fauna4-3

Ôàóíà

³

íàñåëåííÿ

Áåðêóò

4

Âèï. 1-2

1995

18 - 24

ÏÒÀÕÈ ×ÈÑÒÎÁÓÊÎÂÈÕ ² ÃÐÀÁÎÂÎ-ÁÓÊÎÂÈÕ ÏÐÀ˲Ѳ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÈÕ ÊÀÐÏÀÒ À.². Ãóç³é Birds of pure beech and hornbeam-beech old forests of the Ukrainian Carpathians. - A.I. Guzy. - Berkut.

4 (1). 1995. - Data were collected in the Carpathian Nature Reserve in 1984-1988. Birds were counted after the method of A.P. Kuzyakin (1962). Birds with the population density more than are included in the population, other are only in the ornithofaun a. Birds were counted during the breeding period, in the autumn and in the winter on 3 different levels: 430500, 850-900, 1100-1200 m above sea-level. Data are presented in the Tables. Changes of the bird faun a and population with the increase of the altitude are discussed.

Key words: Carpathians, fauna, population, population density, population structure, altitude.

Ìåòîþ íàøî¿ ðîáîòè áóëî âèâ÷åííÿ âåðòèêàëüíî¿ äèíàì³êè ñêëàäó îðí³òîôàóíè, ñòðóêòóðè òà ãóñòîòè íàñåëåííÿ ïòàõ³â, ³õ á³îìàñè â ñåçîííîìó àñïåêò³. Äîñë³äæåííÿ ïðîâîäèëèñÿ â Óãîëüñüêîìó ìàñèâ³ Êàðïàòñüêîãî çàïîâ³äíèêà (ï³âäåíí³ ìàêðîñõèëè ïîëîíèíè Ìåí÷óë Òÿ÷³âñüêèé õðåáòà Êðàñíà) ó 1984-1988 ðð. Ïòàõè îáë³êîâóâàëèñÿ çà ìåòîäèêîþ À.Ï. Êóçÿê³íà (1962). Ó ãí³çäîâèé ïåð³îä ñàìåöü ïðèéìàâñÿ çà ïàðó ïòàõ³â, âðàõîâóâàâñÿ íåäîîáë³ê. Äî ñêëàäó íàñåëåííÿ âêëþ÷àþòüñÿ äóæå áàãàòî÷èñåëüí³ (á³ëüøå 99 îñîáèí/êìª), áàãàòî÷èñåëüí³ (10-99) ³ çâè÷àéí³ (1-9) âèäè ïòàõ³â. гäê³ñíèõ ³ äóæå ð³äê³ñíèõ ìè â³äíîñèìî ëèøå äî ñêëàäó îðí³òîôàóíè. Ñóáäîì³íóþ÷³ - âèäè, ÷àñòêà ÿêèõ ñòàíîâèòü 9,5 % ³ á³ëüøå ãóñòîòè íàñåëåííÿ ïòàõ³â îðí³òîöåíîçó. Íà áàãàòèõ ãëèáîêèõ ñåðåäíüîùåáíèñòèõ ãðóíòàõ ó Êàðïàòàõ ñôîðìóâàëèñÿ âèñîêîïðîäóêòèâí³ áó÷èíè, ÿê³ ó â³ö³ 300-350 ðîê³â äîñÿãàþòü âèñîòè 45 ì, ä³àìåòðà 100-120 ñì ³ çàïàñó äåðåâèíè 600-650 ì³/ãà. Ç ï³äíÿòòÿì ó ãîðè êë³ìàòè÷íèé ðåæèì äëÿ íèõ ïîã³ðøóºòüñÿ: çíèæóºòüñÿ òåìïåðàòóðà ïîâ³òðÿ, çðîñòຠê³ëüê³ñòü îïàä³â. Äî 1000 ì í. ð. ì. âïëèâ çãàäàíèõ ôàêòîð³â íà ³íòåíñèâí³ñòü ðîñòó áóêà ìàëîïîì³òíèé, âèùå â³í ñòຠâæå ³ñòîòíèì. ßê íàñë³äîê, â ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ íà 10-15 ä³á ñêîðî÷óºòüñÿ âåãåòàö³éíèé ïåð³îä, çíèæóºòüñÿ ïðîäóêòèâí³ñòü óãðóïîâàíü. Âåðõíÿ ìåæà ë³ñó â Êàðïàòàõ çíàõîäèòüñÿ íà âèñîò³ 1150-1350 ì í. ð. ì. Ó áóêîâèõ ïðàë³ñàõ ãåîáîòàí³êè âèä³ëÿþòü äâ³ âèñîòí³ ñìóãè: ñåðåäíüîã³ðíèõ (äî 1000 ì í. ð. ì.) ³ ã³ðñüêèõ (âèùå 1000 ì í. ð. ì.) íàñàäæåíü (Ñòîéêî, Òàñºíêåâè÷, 1982). Äëÿ ñåðåäíüîã³ðíèõ áó÷èí õàðàêòåðíèé äîì³øîê ïîîäèíîêèõ äåðåâ ÿâîðà, êëåíà ãîñòðîëèñòîãî, â ÿçà ã³ðñüêîãî, ÿñåíà çâè÷àéíîãî, à íà íèæ÷èõ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âíÿõ - ãðàáà, äóáà ñêåëüíîãî, ëèïè ñåðöåëèñòî¿, ÷åðåøí³. Ãðàáîâ³ áó÷èíè ³ ñóáó÷èíè çàéìàþòü íåçíà÷í³ ïëîù³ íà íèæí³õ ÷àñòèíàõ ñõèë³â ³ âçäîâæ ð³÷îê. Íà ïîëîíèí³ Ìåí÷óë âåðõíÿ ìåæà ë³ñó àíòðîïîãåííîãî ïîõîäæåííÿ ³ íà 150200 ì çàíèæåíà. Òóò â³äñóòí³ ñìóãè áóêîâîãî ³ çåëåíîâ³ëüõîâîãî êðèâîë³ññÿ. © À.². Ãóç³é, 1995

Âðàõóâàâøè çì³íè ñòðóêòóðè ïðàë³ñíèõ áó÷èí ³ç çðîñòàííÿì ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò, ìè ïðèéøëè äî âèñíîâêó ïðî íåîáõ³äí³ñòü âèâ÷åííÿ ïòàõ³â íà ð³çíèõ âèñîòíèõ ð³âíÿõ íàñàäæåíü 430-500 ì, 850-900 ì, 1100-1200 ì í. ð. ì.

Ãí³çäîâèé ïåð³îä Ó ãí³çäîâîìó àñïåêò³ íèæíüîãî ã³ïñîìåòðè÷íîãî ð³âíÿ âèÿâëåíî 62 âèäè ïòàõ³â ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ 548 îñ/êìª ³ á³îìàñîþ áëèçüêî 21 êã/êìª (òàáë. 1). Ó ñêëàä³ íàñåëåííÿ 28 âèä³â: 1 äóæå áàãàòî÷èñåëüíèé, 8 áàãàòî÷èñåëüíèõ ³ 19 çâè÷àéíèõ. Äâà ç íèõ - ã³ðñüêà ïëèñêà (Motacilla cinerea) ³ îëÿïêà (Cinclus cinclus) - ïîâ ÿçàí³ ç ë³í³éíèì åêîòîïîì âñåðåäèí³ ë³ñó - ã³ðñüêèìè ïîòîêàìè - ³ äî ë³ñîâîãî á³îêîìïëåêñó ìàþòü ëèøå ÷àñòêîâå â³äíîøåííÿ. Ç ðåøòè - 11 äóïëîãí³çäíèê³â (42,3 %), 8 ïðåäñòàâíèê³â ïðèçåìíî÷àãàðíèêîâîãî ÿðóñó (30,8 %), 4 âèäè íàçåìíîãî òèïó ãí³çäóâàííÿ (15,5 %) ³ ò³ëüêè 3 êðîííèêè (11,5 %). Íèçüêå ïðåäñòàâíèöòâî îñòàíí³õ ìîæíà ïîÿñíèòè òðüîìà ïðè÷èíàìè: ðîçòàøóâàííÿì êðîí äåðåâ íà çíà÷í³é âèñîò³ â³ä ïîâåðõí³ ãðóíòó, ç-çà ÷îãî ïîã³ðøóþòüñÿ óìîâè ãí³çäóâàííÿ äàíî¿ ãðóïè; ñëàáî âèðàæåíîþ ÿðóñíîþ ñòðóêòóðîþ äåðåâíèõ ïîð³ä; á³ëüø³ñòü êðîííèê³â ïîâ ÿçàí³ ç îñòð³âíèìè ë³ñàìè ë³ñîñòåïîâîãî òèïó. Ó äàíîìó îðí³òîöåíîç³ äîì³íóº çÿáëèê (Fringilla coelebs). Õàðàêòåðíî, ùî ñåðåä íàñåëåííÿ ïòàõ³â öèõ øèðîêîëèñòÿíèõ ë³ñ³â çóñòð³÷àþòüñÿ ³ ïðåäñòàâíèêè òàéãîâîãî òèïó ôàóíè: ìàëà ìóõîëîâêà (Ficedula parva), ñí³ãóð (Pyrrhula pyrrhula), ã³ðñüêèé äð³çä (Turdus torquatus), äîâãîõâîñòà ñîâà (Strix uralensis), æîâíà (Dryocopus martius), ðÿá÷èê (Tetrastes bonasia) òà ³í. Ó ñåðåäíüîã³ð ¿ îðí³òîôàóí³ñòè÷íà ð³çíîìàí³òí³ñòü ñêîðî÷óºòüñÿ äî 41 âèäó, ùî ñòàíîâèòü ëèøå 66 % â³ä íèæíüîãî ã³ïñîìåòðè÷íîãî ð³âíÿ. Ãóñòîòà íàñåëåííÿ çìåíøóºòüñÿ äî 423 îñ/êìª, íà 23 % (òàáë. 2). Äî ñêëàäó íàñåëåííÿ âõîäèòü 22 âèäè, ñåðåä íèõ 1 äóæå áàãàòî÷èñåëüíèé, 4 áàãàòî÷èñåëüíèõ ³ 17 çâè÷àéíèõ. Äîì³íóþ÷å ñòàíîâèùå çàéìຠòà æ ãðóïà ïòàõ³â, ùî é ó íèæí³é

Âèï. 1-2. 1995.

Ïòàõè ÷èñòîáóêîâèõ ³ ãðàáîâî-áóêîâèõ ïðàë³ñ³â Êàðïàò

19

Òàáëèöÿ 1 ³í. ²ç ñêëàäó ôîíîâèõ âèïàäàþòü øïàê (Sturnus vulgaris), ñîðîêîïóä-æóëàí Ãí³çäîâå íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 430-500 ì í. ð. ì (Lanius collurio), ³âîëãà (Oriolus oriolus) Breeding bird population at altitude of 430-500 m òà ³í., òîáòî ò³ âèäè, ÿê³ çà äàíèìè Ô.É. Ñòðàóòìàíà (1954, 1963) ïðîíèêàþòü â Ãóñòîòà ×àñòêà Á³îãîðè âçäîâæ ð³÷êîâèõ äîëèí, õî÷à íà Âèäè íàñåëåííÿ ó÷àñò³ ìàñà ãí³çäóâàíí³ òóò âèñîêî íàä ð³âíåì ìîðÿ (îñ/êì²) (%%) (êã/êì²) íå çóñòð³÷àþòüñÿ. Ïîð³âíÿíî ç ñòðóêòóPopulation Part of Bioðîþ ãí³çäîâîãî íàñåëåííÿ ïòàõ³â íàñàäSpecies density participation mass æåíü íèæí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò, òóò (ind./km²) (%%) (kg/km²) ñêîðî÷óºòüñÿ ÷àñòêà ïðèçåìíî-÷àãàð1 2 3 4 íèêîâèõ âèä³â (18,2 %), ïðåäñòàâíèöòâî ³íøèõ ãðóï çðîñòàº: äóïëîãí³çäíèêè 1. Fringilla coelebs 185 33,8 4,03 ñêëàäàþòü 50 %, íàçåìíîãí³çäîâ³ - 18,2 2. Erithacus rubecula 48 8,8 0,77 %, êðîííèêè - 13,6 %.

3. Sitta europaea 42 7,6 0,91 4. Ficedula albicollis 29 5,3 0,36 Ó ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ, ïîð³âíÿíî ç 5. Certhia familiaris 28 5,1 0,25 ñåðåäíüîã³ðíèìè, íàñåëåííÿ äåùî ð³çíî6. Turdus merula 24 4,4 2,17 ìàí³òí³øå - 43 âèäè, ïðîòå ¿õ ôîíîâå 7. Phylloscopus collybita 23 4,2 0,18 ïðåäñòàâíèöòâî ñêîðî÷óºòüñÿ âäâ³÷³ 8. Parus palustris 18 3,3 0,20 (òàáë. 3). Äî íüîãî âõîäÿòü 1 äóæå áà9. Sylvia atricapilla 16 2,9 0,28 ãàòî÷èñåëüíèé, 1 áàãàòî÷èñåëüíèé ³ 9 10. Garrulus glandarius 9 1,6 1,44 çâè÷àéíèõ. Áàãàòî÷èñåëüí³ â íàñàäæåí11. Parus ater 9 1,6 0,08 íÿõ ñåðåäí³õ âèñîòíèõ ð³âí³â ÷îðíèé 12. Ficedula parva 9 1,6 0,08 äð³çä (Turdus merula), ìóõîëîâêà-á³ëî13. Troglodytes troglodytes 9 1,6 0,08 14. Dendrocopos major 8 1,5 0,80 øèéêà (Ficedula albicollis), ìàëèí³âêà òóò 15. Turdus philomelos 8 1,5 0,54 º çâè÷àéíèìè; çâè÷àéí³ ñîéêà (Garrulus 16. C. coccothraustes 8 1,5 0,42 glandarius), æîâíà, ñèâèé äÿòåë (Picus 17. Prunella modularis 8 1,5 0,14 canus), ñí³ãóð òà ³í. ñòàþòü ð³äê³ñíèìè.

18. Parus major 7 1,3 0,12 Ïî òèïó ãí³çäóâàííÿ çíîâó ïåðåâàæà19. P. caeruleus 7 1,3 0,08 þòü äóïëîãí³çäíèêè (63,6 %), çíèæóºòü20. Phylloscopus sibilatrix 7 1,3 0,07 ñÿ ÷àñòêà êðîííèê³â ³ ïòàõ³â ïðèçåìíî21. Sturnus vulgaris 6 1,0 0,44 ÷àãàðíèêîâîãî ÿðóñó (ïî 9,1 %). ×àñòêà 22. Columba oenas 5 0,9 1,50 íàçåìíîãí³çäîâèõ ïòàõ³â çàëèøàºòüñÿ íà 23. Picus canus 5 0,9 1,08 24. Dendrocopos leucotos 5 0,9 0,61 òîìó æ ð³âí³ (18,2 %), õî÷à ¿õ âèäîâå 25. Pyrrhula pyrrhula 4 0,7 0,12 ïðåäñòàâíèöòâî ñêîðî÷óºòüñÿ íàïîëî26. Motacilla cinerea 3 0,6 0,05 âèíó. Çíîâó äîì³íóº çÿáëèê, ïðè÷îìó 27. Cinclus cinclus 2 0,4 0,12 ÷àñòêà éîãî ó÷àñò³ äîñÿãຠòóò ìàêñè28. Aegithalos caudatus 2 0,4 0,01 ìóìó. Ñóáäîì³íàíòîì º ïîâçèê (Sitta 29-62. Strix uralensis, Dryocopus martius, Cuculus canorus, Jynx torquilla, Anthus trivialis, Upupa epops, Sylvia curruca, Corvus europaea). Íàâåäåí³ âèùå öèôðè ïîâí³ñòþ óçcorax, Strix aluco, Tetrastes bonasia, Phoenicurus phoenicurus, Lanius collurio, Dendrocopos minor, D. medius, D. syriacus, Buteo ãîäæóþòüñÿ ç äàíèìè Ä.Â. Âëàäèøåâbuteo, Turdus viscivorus, Oriolus oriolus, Chloris chloris, Motacilla ñüêîãî (1960), ÿêèé ó áóêîâèõ ë³ñàõ Êàðalba, Muscicapa striata, Serinus serinus, Asio otus, Accipiter nisus, ïàò âèÿâèâ íà ãí³çäóâàíí³ 2,5-3 ïàðè A. gentilis, Picus viridis, Actitis hypoleucos, Luscinia luscinia, ïòàõ³â íà 1 ãà (500-600 îñ/êì2). Çà íàEmberiza citrinella, Bubo bubo, Ciconia nigra, Otus scops, Aegolius øèìè äàíèìè, òàêà ãóñòîòà íàñåëåííÿ funereus, Streptopelia turtur 13,9 2,5 3,87 õàðàêòåðíà ëèøå äëÿ íèæí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âí³â, à íå äëÿ âñüîãî ïîÿñó. Âñüîãî 62 âèäè: 548 100 20,80 ã³ðñüê³é ñìóç³. ˳äèðóº çÿáëèê. Íà â³äì³íó â³ä ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü ïîïåðåäíüî¿ ã³ïñîìåòðè÷íî¿ âèñîòè, òóò âèä³ëÿºòüñÿ ñóáäîì³íàíò - ìàëèí³âêà (Erithacus rubecula). Äî ãðóïè çâè÷àéíèõ ïåðåõîäÿòü ðàí³øå áàãàòî÷èñåëüí³ ÷îðíîãîëîâà êðîïèâ ÿíêà (Sylvia atricapilla), ÷îðíîãîëîâà ãà¿÷êà (Parus palustris), â³â÷àðèê-êîâàëèê (Phylloscopus collybita), çâè÷àéíèé ï³äêîðèøíèê (Certhia familiaris); äî ð³äê³ñíèõ - äîâãîõâîñòà ñèíèöÿ (Aegithalos caudatus), îëÿïêà, ã³ðñüêà ïëèñêà òà

Îñ³íí³é ïåð³îä Îñ³ííº íàñåëåííÿ áó÷èí íèæíüîãî ã³ïñîìåòðè÷íîãî ð³âíÿ ïðåäñòàâëåíà 63 âèäàìè, ç ÿêèõ äî ñêëàäó ôîíîâèõ âõîäèòü 29 (áåç îëÿïêè ³ ã³ðñüêî¿ ïëèñêè - 27), â òîìó ÷èñë³ 1 äóæå áàãàòî÷èñåëüíèé, 8 áàãàòî÷èñåëüíèõ ³ 20 çâè÷àéíèõ (òàáë. 4). Ç ÿâëÿþòüñÿ ì³ãðàíòè ³ ïòàõè, ãí³çäóâàííÿ ÿêèõ ïîâ ÿçàíå ç ³íøèìè òèïàìè ë³ñó. Äîì³íóº ïîâçèê, ñóáäîì³íàíòè - âåëèêà (Parus ma-

20

À.². Ãóç³é

Áåðêóò 4.

Òàáëèöÿ 2 Ãí³çäîâå íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 850-900 ì í. ð. ì.

Breeding bird population at altitude of 850-900 m 1*

2

3

Ãí³çäîâå íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 1100-1200 ì í. ð. ì.

Breeding bird population at altitude of 1100-1200 m 4

1. Fringilla coelebs 174 41,1 3,79 2. Erithacus rubecula 44 10,4 0,70 3. Sitta europaea 36 8,8 0,78 4. Ficedula albicollis 25 5,9 0,31 5. Turdus merula 18 4,2 1,63 6. Parus palustris 9 2,1 0,10 7. P. caeruleus 9 2,1 0,10 8. P. ater 9 2,1 0,08 9. Certhia familiaris 9 2,1 0,08 10. Phylloscopus collybita 9 2,1 0,07 11. Dendrocopos leucotos 8 1,9 0,96 12. Turdus philomelos 8 1,9 0,52 13. Prunella modularis 8 1,9 0,14 14. Phoenicurus phoenicurus 8 1,9 0,12 15. Sylvia atricapilla 7 1,7 0,12 16. Troglodytes troglodytes 7 1,7 0,06 17. Pyrrhula pyrrhula 6 1,4 0,18 18. Phylloscopus sibilatrix 5 1,2 0,05 19. Columba oenas 4 1,0 1,20 20. Picus canus 4 1,0 0,80 21. Dryocopus martius 2 0,5 0,60 22. Garrulus glandarius 2 0,5 0,32 23-41. Strix uralensis, S. aluco, Turdus viscivorus, Dendrocopos major, D. medius, Ficedula parva, Coccothraustes coccothraustes, Parus major, Motacilla cinerea, Aegithalos caudatus, Tetrastes bonasia, Corvus corax, Cinclus cinclus, Buteo buteo, Anthus trivialis, Cuculus canorus, Accipiter nisus, A. gentilis, Dendrocopos minor 12,0 2,8 3,23 Âñüîãî 41 âèä:

423

100

Òàáëèöÿ 3

16,03

jor) ³ ãîëóáà (P. caeruleus) ñèíèö³. Çàãàëüíà ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñòàíîâèòü 518 îñ./êì2, á³îìàñà 29,1 êã/êì2.  ñåðåäíüîã³ð ¿ ñêëàä íàñåëåííÿ ñêîðî÷óºòüñÿ äî 52 âèä³â, à éîãî ãóñòîòà íèæ÷à íà 24,9 %. (òàáë.

5). Äî ñêëàäó ôîíîâèõ òóò âõîäèòü 26 âèä³â. Ç áàãàòî÷èñåëüíèõ íà íèæí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîòàõ äî ãðóïè çâè÷àéíèõ ïåðåõîäÿòü ÷èæ (Spinus spinus), ÷îðíèé äð³çä, êîñòîãðèç (Coccothraustes coccothraustes), çâè÷àéíèé ï³äêîðèøíèê, ìàëèí³âêà, äî ð³äê³ñíèõ - ðÿá÷èê, ãîð³õ³âêà (Nucifraga caryocatactes), ã³ðñüêà ïëèñêà òà ³í. Íà ôîí³ çàãàëüíîãî çíèæåííÿ ÷èñåëüíîñò³ ãóñòîòà íàñåëåííÿ äîì³íàíòà ïîâçèêà çðîñòຠíà 24,1 %, ñóáäîì³íóþòü òàêîæ âåëèêà ³ ãîëóáà ñèíèö³. Ó ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ ð³çíîìàí³òí³ñòü ïòàõ³â ñêîðî÷óºòüñÿ äî 47 âèä³â, äî ñêëàäó ôîíîâèõ âõîäèòü 16 (òàáë. 6). Òóò âèä³ëÿþòüñÿ äâà ñï³âäîì³íàíòè: â þðîê (Fringilla montifringilla) ³ ïîâ-

1

2

3

4

1. Fringilla coelebs 156 62,9 3,40 2. Sitta europaea 25 10,1 0,54 3. Ficedula albicollis 9 3,7 0,11 4. Certhia familiaris 8 3,2 0,07 5. Erithacus rubecula 7 2,8 0,11 6. Dendrocopos leucotos 6 2,4 0,72 7. Turdus merula 6 2,4 0,54 8. Sturnus vulgaris 4 1,6 0,28 9. Anthus trivialis 4 1,6 0,08 10. Phoenicurus phoenicurus 4 1,6 0,06 11. Ph. ochruros 2 0,8 0,03 12-43. Columba oenas, Picus canus, Turdus torquatus, T. philomelos, T. viscivorus, Troglodytes troglodytes, Dryocopus martius, Prunella modularis, Parus palustris, P. ater, P. caeruleus, P. major, Phylloscopus collybita, Ph. sibilatrix, Corvus corax, Sylvia atricapilla, Motacilla cinerea, Strix uralensis, S. aluco, Tetrastes bonasia, Falco tinnunculus, Garrulus glandarius, Dendrocopos major, Coccothraustes coccothraustes, Pyrrhula pyrrhula, Oenanthe oenanthe, Muscicapa striata, Buteo buteo, Cuculus canorus, Anthus spinoletta, Accipiter gentilis, A. nisus 17,0 6,9 2,76 Âñüîãî 43 âèäè:

248

100

8,70

çèê. Çàãàëüíà ãóñòîòà íàñåëåííÿ çðîñòຠäî 474 îñ./êì2. Ç íàâåäåíîãî âèùå çâåðòຠíà ñåáå îñîáëèâó óâàãó âåðòèêàëüíà äèíàì³êà ÷èñåëüíîñò³ ïîâçèêà ³ â þðêà. Ãóñòîòà ¿õ íàñåëåííÿ ³ç çðîñòàííÿì ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò çá³ëüøóºòüñÿ. Îñîáëèâî ð³çêî öå ïðîÿâëÿºòüñÿ ó â þðêà, ãóñòîòà íàñåëåííÿ ÿêîãî íà êîæíîìó âèñîòíîìó ð³âí³ ï³äâèùóºòüñÿ íà ïîðÿäîê. Îñíîâíîþ ïðè÷èíîþ, íà íàø ïîãëÿä, º çðîñòàííÿ ³íòåíñèâíîñò³ ïëîäîíîøåííÿ áóêà ç âèñîòîþ. ßêùî â áó÷èíàõ íèæí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò ðÿñíå ïëîäîíîøåííÿ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ðàç ó 5-6 ðîê³â, òî â ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ - ðàç ó 23 ðîêè! Áàãàòñòâî ¿æ³ ó âèãëÿä³ áóêîâèõ ãîð³øê³â ³ âèçíà÷ຠ÷èñåëüí³ñòü çãàäàíèõ âèä³â. Ïî â³äíîøåííþ äî ³íøèõ ïðåäñòàâíèê³â îðí³òîôàóíè, îñîáëèâî êîìàõî¿äíèõ, çíà÷íèé âïëèâ ìຠäîçð³âàííÿ ÿã³ä, çîêðåìà ÷îðíèö³, ÿê³ ïðèâàáëþþòü ïòàõ³â íà ïðèëåãë³ ïîëîíèíè.

Çèìîâèé ïåð³îä Äî çèìîâîãî ïåð³îäó çíà÷íà ÷àñòèíà îñ³íí³õ äîì³íàíò³â ïðèïîëîíèííèõ ë³ñ³â ì³ãðóº âíèç ïî ñõèëàõ, çàéìàþ÷è ïðîâ³äíå ì³ñöå ó ïðàë³ñàõ

* - Ó òàáëèöÿõ 2-9 ïîçíà÷åííÿ ò³ æ, ùî é ó òàáë. 1. * - In Tables 2-9 designations are the same that in the Table 1.

Âèï. 1-2. 1995.

Ïòàõè ÷èñòîáóêîâèõ ³ ãðàáîâî-áóêîâèõ ïðàë³ñ³â Êàðïàò

21 Òàáëèöÿ 5

Tàáëèöÿ 4

Îñ³ííº íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 850-900 ì í. ð. ì.

Autumnal bird population at altitude of 850-900 m

Îñiííº íàñåëåííÿ ïòàõiâ íà âèñîò³ 430-500 ì í. ð. ì.

Autumnal bird population at altitude of 430-500 m 1

2

3

4

1. Sitta europaea 110 21,2 2,40 2. Parus major 85 16,4 1,47 3. Parus caeruleus 56 10,8 0,62 4. Parus palustris 50 9,7 0,56 5. Erithacus rubecula 30 5,8 0,48 6. Certhia familiaris 25 4,6 0,22 7. Coccothr. coccothraustes 18 3,5 0,95 8. Turdus merula 14 2,7 1,26 9. Spinus spinus 12 2,3 0,16 10. Dendrocopos major 9 1,7 0,90 11. Fringilla montifringilla 9 1,7 0,21 12. Parus ater 9 1,7 0,08 13. Garrulus glandarius 8 1,5 1,28 14. Fringilla coelebs 8 1,5 0,17 15. Columba oenas 7 1,4 2,10 16. Turdus iliacus 7 1,4 0,41 17. Pyrrhula pyrrhula 7 1,4 0,21 18. Aegithalos caudatus 6 1,2 0,06 19. Regulus regulus 6 1,2 0,03 20. Picus canus 5 1,0 1,00 21. Troglodytes troglodytes 5 1,0 0,04 22. Motacilla cinerea 4 0,8 0,07 23. Phylloscopus collybita 4 0,8 0,03 24. Prunella modularis 3 0,6 0,05 25. Nucifraga caryocatactes 2 0,4 0,32 26. Dendrocopos leucotos 2 0,4 0,24 27. Cinclus cinclus 2 0,4 0,12 28. Strix uralensis 1 0,2 0,90 29. Tetrastes bonasia 1 0,2 0,45 30-63. Strix aluco, Turdus philomelos, T. viscivorus, T. pilaris, Jynx torquilla, Corvus corax, Dryocopus martius, Dendrocopos minor, D. medius, D. syriacus, Phylloscopus sibilatrix, Ficedula albicollis, F. parva, Buteo buteo, Sylvia atricapilla, Parus montanus, Anthus trivialis, Phoenicurus phoenicurus, Ph. ochruros, Scolopax rusticola, Accipiter nisus, A. gentilis, Picus viridis, Chloris chloris, Motacilla alba, Muscicapa striata, Sylvia curruca, Bubo bubo, Actitis hypoleucos, Lanius collurio, Regulus ignicapillus, Asio otus, Aegolius funereus, Otus scops 13,4 2,5 3,32 Âñüîãî 63 âèäè:

518

100

29,11

íèæíüî¿ ÷àñòèíè ã³ðñüêèõ ñõèë³â (òàáë. 7). Ãóñòîòà íàñåëåííÿ ñòàíîâèòü 472 îñ./êì2, á³îìàñà 18,7 êã/êì2. Òóò äîì³íóº ïîâçèê, ñóáäîì³íàíòè â þðîê ³ âåëèêà ñèíèöÿ. Çèìîâà îðí³òîôàóíà äàíîãî ð³âíÿ âêëþ÷ຠ41 âèä, ùî ìåíøå îñ³ííüîãî àñïåêòó íà 35 %. Äî ñêëàäó ôîíîâèõ âõîäèòü 21 âèä, â òîìó ÷èñë³ 1 äóæå áàãàòî÷èñåëüíèé, 6 áàãàòî÷èñåëüíèõ, 14 çâè÷àéíèõ. Ñåðåä íîâèõ âèä³â çàô³êñîâàíèé ëèøå çèìíÿê (Buteo lagopus). Ó çèìîâîìó àñïåêò³ ñåðåäíüîã³ð ÿ âèÿâëåíî 30 âèä³â ïòàõ³â ç çàãàëüíîþ ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ

1

2

3

4

1. Sitta europaea 145 37,5 3,16 2. Parus major 48 12,3 0,83 3. P. caeruleus 46 11,8 0,51 4. P. palustris 27 6,9 0,30 5. Fringilla montifringilla 17 4,4 0,39 6. F. coelebs 8 2,0 0,17 7. Spinus spinus 8 2,0 0,11 8. Certhia familiaris 8 2,0 0,07 9. Garrulus glandarius 7 1,8 1,12 10. Dendrocopos leucotos 7 1,8 0,84 11. C. coccothraustes 7 1,8 0,37 12. Parus ater 7 1,8 0,06 13. Turdus merula 5 1,3 0,45 14. Picus canus 4 1,0 0,80 15. Pyrrhula pyrrhula 4 1,0 0,12 16. Prunella modularis 4 1,0 0,07 17. Erithacus rubecula 4 1,0 0,06 18. Phylloscopus collybita 4 1,0 0,03 19. Regulus regulus 4 1,0 0,02 20. Columba oenas 3 0,8 0,90 21. Dendrocopos major 3 0,8 0,30 22. Turdus iliacus 3 0,8 0,17 23. Aegithalos caudatus 3 0,8 0,02 24. Troglodytes troglodytes 2 0,5 0,02 25. Strix uralensis 1 0,3 0,90 26. Dryocopus martius 1 0,3 0,30 27-52. Strix aluco, Tetrastes bonasia, Nucifraga caryocatactes, Turdus philomelos, T. viscivorus, Phylloscopus sibilatrix, Motacilla cinerea, Phoenicurus phoenicurus, Ph. ochruros, Ficedula parva, F. albicollis, Corvus corax, Sylvia atricapilla, S. curruca, Buteo buteo, Scolopax rusticola, Accipiter nisus, A. gentilis, Cinclus cinclus, Parus montanus, Bubo bubo, Dendrocopos medius, Jynx torquilla, Anthus trivialis, Muscicapa striata, Regulus ignicapillus 10,6 2,3 2,25 Âñüîãî 47 âèä³â:

474

100

13,27

223 îñ./êì2 ³ á³îìàñîþ áëèçüêî 8,7 êã/êì2 (òàáë.

8), ç ÿêèõ 4 - áàãàòî÷èñåëüí³, 9 - çâè÷àéí³, 17 ð³äê³ñí³ ³ äóæå ð³äê³ñí³. Äóæå áàãàòî÷èñåëüíèé ó ïðàë³ñàõ íèæí³õ ñõèë³â ã³ð äîì³íàíò ïîâçèê òóò ñòຠáàãàòî÷èñåëüíèì âèäîì, ñóáäîì³íóº ãîëóáà ñèíèöÿ. Ñîéêà, êîñòîãðèç, æîâòîãîëîâèé êîðîëèê (Regulus regulus) ³ç áàãàòî÷èñåëüíèõ ïåðåõîäÿòü äî ãðóïè çâè÷àéíèõ, à æîâíà, ðÿá÷èê, ãîð³õ³âêà âèïàäàþòü ³ç ñêëàäó ôîíîâèõ. Ó ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ çàô³êñîâàíî 25 âèä³â ïòàõ³â ãóñòîòîþ íàñåëåííÿ 113 îñ./êì2, á³îìàñîþ áëèçüêî 3,5 êã/êì2 (òàáë. 9). Äî ñêëàäó ôîíîâèõ âõîäèòü 10 âèä³â, â òîìó ÷èñë³ 2 áàãàòî÷èñåëüí³ ³ 3 çâè÷àéí³. ßê ³ ðàí³øå, äîì³íóº ïîâçèê. Ïîð³âíÿíî ç ñåðåäíüîã³ð ÿì, ç áàãàòî÷èñåëüíèõ ó ãðóïó

22

À.². Ãóç³é

Áåðêóò 4.

Tàáëèöÿ 7

Òàáëèöÿ 6 Çèìîâå íàñåëåííÿ ïòàõiâ íà âèñîò³ 430-500 ì í. ð. ì.

Winter bird population at altitude of 430-500 m

Îñ³ííº íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 1100-1200 ì í. ð. ì.

Autumnal bird population at altitude of 1100-1200 m 1

2

3

4

1

2

3

4

1. Fringilla montifringilla 180 38,0 4,14 2. Sitta europaea 170 35,9 3,71 3. Parus major 28 5,9 0,48 4. P. caeruleus 27 5,7 0,30 5. Fringilla coelebs 8 1,6 0,17 6. Parus palustris 8 1,6 0,09 7. Spinus spinus 7 1,5 0,09 8. C. coccothraustes 6 1,3 0,32 9. Parus ater 6 1,3 0,05 10. Garrulus glandarius 5 1,1 0,80 11. Dendrocopos leucotos 5 1,1 0,60 12. Certhia familiaris 5 1,1 0,04 13. Turdus iliacus 2 0,4 0,12 14. Pyrrhula pyrrhula 2 0,4 0,06 15. Anthus trivialis 2 0,4 0,04 16. Regulus regulus 2 0,4 0,01 17-47. Nucifraga caryocatactes, Phylloscopus collybita, Ph. sibilatrix, Dryocopus martius, Erithacus rubecula, Troglodytes troglodytes, Strix uralensis, S. aluco, Turdus merula, T. viscivorus, T. philomelos, Columba oenas, Picus canus, Dendrocopos major, Tetrastes bonasia, Corvus corax, Lanius excubitor, Prunella modularis, Phoenicurus phoenicurus, Ph. ochruros, Aegithalos caudatus, Buteo buteo, Scolopax rusticola, Ficedula albicollis, Muscicapa striata, Parus montanus, Anthus spinoletta, Motacilla cinerea, Accipiter nisus, A. gentilis, Oenanthe oenanthe 10,6 2,3 2,25

1. Sitta europaea 142 30,1 3,09 2. Fringilla montifringilla 85 18,0 1,95 3. Parus major 80 17,0 1,38 4. Parus caeruleus 32 6,8 0,35 5. C. coccothraustes 31 6,6 1,65 6. Garrulus glandarius 15 3,1 2,40 7. Regulus regulus 15 3,1 0,09 8. Spinus spinus 9 1,9 0,12 9. Parus palustris 9 1,9 0,10 10. Dendrocopos major 7 1,5 0,70 11. Certhia familiaris 7 1,5 0,06 12. Aegithalos caudatus 7 1,5 0,06 13. Picus canus 6 1,3 1,20 14. Parus ater 6 1,3 0,05 15. Pyrrhula pyrrhula 5 1,1 0,15 16. Dendrocopos leucotos 3 0,6 0,36 17. Nucifraga caryocatactes 2 0,4 0,32 18. Strix uralensis 1 0,2 0,90 19. Tetrastes bonasia 1 0,2 0,45 20. Dryocopus martius 1 0,2 0,30 21. Troglodytes troglodytes 1 0,2 0,01 22-41. Corvus corax, Strix aluco, Parus montanus, Columba oenas, Fringilla coelebs, Turdus merula, T. pilaris, Accipiter nisus, A. gentilis, Dendrocopos minor, D. medius, D. syriacus, Buteo buteo, B. lagopus, Picus viridis, Cinclus cinclus, Bubo bubo, Chloris chloris, Asio otus, Aegolius funereus 7,3 1,5 3,04

Âñüîãî 47 âèä³â:

Âñüîãî 41 âèä:

474

100

13,27

çâè÷àéíèõ òóò ïåðåõîäÿòü âåëèêà ³ ãîëóáà ñèíèö³, âèïàäàþòü ³ç ñêëàäó ôîíîâèõ ñîéêà, ÷îðíà ñèíèöÿ (Parus ater) òà ³í. Òàêèì ÷èíîì, ó çèìîâèé ïåð³îä ³ç çðîñòàííÿì ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò ð³çíîìàí³òí³ñòü ïòàõ³â çìåíøóºòüñÿ, ÿê ³ ãóñòîòà ¿õ íàñåëåííÿ. Óçàãàëüíåí³ äàí³ ïî ðîçïîä³ëó ïòàõ³â çà òèïîì ãí³çäóâàííÿ íàâåäåí³ â òàáëèö³ 10. Ðîçãëÿäàþ÷è âèêëàäåí³ ó í³é ìàòåð³àëè, ó â³äïîâ³äíîñò³ ³ç ñòðóêòóðîþ íàñàäæåíü, ëåãêî ïîì³òèòè, ùî ³ç çðîñòàííÿì ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò çíèæóºòüñÿ ÷àñòêà ó÷àñò³ âèä³â, ãí³çäóâàííÿ ÿêèõ ïîâ ÿçàíå ç ïðèçåìíî-÷àãàðíèêîâèì ÿðóñîì, ³ çá³ëüøóºòüñÿ â³äñîòîê äóïëîãí³çäíèê³â. Òàêà êàðòèíà, íà íàø ïîãëÿä, º çàêîíîì³ðíîþ ³ ïîÿñíþºòüñÿ ñïðîùåííÿì ñòðóêòóðè ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü ç ï³äíÿòòÿì ó ãîðè, çîêðåìà âèïàäàííÿì ÷àãàðíèêîâîãî òà ³íøèõ ÿðóñ³â. Àíàë³ç ç³áðàíèõ äàíèõ ïîêàçóº, ùî â ãí³çäîâèé ïåð³îä ìàêñèìàëüíà âèäîâà ð³çíîìàí³òí³ñòü ñïîñòåð³ãàºòüñÿ íà íèæíüîìó ã³ïñîìåòðè÷íîìó ð³âí³, ð³çêî çíèæóºòüñÿ â ñåðåäíüîã³ð ¿ ³ äåùî çðîñòຠâ ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ. Ïðîòå ñêëàä ôîíîâîãî

472

100

18,73

íàñåëåííÿ ïòàõ³â ³ éîãî ãóñòîòà ç ï³äíÿòòÿì ó ãîðè çíèæóþòüñÿ.  îñ³íí³é ïåð³îä ê³ëüê³ñòü âèä³â ó íàñåëåíí³ ç âèñîòîþ òàêîæ çìåíøóºòüñÿ. Éîãî ãóñòîòà äîñÿãຠìàêñèìóìó íà íèæíüîìó ã³ïñîìåòðè÷íîìó ð³âí³, ïîì³òíî ïàäຠâ ñåðåäíüîã³ðíèõ ³ çðîñòຠâ ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ. Ó çèìîâèé ïåð³îä ³ç çðîñòàííÿì âèñîòè íàä ð³âíåì ìîðÿ, âèäîâà ð³çíîìàí³òí³ñòü ³ ãóñòîòà íàñåëåííÿ ïòàõ³â çíèæóþòüñÿ. Ïðèðîäíî, ùî á³îìàñà ³ç çìåíøåííÿì ãóñòîòè íàñåëåííÿ òàêîæ çìåíøóºòüñÿ. Âèíÿòîê ñêëàäàþòü íàñåëåííÿ ïòàõ³â îñ³ííüîãî ïåð³îäó íà âèñîòàõ 850-900 ³ 1100-1200 ì í. ð. ì. Á³îìàñà ïòàõ³â ó ñåðåäíüîã³ð ¿, äå ¿õ ìåíøå, í³æ ó ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ, âèÿâèëàñÿ âèùîþ. Öå ïîÿñíþºòüñÿ ó÷àñòþ ó íàñåëåíí³ ïòàõ³â ë³ñîâèõ óãðóïîâàíü ñåðåäí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ âèñîò âèä³â, ÿê³ ìàþòü á³ëüøó ìàñó - æîâíà, äîâãîõâîñòà ñîâà òà ³í.  ðåïðîäóêòèâíèé ïåð³îä ç ï³äíÿòòÿì ó ãîðè íà ãóñòîòó íàñåëåííÿ ïòàõ³â íåãàòèâíî âïëèâຠâèðàæåíå ïîõîëîäàííÿ êë³ìàòó, ùî âèêëèêຠñêîðî÷åííÿ âåãåòàö³éíîãî ïåð³îäó ô³òîöåíîç³â, ñïðîùåííÿ ñòðóêòóðè áó÷èí, à ðàçîì ç òèì ³

Âèï. 1-2. 1995.

Ïòàõè ÷èñòîáóêîâèõ ³ ãðàáîâî-áóêîâèõ ïðàë³ñ³â Êàðïàò

23

Òàáëèöÿ 8 Çèìîâå íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 850-900 ì í. ð. ì.

Winter bird population at altitude of 850-900 m 1

2

3

4

1. Sitta europaea 94 42,2 2,05 2. Parus caeruleus 37 16,6 0,41 3. Fringilla montifringilla 21 9,4 0,48 4. Parus major 18 8,1 0,31 5. Garrulus glandarius 8 3,6 1,28 6. Spinus spinus 7 3,1 0,09 7. C. coccothraustes 6 2,7 0,32 8. Parus ater 6 2,7 0,05 9. P. palustris 5 2,2 0,06 10. Regulus regulus 5 2,2 0,03 11. Certhia familiaris 4 1,8 0,03 12. Dendrocopos leucotos 3 1,4 0,36 13. Picus canus 2 0,9 0,40 14-30. Dendrocopos major, Strix uralensis, S. aluco, Dryocopus martius, Pyrrhula pyrrhula, Tetrastes bonasia, Nucifraga caryocatactes, Corvus corax, Parus montanus, Troglodytes troglodytes, Accipiter nisus, A. gentilis, Aegithalos caudatus, Buteo buteo, B. lagopus, Bubo bubo, Aegolius funereus 6,5 3,1 2,81 Âñüîãî 30 âèä³â:

223

100

Òàáëèöÿ 9 Çèìîâå íàñåëåííÿ ïòàõ³â íà âèñîò³ 1100-1200 ì í. ð. ì.

Winter bird population at altitude of 1100-1200 m 1

2

3

4

1. Sitta europaea 67 59,3 1,46 2. Fringilla montifringilla 23 20,3 0,53 3. Parus major 4 3,5 0,07 4. Certhia familiaris 4 3,5 0,03 5. Spinus spinus 2 1,8 0,03 6. Parus palustris 2 1,8 0,02 7. P. caeruleus 2 1,8 0,02 8. Regulus regulus 2 1,8 0,01 9. Dendrocopos leucotos 1 0,9 0,12 10. C. coccothraustes 1 0,9 0,05 11-25. Garrulus glandarius, Parus ater, Pyrrhula pyrrhula, Dryocopus martius, Dendrocopos major, Strix uralensis, S. aluco, Aegithalos caudatus, Corvus corax, Parus montanus, Tetrastes bonasia, Accipiter nisus, Nucifraga caryocatactes, Picus canus, Accipiter gentilis 4,8 4,4 1,11 Âñüîãî 25 âèä³â:

113

100

3,45

8,68

çìåíøåííÿ ð³çíîìàí³òíîñò³ êîðìîâèõ îá ºêò³â, îñîáëèâî ÷èñåëüíîñò³ áåçõðåáåòíèõ òâàðèí. ßê íàñë³äîê, ïîã³ðøóþòüñÿ óìîâè ãí³çäóâàííÿ ïòàõ³â. Ìàêñèìàëüí³é ãóñòîò³ îðí³òîöåíîçó â ìåæàõ 430-500 ì â. í. ð. ì. ñïðèÿþòü á³ëüø ñêëàäíà ñòðóêòóðà íàñàäæåíü, ãí³çäóâàííÿ ë³ñîñòåïîâèõ âèä³â ïòàõ³â, ÿê³ íå ïðîíèêàþòü âèñîêî â ãîðè. ¯õ îñ³íí³é ïåðåðîçïîä³ë ïîâ ÿçàíèé ç îñîáëèâîñòÿìè óìîâ ì³ñöåïðîæèâàííÿ ïòàõ³â íà ð³çíèõ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âíÿõ. Íàñàäæåííÿ íà âèñîòàõ 430-450 ì í. ð. ì., ÿê âæå çàçíà÷àëîñÿ, â³äð³ç-

íÿþòüñÿ íàéá³ëüøîþ ñêëàäí³ñòþ ñòðóêòóðè ô³òîöåíîçó, ùî ðîáèòü ¿õ íàéá³ëüø ïðèâàáëèâèìè äëÿ êîìàõî¿äíèõ ïòàõ³â ³ âèä³â çì³øàíîãî òèïó æèâëåííÿ. Òàê, ÿêùî ãóñòîòà íàñåëåííÿ âåëèêî¿ ³ ãîëóáî¿ ñèíèöü, ÷îðíîãîëîâî¿ ãà¿÷êè íà íèæí³õ ã³ïñîìåòðè÷íèõ ð³âíÿõ ñêëàäຠ36,9 % â³ä ôîíîâîãî (191 îñ./êì2), òî â ïðèïîëîíèííèõ ë³ñàõ - 13,3 % (63 îñ./êì2).  îñòàíí³õ ³ç-çà ðÿñíîãî ³ ÷àñòîãî ïëîäîíîøåííÿ áóêà ñêëàäàþòüñÿ îïòèìàëüí³ óìîâè äëÿ ïðîæèâàííÿ ïòàõ³â, ùî æèâëÿòüñÿ íàñ³ííÿì. Òóò ÷àñòêà â þðêà ³ ïîâçèêà ñòàíîâèòü 73,8 % ãóñòîòè îðí³òîöåíîçó (350 îñ./êì2), Òàáëèöÿ 10

Ðîçïîä³ë ôîíîâîãî íàñåëåííÿ ïòàõ³â ïî òèïàõ ãí³çäóâàííÿ ó ÷èñòîáóêîâèõ ³ ãðàáîâî-áóêîâèõ ïðàë³ñàõ (ó ÷èñåëüíèêó - ÷èñëî âèä³â, ó çíàìåííèêó - ÷àñòêà ó÷àñò³ â %%) Distribution of the bird population among nesting types in pure beech and hornbeam-beech old forests (the number of species is in numerator, the part of participation in %% is in denominator) Âèñîòà, ì, í. ð. ì

Íàçåìíîãí³çäíèêè Ground nesting birds

Ïðèçåìíî÷àãàðíèêîâ³ Shrub nesting birds

Äóïëîãí³çäíêè Hollow nesting birds

Êðîíííèêè

Altitude, m a. s. l.

×èñëî ôîíîâèõ âèä³â Number of species in population

430-500 850-900 1100-1200

28 (26)* 22 (22) 11 (11)

4/15,5 4/18,2 2/18,2

8/30,8 4/18,2 1/9,1

11/42,3 11/50,0 7/63,6

3/11,5 3/13,6 1/9,1

* - ó äóæêàõ ÷èñëî âèä³â, âêëþ÷åíèõ ó ðîçðàõóíîê. * - the number of species included in the calculation is in brackets.

Crown nesting birds

24

À.². Ãóç³é

à íà íèæíüîìó ã³ïñîìåòðè÷íîìó ð³âí³ - ëèøå 22,9 % (119 îñ./êì2). Òðåáà çàçíà÷èòè, ùî ïîâçèêà ìîæíà óìîâíî â³äíåñòè äî ïòàõ³â çì³øàíîãî òèïó æèâëåííÿ. Ïðîòå â³çóàëüí³ ñïîñòåðåæåííÿ, âì³ñò øëóíê³â ïîêàçàëè, ùî â óìîâàõ ïðàë³ñ³â â îñ³íí³é ïåð³îä â³í ïåðåõîäèòü íà æèâëåííÿ, â îñíîâíîìó, ãîð³øêàìè áóêà. Ó çèìîâèé ïåð³îä íà âèñîò³ 11001200 ì í. ð. ì. ñïîñòåð³ãàþòüñÿ íàéíèæ÷³ òåìïåðàòóðè ³ íàéâèùèé ñí³ãîâèé ïîêðèâ, ÷åðåç ÿêèé áóêîâ³ ãîð³øêè ñòàþòü ìàëî äîñòóïíèìè. Á³ëüø³ñòü ïòàõ³â â³äêî÷îâóº âíèç ïî ñõèëàõ. Îñîáëèâî âèðàçíî âïëèâ íåñïðèÿòëèâèõ óìîâ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â íåçâè÷àéíî õîëîäí³ çèìè. Òàê, â óðî÷èù³ Âåæà Óãîëüñüêîãî ë³ñíèöòâà çàïîâ³äíèêà âçèìêó 1984-1985 ðð. âæå ç äðóãî¿ ïîëîâèíè ñ³÷íÿ âåëèê³ ñèíèö³ ì³ãðóâàëè ç áóêîâèõ ïðàë³ñ³â, ðîçòàøîâàíèõ íà âèñîòàõ 850-970 ì í. ð. ì., ó äðóã³é äåêàä³ ñ³÷íÿ - 650-850 ì í. ð. ì. Íà íèæíüîìó ã³ïñîìåòðè÷íîìó ð³âí³ ç äðóãî¿ äåêàäè ëþòîãî äî âåñíè ñïîñòåð³ãàëîñÿ ïî 5-6 ïòàõ³â íà 1 êì ìàðøðóòó. Äî ê³íöÿ çèìè âåðõí³é, à ïîò³ì ³ ñåðåäí³é âèñîòí³ ð³âí³ ïòàõè çàëèøàëè ïîâí³ñòþ (Ãóçèé, 1988). Ó ñìóç³ íèæí³õ ñõèë³â ã³ð òåìïåðàòóðà ïîâ³òðÿ ïîð³âíÿíî âèùà, ³ ó ïòàõ³â âèòðà÷àºòüñÿ ìåíøå åíåð㳿 íà æèòòºä³ÿëüí³ñòü îðãàí³çìó. Äî òîãî æ çàâäÿêè ñêëàäí³ø³é ñòðóêòóð³ ô³òîöåíîçó ð³çíîìàí³òí³ñòü ³ ê³ëüê³ñòü ¿æ³ òóò âèù³. Ñë³ä âðàõóâàòè ³ òå, ùî ñòàá³ëüíèé ñí³ãîâèé ïîêðèâ íà äàíîìó ð³âí³ âñòàíîâëþºòüñÿ çíà÷íî ï³çí³øå, ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ÷àñò³ â³äëèãè, ï³ä ÷àñ ÿêèõ óòâîðþþòüñÿ ïðîòàëèíè. Âñå öå ñïðèÿº çíà÷íîìó ïîë³ïøåííþ äîñòóïíîñò³ ¿æ³ ³ óìîâ ïðîæèâàííÿ ïòàõ³â â ö³ëîìó. ˲ÒÅÐÀÒÓÐÀ Âëàäèøåâñüêèé Ä.Â. (1960): Äèíàì³êà ÷èñåëüíîñò³ ïòàõ³â â ðàéîí³ ×îðíîãîðè. - Ôëîðà ³ ôàóíà Êàðïàò òà ïðèëåãëèõ òåðèòîð³é: Òåçè äîï. Êè¿â: ÀÍ ÓÐÑÐ. 239-241. Ãóçèé À.È. (1988): Çèìíÿÿ ÷èñëåííîñòü è ýêîëîãèÿ áîëüøîé ñèíèöû â ñïåëûõ è ïåðåñòîéíûõ áó÷èíàõ Êàðïàò. - Âåñòí. çîîëîãèè. 2: 71-73. Êóçÿêèí À.Ï. (1962): Çîîãåîãðàôèÿ ÑÑÑÐ. - Ó÷. çàï. ÌÎÏÈ èì. Í.Ê. Êðóïñêîé. 109 (1): 3-182. Ñòðàóòìàí Ô.È. (1954): Ïòèöû Ñîâåòñêèõ Êàðïàò. Êèåâ: ÀÍ ÓÑÑÐ. 1-331. Ñòðàóòìàí Ô.È. (1963): Ïòèöû çàïàäíûõ îáëàñòåé ÓÑÑÐ. Ëüâîâ: ËÃÓ. 1: 1-199. 2: 1-182. Ñòîéêî Ñ.Ì., Òàñºíêåâè÷ Ë.Î. (1982): Óãîëüñüêî-Øèðîêîëóæàíñüêèé çàïîâ³äíèé ìàñèâ. - Êàðïàòñüêèé çàïîâ³äíèê. Óæãîðîä: Êàðïàòè. 27-33.

Óêðà¿íà (Ukraine), 292193, Ëüâ³âñüêà îáë., ñìò ²âàíî-Ôðàíêîâå, çàïîâ³äíèê "Ðîçòî÷÷ÿ". À.². Ãóç³é.

Áåðêóò 4.

Êíèæêîâà ïîëèöÿ Âèéøëè ç äðóêó:

| Çá³ðíèê Ïòèöû áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà Âûï. 2. Ìàòåð. 2-é êîíôåðåíöèè Èçó÷åíèå è îõðàíà ïòèö áàññåéíà Ñåâåðñêîãî Äîíöà 4-6 ìàÿ 1994 ã. Õàðüêîâ, 1994. 62 ñ.

Çàìîâëåííÿ íàäñèëàòè íà àäðåñó: 310002, ì. Õàðê³â, âóë. Ñóìñüêà, 44/2, êâ. 5à. Àòåìàñîâà Ò.À.

| Çá³ðíèê Ïðîáëåìè âèâ÷åííÿ òà îõîðîíè ïòàõ³â . Ìàòåð. VI íàðàäè îðí³òîëîã³â Çàõ³äíî¿ Óêðà¿íè. (ì. Äðîãîáè÷, 1-3 ëþòîãî 1995 ð.). Ëüâ³â-×åðí³âö³, 1995. 156 ñ.

Çàìîâèòè çá³ðíèê ìîæíà ó á³áë³îòåö³ Ç ÓÎÒ (äèâ. àäðåñó À.À. Áîêîòåÿ íà ñ. 13).

| Çá³ðíèê Ïðàêòè÷í³ ïèòàííÿ îõîðîíè ïòàõ³â . (Á³áë³îòåêà æóðíàëó Áåðêóò , âèï. 2). ×åðí³âö³, 1995. 172 ñ.

Çàìîâèòè ìîæíà â ðåäàêö³¿ æóðíàëó Áåðêóò .

| Ïåðøèé òîì ùîð³÷íèêà Çàïîâ³äíà ñïðàâà â Óêðà¿í³ .

Çàìîâëåííÿ íàäñèëàòè Â.Ì. Ãðèùåíêó (àäðåñà íà îáêëàäèíö³).

| Êëåñòîâ Í.Ë., Ãàâðèñü Ã.Ã., Àíäðèåâñêàÿ Å.Ë. Ñóëüñêèé çàëèâ Êðåìåí÷óãñêîãî âîäîõðàíèëèùà (Òåððèòîðèè Óêðàèíû, âàæíûå äëÿ ñîõðàíåíèÿ âèäîâîãî ðàçíîîáðàçèÿ ïòèö). Êèåâ, 1995. 37 ñ.

Çàìîâëåííÿ íàäñèëàòè Óêðà¿íñüêîìó òîâàðèñòâó îõîðîíè ïòàõ³â: 252127, ì. Êè¿â-127, à/ñ 613.

| Òðè êíèãè ñå𳿠Èñòîðèÿ îõðàíû ïðèðîäû : 1. Áîðåéêî Â.Å. Àñêàíèÿ-Íîâà: òÿæêèå âåðñòû èñòîðèè (1826-1993). Êèåâ, 1995. 157 ñ.

2. Áîðåéêî Â.Å. Èñòîðèÿ çàïîâåäíîãî äåëà â Óêðàèíå. Êèåâ, 1995. 184 ñ.

3. Áîðåéêî Â.Å. Öàðñêèå îõîòû îò Âëàäèìèðà Ìîíîìàõà äî Âëàäèìèðà Ùåðáèöêîãî. Êèåâ, 1995.

48 ñ.

Çàìîâëåííÿ íàäñèëàòè Â.ª. Áîðåéêó (àäðåñó äèâ. íà ñ. 87).

| Ðÿáèöåâ Â.Ê. Òåððèòîðèàëüíûå îòíîøåíèÿ è äèíàìèêà ñîîáùåñòâ ïòèö â Ñóáàðêòèêå. Åêàòåðèíáóðã: Íàóêà, 1993. 296 ñ. | Ãîëîâàòèí Ì.Ã. Òðîôè÷åñêèå îòíîøåíèÿ âîðîáüèíûõ ïòèö íà ñåâåðíîé ãðàíèöå ðàñïðîñòðàíåíèÿ ëåñîâ. Åêàòåðèíáóðã: Íàóêà, 1995. 103 ñ.

Çàìîâëåííÿ íà ö³ äâ³ êíãèãè íàäñèëàòè íà àäðåñó: Ðîññèÿ, 620219, ã. Åêàòåðèíáóðã, ÃÑÏ-511, óë. 8 Ìàðòà, 202, Èíñòèòóò ýêîëîãèè æèâîòíûõ è ðàñòåíèé ÓðÎ ÐÀÍ, Ãèëåâó Àëåêñåþ Âàëåðèåâè÷ó.

| Ñîâðåìåííàÿ îðíèòîëîãèÿ 1992. Ìîñêâà: Íàóêà, 1994. 264 ñ. | Ïðèðîäà Âåðõíåãî Äîíà (Ìåæâóçîâñêèé ñáîðíèê íàó÷íûõ ðàáîò). Âûï. 1. Ëèïåöê, 1994. 131 ñ. | Áåìå Ð.Ë., Ôëèíò Â.Å. Ñëîâàðü íàçâàíèé æèâîòíûõ: ïòèöû. Ëàòèíñêèé, ðóññêèé, àíãëèéñêèé, íåìåöêèé, ôðàíöóçñêèé. Ìîñêâà, 1994.