Inside Ukraine #58 - Український випуск

Inside Ukraine 16 червня 2016 року Випуск 58

16 червня 2016 року

Зміст ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ......................................................................... 1 Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям?.................................................... 1 Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність?......................................................... 2 Пріоритет уряду – ​відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації.................................................................................. 3 Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій.................... 5

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ..................................................................... 6 НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс?...................................................................................... 6

ЕНЕРГЕТИКА...................................................................................... 9 Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу....................................................................... 9

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ............................................................. 13 Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону . ................................ 13

16 червня 2016 року

ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ

Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям? В умовах тиску західних партнерів щодо безумовного виконання Україною Мінських домовленостей та заяв про їхню безальтернативність, Україна потребує розробки «Плану Б» щодо реінтеграції окремих районів Донецької та Луганської областей. Водночас попри неодноразові заяви представників різних політичних сил, у тому числі наближених до президента, про неможливість та ризикованість не тільки для України, а й безпеки усього регіону, реінтеграції на основі Мінських угод, Київ досі не спромігся запропонувати альтернативний сценарій та розInside Ukraine 58

робити відповідну політику. Натомість, уся діяльність органів влади, формально відповідальних за цей напрям, спрямована передусім на залучення коштів міжнародних донорів на відновлення звільнених районів Донецької та Луганської областей. Спостерігається початок дискусії щодо раніше табуйованої теми реінтеграції Водночас, позитивними моментами є початок дискусії в суспільстві щодо раніше табуйованої теми можливої реінтеграції тимчасово неконтрольованих територій. Також позитивним є окремі ознаки зміни владної риторики щодо неконтрольованих територій, зокрема спостерігається перехід від виключно засудження російської агресії до пошуку шляхів реінтеграції тимчасово окупованих чи неконтрольованих територій.

1

16 червня 2016 року

ності уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу Адміністрації президента України, а його кандидатура була рекомендована Меджлісом.

Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність? Формально відповідальним за розробку політики реінтеграції є Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, яке було створено наприкінці квітня за допомогою злиття Державного агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Наразі міністерство, штатний розклад якого становить 105 осіб, перебуває на стадії становлення. Вадим Черниш, який раніше очолював Державне агентство з питань відновлення Донбасу, був призначений на посаду міністра. За тиждень інший уродженець м. Олександрія Кіровоградської області (звідки походить сам міністр) Сергій Злакоман, який перед цим обіймав посаду директора «Кіровоградпресгрупа», став заступником міністра – ​керівником апарату. Георгій Тука, який раніше обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації, став заступником міністра. Кримських татар у керівництві Міністерства представляє перший заступник міністра Юсуф Курчі, який до призначення був завідувачем відділу забезпечення діяль2

Згідно з інформацією, оприлюдненою заступником міністра Георгієм Тукою, найближчим часом міністерство ініціюватиме створення трьох територіальних органів: одне з них поширюватиме свою діяльність на Луганську, Харківську та Дніпропетровську області, друге – ​на Донецьку та Запорізьку області, а третє – ​на Херсонську область, яка безпосередньо межує з Кримом. У міністерстві досі немає власного веб-сайту, інформація про його поточну діяльність оприлюднюється лише на сторінці соціальної мережі Фейсбук. Згідно з проектом положення, перша спроба затвердження якого 8 червня на засіданні Кабінету Міністрів стала невдалою, міністерство є головним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в низці сфер: zz щодо Автономної Республіки Крим і міста Севастополь (тимчасово окупованих частин території України), кінцевою метою якої є реінтеграція тимчасово окупованих територій в єдиний конституційний простір України; zz щодо окремих територій Донецької та Луганської областей, де органи влади та місцевого самоврядування тимчасово не здійснюють свої повноваження (непідконтрольні території), кінцевою метою якої є реінтеграція зазначених територій та їхнього населення в єдиний конституційний простір України; zz щодо ВПО з метою сприяння в реалізації їхніх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання (реінInside Ukraine 58

16 червня 2016 року

теграція) або інтеграції за новим місцем проживання; zz щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню під час збройних конфліктів; zz у сфері розбудови миру; zz у сфері відновлення та розвитку Донецької та Луганської областей.

В існуючих умовах постає низка запитань щодо того, чи зможе новостворене міністерство довести свою ефективність. Так, згідно зі згаданим проектом положення до переліку видів діяльності міністерства віднесено питання практично з усіх сфер життєдіяльності держави в контексті неконтрольованих та окупованих територій: інфраструктурна та житлово-будівельна сфера, торговельно-економічна сфера (переміщення вантажів), соціальна сфера (виплата пенсій та матеріальної допомоги, забезпечення житлом), освітня сфера, забезпечення прав і свобод тощо. Крім того, жоден із представників цього міністерства не входить до контактних груп Мінського процесу, де обговорюються та приймаються рішення щодо більшості питань, що входять до компетенції інституції. Тому виникає питання щодо інституційної спроможності новоствореного міністерства вирішувати увесь спектр таких питань. Альтернативним підходом могло б стати призначення віце-прем’єр-міністра з питань окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб, який згідно зі своїми повноваженнями міг би координувати роботу всіх центральних органів виконавчої влади щодо виконання згаданих завдань. Інституційна спроможність новоствореного міністерства викликає питання

Inside Ukraine 58

Відповідно до розподілу питань, що належать до компетенції керівництва уряду, питання Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також захисту прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України, відносяться до сфери відповідальності віце-прем’єр-міністра України – ​міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка. Водночас, згідно з попереднім досвідом співпраці, Геннадій Зубко та Вадим Черниш мають конфліктні відносини, що не сприятиме їхній подальшій спільній роботі в уряді в контексті реінтеграції.

Пріоритет уряду – ​відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації Серед завдань уряду, які були представлені у Плані пріоритетних дій уряду на 2016 рік, затвердженому розпорядженням КМУ від 27 травня 2016 року № 418-р, згадується лише інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих територій та реінтеграція ВПО. При цьому цим документом визначено, що пріоритетом діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО є координація дій з підготовки проектів щодо

3

16 червня 2016 року

відбудови східних регіонів України, підтримки внутрішньо переміщених осіб Уряд бачить головним завданням новоствореного міністерства відбудову східних регіонів, що постраждали внаслідок конфлікту З цією метою проводиться робота над створенням Цільового фонду багатьох партнерів для України (ЦФБП, Multi-Partner Trust Fund). Заснування цього фонду як однієї з фінансових модальностей було передбачено звітом спільної місії Євросоюзу, ООН та групи Світового банку «Оцінка відновлення та розбудови миру в Україні». Вважається, що такий крок має забезпечити швидке залучення коштів від міжнародних партнерів та сприятиме координації всіх заходів з відновлення та відбудови миру, а також реаліза4

ції проектів, що не охоплені бюджетним чи кредитним фінансуванням. Для управління ЦФБП планується створення Ради з питань відновлення та розбудови миру, яку очолюватиме віце-прем’єр-міністр України – ​міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Рада працюватиме як колегіальний орган, який забезпечуватиме комплексну та узгоджену координацію і планування заходів, спрямованих на відновлення та розбудову миру. У складі Ради також планується створення Спільного національного комітету ЦФБП, який буде очолюватися міністром з питань окупованих територій та ВПО і займатися мобілізацією ресурсів, розподілом коштів та затвердженням програм. Згідно з попередніми розрахунками, для об’єктів, що потребують першочергового відновлення, необхідно 5,8 млрд. грн (Донецька область – ​1,73 млрд., Луганська область – ​4 Inside Ukraine 58

16 червня 2016 року

млрд). Визначення чітких кількісних показників можливе після затвердження Державної цільової програми «Відновлення та розбудова миру в східних регіонах України», що заплановано здійснити до кінця 2016 року. Наразі уряд шукає шляхи відновлення економічних зв’язків з неконтрольованими та окупованими територіями Найближчим часом можна очікувати активізацію просування питання про відновлення законного переміщення вантажів і товарів як через лінію конфлікту між контрольованими та неконтрольованими територіями Донецької та Луганської областей, так і з Кримом. З однієї сторони, про це свідчить завдання Міністерству з питань окупованих територій щодо розроблення проекту постанови КМУ «Про Порядок переміщення вантажів, товарів до району або з району проведення антитерористичної операції». З іншої сторони, це підтверджують заява заступника міністра Георгія Туки про доцільність підтримки економічних зв’язків із неконтрольованими територіями, а також заява заступника міністра Юсуфа Курчі про необхідність пошуку альтернатив товарній блокаді Криму, оскільки вона не дає тих результатів, які необхідні.

Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій На сьогодні уряд не має якоїсь стратегії реінтеграції тимчасово окупованих або неконтрольованих територій і стратегії взаємодії з громадянами України, котрі приживають на цих територіях. Водночас, відбувається пошук шляхів економічної реінтеграції цих Inside Ukraine 58

територій. Таким чином, уряд продовжує розглядати врегулювання конфлікту як реінтеграцію територій та економічних потужностей, а не реінтеграцію громадян, які проживають на цих територіях. Першим кроком на шляху реінтеграції має стати деокупація Першим кроком у процесі реінтеграції неконтрольованих та окупованих територій має стати стратегія деокупації. Слід враховувати, що за час конфлікту було здійснено інституалізацію квазі-державних утворень ДНР/ЛНР, яка свого часу не встигла відбутися на нині звільнених територіях. Триває розробка їхньої так званої нормативно-правової бази на основі радянського або російського законодавства, а тому збільшується розрив у політиках і практиках. Саме тому попри увесь тиск західних країн реінтеграція не може відбутися миттєво, протягом одного року. Цей процес має займати 5–7 років та полягатиме в поступовій імплементації вже реалізованих на контрольованих територіях реформ, зокрема судової, реформи поліції тощо. Нормальний процес реінтеграції може зайняти 5 – 7 років У такому випадку кожний ЦОВВ має здійснити аналіз ситуації у сферах своєї відповідальності на неконтрольованих територіях, розробити план проведення реформ на них, а також підготувати державних службовців (переважно серед ВПО), які в майбутньому працюватимуть на реінтегрованих територіях, та прорахувати фінансове забезпечення для реалізації цих завдань.

5

16 червня 2016 року

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс? На початку червня Нацбанк послабив низку адміністративних обмежень, введених раніше на валютному ринку з метою подолання паніки та зниження темпів різкої девальвації гривні. Підставою для такого рішення стала стабілізація ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках. Зміни стосуються в першу чергу фізичних осіб, однак позитивні зрушення є також і для бізнесу. Зокрема, НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям дивіденди і знизив денну норму продажу валютної виручки. Основні завдання новацій – ​покращення умов ведення бізнесу, відновлення довіри до банківської системи та боротьба з тіньовим ринком валюти. Зняття обмежень 6

має тимчасовий характер та діятиме протягом 3 місяців – ​з 9 червня по 14 вересня. НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям дивіденди і знизив денну норму продажу валютної виручки. Валютні обмеження, що вводилися НБУ протягом останніх 2 років, відіграли позитивну роль у боротьбі з девальвацією, проте суттєво ускладнили роботу компаній, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, а також погіршили доступ населення до валюти. Своєрідною відповіддю на адміністративні обмеження стали активний розвиток тіньового валютного ринку та призупинення внутрішнього кредитування притоку іноземних інвестицій.

Inside Ukraine 58

16 червня 2016 року

Зняття обмежень має тимчасовий характер та діятиме протягом 3 місяців – з 9 червня по 14 вересня. Взявши під контроль ситуацію на валютному ринку, НБУ не поспішав зняти раніше запроваджені обмеження і скасовував їх вкрай повільно. Основна причина – ​небезпека неконтрольованого росту попиту на валюту, який не буде забезпечений достатньою кількістю валюти на стороні пропозиції, та загроза чергової хвилі девальвації. Запропоновані валютні полегшення, що стали чинними з 9 червня 2016 року, були найбільш радикальними за останній рік. Основні новації: zz збільшено ліміти на покупку готівкової валюти в обмінниках в два рази (з 6 тис. грн до 12 тис. грн); zz банки та інші фінансові установи зможуть змінювати курси купівлі та продажу іноземної валюти протягом одного дня. Це, за задумом НБУ, має зменшити спред між курсами покупки і продажем іноземної валюти; zz дозволено також встановлювати різні курси покупки і продажу іноземної валюти в обмінниках одного і того самого банку, що знаходяться за різними адресами; zz при здійсненні готівкових операцій конвертації однієї іноземної валюти в іншу банкам дозволено використовувати власний комерційний курс, а не офіційний курс НБУ; zz ліміт зняття валюти збільшено у два рази – ​ тепер можна знімати з рахунків готівку в іноземній валюті на суму до 100 тис. грн на добу замість 50 тис. грн на добу; zz повністю знято обмеження на обсяг видачі готівки в національній валюті через Inside Ukraine 58

банкомати і каси банків (раніше він становив 500 тис. грн. на добу); zz знято заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановлено місячні ліміти. Протягом календарного місяця людина може повернути за кордон дивіденди тільки в межах загальної суми, що не перевищує більшого з двох таких граничних значень – ​$1 млн. або 10% від загального обсягу дивідендів, що підлягають поверненню за кордон. Така новація стосується не тільки поточних, а й нарахованих у 2014–2015 роках, коли діяла заборона на їхні виведення;

НБУ зняв заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановив місячні ліміти zz понижено вимогу обов’язкового продажу валютної виручки експортерами з 75% до 65%.

Враховуючи високий рівень прихованого попиту на валюту як з боку населення, так і з боку бізнесу, був ризик того, що зняття обмежень може призвести до різкого підвищення попиту на валюту. Проте попередні результати скасування обмежень не спричинили різких коливань на валютному ринку. Зокрема, вкладники банків не кинулися знімати свої валютні депозити. Відтак ці обмеження допоможуть укріпити курс у районі 25 грн за долар. Запропоновані новації допоможуть укріпити курс в районі 25 грн за долар. Втім, ринок очікує продовження зняття обмежень та лібералізації валютного законодавства. Зокрема, є актуальним повне зняття обмежень по валютних депозитах та при покупці валюти через касу банку. Запропонова7

16 червня 2016 року

ні НБУ полегшення навряд чи суттєво сприятимуть скороченню тіньових валютних операцій, оскільки наразі операція купівлі валюти через касу банку оподатковується додатковими зборами (пенсійним та військовим). Також НБУ залишив у силі обмеження на отримання товару за передоплатою за зовнішньоекономічними контрактами протягом 90 днів. Для компаній, які імпортують товар з віддалених країн (Австралія, Південна Америка), скасування цієї норми є дуже актуальним.

від ситуації на валютному ринку і динаміки притоку іноземної валюти на український ринок. До ризиків слід віднести погіршення висхідної цінової динаміки на сировину на світових ринках, зростання сезонного попиту на валюту восени та необхідність здійснення виплат з погашення зовнішнього боргу. Ринок очікує продовження зняття обмежень та лібералізації валютного законодавства

Чи буде продовжено зняття обмежень після закінчення 3-місячного терміну, залежатиме

8

Inside Ukraine 58

16 червня 2016 року

ЕНЕРГЕТИКА

Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу В останні два роки підвищення тарифів на енергоресурси для населення стало одним із прикладів показового звітування уряду про реформи перед МВФ та іншими міжнародними донорами. При цьому відчутної модернізації енергетичної інфраструктури та підвищення якості послуг громадянам України так і не відбулося. Енергетична реформа стала «заручником» міжнародних зобов’язань чиновників від імені держави та стрімко втрачає свою привабливість для її основних учасників – ​пересічних споживачів, які змушені погіршувати свої статки, щоб оплачувати комунальні послуги.

Inside Ukraine 58

Так, у листі про наміри України до МВФ від 21 липня 2015 року зазначалося, що «ми запровадили рішучі заходи, щоб просунути вперед довгоочікувані реформи, включно в енергетичному секторі, ухваливши новий закон про ринок газу і збільшивши тарифи для кінцевих споживачів газу та централізованого опалення відповідно на 285 і 67%. Це важливі перші кроки на шляху до забезпечення повного відшкодування собівартості, що базується на міжнародних ринкових цінах, і таким чином до усунення значних збитків державної компанії «Нафтогаз» з одночасним істотним збільшенням асигнувань на програми соціального захисту». Соціальні стандарти в Україні залежать від її міжнародних зобов’язань

9

16 червня 2016 року

Відповідно до статті 11 закону України «Про ринок природного газу» від 01.10.2015, роздрібні ціни на природний газ для забезпечення потреб населення встановлюються шляхом покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, згідно з відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Пунктом 13 положення про покладення таких обов’язків, затвердженого урядом постановою № 758 від 01.10.2015, встановлено, що з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) діє гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 грн за 1 куб. м. У квітні 2014 року аналогічні роздрібні ціни дорівнювали 1,182 грн (за наявності газових лічильників) та 1,299 грн (за відсутності газових лічильників) за 1 куб. м (постанова НКРЕ № 420 від 03.04.2014). Таким чином, ціна зросла майже у 5 разів. За останні два роки ціни на газ зросли майже у п’ять разів Згідно з постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015, мінімальні тарифи на електроенергію (за обсяг, спожитий до 100 кВт∙год

електроенергії на місяць (включно)) зростатимуть до 01.03.2017. На цю дату вони мають становити 90 коп. за 1 кВт·год, тоді як станом на 01.04.2015 їхній розмір було встановлено на рівні 36,6 коп. за 1 кВт·год. Максимальний тариф складав у квітні минулого року 140,7 коп. за 1 кВт·год і в березні 2017 року має зрости до 168 коп. за 1 кВт·год. Крім того, наведені зміни ціни на газ і електроенергію обумовили зростання тарифів на централізоване опалення і централізоване постачання гарячої води. Ціна на газ у структурі тарифів становить до 72%, на електроенергію – до 7%. Ціна на газ є визначальною для вартості комунальних послуг в Україні На прикладі Київенерго тариф на централізоване опалення зріс до 16,14 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (за відсутності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії). У червні 2014 року такий тариф не перевищував 9,22 грн за 1 кв. м. Аналогічні темпи зростання

ЗА ДАНИМИ НКРЕКП ДИНАМІКА ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ БУДЕ ТАКОЮ: Середнє зростання тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню до попереднього тарифу

150

+26%

120 90 60

+45,2%

30

51,2 коп. кВт/год.

+23% 62,8

+23% 77,3

+26% 97,28

122,77 коп. кВт/год.

коп. кВт/год.

коп. кВт/год.

коп. кВт/год.

0 01.04.2015

10

01.09.2015

01.03.2016

01.09.2016

01.03.2017

Inside Ukraine 58

16 червня 2016 року

тарифів майже удвічі характерні також для послуг з централізованого постачання гарячої води. Більше того, НКРЕКП затвердила рішення про чергове зростання з 01.07.2016 діючих тарифів на теплову енергію та послуги центрального опалення для населення ще майже у два рази. Стрімке зростання енерготарифів руйнує соціальні стандарти громадян України Якщо порівняти наведені темпи зростання тарифів з темпами зростання реальних доходів населення, динаміка останніх є більш ніж скромною. За даними Держкомстату, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у грудні 2015 року становила 5230 грн. За 12 місяців 2015 року зростання її розміру (відносно грудня 2014 року) склало 30,4%. Водночас така плата у квітні 2016 року становила вже 4895 грн. У цьому контексті слід також враховувати, що платоспроможність населення обумовлюється рівнем інфляції – ​ 43,3% на кінець 2015 року (за даними НБУ) та кількістю безробітних – ​1,7 млн. осіб у ІV кварталі 2015 р. (за даними Держкомстату). Якщо порівнювати структуру витрат домогосподарств з точки зору оплати за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива, то на такі витрати у 2014 році витрачалося до 10% сімейного бюджету. У IV кварталі 2015 року Держкомстат визначив зростання витрат населення на придбання товарів та послуг загалом на 26,4% порівняно з аналогічним періодом 2014 року. Неплатежі за енергоресурси – це втрати держбюджету

Inside Ukraine 58

Погіршення стану матеріального забезпечення населення призвело до загострення динаміки накопичення боргів. За даними Держкомстату, заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг на кінець грудня 2015 року становила 8,8 млрд. грн, середній термін заборгованості населення за всі послуги склав 2,1 місяця. Заборгованість населення на кінець квітня 2016 року вже перевищила 10,5 млрд. грн, зокрема за централізоване опалення та гаряче водопостачання – ​6,3 млрд. грн, з оплати електроенергії – ​2,8 млрд. грн, за централізоване водопостачання та водовідведення – ​1,6 млрд. грн. Проявом кризи неплатежів можна вважати також арешт рахунків провідних компаній України – ​ПАТ «Київенерго» та ДП НАК «Енергоатом». Для виправлення ситуації малоефективними наразі є заходи уряду щодо погашення реструктуризованої заборгованості і внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги та енергоефективності, система субсидій. Тарифна політика повинна бути збалансованою Основними ризиками подальшого розбалансування тарифної політики на енергоносії для населення можна вважати такі: zz невідповідність тарифної політики заходам з підвищення платоспроможності населення; zz відсутність ефективного і прозорого механізму формування цін на енергоресурси за участю представників громадськості; zz неоптимальна формула ціни на газ, видобутий в Україні, – ​прив’язка до ціни імпортованого природного газу на німець-

11

16 червня 2016 року

кому газовому хабі (NCG), прогнозної вартості транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини відповідно до постанови уряду № 758 від 01.10.2015; zz непрозорий механізм рефінансування енергетичної галузі за рахунок зростання тарифів; zz збільшення кількості населення, яке потребує субсидій для оплати послуг з енергопостачання; zz зменшення субсидованих норм споживання газу і норм електроспоживання для пільгового тарифу; zz низький рівень обліку використання енергоносіїв, зокрема відсутність достатньої кількості контролюючих приладів для визначення об’єктивних норм споживання; zz нестабільна робота енергокомпаній з точки зору фінансового та корпоративного управління; zz застосування урядом ситуативних підходів до вирішення проблемних питань в енергетичній галузі, зокрема за допомогою запровадження надходжень до державного бюджету від збільшення фіскального тиску на енергетичні компанії, що призводить до зростання собівартості їхніх продукції та послуг; zz збереження фактичної монополії «Нафтогазу» на газовому ринку України; zz низькі темпи реформування енергетичної галузі в цілому та відсутність суттє-

12

вого поступу у лібералізації енергоринків відповідно до норм Третього енергетичного пакету ЄС. Таким чином, населення держави фактично опинилося в ситуації, коли в умовах економічної кризи проблеми державного бюджету та енергетичної галузі вирішуються без урахування їхніх інтересів. За відсутності покращення якості послуг, стабільності енергопостачання та прозорості в роботі енергокомпаній комунікація між урядом і громадянами та громадянами і постачальниками енергетичних послуг є неефективною. Відтак не може йтися про підтримку населенням енергетичних реформ, які негативно впливають на рівень його життя. Застосування в подальшому такого підходу з боку уряду створює загрозу для невиконання взаємних зобов’язань споживачів та постачальників енергетичних послуг і неможливості досягнення цілей енергетичної реформи та загрожує соціальними протестами. Агресивна тарифна політика уряду може призвести до зриву енергетичної реформи. Рішенням проблеми має бути прозора енергетична політика держави з широким залученням її громадян до визначення рівня тарифів на енергоресурси. Ключовою складовою тарифної політики повинна стати реальна лібералізація енергоринків, за умови якої споживач матиме можливість обирати постачальника за ціною та якістю послуг, а останній змушений буде постійно доводити свою конкурентоспроможність.

Inside Ukraine 58

16 червня 2016 року

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону «БПП» – ​«Солідарність»: «ми надовго» У першому півріччі 2016 року Петро Порошенко взяв під свій контроль всю виконавчу владу і де-факто встановив режим президентської республіки. Для концентрації влади президент майстерно використовує ослаблені корупцією державні інститути та фракцію «БПП-Солідарність», представники якої за допомогою інструментів неформальної політики та клієнтелізму допомагають його Адміністрації протягувати необхідні державні та кадрові рішення. Як приклад, призначення всупереч всім регламентним процедурам Юрія Луценка на посаду генерального прокурора чи заміна Арсенія Яценюка на Володимира Гройсмана, якого затвердила на цю посаду не оформлена в юридичному плані стара парламентська коаліція.

Inside Ukraine 58

Президент концентрує владу у своїх руках за допомогою корумпованих державних інституцій та практик клієнтелізму. За умов, коли можливість широкомасштабної війни втратила свою гостроту, пріоритетними запитами суспільства стали боротьба з корупцією, покарання злочинів режиму Януковича та економічне відновлення. У цих сферах не спостерігається значимого прогресу. Ситуація загострюється також тому, що Порошенко ігнорує запити суспільства щодо проведення деолігархізації, активізації реформ і встановлення справедливості за вчинені злочини проти демонстрантів під час Революції Гідності. Ці структурні чинники нестабільності підігріваються політичною опозицією, яка занепокоєна найбільшою з часів Євромайдану концентрацією влади та особистої відповідальності президента за всі сфери державного управління. Водночас команда глави держави зробила ставку не на лідерів громадянського суспільства, технократів чи 13

16 червня 2016 року

волонтерів, а пішла на компроміс з екс-регіоналами та іншими олігархами. Оскільки президент розглядає державу як велике підприємство, він закінчує політичний сезон із суттєвим падінням рівня довіри з боку громадян. За різними соціологічними опитуваннями, персональний рейтинг президента і його партії поступається не лише Юлії Тимошенко, а й «Опозиційному блоку». Оточення президента продовжує експлуатувати рентну систему влади і отримувати мега-прибутки на державних монополіях. Таким чином, у нинішніх умовах президент може дотримуватися такої лінії поведінки: 1. Рух у напрямі встановлення авторитаризму.

2. Реалізація реформ.

3. Дострокові вибори.

4. Соціальний вибух.

«Народний фронт»: «Яценюк – ​президент» Після відставки Арсенія Яценюка з посади прем’єр-міністра «Народний фронт» суттєво втратив вплив на неформальну політику, яка давала можливості на найвищому рівні впливати і розпоряджатися ресурсами державних монополій. Після переформатування Кабміну «НФ» зберіг за собою два ключові міністерства – ​ юстицію та МВС, отримав квоти перших заступників у низці міністерств та Генеральній прокуратурі. Інтереси основних акціонерів «Народного Фронту» активно лобіюються у сфері енергетики та видобування корисних копалин, військово-промислового комплексу, аграрній політиці тощо. Відсутність Яценюка в публічній політиці дає йому змогу поступово відновити політичні рейтинги і сконцентрувати свої зусилля на розбудові партійних структур і підготовці до майбутніх президентських виборів.

14

«НФ» не зазнає суттєвого ресурсного обмеження чи ущемлення корпоративних інтересів. «НФ» є найважливішим вимушеним партнером «БПП» по коаліції, і без консультацій з Яценюком фракція не приймає жодних рішень. Інколи «Народний Фронт» принципово демонструє свою позицію і підкреслює свою суб’єктність з важливих питань, як, наприклад, щодо голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації влади. Відставка Арсенія Яценюка відкрила «НФ» нові можливості в умовах політичної конкуренції.

«Опозиційний блок»: «голоси в обмін на політичні гарантії» З багатьох важливих політичних питань «Опозиційний блок» голосує за ініціативи президента в обмін на бізнесові преференції чи скасування люстрації. У політичних колах циркулюють розмови про те, що «Опозиційний блок» також готовий підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі, який відповідає інтересам Ріната Ахметова. Така ситуативна співпраця забезпечує політичне виживання не лише для колишніх регіоналів, а й дає додатковий запас міцності для коаліції. Опоблок може підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі 27 травня партія провела довгоочікуваний політичний з’їзд, на якому було вирішено низку важливих кадрових питань і затверджено кандидатів в депутати на 5 округах. Співголовами партії було обрано Бориса Колеснікова та Юрія Бойка. До виконавчого комітету «Опозиційного блоку» увійшли Ю. Бойко, Ю. Воропаєв, А. Касянюк, С. Ларін, С. ЛьоInside Ukraine 58

16 червня 2016 року

вочкін, В. Новінський та А. Пузанов. Співкерівниками контрольно-ревізійної комісії було обрано Н. Королевську та О. Білого. Такий розподіл сфер впливу в партії мінімізував дворічний конфлікт, який тривав між Льовочкіним та Ахметовим, і закріпив за ними відповідні сфери впливу в керівних органах і базових регіонах. Склад виконавчого комітету і керівництва Опоблоку остаточно закріпив інтереси основних акціонерів проекту – Ахметова, Фірташа і Колесникова Також партія готується до об’єднавчого з’їзду Опозиційних сил, який заплановано провести у вересні 2016 року. За наявними даними, в політичній конкуренції «Опозиційний блок» буде робити головний акцент на високі тарифи, економічне зростання, припинення війни та особливо – ​захист і підтримку традиційних цінностей канонічної православної церкви. Варто зазначити, що з наявної конфігурації «Опозиційного блоку» випала так звана «Харківська група регіоналів». Спостерігається подальше дистанціювання Михайла Добкіна, а також вихід із фракції «Опозиційного блоку» Євгена Мураєва – ​впливового гравця на Харківщині (власник телеканалу NewsOne). За деякими даними, він разом з Вадимом Рабіновичем готує альтернативний політичний проект, котрий планує зайняти ліворадикальну політичну нішу.

«Батьківщина»: «вибори або нічого». Наразі партія «Батьківщина» є чи не єдиною політичною силою, яка стрімко підсилила свої електоральні позиції. Чимало соціологічних компаній фіксують тенденції росту рейтингів партії Тимошенко. Багато в чому підсилення обумовлене обміном Надії Савченко, а також популістичними та агресивними заявами Тимошенко в сторону Порошенка.

Inside Ukraine 58

Соціологи спостерігають тенденцію зростання рейтингів Юлії Тимошенко і партії «Батьківщина» Найбільшим прорахунком Юлії Тимошенко є те, що вона відмовилася брати участь у формуванні нової коаліції. Як результат, Юлія Тимошенко втратила будь-які важелі впливу на уряд, коаліцію і правоохоронні органи. «Батьківщина» зробила ставку на розхитування політичної ситуації та вважала, що вихід РПЛ, Самопомочі та їхньої фракції приведе до дострокових парламентських виборів. Проте такі вибори не відбулися, і Юлії Тимошенко не вдалося конвертувати політичні рейтинги. Відтак «Батьківщина» остаточно перейшла в опозицію до Порошенка та акцентує партійну роботу на захисті прав аграріїв і селян, порушуючи важливі питання соціальної справедливості, тарифів і захисту. Антикорупційними питаннями в партії займається Валентин Наливайченко. Чільне місце в «Батьківщині» відводиться партійній роботі та розбудові первинних партійних осередків, навчанню депутатського корпусу. 31 травня партія провела закритий з’їзд, на якому було висунуто кандидатів у депутати та обговорено важливі кадрові та організаційні питання. «Батьківщина» буде продовжувати нарощувати електоральні м’язи, паралельно створюючи чималу кількість неприємних моментів для Адміністрації президента. Роль такого політичного тарану буде відігравати Надія Савченко, яка робить гучні заяви, що йдуть у розріз із офіційною політикою президента і підривають його авторитет як «головного миротворця України ». Надія Савченко створює проблеми для Петра Порошенка У політичному плані Юлія Тимошенко підтримує досить тісні контакти з Віктором Медведчуком, який є головним комунікатором з Кремлем у питаннях стосовно Донба15

16 червня 2016 року

су. Найближчим часом буде спостерігатися формування ситуативних політичних альянсів, покликаних не допустити монополізації влади Порошенка в Україні, та відновлення впливу Ріната Ахметова на неконтрольованій території Донбасу.

«Радикальна партія Ляшка»: «лише бізнес» Фракція «РПЛ» у питанні переформатування уряду зайняла подібну стратегію до «Батьківщини». У ході переговорів з Банковою Олег Ляшко хотів бути спікером парламенту і висував завищені вимоги щодо квоти «РПЛ» у новому уряді. Не дочекавшись оголошення дострокових парламентських виборів, радикали перейшли в опозицію до влади, а сам Ляшко розпочав жорстко критикувати президента і його оточення на чолі з Ігорем Кононенком за корупцію та офшорні скандали. Серед можливих репутаційних ударів, які найближчим часом можуть бути завдані по Олегу Ляшку, – ​це оприлюднення матеріалів так званої «чорної бухгалтерії Партії регіонів» у 2010–2013 роках. Чимало експертів переконані, що тоді проект Олега Ляшка задумувався як спойлер для об’єднаної опозиції, а тому фінансувався високопосадовцями Адміністрації Януковича. Олег Ляшко найбільше зі всіх політичних опонентів критикує президента та коаліцію Олег Ляшко продовжує зберігати свої рейтинги, чим і викликає інтерес зі сторони Ігоря Коломойського та Ріната Ахметова. При цьому тенденції щодо збільшення кількості прихильників в партії «РПЛ» не спостерігається, оскільки одним з головних конкурентів є Михайло Саакашвілі. Олег Ляшко категорично виступає проти голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації влади, якими передбачено особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі. Щодо окремих питань у парламенті спостерігається координація дій Олега Ляшка із фракцією Юлії Тимошенко.

16

«Довга гра» «Самопомочі» Під час урядової кризи фракція «Самопоміч» мала можливості сформувати технократичний уряд на чолі з Наталією Яресько або ж політичний з Андрієм Садовим. Проте в умовах політичної турбулентності й необхідності приймати непопулярні рішення «Самопоміч» відмовилася брати на себе відповідальність і вийшла з переговорного процесу. У результаті уряд було сформовано без неї, а щодо принципових питань, таких як судова реформа чи голосування за генпрокурора, між фракцією Олега Березюка та Адміністрацією президента спостерігалося все більше конфліктних ситуацій. «Самопоміч» мала можливість сформувати технократичний уряд на чолі з Наталією Яресько Партія «Самопоміч» позиціонує себе як системна проєвропейська опозиція, чим також дратує представників «БПП» і Банкової. Завдяки зваженій і збалансованій позиції рейтинги «Самопомочі» залишаються на рівні 10–13%, що дає непогані шанси для президентського старту Андрія Садового. Проте після скандалу у Львові навколо Грибовицького сміттєзвалища Андрій Садовий опинився під жорстким пресингом зі сторони політичних опонентів, які вимагали відсторонення від службових обов’язків та проведення службової перевірки катастрофи, що призвела до гибелі декількох людей. Незалежно від того, як буде проведено розслідування катастрофи і чи покарають винних, цей скандал став негативними ударом по репутації лідера «Самопомочі». Крім того, є ймовірність, що пожежу на сміттєзвалищі Банкова може використати у своїх цілях – ​ встановити політичний контроль над фракцією «Самопоміч» задля пошуку голосів за голосування за децентралізацію та особливий статус Донбасу. Пожежа на сміттєзвалищі завдала великого репутаційного удару по лідеру «Самопомочі» Inside Ukraine 58

Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подібний аналіз допоможе розставити пріоритети у справі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідовності. Окрема увага приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності ключових політичних гравців реагувати на виклики часу. © 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) У разі цитування обов’язкове посилання на МЦПД Відповідальний за проект: Олена Захарова Колектив експертів МЦПД: Василь Філіпчук, Василь Поворозник, Вадим Перебийніс, Анатолій Октисюк.

Міжнародний центр перспективних досліджень Телефон: +38 (044) 253-44-82 Факс: +38 (044) 253-44-82 Електронна пошта: office@icps.kiev.ua www.icps.com.ua