1
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
У випуску
Відкритий простір: «Багатство у різноманітті: як перетворити проблему на ресурс?»
У ФОКУСІ Багатство у різноманітті: як перетворити проблему на ресурс? МОЖЛИВОСТІ «Монсанто Україна» оголошує другий грантовий конкурс «Україна – житниця майбутнього» Запрошення організацій громадянського суспільства до подання заявок на фінансування КРАЩІ ПРАКТИКИ Мака Двалішвілі: «На жаль, культуру не розглядають з точки зору економіки» Сергій Філіпов: «Сьогоднішні волонтери в майбутньому можуть прийняти естафету духу» Юрій Мінасян: «Частинка української культури збагачує представників діаспори і робить їх особливими» БІБЛІОТЕКА ЛІДЕРА
Міжнародна конференція за результатами проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття», який впроваджувавРесурсний центр ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Східного Партнерства «Культура» у сільських громадах Вірменії та України, відбулася 30-31 жовтня в м. Ірпінь (Київська область).
Конференцію відкрили виконавчий директор Ресурсного центру ГУРТБогдан Маслич, експерт з питань моніторингу грантових проектів Бюро моніторингу та інституціонального розвитку (RMCBU) Оксана Музичук, начальник відділу у справах релігій та національностей управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Людмила Ткачук і перший заступник міністра культури України Олеся Островська-Люта.
Оксана Музичук: «Цей проект один із 15, що впроваджувалися в межах Програми Східного Партнерства «Культура», проте також він один із найцікавіших, адже за три роки можна значно більше зробити й більшого досягти, особливо в частині налагодження міжособистісного спілкування серед представників різних народів».
Людмила Ткачук: «Оскільки метою проекту було надати підтримку розвитку національних меншин, ми маємо приємну нагоду почерпнути як досвід територіальних громад, так і досвід різних національностей, зокрема, представників із Вірменії та Польщі».
Книга відкритого простору “Багатство у різноманітті”
Вітальний адрес від міністра культури України Євгена Нищука зачитала його перша заступниця Олеся Островська-Люта: «Я глибоко переконаний, що плідна робота учасників конференції сприятиме справі порозуміння й консолідації в нашому суспільстві, формуванню міжнаціональної толерантності на всіх рівнях багатоманітного національного і культурного життя. Від імені Міністерства культури України та від мене особисто прийміть щиросердну вдячність усім, хто долучився та доклав зусилля до реалізації цього заходу, який став яскравим прикладом міжнаціонального діалогу. Бажаю шановному зібранню мирного неба, радості в серцях і благодаті для України та нас всіх». Щоб підписатися на дайджест, надішліть, будь ласка, лист з поміткою “Підписка на дайджест” на адресу info@gurt.org.ua
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
1
2
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
У фокусі
У подіумній дискусії «Роль культури в розвитку громад: як досягнути результатів?», окрім Богдана Маслича, Оксани Музичук, Олесі Островської-Лютої та Людмили Ткачук, участь взяли також програмний менеджер Ресурсного центру ГУРТ Мар’яна Завійська, сільська голова с. Новий Корогод Бородянського району Київської області Ольга Михальова, сільський голова с. Азатан (Вірменія) Вардан Ікілікян і голова правління Асоціації BORIS (Польща) Павел Йордан. Учасники обговорили, що в розвитку громад є первинним: економічна складова чи культура.
Панельна дискусія. Оксана Музичук, (ліворуч) разом з Олесею Островською-Лютою, першою заступницею Міністра культури України
Оксана Музичук, експерт з
питань моніторингу грантових проектів Бюро моніторингу та інституціонального розвитку (RMCBU)
Перша заступниця міністра культури України Олеся ОстровськаЛюта: «Те, яким чином засвоєні цінності великої громади, прямо впливає на те, яким чином громада організовує своє життя, якою є культура діалогу, домовленостей, дотримання певних рішень. Дуже важливо перестати думати про культуру винятково як про сферу витрат і почати розуміти її як сферу, яка робить свій внесок в економіку, соціальне життя і в життя громади, оскільки культура, навіть якщо це витратна частина, створює клімат, де ми живемо».
Оксана Музичук: «Колись мені до рук потрапив уривок із праці Томаса Фрідмана «Лексус і оливкове дерево». В цій статті Фрідман асоціював економічне багатство із «Лексусом» – розкішною машиною екстра-класу. А оливкове дерево, таке сіреньке, таке невибагливе, росте у нас за домом на городі. Росте завжди. Міняються покоління, а воно собі росте. Так-от, Томас Фрідман стверджує, що будь-який народ прагне «Лексуса», прагне економічного багатства, економічних вигод і докладає до того всіх зусиль, але якщо виникає загроза отому маленькому сіренькому оливковому дереву, «Лексус» уже не має значення. Світ – це завжди діалектика. Ми не можемо відмовитися від грошей, але в той же час мусимо зрозуміти, що здоров’я громади складається із душевного, духовного здоров’я кожного її члена».
Ольга Михальова: «Найважливіший результат проекту в тому, що ми зуміли об’єднати громаду, що ми дали можливість громаді повірити у власні сили, що ми перевернули все з ніг на голову. Ми завели громаду для того, щоб здійснювати наступні проекти, планувати своє майбутнє і повірити в те, що все залежить від нас, від нашого бажання зробити життя змістовнішим, кращим для самих себе».
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
2
3
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
У фокусі
«Ця можливість для мешканців, які зазвичай виключені з життя громади, певною мірою доєднає їх до економічного життя. Йдеться розвиток особистісних навичок, навичок спілкування в громаді, зв’язки, контакти, вищий рівень конкурентоспроможності на ринку праці. Керівник Інформаційно-аналітичної служби Фонду розвитку спільноти Ельвіра Злобіна прокоментувала свої враження від фінальної конференції: «Формат відкритого простору дозволив учасникам скористатися не тільки власним досвідом, а й знаннями своїх колег із різних регіонів, визначити пріоритети, зробити перші кроки до вирішення цих завдань. Я ще раз переконалася в тому, що ГУРТ не стільки зацікавлений у накопиченні попереднього досвіду, скільки дивиться вперед, бачить там перспективи. Мені було дуже цікаво і попрацювати в групах, і поспілкуватися в кулуарах, де громади розповідали про свій досвід».
Голова правління Асоціації BORIS (Польща) Павел Йордан
Голова правління Асоціації BORIS (Польща) Павел Йордан відзначив: «Важливо те, що цей проект був довготерміновим, адже якщо ви хочете побачити результат, особливо у розвитку громад, маєте присвятити цьому певний час. Було цікаво обмінятися досвідом. Тут ми знайшли не просто партнерів, а друзів. Думаю, найбільшими проблемами в реалізації було змінити ставлення місцевої влади і зробити її відкритою до людей». «Найяскравіші враження від проекту – це момент, коли ми зрозуміли, що розпочали справу, яку будуть продовжувати інші. Усвідомивши, що справа розпочата, ми самоорганізувалися, а далі все пішло саме собою», – сказав виконавчий директор Центру громадської мобілізації та підтримки (Вірменія) Олег Дулгарян. Катерина Полякова, Дар’я Вороніна
Детальніша інформація та відеозвіт про перебіг заходу ви можете знайти за посиланням: http://governance.org.ua/cult/bahatstvo-u-riznomanitti-yakperetvoryty-problemu-na-resurs-media-zvit/
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
3
4
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Можливості
«Монсанто Україна» оголошує грантовий конкурс «Україна – майбутнього»
другий житниця
Компанія «Монсанто Україна» оголошує черговий конкурс грантів від неприбуткових організацій. Програма соціальних інвестицій «Україна – житниця майбутнього» спрямована на поліпшення життя людей у сільській місцевості шляхом згуртування громад, підвищення громадської свідомості та соціальної активності для вирішення місцевих проблем. Пропозиції проектів, які спрямовані на розвиток громад у сільській місцевості, приймаються за такими напрямами: • освітні програми для сільської місцевості, зокрема підтримка шкіл, бібліотек, наукових центрів, навчальних програм для фермерів; • підтримка програм зі сталого розвитку середовища громади, у тому числі підтримка програм з енергоефективності, доступу до чистої води, підтримка центрів для людей з особливими потребами, та забезпеченні інших місцевих потреб; • підтримка розвитку соціального підприємництва за рахунок проведення тренінгових програм та програм професійної освіти. Відбір пропозицій проектів здійснюється у два етапи: на першому етапі про проект подається коротка інформація українською мовою, на другий етап (після початкового відбору Наглядовою Радою проекту) - більш детальна інформація англійською мовою. Вимоги до учасників, аплікаційна анкета та деталі участі у програмі знаходяться на сайті компанії «Монсанто Україна» у розділі «Соціальні інвестиції» (monsanto.com/global/ua/ ourcommitments/pages/grain-basket.aspx). Подання заявок українською мовою на перший етап відбувається до 31 грудня 2014 року. Остаточне рішення про отримувачів грантів буде оголошено 1 червня 2015. Максимальний розмір гранту, що може бути наданий – 200 000 грн. Проекти не повинні мати жодного зв’язку з комерційною діяльністю компанії «Монсанто». Проектна діяльність може бути розрахована терміном до 12 місяців. :
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
4
5
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Можливості
Запрошення організацій громадянського суспільства до подання заявок на фінансування Фонд демократії Організації Об'єднаних Націй запрошує організації громадянського суспільства до подання заявок на фінансування проектів, спрямованих на розвиток і підтримку демократії. Проектні пропозиції можна подавати в режимі он-лайн від 15 листопада до 31 грудня 2014 р. за посиланням http://www.un.org/democracyfund/application-materials Тим, хто планує подати заявку, настійно рекомендується якнайшвидше відвідати цю сторінку та ознайомитися з вимогами. Будуть прийматися лише он-лайнові заявки англійською або французькою мовами. ФДООН підтримує проекти, спрямовані на зміцнення голосу громадянського суспільства, підтримку прав людини, залучення всіх груп до участі у демократичних процесах. Основна частина коштів ФДООН спрямовується місцевим організаціям громадянського суспільства – на етапах як переходу до демократії, так і консолідації. Таким чином, ФДООН відіграє інноваційну та помітну роль, доповнюючи іншу діяльність ООН – роботу з урядами – для зміцнення демократичного врядування в усьому світі. Це восьмий раунд, який запускає ФДООН, і в якому будуть надаватися гранти в розмірі до 300,000 дол. США на проект. ФДООН надав підтримку понад 500 проектам у більше ніж 110 країнах на загальну суму понад 160 млн. дол. США. Пропозиції проходитимуть досить суворий конкурсний відбір, а фінансування отримають менше двох відсотків. Проекти розраховуються на два роки і мають відноситися до однієї або кількох із шести основних сфер: - Розвиток суспільства - Верховенство закону та прав людини - Інструменти демократизації - Розширення можливостей жінок - Розширення можливостей молоді - ЗМІ З додатковою інформацією можна ознайомитися за посиланням: http://www.un.org/democracyfund/
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
5
6
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
Мака Двалішвілі: «На жаль, культуру розглядають з точки зору економіки»
не
ГУРТ поспілкувався з Макою Двалішвілі, істориком мистецтва, президентом Центру мистецтв та культури Грузії «Istoriali». Мака розповіла про проект «Зміцнення творчих індустрій у Вірменії, Азербайджані та Грузії: традиційні ремесла – спільна платформа для розвитку», що реалізовувався в рамках Програми Східного Партнерства «Культура». - Чому ви ремеслами?
вирішили
працювати
саме
з
традиційними
- На відміну від інших творчих індустрій – театру, кіно, музики, моди, – традиційні ремесла більш доступні широкому загалу. Вони майже не залежать від технологічних інновацій і фінансів, натомість використовуються місцеві ресурси і традиційні знання. На Південному Кавказі, де впроваджувався проект, є прекрасні ремісницькі напрацювання, і цікавість з боку туристів до цього регіону продовжує зростати. І у стимуляції цього процесу надалі варто відзначити непересічну роль проекта. - Ви проаналізували стан розвитку традиційних ремесел. Скажіть, будь ласка, з якими проблемами стикаються майстри? - Головна проблема, яка, я думаю, спільна для всіх наших країн – те, що культуру, на жаль, не розглядають з точки зору економіки. Продукція ремісників не відповідає міжнародним стандартам, сучасним реаліям ринку хенд-мейд. Справді, ці вироби рідко мають привабливе пакування та супровідну інформаційну брошуру. Також відсутні професійні об’єднання, втрачені контакти між ремісниками та професійними спільнотами. - Ви досліджували також економічний аспект традиційних ремесел. Яку частку економіки становить ця сфера? - Зараз в традиційних ремеслах зайнято менше 1% економічно активного населення. Проблемою є низький інтерес молоді, що спричинює «старіння» деяких ремесел (особливо тих, де зайняті переважно чоловіки), перешкоджає передачі досвіду від покоління до покоління та загрожує втратою традиційних технік. Мака Двалішвілі, історик мистецтва, президентом Центру мистецтв та культури Грузії «Istoriali»
- Які фактори перешкоджають тому, щоб ремесла стали не просто цікавим, а й економічно вигідним заняттям? - По-перше, як уже зазначили, якість продукції не відповідає вимогам сучасного ринку. По-друге, інтерес до цієї сфери дуже малий. Відсутнє ставлення до галузі як до перспективної, потенційно прибуткової, і ця проблема характерна для багатьох держав. Ми говоримо про розвиток туристичної сфери, але не приділяємо ваги ремісництву, щоб стимулювати цю індустрію.
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
6
7
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
- У чому полягають вади ремісництва? - Скажімо так: поки обсяг виготовлення продукції невеликий, вона є досить якісною. Наприклад, одну пару шкарпеток виконавець робить як треба, а коли вже він доходить до того, що отримує замовлення на 500 пар, тут, на жаль, багато хто починає трохи халтурити. Тож найперше, про що треба дбати, якщо ми прагнемо розвитку цієї сфери – це контроль якості. - Що варто робити представникам традиційних ремесел? - Виробникам варто розширюватися, об’єднуватися, і більше працювати з ринком. Наприклад, в ході проекту ми створили онлайнкарту майстрів Південного Кавказу, щоб і потенційні клієнти могли їх знаходити, і їм самим було простіше об’єднуватися. Також надаємо грантову підтримку для створення мережі контактів майстрів. - Можливо, однією з причин того, що традиційні ремесла рідко приносять значний прибуток, є те, що майстри добре знаються на своїй справі, але мало обізнані з основами ведення бізнесу? - Так, є така проблема. Тому ми й організовували майстер-класи для учасників проекту, де європейські експерти навчали дизайну, вимогам до якості, упаковки. Ми видаємо гранти, які як раз спрямовані на економічний розвиток. Умовою отримання гранту є представлення бізнес-плану, маркетингової стратегії. Також фінансуємо магазини, які продають вироби майстрів, які проживають поблизу – адже багато хто створює продукцію, але не може її продати, бо не має виходів на споживачів. - Які з ремесел найпопулярніші економічної точки зору?
та
найперспективніші
з
Популярні всі, особливо текстиль (всі види), кераміка. Є певні гендерні відмінності: жінки більше займаються текстилем, чоловіки – керамікою або різьбленням по дереву, або – в Грузії менше, у Вірменії більше – художньою обробкою каменю. Питання ж про перспективність є найскладнішим, тому що перспективними є всі види ремесел, якщо правильно попрацювати над товарним виглядом продукції. А оце якраз і є найважчим. У проекті ми переслідували дві мети: зберегти традиції, але в той же час створювати такі вироби, які надходить не тільки на місцевий ринок, а й на ринок країн ЄС. Для виходу на ринок важливий не тільки процес створення продукції, а й пакування, й історія, яка стоїть за появою продукту, ціноутворення… Словом, це досить складний процес. Але зрештою, з’являється виріб, який водночас є унікальним за своїм походженням і разом з тим, відповідає потребам ринку.
Спілкувалася Дар’я Вороніна, редагувала Олена Задорожна
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
7
8
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
Сергій Філіпов: «Сьогоднішні волонтери в майбутньому можуть прийняти естафету духу» Кожна людина хоча б на мить час від часу замислюється над вічними питаннями буття, але рутина заважає заглиблюватися в безмежний простір роздумів і загадок. Ми маємо навчитися слухати й чути один одного й, напевно, тоді виникатиме менше протиріч та непорозумінь. Про своє ставлення до подій, що зараз відбуваються в Україні, про книгосвіт та людські цінності ми поспілкувалися з філософом, журналістом та релігієзнавцем Сергієм Філіпповим.
- Що означає для вас поняття «філософія»? - Це цілий світ. Одного разу ти чуєш його поклик і розумієш, що забути його тобі вже не сила. Світ із мільйоном непройдених ніким шляхів. І свій шлях у цьому світі кожному належить знайти самому. Знайти і пройти від початку до кінця. Науковці у своїх дослідженнях спираються на суму вже отриманого людством знання. Натомість філософу доводиться всі істини відкривати для себе по-новому. Він досліджує філософську традицію і шукає для себе авторитетів, збагачуючи власну культуру мислення. Але відповіді на вічні питання він шукає сам. Власне той світ, куди вирушає філософ, – це не якась паралельна реальність чи країна відірваних від життя фантазій. Це той самий світ, де живемо ми всі, але у філософа трохи ширший спектр сприйняття. - Що вас спонукало стати на шлях філософії? - Років у чотирнадцять я почав замислюватися над тим, чи є щось більше, аніж життя пересічної дорослої людини, яке мав змогу спостерігати. Саме тоді я познайомився з дівчиною, й ми не одну годину проговорили телефоном на ці вічні теми. Ми говорили однією мовою, ставили однакові запитання, незважаючи на те, що вона була на п’ять років старшою за мене. Але невдовзі наші шляхи розійшлися, вона переїхала на інший кінець міста. А згодом я із жалем для себе помітив, що вона просто вийшла із безтурботного віку запитань про вічне. Втім, можливо, це мені лише здалося, може, вона й зараз живе якимось цікавим життям, але про її подальшу долю мені нічого невідомо. - За освітою ви не лише філософ. Розкажіть, як поєднуються ваші професії і чи вистачає часу для філософських міркувань? - Філософія могла би мені заважати, якби я йшов проти своєї природи й намагався наступити на горло своїй пісні. Але, слава Богу, життя не дає мені засиджуватися в оточенні буденних і звичних речей. Якщо говорити про моє сьогоднішнє заняття – журналістику, – то я завжди шукаю для себе такі теми й таких співрозмовників, щоб вести з читачем чи слухачем діалог довкола питань, що актуальні для мене самого: хто ми, що робимо в цьому світі, як нам почути один одного.
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
8
9
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
- Хто з відомих філософів чи діячів культури особливо вплинув на формування вашого світогляду? - Спостерігаючи за однокурсниками, я помітив, що дуже важливою є книжка, яку першою відкриваєш у пошуку відповідей на вічні запитання. Вона може на все життя стати сіткою координат, на яку ти будеш наносити відкриті тобою нові береги. Років у п’ятнадцять у мене опинився Новий заповіт. І, коли я на другий день дійшов до нагірної проповіді Ісуса Христа, це стало для мене своєрідною точкою неповернення. Відтоді я перечитав не один десяток богословських і філософських праць, але все частіше помічаю, що в центрі колеса моєї свідомості все одно стоїть той галилеянин у білій одежі зі своєю тихою проповіддю: «Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать». Християнські містики кажуть: «Приходь у келію, і келія тебе всьому навчить». Щось подібне я відчував на собі. Всесвіт не залишав мої запитання без відповіді. Але у віці старшокласника ще надто мало в мене було досвіду, аби слухати себе й довіряти внутрішнім осяянням. І я пішов із питаннями про вічне до тих, хто займається цим професійно. Я познайомився, мабуть, з усіма релігійними конфесіями, представленими в нашому місті. Бачить Бог, мені дуже хотілося пристати до якоїсь із цих численних церков і безтурботно попливти в край спасіння і благодаті. Я уважно слухав, чому вони навчають, дивився, як живуть. Скрізь казали: «У нас істина! Саме ми зберегли чистоту євангельської віри!». Спочатку це викликало когнітивний дисонанс, але згодом я просто зрозумів, що кожен має свою систему підходів. Знайомство з новим підходом не робило в моїй голові каші, навпаки, я відчував, що кожного разу збагачуюся новим досвідом. І головне, я поважав кожен такий досвід, саме тому згодом і обрав для себе як спеціалізацію релігієзнавство. Також мій юнацький світогляд формувався під впливом бардівської пісенної творчості. Це такі видатні постаті, як Булат Окуджава та Володимир Висоцький, малознані, але фантастично прекрасні поети Віра Матвєєва, Євген Клячкін. Їхня творчість про всесвітні закони, дію яких не може спинити жодна цензура, жодна система насилля й узагалі ніяка темна сила в нашому світі. - Якими ви бачите тенденції розвитку філософії в Україні? - В умовах відкритого і глобалізованого світу навряд чи можна говорити про якусь специфічно українську філософію. На жаль, я не читаю новітніх філософських праць, не відстежую сучасні тенденції, тому не скажу нічого конкретного. Однозначно людство буде робити філософське осмислення тих глобальних питань, які ставить перед нами сьогодення. Проводяться дослідження на межі філософських дисциплін та екології. Комунікативна філософія досліджуватиме відкритий інформаційний простір, який розвивається просто на очах. Навіть логіка, яку цікавлять не світоглядні проблеми, а закони людського мислення, сьогодні оперує такими інструментами, як семантика можливих світів і часових потоків.
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
9
10
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
- Чи могла би філософія зарадити ситуації? Як? - Філософія – це не про те, як нам діяти в кожній конкретній ситуації. Навряд чи в такій ситуації стануть у пригоді поради філософа. Але філософія – це ті правильні книжки, які ми читали в дитинстві. Це те, що українці не розгублять і винесуть із цього великого поля бою, те, що кожного з нас робить людиною. - Яку літературу ви читаєте? Що могли б порадити нашій аудиторії? - Читаю і філософські, і богословські праці. Але, чесно кажучи, найбільший драйв я отримую від читання художньої літератури. Адже в ній ті ж вічні питання, але мовою живих образів. Перше, що спадає на думку, – «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон» Річарда Баха. Ще мене свого часу дуже надихала творчість Ромена Роллана про зростання особистості і взаємодію з буремним довколишнім світом. Люблю безмежно добрі книжки Ремарка про те, що в найжорстокіших обставинах можна залишатися людиною. Якщо говорити про нашу літературу, то часто за натхненням звертаюся до творчості Олеся Бердника, вічного романтика, що порівнює зорі з квітами, говорить про безмежність людських можливостей і формує мрію про те, що людина освоїть всесвіт, але не технічними засобами, а силою власної любові й творчості. - Які питання, на вашу думку, є нагальними і їх треба порушувати в нашому соціумі в першу чергу? - Особисто для мене дуже цікавими є ті зміни, які буквально на очах відбуваються в нашій свідомості. Немає кращого, ніж віддати життя за друзів – цей євангельський принцип ліг в основу нашої консолідації, нашого самовизначення. Однак ще дуже багато зусиль нам доведеться докласти, щоб навчитися чути один одного. Я спостерігаю за діяльністю волонтерів і мені здається, що саме вони можуть прийняти в майбутньому естафету духу. - Чи можете сформулювати свою життєву позицію? - Я не можу залишатися на одному місці, мене весь час кличе дорога. В цьому сенсі я відчуваю спорідненість із Григорієм Сковородою. Для мене великою насолодою є споглядати світ, бачити мільйони невидимих зв’язків, які об’єднують усіх нас в єдиний духовний організм. Якщо говорити мовою образів, то це можна уявити як площу, заповнену людьми, всі тримаються за руки й через потискання руки передають одне одному свої найкращі емоції і думки. Через кожного з нас проходить безліч струменів духовного досвіду. Один іде по лінії роду – від матері до дитини, ще один від майстра до учня, досвід приходить через книжки, пісню, місто, в якому ми живемо, через живе спілкування душ, коли слова зайві. Моя життєва позиція із часом міняється. Раніше мені вистачало дороги й споглядання. Нині замислююся над тим, що весь досвід, усе прекрасне, що отримую від людей, я повинен невпинно віддавати далі, не робити запасів з любові й доброти, як казав Булат Окуджава. Спілкувалася Леоніда Пономарьова
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
10
11
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики
Юрій Мінасян: «Частинка української культури збагачує представників діаспори і робить їх особливими» Член координаційної ради Федерації українців Вірменії «Україна» Юрій Мінасян хоч і народився поза межами Батьківщини, робить все можливе, аби його співвітчизники за кордоном зберігали свою культурну ідентичність та традиції. Юрій завітав до Києва у зв’язку із завершенням трирічного проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття», який впроваджував Ресурсний центр ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Східного Партнерства «Культура» у сільських громадах Вірменії та України. Ми поспілкувалися з Юрієм про життя української діаспори та діяльність Федерації.
- Юрію, як давно ви живете у Вірменії? - Я народився у Вірменії в змішаній родині. Тато – вірменин, мама – українка (родом зі Львівщини, – авт.). Вона переїхала відразу після навчання. З татом познайомилися ще в інституті, закохалися, й він привіз маму до себе додому. - Мама розповідала вам про українські традиції? Член координаційної ради Федерації українців Вірменії «Україна» Юрій Мінасян
- Так, але це було якось ненав’язливо. В усьому відчувався український дух. Оскільки мій батько помер, коли мені було всього-навсього 2,5 роки, на мамині плечі лягло складне завдання: з одного боку, виховати сина-громадянина Вірменії, а з іншого – зробити так, щоб українська складова в мені також була. На мою думку, їй це вдалося. Так, на першому місці стояла Вірменія – вірменська мова, історія, культура, – але українські книги, рушники завжди були в нашому домі. Й уже в дорослішому віці я захопився творчістю «Океану Ельзи». Мама, хоч і не любила рок-музику, була дуже щаслива (посміхається, – авт.). - Розкажіть, чому українці, в основному, потрапляють до Вірменії. - Причин багато. За радянських часів це було розподілення на роботу після навчання. Багато жінок-українок виходило заміж за вірмен. Є й ті, хто переїхали нещодавно, наприклад, отримавши пропозицію з працевлаштування. - За вашої ініціативи в Єревані вдалося встановити пам’ятник Тарасові Шевченку. Як це відбулося й хто допоміг фінансово? - У 1995 році, коли мама тільки створювала українську общину, ідея пам’ятника Тарасу Григоровичу вже була. Спочатку уряд Вірменії і мерія визначили місце. Потім були спроби знайти фінансування. Але завдяки старанням і допомозі посольства України у Вірменії ми знайшли мецената, який нам допоміг.
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
11
12
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Кращі практики - Що ще робить українська діаспора для підтримання своїх традицій? - У зв’язку з недостатнім фінансуванням, на жаль, робимо не все те, що хотілося б. Але зараз видаємо двомовну газету українською та вірменською «Дніпро-Славутич». Ми відзначаємо разом всі великі свята, як-от День Незалежності та День пам’яті Тараса Шевченка. Також є хор, частково самодіяльний, частково професійний. У нас є дитячий ансамбль. Проводимо зібрання, читаємо вірші, обмінюємося новинами. Завдяки підтримці знову ж таки посольства в Єревані працює школа №42, яка носить ім’я Тараса Шевченка. До речі, цього року там відкрився куточок, присвячений Кобзарю. В офісі федерації є своя бібліотека, де зібрані українські книги, і будь-хто з громади може прийти туди й взяти те видання, яке його цікавить. Раніше, правда, було більше можливостей, зокрема, відправляли дітей до літніх таборів, в Артек, наприклад. - Як українці у Вірменії допомагають Україні зараз? - Особливо допомогти не вдається у зв’язку з тим, що у Вірменії теж складне соціально-економічне становище. Але ми не обмежуємося винятково моральною чи інформаційною підтримкою. Хоча останнє дуже важливе, тому що дезінформація йде на різних рівнях, часто навіть несвідомо. А завдяки зв’язкам із Батьківщиною ми отримуємо адекватну інформацію і її вже розповсюджуємо серед своїх знайомих, друзів, колег, даючи їм змогу робити об’єктивні висновки щодо того, що відбувається. Окрім цього, наша молодь нещодавно зібрала допомогу для переселенців. - До речі, як пересічні вірмени ставляться до України? - Якщо підсумувати однією фразою все, що відчувають вірмени, то вийде наступне: «Таку прекрасну країну намагаються розвалити!». Це думка більшості, всім дуже шкода. Для будь-якого вірменина Україна завжди асоціювалася з чимось теплим, ґречним, добрим, світлим. У всіх є зв’язки з Україною – хтось тут служив, хтось навчався чи познайомився з майбутнім чоловіком/дружиною. - З якими труднощами та проблемами ви зіштовхувалися під час роботи над проектом «Багатство через різноманіття»? - Це, скоріше, не проблема, а завдання. Є певна диференціація між членами української діаспори в містах і віддалених селищах. У містах їм трохи легше. У віддалених же районах українці майже повністю асимільовані. Особливо це стосується другого та третього поколінь, тобто діти та внуки тих, хто переїхав до Вірменії з України. Але всі негативні речі, які зараз відбуваються, мають і свої плюси – ті, в кого є українська кров, відчули себе українцями й проявилися. Нашим завданням було зробити так, щоб, не зважаючи на певну асиміляцію з титульним народом, представники діаспори відчули український дух і колорит. Ця частинка української культури їх збагачує, робить особливими. Це те, чим варто пишатися.
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
12
13
Можливості для розвитку громад
№12
Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу
Бібліотека лідера Відкритий простір. “Багатство в різноманітті: як перетворити проблему на ресурс?” Напрацювання, якими збагатилися громади протягом впровадження в життя трьохрічного проекту “Багатство в різноманітті” стали основою проведення відкритого простору. Активні дискусії, обмін досвідом, спільна робота над помилками стали базисом для створення добірки матеріалів, які стануть в нагоді тим, хто не брав участі в проекті, але має бажання запозичити кращий досвід своїх колег. “Готуючи фінальну брошуру з історіями успіху, звертаємося до наших громад, щоб вони описали його результати, то фактично з тих історії, які в нас уже є, ніхто не пише, що було оновлено сільський клуб чи закуплено нове обладнання. Навпаки, пишуть про те, що в громаді зрозуміли, що таке волонтерство, вдалося здебільшого подолати апатію, активізувати літніх людей, молодих мам, представників національних меншин для якоїсь спільної роботи», – прокоментувала результатии спільної роботи координатор проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство через різноманіття» Мар’яна Завійська. Запрошуємо ознайомитися з книгою за результатами відкритого простору за посиланням: http://issuu.com/gurtrc/docs/maket_protokol_fin
Щоб підписатися на дайджест, надішліть, будь ласка, лист з поміткою “Підписка на дайджест” на адресу info@gurt.org.ua
Якщо ви хочете поділитися власним досвідом та успішними практиками розвитку громади, надсилайте нам свої матеріали на скриньку info@gurt.org.ua з поміткою “Матеріали для дайджесту”
Проект фінансується Європейським Союзом
Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ
Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії
13