Zielona Sztuka 5

5

Kalisz - Goล uchรณw 2019 2019

«Зелене Мистецтво 5», це вже п’ятий мистецький пленер для дітей і молоді, організований Галереєю мистецтв ім. Яна Тарасіна в Каліші. Цього року пленер відбувся 19-28 липня, проект був спрямований до молоді у віці 13-18 років з Каліша і Кам’янця-Подільського в Україні, котрий вже багато років є містом партнером Каліша. Своїм творчим процесом ми звернулися до ідеї мистецтва землі (land), яка і вирішила напрямок наших практичних занять, майстер класів, розмов і дискусій. Програма пленеру була сконцентрована на дослідженні зв’язку між природою і культурою, а також на уважному спостереженні середовища і готовності до свідомого мистецького втручання в простір в найближчому до нас оточенні. До співтворення цієї особливої події ми запросили художників, котрі репрезентують різноманітні мистецькі форми у творчому висказуванні. Художники не лише запропонували цікаві, творчі заняття, але й самі активно працювали з молоддю, а ефект їхньої співпраці можемо переглянути через фото документацію, яку ми накопичили. Деякі із запропонованих завдань були миттєвими живими акціями, з ефимеричним характером. Інтердисциплінарне творче завдання запропоноване Артуром Жмієвським було по-особливому надихаючим, але також вимагало багато зусиль, уваги і сумлінності. Художник запропонував спільне проектування і шиття великоформатних текстильних робіт. Завершені роботи пізніше були експонованими в просторі парку, створюючи тим самим своєрідну тимчасову пленерну виставку. Художник роками пов’язаний з роботою в напрямку land art Ярослав Козяра, заохотив молодь до створення великої композиції в просторі парку. Укладання land art мандали з гілок, торфу, кори і іншої натуральної сировини було справжнім викликом для учасників пленеру. Після виконаного знімку з польоту птаха, ми могли любуватися ефектами спільної роботи. Молодь також взяла участь в майстер класі з фотографії, який провів Міхал Шляґа. Під час заняття учасники фіксували моменти найближчого оточення фотоапаратами для миттєвого друку фото Instax. З фотографій повстали багатоелементні цикли/композиції, котрі старанно і докладно були проконсультовані художником. Деякі учасники самостійно виконали малі книжечки - фотоальбоми. Майстер клас з рисунку, який провів Міколай Полінський, був пов’язаний з специфікою художньої гри. Молодь досліджувала простір голухівського парку, використовуючи карти, компаси, мотузки/скотч і різноманітні рисункові матеріали. Майстер клас реалізований Наталією Чарцінською дотичив специфіки роботи з випадковістю і нестримною силою природи. Молодь проектувала рисункові/живописні машини. В результаті повстали картини “мальовані вітром”, а не пензлем чи людською рукою. Креативні і надихаючі майстер класи провели едукатори і хужожники, котрі співпрацюють з Галереєю Мистецтв Яна Тарасіна: Боґуслава Ковальчик, Марта Косчанська а також Адріан Кемпа, котрий підготував також серію занять з основ рисунку. До поняття мистецтва землі (land art) учасників ввела історик мистецтва і кураторка Колекції Сучасного Мистецтва Національного Музею в Гданську Малґожата Пашилка-Глаза.

Zielona Sztuka 5 to kolejna edycja pleneru artystycznego dla dzieci i młodzieży organizowanego przez Galerię Sztuki im. Jana Tarasina w Kaliszu. W tym roku plener odbył się w dniach 19–28 lipca, a jego oferta skierowana została do młodzieży w wieku 13-18 lat z Kalisza i Kamieńca Podolskiego na Ukrainie, który od wielu lat jest miastem partnerskim Kalisza. Naszym działaniom towarzyszyła idea sztuki ziemi (land art), która wyznaczyła kierunek warsztatów, rozmów i dyskusji. Program pleneru skoncentrowany był na badaniu relacji pomiędzy naturą, a kulturą oraz na uważnym obserwowaniu otoczenia i podejmowaniu świadomych interwencji artystycznych w przestrzeń.

Do współtworzenia tego wyjątkowego wydarzenia zaprosiliśmy artystów reprezentujących rozmaite media, formy wypowiedzi artystycznej i języki artykulacji. Artyści nie tylko zaproponowali ciekawe i kreatywne zajęcia, ale aktywnie pracowali razem z młodzieżą, a efekty tej współpracy możemy oglądać na dokumentacji fotograficznej, którą zgromadziliśmy. Niektóre z proponowanych zadań były bowiem działaniami o ulotnym, efemerycznym charakterze.

Niezwykle inspirującymi, ale też pracochłonnymi oraz wymagającymi uwagi i precyzji, były warsztaty interdyscyplinarne poprowadzone przez Artura Żmijewskiego, który zaproponował wspólne projektowanie i szycie wielkoformatowych tkanin.

Skończone prace zostały później zaprezentowane w przestrzeni parku, tworząc tym samym rodzaj tymczasowej wystawy plenerowej.

Artysta od lat związany z działaniami w obszarze land art Jarosław Koziara zachęcił młodzież do stworzenia dużej kompozycji w przestrzeni parku. Ułożenie land artowej mandali z gałęzi, torfu, kory i innych surowców naturalnych stanowiło nie lada wyzwanie dla uczestników pleneru. Efekty wspólnej pracy mogliśmy później podziwiać na zdjęciu wykonanym z „lotu ptaka”.

Młodzież wzięła również udział w warsztatach fotograficznych prowadzonych przez Michała Szlagę, podczas których rejestrowała najbliższe otoczenie z wykorzystaniem aparatów do fotografii natychmiastowej Instax. Ze zdjęć powstały wieloelementowe cykle/kompozycje fotograficzne, które starannie i rzetelnie zostały omówione przez prowadzącego, a niektórzy uczestnicy samodzielnie wykonali małe książeczki – albumy fotograficzne.

Warsztaty z rysunku, które przeprowadził Mikołaj Poliński, związane były z zagadnieniem gry artystycznej. Młodzież eksplorowała przestrzeń gołuchowskiego parku, używając map, kompasów, lin/taśm i rozmaitych narzędzi rysunkowych.

Warsztaty zrealizowane przez Natalię Czarcińską dotykały zagadnień przypadku i nieokiełznanych sił natury. Młodzież konstruowała maszyny rysujące/malujące.

W efekcie powstały obrazy „malowane wiatrem”, nie zaś pędzlem i ludzką ręką.

Kreatywne i inspirujące warsztaty przeprowadzili edukatorzy i artyści współpracujący z Galerią Sztuki im. Jana Tarasina: Bogusława Kowalczyk, Marta Kościańska oraz Adrian Kempa, który przygotował również serię warsztatów z podstaw rysunku.

W ideę sztuki ziemi (land art) wprowadziła uczestników historyczka sztuki i kuratorka Zbiorów Sztuki Nowoczesnej Muzeum Narodowego w Gdańsku Małgorzata Paszylka-Glaza, która omówiła najistotniejsze realizacje, instalacje i interwencje.

PARK ПАРК

Традиційно місцем пленеру є Осередок Лісової Культури в Голухові. Це місце є особливим на карті Польщі, так як це єдиний такого типу музейний комплекс повністю присвячений проблематиці лісництва в природничому розумінні, зі сторони сільського господарства, історії і культури. В Голухові також знаходиться замок часів ренесансу, будинок Національного Музею в Познані, раніше Ізабелі Чарториської. Окрім багаторазових прогулянок парком, відвідування замку і ферми з зубрами, молодь також мала можливість взяти участь у заняттях, котрі відносилися до проблематики лісу, організованих едукаторкою Осередка Лісової Культури. Учасники «Зеленого Мистецтва 5» також взяли участь в серії інтеграційних майстер класів, котрі провели перекладачки української мови Ольга Склярська і Наталія Віслоцька, також у заняттях тай чи котре провела інструкторка Барбара Біґдовська. Під час поїздки до Каліша, учасники мали можливість відвідати виставку Лукаша Пателчика «Міраж». Під час проекту, особливо важливими виявилися індивідуальні розмови і консультації з художниками запрошеними на проект. Пленер дав молодим учасникам можливість конфронтації з цікавими і активними митцями, котрі охоче ділилися своїми знаннями і досвідом. Деякі з завдань вимагали від учасників значних інтелектуальних зусиль — були не лише переліком можливостей занять, але також винахідливості, креативності, критичного мислення і проникливого споглядання на оточуючу реальність. «Зелене Мистецтво» це проект з незвиклою силою, а також едукаційною і культуротворчою якостями. Перед усім це чудова пригода спільної роботи, пізнання, експерименту і взаємного надихання до нових робіт і пошуків. Міжнародний характер пленеру був також можливістю започаткування польсько-українських відносини, побудованих на взаєморозумінні, повазі, сприйнятті. Був це врешті час для творчої активності, пробудження креативності і задавання критичних запитань. Ціллю пленеру був також розвиток культурної компетенції його учасників, також їхнього соціального капіталу. Додатково пленер «Зелене Мистецтво 5» був досконалим способом реклами Галереї ім. Яна Тарасіна в Каліші і загалом сучасного мистецтва.

Początki land art sięgają lat 60. i 70. ubiegłego wieku. Sztuka ziemi była wtedy próbą przekroczenia ram instytucji artystycznej, jaką jest galeria. Warto w tym kontekście przywołać słowa Marii Poprzęckiej, która pisze, iż „sztuka coraz częściej wydobywa się z galeryjnej enklawy, a muzeum już nie jest jedynym miejscem jej doświadczania”.

Skala instalacji i interwencji przeprowadzanych w ramach land art zdecydowanie wykraczała poza typową przestrzeń wystawienniczą. Artyści aktywnie działający w tym obszarze zwrócili uwagę na relacje pomiędzy człowiekiem a otoczeniem naturalnym, mówiąc inaczej – pomiędzy kulturą, techniką a naturą. Uważnie przyglądali się procesom i zjawiskom zachodzącym w przyrodzie, badali je i twórczo eksplorowali. Ingerowali w zastaną przestrzeń, ale tylko po to, by ją zaakcentować lub określić na nowo. Działania sztuki ziemi są efemeryczne, poddawane nieustannym przemianom i procesom klimatycznym, atmosferycznym, erozji, entropii… w związku z tym istotnym ich elementem jest dokumentacja filmowa i fotograficzna.

Uczestnicy Zielonej Sztuki 5 wzięli także udział w serii warsztatów integracyjnych prowadzonych przez tłumaczki języka ukraińskiego, Olgę Skliarską i Natalię Wisłocką, oraz ćwiczeniach ruchowych tai chi przeprowadzonych przez instruktorkę Barbarę Bigdowską.

W czasie wizyty w Kaliszu w Galerii Sztuki im. Jana Tarasina uczestnicy pleneru mieli okazję zwiedzić wystawę Łukasza Patelczyka „Miraż” oraz „Helladę” Kajetana Dłużniewskiego.

PRZESTRZEŃ ПРОСТІР

Пленер відбувся завдяки фінансовій підтримці Міністерствa Культури і Національної Спадщини Польщі і міста Каліша. Співорганізаторами проекту були Осередок Лісової Культури в Голухові і Коледж Культури і Мистецтва в Кам’янці-Подільському. Партнерами проекту були Фонд Bęc Zmiana і Instax.

LAND ART MATERIA МАТЕРІЯ ZIEMIA ЗЕМЛЯ

Miejscem tegorocznego pleneru był, jak w poprzednich edycjach Zielonej Sztuki, Ośrodek Kultury Leśnej w Gołuchowie. To miejsce szczególne na mapie Polski, jedyny taki kompleks muzealny w całości poświęcony problematyce leśnictwa w ujęciu przyrodniczym, gospodarczym, historycznym i kulturowym. W Gołuchowie znajduje się również renesansowy zamek, siedziba Muzeum Narodowego w Poznaniu, a dawniej Izabeli Czartoryskiej.

Oprócz licznych spacerów po parku, zwiedzania zamku i zagrody żubrów młodzież miała okazję wziąć udział w zajęciach dotyczących problematyki leśnej, organizowanych przez edukatorów z Ośrodka Kultury Leśnej.

PEJZAŻ ПЕЙЗАЖ

INSTALACJA iНСТАЛЯЦІЯ

Зародки land art сягають 60. i 70. років минулого століття. Мистецтво землі було тоді пробою виходу з-за рамки мистецької інституції, якою є галерея. В цьому контексті варто згадати слова Марії Попшецької, котра пише, що «мистецтво за кожним разом частіше виривається з галерейних стін, а музей вже не є єдиним місцем де його можна споглядати». Масштаби інсталяції і інтервенцій проведених в рамках land art впевнено виходять з-за типового виставкового простору. Художники котрі активно працюють у сфері Land art звернули увагу на відносини між людиною і природнім середовищем, інакше кажучи — між культурою, технікою і природою. Уважно придивлялися до процесів і явищ, що відбуваються в природі, і по творчому їх досліджували. Входили в конкретний простір, але лише для того щоб його сприйняти або наново переосмислити. Роботи мистецтва землі є мінливими, піддаються до постійних змін і кліматичних, атмосферних процесів, ерозії, ентропії… у зв’язку з цим істотним моментом, ведеться фото і відео документація.

PRZEKRÓJ РОЗРІЗ

OBRAZ КАРТИНА

Podczas trwania pleneru niezwykle istotne okazały się indywidualne rozmowy i konsultacje z artystami zaproszonymi do projektu. Plener umożliwił młodym ludziom konfrontację z ciekawymi i aktywnymi twórcami, którzy chętnie dzielili się swoją wiedzą i doświadczeniem.

Niektóre z zadań wymagały od uczestników dużego wysiłku intelektualnego – były nie tylko popisem możliwości warsztatowych, ale też pomysłowości, kreatywności, krytycznego myślenia i wnikliwego spojrzenia na otaczającą rzeczywistość.

Zielona Sztuka jest projektem o niezwykłej sile oraz walorach edukacyjnych i kulturotwórczych.

Przede wszystkim była wyjątkowym czasem zabawy, wspólnej pracy, doświadczania, eksperymentowania oraz wzajemnego inspirowania się do nowych działań i poszukiwań.

Międzynarodowy charakter pleneru był też okazją do zawierania przyjaźni polskoukraińskich, budowanych na zrozumieniu, szacunku i akceptacji. Był to wreszcie czas na twórczą aktywność, pobudzanie kreatywności i stawianie krytycznych pytań.

Celem pleneru był także rozwój kompetencji kulturowych jego uczestników oraz ich kapitału społecznego. Dodatkowo plener Zielona Sztuka 5 był doskonałym sposobem promocji Galerii im. Jana Tarasina w Kaliszu oraz sztuki współczesnej w ogóle.

Plener odbył się dzięki dofinansowaniu z Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz miasta Kalisza. Współorganizatorami projektu były Ośrodek Kultury Leśnej w Gołuchowie oraz Koledż Kultury i Sztuki w Kamieńcu Podolskim. Partnerami projektu były Fundacja Bęc Zmiana oraz firma Instax.

FAKTURA ТЕКСТУРА

ANZHELIKA BOHUSH DIANA KATERNIUK ALONA KIRA YULIIA KUSHNIR DARIIA MYKYTIUK VLADISLAVA KVASNYOVSKA MILENA MELEKESTSEVA ANTONINA MYLYMUKA LILIIA PRYBATEN YURII SYTNYK KAMILA FIBINGIER ZUZANNA IGNASZAK HANNA JAKUBOWSKA ELIZA JUSZCZAK BOGNA MARCINKOWSKA HANNA MAZIEC JULIA MILITOWSKA AGATA POSPIECH MAJA ROLIŃSKA MARIA WRÓBLEWSKA

АНЖЕЛІКА БОГУШ ДІАНА КАТЕРНЮК АЛЬОНА КІРА ЮЛІЯ КУШНІР ДАРІЯ МИКИТЮК ВЛАДИСЛАВА КВАСНЬОВСЬКА МІЛЕНА МЕЛЕКЕСЦЕВА АНТОНІНА МИЛИМУКА ЛІЛІЯ ПРИБАТЕНЬ ЮРІЙ СИТНИК КАМІЛА ФІБІНҐЕР ЗУЗАННА ІҐНАШАК ГАННА ЯКУБОВСЬКА ЕЛІЗА ЮЩАК БОҐНА МАРЦІНКОВСЬКА ГАННА МАЗЄЦ ЮЛІЯ МІЛІТОВСЬКА АҐАТА ПОСПЄХ МАЯ РОЛІНСЬКА МАРІЯ ВРУБЛЕВСЬКА

ARTUR ŻMIJEWSKI JAROSŁAW KOZIARA MIKOŁAJ POLIŃSKI MICHAŁ SZLAGA NATALIA CZARCIŃSKA

Артур Жмієвський Ярослав Козяра Міхал Шляґа Миколай Поліньскі Наталія Чарцінська

Warsztaty były odpowiedzią na zagadnienie pleneru land art, czyli jak mówił Artur Żmijewski – „sztukę ziemi, sztukę pejzażu czy jeszcze inaczej sztukę w krajobrazie”. Artysta zaproponował zadanie polegające na układaniu dużych abstrakcyjnych kompozycji z różnokolorowych (ścinków) materiałów. Prace, w założeniu prowadzącego, miały kontrastować z – pełnym form organicznych – otoczeniem. Tkaniny zostały następnie umieszczone w parku, w miejscach wskazanych przez uczestników: między drzewami, w pejzażu, ale też poza głównymi arteriami, dróżkami, ścieżkami, tworząc tym samym wyjątkową ekspozycję plenerową. Zanim jednak obejrzeliśmy efekty tego, uczestnicy wykonali rysunkowe projekty koncepcyjne, a następnie wspólnie szyli wielkoformatowe obrazy.

Najważniejszy jednak okazał się proces twórczy i mozolna, rzetelna praca, wymagająca uważności, dokładności i precyzji. Tym samym młodzi artyści mieli okazję doświadczyć trudności procesu twórczego, przebiegającego od idei do końcowego rezultatu.

Zaangażowanie młodzieży, pracowitość, zdyscyplinowanie, kreatywność… w skali 1: 10 dałbym 10.

Byłem bardzo mile zaskoczony, nawet mnie to zaniepokoiło, że młodzież jest tak zdyscyplinowana, po prostu dostają zadania, trach i robią. I robią to fajnie. Bardzo dobrze się pracowało. Czułem się dość niepotrzebny potem.

To się w jakimś stopniu „samo” robiło. (A.Ż.) Заняття були коментарем до теми лендарту, тобто як казав Артур Жмієвський — „мистецтва землі, мистецтва пейзажу або мистецтва в краєвиді”. Художник запропонував скласти абстрактні композиції з різнокольорових матеріалів. Роботи, за думкою художника, мали створювати контраст з наповненим природними формами оточенням. Тканини були експоновані в парку, в місцях вказаних учасниками. Між деревами, в пейзажі, а також далеко від головних стежок, тканини створили унікальну пленерну виставку. Поки в нас була змога подивитися роботи в просторі, учасники створили проекти і поступово зробили великомасштабні текстильні роботи. Найбільш важливим був творчий процес і довга, уважна, сумлінна робота над проектом. Учасники отримали досвід складного творчого процесу, починаючи від ідеї до кінцевого результату. Зацікавлення молоді, працьовитість, дисципліна, креативність… за шкалою 1:10, дав би 10. Я був надзвичайно приємно здивований, навіть це мене занепокоїло, що молодь така дисциплінована, просто отримують завдання і відразу, трах і роблять. І роблять це добре.Дуже добре працювалося. Пізніше відчував себе досить непотрібним. Це якоюсь мірою «саме робилося» (А.Ж.).

21.07–22.07.2019

21.07–22.07.2019

Художник, займається образотворчим мистецтвом, співпрацює з Фондом галереї «Фоксаль». В 1990-1995 роках навчався на Факультеті скульптури Академії Мистецтв у Варшаві (диплом у майстерні Ґжеґожа Ковальського). В 2005 році репрезентував Польщу на 51-ому Венеційському бієнале зі своїм фільмом «Powtórzenie». З 2006 року працював арт-редактором журналу «Krytyka polityczna». Видав книжку власних інтерв’ю із митцями «Drżące ciała». Лауреат престижной премії Ordway Prize, що надається New Museum в Нью-Йорку та організацією Creative Link for the Arts, призу Fondazione Sandretto Re Rebaudengo Per L’Arte в 2000 та призу TVP Kultura в категорії Альтернативна Культура і Образотворче Мистецтво. В 2013 році став лауреатом Призу Художньої критика ім. Єжеґо Стаюди. Найбільш відомі роботи: «Oko za oko» (1998), «Lekcja Śpiewu 2» (2003), «KR WP» (2000), «Nasz Śpiewnik» (2003), «Polak w szafie». Автор кіно «Oni» який був презентований в рамках Documenta 12. в Kassel в 2007 р. та серії фільмів «Demokracje i Praca». Куратор 7-ої Бієнале сучасного мистецтва у Берліні 2012 року. Живе та працює у Варшаві.

JAROSŁAW KOZIARA Ярослав Козяра

Celem warsztatu Jarosława Koziary było zainteresowanie młodzieży aktywnością artystyczną w naturze, ale przede wszystkim dobra, twórcza i kreatywna zabawa. Zadanie uczestników polegało na wspólnym stworzeniu prostego obiektu o walorach artystycznych przy wykorzystaniu wszystkiego, co dała otaczająca natura.

Warsztat był wieloetapowy. Podczas spaceru i wyprawy do lasu młodzież zebrała odpowiednio dużo gałęzi, szyszek, traw, aby następnie razem z rozsypanym torfem ułożyć formę koła – mandali. Мета занять — через творчі веселощі зацікавити молодь мистецькою діяльністю на природі. Завдання учасників полягало в тому, щоб використовуючи те що можна знайти у природі використати для створення простих об’єктів з художніми ознаками. Спочатку ми пішли гуляти лісом, молодь зібрала достатню кількість гілок, шишок, листя трави. Із зібраних матеріалів і торфу ми створили круглу форму — мандалу. Копаємо цей торф, кидаємо його, організовуємо в ритмічну форму, круг. Ми веселимося, працюємо без напруги. Якщо з часом хтось зацікавиться таким видом мистецтва, почне шукати власного стилю. (Я.К.) Результат можемо подивитися на фотографії з пташиного польоту. Завдання вимагало від учасників винахідливості, навички ведення переговорів і співпраці.

Rozkopujemy tę ziemię, rozsypujemy, organizujemy w rytmiczną formę. W tym wypadku w kształcie koła, mandali. Bawimy się tym.

Jest to zabawa, „bez napinki”. Z czasem, jeśli ktoś zainteresuje się tym gatunkiem sztuki, zacznie drążyć, szukać własnego języka.

(J.K.) Efekt możemy oglądać dzięki rejestracji fotograficznej przeprowadzonej z „lotu ptaka”. Działanie wymagało pomysłowości, ale i umiejętności negocjacji i współpracy. Ważne – co podkreślał artysta – jest doświadczanie natury na każdym poziomie, a na poziomie artystycznym w sposób szczególny.

МАЙСТЕР-КЛАС

WARSZTAT

MANDALA W PRZESTRZENI МАНДАЛA

JAROSŁAW KOZIARA Ярослав Козяра

Urodzony w 1967 roku w Jędrzejowie, performer, artysta plastyk z Lublina.

Zajmuje się wieloma dziedzinami sztuk wizualnych. Autor kilkudziesięciu scenografii teatralnych (m.in. Teatr Wielki w Warszawie, Teatr Lalki i Aktora im. H.Ch. Andersena w Lublinie), plenerowych i telewizyjnych (np. Finały Wielkiej Orkiestry Świątecznej Pomocy). Zaprojektował także oprawę scenograficzną wielu koncertów halowych i zewnętrznych. Znany jest z niekonwencjonalnych projektów artystycznych – olbrzymich, płonących konstrukcji.

Sprawca zabawnych happeningów i performance’ów w przestrzeni miejskiej oraz instalacji w galeriach. Twórca monumentalnych, kilkuhektarowych land artów. Stały felietonista Lubelskiego Informatora Kulturalnego ZOOM. Народився в 1967 р. в Єнджейові, перформер, художник із Любліна. Займається багатьма напрямками образотворчого мистецтва. Автор сценографії для театрів (між іншим в Великому театрі у Варшаві та Театрі ім. Ганса Крістіана Андерсена в Любліні), на телебаченні (Фінал Великої оркестри святкової допомоги), концертів. Відомий особливими художніми проектами, великомасштабними конструкціями, які пізніше підпалює. Автор хеппенінгів і перформансів в публічному та галерейному просторах. Постійно публікує фейлетони у культурному путівнику ZOOM.

Міхал Шляґа

Michał Szlaga zachęcił młodzież do obserwacji najbliższego otoczenia parku i zamku gołuchowskiego. Uczestnicy wyposażeni w aparaty błyskawiczne Instax rejestrowali zarówno przyrodę, architekturę parku, jak i samych siebie.

Poznali takie pojęcia, jak: głębia ostrości, eskpozycja, multiekspozycja…

Dokumentowali wspólnie spędzany czas. Artysta zaproponował serię zadańtematów, które stały się punktem wyjścia do działań i spacerów fotograficznych.

W efekcie powstało kilkanaście rozmaitych serii zdjęć, które są mikronarracjami o miejscu, przyrodzie i ludziach. To wieloelementowe kompozycje ułożone według rożnych kryteriów: chronologicznych, wizualnych, tematycznych. Artysta podzielił się również swoją wiedzą i doświadczeniem w projektowaniu i redagowaniu fotograficznych książek artystycznych, tym samym zachęcił młodzież do tworzenia/komponowania własnych albumów.

Міхал Шляґа заохотив молодь уважно оглянути оточення парку і замку в Голухові. Учасники використовуючи фотоапарати Instax робили знімки природи, архітектури, а також один одного. Ознайомилися з поняттями: глибина чітко зображувального простору, експозиція, мультиекспозиція... Створили документацію спільно проведеного часу. Фотограф запропонував серію завдань-тем, які були точкою виходу для робіт і фото прогулянок. Результатом занять є кільканадцять серій фотографій, які розказують про місце, природу і людей. Це композиції створені за різними критеріями: хронології, візуальності, теми. Фотограф під час лекції розказав про свій досвід і знання щодо редакції і проектування фото книжок, таким чином він заохотив молодь до створення власних авторських.

MICHAŁ SZLAGA Міхал Шляґа

Absolwent gdańskiej Akademii Sztuk Pięknych. Zajmuje się fotografią i wideo. Debiutował serią inscenizowanych autoportretów pod tytułem What made me? (2002). Systematycznie dokumentuje polską rzeczywistość: Polska – Reality (2007-2016), Pikselowe Prostytutki (2007-2016). W latach 2000–2013 stworzył słynny już projekt Stocznia – fotografie dokumentujące ostatnie lata Stoczni Gdańskiej.

Od wielu lat utrzymuje się ze współpracy z prasą, publikował m.in. w czasopismach „MaleMEN”, „Przekrój”, „Newsweek Polska” oraz w prasie kobiecej. W 2015 roku otrzymał tytuł Kulturysta Roku 2014 w plebiscycie Radiowego Domu Kultury Programu III Polskiego Radia.

WARSZTAT МАЙСТЕР-КЛАС

Випускник Академії мистецтв в Гданську. Займається фотографією і відео. Дебютував серією постановочних автопортретів «What made me?» (2002). Регулярно документує польську реальність: «Polska – Reality» (2007-2016), «Pikselowe Prostytutki» (2007-2016). Між 2000 і 2013 був реалізований відомий проект «Stocznia» – фото-документація останніх років Корабельні в Гданську. Багато років співпрацює з пресою, його фотографії були опубліковані в «Malemen», «Przekrój», «Newsweek Polska» та жіночих журналах. В 2015 р. отримав приз «Kulturysta Roku 2014» що надається слухачами радіо програми «Radiowy Dom Kultury».

23.07–24.07.2019

Миколай Поліньскі

GRY ARTYSTYCZNE / GRY Z OTOCZENIEM Zadania zrealizowane z uczestnikami warsztatów artystycznych Zielonej Sztuki 5 były inspirowane pojęciem gry. Spełniały się one przez interakcje z zastanym otoczeniem, przez wsłuchanie się w zastaną sytuację oraz przez próbę porozumienia, rozmowy ze współuczestnikami poszukiwań plastycznych. Istotny był losowy wybór grup realizujących doświadczenia, jak również losowy wybór tematów. Uczestnicy samodzielnie wybierali miejsca i narzędzia do przeprowadzania działań rysunkowych i przestrzennych. Każdy z nich otrzymał plecak wyposażony w przybory rysunkowe i malarskie, notatnik, kompasy, mapy.

Pierwsze zadanie wykonane w grupie spełniało się przez próbę widzenia (odczytania) rysunku przy pomocy pleców oraz przekazania tego obrazu kolejnym uczestnikom.

Kolejne działanie zatytułowane 360°, realizowane w duecie, dotyczyło zapisu pełnej linii horyzontu przy pomocy jednego narzędzia rysunkowego i dwóch rąk.

Trzecim doświadczeniem był zapis rysunkowy dźwięków otoczenia, realizowany w miejscu wskazanym przez uczestników. Każda z sesji rysunkowych z zamkniętymi oczami trwała dokładnie 4’33”.

Czwarte zadanie wymagało porozumienia czterech grup (GRUPY WSCHODU, GRUPY ZACHODU, GRUPY PÓŁNOCY oraz GRUPY POŁUDNIA), jego rezultatem było wybranie punktu w terenie, wedle którego każda z nich wykonała frotaż rysunkowy „ziemi” w „swoim” kierunku (powstał krzyż).

Piąte działanie spełniało się również przez próbę porozumienia grup, tzn. GRUPY PÓŁNOCY i POŁUDNIA wyznaczały w wybranym miejscu 100m południka, a GRUPY WSCHODU i ZACHODU wyznaczały 100m równoleżnika.

Podczas ostatniego ćwiczenia każda z grup wybierała miejsce dogodne do eksploracji – poszukiwań przedmiotów.

Znalezione tam obiekty mogły posłużyć jako „narzędzia” rysunkowe i malarskie. (M.P.) МИСТЕЦЬКІ ІГРИ / ІГРИ З ПРОСТОРОМ Завдання реалізовані з учасниками художніх майстер класів Зеленого Мистецтва 5 були натхненні поняттям гри. Реалізація завдань відбулася в наступний спосіб, інтеракція з конкретним простором, вслухання в нього, а також через спробу порозуміння, розмови з співучасниками мистецьких пошуків. Важливим був випадковий вибір учасників груп для спільного досвідчення завдань у вигляді гри, а також аналогічний вибір тем. Учасники самостійно вибирали місця та інструменти для рисування і проведення акцій в просторі. Кожен з них отримав рюкзак з матеріалами для рисунку і малювання, альбом, компас, карти. Перше завдання виконане в групі було реалізоване, через спробу бачення ( прочитання) рисунку за допомогою спини і переказу цього зображення наступному учаснику. Наступне завдання під назвою 360°, реалізоване в дуеті, тут йшлося про запис лінії горизонту за допомогою одного інструменту і двох рук. Третя реалізація, це запис рисункових звуків простору з закритими очима, в місцях вказаних через учасників, тривалістю рівно 4’33”. Четверте завдання вимагало порозуміння чотирьох груп (ГРУПИ ВСХОДУ, ГРУПИ ЗАХОДУ, ГРУПИ ПІВНОЧІ і ГРУПИ ПІВДНЯ), його результатом був вибір місця в просторі,згідно з яким кожна з груп могла виконати рисунковий обрис “землі” в “своєму” напрямку, (повстав хрест). П’яте завдання також було реалізоване через спробу порозуміння груп, тобто ГРУПИ ПІВНОЧІ і ПІВДНЯ визначали у вибраному місці 100 м півдня, а групи СХОДУ і ЗАХОДУ визначали 100 м рівнобіжника. (М.П.)

MIKOŁAJ POLIŃSKI Миколай Поліньскі

МАЙСТЕР-КЛАС

WARSZTAT МИСТЕЦЬКІ ІГРИ / ІГРИ З ПРОСТОРОМ

GRY ARTYSTYCZNE / GRY Z OTOCZENIEM

25.07–26.07.2019

Mikołaj Poliński urodził się w 1977 roku w Poznaniu.

Studiował na Wydziale Malarstwa Akademii Sztuk Pięknych w Poznaniu, gdzie uzyskał dyplom w 2001 roku.

W latach 2001-2002 przebywał na stypendium DAAD w Berlinie. Prowadzi XVI Pracownię Rysunku na Uniwersytecie Artystycznym w Poznaniu. Od 2003 roku prowadzi galerię Naprzeciw (UAP). Współprowadził Galerię Aneks w Galerii Miejskiej Arsenał (2006–2010).

Миколай Полінські народився в 1977 р. у Познані. Навчався на Факультеті Живопису Академії Мистецтв у Познані (диплом в 2001 р.). Учасник стипендії DAAD в Берліні в 2001/2002 р. Веде XVI Майстерню Рисункy в Художньому Університеті у Познані. З 2003 р. веде галерею «Naprzeciw». Був одним із куруючих Галереєю «Aneks» в Міської Галереї Arsenał у Познані (2006–2010).

Наталія Чарцінська

Warsztat poruszał zagadnienie przypadku i przypadkowości, a przede wszystkim doświadczenia bezkresu sił natury i możliwości wykorzystania ich potencjału w podejmowanych aktywnościach.

Działanie podzielone zostało na etapy. Po rozmowie i wprowadzeniu, miał miejsce etap projektowy, podczas którego młodzież wykonała szkice, rysunki i koncepcje. Inspirując się między innymi brytyjskim artystą Timem Knowlesem, uczestnicy zaproponowali nietypowe „maszyny rysunkowe i malarskie”, wykorzystując do ich budowy gałęzie, źdźbła trawy, sznurki, linki i taśmy. Ważnym aspektem tego działania była praca zespołowa, konsultowanie i wspólne dyskutowanie wymyślonych i narysowanych projektów.

Kolejnym etapem było konstruowanie, eksperymentowanie i testowanie rozwiązań. W efekcie wszystkich działań powstały obrazy „malowane wiatrem i wodą”. Młodzież wykorzystała naturalne właściwości otaczającej nas przyrody, poruszające się na wietrze gałęzie stały się naturalnymi narzędziami malarskimi, a podlewający trawnik zraszacz wypełnił płótno mieniącymi się, kolorowymi plamami.

Ważnym elementem ćwiczenia była dokumentacja procesu „malowania”, która ujawniła lekkość i ulotność podejmowanych działań. (N.C.) Заняття стосувалися питання випадковості, перед усім досвіду неосяжності сил природи і можливості їх використання в завданнях.Дія була розділена на етапи. Після розмови і короткої лекції, учасники створили проекти: ескізи, рисунки ідей. Натхненням для створення нетипових “рисункових і малярських машин” були роботи британського художника Тіма Ноулза. В своїх конструкціях учасники використали гілки, листя трави, шнурки, мотузки, скотч. Важливою частиною занять була командна робота: спільне обговорення ідей і намальованих проектів. Наступний етап: конструювання і обговорення ідей. Результатом роботи усіх груп були картини намальовані вітром і водою. Молодь використала природні можливості природи, гілки, що рухаються на вітрі перетворилися в малярські прилади, а розприскувач води наповнив полотно кольоровими плямами. Важливою частиною завдання була документація процесу малювання, яка дозволяє помітити легкість робіт. (Н.Ч.)

WARSZTAT

МАЙСТЕР-КЛАС

27.07.2019

Absolwentka kierunków malarstwo i edukacja artystyczna w zakresie sztuk plastycznych.

Od 2014 roku jest związana z Uniwersytetem Artystycznym w Poznaniu, gdzie pracuje jako asystentka w V Pracowni Malarstwa. Autorka warsztatów m.in. podczas Festiwalu Nauki i Sztuki w Poznaniu, Multi Art Festival, Nocy Muzeów oraz Laboratorium Sztuki w Galerii im. Jana Tarasina w Kaliszu. Jej twórczość związana jest z podróżami – zarówno tymi realnymi, jak i w wyobraźni. Tworzy wystawy z lapidarnych notatek wizualnych, którym nadaje zaskakujący wymiar. Випускниця відділів живопису і художньої едукації на напрямку образотворче мистецтво. З 2014 р. працює асистенткою в V Майстерні живопису в Художньому Університеті у Познані. Авторка занять на Фестивалі Науки і Мистецтв у Познані, Multi Art Festival, Ночі Музеїв та Лабораторії Мистецтв в Галереї ім. Яна Тарасіна в Каліші. Свою творчість пов’язує з подорожами, реальними і уявленими. Творить виставки зі стислих візуальних нотаток, яким надає неабияке значення.

Боґуслава Крассовська-Кавальчик Марта Косчанська Адрiaн Кемпа

Moją propozycją było działanie, w efekcie którego powstał obiekt-instalacja będący połączeniem tego, co naturalne z czerwienią nieistniejącą w tak intensywnej postaci w naturze. Połączenie tych dwóch elementów spowodowało, że obiekt był dostrzegalny z daleka. Charakter powstałej pracy, mimo swojej trójwymiarowości, nawiązywał do barwnego rysunku. Wbite w ziemię gałązki wikliny widoczne były w przestrzeni jako dynamiczne, pełne ekspresji kreski, raz po raz zmieniające swój kolor i przechodzące w rozedrganą plamę. A wszystko to na tle soczystej zieleni parku gołuchowskiego.

Praca uczestników warsztatu była kilkuetapowa.

Pierwszym etapem było malowanie wikliny, które w pewnym momencie przerodziło się w świetną zabawę – radosne malowanie ciał uczestników.

Następnego dnia, po wybraniu odpowiedniego miejsca na obiekt, młodzież wykonała projekty rysunkowe. Spośród nich wyłoniony został jeden, który wspólnie zrealizowaliśmy. I choć efekt końcowy różnił się nieco od projektu wstępnego, rezultat naszej pracy był równie zadowalający i wzbudzał zainteresowanie zwiedzających/odwiedzających park.

(B.K.K.) ВТРУЧАННЯ НЕ ПРИРОДНЄ Я запропонувала завдання, результатом якого було створення об’єкту-інсталяції, який являється поєднанням того що природнє з відтінком червоного, якого не має в природі. Через контраст роботу можна було помітити здалеку. Попри свою тривимірність інсталяція нагадувала кольоровий рисунок. Встромлені в землю гілки верби, в посторі виглядали як динамічин рисунк, змінюючи свій колір, переходили в вібруючу пляму. І все це на фоні соковитої зеленої трави голухівського парку. Робота над проектом була поділена на етапи. Перший — малювання гілок, перетворився в веселощі і малювання тіл учасників. Далі, наступного дня, ми вибрали місце для створення об’єкту і учасники нарисували проекти інсталяцій. Ми вибрали один із них, який ми разом втілили в життя. Попри те, що результат відрізнявся від проекту, ми були задоволенні ефектом, і нашою роботою цікавилися відвідувачі парку. (Б.К.K.)

Боґуслава Крассовська-Кавальчик

BOGUSŁAWA KRASSOWSKA-KOWALCZYK Боґуслава Крассовська-Кавальчик W latach 1988-1993 studiowała w kaliskim Zakładzie Wychowania Plastycznego Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu. Dyplom uzyskała w 1993 roku w pracowni malarstwa prof. Andrzeja Niekrasza. Brała udział w wielu wystawach indywidualnych i zbiorowych w Polsce i za granicą (Niemcy, Holandia, Francja, Belgia, Chorwacja).

Była też uczestnikiem wielu plenerów malarskich. Od 23 lat pracuje z dziećmi i młodzieżą w Młodzieżowym Domu Kultury w Kaliszu, gdzie prowadzi pracownię plastyczną oraz od kilku lat autorską Galerię „Szatnia”.

Jest nauczycielem dyplomowanym.

МАЙСТЕР-КЛАС

ВТРУЧАННЯ НЕ ПРИРОДНЄ

INGERENCJA NIE-NATURALNIE

26.07.2019

В 1988-1993 навчалася в Каліському Закладі Образотворчого Виховання Університету ім. Адама Міцкевича у Познані. Диплом 1993 року в майстерні живопису професора Анджея Нєкраша. Брала участь в багатьох виставках індивідуальних і групових в Польщі і за кордоном (Німеччина, Голандія, Франція, Бельгія, Хорватія). Була учасницею багатьох пленерів. Вже 23 роки працює з дітьми і молоддю в Молодіжному Будинку Культури в Каліші, де веде художню майстерню та авторську галерею Szatnia. Дипломований вчитель.

STOP MOTION, czyli animacja poklatkowa, to technika tworzenia opowieści z sekwencji zdjęć. Ruch w filmie osiągany jest przez nieznaczne przesuwanie animowanych obiektów w kolejnych kadrach.

24 klatki na sekundę. Do tego dążyliśmy podczas warsztatów z animacji poklatkowej. Jest to technika piękna, ale żmudna, minimalne przesuwanie czy animowanie przedmiotów bywa nużące, zwłaszcza jeśli na minutowy film potrzeba 1440 zdjęć. Zadaniem uczestników nie było dążenie do perfekcji (czyli tych 24 zdjęć na sekundę), a nauka podstaw techniki, zabawa animacją i próby uchwycenia najlepszych kadrów tak, by we właściwy sposób opowiadały historię. Zadanie było utrudnione przez narzucenie przeze mnie miejsca – należało zaingerować w przestrzeń naturalną i wykorzystać ją w swojej produkcji. Uczestnicy poznali teorię dotyczącą kadrowania, wymienili się wiedzą na temat tego, jak powstaje scenariusz i do czego potrzebne są storyboardy. Pracowali bardzo ciężko i dzięki współpracy osiągnęli świetny efekt, tworząc pewnego rodzaju adaptowaną dokumentację filmową z własną interpretacją wydarzeń plenerowych.

(M.K) STOP MOTION, тобто покадрова анімація, це техніка яка дозволяє створити історію з послідовних фотографій. Рух в анімації створюється заради пересування об’єктів в послідовних кадрах.

24 кадри на секунду – це був наш ціль під час занять з покадрової анімації. Це красива техніка, але вимагає багато часу. Мінімальне зміщення, анімація об’єктів буває виснажливою, особливо коли на одну хвилину кіно потрібно зробити 1440 фотографій. Завданням учасників було зрозуміти цю техніку, гратися з анімацією і спроба схопити найцікавіші кадри, так щоб правильно розповісти історію. Ускладненням були вибрані мною місця для роботи, я запропонувала природний простір. Учасники познайомилися з теорією і кадруванням, обговорили як написати сценарій і навіщо потрібне розкадрування. Всі працювали наполегливо і задопомогою співпраці досягнули хорошого результату. Створили екранізацію подій з нашого пленеру. (М.К.)

Марта Косчанська

MARTA KOŚCIAŃSKA Марта Косчанська

Z wykształcenia animatorka działań filmowych, pedagożka i lektorka języka angielskiego, z zamiłowania podróżniczka, muzyk, mól książkowo-komiksowy i fascynatka grafiki, przede wszystkim plakatowej. Z niekłamaną przyjemnością angażuje się w różne inicjatywy promujące szeroko pojętą sztukę, szczególnie bliskie są jej akcje lokalne oraz te, w których może łączyć pasję i pracę. Dzięki pracy promocyjnej w Stowarzyszeniu Multi.Art bezustannie odkrywa najgłębsze czeluści portali społecznościowych. За освітою кіно-аніматор, педагог і лектор англійської мови, з любові - мандрівник, музикант, читач книжок і коміксів, ентузіаст графіки, передусім плакатної. З радістю підтримує різні творчі ініціативи пов’язані з мистецтвом, перед усім локальні, а також ці, в яких може розвивати свої хобі і роботу. Працює в товаристві Multi.Art, де займається соцмережами.

WARSZTAT

STOP MOTION 25.07.2019 МАЙСТЕР-КЛАС

Inspiracją do działania podczas warsztatów prowadzonych przez Adriana Kempę były szałasy oraz strategie artystyczne rozmaitych współczesnych twórców. W trakcie spaceru po parku młodzież w zespołach dwu- i trzyosobowych wybrała odpowiednie miejsca do zbudowania konstrukcji, zaprojektowała, następnie zgromadziła niezbędne materiały do wykonania naturalnych szałasów.

Stały się one kryjówkami, schronami, miejscami o wyjątkowym i nietypowym charakterze.

Dla zwiedzających park stanowiły rzeźbiarską, zagadkową i prowokującą do niebanalnych skojarzań, ekspozycję. Działanie wymagało od uczestników pomysłowości, umiejętności konstrukcyjnych, ale i współpracy.

Натхненням для занять Адріана Кемпи були шалаші і художні стратегії різних сучасних авторів. Під час прогулянки парком групи учасників вибирали місця для того щоб побудувати конструкції, створити проект і знайти матеріали. Кожен із шалашів це укриття, криївка з унікальним, нетиповим характером. Для відвідувачів парк перетворився в скульптурну експозицію, яка викликала небанальні асоціації. Заняття вимагали від учасників винахідливості, будівельних навичок та співпраці.

Адрiaн Кемпа

ADRIAN KEMPA Адрiaн Кемпа

Ukończył studia na kierunkach malarstwo i edukacja artystyczna w zakresie sztuk plastycznych na Wydziale PedagogicznoArtystycznym UAM w Poznaniu. W działalności artystycznej zajmuje się malarstwem, projektowaniem graficznym, rysunkiem, działaniami przestrzennymi. Brał udział w kilkudziesięciu wystawach zbiorowych oraz indywidualnych zarówno w kraju, jak i za granicą. Випускник Художнього Ліцею в Каліші і Живопису та Художньої Едукації в сфері Образотворчого Мистецтва Педагогічно-Мистецького Відділення в Університеті ім. Адама Міцкевича у Познані. Працює в напрямках: живопис, графічний дизайн, рисунок, дія в просторі. Учасник кількох десятків індивідуальних та колективних виставок в Польщі і за кордоном.

ZIELONA SZTUKA – PLENERY Зелене мистецтво - пленери Зелене мистецтво (2011) Перший пленер відбувся в 2011 р. за ініціативою Еви Копець, яка

1

веде в Галереї мистецтва ім. Тарaсіна заняття з образотворчого мистецтва. Ідея дуже сподобалася. Галерея перемогла конкурс „Будинок з вищою культурою” (організований Аліор Банком, тижневиком „Newsweek”, щоденником „Fakt” та Національним Центром Культури) і отримала суму 15 000 злотих на організацію події. В першому пленері приймала участь група з реабілітаційно-освітнього центру „Tulipan”. Під час пленеру професор Кущак провів заняття з рисунку, доктор Йоанна Дудек прочитала лекцію про мистецтво, професор Козловський прочитав лекцію про міжнародні художні колаборації, Ева Копець, Магдалена Ґжибовоська, Влодзімєж Чвір провели заняття з кераміки і скульптури, Александра Волданська-Плоцінська провела заняття про комікс, а Наталія Чарціньска про сучасне мистецтво. Зелене Мистецтво 2 (2015) Другий мистецький пленер відбувся в 2015 р. і був спрямований митці: Артур Жмiєвський, Юстина Ґуровська, Адам Ґлуба, та аніматори: Ева Копець, Александра Фліс і Наталія Чарцінська.

2

Zielona Sztuka 2 (2015)

3

Zielona Sztuka 3 (2016)

4

Zielona Sztuka 4 (2018)

Пленер тривав 5 днів. Учасники брали участь в малярських, фотографічних, голографічних, інтердисциплінарних заняттях. Працівники Осередку Лісової Культури провели заняття про природу. Зелене мистецтво 3 (2016) Пленер під гаслом екологія і охорона довкілля був організований завдяки гранту від Міністерства Культури та Національної Спадщини Польщі та гранту від мерії міста Каліша. Фінансування надало можливість організувати пленер двічі. В проекті брали

Pierwszy plener z cyklu Zielona Sztuka miał miejsce w 2011 roku.

Zainicjowany został przez edukatorkę i prowadzącą zajęcia plastyczne w Galerii Ewę Kopeć. Idea spotkała się z bardzo dobrym przyjęciem i dzięki nagrodzie w wysokości 15 000 zł przyznanej Galerii w konkursie „Dom z Wyższą Kulturą”, zorganizowanym przez Alior Bank we współpracy z tygodnikiem „Newsweek”, dziennikiem „Fakt” oraz Narodowym Centrum Kultury, plener został zorganizowany.

W pierwszej edycji udział wzięła młodzież uczęszczająca na zajęcia plastyczne do „Pracowni pod Galerią” oraz podopieczni Ośrodka Rehabilitacyjno-Wychowawczego „Tulipan”. Podczas pleneru młodzież ćwiczyła rysunek studyjny (pod kierunkiem prof. Sławomira Kuszczaka z UAP), wysłuchała wykładów o międzynarodowych działaniach artystycznych (prof. Jarosław Kozłowski) oraz języku sztuki (dr Joanna Dudek) wzięła udział w zajęciach z ceramiki i rzeźby (Ewa Kopeć, Magdalena Grzybowska, Włodzimierz Ćwir), komiksowych z Aleksandrą Woldańską-Płocińską oraz w warsztatach z zakresu sztuki współczesnej z Natalią Czarcińską.

Spotkania były okazją do ćwiczeń warsztatowych, poznania zagadnień związanych ze sztuką konceptualną, pojęciową oraz – co niezwykle ważne – do integracji z osobami z niepełnosprawnością ruchową i intelektualną.

яка працювала разом в майстерні „Pracowniа pod Galerią” та діти

до дітей у віці 8-12 років. До співпраці були запрошені

Zielona Sztuka (2011)

участь діти і молодь з центру соціального захисту в Каліші. Співпрацювало з нами п’ятеро митців: Артур Жмієвський, Александра Волданська-Плоцінська, Маґдалена Гжибовська, Ірена Каліцька, та аніматори: Богуслава Ковальчик, Клаудія Римарчик, Марта Косчанська, Адріан Кемпа, Міхал Монка. Зелене Мистецтво 4 (2018) Четвертий пленер був організований завдяки гранту від Міністерства Культури та Національної Спадщини Польщі та

Druga edycja projektu odbyła się w 2015 roku i skierowana była do dzieci w wieku 8-12 lat. Do współtworzenia programu i charakteru pleneru zaproszono artystów: Artura Żmijewskiego, Justynę Górowską i Adama Glubę oraz animatorki: Ewę Kopeć, Aleksandrę Flis i Natalię Czarcińską. Plener trwał 5 dni, podczas których odbyły się zajęcia malarskie, rysunkowe, fotograficzne, holograficzne, interdyscyplinarne oraz o tematyce przyrodniczej, prowadzone przez pracowników Ośrodka Kultury Leśnej.

Plener realizowany był pod hasłem Ekologia i ochrona środowiska w odniesieniu do sztuki współczesnej i odbył się dzięki dofinansowaniu z Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz funduszom pozyskanym z dotacji celowej od prezydenta miasta Kalisza. Pozyskane środki umożliwiły realizację pleneru w dwóch turnusach. W projekcie wzięły również udział dzieci i młodzież z kaliskiego MOPS-u.

Do współpracy zaproszono pięciu artystów: Artura Żmijewskiego, Aleksandrę Wasilkowską, Aleksandrę Woldańską-Płocińską, Magdalenę Grzybowską i Irenę Kalicką oraz animatorów: Bogusławę Kowalczyk, Klaudię Rymarczyk, Martę Kościańską, Adriana Kempę, Michała Mąkę.

гранту від мерії міста Каліша. Це перший міжнародний пленер. Ми запросили до участі Коледж культури і мистецтв з м. Кам’янець-Подільський, міста яке має партнерські зв’язки з Калішем. Молодь (в віці 13-18 років) працювала в двох групах. У кожної з груп бyло п’ятеро учасників з Польщі і п’ятеро з України. В творчому процесі ми звернулися до мистецтва землі, заняття провели митці які працюють в різних художніх напрямках: Артур Жмієвський, Міхал Шлаґа, Миколай Полінські, Марія Стафиняк, Павел Куля, Наталія Чарцінська, Боґуслава Ковальчик, Марта Косчанська, Адріан Кемпа, Міхал Монка. Лекцію про ленд-арт прочитала Малґожата Пашилка-Ґлаза, куратор Національного Музею в Гданську.

Czwarta edycja pleneru odbyła się dzięki dotacji z programu edukacja kulturalna Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego oraz miasta Kalisza. Edycja ta była pierwszą międzynarodową propozycją z tego cyklu. Do udziału w plenerze zaprosiliśmy Koledż Artystyczny z Kamieńca Podolskiego na Ukrainie, który jest miastem partnerskim Kalisza.

Młodzież (w wieku 13-18) pracowała w 10-osobowych grupach polskoukraińskich. Tym razem do współtworzenia warsztatów w duchu land art zostali zaproszeni artyści reprezentujący rozmaite języki artykulacji: Artur Żmijewski, Michał Szlaga, Mikołaj Poliński, Maria Stafyniak, Paweł Kula, Natalia Czarcińska oraz Bogusława Kowalczyk, Marta Kościańska, Adrian Kempa, Michał Mąka. Wykład dotyczący problematyki sztuki ziemi (land art) przygotowała i przeprowadziła kuratorka Muzeum Narodowego w Gdańsku Małgorzata Paszylka-Glaza.

NASZE OSIĄGNIĘCIA I PLANY Galeria Sztuki im. Jana Tarasina w Kaliszu – pierwotnie Biuro Wystaw Artystycznych w Kaliszu – działa nieprzerwanie od 1977 roku. Profil Galerii od zawsze związany był z prezentacją, upowszechnianiem i promocją sztuki XX i XXI wieku, ze szczególnym naciskiem na zjawiska sztuki współczesnej. Misją Galerii jest prowadzenie działalności wystawienniczej i edukacyjnej, upowszechnianie wiedzy o sztuce współczesnej w procesie przemian kulturowo-cywilizacyjnych.

Jako instytucja o charakterze wystawienniczo-edukacyjnym pragniemy stawiać na rozwój intelektualny odbiorców sztuki, rozwijać ich kreatywność i wrażliwość nie tylko estetyczną, lecz również etyczną. Chcemy przygotowywać do odbioru i interpretacji sztuki współczesnej oraz prowokować do dyskusji zarówno o niej samej, jak i o tematach, które porusza. Temu wszystkiemu służą nie tylko wystawy, ale także warsztaty interdyscyplinarne, nowatorskie lekcje sztuki, wykłady, konferencje, prezentacje filmowe i multimedialne oraz projekty wydawnicze. Niezastąpione są jednak spotkania odbiorców sztuki z artystami i wspólne doświadczanie sztuki. W Kaliszu swoje prace prezentowali m.in.: Jarosław Kozłowski, Izabela Gustowska, Alina Szapocznikow, Katarzyna Józefowicz, Michał Szlaga, Krzysztof Gliszczyński, Tomasz Ciecierski, Włodzimierz Zakrzewski, Paweł Susid, Robert B. Maciejuk, Ryszard Grzyb, Krzysztof M. Bednarski, Norman Leto, Dariusz Fodczuk, Jarosław Szelest, Karol Radziszewski, Bartosz Kokosiński, Łukasz Patelczyk, Izabela Łęska, patron Galerii Jan Tarasin i wielu innych.

Galeria Sztuki im. Jana Tarasina nieustannie dąży do rozwijania swojej działalności, organizowania nowych wydarzeń i projektów dotyczących sztuki najnowszej.

Przede wszystkim pragniemy popularyzować sztukę współczesną, przybliżając twórczość artystów o wyrazistej osobowości i postawie zaangażowanej w sprawy społeczne. W nowym sezonie w Galerii będą pokazywane prace m.in.: Julity Wójcik i Jerzego Jarnuszkiewicza. Galeria jest także otwarta na współpracę z młodymi obiecującymi artystami.

Jednym z kierunków rozwoju Galerii jest organizowanie międzynarodowych wydarzeń i konkursów dla artystów i kuratorów. Młodzież i dorosłych (w pięciu grupach wiekowych) zapraszamy na cykliczne zajęcia plastyczne z cyklu Laboratorium Sztuki oraz inne warsztaty interdyscyplinarne.

WAŻNIEJSZE PROJEKTY ZREALIZOWANE W GALERII SZTUKI IM. JANA TARASINA

Галерея мистецтв ім. Яна Тарасінa у Каліші — спочатку Бюро художніх виставок у Каліші — працює постійно з 1977 року. Профіль галереї завжди асоціювався з презентацією, розповсюдженням та просуванням мистецтва 20-го та 21-го століття, з особливим акцентом на поставу сучасного мистецтва. Місією галереї є проведення виставкових та освітніх заходів, поширення знань про сучасне мистецтво у процесі культурних та цивілізаційних змін. Як виставкова та навчальна інституція ми хочемо зосередити увагу на інтелектуальному розвитку наших відвідувачів, розвинути в них креативність та чуйність, не лише естетичну, але й етичну. Ми хочемо підготуватися до прийому та інтерпретації сучасного мистецтва та спровокувати дискусію про мистецтво, і про теми, до яких воно дотичне. Тому організовуємо не лише виставки, але й міждисциплінарні майстер класи, іноваційні уроки мистецтва, лекції, конференції, та мультимедійні презентації та видавничі проекти. Незамінними є зустрічі мистецької аудиторії і творців та спільний перегляд мистецтва. В Каліші свої роботи представили: Ярослав Козловський, Ізабела Ґустовська, Аліна Шапочніков, Катажина Юзефовіч, Міхал Шляґа, Кшиштоф Ґліщинські, Томаш Цєцєрські, Влодзімєж Закжевські, Павел Сусід, Роберт Б. Мацєюк, Ришард Ґжиб, Кшиштоф М. Беднарські, Норман Лето, Дарюш Фодчук, Ярослав Шелест, Кароль Радзішевські, Бартош Кокосінські, Лукаш Пательчик, Ізабела Ленска, патрон галереї Ян Тарасін і багато інших. Галерея мистецтв ім. Яна Тарасіна постійно прагне розвивати свою діяльність, організовувати нові заходи та проекти, пов’язані із сучасним мистецтвом. Перш за все, ми хочемо популяризувати сучасне мистецтво, приближаючи, створюючи нових митців як виразних особистостей з власною позицією, що займаються соціальними питаннями. У новому сезоні в Галереї будуть представлені роботи: Юліти Вуйчік, Єжи Ярнушкевича та Коджі Камоджі. Галерея відкрита для співпраці з молодими перспективними художниками Одним із напрямків розвитку галереї є організація міжнародних заходів та конкурсів для художників та кураторів. Молодь та дорослі (у п’ятьох вікових групах) запрошуються на циклічні уроки мистецтва із серії «Лабораторія мистецтв» та інші міждисциплінарні майстер класи.

Cykle wykładów prowadzone przez artystów i teoretyków sztuki na temat sztuki najnowszej i jej problematyki

Organizacja Międzynarodowego Konkursu na Eksperyment w Sztukach Wizualnych „Próba 3” Kaliskie Biennale Sztuki A-KUMULACJE (pierwsza edycja odbyła się w 2016 r., druga w 2018 r.)

Projekt „Postój ze sztuką” (od 2014 r.) mający na celu popularyzowanie twórczości artystów poprzez reprodukcje dzieł sztuki umieszczane na przystankach komunikacji miejskiej Projekt „Kino (na) sztuki” (od 2014 r.) będący cykliczną projekcją filmów o tematyce artystycznej, połączoną tematycznie z wykładami, warsztatami lub performance’ami Organizacja projektu „Powrót (do) przyszłości” dotyczącego związków performance’u i współczesnej choreografii Warsztaty i kursy prowadzone przez artystów z całego świata (np. warsztaty performance’u, wideoklipu, street artu i inne)

Działania w przestrzeni publicznej mające na celu zaangażowanie lokalnej społeczności, zaktywizowanie różnych środowisk i popularyzowanie sztuki współczesnej Projekt „Zielona Sztuka” (od 2011 r.) będący wakacyjnym plenerem artystycznym dla dzieci z udziałem znanych artystów i animatorów kultury (od 2018 roku plener ma charakter międzynarodowy) Zajęcia/warsztaty plastyczne dla dzieci, młodzieży i dorosłych – LABORATORIUM SZTUKI

DZIĘKUJEMY ! Дякуємо !

Organizacja pleneru Zielona Sztuka 5 była możliwa dzięki zaangażowaniu i wsparciu wielu osób oraz instytucji.

Dyrektorka Galerii Sztuki im. Jana Tarasina w Kaliszu Joanna Dudek oraz koordynatorki projektu – Natalia Czarcińska i Anna Palusińska dziękują wszystkim, którzy przyczynili się do realizacji projektu: Ministerstwu Kultury i Dziedzictwa Narodowego Narodowemu Centrum Kultury w Warszawie

Організація пленеру «Зелене мистецтво 5» била можлива завдяки допомоги багатьох людей та інституції. Директор Галереї ім. Яна Тарасина в Каліші Йоанна Дудек та координаторки проекту — Наталія Чарцінська і Анна Палусінська. дякують усім, хто допоміг в реалізації події:

Міністерству культури та національної спадщини Польщі, Національному Центрy Культури у Варшаві, Кристяну Кінастовськєму меру міста Каліш, та мерії міста Каліш, Ґражинє Дзедзяк директору Відділення культури і мистецтва, cпорту та туризму в Каліші, Бенедикту Розмяркові директору Осередка Лісової Культури, та усім працівникам осередка, Сергію Нижнику директору Коледжу культури і мистецтв Митцям які брали участь в проєкт: Артуру Жмієвцькому, Ярославу Козярі, Міхалу Шлязі, Миколаю Полінському

Prezydentowi Miasta Kalisza Krystianowi Kinastowskiemu i Miastu Kalisz Pani Naczelnik Wydziału Kultury i Sztuki, Sportu i Turystyki Urzędu Miejskiego w Kaliszu Grażynie Dziedziak Dyrektorowi Ośrodka Kultury Leśnej w Gołuchowie Benedyktowi Roźmiarkowi oraz pracownikom OKL Dyrektorowi Koledżu Kultury i Sztuki w Kamieńcu Podolskim Sergejowi Nyzhnykowi Artystom biorącym udział w projekcie: Arturowi Żmijewskiemu, Jarosławowi Koziarze, Michałowi Szladze, Mikołajowi Polińskiemu Animatorom i wychowawcom: Bogusławie Kowalczyk, Marcie Kościańskiej, Adrianowi Kempie Pani Kurator z Muzeum Narodowego w Gdańsku Małgorzacie Paszylce-Glazie Opiekunce grupy ukraińskiej Larysie Horny Tłumaczkom: Natalii Wisłockiej, Oldze Skliarskiej

Аніматорам і вихователям: Боґуславі Ковальчик, Марті Косчанській, Адріану Кемпі, Малґожаті Пашилце-Ґлазі куратору Національного Музею в Гданську, Ларисі Горни, виховательці української групи, Наталії Віслоцькій, Ользі Склярській, перекладачкам, Всім, хто був задіяний в пленер: Тадеушу Чивчинському, Патрику

Wszystkim osobom zaangażowanym w plener: Tadeuszowi Czywczyńskiemu, Patrykowi Raszkowskiemu, Marcinowi Cierniakowi, Bernardzie Szczypkowskiej, Sylwii Chmielarz, Misie Shimomurze, Barbarze Bigdowskiej, Serhiyowi Tereshchenko, Michałowi Kędzi, Jerzemu Kozłowowi, Agnieszce Tomaszewskiej, Bernadecie Ślęzak, Martynie Krzykacz, Ewie Kopeć, Ewie Cierniak, Arturowi Gąsiorowi, Jackowi Palusińskiemu, Michałowi Kwiatkowskiemu

Рашковському, Марчіну Цєрняку, Бернарді Щипковській, Сільвії Хмєляж, Місі Шімомурі, Барбарі Біґдовській, Сергію Терещенку, Міхалy Кендзі, Єжему Козлову, Аґнєшці Томашевській, Бернардеті Сьлензак, Мартині Кжикач, Еві Копець, Еві Цєрняк, Артуру Ґонсіору, Яцку Палусінському, Міхалу Квятковському, Артуру Жмієвському, Міхалу Шлязі, Миколаю Полінському за авторську фото документацію занять, Фонду Bęc Zmiana, Підприємству Instax, Медія партнерам: „Ziemiа Kaliskа”, calisia.pl, rc.fm, cotucotam.pl.

Arturowi Żmijewskiemu, Michałowi Szladze, Mikołajowi Polińskiemu za autorskie dokumentacje warsztatów Fundacji Bęc Zmiana Firmie Instax Patronom medialnym: „Ziemi Kaliskiej”, calisia.pl, rc.fm, cotucotam.pl

WYDAWCA GALERIA SZTUKI IM. JANA TARASINA

ВИДАВЕЦЬ ГАЛЕРЕЯ МИСТЕЦТВ ІМ. ЯНА ТАРАСІНA

ISBN 978-83-952506-4-4

PL. ŚW. JÓZEFA 5 62-800 KALISZ WWW.TARASIN.PL DYREKTORKA JOANNA DUDEK

ДИРЕКТОР ЙОАННА ДУДЕК

REDAKCJA NATALIA CZARCIŃSKA

РЕДАКЦІЯ НАТАЛІЯ ЧАРЦІНСЬКА

KOREKTA MAŁGORZATA RATAJCZYK

КОРЕКЦІЯ МАЛҐОЖАТА РАТАЙЧИК

TŁUMACZENIE NATALIA WISŁOCKA OLGA SKLIARSKA

ПЕРЕКЛАД НАТАЛІЯ ВІСЛОЦЬКА ОЛЬГА СКЛЯРСЬКА

PROJEKT LOGOTYPU NATALIA CZARCIŃSKA

ПРОЕКТ ЛОГОТИПУ НАТАЛІЯ ЧАРЦІНСЬКА

PROJEKT GRAFICZNY SKŁAD PRZYGOTOWANIE DO DRUKU ADRIAN KEMPA

ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН СКЛАДАННЯ ТА ПІДГОТОВКА ДО ДРУКУ АДРIAН КЕМПА

FOTOGRAFIE ARTUR ŻMIJEWSKI MIKOŁAJ POLIŃSKI ANNA PALUSIŃSKA MARTYNA KRZYKACZ MARTA KOŚCIAŃSKA MICHAŁ KWIATKOWSKI (s. 28) EWA KOPEĆ

ФОТОГРАФІЇ АРТУР ЖМІЄВСЬКИЙ МИКОЛАЙ ПОЛІНЬСКІ АННА ПАЛУСІНСЬКА МАРТИНА КШИКАЧ МАРТА КОСЧАНСЬКА МІХАЛ КВЯТКОВСЬКИЙ ЕВА КОПЕЦЬ

DRUK BERNARDINUM NAKŁAD 200 SZTUK

ДРУК НАКЛАД 200 ЕКЗЕМПЛЯРІВ

KALISZ/GOŁUCHÓW 2019

КАЛІШ / ГОЛУХІВ 2019

FOTOGRAFIE GRUPOWE s. 6 MICHAŁ SZLAGA czas ekspozycji: od lewej 5’ / 45’ s. 7 ARTUR ŻMIJEWSKI fotografia analogowa, czarno biała, format kliszy 4X5