№5 (18), 2002 вересень - жовтень
ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» ТА ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»
Волонтерство стає першим кроком у серйозне професійне життя на 2-й стор.
Якщо маєш достатньо нахабства розраховувати на підтримку громадськості, то май совість звітуватися, здійснювати свою статутну діяльність прозоро... на 5-й стор.
Некомерційна таємниця чи конфіденційна інформація? на 6-й стор.
Розвиток волонтерського руху стає важливим елементом соціальної політики у Києві... на 12-й стор.
Приєднайтеся до акції “16 днів проти гендерного насильства”! на 13-й стор.
Будемо мати надію, що ми збережемо цей прекрасний світ для наших майбутніх поколінь... на 14-й стор.
ТЕМА ВИПУСКУ:
ВІДКРИТІСТЬ, ПРОЗОРІСТЬ, ПІДЗВІТНІСТЬ...
ëþÄèíà Âîë³ ХОЧЕШ ДОСЯГТИ УСПІХУ - ЗРОБИ ЩОСЬ ДЛЯ ІНШИХ Багато людей не розуміє, як можна працювати волонтером. В усіх нас так мало часу для навчання чи роботи та відпочинку, що про волонтерство й думати не доводиться. Тому всі захоплюються волонтерами - людьми, які знаходять час для доброї справи, які працюють на користь суспільству. Волонтерство - це, на перший погляд, "безкоштовна" праця, але насправді вона надзвичайно вартісна. А вартісною вона є саме для тієї людини, яка її виконує. В основному волонтерами стають молоді люди. І це не випадково. Споглядаючи результати своєї праці, волонтер, який лише щойно розпочав працювати, самоутверджується, усвідомлює, що не просто може робити "щось", але те "щось" є дуже важливим для багатьох людей. Те "щось" людина робить із наміром покращити цей світ, стати корисним для суспільства, кількох людей чи хоча би для однієї людини. Волонтерство відкриває багато можливостей, адже, працюючи, можна отримати багато цікавих пропозицій, познайомитись з цікавими людьми. Тому дуже часто волонтерство стає першим кроком у серйозне професійне життя.
Шановні читачі! Ресурсний цертр “Гурт” продовжує публікувати у журналі “Добра Воля” волонтерські історії, твори-есе та аналітичні статті на тему волонтерства. Кожен може підготувати статтю чи твір-есе на такі запропоновані теми: "Волонтеруючи щодня" Опис досвіду Вашої волонтерської
Я теж розпочала свій професійний шлях із волонтерства. Приблизно рік тому я прийшла в "Гурт". Почала працювати кореспондентом, готувала матеріали для електронного бюлетеню та журналу "Добра воля". Спочатку це було для мене щось тимчасове. Подумки я відзначала: "Якщо не сподобається, то в будь-який момент зможу піти". Проте робота, нові знайомства почали втягувати мене все більше і більше. Зовсім скоро "Гурт" став не просто місцем, де я виконувала свої завдання, а місцем, де можна було самореалізовуватися. Це була моя перша серйозна та відповідальна робота.
діяльності, якою Ви займаєтеся зараз чи колись займалися, або тільки збираєтеся волонтерувати. Громадські організації можуть пропонувати описи успішних волонтерських програм та проектів "Прояв доброї волі" Роздуми про волонтерську діяльність, її значення та вплив на покращення життя громад, окремих людей чи суспільства в цілому.
Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт” Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля“ Друк видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США)
2
Волонтерство поступово відкривало для мене нові можливості: відвідування цікавих тренінгів і семінарів, нові знайомства, корисну інформацію, а минулого літа я отримала змогу поїхати в Боснію на міжнародний молодіжний фестиваль. Зараз, на щастя, чи, на жаль, я уже не волонтер. Нещодавно я почала працювати в "Гурті", так би мовити, не безкоштовно. Розпочався новий етап мого життя, основу якому заклало волонтерство. Але це не означає, що я перестала бути волонтером. Я переконана, що волонтером потрібно бути все життя, адже добро потрібно завжди творити від щирого серця. Анастасія Романик Ресурсний центр "Гурт"
Надсилаючи Ваші матеріали до редколегії журналу, вкажіть, будь ласка, повну інформацію про автора: ім'я та прізвище, контактна інформація. Твори-есе необхідно надіслати на адресу Ресурсного центру “Гурт”: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс: вул. Попудренка, 52, оф. 904 Електронна пошта: info@gurt.org.ua Факс: (044) 552 1052
Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статтей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
÷èòàéòå ó öüîìó âèïóñêó “Ä” ëþÄèíà Âîë³
ХОЧЕШ ДОСЯГТИ УСПІХУ - ЗРОБИ ЩОСЬ ДЛЯ ІНШИХ · · · · · · · · · · · · · · · · · 2
Âàøà Äóìêà
ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ У ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ... · · · · · · · · · · 4
çàêîíîÄàÂñòâî
НЕКОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ ЧИ КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ? · · · · · · · · 6
Äàéäæåñò íîÂèí
ВИСТАВКА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЧЕРНІГОВА · · · · · · · · · · · · · · · · · · 8
ÄèÂèñü!
ОПРИЛЮДНЕННЯ РІЧНИХ ЗВІТІВ БЛАГОДІЙНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ · · · · · · 8
ÄèÂèñü!
ЩЕ РАЗ ПРО РІЧНИЙ ЗВІТ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ · · · · · · · · · · · · · · · · · 9
Äàéäæåñò íîÂèí
ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ЕТАП МІСЦЕВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОГРАМИ В УКРАЇНІ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 10
ÄîÂêîëà
ФОНД МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ В ОДЕСІ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 10
ÄîÂêîëà
КОЛИ ЗНИКАЮТЬ КОРДОНИ... · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·11
ÄàÂàé!
ВОЛОНТЕРСЬКА РОБОТА У ЛІТНІХ ТАБОРАХ США· · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 11
ÄîÂêîëà
РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСТВА СТАЄ ЕЛЕМЕНТОМ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КИЄВА · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 12
Âàø Äîñâ³ä
НЕПОВНОСПРАВНІ ІНТЕГРУЮТЬСЯ У СУСПІЛЬСТВО · · · · · · · · · · · · · · · · 13
ÄàÂàé!
ПРИЄДНАЙТЕСЯ ДО АКЦІЇ “16 ДНІВ ПРОТИ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА”· 13
ÄîÂêîëà
“ЧИСТА УКРАЇНА - ЧИСТА ЗЕМЛЯ" · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 14
ÄàÂàé!
КОНФЕРЕНЦІЯ “ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ” · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · ·15
âèÄàííÿ  ³íòåðíåò³
Е-КОНСУЛЬТАЦІЯ З РЕЄСТРАЦІЇ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ · · · · · · · · · · ·16
ÂèÄàííÿ
НОВЕ ВИДАННЯ З ПИТАНЬ ВРЯДУВАННЯ · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · · 16
Äîáðèäåíü Âñ³ì Шановні читачі журналу! Пропонуючи до Вашої уваги журнал, темою якого є прозорість, відкритість та підзвітність неурядових організацій, я не ставлю під сумнів діяльність чи прозорість неурядових організацій України, оскільки не володію достатньою кількістю інформації щодо цього питання. На жаль, не зустрічав ні результатів досліджень, ані аналітичних статей чи інформаційних матеріалів. Проте, результати численних досліджень діяльності неурядового сектора України свідчать про те, що більшість громадян не мають чіткого уявлення про діяльність неурядових організацій та соціальні послуги, що ними надаються. Це негативно впливає на рівень довіри та підтримки діяльності неурядових організації з боку широкої громадськості. За словами Анатолія Гриценка, президента Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова, лише 5% населення України повністю довіряють громадським організаціям. Результати соціологічного дослідження Фонду "Інтелектуальна перспектива", проведеного у 2002 році, свідчать, що 78% населення взагалі не беруть участь у діяльності неурядових організацій. З іншого боку, мій досвід спілкування з неурядовими організаціями України переконує мене у тому, що громадські організації насправді роблять багато корисних і гарних справ і їхній вплив на вирішення соціальних проблем громади є відчутним, але чомусь більшість з них цю справу роблять тихо, не інформуючи громадськість. На мою думку, громадськість повинна знати про це, а Ви як вважаєте? Олександр Чередайко Відповідальний редактор журналу
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
3
Âàøa Äóìêà ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ У ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ... У жовтні-вересні 2002 року Ресурсний центр "Гурт" провів опитування думки десяти найбільш авторитетних представників неурядових організацій України щодо питань відкритості, прозорості та підзвітності їхніх організацій. На запитання анкети дали відповідь лише п'ять представників з десяти. Пропонуємо Вам, шановні читачі, ознайомитися з цікавими відповідями учасників опитування і зробити власні висновки на основі отриманих результатів. Якщо у Вас є інші думки з тих чи інших питань, або Ви хочете подискутувати, ласкаво запрошуємо Вас до дискусії на сторінках журналу “Добра Воля”. 1. Чи готує Ваша організація річний звіт? Якщо так, то у якому вигляді? Ігор Каміннік, Асоціація підтримки громадянських ініціатив "Ковчег", м. Одеса
Наша організація не публікує офіційний річний звіт, оскільки це не вимагається чинним законодавством. Члени Асоціації і так добре знають про її діяльність та бюджет, крім цього, у разі потреби вони можуть ознайомитися з бухгалтерськими документами. Руслан Краплич, Волинський ресурсний центр, м. Рівне
Наша організація готує річний звіт для громадськості та розповсюджує його через власне друковане видання - "Вісник". Богдан Маслич, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ
Так, як правило - електронний варіант на веб-сайті Ресурсного центру "Гурт", www.gurt.org.ua Ігор Попов, Комітет виборців України, м. Київ
Так, річний звіт розміщуємо у газеті "Точка зору" та на власному веб-сайті www.cvu.kiev.ua Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Працівники фонду щомісяця готують і розповсюджують детальні звіти про джерела благодійних
4
ресурсів, соціальні програми фонду та імена отримувачів соціальної допомоги. Детальні звіти розповсюджуються кур'єрською поштою серед органів державної влади, комерційних структур, засобів масової інформації, релігійних об'єднань, професійних та творчих спілок, а також серед трудових колективів та приватних осіб, що зробили благодійні пожертвування для фонду у поточному році. Тираж таких щомісячних звітів складає понад тисячу примірників, а от кількість піврічних та річних звітів діяльності фонду досягає шести тисяч копій. Також щомісячні звіти у повному обсязі друкуються в 1-2 газетах, а у скороченому - у 34 друкованих виданнях Донецького регіону. 2. З якою метою Ваша організація готує річний звіт і для кого? Ігор Попов, Комітет виборців України, м. Київ
Мета річного звіту - показати загальну картину діяльності членам організації, показати що ми робимо усім бажаючим, знайти партнерів. Богдан Маслич, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ
Наша організація намагається відповідати стандартам діяльності, визнаним у світі, річний звіт - лише один із них. Можна довго говорити про переваги, що їх отримує
організація, оприлюднюючи річний звіт, але мені здається, що словосполучення "світовий стандарт" є достатньо вичерпним, аби пояснити мотивацію будь-якої організації. Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Підготовка та розповсюдження наших звітів - це не тільки система звітності перед територіальною громадою та благодійниками, але це важливий інструмент ініціювання громадської благодійності на основі обґрунтованої довіри до прозорого та реально працюючого місцевого філантропічного фонду. 3. Чи є ефективним для Вашої організації публікування річного звіту? Руслан Краплич, Волинський ресурсний центр, м. Рівне
Так, є ефективним, це викликає більше довіри потенційних партнерів, а також організацій, з якими ми вже співпрацюємо. Богдан Маслич, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ
Вважаю, що так; річний звіт - дуже ефективний інструмент комунікації для організації - як з її оточенням, так і всередині самої організації: з членами, з правлінням, з персоналом та волонтерами .
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Наші звіти обсягом від однієї до чотирьох сторінок та тиражем 2-10 тисяч примірників вже самі по собі є досить ефективним засобом масової інформації, через який нам вдається розповідати не лише про необхідні цифри, але й про актуальні думки. 4. Чи необхідно, на Вашу думку, подавати таблицю надходжень та витрат у річному звіті громадської організації чи благодійного фонду? Ігор Каміннік, Асоціація підтримки громадянських ініціатив "Ковчег", м.Одеса
На мою думку, річний звіт без абсолютних чисел перетворюється на рекламу. І якщо розглядати річний звіт як рекламу, то на сьогодні існують набагато більш ефективні способи реклами, ніж публікування річного звіту. Руслан Краплич, Волинський ресурсний центр, м. Рівне
Так, подання фінансової звітності у річному звіті робить організацію більш відкритою: показує розміри фінансування організації, обґрунтовує та підтверджує витрати на вирішення суспільних проблем, вказує на перелік донорів, що підтримують діяльність організації. Богдан Маслич Ресурсний центр "Гурт", м. Київ
Так необхідно; річний звіт, що містить і змістовну, і фінансову частини дозволяє оцінити ефективність роботи організації. Без фінансової інформації оцінити ефективність практично не можливо. Будь-яку роботу можна виконати і виконати якісно, питання у тому - за скільки. Ігор Попов, Комітет виборців України, м. Київ
Вважаю, що необхідно подавати узагальнену фінансову інформацію про діяльність організації: за джерелами надходжень та видами витрат. Досвід нашої організації переконує у необхідності оприлюднення такої інформації, оскільки на ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
дуже багатьох заходах нас запитують про фінансовий бік будь-якої справи чи проекту, тому краще робити це заздалегідь і максимально відкритим для громадськості. Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Для громадської організації - бажано, а для благодійного фонду обов'язково. Якщо маєш достатньо нахабства розраховувати на підтримку з боку громадськості, то май совість звітуватися, здійснювати свою статутну діяльність прозоро та відкрито. 5. Як Ваша організація намагається забезпечити відкритість, прозорість та підзвітність перед цільовими групами, для яких вона працює? Ігор Каміннік, Асоціація підтримки громадянських ініціатив "Ковчег", м. Одеса
Основний принцип, якого необхідно дотримуватися при цьому, - не потрібно плодити зайвої інформації. “Ковчег” проводить велику кількість заходів, під час яких розповсюджується інформація про нашу діяльність. Богдан Маслич, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ
Ресурсний центр "Гурт" інформує про усі свої послуги та заходи клієнтів, донорів, ЗМІ, органи державної влади та місцевого самоврядування. Для цього використовується щотижневий електронний бюлетень (більше 5000 отримувачів з усієї України), веб сайт (близько 500 відвідувань щотижня), журнал "Добра Воля" (виходить 1 раз на два місяці), цільові розсилки інформації серед ЗМІ. Ігор Попов, Комітет виборців України, м. Київ
КВУ видає щомісячний внутрішній вісник. Велика частина осередків у різних областях постійно поновлюють свої веб-сайти свіжою інформацією. Регулярно проводяться
звітно-виборчі збори всіх осередків та засідання Правління КВУ. Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Щосуботи з 10:00 до 16:00 фонд організовує так званий "День відкритих дверей" для всіх зацікавлених осіб, а для донорів - негайне (протягом доби) надання звітів і можливості ознайомитися з відповідною звітною документацією в оригіналі. Організовуємо щотижневі зустрічі з трудовими колективами та щоденні зустрічі з лідерами організацій, круглі столи та прес-конференції. Надаються письмові відповіді на всі листизвернення, що надходять на адресу фонду. Останнім часом фонд ініціює публікації різних статей з соціальної тематики та тих питань, що пов'язані з діяльністю фонду (наприклад, у стилі "двадцять складних запитань до фонду "Доброта"). Крім цього намагаємося (поки що без особливих успіхів) організовувати обговорення "провокаційних" питань філантропії за допомогою електронного листа розсилки. Використовуємо і один з найбільш демократичних способів обміну інформацією - веб-сайт. 6. Яку інформацію про діяльність Вашої організації Ви вважаєте закритою (своєрідною комерційною таємницею) для громадськості, донорів, засобів масової інформації, користувачів послуг? Ігор Каміннік, Асоціація підтримки громадянських ініціатив "Ковчег", м.Одеса
Абсолютно закритої інформації немає. Все залежить від рівня інтересу кожної особи чи організації. Якщо мені необхідно отримати інформацію про діяльність організації і прослідкувати фінансові потоки, то я можу зробити запит до організації про джерела фінансування, зробити аналіз публікацій про діяльність організації у пресі, що дає можливість отримати певну картину про формування та розподіл ресурсів у цій організації.
5
Слід також зазначити, що більшість благодійних організацій все ж таки мають проблеми з річними звітами і вважають їх закритою інформацією для громадськості, оскільки це може привернути надмірну увагу до організації з боку податкової інспекції. Богдан Маслич, Ресурсний центр "Гурт". м. Київ
В цілому, неприбуткова організація не може мати абсолютно закритої для всіх інформації: орган врядування та ревізійна комісія організації зобов'язані володіти повною інформацією про діяльність організації; сукупність зовнішніх структур, яким ми підзвітні (донори, податкова, користувачі послуг, ЗМІ тощо), також обов'язково має доступ до всієї інформації про діяльність організації, але, підкреслюю, як сукупність структур. Практично у кожної з цих зовнішніх структур є чітко регламентовані законодавством "потреби" в інформації щодо діяльності організації. Якщо кожна з цих зовнішніх структур захоче мати повну інформацію про діяльність організації, виникнуть прості питання: для чого та в якому форматі потрібна інформація про нашу діяльність? Ігор Попов, Комітет виборців України, м. Київ
Закритою інформацією є детальні плани роботи організації на найближчий період, а також фінансові деталі: таблиці за видами витрат, деталі угод з тими хто перераховує кошти на наші рахунки, угоди про співробітництво. Яків Рогалін, Донецький благодійний фонд "Доброта", м. Донецьк
Нічого не можу пригадати, що можна було б віднести до цього розряду (аж до інтимних подробиць приватного життя працівників, що добровільно вирішили займатися публічною діяльністю). Опитування провів Олександр Чередайко Ресурсний центр “Гурт”
6
çàêîíîÄàÂñòâî НЕКОМЕРЦІЙНА ТАЄМНИЦЯ ЧИ КОНФІДЕНЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ? Неприбуткові організації в Україні іноді намагаються визначати процедури своєї звітності та міру відкритості інформації про свою діяльність відповідно до норм законодавства, що регулюють так звану комерційну таємницю. Так, у статті 30 Закону України "Про підприємства" № 887-ХІІ від 27.03.1991 р. вказано, що комерційна таємниця може поширюватися на інформацію про технологію, виробничу, управлінську, фінансову та іншу діяльність підприємств у складі та обсягу, визначеному керівником підприємства. Керівник підприємства повинен визначати також порядок захисту комерційної таємниці. Очевидно, що в законодавстві годі передбачити однорідні вимоги до всіх підприємств, тому визначено лише те, чого підприємство не повинне робити. Саме на підставі згаданого закону Постанова КМУ № 611 від 09.08.1993 р. затвердила Перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці. Зокрема, це: установчі документи і документи про право займатися певними видами діяльності; інформація за всіма формами державної звітності (статистична, податкова тощо); відомості про кількість і посадовий склад працівників, їхню зарплату в цілому та за професіями та/або посадами; а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків та інших обов'язкових платежів; інформація про забруднення довкілля, порушення умов безпеки праці, інші порушення законодавства України та розмір заподіяних ними збитків;
інформація про участь посадових осіб підприємства в інших суб'єктах підприємницької діяльності. Згідно з цією Постановою не становлять комерційної таємниці і будь-які відомості про діяльність підприємств, що підлягають оголошенню згідно з чинним законодавством (як-от регульовані державою тарифи на електрику чи іншу продукцію, загальні умови страхування тощо). Всі ці відомості підприємство має подавати не лише контролюючим чи правоохоронним органам, але й іншим юридичним особам на їхню письмову вимогу. Останнє положення не є аж таким обтяжливим. Наприклад, дані ЄДРПОУ, що містяться в інформаційних фондах Держкомстату, можуть надаватися юридичним і фізичним особам без обмежень, але за плату. Тому можна запити щодо даних, які належать до статистичної звітності, переадресовувати до органів державної статистики. Втім, Закон України "Про державну податкову службу" забороняє органам ДПА надавати інформацію про платників податків іншим платникам або їхнім представникам (адвокатам тощо). Такі відомості можна надавати правоохоронцям та органам державної, виконавчої чи судової влади у випадках, передбачених законом. Застосування норм про комерційну таємницю в діяльності НПО видається в цілому неправомірним: воно спирається на спеДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
ціальні норми для суб'єктів підприємницької діяльності замість загальних положень законодавства про інформацію і про звітність неприбуткових організацій. Всі юридичні особи можуть самостійно встановлювати режим доступу до будь-якої інформації, одержаної чи створеної власним коштом, або такої, що є предметом їхнього професійного чи іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці. Не може становити таємниці інформація, приховування якої загрожує життю і здоров'ю людей (ст. 30 Закону України "Про інформацію" № 2657ХІІ від 02.10.1992 р.). Ці дані визначено в цьому законі як конфіденційну інформацію, яку можна розголосити лише у випадках передбачених законодавством. Якщо установчі документи неприбуткової організації не визначають органи, до компетенції яких належить встановлення конфіденційності певної інформації і порядок її захисту, то ці питання можна регулювати рішеннями керівних органів НПО, її осередків або спілок неприбуткових організацій, членом яких є відповідна організація. Неприбуткові організації можуть укладати з членами керівних органів, працівниками чи іншими особами договори про конфіденційність, зразки яких є в багатьох базах даних. У багатьох випадках керівникам НПО було б доцільно скористатися й нормами Інструкції про порядок
êîðîòêî ïðî ñòàíäàðòè... Витяг із етичного кодексу неприбуткових організацій штату Меріленд (США) СТАНДАРТИ: ВІДКРИТІСТЬ Неприбуткові організації є тими приватними організаціями, діяльність яких спрямована на забезпечення громадського благополуччя та які функціонують за рахунок підтримки з боку донорів та громадськості. Тому організації повинні
7
обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави (Постанова КМУ № 1893 від 27.11.1998 р.). Це стосується, наприклад, порядку складання актів про знищення документів, що не підлягають зберіганню, або обліку доступу працівників організації до носіїв конфіденційної інформації. Але далеко важливіше зважати на загальні обмеження щодо конфіденційності інформації. Зокрема, заборонено збирати і поширювати дані про особу без її попередньої згоди, крім встановлених законом випадків. До них належать насамперед дані про адресу, дату і місце народження, стан здоров'я, освіту, релігійну належність, сімейний стан і національність особи (ст. 23 Закону № 2657-ХІІ). Водночас, громадяни України мають право вільного доступу до інформації про себе, яку зібрали інші особи (ст. 9 цього Закону). Отже, будуть незаконними вказівки у відкритих звітах НПО адрес чи даних про вік і стан здоров'я одержувачів благодійної допомоги (якщо дані дозволяють дійти висновку, скажімо, що ці люди хворіють на СНІД) без їх попередньої згоди. Порушення цих вимог може призвести не лише до адміністративних стягнень з керівників НПО, а й позовів до організації про відшкодування заподіяних особі збитків і моральної шкоди. Не підлягає наданню за запитами внутрішня службова кореспоннадавати громадськості всю інформацію, що стосується місії, програмної діяльності та фінансових ресурсів. Щорічний звіт Неприбуткові організації повинні готувати та розповсюджувати серед громадськості річні звіти - інформацію про місію організації, програмну діяльність та базові фінансові дані про діяльність організації. У звіті також має бути вказано імена людей, що входять до правління чи ради організації та здійснюють поточне управління організацією.
денція, що стосується розробки напрямів діяльності організації або процесу прийняття рішень та передує прийняттю цих рішень, якот доповідні записки і листування між окремими підрозділами чи посадовими особами (ст. 37 Закону № 2657-ХІІ). Ця інформація не є конфіденційною, але закон надає їй спеціальний захист незалежно від того, чи НПО встановила щодо такої інформації режим конфіденційності. Так, законодавство України містить положення, що дозволяють неприбутковим організаціям встановлювати склад і порядок захисту конфіденційної інформації, укладати договори про конфіденційність з одержувачами інформації, а також не розголошувати внутрішню службову кореспонденцію (навіть якщо НПО не має найманих працівників) та визначену законом інформацію про особу. Обов'язок розкриття цієї інформації на вимогу державних правоохоронних чи контрольних органів у передбаченому законом порядку жодним чином не передбачає розкриття цієї інформації перед громадськістю. За винятком звітності про джерела і порядок використання коштів не рідше одного разу на рік або на вимогу благодійника, НПО в Україні мають право самостійно визначати межі своєї інформаційної прозорості. Олександр Винников юрист м. Київ
Доступ громадськості Неприбуткові організації повинні забезпечити для громадськості та інших зацікавлених сторін доступ до працівників організації, що відповідають за певний аспект діяльності організації. Неприбуткові організації повинні мати у своєму штаті щонайменше одного працівника, який відповідає за інформаційну діяльність та зв'язки з громадськістю відповідно до чинного законодавства.
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
Äàéäæåñò íîÂèí ВИСТАВКА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЧЕРНІГОВА 22 вересня 2002 р. у Чернігові в рамках заходів до Дня міста відбулася виставка громадських об'єднань міста. Організаторами виставки виступили Управління з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації, Чернігівська міська рада, міські громадські організації: "Ахалар" і Центр для дітей та юнацтва "Аратта". Проведення виставки було ініційовано Управлінням з питань внутрішньої політики обласної державної адміністрації - цей факт є цікавим, можливо, унікальним для нашої держави, оскільки проведення подібних презентацій громадських об'єднань зазвичай ініціюються самими громадськими організаціями. Деякі громадські організації розцінили цей факт як "посягання на їх незалежність", бажання "одержавити" громадські організації - і тому вони не взяли участь у виставці. Це була чудова можливість розповісти жителям міста про можливості та значення громадських організацій у демократичному суспільстві, показати свою роботу, спрямовану на покращення нашого спільного життя, залучити нових добровольців, знайти нових клієнтів та партнерів, поспілкуватися з "братами по духу". Ще більшим стало переконання: подібні заходи громадських об'єднань потрібні і корисні, до них треба ретельно готуватися, щоб гідно презентувати роботу своєї організації. Валентина Меленівська, Центр соціально активної молоді "Ожина" м. Чернігів
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
ÄèÂèñü! ОПРИЛЮДНЕННЯ РІЧНИХ ЗВІТІВ БЛАГОДІЙНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Практика свідчить, що лише поодинокі українські благодійні організації оприлюднили свої звіти за 2001 рік, як цього вимагає законодавство. З одного боку, це пов'язано з недостатньою поінформованістю про зміни в українському законодавстві взагалі. З іншого боку, обмеженість фінансових ресурсів досить часто не дозволяє організаціям, особливо з невеликими бюджетами, витрачатися на виготовлення друкованих версій річних звітів. Існують інші способи оприлюднення річних звітів організацій: дошки оголошень в офісах організацій, інтернет-сторінки організацій, вісники та бюлетені, організація різноманітних подій (День вікритих дверей чи День подяки для донорів) тощо. Нещодавно з'явився ще один спосіб розповсюдження річного звіту. Це спеціалізована інтернетсторінка "Благодійні організації в Україні" http://www.charity.org.ua, на якій усі благодійні організації України можуть розміщувати свої річні звіти. Будь-яка благодійна організація України може надіслати на адресу Центру інновацій та розвитку свій річний звіт. Його буде розміщено на сайті http://www.charity.org.ua. Кожна благодійна організація, що надішле звіт, отримає відповідний сертифікат про оприлюднення звіту. Крім цього, відмітка про наявність річного звіту буде розміщена у довіднику благодійних
організацій України, який Центр інновацій та розвитку готує до друку. Для того щоб подати річний звіт благодійної організації до Центру інновацій та розвитку для розміщення на інтернет-сторінці Центру (http://www.charity.org.ua), необхідно заповнити реєстраційну картку, яку можна отримати звичайною чи електронною поштою, за адресою: charity@idc.org.ua. Заповнену форму разом із видрукуваною копією річного звіту, на якій повинен бути підпис керівника та печатка організації, необхідно надіслати до Центру інновацій та розвитку, а також додати електронну версію річного звіту на дискеті чи компакт-диску (або надіслати електронною поштою). Формат електронної версії річного звіту - файли .pdf, .doc, або .rtf. Така послуга надається Центром інновацій та розвитку у рамках проекту, що виконується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США у Києві. КОНТАКТИ: Центр інновацій та розвитку вул. Еспланадна, 28, оф. 7, 01023, Київ Тел./факс: (044) 246 7205, 248 7239, 248 7249 charity@idc.org.ua http://www.charity.org.ua http://www.idc.org.ua
8
Äèâèñü ЩЕ РАЗ ПРО РІЧНИЙ ЗВІТ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Річний звіт підбиває підсумки роботи благодійної організації за рік. Практика оприлюднення річних звітів досить поширена в світі - як серед комерційних компаній, так і серед неприбуткових організацій. Великі компанії інвестують шалені кошти у графічну розробку й мистецьку довершеність своїх звітів, аби вразити ними інвесторів. Організації, що збирають благодійні пожертви, так само повинні друкувати звіти, щоб засвідчити прозорість збирання й витрачання коштів. Такі публікації можуть використовуватися для залучення нових прихильників, а також як інформаційні матеріали про організацію для журналістів, урядовців, громадських лідерів. Для неприбуткових організацій занадто "дорогі" у поліграфічному виконанні річні звіти можуть відіграти негативну роль, оскільки свідчитимуть, що благодійні кошти витрачаються не за призначенням. Зрештою, річний звіт може бути видрукуваний просто на шпальтах вісника організації чи місцевої газети. Якою ж має бути структура річного звіту? Законодавство деяких країн чітко визначає, яку саме інформацію повинен містити річний звіт. Український законодавець цього поки що не регламентує. Переглянувши десятки звітів як українських, так і зарубіжних благодійних організацій, більш типовою є така структура звіту: коротка довідка про організацію (коли створена, що робить, яка її місія); вітальне слово голови наглядової ради чи правління (президента, директора), яке дає узагальнюючий огляд діяльності організації упродовж року; детальний опис окремих програм (напрямків) діяльності організації, з поданням фотографій, діаграм, таблиць, висловлювань учасників (здобувачів благодійної допомоги тощо), зазначенням суми коштів, які використані для конкретної програми; перелік організацій (осіб), яким надавалася допомога і сума наданої допомоги; список організацій та приватних осіб, які надавали пожертви благодійній організації, із зазначенням суми отриманих коштів; фінансовий звіт про надходження й витрати; аудиторський звіт, якщо він є.
9
Фінансова частина звіту може містити загальну суму отриманих коштів (Кт рахунку 48), зокрема з таких джерел: міжнародна технічна допомога (Ф.1, ст. 420); ґранти (аналітичний облік за рахунком 48); цільові благодійні пожертви нецільові благодійні пожертви; добровільні пожертви від фізичних осіб; пасивні доходи (відсотки банку, дивіденди, страхові виплати, роялті) (Ф.2, ст. 120/130, сума за Кт 732, Кт 731, Кт 76, Кт 746); доходи від проведення основної діяльності (Кт 719); доходи від проведення неосновної діяльності (Кт 702). Так само варто ретельно підійти й до оприлюднення інформації про витрати організації. Оскільки не існує усталених форм статей витрат, то можна подавати витрати за бухгалтерськими проводками та формою 2 "Звіт про фінансові результати", як наприклад: Матеріальні витрати (Ф.2, ряд. 230), зокрема: - придбання обладнання (Ф.1, ряд. 031); - малоцінні необоротні активи (Ф.1, ряд. 031); - канцтовари, госптовари та ін. (Ф.1, ряд. 100). Заробітна плата (Ф.2, ряд. 240): - штатним працівникам (Кт 661); - за договорами підряду (Кт 685). Відрахування в соціальні фонди (Ф.2 ряд.250); Утримання обладнання (знос) (Ф.2, ряд.260);
Витрати на зв'язок (входять до Ф.2, ряд. 270); Послуги сторонніх організацій (Ф.2, ряд. 290). Деякі українські благодійні організації використовують для річного звіту статті витрат, які описують напрямки використання коштів, хоча безпосередньо не корелюються з витратами, що містяться в бухгалтерському чи податковому звітах організації: Благодійна допомога; Семінари (тренінги); Друкована продукція; Витрати на зв'язок; Оренда офісу; Оплата праці; Придбання основних засобів; Офісні витрати; Інформаційно-консультативні послуги; Відрядження. Причому, необхідно звернути увагу на розмежування витрат на програмну діяльність та на утримання організації (останні витрати не повинні перевищувати 20% від кошторису організації в поточному році) і чітко це показати в звіті. Зрештою, для цього можна використати відомості зі Звіту про використання коштів неприбутковими організаціями (на благодійну діяльність - ряд.33, на утримання організації - ряд.40). Примітка: Форма 1 - "Баланс", Форма 2 - "Звіт про фінансові результати". Олександр Сидоренко Центр інновацій та розвитку м. Київ
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
Äàéäæåñò íîÂèí ЗАВЕРШИВСЯ ПЕРШИЙ ЕТАП МІСЦЕВОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПРОГРАМИ В УКРАЇНІ Київ, 30 жовтня 2002 року. Початкові конференції Місцевої екологічної програми (МЕП) і тренінги для громадян відбулися у Косові 27-28 червня, у Чечельнику 5-6 липня, у Коростишеві 13-14 липня, у Євпаторії 12-13 вересня, у Сватовому 21-22 вересня, у Балаклаві 27-28 вересня та у Павлограді 11-12 жовтня 2002 року. Близько 1200 людей взяли участь у цих зібраннях: представники місцевої влади, громадських організацій, Агентства міжнародного розвитку США, комунальних, санітарно-епідеміологічних служб, а також підприємці, депутати міськрад і райрад, вчителі, лікарі, пенсіонери, студенти, школярі. На початковій конференції Програми МЕП у місті Коростишеві Міністр екології та природних ресурсів України Сергій Іванович Курикін пообіцяв громадянам всіляку підтримку у впровадженні заходів програми. Програма МЕП розрахована на три роки. У ній візьмуть участь місцеві громади Павлограду (Дніпропетровська обл.), Євпаторії (АР Крим), Балаклавського району (м. Севастополь), Косівського району (Івано-Франківська обл.), Сватівського району (Луганська обл.), Чечельника (Вінницька обл.), Коростишева (Житомирська обл.). Протягом 12-24 місяців представники кожної з громад працюватимуть разом, визначаючи пріоритетні проблеми довкілля, конструктивні та низьковитратні заходи, які необхідно вжити для їхнього вирішення. Ярослава Левчук Програма місцевих екологічних дій м. Київ
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
ÄîÂêîëà ФОНД МІСЦЕВОЇ ГРОМАДИ В ОДЕСІ Український союз промисловців і підприємців (УСПП) спільно з громадськими й благодійними організаціями Одеси стане засновником першого в Україні фонду громади (community foundation). Основне завдання фонду сприяти вирішенню соціальнокультурних проблем територіальної громади шляхом розподілу грантів серед неприбуткових організацій міста. Одеса стає першим містом в Україні, яке починає використовувати цю передову технологію соціального інвестування. Про це заявив голова правління Одеського регіонального відділення УСПП, радник прем'єр-міністра України з економічних питань Леонід Петрович Шемякін. Заяву зроблено під час прес-конференції, присвяченій результатам IV міжнародної науково-практичної конференції з питань нових соціальних технологій, яка проходила 7-8 жовтня 2002 року в Одесі. Конференція, основна тема якої "Механізми соціального проектування", зібрала спеціалістів із Росії, США, України, що займаються розробкою і втіленням нових соціальних технологій. Представники громадських і благодійних організацій мали змогу познайомитися з міжнародним досвідом втілення різноманітних технологій соціального інвестування. Організатори конференції громадський благодійний фонд "Дорога до дому", Асоціація підтримки громадських ініціатив "Ковчег" та Український союз промисловців і підприємців за підтримки благодійного фонду ім. князів-благодійників Острозьких, Одеського громадського інституту соціальних технологій, громадської організації "Кримсько-татарська ініціатива", Київського регіонального офісу Фонду "Євразія" та
Міжнародного фонду "Відродження". Учасники відзначили, що необхідною умовою вирішення гострих соціальних проблем суспільства є не тільки залучення фінансових потоків із боку міжнародних донорських структур, але, передусім, підвищення ефективності функціонування громадських і благодійних організацій, що працюють у різноманітних сферах нашого суспільства. Цей процес неможливий без розвитку механізмів залучення коштів у соціальну сферу. Саме тому залучення коштів для потреб третього сектору з боку місцевого бізнесу, державного й муніципального бюджетів є пріоритетним завданням, від якого залежить виконання неурядовими організаціями своєї ініціативної ролі створення та розвитку в Україні громадянського суспільства. На конференції обговорено російський та американський досвід втілення найбільш ефективного механізму залучення коштів у соціальну сферу - досвід фондів громад. Виконавчий директор найбільшого в Росії фонду громади "Громадського фонду Тольятті" Борис Цирульніков висвітлив досвід, набутий його організацією за чотири роки діяльності. Про багаторічний досвід роботи американських фондів громад розповіла Кеті Андерсен, виконавчий директор Shasta Community Foundation (США). Ігор Камінник Асоціація підтримки громадських ініціатив "Ковчег" м. Одеса
10
ÄîÂêîëà
ÄàÂàé!
КОЛИ ЗНИКАЮТЬ КОРДОНИ... 28 липня - 4 серпня 2002 року в Сараєво (Боснія) відбувся міжнародний молодіжний фестиваль "Молодь проти расизму". Організаторами були німецька організація ІВВ (Асоціація міжнародної освіти та обміну) спільно з боснійською релігійною організацією "Абрагам". ІВВ уже вдруге організовує такий міжнародний фестиваль. Перший відбувся минулого року в Німеччині. Уже вдруге українська молодь бере участь у цьому заході. Ідея цьогорічного молодіжного фестивалю полягала в тому, щоб висловити протест проти різного виду дискримінації у світі, довести, що всі народи рівні у своїх правах та потенційних можливостях, хоча й різні за своєю ментальністю й традиціями. "Безумовно, немає сенсу говорити про міжкультурний обмін і навчання, перебуваючи у своїй країні. Потрібно їздити в інші країни, зустрічати людей інших національностей та обмінюватися досвідом,"- стверджує Буркард Гран, співробітник ІВВ. Тому спектр програм, які пропонує німецька організація, дуже широкий. Це, наприклад, молодіжні культурні обміни для студентів університетів та учнів шкіл, дискусії науковців із різних країн чи міжнародні програми для спеціалістів різних сфер діяльності, скажімо, лікарів. На сьогодні ІВВ співпрацює з багатьма організаціями з усієї Європи. Найголовніший партнер знаходиться в Мінську. Це ІВВМінськ. У Кракові теж є великий німецько-польський центр, із яким ІВВ співпрацює в основному у сфері молодіжних обмінів. У Чехії, Угорщині, Італії, Югославії, Боснії, Іспанії, Австрії, Португалії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Франції та Росії також є партнери, із якими організація час від часу реалізує спільні проекти. В Україні ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
основним партнером ІВВ є Західноукраїнський ресурсний центр у Львові. Проте німецька організація планує розширити свою співпрацю з Україною, тому вона також шукає собі партнера у Києві. "Для залучення фінансових ресурсів завжди потрібно працювати з іноземними організаціями. Тому в більшості країн ми намагалися знайти хоча б одного основного партнера, із яким ми могли б тісно співпрацювати," - розповідає Буркард Гран.
Äî³äêà IBB Internationales Bildungs und Begegnungswerk e.V. Thomasstrabe 1 44135 Dortmund Tel.: 0231-952096-17 E-mail: ibb-dortmund@t-online.de
Міжнародні проекти ІВВ, в тому числі й молодіжний фестиваль, фінансуються в основному Європейським Союзом та Радою Європи. "Ми хочемо, щоб фестиваль став традиційним. Наступного року ми маємо намір організувати його в центрі Європи, це може бути Будапешт, Краків або Відень," діляться своїми планами співробітники ІВВ. Сподіваємося, що українська молодь знову матиме змогу взяти участь у міжнародному фестивалі - зробити свій крок назустріч Об'єднаній Європі. Адже міжнародні стосунки - це справа не лише політиків і бізнесменів, але й звичайних громадян. Анастасія Романик Ресурсний центр "Гурт"
ВОЛОНТЕРСЬКА РОБОТА У ЛІТНІХ ТАБОРАХ США Християнська асоціація молоді та сім'ї (YMCA) пропонує програму для української молоді "Волонтерська робота у літніх таборах США". Вимоги до кандидатів: Англійська мова - вільно Досвід роботи з дітьми - бажано Лідерські здібності Вік 19 - 30 років Тривалість роботи - 10 тижнів. Учасникам програми відкривається віза на 3 місяці, тому після закінчення роботи у таборі є можливість продовжити роботу за додаткову платню або подорожувати по країні. Вакансії: Керівник групи: робота з дітьми - проведення ігор і спортивних занять. Необхідні лідерські здібності й толерантність; Програмний персонал: планує спеціальні програми (мистецькі, спортивні), розклад занять, керує іншим персоналом. Останній термін подання документів - 10 грудня 2002 року. Фінансові умови: 200 доларів США - плата за участь у програмі; 100 доларів США - консульській збір у Посольстві США; Авіа-переліт Київ - Нью-Йорк Київ. Кандидат оплачує витрати на проїзд самостійно; Працівники отримують 475 доларів США/місяць на кишенькові витрати, забезпечуються проживанням та харчуванням на період роботи. КОНТАКТИ: Християнська асоціація молоді та сім'ї (YMCA) Київ, вул. Кіквідзе, буд.13, оф. 43 Тел./факс: (044) 296 2304 ukr_ymca@adamant.net
11
ÄîÂêîëà РОЗВИТОК ВОЛОНТЕРСЬКОГО РУХУ СТАЄ ВАЖЛИВИМ ЕЛЕМЕНТОМ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ КИЄВА Київ, 23 жовтня 2002 року, Ресурсний центр "Гурт" провів круглий стіл "Розвиток волонтерства як елемент соціальної політики Києва", у якому взяли участь представники громадських організацій та благодійних фондів Києва, центрів соціальних служб для молоді, відділів внутрішньої політики районних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації (КМДА). Учасники круглого столу обговорювали питання актуальності розвитку волонтерства в Україні, його значення у діяльності громадських організацій та благодійних фондів, внесок у покращення суспільної ситуації у країні. На початку круглого столу було узгоджено розуміння поняття волонтерства як свідомої діяльності людини на користь суспільства, що здійснюється з власної волі та без очікування фінансової винагороди. Василь Назарук, директор Центру волонтеріату "Добра Воля" представив результати опитування громадських організацій та благодійних фондів України щодо перспектив розвитку волонтерського руху в Україні (в опитуванні взяли участь 48 організацій). Результати свідчать про актуальність та важливість розвитку волонтерського руху. Зокрема, 83,3% опитуваних підкреслюють необхідність удосконалення нормативно-правової бази питань волонтерства і 75% організацій готові взяти участь у лобіюванні та обговоренні таких питань. Представники громадських організацій та благодійних фондів розповіли про проблеми, що виникають у роботі з волонтерами через недосконалість нормативно-правової бази з питань волонтерства. У чинному законодавстві України не визначено правового статусу волонтера; робота на волонтерських засадах не регулюється
12
жодним нормативним актом. Учасники круглого столу наголосили на необхідності розробки та прийняття такого нормативно-правового документу, у якому було б визначено поняття та критерії волонтерства, напрямки та пріоритети розвитку волонтерства у Києві. Олександр Засенко, представник Головного управління з питань внутрішньої політики КМДА, висловив підтримку ініціативі громадських організацій та благодійних фондів Києва щодо розробки нормативно-правового документу, що сприятиме розвитку волонтерського руху у місті, розповів про перші кроки КМДА у напрямку розвитку волонтерського руху у Києві - реалізацію міської програми "Волонтер року". У 2001 році Головним управлінням з питань внутрішньої політики спільно з Ресурсним центром "Гурт" було проведено перший конкурс "Волонтер року 2001" з метою публічного визнання праці волонтерів. Той факт, що міська влада Києва визнала працю волонтерів міста Подяками міського голови вже є першим успіхом. Однак більш значним кроком буде прийняття Положення про сприяння розвитку волонтерського руху у Києві, над розробкою якого працюватимуть представники місцевих органів влади та громадських організацій у Києві. Прийняття
такого Положення сприятиме сталому розвитку громадських організацій та благодійних фондів, що у свою чергу впливатиме на покращення суспільної ситуації у місті та вирішення багатьох суспільних проблем. Наталія Самойлевська, представниця Жіночого консорціуму України, також підкреслила, що прийняття такого Положення сприятиме визнанню волонтерської праці серед широкого кола громадськості. Представники громадських організацій та благодійних фондів Києва продовжили свою роботу на семінарі "Соціальний маркетинг", під час якого було визначено цілі для розвитку волонтерського руху у Києві та сформовано чотири робочі групи, що будуть працювати над детальною постановкою завдань для подальшої роботи. Круглий стіл "Розвиток волонтерства як елемент соціальної політики Києва" та семінар "Соціальний маркетинг" проводився у рамках проекту "Посилення ролі громадських організацій у процесі прийняття рішень на місцевому рівні" за підтримки Вестмінстерського фонду за демократію (Великобританія) та сприяння Школи соціальної роботи Національного університету "КиєвоМогилянська Академія". Олександр Чередайко Ресурсний центр "Гурт"
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
ÄàÂàé!
ÄîÂêîëà НЕПОВНОСПРАВНІ ІНТЕГРУЮТЬСЯ У СУСПІЛЬСТВО Мальтійська служба допомоги реалізовує проект інформаційного сприяння інтеграції неповносправних людей у суспільство. Це перша в Україні спроба благодійної організації провести цілеспрямоване й комплексне інформаційне позиціювання людей з особливими потребами як повноцінних учасників суспільного процесу, а також намагання змінити громадську думку й ставлення пересічних людей до неповносправних. Проект реалізується у Львівській області, де проживає 124 тисячі неповносправних. Необхідність такого проекту викликана реаліями життя. Громадськість не помічає того, що у містах України майже немає світлофорів, обладнаних звуковими сигналами та кнопками виклику для сліпих, у більшості громадських закладів (від звичайного ринку до культурно-мистецьких та освітніх закладів) сходи непристосовані для самостійного пересування неповносправних. Все це унеможливлює активну й повноцінну участь людей із особливими потребами в житті суспільства. В установах та навчальних закладах дуже важко побачити працівника чи студента з особливими потребами.
Респондентами соціологічного дослідження, яке провела Мальтійська служба, були неповносправні, пересічні громадяни, а також керівники великих підприємств і державні службовці.
Мальтійська служба поширює інформацію про проблеми неповносправних у засобах масової інформації, через мережу Інтернет та серед пересічних людей.
Серед опитаних 74% пересічних громадян вважають, що суспільство не приділяє достатньої уваги проблемам та життю людей з особливими потребами. Тож, першочерговими завданнями є забезпечення достатньої фінансової та соціальної допомоги з боку держави, можливості безперешкодного пересування та працевлаштування.
Упродовж півроку у рамках проекту було проведено конкурс малюнків, соціологічне дослідження громадської думки, фотографічне "обстеження" Львова щодо можливостей самостійного пересування людей з особливими потребами, створено інтернет-сторінку про і для неповносправних. Протягом літа тривав конкурс малюнків, найкращі з яких Мальтійська служба використала для створення соціальної реклами.
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
Основною метою опитування було визначити ставлення громадськості до людей з особливими потребами, оцінити рівень ефективності допомоги з боку держави та неурядових організацій, визначити можливості доступу до масмедіа та інформації про неповносправних, а також виділити причини, що перешкоджають працевлаштуванню неповносправних.
Незабаром вийдуть друком дві брошури, які Мальтійська служба підготувала для потреб неповносправних та звичайних людей. Олексій Побурко Мальтійська служба допомоги м. Львів
ПРИЄДНАЙТЕСЯ ДО АКЦІЇ “16 ДНІВ ПРОТИ ГЕНДЕРНОГО НАСИЛЬСТВА”! Жіночий консорціум України, Державний комітет у справах сімї та молоді та міжнародна організація Вінрок Інтернешнл запрошує Вас приєднатися до акції "16 днів проти гендерного насильства", яка відбуватиметься у період з 25 листопада до 10 грудня. Мета акції є привернення уваги громадськості до двох актуальних проблем: насильства в сім'ї та торгівлі людьми, а також активізація діяльності громадських об'єднань та державних установ з метою проти-стояння насильству, захисту прав жінок в Україні та формування ненасильницької ідеології у суспільстві. У червні 1991 року Центр жіночого глобального лідерства та учасники Форуму з питань жінок, насильства та прав людини, представленого представницями з 20 країн світу, закликали до глобальної кампанії "16 днів проти гендерного насильства". З того часу понад 800 організацій з 90 країн взяли участь у щорічних всесвітніх кампаніях "16 днів проти гендерного насильства", що закликають до припинення усіх форм насильства проти жінок. Україна приєдналася до кампанії "16 днів проти гендерного насильства" у 2000 році і вже у 2001 році акція стала загальноукраїнською. Минулого року акція відбулася у 20 регіонах України. Як правило, у рамках акції проводяться тренінги, круглі столи, дискусії та дебати, семінари та лекції, виставки, трансляції освітніх програм, конференції, громадські слухання та інші заходи. КОНТАКТИ: Жіночий консорціум, Вінрок Інтернешнл Київ, вул. Б.Хмельницького, 50, кв.5 Тел: (044) 238 6292 Факс: (044) 238 6293 consort@winrock.kiev.ua http://www.winrock.org.ua/DOS
13
ÄîÂêîëà "ЧИСТА УКРАЇНА - ЧИСТА ЗЕМЛЯ" 21-24 вересня 2002 року акція "Чиста Україна - чиста Земля" успішно пройшла у 19 областях України, у 156 містах і селах України. Прибрано понад 2 тисячі місць, зібрано понад 600 тон сміття. В акції взяло участь понад 75 тисяч учасників. Різні люди за віком, родом занять та особистими переконаннями взяли участь в акції. Це є свідченням активної громадської позиції, небайдужості громадян до майбутнього своїх нащадків. Таку досить високу громадську активність можна пояснити і тим, що з давніх-давен в Україні проводилися прибирання місцевих територій у вигляді толок, днів довкілля, передсвяткових прибирань тощо, тобто це є традиційним для українців. "Чиста Україна - чиста Земля"- це назва української кампанії "Робімо чистим світ" ("Clean Up the World"), ініціатором і координатором проведення якої є Львівське реґіональне відділення Асоціації міст України. Всесвітній рух "Робімо чистим світ" розпочався наприкінці 80-х років від рішення однієї людини, австралійця Іяна Кєрнана, який висловив протест засміченню власного кутка світу Сіднейської затоки. Починаючи з 1993 року ця акція стала світовою і проводилася під патронатом Програми з охорони довкілля при ООН.
Дякуючи цьому, міста, села стають чистіші та кращі. Найважливіше, що учасники вчаться щоденно дбати про довкілля. Головними партнерами є місцева влада, школи, вузи та екологічні організації, волонтери.
на - чиста Земля - 2002". У звіті також буде згадано і про звичайних людей, які беруть на себе відповідальність за своє довкілля і передають свій ентузіазм іншим людям, - волонтерів акції. Волонтери акції звертаються до громадян України із пропозицією спробувати змінити своє ставлення до охорони довкілля від пасивного до більш конструктивного і не засмічувати те місце, у якому ми всі живемо. Лише тоді наш світ від Сіднею до Києва буде найкращим місцем на Землі і будемо мати надію, що ми збережемо цей прекрасний світ
Працювати удвох чи утрьох значно цікавіше, ефективніше та швидше...
Волонтери акції намагалися прибрати все під час акції: сквери та парки, річки та озера; важко було залишати щось неприбраним
На сьогодні ця акція мобілізує мільйон людей з 130 країн світу. Під час акції мешканці разом виходять на спільну працю по очищенню навколишнього середовища.
14
Акція "Чиста Україна - чиста Земля" - це не одноразова акція. Вона вже проводиться вдруге з 2001 року. Найбільшим успіхом цьогорічної акції "Чиста Україна - чиста Земля" є громадське визнання проблеми недозволених стихійних смітників. Дуже багато із смітників було локалізовано та ліквідовано під час акції. Учасники акції впорядкували такі місця, де роками ніхто не прибирав. Тішить те, що найактивнішу участь в акції взяла молодь. Результати цьогорічної акції буде описано у звіті акції "Чиста Украї-
Під час акції у Львові працювали всі: школярі та вчителі, батьки та діти, друзі та знайомі
для наших майбутніх поколінь. Заради цього варто жити... Леся Депко Львіське відділення Асоціації міст України м. Львів
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
ÄàÂàé! КОНФЕРЕНЦІЯ "ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ" 14 грудня 2002 року, м. Київ. Ресурсний центр розвитку громадських організацій "Гурт" та Центр волонтеріату "Добра Воля" проводять практичну конференцію "Популяризація волонтерської діяльності: стан та перспективи". Активна участь громадян у суспільному житті країни є важливим фактором розвитку демократії та становлення громадянського суспільства. Одним із шляхів залучення громадян до такої участі є розвиток волонтерства та популяризація волонтерської діяльності.
Залучення волонтерів до реалізації соціальних проектів та програм (сфери залучення, потреби у спеціальній підготовці та навчанні) Співпраця неурядових організацій та органів державної влади у сфері популяризації волонтерства
Залучення громадян до волонтерування в організаціях громадянського суспільства: громадських організаціях, благодійних фондах, релігійних об'єднаннях, органах місцевої влади, що реалізовують соціальні програми чи проекти, ініціативних групах тощо, сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем, підвищує рівень довіри та взаємоповаги.
У конференції беруть участь учасники Мережі центрів волонтеріату (http://www.volunteering.org.ua веб-сайт Центру волонтеріату "Добра Воля", розділ "Волонтерські організації"), мережі "Інформаційна спільнота" (на веб-сайті http://www.gurt.org.ua розділ "Партнери").
Діяльність багатьох організацій в Україні доводить, що існує досить великий потенціал залучення волонтерів різного віку, різних професій для виконання різноманітних завдань. Однак, існує проблема поінформованості громадян та обміну інформацією і досвідом між організаціями, що успішно працюють. Мета конференції - обговорення практичних механізмів популяризації волонтерської діяльності та підвищення рівня участі громадян у волонтерському русі. У рамках конференції будуть працювати такі робочі групи: Інформування громадськості (досвід організацій, шляхи та механізми поширення інформації про волонтерство, співпраця з засобами масової інформації, залучення міжнародних волонтерів) ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002
До участі у конференції запрошуються представники організацій громадянського суспільства, органів державної влади, навчальних та наукових закладів, що залучають до своєї діяльності волонтерів та зацікавлені у популяризації волонтерської діяльності, та журналісти, що працюють у національних та місцевих засобах масової інформації. Можливі такі форми участі: доповідь під час пленарного засідання конференції
участь в обговореннях під час робочих груп Організатори конференції забезпечують усіх учасників інформаційними матеріалами та харчуванням. Конференція проводиться у рамках проекту "Підвищення життєздатності українського третього сектору", що реалізовується Ресурсним центром "Гурт" за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США). Для участі у конференції необхідно до 5 грудня 2002 року надіслати заявку на участь у довільній формі, включаючи таку інформацію: Назва організації; Ім'я та прізвище представника організації, що буде брати участь у конференції; Контактна адреса організації (поштова адреса та адреса офісу, телефон та електронна адреса); Основні напрямки діяльності організації; досвід організації у реалізації волонтерських проектів чи залученні волонтерів до діяльності організації; Форма участі у конференції (доповідь на пленарному засіданні; модерування та участь в обговоренні під час робочої групи). Заявки необхідно надсилати на адресу: 01025, м. Київ, а/с 126 Тел./факс: (044) 552 1052 info@gurt.org.ua (з приміткою "Конференція") Василина Дибайло
15
âèÄàííÿ  ³íòåðíåò³ Е-КОНСУЛЬТАЦІЯ З РЕЄСТРАЦІЇ БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ На веб-сайті Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua у розділі "Послуги" розміщено електронну консультацію з реєстрації благодійної організації, яка складається з детального опису одинадцяти кроків: від підготовки та проведення установчих зборів до відкриття банківського рахунку. Весь опис супроводжується посиланнями на чинні законодавчі документи, зразки протоколів установчих зборів, заяв та інших документів, які необхідно готувати у процесі реєстрації благодійної організації. Також у консультації Ви знайдете поради від Ресурсного центру "Гурт", які допоможуть Вам зекономити час, ресурси та нерви під час реєстрації, відвідуючи різні державні організації, банківські установи тощо. Електронну консультацію підготовано Оксаною Тюріною та Андрієм Карташовим на основі матеріалів посібника з юридичних питань для громадських організацій "Все вирішує...ЗАКОН", виданого Ресурсним центром "Гурт" у 1999 році. Незабаром на веб-сайті Ресурсного центру “Гурт” з'являться нові електронні консультації.
Çàõîäüòå íà âåá-ñàéò ùîäíÿ! Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року Видавничий дім “КМ Academia” Наклад 200 прим. Зам. 2-231
ÂèÄàííÿ НОВЕ ВИДАННЯ З ПИТАНЬ ВРЯДУВАННЯ На початку 2003 року вийде друком нове видання з питань врядування у неприбутковому секторі. Книга буде видана у рамках Програми сприяння врядуванню неприбуткових організацій України, що реалізовується Ресурсним центром "Гурт" спільно з BoardSource - провідною організацією США, що займається консультуванням та розвитком органів врядування неприбуткових організацій. Метою видання є надання інформації щодо можливих способів підвищення ефективності врядування неприбуткових організацій, допомога у роботі органів врядування. Для підготовки видання буде використано найпопулярніші видання BoardSource, здійснено переклад на українську мову та адаптовано до ситуації у неприбутковому секторі України. У книзі розглядатимуться такі питання: визначення поняття врядування, відмінності між врядуванням та керуванням організації, основні функції та обов'язки органу врядування - визначення напрямків діяльності, нагляд, забезпечення ресурсами та розшиРедакційна колегія: Василина Дибайло, Богдан Маслич, Василь Назарук, Оксана Тюріна, Олександр Чередайко Анастасія Романик Дизайн і верстка: Маріанна Войцицька
рення зовнішніх зв'язків неприбуткової організації. Більш детальний опис видань BoardSource, що перекладатимуться можна знайти на сайті: http://www.boardsource.org. Книга розповсюджуватиметься Ресурсним центром "Гурт" безкоштовно у кількості 1 примірник для організації. Якщо Ви зацікавлені в отримані більшої кількості копій видання для використання у програмах та розповсюдження серед членів органу врядування Вашої організації, Ресурсний центр "Гурт" та BoardSource запрошують Вас зробити попереднє замовлення. У цьому випадку видання розповсюджуватиметься за ціною собівартості одного примірника (що залежатиме від кількості накладу). Будь ласка, за детальнішою інформацією та для замовлення видання, звертайтеся до Ресурсного центру "Гурт" за тел.: 552 1052 чи електронною поштою за адресою: dybaylo@gurt.org.ua. Контактна особа - Василина Дибайло. Äÿêóºìî çà ñï³âïðàöþ òà ï³äòðèìêó! Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 904 Тел./факс: (044) 552 1052 e-mail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)
© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2002 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2002
16
ДОБРА ВОЛЯ #5, 2002