Бровченко проект зу імп дз by PatriotUA

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ (Мінекономрозвитку) вул. М. Грушевського 12/2 м. Київ 01008 тел. (044) 253-93-94, факс (044) 253-63-71 Web: http://www.me.gov.ua, е-mail: meconomy@me.gov.ua, код згідно з ЄДРПОУ 37508596

_______________ № _____________

На № ___________ від ___________

Державні органи (за списком) ДК “Укроборонпром” Щодо проекту Закону України

Відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, Мінекономрозвитку надсилає на погодження проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом”, розроблений на виконання рішення Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО від 02.03.2018 щодо надання державним замовникам можливості самостійно проводити імпортні операції стосовно закупівлі необхідних їм товарів військового призначення (пункт 5.2.1 протоколу засідання № 77). Просимо розглянути та погодити зазначений законопроект у триденний строк. Додатки: 1. Проект Закону України на 5 арк. в 1 прим. 2. Пояснювальна записка на 2 арк. в 1 прим. 3. Порівняльна таблиця на 16 арк. в 1 прим.

Виконувач обов’язків Міністра

Дикова 200-47-48 М2 Мінекономрозвитку

Вих. № 2732-10/19495-03 від 05.05.2018 16:01:44 Н4В"HВВ%mp-IО

Юрій БРОВЧЕНКО

Список розсилки Міністерство оборони України Міністерство внутрішніх справ України Міністерство інфраструктури України Державне космічне агентство України Державна служба України з надзвичайних ситуацій Служба безпеки України Служба зовнішньої розвідки України Адміністрація Державної прикордонної служби України Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Головне управління розвідки Міністерства оборони України Управління державної охорони України Національна поліція України Головне управління національної гвардії України Національне антикорупційне бюро України Міністерство фінансів України Державна фіскальна служба України Державна служба експортного контролю України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом” Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Господарський кодекс України Стаття 378. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Стаття 378. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності 1. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є: 1. Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є: суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини суб'єкти господарювання, зазначені в пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. другої статті 55 цього Кодексу; Відсутня. державні замовники з державного оборонного замовлення. 2. У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати 2. У зовнішньоекономічній діяльності можуть брати участь участь також зовнішньоекономічні організації, що мають також зовнішньоекономічні організації, що мають статус статус юридичної особи, утворені в Україні відповідно до юридичної особи, утворені в Україні відповідно до закону закону органами державної влади або органами місцевого органами державної влади або органами місцевого самоврядування. самоврядування. 3. Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів 3. Держава гарантує однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. зовнішньоекономічної діяльності.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Стаття 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є: - фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни - фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і і дієздатність згідно з законами України і постійно дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на проживають на території України; території України; - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають мають постійне місцезнаходження на території України постійне місцезнаходження на території України (підприємства, (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та М2 Мінекономрозвитку включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, Вих. № 2732-10/19495-03 від 05.05.2018 16:01:44 Н4В"HВВ%mp-IО

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; - структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України; - спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України; Відсутня.

консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; - структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України; - спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

- державні замовники з державного оборонного замовлення; - інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Закон України “Про державне оборонне замовлення” Стаття 4. Державний замовник 1. Державний замовник: здійснює планування оборонного замовлення; готує і подає уповноваженому органу у визначений ним строк пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період; укладає державні контракти з виконавцями; організовує та здійснює процедури закупівлі; забезпечує фінансування відповідно до умов державних контрактів; здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, виділених на виконання оборонного замовлення відповідно до умов державних контрактів; здійснює контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням; організовує та бере участь у проведенні державних та інших випробувань зразків продукції оборонного призначення; надає виконавцеві технічне завдання та погоджує з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; приймає поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги; звітує перед уповноваженим органом та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів, результати їх виконання і використання бюджетних коштів; планує та контролює роботу з формування страхового

Стаття 4. Державний замовник 1. Державний замовник: здійснює планування оборонного замовлення; готує і подає уповноваженому органу у визначений ним строк пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період; укладає державні контракти з виконавцями; організовує та здійснює процедури закупівлі; забезпечує фінансування відповідно до умов державних контрактів; здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, виділених на виконання оборонного замовлення відповідно до умов державних контрактів; здійснює контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням; організовує та бере участь у проведенні державних та інших випробувань зразків продукції оборонного призначення; надає виконавцеві технічне завдання та погоджує з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; приймає поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги; звітує перед уповноваженим органом та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів, результати їх виконання і використання бюджетних коштів; планує та контролює роботу з формування страхового фонду документації;

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

фонду документації; визначає спільно з виконавцями порядок залучення до визначає спільно з виконавцями порядок залучення до виконання оборонного замовлення співвиконавців; виконання оборонного замовлення співвиконавців. може уповноважувати суб'єкта господарювання, який Відсутня. належить до сфери управління державного замовника, укладати договори (контракти) з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом виключно для забезпечення потреб державного замовника та надавати такому суб’єкту відповідні довіреності в установленому законодавством порядку. Стаття 7. Укладення державних контрактів з Стаття 7. Укладення державних контрактів з оборонного оборонного замовлення замовлення …. … 3. У разі якщо закупівля продукції, робіт і послуг за 3. У разі якщо закупівля продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням становить державну таємницю, такі оборонним замовленням становить державну таємницю, такі продукція, роботи і послуги закуповуються у суб'єктів продукція, роботи і послуги закуповуються у суб'єктів господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю, без застосування становлять державну таємницю, без застосування конкурентних конкурентних процедур. процедур або у іноземних суб’єктів господарювання, відбір яких здійснюється державним замовником на підставі обґрунтованих та документально підтверджених результатів маркетингових досліджень ринку продукції (робіт, послуг) оборонного призначення. Порядок формування та ведення реєстру виробників Порядок формування та ведення реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю, визначається Кабінетом яких становлять державну таємницю, визначається Кабінетом Міністрів України. Міністрів України. … …

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Стаття 8. Особливості закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом 1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" і "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" 2. У разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій. 3. Дотримання умови щодо одержання Україною компенсації здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором(контрактом), укладеним у письмовій формі між центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, та іноземним суб'єктом господарської діяльності, і пов'язаний з державним контрактом на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення. Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України. 4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції компенсаційні (офсетні) договори можуть за рішенням Кабінету Міністрів України

Стаття 8. Особливості закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом 1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”. 2. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом укладення державним замовником державного контракту з: іноземною юридичною особою – виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, у разі надання в установленому законодавством порядку такому державному замовнику повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю; вітчизняним суб'єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. 3. У разі здійснення закупівлі продукції оборонного призначення в іноземної юридичної особи – виробника або постачальника такої продукції, робіт і послуг на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

не укладатися. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом укладення державним замовником державного контракту з вітчизняним суб’єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

бенефіціара відповідних компенсацій. Одержання Україною компенсацій здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), що укладається у письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юридичною особою. Офсетним бенефіціаром, що отримує компенсації, може бути державний замовник або інший суб’єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника. Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України. Для вирішення питань з організації та координації діяльності стосовно проведення переговорів з іноземною юридичною особою щодо одержання Україною компенсацій, укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу офсетну комісію у складі представників державних замовників, інших державних органів, підприємств, установ, організацій. Положення про офсетну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України. Інформаційне, організаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності офсетної комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України. 4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях компенсаційні (офсетні) договори можуть не укладатися. Рішення про неукладення компенсаційного (офсетного) договору приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.

Закон України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” Стаття 1. Господарська діяльність у Збройних Силах України Господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. Відсутня.

Стаття 1. Господарська діяльність у Збройних Силах України Господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. До господарської діяльності у Збройних Силах України відноситься діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України з державного оборонного замовлення, пов’язана із закупівлею продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, і яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. Стаття 3. Суб'єкти та види господарської діяльності у Стаття 3. Суб'єкти та види господарської діяльності у Збройних Силах України Збройних Силах України Суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах Суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України. Здійснення господарської діяльності, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, здійснюється військовими частинами після одержання у встановленому порядку ліцензії без справляння плати за видачу такої ліцензії. Господарська діяльність, пов’язана із закупівлею продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, здійснюється військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України відповідно до законів України “Про державне оборонне замовлення”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” і “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.

Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” Стаття 1. Визначення термінів Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: такому значенні: … … суб'єкт здійснення міжнародних передач товарів суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів – зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, суб'єкт господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність; …

реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, суб’єкт господарювання України, державний замовник з державного оборонного замовлення, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність; … Стаття 11. Експертиза в галузі державного експортного контролю Експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб’єктів господарювання, державних замовників з державного оборонного замовлення у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. … Основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є: … визначення можливості проведення реєстрації суб’єктів господарювання, державних замовників з державного оборонного замовлення, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі реєстрації юридичних

Стаття 11. Експертиза в галузі державного експортного контролю Експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. … Основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є: … визначення можливості проведення реєстрації суб'єктів господарювання, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі реєстрації юридичних чи фізичних осіб України, що мають намір провадити

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю;

чи фізичних осіб України, що мають намір провадити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю; визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо надання ним суб'єктам господарювання та державним замовником з державного оборонного замовлення повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю; … Стаття 12. Реєстрація суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів Суб'єкти господарювання України, державні замовники з державного оборонного замовлення, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, залежно від

визначення можливості внесення до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо надання ним суб'єктам господарювання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю; … Стаття 12. Реєстрація суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів Суб'єкти господарювання України, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов'язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб'єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб'єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, залежно від

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо, та видає зазначеним суб'єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз'ясненнями про особливості здійснення таких передач. … У видачі посвідчення про реєстрацію відмовляється, посвідчення: про реєстрацію скасовується або його дія зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, у разі:

припинення в установленому законодавством порядку припинення в установленому законодавством порядку діяльності суб'єкта господарювання; діяльності суб'єкта господарювання, державного замовника з державного оборонного замовлення; встановлення, що посвідчення або відповідні роз'яснення встановлення, що посвідчення або відповідні роз'яснення до до нього надані на підставі недостовірних даних. нього надані на підставі недостовірних даних. Попередня ідентифікація товарів, а також здійснення Попередня ідентифікація товарів, а також здійснення необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних необхідних заходів, пов'язаних з отриманням дозвільних документів на здійснення міжнародних передач таких товарів документів на здійснення міжнародних передач таких товарів є є обов'язком суб'єкта господарювання та суб'єктів, зазначених обов'язком суб’єкта господарювання, державного замовника з у частині третій статті 15 цього Закону. державного оборонного замовлення та суб'єктів, зазначених у частині третій статті 15 цього Закону. Суб'єкт господарювання та суб'єкти, зазначені у частині Суб’єкт господарювання, державний замовник з третій статті 15 цього Закону, мають право доручити державного оборонного замовлення та суб'єкти, зазначені у проведення попередньої ідентифікації товарів юридичній частині третій статті 15 цього Закону, мають право доручити особі, яка отримала в установленому порядку повноваження проведення попередньої ідентифікації товарів юридичній особі, на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації яка отримала в установленому порядку повноваження на товарів. здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів.

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Стаття 13. Повноваження на право здійснення міжнародних передач товарів Для здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, суб'єкти господарювання та державні замовники з державного оборонного замовлення повинні отримати від Кабінету Міністрів України відповідні повноваження. Стаття 16. Отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката … У наданні дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката відмовляється, дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат скасовується або його дія зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, у разі: виникнення потреби в забезпеченні національних інтересів чи додержанні міжнародних зобов'язань України; припинення в установленому законодавством порядку діяльності суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів;

Стаття 16. Отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката … У наданні дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката відмовляється, дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат скасовується або його дія зупиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, у разі: виникнення потреби в забезпеченні національних інтересів чи додержанні міжнародних зобов'язань України; припинення в установленому законодавством порядку діяльності юридичної особи - суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів; визнання в установленому законодавством порядку банкрутом суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів; необхідності проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, додаткової експертизи документів, наданих для отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката; порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів законодавства, у тому числі допущення порушень,

визнання в установленому законодавством порядку банкрутом суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів; необхідності проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, додаткової експертизи документів, наданих для отримання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката; порушення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів законодавства, у тому числі допущення порушень,

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

передбачених статтею 24 цього Закону; передбачених статтею 24 цього Закону; скасування реєстрації суб'єкта господарювання як суб'єкта скасування реєстрації суб'єкта господарювання, державного здійснення міжнародних передач товарів. замовника з державного оборонного замовлення як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів. Стаття 17. Зовнішньоекономічні договори (контракти) Стаття 17. Зовнішньоекономічні договори (контракти) про здійснення міжнародних передач товарів про здійснення міжнародних передач товарів Зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно Зовнішньоекономічні договори (контракти) стосовно міжнародних передач товарів укладаються суб'єктами міжнародних передач товарів укладаються суб'єктами господарювання відповідно до законодавства з урахуванням господарювання, державними замовниками з державного вимог щодо здійснення таких передач, установлених оборонного замовлення відповідно до законодавства з Кабінетом Міністрів України. урахуванням вимог щодо здійснення таких передач, установлених Кабінетом Міністрів України. … … Суб'єкт господарювання зобов'язаний відмовитися від Суб'єкт господарювання, державний замовник з виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) державного оборонного замовлення зобов'язаний відмовитися стосовно здійснення міжнародної передачі будь-якого товару, від виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) якщо йому стало відомо, що товар буде використано в інших стосовно здійснення міжнародної передачі будь-якого товару, цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено якщо йому стало відомо, що товар буде використано в інших в такому договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в на підставі яких отримано дозвіл, висновок або міжнародний такому договорі (контракті) чи пов'язаних з ним документах, на імпортний сертифікат. підставі яких отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат. Стаття 25. Відповідальність суб'єктів здійснення Стаття 25. Відповідальність суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб за міжнародних передач товарів - юридичних осіб за порушення вимог законодавства в галузі експортного порушення вимог законодавства в галузі експортного контролю контролю … … Крім накладання штрафів, зазначених у цій статті, Крім накладання штрафів, зазначених у цій статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може політику у сфері державного експортного контролю, може

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

скасовувати або зупиняти дію відповідно дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб'єкту господарювання, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів наслідком чого є припинення дії всіх дозвільних документів та документів про гарантії, наданих такому суб'єкту та чинних на день скасування реєстрації. У разі вчинення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою, яка має повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, правопорушень, передбачених абзацами другим - сьомим статті 24 цього Закону, або у разі, коли внаслідок таких правопорушень завдано значної шкоди політичним або економічним інтересам держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладання штрафів, скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката або скасування реєстрації суб'єкта господарювання в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів може бути оскаржено в суді.

скасовувати або зупиняти дію відповідно дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, який він надав такому суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів, або скасовувати його реєстрацію в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів наслідком чого є припинення дії всіх дозвільних документів та документів про гарантії, наданих такому суб'єкту та чинних на день скасування реєстрації. У разі вчинення суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, яка має повноваження на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, правопорушень, передбачених абзацами другим - сьомим статті 24 цього Закону, або у разі, коли внаслідок таких правопорушень завдано значної шкоди політичним або економічним інтересам держави, національній безпеці або обороні держави, Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, може скасувати раніше надані такій особі зазначені повноваження.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладання штрафів, скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката або скасування реєстрації суб'єкта господарювання, державного замовника з державного оборонного замовлення в цьому органі як суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів може бути оскаржено в суді. Держава не несе перед суб'єктом здійснення міжнародних Держава не несе перед суб'єктом здійснення міжнародних

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

передач товарів - юридичною особою відповідальності за збитки, яких вона може зазнати внаслідок скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, а також скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо така особа вчинила порушення законодавства, визначені статтею 24 цього Закону, або у разі, коли такі дії випливають із необхідності забезпечення захисту національних інтересів чи дотримання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння. Стаття 26. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю … Рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта господарювання - юридичну особу штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови в триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта господарювання - юридичної особи чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну

передач товарів відповідальності за збитки, яких вона може зазнати внаслідок скасування або зупинення дії дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, а також скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення або товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, якщо такий суб’єкт вчинив порушення, визначені статтею 24 цього Закону, або у разі, коли такі дії випливають із необхідності забезпечення захисту національних інтересів чи дотримання міжнародних зобов'язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння. Стаття 26. Накладання штрафів за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю … Рішення керівника чи заступника керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів штрафу за порушення у сфері державного експортного контролю відповідно до цього Закону. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови в триденний термін після її прийняття вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий і третій примірники залишаються в центральному органі виконавчої влади, що

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

політику у сфері державного експортного контролю, який наклав штраф. … Штраф підлягає сплаті суб'єктом господарювання юридичною особою в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується державним виконавцем у порядку, визначеному законодавством. … Стаття 30. Справляння плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю За видачу документів про реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, видачу дозволів, висновків, міжнародних імпортних сертифікатів чи сертифікатів підтвердження доставки справляється плата, кошти від якої зараховуються до Державного бюджету України. За видачу зазначених документів не справляється плата з центральних органів виконавчої влади. …

реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який наклав штраф. … Штраф підлягає сплаті суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів в п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений термін він стягується державним виконавцем у порядку, визначеному законодавством. … Стаття 30. Справляння плати за оформлення та видачу документів у галузі державного експортного контролю За видачу документів про реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів, видачу дозволів, висновків, міжнародних імпортних сертифікатів чи сертифікатів підтвердження доставки справляється плата, кошти від якої зараховуються до Державного бюджету України. За видачу зазначених документів не справляється плата з державних замовників з державного оборонного замовлення. …

Виконувач обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України “____” ___________ 2018р.

Юрій БРОВЧЕНКО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом” 1. Обґрунтування необхідності прийняття акта Законопроект розроблено Мінекономрозвитку за результатами виконання рішення Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО від 02.03.2018 щодо надання державним замовникам можливості самостійно проводити імпортні операції стосовно закупівлі необхідних їм товарів військового призначення, а також згідно з пропозиціями державного замовника – Міноборони. Зазначене питання полягає у доцільності вироблення комплексного підходу до закупівлі продукції оборонного призначення за імпортом як державним замовником безпосередньо так і через уповноваженого суб’єкта господарювання, забезпечення отримання Україною компенсацій за такими закупівлями, а також оптимізації процедури отримання відповідних повноважень. Законопроектом пропонується оптимізувати питання закупівлі за імпортом продукції оборонного призначення для потреб ЗСУ та військових формувань, що дозволить справляти економічний ефект для держави в цілому. 2. Мета і шляхи її досягнення Метою прийняття законопроекту є надання можливості державним замовникам з державного оборонного замовлення самостійно проводити імпортні операції стосовно закупівлі необхідних їм товарів військового призначення в іноземних суб’єктів господарювання, забезпечення отримання Україною компенсацій за такими закупівлями. 3. Правові аспекти У цій сфері правового регулювання діють: Господарський кодекс України; Закон України “Про державне оборонне замовлення”; Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”; Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”; Закон України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України”. 4. Фінансово-економічне обґрунтування Прийняття законопроекту не потребує додаткових коштів з Державного бюджету України. 5. Позиція заінтересованих органів Законопроект потребує погодження з державними замовниками з оборонного замовлення: МВС, Мінінфраструктури, Міноборони, Мін’юстом, ДСНС, СБУ, СЗР, ДКА, Адміністрацію Держприкордслужби, Адміністрацію М2 Мінекономрозвитку

Вих. № 2732-10/19495-03 від 05.05.2018 16:01:44 Н4В"HВВ%mp-IО

2 Держспецзв'язку, ГУР Міноборони, УДО, НАБУ, Нацгвардією, Нацполіцією, а також з Мінфіном, Держекспортконтролем, ДФС та ДК “Укроборонпром”. 6. Регіональний аспект Законопроект не стосується територіальних одиниць України.

питання

розвитку

адміністративно-

61. Запобігання дискримінації У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації. 7. Запобігання корупції У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. 8. Громадське обговорення Проект Закону не потребує громадського обговорення. 81. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Законопроект не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності. 9. Позиція соціальних партнерів Законопроект не стосується соціально-трудової сфери. 10. Оцінка регуляторного впливу Законопроект не матиме регуляторного впливу. 101. Вплив реалізації акта на ринок праці В проекті Закону відсутні положення щодо впливу його реалізації на ринок праці. 11. Прогноз результатів Прийняття закону дозволить оптимізувати питання закупівлі за імпортом продукції оборонного призначення для потреб ЗСУ та військових формувань. Виконувач обов’язків Міністра економічного розвитку і торгівлі України “____” ___________ 2018 р.

Юрій БРОВЧЕНКО

Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. Частину першу статті 378 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18 – 22, ст. 144) доповнити абзацом такого змісту: “державні замовники з державного оборонного замовлення.”. 2. Частину першу статті 3 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377; Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 3, ст. 78) після шостого абзацу доповнити абзацом такого змісту: “державні замовники з державного оборонного замовлення;”. У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим. 3. У Законі України “Про державне оборонне замовлення” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 17, ст. 111; 2016р., № 24, ст. 488; 2016 р., № 29, ст. 537): 1) частину першу статті 4 доповнити абзацом такого змісту: “може уповноважувати суб'єкта господарювання, який належить до сфери управління державного замовника, укладати договори (контракти) з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом виключно для забезпечення потреб державного замовника та надавати такому суб’єкту відповідні довіреності в установленому законодавством порядку.”; 2) абзац перший частини третьої статті 7 викласти в такій редакції: “3. У разі якщо закупівля продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням становить державну таємницю, такі продукція, роботи і послуги закуповуються у суб'єктів господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю, без застосування конкурентних процедур або у іноземних суб’єктів господарювання, відбір яких здійснюється державним замовником на підставі обґрунтованих та документально підтверджених результатів маркетингових досліджень ринку продукції (робіт, послуг) оборонного призначення.”; М2 Мінекономрозвитку Вих. № 2732-10/19495-03 від 05.05.2018 16:01:44 Н4В"HВВ%mp-IО

2 3) статтю 8 викласти у такій редакції: “1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”. 2. Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом укладення державним замовником державного контракту з: іноземною юридичною особою – виробником або постачальником продукції, робіт і послуг оборонного призначення, у разі надання в установленому законодавством порядку такому державному замовнику повноважень на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю; вітчизняним суб'єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю. 3. У разі здійснення закупівлі продукції оборонного призначення в іноземної юридичної особи – виробника або постачальника такої продукції, робіт і послуг на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такої закупівлі є одержання Україною в особі офсетного бенефіціара відповідних компенсацій. Одержання Україною компенсацій здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), що укладається у письмовій формі між офсетним бенефіціаром та іноземною юридичною особою. Офсетним бенефіціаром, що отримує компенсації, може бути державний замовник або інший суб’єкт відносин державної форми власності, відбір якого здійснюється офсетною комісією за поданням державного замовника. Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України. Для вирішення питань з організації та координації діяльності стосовно проведення переговорів з іноземною юридичною особою щодо одержання Україною компенсацій, укладення та виконання компенсаційних (офсетних) договорів Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу офсетну комісію у складі представників державних замовників, інших державних органів, підприємств, установ, організацій. Положення про офсетну комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

3 Інформаційне, організаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності офсетної комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України. 4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей компенсаційні (офсетні) договори можуть не укладатися. Рішення про неукладення компенсаційного (офсетного) договору приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.”. 4. У Законі України “Про господарську діяльність у Збройних Силах України” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 408; 2003 р., № 37, ст. 300): 1) статтю 1 після частини першої доповнити частиною такого змісту: “До господарської діяльності у Збройних Силах України відноситься діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України з державного оборонного замовлення, пов’язана із закупівлею продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, і яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.”. У зв’язку з цим частини другу та третю вважати відповідно частинами третьою та четвертою; 2) статтю 3 доповнити частиною такого змісту: “Господарська діяльність, пов’язана із закупівлею продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом, здійснюється військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України відповідно до законів України “Про державне оборонне замовлення”, “Про зовнішньоекономічну діяльність” і “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”.”. 5. У Законі України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 23, ст. 148; 2011 р., № 6, ст. 46; 2014 р., № 4, ст. 61): 1) абзац двадцять дев’ятий статті 1 викласти в такій редакції: “суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів – зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, суб’єкт господарювання України, державний замовник з державного оборонного замовлення, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність;”;

4 2) у статті 11: частину першу викласти в такій редакції: “Експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб’єктів господарювання, державних замовників з державного оборонного замовлення у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.”; в абзаці десятому частини третьої після слів “суб’єктів господарювання,” доповнити словами та знаком “державних замовників з державного оборонного замовлення,”; в абзаці одинадцятому частини третьої після слів “суб’єктам господарювання” доповнити словами “та державним замовником з державного оборонного замовлення”; 3) у статті 12: у першому реченні частини першої після слів “Суб’єкти господарювання України,” доповнити словами та знаком “державні замовники з державного оборонного замовлення,”; в абзаці другому частини четвертої після слів “суб’єкта господарювання” доповнити знаком та словами “, державного замовника з державного оборонного замовлення”; у частині п’ятій слова “суб’єкта господарювання та” замінити словами та знаком “суб’єкта господарювання, державного замовника з державного оборонного замовлення та”; у частині шостій слова “Суб’єкт господарювання та” замінити словами та знаком “Суб’єкт господарювання, державний замовник з державного оборонного замовлення та”; 4) у частині першій статті 13 після слів “суб’єкти господарювання” доповнити словами “та державні замовники з державного оборонного замовлення”; 5) у частині сьомій статті 16: в абзаці третьому слова та знак “юридичної особи -” виключити; в абзаці сьомому після слів “суб’єкта господарювання” доповнити знаком та словами “, державного замовника з державного оборонного замовлення”;

5 6) у частинах першій та третій статті 17 слова “суб’єктами господарювання” доповнити словами та знаком “, державними замовниками з державного оборонного замовлення”; 7) у статті 25: у частині третій слова “суб’єкту господарювання” замінити словами “суб’єкту здійснення міжнародних передач товарів”; у частинах четвертій та шостій знак та слова “- юридичною особою” виключити; у частині п’ятій після слів “суб’єкта господарювання” доповнити знаком та словами “, державного замовника з державного оборонного замовлення”; у частині шостій слова “якщо така особа вчинила порушення” замінити словами “якщо такий суб’єкт вчинив порушення”; 8) у частинах четвертій, п’ятій та сьомій статті 26 знак та слова “суб’єкт господарювання – юридична особа” в усіх відмінках замінити словами “суб’єкт здійснення міжнародних передач товарів” в усіх відмінках; 9) у другому речення частини першої статті 30 слова “з центральних органів виконавчої влади” замінити словами “з державних замовників з державного оборонного замовлення”. ІІ. Прикінцеві положення. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд або скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради України

Андрій ПАРУБІЙ