№4 (17), 2002 липень-серпень
ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» ТА ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»
Волонтерство - це не хобі чи захоплення, а стиль життя, стан душі... на 2-й стор.
Наявність "правил гри" допоможе відкрити додаткові можливості для підвищення впливовості третього сектора на 4-й стор.
Лише ВІЛ-позитивні люди можуть розуміти і підтримувати людей, що живуть з ВІЛ/СНІД на 6-й стор.
Курити чи не курити? Для когось це не є питанням: чимало людей давно зробили свій вибір на користь куріння або навпаки... на 8-й стор.
Благодійність - це не лише справа багатих, але й тих, хто щиро співчуває чужій біді та розуміє, наскільки іншим людям буває потрібна допомога та підтримка оточуючих на 9-й стор.
Відповісти на кожний дзвінок “гарячої” лінії... на 14-й стор.
Я тебе люблю - кидай палити! на 16-й стор.
ëþÄèíà Âîë³ ВОЛОНТЕРСТВО - ЦЕ НЕ ХОБІ ЧИ ЗАХОПЛЕННЯ, А СТИЛЬ ЖИТТЯ, СТАН ДУШІ... Як працювати з волонтерами? Як залучити волонтерів для організації? Якою є мотивація волонтерів?... Це далеко не повний перелік запитань, якими переймаються громадські організації та благодійні фонди в Україні. Де і як отримати точну відповідь? У такому випадку добре звернутися за порадою до досвічених фахівців з волонтерського менеджменту чи колег з інших організацій, які вже успішно працюють з волонтерами. Корисними є і тренінги та посібники з волонтерського менеджменту. На думку редакції журналу “Добра Воля” твори-есе самих волонтерів є просто безцінними. Отже, шукайте відповіді тут... З діяльністю громадських організацій в Україні я познайомився досить давно: понад п'ять років тому мені випала нагода відпочити в екологічному таборі, який був одним із соціальних проектів організації "Ахалар" (м. Чернігів). Місце, де стояли наші намети, було дуже мальовничим: ліс, поле, річка Десна. Здавалося, ніби сама природа створила цей куточок для активного відпочинку. Керівники проекту в перший же вечір організували "круглий стіл" навколо вогнища, де кожен мав змогу розповісти про себе та дізнатися про інших. Після цього "ритуалу" у нашому таборі запанували повага, довіра, гарний настрій, прагнення до навчання та співпраці.
доповідь "Народні повір'я" при повному місяці опівночі біля невеликого озерця. Не буду довго розповідати, що там відбувалося, скажу лише, що всі присутні були вражені до глибини душі: поєднання легенд та нічної дикої природи творило навколо нас справжні дива. Коли ж наприкінці зміни всі спробували ходити по битому склу - і не поранилися, тоді я і вирішив для себе, що людина - це істота, яка зможе все - треба лише хотіти, вірити, прагнути, не соромитися вчитись у когось, переймати досвід та не боятися помилок. Адже, як кажуть: “Не помиляється той, хто нічого не робить”.
Ми прослухали багато лекцій, грали в рольові ігри, проводили тренінги та весело відпочивали. Варто зауважити, що така специфічна форма навчання спонукала зосередитися та "відчути" тему лекції. Так, наприклад, Ірина (одна з наших тренерів) робила свою
Відпочинок у цьому таборі змінив моє життя: для мене все стало цікавим, я по-новому подивився на світ. "Пливти за течією" і надалі було замало; хотілося вдосконалюватися, розширювати свої знання та здібності, довести собі, що я вартий більшого, ніж бути лише спостерігачем своєї долі.
Волонтерство - це реальна допомога реальним людям
Тому, коли мій двоюрідний брат та близька подруга розповіли про Ресурсний Центр "Гурт" і запропо-
Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля“ Друк видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США)
2
Волонтерство - це не хобі чи захоплення, а стиль життя, стан душі... нували спробувати попрацювати на волонтерських засадах, я погодився, бо зрозумів, що це - чудова можливість вчитися новому, набиратися досвіду, реалізовувати себе як особистість, знайомитися з цікавими людьми, і все це разом з тим, що волонтерська робота - це не "вбивство часу", а реальна допомога реальним людям! Я впевнений, що саме про волонтерство можна сказати: "Це поєднання приємного з корисним". Деякі мої друзі запитують: "Навіщо ти працюєш безкоштовно?" На це питання в мене є відповідь: "Я не працюю безкоштовно: замість грошей я отримую знання, нових друзів, досвід, вдячність людей та моральне задоволення, а це безцінне!" Отже, зараз волонтерство для мене просто хобі чи захоплення, а стиль життя, моя суть та стан душі. Дмитро Ладік Ресурсний центр “Гурт”
Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статтей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Äîáðèäåíü Âñ³ì
÷èòàéòå ó öüîìó âèïóñêó “Ä”
Дорогі друзі,
ëþÄèíà Âîë³
ВОЛОНТЕРСТВО - ЦЕ НЕ ХОБІ ЧИ ЗАХОПЛЕННЯ, А СТИЛЬ ЖИТТЯ, СТАН ДУШІ... · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 2
Âàøà Äóìêà
ДЕЩО ПРО ВПЛИВОВІСТЬ ТРЕТЬОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ · · · · · · · · · · · · · · 3
Äóæå Âàæëèâå · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·
4
Âàø³ ij¿
"ЧИСТА УКРАЇНА - ЧИСТА ЗЕМЛЯ" НАЙБІЛЬША ЕКОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ УКРАЇНИ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 4
ÄîÂêîëà
ЇХНЯ ВІРА В ЖИТТЯ НІКОЛИ НЕ ЗГАСНЕ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 6
ÂèÄàííÿ
ВИДАННЯ "РОЗРОБКА ПРОЕКТУ" ДЛЯ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ГАЛУЗІ ВІЛ/СНІД · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 7
ÄîÂêîëà
КИДАЙМО КУРИТИ РАЗОМ! · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 8
Äàéäæåñò íîÂèí
ЖИТЕЛІ ДОНЕЦЬКА МАЮТЬ ДОБРІ СЕРЦЯ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 9
ÄîÂêîëà
ДОПОМОЖЕМО ОДНЕ ОДНОМУ У "ТАНДЕМІ" · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 10
Äëÿ Âàñ
ПІАР-ШКОЛА ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА БЛАГОДІЙНИХ ФОНДІВ КИЄВА, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ · · · · · · · · · · · · · · · 11
ÄîÂêîëà
ВОЛОНТЕРСТВО - ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 12
Äàéäæåñò íîÂèí
ЩОБ ПОВІРИТИ У ДОБРО, ЙОГО ТРЕБА РОБИТИ ПРЕМ'ЄРА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ “ЗАМКИ НА ПІСКУ” ЕКОЛОГІЧНА АКЦІЯ У ЗАМКАХ ЛЬВІВЩИНИ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 13
Âàø Äîñâ³ä
ВІДПОВІСТИ НА КОЖНИЙ ДЗВІНОК... · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 14
ÄàÂàé!
24 серпня ми святкували 11-річницю Незалежності України. У цей день мені було дуже приємно почути, побачити та відчути особливо багато українського. На радіо і телебаченні, на вулиці лунала українська мова та народні пісні. Всюди можна було зустріти людей у яскравому національному вбранні із щирими усмішками на обличчях. Серце проймалося радістю та гордістю за країну і людей. Мені захотілося, щоб так було завжди... Не менш приємно було готувати до друку новий випуск журналу “Добра Воля”. Вражає оптимістичний зміст усіх статей та інтерв'ю, підготованих для цього випуску журналу різними авторами. Люди розповідають про проблеми, як про те, що можна вирішити спільними зусиллями. Люди розповідають про успіхи, як про те, чим можна поділитися з іншими. Люди говорять про своє майбутнє, як про те, у що можна вірити та сподіватися. Люди розповідають з відчуттям щирої радості про свою роботу. Мені хочеться, щоб так було завжди... Я вірю у те, що так і буде, адже ми того варті... Принагідно хочу подякувати Ірині Данченко, Інні Вірясовій та Анастасії Романик за гарну журналістську роботу, Тетяні Вахненко - за якісне літературне редагування журналу, Маріанні Войцицькій за оригінальний дизайн першої сторінки журналу, усім читачам - за цінні поради та пропозиції щодо удосконалення змісту та вигляду журналу.
КОНКУРС "КИДАЄМО ПАЛИТИ - ДОРОСЛІ ТА ДІТИ" · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 16
Бажаю успіхів!
ÂèÄàííÿ
З повагою, Олександр Чередайко Відповідальний редактор журналу “Добра Воля”
ВСЕ ПРО ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 16
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
3
Âàøà Äóìêà ДЕЩО ПРО ВПЛИВОВІСТЬ ТРЕТЬОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ Вплив, якого наполегливо вимагають від третього сектора України міжнародні донорські організації, про який регулярно говорять на усіх круглих столах, семінарах і конференціях громадських організацій (ГО) та благодійних фондів (БФ), все ще лишається нереалізованим прагненням. Хотілося б, аби ця стаття Богдана Маслича, президента Ресурсного центру “Гурт” стала початком дискусії на сторінках журналу "Добра Воля" щодо підвищення впливовості третього сектора України. Впливовість тієї чи іншої суспільної організації або структури визначається її можливістю брати участь у підготовці та прийнятті рішень, що пов'язані з місією такої організації чи структури. Впливовість базується на суспільному авторитеті, який у свою чергу неможливий без щирої віри у власні переконання та без високого рівня впевненості у власні сили. Здається, що із щирістю віри у власні переконання український третій сектор проблем не має. А як справи із впевненістю у власні сили, а точніше - на чому може будуватися така впевненість? Не хочу бути звинуваченим у затятому матеріалізмі, але мені здається, що впевненість у власні сили передусім залежить від кількості та якості ресурсів, а також вміння управляти ресурсами, якими може оперувати та чи інша суспільна організація або структура. На мою думку, за майже 15 років активної розбудови третього сектора, йому, сектору, вдалося накопичити значні людські, матеріально-технічні, фінансові, інформаційні та інші види ресурсів. На жаль, саме брак якісного управління ресурсами, який швидВпливовість базується на суспільному авторитеті, який у свою чергу неможливий без щирої віри у власні переконання та без високого рівня впевненості у власні сили.
4
ше не є характеристикою окремих організацій сектору, натомість визначається відсутністю загальновизнаних стандартів чи принципів управління ресурсами у секторі в цілому, що, відповідно, не дозволяє ефективно скористатися наявними у секторі ресурсами задля підвищення його впливовості. Впливати - значить бути відомим, зрозумілим, передбачуваним. Чи можна так схарактеризувати третій сектор України? З одного боку, дуже мало наших співгромадян взагалі знають про наявність третього сектора в Україні. З іншого
Впливати - значить бути відомим, зрозумілим, передбачуваним. боку, сам "сектор" швидше можна назвати "хмаринкою", яка досі не набула достатньо визначених та зрозумілих форм, яка не має чітких меж та постійно прагне розчинитися у владному або ж у комерційному секторах. У якості зовнішніх меж або рамок, що дозволяють сектору ГО та БФ "бути у формі", у цивілізованих країнах використовують законодавство, яке визначає сукупність відповідних гарантованих прав та обумовлених тим самим законодавством обов'язків сектора, зокрема щодо використання ресурсів. Однак, крім зовнішніх меж, для постійної підтримки "форми" сектора необхідні механізми саморегуляції, які дозволять йому самостійно
Наявність "правил гри" допоможе відкрити додаткові можливості для підвищення впливовості третього сектора
визначати та контролювати права й обов'язки його суб'єктів (ГО та БФ), безперечно у межах, визначених законодавством. Простими словами, такі механізми повинні зрозуміло пояснювати, що таке "добре" та "погане", як робити "добре" та не робити "погане" ГО та БФ, а також відстежувати та виправляти ситуації, коли "погане" все ж таки мало місце. Наявність таких "правил гри" допоможе відкрити додаткові можливості для підвищення впливовості сектора ГО та БФ, зокрема через розширення співпраці та взаємовигідне об'єднання ресурсів різних організацій. До того ж, значно "комфортніше" впливати, знаючи, що ти "правий", а знати про власну правоту можна лише співставляючи свою поведінку із загальноприйнятими "правилами гри". Вимоги сьогодення щодо впливовості суспільних організацій та структур є однозначно виправданими. Інакше важко пояснити, навіщо вкладати ресурси у програми чи проекти, що жодним чином не визначатимуть параметри проблем, які ці програми чи проекти покликані вирішувати. Богдан Маслич Ресурсний центр “Гурт”
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Âàø³ ij¿
Äóæå Âàæëèâå ТЕЛЕФОН ДОВІРИ З ПИТАНЬ НАРКОЗАЛЕЖНІСТІ ТА ВІЛ/СНІД
РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ТАБІР ДЛЯ ІНВАЛІДІВ НА ВІЗКАХ У ПОЛТАВІ
Київ, 26 червня 2002 року. У Всесвітній день боротьби з наркоманією та розповсюдженням наркотиків у Києві урочисто відкрито міську лінію телефону довіри з питань, пов'язаних із наркозалежністю та ВІЛ/СНІД, за номером: 451-51-41.
Полтава, 19-31 серпня 2002. На околицях Полтави проходив реабілітаційний табір для інвалідів на візках. "На активних візках - до повнокровного самостійного життя" таке основне гасло табору. Це вже шостий табір реабілітації на Полтавщині. Перший проводився ще 1990 року Полтавським фізкультурно-спортивним клубом інвалідів. Цей тренінг пройшли 22 "спинальники".
Ініціатором відкриття телефону довіри є Благодійний фонд профілактики хімічних залежностей та СНІД. Партнером фонду виступив Центр соціальних служб для молоді Київської міськдержадміністрації. Фінансову підтримку здійснив Департамент міжнародного розвитку Великої Британії. У церемонії відкриття телефону довіри взяли участь Посол Королівства Велика Британія Роланд Сміт, другий секретар британського Посольства Стів Кларк, представники Британської Ради, Київського центру соціальних служб для молоді, Київської міської держадміністрації, Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД. Послуги міського телефону довіри надаватимуться цілодобово і безкоштовно. Телефон довіри є багатоканальним для жителів Києва, а з серпня 2002 року жителі інших міст зможуть скористатися послугами фахівців через Інтернет. УНІАН, Київ-прес http://www.unian.net/ukr/kiev-press
НА ІНВАЛІДНИХ ВІЗКАХ ДО БАСКЕТБОЛЬНОГО КУБКА Полтава, 23-26 липня 2002 року. У змаганнях Першого відкрититого кубку з баскетболу на інвалідних візках взяли участь команди з Донецька, Одеси, Полтави, Сум, Тернополя та Харкова. Переможцем змагання стала команда м. Харкова. Це закономірно, оскільки цей вид спорту вже сім років підтримується в області, і всі змагання та чемпіонати до цього проводилися лише в Харкові. Полтава стала першим містом, яке продовжило традицію харків'ян. Саме тут 23 липня на нараді представників команд вирішено розвинути цей вид спорту на якісно новому рівні - заснувати національну баскетбольну асоціацію інвалідів на візках. Президентом асоціації запропоновано вибрати Олександра Громова. Створення асоціації дасть змогу вийти такому відомому олімпійському виду спорту в Україні з "підпілля". Юридична реєстрація організації стане суттєвою перемогою і спрятиме поширенню видовищного, корисного і необхідного виду спорту в Україні. Сергій Чумак Полтавська обласна організація Союзу організацій інвалідів України
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Основні організатори табору- обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (керівник - Дяченко Олександр), обласний центр інвалідного спорту "Інваспорт" (керівник - Олександр Верещака) та об'єднання "Християни допомагають християнам" з партнерського міста Фільдера (Німеччина). Тоня Зіпле, представник німецької общини, не обмежилася тим, що привезла 10 тисяч євро для закупівлі нових візків, а кожного дня відвідувала табір і цікавилася проходженням навчального процесу. У рамках табору проведено різноманітні заходи, особливо цікавою була зустріч з спеціалістами Запоріжського заводу "Іскра", який виготовляє спортивні візки для інвалідів. У таборі проходив тренувальний збір баскетбольної команди Полтавського фізкультурно-спортивного клубу інвалідів, яка готувалася до поєдинків у змаганнях відкритого кубку у Сумах, що проходитиме на початку вересня. Сергій Чумак Полтавська обласна організація Союзу організацій інвалідів України
У ЧЕРКАСАХ ПРАЦЮЄ ШКОЛА ДЛЯ ДІТЕЙ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ "РОЗВИТОК" Черкаси, 30 серпня 2002 року. Черкаська спілка скаутів розпочала роботу над проектом "Школа для дітей з інтелектуальною недостатністю "Розвиток" на базі спеціалізованої школи-інтернату №16 за підтримки Всесвітнього банку в Україні. Завданнями проекту є розвиток особистих здібностей дітей з інтелектуальною недостатністю шляхом проведення реабілітаційних занять у мистецькому клубі; надання різнобічної інформації батькам для позитивних змін у ставленні до власної дитини. 30 серпня відбулася презентація проекту для вчителів школи-інтернату. Вже розпочато роботу мистецького клубу для дітей. На першому занятті діти познайомились з волонтерами проекту та оселились у "Країні "Я", створеній за допомогою методу казкотерапії. За повідомленнями Черкаської спілки скаутів
"ЧИСТА УКРАЇНА - ЧИСТА ЗЕМЛЯ" НАЙБІЛЬША ЕКОЛОГІЧНА КАМПАНІЯ УКРАЇНИ
20-22 вересня 2002 року буде проведено другу акцію "Чиста Україна чиста Земля". Асоціація міст України закликає місцеві влади, громадські організації, школи, усіх мешканців міст і сіл взяти активну участь у цій акції. У першій акції, яка відбулася у вересні 2001 року, взяло участь понад 75 тисяч учасників у більш ніж 150 містах і селах України. Таким чином Україна приєдналася до всесвітньої екопросвітницької акції "Робімо чистим світ" ("Сlean Up the World"). Ініціатором та координатором проведення акції стало Львівське реґіональне відділення Асоціації міст України під патронатом Міністра екології та природніх ресурсів України Курикіна С.І. Акція "Чиста Україна - чиста Земля" отримала підтримку всесвітньої акції, яку започаткував австралієць Іян Кєрнан в кінці 80-х років, і тепер є під патронатом Програми з охорони довкілля при ООН (UNEP) і охоплює 130 країн світу. Під час акції мешканці разом виходять на спільну працю для очищення навколишнього середовища. Дякуючи цьому міста і села стають чистіші та кращі. Найважливіше, що учасники вчаться щоденно дбати про довкілля. Головними партнерами є місцева влада, школи, екологічні організації та волонтери. Львівське реґіональне відділення Асоціації міст України розробило та видало порадник "Як організувати і провести акцію "Чиста Україна чиста Земля" та "Звіт-2001" про першу акцію в Україні. КОНТАКТИ: Юрій Баран Львівське регіональне відділення Асоціації міст України Тел./факс: (0322) 353 452 ybaran@city-adm.lviv.ua http://www.cleanukr.org.ua
5
ÄîÂêîëà ЇХНЯ ВІРА В ЖИТТЯ НІКОЛИ НЕ ЗГАСНЕ "Лише ВІЛ-позитивні люди можуть розуміти і підтримувати людей, що живуть з ВІЛ/СНІД", говорить Лайма Гейдар, керівник відділу інформації та зв'язків з громадськістю "Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД". Сучасне суспільство, на жаль, є досить часто несправедливим до людей, які є такими ж, як і всі інші, хоча вони знають, що їм залишилося жити трохи менше. Це пояснюється, передусім, страхом людей перед хворобою, за якою вони бачать тільки смерть. А страх цей спричинений відсутністю інформації або ж невиправданими стереотипами про СНІД, внаслідок чого ВІЛ-позитивні люди є досить часто ізольовані від "нормальних" людей. Насправді ж, бути ВІЛ-позитивним чи ні - це особиста відповідальність кожного, а турбота про власне здоров'я та уникання ризикованого способу життя - це гарантія безпеки. Саме для самодопомоги, для формування позитивного іміджу ВІЛпозитивної людини в суспільстві, для захисту своїх прав ВІЛ-позитивні люди створили "Всеукраїнську мережу людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (далі Мережа ЛЖВ). Днем заснування організації вважається 29 листопада 1999 року, адже саме тоді семеро ВІЛ позитивних активістів провели перше зібрання з метою створити Мережу ЛЖВ. Сьогодні Мережа розгорнула активну роботу в усіх регіонах України. Одразу після реєстрації (5 травня 2001 року), вже 14-20 травня 2001 року Мережа ЛЖВ провела загальнонаціональну акцію-реквієм "Пам'ятати, щоб жити", яка охопила 13 міст України. Вперше в Україні Міжнародний день пам'яті помер-
Волонтери Мережі ЛВС - під час акціїреквієму “Пам'ятати, щоб жити ” у Львові. Травень 2002 року. © "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД"
6
лих від СНІД відзначався загальнонаціональною акцією, яка пройшла під девізом "Дізнайтесь про ВІЛ-позитивних людей від них самих". Уперше в Україні про СНІД говорили не медики, не соціальні працівники, не представники влади, а люди, які живуть з ВІЛ. Нарешті в Україні про СНІД говорили не як про "чуму ХХ століття", а як про соціально-медичну проблему, яку можна контролювати. Минув уже рік з часу реєстрації Мережі ЛЖВ, за який організація зміцніла, покращила свої ресурси, професійний рівень працівників. "Влада навчилася вимовляти нашу назву лише через півроку після заснування організації, коли ми почали брати участь у надзвичайно важливих справах, наприклад, Спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань ВІЛ/СНІД", - зазначає Лайма Гейдар. Після цього Володимир Жовтяк, голова Мережі ЛЖВ, став членом Державної комісії з питань ВІЛ/СНІД. Хоча Мережа була створена лише минулого року, вона вже встигла зробити дуже багато для покращення якості життя людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, для того, щоб існуючі методи лікування ВІЛ-інфекції стали доступними в Україні. Організація стала учасником багатьох проектів спільно з державою та провідними міжнародними організаціями. Мережа посприяла тому, що Всесвітній банк пере-
Äî³äêà ВСЕУКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЛЮДЕЙ, ЩО ЖИВУТЬ З ВІЛ/СНІД Історія створення 29 листопада 1999 року - заснування "Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" 5 травня 2001 р. - офіційна реєстрація організації Основні напрями діяльності Захист інтересів ВІЛ-позитивних людей Формування толерантного ставлення громадськості до людей, які живуть з ВІЛ/СНІД Надання правової, соціальної, психологічної, консультативної допомоги людям, які живуть з ВІЛ/СНІД, та їхнім близьким Зміцнення організаційних можливостей Мережі ЛЖВ, підвищення професійного рівня людей, які працюють у Мережі КОНТАКТИ: "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" Київ, вул. Інститутська, буд. 27/6, к. 11 Тел/факс: (044) 253 9718 network_people@ukr.net http://www.lgvs.org.ua
глянув умови кредиту для України на лікування ВІЛ/СНІД, за участю організації досягнуто домовленості з виробниками антиретровірусних препаратів про зниження цін на лікування ВІЛ-позитивних українців з державноо бюджету, в результаті чого ціна лікування однієї людини знизилася із 9 тисяч доларів США на рік до півтори тисячі доларів. До того ж Мережа посприяла тому, що зараз на державному рівні йде мова про ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
ÂèÄàííÿ
будівництво в Україні заводу з виробництва антиретровірусних препаратів. Тому згодом ці препарати стануть дешевшими та доступнішими для пересічних громадян України, адже зараз ціна лікування - 15 тисяч доларів США на рік. "Наше найголовніше завдання, безперечно, - це надання соціальної, психологічної, правової, консультативної допомоги ВІЛ-позитивним та їхнім близьким, тобто реальна підтримка та допомога людям, які цього потребують", стверджує Лайма Гейдар. Члени організації беруть участь у розвитку груп самодопомоги людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, проводять інформативну роботу завдяки офіційній інтернет-сторінці організації http://www.lgvs.org.ua. Тут можна знайти поради щодо підтримання здоров'я, бібліотеку, новини, клуб знайомств, фотоальбом, анкету учасника Мережі. Організація проводить консультації для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, шляхом листування на адресу: а/с 33-1, Київ, 02218, та на адресу електронної пошти: network_people@ukr.net Попри це Мережа проводить тренінги з різних питань для людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, займається інформаційно-освітньою діяльністю шляхом видання літератури, а також виявляє ВІЛ-активістів та залучає їх до роботи в організації. У травні цього року Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, провела другу в Україні акцію-реквієм "Пам'ятати, щоб жити" під девізом "Розтопимо кригу мовчання навколо питань ВІЛ/СНІД. Особисте є політичне". Акція спрямована на підвищення обізнаності широких верств населення щодо ВІЛ/СНІД як проблеми соціально-медичної та політичної. Проведення таких акцій сприяє не лише зміні свідомості громадян у ставленні до проблеми ВІЛ/СНІД, людей зі статусом ВІЛ-позитивний та їхніх родин, але й створює позиДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
ВИДАННЯ "РОЗРОБКА ПРОЕКТУ" ДЛЯ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ГАЛУЗІ ВІЛ/СНІД
Акція-реквієм “Пам'ятати, щоб жити ” у Києві, на Хрещатику. Травень 2002 року. © "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД"
тивний імідж людини, яка живе з ВІЛ/СНІД. Багато зроблено, але ще більше заплановано й розпочато. За участю Мережі ЛЖВ починає свою роботу проект, який передбачає зниження шкоди від вживання ін'єкційних наркотиків, що є досить новою та незвичайною філософією для України. Мережа ЛЖВ разом з міжнародною організацією "The Policy" планує здійснювати проект щодо захисту репродуктивних прав жінок, які живуть з ВІЛ. Одночасно втілюється проект "Лікарів без кордонів" за підтримки Мережі, спрямований на профілактику вертикальної трансмісії (передавання ВІЛ-інфекції від матері до дитини). Постійно організовуються групи самодопомоги. Зараз регіональне представництво Мережі в Одесі за фінансової підтримки Міжнародного альянсу ВІЛ/СНІД реалізовує проект "Немедичний догляд та підтримка людей, що живуть з ВІЛ/СНІД". Життя кипить… Люди, які живуть з ВІЛ, втілюють свої плани та проекти, засновують клуби та організації, допомагають одні одним… Вони активні та повні сил і заслуговують на повагу та розуміння суспільства. Вони працюють, сподіваються та вірять у життя. Анастасія Романик Ресурсний центр "Гурт"
Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД підготував посібник "Розробка проекту" для неурядових організацій, що працюють у галузі ВІЛ/СНІД. Метою видання є забезпечення соціальних працівників інформацією про можливі алгоритми розробки проекту та написання заявки на отримання гранту у міжнародних донорських організацій, що підвищить їхні навички написання грантових заявок та можливості отримати фінансування. У посібнику також розглянуто методики аналізу соціальних проблем та розробки програм реагування. Електронну версію посібника можна отримати на інтернет-сторінці Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД: http://www.aidsalliance.kiev.ua. Тут також можна ознайомитися із статистичними даними, які відображають епідемічну ситуацію з ВІЛінфекцією в Україні (наприклад, кількість офіційно зареєстрованих нових випадків ВІЛ-інфекції, захворювання на СНІД, смертельних випадків). ВІСНИК "УКРАЇНА І СНІД" http://www.unian.net/ukr/aids Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН) спільно з Британською Радою видають тематичний електронний вісник "Україна і СНІД". Виходить двічі на місяць українською та російською мовами. Девізом вісника є слова: "Борімося з вірусом, а не з людьми". Вісник містить розповіді людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, новини неурядових та урядових організацій, що займаються проблемою ВІЛ/СНІД в Україні та багато іншої цікавої корисної інформації. Вісник можна прочитати на інтернет-сторінці УНІАН: www.unian.net
7
ÄîÂêîëà КИДАЙМО КУРИТИ РАЗОМ! Курити чи не курити? Для когось це не є питанням: чимало людей давно зробили свій вибір на користь куріння або навпаки. Для інших цієї проблеми взагалі не існувало: "Навіщо вибирати те, без чого я прекрасно можу обійтися? Навіщо робити зайве? Навіщо витрачати гроші, від надлишку яких я не страждаю?.." Хтось взагалі не звик ставити собі зайві запитання. Так чи інакше, ми робимо вибір і часто думаємо, що це є наш вибір. Що ж, людина має право вибору, людина пишається цим правом і обурюється, коли їй докоряють за "неправильний вибір". Невід'ємне право людини - право дихати чистим повітрям - порушується на кожному кроці. Натомість частіше ми чуємо про нехтування правами курців. Некурці, які хочуть пересвідчитися у тому, що курці добре знають свої права, можуть зробити експеримент, нагадавши їм про свої. Для цього варто, скажімо на зупинці, попросити когось не курити біля Вас. Неефективно? У свою чергу курці сором'язливо не запитують дозволу курити в присутності інших. Аби не наражатися на неприємність, обидві категорії людей на наших зупинках обмежуються взаємним мовчанням. А що, як прохання не курити прозвучить від кількох людей, організації, громади? Представники Коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну", яка створена у вересні 2000 року і зараз об'єднує більше сорока громадських організацій України, не є ворогами курців. Навпаки, вони стверджують, що люблять курців і поважають їхні права, в тому числі й право кинути курити (або принаймні знати - і це вже для зацікавлених і тих, хто іноді ставить для себе запитання - який хімічний склад має їхня цигарка). Коаліція "воює" не з людьми, а з ідеями, не з курцями, а з тютюновою індустрією, яка, на жаль, дуже часто "допомагає" людині зробити "її" вибір, а іноді й робить цей вибір за неї. Ще одна типова ситуація: підходить до Вас чарівна дівчина з білосніжними зубами та найніжнішою шкірою і пропонує Вам спробувати
Один із прикладів антитютюнової інформаційної продукції
8
цигарку - нову продукцію фірми. Абсолютно безкоштовно! (Шановні принципові некурці, запевняю Вас, це трапиться не з Вами!) І тут у курця виникає нове запитання, чи то пак - можливість вибору: взяти чи не взяти? Значно рідше задаються питанням: "Хто ж вам платить, шановні?" Кажуть, що безплатним є тільки сир у мишоловці, але все-таки… Чому б не спробувати "на шару"? Інакше б не стояли ці спортивного вигляду юнаки та дівчата і не пропонували подібну продукцію. За результатами опитування, проведеного в 1999 році, 6 % школярів з числа тих, хто не курить, розповіли, що представники тютюнових компаній пропонували їм безкоштовні цигарки . Частина опитуваних повідомили, що вони отримували від тютюнових компаній гроші за те, що ходили по кав'ярнях і пропонували знайомим та мало знайомим людям якісь "особливі" цигарки.
байдуже, які цигарки вони палять. Тут розміщено інформацію про склад та вплив цигарок на здоров'я курців, про "освітні" заходи фірми "Філіп Морріс", а також про кампанії лобіювання законодавства у сфері охорони здоров'я. Чимало цікавої інформації для себе знайдуть і ті, хто вирішив кинути курити.
А який склад "звичайних" цигарок? "Легких"? "Ультралегких"? Навряд чи Ви дізнаєтесь з упаковок про щось більше, ніж про вміст смоли та нікотину, та й то в дуже приблизних пропорціях. Веб сайт Коаліції http://www.adic.org.ua/nosmoking ознайомить тих, кому дійсно не-
У руках тютюнових компаній зосереджена велика кількість грошей, а отже, чи не закономірним є те, що вони виграють у будь-якому випадку? Досвід інших країн показує, що це не так. Багато що залежить також і від громадських організацій. Зрозуміло, що депутати та інші
Костянтин Красовський (координатор Коаліції), якого неодноразово називали "головним ворогом тютюнової індустрії в Україні", вважає, що жодного компромісу між тими, хто піклується про здоров'я громадян, і тютюновою індустрією бути не може. "Ті, хто серйозно займається тим, аби в нас було менше тютюнових смертей та хвороб, зацікавлені в тому, щоб люди курили якомога менше. Це суперечить самій суті тютюнової індустрії, бо вона зацікавлена в протилежному."
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
державні діячі мало дослухаються до поодиноких організацій і спеціалістів, але буде значно дієвіше, якщо виступити від імені значної кількості організацій. У цьому переконався Костянтин Красовський: "15 листопада минулого року я особисто розповсюджував листівки для депутатів з вимогою заборонити рекламу тютюну в Україні. Коли вони читали текст, а потім перегортали листівку і бачили, що вона підписана близько 40 громадськими організаціями, це дійсно вражало. Ми самі були здивовані, що після того до нас було багато дзвінків, нас підтримували. Відчувалося, що коли так багато громадських організацій підтримують якусь ідею, то це сила, на яку потрібно зважати". Однак, тютюнові компанії також працюють з державними структурами. І, як видно, не безрезультатно. У 1996 році вони випустили для депутатів "документ", що називався "Запитання і відповіді у випадку заборони реклами тютюну в Україні, підготовлені Асоціацією незалежних радників за розвиток української тютюнової індустрії". Ця Асоціація не давала жодних телефонів, адрес, і згодом "Філіп Морріс" офіційно визнав, що ніколи такої асоціації не існувало і що всі ці документи були підготовлені ними. Проте тактика, яку найчастіше використовує тютюнова індустрія щодо Коаліції, є звичайне ігнорування. "Наприкінці січня цього року в Києві з'явився рекламний плакат цигарок "L&M" із серії "Аромат єднає із світом", на якому було зображено жінку з явними ознаками вагітності. Ми випустили з цього приводу наш прес-реліз, і коли ЗМІ зверталися до "Філіп Морріс", то не отримали жодних коментарів. Попри те, що "Філіп Морріс" дуже активно працює зі ЗМІ, ігнорування є їхньою тактикою щодо всіх нападів, бо вони розуміють, що у таких конфліктах симпатії громадськості будуть не на їхньому боці. Як би цього не хотілося, тут неДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
можливо зберегти мир, хоча я не вважаю нікого з представників тютюнової індустрії своїм особистим ворогом". Необхідно згадати значний внесок Українського інформаційного центру з проблем алкоголю та наркотиків (одного із засновників Коаліції) у роботу Коаліції. Центр планує провести в серпні цього року семінари для лікарів-наркологів та інших фахівців у різних галузях, які хочуть займатися професійною допомогою тим, хто кидає курити. Крім того, у Києві відбудеться ціла низка одноденних семінарів для фахівців різних спеціальностей лікарів, які, займаючись своєю поточною роботою, зможуть працювати з усіма пацієнтами, які курять або страждають від пасивного куріння, мотивуватимуть тих, хто ще не певен у тому, що треба кинути курити, інформуватимуть про медикаментозні засоби тощо. Також Центр випускає різноманітну літературу з цього питання: інформаційні буклети, довідкові матеріали та бюлетені, електронні версії яких розміщено на інтернет-сторінці Коаліції. У липні 2002 року Український інформаційний центр з проблем алкоголю та наркотиків відкрив телефон безплатних консультацій за номером 451 5901 для тих, хто бажає отримати будь-яку інформацію з цих питань. Діяльність Коаліції не обмежується лише Україною, її учасники готові надавати інформаційні і консультаційні послуги організаціям з інших країн, нашим сусідам. Досвід же західних країн не просто використовується, але й творчо обробляється. Є й оригінальні методики, які українські фахівці можуть пропонувати Заходу. Це показує, що діяльність Коаліції є результативною та успішною. Якщо ж громадяни активніше відстоюватимуть свої права на чисте повітря дихати стане легше. Ірина Данченко Ресурсний центр "Гурт"
Äàéäæåñò íîÂèí ЖИТЕЛІ ДОНЕЦЬКА МАЮТЬ ДОБРІ СЕРЦЯ Донецьк, 30 червня 2002 року. У День молоді Донецька міська молодіжна організація "Агентство соціального партнерства" провела благодійну акцію "Добре серце" за підтримки Управління у справах сім'ї, молоді та міжнародних зв'язків і Донецького міського благодійного фонду "Доброта". У центрі бульвару Пушкіна було організовано виїзний пункт збору пожертвувань на адресу Донецького міського притулку для дітей та підлітків №1, у якому зараз проживають близько сорока дітей у віці від трьох до вісімнадцяти років. Волонтери з "Агентства соціального партнерства" розповсюджували буклети та листівки із закликами до жителів міста допомогти дітям з притулку. Кожен, хто робив пожертвування, отримував символічну медаль "Добре серце" з вдячністю за зроблений внесок та радість, яку він подарував дітям з притулку. Організатори акції щиро вдячні усім, хто взяв у ній участь. Особливо зворушливими виявилися пожертвування від одного чоловіка, який сам був вихованцем інтернату, та жінки, яка доглядає за своєю паралізованою сестрою. Отже, напрошується висновок, що благодійність - це не лише справа багатих, але й тих, хто щиро співчуває чужій біді та розуміє, наскільки іншим людям буває потрібна допомога та підтримка оточуючих. 1 липня 2002 року у присутності представників громадськості та організаторів акції відкрито скриньку для пожертвувань. Загальна сума зібраних коштів складала 94 гривні 50 копійок. На ці кошти придбано продукти харчування та медикаменти для дітей з притулку. "Агентство соціального партнерства" планує проводити такі акції в останню неділю кожного місяця і вірить, що жителі міста будуть проявляти милосердя не лише під час таких акцій, але й у своєму повсякденному житті. Крістіна Мужецька Донецький міський благодійний фонд "Доброта"
9
ÄîÂêîëà ДОПОМОЖЕМО ОДНЕ ОДНОМУ У "ТАНДЕМІ" "У світі завжди є люди, які потребують нашої допомоги, але чи варто їх жаліти? Чи не краще просто допомогти їм, навчити жити? Кожна людина є неповторною і має право на щасливе повноцінне життя, на справжню дружбу, на руку допомоги, на рівність та повноправну співпрацю. Саме таких принципів дотримується наша організація", - говорить п. Ольга Бондаренко, заступник президента молодіжної інтегрованої групи по захисту прав неповносправної молоді "Тандем". Ця група працює у Києві за адресою вул. Богатирська, 16А (дитяча установа №607, неподалік від станції метро "Героїв Дніпра"). Пані Ольго, коли і як було створено Вашу організацію? Якою була ідея створення організації? Ми маємо досить цікаву історію створення. Спочатку благодійне товариство "Джерела" проводило семінари для дітей з інтелектуальною недостатністю. До інтегрованих творчих груп, таких як хор, заняття з атлетики, спортивні ігри, танці, залучалися волонтери. Після того, як пройшли ці тренінги, семінари для волонтерів по роботі з молоддю, ми створили методичні розробки, описали роль волонтера в інтегрованих групах навчання. Проект закінчився, і з нами залишилися волонтери, які набули потрібних навичок у роботі з молоддю, виявили бажання працювати і надалі. І тут виникла ідея створити інтегровану групу, але не для творчих занять, а саме для захисту прав. Отже, молоді люди виявили бажання створити таку організацію, а "Джерела" допомагали їм у цьому, вони виступили фактичними засновниками. Так була створена перша громадська організація, що об'єднувала неповносправну молодь. Для такої молоді це була своя організація, де вони самі беруть участь у розробці та реалізації проектів, представляють свої інтереси. Наприкінці минулого року наша організація нараховувала вже 43 особи, половина з яких неповносправна молодь.
10
Основною метою нашої групи є благодійна діяльність, що сприяє соціальному і персональному розвитку молодих людей для досягнення повного інтелектуального та соціального потенціалу як громадян України. Ми також проводимо різні заходи, спрямовані на захист прав, реабілітацію та соціальну адаптацію інтелектуально неповносправної молоді, в процесі співпраці та взаємодії із повносправною молоддю. А щоб Ви відзначили як особливість Вашої організації? Наша організація сама представляє інтереси неповносправної молоді. В Україні немає аналогічних організацій, де працювала б така молодь. Це перша організація, яка займається представництвом інтересів та прав неповносправної молоді, і її членами є як звичайні діти, так і діти з проблемами інтелектуального розвитку. Пані Ольго, у чому саме полягає захист прав? У нас проходять заняття з самопредставництва, наприклад, на такі теми як: права і обов'язки людей, під час яких відбувається дискусія між повносправною молоддю та молоддю з проблемами інтелектуального розвитку. Це дуже важливо, бо, візьмемо для прикладу хоча б право на недоторканість особи. Ми його розуміємо, а діти з інтелектуальними порушеннями -
ні, вони не знають своїх прав. Наприклад, у них можуть відібрати у трамваї посвідчення, а вони не зможуть себе захистити, вони не розуміють, що не можна віддавати, що це їхнє право. Ми намагаємося навчити молодь як поводити себе у різних складних життєвих ситуаціях, що пов'язані із захистом своїх прав. Які поточні соціальні проекти та програми реалізує Ваша організація? Це робота з волонтерами, співпраця з благодійним товариством "Джерела", до речі, досить тісно, бо як бачите, ми розташовані у їхньому приміщенні, наші волонтери є також волонтерами "Джерел". Спільно із "Джерелами" та міськими соціальними службами реалізовуємо програму сприяння діяльності громадських організацій для батьків, які виховують дитину-інваліда. Волонтери беруть участь у заняттях, які проводять "Джерела", а також в інших заходах: виставках, виїздах, якщо діти перебувають на оздоровленні. Участь у різних заходах надає можливість нам розповісти про самопредставництво та захист прав неповносправної молоді. Яким чином можна взяти участь у діяльності організації? Перш за все, потрібно мати бажання, просто прийти до нас, а ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
обмежень не існує. Нашою цільовою групою є діти з вадами інтелектуального розвитку. Отже, якщо є інтелектуальна недостатність, дитина має бути старша 14 років та існує бажання, тоді ці діти включаються до групи самопредставництва: можуть відвідувати заняття, батьки можуть отримати консультацію. Ми приймаємо усіх охохчих. Як користувачі дізнаються про Вашу організацію, про послуги, які вона надає? Існують різні канали зв'язку. Наприклад, на Дні громадських організацій ми мали змогу багато розповісти про себе, розповсюдити інформацію у вигляді буклетів. На жаль, реклами як такої у нас немає. Ми розповсюджуємо інформацію по лікарнях, де бувають такі діти, у поліклініках біля кабінетів невропатологів, психіатрів. Також ми розповідаємо про себе на фестивалях, намагаємося засвідчити те, що ми є. На інтернетсторінці благодійного фонду "Джерел" можна знайти інформацію і про нас http://www.dzerela.kiev.ua. Що ж стосується залучення волонтерів для нашої організації, то ми відвідуємо школи, вищі учбові заклади, розповідаємо про нашу організацію, розміщуємо оголошення з пропозиціями волонтерської роботи. Як Ви оцінюєте діяльність Вашої організації? Чи вважаєте її успішною? На початковому етапі - так. Ми вважаємо нашу діяльність успішною, але у перспективі ми бачимо подальший розвиток наших задумів. Думаю, що у майбутньому ми зможемо зробити більше і виконати свою роботу краще. Зараз ми задоволені, що в Україні є така група, і саме ми це зробили. Інтерв'ю вела Інна Вірясова Ресурсний центр "Гурт"
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Äëÿ Âàñ ПІАР-ШКОЛА ДЛЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА БЛАГОДІЙНИХ ФОНДІВ КИЄВА, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ Ресурсний центр "Гурт" розпочинає реалізацію проекту "Якісне представлення діяльності громадських організацій та благодійних фондів м. Києва, що працюють у соціальній сфері", який передбачає надання інформаційної, тренінгової та консультаційної підтримки у сфері зв'язків з громадськістю представникам громадських організацій та благодійних фондів. Проект здійснюється за підтримки Програми малих грантів МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
Піар-школа буде проходити у Києві протягом жовтня-листопада 2002 року. Учасники Піар-школи матимуть змогу: набути знання та навички успішних методів роботи у сфері зв'язків з громадськістю; підготувати та провести пресконференції, круглі столи; підготувати інформаційні матеріали про діяльність своєї організації; познайомитися із цікавими людьми та налагодити нові контакти.
Метою проекту є посилення ролі громадських організацій та благодійних фондів міста Києва, що працюють у соціальній сфері, через підвищення рівня обізнаності громадськості у соціальних програмах та послугах, що надають ці організації.
Для участі у Піар-школі необхідно подати заповнену аплікаційну форму, яку можна отримати: в офісі Ресурсного центру "Гурт" на вул. Попудренка 52, офіс 904 на інтернет-сторінці Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua електронною поштою, надіславши запит на адресу Олександра Чередайка: info@gurt.org.ua.
У рамках проекту буде проведено "Піар-школу для представників громадських організацій та благодійних фондів міста Києва, що працюють у соціальній сфері", яка складається із 5-ти навчальних модулів (тривалістю 4 години кожний), практичних завдань у формі організації подій (прес-конференцій, круглих столів тощо) та підготовки інформаційних презентаційних публікацій. Це буде досягнуто шляхом навчання представників громадських організацій та благодійних фондів якісно продукувати та розповсюджувати інформацію про свою діяльність, ефективно співпрацювати із засобами масової інформації та професійно організовувати події.
Остання дата подання аплікаційних форм - 20 вересня 2002 року. Кількість учасників Піар-школи - 20 осіб. Учасники Піар-школи будуть відібрані на основі конкурсу. Успішні кандидати будуть повідомлені про детальний графік навчання у Піар-школі наприкінці вересня 2002 року. КОНТАКТИ: Олександр Чередайко Ресурсний центр "Гурт" вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 552 1052 info@gurt.org.ua Веб сайт: http://www.gurt.org.ua
11
ÄîÂêîëà ВОЛОНТЕРСТВО - ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ Відомо, що нова інформація і обмін досвідом є важливим ресурсом для розвитку громадських організацій та волонтерського руху. Чудовою нагодою для обміну досвідом та знань стала конференція "Волонтерство - шлях у майбутнє", яку провів Центр соціально активної молоді "Ожина" у Чернігові 22-23 червня 2002 року. У ній взяли участь близько 50 волонтерів з різних міст України, волонтери із США та Німеччини, представники органів місцевого самоврядування та журналісти. Учасники конференції обмінялися досвідом як вирішувати соціальні та екологічні проблеми силами волонтерів, як виховувати активних, свідомих громадян, що розуміють свою роль у демократичних процесах країни. В ході зустрічі приділили увагу співпраці громадських організацій із засобами масової інформації у розвитку волонтерського руху. На зустрічі панувала атмосфера відкритості та щирого бажання поділитися своїми волонтерськими здобутками, ноу-хау, які стали б у пригоді іншим волонтерським групам. Під час пленарного засідання конференції доповідачі зазначали у своїх виступах, що потрібно розпочинати перші уроки громадянської активності та волонтерської практики з дитинства, зі школи. Наприклад, чернігівська молодіжна правозахисна організація "М'арт" залучає до своєї діяльності юних волонтерів-школярів, що дає їм можливість розвивати лідерські якості та вчить користуватися своїми громадянськими правами. Особливо вразив присутніх досвід роботи волонтерів благодійного фонду "Підліток" з Луганська, які виховують "важких" підлітків, залучаючи їх до доброчинної роботи. Розуміючи, що підготовлені до праці волонтери працюють ефективніше, майже всі організації мають добре розроблені програми навчання волонтерів. Своїм досвідом розробки програм поділилися Наталія Архангельська з Дніпропет-
12
ровського інформаційно-координаційного центру "Жінка для жінки" та Маріанна Дяченко із Західноукраїнського центру "Жіночі перспективи", м. Львів. У Харкові вже розроблено програму багаторівневого навчання волонтерів. Про "волонтерські університети" розповів Олег Кулінич із Харківського центру "Молодь за демократію". Чернігівці Юрій Трофименко з Центру гуманітарних технологій "Ахалар" та Вікторія Філатова з Центру "Аратта" висвітлили морально-етичні питання допомоги нужденним. Вивчаючи досвід відомих європейських організацій Фундації взаємодопомоги "Барка" (Польща, м. Познань) та Школи ім. Коофеда (Данія, м. Копенгаген) вони засвоїли такий принцип: "Жодну допомогу не можна надавати безплатно". Цей постулат викликав жваву дискусію, однак, присутні дійшли згоди, що постійна неоплачувана допомога безробітним, безпритульним та нужденним людям замість очікуваного позитивного ефекту розвиває паразитизм, знижує самоповагу, може посилювати руйнування особистості. Допомагаючи іншим, головне навчити людей самостійно працювати, долати труднощі, вирішувати життєві проблеми. Волонтери з Німеччини та США вразили слухачів цифрами, які свідчать про активну участь їхніх співвітчизників у волонтерському русі. 44% дорослого населення США та 60% американських підліт-
ків постійно займаються волонтерською діяльністю. У Німеччині 35% дорослих німців та 40% молодих людей волонтерують. Порівняну пасивність українських громадян можна пояснити браком державної політики щодо суспільного визнання праці волонтерів, відсутністю узаконених пільг для них, загальної політики підтримки організацій, які займаються залученням громадян до волонтерства. Досвід Ресурсного центру "Гурт" (м. Київ), який задля публічного визнання праці волонтерів вже вдруге проводить у столиці конкурс "Волонтер року" спільно з Головним управлінням з питань внутрішньої політики Київської міської державної адміністрації, став прикладом популяризації волонтерського руху та суспільного визнання важливості їхньої праці. Під час другого дня конференції відбулася зустріч учасників Мережі центрів волонтеріату України, на якій розглянуто питання формалізації Мережі та обговорено основні положення Меморандуму. Мережа центрів волонтеріату України об'єднує 10 громадських організацій України та діє з метою популяризації волонтерства. Учасники конференції висловили побажання зробити зустрічі волонтерів напередодні Дня молоді на чернігівській землі традиційними. Господарі погодилися... Валентина Меленівська Центр соціально активної молоді "Ожина" м. Чернігів
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Äàéäæåñò íîÂèí ЩОБ ПОВІРИТИ У ДОБРО, ЙОГО ТРЕБА РОБИТИ
ПРЕМ'ЄРА ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ФІЛЬМУ “ЗАМКИ НА ПІСКУ”
ЕКОЛОГІЧНА АКЦІЯ У ЗАМКАХ ЛЬВІВЩИНИ
Донецьк, липень 2002 року. Донецький міський благодійний фонд "Доброта" спільно з магазином дитячих товарів "Мауглі" організували благодійну акцію "Стара іграшка". Акція розпочалася наприкінці травня 2002 року і тривала два місяці.
Чернівці, 5 липня 2002 року. Відбулася презентація документального фільму "Замки на піску". На прем'єрному показі були присутні більше 500 осіб, серед яких - представники міської адміністрації, інших державних закладів, українських і міжнародних неурядових організацій.
Золочів (Львівська область), 5 14 липня 2002 року. Волонтери групи активної екології "Гея" асоціації "Новий Акрополь" з м. Києва провели екологічну акцію на території замку у містечку Золочів. В акції взяли участь 22 волонтери групи.
Під час акції було зібрано 858 іграшок та багато інших дитячих речей (одяг, дитяче харчування, письмове приладдя тощо). До зібраних пожертв магазин "Мауглі" додав і свої подарунки для дітей: понад 20 нових іграшок та 150 упаковок дитячого харчування. Усі іграшки, зібрані під час акції, передано дітям з Донецького міського притулку №2, інтернату №4, міського Будинку дитини "Наші діти". Допомогу також отримають ще два інтернати міста, два міських товариства багатодітних сімей та дві міські організації інвалідів. Організатори акції вдячні усім жителям міста, хто відгукнувся на заклик взяти участь та подарував частинку свого тепла дітям, яким його так не вистачає. Акція "Стара іграшка" ще раз показала, що благодійником може бути кожна людина, навіть дитина, і чим частіше ми згадуватимемо, що навколо є люди, які потребують нашої допомоги та підтримки, тим добрішим ставатиме світ. Кажуть, що найкращий спосіб зберегти пам'ять про добрі справи це повторити їх, тому організатори планують зробити благодійну акцію "Стара іграшка" доброю традицією міста Донецька та проводити її регулярно, адже для того, щоб повірити у добро, його треба робити. Крістіна Мужецька Донецький міський благодійний фонд "Доброта" м. Донецьк
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
За ідеєю чернівецького журналіста В'ячеслава Хабайла, який виступив в ролі автора та режисера, у березні - квітні 2002 року було знято документальний фільм "Замки на піску" про трудову нелегальну міграцію українських жінок до Італії. Зйомки фільму проводились в Україні та Італії. Реальні правдиві історії з уст заробітчанок, різнобічні погляди представників українських та італійських організацій розкривають причини, шляхи та наслідки масового виїзду українських громадянок за кордон. Фільм "Замки на піску" є першим документальним проектом на Буковині, який розкриває актуальну проблему трудової нелегальної міграції українських жінок до Італії. Адже саме з Чернівецької області за останні роки виїхала невизначена кількість буковинок. На жаль, поширеним є сприйняття проблеми торгівлі людьми тільки як вивозу жінок за кордон з метою сексуальної експлуатації. Цей фільм є спробою показати іншу сторону проблеми - трудову експлуатацію українських жінок на чужині, наслідками якої часто стають зруйновані сім'ї, покинуті діти, знецінені мрії. Фільм "Замки на піску" знято за підтримки Вінрок Інтернешнл в рамках Проекту "Громадські ініціативи у запобіганні домашнього насильства та торгівлі людьми". Надія Копатько Вінрок Інтернешнл м. Київ
Під час акції волонтери розчистили та облаштували джерела, що знаходяться на території замку, надали допомогу у прибиранні та впорядкуванні парку. Під час акції на території замку було зібрано та вивезено близько 8 тон сміття. На прохання райдержадміністрації міста Золочів група "Гея" провела одноденну екологічну акцію у Поморянському замку, територія якого також потребувала очищення та впорядкування. За надану допомогу дирекція замку та райдержадміністрація оголосили екологічній групі "Гея" подяку. Кожний волонтер отримав почесну грамоту за сумлінну та доброчинну працю . Під час екологічної акції у приміщенні Золочівського замку відкрилася виставка "Таємничий Єгипет", матеріали для якої були благодійно надані асоціацією "Новий Акрополь" та привезені у Золочів волонтерами групи "Гея". Виставка відкрита для всіх бажаючих. Детальніше про екологічну акцію, виставку можна дізнатися на веб сайті Асоціації "Новий Акрополь": http://www.newacropolis.org.ua та за телефоном: (044) 422 2241. Волонтерська група “Гея” також запрошує усіх небайдужих до екологічних та соціальних проблем взяти участь у цікавих проектах та програмах. Сергій Самокіша Волонтерська група "Гея" асоціації "Новий Акрополь" м. Київ
13
Âàø Äîñâ³ä ВІДПОВІСТИ НА КОЖНИЙ ДЗВІНОК… (інтерв'ю з Лілією Савич, Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда - Україна") З 1997 року працівники гарячої лінії Міжнародного жіночого правозахисного центру "Ла Страда Україна", що діє у рамках Програми запобігання торгівлі жінками в країнах Східної Європи "Ла Страда", відповіли більше ніж на 11 000 дзвінків від громадян України, які зверталися з різноманітними питаннями у справах захисту прав людини. Було повернено в Україну і надано допомогу більше ніж 500 жінкам. Багато це чи мало? Чи багато можуть сказати цифри, якщо кожна особа - це окреме життя людини, яку в світі сучасних технологій так легко переконати, що вона є "ніхто" (особа без паспорта, громадянства і прав) і яку не так легко переконати в протилежному? Пані Ліліє, розкажіть, будь ласка, історію створення Центру. Можливо, щось цікаве про створення Центру і початок Вашої діяльності? Я почала працювати у Центрі у 1998 році, коли "Ла Страда-Україна" вже почала набирати обертів, але я знаю, що спочатку було дуже важко. Проблему торгівлі людьми в Україні тривалий час ніхто не визнавав. У 1997 році представники міністерств і відомств, як в регіонах, так і в самому Києві, казали, що в нас такої проблеми немає. Коли наші колеги приходили до державних структур, розповідаючи, що організація є членом великої міжнародної мережі, їм пропонували займатися іншими питаннями (історією мистецтва або ще чимось). Казали, що мовляв, якщо ви голландський проект, і якщо Вас фінансує Голландія, то забирайтеся до себе додому і там вирішуйте ці питання. Зараз, на щастя, держава вже визнала, що в Україні існує проблема торгівлі людьми, і в нас налагоджено дуже хороші контакти з державними структурами. А тоді було важко. Цікавою, і навіть трохи комічною, мабуть, була реєстрація організації. У Міністерстві юстиції нам закидали, що назва "Ла Страда" - не українська. Ми пояснювали, що "Ла Страда" - це як торгова марка, яка існує в 7-ми, а зараз вже в 9-ти країнах Європи. Це не допомагало - дуже принциповим було, щоб назва була українською. І тоді наші колеги почали пояснювати, що "Ла Страда" - від слів "ласкати й страждати".
14
У березні 1998 року ми офіційно отримали свідоцтво в Міністерстві юстиції, але ще в 1997-му почала працювати наша гаряча лінія (консультації по телефону). Вона працювала лише один раз на тиждень, але з моменту реєстрації інформація з цієї проблеми поширюється. Нашій діяльності і тому, що нас підтримала держава, ми завдячуємо участі у міжнародній конференції, яка відбулася у Відні у 1996 році. Ця конференція була ініційована першою леді США Гілларі Клінтон, і називалася вона "Голос жінки в демократичному суспільстві". На цю конференцію поїхали Катерина Левченко, Оксана Горбунова і Ольга Швед, майбутнє ядро "Ла Стради". Саме тоді українській делегації вдалося привернути увагу міжнародного співтовариства до проблеми торгівлі людьми в Україні. Отримавши підтримку, саме в Україні, у Львові проведено міжнародну конференцію у 1998 році за участю тієї ж Гілларі Клінтон, і з цього часу почало будитися суспільство, почали дізнаватися, що Україна має ще одну проблему, з якою необхідно боротися - проблему торгівлі людьми. Яке завдання Ви перед собою ставили? Якою є Ваша основна місія? В першу чергу, це поширення інформації щодо проблеми прав людини і зокрема торгівлі людьми. Раніше ніхто не знав про її існування в Україні. Часто навіть не могли зрозуміти, про що йдеться. Чомусь усі пов'язували це явище лише з прости-
туцією. Перед нами стояло завдання поширити інформацію про те, що торгівля людьми, і зокрема торгівля жінками та дітьми - це грубе порушення прав людини, і що це широке поняття включає в себе не лише використання жінок у секс-бізнесі, але й штучне материнство, і невиплату заробітної платні, і утримання в помешканні без надання можливості спілкуватися із зовнішнім світом. Які соціальні послуги пропонує населенню Ваша організація і як їх можна отримати? У першу чергу, ми допомагаємо людям, яких продавали за кордон, тобто жінкам, оскільки саме їх вважаємо представниками найбільш незахищених категорій населення. Здійснюємо освітню діяльність, видали навчально-методичний посібник, відеододаток до цього посібника. Крім "гарячої лінії", у надання соціальних послуг входить допомога потерпілим, які повернулися зза кордону, надання психологічної, медичної і, в разі необхідності, юридичної допомоги, надання притулку. Ми не маємо свого притулку зараз, тому співпрацюємо з греко-католицькою організацією "Карітас" і використовуємо притулок, який належить їм. У будь-якому випадку ми можемо покластися на підтримку наших партнерів, і тому надаємо допомогу потерпілим незалежно від регіону, в якому вони перебувають. Як вже було згадано, в нас є “гаряча лінія”, яка працює з 10.00 до 19.00 щодня, крім неділі.
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
Щодо умов надання послуг, у першу чергу, через телефон, надання соціальної допомоги, - то це все безплатно. Єдина незручність - і ми робимо все для того, аби розв'язати цю проблему - це оплата міжміських розмов громадян із різних регіонів України. Наші консультанти нерідко передзвонюють людині самі, аби підтримати довшу розмову з клієнтом. Ми плануємо відкрити лінію 8 800, яка буде безплатною. Ви можете сказати, що кожний, хто до Вас звертається, може сподіватися на допомогу? Всі громадяни, які можуть додзвонитися до нас (на жаль, відсутнє досконале технічне забезпечення нашої гарячої лінії), незалежно від мети їхнього дзвінка (навіть тоді, коли ставлять запитання, які не в нашій компетенції), отримують допомогу. Метою поїздки може бути і навчання, і одруження-розлучення, і відпочинок, і робота. Ми намагаємося допомогти всім і тому готуємо наших консультантів, аби вони були обізнані в усьому, що стосується законодавства України і іноземних держав. Звичайно, вище себе ми перестрибнути не можемо, і вище можливостей наших партнерів також. На жаль, трапляються випадки, коли просять повернути людей, яких уже може не бути серед живих або про яких є дуже мало відомостей. Ми повинні володіти принаймні якоюсь початковою інформацією, від якої можна відштовхуватися, принаймні знати країну перебування (щоправда, нерідко людину перепродають із країни в країну, і відслідкувати цей шлях практично неможливо). Як користувачі дізнаються про послуги Центру? Завдяки рекламі, розповсюдженню листівок або завдяки тій інформації, яку ми надаємо в ЗМІ. Ми провели моніторинг видань, вибрали ті з них, які є найбільш популярними або найбільш доступними для нашої цільової групи, і там помістили рекламу. Ефективними є газетні статті, статті в журналах, особливо в жіночих журналах. Ми тричі співпрацювали з журналом "Наталі", і завдяки
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002
цьому в нас було дуже багато дзвінків. Велика кількість дзвінків лунає в "Ла Страді" завдяки газетам "Avizo", "Шукаю роботу", "Пропоную роботу", "Работа и учеба". Деякі видання роблять суттєві знижки для нас. Важче з рекламою на телебаченні, оскільки це дорого коштує, але ми брали участь в різноманітних ток-шоу, в ранкових і вечірніх програмах. Перший національний канал надавав ефір для виступів представників державних, міжнародних та неурядових організацій, у тому числі і "Ла Страда-Україна" після трансляції фільму "Якщо я не повернусь". Ви згадували про партнерів. Хто є Вашими партнерами? Можна сказати, що основними нашими партнерами є державні установи, неурядові організації, міжнародні організації, ЗМІ. На сьогодні, на нашу думку, співпраця налагоджена добре. Варто згадати хоча б той факт, що уряд вже вдруге приймає Комплексну програму протидії торгівлі людьми. Це вже друга програма (постанова Кабінету Міністрів №766 від 5 червня 2002 року), і "Ла Страда" брала активну участь у її розробці і обговоренні. Ми знаходимо розуміння та співпрацюємо з Державним комітетом у справах сім'ї та молоді, видаємо спільні книги, брошури для фахівців. Активно співпрацюємо з Міністерством освіти і науки України, спільно з яким видано навчальнометодичний посібник. Співпрацюємо також з Міністерством праці і соціальної політики, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством закордонних справ, запрошуємо на наші семінари представників посольств. Отже, на сьогодні ми вже знайшли партнерів і людей, з якими можна контактувати. Єдина проблема - досі немає координації спільних зусиль державних і недержавних організацій у цьому напрямку. Варто наголосити, що роль соціальних працівників неурядових організацій є дуже важливою і корисною, коли йде розслідування, коли необхідно підтримати потерпілу,
розповісти про те, що їй ніщо не загрожує, що злочинців буде покарано лише тоді, коли потерпіла почне свідчити, до того ж в Україні вже є закон, це вже друга стаття (149) Кримінального кодексу про боротьбу з торгівлею людьми. Ви починали працювати, коли закон був ще менш досконалий, ніж сьогодні? Його взагалі не було! Першу статтю (124) було прийнято 24 березня 1998. Звичайно, стаття 149 не є досконалою, але вже сам факт, що вона існує, що порушуються справи, це великий крок уперед. Я думаю, що законів в Україні достатньо. Недостатньо механізмів їх впровадження. Перші справи просувалися дуже повільно. Зараз таких справ вже 174. Звичайно, дуже мало з них доведено до логічного завершення: існує багато перепон, непорозумінь між правоохоронними органами і прокуратурою. Дуже часто потерпілі не готові свідчити, вони залякані. Саме тут дуже ефективною є співпраця між правоохоронними органами і неурядовими організаціями. Будь-яка інформація, яка надходить до нас, залишається анонімною, і без дозволу потерпілої вона не передається в правоохоронні органи. Вибір залишається за жінкою. Ми лише підтримуємо добровільне бажання свідчити, пропонуємо спеціальний захист, супровід під час судового процесу. Напевно, проблема ще й у підготовці кадрів правоохоронців, - ми намагаємося робити все, щоб вони були більш чуйними і більш досвідченими. Пані Ліліє, на Вашу думку, які фактори сприяють успішній діяльності Центру? Думаю, добра підготовка фахівців, їхній всебічний розвиток, комунікабельність, дипломатичність. Усе це виховується в наших співробітниках. Я вважаю, що рівень фахівців у "Ла Страді" є досить високий. Сподіваюся, що подібних організацій буде більше. Інтерв'ю вела Ірина Данченко Ресурсний центр "Гурт"
15
ÄàÂàé!
ÂèÄàííÿ
КОНКУРС "КИДАЄМО ПАЛИТИ ДОРОСЛІ ТА ДІТИ" У рамках третього етапу проекту "Кидаємо палити разом", що здійснюється за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" з 10 вересня по 10 жовтня 2002 року, Коаліція громадських організацій "За вільну від тютюнового диму Україну" оголошує Всеукраїнський дитячий конкурс малюнків та листів "Кидаємо палити - дорослі та діти" за підтримки Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ. ТЕМИ МАЛЮНКІВ ТА ЛИСТІВ Дорослі палять - діти хворіють Моє право дихати чистим повітрям Коли палять батьки - діти палять разом з ними Я тебе люблю - кидай палити! УМОВИ УЧАСТІ Учасники не повинні бути старшими 18 років на кінцеву дату участі (10 жовтня 2002 року) Малюнки можуть бути як чорнобілі так і кольорові Всі роботи повинні бути в оригіналі i самостійною роботою автора Формат художніх робіт не повинен перевищувати розміри альбомного листа (А-4) Кількість робіт від одного учасника не обмежена Всі роботи мають відповідати зазначеним темам
Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року Видавничий дім “КМ Academia” Наклад 200 прим. Зам. 2-186
Кожна робота має бути підписана (тема, ПІБ автора, вік, населений пункт, зворотна адреса) Роботи потрібно надсилати на поштову скриньку Коаліції: а/с 92, Київ, 02002 з позначкою "Конкурс "Кидаємо палити - дорослі та діти" не пізніше 10 жовтня 2002 року ВІДБІР КРАЩИХ РОБІТ До складу конкурсної комісії будуть входити журналісти регіональних видань та члени молодіжних клубів "Без тютюну" Всі малюнки ти листи будуть відібрані за вищезгаданими темами Про результати конкурсу буде оголошено після 1 листопада 2002 року Кращі роботи увійдуть до серії листів та малюнків, які будуть розтиражовані і надіслані до різних куточків України у рамках всеукраїнської кампанії "Кидаємо палити разом". За підсумками конкурсу малюнків буде випущено календар з найкращими роботами. Найбільш цікаві роботи будуть розміщені на веб сайтах поштових листівок. Кожний учасник, що надіслав свої роботи на участь у конкурсі, отримує заохочувальний подарунок від Коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну".
Редакційна колегія: Василина Дибайло, Богдан Маслич, Василь Назарук, Світлана Скакун, Оксана Тюріна, Олександр Чередайко Літературний редактор: Тетяна Вахненко Дизайн обкладинки: Маріанна Войцицька
ВСЕ ПРО ВОЛОНТЕРСТВО В УКРАЇНІ Це не енциклопедія і не довідник, а спеціалізований щомісячний електронний бюлетень Мережі центрів волонтеріату України, метою якого є забезпечення інформацією організацій, які працюють з волонтерами. Унікальність його полягає в практичному призначенні матеріалів, що подаються у змісті бюлетеню, а також різноманітті думок щодо конкретних питань, пов'язаних з волонтерським менеджментом. До травня 2002 року бюлетень був внутрішнім інформаційним ресурсом, що розсилався між членами Мережі центрів волонтеріату України. На травневій зустрічі мережі було вирішено висвітлювати не лише діяльність Мережі, а й волонтерські ініціативи інших громадських організацій. Обсяг інформації збільшувався, географія дописувачів розширилася і назва з'явилася сама собою - "Все про волонтерство в Україні". І тепер бюлетень є безкоштовним виданням, яке розповсюджується електронною поштою усім бажаючим. Відповідальним за редагування бюлетеню є Центр волонтеріату "Добра Воля". Щоб підписатися та надсилати матеріали, використовуйте адресу: vckyiv@ukrpack.net. Щоб переглянути попередні випуски бюлетеню, заходьте на http://www.volunteering.org.ua
Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 552 1052 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)
© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2002 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2002
16
ДОБРА ВОЛЯ #4, 2002