Opportunities for local development#7 by GURT Resource Centre

Можливості для розвитку громад

№7

Щоквартальний дайджест, підготовлений в рамках проекту “Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті”, який здійснюється Ресурсним центром ГУРТ за фінансової підтримки Європейського Союзу

У випуску У ФОКУСІ Чому місцевій владі варто опановувати нову культуру врядування у громаді? МОЖЛИВОСТІ Грантовий конкурс для сільських громад Київської області ІІ Всеукраїнська школа самодопомоги Грантовий конкурс “Підтримка інститутів громадянського суспільства як рушіїв демократії” КРАЩІ ПРАКТИКИ Сергій Стуканов: “До нас приходять люди, які до цього українською не розмовляли!” БІБЛІОТЕКА ЛІДЕРА Новий онлайн-інструмент з організації груп самодопомоги

Чому місцевій владі варто опановувати нову культуру врядування у громаді? З метою формування нових практик та культури врядування у місцевих громадах, у рамках проекту Європейського Союзу «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті» протягом червня та липня 2013 року у громадах Київщини відбулись загальні збори у форматі відкритого простору. Відкритий простір – це формат роботи, який дозволяє у демократичний спосіб планувати та втілювати у життя бажані зміни. Громади смт. Бородянки, с. Нового Корогоду, с. Дружні (Бородянського району), с. Калинівки, с. Семиполків (Броварського району), с. Великої Березянки (Таращанського району), с. Фурсів (Білоцерківського району), с. Радинки (Поліського району), смт. Іванкова, с. Сукачів (Іванківського району) шукали відповідь на запитання “Які ініціативи потрібні для культурного розвитку моєї громади?” Щоб підписатися на дайджест, надішліть, будь ласка, лист з поміткою “Підписка на дайджест” на адресу info@gurt.org.ua

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

У фокусі “Приклад загальноєвропейської практики та культури врядування у місцевих громадах — це коли зміни ініціюють самі мешканці, базуючись на реальних, різноманітних потребах, та беруть відповідальність за власний розвиток”

Уявімо собі, Ви – сільський голова. Ви зацікавлені в культурному розвитку своєї громади і готові на рішучі дії. У Вас є декілька можливих сценаріїв: • Зробити ЩОСЬ на свій смак, страх і ризик, базуючись на власних уя в л е нн ях пр о т е, чо го х оч ут ь м е ш к анц і г ро м а д и. • Рішуче відкласти це ЩОСЬ до того часу, коли з’являться гроші, ініціативні мешканці в громаді та життя в країні налагодиться. • Зробити ТЕ, ЩО ПОТРІБНО мешканцям громади, але ОБОВ’ЯЗКОВО за їх участю. Кожен сценарій має свої переваги та недоліки, а найголовніше – НАСЛІДКИ: • У першому випадку – мешканці громад можуть неприємно здивуватись тому “благу”, яке вони отримали завдяки ініціативності сільського голови або звикнуть, що їх голос та думки не впливають на життя у громаді. • У другому випадку – зміни у громаді консервуються, нічого нового не з’являється, громада звинувачує сільського голову у бездіяльності, сільський голова громаду – у пасивності. • У третьому випадку – рішення у громадах приймаються спільно, можливо не так швидко, але більш усвідомлено, громада несе відповідальність за ініціативи, які пропонує. Власне, третій варіант – це приклад загальноєвропейської практики та культури врядування у місцевих громадах, коли зміни ініціюють самі мешканці, базуючись на реальних, різноманітних потребах, та беруть відповідальність за власний розвиток.

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

У фокусі Відкриті простори об’єднали більше чотирьохсот представників різних вікових категорій та професій, людей з різним світоглядом та інтересами, що дозволило обговорити культурні проблеми громади та спільно розглянути шляхи їх вирішення. Технологія відкритого простору дала змогу відчути, що думка кожного – має значення, адже будь-який учасник та учасниця змогли запропонувати власну для обговорення тему. У результаті заходів мешканцями громад було ініційовано понад 50 нових ініціатив, підкріплених конкретними завданнями для їх реалізації.

Взяти відповідальність за власний розвиток вирішили громади Київщини, де відбулись загальні збори у форматі відкритого простору. Представники громади селища Бородянка Бородянського району зосередили свою увагу та роботу над 18 ключовими проблемами. Зокрема, культурне життя селища планується розвивати завдяки ініціативам “Школа мистецтв у Бородянці”, “Сучасна бібліотека для дітей”, “Облаштування зони відпочинку та активного дозвілля” та іншим. Саме активна робота у цих напрямках може змінити культурне обличчя села – переконані представники громади. Актуальні культурні ініціативи також жваво обговорювали в селі Велика Березянка Таращанського району. Тут дійшли висновку, що для розвитку громади необхідно зосередити увагу, зокрема, на таких ініціативах: “Створення належних умов для заняття духового оркестру”, “Створення жіночого клубу” (для жінок різного віку, які знаються на традиціях і ремеслах), “Створення дитячого майданчика у мікрорайоні “Шпиль”. На думку учасників заходу, збори громади у такому форматі треба проводити частіше, адже у такий спосіб генеруються нові ідеї, які спільно можна втілити в життя у своєму селі. У громаді села Дружня Бородянського району учасники запропонували проекти: “Організація спортивної секції”, “Парк відпочинку - візитівка села”, “Розробка проектної документації для культурно-оздоровчого центру”. У Дружні переконані - все більше і більше людей долучаються до вирішення проблем села, тому різні питання поступово зрушуються з місця, зокрема, і завдяки таким заходам. У селі Калинівка Броварського району учасники зборів запропонували вісім проектів, серед яких: “Створення арт-кафе”, “Місце культурного відпочинку для батьків та дітей з дитячим майданчиком”, “Музей села у приміщенні будинку культури”.

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Кращі практики

Представники громади села Нового Корогоду Бородянського району зосередили увагу на кількох актуальних питаннях: організація розвиваючих гуртків для дітей, активізація роботи молодіжного центру та організація “дозвілля для тих, кому за...”, організація роботи з художньої самодіяльності. Саме вони стали фокусом культурних ініціатив громади, початок втілення яких планується вже незабаром після зборів. “Як створити громадську організацію?”, “У який спосіб облаштувати зону відпочинку довкола Татарського озера?” - над такими актуальними питаннями працювала громада у селі Семиполки Броварського району. У результаті - представлено три проекти – “Спортивний майданчик біля школи”, “Громадська організація “Творці майбутнього”, “Створення зони відпочинку на базі Татарського озера”. Продуктивною виявилась громада села Фурси Білоцерківського району. Близько 60 учасників заходу напрацювали цілий ряд ініціатив: “Духовність нації – у народних традиціях”, “Дозвілля дітей дошкільного віку в с. Чмирівка”, “Якою ми хочемо бачити бібліотеку с. Фурси”, “Майбутнє дітей у наших руках” тощо. У селі Радинка Поліського району також напрацювали кілька нових культурних ініціатив, зокрема “Створення клубу за інтересами “Мужність” при сільській бібліотеці” та “Клуб сеньйорів” (клуб для тих, кому за 50).

“Учасники усіх відкритих просторів несподівано для себе руйнували стереотипи про п асивн іс ть о д н ос е ль ц і в т а о бо в ’я з к о в у необхідність значних коштів для втілення бажаних змін” “Поруч із питаннями у сфері культури, часто-густо лунали пропозиції вирішити інші проблеми населених пунктів: нічне ос вітлення вулиць , очищ ен ня водойм, реконструкція каналізаційної системи села, потреби у забезпеченні житлом молодих сімей, підвищення фінансової грамотності населення тощо“

У результаті відкритого простору громада селища Іванкова Іванківського району має намір втілити такі ініціативи: “Облаштування центральної площі смт.Іванкова у стилістиці Марії Приймаченко”, “Створення жіночого клубу “Справжня леді”, “Створення умов для спортивного дозвілля у мікрорайонах”, “Новий історико-краєзнавчий музей”. У селі Сукачі Іванківського району громада зосередила увагу на роботі над проектами: "Оформлення зони відпочинку на території парку с. Сукачі", "Облаштування території "акваріуму", "Створення спортивного комплексу" (з футбольним полем, басейном та тенісним кортом). За результатами відкритих просторів кожна громада отримала книгу, у якій зафіксовано обговорення наявних проблем у громаді, ідеї проектів, спрямовані на їх вирішення та домовлено про дату і місце наступної зустрічі ініціативних груп. Цей робочий інструмент стане нагадуванням про власні обіцянки та стимулом спільно здійснити заплановане. Дізнатись більше Публікацію створено в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп в реалізації культурних прав: багатство у різноманітті», що впроваджується Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Європейського Союзу. Матеріал підготувала Любов Єремічева

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Можливості

Грантовий конкурс для сільських громад Київської області Ресурсний центр ГУРТ в рамках проекту «Рівні можливості для національних меншин та вразливих груп: багатство у різноманітті» оголошує грантовий конкурс для сільських громад Київської області (громади смт. Бородянки, с. Нового Корогоду, с. Дружньої (Бородянківський район), с. Калинівки, с. Семиполків (Броварський район), с. Великої Березянки (Таращанський район), с. Фурсів (Білоцерківський район), с. Радинки (Поліський район), смт. Іванкова, с. Сукачів (Іванківський район)).

Обов’язковими додатками до проектної пропозиції є: Копія свідоцтва про державну реєстрацію організації.

Мета конкурсу – підтримати ініціативи місцевих ОГС в сфері культури у 10 громадах Київської області. Грант надаватиметься у вигляді цільового фінансування у формі добровільного пожертвування ОГС, чия проектна пропозиція буде рекомендована до фінансування. Зазначені мінімальні і максимальні суми застосовуються до грантів для окремих проектів, що можуть фінансуватися в межах цього конкурсу: Мінімальна сума – 10 000 грн. Максимальна сума – 50 000 грн.

Копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (свідоцтво видається державним реєстратором).

Бажаний розподіл бюджету: адміністративні витрати – 10 %, програмні витрати – 90 %. Власний внесок апліканта повинен становити щонайменше 20% від загальної вартості проекту. Тривалість проекту повинна становити до 9 місяців.

Копія рішення про включення до Реєстру неприбуткових організацій. Проектні пропозиції мають надійти в офіс Ресурсного центру ГУРТ не пізніше 27 серпня 2013 року.

До конкурсу проектних пропозицій допускаються інститути громадянського суспільства, які: офіційно зареєстровані як громадські організації або благодійні організації та мають статус юридичної особи; мають статус неприбутковості з ознакою неприбутковості 005 (для благодійних організацій) та 006 (для громадських організацій); діють на території громад, що беруть участь у проекті.

Проектні пропозиції слід надсилати електронною поштою на е-адресу info@gurt.org.ua. У темі листа слід вказати «Пропозиція».

Організація, чий проект буде рекомендовано до фінансування, зобов’язується взяти участь у тренінгу з проектного менеджменту, який відбудеться у вересні-жовтні 2013 р. у м. Києві. Після тренінгу Ресурсний центр ГУРТ укладатиме договір про надання цільової безповоротної фінансової допомоги.

Запитання щодо порядку оформлення проектних пропозицій можна направляти електронною поштою на адресу info@gurt.org.ua або зателефонувавши (044) 296-10-52.

Проектна пропозиція готується та подається відповідно до встановленої форми, яка включає інформацію про організацію, опис проектної пропозиції, бюджет та обов’язкові додатки. • Проектна пропозиція повинна бути безпосередньо пов’язана із планом розвитку громади. • Обсяг проектної пропозиції (без врахування бюджету та необхідних додатків) не має перевищувати 6 сторінок. • Проектна пропозиція має бути написана українською мовою. • Проектні пропозиції написані від руки до розгляду не приймаються. Аплікаційні форми: Annex1_Application form, Annex2_Budget form Дізнатись більше

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Можливості

ІІ Всеукраїнська школа самодопомоги Триває прийом заявок для участі у другій Всеукраїнській школі самодопомоги, що розпочнеться у вересні 2013 року. Програма Другої всеукраїнської школи самодопомоги складається із трьох сесій, під час яких Ви: • оволодієте теоретичними навичками організації та проведення груп самодопомоги (ГСД); • пройдете практику, під час якої сформулюєте цілі та плани щодо створення нових, бажаних ГСД. Перша сесія відбудеться: • для групи № 1: з 10.09 – 13.09.13р. • для групи № 2: з 17.09 – 20.09.13р. Друга сесія розпочнеться з 15.10. 2013 р., третя - з 19.11. 2013 р. Заявки на участь приймаються від організацій, які можуть делегувати 2-3 учасника/учасниці.

Контактна особа: Олександр Старовойтенко тел. (097) 969-00-98 borodyanka_life@ukr.net

Увага! Транспортні витрати учасників не відшкодовуються. Для участі в школі необхідно заповнити онлайн-анкету. Крайній термін для подачі заявок – 10 серпня 2013 р. Дізнатись більше

Грантовий конкурс “Підтримка інститутів громадянського суспільства як рушіїв демократії” Творчий центр ТЦК оголошує конкурс проектних заявок на отримання гранту «Підтримка інститутів громадянського суспільства як рушіїв демократії і належного врядування».

Проектна заявка з усіма необхідними додатками має бути надіслана на е- адресу grant@ccc.kiev.ua до 23:59 (за київським часом) 15 серпня 2013 року. У темі листа необхідно зазначити «грантовий конкурс проон 13», у тілі електронного листа необхідно зазначити назву організації, що подає проектну заявку. Організації-пошукачі можуть до 04 серпня 2013 року звертатися до адміністратора конкурс у за додатковою інформацією електронною поштою info@ccc.kiev.ua

Конкурс проводиться в межах Проекту ПРООН «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства в Україні», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Мета конкурсу – сприяти реалізації ініціатив місцевих ОГС, спрямованих на активізацію ефективної участі громадян у процесі прийняття рішень на місцевому рівні, збільшення прозорості та підзвітності влади, покращення стратегічних, управлінських, адвокаційних можливостей ОГС, їх спроможності проводити ефективний моніторинг діяльності органів влади. Конкурс проводитиметься за двома лотами: Лот 1 – для ОГС з досвідом роботи понад три роки; Лот 2 – для новостворених ОГС (до 1-го року існування на кінцеву дату подання проектних заявок). Загальний бюджет грантового конкурсу становить: для Лоту 1 1464480 грн., для Лоту 2 – 162720 грн. Термін проектної діяльності не повинен перевищувати 12 місяців. Дізнатись більше

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Кращі практики

Сергій Стуканов: «До нас приходять люди, які до цього українською не розмовляли!»

Сергій Стуканов: “Здебільшого реакція оточуючих на українську мову є позитивною: люди посміхаються, зрідка українською відповідають. Інколи навіть запитують, чи я не приїжджий, але таке трапляється нечасто”

Щотижневий Український розмовний клуб діє в Донецьку з грудня 2012 року. За декілька місяців існування він вже встиг стати доволі популярним серед активної донецької молоді. У форматі PRоГОну Сергій Стуканов – засновник і керівник клубу, голова донецького осередку руху “Простір свободи”, публіцистичний та громадський діяч – розповів про мету подібних об'єднань і, безпосередньо, донецький досвід діяльності Українського розмовного клубу. ГУРТ: Чому і коли ти почав говорити українською? Я почав спілкуватися українською вже навчаючись в університеті. На перших курсах траплялося таке, що готував доповідь російською мовою, а викладачі вимагали відповідати українською. Синхронний переклад робити було важко, оскільки бракувало словникового запасу. Тоді й виникло бажання вільно спілкуватися українською, щоб вона стала в мене мовою рефлекторною. Тому десь з четвертого курсу я самотужки підвищував мовний рівень – словники читав і т. ін. Залежно від ситуації та співрозмовника почав розмовляти українською, поступово відсоток мого спілкування збільшувався. Нині я говорю здебільшого українською, російською мовою спілкуюся значно менше. ГУРТ: Чи це не викликає незвичної реакції в оточуючих? В університеті ніколи не викликало, тому що навчання на історичному факультеті велося українською мовою. Якщо ж говорити про побутові ситуації, то негативні реакції мені траплялися буквально лічені рази протягом кількох років.

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Кращі практики “Організовуючи чергову зустріч, актив організації вирішує, яку тему обговорювати. Оскільки ці зустрічі мають широкий формат, вони проходять переважно весело та жваво. У майбутньому плануємо організувати ще один напрям діяльності клубу – у форматі дискусій більш фахових, на теми філософські, релігійні та мистецтвознавчі. Тут учасники зможуть «інтелектом блиснути». Я сподіваюся, що вже найближчим часом нам вдасться запустити такий філософський проект” “Ми прагнемо в різних містах України заснувати, хоча б по одному клубу. Наприклад, оскільки до нас певна частка людей доїжджає з Макіївки, ми хочемо відкрити клуб саме там. Ще були плани зробити клуб з напрямом творчим, з фокусом на літературні вечори, щоб читати поезію, прозу, вивчати творчість певних поетів. А потім може і кіноклуб, дитячий, український розмовний клуб для дітей... Все це втілювати будемо поступово” “Якось до нас приходило телебачення знімати сюжет про клуб, тоді я дізнався, що в адміністрації про наш клуб знають. Наші прихильники, деякі з них задіяні у Громадській Раді при Донецькій ОДА, теж порушували це питання, але прямих контактів ми з ними поки що не мали”

А здебільшого реакція на мову є позитивною: люди посміхаються, зрідка українською відповідають. Інколи навіть запитують, чи я не приїжджий, але таке трапляється нечасто. ГУРТ: Як виникла ідея Українського розмовного клубу? Насправді, ця ідея не моя. Мені підказали її під час мого перебування у щорічному наметовому містечку «Чумацький шлях». А вже про реалізацію ідеї розмовного клубу я почав думати, коли від руху добровольців «Простір свободи» був координатором проекту «Всеукраїнський мовний простір». Мені захотілося зробити на Сході й Півдні країни таку мережу клубів, де можна було б розмовляти українською тим, кому це важко вдається, або тим, хто хотів би періодично спілкуватися цією мовою, не маючи такої потреби у повсякденному житті. Отже, наприкінці грудня ми започаткували такий клуб у Донецьку. А слідом за нами цю ідею підхопили в Одесі, потім у Нікополі, Горлівці та Краматорську. Ми не намагаємося спеціально шукати у різних містах людей, які б там створювали подібні клуби. І ми не ставимо їм жодних умов. Це відбувається без нас, і вони самі обирають зручну для них форму діяльності. ГУРТ: А як реагують знайомі, коли розповідаєш їм про такий клуб? Український розмовний клуб в українському місті може видатися явищем дивним. Та саме цей інструмент допоможе – ні, не українізувати Донецьк, бо це у найближчій перспективі нереально, – а хоча б збільшити вживаність української мови принаймні на п'ятьдесять відсотків. Ось ми і створили осередок, де різні теми обговорюються українською. Якщо в перспективі таких осередків буде декілька десятків, то це створюватиме у місті певне україномовне середовище. ГУРТ: А який формат цих зустрічей? Це ж не така практика, як в англійських клубах, коли здебільшого тренують розмовну лексику, спілкуючись про погоду чи різні ситуації. Це має бути якийсь дискусійний рівень? Одеський клуб годину присвячує вдосконаленню української мови, для цього навіть запрошують викладачів, які навчають уникати суржику, неграмотного вживання слів тощо. А потім учасники клубу ще протягом години спілкуються на різні теми. А ми взагалі не торкаємося питання грамотності, просто спілкуємося, використовуємо українську мову як інструмент спілкування на різні теми. Я можу навести декілька прикладів. Якось керівник Донецького дебатного клубу проводив у нас дебати на тему: «Освіта: чи вона деградує, чи розвивається». Ще обговорювали релігію; знайомилися з форматом Британських парламентських дебатів; запрошували художників, які розповідали про живопис та сучасне мистецтво і давали уроки малювання. Був майстер-клас з акторської майстерності, його проводила акторка театру. Цей майстер-клас викликав жвавий інтерес, до нас тоді прийшло 50 учасників! Ще ми обговорювали рекламу: дивилися рекламні ролики некомерційного та соціального характеру (переважно англійською мовою), а потім обговорювали і

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Кращі практики

“Наші зустрічі завжди проходять безкоштовно, однак ми маємо скарбничку для пожертв, і люди за бажанням можуть зробити фінансовий внесок для клубу. На ці невеличкі пожертви ми купуємо матеріали, необхідні для зустрічей, чай та печиво. Наприклад, коли ми запрошували художника, то купували фарби олійні, полотно... Закликаємо людей самостійно приносити печиво або інші солодощі”

самі намагалися створювати цікаві рекламні гасла. Тобто ми прагнемо того, щоб українська мова була засобом спілкування та обговорення різних тем, цікавих широкому загалу. Часто трапляється, що в україномовних гуртках обговорюються теми вузькі, пов'язані, наприклад, з історичною спадщиною. Це цікаво вузькому колу людей, а ми намагаємося залучати саме тих, хто ніколи українською не розмовляв і готовий обговорювати більш популярні теми. ГУРТ: Хто відвідує Український розмовний клуб? Є певна частка людей, які ходять часто, здебільшого це молодь, починаючи від 16 і до 30 років. Особи віком 17-25 років складають основну масу відвідувачів клубу. Є студенти-філологи, журналісти, історики. Якщо говорити про належність до інших соціальних прошарків, то, залежно від теми, на різні зустрічі приходять дуже різні люди. ГУРТ: Де і коли відбуваються зустрічі розмовного клубу? Першу зустріч ми провели у випадковому місці. А потім вже домовилися з керівництвом бібліотеки для юнацтва (бул. Шевченка, 3) про те, що вони нам виділять один вечір на тиждень у читальній залі. Відтоді наші зустрічі відбуваються щовівторка. У середньому, участь у зустрічі беруть 33 особи, а двічі клуб збирав навіть по п'ятдесят учасників. ГУРТ: Чи діють певні правила у клубі? Наприклад, не виправляти людей чи, навпаки, постійно виправляти помилки? Під час перших зустрічей траплялося, що виправляли тих, хто робив якісь помилки, часто. Але такі випадки змушували людину ніяковіти. Тому у нас вже виникло негласне правило: ми просто спілкуємося, а не проводимо мовні курси, тому не виправляємо, навіть, якщо суржик проскакує. ГУРТ: А як виглядає сам процес залучення людей? Через соціальні мережі Facebook та Вконтакте. У майбутньому плануємо ще оголошення розклеювати. Інколи до нас приходять люди від інших організацій: Відсічі та Фундації регіональних ініціатив. ГУРТ: Після декількох місяців спілкування з простими донеччанами ти щось нове відкрив для себе? Найбільше мені подобається, коли до клубу приходять люди, яким важко розмовляти українською. Коли приходять свідомі патріоти, які вільно розмовляють українською — це, звичайно, добре. Але найбільшу насолоду отримую, коли бачу, як люди починають говорити, як їм важко зв'язувати докупи декілька слів, бо вони, живучи в Донецьку, ніколи, не мали нагоди чи потреби спілкуватися українською. А тут вони намагаються висловити думку, яка, на їх погляд, є важливою. Радію, що хоч невеличка нагода долучитися до української мови створена для людей, які живуть у Донецьку. І я бачу абсолютно адекватне позитивне ставлення: люди, які приходять, щиро намагаються опанувати мову! Спілкувався: Олександр Кисельов Редагування Анжеліки Клайзнер

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії

Можливості для розвитку громад

№7

Бібліотека лідера

Спробуйте новий онлайн-інструмент з організації груп самодопомоги! Тепер кожен має можливість скористатися недорогим та ефективним способом взаємної допомоги з подолання власних проблем і проблем громади! Ресурсним центром ГУРТ за підтримки Уряду Королівства Швеції було розроблено онлайнінструмент з організації груп самодопомоги (ГСД). Самодопомога - не нове поняття для українського суспільства, проте незаслужено призабуте протягом радянської доби. Експерти дають їй визначення як протилежність бюрократичній діяльності інституцій, покликаних служити громадянам, їх безособовості та надмірній формальності процедур. Допомагаючи собі, люди приборкують почуття безпорадності перед проблемами, такими як залежність, соціальні патології та хронічні хвороби. Групи самодопомоги можна створювати як для подолання труднощів особистого характеру, так і для розв’язання складних питань вашої громади у сфері соціальних проблем, охорони здоров’я, захисту прав людини тощо. Керівники організацій, ініціативні громадяни, які зацікавлені у впровадженні інноваційних підходів розвитку громади, а також усі охочі змінити своє життя шляхом спільного вирішення негараздів зможуть самостійно створити групу самодопомоги, скориставшись рекомендаціями онлайн-інструмента.

Завантажити онлайнпосібник можна тут

Завдяки онлайн-посібнику Ви: Дізнаєтесь більше про ГСД та їхні переваги Скористаєтесь практичними порадами застос ування самодопомоги у вирішенні проблем окремих цільових груп, а також у системному покращенні життя вашої громади в цілому Знайдете покрокові рекомендації створення ГСД Зрозумієте, де шукати учасників і як їх залучати Дізнаєтесь, які етапи розвитку проходить ГСД Зрозумієте, як планувати та організовувати зустрічі Навчитесь, як спільно долати проблеми і шукати спільні точки дотику тощо Онлайн-інструмент з організації груп самодопомоги є доступним для користування лише для зареєстрованих користувачів порталу ГУРТ.

Щ о б під п и са ти с я на дайджест, надішліть, будь ласка, лист з поміткою “Підписка на дайджест” на адресу info@gurt.org.ua

Якщо ви хочете поділитися власним досвідом та успішними практиками розвитку громади, надсилайте нам свої матеріали на скриньку info@gurt.org.ua з поміткою “Матеріали для дайджесту”

Проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізовується Ресурсним центром ГУРТ

Погляди, виражені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Європейської Комісії