Газета Гімназійної Республіки
Вересень 2015
№ 10 (189)
З початком навчального року!
Вітання директора
Щиросердно вітаю Вас з початком нового навчального року! Впевнений, що багато цікавого і корисного Ви дізнаєтесь під час навчання. Наша гімназія – це місце для тих, хто створює себе сам, хто накопичує власну компетенцію і використовує усі надані можливості. Бажаю їх використати сповна, адже гімназія – стартовий майданчик для побудови власної кар’єри. Найголовніший капітал – інтелект – здобувається саме тут. Отож, вдалого старту та надійного польоту, любі друзі!
Олександр Мишковець
Герої не вмирають Нікому не таємниця, що зараз в Україні воєнний конфлікт. Багато людей стало героями, пішовши захищати рідну землю. У мене також є свої герої. Це двоє моїх старших братів: Андрій і Сергій. Сергій добровільно пішов захищати рідну землю ще в березні 2014-го року. Пізніше він підписав контракт по спеціальності сапер. Сергій уже неодноразово був у зоні АТО. Коли він мав ротацію, то на полігонах навчав мобілізованих саперної справи. З травня Сергій знаходиться в Луганській Області. Андрій був мобілізований в перших числах
1
лютого до лав ЗСУ. Строкову службу проходив у військах спецпризначення, тому під час мобілізації його взяли у полк спецназу. Декілька разів Андрій був у зоні АТО. Під час останнього перебування на сході він потрапив у госпіталь, де йому прооперували коліно і на даний час знаходиться у військовій частині на реабілітації. Я пишаюся своїми братами, тому що вони у тяжкий час пішли захищати Україну. І, не зважаючи на всі труднощі і тяжкі обставини, боронять кордони нашої держави. Я вірю, що мої брати повернуться. І в Україні настане мир та спокій. Криваві сльози проливає Україна. Коли ж скінчиться жорстока ця війна? Коли ж настане мир в країні І зникнуть руки жадібні врага? А хлопці сміло йдуть на поле бою Вітчизну рідну захищати. Не думають чи вернуться живими, Чи ще побачать рідну свою матір. Повернетесь, обійме вас ненька, Бо щирим серцем вірю у це я. Хай гіркі сльози не ллє Україна, Бо вже закінчиться непрохана війна! Скінчиться й завиють враги люто. Не будуть панувати у наших краях… Криваві сльози витре Батьківщина. Скінчиться скоро жорстока ця війна. Степасюк Дарія 3(7) – Г клас
ГАЗЕТА “ЗОЛОТІ КОМІРЦІ” ЛУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 4 ІМЕНІ МОДЕСТА ЛЕВИЦЬКОГО
Літні ка нік ули вже закінчилися, але я йду до школи з чудовими спогадами про літній відпочинок. У червні, мені випала гарна нагода побувати в Києві. Перше, що ми відвідали – це ті місця, де більше року тому відбувалися криваві події – Майдан та вулицю Грушевського. У багатьох місцях – фото героїв, тих хто загинув за свободу України. Поруч з портретами я також бачила простріляні кулями каски, щити, окремі речі воїнів, а також стовбури дерев, де залишились сліди від ворожих пострілів. «Герої не вмирають» - неодноразово читала я, ідучи по вулиці Грушевського. Ці герої з портретів дивились на нас праворуч та ліворуч вулиць. Потім був насичений подіями день. Ми відвідали багато цікавих історичних місць. Оглянули музеї та парки Києва. Ввечері, коли сіли в поїзд, мені чомусь знову згадалися обличчя героїв, портрети котрих я бачила вранці на вулицях Києва. Я неодноразово бувала в столиці, але ця поїздка стала особливою. Крамар Дарина 3(7)-В клас
Моє літо в Мельниках
Влітку ми вирішили: якщо їхати відпочивати на волинські озера – то надовго (звісно, в межах тривалості відпустки батьків). Бо ж цього року спека – як у пісні з репертуару «Пікардійської терції»: «…сонце розжарене над містом встає і від чаду машин кругом іде голова…». Так і хотілося, щоб якийсь трамвай завіз нас далеко за місто… Тож ми зібрали усе необхідне і поїхали туди, «де природа сама, де асфальту нема» – на озеро Пісочне в Мельники. Знайомі місця зустріли нас, як завжди, свіжим повітрям із присмаком хвої, чистою озерною водою, можливістю поринути разом з іншими втікачами від спеки у розмірене русло життя на відпочинку. Тож ми наповнювали ці дні поєднанням приємного з корисним. Купалися досхочу, засмагали, каталися на катамарані, ходили до лісу по ожину, на березі грали у бадмінтон, їздили на велоекскурсію, просто прогулювалися вздовж берега і вдихали запах сосни, смакували рибкою з озера. А який гарний тут захід сонця! Воно м’яко гладить поверхню води, виблискуючи в ній, а потім ховається за лісом. Навіть увечері вода тепла, м’яка і приємна. Наші волинські озера дають можливість відчути гармонію природи, її чистоту і безоборонність.
Мої європейські канікули
Марія Деркач 3 (7)-В клас
Цього рокуя відпочивала в Італії. Моя сім`я проїхала низку європейських країн, таких, як Польща,Чехія, Австрія, після чого ми дістались місця призначення. Коли наша родина приїхала в курортне містечко,навіть не розбираючи речі,усі вирушили на пляж. Мені дуже сподобалось тепле море і велетенське волейбольне поле, що було зовсім поруч з водою. Окремої уваги заслуговує Венеція. Наші родичі живуть поблизу цього дивовижного міста. Татова двоюрідна сестра з своїм чоловіком провели нам екскурсію. Для мене Венеція - це місто-торговий центр. На кожному кроці магазини з сувенірами, масками, або якщо ні те, ні інше, то ресторани. Пройти по вулиці без штовханини практично неможливо, бо сюди з’їжджаються туристи з усіх куточків світу. Після дощу нас провела додому прекрасна веселка у всій своїй красі. Коли ми повертались додому, то зупинились на ночівлю у Чехії,де тато зустрів свого давнього друга. Він провів нас через центр старовинного міста і показав усі закапелки,про які можуть знати тільки місцеві, а туристи просто пройдуть повз. Моя сім`я дуже гарно відпочила,а щоб запам`ятати усе в деталях,моя сестра Іра зробила прекрасне фото. Миколів Анна 3(7)-В клас
2
ГАЗЕТА “ЗОЛОТІ КОМІРЦІ” ЛУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 4 ІМЕНІ МОДЕСТА ЛЕВИЦЬКОГО
Літній «Супутник»
Цього літа мені пощастило відвідати табір «Супутник», що знаходиться на мальовничому березі озера Світязь. Там я познайомився з багатьма новими і цікавими друзями. Мене обрали командиром загону. Було дуже весело. Щодня усім табором ми робили зарядку, купались у озері та весело відпочивали. Кожного дня вихователі і вожаті влаштовували нам різноманітні конкурси та змагання: з футболу, тенісу, баскетболу, плавання. Щовечора ми весело проводили час на дискотеках. Два тижні відпочинку у таборі пролетіли дуже швидко. Сподіваюсь,що на наступний рік знову відвідаю «Супутник». Теслюк Валентин 3(7)-В клас Кожного року настає найулюбленіша пора усіх дітей —сонячне літо. Я, як і всі мої друзі, насолоджувалася канікулами. Початок канікул я провела у Луцьку, гуляла з друзями та допомагала батькам.У липні моя сім’я поїхала до дідуся і бабусі у м. Житомир. Це велике і дуже красиве місто. Там є музей космонавтики. А яка була запашна полуниця, малина, шовковиця, чорниця, наливні яблучка та груші. Серпень я провела у свого брата в Одесі.Чорне море неймовірно захоплювало своєю красою. Воно було мінливим: то спокійне та ніжне, то гралося хвилями. Я вдосталь накупалася і засмагла. Ми гуляли по вечірньому місту, святкували 24 річницю дня Незалежності України, познайомилися з новими одеськими поліцейськими. Ось так чудово я провела літо!!! Вікторія Іщук 5(9)-Г клас Цього літа я відпочивав на озері Світязь, де мені дуже сподобалось. Біля озера було багато розваг, тому я там не нудьгував. Також влітку я їздив зі своєю командою по футболу в Берлін. У місті було дуже багато людей з інших країн, які приїхали на фінал Ліги Чемпіонів. Стадіон у Німеччині – неймовірно красивий і великий. Коли я вперше туди потрапив, мене переповняли емоції. На Фіналі Ліги Чемпіонів боролися за перемогу дві зовсім різних команди. Це були ФК Ювентус і ФК Барселона. Я вболівав за Барселону, яка і перемогла з рахунком 3:1. Також ми з командою гуляли по місту, де побачили багато різних культурних пам`яток. Це літо залишило в моїй пам`яті масу позитивних емоцій та цінних спогадів! Миронюк Микола 3 (7)-В клас
Моє літо
3
ГАЗЕТА “ЗОЛОТІ КОМІРЦІ” ЛУЦЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 4 ІМЕНІ МОДЕСТА ЛЕВИЦЬКОГО
Гірський «Артек» Цього літнього відпочинку, я побувала у спортивно-оздоровчому таборі - «АРТЕК». Табір знаходиться у Буковелі. Під час 1-ї зміни туди приїхало понад 700 дітей з Луцька. У Буковелі мені дуже сподобались умови та краєвиди. Мій 7-й загін називався «Діти України». За ці 10 днів ми побували на горі Буковель, і підіймались на підйомниках. Також мені дуже сподобалась ранкова зарядка, яка була енергійна та весела. Кожного вечора у нас були дискотекимасовки. Вони дуже запам’ятались, особливо остання... пам’ять назавжди! У Буковелі я знайшла нових друзів та познайомилась з чудовими вожатими. Ці 10 днів відпочинку мені дуже сподобались і я їх ніколи не забуду. Раджу наступного літа їхати у табір «Артек», що у Буковелі!!! Словік Христина 3(7)-В клас Як відомо кожен з нас має свої вподобання, хобі та захоплення. Ми всі різні, маємо різні можливості, різні погляди та смаки. В минулому році я відкрив для себе надзвичайно цікаве та захоплююче заняття – урбан туризм. На перший погляд звучить незрозуміло, тому спробую трохи розповісти що ж це таке. Урбан туризм — це дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення. Цей різновид туризму володіє рисами молодіжної субкультури і англійською мовою звучить як «urban exploration» (міське дослідження). Одним з найбільш поширених видів індустріального туризму є відвідування залишених (занедбаних) об’єктів. Це можуть бути залишені недобудовані споруди, колись діючі промислові, господарські та військові об’єкти, кинуті житлові будинки, райони і навіть міста (так звані міста-примари, наприклад, Прип’ять в Україні. Широке поширення такого виду індустріального туризму пов’язано, мабуть, з відносно невеликими ризиками для здоров’я (небезпеку можуть представляти, наприклад, раптові обвалення конструкцій, бездомні собаки, азбест, що використовувався для багатьох інженерних конструкцій і взагалі хімічні забруднення) і, звичайно, відсутність охорони об’єктів. Так як в більшості випадків метою такого туризму є отримання споглядального задоволення, багато таких дослідників є фотографами. Отже, з минулого року я почав цікавитися подорожами та туризмом, але вагався на рахунок своїх здібностей, орієнтації в просторі, підготовки. Проте подумав:- «Якщо не почну то ніколи не навчусь». І ось так, 19 серпня 2014 року я перший раз пішов на пошуки незвіданого та трохи небезпечного. Взагалі, це заняття доволі ризикове. Багато старих перекриттів, іноді дерев’яних... ніщо не вічне. Доволі часто можна знайти цікаві предмети, які
Урбан туризм
ЗОЛОТІ КОМІРЦІ
Газета Гімназійної Республіки
залишили там 20 -30 років тому, як-от різні документи, прилади, меблі, особисті речі, такі як протигази чи аптечки. Але, враховуючи їхній вік та те, що термін придатності давно закінчився поводитися треба обережно та з розумом. За кілька таких екскурсій я назбирав колекцію покинутих речей, які є різними по призначенню та даті виготовлення. Інколи можна знайти такі речі, які з собою забрати дуже важко... З друзями ми відвідали бомбосховище Ківерцівського ДОКу, Луцький аеропорт в с.Крупи, радіостанцію в с.Гаразджа та безліч покинутих об΄єктів нашого міста.
Фотознімки роблю завжди, доки камера не розрядиться. Я вважаю найкращою порою для таких походів зиму. Звичайно: холод, мороз, сніг ускладнюють підхід до потрібного місця проте це досить екстремально та вражаюче. Адже коли мороз, безвітряна погода,повсюди ліс і сніжна перина встеляє все навкруги, ти розумієш беззаперечну владу природи над людиною, її винаходами та творіннями. Роман Столярчук 5(9)-Г клас
Редактор: Т.В. Скіданова,
Адреса редакції: м.Луцьк, пр.Волі, 25
заступник директора з виховної роботи
Свідоцтво про державну реєстрацію:
Автори заміток:
ВЛ №212 від 14.10.2004 р.
юні кореспонденти школи
Засновник: Луцька гімназія №4
Відповідальний за випуск: Тофан С.В.
імені Модеста Левицького