Газета обласного благодійного фонду «Повернення до життя»
GENERATION
Покоління За підтримки МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід»
Благодійне видання
л ю т и й , 2 0 1 7 № 7 (47 )
до неї. Різноманітні іспити доля влаштовує щодня, і тільки нам вирішувати, як до них ставитися. Кожен по-своєму шукає розради і способів вирішення проблем. Але, однозначно, жодні хімічні речовини не здатні ні допомогти вибратися з глухого кута, ні відтворити потім справжні відчуття. Швидше навпаки, ці речовини дуже швидко вводять в оману, беруть свідомість у полон, а коли відпускають її, то спорожнілу і зґвалтовану. Здатність радіти “горнятку гарячого чаю” повернеться до такої людини ой як не скоро, якщо взагалі повернеться. В 2004 році я вклав дуже багато сил і енергії в розбудову реабілітаційного центру для наркозалежної молоді. За ці роки в центрі побувало більше тисячі молодих і не зовсім молодих людей. Майже всі вони опинилися під впливом наркотиків від бажання поекспериментувати над свідомістю. Одна дівчина навіть намагалася написати наукову роботу на цю тему. Роботу, правда, не написала, але в центрі зустрілася з хлопцем, з яким згодом одружились, народила дитинку, працює на відповідальній посаді й повністю відновила здатність сприймати радість життя. Була й інша дівчинка, яка добре усвідомлювала те, яке життя чекає на неї, якщо вона не відмовиться від наркотиків, але так і не зробила першого кроку до одужання. У наступному номері газети обов’язково викладу її твір “Опійні крила”, який вона написала в 17 років. Згодом через залежність убила батька, потрапила в колонію, вийшла, 2-3 місяці на волі… і знову в’язниця... І так вже більше десяти років поспіль. Ми зустрілися випадково, поговорили, і я зрозумів, що здатність радіти життю стала для неї, на жаль, порожніми, безбарвними словами. Повірте її гіркому досвіду: справжня радість та любов гаснуть і зникають, якщо шукати штучних шляхів зміни свідомості. Бережіть себе, радійте тому, що маєте можливість бачити та сприймати цей чудовий світ і ніколи не намагайтесь експериментувати з життям! З весною вас! Головний редактор Олександр Остапов
нові можливості для учасників bridging the gaps
2 ст.
Смакуйте життям,
але експериментуйте з обережністю! Нарешті весна! Разом з нею і всі ті задоволення, які зазвичай приходять до нас о цій порі. У кожного вони свої, але об’єднує всіх нас, людей, той настрій пробудження й оновлення, який особливо відчувається саме навесні. Найголовніше в житті – це здатність відчувати саме життя. Якось у чайну зайшла група людей однаково одягнених і приблизно одного віку. Замовили чай. Згодом власник чайної підійшов до одного з них і почав дякувати за те, що він привів інших перепочити саме в його заклад. Інші були здивовані і запитали власника, як він упізнав їхнього учителя, який нічим не відрізнявся від інших, до того ж всі вони вперше сюди завітали. На що той відповів: “Я ніколи ще бачив людини, яка б з таким щирим задоволенням раділа горнятку гарячого чаю”. Здатність радіти начебто дрібничкам, відчувати їх – це, насправді, велике мистецтво жити. Кожен день – неповторний, його не буває вдруге, і тільки людина вирішує, яким цей день буде в її житті. Тільки вона сама! А причини негараздів не в проблемі, а у ставленні обласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
Протестований – значить, попереджений: як підлітку перевіритись на ВІЛ?
3 ст.
Чи можна людину примусово лікувати від наркоманії?
4 ст.
Гарне дозвілля: розіграш квитків від фонду та партнерів
8 ст.
Наші проекти
2
Покоління
нові можливості для учасників bridging the gaps У 2017 році ОБФ «Повернення до життя» продовжує реалізацію проекту «Права та здоров’я уразливих груп населення: заповнюючи прогалини» за підтримки МБФ «СНІД Фонд Схід-Захід». Наш проект направлений на профілактику ВІЛ/СНІД, ІПСШ, гепатитів, наркоманії серед молоді 14-24 років та зменшення негативних наслідків серед молоді від немедичного вживання психоактивних речовин, зокрема, за принципом «рівний рівному». Для учасників проекту з’явилися нові цікаві активності – це хобі-групи, направлені на за-
«POLiS»
ламає стереотипи На початку березня добігає кінця проект «POLiS», направлений на взаємодію нової поліції і суспільства, та який реалізувався в нашому місті спільними зусиллями ОБФ «Повернення до життя» та патрульною поліцією Кропивницького за підтримки IREX. За час реалізації проекту спільно з патрульними було проведено багато корисних заходів – «День з патрулем» для вихованців дитячого будинку «Наш дім», зустріч з молоддю групи ризику «100 питань до поліцейських», дуже цікавим та емоційним видався «Правовий театр» з вихованцями ЦСПРД. У рамках проекту «POLiS» також вперше в Кропивницькому відбулася зустріч-діалог поліції зі споживачами наркотиків, завдяки чому останні дізналися про повноваження патрульних і свої права. Крім того, спільними зусиллями нам вдалося виявити місця найбільшого скупчення використаних шприців для подальшого встановлення тут спеціальних боксів. Ми впевнені, що проект допоміг багатьом змінити думку про поліцію на краще та усвідомити, що крім прав, громадяни мають пам’ятати і про відповідальність та обов’язки. обласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
лечення молоді до більш якісного і цікавого дозвілля та кращу соціалізацію молоді. Остання має можливість удосконалити лідерські навички, справляючись під час майстер класів в ораторському мистецтві, театральній майстерності, а також навчитися комп’ютерній грамотності та хенд-мейду. Та передусім хобі-групи – це знайомство і спілкування з новими людьми, альтернативний спосіб дозвілля та зайвий шанс знайти корисне захоплення або справу всього життя. Школа волонтерів проекту нинішнього року пропонує молодим лідерам та учасникам волонтерського руху цікаву програму із 5 освітніх блоків: профілактичного, правового, про репродуктивне здоров’я, «розвиток лідера», основи першої медичної допомоги. По завершенні навчального курсу учасники проходить зріз знань і отримують відповідний сертифікат. Головна мета програми – сформувати навички для інформування цільових групп за принципом «рівний рівному». Проектом передбачається соціальний супровід: консультації
психолога, юриста, лікарів, комплексна медико-соціальна допомога та підтримка у вирішенні життєво-важливих проблем. Всі послуги анонімні та безкоштовні! Бажаючі можуть долучитися до волонтерського руху, який спрямований на профілактику наркоманії та інфікування ВІЛ/СНІД серед учнівської та студентської молоді міста за допомогою освітньо – інформаційних занять, акцій та заходів. Проект реалізується спільно з профільними організаціями міста. Наші контакти: соціальне бюро «Лілія» з 10-00 до 17-00. тел.: 27-54-30 моб.: 095-220-81-29.
Важливо!
GENERATION
3
Скриньки для шприців:
бути чи не бути в Кропивницькому? Несприятливі погодні умови відтермінували на деякий час встановлення скриньок для використаних шприців у Кропивницькому. Але й деякі інші перепони не сприяють швидкій реалізації нашого проекту. Адже, як уже повідомлялося, ми є першопрохідцями в Україні, раніше ніхто не реалізовував подібних ініціатив. Відповідно ні ми, ні комунальні служби міста ще не мають досвіду утилізації використаних шприців, тим більше у великій кількості. Виходить парадокс, що поки вони лежать на вулицях – за них ніхто не несе відповідальності, навіть якщо хтось через це заразився вірусним гепатитом чи іншою інфекційною хворобою. Коли ж комунальні служби беруть на обслуговування кон-
тейнери зі шприцами, вони автоматично беруть на себе відповідальність за безпеку своїх працівників, а також за подальшу утилізацію, відповідно мають керуватися спеціальними інструкціями. А які можуть бути інструкції щодо того, чого ще ніхто не робив? Виходить замкнене коло. Але під час зустрічі 23 лютого з заступником міського голови Кропивницького Наталією Дзюбою та начальником Головного управління ЖКГ Віктором Кухарен-
ком було вирішено, що для початку в місті буде встановлено два бокси, які протягом півроку обслуговуватиме наша організація. За цей час міська влада вивчить питання щодо правильного поводження з ін’єкційним інструментарієм працівників комунальних служб та вирішить питання з утилізацією. Після цього в Кропивницькому встановлять ще 14 боксів, які разом із двома пілотними міська рада передасть на баланс та обслуговування комунальним службам. Для нас є дуже важливим, що міські чиновники вирішили почати вирішувати проблему небезпечного непотребу на вулицях міста, а не прикриватися відсутністю інструкцій і можливостей щодо утилізації. А головне, ми вдячні міжнародним донорам – IREX, міжнародним благодійним фондам «СНІД фонд Схід-Захід» і «Альянс громадського здоров’я», що повірили в наші сили зрушити це питання з місця та показати приклад іншим містам, і надали кошти на виготовлення 16 боксів.
SOS!
Протестований – значить попереджений,
але…
За даними ООН, щогодини у світі відбувається близько 30 нових випадків зараження ВІЛ серед підлітків. І на сьогоднішній день ВІЛ є другою за значимістю причиною смертності серед підлітків у світі. Експерти пов’язують таку ситуацію в першу чергу з виключенням цієї вікової категорії з пріоритетних груп під час розробки та впровадження національних планів з боротьби із ВІЛ-інфекцією, відсутністю належного доступу, прийнятного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію, відповідно ненадання своєчасних медичних послуг і відсутністю підтримки підлітків з метою продовження лікування і дотримання режиму антиретровірусної терапії (АРТ). В 2015 році ЗМІ оприлюднили шокуючі результати анонімного тестування дітей та підлітків Києва, проведене спеціалістами Київського міського центру соціальних служб для молоді спільно з МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні». 10% з протестованих підлітків інфіковані гепатитом С, 4% дітей є носіями ВІЛ-інфекції, ще у 4% виявили сифіліс. Мова йде про підлітків, які живуть у сім’ях, а не на вулиці. Згідно з Законом України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», тестування дітей віком до 14 років та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними, проводиться на прохання їх батьків або законних представників та за наявності усвідомленої інформованої згоди. Батьки та законні представники зазначених осіб мають право бути
присутніми під час проведення такого тестування, ознайомлені з його результатами та зобов’язані забезпечити збереження умов конфіденційності даних про ВІЛ-статус осіб, інтереси яких вони представляють. Згідно з наказом МОЗ від 02.06.2009 р. № 382, тестування осіб віком від 14 років і старше проводиться добровільно, за наявності усвідомленої інформованої згоди особи, отриманої після надання їй попередньої консультації щодо особливостей тестування, його результатів і можливих наслідків, з дотриманням умов щодо конфіденційності персональних даних, у тому числі даних про стан здоров’я особи. Ситуація ускладнюється тим, що навіть знаючи свій статус, підліткам складно наважитися розповісти про нього батькам. Лікування ж цієї вікової категорії можливе тільки за їхньої згоди. Як наслідок, замість лікування, підлітки вибирають мовчання. В Україні ж наразі немає програм, спрямованих на ранню діагностику соціально небезпечних хвороб у підлітків. обласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
Маєте право знати
4
Покоління
Чи можна людину примусово
лікувати від наркозалежності?
Як показує досвід, примусове лікування наркозалежності є малоефективним, однак в Україні існує така практика. Що мають знати особи, яких збираються лікувати примусово: хто підлягає лікуванню без згоди, хто ні, та на яких юридичних підставах це має відбуватися, в яких випадках закон дозволяє обмеження прав особи? Згідно з Законом України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» примусове лікування може відбуватися тільки на підставі судового рішення хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і порушує права інших осіб. Згідно зі статтею 12, факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп’яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Встановлення наявності стану наркотичного сп’яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов’язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією.
Примусове лікування може відбуватися тільки на підставі судового рішення хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і порушує права інших осіб. Стаття 13 визначає, що медичний огляд проводиться за направленням поліцейських, а медичне обстеження - за направленням лікаря-нарколога. Особа, яка ухиляється від медичного огляду чи медичного обстеження, підлягає приводу до наркологічного закладу органом Національної поліції. Особа, яка визнана хворою на наркоманію, але ухиляється від добровільного лікування або продовжує після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно якої у зв’язку з її небезпечною поведінкою до органів Наці-
ональної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду може бути направлена на лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров’я. Неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, – до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року. Не підлягають направленню на примусове лікування особи, які страждають на тяжкі психічні розлади або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає перебуванню в таких закладах, інваліди І та ІІ груп, вагітні жінки і матері, що мають немовлят, а також чоловіки віком понад 60 років і жінки віком понад 55 років. Згідно зі статтею 21 про обмеження прав особи, хворої на наркоманію, на період примусового лікування, постанова суду про направлення особи, хворої на наркоманію, на примусове лікування є підставою для звільнення її з роботи або припинення навчання у встановленому законодавством порядку.
Запитання – відповідь
Народити й не платити? Не у нас :( – Чи є позитивний ВІЛ-статус та наявність гепатиту С підставою для відмови у прийнятті пологів у звичайному пологовому будинку та направлення до перинатального центру третього рівня? Чи має право медичний заклад вимагати кошти за надання медичної допомоги?
В Україні є три рівні надання перинатальної допомоги в залежності від стану жінки та плоду. Чи є показання для надання допомоги третього рівня, визначає лікар-гінеколог жіночої консультації, в якій спостерігається вагітна, і в разі необхідності видає напередообласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
дні встановленого терміну пологів відповідне направлення. Якщо лікар жіночої консультації, за умови регулярного його відвідування вагітною, не давав такого направлення, – відмова в наданні медичної другого рівня і перенаправлення до перинатального центру є безпідставним. Щодо плати за надання медичної допомоги, то згідно зі статтю 49 Конституції України, медичні послуги мають бути безкоштовними. Але в зв’язку з недофінансуванням медичних закладів та відсутністю усіх необхідних препаратів та матеріалів, передбачених протоколами МОЗ, медич-
ні заклади мають право організовувати благодійні фонди та освоювати на свої потреби кошти, що надходять від благодійних внесків. Однак законодавство про благодійність в Україні категорично забороняє встановлювати фіксовані суми благодійних внесків, крім того такі внески є справою добровільною. Тобто людина має визначати. Платити їх чи ні, на свій розсуд або в тій сумі, в якій вважає за потрібне. При цьому медичний заклад повинен надати квитанцію про сплату з реквізитами благодійної організації та зазначенням призначення сплачених коштів.
Наші проекти
GENERATION
Оновлення і продовження проекту «ПрофіГендер» У 2017 році ОБФ «Повернення до життя» продовжує реалізовувати жіночий проект «ПрофіГендер», але в дещо оновленому вигляді. Відтепер ми не тільки залучаємо та навчаємо безпечній поведінці нових дівчат, але й консультуємо пари. Головним завданням є навчити пари технікам взаємодії та надати знання і навички щодо зниження ризику інфікування ВІЛ/ІПСШ. Проект також передбачає вивчення з парою гендерної динаміки та динаміки влади в їхніх стосунках, що можуть стати перешкодою для безпечної сексуальної та ін’єкційної поведінки. З кожною парою проводяться чотири дуже цікаві консультаційні сесії. Після кожної видається невеличке заохочення за участь. Під час роботи з парою є можливість залишити дитину у спеціально обладнаному для цього дитячому куточку під наглядом соціального працівника. Також передбачається проведення групових інформаційних занять із додаткових видів заробітку, формуванню сімейного бюджету та здоровому харчуванню. У проекті «ПрофіГендер» жінки можуть отримати гуманітарну допомогу та стати учасником банку обміну речами, пройти анонімне та безкоштовне тестування на ВІЛ
анонімною конфіденційною безкоштовною
Нас почули
ОБФ «Повернення до життя» ініціювала доопрацювання та конкретизацію окремих положень програми протидії наркоманії, прийнятої торік міською радою Кропивницького. А також надало свої пропозиції, серед яких: включити до заходів, передбачених програмою, анкетування учнівської молоді міста для виявлення масштабів вживання психоактивних речовин; розробка та тиражування інформаційних матеріалів для батьків «Перші ознаки вживання наркотиків», що сприятимуть обізнаності та можливості раннього виявлення та запобігання подальшого вживання їхніми дітьми; виготовлення інформаційних флаєрів, наліпок із номером гарячої лінії компетентних органів та розповсюдження по учбовим закладам з метою формування «нульової толерантності» до розповсюдження наркотичних речовин; навчання соціальних педагогів та психологів учбових закладів методам раннього виявлення та консультування учнів, які практикують вживання ПАР. Зміни до програми будуть розглянуті та затверджені на найближчому засіданні міської ради.
Програма «Зменшення шкоди»
та гепатит С, отримати кваліфіковану консультацію соціальних працівників та допомогу психолога. ВАЖЛИВО! Проект змінив не тільки направлення своєї роботи, але й адресу реалізації. Наша нова адреса: вулиця Пашутіна, 57А, тел.: 095 18 944 19. Працюємо з 10:00 до 17:00. Соціальні працівники проекту – Ганна, Марія, Олена.
ОБФ «Повернення до життя»
Участь в проекті є
5
пропонує жінкам і дівчатам СІН За підтримки «МБФ « Альянс громадського здоров’я» за кошти Expertise France 5% Initiative, з 1 березня в місті діє проект
м. Кропивницький, вулиця Пашутіна, 57А. Тел.: 095 189 44 19, 068 212 30 54 (з 10 до 17 год.)
«ProfiGender»
стати учасниЦями нового проекту
Благодійний фонд продовжує реалізовувати програму «Зменшення шкоди» серед споживачів ін’єкційних наркотиків та тих, хто надає сексуальні послуги, як найуразливішої групи до ВІЛ/СНІД, гепатитів В,С та ІПСШ. В рамках програми надаються такі БЕЗКОШТОВНІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ: • видача засобів індивідуального захисту; • безкоштовне тестування на ВІЛ, Гепатити В, С та сифіліс; • консультації психолога, юриста, соціального працівника. ДЕ І КОЛИ: • Соціальний центр «Лілія» - вул. Архітектора Паученка (колишня Леніна), 51/44. Тел.: (0522) 27-54-30, 095-2208129 (10.00 до 17.00) • Польовий пункт зниження шкоди - сквер Слави біля Критого ринку (11.00 -15.00) • Мережа аптек (інструментарій та засоби захисту за картками учасника проекту) за адресами: аптека №1, вул. Велика Перспективна, 65, клініка «Святого Луки» (цілодобово); аптека №2, пров. Фортечний, 19 А; аптека №3, вул. Волкова, 18/2.
ЯКЩО У ВАС З’ЯВИЛОСЯ БАЖАННЯ ПОЗБУТИСЯ ЗАЛЕЖНОСТІ Й ГОТОВІ НА КАРДИНАЛЬНІ КРОК, ДО ВАШИХ ПОСЛУГ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР:
097 057 90 68
обласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
Реабілітація
6
Покоління
Повернення до життя в плоскому
У березні виповниться 13 років, як у Плоскому Знам’янського району завдяки обласному благодійному фонду «Повернення до життя» та за підтримки обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з’явився перший в області реабілітаційних центр для наркозалежних. На сьогоднішній день в ньому успішно пройшли реабілітацію сотні осіб, а його досвід переймають навіть у Грузії. Детальніше про його діяльність та поїздку директора центру Геннадія Разумова на запрошення грузинських колег розповіла старший консультант закладу Наталія Лемешенко. мають зв’язок. Багато також залежить від того, яку підтримку людина отримає потім удома. Ми даємо такі навички – свого роду милиці, якими вони можуть скористатися, щоб стати на ноги – що треба робити, як і для чого. Тобто тільки допомагаємо стати на правильний шлях, у подальшому все залежить від самої люди і її оточення. Програма реабілітації рекомендує три місяці по 28 днів. Перший місяць вона адаптується, потім проходить реабілітацію і укріплюється. – Наш центр відкрили в березні 2004 року, після того, як Дмитрівська сільська рада передала ОБф «Повернення до життя» практично напівзруйноване приміщення колишнього дитячого садочка, – розповідає Наталія. – Але поступово руками самих же реабілітантів тут було створено нормальні умови для перебування як жінок, так і чоловіків. Сьогодні тут є усе необхідне – туалети, душі, кухня, спортзал, їдальня, вітальня, спальні. Центр розрахований на 15 чоловік. Але перші роки центр приймав навіть більше, доводилося доставляти ліжка. Були випадки, коли люди приїжджали зі своїми розкладачками. Я сама проходила тут реабілітацію і дуже рада, що сюди потрапила, інакше мене сьогодні вже не було б у живих. Натомість цього року закінчую інститут, де здобуваю освіту психолога. Мені пощастило пройти безкоштовну реабілітацію, тому що на той момент в Україні діяла відповідна програма. Сьогодні, на жаль, вона не діє, і далеко не всі бажаючі мають кошти, щоб заплатити за продукти харчування й інші потреби. Тому зараз людей у ребцентрі значно менше. Для того, щоб забезпечити його сталу роботу, займаємося сільським господарством. Розводимо курей, вирощуємо малину. Я тут навчилася практично всьому. Чого не вміла раніше – і вирощувати в інкубаторі курчат, і кролів, і сапати, і саджати. Центр, як уже йшлося вище, розрахований на чоловіків і жінок, працює за програмою «12 кроків». – Основний момент у реабілітації. – ділиться Наталія, – щоб було бажання людини змінити своє життя. Бо коли родичі ставлять умови чи хтось інший, але людина до цього ще не готова, то, як правило, вона пориває реабілітацію і все одно вживає наркотики. Ті, хто залишаються тверезі, приїздять до нас, триобласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
«Я сама проходила тут реабілітацію і дуже рада, що сюди потрапила, інакше мене сьогодні вже не було б у живих» Минулого року до нас звернулися за допомогою в організації роботи реабілітаційного центру наші колеги з Грузії. Наш директор Геннадій Разумов їздив туди на їхнє запрошення ділився досвідом. Вони залишилися дуже задоволені й хочуть, щоб наступного разу ми приїхали вдвох. Геннадій допоміг їм скласти розклад, тобто налагодити робочий ритм. Тому що у нас у центрі все відбувається строго за розкладом – підйом, зарядка, сніданок, заняття і так далі. Я в свою чергу відправила їм багато корисної літератури. Ми регулярно спілкуємося через Інтернет і з цікавістю спостерігаємо, як вони там розвиваються. Центр реабілітації надає допомогу тим, хто добровільно вирішив відмовитися від споживання наркотиків:
того, щоб обходитися без психоактивних речовин, розвиватися як особистість. В центрі діють групи самодопомоги для анонімних нарко- та алкозалежних – AH/AA, а також – для ВІЛ-інфікованих. З нашою допомогою ви зможете: дізнатися правду про свою хворобу; навчитися жити без алкоголю та наркотиків; розібратися в особистих психологічних проблемах; навчитися правильно спілкуватися з близькими людьми; надавати допомогу іншим; покращити фізичне здоров’я; дізнатися більше про ВІЛ/СНІД та гепатити, а також, як з такими хворобами підвищити якість та тривалість життя; знайти себе. Щоб пройти курс лікування в центрі реабілітації «Повернення до життя», вам потрібно: зателефонувати старшому консультанту реабілітаційного центру Наталі Лемешенко (066-99-53-848, 097-057-90-68). якщо ви споживач наркотиків – обов’язково пройти детоксикацію (клієнти з фізичною залежністю до Центру не приймаються); пройти медичну комісію: флюорографія, загальний аналіз крові та дермато-венеролог (довідки потрібно мати при собі); приготувати засоби гігієни та спортивний одяг, легке взуття; якщо палите, необхідно запастися цигарками; попередньо повідомити про приїзд.
лікування наркоманії; лікування алкоголізму; психологічна реабілітація; соціальна реабілітація. Центр працює в стаціонарному режимі індивідуально та в групах, а також – з найближчим оточенням клієнта. Курс реабілітації складається з ретельно спланованих психотерапевтичних та освітніх заходів, що поєднують професійну допомогу з активною участю клієнта в процесі одужання. Колишні наркозалежні отримують спеціальні навички та знання, необхідні для
Звертатися: с. Плоске, Знам’янського району, вул. Козацька, 62А. Обласний благодійний фонд «Повернення до життя».
GENERATION
Досвід
7
Вижити й переродитися –
сповідь нічних метеликів Оксана, Лілія й Марина– колишні працівниці сфери сексуальних послуг. Спочатку на відверту розмову про те, що штовхає жінок до такого виду заробітку, наскільки це легкі гроші та як покінчили з проституцією або ж і з наркотиками – погодилися двоє. Але згодом усі троє вирішили привідкрити те, що роками тримали в душі і не наважувалися розказувати людям не зі свого оточення. Їхні історії мають багато спільного, крім того, що всі вони вже покинули цю роботу і воліють не згадувати про цей досвід. – Багато хто думає, що проституція – це легкі гроші, – каже Оксана і тут же відзначає, що проституткою себе не вважає. – Насправді – це не так, і в цій роботі немає нічого приємного, навпаки… Я вже упускаю морально-емоційний стан жінки, скажу лише про те, що кожна секс-працівниця – передусім дуже ризикує. Тому що непоодинокі випадки жорстоких зґвалтувань, тобто статевих стосунків попри волю жінки, часто з тяжкими наслідками, немає жодних гарантій, що тобі заплатять. Бували випадки, коли жінка домовляється з одним чоловіком, приїжджає в домовлене місце, а там їх тридцять, роблять усе, що хочуть, а потім напівмертву і скалічену викидають. І звертатися по допомогу до поліції немає сенсу, тому що в нас у таких випадках вважається, що сама винна, тим більше, коли мова йде про секс-працівниць. Мені, на щастя, такі нелюди не траплялися, тому що я ретельно підбирала клієнтів, переважно іногородніх, які приїздили сюди у справах. Хоча ніколи навіть не думала, що доведеться таким займатися. Залишилася без чоловіка з дитиною і без роботи. Хоча батьки, як могли, підтримували, але грошей катастрофічно не вистачало на елементарне. Батько завжди виховував мене дуже строго, можна сказати, тримав у їжакових рукавицях. Тому сама думка про стосунки заради грошей для мене була неприйнятна. Але в інтернеті якось познайомилася з чоловіком, почали спілкуватися, він знав, яка у мене ситуація. Одного разу запропонував зустрітися і гарно провести час. Я відмовилася, але він наполягав і натиснув на найболючіше місце. Мовляв, що всього один вечір – і я зможу щось купити своїй дитині. І я наважилася, тому що я, як я, хоча, як кожній жінці хотілося гарно одягатися, гарно виглядати, але мене дуже пригнічувало те, що не можу забезпечити доньку. Тому я вирішила спробувати, і коли отримала за це гроші, мені здалося на той момент, що це вихід. Але з часом ставало все важче, щоразу, коли приходила додому, мені хотілося в першу чергу у душ, щоб змити з себе ввесь цей бруд. «Боже, – казала я собі. – Ким ти стала?». Тому, коли знайшла більш-менш оплачувану роботу, перестала цим займатися. Всього займалася цим два роки. Доньці зараз сімнадцять років, вона нічого про це не знає. Я її виховую правильно, розповідаю про різні життєві ситуації і як у
них поводитися. Вона навчається. Сподіваюсь, що обрана нею професія її прогодує. Ліля з чоловіком, маленькою дитиною та хворою на рак мамою не мали власного житла, жили на орендованій квартирі. Але так сталося, що чоловік потрапив до місць позбавлення волі, і забезпечення родини лягло на її плечі. На мамину мізерну пенсію вони не могли заплатити навіть за житло, вже не говорячи про ліки для мами. Проте роботодавці категорично відмовлялися брати жінку на роботу, щойно дізнавшись, що у тої грудний малюк. Перспектива, що працівниця ввесь час ходитиме з дитиною на лікарняні чи просто часто відпрошуватиметься з роботи, нікого не приваблювала. А дехто навпаки заробляв на Лілії – спочатку брав на випробувальний термін, а по його закінченні не розраховувався і відмовляв у подальшому працевлаштуванні. І тоді жінка в розпачі наважилася на відчайдушний крок – почала шукати в інтернеті клієнтів, які бажали сексу за гроші. – Я не сприймала це, як щось низьке й ганебне, а просто, як роботу, – розповідає співрозмовниця. – Через деякий час я влаштувалася на роботу в благодійну організацію. Але зарплата знову ж таки була маленька і грошей не вистачало. Вдень працювала тут, а вночі – надавала свої послуги. Мені тоді було 19 років, три роки я відпрацювала. Переломним моментом стала смерть мами. На той момент, я працювала в організації, навчалася і на вихідних працювала на будівництві маляром-штукатуром і паралельно час від часу займалася секс-роботою. Щоб жити достойно і ні в чому не відмовляти своїй дитині. Дехто вважає, що можна було б влаштуватися в магазин, і я начебто вибрала те, що простіше. Насправді це не просто. Потім, коли фінансова ситуація трохи стабілізувалося, я зрозуміла, що можу цим не займатися і просто прибрала анкету з сайту знайомств. Бо щоразу, коли їдеш на роботу, ніколи не знаєш, повернешся ти звідти чи ні, але мусиш їхати, тому що треба платити за квартиру, за дитсадок, купити дитині памперси, одяг. Я знала, що відпрацюю, і в моєї мами будуть ліки, дитина буде сита, в них буде дах над головою. Зараз у мене чудова сім’я, друга дитина, але маю великі проблеми зі здоров’ям, не виключено, що робота так вплинула, адже зміна партнерів також може позначатися на здоров’ї жінки.
Марина в свої двадцять з невеличким хвостиком можна сказати спробувала все окрім нормального життя. В шістнадцять років вийшла заміж, народила дитину, розлучилася, закохалася в наркомана, секс за гроші заради того, щоб купити дозу чоловікові, сама підсіла на наркотики, повірила в Бога, зав’язала, намагалася почати життя з початку з іншим чоловіком в іншому місті, але знову помилилися з вибором. – В мене знайома надавала сексуальні послуги і запропонувала мені, в мене на той момент була мала дитина, роботи не було, з чоловіком ми розійшлися, я вирішила спробувати. У мене з’явилися гроші і нове кохання. Але з часом я зрозуміла, що потрібна йому тільки для того, щоб купувати дозу. Поки є наркотики – він мене любить, коли немає – ненавидить. Одного разу і я спробувала наркотики, бо молода, дурна була, не хотіла бути білою вороною. Однак у мене це захоплення тривало недовго. Бо я повірила в Бога і швидко зав’язала і з секс-послугами і з наркотиками. Тим більше, що були ситуації, коли клієнти починали кидатися, не платили гроші. Мені так шкода себе ставало, так образливо було і вже й займатися цим ставало все огидніше. Тим більше, якщо хтось має ілюзії, що це робота, що приносить задоволення, – це не так, це паршива і брудна робота. У церкві познайомилася з чоловіком, думала створити з ним нормальну сім’ю, переїхала до Кривого Рогу, але там почалося суцільне пекло. Я навіть розказувати не можу, що він зі мною робив. Дійшло до того, що мені довелося на сьомому місяці вагітності тікати від нього і я ввесь час боялася, що він приїде. В той період мене спіткав ще один удар – я дізналася про ВІЛ-позитивний статус, але дитина, на щастя, народилася здоровою. Потім дитячі гроші почали виплачувати, якось стало легше, зустріла дівчину знайому, яка працювала на ринку і мені запропонувала попрацювати, я погодилася. Потім запропонували кращу роботу. І так, то там попрацювала, то там щось краще підвернулося. Стала трохи стверджуватися, повірила в себе. Влаштувалася на нормальну роботу. Тепер у мене все добре.
обласний благодійний фонд
«ПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ»
Дозвілля
Покоління
8
Вхід вільний
Надсилайте sms зі словом
«розіграш»
на номер телефону 066-380-43-09 зі свого мобільного та беріть участь в розіграші квитків від ОБФ «Повернення до життя» та партнерів
на концерт гурту «Тамерлан і Альона»
Газета «Покоління».
Засновник і видавець – ОБФ «Повернення до життя».
Свідоцтво про державну реєстрацію КГ №262-У від 07.09.2001
Головний редактор – Олександр Остапов
Адреса редакції: м. Кропивницький, вул.Архітектора Паученка, 51/44. Тел.: (0522) 27-54-30. E-mail: lyly32@ukr.net
Підписано до друку 28.02.2017
Газету набрано й зверстано в комп’ютерному центрі редакції. Редакція не завжди поділяє точку зору авторів. Тираж 1000 примірників.