він нам розповів: «На сьогодні, 18 квітня, Львів можна сміливо назвати столицею рок-музики в Україні. Рівень фестивалю зріс. Палац Спорту, де проводиться фестиваль, - це 100 кіловат звуку! Всі гурти, що виступають на фестивалі, є хедлайнерами. Все на дуже високому рівні. Для мене це - великий крок вперед». Марта Когут

П’ятниця

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Ого-го

Вар’яти

Сів?-Крути педалі стоячи!

Цього разу екстрим-об’єкт буде «BMX», або маленький ровер, що дуже схожий на радянську «Тису». Ця штука вже давно висить на почесному місці екстремального спорту Львова

«Зазорбуйся»

Завжди мріяв побувати всередині бульбашки? Не біда! Зорбінг здійснить твою мрію і, в буквальному сенсі, прокачає тебе.

Уляна Прихід любить кулі ;)

Велетенська прозора куля, в яку тебе запхнуть при зорбінгу, має назву зорб. Якщо говорити термінами, то зорб – надувна прозора сфера, всередині якої міститься капсула, де, за допомогою кріплення, розміщується зорбонавт. Простір між сферами заповнює повітрям компресор, а відстань між ними створює амортизуючу повітряну подушку. Важить зорб від 70 до 80 кг, в залежності від того, з якого матеріалу зроблений. Сам зорбінг на сьогоднішній день визнають екстремальним видом спорту, адже спуски в сьорбі проводять як на воді, так і з гір. Швидкість кулі може сягати 50 км/год. Спуск всередині зорба в Україні порівняно нещодавно почали практикувати, а сам патент на кулю зареєстрував ще у 1973 році французький інженер Жил Єберсол. Лише в 90-х роках після того як американці зробили універсальний зорб, цей винахід став комерційно-розважальним. У нас у Львові теж можна «запхатися» в зорб в аквапарку «Пляж» щонеділі з 16.00 до 18.00. Вартість одного «пробігу» по воді у сфері – 10 грн. Виявилось, що мої знайомі дівчатастудентки пробували «зорбуватись», тому я їх розпитала про відчуття в той момент. Оксана Свята пробувала «зорбуватись» з гори: «Це було дуже страшно! Я ж не знала, чого чекати, не уявляла, як повинна поводитись... Нас спускали з гори, а внизу була велика сітка. Спочатку я намагалася бігти, не падаючи, а потім втомилась і лягла на

стінку камери. Раптом відчула, як кочусь разом з цією гігантською кулею. Це страшний шок, неймовірне відчуття! Словами не передаси – потрібно пробувати! Здається, що серце вискочить – так летить та куля». А от Іра Вітошинська «зорбувалась» на воді: «Я сіла в кулю, коли вона була тільки трішки надута, потім її до кінця надули й всередині нічого не було чути. Було страшно, тому я сильно кричала і йшло велике ехо, а мій голос був дуже смішний. Я страшенно насміялась, адже там треба було бігати, як хом’ячок по колу, але я падала, і ніяк не могла встояти. Потім зорб почав мене крутити в різні боки, а я тоді лягла й вмирала зі сміху. Зорбінг забирає багато сили й енергії – в кінці я просилася, щоб мене випустили, бо вже все боліло». Подейкують, що від зорбу може виникати залежність, тому будь обережний, коли залазиш у капсулу, а то ще не захочеш виходити ;) Детальна інформація про український зорбінг тут: zorb.in.ua

Якщо мрієш стати зорбонавтом, то ти повинен знати кілька визначень з їхнього сленгу

Hill zorbing – спускання з високих місцин Hydro zorbing – спускання з високих місцин в зорбі, наповненому водою Aqua (water) zorbing – зорбінг на водяній поверхні (ходьба, біг, фітнес-вправи) Snow zorbing – спускання з льодових і снігових вершин Aero zorbing – зорбінг всередині аеротруби Зорбонавт – людина, яка поборола страх і хоча б раз спустилась в зорбі. Зорбер – любитель вар’ятств Зорбофоб – людина, в якої починає крутитись голова при самому погляді на зорб Зорбофан – той, хто чув про зорбінг й хоче спробувати

Євген Рябінін

Мріє про зелені свята) Маленька рама, відсутність гальм, особливі вимоги до кожної детальки - все це про справжній «bmx». Кататись на ньому цілком реально і не тяжко, важче навчитись виробляти цілу низку трюків у поєднанні з власним стилем. Дехто просто покатається кілька місяців, нічого не навчиться, просто «повимахується», а завзятий «бемер» буде «дрючити» цілий день усім містом, включаючи скейт-парки і так звані «дьорти» - викопані з грунту трампліни. Це все не дуже просто, бо на «бемі» потрібно не тільки вправно їхати, а й стрибати, обертатись на 180 і більше градусів, тягнути «мануал» (їзда на задньому колесі без оберту педалей) та ще багато іншого! Тому зазвичай якісь результати в цьому спорті можна отримати вже десь після року катання. Комусь лінь, комусь кайф! Зважаючи, що сама інфраструктура нашого міста є досить непоганою для катання, можна досягти багатьох результатів, використовуючи всі архітектурні особливості. Катання в такому стилі зветься «стрітове» або «по-стріту». Тому наші львівські «бемери» використовують всі ці принади максимально. Варто зауважити таку річ як травми. На такій шаленій їзді часто можна зламати руку, ногу, бували випадки, що люди помирали у виконанні неймовірних трюків, але це, звичайно, одиниці, які переборювали страх і вставили за кермо

долі… Хочу наголосити, що шолом та інше екіпірування тут не завадить, особливо для починаючих «бемерів». Загалом справа цікава, також допомагає у схудненні, можна сказати, “качає” руки і ноги. Правда, перші дні руки сильно болять, але потім звикаєш і все стає кльово, відчуваєш приплив сили) Я катався 4 дні і скажу вам, що схуд на цілих 3 кг! Але ровер заміняв мені маршрутки і тролейбуси протягом цілого дня. Це того вартувало! Для розвитку райдерства у Львові є безліч магазинів з деталями, екіпіруванням та самими «бемами». В наших скейт-парках неодноразово організовують змагання та контести (знову дякуємо Андрію Ткачуку))), де вручають щедрі призи та дають безумовно корисний досвід на майбутнє самим «бемерам». Ці та інші речі виводять львівський «bmx» на більш ніж достойний рівень в Україні. А поспілкувавшись з львівськими «бемерами», можна дізнатись про їхній досвід з всеукраїнських контестів та призові місця. Тому, якщо ти читаєш цю статтю - просто не гай часу, йди заробляй, проси в батьків гроші - купуй собі «bmx» і побачиш, як твоє тіло стане пружнішим, як ти зекономиш на маршрутках, як на тебе заглядатиметься протилежна стать) А якщо ти вже катаєшся - respect тобі, успіху і бережи себе)!

Андрій Ткачук (теж катається)

Запрошую усіх охочих у критий скейтпарк для катання, який розташований при вході до парку «Знесіння». Також завжди раді допомогти стартуючим у цій справі! Покажемо, пояснимо, навчитись може кожен! Чекаємо тебе!

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

П’ятниця Змагалися не розбили новий спалах, але все обійшлося. Та й коли у тебе за спиною стрибає натовп мимоволі самому хочеться піти взяти пива і розслабитися. Але для мене фотографія і є відпочинок. Звідки потяг до знімкування? Можна сказати, що я фотограф у третьому поколінні. Мій батько любив фотографувати, і не тільки він. Пам’ятаю, як брат проявляв плівки у ванній. Тому фото у моє життя війшло ще з дитинства. От тільки потім я забув про нього – обрав фах програміста. І вже аж на третьому курсі звернувся до рекламної, стокової фотозйомки. «Коли ми ще тільки позна-

Фотограф у третьому поколінні Андрій Мягков – найкращий рок-фотограф

Анна Свентах Не спить вночі

На «Вечір Англомовної Музики» хтось прийшов щоб послухати улюблені гурти Prime Time, Robespierre Cardin чи Washingtones, дехто – щоб просто відпочити, а для шістьох обраних фотографів цей концерт став

справжнім шансом показати свої знання і вміння та ще й заробити. Безпосередньо під час виступів музичних колективів проводився фотоконкурс «RockPhotos» на кращу концертну фотографію. Подібний захід Львів побачив вперше – до цього проводилися лише постановчі фотоконкурси. 25 квітня журі закінчили розгляд представлених фотографій і вибрали переможця. Ним став Андрій Мягков. Цікаво, що розрив між першим і другим місцем, яке зайняв Тарас Чайківський, зовсім не великий – всього лише два бали.

Андрію, не боялися конкуренції? Ні, адже всі ми були у більшменш рівних умовах – одна сцена, одне світло, технічні можливості апаратури. Залишалося лише ловити моменти та вибирати місце. А з фотографами дуже мило поспілкувалися. Фактично, якість фотографії залежала від її подальшої обробки, адже оригінали десь перегукувалися між собою, а ось уже певне бачення автора наділяло їх якимись особливостями. Крім того, бажання виграти не перетворювалося у настирливу ідею, тому до результатів поставився

спокійно. «От тільки розбудив мене з радості, - перебиває Андрієва дівчина Катя. – Звісно, було приємно почути таку звістку». Ви уже фотографували раніше концерти? Ні, це мій перший досвід. У мене є пейзажні та портретні роботи роботи, а от у такому жанрі я ще себе не випробовував. Зробив 1300 фото, а все через не зовсім добре освітлення як для зйомки. Мені допомагала моя дівчина – носила спалах. Правда умови фотографування були трохи екстремальними – адже люди прийшли у клуб активно відпочити, а не просто постояти. Ледь

йомилися, Андрій не фотографував, - докидає знову Катя. – Але поступово він почав тим захоплюватися. Спочатку знімав на мобільний, згодом – звичайним цифровичком. Прогулянки парком перетворювалися на фотосесії. Я двома руками «за» за таке хобі, що можливо скоро перетвориться у професію». Так, призові гроші плануємо витратити на обставлення майбутньої фотостудії, - говорить Андрій. А поки що мене друзі запрошують на свої Дні народження лише з фотоапаратом. Подекуди це трохи втомлює. Але моїми клієнтами не є виключно друзі чи колеги – є і замовні

роботи. Про проведення конкурсу та його подальші «дітища» розповідає Михайло Козачок, організатор «Вечору Англомовної Музики»: Ідея поєднати «ВАМ» і «RockPhotos» виникла спонтанно. Та й самі фотографи дали зрозуміти, що їм такий проект сподобався, не зважаючи навіть на складність зйомки через освітлення та маленьке приміщення. Принаймні бажання робити щось далі залишилося. З журі вийшли певні ляпи – деякі львівські фотографи відмовилися голосувати через низький рівень авторів, за їхніми словами. Натомість Олександр Свєт (Росія) та Андрій Потапенко (Київ) серйозно підійшли до оцінювання, вказали конкретні плюси та недоліки. Крім журі було проведено інтернет-голосування, але надалі цього не буде. Там перемагали не професійні автори а ті, у кого більше друзів. Тим не менше, за «контактівським» голосуванням виділили одну з робіт Романа Балюка, яка тепер висітиме у «Хмільному Домі Роберта Домса». Приз за перше місце – сертифікат сертифікат 500 грн. на покупку в магазині FotoMag. com.ua, а за три найкращі роботи їх автори отримають цукерки ручної роботи від цукерні «Фортуна Нова». Охочі матимуть змогу побачити роботи всіх авторів на виставці у кафе «Арсенальська», яка відкриється 12 травня.

Знимки

Обрали Міс та Містера Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Львівські “Запорожці” з фан-клубу “ЗАЗКОЗАК”вирушили у святковий автопробіг.

Флешмоб «Батярський» потішив Львів

П’ятниця 15% подорожуючих Україною відвідали Львів. А які міста відвідують львів’яни?

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня, №10 (10)

1(7) TN

Якщо ти до цього часу крім міста Львова і свого села ніде не був/ була, а дуже хочеш – тобі з нами по дорозі! Бо сьогодні ми розповідаємо як, де, за скільки відпочити в Україні.

Жіночий туалет в байкерському барі. Ужгород. Їжачок в тумані. Київ. Будинок в Одесі Сакура. Ужгород. Скелі. Стільсько. Незлічені хащі, болота, озерця та кущі – мережа безкоштовного сервісу для закоханих в парку Топільче. Тернопіль. Металеве дерево-кохання із викарбуваними на вічність іменами. Тернопіль.

Трохи цифр:

Українці для подорожей частіше обирають свою ж неньку – 74% і лише 17% – інші країни. Більше за інших подорожують у віці 18-25 років: 80% – Україною, 16% – за кордон, а найменше – у віці 36-45 років (1/3 нікуди не їздили протягом останніх півроку). Проте саме вони частіше за інших подорожують за кордон (22,5%). Загалом чоловіки подорожують активніше ніж жінки: лише 19% чоловіків нікуди не їздили останнім часом порівняно до 29% жінок. Щодо регіонального розподілу, то мешканці Західного та Південного регіонів України подорожують найчастіше. Протягом останніх 6 місяців 87% респондентів, які мешкають в західних областях, та 92% з південних областей відвідали інші українські міста (порівняно до 67% мешканців Північного регіону). Рейтинг міст Україні, які найчастіше відвідували інтернеткористувачі протягом останніх півроку, очолив Київ (його відвідали 45% подорожуючих Україною), другу сходинку зайняв Дніпропетровськ (17%), третю – Львів (15%). Чоловіки частіше за жінок їздили у ділові подорожі (65% проти 38%). Жінки частіше за чоловіків подорожували в інші країни як туристи (73% проти 27%) та відвідували «закордонних» родичів (41% проти 28%). Проте чоловіки частіше їздили у закордонні відрядження (59% проти 28%). Українці за кордон переважно літають, а Україною подорожують автобусом чи автомобілем. Опитано 300 інтернет-користувачів у віці 18-45 років компанією GfK Ukraine 1-8 червня 2009 року.

(8)

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Третє найзеленіше місто України Тернопіль – місто аптек, церков і банків. Місто альтернативної музики (фестиваль «Нівроку», Висадка), парків, Микулинецького пива та дискотівок. Щоб обійти найцікавіші місця – знадобиться тиждень). Отже, перше що дивує туристів – ставок в самому центрі міста, та величезні парки і ліси навколо. Окрім того – вечірки в підземеллі Тернопільського замку. В цьому містечку в 9 годині люди не ховаються по домівках, а, навпаки, тільки виходять на вулиці. З двох 16-поверхівок на окраїнах міста можна оглянути всю красу як на долоні, або ж з чортового колеса в Парку Відродження. Для людей, що люблять гострі відчуття, можна обсипатися панірувальними сухарями та вийти на площу перед Драмтеатром, і ви станете їдальнею для голубів. В пабах по вечорах та на вулиці серед білого дня можна стати учасником та слухачем джазових та лаунджевих концертів. Щороку в травні Музичне училище складає свій іспит біля пам’ятника Франка в центрі міста, граючи найвідоміші твори класики. Окрім того, це місто постійних флеш-мобів і змагань з КВК. Місто безкоштовних концертів, тематичних вечірок та солодкої вати. Чудова розвага - катамарани – в парку Шевченка та гідропарку. Година – близько 6грн. Катання та катері ім. Танцорова – теж 6грн. Купання у фонтанах (які лише минулого року частково відремонтували) – безкоштовно. Годування лебедів (з’явився один чорний красень), яка, зубрів та інших тварин в живому кутку гідропарку – ціна батона). Найголовніше, що Тернопіль можна зміряти ногами, бо не настільки він великий, особливо якщо є компанія і бажання. Промзона – територія заводів і фабрик для звичайних мешканців, та рай для райдерів і беміксерів. Практично вся промислова зона змальована графіті, і щороку відбуваються змагання та фестивалі на вправність у цьому мистецтві. Тернопіль – це місто, де всі знають один-одного, і разом організовують забави(а якщо і не всі, то серед моїх знайомих знайдеться той, що знає кого треба). Тому, можна просто стати їхнім учасником. Це місто часто порівнюють зі Львовом, але взявши однакове джерело, воно розвивається в своїх, особливих напрямках. Щорічний випускний у школах відбувається в окремий запланований день(це завжди субота). Перекривається рух на центральних дорогах і від озера з Надставної церкви одинадцятикласники піднімаються на центральний стадіон для вручення медалей. Де смачно поїсти – арт-клуб «Коза»(відомий, напевне, всім гостям – зіткнення письменництва, музики, виставок на літ вечорів). Обід обійдеться в 25-30грн. Ще є один заклад, який щороку розростається в своїх масштабах, хоча, здається, місця більше вже і немає, – ресторан «Млин». Власники якого є справжніми фанатиками своєї справи – національний побут і повно цікавих штукенцій на стінах та в меню трапези. Як добратися: Квиток до Тернополя – 10грн (постудентському) у плацкарті та 4грн в електричці. 2 і 3 години відповідно. Тому, ласкаво просимо до міста, яке буде дивувати тебе щоразу більше, бо щотижня тут з’являється все більше подій і планів. Юліана Романишин

Місто на річці Уж Місто замків, сакури, ексклюзивних дешевих ресторанчиків, магнолії, цікавих угорців і вуличних розваг. Ужгород, на-

П’ятниця

певне найменше прив’язаний до України, бо знимки звідти просто кричать, що це Європа. Справді, більшість будівель, і сучасних в тому числі, збудовані угорськими архітекторами. Наприклад, колишня синагога, що зараз є філармонією. Куди піти найпершіше: безперечно лідирує Ужгородський замок-музей, що знаходиться практично в центрі міста. До нього вас приведе єдина в Україні вулиця повністю зі східців. Центральний проспект Свободи для пішоходів виглядає металевим зоопарком (наприклад три ворони над лавочками) – подарунок ковалів. В Ужгороді живуть і працюють найвідоміші кондитери України. Ліворуч від моста через річку Уж – найдовша липова алея в Європі (найпрекрасніша,безперечно, у липні). З цієї ж сторони – кілька сакур і магнолій (цвітуть в кінці квітня). На тих же алеях – найсмачніше морозиво та вино із сіл Берегово та Виноградове. Це найкомпактніше місто – з центральних кварталів дуже близько до будь-якого спального району. Особливо цікавий район власних будинків місцевих угорських магнатів – наче змагання на красивіший і оригінальніший будинок. Ввечері – це місто вуличного танцю (подібні на циганські), стрітрейсерських перегонів(покатаєтесь на рожевому каделаці). Місто, в якому вокзал нагадує палац, і значно красивіший від міської ради! Хоча все тут так помпезно і дорого, люди дуже прості і дуже цікаві. В Ужгороді вжилися три культури, народи і три мови – угорська, українська і російська, окрім того – три релігії – православ’я, католицизм і протестантство. Кілометрів 5 за Ужгородом – Невицький замок, на меандрі річки Уж. Підніматися до нього 3 км, там досі ведуться археологічні розкопки та проводяться пластові табори. Кілометрів 3 в інший напрямок (запитайте у місцевого населення) – закинутий кам’яний кар’єр, чаша якого наповнилася водою(глибина 40-50м) настільки чистою, що нагадує це ставище гірські карстові озера. Ось чому всі мешканці міста – засмаглі ще в червні. Де попоїсти: Деца у Нотаря (заклад дотепних цитат, іменного календаря, еротичних народних картин, своєрідних пам’ятників ЄВРО-2012 і українській владі. Ситний обід – близько 30 грн. Або «Ред Бул» - заклад, якому поклоняються всі байкери, зі справжнім музеєм покришок, авто номерів, каністр від бензину та ретро машин і мотоциклів. Де переночувати: якщо ти їдеш з компанією, то найвигідніше зняти на добу квартиру за 150-200грн. Як добратися: Зручно поїздом. Квиток(по-студентському): приблизно 30грн (плацкарт).Тривалість переїзду: 7 год. Окрім того, знадобиться мапа, зручне взуття та здорове горло для морозива, пива і вина. Юліана Романишин

НеДерибасівська Наше вам з кісточкою!/Доброго дня! Так з тобою вітатимуться на Дерибасівській, Фонтані, Слобідці, Пересипі. Приморський бульвар, Чорне море, східці Потьомкіна, Театр опери і балету? А що ти ще знаєш про Одесу? Чув, наприклад, що прабабуся Сільвестра Сталоне була корінною одеситкою? А гени самого Джонні Деппа, подейкують, беруть свій початок не будь-де, а саме в Одесі! Та що це ми стільки пліткуємо, полишмо цю манірну справу і перейдімо до діла: швиденько купуй квиточки до Одеси, хапай “П’ятницю” і читай уважно, як, де і на скільки з приємністю можна увіковічнити час у цьому привабливому місті!

Якщо надворі тепло, Львів вже знаєш «на зубок», грошей не так і багато в кишені, а є вільні вихідні, то ми пропонуємо альтернативне бачення міст, що відчутно відрізняються від довідників та екскурсій в тур-агенціях.

Знаєш Львів «на зу Таких людей давно не роблять/Тепер рідко можна зустріти таку людину Справді, вшановувати людей скульптурами вже не в моді. Катерина ІІ, О.С. Пушкін, Дюк де Рішельє, звісно, користуються повагою. Та все ж улюбленішими є пам’ятники апельсинам, закоханим, 12-ти стільчикам, титанам, і, навіть хабарю. Жодне одеське весілля не минає без відвідин «Тещиного мосту», на якому парочки залишають колодочки на знак вічної єдності. Невимовні романтики зможуть нашептати бажання на вушко двом левам, які стережуть вхід на Колонаду. З неї, до речі, зручно обсервувати морський вокзал і темну морську синяву. А ось на самому морському вокзалі, на який втрапиш, коли спустишся Потьомкінськими східцями вниз (або ж фунікулером), віднайдеш спокій і гармонію душі з природою. Зручно вмостившись на лавці, ти можеш годинами сидіти, споглядаючи коливання яхт на хвилях, пити гарячу міцну каву чи теревенити з друзями про вічне. Щоб я так знав, як я не знаю/Не маю найменшого поняття Не мала найменшого поняття, де розташована галерея Жені Гапчинської «Щастя». Координати дали мені майже точні: Катерининська, 6, квартира 7. Найбільша халепа в тім, що Катерининських в Одесі дві: площа і вулиця. Так ось, на вулицю – не йди (тобто, прогулятись нею, однією з центральних і доволі симпатичних, можна, а ось в квартиру під номером 7 йти не варто – у ній живе звичайна одеська сім’я, яка вже автоматично перескеровує безпорадних туристів на площу Катерининську )))! Коли ти врешті дістанешся галереї – швиденько набирайся позитивних емоцій від цибулькоподібних чоловічків. Заряд бадьорості на цілий день гарантовано! Танці-шманці-обтисканці/Дискотека На дискотеку і не тільки одесити люблять їздити в Аркадію – один із найпрестижніших районів міста. Окрім 4D-кінотеатру й надкрутих нічних клубів «Ібіца» та «Ітака» з виходом до моря, найбільш облюбований городянами є

П’ятниця

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Поїхали!

убок»? Поїхали за Львів! Аркадієвський пляж. Оскільки чи не через усе узбережжя міста пролягає порт та інші промислові споруди, вільний від нагромаджень, морський пляж в Аркадії користується неабиякою популярністю. Таки річ/Чудовий товар Якщо ти не був на Привозі - вважай, змарнував поїздку. Тільки на цьому ринку можна пізнати весь букет національностей Одеси: казахи, таджики, азербайджанці, перуанці... Усі в один голос пропонують товари найрізноманітнішими мовами світу. Нові звуки вухо сприйматиме з цікавістю, очі бігатимуть поміж яток, а руки стримуватимуть себе на півдорозі до гаманця! Лампа-дрица-о-цаца/Абсолютний захват Абсолютний захват викличе «Будинок відьми». Назва

Колись знадобиться:

моторошно цікава, будинок – не менш інтригує. Плоский дім (той же «Будинок відьми») має форму трикутника, а з певного кута споглядання здається зовсім плоским: одна стіна й вікна. Пояснення банальне: будівельникам просто не вистачило грошей, аби завершити будинок до кінця, тому вони з’єднали стіни в трикутник. Не зважаючи на унікальність, про цей дім знають навіть не всі одесити: знайти його можна, завернувши з відомого Приморського бульвару у Воронцовський провулок. У заголовку та підзаголовках матеріалу використовувалась інформація, яка міститься у брошурі «Одесскій разговорникъ», витлумачена українською мовою. Христина Бондарєва

Автовокзал “Львів”: вул. Стрийська,109, тел.: 294-98-17, 294-98-18 Автостанція №2: радехівський, червоноградський, жовківський, бродівський напрями, вул. Хмельницького,225, тел.: 252-17-40 Автостанція №3: пустомитівський та миколаївський напрями, вул. Петлюри,11, тел.: 292-23-32 Автостанція №5: ходорівський, перемишлянський напрями, вул. Луганська,2, тел.: 270-27-85 Автостанція №6: вул. Личаківська,154, тел.: 271-81-51 Автостанція №8: стрийський, мостиський, самбірський напрями, пл. Двірцева,1, тел.: 238-83-08 Львів, станція львівської залізниці, ДП: вул.Чернівецька,52, тел.: 238-24-67 Приміський залізничний вокзал: вул. Городоцька,112, тел: 226-10-06 (цілодобово) Центральний залізничний вокзал «Львів»: пл. Двірцева,1, тел.:226-20-68 (цілодобово) Каси попереднього продажу автобусних квитків, вул. Стрийська, 109, тел.: 263-24-97, вул. Винниченка, 8, тел.: 225-60-06 Бюро замовлень (доставка залізничних квитків), тел:. 239-00-51, 239-00-52, 239-00-53 Каси попереднього продажу залізничних квитків, вул. Гнатюка,20, тел.: 226-52-76 Замовити квиток можна через інтернет: www.bus.com.ua Ужгород: www.uzhgorod.net.ua Тернопіль: www.times.te.ua Одеса: www.odessaonline.com.ua, www.ta-odessa.com Київ: www.interesniy.kiev.ua, www.kievregion.net/fr/kiev.shtml Сайт всіх замків України: castles.com.ua

3(9)

Новий Київ: він і вона Василь Пехньо: В самому серці України – її столиці – стоїш посеред Майдану Незалежності та аж очі розбігаються. Піти туди, чи туди, чи може аж туди? Слід витратити лише 2 грн. на метро, виходити на станції метро «Хрещатик» - і ти на місці! Одразу ж рухаємось до одного з найбільш вар’ятських місць міста-героя – музей води. Пункт призначення – вул. Грушевського,1в. В приміщенні пам’ятки архітектури – одній з перших київських водонапірних станцій – ти можеш познайомитись із «принципами дії» гейзерів, водоспадів, дізнатись як іде дощ та ще багато цікавого, що пов’язане із водою. Але фішка музею полягає в тому, що саме тут знаходиться найбільший в Україні унітаз А далі? Праворуч – легендарний стадіон «Динамо» ім.В.В.Лобановського, де прихильники гри мільйонів можуть прийти та поспостерігати за захопливою футбольною феєрію від київського «Динамо». Лиш квиточок придбай! Ліворуч – арка Дружби народів. Саме тут відкривається чудовий краєвид на Дніпро. Ідеальне місце для закоханої пари. Ти, я, арка і Борисфен. Читати тільки хлопцям і тільки тоді, коли буде тепло. Вийшовши на станції метро «Гідропарк», ти потрапляєш у світ розваг! В твоєму розпорядженні і банджіджампінг, і пейнтбол, і Дніпро, і пляж, і багато дівчат, з якими можна познайомитись! Чув? Записав? НЕ прогав! Якщо маєш час, то витрати його на поїздку в передмістя. Пункт призначення: м. Видубичі, біля недобудоване метро «Промзона», кілька сотень метрів залізних колій і… Моторошно? КЛАДОВИЩЕ БАШТОВИХ КРАНІВ! Купи металобрухту, величезні, самотні гіганти скриплять покинутим залізом. Романтично, еге ж?! А якщо ти любиш пригоди, то й сам зможеш без проблем знайти круті місця Столиці! «Як тебе не любити, Києве мій?!» Уляна Прихід: Каштанове місто моїх снів Обожнюю місто Київ. Поїздка в поїзді з хорошою компанією, ескалатори, метро, Хрещатик, гуляння по Набережній, сотні різних людей й маса крутяцьких магазинів… Мабуть, кожен, хто побував у столиці гуляв Майданом Незалежності чи побував на Андріївському узвозі, але вся фішка Києва якраз в тих місцях, які мало хто бачив… Розкажу про свої улюблені ;) 1. Пам’ятник з шурупів Мультяшний герой «Їжачка в тумані», сидячи з вузликом на пеньочку, чекає тебе на перетині вулиць Золотоворітської, Рейтарської та Георгіївського провулка. Їжачок виконаний з дерева, але його колючками є десятки шурупів. Подейкують, що він здійснює бажання;) 2. Трішки божевілля Любителі «псіхадєла» мене зрозуміють. Є у Києві місцинка, в якій не офіціанти, а медсестри обслуговують клієнтів, де наливають напої зі шприців й у якій є «м’яка кімнатка»… Саме такими принадами володіє кафе «Палата № 6», що на Воровського, 31А. Але, май на увазі, знайти це місце не так вже й легко, адже на кафе немає жодної вивіски) 3. Місто мрії Любителі шоппінгу можуть жити в торговельному центрі «Dream town», що на Оболонському проспекті, 1Б. Чого тут тільки немає: каток, керлінг, боулінг, кінотеатр, каток, а ще, звичайно, великий вибір магазинів на всякий смак. Зайшовши в торговий центр, маєш унікальну нагоду побувати й в Парижі, й в Голівуді, поблукати стародавньою класичною Грецією й дикими джунглями Африки… Справді, місто мрії. Ну ось, порозказувала тут все, біжу пакувати речі в столицю:)

(10)

П’ятниця Невідома Львівщина

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Запитаннячко

КАЗУСИ ПІД ЧАС ПОДОРОЖЕЙ

Марічка, студентка ЛНУ ім. І. Франка: Коли каталися в Криму на катері у відкритому морі, водій запитав чи ми хотіли б, щоб він нас трохи покрутив вправо-вліво. А човен був невеликий - на 10 осіб приблизно. От ми і закричали “так-так”, крутіть нас, возіть. За кілька поворотів всі фотоапарати були мокрі, одна дівчинка, витираючи його, забула, що необхідно триматися, і вилетіла за борт. І були ми без рятувальних жилетів. Добре, що плавати вміла добре, і медуз не боялася. А ще всі ми пірнали ловити крабів – на глибину метрів 2-3, не більше. Кожен, хто займався цим ділом, знає, що брати треба за панцир, і не рухати клешні. Ну, ми ж «западенці», не відаєм як то має бути. З диким криком львівські туристи повистрибували на берег, а з пальців їхніх звисали червоні створіння. Навчилися раз і назавжди. Андрій, екс-студент, безробітній: Якось я віз групу в Закарпаття і ми вирішили побачити Невицький замок, що знаходиться на високій горі вкритій лісом. Мій напарник з’їздив туди перший, передзвонив і сказав, що по дорозі йти до замку 45 хв., нема чого втрачати час, краще прямо лізти по схилу і чим крутіше, тим цікавіше - за 15 хв. вже будемо на горі біля замку. Підйом на замок прямо біля кафе. Сказано - зроблено. Біля кафе наша група полізла вертикально вверх. Дуже різкий підйом і слизьке каміння під ногами. Після 30 хвилин матів і витягувань дівчат з тяжких проміжків ми успішно вилізли на вершину гори. Щоправда сусідньої з замком. Виявляється внизу було два кафе і підніматися треба було біля іншого. Ще 40 хвилин ми спускалися вниз... Юрій, працює на державу: Ну раз було таке, що я їхав в Ялту, мужику стало зле і автобус кожні 3 хв. зупинявся, а потім зупинився в полі і цілий автобус міг споглядати як він “розслаблявся”. А ще якось ми зупинилися біля магазину, хлопець пішов за покупками, а водій забувся і поїхав. Ми лишили його зимою в костюмі в якомусь селі, а він в тому районі ні разу не був і навіть не знав в якій стороні Львів, а мобільних тоді ще не було))) Оксана, студентка НУ “ЛП”: Дуже люблю сама розглядати різні цікаві місця, а не слухати розповіді екскурсоводів, інколи вони скучні. І ось, якось в Будапешті я захопилася чарівним замком, обійшла його навколо, потім затрималася купляючи сувеніри, а моя група пішла далі. В мене був шок, угорці практично не розмовляють англійською, куди мені йти не знала, на мобільному не достатньо грошей для дзвінка і сльози… Потім я взяла себе в руки і попрямувала, на мою думку, до площі Героїв. Не знаю, чи це інтуїція, чи допомога вищих сил, але за півгодини я зустріла свою групу, не можу цього пояснити до сих пір, але враження залишаться на все життя.

Таємниче місто-привид Як багато ми ще не знаємо про наш рідний край. Виявляється, зовсім поруч розташоване місто, яке тисячу років вважалося зниклим безвісти і в якому проживали наші далекі пращури. Вся Європа зацікавилася його існуванням.

Скеля, що нагадує твердий сир Унікальна історична та культурна пам’ятка ранньосередньовічної Європи знаходиться у Львівській області поблизу Миколаєва. Стільське городище колись було найбільшим містом-мегаполісом Європи VIII- Х ст. і, ймовірно, більш як 1000 років тому тут знаходилася столиця слов’янської країни – Великої Хорватії. Стільсько є найбільшим зі всіх давньослов’янських аналогів, адже займає 250 га, що в 25 разів більше за княжий Київ. Саме тут зосереджувалася общинна та великосвітська влада Білої Хорватії. В час свого існування Стільсько було одне з найбільших міст Європи, в якому, на думку вчених, проживало близько 40 тисяч людей. Якщо ти шукаєш скупчення печер, скель, жертовників, підземних лабіринтів та інших неповторних пам’яток, то прямуй до Стільська. Ти тільки уяви собі, довжина оборонних стін становила 10 км. Це щось неймовірне. З переказів відомо, що глибоко під землею городища знаходилося підземне місто. Воно складалося з лабіринтів, ймовірно, рукотворного походження. Існує думка, що вони використовувалися як печерні храми, усипальниці феодальної знаті та духовенства. Також геодезисти висунули гіпотезу існування храму Сатурна площею 2,5 кв. км у підземному місті. Надзвичайно цікавим предметом дослідження давнього населення городища є їхні вірування. Осередки язичницького культу були виявлені на околицях сіл Стільська,

Екскурсії в різні цікаві місця Львівщини та України шукайте на www.vidviday.com.ua

Дуброва, Ілова, Велика Воля та поблизу міста Миколаєва. Тут можна зазирнути у капища і жертовні ями, в яких археологи виявили рештки жертвоприношень. І лише у Стільському ти маєш змогу побачити житлові та ремісничі об’єкти білих хорватів, садиби заможних городян, рештки печей-кам’янок, залишки кузні, предмети щоденного вжитку, зразки кружального і ліпного посуду, давню зброю та білу бруківку. Всі ці речі зробили та використовували наші етнічні предки, частина з яких сформувала етнічну основу населення сучасних Прикарпаття, Закарпаття і Галичини. Приїхавши до Стільська також варто побачити його найбільший храм з сімома входами та найбільшу печеру на території городища, яка сягає 39 м в глибину. Наприкінці X - на початку XI ст. місто загадково зникло. Існує легенда про те, що місто було зруйновано оманливим

Храм білих хорватів

маневром ворогів, які спалили його. Населення, що вижило, відбудувало городище Стільсько, на пам’ять про колишню столицю. І ця пам’ять збереглася навіть у ватиканських архівах. В них зазначено, що між містами Галичем та Володимиром є містечко Стольско – резиденція Галицької митрополії. Хоча Стільське городище занесене до державного реєстру нерухомих пам’яток України, воно не захищається від руйнування. Навіть більше, на його території не має жодних охоронних знаків чи позначень, які обмежують територію заповідника. А це унікальна пам’ятка давньої української історії та культури, яка не має аналогів на європейському континенті. Нажаль, за браком коштів та дозволів на дослідження, до сих пір безліч переказів та гіпотез не підтверджено, а сам край вивчений лише на 0,5%. Тому саме ти маєш унікальну змогу поїхати на екскурсію до таємничого краю та можливо зробити важливе історико-культурне відкриття! Пархуць Христина

Забава! Надішли першим правильну відповідь на запитання та отримай змогу завітати у гості до білих хорватів разом з близькою людиною. Питання: Хто є відкривачем та єдиним дослідником Стільського городища і вже впродовж 30 років досліджує цей комплекс? Відповідь надсилай на адресу: lviv.molod@gmail.com

Фото 8

Фото 7

Фото 6

Фото 5

Фото 4

Фото 3

Фото 2

Фото 1

П’ятниця

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Офіційно

Наука – це круто!

Величезні лінзи у почорнілій оправі, пошарпаний піджак, стоси паперу в руках…Саме так найчастіше ми уявляємо науковця, людину, яка усе життя «живе» з книгами, пробірками, апаратами. Але це лише стереотип, такий собі постмодерністський симулякр пострадянського простору.

Сучасний науковець – без окулярів (вже давно винайшли лінзи:), без обшарпаного піджака (усі перейшли на светри, зручно і елегантно), без кучугур паперової макулатури (на щастя, усі мають ноутбуки чи записні електронні книги). Сучасний науковець – не підстаркуватий дідусь зі сивими скронями, а молодий енергійний юнак. Дивує? Переконайтесь самі. Учасниками першого Львівського фестивалю науки були молоді науковці, юні винахідники і просто талановиті люди. Усі разом впродовж трьох днів (21-23 квітня) доводили, що українська наука існує, ми вміємо виготовляти роботів зі штучним інтелектом, видобувати енергію з яблук та огірків. Термодинаміка, квантова фізика, колоїдна хімія…Це не лише гарненько-мудренькі словечка, якими може похвастатись закоханий хлопчина перед обранкою серця, щоб виглядати розумно. Уявіть, навіть учні львівських шкіл знають усі ці закони та канони. Вони успішно продемонстрували свої наукові знання під час першого міського фестивалю науки. Поряд зі статечними професорами та доцентами, учні Львівської обласної Малої академії наук змагались, хто краще переконає майбутніх абітурієнтів, що наукова галузь міста таки розвивається…навіть, успішно. (Фото 1) Справжній фурор та оплески відвідувачів спровокували проекти «Віртуальний тренер», «RoboWay» та «Космічне тренування» – розробки Романа Литвина, Ростислава Ханаса та Богдана Качмара. Якщо у вас малорухлива робота, а на спортзал нема часу, вам допоможе «Віртуальний тренер». Потрібно лише комп’ютер, веб-камеру та спеціальну програму. А ще – кольорові маркери на руки та голову. Програма може розповісти, яку вправу ви виконуєте зараз і яку потрібно зробити потім. Перевага такого тренування – кожен може самостійно скласти перелік вправ, відповідно до фізичних можливостей організму. Таку програму можна використовувати і для дітей з ДЦП. (Фото 2) RoboWay може пройти певний шлях, оминаючи перешкоди. Поки він іграшковий, але якщо розробку вдосконалити, її можна використовувати як автомобільний навігатор.

(Фото 3) «Космічне тренування» – комп’ютерні реабілітаційні ігри для дітей з церебральним паралічем. Діти не люблять звичайних тренувань, тому заняття поєднуються з грою. Згинаючи, чи розгинаючи суглоб, пацієнт керує космічним кораблем. Знищуючи ворожі ракети і ухиляючись від метеоритів, гравець переходить на наступні рівні. Виконання функції пострілу відбувається не звичним натисканням кнопки, а через вигуки у мікрофон. У програмі “Космічне тренування” є спеціальна реєстрація, підрахунок кількості балів та запис результатів тренувальних ігрових сесій. (Фото 4) Ще одна цікавинка – екологічно чисті дизайнерські меблі, а також елементи інтер’єру з мотлоху. Смішно. Але багато ресторанних менеджерів та дизайнерів платять величезні гроші за цікаві та неординарні ідеї, які спроможні заманити клієнта оригінальністю та креативністю. Наприклад, велике картонне крісло, розклеєне жовтенькими смайликами, чи равликоподібні стільці, чи табурети-масажери з пластмасової тари… політ фантазій від кафедри дизайну Національного лісотехнічного університету України. (Фото 5, 6) Неабияке зацікавлення учніввідвідувачів фестивалю виникло і до стенду Науково-технічного і навчального центру низькотемпературних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка. Щоб поекспериментувати з азотом та гелієм, учні погоджувались навіть на великі черги. Чимало сміливців зникало у затемненій кімнаті фізичного факультету. Там вони освоювали закони дифракції та інтерференції світла. Припав до душі майбутнім вченим і велетенський ведмідь, і крихітні метелики Зоологічного музею. Вогонь без сірників та запальнички, саморобна термоелектрична батарея, найпростіші електричні двигуни з кишенькових предметів школяра…усе це і ще багато цікавого демонстрував школярам директор Малої технічної академії наук. (Фото 7)А голодні молоді науковці могли покуштувати топінамбур та різні сорти львівської картоплі від Національного аграрного університету. Правда, картопля була сира. Найкмітливішим вдалось піти додому з баночкою чистої олії, яку видобули на шнековому пресі. (Фото 8)Закінчився Фестиваль Літературним вечором просто неба. Науковці, молоді вчені і містяни разом читали вірші, співати та танцювали, бо «Наука – це мистецтво!», «Наука – це круто». Саме такими були основні гасла першого Львівського фестивалю науки-2010. А всім, хто не встиг відвідати наукове свято, кажемо: «Не сумуйте! Організатори обіцяють, що фестиваль стане традиційним. Тож, чекайте наступного року». Христина Процак

Ярмарка вакансій

«Серце до Серця»:

стань волонтером! Всеукраїнський Благодійний Фонд «Серце до Серця» проводить V акцію зі збору коштів з метою закупівлі медичного обладнання. V акція Фонду «Серце до Серця» відбудеться 3-23 травня 2010 року. Цього року Фонд збирає кошти на закупівлю медичного обладнання для неонатальних центрів у нашому місті. Акція проходитиме у 2 етапи. Із 3 по 21 травня збір коштів відбудеться у приміщеннях: навчальних закладах (школи, виші), медичних закладах (лікарні, аптеки), на підприємствах, організаціях та установах, в органах виконавчої влади. 23 травня відбудеться фінал на вулицях Львова та районних центрів у області. Запрошуємо долучитися до V Всеукраїнської Благодійної Акції Фонду «Серце до Серця»! Шукаємо молодих активних людей для допомоги в організації V Всеукраїнської Благодійної Акції Фонду «Серце до Серця» у місті Львові! Долучайтесь до нашої команди! Відвідайте наш сайт fsds.in.ua. та пишіть на fsdslviv@gmail.com Якщо бажаєте стати волонтерами телефонуйте 247-05-06.

У Львові відбувся форум кар’єри, в рамках якого розроблений сайт www.job-co.com. ua. Цей сайт є зручним інструментом для пошуку роботи.

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Театр ДИВ театр тіні і світла

Христина Гірська мене оточують геніальні люди

Сцена завішана напівпрозорою тканиною. Загальне світло вимикається і стає темнотемно. А за простирадлом починається гра. Гра світла і тіні. Чарівні жіночі тіла бавляться з глядачами і закохують у себе. Ці вигини рухаються плавно і творять чарівну мову рухів. Не менш привабливі чоловічі мужні обриси утворюють повноцінний ансамбль. Дивна, сильна, ніжна, мелодійна музика доповнює це диво у львівському театральному мистецтві. «Див»- театр тіні й світла, а ще ідей, цікавих людей, талановитих акторів, затишної атмосфери… Заснований Олексієм та Людмилою Альошкіними у 1982 році в селі Букатинка,

Чернівецького району, Вінницької області. Групу якого складали учні навколишніх сіл. У 1986 році Театр Тіней офіційно набув звання народного. Виступи проходили у містах та селах України. З 2009 року театр працює у Львові. «П’ятниці» пощастило поговорити з теперішнім режисером Дариною Альошкіною. Даринко, як взагалі з’явилась ідея такого театру? Це батькова ідея. Він навчався у Київській Академії Мистецтв . Там ходив до звичайного театру і звідти виніс таку ідею. Це сімейна справа? Розкажіть про засновників. Мої батьки—скульптори. Мати з Мінська, тато з Києва. Познайомились у Коростені на практиці. У 1980-х роках покинули місто і переїхали жити у маленьке село на Вінниччині, де пішли працювати в звичайну школу. Там створили такий театр для дітей і до сьогодні творять щось цікаве в нашому селі. Маємо там багато музеїв: скульптури, витинанки, гончарства. З часом батько перестав займатися театром. Сільську молодь було важко долучати, в них інші пріоритети. І я вирішила продовжити працю батьків.

П’ятниця Дива Вирісши в селі, серед такої собі романтики, в прекрасному мистецькому середовищі Ви.. Спочатку пішла навчатись у коледж прикладного мистецтва, м.Вижниці, Чернівецької області. За фахом художнє ткацтво, а у 2001 вступила до Львівської Академії мистецтв. Закінчивши академію у 2007, вже збираючись покинути Львів, і переїхати до Києва, аби вступити в аспірантуру Київської академії, зустріла майбутнього чоловіка Гордія. Так і залишилась тут, у Львові. Чоловік долучився до Вашої справи? Так, він музикант, що для театру дуже важливо. Театр—це ваша робота? Ні, я скульптор. А закінчивши реставраційні курси знайшла роботу. Театр, то для душі. Бачу в ньому велике майбутнє, бо він унікальний і перший у Радянському союзі. Як щодо акторів? Як ви всі знайшлися? Акторів у нас семеро. В основному – це митці. Спочатку мене підтримала Потапенко Анна, сестра Гордія. Вона в нас прима. Згодом почали пробувати. До нас долучалось і відсіювалось багато людей, але на разі, дякувати Богу, залишились постійні актори. Спершу були проблеми з постійною ротацією, але нас почали запрошувати на різні заходи, що вимагало постійної групи. Так Анна привела до нас Зіновія і Олеся. Гордій має свій музичний колектив «Йорий Клоц». Всім відомо, що у музикантів є дівчата. Так ми знайшли Юлю Рибку. А от Тетяну мені порадив мій співробітник. Коли приблизно була сформована постійна група? 21 червня 2009 року ми їхали на фестиваль «Живий вогонь» у Вінницю вже у нашому складі. Четверо дівчат, а саме— Потапенко Анна, кераміст за професією, Яремкевич Тетяна – історик, Рибка Юлія – модельєр, Дарія Царенко – дизайнер.

Що ж до хлопців, то з ними було важче. Це Гоянюк Зіновій, Садовий Андрій, Олесь Миронів. Ми – як живий організм. Разом проводимо святкування, їздимо на фестивалі. Це все під мистецьким об’єднанням «Наживо». Туди входить і етно-гурт «Йорий Клоц», Театр Тіней «Див» і група скульпторів, яка займається різьбленням по каменю і дереву. Ще маємо ляльку мотанку, витинанку і кераміку. Зокрема, витинанку ми активно використовуємо у театрі. А де проводите репетиції, як часто? Репетиції проводимо залежно від сезону і настрою, приблизно 1-2 рази на тиждень. Все відбувається у нас вдома. Знімаємо скульптурну майстерню, там і мешкаємо. Звідки черпаєте ідеї самих вистав? Половина сценаріїв вистав татові. Ми їх переробляємо на новий лад, залишаючи головну ідею і настрій. Додаємо нову музику. Також самі ставимо. До прикладу, Анна Потапенко поставила «Пігмаліон», а «Маріонетки» всі разом ставили. Ваш батько долучається до постановок? Бачив вистави? Бачив в основному на фестивалях, а так критикує і хвалить нас на відео. Мама була на нещодавньому виступі у Львові. То вона більше підказувала нам у світлорежисерських напрямках, бо 70% залежить від світла. На останок розкажіть про назву театру. Див—це старослов’янський бог. Він був ще давнішим, ніж Сварог, втілював яскраве блакитне небесне склепіння. Див — це чоловічий початок Всесвіту, світла. В старослов’янській мові поняття «диво» – чудо і дивний, незвичайний – були близькі до божеський, божественний. У всіх слов’ян Див вважався Богом Ясного Неба, тобто денного світла. Головна ідея — це те, що він втілює світло. Можна говорити і про гармонію протилежностей, як світлотінь, інь-янь. А ще гра слів – театр Див, той який робить дива.

П’ятниця

Хлопці: Олег. «Різниця дуже велика! Еротика - це мистецтво, а порно - відео для тварин».

Дівчата: Світлана. «Для мене порно та еротика – різні речі. Думаю, як і для більшості. Спеціально я такі фільми не купую і в інтернеті по сайтах не шукаю. Але, якщо щось порадять подивитися друзі або випадково натраплю на щось красиве – можу переглянути. А щодо порно, чесно зізнаюся, для мене це гидко». Оля. «Порно фільмів не люблю, але моя подружка від них в захваті й тому завжди примушує їх дивитись разом з нею:)На мою думку, жорстке порно - неестетично й руйнує певні сексуальні погляди, а от щодо еротики... еротика - це красиво, це мистецтво, на яке хочеться дивитись...можна й дечому повчитись ;)» Марта. «Якби мій хлопець дивився такі фільми – я б його вбила!»

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Гаряча сторінка

Ти любиш гарні жіночі форми, або привабливе тіло чоловіка? Граціозний вишуканий секс… Можливо, еротичні ігри та ще …ще багато того, чого не дозволиш собі у власному ліжку. Але побачиш в іншому…

Максим. «Фільми як фільми. Просто переглядають їх ,зазвичай, тільки одними парами очей. Якщо до них відноситись без зайвого фанатизму, то нічого поганого в їх перегляді немає». Андрій. «А що? Люблю дивитися такі фільми. Вони дуже повчальні:) В будьякому випадку приносять якісь емоції: або викликають сміх, або захоплення, або бажання навчитися. Правда, моя дівчина не зовсім добре до цього ставиться».

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

Анастасія Вітовська спостерігає за вами

Секс «на прокат» Перший в світі професійно знятий порно фільм «Глибока глотка» з Ліндою Лавлейс з’явився в 1972 році, знятий режисером Джерардо Даміано. Цей фільм можна вважати початком золотого століття порнографії, та допомогою багатьом людям, яким бракує нових вражень, емоцій, відчуттів, а головне – сексу! Відтоді все, наче, змінилось. Мода мінялась, технології модернізувались. Зросло і число прихильників такого жанру кіно. Цим скористались більш «розкручені» режисери і почали потихеньку у стрічки різного змісту та жанру додавати елементи еротики. З того часу більшість фільмів зводиться «до одного», все більше асортименту для тих, кому «за 16», але доволі ширший вибір на смак кожного поціновувача фільмів із сексуальними одкровеннями. Чи можна вважати це аморальним та неправильним, вирішувати кожному з нас, але все ж цікаво, що психологи одноголосно вважають це відхиленнями… В народі таких «відхилених» називають «зайчиками», а наука – вуаєристами. Так називають людей, яким подобається «підглядати» за сексуальним актом інших людей, при цьому отриму-

Секс подумки або мовчи і кайфуй

ючи статеве задоволення. Психологи вважають це патологією психіки. Але якби не бажання людей спостерігати за сексом, учасниками якого не є вони самі, то порно індустрія не набрала б таких обертів як сьогодні! Хтось вважає це огидним, комусь навпаки – перегляд декількох фрагментів з «дорослого» фільму надає мужності, відвертості, розкутості, припливу неабиякої шаленої енергії та пристрасті. Здавалося б, чим може потішити оголене тіло, на яке можна лиш подивитись?! Але реакція організму неоднозначна! Якщо тобі і байдуже, то деякі органи та відчуття не дозволять тобі збрехати щодо уподобань та симпатії до порнографії. Друзям, можливо, і соромно зізнатись, але «П’ятниця» знає усе, дорогі читачі, від нас нічого не приховаєш! Всі ми «виросли» на «Школьнице»:) Порно дебати І хоча сьогоденні фільми «для дорослих» стали набагато якіснішими, як в інсценізації, так і в самих ролях акторів, проте тут думки розбігаються на тих, хто «за» та «проти» розпалювати пристрасть або ж просто задовольнити певні свої потреби під час перегляду фільму з відвертими сценами. Розділяються думки,

власне, жінок та чоловіків. Вигляд голої жінки у чоловіка викликає завжди приємні емоції. Представницям прекрасної половини людства у цей момент доводиться не легко. Звичайно ж, думка про те, що її пасія милується виглядом іншої дами, не тішить. Іншими словами, ревнощі керують у цей момент свідомістю дівчини, яка вже готова тебе звинуватити у зраді і небажанні помилуватись тим, чим нагородила її матінка-природа. В чоловіків аргументи завжди чіткі: «випадково увімкнув цей телеканал…а тут таке… але ти,безумовно, краща у цій справі за неї…». Порівняння дівчат з іншими «суперницями» їх ще ніколи не тішили. Для жінок , в більшості, звичайно, це прирівнюється певною мірою до зради. Адже, якщо у чоловіка виникає бажання бодай подумки побути з іншою жінкою, значить при нагоді він це зробить і в реальному життя. Запевню тебе, ревнувати свого коханого до усього, «що рухається» не варто, адже в найближчому часі в нього можуть і справді «здати» нерви. І він або почне приставати до усього живого, або конкретно на зло тобі присяде на «німецьке» кіно. Хлопці до цього став-

ляться набагато простіше! По-перше, зрадою вони це не вважають, і взагалі не розуміють, що тут поганого, це ж не фізичний контакт. Порядні можуть сказати, що на місці цієї блондинки «ось цієї, бачиш, у якої груди …розміру», вони уявляли тебе. Але на це теж мало хто поведеться. Натомість у дівчат розвивається комплекс неповноцінності та недосконалості. Подумай тільки, актори привабливі, на відверті сцени ,мабуть, дужеее довго «відбирають» (хі-хі) справді професіоналів з пишними параметрами. Це змушує твою дівчину задуматись над тим, що вона перестала тебе цікавити як жінка. А коли ви займаєтесь сексом, то перед обличчям у тебе кадр із фільму з привабливою та майже ідеальною красунею. І так це чи ні, твоя дівчина все одно мислитиме саме так. Можливо, справа у якійсь жіночій логіці?! «Та й взагалі, якщо є можливість жити повноцінним статевим життям, для чого ці фільми?», подумала дівчина. «Проте, змінюються смаки. Якщо можливості або ситуація не дозволяють змінити партнера, професійні актори знають як тобі допомогти зняти стрес та урізноманітнити дійство», - подумав хлопець.

Завдання «навчитись!» Але, можливо, варто до цього ставитись простіше. І спробувати знайти якийсь плюс. Наприклад, винайти для себе якісь нові пози. Інколи здається, що у порно фільмах знімаються виключно колишні гімнастки. Пробувати геть усе не рекомендується, але факт, що за час зйомок, дівчатка та юнаки навчились там робити на перший погляд просто неможливе! Якщо й справді переглядати такого роду фільми лише з метою самовдосконалення, то можна «відкопати» цікавий та дієвий спосіб зробити приємно своїй половинці. Власне, багато людей шукають у порно фільмах якусь родзинку. Це на кшталт перегляду показу мод, на якому ти зможеш побачити світові бренди. Тобто, це не лише естетичне задоволення, а й можливість побачити щось нове, що «піднесе тебе до небес» наступної ночі. Але якщо тебе «заводять» лише певні сцени чи персонажі з фільму, а не кохана(коханий), то з цим слід розібратись. Адже, якщо перед сексом тобі потрібна «доза» еротичного фільму, то тут щось не чисто! Хоча для нових вражень та емоцій розпалити пристрасть в такий спосіб інколи не завадить.

П’ятниця Спортовці

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Викладач Джеймс Нейсміт на парі фізичного виховання запропонував своїм спудеям, які «помирали» від нудьги та постійних гімнастичних вправ, щось нове, таке чого ніхто не знав, не чув і не бачив.

М’яч у кільце

Командна спортивна гра, мета якої закинути руками м’яч у високо розміщене кільце – баскетбол.

Міліневич Назар В ритмі спорту

Коли де і як? І яку ж ідею, на твою думку, подав професор? Він вирішив прив’язати до балконів спортивного залу дві корзини з-під персиків та розділити хлопців на дві команди по дев’ять чоловік. Розділивши юнаків, Джеймс Нейсміт розказав

основні правили гри, – кожна з команд повинна закинути якомога більше разів м’яч в корзину. Чи ж знав викладач, що цю гру вподобає ледь не вся земна куля. Джеймс Нейсміт згодом розробляє чіткі правили гри. Отже, ознайомимось з

ними. На майданчику, розмірами 28 X 15 метрів, повинно знаходитись дві команди по п’ять осіб, завдання яких незмінне: закинути більше м’ячів, ніж суперник. З 1936 року баскетбол було внесено в систему олімпійських видів спорту. На-

вчитись цій грі хотіли всі і не винятком були жінки, котрі також з 1976 році беруть участь в Олімпійських іграх. В системі гри, яка набула великого успіху в світі, з’являється ще декілька цікавих кубкових змагань, які щорічно проводяться й донині, а саме: Євроліга ULEB, Кубок Європи УЛЄБ, Кубок Виклику. Постійно проводиться безліч баскетбольних змагань та турнірів, але варто не забувати, що найбільшого розвитку ця гра набула у США, де і зародився найбільший чемпіонат – Національна баскетбольна асоціація (НБА). Для чого? Цей вид спорту є дуже корисним для нашого здоров’я. Варто зауважити, що баскетбол характерезується багатим і різноманітним руховим змістом. Щоб грати цю гру, необхідно вміти швидко бігати, миттєво змінювати напрям руху і вектор швидкості, високо стрибати, мати силу, спритність та витри-

Ярослав Зубрицький: «Є ще порох у порохівницях»

В будь-якій справі не знайдеш кращого знавця, ніж той, хто живе своїм ремеслом щодня і живе ним довго. Баскетбол – витонченість та динамічність. Такі риси вдало поєднуються в особі кваліфікованого баскетболіста, капітана «Львівської Політехніки» та просто приємного співрозмовника. Вуаля, Ярослав Зубрицький!

Василь Пехньо

Зараз він баскетболіє!

Ярославе, як воно: перед рідною публікою, перед рідними вболівальниками виводити команду на майданчик в статусі капітана? Я повернувся до Львова кілька років тому і відчув, що ось! Це моє! Я всім задоволений. Нехай команда і не надто вдало виступає, але тут, у Львові, складаються всі умови для розвитку баскетболу і це мене тішить. Стосовно публіки, то хотілося б, щоб більше людей ходили на матчі, бо команді це дуже потрібно. А які причини невдалого виступу? Відоме усім правило: «Рідні стіни допомагають». От нашою найбільшою невдачею у сезоні є те, що запізно почали грати у своєму домашньому залі. Програли багато тих ігор і це частково деморалізувало команду. Які слова Ярослав Зубрицький – капітан говорить команді, – коли та в скрутній ситуації? Завжди намагаюся, перш за все, власним прикладом показати, що потрібно намага-

тися якнайповніше виповнити усі настанови тренера. Завжди підбадьорюю хлопців, іноді даю деякі поради безпосередньо на майданчику. Чи не важко грати пліч-о-пліч з хлопцями, котрі на 7-8 років молодші за тебе? Ні, я хочу грати. А бажання – це головне. Є сили, «є ще порох у порохівницях» (сміється). Якщо мені запропонують продовжити контракт – я його продовжу. І взагалі планую пліч-о-пліч з цими ж молодими хлопцями закінчити свою кар’єру професіонала тут, у Львові. Що приходить в голову, коли задумуєтесь над тим, чим будете займатись по завершенні кар’єри? Одразу хочеться, щоб я працював в атмосфері, де витає спортивний дух. Сподіваюсь, що це буде щось, пов’язане зі спортом. Можливо, і тренерська робота: в такому випадку безсумнівно почну з шефства над баскетбольними командами малюків! Як проводите час поза майданчиком? Двоє дітей – це моє хобі. Весь вільний час

валість. Виконання рухів з м’ячем супроводжується постійною емоційною напругою гравців, викликає активізацію діяльності сердечно-судинної і дихальної систем. А особливо якісні зміни відбуваються й у руховому апараті. Постійні вправи з м’ячем сприяють поліпшенню глибинного і периферичного зору, точності й орієнтування в просторі. Потрібно зауважити, що баскетбол є грою, спостерігаючи за якою, ти не повинен тільки дивитись що роблять на майданчику гравці і як вони влучають у корзину, але сам повинен усвідомлювати та вбачати логіку кожної миті, кожної ситуації, в якій перебуває гравець та пережити з ним ті емоції, які в нього в душі, коли на останніх хвилинах вирішується доля всієї гри. Ось тоді можна зрозуміти справжню насолоду цієї феєрії та дістати від неї якомога більше заряду позитивних емоцій та задоволення.

приділяю тільки їм. Доки діти маленькі, то і на відпочинок не маю змоги їздити. Все тільки для них і заради них. А яким був Ярослав Зубрицький в дитинстві? Ви добре вчилися в школі? Мою успішність можна вдало назвати «хорошист». Завжди вчився, але знаходив час і для того, щоб погуляти. Мав стабільну хорошу компанію. Але і заняття спортом посідали вагоме місце в підлітковий період. Коли вирішили стати баскетболістом? Досить пізно. В 10 класі прийшов у секцію та почав займатися. До того грав у волейбол, але любив баскетбол. Батьки були раді, що зв’язуюсь зі спортом, в дечому навіть сприяли. Адже спорт – це корисне заняття. Тому, я б хотів, щоб і мої діти займались якимось видом спорту. Нехай навіть і не професійно. Мріяли колись, як і багато дітей, аби стати космонавтом? (Сміється) Так! Відверто кажучи, в 1-2-3 класах були такі мрії, але згодом вони розвіялись! Яким рецептом успіху капітан «Львівської Політехніки» хотів би поділитись із читачами? Будьте наполегливими – талант + бажання творять успіх. Навіть коли таланту мало, то щоденною працею можна перекрити цей недолік!

П’ятниця Оголошник

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

П’ятниця Безкоштовний півторатижневик

Потрібен кобель мальтійської болонки для в’язки. Тел.: 0634544690

Головна заправляюча: Світлана Крижанівська

Продаю гади. 38 розмір, чорні, 40 дирок «KMM». Нові, ціна договірна. Тел.: 0937835815

Дуже випусковий редактор: Анастасія Вітовська Заправляюча вкладкою: Христина Пархуць

Шукаю хлопця-домогосподарку, віком до 30 років, смуглявого, вихованого, накачаного. Бажаючі – звертайтесь в редакцію:)

Що впало в око Вернемось до душі

Звісно, на даний момент існує безліч музичних композицій, що ніжно лоскочуть нутро, але Cat Power це щось більше. Її спокійні балади та хриплий голос ніби і прості, але мають ефект якогось виру, що забирає тебе на зустріч з душею, де немає гри і масок. Cat Power – це всього лише псевдонім бомбезно талановитої виконавиці Шарлін Мері Маршал. Вона, засівши за свою гітару чи фортепіано, дає життя музичним

Музика

Вигнання

Кіно

Це не фільм. Це шедевр, це унікальна подія у вирі кінематографу, це щось «без слів». Подякуємо дядечку Звягінцеву за «Вигнання». Ця психологічна драма про зовсім не прості відносини в сім’ї залишає слід, причому на завжди. Хоча зйомки тривали всього лише 103 дні (Франція, Бельгія, Молдавія та Росія), фільм справді заслуговує поклону головою. Бездоганні плани, напружені, проте короткі діалоги,

узварам в стилі інді-рок та фолк-рок. Її дискографія нараховує 9 альбомів, що абсолютно не схожі один на одного. Кожен містить у собі щось нове, щось таке, з чим починаєш життя з чистенького формату. Особливо наполягаю на програванню збірника «Jukebox» оскільки він, як на мене, є найбільш незвичайним і вартим витраченого ліміту на торенті. Також Шарлін досить відома за плідними співпрацями з Yoko Ono та гуртом Beck. голоси янголів на музичній доріжці… Як кажуть в народі «то не коників з гімна ліпити». Чому «Вигнання» спитаєш ти. Вигнання у фільмі можна трактувати по різному: вигнання Вєри з безвиході життя, вигнання Алекса з звичної колії подій назавжди, вигнання його темної половинки Марка серцевим приступом. Кожен сприймає стрічку по-своєму. Мліла від картин melanie_vanilla@ukr.net

Знайди

газету тут

Ф О Т О К Л У Б - К А Ф Е

У Вашому закладі ще немає "П'ятниці"? Телефонуйте! Фото - Анна Нітефор

Наша хата: Львів, вул. Мазепи, 4/123 lviv.molod@gmail.com 097 700 66 75 Свідоцтво ЛВ №927/180Р від 15.10.2009р. Віддруковано: ДПВПП МОУ “Армія України” Зам. Тираж: 25000 примірників Клепає все в одно: Ярослав Туренко Газєтних дєл мастєр

Літературні редакторині: Юліана Романишин Софія Семчишин Христина Пшик Редакція може не поділяти думки журналістів. Хай самі відповідаютьза те, що написали.

П’ятниця Дефіляди

8 - 16 травня 2010, №10 (10)

Уляна Прихід

Розпочни свій тиждень з «П’ятниці»!

Диско

GREEN holidays Party with DVJ Буржуй KISS FM 23.05, Феномен Початок: 21:00 Попередній продаж: 50 грн 063-308-18-89 –Юра

Фести

Забава триває В тебе лише тиждень! За тиждень закінчиться забава! Романтична вечеря в «Лівому березі», останні ряди в «Кінопалаці» і діловий ланч в «I like» досі чекають на тебе! Напиши нам історію найкращого, на твою думку, побачення, ім’я і прізвище журналіста, з ким хочеш познайомитися – і втіль свій сценарій в реальність:) Або: А що ти вмієш? Ти унікальний? Розкажи нам про свої таланти і ми про тебе напишемо. Щасти!

Романтично пригощає:

День міста Львова 8-10 травня, Локації по цілому місту

Організовує діловий ланч

Parrents Party 9 травня, 21:00 Вартість: чоловіки 35 грн., жінки 30 грн. МЕТРО пропонує всім кому за... згадати молодість і відвідати вечірку, яка організовується саме для батьків. Атмосфера, настрій та музика вашої молодості гарантована!

XXIX Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» 14 травня - 6 червня, Львівська обласна філармонія Вартість: від 30 – 120 грн. Тел.: 272-10-42

21-22 .05 Фестиваль японської анімації «Анікон 2010» Детальніше на anicon.com.ua

Фестиваль „Stare Misto” 22.05, стадіон „Україна” Початок: 14:00 Хедлайнерами фестивалю стануть український гурт «Океан Ельзи» та сербський музикант і композитор Горан Бреговіч (Goran Bregovic). Вартість квитка: від 40 грн

15-16 травня

Парад наречених 8 травня, 14:00 На Параді у Львові серед учасниць вперше буде обрана пані наречена Львова 2010. Ця наречена стане символом цьогорічного параду, а також першою нареченою Львова.

Повна історія моїх сексуальних невдач Кінотеатр„Кінопалац” Сеанси: 13:00 17:00 Документальна комедія, Великобританія, Кріс Уейт — класичний невдаха. Його кидають всі дівчата. І тепер він твердо має намір з’ясувати, чому це відбувається.

Показує кіно

Пропонуємо Вашій увазі спецпроект VisitLviv.net

8-9 травня

Кіно

АТВ 15 травня, ВЦ Лемберг. Квитки: 140-250 грн.

Буде цікаво

Хлоя Кінотеатр „Кінопалац” Сеанси: 14:40 21:00 Мелодрама, Канада, Кетрін - лікар, Девід - професор, у них прекрасний син. На перший погляд, це ідеальна сім’я. Але одного разу Девід запізнюється на літак і пропускає сімейне свято. З цього моменту Кетрін починає підозрювати чоловіка у зраді.

8 стрічок аргетинського кінематографу представляють “Люди Вулиць”. Гарячі, запальні, зворушливі і тонкі історії життя. Палац Мистецтв Детальніше: www.arthouse.lviv.ua

Концерти 15 травня у кінноспортивній базі «Буревісник», що у Львові на вул. Стрийській, 119, досвідчені інструктори проведуть майстер-класи з верхової їзди для усіх охочих.

Концерт та танцювальний флешмоб до Дня міста Львова 10.05, біля літньої сцени в Парку Культури Початок: 15:00 Не вмієш танцювати? Приходь! Навчимо!

16.05. Урочисте засідання і здійснення програми Утопічної Порноколективізації розпочнеться о 12:00 трамдепо на розі Вітовського і Сахарова. Подробиці на liniyavtechi.com Знає про події Телюк Юрій