Громадське здоров’я Полтавщини. Соціологія
Звіт за результатами соціологічного дослідження
У квітні 2019 року ГО «Інститут аналітики та адвокації», Департамент охорони здоров’я Полтавської ОДА та Полтавський обласний центр здоров’я, враховуючи спільну зацікавленість сторін, уклали Меморандум про співпрацю, метою якого є проведення спільного дослідження стану імплементації національної Концепції розвитку системи громадського здоров’я та Плану заходів її реалізації у межах Полтавської області. Одним із компонентів дослідження є особисте інтерв’ювання представників органів місцевого самоврядування та виконавчих органів влади, головних лікарів закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної допомоги, а також представників регіональних ЗМІ. Мета останнього – встановити рівень обізнаності у сфері громадського здоров’я, сформувати перелік основних проблем, можливі шляхи їх подолання та виявити успішні кейси, які реалізуються у Полтавській області. Соціологічне дослідження проведене в період з травня по серпень 2019 року за якісною стратегією і складається із двох компонентів – експертного опитування у форматі напівструктурованих інтерв’ю та фокус-групового обговорення за участі керівників закладів охорони здоров’я первинного і вторинного рівнів.
Автори: Євгенія Козун експертка з проведення соціологічних досліджень ІАА
Верстка і дизайн: Олена Овсяник графічна дизайнерка ІАА
Висловлюємо подяку за експертну підтримку та сприяння у проведенні дослідження керівниці Полтавського обласного центру громадського здоров’я Ніні Іванівні Дурдикулиєвій. Звіт за результатами соціологічного дослідження створений ГО «Інститут аналітики та адвокації» в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку виконує міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
© Інститут аналітики та адвокації, 2020
ЗМІСТ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
3
2. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ
4
3. РЕЗУЛЬТАТИ ФОКУС-ГРУПОВОГО ОБГОВОРЕННЯ
9
ПРОПОЗИЦІЇ
11
ДОДАТОК 1. ПЕРЕЛІК ЗАЛУЧЕНИХ ЕКСПЕРТІВ
12
2
1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологічне дослідження проведене за якісною стратегією і складається із двох компонентів – експертного опитування у форматі напівструктурованих інтерв’ю та фокусгрупового обговорення за участі керівників закладів охорони здоров’я первинного і вторинного рівнів. У інтерв’юванні взяли участь 42 представники органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, головних лікарів та директорів закладів охорони здоров’я первинного і вторинного рівнів, місцевих ЗМІ з Полтави і Полтавського району, Кременчука і Кременчуцького району, Горішніх Плавнів, Шишак і Шишацького району, Диканьки і Диканського району. Мета дослідження – встановити рівень обізнаності у сфері громадського здоров’я, сформувати перелік основних проблем та виявити успішні кейси у сфері громадського здоров’я, які реалізуються в регіоні. Перелік інформантів міститься в Додатку 1.
3
2. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОПИТУВАННЯ Термін «громадське здоров’я» більшість трактують як сукупність дій місцевої влади, медиків, громадських організацій та інших інституцій, направлених на:
збереження здоров’я населення
збільшення середньої тривалості життя
активного довголіття
попередження захворювань
Також у це поняття вкладають відповідальність кожного індивіда за збереження свого здоров’я. Серед основних функцій громадського здоров’я опитані експерти виділили:
профілактику поширення інфекційних та неінфекційних захворювань
контроль за ментальним і психічним здоров’ям населення
забезпечення екологічного благополуччя, якості продуктів і питної води
проведення інформаційнопросвітницької роботи для популяризації здорового способу життя
На думку опитаних, громадське здоров’я характеризують показники: Зовнішній (екологічна ситуація, якість повітря і питної води, середовище перебування); Демографічний (рівень народжуваності і смертності, тривалість життя); соціальний (обізнаність населення щодо заходів для збереження здоров’я, показники фізичної активності, рівень дискримінації та стигматизації, психологічний стан); Медичний (рівень захворюваності, охоплення вакцинацією).
Стан громадського здоров’я залежить від низки чинників. Важливу роль відіграє економічний фактор, оскільки значна частина українців не має достатньо коштів для існування. Провідна роль також належить способу життя, який веде населення, та загальному рівню культури в суспільстві. Він залежить від поінформованості і обізнаності, відповідальності за своє здоров’я. Значно менший вплив мають екологічна ситуація і медична допомога.
4
Найпріоритетнішими компонентами системи громадського здоров’я експерти вважають:
профілактику і контроль за поширенням захворювань
імунізацію населення
покращення екологічної ситуації
інформаційнопросвітницьку роботу
комфортні умови для життя та розвитку
Також важливо створити регіональну інституцію з компетенцією реалізовувати завдання громадського здоров’я та впроваджувати державну політики на місцевому рівні. Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Виходячи з цього, держава має реалізовувати політику, направлену на збереження здоров’я населення та задоволення основних потреб, тому громадське здоров’я має займати провідне місце. Але, в реаліях сьогодення, це не так. Значно більше уваги приділяється матеріальним факторам (як самими людьми, так і в державі загалом).
Місцева влада, сімейна медицина та лідери громадської думки мають розвивати громадське здоров’я На думку опитаних, робота в досліджуваній сфері має бути комплексною і поєднувати зусилля як на рівні держави, так і на місцях. До розвитку громадського здоров’я мають долучатися органи місцевої влади, медична спільнота (особливо первинна ланка як ключова у напрямку профілактичної роботи в контексті медичної реформи), лідери громадської думки як приклад для наслідування, заклади системи освіти, комунальні служби, неурядові організації та волонтери, ЗМІ. Від місцевої влади залежить розробка і впровадження профільних програм, підтримка місцевих ініціатив, координація дій на місцях. Робота медичної спільноти теж дуже значна. Після реформи сімейні лікарі стали ключовими фігурами, які здатні впливати на здоров’я населення. Можливість обрати свого лікаря суттєво підвищила рівень довіри з боку пацієнтів. Це дозволяє більш успішно здійснювати профілактичні заходи, яким зараз відводиться відводиться провідна роль.
Сімейні лікарі здатні впливати на здоров’я населення Лікарі вторинної ланки медичної допомоги активно долучаються до профілактичної та інформаційно-просвітницької роботи. Засоби масової інформації виступають каналом для поширення інформації. Сфері громадського здоров’я журналісти намагаються приділяти достатньо уваги.
5
Усі без виключення респонденти вважають за доцільне реалізовувати заходи для покращення громадського здоров’я із використанням місцевих ресурсів: впроваджувати профільні програми заходів за рахунок місцевого бюджету. Водночас, станом на серпень 2019 року профільних програм на місцях не приймали. Але деякі з наявних непрофільних програм містять заходи зі сфери громадського здоров’я. На Шишаччині значну увагу приділяють розвитку спорту, тим самим пропагуючи здоровий спосіб життя. За рахунок районного бюджету реалізується програма «Шкільне молоко», яка передбачає для кожної дитини (за відсутності медичних протипоказань) безкоштовно 200 мл молока щодня протягом навчального року.
На Шишаччині за кошти районного бюджету діти безкоштовно отримують по 200 мл молока щодня У селі Яреськи Шишацького району заохочують фізичну активність. До послуг жителів спортивні зали, футбольний стадіон, комплекс вуличних тренажерів, 8 дитячих майданчиків та інші об’єкти. Щороку проводять спортивні змагання на Кубок Яреськівської громади. Щербанівська ОТГ Полтавського району приділяє увагу молодому поколінню. Для дітей працюють оздоровчі пришкільні табори, спортивні та розвиваючі секції, у школах створені простори для проведення занять на відкритому повітрі. Для дорослого населення створили умови для заняття спортом, особистого розвитку (творчі класи, художня самодіяльність). До культурного життя залучають одиноких людей старшого віку. У Полтаві міська програма “Молодь Полтави” направлена на пропаганду серед молоді ведення активного способу життя.
Інформаційно-просвітницькі заходи Одним із ключових завдань громадського здоров’я є проведення інформаційнопросвітницьких заходів. У цьому напрямку провідну роль відіграють заклади первинної медичної допомоги. Вони спільно з медиками вторинки проводять тематичні заходи, присвячені профілактиці різних захворювань. На базі кабінетів жіночих консультаціях діють “Школи відповідального батьківства”. У Полтаві лікувальні заклади організовують “Школи здоров’я”, спільно з громадськими організаціями проводять “Ярмарки здоров’я”. У Кременчуці під час загальноміських заходів представники центрів надання первинної медико-санітарної допомоги вимірюють жителям тиск, визначають рівень цукру в крові та інше. Обласний шпиталь для ветеранів війни навчає домедичній допомозі на манекенах, демонструє інформаційні відеосюжети. У Диканському районі просвітницькою роботою займаються освітяни, долучаючи представників ландшафтного парку та місцевих громадських організацій. Яреськівська громада інформує жителів через сторінки в соцмережах та інформаційні стенди.
Вакцинація: за чи проти Респонденти одноголосно вважають вакцинацію найефективнішим методом профілактики поширення небезпечних хвороб. Але у частини опитаних (переважно не медиків) виникають сумніви щодо якості вакцин і попередження побічних реакцій. Рівень охоплення вакцинацією досить високий, але додаткова робота в цьому напрямку також потрібна. 6
Для підвищення рівня імунізації будуть корисними: • демонстрація населенню летальних випадків захворюваності нещеплених пацієнтів; • підвищення відповідальності за відмову від вакцинації без медичних показів; • обмеження відвідувати навчальні заклади для нещеплених дітей; • стимулювання роботодавцями працівників, які регулярно вакцинуються. Негативну роль на шляху успішної реалізації вакцинальної кампанії відіграють ЗМІ, які поширюють недостовірну інформацію, цим самим породжуючи ще більшу недовіру в суспільстві. Керівники ЗОЗ повідомили, що останнім часом виникають випадки захворюваності на кір. Пацієнти, які мали щеплення, переносили хворобу легше.
Розширення Календаря профілактичних щеплень Можливість розширення Календаря профілактичних щеплень додатковими заходами імунізації більшість (переважно медики) вважають доцільною і водночас відзначають недостатню доказову базу ефективності застосування таких вакцин. Представники органів влади і місцевого самоврядування підтримали б ініціативу у разі достатнього обґрунтування. Серед хвороб, для профілактики яких було би ефективно запровадити щеплення, назвали менінгококову, пневмококову, ротавірусну інфекцію, грип, вітряну віспу та вірус папіломи людини в якості профілактики раку шийки матки у дівчаток.
Фінансування додаткової імунізації за рахунок місцевого бюджету вважають можливим, хоча й відносять такі заходи до компетенції держави Фінансування заходів додаткової імунізації населення за рахунок місцевого бюджету вважають можливим у разі фінансової спроможності. Такі заходи мають бути індивідуальними для кожної адміністративно-територіальної одиниці, де вони прийняті, і відповідати потребам. Ефективною визначили вакцинацію від грипу для працівників бюджетної сфери (вчителі, лікарі, адміністративний персонал) та груп ризику (пацієнти з хронічними захворюваннями). Але, все таки, респонденти схиляються до думки, що такі заходи мають бути переважно в компетенції держави, а не місцевих органів.
Боротьба з тютюнопалінням та обмеження продажу алкоголю Питання щодо заходів боротьби з тютюнопалінням виявилося одним із найскладніших. Ефективним методом може бути суттєве підвищення ціни та обмеження реклами тютюнових виробів, потужна інформаційна кампанія із демонстрацією наслідків куріння. Важливу роль відіграє і просвітницька робота, особливо серед дітей і підлітків. Доцільно підвищити контроль над курінням у громадських місцях, але водночас є необхідність створити окремі пристосовані зони для курців, які б не заважали іншим.
7
Профільних програм по боротьбі з тютюнопалінням немає, але за сприяння Обласного центру здоров’я, громадських організацій та медичної спільноти проводяться інформаційнопросвітницькі заходи, поширюються друковані матеріали у цьому напрямку.
Необхідно створити окремі пристосовані зони для курців Запровадження обмеження продажу алкоголю у нічний час у Полтавській області стало своєрідним мейн-стрімом. Одними з перших його запровадили у Щербанівскій ОТГ. Дворічний досвід показав позитивні результати. Навесні прийняли такі рішення в Кременчуці і Горішніх Плавнях, Шишаках. На момент проведення дослідження у Полтаві міська рада працювала над розробкою і впровадженням обмеження. У сільській місцевості подібні заходи не актуальні, оскільки магазини не працюють у нічний час. На думку респондентів, заборона продажу алкоголю вночі буде ефективною лише за наявності достатнього контролю за виконанням.
У Щербанівскій ОТГ після заборони продажу алкоголю в нічний час відзначають зменшення правопорушень і підвищення загального комфорту. Питна вода й екологія На здоров’я населення впливає якість питної води, яка залежить від низки факторів, зокрема походження та способу постачання. Особливістю Полтавщини вцілому і досліджуваних районів зокрема є підвищений вміст фтору, який спричиняє захворюваність на флюороз та проблеми із засвоєнням йоду щитовидною залозою. Погіршує воду її доставка до споживача через застарілі та зношені мережі. У сільській місцевості, де люди вживають воду з колодязів, є ризики отруєння нітратами, особливо для дітей. Екологічне благополуччя середовища проживання є не менш важливою складовою громадського здоров’я. Респондентів з Полтави хвилює загазованість повітря через велику кількість автомобілів на вулицях міста. Цю думку розділяють і представники Диканщини. Для них актуальна й проблема масового використання хімічних добрив та інших засобів у аграрному виробництві та вплив, який на здоров’я населення мають об’єкти нафтогазовидобувного комплексу. Аналогічні чинники турбують експертів з Шишаччини. У Яреськах на екологію має вплив розташований в межах населеного пункту цукровий завод. Кременчук і Горішні Плавні – промислові регіони. Там шкідливий вплив мають місцеві підприємства-виробники. Щоб зменшити негативні наслідки, потрібно посилити контроль за дотримання норм автомобільних викидів, виробничих підприємств, використанням хімічних засобів у агросекторі на рівні держави. Також актуальною проблемою є спалювання сухих рештків рослин, опалого листя. Цей забруднюючий фактор можливо подолати за рахунок місцевих ресурсів.
Знань у сфері громадського здоров’я недостатньо Знань щодо основних питань у сфері громадського здоров’я у респондентів переважно недостатньо. Потрібні навчання для найширшого загалу.
8
3. РЕЗУЛЬТАТИ ФОКУС-ГРУПОВОГО ОБГОВОРЕННЯ Основними проблемами у сфері ГЗ у Полтавській області головні лікарі вважають:
зниження колективного імунітету (недостатній рівень вакцинації)
низьку активність медиків у ЗМІ і потребу зміни каналів комунікації
недостатню інформаційнопросвітницьку роботу
низький рівень культури і відповідальності громадян
підвищений вміст фтору у питній воді
алергізацію населення
проблеми із сортуванням сміття та утилізацією лікарських засобів
забруднення і цвітіння води річки Дніпро
Поведінковими факторами, які впливають на здоров’я населення є: • асоціальна поведінка, • вживання алкоголю (особливо пивний алкоголізм серед молоді), • харчові звички, • безвідповідальне ставлення людей до свого здоров’я, • недотримання законодавства і правил дорожнього руху, • антивакцинальні настрої, • зниження статусу інституту сім’ї, • недостатню увагу до психічного здоров’я. Співпраця медичної спільноти з ОМВ у більшості налагоджена досить добре. Однак, не завжди є розуміння важливості профілактичної роботи і необхідності фінансувати медичну просвіту. У деяких випадках пріоритети (у т. ч. фінансування) зміщуються на інші сфери суспільного життя. Потрібні програми і заходи для залучення людей похилого віку до рухової активності. Доцільним може бути зобов’язання власників білбордів надавати з певною періодичністю площі для розміщення соціальної реклами, зокрема щодо ГЗ. Також інформаційні матеріали можна встановлювати у супермаркетах. Владі варто звернути увагу на дотримання техніки безпеки на виробництвах. 9
Важливою є співпраця з бізнесом. У великих колективах доцільно ініціювати проведення навчань для працівників, зокрема щодо надання домедичної допомоги, заохочувати рухову активність та вакцинацію. Також є потреба розглянути можливість введення посади психолога. Навчання громадському здоров’ю слід починати з дитячого віку. Програма має бути розроблена на державному рівні, щоб забезпечити отримання однакових знань і навиків для всіх. Регіональні програми також доцільні для урахуванням місцевих особливостей.
Слід розробити державну програму у сфері громадського здоров’я Ефективною мотивацією піклуватися про здоров’я можуть стати премії у разі якщо працівник тривалий час (10 років) не був на лікарняному. Лікарів первинної ланки можна додатково мотивувати за виявлення ВІЛ-позитивних пацієнтів з використанням швидких тестів.
Медичній спільноті потрібно переорієнтовуватися з лікування наслідків до профілактики
10
ПРОПОЗИЦІЇ На момент проведення дослідження респонденти вважали першочерговою необхідність створити в області інституцію, яка б координувала роботу у сфері громадського здоров’я. Місцевій владі необхідно приділяти більше уваги профілактичній роботі і розробляти програми, які б містили більше заходів для покращення здоров’я населення. Керівництву установ і організацій всіх форм власності приділяти увагу фізичному розвитку, руховій активності, психологічному благополуччю, вакцинації (у тому числі від грипу) працівників та розглянути можливість запровадження системи мотивації для підлеглих, які турбуються про своє здоров’я і тривалий час не були на лікарняному. ЗМІ не поширювати інформацію, яка стимулює антивакцинувальні настрої, та пропагувати цінності здорового способу життя та активного довголіття. Кожному громадянину - берегти своє здоров’я та дослухатися до рекомендацій лікарів.
11
ДОДАТОК 1. ПЕРЕЛІК ЗАЛУЧЕНИХ ЕКСПЕРТІВ
№
п/п
Експерт(ка)
Установа
1.
Біленький Олександр
Полтавська обласна рада
2.
Бобошко Олександр
Філія ПАТ «НСТУ» «Полтавська регіональна дирекція «Лтава»
3.
Будяник Магдалина
Орданівська сільська рада Диканського району
4.
Булашев Олег
Кременчуцька газета
5.
Вернигора Степан
Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради
6.
Воронянська Світлана
Газета «Трудова слава» (Диканський район)
7.
Городянко Валентина
Пришибська об’єднана територіальна громада Кременчуцького району
8.
Дерій Алла
Газета «Сільське життя» (Шишацький район)
9.
Дудник Віктор
Управління охорони здоров’я виконкому Горішньоплавнівської міської ради
10.
Дурдикулиєва Ніна
Обласний центр громадського здоров’я
11.
Жиженкова Вікторія
ОКІА «Новини Полтавщини»
12.
Заєць Валентина
Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 Полтавської міської ради
13.
Заіченко Ілля
Диканська лікарня планового лікування
14.
Запорожченко Олександр
2-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради
15.
Злепко Юлія
Інформаційне агентство «Трибуна»
16.
Іваненко Віктор
Шишацька районна державна адміністрація
17.
Іващенко Олександр
Центр первинної медико-санітарної допомоги Шишацької селищної ради
18.
Ігнатчук Марія
Кременчуцька центральна районна лікарня
19.
Квачан Антоніна
Управління охорони здоров’я виконкому Полтавської міської ради
20.
Корлякова Оксана
Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька»
21.
Король Ніна
Коло.News
22.
Крівченко Максим
Лікарня інтенсивного лікування І рівня м. Горішні Плавні
23.
Кудацький Олександр
Полтавська міська рада
24.
Левченко Світлана
Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтавської міської ради
25.
Лисак Віктор
Департамент охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації
26.
Лобанова Вікторія
Полтавський районний клінічний центр первинної медичної допомоги
27.
Манич Наталія
Центр первинної медико-санітарної допомоги Диканської районної ради
28.
Мельник Світлана
Щербанівська об’єднана територіальна громада Полтавського району
29.
Муха Станіслав
Диканська районна рада
30.
Нестеренко Світлана
Горішньоплавнівська міська рада
31.
Носенко Валентина
Центр первинної медико-санітарної допомоги Пришибської сільської ради
32.
Палівода Валентина
Яреськівська сільська рада Шишацького району
33.
Радченко Руслан
Полтавська центральна районна клінічна лікарня
34.
Рудич Анатолій
3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради
35.
Салашна Лілія
Кременчуцький обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни
36.
Селькіна Ганна
1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради
37.
Скачко Віктор
Лікарня «Придніпровська» Кременчуцької міської ради
38.
Скляревський Едуард
Кременчуцька районна рада
39.
Спиця Алла
Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Горішні Плавні
40.
Таровик Лідія
Щербанівська об’єднана територіальна громада Полтавського району
41.
Хорольська Маргарита
Шишацька центральна районна лікарня
42.
Шилова Олександра
Poltavske.tv
12