#9 1/2020
www.hh.com.ua
ISO 9001:2015 Реєстраційне свідоцтво: КВ 23823-13663ПР. Засновник ТОВ «ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ». Тел.: (044) 501 02 03.
журнал про здоров’я та здоровий спосіб життя
Винос мозку Рослинне VS тваринне Чому всі жінки відьми?
Звір усередині
Що нового? Знайомство
/ / w w w . h h . c o m . u a
зміст 4 5
що скажете, док? Лілія ПАНАСЕВИЧ: «В основі збереження здоров’я – золоті істини»
6
історія медицини Винос мозку
8
тема номера Звір усередині
10
здоров’я: чоловіки Шрами, які не прикрашають 14 здоров’я: жінки Чому всі жінки відьми?
16
елементарно Рентген ставить крапку!
18
дурнуватих питань не буває Монохромний друг
19
здоров’я: рішення Шлунок страйкує
20
руханка Для тих, хто в танку
22
соромлюся запитати «По-перше, це красиво...»
23
бебі-бум Підривник імунітету!
24
страшна сила Витівки снігової королеви
26
меню Рослинне VS тваринне Сміхотерапія
28 30
Дорогі друзі! Рік, що минає, був сповнений важливих подій, і всі вони спрямовані на те, щоб зберігати найвищу цінність – здоров’я. Ми працюємо заради відмінного самопочуття та щастя наших пацієнтів уже 17 років, і з них 11 нас знають, як Healthy&Happy. Сьогодні нашу місію втілюють 240 співробітників! Ми розвиваємо наявні напрями та створюємо нові. Зокрема, наше нове відділення на Володимирській, 51–53 почало допомагати при психосоматичних розладах і неврологічних проблемах. Восени ми відзначили другий день народження відділення на Драгоманова. Важливою подією стало й підтвердження у грудні 2019 року найвищої категорії акредитації! Усі ці успіхи є заслугою нашої команди – і водночас наших пацієнтів, які стимулюють до вдосконалень. Тож на наступний рік ми плануємо розвиток амбулаторної та пластичної хірургії, вдосконалення лабораторної діагностики. Також у нас стартує проект з арт-терапії, який поєднає психотерапевтичні техніки з творчим процесом. Щиро бажаємо в новому році міцного здоров’я, душевної гармонії, натхнення до творчості та миру! Наталія ТУРЖАНСКАЯ, президент Лікувально-діагностичного центру Healthy&Happy
3
що нового? Перевірте своє серце в День закоханих! Пристрасне свято вже не за горами… Аби палкі почуття приносили радість, варто подбати про сердечні справи та пройти електрокардіограму! А на Валентин і Валентинів чекає бонус: горді носії імені святого 14 лютого 2020 року зможуть отримати безкоштовну ЕКГ у медичних центрах Healthy&Happy на Драгоманова та Саксаганського.
Підтвердження якості Клініки Healthy&Happy пройшли акредитацію та підтвердили високу якість своїх медичних послуг. Лікувально-діагностичний центр на Саксаганського та відокремлені медичні відділення на Драгоманова, Антоновича й Тарасівській захистили вищу категорію, а ВМВ на Володимирській, яке нещодавно розпочало роботу, – отримало першу.
Пластика під ялинку У Healthy&Happy віднині працює високо кваліфікований пластичний хірург – Юлія ЧОРНОБРОВКИНА. Під її керівництвом надається широкий спектр естетичних, пластичних і реконструктивних операцій. Ліпосакція, фейсліфтинг, отопластика, мамопластика та багато інших послуг із корекції зовнішності й усунення естетичних негараздів відтепер доступні клієнтам Лікувально-діагностичного центру.
Варикозе, прощавай!
4
У клініках Healthy&Happy стартує скринінг-програма для діагностики варикозного розширення вен, до якої входять УЗД та консультація судинного хірурга. Акційна ціна на програму становить 643 грн та діє до 29.02.2019. Ми допоможемо не лише виявити, а й позбутися проблеми за допомогою ін’єкційної склеротерапії або апаратної склеротерапії методом РЧК – зі знижкою 20 %. Ін’єкційний метод полягає у «склеюванні» вени, в результаті чого її стінки зростаються, рубцюються і незабаром розчиняються. А метод РЧК передбачає лікування радіочастотними хвилями без наркозу та розрізів, така безпечна й ефективна процедура триває лише 15 хвилин.
Антистрес для колективу Конфлікти на роботі, емоційне вигорання, депресії… Психологічний дискомфорт погіршує якість життя і негативно впливає на працездатність. Індивідуальної роботи з психологом недостатньо, коли йдеться про цілу компанію, тож Healthy&Happy розпочинає новий проект, спрямований на поліпшення психічного здоров’я на підприємствах. У рамках програми високопрофесійні психологи «продіагностують» атмосферу у вашій організації, розроблять план групової роботи з колективом і нададуть кваліфіковану допомогу і всій команді, і кожному співробітнику.
Поділіться своєю думкою! Дякуємо кожному з вас за участь в опитуваннях, які ми проводимо! Ваші оцінки й коментарі допомагають нам удосконалюватися. Просимо й надалі висловлювати свою точку зору на нашому офіційному сайті, на сторінці у Facebook або просканувавши QR-код на сторінках журналів та буклетів.
Володимир БОНДАРЕНКО, сестра медична
Юлія ЧОРНОБРОВКИНА, лікар-хірург II категорії
Володимир Анатолійович – досвідчений спеціаліст, який понад 10 років працює фельдшером швидкої допомоги, а відтепер допомагає і пацієнтам Healthy&Happy. Вправно та легко виконує всі необхідні маніпуляції: забір крові, ін’єкції, крапельниці.
Юлія Володимирівна – майстер естетичної хірургії. Ліпосакція, ринопластика, мамо пластика, кругова підтяжка… Існує чимало методів повернути жінкам красу, здоров’я та впевненість у собі. Крім того, лікар не полишає практику з загальної хірургії.
Щодня працюю з дорослими та дітьми. Звісно, далеко не всі медсестринські процедури надто приємні, тож із маленькими пацієнтами завжди домовляюся, втішаю, заспокоюю, смішу. В роботі дотримуюся головного принципу – кожну справу потрібно доводити до кінця. Моє натхнення у роботі та житті – допомога та співчуття.
Здобула освіту в Національному медичному університеті ім. Богомольця, пройшла інтернатуру, працюю за фахом уже понад 9 років. Я переконана, що найважливіше у професії, аби між лікарем і пацієнтом була довіра. Прагну з кожним знайти спільну мову, завжди все ретельно пояснюю й уважно слухаю. Мене надихає, коли пацієнти позитивно налаштовані, тоді й результат буде прекрасним.
Валентина ГУРСЬКА, лікар-ендокринолог вищої категорії
Неможливе є можливим – життєве кредо Валентини Анатоліївни, що допомагає долати найскладніші проблеми при лікуванні ендокринних патологій. Нині – консультації, обстеження, а у планах – освоєння ультразвукової діагностики щитоподібної залози. Уже 15 років моя щоденна праця – повертати до повноцінного життя хворих із дифузним зобом, аутоімунним тиреоїдитом, цукровим діабетом, надлишковою вагою. Якщо з моєю підтримкою пацієнтам вдається скинути 10–15 кг чи нормалізувати рівень гормонів – це спільна перемога.
/ / w w w . h h . c o m . u a
знайомство
Дмитро ГРИПИЧ, лікар-психолог
Талановитий спеціаліст допомагає пацієнтам успішно долати емоційні навантаження і стресові ситуації та віднайти душевну рівновагу й гармонію. Ґрунтовно обізнаний з усіма сучасними напрямами психології. Кожна людина особлива, тож до всіх пацієнтів шукаю індивідуальний підхід. Аби докопатися до причини проблеми, комбіную різні психологічні методики, і спільними зусиллями ми разом із пацієнтами знаходимо варіанти рішення. Бажання допомагати людям у самопізнанні стає джерелом натхнення у щоденній роботі.
5
що скажете, док?
Лілія ПАНАСЕВИЧ, терапевт, лікар сімейної медицини, понад усе цінує можливість допомагати людям і вкладає у роботу зі своїми маленькими та дорослими пацієнтами безліч зусиль і щирих емоцій.
АС
И ЕВ
Ч,
й ї ни но мей , ь л і ії я га с р лі за ки – тего евт Лі р а ти к а а п лік рак р I тер ії п ік а р- ор л іка тег л ка I Н ПА
«В основі збереження здоров’я – золоті істини» nn Ліліє Анатоліївно, Ви працюєте у сфері медицини вже майже 20 років – чому обрали саме цю професію, чи було це рішення очевидним від самого початку? Таке рішення прийшло не відразу – в юні роки я більше за решту предметів любила історію та захоплювалося археологією. Та хоч би як цікаво було зазирати в минуле, для мене ще важливішим було допомагати
6
людям – і саме лікарська спеціальність дарує таку можливість.
nn Чи були напрями медицини, які цікавили Вас найбільше? Був час, коли мене сильно вабила хірургія. Проте я усвідомлювала, що це той фах, який забиратиме весь час і всі сили, й роботу буде дуже складно поєднувати з сімейним життям.
nn Чи обрав хтось із них медицину? Ні, династії в нас не вийшло Діти в мене «айтішники» – хтось навчається, хтось працює у Києві. Ось слідом за дітьми, після довгих років роботи дільничним лікарем у Вінниці, і я переїхала до столиці.
nn Як розпочалася співпраця з Healthy&Happy? У Києві мені судилося познайомитися з багатьма приватними клініками, але вибір було зроблено на користь Healthy&Happy через той позитивний моральний мікроклімат, який панує в колективі – і через те, що можу тут працювати, отримуючи від роботи задоволення. Тобто бути лікарем, а не, скажімо, людиною, котра тільки те й робить, що перекладає папірці.
nn Безсумнівно, Ви працюєте, спираючись на чималий досвід. Робота дільничним лікарем дає можливість набути багато навичок? Дуже багато! І саме досвід переконав мене в тому, що робота терапевта є не менш важливою, ніж допомога вузьких спеціалістів, наприклад хірургів. Адже людина – це не набір окремих органів чи систем. Стан організму потрібно аналізувати цілісно, з урахуванням усіх можливих складних взаємовпливів. І безсумнівна перевага системи сімейної медицини полягає у тому, що лікар має можливість працювати з пацієнтом і відстежувати можливі зміни від раннього до зрілого віку й далі. А до працівників вторинної ланки, тобто вузьких спеціалістів, сімейний лікар спрямовує лише за потреби, коли для цього є вагомі підстави.
nn Але й сам сімейний лікар, будучи спеціалістом загального профілю, постійно має розширювати свої знання… Саме так, адже скарги, з якими звертаються пацієнти, є найрізноманітнішими – гастро-
/ / w w w . h h . c o m . u a
А я завжди дуже хотіла дітей, і моя мрія здійснилася – у мене їх четверо!
ентерологічними, кардіологічними, неврологічними. Тож щоразу, коли це можливо, намагаюся відвідувати спеціалізовані конференції, поглиблювати свою обізнаність у різних напрямах.
nn А про що потрібно знати пацієнтам, аби якомога рідше звертатися до лікаря з приводу захворювань? Це золоті істини – повноцінний відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, відмова від перекусів, що відбуваються похапцем. І ще – якомога більше позитивних емоцій! У сезон застуд і ГРВІ найголовніше, що хотілося б порадити й від чого застерегти, –це від самолікування. Адже антибіотикорезистентність справді набуває загрозливих масштабів, і якщо люди не ставитимуться розважливо до їх вживання, на нас чекають дуже серйозні наслідки.
nn Що для Вас особисто є найкращим відпочинком? Завдяки дітям я отримала можливість подорожувати, відвідувати нові країни – і я справді відчуваю, який потужний заряд енергії дає можливість «перезавантажитися» під час відпустки. Чи то Париж навесні, коли місто було вкрите килимом маргариток і тюльпанів, а над ними височіли прекрасні магнолії; чи то Відень, який уже вабить святковим галасом та апетитними ароматами різдвяних ярмарків – кожне місто залишає по собі незабутні спогади. Також дуже приємно відзначати порядність європейців, їхню доброзичливість. А ще надзвичайно цікаво не просто подивитися, як «люди живуть», а спробувати зрозуміти особливості їхнього менталітету. Напевне, в цій зацікавленості зберігається моя давня любов до історичної науки!
7
історія медицини
Винос мозку У 30–40-ві роки ХХ століття цій операції пророкували велике майбутнє, а в 1949-му навіть присудили за неї Нобелівську премію. І лоботомія справді ввійшла в історію… Як найстрашніша з усіх можливих психіатричних практик. На щастя, фармакологічна революція – винайдення нейролептиків – поклала край тим варварським методам у психіатрії, які колись застосовувалися
Світлана МОРГУН, лікар-психіатр
Премія не за те Ясна річ, що розпочиналася ця моторошна історія з добрих намірів. Португалець Антоніо Еґаш Моніш аж нічим не нагадував кривавого садиста: він прославився як політик, а заразом спромігся зробити чималий внесок у медицину. Зокрема, йому належить перший в історії метод нейровізуалізації – дослідження мозку з використанням йоду як рентген-контрастної речовини. Якби ж то медикові дали «нобелівку» за це! Хто
зна, можливо, тоді вже немолодий лікар заслужено спочив би на лаврах і полишив медицину. Однак тоді відповіді від Нобелівського комітету на заявку про нагородження за нейровізуалізацію не було. А ось на одному з міжнародних неврологічних конгресів новини були: двом мавпам видалили частину префронтальної кори – тварини не загинули, натомість стали напрочуд спокійними.
Розсічення білої речовини 8
Ось так і виникла думка – чи не допоможе аналогічна операція «буйним» душевнохворим? Отже, у 1936 році під керівництвом
Моніша (сам він не міг оперувати через подагру) було проведено першу операцію. Тоді її назвали лейкотомією (від «лейкос» –
/ / w w w . h h . c o m . u a
білий), оскільки лобні долі не пошкоджувалися, але між ними розсікалася біла речовина, яка поєднувала лобні ділянки з іншими відділами мозку. Для цього в черепній коробці просвердлювали отвір та вводили металеву петлю, що руйнувала тканини. Після перших операцій, заявляв
Моніш, ситуація була такою: семеро пацієнтів припинили буйну поведінку, в сімох настало покращення, у шістьох не було змін. Подальшу долю хворих не відстежували, однак цих задекларованих даних вистачило для того, щоб розпочалася рекламна кампанія…
«Цирк» на лоботомобілі До честі Моніша: він вважав операцію, яку почали потім називати лоботомією (від «лобос» – доля), крайньою мірою для безнадійних пацієнтів. Та американець Волтер Фрімен, затятий популяризатор лоботомії, з часом проголосив маніпуляцію вирішенням усіх «емоційних проблем»! Автомобіль, яким він об’їздив усю Америку, демонструючи привселюдно, на кшталт циркової вистави, «чудесні зцілення», дістав назву «лоботомобіль». Сама маніпуляція була «вдо-
сконалена» так, щоб поставити її на широкі рейки. Тепер уже не потрібно було свердлити череп. Фрімен почав оперувати, використовуючи ніж для розколювання льоду, який убивався через тонку очну кістку. Потім він розробив спеціальні хірургічні інструменти – лейкотом і орбітокласт. Операції почали робити тисячами, а на початок 1950-х дійшло до того, що в США проводили до 5 тисяч лоботомій на рік. На рахунку самого лише Фрімена – щонайменше 3 500 операцій.
Дешево і практично? Та чи сам лише Фрімен винен у тому, що варварська практика набула масштабів епідемії? Вочевидь, зерно втрапило в благодатну землю. В 1940-ві американські госпіталі були переповнені солдатами, котрі пережили тяжкі душевні потрясіння. Вони потребували догляду, тож однією з причин поширення лоботомії стала можливість
зменшити кількість медперсоналу. Потім почали говорити про доступну дешеву «допомогу» знедоленим верствам населення. Потім… згадуючи відомий роман Кена Кізі, лишається тільки гадати, яку кількість серед пацієнтів із різноманітними діагнозами становили не хворі, а «незгодні» та «незручні»…
Жорстокість, що не мала сенсу Звісно, згодом дедалі голосніше лунали голоси тих, хто вважав таку практику неприпустимою з етичних міркувань. Накопичилися й дані, які наочно демонстрували руйнівні наслідки лоботомії – від швидкої смерті внаслідок крововиливу до довічного перебування у стані рослини. Так, іще сам Фрімен описував деяких пацієнтів як «щось середнє між домашнім інвалідом і хатньою тваринкою». Проте це не зупиняло психіатра: він вірив, що завдяки лоботомії хворі позбавлялися неврозів і тривожності.
Чи правда це? Сучасне розуміння роботи мозку дає відповідь. Єдине, чого могли досягти лікарі, – це зробити пацієнтів покірними. Лобні долі значною мірою «відповідальні» за укладання планів та їх реалізацію. Виходить, нещасних душевнохворих так само продовжували мордувати їхні внутрішні демони, просто після лоботомії вони були неспроможні діяти відповідно до своїх маячних ідей. Отже, хірургічна процедура аж ніяк не позбавляла пацієнтів мук.
9
тема номера
Звір усередині Щось сердите й некероване сидить глибоко в підсвідомості, прагнучи вибратися назовні. Що це за прадавня сила, яка руйнує особистість і ламає життя навколишніх? Про феномен агресії та способи її приборкання розповідає фахівець.
Соціум диктує високі вимоги – і змушує ховати невдоволення в собі. Цей конфлікт часто провокує агресивність, яка може бути спрямована і на саму людину, і на її оточення
Олег ЧАБАН, клінічний психолог, доктор медичних наук
Прокляття чи благо? Homo homini lupus – людина людині вовк, погоджувався з античним прислів’ям Зигмунд Фрейд і риторично додавав: «У кого вистачить сміливості оскаржувати це судження, маючи весь досвід життя та історії?» Та якщо ми поглянемо на історію з точки зору еволюційної доцільності, то будемо змушені визнати: властива людям агресивність повсякчас відігравала роль потужного стимулу до розвитку. Ворожість сприяла конкуренції
всередині соціальних груп – і змушувала єднатись у протиставленні «чужим». Війни несли біль, горе й розруху – та водночас сприяли освоєнню нових територій і вдосконаленню технологій, серед яких можна згадати не лише зброярство, а й одомашнення тварин, будівництво, мореплавство, авіацію, використання атомної енергетики… Та навіть кулінарію і педіатрію – бо, наприклад, вірні побутові помічники, мікрохвильовки та сучасні підгузки, з’явилися саме завдяки розробкам військових.
Контроль чи беззаконня? Звісно, агресивність сприймається як дар лише тоді, коли її прояви розглядаються з відстороненістю теоретика. На практиці протягом усього свого існування людство шукало способів узяти жорстокість під контроль, застосовуючи етичні, релігійні та законодавчі важелі впливу. Ось і зараз ми створюємо
10
демократичні закони, приймаємо постулати любові, альтруїзму, мирного спільного життя… Та хоч як старанно ми ховаємося за доброзичливою маскою цивілізованості, з-за неї раз за разом проявляється звіриний лик інстинктів, і світ знову вибухає війнами, терактами та репресіями.
І така боротьба між контролюючими чинниками та спонтанними проявами агресивності точиться не лише між людьми та державами – вона відбувається всередині кожної особистості. Сторонами протиборства тут є різні рівні психіки. Так, відповідно до психоаналітичної термінології, несвідоме іменується Id (Воно) – це сукупність інстинктивних прагнень, які волають: «Мені чхати на мораль, я хочу розмножуватися, я хочу багато їсти, пити та вдовольняти інші свої потреби негайно!» Та є й Super Ego (Над-Я) – це та система моральних законів, яка вкарбовується у підсвідомість у ході батьківського виховання, а надалі – в процесі комунікації з соціумом. Це саме та частина підсвідомого, яка нагадує: «А як на це подивляться люди? А ти пам’ятаєш, що за свої вчинки ти будеш розплачуватися?»
/ / w w w . h h . c o m . u a
Свідомість чи підсвідомість?
Шукати компромісу між цими силами доводиться невеличкій, неначе верхівка айсберга, свідомій частині психіки – Ego (Я). І, вочевидь, моральний закон аж ніяк не завжди бере гору над стихією гніву.
Назовні чи всередину? Куди і як вихлюпнеться агресія – це залежить бід безлічі чинників. І не останню роль у цьому можуть відігравати культурні особливості. Так, з подачі американського антрополога Рут Бенедикт у науковий обіг увійшло (а потім було детально розглянуте психологами) поняття про два різні способи морально-поведінкової регуляції: «культура сорому» та «культура провини». Класичним взірцем першої дослідниця вважала Японію. Тут центральне значення приділялося переживанню сорому – оскільки японець не мислить себе поза певними соціальними групами та орієнтується на них, а не на вищі універсальні принципи. Як взірець другої культури розглядалися перші американські поселенці пуритани, які вибудовували свою моральну поведінку на відчутті провини.
11
тема номера
На основі цього можна припустити: агресія проявляється по-різному. В першому випадку вона спрямовується на самого себе, у другому – на навколишніх. Тому не дивно, що для нащадків самураїв часто буде характерною аутоагресія, а для заокеанських жителів – зриви на кшталт розстрілів однолітків у коледжі.
З часом, дедалі глибше вивчаючи категорії провини та сорому, психологи дійшли висновку, що вищезгаданий поділ культур усе- таки є доволі умовним, а ось спроможність агресивних імпульсів перетворювати на жертву і саму особистість, і людей навколо неї залишається фактом, притому – медичним.
Душа чи тіло? Аутоагресія – велика й різнопланова проблема. Неспроможність вирішити внутрішні конфлікти виливається не тільки в харакірі – це і ціла низка руйнівних звичок, і психосоматичні захворювання. Цим, власне, й займається сучасна медицина. Нерідко захворювання справді виникають унаслідок агресії організ-
12
му проти самого себе. Щоправда, тут ідеться не про такі примітивізовані твердження, які сьогодні можна побачити чи не на кожному кроці у всесвітній мережі: мовляв, «організм себе карає» або «не хочу розмовляти, значить, болить горло, не хочу йти, значить, болять ноги». Йдеться про складний психо-
негараздів, варто з’ясувати разом із психотерапевтом, що стало першопричиною тяжкого психічного стану.
До 25 років триває формування відділів мозку, відповідальних за самоконтроль, прийняття рішень та оцінювання їхніх наслідків. До цього віку інстинкт легко бере гору над моральними настановами – звідси й особлива жорстокість шкільного булінгу, підліткових бійок.
Вибухнути чи виговоритися? До спеціаліста варто зазирнути й тим, хто раз за разом ловить себе на тому, що він не в змозі стримувати власні агресивні пориви. Якщо у вас автоматично стискаються кулаки, зранку в заторі ви мимовіль цитуєте словник ненормативної лексики, вдень – уявляєте, з яким
незрівнянним задоволенням ви розтрощили б усі офісні меблі, а ввечері, прокручуючи хроніку дня, відчуваєте, як серце вискакує з грудей, – час призупинитися й розібратись у ситуації. Бо ще трохи, і відчайдушні спроби втримати самоконтроль спричинять неприємності.
/ / w w w . h h . c o m . u a
ендокринний механізм, через який емоції впливають на тіло й «запускають» хвороби. Вочевидь, для того, щоб уникнути таких
Минеться чи ні? Утім, візит до психолога – вчинок, на який спроможний далеко не кожний. Такий крок передбачає зрілість, розуміння тих процесів, що відбуваються із психікою, вміння брати на себе відповідальність за себе та навколишніх. Натомість набагато легше знайти тих, хто прийматиме тебе таким, яким ти є, – і спрямувати свою агресію на слабших. І зазвичай тими нещасними, на яких виливається роздратування, стають близькі й беззахисні, дружини та діти. Що ж робити тим, хто стикається з агресивною поведінкою?
По-перше, усвідомити, що проблема сама по собі не розсмокчеться. Ситуація, щонайменше, потребує аналізу – адже спочатку родина будувалася на любові; тож необхідно зрозуміти, що, коли і як пішло не так.
По-друге, повірити в те, що ви не самотні. І хоч інтернет далеко не завжди є хорошим порадником, він може стати тим інструментом, який допоможе познайомитися з людьми, котрі потрапили у схожу ситуацію, – наприклад, на форумі. Крім того, сьогодні існують організації, що надають поради, підтримку та прихисток жертвам домашнього насильства. Та і з поліції ніхто не знімав обов’язків захищати від домашніх тиранів.
По-третє, звернутися по допомогу до психотерапевта. Зрозуміти, які складні хитросплетіння неусвідомлених настанов загнали в пастку залежних стосунків. Відновити силу у власні сили – завдання геть не з простих. Тож найкраще покластися в цьому на допомогу професіоналів.
Дорожнє шаленство Саме так Джек Кац, автор книги «Як проявляються емоції», назвав роздратування, яке виникає в заторах. Машини вимушені обганяти чи поступатися одна одній – і мозок сприймає ситуацію, як низку конфліктів. При цьому учасники дорожнього руху не можуть комунікувати, а це найкомфортніший для людини спосіб вирішення суперечок. І ось що з’ясувалося: агресія знижується майже вдвічі, якщо поруч є пасажир, який може вислухати невдоволені тиради водія.
13
здоров’я: чоловіки Кожна невдача на любовному фронті – бойова рана, від якої в душі залишається шрам. Про інтимні поразки чоловіки воліють не говорити вголос і намагаються вирішити проблему без зайвого розголосу. А даремно! Еректильна дисфункція може виникати через фізіологічні чи психогенні чинники. Втім, визначити, де саме корінь зла, здатен лише профі
Т
ермін «еректильна дисфункція» означає часткову чи повну нездатність до ерекції, що унеможливлює статеве життя. Нині це досить поширений сексуальний розлад. 10 % усього чоловічого населення планети віком від 21 року скаржиться на проблеми з потенцією. То в чому справа?
Віталій АНТОНЮК, лікар-уролог II категорії, лікар з УЗД
Шрами, які не прикрашають Тілесні вибрики Проблеми в амурних справах? Рівень привабливості партнерки може бути тут ні до чого. Серед різноманітних факторів, які згубно впливають на потенцію, значне місце належить фізіологічним розладам.
Ендокринні порушення. Часто причиною відсутності сексуального збудження є порушення
14
у виробленні гормонів. Приміром, спровокувати імпотенцію під силу цукровому діабету.
Запальні процеси. Захворювання урологічної сфери також впливають на сексуальну функцію. Ігноровані хронічні запалення можуть стати причиною проблем.
Прийом ліків. На приплив крові до статевих
чоловічої неспроможності – це проблеми з судинами. Якщо в статевому органі надмірний венозний відтік або ж недостатній приплив артеріальної крові, це призводить до виникнення такої делікатної проблеми.
органів впливають препарати при лікуванні артеріальної гіпертензії, які знижують тиск або рівень холестерину в крові. Результат – погіршення потенції.
Паузи в стосунках. Нерегулярне статеве життя або його відсутність протягом тривалого часу також негативно позначається на чоловічій силі.
Серед інших дуже поширених причин непорозумінь у ліжку – неправильне харчування, малорухомий спосіб життя, зайва вага, паління та звичка перехиляти чарку.
Душевні рани На зниження сексуальної функції вливають і психогенні фактори. Стереотипи твердять: чоловіки – лідери та вожаки зграї. Сумнів у здатності вести за собою – це ніби постріл прямісінько в голову з рикошетом у відділ нижче пояса. Низька самооцінка, стреси, депресії, надмірні фізичні навантаження та надто активний ритм життя спричиняють емоційне пригнічення,
/ / w w w . h h . c o m . u a
Судинні патології. За статистикою 80 % випадків
а відтак знижується лібідо та виникають проблеми з ерекцією. Вже перша поразка може спровокувати «синдром тривожного очікування невдачі», що трапляється у цілком здорових чоловіків. У такому разі втішати має думка, що фізіологія в порядку, а проблеми з потенцією, що йдуть «від голови», допоможе подолати психолог. Головне, довіритися професіоналу.
Рятівна пігулка? Нині існує чимало препаратів, які обіцяють магічним чином налагодити статевий механізм. Особливо переконливий вигляд мають мужні атлети, які рекламують чудо-таблетки. Але… Насправді, ефективність значної кількості препаратів для підвищення потенції залишається
під знаком питанням. Аж надто велику роль тут відіграє психологічний фактор: наявність пігулки додає впевненості в собі… от і все. Проте фахівці переконані, що такий ефект може бути одноразовим, а сама проблема нікуди не подінеться та з часом загостриться.
Знову в ділі Для відновлення чоловічої сили спершу слід з’ясувати причину негараздів, а вже потім братися за їх вирішення. Якщо справа в емоційній складовій, у пригоді стануть кілька сеансів із психологом, який допоможе впорядкувати думки та спрямувати їх у пра-
вильне русло. Проблему фізіологічну вирішить лікар-уролог, котрий дослідить причину розладу та призначить лікування: медикаментозне або хірургічне. У будь-якому разі, вихід знайдеться, варто лише не ігнорувати проблему й не вдаватися до самолікування.
Сила рослин Серед різноманітних препаратів є медикаменти на рослинній основі, які підвищують синтез ендогенного тестостерону й позитивно впливають на потенцію. Та знаючи про це, все-таки доцільно звернутися до лікаря – хоча б за порадою щодо правильного дозування.
15
здоров’я: жінки Понад 60 % жінок скаржаться на менструальний біль. І в більшості випадків страждань можна позбутися
Світлана ФОМЧЕНКО, лікар акушер-гінеколог I категорії, лікар з УЗД
Якщо раз на місяць кілька днів поспіль ви шаленієте від фізичних страждань, сил для позитивного мислення й лагідного ставлення не лишається. А все через менструальний біль. Чи можна покласти цьому край?
Чому всі жінки відьми? С
та родавні римляни вважали, що жінка під час менструацій перетворюється на відьму, яка здатна зупинити опа-
ди, грім та блискавку, а також наврочити з урожаєм. І це не дивно, якщо доводиться терпіти такий біль.
101 причина
16
Відчувати легкий дискомфорт унизу живота через спазм м’язів – нормально. А ось щомісяця страждати від болю, наче вас підсмажують на пательні, – зовсім ні. Втім, дисменорея – менструальний біль – не хвороба, а наслідок низки можливих проблем, упевнені фахівці. До речі, аргумент про біль, який передається у спадок за жіночою лінією, не має реального підґрунтя. Спеціалісти запевняють, що це не жіноча кара, а пробле-
ма, яку треба вирішити. Головне, докопатися до причини. Отож, хто винен?
Гормональний дисбаланс. Якщо чіткий годинник жіночого циклу дає збій, чекай неприємностей. Дисбаланс гормонального фону є лідером серед причин порушень менструального циклу. Кого засуджувати – пролактин, прогестерон чи тестостерон із кортизоном – покажуть лабораторні дослідження.
Хронічні недуги. Скажімо, неймовірно болить живіт на тлі порушень у роботі щитоподібної залози. Частіше при аутоімунному тиреоїдиті.
чули, мабуть, усі. Це означає, що тіло матки відхиляється щодо її шийки. Патологія може бути вродженою або стати результатом запального процесу. В більшості випадків ідеться про ретрофлексію, коли матка нахиляється до прямої кишки. Хоча є варіанти загину праворуч і ліворуч.
Стрес. Біль психогенного характеру теж не рідкість. Жінок найбільше діймають перенавантаження та різноманітні фобії, говорять експерти з менструального болю.
Гінекологічні хвороби. Кісти, міоми, ендометріоз
Судинні патології. У медичній практиці трапля-
та й інші суто жіночі проблеми можуть стати провокаторами болю.
ються випадки, коли жінки непритомніють від болю через порушення мозкового кровотоку.
/ / w w w . h h . c o m . u a
Структурні негаразди. Термін «загин матки»
Пошуки правди Перша сходинка до безболісних критичних днів – це візит до гінеколога. Спеціаліст зробить УЗД і призначить гормональне обстеження. Наступний етап за відсутності результату – ендокринолог, далі доріжка веде до терапевта та судинного хірурга. До речі, натякати на причину болю може його характер та супутні ознаки. 44 Скажімо, психогенний біль мучить не регулярно, а також супроводжується особливим станом нервової системи: роздратуванням, поганим настроєм чи навіть депресивним
3500
станом, відсутністю апетиту чи, навпаки, переїданням. 44 При загині матки біль має постійний характер і мучить 2–3 дні від початку менструацій. 44 Якщо кровотеча стала сильнішою, можливо, є новоутворення на кшталт кіст. 44 До больового синдрому додається нудота та блювання, головний біль, відчуття жару, лихоманка, а подеколи й запаморочення? Є підстави подумати про судинні патології. 44 При болю, що віддає у спину, варто сходити до уролога, можливо, причина пов’язана з нирками.
днів або 10 років життя у середньому припадають на менструації
Лікувати чи чекати?
Якщо у вас є можливість не перетворюватися щомісяця на лиху жінку з мітлою, хіба не варто скористатися нагодою? Пити пригоршнями знеболювальні, навіть якщо вони допомагають, – не конструктивна ідея. Краще діяти на причину. Отож, якщо в анамнезі порушення у роботі щитоподібної залози, судинні чи гінекологічні проблеми, гормональний дисбаланс, пацієнткам призначають адекватне медикаментозне лікування, й біль минає сам по собі. Коли причина у нервовому перенапруженні, можна записатися
на прийом до психотерапевта або вдатися до антидепресантів, якщо спеціаліст вважатиме доцільним їх використання. Єдиний варіант, коли медицина безсила, – це загини матки. Хоча шанс є завжди: інколи трапляються дива, й після пологів кут нахилу зменшується, приносячи довгоочікуване полегшення або й узагалі безболісні менструації. Але доки дива не сталося, втихомирювати біль допоможуть нестероїдні протизапальні препарати.
17
елементарно
Рентген ставить крапку! Рентген використовується в медицині вже понад століття. Та чи все ми знаємо про цей вид діагностики?
Р
озповідають, Вільгельм Конрад Рентген працював над вивченням короткохвильового електромагнітного випромінювання затято, наодинці, перетворивши лабораторію на спальню та їдальню. Після завершення дослідів він виклав властивості відкритих ним променів на чотирьох аркушах і сказав: «Усе! Додати нічого!» Колеги не повірили, і вважаючи, що знайшли золоте дно, занурилися в подальші пошуки. Це мало для них трагічні наслідки – тоді про променеву хворобу ще не знали… І ця жертва виявилася марною, бо й досі до опису властивостей Х-променів ніхто не зміг додати ні рядка. А ось нагадати про нюанси використання рентгену в медицині буде не зайвим і сьогодні. Сучасна цифрова апаратура зводить вплив рентгену на організм до мінімуму – та все-таки діагностику проводять тільки за нагальної потреби
Вікторія ХАЛАНГОТ, лікар-рентгенолог вищої категорії
18
Чого не робити? Не вирушати на діагностику без попереднього діагнозу та направлення від лікаря. У ньому фахівець вказує анатомічну зону та проекції дослідження. Хоч би яким мінімальним було опромінювання, яке здійснюють апарати останніх поколінь, — навіщо воно потрібне, якщо без нього можна взагалі обійтись? Адже в деяких випадках для встановлення діагнозу достатньо простого огляду лікаря і, можливо, аналізу крові; в деяких доцільним є не рентген, а МРТ чи УЗД, які не чинять променевого впливу взагалі.
Що робити? Регулярно проходити профілактичні огляди — це рентген легенів і мамограма. Чоловікам-курцям слід перевіряти свій стан приблизно раз на два роки. Жінкам після 40 років, коли мамограма стає більш інформативною, ніж УЗД, бажано відстежувати стан грудей з інтервалом від року до півтора, залежно від порад лікаря.
Що врахувати? Вагітність є протипоказанням, особливо, у I триместрі. У цей період рентген-дослідження проводять лише в разі крайньої потреби – якщо неможливо замінити його іншими методиками та коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Жінка при надії обов’язково мусить попередити про це свого лікаря та лікаря-рентгенолога. З підвищеною обережністю рентген-дослідження призначають також дітям до 15 років.
/ / w w w . h h . c o m . u a
дурнуватих питань не буває Несприйняття деяких кольорів назвали на честь англійського фізика Джона Дальтона. 26-річний учений виявив у себе цей дефект, коли дізнався, що його улюблений піджак не сірого, а бордового кольору. То хто такі дальтоніки?
Монохромний друг Колірний маніфест
Рабкін і кружечки
На сітківці ока містяться особливі кольорочутливі рецептори – нервові клітини – під назвою колбочки. Вони існують трьох видів, і кожен має свій тип пігменту, чутливий до одного з кольорів – червоного, синього або зеленого. При дефекті зору людина бачить світ у певних відтінках. Приміром, дейтеранопи не розрізняють зеленого, а для людей із протанопією не існує червоного. Є й ті, кому особливо не поталанило, – світ навколо монохроматів виключно чорно-білий – і їх 1% від людей, які мають порушене зорове сприйняття.
Деякі дальтоніки нічого не підозрюють про свою вибіркову колірну сліпоту. Та якщо є підозра, що кольори навколо таки трохи інші, ніж бачите ви, краще піти до офтальмолога і пройти тест Рабкіна – це картки, де зображені геометричні фігури, цифри, числа, які складаються з розфарбованих у різні відтінки маленьких кружалець. За результатами тесту лікар переконається або спростує факт дальтонізму, розбереться з причинами та визначиться з подальшими діями. До слова, перед прийняттям на роботу пілотів, водіїв, машиністів і військових проходження тесту Рабкіна – обов’язкова умова.
Усі ці варіанти вчені називають одним словом – дальтонізм. До речі, люди, які бачать геть увесь спектр, звуться трихроматами.
Причини наявності Загалом є два види дальтонізму:
Зорові особливості порушення кольоровідчуття можуть бути і вродженою патологією, і набутою особливістю. В будь-якому разі, розбиратись у ситуації варто з фахівцем
Вроджений передається генетично від Х-хромосоми матері до сина. За статистикою, 2-8% чоловіків у світі – дальтоніки. Набутий дальтонізм виникає внаслідок пошкодження сітківки ока, катаракти, черепно-мозкових травм і порушень у роботі центральної нервової системи.
Світлана ЗАГОРОДНЯ, лікар-офтальмолог вищої категорії
19
здоров’я: рішення
к о н у л Ш райкує ст Новорічний стіл неможливо уявити без олів’є, а список недуг ХХІ століття – без рефлюксної хвороби. Що це за модерна патологія і як її позбутися?
Їжа має бути приємною, але не повинна перетворюватися на єдине задоволення у житті. Роль трапез – маленька, це лише підтримування життєдіяльності
Світлана ВОЛКОВА, лікар-гастроентеролог вищої категорії
Обережно, двері не зачиняються
20
Максимум стресу та мінімум уваги до власного здоров’я – приблизно так звучить «золоте» правило рефлюксу – збою в роботі ШКТ, який отримав свою назву за аналогією з реверсом. Клапани на вході й виході зі шлунка мусять
працювати як двері в один бік, за принципом «усе пускаю, нічого не випускаю». Вони мають провести їжу зі стравоходу в шлунок, а звідти – в кишківник і зачинитися. Та від неправильної експлуатації двері ламають-
із нього ніякий: його легко викрити. Якщо під час застілля суші їли всі, а за живіт схопився хтось один, свіжість риби тут ні до чого. Справа у враженому рефлюксом шлунку. Варто стражденному поїсти зайвого чи випадково порушити правильне «продуктове сусідство», і шлунково-кишковий тракт, утомлений проявами неповаги до себе, оголосить страйк.
На добраніч, шлунку! Стреси, недоїдання чи перекуси «на льоту» вкупі з ситною вечерею ближче до півночі… Принципово крокуєте цією стежиною? Ви на правильному шляху до рефлюксу, рано чи пізно він вийде вам назустріч. Із сьомої вечора шлунок переходить у фазу підрахунку уявних баранчиків. Активність іде на спад, організм налаштовується на режим сновидінь. Сучасна людина не бажає рахуватися зі шлунком і вдається до реалізації хибних з точки зору фізіології задумів. Наприклад, намагаючись компенсувати брак фізичної активності, вирушає у спортзал після роботи з непохитною впевненістю, що допомагає своєму здоров’ю. Після добрячого струсу на систему травлення
чекає ще й ситна вечеря. Вкупі це все – погана колискова для організму. Ви легко уявите, що переживає шлунок, якщо згадаєте свій стан, коли після 21:00 вам телефонують з роботи і просять терміново налаштувати голову на мозковий штурм. Такого самого стресу ви завдаєте і своєму шлунку, наїдаючись перед сном. Тому займатися спортом, як і з’їдати все найситніше, краще вранці й удень.
/ / w w w . h h . c o m . u a
ся і, не зачиняючись щільно, провокують «закид» їжі назад – зі шлунка в стравохід або з кишківника у шлунок. У першому випадку хворому докучають печія, клубок у горлі, нудота й відрижка, а в другому запалений ШКТ не в змозі якісно виконувати свою функцію, і їжа погано перетравлюється. Спричиняючи сильний біль, нудоту й діарею, рефлюкс, бува, маскується під отруєння, але хамелеон
Відповідальний бос цінує своїх співробітників, тож і ви не експлуатуйте важливий орган понаднормово: шлунок не наймався працювати в режимі 24/7. Він і так бадьорий цілий день – хай хоч уночі відпочине.
Час ремонту Якщо вже не вберегли свої стравохідно-шлункові двері, на жаль, крапелькою чудодійного мастила їх не змастиш. Помітивши в себе згадані вище симптоми, вирушайте до гастроентеролога, він призначить вам медикаментозне лікування. Та самими препаратами навряд виправите ситуацію: варто переглянути свої звички, аби стати на шлях відновлення. Віднині вже шлунок диктуватиме свої умови, і вам доведеться дослухатися. Переїли
та ще й запили їжу чималою склянкою води – рефлюкс «закине» з’їдене назад. Вклалися після їжі в ліжко – вдячності від шлунка не чекайте. Навантаження на прес також протипоказане, коли йдеться про рефлексну хворобу в анамнезі: будь-який тиск не на користь, тож доведеться на певний час забути про спортзал. Спочатку допоможіть шлунку повернутися до норми, а вже потім беріться за свої кубики й біцепси.
Знову нерви Стресовий фактор – один із вирішальних у проблемі рефлюксу, адже робота клапанів – це відповідь м’язів на нервовий імпульс. Підірвана втомою, роздратуванням чи виснаженням нервова система не здатна надсилати імпульс достатньої сили. Вона недопрацьовує, тож і клапани недозмикаються. Будьте спокійнішими!
21
руханка
Для тих, хто в танку Ті, кому доводилося пересуватися у машині на гусеницях, одностайні – певне відчуття безпеки перекривається дискомфортом замкненого середовища, труднощами спілкування і втратою якості життя. А хтось так живе постійно!
Трохи теорії
Доктор Холмс
Хто я – душа, що поселилася в тілі, чи навпаки, тіло, наділене душею, – кожен вирішує сам для себе. Втім, тісний зв’язок першого та другого – науковий факт, з яким потрібно рахуватися. Від народження ми постійно стикаємося з безліччю неприємностей. І кожен відповідає на них по-своєму: хтось, як кошеня Гав, їх просто ігнорує, хтось так чи інакше реагує, нарощуючи дедалі потужніший панцир, який має захищати нас від болю. На жаль, цей захист має ваду – він повністю перекриває канал, з якого надійшов негативний досвід. Це аналогічно тому, як ми заносимо в чорний список ім’я людини, що одного разу була з нами нечемною, і позбавляємо себе можливості налагодити з нею стосунки. З часом ми так звикаємо до своєї броні, що навіть не помічаємо, як вона починає втручатися у справи тіла. Тоді й починається життя у танку. Зарадити в такій ситуації під силу лише тілесно орієнтованому терапевту.
Робота тілесно орієнтованого спеціаліста подібна до хобі відомого сищика. Схожість посилюється тим, що звичайний його пацієнт – той, кому у звичайний спосіб допомогти неможливо. Аби докопатися до джерела хвороби, треба поламати голову у прямому та переносному сенсі: окрім психологічних прийомів, доводиться вдаватися до маніпуляцій із тілом хворого за допомогою спеціальних вправ. І тоді робота просувається у двох напрямах – послабленням тілесних затисків спеціаліст лікує душу, а занурюючись у духовний світ пацієнта, знаходить засоби впливу на тіло.
Позбутися внутрішніх затисків – значить, вдихнути на повні груди й почати насолоджуватися життям
Ігор ДУЗЕНКО, психолог
22
Тіло в діло Вам до фахівця при: ** неефективності традиційного лікування, труднощах зі встановленням діагнозу; ** тілесному напруженні, постійній утомі; ** невпевненості в собі, низькій самооцінці; ** кризі у стосунках; ** кризових ситуаціях – шокових травмах; ** нових починаннях і змінах у житті, адаптації; ** залежних стосунках; ** стресах, депресивних станах, тривожності; ** недовірі до людей, закритості, гіперконтролі; ** емоційному вигоранні.
Ми знаємо про цю процедуру завдяки єврейській традиції, хоча вона існувала ще у давніх єгиптян. Що спонукає сучасних чоловіків вдаватися до обрізання не залежно від національності?
Якщо видалення крайньої плоті не є медичним чи релігійним приписом, краще його не робити. Адже оперативне втручання – стрес для організму
Олександр ПЕРШУКОВ, лікар-уролог вищої категорії, кандидат медичних наук
«По-перше, це красиво...» Хто перший Якщо вірити дослідженням археологів, цир кумцизія – обрізання крайньої плоті – була популярною серед єгиптян, які вірили, що процедура рятує їх від інтимних захворювань. А представники примітивних африканських племен вважали, що в повітрі саван ніби літає пилок, який спричиняє запалення в делікатних місцях, і єдина профілактика – позбутися «зайвого». Іудеї споконвіку й донині здійснюють ритуальне обрізання хлопчикам на сьомий день після народження. А мусульмани визначають цей час по-різному, залежно від національних традицій. То хто законодавець «мод»? Суперечки з цього приводу точаться понині.
По живому Для процедури існують певні медичні показання. Серед основних – рубцевий фімоз, надмірне звуження крайньої плоті, що ускладнює оголення голівки статевого члена та супроводжується болісними відчуттям. На щастя, в цивілізованих країнах операція з видалення крайньої плоті відбувається
/ / w w w . h h . c o m . u a
соромлюся запитати
швидко та безболісно – 20 хвилин, і життя триває! А от у племенах Нігерії обрізання роблять тільки жреці й виключно кігтем леопарда без анестезії. Не дивно, що досі через дії таких хірургів-ентузіастів летальні випадки від кровотечі не є рідкістю.
Просто міф Цікаво, що є і прихильники обрізання, які апелюють до естетичних аспектів або ж припускають, що процедура вбереже їх від запальних процесів і навіть від статевих хвороб. І справді, ціла низка досліджень проголошувала: обрізані чоловіки мають менші шанси заразитися (зокрема, отримати ВІЛ). Адже голівка статевого органа грубішає, на ній рідше з’являються мікротріщини, а отже – у вірусів менше шансів прослизнути в організм. Проте в рамках таких досліджень було зроблено таку кількість помилок, що їхні результати було визнано хибними.
По суті: досі лікарі не знайшли кращих методів профілактики від проблем нижче пояса, ніж особиста гігієна, контрацепція та періодичні візити до уролога.
23
бебі-бум До винайдення вакцини він жахав батьків усього світу, незалежно від їхнього статку та статусу. Та й тепер за відсутності надійного захисту продовжує періодично завдавати шкоди. Що нам відомо про вірус кору?
Реальних протипоказань до вакцинації проти кору обмаль – імунодефіцитні стани та анафілаксія на білок курячого яйця. Решта причин не щепитися – міф
Підривник імунітету!
Людмила ШМІДТ, лікар-педіатр вищої категорії
Летюча підступність Вірус кору передається банальним повітряно-крапельним шляхом, як, скажімо, грип чи аденовірус. Наслідки його діяльності спонукали спеціалістів занести хворобу до когорти найбільш небезпечних дитячих інфекцій. Здатність кору вселяти страх базується на трьох складових: 44 неймовірна контагіозність. Якщо десятеро дітей поспілкуються з хворим, восьмеро неодмінно зляжуть.
44 можливість призводити до серйозних ускладнень. Пневмонії, вірусні та бактеріальні енцефаліти, отити, бронхіти – неповний список небезпек. 44 здатність гальмувати імунітет. Вірус кору паралізує виконання службових обов’язків Т-лімфоцитами, В-лімфоцитами, макрофагами та рештою співробітників імунітету.
До антибіотиків та після
24
Вірус кору найчастіше обирає жертвою незрілий дитячий організм через мінімальний опір унаслідок браку досвіду в захисних сил. Однак дорослі також ризикують
підхопити вірус із не менш критичними наслідками. Робимо висновок: інфекції байдуже до кількості прожитих років, головне – ослаблений імунітет і рандеву з носі-
варіант для вторгнення хвороботворних бактерій, що мільйонами нишпорять навкруги. Недивно, що до винайдення антибіотиків і вакцин малюки опинялися сам на сам зі смертельною небезпекою.
Знати в обличчя Після того, як вірус вторгається, йому потрібно оговтатися – мінімум 10, максимум 17 днів він адаптується в новому організмі. Цей час називається інкубаційним періодом. Він триває від моменту потрапляння інфекції в організм до прояву перших симп-
томів. Біда в тому, що людина стає розповсюджувачем вірусу за 4 дні до того, як щось заболить. І продовжує бути небезпечною для навколишніх увесь катаральний період, який закінчується на 4-й день після початку висипань.
/ / w w w . h h . c o m . u a
єм. Цікаво, що головною мішенню вірусу стають саме клітини імунітету, які тимчасово впадають у стан амнезії. В результаті жертва опиняється беззахисною перед будь-яким зовнішнім ворогом. Ця ситуація – ідеальний
Поетапність кору Перший етап. Спочатку клінічні прояви мало чим відрізняються від звичної респіраторної інфекції: кашель, нежить, висока температура, кон’юнктивіт, світлобоязнь… Особливо має насторожити наявність із перших днів хвороби саме світлобоязнь та кахикання. Уся ця катавасія триває 4 дні. Й кір запідозрити ще складно. Втім, на 3–4-й день катарального періоду утворюються специфічні плями Філатова-Копліка на слизовій оболонці щік навпроти корінних зубів – це білі крупинки, схожі на макові зернята, які мають звернути на себе увагу.
вона характерна лише для нещеплених дітей. У вакцинованих, якщо вірус таки атакував їх, усі симптоми й ознаки можуть бути стертими (на щастя, і сама хвороба минає без зайвих ускладнень). Отож, на шкірі з’являється плямисто-папульозна висипка, окремі елементи якої з часом зливаються, перетворюючись на великі червоні плантації. Для кору характерна не хаотична, а цілком закономірна поява папул або папул у плямах. Перші екземпляри утворюються на голові, переходять на шию, тулуб, завершується процес на ногах.
Другий етап. На п’ятий день негараздів з’являється специфічна висипка. До речі,
Третій етап. На місцях висипань з’являється пігментація, яка зникає у порядку появи.
Способи протистояння Спосіб № 1. Рятівну вакцину від кору було винайдено у 1963 році, й тепер її масово використовують у більшості цивілізованих країн. А вже у 1969 році ввели двократне щеплення у складі комбінованої живої вакцини КПК (краснуха, паротит, кір). На сьогодні це найкращий спосіб захиститися від цього вірусу. Спосіб № 2. У деяких випадках для профілактики кору використовують імуноглобуліни. Їх вводять у перші 72 години після ймовірного контакту з хворим. Далі протягом 5 днів
специфічний протикоровий імуноглобулін колють щодня. Однак треба бути екстрасенсом, аби вирахувати, коли саме трапилася небезпечна зустріч і хто був носієм. Спосіб № 3. На етапі хвороби лікарі пропонують боротися з кором симптоматично, а за ознак бактеріального вторгнення вдаватися до антибіотиків. Задля профілактики їх, звісно, не використовують, однак є виняток – це малюки до 1 року, через великий ризик розвитку ускладнень.
25
страшна сила Сухість у приміщеннях узимку – провокатор шкірних проблем. Зволожуйте повітря та дбайте, аби в кімнатах не було жарко
Анна КУЧМА, лікар-дерматовенеролог II категорії дорослий та дитячий
Хоч як це дивно, але низька зимова температура може бути провокатором контактного дерматиту, який часто називають алергією на холод. Чи це справді алергія?
Витівки снігової королеви Хто ризикує найбільше? Насправді йдеться не зовсім про алергію, це швидше симптоми ксерозу (сухості) шкіри або контактного дерматиту, які загострюються під дією провокативних чинників. У кого можливі проблеми? По-перше, у колишніх та нинішніх пацієнтів з атопічним дерматитом, екземою, псоріазом. Особливо часто проблеми виникають у тих, хто страждав від дерматологічних проблем у дитинстві.
26
По-друге, у шанувальників бронзової засмаги. Зазвичай це не білявки з блакитними очима, а люди II–III фототипу, що можуть годинами смажитися на сонці, уникаючи опіків. По-третє, у власників сухого типу шкіри, що значно розширює список постраждалих. Усі фактори ризику об’єднує спільна риса – вони спричиняють пошкодження шкірного покриву, зазіхаючи на цілісність місцевого імунітету.
Взимку не лише холод згубно діє на шкіру, провокуючи появу почервоніння, тріщинок, лущення. Крім низьких температур на руку зимі працюватимуть:
Нехтування правилами догляду. Взимку з’являтися на вулиці без крему та не користуватися засобами для підвищення місцевого імунітету шкіри нераціонально.
Відсутність рукавичок. Без захисту рук мороз і вітер перетворюють гладеньку шкіру на грубу, почервонілу, обвітрену.
Що робити? В холодний період звичайні креми для рук мають силу, лише якщо йдеться про нормальну шкіру, а для сухої потрібні регенерувальні, бар’єрні засоби. Тож зимовий must have – лікувальна косметика: ліпідопоновлювальні засоби та колдкреми. А також варіант при суперсухості – лінійки для атопічної шкіри. Спеціалізована косметика дає ефект невидимих рукавичок: крем м’яко огортає шкіру без відчуття жирності чи стягнутості. За ознак сухості на фоні схильності до екзем потрібна спеціальна косметика для цієї конкретної проблеми – оптимальну стратегію захисту доцільно визначити разом із дерматологом.
Що робити? Згодиться будь-який варіант рукавичок, окрім хіба що вовняних, бо вовна подразнює шкіру й сама по собі може провокувати появу тріщинок та свербіж. Ідеальний матеріал – фліс. Любов до гарячої води. Взимку важко втриматися від спокуси й за нагоди погріти руки під краном. А даремно – надто гаряча вода сушить шкіру.
Що робити? Тим, хто бажає мати ідеальну шкіру, взимку варто дотримуватися принципу – миємо-змащуємо. Й користуватися зволожувальним кремом щоразу після миття. Мийні засоби. Пральний порошок, засоби для миття посуду, гелі для душу, а антибактеріальне мило – й поготів не тільки сушать і подразнюють шкіру, а й руйнують місцевий імунітет.
Що робити? Як альтернативу милу використовуйте м’які засоби з pH 5,5 або спецзасоби для чутливої шкіри.
/ / w w w . h h . c o m . u a
ТОП‑5 провокаторів
Дефіцит вітамінів. Як свідчить практика, місцевий імунітет потребує і внутрішньої підтримки.
Що робити? Найважливіші компоненти для здоров’я шкіри – вітаміни D, А, Е та омега‑3. Спеціалісти запевняють, що саме ці речовини є регуляторами сухості та зволоженості. Оскільки сонця взимку марно чекати, отже, у шкірі вітамін D не вироблятиметься до настання теплих деньків, слід приймати його у вигляді крапель або капсул. Продукти, що містять омега‑3 жирні поліненасичені кислоти: червона риба, яйця, печінка. Вітамін А ви отримаєте з риб’ячим жиром, ікрою, жовтком, а Е – з олією, горіхами, насінням соняшнику. Також фахівці радять у холодний період, особливо при екземах рук, приймати біологічно активні добавки.
Гендерна складова Хай там як, але жіноча шкіра більш чутлива до температурних падінь. Хоча б тому, що вона тонша й більше схильна до сухості. У чоловіків – грубіша й жирніша. Це щодо обличчя. Стосовно рук, тут усе просто – жінки частіше миють, прибирають, перуть і загалом активніше контактують із побутовою хімією, тому й розплачуються за це шкірними проблемами. Цікавий нюанс: один із провокаторів зимового загострення екземи – захоплення гель-лаком, адже лампи провокують фотопошкодження шкіри рук. Вихід – частіше робити перерви між візитами до майстра з манікюру.
27
меню
Напої, виготовлені на основі рослинних продуктів, реклама позиціонує як здорову альтернативу звичайному молоку. Чи правильне це твердження? Шукаємо відповіді разом із спеціалістом.
Гонитва за «модними» продуктами може призвести до дисбалансу поживних речовин, що позначиться і на фізичному, і на психологічному стані
Леся САК, нутриціолог, психолог
Рослинне VS тваринне Чи можна одне замінити на інше? Вочевидь, повноцінною заміною тваринного молока може бути тільки той продукт, який повністю відповідає йому за нутрієнтним складом. А рослинні напої, які є суспензією з води та горіхів чи злаків, на це навіть не претендують. Хіба що бобове молоко – рідкісне горохове або поширене соєве. За складом вони найближчі до тваринного: чимало і білку, і кальцію.
В інші види напоїв кальцій можуть додавати штучно. Отже, рішення знайдено? Не зовсім. Бо саме у тваринному молоці кальцій (як і решта речовин) міститься в легкозасвоюваній формі. Матінка-природа про щось та думала, створюючи особливий продукт для вигодовування дитинчат! У свою чергу, це не означає, ніби молоко має бути основою раціону для дітей, що підростають, і для дорослих.
Що закидають коровам? Часто рослинне молоко називають здоровим продуктом завдяки відсутності в ньому цукру, холестерину, лактози та ГМО. Останнє навіть коментувати не будемо, бо, по-пер-
28
ше, розвіювання міфів про ГМО – це окрема історія; по-друге, поміркуймо, що зустрічається частіше: генно-модифіковані корови чи генно-модифікована соя?!
Цукор. Він може міститися і в рослинних напоях. Цукор можуть додавати й виробники, для смаку. Рецепти приготування напоїв у домашніх умовах також часто передбачають додавання меду чи фруктів – «щоб було солодко без шкідливого цукру!» При цьому такі порадники чомусь не пояснюють, чого це раптом цукор, який є у фініках, почав відрізнятися від цукру з буряків. Холестерин. Він не лише надходить ззовні з продуктами харчування, а й виробляється печінкою. При цьому ціла низка досліджень висуває припущення: за нестачі цієї речовини в раціоні організм сам починає продукувати її ударними темпами. Тож фанатично викреслювати з меню продукти, які містять насичені жири, нераціонально.
Лактоза. Хтось реагує на неї добре, а хтось ні. Загалом, фермент лактаза, необхідний для розщеплення цієї речовини, в більшості людей з віком виробляється в дедалі меншій кількості. Ось чому дорослим радять замість цільного молока віддавати перевагу кисломолочним продуктам. Хочеться присмачити каву – можна обрати рослинній напій.
Напої з рослинної сировини доцільно розглядати як окрему групу продуктів, адже звичайне молоко вони нагадують хіба що на вигляд і за консистенцією.
/ / w w w . h h . c o m . u a
А решта – за списком.
Звісно, є люди, яким повністю протипоказане вживання молочних продуктів. І якщо вони люблять білий, злегка густуватий напій, то рослинне молоко – саме для них! А якщо вони прагнуть впевненості в тому, що відмова від молока не позбавить їх потрібних речовин, то їм – до лікаря-дієтолога або нутриціолога.
Яке рослинне молоко найкраще? Напевно, ставити питання в такий спосіб – все одно що порівнювати тепле з м’яким. Мигдалеве молоко потішить смакові рецептори; кокосове містить цінні жирні кислоти; вівсяне порадує низькою калорійністю; рисове
не містить глютену – знахідка для тих, хто страждає від його непереносимості! Звести все це до одного знаменника неможливо, тож кожному молоку – свій час і місце.
Вдаримо коноплями по кокосах? Окрім теорії – переліку поживних речовин, які містяться в певному напої, слід зважати і на практику, тобто на реакцію організму. У цьому не останню роль відіграє генетика. Адже тоді, коли на певних територіях деякі продукти вживаються з діда-прадіда, травна система під це підлаштовується, і «знання» про «свою їжу» передається від покоління до покоління. Тому екзоти можуть перетравлюватися погано, а «генетично рідні» – без проблем. Для нас традиційним
є молоко з волоських горіхів. А ще – відоме з часів Русі конопляне молоко (ті сорти конопель, які ростуть у нас, не можуть похвалитися вмістом психоактивних речовин, натомість вмістом цінних мікроелементів і вітамінів – навіть дуже!) Утім, спадковість тут не вирок. Урізноманітнюйте меню, прислухайтеся до свого організму й будьте здорові!
29
сміхотерапія Сьогодні в нас тема: «Штучне дихання»…
Пустіть, це терміново!
ТЕРАПЕВТ
Тут усім терміново!..
1 РІЗДВЯНА ГРУПОВА ТЕРАПІЯ Я не вірю в себе
Я до смерті боюся теплоти
2 Невеличкий тест на стрес…
На роботі мене оточують самі олені
Я у пастці безперспективної роботи
4
3 «H&H» журнал про здоров’я та здоровий спосіб життя
30
Корпоративне видання ТОВ «ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ» #9 (01/2020) Безкоштовно Засновник: ТОВ «ХЕЛСІ ЕНД ХЕПІ»
Керівник проекту: Наталія Туржанская Куратор проекту: Марина Глєєва Науковий редактор: Володимир Красій
Свідоцтво про реєстрацію КВ 23823-13663ПР, видано Міністерством юстиції України Сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015 і Сертифікат ISO 9001:2015
Тираж: 3 000 примірників
Виконавець: ВД AMEDIA GROUP Над номером працювали: Марічка Кормушкіна, Тетяна Біленко, Леся Гайова, Наталія Гайдай, Віталій Степанов, Вікторія Коваль, Віра Дужак, Ганна Кравченко
Усі матеріали охороняються законами України та міжнародними конвенціями про інтелектуальну власність. Використання матеріалів дозволяється тільки за письмовою згодою Засновника. Відповідальність за достовірність наведених у рекламі відомостей, а також за відповідність змісту реклами вимогам законодавства несе рекламодавець.