ITSka_april_2010

ІТС ОБИРАВ ГОЛОВУ СТУДРАДИ • РОЗПОВІДЬ ПРО ДВІ ПОДІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З НАУКОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В ІТС • СМАЧНЕ

ІНТЕРВ’Ю • БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ • ЯК ВИЖИТИ В 20 ГУРТОЖИТКУ...

• ПРО ТЕ, ПРО ЦЕ І ТРОШКИ ПРО

РАДІО • ПРО НАШ БУФЕТ І НЕ ТІЛЬКИ • ПІДЗЕМЕЛЛЯ КПІ • КИЇВСЬКЕ МЕТРО: ФАКТИ, ТАЄМНИЦІ, СЮРПРИЗИ...

570 СЛІВ РЕДАКТОРА • ГУРТ ТІК • МІС ІТС: КОНКУРС • ЯК ІТС ВІТАВ ДІВЧАТ ЗІ СВЯТОМ • ЯК

Стаття редактора

570 слів редактора Як все починалося...

Роки йдуть, залишаючи за собою низку спогадів. І, закінчуючи третій курс, починаю згадувати: «Ех, як це було...». Щороку на факультет приходять нові люди, витісняючи старих і досвідчених «бійців» нашої малої громади. З року в рік історія виникнення ІТСа переказується з вуст в уста, обростаючи все новими і новими легендами. У минулому році, під час ремонту 308 аудиторії, в старих речах студради я випадково знайшов архів газети «ІТСка», датований 2002 роком. Більшість номерів я бачив уперше. Що ж буде далі? Мине ще п’ять років, і нове покоління нічого не буде знати про те, як ми формувалися, чим жили, до чого прагнули. Чи багато хто знає, як 308 аудиторія стала центром студентського самоврядування? Ще у далекому 2002 році ця кімната була виділена студентам завдяки зусиллям першого голови студентської ради ІТСа і родоначальниці газети «ІТСка» — Михайленко Анни. Напередодні шостого ITS Open Air цікаво згадуються збори студ­ради перед першим ITS Open Air. Зараз кількість організаторів обчислюється десятками. Тоді — це був Полянський Олександр (колишній голова студради ІТСа) і кілька активістів, які на ноутбуці ретельно прораховували у

скільки їм обійдеться оренда біотуалету на пляжі «Африка». Я вирішив піти далі і копнути глибше. Пропоную повернутися до витоків, згадавши далекий 2002 рік. На початку жовтня на першому ІТСівському старостаті запропонували створити власну газету. Очолити напрямок було доручено активній студентці першого курсу — Ані Михайленко. Вона мала достатній досвід у цій роботі. У випускному класі КПІшного ліцею її проект виграв «Київський конкурс газет». Так з’явилася «ІТСка»... Спочатку планувалося випускати стінгазету, але потім прийняли рішення видавати паперовий варіант у форматі А5. Перший випуск був присвячений Дню першокурсника. Він містив три аркуші формату А4, складених удвічі. Тираж — 20 штук. Друкували на кафедрі Л.С. Глоби, але в принтері закінчилася фарба, і номер довелося додруковувати у деканаті. Тираж газети був дуже малий, «ІТСкою» вирішили нагороджувати переможців конкурсів у «Інтонації» на Дні першокурсника. Газета припала всім до душі і пішло-поїхало... Тривалий час в редакції газети було двоє людей: Анна Михайленко (головний редактор) і Павло Солопіхін (провідний редак-

АННА МИХАЙЛЕНКО ОЛЕКСАНДР РОЩИН 2

тор). Пізніше почали підтягуватися й інші активісти. З часом активісти вибили фінансування на канцтовари, і для «ІТСки» були закуплені три пачки кольорового паперу. Тому деякий час обкладинка «ІТСки» друкувалася на кольоровому папері. Пізніше була створена студентська рада ІТСа. Головою студради стала Анна Михайленко. До четвертого курсу вона поєднувала посади головного редактора та голови студради. Далі прапор підхопив Олександр Рощин, який очолив редакцію газети «ІТСка». До цього часу колишній голова студради КПІ пам’ятає рідну газету. У 2007 році редактором став Сергій Чебишев. Я вже пам’ятаю випуск для абітурієнтів під керівництвом С. Чебишева. У вересні 2007 року було підготовлено цікавий випуск, але на той момент гостро стояла проблема фінансування. Кошти на друк номера не були виділені і номер не вийшов. Дуже небагато ІТСників знали про існування цього випуску. Номер можна знайти в архіві газет на сайті ITSka.KPI.in.ua. Півроку затишшя — і з’являється випуск під керівництвом найближчого помічника С. Чебишева — Ігоря Цвєткова. Наступний випуск (квітень 2008 року) — мій старт як головного редактора. Починаючи з цих випусків (березень і квітень) «ІТСка» стала видаватися регулярно в обсязі від 16 до 24 сторінок. У березні

2010 року вийшла перша кольорова «ІТСка», надрукована обмеженим накладом і приурочена до Міс ІТС 2010. Перед вами — 15-тий випуск «ІТСки» за два роки моєї роботи в якості головного редактора. Участь у тематичних семінарах, атмосфера IV Всеукраїнського фестивалю студентської преси підштовхнули мене дещо змінити підхід до формування та наповнення газети. Буду сподіватися, що час і зусилля всіх, хто працював над цим випуском, не були витрачені даремно.

СЕРГІЙ ЧЕБИШЕВ

ІГОР ЦВЄТКОВ

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Стаття редактора

ВОЛОДИМИР БОНДАРЕНКО

3

Благодійна акція

Віктор Бронюк (Гурт ТІК)

Допомогти так легко!

Знаменитості на сторінках газети ІТСка

Стань волонтером ювілейної акції «Серце до серця»!

Улюблена книга: Днями купив дві останні книги Жадана, можливо, якась з них стане моєю улюбленою. Головне — щодня продовжувати пошук. Улюблений фільм: Я дуже люблю титри у кіно, а після цього засинаю і не знаю про що фільм Мені подобається те, що робить Кустуриця. Інтереси: Малювання, ліпка, макраме, вишивання. Життєва мета: Почути і побачити гармонію Всесвіту, дожити до комунізму. Багато хто знає, що ТІК — абревіатура. Чому «Тверезість і культура»? Ну, це і «Трамвайне депо ім. Кіркорова», і «Теща покусала Кікабідзе», і «Трудова ісправітєльна колонія». Хто його знає чого? А чому ні. Хочемо бути тверезими і культурними одночасно Стараємося. Як любите проводити вільний час? З родиною та друзями, куховарити, малювати, читати, або щось робити по господарству.

4

Чи вплинули на Вашу творчість одруження та народження доньки? На творчість, напевне, ні, але з’явилося відчуття ще більшої відповідальності та гармонії. А це в свою чергу впливає на творчість Як прийшла ідея зробити кліп зі свого весілля? Та грошей не було на кліп. А тут безкоштовна масовка 300 чоловік, найкращі акторські кадри нашого району Насправді, якось все зійшлося, і запис пісні і перший тур, і обмаль часу і відсут-

Багато хто вважає студентські роки найкращими роками життя. Яка Ваша точка зору з цього приводу? Ви такі солідні мовні конструкції використовуєте, складається враження, що ви такою мовою у своєму студентському житті спілкуєтеся. Давайте я до смерті до живу, а ви мені дасте склянку води і запитаєте який час був найщасливішим Я поки не знаю. Мені здається, що треба жити у сьогодні. А студентські роки — яскраві, насичені, зворушливі та швидкоплинні. Перше кохання, дружба, розчарування. У цей час здається, що все у світі назавжди і це прекрасно. Розкажіть пару історій з своїх студентських років. Перша історія, Одного разу ми з друзяками в гуртожитку… і далі всі собі малюють картинки, і я думаю, що картинки у нас подібні. Або, одного разу наш викладач… і тут теж все зрозуміло. Давайте тему, а то я розкажу історій, а ви потім не надрукуєте, бо вас читають студенти молодші 18-ти років. Як ставитеся до мобільного телефону та Інтернету? Можете прожити без цих речей? От я точно знаю, що вони без мене проживуть довго і щасливо. Мобільний та Інтернет — це виробнича необхідність. У Вас є кілька неальбомних пісень, коли планується вихід третього альбому? Дай Бог закінчити третій тур і тоді, з почуттям глибокого задоволення, спокійно візьмемося за третій альбом.

Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця» вже п’ятий рік поспіль проводить благодійні акції, суть яких полягає у суспільному зборі коштів для закупівлі обладнання в неонатальні центри всіх міст України. Збір коштів проводитимуть численні волонтери, котрі матимуть спеціально виготовлені й пронуменовані скриньки для збору грошей. Волонтери даруватимуть кожному, хто вкидає будь-яку суму

ПОЧУЙТЕ ВСІ!

blogkpi. kiev.ua

Контактний телефон: (097) 710–52–35 (Аня)

http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www. blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http:// www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http:// www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http:// www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www. blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www. blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ • http://www.blogkpi.kiev.ua • багато корисної, цікавої та свіжої інформації • інформаційний сайт для студентів КПІ

Тарарай Анна, ТЗ–61

Бондаренко Воладимир, ТІ–71

Нещодавно розпочався Ваш другий тур. Які враження від першого концерту в Києві? Це наш третій Тур Перший називався «Байки про Оленів», і тоді ми були дебютантами Другий — «тиХий» А це вже третій «Народний Тур». Враження є, і це вже непогано. Вразило те, що прийшло 9000 глядачів; те, що все, що ми задумали з хлопцями, вийшло. Дебютував наш духовий оркестр, розкрилися акторські здібності всієї команди. Але головне, що попереду — 25 міст України, у яких до нас долучаться місцеві команди. До речі, подивитися на них ви можете на нашому сайті. Та і самі долучайтесь.

ність шалених грошей. От і народився кліп «Білі троянди». До речі, гості нічого не знали.

до скиньки, яскраве сердечко-наклейку з символічним смайликом фонду. Для прозорості та розвитку довіри, гроші, котрі збирають у скриньки, рахують банківські працівники в присутності органів влади, волонтерів і одразу переводять ці кошти на рахунок Акції. Адреси лікарень, в які передається обладнання, підсумки попередніх акцій та детальнішу інформацію про 5-ту, ювілейну, акцію можна знайти за адресою www.fsds.in.ua Благодійний фонд «Серце до серця» закликає Вас до співпраці. Разом ми зможемо допомогти дітям. З вашою допомогою ми будемо знати й відчувати, що доля немовлят не байдужа українцям. Дивлячись у сповнені запалу і віри очі тисяч людей, щоразу переконуємося, що буде тільки краще! Акція проходитиме з 3 по 23 травня. В цей період в 30-му корпусі для збору коштів стоятиме скринька,. Фінал акції відбудеться 23 травня! Не залишайтесь байдужими! Вони потребують нашої допомоги! Долучайтесь до Акції!

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Інтерв’ю

5

Лапшикова Маргарита, ТС-83

Міс ІТС: конкурс

Міс ІТС: переможниця

Відбулося головне свято краси на факультеті

Анастасія Заруцька ділиться з нами своїми враженнями

Напередодні 15-го березня в повітрі витала авантюра, відчувалося стримане напруження чогось зловіщого. Жодної реклами, інформація таємна, нічого не розголошувалося, ІТСівці обмінювалися багатозначними поглядами, але всі все знали. О 21:00 15-го березня напруга досягла максимуму. Весь натовп зібрався біля входу в «Forsage», де був захований найдорожчий скарб — діадема Міс ІТС 2010. Шість чарівних, шість звабливих, шість неперевершених грабіжниць задумали вчинити злочин ­— викрасти діадему. Учасниці мали показати себе якнайкраще у своїй справі, адже тільки справжня злодійка гідна здобути найвищу нагороду. Змагання виявилось дуже феєричним, голосним і навіть спекотним, бо ці шестеро красунь насправді жадали перемоги і віддавались на всі сто! Власними номерами грабіжниці яскраво продемонстрували свою кмітливість, вправність та індивідуальність. Змагалися вони і в запеклому спільному танці, дивуючи журі своєю пластикою, гнучкістю, відчуттям музики, а головне — вмінням працювати разом, адже справжнє велике пограбування потребує роботи в злагодженій команді. Свій образ сильних, цілеспрямованих, впевнених і непереможних порушниць закону дівчата вкрай змінили фінальним дефіле в вечірніх сук-

нях. Саме в цей момент перед глядачами постали справжні леді — такі ж впевнені в собі, але ніжні, чарівні й по-жіночому слабкі. Навіть надзвичайно серйозне журі не втримало посмішок. Але найвправнішою злодійкою виявилася Заруцька Анастасія. Студентка першого курсу вразила талантом справжньої грабіжниці і причарувала своєю жіночністю, тому ІТС добровільно віддав діадему. Глядачі ж обрали Дарію Манюгіну — Міс-глядацьких симпатій. Злодійка з трьохрічним стажем зірвала купу аплодисментів. Також бажаючі мали можливість віддати свій голос на сайті, де були представлені анкети та фотографії учасниць, тож Інтернет обрав Заруцьку Анастасію. Пограбування — справа серйозна, потребує неабиякої концентрації та багацько сил, але дівчата неперевершено тримались. Були також нагороджені за янгольські крила Баскенова Катерина (титул Міс-янгол), за невтримну звабливість — Познякова Альона (Міс-сексуальність). Після завершення грабіжниці, а також глядачі святкували вдале пограбування в клубі «Forsage», де до самого ранку розкидані по підлозі гроші нагадували про щойно скоєний злочин. Вітаємо неперевершених переможниць! А Насті бажаємо удачі і перемог на Міс КПІ 2010!

Настю, для початку, звідки ця ідея брати участь у конкурсі? Мої одногрупники одразу сказали мені: «однозначно підеш на «Міс»! Я і пообіцяла, хоча мала сумніви, адже підготовка заважала б навчанню. Будь-яка діяльність потребує часу. Що нового дав тобі конкурс? Багато нових вражень, багато нових знайомств: зі студрадою, із профкомом, з активістами, з дівчатами та іншими людьми, що живуть у гуртожитку. Чи були якісь цікаві випадки під час підготовки до конкурсу? Було багато цікавого, пов’язаного з пошуками костюмів. Треба було кудись дзвонити, бігати по гуртожитках, шукати, обмінюватися. Що ти плануєш на майбутнє, у новому статусі? Звичайно, ходити на репетиції «Королеви КПІ»… паралельно з цим треба навчатися, — це плани на найближчі місяці. Пригадай, будь ласка, якими були твої перші враження, коли дізналась про перемогу в конкурсі? Було важко повірити… якось не одразу розумієш, що ж насправді відбувається. Все так швидко… всі вітають, фотографують, посміхаються. На наступний день тебе почали впізнавати… Так… багато людей вітаються, навіть ті, яких я не знаю як звати… трохи ніяково, що я ще не всіх знаю з факультету. В чому секрет успіху? Можливо це якась стратегія... чи в тебе є якийсь підхід до кожної справи, щоб взяти лідерство? Я не думаю, що це щось особливе, просто старання і хороші стосунки в колективі між учасницями. …можливо, віра у свої сили? Звичайно, так! Треба вірити в себе, що ти чудово виглядаєш, виступаєш, танцюєш, ходиш. Доводилося долати певні труднощі під час конкурсу? Так. Ми дуже втомлювалися, все боліло: руки, ноги. Важко… багато репетицій до пізньої годи-

ни. Вже під кінець був пасивний настрій до всього, нічого не хотілося, але ми це подолали. В чому, на твою думку, суперниці були кращими? Я не відчувала з дівчатами конкуренції, важко сказати хто і в чому був кращим. Вони всі молодці, добре підготувалися до конкурсу і кожна була варта перемоги. Зацікавила згадка в твоїй анкеті про музикантів, що ти їх поважаєш, захоплюєшся ними. Я подумала, що це несвідомо щось більше, ніж просто слухання музики, можливо, це якесь хоббі? Я завжди мріяла займатися музикою, але не вистачало часу. Я можу годинами слухати пісні улюблених виконавців… мені дуже подобається, що люди у такий спосіб передають свої емоції, почуття. У тебе був творчий виступ, танок у стилі хіп-хоп. Ти цим займаєшся чи опановувала щось нове? Я вісім років займалася бальними танцями і хіп-хоп був для мене новим… гадаю, що цей досвід з танцями, а також підтримка друга, з яким я танцювала, допомогли мені підготуватися. Щось змінилося у відношенні з боку викладачів? Всі викладачі привітали мене з перемогою, але не було жодних поблажок чи додаткових балів, такого нема, тому… треба вчитися. Два роки підряд конкурси «Міс ІТС» і «Містер ІТС» вигравали дівчата і хлопці з гуртожитку, цікаво, як так вийшло... це якась змова на ІТС? Це ніяка не змова, але спочатку мені було некомфортно, що я не з гуртожитку (добре, що я живу близько), що інші дівчата більш-менш знають одне одного, потім звикла. Мені б хотілося з ними разом пожити. Що можна додати на завершення? Я була на подібних конкурсах інших факультетів, але наш конкурс відрізняється. Дуже класно! І після конкурсу, і репетиції, і підготовка… добре організовано, тому дякую всім організаторам за конкурс!

Кучинська Ольга, ТИ-81

6

Інтерв’ю ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Конкурс

7

Коло­мієць Анастасія,ТІ–91

8

Наука

Дві колонки про науку

Наукова традиція ІТС

Розповідь про дві події, що пов'язані з науковою діяльністю в ІТС

Науковий тиждень ІТС вже став традицією

Ви — талановита людина з великим науковим потенціалом? Маєте цікаві ідеї, проекти в галузі телекомунікацій та бажаєте обмінятися досвідом? Або хочете дізнатися щось нове та потренувати свій розум в інтелектуальній баталії? З 23 по 26 квітня в нашому інституті відбувся науковий тиждень, який дав таку можливість студентам. Кожен день був несхожий на інші: щодня відбувалися майстер-класи, які зацікавили студентів різного віку з найрізноманітнішими захопленнями. А найактивніших слухачів було нагороджено футболками з написом «Зірка наукового тижня». Наприклад, в понеділок Бібік Михайло провів майстер-клас «GSM не для технарів», який був дуже цікавим навіть для студентів молодших курсів. Тепер вони вже мають певне уявлення про цю технологію, і це їх мотивує до подальшого глибшого вивчення складного, але цікавого світу телекомунікацій. На тренінгу були присутні представники всіх курсів — від першого до п`ятого. Були навіть заохочувальні призи за правильні відповіді на питання до аудиторії, а по ходу лекції — цукерки. У вівторок Наталенко Олександр виступив з доповіддю «Адміністрування та модернізація локальної мережі на прикладі 12-го гуртожитку». Певно, ця тема привернула увагу всіх ІТСівців, а надто мешканців гуртожитків. Олександр розповів про специфічність локальних мереж гуртожитків, про структуру мережі, про те, що в 12 гуртожитку ним було введено систему автоматизованого моніторингу, що допомагає ефективному адмініструванню. В середу Бондаренко Володимир презентував тему «Нестандартні інструменти інтернет-реклами», яка, безперечно, була дуже корисною для всіх студентів нашого інституту. Адже від вдалого розміщення реклами в Інтернеті багато в чому залежить успіх вашого проекту, з цим хоч раз доводиться зіткнутися всім. Володимир продемонстрував багато роликів, пояснюючи все на цікавих прикладах. Для слухачів було завдання — за переглянутою рекламою вгадати бренд. Цікаво, що на досить «чоловічу» загадку (то був мотоцикл BMW) вірну відповідь дала дівчина — Карпович Олександра, за що отримала футболку «Зірка наукового тижня». В четвер відбулася відкрита лекція «Впро­ вадження цифрового телебачення в Україні», яку проводили Валентин Коваль, голова Цифрового

комітету телеканалу «М1», Володимир Некрасов, технічний директор телеканалу «Гамма» та Ольга Большакова, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної Асоціації телерадіоМовників (НАМ). Вони поділилися цінним досвідом з усіма бажаючими. Слухачам дуже сподобалася лекція, а лектори, в свою чергу, запропонували подальше співробітництво за умови ініціативи з боку нашого інституту. Феєричним завершенням наукового тижня в ІТСі став брейн-ринг, організований студентською радою нашого інституту. Його особливістю стало те, що поряд зі студентами всіх курсів в ньому брали участь викладачі нашого інституту: Якорнов Є.А., Єрмольчев А.В., Слюсарь В.С., Івлєв Ю.В., Терновой М.Ю., Коломийцев М.А. Всього участь у брейн-ринзі взяли 16 команд по 6 осіб. Це було чудове свято інтелекту, кмітливості всього того, що відрізняє справжнього інженера. Особлива подяка головним його організаторам та ведучим: А. Самойлюку, І. Хазрону. Ну а переможці розподілилися таким чином: 1. «Дикий трансформатор» (капітан: Ко­ ло­мийцев М.А.); 2. «Редкие зануды» (кап. І. Цвєтков); 3. «Beer-team» (кап. В. Демченко). Отже, науковий тиждень в Інституті телекомунікаційних систем пройшов вдало. Сподіваємося, що заряду наукового натхнення для нових відкриттів вистачить ще надовго! З 20 по 23 квітня на базі нашого інституту відбудуться одразу дві визначні події, присвячені Дню науки та Всесвітньому дню телекомунікацій: Четверта Міжнародна конференція «Проблеми телекомунікацій - 2010» та Друга студентська науково-технічна конференція. Слід зазначити, що на початку свого існування, три роки тому, ця конференція вже була міжнародною, а участь в ній брали, здебільшого, викладачі та аспіранти нашого інституту, представники закордонних навчальних закладів, і лише минулого року було створено Студентську конференцію. Тепер це чудова можливість для всіх студентів нашого інституту отримати корисний досвід. З 20 по 22 квітня працюватиме Між­ народна конференція, а в останній день — 23 квітня — пройде Студентська конференція. Бажаємо успіху, натхнення і відкриттів усім учасникам!

Люди вчаться, коли вони вчать Сенека Науковий тиждень — це проект, який присвячується всім студентам. Студентам, яких цікавить розвиток сучасних телекомунікаційних технологій, наукова діяльність і сам по собі процес навчання та самопізнання. Протягом цих днів можна виступити з цікавою лекцією перед аудиторією, поділитися знаннями, спробувати себе в ролі викладача. А можна подискутувати або просто побути на лекції з іншою, неформальною, атмосферою. Основна мета діяльності нашого відділу — популяризація науки та сприяння всебічному розвитку студентів, розширенню їх кругозору. Адже насправді дуже важливо навчитися вчитися. Вчитися впродовж всього життя. І свідоме розуміння цього починає зароджуватися саме в стінах інституту, цього вчать нас викладачі, для цього ми сюди й прийшли. Хочу висловити подяку всій Студраді ІТС, особливо Самойлюку Андрію, завдяки його ідеям та самовіддачі науковий тиждень був насичений дуже цікавими заходами. Висловлюю подяку усім викладачам та працівникам інституту, що допомагали в організації та проведенні наукового тижня. Сподіваюсь, що наші проекти стануть ще кращими та будуть підтримані студентами

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Наука

З повагою координатор наукового відділу Студради ІТС Куриленко Дмитро

Переможці брейн-рингу

9

Людмила Потьомкіна, ТС-71 & Валерія Полісніченко, ТС-72

Отака кухня

8 березня

Вибори

Галина Дмитрівна Созонник ділиться цікавим кулінарним рецептом

Як ІТС вітав дівчат зі святом

Як ІТС обирав голову студради

В кожного курсу є свій особливий день. Для першого курсу – це понеділок, адже саме в цей день вони бігають з четвертого корпусу в сьомий і, навпаки, здаючи контрольні, креслення і лабораторні; у другого є всім відомі четверги (хоча, останнім часом вони перейменувались в середи). А от третій курс завжди чекає суботу! Це єдиний день, коли ми можемо насолодитись незвичайною лекцією про модуляцію, некогерентний прийом та дискретні сигнали… одну пару, другу, третю, четверту…. «ІТСці» все ж таки вдалось дізнатись секрет, що ж дає Галині Дмитрівні стільки сил та енергії. Тож слухайте: це млинці! Але не просто звичайні млинці, а зроблені по особливому рецепту. Перш за все, цей кулінарний шедевр треба обов’язково готувати з поміччю коханої людини. У сім’ї Галини Дмитрівни такою людиною є її чоловік, який з радістю готує тісто на млинці, тож інгредієнти цього тіста для нас залишаться загадкою. А от найсмачніше, начинку, ми дізнались. Отож, записуйте: - відварити рис та м’ясо; - піджарити цибульку; - додати трошки мускатного горішка, тоді начинка матиме приємний аромат. Завернути начинку в млинці вже не складає ніяких труднощів. Галина Дмитрівна нам повідала, що готує завжди величезну кастрюльку таких млинців, адже охочих їх спробувати досить багато. Невеличка порада: перед тим, як спробувати, обсмажте млинці з вершковим маслом, тоді вони виходять зі смачною хрусткою скоринкою.

P.S. Смачного!

П’ятого березня ІТС вітав свою прекрасну половину зі святом весни! Ідея поздоровлення була чудова. Чесно кажучи, дівчата навіть не чекали такого перебігу подій. Більшість дивувалися тому, що на вході в корпус їх зустрічають квітами та привітаннями. Частина навіть намагалася пробігти повз. (З іншого боку, хто б тут не здивувався? — спізнюєшся собі спокійно на пару, а тут ось тобі). Саме тому все пройшло дуже класно. Щирі посмішки, нові враження, неприховані емоції. Ось так просто: привітання на папірці і квітка, але гарний настрій забезпечений на весь день. (До того ж дівчат потім поздоровляли вже у групах). З кумедних моментів можна згадати от що: браві хлопці ІТС’а не обмежились привітанням жіночої частини інституту — викладачів та одногрупниць (однокурсниць і т.д). Вони пішли далі! Я пам’ятаю як жінка, що проходила повз «тридцятку» спитала: «І що? Це все безкоштовно?» — Ось так, ми несем радість не тільки в межах нашого факультету). На останок хочу побажати, щоб це в подальшому стало доброю традицією нашого факультету: дарувати тепло та посмішку чарівній половині нашого колективу.

17 березня 2010 року відбулася звітновиборча конференція студентської ради Інституту телекомунікаційних систем НТУУ “КПІ”. Кожна навчальна група була представлена двома делегатами з правом голосу. Представником від деканату був заступник директора ІТС Якорнов Є.А. Згідно першого пункту був заслуханий звіт голови студентської ради ІТС, Онац О. М., про діяльність команди за період від 29 вересня 2009 до 17 березня 2010 року. Роботу голови студентської ради ІТС признали задовільною. За пост голови студентської ради ІТС боролися два кандидата: Потапенко В. В. і Онац О. М. Це люди, які вже давно проявили себе як справжні лідери, здатні організовувати і спрямовувати свої колективи. Кожен з них виступив з промовою і поділився планами на майбутнє. Обоє достойно представили свої програми та команди. За результатами закритого голосування головою студентської ради ІТС була обрана Онац О.М. Редакція ІТСки вітає з перемогою і бажає успіху в подальшій роботі. Третім пунктом засідання конференції було обрання делегатів на конференцію НТУУ . Ними мтали: Слюсарчук В., Потьомкіна Л., Полісніченко В., Потапенко В., Рудько Н., Майборода О. На конференції були вирішені питання, що визначили основні напрямки діяльності та розвитку студентського самоврядування.

Рочняк Юрий, ТС-93 & Омельченко Світлана, ТЗ–61

10

Студентське життя ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Смачне Інтерв'ю

11

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010 13 12

Захарчук Миколай

Важкі будні ІТС-ників

Венеція 20-го гуртожитку

Або як вижити в 20 гуртожитку...

Або як вижити в 20 гуртожитку – 2...

Усі чули вислів, що найкращі роки — студентські. Більша частина цих років припадає на життя в гуртожитку, який, в свою чергу, залишає цікаві спогади в нашій пам'яті. Життя із сусідами — це справжнє випробування і, в той же час, школа спілкування. Усі проходили етапи знайомства, уживання один з одним, звикання і т.д. Але проблеми і хороші моменти відходять на задній план, коли кімнату, блок чи навіть гуртожиток спіткає надзвичайна ситуація. Вівторок 17 лютого, розпочався, як завжди, з будильника і чашки кави; загалом нічого не передвіщало біди. Відіспавшись на парах (навчання тільки почалось, і за тиждень канікул ніхто ще не відпочив), почалапали ми дружно додому. Першим ділом увімкнув ноута і давай носитись біля кухонного столу — треба щось приготувати. Не встиг замахнутись ножем над помідором, аж раптом світло згасло і наш холодильник, прокашлявшись, бездиханно замовк. «Мабуть, вимкнули світло. Накрилася вечеря», — подумав я. Та з коридору почулись крики і вже згодом нам стукала у двері комендант гуртожитку і щось волала. Ми знали, що зазвичай нас потягнули б на відпрацювання. Тому сиділи тихо . Та коли я відчинив двері, то з коридору тягнулась сіро-руда хмара диму, ну дуже

неприємного запаху. «Пожежа!», — виринуло у мене в підсвідомості. І я почав робити те, що не варто в таких ситуаціях — панікувати. Все, до чого я додумався: вдягнутись і вибігти на вулицю, забувши паспорт і всі документи. Уже на вулиці дізнався, що згоріла щитова. Працівники СБ вправно вибили двері, чим дуже вразили дівчат, вони видались їм дуже мужніми. Скоро приїхали пожежники на таких великих червоних машинах і давай по одному забігати до гуртожитку у масках. Дійство справді захоплююче: хтось кричав їм услід, хтось фотографував, хтось уже домовлявся за місце, де переночувати, а хтось у капцях і халаті бігав, щоб не мерзнути. Тримали нас на вулиці довго, запустили всередину лише близько опівночі. Запах був огидним і стояв ще довго. Прожили ми без світла ще якісь 3 дні. Це було справжнє випробування, але на цьому все не завершилось, адже через тиждень нас затопили, але це вже інша історія… Папа. бц

Серед молоді зараз важко знайти когось, хто не бачив «Сам вдома» з Макалей Калкіном. А пам’ятаєте грабіжників, що намагались пограбувати будинок головного героя? Ті дядьки називали себе «мокрими бандитами». Після пограбування будинку вони залишали відчиненими усі крани, і через якісь хвилини будинок був заповненим водою. Останнім часом у мене складається враження, що вони переселились до нас у гуртожиток. Після пожежі у нас ще довго не було світла, і ми думали, що гірше просто не буває. Та не пройшло і двох днів після відновлення електропостачання, як трапилась нова біда. Уявіть: заходиш у ванну, чистиш зуби, поглядаючи на себе в дзеркало, думаєш, що можна було б змінити зачіску чи просто милуєшся власним відображенням… Аж раптом тобі прямо на кінчик носа зухвало падає крапля води, холодної. Перше, що ти робиш — дивишся вгору. Стеля вкрита такими ж краплинками. Думаєш: «знову затопили» і, ніби не помічаючи, завершуєш банні справи та йдеш на пари — звичайні будні, це ж гуртожиток. Та коли повертаєшся, а в блоці по кісточку води і щось плаває (краще я не буду уточняти, що саме), у голові мимоволі виринає думка:

«У нас у ванні йде дощ!». Хтось поруч, усміхаючись, щось торочить про веселку… Все, до чого я додумався, піти до вахтера. Викликали аварійну службу. Ми думали, що кінець проблемі, але виявляється, що робота тих мужичків у синій форму заключалась лише в тому, що вони вимкнули нам воду на 2 дні. До речі, повінь у нашому блоці зійшла, але, на жаль, на нашому поверсі, як у пустелі, не було води. Ми все одно знайшли оазис — сусідній гуртожиток. Дуже мило виглядає ситуація, коли із суто жіночого блоку виходить хлопчина замотаний у рушник. Але що поробиш, такі мокрі будні наших студентів. Тому знайте, якщо раптом у вас не буде води, прихисток завжди знайдете у 20 гуртожитку, тут з розумінням поставляться до вашої біди і завжди допоможуть. Захарчук Миколай

14

Студентське життя ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Студентське життя

15

Скляр Марина, ТС-61

Про те, про це і трошки про радіо

Думки

Якорнов Е.А.: «К радио отношусь очень положительно, нравится любая музыка: плавная, ритмичная, расслабляющая… Также хорошо отношусь к современной музыке. Единственное, хотелось бы, чтобы по радио поздравляли студентов и работников института с праздниками, например, с Днем рождения».

>> На сьогодні у корпусі функціонує 7 колонок: одна на 4-му поверсі і по 2 на 2-му, 3-му і 5-му. У планах ввімкнути ще кілька точок, а саме буфет і центральний вхід. >> Перший офіційний ефір на весь корпус пролунав 12 лютого 2010 року. >> Перший ефір відбувся до Нового року. Працювали лише колонки на четвертому поверсі. >> В середньому музика лунатиме в корпусі приблизно по 1 годині в день. Одного морозного ранку із неприглядних колонок на стінах корпусу почулися звуки. Не те хрипіння, яке іноді проривалось в аудиторіях під час лекції, а то і екзамену, а весела і ненав’язлива мелодія. Як сторонній глядач, зізнаюсь — обличчя навкруги просто засяяли. Хто пританцьовував, стоячи біля розкладу, хто підспівував, дехто просто намагався перекричати музику, стоячи прямо під колонкою. Кого не вдалось спостерігати — так це байдужих. Для реалізації подібного проекту мало бути небайдужим — треба бути надініціативним! Дякувати долі, знайшлися і такі серед нас. Саме завдяки невеличкій групі ентузіастів вдалося втілити мрію, яка не знаходила свого втілення не перший рік. Інститут має знати імена своїх героїв — Олександра Яцука (ТІ-61) з помічником Денисом Борисенком (ТЗ-71). Саме вони після занять взялися доводити до ладу існуючу, але непридатну до фактичного використання, систему. Остання була створена ще при побудові корпусу. Окрім радіорубки передбачалось ще оснащення поверхів електронними годинниками, звуковою сигналізацією, відомою нам зі школи як «дзвінок». Отже, закипіла робота по перевірці системи, її ремонту і покращенню. Хлопці справилися зі своєю задачею на відмінно, звели кінці з кінцями до 308 аудиторії, підключили облад-

Факти

Хто пройшов курс молодого бійця у Альберта Степановича Брагіна, той, будемо сподіватись, окрім життєвих істин виніс деякі поняття. Студенти, які ще не дійшли до 6 семестру, чи просто ті, кому не пощастило відвідати вищезгадані лекції, погодяться, що радіо — це новинка-2010 у тридцятці.

Вульпе А.А.: «Еще в далеком 95–ом пришла идея создания радио как музыкальной паузы между занятиями, даже была сделана попытка создания такой автоматизированной системы оповещения, но в силу технических причин она не завершилась успехом. Я доволен, что студенты снова пытаются оживить радио, но для полноценного функционирования необходим человек, который будет этим заниматься. Желательно, чтобы этот человек имел музыкальное образование, можно было бы обратиться за советом к профессионалам, какую музыку лучше ставить. Ведь это очень важно! Необходимо, чтобы музыка была расслабляющей и в тоже время способствовала восстановлению баланса сил перед следующей парой. Это может быть не только классическая музыка, а, к примеру, эзотерическая, оперная, национальная». Богдан Е.В.: «Я к радио отношусь положительно, так как давно мечтала про оповещения об окончании занятий, а радио дает возможность сделать это в ненавязчивой мягкой форме. Также важно заметить, что радио — это компромиссное решение между студентами и преподавателями: нужно считаться с мнением старшего поколения, но и не забывать о молодежи». Олександр, ТС-71: «Щодо самого факту радіо можу сказати те, що воно у деяких місцях геть недоречне. Інколи перед парами є настирливе бажання щось повторити, у той час коли радіо має властивість заважати. Але, загалом, задум нічогенький.Якщо говорити про музику, то хотілося б чути не щось попсово-танцювальне, а нейтральне. Рок-балади, наприклад. Трішки класики і джазу. Ну і ні в якому разі не блатняк. У мабутньому хотів би чути із колонок звук вищої якості, здається, для цього варто було б замінити колонки. А то дійсно схоже на старе совкове радіо».

нання — і от радість для всіх, присутніх у будівлі. Головне, що в планах у Олександра не зупинятись на досягнутому. Перед ним, як відповідальним за репертуар, постало питання , яке всі ІТСівці вивчають свого часу. Питання узгодження. Узгодження вподобань людей різного віку, різної статі, різних переконань. Не можна не відзначити — поки що цю задачу вирішують доволі-таки непогано. Крім того, на майбутнє Олександр виносить задачу автоматизації процесу, обміну матеріалами, а також у найближчому майбутньому додадуться привітання та оголошення. Тож кожен з нас може долучитися до творчого процесу, поділившись деякими треками. І головне, ввімкнене радіо у нашому корпусі має нагадувати всім, що результати не з’являються без докладених зусиль. Тож саме час втілювати мрії в життя.

Наталія, ТС-92: «На мою думку, це дуже гарна ідея. Музика під час перерви допомагає відволіктись від навчання і створює приємну атмосферу. Музичний спектр різноманітний, тому підходить всім.» Тетяна, ТС-81: «Ще на першому курсі виникало питання про те, що ж за колонки висять в коридорах та аудиторіях нашого корпусу. І от вже посеред другого курсу знайшлась відповідь на нього! Це дуже добре, що з’явилось радіо в нашому корпусі, який досить таки далеко знаходиться від студмістечка КПІ. А от на рахунок музики… Можна було б зробити так звані «тематичні» дні. Наприклад, середа — день диско, п’ятниця — день Френка Сінатри». Олексій, ТС-93: «Сама идея радио очень хорошая, но ее нужно совершенствовать. Я думаю, что музыка должна быть более фоновой, разнообразной. Еще есть проблема в самом качестве звука, потому что на одном этаже музыка играет очень громко, а на другом ее совсем не слышно. Так же хотелось бы, чтобы была возможность заказа музыки». Вікторія, ТС-92: « Мені дуже сподобалось, що віднедавна на нашому факультеті з’явилось радіо. Воно допомагає розслабитись і знімає напругу. Головне, що репертуар різноманітний.»

Людмила Потьомкіна, ТС-71 & Валерія Полісніченко, ТС-72

16

Нарешті! ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Нарешті!

17

Актуально

Студентські їдальні Про наш буфет і не тільки

18

Нескладно порахувати, що середня різниця в ціні — 20-30%. Питання буфету піднімалося на звітновиборній конференції Студентської ради ІТС, представники багатьох груп цікавилися перспективами реформи буфету. За словами Якорнова Є.А., підприємці стверджують, що людей в нашому буфеті обслуговується мало, і, мовляв, прибутку немає. Але openbusiness.ru пише, що даний бізнес є досить успішним, так як відсутня конкуренція, ­недорога оренда. За обертами їдальня може порівнюватися з бістро в прохідному місці. При цьому загальний прибуток студентської їдальні може бути вищим, а витрати

Наостанок, слова самих студентів: Едік (3 курс): Треба щось змінювати. Нещодавно купив каву, там її і залишив, неможливо пити. А взагалі буфет виручає, можна хоч щось перекусити. Женя (2 курс): Вчора за 20 грн. поїв в їдальні 7 корпусу: велика тарілка борщу, гречка з м'ясом, сік. А у нас чай і сосиска — 10 грн. Вадим (2 курс): А мені подобається їдальня КПІ WORLD, за 15 гуртожитком. Там можна недорого і смачно поїсти. Валя (6 курс): Їдальня — це добре: там завжди можна зустріти потрібних людей, посміятися, щоправда, іноді за це виганяли, а ще там смачні печені пиріжки з капустою. Пам'ятаю, коли їдальні не було, то доводилося бігати в ларьок навпроти (зараз там будівництво). І взагалі, не можна їдальню закривати. Катя (5 курс): Працю­ють приємні жінки, але їжа несмачна, особливо м'ясні страви: піца просто жахлива. Саша (4 курс): Мені навпаки грублять: на питання, чи свіжа піца, на мене подивилися з подивом і відповіли: «Сьогодні ж п'ятниця». Вова (3 курс): Все, що продається, — не запаковано, їсти не можна! Оля (3 курс): Мій одногрупник купив яблучний пиріг і міг забивати ним цвяхи. Навіть, коли хочеш їсти, заходиш і розумієш, що краще не купувати — часто сумнівна дата приготування. У 3 і 4 курсу часто бувають 5 пари, а поїсти після 16.00 вже ніде. А позавчора в продажу були

тільки чай, спрайт і сосиска в тісті. І взагалі, нам потрібні комплексні обіди, адже в корпусі студенти часто знаходяться до самого вечора. Олег (4 курс): У нас на воєнці така ж їдальня і там продають гречку і салат з капусти. Дуже смачно. Чому б не зробити і в нас так, а то з 2 семестру і «Контік» вже нестерпний. Є ідея: можна розширити їдальню за рахунок підсобної кімнати, що біля 216. По-моєму, цілком реально, і місця більше, буде де гречку з салатами готувати. Аня (4 курс): А мені дуже не подобається, що пиріжки загортають у спожитий папір (наші курсові, лабораторні та ін.) За ті гроші, що ми платимо, можна було б і в серветки завертати. Та й Маккофе дуже розведений водою. Таня (1 курс): По гігієнічним нормам стаканчики під гаряче повинні бути паперовими. Вова (3 курс): Мені не подобаються черги. Колись тут працювали дві жінки, які дуже швидко відпускали товар, і черг не було. Потім потрібно було простояти в черзі майже півперерви. А тепер, певно, всі розчарувалися, і черг вже теж немає (сьогодні зайшов у буфет і аж здивувався цьому факту). Підприємці стверджують, що у них немає прибутку, Але, щоб був прибуток, потрібно зацікавити студентів якістю товару та швидкістю обслуговування.

Іщенко Марина, ТІ–81

«Студентські столові можуть бути рен­ табельним бізнесом, якщо грамотно піді­ йти до справи. Прибуток тут пов’язаний не з високими націнками, а великими оберта­ ми. Головне — нагодувати більше людей і зробити це швидко і смачно» з http://www.openbusiness.ru/html/dop3/stolovka.htm Образ «голодного студента» жорстко вкоренився в народний фольклор, а особливо в серця мам, які посилають своїх чад вчитися в інше місто. І нерідко телефонна розмова починається приблизно так: «А що ти сьогодні їв?». Воно й не дивно, якщо у тебе 4 пари (а, не дай Бог, взагалі 5), то що-небудь перекусити можна тільки в студентській їдальні. У КПІ існує мережа їдалень, які належать до «Центру Студентського Харчування». Центр знаходиться в 7 корпусі. І кожен корпус має свою окрему їдальню. Вони різняться приміщенням та асортиментом: деякі, такі як в 24 корпусі, обладнані доволі добре — стоять столики, продаються непогані салати. А деякі, такі як у 12 корпусі ФЕЛа, — просто прилавок з упакованими продуктами типу «Контік». Питання, до якого типу належить наша їдальня, і наскільки вона задовольняє потреби споживачів, спонукало мене написати цю статтю.

Проблема буфету вже давно висить у повітрі: кожен день сотні студентів ходять в їдальню і щодня звучить багато нарікань. Опитавши і проаналізувавши, я змогла виділити кілька напрямків проблеми: Малий асортимент, відсутність приготованих гарячих страв, завищені ціни, довгі черги. Слабку альтернативу буфету створює «Ма­ терик». Але дійти до нього, купити щось і повернутися назад забере більше 20 хвилин, тому туди наші студенти ходять тільки на «вікнах». А взагалі, багатьом подобається випічка «Материка». От я і вирішила порівняти ціни на деякі товари. Материк Наша їдальня Найменування Ціна Ціна nestea 0,5 5,48 7,50 sprite, coca-cola 0,5 4,25 7 Контік великий 2,76 3,60 Вафлі: Світоч «Артек» 2,15 3,15 Чіпси маленькі 1,76 2,30 Сосиска в тісті 3,10 5,50 Пиріжок з картоплею 2,60 2,00 Пиріжок з капустою 2,00 2,00 Пиріжок з м’ясом 4,00 4,50

нижчими, оскільки персонал не задіяний вечорами. З боку студентів невдоволення викликає якість печених виробів, особливо м’ясних: піци, пиріжки. Тому багато хто віддає перевагу, так званому, «джентельменському набору»: «Контік» і чай. Проте, бажано урізноманітнити свій раціон, але це знову ж таки впирається в проблему асортименту. Якщо ж правильно і комплексно підійти до розгляду цієї проблеми, то можна пошукати приміщення для приготування гарячих страв (наприклад, комірчина між 216 ауд. та буфетом), продумати більш частий графік забезпечення свіжою продукцією (можливо за рахунок їх меншого обсягу), поміняти асортимент печених виробів на більш якісні та продумати схему швидкого обслуговування студентів на перервах.

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Актуально

19

Цікаво

Підземелля КПІ ІТСка дістане інформацію і з-під землі!

Закортіло контрастного душу У склепінні з тиші й бетону. Штольня крок у ніч видушує І веде в мокротінь невідому… Літопис Зірваної Башти

«Prestissimo» (з італ. — «дуже швидко») — девіз проекту споруд Політехнічного інституту професора І.С. Кітнера.

20

За допомогу в написанні статті дякуємо Державному політехнічному музею при НТУУ «Київський політехнічний інститут».

21

Усеніна Катерина

Виявляється, КПІ має не лише світ надземний, добре відомий, де студенти гризуть граніт науки, бавляться в туріади, годують рижих білок, а й береже він щось під землею… Напевно, спелеологи й дігери скажуть, що тут дивного, адже багато об’єктів ховається від наших очей, і підземні ходи в Політехнічному тому не виняток. Проте, зовсім небагато студентів знають і можуть розповісти дещо особливе про свій ВУЗ, зокрема, що є проходи між першим — четвертим та першим і шостим корпусами. На одному з сайтів КПІ, а саме на сторінці кафедри теоретичної механіки, я знайшла таке: «Одна із загадок КПІ — підземний тунель, котрий з’єднує перший і шостий корпуси. Невідомо, для чого він будувався, і коли він з’явився. Очевидно, це була система комунікацій. Під час холодної війни тунель був переобладнаний під бомбосховище — туди провели електрику…» Але неможливо щоб були невідомі ціль і час побудови тунелю. Отож, з метою розвідати таку малознану тему, варто було звернутись до музею історії КПІ, і його працівники люб’язно погодились допомогти! Знайшлися креслення І.С. Кітнера (архітектора, що розробив проект побудови КПІ, званий «Рrestissimo»), в яких вдалося розгледіти деякі особливості побудови (на жаль, ми мали лише відскановані частини креслень). Отож, в кінці ХІХ – поч. ХХ століття був збудований паропровід-

ний тунель між головним корпусом і механічною майстернею, наразі — це 6 корпус. В кресленнях можна розгледіти камери вентиляційних калориферів, конденсаційні, водовідвідні труби і т д. Чи був тунель переобладнаний на бомбосховище? Можливо. Проте основне бомбосховище в першому корпусі знаходиться нижче рівня підвалу. Дехто з дігерів каже, що туди ведуть напівзруйновані бетонні сходи, та й цікавого там мало, оскільки давно звідти все винесли, залишивши лише іржаві стелажі й гори сміття по кутках. Що ж до тунелю, то він є діючою теплотрасою. Та й досить втомлений цей підземний прохід від вологості: фарба сходить великими шматками, ліхтарі напівзаповнені водою. Зі стін стирчать кріплення від труб, на підлозі іржаві залишки вентиляцій, що вростають в землю…Також в підземному тунелі утворилось невелике озерце. А ще там можна знайти іменні цеглини, як ось наприклад: «А. Гечиковь». Видно, в роках 70-х в тунелі відбувалось певне переоблаштування, оскільки в деяких «кімнатах» покладена вже сучасна плитка. На жаль, щодо проходу між 1 і 4 корпусами вдалось розвідати менше. Цей тунель теж був запланований і збудований одночасно з пер-

шими будівлями інституту. А вигляд він має, напевно, аналогічний. Перевірити це поки, на жаль, не було змоги. Чи хотів би музей історії КПІ проводити екскурсії в підземеллі? Мав він такі думки. Потрібно узгодити чимало нюансів з адміністрацією ВУЗу… Може й правильно, що вона не зацікавлена. Студенти — люд небезпечний.

Перенесемося в один з найбільших об’єктів у підземеллях КПІ — стічний колектор, призначений для відводу опадів. Під час зливи система тунелів повністю заповнюється водою і стає смертельно небезпечною для людини, що потрапить туди. У такий час струмінь води, що протікає через центральну артерію, настільки сильний, що несе 70-кілограмові чавунні кришки люків, наче пір’їнки. У звичайний час система досить безпечна і її можна пройти у напівзігнутому стані, лише трохи змокнувши. Цей колектор починається за спорткомплексом, йде вздовж корпусу Зварювального факультету та ІЕЕ, а потім розвертається на пн.-зх. біля Поляни та йде через студмістечко вздовж гуртожитків. Ще пару слів про улюблену Площу Знань та 7 корпус. Ні-ні, підземне царство уже ні до чого. Колись там був вигін. А на місці будинку культури знаходився двір для худоби. Не одними лише механічними майстернями й навчальними корпусами міг хвалитись КПІ!

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Цікаво

Цікаво

Київське метро: факти, таємниці та сюрпризи... Цього року Київському метрополітену виповнюється 50 років

Спочатку трохи історії. Про­ект метро в Києві був дипломною роботою студента Папазова і датований 1936 роком. Проект був схвалений, визнаний гідним премії, але будувати метро почали тільки після війни. Перші 5 станцій були відкриті в 1960 році. Це були «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». Міст метро в той час побудований ще не був (забігаючи наперед скажу, що його побудували в 1965р.). З незрозумілих причин метродепо (або правильніше депо метрополітену) було збудовано на лівому березі, де воно зараз і знаходиться (на станції «Дарниця»). Виникає питання... а як же поїзди доставлялися на колії і назад? А відповідь досить проста: Як і зараз, вагони прибували до Київа на залізничну станцію «Дарниця» у складі спецпотягів. Далі, по спеціально прокладених шляхах, вони потрапляли на трамвайну лінію і через міст Патона (ці рейки спочатку були розраховані на проходження вантажних поїздів — зі стратегічних міркувань), по набережній прямувавли до станції «Дніпро». Тут починалося найцікавіше: вагон під'їжд­ жав під міст і на поворотному колі повертався

22

Тепер трохи про станції. У Києві їх налічується 46 (загальна довжина шляхів становить майже 60км). З цих станцій 6 — наземні. Так само в Києві існує 2 недобудовані станції. Якщо про недобудовану «Львівську браму» відомо багатьом, то станція «Теличка» на картах не позначена, хоча вона майже повністю готова. Там є платформи, і вона може бути використана як аварійний вихід. Станція може бути відкрита досить швидко: єдине, що треба зробити, — побудувати нормальний вихід. Цей прихований об'єкт можна побачити, проїжджаючи між станціями «Видубичі» та «Славутич», перед в'їздом на Південний міст з боку правого берега. Побудовану «на виріст» станцію, мож-

Обставини відкриття станції «Театраль­на» ще цікавіші. Коли в 1981 році почали будувати третю (зелену) лінію метро, виникла проблема, де ж зробити пересадку на червону лінію. На «Університет» вести тунель було складно, а на Хрещатику вже був один перехід. Було прийнято рішення: «Якщо немає станції для пересадки — ми її побудуємо!» Цікаво, що під час будівництва рух поїздів не припиняли. Станцію будували паралельно з чинним тунелем, і після готовності поїзди просто пустили по новому шляху, а старий тунель закрили. Подейкують, що там ще довгий час лежали рейки, кабелі, дроти. Туди, певна річ, існують службові проходи, але не для простих смертних. Також хочеться відзначити той факт, що станція Київського метро «Арсенальна» — єди­­на нині існуюча станція «англійського типу» в метрополітенах країн СНД (тобто від ескалаторів внизу йдуть відразу 2 платформи, без вестибюля між ними). Вона також є найглибшою в Україні та СНД і однією з найглибших у світі — близько 105 метрів від поверхні землі (для довідки: найглибша станція (120 метрів) знаходиться в столиці Північної Кореї — Пхеньяні) Цікавим фактом є те, що в Києві побудовано унікальний двоповерховий тунель-міст між «Берестейською» і «Нивками». Він проходить над залізницею, а по ньому прокладена проїж­ джа частина проспекту Перемоги в напрямку

Святошино. Правда, зробили так не відразу: якийсь час тунель просто йшов над землею, лише з часом будова перетворилася на перший (і до відкриття Подільського моста — єдиний) двоповерховий міст у Києві. На деяких станціях можна спостерігати просочування води, та й тунелі подекуди йдуть поблизу річок або великих озер. На випадок затоплення, на таких станціях є гермоворота — величезні металеві засувки товщиною 30-40 сантиметрів, які герметично блокують станцію. Цим система метро подібна підводному човну. До речі, ворота додають ще одну функцію метрополітену — бомбосховище.

Сьогодні Київське метро об­­с­ луговують 669 вагонів. Зро­зуміло, що

абсолютна більшість ­— це пасажирські, але є ще спеціальні рухомі склади: >> 2 контактно-аккумуляторних електровоза; >> Вагон-шляховимірювач; >> Снігоочисники на базі автомобіля ЗІЛ‑157; >> Підйомні крани на базі автомобіля МАЗ; >> Тунелемийні машини; >> Вантажні вагони для перевезення обладнання.

Ще більше цікавого можна дізнатися в

Музеї київського метрополітену.

У ньому, до речі, є діючий макет метроліфта. Музей розташований в будівлі управління київського метрополітену на ст. м. «Політехнічний інститут», Музей було відкрито до 40-річчя Київського метро в 2000 році. Рекомендую відвідати.

>> А от, наприклад, в Кривому Розі та Волгограді в метро їздять трамваї...

Босак Андрій, ТІ–71

>> метроліфт пропрацював кілька років, поки не побудували продовження лінії.

на 90 градусів (такі кола існують в кожному депо). Опинившись точно під станцією, вагон піднімався вгору на підйомнику разом з частиною рейкового полотна. Потрапивши на станцію, вагон від'їжджав у тунель, після цього піднімали наступний. Таким же чином вагони спускалися вниз, у депо, для технічного огляду та ремонту. Ось такий собі метро­ліфт. Ночував же рухомий склад у тунелях. До речі, до середини 70-х у Києві ходили тривагонні поїзда, до середини 80-х — чотиривагонні, і тільки з другої половини 80-х в метро почали ходити потяги з п'яти вагонів.

ливо, відкриють у разі винесення промзони за межі Києва, створивши замість неї житловий, діловий, або будь-який інший район.

ІТСка квітень 2010

ІТСка квітень 2010

Цікаво

23

ІТСка квітень 2010

Остання сторінка

Над випуском працювали:

«ІТСка» — студентська газета Інсти­ туту телекомунікаційних систем № 20 (5) від 05 квітня 2010 р. Головний редактор: Бондаренко Володимир Автори: Бондаренко Володимир, Скляр Марина, Захарчук Миколай, Коло­мієць Анастасія, Іщенко Марина, Тарарай Анна, Усеніна Катерина, Босак Андрій, Полісніченко Валерія, Потьомкіна Людмила,

24

Лапшикова Маргарита, Кучинська Ольга, Рочняк Юрій, Омельченко Світлана. Фотограф: Самойлюк Андрій, Левченко Дмитро Дизайн, верстка: Цвєтков Ігор

E-mail: ylvb@gala.net Сайт: ITSka.kpi.in.ua Адреса: 03056, м. Київ, просп. Перемоги 37, корпус 30, 308 к. Тел.: (093) 825-20-65 Наклад: 600 штук Редакція може не поділяти точку зору авторів АвГазета «ІТСка» виходить щомісяця тори несуть відповідальність за Розповсюджується безкоштовно достовірність інформації Редакція на території КПІ Газета виходить за залишає за собою право редагувапідтримки Студентської ради ІТС ти тексти, що надано.