Вирішення конфліктів серед підлітків До інноваційних профілактичних методів протидії підлітковій злочинності відносять розвиток навичок вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) та створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння (далі ШСП). Їх діяльність дозволяє формувати навички співпраці, ефективно вирішувати конфлікти.
Принципи відновного підходу втілюються у конкретних методиках вирішення конфліктів, які дістали назву відновних практик. До них, зокрема, відносяться медіація однолітків і кола прийняття рішень, які використовуються в діяльності ШСП. Шкільна служба порозуміння — це команда підготовлених старшокласників-посередників (медіаторів), які допомагають своїм ровесникам розв’язувати конфлікти мирним шляхом, використовуючи у роботі відновні практики, такі як медіація, коло, і працюють над формуванням безпечної атмосфери у навчальному закладі. Роботу ШСП організовує координатор, зазвичай психолог або соціальний педагог, що пройшов підготовку і володіє необхідними знаннями та навичками. Діяльність ШСП базується на принципах відновного підходу, який передбачає: 1. Повагу до особистості, віру в її здатність вирішувати конфлікти у найкращий для себе спосіб. Учасники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та самостійно приймають рішення щодо подальших дій, тому медіатор — це не суддя, не порадник, а той, хто допомагає спілкуватися. 2. Відповідальність у стосунках та по відношен-
2
ню до інших. Процес переговорів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можливість зрозуміти один одного, усвідомити власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять. Атмосфера довіри і поваги сприяє тому, що учасники конфлікту охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або відновлення стосунків. 3. Віру в кожну особистість та її здатність змінюватися. Вирішення конфлікту за участю медіатора організовано як процес переговорів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню учнями іншої конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яку вони можуть використовувати у майбутньому. Медіація — це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливість медіації полягає у тому, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання. Під час проведення медіації дотримуються наступних принципів: • Добровільність — кожна зі сторін добровільно бере участь у переговорах і усвідомлює, що рішення може бути досягнуте тільки шляхом співробітництва. • Розподіл відповідальності — сторони несуть
3
відповідальність за прийняття рішення та його виконання; медіатор – за дотримання правил та принципів процедури. • Нейтральність, безоціночність — під час процесу медіатор не займає позицію жодної зі сторін, не оцінює їх, а допомагає кожній рівною мірою. Медіатор є нейтральним по відношенню до конфлікту (не «втягується» у суперечку) і в той же час щиро прагне допомогти сторонам знайти найкраще для них рішення. • Конфіденційність — усе, що відбувається на медіації, не розголошується ні медіатором, ні сторонами. За винятком ситуацій, коли сторони планують завдати шкоди собі чи комусь. Вирішуючи конфлікт за допомогою медіації, сторони повинні налаштуватися на співпрацю, і це є головним завданням медіатора — допомогти знайти взаємоприйнятне рішення. Зауважимо, що медіатор не має права вирішувати конфлікт за учасників, натомість медіатор: • допомагає, щоб кожен учасник висловив своє бачення ситуації; • слідкує, аби усі учасники почули версію протилежних сторін; • визначає, узагальнює і перераховує питання, щодо яких здійснюватимуться переговори; • визначає спільні позиції та інтереси сторін.
4
Принцип кола Коло — це дуже ефективний підхід, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь в обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю кола є те, що кожен із учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими. Коло — це зібрання людей, які на рівних обговорюють складні питання, проблеми в атмосфері взаємоповаги і турботи згідно із певними правилами. Залежно від мети, з якою проводиться коло, процедура може називатися: «коло прийняття рішень», «коло примирення», «коло підтримки», «коло формування цінностей» тощо. Процес обговорення у колі ґрунтується на принципі взаємоповаги, що забезпечує сама процедура та правила її ведення. У колі присутній ведучий (хранитель кола) — особа, яка інформує учасників про правила, формулює питання для обговорення, слідкує за дотриманням процедури громадою та несе відповідальність за атмосферу взаємоповаги, підтримки та толерантного ставлення. Крім того, важливим елементом кола є мовник — це символічний предмет, що передається з рук в руки від одного учасника до іншого та дає право говорити. Перш ніж почати працювати у колі, громада повинна обрати для себе мовника — це має бути важливий,
5
символічний предмет для усіх учасників кола. Зазвичай медіатори ШСП на першому зібранні вирішують, що стане таким предметом. Пропонується у ролі мовника використовувати братину — невелику керамічну, дерев’яну або металеву чашу, оскільки її використання має українське коріння та духовно єднає нас із предками. Правила кола безпосередньо пов’язані з мовником, до них належать такі: • Братина завжди рухається по колу за годинниковою стрілкою (за сонцем). Кожен повинен дочекатися своєї черги. • Говорити має право лише той, хто тримає у руках братину або отримав особливе право від хранителя кола. • Кожен має право мовчки передати братину наступному, якщо йому немає чого сказати або не хочеться говорити. • Жоден не має права залишити коло, доки воно не завершилося. • Братина продовжує рухатися по колу до тих пір, доки залишається людина, якій є що сказати з приводу дискусії. Коло закінчується тоді, коли братина обійде його, а всі збережуть мовчання. Окрім правил, учасники приймають ряд принципів, яких зобов’язуються дотримуватися під час участі в колі. Принцип встановлює загальне для всіх визначення того, як люди будуть взаємодіяти між собою і ділити час та простір у колі.
6
Принципи кола: • Все, що прийшло у коло, в ньому і залишається, тобто особиста інформація, яка надійшла у коло, вважається конфіденційною, за винятком випадків, коли виникає загроза безпеці учасників. • Кожен із учасників погоджується поважати усіх інших та говорити доброзичливо, у спокійній манері як про добре, так і про погане, залишаючи час для інших, щоб вони змогли висловитися. • Кожен має слухати з повагою, і серцем, і розумом. • Усі повинні поважати процедуру і залишатися у колі до тих пір, поки воно працює в пошуках розв’язання проблеми, що обговорюється. Тримаючи в руках братину, учасник кола повинен поважати процедуру, інших учасників, говорити: • від серця, чесно і відкрито; • з повагою до присутніх; • коротко та лаконічно, щоб дати змогу висловитися іншим; • по суті питань, що обговорюються у колі. Братина, що використовується у колі, має символічний зміст і виконує роль своєрідного оберега атмосфери, яка встановлюється між учасниками. Вона надає більше можливостей висловитися, оскільки кожному учаснику доводиться чекати моменту, коли він отримає право голосу — це
7
дозволяє краще сфокусуватися на темі обговорення та детальніше обдумати свою відповідь. Використання братини попереджує виникнення суперечок один на один, бо кожен повинен дочекатися своєї черги, щоб відповісти; забезпечує рівні права учасникам кола, оскільки кожен отримує можливість, аби висловитися і бути почутим та вислухати інших. Під час обговорення проблеми у колі учасники однаково несуть відповідальність за прийняття рішень та пошук шляхів примирення між усіма присутніми. Братина створює особливі умови для досягнення консенсусу, оскільки кожен має можливість висловитися і бути почутим, всі питання, які цікавлять учасників, можуть бути озвучені перед тим, як буде прийняте рішення стосовно ситуації, що склалася.
Переваги застосування медіації однолітків у роботі ШСП Однією з особливостей діяльності ШСП є застосування в її роботі медіації однолітків — школярі-медіатори проводять зустрічі з однолітками, між якими виник конфлікт, і допомагають їм залагодити суперечку з урахуванням інтересів усіх сторін. Таким чином головна роль у вирішенні конфліктів у навчальному закладі покладається не на дорослих, а на самих школярів
8
(які, звичайно, отримують відповідну допомогу і підтримку від своїх дорослих колег). Таким чином, медіація однолітків покладає відповідальність за вирішення конфліктів на самих учнів. Школярі мають багато переваг перед досвідченими спеціалістами при вирішенні конфліктів, що виникають між однолітками. По-перше, коли учні мають можливість допомагати вирішувати конфлікти між своїми однолітками, зменшується ризик виникнення непорозумінь між поколіннями, адже завжди існує проблема того, що старші нав’язуватимуть молодшим своє бачення та способи вирішення певних проблемних ситуацій. У свою чергу, учнімедіатори постійно спілкуються зі своїми ровесниками і знають, що може стати причиною конфлікту, що переживають сторони конфлікту. Крім того, атмосфера довіри та взаємного розуміння встановлюється набагато швидше між представниками одного покоління, ніж різних вікових груп. По-друге, всі люди, залежно від вікових особливостей, мають різне бачення та підходи до вирішення конфліктів. У випадках, коли над розв’язанням конфлікту працюватимуть однолітки, до уваги братиметься думка кожного. На жаль, якщо до вирішення проблемної ситуації підходять представники різних вікових груп, частіше за все, старші нехтують думкою молодих, вважаючи, що їм бракує досвіду.
9
По-третє, ровесники більше довіряють один одному, насамперед тому, що не відчувають керування у своєму колі. Під час медіації контроль над ситуацією рівноцінно належить як сторонам конфлікту, так і медіатору. Вони працюють за принципом «рівний – рівному», який є дуже ефективним завдяки тому, що стосунки будуються як суб’єктно-суб’єктні. По-четверте, ровесники-медіатори викликають у конфліктуючих сторін повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення. По-п’яте, той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг та надання згоди на співпрацю. Дуже позитивно сприймається і те, що під час, здається, простої розмови зі своїми ровесниками конфлікт часто знаходить вирішення.
10
З питань організації та впровадження медіації у навчальних закладах звертайтесь до Пирятинської РГО «Жіночі ініціативи». Адреса: 37000 м. Пирятин Полтавської області, телефон: +38 (05358) 32826, +38 (094) 9654003, http://www.facebook.com/mediatorpyriatyn, e-mail: rgo.pyriatyn@gmail.com. Голова організації: Ірина Таран. http://www.facebook.com/irina.taran1, e-mail: irinapyriatyn@gmail.com, телефон: +38 (050) 0157747.
Місія РГО «Жіночі ініціативи» — формування безпечного середовища, активізація громади задля вирішення спільних проблем та соціального розвитку, що передбачає зменшення рівня агресії та правопорушень, відновлення природних зв’язків між людиною і громадою.
11
Звертаємо увагу, що цей буклет носить рекомендаційний характер і вирішення окремих ситуацій потребує консультації зі спеціалістом. Закони час від часу змінюються, тому представлена інформація не є офіційним роз’ясненням чинного законодавства. Додаткову інформацію з тематики буклета, його електронний варіант та консультації з різних правових питань Ви можете знайти на сайті «Правовий простір» – www.pravo.prostir.ua
Цей буклет видано у рамках ініціативи “Посилення правових можливостей бідних верств населення”, яку реалізує Міжнародний фонд “Відродження” за програмою “Верховенство права”.
12
Контакти: Міжнародний фонд “Відродження”, програма “Верховенство права” телефон/факс: 044 482 03 63, www.irf.kiev.ua, e-mail: rol@irf.kiev.ua