МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГА by Міжнародний фонд "Відродження"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ

ЗМІСТ

ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ISBN 978-617-684-051-0

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 2. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИМОГ В ПРОЦЕС РОЗРОБКИ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ . 8 3. ОБОВ’ЯЗКИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 4. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ ІНІЦІЮВАННЯ РОЗРОБЛЕННЯ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ ТА ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ЇХ КОНЦЕПЦІЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Цю публікацію підготовлено в рамках Проекту розроблення та впровадження публічної політики (PRISM). Проект PRISM впроваджувався за фінансової підтримки Канадської агенції міжнародного розвитку (CIDA) під керівництвом Канадського бюро міжнародної освіти (CBIE). This publication was prepared under the framework of the Policy Reform and Implementation Support Mechanism (PRISM) Project. PRISM was funded by the Canadian International Development Agency (CIDA) and managed by the Canadian Bureau for International Education (CBIE).

5. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 6. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ АБО ПРОГРАМ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 7. МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ17 ДОДАТОК 1 ДО МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ . . . . . . . . . . . . . 18 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ: . . . . . . . . . . . . 21 3

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

ПЕРЕДМОВА Наразі екологічні проблеми стали невід’ємною складовою розвитку суспільства, так званою «платою» за економічне зростання, оскільки рівень розвитку економічного потенціалу, виробничих сил значною мірою обумовлений рівнем використання природних ресурсів, їх залучення до господарського обігу тощо. Разом з тим, досягнутий економічний ефект в багатьох випадках нівелюється, якщо оцінити витрати пов’язані із вирішенням екологічних проблем. Так, атомні електростанції виробляють найдешевшу електроенергію (якщо витрати на будівництво та сировину), однак якщо порахувати екологічні наслідки пов’язані із утилізацією та захороненням відходів, витрати на заходи пов’язані із ліквідацією атомних електростанцій після відпрацювання ними свого ресурсу, то вартість за розрахунками експертів буде наближена до вартості електроенергії виробленої з традиційних або альтернативних джерел. Якщо ж оцінити можливі ризики та масштаб наслідків надзвичайних подій то доцільність будівництва таких електростанцій можна поставити під питання. Це один з прикладів коли швидкий позитивний економічний ефект, без врахування екологічної складової, у середньо або довгостроковій перспективі може мати негативний економічний та екологічний ефект. Усвідомлення цих проблем, обмеженості природних ресурсів, також здатності довкілля до самовідтворення, пов’язаності екологічних проблем із безпекою та здоров’ям населення призвело до формування концепції сталого розвитку, яка наразі визнана більшістю країн світу (в тому числі і Україною) як основна стратегія соціально-економічного розвитку. Сталий розвиток, насамперед, розуміють як такий економічний розвиток в процесі якого забезпечується охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, мінімізація впливу на довкілля. Досягнення цієї мети неможливе без врахування екологічної складової в процесі розробки національних політик, стратегій, планів, програм у всіх сферах суспільного життя. Так, при розробці програм з охорони здоров’я населення в багатьох випадках не враховуються питання пов’язані із впливом факторів довкілля на нього. Подібна ж ситуація складається в процесі розробки планів та програм в галузі освіти та науки, не включаються екологічні індикатори у програми по розвитку окремих галузей господарства, наприклад сільське господарство, транспорт тощо. Такий підхід не від4

Передмова

повідає основним засадам сталого розвитку, вимогам законодавства України та підлягає зміні. Одним з способів подолання такої ситуації є інтеграція екологічних вимог, яка передбачає врахування екологічних цілей, завдань, принципів, індикаторів в процесі розробки та реалізації галузевих регіональних політик, планів та програм на всіх стадіях їх розробки та виконання. Ці Методичні рекомендації розроблені для органів державної влади та місцевого самоврядування, на які покладено завдання щодо розроблення та впровадження політик, планів та програм на регіональному та місцевому рівні з метою комплексного врахування екологічної складової в різних галузях народного господарства. Сподіваємось, що вони стануть у нагоді та будуть використовуватись органами відповідальними за розроблення та впровадження політик, планів та програм з метою виконання цілей та завдань державної екологічної політики, забезпечення екологічної безпеки громадян, а також ефективного просування України на шляху до сталого розвитку.

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», «Про державні цільові програми», Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106, Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 577-р з метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід’ємної умови сталого економічного та соціального розвитку України. 1.2. Методичні рекомендації створені з урахуванням вимог міжнародного та національного законодавства, досвіду реалізації проектів міжнародної технічної допомоги в Автономній республіці Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській областях, в рамках Проекту розроблення та впровадження публічної політики (Проекту PRISM), що фінансувався Канадською агенцією міжнародного розвитку (CIDA). 1.3. Терміни, що вживаються у цих Методичних рекомендаціях, мають таке значення: державна цільова програма — комплекс взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням; екологізація господарської діяльності — це процес неухильного і послідовного впровадження систем технологічних, управлінських, юридичних та інших рішень, які дозволяють підвищувати ефективність використання природних ресурсів за умови збереження/покращення якості довкілля; екологічні індикатори — показники, які відображають природоохоронний ефект від реалізації завдань та заходів програми і на досягнення яких спрямована реалізація планів, програм, політик та стратегій; 6

1. Загальні положення

інтеграція екологічних вимог — процес включення до політик, планів та програм екологічних цілей, завдань, екологічних індикаторів яких передбачається досягти в результаті їх виконання, врахування в них екологічних вимог, обмежень передбачених законодавством, а також цілеспрямована діяльність щодо екологізації господарської діяльності; регіональна цільова програма — сукупність взаємопов’язаних завдань і заходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв’язання найактуальніших проблем розвитку регіону або окремих галузей економіки чи соціально-культурної сфери регіону, реалізація яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету і є складовою щорічної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя; сталий соціально-економічний розвиток — таке функціонування господарського комплексу країни, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується раціональне та екологічно безпечне господарювання і високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров’я людини, збереження і відтворення навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва.

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

2. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ВИМОГ В ПРОЦЕС РОЗРОБКИ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ

2. Інтеграція екологічних вимог

– участь громадськості та суб’єктів господарювання у формуванні та реалізації екологічної політики, а також урахування їхніх пропозицій при вдосконаленні природоохоронного законодавства; – державна підтримка та стимулювання вітчизняних суб’єктів господарювання, які здійснюють модернізацію виробництва, спрямовану на зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

2.1. Інтеграція екологічної політики до галузевих політик, обов’язкове врахування екологічної складової під час розроблення стратегій, планів і програм розвитку України, впровадження екологічного управління на підприємствах, екологізація господарської діяльності є шляхом до сучасної секторальної екологічної політики, що реалізується у країнах ЄС. 2.2. Основні екологічні цілі, принципи, завдання та індикатори, що підлягають інтеграції в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя передбачені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища. 2.3. Основним принципами, визначеними екологічним законодавством, в контексті розробки державних, регіональних політик, стратегій, планів та програм є: – посилення ролі екологічного управління в системі державного управління України з метою досягнення рівності трьох складових розвитку (економічної, екологічної, соціальної), яка зумовлює орієнтування на пріоритети сталого розвитку; – врахування екологічних наслідків під час прийняття управлінських рішень, при розробленні документів, які містять політичні та/або програмні засади державного, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку; – міжсекторне партнерство та залучення зацікавлених сторін; – запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, що передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах стратегічної екологічної оцінки, державної екологічної експертизи, а також державного моніторингу навколишнього природного середовища; 8

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

3. ОБОВ’ЯЗКИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМ1 3.1. Органи, відповідальні за розроблення політик, стратегій, планів та програм, зобов’язані забезпечити врахування екологічної складової під час цього процесу, а також належне виконання вимог екологічного законодавства. 3.2. Державні органи разом з відповідними науковими установами забезпечують організацію короткострокового і довгострокового прогнозування змін навколишнього природного середовища, які повинні враховуватися під час розроблення і впровадження програм та виконання заходів щодо економічного та соціального розвитку України, в тому числі щодо охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки (ч. 4 ст. 22 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). 3.3. Положення Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року (далі — Стратегія) та розроблені на її основі національні плани повинні бути інтегровані в регіональні програми соціально-економічного розвитку та деталізовані на рівні регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, на основі яких будуть розроблені місцеві плани дій з охорони навколишнього природного середовища, підготовлені на рівні сільських, селищних та міських рад (Основні засади (стратегія) державної еколо-

3. Обов’язки органів державної влади та місцевого самоврядування

гічної політики України на період до 2020 року», затверджені Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI) 3.4. Міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів мають привести галузеві програми розвитку, програми з охорони навколишнього природного середовища та місцеві програми економічного і соціального розвитку у відповідність з Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затвердженими Законом України від 21 грудня 2010 р., та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011– 2015 роки (Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 577-р) 3.5. Інтеграція екологічних вимог в процесі розроблення та впровадження політик, стратегій, планів та програм повинна відбуватись на стадіях: – ініціювання розроблення політик, стратегій, планів та програм та громадського обговорення їх концепції; – розроблення проекту політик, стратегій, планів та програм; – внесення змін до політик, стратегій, планів та програм; – моніторингу та оцінювання ефективності реалізації політик, стратегій, планів та програм.

Зазначені норми не є вичерпним переліком вимог нормативно-правових актів щодо врахування екологічної складової та використані лише в якості прикладу. Вимоги щодо інтеграції містяться в значно більшому масиві законодавства і наведена вибірка має репрезентативно-демонстраційний характер в контексті цілей Методичних рекомендацій.

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

4. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ ІНІЦІЮВАННЯ РОЗРОБЛЕННЯ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ ТА ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ЇХ КОНЦЕПЦІЙ

4. Інтеграція екологічної складової на стадії ініціювання розроблення політик

Наприклад, під час розроблення концепцій політик, стратегій, планів або програм в сфері ЖКГ або транспорту основна увага, як правило, акцентується на досягненні економічних цілей (кількість побудованих та реконструйованих будинків, доріг, інфраструктурних об’єктів тощо). Разом з тим, проведення обговорення з громадськістю, науковцями, а також фахівцями в екологічній сфері (в тому числі з представниками відповідних органів державної влади) допомагає виявити супутні екологічні проблеми такі як шумове забруднення, забруднення джерел водопостачання, руйнування ландшафтного та біологічного різноманіття, накопичення та утилізація відходів тощо. В свою чергу ці проблеми можуть бути виражені у вигляді відповідних цілей, завдань та екологічних індикаторів та включені до остаточного варіанту концепції.

4.1. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть ініціювати розроблення політик, стратегій, планів та програм та проводити громадське обговорення їх концепцій з метою обґрунтування необхідності її розроблення та визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми. З цією метою розробляється проект концепції який повинен містити: – визначення проблеми, на розв’язання яких вона спрямована; – аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання політик, стратегій, планів та програм; – визначення мети політик, стратегій, планів та програм; – визначення, порівняльний аналіз можливих варіантів розв’я зання проблеми та обґрунтування оптимального варіанта; – визначення на основі оптимального варіанта шляхів і засобів розв’язання проблеми, строків виконання програм; – оцінку очікуваних результатів виконання галузевих регіональних політик, планів та програм, зокрема економічних, соціальних, екологічних, та визначення її ефективності; – оцінку ресурсів, необхідних для виконання програм. 4.2. З метою комплексного врахування проблем та формування оптимальних шляхів їх вирішення, проект концепції політик, стратегій, планів та програм підлягає оприлюдненню в ЗМІ або на веб-сайті органу, що ініціює їх розроблення з метою їх громадського обговорення, а також погодженню з зацікавленими органами в тому числі, за умови потенційного впливу реалізації галузевих регіональних політик, планів та програм на довкілля або здоров’я населення, з природоохоронними органами, а також органами охорони здоров’я. 12

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

5. Інтеграція екологічної складової на стадії розроблення проектів політик

5.3. З метою інтеграції екологічних вимог під час розроблення програм доцільно окремо виділяти екологічні цілі, завдання та індикатори та включати їх до складу політик, стратегій, планів та програм з метою визначення їх динаміки та оцінки їх ефективності.

5. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТІВ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ 5.1 Проект політик, стратегій, планів та програм розробляється на основі прогнозів економічного і соціального розвитку України, прогнозів розвитку окремих галузей економіки, схваленої концепції. 5.2. Проект політик, стратегій, планів та програм повинен містити: стислий виклад основних даних (назва, рішення про розроблення, відомості про замовника та відповідальних виконавців, строк виконання, обсяги та джерела фінансування); – визначення мети, в тому числі екологічні цілі, завдання та індикатори, які мають бути досягнуті (необхідно враховувати Стратегічні цілі національної екологічної політики, регіональні екологічні проблеми, природно-кліматичні особливості тощо). Зокрема, інтеграція екологічної складової відбувається шляхом включення до проектів політик, стратегій, планів та програм цілей, завдань та індикаторів спрямованих на підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки, досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища, реалізацію екологічної політики та вдосконалення систем екологічного управління, припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, удосконалення регіональної екологічної політики тощо. – обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми (в тому числі екологічних), а також необхідності фінансування за рахунок бюджетних коштів та інших джерел; – перелік заходів і завдань з визначенням виконавців, строків виконання (в цілому і поетапно), обсягів та джерел фінансування; – розрахунок очікуваних результатів (економічних, соціальних, екологічних тощо) виконання програми та її ефективності (орієнтовний перелік може бути використаний із Додатку 1). 14

Наприклад, інтеграція екологічної складової до складу політик, стратегій, планів та програм на цій стадії здійснюється за галузями економіки (з урахуванням основних екологічних індикаторів), серед яких можна виділити енергетику, промисловість (в тому числі гірничодобувну), транспорт, зв’язок, регіональний розвиток, сільське, лісове, водне господарство, рибальство, утилізацію відходів, туризм, планування розвитку міських та сільських районів або землекористування. З урахуванням передбачених законодавством вимог щодо проведення екологічної експертизи інтеграція екологічної складової повинна відбуватись також у будь-яких інших планах, програмах, політиках та стратегіях реалізація яких передбачає будівництво об’єктів або реалізацію видів діяльності, що представляють підвищену екологічну небезпеку. Значну методологічну та практичну допомогу на цій стадії можуть здійснювати природоохоронні органи, зацікавлена громадськість, науковці, фахівці-екологи. З цією метою на стадії розроблення політик, стратегій, планів та програм необхідно забезпечити можливість подання відповідних пропозицій шляхом їх погодження відповідними органами, відкриття для громадського обговорення шляхом оприлюднення в ЗМІ або в мережі Інтернет, визначення осіб відповідальних за їх збирання, обробку та врахування.

5.4. Затвердження проекту політики, стратегії, плану або програм відповідним органом державної влади або місцевого самоврядування з урахуванням поданих зауважень та пропозицій (в т.ч. екологічній сфері) є умовою їх впровадження та здійснення оцінки їх динаміки та контролю за виконанням.

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

5. Інтеграція екологічної складової на стадії розроблення проектів політик

6. ІНТЕГРАЦІЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ НА СТАДІЇ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ АБО ПРОГРАМ

7. МОНІТОРИНГ І ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИК, СТРАТЕГІЙ, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ

6.1. Зміни до політик, стратегій, планів або програм вносяться в разі потреби, в т.ч. у разі зміни екологічної ситуації, ідентифікації додаткових екологічних факторів, які не були враховані, виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, внесення змін до законодавства, необхідності узгодження екологічних індикаторів програм різного рівня тощо та можуть передбачати: – включення до затвердженої програми додаткових заходів і завдань з метою врахування екологічних вимог, введення нових індикаторів або корегування їх динаміки; – уточнення індикаторів, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання програми та окремих заходів і завдань; – виключення із затвердженої програми окремих заходів і завдань, щодо яких визнано недоцільним подальше продовження робіт. 6.2. Підставами для внесення змін є рішення органу, який їх прийняв, на основі даних екологічного моніторингу, оцінювання ефективності реалізації політик, стратегій, планів або програм, пропозицій та зауважень представників природоохоронних органів, фахівців-екологів, громадськості, наукові дослідження тощо. Корегування умов політик, стратегій, планів або програм в тому числі їх екологічної складової повинно здійснюватись в тому ж порядку, що і на стадії розроблення проекту політик, стратегій, планів та програм, за виключенням випадків реагування на ситуації надзвичайного характеру.

7.1. Моніторинг та оцінювання ефективності впровадження політик, стратегій, планів та програм здійснюється з метою визначення ефективності передбачених заходів, оцінки динаміки екологічних індикаторів з метою своєчасного реагування у випадку їх погіршення, визначення рівня виконання поставлених цілей та завдань (в тому числі екологічних) тощо. 7.2. Моніторинг та оцінювання можуть здійснюватись як штатними працівниками органу державної влади або місцевого самоврядування так і залученими експертами. 7.3. Під час проведення моніторингу повинні враховуватись та відображатись дані статистичної звітності, дані екологічного моніторингу, звіти органів державної влади, інформацію ЗМІ, а також враховувати думку громадськості. 7.4. Дані моніторингу та оцінювання є підставою для формування висновку щодо ефективності впровадження розроблених політик, стратегій, планів та програм, їх корегування у випадку необхідності, а також розроблення на їх базі наступних політик, стратегій, планів та програм. 7.5. З метою забезпечення зворотного зв’язку, реалізації права громадян на безпечне довкілля та екологічну інформацію дані екологічного моніторингу та оцінювання повинні в тій чи іншій формі доводитись до відповідних природоохоронних органів, зацікавленої громадськості та фахівців шляхом розміщення в мережі Інтернет, ЗМІ або адресної розсилки.

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

ДОДАТОК 1 ДО МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ ОСНОВНІ ІНДИКАТОРИ ДИНАМІКИ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРОГРАМ Ціль, сфера регулювання Підготовка і видання щорічної доповіді громадських екологічних організацій щодо громадської оцінки екологічної політики Частка екологічної інформації у засобах масової інформації базового рівня Природоохоронний розділ до освітніх державних програм із заходами для сталого розвитку та екологічної освіти Співвідношення між рівнями фактичного забруднення навколишнього природного середовища або виснаження природних ресурсів і граничнодопустимого забруднення або виснаження, яке базується на науково обґрунтованих оцінках Кількісні параметри вмісту в атмосферному повітрі певних хімічних та органічних інгредієнтів Обсяг викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами Обсяг викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами Кількість проектів спільного впровадження Кількість проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій Обсяг інвестицій, зумовлений продажем (передачею) одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів Вміст забруднюючих речовин у водних об'єктах Використання води Обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти Об'єм скидання стічних вод

Одиниця виміру факт видання

відсотків факт розробки та затвердження коефіцієнт

міліграмів на кубічний метр тонн тонн штук штук тисяч гривень міліграмів на кубічний дециметр метрів кубічних на добу тонн метрів кубічних

Додаток 1 до Методичних рекомендацій Ціль, сфера регулювання Загальна довжина винесених у натурі прибережних захисних смуг водних об'єктів Вміст забруднюючих речовин у донних відкладеннях та гідробіонтах Вміст забруднюючих речовин у ґрунті Площа земель сільськогосподарського призначення Співвідношення площ природних та антропогенно-змінених ландшафтів Площа (частка) еродованих земель Площа рекультивованих та відновлених земель, що зазнали техногенного забруднення Співвідношення ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів Лісистість території Площа рекультивації земель, порушених гірничодобувними роботами Кількість родовищ та кількість видів корисних копалин Кількість впроваджених екологічно безпечних технологій виконання гірничих робіт Комплексність переробки корисних копалин Обсяг коштів, що виділяється на розвиток сфери поводження з побутовими відходами Охоплення населення послугами із збирання твердих побутових відходів Обсяг заготівлі та використання відходів як вторинної сировини Обсяг екологічно безпечного видалення відходів Кількість побудованих полігонів для захоронення твердих побутових відходів Обсяг знешкодження накопичених за попередні роки непридатних пестицидів Обсяг утворення медичних відходів Вміст генетично модифікованих організмів у продуктах харчування Покращення стану здоров'я населення за рахунок зменшення впливу негативних екологічних факторів (динаміка рівня захворюваності) Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Вміст забруднюючих речовин у джерелах питного водопостачання Частка державних, галузевих, регіональних та місцевих програм розвитку, які пройшли стратегічну екологічну оцінку Кількість галузей національної економіки, які підготували, затвердили та впровадили державні цільові програми з охорони навколишнього природного середовища

Одиниця виміру кілометрів міліграмів на кілограм міліграмів на кілограм гектарів відсотків гектарів (відсотків) гектарів відсотків відсотків гектарів штук штук відсотків млн гривень відсотків тонн тонн штук тонн тонн міліграмів на кілограм відсотків

міліграмів на кубічний метр міліграмів на 1 кубічний дециметр відсотків штук

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової Ціль, сфера регулювання Частка підприємств та суб'єктів господарювання, які впроваджують системи екологічного управління згідно з ISO 14000 Кількість екологічних підприємств малого бізнесу Частка ринкової долі продукції, яка відповідає встановленим екологічним критеріям і ліцензована на право використання знаку екологічного маркування Частка автотранспортних засобів, що відповідають європейським стандартам Євро-4 та Євро-5 Загальна довжина протишумових споруд/екранів Частка екологічно чистих видів транспорту Частка сільськогосподарських земель, на яких використовуються екологічно орієнтовані та органічні технології ведення сільського господарства Кількість військових об'єктів, які впроваджують систему екологічного управління, кількість проведених екологічних експертиз таких об'єктів Частка об'єктів екологічного туризму в загальній кількості об'єктів туристичного бізнесу Загальна чисельність видів флори та фауни Кількість генетичних банків і центрів штучного розведення та реакліматизації рідкісних видів рослин і тварин та таких, що перебувають під загрозою зникнення Частка територій природно-заповідного фонду Кількість та площа акваторій морських вод, включених до територій та об'єктів природно-заповідного фонду Скорочення витрат природних ресурсів та енергії на одиницю продукції Частка джерел енергії з більш низьким рівнем викидів двоокису вуглецю Частка використання відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії у загальному виробництві енергії Обсяг безповоротного використання водних ресурсів для цілей сільськогосподарської діяльності Розроблення та прийняття планів управління річковими басейнами, до яких включено природоохоронні заходи

Основні нормативні акти

Одиниця виміру відсотків

одиниць відсотків

відсотків кілометрів відсотків відсотків

одиниць

відсотків штук штук

відсотків штук, квадратних кілометрів відсотків відсотків відсотків кубічних метрів кількість планів

ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ПИТАННЯ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ПРОЦЕС РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИК, ПЛАНІВ ТА ПРОГРАМ: 1. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_455 2. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля // Офіційний вісник України. — 2010. — № 33. — ст. 1191 3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41. — ст. 546 4. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року», затверджені Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI // Офіційний вісник України. — 2011. — № 3. — ст. 158 5. Закон України «Про державні цільові програми» від 18 березня 2004 року № 1621-IV // Офіційний вісник України. — 2004. — № 14. — ст. 956 6. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджені постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 38–39. — ст. 248 7. Порядок розроблення та виконання державних цільових програм, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 106 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 8. — ст. 313 8. Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 — 2015 роки, затверджений розпоряджен21

Методичні рекомендації щодо інтеграції екологічної складової

ням Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 577-р // Урядовий кур’єр. — 2011. — № 135 (27.07.2011) 9. Методичні рекомендації щодо порядку розроблення регіональних цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затверджені наказом Міністерства економіки України від 4 грудня 2006 р. № 367 // Українська інвестиційна газета. — 2007. — № 12 10. Методика оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних та державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 жовтня 2012 № 491 // Офіційний вісник України. — 2013. — № 6 . — ст. 223 11. Методичні рекомендації з підготовки, погодження та затвердження Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища, затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 5 грудня 2012 року № 618 — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1041.52080.0

Довідкове видання

Підписано до друку 15.06.2013. Формат 70х100 1/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 1,94. Видавництво «К.І.С.» 04080 Київ–80, а/с 1, тел. (044) 462 52 69, http//books.dovidka.com.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК, №677 від 19.11.2001 р. Віддруковано ТОВ «ВПК «Експрес-поліграф» м. Київ, вул. Фрунзе, 47б