Green Line. Urban analysis, concept, ecological research by Група Сто дев'ять

GREEN LINE ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ

SYKHIV DISTRICT Lviv Dovzhenko Centre A

John Paul II park C

Urban analysis, concept, ecological research Урбан аналіз, концепція, екологічне дослідження

Authors / Автори Group 109 - Natalia Mysak, Maksym Asafatov, Markiian Maksymiuk, Solomiia Halayko, Volodia Paliy, Yurii Maksymiuk Група 109 - Наталя Мисак, Максим Асафатов, Маркіян Максимюк, Соломія Галайко, Володя Палій, Юрій Максимюк

This publication is produced with the support of the German Federal Government through the Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. GIZ is not responsible for the content of this publication. Публікація видана за підтримки Федерального уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. GIZ не несе відповідальності за зміст цієї публікації.

Table of Contents / Зміст 3 Project “Integrated Urban Development in Ukraine” 5 Проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні» 7 Introduction Вступ

11 Key Urban Magnets That Defined the Route of the Green Line Основні міські магніти, які визначили Зелену лінію

13 Boundaries of the Area Under Analysis Межі аналізованої території

15 Main and Alternative Routes

Основні та альтернативні маршрути

17 Functional Zones Adjacent to the Route Функціональні зони, прилеглі до маршруту

45 Analysis of Intermodality Аналіз інтермодальності

47 Types of Streets Типи вулиць

49 Surfacing of Roads and Pedestrian Zones Стан покриття доріг та пішохідних зон

51 Possibility of Integration of the Green Line into the Available Street Structure Можливість інтеграції Зеленої лінії в структуру вулиць

53 Barriers on the Route

Бар’єри вздовж маршруту

55 Green Line Within the Bicycle Infrastructure Зелена лінія як частина велоінфраструктури міста

19 Functional Objects Adjacent to the Route

57 Points of Integration of the Green Line into the Green Network of the City

21 Housing

59 Topography Analysis

23 Healthcare Facilities

61 Concept

25 Education

77 Approach to Implementation

27 Education

81 Environmental Impact Analysis

Функціональні об’єкти прилеглі до маршруту Житло

Заклади охорони здоров’я Освіта Освіта

Точки інтеграції Зеленої лінії у зелену мережу міста Топографічний аналіз Концепція Підхід до реалізації

Дослідження впливу на навколишнє середовище

29 Sporting Facilities Спортивні заклади

31 Local Administrative Facilities Місцеві адміністративні заклади

33 Offices Офіси

35 Industry

Індустріальні об’єкти і території

37 Retail

Заклади торгівлі

39 Population Density of Micro-Communities in Lviv Based on the Study by “City Institute” Щільність населення мікро-громад у Львові на основі досліджень «Інституту міста»

41 Permeability of Spaces Adjacent to the Route Проникність просторів вздовж маршруту

43 Green Line in the Network of Public Transport Зелена лінія у мережі громадського транспорту

Project “Integrated Urban Development in Ukraine” 1st phase of the Project was implemented from April 2018 until October 2019. Apart from Lviv, 5 Ukrainian cities also participated in the project. Since January 2016 – Chernivtsi, Poltava, Vinnytsia, Zhytomyr, since April 2018 – Podil District of Kyiv. The goal of the Project is to support local self-government in planning long-term urban development. Urban planning is one of the main responsibilities of any city as this process determines the future of its inhabitants. During the last year and a half, the Integrated Urban Development Concept has been developed for Lviv in close cooperation with the Chief Architect and the City Institute and in accordance with the Leipzig Charter on Sustainable European Cities. Representatives of municipal units of Lviv have been actively involved in the process of developing the Sustainable Urban Mobility Plan, including City Institute, Spatial Development Institute, municipal transport operator “Lvivavtodor”, municipal transport company “Lvivelectrotrans”, Department of Housing and Infrastructure, Transport office, Architecture and Urban Development Department, as well as international experts from Switzerland and Germany. Many meetings were held with residents and stakeholders. A comprehensive training program called “Management Competences” was held, aimed at improving the capacity of Lviv City Council and enhancing closer cooperation between different structural units, better coordination of projects and optimization of administrative management at both vertical and horizontal levels. Green Line as the Demonstration Infrastructure Project is a pedestrian-bicycle connection from Sykhiv District to the city center, passing through green territories, an industrial zone and connecting buildings of Ukrainian Catholic University. The concept has been developed and working documentation is being prepared for the first section along the southwestern part of Park Ivan Pavlo II to Shuvar Market at Khutorivka. The 2nd phase of the Project has been launched in November 2019 and will last until October 2023. At this stage, two more cities joined the project: Kharkiv and Melitopol. In the second phase of the Project, it is planned to continue implementation of the Integrated Urban Development Concept, namely to use it as a basis for changing the Master Plan. The Project aims at further implementation of objectives set out in the Sustainable Urban Mobility Plan, including transport solutions and urban space renovations in accordance with the principles of sustainable mobility. Further work on implementing the Green Line as a good example of alternative connections in the city should be continued. This phase focuses on the network of cities and the exchange of experience between cities on development issues and best practices. The project “Integrated Urban Development in Ukraine” is implemented by Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH and funded by the Federal Ministry of Economic Cooperation and Development of Germany (BMZ) and the State Secretariat of Switzerland for Economic Affairs (SECO). The Project is being implemented in the field of international cooperation to promote development at the initiative of the Governments of Ukraine, the Federal Republic of Germany and the Swiss Confederation. Photo by Random Sky on Unsplash

Проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні» 1-ша фаза проєкту у Львові тривала від квітня 2018 до жовтня 2019. Крім Львова у проєкті брали участь ще 5 українських міст. З січня 2016 – Чернівці, Полтава, Вінниця, Житомир, а з квітня 2018 – Подільський район Києва. Мета проєкту – підтримка місцевого самоврядування в плануванні довгострокового розвитку міст. Міське планування є одним із головних обов’язків кожного міста, оскільки цей процес визначає майбутнє його мешканців. Впродовж півтора року в тісній співпраці з головним архітектором та Інститутом міста розроблялась Інтегрована концепція розвитку відповідно до Лейпцизької хартії сталого європейського міста. До процесу розробки Плану сталої міської мобільності були залучені представники комунальних установ Львова, серед яких «Інститут міста», «Інститут просторового розвитку», «Львівавтодор», «Львівелектротранс», департамент житлового господарства та інфраструктури, управління транспорту, управління архітектури та урбаністики, міжнародні експерти зі Швейцарії та Німеччини. Проводилось багато зустрічей з мешканцями та зацікавленими сторонами. Відбулась комплексна навчальна програма під назвою «Управлінські компетенції», що мала на меті підвищення кваліфікації працівників міських рад і більш тісну співпрацю між різними структурними підрозділами, кращу координацію проєктів та оптимізацію адміністративного управління як на вертикальному, так і на горизонтальному рівнях. Демонстраційний інфраструктурний проєкт «Зелена Лінія» - пішохідно-велосипедне сполучення з Сихова в центр міста, що проходить через зелені території, промислову зону та сполучає корпуси Українського Католицького Університету: розроблена концепція та готується робоча документація на перший відрізок вздовж південно-західної частини парку Івана Павла ІІ до Шувару на Хуторівці. 2-га фаза проєкту розпочалась в листопаді 2019 та триватиме до жовтня 2023 року. На цьому етапі доєднались ще два міста: Харків та Мелітополь. У другій фазі цього проєкту планується продовжувати роботу над впровадженням Інтегрованої концепції розвитку міста, а саме використати її як основу для зміни Генерального плану міста. Рухатись в напрямку, заданому Планом сталої міської мобільності та впроваджувати транспортні рішення та ремонт міського простору згідно принципів сталої мобільності. Працювати далі над реалізацією Зеленої Лінії, як гарного прикладу альтернативних сполучень в місті. Дуже важливим у цій фазі стає мережа міст та обмін досвідом між містами з питань розвитку, добрих та поганих прикладів.

Photo by Gunnar Ridderström on Unsplash

Виконавцем проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні» є німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». Його фінансують Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO). Проєкт реалізується у сфері міжнародного співробітництва заради сприяння розвитку за ініціативи Урядів України, Федеративної Республіки Німеччина та Швейцарської Конфедерації.

Introduction Lviv is a city with a high index of greenery and developed network of park zones within the urban fabric. At the same time, green zones are not always easily accessible, and Lviv citizens do not experience them in their everyday life. On the other hand, Lviv is facing increasingly more challenges with public and private transportation, and mobility in general. Bicycle infrastructure is on the stage of development and partial implementation. In these settings, the Green Line project aims at enhancing the development of the green network and mobility in the city. The Green Line idea is based on the need to create an about 7-kmlong connection between Sykhiv, the biggest residential district of Lviv, and the city center. In addition to the planned bicycle infrastructure, Green Line should become a public space that would offer varied patterns of sharing the path by pedestrians, cyclists, and motorized transport. Idea of the Green Line is to create a possibility for wide target group of people with different levels of mobility and different motivations to use this public space. It would meet the needs of days-off and everyday life. Despite the fact that the main urban magnets of this route are university campuses and offices, Green Line crosses some spatially and functionally diverse areas. They include the high-density urbanized areas, undeveloped natural areas, and neglected post-industrial sites. Changeable character of the route might contribute to formation of spatial identity of separate segments of the route and have a potential for site-specific design. On the stage of urban analysis, possible alternative routes have been developed, with preservation of the initial urban magnets. The analysis could set a framework for a future design. The analysis included the following topics: physical and social context, infrastructure, natural environment. The analysis would help design comfortable routes and interesting scenario of the Green Line on further stages.

Image: Photo collage of the route on I-J segment Зображення: Фотоколаж маршруту на відрізку I-J

Вступ Львів є містом з високим індексом озеленення та розвиненою мережею парків в урбанізованій тканині. Водночас, зелені зони часто є важко доступними, або ж у них відсутні умови для проведення часу для львів’ян на щодень. З іншого боку, у місті зростають проблеми з громадським та приватним транспортом, як і мобільністю загалом. Велосипедна інфраструктура є на етапі розвитку і часткової реалізації. За цих умов, проєкт Зеленої лінії, з одного боку, має за мету інтегрувати озеленені простори у соціальний простір міста, а з іншого – стати одним з кроків до підвищення мобільності у місті, а також промоцією активного способу життя. Ідея Зеленої лінії ґрунтується на необхідності пов’язати Сихів, найбільший житловий район Львова, з центром міста зеленим коридором, довжина якого становитиме більше 7 км. Додатково до запланованої велосипедної інфраструктури Зелена лінія буде простором, який пропонуватиме різноманітні патерни простору для пішоходів, велосипедистів і моторизованого транспорту. Дизайн Зеленої лінії повинен створити можливості користування цим публічним простором широкою цільовою групою та людьми з різними способами мобільності та різними мотиваціями, задовольняючи потреби як вихідного дня, так і щоденного маршруту. Хоча головними магнітами Зеленої лінії є університетські кампуси та офісні комплекси, маршрут перетинає просторово та функційно різноманітні території: урбанізовані території з високою щільністю, закинуті індустріальні території, а також – неосвоєні зелені зони. Змінний характер цього шляху може сприяти формуванню просторової ідентичності окремих сегментів шляху та мати потенціал для дизайну, чутливого до середовища і спрямованого на збереження його характеру. Етап аналізу міського контексту передбачає розгляд можливих альтернативних варіантів прокладення маршруту зі збереження головних магнітів, та сформує основу для проєктного рішення. Відтак, на цьому етапі відбувався аналіз фізичного і соціального контекстів, інфраструктури та природного середовища, який допоможе на наступних етапах розробити проєктне рішення для комфортного маршруту і цікавого сценарію Зеленої лінії.

Image: Photo collage of J point towards K point on the route Image: Photo collage of the route on G-H segment Зображення: Фотоколаж точки J в напрямку точки K на маршруті Зображення: Фотоколаж маршруту на відрізку G-H

CITY CENTRE N

4 J I

3 F E

SYKHIV DISTRICT 1 A

Key Urban Magnets That Defined the Route of the Green Line Основні міські магніти, які визначили Зелену лінію

The Green Line should provide a connection between the densely populated district of Sykhiv and the available or shortly-planned public facilities on the way from this residential area to the city center.

Зелена лінія повинна забезпечити зв’язок поміж густозаселеним районом Сиховом та громадськими об’єктами, які розташовані, SYKHIV DISTRICT або будуть реалізовані у близькій перспективі, на шляху із цього житлового району до центру міста. 1

Legend / Легенда Planned district of Sykhiv

Планувальний район Сихів

Main magnets

Головні магніти

Lviv Dovzhenko Centre

Центр Довженка

Shuvar wholesale market

Оптовий ринок Шувар

Holy Spirit Ukrainian Catholic Seminary

Духовна семінарія святого Духа УГКЦ

Office complex «Innovation District IT Park», Housing units The Metropolitan Andrey Sheptytsky Center, Ukrainian Catholic University

Офісний комплекс «ІТ Парк Інноваційний Квартал», Житлові одиниці Центр Митрополита Андрея Шептицького, Український Католицький Університет

Office complex «LvivTech.City», Housing units

Офісний комплекс «LvivTech. City», Житлові одиниці

Student accomodation of National Lviv Polytechnic University

Sport complex of National Lviv Polytechnic University

University campus of National Lviv Polytechnic

University campus of Ivan Franko National University of Lviv

Студенські гуртожитки Національного університету «Львівська політехніка» Спорт комплекс Національного університету «Львівська політехніка» Університетський кампус Національного університету «Львівська політехніка» Університетський кампус Львівського національного університету ім. Ів. Франка

In progress

4 5

In progress

0.25 km

SYKHIV DISTRICT

1.0 km

Iv. Franka sqr.

Sakharova str.

5 MIN

Stusa str. Boykivska str.

Railway

J I

Chervonoi Kalyny ave. G

Stryiska str.

Khutorivka str.

F E

Demyanska str.

5 MIN

Ver

Stryiska str.

Boundaries of the Area Under Analysis Межі аналізованої території

Railway

In the following analysis of the Green Line context, the following adjoining territories were taken into account: areas within a 5-minute walk radius around the ends of the route segments; areas that form integral city planning units (e.g. if the route passes alongside an industrial enterprise, then the analysis took into account the entire territory of this enterprise).

Khutorivka str. Chervonoi Kalyny ave.

При подальшому аналізі контексту Зеленої лінії було враховано характер та програму прилеглих територій, які визначаються 5-ти хвилинними радіусами пішої доступності навколо кінців сегментів маршруту, а також територіями - цілісними містопланувальними одиницями, які перетинає Зелена лінія. Наприклад, якщо маршрут проходив поруч з індустріальним підприємством, то при аналізі враховувалась уся територія цього підприємства.

Demyanska str.

Railway

Legend / Легенда 5 min. walk pedestrian accessibility

5 MIN

Zelena City str. planning units boundaries

Радіуси 5-ти хвилинної пішохідної доступності Межі міських планувальних одиниць

Vernadskogo str. (planned)

Railway

Zelena str. Vernadskogo str. (planned) A

rnadskogo str. (planned)

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Main and Alternative Routes

Основні та альтернативні маршрути M

The main and alternative routes are the hypothesis for tracing the Green Line. Formally, division of the route into segments reflects different types of environments the Green Line crosses. The main route is considered as the most desirable for implementation in terms of efficiency, potential attractiveness, and comfort of use. Alternative segments are seen as auxiliary tracing possibilities. They could be implemented as a priority (because of the complexity of the implementation of some segments of the main route), but at this stage of analysis they are not seen as an ultimate goal.

J I

Головні та альтернативні шляхи є вихідною гіпотезою трасування Зеленої лінії. Формально маршрут поділений на сегменти, які відображають різні характери середовищ, через які проходить маршрут. Відповідно до проведеного аналізу, основний маршрут розглядається як пріоритетний в реалізації з точки зору ефективності і зручності користування. Альтернативні сегменти є допоміжними можливостями трасування. Вони можуть розглядатись як першочергові при реалізації, зважаючи на складність реалізації деяких сегментів головного маршруту, проте на даному етапі дослідження не трактуються як кінцева ціль.

K F E

Legend / Легенда

Основний маршрут

Main route G A

Alternative routes

D J

Альтернативні маршрути

Start and end points of route segments

Точки початку та кінця сегментів маршруту

O. Dovzhenko Cultural and Educational Center Church of the Evangelical Faith «Golgotha»

Культурно-освітній центр ім. О. Довженка Церква християн віри євангельської «Голгофа»

Lisna str.

Hotkevycha str.

Вул. Г. Хоткевича

Hutorivka str.

Вул. Хуторівка

Central entrance to UCU seminary

0.78 km 0.70 km 0.65 km 0.72 km 0.34 km 1.10 km 0.48 km A

0.17 km 0.28 km 0.84 km 0.89 km 0.13 km 0.60 km

A C

Вул. Лісна

Центральний вхід до семінарії УКУ

Persenkivka str.

Вул. Персенківки

Station «Persenkivka»

Станція «Персенківка»

Luhanska str.

Вул. Луганська

Kozelnytska str.

D C

Вул. Козельницька B

Ukrainian Catholic University

Український католицький університет

Stryisky Park

Стрийський парк

Entrance to the park of culture

Вхід в парк культури

Main entrance to the park of culture - Vitovskoho str.

Головний вхід в парк культури - вул. Вітовського

Tot.: 7.68 km

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Functional Zones Adjacent to the Route Функціональні зони, прилеглі до маршруту

The scheme of functional zoning reflects the structure of adjacent areas in accordance with the functions that prevail on each of them. Схема функціонального зонування відображає структуру прилеглих територій відповідно до функцій, які переважають кожній з них.

Legend / Легенда Culture

Культура

High rise multi-apartment housing 6-16 floors

Багатоквартирні житлові будинки підвищеної поверховості 6-16 поверхів Багатоквартирні житлові будинки середньої поверховості 3-5 поверхів

Mid rise multi-apartment housing 3-5 floors

0.25 km

Detached houses

Садибна забудова

Residential student accommodation

Гуртожитки

University

Університети

School

Школи

Kindergarten

Дитячі садки

Greenery

Зелені зони

Industry

Промисловість

Offices

Офіси

Retail

Торгівля

Administrative facilities

Адміністративні установи

Military

Військові території

Healthcare facilities

Заклади медичного обслуговування

Sport

Спортивні території

Parking facilities

Паркування

1.0 km

J I

F E

Functional Objects Adjacent to the Route

Функціональні об’єкти прилеглі до маршруту

The scheme shows the main public objects or objects with restricted accessibility adjacent to the route, which may become alternative magnets. Схема відображає головні громадські об’єкти або об’єкти з обмеженим доступом, прилеглі до маршруту, які можуть бути альтернативними магнітами.

Legend / Легенда Culture

Культура

Education facilities

Заклади освіти

Offices

Офіси

Industry

Промисловість

Retail

Торгівля

Administrative facilities

Адміністративні установи

Military

Військові установи

Healthcare facilities

Заклади медичного обслуговування

Sport facilities

Спортивні заклади

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Housing Житло

The scheme reflects the structure of the adjacent territories according to the residential typologies that dominate on them. The nature and location of residential buildings directly affect the traceability of the route. Other factors include population density in certain areas and rhythms in the public spaces. The large housing estate of Sykhiv is a densely populated area, which inhabitants could be treated as a main target group of the Green Line. Instead, next to the high-rise multi-apartment buildings of Sykhiv, the route also crosses the territory with detached houses. Moreover, it runs next to the Novyi Lviv housing complex, which could also become a magnet as an object of architectural heritage. Схема відображає структуру прилеглих територій відповідно до житлових типологій, які на них переважають. Характер і розташування житлової забудови безпосередньо впливає на трасування та властивості маршруту, зважаючи на зосередження населення на певних територіях та їх ритми перебування у громадському просторі. Район масової житлової забудови Сихів є густонаселеною територією, яка передбачає постійне користування маршруту його мешканцями як головною цільовою групою. Натомість, поруч з блоксекційними багатоповерховими будинками Сихова, маршрут також перетинає території із садибною забудовою, а також проходить поруч із комплексом Нового Львова, який може стати магнітом, а крім того є об’єктом архітектурної спадщини.

Legend / Легенда Mid rise multi-apartment housing 3-5 floors

Detached houses

Садибна забудова

High rise multi-apartment housing 6-16 floors

0.2 km

1.0 km

3 N

J I

F E

Healthcare Facilities

Заклади охорони здоров’я The scheme reflects key health care facilities. Given the emphasis on healthy lifestyles as one of the motivations for setting up the Green Line, it offers an opportunity to create interaction with the context by providing appropriate infrastructure at health facilities, such as “health trails”. Схема відображає головні заклади охорони здоров’я. Зважаючи на наголос на здоровий спосіб життя як однієї з мотивацій облаштування Зеленої лінії, це створює можливість взаємодії маршруту з цією функцією у вигляді забезпечення відповідної інфраструктури біля закладів охорони здоров’я, як, наприклад, «стежки здоров’я».

Legend / Легенда Healthcare facilities

Заклади медичного обслуговування

“Dzherelo” Rehabilitation Center

Львівський міський центр реабілітації «Джерело»

4th municipal city clinic of Lviv

4-та комунальна міська поліклініка м. Львова

Bogdan Karpenko Lviv Regional Psychoneurological Clinic

Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер ім. Б. Карпенка

Remark: The legend includes objects that are located inside walk pedestrian accessibility radiuses. Приміткиа: Експлікація включає лише заклади в межах радіусів пішохідної доступності.

0.2 km

1.0 km

27 26

23 22 20

21 19 18 17

15 K

14 13

J I

12 F E

11 10 9

Education

Освіта 14

The scheme includes location of key institutions of primary, secondary and higher education, and the premises in their use. Since universities are some of the key magnets, and students are the target group, such an analysis shows the points of attraction and the possible intensity of movement on the segments between them.

Схема відображає головні заклади освіти (початкової, середньої і вищої) та території, які є у їхньому користуванні. Оскільки одними головних магнітів є університети, а цільовими групами - студенти, такий аналіз показує точки тяжіння та інтенсивності використання 27 маршруту між відповідними об’єктами. 26

23 24 22 Легенда 26

Legend /

2 1

10 9

25 23 24 22 20 Education facilities 19 Residential student 18 accommodation 21 17 20 19 12University 18 17 School 3

Kindergarten 10

Заклади освіти Гуртожитки 16 Університети

Школи 2 1

15Дитячі садки

9 Gymnasium «Brothers of Israel» 8 15 14 School «Pervotsvit»

13 Secondary14 school № 84

Загальноосвітня школа «Первоцвіт» Середня загальноосвітня школа № 84

13 17 Kindergarten №

Дитячий садок № 17

Гімназія «Братів Ізраїлю»

5 6

2 1

3 4

6 12

11 10 11

10 9

0.2 km

1.0 km

27 26

23 22 20

21 19 18 17

15 K

14 13

J I

12 F E

11 10 9

Education Освіта

Legend / Легенда 5

Lviv Children’s Music School № 8

Secondary school № 90

Kindergarten/lyceum «Ecoland» Educational complex «School gymnasium «Sykhivska»» Educational complex «School lyceum «Oriana»»

Kindergarten № 78

Дитячий садок № 78

Kindergarten № 179

Дитячий садок № 179

Lviv Theological Seminary of The Holy Spirit National Academy of Sciences of Ukraine Ukrainian Catholic University of St. Clement Boarding house for children with hearing and speech impairments National university «Lviv Politechnic» Department of Physical Education Hetman Petro Sagaidachny National Academy of Land Forces

Львівська духовна семінарія Святого Духа Національна академія наук України Український Католицький Університет св. Климента

House of Child No. 1

Будинок дитини № 1

A. S. Makarenko secondary school of І-ІІІ degrees № 50

Загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів № 50 ім. А. С. Макаренка

Junior school № 50

Молодша школа № 50

Lviv Specialized School of І degree № 4

Львівська спеціалізована школа І ступеня № 4

Student Town of National University «Lviv Polytechnic»

Студентське містечко НУ «Львівська Політехніка»

Kindergarten № 135

Дитячий садок № 135

Oleksa Novakivsky children’s art school

Дитяча художня школа імені Олекси Новаківського

Ukrainian Academy of Printing

Українська академія друкарства

Kindergarten № 32

Дитячий садок № 32

Ivan Franko National University of Lviv. Faculty of Electronics

Львівський національний університет ім. І. Франка Факультет електроніки

7 8

12 13 14 15 16 17

2 1

3 4

Львівська дитяча музична школа № 8 Середня загальноосвітня школа № 90 Дитячий садок/ліцей «Ecoland» НВК «Школа-гімназія «Сихівська»» НВК «Школа-ліцей «Оріяна»»

Інтернат для дітей із вадами слуху і мовлення НУ«Львівська політехніка» Кафедра фізичного виховання Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного

5 6

0.2 km

1.0 km

10 9 M

J I

F E

2 B

Sporting Facilities Спортивні заклади

The scheme shows key sporting facilities located along the route, as well as those that are planned for construction in the coming years. Sports is an important part of a potential Green Line program. Therefore, as a part of the network of sporting facilities, the route (both buildings and open areas) will make the scenario of the route more coherent. Схема відображає головні спортивні об’єкти, розташовані вздовж маршруту, а також ті, реалізація яких запланована на найближчі роки. Спорт є важливою складовою потенційної програми Зеленої лінії, відтак маршруту як частини мережі спортивних об’єктів - як будівель, так і відкритих майданчиків, зробить сценарій маршруту більш цілісним.

Legend / Легенда

Sport facilities

Спортивні заклади

Fitness club «Sport Life»

Фітнес клуб «Sport Life»

Projected sports complex

Проєктований спорткомплекс

Mini football field

Поле для міні футболу

Football field

Футбольне поле

Football field

Футбольне поле

Football and volleyball fields

Футбольне та волейбольне поле

Projected sports complex of Ukrainian Catholic University

Проєктований спорткомплекс Українського католицького університету

Stadium of National Academy of Land Forces

Стадіон Національної академії сухопутніх військ

Tennis courts

Тенісні корти

Stadium «Yunist»

Стадіон «Юність»

Palace of Sport «Dynamo»

Палац спорту «Динамо»

0.2 km

1.0 km

13 N

11 10 K

9 8

J I

F E

5 C

Local Administrative Facilities Місцеві адміністративні заклади

The scheme shows key administrative facilities located along the route. When treating a bicycle as a transport, it is also important to take into account the needs of the residents who can use this route for their daily routine. Схема відображає головні адміністративні установи, розташовані вздовж маршруту. Трактуючи велосипед як транспорт, важливо також враховувати потреби мешканців, що зможуть користуватись цим маршрутом для своєї щоденних потреб.

Legend / Легенда

Administrative facilities

Адміністративні установи

Post Office № 70

Поштове відділення № 70

Housing and maintenance office № 110

Житлово-експлуатаційна контора № 110

Sykhiv Department of Social Protection

Сихівський відділ соцзахисту

Sikhiv district administration

Сихівська районна адміністрація

Territorial unit of center for Administrative Services Center

Територіальний підрозділ ЦНАП

Lviv City Electric Networks «Lvivoblenergo»

Львівські міські електричні мережі «Львівобленерго»

Lviv regional archive

Львівський обласний архів

30th state fire and rescue units

30 державна пожежнорятувальна частина

State fiscal service

Державна фіскальна служба

City Department of Registration of Civil Status Acts

Міський відділ реєстрації актів цивільного стану

Post Office № 26

Поштове відділення № 26

Lviv Municipal Enterprise «Vuletske»

Львівське комунальне підприємство «Вулецьке»

Office of the Security Service of Ukraine in the Lviv region

Управління Служби безпеки України у Львівській області

State Judicial Administration Office in Lviv Oblast

Управління державної судової адміністрації у Львівські області

0.2 km

1.0 km

3 1

2 J

F E

Offices Офіси

The scheme displays major centers located along the route, as well as those that are currently under construction. Office centers are some of the key magnets that directly influenced the tracing of the Green Line. The links between these objects, the city center, and the district of Sykhiv form strategic segments for the operation of the route as part of the urban mobility network. Схема відображає головні офісні центри, які розташовані вздовж маршруту, а також ті, які зараз є у процесі реалізації. Офісні центри - серед головних магнітів, які безпосередньо вплинули на трасування Зеленої лінії. Зв’язки між цими об’єктами і центром і Сиховом формують стратегічні сегменти для функціонування маршруту як частини мережі міської мобільності.

Legend / Легенда Offices

Офіси

Main Department of «Zakhidenergo»

Головне управління ПАТ «ДТЕК Західенерго»

Innovation District IT Park (in progress)

Innovation District IT Park (в процесі)

«GlobalLogic» office

Офіс «GlobalLogic»

Office building

Офісна будівля

Office building

Офісна будівля

Innovation IT Park LvivTechCity (in progress)

Innovation IT Park LvivTechCity (в процесі)

0.2 km

1.0 km

5 J I

3 2

F E

Industry

Індустріальні об’єкти і території The scheme shows location of key industrial enterprises along the route. Most of them are part of the South industrial hub of Lviv developed in the late 20th century. After restructuring, some of it has been repurposed into small enterprises, other parts are degrading. This cluster has a potential for growth, both in terms of economic development and the cultural landscape of the city. However, today it is rather a challenge for safe environment for potential route users. Схема відображає головні індустріальні підприємства, поруч з якими проходить маршрут. Більшість з них є частиною Південного промислового вузла Львова, який був розвинений у кінці 20 століття, а після реструктуризації - перепрофільовується у дрібні підприємства або занепадає. Цей кластер має великий потенціал як з точки зору економічного розвитку, так і культурного ландшафту міста, проте на сьогодні є швидше викликом для формування безпечного середовища для користувачів потенційного маршруту.

Legend / Легенда 5

Industrial object

Промисловий об’єкт 6

Industry

Промисловість 3 2

Warehouses

4 «Reaktyv» Plant

Warehouses

Склади

Lviv bus factory

Львівський автобусний завод

Heat power plant - 1

Теплоелектроцентраль - 1

«Galenergoremont»

«Галенергоремонт»

Склади Завод «Реактив»

0.2 km

1.0 km

J I

F E

7 3

Retail

Заклади торгівлі The scheme shows the location of key trade-related objects and territories. Trade is one of the important magnets, and the motivation for using the Green Line for daily routines. For that matter, the Green Line could be equipped with appropriate small architectural forms near the objects of commerce, or provide the infrastructure for small businesses. Схема відображає розташування головних об’єктів та територій, що пов’язані із торгівлею. Торгівля є одним з важливих магнітів і мотивом використання Зеленої лінії для щоденних потреб. Зважаючи на це, Зелена лінія може бути обладнана відповідними малими архітектурними формами поруч з об’єктами торгівлі, або ж передбачати інфраструктуру для малого бізнесу.

Legend / Легенда 7

Retail

Торгівля

Retail

3 Торгівля

1 2

Industrial market

4 Промисловий ринок

«Iskra» Market

6 Ринок «Іскра»

Shopping center

Торгово-побутовий центр

Supermarket «Arsen»

Супермаркет «Арсен»

«WAM» Shopping Center

Торговий центр «ВАМ»

«Intercity» Shopping Center

Торговий центр «Інтерсіті»

Wholesale food market «Shuvar»

Гуртовий продовольчий ринок «Шувар»

Mini-market «Blyzenko»

Міні-маркет «Близенько»

Supermarket «Furshet»

Супермаркет «Фуршет»

1 2 A

0.2 km

1.0 km

8 9

10 6

15 5

F E

Population Density of Micro-Communities in Lviv Based on the Study by “City Institute” Щільність населення мікро-громад у Львові на основі досліджень «Інституту міста» The scheme shows the density of the population and is based on the City Institute study held on 2018, which includes determining the mental boundaries of micro-communities territories in Lviv. Схема відображає щільність населення і побудована на основі дослідження Інституту міста проведеного у 2018 році, яке полягає у визначенні ментальних меж територій мікрогромад Львова.

Legend / Легенда 1 815 people per km2

47 226 people per km2

Santa Barbara

Санта Барбара

Syhiv-Shuvar-Iskra-Kozelnyky

Сихів -Шувар-ІскраКозельники

Bodnarivka

Боднарівка

V.Velykoho-Naukova

В.Великого-Наукова

Studmistechko-Podatkova

Студмістечко-Податкова

Altaiski ozera

Алтайські озера

Pryvokzalna-Circus

Привокзальна-Цирк

Svyatoyurska hora

Святоюрська гора

Centr

Центр

Centr-Park Kultury

Центр-Парк Культури

Lychakiv

Личаків

Stryiskyi Park-Zelena

Стрийський парк-Зелена

Pohulianka

Погулянка

Novyi Lviv

Новий Львів

Dnisterska

Дністерська

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Permeability of Territories Adjacent to the Route Проникність територій вздовж маршруту The scheme reflects the permeability of the territories adjacent to the Green Line. The permeability of the urban fabric, as well as physical accessibility of objects and territories, are the basic characteristics for development of the vibrant and safe urban environment. Consequently, depending on these qualities, territories have different capacity, and have been differentiated in the analysis into the following types: territories accessible to everyone at any time; territories available only at a certain period of time; and territories that are not accessible to the public. Схема відображає проникність територій, прилеглих до Зеленої лінії. Проникність містопланувальної тканини, а також фізичну доступність об’єктів і територій є базовими характеристиками формування живого і безпечного міського середовища. Відтак, залежно від цього території мають різний потенціал і при аналізі були диференційовані на: території, які доступні для всіх у будь-який час; доступні лише у певний період доби; і території, недоступні для широкої громадськості.

Legend / Легенда Inaccessible area

Недоступна територія

Temporary accessible area

Тимчасово недоступна територія

Fully accessible area

Постійно доступна територія

0.2 km

1.0 km

6/7

1 1

3 4 3

5 1

1 1

1 2

5 3

6 6

J I

1 4

1 G

1 1 2 1

16 F

1 D

Green Line in the Network of Public Transport Зелена лінія у мережі громадського транспорту

The scheme shows the Green Line as part of the public transport network, as at 2019, including the main roads, secondary bus routes, tram, trolleybus and railway routes, and “Next bike” - the only bike rental network in Lviv. It also includes public transport stops and transport lines they serve. Схема відображає Зелену лінію як частину мережі громадського транспорту станом на 2019 рік, зокрема враховано головні, другорядні автобусні маршрути, трамвайний, тролейбусний та залізничний маршрути, єдину у Львові міську мережу прокату велосипедів «Next bike». Також позначено зупинки громадського транспорту та кількість маршрутів, які з ними пов’язані.

Legend / Легенда Public bike sharing

Громадський прокат велосипедів

Railway routes and stations

Залізничний маршрут та станція

Trolley bus routes and stops

Тролейбусний маршрут та зупинка

Main bus routes and stops (>2 buses on the route)

Трамвайний маршрут та зупинка Основні автобусні маршрути та зупинки

Secondary bus routes and stops (<2 buses on the route)

Другорядні автобусні маршрути та зупинки

Number of public transports per stop

Кількість громадського транспорту на зупинці

Tram routes and stops

8 1

10 1

1 1 2/4

2/4 1

11 1

1 2 1 0.2 km

1.0 km

J I

F E

Analysis of Intermodality Аналіз інтермодальності

The scheme of intermodality shows the possibility of changing the mode of transport within the 5-minute walking distance. Схема інтермодальності показує можливість зміни виду транспорту в межах 5-ти хвилинної пішохідної доступності.

Legend / Легенда Public bike sharing station

Станція громадського прокату велосипедів

Tram station

Трамвайна зупинка

Trolley bus stop

Тролейбусна зупинка

Bus stop

Автобусна зупинка

Railway station

Залізнична станція

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Types of Streets Типи вулиць

The scheme shows the possible way of future integration of the Green Line into a network of streets of different categories, depending on their current usage, significance, vehicle and pedestrian intensity. Схема відображає інтеграцію Зеленої лінії у мережу вулиць різних категорій залежно від їх поточного використання, міського значення, транспортної і пішохідної активності.

Legend / Легенда Intercity main street

Вулиця міжміського значення

City main street

Вулиця міського значення

District main street

Вулиця районного значення

Street

Вулиця

Passage

Проїзд

Shared street

Спільні пішохідноавтомобільні вулиці (зони)

Pedestrian footpath

Пішохідний шлях

Dirt path

Грунтова дорога

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Surfacing of Roads and Pedestrian Zones Стан покриття доріг та пішохідних зон

The scheme shows the current state of the surfacing of roads and pedestrian zones along the main and alternative routes of the Green Line. Схема відображає актуальний стан покриття доріг та пішохідних зон вздовж основного та альтернативних маршрутів Зеленої лінії.

Legend / Легенда Good (doesn’t need intervention)

Добрий (не потребує втручань)

Average (needs minor repair)

Задовільний (потребує незначного ремонту)

Bad (needs complete repair)

Поганий (потребує повного ремонту)

No coverage

Покриття відстунє

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Possibility of Integration of the Green Line into the Available Street Structure Можливість інтеграції Зеленої лінії в структуру вулиць

Taking into account both approaches to the Green Line as a part of infrastructure for mobility, and as a public space, one should consider the various possibilities of its integration into the street structure: as a separate allocated track/path, a lane integrated into the pedestrian zone or into the roadway - depending on the nature of the environment and the intensity of traffic. Зважаючи на трактування Зеленої лінії як частину інфраструктури для мобільності, а одночасно - громадського простору, варто розглядати різноманітні можливості її інтеграції у структуру вулиці: як окремої виділеної велодоріжки, смуги, інтегрованої у пішохідну зону або у полотно дороги - залежно від характеру середовища та інтенсивності руху.

Legend / Легенда Integration as separate bicycle lane

Інтеграція, як окрема велодоріжка

Integration into pedestrian zone

Інтеграція у пішохідну зону

Integration as a part of the road

Інтеграція, як частина дороги (велосмуга)

0.2 km

1.0 km

13 12 11 M

10 8 L

J I

F E

Barriers on the Route Бар’єри вздовж маршруту

The scheme shows key physical barriers located along the Green Line. Схема відображає головні фізичні бар’єри розташовані вздовж Зеленої лінії.

Legend / Легенда Soft / Medium / Hard

Легкий / Середній / Складний

Crossing of a four lane road

Перетин 4 смугової дороги

The difficulty of relief

Складність рельєфу

Crossing of a four lane road

Перетин 4 смугової дороги

Proximity to the railway

Близькість до залізниці

Unsanctioned fence

Несанкціонована огорожа

Crossing of the railway

Перетин залізниці

Unorganized crossing of the road

Неорганізований перетин дороги

Crossing of a four lane road

Перетин 4 смугової дороги

Stairs

Сходи

Stairs

Сходи

Stairs

Сходи

Stairs

Сходи

Stairs

Сходи

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Green Line Within the Bicycle Infrastructure Зелена лінія як частина велоінфраструктури міста

Considering Green Line as an infrastructure for mobility, the important aspect is its integration into existing and planned bicycle infrastructure. Беручи до уваги функцію Зеленої лінії як інфраструктури для мобільності, важливим аспектом є її інтеграція у існуючу та заплановану велоінфраструктуру. Мапа сформована на основі даних Асоціації велосипедистів Львова, Інституту просторового розвитку та відкритих джерел.

Legend / Легенда Existing

Наявні

Planned

Заплановані

In progress

В процесі проєктування

Public bike sharing

Громадський прокат велосипедів

0.2 km

1.0 km

Lviv Citadel green area N

Bohdan Khmelnytskyi park of culture

Pohulianka park Stryiskyi park

Horikhovyi Hai park

4 Snopkivskyi park Zalizna Voda park

3 Horikhovyi Hai park

J I

Green meadows area

Seminary of The Holy Spirit park area F E

Zubra river

2 Zubra forest

Zubra river

Points of Integration of the Green Line into the Green Network of the City Точки інтеграції Зеленої лінії у зелену мережу міста The scheme reflects the Green Line tracing in relation to the network of green zones in the city. In addition, it shows entries into green areas that may possibly be the directions for connectivity forking. Схема відображає трасування Зеленої лінії відносно мережі зелених просторів міста, а також входи у зелені території, які потенційно можуть бути напрямками розгалуження маршруту.

Pohulianka park

Legend / Легенда

Snopkivskyi park Zalizna Voda park

Points and directions of route intersections with green network

Точки та напрямки перетинів маршруту з зеленою мережею міста

City green network

Зелена мережа міста

Connection to the city suburb and potential route along Zubra river

Зв’язок з передмістям Львова та потенційним маршрутом вздовж ріки Зубра

Photo: https://goo.gl/etPpzZ 2

Connection to Zubra forest and Zubra river lowlands

Зв’язок з зубрівським лісом та долиною річки Зубра

Photo: https://goo.gl/wtszX9 3

Connection to Zalizna Voda park

Зв’язок з парком Залізна Вода

Photo: https://goo.gl/rPhRr8 3

Connection to Horikhovyi Hai park

Зв’язок з парком Горіховий Гай

Photo: https://goo.gl/iec44h

Seminary of The Holy Spirit park area

John Paul II park

0.2 km

1.0 km

J I

F E

Topography Analysis Топографічний аналіз

The scheme is developed on the city topography map. The analysis makes it possible to assess the complexity of the route on the segments with variable relief, and to develop future design decisions accordingly. Схема розроблена на основі топографічної карти міста Львова. Проведений аналіз дозволяє оцінити складність проходження маршруту на ділянках зі змінним рельєфом, відповідно приймаючи рішення щодо майбутніх проєктних рішень.

Legend / Легенда 1-2% slope

Ухил 1-2%

2-4% slope

Ухил 2-4%

4-8% slope

Ухил 4-8%

>8% slope

Ухил >8%

0.2 km

1.0 km

Concept

Концепція We suggest treating the Green Line as a dynamic public space that is both a place-to-stay and an element of mobility infrastructure in the city. In this respect, the Green Line has the capacity to include a variety of the following processes: city connection(s), urban promenade, sub-urban trip. Accordingly, the target groups involved will have the opportunity to interact while using the Green Line. The combination of these processes and interaction between users could create an additional value for the route. Ми пропонуємо трактувати Зелену лінію як динамічний громадський простір, який є одночасно місцем-щоб-бути і інфраструктурою для пересування у місті. Відповідно до задуму, Зелена лінія має потенціал містити різноманітні процеси, серед яких ми пропонуємо сконцентруватись на наступних: міське сполучення, міська прогулянка, заміська прогулянка. Відповідно, цільові групи, які пов’язані з цими процесами, будуть мати нагоду перетинатись і взаємодіяти у просторі Зеленої лінії. Відтак, поєднання цих процесів і їх властивостей може створити додану вартість маршруту.

1. City connection(s)

2. Urban promenade

3. Sub-urban trip

Image: Photo collage of H point towards I point on the route Зображення: Фотоколаж точки H в напрямку точки I на маршруті

City Center N

Sykhiv A

1. City onnection(s)

1. Міське(-і) сполучення As an element of urban mobility infrastructure, the Green Line could become an alternative connection in the context of the whole city. Besides, it could meet basic needs of establishing local connections among certain areas, creating a more comfortable, integrated, and large-scale human environment.

1. City connection(s)

Зелена лінія, як елемент інфраструктури міської мобільності, сприятиме формуванню альтернативних маршрутів у контексті цілого міста, так і задовольнятиме базові потреби у забезпеченні 2. Urban promenade 3. Sub-urban tripспосіб, локальних зв’язків у масштабі окремих районів. В такий новий маршрут створюватиме більш комфортне, поєднане і співмасштабне людині середовище.

1. City Connection(s) 1.1. Coherent Connection Sykhiv-Center 1. Міське(-і) сполучення. 1.1. Цілісне сполучення Сихів-Центр A fully implemented Green Line project could provide additional opportunity for alternative modes of transport between Sykhiv and the central part of Lviv. The route might take precedence over existing bike routes in terms of safety and comfort, even though the distance is longer. Повністю реалізований проєкт Зеленої лінії зможе забезпечити додаткове сполучення для альтернативних видів транспорту поміж Сиховом та центром Львова, яке поряд з більшою протяжністю, мало б перевагу над наявними велосипедними маршрутами з точки зору безпеки і комфорту.

P J

1. City Connection(s) 1.2. Multiple Local Connections 1. Міське(-і) сполучення. 1.2. Численні локальні зв’язки Each of the individual segments of the Green Line is an important local link that helps make the environment more friendly to pedestrians and to users of alternative mobility types. The main local magnets and the users’ daily routes were taken into account to define the local links within the Green Line.

1. City connection(s)

2. Urban promenade Sub-urbanлокальним trip Кожен з окремих сегментів Зеленої лінії 3. є важливим зв’язком, який допомагає зробити середовище більш дружнім для пішоходів і користувачів альтернативних видів транспорту. Для цього були враховані головні локальні магніти і щоденні маршрути користувачів.

Legend / Легенда N

City Center - IT Center

Центр міста - ІТ центр

UCU - UCU

УКУ - УКУ

UCU - Novyj Lviv

УКУ - Новий Львів

Novyj Lviv - Shuvar Mall

Новий Львів - ТЦ Шувар

Shuvar Mall - Sykhiv

ТЦ Шувар - Сихів

UCU - Sykhiv

УКУ - Сихів

Sykhiv - Sykhiv

Сихів - Сихів

1. City Connection(s) 1.3. The Element of the Urban Mobility Infrastructure 1. Міське(-і) сполучення. 1.3. Елемент інфраструктури мобільності міста 1. City connection(s)

The Green Line could also be considered in the context of urban mobility as an additional infrastructure for alternative modes of transport. On the one hand, it compensates for the missing links within the city. On the Urban promenade 3. Sub-urban trip other2.hand, it offers a safer and more comfortable connection. Зелену лінію також варто розглядати у контексті міської мобільності як додаткову інфраструктуру для альтернативних видів транспорту, яка з одного боку компенсує відсутні ланки міської мережі, а з іншого – пропонує більш безпечне і комфортне сполучення.

Legend / Легенда Railway

Залізниця

Trolley bus routes

Тролейбусні маршрути

Tram routes

Трамвайні маршрути

Bus routes

Автобусні маршрути

on(s)

2. Urban Promenade 2. Міська прогулянка

The Green Line can also be considered a destination in itself. Given the uniqueness of the environments it crosses and the experiences it offers, the Green Line has the potential to be a route for a weekend, outdoor activities, sports or city-walks. Availability of such a space could promote active urban lifestyles and encourage locals to spend more time in the green spaces of the city.

2. Urban promenade

Зелену лінію можна також розглядати, як ціль для прогулянки. Зважаючи на унікальність середовищ, які вона перетинає, і досвіди, 3. Sub-urban які вона пропонує,trip Зелена лінія має потенціал стати маршрутом для вихідного дня, активного відпочинку, спорту чи прогулянки. Наявність такого простору, могла б сприяти поширенню активного способу життя і перебування містян у зелених просторах міста.

The Path that Crosses Different Urban Spaces (2.1) and Functional Zones (2.2) Маршрут, який перетинає різні середовища (2.1) і функційні зони (2.2) The Green Line connects parts of the city that are usually not articulated on the mental maps of the citizens and are beyond the interest of tourists. An alternative city walk could draw attention to the post-industrial territories, green spaces, heritage sites, and infrastructural elements of the city that are being unfairly ignored. The Green Line could provide access and the ability to stay comfortably close to these sites, giving them more attention as to interesting objects of urban culture. Зелена лінія сполучає між собою частини міста, які переважно не артикульовані на ментальних мапах містян і поза межами зацікавлення туристів. Альтернативна міська прогулянка, могла би звернути увагу на постіндустріальні території, зелені зони, історичні пам’ятки та інфраструктурні елементи міста, які несправедливо залишаються поза увагою. Зелена лінія могла б забезпечити доступ і можливість комфортного перебування поруч з цим об’єктами, надаючи їм більше уваги як цікавим об’єктам міської культури.

2.1. The Path that Crosses Different Different Urban Spaces 2.1. Маршрут, який перетинає різні середовища

Legend / Легенда Parks

Парки

Residential

Житло

Offices / Services

Офіси / Сфера послуг

Industrial

Промисловість

on(s)

2. Urban Promenade 2.2. The Path that Crosses Different Functional Zones 2. Міська прогулянка 2.2. Маршрут, який перетинає різні функційні зони

Legend / Легенда 2. Urban promenade

3. Sub-urban Recreation trip

Відпочинок

Education

Освіта

Industrial

Промисловість

Comercial

Комерція

Residential

Житло

MixedUse: -public spaces -comercial -residential

Змішане використання: -громадські простори -комерція -житло

on(s)

2. Urban Promenade 2.3. The Path that Creates a Coherent and Flexible Scenario 2. Міська прогулянка 2.3. Маршрут, який створює цілісний і гнучкий сценарій 2. Urban promenade

The Green Line can potentially become a backbone for development of a variety of functions along its route, responding to the surrounding areas, objects, and the flow of users. In this way, the Green Line may 3. Sub-urban trip eventually form a functional scenario that will enhance public space along the route. Зелена лінія має потенціал розвитку різноманітних функцій вздовж її маршруту, реагуючи на функції прилеглих територій і об’єктів, потоки користувачів. Таким чином у Зеленої лінії з часом може сформуватись функційний сценарій, який буде підсилювати громадський простір вздовж маршруту.

Legend / Легенда Thematic playgrounds for children and family

Тематичні майданчики для дозвілля сімей з дітьми

Outdoor sport and healthcare facilities

Вуличні спортивні та оздоровчі об’єкти

Street trade

Вулична торівля

Persenivka station

Zubrivska station

Sykhiv station

enade

Sub-Urban Trip

3. Заміська прогулянка An important aspect of the route development is integration of the Green Line into existing infrastructural and natural objects. It could also help turn the Green Line into the sub-urban trip route. There are sub-urban train stations (Persenkivka, Zubra and Sykhiv), which are located in close proximity to the route; Zubra River, which needs extensive cleaning; suburban green areas (such as the Vynnykivsky Forest); connections with suburban villages.

3. Sub-urban trip

Важливим аспектом розвитку маршруту є поєднання Зеленої лінії з об’єктами інфраструктури та природніми об’єктами, які будуть перетворювати Зелену лінію на маршрут для заміської прогулянки. Таким чином важливим об’єктами є станції приміських електричок (Персенківка, Зубра і Сихів), які розташовані у безпосередній близькості до маршруту, руслом річки Зубри, яка потребує очищення, приміськими Зеленими зонами (як, наприклад, Виниківський ліс), а також - сполучення з прилеглими до Львова селами.

Legend / Легенда City border

Межа міста

Zubra river

Ріка Зубра

Railway

Залізниця

Vynnykivskyj forest

Винниківський ліс

Approach to Implementation Підхід до реалізації

Even though the Green Line is a physically insignificant intervention in the city texture, it crosses diverse territories and concerns multiple interests. Therefore, a key aspect of its implementation is to form a dialogue and understanding between stakeholders associated with the objects and areas located along the route, as well as potential users of the infrastructure and institutions that own or are in charge of managing the adjacent areas. We recommend segmenting the Green Line according to the specificity of environments, as well as the allocation of territorial responsibilities and ownership structure. Не зважаючи на те, що Зелена Лінія – є фізично незначною інтервенцією у простір міста, вона перетинає велику кількість території, поєднуючи велику кількість інтересів. Відтак, ключовим аспектом її реалізації є формування діалогу і порозуміння поміж стейкхолдерами, які пов’язані з об’єктами, розташованими вздовж маршруту і потенційними користувачами інфраструктури, а також - організаціями, які є власниками або відповідають за менеджмент інфраструктури на кожному із сегментів. Ми рекомендуємо зробити поділ на сегменти для реалізації Зеленої лінії відповідно до характеру простору, а також розподілу територіальної відповідальності/власності інституцій. Розроблення рішення кожного із сегментів Лінії повинен залучати якомога більше потенційних користувачів, відповідно до потреб яких можна було б знаходити просторові рішення.

Image: Photo collage of the route on G-F segment Зображення: Фотоколаж маршруту на відрізку G-F

2 5 3

8 3

7 1 3

3 2

Approach to implementation. Division of the Line into segments based on the key responsible actors. Підхід до реалізації. Поділ Лініні на сегменти згідно з приналежністю до відрізку ключових учасників.

Legend / Легенда 1

Ukrainian railway

Укрзалізниця

City/district administration

Міська/Районна адміністрація

Lvivavtodor

Львівавтодор

Stryjskyj Park

Стрийський парк

Park of Culture

Парк культури

Shuvar market

Ринок «Шувар»

Catholic University

Католицький Університет

IT-cluster

IT-кластер

Environmental Impact Analysis Introduction, Group 109 It is the first project of Group 109, in which we successfully managed to involve professional environmentalists at the stage of urban analysis. This kind of idea has been around for some time, but the available conditions often presented obstacles. However, there is a manifest importance and demand of professional environmental smart approach in the development of public space projects, such as parks, squares, and other recreational places. Due to support from GIZ and an interest from the involved experts - Ivan and Ruslana Danylyk - these plans came to life. Group 109 is grateful to the partners involved and looks forward to the prospects of this work. While urban analysis aims to test the hypothesis, the main goal for the environmentalists was to identify the environmental issues of the area. In recent years, no work has been done on this subject. Therefore, this work should be considered as a primary study, which, although comprehensive, was limited in time (field observations were made only in the course of one season in the year). Thus, the entire route was divided into four interconnected clusters that create an overall picture of the current ecological status of the geosocial ecosystem from the periphery to the city center of Lviv. The studies were conducted in the fall of 2018 within ± 100m of the route. As a result, it produced a description of the ecological status of the four clusters of the route, such as Sykhiv - Zubra, Kozelnyky - Persenkivka, Stryiskiy Park, and Bohdan Khmelnytskyi Central Culture and Recreation Park. The study made it possible to distinguish problematic sections of the route and areas that, despite their anthropogenic influence, retain the character of this area. Ivan Pavlo II Park, also known as Zubrivskyi forest, contains remnants of the natural oak forest ecosystem. Despite significant anthropogenic influence, the area has the greatest potential for reproduction. Zubra River ecosystem has been significantly affected and is one of the most problematic areas: the route section detected sewage drains into the river. It should also be added that in previous years the channel has undergone a significant transformation, so it is difficult to talk about restoration of the natural ecosystem of the Zubra River. Moreover, certain sections of the river valley are privately owned, posing risks to the restoration of the natural ecosystem. Nevertheless, Zubra’s origins are of great interest, since the river’s sources originate directly in Lviv, but have not been studied to date. Another problematic area is the railway junction, which is a place of invasive species spreading. At the same time. It is a barrier for the local ecosystem. Besides, many problematic plant species, such as giant hogweed and ragweed, were found on the route. Along with the descriptions of each of the clusters, the work also provides a list of future required studies. The work did not aim to find solutions to available problems, as it requires a more detailed analysis of each section of the route. For example, the local oak forest can be given a second life by planting oak alleys from local seeds. The grass cover is very fast growing, so it is not advisable to apply passive protection measures. Invasive species need to be removed and new species introduced or left authentic if they can reproduce in a new environment. One way or another, the impact of any intervention should be analyzed, in terms of how changes to a particular route would be reflected in other sections of the route.be reflected in other sections of the route.

Image: Photo collage of the route on I-J segment Зображення: Фотоколаж маршруту на відрізку I-J

Кластер № 4 (Парк культури імені Богдана Хмельницького) M

Кластер № 3 (Стрийський парк) K

Кластер № 2 (Козельники-Персенківка) J I

F E

Кластер № 1 (Сихів-Зубра)

Дослідження впливу на навколишнє середовище Вступ, Група 109 Це перший проєкт Групи 109, в якому вдалось залучити фахових екологів на етапі проведення урбан-аналізу. Така ідея існувала давно, але вихідні умови часто ставали перепоною, попри важливість та затребуваність професійної екологічної розвідки при розробці проєктів громадських просторів, як парки, сквери та інші рекреаційні зони міста. Під час роботи над Зеленою лінією з’явилась можливість проведення такого дослідження. Завдяки підтримці з боку GIZ та зацікавленню запрошених фахівців - Івана та Руслани Данилик - ці плани вдалось реалізувати. Група 109 висловлює вдячність залученим партнерам та із зацікавленням розглядає перспективи цієї роботи. Якщо в урбаністичному аналізі мета полягала у перевірці гіпотези існування маршруту, для екологів головним завданням було розкрити екологічну проблематику цієї території 3, 9. За останні роки роботи в цьому напрямку не проводились. Тому цю роботу слід розглядати саме як первинне дослідження, яке хоч і проводилось комплексно, було обмежене в часі (польові спостереження на ділянці маршруту були здійсненні лише в впродовж однієї пори року). Тому весь маршрут було поділено на чотири взаємопов’язані кластери, які створюють загальну картину сучасного екологічного стану геосоціоекосистеми від периферії до центру міста Львова 16, 17, 18, 19. Дослідження проводились восени 2018 року в межах ±100м маршруту, його результат - опис екологічного стану чотирьох кластерів маршруту: Сихів - Зубра, Козельники - Персенківка, Стрийський парк та Парк культури ім. Б. Хмельницького.

Дослідження дозволило виокремити проблемні ділянки маршруту та зони, які попри антропогенний вплив, зберігають властивий цій місцевості характер. Парк імені Івана Павла II, так званий Зубрівський ліс, містить залишки природної екосистеми дубового лісу. Ця ділянка, попри значний антропогенний вплив, має найбільший потенціал для відтворення. Екосистема річки Зубри зазнала суттєвих впливів та є однією з найбільш проблемних ділянок: на ділянці маршруту зафіксовано стоки каналізації в річку. Слід також додати, що в попередні роки русло зазнало істотної трансформації, тому говорити про відновлення природної екосистеми річки Зубра складно. Також слід додати, що частина долини річки частково перебуває у приватній власності, що створює ризики для відновлення природної екосистеми. Попри це, витоки Зубри представляють великий інтерес, адже джерела річки беруть свій початок безпосередньо у Львові, але на сьогодні вони мало досліджені. Ще однією проблемною ділянкою є залізничний вузол, який є місцем розповсюдження інвазійних видів 21, 28 та в той же час - бар’єром для місцевої екосистеми. Крім того, на ділянках маршруту було виявлено чимало проблемних видів рослин, як, наприклад, борщовик та амброзію. Поряд з наведеними описами кожного з кластерів, праця також містить перелік майбутніх необхідних досліджень. Робота не ставила на меті пошук рішень для наявних проблем, адже для цього потрібно провести більш детальний аналіз кожної ділянки маршруту. Наприклад, дубовому місцевому лісу можна дати друге життя, висадивши дубові алеї з місцевого насіння. Трав’яний покрив дуже швидко плинний, тож застосувати заходи пасивної охорони недоцільно, потрібно забирати інвазивні види та привносити нові або залишати автентичні, якщо вони мають здатність до відтворення у новому середовищі. Так чи інакше при будь-яких втручаннях слід проаналізувати зв’язки впливу, як зміни на тій чи іншій ділянці будуть відображатись на інших ділянках маршруту.

Екологічна ситуація кластерів велосипедного маршруту Сихів-козельники-парк культури Доктор біол. наук І.М. Данилик Кандидат біол. наук Р.М. Данилик Львів 2018

Основні поняття та терміни Рудеральна рослинність – угруповання або сукупність смітникових видів; супутники жител людини, що трапляються на смітниках, біля парканів, на узбіччях доріг, в інших місцях людини, на покинутих місцях, відвалах тощо. Рудеральні рослини (від лат. rudus, родовий відмінок ruderis — щебінь, будівельне сміття) — рослини, що ростуть, як правило, поблизу парканів, звалищ, доріг та ін. До рудеральних рослин відносяться блекота чорна, нетреба звичайна, амброзія полинолиста, та багато інших видів. Рудерали часто мають різні пристосування для захисту від знищення людиною та тваринами (отруйні речовини, шипи, жалкі волоски та ін.). Аборигенні/неаборигенні організми. Аборигенні види (від лат. aborigenus — корінний мешканець), автохтонні — види, що виникли або з давніх часів живуть на даній території. Автохтонний організм (від авто — сам … і грец. chthon — місце, земля), організм, який виник і спочатку еволюціонував в даному місці (біотопі); рідний цій землі, споконвічний, корінний, місцевий (качконіс, евкаліпт — автохтонний організм Австралії, дика картопля — Південної Америки). Автохтонні організми зазвичай складають давнє ядро будь-якої флори чи фауни. Неаборигенні організми – алохтонні види – некорінні організми відповідної території, які поширилися з інших регіонів, континентів тощо. Алохтонна флора. Алохто́ н (грец. αλλος — інший і χτων — земля) — об’єкт, утворений на іншій землі, території, шарі земної кори; принесений до системи ззовні. Алохтонний вид – вид, який сформувався в іншій екосистемі, привнесений вид. Відповідно алохтонна флора – сукупність привнесених на конкретну територію видів неаборигенних організмів. Інвазійні (інвазивні) види рослин — алохтонні види із значною здатністю до експансії, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів. Процес розселення диких видів рослин і тварин на нові території визначається терміном біологічні інвазії. Опісля нищення місць перебування інвазійні види становлять найбільшу загрозу для світового біорізноманіття. Інвазійні види рослин є значною проблемою на територіях, що охороняються, витискаючи місцеві види рослин, для яких власне й було створено охоронні території. У таких випадках постає питання про заходи проти прибульців (головним чином — механічне знищення). Біологічні інвазії — швидкоплинні явища, які відбуваються протягом одного або кількох поколінь

і призводять до формування нових частин ареалу. Цим вони відрізняються від експансій (поступових розширень ареалів), які можуть відбуватися поступово, упродовж кількох популяційних циклів. Ці процеси нерідко розглядають як особливий тип біологічного забруднення. Пусковим механізмом для розвитку біологічних інвазій є порушення природних бар’єрів для розселення, формування «екологічних коридорів» для розселення (наприклад, канали меліоративних систем, лісосмуги, придорожні смуги). Проте найпоширенішими стали штучні (часто — ненавмисні) інтродукції видів. Поява інвазійних видів розглядається як екосистемна мутація, яка призводить до перебудови структури угруповань. Орнітофа́ уна (грец. ornis (ornithos) — птах + logos — вчення), або авіфа́ уна — сукупність видів птахів, які населяють певну територію або трапляються за будь-який відрізок часу (фауна птахів). В орнітофауні розрізняють гніздових, осілих, пролітних, зимуючих і залітних птахів. Здебільшого під орнітофауною розуміють сукупність гніздових, перелітних та осілих видів птахів певної території.

Розділ 1. Загальна характеристика міського ландшафту Львова Місто Львів та його околиці характеризуються великою різноманітністю ландшафтів, що виникли внаслідок дії процесів рельєфотворення. Найважливішим з цих процесів, що дає помітні наслідки, є розмивання текучими водами – ерозія та змив при більшій чи меншій допомозі опадів. Діяльність текучих вод в околицях Львова відбувається в особливих умовах, бо через околиці міста, а водночас через міську територію проходить Головний Європейський вододіл, що ділить басейни Балтійського і Чорного морів. Рельєф Львівських околиць виник внаслідок ерозійних процесів у басейні Вісли і Дністра. Вплив на розсіченість території околиць Львова виявили теж четвертинні води, що діяли тут в часі танення пізнішого льодовика, ще перед установленням сучасної річкової мережі. На території м. Львова та його околиць виділено такі орографічні елементи: Розточчя, Львівське плато, Подільське горбогір’я, Грядове Побужжя12. Розточчя – це горбиста місцевість з окремими висотами, які піднімаються вище 250 м над р. м., тягнеться від Львова в північно-західному напрямку, розширюючись місцями до 15-20 км. З Розточчя стікають води в ріки Західний Буг і Дністер. Ерозійний рельєф Розточчя складається із горбистих гряд і окремих пагорбів. Річки, які розчленовують Розточчя заболочені, місцями мають улоговинні розширення. Зустрічаються також прохідні рівнини, які служили для стоку льодовикових вод. На вершинах долини річки Верещиця можна побачити еолові піскові утворення. На південь від Львова, між річками Верещиця і Зубра, розкинулась рівнина, яка називається Львівським платом, що північніше межує з Розточчям, а на південь підступає до долини Дністра. Поверхня плато між струмками плоска, ближче до долин річок Давидівка, Зубра, Щирець ускладнена балками. Долини річок мають широке днище із частими котловинними

розширеннями, на місці яких сформувались невеликі озера. Львівське плато має структурний тип рельєфу, який місцями порушується плоскодонними улоговинами. Для цього типу рельєфу характерне горизонтальне залягання пісковиків і вапняків. На південний схід від Львова тягнеться досить високе Подільське горбогір’я – географічна область, яка характеризується значними висотами (більше 340 м.). Подільське горбогір’я займає великий простір між річками Зубра і Золота Липа. На північ від Львова розташоване мале або Львівське Полісся, зокрема, його досить горбиста місцевість – Грядове Побужжя. Складається воно із шести гряд: Смереківської, Куликівської, Грядецької, Малехівської, Винниківської та Дмитровичської, які пальцеподібно витягнулись від Розточчя на схід. Ширина гряд від 1 до 8 км, довжина від декількох до 10 кілометрів. Вони розділені широкими (1-3 км) плоскими, частково заболоченими долинами, якими течуть невеликі річки. Клімат Львова залежить не тільки від загальногеографічних умов, але теж і від положення міста на головному Європейському вододілі та від близького сусідства Карпат. Загально характеризує клімат Львова: лагідність, помірність, вологість, відсутність великих коливань температури. Якщо візьмемо до уваги мікроклімат Львова, то вражають помітні різниці між окремими частинами міста. Виступають вони переважно між передмістям, розміщеним в улоговині, і периферіями, що лежать на височині. Крива львівської температури перебігає хвилясто. Найнижчі позначки спостерігаються в січні, потім середня температура поступово зростає з наступом весни, а в липні доходить до максимуму. Середньорічна температура повітря у Львові становить +7,7 - +7,9°С, середньомісячна температура повітря січня – 4,9°С, липня – +18,3°С. За даними багаторічних спостережень, в окремі періоди мають місце різкі похолодання – до –35,8°С (1929 р.), підвищення температури може сягати до +37°С (1946 р.). Річна амплітуда температур (різниця між середньою температурою найтеплішого та найхолоднішого місяців) у Львові становить 22,5°С, але із року в рік вона зазнає великих змін11. Грудень, січень, лютий і березень характеризуються малими опадами, що стоять на одній висоті й не показують тенденцій до зростання, а скоріше до знижування. В місяці травні і в червні спостерігається дальше зниження кількості опадів, а в липні та серпні зростання. Відносна вологість повітря за останні 20 років коливалася між 88,1% і 55,8%. Треба зазначити, що відносна вологість повітря в останні роки зменшилась. Сніговий покрив триває у Львові від листопада до лютого. Найбільшу товщину снігового покрову зафіксовано в лютому 1940 р. – 64 см. Вітри відіграють у кліматі Львова майже вирішальну роль. Посилення вітру, а також процентна участь окремих напрямків впливають на інші кліматичні елементи, такі як температуру, вологість, хмарність і опади. Найчастіші вітри, які найбільше впливають на стан атмосфери Львова – це західні, південно-західні та північно-західні.

Надзвичайно важливим комплексом проблем нині є зростаючий негативний техногенний вплив на довкілля міст та їх населення. Високий рівень промислових забруднень повітря, води, земель тощо різними повітряними хімічними та органічними речовинами згубно впливає на навколишню природу та здоров’я населення, цього вже подекуди не витримують метал і камінь. Боротьба з високим рівнем забруднення міського довкілля надзвичайно широко профільний процес і полягає в пошуку та застосуванні певних технологічних рішень і схем, що забезпечують зменшення різного роду відходів. Найбільш промислово розвиненою та техногенно забрудненою внаслідок непродуктивної в післявоєнний час надмірної індустріалізації західних земель України є Львівщина. Так, дефіцит води по області наприкінці 80-х років становив 292 тис. м3 на добу, з них лише по Львову – 191 тис. м3. Загальний обсяг забруднених стоків у природні водойми в 1993 році по області досяг 53,4 млн. м3. Рослинність Львова надзвичайно різноманітна і багата. Це багатство виникло з географічного положення, історії творення рельєфу та кліматичних змін в минулих географічних періодах. Так, останки давньої дольодовикової рослинності майже зникли під впливом похолодання клімату в часі зледенінь, а прибули в льодовикову добу північні та північносхідні рослини. В часі навіювання лесу прибули зі сходу – степові, з Карпат – гірські, а з заходу – низинні – атлантичного типу, які доходять навіть до Розточчя, що є східною межею бука. Сучасна рослинність Львова – це вже тільки залишки давньої, дуже різнорідної та багатої рослинності. Поширення площ землеробської культури, основні зміни в лісових масивах на так званих невжитках, які були захистом для первісної рослинності, зрегульований відплив Полтви, осушення лук і торфовищ, спускання ставів, природне розростання міста, що висунулось з дна долини на найбільші пагорби, а нарешті воєнні дії з останніх років з усіма своїми наслідками – все це належить до тих чинників, які змінюють первісне обличчя давньої рослинності Львова. Рослинний покрив Львова представити такими групами:

околиць

можна

1) скельна рослинність (на пісковиках і вапняках). В цю групу входять залишки рослинності Чортових Скель і їх оточення, рослинність на скелях серед лісів, розташованих між Брюховичами та на вапнякових скелях довкруги Янівського ставу; 2) до лісової рослинності зараховуємо передусім буковий ліс під Чортовими Скелями з видами рослин, що типові для підгірських лісів. Багато флористичних особливостей мають ліси в Зубрі, Басівці, Сихові, Голоску; 3) рослинність пагорбів і теплих схилів представлена на південних схилах Хомця в Кривчицях, що мають найбільш характерну для цієї групи рослинність; 4) до рослинності лук і боліт можна зарахувати великий комплекс торфовищ у Білогорщі. Це найцікавіше низинне торфовище в околицях Львова. В околицях Львова подібними ділянками характеризуються долини малих річок і потічків;

5) водна рослинність представлена на різноманітних водних об’єктах м. Львова – на озерах, ставках, річках переважно в периферійній частині міста. До таких об’єктів належать Винниківське озеро, Левандівське озеро, Піскові озера, водойми в районі вулиць Княгині Ольги, Стрийської, Зеленої, Володимира Великого, річки Зубра, Марунька, Білогірський потік та ін. Культурні рослинні формації виступають як сади, шкілки лісних і фруктових дерев, або як землеробські ділянки і штучні сіножаті. Фруктові дерева ростуть передусім на всіх схилах горбів і долин, що звернені до сонця. Тут плекають багато фруктових дерев, з перевагою черешень, слив і яблунь. До інших культурних формацій треба зарахувати ботанічний сад та парки, розташовані в різних частинах Львова. Фауна Львова і околиць має дуже характерне обличчя. Тут сходяться передусім елементи північної низовини зі степовими елементами сходу, а також із гірськими. Найбагатша фауна мішаних лісів, що пояснюється доброю кормовою базою, чітко виявленою ярусністю і сприятливими мікрокліматичними особливостями. Орнітофауна м. Львова становить 75% видів від загальної їх кількості, зафіксованої на Львівщині. Часто трапляються тут сови, зозуля, дятел, сойка, шпак, зяблик, корольок, дрізд. В окремі роки високою чисельністю відзначаються лісові види гризунів, зокрема миші жовтогорлої, полівки лісової та білки звичайної. Весною помітно зростає потомство в куниці, лисиці, кабана дикого. У зооценозах мішаних лісів завжди багато кротів, бурозубок та інших комахоїдних тварин, які знищують ентомошкідників. Тут також трапляються копитні – козуля. За даними К. Татаринова26 у межах Львова зафіксовано 144 види хребетних травин, у т.ч. плазунів – 6, птахів – 92, ссавців – 36 видів. Земноводні та плазуни живуть, здебільшого, на околицях міста, де збереглися природні водойми з достатньо чистою водою. Серед них найпоширеніша червоночерева джерлянка, менше – квакша, і рідко – ставкова жаба. Трапляється прудка ящірка, болотна черепаха, звичайний вуж та інші. Порівняно багаті хребетними русла та долини річок, озера і заболочені луки околиць міста. До типових представників іхтіофауни м. Львова належать: щука, окунь, карась, в’юн. Озера та долини річок є місцем гніздування багатьох видів птахів. Тут трапляються лисуха, коростель, кулик, бекас, крочок, лелека білий, чапля сіра, сова та ін. У прибережній зоні гніздяться сіра ворона, грак, сорока, шпак, вівсянка, ластівка, жайворонок тощо. Осушувальна меліорація земель для розширення сільськогосподарських угідь і рекреаційних потреб звужує умови існування багатьох видів тварин. У зв’язку з цим вести меліоративні роботи в м. Львові необхідно з урахуванням збереження й оптимізації середовища тварин, зважаючи на те, що фауністичне багатство підвищує господарську й естетичну цінність ландшафтів. Наведена загальна ландшафтно-географічна, кліматична та біотична характеристика міста Львова свідчить про значну гетерогенність природних комплексів, які перебувають під перманентним впливом різноманітних екологічних чинників і відзначаються високим ступенем антропогенної трансформації. Тому екологічний аналіз території веломаршруту – Сихів-Центр, необхідний для ефективного його функціонування в урбаністичному середовищі сучасної геосоціоекосистеми південного сектора міста Львова.

Image: Photo collage of the route on H-I segment Зображення: Фотоколаж маршруту на відрізку H-I

Рис. 1, 2. Сквер біля Храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ.

Рис

Розділ 2 Екологічна ситуація кластеру № 1 (Сихів-Зубра) Проєктований велосипедний маршрут бере свій початок у Сихівському районі міста Львова, неподалік Храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ неподалік парку імені Папи Івана Павла ІІ, проходячи вулицями Лісова – Гната Хоткевича, далі через вул. Хуторівка. Таким чином тут він розміщується на території верхів’я басейну ріки Зубра, яка витікає північніше Патріаршого Дому (район Козельники), значною мірою перекрита і тече в трубах підземних колекторів, зокрема, під автомобільною магістраллю (вул. Хуторівка). Далі, в районі ринку «Шувар», колись меандроване, тепер спрямлене, головне русло ріки виходить на поверхню, де в нього впадають права та ліва притоки каналізаційного типу. Отже в цьому кластері мають місце різноманітні антропогеннотрансформовані лісові, лучні та водні екосистеми. Ця територія веломаршруту найгетерогенніша з екологічної точки зору, насичена як позитивними так і негативними антропогенними впливами. Тому екологічну характеристику природних комплексів та їх стану будемо аналізувати, за можливості, впродовж проходження шляху веломарштуту. Територія навколо Храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ – це сквер з партером, клумбами, рядовими посадками декоративних порід дерев і солітерними посадками деревно-чагарникових порід (рис. 1, 2). Партер створений з використанням спонтанної лучної рослинності шляхом частого низького скошування. У його складі переважають такі види рослин як райграс багаторічний, костриця лучна, тонконіг лучний, конюшини лучна та повзуча, деревій звичайний, стокротки багаторічні, подорожник середній, люцерна хмелевидна, лядвинець рогатий, бедринець ломикаменевий та ін. Постійний догляд за газоном унеможливлює проникнення на цю територію адвентивних видів. Клумби створені декоративними квітковотрав’яними видами рослин, зокрема чорнобривцями, космосом та ін. У рядових посадках переважають декоративні види клену й екзотичної сакури (тут найбільші посадки цієї культури у Львові); серед хвойних порід переважають туя західна та ялина колюча. Окремими садово-парковими композиціями виступають групи кущів (калина, садовий жасмин тощо). Фауна цієї території представлена деякими безхребетними (членистоногі) і хребетними (плазуни, земноводні, птахи, дрібні ссавці) видами тварин. Загалом ця частина кластеру екологічних проблем не становить. Дещо проблемними є прилеглі до скверу території, які у зв’язку з низьким рівнем окультуреності зайняті рудеральною рослинністю (рис. 3), де має місце розвиток як місцевих рудеральних видів рослин, так і неаборигенних організмів. Останні є особливо проблемними з екологічної точки зору. Зокрема, це – амброзія полинолиста (у південних регіонах України – карантинний вид). Пилок цієї рослини, який в жаркі літні місяці розлітається великою кількістю, маючи алергенні властивості, негативно впливає на дихальні шляхи, особливо дітей схильних до астматичних ускладнень. Негативний локальний екологічний вплив на навколишнє середовище має також відкритий вихід каналізаційного колектора із західної сторони скверу (рис. 4). Тут сформувався осередок прибережної рослинності з такими видами як рогіз, очерет, тощо, а на високих берегах ростуть верби козяча та сіра. Загалом, ці невеликі ділянки негативної дії мають на сьогодні виключно локальний характер, проте потребують у подальшому окультуренню цієї території з вирішенням проблеми відкритих каналізаційних стоків. Будівництвом нового житлового масиву зі східної сторони Парку імені святого Папи Римського Івана Павла ІІ (вул. Скрипника) окультурення території проведене лише навколо будинків. Значна територія між будинками і парковим масивом залишилася з залишками значної кількості будівельного сміття (місцями

с 3, 4. Рудеральна ділянка та вихід каналізаційного колектору.

Рис. 5. Рудеральні місця (вул. Скрипника).

Рис. 6. Рудеральні місця (вул. Скрипника).

купами) та спонтанним заростанням цієї території різноманітними рудеральними видами рослин, зокрема інвазійними трав’яними та деревно-чагарниковими рослинами. Утворився своєрідний центр поширення алохтонної флори, яка невластива для цього регіону. Проблемними з екологічної точки зору є амброзія полинолиста (рис. 8), злинка канадська, золотушник канадський, стенактис однорічний, дуб червоний (рис. 7) тощо. Лісова ділянка між вулицями Лісною та Освицькою значно деградована антропогенною діяльністю, зокрема створенням автомобільних стоянок, розгороджуванням ділянок для приватних городів, вирубуванням вікових дерев, захаращування території побутовим сміттям тощо (рис. 9, 10). Загалом така безгосподарність створює проблему для лісопаркового масиву. Типовий лісовий трав’яний покрив тут заміщається щільним підростом дуба червоного (рис. 11), який агресивно конкурує з аборигенними видами рослин. Особливої уваги заслуговує частина велосипедного маршруту, яка проходить через Парк імені святого Папи Римського Івана Павла ІІ (вул. Лісна). Це – ділянка дубово-грабово лісу з природними залишками характерного типу лісової рослинності. Тут ще збереглися корінні породи дерев, зокрема, дуб звичайний, граб звичайний, клен явір, ясен звичайний та ін. У чагарниковому ярусі переважають калина, бруслина, крушина. Багатий трав’яний ярус з маренкою запашною, осоками лісовою та волосистою, копитняком європейським, підмаренником лісовим, горлянкою повзучою, тонконогом дібровним, куцоніжкою лісовою та ін. Загалом, – це зелена перлина Сихівського району, однак дедалі більше страждає від антропогенної агресії. Периферійні ділянки лісопарку закидані купами сміття (рис. 12), незліченою кількістю вогнищ.

Рис. 7. Дуб червоний.

Частково Парк окультурений, тут широкі, вимощені бруківкою та освітленні, алеї з лавочками та дитячим ігровим майданчиком. Усе це супроводжується віковими вітами дерев і співами різноманітних видів птахів. Загалом тут непогано збережена орнітологічна складова фауни, як загалом і представників інших таксономічних груп тварин. Проте, всезростаюче антропогенне навантаження буде негативно впливати на екологічний стан цього природного комплексу. До ключових водних екосистем зараховані озера штучного походження, що розміщені в улоговині між Патріаршим Домом і Українським Католицьким Університетом (УКУ), частково Львівською духовною семінарією Святого Духа УГКЦ та верхів’я ріки Зубри. Під час проведення досліджень водної та прибережноводної флори озера УКУ, незважаючи на малу площу ми встановили високий ступінь видової різноманітності. Було виявлено 47 видів вищих судинних рослин, пристосованих до росту й розвитку в місцях, які постійно або періодично затоплюються водою і будова яких має на собі більш-менш якісний відбиток перебування у водному середовищі. Багатство видового складу двох частин дослідженої водойми відобразився і на систематичній структурі, яка показує розподіл видів між родами та родинами. Загалом 47 видів розподілено між 36-ма родами і 26-ма родинами. Нижче наводимо перелік видів за родинами22: EQUISETACEAE 1. Equisetum fluviatile L. (хвощ річковий) NYMPHAEACEAE; 2. Nuphar lutea (L.) Smith (глечики жовті) CERATOPHYLLACEAE; 3. Ceratophyllum demersum L. (кушир темнозелений) RANUNCULACEAE; 4. Caltha palustris L. (калюжниця болотна); 5. Ranunculus flammula L. (жовтець вогнистий) BRASSICACEAE; 6. Rorippa amphibia (L.) Bess. (водяний хрін земноводний) PRIMULACEAE; 7. Lysimachia vulgarіs L. (вербозілля звичайне) LYTHRACEAE; 8. Lythrum salicaria L. (плакун верболистий) ONAGRACEAE; 9. Epilobium hirsutum L. (зніт шорсткий) HALORAGACEAE; 10. Myriophyllum spicatum L. (водопериця колосиста) APIACEAE; 11. Sium latifolium L. (вех широколистий); 12. Oenanthe aquatica (L.) Poir. (омег водяний) BORAGINACEAE; 13.

Рис. 8. Амброзія полинолиста.

Myosotis palustris (L.) L. (незабудка болотна) SCROPHULARIACEAE; 14. Veronica beccabunga L. (вероніка струмкова); 15. V. anagallisaquatica L. (вероніка джерельна) LENTIBULARIACEAE; 16. Utricularia vulgaris L. (пухирник звичайний) LAMIACEAE; 17. Lycopus europaeus L. (вовконіг європейський); 18. Mentha aquatica L. (м’ята водяна); 19. M. longifolia (L.) Huds. (м’ята довголиста) CALLITRICHACEAE; 20. Callitriche verna L. (виринниця весняна) ASTERACEAE; 21. Bidens tripartita L. (череда трироздільна); 22. B. frondosa L. (череда листяна) ALISMATACEAE; 23. Alisma plantago-aquatica L. (частуха подорожникова); 24. Sagittaria sagittifolia L. (стрілолист стрілолистий) HYDROCHARITACEAE; 25. Hydrocharis morsus-ranae L. (жабурник звичайний); 26. Elodea canadensis Michx (елодея канадська) POTAMOGETONACEAE; 27. Potamogeton pectinatus L. (рдесник гребінчастий); 28. P. natans L. (рдесник плаваючий); 29. P. crispus L. (рдесник кучерявий) IRIDACEAE; 30. Iris pseudacorus L. (півники болотні) JUNCACEAE; 31. Juncus bufonius L. (ситник жаб’ячий); 32. J. effusus L. (ситник розлогий); 33. J. articulatus L. (ситник членистий) CYPERACEAE; 34. Scіrpus sylvaticus L. (комиш лісовий); 35. Schoenoplectus lacustris (L.) Palla (схеноплект озерний); 36. Eleocharis palustris (L.) Roem. et Schult. (ситняг болотний); 37. Carex acutiformis Ehrh. (осока гостровидна); 38. C. acuta L. (осока гостра) POACEAE; 39. Glyceria fluitans (L.) R.Br. (лепешняк плаваючий); 40. G. maxima (C.Hartm) Holmb (лепешняк великий); 41. Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud. (очерет звичайний) LEMNACEAE; 42. Lemna trisulca L. (ряска триборозенчаста); 43. L. minor L. (ряска мала); 44. Spirodella polyrrhiza (L.) Schleid (спіроделла багатокоренева) SPARGANIACEAE; 45. Sparganium. erectum L. (їжача голівка пряма) TYPHACEAE; 46. Typha latifolia L. (рогіз широколистий); 47. T. angustifolia L. (рогіз вузьколистий).

Рис 9. Край лісової ділянки вулиця Освицька.

Таким чином пропорція (родина : рід : вид) дослідженої флори має співвідношення 1 : 1,4 : 1,8. Средньостатистичні показники виявилися такими: на кожну родину припадає 1,4 роди (3,9%) і 1,8 видів (3,8%); на кожен рід – 1,3 види (3,6%). Кількісні показники біорізноманітності десяти основних родин наведені в таблиці 1. Таблиця 1. Кількісні родові та видові показники основних родин водних і прибережно-водних рослин озера Українського католицького університету

Рис 10. Край лісової ділянки вулиця Освицька.

№

Назва родини

К-ть

К-ть видів

Cyperaceae

Poaceae

Potamogetonaceae

Juncaceae

Lemnaceae

Lamiaceae

Alismataceae

Ranunculaceae

Scrophulariaceae

Asteraceae

Усього

Найбільшими за видовим і родовим багатством виявилися родини Cyperaceae – 5 видів і 4 роди, Lamiaceae, Lemnaceae, Poaceae – по 3 види і 2 роди та Potamogetonaceae і Juncaceae – по 3 види і 1 роду. Родини Ranunculaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae, Asteraceae, Alismataceae, Typhaceae, Hydrocharitaceae – мають у своєму складі по два види. Ще 13 родин містять по одному виду відповідно.

Велика кількість прибережно-водних рослин дає змогу розділити їх на групи за ступенем їх пристосувань до життя у водному середовищі. На даний час відома не одна класифікація, заснована на залежності рослин від водного середовища існування7, 10, 13, 20. Нами була прийнята класифікація водних і прибережно-водних рослинах за І. М. Распоповим (1985). Вона включає три основні групи : 1. Гідатофіти – занурені рослини, весь життєвий цикл яких проходить під водою. Генеративні пагони можуть підніматися над поверхнею води. Основна маса рослини знаходиться в товщі води. - Вільноплаваючі рослини; - Прикріплені рослини. 2. Плейстофіти – рослини з плаваючими асиміцляційними органами, більшість вегетативних пагонів і листків плаває на поверхні води. 3. Гелофіти – повітряно-водні рослини з пагонами частина яких знаходиться у воді, а частина над водною поверхнею (деякі можуть рости і не у воді). Це проміжна група між водними та суходольними рослинами. Усі виявлені види рослин ми розділили на такі групи життєвих форм: 1. Гідатофіти А). Вільноплаваючі рослини: Ceratophyllum demersum L., Utricularia vulgaris L., Lemna trisulca L. Б). Прикріплені рослини: Nuphar lutea (L.) Smith , Myriophyllum spicatum L., Callitriche verna L., Elodea сanadensis Michx., Potamogeton pectinatus L., P. natans L., P. crispus L. Рис 11. Підріст дуба червоного.

2. Плейстофіти Hydrocharis morsus-ranae L., Lemna minor L., Spirodella polyrrhiza (L.) Schleid 3. Гелофіти Equisetum fluviatile L., Caltha palustris L., Ranunculus flammula L., Rorippa amphibia (L.) Bess., Lysimachia vulgaris L., Lythrum salicaria L., Epilobium hirsutum L., Sium latifolium L., Oenanthe aquatica (L.) Poir, Myosotis palustris (L.) L., Veronica beccabunga L., V. anagallis-aquatica L., Lycopus europaeus L., Mentha aquatica L., M. longifolia (L.) Huds, Bidens tripartita L., B. frondosa L., Alisma plantago-aquatica L., Sagittaria sagittifolia L., Iris pseudacorus L., Juncus bufonius L. .J. effuses L., J. articulatus L., Scirpus sylvaticus L., Schoenoplectus lacustris (L.) Palla, Eleocharis palustris (L.) Roem. et Schult., C. acutiformis Ehrh., C. acuta L., Glyceria fluitans (L.) R.Br., G. maxima (C. Hartm.) Holmb., Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud, Sparganium erectum L., Typha latifolia L., T. angustifolia L. Таким чином, водна та прибережно-водна флора досліджуваних водойм розподілена між трьома життєвими формами: гідатофіти, плейстофіти, гелофіти. Група гелофітів представлена найбільшою кількістю видів – 34 або 72,3%, друге місце за видовою різноманітністю належить групі гідатофітів – 10 (21,3%) видів у тому числі 7 (14,9%) прикріплених і 3 (6,4%) вільноплаваючих, на третьому – плейстофіти – 3 (6,4%) видів. Отже загалом, власне, водна флора на території дослідженого озера УКУ становить 13 видів або 27,7%, що є досить вагомим показником і свідчить про відносно задовільний їх екологічний стан. Значно більша кількість прибережно-водних видів рослин (34 – 72,3%), вказує на характерні особливості паркових водойм м. Львова. Про підвищений рівень евтрофізації водойми свідчить наявність адвентивних американських видів Elodea сanadensis і Bidens frondosa, які проте, значного впливу на екологічний стан озера не мають.

Рис. 12. Сміття в лісопарку.

Рис. 14. Головне русло р. Зубра (між вул. Гната Хоткевича і Ринком «Шувар»

Фауністичний комплекс водойми УКУ представлений різними таксономічними групами тварин. Зокрема, значна кількість видів безхребетних і хребетних організмів. Серед безхребетних тут представлені види ракоподібних, та пов’язаних з водним середовищем членистоногих (види лускокрилих, перетинчастокрилих тощо). З хребетних тварин є представники іхтіофауни (карась, окунь та ін.), земноводних, птахів, ссавців (кажани). Загалом, фауна водних і навколо водних тварин досить різноманітна і потребує подальшого детального вивчення. Наступним ключовим водним об’єктом у першому кластері веломаршруту є ріка Зубра, яка під впливом антропогенних змін поступово перетворюється в каналізаційний колектор, на кшталт ріки Полтви. Скидання в ріку Зубру побутових і промислових стоків вже на витоках перетворюють її воду в забруднену, непрозору, з характерним фекальним запахом рідину. Істотно додають негативного впливу перші притоки, які теж слугують каналізаційними колекторами: ліва – житлового масиву (вул. Гната Хоткевича), права – південної частини ринку «Шувар» (рис. 2-4). У цій частині ріка Зубра потребує створення очисних споруд, так як природне очищення води вже неможливе, саморегуляція відсутня. У зв’язку з цим водна флора у цьому відрізку відсутня, проте з великою кількістю трофічних надходжень, особливо, азотного типу добре розвинутий рослинний покрив берегів. Тут в непорушених (знищених) господарською діяльністю ділянках представлена трав’яна та деревно-чагарникова рослинність. Переважно, – це злаки та різнотрав’я, а серед дендрофлори – види верб, ясен, клен, бузина та ін. Адвентивний елемент флори представлений в рудеральних місцях, де трапляються такі види як акація біла, свидина, стенактис однорічний, амброзія полинолиста, види лободи, нетреби та ін. Рис 15. Ліва притока р. Зубра

Далі долина Зубри проходить у широкій виположеній долині, де річка починає меандрувати серед верболозів та високотрав’я. Лучні схили до річки зі сторони Парку зарослі спонтанними лучними та чагарниковими видами. Ця територія також використовується місцевим населенням для проведення активного відпочинку з відповідними наслідками. Хоча в часи низького атмосферного тиску долина наповнюється характерним «смогом» - випаруваннями специфічного запаху, що аж ніяк не додає чистоти повітря. Сама долина, особливо правий берег Зубри, спонтанно переділена численними городньо-дачними ділянками, які загороджені високими парканами (рис. 19, 20). Заплавна рослинність долини Зубри представлена тут деревними (різними видами верб з переважанням верби білої та екзотичної верби вавилонської), чагарниковими (бузина чорна, крушина ламка), ліанами (дикий виноград пятилисточковий, ехіноцистис шипуватий), високотрав’ям (осока гостра, лепешняк великий, очеретянка звичайна, осот городній, лопух звичайний та ін.). Велика кількість поживних речовин азотного походження спонукає розвитку ацидофільних видів рослин і зокрема кропиви дводомної та адвентивного американського виду череди листяної, яка активно витісняє аборигенні види заплави (рис. 21, 22). Подальша течія р. Зубра зростає й дещо очищається, проте наскільки проходить очищення ріки потребує детальних досліджень (рис. 23). Загалом екологічний стан цього водного об’єкту, особливо у верхній частині басейну, з огляду на органолептичний та фізикохімічний склад води, незадовільний, як зрештою і біотичний стан заплави.

Рис 16. Права притока р. Зубра

Рис. 19, 20. Городні ділянки в долині р. Зубра.

Розділ 3 Екологічна ситуація кластеру № 2 (Козельники-Персенківка) Другий кластер екологічно найскладніший, адже тут велосипедний маршрут перетинає великі: автомобільний (вул. Луганська) і залізничний (ст. Персенківка) транспортні шляхи, а також розміщений у межах дії ДКП «Львівтеплокомуненерго» і ТЕЦ 1, промислової та житлової забудови. Природний рослинний покрив тут кардинально антропогенно-трансформований. Разом з цим автомобільний та залізничний транспорт, ДКП «Львівтеплокомуненерго» і ТЕЦ 1 є основними джерелами забруднення атмосферного повітря. Прокладання й експлуатація залізничних колій змінили не лише ландшафт, фрагментували природні та напівприродні біотопи, але і порушили гідрологічні умови, підсилили ерозійні процеси тощо. Ці чинники разом із постійним забрудненням через діяльність залізничного транспорту спричинили зникнення деяких видів рослин, і як наслідок призвели не тільки до збіднення аборигенної флори та фауни, а й поселення натомість адвентивних, у тому числі високоінвазійних видів рослин 21, 28. Рис. 21, 22. Заплавні угруповання долини Зубри.

Рис. 23. Тиха течія річки Зубра.

Серед адвентивної фракції флори залізниці в околі ±500 м залізничної ст. Персенківка (від вул. Стрийська до пр. Червоної Калини) ми виявили 16 інвазійних видів судинних рослин. Зокрема, найнебезпечнішими для природних фітоценозів є види, які виявляють характер експансії та особливо інтенсивно поширюються, створюючи територію для наступних інвазій і перешкоджаючи відновленню природної фракції флори: Acer negundo L., Amaranthus albus L., Ambrosia artemisiifolia L., Amorpha fruticosa L., Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & A. Gray, Erigeron сanadensis L., Galinsoga parviflora Cav, Geranium sibiricum L., Helianthus tuberosus L., Reynoutria japonica Houtt, Robinia pseudoacacia L Solidago сanadensis L., та ін. Ці види активно поширюються не тільки вздовж залізниці, а й обабіч паралельного до неї автомобільного шляху (вул. Луганська). Значно менше адвентивних видів зафіксовано в межах вул. Козельницька, проте й тут деяка кількість таких видів присутня. Тут виявлено білу акацію, гречку японську, стенактис однорічний, амброзію полинолисту, золотушник канадський та ін. Деревночагарникові породи також мають тут достатнє різноманіття, це і береза бородавчаста, осика, тополя біла, тополя чорна, верба сіра, верба козяча, верба прутовидна та ін., дуб звичайний, вільха сіра, горіх волоський, граб звичайний, клен гостролистий тощо. Загалом ця ділянка веломарштуту більш-менш екологічно сприятлива. Проте, значного негативного впливу завдають забруднювачі повітря – ДКП «Львівтеплокомун-енерго» і ТЕЦ 1 (рис. 24). Найбільшої шкоди їхні викиди в атмосферу завдають видам орнітофауни. Передовсім, це ті види, які прилітають на ночівлю в район Стрийського парку. Разом з цим опосередкований вплив забруднення повітря має й на фітобіоту та наземну фауну загалом. Фертильність пилку судинних рослин чітко пов’язана з чистотою повітря, а від якості пилку залежить процес запилення й запліднення, а в подальшому формування кондиційного насіння. Цікавий факт зникнення з цієї території одного з рідкісних видів орхідей – скрученика спірального, разом з іншими екологічними факторами можна пов’язати і з викиди в атмосферу, тобто чистотою повітря. Таким чином цей кластер завдяки значній концентрації шляхів сполучення на об’єктів промисловості є екологічно найпроблемнішим у всьому велосипедному маршруті загалом. Його оптимізація можлива за рахунок модернізації транспортних і промислових потужностей, значної фітомеліорації та контролю за інвазійними видами.

Рис. 24. Забруднення атмосферного повітря від ТЕЦ 1.

Рис. 2

Рис. 26. Платанова алея в осінню пору.

Розділ 4 Екологічна ситуація кластеру № 3 (Стрийський парк) Стрийський парк був закладений у 1876-1879 роках за проєктом відомого архітектора садово-паркового мистецтва А. Рьорінга і на сьогодні за більше ніж сто років, займає площу майже 60 га. Парк складається з трьох частин нижньої партерної зони, лісопаркової зони та верхньої тераси19. Веломаршрут прокладений вздовж південо-західної частини Парку в напрямку до Парку культури ім. Б. Хмельницького. У південній частині в 1955 році був створений потужний жоржинарій з неймовірною кількістю різнобарвних форм жоржин. Сьогодні залишилися лише кущі живої огорожі та окремі екземпляри хвойних порід, зокрема туя західна (рис. 25). Доріжки навкруг овального жоржинарію захаращені залишками гілок зі зламаних вітром або спиляних дерев і кущів. Найважливішою зеленою перлиною Стрийського парку та Львова загалом є платанова алея (єдина у місті) (рис. 26). Посередині алеї розміщена квіткова клумба, яка кожного року засаджується декоративними трав’яними видами рослин. Далі платанова алея переходить в зелену огорожу з граба звичайного, яка перетинаючи старовікову та найбільшу у Львові липову алею (простягається в північно-східному напрямку) і продовжується високим (3 м) парканом з того ж таки граба. Дві триметрової висоти зелені стіни утворили довгий затишний коридор для прогулянок. Вздовж вул. Стрийська з західної частини парку простягається ялинова алея, яка є своєрідним захистом від дії вихлопних газів автотранспорту, так як ця автомобільна магістраль доволі насичена. Разом з цим у цій частині Стрийського парку висаджено велику кількість екзотичних порід дерев і кущів, які формують середовище для трав’яного рослинного покриву. Тут представлена низка типових для лісопаркових умов видів рослин, у тому числі анемона дібровна, медунка темна, осока лісова, гравілат міський, фіалка запашна, маренка запашна, яглиця звичайна та ін.

25. Залишки дендрофлори на місці колишнього жоржинарію.

Поряд з екологічно сприятливими умовами у цьому кластері веломаршруту деякі місця Стрийського парку є проблемними з огляду на антропогенну трансформацію середовища та господарську діяльність. У 1953 році в Стийському парку було збудовано дитячу залізницю (рис. 27). Тепер вона розділяє територію Українського Католицького Університету (Центр ім. А.Шептицького) і Стрийського парку. Звичайно, як і будь-яка залізниця, ця також в силу свого призначення не захищена від проникнення адвентивних видів, хоча й значно меншою мірою. Але, можливо, саме вона стала першим прихистком для окремих адвентивних видів рослин амброзії полинолистої, стенактиса однорічного, череди листяної. А, можливо, цю роль відіграв залишок після пожежі – закинутий складський корпус навпроти (рис. 28). Цю споруду адресою вулиця Козельницька 1Б необхідно привести до порядку для унеможливлення створення центру поширення інвазійних видів рослин у майбутньому. До речі, амброзію полинолисту виявлено також і на території алеї гіркокаштана звичайного. Яка з південної сторони Стрийського парку простягається до липової алеї.

Рис. 27. Дитяча залізниця як роздільна смуга.

Сучасний догляд за парком передбачає масивну обрізку дерев та кущів. (рис. 29) Проте така обрізка кущів, особливо зі сторони вулиці Стрийської, створює умови для проникнення інвазійних видів. Фауна Стрийського парку представлена передовсім видами птахів, деякими видами ссавців, значною різноманітністю членистоногих (комахи, лускокрилі тощо). Характерними є такі види тварин як миша жовтогорла, миша польова, білка, кріт, зяблик, дрізд чорний, шпак звичайний, синиця велика, вуж звичайний, ящірка прудка, ропуха сіра, жаба трав’яна.

101

102

Розділ 5 Екологічна ситуація кластеру № 4 (Парк культури імені Богдана Хмельницького) Парк культури імені Богдана Хмельницького був закладений в радянський період, у 1951 році на місці колишнього сміттєзвалища, на яке його перетворили мешканці навколишніх вулиць. Будівельно-впорядкувальні роботи тривали до 1959 року. Парк мав два парадних входи, які прикрашалися колонадами коринфського ордеру (автор — архітектор Г. Швецький-Вінецький). Перший вхід знаходиться в нижній частині парку (з боку вул. Вітовського) від нього центральна алея піднімалася вгору до іншого парадного входу, що був розташований на розі вулиць Стрийської та Героїв Майдану, поруч з яким у 1960-х роках знаходився піонерський табір. Згодом вхідна арка була зруйнована, піонерський табір ліквідовано і на цьому місці був споруджений Монумент Слави19. Центральна алея парку довжиною понад 800 м є головною віссю паркового комплексу. На цій осі були терасно розташовані клумби оточені кулястими кленами, фонтани, партерна зелень та пішохідні доріжки, що провадили до об’єктів розташованих по обидва боки головної алеї. Широко використані пірамідальні і плакучі форми дерев і чагарників серед яких багато екзотів. Права частина парку (знизу вверх) вдало озеленена і завершується надзвичайним цінним віковим насадженням з дубів, кленів, ялин, що росли на вершині Кадетської гори, назва якої походить від школи кадетів – першого великого комплексу будівель на тодішній південній околиці Львова з красивим парком.

Рис. 28. Складське приміщення (вул. Козельницька 1Б.)

Історичний тренд вніс значний відбиток у сучасне формування та функціонування парку, особливо його дендрофлори, яка досить різноманітна та багата. Під час проведення дослідження дендрофлори парку культури та відпочинку імені Б. Хмельницького було виявлено 131-у таксономічну назву дерев і кущів. Із них 83(63,4%) таксони представлені життєвою формою дерева, а 48(36,6%) – кущі, які входять до 3 класів: Ginkgoopsida (Гінкові) – 1 вид, Magnoliopsida (Покритонасінні) – 106 таксонів і Pinopsida (Хвойні) – 24 таксони. Нижче наведений перелік таксономічних одиниць: 1. Abies alba Mill.; 2. Acer ginnala Maxim.; 3. Acer negundo L.; 4. Acer platanoides L.; 5. Acer platanoides «ovata»; 6. Acer pseudoplatanus L.; 7.Acer saccharinum L.; 8. Aesculus hippocastanum L.; 9. Alnus glutinosa (L.) Gaertn.; 10. Amorpha fruticosa L.; 11. Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot; 12. Berberis vulgaris ‘Atropurpurea’; 13. Berberis vulgaris L. 14. Betula papyrifera Marsh.; 15. Betula pendula ‘Jungii’; 16. Betula pendula Roth; 17. Carpinus betulus L.; 18. Castanea sativa Mill. 19. Catalpa bignonioides Walt. 20. Cerasus avium (L.) Moench.; 21. Cerasus sachalinensis (Fr. Schm.) Kom.; 22. Cerasus vulgaris Mill.; 23. Cercis siliquastrum L.; 24. Chaenomeles cathayensis (Hemsl.) Schneid. 25. Chamaecyparis pisifera «squarirosa»; 26. Chamaecyparis pisifera Sieb.et Zucc.; 27. Cornus alba (L.) Opiz.; 28. Corylus avellana ‘Atropurpurea’; 29. Corylus avellana L.; 30. Cotinus coggygria Scop.; 31. Crataegus monogyna Jacq.; 32. Crataegus sangiunea Pall.; 33. Deutzia scabra Thunb.; 34. Euonymus verrucosa Scop.; 35. Fagus sylvatica L.; 36. Forsythia intermedia (europae Deg. et Bald); 37. Forsythia suspensa (Thunb.) Vahl; 38. Frangula alnus Mill; 39. Fraxinus excelsior «Pendula»; 40. Fraxinus excelsior L.; 41. Fraxinus pennsylvanica «Pendula»; 42. Fraxinus pennsylvanica Marsh; 43. Ginkgo biloba L.; 44. Hydrangea arborescens L.; 45. Jasminum fruticans L.; 46. Juglans nigra L.; 47. Juglans regia L.; 48. Juniperus communis L.; 49. Juniperus sabina L.; 50. Juniperas sabina ‘Variegata’; 51. Laburnum anagyroides Medik; 52. Larix decidua Mill; 53. Larix kaempferi (Lam.) Carr; 54. Ligustrum vulgare L.; 55. Liriodendron tulipifera L.; 56. Lonicera tatarica L.; 57. Lonicera xylosteum L.; 58. Magnolia kobus D C.; 59. Magnolia soulangeana Soul.; 60. Malus baccata (L.) Borkh; 61. Malus domestica Borkh; 62. Malus prunifolia (Willd.) Borkh; 63. Padus avium Mill; 64. Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch; 65. Phellodendron amurense Rupr; 66. Physocarpus opulifolius (L.) Maxim; 67. Picea glauca (Moench) Voss; 68. Picea excelsa (Lam.) Link; 69.

Рис. 29. Дендрологічне напрацювання.

103

Picea pungens Engelm; 70. Picea pungens Engelm. f. sp.; 71. Picea pungens Engelm. f. sp.; 72. Pinus strobus L.; 73. Pinus sylvestris L.; 74. Platycladus orientalis (L.) Franco; 75. Pinus nigra Am.; 76. Populus alba L.; 77. Populus berolinensis (CKoch.) Dipp; 78. Populus deltoides Marsh; 79. Populus simonii «Pendula»; 80. Populus simonii Carr; 81. Populus nigra L.; 82. Populus tremula L.; 83. Prunus divaricata Ledeb; 84. Prunus divaricata ‘Atropurpurea’; 85. Prunus cerasifera ‘Atropurpurea’; 86. Prunus spinosa L.; 87. Prunus triloba Ekstra; 88. Pyrus communis L.; 89. Pseudotsuga menziesii Mirb. (Franco); 90. Pyracantha crenulata Roem; 91. Quercus robur L.; 92. Quercus robur ‘Fastigiata’; 93. Quercus rubra L.; 94. Rhamnus cathartica L.; 95. Ribes alpinum L.; 96. Ribes sanguineum Pursh; 97. Ribes uva-crispa; 98. Robinia pseudoacacia L.; 99. Robinia pseudoacacia L.; 100. Rosa arvensis Huds; 101. Rosa canina L.; 102. Rosa multiflora Thunb; 103. Rosa rugosa Thunb; 104. Salix alba «Pendula»; 105. Salix alba L.; 106. Salix caprea L.; 107. Salix rosmarinifolia L.; 108. Sambucus nigra «Alba»; 109. Sambucus nigra L.; 110. Sorbus aucuparia L.; 111. Sorbus aucuparia ‘Pendula’; 112. Spiraea x bumalda Burv.; 113. Spiraea vanhouttei (Briot) Carrièr; 114. Spiraea salicifolia L.; 115. Swida sanguinea (L.) Opiz; 116. Swida stolonifera (Michx.) Rydb.; 117. Symphoricarpos albus (L.) Blake; 118. Syringa vulgaris L.; 119. Taxus baccata L.; 120. Thuja occidentalis “Globosa”; 121. Thuja occidentalis “Ericoides”; 122. Thuja occidentalis “Columna”; 123. Thuja occidentalis L.; 124. Thuja plicata D.Don.; 125. Tilia cordata Mill.; 126. Tilia plathyphyllos Scop.; 127. Ulmus glabra Huds.; 128. Ulmus laevis Pall.; 129. Viburnum lantana L.; 130. Viburnum opulus L.; 131. Weigela hortensis (Sieb. et Zucc.) K.Koch.; Не менш різноманітний і трав’яний покрив парку, проте представлений переважно автохтонними лісовими та лучними видами з деякою домішкою алохтонних видів. Серед інших, до таких видів належать розрив трава дрідноквіткова, стенактис однорічний, галінсога дрібноквіткова, череда листяна тощо. Загалом ці види особливого негативного впливу на екологічний стан паркової екосистеми не мають, проте контроль за їх поширенням необхідно проводити. Фауна Парку культури імені Богдана Хмельницького як і Стрийського парку представлена передовсім видами птахів, деякими видами ссавців, значною різноманітністю членистоногих (комахи, лускокрилі тощо). Характерними є такі види тварин як миша жовтогорла, миша польова, білка, кріт, зяблик, дрізд чорний, шпак звичайний, синиця велика, вуж звичайний, ящірка прудка, ропуха сіра, жаба трав’яна. Цей кластер невеликий мальовничий

веломаршруту, як і попередній, за протяжністю, проте та екологічно сприятливий.

Розділ 6 Перелік майбутніх досліджень Проведений комплексний екологічний аналіз велосипедного маршруту «Сихів-Центр», хоча й враховує історичні та сучасні динамічні процеси в середовищі, проте, звичайно, не претендує на остаточну завершеність. Головним завданням цього етапу роботи, на нашу думку, було розкрити екологічну проблематику цієї території. Тому весь веломаршрут було поділено на чотири кластери, які в процесі викладу матеріалу істотно доповнюють один одного і створюють загальну картину сучасного

104

екологічного стану геосоціоекосистеми від периферії до центру міста Львова. Висвітлені проблеми екологічного стану водних (стоячі та текучі водойми), лучних (заплавні та мезотрофні луки, газони тощо), лісових (лісопаркові та паркові ділянки) та шляхових (автодорожні та залізно дорожні ділянки). Загострено проблеми забруднення води, повітря та біотичного середовища. Поряд з наведеними результатами в підсумку необхідно звернути увагу на проведення подальших деталізованих досліджень усіх цих природних компонентів середовища. Серед інших важливих складових подальших екологічних досліджень ми пропонуємо:

• загальне поглиблення та деталізацію усіх

(біотичної, абіотичної та антропогенної) складових формування екологічного стану середовища;

• проведення топологічної диференціації усіх кластерів з детальним картографуванням;

• встановлення чітких меж зони дії екологічних факторів – локальної (опосередкованої);

та

загальної

• проведення

детальних флористичних досліджень з виявлення усього спектру фіто компоненти;

• здійснення

фітосоціологічних досліджень рослинності з мінімальною деталізацією на рівні союзів30;

• виявлення

та опис місцезнаходжень адвентивних видів, запобігання фітоінвазіям;

• залучення

методів фітоіндикації для встановлення екологічних короткотривалих і довготривалих трендів;

• проведення

детальних досліджень з виявлення зоокомпоненти;

фауністичних усього спектру

• встановлення трофічних і консортивних зв’язків біотичних комплексів;

• дослідження екологічного стану води за гідробіологічними та показниками2, 4, 6, 14, 15, 24;

фізико-хімічними

• дослідження екологічного стану повітря за хімічними елементами;

• дослідження екологічного стану ґрунтів; • створення системи екологічного моніторингу за головними факторами1, 31;

• проведення роботи планово за графіком відповідно до природних сезонних ритмів;

• створення

дієвої компетентної робочої групи, координація досліджень і регулярне фінансування.

Список використаних джерел 1. Абакумов В. А. Гидробиологический мониторинг поверхностных вод // Гидробиол. журн. 1991. Т.27, №3. С. 3 – 8. 2. Брагинский Л. П. Принципы классификации и некоторые механизмы структурно-функциональных перестроек пресноводных экосистем в условиях антропогенного

пресса // Гидробиол. журн. – 1998. – Т. 34, № 6. – С. 72-94. 3. Васюта С. І. Історичний генезис і сучасний стан соціально-екологічних протиріч урбанізованих територій України. – Львів: ЛДУ, 1995. – 250 с. 4. Голуб В. М. Еколого-біологічні та фітомеліоративні особливості макрофітів перспективні для використання в озелененні водойм. – К.: Вища школа, 1998. – 269 с. 5. Голубець М. А. Екосистемологія / М. А. Голубець – Львів : Поллі, 2000. – 315 с. 6. Гриб Й. В., Клименко М. О., Сондак В. В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління). – Рівне: ППФ „Волинські обереги”, 1999. – Т. 1. – 348 с.

28. Burda R.I., Tokhtar V.K. Invasion, distribution and naturalization of plants along railroads of the Ukrainian SouthEast. UBJ, 1992; 49(5): 14-18. 29. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roślinnych Polski. – Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN SA, 2001. – 540 s. 30. Oberdorfer E. Pflanzensoziologische Exkusionsflora. – Stuttgart: Ulmer, 1994. – 1050 S. 31. Sukopp H., Wittig R. Stadtökologie. Stuttgart: G. Fischer, 1993. – 404 S. 32. Wilmanns O. Ökologische Pflanzensoziologie / Eine Einführung in die Vegetation Mitteleuropas – 6., neu bearbeitete Auflage. – Wiesbaden: Quelle und Meyer, 1998. – 405 S.

7. Дубына Д. В., Гейны С., Гроудова З. и др. Макрофиты – индикаторы изменений природной среды. – Киев: Наук. думка, 1993. – 434 с. 8.Екологія Львівщини. – Львів, 1992. – 92 с. 9. Звонкова Г. В. Географическое прогнозирование. – М.: Высшая школа, 1987. – 190 с. 10. Катанская В. М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР. Методы изучения. – Л.: Наука, 1981. – 187 с. 11.Клімат Львова / За ред. В.М.абіченко, Ф.В. Зузука. – Луцьк, 1998. – 188 с. 12. Койнов М. М. Природно-географические ландшафты окрестностей г. Львова // Вопросы регионального ландшафтоведения и геоморфологии СССР. Геграфический сборник. – 1964. – Вып. 8. – С. 54-63. 13. Кокин К. А. Экология высших водных растений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 160 с. 14. Кононенко А. Д. Гідрохімія ставків і малих водоймищ України. – К.: Вища школа, 1991. 15. Кукурудза С. І. Визначення якості природних вод у контексті моніторингу геосистем. – Львів: ЛДУ, 1984. – 77 с. 16. Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 426 с. 17. Кучерявий В. П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 268 с. 18. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. – Киев: Наук. думка, 1981. – 248 с. 19. Кучерявий В. П. Сади і парки Львова. – Львів: вид-во Світ, 2008. – 360 с. 20. Лукина Л. Ф., Смирнова Н. Н. Физиология высших водных растений. – Киев: Наук. думка, 1988. – 188 с. 21. Мамчур ЗІ, Чуба М.В., Драч Ю.А. Екологічні особливості видів рослин на території залізниці міста Львова // Біологічні Студії / Studia Biologica, 2017, Том 11/№ 1, С. 135146. 22. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. – Киев: Наук. думка, 1987. – 548 с. 23. Распопов И. М. Высшая водная растительность больших озер Северо-Запада СССР. – Л.: Наука, 1985. – 200 с. 24. Романенко В. Д., Жукинський В. М. Оксіюк О. П. та ін. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. – К., 2001. – 48 с. 25. Степанів В. А. Сучасний Львів. – 1991. – 198 с. 26. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу України: екологія, значення, охорона. Львів: Вища школа. Вид-во Львів. Ун-ту, 1973. 257 с. 27. Экология города / Под ред. проф. Стольберга Ф. В. – Киев: Либра. – 2000. – 398 с.

105

CITY CENTRE Bohdan Khmelnytskyi park of culture

Office complex «LvivTech.City», Housing units

Stryiskyi park

The Metropolitan Andrey Sheptytsky Center, Ukrainian Catholic University

Office complex «Innovation District IT Park», Housing units J I

Holy Spirit Ukrainian Catholic Seminary F

Shuvar wholesale market

Lviv, 2019