Рекомендація CM/Rec(2014)6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо «Керівних принципів з прав людини для Інтернет-користувачів» (ухвалена Комітетом міністрів 16 квітня 2014 року на 1197 засіданні заступників міністрів) 1. Держави-члени Ради Європи зобов’язані в межах своєї юрисдикції забезпечувати для всіх громадян дотримання прав та основоположних свобод, передбачених Європейською Конвенцією про права людини (ETS № 5, «Конвенція»). Дія цього зобов’язання також поширюється на сферу користування Інтернетом. На цю сферу також поширюються інші конвенції та інструменти Ради Європи, якими передбачається захист права на свободу слова, доступу до інформації, право на свободу зібрань, захист від кіберзлочинності, право на приватне життя та захист персональних даних. 2. Зобов’язання держав щодо поваги, захисту та сприяння правам людини передбачає контроль над приватними компаніями. Права людини, які є універсальними та неподільними, і загальні стандарти мають вищу юридичну силу над загальними вимогами та умовами, що висуваються до Інтернет-користувачів будь-якими суб’єктами приватного сектору. 3. Інтернет має суспільне значення. Громадяни, громади, державні органи та приватні підприємства покладаються у своїй діяльності на Інтернет і законно сподіваються на те, що матимуть доступ до цієї послуги, що вона буде надаватися без дискримінації, буде доступною, безпечною, надійною та безперебійною. Крім того, ніхто не повинен підлягати неправомірному, неподоцільному або непропорційному втручанню в реалізацію ними своїх прав людини та основоположних свобод під час користування Інтернетом. 4. Користувачі повинні отримувати підтримку для розуміння ними та ефективної реалізації прав людини у разі обмеження або втручання в їхні права та основоположні свободи у глобальній мережі. Така підтримка повинна передбачати інформування про доступ до ефективних механізмів правового захисту. Зважаючи на можливості глобальної мережі, що дозволяють забезпечувати прозорість та підзвітність у діяльності державних органів, користувачам повинне надаватися право використовувати Інтернет для участі в демократичному житті. 5. Щоб забезпечити однакові права людини та основоположні свободи в реальному та віртуальному світі, Комітет міністрів згідно з вимогами статті 15.b Статуту Ради Європи рекомендує державам-членам наступне: 5.1. активно поширювати «Керівні принципи з прав людини для Інтернет-користувачів», передбаченими в Додатку, серед громадян, державних органів, суб’єктів приватного сектору та здійснювати конкретні заходи, спрямовані на їх застосування, з метою забезпечення реалізації користувачами в повному обсязі своїх прав і основоположних свобод у мережі; 5.2. оцінювати, періодично переглядати та усувати в установленому порядку обмеження стосовно реалізації прав та свобод в Інтернеті, зокрема у тих випадках, коли вони не відповідають вимогам Конвенції у світлі відповідної практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке обмеження повинне бути передбачене законом, бути необхідним у демократичному суспільстві для переслідування законної мети і пропорційним переслідуваній меті; 5.3. забезпечувати доступ Інтернет-користувачів до ефективних механізмів правового захисту у разі обмеження їхніх прав і свобод або в тому разі, коли вони вважають, що їхні права були порушені. Це вимагає поглиблення координації та співпраці між відповідними установами, структурами та спільнотами. Це також створює необхідність у залученні та ефективній співпраці з суб’єктами приватного сектору та організаціями громадянського суспільства. Залежно від національного контексту, цей пункт може передбачати механізми відшкодування, подібні до тих, що забезпечуються органами, відповідальними за захист даних, національними правозахисними органами (наприклад, омбудсманами), судові процедури, гарячі лінії;
Internet : http://www.coe.int/cm