Журнал "Добра Воля", №7, 2001

№ 7, 2001 листопад-грудень

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» ТА ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

Коли людина працює не заради грошей, а заради задоволення моральних потреб, вона проявляє найкращі свої якості

Волонтер - це така ж сама людина, як і інші, але трішечки краща

Волонтер - це той, хто займається справою, яка його не стосується, та робить те, що не повинен, а просто хоче робити

Найбільша плата за волонтерську працю - це відчувати вдячність людей, бачити радість в очах дітей, яким ти допомагаєш

çàì³ñòü ïåðåÄìîÂè ВОЛОНТЕРСТВО - ЦЕ ЧАСТИНА МОГО ЖИТТЯ Інтерв’ю з Ганною Грінкевич, редактором електронного інформаційного бюлетеню “ГУРТ” Згадайте, будь ласка, як Ви потрапили в організацію, Ваші перші враження

Згадайте, будь ласка, якийсь цікавий випадок, пов'язаний з Вашою волонтерською роботою

Побачила оголошення в університеті про набір на волонтерські посади в Ресурсному центрі "Гурт", зателефонувала, прийшла на співбесіду і стала волонтером.

Як на мене, то вся моя волонтерська діяльність складається з цікавих випадків, адже я займаюся тим, чим ніколи до цього не займалася, спілкуюся з людьми, з якими ніколи до цього не спілкувалася. Але деталі забуваються і залишається одне загальне враження. У мене воно дуже гарне.

Не дуже важко, як здається. Але це тільки так здається. Насправді, я відносилася до цього дуже серйозно і дуже хвилювалася: чи візьмуть мене волонтером, чи зможу я виконувати всі свої обов'язки. Як виявилося, змогла. Мої перші враження можна описати так: цікаво, не так, як я собі уявляла; незвичайно, але мені це подобається; а раптом я все роблю не так, як потрібно; яка я гарна і розумна, що звернулася по тому оголошенню. Врешті-решт, пройшло 6 місяців, минуло літо і канікули, а я все ще волонтер. Чим для Вас приваблива робота волонтером? Я думаю, що усім. Це є праця на користь суспільства - отже я не витрачаю свій час марно і роблю щось у цьому житті. Це є можливість навчитися чомусь новому, набути професійних навичок, досвіду роботи. І це є можливість познайомитись з новими цікавими людьми, знайти друзів.

Якщо, все ж таки, спробувати щось згадати, то однією з цікавих подій впродовж моєї волонтерської роботи в “Гурті” була конференція на тему соціального замовлення. Тоді багато чого було вперше для мене. Я вперше брала участь у конференції. Я вперше спробувала себе в усному перекладі (на конференції я перекладала для речника уряду США в Україні). Що б Ви порадили людям, які приходять працювати в організації як волонтери? Багато хто ставиться зневажливо до волонтерської праці, вважає, що вона не вимагає відповідальності. Це не так. На мою думку, вона вимагає відповідальності і зацікавленості з боку волонтера і поваги та розуміння з боку суспільства. Волонтер тоді стане справжнім волонтером, коли він зможе сказати про свою волонтерську

Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля“ Друк видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США)

2

діяльність: "Я люблю те, чим я займаюся". Це станеться тільки якщо ця діяльність стане частиною життя волонтера, що і є моєю порадою всім, хто вже є волонтером, і всім, хто збирається ним стати. Що б Ви порадили організаціям, які залучають волонтерів до своєї діяльності? Для волонтера дуже важливо визначити своє місце, роль в діяльності організації, щоб він розумів навіщо він приходить до організації, навіщо виконує якусь роботу. Я думаю, що організації, які хочуть залучити до своєї діяльності волонтерів, повинні створювати волонтерські посади. Саме факт того, що волонтер займає якусь певну посаду, а не просто виконує якісь хаотичні, кожного разу інші завдання, допомагає йому ідентифікувати себе, зацікавитися життям організації і роботою, яку він виконує, а значить виконувати цю роботу добре.

Редакція журналу “Добра Воля” просить вибачення у Валерія Танцюри за неправильно зазначене ім’я в журналіі #5, в інтерв’ю на стор. 3. У журналі #6, в інтерв’ю на стор. 2-3 слід читати: “Текст мовою ориніналу...” замість “Текст англійською мовою”

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статтей. При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим.

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

ëþÄèíà Âîë³

Äîáðèäåíü Âñ³ì

СИЛЬНА ЛЮДИНА МАЄ ДОПОМАГАТИ ІНШИМ Скільки пам'ятаю себе, у мене ніколи не було вільного часу. Під час навчання у школі прагнула охопити все: відвідувала студію журналістики, займалася у літературній вітальні відомого дніпропетровського поета Ігоря Пуппо, співпрацювала з редакцією газети "Я", писала статті до різних видань міста. Все мала встигнути зробити, адже я - майбутня журналістка, а журналісти народ активний і непосидючий.

Мені особисто подобається проводити лекції у шкільних аудиторіях на тему "Попередження торгівлі жінками" з показом фільму "Жертва". Зацікавлені очі дівчат, які дізналися про дуже серйозну проблему і зрозуміли її небезпеку, дають мені наснагу та бажання працювати далі. Я бачила реальну користь від цієї роботи, адже попереджуючи про небезпеку, розповідаючи про жіночі людські права, я допомагала молоНарешті моя енергія знайшла дим дівчатам належне застосування, і я Перше в житті роз- знову намагаюсь встигнути реалізувати сечарування пережи- все. Адже сильні люди мають бе в своїй країні. ла дуже боляче. допомагати іншим! Вступити до універКрім лекцій, я ситету на факультакож дуже любтет журналістики зразу лю проводити після закінчення школи мені не тренінги: "Попередження насильвдалося. Біль, розчарування і роз- ства над жінками", "Жіноче лідергубленість… Що далі? Я звикла ство", "Попередження торгівлі жити в напруженому темпі, чітко жінками", "Успішне спілкування". знала, що мені треба робити, а тут… Не знаю, як склалося б моє Я ніколи не втрачаю можливості життя, якби не прийшла до центру виступити на молодіжній конфе"Жінка для жінки". Тут я так багато ренції і розповісти про свою волонотримала! терську діяльність та залучити до неї інших. І хочу додати, що, відЯ пройшла тренінги, курси з вив- даючи свої знання, вміння, особисчення основ комп'ютерної грамот- тий час, я отримую набагато більності. А на заняттях Школи ше: знайомство з новими цікавими волонтерів я зрозуміла, що людьми, досвід, моральне задовоприносити користь людям можна лення від необхідності і корисності не тільки працюючи в редакції моєї роботи. Зараз я студентка, газети. У цій школі ми вчилися, як тільки не факультету журналісможна допомагати конкретній лю- тики, а факультету соціології та дині в складній життєвій ситуації. психології Дніпропетровського Ми обговорювали основні принци- Національного університету. Отже пи консультування постраждалих волонтерська робота допомогла від насильства жінок, отримували мені ще й зробити правильний визнання з різних проблем, набували бір професії. навичок активного слухання. Теоретичні знання мали мож- Анастасія Доманова ливість використати, працюючи Жіночий інформаційнокоординаційний центр волонтерами на телефоні довіри. м. Дніпропетровськ

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Знову раді вітати Вас, шановні читачі, на сторінках журналу “Добра Воля”. Як вже зрозуміло із перших рядків, темою номеру є ВОЛОНТЕРСТВО. Чому саме волонтерство? По-перше, наближається до закінчення 2001 рік, що був проголошений ООН Міжнародним роком волонтерів. По-друге, волонтерство є новим явищем у нашому суспільстві, ставлення до якого є досить неоднозначним. Дехто вважає це ще одним західним запозиченням, дехто говорить, що це використання дешевої робочої сили. Одні твердять, що це можливість самореалізуватися, знайти своє місце у житті, інші переконують, що це спосіб життя… Цей перелік ставлення до волонтерської діяльності можна продовжувати, але набагато цікавіше послухати думки тих, хто не тільки чув, а давно вже працює на благо суспільства. У цьому номері Ви зможете ознайомитися із розповідями волонтерів з різних міст України, дізнатися про їх враження, прочитавши інтерв’ю, за бажанням приєднатися до дискусії щодо понять “волонтер” та “волонтерство”, дізнатися про психологічні аспекти волонтерства, про досвід роботи центрів волонтеріату. Не опустили ми і питання законодавства. До Вашої уваги пропонуємо також матеріали про розвиток волонтерського руху у країнах близького та далекого зарубіжжя, найостанніші новини про події, що відбуваються у світі... З найкращими побажаннями, Василина Дибайло Відповідальний редактор випуску Ресурсний центр “Гурт”

3

ëþÄèíà Âîë³ ВОЛОНТЕРСТВО - ЧУДОВА ПЕРСПЕКТИВА САМОРЕАЛІЗАЦІЇ Вже четвертий рік (з 1998-го року) я волонтер Волинського ресурсного центру та Фундації ім. князівблагодійників Острозьких (ВРЦ та ФікБО). Можна сказати, що розпочалась моя волонтерська діяльність випадково: у Волинський Ресурсний центр та Фундацію імені князів-благодійників Острозьких (ці дві організації працюють разом) мене привели друзі. Я познайомилась з багатьма волонтерами, більшість з яких, як і я, були студентами, однак з різних вузів, тому було дуже цікаво познайомитись, поспілкуватись на різні студентські теми, а заодно дізнатися більше про те, чим мої ровесники займаються в цій організації. Більша частина штатного персоналу організацій - також молоді люди. Припала до душі демократична атмосфера, яка панує в організаціях. Кожен з волонтерів має можливість обрати для себе той напрямок роботи, який йому найбільше подобається. До того ж кожен сам складає свій робочий графік. Отож, у свій вільний час я беру участь в благодійних акціях та інших проектах, які реалізують ФікБО та ВРЦ. Зокрема, в традиційній акції "Різдво для всіх", яку готуємо щороку напередодні зимових свят (орієнтована на допомогу одиноким пенсіонерам, школярам та студентам-сиротам та напівсиротам), брала участь в підготовці та проведенні дуже вагомої акції - "Ярмарку соціальних послуг та проектів", на якому представляли свою діяльність НДО регіону. Під час цих та інших акцій я зрозуміла, що волонтерська праця неоціненна і найвища плата за неї - відчувати вдячність

4

людей, які в нинішній тяжкий економічний період обділені увагою, бачити радість в очах дітей-сиріт, які внаслідок нашої праці також мали свято. Робота в громадській організації дає надзвичайно багато для особистого саморозвитку, можна сказати - перспективу на майбутнє для подальшої професійної реалізації. За кілька років волонтерства у ВРЦ та ФікБО я відкрила для сеНайбільша плата за волонтерську працю - це відчувати вдячність людей, бачити радість в очах дітей, яким ти допомагаєш

бе чимало нового і цінного для мене. Окрім основного навчання в технічному вузі, будучи ще й волонтером аж двох організацій, я мала можливість брати участь в інтерактивних семінарах-тренінгах: "Парламентські процедури", "Формування позитивного іміджу", "Навчання законотворенню", "Стратегічне планування". Учасники проекту працювали з депутатами Рівненської міської ради, відвідували її сесії, а по закінченню навчання була створена нова громадська організація - Молодіжна рада. Після проходження семінару-відеотренінгу "Ефективне консультування в НДО" отримала практику роботи в Громадській приймальні ВРЦ, де надаються безкоштовні консультації населенню з найелементарніших правових питань. Взяла участь і в семінарітренінгу з локального фандрейзингу (стажування відбувалось під час підготовки до акцій ВРЦ та ФікБО, а також в громадських організаціях АР Крим: збір коштів

для акції "Згадай про маму", яка проходила у найбільших містах АР Криму в 2000 році). Дуже корисною та пам'ятною була для мене участь у двотижневому семінарі-тренінгу "Інтеграція молоді через національну культуру та історію", який проходив в АР Крим у Бахчисарайському заповіднику на горі Мангуп. Тепер я навчаюсь в Інституті менеджменту для громадського сектору, який готує професійних менеджерів для НДО України та Білорусі. Окрім можливостей підвищити свій професійний рівень на семінарах, волонтери нашої організації мають можливість проходити додаткові курси комп'ютерної грамотності та англійської мови. А це значно підвищує шанси знайти роботу після закінчення навчання. І ще один вагомий момент, чим завдячую волонтерській праці в ФікБО та ВРЦ - це те, що у спільних справах я знайшла багато справжніх друзів, які завжди підтримають. Звісно, що не забуваємо ми й про дозвілля. Кожен Новий рік, дні народження зустрічаємо разом, виїжджаємо у вихідні дні на природу, де під веселі пісні, ігри, дружні бесіди народжуються нові ідеї щодо розвитку НДО. Нові знання , нові друзі, нові можливості - все це неабияке багатство я набула завдяки волонтерству. Здобуті знання прагну найефективніше спрямувати на розвиток суспільства й організації в ньому. Олена Коркош Волинський ресурсний центр м. Рівне

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Âàøà Äóìêà Інтерв’ю з Юрієм Майданом Центр соціально-активної молоді “Ожина” м. Чернігів Де Ви працюєте і чим займаєтесь?

Я працюю у молодіжній громадській організації "Центр соціально-активної молоді "Ожина", м. Чернігів. Близько двох років займаюся фандрейзингом, залучаючи фінансову та матеріальну допомогу для різноманітних акцій Центру, а також для роботи з дітьми-сиротами школи-інтернату. Працюю в офісі. Згадайте, будь ласка, як Ви потрапили в організацію, Ваші перші враження.

В організацію прийшов у 1998 році, на програму "Молодий лідер". Навчання було дуже цікавим, неординарним, дуже відрізнялось від звичайного. Сподобались люди, які працювали в "Ожині". Я залишився в організації і згодом став волонтером.

Чим для Вас приваблива робота волонтером?

Для мене волонтерська робота набагато більше, ніж просто заповнення вільного часу. Це цікаве спілкування, навчання через корисні справи, набуття нових навичок, які потрібні мені і які можна використати, допомагаючи іншим. Згадайте, будь ласка, якийсь цікавий випадок, пов'язаний з Вашою волонтерською роботою.

Завдяки волонтерству вдалося відчути себе "голлівудською суперзіркою". Сталося це в 2000 році на благодійній акції Центру "Ожина" для дітей-сиріт "Тепле Різдво": волонтери збирали для дітей подарунки, а "цвяхом програми" була святкова вистава "Ніч перед Різдвом", в якій я грав роль Чорта. Діти сприймали виставу щиро, зацікавлено, весело, і, хоча, я був загримований майже повністю, після вистави діти підбігали до мене і просили мій автограф, а також хотіли зі мною сфотографуватися.

Таке було вперше в моєму житті. Було дуже приємно, і ці спогади завжди мене зігрівають та радують. Що б Ви порадили людям, які приходять працювати в організації як волонтери?

Я раджу не розгублюватись, шукати роботу, яка найближче до душі. Вміти в будь-якій роботі бачити корисне для себе і для організації. Вчитися бути позитивним. Що б Ви порадили організаціям, які залучають волонтерів до своєї діяльності?

В організації потрібно створити таку атмосферу, щоб волонтери завжди відчували себе потрібними, були впевнені в необхідності своєї праці. Обов'язково повинен бути координатор волонтерів, який має спеціальні знання та добрі комунікативні навички.

Óñï³õ³â Âàì!

Інтерв’ю з Анастасією Домановою Жіночий інформаційно-координаційний центр м. Дніпропетровськ Де Ви працюєте і чим займаєтеся?

Вже два роки я є волонтером Дніпропетровської організації "Жіночий інформаційно-координаційний центр", проводячи лекції серед учнівської молоді з теми попередження торгівлі жінками; тренінги "Жіноче лідерство", "Успішне спілкування", "Попередження насильства над жінками", "Попередження торгівлі жінками". Активно беру участь в організації різних подій, що проводить наша організація. Згадайте, будь ласка, як Ви потрапили в організацію. Ваші перші враження.

Коли я прийшла в центр як відвідувачка, я навіть не могла уявити, що цей день може змінити все моє життя. Відтоді я стала активною учасницею жіночого руху. ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Чим для Вас приваблива робота волонтером?

Я маю можливість реалізувати свої знання, вміння, сили для допомоги іншим людям. Згадайте, будь ласка, якийсь цікавий випадок, пов'язаний з Вашою волонтерською роботою.

Я випадково дізналася, що моя однокласниця хоче виїхати до Італії працювати танцюристкою. Я відразу зателефонувала їй і запросила прийти до центру. Після розмови зі мною вона звернулася до юриста, отримала професійну юридичну консультацію і зрозуміла, в яку небезпеку могла попасти. Я вважаю, що врятувала свою однокласницю від біди.

Що б Ви порадили людям, які приходять працювати в організації як волонтери?

Любіть людей, життя і свою роботу. Все це надасть сенс всьому, що Ви робите. Що б Ви порадили організаціям, які залучають волонтерів до своєї діяльності?

Я вважаю, що волонтери можуть привнести в роботу організації дуже багато. Коли людина працює не заради грошей, а заради задоволення моральних потреб, вона проявляє найкращі свої якості. Тому заохочуйте волонтерів, від цього Ваша організація збагатиться і діяльність буде тільки кориснішою для місцевих громад та суспільства в цілому.

5

æèÂà Äèñêóñ³ÿ ВОЛОНТЕР АБО ДОБРОЧИНЕЦЬ Дискусії навколо терміну чи суті Останнім часом точаться гарячі дискусії навколо відносно нових термінів "волонтер", "волонтерство" та "волонтерська діяльність". Фактично всі вони фокусуються на такій проблемі: чи доцільніше вдаватися до все нових і нових запозичень, чи шукати питомо українські відповідники, уникаючи небажаних неологізмів, посуті чужих українській ментальності. Саме слово "волонтер" є простим транслітеруванням англійського "volunteer", а "volunteering" перекладається як "волонтерська діяльність" і типовішим українським узагальненням "волонтерство". Оскільки слова "volunteer" і "volunteering" походять від одного кореня "volunt(ary)", що в перекладі означає "добровільний" - існує інша позиція щодо перекладу цих слів, пошуку відповідників, які міститимуть український корінь "добро". Ця позиція грунтується на самому визначенні поняття "волонтер" - це людина, яка добровільно, не переслідуючи якісь корисливі цілі, займається діяльністю на користь, на добро суспільства. Тому цілком логічним вважається переклад "volunteer " як "доброчинець", "добродій". До цього слід зазначити, що останнє вже присутнє в українській мові як ввічливе, подекуди іронічне, звертання до незнайомої людини і як антонім поняттю "злодій" - той, що чинить зло. Однак, антоніма терміну "волонтер" немає і бути не може,

6

тому що поняття "волонтер" означає насамперед певний соціальний і професійний статус у суспільстві, а не ставлення до його носія. Тому не варто поширювати семантичне значення досить невизначеного поняття "добродій" на чітко визначений термін "волонтер", як на людину, яка виконує добровільну роботу. Інший, запропонований відповідник - "доброчинець" - теж викликає деякі сумніви. По-перше тому, що за своїм піднесеним забарвленням дуже нагадує конфесійний стиль і знову ж таки містить в собі багато невизначеності. Доброчинець - це той, хто чинить добро. Яке саме добро? Добро для кого? Це все одно, що запитати у сторонньої людини, що конкретно означає аналогічне за стилем і побудовою слово "миротворець". Чіткої відповіді ми не отримаємо, так само, як і не висвітлимо через подібне словотворення суть поняття "волонтер". По-друге, волонтер, виконуючи певну роботу на користь суспільства, ставить собі на меті не тільки благочинність, а й цілком конкретні завдання: самореалізувати себе в тій чи іншій сфері для молоді можливість здобути певні професійні навички для застосування їх у майбутній діяльності зацікавленість в тій чи іншій діяльності можливість відпрацювати певну заборгованість перед суспільством у вигляді податків, штрафів

Ця конкретика і кількісна статистика обліку внеску волонтерської

діяльності у вигляді відпрацьованих годин і заощаджених урядом коштів на виконання цієї ж самої роботи трохи не відповідає українському сприйняттю поняття "чинити добро." Для кращого розуміння волонтерства взагалі, а отже і його позначення вдалішим можливим терміном в українській мові варто, заглибитися в суть цього явища. Сміливо можна констатувати, що волонтерство в його теперішньому вигляді - це винахід Західної цивілізації. Невід'ємними ознаками волонтерства як діяльності є: непримусовість, відсутність очікування матеріальної винагороди, ставлення до неї, як до роботи, а не забавки, прагненні допомогти тим, хто цього потребує. В Україні впродовж 20-го століття рівноцінного еквіваленту волонтерській діяльності за часів Радянської влади не існувало. Роль третього сектору невдало виконували профспілки, комсомольська і піонерська організації, що діяли під пильним наглядом партії і держави. Ці організації надавали безкоштовну допомогу під назвою "шефство". Однак ця діяльність не відповідала найголовнішій ознаці волонтерства, оскільки була примусовою. Щоб бути повноцінним членом радянського суспільства, людина обов'язково повинна була бути членом всіх вищезгаданих організацій, а отже брати "добровільну" участь у заходах, які вони проводили (напр. суботники, сільськогосподарські роботи школярів і студентів.) З цього випливає, що незалежна Україна має дуже незначний досвід в царині волонтерської діяльності, тому говорити про наявність точних відпоÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

відників цьому явищу в українській мові не доводиться. Тому українському третьому сектору, який по-суті, теж є не чим іншим, а новоз'явленим запозиченим елементом демократії, залишається задовольнятися виключно запозиченим досвідом, а отже і словом. Повертаючись від сутності до питомо мовних перипетій, увагу слід приділити і дієслову "to volunteer ", а власне його перекладу. Більшість представників третього сектору визнали і прийняли поняття "волонтер" і "волонтерство", водночас уперто чинячи опір дієслову "to volunteer", перекладаючи його як "займатися волонтерською діяльністю", "працювати волонтером". Останній переклад ще більш-менш логічний, в той час, як попередній, до речі дуже широко вживаний, надто громіздкий і засмічує мову. Якщо вже іменник і саме поняття транслітеровано, чому б не транслітерувати дієслово і перекласти як "волонтерувати"? Воно досить просте, зручне, легко відміняється в усіх часах, родах і відмінках і не створює проблем для розуміння. І якщо вже підводити мої, може на чийсь погляд, суб'єктивні вподобання під наукову основу, слід згадати, що українська мова належить до флективних, синтетичних мов, в яких лексичне і граматичне значення поняття збігаються, - як-от у дієслові "волонтерувати", а не до флективних аналітичних, - де вони виражаються в різних слова, яким і відповідає громіздкий переклад. Дискусії точитимуться ще доти, поки в Україні не з'явиться офіційне визначення понять "волонтерська діяльність" і "волонтер", і не буде окреслено сам статус волонтера. До цього часу волонтера, хто завгодно може називати так, як йому заманеться, хоч і Дідом Морозом. Віра Зєвакіна Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Äîñë³äæåííÿ Âîëîíòåðñòâà ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ Аналіз мотивацій та результатів Історично склалося так, що роком селення, серед якого: дорослі безвиникнення волонтерського руху робітні, молоді люди без будь-яковважається 1859 року. Саме тоді го заняття, діти, які позбавлені нафранцузький письменник-журна- лежної уваги з боку батьків або у ліст Анрі Дюнан, вражений крива- котрих немає батьків (так звані "дівими картинами битви при Саль- ти вулиці"), пенсіонери та інші (1). ферино, запропонував ідею ство- Сьогодні волонтерський рух є рення Червоного Хреста - органі- основною діяльністю недержавних зації, яка працювала б на волон- та громадських організацій, протерських засадах і надавала пер- фесійних асоціацій та профспілок. шу медичну допомогу пораненим Однак, у нашій країні дотепер не бійцям. Принципами, сформульо- сформовано моделі волонтерської ваними Дюнаном, керуються сьо- роботи, яка включала б ефективні годні організації механізми залучення Треба звернути увагу на те, в усьому світі що волонтерами можуть бута відбору, нав(2). чання, підтримки ти не тільки підлітки, а й та заохочення, що діти, будь-яка доросла людиТак що ж таке на, навіть пенсіонери, чиновє основними еле"волонтерство"? ники, спеціалісти (лікар, ментами й етапаЗгідно із Загаль- юрист, психолог), а також ми менеджменту ною деклара- спонсори. Головне - це власне волонтерів (2). цією волонтерів, бажання. яку було прийУ першу чергу нято на ХІ Конгресі потрібно усвідомМіжнародної Асоціації Волонтерів лювати те, що волонтер(ка) - це 14 вересня 1990 року в Парижі, людина, яка має свій внутрішній можна зазначити, що волонтер- потенціал, свої потреби, які повинство - це добровільна, активна, ні задовольнятись під час волонспільна або особиста участь терської діяльності. Так, з метою громадянина у житті людських вивчення потреб особистості, котрі спільнот з метою реалізації його впливають на формування мотиосновних людських потреб та вації до волонтерської діяльності, покращення якості життя, еконо- в лютому-квітні 1998 року було мічного і соціального розвитку. проанкетовано 60 волонтерів п'яти недержавних організацій м. Києва Не є таємницею те, що у кожному (2). Перша група складалася з 30 цивілізованому суспільстві можна волонтерів, котрі надають соціальвиявити такі верстви населення, ну допомогу дітям і молоді; друга які потребують соціальної підтрим- включала 30 волонтерів організаки та допомоги, а це, в свою чергу, цій, які надають соціальні послуги надає можливість розвитку волон- людям похилого віку. Результати терства та волонтерського руху. анкетування вказують на те, що існують деякі вікові розбіжності у Останнім часом волонтерський потребах волонтерів. Так, для перрух поширився і в Україні. Причини шої групи волонтерів - це задово- матеріальна і моральна кризи, лення роботою, самореалізація, внаслідок чого збільшилась кіль- самоствердження, причетність до кість соціально незахищеного на- групи; для другої групи - це задо-

7

волення бажання бути серед людей, бути потрібним, уникнути відчуття самотності. Єдиними для двох груп є потреба в самореалізації, передачі життєвого досвіду, отриманні нових знань, причетності до групи, підтримці, уникненні самотності, відчутті недаремності зусиль. Однак, наприклад, в рамках потреби в самореалізації перша група виділяє ініціативність, творчий підхід до роботи та задоволення від неї; друга - самостійне прийняття рішень (показник дорослості), реалізацію талантів, продовження творчого пошуку. До того ж, як зазначають волонтери, ті, що мотивують діяльність і необхідні в їх задоволенні, є потреби у відпочинку в спеціально обладнаній кімнаті, літньому відпочинку і лікуванні, отриманні гуманітарної допомоги, матеріальної винагороди, безплатному харчуванні під час виконання волонтерської роботи. Крім того, було встановлено такі закономірності, як: переважна частина самотніх людей серед волонтерів та тенденції надавати перевагу роботі з тією категорією людей, проблеми якої є близькими і зрозумілими для них (тобто люди молодого віку надають перевагу в соціальній роботі з дітьми і молоддю, а люди старшого віку схильні допомагати літнім людям). Не випадково, досвід зарубіжних країн, де волонтерська діяльність є дуже поширеною (Франція, Америка, Данія, Великобританія) свідчить про те, що одним з найоптимальніших є навчання ровесників ровесниками (Peer education), тобто передача достовірної соціально-значущої інформації підростаючому поколінню через спілкування на рівних з метою позитивного самовдосконалення особистості. Так, у місті Дніпропетровську (3) був реалізований проект "Скажи

8

наркотикам: НІ!" (за підтримки служби у справах неповнолітніх облдержадміністрації). У рамках проекту була адаптована і розвинута технологія підготовки підлітків до роботи з ровесниками. За допомогою тренерів було проведене навчання так званих ровесниківінструкторів (у Дніпропетровську ці підлітки обрали для себе назву "волонтери"). Інший проект - це проект "Діти вулиці", в якому брали участь студенти Дніпропетровського Національного університету. Асоціацією гайдів в Україні, яка займається питаннями репродуктивного здоров'я підлітків, було відкрито вперше в Україні "Школу волонтерів", в якій навчали майбутніх волонтерок (учениць, студенток вузів та ПТУ) досвідчені спеціалісти з Голландії. Треба звернути увагу на те, що волонтерами можуть бути не тільки підлітки, а й діти, будь-яка доросла людина, навіть пенсіонери, чиновники, спеціалісти (лікар, юрист, психолог), а також спонсори. Головне - це власне бажання. Як у будь-якій справі, у волонтерській діяльності є свої, так би мовити, позитивні і негативні сторони. Виявлено, що у молодих людей, залучених до волонтерства проявляються помітні зміни у їх самореалізації, підвищення рівня самостійності, впевненості в собі, збільшення потреби щодо самопізнання, саморегуляції, самореабілітації, самоосвіти і самовиховання. Більшість волонтерів отримують задоволення від результатів зробленого, від почуття необхідності людям та здобувають масу інших позитивних вражень. Однак з волонтерською діяльністю тісно пов'язані і так званий феномен "вигоряння" та деякі негативні враження, наприклад (1), усвідомлення того, що не все вдається, погане матеріально-технічне забезпечення роботи, велика кількість осіб, які потребують допомоги, нерозуміння з боку клієнтів, негатив-

на реакція людей на запропоновану допомогу, втомлюваність, байдужість держструктур до соціальних проблем. Не важко помітити також, що для волонтерів більш вразливою є емоційна сфера, з ураженням якої пов'язані стрес та вигоряння (зниження самооцінки, незадоволення роботою та наявність психофізичних ознак дістресу). Існують деякі чинники, що приводять до вичерпання особистісних ресурсів та можуть спричинити вигоряння. Це недостатня профпідготовка, брак практичного досвіду, недостатнісіть супервізії, підтримки з боку колег, керівників та підлеглих тощо. До того ж, в залежності від напрямку волонтерської діяльності, можна виділити специфічні психологічні проблеми волонтерів. Тому необхідними є дії по попередженню і подоланню стресу та вигорання у волонтерів. Для цього можна використовувати тренінгові заняття, налагодження взаєморозуміння і підтримуючих стосунків в колективі, проведення релаксацій, семінарів та занять, присвячених профорієнтації, розвитку навичок; на організаційному рівні - необхідно проявляти більше піклування та залучення нового персоналу. Література: 1.Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку. Вайнола Р.Х., Капська А.Й., Комарова Н.М. та ін.К.: Академпрес, 1999- 112с.

2.Соціальна робота в Україні: перші кроки. За редакцією В.І. Полтавця.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000- 236с.

3.Навчання ровесників ровесниками - інноваційна навчальновиховна технологія. Зимівець Н.В., Практична психологія та соціальна робота № 4, 2001. Халіна Наталія Жіночий інформаційнокоординаційний центр м. Дніпропетровськ

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Äîñë³äæåííÿ Âîëîíòåðñòâà ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВОЛОНТЕРСТВА Вже не секрет, що залучення волонтерів до діяльності в громадських організаціях підвищує активність людей у суспільному житті, сприяє формуванню їх творчого потенціалу. Але конче необхідно, щоб ця діяльність сприяла не тільки збільшенню обсягів наданих соціальних послуг, а й підвищувала їх якість, тобто створювала комфортні умови (психологічні, духовні, соціальні) людині, яка потребує допомоги та цих послуг. Аналізуючи психологічні основи волонтерства, слід звертати увагу на два взаємопов'язані прояви людської діяльності: волонтер, який допомагає людині, поступово змінюється сам стає більш толерантним і гнучким у спілкуванні, привчається оцінювати психологічні та фізичні можливості того, кого опікає, вдосконалює свій досвід, поступово розширяючи методи взаємодії людина, з якою працює волонтер, при умові відчуття психічного та фізичного комфорту, поступово відходить від заглиблення у суто особистісні проблеми, від набутої безпорадності, від негативних проявів свого відношення до оточуючих, бо під впливом волонтера, який розуміється на психології особистості, створюються сталі мережі підтримки. Поступово людина більш впевнено входить в соціум. Більшість людей, з якими працюють волонтери, є безпорадними. Безпорадність, якщо вона не є фізичною, у більшості - лише умовна реакція на соціальні умови. Тут багато чого можна змінити. Близько чотирьох років членкині нашого фонду "Жіноча перспектива" працюють як волонтери з різними категоріями населення. За цей час ми прийшли до висновку, ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

що волонтерів треба готувати психологічно до цієї роботи. Для прикладу наведу останню благодійну акцію "Разом", яку ми проводили з регіональним благодійним фондом Сергія Радонежського та Міжнародним благодійним фондом допомоги державам СНД в Америці. Під час акції волонтерам довелось працювати з організаціями допомоги дітям-інвалідам, інвалідамспінальникам, союзом багатодітних матерів, дітьми-сиротами з інтернатів, ветеранами війни та праці, остарбайтерами тощо. Тобто це люди різного віку, різного досвіду, різної долі. Підходи в роботі з цими категоріями різні. Нами розроблена методика психолого-педагогічної підготовки волонтерів, яку опрацьовуємо разом з кафедрою педагогіки історичного факультету Миколаївського педагогічного університету. Методика вміщує пропедевтичний курс "Керуємо своїми психічними процесами". Ми знаємо, що будьяка подія викликає в нас позитивне чи негативне уявлення, яке викликає внутрішні зрушення, переживання, а це, в свою чергу, відбивається на нашому вигляді (побачивши щось неприємне ми здригаємось тощо). Тому ми вчимо формувати свої вольові якості, не виказувати мімікою своєї реакції на зовнішні фізичні подразники, слідкувати за своїм психологічним станом, не робити висновки на основі тільки однієї деталі, а розглядати прояви людини в системі; не плутати наслідки фізичних недоліків з зовнішніми проявами психологічного стану тощо. Наступний розділ нашої методики має назву "Вчимося читати людину як книгу". Пози, міміка, жести людини можуть багато чого розпо-

вісти психологічно підготовленому волонтеру. Він зможе попередити емоційні зриви, настрої людини. "Допомога у формуванні особистих життєвих подій" - дуже важлива частина підготовки волонтера. У цьому розділі ми намагаємось дати можливий алгоритм дій з так званими психологічно важкими людьми (агресивні, нерішучі, песимісти, спритні та інші). Волонтер повинен знати, що більшість дітей-сиріт, які не знайомі із сімейними ролями, відчувають недовіру до нових людей, речей, ситуацій. Вони часто впадають в депресію, заглиблюються в себе, проявляють ворожнечу по відношенню до дорослих, тривогу при спілкуванні з іншими дітьми тощо. З ними треба спілкуватись на одному рівні, використовуючи методи довіри, створення ситуації успіху та багато інших прийомів. Зовсім іншого вимагають люди похилого віку. Ці люди мають неабиякий життєвий досвід, вони обмежені у спілкуванні, тому волонтер повинен бути добрим слухачем, вміти робити приховані компліменти, використовувати невербальні заходи. Необхідно, щоб волонтер володів технікою переборювання депресії, різноманітних психічних негативних явищ людини, з якою він працює, знайти засоби задоволення її прихованих інтересів та потреб. Ми вважаємо, що слід розширювати психологічну службу в організації волонтерської роботи, бо за нею - майбутнє. Ольга Любарська Фонд "Жіноча перспектива" м. Миколаїв

9

Âàø Äîñâ³ä “ЧУЖОГО НАВЧАЙТЕСЬ І СВОГО НЕ ЦУРАЙТЕСЬ!” Час від часу ми намагаємося "винайти велосипед", проводячи експерименти на собі, на товаришах, клієнтах, організаціях тощо. Інколи це вдається зробити, а бувають і невдачі, особливо, якщо це стосується чогось нового або добре забутого старого. Хоч волонтерський рух і давно відомий українському народу, проте відновлюватися він почав декілька років тому. За цей час організації отримали певний досвід роботи з волонтерами, впевнилися у важливості використання добровільної праці, почали створювати центри волонтеріату. На початку 2001року вирішили об'єднатися у мережу. Проте, досвіду функціонування такої структури в Україні ще не було, тому, щоб не придумувати вже існуюче "колесо", потрібно було подивитися на те, яке вже "крутиться". У Польщі центр волонтеріату був створений у 1993 році, а після нього почали з'являтися й інші, які й утворили мережу, що налічує зараз 18 центрів волонтеріату. 3 з них люб'язно погодилися поділитися своїми здобутками з українськими колегами. Власне, в кінці жовтня відбулося стажування 5 представників українських громадських організацій у центрах волонтеріату в Варшаві, Кєльцах і Любліні за фінансової підтримки фонду ALLAVIDA (Великобританія). У програмі візиту були передбачені знайомства з роботою кожного центру волонтеріату, зустрічі з волонтерами, організаціями-партнерами тощо. Хочеться звернути увагу на особливості роботи польських центрів волонтеріату: Бюро посередництва праці, або центр зайнятості волонтерів

10

- основна діяльність, яка полягає у залученні, навчанні і розміщенні волонтерів в організаціях. Причому, кожен волонтер проходить навчання перед тим, як йти працювати в будь-яку організацію. З іншого боку - організація, яка пропонує волонтерську роботу, також повинна пройти навчання і підписати угоду про співпрацю. Клієнти центру волонтеріату, або хто потребує волонтерів. Пропонувати роботу волонтерам можуть і державні установи, і громадські організації, і фізичні особи. Надзвичайно цікаво було побачити роботу волонтерів у дитячому бу-

Заклики про допомогу знаходять добрих людей у Центрі волонтеріату у Варшаві

динку, будинку для сліпих, дитячій лікарні, притулку для проблемної молоді, релігійних організаціях і просто з людьми, які потребують допомоги Стандарти діяльності центру волонтеріату. За час існування мережі випрацювалися певні правила роботи, які є обов'язковими для всіх членів. Це стосується використання логотипу, інформаційного обміну (сторінка в Інтернеті), навчальних програм для волонтерів і координаторів волон-

терських програм, технічних умов роботи (наявність власного офісу, комп'ютера тощо), структури баз даних, етики і культури роботи. Нові члени мережі мають, як правило, 2 роки для того, щоб виконувати прийняті стандарти діяльності. Державна підтримка. Дуже важливим елементом стабільного функціонування окремо взятої організації є співпраця з державними структурами. Це допомагає не лише в існуванні, а й, значною мірою, в популяризації волонтерського руху в Польщі. Яскравим прикладом є те, що президент Польщі проявив ініціативу взяти участь у винагородженні волонтерів 5 грудня 2001року - фіналі конкурсу "Волонтер року", який відбувався по всій країні у містах, де діють центри волонтеріату.

"Немає меж досконалості". Для того, напевне, і об'єднуються, щоб вдосконалюватися разом. Результати стажування були представлені та обговорені на спільному семінарі мережі центрів волонтеріату в Україні. Це дало можливість опрацювати план розвитку вітчизняної мережі, враховуючи позитивний досвід польських колег. Так склалося, що для початку великої справи українцям потрібен поштовх, приклад, ентузіазм інших. Будемо сподіватися, що проголошений Міжнародний рік волонтерів стане тим поштовхом для нас, який допоможе мобілізувати людські ресурси для вирішення проблем українського суспільства. Василь Назарук Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Âàø Äîñâ³ä ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ÏËÞÑ ЧЕРНІГІВСЬКА ПРАКТИКА Наближається до фінішу славний 2001 рік - Міжнародний рік волонтерів. Для нашої організації це був рік реалізації проекту молодіжного Волонтерського Центру "Толока", який здійснювався за підтримки Канадського Фонду співробітництва. Проект став стратегічною віхою волонтерської програми, що існує в Центрі соціально-активної молоді "Ожина" вже три роки. За цей час нами накопичений чималий досвід залучення молодих добровольців, їх різнопланового навчання та організації конкретної практичної діяльності (організація благодійних та екологічних акцій, робота з дітьми-сиротами, дітьми-інвалідами, робота в громадських організаціях). Тільки у 2001 році у Волонтерському Центрі пройшли навчання близько 80 молодих людей за 5 напрямками: Волонтери для роботи з дітьмисиротами Волонтери-екологи Волонтери для профілактичної роботи з наркозалежністю Волонтери для роботи по профілактиці ВІЛ/СНІДу Волонтери для роботи в громадських організаціях Зараз підготовлені волонтери працюють у 8 організаціях міста Чернігова. Але при явному позитивному досвіді відслідковувались моменти, які гальмували подальший розвиток "волонтерства". Так, наприклад, свідомо ми не йшли на значне збільшення кількості волонтерів, що залучалися до роботи, оскільки були обмежені невеликим офісним приміщенням, йшло велике навантаження на координатора волонтерів та персонал ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Центру. Крім цього, ситуація, коли ми пропонували волонтерські послуги організаціям, які самі не виявляли до цього ініціативи, часто містили в собі напруження відносин та конфлікти.

та бажають з нами співпрацювати. Головною умовою надання волонтерів в конкретну організацію є наявність в ній координатора, який буде керувати роботою добровольців.

Намагання координатора ВЦ контролювати якість роботи добровольців в організаціях, "господарями" сприймалася не дуже позитивно, а поради та вимоги щодо відносин з волонтерами також були схожі на російське прислів'я: "Со своим уставом - в чужой двор".

Перше заняття координаторів відбулося 24 вересня 2001 року в офісі Центру "Ожина". Воно пройшло цікаво та плідно для всіх. Мова йшла про те, як вперше зустріти волонтера, правильно провести інтерв'ю, ввести добровільного помічника в курс справ. Темами другого заняття стали обов'язки координаторів груп, розробка волонтерської програми організації, ретельно обговорювались відносини добровольців з персоналом, зробити ці відносини ефективними та уникнути конфліктів.

Знайомство з досвідом польських Центрів волонтеріату, що стало можливим завдяки Мережі центрів волонтеріату, ініційованої Ресурсним центром розвитку громадських організацій "Гурт", показало принципово інші підходи до відносин: "Центри волонтеріату - клієнти". По-перше, клієнти ЦВ, тобто організації, які потребують допомоги добровольців, повинні самі проявити ініціативу та звернутися до Центру з заявкою для надання волонтерів. Це кардинально змінює стиль відносин. При цьому волонтери "не нав'язуються" зі своєю добротою. Організації ж самі свідомо заявляють про зацікавленість в добровільних помічниках. По-друге, приймаюча волонтерів організація обов'язково повинна мати свого координатора волонтерських груп. І тоді вже не координатор ВЦ, а власний координатор НДО керує діяльністю добровільних помічників в своїй організації. А у центру волонтеріату логічно з'являється нова функція - навчання координаторів волонтерських груп. Хоча літо було дуже спекотним, ми все ж зібрали заявки на волонтерську допомогу від організацій, які знають про діяльність ВЦ "Ожини"

Ми вважаємо, що потрібно поширювати досвід роботи з волонтерами серед організацій всіх секторів. Тому ми раді, що навчанням зацікавились представники держорганізацій: дитячого притулку, інтернату для дітей-сиріт, дитячої юнацької бібліотеки. Особливо вразило, що керуюча службою у справах неповнолітніх Деснянської районної ради також зацікавлено працювала під час тренінгу. Для нових волонтерів, які залучені у вересні-жовтні, було проведено вступне заняття, на якому вони детально ознайомилися з можливостями волонтерського руху в місті, з умовами праці в обраних організаціях, плануванням роботи та багатьма іншими важливими для роботи питаннями. Валентина Меленівська Центр соціальноактивної молоді "Ожина" м. Чернігів

11

ÄîÂêîëà МІЖНАРОДНИЙ РІК ВОЛОНТЕРІВ 2001 У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ Волонтерство, донори, неприбутковий сектор - ці три слова почали все частіше і частіше з'являтися у засобах масової інформації протягом останніх років. Така активізація діяльності з боку медіа та неприбуткового сектору була викликана тим, що 2001 рік був проголошений Міжнародним роком волонтерів. Поняття волонтерства почало сприйматися не тільки у відношенні до волонтерів Червоного Хреста та благодійних організацій, воно дійшло також до урядовців, бізнесменів, чиновників тощо. Волонтерство почало сприйматися як успішна діяльність, певне досягнення кожної людини. Цей рік був проголошений ООН Міжнародним роком волонтерів з ініціативи уряду Японії, який хотів відзначити працю тисяч волонтерів, що допомагали при ліквідації наслідків землетрусу у 1995 році. На початку року навіть люди, що давно працювали у сфері розвитку волонтерства, не очікували, що Рік матиме такий резонанс. Сьогодні, майже наприкінці 2001 року ми бачимо, що цей рік був не просто формальною датою. Чеський уряд, що був залучений до оголошення Року, спочатку також не проявляв особливого зацікавлення та підтримки розвитку волонтерства. Але з квітня 2001 року, коли було створено Національний комітет з проведення Міжнародного року волонтерів на чолі з віце-прем'єр міністром Владимиром Шпідлою, ситуація змінилася. Було розроблено грантову програму для волонтерського сектору, приділено увагу законодавству, тобто тема стала актуальною. З 7 по 9 червня представники волонтерських організацій та самі волонтери мали можливість зуст-

12

рітися зі своїми іноземними колегами, представниками фондів та громадського сектору у Кромеріці, де під патронатом Президента Чеської республіки Вацлева Гавела проходила Міжнародна конференція з питань волонтерства та благодійництва. У конференції взяв участь віце-прем'єр міністр Владимир Шпідло, представники Комітету з соціальних питань та охорони здоров'я Палати депутатів, голова Сенату Петер Пітгарт та інші відомі особи.

Працівники Центру отримують винагороду за внесок у розвиток волонтерства у Чехії

Учасники конференції мали змогу ознайомитися програмами та проектами розвитку молодіжного та дитячого руху, волонтерства у благодійних організаціях, професійного волонтерства, з питаннями міжнародної співпраці у сфері розвитку волонтерства, розглядалися питання організаційного та законодавчого клімату для розвитку волонтерської діяльності та благодійництва, корпоративного волонтерства, волонтерської діяльності у сфері відновлення пам'яток культури та охорони навколишнього середовища. Під час конференції відбулася також неформальна зустріч представників громадського сектору з парламентарями, на якій віце-прем'єр міністр Шпідло представив деякі концепції у сфері соціального захисту. На заключному засіданні конференції учасники підтримали За-

гальну декларацію волонтерства, прийняту Міжнародною асоціацією волонтерських зусиль на 16-й конференції волонтерів у Амстердамі, 14січня 2001 року. Учасники конференції закликали волонтерів, представників громадського сектору, уряду, наукових та навчальних закладів, церкви, засобів масової інформації до співпраці у сфері популяризації та підтримки волонтерства. Було також прийнято звернення до Генеральної Асамблеї ООН щодо проголошення наступного десятиріччя "Десятиріччям волонтерів та громадянського суспільства". Місто Кромеріц залишиться у пам'яті учасників не тільки як чудове місце пам'ятників та культури, але й як осередок плідної дискусії людей, що віддають свої сили, знання та час на вирішення соціальних проблем, створюючи позитивні ресурси для суспільства. Конференція була організована регіональним Клубом ЮНЕСКО спільно з Національним волонтерським центром HESTIA. У підготовці конференції взяли участь волонтери Центру "Спектрум" м. Кромеріц. Уже пройшло кілька місяців після конференції, яка мала таке велике значення для розвитку волонтерства у Чеській республіці. Зараз настав час проводити оцінювання року, підбивати підсумки, визначати кращі волонтерські проекти та кращих волонтерів. На черзі наступна конференція "Доступність волонтерської діяльності у суспільствах з перехідною економікою", що пройде у Літомислі. Войтех Тутр HESTIA Національний волонтерський центр Прага, Чехія

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Äëÿ Âñ³õ МІЖНАРОДНИЙ РІК ВОЛОНТЕРІВ 2001 ЯК КАТАЛІЗАТОР ПРИЙНЯТТЯ ПРОВОЛОНТЕРСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА Волонтерство: Чому уряди та законодавці повинні звернути увагу?

"волонтерство є суттєвим актом громадянства, а отже повинно бути в центрі уваги уряду".

Не є перебільшенням стверджувати, що волонтери - це один з найцінніших активів будь-якої країни. Є багато свідчень того, що волонтерство створює соціальний та людський капітал, посилює соціальну активність, є випробуваним засобом ресоціалізації та перебудови в розшарованому суспільстві, джерелом самовираження і постійного навчання. Воно створює величезний запас вмінь, енергії та знань, важливе багатство людського досвіду і суспільних зв'язків. Однак, крім цих якісних показників, існують суттєві економічні показники внеску волонтерської праці. Так, наприклад, дослідження, проведене у Великобританії показало, що вартість волонтерської діяльності складає близько 40 млн. фунтів стерлінгів на рік, що є третім за розміром внеском у ВВП країни.

Міжнародний рік волонтерів (МРВ 2001), проголошений Генеральною Асамблеєю ООН для підвищення визнання, сприяння та популяризації волонтерської діяльності, дає урядам унікальну можливість вивчити і розширити спільну діяльність з волонтерами. Програма Волонтери ООН, визначена як основна агенція ООН з проведення МРВ 2001, працює з урядами, щоб сприяти обговоренню і конкретним ініціативам у цій сфері. Оскільки волонтерство - це ключовий аспект соціального і людського капіталу, ми сьогодні можемо спостерігати більшу залученість урядів до процесу прийняття та втілення про волонтерської політики. 2001 рік - це також рік важливих змін у політиці країн Європейського Союзу, як, наприклад, реформування традиційної військової служби у волонтерську службу (Франція).

Незважаючи на очевидність цього, держава, як правило, не визнає волонтерство стратегічним ресурсом, на позитивний розвиток якого може впливати державна політика. Ще рідше його включають до програм національного розвитку та стратегій, що сприяють соціальній інтеграції і боротьбі з бідністю. Для того, щоб волонтерство протягом наступних років сприяло перетворенням та слугувало двигуном оновлення суспільства, воно повинно відігравати помітнішу роль у державній політиці і завойовувати визнання як ціннісна і цінна форма діяльності. І справді, як сказано у звіті британської Палати Общин, ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Що можуть реально зробити уряд і законодавці? Дуже багато. Напередодні і протягом МРВ 2001 ООН, Європейський Союз, Міжпарламентський Союз та Рада Європи прийняли міжурядові резолюції. Ці резолюції та дискусії, що їм передували, показали, що уряди налаштовані сприяти розвитку волонтерства: Створюючи і впроваджуючи сприятливу фінансову і законодавчу систему, що стимулювала б розвиток волонтерства. Законодавство у різних секторах соціальної та

економічної політики може суттєво впливати, безпосередньо чи опосередковано, на здатність і бажання громадян віддавати свій час. Наприклад, закони про виплати по безробіттю, податок на прибуток, пенсійний вік і тривалість робочого тижня можуть мати певний негативний вплив на волонтерство, тоді як програми для децентралізації соціальної допомоги, або для розвитку національних мереж інформаційних технологій можуть мати позитивний ефект. Забезпечуючи інфраструктуру на місцевому і національному рівнях для мобілізації, навчання та розміщення волонтерів.

Підвищуючи громадську свідомість щодо важливого соціального і економічного розвитку громад, забезпечуючи громадянам доступ до інформації щодо можливостей волонтерської праці.

Забезпечуючи можливість залучення представників різних прошарків суспільства, включаючи молодь, старших людей, представників етнічних меншин та інвалідів.

Заохочуючи та проводячи дослідження волонтерства та його впливу на суспільство.

Сприяючи підтримці приватного сектору і усвідомлення користі корпоративного волонтерство для самих працівників, роботодавців і суспільством в цілому.

Ці питання були предметом дискусій в офіційних установах Європейського Союзу. У січні 2001 року Парламентська Асамблея Ради

13

Європи прийняла Рекомендацію "Покращення статусу і ролі волонтерів як внесок Парламентської Асамблеї до МРВ 2001." Вона закликає уряди 41 країни, членів Ради Європи, усунути законодавчі перешкоди залучення людей до волонтерської діяльності і ратифікувати Конвенцію "Про заохочення молоді до міжнародної довготривалої волонтерської діяльності”. Це перший документ, що створює нормативну базу у цій сфері і визнає практичну цінність волонтерства як неформальної освітньої діяльності. Недавно прийнята Рекомендація Європейського Парламенту і Європейської Ради щодо мобільності у Співтоваристві містить положення, спеціально розроблені для підтримки транснаціональних волонтерських програм. Вона закликає 15 країн-членів ЄС враховувати особливий характер волонтерської діяльності при прийнятті адміністративних рішень, допомагати визнанню волонтерства шляхом сертифікації, і надавати волонтерам соціальний захист та усі можливі соціальні гарантії. Крім того, Бельгія, яка головує в ЄС, у листопаді 2001 році представить Раді Молодіжних Міністрів ЄС проект резолюції "Додаткова вартість волонтерської праці для молоді в рамках досягнень молодіжної політики в Європейському Союзі." Резолюція закликає країни-члени ЄС визначити напрямки політики волонтерства, сприяти національному і міжнародному обговоренню цієї теми, включаючи питання мобільності, безпеки, здоров'я, саморозвитку волонтерів, а також оподаткування. Громадські організації також проявляють певні ініціативи. Консорціум міжнародних волонтерських організацій зі штаб-квартирою в Європі оголосив про початок Спільної кампанії МРВ 2001 для сприяння проволонтерській політиці. Стратегія цієї політики передбачає проведення в різних країнах

14

дослідження існуючого регулювання, що стосується волонтерської діяльності, проведення вуличних кампаній на підтримку запровадження волонтерської візи. Хоча більшість із вказаних ініціатив спрямовані на молодих волонтерів, вони підняли тему, яка стосується волонтерів різного віку і різних видів діяльності. Що здійснюється в країнах Європи? Окрім загальноєвропейських ініціатив, країни Європи використовують різноманітні методи перевірки і покращання політики і законодавства для того, щоб вони більше підтримували волонтерську діяльність. Ось деякі з прикладів таких заходів, вжитих під час 2001 року: Парламентські слухання питань волонтерства

з

У Великій Британії парламентська Всепартійна група з питань благодійництва та громадського сектору проводить слухання, в яких експерти досліджують позитивну роль, яку можуть відігравати парламент і уряд. Однією з прийнятих рекомендацій є запровадження механізму в парламенті для постійного розгляду питань, що стосуються розвитку волонтерства. У Португалії, парламент провів слухання 20 вересня, щоб дізнатися про проведені в країні заходи в рамках МРВ 2001, закінчує створення постійної Національної Ради з питань волонтерства. Комітети по створенню законодавчої бази

У Німеччині був створений Парламентський комітет з розвитку волонтерства для представлення рекомендацій до Бундестагу восени 2002 року щодо усунення законодавчих перешкод для волонтерства на федеральному, регіональному і місцевому рівнях.

У Чеській Республіці була утворена урядова Експертна група для розробки поправок до законів, що стосуються волонтерської діяльності. У результаті досліджень, уряд вирішив розробити проект першого в країні Закону про волонтерську діяльність і передати його до парламенту у вересні 2001 року для створення нового державного органу з питань адміністрування та координування волонтерської діяльності. В Естонії результатом інтенсивних консультацій стала підготовка проекту "Концепції розвитку естонського громадянського суспільства", який вперше визначає принципи співпраці між урядом та громадським сектором, закликаючи державу забезпечити представництво сектору у відповідних державних органах і його участь у процесі розробки та втілення державної політики. Цей текст повинен бути представлений естонському парламенту (Riigikogu) наступної осені. Однак, незважаючи на те, що уряди європейських держав справді займаються питаннями законодавства і політики у волонтерському секторі, повсюди виникають деякі занепокоєння. Головна проблема в тому, що держава не обмежує дискусію нормативними тонкощами, але береться за фундаментальну потребу інституційного визнання і оцінки волонтерства, створює механізми суттєвого обумовлення цього визнання. Красномовний приклад підходу, якого прагне волонтерський сектор, можна знайти у "Положенні про політику волонтерства", яке більше двох десятиліть було частиною "Меморандуму Нідерландів із соціальних заходів", і яке спрямоване на "створення прозорості, підвищення підтримки і розуміння, і забезпечення майбутнього волонтерському рухові". Спостерігаючи за обговоренням цього питання, ми бачимо, що Î ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

багато волонтерів відчувають важливість активної участі держави у визнанні волонтерства, щоб уникнути негативних ефектів поділу волонтерів на "визнані" і "невизнані". Волонтери також часто дуже чутливі до надмірної інституціоналізації та регулювання, і бажають зберегти гнучкість, незалежність і різноманітність, що є основою їх діяльності. Отже, дуже важливо, щоб держава проводила тісні консультації з представниками волонтерського сектору для повної відповідності законотворчих ініціатив реальним потребам і уникнення непродуктивних заходів.

2001 рік і надалі МРВ 2001 - це потужна пружина, початок, який, як ми сподіваємося, призведе до наступних досліджень і конкретних, суттєвих дій у майбутньому. Національні комітети з проведення МРВ 2001 були створені у всьому світі, в близько 120 країнах, 75 штатах і 6 містах. Наближається кінець року, але ми сприяємо тому, щоб ці комітети стали постійними, полегшували тривалі дискусії, допомагали при визначенні політики і координували ініціативи на підтримку волонтерства. Вже існує юридична основа для існування та функціонування цих комітетів (від Королівського Наказу в Іспанії до Постанови Уряду Чехії і наказу прем'єр-міністра Росії), яка створила прецедент для законного утворення постійних органів. Програма Волонтери ООН продовжуватиме підтримувати проволонтерську політику і після 2001 року в міждержавних органах, таких як ООН і європейські установи. Зараз ми проводимо підготовку до пленарних сесій Генеральної Асамблеї ООН, які пройдуть 5 грудня 2001 року і будуть присвячені волонтерству, включаючи підготовку проекту Доповіді Генерального Секретаря ООН про системну підтримку волонтерської діяльності. ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Програма Волонтери ООН буде співпрацювати з Радою Європи, органами Євросоюзу і з європейськими громадськими організаціями для сприяння активному здійсненню пропозицій, зроблених у відповідних резолюціях, що передбачає ратифікацію конвенцій стосовно волонтерства, обмін інформацією про підвищення мобільності волонтерів, включення цілей волонтерської політики до молодіжної політики ЄС і збільшення досліджень волонтерства в Європейському Союзі. Ми будемо надалі допомагати ЄС вивчати внесок волонтерів і волонтерських організацій до різних галузей діяльності (соціального розвитку, молодіжної політики і політики щодо навколишнього середовища, захисту прав людини, охорони здоров'я, освіти і навчання). Ми також будемо боротися за затвердження статусу волонтерів у законодавстві. Більше того, ми плануємо сприяти активному вивченню волонтерства, щоб політики могли мати наукові і статистичні докази економічного і соціального внеску волонтерів. Ми маємо намір забезпечити прямий постійний доступ до результатів досліджень, а також до національних та міжнародних законів, які стосуються волонтерства. Нашим першим кроком у цьому напрямку було видання "Дослідження волонтерства: Практичний посібник" для отримання емпіричної інформації щодо розвитку волонтерства. Сподіваємося, що цей рік буде тільки початком потужного і трансформуючого шляху, на якому волонтери залишатимуться резервом солідарності, що рухає суспільство. Діана Перез-Бак Комітет з проведення МРВ 2001 Брюссель, Бельгія

Переклад Вадима Святненка за виданням Social Economy and Law (SEAL), Autumn 2001

Äàéäæåñò íîÂèí 12-15 жовтня 2001 року в Будапешті відбулася 10 Європейська конференція з волонтерської діяльності "Обмін енергією". Організаторами конференції виступили Community Service Volunteers з Великобританії та Nonprofit Information and Training Centre з Угорщини. Учасники представляли не лише Європейські країни, як це зазначено в назві, а й, фактично, весь світ. Метою конференції було представлення найкращих здобутків волонтерства, обмін досвідом, технологіями, ідеями. Використовувався принцип "мінімум теорії, максимум практики", тобто презентувалися програми, проекти, організації, що досягли успіху та визнання у своїх країнах. Цікавим фактом було вікове розмаїття учасників, причому майже всі країни колишнього соціалістичного табору були представлені молоддю, в той час як розвинуті країни - середньою та старшою категорією людей. Виходячи з цього, "обмін енергією" відбувався значною мірою між цими двома групами учасників, оскільки історія розвитку волонтерського руху у згаданих країнах сильно відрізняється. Так, відбувалися дискусії на теми законодавста у сфері волонтерської діяльності, виховання доброї волі у громадян, принципах роботи з волонтерами тощо. Деякі цікаві матеріали конференції ми обов'язково представимо у наступних номерах "Доброї Волі". Важливим результатом конференції стало накопичення великої кількості інформації про волонтерство, контактів волонтерських організацій, друкованої літератури, з якою ви можете ознайомитися в бібліотеці Ресурсного центру "Гурт". Приходьте і отримаєте частину "енергії" світових здобутків волонтерського руху. Василь Назарук Центр волонтеріату "Добра Воля" м. Київ

15

çàêîíîÄàÂñòâî ЗАКОНОДАВЧІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ У широкому розумінні волонтерська діяльність - це вчинки, дії людини, які не приносять їй ніякої користі, це добровільний внесок у збільшення добробуту певної спільноти чи суспільства. Вона може набувати будь-яких форм: від традиційних звичаїв обопільної допомоги до зусиль, спрямованих на вирішення соціальних конфліктів та проблем бідності. Це поняття включає діяльність волонтерів на місцевому та національному

рівнях; так само, як і двосторонні та міжнародні волонтерські програми. Зважаючи на великий внесок волонтерів у прогресивний розвиток людства, "беручи до уваги рекомендації Економічної та Соціальної Ради" Генеральна Асамблея ООН на 52 сесії проголосила 2001 рік Міжнародним роком волонтерів. У пакеті Рекомендаційних матеріалів ООН щодо проведення

Міжнародного року волонтерів 2001 зазначається, що: "Основними цілями проведення Міжнародного року волонтерів є: підвищення рівня визнання волонтерської діяльності допомога та сприяння волонтерській діяльності популяризація волонтерської діяльності створення мережі поширення та обміну інформацією".

Віце-прем'єр міністру з гуманітарних питань Міністерству праці та соціальної політики Консультаційному відділу Державної Податкової Адміністрації України ЛИСТ-ЗАПИТ 22 березня 2001 року Президент України Л. Кучма підписав Розпорядження Президента України “Про організацію та проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів”. У п. 5 цього розпорядження, зокрема, зазначається: "Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити всебічну підтримку державних і громадських організацій, діяльність яких спрямована на розвиток волонтерського руху, та залучення різних категорій населення до суспільно корисної роботи". Волонтери працюють у багатьох громадських організаціях України. Однак, часто виникають проблеми з правильним обліком їх праці, наданням певних соціальних гарантій тощо. 30 січня та 28 лютого 2001 року Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" провів круглі столи на тему "Законодавче регулювання волонтерської діяльності в Україні", результатом яких стало створення Робочої групи представників громадських організацій міста Києва та формулювання існуючих проблем. Беручи до уваги Розпорядження Президента України від 22.03.2001року та міжнародну практику (Додаток 1), ми, представники громадських організацій м. Києва, звертаємося до Вас з проханням надати письмове роз'яснення з таких питань: 1. Чи визначається в українському законодавстві поняття "волонтер", "волонтерська діяльність"? Якщо, ні, то до якої діяльності вона прирівнюється і якими законодавчими актами регулюється?

2. Яким чином мають бути оформлені відносини організації з людиною, яка працює у ній на волонтерських засадах?

3. Які соціальні гарантії надаються людині, яка працює на громадських засадах, в разі часткової чи повної втрати працездатності тощо?

4. Чи можливе нарахування загального та спеціального стажу (зокрема, юридичного та педагогічного) людині, що працює на волонтерських засадах?

5. Хто і яку відповідальність несе, якщо при наданні послуг волонтером було завдано шкоди одній із сторін?

6. Якщо, наприклад, з групою дітей постійно працює волонтер (проводить ігри, їздить на екскурсії тощо), хто несе юридичну відповідальність за цих дітей?

7. Як згідно з чинним законодавством обліковуються кошти на компенсацію відряджень волонтерів?

8. Як згідно з чинним законодавством обліковуються кошти на компенсацію проїзних та інших витрат, пов'язаних з працею волонтерів? Будемо щиро вдячні за надані відповіді за адресою: Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" оф. 10, вул. Білоруська 8, м.Київ 04050 З повагою, Учасники Робочої групи з законодавчого регулювання волонтерської діяльності в Україні Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" Всеукраїнська асоціація молодіжного співробітництва "Альтернатива-В" Центр волонтеріату "Добра Воля" Дитячо-молодіжне об'єднання клуб "Компас" Дитячий туристський клуб "Нептур"

16

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

Далі зазначається, що для забезпечення виконання поставлених завдань потрібна співпраця не лише громадських організацій, але й допомога з боку держави та приватного сектору. ООН закликає уряди країн активно сприяти популяризації волонтерської діяльності, створювати сприятливі умови для діяльності волонтерських організацій. Зокрема, для реалізації другої цілі Міжнародного року волонтерів - збільшення допомоги та сприяння волонтерській діяльності - державам рекомендується "надати волонтерам певного, визначеного законом статусу на рівні з іншими працівниками, який гарантував би їм певний соціальний захист, страхові виплати тощо". На ролі держави у розвитку волонтерського руху наголошується також і в Рекомендації Ради Європи, прийнятій 25 січня 2001 року, в якій заохочується "прийняття проволонтерської політики та зняття всіх законодавчих перешкод для зайняття волонтерською діяльністю". Рада Європи закликає уряди країн-членів надати волонтерам законом закріплений статус та відповідні соціальні гарантії; заохочувати залучення до волонтерської діяльності всіх громадян, у тому числі інвалідів, іммігрантів, безробітних, людей пенсійного віку, та всіляко підтримувати цю діяльність; розвивати волонтерські ініціативи, зокрема надаючи фінансову підтримку відповідним організаціям. На міжнародному та європейському рівні прийнято документи, в яких наголошується, що волонтерська діяльність повинна бути законодавчо регульована, що волонтер - це певний статус, власник якого повинен мати гарантовані законом права та соціальні гарантії. Волонтерська діяльність на сьогоднішній день є досить поширеною в Україні. Багато громадських організацій просто не уявляють ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 232023, м. Київ-23, вул. Еспланадна, 8/10 тел.: (044) 226-24-45 Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт”' 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 8 Управління соціального обслуговування населення похилою віку Міністерства праці та соціальної політики України розглянуло Ваш лист запит щодо правової бази діяльності волонтерських організацій і повідомляє. Волонтерська діяльність фактично завжди була частиною кожної цивілізації та суспільства. В широкому розумінні волонтерська діяльність - це вчинки, дії людини, які не приносять їй ніякої користі, це добровільний внесок в збільшення добробуту певної спільноти чи суспільства. Вона може набувати будь-яких форм: від традиційних звичаїв обопільної допомоги до допомоги суспільству під час кризи, зусиль, спрямованих на вирішення соціальних конфліктів та проблем бідності. Волонтерство лежить в основі діяльності більшості недержавних організацій, професійних об'єднань, профспілок та громадських організацій. На сьогоднішній день в Україні волонтерська діяльність законодавчими актами не регулюється. Однією із цілей проведення Міжнародного року волонтерів 2001р. є моральна підтримка, допомога у визначенні проектів та сприяння у виконанні першочергових програм з організації надання допомоги соціально незахищеним верствам населення. Координаційна рада з питань проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів одним із пунктів заходів передбачила вивчення вітчизняного досвід, досвіду Європейських країн, країн СНД і внести пропозиції Кабінету Міністрів України щодо законодавчого врегулювання діяльності волонтерів в Україні. При розробці законодавчих актів може бути врахований позитивний досвід і Ваших організацій, якщо до Координаційної ради з питань проведення в Україні у 2001 році Міжнародного року волонтерів надійдугь Ваші пропозиції. Начальник управління

свою діяльність без внеску праці волонтерів. Цими волонтерами, чи добровольцями, є як громадяни України, так і іноземні громадяни. Однак, дуже часто при роботі з волонтерами в організацій виникають запитання щодо того, як оформити працю волонтера відповідно до трудового законодавства, як завести цій людині трудову книжку, як можна зарахувати цю роботу до трудового стажу, і в той же час залишити основним фактором безкоштовну працю. На ці та багато інших запитань в українському законодавстві поки що немає відповіді. Сам термін "волонтер", "волонтерська діяльність" не визначаються у жодному з нормативно-правових актів України.

Н.Ф. Чуніхіна

Виходячи з ситуації, що склалася, Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" у січні-лютому 2001 року провів два круглих столи на тему "Законодавчі основи регулювання волонтерської діяльності в Україні", участь у яких взяли представники громадських організацій міста Києва, державних установ, міжнародних волонтерських організацій, фахівці з некомерційного права. Результатом цих круглих столів стало створення Робочої групи з питань законодавчого регулювання волонтерської діяльності в Україні, до складу якої ввійшли представники 8 громадських та державних організацій різних напрямків діяльності. Опрацювавши результати дискусії та пропозиції,

17

висловлені під час роботи на круглих столах, провівши опитування організацій, що працюють з волонтерами, Робоча група розробила перелік питань, що потребують першочергового роз'яснення та розв'язання. У липні 2001 року було складено відповідний Лист-запит та направлено у Міністерство праці та соціальної політики, Консультаційний відділ Державної податкової адміністрації України, службу віце-прем'єр міністра з гуманітарних питань. Текст Листа та відповіді вище перелічених державних органів подано нижче. Звичайно, сумно констатувати, що ключовою фразою є те, що “на сьогодні волонтерська діяльність жодними законодавчими актами в Україні не регулюється”. Однак, питання законодавчого регулювання волонтерської діяльності є надзвичайно важливим і його вирішення дало б змогу, поперше, визначити реальний внесок волонтерської праці у валовий внутрішній продукт держави, у збільшення загального рівня добробуту населення; по-друге, законодавчо закріплений статус волонтера визначав би певні права та соціальні гарантії волонтерів; по-третє, це б дало можливість організаціям вести відкриту та прозору бухгалтерію, дотримуючись однакових стандартів обліку праці волонтерів. І, нарешті, це б дало змогу організаціям дотримуватися принципів прозорості та відкритості, підвищило б рівень визнання праці волонтерів з боку держави. З іншого боку, така ситуація дає змогу розпочати активну роботу із створення певної законодавчої бази, дає можливість не підлаштовуватися під уже діючі закони, а виробити рекомендації і створити правове поле, що базуватиметься на реальному досвіді, забезпечуватиме реально існуючі потреби. Василина Дибайло Ресурсний центр "Гурт" м. Київ

18

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ 04655, МПС, м. Київ-53, Львівська пл,, 8 тел:(044) 212-44-02, 212-51-59, 212-45-20 факс: (044) 212-08-41 3107.01

№ 5006/6117-0516. Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт"

Державна податкова адміністрація розглянула ваш лист щодо питань, пов'язаних з провадженням волонтерського руху, і в межах своєї компетенції повідомляє. Поняття волонтерський рух визначений Законом України від 21.06.01 №2558-111 "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю". Згідно цього Закону волонтерський рух це добровільна, доброчинна, неприбуткова та вмотивована діяльність, яка має суспільно корисний характер. Якщо фізична особа, яка здійснює волонтерську діяльність, протягом календарного року отримує доходи, зокрема, від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, то повідомляємо, що порядок їх оподаткування на сьогодні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет). Статтею 2 Декрету встановлено, що об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний як в натуральній, так і в грошовій формі (національній або іноземній валюті) з різних джерел як на території України, так і за її межами. Справляння прибуткового податку з громадян провадиться підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності залежно від того, де за місцем основної чи місцем не основної роботи, виплачується громадянам доход. Так, справляння (обчислення) прибуткового податку з сукупного місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержуваного громадянами за місцем основної роботи, здійснюється за ставками прогресивного оподаткування згідно Указу Президента України від 21 листопада 1995 року №1082/95 "Про внесення змін до Указу Президента України від ІЗ вересня 1994 року №519". Доходами, одержаними за місцем основної роботи (служби, навчання), вважаються доходи, одержані від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, при умові обов'язкового ведення в цьому місці трудової книжки і проведення відрахувань до фонду соціального страхування (стаття 8 Декрету). При виплаті громадянам доходів за місцем основної роботи, їм протягом календарного року надаються пільги по сплаті прибуткового податку. Доходи громадян, одержані ними протягом календарного року не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на підставі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, підлягають оподаткуванню прибутковим податком у джерела виплати за ставкою 20 відсотків (пункт 3 статті 7 Декрету). При визначенні оподатковуваного доходу у джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги по податку, встановлені законодавством для окремих категорій громадян. Пільги по прибутковому податку у вигляді зменшення місячного сукупного оподатковуваного доходу громадян на відповідну кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, протягом календарного року надаються громадянам за місцем основної роботи. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки визначені законом (до 1 квітня, наступного року) надати (надіслати) до податкового органу за місцем проживання декларацію про доходи, одержані у звітному році як за основним, так і не за основним місцем роботи. В такому разі обчислення річної суми податку з сукупного річного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами як за основним, так і не за основним місцем роботи, тобто з різних джерел, на підставі поданої ними декларації, провадиться податковими органами з виключенням з сукупного середньомісячного оподатковуваного доходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і наданням у відповідних випадках пільг по податку. Заступник Голови

Г. М. Оперенко

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

ÄîÂêîëà

ÄàÂàé!

ЦЕНТР ВОЛОНТЕРСЬКИХ ІНІЦІАТИВ м. БІШКЕК, КИРГИЗСТАН Я рада представити Вам сьогодні Центр волонтерських ініціатив, що працює в Бішкеку, столиці Киргизстану і є унікальним прикладом співпраці Фонду Сороса і Програми Волонтери ООН в Киргизстані. Майже два роки тому "гіганти" у сфері підтримки розвитку найрізноманітніших сфер діяльності в Киргизстані, вирішили створити Центр, який би розвивав волонтерство на місцевому рівні. Основний контингент Центру - це молоді люди, студенти вузів Бішкеку, майбутні спеціальності яких настільки різні, що будь-які сумніви щодо щирості бажання допомогти іншим людям, природі, місту просто зникають (взяти, наприклад, студента-сходознавця, що вивчає японську мову в одному із найпрестижніших університетів Киргизстану і допомагає в Центрі при роботі з дітьми…) ….А починалося все з ідеї розміщення волонтерів в громадських організаціях, але, як часто буває, все виявилося набагато цікавіше. Волонтери Центру, що не були залучені до діяльності інших громадських організацій, почали самі ініціювати проекти у тих напрямках, які вони вважали найбільш потрібними. На даний час у нас працюють такі проекти як, "Я відчуваю світ", в якому волонтери щотижня відвідують республіканську школуінтернат для сліпих і дітей з поганим зором, спілкуються з дітьми, допомагають їм подолати ті комплекси у спілкуванні з навколишнім середовищем, які виробилися у них у стінах цієї спеціалізованої школи. Ще одним проектом, що користується популярністю є екологічний проект "Чисте місто", з назви якого вже зрозуміло, що він спрямований на провдення захоÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001

дів та організацію акцій, спрямованих на вирішення та запобігання одній з найболючіших проблем нашого міста - чистоти. Проект розрахований на реальні дії, які б допомогли нашому, колись найбільш зеленому місту, стати чистішим, красивішим… Найцікавіше те, що якщо волонтери ініціюють якісь проекти, вони можуть бути підтримані у рамках проектів Центру! У цьому році ми провели два міжнародних семінари: "Роль волонтерських організацій у соціальному розвитку" і "Волонтерство серед молоді". Результатом яких стали нові зв'язки, плани проведення спільних заходів, обмін досвідом і культурне взаємозбагачення. Сьогодні Центр готується до Ярмарку ГО, метою якого є презентація діяльності громадських організацій і можливість повномасштабно ознайомити потенційних волонтерів з роботою організацій. Проведення Ярмарку планується напередодні святкування Міжнародного дня волонтерів - 5 грудня. У планах Центру розширення діяльності через створення волонтерської мережі Киргизстану, реалізацію спільних проектів з організаціями близького та далекого зарубіжжя, і, звичайно, подальша популяризація волонтерської діяльності в республіці. Айгуль Догдурова Центру волонтерських ініціатив м. Бішкек, Киргизстан Більш детально про діяльність Центру волонтерських ініціатив Ви можете дізнатися на веб-сторінці: www.volunteer.kyrnet.kg Текст статті мовою оригіналу на веб-сайті Ресурсного центру “Гурт”: http://www.gurt.org.ua

Міжнародна асоціація волонтерських зусиль Міжнародна асоціація волонтерських зусиль була створена у 1970 році невеликою групою жінок з різних країн світу, які однаково бачили те, яким чином волонтери можуть допомогти вирішити загальнолюдські і соціальні проблеми та сприяти розвитку взаєморозуміння між людьми усіх націй. Вони визнали важливість міжнародного обміну інформацією, прикладів досягнень і взаємної підтримки, як шляхи заохочення та зміцнення волонтерства в усьому світі.

IAVE* - це єдина міжнародна організація, метою якої є розвивати, відзначати і зміцнювати волонтерство в усьому світі.

IAVE була одним з ініціаторів проведення Міжнародного року волонтерів 2001. Тісно співпрацюючи з Програмою Волонтери ООН, IAVE отримала з боку країн-членів ООН та їх урядів підтримку резолюції, запропонованої урядом Японії.

IAVE готова співпрацювати з усіма, хто вважає, що волонтерство відіграє значну роль, як засіб побудови вільного суспільства. "Ми визнаємо і відзначаємо право та обов'язок кожної людини добровільно віддавати свій час, талант і енергію для вирішення загальнолюдських, соціальних, економічних проблем та проблем навколишнього середовища. Більш детальну інформацію про діяльність Асоціації, членство, заплановані заходи тощо можна дізнатися на сайті Міжнародної Асоціації волонтерських зусиль за адресою: http://www.iave.org Підготував Вадим Святненко Ресурсний центр "Гурт" м. Київ * IAVE - International Association of Volunteer Efforts

19

êîëè ÄðóêóÂàâñÿ íîìåð...

çíîâó ³ä ðåÄàêö³¿

21 листопада у Женеві завершив роботу Всесвітній волонтерський симпозіум, де зібралися експерти та представники волонтерських організацій з усього світу. Було прийнято остаточний документ Звернення до Генеральної Асамблеї ООН щодо подальшого сприяння розвитку волонтерства.

ведений за допомогою Інтернету", - заявила Шерон Капелінг Алаккія, координатор Програми Волонтери ООН, яка на симпозіумі представляла Генерального Секретаря ООН Кофі Аннана.

Редакція журналу “Добра Воля” щиро дякує всім, хто відгукнувся на пропозицію взяти участь у змістовному наповненні цього випуску. Журнал, як бачите, вийшов дуже насиченим та цікавим.

Принц Філіп де Астуряс Іспанський, який є видатною особою МРВ, зауважив про важливу роль ООН у досягненні миру у світі. "ООН відіграє значну роль, об'єднуючи зусилля держав і НУО в об'єднанні волонтерів, " - зазначив він.

Усі автори статей отримають у подарунок видання Ресурсного центру “Гурт” та Центру Волонтеріату “Добра Воля”: “Дослідження волонтерства. Практичний посібник” та “Створення та керування волонтерською програмою”.

"Міжнародний рік волонтерів дав величезний стимул рухові, який зараз набирає світових масштабів. МРВ - це вже певний період в історії волонтерства; він повинен також стати наріжним каменем для майбутнього", - так було проголошено на Міжнародному симпозіумі з волонтерської діяльності. Ця зустріч об'єднала близько 400 урядовців і лідерів волонтерських організацій та груп з 108 країн і відбувалася з 18 до 21 листопада. На ній було здійснено попередню оцінку проведених заходів МРВ і закладено платформу для подальших дій. Представники 98 Національних комітетів МРВ обговорювали плани на наступний рік з дослідження національного волонтерства і перетворення комітетів на національні центри для навчання і підтримки волонтерів. Звернення, прийняте на заключному засіданні Симпозіуму, зачитають на Генеральній Асамблеї ООН під час відзначення 5 грудня Міжнародного дня волонтерів.

Альфредо Свейр Йоніс, спеціальний представник Світового Банку при ООН та Світової організації торгівлі, представив “Концепцію волонтерського капіталу” - єдиної форми капіталу, джерелом якого є людська воля". Цей симпозіум був організований Міжнародною асоціацією симпозіумів, Міжнародною конференцією волонтерів та Програмою Волонтерів ООН. Він отримав також фінансову підтримку від уряду Швейцарії, Женевського Кантону, від міста Женеви, уряду Японії та Програми Волонтери ООН. Повні тексти промов і документи симпозіуму можна прочитати на сайті: http:// www.isv2001.org За детальною інформацією звертайтеся до: RichardNyberg, richard.nyberg@unv.org

Напередодні 5 грудня вітаємо усіх волонтерів з Міжнародним днем волонтерів. Від щирого серця бажаємо вам щастя та здоров’я, добробуту та радості у житті. Одним словом, бажаємо успіху! Принагідно хочемо оголосити тему нового випуску журналу “Добра Воля”, який вийде у січні 2002 року. Перший випуск журналу буде підсумком діяльності громадського сектору за 2001 рік, де основну увагу буде присвячено УСПІХУ. Описи успішних проектів, розповіді працівників та волонтерів вашої організації та інший цікавий матеріал можуть стати змістовним наповненням нового випуску. Будь ласка, надсилайте їх на адресу редакції до 20 січня 2001 року. Автори найкращих статтей для журналу “Добра Воля” отримають у подарунок видання Ресурсного центру “Гурт” “Все вирішують... СТАНДАРТИ”.

"Міжнародний рік волонтерів - це перший Міжнародний рік, що проходив під егідою ООН та був про-

Підготував Вадим Святненко за матеріалами електронного листа розсилки Team IYV 2001

Журнал “Добра Воля”

Редакційна колегія:

Адреса редакції:

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Василина Дибайло Ганна Грінкевич Богдан Маслич Василь Назарук Світлана Скакун Оксана Тюріна Олександр Чередайко

Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126;

Видавничий дім “КМ Academia” Наклад 200 прим. Зам. 1-253

Äî çóñòð³÷³ ó íîÂîìó ðîö³!!!

Офіс РЦ “Гурт”: вул. Білоруська 8, офіс 10 e-mail: infogurt@ngonet.kiev.ua www.gurt.org.ua/magazine/dobravolya.html

© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2001 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2001

20

ÄÎÁÐÀ ÂÎËß #7, 2001