Моніторинг та оцінка імплементації Угод про асоціацію з ЄС by Міжнародний фонд "Відродження"

Моніторинг та оцінка імплементації Угод про асоціацію з ЄС Рекомендації від організацій громадянського суспільства Підготовлено на основі результатів обговорень під час конференції Форуму громадянського суспільства Східного партнерства на тему “Посилення участі ФГС СхП у процесі імплементації Угоди про асоціацію/Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УA/УПВЗВТ)”, Тбілісі, 24-25 вересня 2015 р.

Київ 2016

Переклад здійснено у межах "Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України", яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA). Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією Інституту світової політики та не обов’язково відображають позицію уряду Швеції.

ЗМІСТ Стислий огляд

Вступ

Для чого потрібно проводити моніторинг і оцінку?

Моніторинг та оцінка імплементації Угод про асоціацію та Угод про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (УА/УПВЗВТ)

Проблема №1: показники прогресу… ………………………………………………………………11 Проблема №2: уникнення загальних формулювань …………………………………………11 Проблема №3: звіти за результатами моніторингу та оцінки……………………………12 Проблема №4: надійність даних… ……………………………………………………………………12 Проблема №5: перевірка теорії у реальних умовах… ………………………………………15 Проблема №6: презентація звітів………………………………………………………………………15 Проблема №7: об’єднання зусиль………………………………………………………………………18 Проблема №8: як примусити владу вас почути?… ……………………………………………19 Проблема №9: взаємодія між платформами громадянського суспільства у країнах Східного партнерства… ………………………19 Висновки та рекомендації

Про Форум громадянського суспільства Східного партнерства

Про автора

Моніторинг та оцінка імплементації Угод про асоціацію з ЄС Рекомендації від організацій громадянського суспільства

Стислий огляд

Стислий огляд Громадянське суспільство в країнах Східного партнерства (СхП) відіграло важливу роль у процесі впровадження реформ. І хоча не у всіх країнах СхП є необхідні умови для ще більшого залучення громадськості до процесу реформування, громадянське суспільство наразі залишається найбільш надійним і послідовним партнером на шляху впровадження реформ. Шість національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) разом із неурядовими організаціями та окремими приватними особами зробили значний внесок для руху в напрямку європеїзації. З набуттям чинності Угоди про асоціацію (УА) в Грузії, Молдові та Україні була ініційована нова програма реформ, проте, попри докладені зусилля, результати реалізації УА залишаються посередніми. Реалізація Угоди про асоціацію і впровадження Зони вільної торгівлі має принести модернізацію і розвиток, і перед громадянським суспільством стоїть важливе завдання – відстежувати та оцінювати процес імплементації УА, а також виступати радником, таким чином забезпечивши ефективність, прозорість та інклюзивність процесу імплементації. Для досягнення цієї мети громадянському суспільству потрібно координувати зусилля, і в цьому можуть допомогти розробка та впровадження механізмів моніторингу та оцінки, в тому числі й оцінки національних планів імплементації Угоди про асоціацію. Ключовим елементом для налагодження ефективної комунікації та збільшення впливу на процес є створення коаліцій громадянського суспільства та запровадження інституціоналізованих форматів взаємодії між владою та громадянським суспільством. Часто такі інструменти як громадські слухання та координація зусиль між урядом, парламентом та громадянським суспільством недооцінюються. Але з імплементацією Угоди про асоціацію роль громадянського суспільства та використання цих інструментів зростатиме. Так само має зростати їхній вплив і рівень прозорості процесу.

Вступ Громадянське суспільство в шести країнах Східного партнерства відіграє вирішальну роль в процесі реалізації реформ і убезпечує цей процес від зупинки. Громадянське суспільство створює внутрішній попит на реформи, допомагає долати опір, що виникає в процесі їх впровадження, пояснює переваги реформ, надає експертну допомогу та слідкує за впровадженням реформ, незалежно від того, чи була підписана Угода про асоціацію. Допомагаючи розшифрувати значення реформ, реалізації яких вимагає ЄС, громадянське суспільство, таким чином, є природним союзником і ЄС, і урядів країн Східного партнерства. Воно допомагає синхронізувати внутрішній попит на реформи і зовнішній тиск, водночас допомагаючи урядам країн СхП вчасно реалізовувати реформи і, надаючи свою підтримку, працювати з очікуваннями населення. Підписання Грузією, Молдовою і Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом вважається важливим кроком в процесі розвитку відносин між цими країнами і ЄС. Імплементація УА в цих країнах СхП має велике значення і для всього регіону Східного партнерства. Успіх ініціативи Східного партнерства буде оцінюватися з огляду на успішну імплементацію стратегій та угод, підписаних з країнами СхП, і особливо Угоди про асоціацію. Якщо імплементація Угоди про асоціацію в країнах Східного партнерства не відбудеться, це спричинить подальше розчарування населення асоційованих країн і втрату довіри до ЄС. Як співучасник процесу імплементації Угоди про асоціацію, ЄС також несе відповідальність за його підсумковий результат. Переговори щодо умов УА тривали багато років; вони охоплюють усі аспекти співпраці з ЄС. Конфіденційний процес, в рамках якого проходили перемовини, не додав позитиву. Звичайно, проводити відкриті переговори неможливо, оскільки процедура передбачає певний рівень конфіденційності, але незалученість до процесу експертів з кола громадянського суспільства і відсутність детальної інформації для широкої громадськості мали негативний ефект. Для Грузії, Молдови та України цей процес уже завершився, але питання досі залишається актуальним для Вірменії, яка в даний час перебуває в процесі переговорів щодо майбутніх взаємин між Брюсселем та Єреваном. Окрім того, для отримання регулярного та скоординованого внеску з боку громадянського суспільства варто розглянути можливість інституціоналізації консультацій між урядом та громадянським суспільством. Подібний процес уже розпочався у Грузії. Якби він був запроваджений в інших країнах СхП, це значно розширило б можливості громадянського суспільства.

Для чого потрібно проводити моніторинг і оцінку?

Хоча Угоди про асоціацію не передбачають перспектив членства для Грузії, Молдови та України, їхня імплементація матиме визначальний вплив на інтеграцію економік цих трьох країн. Це також створить необхідні умови для переговорів щодо членства, якщо сторони будуть зацікавлені в розширенні співпраці. Попри всі зусилля, докладені в процесі імплементації Угоди про асоціацію урядами Грузії, Молдови та України, попри підтримку Європейського Союзу, без постійної участі різних груп з числа громадянського суспільства цей процес не можна вважати прозорим та інклюзивним. Фундаментальним принципом демократичних суспільств і демократії прямої участі є обговорення з громадськістю.1 Тому ключовим елементом успішної імплементації Угоди про асоціацію є участь в процесі моніторингу і оцінки громадянського суспільства. Перші результати імплементації вказують на цілу низку викликів, з якими країни стикаються в цьому процесі — від відсутності політичної волі, до нестачі необхідних фінансових чи людських ресурсів. Громадянському суспільству також потрібно продовжувати розвивати свою здатність до конструктивної і якісної оцінки ключових заходів і зокрема таких комплексних документів, як Угода про асоціацію. У цьому контексті визначальну роль відіграє підтримка з боку донорської спільноти. Проблем, що були виявлені в процесі імплементації Угоди про асоціацію, можна було б уникнути завдяки участі громадянського суспільства, яке вже здійснювало спроби моніторингу та оцінки цього процесу. Для досягнення успіху надзвичайно важливо вчитися один в одного і постійно обмінюватися досвідом. Саме тому організації з числа громадянського суспільства з шести національних платформ Форуму громадянського суспільства Східного партнерства зібралися у Тбілісі для проведення конференції на тему “Обмін досвідом і посилення участі платформ ФГС СхП у процесі імплементації Угоди про асоціацію/Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УA/УПВЗВТ): розвиток потенціалу організацій громадянського суспільства у сфері моніторингу та сприяння в процесі прийняття політичних рішень”. Досвід громадянського суспільства Грузії, Молдови та України у сфері моніторингу процесу імплементації Угоди про асоціацію був цікавим для представників країн-непідписантів, зокрема Вірменії, яка зараз проходить етап переговорів щодо нового типу угоди з ЄС. Ця записка має на меті на основі наявних прикладів поділитися ефективними інструментами, що їх успішно використано в згаданих трьох країнах СхП, і надати рекомендації щодо вдосконалення певних аспектів роботи, що дозволить 1

Лісабонський договір; режим доступу:http://europa.eu/lisbon_treaty/full_text/index_en.htm

досягнути більш ефективної імплементації Угоди про асоціацію, а також продемонструвати можливості для успішного моніторингу та оцінки процесу. Окрім того, в цьому документі досліджуються стосунки між багатосторонніми національними платформами громадянського суспільства, утвореними в рамках ініціативи Східного партнерства, і двосторонніми платформами, утвореними в рамках Угоди про асоціацію. Понад те, будуть подані пропозиції і рекомендації, напрацьовані тематичними робочими групами під час конференції у Тбілісі.

Для чого потрібно проводити моніторинг і оцінку? Попри те, що слова “моніторинг” і “оцінка” часто використовуються разом, вони означають два різних процеси. Моніторинг означає процес збору даних, що відбувається систематично і має на меті отримання інформації про певний захід у заданий проміжок часу, його цілі та результати. Оцінка, проведена на основі отриманих даних і моніторингу, є логічним продовженням процесу моніторингу і має на меті вивчення та аналіз впливу впровадженого заходу. Отже, процеси моніторингу та оцінки є різними, але водночас взаємодоповнюваними.

Таблиця 1. Взаємодоповнювані ролі моніторингу і оцінки2.

Моніторинг

Оцінка

• З’ясовує цілі програми. • Встановлює зв’язок між заходами та цілями. • Визначає показники успішності, необхідні для досягнення цілей. • Збирає дані по показниках і порівнює реальні й заплановані результати. • Інформує про процес реалізації політики та привертає увагу до проблемних моментів.

• Аналізує причини досягнення чи недосягнення запланованих результатів. • Оцінює процес імплементації. • Вивчає отримані неочікувані результати. • Надає аналіз для можливості зробити висновки з минулого досвіду. • Визначає позитивні аспекти реалізації політики. • Надає рекомендації щодо вдосконалення / внесення змін до політики.

Jelena Žarković Rakić et al., How to get results in Public Policies? Monitoring and Evaluation with the evidence supplied by the civil society(«Як отримати результати в державній політиці? Моніторинг та оцінка з доказами, що надаються громадянським суспільством») м. Белград, 2014 р.

“Інституційні механізми, які краще підходять для залучення організацій громадянського суспільства до моніторингу та оцінки, сприятимуть кращому розумінню їхньої ролі. Ця роль є багатовимірною та включає в себе: (1) моніторинг політики національного рівня у сфері своєї компетенції та привертання до неї уваги громадськості, (2) підтримка певного підходу чи варіанту вирішення проблеми, (3) проведення досліджень та збір даних, корисних в процесі моніторингу та оцінки політики, (4) надання послуг у сфері моніторингу та оцінки політики”.3

Там само.

Моніторинг та оцінка імплементації Угод про асоціацію та Угод про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (УА/УПВЗВТ) За понад рік, відколи Грузія, Молдова і Україна почали процес імплементації Угод про асоціацію з ЄС, всі три країни досягли відносного прогресу. Виклики, пов’язані з імплементацією Угод, говорять про велику комплексність цих документів, а також про необхідність щонайменше кількох років для досягнення більшості цілей і навіть більше — для вкорінення реформ. Як і у випадку інших документів (наприклад, Плану дій щодо лібералізації візового режиму), імплементованих в Грузії, Молдові та Україні, для досягнення успіху в процесі їхньої імплементації потрібні політична воля, пріоритизація, підготовлений персонал, ресурси і здатність скеровувати їх у правильному напрямку. Але ця картина буде неповною без залучення громадянського суспільства, яке, спираючись на дані моніторингу та оцінки, може виступати за якіснішу імплементацію і комунікацію, а також надавати рекомендації в процесі прийняття рішень. Кожна з трьох асоційованих країн досягла різних результатів. У Грузії, наприклад, позитивну оцінку отримала реформа прокуратури, що проходила за підтримки громадянського суспільства, а в Молдові та, певною мірою, в Україні ця реформа провалилася. Водночас, в Україні відбувається реформа правоохоронних органів, передусім поліції. Попередні результати є обнадійливими, і поширення цього процесу можна очікувати і в інших інституціях. У Молдові було проведено якісну роботу щодо технічної складової процесу, але при цьому в політичній частині доводиться констатувати регрес. Відсутність реформ у судовій галузі, все більш проблемне медіа середовище, а також системна корупція кидають велику тінь на прогрес, якого було досягнуто в інших сферах. Угоди про асоціацію охоплюють багато різних сфер, а їхньою рушійною силою є економічна частина — Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (УПВЗВТ). Ця угода замінила Угоду про вільну торгівлю, і важливо пояснити, чому відбувся перехід на цей вищий рівень. “Класичні” торговельні угоди були зосереджені навколо митних тарифів, але впродовж останніх кількох десятиліть питання тарифів не було найважливішим. Важливішу роль почали відігравати аспекти, не пов’язані з тарифами: наприклад, ті, що стосуються стандартів безпеки продуктів харчування, якими часто можна зловживати, про що свідчать приклади застосування санкцій з боку Російської Федерації. Тому в основі УПВЗВТ, на противагу попереднім торговельним угодам, лежать правила, а не тарифи. Звичайно, нова угода покликана допомогти в процесі деолігархізації економік в асоційованих країнах СхП,

покращити сферу державних закупівель, сприяти розвитку конкуренції та ін., але УПВЗВТ жодною мірою не є замінником наявних правил у сферах державних закупівель та інших національних стандартів. Ця угода не може подолати корупцію, допомогти підвищити зарплати та ін., але у разі її імплементації у тісному зв’язку з національними правилами вона може сприяти розвитку сфери послуг, скасуванню тарифів, залученню нових інвестицій та модернізації економіки.4 Грузія і Молдова почали імплементацію УПВЗВТ наприкінці 2014 року. В Україні цей процес стартує в січні 2016 р. Ця затримка викликана протестами з боку Росії та її заявами про негативний вплив імплементації Угоди на економіку Росії. Попри погрози Росії, які були радше політичними і не підкріплювалися економічними аргументами, Молдова розпочала імплементацію Угоди. Росія розкритикувала рішення Кишинева і, окрім наявних торгових обмежень, введених до підписання Угоди про асоціацію, також скасувала торгові преференції для імпорту 19 категорій продуктів, призупинивши дію положення Угоди про вільну торгівлю між Росією і Молдовою в рамках Співдружності незалежних держав (СНД). Аналогічні заходи були б застосовані і стосовно Грузії, але обмеження для Грузії були встановлені ще в 2006 році. До України Росія почала застосувати каральні торгові заходи з 2013 року. Проте, положення Угоди про вільну торгівлю між Росією і Україною в рамках СНД не були призупинені, оскільки Україна ще не почала імплементацію УПВЗВТ. Росія змогла відтягнути початок цього процесу, досягнувши домовленості з ЄС та Україною 12 вересня 2014 року. У своїй аргументації Росія спиралася на заяви про невідповідність російським стандартам та можливість реекспорту, “хоча зв’язок цих заяв з діями Росії на геополітичній арені свідчить, що російські технічні відомства виконують політичні вказівки”5. Свої претензії Росія висловила під час тристоронніх переговорів між ЄС, Україною і Росією, але при цьому не надала доказів потенційних втрат для своєї економіки. Її завданням було змінити положення Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною

Люк Девінь, конференція “Обмін досвідом і посилення участі платформ ФГС СхП в процесі імплементації Угоди про асоціацію/ Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УА/УПВЗВТ): розвиток потенціалу організацій громадянського суспільства у сфері моніторингу та сприяння в процесі прийняття політичних рішень”, Тбілісі, вересень 2015 р. CenusaD., EmersonM., etal., Russia’s Punitive Trade Policy Measurestowards Ukraine, Moldova and Georgia («Каральні торговельні заходи, запроваджені Росією проти України, Молдови та Грузії»); режим доступу: http://www.ceps.eu/system/files/WD%20300%20Punitive%20Trade%20Measures%20by%20Russia_0.pdf

таким чином, щоб згодом Україна мала можливість для вступу до Євразійського економічного союзу.6 Найуспішнішим на сьогодні є процес імплементації УПВЗВТ в Грузії. Маючи відносну політичну стабільність і хорошу базу, закладену попередніми реформами, Грузія у 2015 році виконала багато взятих на себе забов’язань, зокрема впровадила низку європейських стандартів. Експорт до країн ЄС зріс на 25%, що є хорошою винагородою за початок процесу імплементації УПВЗВТ. На відміну від Грузії, Молдова не змогла досягти такого прогресу. Попри добре зроблену технічну частину роботи, позитивні досягнення були затьмарені політичною кризою, банківським скандалом, пов’язаним із викриттям факту незаконного привласнення 1 мільярда доларів, девальвацією національної валюти та корупцією. В Україні, де УПВЗВТ вступила в силу лише 1 січня 2016 року, підготовка до її імплементації проходила добре з відчутним прогресом в різних сферах, зокрема в сферах безпеки продуктів харчування та державних закупівель. До проблем, з якими стикаються всі три країни, належать запровадження європейських стандартів і пошук торговельних партнерів у країнах ЄС. Особливо це актуально для України, яка має великий експортний потенціал. Іншою проблемою, характерною для всіх асоційованих країн, є нездатність ефективно використовувати допомогу ЄС, що пов’язано або з недостатнім досвідом, або з високим рівнем плинності кадрів. Це означає, що для отримання максимального ефекту від УПВЗВТ всім трьом країнам знадобиться кілька років, особливо зважаючи на те, що, як свідчать дані, малому та середньому бізнесу важко “зрозуміти зміни, викликані необхідністю відповідати вимогам УА/УПВЗВТ, адаптувати свої адміністративні процедури, виробничі процеси та потужності”7. Попри все, імплементація УПВЗВТ також допомагає підвищити роль громадянського суспільства, яке все більше долучається до роботи органів, причетних до імплементації Угоди, і таким чином сприяє зростанню рівня компетенції всіх учасників процесу8.

Тетяна Силіна, «Росія — країна гуав і манго»; режим доступу:http:// gazeta.zn.ua/internal/rossiya-strana-guav-i-mango-kak-rf-pytaetsyabespardonno-pravit-tekst-soglasheniya-ob-associacii-ukrainy-s-es-_. html

East Invest report shighlight DCFTA challenges for SMEsin Georgia, Moldova and Ukraine («Звіт проекту East Invest свідчить про наявність проблем для малого та середнього бізнесу в процесі імплементації Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі у Грузії, Молдові та Україні»); режим доступу:http://www. enpi-info.eu/eastportal/news/latest/42326/East-Invest-reports-highlight-DCFTA-challenges-for-SMEs-in-Georgia,-Moldova-and-Ukraine

Cecilia Malmstrom, The EU and Moldova — Partners for Growth («ЄС і Молдова — партнери на шляху до зростання»); режим доступу:http:// trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2015/october/tradoc_153908.pdf

Уряди Грузії, Молдови та України надали свої звіти за результатами моніторингу імплементації Угоди про асоціацію. Ці документи містять багато даних про результати моніторингу і досить детальну інформацію про запроваджені заходи. Проте, в них відсутня оціночна складова, яка допомогла б зрозуміти, що означають заходи, здійснені в рамках Національного плану дій з імплементації Угоди про асоціацію, для модернізації країни та її руху в напрямку європейської інтеграції. Українське громадянське суспільство досі не спромоглося створити всеосяжний звіт за підсумками моніторингу та оцінки імплементації Угоди про асоціацію. Хоча були спроби оцінки впливу заходів, здійснених в рамках Національного плану імплементації Угоди про асоціацію. У Грузії перший такий звіт було представлено у жовтні 2015 року, після чого було підготовлено низку аналітичних записок з найбільш актуальних проблем, які можуть становити загрозу для імплементації Угоди про асоціацію. Також два паралельних звіти за результатами моніторингу презентували організації громадянського суспільства Молдови. Вони мали на меті оцінити процес імплементації, а також пояснити важливість та значення деяких заходів, передбачених Угодою про асоціацію. Успішна реалізація будь-якої реформи тісно пов’язана з питанням комунікації. Всі три країни, за певними винятками в Грузії, доклали недостатньо зусиль для налагодження комунікації щодо процесу європейської інтеграції та Угоди про асоціацію, принаймні, безпосередньо перед підписанням УА. У бюджетах майже не було закладено коштів на просування реформ, пов’язаних з імплементацією Угоди про асоціацію. На відміну від уряду, громадянське суспільство в кожній з трьох країн дуже активно працювало над підвищенням рівня обізнаності населення про процес євроінтеграції. У кожній з країн громадські організації та національні платформи Форуму громадянського суспільства СхП проводили інформаційні кампанії з залученням держслужбовців. Це є хорошим прикладом співпраці між урядом і громадянським суспільством, оскільки урядовці часто більш схильні проводити обговорення з представниками ЄС, а не з власним населенням, а це навряд чи може позитивно вплинути на процес імплементації Угоди. У деяких випадках, як, наприклад, у Грузії, уряд і громадянське суспільство розробили і почали реалізовувати спільну комунікаційну та інформаційну стратегію щодо євроінтеграції (заплановану на 2014-2017 рр.). Більше того, уряд Грузії вважає грузинську національну платформу Форуму громадянського суспільства Східного партнерства одним із найнадійніших партнерів з точки зору комунікації та моніторингу євроінтеграційного процесу. Одна з проблем, пов’язаних із імплементацією Угоди про асоціацію, полягає у недостатній комунікації в окремих регіонах асоційованих країн. Більшість важливих подій зазвичай

проходять у столиці, хоча за підтримки громадянського суспільства чимало заходів проводилися і в інших регіонах Грузії, Молдови та України. На жаль, зусиль,що наразі докладаються в цьому напрямку, недостатньо, оскільки більшість бенефіціарів проживають у регіонах, і саме на них потрібно першочергово спрямовувати будь-які інформаційні кампанії. Таке ж велике значення для успішної імплементації Угоди про асоціацію має інституційна співпраця. Часто уряди і парламенти країн-учасниць мають різні пріоритети і відмінний порядок денний. Але для забезпечення своєчасної імплементації та системного підходу до процесу євроінтеграції необхідна злагоджена координація між урядом і парламентом. Наприклад, парламент Молдови у співпраці з урядом прийняв перелік пріоритетних законів, які потрібно було прийняти в 2015-2016 роках. Подібним чином парламенти, використовуючи такі інструменти, як громадські слухання, відіграють важливу роль у моніторингу імплементації Угоди про асоціацію. Ще одна проблема, що стосується кожної з трьох асоційованих країн, — окуповані регіони. При тому, що наразі невідомо, яким чином Київ вирішить конфлікт на Сході України, стає все більш очевидним, що Угода про асоціацію не поширюватиметься на сепаратистські регіони — Абхазію, Південну Осетію, Придністров’я і анексований Крим. Ніхто не очікував поширення на ці регіони всіх положень Угоди про асоціацію, але на перших етапах розглядалися можливості застосування тієї частини, що стосується УПВЗВТ. Складність поширення Угоди про асоціацію на сепаратистські регіони полягає в тому, що, на противагу Угоді про зону вільної торгівлі, яка будувалася навколо тарифів, в основі УПВЗВТ лежать правила, які не визнаються у згаданих регіонах і не можуть бути застосовані конституційними органами влади. Детальну оцінку результатів першого року імплементації Угоди зробити досить важко, оскільки кожна країна починала цей процес в різний час і в різних умовах. Звіти по всіх трьох країнах вказують на те, що на технічному рівні багато роботи вже зроблено, в той час як на політичному рівні реформам приділяється недостатньо уваги. Попри все, використання уніфікованої методології та спільних зусиль впродовж наступних кількох років дозволить чіткіше бачити зміни, що відбуватимуться в кожній країні, а також робити порівняння. На основі наявних звітів, презентацій та баз даних, представлених на конференції у Тбілісі, а також на основі проведених інтерв’ю можна запропонувати наведений нижче перелік кроків (з прикладами), застосування яких сприятиме покращенню процесу моніторингу та оцінки.

Проблема №1: показники прогресу

Проблема №2: уникнення загальних формулювань

Висновок №1

Висновок №2

Організації громадянського суспільства, залучені до процесу моніторингу та оцінки процесу імплементації Угоди про асоціацію, повинні дослідити Національний план дій для своєї країни, і якщо ньому відсутні індикатори успішності, запропонувати певні варіанти. До сьогодні організації громадянського суспільства в кожній з країн відзначали відсутність показників прогресу, але не пропонували своїх варіантів.

Критика Національних планів дій без надання пропозицій інших варіантів може вважатися неконструктивною. Тому разом із критикою варто надавати варіанти покращення запропонованих заходів та індикатори їхньої реалізації. Ці пропозиції можуть бути додані до змінених Національних планів дій.

Кожна з трьох країн, що підписали Угоду про асоціацію, прийняла Національний план дій з її імплементації. У цих планах детально прописані всі заходи, що їх необхідно здійснити стосовно кожного положення Угоди. В ідеалі для кожного заходу, передбаченого Національним планом дій, повинні бути встановлені індикатори успішності, відповідальні установи та кінцеві терміни виконання. На практиці ж індикатори успішності у багатьох випадках не встановлені або не співвідносяться із заходами з імплементації. За таких умов важко оцінити, наскільки успішними є ті чи інші реформи/заходи. Відсутність індикаторів успішності створює значні труднощі для моніторингу і оцінки процесу імплементації Угоди про асоціацію, а також дозволяє уряду кожної з країн в дуже загальних рисах розповідати про виконання Національних планів дій.

Ще один проблемний момент у Національних планах дій — це якість цільових орієнтирів та самих заходів, прописаних у планах. Часто показники є надто загальними, нереалістичними, нечіткими і не відповідають конкретним потребам. Тому для покращення ситуації недостатньо лише додати відсутні індикатори успішності. Потрібно також переглянути ті показники і заплановані заходи, які сформульовані недостатньо чітко і конкретно. Нерідко в Національних планах можна натрапити на такі загальні формулювання, як “підвищити ефективність”, “об’єднати зусилля”, “здійснити необхідні заходи” та ін., які не дозволяють зрозуміти, яке саме завдання потрібно виконати (Приклад №1 наочно ілюструє цю проблему). Громадянське суспільство кожної з трьох країн СхП скаржилося на невизначені формулювання деяких завдань у Національних планах дій. У серпні 2015 року Молдова внесла зміни до свого Національного плану дій з метою зробити його більш конкретним і прийнятним для оцінки.

Приклад №1 Грузія 33

Розробити пропозиції та здійснити необхідні заходи в рамках реформи системи правосуддя у справах неповнолітніх.

Вища рада юстиції.

2015 р.

Державний бюджет. Донорська допомога.

1.Ефективне виконання рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO).

Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції, Центральна виборча комісія, Національний антикорупційний центр.

20142016 рр.

Молдова 2.1 Політичний діалог та процес реформування Боротьба з корупцією та адміністративна реформа: Спрямувати зусилля на попередження та боротьбу з корупцією на всіх рівнях суспільного життя, особливо у вищих органах влади.

В рамках бюджетних коштів. Позабюджетні фонди.

Україна 171

Статті 281, 283

Розділ 12. Прозорість Забезпечити оперативну 2014 — 2017 рр. публікацію інформації про заходи загального характеру

Міністерство юстиції, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство закордонних справ, інші центральні органи виконавчої влади.

Проблема №3: звіти за результатами моніторингу та оцінки Висновок №3 Звіти державних відомств мають містити не лише дані моніторингу, а й оцінки. Хорошим партнером в процесі оцінювання успішності реформ може стати громадянське суспільство. Понад те, окрім даних, звіти мають містити пояснення суті реформ та їхнього впливу на процес імплементації Угоди.

На сьогодні всі відомства, відповідальні за європейську інтеграцію в Грузії, Молдові та Україні, презентували звіти за результатами імплементації Угоди про асоціацію. Грузія і Молдова надали по одному звіту, а Україна надала вже два. Це дуже комплексні й часто об’ємні документи, але вони містять мало аналітичної інформації. Наприклад, в деяких частинах грузинського звіту “існує серйозний розрив між тим, що має бути зроблено в рамках Національного плану дій, і реально здійсненими заходами і реформами. У багатьох випадках у звітах детально прописаний процес впровадження певних заходів, але не результати, яких було досягнуто. Тому ці звіти варто робити більш аналітичними і цілісними, у них потрібно розповідати не тільки про те, скільки зустрічей було проведено, а й робити аналітичну оцінку результатів впроваджених реформ”.9 Надані звіти дуже часто являють собою перелік усіх виконаних дій, з яких неможливо зробити конкретні висновки чи оцінки і зрозуміти, яким чином всі ці дії впливають на процес імплементації Угоди. А отже, вивчення подібного звіту не дає чіткого розуміння досягнутих результатів.

Ана Нацвлішвілі, Конференція “Обмін досвідом і посилення участі платформ ФГС СхП в процесі імплементації Угоди про асоціацію/ Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі (УA/ УПВЗВТ): розвиток потенціалу організацій громадянського суспільства у сфері моніторингу та сприяння в процесі прийняття політичних рішень”, Тбілісі, вересень 2015 р.

Проблема №4: надійність даних Одна з конкретних проблем, пов’язаних із підготовкою якісних звітів, полягає в доступі до даних та надійності цих даних. Окрім збору даних з відкритих джерел, організації громадянського суспільства для отримання інформації про етапи імплементації Угоди найчастіше використовують офіційні запити до різних державних відомств. У деяких випадках ОГС використовують інтерв’ю, але це ще не стало загальною практикою.

Висновок №4 Взаємини між громадянським суспільством і державними відомствами мають свої особливості в кожній країні і відрізняються в різні періоди часу. В кожній з трьох країн громадянське суспільство підтримує зв’язок з чиновниками, які працюють над проблемами, пов’язаними з євроінтеграцією, але у процесі підготовки моніторингових звітів мало хто проводить інтерв’ю з чиновниками. Для підготовки якісних звітів громадянському суспільству потрібно створити постійні канали прямої комунікації з людьми, відповідальними за імплементацію Угоди про асоціацію у відповідних міністерствах.

Державним відомствам, які часто працюють недоукомплектованими, доволі важко давати вичерпні відповіді на запити організацій громадянського суспільства. Закон зобов’язує чиновників відповідати на всі запити, але їхні відповіді часто є неповними або не підходять експертам, які здійснюють паралельний моніторинг. Найчастіше відповіді чиновників мають суто формальний характер. Яскравим позитивним прикладом надання повного доступу до інформації є система онлайн-звітування, запроваджена в Молдові. Як видно з Прикладу №2, всі дані щодо імплементації Угоди, які різні відомства надають Міністерству закордонних справ і європейської інтеграції, доступні в Інтернеті. Інформація надається кожного місяця через спеціальну інформаційну онлайн-систему. Вносити і редагувати дані мають право лише відповідні відомства. Проте, отримати доступну на сайті МЗС інформацію може кожен охочий.

Приклад №2: Звіт про реалізацію Національного плану дій з імплементації Угоди про асоціацію між Молдовою та ЄС10. Articol

Prevedere

Masura

Raportare

Instituții

Articolul 18. Spălarea banilor și finanțarea terorismului

(1) Părţile cooperează pentru a preveni utilizarea sistemelor lor financiare şi a celor nefinanciare relevante în scopul spălării veniturilor provenite din activităţi infracţionale, precum şi în scopul finanţării terorismului. Această cooperare cuprinde şi recuperarea activelor sau a fondurilor provenite din veniturile obţinute din infracţiuni

1. Realizarea prevederilor Strategiei naţionale de prevenire şi combatere a spălării banilor şi finanţării terorismului pentru anii 2013-2017 şi a Planului de acţiuni pentru implementarea Strategiei nominalizate, aprobate prin Legea nr. 130 din 6 iunie 2013

05.05.2015 Pe parcursul anului 2014 Banca Națională a Moldovei a întreprins următoarele acțiuni: a monitorizat entitățile raportoare cu privire la respectarea prevederilor Legii nr. 190 XVI din 26 iulie 2007; a organizat instruiri și seminare pentru entitățile raportoare în scopul aplicării corecte a legislaţiei cu privire la prevenirea şi combaterea spălării banilor şi finanţării terorismului, precum și în scopul informării cu privire la schemele existente în acest domeniu. La necesitate, Banca Națională a Moldovei a conlucrat cu Serviciul Prevenire şi Combaterea Spălării Banilor și a fost acordată asistență reciprocă în investigarea cazurilor complexe de spălare a banilor și de finanțare a terorismului.

Cancelaria de Stat Ministerul Economiei Ministerul Justiţiei Ministerul Finanţelor Alte instituţii Ministerul Afacerilor Interne Ministrul Tehnologiei Informaţiei şi Comunicaţiilor Centrul Național Anticorupți

Data de începere

Data de finalizare

01.01.15

31.12.16

05.05.2015 În vederea realizării acestei acțiuni, Banca Națională a Moldovei întreprinde următoarele acțiuni: monitorizează entitățile raportoare cu privire la respectarea prevederilor Legii nr.190 XVI din 26 iulie 2007 cu privire la prevenirea şi combaterea spălării banilor şi finanţării terorismului; conlucrează cu Serviciul Prevenire şi Combaterea Spălării Banilor și acordă asistență în investigarea cazurilor complexe de spălare a banilor și de finanțare a terorismului.

Цей приклад доступний лише румунською мовою. У колонці 4 можна побачити фактичні дані. Ці дані регулярно оновлюються і доступ до них має кожен охочий, без спеціального доступу. Онлайн-звіти доступні на веб-сторінці Міністерства закордонних справ Молдови www.mfa.gov.md (розділ «PlanPro») або за прямим посиланням:https://monitorizare.gov.md/reports/Raport%20PNAAA.html

Articol

Prevedere

Masura

Raportare 10.07.2015 Procuratura anticorupţie, care conduce şi exercită urmărirea penală în cauzele privind infracţiunile de spălare a banilor, efectuează permanent analiza şi identificarea metodelor de comitere a acestora şi respectiv, de prevenire şi combatere a lor. Ministerul Justiţiei a iniţiat formarea unui grup de lucru cu participarea reprezentanţilor organelor Procuraturii, Centrului Naţional Anticorupţie şi Ministerului Justiţiei, care a elaborat un proiect de lege privind modificarea Codului Penal şi Codului de Procedură Penală, urmând ca Ministerul Justiţiei să iniţieze procedura de avizare legislativă. CNA a efectuat expertiza anticorupție a proiectelor în cauză. 05.10.2015 test 08.10.2015 Prin Hotărîrea CNPF nr. 36/15 din 26.06.2015 a fost aprobat proiectul Hotărîrii privind modificările și completările Regulamentului privind măsurile de prevenire și combatere a spălării banilor și finanțării terorismului pe piața financiară nebancară. La 07.08.2015, hotărîrea CNPF a fost publicată în Monitorul Oficial nr.206-210/1366. 09.10.2015 Pe parcursul trimestrului III, 2015 Banca Națională a Moldovei a întreprins următoarele acțiuni: • a monitorizat entitățile raportoare cu privire la respectarea prevederilor Legii nr.190‑XVI din 26 iulie 2007 cu privire la prevenirea şi combaterea spălării banilor şi finanţării terorismului; • a conlucrat cu Serviciul Prevenire şi Combaterea Spălării Banilor și a acordat asistență în investigarea cazurilor complexe de spălare a banilor și de finanțare a terorismului.

Instituții

Data de începere

Data de finalizare

Проблема №5: перевірка теорії у реальних умовах

Проблема №6: презентація звітів

Висновок №5

Висновок №6

Моніторинг не лише дозволяє побачити, чи виконує певна країна зобов’язання, які вона взяла на себе, але й надає факти, потрібні для того, щоб перевірити, наскільки реальними були деякі припущення про вплив виконання УА/УПВЗВТ.

Для того, щоб зробити інформацію більш доступною, а також краще інформувати про результати виконання УА, необхідно налагодити партнерство зі ЗМІ. Спільний проект agora.md та Інституту європейської політики і реформ являє собою гарний приклад такої взаємодії (див. Приклад №6).

Перед підписанням та попереднім виконанням Угод про асоціацію було проведено багато аналізів щодо їхнього можливого впливу на Грузію, Молдову та Україну. Позитивні і негативні сторони УА, особливо ті, що стосуються УПВЗВТ, були представлені у вигляді низки різноманітних сценаріїв. Зокрема, можна згадати аргументи опонентів Угоди про асоціацію, що їх масово поширювали російські та проросійські засоби масової інформації. В якості яскравого прикладу можна навести аргументацію опонентів УА, які стверджували, що з набранням чинності УПВЗВТ та подальшої лібералізації торгівлі з ЄС обсяг імпорту швидко і значно збільшиться, що призведе до банкрутства місцевих виробників. Як показано нижче (Приклад №3), впродовж першого року реалізації Угоди про асоціацію між ЄС і Молдовою рівень імпорту з ЄС знизився і корелював із загальним обсягом імпорту. Звичайно, є інші елементи, які вплинули на імпорт (девальвація національної валюти, зниження внутрішнього споживання, і т.д.), але завжди є різні елементи, що впливають на прогноз. Згаданий вище приклад є дуже важливим для країн, що виконують Угоду, адже як громадянське суспільство, так і представники влади повинні перейти від політики, що базується на думках, до політики, що базується на фактах.

Звіти, представлені трьома відповідальними державними установами у Грузії, Молдові та Україні, є дуже різними. Урядове бюро європейської інтеграції України підготувало найбільш докладний звіт. Він містить інформацію про процес моніторингу та оцінки, а також аналіз тенденцій, невдач і досягнень у рамках процесу реалізації Угоди. Грузинський уряд також презентував основні досягнення. Молдовський уряд, тим часом, надав звіти двох типів: один містить вихідні дані та доступний у Інтернеті, а другий підбиває підсумки досягнень першого року і надає візуальну інформацію щодо заходів, здійснених відповідно до кожного сектору розділів IV і V Угоди про асоціацію (Приклад №4). Візуалізація є дуже ефективним інструментом для інформування про результати роботи, однак, вона не може замінити аналітичні інструменти (моніторинг і оцінку), адже візуалізація не є самодостатньою.

Приклад №3: Експорт та імпорт Молдови з моменту попереднього введення в дію УА/УПВЗВТ11.

Ігор Ботан та ін., «Євромонітор, Перші досягнення та труднощі у впровадженні Угоди про асоціацію між Молдовою та ЄС», Асоціація підтримки демократії прямої участі, Незалежний аналітичний центр «Expert-Grup», вересень 2015 р.

Приклад №4: Інфографіка МЗСЄІ Молдови щодо імплементації УА в енергетичному секторі.

Приклад №5: Інфографіка щодо розвитку торговельних відносин та ухвалення відповідного законодавства.

Приклад №6: Відображення результатів моніторингу та оцінки у засобах масової інформації12. Опис заходу

Відповідальна установа

Період виконання

Підготовка проекту змін до Конституції Молдови, що стосуються складу та критерію відбору суддів Конституційного Суду.

Міністерство юстиції

30 вересня 2014 р.

Підготовка поправки до правил медіації у конкретних сферах (сімейні, цивільні, господарські, трудові та адміністративні спори; захист споживачів).

Міністерство юстиції

Підготовка проекту змін до Конституції Молдови, що стосуються відбору та початкового строку призначення суддів Верховного Суду та роз’яснення ролі Верховної ради магістратів у самоадмініструванні судової влади, її складу та повноважень.

Міністерство юстиції, Медіаційна рада

30 вересня 2014 р.

Прийняття законопроекту про фінансування політичних партій та виборчих кампаній.

Міністерство юстиції

30 вересня 2014 р.

Висновок №7

Складність Угод про асоціацію вимагає значних зусиль для контролю та оцінки прогресу. Майже неможливо, щоб одна організація підготувала докладний та якісний звіт. Саме тому підготовка звітів, що охоплюють всі аспекти, вимагає створення коаліцій і груп експертів з різних організацій. Це також

60% 20% Значна затримка/ Зупинено

90% Виконано вчасно

може допомогти посилити тиск на владу. У Молдові звіт громадянського суспільства готують аналітичні центри (ADEPT і «Expert-Grup»), а у Грузії перший звіт було опубліковано наприкінці жовтня. Надання пріоритету ключовим аспектам та їхній першочерговий моніторинг та оцінка може бути альтернативою підготовці повноцінних звітів. Так, у Грузії під егідою Фонду відкритого суспільства було підготовлено декілька аналітичних записок, зосереджених на найбільш актуальних питаннях. Метою проекту було привернути увагу грузинської влади до конкретної теми і дати поштовх стагнуючим реформам13. Аналогічним цікавим прикладом є звіт за результатами моніторингу та оцінки, що його підготував Інститут європейської політики та реформ у Молдові. Звіт, що має пояснювальний формат, спрямований на вісім ключових аспектів з потенціалом супутнього впливу на процес імплементації Угоди.

30 вересня 2014 р.

Виконується з затримкою

Успішний звіт, що привертає увагу та який цитують ЗМІ, — це звіт, який пояснює, що виконані дії фактично означають для процесу реформ. Звіти не лише презентують позицію громадянського суспільства відповідальним політикам, але й забезпечують інформування широкої громадськості про процес імплементації Угоди.

Більш детально див. тут:http://agora.md/to_do

0% Значна затримка/ Зупинено

Проблема №7: об’єднання зусиль

Прогрес

Тематичні аналітичні записки можна знайти тут:http://www.osgf. ge/?sec_id=8&lang_id=ENG

Проблема №8: як примусити владу вас почути? Висновок №8 Грузинська національна платформа ФГС СхП відкрила офіс у Парламенті Грузії. Цей офіс полегшує експертам доступ до посадовців, а також дозволяє залучати законодавців до діяльності громадянського суспільства. Інший конкретний приклад для наслідування аналогічними організаціями — це організація парламентських слухань з питання виконання УА.

Звіти зазвичай презентують на прес-конференціях. Презентація для засобів масової інформації є правильним кроком, оскільки ЗМІ поширюють інформацію, а отже, і ширша аудиторія отримує незалежне розуміння суті процесу імплементації Угоди. Водночас, треба також доносити результати до чиновників, і не лише через ЗМІ, але й безпосередньо. Досвід презентації результатів моніторингу та оцінки свідчить про те, що найефективнішим способом впливу на політиків є пряма комунікація в поєднанні з публічними презентаціями для засобів масової інформації. Варто відзначити, що звіт грузинського громадянського суспільства було презентовано у парламенті, і тому законодавці отримали оцінку експертів громадянського суспільства з перших рук. Таким чином, звіти мали б більший вплив, якби вони потрапили до членів уряду, відповідальним за найскладніші питання порядку денного реформ.

Проблема №9: взаємодія між платформами громадянського суспільства у країнах Східного партнерства Зі створенням нових платформ Угоди про асоціацію та місцевих консультативних груп, що передбачено текстом Угод про асоціацію, «розподіл праці» між національними платформами ФГС СхП і новоствореними за Угодою про асоціацію двосторонніми платформами громадянського суспільства стає гострою темою. Національні платформи ФГС СхП, що їх було створено у кожній з шести країн СхП, функціонують з 2011 року та були задумані як інструменти для контролю за імплементацією двосторонніх угод між ЄС і кожною з країн-партнерів, а також в якості ключових структур Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Це створило сильний зв’язок між двосторонніми за своєю природою національними платформами і багатостороннім ФГС СхП. Понад те, відповідно до УПВЗВТ, всі три УА передбачають створення внутрішньої дорадчої групи (ВДГ), що

складатиметься з різних суб’єктів громадянського суспільства і забезпечить експертизу та контроль виконання УПВЗВТ. ВДГ уже створено у Грузії та Молдові і буде створено в Україні, коли УПВЗВТ набере чинності, з 1 січня 2016 року. Спільний форум діалогу громадянського суспільства з акцентом на УПВЗВТ та сталий розвиток збиратиметься раз на рік. Успішна співпраця між національними платформами ФГС СхП, платформами Угоди про асоціацію та внутрішніми дорадчими групами (ВДГ) сприятиме узгодженому впливу громадянського суспільства на процес імплементації УА. Величезний обсяг роботи, яку треба виконати для реалізації УА, не дозволить жодній платформі сидіти без діла. Однак, вирішальним є наявність стратегічного бачення місії і цілей кожної з платформ, використання їхніх сильних сторін і досягнення синергії. Усі три платформи мають спільні інтереси, а тому повинні визначити ті сфери, в яких вони можуть діяти спільно. На сьогодні принаймні дві з трьох платформ мають досить подібні місії, і дуже часто одні й ті ж організації або люди є учасниками обох платформ.

Висновок №9 Одним з ключових елементів, які роблять національні платформи більш впливовими і ефективними, є інституціоналізація їхнього діалогу з представниками влади. Національні платформи мають рухатися в напрямку підписання меморандуму з урядами для тіснішої співпраці.

Успіх залежатиме від регулярної комунікації, у тому числі, на етапах планування: це потрібно для того,аби забезпечити чіткість функцій і ролей, а також наявність добре налагоджених зв’язків, у тому числі завдяки спільним членам, які беруть участь у декількох платформах, і регулярним зустрічам.

Платформи Угод про асоціацію та національні платформи ФГС СхП не повинні розглядатися як джерело можливого фінансування та підтримки окремих ОГС. Платформа Угоди про асоціацію має утвердитися в якості впливового агента, який працює цілорічно і орієнтований на імплементацію УА, відповідно до тексту УА. Платформа не повинна стати бюрократичною, вертикальною установою без зв’язків з широкими верствами населення. Національні платформи ФГС СхП, серед інших пріоритетів, мають забезпечити підтримку сприятливого для ОГС політичного та нормативного клімату та слугувати щитом для ОГС у їхніх відносинах з органами влади. Вони мають доносити експертизу і позиції ОГС до національних урядів та ЄС. Національні платформи мають залишатися в контакті з

суспільством в цілому і не лише служити інтересам урядівпартнерів та ЄС щодо моніторингу процесу імплементації УА, а й надалі відігравати об’єднавчу роль. Робота з широкими верствами населення і забезпечення підтримки Європейського Союзу та його цінностей мають залишатись пріоритетом національних платформ. Їм доведеться активізувати власні інформаційні кампанії, що роз’яснюють переваги реформ, аби подолати опір. Розробка комплексної методології моніторингу та оцінки імплементації УА також залишається актуальною проблемою для обох платформ; ФГС СхП може бути природньо більш зацікавленим у розробці методології для забезпечення можливості порівняння між трьома асоційованими країнами. Загалом, члени обох платформ ще мають напрацювати досвід у секторах, охоплених УА: зокрема, їм не вистачає досвіду в економічній сфері і напрямках, пов’язаних з торгівлею. Щоб стати реальними гравцями, платформам потрібні серйозне нарощування потенціалу, постійний професійний менеджмент і стандарти ефективності; вони мають зосередитися не лише на висловлюванні побоювань, але й на пропонуванні альтернатив, послідовній пропаганді та розширенні співпраці з зацікавленими сторонами. Досвід національних платформ у контролі за імплементацією угод між ЄС і кожною з країн-партнерів не повинен бути втраченим. У Грузії передача досвіду відбудеться природнім способом, адже місцеві платформи УА переважно утворені з лідерів робочих груп національної платформи ФГС СхП Грузії. У своїй діяльності вони опиратимуться на тематичні групи національної платформи, які приблизно відповідають розділам УА. Новий контекст СхП з трьома країнами, що підписали УА, та трьома, що досі не підписали, сильно впливає на національні платформи ФГС СхП і на ФГС СхП у цілому. Через зменшення кількості спільних точок інтересу між країнами потрібно буде приділяти більше уваги виявленню сфері для тематичної співпраці між країнами та, відповідно, між національними платформами. Як рішення цієї проблеми можна запропонувати не групувати країни географічно, а пов’язати їх за тематичними напрямками спільних інтересів, створюючи тим самим настільки велику кількість конфігурацій/проектів між країнами, наскільки це можливо.

Висновки та рекомендації В усіх шести країнах СхП, незалежно від того, чи підписали вони Угоди про асоціацію, громадянське суспільство, зокрема національні платформи ФГС СхП, є рушійною силою реформ. Для забезпечення проведення реформ громадянському суспільству потрібно активізувати інформаційні кампанії, що роз’яснюють переваги реформ населенню країн-партнерів, аби подолати опір. Важливо синхронізувати зовнішній (з боку ЄС) і внутрішній попит на реформи. Вирішальними чинниками також стануть дослідження того, як люди сприймають ці реформи, і пошук відповідності між внутрішніми потребами та зовнішніми вимогами. Пріоритизація реформ, розробка найкращої послідовності реформ, координація з різними зацікавленими сторонами та інформування про реформи є вкрай необхідними. Чи приносять моніторинг і оцінка, проведені громадянським суспільством, результати? Коротка відповідь: так. Їхня важливість полягає не лише в прямому пропагуванні змін серед представників влади, але й в інформуванні суспільства через засоби масової інформації. Наведені вище приклади з різних країн показують, що існує широкий набір інструментів, які можна використовувати для того, щоб зробити моніторинг та оцінку потужними інструментами для досягнення прозорого та ефективного виконання Угоди про асоціацію. Разом запропоновані інструменти можуть утворити цілісний підхід не лише до процесу моніторингу та оцінки, але й до проведення інформаційних кампаній, здатних генерувати зміни на рівні відповідальних політиків. Основним важливим елементом є зміцнення практики проведення оцінки, що базується на фактичних даних, яка повинна замінити оцінку, що базується на поглядах. Громадянське суспільство може і повинно відігравати важливу роль у політичних консультаціях з урядом. Важливо, щоб національні платформи налагоджували інституціоналізовані формати спілкування з владою. Водночас, для досягнення успіху громадянському суспільству необхідно створювати коаліції з іншими організаціями і налагоджувати партнерство з засобами масової інформації. В іншому випадку їхні зусилля можуть залишитися непоміченими. Громадянське суспільство має можливість консультувати уряд щодо внесення змін до Національного плану дій щодо реалізації УА, забезпечуючи тим самим перелік

Про Форум громадянського суспільства Східного партнерства

реалістичних і вимірюваних показників. Понад те, громадянське суспільство здатне мобілізувати зусилля для більш ефективної комунікаці їз різними суб’єктами процесу, у тому числі, у регіонах. З одного боку, співпраця громадянського суспільства з урядом і парламентом є важливою ланкою для забезпечення успіху в імплементації Угоди. З іншого боку, така співпраця має бути інституціоналізованою та існувати у різних форматах, які б забезпечували підзвітність чинних урядів. Громадські слухання, організовані в національних парламентах, можуть забезпечити такий формат. Останній, але не менш важливий момент — усі платформи громадянського суспільства, що існують в асоційованих країнах і в інших країнах Східного партнерства, мають скоординувати свої зусилля. Дублювання функцій та завдань між різними платформами неминучі, але це не повинно бути проблемою. Чим більшим є обсяг співпраці між платформами, тим вищим є вплив громадянського суспільства на процес європейської інтеграції. Цей звіт був написаний на основі: рекомендацій конференції громадянського суспільства СхП, що відбулася в Тбілісі 23-25 вересня; восьми інтерв’ю з експертами громадянського суспільства, що беруть участь або пов’язані з процесом моніторингу в Грузії, Молдові та Україні; наявних звітів від урядів та громадянського суспільства трьох країн Східного партнерства.

Про Форум громадянського суспільства Східного партнерства Форум громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) є унікальною багатошаровою регіональною платформою громадянського суспільства, що спрямована на сприяння європейській інтеграції, реформам і демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства — Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Слугуючи виміром Східного партнерства у розрізі «громадянське суспільство і люди-до-людей», ФГС СхП прагне зміцнити громадянське суспільство у регіоні, підвищити плюралізм у публічному дискурсі та брати участь у розробці політики з просування демократії прямої участі та основних свобод. Для більш детальної інформації відвідайте веб-сторінку Форуму www.eap-csf.eu

Про автора Леонід Літра є старшим науковим співробітником Інституту світової політики (Київ, Україна). До того він працював упродовж понад 10 років у секторі НУО у Молдові. Його науково-дослідна діяльність зосереджена на відносинах між країнами Східного партнерства та ЄС, демократизації та врегулюванні конфліктів.