Сценарії велоуроків. 10 сценаріїв
Проект: «Зрозуміти обидві сторони – підтримка громадськості та місцевої влади у Львові задля взаємної співпраці та підвищення громадської активності мешканців міста співфінансується з коштів Польсько-Американського Фонду Свободи в рамках програми РITA – Зміни в регіоні Фонду «Освіта для демократії».
1
ЕТАП 1. Сценарій 1. Тема: Сталий транспорт Загальні цілі: - впровадження поняття сталого транспорту - співставлення визначення сталого транспорту із щоденною комунікаційною поведінкою учнів та їх родин. Конкретні цілі: - учень може пояснити переваги та обмеження різних транспортних засобів, - учень правильно інтерпретує дефініцію сталого транспорту, - учень може знайти потрібну інформацію у різних джерелах, - учень здатен робити узагальнення та формулювати визначення, - учень набуває навичок ведення дискусії та співпраці в групі. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Фотографії різних видів транспорту в різних ситуаціях (наприклад, дорожній корок в центрі міста, автобус, що їде по смузі для автобусів, велосипедисти на велосипедній доріжці, пішоходи, що чекають на переході. Рекомендується, щоб презентовані фотографії були зроблені у відомій учням місцевості, 2
щоб ототожнити їх з обговорюваними проблемами і з перших занять вказати на близькість піднятих питань), листки білого паперу А4, зелені та червоні картки із клейкою смужкою (стікери), фломастери, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, мультимедійна універсальна енциклопедія або книжкова версія енциклопедії, комп’ютер з доступом до Інтернет, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань в парах, групах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять за допомогою активізуючих запитань: “Що таке транспорт?”, “Як люди переміщаються містом?”, “З якою метою вони переміщаються?” 2) Вчитель пропонує коротку дискусію щодо найбільш поширених способів переміщення містом. Пропозиції учнів записуються на дошці. 3) Звертаючись до створеного списку, вчитель або лідер робить вступ та коротко обговорює різноманітні навантаження, які спричиняє конкретний вид транспорту. 3
4) Клас об’єднується в команди по 3-4 особи. Кожна команда аналізує сильні та слабкі сторони даного виду транспорту з точки зору описаних раніше навантажень. Для полегшення роботи можна використати спрощені категорії навантажень, наприклад: ПРИРОДА (природнє середовище), ЗДОРОВ’Я (живі організми, людина), ПРОСТІР (краєвид, вигляд і естетика оточення), ГАМАНЕЦЬ (фінанси, заощадження). 5) Представники кожної групи презентують свої висновки. Одним із способів презентації переваг, пов’язаних з даним видом транспорту, можуть бути стисло сформульовані висновки (тези), записані на зелених картках (стікерах). Негативні сторони окремих видів транспорту можна записати на червоних картках. Далі картки розміщуються у відповідних полях таблиці, намальованої на дошці або на окремих аркушах фліпчарту, відповідно підписаних та розміщених поруч. Представники команд коротко коментують опрацьовані висновки, а інші учасники команди можуть їх доповнювати. Є велика ймовірність, що групи прийдуть до однакових висновків, тому важливо, щоб жодна з них не залишалась з цілим пакетом своїх карток до кінця завдання, оскільки їх зміст перетинається з тими, які вже були презентовані. Відповідно, роль вчителя полягає в тому, щоб поперемінно запрошувати представників окремих груп поділитись своїми спостереженнями, і 4
тим самим активізувати усі групи. 6) Вчитель ставить наступне завдання. Аналізуючи попередньо представлені узагальнення, групам необхідно дати відповіді на питання: “Які види транспорту є найбільш і найменш шкідливими?”, “Чому ми користуємось такими видами транспорту, які несуть велике навантаження на природу, здоров’я, простір та гаманець?”, “Чому всі не користуються такими видами транспорту, які мають невелике навантаження на природу, здоров’я, простір та гаманець?”, “Яке з навантажень є для Вас найбільш відчутним?”. Групи записують свої відповіді на аркушах фліпчарту. 7) Кожна команда (представник) презентує найважливіші ідеї своєї групи щодо даної теми. 8) Вчитель або лідер підсумовує попередню роботу і звертає увагу на види транспорту, які несуть найбільше навантаження на Здоров’я, Природу, Простір і Гаманець, а також на ті, які є найменш обтяжливими. 9) Вчитель або лідер просить учнів розвинути поняття “сталий транспорт”. Завдання виконується в існуючих командах. 10) Після закінчення роботи в командах, вчитель просить учнів поділитись своїми висновками з іншими групами. Вчитель або лідер підсумовує дискусію та представляє спільну дефініцію сталого транспорту (або представляє одну з опрацьованих в командах як найбільш відповідну). Остаточна дефініція 5
записується на аркуші фліпчарту. 11) Вчитель роздає командам серію фотографій, зроблених на вулицях міста, і ставить питання для групового обговорення: “Яка з представлених ситуацій демонструє сталий транспорт і чому?”, “Яким чином кожен з нас може докластися до підтримки сталого транспорту?”, “Що може зробити міська влада для підтримки сталого транспорту?”. Після закінчення роботи або часу на дискусію, групи показують фотографії, які вони аналізували, та представляють свої висновки. Паралельно відповідні фотографії можуть бути виведені на екран. 12) На підставі зібраної інформації, команди отримують завдання сформулювати бачення сталого транспорту у своєму місті або мікрорайоні. Учні повинні закінчити речення: “Впровадження принципів сталого транспорту на території (місто, мікрорайон, місцевість)……………. означає, що ……………………………………..”. Після закінчення часу на обговорення, групи презентують свої відповіді, записані на аркушах паперу. Цей же сюжет можна реалізувати також через закінчення іншого речення: “Сталий транспорт на території (місто, мікрорайон, місцевість)…………………….. в 2017 році означає, що …………………………….”. Аркуші із занотованими візіями можуть стати елементами настінної газети або екологічних плакатів, підготованих з нагоди, наприклад, Європейського Дня 6
без автомобіля. 13) Вчитель проводить евалюацію проведених занять, запитуючи про враження учнів. Вчитель та лідер обмінюються також своїми враженнями, а усі учні висловлюються по черзі, коротко аргументуючи свої відповіді.
7
ЕТАП 1. Сценарій 2. Тема: Великі дослідження. Загальні цілі: - Представлення цілей і сутності соціальних досліджень, - Практичне проведення соціальних досліджень щодо шкільної спільноти, - Способи кількісного визначення переміщення учнів, вчителів і батьків з дому до школи і зі школи додому. - Аналіз результатів і підготовка статистичних даних. Конкретні цілі: - учень вміє можна знайти необхідну інформацію, - учень знає, як використовувати статистичні інструменти, - учень знає про можливість проаналізувати транспортну поведінку на основі статистичних даних - учень вміло працює в групі. Тривалість: Залежно від ступеня реалізації (крім того, деякі кроки можуть бути призначені на менші групи учнів). Матеріали: Білий аркуш паперу формату А4, ручки, маркери, фліпчарт, блок сторінок, комп’ютерний Мультимедіа енциклопедія Універсальний PWN або книга версія Енциклопедії, комп’ютер з доступом до Інтернету, проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, 8
- представлення. Форма навчання: - Власна робота, - Завдання, які будуть виконуватися в парах, в групах. Хід велоуроку: 1) Учитель вводить тему уроку, використовуючи питання: “Що можна досліджувати?”. В ході отримали відповіді вчитель задає більше питань (напр., “Як перевіряється?” щось (явище, об`єкт - приклади наводять учні) 2) Учитель ділить клас на команди, які складаються з 3 учнів і ініціює серед них короткі (напр. 3 хвилини) обговорення соціальних досліджень з питанням: “Що таке поняття дослідження?”, “Яким чином проводяться соціальні дослідження?”, “Що таке статистика?”, “Які знаєте статистичні дані?”, “Які знаєте соціальні дослідження?”. Кожна група шукає спільних назв і прикладів. У той же час дві команди по 2 учнів шукають визначення цих понять в доступній Енциклопедії і інтернетресурсах. Після представлення своїх висновків учнями останньої групи ці дві групи представляють отриману інформацію дефініції. Тоді інші учні мають можливість коротко обговорити представлені дефініції. 3) Учитель (або лідер) збирає від учнів всі дефініції, щоб представити одну спільну дефініцію. 4) Учитель пропонує подумати про це, в який спосіб 9
можна дослідити те, як учні добираються до школи й зі школи до дому. Кожен учень записує на картці паперу один зі способів такого дослідження, а потім один учень збирає їх і приклеює на дошці. Учитель коротко обговорює всі способи і питає про доцільність їх використання в шкільних умовах. 5) В командах по 3 особи учні задумуються про їх дорогу до школи (причини вибору такого виду транспорту, проблеми пов’язані з цим, чи це комфортно, витрати, тощо). Пізніше один учень з команди розповідає про дорогу до школи колеги з команди для решти учнів і так, наприклад. учень № 1 розповідає про дорогу до школи учня № 2, № 2 про № 3, 3 говорить про №1). 6) Учитель пропонує повторно розглянути можливість вивчення питання про дорогу до школи і зі школи серед всіх учнів в школі, а також вчителів і батьків під час найближчих зборів в школі. 7) Лідер або вчитель, або група пропонує короткий аналіз потреб виконання таких досліджень у школі (“З якою метою можемо зробити таке дослідження на протязі всього шкiльного року? “). Після отримання відповідей і пропозицій від учнів, вчитель або лідер користь таких знань в контексті підтримки стійких (зелених) транспортних рішень (наприклад, знання про необхідність додаткові послуги для тих, хто зацікавлений у використанні правил стійкого (зеленого) транспорту, проведення інформаційних заходів та кампаній спрямованих на конкретних одержувачів, введення різних видів обмежень для людей, які не стосують правил стійкого (зеленого) транспорту. 10
8) Учитель або лідер ініціює дискусію про вибір конкретних інструментів для дослідження, які можна використовувати в даній установі, наприклад школі (на основі пропозицій представлених раніше). Одночасно вчитель пропонує, щоб учні вирішили на якому етапі дослідження вони хочуть брати участь. Метою освітнього проекту на тому етапі є вибір інструментів дослідження, які дозволяють учням, щоб зробити можливим надійне дослідження при участі всього шкільного співтовариства. Тут слід вказати також часові рамки дослідження і методи аналізу результатів. 9) Залежно від обраних учнями інструментів, треба модифікувати дальші кроки, приклад: Найпростішою формою опитування, здається анкет. Якщо учні оберуть таку форму роботи слід звернути увагу на: - Розробку відповідних питань, - Підготовку форми анкети, - Як розповсюдити анкет? - Як зібрати всі анкети? - Як опрацювати й представити результати анкету? Метод - завдання Метод цей полягає у виділені конкретних завдань учням, котрих вирішення має призвести до конструктивних змін в їх поведінці і формування відносин з бажаної точки зору. Діяльність з використанням цього методу підвищує знання учнів і будує міцний і практичний досвід в конкретній галузі. 11
Метод - активізація Метод - активізація характеризується високою активністю всіх учнів, яка часто перевищує активність вчителя. Застосування цього методу в навчанні спонукає учнів до творчого мислення, дає широке поле вільної творчості і незалежності. Завдяки справжнього залучення учнів, цей метод сприяє поглибленню і консолідація набутих знань і розвитку навичок його практичного застосування. Використовуючи широкий діапазон активації інструментів для активізації, можлива підтримка учнів у створенні толерантної поведінки для іншої точки зору колеги з команди та відкритості. Завдяки зосередженню на творчості, незалежності і праці в команді, учні емоційно заангажовані в покладену реалізацію завдань. Вони більш мотивовані, більш активні у сфері сприйняття, руху, мови. Метод - представлення Це передача учителем готового знання з метою засвоїти і запам’ятати його учнями. Метод формує здатність розуміти довгі промови вчителя і стежити за ходом його міркування. Він покращує пам’ять, розвиває здатність до довгої концентрації уваги і дисципліни, з огляду на важливість цілого комунікату. Метод використовує також вміння записувати читаний текст з метою подальшої консолідації даного змісту (можна раніше підготувати для учнів більшу кількість матеріалів - тексту для прочитання вдома). 12
ЕТАП 1. Сценарій 3. Тема: Надягаємо окуляри і виглядаємо велосипед, або Пізнаємо історію транспорту в нашому місті Загальні цілі: - аналіз зміни міста з точки зору транспортних змін, - аналіз змін форми дорожньої мережі, - дослідження історії різних транспортних засобів в контексті розвитку міста, - рефлексія щодо сучасної форми транспортної системи міста. Конктерні цілі: - учень може знайти необхідну інформацію, - учень може проаналізувати доступні матеріали і зробити висновки, - учень набуває навичок ведення дискусії та співпраці у групі. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Історичні фотографії та листівки із зображеннями міста, сучасні фотографії тих самих місць (рекомендується якнайближче відтворити архівні матеріали – зробити фотографії з того самого ракурсу, помістити в кадр ту саму перспективу тощо), ілюстровані журнали, аркуші білого паперу А4, фломастери, кольорова крейда, олівці, маркери, фліпчарт з блоком паперу, набір 13
кольорових карток з клейкою смужкою, скотч, клейолівець, комп’ютер із знайомою учням графічною програмою, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань у парах, в групах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять через представлення та обговорення змін у вигляді декількох добре відомих предметів, осіб чи об’єктів (обрані залежно від цільової групи), наприклад, вигляд та функціональність велосипеду в різні періоди (стандартний велосипед), вигляд і функціональність окулярів в різні періоди (стандартні окуляри), тощо. 2) Вчитель об’єднує клас в команди по 3-4 особи в кожній, потім роздає командам набори історичних та сучасних фотографій із зображеннями фрагментів міста. Вчитель пропонує вгадати зображені місця, скласти відповідні фотографії попарно і подумати у своїх групах над змінами, які відбулись у цих місцях. Вчитель і лідер підтримують команди, ставлячи запитання і зосереджуючи увагу учнів на важливі елементи, випущені з уваги під час роботи. 14
3) Представників команд запрошують презентувати усьому класові результати роботи в групах. Відповіді слід записувати (для документації результатів можна використати зелені і червоні картки з клейкою смужкою, на яких учні занотовують відповідно позитивні та негативні зміни. Картки наклеюються в відповідному місці на дошці – за задумом ведучого). Одночасно з обговоренням окремих фотографій, вони висвітлюються на екрані, щоб інші учні могли співставити свої спостереження з тезами, підготованими іншою командою, і при необхідності запропонувати обговорення. 4) Після представлення усіх місцевостей, вчитель або лідер пропонують підсумувати вправу і узагальнюють зміни, які пережило місто протягом десятиліть. 5) Вчитель або лідер пропонують командам подумати над перевагами і недоліками обговорених змін з точки зору їх впливу на якість життя мешканців, природнє середовище, безпеку, естетику тощо. 6) Після закінчення часу на обговорення вчитель або лідер фасилітує відкриту дискусію на задану раніше тему. Вихідною точкою може стати підготовка списку плюсів та мінусів, що виникають з обговорюваних змін. Список складається з чотирьох аркушів блокноту для фліпчарту (зразок заголовків окремих аркушів: 1. якість життя, 2. природа, 3. безпека, 4. естетика), на яких кожна група по черзі записує свої пропозиції, але лише ті, які не були запропоновані попередньою групою. 15
7) Вчитель пропонує командам створити мистецький витвір в довільній формі (малюнок, макет, комп’ютерна графіка), в якому було б відображене їхнє бачення проаналізованого ними місця в майбутньому. Місця, які є придатними для пішоходів, велосипедистів та пасажирів громадського транспорту. Учні можуть користуватись усіма матеріалами, доступними в залі (включно з доступом до комп’ютера з графічною програмою), а єдиним обмеженням є ліміт часу, передбачений для виконання цього завдання. Команди можна мотивувати, ввівши їх у роль представників сучасної фірми, котра представляє міській владі свою ідею щодо даного фрагменту міста. Те, що готують учні в рамках цього завдання є дуже важливим, оскільки це буде основою пропозиції, яка представляється містові. 8) Після закінчення передбаченого часу, вчитель пропонує групам представити свої роботи та обговорити їх. 9) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар.
16
ЕТАП 1. Сценарій 4. Тема: Що таке місто? Згальні цілі: - аналіз географічних змін міста, - розрізнення функцій міста в залежності від підпорядкованим йому різним територіям, - впровадження поняття плану, стратегії, планувальних документів. Конкретні цілі - учень спостерігає та аналізує зміни, що відбуваються на території міста, - учень вміє порівнювати характерні особливості різних частин міста, залежно від приділених їм функцій, - учень може знаходити необхідну інформацію, - учень може аналізувати доступні матеріали та робити висновки - учень може локалізувати обрані пункти на карті, - учень вдосконалює навички ведення дискусії та співпраці в групі. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Чорно-біла карта міста у форматі А3 (декілька копій), чорно-білі фотографії приміщення та оточення школи, 17
а також чорно-білий план найближчих до школи околиць (рекомендується попередня проста обробка фотографій з метою їх спрощення, оскільки вони будуть призначені для розмальовування), карта міста в електронному форматі (ілюстрація в форматі JPG або PDF), карта міста 20-30-річної давності, аркуші білого паперу А4, фломастери, кольорові олівці, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, комп’ютер з доступом до Інтернету, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань у парах, в групах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять, пропонуючи згадати розподіл ролей, наприклад, на екскурсійному кораблі (учні виконують роль пасажирів). Вчитель пропонує дискусію на тему функцій, які виконують окремі особи чи групи осіб (капітан, механіки, стюарти, радіотелеграфіст, навігатор) та яке значення мають складові елементи катера (мотор, корпус, гвинт, палуба, трап, машинний відсік, кухня, рятівні шлюпки тощо). 18
Вчитель підсумовує цей етап, вказуючи на значення кожного з перерахованих елементів, зазначаючи, що їх складно замінити якщо хочемо, щоб корабель міг іти без перешкод. В цьому вступі можна використовувати будь-які приклади. Важливо тільки, щоб вони включали множинність залежностей між елементами різного типу. Їх складна структура не повинна бути занадто детальною та спеціалізованою, завдяки чому учні матимуть можливість продемонструвати свої знання на цю тему. 2) Вчитель пропонує зазначити подібний поділ функцій по відношенню до приміщення і території школи, а також найближчих околиць. З цією метою відбувається поділ групи на команди по 2-3 особи, в яких учні записують окремі функції (директор, їдальня, охоронець, парковка для велосипедів, класи, спортивний зал, учительська, роздягалки, стадіон, магазин, автобусна зупинка, дах школи і т.д.). Далі вчитель роздає командам фотографії школи і плани. Команди отримують завдання розмалювати приміщення і план околиць в залежності від функції, яку вони виконують. Кожна команда повинна також підготувати легенду, яка демонструє значення окремих кольорів. Після закінчення роботи (або виділеного часу) відбувається коротке обговорення результатів, які по черзі презентують представники кожної з команд. 3) Вчитель представляє карту міста і розвиває дискусію про функції, які виконують його окремі 19
ділянки. Існуючі команди отримують чорно-білі карти міста та завдання: позначити різними кольорами основні функції (виробництво, торгівля, відпочинок, розваги, освіта, комунікація). Після закінчення роботи вчитель або лідер ініціює дискусію на тему взаємних зв’язків і залежностей між окремими частинами міста. Важливим елементом є також значення даного типу землекористування. Простішим варіантом цієї вправи є завдання, яке полягає у позначенні різними кольорами на чорнобілій карті територій: 1. на яких проживають люди 2. зайнятих транспортом (автомобілі, потяг, трамвай, метро, паркінги, дороги) 3. які мають призначення зелених зон. Після закінчення роботи вчитель або лідер ініціює дискусію на тему взаємних зв’язків і залежностей між окремими частинами міста. Важливим елементом є також значення даного типу землекористування. Ведучий повинен прагнути отримати конкретних переваг і недоліків даного типу землекористування. Можна їх записувати на кольорових картках і наклеювати на одну карту міста (у більшому форматі), розміщену на дошці. Іншою можливістю розвитку цих занять є порівняння сучасної форми міста, відображеної на сучасній карті, з картиною міста, відображеною на карті 20-30-річної давності. вчитель або лідер може скеровувати учнів до фрагментів карти, на які вони повинні звернути 20
особливу увагу, а далі започаткувати дискусію про користь або шкоду, які принесли ці зміни. З огляду на необхідність роботи з історичною картою в кольоровій версії (яка є більш зрозумілою для молодих учасників занять, які ще не оперують вміло знаннями на теми історії та географії рідного міста), а також факт, що карту найкраще показувати у великому форматі, варто використати скан цієї карти, показаний на екрані. Це також дає можливість більш точно вказувати території, про які іде мова, та наносити будь-які позначки без шкоди для оригінального архівного матеріалу. Для потреб документування цього етапу робіт і представлення матеріалів, наприклад, на тематичному шкільному стенді, в шкільній газеті в на інтернет-сторінці, учні можуть компілювати обидві карти і представити в одній ілюстрації зміни величини міста, зміни в розташуванні доріг, зміни в мережі ліній громадського транспорту, прогрес в будівництві велосипедних доріжок, зміну характеру найважливіших частин міста та інші характеристики, які вони вважатимуть за необхідні. 4) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар. .
21
ЕТАП 1. Сценарій 5. Тема: Як ви живете? Загальні цілі: - аналіз умов життя в місті, - порівняння умов життя в різних частинах країни і світу, - демонстрація добрих та поганих транспортних рішень.
Конкретні цілі: - учень може знаходити необхідну інформацію, - учень може аналізувати доступні матеріали і робити висновки, - учень формує позицію відкритості, - учень вміє локалізувати обрані пункти на карті, - учень набуває навичок ведення дискусії та співпраці в групі. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Чорно-біла карта міста у великому форматі, настінна карта України, настінна карта Європи, настінна карта світу, фотографії та вирізки, підготовані учнями в 22
рамках домашнього завдання, аркуші білого паперу А4, кольорові олівці, крейда, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, незабруднюючий пластилін для наклеювання фотографій на картах, комп’ютер з доступом до Інтернету, принтер, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань в парах, групах. Хід велоуроку: 1) Домашнє завдання, задане на попередньому занятті, полягає у тому, щоб підготувати: а) однієї кольорової фотографії, яка документує місце проживання учня (вигляд з вікна на максимально високому поверсі, вигляд на максимально широку панораму околиці будинку/багатоповерхівки, б) на вибір: - однієї кольорової фотографії з подорожі до будьякого місця в Україні, - однієї кольорової фотографії із закордонної подорожі, - однієї кольорової фотографії із списку, запропонованого вчителем (місця із списку необхідно знайти в будь-яких матеріалах. Місця визначаються жеребкуванням на попередньому уроці). 23
Фотографії/роздруківки, підготовані учнями, повинні мати по можливості однаковий розмір (наприклад, не більші, ніж 14х21 см). 2) Вчитель розвішує в передній частині класу усі карти. Учні по черзі підходять до карт і на відповідній карті знаходять місце, де була зроблена їх фотографія. Далі наклеюють туди принесені ними фотографії. Одночасно обговорюють місце, де була зроблена фотографія, концентруючись на перевагах і проблемах, пов’язаних із життям/перебуванням в цих місцях. Вчитель або лідер заохочує робити наголос на питаннях, пов’язаних з транспортом в даній місцевості (перешкоди, вигоди, почуття небезпеки тощо). Учні, які вже обговорили свою фотографію, підходять до фліпчарту і записують на ньому важливі спостереження, які обговорюються біля карти наступним учнем. Для чіткості передачі інформації варто окремо записувати переваги і недоліки, які визначаються учнями, наприклад, на двох, чітко означених аркушах (“плюси” і “мінуси”), розміщених поряд. У випадку наведення характеристик, які не можуть бути однозначно оцінені (наприклад, можна двояко трактувати такі характеристики як близькість вулиці до будинку, наявність занедбаного підземного переходу або великого магазину безпосередньо біля будинку) ведучий дає можливість обговорити цю характеристику цілим класом. 24
Після виступів кожного учня є можливість коротких висловлювань решти класу. Учні можуть висловлювати додаткові зауваження до представленого опису. 3) Учень або лідер пропонує зосередитись на підготованій базі даних (перелік переваг і недоліків) і підсумовує результати. Далі розпочинає дискусію на тему структури окремих переваг і недоліків (питання: “Від чого залежить ця перевага/недолік”, “Як вона з’явилась – це природний процес чи результат діяльності людини?”, “Чи ця перевага/недолік є постійною?”, “Чи її існування пов’язане із зусиллями чи коштами зі сторони людини?”, “Чи така перевага/недолік має вплив на щоденне життя вашої родини? “). Звертаючись до фотографій з подорожі (або місць, визначених жеребом) вчитель або лідер аналізує відмінності між місцем проживання учня і цими місцевостями (“В чому полягає різниця?”, “З чого виникають відмінності?”, “Чи існують відмінності між різними містами, країнами?”, “Який характер мають ці відмінності: позитивний чи негативний?”). Вищезазначені питання можна також обговорити в групах з 3-4 осіб, які обмінюються своїми враженнями з цілим класом. 4) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар. 25
ЕТАП 1. Сценарій 6. Тема: Рахуймося з автомобілями Загальна мета: - окреслення рівня навантаження автомобільного транспорту Конкретні цілі: - учень може порівняти шкідливість окремих видів транспорту, - учень бачить переваги сталого транспорту, - учень може аналізувати доступні матеріали і робити висновки, - учень вміє застосовувати різні математичні функції та використовувати їх для практичних цілей, - учень набуває навичок ведення предметної дискусії та ефективної співпраці в групі. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Фотографії, які демонструють розмір місця, яке займають на трасі автобус, колона автомобілів та група велосипедистів, рулетка, аркуші білого паперу А4, фломастери, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, комп’ютер з доступом до Інтернет, мультимедійний проектор, екран.
26
Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань в групах. Хід велоуроку: 1) Вчитель об’єднує учнів у 3 команди Перша група отримує завдання вийти з приміщення школи і за допомогою рулетки поміряти наступне: типове місце для паркування легкового автомобіля (“конверт”), величину поверхні, яку займає один велосипед прив’язаний до велосипедного стояка, поверхня, яку займає велосипедний стояк, розміри велосипедного стояка, розміри ігрового майданчика в околиці, розміри стадіону біля школи, ширина проїзної частини, ширина тротуару. Друга група також виходить з приміщення і проводить спостереження кількості транспортних засобів, що проїжджають вибраною вулицею біля школи, а також кількості людей, що перебувають всередині транспортних засобів. Важливо, щоб учні ретельно зазначили тривалість спостереження. Третя група використовує можливості Інтернету і самостійно знаходить таку інформацію: розміри кількох популярних автомобілів різного типу і різної величини, кількість бензину, необхідну для 27
цих автомобілів в режимі їзди по місту, кількість автомобілів, зареєстрованих у місті, вартість 1 літра бензину та дизельного пального, поверхня міста, кількість мешканців, загальна довжина міської дорожньої мережі. 2) Після виконання завдання усіма командами, наступає черга завдань, пов’язаних з виконанням математичних розрахунків, спрямованих, наприклад, на: - розрахунок кількості велосипедів, котрі поміщаються на одному паркувальному місці для автомобіля, - розрахунок поверхні, яку займають усі зареєстровані в місті автомобілі, - розрахунок середнього заповнення автомобілів, що проїжджають вулицею, - розрахунок кількості транспортних засобів та людей в транспортних засобах на годину, - розрахунок об’єму газових викидів усіх автомобілів, зареєстрованих в місті (за певних умов, описаних вчителем), - розрахунок загальної поверхні проїзної поверхні та тротуарів в місті (базуючись на середніх величинах, поданих і обґрунтованих вчителем). Усі результати та об’єкти розрахунків ретельно записуються на аркушах фліпчарту. 3) Вчитель або лідер пропонує порівняти окремі результати і обговорити значення виявлених відмінностей. Найважливіші висновки записуються на фліпчарті. 28
4) Вчитель або лідер нагадує принципи сталого транспорту і ставить групі запитання щодо висновків, які можна зробити за підсумками проведеного аналізу. 5) Вчитель або лідер презентує фотографії, які зображають кількість місця на проїзній частині, яке займає автобус, колона автомобілів та група велосипедистів, а потім проводить дискусію щодо видимих відмінностей. 6) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар.
29
ЕТАП 1. Сценарій 7. Тема: Безпека дорожнього руху Загальна ціль: - визначення рівня безпеки, окремими видами транспорту.
пов’язаного
з
Конкретні цілі: - учень помічає та порівнює небезпеки, пов’язані з окремими видами транспорту, - учень розмірковує про найбільш небезпечні транспортні засоби в дорожньому русі, - учень аналізує рівень безпеки в безпосередній близькості до школи, - учень здатен аналізувати доступні матеріали і робити висновки, - учень набуває навичок змістовної дискусії та співпраці в групі, - учень бере до уваги небезпеку, що породжується окремими видами транспорту і може їй запобігти, - учень вміє розподілити час на виконання завдання. Тривалість: залежно від сценарію. Матеріали: Ілюстрації, що зображають різні ситуації на дорозі (рекомендуються фотографії, на яких задокументовані відомі учням вулиці даного міста), аркуші білого 30
паперу А4, фломастери, кольорові картки з клейкою смужкою, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - виконання завдань у парах, в групах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять, ставлячи питання про значення понять “безпека”, “дорожній рух”, “учасник дорожнього руху”, “незахищений учасник дорожнього руху”, “правила дорожнього руху”. 2) Вчитель пропонує учням назвати категорії учасників дорожнього руху (пішоходи, велосипедисти, мотоциклісти, водії легкових автомобілів, водії автобусів, вагоновожаті тощо). Методом активізації може бути пропозиція кожному самостійно написати свої пропозиції на картці. Після закінчення окресленого часу усі піднімають свої картки вгоду, щоб продемонструвати нотатки. Після того вчитель просить окремих учнів прочитати свої пропозиції, які потім записуються на дошці (так, щоб жодна пропозиція не повторювалася). Щоб на хвилину створити символічну картину ситуації 31
на жвавому перехресті, вчитель або лідер просить клас, щоб за його знаком всі одночасно прочитали вголос усі види транспорту, які вони записали на своїх картках. Нотатки читаються безперервно протягом певного часу. Створюється какофонія, котра унаочнює перетин інтересів окремих учасників руху. Вчитель або лідер запрошує окремих учнів перестати зачитувати свої записи і прислухатись збоку до цього шуму. Проведена демонстрація може стати вихідним пунктом дискусії про загальне сприйняття учнями дорожнього руху, значенням положень правил дорожнього руху (регулювання, організація), відповідальності за їх дотримання. Фоном до дискусії може бути демонстрація фотографій, які демонструють різноманітні дорожні ситуації на жвавих вулицях (найкраще відомих учням з рідного міста). 3) Вчитель об’єднує групу в команди по 3-4 особи. Кожна команда отримує роль одного з видів транспорту. Це можна зробити жеребкуванням. Команди отримують завдання подумати на загрозами, які спричиняє в дорожньому русі отриманий ними вид транспорту, а з другого боку – яку можливу користь для безпеки дорожнього руху може принести їх присутність на дорогах. Одночасно групи готують на аркуші фліпчарту графічну “візитку” своєї групи, представляючи отриманий ними вид транспорту. Ілюстрація повинна розміщуватись на середині аркуша (вчитель може олівцем зазначити місце на аркуші, на якому треба розмістити малюнок). 32
Додаткові питання можуть стосуватися взаємних загроз, що виникають між окремими транспортними засобами (“Кого боїшся на дорозі?”, “Що Тобі допомагає, а що перешкоджає безпечно переміщатися вулицями міста?”). Висновки роботи груп повинні бути сформульовані настільки стисло, щоб опис кожного з них поміщався на картці з клейкою смужкою. 4) Після закінчення визначеного часу вчитель пропонує групам розмістити свої візитки на дошці (наступні групи розміщають свої аркуші поряд з попередніми, так, щоб утворилася наочна картина усіх транспортних засобів) та обговорити свої ролі. Представники груп наклеюють картки з висновками на свою візитку та обговорюють напрацьовані висновки. 5) Вчитель або лідер підводять підсумок виконаної роботи та ініціюють дискусію на тему транспортних засобів, які несуть найбільшу загрозу дорожнього руху. Клас аналізує причини наявного стану та шукає способи виправити ситуацію. Варіант розвитку занять: а) Вчитель презентує карту околиць школи і спільно з учнями визначає найбільш небезпечні з точки зору дорожнього руху місця, а далі заохочує учнів обговорити способи покращення існуючої ситуації. б) Вихід на місцевість і спостереження жвавого перехрестя недалеко від школи. Вчитель об’єднує групу в команди, які отримують приблизно такі завдання: 33
- спостереження за поведінкою водіїв з точки зору дотримання правил (після попереднього інструктажу вчителя або лідера щодо того, на що необхідно звертати особливу увагу). Це завдання може отримати більш ніж одна група, оскільки можна окремо спостерігати за декількома перетинами перехрестя. Якщо є технічна і кадрова можливість, то окремі члени групи можуть документувати неправильну поведінку на фотоапарат. - збір даних для дослідження інтенсивності руху (підрахунок транспортних засобів, що проїжджають через перехрестя. Важливо ретельно зазначити час проведення спостереження). - збір даних для опису наповнення транспортних засобів (підрахунок пасажирів в кожному транспортному засобі). Групи можуть проводити окремі спостереження поперемінно, так, щоб всі учасники мали можливість взяти участь у всіх елементах цієї вправи. 6) Після повернення до школи (або на наступному уроці в рамках реалізованої програми) проводиться аналіз отриманих даних та дискусія на тему ситуацій, які спостерігалися на перехресті. Якщо учні документували свою роботу, то на фоні можна висвітлити зроблені фотографії. Вчитель або лідер пропонує подумати на можливою сезонністю ситуацій, які спостерігалися (наприклад, “Чи взимку і влітку ситуація на цьому перехресті виглядає однаково?”) та відмінностями в інтенсивності руху протягом доби (наприклад, “Як ви думаєте, як 34
виглядає це перехрестя вночі, рано вранці та близько 15.30?”). Ілюстративним матеріалом тут можуть бути відео-уривки, отримані з архіву міської системи моніторування, які показують це перехрестя в цих конкретних годинах. 7) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар.
35
ЕТАП 1. Сценарій 8. Тема: Шум. Рольова гра Загальна мета - ознайомлення з механізмом консультацій з громадськістю, - вироблення та публічне представлення аргументів. За Конкретні цілі: - учень знайомиться з основами аргументації, яка використовується різними сторонами конфлікту, - учень може проаналізувати доступні матеріали і зробити висновки, - учень набуває навичок ведення змістовної дискусії та співпраці в групі, - учень може входити в різні ролі, - учень толерує існування різних точок зору, - учень розуміє та визнає необхідність аргументування та предметної дискусії. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Допоміжні матеріали про вимірювання шуму, інструкція до гри. 36
Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - робота в групах Хід велоуроку: 1) Вчитель починає урок із вступу до теми. Якщо захід є частиною уроку біології, можна повторити або представити загальну будову органів слуху. 2) Далі вчитель або лідер запитує учнів про їх розуміння понять “тихо”, “голосно” (“Що це значить?”, “Наведіть приклад тихого транспортного засобу”, “Наведіть приклад голосного транспортного засобу”, “Які з них є більш дружніми для Вас і для оточуючого світу?”). 3) Вчитель інформує, як шум шкодить людині (психічне і фізичне здоров’я) та як він може пошкодити слуховий апарат людини. Додатково представляє та розвиває інформацію про те, що шум визнається одною із загроз для природного середовища. 4) Вчитель ініціює коротку дискусію, ставлячи питання: “Що шумить у місті?”, “Як ми можемо берегти наш слух?”. Важливо звернути увагу на рівень та локалізацію шуму, який спричиняється різними видами транспортних засобів. Учні аналізують причини сучасного стану та можливості покращення ситуації. 37
На закінчення цього етапу вчитель роздає таблиці з означенням рівня шуму, який спричиняють різні види транспорту, а також шуму, який виникає внаслідок різних ситуацій в щоденному житті. 5) Вчитель задає питання: “Як вимірюється шум?” і чекає на пропозиції зі сторони класу. Далі запитує, чи учні знають і розуміють поняття “акустичної карти”. Після того, як учні висловлять свої пропозиції, вчитель презентує акустичну карту міста та проводить її аналіз (наприклад, показує найголосніші та найтихіші території). По можливості варто порівняти акустичну карту з картою міста, яка використовувалась на інших заняттях, пропонованих в рамках даного пакету. 6) Вчитель об’єднує групу в команди по декілька людей, а потім дає вступ до вправи (схематично малює фон та характеризує окремих учасників гри (окремі групи інтересів). Найважливіші вказівки для гри учні отримують в інструкції (вона містить опис фіктивних даних для кожної ролі, наприклад, кількість людей, які страждають від шуму, фінансові результати клубу, кількість прихильників мотоклубу, план ділянки запланованого мототреку, тощо. Дані можуть також мати форму фіктивних газетних статей, які описують проблему). Проблема, яку пропонується розглянути, стосується планів побудови мототреку на значній ділянці міста, поруч з житловим мікрорайоном “Затишок” і розташованою там початковою школою. Поряд є занедбаний невеликий ліс з озером, який люблять і 38
часто відвідують мешканці. ініціатором будівництва є новий спонсор мотоклубу “ТУРБО РЕЖИМ”, який обіцяє відкрити молодіжну секцію та підтримувати промоційну діяльність міста. На даний час професійні мотогонщики та прихильники клубу змушені їздити на мототрек до сусіднього міста. Формування умов, в яких повинна проходити гра учнів (“згущення фарб” у суперечливих моментах, представлення аргументів, які слугуватимуть потенційному порозумінню тощо), а також типи ролей для учнів можуть змінюватись довільним чином, залежно від підходів вчителя та рівня групи, яка бере участь в заняттях. В грі можуть брати участь такі групи: • Лікарі і медики – вони виступають за зниження рівня шуму у місті, оскільки надто високий рівень шуму має негативний вплив на здоров’я громадян (відповідно до інформації, зазначеній в таблиці). • Члени і прихильники мотоклубу бачать переваги побудови мототреку. • Влада міста – перебувають між двома сторонами. З одного боку погоджуються з лікарями, що шум шкодить здоров’ю, але з другого боку розуміють переваги налагодження співпраці із спонсором клубу. • Наглядова рада фірми-спонсора клубу – хоче побудувати об’єкт та співпрацювати з владою міста. • Мешканці житлового мікрорайону – цінують спокій свого місця проживання, хоча й не завжди дбають про його оточення (занедбаний ліс). 39
• Дирекція школи – не погоджується на будівництво мототреку, але підтримка з боку спонсора може виявитись спокусливою для школи, якій бракує коштів для закупівлі мультимедійного обладнання. Кожна група отримує завдання сформулювати свою позицію в описаній справі та опрацювати спосіб представлення своїх позицій. Аргументи всіх груп (представлені делегатом від групи) необхідно записувати на фліпчарті (наступні аркуші слід розміщувати поряд на видному для всіх місці). Після виступів усіх делегатів, слідують короткі виступи щодо аргументів опонентів (вчитель може обмежити час таких виступів до, наприклад, 1 хвилини). 7) Якщо в ході представлення аргументів сторони не прийшли до чіткого компромісу, вчитель починає наступний раунд, в якій групи мають чітко окреслений час (коротший, ніж на першому етапі). Додатково вчитель зазначає, що початкові позиції команд необхідно переосмислити таким чином, щоб взяти до уваги пропозиції та протести інших груп. 8) Вчитель або лідер запрошує до представленя остаточних заяв, а далі підводить підсумок результатів роботи всіх команд. 9) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар. 40
Подібні рольові ігри можна реалізувати на базі інших тем: плану об’їздної дороги, пропозиції закрити вулицю для автомобільного транспорту, спорудження великого паркінгу, виділення особливо великих коштів на розбудову мережі велосипедних доріжок тощо. Єдиною вимогою є наявність відповідних додатків, які загально окреслюють тло проблеми, а також вказівки для окремих груп інтересів. При визначенні рівня складності гри необхідно брати до уваги вік і досвід учнів у вирішенні подібних проблем, а також компетенції, необхідні для участі у такій грі.
41
ЕТАП 1. Сценарій 9. Тема: Що пишуть у ЗМІ? Загальна мета: - показати різноманітність залежностей між різними чинниками, що присутні на території міста. Конкретні цілі: - учень відпрацьовує вміння читання газетного тексту з розумінням, - учень визнає важливість транспортних проблем, - учень отримує цілісну картину транспортних проблем міста, - учень здатен аналізувати доступні матеріали та робити висновки, - учень набуває навичок ведення змістовної дискусії та роботи в групі, - учень вміє переказувати та узагальнювати матеріал, - учень знайомиться з місцевими ЗМІ. Тривалість: залежно від вибору сценарію занять. Матеріали: Актуальні видання місцевої преси, вирізки з архівних газет, роздруківки статей з місцевих інформаційних порталів, кольорові картки з клейкою смужкою, 42
фліпчарт та блок паперу до нього, маркери, комп’ютер з доступом до Інтернет, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - робота в парах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять за допомогою питання щодо відомих учням етапів появи газети (“від ідеї журналіста щодо теми статті до моменту читання цієї статті отримувачем”; робота журналіста, робота редакції, корегування, друкарня, розповсюдження тощо). Активізуючим моментом для учнів може стати об’єднання класу в команди по 3-4 особи, які самостійно обмірковують задану тему. Почергові кроки появи газети виписуються тезово на окремих картках з клейкою смужкою. Перша група отримує аркуш фліпчарту, на якому в хронологічному порядку розміщує усі дії, які необхідно виконати для появи газети. Далі аркуш передається почергово наступним групам, де учні доповнюють послідовність дій, запропоновану попередниками, своїми пропозиціями, 43
які наклеюють у відповідному місці. 2) Після того, як будуть отримані усі відповіді, вчитель коротко звертається до кінцевого результату роботи усіх команд (коротка характеристика послідовних етапів появи газети та, за необхідності, доповнює його пропущеними елементами). 3) Залежно від предмету, на якому відбуваються дані заняття (історія, мова), вчитель представляє (або презентує в контексті відомих учням епох) історію появи і розвитку друку. Цікавим урізноманітненням може бути розповідь про історію місцевої газети, а також запрошення одного з її журналістів, який буде виконувати роль експерта на уроці. Одним із завдань для учнів (при проведенні цих занять на уроці мови) може бути підготовка прес-релізу, який описує даний візит. Візит в редакцію місцевої газети чи друкарні може передувати велосипедній екскурсії, під час якої будуть проведені також інші заняття (спостереження, набуття досвіду), пропоновані в повному пакеті “Велосипедна Школа”. 4) Вчитель об’єднує клас в команди по 3 особи. Кожна з груп отримує свіжу газету і вирізки з архівних номерів. Команди повинні ознайомитись з отриманими матеріалами та знайти статті, які стосуються різних способів переміщення по місту. “Які проблеми описують ці статті?”, “Ким є учасники описаної ситуації?”, “Чи проблеми, які піднімаються в різних статтях, можна згрупувати і знайти рішення 44
кількох з них одночасно?”, “На якому етапі перебуває вирішення піднятих в статтях проблем?” тощо. Групи знаходять статті на задану тему і готують підбірку тем/проблем, які найчастіше висвітлюються в газетах, а також тем, які, на їхню думку, є найбільш важливими. Вчитель може передбачити брак окремих тем (наприклад, беручи до уваги зимовий сезон, коли про велосипеди пишуть рідше) і поповнити їх, підібравши відповідний комплект вирізок з архівних газет або зазначити інтернет-сторінки з відповідними статтями. 5) Результати роботи презентуються представниками команд для всього класу. Найважливіші висновки, озвучені кожною командою, записуються на фліпчарті. 6) Вчитель або лідер підводить підсумок виконаної вправи та ініціює дискусію, ставлячи запитання в стилі: “Що є причиною такої ситуації на наших дорогах?”, “Чому такі ситуації найчастіше описуються в пресі?”, “Як би Ви вирішили цю справу?”, тощо. 7) Одночасно ведучий може заохотити учнів пропонувати транспортні теми, які, на їх думку, найкраще було б описати в пресі (“Чи зустрічались Ви з такою проблемою, якою повинен був би зайнятись журналіст?”, “Про що Ви хотіли б розповісти газеті?”. Ведучий може пропонувати (“підкидати”) учням теми, які не з’являються у їх відповідях, а є важливими з точки зору поточної навчальної програми (наприклад, “А що Ви думаєте про…”, “Чи не здається Вам важливим те, що… “, “А як би Ви повелися з …”). 45
Пропозиції учнів записуються на аркушах фліпчарту. 8) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар.
46
ЕТАП 1. Сценарій 10. Тема: Моя велосипедна школа Загальні цілі: - вільна інтерпретація заданої теми, - розвиток уяви і креативного мислення. Конкретні цілі: - учень рефлексує над питаннями дружності школи для елементів сталого транспорту та пропонує рішення для його поширення, - учень сприймає школу як місце, де підтримується велосипедний транспорт, - учень самостійно створює наочний об’єкт, - учень набуває та вдосконалює навички ведення змістовної дискусії та співпраці в групі, - учень гнучко пристосовується до заданих умов праці, - учень вміє представити та обговорити результати своєї праці та наслідки групової роботи. Тривалість: 2 x 45 хв. Матеріали: Ілюстрації різних шкільних приміщень, фотографії даного приміщення школи, чорно-білі копії спрощеної фотографії даного приміщення школи, фломастри, кольорові олівці, крейда, маркери, фліпчарт та блок паперу до нього, комп’ютер з доступом до Інтернету, 47
комп’ютер із знайомою учням графічною програмою, мультимедійний проектор, екран. Методи: - завдання, - активізація, - представлення Форма навчання: - самостійна робота, - робота в парах. Хід велоуроку: 1) Вчитель робить вступ до теми занять, демонструючи комплект ілюстрацій, на яких зображені різноманітні шкільні приміщення (розташовані відокремлено, в оточенні житлових багатоповерхівок, будинки університетів тощо). Вчитель обговорює відмінності між ними (кубатура, оточення, різні функції внутрішніх приміщень – навчальні класи, бібліотека, їдальня, кабінети адміністрації, спортивний зал тощо). 2) Перехід до подібного обговорення приміщення даної школи (на основі фотографій, що демонструються на екрані). Вчитель також ставить питання про обмеження цього об’єкту (наприклад, “Що, на Вашу думку, треба перебудувати?”, “Чи приміщення школи відповідає Вашим очікуванням?”), а також про його позитивні риси (наприклад, “Що Вам подобається в приміщенні школи?”). 48
Вчитель може скеровувати учнів до тем, пов’язаних з питаннями транспорту, ставлячи їм запитання в стилі: “А яким чином розташування шкільного приміщення полегшує чи ускладнює Вам можливість дістатися на уроки у спосіб, дружній для середовища і Вашого здоров’я?”, “Чи є щось, що Ви хотіли б змінити у цій сфері?” тощо. 3) Вчитель об’єднує клас в команди по 3 особи. Кожна команда отримує завдання спроектувати приміщення їх школи так, щоб воно було дружнім до велосипедистів, пішоходів та громадського транспорту. Вихідною точкою є існуюче приміщення і учні повинні обирати пропозиції таким чином, щоб їх реалізація була максимально реалістичною. Команди можуть користуватись усіма матеріалами. Роздруковані чорно-білі фотографії приміщення можуть допомогти розпочати роботу. Цю вправо можна дещо видозмінити, поставивши кожну з команд в інші умови, які необхідно взяти до уваги при підготовці проекту, наприклад: - біля школи з’явився новий мікрорайон (а в зв’язку з цим більше учнів мешкають поблизу школи), - в школі повинно знайтися місце на велосипедну майстерню, - проект повинен передбачити місце для паркування понад 100 велосипедів (необхідну для цього поверхню може вказати вчитель, або ж команда може опиратись на результати, отримані під час інших занять, що проводились в рамках навчальної програми), 49
- необхідно виправити негативні сторони приміщення та оточення, виявлені раніше під час цих занять (пункт 2). Способом додаткової мотивації команд може бути, наприклад, введення учнів у ролі спеціалістів, які представляють новаторську проектну компанію, котра спеціалізується у покращенні умов використання шкільних приміщень. Їх завданням є представити керівництву ідей щодо шкільних способів підтримки сталого транспорту. Виконані роботи є основою пропозиції, яка надається керівництву. По можливості представник адміністрації школи дійсно бере участь в частині цих занять і є адресатом підготованих презентацій. В обидвох варіантах вчитель по ходу роботи надає консультації командам та інструктує учнів щодо типово художніх прийомів, наприклад, композицію твору (використання усієї площі аркушу, дотримання пропорцій), а також щодо реалістичності пропонованих рішень. Якщо пропоновані учнями рішення є явно нереальними, то вони повинні сказати, як ця ідея може функціонувати в умовах школи (або приклади локалізацій, де такі рішення вже функціонують). 4) Після закінчення підготовки макетів (або закінчення попередньо виділеного часу), представники груп почергово представляють та обговорюють свої пропозиції, а також відповідають на питання вчителя, лідера (та спеціальних гостей – представника адміністрації, велосипедного офіцера, представника архітектурного бюро тощо, котрі допомагають 50
оцінити реалістичність і придатність запропонованих рішень). Ідеї щодо покращення шкільного приміщення, які викликають найбільший інтерес, тезово записуються на аркушах фліпчарту. Якщо в заняттях брали участь спеціальні гості, то можна передбачити нагородження усіх учнів невеликими подарунками (сувеніри від міської ради, корисні дрібниці, виготовлені в рамках транспортного проекту, наприклад, Європейського Дня без автомобіля тощо) або жеребкування серед усіх учнів однієї чи декількох спеціальних нагород, які вручаються спеціальним гостем (книжка, альбом, велосипедний ліхтар, олія для ланцюга, дрібні велосипедні аксесуари тощо). 5) Вчитель проводить евалюацію, запитуючи учнів про їхні враження від проведених занять. Учні відповідають по черзі, а ведучий намагається отримати від кожного учня короткий коментар.
51
ГО “Львівська асоціація велосипедистів” info@lav.org.ua FB/velolviv www.lav.org.ua