Колонка головного редактора
Тираж 2000 екз. Адреса: пр. Перемоги, 37, корп. №1, офіс №165 Відповідальність за достовірність змісту матеріалів несуть автори статей. Редакція може не поділяти точку зору автора публікації. При використанні публікацій посилання на «ГОСС» обов’язкове. Тел.: 097-855-51-72 E – mail: zaputaigoss@gmail. com http://vkontakte.ru/ club1842101 Завжди вам раді!
Привіт, любі читачі! Як і кожен середньостатистичний студент, ти готувався до важливих для тебе подій в останню хвилину!? Не спав вночі та згадував ті лекції, які, власне, мав би писати на парі? Робив лабораторні та контрольні, які задали «на вчора»!? Як я тебе розумію! Саме тому, вітаю із закінченням того періоду, коли ти, студент, вчишся цілодобово! Вітаю із успішною здачею сесії! Сподіваюсь, що кожен КПІшник, отримав лише найвищі бали з екзаменів та диференційованих заліків!!! Отже, добре висипайся за мініканікули(1-7 лютого) та вперед! У бій! Маю сказати, що саме другий семестр дуже насичений святами: День всіх закоханих, Восьме березня, «Міс факультету» та звичайно ж проекти Студентської ради НТУУ «КПІ»: «Королева КПІ», «Дні КПІ», «Своя cорочка», безліч спортивних змагань та багато іншого! До того ж, саме Спортивний відділ зібрав чудову групу підтримки з безмежно талановитими дівчатами;) Про все це ти зможеш прочитати на сторінках нашої газети! Щасти!
Над номером працювали: Головний редактор: Катерина Діденко (ФЛ); Заступники головного редактора: Ксенія Купчик (ВПІ), Алла Лазаренко (ММІ); Верстальник: Оля Салько (ФММ); Коректори: Оксана Ломага (ФММ), Марина Харчук (ФММ), Катерина Гармаш (ФЛ); Дизайн: Тарас Гімірович; Кореспонденти: Марго Галаченко (ФММ), Наталія Коваль (ФММ), Маша Салієнко (ФММ), Олексій Рева (ФММ), Тарас Лозовий (ФЕЛ), Анна Доломан (ФБТ), Ліна Кононенко (ФММ), Віталій Луговець (ФММ), Іринка Гімірович (КНУКіМ), Тетяна Кротевич (ВПІ), Юлія Ліснічук (ФММ), Катерина Матюхіна (ВПІ); Фотографи: Марінця Рибак (ФММ), Сергій Зеленько (ФММ), Олександр Климанов (ФТІ); Ілюстратор: Оля Шевчук (ВПІ)
Газета Органів Студентського Самоврядування
Англійська?
— без проблем!
Сказати, що знання англійської мови сьогодні обов’язкове — не сказати нічого. У кожному резюме ми бачимо графу «володіння іноземними мовами», а рекламні щити переповнені інформацією про мовні курси. Безсумнівно, кожен студент хоч раз замислювався, на якому рівні він знає англійську та як покращити ці знання. Перше, що приходить на думку — це скористатись однією з сотні рекламних брошурок і піти на курси. Але навряд чи у кожного знайдуться вільний час та гроші. Тож у вирішенні цієї проблеми на допомогу прийдуть декілька простих та перевірених способів.
Варіант
1
для кіноманів
Кіно люблять усі…тож варто спробувати переглядати фільми в оригіналі. Так ви позбудетесь проблем неякісного перекладу та зможете побачити гру акторів у всій її повноті. Достатньо ввести в Google «фільми мовою оригіналу», і на екрані миттєво з’явиться перелік сайтів, з яких можна безкоштовно скачати фільми із субтитрами. Залишається завантажити бажану стрічку і навчитись не тільки дивитись та слухати, а й читати текст з екрану.
Варіант
2
для нелінивих
Знання мови охоплює не тільки лексику, а й граматику, яка є збіркою правил. Ще не зустрічала людини, яка б отримувала задоволення від їх зубріння, тож тут у пригоді стане ваша уява та вміння писати. Будь-яку інформацію можна зобразити у вигляді схеми, головне не лінуватись та перенести граматичні правила на папір у більш зручному форматі, а якщо додати туди кольорів та трохи фантазії, навчання стане менш нудним. Далі просто кладемо аркуш до сумки чи на стіл і періодично переглядаємо: ваша пам’ять буде працювати, щоразу запам’ятовуючи все більше і більше.
3
Варіантдля комунікабельних Головне – практика! Цю фразу ми чули мільйон разів, але де ж взяти у Києві практику англійської мови? Тут на допомогу можуть прийти друзі: спробуйте іноді спілкуватись англійською. В нашій ситуації навіть декілька годин практики на тиждень принесуть помітний результат. Також можна прочитавши пару путівників по Києву підробляти екскурсоводом — тут вам і практика з носіями мови, і нові знайомства, і шанс дізнатись багато цікавого про рідне місто.
Варіант
4
для книголюбів
Завжди думала, що читати книжки англійською можуть лише студенти лінгвістичних вузів чи люди, що вільно володіють мовою. Думала-думала, а потім взяла та й спробувала. Виявилось, що це не так вже й важко, та і книжки є різного рівня складності. Безумовно, спочатку звикаєш не перекладати з англійської на українську та концентруватись на змісті, а не на незнайомих словах. Тут головне — обрати цікаву книжку, з часом сюжет захоплює, і забуваєш, що читаєш нерідною мовою.
Варіант
5
для фанатиків професії
Читати книжки — це добре, але сьогодні читають далеко не всі студенти, проте є й ті, які живуть своєю професією. На щастя, преси в Україні сьогодні достатньо, є й англомовні газети та журнали. Деякі з них просто інформують про останні події в країні, інші ж розраховані лише на людей з певної сфери діяльності. Читання подібних видань не тільки покращить ваше знання англійської, а й допоможе вам бути в курсі усіх професійних інновацій. Тож успіхів вам, дорогі студенти, та терпіння. І пам’ятайте: знання за плечима не носити, і зайвими вони не бувають. Юлія Ліснічук
www.studweek.studrada.kiev.ua
3
4
Газета Органів Студентського Самоврядування
Спорт
Спортвідділ сміливо крокує вперед!
№ 1. 2.
Всі команди з нетерпінням чекають на остаточне жеребкування до так званих «ігор на виліт», після яких визначиться трійка переможців. А після цього – грандіозне закриття чемпіонату з масою сюрпризів та почесних гостей. Але це ще не скоро. До цього треба серйозно «попітніти» і прикласти максимум зусиль для виходу у фінал. Також, окрім шалених «м’ячикових перегонів», стартував новий, давно очікуваний проект. Нарешті у нашого університету буде власна команда підтримки! І це не просто якісь там виходи з «махалками», а справжні композиції, від яких захоплює подих і які не поступаються своїм професіоналізмом жодному американському фільму! Ретельно відібрані дівчата вже почали тренуватись у нашому Будинку Культури і зможуть показати справжній клас на закритті Кубку з футзалу (так, так, того самого). Ховайтеся хлопці… Вони вже йдуть (Прямо таки реклама якась вийшла!). Новий семестр, нові сили, нові ідеї. Ми не стоїмо на місці, а сміливо крокуємо вперед. А розвиток – річ дуже цікава! Розвиваймося разом! Адже ми – найкращі!
Група А Група В Група С ММІ ІТС ФЕЛ ІПСА РТФ ФЕА www.studweek.studrada.kiev.ua
фотограф : Маринця Рибак
Що ж це за відділ, в якому відсутній розвиток? Це не може бути відділ Студентської ради КПІ! Ми завжди на передовій! А Спортивний відділ – яскравий тому приклад. За останній місяць в ньому відбулося немало змін та пройшло чимало всього цікавого. Найголовнішою подією стало призначення на пост голови Сидоренка Сергія, який сміливо і гідно перейняв цю почесну посаду від попереднього голови – Ночовного Олексія. Ми назавжди запам’ятаємо період його прекрасного керування і з гордістю продовжимо розвивати наш відділ. А він піде далі… Хто знає, які чудові сюрпризи готує йому життя. А Сергія поздоровляємо з новою посадою і бажаємо творчих успіхів! Ще однією знаменною подією стало визнання Спортвідділу найкращим відділом Студентської ради КПІ. Це надихнуло всіх членів відділу до створення чогось оригінального, до організації новіших, кращих і цікавіших проектів. Тож з нетерпінням чекаємо незвичайних ідей та грандіозних подій в новому семестрі! До речі, ти теж можеш приєднатись до почесної спільноти «спортсменів». Спортвідділ з радістю прийме всіх охочих. Все, що тобі потрібно – швидкий розум, любов до спорту, та кілька цікавеньких ідей. Ой! І ще одна дуже важлива річ – знання української мови. Адже справжні патріоти – за Україну! Це все звичайно добре, але, незважаючи на відчуття ейфорії свята кожен день, попередні проекти досить активно і ефективно працюють. Ось, наприклад, підійшов до кінця відбірковий тур змагань між факультетами з футзалу. На даний момент відомі такі дані про команди, які вийшли у play-off:
Група D ТЕФ ПБФ
Газета Органів Студентського Самоврядування
в КПІ
АРМРЕСЛІНГ
фотограф : Маринця Рибак
Ну і вправні ж у нас хлопці в КПІ! Мало того, що креслення роблять однією рукою, їсти варять іншою, так вони ще й сильні, як студенти фізкультурних вузів! А підтвердилось все це на змаганні з армрестлінгу, яке проводилось 12 грудня минулого 2009 року. Перш за все, це змагання вже не новинка для нашого вишу, оскільки вже досить давно подібні заходи проводились в Політехнічному клубі армрестлінгістів (як грізно звучить….) «Папай». Але звичайно ж це були такі собі приватні збори, і що там «папаям» рівнятись з усім університетом! До того ж, наші хлопці не вживають шпинату, а тільки начитують теорію електроланцюгів та посібники з опору матеріалів =). Тож це було справжнє випробування і можливість взяти в ньому участь мали абсолютно всі бажаючі. Єдине, що потрібно було зробити – подати заявку на участь і чекати своєї черги на рингу. А далі….. «Рукостискання» проводилось серед учасників у різних вагових категоріях: 65,75,85,95 і більше кілограмів. Всього потягатись прийшло 65 справжніх чоловіків. Звичайно ж, що у кожній секції свої герої, які були нагороджені почесними грамотами і шаленими криками підтримки вболівальників. О! Щодо вболівальників! Їх зібралося чимало, тож постійно чулися веселі окрики. А ще вони всіх порадували несподіван-
кою – серед них знайшлися ще дві конкурсантки, які теж змагались за …..ну, свою перемогу. А тепер повернемось до серйозного: в турнірі також брали участь хлоп’ята зі Студради КПІ, і, звичайно ж, перемогу отримав найсильніший – голова Спортвідділу Ночовний Олексій. Хоча виграти у свого зама Сидоренко Сергія та голови СПС Солонухи Віталія було ОЙ як не легко)). Зважаючи на результати перемог в індивідуальних змаганнях, брали до рахунку загальну кількість перемог на факультеті, а далі…. Визначався «найпапайніший» факультет нашого гігантського КПІ. Отже, перше почесне місце посів факультет ІСЗЗІ з загальним числом дужих рук 7. Друге, не менш приємне містечко, - Теплоенергетичний факультет (ТЕФ) з 6 крутими «перцями». Ну, а третє – Інженерно-хімічний факультет (ІХФ) з 3 переможцями. Та найприємнішою і найжаданішою нагородою було звання абсолютного чемпіона, за яке змагались додатково. Розбивши всіх однією правою, це почесне місце посів студент ФАКСу Курдеча Олексій, який за таким незначним сумісництвом є ще й Чемпіоном Європи… Нічого так… Загалом, турнір пройшов прекрасно. Вболівальники навіть плакати підготували для своїх улюбленців! Гарна музика, величезна підтримка та невимушена атмосфера сприяли відмінному проведенню змагання. І ще! Уявляєте, все було настільки серйозно та напружено, що хлопці користувались магнезією (для тих, хто не знає - це не квітка, а кристалогідрат для «сухості» рук). Тому наші хлопці просто силачі! Дякуємо Спортивному відділу Студради за організацію такого гарного заходу! З нетерпінням чекаємо нових проектів! Далі буде… Аня Доломан
www.studweek.studrada.kiev.ua
5
6
Газета Органів Студентського Самоврядування
Заощаджуй свої кошти з СПС Самоврядна профспілка студентів (СПС КПІ) – ще дуже молода організація, яка існує близько 1 року. Зараз СПС тільки починає свій шлях та вона вже має певні надбання. Завдяки тому, що команда Самоврядної профспілки студентів – молода, перспективна і дивиться у майбутнє, вона може запропонувати такі підходи, які можемо розробити тільки ми, молоде покоління освічених людей. Сьогодні в СПС працюють маркетологи та PR - менеджери, які генерують та просувають нові програми, що створюються Самоврядною профспілкою студентів. KPI SDC (KPI Student`s Discount Card) – це саме одна з тих програм, що спрямована на розвиток нашого дозвілля, і щоб гаманець від цього втрачав якнайменше. Ця дисконтна програма зараз тільки починає свій розвиток і її куратором є Радченко Віталій – студент 4 курсу, ФЕА. Отже, як сказав Віталій, засновники СПС підрахували витрати студента і дійшли висновку, що вони не співпадають з розміром стипендії і слід цьому зарадити. Поміркувавши, СПС вирішило створити спеціальну дисконтну програму для всіх нас, студентів Київської Політехніки. Ось так і було створено KPI SDC.
Бит «Дно кафе »
я ре ле » Га олл «Х
М це овн и «In сп нтр й ек «П tion ternaти е ва р- Car al » e Cen er ter»
«Гарден»
Мовнийр Цент » «Тауер
ре «Р с т о р ога а н »
«ПринтЦентр»9-й корпус
«Study.u
a»
Напевно ти вже замислювався над питанням стосовно того, що стипендій дуже часто не вистачає на все. Ні? Тоді слід серйозно задуматись над цим питанням!!! І скоріш за все, ти дійдеш до такого ж висновку, що й більшість: слід якнайшвидше придбати дисконтну картку KPI SDC, адже вона коштуватиме дійсно дешево або взагалі безкоштовно і щоб замовити її слід буде прийти у Студентську раду НТУУ «КПІ» та заповнити анкету, після чого для вас буде виготовлено індивідуальну картку вже найближчим часом. Зараз активно здійснюється переговорний процес з такими торгівельними марками як «Якіторія», «Швидко», «Дрова», «Lee Cooper Jeans» та іншими компаніями, брендами найрізноманітніших сфер послуг, результатом якого буде створення системи знижок. Ось перелік закладів, з якими вже підписані угоди, але не слід забувати про те, що це тільки початок і у найближчий час цей перелік буде збільшено у декілька разів, а про нові заклади ви зможете дізнатись з сайту СПС(sps.kpi.ua). Інформацію про продаж карток ти, любий читачу, дізнаєшся першим. Маша Салієнко
www.studweek.studrada.kiev.ua
Газета Органів Студентського Самоврядування
Запитай у ГОСС Що-що,а Інтернет – крута штука. Зараз більшість студентів КПІ пороз’їжджались по домівках на новорічні свята, проте саме Всесвітня мережа дарує нам можливість підтримувати зв’язок,обмінюватися привітаннями, віртуально бачити одне одного… У нашу редакцію прийшло чимало електронних привітань і побажань від вас, дорогі читачі, що, безперечно, не може не радувати. Тираж нашої газети поступово буде зростати і скоро абсолютно всі бажаючі зможуть отримати свій примірник.
Зараз ми організували підписку на газету, яка є повністю безкоштовною. Оформити підписку можна трьома способами: 1.У групі ВКонтакті «КПІ, ГОСС і компанія» (http://vkontakte.ru/club1842101). 2. Надіславши заявку на нашу електронну адресу (ZaputaiGOSS@gmail.com), вказавши ваші прізвище, ім’я ,факультет,групу і контактний телефон . 3. Залишивши заявку вищезгаданої форми в Студраді НТУУ «КПІ» (165-1).
Дорога редакція! Днями випало так багато снігу, що мені на думку прийшла неймовірна ідея: пропоную організувати змагання між факультетами, метою якого буде створення найкращого сніговика. Можу допомогти в організації. З повагою, Павло
прототипом яких, як би вони не називалися, є один з найбільш шанованих святих християнської церкви — Святий Миколай, архієпископ Мирлікийський, чудотворець. Чудеса цього святого настільки величні, що його шанували і шанують не тільки християни, але і представники інших релігій… Колеги Діда Мороза в різних країнах •в Азербайджані — «Shaxta Baba» •в Албанії — «Babadimri» •в Афганістані — «Baba Chaghaloo» •у Білорусі — «Зюзя» або «Дєд Мороз» •у Вірменії — «Dzmer Papi» •в Ізраїлі — «Silvester» •в Італії — «Babbo Natale» •на Тайвані — «Sèng-tàn Ló-jîn» •у Татарстані — «Qış Babay» («Киш Бабай») •у Туреччині — «Noel Baba» •у Фінляндії— «Joulupukki» Як можна зрозуміти, Дід Мороз – вигаданий персонаж, який в минулому мав реальний прообраз. Але разом з тим це явище цілком особисте для кожного, а значить вірити в нього чи не вірити – кожен обирає для себе сам. Сьогодні цей добрий дідуган настільки став невід’ємним атрибутом новорічного свята, що люди просто не замислюються над питанням його існування. Тому, Мітян, справа за тобою!
Гарна ідея. Дивно, що ми не подумали про це раніше. Надворі зима, а яка зима без справжнього сніговика? Ми обдумаємо твою пропозицію і обов’язково з тобою зв’яжемось. Головне, аби сніг не встиг розтанути!!! Дякуємо! Привіт, ГОСС! Скажіть, чи існує все ж таки Дід Мороз? Мітян Оце питання так питання… Ось що пише відомий інтернет - ресурс «Вікіпедія» з цього приводу: «Дід Мороз — персонаж, що є символом святкування Нового року в СРСР, Росії та подекуди в Україні, який розносить подарунки на новорічні свята. Дід Мороз завжди з'являється у супроводі Снігуроньки. …Реальним прообразом сучасного Діда Мороза все-таки треба вважати не стародавніх язичницьких божеств, а європейських різдвяних дарителів,
Віталій Луговець
www.studweek.studrada.kiev.ua
7
8
Газета Органів Студентського Самоврядування
Тримай хвилю !
«Доброго дня, шановні слухачі! Зробіть свої радіоприймачі голосніше: ми вирушаємо в захопливу подорож по хвилях радіо «КПІ». Тримайтеся міцніше – буде штормити!»... Ну, це я трохи зазирнула в майбутнє, а поки що... Нині почути КПІшне радіо можна на території університету, особливо на вул. Політехнічній та біля 7-го корпусу зі сторони Площі знань. А стало це можливим завдяки проекту «Медіацентр», засновником якого є проректор з наукововиховної роботи Геннадій Борисович Варламов, а безпосереднім ідейним натхненником - його заступник Пашов Ростислав Іванович. «Радіо КПІ» є однією з частин цього проекту і реалізується невеликою кількістю людей. Його куратор – це Геннадій Новіков, який закінчив факультет соціології і права, «кухар» музичної кухні – Олексій Голік (2 курс, ТЕФ), голос радіо – Юлія Карпюк (3 курс, ФСП). Днем народження нашого радіо можна вважати День першокурсника 31 серпня 2009 року. Тоді було проведено трансляцію цього серйозного заходу. Однак, як вважає Геннадій Новіков, називати це повноцінним радіо зарано, тому що багато чого перебуває в стадії зародження і подальшого розвитку. А щоб розвиток був, потрібна і твоя допомога, студенте! Це радіо, насамперед, для тебе, тому саме ти можеш і повинен брати участь у його творенні. Будь-який студент КПІ може написати свої побажання та пропозиції на radіo@kpі.ua. Що хочеш чути в ефірі, яка музика повинна перебувати у ротації, яким, на твою думку, має бути студентське радіо – усе це можна описати у своєму листі. На жаль, поки що це єдиний варіант зворотного зв’язку зі слухачами: офіційний сайт радіо перебуває у процесі створення.
Найбільш активні студенти, які не вмовкають ні на перервах, ні на парах, можуть навіть спробувати себе в ролі діджея (є в перспективі й таке). Щоправда, багато чого залежить від природи голосу: деякі не «звучать» у записі. Натомість можна стати музичним редактором. Насправді можливостей є багато, аби тільки було бажання. А хто вже зацікавився – нехай придумає оригінальну, яскраву назву радіо. Карти вам у руки! Тобто клавіатури. Зараз уся музика, що звучить на радіо – це особисті вподобання колективу, побажання їхніх знайомих і друзів. А ти хочеш почути свою улюблену групу, під яку веселіше гаяти перерви між парами? Бери диск, записуй плейлісти і гайда в радіорубку. Твої побажання спробують врахувати. В ефір випускалася музика різних стилів, і шляхом спроб і помилок щось додавалося, щось виключалося з ротації. В минулому і неузгодження в роботі, адже зараз усе чітко: інформаційна частина з невеликою кількістю музики виходить на перервах з 2-ї по 5-ту пару, а вечірня музикальна починається з 18:00. Але й вранці наші «радисти» не забувають про нещасливих сонних студентів, які йдуть на першу пару.
www.studweek.studrada.kiev.ua
9
Газета Органів Студентського Самоврядування У 8:25 іноді звучить пісня «Доброе утро!» гурту «Алиса»: «Здравствуйте, дети замерзшего дня!». Послухав бадьоренький мотивчик, і веселіше вже тупати по знання. А ще якщо бредеш на метро по Політехнічній, на вулиці холодно, падає сніг, а з динаміків долітають нотки «Амелі», то йти приємніше, тепліше. Як я вже писала, студенти в праві самі створювати радіо. І особливо, цим правом можна скористатися повною мірою в День факультету. Весь ефір у ваші руки! Головне – надати матеріал. Мати гарне і вартісне радіо ми можемо тільки в тому разі, якщо самі будемо виявляти до нього інтерес та активно брати участь у його роботі. А як воно буде працювати та про інші новини з життя радіо можна дізнатись безпосередньо з ефіру та знайти на сторінках «ГОСС». Тож тримай хвилю, будь у темі!
Три
хвил
ю!
ту
ит
ня ь піс
у
У
8: 25 ін од і
звуч
брое
«До
ур »г тро!
www.studweek.studrada.kiev.ua
Катерина Матюхіна
«А
ли
са»
май
10
Газета Органів Студентського Самоврядування
Ірена Карпа
Бути успішним— легко! «Почалося все з того…» або космомрії.
фотограф : Олександр Климанов
Ірена Карпа – скандально відома журналістка, письменниця, співачка і взагалі – просто харизматична людина – нарешті завітала до КПІ! Цього грудня в рамках проекту «Школа Журналістики» вона, зарядивши всіх присутніх невимовним виром позитиву, поділилась зі студентами своїми думками, порадами, настановами і просто побажаннями.
«Почалося все з того, що з самого дитинства я хотіла стати письменником, але це десь приблизно звучало так, як «хочу стати космонавтом». Ну хто в Яремчі ставав космонавтом? :) І відповідно, якщо ти не можеш стати письменником (чому? бо ж це нереальна професія, це десь тільки в космосі таких людей випускають), то треба ставати журналістом. Це ж ніби й більш приземлено. Ну, всіх же, напевно, посилали на всякі олімпіади з мови та літератури, де треба нудьгу якусь писати. Там «доля народу українського» чи «тема добра і зла в творі такому-то». Кому ж це цікаво? Це ж взагалі, повний треш і жах». Про журналістів, стакани та освіту. «І потім…я вирішила, що хочу стати журналістом. Одного разу тато сказав мені: “Ти знаєш, якщо в мене не вийшло поступити на журналіста, а я писав значно краще за тебе, так в тебе взагалі, Ірено, немає шансів. ” Так що давай, каже, вступай до ін. язу, бо бачили ми нашу сусідку Лесю по телевізору, там була якась прес-конференція і якісь там французькі політики. То вона сиділа за столом і пила воду зі стакану, а журналі-істи… журналісти в цей момент стовпилися в дверях і тицали там собі мікрофоном. Тобто “…яку ти долю собі обираєш?” Я подумала “ну добре ”, я також буду пити воду зі стакану і поступила в ін.яз. В результаті зрозуміла, що, в принципі, це не так вже й погано, бо ти знаєш «на шару» іноземні мови. Весь інший брєд я успішно забула і просто отримала нормальну гуманітарну освіту. І зараз, до речі, за мій матеріал платять вже точно більше, ніж за матеріал середньостатистичного відмінника журналістського факультету ».
www.studweek.studrada.kiev.ua
Газета Органів Студентського Самоврядування «Перший досвід» або dreams come true. «Писати починала, працюючи на якихось жахливих роботах, типу офіс-менеджера на курсах іноземних мов. Хм, це був перший чи другий курс, а в мене вже тоді були такі злобні начальниці з начосами, які постійно заводили своє: “я ні панімаю, што ето за язик, на котором ти говоріш”. І, як не смішно, мені доводилось, аби не переходити на російську, говорити їй: “та-ак, са-ме те-пер я в-ва-жаю…” Я ходила на цю роботу, бо в мене не було комп’ютера і мені треба було щось десь писати. З дитинства звикла до друкарської машинки, отже, текст, який я пишу на листочку – це для мене не зовсім текст, а так…просто буковкі такі квадратні. І першим, хто помітив, що мої тексти чогось варті, був Алік Ігнатьєв, продюсер музичної групи «Перкалаба». Він же це все надіслав Іздрику, його просто особистому другу. Іздрик же написав щось типу: “Ой, яка прикольна Ірена”. Я не пам’ятаю, який це був рік, але відтоді все якось і пішло. Невдовзі першим був надрукований “50 хвилин трави ”, і якось все пішло-поїхало». Про епатажність, інтерв'ю та розумних людей. «Мене страшенно дратують питання на кшталт: “Вот, Ірена, ну ви ж вся такая епатажная…” І одразу так хочеться зробити “бу-е-е-е”. Коли оце люди кажуть, вони просто поняття не мають про епатаж. Що ж означає слово “епатаж”? І людина не знає. Провокативний та епатажний – це зовсім різні речі, хоча й мають щось споріднене між собою. Епатажні, скажімо, ексгібіціоністи. Ось вони – епатажні, ходять собі та епатують народ. А от хороших питань…їх багато. Якраз в тому то і справа. Це десь саме так, як і хороших вчителів не пам’ятаєш, а пам’ятаєш лише уродів. Приємні питання ті, коли людина в матеріалі, або навіть коли не в матеріалі, але починає питати якісь розумні чи професійні речі. Це так круто, коли ти просто говориш з розумною людиною. Більшого кайфу за цей – просто немає.»
11
Стати успішним Розкриття секретів
1
«Вся справа в індивідуальності. Не можна навчити людину добре писати, вона може тільки сама збагачувати свій посил. В тексті маєте бути ви. Так чи інакше. Хто така зірка сама по собі? Якщо розбиратись, зірка – це людина, яка має рідкісний дар бути собою і вірити в те, що який ти є – це твоя фішка. Саме вони, як ніхто, вміють природньо й з гідністю подати свої плюси».
2
«Щодо кастингів: зазвичай вас просять щось “ну.. розкажи що-небудь про себе ”, типу “представ дві-три пісні ”. Коли ви туди йдете, вам не треба в жодному разі казати “я студент такого-то курсу, відмінник і маю такі-то дипломи ”. Ні. Тобто тут та ж історія, як і при подачі документів в західні університети: там не треба розповідати, який ви кльовий. Один мій знайомий писав, що він був сирота і його виховали гірські олені. І подав в 7 університетів, просто по приколу. І всі написали: “Та, ти такий прикольний, приїжджай до нас вчитись. ” Так що, коли ви йдете на кастинг вам треба придумати якусь свою фішку, історію. Ви можете навіть її завчити, але це повинно бути щось смішне, коротке і щоб когось, та й зачепило. І пам’ятайте: найкраща імпровізація – це заздалегідь пророблена заготовка».
3
«Ніколи не оцінюйте себе задешево. Знайте свою ціну. Знайте свою ціну в перспективі, бо в подальшому, ставши на правильний шлях, ви все одно будете розвиватись.»
Ліна Кононенко
www.studweek.studrada.kiev.ua
12
Газета Органів Студентського Самоврядування
Журналістика та PR
спрямованих молодих людей, що матимуть змогу спільними зусиллями започаткувати нову добу розвитку великої студентської спільноти – Київської Політехніки. Щотижня ввечері вони збирають- Окрім того, що проводяться інформаційно ся в першому корпусі Політеху. насичені тренінги, та окрім можливості З аудиторії чутно незрозумілі стати освіченішим, дізнатись багазвуки, сміх та бубніння. Іноді то нового та цікавого, кожен учасник вони стають в коло і плута- має можливість знайти нових друзів в ються в нитках, розмовляють з університеті та просто весело провести предметами та частують один час. І нехай нікого не хвилює те, що він одного чимось смачненьким… ніколи не займався ні журналістикою, завжди оточені дружелюбними ні ПіаРом! Тренінги проводять провідні посмішками та знайомими облич- українські та інозем-ні піарщики та журчями…знають те, чого тобі ніхто налісти. Не потрібно нікуди їхати, запине розповідав... Хто ці диваки, та суватись на зустрічі та шукати місце проведення! На тренінгах обговорюються як можна стати одним з них? важливі аспекти знань, вмінь та навичок, В КПІ навчається понад 40 тис. студентів. необхідних піарникам та журналістам Так необхідно інформувати їх усіх, сьогодні. Практичні завдання дають об’єднувати спільними приємностями, можливість засвоїти набуті знання. подіями і заходами, що організовують Спілкування з тренерами та активна роспеціально для них! І як же, наприклад, бота протягом навчання дає шанс на всім - всім розповісти яку - небудь особли- стажування у провідних PR - агенціях во важливу новину? Як дізнатись про кон- Києва. Також, кожен учасник Школи церти та свята в стінах університету? Як журналістики може гарантовано потрарозповісти про проведену конференцію? пити в редакцію газети «ГОСС» і почати творити. Потрапити до Школи А як на неї взагалі потрапижурналістики та ПіаРу можна ти? Тут нам на допомогу завжстажування наступним чином. Якщо ти студи прийдуть студентські газеу провідних дент НТУУ «КПІ» – півдороги ти або ж повідомлення інших PR - агенціях вже пройдено. Якщо ні – виправстудентських інформаційних Києва. ляйся і обов’язково поговоримо. джерел. Для цього в КПІ було КПІшнику залишається заповнистворено безкоштовні курси ти анкету та пройти співбесіду. журналістики та ПіаРу. Отже, що таке Школа студентської Тоді доля та керівники проекту тобі посміхнуться і тебе запросять до числа 30 журналістики та PR? Школа – це проект PR - відділу щасливчиків – учасників школи. Студентської ради НТУУ «КПІ», що Набір в групи відбувається щороку. має на меті відновити та вилікувати Детальніше про все можна дізнатись у існуючий, або ж створити якісно новий групі в контакті: інформаційний простір НТУУ «КПІ». http://vkontakte.ru/club1018373 Простір, у якому кожен буде ЗНАТИ Тож не втрачай нагоди та налаштовуйся навіть тоді, коли того не бажає. Простір, на хвилю ПіаРщика чи журналіста вже в якому студентські ЗМІ стануть так зва- наступного року! ною п’ятою владою, а різні інформаційні Чекаємо на всіх! написана за джерела створюватимуть один одному Стаття справжню конкуренцію у боротьбі за підтримки заступника голови PR - відділу Хандусь актуальність та унікальність інформації. Школа – це платформа для навчання но- Марусі вого покоління «журналістів з технічною Наталія Коваль
– саме для тебе!
www.studweek.studrada.kiev.ua
Газета Органів Студентського Самоврядування
13
Життя на колесах Після шостої вечора затемнена в осінній період вулиця Політехнічна перетворюється на місце зустрічі спортивної молоді нашого університету. Світло ліхтарів ледь пробивається крізь сутінки, з гучномовців лунає музика, ролери та BMX-ери на шалених швидкостях лавірують між студентами. Так створюється група хлопців і дівчат, які замість того, щоб шпиняти консервні бляшанки разом з бандою сусідських зірвиголів, присвячують себе спорту. Існують чутки, що ще японські ніндзя особливим чином прикріплювали до ніг маленькі колеса з бамбуку. Це дозволяло їм пересуватися на неймовірній швидкості. А перший історичний запис, де зафіксовано використання роликів, датується 1743 роком у Лондоні. На жаль, ім’я творця так і залишилося невідомим Щоб якось застосувати вміння кататися, вигадали ролер-хокей, перша гра відбулася у 1878 році. ВМХ з’явився у 1970-х роках у Каліфорнії. Спочатку ВМХ був лише зменшеною копією велосипеда. У 2005 році Міжнародний Олімпійський Комітет оголосив про включення ВМХ до програми Олімпійських ігор. І нехай по Політехнічній поки що не катаються призери Олімпіади, але наші студенти живуть цим. Перші трюки майже у всіх однакові: це або заїзд під лавку і протирання штанів, або катання на ліктях. Так починає кожен. Щодо ВМХ-ерів, то тут майже така ж ситуація. Хлопці катаються, бо це їм подобається, вони відчувають себе у своїх стихії, так би мовити. Знайомий ВМХ-ер якось сказав мені, що він стає іншою людиною, коли сідає на велосипед. Буває, на душі коти шкребуться, а в катанні хтось знаходить собі відраду, гарний настрій та свободу.
І відчуття тріумфу, коли нарешті вдається зробити флейр (сальто назад на 180 градусів) або бані-хопс, тобто кролячий стрибок. Існують різноманітні стилі катання на велосипеді: ВМХ-dirt – катання на складних ґрунтових трасах з ер-трюками; ВМХ-vert – катання в спеціальній рампі, схожій на ту, яку використовують скейтери; street – для трюків підходять сходи, перила та інші архітектурні елементи, але це найтравматичніший стиль, хоча й найдивовижніший; cross – катання по трасі з великою кількістю стрибків; freestyle – напрям, в який входять всі трюки з інших стилів. До речі, дівчата серед ВМХ-ерів теж є! Але вони переважно освоюють флетленд – виконання акробатичних трюків не відриваючись від землі, такий собі танець на велосипеді. Катаються всі: від малого до великого, професіонали і початківці, хлопці й дівчата! Уяви собі, і ти можеш долучитися до цієї активно-спортивної молоді КПІ! То ж приїжджай покататися на Політехнічну!.. Тетянка Кротевич
www.studweek.studrada.kiev.ua
14
Газета Органів Студентського Самоврядування
Як познайомитись з дівчиною
з Політеха?
Дівчата… Іноді таємничі та загадкові, іноді відкриті та схвильовані, вродливі й яскраві, спокійні й милі. Всі ви різні. І більшість хлопців не може докумекати, як знайти спільну мову з цими неземними створіннями, хоча це не так вже й складно. Потрібно лише трішки фантазії та акторської майстерності! У кожного з нас була ситуація, коли йдучи по вулиці, думаючи про щось своє, ковзаючи поглядом по обличчях перехожих, ти помічаєш щось казкове, надзвичайно красиве і трішечки неземне. Ось ти дивишся у її сяючі очі, серце б’ється так, наче хоче вилетіти геть, легені чомусь відмовляються вдихати нову порцію повітря, а в тебе всередині лютує нестримна буря емоцій і почуттів. Ти намагаєшся підібрати слова, аби заговорити до неї, познайомитися, врешті-решт дізнатися її ім’я, але в голову лізуть лише якісь дурні думки, а в серці не вистачає рішучості не те щоб сказати «привіт», а навіть просто посміхнутися. І от, через декілька секунд ти стоїш, проводжаючи цю дівчину-мрію сумним поглядом і думаеш«який же я дурень». В голові починають з’являтися всілякі «якби ж я точно знав, що потрібно говорити, то обов’язково підійшов би». Так от я й вирішив запитати у самих дівчат, як потрібно з ними знайомитись та ще й при цьому сподобатись цим вередливим красуням!
А наші кралі в своїй більшості радять просто бути собою, підійти, сказати «привіт», та те, що відчуваєш, наприклад, що тебе вразило її волосся або полонили прекрасні очі. Також потрібно звертати увагу на всілякі дрібнички в одязі чи прикрасах, манері вести бесіду. Варіанти опитування вражають своєю різноманітністю, але й серед них можна виділити окремі перли. Отже, найромантичніша фраза для початку розмови була озвучена дівчиною на ім’я Саша: «А це не ви виграли на конкурсі «Міс Посмішка 2010?». Найоригінальнішим методом знайомства визнано випадок, коли хлопець вкусив дівчину за ногу на одному з концертів, після чого преспокійно відрекомендувався й спробував зав’язати знайомство. Також досить оригінальними були відповіді «Хлопцями я не цікавлюсь» та звернення «Дівчино, доброго дня, ми проводимо соцопитування…». Взагалі, проводячи опитування, я зрозумів, що фантазії у хлопців не бракує, а не вистачає іншого – рішучості. Деякі не встигають вигадати щось оригінальне поки дівчина поруч, але не хочуть користуватися якимись шаблонними, стереотипними фразами, інші спотикаються через граблі банального «а якщо»: «а якщо вона не захоче зі мною говорити, розсміється мені в обличчя, почне наді мною знущатися і знову ж таки розсміється» (потрібне підкреслити). Деякі просто не можуть зрозуміти того, що дівчата такі ж, як і хлопці, але штампи накладені стереотипами нашого суспільства. Взагалі, кожна людина – індивідуальність, і кожен сам має вирішувати, як йому треба жити, але кожного можна сприймати також як маленьку частинку мозаїки життя. Можливо, коли-небудь випадкове знайомство на вулиці приведе до кардинальної зміни у вашому житті! І на кінець, як говорила влада з міських білбордів: «Кохаймося! Бо ми того варті!» Тарас Лозовий
www.studweek.studrada.kiev.ua
Газета Органів Студентського Самоврядування
Культурне життя в КПІ :
з чого почати?
Якось непомітно пролетів перший семестр навчання... Ти потроху втягнувся в цей шалений темп роботи, ти – творча людина, маєш вільний час і бажання чимось займатись…чи то просто сумуєш за Палацом школярів? Пропоную твоїй увазі нову рубрику нашої газети «Культурне життя КПІ». Головним осередком цього самого культурного життя є Центр культури та мистецтв! У ньому працюють чимало гуртків, які охоплюють майже всі сфери творчої діяльності: студія живопису, театр і навіть хорова капелла! Нижче, наводжу короткий список діючих гуртків, серед яких я сподіваюсь ти, любий читачу, віднайдеш щось виключно своє =) Для любителів танцю в КПІ існує два гуртки: «Політехнік» та «Стиль». Розкажу про перший: Артисти «Політехніка» отримали велику кількість нагород, почесних грамот та дипломів. Тут панує атмосфера доброзичливості та чуйне ставлення професіоналів до молодої підготовчої групи. Приєднуйся! Завжди мріяв стати актором? Маєш таку можливість! В КПІ діють аж два театри: «ЕТА» та Драматичний гурток. Про другий маєш можливість почути з перших уст: « В театрі ти набираєшся досвіду «сцени», герої, яких ти граєш, з часом стають частиною тебе, і навіть після закінчення вистави ти не можеш їх позбутися...) Основний склад нашої трупи залишився майже незмінним, та ми чекаємо на нових людей! До речі, не пропустіть нашу наступну прем’єру «Циліндр» Едуардо де Філіппо!» – Циркаль Анна. Чимало КПІшників, особливо тих, хто сьогодні не має проблем з «начерталкою», в минулому закінчували художню школу. Для них діє студія живопису та графіки «Гармонія». Формула, за якою тут працюють, така: краплина таланту, склянка креативу та відро натхнення. І бажання працювати, звісно! Наостанок про веселих і винахідливих, тобто тих, хто грає у КВК. Історія КВК в
НТУУ «КПІ» розпочалася у 1993 році з ініціативи адміністрації Центру культури та мистецтв. Перша команда називалася «Ковбої Політеху», їх виступи можна було побачити по телебаченню, на концертних майданчиках Києва, Москви, Харкова та Сочі. Йшов час і студентів, які хотіли грати в КВК, ставало все більше й більше. Тому було вирішено створити другий склад, який 20 березня 1995 року перетворився у самостійну команду КВК «Матадори». За шість років плідної праці ця команда ставала чемпіонами України, віце-чемпіонами Ліги Асоціації команд КВК України, півфіналістами Міжнародної північно-західної Ліги, успішно грала у Олександра Маслякова, збирала повні зали по всій Україні. Але для молоді НТУУ «КПІ» і цього було недостатньо, тож вже 1 квітня 1999 року з ініціативи директора ЦКМ Валентини Руденко була створена Ліга КВК НТУУ «КПІ». Політехнічне середовище виявилося благодатним для створення такої Ліги, і кількість команд сягнула двох десятків. Кожен факультет чи інститут мали за честь вболівати за свою команду КВК. У 2000 році із кращих акторів і авторів Ліги була створена збірна команда КВК НТУУ «КПІ». Ця команда вже неодноразово ставала чемпіоном м. Києва, учасником Міжнародного фестивалю команд КВК у м. Сочі та Всеукраїнського фестивалю Асоціації команд КВК України у м. Одеса, призером чемпіонату України, переможцем чемпіонату Центральної Слобожанської Ліги КВК. Кожен рік студенти випускаються, і хтось має зайняти їх місце. Може, це будеш ти? Надалі, дорогий читачу, ти матимеш можливість дізнаватись щось цікавеньке про кожний гурток. Якщо маєш якісь побажання чи хотів би прочитати щось конкретне і якнайскоріше – напиши нам, а ми напишемо тобі! Олексій Рева
www.studweek.studrada.kiev.ua
15
Газета Органів Студентського Самоврядування
… на три веселі букви? На КВК!
Історія появи КВК в КПІ бере початок у далеких 90-тих. У часи, коли жувальні гумки були по 10 коп., ігри – на Play Station, а музика слухалась на касетних плеєрах. Саме у сумбурному `93 році і з`явилась перша команда КВК – «Ковбої Політеху». Члени команди писали сценарій, робили нарізку жартів по темі і…і все як і тепер: виходив КВК. У `95 році в КПІ з`явилась ще одна збірна – «Матадори». «Матадори» не раз ставали чемпіонами, успішно грали у Маслякова, збирали повні зали по всій Україні. Був складений кодекс честі члена КВК (так, навіть такий існує!). Вимоги до учасників команд були непростими: бути хорошими артистами, співаками, танцюристами, режисерами, костюмерами, дизайнерами, вміти вигадувати жарти…і при цьому бути хороши ми студентами, що, на жаль, рідко кому вдавалось.
Часи змінились. Наші сучасні гумористи встигають і виступати якнайкраще, і вчитись на стипендію. Серед них навіть трапляються відмінники (звукар команди «Виктор Фёдорович», наприклад). Але про все попорядку. Офіційно Ліга КВК КПІ розпочала своє існування у квітні `99 як об`єднання молодих команд усіх факультетів. Такою вона існує й дотепер. Зі спогадів тодішнього студента ФПМ: – Як я потрапив у КВК? Ну, на 2 курсі до мене підійшов друг із культмасу і сказав: «Через 3 місяці день факультету, треба щось зробити. І зробити так,аби це було крутіше за дні інших факультетів». Після проведення свята з нами сконтактувалися засновники ліги КВК КПІ. Вони запрошували ініціативні групи – організатори різних днів факультетів
Вітаємо у Вищій Українській Лізі!
www.studweek.studrada.kiev.ua
фотограф : Сергій Зеленько
16
Газета Органів Студентського Самоврядування спробувати свої сили. Так з`явилась наша команда КВК «Примати». Зараз цього «колись-студента» ви можете побачити у якості ведучого – Анатолій Хомутянський проводить наші університетські КВК - фестивалі. Відзначає він такі команди вищої ліги як «Сік» (Самара) та «Тріод і діод» (Смоленськ). Та збірна «Політех» для нього найрідніша і звісно ж найкраща. Воно й не дивно. Вже 11-й рік поспіль наша збірна підіймає настрій своїми свіжими жартами по всій Україні. Вже 11-й рік поспіль, під дахом Центру культури та мистецтв КПІ, під материнським наглядом директора ЦКМ Валентини Андріївни Руденко живе своїм
шаленим і веселим життям наш КПІшний КВК. І вже 11-й рік поспіль статистика говорить сама за себе – адже наша збірна виграє набагато частіше за збірні інших внз. Факультетські команди також ростуть, з кожним разом їхні жарти стають все кумеднішими й кумеднішими. Дуже хороші КВК - звичаї спостерігаються на ММІФ, ФММ, ХТФ, ФІВТ. Але знаєш, чого не вистачає нашому КВК на КПІ?! Тебе. Твоєї підтримки. Відвідуй фестивалі та заряджайся позитивом, це ж так просто. Нашим рідним позитивом. Тим, який made in KPI. Маргарита Галаченко
АНОНС Студентська Рада
Лютий
Березень
День Св. Валентина Фотовиставка «ГОСС з’єднує серця» 20.02 – чемпіонат Києва з армрестлінгу 25 – 26.02 – вечірка в стилі латино школа англійської мови
12 – 14.03 – закриття Кубку КПІ з футзалу жіночий чемпіонат з футболу чемпіонат з боулінгу відвідування дитячих будинків бук-кросинг *(bookcrossing)
ІТС
Міс факультету 5 -7.03
ІХФ
Міс факультету 20.03 -31.03
ФАКС
Міс факультету 9 -11.03 Прийом робіт на фотоконкурс «Крилате фото» 5-10.03
ФТІ
День Св. Валентина
Міс факультету 12 -15.03
ФЕЛ
День усіх закоханих
8 березня
ФММ
День усіх закоханих, Міс факультету
ФБТ
Міс факультету, брейн - ринг
ІФФ
Міс факультету
ФІОТ
Міс факультету, День факультету
ФСП
Міс факультету
ВПІ
презентація другої факультетської газети, святкування 10-річчя газети«Поліграф», Міс факультету
ТЕФ
День Св. Валентина, День факультету
ФЛ
Міс факультету Міс факультету
РТФ
Міс факультету
РТФ
Міс факультету
17
*Шукай детальну інформацію про проект у наступному випуску, а книжки у Студентській раді НТУУ «КПІ».
www.studweek.studrada.kiev.ua
18
Газета Органів Студентського Самоврядування Розважальна сторінка
З янголом...
*Хм, мабуть, здалося, подумала дівчинка, та все ж щільніше притулилася до вікна... Та вогник блимнув вдруге... А потім ще раз... і невдовзі маленькі золоті та срібні вогники-зіро4ки осяяли блискучим дощем все небо! Обережним рухом Квітка відкрила лікарняне вікно... На її кирпатий теплий ніс впала зіронька!!! І вмить мільйони різдвяних дзвіно4ків заспівали для неї свою пісню... Для неї... Єдиної ... Так співає лише мама.. Для неї... єдиної.... „...щоб притрусити магічним різдвяним пилком світ. І якщо тобі, моє маленьке солодятко, випаде нагода відчути його на собі, ти станеш надзвичайно щасливою, бо ж сотні тисяч різдвяних дзвоників співатимуть для тебе своїх неповторних пісень, якщо, звісно, ти їх впустиш у своє серденько і підеш за їх покликом...” „Що ж, мамусю, я впустила їх до себе... Я щаслива”, - сказала Квітка і пішла за неземною музикою у світ тепла і світла. У світ, де вона вже ніколи не намагатиметься втекти від холоду, укутавшись синьо-білим лікарняним пледом... У світ, де її грітиме під своїм янгольским крилом мама... А вранці, коли сонце заховало за обрій свої сни, місто знову почало дихати святковістю та мандаринками. У багатоповерхових коробок засвітилися очі, шкіру міста залоскотали стильні підбори, аромат кави змішався з мільйонами інших ароматів, зокрема запахом бензину, а рухливі візерунки кольорового люду заволоділи вулицями. А ще цього ранку містом прокотилася новина... Кажуть, під ранок бачили двох янголів - русяву дівчинку-янгола років дев’яти та надзвичайно красиву жінкуянгола з великими зеленими очима та позолоченим лівим крилом. Вони їли мандаринки на лавочці біля лялькового театру та, бовтаючи ногами, про щось весело розмовляли своєю янгольською мовою. * початок казки див. № 12(39)
www.studweek.studrada.kiev.ua
Іра Гімірович Вірця Гнатюк Оля Шевчук
Газета Органів Студентського Самоврядування
Албанська мова?
– Ніпанятна...
Буває, сидиш собі в асьці або якійсь онлайн іграшці, спілкуєшся, а у відповідь тобі приходить «OMG, Iмхо прийшли батьки»., «Бб. СU» чи типу «лол, ржунімагу», або просто «WTF?». А ти сидиш собі в шоці і прозріваєш: і шо то воно означає? «Албанська мова». Насправді ж, вона почала розповсюджуватись завдяки Живому Журналу (livejournal). Один американський користувач із Такоми, місто Вашингтон, з ніком scottishtiger, побачивши текст російською мовою (користувача onepamop) обурився, чому на американському сайті livejournal.com хтось пише на «незрозумілій йому мові, і, взагалі, що це за мова». Тоді ж, саме користувач maxxximus і назвав мову «албанською». Проте, комічність даної історії на цьому не закінчуться. Наступного дня вже нам відомий scottishtiger залишив коментар з текстом: «Чому? Це Живий Журнал. Американський сайт, а не албанський. І я ж знаю, що Ви розмовляєте двома мовами. Плюс, бути американцем означає, що останній світ повинен підлаштовуватися під мене. Але це лише моя точка зору». Звичайно ж, російськомовна частина ЖЖ відповіла на це, влаштувавши флешмоб*«Уроки Албанської», метою якого було навчити бідолаху російської мови. Тисячі коментарів, листів та смсок отримав scottishtiger лише за декілька днів з уроками албанської. Йому було запропоновано вибачитись і написати пост російською, що він вже вивчив албанську мову. Він так і зробив. Хоча, враховуючи кількість дзвінків та смсок на адресу scottishtiger, в нього іншого виходу не було. Сьогодні «албанська» мова широко використовується на інтернет-сайтах та просто серед молоді в спілкуванні.
Так, ще одна комічна ситуація трапилась на початку 2007 року, коли першому віцепрем'єру уряду Росії Дмитру Медведєву під час інтернет-конференції надійшло запитання від лорда Медвєда з Бабруйська про необхідність вивчення в школі «албанської» мови. На це Медведєв відповів, що «альтернативна» російська мова, яка сформувалася у Всесвітній мережі, має право на існування і контролювати це явище неможливо. До речі, «українсько-падонкавський» лексикон також існує. Він, у більшості випадків виражається русизмом (наприклад, у популярних п'єсах Леся Подерв'янського). *флешмоб-спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей раптово збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь оговорені дії (сценарій), і потім швидко розходиться.
Словничок албанської: BB (або бб) - Buy Buy ( Пока пока) Lol (вд laughing out loud) – розшифровуться «голосно сміється». Російські користувачі іноді використовують замість абревіатури lol схожу на не букву «Ы».
Наталія Коваль
Спс - Дякую Нз - Нема за що Хз – хто знає OMG — (англ. oh, my God) «о, Господи» — виражає здивування PS (або ЗЫ) Post Scriptum
www.studweek.studrada.kiev.ua
19
Найкращий подарунок, який тобі дарували на Новий Рік?