Леонід Пашковський

i n t e r v i e w

МАНДРІВНИК — ЛЕОНІД ПАШКОВСЬКИЙ — ПРО ІНШУ РЕАЛЬНІСТЬ І КРАЇНИ,КУДИ МИ ТОЧНО НЕ ПОЇДЕМО

Записала: Олена ІВАНОВА

Леонід Пашковський — білорус, який вирушив до тих країн, куди ми не захочемо їхати, аби відпочити й розслабитися. Зате можемо зайти на його YouTube-канал «Хочу додому» і, мирно попиваючи за сніданком чай, зазирнути, наприклад, до пуштунів — найбільш войовничої народності Пакистану й Афганістану, яка за чисельністю дорівнює українцям, дізнатися, чи реально вижити

в бойовиків Белуджистану або на 1 000 000% інфляції у Венесуелі, як відбуваються підпільні рейви й де знайти алкоголь в Ірані. Леонід же водночас залишається живим, та ще й вміє прожити за рахунок блогерства. Яке воно, життя блогера та мандрівника, скільки на цьому можна заробити і як розмовляти будь-якою мовою з незнайомцями — в нашому інтерв’ю.

ПАНАМА

ТЕПЕР ВАША ПРОФЕСІЯ — МАНДРІВНИК — ЗВУЧИТЬ ГОРДО Й РОМАНТИЧНО. А ЩО БУЛО ДО ЦЬОГО?Освіта в мене економічна, але роботазавжди була пов’язана з медіа та креативом— журналістикою, рекламою, кіно.У певний момент накопичений досвідзав’язався на одній точці разом із бажаннямзробити паузу перед пошуком новоїроботи. Подумав: «Влаштую-но перервуна пів року, подорожуватиму, заодно,заради задоволення, зніму невеликийблог». Так усе й закрутилося, до того жнастільки сильно, що на роботу я вжене пішов.

ЧОГО НЕ ВИСТАЧАЛО В НАЯВНИХ ТРЕВЕЛ-БЛОГАХ? ЧОМУ ВИРІШИЛИ СТВОРИТИ СВІЙ?Ну, по-перше, я нормально ставлюсядо того, що комусь цікава картинка,комусь — пригоди, комусь — іщещо- небудь. За картинкою можна йтидо Антона Птушкіна, за пригодами —до Іллі Бондарьова. А комусь не вистачаєрайського життя. Вони дивляться блогипро те, як відпочивати на пляжі в красивихкупальниках. Добре, що є ця тусовкаблогерів. Та мені було цікаво зрозуміти, якживуть люди в інших реальностях. Томуроблю так, як роблю. Є багато інших світів.Ось навіть Білорусь — вона зовсім

КУБА

не така, у якій живу я. Я мешкаю у своємузатишному, красивому, ситому, мудромупрошаркові креативного класу, але він —крихітний. А світ — величезний. Є щодосліджувати!

«ПОДОРОЖІ ЗМІНЮЮТЬ», — УСІ КАЖУТЬ. ВИ ПОГОДЖУЄТЕСЯ?Мене вони змінили із прозахідного у просхіднийбік. Ми, люди, що мислять «по-західному», завжди знаємо як требай жадаємо вчити інших. Навіть якщоне бували ніде, точно знаємо як жити. Цестосується не лише колишніх країн СРСР,

МЕНІ БУЛО ЦІКАВО ЗРОЗУМІТИ, ЯК ЖИВУТЬ ЛЮДИ В ІНШИХ РЕАЛЬНОСТЯХ

ЯМАЙКА

але й Штатів. Більшості азійських держав таке не властиво: вони хочуть розібратися хоча б із собою. У пострадянських країнах стверджували: ми — найрозумніші. У США — та ж історія. Американці живуть у своєму ізольованому світі, знають, як краще будувати демократії, країни та суспільства. Я протягом року навчався у Штатах на програмі Ґ’юберта Ґамфрі. Головне, що там проповідують — усе можливо. Потрібно бити в одну точку й нескінченно пробувати. Нікого не боятися, нікого не соромитися. Можна написати на e-mail ректорові університету або гендиректорові — і він відповість. Пообідати з ним, розказати про свою ідею, нехай навіть на батьківщині ти — найнікчемніший білорус. У нас це щось нереальне, чи не так? Потрібно максимально роздути із себе все що можна — згадати всі заслуги й презентувати якомога яскравіше.

ОТАКЕ ЖИТТЯ БЛОГЕРА: ВСТАЄШ УРАНЦІ — І ВПЕРЕД, ДО РУТИНИ!

У КОМЕНТАРЯХ ДО ВАШИХ ВІДЕО ЧАСТО ПИШУТЬ, ЩО У ВАС ОСОБЛИВИЙ ДАР ВИКЛИКАТИ ПРИХИЛЬ- НІСТЬ ДО СЕБЕ НЕЗНАЙОМИХ ЛЮДЕЙ. У ЧОМУ СЕКРЕТ?Просто потрібен щирий інтерес. Мивсі невислухані: слухаємо й думаємопро своє, з поволокою на очах. А якщослухаєш і справді цікавишся, людинабуде розповідати майже нескінченно.От і все. Треба бути щирим, та й усміхатисяпобільше.

ЯКИЙ У ВАС РОЗПОРЯДОК РОКУ?Нудний у нас розпорядок. (Сміється.)Знімаю кілька місяців, а потім залишокроку сиджу вдома й монтую. Спілкуюсяз потенційними спонсорами, відповідаюна коментарі. Отаке життя блогера:встаєш уранці — і вперед, до рутини!

ЧИ СКЛАДНО ЗАЛУЧАТИ СПОНСОРІВ? ХТО КОМУ ПИШЕ?Тепер уже пишуть вони. Коли готувавперші сезони, розсилав безліч листівна всі можливі ресурси.

НАСКІЛЬКИ ТРЕВЕЛ-БЛОГІНГ СУМІСНИЙ ІЗ ХОРО- ШИМ ПРИБУТКОМ?Такий блогінг потребує найбільше ресурсів.Інші блогери можуть сісти й записати

в красивому кутку своєї квартири розпакуваннясмартфона або огляд новоїкосметики й дістати ті ж охопленнята спонсорів. А їхати до іншої країний проводити там час — тут уже йдетьсяпро тисячі доларів. Відповідно, маржинальністьнабагато нижча. Требазаощаджувати на всьому.

БЛОГЕРИ ЧАСТО СКАРЖАТЬСЯ НА АЛГОРИТМИ YOUTUBE. ЩО СТАЛОСЯ З ВАШИМ НАЙПОПУЛЯРНІ- ШИМ ВІДЕО ПРО СЕКС У БРАЗИЛІЇ, ЯКЕ НАБРАЛО МІЛЬЙОН ПЕРЕГЛЯДІВ?Ось він, приклад того, на що скаржаться.У відео були діти, які танцюютьтверк, без жодної непристойності.Там це настільки ж нормально, як нашінародні танці. Та згідно з максимальноліберальними американськими законами,це проблема. І оскаржити ніяк не можна,скільки не надсилай запитів на YouTube.Три таких страйки на канал — і вінназавжди закривається. Ще на YouTubeтреба регулярно публікувати матеріали,інакше навіть передплатники не бачатьнових роликів. Це важко. Я випускаюсезон, потім завмираю на пів року мінімум,поки готую новий. Знову потрібнорозгойдувати алгоритми, щоб мене побачили,а це вкрай складно.

10 September’19 | Intercity Onboard Magazine

i n t e r v i e w

ГАЇТІ

БАНГЛАДЕШ

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ЗНІМАННЯ ОДНОГО СЕЗОНУ «ХОЧУ ДОДОМУ»?Приблизно 8000 доларів за знімальнийперіод (орієнтовно два місяці), не враховуючимонтаж. Дуже смішні грошіза мірками будь-якого відеовиробництва.Це витрати на квитки та проживання.

ВИ ПРОВОДИЛИ ОФЛАЙН-ЗУСТРІЧІ, У КИЄВІ ТАКОЖ. МАЛИ ПРОПОЗИЦІЇ ПОЇХАТИ З ВАМИ? БАГАТО ТРЕВЕЛ- БЛОГЕРІВ ЖИВЕ ЗА РАХУНОК АВТОРСЬКИХ ТУРІВ.Пропозиції надходять постійно. А япитаю: «Що ти можеш робити? Чи розумієш,що це робота?» У підсумку їжджусам. Возити тури й відповідати за людей

аж ніяк не моє. Ось мені написалинещодавно: «Не зміг вилетіти з ПівденноїКореї, не знаю, що робити. Навітьне знаю, навіщо тобі пишу». І це не найдивнішеповідомлення. Багато коментарівіз хейтом, але багато й чудових.

У КІЛЬКОХ ІНТЕРВ’Ю ВИ КАЗАЛИ: «ОХ, МЕНІ ВЖЕ ЗА 30, А Я — ХТО? БЛОГЕР! У МЕНЕ НЕМАЄ НАВІТЬ ІПОТЕКИ, ТРИКІМНАТНОЇ КВАРТИРИ Й УСЬОГО ЦЬОГО!» НАСКІЛЬКИ ВАМ ВАЖЛИВА ІПОТЕКА ТА КВАРТИРА?Усе вирішується просто: видалитиInstagram і Facebook на тиждень. І все —ти вже не почуваєшся невдахою, у тебе

СІТЕ-СОЛЕЙ Кариби, сонце цілий рік, безтурботні племена араваків — родичів амазонських індіанців. У XV столітті сюди прибували європейці, серед них Колумб перед тим, як відкрити Америку. Іспанці, а потім французи вважали, що місцеве населення нижче їх за статусом — частину зробили рабами, інших винищили. Однак саме Гаїті 1804 року стала першою країною, у якій перемогла революція. Та ще й на чолі з чорношкірими (поки Африку з легкістю колонізували «цивілізовані» європейські держави). Здавалося б, найкращий початок із можливих. Проте... щось пішло не так. Протягом періоду незалежності Гаїті переслідують перевороти, островом правлять диктатори, спалахують громадянські війни. 2010-го тут стався один із найбільш нищівних землетрусів у новітній історії: майже 250 тисяч осіб загинуло. Порт-о-Пренс — столиця Гаїті. Чверть населення (близько 300 тисяч) мешкає в Сіте-Солей. Це район нетрів — найбіднішого поселення в Західній півкулі. Править там доля й місцеві банди, які ніхто не може контролювати. У Сіті- Солей тільки дві школи й одна лікарня, практично неможливо знайти нормальну роботу.

Intercity Onboard Magazine | September’19

11

i n t e r v i e w

ЛИШ ТІЛЬКИ-НО УСВІДОМИМО, ЩО СТАЛИ ЗАНАДТО ОДНАКОВИМИ, ПРАГНУТИМЕМО ПОВЕРНУТИСЯ НАЗАД ДО СВОЄЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. УСЕ ЦИКЛІЧНО

ПАКИСТАН

12 September’19 | Intercity Onboard Magazine

i n t e r v i e w

(і не безпідставно). У Венесуелі вже знесиливсяіз цим боротися, просто забувпро небезпеку.

ІРАН

ЧИ НЕМАЄ У ВАС ВІДЧУТТЯ ФРУСТРАЦІЇ ВІД ГЛОБАЛІ- ЗАЦІЇ?Чим більше їздиш, тим більше розумієш: уседуже різне! Світ ще дуже неглобалізований.Однак, звісно, два-три покоління — і всевирівняється. Хоча не факт. Сила традиційбільш ніж жива, особливо в Азії. Незважаючина те, що люди освічені. Мені здається,в певний момент глобалізація викличе зворотнуреакцію. Лиш тільки-но усвідомимо,що стали занадто однаковими, прагнутимемоповернутися назад до своєї ідентичності.Усе циклічно.

ПАКИСТАН

РОЗКАЖІТЬ ПРО ЦИКЛІЧНІСТЬ ВАШОГО СТИЛЮ РОЗПОВІДІ. СПОЧАТКУ ВИ СТВЕРДЖУВАЛИ, ЩО ЗНІМАЄТЕ ПРОСТО РЕПОРТАЖІ ПРО ІНШУ РЕАЛЬНІСТЬ. А ДО ТРЕТЬОГО СЕЗОНУ ЗРОЗУМІЛИ: ВІДЕО ПОВИННІ ПРОХОДИТИ ЧЕРЕЗ ЛІНЗУ ВАШОЇ ДУМКИ Й СТАТИ ГОНЗО-ЖУРНАЛІСТИКОЮ. ЩО ЗМІНИЛОСЯ?Спочатку я хотів показувати все без упередження:так само, як глядач, зазвичай нічогоне знаю про героїв відео. Не хотів брехати,а правду можуть розказати тільки місцеві.Та YouTube диктує свій жанр. Там потрібенведучий, через якого все показується.

найцікавіше й найбільш насичене життя!У соцмережах усі ж неймовірно успішні.Заходиш до інтернету, а там немає жодноїнеуспішної людини, як ви знаєте. Осьіз цим важко жити.

ЗОЛОТІ СЛОВА! ТА ПОВЕРНІМОСЯ ДО ПОЇЗДОК. МЕНЕ ВРАЗИЛО, ЯК ВИ ЗАЧИТАЛИ ФРИСТАЙЛ У ГАЇТІ (ЛЕОНІД ВІДВІДАВ СТОЛИЦЮ КРАЇНИ, ЯКА ВХОДИТЬ ДО ТОП-3 НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИХ МІСТ СВІТУ, І ЇЇ КРИМІНАЛЬНИЙ РАЙОН СІТЕ-СОЛЕЙ. ВРАЗИВ МІС- ЦЕВИХ ХЛОПЦІВ ТАЛАНТОМ РЕПЕРА-ФРИСТАЙЛЕРА Й ЗАСЛУЖИВ ЧИМАЛУ ПОВАГУ — ПРИМ РЕД.). ЩО ЦЕ БУЛО? ЯКА У ВАС ІСТОРІЯ З РЕПОМ?Та ж історія, що з YouTube. Слухав усілякийросійськомовний реп і подумав:«А можна ж зробити щось цікавіше...»Випустив кілька EP, насолодився процесом.Проте тоді ще не був рекламникомі не знав, що продукт треба просувати.А в Гаїті був чистий адреналін.

А ЯК ЖЕ ВЕНЕСУЕЛА З КАРАКАСОМ — ОФІЦІЙНО НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШИМ МІСТОМ СВІТУ?Там кожен трохи заражений параноєю. Усімісцеві постійно чогось бояться. Та меніскладно судити. Це була остання країнамого маршруту Карибським басейном,а там усі напружені — у Гаїті, на Кубі,Ямайці. Постійно чекають від усіх каверз

ВИ СТАЛИ КОНФОРМІСТОМ? ВОДНОЧАС ВАШ РЕПОРТАЖ ІЗ СІНЬЦЗЯНУ ПРО УТИСК УЙГУРІВ УЖЕ НЕ БЛОГІНГ, А ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ.Так, третій сезон вийшов різним. Однакзавдяки йому зрозумів, що ж хочу робити:ось такі історії, як про Сіньцзян і Шаолінь.Показувати конкретні історії конкретнихлюдей, максимально звужувати їх до особистогодосвіду героя.

У ЯКІЙ КРАЇНІ БУЛО НАЙСТРАШНІШЕ?Ось у Гаїті й було!

М’ЯНМА

Intercity Onboard Magazine | September’19

13

i n t e r v i e w

СІНЬЦЗЯН

Сіньцзян, або Сіньцзян- Уйгурський автономний район колись був воротами Шовкового шляху в Китаї. Зараз же КНР не в захваті, що в цій зоні (найбільшій у країні) живе величезна кількість мусульман і понад 10 мільйонів уйгурів — представників тюркської народності, корінного народу регіону. Тут повною мірою практикують систему соціального

рейтингу, засновану на контролі Великого брата. У Сіньцзяні популярні табори перевиховання, куди раптово потрапляють цілі сім’ї, найчастіше такі, які мають родичів за кордоном. Більшість із них — нащадки казахів та інших народів. Перебування в таборі триває від року. Що там відбувається — невідомо. Майже ніхто не наважується розповідати про свій досвід.

МИ, ЛЮДИ, ЩО МИСЛЯТЬ «ПО-ЗАХІДНОМУ», ЗАВЖДИ ЗНАЄМО ЯК ТРЕБА Й ЖАДАЄМО ВЧИТИ ІНШИХ. НАВІТЬ ЯКЩО НЕ БУВАЛИ НІДЕ, ТОЧНО ЗНАЄМО ЯК ЖИТИ

14 September’19 | Intercity Onboard Magazine

i n t e r v i e w

ТИБЕТ

БАНАЛЬНЕ ЗАПИТАННЯ: ЯКИЙ ВАШ УЛЮБЛЕНИЙ ВИПУСК?Люблю розповідь про Гаїті, растаманівЯмайки і найперший випуск із Пакистану— про його найнебезпечнішу областьБелуджистан. А тепер — і про уйгурівСіньцзяну. Там украй складно щось знімати,знаходити через інтернет героїв.Усі бояться за своє життя і життя родичів.Вмовити місцевих говорити майженереально. Не розумів, як зробити репортажцікавим, як обіграти голоси невідомихпо Skype.

ПІСЛЯ ВСІХ ПОДОРОЖЕЙ, СМАКУЮЧИ МАЙБУТНЄ, СКАЖІТЬ: СВІТ — ВЕЛИКИЙ ЧИ МАЛЕНЬКИЙ?Великий, однозначно! Є ще багато речей,про які варто дізнатися.

Intercity Onboard Magazine | September’19

15