Інформаційна безпека в умовах війни by Міжнародний фонд "Відродження"

Інформаційна безпека в умовах війни Діана Дуцик 2015

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ МАНІПУЛЯЦІЙ ТА ПРОПАГАНДИ

Що варто знати, щоб не стати жертвою маніпуляцій та пропаганди

 Які маніпулятивні технології використовуються в медіа та як працює пропаганда  Які медіа існують (видання, телеканали, online-видання, блоги тощо). Як вони функціонують? За допомогою яких технологій вони виробляють свій продукт? Які їхні політичні преференції? Хто їх власники? Звідки беруться гроші? Які ступені свободи мають виробники?  Які критерії якісного журналістського матеріалу  Як функціонують нові медіа, у першу чергу соцмережі

Агресивний російський інфопростір

Атомізований неоднорідний інфопростір України Західний проукраїнсь кий

Західний проросійськ ий

Що потрібно, щоб не потрапити до медіа на гачок?

Основне правило:

Виробіть критичне ставлення до інформації, яку ви отримуєте з медіа. Позбавте медіа ореолу святості в своїй уяві.

Олігархізовний медіаринок Державні ЗМІ Відсутність суспільного телерадіомовлення Вплив агресивної російської пропаганди Сепаратистські ЗМІ на Сході Медіаагенти російського впливу на різних рівнях Відсутність єдиної інформаційної політики та стратегії захисту інформаційного простору

Пам’ятайте!!!

 Інформація може бути пропагандою  Медіа прискорюють події (інформація дія як цунамі – вона прискорює події; наприклад, свого часу інформація про падіння Берлінської стіни зруйнувала звичне уявлення про світ та звичний спосіб мислення на конкретний історичний момент; інформація про події в Україні міняє світ сьогодні)  ЗМІ стають інструментами дії (Помаранчева революція (5 канал),Революція Гідності (стрімінг))  ЗМІ викривають приховане (небезпека: факти чи компромат?)

Пам’ятайте!!!

 Медіа схильні до втручання. Журналісти втручаються у події, роздають свої коментарі та зауваження, стають на той чи інший бік у політичних конфліктах  ЗМІ міняють попередні уявлення (вони можуть як руйнувати старі стереотипи, так і витворювати нові)  Медіатизована подія витісняє інші події (навіть якщо вона є менш важливою у суспільному сенсі)  ЗМІ модифікують суть історії, інтерпретуючи у той чи інший спосіб вагомі події сьогодення та історії.

Чому стандарти?

Новинні стандарти

Баланс

Відокрем лення фактів та оцінок

Повнота

Достовір ність

Точність

Оператив ність

Баланс думок

 Чітко викладені позиції всіх без винятку сторін конфлікту.  Позицію колективної сторони конфлікту повинен озвучувати типовий і адекватний її представник.  У випадку, коли мотиви позицій сторін не є очевидними, потрібна аргументація цих позицій сторонами.  У складній тематиці для дотримання балансу думок необхідна також оцінка позицій чи аргументів сторін незалежним, але компетентним у темі експертом.

Баланс думок

 Коли сторона конфлікту відмовляється коментувати тему, в журналістському матеріалі повинно бути чітко заявлено факт відмови з обов’язковим наведенням причини цієї відмови

 В оперативних випадках стандарт балансу думок досягається з часом.  Не вважатимуться порушенням стандарту балансу, але обов’язковими є такі умови: від самої події до ефірного матеріалу мало часу; в матеріалі чітко зазначено, що редакції (автору матеріалу) поки що не вдалося знайти коментатора, але його продовжують шукати, щоб почути його думку; у випуску новин наступного дня має бути коментар цієї сторони конфлікту або ж чітко заявлено про відмову від коментаря із зазначенням причини відмови.

Імітація баласну

 Стандарт балансу думок не вважається дотриманим, якщо слово надається стороні конфлікту, але ця сторона висловлюється не по основній суті конфлікту, а по другорядних обставинах.  Повноцінний баланс думок досягається ще й однаковою формою подачі думок різних сторін (цитата – цитата, синхрон – синхрон).

Відокремлення фактів від оцінок

 чітке позначення початку й кінця кожної суб’єктивної думки (висновку, коментаря, оцінки, прогнозу, обвинувачення тощо).

 чітке позначення авторства при викладі будь-якої думки (жодна думка не може подаватися анонімно).  в новинах, з огляду на цей стандарт, є неприйнятними жодні оцінки і висновки журналіста (ведучого чи репортера).

Повнота

 має бути чітка відповідь на класичні питання: що? де? коли? як сталося?  Перебіг події (з чого починалося – чим продовжувалося – як закінчилося) має бути відтворено зрозуміло для глядача, незалежно від композиції матеріалу.  Обов’язковою є також наявність якісних бекґраундів: - передісторії, важливої для якісного розуміння сьогоденної події, - пояснення будь-яких складних понять (для цього можуть також використовуватися експертні роз’яснення – що це таке? як це працює? тощо).

Точність

 відповідність кожного поданого факту реальності  дослівність цитування (або переказу) думок

Достовірність

 чітке зазначення джерел кожного поданого факту і чітку авторизацію кожної думки. Виняток: окремі факти (лише факти!) може бути подано з посиланням на анонімне джерело інформації. При цьому має бути зазначено: компетентність джерела (наприклад, у якому відомстві працює ця людина) і той факт, що джерело побажало залишитися анонімним.  На відміну від фактів, будь-яка думка подається завжди виключно з посиланням на конкретну особу – автора цієї думки. З цієї точки зору недостовірними є «загальні» розмиті посилання («правоохоронці стверджують», «експерти вважають» тощо).

Оперативність

 Будь-яку новину дня має бути подано в підсумковому випуску цього ж дня, крім тих, які сталися вже після виходу випуску новин в ефір.

МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Дискредитуюча неправда Фальшиві газети - “Факты” - 1999 (1994-2004 рр.)

Фальшиві сайти (“Без цензури”) (2004-2009 рр.)

Фальшиві блоги (Яценюк, Попов) (2009-2012 рр. )

Фальшиві газети

Дискредитуюча неправда

 2004: Сайти “АЗН” (Агентсво завтрашних новостей), “Провокація”, “Темник”

 2014: “Українська кривда”

Дискредитуюча неправда

Фальшиві блоги та аккаунти

Як був створений фейковий аккаунт Володимира Литвина Микола Сухомлин створив фальшивий аккаунт Володимира Литвина, про що й написав у блозі на сайті “Кореспондент” http://blogs.korrespondent.net/journalists/blog/mediaexperts/a53447

Він мотивував такий крок тим, що нібито хотів спонукати політика наблизитись до соціальних мереж, а отже, до своїх виборців: «Фейковый Владимир Литвин – это 1 час работы в Facebook. Регистрация электронной почты, созвучной фамилии и имени; подбор титульной фотографии; биографические данные из открытых источников; ссылки на интервью; видео «Владимир Литвин» с видеосервисов YouTube, RuTube, Vimeo; фото с images.yandex.ua и google.com.ua. И самое главное – это общение. Как под сообщениями, так и в «личке». Следующий шаг – это реакция сообщества Facebook и СМИ. Собственно, перед специалистом по продвижению и ставилась задача, чтобы информация об открытии представительств в социальной сети Facebook дошла до самого Владимира Михайловича. А далее была интересна его реакция. И, как видите, нам это удалось сделать…»

Дестабілізуючі технології у ЗМІ

 2004 р. “Карта розділеної України”.  “Киевские ведомости” від 11.11.2004 (наклад 130 000). Стаття “Повесть временных дней. Поместные львовские князья требуют админреформировать Украину по-галицки». Ілюстрація до статті: карта України, на якій стоїть козак з пов’язкою на голові “Так! Ющенко!” та мечем відколює західну частину України.  Регіональна газета “Голос Донбасса” від 12.11.2004. На першій шпальті друкує матеріал під назвою “Где характер твой, Донбасс ?” та ілюструє його картою розколотої України з підписом “Чья возьмет?”. У тому ж номері цієї газети інші тенденційні матеріали: “Планы Ющенко: нас похоронят в ядерной могиле!”, “Наших ветеранов США считают захватчиками”, “Ющенко и его командос” (критика команди з ілюстрацією-колажем з підписом “Олигархе в баре в пьяном угаре”).

“Киевские ведомости” від 11.11.2004 (наклад 130 000). Стаття “Повесть временных дней. Поместные львовские князья требуют админреформировать Украину погалицки».