Словник хімічної термінології

Серія «Із словникової спадщини»

Від редакційної колегії Шановний читачу, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України започатковує серію «Із словникової спадщини», яка покликана повернути до життя українські термінологічні словники, створені на початку 20 століття. Перевидання цих словників, що є не лише пам’ятками української мови, а й донині зберігають своє наукове та практичне значення – надзвичайно актуальне в умовах становлення термінологічної системи української мови, очищення її від невластивих для неї форм та зворотів, штампів, русизмів. Цією серією Інститут енциклопедичних досліджень НАН України долучається до низки установ, що пере­видають найважливіші здобутки академічної науки перших десятиліть діяльності Української академії наук (нині НАН України), які стали раритетними, а деякі з них у радянські часи було заборонено й вилучено з ужитку. Редакційна колегія поділяє думку члена-кореспондента НАН України І. А. Акі­ мова, який у передмові до факсимільного видання «Словника зоологічної но­ менклатури» (К., 2005), над яким, до речі, працювала О. Курило, перевиданням «Словника хемичної термінології» якої ми розпочинаємо серію, писав, що «нині, як ніколи, існує потреба у культивуванні української мови найвищого ґатунку, в тім числі мови наукової, якою користуються викладачі, дослідники, студенти… Провідні українські зоологи дійшли висновку, що факсимільне видання унікального лексикографічного документа – «Словника зоологічної номенклатури» – є єдино можливим відправним пунктом для розвитку сучасної української зоологічної номенклатури і термінології». Ці слова стосуються й усіх інших словників, які планує перевидати Інститут. Сподіваємося, що вони сприятимуть виробленню розумних компромісів між прихильниками різних українських термінологічних систем. Редакційна колегія серії «Із словникової спадщини» висловлює щиру подяку п. Ользі Сенюк за надані першодруки словників із фондів книгозбірки Євгена Поповича й Ольги Сенюк. Редакційна колегія: М. Железняк (голова), Л. Рябець (відповідальний секретар), І. Дзюба, А. Жуковський, С. Кульчицький, І. Матяш, Л. Пиріг, Я. Яцків.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІЗ СЛОВНИКОВОЇ СПАДЩИНИ Вип. 1

О. КУРИЛО

СЛОВНИК

Х Е М И Ч Н О Ї Т Е Р М І Н ОЛ О Г І Ї

Відтворення видання 1923 року

КИЇВ–2008

УДК 54(038) ББК 24.1 я2+81.3 К 93

Затверджено до друку вченою радою Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Протокол № 9 від 25 вересня 2008 р.

Видання здійснено у рамках підготовки Енциклопедії Сучасної України

ISBN 978-966-02-5067-3 (серія) ISBN 978-966-02-5244-8

© Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008 © Ідея та назва серії «Із словникової спад­ щини» І. М. Дзюба, М. Г. Железняк

КУРИЛО Олена Борисівна (19(06).10.1890 – ?)

– український мовознавець, педагог. Народилася в Гродненській губернії у м. Слонім (нині Білорусь). Від 1892 р. жила й виховувалася у Варшаві. 1908 р. розпочала навчання на філологічному відділі філософського факультету університету в Кенігсберзі, а 1911 р. вступила на відділ слов’янознавства історико-філологічного факультету Вищих жіночих курсів при Варшавському університеті, які закінчила 1913 р., склавши іспити на звання учительки з педагогіки, історії педагогіки та методики російської мови. Її вчителями, ймовірно, були Є. Карський, В. Погорєлов, А. Яцімірський. Першим, хто зацікавив О. Курило україністикою, був Є. Тимченко, який у 1913 – 1915 рр. викладав на Вищих жіночих курсах. Точна дата переїзду О. Курило до Києва невідома, але є свідчення, що від 1917 р. вона викладала українську мову та її методику на Курсах для військових старшин, на Педагогічних курсах та курсах для учителів залізничних шкіл, у Вищому інституті народної освіти ім. Драгоманова, брала активну участь в українізації школи в перші роки існування Української держави. 1918 р. написала найпопулярніший на той час підручник – «Початкова граматика української мови» (ч. 1 – 2), – що до 1926 р. 10 разів перевидавався. Від 1917 р. О. Курило працювала в Термінологічній комісії при Українському науковому товаристві. Результатом цієї роботи стали укладені нею «Російсько-український словничок медичної термінології», «Словник української фізичної термінології (Проєкт)» (обидва – 1918 р.), «Словник хемичної термінології (Проєкт)» (1923) та редагований «Словник ботанічної номенклятури» (1928). Після злиття Товариства з Всеукраїнською академією наук О. Курило – старший науковий співробітник Інституту наукової мови. Зі звіту Всеукраїнської академії наук за 1925 р. відомо, що вона також укладала проект правопису чужих слів та проводила дослідження у галузі української діалектології. Від 1920 р. співпрацювала редактором у Сільськогосподарському науковому комітеті України. О. Курило була членом Етнографічної комісії, Комісії краєзнавства та Діалектологічної комісії Української академії наук.

Наукова спадщина дослідниці свідчить про її зацікавлення в кількох галузях українського мовознавства: її турбують питання нормалізації української мови, особливо у сфері стилістики та термінології; проблеми історії української мови, зокрема історичної фонетики, як і загальної фонетики та фонології взагалі; значну увагу вона приділяє діалектам та збиранню діалектного й етнографічного матеріалу. Рецензії О. Курило на праці Є. Тимченка, О. Синявського, М. Йогансена, С. Кульбакіна – це солідні наукові розвідки. Після короткочасного арешту в лютому 1933 р. за безпідставними звинуваченнями у приналежності до «контрреволюційної націоналістичної організації», рятуючись від репресій, що ширилися в Україні, О. Курило змушена виїхати до Москви, де займалася викладацькою роботою. Однак 5 жовтня 1938 р. її заарештовують удруге по так званому «Дєлу славістів» і засуджують до 8 років таборів. У квітні 1939 р. її вислано в Карагандинський табір (Казахстан). Звільнена О. Курило 5 жовтня 1946 р. Подальша її доля невідома. Реабілітована у 1989 р. Праці: Курс українського правопису. К., 1919; Уваги до сучасної української літературної мови. К., 1920; К., 1923; К., 1925; Краків; Львів, 1942; До характеристики і процесу монофтонгізації чернігівських дифтонгічних звуків // Україна, 1925. Кн. 5; Матеріали до української діалектології та фольклористики // Істор.-філол. відділ ВУАН, № 85. Постійна діалектол. комісія. К., 1928; Спроба пояснити процес зміни о, е в нових закритих складах у південній групі українських діалектів. (З мапою Поділля) // Збірник істор.-філол. відділу ВУАН, № 80. Постійна комісія історії укр. мови. Вип. 2. К., 1928; До питання про умови розвитку дисимілятивного акання // Записки істор.-філол. відділу ВУАН. Кн. 16, 1928; Про незалежну від наголосу зміну а по м’яких консонантах та по і в українських діалектах // Укр. діалектол. збірник. Кн. 2. 1929; Діалектологічна комісія ВУАН. Анкети № 1–10 // На мовознавчому фронті. Кн. 1. 1931; До питання про походження північно-українських рефлексів о – ие, wе, wу, е // Збірник Комісії для дослідження історії української мови. Т. 1. 1931. Література: Шерех Ю. Всеволод Ганцов. Олена Курило. Вінніпег, 1954; Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Библиографический словарь. Т. 2. Минск, 1977; Аншин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов»: 30-е годы. Москва, 1994.

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК Інститут Наукової Мови, Природничий Відділ

UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTEN Institut der wissenschaftlichen Sprache

Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури Materialien zur ukrainischen naturwissenschaftlichen Terminologie und Nomenklatur

Том ІІI .

Band III

О. КУРИЛО

СЛОВНИК

Х Е М И Ч Н О Ї Т Е Р М І Н ОЛ О Г І Ї

(П Р О Є К Т )

ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИ КИЇВ–1923

Від Природничого Відділу. Заснована 1918 року при Природничій Секції Українського Наукового Товариства Термінологична Комісія почала видавати „Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури“. Але обставини так склалися, що І-го тому згаданих „Матеріялів“ не було закінчено друком і оддрукована його частина (19 аркушів) загинула, „зреалізована як макулатура“, не зважаючи на всі вжиті до її врятування заходи. Пощастило випустити тільки 2 окремі відбитки з І-го тому матеріялів, а саме: „Словник української фізичної термінології“ (1918 р.) та „Словник ентомологичної номенклатури“ (1919 – 1920 р.). З червня 1921 року робота Термінологичної Комісії перейшла до Природничого Відділу Інституту Наукової Мови при Всеукраїнській Академії Наук, що утворився шляхом злиття термінологичних установ Українського Наукового Т-ва та Української Академії Наук. Робота гальмувалася через брак коштів, і тільки коли Державне Видавництво України прийшло на допомогу, Відділ має змогу приступити до друку як словника хемичної термінології, так і инших, які так необхідні для нормального розвитку науки та школи на Україні. Що тепер праця над природничою термінологією та номенклатурою ведеться в Інституті Наукової Мови поруч із працею над науковою мовою инших галузів знання, то Природничий Відділ визнав за доцільне містити увесь дрібний матеріял, що раніш містився у „Матеріялах“ (реферати, інструкції, інформації, дрібні замітки то-що), – у загальному періодичному органі Інституту (Вістник Української Наукової Мови), що його він має видавати, а під назвою „Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури“ видавати надалі тільки словники та спеціяльно термінологичні розвідки. Словника хемичної термінології складено ще 1918 – 1920 р.р. і в ньому вжито скрізь старого російського правопису, бо зміна правопису вимагала б цілковитого його техничного перероблення, на що не було засобів. Випускаючи в світ словника хемичної термінології і інші, Відділ і надалі збирає термінологичні та номенклатурні народні і літературні матеріяли і їх критично опрацьовує, – це дасть змогу поновити в наступних виданнях „Матеріялів“ ті прогалини, що є у виготовлених словниках. В цьому Відділові повинні допомогти (вказівками та матеріялами) всі особи та установи, що користуватимуться словниками. Інструкції та картки до записування термінів можна діставати у Відділі (Всеукраїнська Академія Наук, Інститут Наукової Мови, Природничий Відділ, бульвар Тараса Шевченка 14, кімната 35). Туди й треба надсилати зібраний матеріял. Голова Відділу професор О. Яната. Секретар X. Полонський.

Від автора. Ще в початку 1918 року П. І. Холодний, Голова Термінологичної Комісії Українського Наукового Т-ва, яка мала за головне завдання складати шкільну термінологію, доручив мені скласти словника української хемичної термінології для шкільного вжитку. Для цього я сама використала такі літературні джерела: Р. К р а в с - Ц е г е л ь с к и й: „Основи хемії“, Покорний: „Ілюстрована історія природи“, Г і р н я к: „Мінеральоґія і Хемія“, М е л ь н и к: „Мінеральоґія і ґеольоґія“, В о л о д и м и р Л е в и ц ь к и й: „Начерк термінольоґії хемічної“ у Зб. Мат.-Прир.-Лік. Секції Наукового Т-ва імени Шевченка у Львові, т. IX, р. 1903; Д р . І в а н Г о р б а ч е в с ь к и й: „Уваги о термінольоґії хемічній“ у Зб. Мат.-Прир.-Лік. Секції Наукового Т-ва імени Шевченка у Львові, т. XI, р. 1905; Є. Т и м ч е н к о: „Русско-малороссійскій словарь“. Увесь инший матеріял, і виписаний з літературних джерел, і записаний з народніх уст, що ввійшов у цей словник, було вибрано з термінологичного матеріялу, що переховувавсь у Науковому Т-ві, а саме, здебільшого з того матеріялу, що його передала Українському Науковому Т-ву колишня Термінологична Комісія „Гуртка Натуралістів при Київській Політехниці“, а також із матеріялу, що його я ще раніше зібрала для словника фізичної термінології. Зокрема що до „Словаря украінської мови“ під редакцією Б. Г р і н ч е н к а, то його не було через брак часу спеціяльно використано для хемичної термінології, але опрацьовуючи матеріяли до хемичного словника, не раз доводилося заглядати до Грінченкового словника, і тільки тоді виписувалося з нього потрібний для хемії термінологичний матеріял. Матеріял до словника хемичної термінології збиралося не тільки спеціяльно хемичний, але й наукового, а також і буденного характеру, що має своє застосування й у хемії. Зазначаю, що вибраний із підручників матеріял є в певній мірі випадковий; його здебільшого пристосовано до середньошкільного вжитку, через те й деякі відділи хемії представлено в ньому досить широко, а тим часом инші відділи хемії мають для себе в матеріялах мало термінів. Зібраний, але ще не упорядкований у словник матеріял перейшов до Термінологичної Комісії Природничої Секції Українського Наукового Т-ва. Як же матеріял, виписувано так, щоб скласти його, як і инші словники Термінологичної Комісії Українського Наукового Т-ва, за російською абеткою з українським покажчиком вкінці, то й цього словника, відмінно від инших видань Термінологичної Комісії Відділу Природничих Наук Українського Наукового Т-ва, упорядковано за російською абеткою з українським покажчиком вкінці. Коли матеріял було складено за російською абеткою, його вже у формі словника було передано на розгляд і ухвалу до Хемичної Підкомісії Термінологичної Комісії. У склад Хемичної Підкомісії входили: М. І. Д о м а н и ц ь к и й, голова підкомісії, Н. В. Щ е р б и н а, О. М. К а ч а л о в с ь к и й та О. К. З і х м а н, члени підкомісії, і О. К у р и л о – філолог та складач словника. Приступивши до розгляду матеріялу і ухвали термінів, у підкомісії було знято питання, якого принципу держатися, ухваляючи терміни: уживати термінів міжнародних чи вносити в наукову мову свою українську термінологію. Щоб розв’язати це питання, треба було заглянути в коротеньку його історію і йти за досвідом попередніх працьовників у цій справі.

Першу спробу дати одноцільну хемичну термінологію було зроблено в „Начерку термінольоґії хемічної“ д-ра В о л о д и м и р а Л е в и ц ь к о г о. Основи, що на їх підставі було складено цього словника хемичної термінології, як видно з передмови до нього, „приняла і затвердила Секция Мат.-Природ.-Лік. Наукового Т-ва імени Шевченка у Львові“. Словничок містить у собі терміни тільки неорганичної хемії. Це автор пояснює тим, що терміни органичної хемії міжнародні, і їх можна так, з малими винятками, внести й в українську наукову мову. В „Начерку термінольоґії хемічної“ д-р В. Л е в и ц ь к и й намагається або перекласти чужі терміни українською мовою, як у словах б е з в о д н и к (міжнароднє – ангідрид), в о д н е к и с е н ь (міжнароднє – гідроксил), або українізувати міжнародні терміни, додавши до них відповідніх, в певній мірі близьких українській мові, наростків, як х л о р а к (міжнароднє – хлорид), х л о р а н (міжнароднє – хлорат). HСlO – к в а с п і д х л о р а в и й, HClO3 – к в а с х л о р о в и й. Хемична термінологія д-ра В. Л е в и ц ь к о г о поширилася з невеличкими змінами по галицьких підручниках, у „Хеміі“ К р а в с - Ц е г е л ь c к о г о, у „Мінеральоґії і хемії“ Г і р н я к а, у „Мінеральоґії й ґеольоґії“ М е л ь н и к а і инших, по окремих наукових розвідках та по деяких популярних виданнях. Критичний розгляд „Начерку термінольоґії хемічної“ В о л. Л е в и ц ь к о г о дав д-р Ів. Горбачевський у своїй невеличкій, але досить цінній деякими увагами статті „Уваги о термінольоґії хемічній“; її вміщено в X томі Збірника Мат.-Природ.-Лік. Секції Наукового Т-ва імени Шевченка у Львові, рік 1905. Др. I в. Г о р б а ч е в с ь к и й виходить із цілком протилежного принципу, а саме, що наукова термінологія повинна бути тільки міжнародня, бо як у статті сказано, хоч „...і термінольоґія міжнародна не є ідеально добра, гарна, ані зовсім відповідна, але коли уживаєсь загально і не дає причин до непорозумінь, треба єї тримати ся“. Др. І в. Г о р б а ч е в с ь к и й іде на притилежну крайність і радить напр. с і р ч а н у к и с л о т у називати с у л ь ф а т о в о ю (від її солей с у л ь ф а т и ), с і р ч и с т у к и с л о т у – с у л ь ф і т о в о ю (від її солей с у л ь ф і т и ) і т. ин. Здається, що після д-ра І в. Г о р б а ч е в с ь к о г о ніхто цього питання більше не зачіпав. Обидві ці основи в установленні термінології, основи „Начерку“ д-ра В о л. Л е в и ц ь к о г о і „Уваг“ до нього д-ра І в. Г о р б а ч е в с ь к о г о, підкомісія вважала занадто крайні і от з яких саме міркувань. Як що мати за підставу розвідки спеціально наукові, то тут можна б здебільшого обмежитися міжнародньою термінологією, цілком доступною й зрозумілою тим, хто читатиме ті розвідки. Але як виходити з того, що термінологія переважно для школи має бути, то педагогичний принцип повинен бути один із головних принципів, що на їх підставі встановлюється наукову термінологію. А цей принцип вимагає, щоб термін давав учневі щонайближче розуміння того, що він означає. Осягти цього можна, подаючи такі терміни, що їх узято або з народньої мови, або що їх витворено в дусі народньої мови. Виходячи з таких міркувань, хемична підкомісія, як могла і де це давалося, намагалася в поданому проєкті словника хемичних термінів погодити обидва крайні принципи в установленні термінології, принцип, сказати б, народній і принцип міжнародній, і подає поруч українського терміну і термін міжнародній для тих хемичних сполук і явищ, що й в инших мовах мають подвійну термінологію, свою та чужу, приміром у російській хемичній термінології Ca(NO3)O а з о т н о к и с л ы й к а л ь ц і й і н и т р а т к а л ь ц і я, по-німецьки – s a l p e t e r s a u r e s K a l i u m і K a l i u m - N i t r a t, по-українськи – а з о т а н в а п у чи в а п о в и й і н і т р а т к а л ь ц і я чи к а л ь ц і й н и й. Сказане має силу для термінів не тільки чисто хемичних, але й для термінів із инших наук, що ма-

ють своє застосування в хемії, як фізика, мінералогія, а також і для термінів загальнонаукового характеру. Підкомісія гадає, що вже саме життя покаже, який принцип в термінології та науковій мові переможе, принцип народній чи принцип міжнародній, а певніше, що обидва принципи з наведених вище міркувань матимуть однакову рацію існувати. Зрозуміла річ, що коли не можна було знайти в матеріялах, ані витворити влучного терміну свого, українського, то підкомісія залишала тільки міжнародній термін. Зокрема що до термінології органичної хемії, то вона й у инших мовах здебільшого міжнародня, а матеріял, що став за підставу до цього проєкту хемичної термінології, є для органичної хемії цілком випадковий і не дає підстав виробити певні принципи, щоб скласти українську термінологію для органичної хемії; через те підкомісія вважала за потрібне подати тільки міжнародні терміни з органичної хемії без українських синонімів. В словник увійшли тільки ті терміни з органичної хемії, що траплялися по використаних для словника джерелах. Мавши сказане за підставу, підкомісія почала розглядати словника, ухвалюючи ті терміни, що вона вважала зa найвлучніші. В словнику ці терміни надруковано курсивом, а синоніми до них, чи то з літератури, чи то з народньої мови, подано з зазначенням джерел звичайним шрифтом. Де траплялося, що на один російський термін не суто хемичного характеру бувало кілька влучних українських синонімів, то ухвалювався той із них, що має або загальніше значіння, або ближче відповідає тому розумінню, в якому його вживають у хемії. Терміни спеціяльно хемичного значіння, що й в инших мовах їх можна вживати в кількох синонімах, подано й по-українськи кількома синонімами, напр., SO2 – с і р ч и с т и й б е з в о д н и к (ангідрид) і д в о о к и с с і р к и. Всі терміни, що їх видруковано курсивом, отже й ті, що в дужках, мають однакову силу. Як що термін своїм змістом або формою здавався підкомісії за не досить влучний, а на разі вона нічого кращого дати не могла, то такий термін визнавався за можливий до вжитку, але не за ухвалений. У словнику такі терміни видруковано звичайним шрифтом, а не курсивом. Терміни, що мають по кілька синонімів, кожний з окремим відтінком, і що вони не чисто хемичні, то що до них підкомісія не вважала себе за досить компетентну встановити ріжницю в значінні кожного паралельного терміну, і заховала їх так, як їх узято з джерела. Такі терміни теж видруковано звичайним шрифтом. У словник увійшли не самі тільки терміни, що мають своє поширення в літературі чи в народній мові, але й деякі терміни, що їх витворила сама підкомісія. Потребу в тих нововитворених термінах відчували члени підкомісії, читаючи лекції з хемії, або керуючи практичними роботами в лабораторії. Крім цих термінів підкомісія вважала ще за потрібне додати для більшої систематичности й повности словника, на підставі назв инших сполук, і деякі назви таких сполук, що їх у літературних джерелах не було. Такі терміни в словнику пізнати по тому, що при них не зазначено джерела. Працюючи над усталенням хемичної термінології, підкомісія, як могла, старалася додержувати одноцільности, дбаючи не тільки за влучність терміну з погляду мови, але щоб термін своєю формою давав розуміння даної сполуки. Основи, що на них спиралася підкомісія в своїй праці над усталенням українських термінів, мало ріжняться від основ „Начерку“ д-ра В о л. Л е в и ц ь к о г о. Поширений у Галичині термін к в а с замінено на більше в нас відомий термін к и с л о т а. Найвищі кислоти, що в них є найбільше кисня й водня, означено, як і в Л е в и ц ь к о г о, прикметниками з наростками -о в и й або -е в и й, залежно від твердости чи м’якости шелестового

перед цими наростками. Тільки кислоту H2SO4 названо не с і р к о в о ю, а с і р ч а н о ю, бо ця форма має більше поширення і в літературній і в народній мові. Відповідні до найвищих кислот соли названо речівниками з наростком -а н, що відповідає в міжнародніх термінах в даному разі наросткові -a t, напр. к р е м о в а к и с л о т а, її соли к р е м а н и (міжн. с и л і к а т и). Нижчі кислоти означено прикметниками з наростком -и с т и й, а їх соли – речівниками з наростком -и н, що йому у міжнародніх термінах відповідає наросток -і t, напр. с і р ч и с т а кислота, її соли с і р ч и н и (міжнароднє с у л ь ф і т и). Наростків -о в и й та -и с т и й вжито здебільшого також і там, де елемент творить два ряди солей і окисів, напр. Hg2O ж и в о с р і б л и с т и й окис, HgO – ж и в о с р і б ­ л о в и й окис; Hg2Cl2 – ж и в о с р і б л и с т и й хлорак, HgCl2 – ж и в о с р і б л о в и й х л о р а к. Де нема потреби ділити сполуки на -о в і та -и с т і, там можна замісць прикметника вжити також речівника в родовому відмінку, напр. BaO – б а р і й н и й окис або окис б а р і я. Там, де елемент дає два або кілька окисів, то до назв окисів, крім термінів, що в них прикметники мають наростки -о в и й та -и с т и й, або до назв б е з в о д н и к (а н г і д ­ р и д), н а д о к и с (рос. „перекись“), н е д о к и с (рос. „закись“) подано ще й терміни, які вказують собою на кількість у даній сполуці кисня, напр. SO2 – с і р ч и с т и й б е з в о д н и к (а н г і д р и д) або д в о о к и с с і р к и, SO3 – сірчаний б е з в о д н и к (а н г і д р и д) або т р и о к и с с і р к и, S2O7 – н а д с і р ч а н и й б е з в о д н и к (а н г і д ­ р и д) або п і в ч в а р т а о к и с с і р к и. Як видно з наведених прикладів, окис названо не на підставі вартісности кисня в ньому, а на підставі кількости атомів звязаного з даним елементом кисня. В инших мовах, а також у хемичній термінології д-ра В. Л е в и ц ь к о г о, не маємо тут строгої систематичности; у д-ра Л е в и ц ь к о г о, напр. NO2 названо д в у о к и с а з о т о в и й, – за підставу взято кількість атомів кисня, а Pb2 O3 – т р и о к и с о л о в о в и й; тут за підставу взято вартісність. У поданому проєкті словника хемичної термінології підкомісія, як могла, старалася додержувати систематичности. Кислоти без кисня означено, як і в д-ра Л е в и ц ь к о г о, зложеним із двох слів речівником: з назви відповіднього елементу та слова в о д е н ь, напр. HCl – х л о р о в о д е н ь, H2S – с і р к о в о д е н ь. Соли цих кислот означено, теж як у Л е в и ц ь к о г о, речівником з наростком -а к, що в міжнародніх термінах відповідає наросткові -і d, напр. х л ор а к – міжнароднє х л о р и д, с і р ч а к – міжнароднє с у л ь ф і д; AgCl – х л о р а к с р і б ­ л а або с р і б л о в и й. Це і є ті основи, що, спираючися на них, хемична підкомісія намагалася дати одноцільну хемичну термінологію. Коли підкомісія розглянула матеріял до словника і ухвалила окремі терміни до вжитку, я ще остаточно його проредагувала, виправила деякі суперечности, замінила терміни, що їх не було ухвалено в хемичній підкомисії, – вони бо були поза її компетенцією, – на терміни, що їх ухвалено на загальних зборах Термінологичної Комісії, подала до речівників форму родового відмінка однини, а до дієслів – форму 1-ої особи однини теперішнього часу, терміни позначила числами і склала до словника українського покажчика термінів. Словник містить у собі 3222 російських термінів; серед них є чимало й подвійних, що з них кожний має по два місця в словнику. Українських термінів, і ухвалених, і поданих за матеріял, є далеко більше, трохи чи не втричі більше проти російських. Хемична підкомісія випускає цього словника, назвавши його проєктом словника української хемичної термінології; вона гадає, що усталити українську хемичну термінологію, як і взагалі наукову мову, може згодом тільки саме життя.

Наприкінці зроблю ще кілька вказівок, як користуватися словником. Зрозуміла річ, що словника хемичної термінології не можна скласти точно за абеткою: хемичні сполуки, залежно від міри своєї складности, повинні стояти одна по одній в певній послідовности. В цьому словнику спершу звичайно йде елемент, потім його найпростіший окис, відповідня кислота й соли, далі йдуть складніші окиси з відповідніми кислотами й солями, а далі ще складніші сполуки; вкінці стоять сполуки елементу з воднем і відповідні до них соли, напр. N, N2О, MNO (М=метал), NО, N2O3, HNO2, MNO2, NO2, N2O5, НNO3, MNO3; NН4NO3, KNO3; N3H, N3M. Що до солей, то щоб їх не писати в двох або кількох місцях, в залежности від двох, а то й більше, елементів, що входить у їх склад, то кожну з них уміщено тільки після відповідньої для кожної соли кислоти з киснем чи без кисня, або після відповіднього окису, напр. А з о т н о к и с л ы й б а р і й слід шукати після А з о т н а я к и с л о т а, Сhрни­ стая мhдь після Сhроводородъ. Але такі назви солей, що їх у належному місці цікаво зіставити, щоб вказати на ріжницю у вживанні прикметників з наростками -о в и й і -и с т и й, мають кожна по два місця, напр. рос. терміни „Хлористый меркуроаммоній“ NH3HgCl – укр. ж и в о с р і б л и с т о а м о н і й н и й х л о р а к і „Хлористый меркури­ аммоній“ NH2НgCl – укр. ж и в о с р і б л о в о а м о н і й н и й х л о р а к стоять кож­ний на двох місцях: після терміну „Хлористый водородъ“ і після сполук „Ртути“. Але сполука з воднем і відповідні до неї соли в сірки поставлено перед сполуками з киснем; – це було завважено, коли вже терміни мали числа і вже не можна було їх переставити. Ще зазначу, що як відповідньої сполуки немає при слові Ц і а н ъ, то її треба шукати при слові С и н е р о д ъ. Значіння скорочень до використаних для словника джерел. (Цифри при джерелах вказують на сторінки). Гірн. – Начерк Мінеральоґії і хемії для середних шкіл, написав др. Ю л і я н Г і р н я к. У Львові, 1912, накладом руского Товариства педаґоґічного. Горб. – Др. І в а н Г о р б а ч е в с к и й. Уваги о термінольоґії хемічній. – Збірник Мат.-Прир. Лікарскої Секциї Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові, 1905 р., т. X. ГОХ. – Др. Ю л і я н Г і р н я к. Основи хемії для висших кляс. Гриц. – М. Г р и ц а к: Учебник ґеометрії. Грінч. – Словарь української мови, зібрала редакція журнала „Кіевская старина“. Упорядкував, з додатком власного матеріялу, Б о р и с Г р і н ч е н к о, у Київі, 1907 р., т. т. І, II, III, IV. Грінч. Роб. – Б. Г р і н ч е н к о. Робинзон. Зб. І. – Збірник Природ.-Техничної Секції Українського Наукового Т-ва у Київі, т. І. Зб. II. – Збірник Природ.-Техничної Секції Українського Наукового Т-ва у Київі, т. II. Лев. – В о л о д и м и р Л е в и ц ь к и й. Начерк термінольоґії хемічної – Зб. Мат.Прир.-Лікарської Секції Наукового Т-ва ім. Шевченка у Львові, 1903 р. IX. Лев. Мат. – В о л о д и м и р Л е в и ц ь к и й. Материяли до фізичної термінольоґії, – Зб. Мат.-Природ. Лікарської Секції, т. VIII. Лев. фіз. – Л е в и ц ь к и й. Фізика. Левч. – М. Л е в ч е н к о. Замhтки о русинской терминологіи. „Основа“, р. 1861, кн. VII. Лоб. – М. Л о б о д о в. Лист до хліборобів.

M. – Мінеральоґія і ґеольоґія для середних шкіл, написав Н и к о л а й М е л ь н и к, проф. Ц. К. Академічної ґімназиї. – У Львові, 1911 р. накладом Руского Товариства Педаґоґічного. Мазур. – В. П. М а з у р е н к о. Про химію.

Oг. – П. O г o н о в с к и й. Учебник фізики для низших кляс шкіл середних. Вид. 2-е, 1910 р. Пок. – П о к о р н и й. Ілюстрована історія природи. Поп. – О. П о п о в и ч. Руско-німецкий словар. – Чернівці, вид. 2-е. Тимч. – Е. Т и м ч е н к о. Русско-Малороссійскій словарь, Кіевъ. 1897, т. І і II. Фіз. терм. – Словник української физичної терминольогії (проєкт). – Відбитка з І тому „Матеріялів до української природничої термінології“, Видання Термінологичної Комісії Природничої Секції Українського Наукового Товариства, Київ, 1918 р. Цег. – Основи хемії після підручника проф. К о н р а д а К р а в с а приладив Р о м а н Ц е г е л ь с ь к и й. – Чернівці, 1910, заходом Товариства „Українска школа“ в Чернівцях. Шейк. – Опытъ южно-русского словаря. Трудъ К. Ш е й к о в с к о г о, Кіевъ. 1861 р. Шіндл. – Ф. Ш і н д л е р. Фізика для висших кляс народних шкіл. Пер. А. С о б а т. – Відень, 1912 р. Київ, квітень 1920 р.

О. Курило.

Абсолютный

–1–

А.

1. Абсолютный. Абсолютний. Тягар без­ зглядний. Гриц. 129. Огон. 5. Абсолютний нуль тиснення. Зб. II. Абсолютний алькоголь. Лев. Цег.

2. Авгитъ. Авгіт, ту. Авґіт. Пок. 172. Гірн. 12. ГОХ. 101.

3. Агатъ. Агат, ту. Ахат. Цег. 60. Гірн. 96.

4. Адскій камень (ляписъ). Ляпіс, су. Пе­ кольний камінь. Цег. 92.

5. Адуляръ. Адуляр, ра. Гірн. 99.

6. Азбестъ. Азбест, ту. Цег. 77. Асвест. Гірн. 100. Гірский лен, незгорець, асбест. Пок. 172.

7. Азбестъ платинированный. Плати­ нований азбест. Плятиновий азбест, плятиновий порошок. Цег. 34.

7а. Азоимидъ. Азоімід, ду. Горб. 4. Азотоводевий квас. Лев.

8. Азолы (двуазолы, триазолы). Азоли (двоазоли, триазоли). Азолї (двуазолї, триазолї). Лев.

9. Азосоединение. Азосполука, азова спо­ лука. Сполуки азові. Лев.

10. Азотистокислый. См. Азотистой ки­ слоты соль.

11. Азотистый (см. также № 12). Азоти­ стий.

12. Азотистый боръ BN. Азотак (нітрид) бору (боровий). Азотак боровий. Лев.

13. Азотнокислый (см. также Азотной кислоты соль). Азотовокислий.

14. Азотный. Азотовий.

15. Азотъ N. Азот, ту. Цег. 38. Гірн. 18. Горб. 6. ГОХ. 3. Зб. I. 84. Шіндл. 40. Душець. Левч.

16. Азота закись N2O. Підазотистий окис, недокис (півокис) азоту. Безводник підазотовий. Лев. ГОХ. 3. Азотавий недокис. Цег. 40.

17. Соль азотноватистой кислоты MNO. Підазотин, ну. Лев. ГОХ. Гіпонітрит, ту.

18. Азота окись NO. Окис (одноокис) азо­ ту (азотовий). Окис азотовий, азоту. Лев. Азотавий окис. Цег. 39.

19. Азотистый ангидридъ N2O3. Азоти­ стий безводник (ангідрид), півтораокис азо­ ту. Безводник азотавий. Лев. Азотавий три­ окис. Цег. 40.

20. Азотистая кислота НNO2. Азотис­ та кислота. Азотавий квас. Нiтрітова кислота. Горб. 5.

21. Азотистокислая соль MNO2. Азотин, ну. Лев. Нітрит, ту. Нітріт. Горб. 5.

Азотистоводородная...

22. Азотистокаліева соль KNO2. Азотин потасу (потасовий), нітрит калія (калій­ ний). Азотин потасовий. Лев.

23. Азотноватая окись NO2, N2O4. Дво­ окис азоту (азотовий). Двуокис азотовий. Лев. Безводник азотовий. Лев. Азотовий двоокис (надокис). Цег. 40.

24. Азотный ангидридъ N2O5. Азотовий безводник (ангідрид), півтретяокис азоту. Азотовий пятиокис. Цег. 40. Безводник азотового квасу. Цег. 40.

25. Азотная кислота НNO3. Азотова кис­ло­та. Азотовый квас. Цег. 38. Гірн. 29. Зб. І. 85. Азотний квас. М. 24. Нітратова кислота. Горб. 5.

26. Дымящая азотная кислота. Димуча азотова кислота. Димлячий азотовий квас. Цег. 39.

27. Азотнокислая соль MNO2. Азотан, ну. Цег. 39. Гірн. 90. Нітрат, ту. Горб. 5.

28. Азотнокислый аммоній NН4NO3. Азотан (нітрат) амонія (амонійний). Амоновий азотан. Лев. ГОХ. 3. Азотно-амо­няч­ на сіль. Зб. І. 92.

29. Азотнокислый барій Ba(NO3)2. Азо­ тан (нітрат) барія (барійний). Азотан бару (баровий). Лев.

30. Азотнокислый калій KNO3. Азотан потасу (потасовий), нітрат калія (калій­ ний). Потасовый азотан. Цег. 65.

31. Азотнокислый кальцій Ca(NO3)2. Азо­ тан вапу (ваповий), нітрат кальція (каль­ ційний). Азотан вапу. Цег. 65.

31а. Азотная окись кобальта. Брамурний камінь. Грінч.

32. Азотнокислая мhдь Cu(NO3)2. Азо­ тан (нітрат) міді (мідевий). Мідевий азотан. Цег. 92. Азотан міди. Цег. 39. Азотан мідавий. Лев.

33. Азотнокислый натрій NaNO3. Азо­ тан соду (содовий), нітрат натрія (натрій­ ний). Содовий азотан. Цег. 38.

34. Азотнокислая закись ртути НgNO3. Живосріблистий азотан, меркуронітрат. Живосріблавий азотан. Цег. 91.

35. Азотнокислый свинецъ Pb(NO3)2. Азо­тан (нітрат) олива (оливовий). Олововий азотан. Цег. 42.

36. Азотнокислое серебро AgNO3. Ні­ трат (азотан) срібла (срібловий). Азотан срібла, а. срібловий. Цег. 29, 92.

37. Азотнокислый этилъ C2Н5NO3. Ети­ ловий азотан, етилнітрат. Етилевий азотан. Цег. 109.

38. Азотистоводородная кислота N3Н. Азо­ товоднева кислота. Квас азотоводневий. Лев.

Азотистоводородная соль

–2–

39. Азотистоводородная соль MN3. Азо­ так, ку. Лев. Нітрид, ду.

40. Группа азота (N, Р, As, Sb, Bi). Азот­ ники. Лев. ГОХ. 3. Група азоту.

41. Азуритъ. Азурит, ту. Гірн. 88.

42. Акролеинъ. Акролеїн, ну. Акролеїна. Цег. 102.

43. Актинолитъ. Актиноліт, ту, лучовик, ка. Гірн. 100. М. 61.

44. Алебастръ. Алябастер, тру. Гірн. 74. Алябастер, камінь ґіпсовий. Пок. 98. Алявастр. М. 43. Любайстер. Грінч. Любастер. Харківщина. Біла глина. Шейк.

45. Ализаринъ C4Н8O4. Алізарин, ну. Алї­ за­рина. Цег. 126.

46. Алифатическія соединенія. Аліфатич­ ні сполуки. Лев. Алїфатичні злуки. ГОХ. 59.

47. Алколоидъ. Алколоїд, ду. Алькольоїди. Цег. 135. ГОХ. 68.

48. Алкилены. Алкілени, олефіни. Альки­ лени, олефіни. Цег. 99.

49. Алкилъ. Алкіл, лу. Алькиль. Цег. 97.

50. Алкоголометръ. Алкоголометр, тра, спиртомір, ру. Спиртомір, вовчок. Тимч.

51. Алкоголь. Алкоголь, лю, спирт, ту. Винець. Левч.

52. Алкалиметрія. Алкаліметрія, її.

53. Алкоголятъ. Алкоголят, ту, алкого­ лян, ну.

54. Аллотропическій. Алотропичний. Ал­ льотропічні відміни сїрки. Цег. 31. Алльотропові відміни форми. Гірн. 59.

55. Алмазъ. Діямант, ту. Диямант. Пок. 52. Цег. 47. Гірн. 21.

56. Алмазъ мармарошскій. Мармаро­ сь­кий діямант. Мармароский диямант. Гірн. 95.

57. Альбитъ. Альбіт, ту. Альбіт (чистий глиносодовий кремян). М. 57.

58. Альбуминоидъ. Альбуміноїд, ду. Аль­ бу­міноїди, білковаті істоти. Цег. 137.

59. Альбуминъ. Альбумін, ну. Альбуміни. Цег. 135.

60. Альдегидъ. Альдегід, ду. Альдегид. Цег. 103.

61. Альмандинъ. Альмандин, ну. Гірн. 102.

62. Алюминатъ. Алюмінат, ту.

63. Алюминіева бронза. Алюмінійна (глин­ цева) брондза. Глиновий бронз. Цег. 94.

64. Алюминіевы квасцы. Галун алюмі­ нійний (алюмінія), г. глинцевий (глинця). Галун глину. Гірн. 76. Алуни. Лев. Потасовоалюміновий галун. ГОХ. 52.

65. Алюминій Al. Алюміній, нія. ГОХ. 26. Глинеиь, нця. Грінч. Левч. Глин. Цег. 12. Глин, алюмініюм. Гірн. 27. Алюмініум. Горб. 7.

Амміачная соль

66. Алюминія окись Al2O3. Глинцевий (алю­мінійний) окис; пíвтораокис алюмінія (глинця). Окис алюмінію. Гірн. 93. Окис гли­ ну (глиновий). Лев. Глиновий окис. Цег. 76.

67. Гидратъ окиси алюминія Al(ОН)3. Воднекис глинцевий (глинця), гідрокис алю­ мінійний (алюмінія). Глиновий воднокис. Цег. 79. Воднекисень глину (глиновий). Лев.

68. Соли Al(OН)3. Глинан, ну. Цег. 79. Алю­ мінат, ту.

69. Силикатъ алюминія Al2(SiО3)3. Кре­ ман глинця (глинцевий), силікат алюмінія (алюмінійний). Кремани глину (глинові). Лев.

70. Группа алюминія (В, Al, Ga, In, Fl). Гру­п а алюмінія (глинця). Глинники. Лев. ГОХ. 3.

71. Амальгама. Амальгама, ми. Амальґам. Цег. 94. Гірн. 45. Зплав. Левч.

72. Амбліогонитъ. Амбліогоніт, ту. Ам­ бліоґонїт. ГОХ. 38.

73. Аметистъ. Аметист, ту. Гірн. 93, Цег. 60.

74. Амигдалинъ. Амігдалін, ну. Аміґдалїна. Цег. 127.

75. Амидинъ. Амідин, ну. Амідини. Лев.

76. Амидобензолъ C6Н5NН2. Амінобен­ зол, лу. Амідобензоль. Цег. 129.

77. Амидокислоты. Амідокислоти. Амідокваси. Лев.

78. Амиды. Аміди.

79. Амилалкоголь. Амілалкоголь, лю, амі­ ловий алкоголь (спирт). Амілевий алькоголь. Цег. 102.

80. Амиленъ. Амілен, ну. Амілен. Цег. 98.

81. Амиловый. Аміловий.

82. Амиловый спирт. См. Амилалкоголь.

83. Амилоид. Амілоід, ду. Амільоїд. Цег. 114.

84. Амилъ-ацетатъ. Аміловий оцтан, аміл­ ацетат.

85. Группа амино или амидо – Група аміно (чи амідо). Група амонякова або амінова. Гірн. 114.

86. Амины (первичные, вторичные, тре­ тичные). Аміни (першорядні, другорядні, тре­ тьорядні). Аміни (перворядні, другорядні, третьорядні, многократні). Лев.

87. Аміантъ. Аміянт, ту. Аміянт, гірский лен. Гірн. 100.

88. Амміакъ NН3. Амоніяк, ку. Амоняк. Лев. Гірн. 23. ГОХ. 3. Аммоніак. Горб. 4.

89. Амміачный. Амоніяковий.

90. Амміачная вода. Амоніякова вода. Амонякова вода. Цег. 41.

91. Амміачное соединеніе. Амоніякова сполука. Амонякова сполука. Цег. 53.

92. Амміачная соль. Амоніякова сіль.

Аммоніевый

–3–

93. Аммоніевый. Амонійний.

94. Аммоніева амальгама. Амонійна амаль­гама. Амоновий амальґам. Цег. 94.

95. Аммоній NН4. Амоній, нія. Амон. Цег. 42. ГОХ. 3. Лев. Аммоніум. Аммон. Горб. 4.

96. Аммонія гидрокись NН4OН. Гідро­ кис (воднекис) амонія (амонійний). Амоновий воднокис. Цег. 41.

97. Соли аммонія. Соли амонія (амоній­ ні). Амонові соли. Цег. 42. Гірн. 91.

98. Аморфный. Аморфний. Тіло безподобне. Цег. Лев. Мат. Безподобний. ГОХ. 20.

99. Ампула. Ампула, ли. Фляконик. ГОХ. 34.

100. Амфиболъ. См. Роговая обманка.

101. Анализъ. Аналіз, зу. Розклад, аналїза. Гірн. 27.

102. Анализъ вhсовой. См. Вhсовой ана­ лизъ.

103. Анализъ газовый. См. Газовый ана­ лизъ.

104. Анализъ калориметрическій. Кало­ риметричний аналіз.

105. Анализъ мокрымъ путемъ. Мокрий аналіз.

306. Анализъ сухимъ путемъ. Сухий ана­ ліз.

107. Аналитическіе вhсы. См. Bhсы ана­ литическіе.

108. Ангидридъ. Ангідрид, ду, безводник, ка. Безводник. Лев. ГОХ. 2. Ангідрід. Горб. 4.

109. Ангидритъ CaSO4. Ангідрит, ту. Цег. 73. М. 43.

110. Англійская соль. Гірка сіль, епсо­ ніт, ту. Гірка сіль. Цег. 77. Гірка сіль, епсонїт. Гірн. 76.

111. Анилиды. Аніліди. Анїлїди. Лев.

112. Анилиновый краситель. Аніліновий барвник.

113. Анилиновая краска. Анілінова фар­ ба, а. краска. Анїлїнові фарби. Гірн. 114. М. 67.

114. Анилиновое масло. Анілінова олія. Анїлїновий олїй. Цег. 130.

115. Анилинъ. Анілін, ну. Анїлїна (амідобензоль). Цег. 129. Анїлїна. ГОХ. 66.

116. Анисовое масло. Ганусова олія. Ани­ жовий олїйок. Цег. 133.

117. Аніонъ. Аніон, ну.

118. Анодъ. Анод, ду.

119. Анортитъ. Анортит, ту. М. 57.

120. Антимонилъ SbO. Антимоніл, лу.

121. Антимонитъ. См. Сурьмяный блеск.

122. Антихлоръ. Антихлор, ру.

123. Антрахинонъ. Антрахінон, ну. Антрахінони. Лев.

Ацетонъ

124. Антраценъ. Антрацен, ну. Цег. 126.

125. Антрацитъ. Антрацит, ту. Антракит. Цег. 48. Гірн. 11.

126. Апатитъ. Апатит, ту. Гірн. 92. Цег. 43.

127. Апельсинное масло. Помаранчева олія. Помаранчевий олїйок. Цег. 133.

128. Апокреновая кислота. Апокренова кислота.

129. Арагонитъ. Арагоніт, ту. Араґонїт. Гірн. 87. Цег. 72.

130. Аргонъ Ar. Аргон, ну. Арґон. Цег. 12. Лев. Горб. 6.

131. Ароматическій. Ароматичний. Аро­ ма­тичні воднокиси (фенолї, ароматичні аль­ коголї). Цег. 126. Ароматичні кваси. Лев. Цег. 127. Ароматичні сполуки. Цег. 125. Аро­ матичні сполуки (циклїчні, перстеневі). Лев.

132. Асбестъ. См. Азбестъ.

133. Асимметрическій. Асиметричний.

134. Ассимметрія. Асиметрія, ії.

135. Ассимиляція. Асиміляція, ії, засво­ єння, ня. Присвоєнє, ассиміляция. Цег. 140.

136. Асфальтъ. Асфальт, ту, земна смо­ ла. М. 69. Пок. 176. Земна живиця. Пок. 176.

137. Атмосферный. Атмосферний. Атмо­ сферичний воздух. Гірн. 16. Пок. 169. Атмосферичний тиск. Гірн. 51.

138. Атомистическая гипотеза. Aтомова гіпотеза. Атомна гипотеза. Зб. І. 10.

139. Атомность (валентность). Bapтіс­ ність, ности, валентність, ности, атомо­ вість, вости. Вартісність елементів, Цег. 23.

140. Атомный (одно-, дво-, трех-, четы­ рех-). Атомовий, вартісний, валентний (одно-, дво-, три-, чотиро-). Атомовий (одно-, дво-, три-, чотири-). Лев. Вартісний (одно-, дво-, три-, чотиро-). Цег. 24.

141. Атомный вhсъ. См. Вhсъ атомный.

142. Атомъ. Атом, му. Цег. 20. Гірн. 58. Лев. Мат. Первець. Левч.

143. Атропинъ. Атропін, ну. Атропіна. Цег. 135. Гірн. 68.

144. Аурипигментъ. Аврипігмент, ту. Аврі­піґмент. Гірн. 44. Цег. 45.

145. Ацетиленъ. Ацетилен, ну. Ацетилєн. Цег. 55. Гірн. 106. Ацетилєн (етін). Лев.

146. Ацетиленъ однозамhщенный на­ тріемъ CН=CNa. Ацетилен односодовий (однонатрійний).

147. Ацетиленъ двузамещенный на­тpi­ eмъ CNa=CNa. Ацетилен двосодовий (дво­ натрійний). Односодовий, двосодовий ацетилєн. Цег. 99.

148. Ацетилъ. Ацетил, лу.

149. Ацетонъ. Ацетон, ну. Лев.

–4–

Базальтъ

Б.

150. Базальтъ. Базальт, ту. Гірн. 12. Пок. 178.

151. Бальзамъ. Бальзам, му. Мягка живиця, бальсам. Цег. 134.

152. Бальзамъ канадскій. Канадський баль­зам. Канадийский бальзам. Цег. 134.

153. Банка. Слоїк, ка.

154. Баня. Ванна, ни.

155. Баня водяная. См. Водяная баня.

156. Баня воздушная. См. Сушильный шкафъ.

157. Баритъ (минер.). Барит, ту.

158. Барій Ba. Барій, ія. Гірн. 72. ГОХ. 26. Горб. 6. Бар. Цег. 12. Баріум. Горб. 6.

159. Барія окись BaО. Одноокис (окис) барія (барійний). Oкис бару (баровий). Лев.

160. Гидратъ окиси барія Ba(OН)2. Вод­ некис (гідрокис, гідрат окису) барія (барій­ ний). Воднекисень баровий. Лев.

161. Барія перекись ВаО2. Двоокис (над­ окис) барія (барійний). Надокис бару (баровий). Лев.

162. Батавскія слезы. Батавські сльози.

163. Безводный. Безводний. Безводний сїрчан вапу. Цег. 73.

164. Безвоздушный. Безповітряний.

165. Безцвhтный. Безбарвий, безколірний. Грінч. Тимч.

166. Бемское стекло. Потасове (калійне) шкло.

167. Бензиловый спиртъ. Бензиловий ал­ко­голь (спирт). Бензилевий алькоголь. Цег. 127.

168. Бензинъ. Бензин, ну. Бензина. Цег. 100.

169. Бензойный альдегидъ. Бензоловий альдегід. Бензилевий альдегид (олїйок гірких міґдалів). Цег. 127.

170. Бензойная кислота С6Н5COOН. Бен­золова кислота. Бензоесовий квас. Цег. 127.

171. Бензойной кислоты соль. Бензолан, ну, бензолат, ту. Бензоесани. Лев.

172. Бензолъ. Бензол, лу. Зб. І. 12. Бензоль. Цег. 125.

173. Бериллій Ве. Берилій, ія. Бериль. Цег. 12.

174. Бериллія окись BeO. Одноокис (окис) берилія (берилійний). Окис берильовий (бе­ рилю). Лев.

175. Группа бериллія (Be, Mg, Zn, Cd, Нg). Берильники. Лев. ГОХ 3. Група берилія.

176. Бериллъ (минер.). Берил, лу Бериль. Цег. 78.

Соль пироборной...

177. Берлинская лазурь. Берлінський бла­ кит, ту. Берлїнский блакит. Цег. 124.

178. Бертоллетовая соль. Бертолетова сіль.

179. Бетонъ. Бетон, ну. Цег. 71.

180. Биссолитъ. Лучовик, ка, актиноліт, ту. Гірн. 100. М. 61. Лучистий камінь. Пок. 172.

181. Благородный металлъ. Благород­ ний метал. Цег. 5. Шляхотний металь. Пок. 174. Гірн. 26. Шляхетний металь. Зб. I. 84.

182. Блейвейсъ. Олив’яна біль, лі, блей­ вас, су. Біль оловяна. Цег. 101. 37. Блейвас, білоба. Шейк. Білоба. Пок.

183. Блескъ. Блиск, ку, лиск, ку. Цег. 1. Тимч. Полиск. Цег. 5. 46.

184. Блески. Блиски. Блести. Цег. 30. Блест желїза. М. 40. Блест залїзний. Блестячий залїзовець. Пок. 55. Блест міді. М. 26. Блестинець, блест, блищ оловяний, ґаленїт. Пок. 100. Оловяний блест. Цег. 92.

185. Блестящій. Лискучий. Цег. 2. Блис­ кучий. Тимч.

186. Блуждающій огонь. Блудило. Тимч. Блудний вогник.

187. Богемское стекло. См. Бемское стекло.

188. Болотный газъ CН4. Багонний газ, болотяний газ, метан, ну. Багонний, копальний ґаз, метан. Цег. 55. Метан (болотний ґаз). Лев.

189. Болотная руда. Багонна руда, боло­ тяна руда. Багонний зелїзняк. Гірн. 35.

190. Борный. Боровий.

191. Боръ В. Бор, ру. Горб. 6. Лев. Цег. 12.

192. Бористый водородъ BН3. Бoро­во­ день, дня. Триводень боровий. Лев.

193. Бора окись или борный ангидридъ B2O3. Боровий безводник (ангідрид), півто­ раокис бору (боровий). Безводник боровий. Лев. Боровий триокис. Цег. 47.

194. Борная кислота Н3BO3. Борова кис­ лота. Боровий квас. Цег. 46.

195. Борнокислая соль. Боран, ну. Лев. Борат, ту. Горб. 5.

196. Метаборная кислота НBO2. Мета­ борова кислота. Метаборовий квас. Лев.

197. Соль метаборной кислоты. Meта­ боран, ну. Лев. Метаборат, ту.

198. Пироборная или тетраборная кис­ лота Н2B4O7. Піроборова або чотироборо­ ва кислота. Пироборовий квас. Лев. Чотироборовий квас. Цег. 46.

199. Соль пироборной или тетраборной кислоты. Піроборан, ну, чотироборан, ну, піроборат, ту, тетраборат, ту. Пироборани. Лев.

Фтороборная кислота

Вазелинъ

–5–

200. Фтороборная кислота НBFl4. Флу­ ороборова кислота. Флюороборовий квас. Лев.

201. Соль фтороборной кислоты MBFl4. Флуороборан, ну. Лев. Флуороборат, ту.

202. Бразилинъ. Бразилін, ну. Бpaзилїна. Цег. 130.

203. Брилліантъ. Брилянт, ту. М. 20.

204. Бродить. Ферментувати, тую, кис­ нути, ну. Ферментовати, киснути. Цег. 108. Сік грає. Народн. Шумувати. Грінч.

205. Броженіе. Ферментація, ції, киснен­ ня, ня. Ферментация. Цег. 49. Гірн. 116. Шу­ мувания. Грінч.

206. Броженіе винное или спиртовое. Алкоголева (спиртова) ферментація (кис­ нення). Алькоголїчна ферментация, а. кисненє. Цег. 120.

207. Броженіе кислое. См. Броженіе уксусное.

208. Броженіе масляное. Масляна фер­ ментація (киснення). Масляна ферментация. Цег. 106.

209. Броженіе молочное. Молочна фер­ ментація (киснення). Ферментация молочна. Цег. 108.

210. Броженіе спиртовое. См. Броженіе винное.

211. Броженіе уксусное (кислое). Оцто­ва ферментація (киснення). Оцтова ферментация, кисненє. Цег. 104.

212. Бромноватистый. Підбромистий.

213. Бромноватый. Бромистий.

214. Бромный. Бромовий.

215. Бромъ Br. Бром, му. Цег. 12. Гірн. 72. Горб. 6.

216. Бромистый водородъ или бромо­ водородъ НBr. Бромоводень, дня. Цег. 29.

217. Бромоводорода соль. Бромак, ка. Цег. 29. Бромід, ду. Горб. 5.

218. Бромистый калій KBr. Бромак пота­ су (потасовий). Лев. Бромід калія (калійний).

219. Бромистый метилъ CН3Br. Бромо­ метан, ну. Лев. Метиловий бромак.

220. Бромистый метиленъ CН2Br2. Бро­ мак (бромід) метилену (метиленовий), бро­ мометилен, ну. Бромак метилєну. Лев.

221. Бромистый натрій НaBr. Бромак соду (содовий), бромід натрія (натрійний). Бромак содовий. Лев. Цег. 28.

222. Бромистое серебро AgBr. Бромак (бромід) срібла (срібловий). Бромак срібла. Цег. 92. Гірн. 82.

223. Бромъ ціанистый CNBr. Бромак (бро­мід) ціяну (ціяновий). Бромак циановий. Лев.

224. Бромноватистая кислота НBrO. Під­бромиста кислота. Квас підбромовий. Лев.

225. Бромноватистой кислоты соль MBrO. Підбромин, ну. Лев. Гіпоброміт, ту.

226. Бромноватая кислота НBrO2. Бро­ миста кислота.

227. Бромноватой кислоты соль MBrO2. Бромин, ну, броміт, ту. Броміт. Горб. 5.

228. Бромная кислота НBrO3. Бромова кислота. Квас бромовий. Лев. Броматова кислота. Горб. 5.

229. Бромной кислоты соль MBrO3. Бро­ ман, ну. Лев. Бромат, ту. Горб. 5.

230. Бромоформъ CНBr3. Бромоформ, му. Лев.

231. Бронза. Брондза, дзи. Грінч. Бронз. Цег. 94. Бронза. Зб. І. 115.

232. Броуновское молекулярное движеніе. Бровновський молекулярний рух.

233. Булыжникъ. Польовий камінь. Пок. 98.

234. Бумага. Папір, перу.

235. Бура Na2B4O7. Боракс, су. Боракс, содовий пироборан. Лев. Тінкаль, боракс. Цег. 46.

236. Бурый. Бурий. Бурий залїзовець. Цег. 82. Гірн. 14.

237. Бутанъ. Бутан, ну. Цег. 96. Гірн. 105.

238. Бутиленъ. Бутилен, ну. Цег. 98. Гірн. 112.

239. Бутиловый спиртъ. Бутиловий ал­ коголь (спирт).

240. Бутылка. Пляшка, ки.

241. Бhленіе. Білення. Біленє. Цег. 28. За­ білюванє. Цег. 33.

242. Бhлила. Білило, ла, біль, лі. Грінч. Блянш, білило. Пок. 172.

243. Бhлила свинцовыя. См. Блейвейсъ.

244. Бhлильная известь. См. Известь бh­ лильная.

245. Бhлковое тhло. Білкове тіло. Білко­ ваті тїла. Цег. 135.

246. Бhлокъ (альбуминъ). Білок, лка, аль­ бумін, ну. Лев. Білковина. Цег. 37. Пок. Білок. Поп.

247. Бhлое стекло. Біле шкло. Біле шкло (або содове). Гірн. 97.

248. Бюретка. Бюретка, ки.

В.

249. Вазелиновое масло. Вазелінова олія. Василїновий олїй. Цег. 100.

250. Вазелинъ. Вазелін, ну. Василїна. Цег. 100. Васелїна. Гірн. 113.

Валентность

–6–

251. Валентность. См. Атомность.

252. Валентный. См. Атомный.

253. Ванадій Vd, V. Ванадій, дія Ванад. Цег. 12. Горб. 6. Лев.

254. Ванадіева кислота Н3VO4. Baнадій­ на кислота. Квас ванадовий. Лев.

255. Ванадіевой кислоты соль. Baна­дан, ну. Лев. Ванадат, ту.

256. Группа ванадія (V, Nb, Та). Ванад­ ники. Лев. ГОХ. 3. Група ванадія.

257. Ванна пневматическая. Пневма­тич­ на ванна. Цег. 5. Гірн. 17. ГОХ. 4.

258. Вентиль. Вентиль, лю. Цег. 25.

259. Вещество. Матерія, ії, субстанція, її, твориво, ва.

260. Взаимодhйствіе. Взаємне діяння.

261. Взбалтывать. Бовтати, таю. Грінч.

262. Взболтнуть. Бовтнути, ну. Грінч. За­ колотити, чу. Гірн. 3.

263. Взвhсить. Зважити, жу. Грінч.

264. Взвhшивать. Важити, жу. Грінч.

265. Взвhшиваніе. Важіння, ня. Грінч.

266. Взрываться, взорваться. Вибухати, хаю, вибухнути, ну. Цег. 53. Грінч.

267. Взрывчатый. Вибуховый, експлозій­ ний. Вибухове тїло. Цег. 39. Експльозийний процес. ГОХ. 62.

268. Взрывъ. Вибух, ху. Поп. Грінч. Екс­ плозія, ії. Експльозийна детонация. Гірн. 48.

269. Видманштетовскія фигуры. Відман­ штетівські фігури. ГОХ. 33.

270. Bидоизмhненіе. Відміна, ни. Цег. 31.

271. Винный. Винний; (про ферментацію) алкоголевий (спиртовий). Алькоголїчна фер­ ментація, а. кисненє. Цег. 120.

272. Винный камень. Винний камінь. Цег. 108.

273. Винная кислота C4Н6O6. Винна кисло­ та. Винний квас. Лев. Цег. 108. Виновий квас. Пок. 171.

274. Винной кислоты соль. Винан, ну. Лев. Тартрат, ту.

275. Виннокислый кальцій. Винан вапу (ваповий), тартрат кальція (кальційний). Ваповий винан. Цег. 108.

276. Винный спиртъ. Винний (звичай­ ний) спирт (алкоголь). Звичайний спірт. Цег. 101.

277. Виноградный сахаръ. Виноградний цукор. Цег. 117. Цукор грозновий. Лев. Виноградовий цукор. Гірн. 121.

278. Висмутъ Bi. Бісмут, ту. Візмут. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

279. Висмута окись Bi2O3. Бісмутовий окис; півтораокис бісмута. Окис візмутавий. Лев.

Водородъ

280. Гидратъ окиси висмута Bi(OН)3. Біс­ мутовий воднекис.

281. Соль окиси висмута BiM3. Бісмуто­ ва сіль. Соли візмутові. Лев.

282. Гидроокись висмута НBiO2. Meта­ бісмутовий воднекис. Воднекисень мета­віз­ мута,-товий, Лев.

283. Висмутовый ангидридъ Bi2O5. Біс­ мутовий безводник (ангідрид); півтретяо­ кис бісмута. Безводник візмутовий. Лев.

284. Висмутовая кислота. Вісмутова кис­ лота. Квас візмутовий. Лев.

285. Метависмутозая кислота НBiO3. Метабісмутова кислота. Метавізмутовий квас. Лев.

286. Пировисмутовая кислота Н4Bi2O7. Піробісмутова кислота. Пировізмутовий квас. Лев.

287. Вителлинъ. Вітелін, ну. Цег. 136.

288. Витеритъ BaCO3. Вітерит, ту. Цег. 74.

289. Вишневий клей. Вишневий клей. Че­ решнева ґума. Цег. 117.

290. Вкрапленный. Вприснений. Часом (сїрка) буває вприснена. Гірн. 24. Втоплений: кристалики соли втоплені (або вприснені) в одностайній масі леду. Гірн. 9.

291. Влага. Волога, ги. Грінч. Вільга. Грінч. Вохкість, вільготь. Тимч.

292. Влагою пропитаться. Навохти, ну. Тимч.

293. Влагоемкость. Вологоємність, ности.

294. Влажность. Вохкість, кости. Шіндл. 20. Огон. 17. Тимч. Вохкість, волод. Грінч.

295. Влажный. Вохкий.

296. Влажнымъ дhлаться. Відволожу­ ватися, жуюся, вохкнути, ну, вологнути, ну. Тимч.

297. Внутреннее треніе. (B)Унyтрішнє тертя.

298. Вода. Вода, ди.

299. Водка. Горілка, ки. Лоб. 7. Мазур. 12. Грінч. Горівка. Цег. 122.

300. Водка царская НNO3+3НС1. Цар­ ська вода. Царска вода. Цег. 40. Вода королівска. Лев.

301. Водный. Водний.

302. Водная окись. См. Гидратъ окиси.

303. Водный растворъ. Водний розчин. Водяний розчин. Зб. І. 83.

304. Водное стекло. Водне шкло. Водяне скло. Цег. 60. Гірн. 94.

305. Водомhрная трубка. Водомірна труб­ ка. Водомірна цівка. Зб. І. 128.

306. Водомhръ. Водомір, ру. Зб. І. 126.

307. Водородъ Н. Водень, дня. Цег. 12. Огон. 52. Шіндл. 41. Горб. 6. Водорід. Ум.

Водорода перекись

–7–

308. Водорода перекись H2O2. Надокис водня (водневий). Окиснена вода, надокис водневий. Лев. Перекис водня. Зб. І. 84.

309. Водособиратель. Водозбірник, ка. Водозбір. Зб. І. 132.

310. Водянистый. Воднистий.

311. Водяная баня. Водяна ванна.

312. Водяной газъ. Водяний газ. Водяний ґаз. Цег. 55.

313. Водяной паръ. Водяна пара. Цег. 9. Водна пара. Гірн. 2. ГОХ. 4.

314. Возгонка. См. Сублимація.

315. Воздуходувный мhхъ. Дмухало, ла. Цег. 59.

316. Воздухъ. Повітря, ря. Обітря, повіт­ ря, воздух. Тимч.

317. «Без доступа воздуха». «При спиненім допливі повітря». Цег. 52.

318. Воздушная баня. См. Сушильний шкафъ.

319. Возстановительный. Відновний; ре­ дук­ційний.

320. Возстановительное пламя. Редук­ цій­не полум’я. Редукцийна полумінь. Цег. 59.

321. Возстановительный процессъ. Від­ новний (редукційний) процес. Відновлюючий процес. Зб. І. 165.

322. Возстановленіе. Відновлення, ня, ре­ дукція, її; (про кисень) розкиснення, ня. Редукция. Гірн. 30. Цег. 83. Відокисненє. ГОХ. 12.

323. Возстановлять, возстановить. Ре­ дукувати, кую, зредукувати, кую, відновляти, вляю, відновити, влю; (про кисень) розкис­ нювати, нюю, розкиснити, ню. Окис вугля редукує окис залїза. Цег. 84. Розкиснювати або редукувати значить забирати кисень якомусь тїлу. Цег. 8. Зредукувати. Цег. 23.

324. Возстановляться, возстановиться. Редукуватися, куюся, зредукуватися, кую­ ся, відновлятися, ляюся, відновитися, люся; (про кисень) розкиснюватися, нююся, роз­ киснитися, нюся. Руда редукується. Гірн. 31. Відокиснюватися. Гірн. 77.

325. Волокнина. Волокник, ка, фібрин, ну. Мязовий волокник, ростинний волокник. Цег. 137.

326. Вольфрамъ W. Вольфрам, му. Цег. 12. Горб. 6.

327. Вольфрамовый ангидридъ WO3. Вольфрамовий безводник (ангідрид); трио­ кис вольфраму.

328. Вольфрамовая кислота Н2WO4. Воль­ фрамова кислота. Квас вольфрамовий. Лев.

329. Вольфрамовой кислоты соль M2WO4. Вольфраман, ну. Лев. Вольфрамат, ту.

330. Воронка. Лійка, ки. Гірн. 65. Грінч.

Выплавливать

331. Воронка дhлительная. Роздільна лійка.

332. Воскъ. Віск, воску.

333. Воскъ ярый. Чистий віск. Тимч.

334. Воскъ горный или земляной. Зем­ ний віск, озокерит, ту. Цег. 100.

335. Воспламеняемость. Запальність, ности, 336. Впитываніе. Вбирання, ня, втяган­ ня, ня.

337. Впитывать, впитать. Вбирати, раю, втягати, гаю; вбрати (увібрати), вберу, втяг­ ти, втягну.

338. Впитывающій въ себя легко. Бер­ кий. Грінч. Шейк.

339. Впитываться, впитаться. Всякати, каю, всякнути, ну.

340. Вращательная способность. Обо­ ротова здатність.

341. Вращеніе плоскости поляризаціи. Відхилення площі поляризації.

442. Вращеніе плоскости поляризаціи удhльное. Питоме відхилення площі поля­ ризації.

343. Всачиваться. См. Впитываться.

344. Встряхивать, встряхнуть. Стру­ шу­вати, шу, струсити, шу.

345. Вторичний (спиртъ). Другорядний.

346. Вулканизація. Вулканізування, ня. Вульканїзованє Гірн. 25. Вульканїзованє кавчуку. Цег. 32.

346а. Выбучить. Визолити, лю. Грінч.

347. Выварочная соль. Варінка, ки, топ­ кова сіль. Цег. 24.

348. Вывhтриваться, вывhтриться. Віт­ ріти, ію. Цег. 68. Гірн. 13. Вивітрюватися, трююся, вивітритися, трюся. Грінч.

349. Вывhтрившійся. Звітрілий. Цег. 36.

350. Выгарки. См. Шлакъ.

351. Выдhлять, выдhлить. Виділяти, ляю, виділити, лю. Грінч.

352. Выдhлять паръ. Парувати, рую.

353. Выдhляться, выдhлиться. Виділя­ тися, ляюся, виділитися, люся, вив’язу­ва­ ти­ся, зуюся, вив’язатися, жуся. Через силь­ не огріванє червоного попелу вив’язуєся з нього кисень. Цег. 5. Вив’язувати, ся. Пок. 54.

354. Выжимать, выжать. Витискати, каю, витиснути, ну.

355. Выпариваніе. Випаровування, ня. Випар. Поп. Випаровуваннє. Зб. II. 43. Виварка. Цег. 24.

356. Выпаривать, выпарить. Випарову­ вати, вую, випарити, рю.

357. Выплавливать, выплавить. Витоп­ лювати, люю, витопити, плю. Цег. 31. Гірн. 32.

–8–

Высаливаніе

358. Высаливаніе. Висолювання, ня.

359. Высыхающее масло. Схнуча олія.

360. Вытhсненіе. Витиснення, ня. Випертє повітря. Цег. 6.

361. Вытяжной шкафъ. Витяжна шахва.

362. Виходъ (количественный). Видаток, тку. Зб. І. 55. Добуток. Цег. 8.

363. Выщелачиваніе. Вилуговування, ня.

364. Выщелачивать, выщелочить. Ви­ луговувати, говую, вилугувати, гую. Пок. 47. Цег. 65.

365. Вhсить. Важити, жу.

366. Вhсовий анализъ. Ваговий аналіз.

367. Вhсовое отношеніе. Вагове відно­ шення. Тягарове відношенє. Цег. 31.

368. Bhсовая часть. Вагова часть (час­ тина). Тягарова часть. Цег. 18.

369. Bhсъ. Вага, ги. Тягар. Огон. 102. Цег. 1.

370. Вhсъ абсолютный. Абсолютна вага. Тягар беззглядний. Гриц. 129. Огон. 5.

371. Вhсъ атомный. Атомова вага. Ато­ мовий тягар. Цег. 20. ГОХ. 28. Вагота атомна. Лев. Мат.

372. Вhсъ моллекулярный. Молекуляр­ на вага. Молєкулярний або дробиновий тагар. Цег. 21. Молєкулярний тягар. Гірн. 110.

373. Вhсъ соединительный (пайный). Сполукова вага. Сполуковий тягар. Гірн. 26.

374. Вhсъ удhльный. Питома вага. Питомий тягар. Цег. 41. Гриц. 129. Шіндл. 12. Огон. 5.

375. Вhсы. Вага, вагівниця. Грінч. Вага, терези (великі, непорушні), важниця, (маленькі) шальки. Тимч.

376. Вhсы аналитическіе. Аналітичні терези.

377. Вязкость жидкости. Густість плину.

Г.

378. Гадолиній Gd. Гадоліній, нія. Ґадолїн. Лев. Цег. 12.

379. Газовый анализъ. Газовий аналіз.

380. Газометръ. Газометр, тра, газомір, ру. Ґазометр. Гірн. 49. Цег. 6.

381. Газообразный. Газовий. Ґазовий, воз­ душний. Цег. Воздушний. Огон. 3. Воздушне тїло. Шіндл. 6.

382. Газъ. Газ, зу. Ґаз. Цег. 4. Огон. 3. Шіндл. 6.

383. Галактоза. Галактоза, зи.

384. Галенитъ. См. Свинцовый блескъ.

385. Галлій. Галій, лія. Ґаль. Лев. Цег. 12.

386. Галловая кислота. Галова кислота. Ґаллюсовий квас. Цег. 128.

Гетеро-циклическія...

387. Галмей благородный ZnCO2. Галь­ ман, цинковець, вця, смітсоніт, ту. Гальман. Гірн. 88. Шіндл. 49. Смітсонїт. Гірн. 44. Смітсонїт, занечищений ілами – ґальман. М. 52.

388. Галогенъ. Галоген, ну. Ґальові елементи, ґальоґени. Цег. 24. Ґальоґени, солеродні. Цег. 30. Хльорники. ГОХ. 3. Лев.

389. Галоидъ. См. Галогенъ.

390. Гальваническая пара. См. Пара галь­ ваническая.

391. Гальванопластика. Гальванопласти­ ка, ки. Ґальваноплястика. Гірн. 73. Зб. І. 93.

392. Гашеніе извести. Гашення вапна. Цег. 71.

393. Гашеный. Гашений.

394. Гашеная известь. См. Известь гаше­ ная.

395. Гексаметиленъ. Гексаметилен, ну. Гірн. 112.

396. Гексанъ. Гексан, ну. Цег. 96. Гірн. 105.

397. Гелій Не. Гелій, лія. Гель. Цег. 12.

398. Геліотропъ (минер.). Геліотроп, пу. Гірн. 96.

399. Гематитъ (красный желhзнякъ). Гематит, ту, кривавик, ка, червоний заліз­ няк. Гематит. Гірн. 35. Червоний зелїзовець, гематит, зелїзняк, кривавик, красний зелїзняк. Пок. 175. Червоний зелїзовець. Шіндл. Червоний залїзовець (залїзовий окис). Цег. 82. Червоний желїзовець гематит. М. 39. Червоний глинистий зелїзовець, червоний пля­ стий гематит, гематит любрика, червона крейда, теслярска крейдка. Пок. 55. Гематит іловий, лосняковий, волокнистий, кристальний. ГОХ. 36. Гематит любрика (червона крейда). ГОХ. 36.

400. Гематоксилинъ. Гематоксилін, ну. Гематоксилїна. Цег. 131.

401. Гемоглобинъ. Гемоглобін, ну, кро­ вокрасник, ка. Гемогльобіна. Цег. 86. Кровокрасник. Цег. 137.

402. Гептанъ. Гептан, ну. Гірн. 105.

403. Германій Ge. Германій, нія. Ґерман. Лев. Цег. 12.

404. Германія окись GeO. Одноокис (окис) германія (германійний). Окис ґерману (ґермановий). Лев.

405. Германія перекись GeО2. Двоокис (надокис) германія (германійний). Надокис ґерману (ґермановий). Лев.

406. Гесонитъ. Гесоніт, ту. Гесонїт (від­ міна ґранату). ГОХ. 102.

407. Гетеро-циклическія соединенія. Ге­ тероцикличні сполуки. Гетеро-циклїчні злуки угля. ГОХ. 68.

Гибкій

–9–

408. Гибкій. Гнучкий.

409. Гигроскопичческій. Гігроскопичний. Гіґроскопічне тїло. Цег. 13.

410. Гидразинъ N2H4. Гідразин, ну, дво­ амід, ду. Лев.

411. Гидразосоединенія. Гідразосполуки, гідразові сполуки. Гидразові сполуки (з ґрупою N2Н4). Лев.

412. Гидрамины. Гідраміни.

413. Гидратъ окиси Hydroxyd. Водне­ кис, су, гідрат окису, гідрокис, су. Boдокис. Гірн. 96, 67. Гидрокис. Зб. І. 82. Воднокис. Цег. 41. Водокиси основні, квасові. ГОХ. 42. Водневий окис. Цег. 15.

414. Гидроксиламинъ H3NO. Гідроксил­ амін, ну. Гидроксиль-амін. Горб. 4.

415. Гидроксилъ (ОН). Гідроксил, лу, вод­некисень, сня. Воднекисень. ГОХ. 2. Лев. Гід­роксіль. Горб. 3. Ґрупа водокисова. Гірн. 114.

416. Гидролизъ. Гідроліз, зу. Гідролїза. Цег. 120.

417. Гидроокись. См. Гидратъ окиси.

418. Гидросульфатъ (кислая сhрно­кис­ лая соль). Гідросульфат, ту, воднесірчан, ну. Воднесїрчани. Цег. 36.

419. Гидросульфитъ. Гідросульфіт, ту. Зб. І. 59. Воднесірчин, ну.

420. Гидросhрнистая кислота. Водне­ сірчиста кислота.

421. Гидрофанъ. Гідрофан, ну. ГОХ. 98.

422. Гидрохинонъ. Гідрохінон, ну. Цег. 127.

423. Гипотеза. Гіпотеза, зи, гадка, ки, здо­ гад, ду. Здогад (гіпотеза). ГОХ. 7.

424. Гиппохлоридъ кальція. См. Хлорно­ ватисто-кислый кальцій.

425. Гипсовый. Гіпсовий. Ґіпсовий. Цег. 73.

426. Гипсовый камень. Гіпсовий камінь. Бриловий ґіпс. Пок. 98.

427. Гипсъ. Гіпс, су. Ґіпс. Пок. 97. Цег. 73. ГОХ. 3.

428. Гипсъ жженый. Палений гіпс. Пале­ ний ґіпс. Цег. 72. Гірн. 74.

429. Гипсъ пережженный. Перепалений гіпс. Ґіпс спалений на смерть. Цег. 73.

430. Гіалитъ. Гіяліт, ту. Гиалїт. ГОХ. 98.

431. Главные единицы сродства. Голов­ ні сполукові одиниці.

432. Глазурь. Полива, ви. Пок. 98. Маз. 58. Полива, глязура (склиста поволока). Цег. 81.

433. Глауберова соль Na2SO4. Главбе­ рова сіль. Глявберска сіль. Гірн. 76. Глявберова сіль. Цег. 67. Терпка або глявберска сіль. Пок. 47.

434. Глетъ (окись свинца) PbO. Глей­ та, ти. Ґлєйта. Гірн. 42. Лев.

Горный хрусталь

435. Гликолевая кислота. Гліколева кис­ лота. Ґлїколевий або алькогольоцтовий квас. Цег. 107.

436. Гликолъ. Глікол, лу. Ґлїколї, Лев.

437. Глина. Глина, ни. Цег. 79. Пок. 52. Гірн. 9. Глина, (рідка) глей, (порцелянова) мула. Тимч.

438. Глина гончарская. Ганчарська гли­ на. Глина гончарска. Гірн. 100. Гон­чарска глина, здінівка. Пок. 53. Гон­чарска глина, г. глинка. Цег. 80.

439. Глина желтая. Вохра, ри. Грінч.

440. Глина кирпичная. Цеглярська гли­ на. Плястична або цеглярска гли­на. Пок. 53.

441. Глина сланцеватая. Лупакувата гли­ на. Лупакова глина. Пок. 53.

442. Глина фарфоровая. См. Каолинъ.

443. Глина фаянсовая. Фаянсова глина. Фаянсова глинка. Гірн. 100.

444. Глина съ примhсью желhзной руды. Барма, ми. Грінч.

445. Глина липкая, влажная. Глей, ею, глейок, йку. Грінч.

446. Смhсь охристой глины съ пескомъ. Глей, ею.

447. Глина липкая, красная. Глей, ею. Катеринославщина.

448. Глинистый. Глинястий. Грінч.

449. Глинистый сланецъ. Глинястий лу­ пак, шифер, фру.

450. Глиноземъ (окись аллюминія) Al2O3. Глинка, ки. Цег. 78.

451. Глиняный. Глиняний.

452. Глицеридъ. Гліцерид, ду. Ґлї­цери­ди. Гірн. 119.

453. Глицеринъ. Гліцерин, ну. Ґлїцерина. Цег. 102. Гірн. 115.

454. Глицій. См. Бериллій.

455. Глюкоза. Глюкоза, зи. Ґлїкози. Лев.

456. Глюкозидъ. Глюкозид, ду. Ґлїкозиди. Цег. 124.

457. Гнейсъ. Гнейс, су. Ґнайс. Пок. 177. ГОХ. 3. Цег. 60. Гірн. 13.

458. Гнилой. Гнилий. Грінч. Цег. 14. Трух­ кий. Маз. 66.

459. Гніеніе. Гниття, тя. Гнитє. Цег. 140.

460. Гнhздо стаканов. См. Наборъ ста­ка­ новъ.

461. Гомологическій. Гомологичний. Гомо­ льоґічний ряд вуглеводнів. Цег. 96.

462. Горный ленъ. См. Аміантъ.

463. Горное масло. Нафта, ти, скельна олія. Нафта, кипячка, скальний олїй. Цег. 99. Олій скальний, земний. Пок. 101.

464. Горный хрусталь. Гірський кри­ шталь. Гірский кристал. Гірн. 95. Гірний

Горчичное масло

– 10 –

кристал. М. 32. Кварц кри­штальний, гірний криштал. Пок. 50.

465. Горчичное масло. Гірчична олія. Муштардовий олїйок. Цег. 133.

466. Горшокъ плавильный. См. Ти­гель.

467. Горькая вода. Гірка вода. Гірн. 51.

468. Горькая соль. См. Англійская соль.

469. Горькоминдальное масло. Гіркоміг­ далова олія. Олїйок гірких міґдалів. Цег. 127.

470. Горючесть. Палкість, кости, горю­ чість, чости.

471. Горючій. Палкий, горючий. Грінч. Пальний матеріял. Цег. 3. Пальні, запальні мінерали. Пок. 176.

472. Горhлка. Пальник, ка.

473. Горhлка калильная Ауэра. Ayерів жаровий пальник. Жарове сьвітло Ayepa. Цег. 59.

474. Горhлка газовая Бунзена. Бунзенів газовий пальник. Ґазова лямпка Бунсена. Цег. 59.

475. Горhніе. Горіння, ня, пален­ня, ня. Тимч. Горінє. Цег. 56. Шіндл. 42.

476. Гофманскіе капли. Гофманові кра­ плі. Каплі Гофмана. Цег. 109.

477. Градирня. Градильня, ні. Градірня. Цег. 24. Зб. II. 36.

478. Граммъ. Грам, му.

479. Граммъ-молекула. Грам-моле­кула, ли, грам-моль, ля. Ґрам-молєкула, ґрам-моль. ГОХ. 44.

480. Гранатъ. Гранат, ту. Ґра­нат. ГОХ. 102. Пок. 98. Цег. 79.

481. Гранатъ благородный. Благо­род­ ний гранат.

482. Граненый. Рубчастий, гранча­стий. Грінч. Тимч.

483. Гранитъ. Граніт, ту. Ґранїт, жулавець. Пок. 102. Гранїт. М. 22. ГОХ. 3.

484. Грань. Pyб, ба.

485. Графитъ. Графіт, ту. Ґра­фіт. Цег. 47. Ґрафіт, писень. Пок. 59. М. 22.

486. Гремучій газъ. Гремучий газ. Гремучий ґаз. Цег. 18. ГОХ. 12.

487. Грифель. Грифель, фля. Лу­пок до рисованя, пищик. Пок. 178.

488. Гроссуляръ. Гросуляр, ра. Ґросуляр. Гірн. 102. Ґроссуляр. М. 65. Вепринник (ґро­ суляр), відміна ґра­нату. Гірн. 102.

489. Группа. Громада, ди, група, пи. Ділять елементи на дві великі громади. Цег. 11.

490. Группировка (замкнутая, откры­ тая). Групування (замкнене, розімкнене).

491. Грушевый сокъ. Грушняк, ку. Цег. 122.

492. Губчатый. Губкуватий. Пок. 173. Губчастий.

Декстринъ

493. Губчатая платина. См. Пла­тина губ­ чатая.

494. Гуминовая кислота. Гумінова кис­ лота.

495. Гумми. См. Камедь.

496. Гуммиарабикъ. Арабська ґума. Цег. 117.

497. Гуммигутъ. Ґуміґут, ту. Цег. 134.

498. Гуммилакъ. Ґумілак, ку. Ґуміляк, шеляк. Цег. 134.

499. Густhтъ. Гуснути, ну, тужа­віти, вію. Тимч.

500. Гутаперча. Гутаперча, чі. Ґутаперха. Гірн. 96. Цег. 134.

501. Гутаперчевый. Гутаперчовий. Ґутаперховий. Цег. 30.

502. Гуща. Гуща, щі. Гуща, осад; фуз, фус. Тимч.

503. Гуща отъ вина. Барда, ди. Шейк.

504. Гуща отъ пива и водки. Бра­га, ги. Шейк.

Д.

505. Давить. Тиснути, ну, дави­ти, влю.

506. Давленіе. Тиснення, ня. Зб. II. Тиск, ку. Лев. Мат. Цег. І. Тиснення, тиск, гніт; давління. Тимч.

507. Давленіе осмотическое. Осмо­тичне тиснення.

508. Двигатель. Мотор, ру, ру­шій, я.

509. Двойной. Подвійний.

510. Двойное замhщеніе. Подвійне за­ міщення (субституція).

511. Двойное лучепреломленіе. По­двій­ не золомлення світла.

512. Двойное соединеніе. Подвійна спо­ лука. Цег. 79.

513. Двойная соль. Подвійна сіль. Цег. 79. ГОХ. 47.

514. Двуатомный. Двовартісний. Цег. 24. Двовалентний, двоатомовий.

515. Двувалентный. См. Двуатомный.

516. Двунитроклhтчатка. См. Ни­тро­ клhтчатка.

517. Двуокись. Двоокис, су. Цег. 7.

518. Двуосевой. Двоосевий. Двоосевий кристал. Лев. Мат.

519. Двуосновной. Двоосновний. Цег. 35. Двузасодовий. Лев.

520. Деготь. Дьоготь, гтю. Грінч.

521. Дезинфекція. Дезинфекція, ції. Дезінфекция. Цег. 28.

522. Декстринъ. Декстрин, ну. Декстрина. Цег. 116.

Декстроза

– 11 –

523. Декстроза. См. Виноградный сахаръ. Декстроза, зи. Цег. 117.

524. Денатурированіе. Денатуру­вання, ня. Денатурованє. Гірн. 117.

525. Денатурированный спиртъ. Де­на­ ту­рований спирт. Денатурований спірт. Гірн. 117. Цег. 102.

526. Денитрификація. Денітрифі­кація, ції.

527. Деревянное масло. Олива, ви. Тимч. Грінч.

528. Диазосоединеніе. Двоазосполука, дво­ азова сполука. Двуазові спо­луки. Лев.

529. Дигалловая кислота. Двога­лова кислота. Двоґаллюсовий квас. Цег. 128.

530. Диіодметанъ. См. Іодистый метиленъ.

531. Диметилбензолъ. Двометилбензол, лу.

532. Диморфный. Диморфний. Двовидова або диморфна сїрка. Цег. 31.

533. Динамитъ. Динаміт, ту. Цег. 103. ГОХ. 1.

534. Дисахаридъ. Дисахарид, ду, саха­ роза, зи. Тростинники або саха­рози. Лев.

534а. Дисброзій Dy. Дисброзій, ія.

535. Дисперсіонная среда. Диспер­сійне середовище.

536. Диссоціація. Дисоціація, ції.

537. Диссоціирующая способность. Ди­ соціяційна здатність.

538. Дистиллированная вода. Дести­ льо­вана вода. Зб. І. 111.

539. Дистиллированіе. Дестиляція, ції, перегін, гону. Перегін, пере­пуст. Тимч. Дестиляция, перегінка. Цег. 52. Дестиляция. Огон. 16. ГОХ. 4. Передестильованє. Гірн. 5.

540. Дистиллировать. Дестилювати, люю. Цег. 52. Переганяти, няю. Тимч.

541. Дистилляція. См. Дистилли­рованіе.

542. Дистилляція сухая. Суха дестиля­ ція, с. перегін. Суха дестиляция. Гірн. 23. Суха перегінка (дестиляция). Цег. 52.

543. Дистилляція фракціонированная. См. Фракціон. перегонка.

544. Дитіоновая кислота H2S2O6. Дво­ тіосірчана кислота.

545. Диффузія. Дифузія, зії.

546. Диціанъ (CN)2. Двоціян, ну.

547. Диэлектрическая постоянная. Ста­ ла диелектрична.

548. Діализъ. Діяліз, зу.

549. Діастазъ. Діястаз, зу. Диястаза. Цег. 117.

550. Діопсидъ (минер.). Діопсид, ду. Гірн. 101.

551. Добываніе. Добування, ня. До­буванє. Цег. 15.

Единица сродства...

552. Добhла раскаленный. До бі­лого жару розпалений (розпечений, розжарений).

553. Дождевой. Дощовий. Дощова вода. Цег. 13. Тимч.

554. Докрасна раскаленный. До жару, до червоности, до червоного жару розпале­ ний (розпечений, розжарений).

555. Доломитъ. Доломіт, ту. Дольоміт. Цег. 77. Гірн. 11. ГОХ. 59.

556. Доменная печь. Домна, ни. Горн, горнило, велика піч. Цег. 82. Гутна піч. Гірн. 30. Горнило. Шіндл. 49.

557. Драгоцhнный камень. Дорогий ка­ мінь, самоцвіт, ту. Тимч.

558. Древесный. Деревний. Тимч.

559. Древесная смола. Деревна смола. Деревна мазь. Гірн. 110.

560. Древесный спиртъ. Деревний алко­ голь. Цег. 101. Д. спирт. Цег. 53. Гірн. 115.

561. Древесный уголь. Деревний вугіль. Цег. 6.

562. Древесный уксусъ. Деревний оцет. Цег. 101.

563. Дробить. Кришити, шу, дробити, блю. Тимч.

564. Дрожжи. Дріжджі, джів.

565. Друмондовъ свhтъ. Дрюмондове світ­ло. Світло Дрімонда. Цег. 59.

566. Дубильное вещество. Гарбник, ка. Цег. 128.

567. Дубильная кислота. Танін, ну, гарб­ ни­кова кислота. Танїна, гарбниковий квас, гарбовина. Цег. 128.

568. Дымящая сhрная кислота H2S2O7. Димуча сірчана кислота. Нордгавзеньский або ческий квас. Цег. 36.

569. Дhйствіє. Діяння, ня. Дїланє: азот злагоджує дїланє кисня. Цег. 10. Дїланє і противдїланє. Лев. Мат.

570. Дhйствовать. Діяти, дію.

571. Дhйствующая масса. Активна (чин­ на) маса.

572. Дhлимость матеріи. Подільність матерії. Подїльність материї. ГОХ. 7.

573. Дhятельный оптически. Оптично активний, о. чинний.

Е.

573а. Европій Eu. Европій, ія.

574. Единица сродства. Сполукова оди­ ниця, одиниця вартісности, о. валентнос­ ти, о. атомовости. Атомова сила. Гірн. 104.

575. Единица сродства главная. Головна сполукова одиниця.

Единица сродства...

– 12 –

576. Единица сродства побочная. Бічна сполукова одиниця.

577. Емкость. Поємність, ности, міст­ кість, кости.

578. Естественный. Природній.

Ж.

579. Жавелевая вода. Жавелева вода.

580. Жадность кислотъ. Жадність кис­ лот.

581. Желатинъ. Желатин, ну. Желятина. Цег. 138.

582. Желтая соль. Жовта ціянова сіль.

583. Желhзистый. Залізистий. За­лїзиста вода. Гірн. 51. Залїзиста руда. Гірн. 14.

584. Желhзистое соединеніе. Залі­зиста сполука.

585. Желhзный. Залізний.

586. Желhзный блескъ. Блиск заліза (за­ лізний). Блест желїза. М. 40. Блест зелїзний, блестячий зелїзовець. Пок. 55.

587. Желhзный колчеданъ FeS2. Іскриш заліза (залізний), пірит, ту. Искриш залїза, пірит. Цег. 32. Заліз­ний искриш. Цег. 30. Пірит. Гірн. 33. Іскриш желїза, кресень, пірит. М. 24. Марказит. М. 25. Пірит, зелїзний сїрковий искринець. Пок. 56. Пірит сїр­ковий або зелїзний іскринець, зелїзний камінь. Пок. 175.

588. Желhзный купорос. FeSO4. Bітрі­оль заліза, мелантерит, ту. Вітриоль зелїза, ме­ лянтерит. Гірн. 75. Biтриоль желїза, мелянтерит. М. 45. Вітриоль зелїза. ГОХ. 34. Зелений вітриоль або вітриоль залїза. Шіндл. 49.

589. Желhзный порошокъ. Залізний по­ рошок. Цег. 4.

590. Желhзная руда. Залізна ру­да. Зелїзна руда. Гірн. II. Залізняк. Тимч.

591. Желhзное соединеніе. Залізова спо­ лука.

592. Желhзный цвhтъ. Залізоцвітник, ка. Залїзоцьвітник. Гірн. 88. Зелїзний чи сидеритовий цьвіт, зелїзоцьвітник. Пок. 49.

593. Желhзный шпатъ FeCO3. За­лізний шпат, сидерит, ту. Зелїзний шпат, сидерит. Пок. 56. Зелїзний скалець, сидерит. Цег. 82. Сидерит. Гірн. 36. Крицяк, сидерит. М. 50.

594. Желhзнякъ. Залізняк, ка. Залїзовець. Цег. 88.

595. Желhзнякъ бурый. Бурий за­лізняк, лімоніт, ту. Бурий залїзовець. Цег. 82. Бурий зелїзовець, лїмонїт. Пок. 56. Бурий желїзовець, лїмонїт. М. 30. Лїмонїт. Гірн. II. 596. Желhзнякъ красный. См. Гематитъ.

Желhзистосинеродистый...

597. Желhзнякъ магнитный. Магнетний залізняк, магнетит, ту. Маґнетний желїзовець, маґнетит. М. 40. Маґнетит. Цег. 82. Гірн. 36. Чор­ний маґнетит, маґнетний залїзовець. Пок. 56.

598. Желhзняк хромистый. Хромовий залізняк. Хромовий залїзовець. Цег. 87.

599. Желhзо Fе. Залізо. Грінч. Тимч. Цег. Желїзо. М. 23. Горб. 6. Гірн. 16. Желїзо, зелїзо. Лев.

600. Желhзо ковкое. Ковне залізо. Зелїзо в прутах, штабове, ковне. Пок. 56. Куте залізо. Тимч. Коване залїзо. Цег. 84. Коване зелїзо. Гірн. 38. Koване або штабове зелїзо. Шіндл. 84.

601. Желhзо космическое. Космичне (ме­ те­орне) залізо. Космічне зелїзо. Гірн. 33. Метеоричне зелїзо. Гірн. 33. Метеоричне залїзо. Цег. 82.

602. Желhзо кровельное. Дахове за­лізо. Зб. І. 81.

603. Желhзо листовое. Залізна бляха. Тимч. Бляха, хи.

604. Сдhланный изъ листового желhза. Бляшаний. Грінч.

605. Желhзо литое. Лите залізо. Лите зелїзо (чугун). Гірн. 38.

606. Желhзо метеорное. См. Желhзо космическое.

607. Желhзо пудлингованное. Пудлін­ говане залізо. Зб. І. 114.

608. Желhзо самородное. Саморідне за­ лізо. Самородне зелїзо. Гірн. 32. Земне, телюричне залїзо. Цег. 82. Teлюричне зелїзо. Гірн. 33.

609. Закись желhза FeO. Одноокис (не­ докис) заліза, залізистий окис. Закис заліза. Зб. І. 83. Залїзавий окис. Цег. 85. Окис желїзавий. Лев.

610. Гидратъ закиси желhза (водная за­ кись желhза) Fe(OH)2. Гідрат недо­кису (одноокису) заліза, залізистий воднекис (гідрокис). Воднекисень желїза­вий. Лев.

611. Соединеніе закиси желhза (же­лh­ зистое соединеніе). Залізиста сполука. Залїзаві сполуки. Цег. 85.

612. Желhзистосинеродистый водородъ H4Fe(CN)6. Залізистий ціяноводень, залізи­ стоціянова кислота. Квас желїзоцияновий. Лев.

613. Желhзистосинеродистоводород­ная кислота. См. Желhзистосинеродистый водо­ родъ.

614. Желhзистосинеродистый калій K4FeCy6. Залізистопотасовий ціянак, залі­ зистокалійний ціянід. Залїзавопотасовий

Желhза сhрнокислая...

Закаливаться

– 13 –

цианяк (жовта циянова сіль). Цег. 123. Цианяк желїзавопотасовий. Лев.

615. Желhза сhрнокислая закись FeSO4. Залізистий сірчан (сульфат). Залїзавий сїр­ чан. Цег. 85. Сїрчан желїзавий. Лев.

616. Желhзо хлористое FeCl2. Залі­зи­ стий хлорак (хлорид), двохлорак (дихлорид) заліза. Хльорак зелїза. Гірн. 65. Хльорак желїзавий. Лев. Залїза­вий хльорак. Цег. 85.

617. Желhза окись Fe2O3. Залізовий окис, півтораокис заліза. Залїзовий окис. Цег. 85. Окис желїзовий. Лев.

618. Гидратъ окиси желhза Fe(OH)3. Гідрат півтораокису заліза (залізового оки­ су), залізовий воднокис (гідрокис). За­лїзо­вий воднекис. Цег. 86. Воднокис залїза. Цег. 42. Воднокисень желїзовий. Лев. Воднокис зелїза. Гірн. 34. Гідрат окису залїза. Зб. І. 90.

619. Соединеніе окиси желhза (желhз­ ное соединеніе). Залізова сполука. Залїзові сполуки. Цег. 86.

620. Желhзосинеродистый водородъ H3FeCy6. Залізовий ціяноводень, залізовоці­ янова кислота.

621. Желhзосинеродистая кислота. См. Же­лhзосинеродистый водородъ.

622. Желhзосинеродистый калій K3FeCy6. Залізовопотасовий ціянак, залізовокалійний ціянід.

623. Желhзо хлорное FeCl3. Залізо­вий хлорак, трихлорак (трихлорид) заліза. Хльо­ рак желїзовий. Лев. Залї­зовий хльорак. Цег. 42.

624. Закись-окись желhза Fe3O4. Залі­ зисто-залізовий окис. Закис-окис заліза. Зб. І. 93. Окис залїза. Гірн. 36. Залїзовий надокис. Цег. 82. Haдокис желїзовий. Лев.

625. Ангидридъ желhзной кислоты FeO3. Залізовий безводник (ангідрид), триокис за­ ліза. Безводник желїзовий. Лев.

626. Группа желhза (Mn, Fe, Со, Ni). Група заліза, залізники. Громада залїзників. Цег. 82. Желїзники. Лев. ГОХ. 3.

627. Жемчужный. Жемчужный, пер­ло­вий. Грінч.

628. Жесткій (о водh). Твердий. Тверда вода. Цег. 14. Пок. 170. Гірн. 51.

629. Жесть. Бляха, хи. Бляха, біле залізо. Тимч. Жерсть. Катеринославщ. Бляха, біла бляха. Грінч.

630. Жестяной. Бляшаний. Грінч. Тимч.

631. Жженіе. Палення, ня. Паління, печін­ ня. Тимч.

632. Жженый. Палений. Палений ґіпс. Цег. 73. Гірн. 74.

633. Живиця. Живиця, ці. Цег. 133.

634. Жидкій. Плинний, рідкий. Плин­не тіло; рідкий розчин. Рідкий, тічний. Тимч. Рідке тіло. Маз. 12. Плинний. Огон. 3. Рідке. Катеринославщ. Краплиста вода. Пок. 170. Плинне пові­тря. Цег. 38.

635. Жидкій кристаллъ. Плинний крис­ тал. Плинні кристали є се течі, що в ріжних напрямах мають ріжні свійства. Лев. фіз.

636. Жидкость. Плин, ну, рідина, ни. Рідкість, тічність, тіч. Тимч. Теч. Цег. 7. Теч, плинне тїло. Гірн. 3. Рідь. Лоб. 2. Рідина. Робинз. Б. Грінч. 25. Теча або каплистоплинне тїло. Шіндл. 6.

637. Жидкость густая. Балмус. Грінч.

638. Жила (рудная). Жила, ли. Пок. 181. Гірн. 9. Розколобина, жила. Пок. 55.

639. Жилковатый известнякъ. См. Же­ лhзный цвhтъ.

640. Жирный. Товщевий, аліфатичний, жирний. Тлустий. Харківщ., Київщ. Товще­ вий. Лев. Товста пляма. Цег. 69.

641. Жирный блескъ. Масний блиск. Тимч.

642. Жирная кислота. Товщева (алі­фа­тич­ на) кислота. Товщеві кваси. Цег. 103. Лев.

643. Жирное масло. Товщева (алі­фатич­ на) олія. Олїї товсті Цег. 110.

644. Жирное соединеніе. Товщева (алі­ фатична) сполука. Товщеві сполуки. Цег. 96. Сполуки товщеві (ланцові, аліфатичні). Лев.

645. Жировое мыло. Товщеве мило.

646. Жиръ. Товщ, щу. ГОХ. 1. Товщі (ціпкі, на пів плинні, плинні). Цег. 110. Лій. ГОХ. 64.

З.

647. Заводъ плавильный. См. Пла­виль­ ный заводъ.

648. Загораться, загорhться. Запа­лю­ва­ тися, лююся, запалитися, люся, Цег. 56.

649. Загрязнять, загрязнить. Занечища­ ти, щаю, занечистити, щу, забрудняти, няю, забруднити, ню. Тимч.

650. Зажигать зажечь. Запалюва­ти, люю, запалити, лю, світити, чу, засвічувати, чую, засвітити, чу.

651. Зажимъ. Затиск, ку.

652. Закаливаніе. Гартування, ня. Грінч.

653. Закаливать, закалить. Гарту­вати, тую, загартовувати, товую, загартувати, тую.

654. Закаливаться, закалиться. Гар­ту­ ватися, туюся, загартовуватися, товуюся, загартуватися, туюся.

Закалка

– 14 –

655. Закалка, закалъ. Гарт, ту. Грінч. Гарт, загарт, (сталі) насталю­вання, Тимч.

656. Закись. Недокис, су. Окисок. Гірн. 40.

657. Закономhрность. Закономір­ність, ности.

658. Законъ дhйствующихъ массъ. За­ кон активних (чинних) мас. Закон впливу мас. Зб. І. 12.

659. Законъ паевъ. Закон сталих сполу­ кових ваг. Закон про постійні відношеня тягарів. Цег. 18. Закон ста­лих сполукових тягарів. ГОХ. 28.

660. Законъ постоянныхъ вhсовыхъ от­ ношеній. См. Законъ паевъ.

661. Законъ постоянства объема. Закон сталих сполукових об’ємів. Закон про постійні відношеня обємів. Цег. 19.

662. Законъ кратныхъ отношеній. За­ кон кратних відношень. Закон про многократні відношеня. Цег. 20.

663. Законъ разведенія. Закон роз­рі­джен­ ня.

664. Законъ сохраненія вещества (за­ конъ вhчности матеріи). Закон збе­рігання матерії, закон вічности матерії. Закон непропащої материї. Цег. 4. Засада захованя материї. Лев. Мат. 4.

665. Законъ сохраненія энергіи. За­кон зберігання енергії. Засада захованя енерґиї. Лев. Мат.

666. Закоптить. Закурити, рю, за­копти­ти, чу. Тимч.

667. Закоптhлый. Закоптілий, заку­рений. Тимч.

668. Закоптhтъ. Закуритися, рюся, закоп­ титися.

669. Закопченіе. Закурення, ня, закоптін­ ня, ня. Тимч.

670. Закраска. Забарвлення, ня, за­фарбу­ вання, ня.

671. Закупоривать, закупорить. За­кор­ко­ вувати, ковую, закоркувати, кую.

672. Залежь. Поклад, ду. Камінну сіль добувають прямо з покладів. Цег. 24. А другі (мінерали) є роз­повсюджені в зовсїм невеличких скількостях, немов порозкидані по ріжних скалах і покладах землї. Гірн. 10.

673. Замедляющій катализаторъ. См. Катализаторъ замедляющій.

674. Замерзаніе. Замерзання, ня. Тимч.

675. Замкнутая группировка. Замкнене групування.

676. Замораживаніе. Замореження, ня. Застудження, замороження. Тимч.

677. Замhщать, замhстить. Заміщува­ ти, щую, замістити, щу.

Гидратъ окиси...

678. Замhщаться, замhститься. Заміщу­ ватися, щуюся, заміститися, щуся. Субституовати. Гірн. 50.

679. Замhщеніе. Заміщення, ня, субсти­ туція, ції. Субституция. Гірн. 50. Цег. 22. ГОХ. 10. Заміщенє. Цег. 22.

680. Замhщеніе двойное. Подвійне за­ міщення (субституція). Подвійна виміна, подвійна субституция. ГОХ. 23.

681. Заплhсневhлый. Цвілий. Грінч.

682. Заржавина. Ржа, іржа, і. Тимч.

683. Зародышъ (кристалла). Зародок, дка.

684. Затычка. Чопик, ка, затичка, ки.

685. Зеленое (каліевое) мыло. Зелене мило, потасове (калійне) м.

686. Зеленое стекло. Зелене шкло. Зелене скло, бутелькове скло. Гірн. 97. Просте зелене скло. Цег. 75.

687. Зелень парижская. См. Парижская зелень.

688. Земли (аллюминій, индій, таллій). Землі. Глиняки. Пок. 47. Громада земельних металів. Цег. 78.

689. Зеркало. Дзеркало, ла. Грінч.

690. Зеркальный. Дзеркальний. Зеркаль­ не залїзо. Цег. 84.

691. Зернистый. Зернистий. Гірн. 97. Цег. 84. Зернястий. Зерниста будова. Цег. 84.

692. Зимаза. Цимаза, зи. ГОХ. 62.

693. Змhевикъ (серпентинъ). Гадинець, нця, серпентин, ну. М. 62.

694. Знакъ химическій. Символ (знак) хемичний. Символ, знак хемічний. Цег. 11.

695. Зола. Попіл, лу. Грінч. Тимч.

696. Зола дерева. Деревний попіл. Цег. 64.

697. Зола костяная. Кістяний попіл. Цег. 43.

698. Золотить. Золотити, чу, позо­лочу­ ва­ти, чую.

699. Золото Au. Золото, та. Грінч. Цег. 93. Пок. 53. Гірн. 27. Горб. 6. Злото, (сусаль­ ное) шумиха, сухозлітка, (червонное) червінь. Тимч.

700. Золото, добываемое въ рудникахъ. Гірське золото. Гірске золото. Пок. 53.

701. Золото промывное. Промивне золо­ то. Промивальне золото. Пок. 53.

702. Золота закись Au2O. Золоти­стий окис, півокис (недокис) золота. Окис золотавий. Лев.

703. Золота окись Au2O3. Півтораокис золота, золотовий окис. Окис золотовий. Лев.

704. Гидратъ окиси золота (золотая ки­ слота) Au(OH)3. Гідрат золотового окису, золотова кислота. Воднекисень золотовий. Лев.

Соли золотой кислоты

– 15 –

705. Соли золотой кислоты. Золо­тан, ну. Лев. Аурат, ту.

706. Золотокислый калій. KAuO2. Золо­ тан потасу (потасовий), аурат калія (ка­ лійний). Потасовий золотан. Лев.

707. Золотой. Золотий.

708. Золотая бумага. Золотий папір. Цег. 27.

709. Золотая краска. Золота краска. Цег. 93. З. фарба.

710. Золотоносныя розсыпи. Золото­ носні наплавини. Гірн. 29.

711. Золоченіе. Золочення, ня, позо­лочу­ вання, ня.

И.

712. Известка. Мулярська заправ­ка, мулярка. Цег. 71.

713. Известковый (богатый известью). Вапнистий. Грінч.

714. Известковый (изъ извести). Вап­ няний. Грінч.

715. Известковая вода. Вапняна вода. Цег. 71.

716. Известковая земля. Вапниста зем­ ля. Пок. 97.

717. Известковая каша. Вапняна каша. Шіндл. 45.

718. Известковое молоко. Вапняне мо­ локо. Цег. 65. Шіндл. 45. Вапневе молоко. Гірн. 89.

719. Известковое мыло. Вапняне мило. Цег. 111.

720. Известковый натекъ. Окапник, ка. Пок. 49. Вапняк капельниковий. Цег. 72.

721. Известковый горошистый натекъ. Горошистий джерелинець. Стяковатопасмистий жерелинець. Пок. 49.

722. Известковая печь. Вапнярка, ки. Грінч. Вапнярка, вапельня, горн. Цег. 70.

723. Известковый шпатъ. Вапнистий шпат. Вапнянець. Поп. 14.

724. Известнякъ. Вапняк, ка. Грінч. Цег. 70. Поп. 14. Маз. 48. Гірн. 9. Кальцит, ту. Вапняк, вапянець, каль­цит. Пок. 48. Вапняний камінь. Пок. 49.

725. Известнякъ жилковатый. См. Же­ лhзный цвhтъ.

726. Известнякъ зернистый. Зерни­стий вапняк. Пок. 176. Гірн. 86.

727. Известнякъ коралловый. Ко­ра­ло­вий вапняк. Пок. 177.

728. Известнякъ кристаллическій. Кри­ ста­ловий вапняк, к. кальцит. Кристальні вапняки. Гірн. 85.

Индиго синее

729. Известнякъ раковистый. Черепаш­ ковий вапняк. Мушлевий вапняк. Пок. 177.

730. Известь. Вапно, на. Поп. 14. Київщ. Цег. 71. Тимч. ГОХ. 17. Пок. 49. Шіндл. 45. Гірн. 83. Вапна. Зб. І. 56. Мазур. 19. Вапна, вапно. Грінч.

731. Известь бhлильная. Хлорове вап­ но. Хльорове вапно (хльоркальк). ГОХ. 17.

732. Известь гашеная. Гашене вап­но. Цег. 71. Пок. 49. Шіндл. 45. Розпущене вапно, попільнуха. Тимч.

733. Известь жженая. Палене вапно. Цег. 56. 70. Гірн. 83. Випалюване вапно. Шіндл. 45.

734. Известь негашеная. См. Известь жженая.

735. Известь хлорная. См. Известь бh­ лильная.

736. Известь hдкая. Їдке вапно. Цег. 71. Шіндл. 45. Гризуче, їдке вапно. Пок. 49.

737. Изгарина, изгарь. Жужелиця, ці, жу­ жель, лі.

738. Измарагдъ. Смарагд, ду. Гірн. 93. Грінч. Шмарагд. Грінч.

739. Измельченный въ порошокъ. Спо­ рошкований. Цег. 87.

740. Измhненіе химическое. Xeмична змі­ на. Химічна зміна. Мазур. 19. Переміни хемічні. Цег.

741. Измhрительная колба. Вимірна, ка­ лібрована колба.

742. Измhрительная посуда. Вимірна, калібрована посудина.

743. Изобутанъ. Ізобутан, ну. Цег. 98.

744. Изомасляная кислота. Ізомасляна кислота. Ізомасловий квас. Цег. 106.

745. Изомерія. Ізомерія, рії. Зб. І. 10. Ізомерия. Цег. 97.

746. Изомерное соединеніе. Ізомер­на спо­ лука. Цег. 97.

747. Изоморфизмъ. Ізоморфізм, му. М. 53.

748. Изотоническій растворъ. Ізото­нич­ ний розчин.

749. Изслhдованіе. Дослід, ду; до­сліджен­ ня, ня.

750. Изумрудъ. См. Измарагдъ.

751. Илъ. Мул, лу. Грінч. Іл, глей. М. 63. Глей. Катериносл. Маріуп. повіт. Мул; (гли­ нист.) глей; (болот.) твань; (на дні солян. озер) кал. Тимч.

752. Имины. Іміни.

753. Импрегнированіе. Імпрегування, ня.

754. Инверсія. Інверсія, ії. Зб. І. 59.

755. Индиго. Індиго. Цег. 39. 131. ГОХ. 68.

756. Индиго бhлое. Індигова біль.

757. Индиго синее. Індиговий блакит.

– 16 –

Индиго карминъ

758. Индиго карминъ. Індиговий кармін.

759. Растворъ индиго в сhрной ки­слотh. Індигова тинктура.

760. Индикаторъ. Індикатор, ра. ГОХ. 45.

761. Индифферентный окиселъ. Бай­ду­ жий (нейтральний) окис. Невтральний (бай­ дужний) окис. Цег. 8.

762. Индій In. Індій, дія. Інд. Лев. Цег. 12.

763. Индій хлористый. InCl3. Хло­рак (хло­ рид) індія (індійний). Хльорак інду (індовий). Лев.

764. Иридій Ir. Іридій, дія. Ірид. Лев. Цег. 12. Ірідій. ГОХ. 26.

765. Искра. Іскра, ри.

766. Искусственный. Штучний.

767. Исландскій шпатъ. См. Шпатъ исландскій.

768. Испареніе (выдhленіе пара). Па­ рування, ня. Зб. І. 132. Грінч. Парованє. Огон. 13. ГОХ. 7. Гірн. 54. Випар. Поп.

769. Испаряться (выдhлять паръ). Па­ рувати, рую. Грінч. Тимч. Випаровуватися, ровуюся. Випарувало. Зб. І. 124. Випаровується. Робинз. Грінч. Звільна парувати. Цег.

770. Испытаніе. Випробування, ня.

771. Источникъ. Джерело, ла. Мазур. 86. Грінч. Тимч. Жерело. Лев. Цег. 13.

772. Источникъ горячій. Гаряче дже­ре­ ло. Горяче жерело. Цег. 13.

773. Источникъ минеральный. Мінераль­ не джерело. Мінеральне жерело. Цег. 14.

774. Источникъ кислой минеральной воды. Буркут, та. Грінч.

775. Источникъ нефтяной. Наф­тове дже­ рело. Нафтові жерела. Цег. 99.

776. Источникъ соляной. Соляне дже­ рело. Сільні жерела. Цег. 24.

777. Итербій Yt. Ітербій, ія. Ітерб. Лев. Цег. 12.

778. Итрій Y. Ітрій, ія. Ітр. Лев. Цег. 12.

І.

779. Іодное число. Йодове число.

780. Іодокрахмальная бумажка. Йодо­ крохмальний папірець.

781. Іодъ. Йод, ду. Цег. 12. Гірн. 116. Лев. Горб. 6.

782. Іодоводородъ НІ. Йодово­день, дня. Цег. 29. Лев.

783. Соль іодоводорода. Йодак, ка. Цег. 29. Лев. Йодид, ду. Йодід. Горб. 5.

784. Іодистые алкилы. Йодаки ал­кілів. Цег. 100. Йодиди алкілів.

785.Іодистый кадмій. Йодак (йодид) кад­ мія (кадмійний). Йодак кадмовий. Лев.

Кадмія окись

786. Іодистый калій KI. Йодак потасу (потасовий). Лев. Цег. 29. Йо­дид калія (ка­ лійний).

787. Іодистый метиленъ CH2I2. Ме­ти­ леновий йодак (йодид). Двуйодометан. Лев.

788. Іодистый метилъ CH3I. Мети­ло­вий йодак (йодид). Метилевий йодак. Цег. 97. Йодометан (йодак метилю). Лев.

789. Іодистый натрій NaІ. Йодак соду (содовий), йодид натрія (натрійний). Йодак содовий. Лев.

790. Двуіодистый палладій PdI2. Йодак (йодид) паладія (паладійний). Йодак палядовий. Лев.

791. Іодистая ртуть Hg2I2. Живосріблис­ тий йодак (йодид). Йодак ртутавий. Лев.

792. Іодная или двуіодистая ртуть HgI2. Живосрібловий йодак (йодид). Йодак ртутовий (ртутний). Лев.

793. Іодистое сepeбpo AgІ. Йодак (йодид) срібла (срібловий). Йодак срібла. Цег. 92.

794. Четырехіодистый углеродъ CI4. Вуглевий чотиройодак (тетрайодид). Чотиройодометан. Лев.

795. Іодистый ціанъ CNІ. Йодак (йодид) ціяну (ціяновий). Йодак цияновий. Лев 796. Іодистый этилъ C2H5І. Етиловий йодак. Цег. 97. Е. йодид.

797. Іодноватистая кислота НІО. Під­ йодиста кислота. Квас підйодавий. Лев.

798. Соль іодноватистой кислоты MIO. Підйодин, ну. Лев. Підйодит, ту.

799. Іодноватий ангидридъ I2O5. Йодо­ вий безводник (ангідрид), півтретяокис йоду. Безводник йодовий. Лев.

800. Іодноватая кислота HIO3. Йодова кислота. Квас йодовий. Лев. Йодатова кислота. Горб. 5.

801. Соль іодноватой кислоты MIO3. Йодан, ну. Лев. Йодат, ту. Горб. 5.

802. Іодная кислота HIO4. Надйодова кислота. Квас надйодовий. Лев.

803. Іодной кислоты соль. MIO4. Над­ йодан, ну. Лев. Перйодат, ту.

804. Іодная настойка. Йодова тинкту­ ра. Гірн. 116. ГОХ. 18.

805. Іодоформъ. Йодоформ, му. Лев. Цег. 98. Гірн. 115.

806. Іонъ. Йон, ну. Зб. І. 85. ГОХ. 39.

К.

807. Кадмій Cd. Кадмій, ія. Кадм. Лев. Цег. 12.

808. Кадмія окись CdO. Окис (одно­окис) кадмія. Окис кадмовий (кадму). Лев.

Гидратъ окиси...

– 17 –

809. Гидратъ окиси кадмія Cd(OH)2. Воднекис (гідрокис) кадмія. Воднекисень кадмовий. Лев.

810. Казеинъ. Казеїн, ну. Сирники. Цег. 136.

811. Казеинъ растительный (легуминъ). Рослинний казеїн, легумін, ну. Ростинний казеїн (лєґумін). Цег. 136.

812. Каинитъ. Кайніт, ту. ГОХ. 51.

813. Каленіе. Розпікання, ня, роз­жа­рення, ня.

814. Каленый. Розжарений, розпе­чений.

815. Кали hдкое КОН. Їдкий потас (ка­ лій). Цег. 64. Їдке калі.

816. Калибрированіе. Калібрування, ня 817. Калибрированный. Калібрований. Цег. 9. Вимірний.

818. Калильная лампа. Жарова лямпа.

819. Калильный свhтъ. Жарове світ­ло. Жарове сьвітло. Шіндл. 35.

820. Каліевое мыло. См. Зеленое мыло.

821. Каліевая селитра KNO3. Потасова (калійна) салітра. Потасова салїтра. Цег. 65. Салїтра індийска. Лев.

822. Каліевая слюда. Потасовий лищак. Потасовий лосняк. Цег. 78.

823. Каліевое стекло. Потасове шкло.

824. Каліевая щелочь. Потасовий луг. Цег. 28.

825. Калій К. Калій, ія, потас, су. Потас. Лев. Гірн. 16. Калї. Шіндл. 46. Каліум. Горб. 7.

826. Калій металлическій. Металевий потас (калій). Потас метальний. ГОХ. 8.

827. Калія окись K2O. Окис (пів­окис) ка­ лія (калійний), окис (півокис) потасу (пота­ совий). Потасовий окис. Цег. 63. Окис потасу. Гірн. 19.

828. Калія перекись K2O4. Надокис по­ тасу (потасовий), надокис калія (ка­лійний).

829. Гидратъ окиси калія КОН. Водне­ кис потасу (потасовий), гідрат окису ка­ лія. Водокис потасу. Гірн. 69. По­тасовий воднокис. Цег. 6. Воднекисень потасовий (потасу). Лев.

830. Каломель Hg2Cl2. Каломель, лю. Ка­ льомель. Цег. 91. Лев.

831. Кальцитъ. См. Известнякъ.

832. Кальцитъ кристаллическій. Криста­ ловий вапняк (кальцит). Кристальний кальцит. Гірн. 85.

833. Кальцій Ca. Кальцій, ія, вап, пу, ва­ пень, пня. Вап. Цег. 12. Гірн. 83. Лев. Кальціум. Гор. 7. Вапнець. Поп. Левч. Вапнець, вапень. Тимч.

834. Окись кальція CaO. Окис (одноокис) кальція (кальційний), окис (одноокис) вапу

Карбидъ желhза

(ваповий). Ваповий окис, палене вапно. Цег. 70. Окис вапу. Гірн. 83.

835. Гидратъ окиси кальція Ca(OH)2. Воднекис вапу (ваповий), гідрат окису каль­ ція. Ваповий воднокис. Цег. 65. Воднокисень ваповий. Лев. Ваповий водокис, водокис вапу. Гірн. 70.

836. Кальцій-карбидъ CaC2. Вугляк вапу (ваповий), кальцій-карбід, ду. Ваповий вугляк. Цег. 55.

837. Камедь. Клей, ею. Клий. Поділля. Кам’ян. пов. Ґума. Цег. 117. Тимч.

838. Каменноугольная смола. Кам’яно­ вугляна смола. Камінновугляний деготь. Пок. 59.

839. Каменная соль. Кам’яна сіль. Ка­м’ян­ ка, льодова сіль. Тимч. Камінна сіль. Цег. 24. Пок. 47. Гірн. 10.

840. Каменный уголь. Кам’яне вугілля, земляне вугілля. Чорний вугіль. Пок. 87. Камінний уголь. М. 67. Камінний вугіль. Пок. 87. Цег. 41.

841. Камень. Камінь, меню.

842. Камень драгоцhнный. См. Драго­ цhнный камень.

843. Кампешовое дерево. Кампешове де­ рево.

844. Камфора. Камфора, ри. Тимч. Камфора борнеаньска, мятова, перцева. Цег. 133.

845. Камфорный спиртъ. Камфоровий спирт. Камфорівка. Тимч.

846. Канадскій бальзамъ. См. Бальзамъ канадскій.

847. Канифоль. Калофонія, ії. Kaляфонія. Цег. 133.

848. Каолинъ. Порцелянова глинка, као­ лін, ну. Каолїн, персть порцелянова, глина порцелянова. Пок. 173. Каолїн, глинка, порцеляниця, порце­лянова персть. Цег. 78. Порцелянова глинка, глей, каолїн. Гірн. 99. Пор­целяновий іл. Гірн. 14. Глей – се є коалїн занечищений ріжними примішками. ГОХ. 100.

849. Капельникъ. Капельник, ка. Пок. 49.

850. Капля. Крапля, лі. Мазур. 21. Крапля, цята, (капля жира на водh) скалка. Тимч. Каплї Гофмана. Цег. 107.

851. Карамель. Карамель, лю. Цег. 119.

852. Каратъ. Карат, ту. Пок. 52.

853. Карбамидъ. Карбамід, ду, мочник, ка. Лев. Цег. 125.

854. Карбидъ. Карбід, ду. Зб. І. 91. Гірн. 106. Вугляк, ка.

855. Карбидъ желhза Fe3O. Вуг­ляк залі­ за (залізовий), залізо-карбід. Залїзо-карбід. Зб. І. 91.

Карбоксилъ...

– 18 –

856. Карбоксилъ или карбоксильная группа. Карбоксил, лу, група карбоксилова. Карбоксиль, група карбоксилева. Гірн. 114. Цег. 103. Характерна група карбоксиль. Лев.

857. Карболовая кислота. Карболова кислота, фенол, лу, оксибензол, лу. Кар­ боловий квас, оксибензоль. Цег. 127. Карболь, варболевий квас. Гірн. 114. Карбольовий квас. Гірн. 23.

858. Карбонатъ. Карбонат, ту. Зб. І. 82. Вуглян, ну. Цег. Лев.

859. Карборундъ SiС. Карборунд, ду.

860. Карминъ. Кармін, ну. Цег. 130.

861. Карналитъ. Карналіт, ту. ГОХ. 38.

862. Каситеритъ. Каситерит, ту. Гірн. 44. Цег. 89.

863. Катализаторъ (замедляющій, уско­ ряющій). Каталізатор, ра, (негативний, по­ зитивний). Каталїзатор. Цег. 34. ГОХ. 14. Зб. І. 82. Перенощик. Зб. І. 83.

864. Катализъ. Каталіз, зу. Каталїза. Цег. 34.

865. Каталитическое дhйствіе. Ка­талі­ тичне діяння.

866. Катіонъ. Катіон, ну. Огон. 45.

867. Катодъ. Катод, ду. Катода. Гірн. 27. Цег. 25.

868. Каустическая сода. Техничный їдкий сод (натрій).

869. Каучукъ. Кавчук, ку. Гірн. 26. Цег. 134.

870. Качественный. Квалітативний, якіс(т)­ ний.

871. Качественный анализъ. Квалі­татив­ ний аналіз. Зб. І. 109. Якіс(т)ний аналіз.

872. Кварцевый песокъ. Кварцовий пісок. Цег. 6.

873. Кварцъ. Кварц, цу. Цег. 59. Пок. 50. Гірн. 93.

874. Кварцъ лhвовращающій. Лiвoзво­ рот­ний кварц. Лев. фіз.

875. Кварцъ правовращающій. Пpaво­ зворотний кварц. Лев. фіз.

876. Кварцъ зернистый. Зернистий кварц. Гірн. 97.

877. Кварцъ молочный. Молочний кварц. Пок. 50.

878. Кварцъ обыкновенный. Звичай­ний кварц. Гірн. 97.

879. Кварцъ розовый. Рожевий кварц. Пок. 50.

880. Квасцовый камень. Галуняк, ка. Тимч. Київщ. Галунїт. Цег. 78.

881. Квасцовый сланецъ. Галуновий лупак.

882. Квасцы. Галун, ну. Галун глину. Гірн. 76. Глиново-амоновий галун. Цег. 79. Галун потасовоалюміновий. ГОХ. 52. Алун

Клей растительный

(звичайний сїрчан глинопотасовий). Лев. Галун, галунина. Грінч. Галун, алун. Пок. 171.

883. Квасцы алюминіевы. См. Алюми­ ні­евы квасцы.

884. Квасцы хромовокаліевы. Хро­мо­вий галун. Цег. 87.

885. Мочить въ растворh квасцовъ. Га­ лунити, ню. Грінч. Тимч.

886. Кверцитронъ. Кверцитрон, ну. Цег. 130.

887. Кератинъ. Кератин, ну, рогівник, ка. Цег. 138.

888. Керосинъ. Гас, су. Грінч. Тимч.

889. Кетонокислоти. Кетонокислоти. Ква­ си кетонові. Лев.

890. Кетонъ. Кетон, ну. Лев.

891. Киллограммъ. Кілограм, му.

892. Киноварь. Киновар, ру. Гірн. 45. Цег. 91. Киновар, цинобер, ртутна оманка. Пок. 175. Цінобра. Тимч.

893. Киноварь красная. Червоний кино­ вар. Шіндл. 38.

894. Кипучесть. Кип’ячість, чости.

895. Кипучій. Кип’ячий, шумливий.

896. Кипhніе. Кипіння, ня. Кипінє. Шіндл. 19.

897. Кипhть. Кипіти, плю. Кипіти, шумувати, (про вапно) мусувати. Тимч.

898. Кипятить. Варити, рю. Гріти, (молоко) топити, пражити, парити. Тимч.

899. Кипящій. См. Кипучій.

900. Кипятокъ. Окріп, ропу. Катериносл., Харківщ., Поділля. Укріп, вар, кипень. Тимч.

901. Кирпичъ. Цегла, ли.

902. Кислородъ О. Кисень, сня. Цег. 4. Гірн. 18. Огон. 89. Горб. 6. Шіндл. 39. Зб. І. 82. Тимч. Квасород, кисень. Пок. 175.

903. Группа кислорода (О, S, Se, Те). Гру­ па кисня, кисневці. Кисневцї. Лев. ГОХ. 3.

904. Кислота. Кислота, ти. Грінч. Квас. Лев. Цег. 8. Зб. І. 55. Пок. 171.

905. Кислотность. Кислотність, ности. Квасність. Зб. І. 59.

906. Кислотный. Кислотний. Ква­сові во­ докиси. ГОХ. 42. Квасовий водокис. Гірн. 67. Квасовий окис. Цег. 8.

907. Кислый. Кислий.

908. Кислая соль. Кисла сіль. Ква­сна сіль. Лев.

909. Клеевая краска. Клейова фарба (краска).

910. Клей. Клей, ею. Грінч. Тимч. Клий. Цег. 44.

911. Клей вишневый. См. Вишневый клей.

912. Клей костяной. Кістяний клей. Цег. 138.

913. Клей растительный. Рослинний клей. Цег. 137.

Клей хрящный

– 19 –

914. Клей хрящный. Хрястковий клей. Цег. 138.

915. Клейкій. Клейкий, липкий. Тимч.

916. Клейковина. Клейковина, ни. Клеєвина. Цег. 137.

917. Клейстеръ. Кляйстер, стру. Цег. 116. Гірн. 120. Кляйстер, (з житнього борошна) піспа. Тимч.

918. Клейстеръ жидкій, состоящій изъ мhла и муки, который примhшивается къ составу для побhлки стhнъ. Піспа, пи. Катериносл.

919. Клhтчатка. Целулоза, зи. Во­локник або целюльоза. Гірн. 122. Целюльоза. Цег. 13.

920. Ключевая вода. Кринична во­да. Тимч. Джереляна вода. Кернична вода. Цег. 14. Жерельна вода. Цег. 14.

921. Ключевая кислота. См. Креновая кислота.

922. Ключъ (источникъ). Джерело, ла, криниця, ці. Жерело. Цег. 13. Криниця. Катериносл.

923. Кобальтіакъ. Кобальтіяк, ку.

924. Кобальтъ Со. Кобальт, ту. Лев. Горб. 6.

925. Кобальта закись СоО. Одноокис (не­ докис) кобальту, кобальтистий окис. Окис кобальтавий. Лев.

926. Гидратъ закиси кобальта Со(OH)2. Кобальтистий воднекис, гідрат одноокису (недокису) кобальту. Воднекисень кобальтавий. Лев.

927. Кобальта окись Co2O3. Кобальто­ вий окис, півтораокис кобальту. Окис кобальта. Лев.

928. Азотная окись кобальта. Бpaмур­ный камінь. Грінч.

929. Кобальта закись-окись Co3O4. Не­ докис-окис кобальту, кобальтисто-кобаль­ товий окис. Надокис кобальтовий. Лев.

930. Кобальтоазотистокаліева соль K3Co(NO2)3. Потасовий (калійний) кобаль­ тоазотин.

931. Кобальтосинеродистоводородная кислота H3СоCy6. Кобальтоціяноводнева кислота.

932. Соль кобальтосинеродистоводо­ род­ной кислоты. Кобальтоціянак, ку.

933. Ковкій. Ковний. Цег. 92. Ковний, ко­ вальний. Тимч. Клепний. Цег. 78. Податний. Цег. 90.

934. Ковкость. Ковність, ности. Koваль­ ність. Тимч.

935. Кожа. Шкура, ри. Скіра. Цег. 2. Шку­ ра, шкіра. Тимч.

936. Кокаинъ. Кокаїн, ну. Кокаїна. Цег. 135.

Конституціонная вода

937. Кокосовое мыло. Кокосове мило.

938. Коксъ. Кокус, су. Тимч. Грінч. Харк. Кокс. Цег. 48.

939. Колба. Колба, би. Кольба. Цег. 4. ГОХ. 4.

940. Колба измhрительная. См. Из­мhри­ тельная колба.

941. Колба круглодонная. См. Kpyгло­ донная колба.

942. Колба плоскодонная. См. Плос­ко­ донная колба.

943. Колебаніе температуры. Хи­тання температури. Зб. II. 44.

944. Количественный. Квантита­тив­ний. Зб. І. 109. Кількіс(т)ний.

945. Количественный анализъ. Кван­ти­ тативний (кількіс(т)ний) аналіз.

946. Количество электричества. Кіль­ кість електрики.

947. Коллодій. Колодій. Колльодій. Цег. 115. Колльодіюм. ГОХ. 65. Спаюн. Тимч.

948. Коллодійная вата. Колодійна вов­ на. Колльодийна вовна. Цег. 115.

949. Колодезная вода. См. Клю­чевая вода.

950. Колокольный металлъ. Дзвонови­ на, дзвоновий метал. Цег. 94. Дзвонова мідь, дзвоновина. Пок. 57. Бронз дзвоновий ГОХ. 46.

951. Колориметрическій анализъ. Ко­ло­ риметричний аналіз.

952. Колпакъ стекляный. Шкляний дзвін (дзвону). Цег. 32.

953. Колпачекъ для горhлки. Соро­чеч­ ка, ки.

954. Колчеданъ. Іскриш, ша. Цег. 30.

955. Колчеданъ желhзный. См. Же­лhз­ ный колчеданъ.

956. Колчеданъ мhдный. См. Мhд­ный колчеданъ.

957. Колчеданъ сhрный. См. Же­лhзный колчеданъ.

958. Кольцо. Перстень, (род. персня).

959. Комовая сhра. Грудкова сірка. Сира сїрка. Цег. 30.

960. Комокъ. Грудка, ки.

961. Комкомъ. Жужмом. Грінч. Тимч.

962. Конденсироваться. Конденсу­вати­ ся, суюся.

963. Конечное состояніе системы. Кін­ цевий стан системи.

964. Коническій. Стіжкуватий, коничний.

965. Коніинъ. Коніїн, ну. Конїїна. Цег. 135.

966. Конопляное масло. Конопляна олія.

967. Консервированный. Консерво­ваний.

968. Конституціонная вода. Консти­ту­ ційна вода. Конституцийна вода. Гірн. 83.

Конституціонная формула

– 20 –

969. Конституціонная формула. Кон­ ституційний взірець, к. формула. Конституцийний взір. Гірн. 62.

970. Концентрація раствора. Концентра­ ція розчину.

971. Концентрированный. Концен­тро­ва­ ний. Сконцентрований сїрковий квас. Цег. 25.

972. Копаловая смола. Копалова смола.

973. Копалъ. Копал, лу. Копаль. Цег. 134.

974. Копь соляная. Копальня соли. Цег. 17.

975. Копь угольная. Копальня ву­гілля. Ко­ пальня вугля. Цег. 55.

976. Коралловый. Кораловий. Грінч. Пок. 177.

977. Коричное масло. Цинамонова олія. Цинамоновий олїйок. Цег. 133.

978. Корреспондирующія состоянія. См. Со­отвhтствующія состоянія.

979. Корундъ. Корунд, ду. М. 35. Гірн. 93. Цег. 78.

980. Костяная зола. См. Зола ко­стяная.

981. Костяной клей. См. Клей ко­стяной.

982. Костяной уголь. Кістяне вугілля, крупка. Костяний вугіль, крупка. Зб. І. 56. Кістяний вуголь, сподіум. Цег. 48.

983. Котелъ. Казан, на, котел, тла. Грінч.

984. Котельный камень. Котловий (ка­ зановий) камінь. Кітловий камінь. ГОХ. 54.

985. Кофеинъ. Кофеїн, ну. Кофеїна. Цег. 135.

986. Кошениль. Кошеніля, лі. Цег. 130. Манія, нії. Грінч. Кармазин, манія, бакан. Тимч.

987. Коэффиціентъ растворимости. Су­ чинник (коефіцієнт) розчинности.

988. Кранъ. Кран, ну. Закруток. Гірн. 3. Закрутка. Цег. 6. Рулка, чопик, ключик; мех. лисиця, підвага, журавель. Тимч.

989. Красильное дhло. Фарбівництво, ва, барвництво, ва. Цег. 40.

990. Краситель. См. Красящее ве­щество.

991. Краска. Фарба, би, краска, ки. Фарба, барва. Клеевая – кольфарба; к. для рас­ писыванія посуды – машляк. Бhлая крас. – побіль; желтая – жовтка, жовтило; красная – червінка; оран­жевая – жовтожар. Тимч.

992. Красная охра. См. Охра крас­ная.

993. Красная соль. Червона ціянова сіль.

994. Красящее вещество. Барв­ник, ка. Цег. 48. Фарбник.

995. Крахмалъ. Крохмаль, лю. Цег. 115. Гірн. 116. Тимч.

996. Крахмальный клейстеръ. Крох­ мальний кляйстер. Мучковий кляйстер. Гірн. 120.

997. Крахмальный сахаръ. Крох­маль­ний цукор. Цег. 118.

Соль метакремневой кислоты

998. Кремень. Кремінь, меню. Грінч. Гірн. 97. Пок. 50.

999. Кремнеземъ. Крем’янка, ки. М. 34. Цег. 60. Кремениста земля, кремінка, кремениця. Пок. 50.

1000. Кремній Si. Крем, му. Цег. 12. Лев. Силіцій, ія. Сілїціум. Горб. 7.

1001. Кремневый ангидридъ SiO2. Без­ водник (двоокис) крему (кремовий), ангі­ дрид силіція (силіційний). Безвод­ник (надокис) кремовий. Лев. Двокис крему. Гірн. 94. Кремовий окис. Цег. 30. Кремовий двоокис. Цег. 60.

1002. Кремневая кислота H2SiO3. Kре­ мо­ва кислота. Кремовий квас. Цег. 60. Гірн. 94.

1003. Соль кремневой кислоты. Kpeман, ну. Цег. 75. Лев. Силікат, ту. Зб. І. 90. Горб. 5. Кремян. Гірн. 99.

1004. Кремнекислый алюминій Al2(SiO3)3. Креман глинця (глинцевий), силікат алюмі­ нія (алюмінійний). Алюмінїовий кремян. Гірн. 99. Глиновий креман. Цег. 75.

1005. Кремнекислое желhзо. Креман (си­ лікат) заліза (залізовий). Зелїзовий кремян. ГОХ. 100. Залїзовий кре­ман. Цег. 75.

1006. Кремнекислый калій K2SiO3. Кре­ ман потасу (потасовий), силікат калія (ка­ лійний). Креман потасу. Цег. 60.

1007. Кремнекислый кальцій CaSiO3. Креман вапу (ваповий), силікат кальція (кальційний). Ваповий кремян. ГОХ. 100. Ваповий креман. Цег. 7.

1008. Кремнекислый магній MgSiO3. Креман (силікат) магнія (магнійний). Маґновий кремян. ГОХ. 100. Маґновий креман. Цег. 75.

1009. Кремнекислая мhдь. Креман (си­ лікат) міді (мідевий). Мідавий креман. Лев.

1010. Кремнекислый натрій Na2SiO3. Креман соду (содовий). Цег. 74. 60. Лев. Силікат натрія (натрійний).

1011. Кремнекислый свинецъ. Кре­ман (силікат) олива (оливовий). Олововий креман. Цег. 74.

1012. Кремнекислый цинкъ Zn2SiO4. Креман (силікат) цинку (цинковий). Креман цинковий. Лев.

1013. Кремнекислый цирконій ZrSiO4. Креман (силікат) цирконія (цирконійний). Креман цирконовий. Лев.

1014. Метакремневая кислота H2SiO3. Метакремова кислота. Метакремовий квас. Гірн. 94. Лев.

1015. Соль метакремневой кислоты. Ме­ такреман, ну. Лев. Meтасилікат, ту.

Ортокремневая кислота

– 21 –

1016. Ортокремневая кислота H4SiO4. Ортокремова кислота. Ортокремовий квас. Гірн. 94.

1017. Соль ортокремневой кислоты. Орто­креман, ну. Лев. Ортосилікат, ту.

1018. Поликремневая кислота. Mно­ го­кремова кислота. Многокремові ква­си. Лев.

1019. Соль поликремневыхъ кислотъ. Многокреман, ну. Лев. Цег. 60. Полісилі­ кат, ту.

1020. Кремнистый водородъ SiH4. Кре­ моводень, дня, силіцій-водень. Kpeмоводень (кремометан). Лев.

1021. Производный кремнистаго во­до­ рода. Кремак, ка, силіцид, ду.

1022. Кремнефтористоводородная кис­ лота H2SiFl6. Флуорокремова кислота. Квас флюорокремовий. Лев.

1023. Соль кремнефтористоводородной кислоты. Флуорокреман, ну. Флуоросилі­ кат, ту.

1024. Креновая кислота. Кренова кисло­ та.

1025. Кривая растворимости. Крива роз­ чинности.

1026. Криптонъ Kr. Криптон, ну. Цег. 12. Лев. Горб. 6.

1027. Кристализаціонная вода. Кри­ ста­лізаційна вода. Кристалїзацийна вода. Гірн. 69. Кристальна вода. Цег. 13.

1028. Кристализація. Кристаліза­ція, ії. Кристалїзация. Цег. 118. ГОХ. 6.

1029. Кристализація дробная или фра­ кці­онованная. Фракціонована кристаліза­ ція. Викристалїзованє. Гірн. 16.

1030. Кристализировать. Кристалі­зува­ ти, зую.

1031. Кристализироваться. Криста­лізу­ ватися, зуюся. Сіль кристалїзує Гірн. 52.

1032. Кристализованная соль. Ле­дова сіль. Грінч. Льодова сіль.

1033. Кристалическій. Кристаличний. Кристалічний. Тимч. Криста­лїчна відміна крему. Цег. 60.

1034. Кристалическій двойникъ. См. Кри­ сталлъ двойной.

1035. Кристалическій кальцитъ. Kpи­ сталичний вапняк (кальцит). Кристальний кальцит. Гірн. 85.

1036. Кристалическая соль. Кристалич­ на сіль. Льодова (ледова) сіль.

1037. Кристалическое тhло. Kpистa­лич­ не тіло. Кристалїчне тїло. Цег. 65.

1038. Кристалловидный. Кристалуватий.

1039. Кристаллоидъ. Кристалоїд, ду.

Купритъ

1040. Кристаллъ. Кристал, лу. Грінч. Криш­таль, кристаль. Пок. 98. Кришталь; (льоду) – скалка. Тимч.

1041. Кристаллу принадлежащій. Кри­ стальний. Кристальна вісь.

1042. Кристаллъ двойной. Кри­сталь­ний близнюк, ка, к. двійняк, ка. Пок. 98.

1043. Кристаллъ двоосный. Двоосевий кристал. Лев. Мат.

1044. Кристаллъ жидкій. Плинний крис­ тал.

1045. Кристаллъ одноосный. Одноосе­ вий кристал. Лев. Фіз.

1046. Критическій (давленіе, темпе­ра­ тура, объемъ). Критичний (тиснення, тем­ пе­ратура, об’єм).

1047. Кріогидратъ. Кріогідрат, ту.

1048. Кріолитъ. Кріоліт, ту. Криолїт. Цег. 78.

1049. Кровяная соль желтая K4Fe(CN)6. Жовта ціянова сіль. Жовта циянова сіль. Цег. 123.

1050. Кровяная соль красная K3Fe(CN)6. Червона ціянова сіль. Червона циянова сіль. Цег. 124.

1051. Кровяная сыворотка. Кров’яна си­ роватка.

1052. Кронгласъ. Кровнове шкло. Кровнове скло. Цег. 74. Кровн (скло). Лев. Мат.

1053. Круглодонная колба. Круглодон­ на колба.

1054. Круговая поляризація. Колова поляризація.

1055. Круговой процессъ обратимый. Коловий оборотний процес.

1056. Крупнозернистый. Грубозер­ни­стий. Пок. 47. Грубо зернистий. Гірн. 14.

1057. Крышка. Покришка, ки, на­кривка, ки.

1058. Крhпкій. (Про розчин) – кон­цен­тро­ ваний; (про кислоту) – міцний.

1059. Ксенонъ X, Хе. Ксенон, ну. Цег. 12. Лев. Горб. 6.

1060. Ксилолъ. Ксилол, лу. Ксильоль (двометильбензоль). Цег. 126.

1061. Купоросное масло. См. Сhpная кис­ лота.

1062. Купоросъ. Вітріоль, лю. Kyпервас, вітроголь. Тимч.

1063. Купоросъ желhзный. См. Же­лhз­ ный купоросъ.

1064. Купоросъ мhдный. См. Мhд­ный купоросъ.

1065. Купоросъ цинковый. См. Цин­ко­ вий купоросъ.

1066. Купритъ. Kyприт, ту. Гірн. 40.

– 22 –

Купферниккель

1067. Купферниккель NiAs. Ніке­лін, ну. Гірн. 45.

1068. Куркума. Куркума, ми. Цег. 130.

Л.

1069. Лабораторія. Лабораторія, ії. Лабораторія. Зб. І. 125. Дільня. Левч.

1070. Лабораторія передвижная. Ру­хо­ ма лабораторія.

1071. Лавровое масло. Лаврова олія. Лав­ ровий олїй. Цег. 110.

1072. Лазуревый камень. Лазуровий ка­ мінь. Лязуровий камінь. Цег. 82.

1073. Лазурь берлинская. См. Бер­линс­ кая лазурь.

1074. Лазурь мhдная. См. Мhдная лазурь.

1075. Лакмусовая бумажка. Лакму­со­вий папір. Лякмусовий папір. Цег. 2.

1076. Лакмусовая настойка. Лакму­сова тинктура. Лякмусова тинктура. Цег. 7.

1077. Лакмусъ. Лакмус, су. Лякмус. Цег. 131. Гірн. 57.

1078. Лактоза (молочный сахаръ). Лак­ тоза, зи, молочний цукор. Ляктоза, молочний цукор. Цег. 117. Лев.

1079. Лакъ. Лак, ку. Грінч. Ляк. Цег. 70. Ляк, покост. Тимч.

1080. Лампа. Лямпа, пи.

1081. Лампа калильная. См. Ка­лильная лампа.

1082. Лампа предохранительная Деви. Безпечна лямпа Деві. Лямпа безпеченьства. Цег. 57.

1083. Лантанъ. Лантан, ну. Лянтан. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

1084. Латунь. Мосяж, жу. Цег. 94. Пок. 100. Огон. 25. ГОХ. 46.

1085. Левулоза. Левулоза, зи. Лєву­льоза. Цег. 117.

1086. Легковоспламеняемый. Палкий, займистий. Тимч.

1087. Легкоплавкій. Топнистий. Тимч. Легкотопний. Легкотопливий. Гірн. 30.

1088. Легкоплавкость. Топнистість, то­ сти. Тимч. Легкотопність, ности.

1089. Легуминозы. Легумінози. Лєґумінози. Цег. 140.

1090. Легуминъ. См. Казеинъ расти­тель­ ный.

1091. Леденцовый сахаръ. Льодовий цукор.

1092. Ледъ. Лід, льоду. Грінч. Крига; (дуже тонкий) – шерех; (з сні­гом) – сало. Тимч.

1093. Ледяной. Льодовий. Грінч. Крижаний, льодовий. Тимч.

Магнезія

1094. Ленъ горный. См. Аміантъ.

1095. Летицинъ. Летицин, ну. Летицин. ГОХ. 68.

1096. Летучій (вещество, масло). Лет­ кий. Тимч.

1097. Лигнинъ. Лігнін, ну. Лїґнїн. Цег. 113.

1098. Лигроинъ. Лігроїн, ну. Лїґроїна. Цег. 100.

1099. Лидитъ. Лідит, ту. Лїдит (або пробний камінь), некристалїчна чорна відміна кварцу. ГОХ. 96.

1100. Ликеръ. Лікер, ру. Цег. 122.

1101. Лимонитъ. См. Желhзнякъ бурый.

1102. Лимонная кислота. Цитринова кислота. Цитриновий квас. Цег. 108.

1103. Лимонной кислоты соль. Цитри­ нан, ну. Цег. 108. Цитрат, ту.

1104. Лимонное масло. Цитринова олія. Цитриновий олїйок. Цег. 133.

1105. Липкій. Липкий, липучий. Тимч.

1106. Липкость. Липкість, кости, липу­ чість, чости. Тимч.

1107. Литій Li. Літій, ія. Лїт. Лев. Цег.

1108. Окись литія Li2О. Окис (півокис) літія (літійний). Окис лїту (лїтовий). Лев.

1109. Гидратъ окиси литія Li(ОН). Воднекис (гідрокис, гідрат окису) літія (лі­ тійний). Воднекисень лїту (лїтовий). Лев.

1110. Литій углекислый. См. Углекис­ лый литій.

1111. Литій фосфорнокислый. См. Фос­ форнокислый литій.

1112. Литографскій камень. Літо­графсь­ кий камінь. Літографічний вапняк. Гірн. 86. Лїтографний камінь. Цег. 73.

1113. Лодочка (фарфоровая). Човник (пор­ целяновий).

1114. Ломкій. Крихкий, ламкий. Крушний: крихкий, ламкий, ламучий. Тимч.

1115. Лопать, лопнуть. Тріскатись – тріс­ нути, репатись – репнути, луснути, розлупитись, розсістись; (про квітки) – пукатись. Тимч.

1116. Лучистый камень. См. Биссолитъ.

1117. Лhвовращающій. Лівозворотний.

1117а. Лютецій Lu. Лютецій, ція.

1118. Ляписъ. Ляпіс, су. Лев. Пeкольний камінь. Цег. 92.

М.

1119. Магнезитъ. Магнезит, ту. Маґ­не­ зит. М. 52.

1120. Магнезія. Магнезія, ії. Маґне­зия. Цег. 77.

Магнезія бhлая

– 23 –

1121. Магнезія бhлая. Біла магнезія. Біла маґнезия. Цег. 77.

1122. Магнезія жженая. Палена маг­ незія. Палена маґнезия. Цег. 77.

1123. Магнетитъ. См. Желhзнякъ магнит­ ный.

1124. Магнитный желhзнякъ. См. Же­ лhзнякъ магнитный.

1125. Магнитная закись-окись же­лh­за. Магнетовий залізисто-залізовий окис. Маґнетний закис-окис залїза. Зб. I. 93.

1126. Магнитъ. Мигнет, ту. Маґнес. Тимч. Магніт, ту. Грінч. Маґнет. Цег. 3.

1127. Магніевый. Магнійний.

1128. Магніева лента. Магнійна стьож­ ка.

1129. Магніева проволока. Магнійний дріт. Маґновий дріт. Цег. 77.

1130. Магній Mg. Магній, ія. Маґн. Лев. Цег. 12. Гірн. 11. Горчець. Левч.

1131. Окись магнія. MgO. Окис (одноо­ кис) магнія (магнійний). Окис маґновий (маґну). Лев. Маґновий окис, окис маґну, палена маґнезия. Цег. 77.

1132. Гидратъ окиси магнія Mg(OH)2. Воднекис (гідрокис, гідрат окису) магнія (магнійний). Маґновий воднокис. Цег. 77. Воднекисень маґновий. Лев.

1133. Магній кремнекислый. См. Крем­ не­кислый магній.

1134. Магній сhрнокислый. См. Сhрно­ кислый магній.

1135. Магній углекислый. См. Угле­кис­ лый магній.

1136. Мазь. Мазь, зі. Грінч. ГОХ. 23. Масть, мазь, (до шкур то що) – шмаровило, (колесная) коломазь. Тимч. Смаровило до возів і машин. Цег. 100.

1137. Малахитъ. Малахіт, ту. Пок. 175. Шіндл. 49. Маляхит. Гірн. 88.

1138. Малеиновая кислота. Малеїно­ва кислота. Малеїновий квас. Зб. І. 10.

1139. Мальтоза. Мальтоза, зи, со­лодо­ вий цукор. Цег. 117.

1140. Марганецъ Mn. Манган, ну. Манґан. Цег. 12. Лев. Гірн. 27. Горб. 6.

1141. Закись марганца MnO. Ман­га­ нистий окис, одноокис (недокис) мангану. Окис манґановий. Лев.

1142. Гидратъ закиси марганца Mn(OH)2. Манганистий воднекис (гідрокис) гідрат одноокису (недокису) ман­гану. Воднекисень манґанавий. Лев.

1143. Углекислая соль закиси мар­ган­ ца MnCO3. Манганистий вуглян (карбонат). Углян манґанавий. Лев.

Масляный

1144. Сhрнокислая соль закиси мар­ган­ ца MnSO4. Манганистий сірчан (сульфат). Сїрчан манґанавий. Лев.

1145. Окись марганца Mn2O3. Ман­гано­ вий окис. Лев. Півтораокис мангану.

1146. Гидратъ окиси марганца Mn(OH)3. Мангановий воднекис (гідрокис), гідрат манганового окису (півтораокису) мангану. Воднекисень манґано­вий. Лев.

1147. Перекись марганца MnO2. На­до­ кис (двоокис) мангану (мангановий). Двуокис манґановий. Лев. Манґано­вий надокис (мурак, бравнштайн, піролюзит). Цег. 27. Манґановий д­воокис. Цег. 87. Двокис манґану. ГОХ. 14.

1148. Закись-окись марганца Mn3O4= =MnО.Mn2O3. Манганисто-мангановий окис, недокис-окис мангану. На­докис мангановий. Лев.

1149. Марганцовистый ангидридъ MnO3. Мангановий безводник (ангідрид), триокис мангану. Безводник манґано­вий. Лев.

1150. Марганцовистая кислота H2MnO4. Манганова кислота. Лев. Квас манґановий. Лев.

1151. Марганцовистой кислоты соль M2MnO4. Манганан, ну. Манганат, ту.

1152. Марганцовистокислый калій K2MnO4. Манганан потасу (потасовий), манганат калія (калійний). Манганан потасовий. Лев. Цег. 87.

1153. Марганцовый ангидридъ Mn2O7. Надмангановий безводник (ангідрид), пів­ чвартаокис мангану. Безвод­ник надманґановий. Лев.

1154. Марганцовая кислота HMnO4. Над­манганова кислота. Квас надман­ґано­ вий. Лев.

1155. Марганцовокислая соль MMnO4. Надманганан, ну. Перманганат, ту.

1156. Марганцовокислый калій КМnО4. Надманганан потасу (потасовий), пер­ манганат калія (калійний). Потасовий надманґанан. Лев. Цег. 87. Манґанокислий калїй. Зб. І. 85.

1157. Марказитъ. См. Желhзный колче­ данъ.

1158. Мармарошскій алмазъ. См. Ал­мазъ мармарошскій.

1159. Масло. Олія, ії. Олії. Цег. 110. Олій. Тимч.

1160. Масло коровье. Масло, ла.

1161. Маслянистый. Оліїстий. Оливча­ стий. Цег. 35. Маслистий, масткий, оліїстий. Тимч.

1162. Масляный. Олійний; масляний. Грінч.

Масляная баня

– 24 –

1163. Масляная баня. Олійна ванна.

1164. Масляное броженіе. Масляна фер­ ментація (киснення). Масляна фер­мента­ция. Цег. 106.

1165. Масляная кислота C3H7COOH. Масляна кислота. Масловий квас. Лев. Цег. 103.

1166. Масляной кислоты соль. Macлян, ну. Лев. Бутират, ту.

1167. Изомасляная кислота. Ізомасля­ на кислота. Ізомасловий квас. Цег. 106.

1168. Масляная краска. Олійна фарба. Гірн. 44.

1169. Масса. Маса, си. Лев. Мат. Тимч.

1170. Массивность. Масивність, ности.

1171. Массивный. Масивний. Тільчастий, литий. Левч. Тілистий, тільчастий. Тимч.

1172. Матеріалъ. Матеріял, лу.

1173. Матеріалъ горючій. Палкий мате­ ріял, горючий м. Пальний материял. Цег. 3.

1174. Матерія. Матерія, ії, суб­станція, її, твориво, ва. Материя. Гірн. 19. Лев. Мат. Материя або субстан­ция. Шіндл. 5.

1175. Матовый. Матовий. Цег. 2. Харківщ. Тимч.

1176. Маточный растворъ. Маточний розчин, материця, ці.

1177. Машинное масло. Олія до ма­шин, машинова олія. Олива до машин. Цег. 100.

1178. Медленный. Повільний. Тимч. Повільне випарованє. Пок. 47.

1179. Межмолекулярное простран­ ство. Міжмолекулярний відступ.

1180. Меланитъ. Меланіт, ту. Meлянїт. М. 65. Гірн. 102.

1181. Меласса. Меляса, си. Цег. 118.

1182. Мелкозернистый. Дрібнозер­нистий. Тимч. Гірн. 14. Цег. 85. Мілкозернистий. Пок. 47.

1183. Мензурка. Мензурка, ки. Ка­лібро­ вана скляна рура. Цег. 9.

1184. Менилитъ. Меніліт, ту. Гірн. 98.

1185. Ментолъ. Ментол, лу. Ментоль. Цег. 133.

1186. Мергель. Опока, ки, мергель, лю. Мер­ ґель – вапняк змішаний з глиною. Гірн. 11. Опока, марґіль. Пок. 177. Опока, мерґель. Цег. 80.

1187. Меркаптанъ. Меркаптан, ну. Мер­ каптани (сїркоалькоголї). Лев.

1188. Меркуриаммоній хлористый. См. Хло­­ристый меркуриаммоній.

1189. Меркуроаммоній хлористый. См. Хлористый меркуроаммоній.

1190. Металлическій (изъ металла сдh­ ланный). Металевий. Грінч. Мета­лїчний (попіл). Цег. 2.

Механическое соединеніе

1191. Металлическій (относящійся къ металлу). Металичний. Металїчний блеск. Гірн. 24. Металічний полиск. Цег. 46.

1192. Металлическій звукъ. Дзвяк, ку. Грінч. Брязк, ку. Тимч.

1193. Металлоидъ. Металоїд, ду. Метальоїд. Цег. 11. ГОХ. 38. Аметалї, Метальоїди. Гірн. 72.

1194. Металлургія. Металургія, гії, га­ марство, ва. Грінч. Тимч. Метальництво, ва. Тимч. Металюрґия. Цег. 82. Зб. І. 93.

1195. Металлъ. Метал, лу. Грінч. Ковань. Левч. Металь. Пок. 53. Цег. 11. ГОХ. 38. Тимч. Круш, ша. Грінч.

1196. Металлъ колокольный. См. Ко­ локольный металлъ.

1197. Металлъ пушечный. Гармат­ній метал. Пушковина, спиж гарматна. Пок. 87. Пушковина, гармат­ний маталь. Цег. 94.

1198. Метанъ CH4. См. также Бо­лотный газъ. Метан, ну. Цег. 55. Гірн. 105. Лев.

1199. Метиленъ. Метилен, ну. Ме­тилєн. Лев.

1200. Метилово-этиловый эфиръ. Мети­ лово-етиловий етер. Метилево-етилевий етер. Цег. 109.

1201. Метиловый спиртъ. Метило­вий алко­голь (спирт). Метилевий алькоголь, зви­ чайний спірт. Гірн. 114. Метилевий алькоголь. Цег. 101.

1202. Метиловый эфиръ. Метиловий етер. Цег. 109.

1203. Метилуксусный эфиръ. Meти­ловооцтовий естер. Метильовий оцтан. ГОХ. 4.

1204. Метилъ. Метил, лу. Цег. 97. Лев.

1205. Метилъ бромистый. См. Бро­ми­ стый метилъ.

1206. Метилъ іодистый CH3J. Йодак (йо­ дид) метиловий (метилу), йодметил, лу. Метилевий йодак. Цег. 97. Йодак метилю (йодометан). Лев.

1207. Метръ. Метр, тру.

1208. Механика. Механика, ки. Ме­ханїка, Лев. Мат.

1209. Механическій. Механичний. Meха­ нїчний. Цег. 1.

1210. Механическая дhлимость. Ме­ха­ нична подільність.

1211. Механическая работа. Меха­нич­на праця (робота).

1212. Механическая смhсь. Меха­нична (фізична) мішанина. Механїчна сумішка. Цег. 31.

1213. Механическое соединеніе. Ме­ха­ нична (фізична) сполука. Фізична злука. Гірн. 15.

Микронъ

– 25 –

1214. Микронъ. Мікрон, ну.

1215. Миндальное масло. Мігдалова олія. Міґдаловий олїй. Цег. 110.

1216. Минералогія. Мінералогія, гії. Мінеральоґия. Гірн. 9.

1217. Минералъ. Мінерал, лу. Гірн. 9. Ми­ нерал. Грінч. Мінерали, нерости. Пок. 47. Левч. Мінераль, крушець, копалина. Тимч.

1218. Минералъ полевошпатовый. По­ льовик, ка, фельдшпат, ту. Полевики, фельд­ шпати. М. 56.

1219. Минеральная вода. Мінеральна вода. Гірн. 51. Шіндл. 41. Мінеральні води, щавниці. Пок. 170. Щави. Цег. 50.

1220. Минеральная вода естествен­ная. Природня мінеральна вода.

1221. Минеральная вода искусствен­ ная. Штучна мінеральна вода. Цег. 50.

1222. Минеральный источникъ. Мі­не­ раль­не джерело. Мінеральне жерело. Цег. 14. Пок. 49.

1223. Минеральное масло. Міне­ральна олія.

1224. Минеральные туки. См. Ми­нераль­ ное удобреніе.

1225. Минеральное удобреніе. Мі­нераль­ не угноєння. Навізна сіль. Пок. 48.

1226. Мирабилитъ. Мірабіліт, ту. Гірн. 76.

1227. Мирициловый спиртъ. Miрици­ло­ вий алкоголь (спирт). Мірикилевий алькоголь. Цег. 111.

1228. Мисочка. Мисочка, ки. Мищинка. Цег. 4.

1229. Млечный сокъ. Молоч, чу. Цег. 142.

1230. Многоатомность. Многовартіс­ ність, ности. Гірн. 63. Многовалентність, ности, многоатомовість, вости.

1231. Многоосновная кислота. Много­ основна (многовартісна) кислота. Кваси многоосновні. Цег. 106.

1232. Многофазная система. Многофа­ зова система.

1233. Молекула. Молекула, ли. Мо­лекул. Гірн. 58. Цег. 20. ГОХ. 7. Дробина, молєкул. Лев. Мат.

1234. Молекулярный. Молекулярний.

1235. Молекулярный вhсъ. См. Вhсъ молекулярный.

1236. Молекулярная гипотеза. Мо­ле­ку­ лярна гіпотеза.

1237. Молекулярный объемъ. Моле­ку­ лярний об’єм.

1238. Молекулярная поверхность. Мо­ лекулярна поверхня.

1239. Молекулярное преломленіе. Мо­ лекулярне заломлення.

Мраморъ

1240. Молекулярное строеніе. Мо­леку­ лярна будова (структура).

1241. Молекулярная формула. Моле­ку­ лярний взірець. ГОХ. 63. Молекулярна фор­ мула. Молекулярний взір. Гірн. 62.

1242. Моль, грамм-молекула. Моль, граммолекула, грам-моль. Моль (ґрамовий рівноважник). ГОХ. 44.

1243. Молибденъ Mо. Молібден, ну. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

1244. Окись молибдена MoO2. Мо­ліб­де­ новий окис, двоокис молібдену.

1245. Молибденовый ангидридъ MoO3. Молібденовий безводник. Лев. Молібде­но­вий ангідрид, триокис молібдену.

1246. Молибденовая кислота H2MoO4. Молібденова кислота. Молїбденовий квас. Лев.

1247. Молибденовой кислоты соль M2MoO4. Молібденан, ну. Лев. Молібдат, ту.

1248. Молоко известковое. См. Из­вест­ ковое молоко.

1249. Молоко сhрное. Сірчане мо­локо. Цег. 32.

1250. Молочный кварцъ. Молочний кварц. Пок. 50.

1251. Молочная кислота. Молочна кис­ лота. Молочний квас або α-, β- алькогольопропіоновий квас. Цег. 108.

1252. Молочной кислоты соль. Мо­лочан, ну. Лев. Цег. 108. Лактат, ту.

1253. Молочный опалъ. Молочний опал, лу.

1254. Молочный сахаръ (лактоза). Мо­ лочний цукор, лактоза, зи.

1255. Молочная сыворотка. Cиpoват­ка, ки. Цег. 119. Грінч.

1256. Моносахариды. См. Глюкозы. Моно­ сахариди, 1257. Моріонъ. Моріон, ну, Гірн. 95.

1258. Морской. Морський.

1259. Морфинъ. Морфін, ну, Mopфіна. Цег. 135. ГОХ. 68.

1260. Мочевая кислота. Мочева кис­лота. Квас мочевий. Лев.

1261. Мочевой кислоты соль. Moчан, ну. Лев. Урат, ту.

1262. Мочевина. Мочник, ка, кар­бамід, ду. Цег. 125.

1263. Мочить в растворh квасцовъ. Га­ лунити, ню. Грінч.

1264. Мраморный. Марморовий. Грінч. Тимч.

1265. Мраморъ. Мармор, ру. Грінч. Тимч. Цег. 70. Пок. 177. Мармур. Грінч. Гірн. 86. Мазур. 48.

Мраморъ бhлый

– 26 –

1266. Мраморъ бhлый. Білий мар­мор. Пок. 177.

1267. Мраморъ обыкновенный. Зви­чай­ ний мармор. Звичайний мармур. Гірн. 816.

1268. Мраморъ пестрый. Рябий мар­мор. Забарвлений або пестрий мармор. Пок. 177. Пестрий мармур. ГОХ. 86.

1269. Мраморъ раковистый. Чере­паш­ ковий мармор. Мушлевий мармур. ГОХ. 86.

1270. Мраморъ флоренцкій. Флоренцький мармор. Фльорентийский мармур. ГОХ. 86.

1271. Муравьиный алдегидъ. Mypa­вель­ ний альдегід. Лев.

1272. Муравьиная кислота. Mypaвель­ на кислота. Муравельний квас. Цег. 103. Гірн. 107.

1273. Муравьиной кислоты соль. My­рав­ лян, ну. Цег. 104. Форміят, ту.

1274. Муравьинокислый натрій HCOONa. Муравлян соду (содовий), форміят натрія (натрійний). Содовий муравлян. Лев. Цег. 107.

1275. Мусковитъ. См. Каліевая слюда.

1276. Мутить. Каламутити, чу. Тимч.

1277. Мутиться. Каламутитися, чуся. Мазур. 19. Цег. 71. Грінч.

1278. Мутный. Каламутний. Цег. 9. Грінч. Тимч. Мутний. Тимч. Грінч.

1279. Мутнhть. См. Мутиться.

1280. Муть. Каламутина, ни. Мут. Тимч.

1281. Мыло. Мило, ла.

1282. Мыловареніе. Милярство, ва. Тимч.

1283. Мыловарный заводъ. Mилярня, ні. Тимч.

1284. Мыльный. Миляний. Мильний. Тимч.

1285. Мыльный пузырь. Миляна банька. Цег. 17.

1286. Мылящійся. Милкий. Грінч.

1287. Мышьяковистокислый. (См. так­ же Мышьяковистокислая соль). Арсенисто­ кислий.

1288. Мышьяковистый. Арсенистий.

1289. Мышьяковый. Арсеновий.

1290. Мышьяковое зеркало. Apceнове дзеркало. Арсенове зеркало. Цег. 46.

1291. Мышьякъ As. Арсен, ну. Лев. Цег. 12. Пок. 174. Гірн. 27. Горб. 6. Аршеник, аршиник. Arsenicum. Тимч. Аршинник. Шейк. Грінч. Мишак. Мазур. 33.

1292. Мышьякъ бhлый As2O3. Apше­ ник, ку. Лев. Аршенїк. Гірн. 45. Білий аршеник. Цег. 46.

1293. Мышьяковистый ангидридъ, окись мышьяка As2O3. Арсенистий без­вод­ ник (ангідрид), півтораокис арсену. Окис арсену. Гірн. 45. Безводник ар­сеновий. Лев. Арсеновий триокис. Цег. 46.

Мhдь желтая

1294. Мышьяковистый водородъ AsH3. Арсеноводень, дня. Aрсеновий триводень. Лев.

1295. Мышьяковистая кислота H3AsO. Арсениста кислота. Квас арсенавий. Лев.

1296. Мышьяковистой кислоты соль M3AsO3. Арсенин, ну. Лев. Арсеніт, ту.

1297. Мышьяковистый калій KAsO2. Потасовий (калійний) арсенин (арсеніт), а. потасу (калія). (Meтa) арсенин по­тасовий. Лев.

1298. Мышьяковистокислый кобальтъ Co3(AsO4)2. Кобальтовий арсенин. Apсенан кобальтовий. Лев.

1299. Мышьяковый ангидридъ As2O5. Арсеновий безводник. Лев. Ангідрид (пів­ третяокис) арсену.

1300. Мышьяковая кислота H3AsO4. Арсенова кислота. Квас арсеновий. Лев.

1301. Мышьяковой кислоты соль. Ар­ сенан, ну, арсеніят, ту. Арсеніат. Горб. 5.

1302. Метамышьяковая кислота HAsO3. Метаарсенова кислота. Метаарсеновий квас. Лев.

1303. Метамышьяковой кислоты соль. Метаарсенан, ну. Лев. Meтаарсеніят, ту.

1304. Ортомышьяковая кислота. Opто­ арсенова кислота. Ортоарсеновий квас. Лев.

1305. Ортомышьяковой кислоты соль. Ортоарсенан, ну. Лев. Oртоарсеніят, ту.

1306. Пиромышьяковая кислота H4As2O7. Піроарсенова кислота. Пироарсеновий квас. Лев.

1307. Пиромышьяковой кислоты соль. Піроарсенан, ну. Лев. Піроарсеніят, ту.

1308. Мhдный. Мідяний. Цег. 2. Тимч. Грінч.

1309. Мhдный блескъ. Блиск міді, мідя­ ний блиск. Блест міди. М. 26.

1310. Мhдный колчеданъ. Мідяний іс­ криш, іскриш міді, халькопірит, ту. Мідяний искриш, халькопірит. Цег. 90. Міденець. Тимч. Іскриш міди, халькопірит. М. 25. Халькопі­рит. Гірн. 40.

1311. Мhдный купоросъ. Вітріоль міді, синій камінь. Вітриоль міди, синїй камінь. Цег. 90. Мідяний вітриоль ГОХ. 39. Вітриоль міди, халькантит. Гірн. 76. Вітриоль міди, халькантит, синїй камінь. М. 45.

1312. Мhдная лазурь. Азурит, ту. Гірн. 88. Азуріт. Пок. 175.

1313. Мhдная руда красная. Мідянець, нця. Цег. 90. Шіндл. 49. Мідянець, куприт. М. 37.

1314. Мhдь Cu. Мідь, ді. Цег. 60. Тимч. Гірн. 27. Грінч. Горб. 6.

1315. Мhдь желтая. См. Латунь.

– 27 –

Мhдь красная

1316. Мhдь красная. Томбак, ку. Тимч. Червона мідь.

1317. Закись мhди Cu2O. Мідистий окис, недокис (півокис) міді. Окис мідавий. Лев. Окисок міди. Гірн. 40.

1318. Закисное соединеніе мhди. Мі­ диста сполука. Мідяві сполуки. Цег. 90.

1319. Гидратъ закиси мhди Cu2(OH)2. Мідистий воднекис, гідрат півокису (недо­ кису) міді. Воднекисень мідевий. Лев.

1320. Окись мhди CuO. Мідевий окис. Цег. 90. Одноокис міді. Окис міди. ГОХ. 12. Окис мідавий. Лев.

1321. Окисное соединеніе мhди. Miдева сполука. Цег. 90.

1322. Гидратъ окиси мhди Cu(OH)2. Мі­ девий воднекис, гідрат одноокису міді. Вод­ некисень мідавий. Лев.

1323. Элементы группы мhди (Cu, Ag, Au). Мідники. Лев. Цег. 92. ГОХ. 3.

1324. Мhдянка (зеленая краска). Мі­ дянка, ки. Грінч. Гріншпан. Цег. 105.

1325. Мhлъ. Крейда, ди. Пок. 177. Тимч. Цег. 68. Грінч.

1326. Мhхъ воздуходувный. См. Воз­ духо­дувный мhхъ.

1327. Мhшалка. Мішалка, ки. Зб. І. 60. Колотівка; копистка. Тимч.

1328. Мhшать (смhшивать). Мі­шати, шаю, змішувати, шую. Тимч.

1329. Мягкій (также и о водh). М’який. Мягка вода. Цег. 14.

Н.

1330. Наблюдать. Спостерігати, гаю.

1331. Наблюденіе. Спостереження, ня. Спостереженє. Огон. І. Постереженє, помічанє. Лев. Мат. Спостере­ження, слідження. Тимч.

1332. Набухать, набухнуть. Набря­кати, каю, набрякнути, ну, бубнявіти, вію, набуб­ нявіти, вію. Бучавіти, набучавіти, набубнявіти, набрякнути. Тимч.

1333. Навозъ. Гній, гною. Грінч. Тимч. Мазур. 77. Навіз. Цег. 85.

1334. Нагрhваніе. Нагрівання, ня. Нагрі­ вання; огрів. Тимч.

1335. Нагрhвать, нагрhть. Нагрі­вати, ваю, нагріти, рію.

1336. Накаленный. Розжарений, роз­пече­ ний, розпалений. Огрітий. Цег. 84.

1337. Накаленный добhла, докрасна. Розжарений, розпечений, розпалений до бі­ лого жару, до червоного жару. Огріте до білости. Цег. 84.

Натріевый

1338. Накаливаніе. Розжарення, ня, роз­ пікання, ня, розпалення, ня. Розжаренє. ГОХ. 2. Жаренє. Цег. 85. Огрі­ванє. Цег. 41.

1339. Накаливать, накалить. Розжарю­ вати, рюю, розжарити, рю; розпікати, каю, розпекти, чу; розпалю­вати, люю, роз­ палити, лю. Розпікати, розпекти, порозпікати. Тимч. Розжа­рити. Цег. 14. Розпекти. Мазур. 55.

1340. Накипь. Шум, шумовина, шу­мо­вин­ ня; (про тверді) накип. Тимч. Накип. Цег. 14.

1341. Налетъ. Поволока, ки. Цег. 2. 92. Цвіт; суга; (на камені) – іржа. Тимч. Налет. Цег. 46. Платочок. Гірн. 42.

1342. Наносъ. Наплавина, ни. На­мул, лу. Пок. 53. Нанос, наплив, при­мул, намулок. Пок. 181. Наплавина. ГОХ. 28.

1343. Наносы золотые. См. Золото­нос­ ная розсыпь.

1344. Напитокъ. Напиток, тку. Грінч. Цег. 121. Напій; трунок. Тимч.

1345. Напитокъ пhнящійся. Шумли­вий, пінявий напиток.

1346. Напитокъ спиртный. Спирто­вый (алкоголевий) напиток. Алькоголїчні напитки. Цег. 121.

1347. Напряженіе электричества. Елек­ тричне напруження (напруга).

1348. Наркозъ. Наркоз, зу. Нарко­тика. Цег. 40.

1349. Наркотинъ. Наркотин, ну. Наркотина. Тимч.

1350. Наркотическій. Наркотичний. Нар­ котичний, дурманючий. Тимч.

1351. Насосъ. Помпа, пи. Гірн. 113. Смок, ку. Помпа, смок, водотяг. Тимч.

1352. Настойка. Настойка, тинк­тура, ри. Йодова тинктура. Гірн. 116. ГОХ. 18. Настойка, вистоялка, наливка. Тимч.

1353. Насыщать, насытить. Нacичати, чаю, наситити, чу.

1354. Насыщающій пространство паръ. Насичена (мокра) пара.

1355. Не насыщающій пространства паръ. Ненасичена (суха) пара.

1356. Насыщенный. Насичений. Шіндл. 20. Насичений розчин.

1357. Насыщенное соединеніе. На­сиче­на сполука. Цег. 23.

1358. Насыщенные (предhльные) угле­ водороды. Насичені вуглеводні. Цег. 96. Нор­ мальні або насичені углеводні. Гірн. 111. Лев.

1359. Натекъ известковый. См. Извест­ ковый натекъ.

1360. Натріевый. Содовий, натрійний.

Натріевое мыло

– 28 –

1361. Натріевое мыло. Содове мило. Цег. 111.

1362. Натріевое соединеніе. Содова спо­ лука. Цег. 69. Натрійна сполука.

1363. Натрій Na. Сод, ду. Гірн. 16. Цег. 12. Натрій, ія. Солець. Левч. Натріум. Горб. 7.

1364. Окись натрія Na2O. Окис соду (содовий), окис натрія (натрійний). Со­ довий окис. Цег 67. Окис соду. Гірн. 19.

1365. Гидратъ окиси натрія NaOH. Со­ довий воднекис, натрійний гідрокис. Гідрат окису соду (натрія). Содовий воднокис, їдкий сод. Цег. 67. Воднекисень соду (содовий). Лев. Водокис соду. Гірн. 69.

1366. Элементы группы натрія или ка­ лія (Li, Na, К, Rb, Cs). Потасники, содники.

1367. Натровое мыло. См. Натріе­вое мыло.

1368. Натровое (бhлое) стекло. Со­дове (біле) шкло. Гірн. 97.

1369. Натровая щелочь. Содовий луг. Цег. 7. 69.

1370. Натронная селитра. См. Чилійская селитра.

1371. Натръ hдкій. Їдкий сод (на­трій). Їдка сода. Лев. Цег. 69. 2.

1372. Натяженіе поверхностное жид­ кости. Поверхнева напруга плину.

1373. Нафталинъ. Нафталін, ну. Нафталїна. Цег. 126. Гірн. 114. ГОХ. 67.

1374. Начало термодинамики. Основа термодинаміки.

1375. Начальное состояніе системы. По­ чатковий стан системи.

1376. Нашатырный спиртъ NH4OH. Амо­ніякова вода, сальм’яковий спирт. Їдкий амоняк, сальмяковий спірт, амонякова вода. Цег. 41. Жигунець. Тимч. Сальмяковий спіритус. Шіндл. 41.

1377. Нашатырь NH4Cl. См. также Хло­ ристый амоній. Сальм’як, ку. Лев. Цег. 42. Саломяк. Тимч.

1378. Невысыхающее масло. Нeсохнуча олія.

1379. Негашенный. Негашений; па­ле­ ний.

1380. Негашенная известь. См. Известь негашенная.

1381. Недhятельный. Неактивний, нечин­ ний.

1382. Нейзильберъ. Нове срібло. Нове срібло, арґентан, пакфон. Цег. 94. Альпака; нове срібло. Гірн. 46. Хіньске або нове срібло, арґентан. Пок. 57.

1383. Нейтрализація. Нейтраліза­ція, ії. Зб. І. 59.

Неустойчивое равновhсіе

1384. Нейтрализовать. Нейтралізу­вати, зую. Невтралїзувати. Цег. 8. Зневтралїзувати. Гірн. 71.

1385. Нейтральный. Байдужий, ней­траль­ ний. Невтральні (байдужні) окиси. Цег. 8. Байдужий. Мазур. 43.

1386. Ненасыщенный. Ненасичений.

1387. Ненасыщенный спиртъ. Нeнаси­ чений алкоголь (спірт).

1388. Ненасыщенные (непредhльные) углеводы. Ненасичені вуглеводні. Цег. 98.

106. Углеводні ненасичені. Лев.

1389. Неодимъ. Неодим, му. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

1390. Неоднородный. Неоднорідний.

1391. Неонъ Ne. Неон, ну. Цег. 12. Лев. Горб. 6.

1392. Неорганическій. Неорганичний. Анор­ґанїчний. Гірн. 26. Неорґанїчні сполуки. Цег. 43.

1393. Непостоянный. Змінний, змінливий, несталий.

1394. Непостоянная атомность. Змінна, змінлива або нестала вартісність (валент­ ність, атомовість). Змінчива вартісність. Гірн. 67.

1395. Непредhльные углеводороды. См. Ненасыщенные углеводороды.

1396. Непрерывный спектръ. Безперерив­ ний спектр.

1397. Непроводникъ. Непровідник, ка. Злі провідники. Шіндл. 26.

1398. Непрозрачный. Непрозорий, непро­ світний.

1399. Непромокаемость. Непромокність, ности, водощільність, ности.

1400. Непромокаемый. Непромокний, во­ до­щільний. Тимч.

1401. Непроницаемость. Непроник­ли­вість, вости. Лев. Мат. Шіндл. 9. Тимч.

1402. Непрочный (о хим. соед.). См. Не­ устойчивый.

1403. Непрямое (термическое) опре­дh­ леніе. Непросте означення.

1404. Нерастворимость. Нерозчин­ність, ности, нерозпускальність, ности. Цег. 65.

1405. Нерастворимый. Нерозчинний, не­ розпускальний. Нерозпускальні спо­луки. Цег. 118.

1406. Несжимаемый. Нестискальний. Огон. 113.

1407. Нестойкая система. Хитка система.

1408. Неупругій. Непружистий, непру­ живий. Тїло непруживе. Лев. Мат.

1409. Неустойчивое равновhсіе. Хитка рівновага.

Неустойчивое соединеніе

– 29 –

1410. Неустойчивое соединеніе. Не­трив­ ка сполука. Нетрівка злука. Гірн. 84.

1411. Нефть. Нафта, ти. Пок. 101. Гірн. 15. Зб. І. 126. Тимч. Нафта, кипячка, скальний олій. М. 68. Цег. 99. Нафтова ропа. Гірн. 112. Сира нафта, ропа. Цег. 99. Фатоген або гас. Мазур. 12. Безбарвна і плинна як вода – нафта; жовта і густа як олїй – ропа, ще густіша і брунатна – земна мазь. М. 68.

1412. Нефть очищенная. Рафінована нафта. Цег. 100. Очищена нафта.

1413. Нефтяной источникъ. Нафтове джерело. Цег. 99.

1414. Нефтяной эфиръ (бензинъ). На­ фтовий етер. Цег. 99. Бензин, ну.

1415. Никкелевый. Ніклевий.

1416. Никкелированіе. Ніклювання. Нїк­ льо­ванє. Цег. 86.

1417. Никкель Ni. Нікель, клю. Лев. Гірн. 44. Цег. 12. Нікіль. Зб. І. 91. Нікль. Горб. 6.

1418. Закись никкеля NiО. Одноокис ніклю, ніклистий окис. Окис нїклявий. Лев.

1419. Гидратъ закиси никеля Ni(OH)2. Ніклистий воднекис, гідрат одноокису нік­ лю. Воднекисень нїклявий. Лев.

1420. Окись никкеля Ni2O3. Ніклевий окис, півтораокис ніклю. Окис нїклевий. Лев.

1421. Никотинъ. Нікотин, ну. Нїкотина. Цег. 135. ГОХ. 68.

1422. Нитрилъ. Нітрил, лу. Нїтрилї, цияняки орґанїчні. Лев.

1423. Группа „Нитро“ – Група „ні­ тро“, нітрова група. Ґрупа нїтрова. Гірн. 114.

1424. Нитроальдегидъ. Нітроальдегід, ду. Лев.

1425. Нитробензолъ. Нітробензол, лу. Нїтробензоль. Цег. 128. ГОХ. 66.

1426. Нитроглицеринъ. Нітрогліцерин, ну. Нітроглїцерина, глїцериновий азотан. Цег. 102. Нїтроглїцерина або азотан глїцерини. Лев.

1427. Нитрозилъ. Нітрозил, лу.

1428. Нитрозилъ-сhрная кислота SO5NH. Нітрозилсірчана кислота. Квас нітрозильсїрковий (-сїрчаний). Лев.

1429. Нитрозосоединеніе. Нітрозосполу­ ка, нітрозова сполука. Нїтронові сполуки. Лев.

1430. Нитроилъ. Нітроїл, лу.

1431. Нитроклhтчатка. Нітроцелулоза, зи; стрільна бавовна. Стрільнича бавовна. Лев.

1432. Нитрометанъ. Нітрометан, ну.

1433. Нитросоединеніе. Нiтросполука, нітрова сполука. Нїтрові сполуки. Цег. 128.

Обратная реакція

1134. Нитротолуолъ. Нітротолуол, лу. Нїтротолюоль. Цег. 129.

1435. Нитроуглеводородъ. Нiтровугле­ водень, дня.

1436. Ніобій Nb. Ніобій, бія. Нїоб. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

1437. Ноздреватость. См. Пористость.

1438. Ноздреватый. См. Пористый.

1439. Нордгаузенская кислота. См. Ды­ мящая кислота.

1440. Норвежская селитра Ca(NO3)2. Вапова салітра. Цег. 65. Кальційна салітра.

1441. Нормальный. Нормальний.

1442. Нормальная плотность газа. Нор­ мальна густота газу.

1443. Нуль. Нуль, ля.

1444. Нуль абсолютный давленія. Аб­ солютний нуль тиснення.

О.

1445. Обезцвhчиваніе. Відбарвлення, ня. Біленє. Цег. 28.

1446. Обезцвhчивать, обезцвhтить. Від­ барвлювати, люю, відбарвити, влю. Азотовий квас видбарвлює синій роз­чин індиґо. Цег. 39.

1447. Обжиганіе. Обпалення, ня. Випал, випалення (цегли, вапна). Тимч.

1448. Область дhйствія. Обсяг діяння. Засяг (обсяг) дїланя. Лев. Мат.

1449. Обмакивать, обмокнуть. Вмока­ ти, каю, вмочити, чу.

1450. Обманка (напр. роговая, цин­ко­ вая и др.) Світня, ні. Свитнї. Цег. 30.

1451. Обмыливаніе. Милення, ня. Змиле­ нє. Гірн. 119.

1452. Обмhнное разложеніе. Вимінний розклад.

1453. Обмhнная реакція. Вимінна ре­ак­ ція.

1454. Обмhнъ (веществъ, атомовъ). Ви­ міна, ни. Цег. 22. 142.

1455. Обрабатывать, обработать (сhр­ ною кислотою). Розробляти, ллю, розро­ бити, блю. Цег. 80.

1456. Образецъ. Взірець, рця. Лев. Мат. Зразок, зка.

1457. Образованіе. Творення, ня. Повста­ ванє пари. Цег. 23. Витво­рюванє. Цег. 41.

1458. Обратимый круговой процессъ. Оборотний коловий процес.

1459. Обратимая реакція. Оборотна ре­ акція.

1460. Обратная реакція. Відворотна ре­ акція.

Обрhзокъ

– 30 –

1461. Обрhзокъ. Окравок, обрізок, ути­ нок. Тимч. Окравки. Цег. 32.

1462. Обугливаніе. Вугління, ня, звуглен­ ня, ня. Вуглінє. Цег. 83. Зву­гленє. Гірн. 22.

1463. Обугливать, обуглить. Звуглю­ва­ ти, глюю, звуглити, глю. Повертати, повернути в вугіль; обпалювати, об­палити. Тимч.

1464. Обугливаться, обуглиться. Брати­ ся, взятися вуглем. Тимч. Вугліти, ію, зву­ гліти, ію.

1465. Объемистый. Обіймистий.

1466. Объемный анализъ. Об’ємний ана­ ліз.

1467. Объемъ. Об’єм, му. Цег. 4. Шіндл. 5. Обійма; обмір, обєм, обсяг, грубість. Тимч.

1468. Объемъ атомный. Атомовий об’єм. ГОХ. 36.

1469. Объемъ молекулярный. Моле­ку­ лярний об’єм.

1470. Объемъ удhльный. Питомий об’єм, відносний об’єм.

1471. Огненный. Вогневий, вогни­стий. Тимч. Огнистий розчин. Гірн.

1472. Огнеупорный. Вогнетривалий. Тимч. Вогневідпорний. Огнетривалий. Гірн. 100. Цег. 53.

1473. Огонь. Вогонь, гню.

1474. Одноатомный. Одновартісний. Цег. 24. Одновалентний. Гірн. 60. Одноа­ томовий.

1475. Одноосновная кислота. Одновар­ тісна (одновалентна) кислота. Однозасадовий квас. Лев.

1476. Одноосный. Одноосевий. Лев. Мат.

1477. Однородный. Одностайний. Гірн. 9. Однорідний. Тимч. Тіло однородне. Лев. Мат.

1478. Ожижаться. Крапліти, плію. Огон. 15.

1479. Ожиженіе. Крапління, ня.

1480. Озокеритъ. См. Воскъ гор­ный.

1481. Озонъ. Озон, ну. Цег. 10. Гірн. 58.

1482. Окалина. Жужелиця, ці, Тимч. Грінч. Циндра, ри, віпса, си. Грінч. Металїчний попіл. Цег. 2.

1483. Окиселъ. Окис, су. Цег. 8. Кисняк або окис. ГОХ. 2. Неутральний (байдужний) окис; квасовий окис; основний окис. Цег. 8. Квасовий окис; основний окис. Гірн. 73. (Металь з киснем) – окис, кисняк, (метальоїд з киснем) – окис, безводник. Лев. Оксід. Горб. 4.

1484. Окисленіе. Окиснення, ня. Тимч. Окиснюванє. Цег. 8. Окисанє. Цег 10. Кисненє. Цег. 38.

1485. Окислитель. Окисник, ка.

1486. Окислительное пламя. Окисне по­ лум’я. Окисляюча полумінь. Цег. 59.

Октанъ

1487. Окислять, окислить. Окисню­вати, снюю, окиснити, ню. Цег. 8. Окисляти, сли­ ти. Тимч.

1488. Окисляться, окислиться. Оки­сню­ ватися, нююся, окиснитися, нюся. Гірн. 31. Окисати. Цег. 27. Квасніти. Цег. 104.

1489. Окись. Окис, су. ГОХ. Цег. Гірн. Лев.

1490. Окись водная. См. Гидратъ окиси.

1491. Окклюзія. Оклюзія, зії.

1491а. Окраска. Забарвлення, ня.

1492. Окрашиваніе. Пофарбування, ня. Забарвленє. Цег. 87.

1493. Окрашивать, окрасить. Фар­бу­ва­ ти, бую, пофарбувати, бую, закрашувати, шую, закрасити, шу. Цег. 26. Забарвляти, забарвлювати, забар­вити. Цег. 2.

1494. Окрашивать, окрасить в бhлый цвhтъ. Білити, лю, побілити, лю.

1495. Окрашивать, окрасить въ жел­тый цвhтъ. Жовтити, чу, пожовтити, чу, 1496. Окрашивать, окрасить в зе­леный цвhтъ. Зеленити, ню, позеленити, ню.

1497. Окрашивать, окрасить в крас­ный цвhтъ. Червонити, ню, почерво­нити, ню. Закрашувати на червоно. Цег. 26.

1498. Окрашивать, окрасить в чер­ный цвhтъ. Чорнити, ню, почорни­ти, ню.

1499. Окрашиваться, окраситься (въ красный, черный, желтый цвhтъ). Забарв­ лятися, ляюся, забарвитися, влюся, фарбу­ ватися, буюся, пофарбуватися, буюся, за­ крашуватися, шуюся, закра­ситися, шуся (на червоно, чорно, жовто).

1500. Оксиазосоединеніе. Оксиазоспо­ лука, оксиазова сполука. Лев.

1501. Оксибензолъ. Оксибензол, лу. Окси­ бензоль. Цег. 127.

1502. Оксикислота. Оксикислота, алко­ гольокислота. Алькогольокваси. Цег. 107.

108. Лев.

1503. Оксипропіоновая кислота. Окси­ пропіонова кислота, алкогольопропіоно­ ва кислота. Алькогольопропіоновий квас. Цег. 108.

1504. Оксисульфокислота. Оксисульфо­ нова кислота. Оксисїркокваси. Лев.

1505. Оксиуксусная кислота. Oкси­оц­то­ ва кислота, алкогольоцтова кислота. Алькогольоцтовий квас. Цег. 107. 108.

1506. Оксихинонъ. Оксихінон, ну. Лев.

1507. Оксиянтарная кислота. Оксибурш­ тинова кислота, алкогольобурштинова кис­ лота. Алькогольобурштиновий квас. Цег. 107.

108.

1508. Октанъ. Октан, ну. Гірн. 105.

Окуриваніе сhрою

– 31 –

1509. Окуриваніе сhрою. Висірковуван­ ня, ня. Висїрковуванє. Цег. 33.

1510. Олеиновая кислота. Олеїнова кис­ лота. Олїйний квас. Цег. 106. Олїйовий квас. Гірн. 119.

1511. Олеиновой кислоты соль. Олеїнан, ну, олеїнат, ту. Олїяни. Лев. Гірн. 119.

1512. Олеиновой кислоты каліевая соль. Олеїнан потасу (потасовий), олеїнат калія (калійний). Потасовий олїян. Гірн. 119.

1513. Олеиновой кислоты натріевая соль. Олеїнан соду (содовий), олеїнат на­ трія (натрійний). Содовий олїян. Гірн. 119.

1514. Оливинъ. Оливін, ну. Олївін. М. 61. Оливин. ГОХ. 58.

1515. Олово Sn. Цина, ни. Цег. 89. Лев. Горб. 6. Ціна, цінь. Тимч. Оливо. Мазур.

1516. Оловомъ покрытый. Цинова­ний.

1517. Закись олова SnO. Одноокис цини, цинистий окис. Окис цинавий. Лев.

1518. Гидратъ закиси олова Sn(OH)2. Воднекис цинистий, гідрат одноокису цини. Воднекисень цинавий. Лев.

1519. Соль закиси олова SnM2. Циниста сіль. Соли цинові. Лев.

1520. Двуокись олова SnO2. Дво­окис цини. Гірн. 44. Циновий окис. Лев. Цег. 8.

1521. Оловянный ангидридъ. См. Двуокись олова.

1522. Соль окиси олова SnM4. Ци­нова сіль. Лев.

1523. Оловянная кислота H2SnO3. Ци­ нова кислота.

1524. Оловяннокислая соль M2SnO3. Ци­ нан, ну. Лев. Станат, ту.

1525. Оловяннокислый натрій Na2SnO3. Цинан соду (содовий), станат натрія (на­ трійний). Цинан содовий. Лев.

1526. Оловянный. Циновий. Грінч. Тимч.

1527. Оловянная бумага. Циновий папір. Цег. 89.

1528. Оловянный камень SnO2. Ка­си­те­ рит, ту. М. 36. Гірн. 44. Пок. 175. Циняк, ка. М. 36. Пок. 175. Цинова руда. Пок. 175.

1529. Оловянная руда. Cм. Оловянный камень.

1530. Оловянная фольга. См. Стані­ оль.

1531. Ониксъ. Онікс, су. Гірн. 96.

1532. Опализація. Опалізування, ня, опалі­ зація, ії. Опалїзованє. ГОХ. 98.

1533. Опалъ. Опал, лу. Опаль. Цег. 60. Пок. 173, ГОХ. 98.

1534. Опалъ благородный. Благородний опал. Сияк, благородний опаль. Пок. 173. М. 34. Гірн. 98.

Осаждаться

1535. Опалъ желтый. Жовтий опал. Жов­ тий опаль. Пок. 173.

1536. Опалъ молочный. См. Молочный опалъ.

1537. Опалъ обыкновенный. Звичайний опал. Звичайний опаль. Гірн. 98. М. 34.

1538. Опилки. (Дерев’яні) – тирса, си, трина, ни. Грінч. (Залізні) – циндра, ри. Три­ на, тирса, тертуха; (залізні) циндра. Тимч. Опилки. Цег. 129. (Залізн.) циндра. Київщ. Лип. п. Тирса Зб. І. 95.

1539. Опіумъ. Опій, пія. Тимч. Сонне зілля, макове молоко, андріяк. Грінч.

1540. Оплавлять, оплавить. Оплавляти, ляю, оплавити, влю, обтопляти, ляю, обто­ пити, плю.

1541. Опредhленіе. Означення, ня, визна­ чення, ня. Визначення, визнака, окреслення. Тимч.

1542. Опредhленіе непрямое. См. Непря­ мое опредhленіе.

1543. Опредhлять, определить. Означа­ ти, чаю, означити, чу, визначати, чаю, ви­ значити, чу.

1544. Оптически (дhятельный, не­дhя­ тель­ный). Оптично (активний, чинний, не­ активний, нечинний).

1545. Опытъ (научн.). Спроба, би. Грінч. Зб. І. 125. Досьвід. Цег. 2. Огон. 1. Гірн. 18. Досвід, проба, спиток, спробунок, поспит. Тимч.

1546. Опьянять. Оп’яняти, няю, оп’я­ни­ ти, ню. Грінч. Упинати. Цег. 122.

1547. Оранжевый. Жовтогарячий. Тимч.

1548. Оранжевая краска. Жовто-жар, ру. Тимч.

1549. Органическій. Органичний. Орґанічна субстанция. Цег. 65. Органічні кваси. Гірн. 117. Орґанічна хемія. Цег. 95. Орґанічні сполуки. Цег. 43.

1550. Органическое сжиганіе. Органич­ не спалення.

1551. Ортоклазъ. См. Полевой шпатъ.

1552. Ортштейнъ. Ортштейн, ну.

1553. Осадокъ. Осад, ду. Цег. 26. Осад, фус, опад, (від. зоління) визол. Тимч. Остаток. Зб. I. 83.

1554. Осадочный. Осадовий. Тимч.

1555. Осадочные породы. Осадові покла­ ди. Тимч.

1556. Осаждать, осадить (хим.). Осаджу­ вати, джую, робити осад, осадити, зроби­ ти осад.

1557. Осаждаться, осадиться (хим.). Осі­ дати, даю, осаджуватися, джуюся, осіс­ ти, сяду, осадитися, джуся.

Осажденіе

– 32 –

1558. Осажденіе (хим.). Осадження, ня.

1559. Освhтлять, освhтлить. Освітля­ ти, ляю, освітлити, лю. Тимч.

1560. Освhтляться, освhтлиться. Освіт­ лятися, ляюся, освітлитися, люся.

1561. Освhщеніе. Освітлення, ня. Тимч.

1562. Освhщеніе искусственное. Штуч­ не освітлення.

1563. Осмій Os. Осмій, мія. Ocм. Лев. Цег. 12.

1564. Осміевый ангидридъ OsO4. Чотиро­ окис осмія (осмійний), безводник (ангідрид) осмія (осмійний). Чотироокис осмовий. Лев.

1565. Oсміевая кислота. См. Также осмі­ евий ангидридъ. Осмійна кислота.

1566. Осміевокислая соль М2ОsO4. Ос­ ман, ну, осміят, ту. Османи. Лев.

1567. Осмоланіе. Осмолення, ня.

1568. Осмотическое давленіе. Осмотич­ не тиснення.

1569. Осніваніе. Основа, ви. Цег. 61. Гірн. 71. Основні окиси або основи. Шіндл. 45.

1570. Основной (одно-дву-трех­основ­ной). Основний, вартісний (одно-,дво-, триоснов­ ний, одно-,дво-, тривартісниій). 1. Основні водокиси. ГОХ. 42. Гірн. 69. Основний окис. Цег. 8. Гірн. 73. Триосновний квас. Цег. 45. Засадова сіль. Лев. Одно-, двузасадові кваси. Лев. 2. Основний закон хемії. Цег. 19.

1571. Остатокъ. Послідок, дку. Грінч. Оста­ лини. Цег. 100. Решта, зайвина, залишок, послідки, (на дні начиння) оденки. Тимч.

1572. Остатки послh обожженія кирпичей соломой на кирпичныхъ заводахъ или остатки оть каменного угля въ золь­ никh парового котла. Жужелиця. Катеринославщ. Mapiyп. пов. Згарки. Зб. I. 114.

1573. Остужать, остудить. Остуджува­ ти, джую, остудити, джу, охолоджувати, джую, охолодити, джу.

1574. Остывать, остыть. Вистигати, гти, холонути, вихолоти, прочахати, хти. Тимч.

1575. Отбросъ. Відпадок, дку. Цег. 41.

1576. Отбhлка. Білення, ня. Забілюванє. Цег. 131.

1577. Отваръ. Вивар, ру. Відвар. Тимч.

1578. Отвердhваніе. Твердіння, ня, тверд­ нення, ня. Цїпнення. Шіндл. 18. Огон. 12.

1579. Отвердhвать, отвердhть. Твердну­ ти, ну, затверднути, ну. Тимч. Цїпенїти (про плин.) Цег. 17. Штивнїти: чому штивнїє ґніт нафтових лямп. Цег. 100.

1580. Отвердhніе. Затверднення, ня, ствер­ дження, ня.

1581. Отгонка. Відгін, гону, віддестилю­ вання, ня. Віддестильованє. ГОХ. 5. Гірн. 16.

Паевъ законъ

1582. Отдhленіе. Відділення, ня. Віддїлюванє: дальше уживають азотового квасу до віддїлюваня золота від срібла. Цег. 40.

1583. Отжигать, отжечь. Відпалювати, люю, відпалити, лю, (сталь) відгартувати, тую. Тимч.

1584. Открытая группировка. Poзім­кне­ не групування.

1585. Отплывъ. См. Раковина.

1586. Отмучиваніе. Відмучування, ня.

1587. Отмучивать, отмучить. Відмучувати, чую, відмучити, чу.

1588. Относительный. Відносний. Погляд­ ний, стосунковий, відносний. Тимч.

1589. Относительная влажность. Віднос­ на вохкість. Зб. І. 165.

1590. Отношеніе вhсовое. См. Вhсовое отношеніе.

1591. Отрава. Отрута, ти. Отрута, трутизна, трійло. Тимч.

1592. Отравленіе. Отруєння, ня. Затруєнє. Цег. 36. Трійка. Цег. 44. Отруя, затруя. Тимч.

1593. Отстаиваться, отстояться. Усто­ юватися, ююся, устоятися, юся. Тимч.

1594. Отстой. Осад, ду, фус, су. Тимч.

1595. Отсырhть. Відвохти, відвологти, відлити. Тимч.

1596. Отцhживать, отцhдить. Відціджу­ вати, джую, відцідити, джу, 1597. Охладительная смhсь. Остудна мішанина. Остуджаюча мішанина. Цег. 25.

1598. Охладhвать, охладhть. Холону­ ти, ну, охолонути, ну, охолоти, ну. Тимч.

1599. Охладhвшій. Охололий. Тимч.

1600. Охлаждать, охладить. Охолоджу­ вати, джую, охолодити, джу, остуджати, джаю, остудити, джу. Тимч.

1601. Охлаждаться, охладиться. См. Охла­ дhвать, охладhть.

1602. Охлажденіе. Охолода, ди, остуда, ди. Тимч. Остуженє. Гірн. 16.

1603. Oxpa. Вохра, ри. Грінч. Охра. Гірн. 35.

1604. Оxpa красная. Червона вохра. Oxpa червона. Гірн. 36.

1605. Очищеніе. Чищення, ня, рафінерія, ії. Рафінерия, чищенє. Цег. 119.

1606. Очищенный. Чищений, рафінова­ ний.

П.

1607. Паденіе потенціала. Падання по­ тенціялу.

1608. Пай. Пай, ю. Тимч.

1609. Паевъ законъ. См. Законъ паевъ.

Пайный вhсь

– 33 –

1610. Пайный вhсь. См. Вhсъ пайный.

1611. Палладій Pd. Паладій, дія. Паляд. Лев. Гірн. 27. ГОХ. 26. Цег. 12.

1612. Палладіевая соль типа М2РdCL6. Хлоропаладан, ну, хлоропаладат, ту. Хльороналяд, ни. Лев.

1613. Пальмитиновая кислота. Паль­ мітинова кислота. Пальмітиновий квас. Цег. 106. Пальмітовий квас. Гірн. 119.

1614. Пальмитиновой кислоты соль. Пальмітан, ну. Гірн. 119. Пальмітат, ту.

1615. Пальмовый жиръ. Пальмовий товщ. Гірн. 118.

1616. Пальмовое масло. Пальмова олія. Пальмовий олїй. Цег. 110.

1617. Пара гальваническая. Гальванич­ не звено. Зб. І. 165.

1618. Параллельный лучъ. Рівнобіжний промінь.

1619. Парафиновое масло. Парафінова олія. Парафіновий олїй. Цег. 100.

1620. Парафинъ. Парафін, ну. Парафіна. Цег. 100. Гірн. 23. Земляний віск. Тимч.

1621. Парижская зелень. Парзька зелень, ні.

1622. Пароизмhритель. Паромір, ру. Зб. І. 124.

1623. Парціальное давленіе. Парціяль­ не тиснення.

1624. Паръ. Пара, ри. Зб. І. 118. Цег. 9. Водяна пара. Цег. 9.

1625. Паять. Лютувати, тую. Грінч. Тимч.

1626. Пентаметиленъ. Пентаметилен, ну. Пентаметилєн. Гірн. 106.

1627. Пентанъ. Пентан, ну. Цег. 96. Гірн. 105.

1628. Пентатіоновая кислота H2S5O6. П’ятитіосірчана кислота, пентатіонова кислота. Пятитіосїрковий (-сїрчаний) квас. Лев.

1629. Пентатіоновой кислоты соль. П’яти­тіосірчан, ну. Лев. Пентатіонат, ту.

1630. Пентатріаконтанъ. Пентатріякон­ тан, ну. Цег. 96.

1631. Пепелъ. Попіл, лу.

1632. Въ пепелъ обращаться, обратить­ ся. Попеліти, лію, спопеліти, лію.

1633. Пепсинъ. Пепсин, ну. Пепсина. Цег. 142.

1634. Первичный спиртъ. Першорядний спирт.

1635. Первобытный. Первісний.

1636. Первоначальный. См. Первобыт­ ный.

1637. Пергаментная бумага. Пергаме­ новий папір. Перґаменовий папір. Цег. 114.

Перетапливаніе

1638. Пергаментъ. Пергамен, ну. Грінч. Перґамін. Тимч. Перґамен. Цег. 14.

1639. Переворачивать, перевернуть (бу­ тылку). Обертати, таю, обернути, ну. Цег. 25.

1640. Перегибъ кривой. Перегин кривої.

1641. Перегной. Перегній, ною. Тимч. По­ рохнячка. Цег. 80. 140.

1642. Перегонка. См. Дистилляція.

1643. Перегонка фракционированная. См. Фракціонированная перегонка.

1644. Перегонный. Перегінний, дести­ ляційний.

1645. Перегонный кубъ. Перегінний ко­ тел, дестиляційний котел. Дестиляцийний котел. Гірн. 113.

1646. Перегонять, перегнать (хим.). Пе­ ре­ганяти, няю, перегнати, гоню, перепус­ кати, каю, перепустити, щу. Тимч.

1647. Перегородка. Перегородка, ки.

1648. Перегруппировка. Пepeгpyпy­ван­ня.

1649. Перегрhватель. Перегрівач, ча. Пе­ регріватель. Зб. І. 128.

1650. Перегрhвать, перегрhть. Перегрі­ вати, ваю, перегріти, грію. Тимч.

1651. Передвижная лабораторія. См. Ла­ ­бо­раторія передвижная.

1652. Пережигать, пережечь. Перепалю­ вати, люю, перепалити, лю. Тимч.

1653. Пережженый гипсъ. См. Гипсъ пе­ реж­женый.

1654. Перекаливать, перекалить. Пере­ гартовувати, товую, перегартувати, тую. Тимч.

1655. Перекалъ. Перегартування, ня. Пере­ гарт. Хим. Маз. 22.

1656.Перекись. Надокис, су. Цег. 26. Пе­рекис. Тимч.

1657. Перекись водорода. См. Водорода перекись.

1658. Перекристализація. Перекриста­ лізування, ня, перекристалізація, iї.

1659. Перемhнный. Перемінний. Змінний. Огон. 92.

1660. Перемhнный токъ. Перемінний тік (току).

1661. Переносъ іоновъ. Переніс йонів.

1662. Переохлаждать, переохладить. Пе­ рехолоджувати, джую, перехолодити, джу, перестуджувати, жую, перестудити, джу.

1663. Переохлажденіе. Перестудження, ня, перехолодження, ня.

1664. Пересыщенный. Пересечений. Гірн. 53.

1665. Перетапливаніе. Перетоплення, ня. Тимч.

Перетапливать

– 34 –

1666. Перетапливать, перетопить. Пере­ топлювати, плюю, перетопити, плю. Тимч.

1667. Переходное явленіе. Перехідне яви­ ще.

1668. Перецhживать, перецhдить. Пе­ реціджувати, джую, перецідити, джу. Тимч.

1669. Періодическій. Періодичний.

1670. Періодическая система Мен­де­лhе­ ва. Періодична система Менделєєва.

1671. Перламутровый. Перламутровий. Перльомутовий. Тимч.

1672. Перламутровый блескъ. Перла­ мутровий блиск. Жемчужний блеск. Пок. 172. Блеск перловий. ГОХ. 37.

1673. Перлъ. Перло, ла. Грінч.

1674. Песокъ. Пісок, ску.

1675. Пестикъ. Товкачик, ка. Грінч.

1676. Песчаная ванна. Піскова ванна.

1677. Петролейный эфиръ. Петролійний (нафтовий) етер. Нафтовий етер. Цег. 99.

1678. Печень сhрная. Сірчана печінка. Цег. 32.

1679. Печь доменная. См. Доменная печь.

1680. Печь известковая. См. Известковая печь.

1681. Печь плавильная. См. Плавильная печь.

1682. Печь пудлинговая. См. Пудлинго­ вая печь.

1683. Печь расплавная. См. Расплавная печь.

1684. Пигментъ. Пігмент, ту, барвник, ка.

1685. Пикриновая кислота. Пікринова кислота. Пікриновий квас. Цег. 129.

1686. Пиперединъ. Пипередин, ну. Пипе­ редина. Цег. 135.

1687. Пипетка. Піпетка, ки. Лївар. Фіз. Лев. 172.

1688. Пиридинъ. Піридин, ну. Піридина. Лев.

1689. Пиритъ. См. Желhзный колчеданъ.

1690. Пирогаллолъ. Пірогалол, лу. Піроґалльоль. Цег. 127. ГОХ. 67. Піроґал- люсовий квас. Цег. 127.

1691. Пирокатехинъ. Пірокатехін, ну. Пірокатехіна. ГОХ. 67. Бренцкатехїна. Цег. 127.

1692. Пироксилинъ. Піроксилін, ну, стрільна бавовна. Стрільна бавовна, піроксилїна, триазотан целлюльози. Цег. 115. Стрільна бавовна. ГОХ. 65. Стрільнича бавовна. Лев.

1693. Пиролюзитъ. Піролюзит, ту. Бравн­ штайн, пиролюзит, мурак (манґановий двоокис, манґановий надокис). Цег. 87. 27. Пиролюзит, мурак (двокис манґану). ГОХ. 14.

1694. Пиросфера. Піросфера, ри. Гірн. 1.

Губчатая платина

1695. Пирролъ. Пірол, лу. ГОХ. 68.

1696. Питаніе. Живлення, ня. Віджива; живлення, годування. Тимч. Відживлюване. Цег. 141.

1697. Питательность. Поживність, ности. Поживність, тревність. Тимч.

1698. Питательный. Поживний. Тревний; поживний; наїдний. Тимч.

1699. Питейный. Питний. Тимч.

1700. Питье. Пиття, тя 1701. Годный для питья. См. Питейный.

1702. Плавиковая кислота HF2H2O. Плав­нева кислота. Плавневий квас. Цег. 29. Флюороводневий квас. Гірн. 81. Цег. 29.

1703. Плавиковый шпатъ. Плавневий шпат, плавень, вня, флуорит, ту. Плавень, флюорит, топник. Цег. 29. Флюорит (ваповий флюорак). Гірн. 81.

1704. Плавильний. Топильний. Тимч.

1705. Плавильный горшокъ. См. Тигель.

1706. Плавильный заводъ. Рудня, ні. Га­ марня. Тимч.

1707. Плавильная печь. Гамарня, ні. Гута, ти. Тимч.

1708. Плавильная трубочка. Топильна трубка. Топильна рулька. Тимч.

1709. Плавить. Топити, плю. Грінч. То­ пити, перетопляти (метали).

1710. Плавиться. Топитися, плюся. Цег. 83. Грінч.

1711. Плавка. См. Плавленіе.

1712. Плавкій. Топкий. Левч.

1713. Плавкость. Топкість, кости. Тимч.

1714. Плавленіе. Топлення, ня (металу). Топленє. Цег. 2. Шндл. 17. Ог. 11.

1715. Пламя. Полум’я, мя. Maзур. 16. Грінч. Полумінь. Цег. 6.

1716. Пламя возстановительное. См. Воз­ становительное пламя.

1717. Пламя окислительное. См. Окислительное пламя.

1718. Пластинка. Платівка, ки. Платівка; бляшка (метальова). Тимч. Пластинка. Цег. 27. Платка. Гірн. 13.

1719. Пластичный. Пластичний. Угнітний. Цег. 81.

1720. Пластырь. См. Свинцовое мыло.

1721. Платина Pt. Платина. Плятина. Пок. 173. Гірн. 27. Цег. 5. Горб. 6. Лев.

1722. Группа платины (Ru, Rh, Pd, Os, Ir, Pt). Платинники. Плятинники. Лев. ГОХ. 3. Цег. 93.

1723. Губчатая платина. Платинова губ­ ка, губкувата платина. Плятинова губка. Пег. 93.

Закись платины

– 35 –

1724. Закись платины PtO. Платинистий окис, одноокис платини. Окис Плятинавий. Лев.

1725. Окись платины PtO2. Платиновий окис, двоокис платини. Окис платиновий. Лев.

1726. Гидратъ окиси платины Pt(OH)4. Платиновий воднекис, гідрат двоокису платини. Воднекисень платиновий. Лев.

1727. Платинистохлористоводородная кислота H2PtCl4. Платинистохло-ровод­нева кислота, хлороплатиниста кислота.

1728. Соль платинистохлористоводородной кислоты. Хлороплатинин, ну, хло­ роплятиніт, ту.

1729. Платинохлористоводородная кис­ лота H2PtCl6. Платинохлороводнева кисло­ та, хлороплатинова кислота. Хльороплятиновий квас. Лев.

1730. Платинохлористоводородной кис­ лоты соль. Хлороплатинан, ну, хло -ропла­ тинат, ту.

1731. Платинированный азбестъ. См. Азбестъ платинированный.

1732. Плодовый сахаръ. Овочевий цу­ кор, левулоза, зи. Цукор овочевий (лєвульоза). Цег. 117.

1733. Плоскодонная колба. Плескато­ донна колба.

1734. Плоскость поляризаціи. Площа поляризації.

1735. Плотность. Густота, ти. Огон. 5. Гірн. 2. Зб. І. 165. 127. Цег. 1.

1736. Плотный. Густий. Цег. 13.

1737. Плhсень. Цвіль, лі. Тимч.

1738. Плсhневhть. Цвісти, іту, цвіллю братися. Тимч.

1739. Плющить. Плющити, щу. Тимч.

1740. Пневматическая ванна. См. Ванна пневматическая.

1741. Побочный. Бічний. Бічний продукт. Цег. 26.

1742. Побочная единица сродства. Біч­ на сполукова одиниця.

1743. Поваренная соль. Кухонна сіль. Цег. 24. Гірн. 77. Пок. 171. Виварна сіль. Пок. 47.

1744. Поверхностное натяженіе. Поверх­ нева напруга.

1745. Поверхность. Поверхня, ні.

1746. Поверхность молекулярная. См. Молекулярная поверхность.

1747. Повишеніє (точки кипhнія, тем­ пературы). Підвищення, ня, піднесення, ня (точки кипіння, температури).

1748. Поглотительный. Вглитальний.

Поликремневая кислота

1749. Поглощать, поглотить. Вглитати, таю, вглинути, ну, втягати, гаю, втягти, гну, вбирати, раю, увібрати (вбрати), вбе­ ру. Глитати, поглинути, ковтати, проковтну­ ти, захланути; втягувати, гти. Тимч. Вглитати. Цег. 9. Огон. 79. Окклюдувати. Гірн. 50. Абсорбувати. Гірн. 65.

1750. Поглощеніе. Вглитання, ня, вбиран­ ня, ня, втягання, ня, абсорбція, ії. Абсорпція. Гірн. 5. Глитання, втягування. Тимч.

1751. Поглощеніе свhта. Абсорбція світ­ ла.

1752. Погружать,-зить. Затопляти, ляю, затопити, плю, зануряти, ряю, занурити, рю. Тимч.

1753. Погруженіе. Затоплення, ня, зану­ рення, ня. Тимч.

1754. Подвижное равновhсіе. Рухома рівновага.

1755. Подкислять,-слить. Закисляти, ляю, закислити, лю.

1756. Подмhсь. Примішка, ки, домішка, ки. Тимч.

1757. Подмhшивать,-шать. Примішува­ ти, шую, примішати, шаю, домішувати, шую, домішати, шаю.

1758. Подпочва. Підгрунтя, тя. Тимч. Підпочва. Цег. 81.

1759. Подпочвенный. Підгрунтовий. Тимч.

1760. Подсолнечное масло. Соняшнико­ ва олія. Олія. Мазур. 12.

1761. Подщелачивать (промывать щелочью). Лужити, жу. Зб. І. 165.

1762. Позлащать, позлатить. Золотити, чу, позолочувати, чую, позолотити, чу. Тимч.

1763. Позлащеніе. Позолочення, ня.

1764. Позолота. Позолота, ти.

1765. Позолотить. Позолотити, чу.

1766. Показатель преломленія свhта. Покажчик заломлення світла.

1767. Покрасить. Пофарбувати, бую, по­ красити, шу.

1768. Покрасить въ черный, красный и др. цвhта. См. Окрашивать, окрасить.

1769. Полевой шпатъ. Пальовик, польо­ вий шпат, фельдшпат, ту. М. 56. Орто­ клаз, зу. Звичайний полевик, скалинець полевий, ортокляз. Пок. 98. Полевий скалець, ортокляз. Цег. 79. 63. Полевики, фельдшпати. М. 56. Ортокляз, скалець, потасовий фельдшпат. Гірн. 98.

1770. Полигалитъ. Полігаліт, ту. Полїгалїт. ГОХ. 51.

1771. Поликремневая кислота. Много­ кремова кислота. Многокремові кваси. Лев.

Поликремневыхъ...

– 36 –

1772. Поликремневыхъ кислотъ соль, напр. Mg3Si2O7. Многокреман, ну. Лев. Полісилікат, ту.

1773. Полированный сланецъ. Поліро­ ваний лупак.

1774. Полисахариды. Полісахариди. Муч­ ки. Лев.

1775. Полихромовая соль M2CrO4+ nCrO3 Многохроман, ну. Лев. Поліхромат, ту.

1776. Полнота сгоранія. Повність горін­ ня. Зб. І. 141.

1777. Положеніе орто, мета и пиро. Стан орто, мета й піро.

1778. Полоній. Полоній, нія.

1779. Полосканіе. Полоскання, ня. Тимч. Полоканє. Цег. 87.

1780. Полоскать. Полоскати, щу.

1781. Полость. Порожня, дутина. Тимч. Порожнява, ямина.

1782. Полублагородный. Напівблагород­ ний.

1783. Полублагородный камень. Напів­ благородний камінь. Півдорогоцїнні камені, півбисери. Пок. 50.

1784. Полувысыхающее масло. Haпів­ схнуча олія.

1785. Полуда. Побіл, лу, полуда, ди.

1786. Полудить. Поцинувати, ную, полу­ дити, жу. Побілити, поцінювати. Тимч.

1787. Полупроводникъ. Півпровідник, ка.

1788. Полупрозрачный. Напівпрозорий, напівпросвітчастий. Тимч.

1789. Полупроницаемый. Напівпрони­ кли­вий.

1790. Полуустойчивое равновhсіе. На­ півстійка рівновага.

1791. Полюсъ. Полюс, са, бігун, на. Бігун. Гірн. 27. Цег. 3.

1792. Полюсъ отрицательный. Негатив­ ний полюс (бігун). Відємний бігун. Гірн. 23.

1793. Полюсъ положительный. Позитив­ ний полюс (бігун). Додатний бігун. Гірн. 73.

1794. Поляризація круговая. Колова по­ ляризація.

1795. Пониженіе точки замерзанія. Спа­ дання точки замерзання.

1796. Поправка. Поправка, ки.

1797. Пористость. Поруватість, тости, дірчастість, тости. Діркуватість. Тимч. Дірчатість. Лев. Мат.

1798. Пористый. Поруватий. Дірчастий. Гірн. 13. Пок. 178. Діркастий, пороватий. Цег. 80. Діркуватий. Тимч.

1799. Порохъ. Стрільний порох. ГОХ. І. Пок. 101.

Правовращающій

1800. Порошкообразный. Порошкуватий. Порошковатий. Цег. 64.

1801. Порошокъ. Порошок, шку. Порошок, (трухляв. дерева то-що) порохня. Тимч.

1802. Въ порошокъ обратить. Спорош­ кувати, кую. Тимч.

1803. Въ порошокъ измhльченный. Спорошкований. Цег. 87.

1804. Порошокъ древесного угля. Де­ ревовугільний порошок. Деревяно-вугіль­ний порошок. Зб. I. 94.

1805. Порфиръ. Порфір, ру. Гірн. 12.

1806. Порhдhть. Порідшати, шаю, зрід­ нути, ну. Тимч.

1807. Порадокъ равновhсія. Порядок рів­ новаги.

1808. Посеребреніе. Посріблення, ня. Тимч. Посрібнення, ня.

1809. Посеребрять, посеребрить. Посріб­ ляти, ляю, посріблити, лю. Тимч.

1810. Посинить. Посинити, ню.Тимч.

1811. Посинhвшій. Посинілий.

1812. Посинhть. Посиніти, нію. Тимч. Гірн.

1813. Послhдующій. Наступний. Тимч.

1814. Постоянный. Сталий, постійний.

1815. Постоянная атомность. Стала вар­ тісність (валентність, атомовість).

1816. Постоянная газовая. Стала газова.

1817. Постоянная діэлектрическая. Ста­ ла диелектрична.

1818. Постоянный токъ. Постійний тік.

1819. Построеніе. Будова, ви, конструк­ ція, ції.

1820. Построеніе цhлью. Ланцюгова бу­ дова.

1821. Посуда. Посуд, ду, начиння, ня. Тимч. (Одна) посудина, ни.

1822. Посуда измhрительная. См. Измh­ рительная посуда.

1823. Поташенный заводъ. Поташня, ні. Грінч.

1824. Поташъ K2CO3. Поташ, шу. Цег. 64. Тимч. ГОХ. 54. Грінч.

1825. Потеря. Страта, ти, втрата, ти.

1826. Потраченная работа. Потрачена работа.

1827. Потускнhть. Померкти, кну.

1828. Потяжелhть. Поважчати, чаю. Тимч.

1829. Почва. Грунт, ту. Почва. Цег. 81.

1830. Почернить. Почорнити, ню.

1831. Почернhвшій. Почорнілий.

1832. Почернhть. Почорніти, нію, (злегка) причорніти, нію.

1833. Правило фазъ. Правило фаз.

1834. Правовращающій. Правозворотний.

Празеодимій

– 37 –

1835. Празеодимій Pr. Празеодимій, ія. Празеодим. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

1836. Превращеніе. Перетворення, ня, перетвір, вору. Переобраз, переміна, обернення, заміна. Тимч.

1837. Предохранительная лампа. См. Лампа предохранительная.

1838. Предполагать. Гадати, даю, при­ пускати, каю. Припускати, гадати, догадуватись, домислитись. Тимч.

1839. Предположеніе. Гіпотеза, зи, здо­ гад, ду, гадка, ки. Припущення, догад, домисел, здання, здавання. Тимч.

1840. Предыдущій. Попередній.

1841. Предhльный. Граничний. Тимч. Зб. II. 36.

1842. Предhльное разрhженіе. Гранич­ не розрідження. Граничне розрідженє. Зб. II. 36.

1843. Предhльный спиртъ. Насичений спирт (алкоголь). Насичені алькоголї. Лев.

1844. Предhльная температура. Гра­ нична температура. Насичена температура. Зб. І. 132.

1845. Предhльные углеводороды. См. Насыщенные углеводороды.

1846. Преломленіе молекулярное. См. Молекулярное преломленіе.

1847. Преломленіе свhта. Заломлення світла.

1848. Преломлять, преломить. Залом­ лювати, люю, заломити, млю. Цег. 37.

1849. Преломляющая способность. За­ ломна здатність.

1850. Прерывистый спектръ. Перери­ ваний спектр.

1851. Пресыщенный (растворъ). Пере­ сичений (розчин).

1852. Приборъ. Прилад, ду. Зб. І. 124, 132. (Збірн.) – Приладдя. Апарат, ту. Наряддя, пристрій, прилад, справа, снасть, справилля. Тимч.

1854. Приборъ Кипа. Кіпів апарат. Апа­ рат Кіпа. Гірн. 66.

1855. Приводить, привести в движеніе. Пускати, каю, пустити, щу в рух.

1856. Признакъ. Ознака, ки. Знак, ознака, познак. Тимч.

1857. Приклеивать, приклеить. Приклею­ вати, юю, приклеїти, ею, приліплювати, люю, приліпити, плю. Тимч.

1858. Прилипаніе. (Adhaesion). Прилип­ ність, нести. Причіпність. Лев. Мат.

1859. Прилипать, прилипнуть. Прилі­ плятися, ляюся, приліпитися, плююся, лип­ ти, пну, прилипши, пну. Тимч.

Прожигать

1860. Прилиплый. Прилиплий, налиплий. Тимч.

1861. Примерзать, примерзнуть. Пример­ зати, заю, примерзнути, ну.

1862. Примhненіе. Застосування, ня. Тимч.

1863. Примhсь. Примішка, ки, домішка, ки. Тимч.

1864. Примhшиваніе. Примішування, ня, домішування, ня.

1865. Примhшивать, примhсить. При­ мішувати, шую, примісити, ту, домішува­ ти, шую, домісити, шу.

1866. Принимать, принять извhстную форму. Прибирати, раю, прибрати, беру певної форми.

1867. Припой. Бляхарський лют. ГОХ. 41.

1868. Природа. Природа, ди, натура, ри.

1869. Присоединеніе. Прилучення, ня.

1870. Приспособленіе. Пристрій, строю. Зб. II. 48.

1871. Притокъ. Приплив, ву, дошив, ву. Тимч. Доплив. Цег. 1.

1872. Пріемникъ. Збірник, ка.

1873. Пріемъ. Спосіб, собу.

1874. Проба для анализа. Зразок на ана­ ліз, середній зразок.

1875. Пробирка. Епруветка. Гірн. 17. Про­ бівка. Цег. 3.

1876. Пробка (изь пробков. дерева). Ко­ рок, рка.

1877. Пробка (для затыканія). Корок; затичка, заткало; (деревний) чіп (д. чопа). Тимч. Корок. Гірн. 3. Цег. 3.

1878. Пробковый. Корковий. Тимч.

1879. Пробкодавитель. Корком’ялка, ки.

1880. Проводимость. Провідність, ности.

1881. Проводникъ. Провідник, ка.

1882. Проводникъ хорошій. Добрий, гар­ ний провідник.

1883. Проводнике плохой. Злий провідник.

1884. Проводники перваго ряда. Провід­ ники першого ряду, першорядні провідники.

1885. Проводники второго ряда. Провід­ ники другого ряду, другорядні провідники.

1886. Проволока. Дріт (дроту) 1887. Проволочная сhтка. Дротяна сіт­ ка.

1888. Провhрочная реакція. Перевірна реакція.

1889. Продуктъ. Продукт, ту. Продукт горіня. Цег. 66.

1890. Прожиганіе. Пропалення, ня. Тимч. Пропалювання, ня.

1891. Прожигать, прожечь. Пропалюва­ ти, люю, пропалити, лю, пропікати, каю, пропекти, чу. Тимч.

Прозрачный

– 38 –

1892. Прозрачный. Прозорий, просвітча­ стий.

1893. Произведеніе растворимости. До­ буток розчинности.

1894. Производный. Похідний.

1895. Произвольный. Довільний. Довіль­ не тягарове відношенє. Цег. 62. Довільний, самовільний. Тимч.

1896. Прокаливать, прокалить. Прожа­ рювати, рюю, пропікати, каю, прожари­ти, рю, пропекти, чу.

1897. Прокатка (металловъ). Вальцюван­ ня, ня. Вальцьованє. Гірн. 38.

1898. Прокатывать, прокатать (метал­ лы). Вальцювати, цюю, провальцювати, цюю. Плющити, сплющити. Тимч.

1899. Промежуточный (реакція, эле­ ментъ). Проміжний. Посередковий, межен­ ний, проміжний. Тимч.

1900. Промывалка. Промивалка, ки.

1901. Промывать, промыть. Промивати, ваю, промити, мию. Перемивати, перемити, полоскати, переполоскати. Тимч.

1902. Промывное золото. Промивне зо­ лото. Промивальне золото. Пок. 53.

1903 Прониканіе. Проникання, ня, про­ ймання. Тимч.

1904. Проникать, проникнуть. Проника­ ти, каю, прониктити, кну, переходити, джу, перейти, йду наскрізь. Тимч.

1905. Проницаемость. Проникливість, вости.

1906. Пропанъ. Пропан, ну. Цег. 96. Гірн. 105.

1907. Пропилбензолъ. Пропілбензол, лу. Пропильбензоль. Цег. 126.

1908. Пропиленъ. Пропілен, ну. Пропилен. Гірн. 112. Цег. 98.

1909. Пропиловый спиртъ. Пропіловий алкоголь (спирт). Пропилевий аль-коголь. Цег. 101. Гірн. 117.

1910. Пропиловый эфиръ. Пропіловий етер. Пропилевий етер. Цт. 109.

1911. Пропилъ. Пропіл, лу. Пропиль. Цег. 97.

1912. Пропитываніе. Напускання, ня.

1913. Пропитывать, пропитать. Напуска­ ти, каю, напустити, щу чим. Тимч.

1914. Пропитаться влагою, сыростью. Навохти, ну. Тимч.

1915. Пропитаться запахомъ. Haпаха­ тися, хаюся. Тимч.

1916. Пропіоновая кислота. Порпіоно­ ва кислота. Пропійоновий квас. Цег. 103.

1917. Прополаскивать, прополоскать. Переполіскувати, кую, переполоскати, щу. Тимч. Сполікувати. Цег. 108.

Проявляться

1918. Пропускная бумага. Бібула, ли. Тимч.

1919. Проржавhть. Проржавіти, вію. Тимч.

1920. Просвhтлять, просвhтлить (напр. жидкость). Очищати, щаю, очистити, щу. Тимч.

1921. Просвhчивать. Просвічувати, чую, світитися, чуся крізь що. Тимч.

1922. Просвhчивающій. Просвічний. Тимч. Просьвітлястий. Цег. 43. Гірн. 23. Просьвічний. Лев. Мат.

1923. Пространство. Простір, тору, про­ сторінь, роні. Просторінь; обшир, розлог, ося­ га. Тимч.

1924. Пространство междумолекулярное. См. Междумолекулярное пространство.

1925. Протеиды. Протеїди. Лев.

1926. Протеины. Протеїни. Лев.

1927. Противодhйствіе. Протидіяння, ня. Противдїлане. Лев. Мат. Відділування; перешкода, завада. Тимч.

1928. Противодhйствовать. Протидія­ ти, дію; опір ставити. Відділувати; перешкоджати, опір ставити, заваджати. Тимч.

1929. Противоядіе. Противотрут, ти. Противотруя. Тимч. Антидот проти затруєня. Цег. 124.

1930. Протрава. Щава. Чернігівщ. Байця. Цег. 79.

1931. Протравлять, протравить. Щави­ ти, влю, прощавити, влю. Набайцований. Цег. 132.

1932. Протяженность тhлъ. Просторо­ вість тіл.

1933. Процессъ. Процес, су.

1934. Процhживаніе. Переціджування, ня. Цід. Тимч. Перецїджуванє. Цег. 43.

1935. Процhживать, процhдить. Пере­ ціджувати, джую, перецідити, джу, про­ ціджувати, джую, процідити, джу, пере­ пускати, каю, перепустити, щу крізь що. Переціжувати, проціжувати, цідити, перепускати, стити через що. Тимч.

1936. Прочно. Тривко. Міцьно, тривко, тривало, засадно. Тимч.

1937. Прочность. Тривкість, кости. Витрималість. Цег. 49. Видержимість. Шіндл. 8. Міцьність, тривність, тривалість; засадність. Тимч.

1938. Проявитель (фот.). Виявник, ка.

1939. Проявленіе (фот.). Виявлення, ня.

1940. Проявлять, проявить (фот.). Ви­ являти, ляю, виявити, влю.

1941. Проявляться, проявиться (фот.). Виявлятися, вляюся, виявитися, влюся.

– 39 –

Прhніе

1942. Прhніе. Пріння, ня. Запріння, ня; гниття. Тимч.

1943. Прhсность, прhснота. Пріснота, ти, солодкість, кости. Тимч.

1944. Прhсний (про воду). Солодкий. Прісний; солодкий, бережний (про воду). Тимч.

1945. Птіалинъ. Птиалін, ну. Птиалїна.

141.

1946. Пудлинговая печь. Пудлінгова піч. Пудльова піч. Гірн. 38.

1947, Пузырекъ. Пухирець, рця; (на воді) – бульбашка, ки; (миляний) банька, ки; (начиння) каламарчик, ка. Міхурець, пухирець; банька, слоїк, пляшечка скляна. Тимч. Миляна банька. Цег. 17. Бульба (на воді). Катеринославщ.

1948. Пульверизаторъ. Прискавка, ки. Тимч. Розпиляч, ча.

1949. Пурпуринъ. Пурпурин, ну. Пурпурина. Цег. 126.

1950. Пустота. Порожнеча, чі, порожня­ ва, ви.

1951. Пучекъ параллельныхъ лучей. Жмут рівнобіжних промінів.

1952. Пучекъ сходящихся лучей. Жмут збіжних промінів.

1953. Пушечный металлъ. См. Meталлъ пушечный.

1954. Пылать. Горіти, палитися, бухтіти; палати, паленіти, полом’яніти, палахкотіти. Тимч.

1955. Пылинка. Порошина, порошинка, запорошина. Тимч. Пилина, ни.

1956. Пыль. Порох, ху. Цег. 10. Грінч. Пил, лу. Грінч. Пил, порох, кура, курява; порохня (трухл. дер.). Тимч.

1957. Пhна. Піна; шум, шумовина (на трун­ ках то-що). Тимч.

1958. Пhнистый. Шумливий, пінявий. Тимч.

1959. Пhниться. Пінитися, шумувати, мусувати. Тимч.

1960. Пhнность. Пінявість, вости. Тимч.

1961. Пhнный. Пінний. Тимч.

1962. Пhнящіеся напитки. См. Напитки пhнящіеся.

1963. Пятиатомный. П’ятивартісний. Цег. 24. П’ятивалентний, п’ятиатомовий.

1964. Пятно. Пляма, ми.

Р.

1965. Работа. Робота, ти; праця, ці.

1966. «Потраченная работа». Потраче­ на робота.

Разложеніе обмhнное

1967. Работоспособность (процесса). Ро­ бо­тоздатність (процесу).

1968. Равенство химическое. Xeмичне рівнання. Хемічне рівнанє. Цег. 22.

1969. Равновhсіе. Рівновага, ги.

1970. Равновhсіе неустойчивое. Рівно­ вага хитка.

1971. Равновhсіе устойчивое. Рівнова­ га стійка.

1972. Равновhсіе химическое. Рівнова­ га хемична.

1973. Радикаль. Радикал, лу. Горб. 4. Родень. Цег. 42. Лев. ГОХ. 2.

1974. Радій Rd. Радій, дія. Рад. Лев. ГОХ. 25. Цег. 12.

1975. Радіоактивное тhло. Радіоактив­ не тіло.

1976. Разбавленный. Розріджений, роз­ ведений, (водою) розводнений. Розріджений сільний квас. Цег. 27.

1977. Разбавлять, разбавить. Розріджу­ вати, джую, розрідити, джу; розводити, джу, розвести, ду, (водою) розводнювати, нюю, розводняти, няю, розводнити, ню. Роз­ водити, вести, розпускати, стити, розчиняти, нити. Тимч.

1978. Разбухать, разбухнуть. Бучавіти, набучавіти, бубнявіти, набубнявіти, набрякати, брякти. Тимч. Пучнявіти. Цег. 114.

1979. Разбухлый. Бучавий, набубнявілий, набряклий. Тимч.

1980. Разведеніе. Розрідження, ня; роз­ ведення, (водою) розводнення, ня. Розбава, розпущення (водою). Тимч.

1981. Разведенный. См. Разбавлен­ный.

1982. Разводить, развести. См. Разбавлять, разбавить.

1983. Разгораться, разгорhться. Роз­ палятися, ляюся, розпалитися, люся, жев­ ріти, рію, розжеврітися, ріюся, розжа­ рюватися, рююся, розжаритися, рюся.

Tимч.

1984. Разжижать, разжидить. Розріджу­ вати, джую, розрідити, джу.

1985. Разлагаемость. Розкладність, нос­ ти.

1986. Разлагать, разложить (хим.). Роз­ кладати, даю, розкласти, ду. Poз кладати, розкласти, розбирати, розібрати. Тимч.

1987. Разложеніе (хим.). Розклад, ду. Розклад, розпад; гниття. Тимч. Розкладанє. Гірн. 19. Розпад. Зб. І. 166. 55. Хемічний роз­ клад або аналїза. Цег. 6. Хемічна аналїза. ГОХ. 8.

1988. Разложеніе обмhнное. См. Обмhн­ ное разложеніе.

Размельчать

– 40 –

1989. Размельчать, размельчить. Роз­ дробляти, бляю, роздробити, блю. Грінч. Кришити, покришити, дробити, подроби­ ти. Тимч.

1990. Размельченный. Раздріблений.

1991. Разнородный. Ріжнорідний. Тіло ріжнородне. Лев. Мат.

1992. Разность потенціаловъ. Ріжниця потенціялів.

1993. Разрhжать, разрhдить. Розріджу­ вати, джую, розрідити, джу.

1994. Разрhжаться, разрhдиться. Роз­ ріджуватися, джуюся, розрідитися, джуся.

1995. Разрhженіе. Розрідження, ня.

1996. Разрhженіе прhдельное. См. Пре­ дhльное разрhженіе.

1997. Разрhзь. Розріз, зу. Розкрій, рою. Цег. Проріз, розріз, розпора. Тимч.

1998. Разсолъ. Соляна ропа. Соляниця, сировиця, сільна ропа. Пок. 47.

1999. Разъhдать, разъhсть. Роз’їдати, даю, роз’їсти, їм.

2000. Раковина (под краномъ). Злив, ву.

2001. Раковистый известнякъ. См. Из­ вhстнякъ раковистый.

2002. Раковистый мраморъ. См. Мра­ моръ раковистый.

2003. Раскаленіе. Розпалення, ня. Тимч. Розжарення, ня, розпечення, ня.

2004. Раскаленный. Розпалений, розжа­ рений, розпечений.

2005. Раскаленный добhа. Розпалений до білого жару.

2006. Раскаленный докрасна. Розпале­ ний до червоною жару.

2007. Раскаливать, раскалить. Розпаля­ ти, ляю, розпалити, лю, розпікати, каю, роз­ пекти, чу. Тимч. Розжарювати, рюю, роз­ жарити, рю.

2008. Распаивать, распаять. Розлюто­ вувати, товую, розлютувати, тую. Відлютовувати, відлютувати. Тимч.

2009. Распайка. Розлютування, ня. Відлютовання. Тимч.

2010. Расплавка. Топлення, ня, розто­ плення, ня. Тимч.

2011. Расплавливать, расплавить. Роз­ топлювати, плюю, розтопити, плю.

2012. Расплавленный. Розтоплений. Сто­ плений стан. Гірн. 31.

2013. Расплавленныя вещества. Toпле­ нина, ни. Тимч.

2014. Расплавлять. См. Расплавливать.

2015. Расплавная печь. Димарка, ки. Тимч.

2016. Расплывчатость. Розпливчастість, тости. Плинність, розплива. Тимч.

Растяжимый

2017. Расплывчатый. Розпливчастий.

2018. Расплющивать, расплющить. Роз­ плющувати, щую, розплющити, щу.

2019. Растаивать, растаять. Розтавати, таю, розтанути, ну, розтоплюватися, лю­ юся, розтопитися, плюся.

2020. Растапливать, растопить. Розпа­ лювати, люю, розпалити, лю (в печі); роз­ топляти, ляю, розтопити, плю (віск тощо). Тимч.

2021. Раствореніе. Розчинення, ня, розпу­ щення, ня. Тимч. Розведення, ня. Розчиненнє. Зб. І. 59. Розпусканє. Гірн. 23. ГОХ. 6.

2022. Растворенный. Розчинений, роз­ пущений. Пок. 171. Розведений. Розпущене тїло. ГОХ. 5.

2023. Растворимость. Розчинність, нос­ ти. Тимч. Гірн. 52. Розпускальність. Цег. 97.

2024. Растворимость удhльная. Пито­ ма розчинність. Гірн. 52.

2025. Растворимый. Розчинний. Тимч. Розпускальний. Цег. 65.

2026. Растворимое стекло. См. Водное стекло.

2027. Растворитель. Розчинник, ка. Тимч. Гірн. 4. Цег. 139.

2028. Растворъ. Розчин, ну. Тимч. Гірн. 4. Цег. 24. ГОХ. 5.

2029. Растворъ твердый. Твердий розчин.

2030. Растворъ hдкаго натра въ водh. Содовий луг. Цег. 69.

2031. Растворять, растворить. Розчиня­ ти, няю, розчинити, ню, розпускати, каю, розпустити, щу, розводити, жу, розвести, веду. Тимч. Розпускати. Пок. 49. Розвести сіль. Катеринославщ.

2032. Растворяться, раствориться. Роз­ чинятися, няюся, розчинитися, нюся, роз­ пускатися, каюся, розпуститися, щуся. Роз­ пускатись. Гірн. 15.

2033. Растительный. Рослинний.

2034. Растительная волокнина. Рослин­ ний волокник. Ростинний волокник. Цег. 28.

2035. Растительный клей. См. Клей растительный.

2036. Растительная краска. Рослинна фарба, р. краска. Ростинні краски. Цег. 28.

2037. Растительное масло. Рослинна олія.

2038. Изъ растительныхъ маслъ мыло. Олійне мило. Оливне мило. Цег. 111.

2039. Растолочь. Розтовкти, чу, потовк­ ти, чу. Тимч.

2040. Растяжимость. Розтяжність, но­ сти. Тимч. Лев. Мат.

2041. Растяжимый. Розтяжний. Тимч. Розтягливе тїло. Шіндл. 6.

Расширеніе

– 41 –

2042. Расширеніе. Розширення, ня. Розширене. Лев. Мат.

2043. Расширяемость. Розширність, но­ сти. Розпружність, розпряжність. Тимч.

2044. Расширяемый. Розширний. Розпружний, розпряжний. Тимч.

2045. Расширять, расширить. Розши­ ряти, ряю, розширити, рю.

2046. Расширяться, расшириться. Роз­ ширятися, ряюся, розширитися, рюся.

2047. Расщепленіе. Розщеплення, ня, роз­ кладання, ня.

2048. Рафинированіе. Рафінування, ня. Рафінерия, чищенє. Цег. 119. Paфінуваннє. Зб. І. 55.

2049. Рвотный камень. Антимоновинний камінь.

2050. Реактивъ. Реактив, ву. Peаґенс. Цег. 9.

2051. Реакция. Реакція, ції. Хемічна переміна або реакция. Гірн. 27.

2052. Реакція вторичная. Другорядна ре­ акція.

2053. Реакція замhщенія. Реакція замі­ щення, реакція субституції. Субституция. Гірн. 50. ГОХ. 10.

2054. Реакція двойного замhщенія. Ре­ акція подвійного заміщення, реакція подвій­ ної субституції. Подвійна субституция, по­ двійна виміна. ГОХ. 23.

2055. Реакція обмhнная. См. Обменная реакція.

2056. Реакція обратимая. См. Обратимая реакція.

2057. Реакція обратная. См. Обратная реакція.

2058. Реакція разложенія. Реакція роз­ кладу. Реакція розпаду. Зб. І. 166.

2059. Реакція соединенія. Реакція спо­ лучення. Зб. І. 166.

2060. Реальгаръ. Реальгар, ру. Peальґар. Цег. 45. Гірн. 44.

2061. Регулярный. Регулярний. Сталий. Левч. Регулярний, правильний. Тимч.

2062. Редуцирующее вещество. Редук­ ційна матерія. Редукуюча матерія. Зб. І. 166.

2063. Резервуаръ. Резервуар, ру, збірник, ка, (для води) водозбірник. Водозбір, водой­ ма. Тимч.

2064. Резина. Ґума, ми. Ґумилас, гума. Тимч. Кума. Харківщ.

2065. Резинный. Ґумовий. Ґумиласовий, гумовий. Тимч.

2066. Резорцинъ. Резорцин, ну. Резерцина. Цег. 127.

2067. Реторта. Реторта, ти. Цег. 5. ГОХ. 3. Гірн. 17.

Соединеніе закиси...

2068. Ржа. Ржа, іржа, жі. Порошина. Цег. 1.

2069. Ржавленіе. (І)ржавління. Зб. І. 81.

2070. Ржавый. (І)ржавий. Тимч.

2071. Ржавhть. (І)ржавіти, вію, (і)ржею покриватися.

2071а. Ржавhть начало. (I)ржа вхопи­ лася. Грінч.

2072. Роговой. Роговий. Тимч.

2073. Роговое вещество. Рогівник,-ка, ке­ ратин, ну. Цег. 138.

2074. Роговая обманка. Рогова світня, амфібол, лу. Рогова свитня, амфіболь. Цег. 79. Амфіболь. ГОХ. 100. Гірн. 12. Амфіболь; свитня рогова, обманка рогова. Пок. 172.

2075. Роговикъ. Роговик, ка. Гірн. 96.

2076. Роданистый водородъ HCNS. См. также Роданистая кислота. Сіркоціяно­во­ день, дня. Сїркоциановодень. Лев.

2077. Роданистая кислота HCNS. Рода­ нова кислота, сіркоціянова кислота.

2078. Роданистой кислоты соль. Cipко­ ціянан, -ну, сульфоціянат, ту, роданан, ну. Сїркоцианак. Лев.

2079. Роданистый калій KCNS. Сульфо­ ціянат калія (калійний), сіркоціянан (рода­ нан) потасу (потасовий). Сіркоциан потасовий. Лев.

2080. Родій Rh. Родій, дія. Род. Цег. 12. Лев.

2081. Закись родія RhO. Одноокий родія. Окис родавий. Лев.

2082. Окись родія RhO2. Двоокис родія. Окис родовий. Лев.

2083. Родственное явленіе. Споріднене явище.

2084. Розанилинъ. Розанілін, ну. Розанїлїна. Цег. 130.

2085. Розмариновое масло. Розмайри­ нова олія. Розмариновий олійок. Цег. 133.

2086. Розовое масло. Рожана олія. Рожаний олїйок. Цег. 133.

2087. Розсыпи. Наплавини. Наплавні піс­ ки. Гірн. 30. Розсипини. Тимч.

2088. Розсипь золотоносная. См. Золотоносная розсыпь.

2089. Ромашковое масло. Роменова олія. Румянковий олійок. Цег. 133.

2090. Ртуть Hg. Живе срібло. Тимч. Живе срібло, ртуть. Цег. 91. Пок. 99. Ртуть. Гірн. 16. Горб. 6. Живе серебро. Катериносл.

2091. Закись ртути Hg2O. Живосріблис­ тий окис, півокис живого срібла. Окис ртутавий. Лев.

2092. Соединеніе закиси ртути. Живо­ сріблиста сполука. Живосріблаві сполуки. Цег. 91.

Азотнокислая закись...

– 42 –

2093. Азотнокислая закись ртути HgNO3. Живосріблистий азотан, меркуронітрат, ту. Живосріблавий азотан. Цег. 91.

2094. Окись ртути HgO. Одноокис жи­ вою срібла, живосрібловий окис. Живосріб­ ловий окис. Цег. 91. Окис ртутовий (ртутний) Лев. Окис ртути. Гірн. 19.

2095. Соединеніе окиси ртути. Живосріб­ нова сполука. Цег. 91.

2096. Хлористый меркуроамоній NH3HgCl. Живосріблистоамонійний хлорак.

2097. Хлористьй мернуриамоній NH2HgCl. Жнвосрібловоамонійний хлорак. Живосрібловоамововий хльорак. Цег. 91.

2098. Pvбидій Rb. Рубідій, дія. Рубід. Лев. Цег. 12.

2099 Рубин. Рубін, ну. Цег. 78. Гірн. 93.

2100. Руда. Руда, ди. Цег. 62. Пок. 53. Гірн. 30. Руда, круш. Тимч.

2101. Руда болотная. См. Болотная руда.

2102. Руда желhзная. См. Желhзнякъ.

2103. Руда оловянная. См. Оловянная руда.

2104. Рудничный газъ. См. Болотный газъ.

2105. Рутеній. Рутеній, нія. Рутен. Лев.

2106. Окись рутенія RuO4. Чотироокис рутенія. Чотироокис рутеновий. Лев.

2107. Рутекіевокислая соль. Рутена, ну, рутеініят, ту. Рутенан. Лев.

2108. Рыхлый. Пухкий. Крихкий, пухкий, мяхкий, сипкий. Тимч.

2109. Phпкоe масло. Ріпакова олія. Ріпаковий олій. Цег. 110.

2110. Ряд. Ряд, ду. Гомольоґічний ряд вуг­ леводнів. Цег. 96.

С.

2111. Сажа. Сажа, жі. Грінч. Тимч. Цег. 48. Саджа. ГОХ. 20.

2112. Салигенинъ. Салігенін, ну. Салїґенїн. Цег. 127.

2113. Салициловая кислота. Саліцилова кислота. Саліцильовий квас. Лев. Салїцилевий квас. Цег. 128. Гірн. 118.

2114. Салициловой кислоты соль. Са­ ліцилан, ну, саліцилат, ту. Салїцилян. Лев.

2115. Салицинъ. Саліцин, ну. Caлїцина. Цег. 127.

2116. Самарій Sm. Самарій, ія. Caмар. Лев. Цег. 12.

2117. Самовозгораніе. Самозапалення, ня. Тимч.

2118. Самовозгорательный. Самозапаль­ ний. Тимч. Гірн. Ш.

Сваривать

2119. Самовоспламеняющійся. См. Само­ возгорательный.

2120. Самосадочная соль. Самоосадна сіль.

2121. Самородный. Саморідний. Цег. 45. Самородний. Гірн. 32. Пок. 53. В питоменнім стані. Цег. 60.

2122. Самосвhтящійся. Самосвіт. Тимч. Самосвітний.

2123. Сапфиръ. Шафір, ру. Тимч. Гірн. 93. Сафір. Цег. 78.

2124. Сатурація (при сахаровареніи). Са­ турація, ції. Цег. 118.

2125. Сахариметръ. Сахариметр, тра. Сахарометер. Лев. Мат.

2126. Сахаристость. Цукруватість, тос­ ти.

2127. Сахаристый. Цукруватий, цукровий.

2128. Сахаристая свекла. Цукровий буряк.

2129. Сахарный. Цукровий. Тимч. Грінч.

2130. Сахарный заводь. Цукроварня, ні. Тимч.

2131. Сахарный тростникъ. Цукрова трость. Цег. 118.

2132. Сахарозы. См. Дисахариды.

2133. Сахаръ. Цукор, кру. Тимч. Гірн. 116. Цукар, цукер, цукор, цукур, сахар, сахарь. Гринч.

2134. Сахаръ виноградный. См. Вино­ градный сахаръ.

2135. Сахаръ крахмальный. См. Крах­ мальный сахаръ.

2136. Сахаръ леденцовый. См. Леден­цо­ вый сахаръ.

2137. Сахаръ молочный. См. Молочный сахаръ.

2138. Сахаръ простой C6H12O6. Звичайний цукор. Простий цукор. Цег. 117.

2139. Сахаръ сложный C12H22O11. Склад­ ний цукор. Зложений цукор. Цег. 117.

2140. Сахаръ свекловичный. См. Свекло­ вичный сахаръ.

2141. Сахаръ свинцовый. См. Свинцо­вый сахаръ.

2142. Сахаръ солодовый. См. Солодовий сахаръ.

2143. Сахаръ тростниковый. См. Тростни­ ковый сахаръ.

2144. Сахаръ фруктовый. См. Фрук­то­вый сахаръ.

2145. Сахаръ ячменный. См. Ячменный сахаръ.

2146. Сваривать, сварить (напр. желh­ зо). Зварювати, рюю, зварити, рю. Зваряти, спаювати. Цег. 84. Лютувати, злютувати. Тимч.

Свекловичный сахаръ

– 43 –

2147. Свекловичный сахаръ. Буряковий цукор. Гірн. 121.

2148. Свертываться, свернуться (напр. молоко). Зсідатися, даюся, зсістися, зсяду­ ся. Стинатися. Цег. 136.

2149. Свинець Pb. Оливо, ва. Тимч. Оло­ во. Цег. 89. Пок. 100. Гірн. 16. Горб. 6.

2150. Группа свинца (Ge, Sn, Pb). Олив­ ники. Оловники. Лев. ГОХ. 3.

2151. Окись свинца PbO. Одноокис оли­ ва. Окис олова. Гірн. 42. Оловавий окис. Цег. 89. Лев.

2152. Гидратъ окиси свинца Pb(OH)2. Оливовий воднекис, гідрат одноокису оли­ ва. Воднекисень оловавий (оловяний). Лев. Олововий воднокис. Цег. 42.

2153. Перекись свинца (ангидридъ свин­ цовой кислоты) PbO2. Надокис олива, дво­ окис олива (оливовий). Окис олововий (оловяний). Лев.

2154. Окись-перекись свинца Pb3O4(2РbО+ +РbО2). Одноокис-двоокис олива. Чотиро­ окис олововий (мінія). Лев.

2155. Триокись свинца Pb2O3. Півтора­ окис олива. Триокис олововий (оловяний). Лев.

2156. Соль свинцовой кислоты M2PbO3. Оливан, ну, плумбат, ту. Оловани. Лев.

2157. Свинцовокислый калій K2PbOs. Оливан потасу (потасовий), плумбат калія (калійний). Потасовий олован. Лев.

2158. Свинцовый блескъ PbS. Оли­в’я­ ний блиск, галеніт, ту. Блест олова, ґаленїт. М. 27. Оловяний блест. Цег. 92. Ґаленїт. Цег. 89. Гірн. 41. Пок. 100. Ґаленїт, блест, блестинець, блищ оло­вяний. Пок. 175.

2159. Свинцовыя бhлила. Олив’яна біль, блейвас. Грінч. Оловяна біль. Цег. 37. 101. Блейвас, білоба. Шейк. Білоба. Пок.

2160. Свинцовое мыло (пластырь). Оли­ в’яне мило. Оловове мило. Цег. 111.

2161. Свинцовый сахаръ. Олив’яний цу­ кор. Цег. 37. Оловяна сіль. Пок. 101. Оловяний цукор. Цег. 37.

2162. Свинцовое (хрустальное) стекло (флинтгласъ). Олив’яне шкло, криштале­ ве, флінтове шкло. Оловяне або кристальне скло, флїнтове скло. Цег. 75. Оловяне скло. ГОХ. 56.

2163. Свободная кислота. Вільна кислота. Квас вільний. Зб. I, 83.

2164. Свободная энергія. Вільна енергія.

2165. Свойство. Прикмета, ти. Цег. 80. Властивість, вости. Власність, властивість, прикмета, природження, природа, натура, питомість, вдання. Тимч.

Селенистокислая соль

2166. Свhтильный газъ. Світильний газ. Сьвітляний ґаз. Гірн. 23. ГОХ. 1. Сьвітильний ґаз. Шіндл. 43. 53.

2167. Свhтить. Світити, чу.

2168. Свhтиться. Світитися, чуся.

2169. Свhтлый. Ясний.

2170. Свhторазсhяніе. Розсіяння світла.

2171. Свhтъ. Світло, ла.

2172. Свhть Друммондовъ. Дрюмондо­ ве світло. Світло Дрімонда. Цег. 59.

2173. Свhть калильный. См. Калиль­ный свhть.

2174. Свhча, свhчка. Свічка, ки.

2175. Свhча, какъ единица свhта. Нор­ мальна свічка.

2176. Связь (двойная, тройная). Звязок, зку (подвійний, потрійний).

2177. Сгораніе. Палення, ня. Тимч. Горін­ ня, ня.

2178. Сгорать, сгорhть. Палитися, люся, спалитися. Тимч.

2179. Сгустившійся. См. Сгустhлый.

2180. Сгустhть. Згуснути, ну. Грінч. Згу­ сти, загусти, загуснути. Тимч.

2181. Сгустhлый. Згуслий. Згусливий, згус­лий. Тимч.

2182. Сгущаемость. Згущеність, ности.

2183. Сгущать, сгустить. Згущати, щаю, згустити, щу. Тимч.

2184. Сгущаться, сгуститься. Гуснути, ну, згуснути, ну. Тимч.

2185. Сгущеніе. Згущення, ня, (пари) скра­п­ ління, ня.

2186. Сдавливаніе. Стискання, ня. Грінч. Тимч.

2187. Сдавливать, сдавить. Стискати, каю, стиснути, ну.

2188. Селенитъ. Селеніт, ту. Камінь ледовий, ґіпс листуватий. Maрієне скло, селєнїт. Пок. 98.

2189. Селенъ Se. Селен, ну. Селен. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

2190. Селенистый водородъ SeH2. Се­ леноводень, дня. Селеноводень. Лев.

2191. Селенистоводородная соль M2Se. Селенак, ку, селенід, ду. Селєнак. Лев.

2192. Селенистый калій K2Se. Селенак потасу (потасовий), селенід калія (калій­ ний). Потасовий селенак. Лев.

2193. Селенистый ангидридъ SeO2. Дво­ окис селену, селенистий безводник (ангід­ рид). Безводник селєнавий. Лев.

2194. Селенистая кислота H2SeO3. Се­ лениста кислота. Квас селенавий. Лев.

2195. Селенистокислая соль M2SeO3. Селенин, ну, селеніт, ту. Селєнин. Лев.

Селеновый ангидридъ

– 44 –

2196. Селеновый ангидридъ SeO3. Три­ окис селену, селеновий безводник (ангідрид).

2197. Селеноваа кислота H2SeO4. Селе­ нова кислота. Квас селеновий. Лев.

2198. Селеновокислая соль M2SeO4. Се­ ленан, ну. Селенан. Лев.

2199. Селитра. Салітра, ри. Тимч. Салїтра. Гірн. 90.

2200. Селитра каліевая. См. Калієвая селитра.

2201. Селитра натронная. См. Чилійская селитра.

2202. Сердоликъ (карнеоль). Сердолік, ка, карнеоль, лю. Карнеоль. Гірн. 96.

2203. Серебреніе. Срібнення, ня. Посрібляне. Цег. 94. Посрібнення. Тимч.

2204. Серебрить. Срібнити, ню. Тимч. Грінч.

2205. Серебро. Срібло, ла. Грінч. Тимч. Цег. 5. Горб. 6. Пок. 54. Мазур. 33. Гірн. 27. Катеринославщ.

2206. Серебро чистое. Щире срібло. Тимч.

2207. Окись серебра Ag2O. Cpiбловий окис, півокис срібла. Окис срібла, срібловий окис. Лев.

2208. Серебряный. Срібний. Грінч. Тимч.

2209. Серебряный блескъ Ag2S. Срібний блиск, блиск, срібла, аргентит, ту. Арґентит. Гірн. 40. Арґентит, блест срібла. М. 27. Срібляний блест. Цег. 92.

2210. Серпентинъ. См. Змhевикъ.

2211. Сжатіе. Стиснення, ня, стиск, ку. Стиск. Тимч.

2212. Сжатый. Стиснений.

2213. Сжиганіе. Палення, ня. Спалення. Тимч. Спаленє. ГОХ. 2.

2214. Сжиганіе органическое. Органичне спалення.

2215. Сжиженіе газовъ. Скрапління газів.

2216. Сжимаемость. Стискальність, ности. Тимч. Стисність, ности. Лев. Мат.

2217. Сжимаемый. Стискальний. Шіндл. 6. Стисний.

2218. Сжимать, сжать. Стискати, каю, стиснути, ну. Тимч.

2219. Сжиматься, сжаться. Стискатися, каюся, стиснутися, нуся, збігатися, гаюся, збігтися, нуся.

2220. Сивушное масло. Спиртовий недогін, гону. Недогін, фузель. Цег. 102.

2221. Сидеритъ. См. Желhзный шпатъ.

2222. Сила тока. Сила току.

2223. Сила электродвижущая. Електро­ моторна сила.

2224. Силикатъ. Силікат, ту, креман, ну. Сілїкат. Зб. I. ст. 90. Kpeмани. Цег. 75. Кремян. Гірн. 99.

Система нестойкая

2225. Силикатъ алюминія. Силікат алю­ мінія (алюмінійний), креман глинця (глинце­ вий). Кремани глину (глинові). Лев. Глинові кремани. Цег. 79.

2226. Силикатъ кальція. Креман вапу (ваповий), силікат кальція (кальційний). Ваповий креман. Цег. 71.

2227. Силикатъ свинца. Креман (силі­ кат) олива (оливовий). Олововий креман. Цег. 71.

2228. Силикаты щелочныхъ метал­ловъ. Алкаличні силікати, а. кремани. Алькалїч­ні кремани, кремани алькалїїв. Цег. 94.

2229. Силицій. См. Кремній.

2230. Сильвинъ (мин.). Сильвін, ну. Цег. 26. Гірн. 80.

2231. Симпатическія чернила. Потай­ не чорнило. Симпатетичне чорнило. Цег. 87.

2232. Синеродистый. См. Ціанистий.

2233. Синеродъ CN(Cy). См. также Ціанъ. Ціян, ну. Циан. Лев. Цег. 12.

2234. Синеродистый водородъ. Ціяно­ водень, дня. Циановодень, квас пруский. Лев. Цег. 124.

2235. Желhзистосинеродистый водородъ H4Fe(CN)6. Залізистий ціяноводень.

2236. Желhзистосинеродистая кислота. См. также Желhзистосинеродистый водо­ родъ. Залізистоціянова кислота. Квас желїзавоцияновий. Лев.

2237. Синеродистая соль. См. также Ціа­ нистыя соли. Ціянак, ку, ціянід, ду. Цианяки. Цег. 124.

2238. Желhзистосинеродистый калій K4Fe(CN)6 (желтая кровяная соль). Залізистопотасовий ціянак (жовта ціянова сіль). Залїзавопотасовий цияняк (жовта цианова сіль). Цег. 123.

2239. Желhзосинеродистый водородъ H3Fe(CN)6. Залізовий ціяноводень.

2240. Желhзосинеродистая кислота. См. также Желhзосинеродистый водородъ. За­ лізовоціянова кислота.

2241. Желhзосинеродистый калій (крас­ ная кровяная соль) K3Fe(CN)6. Залізово­ потасовий ціянак (червона ціянова сіль).

2242. Синильная кислота. См. Сине­ро­ дистый водородъ. Синя кислота. Синій квас. Тимч.

2243. Синтезъ. Синтез, зу. Синтеза. Гірн. 27. Хемічна синтеза. Цег. 4.

2244. Синь Турнбуллевая. Турнбулів бла­ кит. Блакит Турнбуля. Цег. 124.

2245. Сиропъ. Сироп, пу. Тимч. Сируп. Цег. 118.

2246. Система нестойкая. Хитка система.

Система стойкая

– 45 –

2247. Система стойкая. Стійка система.

2248. Сифонъ. Сифон, ну.

2249. Скала. Скеля, лі. Мазур. 9. Грінч. Скала. Гірн. 9.

2250. Скандій Sc. Скандій, дія. Сканд. Лев.

2251. Группа скандія (Sc, Y, Sa, Yb). Скандники. Лев. ГОХ. 3.

2252. Скважистость. См. Пористость.

2253. Скважистый. См. Пористый.

2254. Скипидаръ. Шпигинар, ру. Тимч. Терпентин, ну. Скопитарь, Лобод. 6. Шпигинарь, рю. Грінч.

2255. Склеиваніе. Склеювання, ня, зліплю­ вання, ня. Тимч.

2256. Склеивать, склеить. Склеювати, леюю, склеїти, лею, зліплювати, плюю, злі­ пити, плю. Тимч.

2257. Склянка. Слоїк, ка, банька, ки. Пля­ шечка, банька, слоїк. Тимч.

2258. Скорость переноса іоновъ. Швид­ кість переносу йонів.

2259. Скорость реакціи. Швидкість ре­ акції.

2260. Скрытая теплота. Задержане те­ пло. Утаєне тепло. Шіндл. 18.

2261. Слабительная соль. См. Англій­ ская соль.

2262. Слабый (кислота, растворъ). Лег­ кий (кислота, розчин).

2263. Сладость. Солодкість, кости.

2264. Сланецъ. Лупак, ка. Пок. 177. Лупець. Тимч.

2265. Сланецъ глинистый. См. Глини­ стый сланецъ.

2266. Сланецъ квасцовый. См. Квасцо­ вый сланецъ.

2267. Сланецъ слюдяной. См. Слюдяной сланецъ.

2268. Сланцеватый. Лупакуватий. Лупцеватий. Тимч.

2269. Сланцеватая глина. См. Глина сланцеватая.

2270. Слитокъ. Зливок, вка. Зливок, шта­ ба. Тимч.

2271. Сложный. Складний. Грінч. Зложе­ ний. Цег. 11. Складовий, зложений. Тимч.

2272. Слоистый. Верствуватий. Пок. 181. Верствований. Лусткий; верствований. Тимч.

2273. Слой. Верства, ви. Цег. 2. Гірн. 9. Шар, ру. Мазур. 35. Пластов. Лобод. 8. Верства, шар. плат, ряд; поклад (грунту землі). Тимч.

2274. Слюда. Лищак, ка. Лосняк, лищак, лищик, камяне серце. Тимч. Лосняк. Цег. 79. Лищак, лосняк, росийске скло. Пок. 99.

Соединеніе механическое

2275. Слюда калієвая. См. Калієвая слюда.

2276. Слюдяной сланецъ. Лищаковий лупак. Лупак лосняковий. Пок. 177.

2277. Слюна. Слина, ни.

2278. Смазочное масло. Шмаровило, ла.

2279. Смарагдъ. См. Измарагдъ.

2280. Смитсонитъ. См. Галмей благо­род­ ный.

2281. Смола. Смола, ли. Грінч. Смола; живиця (біла). Тимч. Смола. Цег. 58. Живиця. Цег. 134.

2282. Смола копаловая. См. Копаловая смола.

2283. Смола резиновая. См. Резиновая смола.

2284. Смоленіе. Смолення, ня.

2285. Смолистость. Смолистість, тос­ ти. Тимч.

2286. Смолистый. Смолкий. Грінч. Смо­ листий. Тимч.

2287. Смолка урановая. См. Роговая об­ манка.

2288. Смоляная обманка. Смоляна світ­ ня. Живиця уранова, пехбленда. Лев.

2289. Смородинный сокъ. Порічняк, ку. Поричняк. Цег. 122, 2290. Смhсь. Мішанина, ни (коли тіла змі­ шуючися не розчиняються одно в одному); суміш, ші (коли тіла змішуючися розчиняються одно в одному). Суміш, амальґама. Тимч. Мішанина. Шіндл. 8. Лобод. 2. ГОХ. 4. Змішка. Механична сумішка. Цег. 31.

2291. Смhсь охладительная. См. Охладительная смhсь.

2292. Смhшеніе. Змішання, ня. Грінч. Змішка, мішанина. Тимч.

2293. Смhшивать, смhшать. Змішува­ ти, шую, змішати, шаю. Грінч.

2294. Снhжинка. Сніжинка, ки. Тимч. Платки снігу. Пок. 179.

2295. Сода. Сода, ди. Лев. Тимч. Гірн. 89. Пок. 171.

2296. Содовая вода. Содова вода. Гірн. 89.

2297. Соединеніе. Сполука, ки. Xeмічна сполука. Тимч. Цег. 4. Шіндл. 38. Сполученє. Цег. 6. Сполученє. Зб. І 12. Злука. ГОХ. 7. Гірн. 19. Злучення. Мазур. 26.

2298. Соединеніе двойное. См. Двойное соединеніе.

2299. Соединенія жирного ряда. Сполу­ ки товщевого ряду.

2300. Соединенія изомерныя. См. Изо­ мерные соединенія.

2301. Соединеніе механическое. См. Ме­ ха­ническое соединеніе.

Соединенія насыщенныя

– 46 –

2302. Соединенія насыщенныя. См. На­ сыщенныя соединенія.

2303. Соединительный. Сполуковий.

2304. Соединительный вhсъ. См. Вhсь соединительнлй.

2305. Соединять, соединить. Сполучати, чаю, злучати, чаю, сполучити, чу, злучити, чу.

2306. Соединяться, соединиться. Спо­ лучатися, чаюся, злучатися, чаюся, сполучитися, чуся, злучитися, чуся.

2307. Сокъ. Сік, (соку). Тимч.

2308. Сокъ грушевый. См. Грушевый сокъ.

2309. Сокъ млечный. См. Млечный сокъ.

2310. Сокъ смородинный. См. Сморо­ динный сокъ.

2311. Сокъ яблочный. См. Яблочный сокъ.

2312. Солеварня. Солярня, ні. Тимч. Жупа, солярня, сільна баня. Пок. 47.

2313. Солодовый сахаръ. Солодовий цу­ кор, мальтоза, зи. Цег. 117.

2314. Солодъ. Солод, ду. Цег. 122. Гірн. 117. Солод, дрожжанка. Тимч.

2315. Солончаковая глина. Солонцюва­ та глина. Іл солистий. Пок. 53.

2316. Солончакъ. Солонець, нцю. Солон­ чак. Тимч.

2317. Соль. Сіль, соли.

2318. Соли безкислородныхъ кислотъ. Солянці. М. 41.

2319. Солеобразный окиселъ. Солетвор­ ний окис.

2320. Сольфатары. Солъфатари. Гірн. 25.

2321. Соляной. Соляний.

2322. Соляной источникъ. Соляне дже­ рело. Сільне джерело, солонка, солянка, сіль­ не вікно. Пок. 47. Сільні джерела. Цег. 24.

2323. Соляная кислота. Соляна кисло­ та. Сільний квас. Цег. 26. Гірн. 55. Шіндл. 45.

2324. Соляной кислоты соль. Хлорак, ка. Гірн. 71. Хлорид, ду.

2325. Соляная копь. Копальня соли. Цег. 17.

2326. Соляной растворъ насыщенный, стекающій съ хвороста въ градирняхъ. Со­ ляниця. Цег. 14.

2327. Соотвhтствующія состоянія. Від­ повідні стани.

2328. Сопротивленіе проводника. Опір (супротивління) провідника.

2329. Составная часть. Складова части­ на, складник, ка. Складовина, складник. Цег. 5.

2330. Составъ. Склад, ду. Склад, уклад (якої речі), мішанина суміш. Тимч.

2331. Состояніе системы. Стан системи.

2332. Состояніе системы конечное. Кін­ цевий стан системи.

Сплавъ Вуда

2333. Состояніе системы начальное. По­ чатковий стан системи.

2334. Сосудъ. Начиння, ня, посудина, ни.

2335. Потрясать, потрясти. Трусити, шу, струсити, шу, струснути, ну. Тимч.

2336. Сотрясаться, сотрястись. Двигті­ ти, труситись, струснутись. Тимч.

2337. Сотрясеніе. Двигіт, готу. Грінч. Тимч. Струс, су. Тимч.

2338. Спаиваніе. Злютовування, ня. Лютованє. Цег. 47. ГОХ. 44.

2339. Спаивать, спаять. Злютовувати, вую, злютувати, тую. Лютувати, злютувати. Тимч. Спаювати. Пок. 56.

2340. Спай. Злют, ту.

2341. Спайность. Лупність, ности. Гірн. 83.

2342. Спектръ. Спектр, тру.

2343. Спектръ непрерывный. Безпере­ ривний спектр.

2344. Спектръ прерывистый. Перерива­ ний спектр.

2345. Спертый. Стиснений, здушений, (по­ вітря) – тяжкий, важкий дух, тяжке пові­ тря, задуха.

2346. Спиртный. Алкоголевый, спиртовий.

2347. Спиртный напитокъ. Алкоголевий напиток, спиртовий напиток. Алького­лїч­ ні напитки. Цег. 121.

2348. Спиртовый. См. Спиртный.

2349. Спиртовое броженіе. См. Бpoженіе винное.

2350. Спиртокислоты. См. Оксикислоти.

2351. Спиртометръ. Алькоголометр, тра, спиртомір, ру.

2352. Спиртомhръ. См. Спиртометръ.

2353. Спиртъ. Спирт, ту, алкоголь, лю. Спіритус, вискок. Тимч. Спірт. Цег. 122. Аль­ коголь. Цег. 100. Лев. Гірн. 115.

2354. Спиртъ абсолютный. Абсолютний алкоголь (спирт).

2355. Спиртъ ароматическій. Ароматич­ ний алкоголь (спирт).

2356. Спичка. Сірник, ка.

2357. Сплавленіе. Стоплення, ня. Стопле­ не. М. 22.

2358. Сплавлять, сплавить. Стоплюва­ ти, люю, стопити, плю. Стопляти. Гірн. 31.

2359. Сплавляться, сплавиться. Стоплю­ ватися, плююся, стопитися, плюся. Стопитися. Цег. 47. Сплавляти, стоплювати, стопити. Тимч.

2360. Сплавъ. Стоп, пу. Гірн. 29. Стоп, алїяж. Цег. 62. Огон. 11. Сплав. Пок. 100. Мельн. 22. Алїяж. Шіндл. 49. Гірн. 29.

2361. Сплавъ Вуда. Стоп Bуда. Металь Вуда. Цег. 94.

Сплавъ Розе

– 47 –

2362. Сплавъ Розе. Стоп Розе. Металь Rоsе’его. Гірн. 46.

2363. Сплошной. Суцільний.

2364. Сплющеніе. Сплюснення, ня. Тимч. Сплющення, ня. Сплющенє. Лев. Мат.

2365. Сплющивать, сплющить. Сплющу­ вати, щую, сплющити, щу. Плющити, сплю­ щити. Тимч.

2366. Способность вращательная. Обо­ ро­това здатність.

2367. Способность диссоціирующая. Ди­ со­ціяційна здатність.

2368. Способность преломляющая. За­ ломна здатність.

2369. Спутникъ. Суправіднік, ка.

2370. Средняя соль. Нормальна (ней­ тральна сіль). Нормальна сіль. Цег. 36. Повна сіль. Лев. ГОХ. 2.

2371. Средняя температура. Пересічна (середня) температура.

2372. Сродство химическое. Хемичне спо­ ріднення. Хемічне спорідненє. Цег. 5. Хеміч­ не свояцтво. ГОХ. 9. Хемічне притяганє. Шіндл. 39.

2373. Стаканъ. Шклянка, ки. Склянка, шклянка. Тимч.

2374. Сталагмитъ. Сталагміт, ту. Сталяґміти. Гірн. 86. Пок. 49.

2375. Сталактитъ. Сталактит, ту.

2376. Сталь. Сталь, лі, криця, ці. Тимч. Цег. 85. Шіндл. 48. Пок. 50.

2377. Стальной. Сталевий. Стальовий. Тимч.

2378. Станіоль (оловянная фольга). Ста­ ніоль, лю. Гірн. 44. Цинфолія, лії Гірн. 44. Цег. 89.

2379. Стеариновая кислота. Стеаринова кислота. Стеариновий квас. Цег. 106. Гірн. 119.

2380. Стеариновой кислоты соль. Сте­ арин, ну. Гірн. 119. Стеарат, ту.

2381. Стеаринъ. Стеарин, ну. Стеарина. Цег. 106.

2382. Стекло. Шкло, ла. Харьківщ. Київщ. Скло. Тимч. Мазур. 8. Шіндл. 46. Катериносл.

2383. Стекло бемское. См. Бемское стекло.

2384. Стекло бhлое. См. Бhлое стекло.

2385. Стекло водное. См. Водное стекло.

2386. Стекло зеленое. См. Зеленое стекло.

2387. Стекло свинцовое. См. Свинцовое стекло.

2388. Стекло хрустальное.См. Свинцовое стекло.

2389. Стекло часовое. См. Часовое стекло.

2390. Стекловидный (о мacch). Шклис­ тий. Склистий. Пок. 50. Скловатий. Тимч.

Сулема

2391. Стекляный. Шкляний. Грінч. Скля­ ний. Тимч. Цег. 4. Грінч.

2392. Стекляный блескъ. Шкляний блиск. Блеск скляний. Гірн. 39.

2393. Стекляный заводъ. Гута. Грінч. Скля­на гута. Тимч.

2394. Стереохимія. Стереохемія, ії. Зб. І. 13.

2395. Стойкая система. Стійка система.

2396. Стрихнинъ. Стрихнін, ну. Горб. 6. Стрихнїна. Цег. 135. ГОХ. 68.

2397. Строение. Будова, ви, структура, ри. Будова, уклад. Тимч.

2398. Строеніе зернистое. Зерниста бу­ дова. Цег. 84.

2399. Строеніе крупнозернистое. Грубо­ зерниста будова.

2400. Строеніе мелкозернистое. Дрібно­ зерниста будова. Цег. 85.

2401. Стронціанитъ. Стронціяніт, ту. Стронтианїт. Цег. 74.

2402. Стронцій Sr. Стронцій, ція. Стронтій. ГОХ. 26. Стронт. Лев. Цег. 12.

2403. Окись стронція SrO. Одноокис стронція (стронційний). Окис стронту (стро­ нтовий). Лев.

2404. Гидратъ окиси стронція Sr(OH)2. Гідрат одноокису стронція (стронційного), воднекис стронція (стронційний). Воднеки­ сень стронту (стронтовий). Лев.

2405. Перекись стронція SrO2. Двоокис (надокис) стронція (стронційний). Двуокис стронту (стронтовий). Лев.

2406. Структура. Структура, ри, будо­ ва, ви. Будова молєкула. Цег. 97.

2407. Структурная формула. Структур­ на формула. Цег. 98. Зб. І. 8.

2408. Струя. Струмина, струмінь, цівка (диму), звій диму. Тимч. Струя. Лев. Мат. Цег. 1.

2409. Струею течь. Цівкою текти. Тимч.

2410. Студенистый. Драглистий. Драгли­ стий, дриглистий. Тимч. Драглий. Грінч. Ґа­ ляретовата масса. Цег. 79.

2411. Студень (студенистое вещество). Драглі, лів. Грінч. Холодець, драглі, дриглі. Тимч. Ґалярета, ґаляретовата маса. Цег. 79.

2412. Ступка. Ступка, мущир. Тимч.

2413. Стягиваться, стянуться. Стягати­ ся, гаюся, стягтися, гнуся. Грінч.

2414. Сублимація. Сублімація, ії. Сублїмация. оцїп. Цег. 52. Пересталенє (сублїмация). ГОХ. 18.

2415. Сублимировать. Сублімувати, мую. Цег. ЗО.

2416. Сулема. См. также Хлористая ртуть. Сублімат, ту. Лев. Цег. 91.

Сульфатъ

– 48 –

2417. Сульфатъ. Сірчан, ну. Цег. ЗО. Суль­ фат, ту. Горб. 5.

2418. Сульфгидратъ амонія NH4SH. Суль­ фгідрат амонійний. Сірководень амоновий. Лев. ГОХ. 3.

2419. Сульфобензойная кислота C6H5SO3H. Сульфобензолова кислота. Сульфобензольо­ вий квас. ГОХ. 66.

2420. Сульфоновая кислота. Сульфоно­ ва кислота. Сїркокваси, сульфонові кваси. Лев.

2421. Сульфокислота соль. Сульфонат, ту. Лев.

2422. Сульфональ. Сульфональ, лю. Лев.

2423. Сульфоны. Сульфони. Лев.

2424. Сульфосоль. (Тільки з SO3) сульфосіль, (инша) тіосіль.

2425. Сульфосоль трехсhрнистаго мышь­ яка M3AsS5. Тіоарсенин, ну, тіоарсеніт, ту. Сїркоарсенини. Лев.

2426. Сульфосоль пятисhрнистаго мышь­ яка M3AsS5. Тіоарсенан, ну, тіоарсеніят, ту. Сїркоарсенани. Лев.

2427. Сульфосурьмяная кислота Н3SbS4. Тіоантимонова кіслота.

2428. Сульфосурьмяной кислота соль M3SbS4. Тіоантимонан, ну, тіоантимоніят, ту. Сїркоаптимонани. Лев.

2429. Сурикъ Pb3O4. Манія, нії. Грінч. Тимч. Манія. Цег. 89. Гірн. 97. Лев. Сурик, манія. Пок. 101.

2430. Сурьма Sb. Антимон, ну. Лев. Гірн. 27. Горб. 6. Сурмик. Тимч.

2431. Сурьмянистый водородъ SbH3. Антимоноводень, дня. Триводень антимо­ новий. Лев.

2432. Окись сурьмы или сурьмянистый ангидридъ Sb2O3. Антимонистий безвод­ ник (ангідрид), півтораокис антимону. Безводник антимонавий. Лев.

2433. Соль окиси сурьмы. Антимонис­ та сіль. Соли антимонаві. Лев.

2434. Сурьмяний ангидридъ Sb2O5. Ан­ тимоновий безводник (ангідргід), півтретя­ окис атпимону. Безводник атимоновий. Лев.

2435. Сурьмяная кислота. Антимонова кислота. Антимоновий квас. Лев.

2436. Метасурьмяная кислота HSbO3. Метаантимонова кислота. Метаантимоно­ вий квас. Лев.

2437. Пиросурьмяная кислота H4Sb2O7. Піроантимонова кислота. Піроан-тимо­нов­ ний квас. Лев.

2438. Сурьмяной кислоты соль. Анти­ монан, ну. Лев. Антімоніат. Горб. 5.

Сырость

2439. Тіосурьмяная кислота H3SbS4. Сіркоантимонова кислота, тіоантимонова кислота.

2440. Сурьма трехсhрнистая Sb2S3. Ан­ тимонистий сірчак (сульфід). Трисїрчак антимоновий. Цег. 37. Лев.

2441. Сурьма пягьсhрнистая Sb2S5. Анти­ моновий сірчак (сульфід).

2442. Сурьма хлористая SbCl3. Tpu­хло­ рак (трихлорид) антимону, антимонистий хлорак (хлорид). Хльорак аинтимонавий. Лев.

2443. Сурьма хлорная SbCl5. П’ятихло­ рак (пентахлорид) антимону, антимоно­ вий хло­рак (хлорид). Антимоновий хльорак. Гірн. 55.

2444. Хлорокись сурьмы SbOCІ. Анти­ моніловий хлорак (хлорид). Антимонїльо­вий хльорак. Лев.

2445. Сурмяный блескъ Sb2S3. Антимо­ новий блиск, ку, антімоніт, ту. Антимонїт. Гірн. 44. Блест антимону, антимоніт. М. 28.

2446. Сушилка. Сушилка, ки.

2447. Сушильный шкафъ. Сушарня, ні.

2448. Сфалеритъ. См. Цинковий блескъ.

2449. Сфера (дhйствія). Сфера, ри, об­ сяг, гу. Засяг (обсяг). Лев. Мат. Сфера обсяг, обруб, оточення, окружжа. Тимч.

2450. Сферосидеритъ. Сферосидерит, ту. Гірн. 37.

2451. Сходящіеся лучи. Збіжні проміні.

2452. Сцhживать, сцhдить. Сціджува­ ти, джую, сцідити, джу.

2453. Сцhпленіе. Спійність; окупність (однорідних часток). Тимч. Спійня, спійність. Лев. Мат. Спійність, сполучність. Шіндл. 8. Спійніеть. Огон. 113. Цег. 22.

2454. Сцhплять, сцhпить. Споювати, поюю, споїти, спою, счіплювати, плюю, сче­ пити, плю. Зачіпляти, -чепити, лучити, злучити, вязати, з’язати, спясти. Тимч.

2455. Сцhпляться, сцhпиться. Споюва­ тися, поююся, споїтися, споюся, счіплюва­ тися, плююся, счепитися, плюся. Атоми своїми раменами споюються з раменами других. Цег. 24. Счіплятись, счепитись, спя­с­ тись. Тимч.

2456. Сыворотка. Сироватка, ки. Катериносл. Сирватка. Цег. 137, 119. Сирватка, сироватка. Тимч.

2457. Сыворотка кровяная. См. Кровяная сыворотка.

2458. Сыпкій. Сипкий.

2459. Сыпучесть. Сипкість, кости. Тимч.

2460. Сыпучій. См. Сыпкій.

2461. Сырость. Вохкість, кости. Вохкість; сировина. Тимч.

Сырhть

– 49 –

2462. Сырhть. Відволожуватися, жую­ ся. Грінч. Вохчати. Тимч.

2463. Chpa. Сірка, ки. Тимч. Сїрка. Пок. 101. Цег. 30. Гірн. 16. Мазур. 22. Горб. 6.

2464. Chpa аморфная. Аморфна сірка. Цег. 31.

2465. Chpa диморфная. Диморфна (дво­ вида) сірка. Двовида або діморфна сїрка. Цег. 31.

2466. Chpa комовая. Грудкова сірка. Сира сїрка Цег. 30.

2467. Chpa пластическая. Пластична сірка.

2468. Chpa черенковая. Сірка в палочках. Цег. 31.

2469. Окуриваніе сhрою. Висірковуван­ ня, ня. Висїрковуване бочок. Цег. 33.

2470. Сhровородъ H2S. Сірководень, дня. Шіндл. 44, Мазур. 68, Гірн. 65. Цег. 36. Сїрчак водня. Гірн. 65. Сірководневий квас. Гірн. 70.

2471. Сhроводородная вода. Сірковод­ нева вода. Цег. 37.

2472. Сhроводородная соль. Сірчак, ка. Гірн. 71. Цег. 31. Лев. Сульфід, ду. Горб. 5.

2473. Сhрнистый азотъ N2S2. Сірчак (сульфід) азоту (азотовий). Азотовий сірчак. Лев.

2474. Сhрнистый алюминій Al2S3. Суль­ фід алюмінія (алюмінійний), сірчак глинця (глинцевий). Сїрчак глиновий. Лев.

2475. Сhрнистый аммоній (NH4)2S. Сір­ чак (сульфід) амонія (амонійний). Амоновий сїрчак. Лев.

2476. Многосhрнистий аммоній (NH4)Sn. Многосірчак (полісульфід) амонія (амонійний).

2477. Сhрнистьій барій BaS. Сірчак (суль­ фід) барія (барійний). Сїрчак бару (баровий). Лев.

2478. Сhрнистый боръ B2S3. Сірчак (суль­ фід) бору (боровий). Сїрчак боровий. Лев.

2479. Сhрнистый висмутъ Bi2S3. Сірчак (сульфід) бісмута (бісмутовий). Bi2S2, Bi2S3 сїрчак, трисїрчак візмутовий. Лев.

2480. Сhрнистый германій GeS. Сірчак (сульфід) германія (германійний). Сїрчак ґер­ ману (ґермановий). Лев.

2481. Двусhрнистый германій GeS2. Двосірчак (дисульфід) германія (германій­ ний). Двусїрчак ґерману (ґермановий). Лев.

2482. Сhрнистое желhзо FeS. Сірчак (сульфід) заліза. Залїзавий сїрчак. Цег. 85. Сїрчак залїза. Цег. 31. Сїрчак желїзавий. Лев. Сїрчак зелїза. Гірн. 33. ГОХ. 2. Шіндл. 38.

2483. Двусhрнистое желhзо FeS2. Дво­ сірчак (дисульфід) заліза. Двусїрчак желїзовий. Лев.

Трехсhрнистая сурьма

2484. Сhрнистое золото Au2S3. Сірчак (сульфід) золота (золотавий). Сїрчак золотовий. Лев.

2485. Двойная соль сhрнистаго золота и сhрнистаго натрія NaAuS2. Сіркозоло­ тан соду (содовий). Содовий сїркозолотан. Лев.

2486. Сhрнистый кадмій CdS. Сірчак (суль­фід) кадмія (кадмійний). Сїрчак кадмовий. Лев.

2487. Сhрнистый калій. Сірчак потасу (потасовий), сульфід калія (калійний). Сірчак потасу, в торговлі – сірчана печінка. Цег. 32.

2488. Сhрнистый кремній SiS2. Сірчак крему (кремовий), сульфід силіція (силіцій­ ний). Двусїрчак кремовий. Лев.

2489. Сhрнистый марганецъ MnS. Од­ носірчак (сульфід) мангану (мангановий). Манґанавий сїрчак. Лев. Сірчаний манган. Зб. І. 90.

2490. Двусhрнистый марганецъ Mn S2. Двосірчак (дисульфід) мангану (мангано­ вий). Сїрчак мангановий. Лев.

2491. Трехсhрнистый мышьякъ As2S3. Арсенистий сірчак (сульфід). Арсеновий трисїрчак. Лев.

2492. Пятисhрнистый мышьякъ As2Sg. Арсеновий сірчак (сульфід). Арсеновий пятисїрчак. Лев.

2493. Полусhрнистая мhдь Cu2S. Пів­ сірчак міді.

2494. Сhрнистая мhдь CuS. Односірчак (сульфід) міді. Сїрчак міди. Цег. 32.

2495. Сhрнистый никкель NiS. Односір­ чак ніклю, ніклистий сірчак (сульфід). Сїрчак нїклю. Цег. 37.

2496. Сhрнистое олово SnS. Односірчак цини, цинистий сірчак (сульфід). Сїрчак ци­ навий. Лев.

2497. Двусhрнистое олово SnS2. Двосір­ чак (дисульфід) цини, циновий сірчак (суль­ фід). Сїрчак циновий. Лев.

2498. Сhрнистая ртуть (киноварь) HgS. Живосрібловий сірчак (сульфід). Сїрчак рту­ ти (киноварь). Гірн. 45. Сїрчак ртутовий (ртутний). Лев.

2499. Сhрнистый свинецъ PbS. Сірчак (сульфід) олива. Сїрчак олова. ГОХ. 31. Оло­ вовий сїрчак. Цег. 37.

2500. Сhрнистое серебро Ag2S. Сірчак (сульфід) срібла (срібловий). Сїрчак срібла. Гірн. 41. Цег. 37. Сїрчак срібла (срібловий). Лев.

2501. Трехсhрнистая сурьма. См. Сурь­ ма трехсhрнистая.

Пятисhрнистая сурьма

– 50 –

2502. Пятисhрнистая сурьма. См. Сурь­ ма пятисhрнистая.

2503. Сhроуглеродь S2C . Сірчак (суль­ фід) вугля (вуглевий). Сірчак вугля. Цег. 37. Двусїрчак угля (углевий, угляний). Лев. Двосірчак угля. Гірн. 22.

2504. Сhрноватистая кислота H2S2O3. См. Тіосhрная кислота.

2505. Сhрноватистокислая соль. См. Тіосhрнокислая соль.

2506. Сhрноватистокислый натръ Na2S2O3. Тіосірчан соду (содовий), тіосуль­ фат натрія (натрійний). Содовий двотіосїрчан. Цег. 68.

2507. Сhрнистый ангидридъ SO2. Сірчистий безводник (ангідрид), двоокис сірки. Сіркавий двоокис. Цег. 32.

2508. Сhрнистая кислота H3SO3. Сір­ чиста кислота. Сїрковавий квас. Гірн. 67. Сульфітова кислота. Горб. 5. Квас сїркавий. Лев. Цег. 33. Шіндл. 44.

2509. Сhрнистокислая соль M2SO3. Сір­ чин, ну. Лев. Цег. 33. Сульфіт, ту. Горб. 5.

2510. Сhрнистокислый натрій Na2SO3. Сірчин соду (содовий), сульфіт натрія (на­ трійний).

2511. Гидросhрнистая кислота. Boдне­ сірчиста кислота.

2512. Гидросhрнистой кислоты соль. См. Гидросульфитъ.

2513. Сhрный ангидридъ SO3. Сірчаний безводник (ангідрид), триокис сірки. Триокис сїрки, сїрковий триокис, безводник (ангідрид) сіркового квасу. Цег. 34. Безводник сїрковий (сірчаний). Лев.

2514. Сhрная кислота H2SO4. Сірчана кислота; вітріолева олія. Квас сірчаний.

Oгон. 40. Цег. 33. Сїрковий квас або вітриоловий олій. Шіндл. 44. Сїрковий квас. Гірн. 67. Сульфатова кислота. Горб. 5.

2515. Сhрнокислая соль M2SO4. Cipчан, ну, сульфат, ту. Сїрчани. Лев. Цег. 36. Гірн. 71. Вітриолї. Гірн. 71. Сїркани. Гірн. 71.

2516. Сhрнокислая соль кислая. См. Гидросульфатъ.

2517. Сhркокислий алюминій Al2(SO4)3. Сірчан глинця (глинцевий), сульфат алюмі­ нія (алюмінійний). Сірчан глиновий. Лев.

2518. Сhрнокислый аммоній (NH4)2SO4. Сірчан (сульфат) амонія (амонійний). Амоновий сїрчан. Цег. 125. Лев. ҐОХ. 3.

2519. Сhрнокислый барій BaSO4. Сірчан (сульфат) барія (барійний). Баровий сїрчан. Цег. 74. Сїрчан бару (баровий). Лев.

2520. Сhрнокислая закись желhза FeSO4. Залізистий сірчан (сульфат). Залїзавий сїр­

Сhрнокислый цирконий

чан, вітриоль залїза. Цег. 85. Сїрчан желїзавий. Лев. Сїркан зелїза (вітриоль зелїза). Гірн. 68.

2521. Сhрнокислое окисное желhзо Fe2(SO4)3. Залізовий сірчан (сульфат). Залїзовий сїрчан. Цег. 86. Сїрчан желїзовий. Лев. Сїркан зелїза або вітриоль зелїза. Гірн. 68.

2522. Сhрнокислый кадмій CdSO4. Сір­ чан (сульфат) кадмія (кадмійний). Сїрчан кадмовий. Лев.

2523. Сhрнокислый калій K2SO4. Сірчан потасу (потасовий), сульфат калія (калій­ ний). Сїрчан потасовий. Лев.

2524. Сhрнокислый кальцій CaSO4. Сірчан вапу (ваповий), сульфат кальція (кальційний). Сїркан вапу. М. 25. Сїрчан вапу. Цег. 73. Пок. 97. Сїрчан ваповий. Лев.

2525. Сhрнокислый кобальтъ CoSO4. Сірчан (сульфат) кабальту (кобальтовий). Сїрчан кобальтовий. Лев.

2526. Сhрнокислый магній MgSO4. Сір­ чан (сульфат) магнія (магнійний). Маґновий сїрчан. Цег. 77.

2527. Сhрнокислая соль закиси марганца MnSO4. Манганистий сірчан (суль­ фат). Сїрчан манґанавий. Лев.

2528. Сhрнокислая мhдь CuSO4. Сірчан (сульфат) міді (мідевий). Сїрчан мідавий. Лев. Сірчаноквасна мідь. 36. І. 168. Мідевий сірчан (вітриоль міди), синій камінь. Цег. 90.

2529. Сhрнокислый натрій Na2SO4. Сір­ чан соду (содовий), сульфат натрія (нат­ рій­ний). Содовий сїрчан (ґлявберова сіль). Цег. 67.

2530. Сhрнокислый никкель NiSO4. Сір­ чан (сульфат) ніклю (ніклевий). Сїрчан нїклявий. Лев.

2531. Сhрнокислая ртуть HgSO4. Жи­ восрібловий сірчан (сульфате). Сїрчан ртутовий (ртутний). Лев.

2532. Сhрнокислый свинець PbSO4. Сірчан (сульфат) олива (оливовий). Сірчан оловавий. Лев.

2533. Сhрнокислое серебро Ag2SO4. Сір­ чан (сульфат) срібла (срібловий). Сїрчан сріб­ла (срібловий). Лев.

2534. Сhрнокислый хромъ Cr2(SO4)3. Сірчан (сульфат) хрому (хромовий). Сїрчан хромовий. Лев.

2535. Сhрнокислий цинкъ ZuSO4. Сір­ чан (сульфат) цинку (цинковий). Цинковий сірчан (вітриоль цинку). Цег. 88.

2536. Сhрнокислый цирконий Zr(SO4)2. Сірчан (сульфат) цирконія (цирконійний). Сїрчан цирконовий. Лев.

Пиросhрная кислота

– 51 –

2537. Пиросhрная кислота H2S2O7. Пі­ росірчана кислота. Квас пиросїрковий (-сір­ чаний). Лев. Пиросїрковий, нордгавзенський або ческий квас. Цег. 36.

2538. Пиросhрнокислая соль M2S2O7. Піросірчан, ну. Лев.

2539. Надсhрный ангидридъ S2O7. Над­ сірчаний безводник (ангідрид); півчвар­та­ окис сірки.

2540. Надсhрная кислота HSO4, H2S2O8. Надсірчана кислота. Квас надсїрковий або надсїрчаний. Лев.

2541. Надсhрнокислая соль MSO4. Над­ сірчан, ну. Лев.

2542. Нитрозилъ-сhрная кислота SO5NH. Нітрозилсірчана кислота. Квас нітрозильсїрковий (-сїрчаний). Лев.

2543. Сhрнистокислый. См. Сhрнисто­ кислыя соли.

2544. Сhрнистый. См. также Chpoводо­ родныя соли. Сірчистий.

2545. Сhрнистая руда. Сїрчакова руда. ГОХ. 31.

2546. Сhрнокислый. См. Соли сhрно­кис­ лыя.

2547. Сhрный. Сірчаний.

2548. Сhрныя воды. Сірчані води. Гірн. 51.

2549. Сhрный колчеданъ. Си. Желhз­ный колчеданъ.

2550. Сhрное молоко. Сірчане молоко. Цег. 32.

2551. Сhрная печень. Сірчана печінка. Цег. 32.

2552. Сhрный цвhть. Сірчаний цвет. Сірчаний цъвіт. Цег. 31. Шіндл. 44. Пок. 101. Гірн. 26.

2553. Сhтка. Сітка, ки. Цег. 57. Тимч.

T. 2554. Таллій Тl. Талій, лія. Таль. Лев.

2555. Закись таллія Tl2O. Півокис талія, недокис талія (талійний). Окис талявий. Лев.

2556. Окись таллія Tl2O3. Півтораокис талія, окис талія (талійний). Окис талевий. Лев.

2557. Таллій хлористый ТlСl. Однохлорак талія (талійний). Хльорак талевий. Лев.

2558. Таллій хлорный TlCl3. Tpuхлорак талія. Хльорак талявий. Лев.

2559. Талькъ. Тальк, ку. Цег. 77. Тальк, лояк. Пок. 172. Гірн. 101.

2560. Танинъ. См. Дубильное вещество.

2561. Танталъ Та. Тантал, лу. Танталь. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

Температура замерзанія

2562. Таяніе. Топлення, ня. Тимч.

2563. Таять. Танути, топитись, топніти, розпускатись; розмерзатись; розтоплюва­ тись (про віск то-що). Тимч.

2564. Твердость. Твердість, дости. Твер­ дота. Пок. 47. Гірн. 24. Лев. Мат. Твердість, твердота; твердина; засадність, тривалість. Тимч.

2565. Твердый. Твердий. Цїпке тіло. Цег. 13. Огон. 3. Шіндл. 6. Лев. Мат. Цїпкий стан. Гірн. 9. Тверде тїло. Шіндл. 6.

2566. Твердый растворъ. Твердий роз­ чин.

2567. Твердhть. Тверднути, твердішати; тужавіти, ціпнути (про рідке). Тимч.

2568. Творожистый. Сируватий. Сироватий. Цег. 29. Зсілий. Тимч.

2569. Теинъ. Теїн, ну. Теїна. Цег. 135.

2570. Текучесть. Текучість, чости, плин­ ність, ности. Тимч.

2571. Текучій. Текучий, плинний. Тимч.

2572. Теллуръ Те. Телур, ру. Teлюр. Лев. Цег. 12. Тельлюр. Горб. 6.

2573. Теллуристый водородъ TeH2. Те­ луроводень, дня. Лев.

2574. Теллуристаго водорода соль TeM2. Телурак, ку. Лев. Телурид, ду.

2575. Одноокись теллура TeO. Одноокис телуру.

2576. Двуокись теллура или теллури­ стый ангидридъ TeO2. Двоокис телуру, телуристий безводник (ангідрид). Безводник телюравий. Лев.

2577. Триокись теллура или теллур­ный ангидридъ TeO3. Триокис телуру, телуро­ вий безводник (ангідрид). Безводник телюровий. Лев.

2578. Теллуристая кислота H2TeO3. Те­ луриста кислота. Квас телюравий. Лев.

2579. Теллуристокислая соль M2TeO3. Телурин, ну. Лев. Телурит, ту.

2580. Теллурная кислота H2TeO4. Телу­ рова кислота. Квас телюровий. Лев.

2581. Туллурнокислая соль M2TeO4. Те­ луран, ну. Лев. Телурат, ту.

2582. Температура. Температура, ри. Цег. І. Шіндл. 14. Гаряч. Цег. 75. Жара. Київщина. Температура, теплина. Тимч.

2583. Температура воспламененія. Темпе­ ратура запалення. Температура запаленя. Цег. 57.

2584. Температура горhнія. Температура горіння.

2585. Температура замерзанія. Темпе­ ратура замерзання. Температура замерзаня. ГОХ. 5.

Температура кипhнія

– 52 –

2586. Температура кипhнія. Темпера­ тура кипіння. Температура кипіня. Цег. 5.

2587. Температура предhльная. См. Пре­ дhльная температура.

2588. Температура средняя. Пересічна (середня) температура. Пересічна температура. Зб. II. 52.

2589. Теоброминъ. Теобромін, ну. Теобро­ міна. Цег. 135.

2590. Тепловатый. Літеплий, потеплий, тепленький.

2591. Теплоемкость. Теплоємність, но­сти. Поємність тепла. Зб. І. 128.

2592. Теплопроводность. Теплопропро­ відність, ности, провідність тепла. Прово­ джене тепла. Шіндл. 16.

2593. Теплота. Тепло, ла. Огон. 6. Шіндл. 12. Тимч. Грінч.

2594. Теплота диссоціаціи. Дисоціяцій­ не тепло.

2595. Теплота образованія. Тепло утво­ рення.

2596. Теплота ожиженія. Tеплo краплін­ ня. Тепло крапліня. Огон. 16.

2597. Теплота растворенія. Тепло роз­ чинення.

2598. Теплота скрытая. См. Скрытая те­ плота.

2599. Теплый. Теплий.

2600. Тербій Tb. Тербій, бія. Терб. Лев.

2601. Тереть. Терти, тру.

2602. Термометръ. Термометр, тра, те­ пломір, ру. Тимч. Тепломір. Шіндл. 13.

2603. Термохимическій. Термохемичний.

2604. Термохимія. Термохемія, ії.

2605. Термоэлементъ. Термоэлемент, ту.

2606. Терпентинное масло. Терпентино­ ва олія. Терпентиновий олїйок. Гірн. 123.

2607. Терпентинъ. См. Скипидарь.

2608. Терпенъ. Терпен, ну. Цег. 133.

2609. Терпкій. Терпкий. Терпкий, давучий. Тимч.

2610. Терпкость. Терпкість, кости. Тимч.

2611. Тетраборная кислота H2B4O7. Те­ траборова кислота, чотироборова кислота. Чотироборовий квас. Цег. 46.

2612. Тетраіодметанъ Cl4. Чотиройодо­ метан, ну. Лев. Тетрайодметан, ну.

2613. Тетраметиленъ. Тетраметилен, ну. Тетраметилєн. Гірн. 106.

2614. Тетратіоновая кислота. См. послh слова: Тіоновая кислота.

2615. Тигель. Тигель, гля. Тимч. Тиґель. Гірн. 20. Чируник. Цег. 47.

2616. Тинкаль. Тинкал, лу. Тінкаль. Цег. 46.

2617. Тинктура. См. Настойка.

Тіоугольная кислота

2618. Типографскій металлъ. Друкар­ ський метал. Череяковий аліяж. ГОX. 46.

2619. Титань Ті. Титан, ну. Тітан. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

2620. Одноокись титана ТіО. Oдноокис титану.

2621. Полутораокись титана Ti2O3. Пів­ тора­окис титану.

2622. Двуокись титана TiO2. Двоокис ти­тану. Двуокис тітановий. Лев.

2623. Триокись титана TiO3. Триокис ти­ тану.

2624. (орто)Титановая кислота H4TiO4. (орто) Титанова кислота. Квас ортотітановий. Лев.

2625. Соль титановой кислоты M4TiO4. Титанан, ну, титаніят, ту. Тітанани. Лев.

2626. Титрированіе. Титрування, ня.

2627. Тіоальдегидъ. Тіоальдегід, ду. Лев.

2628. Тіокетонъ. Тіокетон, ну. Cїpкоке­то­ ни. Лев.

2629. Тіоновая кислота. Тіосірчана кис­ лота, тіонова кислота.

2630. Дитіоновая кислота H2S2O6. Дво­ тіосірчана кислота, дитіонова кислота. Двутіосїрковий (-сїрчаний квас). Лев.

2631. Дитіоновой кислоты соль M2S2O6. Двотіосірчан, ну, дитіонат, ту. Двутіосїрчани. Лев.

2632. Тритіоновая кислота H2S3O6. Три­ тіосірчана кислота, тритіонова кислота. Тритіосїрковий (-сірчаний) квас. Лев.

2633. Соль тритіоновой кислоты M2S3O6. Тритіосірчан, ну. Лев. Tpuтіонат, ту. Тритіосїрчани. Лев.

2634. Тетратіоновая кислота H2S4O6. Чо­ тиротіосірчана кислота, тетратіонова кис­ лота. Чотиротіосїрковий (-сїрчаний) квас. Лев.

2635. Тетратіоновой кислоты соль. Чо­ тиротіосірчан, ну, тетратіонат, ту.

2636. Пентатіоновая кислота H2S5O6. П’ятитіосірчана кислота, пентатіонова кислота.

2637. Пентатіоновой кислоты соль. П’ятитіосірчан, ну, пентатіонат, ту.

2638. Тіосурьмяная кислота H8SbS4. Тіо­ антимонова кислота, сіркоантимо-нова кис­ лота.

2639. Тіосhрная кислота H2S2O5. Тіосір­ чана кислота. Квас тіосїрковий (-сірчаний). Лев.

2640. Тіосhрнокислая соль M2S2O3. Тіо­ сірчан, ну. Лев. Тіосульфат, ту.

2641. Тіоугольная кислота H2CS3. Тіовуг­ лева кислота. Квас трисїркоуглевий (-угляний). Лев.

Тіоуксусная кислота

– 53 –

2642. Тіоуксусная кислота CH3COSH. Сіркооцтова кислота. Квас сїркооцтовий. Лев.

2643. Тіофенолъ C6H6SH. Сіркофенол, лу. Лев.

2644. Тіофенъ Тіофен, ну. Тиофен. ГОХ. 68.

2645. Тлhніе. Тління, ня. Зотління. Тимч. Трухлявінє, трупішінє. Цег. 49.

2646. Тлhть. Тліти, лію. Тимч.

2647. Токъ. Тік, току; течія, чії.

2648. Токъ перемhнный. Перемінний тік.

2649. Токъ постоянный. Постійний тік.

2650. Толуидинъ. Толуїдин, ну. Toюїди­на. Цег. 129.

2651. Толуолъ. Толуол, лу. Толюоль. Цег. 126.

2652. Томпакъ. Томбак, ку. Цег. 94. ГОХ. 46. Бакунт. Грінч.

2653. Топазъ. Топаз, зу. ГОХ. 101.

2654. Топазъ дымчатый. Димовик, ка. Гірн. 95.

2655. Топливо. Паливо, ва. Тимч. Зб. І. 118. Опаловий материял. Гірн. 20. Цег. 83.

2656. Торій Th. Торій, рія. Тор. Лев. Цег. 12.

2657. Окись торїя ThO2. Окис торія. Окис тора. Цег. 59.

2658. Торфъ. Торф, фу. ГОХ. 1. Пок. 177. Торф, ропша. Тимч. Торф, болотнина. Цег. 48.

2659. Торфяникъ. Торфник, ка. Гірн. 30. Торфовище, ща. Торфовиска. Гіря. 34. Торфовиска, торфові багна. Пок. 176. Торфисті землі. Цег. 24. Торфовий грунт. Тимч.

2660. Точка. Точка, ки.

2661. Точка замерзанія. Точка замерзан­ ня. Точка цїпненя. Огон. 12.

2662. Точка кипhнія. Точка кипіння. Точ­ ка кипіня. Огон. 9.

2663. Точка перехода. Точка переходу.

2664. Точка плавленія. Точка топлення. Точка топленя. Цег. 2. Огон. 11.

2665. Точка таянія. Точка топлення, роз­ тавання. Точка таяня леду. Огон. 9, 2666. Трахитъ. Трахіт, ту. Гірн. 12.

2667. Треніе. Тертя, тя.

2668. Треніе внутреннее. Внутрішнє тер­ тя. Тертє внутрішнє. Лев. Мат.

2669. Треножникъ. Триніжок, жка. Цег. 104. Таганок, нка. Мазур. 23. Триніг, триніжок, таган. Тимч. Триніжка. Гірн. 20.

2670. Трепелъ. Трипля, лі. Пок. 99.

2671. Трескаться. Тріскатися, каюся, ре­ патися, паюся. Пукати. Цег. 86. Тріскатись, лупатись, репатись, щелитись. Тимч.

2672. Трескъ. Тріск, ку. Тріск, вилуск. Тимч.

2673. Третичный спиртъ. Третьорядний спирт (алкоголь).

Тhло простое

2674. Трехатомный. Тривалентний, три­ вартісний, триатомовий. Тривартісний. Цег. 24.

2675. Трехосновной. Триосновний, три­ вартісний. Триосновний. Цег. 45.

2676. Триіодметанъ CHI3. Трийодометан, ну. Лев.

2677. Триметиленъ. Триметилен, ну. Три­ метилен. Гірн. 106.

2678. Тринитроклhтчатка. См. Нитро­ клhтчатка.

2679. Тринитрофенолъ. Тринітрофенол, лу. Тринїтрофеноль. Цег. 129.

2680. Триолеинъ. Триолеїн, ну. Трилєїн. Цег. 111.

2681. Трипальмитинъ. Трипальмітин, ну. Цег. 111.

2682. Тристеаринъ. Тристеарин, ну. Цег. 111.

2683. Тритіоновая кислота H2S3O6. Три­ тіосірчана кислота, тритіонова кислота. Тритіосїрковий (сірчаний) квас. Лев.

2684. Тритіоновой кислоты соль M2S3O6. Тритіосірчан, ну. Лев. Tpuтіосульфат, ту.

2685. Тростниковый сахаръ. Тростин­ ний цукор. Гірн. 121. Сахароза, зи. Тростиновий цукор, сахароза. Цег. 117. Тростиновий цукор. Лев.

2686. Тростникъ сахарный. См. Сахар­ ный тростникъ.

2687. Трубка. Трубка, ки. Цївка. ГОХ. 108. Рурка. Зб. II. 47. Огон. 7. Гірн. 17. Трубка, суремка, дудка; рурка, дудка; трубка, дудка, сувій. Тимч.

2688. Трубка паяльная. См. Паяльная трубка.

2689. Тугой. Тугий.

2690. Тугоплавкій. Тяжкотопкий, тяж­ ко­топний. Тяжко топний. Цег. 14. Тяжко топливий. Гірн. 49.

2691. Тулій Та. Тулій, лія. Туль. Лев.

2692. Турмалиновые щипцы. Турмалї­ нові лещатка. Турмалїнові кліщі. М. 47.

2693. Турмалинъ. Турмалін, ну. ГОХ. 103.

2694. Турнбуллевая синь. Турнбулів бла­ кит. Блакит Турнбуля. Цег. 124.

2695. Тускло. Тьм’яно. Тьмано, тьм’яно. Грінч.

2696. Тусклый. Тьм’яний. Тьманий, тьм’я­ ний. Грінч.

2697. Тускнhть. Мерхнути, ну. Maзур. 21. Мерхнути, темніти. Тимч.

2698. Тhло. Тіло, ла.

2699. Тhло простое (хим.). Пepвень, вня, елемент, ту, просте тіло. Прості тїла. Гірн. 14. Поєдинчі тіла, первні або хемічні елєменти. Шіндл. 40.

Тhло радіоактивное

– 54 –

2700. Тhло радіоактивное. См. Paдіоак­ тивное тіло.

2701. Тhло сложное. Складне тіло. Зложені тїла. Гірн. 14. Шіндл. 40. Цег. 11. ГОХ. 3.

2702. Тhло твердое. Тверде тіло. Ціпке тіло. Гірн. 4. ГОХ. 3.

2703. Тягучесть. Тягучість, чости.

2704. Тягучій. Тягучий. Тяглистий; тягучий. Тимч. Розтяжний. Цег. 86. Тяжний. Цег. 84.

2705. Тяжелый шпатъ. Барит, ту. Цег. 74. Тяжень, барит. М. 44.

У.

2706. Увлажнять, жнить. Звохчувати, звохчити, навохчити, відволожити. Тимч. Звохчений. Цег. 64.

2707. Угарать, угорhть. Чадіти, дію, вча­ діти, дію. Грінч. Тимч.

2708. Угаръ Чад, ду. Тимч. Мазур. 81.

2709. Угаръ издавать. Чадити, джу.

2710. Углеводородъ. См. послh Углерода.

2711. Углеводъ. Вуглеводан, ну. Цег. 120. Углеводани. Лев. Гірн. 121.

2712. Углекислый. См. также Соли уголь­ ной кислоты. Вуглекислий.

2713. Углеродистое соединеніе. Byглева сполука.

2714. Углеродное кольцо. Вуглевий пер­ стень. Цег. 125.

2715. Углеродъ С. Вугіль, ля. Вуглець. Тимч. Пок. 177. Вуголь. Цег. 47. Уголь. ГОХ. 1. Шіндл. 42. Горб. 6. Углець. Левч.

2716. Группа углерода (С, Sі, Ti, Zr, Ce, Th). Вугільники. Угольники. Лев. ГОХ. 3.

2717. Окись углерода СО. Одноокис вуг­ля (вуглевий). Вуглевий окис, окис вугля. Цег. 51. Окис вугля. Зб. I. 100. 135. Окис угля. Гірн. 22.

2718. Двуокись углерода, углекислота, углекислый газъ, угольный ангидридъ CO2. Двоокис вугля, вуглекислота, вугле­ кислий газ, вуглевий безводник (ангідрид). Двокис угля. Гірн. 22. Двоокис вугля, д. вуг­ левий. Цег. 47. Вугляний квас. Зб. І. 135. Вугляно-квасний ґаз. Зб. І. 85. Безводник (двуокис, двукисняк) угля (углевой). Лев.

2719. Угольная кислота H2CO3. Byглева кислота. Вуглевий квас. Цег. 49. 45. Квас угляний або углевий. Лев. Угляний квас. Зб. ІІ. 44. Шіндл. 42. Гірн. 67.

2720. Углекислая соль. Вуглян, ну. Цег. 49. Карбонат, ту. Горб. 5. Угляни. Гірн. 71. Лев.

2721. Углекислый амоній NH4HCO3. Вуг­ лян (карбонат) амонія (амонійний). Амоновий вуглян. Цег. 68.

Углерода сhроокись

2722. Углекислый барій BaСO3. Byглян (карбонат) барія (барійний). Углян бару (ба­ ровий). Лев.

2723. Углекислое желhзо FeCO3. Вуглян (карбонат) заліза (залізовий). Залїзо угляноквасне. Зб. І. 82. Вуглян залїза. Цег. 82.

2724. Углекислый калій (поташъ) K2CO3. Вуглян потасу (потасовий), карбонат ка­ лія (калійний). Потасовий вуглян (поташ). Цег. 64.

2725. Углекислый кальцій CaCO3. Вуг­ лян вапу (ваповий), карбонат кальція (каль­ ційний). Ваповий углян. Гірн. 83. Ваповий вуглян, вуглян вапу. Цег. 72.

2726. Двууглекислый кальцій или кис­ лый углекислый кальцій Ca(HCO3)2. Кис­ лий ваповий вуглян. Квасний угляний вап. Гірн. 84. Квасний вуглян вапу. Цег. 72.

2727. Углекислый литій Li2CO3. Вуглян (карбонат) літія (літійний). Углян літу (лїтовий). Лев.

2728. Углекислый магній. Вуглян (кар­ бонат) магнія (магнійний). Маґновий вуглян. Цег. 77. Углян магновий. Лев.

2729. Углекислая закисная соль марганца MnCO3. Манганистий вуглян. Углян манґанавий. Лев.

2730. Углекислый натрій Na2CO3. Вуг­ лян соду (содовий), карбонат натрія (на­ трійний). Содовий углян. Гірн. 89. ГОХ. 54. Лев. Содовий вуглян. Цег. 68.

2731. Углекислый свинецъ PbCO3. Вуг­ лян (карбонат) олива (оливовий). Углян олововий (оловяний). Лев.

2732. Углекислый цинкъ Zn CO3. Вуглян (карбонат) цинку (цинковий). Углян цинковий. Лев. Гірн. 88.

2733. Углеводородъ. Вуглеводень, дня. Гірн. 105. Цег. 96. Зб. I. 135. Углеводень. Лев.

2734. Углеводороды насыщенные или предhльные. См. Насыщенные углеводо­ роды.

2735. Углеводороды ненасыщенные или непредhльные. См. Ненасыщенные угле­ водо­роды.

2736. Углеводородовъ хлоропроиз­вод­ ные. Хлоровуглеводні, нів. Хльороугле­вод­ ні. Лев.

2737. Углеводороды циклическіе или углеводороды съ замкнутой группировкой. Перстеневі, цикличні або замкнені вугле­ водні. Перстеневі углеводні або замкнені углеводні. Гірн. 107.

2738. Углерода сhроокись СOS. Кисне­ сірчак вугля. Киснесїрчак угля (углевий, угляний). Лев.

Уголь

– 55 –

2739. Уголь. Вугіль, (збірн.) вугілля. Вугіль. Тимч. Мазур. 22. Вугілля Катерин. Вугілля, вугалля, вугіль. Грінч.

2740. Уголь аморфный. Аморфний ву­ гіль. Аморфний вуголь. Цег. 47.

2741. Уголь бурый. Бурий вугіль. Бурий вуголь. Пок. 58. Цег. 48. Бурий або брунатний уголь. Гірн. 22.

2742. Уголь древесный. См. Древесный уголь.

2743. Уголь каменный. См. Каменный уголь.

2774. Уголь костяной. См. Костяной уголь.

2745.Уголь ретортный. Ретортний ву­ гіль. Ретортовий уголь. ГОХ. 20 2746.Угольная копь. Копальня вугілля. Копальні вугля. Цег. 85.

2747.Угораніе. Чадіння, зачадження. Зачадженє. Гірн. 22.

2748. Удобреніе. Угноєння, ня. Угноїння; гній, гною. Тимч.

2749. Удушливый. Задушливий, душли­ вий. Тимч. Душний. Гірн. 25.

2750. Удhльный вhсъ. См. Вhсъ удhль­ный.

2751. Удhльное вращеніе плоскости по­ ляризаціи. Питоме відхилення площі поля­ ризації.

2752. Удhльный объемъ. См. Объемъ удhльный.

2753. Удhльная растворимость. См. Раство­римость удhльная.

2754. Уксусъ. Оцет, оцту. Тимч. Цег. 105. Грінч.

2755. Уксусъ древесный. Деревний оцет. Цег. 101.

2756. Уксусный альдегидъ. Оцтовий аль­ дегід. Оцтовий альдегид. Цег. 104. Лев.

2757. Уксусное броженіе. См. Броженіе уксусное.

2758. Уксусная кислота. Оцтова кисло­ та. Оцтовий квас. Гірн. 110. Цег. 103.

2759. Уксуснокислая соль. Оцтан, ну Цег. 105. Лев. Ацетат, ту.

2760. Уксуснокислый алюминій. Оцтан глинця (глинцевий), ацетат алюмінія (алю­ мінійний). Глиновий оцтан. Цег. 130.

2761. Уксуснокислый кальцій (CH3COO)2Ca. Оцтан вапу (ваповий), аце­ тат кальція (кальційний). Ваповий оцтан. Цег. 105.

2762. Уксуснокислая мhдь (CH3COO)2Cu. Оцтан (ацетат) міді (міде­ вий). Мідевий оц­тан. Цег. 105.

2763. Уксуснокислый свинецъ (CH3COO)2Pb. Оцтан (ацетат) олива (оли­ вовий). Олововий оцтан. Цег. 105.

Урановая смолка

2764. Трихлоруксусная кислота CCl3COOH. Трихлороцтова кислота. Трихльороцтовий квас. Лев.

2765. Этилоэфиръ уксусной кислоты. Оцтовий етил-естер. Етилевий оцтан. Цег. 110.

2766. Улетучиваться, улетучиться. Ви­ вітрюватися, трююся, вивітритися, трю­ ся. Летивіти. Цег. 70. Улїтати, Цег. 74. Улітати, улетіти. Тимч.

2767. Ульминовая кислота. Ульмінова кислота.

2768. Ультрамаринъ. Ультрамарин, ну.

2769. Умhренный (темпер). Мірний, по­ мірний. Мірне тепло. Цег. 81. Мірний, помірний, уміркованый. Тимч.

2770. Умhрять, умhрить. Злагоджувати, джую, злагодити, джу. Азот злагоджує дїланє кисня. Цег. 10.

2771. Уничтожать, уничтожить. Зноси­ ти, шy, знести, су; нищити, щу, знищити, щу. Квас знїс прекмети лугу. Цег. 8. Нищити, знищити, познищувати, винищувати, щити, нівечити, в нівець обертати, рнути, зніячити, загладжувати, дити, губити, касувати, скасувати, зносити, знести. Тимч.

2772. Унція. Унція, їі.

2773. Уплотненіе. Згущення, ня.

2774. Уплотнять, уплотнить. Згущати, щаю, згустити, щу.

2775. Упругій. Пружистий. Пружний, ту­ гий. Тимч. Тугий. Цег. 114.

2776. Упругость. Пружистість, тости. Пруж­ність, тугість. Тимч. Натуга. Цег. 66. Пруживість. Лев. Мат.

2777. Упругость паровъ. Пружистість пар.

2778. Упругость растворенія. Пружистість розчинення.

2779. Упругость растворенія электро­ литическая. Електролітична пружистість розчинення.

2780. Уравненіе химическое. Хемичне рівнання. Хемічне рівнанє. Цег. 22.

2781. Уравненіе газового состоянія. Зрів­ нання газового стану.

2782. Уравновhшивать, уравновhсить. Зрівноважувати, жую, рівноважити, жу, зрівноважити, жу. Рівноважній, зрівноважити. Тимч. Зрівноважити. Цег. 3.

2783. Уранилъ UrO2. Ураніл, лу. Уранїль. Лев.

2784. Ураниловая соль (съ группой UrO2). Уранілова сіль. Уранїлеві соли. Лев.

2785. Урановая смолка. См. Роговая об­ манка.

– 56 –

Уранъ

2786. Уранъ Ur. Уран, ну. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

2787. Закись урана UrO2. Двоокис ура­ ну, уранистий окис. Окис уранавий. Лев.

2788. Закисная соль урана. Уранита сіль. Соли уранаві. Лев.

2789. Окись урана UrO3. Триокис урану, урановий окис. Урановий окис. Лев. Окис урану. Цег. 76.

2790. Окисная соль урана. Уранова сіль. Лев.

2791. Соль урана вида M2Ur2O7. Уранан, ту. Лев. Уранат, ту.

2792. Уровень. Рівень, вня. Зб. І. 128.

2793. Усиливать, усилить. Зміцняти, няю, зміцнити, ню. Тимч.

2794. Ускоряющій катализаторъ. По­ зитивний каталізатор.

2795. Устойчивое равновhсіе. Стійка рівновага.

2796. Усыпительный. Усипливий. Тимч.

2797. Усыпленіе. Усипляння, ня. Тимч. Усиплюванє, наркотика. Цег. 40.

2798. Утфель. Утфель, лю. Зб. І. 59.

Ф.

2799. Фарфоровый. Порцеляновий. Тимч. Цег. 4. Гірн. 99.

2800. Фарфоровая глина. См. Kaoлинъ.

2801. Фарфоръ. Порцеляна. Тимч. Цег. 81.

2802. Фаянсовый. Фаянсовий. Тимч. Гірн. 100. Цег. 81.

2803. Фаянсовая глина. Фаянсова глина. Гірн. 100. Фаянсова глинка. Гірн. 100.

2804. Фаянсъ. Фаянс, су. Тимч. Гірн. 99.

2805. Фейерверкъ. Фейверк, штучні во­ гні. Тимч.

2806. Фенолокислоты. Фенолокислоти. Фенольокваси. Лев.

2807. Фенолоспирты. Фенолоспирти, фе­ нолалкоголі. Фенольалькоголї. Цег. 127.

2808. Фенолфталеинъ. Фенолфталеїн, ну. Фенольфталєїна. ГОХ. 45. Фенольфталєїн. Цег. 130.

2809. Фенолъ. Фенол, лу. Цег. 127.

2810. Фенолъ обыкновенный. См. Карболовая кислота.

2811. Ферментація. См. Броженіе.

2812. Ферментъ. Фермент, ту. Цег. 141. Бролило. Тимч.

2813. Фибринъ. См. Волокнина.

2814. Физика. Фізика, ки.

2815. Физическій. Фізичний. Фізикальний. ГОХ. 1.

Фосфоръ желтый

2816. Физическая смhсь. См. Механическая смhсь.

2817. Физіологическая химія. Фізіоло­ гична хемія.

2818. Фиксированіе. Утривалення, ня, фіксування, ня. Утревалюванє. Цег. 69.

2819. Фиксировать, зафиксировать. Утри­валювати, люю, утривалити, лю, фік­ сувати, сую, зафіксувати, сую.

2820. Фиксироваться, зафиксироваться. Утривалюватися, лююся, утривалитися, люся, фіксуватися, суюся, зафіксуватися, суюся.

2821. Фильтровальная бумага. Папір до проціджування (фільтрування), фільтруваль­ ний папір.

2822. Фильтрованіе. Фільтрування, ня, проціджування, ня. Фільтрованє. ГОХ. 6. Проціджуванє. Цег. 13. Фільтрація. Зб. II. 59.

2823. Фильтровать. Проціджувати, джую, фільтрувати, трую. Перецїджувати. Цег. 17.

2824. Фильтръ. Фільтр, тра, цідило, ла. Цїдилка. Цег. 13. Фільтр. Зб. І. 138.

2825. Фитиль. Ґніт, ґноту.

2826. Фіолетовый. Фіолетовий, хвіялко­ вий. Хвіялковий. Тимч. Фіолетний. Цег. 29.

2827. Флинтгласъ. См. также Хрустальное стекло. Флінтове шкло. Оловяне, кристальне або флїнтове скло. Цег. 75. Флїнт (скло). Лев. Мат.

2828. Флогистонъ. Флогістон, ну. Фльогістон. Цег. 3.

2829. Флуоресцеинъ. Флуоресцеїн, ну.

2830. Флуоритъ. См. Плавиковый шпатъ.

2831. Фольга оловянная. См. Станіоль.

2832. Фонтанъ. Фонтан, ну. Тимч. Водо­ грай, граю. Тимч. Грінч. Цег. 25.

2833. Формалинъ. Формалін, ну. Зб. I. 59. Формалїна. Цег. 104.

2834. Формальдегидъ. Формальдегід, ду. Цег. 103.

2835. Формула. Взірець, рця. Формула. Тимч. Зб. I. 140.

2836. Формула конституціонная. См. Кон­ ституціонная формула.

2837. Формула структурная. См. Струк­ турная формула.

2838. Фосфоній PH4. Фосфоній, нія. Фос­ фон. Лев.

2839. Фосфоресценція. Фосфоресценція, ції. Фосфоресценция. Цег. 44. Гірн. 16.

2840. Фосфоресцировать. Фосфоризува­ ти, зую. Гірн. 91.

2841. Фосфоръ Р. Фосфор, ру. Шіндл. 44. Лев. ГОХ. І . Цег. 44. Горб. 6.

2842. Фосфоръ желтый. Жовтий фосфор.

Фосфоръ красный

– 57 –

2843. Фосфоръ красный. Червоний фос­ фор. Шіндл. 44. Червоний або аморфний фос­фор. Цег. 44.

2844. Ангидридъ фосфорноватистой кис­ лоты P2O. Півокис фосфору, підфосфо­рис­ тий окис.

2845. Фосфорноватистая кислота H3PO2. Підфосфориста кислота.

2846. Фосфорноватистой кислоты соль. Підфосфорин, ну, гіпофосфіт, ту.

2847. Фосфористый аигидридъ P2O3. Пів­тораокис фосфору, фосфористий окис, фосфористий безводник (ангідрид). Безвод­ ник фосфоровий.

2848. Фосфористая кислота H3PO3. Фос­ фориста кислота. Квас фосфоравий. Лев. Фосфітова кислота. Горб. 5.

2849. Фосфористокислая соль. Фосфо­ рин, ну. Фосфіт, ту. Горб. 5. Фосфорини (одно­ металеві) MH2PO3 і двуметалеві M2HPO3. Лев.

2850. Фосфорноватый ангидридъ P2O4. Двоокис фосфору, підфосфоровий окис, фос­ фористо-фосфоровий безводник (ангідрид). Безводник фосфораво-фосфоровий. Лев.

2851. Фосфорноватая или субфосфорная кислота H4P2O6. Підфосфорова кислота. Квас підфосфоровий. Лев.

2852. Фосфорноватой кислоты соль. Підфосфоран, ну. Лев. Гіпофосфат, ту.

2853. Фосфорный ангидридъ P2O5. Пів­ третяокис фосфору, фосфоровий окис (без­ водник, ангідрид). Фосфоровий окис. Цег. 8. Фосфоровий пятиокис Цег. 44. Пятиокис фосфору. Гірн. 91. Безводник фосфоровий. Лев.

2854. Фосфорная кислота H3PO4. Фос­ форова кислота. Фосфатова кислота. Горб. 5. Фосфоровий квас. Цег. 44. Шіндл. 44. Гірн. 92.

2855. Фосфорнокислая соль. Фосфоран, ну. Гірн. 92. Цег. 95. Лев. Фосфат, ту. Горб. 5.

2856. Фосфорноаммонійномагніевая соль NH4MgPO4. Амонійномагнійний фосфо­ ран (фосфат). Фосфоран амономаґновий. Лев.

2857. Фосфорнокислый кальцій или фос­форнокислая трехкальціевая соль Ca3(PO4)2. Середній фосфаран вапу (ваповий), середній фосфат кальція (кальційний). Нор­ мальний ваповий фосфоран. Лев. Цег. 45. Фосфоран триваповий. Гірн. 92.

2858. Фосфорнокислый кальцій кислый или фосфорнокислая двухкальціева соль CaHPO4. Кислий фосфоран вапу (ваповий), кислий фосфат кальція (кальційний). Квасний ваповий фосфоран. Цег. 45. Фосфоран двуваповий. Лев.

Фосфористое соединеніе

2859. Фосфорнокальціевая соль Ca(H2PO4)2. Подвійнокислий фосфаран вапу (ваповий), подвійнокислий фосфат кальція (кальційний). Подвійноквасний ваповий фес­ форан. Цег. 45.

2860. Фосфорнокислый литій L3PO4. Фосфоран (фосфат) літія (літійний). Фосфоран лїту (лїтовий). Лев.

2861. Фосфорнокислый магний Mg3(PO4)2. Фосфоран (фосфат) магнія (магнійний). Фосфоран маґновий. Лев. Цег. 77.

2862. Фосфорнокислый натрій. Фосфо­ ран соду (содовий), фосфат натріл (натрій­ ний). Содовий фосфоран. Цег. 45.

2863. Фосфорнокислая однонатріевая соль NaH2PO4. Односодовий фосфоран. Лев. Однонатрійний фосфат. Подвійноквасний содовий фосфоран. Цег. 45.

2864. Фосфорнокислая двунатріевая соль Na2HPO4. Двосодовий фосфоран. Лев. Двонатрійний фосфат. Квасний содовий фосфоран. Цег. 45.

2865. Фосфорнокислая тринатріевая соль Na3PO4. Трисодовий фосфоран. Лев. Тринатрійний фосфат. Нормальний содовий фосфоран. Цег. 45.

2866. Метафосфорная кислота HPO3. Метафосфорова кислота. Метафосфоровий квас. Цег. 44. Лев.

2867. Метафосфорной кислоты соль MPO3. Метафосфоран, ну. Лев. Meтафос­ фат, ту.

2868. Ортофосфорная кислота H3PO4. Ортофосфорова кислота. Ортофосфоровий квас. Цег. 44.

2869. Ортофосфорной кислоты соль M3PO4. Ортофосфоран, ну, ортофосфат, ту.

2870. Пирофосфорная кислота H4P2O7. Пірофосфорова кислота. Квас пирофосфоровий. Лев.

2871. Пирофосфорной кислоты соль M4P2O7. Пірофосфоран, ну, пірофосфат, ту. Пирофосфоран. Лев.

2872. Фосфористый водородъ. Фосфо­ роводень, дня.

2873. Фосфористый водородъ твердый P2H, P4H2. Твердий фосфороводень.

2874. Фосфористый водородъ жидкій PH2, P2H4. Плинний фосфороводень. Фосфазін. Лев.

2875. Фосфористый водородъ газо­образ­ ный PH3. Газовий фосфороводень. Триводень фосфоровий (фосфору). Лев.

2876. Фосфористое соединеніе. Фосфо­ рак, ку, фосфід, ду.

Фосфористый магній

– 58 –

2877. Фосфористый магній Mg3P2. Фос­ форак (фосфід) магнія (магнійний). Фосфорак маґновий. Лев.

2878. Фосфоритъ Ca3(PO4)2. Фосфорит, ту. Цег. 43.

2879. Фосфорическій свhтъ. Фосфо­ ричне світло. Мишачий огонь. Грінч.

2880. Фотохимія. Фотохемія, її. Зб. І. 15.

2881. Фракционированная перегонка. Фракціонована дестиляція, перегін з пере­ рвами, перериваний перегін (перегону). Фрак­ ционована дестиляция. Гірн. 113. ГОХ. 4. Фракционована дестиляция, перегінка з перервами. Цег. 99.

2882. Фруктовый сахаръ. Овочевий цу­ кор. Цег. 117. Гірн. 121. Левулоза, зи. Левульоза. Цег. 117.

2883. Фталевая кислота. Фталева кис­ лота. Квас фталевий. Лев. Цег. 130.

2884. Фторъ F, Fl. Флуор, ру. Лев. Гірн. 72. Цег. 30. Горб. 6.

2885. Фтористый водородъ HF. Флуо­ роводень, дня. Цег. 30. Гірн. 81. М. 32.

2886. Соль фтористаго водорода MF. Флуорак, ку, Флуорид, ду. Флюорід. Горб. 5. Флюорак. Лев.

2887. Фтористоводородная кислота HF. Флуороводнева кислота. Флюороводневий квас. Гірн. 81.

2888. Фтористый алюминій AlF3. Флу­ орак глинця (глинцевий), флуорид алюмінія (алюмінійний). Флюорак глину (глиновий). Лев.

2889. Фтористый боръ ВF3. Флуорак (флуорид) бору (боровий). Трифлюорак боровий. Лев.

2890. Фтористый кальцій CaF2. Флуо­ рак вапу (ваповий), флуорид кальція (каль­ ційний). Ваповий флюорак. Лев. Гірн. 81.

2891. Фтористый кремній. Флуорак кре­ му (кремовий), флуорид силіція (силіцій­ний). Флюорак крему. Лев.

2892. Фтористый цирконій ZrF4. Флуо­ рак (флуорид) цирконія (цирконійний). Чотирофлюорак цирконовий. Лев.

2893. Фтороборная кислота HBF4. Флу­ ороборова кислота. Квас флюороборовий. Лев.

2894. Фтороборной кислоты соль MBF4. Флуороборан, ну, флуороборат, ту. Флюороборан. Лев.

2895. Фуксинъ. См. Хлористоводородная соль розанилина.

2896. Фумаровая кислота. Фумарова кислота. Фумаровий квас. Зб. І. 10.

2897. Фусово стекло. См. Водное стекло.

Хлоропроизводные...

Х.

2898. Халцедонъ. Халцедон, ну. Гірн. 97.

2899. Халцедонъ обыкновенный. Зви­ чайний халцедон. ГОХ. 96.

2900. Халькопиритъ. Халькопірит, ту. Халькопіріт. Гірн. 39. Мідяний іскринець, халькопірит. Пок. 57.

2901. Химическій. Хемичний.

2902. Химическое дhйствіе. Хемичне діян­ня.

2903. Химическій знакъ. См. Знакъ химическій.

2904. Химическое равенство. См. Равенство химическое.

2905. Химическое равновhсіе. См. Рав­ новhсіе химическое.

2906. Химическое соединеніе. См. Соединеніе химическое.

2907. Химическое сродство. См. Сродство химическое.

2908. Химія. Хемія, ії. Цег. 42. Лев. Тимч. Истниця, властниця, лучба. Левч. Хемія. Мазур. 6.

2909. Химія аналитическая. Аналітич­ на хемія. Цег. 42.

2910. Химія неорганическая. Неорганич­ на хемія.

2911. Химія органическая. Органична хемія. Орґанїчна хемія. Цег. 95.

2912. Химія физическая. Фізична хемія. Фізикальна хемія. ГОХ. 2.

2913. Химія физіологическая. Фізіоло­ гична хемія.

2914. Хининъ. Хінін, ну. Хінїна. Цег. 135. ГОХ. 68. Хінін. Горб. 6.

2915. Хинонъ. Хінон, ну. Лев.

2916. Хлопокъ. Бавовна, ни. Цег. 113.

2917. Хлопчатобумажный. Бавовняний. Тимч. Гірн. 55. Грінч.

2918. Хлорбензолъ. Хлорбензол, лу. Хльор­ бензоль. Гірн. 115.

2919. Хлоритовый сланець. Хлоритовий лупак. Хльоритний лупак. Гірн. 11.

2920. Хлоритъ. Хлорит, ту. Хльорит. ГОХ. 101.

2921. Хлорная вода. Хлорна вода. Хльор­ на вода. Цег. 28.

2922. Хлорная известь. См. Известь бh­ лильная.

2923. Хлорозамhщенные или хлориро­ ванные углеводороды. См. Углеводо­ро­довъ хлоропроизводные.

2924. Хлоропроизводные углеводоро­ довъ. См. Углеводородовъ хлоропроиз­вод­ные.

Хлорофилъ

– 59 –

2925. Хлорофилъ. Хлорофіл, лу. Хльоро­ філь. Цег. 140.

2926. Хлороформъ. Хлороформ, му. Хльо­ роформ. Лев. Гірн. 115.

2927. Хлоръ Cl. Хлор, ру. Хльор. Лев. Цег. 12. Шіндл. 44. Огон. 120. Горб. 6. Зеленець. Левч.

2928. Хлороводородъ HCl. Хлороводень, дня. Хльороводень. Цег. 25. Шіндл. 45. Гірн. 55.

2929. Хлороводорода солъ. Хлорак, ку, хлорид, ду. Хльорак. Цег. 26. Лев. Гірн. 67. Хльорід. Горб. 5.

2930. Хлористый азотъ NCl3. Хлорак (хлорид) азоту (азотовий). Трихльорак азо­ товий. Лев. ГОХ. 3.

2931. Хлористый алюминій AlCl3. Хло­ рак глинця (глинцевий), хлорид алюмінія (алюмінійний). Хльорак глину (глиновий). Лев.

2932. Хлористый аммоній NH4Cl. Хло­ рак (хлорид) амонія (амонійний). Амоновий хльорак. Лев. ГОХ. 3. Гірн. 91. Цег. 42.

2933. Хлористый ацетилъ CH3COCl. Ацетиловий хлорак (хлорид).

2934. Хлористый барій BaCl2. Хлорак (хлорид) барія (барійний). Хльорак бару (ба­ ровий). Лев. Цег. 74.

2935. Хлористый бензилъ. Бензиловий хлорак (хлорид). Бензилевий хльорак. Цег. 127.

2936. Хлористый бериллій. Хлорак (хло­ рид) берилія (берилійний). Хльорак берильо­ вий. Лев.

2937. Хлористый боръ BCl3. Хлорак (хло­ рид) бору (боровий). Трихльорак боровий. Лев.

2938. Хлористый висмутъ BiCl3. Хлорак (хлорид) бісмута (бісмутовий). Хльорак візмутовий. Лев.

2939. Хлористый галлій GaCl3. Хлорак (хлорид) галія (галійний). Хльорак ґальовий (Галю). Лев.

2940. Двухлористый германій GeCl2. Двох­лорак (дихлорид) германія (германій­ ний).

2941. Четыреххлористый германій GeCl4. Чотирохлорак (тетрахлорид) германія (гер­ ма­нійний). Чотирохльорак ґерману (ґермановий). Лев.

2942. Хлористое желhзо FeCl2. Залізис­ тий хлорак (хлорид), двохлорак (дихлорид) заліза. Залїзавий хльорак. Цег. 85. Хльорак желїзавий. Лев. Хльорак залїза. Гірн. 65.

2943. Хлорное желhзо FeCl3. Залізовий хлорак (хлорид), трихлорак (трихлорид) за­ ліза. Залізовий хльорак. Цег. 42. Хльорак желїзовий. Лев.

Треххлористый мышьякъ

2944. Хлористое золото AuCl. Золотис­ тий хлорак (хлорид), однохлорак золота. Хльо­ рак золотавий. Лев.

2945. Хлорное золото AuCl3. Золотовий хлорак (хлорид), трихлорак (трихлорид) зо­ лота. Золотовий хльорак. Цег. 93. Лев.

2946. Хлористый индій InCl3. Хлорак (хлорид) Індія (індійний). Хльорак інду (індовий). Лев.

2947. Хлористый кадмій. Хлорак (хло­ рид) кадмія (кадмійний). Хльорак кадмовий. Лев.

2948. Хлористый калій KCl. Хлорак по­ тасу (потасовий). Гірн. 30. Цег. 63. Лев. Хлорид калія (калійний).

2949. Хлористый кальцій CaCl2. Хло­ рак вапу (ваповий), хлорид кальція (кальцій­ ний). Ваповий хльорак Цег. 26. Лев.

2950. Хлористый кремній SiCl4. Хлорак крему (кремовий), хлорид силіція (силіційній). Хльорак кремовий. Лев.

2951. Хлористый магній MgCl3. Хлорак (хлорид) магнія (магнійнгій). Хльорак маґновий. Лев. Хльорак маґну. Цег. 77.

2952. Хлористый (двухлористый) марганець МnСl2. Двохлорак (дихлорид) манга­ ну (мангановий). Хльорак манґанавий. Лев. Гірн. 77.

2953. Хлорный (четыреххлористый) мар­ ганець MnCl4. Чотирохлорак (тетрахлорид) мангану (мангановий). Хльорак манґановий. Лев.

2954. Хлористый меркуроаммоній NH3HgCl. Живосріблистоамонійний хлорак.

2955. Хлористый меркуриаммоній NH2HgCl. Живосрібловоамонійний хлорак. Живосрібловоамоновий хльорак. Цег. 91.

2956. Хлористый метилъ CN3Cl. Мети­ ловий хлорак (хлорид). Метилевий хльорак. Цег. 98.

2957. Двухлористый молибденъ MoCl2. Двохлорак (дихлорид) молібдену (молібде­ новий). Двухльорак молібденовий. Лев.

2958. Трихлористый молибденъ MoCl3. Трихлорак (трихлорид) молібдену (молібде­ новий). Трихльорак молібденовий. Лев.

2959. Чотиреххлористый молибденъ MoCl4. Чотирохлорак (тетрахлорид) моліб­ дену (молібденовий). Чотирохльорак молібденовий. Лев.

2960. Пятихлористый молибденъ MoCl5. П’ятихлорак (пентахлорид) молібдену (мо­ лібденовий). Пятихльорак молібденовий. Лев.

2961. Треххлористый мышьякъ AsCl3. Арсенистий хлорак (хлорид), трихлорак (три­ хлорид) арсену. Трихльорак арсеновий. Лев.

Пятихлористый мышьякъ

– 60 –

2962. Пятихлористый мышьякъ AsCl5. Арсеновий хлорак (хлорид), п’ятихлорак (пен­ тахлорид) арсену.

2963. Полухлористая мhдь Cu2Cl2. Мі­ дистий хлорак (хлорид), однохлорак міді. Хльорак мідевий. Лев.

2964. Хлористая мhдь CuCl2. Мідевий хлорак (хлорид), двохлорак (дихлорид) міді. Хльорак мідавий. Лев.

2965. Хлористый натрій NaCl Хлорак соду (содовий), хлорид натрія (на-трійний). Хльорак содовий. Лев. Гірн. 56. Цег. 25.

2966. Хлористый никкель NiCl2. Дво­ хлорак (дихлорид) ніклю, ніклистий хлорак (хлорид). Хльорак нїклявий. Лев.

2967. Хлористый нитрозилъ NOCl. Хлор­ нітрозил, лу. Киснехльорак азотавий. Лев.

2968. Хлористый нитроилъ NO2Cl. Хлор­ нітроїл, лу. Киснехльорак азотовий. Лев.

2969. Двухлористое олово SnCl2. Двох­ лорак (дихлорид) цини (циновий). Цинавий хльорак. Цег. 89.

2970. Хлорное олово SnCl4. Чотирохло­ рак (тетрахлорид) цини (циновий). Хльорак циновий. Лев.

2971. Двухлористый палладій PdCl2. Двохлорак (дихлорид) паладія. Хльорак палядавий. Лев.

2972. Четыреххлористый палладій PdCl2. Чотирохлорак (тетрахлорид) паладія. Хльо­ рак палядовий. Лев.

2973. Хлористая платина PtCl2. Пла­ тинистий хлорак (хлорид), двохлорак (ди­ хлорид) платини. Хльорак плятинавий. Лев.

2974. Хлорная платина PtCl4. Плати­ новий хлорак (хлорид), чотирохлорак (те­ трахлорид) платини. Хльорак плятиновий. Лев.

2975. Хлористоводородная соль розани­ лина (фуксинъ). Хлорак (хлорид) розанілі­ ну; фуксин, ну. Хльорак розанїлїни, фуксина. Цег. 130.

2976. Хлористая ртуть (каломель) Hg2Cl2. Живосріблистий хлорак (хлорид). Живосріб­ лавий хльорак. Цег. 91. Хльорак ртутавий, кальомель. Лев.

2977. Хлорная ртуть HgCl2. Живосрібло­ вий хлорак (хлорид). Живосрібловий хльорак. Цег. 91. Хльорак ртутовий (ртутний). Лев.

2978. Двухлористый свинецъ PbCl2. Дво­ хлорак (дихлорид) олива. Хльорак оловавий. Лев. Хльорак олова. При. 66.

2979. Четыреххлористый свинецъ PbСl4. Чотирохлорак (тетрахлорид) олива. Хльорак олововий (оловяний). Лев.

Хлористый этиленъ

2980. Хлористое серебро AgCl. Хлорак (хлорид) срібла (срібловий). Хльорак срібла, срібловий хльорак. Цег. 92. Лев.

2981. Хлористый стронцій SrCl2. Хло­ рак (хлорид) стронція (стронційний). Хльорак стронту (стронтовий). Лев.

2982. Треххлористая сурьма SbCl3. Три­ хлорак (трихлорид) антимону, антимо­нис­ тий хлорак (хлорид). Хльорак антимонавий. Лев.

2983. Пятихлористая сурьма SbCl 3. П’яти­хлорак (пентахлорид) антимону, ан­ тимоновий хлорак (хлорид). Антимоновий хльорак. Гірн. 55.

2984. Однохлористая сhра S2Cl2. Одно­ хлорак (хлорид) сірки. Хльорак сірки. Лев.

2985. Двухлористая сhра SCl2. Двохло­ рак (дихлорид) сірки. Двухльорак сірки. Лев.

2986. Четыреххлористая сhра SCl4. Чо­ тирохлорак (тетрахлорид) сірки. Чотиро­ хльорак сїрки. Лев.

2987. Хлористый таллій ТlСl. Однохло­ рак (хлорид) талія (талійний). Хльорак талевий. Лев.

2988. Хлорный таллій TlCl3. Трихлорак (трихлорид) талія (талійний). Хльорак талявий. Лев.

2989. Двухлористый титань TiCl2. Дво­ хлорак (дихлорид) титану (титановий).

2990. Треххлористый титанъ TiCІ3. Три­ хлорак (трихлорид) титану (титановий).

2991. Четыреххлористый титанъ TiCl4. Чотирохлорак (тетрахлорид) титану (ти­ тановий). Чотирохльорак титановий. Лев.

2992. Треххлористый фосфоръ PCl3. Фосфористий хлорак (хлорид), трихлорак (трихлорид) фосфору. Трихльорак фосфоровий. Лев. Фосфортріхльорід. Горб. 5.

2993. Пятихлористый фосфоръ PCl5. Фосфоровий хлорак (хлорид), п’ятихлорак (пентахлорид) фосфору. Пятихльорак фосфоровий. Лев. Фосфорпятихльорід, фосфор­ пентахльорід. Горб. 5.

2994. Хлористый хромъ CrCl2. Хромис­ тий хлорак (хлорид), двохлорак (дихлорид) хрому. Хльорак хромавий. Лев.

2995. Хлорный хромъ CrCl3. Хромовий хлорак (хлорид), трихлорак (трихлорид) хрому. Хльорак хромовий. Лев.

2996. Хлористый цинкъ ZnCl2. Хлорак (хлорид) цинку (цинковий). Цинковий хльорак. Цег. 88. Лев.

2997. Хлористый этиленъ (CH2Cl)2. Хло­ рак (хлорид) етилену. Хльорак етилену. Лев.

Хлорокись сурьмы

– 61 –

2998. Хлорокись сурьмы SbOCl. Анти­ моніловий хлорак (хлорид). Хлорак антимонїльовий. Лев.

2999. Хлорокись фосфора POCl3. Фос­ форовий хлорокис. Киснехлорак фосфоровий. Лев.

3000. Хлорноватистый ангидридъ Cl2O. Півокис хлору, підхлористий безводник (ан­ гідрид). Безводник підхльоравий. Лев.

3001. Хлорноватистая кислота НСlО. Підхлориста кислота. Квас підхльоравий. Лев.

3002. Хлорноватистокислая соль МСlО. Підхлорин, ну, гіпохлорит, ту. Підхльорини. Лев.

3003. Хлорноватистокислый калій КСlО. Підхлорин потасу (потасовий). Лев. Гіпо­ хлорит калія (калійний).

3004. Хлорноватистокислый кальцій. Підхлорин вапу (ваповий), гіпохлорит каль­ ція (кальційний). Ваповий підхльорин. Цег. 27.

3005. Хлорноватистокислый натрій NaClO. Підхлорин соду (содовий), гіпохло­ рит натрія (натрійний). Підхльорин содовий. Лев.

3006. Хлористая кислота HClO2. Хлори­ ста кислота. Квас хльоравий. Лев.

3007. Хлористокислая соль MClO2. Хло­ рин, ну, хлорит, ту. Хльоріт. Горб. 5. Хльорин. Лев.

3008. Хлорноватая окись ClO2. Двоокис хлору. Безводник хльораво-хльоровий. Лев.

3009. Хлорноватая кислота HClO3. Хло­ рова кислота. Хльоровий квас. Цег. 28. Лев. Хльоратова кислота. Горб. 5.

3010. Хлорноватскислая соль MClO3. Хлоран, ну. Хлорат, ту. Горб. 5. Хльорани. Лев.

3011. Хлорноватокислый калій KClO3. Хлоран потасу (потасовий), хлорат калія (калійний). Потасовий хльоран. Цег. 6. Лев.

3012. Хлорная кислота HClO4. Haдхло­ рова кислота. Квас надхльоровий. Лев.

3013. Хлорнокислая соль MClO4. Над­ хлоран, ну, суперхлорат, ту. Надхльоран. Лев.

3014. Хлорнокислый калій KClO4. Над­ хлоран потасу (потасовий), суперхлорат калія (калійний). Надхльоран потасовий. Лев.

3015. Хлормуравьиная кислота СlСООН. Хлоромуравельна кислота. Хльоромуравель­ ний квас. Лев.

3016. Хлоропалладіева кислота H2PdCl6. Хлоропаладійна кислота.

3017. Хлоропалладіевой кислоты соль M2PdCl6. Хлоропаладіят, ту, хлоропала­дан, ну. Хльоропалядани. Лев.

Полихромовая соль

3018. Хлороплатинатъ M2PtCl. Хлоро­ платинат, ту, хлороплатинан, ну. Хльороплятинани. Лев.

3019. Хлороплатинатъ калія K2PtCl6. Хло­ роплатинан потасу (потасовий), хлоропла­ тинат калія (калійний). Потасовий хльороплятинан. Лев.

3020. Трихлоруксусная кислота CCl3COOH. Трихлороцтова кислота. Три­ хльороцтовий квас. Лев.

3021. Холодильникъ. Холодник, ка. Цег. 53. ГОХ. 4. Грінч.

3022. Холодить. Холодити, джу. Грінч. Студити, джу.

3023. Холодноватый. Похолодний. Тимч.

3024. Холодъ. Холод, ду. Холод, холоднеча, зимно. Тимч.

3025. Холодhть. Холонути, ну, стигну­ ти, ну, прочахати, хаю. Тимч.

3026. Хризолитъ. Хризоліт, ту. Олївин. М. 61.

3027. Хризопразъ. Хризопраз, зу. Хризопрас. Гірн. 96.

3028. Хромистый желhзнякъ Fe(CrO2)2. Хромовий залізняк. Хромовий залїзовець. Цег. 87.

3029. Хромовокаліевы квасцы. Хромо­ вий галун. Цег. 87.

3030. Хромъ Cr. Хром, му. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

3031. Группа хрома (Cr, Mo, W, Ur). Хром­ ники. Лев. ГОХ. 3.

3032. Закись хрома CrO. Хромистий окис, одноокис хрому. Окис хромавий. Лев.

3033. Гидратъ закиси хрома Cr(OH)2. Хромистий воднекис (гідрокис). Воднекисень хромавий. Лев.

3034. Окись хрома Cr2O3. Хромовий окис, півтораокис хрому. Окис хромовий. Лев.

3035. Гидратъ окиси хрома Cr(OH)3. Хро­ мовий воднекис (гідрокис). Воднекисень хро­ мовий. Лев.

3036. Хромовый ангидридъ CrO3. Три­ окис хрому, хромовий безводник (ангідрид). Безводник хромовий. Лев.

3037. Хромовая кислота H2CrO4. Хро­ мова кислота. Квас хромовий. Лев.

3038. Хромовокислая соль M2CrO4. Хро­ ман, ну. Лев. Хромат, ту.

3039. Двухромовая кислота H2Cr2O7. Дво­ хромова кислота. Квас двухромо-вий. Лев.

3040. Двухромовая соль M2Cr2O7. Дво­ хроман, ну, дихромат, ту. Двухромани. Лев.

3041. Полихромовая соль M2CrO4+ nСrО3. Многохроман, ну. Лев. Поліхромат, ту.

Хромовокислый калій

– 62 –

3042. Хромовокислый калій K2CrO4. Хроман потасу (потасовий), хромат калія (калійний). Потасовий хроман. Цег. 87.

3043. Двухромовокислый калій или дву­ хромокаліевая соль K2Cr2O7. Двохроман потасу (потасовий), дихромат калія (калій­ ний). ІІотасовий двохроман. Цег. 87. Дву­хро­ ман потасовий. Лев. Двухромокалійна сіль. Зб. І. 85.

3044. Хромовокислый свинецъ PbCrO4. Хроман (хромат) олива (оливовий). Хроман олововий (оловяний). Лев. Цег. 87.

3045. Хрупкій. Крихкий. Грінч. Крихкий, крухкий, крушний. Тимч. Крохке. Катеринославщ. Крихкі тїла. Шіндл. 7.

3046. Хрупкость. Крихкість, кости, Тимч. Грінч. Крихкість, крушність, розпирсливість, розпорсність. Лев. Мат.

3047. Хрусталь. Кришталь, лю. Тимч. Грінч. Кристал. Цег. 60.

3048. Хрусталь горный. См. Горный хрусталь.

3049. Хрустальный. Кришталевий. Кри­ шта­льовий. Тимч.

3050. Хрустальное стекло. См. Свинцовое стекло.

3051. Хрящный клей. См. Клей хрящ­ный.

Ц.

3052. Царская водка. См. Водка царская.

3053. Цвhтной. Барвистий, барвний. Грінч. Тимч.

3054. Цвhтъ. Колір, ру, барва, ви. Тимч. Грінч. Кольор. Мазур. 7. Краска. Гірн. 16.

3055. Цвhтъ желhзный. См. Желhзный цвhтъ.

3056. Цвhте сhрный. См. Серный цвhтъ.

3057. Цезій Cs. Цезій, зія. Цез. Лев. Цег. 12. Цезий. ГОХ. 24.

3058. Окись цезія Cs2O. Півокис (окис) цезія (цезійний). Окис цезу. Цег. 59.

3059. Целестинъ SrCO4. Целестин, ну. Целєстин. Цег. 74.

3060. Целлулоза. См. Клhтчатка.

3061. Целлулоидъ. Целулоід, ду. Целлюльоїд. Цег. 115. Целюльоїд. Гірн. 122.

3062. Цементъ. Цемент, ту. Тимч. Цемент, вапяна мішанка. Пок. 98. Гідравлічне вапно, цемент. Цег. 71. Гірн. 86.

3063. Церезинъ. Церезин, ну. Церезина. Гірн. 114. Цег. 100.

3064. Церій Се. Церій, рія. Цер. Лев. Цег. 12.

3065. Окись церія Ce2Os. Окис (півто­ раокис) церія. Окис церу. Цег. 59.

Ціанистий бромъ

3066. Церотиновая кислота. Цероти­ нова кислота. Церотиновий квас. Цег. 111.

3067. Цилиндръ. Ціліндер, дра, валець, льця. Цег. 6. Цілїндр. Гірн. 17. Валець. Гірн. 122.

3068. Цинковый блескъ. Цинковий блиск, сфалерит, ту. Блестинець цинковий, сфалерит. Пок. 100. Сфалєрит. Гірн. 43.

3069. Цинковыя бhлила. Цинкова біль. Шіндл. 49.

3070. Цинковый купоросъ. Вітріоль цинку. Вітриоль цинку. Цег. 37. 88.

3071. Цинковая обманка. Цинкова світ­ ня. Сфалєрит, цинкова свитня. Гірн. 43. Шіндл. 45. Цинкова оманка. М. 28. Цинкова свитня. Цег. 88.

3072. Цинковый пыль. Цинковий порох.

3073. Цинковый шпатъ. Цинковий шпат, гальман, ну. Гальман. Цег. 88.

3074. Цинкъ Zn. Цинк, ку. Гірн. 27. Лев. Цег 12. Пок. 99. Горб. 6. Цинок. Тимч.

3075. Окись цинка ZnO. Окис цинку (цин­ ковий). Цинковий окис. Цег. 88. Окис цинку. Гірн. 43.

3076. Гидратъ окиси цинка Zn(OH)2. Воднекис (гідрокис) цинку (цинковий). Воднекисень цинковий. Лев.

3077. Цирконій Zr. Цирконій, нія. Циркон. Лев. Цег. 12. Горб. 6.

3078. Окись цирконія ZrO2. Двоокис цир­ конія (цирконійний). Двуокис цирконовий. Лев.

3079. Цирконієвая кислота ZrH2O3. Цир­ конійна кислота. Воднекисень цирконовий. Лев.

3080. Цирконіевокислая соль. Цирконан, ну. Лев. Цирконат, ту.

3081. Цирконіевокислый калій K2ZrO3. Цирконан потасу (патасовий), цирконат калія (калійний). Цирконан потасовий. Лев.

3082. Цитринъ (минералъ). Цитрин, ну. Гірн. 95.

3083. Ціануровая кислота. Ціянурова кис­ лота. Квас циануровий. Лев.

3084. Ціануровокислая соль. Ціянуран, ну, ціянурат, ту. Цианурани. Лев.

3085. Ціанъ (синеродъ) CN,Cy. Ціян, ну. Циан. Лев. Цег. 12.

3086. Ціанистый водородъ НCN. Ціяно­ водень, дня. Циановодень, пруский квас. Цег. 124.

3087. Ціанистая соль. Ціянак, ку, ціянід, ду. Цианаки. Цег. 124. Лев. Цианід, кианід. Горб. 5.

3088. Ціанистий бромъ CNBr. Ціянак (ціянід) брому (бромовий). Бpoмак циановий. Лев.

Ціанистый іодъ

Шмальта

– 63 –

3089. Ціанистый іодъ CNI. Ціянак (ція­ нід) йоду (йодовий). Йодак циановий. Лев.

3090. Ціанистий калій KCN. Ціянак по­ тасу (потасовий), ціянід калія (калійний). Цианяк потасовий. Лев. Цег. 124.

3091. Ціанистая ртуть Hg(CN)2. Живо­ сріб­лавий ціянак (ціянід). Живосрібловий цианяк. Цег. 123.

3092. Ціанистый хлоръ CNCl. Ціянак (ція­ нід) хлору (хлоровий). Хльорак циановий. Лев.

3093. Желhзистоціанистый (желhзисто­ сине­родистый) калій K4FeCy6. Залізисто­ потасовий ціянак, залізистокалійний ціянід. Цианяк залїзавопотасовий. Цег. 123. Лев.

3094. Желhзоціанистый (желhзосине­ родистый) калій K3FeCy6. Залізовопо­та­ совий ціянак, залізовокалійний ціянід. Цианяк залїзовопотасовий. Цег. 124.

3095. Ціановая кислота CONH. Ціяно­ ва кислота. Квас циановий. Лев. Цег. 125.

3096. Ціановокислая соль MNCO. Ція­ нан, ну, ціянат, ту. Цианани. Цег. 125. Цианяни. Лев.

3097. Ціановокислый калій KCNO. Ці­ янан потасу (потасовий), ціянат калія (ка­ лійний). Потасовий цианян. Цег. 125.

3098. Цhдить. Цідити, джу, точити, чу. Тимч.

3099. Цhлебный. Цілючий, сцілючий. Тимч.

3100. Цhпь концентраціонная. Концен­ траційний ланцюг.

3101. Цhпью построеніе. Ланцюгова бу­ дова.

Ч.

3102. Часовое стекло. Годинникове шкло.

3103. Частица. Частинка, ки. Зб. І. 167. Частка. Тимч.

3104. Часть. Часть; частина. Тягарова часть. Цег. 18.

3105. Часть составная. См. Составная часть.

3106. Чашечка (для лабор. работъ). Мищинка, ки. Цег. 4. Мисочка, ки.

3107. Черепица. Дахівка. Пок. 178. Цег. 82. Дахівка, черепиця. Тимч.

3108. Чернила. Чорнило, ла. Атрамент. Тимч.

3109. Чернила симпатическія. См. Сим­ патическія чернила.

3110. Чернильноорhшковая кислота. См. Галловая кислота.

3111. Черноземъ. Чорноземля, лі. Грінч.

Чорнозем, чорноземля. Тимч. Чорнозем. Пок. 179. Гірн. 9.

3112. Черта. Риса, си. Тимч. Пок. 48. Гірн. 23. Грінч.

3113. Чесночное масло. Часникова олія. Часниковий олїйок. Цег. 133.

3114. Четырехатомный. Чотировартіс­ ний, чотировалентний, чотироатомовий. Чотиривартісний. Цег. 24.

3115. Четырехвалентный. См. Четырех­ атомный 3116. Чилійская селитра. Чилійська са­ літра, содова с. Чиліїйска салїтра, содова салїтра (содовий азотан). Цег. 38.

3117. Чугунъ. Чавун, на. Тимч. Мазур. 54. Зб. І. 89. Грінч. Сировина, сире залізо, чавун. Цег. 82. Зелїзо сире, сировець. Пок. 56. Лите зелїзо, чугун. Гірн. 38. Сире або лите зелїзо. Шіндл. 48.

3118. Чугунъ бhлый. Білий чавун. Біла сировина. Цег. 84. Білий чугун. Гірн. 38.

3119. Чугунъ зеркальный. Дзеркальний чавун. Залїзо зеркальне. Цег. 84.

3120. Чугунъ сhрый. Сірий чавун. Сїра сировина, лите залїзо. Цег. 81. Сїрий чугун. Гірн. 38.

Ш.

3121. Швейнфуртская зелень. Швайн­ фуртська зелень, ні.

3122. Шероховатость. Шершавість, вос­ ти, шерсткість, кости. Шерсткість, шершавість, рапатість; кострубатість. Тимч.

3123. Шероховатый. Шершавий, шер­ сткий. Шерсткий, шершавий; рапатий, рапавий, ропавий; кострубатий. Тимч. Рапавий. Огон. 90.

3124. Шипучесть. Шумливість, вости, пінявість, вости.

3125. Шипучій. Шумливий, пінявий.

3126. Шипучій напитокъ. Шумливий на­ питок, пінявий напиток.

3127. Шипучій порошокъ. Шумівка, ки. Пок. 171.

3128. Шкафъ вытяжной. См. Вытяжной шкафъ.

3129. Шкафъ сушильный. Сушарня, ні.

3130. Шлакъ. Жужелиця. Пок. 178. Зб. I. 165. Грінч. Жужель, лі. Грінч. Жужлі, жуже­ лиця. Цег. 82. Гаріль, гарель, жужелиця, жу­ жель. Тимч. Жужлі. ГОХ. 31. Шлак. Зб. І. 104.

3131. Шлифовать. Шліхувати, хую. Тимч. Шлїхувати, гранити. Пок. 52.

3132. Шмальта. Смальта, ти. Цег.87.

– 64 –

Шпаклевка

3133. Шпаклевка. Китування. Kiтованє. Цег. 89.

3134. Шпатъ. Шпат, ту.

3135. Шпатъ желhзный. См. Желhзный шпатъ.

3136. Шпатъ известковый. См. Извест­ ковый шпатъ.

3137. Шпатъ исландскій. Ісландський шпат. Ісляндский шпат. Гірн. 83. Ісляндский скалець. М. 47.

3138. Шпатъ плавиковый. См. Плави­ко­ вый шпатъ.

3139. Шпатъ полевой. См. Полевой шпатъ.

3140. Шпатъ тяжелый. См. Тяжелый шпатъ.

3141. Шпатъ цинковый. См. Цинковый шпатъ.

3142. Штативъ. Штатив, ву.

Щ.

3143. Щавельная кислота. Щавова кис­ лота. Щавовий квас. Цег. 106. Лев.

3144. Щавелевокислая соль. Щаван, ну. Цег. 107. Оксалат, ту.

3145. Щавелевокислый кальцій. Щаван вапу (ваповий), оксалат кальція (кальцій­ ний). Ваповий щаван. Цег. 107.

3146. Щелокъ. Луг, гу. Луг, зола. Тимч.

3147. Щелоченіе. Луження, ня, зоління. Золиво. Грінч.

3148. Щелочить. Лужити, жу, золити, лю.

3149. Щелочно-земельные металлы. Лу­гувато-земельні (алкалично-земельні) ме­ тали. Алькалїчні землі. Цег. 70.

3150. Щелочной. Лугуватий, алкаличний. Луговатий. Тимч. Цег. 2. Алькалїчний. Цег. 69. Лужений розчин. Зб. I. 59.

3151. Щелочные металлы. Лугуваті (алка­ личні) метали. Громада алькалїїв. Цег. 69. Алькалїї. ГОХ. 37.

3152. Щелочность. Лугуватість, тости. Луговатість. Тимч.

3153. Щелочь. Луг, гу. Цег. 60. ГОХ. 41. Содовий луг. Цег. 7. Луг гострий. Зб. I. 59.

3154. Щепка. Тріска, ки. Тріска, скепка, скіпка, скалка, оскомелок. Тимч.

3155. Щипцы (для тиглей). Кліщі, клі­ щатка.

h.

3156. hдкій. Їдкий, гострий. Гострий. Тимч. Гризучий. Пок. 48.

Эмаль

3157. hдкая известь. См. Известь hд­ кая.

3158. hдкое кали. Їдкий потас (калій), їдке калі. Їдкий потаж. Лев. Їдкий потас. Цег. 65.

3159. hдкій натръ. Їдкий сод (натрій). Їдкий сод. Цег. 69. Їдка сода. Лев.

3160. hдкость. Їдкість, кости, гострість, рости. Гострість. Тимч.

Э.

3161. Эбонитъ. Ебоніт, ту. Кавчук роговий або ебонїт. Цег. 134. Ебонїт. Гірн. 26.

3162. Эвдіометръ. Евдіометр, тра. Цег. 9.

3163. Эвтектика. Евтектика, ки.

3164. Эквивалентъ. Еквівалент, ту, рів­ нозначник, ка. Пай. Левч.

3165. Экстрактъ. Екстракт, ту. Витяж­ ка, ки. Левч.

3166. Эластичность. Пружистість, то­ сти, еластичність, ности.

3167. Эластичный. Пружистий, еластич­ ний. Пружистий. Тимч. Угнїтна маса. Цег. 3. Податні тіла. Шіндл. 7.

3168. Электрическій токъ. Електричний тік (току), е. течія, її. Електрична струя. Цег. 26. ГОХ. 39.

3169. Электричество. Електрика, ки.

3170. Электродвижущая сила. Електро­ моторна сила.

3171. Электродъ. Електрод, ду. Електрод. Гірн. 27.

3172. Электроемкость. Електроємність, ности.

3173. Электролизъ. Електроліз, зу. Елек­ тро­аналїза, електролїза. Гірн. 48. Електролїза. Цег. 61.

3174. Электролитическая диссоціяція. Електролітична дисоціяція.

3175. Электролитическая упругость ра­ створенія. Електролітична пружистість розчинення.

3176. Электролитъ. Електроліт, ту.

3177. Электропроводность. Електропро­ відність, ности.

3178. Электрохимія. Електрохемія, ії.

3179. Элементъ. Первень, вня. Цег. 11. ГОХ. 9. Елемент, ту. Елемент. Цег. ГОХ. Первісток, живло. Тимч. Первина. Левч.

3180. Элементъ составной. Складник, ка. Цег. 5.

3181. Эмаль. Полива, ви. Левч. Емаля, лі. Емаля, склиця. Тимч. Розплав, розпустка. Пок. 98. Полива або глязура. Шіндл. 47.

Эмпирическая формула...

Яшма

– 65 –

3182. Эмпирическая формула молекулы. Емпірична формула (взірець) молекули. Емпіричний взір молекула. Гірн. 62.

3183. Эмульсинъ. Емульсин, ну. Емульсина. Цег. 124.

3184. Эмульсія. Емульсія, ії. Емульзия. Цег. 110. Гірн. 3.

3185. Энергія свободная. Вільна енергія.

3186. Энстатитъ. Енстатит, ту. ГОХ. 58.

3187. Эозинъ. Еозин, ну. Еозина. Цег. 130.

3188. Эрбій Er. Ербій, ія. Ерб. Лев.

3189. Этанъ. Етан, ну. Цег. 96. Гірн. 105.

3190. Этилатъ. Етилан, ну, етилат, ту. Етилян. Цег. 102.

3191. Этилбензолъ. Етилбензол, лу. Етиль­ бензоль. Цег. 126.

3192. Этиленъ. Етилен, ну. Етилен. Цег. 55. Гірн. 106. Етилен, етен. Лев.

3193. Этиловый пропанъ. Етиловий про­ пан. Етильовий пропан. ГОХ. 64.

3194. Этиловый спиртъ. Етиловий спирт (алкоголь). Етилевий алькоголь. Цел. 101. Етилевий алькоголь (або звичайний спірт). Гірн. 115.

3195. Этиловый эфиръ. Етиловий етер. Цег. 109.

3196. Этиловый эфиръ азотной кис­ло­ ты C2H5NO3. Етиловий азотан. Цег. 109. Етилнітрат, ту.

3197. Этиловый эфиръ масляной кисло­ ты. Етиловий маслян, етилбутират, ту.

3198. Этиловый эфиръ муравьиной кис­ лоты. Етиловий муравлян, етилформіят, ту. Муравлян етильовий Лев. Етилевий муравлян. Цег. 110.

3199. Этилосhрная кислота C2H5HSO4. Етиловосірчана кислота.

3200. Этиловый эфиръ уксусной кис­ лоты. Оцтовий етилестер, етилацетат, ту. Етилевий оцтан Цег. 110. Гірн. 206. Оцтан етильовий. Лев.

3201. Этилъ. Етил, лу. Етиль. Лев. Цег. 97.

3202. Этиль іодистый C2H5I. Етиловий йодак, етилйодид, ду.

3203. Этинъ. Етин, ну. Лев.

3204. Эфирное масло. Етерова олія. Ете­ ричні олїйки. Цег. 132.

3205. Эфиръ. Етер, ру. Цег. 109. Тимч. ГОХ. I. Огон 13. Гірн. 15. Лев.

3206. Эфиръ метиловый. Метиловий етер.

3207. Эфиръ петролейный. Нафтовий (петролійний) етер. Нафтовий етер. Цег. 99.

3208. Эфиръ пропиловый. Пропіловий етер.

3209. Эфиръ сложный. Естер, тру. Цег. 109.

3210. Эфиръ этиловый. См. Этиловый эфирь.

Я.

3211. Яблочная кислота. Яблукова кис­ лота. Яблочний або алькогольобурштиновий квас. Цег. 108. Яблочний квас. Лев.

3212. Яблочной кислоты соль. Яблукан, ну. Яблокани. Лев.

3213. Яблочный сокъ. Яблучник, ка. Яб­ лічник. Цег. 122.

3214. Явленіе. Явище, ща. Огон. 1. Цег. 3. ГОХ. 2.

3215. Ядовитый. Отруйний, труйний, трут­ний. Тимч. Отруйливий. Цег. 91. Трійливий. Гірн. 22.

3216. Ядъ. Отрута, ти. Цег. 29. Отруя. М. 28. Їдь, трутизна; трійло. Тимч.

3217. Янтарная кислота. Бурштинова кислота. Бурштиновий квас. Цег. 107.

3218. Янтарной кислоты соль. Бурш­ тинан, ну. Лев. Сукцинат, ту 3219. Янтарь. Бурштин, ну. Цег. 134. Поп. Грінч. Тимч. Бурштин, янтар. Гірн. 123. Пок. 176.

3220. Ярь. См. Мhдянка.

3221. Ячменный сахаръ. Ячмінний цукор.

3222. Яшма. Яспіс. Гірн. 96. ГОХ. 96. Яспіс, лисковець. Пок. 50.

Абсолютний

– 66 –

Алотропичний

Український покажчик до російсько-українського словника хемичної термінології.

А. Абсолютний 1. Абсолютний алкоголь 2354. Абсолютна вага 370. Абсолютний нуль тиснення 1444. Абсолютний спирт 2354. Абсорбувати 1749. Абсорбція 1750. Абсорбція світла 1751. Абсорпція 1750. Авгіт 2. Аврипігмент 144. Авріпіґмент 144. Агат 3. Адуляр 5. Азбест 6. Азбест платинований 7. Азбест плятиновий 7. Азова сполука 9. Азоїмід 7а. Азоли 8. Азосполука 9. Азот 15. Азотавий безводник 19. Азотавий квас 20. Азотавий киснехльорак 2967. Азотавий недокис 16. Азотавий окис 18. Азотавий триокис 19. Азотак 11; 39. Азотак боровий (бору) 12. Азотан 27. Азотан амонійний (амонія) 28. Азотан амоновий 28. Азотан барійний (барія) 29. Азотан баровий (бару) 29. Азотан ваповий (вапу) 31. Азотан глїцерини (глїцериновий) 1426. Азотан етиловий 37; 3196. Азотан живосріблавий 34; 2093. Азотан живосріблистий 34; 2093. Азотан мідавий 32. Азотан мідевий (міді) 32. Азотан олива (оливовий) 35.

Азотан олововий 35. Азотан потасовий (потасу) 30. Азотан содовий (соду) 33. Азотан срібла (срібловий) 36. Азотин 21. Азотин потасовий (потасу) 22. Азотистий 11. Азотиста кислота 20. Азотистий ангідрид (безвод­ ник) 19. Азотний квас 25. Азотники 40. Азотно-амонячна сіль 28. Азотова кислота 25. Азотова кислота димуча 26. Азотовий 14. Азотовий ангідрид (безводник) 24; 23. Азотовий двоокис (двуокис) 23. Азотовий квас 25. Азотовий квас димлячий 26. Азотовий киснехльорак 2968. Азотовий надокис 23. Азотовий одноокис (окис) 18. Азотовий пятиокис 24. Азотовий сірчак (сульфід) 2473. Азотовий трихлорак (хлорид) 2930. Азотоводевий квас 7а. Азотоводневий квас 38. Азотоводнева кислота 38. Азотовокислий 13. Азоту група 40. Азоту двоокис 23. Азоту недокис 16. Азоту одноокис (окис) 18. Азоту півокис 16. Азоту півтораокис 19. Азоту півтретяокис 24. Азоту сірчак (сульфід) 2473. Азоту хлорак (хлорид) 2930. Акролєїна 42. Активна маса 571. Активний оптично 573; 1544. Актиноліт 43; 180. Алізарин 45.

Алїзарина 45. Аліфатична кислота 642. Аліфатична олія 643. Аліфатична сполука 46; 644. Алїфатичні злуки 46. Аліяж 2360. Аліяж черенковий 2618. Алкаличний 3150. Алкаличні кремани 2228. Алкаличні метали 3151. Алкаличні силікати 2228. Алкалично-земельні метали 3149. Алкіл 49. Алкілени 48. Алкілів йодаки 784. Алкілів йодиди 784. Алкоголевий 2346; 271. Алкоголевий напиток 1346; 2347. Алкоголеве киснення 206. Алкоголеве ферментація 206. Алкоголь 51; 2353. Алкоголь абсолютний 2354. Алкоголь аміловий 79. Алкоголь ароматичний 2355. Алкоголь бензиловий 167. Алкоголь винний 276. Алкоголь деревний 560. Алкоголь звичайний 276. Алкоголь етиловий 3194. Алкоголь метиловий 1201. Алкоголь мірициловий 1227. Алкоголь насичений 1843. Алкоголь ненасичений 1387. Алкоголь пропіловий 1909. Алкоголь третьорядний 2673. Алкогольобурштинова кислота 1507. Алкогольометр 50; 2351. Алкогольокислоти 1502. Алкогольоцтова кислота 1505; 435. Алкогольопроніонова кислота 1503. Алкоголян 53. Алкоголят 53. Алкоголоїд 47. Алльотропічний 54. Алльотроповий 54. Алотропичний 54.

Алун Алун 64; 882. Альбіт 57. Альбумін 59; 246. Альбуміноід 58. Альдегид бензилевий 169. Альдегід 60. Альдегід бензоловий 169. Альдегід муравельний 1271. Альдегід оцтовий 2756. Алькалїї 3151. Алькалїїв громада 3151. Алькалїїв кремани 2228. Алькалїчні землї 3149. Алькоголїчний напиток 2347; 1346. Алькоголїчна ферментация 206. Алькоголїчне кисненє 206. Алькоголь амілевий 79. Алькоголь мірикилевий 1227. Алькогольобурштино­в ий квас 1507; 3211. Алькольоїди 47. Алькогольокваси 1502. Алькогольоцтовий квас 435; 1505. Алькогольопропійоно­в ий квас (альфа і бета) 1251. Альмандин 61. Альпака 1382. Алюмінат 62; 68. Алюміній 65. Алюмінійна брондза 63. Алюмінійний гідрокис 67. Алюмінійний окис 66. Алюмінійний оцтан 2760. Алюмінійний силікат 69; 1004; 2225. Алюмінійний сульфат 2517. Алюмінійний сульфід 2474. Алюмінійний флуорид 2888. Алюмінійний хлорид 2931. Алюмініовий кремян 1004. Алюмініум 65. Алюмініюм 65. Алюмінію окис 66. Алюмінія галун 64. Алюмінія гідрокис 67. Алюмінія група 70. Алюмінія оцтан 2760. Алюмінія півтораокис 66. Алюмінія силікат 69; 1004; 2225. Алюмінія сульфат 2517. Алюмінія сульфід 2474. Алюмінія флуорид 2888.

– 67 – Алюмінія хлорид 2931. Алябастер 44. Алявастр 44. Амальгама 71. Амальгама амонійна 94. Амальґам 71. Амальґам амоновий 94. Амбліогоніт 72. Амбліоґонїт 72. Аметалї 1193. Аметист 73. Аміґдалін 74. Аміґдалїна 74. Аміди 78. Амідин 75. Амідобензол 76. Амідогрупа 85. Амідокваси 77. Амідокислоти 77. Амілалкоголь 79. Аміл-ацетат 84. Аміловий 81. Аміловий алкоголь 79. Аміловий оцтан 84. Аміловий спирт 79. Амілоід 83. Амільоїд 83. Аміни 86. Аміни другорядні 86. Аміни многократні 86. Аміни перворядні 86. Аміни першорядні 86. Аміни третьорядні 86. Аміно-група 85. Амінова ґрупа 85. Аміянт 87. Аммон 95. Аммоніак 88. Аммоніум 95. Амон 95. Амоній 96. Амонійна амальгама 94. Амонійний 93. Амонійний азотан 28. Амонійний воднекис 96. Амонійний вуглян 2721. Амонійний гідрокис 96. Амонійний карбонат 2721. Амонійний многосірчак 2476. Амонійний нітрат 28. Амонійний полісульфід 2476. Амонійний сірчак 2475. Амонійний сірчан 2518. Амонійний сульфат 2518. Амонійний сульфгідрат 2418. Амонійний сульфід 2475.

Аналіз об’ємний Амонійний хлорак (хлорид) 2932. Амонійні соли 97. Амонійномагнійний фосфо­ ран (фосфат) 2856. Амонія азотан 28. Амонія воднекис 96. Амонія вуглян 2721. Амонія гідрокис 96. Амонія карбонат 2721. Амонія многосірчак 2476. Амонія нітрат 28. Амонія полісульфід 2476. Амонія сірчак 2475. Амонія сірчан 2518. Амонія соли 97. Амонія сульфат 2518. Амонія сульфід 2475. Амонія хлорак (хлорид) 2932. Амоніяк 88. Амоніякова вода 90. Амоніякова сіль 92. Амоніякова сполука 91. Амоніяковий 89. Амоновий азотан 28. Амоновий амальґам 94. Амоновий воднокис 96. Амоновий сїрководень 2418. Амоновий сїрчак 2476. Амоновий сїрчан 2518. Амоновий хльорак 2932. Амонові соли 97. Амономаґновий фосфоран 2856. Амоняк 88. Амоняк їдкий 1376. Амонякова вода 1376. Амонякова ґрупа 85. Амонякові соли 92. Амонякові сполуки 91. Аморфна сірка 2464. Аморфний 98. Аморфний вугіль 2740. Аморфний вуголь 2740. Аморфний фосфор 2843. Ампула 99. Амфібол 2074. Аналіз 101. Аналіз ваговий 366. Аналіз газовий 379. Аналіз квалітативний 871. Аналіз квантитативний 945. Аналіз кількіс(т)ний 945. Аналіз колориметричний 951. Аналіз мокрий 105. Аналіз об’ємний 1466.

Аналіз сухий Аналіз сухий 105. Аналіз якіс(т)ний 871. Аналітичні терези 376. Аналітична хемія 2909. Аналїза 101. Аналїза хемічна 1987. Ангідрид 108. Ангідрид азотистий 19. Ангідрид азотовий 24. Ангідрид антимонистий 2432. Ангідрид антимоновий 2434. Ангідрид арсенистий 1293. Ангідрид арсеновий 1299. Ангідрид бісмутовий 283. Ангідрид боровий 193. Ангідрид вольфрамовий 327. Ангідрид вуглевий 2718. Ангідрид залізовий 625. Ангідрид йодовий 799. Ангідрид мангановий 1149. Ангідрид молібденовий 1245. Ангідрид надмангановий 1153. Ангідрид надсірчаний 2539. Ангідрид осмійний (осмія) 1564. Ангідрид підхлористий 3000. Ангідрид селенистий 2193. Ангідрид селеновий 2196. Ангідрид силіційний (силіція) 1001. Ангідрид сірчаний 2513. Ангідрид сірчистий 2507. Ангідрид сїркового квасу 2513. Ангідрид телуристий 2576. Ангідрид телуровий 2577. Ангідрид фосфористий 2847. Ангідрид фосфористофосфо­ ровий 2850. Ангідрид фосфоровий 2853. Ангідрид хромовий 3036. Ангідрит 109. Андріяк 1539. Анижовий олїйок 116. Аніліди 111. Анілін 115. Анілінова краска 113. Анілінова олія 114. Анілінова фарба 113. Аніліновий барвник 112. Аніон 117. Анїлїди 111. Анїлїна 115. Анїлїновий олїй 114. Анод 118.

– 68 – Анорґанїчний 1392. Анортит 119. Антимон 2430. Антидот проти затруєня 1929. Антимонавий безводник 2432. Антимонава сіль 2433. Антимонавий хльорак 2982; 2442. Антимонан 2438. Антимониста сіль 2433. Антимонистий ангідрид (без­ водник) 2432. Антимонистий сірчак 2440. Антимонистий сульфід 2440. Антимонистий хлорак (хлорид) 2982; 2442. Антимоніл 120. Антимоніловий хлорак (хло­ рид) 2444; 2998. Антимоніт 2445. Антимонїльовий хльорак 2444; 2998. Антимонова кислота 2435. Антимоновий ангідрид (без­ водник) 2434. Антимоновий блиск 2445. Антимоновий квас 2435. Антимоновий сірчак (сульфід) 2441. Антимоновий триводень 2431. Антимоновий трисїрчак 2440. Антимоновий хлорак (хлорид) 2983; 2443. Антимоновинний камінь 2049. Антимоноводень 2431. Антимону блест 2445. Антимону пентахлорид 2983; 2443. Антимону півтораокис 2432. Антимону півтретяокис 2434. Антимону п’ятихлорак 2983; 2443. Антимону трихлорак (трихлорид) 2982; 2442. Антихлор 122. Антімоніат 2438. Антракит 125. Антрахінон 123. Антрацен 124. Антрацит 125. Апарат 1852. Апарат Kiпiв (Kiпa) 1854. Апатит 126. Апокренова кислота 128.

Аршиник Арабська ґума 496. Арагоніт 129. Аргентит 2209. Аргон 130. Аргентан 1382. Ароматичний 131. Ароматичний алкоголь (спирт) 2355. Арсен 1291. Арсенавий квас 1295. Арсенан 1301. Арсенан кобальтавий 1298. Арсенин 1296. Арсенин калійний (калія) 1297. Арсенин кобальтовий 1298. Арсенин потасовий (потасу) 1297. Арсениста кислота 1295. Арсенистий 1288. Арсенистий ангідрид (безводник) 1293. Арсенистий сірчак (сульфід) 2491. Арсенистий хлорак (хлорид) 2961. Арсенистокислий 1287. Арсеніат 1301. Арсенова кислота 1300. Арсенове дзеркало 1290. Арсеновий 1289. Арсеновий ангідрид (безвод­ ник) 1299; 1293. Арсеновий квас 1300. Арсеновий сірчак (сульфід) 2492. Арсеновий триводень 1294. Арсеновий триокис 1293. Арсеновий трисїрчак 2491. Арсеновий хлорак (хлорид) 2962. Арсеноводень 1294. Арсену окис 1293. Арсену пентахлорид 2962. Арсену півтораокис 1293. Арсену півтретяокис 1299. Арсену п‘ятисірчак 2492. Арсену п‘ятихлорак 2962. Арсену трисірчак (трисульфід) 2491. Арсену трихлорак (трихлорид) 2961. Аршеник 1291; 1292. Аршеник білий 1292. Аршенїк 1292. Аршиник 1291.

Аршинник Аршинник 1291. Асвест 6. Асиметричний 133. Асиметрія 134. Асиміляція 135. Асфальт 136. Атмосферний 137. Атмосферичний 137. Атом 142. Атомна вагота 371. Атомна гипотеза 138. Атомова вага 371. Атомова гіпотеза 138. Атомова сила 574. Атомовий 140. Атомовий об‘єм 1468. Атомовий тягар 371. Атомовість 139. Атрамент 3108. Атропін 143. Атропіна 143.

Ayepa жарове сьвітло 473. Ауерів жаровий пальник 473. Аурат 705. Аурат калійний (калія) 706. Ахат 3. Ацетил 148. Ацетилен 145. Ацетилен двонатрійний (дво­ содовий) 147. Ацетилен однонатрійний (односодовий) 146. Ацетиловий хлорак (хлорид) 2933. Ацетон 149.

Б. Бавовна 2916. Бавовна стрільна (стрільнича) 1431; 1692. Бавовняний 2917. Багно торфове 2659. Багонна руда 189. Багонний газ 188. Багонний зелїзняк 189. Базальт 150. Байдужий 1385. Байдужий окис 761. Байдужний 1385. Байдужний окис 761. Байця 1930. Бакан 986. Бакунт 2652. Балмус 637. Бальзам 161.

– 69 – Бальзам канадийский 152. Бальзам канадський 152. Бальсам 151. Банька 1947; 2257. Банька миляна 1285. Баня сільна 2312. Бар 158. Барва 3054. Барвистий 3053. Барвний 3053. Барвник 994; 1684. Барвник аніліновий 112. Барвництво 989. Барда 503. Барит 157; 2705. Барій 158. Барійний азотан 29. Барійний воднекис 160. Барійний вуглян 2722. Барійний гідрокис 160. Барійний двоокис 161. Барійний карбонат 2722. Барійний надокис 161. Барійний нітрат 29. Барійний одноокис (окис) 159. Барійний сірчак 2477. Барійний сірчан 2519. Барійний сульфат 2519. Барійний сульфід 2477. Барійний хлорак (хлорид) 2934. Баріум 158. Барія азотан 29. Барія воднекис 160. Барія вуглян 2722. Барія гідрат окису (гідрокис) 160. Барія двоокис 161. Барія карбонат 2722. Барія надокис 161. Барія нітрат 29. Барія одноокис (окис) 159. Барія сірчак 2477. Барія сірчан 2519. Барія сульфат 2519. Барія сульфід 2477. Барія хлорак (хлорид) 2934. Барма 444. Баровий азотан 29. Баровий воднекисень 160. Баровий надокис 161. Баровий окис 159. Баровий сїрчак 2477. Баровий сїрчан 2519. Баровий углян 2722. Баровий хльорак 2934.

Безводник углевий Бару азотан 29. Бару надокис 161. Бару окис 159. Бару сїрчак 2477. Бару сїрчан 2519. Бару углян 2722. Бару хльорак 2934. Батавські сльози 162. Безбарвий 165. Безводний 163. Безводник 108. Безводник азотавий 19. Безводник азотистий 19. Безводник азотовий 23; 24. Безводник азотового квасу 24. Безводник антимонавий 2432. Безводник антимонистий 2432. Безводник антимоновий 2434. Безводник арсенистий 1293. Безводник арсеновий 1293; 1299. Безводник бісмутовий 283. Безводник боровий 193. Безводник візмутовий 283. Безводник вольфрамовий 327. Безводник вуглевий 2718. Безводник желїзовий 625. Безводник залізовий 625. Безводник йодовий 799. Безводник кремовий (крему) 1001. Безводник мангановий 1149. Безводник молібденовий 1245. Безводник надмангановий 1153. Безводник надсірчаний 2539. Безводник осмійний (осмія) 1564. Безводник підазотовий 16. Безводник підхлористий 3000. Безводник підхльоравий 3000. Безводник селенавий 2193. Безводник селенистий 2193. Безводник селеновий 2196. Безводник сїрковий 2513. Безводник сїркового квасу 2513. Безводник сірчаний 2513. Безводник сірчистий 2507. Безводник телуристий 2576. Безводник телуровий 2577. Безводник телюравий 2576. Безводник углевий (угля) 2718.

Безводник... Безводник фосфораво-фос­ форовий 2850. Безводник фосфористий 2847. Безводник фосфористо-фос­ форовий 2850. Безводник фосфоровий 2853. Безводник хльораво-хльо­ро­ вий 3008. Безводник хромовий 3036. Беззглядний 1. Беззглядний тягар 370. Безколірний 165. Безпереривний спектр 1396; 2343. Безповітряний 164. Безподобний 98. Бензилевий альдегид 169. Бензиловий алкоголь (спирт) 167. Бензиловий хлорак (хлорид) 2935. Бензин 168; 1414. Бензина 168. Бензоесани 171. Бензоесовий квас 170. Бензол 172. Бензолан 171. Бензолат 171. Бензолова кислота 170. Бензоловий альдегід 169. Бензоль 172. Бензолян 171. Бережний 1944. Берил 176. Берилій 173. Берилійний одноокис (окис) 174. Берилійний хлорак (хлорид) 2936. Берилія група 175. Берилія одноокис (окис) 174. Берилія хлорак (хлорид) 2936. Берилю окис 174. Бериль 173. Берильники 175. Берильовий окис 174. Берильовий хльорак 2936. Беркий 338. Берлїнский блакит 177. Бертолетова сіль 178. Бетон 179. Бібула 1918. Бігун 1791. Бігун відємний 1792. Бігун додатний 1793. Біла бляха 629.

– 70 – Біла глина 44. Біла магнезія 1121. Біла маґнезия 1121. Біла сировина 3118. Біле залїзо 629. Біле (с)шкло 247; 1368. Біленє 1445; 241. Білення 241; 1576. Білий аршеник 1292. Білий жар: до білого жару роз­ печений (розжарений, роз­ палений) 1337. Білий мармор 1266. Білий чавун (чугун) 3118. Білило 242. Білити 1494. Білість: до білости огріти 1337. Білковаті істоти 58. Білковаті тїла 245. Білкове тіло 245. Білковина 246. Білоба 182; 2159. Білок 246. Біль 242. Біль індигова 756. Біль олив’яна 182; 2159. Біль оловяна 182; 2159. Біль цинкова 3069. Бісмут 278. Бісмутова кислота 284. Бісмутова сіль 281. Бісмутовий ангідрид (безвод­ ник) 283. Бісмутовий воднекис 280. Бісмутовий окис 279. Бісмутовий сірчак (сульфід) 2479. Бісмутовий хлорак (хлорид) 2938. Бісмуту півтораокис 279. Бісмуту півтретяокис 283. Бісмуту сірчак (сульфід) 2479. Бісмуту хлорак (хлорид) 2938. Бічна сполукова одиниця 576; 1742. Бічний 1741. Благородний гранат 481. Благородний метал 181. Благородний опал 1534. Блакит берлінський 177. Блакит індиговий 757. Блакит Турнбулів (Турнбуля) 2244; 2694. Блейвас 182; 2159.

Боровий півтораокис Блеск жемчужний 1672. Блеск перловий 1672. Блеск скляний 2392. Блест 184; 2158. Блест антимону 2445. Блест желїза (зелїзний) 586. Блест міди 1309. Блест оловяний 2158. Блест срібла (срібловий) 2209. Блестинець 184; 2158. Блестинець цинковий 3068. Блестячий зелїзовець 586. Близнюк кристальний 1042. Блиск 183. Блиск антимоновий 2445. Блиск заліза (залізний) 586. Блиск масний 641. Блиск міді (мідяний) 1309. Блиск олив’яний 2158. Блиск перламутровий 1672. Блиск срібла (срібний) 2209. Блиск цинковий 3068. Блиск шкляний 2392. Блиски 184. Блискучий 185. Блищ 184. Блищ оловяний 2158. Блудило 186. Блудний вогник 186. Блянш 242. Бляха 603; 629. Бляха біла 629. Бляха залізна 603. Бляхарский лют 1867. Бляшаний 604; 630. Бляшка 1718. Бовтати 261. Бовтнути 262. Болотний ґаз 188. Болотнина 2658. Болотяна руда 189. Болотяний газ 188. Бор 191. Боракс 235. Боран 195. Борат 195. Борнеаньска камфора 844. Борова кислота 194. Боровий 190. Боровий азотак 12. Боровий ангідрид (безводник) 193. Боровий квас 194. Боровий нітрид 12. Боровий півтораокис 193.

Боровий сірчак Боровий сірчак (сульфід) 2478. Боровий триводень 192. Боровий триокис 193. Боровий трифлюорак 2889. Боровий трихльорак 2937. Боровий флуорак (флуорид) 2889. Боровий хлорак (хлорид) 2937. Бороводень 192. Бору азотак 12. Бору нітрид 12. Бору півтораокис 193. Бору сірчак (сульфід) 2478. Бору флуорак (флуорид) 2889. Бору хлорак (хлорид) 2937. Бравнштайн 1693. Брага 504. Бразилін 202. Бразилїна 202. Брамурний камінь 928, 31а. Братися вуглем 1464. Братися цвіллю 1738. Бренцкатехіна 1691. Бриловий гіпс 426. Брилянт 203. Бровновський молекулярний рух 232. Бродило 2812. Бром 215. Бромак 217. Бромак метиленовий (метилену) 220. Бромак метиловий 219. Бромак потасовий (потасу) 218. Бромак содовий (соду) 221. Бромак срібла (срібловий) 222. Бромак ціяновий (ціяну) 223; 3088. Броман 229. Бромат 229. Броматова кислота 228. Бромин 227. Бромиста кислота 226. Бромистий 213. Бромід 217. Бромід калійний (калія) 218. Бромід метиленовий (метилену) 220. Бромід натрійний (натрія) 221. Бромід срібла (срібловий) 222.

– 71 – Бромід ціяновий (ціяну) 223. Броміт 227. Бромова кислота 228. Бромовий 214. Бромовий квас 228. Бромовий ціянак (ціянід) 3088. Бромоводень 216. Бромометан 219. Бромометилен 220. Бромоформ 230. Брому ціянак (ціянід) 3088. Брондза 231. Брондза алюмінійна (глинцева) 63. Бронз 231. Бронза 231. Бронз глиновий 63. Бронз дзвоновий 950. Брязк 1192. Брунатний уголь 2741. Бубнявіти 1332; 1978. Будова 1819; 2397; 2406. Будова грубозерниста 2399. Будова дрібнозерниста 2400. Будова зерниста 2398. Будова ланцюгова 1820; 3101. Будова молекулярна 1240. Бульба 1947. Бульбашка 1947. Бунзенів газовий пальник 474. Бунсена ґазова лямпка 474. Бурий 236. Бурий вугіль 2741. Бурий вуголь 2741. Бурий желїзовець 595. Бурий залізняк 595. Бурий залїзовець (зелїзовець) 595. Буркут 774. Бурштин 3219. Бурштинан 3218. Бурштинова кислота 3217. Бурштиновий квас 3217. Буряк цукровий 2128. Буряковий цукор 2147. Бутан 237. Бутелькове скло 686. Бутилен 238. Бутиловий алкоголь (спирт) 239. Бухтіти 1954. Бучавий 1979. Бучавіти 1332; 1978. Бюретка 248.

Вапно розпущене

В. Вага 369; 375. Вага абсолютна 370. Вага атомова 371. Вага молекулярна 372. Вага питома 374. Вага сполукова 373. Вагівниця 375. Вагова часть 368. Вагове відношення 367. Ваговий аналіз 366. Вагота атомна 371. Важити 264; 365. Важіння 265. Важкий дух 2345. Важниця 375. Вазелін 250. Вазелінова олія 249. Валентний 140. Валентність 139. Валентність змінлива 1394. Валентність стала 1815. Валець 3067. Вальцювання 1897. Вальцювати 1898. Ванад 253. Ванадан 255. Ванадій 253. Ванадійна кислота 254. Ванадія група 256. Ванадники 256. Ванадовий квас 254. Ванна 154. Ванна водяна 311. Ванна олійна 1163. Ванна піскова 1676. Ванна пневматична 257. Вап 833.

Baп угляний квасний 2726. Вапельня 722. Вапень 833. Вапна 730. Вапневе молоко 718. Вапнець 833. Вапниста земля 716. Вапнистий 713. Вапнистий шпат 723. Вапно 730. Вапно випалюване 733. Вапно гашене 732. Вапно гідравлїчне 3062. Вапно гризуче (їдке) 736. Вапно палене 733. Вапно розпущене 732.

Вапно хлорове Вапно хлорове 731. Вапняк 724; 831. Вапняк зернистий 726. Вапняк капельниковий 720. Вапняк кораловий 727. Вапняки кристальні 728. Вапняк кристаловий 728; 832. Вапняк лїтографічний 1112. Вапняк мушлевий (черепаш­ ковий) 729. Вапняна вода 715. Вапняна каша 717. Вапняне мило 719. Вапняне молоко 718. Вапнянець 723. Вапняний 714. Вапняний камінь 724. Вапнярка 722. Вапова салітра 1440. Ваповий азотан 31. Ваповий винан 275. Ваповий воднекис 835. Ваповий воднекисень (воднокис, водокис) 835. Ваповий вугляк 836. Ваповий вуглян 2725. Ваповий вуглян кислий 2726. Ваповий креман 1007; 2226. Ваповий кремян 1007. Ваповий одноокис (окис) 834. Ваповий оцтан 2761. Ваповий підхлорин 3004. Ваповий сірчан 2524. Ваповий углян 2725. Ваповий флуорак 2890. Ваповий фосфоран квасний 2858. Ваповий фосфоран кислий 2858. Ваповий фосфоран нормаль­ ний 2857. Ваповий фосфоран подвійноквасний 2859. Ваповий фосфоран подвійнокислий 2859. Ваповий фосфоран середній 2857. Ваповий хлорак 2949. Ваповий щаван 3145. Вапу азотан 31. Вапу винан 275. Вапу воднекис 835. Вапу водокис 835. Вапу вугляк 836. Вапу вуглян 2725.

– 72 – Вапу вуглян квасний 2726. Вапу креман 1007; 2226. Вапу одноокис (окис) 834. Вапу оцтан 2761. Вапу підхлорин 3004. Вапу сіркан 2524. Вапу сірчан 2524. Вапу флуорак 2890. Вапу фосфоран кислий 2858. Вапу фосфоран подвійнокис­ лий 2859. Вапу фосфоран середній 2857. Вапу хлорак 2949. Вапу щаван 3145. Вапяна мішанка 3062. Вапянець 724. Вар 900. Варити 898. Варінка 347. Вартісний 140; 1570. Вартісність 139. Вартісність змінлива 1394. Вартісність змінчива 1394. Вартісність нестала 1394. Вартісність стала 1815. Вартісности одиниця 574. Васелїна 250. Василїна 250. Василїновий олїй 249. Вбирання 336; 1750. Вбирати 337; 1749. Вбрати 337; 1749. Ввібрати 1749; 337. Вглинути 1749. Вглитальний 1748. Вглитання 1750. Вглитати 1749. Вдання 2165. Велика піч 556. Вентиль 258. Вепринник 488. Верства 2273. Верствовавий 2272. Верствуватий 2272. Взаємне діяння 260. Взір емпіричний молєкула 3182. Взір конституцийний 969. Взір молекулярний 1241. Взірець 1456; 2835. Взірець емпіричний молеку­ ли 3182. Взірець конституційний 969. Взірець молекулярний 1241. Взятися вуглем 1464.

Випаровувати Вибух 268. Вибухати 266. Вибухнути 266. Вибуховий 267. Вивар 1577. Виварка 355. Виварна сіль 1743. Вивітритися 348; 2766. Вивітрюватися 348; 2766. Вив’язатися 353. Вив’язуватися 353. Видаток 362. Видержимість 1937. Виділити 351. Виділитися 353. Виділяти 351. Виділятися 353. Визнака 1541. Визначати 1543. Визначення 1541. Визначити 1543. Визол 1553. Викристалїзованє 1029. Вилуговування 363. Вилуговувати 364. Вилугувати 364. Вилуск 2672. Виміна 1454. Виміна подвійна 680; 2054. Вимінна реакція 1453. Вимінний розклад 1452. Вимірна колба 741. Вимірна посудина 742. Вимірний 817. Винан 274. Винан ваповий (вапу) 275. Винан кальційний (кальція) 275. Винець 51. Винищити 2771. Винищувати 2771. Винна кислота 273. Винний 271. Винний алкоголь 276. Винний квас 273. Винний спирт 276. Виновий квас 273. Виноградний цукор 277. Виноградовий цукор 277. Випал 1447. Випалення 1447. Випалюване вапно 733. Випар 355; 768. Випарити 356. Випаровування 355. Випаровувати 356.

Випаровуватися Випаровуватися 769. Випертє 360. Випробування 770. Висірковування 1509; 2469. Вискок 2353. Висолювання 358. Вистигати 1574. Вистоялка 1352. Витворення 1457. Витворюванє 1457. Витискати 354. Витиснення 360. Витиснути 354. Витопити 357. Витоплювати 357. Витрималість 1937. Витяжка 3165. Витяжна шахва 361. Вихоло(ну)ти 1574. Вишневий клей 289. Виявити 1940. Виявитися 1941. Виявлення 1939. Виявляти 1940. Виявлятися 1941. Виявник 1938. Відбарвити 1446. Відбарвлення 1445. Відбарвлювати 1446. Відвар 1577. Відвологти 1595. Відволожувати 2706. Відволожуватися 296; 2462. Відворотна реакція 1460. Відвохти 1595. Відгартувати 1583. Відгін 1581. Віддестилювання 1581. Відділення 1582. Відділування 1927. Відділувати 1928. Віддїлюванє 1582. Відємний бігун 1792. Віджива 1696. Відживлюванє 1696. Відлигти 1595. Відлютованє 2009. Відлютувати 2008. Відлютовувати 2008. Відманштетівські фігури 269. Відміна 270. Відмучити 1587. Відмучування 1586. Відмучувати 1587. Відновити 323. Відновитися 324.

– 73 – Відновлення 322. Відновлюючий процес 321. Відновляти 323. Відновлятися 324. Відновний 319. Відновний процес 321. Відносна вохкість 1589. Відносний 1588. Відносний об‘єм 1470. Відношення тягарове 367. Відношенє вагове 367. Відношень кратних закон 662. Відокисненє 322. Відокиснювати 324. Відпадок 1575. Відпалити 1583. Відпалювати 1583. Відповідні стани 2327. Відступ міжмолекулярний 1179. Відхилення площі поляризації 341. Відхилення площі поляризації питоме 342; 2751. Відцідити 1596. Відціджувати 1596. Візмут 278. Візмутавий окис 279. Візмутовий безводник 283. Візмутовий квас 284. Візмутовий сїрчак 2479. Візмутовий трисїрчак 2479. Візмутовий хльорак 2938. Візмутові соли 281. Вікно сільне 2322. Вільга 291. Вільготь 291. Вільна енергія 2164; 3185. Вільна кислота 2163. Вільний квас 2163. Винний камінь 272.

Biпca 1482. Віск 332. Віск земляний 1620. Віск земний 334. Віск чистий 333. Вісь кристальна 1041. Вітелін 287. Вітерит 288. Вітриоль 1062; 2515. Вітриоль желїза (залїза, зелїза) 588; 2520; 2521. Вітриоль міди 1311; 2528. Відриоль мідяний 1311. Вітриоль цинку 2535; 3070.

Водне шкло Вітріоль 1062. Вітріоль заліза 588. Вітріоль міді 1311. Вітріоль цинку 3070. Вітріти 348. Вічности матерії закон 664. Власність 2165. Властивість 2165. Властниця 2908. Вмокати 1449. Вмочити 1449. Внівець обертати, рнути 2771. Внутрішнє тертя 297; 2668. Вовна колодійна 948. Вовна колльодийна 948. Вовчок 50. Вогневий 1471. Вогневідпорний 1472. Вогнетривалий 1472. Вогник блудний 186. Вогнистий 1471. Вогні штучні 2805. Вогонь 1473. Вода 298. Вода амоніякова 90; 1376. Вода вапниста 715. Вода вапняна 715. Вода гірка 467. Вода дестильована 538. Вода джереляна 920. Вода дощова 553. Вода жавелева 579. Вода жерельна 920. Вода кернична 920. Вода контитуційна 968. Вода королівска 300. Вода кринична 920. Вода кристалїзацийна 1027. Вода кристалізаційна 1027. Вода кристальна 1027. Вода мінеральна 1219. Вода мінеральна природня 1220. Вода мінеральна штучна 1221. Вода м’яка 1329. Вода окиснена 308. Вода сірководнева 2471. Вода содова 2296. Вода тверда 628. Вода хлорна 2921. Вода царська 300. Водень 307. Води сірчані 2548. Водна пара 313. Водне шкло 304.

Водневий надокис Водневий надокис 308. Водневий окис 413. Воднекис 413. Воднекис амонійний (амонія) 96. Воднекис барійний (барія) 160. Воднекис бісмутовий 280. Воднекис ваповий (вапу) 835. Воднекис глинцевий (глинця) 67. Воднекис залізистий 610. Воднекис залізовий 618. Воднекис золотовий 704. Воднекис кадмія 809. Воднекис кобальтистий 926. Воднекис літійний (літія) 1109. Воднекис магнійний (магнія) 1132. Воднекис манганистий 1142. Воднекис мангановий 1146. Воднекис метабісмутовий 282. Воднекис мідевий 1322. Воднекис мідистий 1319. Воднекис натрійний 1365. Воднекис ніклистий 1419. Воднекис оливовий 2152. Воднекис платиновий 1726. Воднекис потасовий (потасу) 829. Воднекис содовий 1365. Воднекис стронційний (строн­ція) 2404. Воднекис хромистий 3033. Воднекис хромовий 3035. Воднекис цинистий 1518. Воднекис цинковий (цинку) 3076. Воднекисень 415. Воднекисень баровий 160. Воднекисень ваповий 835. Воднекисень глиновий (глину) 67. Воднекисень желїзавий 610. Воднекисень золотовий 704. Воднекисень кадмовий 809. Воднекисень кобальтавий 926. Воднекисень лїтовий (лїту) 1109. Воднекисень маґновий 1132. Воднекисень манґанавий 1142.

– 74 – Воднекисень манґановий 1146. Воднекисень метавізмута (метавізмутовий) 282. Воднекисень мідавий 1322. Воднекисень мідевий 1319. Воднекисень нїклявий 1419. Воднекисень оловавий (оло­ вяний) 2152. Воднекисень плятиновий 1726. Воднекисень потасовий (по­ тасу) 829. Воднекисень содовий (соду) 1365. Воднекисень стронтовий (стронту) 2404. Воднекисень хромавий 3033. Воднекисень хромовий 3035. Воднекисень цинавий 1518. Воднекисень цинковий 3076. Воднокисень цирконовий 3079. Воднесірчан 418. Воднесірчин 419. Воднесірчиста кислота 420; 2511. Водний 301. Водний розчин 303. Воднистий 310. Воднокис 413. Воднокис амоновий 96. Воднокис ваповий 835. Воднокис залізовий (залїза, зелїза) 618. Воднокис маґновий 1132. Воднокис потасовий 829. Воднокисень желїзовий 618.

Boдня надокис 308. Водня перекис 308. Водня сїрчак 2470. Водограй 2832. Водозбір 309. Водозбірник 309; 2063. Водойма 2063. Водокис 413. Водокис ваповий (вапу) 835. Водокис потасу 829. Водокис содовий (соду) 1365. Водокисова група 415. Водомір 306. Водомірна трубка 305. Водомірна цівка 305. Водорід 307. Водотяг 1351. Водощільний 1400.

Вугіль костяний Водощільність 1399. Водяна ванна 311. Водяна пара 313. Водяне скло 304. Водяний газ 312. Водяний розчин 303. Воздух 316. Воздушний 381. Вокхість 2461. Волога 291. Вологнути 296. Вологоємність 29З. Волод 294. Волокник 325; 919. Волокник рослинний 2034. Волокник ростинний 2034. Волокнистий гематит 399. Вольфрам 326. Вольфраман 329. Вольфрамат 329. Вольфрамова кислота 328. Вольфрамовий ангідрид (безводник) 327. Вольфрамовий квас 328. Вольфраму триокис 327. Вохкий 295. Вохкість 294. Вохкість 291. Вохкість відносна 1589. Вохкнути 296. Вохра 439, 1603. Вохра червона 1604. Вохчати 2462. Вприснений 290. Всякати 339. Всякнути 339. Втоплений 290. Втрата 1825. Втягання 336; 1750. Втягати 337; 1749. Втягти 337; 1749. Втягування 1750. Втягувати 1749. Вугалля 2739. Вугілля 2739. Вугілля земляне 840. Вугілля кам’яне 840. Вугілля кістяне 982. Вугіль 2715; 2739. Вугіль: в вугіль повертати, повернути 1463. Вугіль аморфний 2740. Вугіль бурий 2741. Вугіль деревний 561. Вугіль камінний 840. Вугіль костяний 982.

Вугіль ретортний Вугіль ретортний 2745. Вугіль чорний 840. Вугільники 2716. Вуглева кислота 2719. Вуглева сполука 2713. Вуглевий ангідрид 2718. Вуглевий безводник 2718. Вуглевий двоокис 2718. Вуглевий квас 2719. Вуглевий одноокис 2717. Вуглевий окис 2717. Вуглевий перстень 2714. Вуглевий сірчак (сульфід) 2503. Вуглевий тетрайодид (чотиройодак) 794. Вуглеводан 2711. Вуглеводень 2733. Вуглеводні замкнені 2737. Вуглеводні насичені 1358. Вуглеводні ненасичені 1388. Вуглеводні нормальні 1358. Вуглеводні перстеневі 2737. Вуглеводні цикличні 2737. Вуглекислий 2712. Вуглекислий газ 2718. Вуглекислота 2718. Вуглем братися, взятися 1464. Вуглець 2715. Вуглїнє 1462. Вугліти 1464. Вугля двоокис 2718. Вугля киснесірчак 2738. Вугля копальня 975. Вугля однокис (окис) 2717. Вугля сірчак (сульфід) 2503. Вугляк 854. Вугляк ваповий (вапу) 836. Вугляк заліза (залізовий) 855. Вуглян 858; 2720. Вуглян амонійний (амонія) 2721. Вуглян барійний (барія) 2722. Вуглян ваповий 2725. Вуглян ваповий кислий 2726. Вуглян вапу 2725. Вуглян вапу квасний 2726. Вуглян заліза (залізовий) 2723. Вуглян літійний (літія) 2727. Вуглян магнійний (магнія) 2728. Вуглян магновий 2728. Вуглян манганистий 1143; 2729.

– 75 –

Германійний дихлорид

Вуглян олива (оливовий) 2731. Вуглян потасовий (потасу) 2724. Вуглян содовий (соду) 2730. Вуглян цинковий (цинку) 2732. Вугляний квас 2718. Вугляноквасний газ 2718. Вуголь 2715. Вуголь аморфний 2740. Вуголь бурий 2741. Вуголь кістяний 982. Вуда металь 2361. Вуда стоп 2361. Вулканізування 346. Вчадіти 2707. Вязати 2454.

Галун хромовий 884; 3029. Галунина 882. Галунити 885; 1263. Галуніт 880. Галуновий лупак 881. Галуняк 880. Гальваничне звено 1617. Гальванопластика 391. Гальман 3073. Галяктоза 383. Гамарня 1706; 1707. Гамарство 1194. Ганусова олія 116. Ганчарська глина 438. Гарбник 566. Гарбникова кислота 567. Гарбниковий квас 567. Гарбовина 567. Гарель 3130. Гаріль 3130. Гарматна спиж 1197. Гарматній метал 1197. Гарний провідник 1882. Гарт 655. Гартування 652. Гартувати 653. Гартуватися 654. Гаряч 2582. Гаряче джерело 772. Гас 888; 1411. Гашене вапно 732. Гашений 393. Гашення вапна 392. Гексаметилен 395. Гексан 396. Гелій 397. Геліотроп 398. Гель 397. Гематит 399. Гематит волокнистий 399. Гематит іловий 399. Гематит кристальний 399. Гематит лосняковий 399. Гематит любрика 399. Гематит червоний плястий 399. Гематоксилін 400. Гемоглобін 401. Гемогльобіна 401. Гептан 402. Германій 403. Германійний двоокис 405. Германійний двосірчак 2481. Германійний двохлорак 2940. Германійний дисульфід 2481. Германійний дихлорид 2940.

Г. Гадати 1838. Гадинець 693. Гадка 423; 1839. Гадоліній 378. Газ 382. Газ багонний 188. Газ болотяний 188. Газ водяний 312. Газ вуглекислий 2718. Газ гремучий 486. Газ світильний 2166. Газів скрапління 2215. Газова стала 1816. Газовий 381. Газовий аналіз 379. Газовий Бунзенів пальник 474. Газовий фосфороводень 2875. Газометр 380. Газомір 380. Галактоза 383. Галеніт 2158. Галій 385. Галійний хлорак (хлорид) 2939. Галія хлорак (хлорид) 2939. Галова кислота 386. Галоген 388. Галун 882. Галун алюмінія 64. Галун глиново-амоновий 882. Галун глину 64; 882. Галун глинця 64. Галун потасово-алюміновий 64; 882.

Германійний надокис Германійний надокис 405. Германійний одноокис (окис) 404. Германійний сірчак (сульфід) 2480. Германійний тетрахлорид (чотирохлорак) 2941. Германія двоокис 405. Германія двосірчак 2481. Германія двохлорак 2940. Германія дисульфід 2481. Германія дихлорид 2940. Германія надокис 405. Германія одноокис (окис) 404. Германія сірчак (сульфід) 2480. Германія тетрахлорид (чотирохлорак) 2941. Гесоніт 406. Гетероцикличні сполуки 407. Гиалїт 430. Гидразін 410. Гидроксиль-амін 414. Гидроксилямін 414. Гипотеза атомна 138. Гігроскопичний 409. Гідравлїчне вапно 3062. Гідразин 410. Гідразові сполуки 411. Гідразосполуки 411. Гідраміни 412. Гідрат двоокису платини 1726. Гідрат залізового окису 618. Гідрат золотового окису 704. Гідрат манганового окису 1146. Гідрат недокису заліза 610. Гідрат недокису кобальту 926. Гідрат недокису мангану 1142. Гідрат недокису міді 1319. Гідрат одноокису заліза 610. Гідрат одноокису кобальту 926. Гідрат одноокису мангану 1142. Гідрат одноокису міді 1322. Гідрат одноокису ніклю 1419. Гідрат одноокису олива 2152. Гідрат одноокису стронція (стронційного) 2404. Гідрат одноокису цини 1518. Гідрат окису 413. Гідрат окису барія 160.

– 76 – Гідрат окису заліза 618. Гідрат окису калія 829. Гідрат окису кальція 835. Гідрат окису літія 1109. Гідрат окису магнійного (маг­ нія) 1132. Гідрат окису натрія 1365. Гідрат окису соду 1365. Гідрат півокису міді 1319. Гідрат півтораокису заліза 618. Гідрат півтораокису мангану 1146. Гідрокис 413. Гідрокис алюмінійний (алю­ мінія) 67. Гідрокис амонійний (амонія) 96. Гідрокис барійний (барія) 160. Гідрокис залізистий 610. Гідрокис залізовий 618. Гідрокис золотовий 704. Гідрокис кадмія 809. Гідрокис літійний (літія) 1109. Гідрокис магнійний (магнія) 1132. Гідрокис манганистий 1142. Гідрокис мангановий 1146. Гідрокис натрійний 1365. Гідрокис хромистий 3033. Гідрокис хромовий 3035. Гідрокис цинковий (цинку) 3076. Гідроксил 415. Гідроксиламін 414. Гідроксиль 415. Гідроліз 416. Гідролїза 416. Гідросульфат 418. Гідросульфіт 419. Гідрофан 421. Гідрохінон 422. Гіпотеза 423; 1839. Гіпотеза атомова 138. Гіпотеза молекулярна 1236. Гіпохлорит 3002. Гіпохлорит калійний (калія) 3003. Гіпохлорит кальційний (каль­ ція) 3004. Гіпохлорит натрійний (натрія) 3005. Гіпс 427. Гіпс палений 428. Гіпс перепалений 429. Гіпсовий 425.

Глинцевий воднекис Гіпсовий камінь 426. Гірка вода 467. Гірка сіль 110. Гірких міґдалів олїйок 469. Гіркоміґдалова олія 469. Гірний кристал 464. Гірний криштал 464. Гірский кристал 464. Гірский лен 6; 87. Гірське золото 700. Гірський кришталь 464. Гірчична олія 465. Гіяліт 430. Главберова сіль 433. Глей 445; 447; 437; 446; 848; 751. Глейок 445. Глин 65. Глина 437. Глина біла 44. Глина ганчарська 438. Глина лупакова 441. Глина плястична 440. Глина порцелянова 848. Глина солонцювата 2315. Глина фаянсова 443; 2803. Глина цеглярська 440. Глинан 68. Глинець 65. Глинистий червоний зелїзовець 399. Глинка 450; 848. Глинка гончарська 438. Глинка лупакова 441. Глинка порцелянова 848. Глинка фаянсова 443; 2803. Глинники 70. Глиновий бронз 63. Глиновий воднекисень (воднокис) 67. Глиновий креман 69; 1004; 2225. Глиновий окис 66. Глиновий оцтан 2760. Глиновий сїрчак 2474. Глиновий флюорак 2888. Глиновий хльорак 2931. Глиново-амоновий галун 882. Глину воднекисень 67. Глину галун 64; 882. Глину креман 69; 2225. Глину окис 66. Глину флюорак 2888. Глину хльорак 2931. Глинцева брондза 63. Глинцевий воднекис 67.

Глинцевий креман Глинцевий креман 69; 1004; 2225. Глинцевий окис 66. Глинцевий оцтан 2760. Глинцевий сірчак 2474. Глинцевий сірчан 2517. Глинцевий флуорак 2888. Глинцевий хлорак 2931. Глинця воднекис 67. Глинця галун 64. Глинця група 70. Глинця креман 69; 1004; 2225. Глинця оцтан 2760. Глинця півтораокис 66. Глинця сірчак 2474. Глинця сірчан 2517. Глинця флуорак 2888. Глинця хлорак 2931. Глиняки 688. Глиняний 451. Глинястий 448. Глинястий лупак 449. Глитання 1750. Глитати 1749. Глікол 436. Гліколова кислота 435. Гліцерид 452. Гліцерин 453. Глюкоза 455. Глюкозид 456. Глязура 432; 3181. Гнейс 457. Гнилий 458. Гниття 459; 1942; 1987. Гній 1333; 2748. Гніт 506. Гнучкий 408. Годинникове шкло 3102. Годування 1696. Головна сполукова одиниця 575; 431. Гомологичний 461. Гончарска глинка 438. Горівка 299. Горілка 299. Горіння 475. Горіти 1954. Горн 556; 722. Горнило 556 Горошистий джерелинець 721. Горчець 1130. Горючий 471. Горючий матеріял 1173. Горючість 470. Горяче жерело 772.

– 77 – Гострий 3156. Гострість 3160. Гофмана каплі 476. Гофманові краплі 476. Градильня 477. Грам 478. Грам-молекула 479; 1242. Грам-моль 479; 1242. Гранат 480. Гранат благородний 481. Гранит 483. Гранити 3131. Гранична температура 1844. Граничне розрідження 1842. Граничний 1841. Гранчастий 482. Грати: сік rpaє 204. Графіт 485. Гремучий газ 486. Гризуче вапно 736. Гризучий 3156. Грифель 487. Гріншпан 1324. Гріти 898. Грозновий цукор 277. Громада 489. Громада алькалїїв 3151. Громада залїзників 626. Громада земельних металів 688. Гросуляр 488. Грубість 1467. Грубозерниста будова 2399. Грубозернистий 1056. Грудка 960. Грудкова сірка 959. Грунт 1829. Грунт торфовий 2659. Група 489. Група азоту 40. Група алюмінія 70. Група амідо (аміно) 85. Група берилія 175. Група ванадія 256. Група глинця 70. Група заліза 626. Група карбоксилова 856. Група кисня 903. Група нітро (нітрова) 1423. Групування 490. Групування замкнене 490; 675. Групування розімкнене 490; 1584. Грушняк 491. Губити 2771.

Ґіпс палений Губка платинова 1723. Губкувата платина 1723. Губкуватий 492. Губчастий 492. Гумінова кислота 494. Гуснути 499; 2184. Густий 1736. Густість плину 377. Густота 1735. Густота нормальна газу 1442. Гута 1707; 2393. Гута скляна 2393. Гутаперча 500. Гутаперчовий 501. Гутна піч 556. Гуща 502.

Ґ. Ґаз болотний 188. Ґаз водяний 312. Ґазвугляноквасний 2718. Ґаз копальний 188. Ґаз світильний 2166. Ґаз сьвітляний 2166. Ґазова лямпка Бунсена 474. Ґадолїн 378. Ґазометр 380. Ґаленїт 2158. Ґаллюсовий квас 386. Ґалю хльорак 2939. Ґалярета 2411. Ґаляретовата маса 2411. Ґаляретоватий 2410. Ґаль 385. Ґальман 387. Ґальовий хльорак 2939. Ґальові елєменти 388. Ґальоґени 388. Ґерман 403. Ґермановий двусїрчак 2481. Ґермановий надокис 405. Ґермановий окис 404. Ґермановий сїрчак 2480. Ґермановий чотирохльорак 2941. Ґерману двусїрчак 2481. Ґерману надокис 405. Ґерману окис 404. Ґерману сїрчак 2480. Ґерману чотирохльорак 2941. Ґіпс 427. Ґіпс бриловий 426. Ґіпс листуватий 2188. Ґіпс палений 428.

Ґіпс спалений на смерть

– 78 –

Ґіпс спалений на смерть 429. Ґіпсовий 425. Ґіпсовий камінь 44. Ґлейта 434. Ґлїкози 455. Ґлїкозиди 456. Ґлїколевий квас 435. Ґлїцерина 453. Ґлїцерини азотан 1426. Ґлїцериновий азотан 1426. Ґлявберска сіль 433. Ґлязура 432. Ґніт 2825. Ґрадірня 477. Ґранат 480. Ґранат благородний 481. Ґранїт 483. Ґрам-моль 479. Ґрамовий рівноважник 1242. Ґрафіт 485. Ґро(с)суляр 488. Ґрунт 1829. Ґрупа амінова 85. Ґрупа амонякова 85. Ґрупа водокисова 415. Ґрупа нїтрова 1423. Ґрупа характерна карбоксиль 856. Ґума 837; 2064. Ґума арабська 496. Ґума черешнева 289. Ґумилас 2064. Ґумиласовий 2065. Ґумілак 498. Ґуміґут 497. Ґуміляк 498. Ґумовий 2065. Ґутаперха 500. Ґутаперховий 501.

Двовартісний 140; 514; 1570. Двовида сірка 2465. Двовидий 532. Двоґаллюсовий квас 529. Двогалова кислота 529. Двокис крему 1001. Двокис манґану 1147. Двокис угля 2718. Двометилбензол 531; 1060. Двонатрійний ацетилен 147. Двонатрійний фосфат 2864. Двоокис 517. Двоокис азотовий (азоту) 23. Двоокис барійний (барія) 161. Двоокис вуглевий (вугля) 2718. Двоокис германійний (германія) 405. Двоокис кремовий (крему) 1001. Двоокис мангановий (мангану) 1147. Двоокис молібдену 1244. Двоокис платини 1725. Двоокис родія 2082. Двоокис селену 2193. Двоокис сїркавий 2507. Двоокис сірки 2507. Двоокис стронційний (строн­ ція) 2405. Двоокис телуру 2576. Двоокис титану 2622. Двоокис урану 2787. Двоокис фосфору 2850. Двоокис хлору 3008. Двоокис цини 1520. Двоокис цирконійний (цирконія) 3078. Двоосевий 518. Двоосевий кристал 1043. Двоосновний 519, 1570. Двосірчак германійний (гер­ манія) 2481. Двосірчак заліза 2483. Двосірчак мангановий (ман­ гану) 2490. Двосірчак угля 2503. Двосірчак цини 2497. Двосодовий ацетилен 147. Двосодовий фосфоран 2864. Двотіосірчан 2631. Двотіосірчан содовий 2506. Двотіосірчана кислота 544; 2630. Двохлорак германійний (гер­ манія) 2940.

Д. Давити 505. Давління 506. Давучий 2609. Дахівка 3107. Дахове залїзо 602. Двигіт 2337. Двигтіти 2336. Двійняк кристальний 1042. Двоазова сполука 528. Двоазоли 8. Двоазосполука 528. Двоамід 410. Двоатомовий 140. Двовалентний 140; 514.

Декстрина Двохлорак заліза 616; 2942. Двохлорак мангановий (ман­ гану) 2952. Двохлорак міді 2964. Двохлорак молібдену 2957. Двохлорак ніклю 2966. Двохлорак олива 2978. Двохлорак паладія 2971. Двохлорак платини 2973. Двохлорак сірки 2985. Двохлорак титановий (титану) 2989. Двохлорак цини (циновий) 2969. Двохлорид хрому 2994. Двохроман 3040. Двохроман потасовий (потасу) 3043. Двохромова кислота 3039. Двоціян 546. Двуазові сполуки 528. Двуазолї 8. Двуамід 410. Двуваповий фосфоран 2858. Двузасадовий 519; 1570. Двуйодометан 787. Двукисняк углевий 2718. Двукисняк угля 2718. Двуметалеві фосфорини 2849. Двуокис азотовий 23. Двуокис мангановий 1147. Двуокис стронтовий (стронту) 2405. Двуокис тітановий 2622. Двуокис углевий (угля) 2718. Двуокис цирконовий 3078. Двусїрчак ґермановий (ґерману) 2481. Двусїрчак желїзовий 2483. Двусїрчак кремовий 2488. Двусїрчак углевий (угля) 2503. Двусїрчак угляний 2503. Двутіосїрковий квас 2630. Двутіосїрчан 2631. Двутіосїрчаний квас 2630. Двухльорак молїбденовий 2957. Двухльорак сїрки 2985. Двухроман 3040. Двухроман потасовий 3043. Двухромовий квас 3039. Двухромокалійна сіль 3043. Деготь камінновугляний 838. Дезинфекція 521. Декстрин 522. Декстрина 522.

Декстроза Декстроза 523. Денатурованє 524. Денатурований спирт 525. Денатурування 524. Денітрифікація 526. Деревна мазь 559. Деревна смола 559. Деревний 558. Деревний алкоголь 560. Деревний вугіль 561. Деревний оцет 562; 2755. Деревний попіл 696. Деревний спирт 560. Деревновугільннй порошок 1804. Дерево кампешове 843. Дерев’яно-вугільний порошок 1804. Дестильована вода 538. Дестилювати 540. Дестиляційний 1644. Дестиляційний котел 1645. Дестиляція 539. Дестиляція суха 542. Дестиляція фракціонована 2881. Детонация експльозийна 268. Джерелинець горошистий 721. Джерело 771; 922. Джерело гаряче 772. Джерело мінеральне 773; 1222. Джерело нафтовое 775; 1413. Джерело сільне 2322. Джерело соляне 776; 2322. Джереляна вода 920. Дзвін шкляний 952. Дзвонова мідь 950. Дзвоновий бронз 950. Дзвоновий метал 950. Дзвоновина 950. Дзвяк 1192. Дзеркало 689. Дзеркало арсенове 1290. Дзеркальний 690. Дзеркальний чавун 3119. Диамант мармароский 56. Диелектрична стала 547; 1817. Дамарка 2015. Димлячий азотовий квас 26. Димовик 2654. Диморфна сірка 2465. Диморфний 532. Диму звій 2408.

– 79 – Димуча азотова кислота 26. Димуча сірчана кислота 568. Динаміт 533. Дисахарид 534. Дисіоціяційне тепло 2594. Дисоціяційна здатність 537; 2367. Дисоціяція 536. Дисоціяція електролітична 3174. Дисперсійне середовище 535. Дисульфід германійний (гер­ манія) 2481. Дисульфід заліза 2483. Дисульфід мангановий (ман­ гану) 2490. Дисульфід цини 2497. Дитіонат 2631. Дитіонова кислота 2630. Дифузія 545. Дихлорак паладія 2971. Дихлорид германійний (гер­ манія) 2940. Дихлорид заліза 616; 2942. Дихлорид мангановий (мангану) 2952. Дихлорид міді 2964. Дихлорид молібденовий (мо­ лібдену) 2957. Дихлорид ніклю 2966. Дихлорид олива 2978. Дихлорид платини 2973. Дихлорид сірки 2985. Дихлорид титановий (титану) 2989. Дихлорид хрому 2994. Дихлорид цини (циновий) 2969. Дихромат 3040. Дихромат калійний (калія) 3043. Диястаза 549. Діланє 569. Діланя засяг 1448. Дільня 1069. Діморфна сїрка 2466. Діопсид 550. Діркастий 1798. Діркуватий 1798. Діркуватість 1797. Дірчастий 1798. Дірчастість 1797. Діфузия 645. Діяліз 548. Діямант 55. Діямант мармароський 56.

Дрожжанка Діястаз 549. Діяти 570. Діяння 569. Діяння взаємне 260. Діяння каталітичне 865. Діяння обсяг 1448. Діяння хемичне 2902. Дмухало 315. До білого жару розпалений 552. Добрий провідник 1882. Добування 551. Добуток 362. Добуток розчинности 1893. Довільний 1895. Догад 1839. Догадуватись 1838. Додатний бігун 1793. Доломіт 555. Дольоміт 555. Домисел 1839. Домислятись 1838. Домісити 1865. Домішати 1757. Домішка 1756; 1863. Домішування 1864. Домішувати 1757; 1865. Домна 556. Доплив 1871. Доплив повітря спинений 317. Дорогий камінь 557. Досвід 1545. Дослід 749. Дослідження 749. Досьвід 1545. До червоного жару (до червоности) розпалений 554. Дощова вода 553. Дощовий 553. Драглий 2410. Драглистий 2410. Драглі 2411. Дриглистий 2410. Дриглі 2411. Дрібнозерниста будова 2400. Дрібнозернистий 1182. Дріжджі 564. Дрімонда сьвітло 565; 2172. Дріт 1886. Дріт магнійний 1129. Дріт маґновий 1129. Дробина 1233. Дробиновий тягар 372. Дробити 563; 1989. Дрожжанка 2314.

Дротяна сітка Дротяна сітка 1887. Другорядна реакція 2052. Другорядний 345. Другорядні аміни 86. Друкарський метал 2618. Дрюмондове світло 565; 2172. Дудка 2687. Дурманючий 1350. Дутина 1781. Душець 15. Душливий 2749. Душний 2749. Дух важкий 2345. Дух тяжкий 2345. Дьоготь 520.

Е. Ебоніт 3161. Евдіометр 3162. Евтектика 3163. Еквівалентний 3164. Експлозійний 267. Експлозія 268. Експльозийна детонация 268. Експльозийний 267. Екстракт 3165. Еластичний 3167. Еластичність 3166. Електрика 3169. Електрики кількість 946. Електрична течія 3168. Електричне напруження (на­ пруга) 1347. Електричний тік 3168. Електрод 3171. Електроємність 3172. Електроліз 3173. Електроліт 3176. Електролітична дисоціяція 3174. Електролітична пружистість розчинення 2779; 3175. Електромоторна сила 2223; 3170. Електропровідність 3177. Електрохемія 3178. Елемент 2699; 3179. Елєктрична струя 3168. Елєктро-аналїза 3173. Елєктрод 3171. Елєктролїт 3176. Елєктролїза 3173. Елєктрохемія 3178. Елємент 3179.

– 80 – Елєменти ґальові 388. Елємент хемічний 2699. Емаля 3181. Емпірична формула (взірець) малекули 3182. Емпіричний взір молєкула 3182. Емульзия 3184. Емульсин 3183. Емульсина 3183. Емульсія 3184. Енергії зберігання закон 665. Енергія вільна 3185. Енерґиї захованя засада 665. Енергія вільна 2164. Енстатит 3186. Еозин 3187. Еозина 3187. Епруветка 1875. Епсоніт 110. Ерб 3188. Ербій 3188. Естер 3209. Естер метилово-оцтовий 1203. Етан 3189. Етен 3192. Етер 3205. Етер етиловий 3195. Етер метиловий 3206. Етер метилово-етиловий 1200. Етер нафтовий (петролійний) 1414; 1677; 3207. Етер пропіловий 1910; 3208. Етеричний олїйок 3204. Етерова олія 3204. Етил 3201. Етилан 3190. Етилат 3190. Етилбензол 3191. Етилевий оцтан 2765; 3200. Етилен 3192. Етилену хлорак (хлорид) 2997. Етил-естер оцтовий 2765; 3200. Етиловий азотан 37; 3196. Етиловий алкоголь 3194. Етиловий етер 3195. Етиловий йодак (йодид) 796; 3202. Етиловий маслян 3197. Етиловий муравлян 3198. Етиловий нітрат 37. Етиловий оцтан 2765; 3200. Етиловий пропан 3193.

Жерелинець... Етиловий спирт 3194. Етилово-сірчана кислота 3199. Етильовий муравлян 3198. Етильовий оцтан 3200. Етильовий пропан 3193. Етин 3203. Етін 145.

Ж. Жавелева вода 579. Жадність кислот 580. Жар: до білого, до червоного жару розпечений (розпалений, розжарений) 1337. Жара 2582. Жаренє 1338. Жарова лямпа 818. Жарове світло 819. Жарове сьвітло Ayepa 473. Жаровий Ауерів пальник 473. Жевріти 1983. Желатин 581. Желїза блест 586. Желїза вітріоль 588. Желїза іскриш 587. Желїзавий воднекисень 610. Желїзавий окис 609. Желїзавий сїрчак 2482. Желїзавий сїрчан 615; 2520. Желїзавий хльорак 616; 2942. Желїзавопотасовий циянак 614. Желізавоцияновий квас 2236. Желїзники 626. Желїзо 599. Желїзовець бурий 595. Желїзовець маґнетний 597. Желїзовець червоний 399. Желїзовий безводник 625. Желїзовий воднекисень 616. Желїзовий двусїрчак 2483. Желїзовий надокис 624. Желїзовий окис 617. Желїзовий сїрчан 2521. Желїзовий хльорак 623; 2943. Желїзоцияновий квас 612. Желятина 581. Жемчужний 627. Жемчужний блеск 1672. Жерела нафтові 775. Жерела сільні 776. Жерелинець стяковатопасмистий 721.

Жерело Жерело 771; 922. Жерело горяче 772. Жерело мінеральне 773; 1222. Жерельна вода 920. Жерсть 629. Живе серебро 2090. Живе срібло 2090. Живиця 633; 2281. Живиця земна 136. Живиця мягка 151. Живиця уранова 2288. Живлення 1606. Живло 3179. Живого срібла одноокис 2094. Живого срібла півокис 2091. Живосріблава сполука 2092. Живосріблавий азотан 34; 2093. Живосріблиста сполука 2092. Живосріблистий азотан 34; 2093. Живосріблистий йодак 791. Живосріблистий окис 2091. Живосріблистий нітрат 34; 2093. Живосріблистий хлорак (хло­ рид) 2976. Живосріблистоамоній­н ий хлорак 2954; 2096. Живосріблова сполука 2095. Живосрібловий йодак (йодид) 792. Живосрібловий окис 2094. Живосрібловий сірчак 2498. Живосрібловий сірчан (суль­ фат) 2531. Живосрібловий сульфід 2498. Живосрібловий хлорак (хло­ рид) 2977. Живосрібловий ціянак (циа­ няк, ціянід) 3091. Живосрібловоамонійний хло­ рак 2097. Живосрібловоамоновий хльо­ рак 2097; 2955. Жигунець 1376. Жила 638. Жирний 640. Жмут збіжних промінів 1952. Жмут рівнобіжних промінів 1951. Жовта ціянова сіль 582; 1049; 2238. Жовтий опал 1535. Жовтий фосфор 2842. Жовтило 991.

– 81 –

Заліза недокису гідрат

Жовтити 1495. Жовтка 991. Жовто: на жовто фарбуватися, пофарбуватися, закрашуватися, закраситися 1499. Жовтогарячий 1547. Жовтожар 991; 1548. Жужелиця 737; 1572; 3130; 1482. Жужель 3130; 737. Жужмом 961. Жулавець 483. Жупа 2312. Журавель 988.

Закон зберігання матерії 664. Закон кратних відношень 662. Закон непропащої матерії 664. Закон про многократні відношення 662. Закон про постійні відношен­ ня об’ємів 661. Закон про постійні відношен­ ня тягарів 659. Закон розрідження 663. Закон сталих сполукових ваг 659. Закон сталих сполукових об’є­ мів 661. Закон сталих сполукових тя­ гарів 659. Закон чинних мас 658. Закономірність 657. Закоптити 666. Закоптілий 667. Закоптіння 669. Закоптіти 668. Закорковувати 671. Закоркувати 671. Закрасити 1493. Закраситися 1499. Закрашувати 1493. Закрашувати на червоно 1497. Закрашуватися 1499. Закрутка 988. Закруток 988. Закурений 667. Закурення 669. Закурити 666. Закуритися 668. Залишок 1571. Заліза блиск 586. Заліза вітріоль 588; 2520. Залїза воднокис 618. Заліза вугляк 855. Заліза вуглян 2723. Заліза група 626. Заліза двосірчак 2483. Заліза двохлорак 616; 2942. Заліза дисульфід 2483. Заліза дихлорид 616; 2942. Залїза закис 609. Залїза закис-окис 624. Залїза закис-окис маґнетний 1125. Заліза іскриш 587. Заліза карбонат 2723. Заліза креман 1005. Заліза недокис 609. Заліза недокису гідрат 610.

З. Забарвити 1493. Забарвитися 1499. Забарвленє 1492. Забарвлений мармор 1268. Забарвлення 1491а; 1492. Забарвлювати 1493. Забарвляти 1493. Забарвлятися 1499. Забілюванє 241; 1576. Забруднити 649. Забруднити 649. Завада 1927. Загарт 655. Загартовувати 653. Загартовуватися 654. Загартувати 653. Загартуватися 654. Загладжувати 2771. Загладити 2771. Загуснути 2180. Загусти 2180. Задержане тепло 2260. Задуха 2345. Задушливий 2749. Зайвина 1571. Займистий 1086. Закис залїза 609. Закислити 1755. Закисляти 1755. Закис-окис залїза 624. Закис-окис залїза маґнетний 1125. Заколотити 262. Закон активних мас 658. Закон вічности матерії 664. Закон впливу мас 658. Закон зберігання енергії 665.

Заліза одноокис Заліза одноокис 609. Заліза одноокису гідрат 610. Залїза окис 624. Залїза окису гідрат 618. Залїза півтораокис 617. Заліза півтораокису гідрат 618. Заліза силікат 1005. Заліза сірчак (сульфід) 2482. Заліза триокис 625. Заліза трихлорак (трихлорид) 623; 2943. Залїза хльорак 2942. Залїзавий окис 609. Залїзавий сїрчак 2482. Залїзавий сїрчан 615; 2520. Залїзаві сполуки 611. Залїзавий хльорак 616; 2942. Залізавопотасовий цианяк 614; 2238; 3093. Залізиста сполука 584; 611. Залізистий 583. Залізистий воднекис (гідрокис) 610. Залізистий окис 609. Залізистий сірчан (сульфат) 615; 2520. Залізистий хлорак (хлорид) 616; 2942. Залізистий ціяноводень 612; 2235. Залізисто-залізовий окис 624. Залізисто-залізовий окис маг­ нетовий 1125. Залізистокалійний ціянід 614; 3093; 2238. Залізистопотасовий ціянак 614; 2238; 3093. Залізистоціянова кислота 612; 2236. Залізна бляха 603. Залізна руда 590. Залізний 585. Залізний блиск 586. Залїзний искриш 587. Залїзний іскринець 587. Залізний іскриш 587. Залізний порошок 589. Залїзний сїрковий искринець 587. Залїзний скалець 593. Залізний шпат 593. Залізники 626. Залїзників громада 626. Залізняк 594. Залізняк бурий 595.

– 82 – Залізняк магнетний 597. Залізняк хромовий 598; 3028. Залізняк червоний 399. Залізо 599. Залїзо біле 629. Залізо дахове 602. Залїзо земне 608. Залїзо зеркальне 3119. Залізо-карбід 855. Залізо ковне 600. Залізо космичне 601. Залізо куте 600. Залїзо лите 605; 3120. Залізо метеорне 601. Залізо пудлінговане 607. Залізо саморідне 608. Залїзо сире 3117. Залїзо телюричне 608. Залізо угляно-квасне 2723. Залізова сполука 591; 619. Залїзовець 594. Залїзовець бурий 595. Залїзовець хромовий 598; 3028. Залїзовець червоний 399. Залізовий ангідрид (безводник) 625. Залізовий воднекис (воднокис) 618. Залізовий вугляк 855. Залізовий вуглян 2723. Залізовий гідрокис 618. Залізовий карбонат 2723. Залізовий креман 1005. Залізовий надокис 624. Залізовий окис 617. Залізовий силікат 1005. Залізовий сірчан (сульфат) 2521. Залізовий хлорак 623, 2943. Залізовий ціяноводень 620; 2239. Залізового окису гідрат 618. Залізовокалійний ціянід 622; 3094. Залізовопотасовий цианяк 3094. Залізовопотасовий ціянак 622; 2241; 3094. Залізовоціянова кислота 620; 2240. Залізоцвітник 592. Заломити 1848. Заломлення молекулярне 1239. Заломлення світла 1847.

Затоплення Заломлення світла подвійне 511. Заломлювати 1848. Заломна здатність 1849; 2368. Замерзання 674. Заміна 1836. Замістити 677. Заміститися 678. Заміщення 679. Заміщення подвійне 510; 680. Заміщення подвійного реакція 2054. Заміщення реакція 2053. Заміщувати 677. Заміщуватися 678. Замкнене групування 490; 675. Замкнені вуглеводні (углевод­ ні) 2737. Замороження 676. Занечистити 649. Занечищати 649. Занурення 1753. Занурити 1752. Зануряти 1752. Запалити 650. Запалитися 648. Запальний 471. Запальність 335. Запалювати 650. Запалюватися 648. Запорошина 1955. Заправка мулярска 712. Запріпня 1942. Зародок 683. Засада захованя енерґиї 665. Засада захованя материї 664. Засадність 1937; 2564. Засадно 1936. Засадовий 1570. Засвітити 650. Засвічувати 650. Засвоєння 135. Засяг 2449. Засяг діланя 1448. Застосування 1862. Застудження 676. Затверднення 1580. Затверднути 1579. Затиск 651. Затичка 684; 1877. Заткало 1877. Затопити 1752. Затоплення 1753.

Затопляти Затопляти 1752. Затруєнє 1592. Затруя 1592. Зафарбування 670; 1492. Зафіксувати 2819. Зафіксуватися 2820. Захланути 1749. Захованя енерґиї засада 665. Захованя материї засада 664. Зачадження 2747. Зачепити 2454. Зачіпляти 2454. Зберігання енергії закон 665. Зберігання матерії закон 664. Збігатися 2219. Збігтися 2219. Збіжних промінів жмут 1952. Збіжні проміні 2451. Збірник 1872; 2063. Зважити 263. Зварити 2146. Зварювати 2146. Зваряти 2146. Звено гальваничне 1617. Звичайний алкоголь 276. Звичайний кварц 878. Звичайний мармор (мармур) 1267. Звичайний опал 1537. Звичайний польовик 1769. Звичайний спирт 276; 1201; 3194. Звичайний халцедон 2899. Звичайний цукор 2138. Звій диму 2408. Звітрілий 349. Звуглити 1463. Звугління 1462. Звугліти 1464. Звуглювати 1463. Звохчити 2706. Звохчувати 2706. Звязок 2176. Звязок подвійний 2176. Звязок потрійний 2176. Згарки 1572. Згусливий 2181. Згуслий 2181. Згуснути 2180; 2184. Згусти 2180. Згустити 2183; 2774. Згущати 2183; 2774. Згущеність 2182. Згущення 2185; 2773. Здавання 1839. Здання 1839.

– 83 – Здатність дисіоціяційна 537; 2367. Здатність заломна 2368; 1849. Здатність оборотова 340; 2366. Здінівка 438. Здогад 423. Здушений 2345. Зелене мило 685. Зелене скло (шкло) 686. Зелене скло просте 686. Зеленець 2927. Зелений вітриоль 588. Зеленити 1496. Зелень швайнфуртська 3121. Зелїза вітриоль 2520; 2521. Зелїза воднокис 618. Зелїза сїркан 2520; 2521. Зелїза сїрчак 2482. Зелїза хльорак 616. Зелїзна руда 590. Зелїзний блест 586. Зелїзний камінь 587. Зелїзний цьвіт 592. Зелїзний шпат 593. Зелїзняк 399. Зелїзняк багонний 189. Зелїзняк красний 399. Зелїзо 599. Зелїзо в прутах 600. Зелїзо коване 600. Зелїзо космічне 601. Зелїзо лите 605; 3117. Зелїзо метеоричне 601. Зелїзо самородне 608. Зелїзо сире 3117. Зелїзо телюричне 608. Зелїзо штабове 600. Зелїзовець блестячий 586. Зелїзовець бурий 595. Зелїзовець червоний 399. Зелїзовець червоний глини­ стий 399. Зелїзовий кремян 1005. Зелїзоцьвітник 592. Земельних металів громада 688. Землі 688. Землї алькалїчні 3149. Земля вапниста 716. Земля торфиста 2659. Земля кремениста 999. Земляне вугілля 840. Земляний віск 1620. Земна живиця 136. Земна мазь 1411. Земна смола 136.

Зніячити Земне залїзо 608. Земний віск 334. Земний олїй 463. Зеркало арсенове 1290. Зеркальне залїзо 3119. Зеркальний 690. Зерниста будова 2398. Зернистий 691. Зернистий вапняк 726. Зернистий кварц 876. Зимно 3024. Зілля сонне 1539. Злагоджувати 2770. Злагодити 2770. Злив 2000. Зливок 2270. Злий провідник 1397; 1883. Зліпити 2256. Зліплювання 2255. Зліплювати 2256. Зложене тїло 2701. Зложений 2271. Зложений цукор 2139. Злото 699. Злука 2297. Злука фізична 1213. Злуки алїфатичні 46. Злучати 2305. Злучатися 2306. Злучення 2297. Злучити 2305; 2454. Злучитися 2306. Злют 2340. Злютовування 2338. Злютовувати 2339. Злютувати 2146; 2339. Змиленє 1451. Зміна хемична (химічна) 740. Змінлива валентність (вартісність) 1394. Змінливий 1393. Змінна валентність (вартісність) 1394. Змінний 1659; 1393. Змінчива вартісність 1394. Зміцнити 2793. Зміцняти 2793. Змішання 2292. Змішати 2293. Змішка 2290; 2292. Змішувати 1328; 2293. Знак 1856. Знак хемичний 694. Зневтралїзувати 1384. Знести 2771. Зніячити 2771.

Зносити Зносити 2771. Зола 3146. Золиво 3147. Золити 3148. Зоління 3147. Золота краска 709. Золота недокис 702. Золота однохлорак 2944. Золота півокис 702. Золота півтораокис 703. Золота сірчак (сульфід) 2484. Золота трихлорак (трихлорид) 2945. Золота фарба 709. Золотавий окис 702. Золотавий хльорак 2944. Золотан 705. Золотан потасовий (потасу) 706. Золотий 707. Золотий папір 708. Золотистий окис 702. Золотистий хлорак (хлорид) 2944. Золотити 698; 1762. Золото 699. Золото гірське 700. Золото промивальне, про­ мив­не 701; 1902. Золотова кислота 704. Золотовий воднекис (воднекисень, гідрокис) 704. Золотовий окис 703. Золотовий сірчак (сульфід) 2484. Золотовий хлорак (хлорид) 2945. Золотового окису гідрат 704. Золотоносна наплавина 710. Золочення 711. Зотління 2645. Зплав 71. Зразок 1456. Зразок на аналіз 1874. Зразок середній 1874. Зредукувати 323. Зредукуватися 324. Зрівнання газового стану 2781. Зрівноважити 2782. Зрівноважувати 2782. Зріднути 1806. Зробити осад 1556. Зсідатися 2148. Зсілий 2568. Зсістися 2148. З’язати 2454.

– 84 –

И. Искриш залїза 587. Искриш залізний 587. Искриш мідяний 1310. Истниця 2908.

І. Ізобутан 743. Ізомасловий квас 744; 1167. Ізомасляна кислота 744; 1167. Ізомерія 745. Ізомерна сполука 746. Ізоморфізм 747. Ізотоничний розчин 748. Іл 751. Іл порцеляновий 848. Іл солистий 2315. Іловий гематит 399. Іміни 752. Імпрегування 753. Інверсія 754. Інд 762. Індиго 755. Індигова біль 756. Індигова тинктура 759. Індиговий блакит 757. Індиговий кармін 758. Індийска салїтра 821. Індикатор 760. Індій 762. Індійний (індія) хлорак (хло­ рид) 763; 2946. Індовий (інду) хльорак 763; 2946. Іржа 682; 1341; 2068. Іржа вхопилася 2071а. Іржавий 2070. Іржавіти 2071. Іржавління 2069. Іржею покриватися 2071. Ірид 764. Іридій 764. Ірідій 764. Іскра 765. Іскринець зелїзний 587. Іскринець мідяний 2900. Іскринець сїрковий зелїзний 587. Іскриш 954. Іскриш желїза 587. Іскриш заліза (залізний) 587. Іскриш міді (мідяний) 1310. Ісландський шпат 3137.

Йодид живосрібловий Ісляндский скалець 3137. Істоти білковаті 58. Ітерб 777. Ітербій 777. Ітр 778. Ітрій 778.

Ї. Їдке вапно 736. Їдка сода 1371; 3159. Їдке калі 815. Їдкий 3156. Їдкий амоняк 1376. Їдкий калій 3158. Їдкий натрій 1371; 3159. Їдкий потаж 3158. Їдкий потас 815; 3158. Їдкий сод 1371; 3159. Їдкий сод техничний 868. Їдкість 3160. Їдь 3216.

Й. Йод 781. Йодак 783. Йодак етиловий 796; 3202. Йодак живосріблистий 791. Йодак живосрібловий 792. Йодак кадмійний (кадмія) 785. Йодак кадмовий 785. Йодак метиловий 788; 1206. Йодак метиленовий 787. Йодак метилу 788; 1206. Йодак паладійний (паладія) 790. Йодак палядовий 790. Йодак потасовий (потасу) 786. Йодак ртутавий 791. Йодак ртутний, ртутовий 792. Йодак содовий (соду) 789. Йодак срібла (срібловий) 793. Йодак циановий 795; 3089. Йодак ціяновий (ціяну) 795. Йодаки алкілів 784. Йодан 801. Йодат 801. Йодатова кислота 800. Йодид 783. Йодид етиловий 796. Йодид живосріблистий 791. Йодид живосрібловий 792.

Йодид кадмійний Йодид кадмійний (кадмія) 785. Йодид калійний (калія) 786. Йодид метиловий 788; 1206. Йодид метиленовий 787. Йодид метилу 1206. Йодид натрійний (натрія) 789. Йодид паладійний (паладія) 790. Йодид срібла (срібловий) 793. Йодид ціяновий (ціяну) 795. Йодиди алкілів 784. Йодід 783. Йодметил 1206. Йодова кислота 800. Йодова тинктура 804. Йодове число 779. Йодовий ангідрид (безводник) 799. Йодовий квас 800. Йодовий ціянак (ціянід) 3089. Йодоводень 782. Йодокрохмальний папірець 780. Йодометан 788; 1206. Йодоформ 805. Йоду півтретяокис 799. Йоду ціянак (ціянід) 3089. Йон 806.

К. Кавчук 869. Кавчук роговий 3161. Кадм 807. Кадмій 807. Кадмійний йодак (йодид) 785. Кадмійний сірчак 2486. Кадмійний сірчан (сульфат) 2522. Кадмійний сульфід 2486. Кадмійний хлорак (хлорид) 2947. Кадмія воднекис (гідрокис) 809. Кадмія йодак (йодид) 785. Кадмія одноокис (окис) 808. Кадмія сірчак 2486. Кадмія сірчан (сульфат) 2522. Кадмія хлорак (хлорид) 2947. Кадмовий воднекисень 809. Кадмовий йодак 785. Кадмовий окис 808. Кадмовий сїрчак 2486. Кадмовий сїрчан 2522.

– 85 – Кадмовий хльорак 2947. Кадму окис 808. Казан 983. Казановий камінь 984. Казеїн 810. Казеїн рослинний 811. Казеїн ростинний 811. Кайніт 812. Кал 751. Каламарчик 1947. Каламутина 1280. Каламутити 1276. Каламутитися 1277. Каламутний 1278. Калі їдке 815; 3158. Калібрована посудина 742. Калїбрована скляна рура 1183. Калібрований 817. Калібрування 816. Калій 825. Калій їдкий 3158; 815. Калій металевий 826. Калійна салітра 821. Калійне мило 685. Калійне шкло 166; 823. Калійний арсенин 1297. Калійний аурат 706. Калійний бромід 218. Калійний гіпохлорит 3003. Калійний дихромат 3043. Калійний йодид 786. Калійний карбонат 2724. Калійний кобальтоазотин 930. Калійний манганат 1152. Калійний надокис 828. Калійний нітрат 30. Калійний нітрит 22. Калійний олеїнан 1512. Калійний оливан 2157. Калійний окис 827. Калійний перманганат 1156. Калійний півокис 827. Калійний селенід 2192. Калійний силікат 1006. Калійний сульфат 2523. Калійний сульфід 2487. Калійний сульфоціянат 2079. Калійний суперхлорат 3014. Калійний хлорат 3011. Калійний хлорид 2948. Калійний хлороплатинат 3019. Калійний хромат 3042. Калійний цирконат 3081. Калійний ціянат 3097.

Кальційний... Калійний ціянід 3090. Каліум 825. Калія арсенин 1297. Калія аурат 706. Калія бромід 218. Калія гіпохлорит 3003. Калія дихромат 3043. Калія йодид 786. Калія карбонат 2724. Калія манганат 1152. Калія надокис 828. Калія нітрат 30. Калія нітрит 22. Калія окис 827. Калія окису гідрат 829. Калія олеїнан 1512. Калія оливан 2157. Калія перманганат 1156. Калія півокис 827. Калія селенід 2192. Калія силікат 1006. Калія сульфат 2523. Калія сульфід 2487. Калія сульфоціянат 2079. Калія суперхлорат 3014. Калія хлорат 3011. Калія хлорид 2948. Калія хлороплатинат 3019. Калія хромат 3042. Калія цирконат 3081. Калія ціянат 3097. Калія ціянід 3090. Калї 825. Калї манґанокислий 1156. Каломель 830; 2976. Калофонія 847. Кальцит 830; 724. Кальцит кристальний 832; 1035. Кальцит кристаловий 832; 728. Кальцит кристаличний 1035. Кальцій 833. Кальційна салітра 1440. Кальційний винан 275. Кальційний гіпохлорит 3004. Кальційний карбонат 2725. Кальційний нітрат 31. Кальційний окис 834. Кальційний оцтан 2761. Кальційний силікат 1007; 2226. Кальційний сульфат 2524. Кальційний флуорид 2890. Кальційний фосфат кислий 2858.

Кальційний... Кальційний фосфат подвійнокислий 2859. Кальційний фосфат середній 2857. Кальційний хлорид 2949. Кальціум 833. Кальція винан 275. Кальція гіпохлорит 3004. Кальція карбонат 2725. Кальція нітрат 31. Кальція одноокис (окис) 834. Кальція окису гідрат 835. Кальція оцтан 2761. Кальція силікат 1007; 2226. Кальція сульфат 2524. Кальція флуорид 2890. Кальція фосфат кислий 2858. Кальція фосфат подвійнокис­ лий 2859. Кальція фосфат середній 2857. Кальція хлорид 2949. Каляфонія 847. Камінна сіль 839. Камінний вугіль 840. Камінпий уголь 840. Камінновугляний деготь 838. Камінь 841. Камінь антимоновинний 2049. Камінь брамурний 928; 31а. Камінь винний 272. Камінь гіпсовий 44; 426. Камінь дорогий 557. Камінь зелїзний 587. Камінь казановий 984. Камінь кітловий 984. Камінь котловий 984. Камінь лазуровий 1072. Камінь ледовий 2188. Камінь літографський (літографний) 1112. Камінь лучистий 180. Камінь напівблагородний 1783. Камінь пекольний 4; 1118. Камінь півдорогоцінний 1783. Камінь польовий 233. Камінь пробний 1099. Камінь синій 1311; 2528. Кампешове дерево 843. Камфора 844. Камфора борнеанська 844. Камфора м’ятова 841. Камфора перцева 844. Камфорівка 845. Камфоровий спирт 845.

– 86 – Кам’яна сіль 839. Кам’яне вугілля 840. Камяне серце 2274. Камянка 839. Кам’яновугляна смола 838. Канадийський бальзам 152. Канадський бальзам 152. Катод 867. Каолін 848. Капельник 849. Капельниковий вапняк 720. Каплисто-плинний 636. Каплі Гофмана 476. Капля 850. Карамель 851. Карат 852. Карбамід 853; 1262. Карбід 854. Карбоксилова група 856. Карбоксил 856. Карболевий квас 857. Карболова кислота 857. Карболь 857. Карбольовпй квас 857. Карбонат 858; 2720. Карбонат амонійний (амонія) 2721. Карбонат барійний (барія) 2722. Карбонат заліза (залізовий) 2723. Карбонат калійний (калія) 2724. Карбонат кальційний (кальція) 2725. Карбонат літійний (літія) 2727. Карбонат магнійний (магнія) 2728. Карбонат манганистий 1143. Карбонат натрійний (натрія) 2730. Карбонат олива (оливовий) 2731. Карбонат цинковий (цинку) 2732. Карборунд 859. Кармазин 986. Кармін 860. Кармін індиговий 758. Карналіт 861. Карнеоль 2202. Каситерит 862; 1528. Каcyвати 2771. Каталіз 864. Каталізатор 863.

Кислий фосфоран... Каталізатор негативний 863. Каталізатор позитивний 863; 2794. Каталїза 864. Каталітичне діяння 865. Катіон 866. Катод 867. Катода 867. Каша вапняна 717. Квалітативний 870. Квантитативний 944. Кварц 873. Кварц звичайний 878. Кварц зернистий 876. Кварц криштальний 464. Кварц лівозворотний 874. Кварц молочний 877; 1250. Кварц правозворотний 875. Кварц рожевий 879. Кварцовий пісок 872. Квас 904. Квас вільний 2163. Квасна сіль 908. Квасний ваповий фосфоран 2858. Квасний вуглян вапу 2726. Квасний содовий фосфоран 2864. Квасний угляний вап 2726. Квасність 905. Квасніти 1488. Квасовий 906. Квасород 902. Кверцитрон 886. Кератин 887; 2073. Кернична вода 920. Кетон 890. Кетонові кваси 889. Кетонокислоти 889. Кианїд 3087. Киновар 892; 2498. Киновар червоний 893. Кипень 900. Кипіння 896. Кипіти 897. Кип’ячий 895. Кип’ячість 894. Кипячка 463; 1411. Кисень 902. Кисла сіль 908. Кислий 907. Кислий ваповий вуглян 2726. Кислий фосфат кальційний (кальція) 2858. Кислий фосфоран ваповий (вапу) 2858.

Кислот жадність Кислот жадність 580. Кислота 904. Кислота вільна 2163. Кислотний 906. Кислотність 905. Кисневці 903. Кисненє 1484. Кисненє алькоголїчне 206. Кисненє оцтове 211. Киснення 205. Киснення алькоголеве 206. Киснення масляне 208; 1164. Киснення молочне 209. Кисненвя оцтове 211. Киснення спиртове 206. Киснесірчак вугля 2738. Киснесїрчак углевий (угля, угляний) 2738. Киснехльорак азотавий 2967. Киснехльорак азотовий 2968. Киснехльорак фосфоровий 2999. Киснути 204. Кисня група 903. Кисняк 1483. Китування 3133. Кілограм 891. Кількіс(т)ний 944. Кількіс(т)ний аналіз 945. Кількість електрики 946. Кінцевий стан системи 963; 2332. Кіпів (Kiпa) апарат 1854. Кістяне вугілля 982. Кістяний вуголь 982. Кістяний клей 912. Кістяний попіл 697. Кітловий камінь 984. Кітованє 3133. Клеєвина 916. Клей 837; 910. Клей вишневий 289. Клей кістяний 912. Клей рослинний 913. Клей хрястковий 914. Клейкий 915. Клейковина 916. Клейова краска 909. Клейова фарба 909. Клепний 933. Клий 837; 910. Кліщатка 3155. Кліщі 3155. Кліщі турмалїнові 2692. Ключик 988. Кляйстер 917.

– 87 – Кляйстер крохмальний (муч­ ковий) 996. Кобальт 924. Кобальта окис 927. Кобальтавий арсенан 1298. Кобальтавий воднекисень 926. Кобальтавий окис 925. Кобальтистий воднекис 926. Кобальтистий окис 925. Кобальтисто-кобальтовий окис 929. Кобальтіяк 923. Кобальтоазотин калійний 930. Кобальтоазотин потасовий 930. Кобальтовий арсенин 1298. Кобальтовий надокис 929. Кобальтовий окис 927. Кобальтовий сірчан (сульфат) 2525. Кобальтоціянак 932. Кобальтоціяноводнева кислота 931. Кобальту недокис 925. Кобальту недокис-окис 929. Кобальту недокису гідрат 926. Кобальту одноокис 925. Кобальту одноокису гідрат 926. Кобальту півтораокис 927. Кобальту сірчан (сульфат) 2525. Ковальний 933. Ковальність 934. Коване зелїзо 600. Ковань 1195. Ковне залізо 600. Ковний 933. Ковність 934. Ковтати 1749. Коефіцієнт розчинности 987. Кокаїн 936. Кокаїна 936. Кокосове мило 937. Кокс 938. Кокус 938. Колба 939. Колба вимірна 741. Колба круглодонна 1053. Колба плескатодонна 1733. Колір 3054. Колльодий 947. Колльодийна вовна 948. Колльодіюм 947. Колова поляризація 1054; 1794.

Крапля Коловий оборотний процес 1055; 1458. Колодій 947. Колодійна вовна 948. Коломазь 1136. Колориметричний аналіз 951. Колотівка 1327. Кольодийна вовна 948. Кольор 3054. Кольфарба 991. Конденсуватися 962. Коничний 964. Коніїн 965. Коніїна 965. Конопляна олія 966. Консервований 967. Конституційна вода 968. Конституційна формула 969. Конституційний взір(ець) 969. Конструкція 1819. Концентраційний ланцюг 3100. Концентрація розчину 970. Концентрований 971; 1058. Копал 973. Копалина 1217. Копалова смола 972. Копаль 973. Копальний ґаз 188. Копальня вугілля (вугля) 975; 2746. Копальня соли 974; 2325. Копистка 1327. Кораловий 976. Кораловий вапняк 727. Корковий 1878. Корком’ялка 1879. Корок 1876; 1877. Королівска вода 300. Корунд 979. Космичне залізо 601. Космічне зелїзо 601. Кострубатий 3123. Кострубатість 3122. Костяний вугіль 982. Котел 983. Котел дестиляційний (перегінний) 1645. Котловий камінь 984. Кофеїн, кофеїна 985. Кошеніля 986. Краплистий 634. Краплі Гофманові 476. Крапління 1479. Крапліти 1478. Крапля 850.

Краска Краска 991; 3054. Краска анілінова 113. Краска золота 709. Краска клейова 909. Краска олійна 1168. Краска рослинна (ростинна) 2036. Красний зелїзняк 399. Крейда 1325. Крейда червона 399. Крейдка теслярска 399. Крем 1000. Кремак 1021. Креман 1003; 2224. Креман ваповий (вапу) 1007; 2226. Креман глиновий (глину) 1004; 2225. Креман глинцевий (глинця) 69; 1004; 2225. Креман заліза (залізовий) 1005. Креман магнійний (магнія) 1008. Креман маґновий 1008. Креман мідавий 1009. Креман міді 1009. Креман олива (оливовий, оло­ вовий) 1011; 2227. Креман потасовий (потасу) 1006. Креман содовий (соду) 1010. Креман цинковий (цинку) 1012. Креман цирконійний (цирконія, цирконовий) 1013. Кремани алькаличні (алькаліїв) 2228. Кремани глинові (глину) 69. Кремениста земля 999. Кремениця 999. Кремінка 999. Кремінь 998. Кремова кислота 1002. Кремовий безводник (ангідрид) 1001. Кремовий двоокис 1001. Кремовий двусїрчак 2488. Кремовий квас 1002. Кремовий надокис (окис) 1001. Кремовий сірчак 2488. Кремовий флуорак 2891. Кремовий хлорак 2950. Кремоводень 1020. Кремометан 1020.

– 88 – Крему безводник (ангідрид) 1001. Крему двоокис (двокис) 1001. Крему сірчак 2488. Крему флуорак 2891. Крему хлорак 2950. Кремян 1003; 2224. Кремян алюмініовий 1004. Кремян ваповий 1007. Кремян зелїзовий 1005. Кремян маґновий 1008. Крем’янка 999. Кренова кислота 1024. Кресень 587. Крива розчинности 1025. Кривавик 399. Крига 1092. Крижаний 1093. Криниця 922. Кринична вода 920. Криоліт 1048. Криптон 1026. Кристал 3047. Кристал гірний 464. Кристал гірський 464. Кристал двоосевий 1043. Кристал одноосевий 1045. Кристал плинний 635; 1044. Кристалична сіль 1036. Кристаличне тіло 1037. Кристаличний 1033. Кристаличний вапняк (каль­ цит) 1035. Кристалізаційна вода 1027. Кристалізація 1028. Кристалізація фракціонована 1029. Кристалізувати 1030. Кристалізуватися 1031. Кристалїчний 1033. Кристалїчне тїло 1037. Кристаловий вапняк (кальцит) 728; 832. Кристалоїд 1039. Кристаль 1040. Кристальна вісь 1041. Кристальна вода 1027. Кристальне скло 2162; 2827. Кристальний 1041. Кристальний близнюк 1042. Кристальний гематит 399. Кристальний двійняк 1042. Кристальний кальцит 832; 1035. Кристальні вапняки 728. Кристалуватий 1038.

Ламкий Критична температура 1046. Критичне тиснення 1046. Критичний 1046. Критичний об’єм 1046. Крихкий 1114; 2108; 3045. Крихкість 3046. Криця 2376. Крицяк 593. Кришити 563; 1989. Криштал гірний 464. Кришталеве шкло 2162. Кришталь 1040. Криштальний кварц 464. Криштальовий 3049. Кріогідрат 1047. Кріоліт 1048. Кровн 1052. Кровнове шкло 1052. Кровокрасник 401. Кров’яна сироватка 1051. Крохкий 3045. Крохмаль 995. Крохмальний кляйстер 996. Крохмальний цукор 997. Круглодонна колба 1053. Крупка 982. Крухкий 3045. Круш 1195; 2100. Крушець 1217. Крушний 1114; 3045. Крушність 3046. Ксенон 1059. Ксилол 1060. Ксильоль 1060. Купервас 1062. Куприт 1066; 1313.

Kypa 1956. Куркума 1068. Курява 1956. Куте залізо 600. Кухонна сіль 1743.

Л. Лабораторія 1069. Лабораторія рухома 1070. Лаврова олія 1071. Лавровий олїй 1071. Лазуровий камінь 1072. Лак 1079. Лакмус 1077. Лакмусова тинктура 1076. Лакмусовий папір 1075. Лактоза 1078; 1254. Ламкий 1114.

Ламучий Ламучий 1114. Лантан 1083. Ланцові сполуки 644. Ланцюг концентраційний 3100. Ланцюгова будова 1820; 3101. Левулоза 1085; 1732; 2882. Легкий 2262. Легкотопливий 1087. Легкотопний 1087. Легкотопність 1088. Легумін 811. Легумінози 1089. Ледовий 1093. Ледовий камінь 2188. Лен гірський 6; 87. Летивіти 2766. Летицин 1095. Леткий 1096. Лещатка турмалінові 2692. Лєґумін 811. Лєґумінози 1089. Липкий 915; 1105. Липкість 1106. Липти 1859. Липучий 1105. Липучість 1106. Лисиця 988. Лиск 183. Лисковець 3222. Лискучий 185. Листуватий ґіпс 2188. Лите залізо (зелїзо) 605; 3117. Литий 1171. Лищак 2274. Лищак потасовий 822. Лищаковий лупак 2276. Лищик 2274. Лівар 1687. Лівозворотний 1117. Лівозворотний кварц 874. Лігнін 1097. Лігроїн 1098. Лід 1092. Лідит 1099. Лій 646. Лійка 330. Лійка роздільна 331. Лікер 1100. Лімоніт 595. Літеплий 2590. Літій 1107. Літійний воднекис 1109. Літійний вуглян 2727. Літійний гідрокис 1109. Літійний карбонат 2727.

– 89 – Літійний окис 1108. Літійний півокис 1108. Літійний фосфат 2860. Літія воднекис 1109. Літія вуглян 2727. Літія гідрат окису 1109. Літія гідрокис 1109. Літія карбонат 2727. Літія окис 1108. Літія півокис 1108. Літія фосфат (фосфоран) 2860. Літографський камінь 1112. Лїгнїн 1097. Лїгроїна 1098. Лїдит 1099. Лїмонїт 595. Лїт 1107. Лїтовий воднекисень 1109. Лїтовий окис 1108. Лїтовий углян 2727. Лїтографичний вапняк 1112. Лїтографний камінь 1112. Лїту воднекисень 1109. Лїту окис 1108. Лїту углян 2727. Лосняк 2274. Лосняк потасовий 822. Лосняковий гематит 399. Лосняковий лупак 2276. Лояк 2559. Луг 3146; 3153. Луг калійний 824. Луг натрійний 1369. Луг потасовий 824. Луг содовий 1369; 2030. Лугуватий 3150. Лугуваті метали 3151. Лугуватість 3152. Лугувато-земельні метали 3149. Лужений 3150. Луження 3147. Лужити 1761; 3148. Лупак 2264. Лупак галуновий 881. Лупак глинястий 449. Лупак лищаковий (лосняковий) 2276. Лупак полірований 1773. Лупак хлоритовий 2919. Лупак хлоритний 2919. Лупакова глина (глинка) 441. Лупакуватий 2268. Лупатись 2671. Лупець 2264.

Магнійний одноокис Лупність 2341. Лупок до рисованя 487. Лупцеватий 2268. Луснути 1115; 2671. Лусткий 2272. Лучба 2908. Лучистий камінь 180. Лучити 2454. Лучовик 43; 180. Льодова сіль 839; 1036. Льодовий 1093. Льодовий цукор 1091. Любайстер 44. Любастер 44. Любрика гематит 399. Лют бляхарский 1867. Лютованє 2338. Лютувати 1625; 2146; 2339. Лязуровий камінь 1072. Ляк 1079. Лякмус 1077. Лякмусова тинктура 1076. Лякмусовий папір 1075. Ляктоза 1078; 1254. Лямпа 1080. Лямпа безпечна Деві 1082. Лямпа безпеченьства 1082. Лямпа ґазова Бунсена 474. Лямпа жарова 818. Лянтан 1083. Ляпіс 4; 1118.

М. Магнезит 1119. Магнезія 1120. Магнезія біла 1121. Магнезія палена 1122. Магнет 1126. Магнетит 597. Магнетний залізняк 597. Магнетовий залізисто-залізо­ вий окис 1125. Магній 1130. Магнійна стьожка 1128. Магнійний 1127. Магнійний воднекис 1132. Магнійний вуглян 2728. Магнійний гідрат окису (гід­ ро­кис) 1132. Магнійний дріт 1129. Магнійний карбонат 2728. Магнійний креман 1008. Магнійний одноокис (окис) 1131.

Магнійний силікат Магнійний силікат 1008. Магнійний сірчан (сульфат) 2526. Магнійний хлорак (хлорид) 2951. Магнійний фосфат 2861. Магнійний фосфід (фосфорак) 2877. Магнійний фосфоран 2861. Магніт 1126. Магнія воднекис 1132. Магнія вуглян 2728. Магнія гідрат окису (гідрокис) 1132. Магнія карбонат 2728. Магнія креман 1008. Магнія одноокис (окис) 1131. Магнія силікат 1008. Магнія сірчан (сульфат) 2526. Магнія фосфат 2861. Магнія фосфід 2877. Магнія фосфоран 2861. Магнія хлорак (хлорид) 2951. Маґн 1130. Маґнезия 1120. Маґнезия біла 1121. Маґнезия палена 1122. Маґнес 1126. Маґнетний закис-окис залїза 1125. Маґнетний желїзовець 597. Маґновий воднекис (воднекисень) 1132. Маґновий вуглян 2728. Маґновий дріт 1129. Маґновий креман (кремян) 1008. Маґновий окис 1131. Маґновий сїрчан 2526. Маґновий углян 2728. Маґновий фосфорак 2877. Маґновий фосфоран 2861. Маґновий хльорак 2951. Маґну окис 1131. Магну хльорак 2951. Мазь 1136. Мазь деревна 559. Мазь земна 1411. Макове молоко 1539. Малахіт 1137. Малеїнова кислота 1138. Малеїновий квас 1138. Маляхіт 1137. Мальтоза 1139; 2313. Манган 1140. Манганан 1151.

– 90 – Манганан потасовий (потасу) 1152. Манганат 1151. Манганат калійний (калія) 1152. Манганистий воднекис 1142. Манганистий вуглян 1143; 2729. Манганистий гідрокис 1142. Манганистий карбонат 1143; 2729. Манганистий окис 1141. Манганистий сірчан (сульфат) 1144; 2527. Манганисто-мангановий окис 1148. Манганова кислота 1150. Манганового окису гідрат 1146. Мангановий ангідрид 1149. Мангановий безводник 1149. Мангановий воднекис (гідрокис) 1146. Мангановий двоокис 1147. Мангановий двосірчак 2490. Мангаповий двохлорак 2952. Мангановий дисульфід 2490. Мангановий дихлорид 2952. Мангановий надокис 1147. Мангановий односірчак 2489. Мангановий окис 1145. Мангановий сульфід 2489. Мангановий тетрахлорид (чо­ тирохлорак) 2953. Мангану двоокис 1147. Мангану двохлорак 2952. Мангану двосірчак (дисульфід) 2490. Мангану дихлорид 2952. Мангану надокис 1147. Мангану недокис 1141. Мангану недокис-окис 1148. Мангану недокису гідрат 1142. Мангану одноокис 1141. Мангану одноокису гідрат 1142. Мангану односірчак 2489. Мангану півтораокис 1145. Мангану півтораокису гідрат 1146. Мангану півчвартаокис 1153. Мангану сульфід 2489. Мангану тетрахлорид 2953. Мангану триокис 1149. Мангану чотирохлорак 2953.

Масткий Манґан сїрчаний 2489. Манґанавий воднекисень 1142. Манґанавий окис 1141. Манґанавий сїрчак 2489. Манґанавий сїрчан 1144; 2527. Манґанавий углян 1143; 2729. Манґанавий хльорак 2952. Манґанан потасовий 1152. Манґановий воднекисень 1146. Манґановий двуокис 1147. Манґановий квас 1150. Манґановий надокис 1148. Манґановий сїрчак 2490. Манґановий хльорак 2953. Манґано-кислий калї 1156. Манґану двокис 1147. Манія 986; 2429. Марґель 1186. Марґіль 1186. Марієне скло 2188. Марказит 587. Мармароський діямант 56. Мармор 1265. Мармор білий 1266. Мармор забарвлений 1268. Мармор звичайний 1267. Марморовий 1264. Мармор пестрий 1268. Мармор рябий 1268. Мармор флоренцький 1270. Мармор черепашковий 1269. Мармур 1265. Мармур звичайний 1267. Мармур мушлевий 1269. Мармур пестрий 1268. Мармур фльорентийський 1270. Маса 1169. Маса активна 571. Маса ґаляретова 2411. Маса чинна 571. Масивний 1171. Масивність 1170. Маслистий 1161. Масло 1160. Масловий квас 1165. Маслян 1166. Маслян етиловий 3197. Масляна кислота 1165. Масляна форментація (киснення) 208; 1164. Масляний 1162. Масний блиск 641. Масткий 1161.

Масть Масть 1136. Матовий 1175. Материї захованя засада 664. Материї непропащої закон 664. Материця 1176. Материя 1174. Материял опаловий 2655. Материял пальний 1173. Матерії вічности закон 664. Матерії зберігання закон 664. Матерії подільність 572. Матерія 259; 1174. Матеріял 1172. Матеріял горючий 1173. Матеріял палкий 1173. Матерія редукуюча 2062. Матерія редукційна 2062. Маточний розчин 1176. Машляк 991. Меженний 1899. Меланіт 1180. Мелантерит 588. Мелянїт 1180. Меляса 1181. Менделеєва періодична сис­ тема 1670. Мензурка 1183. Меніліт 1184. Ментол 1185. Мергель 1186. Меркаптан 1187. Мерхнути 2697. Метаантимонова кислота 2436. Матаарсенан 1303. Метаарсенова кислота 1302. Метаарсеновий квас 1302. Метабісмутова кислота 285. Метабісмутовий воднекис 282. Метаборан 197. Метаборат 197. Метаборова кислота 196. Метаборовий квас 196. Метавізмутовий воднекисень 282. Метавізмутовий квас 285. Метакреман 1015. Метакремова кислота 1014. Метакремовий квас 1014. Метал 1195. Метал благородний 181. Метал гарматній 1197. Метал друкарський 2618. Металевий 1190.

– 91 – Металевий калій 826. Металевий потас 826. Метали алькаличні 3151. Метали алькалично-земель­ ні 3149. Метали лугуваті 3151. Металичний 1191. Металів земельних громада 688. Металїчний 1190. Металїчний попіл 1482. Металоід 1193. Металургія 1194. Металюрґия 1194. Металь 1195. Металь благородний 181. Металь Вуда 2361. Металь гарматний 1197. Металь дзвоновий 950. Металь друкарський 2618. Метальоїд 1193. Метальний потас 826. Метальництво 1194. Металь Rose’его 2362. Металь шляхетний (шляхот­ ний) 181. Метан 188; 1198. Метасилікат 1015. Метафосфат 2867. Метафосфоран 2867. Метафосфорова кислота 2866. Метафосфоровий квас 2866. Метеоричне зелїзо 601. Метеорне залізо 601.

Mетил 1204. Метилен 1199. Метиленовий бромак (бромід) 220. Метиленовий йодак (йодид) 787. Метилену бромак (бромід) 220. Метиловий алкоголь 1201. Метиловий бромак 219. Метиловий етер 1202; 3206. Метиловий йодак (йодид) 788; 1206. Метиловий спирт 1201. Метиловий хлорак (хлорид) 2956. Метилово-етиловий етер 1200. Метилово-оцтовий естер 1203. Метилу йодак (йодид) 1206; 788.

Міди азотан Метиль 1204. Метильовий оцтан 1203. Механика 1208. Механична мішанина 1212. Механична подільність 1210. Механична праця 1211. Механична сполука 1213. Механичний 1209. Механїка 1208. Механїчна сумішка 1212. Механїчний 1209. Милення 1451. Милкий 1286. Мило 1281. Мило вапнисте (вапняне) 719. Мило зелене (калійне) 685. Мило кокосове 937. Мило натрійне 1361. Мило оливне 2038. Мило олив’яне 2160. Мило олійне 2038. Мило оловове 2160. Мило потасове 685. Мило содове 1361. Мило товщеве 645. Миляна банька 1285; 1947. Миляний 1284. Милярня 1283. Милярство 1282. Мисочка 1228; 3106. Мишак 1291. Мишачий огонь 2879. Мищинка 1228; 3106. Міґдалів гірких олїйок 469. Міґдалова олія 1215. Міґдаловий олїй 1215. Мідавий азотан 32. Мідавий воднекисень 1322. Мідавий креман 1009. Мідавий окис 1317; 1320. Мідавий сїрчан 2528. Мідавий хльорак 2964. Мідева сполука 1321. Мідевий азотан 32. Мідевий воднекис 1322. Мідевий воднекисень 1319. Мідевий нітрат 32. Мідевий окис 1320. Мідевий оцтан 2762. Мідевий силікат 1009. Мідевий сірчан (сульфат) 2528. Мідевий хлорак (хлорид) 2964. Міденець 1310. Міди азотан 32.

Міди блест Міди блест 1309. Міди вітриоль 1311; 2528. Міди іскриш 1310. Міди окис 1320. Міди окисок 1317. Міди сїрчак 2494. Мідиста сполука 1318. Мідистий воднекис 1319. Мідистий окис 1317. Мідистий хлорак (хлорид) 2963. Міді азотан 32. Міді блиск 1309. Міді вітріоль 1311. Міді двохлорак (дихлорид) 2964. Міді іскриш 1310. Міді креман 1009. Міді нітрат 32. Міді недокис 1317.

Miдi недокису гідрат 1319. Міді одноокис 1320. Міді одноокису гідрат 1322. Міді односірчак 2494. Міді оцтан 2762. Міді півокис 1317. Міді півокису гідрат 1319. Міді півсірчак 2493. Міді силікат 1009. Міді сірчак 2494. Міді сірчан (сульфат) 2528. Міді сульфід 2494. Мідники 1323. Мідяві сполуки 1318. Мідянець 1313. Мідяний 1308. Мїдяний блиск 1309. Мідяний вітриоль 1311. Мідяний искриш 1310. Мідяний іскринець 2900. Мідяний іскриш 1310. Мідянка 1324. Мідь 1314. Мідь дзвонова 950. Мідь сірчаноквасна 2528. Мідь червона 1316. Міжмолекулярний відступ 1179. Мікрон 1214. Мілкозернистий 1182. Мінерал 1217. Мінералогія 1216. Мінераль 1217. Мінеральна вода 1219. Мінеральна вода природня 1220.

– 92 – Мінеральна вода штучна 1221. Мінеральна олія 1223. Мінеральне джерело (жерело) 773; 1222. Мінеральне угноєння 1225. Мінеральоґія 1216. Мінія 2154; 2429. Мірабіліт 1226. Мірикилевий алкоголь 1227. Мірициловий алкоголь (спирт) 1227. Мірний 2769. Місткість 577. Міхурець 1947. Міцний 1058. Міцьність 1937. Міцьно 1936. Мішалка 1327. Мішанина 2290; 2292. Мішанина механична 1212. Мішанина остудна 1597. Мішанина фізична 1212. Мішанка вапяна 3062. Мішати 1328. Многоатомовість 1230. Многовалентність 1230. Многовартісна кислота 1231. Многовартісність 1230. Многократні аміни 86. Многокреман 1019; 1772. Многокремовий квас 1018; 1771. Многоосновна кислота 1231. Многоосновні кваси 1231. Многосірчак амонійний (амо­ нія) 2476. Многофазова система 1232. Многохроман 1775; 3041. Мокра пара 1354. Мокрий аналіз 105. Молекула 1233. Молекулярна будова 1240. Молекулярна вага 372. Молекулярна гіпотеза 1236. Молекулярна формула 1241. Молекулярна поверхня 1238. Молекулярна структура 1240. Молекулярне заломлення 1239. Молекулярний 1234. Молекулярний взір (взірець) 1241. Молекулярний об’єм 1469. Молекулярний рух Бровнов­ ський 232.

Мочник Молєкул 1233. Молєкулярний тягар 372. Молібдат 1247. Молібден 1243. Молібденан 1247. Молібденова кислота 1246. Молібденовий ангідрид (без­ водник) 1245. Молібденовий двохлорак (ди­ хлорид) 2957. Молібденовий квас 1246. Молібденовий окис 1244. Молібденовий пентахлорид (п’ятихлорак) 2960. Молібденовий тетрахлорид 2959. Молібденовий трихлорак (трихлорид) 2958. Молібденовий чотирохлорак 2959. Молібдену двоокис 1244. Молібдену двохлорак (дво­ хлорид) 2957. Молібдену пентахлорид (п’я­ тихлорак) 2960. Молібдену тетрахлорид 2959. Молібдену триокис 1245. Молібдену трихлорак (три­ хлорид) 2958. Молібдену чотирохлорак 2959. Молоко вапневе (вапняне) 718. Молоко макове 1539. Молоко сірчане 1249; 2550. Молоч 1229. Молочан 1252. Молочна кислота 1251. Молочна ферментація (киснення) 209. Молочний кварц 877; 1250. Молочний квас 1251. Молочний опал 1253. Молочний цукор 1078; 1254. Моль 1242. Моносахариди 1256. Моріон 1257. Морський 1258. Морфін 1259. Морфіна 1259. Мосяж 1084. Мотор 508. Мочан 1261. Мочева кислота 1260. Мочевий квас 1260. Мочник 853; 1262.

Мул

– 93 –

Мул 751. Мула 437. Мулярка 712. Мулярська заправка 712. Муравельна кислота 1272. Муравельний альдегід 1271. Муравельний квас 1272. Муравлян 1273. Муравлян етиловий 3198. Муравлян етильовий 3198. Муравлян натрійний (натрія) 1274. Муравлян содовий (соду) 1274. Мурак 1693. Мусувати 897; 1959. Мут 1280. Мутний 1278. Мучки 1774. Мучковий кляйстер 996. Мушлевий вапняк 729. Мушлевий мармур 1269. Муштардовий олїйок 465. Мущир 2412. Мягка вода 1329. Мягка живиця 151. М’який 1329. М’ятова камфора 844.

Н. Набайцований 1931. Набрякати 1332; 1978. Набряклий 1979. Набряк(ну)ти 1332; 1978. Набубнявілий 1979. Набубнявіти 1332; 1978. Набучавіти 1332; 1978. Навіз 1333. Навізна сіль 1225. Навохти 292; 1914. Навохчити 2706. Нагрівання 1334. Нагрівати 1335. Нагріти 1335. Надйодан 803. Надйодова кислота 802. Надйодовий квас 802. Надманганан 1155. Надманганан потасовий (по­ тасу) 1156. Надманганова кислота 1154. Надмангановий ангідрид (без­ водник) 1153. Надокис 1656.

Надокис азотовий 23. Надокис барійний (барія) 161. Надокис баровий (бару) 161. Надокис водневий (водня) 308. Надокис германійний (герма­ нія) 405. Надокис ґермановий (ґерма­ ну) 405. Надокис желїзовий (залїзовий) 624. Надокис калійний (калія) 828. Надокис кобальтовий 929. Надокис кремовий 1001. Надокис мангановий (мангану) 1147. Надокис манґановий 1148. Надокис потасовий (потасу) 828. Надокис стронційний (строн­ ція) 2405. Надсірчан 2541. Надсірчана кислота 2540. Надсірчаний ангідрид (безводник) 2539. Надсірчаний квас 2540. Надсїрковий квас 2540. Надхлоран 3013. Надхлоран потасовий (потасу) 3014. Надхлорова кислота 3012. Надхльоровий квас 3012. Наїдний 1698. Накип 1340. Накривка 1057. Налет 1341. Намул 1342. Намулок 1342. Нанос 1342. Напахатися 1915. Напитки алькоголїчні 1346. Напиток 1344. Напиток алкоголевий (алькоголїчний) 1346; 2347. Напиток пінявий 1345; 3126. Напиток спиртовий 1346; 2347. Напиток шумливий 1345; 3126. Напівблагородний 1782. Напівблагородний камінь 1783. Напівпрозорий 1788. Напівпроникливий 1789. Напівпросвітчастий 1788. Напівстійка рівновага 1790.

Натріум Напівсхнуча олія 1784. Напій 1344. Наплавина 1342; 2087. Наплавина золотоносна 710. Наплавні піски 2087. Наплив 1342. Напруга поверхнева 1744. Напруга поверхнева плину 1372. Напруження електричне 1347. Напускання 1912. Напускати, напустити чим 1913. Наркоз 1348. Наркотика 1348; 2797. Наркотин 1349. Наркотина 1349. Наркотичний 1350. Наряддя 1852. Наситити 1353. Насичати 1353. Насичена пара 1354. Насичена сполука 1357. Насичена температура 1844. Насичений 1356. Насичений алкоголь (спирт) 1843. Насичені вуглеводні 1358. Наскрізь перейти, переходи­ ти 1904. Насталювання 655. Настойка 1352. Наступний 1813. Натрій 1363. Натрій їдкий 1371; 3159. Натрійна сполука 1362. Натрійний 1360. Натрійний бромід 221. Натрійний воднекис (гідрокис) 1365. Натрійний гіпохлорит 3005. Натрійний йодид 789. Натрійний карбонат 2730. Натрійний луг 1369. Натрійний муравлян 1274. Натрійний нітрат 33. Натрійний окис 1364. Натрійний олеїнан 1513. Натрійний силікат 1010. Натрійний сірчин 2510. Натрійний сульфат 2529. Натрійний тіосульфат 2506. Натрійний фосфат 2862. Натрійний хлорид 2965. Натрійний цинан 1525. Натріум 1363.

Натрія бромід Натрія бромід 221. Натрія гіпохлорит 3005. Натрія йодид 789. Натрія карбонат 2730. Натрія муравлян 1274. Натрія нітрат 33. Натрія окис 1364. Натрія окису гідрат 1365. Натрія олеїнан 1513. Натрія силікат 1010. Натрія сірчин 2510. Натрія сульфат 2529. Натрія тіосульфат 2506. Натрія фосфат 2862. Натрія хлорид 2965. Натрія цинан 1525. Натуга 2776. Натура 1868; 2165. Нафта 463; 1411; 1223. Нафталін 1373. Нафталїна 1373. Нафта очищена 1412. Нафта рафінована 1412. Нафта сира 1411. Нафтова ропа 1411. Нафтове джерело 775; 1413. Нафтовий етер 1414; 1677; 3207. Нафтові жерела 775. Начиння 1821; 2334. Неактивний 1381. Неактивний оптично 1544. Невтралізувати 1384. Невтральний 1385. Невтральний окис 761. Негативний бігун 1792. Негативний каталізатор 863. Негативний полюс 1792. Негашений 1379. Недогін 2220. Недогін спиртовий 2220. Недокис 656. Недокис азотавий (азоту) 16. Недокис заліза 609. Недокис золота 702. Недокис кобальту 925. Недокис мангану 1141. Недокис міді 1317. Недокис-окис кобальту 929. Недокис-окис мангану 1148. Недокис талійний (талія) 2555. Недокису заліза гідрат 610. Недокису кобальту гідрат 926. Недокису мангану гідрат 1142.

– 94 – Недокису міді гідрат 1319. Незгорець 6. Нейтралізація 1383. Нейтралізувати 1384. Нейтральна сіль 2370. Нейтральний 1385. Нейтральний окис 761. Ненасичена пара 1355. Ненасичений 1386. Ненасичений алкоголь (спирт) 1387. Ненасичені вуглеводні (угле­ водні) 1388. Неодим 1389. Неоднорідний 1390. Неон 1391. Неорганична хемія 2910. Неорганичний 1392. Неорґанїчний 1392. Непровідники 1397. Непрозорий 1398. Непромокний 1400. Непромокність 1399. Непроникливість 1401. Непросвітній 1398. Непросвітчастий 1398. Непросте означення 1403. Непропащої материї закон 664. Непруживий 1408. Непружистий 1408. Нерозпускальний 1405. Нерозпускальність 1404. Нерозчинний 1405. Нерозчинність 1404. Нерости 1217. Нестала вартісність 1394. Несталий 1393. Нестискальний 1406. Несхнуча олія 1378. Нетривка сполука 1410. Нечинний 1381. Нечинний оптично 1544. Нищити 2771. Нікелін 1067. Нікель 1417. Ніклевий 1415. Ніклевий окис 1420. Ніклевий сірчан (сульфат) 2530. Ніклистий воднекис 1419. Ніклистий окис 1418. Ніклистий сірчак (сульфід) 2495. Ніклистий хлорак 2966. Ніклювання 1416.

Нїтроальдегід Ніклю двохлорак (дихлорид) 2966. Ніклю одноокис 1418. Ніклю одноокису гідрат 1419. Ніклю односірчак 2495. Ніклю півтораокис 1420. Ніклю сірчан (сульфат) 2530. Нікотин 1421. Ніобій 1436. Нітрат 13; 27. Нітрат амонійний (амонія) 28. Нітрат барійний (барія) 29. Нітрат калійний (калія) 30. Нітрат кальційний (кальція) 31. Нітрат мідевий (міді) 32. Нітрат натрійний (натрія) 33. Нітрат олива (оливовий) 35. Нітрат срібла (срібловий) 36. Нітрид боровий (бору) 12. Нітрил 1442. Нітрит 21. Нітрит калійний (калія) 22. Нітроальдегід 1424. Нітробензол 1425. Нітрова група 1423. Нітрова сполука 1433. Нітровуглеводень 1435. Нітрогліцерин 1426. Нітро-група 1423. Нітрозил 1427. Нітрозилсірчана кислота 1428; 2542. Нітрозові сполуки 1429. Нітрозосполуки 1429. Нітроїл 1430. Нітрометан 1432. Нітросполука 1433. Нітротолуол 1434. Нітроцелулоза 1431. Нїкелїн 1067. Нїкель 1417. Нїклевий окис 1420. Нїклявий воднекисень 1419. Нїклявий окис 1418. Нїклявий сїрчан 2530. Нїклявий хльорак 2966. Нїклю сїрчак 2495. Нїкльованє 1416. Нїкотина 1421. Нїоб 1436. Нїтратова кислота 25. Нїтрилї 1422. Нїтріт 21. Нїтрітова кислота 20. Нїтроальдегід 1424.

Нїтробензоль Нїтробензоль 1425. Нїтрова група 1423. Нїтрові сполуки 1433. Нїтроглїцерина 1426. Нїтрозильсїрковий квас 1428; 2542. Нїтрозильсїрчаний квас 2542; 1428. Нїтрозові сполуки 1429. Нїтротолюоль 1434. Нїтроуглеводень 1435. Нове срібло 1382. Нордгавзенський квас 568; 2537. Нормальна густота газу 1442. Нормальна свічка 2175. Нормальна сіль 2370. Нормальний 1441. Нормальний ваповий фосфоран 2857. Нормальні вуглеводні 1358. Нуль 1443. Нуль тиснення абсолютний 1444.

О. Обернення 1836. Обернути 1639. Обернути в нівець 2771. Обертати 1639. Обертати в нівець 2771. Об’єм 1467. Об’єм атомовий 1468. Об’єм відносний 1470. Об’єм критичний 1046. Об’єм молекулярний 1237. Об’єм питомий 1470. Об’ємний аналіз 1466. Обійма 1467. Обіймистий 1465. Обітря 316. Обманка рогова 2074. Обмір 1467. Оборотна реакція 1459. Оборотний коловий процес 1055; 1458. Оборотова здатність 340; 2366. Обпалення 1447. Обпалити, обпалювати 1463. Обрізок 1461. Обруб 2449. Обсяг 1467; 2449. Обсяг діяння 1448. Обтопити, обтопляти 1540.

– 95 – Обшир 1923. Овочевий (овочовий) цукор 1732; 2882 Огнетривалий 1472. Огнистий 1471. Огонь мишачий 2879. Огрів 1334. Огріти до білости 1337. Огріти 1335. Огрітий 1336. Оденки 1571. Одиниця атомовости 574. Одиниця валентности 574. Одиниця вартісности 574. Одиниця сполукова 574. Одиниця сполукова бічна 576; 1712. Одиниця сполукова головна 431; 575. Одноатомовий 140. Одновалентна кислота 1475. Одновалентний 140; 1474. Одновартісна кислота 1475. Одновартісний 140; 1474; 1570. Однозасадовий 1570. Однозасадовий квас 1475. Однометалеві фосфорини 2849. Однонатрійний ацетилен 146. Однонатрійний фосфат 2863. Одноокис азотовий (азоту) 18. Одноокис барійний (барія) 159. Одноокис берилійний (бери­ лій) 174. Одноокис ваповий (вапу) 834. Одноокис вуглевий (вугля) 2717. Одноокис германійний (германія) 404. Одноокис-двоокис олива 2154. Одноокис живого срібла 2094. Одноокис заліза 609. Одноокис кадмія 808. Одноокис кальція 834. Одноокис кобальту 925. Одноокис магнійний (магнія) 1131. Одноокис мангану 1141. Одноокис міді 1320. Одноокис ніклю 1418. Одноокис олива 2151. Одноокис платини 1724. Одноокис родія 2081.

Окис берилійний Одноокис стронційний (строн­ція) 2403. Одноокис телуру 2575. Одноокис титану 2620. Одноокис хрому 3032. Одноокис цини 1517. Одноокису заліза гідрат 610. Одноокису кобальту гід­рат 926. Одноокису мангану гід­рат 1142. Одноокису міді гідрат 1322. Одноокису ніклю гідрат 1419. Одноокису олива гідрат 2152. Одноокису стронційного (стронція) гідрат 2404. Одноокису цини гідрат 1518. Одноосевий 1476. Одноосевий кристал 1045. Одноосновний 1570. Однорідний 1477. Однородний 1477. Односірчак мангановий (ман­ гану) 2489. Односірчак міді 2494. Односірчак ніклю 2495. Односірчак цини 2496. Односодовий ацетилен 146. Односодовий фосфоран 2863. Одностайний 1477. Однохлорак золота 2944. Однохлорак сірки 2984. Однохлорак (монохлорид) та­ лійний (талія) 2987; 2557. Ознака 1856. Означати 1543. Означення 1541. Означення непросте 1403. Означити 1543. Озокерит 334. Озон 1481. Окапник 720. Окис 1483; 1489. Окис азотавий 18. Окис азотовий (азоту) 18. Окис алюмінійний (алю­мі­ній) 66. Окисанє 1484. Окис арсену 1293. Окисати 1488. Окис байдужий (байдуж­ний) 761. Окис барійний (барія) 159. Окис баровий (бару) 159. Окис берилійний (бери­лія) 174.

Окис берильовий Окис берильовий (берилю) 174. Окис бісмутовий 279. Окис ваповий (вапу) 834. Окис візмутавий 279. Окис водневий 413. Окис вуглевий (вугля) 2717. Окис германійний (гер­манія) 404. Окис глиновий (глину) 66. Окис глинцевий (глин­ця) 66. Окис ґермановий (ґер­ману) 404. Окис желїзавий 609. Окис желїзовий 617. Окис живосріблистий 2091. Окис живосрібловий 2094. Окис залїза 624. Окис залїзавий 609. Окис залізистий 609. Окис залізисто-залізо­вий 624. Окис залізисто-залізо­вий маг­ нетовий 1125. Окис залізовий 617. Окис золотавий 702. Окис золотистий 702. Окис золотовий 703. Окис кадмія 808. Окис кадмовий (кадму) 808. Окис калійний (калія) 827. Окис кальційний (каль­ція) 834. Окис кобальта 927. Окис кобальтавий 925. Окис кобальтистий 925. Окис кобальтисто-ко­бальто­ вий 929. Окис кобальтовий 927. Окис кремовий 1001. Окислити 1487. Окис літійний (літія) 1108. Окис лїтовий (лїту) 1108. Окис магнійний (магнія) 1131. Окис маґновий (маґну) 1131. Окис манґанистий 1141. Окис манганисто-мангано­вий 1148. Окис мангановий 1145. Окис манґановий 1141. Окис мідавий 1317; 1320. Окис мідевий 1320. Окис міди 1320. Окис мідистий 1317. Окис молібденовий 1244. Окис натрійний (натрія) 1364.

– 96 – Окис нейтральний (нев­траль­ ний) 761. Окис ніклевий 1420. Окис ніклистий (нїклявий) 1418. Окис олова (олововий) 2151. Окис основний 1569. Окис підазотистий 16. Окис підфосфористий 2844. Окис підфосфоровий 2850. Окис платинистий 1724. Окис платиновий 1725. Окис плятинавий 1724. Окис потасовий (потасу) 827. Окис родавий 2081. Окис родовий 2082. Окис ртутавий 2091. Окис ртути 2094. Окис ртутний (ртутовий) 2094. Окис содовий (соду) 1364. Окис солетворний 2319. Окис срібла (срібловий) 2207. Окис стронтовий (строн­ту) 2403. Окис талевий 2556. Окис талійний (талія) 2556. Окис талявий 2555. Окис тора 2657. Окис торія 2657. Окис угля 2717. Окис (уранавий) уранистий 2787. Окис урановий (урану) 2789. Окис фосфористий 2847. Окис фосфоровий 2853. Окис хромавий 3032. Окис хромистий 3032. Окис хромовий 3034. Окис цезійний (цезія) 3058. Окис цезу 3058. Окис церія 3065. Окис церу 3065. Окис (цинавий) цинистий 1517. Окис цинковий (цинку) 3075. Окис циновий 1520. Окисляти 1487. Окисне полум’я 1486. Окиснена вода 308. Окиснення 1484. Окисник 1485. Окиснити 1487. Окиснитися 1488. Окиснюванє 1484. Окиснювати 1487.

Олива машинова Окиспюватися 1488. Окисняюча полумінь 1486. Окисок 656. Окисов міди 1317. Окису гідрат 413. Окису заліза (залізового) гідрат 618. Окису золотового гидрат 704. Окису калія гідрат 829. Окису кальція гідрат 835. Окису манганового гідрат 1146. Окису натрія (соду) гідрат 1365. Окклюдовати 1749. Оклюзія 1491. Окравок 1461. Окреслення 1541. Окреслити, окресляти 1543. Окріп 900. Окружжа 2449. Оксиазова сполука 1500. Оксиазосполука 1500. Оксибензол 857; 1501. Оксибурштинова кисло­т а 1507. Оксикислоти 1502. Оксиоцтова кислота 1505. Оксипропіонова кислота 1503. Оксисїркокваси 1504. Оксисульфонові кислоти 1504. Оксихінони 1506. Оксід 1483. Октан 1508. Олеїнан 1511. Олеїнан калійний (калія) 1512. Олеїнан натрійний (на­трія) 1513. Олеїнан потасовий (по­тасу) 1512. Олеїнан содовий (соду) 1513. Олеїнат 1511. Олеїнат натрія (натрій­ний) 1513. Олеїнова кислота 1510. Олефіни 48. Олива 527. Олива азотан 35. Олива вуглян 2731. Олива двохлорак (дихло­рид) 2978. Олива до машини 1177. Олива карбонат 2731. Олива креман 1011; 2227. Олива машинова 1177.

Олива нітрат Олива нітрат 35. Олива одноокис 2151. Олива одноокис-двоокис 2154. Олива одноокису гідрат 2152. Олива оцтан 2763. Олива півтораокис 2155. Олива силікат 1011; 2227. Олива сірчак 2499. Олива сірчан 2532. Олива сульфат 2532. Олива сульфід 2499. Олива тетрахлорид 2979. Олива хроман 3044. Олива хромат 3044. Олива чотирохлорак 2979. Оливан 2156. Оливан потасовий (по­тасу) 2157. Оливан калійний (калія) 2157. Оливин 1514. Оливне мило 2038. Оливники 2150. Оливо 2149; 1515. Оливовий азотан 35. Оливовий воднекис 2152. Оливовий вуглян (кар­бонат) 2731. Оливовий креман 1011; 2227. Оливовий нітрат 35. Оливовий оцтан 2763. Оливовий силікат 1011; 2227. Оливовий сірчан (суль­фат) 2532. Оливовий хроман (хро­мат) 3044. Оливчастий 1161. Олив’яна біль 182; 2159. Олив’яне мило 2160. Олив’яне шкло 2162. Олив’яний блиск 2158. Олив’яний цукор 2161. Олівін 1514. Оліїстий 1161. Олій 1159. Олїй лавровий 1071. Олій парафіновий 1619. Олійна ванна 1163. Олійна краска (фарба) 1168. Олійне мило 2038. Олійний 1162. Олія 1159; 1760. Олія аліфатична 643. Олія анілінова 114. Олія вазелінова 249. Олія ганусова 116.

– 97 – Олія гіркомігдалова 469. Олія гірчична 465. Олія до машин 1177. Олія етерова 3204. Олія конопляна 966. Олія лаврова 1071. Олія машинова 1177. Олія мігдалова 1215. Олія мінеральна 1223. Олія напівсхнуча 1784. Олія пальмова 1616. Олія парафінова 1619. Олія помаранчева 127. Олія ріпакова 2109. Олія рожана 2086. Олія розмайринова 2085. Олія роменова 2089. Олія рослинна 2037. Олія скельна 463. Олія сояшникова 1760. Олія схнуча 359. Олія терпентинова 2606. Олія товщева 643. Олія цинамонова 977. Олія цитринова 1104. Олія часникова 3113. Олії товсті 643. Олїй 1159. Олїй аніліновий 114. Олїй василїновий 249. Олїй земний 463. Олїй міґдаловий 1215. Олїй пальмовий 1616. Олїй ріпаковий 2109. Олїй скальний 463; 1411. Олїйний квас 1510. Олїйовий квас 1510. Олїйок гірких міґдалів 169; 469. Олїйок етеричний 3204. Олїйок муштардовий 465. Олїйок помаранчевий 127. Олїйок рожаний 2086. Олїйок розмариновий 2085. Олїйок румянковий 2089. Олїйок терпентиновий 2606. Олїйок цинамоновий 977. Олїйок цитриновий 1104. Олїйок часниковий 3113. Олїяни 1511. Олїян потасовий 1512. Олїян содовий 1513. Олова окис 2151. Олова сїрчак 2499. Олова хльорак 2978. Оловавий воднекисень 2152.

Органїчний Оловавий окис 2151. Оловавий сїрчан 2532. Оловавий хльорак 2978. Олован 2156. Олован потасовий 2157. Оловники 2150. Олово 2149. Оловове мило 2160. Олововий азотан 35. Олововий креман 1011; 2227. Олововий оцтан 2763. Олововий сїрчак 2499. Олововий триокис 2155. Олововий углян 2731. Олововий хльорак 2979. Олововий хроман 3044. Олововий чотироокис 2154. Оловяна біль 182; 2159. Оловяна сіль 2161. Оловяне скло 2827. Оловяний блест 2158. Оловяний блищ 2158. Оловяний воднекисень 2152. Оловяний триокис 2155. Оловяний углян 2731. Оловяний хльорак 2979. Оловяний хроман 3044. Оловяний цукор 2161. Оманка ртутна 892. Оманка цинкова 3071. Онікс 1531. Опад 1553. Опал 1533. Опал благородний 1534. Опал жовтий 1535. Опал звичайний 1537. Опал молочний 1253. Опалізування 1532. Опаловий материял 2655. Опилки 1538. Опій 1539. Опір провідника 2328. Опір ставити 1928. Оплавити, оплавляти 1540. Опока 1186. Оптично активний 573; 1544. Оптично неактивний 1544. Оптично нечинний 1544 . Оптично чинний 573; 1544. Оп’янити 1546. Оп’яняти 1546. Органичне спаленная 1550; 2214. Органичний 1549. Органична хемія 2911. Органїчний 1549.

Органїчні цияняки Органїчні цияняки 1422. Ортоарсенан 1305. Ортоарсенова кислота 1304. Ортоарсеновий квас 1304. Ортоклаз 1551; 1769. Ортокляз 1769. Ортокреман 1017. Ортокремова кислота 1016. Ортокремовий квас 1016. Ортосилікат 1017. Ортотитанова кислота 2624. Ортотінановий квас 2624. Ортофосфат 2869. Ортофосфоран 2869. Ортофосфорова кислота 2868. Ортофосфоровий квас 2868. Ортштейн 1552. Осад 502; 1553; 1594. Осад зробити, робити 1556. Осадження 1558. Осаджувати 1556. Осаджуватися 1557. Осадити 1556. Осадитися 1557. Осадовий 1554. Осадові поклади 1555. Освітлення 1561. Освітлення штучне 1562. Освітлити 1559. Освітлитися 1560. Освітляти 1559. Освітлятися 1560. Осідати, осісти 1557. Оскомелок 3154. Осм 1563. Осман 1566. Осмій 1563. Осмійна кислота 1565. Осмійний ангідрид (без­вод­ ник) 1564. Осмійний чотироокис 1564. Осмія ангідрид (безвод­ник) 1564. Осмія чотироокис 1564. Осмолення 1567. Осмотичне тиснення 507; 1568. Основа 1569. Основа термодинаміки 1374. Основний 1570. Основний окис 1569. Осталини 1571. Остуда 1602. Остуджати 1600. Остуджаюча мішанина 1597. Остуджувати 1573.

– 98 – Остудити 1573; 1600. Остудна мішанина 1597. Остуженє 1602. Осяга 1923. Оточення 2449. Отруєння 1592. Отруйливий 3214. Отруйний 3215. Отрута 1591; 3216. Отруя 1592; 3216. Охолода 1602. Охолоджувати, охолоди­т и 1573; 1600. Охололий 1599. Охолонути 1598. Охолоти 1598.

Oxpa 1603.

Oxpa червона 1604. Оцет 2754. Оцет деревний 562; 2755. Оцтан 2759. Оцтан алюмінійний (алю­мі­ нія) 2760. Оцтан аміловий 84. Оцтан ваповий (вапу) 2761. Оцтан глиновий 2760. Оцтан глинцевий (глин­ця) 2760. Оцтан етиловий 2765; 3200. Оцтан етильовий 3200. Оцтан кальційний (каль­ція) 2761. Оцтан метильовий 1203. Оцтан мідевий (міді) 2762. Оцтан олива (оливовий) 2763. Оцтан олововий 2763. Оцтова кислота 2758. Оцтова ферментация (киснення) 211. Оцтовий альдегід 2756. Оцтовий етил-естер 2765; 3200. Оцтовий квас 2758. Очистити, очищати 1920. Очищена нафта 1412.

П. Падання потенціалу 1607. Пай 1608; 3164. Пакфон 1382. Паладій 1611. Паладійний йодак (йодид) 790. Паладія двохлорак (ди­хло­ рид) 2971.

Паромір Паладія йодак (йодид) 790. Паладія тетрахлорид (чотирохлорак) 2972. Палати 1954. Палахкотіти 1954. Палене вапно 733. Палена магнезія 1122. Палений 632; 1379. Палений гіпс 428. Паленіти 1954. Палення 2177; 2213; 475; 631. Палення органичне 2214. Паливо 2655. Палитися 2178; 1954. Палкий 471; 1086. Палкий матеріял 1173. Палкість 470. Пальмітан 1614. Пальмітинова кислота 1613. Пальмітовий квас 1613. Пальмова олія 1616. Пальмовий олїй 1616. Пальмовий товщ 1615. Пальний 471. Пальний матеріял 1173. Пальник 472. Пальник газовий Бунзенів 474. Пальник жаровий Ауерів 473. Паляд 1611. Палядовий йодак 790. Палядовий хльорак 2972. Папір 234. Папір до проціджування 2821. Папір до фільтрування 2821. Папірець йодокрохмальний 780. Папір золотий 704. Папір лакмусовий 1075. Папір пергаменовий 1637. Папір циновий 1527. Пара 1624. Пара водна 313. Пара водяна 313. Пара мокра 1354. Пара насичена 1354. Пара ненасичена 1355. Пара суха 1355. Парафін 1620. Парафіна 1620. Парафінова олія 1619. Парафіновий олїй 1619. Паризька зелень 1621. Парити 898. Парованє 768. Паромір 1622.

Парування Парування 768. Парувати 352; 769. Парціяльне тиснення 1623. Пекольний камінь 4; 1118. Пентаметилен 1626. Пентан 1627. Пентатіонат 2637. Пентатіонова кислота 2636. Пентатріяконтан 1630. Пентахлорид антимону 2983. Пентахлорид арсену 2962. Пентахлорид молібденовий (молібдену) 2960. Пентахлорид фосфору 2993. Пепсин 1633. Пепсина 1633. Первень 2699; 3179. Первець 142. Первина 3179. Первісний 1635. Первісток 3179. Перворядні аміни 86. Пергамен 1638. Пергаменовий папір 1637. Перґамін 1638. Перевірна реакція 1888. Переганяти 540; 1646. Перегарт 1655. Перегартовувати 1654. Перегартування 1655. Перегартувати 1654. Перегин кривої 1640. Перегін 539. Перегін з перервами 2881. Перегін перериваний 2881. Перегінка 539. Перегінка з перервами 2881. Перегінка суха 542. Перегінний 1644. Перегінний котел 1645. Перегнати 1646. Перегній 1641. Перегородка 1647. Перегріватель 1649. Перегрівати 1650. Перегрівач 1649. Перегріти 1650. Перегрупування 1648. Передестильованє 539. Перейти наскрізь 1904. Перекис 1656. Перекис водня 308. Перекристалізування 1658. Перемивати, перемити 1901. Переміна 1836. Переміна хемічна 740; 2051.

– 99 – Перемінний 1659. Перемінний тік 1660; 2648. Переніс йонів 1661. Перенощик 863. Переобраз 1836. Перехолодження 1663. Перехолоджувати, пере­холо­ дити 1662. Перепалений гіпс 429. Переполіскувати, пере­полос­ кати 1917; 1901. Перепускати 1646; 1935. Перепуст 539. Перепустити 1646; 1935. Перериваний перегін 2881. Перериваний спектр 1850; 2344. Пересичений 1664; 1851. Пересічна температура 2588. Пересталенє 2414. Перестудження 1663. Перестуджувати, пере­сту­ди­ ти 1662. Перетвір 1836. Перетворення 1836. Перетопити 1666 Перетоплення 1665. Перетоплювати, перетопляти 1666; 1709. Перехідне явище 1667. Переходити наскрізь 1904. Переціджування 1934. Переціджувати, переці­дити 1668; 1935. Перешкода 1927. Перешкоджати 1928. Періодична Менделеєва сис­ тема 1670. Періодичний 1669. Перламутровий 1671. Перламутровий блиск 1672. Перло 1673. Перловий 627. Перловий блеск 1672. Перльомутовий 1671. Перманганат калійний (калія) 1156. Перстеневі вуглеводні (угле­ водні) 2737. Перстень 958. Перстень вуглевий 2714. Персть порцелянова 848. Перцева камфора 844. Першорядний спирт 1634. Першорядні аміни 86. Першорядні провідники 1884.

Півтораокис золота Пестрпй мармор 1268. Пестрий мармур 1268. Петролійний етер 1677; 3207. Пехблєнда 2288. Печінка сірчана 1678; 2551. Печіння 631. Пил 1956. Пилина 1955. Пироарсеновий квас 1306. Пироборан содовий 235. Пироборовий квас 198. Ппровізмутовий квас 286. Пироґаллюсовий квас 1690. Пиросїрковий квас 2537. Пиросїрчаний квас 2537. Пирофосфоровий квас 2870. Писень 485. Питний 1699. Питома вага 374. Питома розчинність 2024. Питоме відхилення пло­щі поляризації 342; 2751. Питоменний 2121. Питомий об’єм 1470. Питомий тягар 374. Питомість 2165. Пиття 1700. Пищик 487. Півбисери 1783. Півдорогоцінний камінь 1783. Півокис азоту 16. Півокис живого срібла 2091. Півокис золота 702. Півокис калійний (калія) 827. Півокис літійний (літія) 1108. Півокис міді 1317. Півокис потасовий (по­тасу) 827. Півокис срібла 2207. Півокис талія 2555. Півокис фосфору 2844. Півокис хлору 3000. Півокис цезійний (цезія) 3058. Півокис у міді гидрат 1319. Півпровідник 1787. Півсірчак міді 2493. Півтораокис азоту 19. Півтораокис алюмінія 66. Півтораокис антимону 2432. Півтораокис арсену 1293. Півтораокис бісмуту 279. Півтораокис боровий (бору) 193. Півтораокис глинця 66. Півтораокис заліза 617. Півтораокис золота 703.

Півтораокис кобальту Півтораокис кобальту 927. Півтораокис мангану 1145. Півтораокис ніклю 1420. Півтораокис олива 2155. Півтораокис талія 2556. Півтораокис титану 2621. Півтораокис фосфору 2847. Півтораокис хрому 3034. Півтораокис церія 3065. Півтораокису заліза гідрат 618. Півтораокису мангану гідрат 1146. Півтретяокис азоту 24. Півтретяокис антимону 2434. Півтретяокис арсену 1299. Півтретяокис бісмуту 283. Півтретяокис йоду 799. Півтретяокис фосфору 2853. Півчвартаокис мангану 1153. Півчвартаокис сірки 2539. Пігмент 1684. Підазотин 17. Підазотистий окис 16. Підазотовий безводник 16. Підбромин 225. Підбромиста кислота 224. Підбромистий 212. Під ромовий квас 224. Підвага 988. Підвищення 1747. Підґрунтовий 1759. Підґрунтя 1758. Підйодавий квас 797. Підйодин 798. Підйодиста кислота 797. Піднесення точки ки­піння 1747. Підпочва 1758. Підфосфоран 2852. Підфосфорин 2846. Шдфосфориста кислота 2845. Підфосфористий окис 2844. Підфосфорова кислота 2851. Підфосфоровий квас 2851. Підфосфоровий окис 2850. Підхлорин 3002. Підхлорин ваповий (ва­п у) 3004. Підхлорин потасовий (по­ тасу) 3003. Підхлорин содовий (соду) 3005. Підхлориста кислота 3001. Підхлористий ангідрид (без­ водник) 3000.

– 100 – Підхльоравий безводник 3000. Підхльоравий квас 3001. Пікринова кислота 1685. Пікриновий квас 1685. Піна 1957. Пінитися 1959. Пінний 1961. Пінявий 1958; 3125. Пінявий напиток 1345; 3126. Пінявість 1960; 3124. Піпередин 1686. Піперидина 1686. Піпетка 1687. Піридин 1688. Піридина 1688. Пірит 587. Пірит сїрковий 587. Піроантимонова кислота 2437. Піроарсенан 1307. Піроарсенова кислота 1306. Піробісмутова кислота 286. Піроборан 199. Піроборат 199. Піроборова кислота 198. Пірогалол 1690. Пірогалльоль 1690. Пірокатехін 1691. Пірокатехіна 1691. Піроксилін 1692. Піроксилїна 1692. Пірол 1695. Піролюзит 1693. Піросірчан 2538. Піросірчана кислота 2537. Піросфера 1694. Пірофосфат 2871. Пірофосфоран 2871. Пірофосфорова кислота 2870. Піски наплавні 2087. Піскова ванна 1676. Пісок 1674. Пісок кварцовий 872. Піспа 917; 918. Піч велика 556. Піч гутна 556. Піч пудлінгова 1946. Піч пудльова 1946. Плавень 1703. Плавнева кислота 1702. Плавневий квас 1702. Плавневий шпат 1703. Пластинка 1718. Пластична сірка 2467. Пластичний 1719.

Побіль Пласток 2273. Плат 2273. Платина 1721. Платина губкувата 1723. Платини двоокис 1725. Платини двоокису гідрат 1726. Платина двохлорак (ди­хло­ рид) 2973. Платини одноокис 1724. Платини тетрахлорид 2974. Платини чотирохлорак 2974. Платинистий окис 1724. Платинистий хлорак (хлорид) 2973. Платинистохлоровод­нева кис­ лота 1727. Платинники 1722. Платинований азбест 7. Платиновий воднекис (водне­ кисень) 1726. Платинова губка 1723. Платиновий окис 1725. Платиновий хлорак (хло­рид) 2974. Платинохлороводнева кисло­ та 1729. Платівка 1718. Платка 1718. Платки снігу 2294. Платочок 1341. Плескатодонна колба 1733. Плин 636. Плинний 634; 2571. Плинний кристал 635; 1044. Плинний фосфорово­д ень 2874. Плинність 2570; 2016. Плину поверхнева на­пруга 1372. Площа поляризації 1734. Плющити 1898; 2365; 739. Пляма 1964. Плястий гематит черво­ний 399. Плястична глина 440. Плятинавий окис 1724. Плятинавий хльорак 2973. Плятиновий азбест 7. Пляшечка 2257. Пляшечка скляна 1947. Пляшка 240. Пневматична ванна 257. Побіл 1785. Побілити 1494; 1786. Побіль 991.

Поважчати Поважчати 1828. Повернути, повертати в вугіль 1463. Поверхнева напруга 1744. Поверхнева напруга плину 1372. Поверхня 1745. Поверхня молекулярная 1238. Повільний 1178. Повітря 316. Повітря доплив 317. Повітря доплив спине­н ий 317. Повітря тяжке 2345. Повна сіль 2370. Повність горіння 1776. Поволока 1341. Поволока склиста 432. Повставанє 1457. Поглинути 1749. Поглядний 1588. Податний 933; 3167. Подвійна виміна 680; 2054. Подвійна сіль 513. Подвійна сполука 512. Подвійна субституція 680; 510. Подвійне заломлення світла 511. Подвійне заміщення 510; 680. Подвійний 509. Подвійний звязок 2176. Подвійного заміщення реак­ ція 2054. Подвійної собституції реакція 2054. Подвійноквасний (подвійно­ кислий) ваповий фосфоран 2859. Подвійноквасний (подвійно­ кислий) содо­вий фосфоран 2869. Подвійнокислий фосфат каль­ ційний (кальція) 2859. Подільність матерії 572. Подільність механична 1210. Подробити 1989. Поєдинче тїло 2699. Поємність 577. Поємність тепла 2591. Поживний 1698. Поживність 1697. Пожовтити 1495. Позеленити 1496. Позитивний каталізатор 863; 2794.

– 101 – Позитивний полюс (бі­гун) 1793. Познак 1856. Познищувати 2771. Позолота 1764. Позолотити 1762; 1765. Позолочення 1763. Позолочування 711. Позолочувати 698; 1762. Покажчик заломлення світла 1766. Поклад 672; 2273. Поклади осадові 1555. Покост 1079. Покрасити 1767. Покриватися (і)ржею 2071. Покришити 1989. Покришка 1057. Половий скалець 1769. Полевий скалинець 1769. Полевик 1218; 1769. Полевик звичайный 1769. Полива 432; 3181. Полиск 183. Полігаліт 1770. Полірований лупак 1773. Полісахариди 1774. Полісилікат 1019; 1772. Полісульфід амонійний (амо­ нія) 2476. Поліхромат 3041. Полоканє 1779. Поломяніти 1954. Полоній 1778. Полоскання 1779. Полоскати 1780; 1901. Полуда 1785. Полудити 1786. Полумінь окисляюча 1486. Полумінь редукцийна 320. Полум’я 1715. Полум’я окисне 1486. Полум’я редукційне 320. Польовий камінь 233. Польовий шпат 1769. Польовик 1218; 1769. Полюс 1791. Полюс негативний 1792. Полюс позитивний 1793. Поляризації площа 1734. Поляризація колова 1054; 1794. Помалювати 1493. Помаранчева олія 127. Помаранчевий олїйок 127. Померкти 1827.

Постереженє Помірний 2769. Помічанє 1331. Помпа 1351. Попеліти 1632. Попередній 1840. Попіл 695; 1631. Попіл деревний 696. Попіл кістяний 697. Попіл металїчний 1482. Попільнуха 732. Поправка 1796. Поричняк 2289. Порідшати 1806. Порічняк 2289. Пороватий 1798. Порожнеча 1960. Порожня 1781. Порожнява 1781. Порозпікати 1339. Порошина 1955; 2068. Порошинка 1955. Порошковатий 1800. Порошкуватий 1800. Порошок 1801. Порошок деревно-вугіль­ний 1804. Порошок деревяно-вугіль­ ний 1804. Порошок залізний 589. Порох 1956. Порохня 1801; 1956. Порохнячка 1641. Порох стрільний 1799. Порох цинковий 3072. Поруватий 1798. Поруватість 1797. Порфір 1805. Порцеляна 2801. Порцеляниця 848. Порцелянова глина (глинка, персть) 848. Порцеляновий 2799. Порцеляновий іл 848. Порядок рівноваги 1807. Посередковий 1899. Посинити 1810. Посинілий 1811. Посиніти 1812. Послідок 1571. Поспит 1545. Посріблення 1808. Посріблити 1809. Посріблянє 2203. Посрібляти 1809. Посрібнення 2203; 1808. Постереженє 1331.

Постійний Постійний 1814. Постійний тік 2649; 1818. Посуд 1821. Посудина 1821; 2334. Посудина вимірна 742. Посудина калібрована 742. Потаж їдкий 3158. Потайне чорнило 2231. Потас 825. Потас їдкий 815; 3158. Потас металевий 826. Потас метальний 826. Потасники 1366. Потасова салітра 821. Потасове мило 685. Потасове шкло 166; 823. Потасовий азотан 30. Потасовий азотин 22. Потасовий арсенин 1297. Потасовий бромак 218. Потасовий воднекис (водно­ кис) 829. Потасовий вуглян 2724. Потасовий двохроман (дву­ хроман) 3043 Потасовий золотан 706. Потасовий йодак 786. Потасовий кобальтоазо­тин 930. Потасовий креман 1006. Потасовий лищак 822. Потасовий лосняк 822. Потасовий луг 824. Потасовий манганан 1152. Потасовий надманганан 1156. Потасовий надокис 828. Потасовий надхлоран 3014. Потасовий окис 827. Потасовий олеїнан 1512. Потасовий оливан 2157. Потасовий олїян 1512. Потасовий олован 2157. Потасовий півокис 827. Потасовий підхлорин 3003. Потасовий роданан 2079. Потасовий селенак 2192. Потасовий сіркоцяінан 2079. Потасовий сірчак 2487. Потасовий сірчан 2523. Потасовий фельдшпат 1769. Потасовий хлорак 2948. Потасовий хлоран 3011. Потасовий хлороплатинан 3019. Потасовий хроман 3042. Потасовий цианян 3097.

– 102 – Потасовий цианяк 3090. Потасовий цирконан 3081. Потасовий ціянак 3090. Потасовий ціянан 3097. Потасово-алюміновий галун 64; 882. Потасу арсенин 1297. Потасу азотан 30. Потасу азотин 22. Потасу бромак 218. Потасу воднекис (водне­ки­ сень, воднокис) 829. Потасу вуглян 2724. Потасу двохроман 3043. Потасу золотан 706. Потасу йодак 786. Потасу креман 1006. Потасу манганан 1152. Потасу надманганан 1156. Потасу надокис 828. Потасу надхлоран 3014. Потасу окис 827. Потасу олеїнан 1512. Потасу оливан 2157. Потасу півокис 827. Потасу підхлорин 3003. Потасу роданан 2079. Потасу селенак 2192. Потасу сіркоціянан 2079. Потасу сірчак 2487. Потасу хлорак 2948. Потасу хлоран 3011. Потасу хлороплатинан 3019. Потасу хроман 3042. Потасу цирконан 3081. Потасу ціянак 3090. Потасу ціянан 3097. Поташ 1824. Поташня 1823. Потенціялів ріжниця 1992. Потенціялу падання 1607. Потеплий 2590. Потовкти 2039. Потрачена робота 1826; 1966. Потрійний звязок 2176. Пофарбування 1492. Пофарбувати 1493;1767. Пофарбуватися 1499. Похідний 1894. Похолодний 3023. Поцинувати 1786. Поцінювати 1786. Початковий стан систе­м и 1375; 2333. Почва 1829. Почервонити 1497.

Провідник злий Почорнити 1498; 1830. Почорнілий 1831. Почорніти 1832. Правило фаз 1833. Правильний 2061. Правозворотний 1833. Правозворотний кварц 875. Пражити 898. Празеодим 1835. Празеодимій 1835. Праця 1965. Праця механична 1211. Прибирати, прибрати певної форми 1866. Приклеїти, приклеювати 1857. Прикмета 2165. Прилад 1852. Приладдя 1852. Прилиплий 1860. Прилипність 1858. Прилипти 1859. Приліпити 1857. Приліпитися 1859. Приліплювати 1857. Приліплятися 1859. Прилучення 1869. Примерзати, примерз­н ути 1861. Примісити 1865. Примішати 1757. Примішка 1756; 1863. Примішування 1864. Примішувати 1757;1865. Примул 1342. Приплив 1871. Припущення 1839. Природа 1868; 2165. Прородження 2165. Природній 578. Природня мінеральна во­да 1220. Присвоєнє 135. Прискавка 1948. Пристрій 1870; 1852. Притяганє хемічне 2372. Причіпність 1858. Причорніти 1832. Пріння 1942. Прісний 1944. Пріснота 1943. Проба 1545. Пробівка 1875. Пробний камінь 1099. Провальцювати 1898. Провідник 1881. Провідник злий 1397; 1883.

Провідник гарний Провідник гарний 1882. Провідник добрий 1882. Провідники другого ря­д у 1885. Провідники другорядні 1885. Провідники першого ря­д у 1884. Провідники першорядні 1884. Провідність 1880. Провідність тепла 2592. Проводженє тепла 2592. Продукт 1889. Прожарити, прожарюва­т и 1896. Прозорий 1892. Проймання 1903. Проковтнути 1749. Промивалка 1900. Промивальне золото 701; 1902. Промивати 1901. Промивне золото 701; 1902. Промити 1901. Проміжний 1899. Промінів збіжних жмут 1952. Промінів рівнобіжних жмут 1951. Проміні збіжні 2451. Промінь рівнобіжний 1618. Проникання 1903. Проникати 1904. Проникливість 1905. Проникти 1904. Пропалення 1890. Пропалити 1891. Пропалювати 1891. Пропан 1906. Пропан етиловий 3193. Пропан етильовий 3193. Пропекти, пропікати 1891; 1896. Пропійоновий квас 1916. Пропіл 1911. Пропілбензол 1907. Пропілен 1908. Пропіловий алкоголь (спирт) 1909. Пропіловий етер 1910; 3208. Пропіонова кислота 1916. Проржавіти 1919. Проріз 1997. Просвітчастий 1892. Просвічний 1922. Просвічувати 1921. Просте зелене скло 686. Просте тіло 2699.

Резорцин

– 103 – Простий цукор 2138. Простір 1923. Просторінь 1923. Просторовість тіл 1932. Просьвітлястий 1922. Просьвічний 1922. Протеїди 1925. Протеїни 1926. Противдїланє 1927. Противотрута 1929. Противотруя 1929. Протидіяння 1927. Протидіяти 1928. Процес 1933. Процес відновлюючий 321. Процес відвовний 321. Процес коловий оборот­ний 1055; 1458. Процес редукційний 321. Проціджування 2822. Проціджувати 1935; 2823. Процідити 1935; Проціджуванє 2822. Прочахати, прочахти 1574; 3025. Прощавити 1931. Пруживість 2776. Пружистий 2775; 3167. Пружистість 2776; 3166. Пружистість пар 2777. Пружистість розчинен­н я 2778. Пружистість розчинен­н я елек­тролітична 3175. Пружний 2775. Пружність 2776. Пруский квас 2234; 3086, Птиалін 1945. Птиалїна 1945. Пудлінговане залізо 607. Пудлінгова піч 1946. Пудльова піч 1946. Пукати 2671. Пукатись 1115. Пурпурин 1949. Пурпурина 1949. Пускати, пустити в рух 1855. Пухирець 1947. Пухкий 2108. Пучнявіти 1978. Пушковина 1197. П’ятиатомовий 1963. П’ятивалентний 1963. П’ятивартісний 1963. Пятиокис азотовий 24. Пятиокис фосфоровий 2853.

Пятиокис фосфору 2853. П’ятитіосірчан 1629; 2637. П’ятитіосірчана кислота 1628; 2636. П’ятитіосїрковий квас 1628. П’ятилорак антимоно­в ий (антимону) 2443; 2983. П’ятихлорак арсену 2962. П’ятихлорак молібдено­вий (молібдену) 2960. П’ятихлорак фосфоро­вий (фосфору) 2993.

Р. Рад 1974. Радикал 1973. Радій 1974. Радіоактивне тіло 1975. Рапавий 3123. Рапатий 3123. Рапатість 3122. Рафінерія 1605; 2048. Рафіновава нафта 1412. Рафінований 1606. Рафінування 2048. Реаґенс 2050. Реактив 2050. Реакція 2051. Реакція вимінна 1453. Реакція відворотна 1460. Реакція другорядна 2052. Реакція заміщення 2053. Реакція оборотна 1459. Реакція перевірна 1888. Реакція подвійного за­міщен­ ня 2054. Реакція подвійної суб­сти­ту­ ції 2054. Реакція розкладу 2058. Реакція розпаду 2058. Реакція сполучення 2059. Реакція субституції 2053. Реальгар 2060. Регулярний 2061. Редукувати 323. Редукуватися 324. Редукуюча матерія 2062. Редукційна матерія 2062. Редукцийна полумінь 320. Редукційне полум’я 320. Редукційний 319. Редукційний процес 321. Редукція 322. Резервуар 2063. Резорцин 2066.

Резорцина Резорцина 2066. Репатися, репнути 1115; 2671. Реторта 2067. Ретортний (ретортовий) вугіль 2745. Решта 1571. Ржа 682; 2068. Ржа вхопилася 2071а. Ржавий 2070. Ржавіти 2071. Ржавління 2069. Ржею покриватися 2071. Риса 3112. Рівень 2792. Рівнання хемичне 1968; 2780. Рівнобіжний промінь 1618. Рівнобіжних промінів жмут 1951. Рівновага 1969. Рівновага напівстійка 1790. Рівновага рухома 1754. Рівновага стійка 1971; 2795. Рівновага хемична 1972. Рівновага хитка 1970. Рівноважити 2782. Рівноважник ґрамовий 1242. Рівнозначник 3164. Рідина 636. Рідкий 634. Рідкість 636. Ріжниця потенціялів 1992. Ріжнорідний 1991. Ріжнородний 1991. Ріпакова олія 2109. Ріпаковий олїй 2109. Робити осад 1556. Робота 1965. Робота потрачена 1826; 1966. Роботоздатність 1967. Рогівник 887; 2073. Рогова обманка 2074. Рогова світня (свитня) 2074. Роговий 2072. Роговий кавчук 3161. Роговик 2075. Род 2080. Родавий окис 2081. Роданан 2078. Роданан потасовий (по­тасу) 2079. Роданова кислота 2077. Родень 1973. Родій 2080. Родія двоокис 2082. Родія одноокис 2081. Родовий окис 2082.

– 104 – Рожана олія 2086. Рожаний олїйок 2086. Рожевий кварц 879. Розанілін 2084. Розаніліну хлорак (хло­рид) 2975. Розанїлїна 2084. Розаніліни хльорак 2975. Розбава 1980. Розбирати 1986. Розведений 1976. Розведення 1980; 2021. Розвести, розводити 1977; 2031. Роздводнений 1976. Розводнення 1980. Розводнити, розводнювати 1977. Роздільна лійка 331. Роздріблений 1990. Роздробити, роздробляти 1989. Розе стоп 2362. Розжарений 814; 1336; 2004. Розжарений до білого жару 552; 1337. Розжарений до черво­н ого жару 1337. Розжарення 813; 1338; 2003. Розжарити 1339; 2007. Розжаритися 1983. Розжарювати 1339; 2007. Розжарюватися 1983. Розжеврітися 1983. Розібрати 1986. Розімкнене групування 490; 1584. Роз’їдати, роз’їсти 1999. Розкиснення 322. Розкиснити 323. Розкиснитися 324. Розкиснювати 323. Розкиснюватися 324. Розклад 101; 1987. Розклад вимінний 1452. Розкладнє 1987. Розкладання 2047. Розкладати 1986. Розкладність 1985. Розкладу реакція 2058. Розкласти 1986. Розколобина 638. Розкрій 1997. Розлог 1923. Розлупитись 1115. Розлютовувати 2008.

Розріджений Розлютування 2009. Розлютувати 2008. Розмайринова олія 2085. Розмариновий олїйок 2085. Розмерзатись 2563. Розпад 1987. Розпаду реакція 2058. Розпалений 1336; 2004. Рзпалений до білого жа­ру 552; 1337; 2005. Розпалений до жару 554. Розпалений до черво­н ого жару 554; 1337; 2006. Розпалений до червоности 554. Розпалення 1338; 2003. Розпалити 2007; 2020. Розпалитися 1983. Розпалювати, розпаляти 2020; 2007. Розпалятися 1983. Розпекти 1339; 2007. Розпечений 814; 1336; 2004. Розпечений до білого жару 552; 1337. Розпечений до черво­ного жару 1337. Розпечення 2003. Розпиляч 1948. Розпирсливість 3046. Розпікання 813; 1338. Розпікати 1339; 2007. Розплав 3181. Розплива 2016. Розпливчастий 2017. Розпливчастість 2016. Розплющити, розплющу­вати 2018. Розпора 1997. Розпорсність 3046. Розпружний 2044. Розпружність 2043. Розпряжний 2044. Розпряжність 2043. Розпускальний 2025. Розпускальність 2023. Розпусканє 2021. Розпускати 1977; 2031. Розпускатися 2032; 2563. Розпустити 1977; 2031. Розпуститися 2032. Розпустка 3181. Розпущене вапно 732. Розпущений 2022. Розпущення 1980; 2021. Розріджений 1976.

Розрідження Розрідження 1980; 1995. Розрідження граничне 1842. Розріджувати 1977; 1984; 1993. Розріджуватися 1994. Розрідити 1977; 1984; 1993. Розрідитися 1994. Розріз 1997. Розробити, розробляти 1455. Розсипини 2087. Розсістись 1115. Розсіяння світла 2170. Розтавання точка 2665. Розтавати, розтанути 2019. Розтовкти 2039. Розтопити 2011; 2020. Розтопитися 2019. Розтоплений 2012. Розтоплення 2010. Розтоплювати 2011. Розтоплюватися 2019; 2563. Розтопляти 2020. Розтягливий 2041. Розтяжний 2041; 2704. Розтяжність 2040. Розчин 2028. Розчин водний (водя­ний) 303. Розчин ізотоничний 748. Розчин маточний 1176. Розчин твердий 2029; 2566. Розчинений 2022. Розчинення 2021. Розчинити 1977; 2031. Розчинитися 2032. Розчинний 2025. Розчинник 2027. Розчинність 2023. Розчинність питома 2024. Розчинности добуток 1893. Розчинности коефіцієнт (су­ чинник) 987. Розчину концентрація 970. Розчиняти 1977; 2031. Розчинятися 2032. Розширення 2042. Розширити 2045. Розширитися 2046. Розширний 2044. Розширність 2043. Розширяти 2045. Розширятися 2046. Розщеплення 2047. Роменова олія 2089. Ропа 1411. Ропа нафтова 1411. Ропа сільна 1998.

– 105 – Ропа соляна 1998. Ропавий 3123. Ропша 2658. Росийске скло 2274. Рослинна краска 2036. Рослинна олія 2037. Рослинна фарба 2036. Рослинний 2033. Рослинний волокник 2034. Рослинний казеїн 811. Рослинний клей 913. Ростинна краска 2036. Ростинний волокник 2034. Ростинпий казеїн 811. Ртутавий йодак 791. Ртутавий окис 2091. Ртутавий хльорак 2976. Ртути окис 2094. Ртути сїрчак 2498. Ртутна оманка 892. Ртутний йодак 792. Ртутний окис 2094. Ртутний сїрчак 2498. Ртутний сїрчан 2531. Ртутний хльорак 2977. Ртутовий йодак 792. Ртутовий окис 2094. Ртутовий сїрчак 2498. Ртутовий сїрчан 2531. Ртутовий хльорак 2977. Ртуть 2090. Руб 484. Рубід 2098. Рубідій 2098. Рубін 2099. Рубчастий 482. Руда 2100. Руда багонна 169. Руда болотяна 189. Руда залізна 590. Руда зелїзна 590. Руда сїрчакова 2545. Руда цинова 1528. Рудня 1706. Рулка 988. Рулка топильна 1708. Румянковий олїйок 2089.

Pypa скляна калїброва­на 1183. Рурка 2687. Рутен 2105. Рутенан 2107. Рутеній 2105. Рутенія чотириокис 2106. Рутеновий чотироскис 2106. Рух: пускати, пустити в рух 1855.

Світильний газ Рух молекулярний бровновський 232. Рухома лабораторія 1070. Рухома рівновага 1754. Рушій 508. Рябий мармор 1268. Ряд 2110; 2273.

С. Саджа 2111. Сажа 2111. Салігенін 2112. Салітра 2199. Салітра вапова 1440. Салітра калійна 821. Салітра кальційна 1440. Салітра потасова 821. Салітра содова 3116. Салітра чилійська 3116. Саліцилова кислота 2113. Саліцилан 2114. Саліцин 2115. Салїґенїн 2112. Салїтра індийська 821. Салїцилевий квас 2113. Салїцильовий квас 2113. Салїцина 2115. Сало 1092. Саломак 1377. Сальм’як 1377. Сальм’яковий спирт 1376. Сальмяковий спіритус 1376. Самар 2116. Самарій 2116. Самовільний 1895. Самозапалення 2117. Самозапальний 2118. Самоосадна сіль 2120. Саморідне залізо 608. Саморідний 2121. Самородне зелїзо 608. Самородний 2121. Самосвіт 2122. Самоцвіт 557. Сатурація 2124. Сафір 2123.

Caxap 2133. Сахариметр 2125. Сахароза 534; 2685. Сахарометер 2125. Сахарь 2133. Свитнї 1450. Свитня рогова 2074. Свитня цинкова 3071. Світильний газ 2166.

Світити Світити 650; 2167. Світитися 1921; 2168. Світла подвійне залом­лення 511. Світла розсіяння 2170. Світло 2171. Світло Дрімонда 565. Світло Дрюмондове 565: 2172. Світло жарове 819. Світло фосфоричне 2879. Світня 1450. Світня рогова 2074. Світня смоляна 2288. Світня цинкова 3071. Свічка 2174. Свічка нормальна 2175. Свояцтво хемічне 2372. Селен 2189. Селенак 2191. Селенак потасовий (по­тасу) 2192. Селенан 2198. Селенин 2195. Селенід 2191. Селенід калійний (калія) 2192. Селениста кислота 2194. Селенистий ангідрид (безводник) 2193. Селеніт 2188. Селенова кислота 2197. Селеновий ангідрид (без­вод­ ник) 2196. Селеноводень 2190. Селену двоокис 2193. Селену триокис 2196. Селєн 2189. Селєнавий безводник 2193. Селєнавий квас 2194. Селенак 2191. Селєнан 2198. Селєнин 2195. Селєнїт 2188. Селєновий квас 2197. Селєноводень 2190. Сердолік 2202. Серебро живе 2090. Середній зразок 1874. Середній фосфат каль­цій­ний (кальція) 2857. Середній фосфоран ва­повий (вапу) 2857. Середня температура 2371; 2588. Середовище дисперсійне 535. Серпентин 693.

– 106 – Серце камяне 2274. Сидерит 593. Сидеритовий цьвіт 592. Сила атомова 574. Сила електромоторна 2223; 3170. Сила току 2222. Силікат 1003; 2224. Силікат алюмінійний (алюмінія) 69; 2225; 1004. Силікати алькаличні 2228. Силікат заліза (залізо­в ий) 1005. Силікат калійний (калія) 1006. Силікат кальційний (кальція) 1007; 2226. Силікат магнійний (магнія) 1008. Силікат мідевий (міді) 1009. Силікат натрійний (на­трія) 1010. Силікат олива (оливовий) 1011; 2227. Силікат цинковий (цин­ку) 1012. Силікат цирконійний (цирконія) 1013. Силіцид 1021. Силіцій 1000. Силіцій-водень 1020. Силіційний ангідрід 1001. Силіційний сульфід 2488. Силіційний флуорид 2891. Силіційний хлорид 2950. Силіція ангідрид 1001. Силіція сульфід 2488. Силіція флуорид 2891. Силіція хлорид 2950. Сильвін 2230. Символ 694. Симпатетичне чорнило 2231. Синій камінь 1311; 2528. Синтез 2243. Синтеза 2243. Синя кислота 2242. Сипкий 2108; 2458. Сипкість 2459. Сира нафта 1411. Сира сїрка 959; 2466. Сирватка 2456. Сире залїзо 3117. Сире зелїзо 3117. Сирник 810. Сироватий 2568. Сироватка 1255; 2456.

Сіль уранова Сироватка кров’яна 1051. Сировець 3117. Сировина 2461; 3117. Сировина біла 3118. Сировина сїра 3120. Сировиця 1998. Сироп 2245. Сируватий 2568. Сируп 2245. Система періодична Мен­де­ леєва 1670. Система стійка 2247; 2395. Система многофазова 1232. Система хитка 1407; 2246. Системи стан 2331. Системи стан кінцевий 963. Системи стан початко­в ий 1375; 2333. Сифон 2248. Сік 2307. Сілїкат 1003; 2224. Сілїціум 1000. Сіль 2317. Сіль азотноамонячна 28. Сіль амоніякова 92. Сіль антимонава 2433. Сіль антимониста 2433. Сіль бертолетова 178. Сіль бісмутова 281. Сіль виварна 1743. Сіль гірка 110. Сіль главберова 433. Сіль глявберска 433. Сіль двухромокалійна 3043. Сіль жовта ціянова 1049. Сіль камінна 839. Сіль кам’яна 839. Сіль квасна 908. Сіль кисла 908. Сіль кухонна 1743. Сіль ледова (льодова) 1032; 839; 1036. Сіль навізна 1225. Сіль нейтральна 2370. Сіль нормальна 2370. Сіль оловяна 2161. Сіль повна 2370. Сіль подвійна 513. Сіль самоосадна 2120. Сіль терпка 433. Сіль топкова 347. Сіль уранава 2788. Сіль уранілова 2784. Сіль урависта 2788. Сіль уранїлева 2784. Сіль уранова 2790.

Сіль циниста Сіль циниста 1519. Сіль цинова 1522. Сіль ціявова жовта 582; 1049; 2238. Сіль ціянова червона 993; 2241; 1050. Сільна баня 2312. Сільна ропа 1998. Сільне вікно 2322. Сільне жерело 2323. Сільний квас 2323. Сільні жерела 776. Сірий чавун 3120. Сірка 2463. Сірка аморфна 2464. Сірка грудкова 959; 2466. Сірка двовида (диморф­на) 2465. Сірка в палочках 2468. Сірка пластична 2467. Сїрка сира 959. Сірки двоокис 2507. Сірки двохлорак (ди­хлорид) 2985. Сірки однохлорак 2984. Сірки півчартаокис 2539. Сірки тетрахлорид 2986. Сірки триокис 2513. Сірки хлорид 2984. Сірки чотирохлорак 2986. Сіркоантимонова кисло­т а 2439; 2638. Сірководень 2470. Сірководнева вода 2471. Сіркозолотан содовий (со­ду) 2485. Сіркооцтова кислота 2642. Сіркофенол 2643. Сіркоціянан 2078. Сіркоціянан потасовий (потасу) 2079. Сіркоціянова кислота 2077. Сіркоціяноводень 2076. Сірник 2356. Сірчак 2472. Сірчак азотовий (азоту) 2473. Сірчак амонійний (амо­нія) 2475. Сірчак арсенистий 2491. Сірчак барійний (барія) 2477. Сірчак бісмутовий (біс­муту) 2479. Сірчак боровий (бору) 2478. Сірчак вуглевий (вугля) 2503. Сірчак германійний (германія) 2480.

– 107 – Сірчак глинцевий (глин­ця) 2474. Сірчак живосрібловий 2498. Сірчак заліза 2482. Сірчак золота (золото­вий) 2484. Сірчак кадмійний (кадмія) 2486. Сірчак кремовий (крему) 2488. Сірчак ніклистий 2495. Сірчак олива 2499. Сірчак потасовий (по­т асу) 2487. Сірчак срібла (срібловий) 2500. Сірчак цинистий 2496. Сірчак циновий 2497. Сірчакова руда 2545. Сірчан 2515. Сірчан амонійний (амо­нія) 2518. Сірчан барійний (барія) 2519. Сірчан ваповий (вапу) 2524. Сірчан глинцевий (глин­ця) 2517. Сірчан живосрібловий 2531. Сірчан залізистий 615; 2520. Сірчан залізовий 2521. Сірчан кадмійний (кадмія) 2522. Сірчан кобальтовий (ко­баль­ ту) 2525. Сірчан магнійний (маг­нія) 2526. Сірчан манганистий 1144; 2527. Сірчан мідевий (міді) 2528. Сірчан ніклевий (ніклю) 2530. Сірчан олива (оливовий) 2532. Сірчан потасовий (по­т асу) 2523. Сірчан содовий (соду) 2529. Сірчан срібла (срібло­в ий) 2533. Сірчан хромовий (хрому) 2534. Сірчан цинковий (цин­ку) 2535. Сірчан цирконійний (цирконія) 2536. Сірчана кислота 2514. Сірчана кислота димуча 568. Сірчана печінка 1678; 2551. Сірчане молоко 1249; 2550. Сірчаний 2547.

Сїрчак кадмовий Сірчаний ангідрид (без­вод­ ник) 2513. Сірчаний манґан 2489. Сірчаний цвіт 2552. Сірчані води 2548. Сірчаноквасна мідь 2528. Сірчин 2509. Сірчин содовий (соду) 2510. Сірчин натрійний (нат­рія) 2510. Сірчиста кислота 2508. Сірчистий 2544. Сірчистий ангідрид (безвод­ ник) 2507. Сїра сировина 3120. Сїрий чугун 3120. Сїрка 2463. Сїркавий двоокис 2507. Сїркавий квас 2508. Сїрка діморфна 2465. Сїрка сира 2466. Сірки двухльорак 2985. Сірки хльорак 2984. Сїркан вапу 2524. Сїркан зелїза 2520; 2521. Сїркани 2515. Сїркоалькоголї 1187. Сїркоантимонан 2428. Сїркоарсенан 2426. Сїркоарсенин 2425. Сїрковавнй квас 2508. Сїрковий безводник 2513. Сїрковий квас 2514. Сїрковий іскринець зелїзний 587. Сїрковий пірит 587. Сїрковий триокис 2513. Сїркового квасу ангі­д рид (безводник) 2513. Сірководень амоновий 2418. Сірководневий квас 2470. Сїркоквас 2420. Сїркокетон 2628. Сїркооцтовий квас 2642. Сїркоцианак 2078. Сїркоциановодень 2076. Сїрчак амоновий 2475. Сїрчак баровий (бару) 2477. Сїрчак візмутовий 2479. Сїрчак водня 2470. Сїрчак глиновий 2474. Сїрчак ґермановий (ґер­ману) 2480. Сїрчак желїзавий (залїзавий, зелїза) 2482. Сїрчак кадмовий 2486.

Сїрчак манґанавий Сїрчак манґанавий 2489. Сїрчак мангановий 2490. Сїрчак міди 2494. Сїрчак нїклю 2495. Сїрчак олова (олововий) 2499. Сїрчак ртути (ртутний) 2498. Сїрчак ртутовий 2498. Сїрчак цинавий 2496. Сїрчан амоновий 2518. Сїрчан баровий (бару) 2519. Сїрчан желїзавий 615; 2520. Сїрчан желїзавий 2521. Сїрчан залїзавий 615; 2520. Сїрчан кадмовий 2522. Сїрчан маґновий 2526. Сїрчав манґанавий 1144; 2527. Сїрчан мідевий 2528. Сїрчан нїклявий 2530. Сїрчан оловавий 2532. Сїрчан ртутний (ртуто­вий) 2531. Сїрчан цирконовий 2536. Сірчана печінка 2487. Сірчаний квас 2514. Сірчаний цьвіт 2552. Скала 2249. Скалець 1769. Скалець зелїзний 593. Скалець ісляндский 3137. Скалець полевий 1769. Скалинець полевий 1769. Скалка 850; 1040; 3154. Скальний олїй 463; 1411. Сканд 2250. Скандій 2250. Скандники 2251. Скасувати 2771. Скельна олія 463. Скеля 2249. Скепка 3154. Скіпка 3154. Скіра 935. Склад 2330. Складне тіло 2701. Складний 2271. Складний цукор 2139. Складник 2329; 3180. Складова частина 2329. Складовий 2271. Склеїти 2256. Склеювання 2255. Склеювати 2256. Склиста поволока 432. Склистий 2390. Склиця 3181. Скло 2382.

– 108 – Скло бутелькове 686. Скло водяне 304. Скло зелене просте 686. Скло кристальне 2162; 2827. Скло крови 1052. Скло кровнове 1052. Скло Марієне 2188. Скло оловяне 2827. Скло росийске 2274. Скло флїнтове 2162; 2827. Скюватий 2390. Скляна гута 2393. Скляна пляшечка 1947. Скляна рура каліброва­н а 1183. Скляний 2391. Скляний блеск 2392. Склянка 2373. Сконцентрований 971. Скопитарь 2254. Скрапління 2185. Скрапління газів 2215. Скупність 2453. Слина 2277. Слідження 1331. Слоїк 153; 2257; 1947. Сльози батавські 162. Смальта 3132. Смарагд 738. Смаровило 1136. Смітсоніт 387. Смок 1351. Смола 2281. Смола деревна 559. Смола земна 136. Смола кам’яновугляна 838. Смола копалова 972. Смолення 2284. Смолистий 2286. Смолистість 2285. Смолкий 2286. Смоляна світня 2288. Снасть 1852. Сніжинка 2294. Сод 1363. Сод їдкий 1371; 3159. Сод їдкий техничний 868. Сода 2295. Сода їдка 1371; 3159. Содники 1366. Содова вода 2296. Содова салїтра 3116. Содова сполука 1362. Содове мило 1361. Содове шкло 247; 1368. Содовий 1360.

Солистий іл Содовий азотан 33. Содовий бромак 221. Содовий воднекис (вод­неки­ сень) 1365. Содовий вуглян 2730. Содовий двотіосірчан 2506. Содовий йодак 789. Содовий креман 1010. Содовий луг 1369; 2030. Содовий муравлян 1274. Содовий окис 1364. Содовий олеїнан 1513. Содовий олїян 1513. Содовий підхлорин 3005. Содовий пироборан 235. Содовий сіркозолотан 2485. Содовий сірчан 2529. Содовий сірчин 2510. Содовий тіосірчан 2506. Содовий углян 2730. Содовий фосфоран 2862. Содовий фосфоран квас­ний 2864. Содовий фосфоран подвійноквасний 2863. Содовий хлорак 2965. Содовий цинан 1525. Соду азотан 33. Соду бромак 221. Соду воднекисень 1365. Соду водокис 1365. Соду вуглян 2730. Соду йодак 789. Соду креман 1010. Соду муравлян 1274. Соду окис 1364. Соду окису гідрат 1365. Соду олеїнан 1513. Соду підхлорин 3005. Соду сіркозолотан 2485. Соду сірчан 2529.

Coдy сірчин 2510. Соду тіосірчан 2506. Соду фосфоран 2862. Соду хлорак 2965. Соду цинан 1525. Солеродні 388. Солетворний окис 2319. Солець 1363. Соли амонійні (амонія) 97. Соли амоніякові 92. Соли амонові 97. Соли візмутові 281. Соли цинові 1519. Солинці 2318. Солистий іл 2315.

Солод Солод 2314. Солодкий 1944. Солодкість 1943; 2263. Солодовий цукор 1139; 2313. Солонець 2316. Солонка 2322. Солонцювата глина 2315. Солончак 2316. Соляна кислота 2323. Соляна ропа 1998. Соляне джерело 776; 2322. Соляний 2321. Соляниця 1998; 2326. Солярня 2312. Сольфатари 2320. Сонне зілля 1539. Сорочечка 953. Сояшникова олія 1760. Спадання точки замер­зання 1795. Спаленє 2213. Спалений на смерть ґіпс 429. Спалення 2213. Спалення органичне 1550. Спалитися 2178. Спаювати 2146; 2339. Спаюн 947. Спектр 2342. Спектр безпереривний 1396; 2343. Спектр перериваний 1850; 2344. Спиж гарматна 1197. Спинений доплив по­в ітря 317. Спирт 51; 2353. Спирт абсолютний 2354. Спирт аміловий 79. Спирт ароматичний 2355. Спирт бензиловий 167. Спирт винний 276. Спирт денатурований 525. Спирт деревний 560. Спирт етиловий 3194. Спирт звичайний 276. Спирт камфоровий 845. Спирт метиловий 1201. Спирт мірициловий 1227. Спирт насичений 1843. Спирт ненасичений 1387. Спирт першорядний 1634. Спирт пропіловий 1909. Спирт сальм’яковий 1376. Спирт третьорядний 2673. Спиртова ферментація (киснення) 206.

– 109 – Спиртовий 2346. Спиртовий напиток 1346; 2347. Спиртовий недогін 2220. Спиртомір 50; 2351. Спиток 1545. Спійність 2453. Спійня 2453. Спіритус сальмяковой 1376. Спірт 2353.

Cпірт денатурований 525. Спірт звичайний 1201; 3194. Спірт сальмяковий 1376. Сплав 2360. Сплюснення 2364. Сплющення 2364. Сплющити, сплющувати 1898; 2365. Сподіум 982. Споїти 2454. Споїтися 2455. Сполікувати 1917. Сполука 2297. Сполука азова 9. Сполука аліфатична 46; 644. Сполука амоніякова 91. Сполука вуглева 2713. Сполука гетероциклична 407. Сполука гідразова 411. Сполука двоазова 528. Сполука живосріблава 2092. Сполука живосріблиста 2092. Сполука живосріблова 2095. Сполука залізава 611. Сполука залїзиста 584; 611. Сполука залізова 591; 619. Сполука ізомерна 746. Сполука ланцова 644. Сполука механична 1213. Сполука мідева 1321. Сполука мідиста 1318. Сполука мідява 1318. Сполука насичена 1357. Сполука натрійна 1362. Сполука нетривка 1410. Сполука нітрова 1433. Сполука нітрозова 1429. Сполука оксиазова 1500. Сполука подвійна 512. Сполука содова 1362. Сполука товщева 644. Сполука товщевого ряду 2299. Сполука фізична 1213. Сполукова вага 373.

Срібловий сірчак Сполукова одиниця 574. Сполукова одиниця біч­на 576; 1742. Сполукова одиниця го­ловна 431; 575. Сполуковий 2303. Сполуковий тягар 373. Сполучати 2305. Сполучатися 2306. Сполученє 2297. Сполучення реакція 2059. Сполучити 2305. Сполучитися 2306. Сполучність 2453. Спопеліти 1632. Споріднене явище 2083. Споріднення хемичне 2372. Спорошкований 739; 1803. Спорошкувати 1802. Спосіб 1873. Спостереження 1331. Спостерігати 1330. Споювати 2454. Споюватися 2455. Справа 1852. Справилля 1852. Спроба 1545. Спробунок 1545. Спясти 2454. Спястись 2455. Срібла азотан 36. Срібла блест 2209. Срібла блиск 2209. Срібла бромак (бромід) 222. Срібла живого одноокис 2094. Срібла живого півокис 2091. Срібла йодак (йодид) 793. Срібла нітрат 36. Срібла окис 2207. Срібла півокис 2207. Срібла сірчак 2500. Срібла сірчан (сульфат) 2533. Срібла сульфід 2500. Срібла хлорак (хлорид) 2980. Срібло 2205. Срібло живе 2090 Срібло нове 1382. Срібло хіньске 1382. Срібло щире 2206. Срібловий азотан 36. Срібловий бромак (бро­мід) 222. Срібловий йодак (йодид) 793. Срібловий нітрат 36. Срібловий окис 2207. Срібловий сірчак 2500.

Срібловий сірчан Срібловий сірчан (суль­фат) 2533. Срібловий сульфід 2500. Срібловий хлорак (хло­рид) 2980. Срібляний блест 2209. Срібний 2208. Срібний блиск 2209. Срібнення 2203. Срібнити 2204. Ставити опір 1928. Стала валентність 1815. Стала вартісність 1815. Стала газова 1816. Стала диелектрична 547; 1817. Сталаґміт 2374. Сталактит 2375. Сталевий 2377. Сталий 1814; 2061. Сталь 2376. Стальовий 2377. Сталяґміт 2374. Сталяктит 2375. Стан мета 1777. Стан орто 1777. Стан піро 1777. Стан системи 2331. Стан системи кінцевий 963; 2332. Стан системи початко­в ий 1375; 2333. Станат 1524. Стани відповідні 2327. Станіоль 2378. Стверднення 1580. Стеаран 2380. Стеарин 2381. Стеарина 2381. Стеаринова кислота 2379. Стеариновий квас 2379. Стереохемія 2394. Стигнути 3025. Стинатися 2148. Стиск 2211. Стискальний 2217. Стискальність 2216. Стискання 2186. Стискати 2187; 2218. Стискатися 2219. Стиснений 2212; 2345. Стиснення 2211. Стисність 2216. Стиснути 2187; 2218. Стиснутися 2219. Стіжкуватий 964.

– 110 – Стійка рівновага 1971; 2795. Стійка система 2247; 2395. Стоп 2360. Стоп Вуда 2361. Стоп Розе 2362. Стопити 2358. Стопитися 2359. Стоплений 2012. Стоплення 2357. Стоплювати 2358. Стоплюватися 2359. Стопляти 2358. Стосунковий 1588. Страта 1825. Стрихнін 2396. Стрихнїна 2396. Стрільна бавовна 1431; 1692. Стрільний порох 1799. Стрільнича бавовна 1431; 1692. Стронт 2402. Стронтианїт 2401. Стронтій 2402. Стонтовий воднекисень 2404. Стронтовий двуокис 2405. Стронтовий окис 2403. Стронтовий хльорак 2981. Стронту воднекисень 2404. Стронту двуокис 2405. Стронту окис 2403. Стронту хльорак 2981. Стронцій 2402. Стронційний воднекис 2404. Стронційний двоокис (надокис) 2405. Стронційний одноокис 2403. Стронційний хлорак (хлорид) 2981. Стронційного одноокису гідрат 2404. Стронція воднекис 2404. Стронція двоокис (надо­кис) 2405. Стронція одноокис 2403. Стронція одноокису гі­драт 2404. Стронція хлорак (хло­р ид) 2981. Стронціяніт 2401. Структура 2406; 2397. Структура молекулярна 1240. Структурна формула 2407. Струмина 2408. Струмінь 2408. Струс 2337. Струсити 344; 2335.

Сульфат срібла Струснути 2335. Струснутися 2336. Струшувати 344. Струя електрична 3168. Студити 3022. Ступка 2412. Стягатися, стягтися 2413. Стяковато-пасмистий жерелинець 721. Стьожка магнійна 1128. Сублімат 2416. Сумблімація 2414. Сублімувати 2415. Субстанція 259; 1174. Субституовати 678. Субституция 679; 2053. Субституції подвійної реакція 2054. Субституції реакція 2053. Субституція 679. Субституція подвійна 680; 2054. Сувій 2687.

Cyгa 1341. Сульфат 2417; 2515. Сульфат алюмінійний (алюмінія) 2517. Сульфат амонійний (амо­нія) 2518. Сульфат барійний (ба­р ія) 2519. Сульфат живосрібловий 2531. Сульфат залізистий 615; 2520. Сульфат залізовий 2521. Сульфат кадмійний (кад­мій) 2522. Сульфат калійний (ка­л ія) 2523. Сульфат кальційний (кальція) 2524. Сульфат кобальтовий (кобаль­ ту) 2525. Сульфат магнійний (маг­нія) 2526. Сульфат манганисти 1144; 2527. Сульфат мідевий 2528. Сульфат міді 2528. Сульфат натрійний (нат­рія) 2529. Сульфат ніклевий (ніклю) 2530. Сульфат олива (оливо­в ий) 2532. Сульфат срібла (срібло­вий) 2533.

Сульфат хромовий Сульфат хромовий (хро­му) 2534. Сульфат цинковий (цин­ку) 2535. Сульфат цирконійний (цирконій) 2536. Сульфатова кислота 2514. Сульфгідрат амонійний 2418. Сульфід 2472. Сульфід азотовий (азоту) 2473. Сульфід алюмінійний (алюміній) 2474. Сульфід амонійний (амо­нія) 2475. Сульфід арсенистий 2491. Сульфід барійний (барія) 2477. Сульфід бісмутовий (біс­му­ ту) 2479. Сульфід боровий (бору) 2478. Сульфід вуглевий (вугля) 2503. Сульфід германійний (германія) 2480. Сульфід живосрібловий 2498. Сульфід заліза 2482. Сульфід золота (золото­вий) 2484. Сульфід кадмійний (кад­мія) 2480. Сульфід калійний (калія) 2487 Сульфід мангановий (мангану) 2489. Сульфід міді 2494. Сульфід ніклистий 2495. Сульфід олива 2499. Сульфід силіційний (си­лі­ція) 2488. Сульфід срібла (срібло­вий) 2500. Сульфід цинистий 2496. Сульфід циновий 2497. Сульфіт 2509. Сульфітова кислота 2508. Сульфобензолова кисло­т а 2419. Сульфобензольовий квас 2419. Сульфональ 2422. Сульфонат 2421. Сульфони 2423. Сульфонова кислота 2420. Сульфоновий квас 2420. Сульфосоли 2424. Сульфоціянат 2078.

– 111 – Сульфоціянат калійний (калія) 2079. Суміш 2290; 2330. Сумішка 2290. Сумішка механічна 1212. Суперхлорат 3013. Суперхлорат калійний (калія) 3014. Супровідник 2369. Супротивління провід­ника 2328. Суремка 2687. Сурик 2429. Сурмик 2430. Суха дестиляція 542. Суха пара 1355. Суха перегінка 542. Сухий аналіз 106. Сухозлітка 699. Сухоцільний 2363. Сучинник розчинности 987. Сушарня 2447; 3129. Сушилка 2446. Сфалерит 3068; 3071. Сфера 2449. Сферосидерит 2450. Схнуча олія 359. Сціджувати, сцідити 2452. Сцілючий 3099. Счепити 2454. Счепитися, счіплятися 2455. Счіплювати 2454. Счіплюватися 2455. Сьвітильний ґаз 2166. Сьвітло Дрімонда 2172. Сьвітло жарове 819. Сьвітло жарове Ayepa 473. Сьвітляний ґаз 2166.

Т. Таган 2669. Таганок 2669. Талевий окис 2556. Талевий хльорак 2557; 2987. Талій 2554. Талійний недокис 2555. Талійний однохлорак (хлорид) 2987. Талійний окис 2556. Талійний трихлорак (трихло­ рид) 2988. Талія недокис 2555. Талія однохлорак 2557; 2987. Талія окис 2556.

Температура горіння Талія півокис 2555. Талія півтораокис 2556. Талія трихлорак (три­хло­рид) 2558; 2988. Талія хлорид 2987. Таль 2554. Тальк 2559. Талявий окис 2555. Талявий хльорак 2558; 2988. Танін 567. Танїна 567. Тантал 2561. Танути 2563. Твань 751. Тверда вода 628. Тверде тіло 2702 Твердий 628; 2565. Твердий розчин 2029; 2566. Тгердий фосфороводень 2873. Твердина 2564. Твердіння 1578. Твердість 2564. Твердішати 2567. Тверднення 1578. Тверднути 1579; 2567. Твердота 2564. Творення 1457. Твориво 259; 1174. Теїн 2569. Теїна 2569. Текти цівкою 2409. Текучий 2571. Текучість 2570. Телур 2572. Телурак 2574. Телуран 2581. Телурин 2579. Телуриста кислота 2571 Телуристий ангідрид (безводник) 2576. Телурова кислота 2580. Телуровий ангідрид (без­вод­ ник) 2577. Телуроводень 2573. Телуру двоокис 2576. Телуру одноокис 2575. Телуру триокис 2577. Тельлюр 2572. Телюравий безводник 2576. Телюравий квас 2578. Телюричне залїзо 608. Телюровий квас 2580. Темніти 2697. Температура 2582. Температура горіння 2584.

Температура гранична Температура гранична 1844. Температура замерзання 2585. Температура запалення 2583. Температура кипіння 2586. Температура критична 1046. Температура насичена 1844. Температура пересічна 2588; 2371. Температура середня 2371; 2588. Температури хитання 943. Теобромін 2589. Теоброміна 2589. Тепленький 2590. Теплий 2599. Теплина 2582. Тепло 2593. Тепло дисоціяційне 2594. Тепло задержане 2260. Тепло крапління 2596. Тепло розчинення 2597. Тепло утаєне 2260. Тепло утворення 2595. Теплоємність 2591. Тепломір 2602. Теплопровідність 2592. Терб 2600. Тербій 2600. Терези 375. Терези аналітичні 376. Термоелемент 2605. Термометр 2602. Термохемичний 2603. Термохемія 2604. Терпен 2608. Терпентин 2254. Терпентинова олія 2606. Терпентиновий олїйок 2606. Терпка сіль 433. Терпкий 2609. Терпкість 2610. Тертє внутрішнє 2668. Терти 2601. Тертуха 1538. Тертя 2667. Тертя внутрішнє 297; 2668. Теслярска крейдка 399. Тетраборат 199. Тетраборова кислота 2611. Тетрайодид вуглевий 794. Тетрайодметан 2612. Тетраметилен 2613. Тетратіонат 2635. Тетратіонова кислота 2634. Тетрахлорид германій­ний (германія) 2941.

– 112 – Тетрахлорид мангану (мангановий) 2953. Тетрахлорид молібдено­вий (молібдену) 2959. Тетрахлорид олива 2979. Тетрахлорид паладія 2972. Тетрахлорид платини 2974. Тетрахлорид сірки 2986. Тетрахлорид титановий (титану) 2991. Тетрахлорид цини (ци­но­вий) 2970. Техничний їдкий сод 868. Теч 636. Теча 636. Течія 2647. Течія електрична 3168. Тигель 2615. Тинкаль 2616. Тинктура 1352. Тинктура індигова 759. Тинктура йодова 804. Тинктура лакмусовая 1076. Тиофен 2644. Тирса 1538. Тиск 506. Тиснення 506. Тиснення критичне 1046. Тиснення осмотичне 507; 1568. Тиснення парціяльне 1623. Тиснути 505. Титан 2619. Титанан 2625. Титанова кислота 2624. Титановий двохлорак (дихлорид) 2989. Титановий тетрахлорид 2991. Титановий трихлорак (три­ хлорид) 2990. Титановий чотирохлорак 2991. Титану двоокис 2622. Титану двохлорак (ди­хло­рид) 2989. Титану одноокис 2620. Титану півтораокис 2621. Титану тетрахлорид 2991. Титану триокис 2623. Титану трихлорак (три­хло­ рид) 2990. Титану чотирохлорак 2991. Титрування 2626. Тік 2647. Тік електричний 3168. Тік перемінний 1660; 2648.

Толуїдин Тік постійний 1818; 2649. Тіла білковаті 245. Тіло 2698. Тіло білкове 245. Тіло кристаличне 1037. Тіло просте 2699. Тіло радіоактивне 1975. Тіло складне 2701. Тіло тверде 2702. Тільчастий 1171. Тінкаль 235; 2616. Тіоальдегід 2627. Тіоантимонан 2428. Тіоантимонова кислота 2439; 2427; 2638. Тіовуглева кислота 2641. Тіокетон 2628. Тіонова кислота 2629. Тіоарсенан 2426. Тіоарсении 2425. Тіосірчан 2640.

Tiociрчан содовий (соду) 2506. Тіосірчана кислота 2629; 2639. Тіосїрковий квас 2639. Тіосїрчаний квас 2639. Тіосоли 2424. Тіосульфат натрійний (натрія) 2506. Тіофен 2644. Тітан 2619. Тітанан 2625. Тітановий двуокис 2622. Тіч 636. Тічний 634. Тічність 636. Тїло зложене 2701. Тїло кристалічне 1037. Тїло поєдинче 2699. Тїло цїпке 2702. Тління 2645. Тліти 2646. Тлустий 640. Товкачик 1675. Товстий 640. Товсті олії 643. Товщ 646. Товщева кислота 642. Товщева олія 643. Товщева сполука 644. Товщеве мило 645. Тевщевий 640. Товщеві кваси 642. Товщевого ряду сполуки 2299. Товщ пальмовий 1615. Току сила 2222. Толуїдин 2650.

Толуол Толуол 2651. Толюїдина 2650. Томбак 1316; 2652. Топаз 2653. Топильна рулька 1708. Топильна трубка 1708. Топильний 1704. Топити 898; 1709. Топитися 1710; 2563. Топкий 1712. Топкість 1713. Топкова сіль 347. Топленє 1714. Топленина 2013. Топлення 1714; 2010: 2562. Топник 1703. Топнистий 1087. Топнистість 1088. Топніти 2563. Тор 2656.

Tоpa окис 2657. Торій 2656. Торія окис 2657. Торф 2658. Торфиста земля 2659. Торфник 2659. Торфове багно 2659. Торфовий ґрунт 2659. Торфовиско 2659. Торфовище 2659. Точка 2660. Точка замерзання 2661. Точка кипіння 2662. Точка переходу 2663. Точка розтававня 2665. Точка таяня 2665. Точка топлення 2664; 2665. Точка цїппеня 2661. Точити 3098. Трахіт 2666. Травний 1698. Тревність 1697. Третьорядний алкоголь 2673. Третьорядний спирт 2673. Третьорядні аміни 86. Триазоли 8. Триазотан целлюльози 1692. Триатомовий 140; 2674. Тривалентний 140; 2674. Тривалість 1937; 2564. Тривало 1936. Триваповий фосфоран 2857. Тривартісний 140; 1570; 2674; 2675. Тривкість 1937. Тривко 1936.

– 113 – Тривність 1937. Триводень антимоновий 2431. Триводень арсеновий 1294. Триводень боровий 192. Триводень фосфоровий (фос­ фору) 2875. Трийодометан 2676. Триметилен 2677. Трина 1538. Тринатрійний фосфат 2865. Тринітрофенол 2679. Триніг 2669. Триніжок 2669. Триніжка 2669. Тринітрофенол 2679. Триокис азотавий 19. Триокис арсеновий 1293. Триокис боровий 193. Триокис вольфраму 327. Триокис заліза 625. Триокис мангану 1149. Триокис молібдену 1245. Триокис олововий 2155. Триокис оловяний 2155. Триокис селену 2196. Триокис сірки (сірко­в ий) 2513. Триокис телуру 2577. Триокис титану 2623. Триокис урану 2789. Триокис хрому 3036. Триолеїн 2680. Триосновний 1570. Трипальмітин 2681. Трипля 2670. Трисїркоуглевий квас 2641. Трисіркоугляний квас 2641. Трисїрчак антимоновий 2440. Трисїрчак арсеновий 2491. Трисїрчак візмутовий 2479. Трисодовий фосфоран 2865. Тристеарин 2682. Тритіонат 2633. Тритіонова кислота 2632: 2683. Тритіосїрковий квас 2632; 2683. Тритіосірчан 2633; 2684. Тритіосірчана кислота 2632; 2683. Тритіосїрчаний квас 2632; 2683. Трифлюорак боровий 2889. Трихлорак антимону 2442; 2982. Трихлорак арсену 2961.

Туль Трихлорак заліза 623; 2943. Трихлорак золота 2945. Трихлорак молібденовий (мо­ лібдену) 2958. Трихлорак талійний (та­лія) 2988; 2558. Трихлорак титановий (титану) 2990. Трихлорак фосфоровий (фос­ фору) 2992. Трихлорак хрому 2995. Трихлорид антимону 2982; 2442. Трихлорид арсену 2961. Трихлорид заліза 623; 2943. Трихлорид золота 2945. Трихлорид молібденовий (мо­ лібдену) 2958. Трихлорид талійний (та­лія) 2988. Трихлорид титановий (тита­ ну) 2990. Трихлорид фосфору 2992. Трихлорид хрому 2995. Трихлороцтова кислота 2764; 3020. Трихльороцтовий квас 2764; 3020. Трійка 1592. Трійливий 3215. Трійло 1591; 3216. Тріск 2672. Тріска 3154. Тріскатися 1115; 2671. Тріснути 1115. Тростинний цукор 2685. Тростинники 534. Тростиновий цукор 2685. Трость цукрова 2131. Трубка 2687. Трубка водомірна 305. Трубка топильна 1708. Труйний 3215. Трунок 1344. Трупішінє 2645. Трусити 2335. Труситися 2336. Трутизна 1591; 3216. Трутний 3215. Трухкий 458. Трухлявінє 2645. Тугий 2689; 2775. Тугість 2776. Тужавіти 499; 2567; Тулій 2691. Туль 2691.

– 114 –

Турмалін Турмалін 2693. Турмалінові кліщі (ле­щат­на) 2692. Турнбулів блакит 2244; 2694. Турнбуля блакит 2244; 2694. Тягар 369. Тягар атомовий 371. Тягар беззглядний 370. Тягар дробиновий 372. Тягар мелекулярний 372. Тягарова часть 368. Тягарове відношенє 367. Тягар питомий 374. Тягар сполуковий 373. Тяглистий 2704. Тягучий 2704. Тягучість 2703. Тяжень 2705. Тяжке повітря 2345. Тяжкий дух 2345. Тяжкотопкий 2690. Тяжкотопний 2690. Тяжний 2704. Тьманий 2696. Тьмано 2695. Тьм’яний 2696. Тьм’яно 2695.

У. Углевий безводник 2718. Углевий двукисняк 2718. Углевий двуокис 2718. Углевий двусїрчак 2503. Углевий квас 2719. Углевий киснесїрчак 2738. Углеводан 2711. Углеводень 2733. Углеводні ненасичені 1388. Углеводні замкнені (пер­сте­ неві) 2737. Углець 2715. Угля безводник (дво­о кис) 2718. Угля двосїрчак 2503. Угля двукисняк (дву­о кис) 2718. Угля двусїрчак 2503. Угля киснесїрчак 2738. Угля окис 2717. Углян 2720. Углян баровий (бару) 2722. Углян ваповий 27 25; Углян лїтовий (лїту) 2727. Углян маґновий 2728. Углян манґанавий 1143; 2729.

Углян олововий 2731. Углян оловяний 2731. Углян содовий 2730. Углян цинковий 2732. Угляний вап квасний 2726. Угляний двусїрчак 2503. Угляний квас 2719. Угляний киснесїрчак 2738. Угляно-квасне залїзо 2723. Угнітний 1719; 3167. Угноєння 2748. Угноєння мінеральне 1225. Уголь 2715. Уголь брунатний 2741. Уголь камінний 840. Уголь ретортовий 2745. Угольники 2716. Уклад 2330; 2397. Укріп 900. Улетіти 2766. Улітати 2766. Ульмінова кислота 2767. Ультрамарин 2768. Уміркований 2769. Унція 2772. Упивати 1546. Уран 2786. Уранава сіль 2788. Уранавий окис 2787. Уранан 2791. Уранат 2791. Ураниста сіль 2788. Уранистий окис 2787. Уранілова сіль 2784. Ураніл 2783. Уранїлева сіль 2784. Уранїль 2783. Уранова живиця 2288. Уранова сіль 2790. Урановий окис 2789. Урану двоокис 2787. Урану окис (триокис) 2789. Усипливий 2796. Усиплюванє 2797. Усипляння 2797. Устоюватися 1593. Устоятися 1593. Утаєне тепло 2260. Утинок 1461. Утревалюванє 2818. Утривалення 2818. Утривалити 2819. Утривалитися 2820. Утривалювати 2819. Утривалюватися 2820. Утфель 2798.

Фільтрування

Ф. Фарба 991. Фарба анілінова 113. Фарба золота 709. Фарба клейова 909. Фарба олійна 1168. Фарба рослинна 2036. Фарбівництво 989. Фарбник 994. Фарбувати 1493. Фарбуватися 1499. Фатоген 1411. Фаянс 2804. Фаянсова глина (глинка) 443; 2803. Фаянсовий 2802. Фейверк 2805. Фельдшпат 1218; 1769. Фельдшпат потасовий 1769. Фенол 857; 2809. Фенолалкоголі 2807. Фенолокислоти 2806. Фенолоспирти 2807. Фенолфталєїн 2808. Фенольокваси 2806. Фенольфталеїна 2808. Фермент 2812. Ферментація 205. Ферментація алькоголична 206. Ферментація масляна 208; 1164. Ферментація молочна 209. Ферментація оцтова 211. Ферментація спиртова 206. Ферментувати 204. Фібрин 325. Фігури Відманштетівські 269. Фізика 2814. Фізикальна хемія 2912. Фізикальний 2815. Фізична злука 1213. Фізична мішанина 1212. Фізична сполука 1213. Фізична хемія 2912. Фізичний 2815. Фізіологична хемія 2913. Фіксування 2818. Фіксувати 2819. Фіксуватися 2820. Фільтр 2824. Фільтрація 2822. Фільтрованє 2822. Фільтрування 2822.

Фільтрувати Фільтрувати 2823. Фіолетовий 2826. Фіолєтний 2826. Флінт (скло) 2827. Флінтове шкло 2162; 2827. Флогістон 2828. Флоренцький мармор 1270. Фльоґістон 2828. Фльорентийский мармур 1270. Флуор 2884. Флуорак 2886. Флуорак боровий (бору) 2889. Флуорак ваповий (вапу) 2890. Флуорак глинцевий (глинця) 2888. Флуорак кремовий (кре­му) 2891. Флуорак цирконійний (цирконія) 2892. Флуоресцеїн 2829. Флуорид 2886. Флуорид алюмінійний (алю­ мінія) 2888. Флуорид боровий (бору) 2889. Флуорид кальційний (кальція) 2890. Флуорид силіційний (силіція) 2891. Флуорит 1703 Флуороборан 201; 2894. Флуороборат 201; 2894. Флуороборова кислота 200; 2893. Флуороводень 2885. Флуороводнева кислота 2887. Флуорокреман 1023. Флуорокремова кислота 1022. Флуоросилікат 1023. Флуоросиліційна кисло­т а 1022. Флюорак глиновий (гли­ну) 2888. Флюорід 2886. Флюороборовий квас 200; 2893. Флюороводневий квас 1703; 2887. Флюрокремовий квас 1022. Фляконик 99. Фонтан 2832. Формалін 2833. Формалїна 2833. Формальдегід 2834. Формула 2835.

– 115 – Формула емпірична мо­леку­ ли 3182. Формула конституційна 969. Формула молекулярна 1241. Формула структурна 2407. Фосфазін 2874. Фосфат 2855. Фосфат амонійно-маг­ній­ний 2856. Фосфат двонатрійний 2864. Фосфат кальційний кис­лий 2858. Фосфат кальційний подвійнокислий 2859. Фосфат кальційний се­ред­ній 2857. Фосфат кальція кислий 2858. Фосфат кальція подвійнокислий 2859. Фосфат кальція середній 2857. Фосфат літійний (літія) 2860. Фосфат магнійний (маг­нія) 2861. Фосфат натрійний (на­трія) 2862. Фосфат однонатрійний 2863. Фосфат тринатрійний 2865. Фосфатова кислота 2854. Фосфід 2876. Фосфіт 2849. Фосфітова кислота 2848. Фосфон 2838. Фасфоній 2838. Фосфор 2841. Фосфор аморфний 2843. Фосфор жовтий 2842. Фосфоравий квас 2848. Фосфораво-фосфоровий без­ водник 2850. Фосфорак 2876. Фосфорак магнійний (магнія) 2877. Фосфорак маґновий 2877. Фосфоран 2855. Фосфоран амонійно-магній­ ний 2856. Фосфоран амоно-маґновий 2856. Фосфоран ваповий квас­ний 2858. Фосфоран ваповий кис­лий 2858. Фосфоран ваповий нор­маль­ ний 2857. Фосфоран ваповий по­двій­но­ квасний 2859.

Фосфороводень Фосфоран ваповий подвійнокислий 2859. Фосфоран ваповий серед­ній 2857. Фосфоран вaпу кислий 2858. Фосфоран вапу подвійнокислий 2859. Фосфоран вапу середній 2857. Фосфоран двосодовий 2864. Фосфоран двуваповий 2858. Фосфоран літія 2860. Фосфоран магнійний (магнія) 2861. Фосфоран нормальний содовий 2865. Фосфоран односодовий 2863. Фосфоран содовий 2862. Фосфоран содовий квасний 2864. Фосфоран содовий по­двій­но­ квасний 2863. Фосфоран соду 2862. Фосфоран триваповий 2857. Фосфоран трисодовий 2865. Фосфоресценція 2839. Фосфоризувати 2840. Фосфорин 2849. Фосфорини двуметалеві 2849. Фосфорини однометалеві 2849. Фосфориста кислота 2848. Фосфористий ангідрид (без­ водник) 2847. Фосфористий окис 2847. Фосфористий хлорак (хлорид) 2992. Фосфористо-фосфоровий ан­ гідрид (безводник) 2850. Фосфорит 2878. Фосфоричне світло 2879. Фосфорова кислота 2854. Фосфоровий ангідрид (безводник) 2853. Фосфоровий квас 2854. Фосфоровий киснехльо­рак 2999. Фосфоровий окис 2853. Фосфоровий пятиокис 2853. Фосфоровий п’ятихлорак 2993. Фосфоровий триводень 2875. Фосфоровий трихлорак 2992. Фосфоровий хлорак (хло­рид) 2993. Фосфоровий хлорокис 2999. Фосфороводень 2872.

Фосфороводень газовий Фосфороводень газовий 2875. Фосфороводень твердий 2873. Фосфорпентахльорід 2993. Фосфорпятихльорід 2993. Фосфортріхльорід 2992. Фосфору двоокис 2850. Фосфору пентахлорид 2993. Фосфору півокис 2844. Фосфору півтораокис 2847. Фосфору півтретяокис 2853. Фосфору пятиокис 2853. Фосфору п’ятихлорак 2993. Фосфору триводень 2875. Фосфору трихлорак (три­хло­ рид) 2992. Фосфор червоний 2843. Фотохемія 2880. Фракціонована дестиляція 2881. Фракціонована кристалі­зація 1029. Фталева кислота 2883. Фталевий квас 2883. Фуз 502. Фузель 2220. Фуксин 2975. Фуксина 2975. Фумарова кислота 2896. Фус 502; 1553; 1594.

X. Халцедон 2898. Халцедон звичайний 2899. Халькантит 1311. Халькопірит 1310; 2900. Характерна група кар­бок­силь 856. Хвіялковий 2826. Хемична зміна 740. Хемична рівновага 1972. Хемичне діяння 2902. Хемичне рівнання 1968; 2780. Хемичне споріднення 2372. Хемичний 2901. Хемичний знак 694. Хемічна аналїза 1987. Хемічна переміна 2051. Хемічне притяганє 2372. Хемічне рівнанє 1968; 2780. Хемічне свояцтво 2372. Хемічне спорідненє 2372. Хемічний елемент 2699. Хемічйий знак 694. Хемічні переміни 740.

– 116 – Хемія 2908. Хемія аналітична 2909. Хемія неорганична 2910. Хемія органична 2911. Хемія фізична 2912. Хемія фізіологична 2817; 2913. Хемія фізикальна 2912. Химічна зміна 740. Химія 2908. Хитання температури 943. Хитка рівновага 1409; 1970. Хитка система 1407; 2246. Хінін 2914. Хінїна 2914. Хінон 2915. Хіньске срібло 1382. Хлор 2927. Хлорак 2324; 2929. Хлорак азотовий (азоту) 2930. Хлорак амонійний (амо­нія) 2932. Хлорак антимоніловий 2444; 2998. Хлорак антимонистий 2982. Хлорак антимоновий 2443; 2983. Хлорак арсенистий 2961. Хлорак арсеновий 2962. Хлорак ацетиловий 2933. Хлорак барійний (барія) 2934. Хлорак бензиловий 2935. Хлорак берилійний (бе­ри­лія) 2936. Хлорак бісмутовий (біс­муту) 2938. Хлорак боровий (бору) 2937. Хлорак ваповий (вапу) 2949. Хлорак галійний (галія) 2939. Хлорак глинцевий (глин­ця) 2931. Хлорак етилену 2997. Хлорак живосріблистий 2976. Хлорак живосріблисто-амо­ нійний 2096; 2954. Хлорак живосрібловий 2977. Хлорак живосріблово-амо­ нійний 2097; 2955. Хлорак залізистий 616; 2942. Хлорак залізовий 623; 2943. Хлорак золотистий 2944. Хлорак золотовий 2945. Хлорак індійний (індія) 763; 2946. Хлорак кадмійний (кад­мій) 2947.

Хлорид золотистий Хлорак кремовий (крему) 2950. Хлорак магнійний (маг­нія) 2951. Хлорак метиловий 2956. Хлорак мідевий 2964. Хлорак мідистий 2963. Хлорак ніклистий 2966. Хлорак платинистий 2973. Хлорак платиновий 2974. Хлорак потасовий (по­тасу) 2948. Хлорак розаніліну 2975. Хлорак содовий (соду) 2965. Хлорак срібла (срібло­вий) 2980. Хлорак стронційний (стронція) 2981. Хлорак фосфористий 2992. Хлорак фосфоровий 2993. Хлорак хромистий 2994. Хлорак хромовий 2995. Хлорак цинковий (цин­ку) 2996. Хлоран 3010. Хлоран потасовий (по­тасу) 3011. Хлорат 3010. Хлорат калійний (калія) 3011. Хлорбензол 2918. Хлорид 2324; 2929. Хлорид азотовий (азоту) 2930. Хлорид алюмінійний (алюмінія) 2931. Хлорид амонійний (амо­нія) 2932. Хлорид антимонистий 2982. Хлорид антимоніловий 2998. Хлорид антимоновий 2983. Хлорид арсенистий 2961. Хлорид арсеновий 2962. Хлорид ацетиловий 2933. Хлорид барійний (барія) 2934. Хлорид бензиловий 2935. Хлорид берилійний (бе­ри­лія) 2936. Хлорид бісмутовий (біс­муту) 2938. Хлорид боровий (бору) 2937. Хлорид галійний (галія) 2939. Хлорид етилену 2997. Хлорид живосріблистий 2976. Хлорид живосрібловий 2977. Хлорид залізистий 616; 2942. Хлорид залізовий 2943. Хлорид золотистий 2944.

Хлорид золотовий Хлорид золотовий 2945. Хлорид індійний (індія) 763; 2946. Хлорид кадмійний (кад­мія) 2947. Хлорид калійний (калія) 2948. Хлорид кальційний (кальція) 2949. Хлорид магнійний (маг­нія) 2951. Хлорид метиловий 2956. Хлорид мідевий 2964. Хлорид мідистий 2963. Хлорид натрійний (нат­рія) 2965. Хлорид платинистий 2973. Хлорид платиновий 2974. Хлорид розаніліну 2975. Хлорид силіційний (си­лі­ція) 2950. Хлорид сірки 2984. Хлорид срібла (срібло­вий) 2980. Хлорид стронційний (строн­ ція) 2981. Хлорид талія 2987. Хлорид фосфористий 2992. Хлорид фосфоровий 2993. Хлорид хромистий 2994. Хлорид хромовий 2995. Хлорид цинковий (цин­ку) 2996. Хлорин 3007. Хлориста кислота 3006. Хлорит 2920; 3007. Хлоритовий лупак 2919. Хлорна вода 2921. Хлорнітрозил 2967. Хлорвітроїл 2968. Хлорова кислота 3009. Хлорове вапно 731. Хлоровий ціянак (ціянід) 3092. Хлороводень 2928. Хлоровуглеводні 2736. Хлорокис фосфоровий 2999. Хлоромуравельна кис­лота 3015. Хлоропаладат 1612; 3017. Хлоропаладійна кислота 3016. Хлороплатинан 3018; 1730. Хлороплатинан потасо­вий (потасу) 3019. Хлороплатинат 3018; 1730.

– 117 – Хлороплатинат калійний (ка­ лія) 3019. Хлороплатинин 1728. Хлороплатиніт 1728. Хлороплатинова кисло­т а 1729. Хлорофіл 2925. Хлороформ 2926. Хлору двоокис 3008. Хлору півокис 3000. Хлору ціянак (ціянід) 3092. Хльор 2927. Хльоравий квас 3006. Хльораво-хльоровий без­ водник 3008. Хльорак амоновий 2932. Хльорак антимонавий 2442; 2982. Хльорак антимонїльовий 2444; 2998. Хльорак баровий (бару) 2934. Хльорак берильовий 2936. Хльорак візмутовий 2938. Хльорак глиновий (гли­ну) 2931. Хльорак ґалю (ґальовий) 2939. Хльорак желїзавий 616; 2942. Хльорак желїзовий 623; 2943. Хльорак живосріблавий 2976. Хльовак залїза (залїзавий) 616; 2942. Хльорак залїзовий 2943. Хльорак зелїза 616. Хльорак золотавий 2944. Хльорак індовий (інду) 763; 2946. Хльорак кадмовий 2947. Хльорак маґновий (маґ­н у) 2951. Хльорак манґанавий 2952. Хльорак манґановий 2953. Хльорак мідавий 2964. Хльорак мідевий 2963. Хльорак нїклявий 2966. Хльорак олова (олова­в ий) 2978. Хльорак олововий 2979. Хльорак палядавий 2971. Хльорак палядовий 2972. Хльорак плятинавий 2973. Хльорак розанїлїни 2975. Хльорак ртутавий 2976. Хльорак ртутний 2977. Хльорак ртутовий 2977. Хльорак сїрки 2984.

Хромовий гідрокис Хльорак стронтовий (стронту) 2981. Хльорак талевий 2557; 2987. Хльорак талявий 2558; 2988. Хльорак хромавий 2994. Хльорак циановий 3092. Хльорак цинавий 2969. Хльорак циновий 2970. Хльоратова кислота 3009. Хльорід 2929. Хльоріт 3007. Хльоркальк 731. Хльорники 388. Хльоровий квас 3009. Хльоромуравельний квас 3015. Хльоропалядан 1612; 3017. Хльороплятиновий квас 1729. Хльороуглеводні 2736. Холод 3024. Холодець 2411. Холодити 3022. Холоднеча 3024. Холодник 3021. Холонути 1574; 1598; 3025. Хризоліт 3026. Хризопраз 3027. Хризопрас 3027. Хром 3030. Хромавий воднекисень 3033. Хромавий окис 3032. Хромавий хльорак 2994. Хроман 3038.

Xроман олива (оливовий) 3044. Хроман олововий 3044. Хромай оловяний 3044. Хроман потасовий (по­тасу) 3042. Хромат 3038. Хромат калійний (калія) 3042. Хромат олива (оливовий) 3044. Хромистий воднекис (гідро­ кис) 3033. Хромистий окис 3032. Хромистий хлорак (хло­рид) 2994. Хромники 3031. Хромова кислота 3037. Хромовий ангідрид (без­вод­ ник) 3036. Хромовий воднекис (вод­не­ кисень) 3035. Хромовий галун 884; 3029. Хромовий гідрокис 3035;

Хромовий залізняк Хромовий залізняк (за­лїзо­ вець) 598; 3028. Хромовий квас 3037. Хромовий окис 3034. Хромовий сірчан (суль­фат) 2534. Хромовий хлорак (хло­рид) 2995. Хрому двохлорак (ди­хло­рид) 2994. Хрому одноокис 3032. Хрому півтораокис 3034. Хрому сірчан (сульфат) 2534. Хрому триокис 3036. Хрому трихлорак (три­хло­рид) 2995. Хрястковий клей 914.

Ц. Царська вода 300. Цвілий 681. Цвіллю братися 1738. Цвіль 1737. Цвісти 1738. Цвіт 1341. Цвіт сірчаний 2552. Цегла 901. Цеглярська глина 440. Цез 3057. Цезий 3057. Цезій 3057. Цезійний окис 3058. Цезійний півокис 3058. Цезія окис (півокис) 3058. Цезу окис 3058. Целестин 3059. Целлюльози триазотан 1692. Целлюльоїд 3061. Целулоза 919. Целулоїд 3061. Цемент 3062. Цер 3064. Церезин 3063. Церезина 3063. Церій 3064. Церія окис (півтораокис) 3065. Церотинова кислота 3066. Церотиновий квас 3066. Церу окис 3065. Циан 2233; 3085. Цианан 3096. Цианїд 3087. Циановий бромак 3088. Циановий йодак 795; 3089.

– 118 – Циановий квас 3095. Циановий хльорак 3092. Циановодень 2234; 3086. Цианяк живосрібловий 3091. Цияняк залїзаво-потасовий 2238; 3093. Цияняк залізовопотасо­вий 3094. Цианяк 2237; 3087. Цианяк потасовий 3090. Цианян 3096. Цианян потасовий 3097. Циануровий квас 3083. Циануран 3084. Цикличні вуглеводні 2737. Циліндер 3067. Цимаза 692. Цина 1515. Цинавий воднекисень 1518. Цинавий окис 1517. Цинавий сїрчак 2496. Цинавий хльорак 2969. Цинамонова олія 977. Цинамоновий олїйок 977. Цинан 1524. Цинан натрійний (нат­рія) 1525. Цинан содовий (соду) 1525. Циндра 1482; 1538. Цинп двоокис 1520. Цини двосірчак 2497. Цини двохлорак 2969. Цини дисульфід 2497. Цини дихлорид 2969. Цини одноокис 1517. Цини одноокису гідрат 1518. Цини односірчак 2496. Цини тетрахлорид (чоторо­ хлорак) 2970. Циниста сіль 1519. Цинистий воднекис 1518. Цинистий окис 1517. Цинистий сірчак (суль­фід) 2496. Цинк 3074. Цинкова біль 3069. Цинкова оманка 3071. Цинкова світня (свитня) 3071. Цинковець 387. Цинковий блестинець 3068. Цинковий блиск 3068. Цинковий воднекис 3076. Цинковий вуглян 2732. Цинковий гідрокис 3076. Цинковий карбонат 2732. Цинковий креман 1012.

Цирконія силікат Цинковий окис 3076. Цинковий порох 3072. Цинковий силікат 1012. Цинковий сірчан (суль­фат) 2535. Цинковий углян 2732. Цинковий хлорак (хло­рид) 2996. Цинковий шпат 3073. Цинку вітріоль 3070; 2535. Цинку воднекис 3076. Цинку вуглян 2732. Цинку гідрокис 3076. Цинку карбонат 2732. Цинку креман 1012. Цинку окис 3075. Цинку силікат 1012. Цинку сірчан (сульфат) 2535. Цинку хлорак (хлорид) 2996. Цинобер 892. Цинова кислота 1523. Цинова руда 1528. Цинова сіль 1522. Цинований 1516. Циновий 1526. Циновий двохлорак (ди­хло­ рид) 2969. Циновий окис 1520. Циновий папір 1527. Циновий сірчак (суль­ф ід) 2497. Циновий тетрахлорид 2970. Циновий хльорак 2970. Циновий чотирохлорак 2970. Цинові соли 1519. Цинок 3074. Цинфолія 2378. Циняк 1528. Циркон 3077. Цирконан 3080. Цирконан потасовий (по­та­су) 3081. Циркоиат 3080. Цирконат калійний (ка­лія) 3081. Цирконій 3077. Цирконійна кислота 3079. Цирконійний двоокис 3078. Цирконійний креман 1013. Цирконійний силікат 1013. Цирконійний сірчан (сульфат) 2536. Цирконійний флуорак 2892. Цирконія двоокис 3078. Цирконія креман 1013. Цирконія силікат 1013.

Цирконія сірчан Цирконія сірчан (суль­ф ат) 2536. Цирконія флуорак 2892. Цирконовий воднеки­с ень 3079. Цирконовий двуокис 3078. Цирконовий креман 1013. Цирконовий сірчан 2536. Цирконовий чотпрофлюорак 2892. Цитрат 1103. Цитрин 3082. Цитринан 1103. Цитринова кислота 1102. Цитринова олія 1104. Цитриновий квас 1102. Цитриновий олїйок 1104. Цияновий бромак 223. Цияняк желїзаво-потасовий 614. Цияняк залїзавопотасовий 614. Цияняки орґанічні 1422. Цівка 2408. Цівка водомірна 305. Цівкою текти 2409. Цідило 2824. Цідити 3098. Цілючий 3099. Ціна 1515. Цінобра 892. Цінь 1515. Ціпеніти 1579. Ціпнення 1578. Ціпнути 2567. Ціян 2233; 3085. Ціянак 2237; 3087. Ціянак бромовий (бро­м у) 3088. Ціянак живосрібловий 3091. Ціянак залізистопотасовий 2238; 3093. Ціянак залізовопотасовий 622; 2241; 3094. Ціянак йодовий (йоду) 3089. Ціянак потасовий (по­т асу) 3090. Ціянак хлоровий (хло­ру) 3092. Ціянан 3096. Ціянан потасовий (по­тасу) 3097. Ціянат 3096. Ціянат калійний (калія) 3097. Ціянід 2237; 3087. Ціянід бромовий (брому) 3088.

Черепиця

– 119 – Ціянід живосрібловий 3091. Ціянід залізистовалійний 2238; 3093. Ціянід залізовокалійний 622; 2241; 3094. Ціянід залізовопотасовий 622; 2241; 3094. Ціянід йодовий (йоду) 3089. Ціянід калійний (калія) 3090. Ціянід хлоровий (хлору) 3092. Ціянова кислота 3095. Ціянова сіль жовта 582; 1049; 2238. Ціянова червона сіль 993; 1050; 2241. Ціяновий бромак (бро­м ід) 223. Ціяновий йодак (йодид) 795. Ціяноводень 2234; 3086. Ціяноводень залізистий 612; 2235. Ціяноводень залізовий 620; 2239. Ціяну бромак (бромід) 223. Ціяну йодак (йодид) 795. Ціянуран 3084. Ціянурат 3084. Ціянурова кислота 3083. Цївка 2687. Цїдилка 2824. Цїпке тїло 2702. Цїпкий 2565. Цукар 2133. Цукер 2133. Цукор 2133. Цукор буряковий 2147. Цукор виноградний 277. Цукор виноградовий 277. Цукор грозновий 277. Цукор звичайний 2138. Цукор зложений 2139. Цукор крохмальний 997. Цукор льодовий 1091. Цукор молочний 1078; 1254. Цукор овочевий (овочовий) 1732; 2882. Цукор олив’яний 2161. Цукор оловяний 2161. Цукор простий 2138. Цкор складний 2139. Цукор солодовий 1139; 2313. Цукор тростинний (тро­сти­ новий) 2685. Цукор ячмінний 3221. Цукрова трость 2131. Цукроварня 2130.

Цукровий 2127; 2129. Цукровий буряк 2128. Цукруватий 2127. Цукруватість 2126. Цукур 2133. Цьвіт зелїзний 592. Цьвіт сидеритовий 592. Цьвіт сїрчаний 2552. Цята 850.

Ч. Чавун 3117. Чавун білий 3118. Чавун дзеркальний 3119. Чавун сірий 3120. Чад 2708. Чадити 2709. Чадіння 2747. Чадіти 2707. Часникова олія 3113. Часниковий олїйок 3113. Частина 3104. Частина складова 2329. Частинка 3103. Частка 3103. Часть 3104. Часть вагова 368. Часть тягарова 368. Червінка 991. Червінь 699. Червона вохра 1604. Червоііа крейда 399. Червона мідь 1316. Червона охра 1604. Червона ціянова сіль 993; 1050; 2241. Червоний глинистий зе­лїзо­ вець 399. Червоний плястий гема­тит 399. Червоний жар: до чер­воного жару розпече­ний (розжарений, роз­палений) 1337. Червоний желїзовець 399. Червоний залізняк 399. Червоний залїзовець (зе­лїзо­ вець) 399. Червовий киновар 893. Червоний фосфор 2843. Червонити 1497. Черенковий аліяж 2618. Черепашковий вапняк 729. Черепашковий мармор 1269. Черепиця 3107.

Черешнева ґума Черешнева ґума 289. Ческий квас 568; 2537. Чилійська салітра 3116. Чинна маса 571. Чинний оптично 573; 1544. Чируник 2615. Число йодове 779. Чистий віск 333. Чищенє 1605; 2048. Чищений 1606. Чищення 1605. Чіп 1877. Човник 1113. Чопик 684; 988. Чорний вугіль 840. Чорнило 3108. Чорнило потайне 2231. Чорнило симпатетичне 2231. Чорнити 1498. Чорнозем 3111. Чорноземля 3111. Чотироатомовий 140; 3114. Чотироборан 199. Чотироборова кислота 198; 2611. Чотироборовий квас 198; 2611. Чотировалентний 140; 3114. Чотировартісний 140; 3114. Чотиройодак вуглевий 794. Чотиройодометан 2612; 794. Чотироокис олововий 2154. Чотироокис осмійний (осмія) 1564. Чотироокис осмовий 1564. Чотироокис рутенія (рутено­ вий) 2106. Чотиротіосірчан 2635. Чотиротіосірчана кисло­т а 2634. Чотиротіосїрковий квас 2634. Чотиротіосїрчаний квас 2634. Чотирофлюорак цирконо­вий 2892. Чотирохлорак германій­ний (германія) 2941. Чотирохлорак мангану (ман­ гановий) 2953. Чотирохлорак молібдено­вий (молібдену) 2959. Чотирохлорак олива 2979. Чотирохлорак паладія 2972. Чотирохлорак платини 2974. Чотирохлорак титановий (ти­ тану) 2991. Чотирохлорак сірки 2986.

– 120 – Чотирохлорак цини (ци­но­ вий) 2970. Чотирохльорак ґермано­вий (ґерману) 2941. Чугун 605; 3117. Чугун білий 3118. Чугун сїрий 3120.

Ш. Шальки 375. Шар 2273. Шафір 2123. Шахва витяжна 361. Швайнфуртська зелень 3121. Швидкість переносу йонів 2258. Швидкість реакції 2259. Шерех 1092. Шеляк 498. Шерсткий 3123. Шерсткість 3122. Шершавий 3123. Шершавість 3122. Шифер 449. Шкіра 935. Шкло 2382. Шкло біле 247; 1368. Шкло водне 304. Шкло годинникове 3102. Шкло зелене 686. Шкло калійне 166; 823. Шкло кришталеве 2162. Шкло кровнове 1052. Шкло олив’яне 2162. Шкло потасове 166; 823. Шкло содове 247; 1368. Шкло флінтове 2162; 2827. Шкляний 2391. Шкляний блиск 2392. Шкляний дзвін 952. Шклянка 2373. Шкура 935. Шлак 3130. Шліхувати 3131. Шляхетний (шляхотний) ме­ таль 181. Шмарагд 738. Шмаровило 1136; 2278. Шпат 3134. Шпат вапнистий 723. Шпат залізний (зелїзний) 593. Шпат ісландський 3137. Шпат плавневий 1703.

Ячмінний цукор Шпат польовий 1769. Шпат цинковий 3073. Шпигинар 2254. Штаба 2270. Штабове залізо 600. Штатив 3142. Штивніти 1579. Штучна мінеральна вода 1221. Штучне освітлення 1562. Штучний 766. Штучні вогні 2805. Шум 1340; 1957. Шумиха 699. Шумівка 3127. Шумливий 895; 1958; 3125. Шумливий напиток 1345; 3126. Шумливість 3124. Шумовина 1340; 1957. Шумовиння 1340. Шумування 205.

Щ. Щава 1930. Щаван 3144. Щаван ваповий (вапу) 3145. Щави 1219. Щавити 1931. Щавниці 1219. Щавова кислота 3143. Щавовий квас 3143. Щелитись 2671. Щире срібло 2206.

Я. Яблічник 3213. Яблокан 3212. Яблочний квас 3211. Яблукан 3212. Яблукова кислота 3211. Яблучник 3213. Явище 3214. Явище перехідне 1667. Явище споріднене 2083. Якіс(т)ний 870. Якіс(т)ний аналіз 871. Ямина 1781. Янтар 3219. Ясний 2169. Яспіс 3222. Ячмінний цукор 3221.