До 110-річчя Національного художнього музею України
дорогами мандрiв
Микола Глущенко дорогами мандрів живопис
1
До 110-річчя Національного художнього музею України
4
дорогами мандрiв
Автопортрет 1940 рік полотно, олія 79х69,5
5
Реставрація та дослідження творів Миколи Глущенка
6
Ідея організації виставки Миколи Глущенка виникла не випадково, адже фонди Національного художнього музею України налічують понад триста творів цього майстра. Роботи Миколи Глущенка мали великий успіх ще за життя художника і не тільки в нашій країні, а й далеко за її межами. Було багато персональних виставок, було визнання. Твори митця зберігаються в багатьох найпрестижніших зібраннях світу. З кожним роком інтерес до творчості Глущенка росте. Колекціонери, антиквари, любителі образотворчого мистецтва вважають престижним мати в своїй колекції твір художника. Його популярності сприяють і численні аукціони, ціни на його твори зростають. Але авторських творів на всіх бажаючих не вистачає, тому на світ з’являються все «нові й нові» картини Миколи Глущенка. Є серед них грубі підробки, які неважко розпізнати, але завдяки сучасним технологіям та таланту шахраїв це стає надалі важче навіть для фахівця, який займається творчістю художника значний час. Можливість ретельно ознайомитися з технологією створення твору живопису стає реальним під час реставрації картини: систематизація отриманих результатів досліджень дає змогу зібрати порівняльний матеріал, що називають «банком даних». У відділі охорони пам’яток історії та культури Національного художнього музею України під час підготовки виставки було відреставровано 36 та досліджено 40 робіт, створених майстром з 1937-го по 1967 –й роки. Значна їх частина написана на полотні з фабричною ґрунтовкою (наповнювач грунту - цинкові білила, зв’язуючі речовини – тваринний клей та олія). Деякі твори 1940-х років написані на полотні, ґрунтованому на підрамнику – отже там оброблена лише робоча поверхня полотна, кромки полотна лишаються чистими. Одна з досліджуваних робіт («Оголена») написана на проклеєному незагрунтованому полотні. Під час реставрації було виявлено складну структуру фарбового шару. Багато творів написано в кілька прийомів «по-сухому», що призвело до розшарування фарб. Роботи, що потребували реставрації, були натягнені на нові музейні підрамники. Фахівці відновили зв’язок між живописними шарами та грунтом.
Реставраційний грунт тонувався в тон авторського живопису. Досліджувався і пігментний склад фарб, що дозволило зробити деякі висновки: палітра Глущенка дуже різноманітна, але особливо багата синьо-зелена гама. Майстер використовував тільки в чистому виді шість зелених та п’ять (або шість) синіх пігментів. В сумішах (з білилами, жовтими, червоними та іншими пігментами) кількість можливих відтінків зростає в багато разів. У досліджуваних творах червоні пігменти представлені, в основному, червоним кадмієм та органічними пігментами, ідентифіковано органічні пігменти рожевого, оранжево-червоного, червоного та темно-червоного відтінків. Палітра художника з часом змінювалася: кіновар знайдено тільки в творах 1940-х років, в більш пізніх роботах цей пігмент відсутній, в поодиноких творах раннього періоду ідентифікована неаполітанська жовта, що відсутня в більш пізніх роботах. З другої половини – кінця 1950-х років палітра майстра ще більш урізноманітнюється, вона збагачується такими яскравими пігментами як марганцеві блакитний та зелений, фталоціанінові (ФЦ) синій та зелений, кобальт небесно-блакитний тощо. В процесі реставрації та досліджень на еталонних роботах вивчались та аналізувались авторські підписи різних періодів творчості митця. Мистецтвознавці відмічають, що з другої половини 1950-х років у творчості художника відбулися значні зміни – в ньому прокинувся колорист, яскравий і натхненний. Всі ці висновки слід розглядати як попередні - по-перше, загальна кількість досліджених робіт невелика, по-друге, не було можливості проаналізувати твори періоду 1967-1977 років. Роботу буде продовжено. Отже, сподіваємось, наша праця допоможе в подальшому детальніше вивчити не лише творчість майстра, а й виявляти справжні авторські роботи художника. Твори Миколи Глущенка реставрували та досліджували співробітники відділу охорони пам’яток історії та культури музею – Ірина Демидчук-Демчук, Наталія Чамлай та Тамара Гержан. Велика подяка за роботу в технологічному дослідженні творів провідному науковому співробітнику Національного науководослідного реставраційного центру Лідії Миколаївні Лугіній.
дорогами мандрiв
ІринаДемидчук-Демчук
завідувачка науково-дослідного відділу охорони пам’яток історії та культури
7
Микола Петрович Глущенко 1901-1977
8
Микола Петрович Глущенко народився 17 вересня 1901 року у Новомосковську Катеринославської губернії (нині – Дніпропетровська обл.) у родині бухгалтера. Залишившись рано без батька, він разом з родиною переїздить до с. Борисівка на Курщині й оселяється в будинку Глушків-Глущенків. У цей час, імовірно, у хлопчика і виникає інтерес до мистецтва – дід і прадід Миколи писали портрети запорожців, дядько був непоганим копіїстом. До того ж, у сільській церкві велике враження на юного Миколу справила робота місцевих майстрів-богомазів. 1910 року Глущенко вступає до Комерційного училища в Юзівці і водночас починає регулярно займатися малюванням, знайомиться з роботами С.Васильківського, І.Рєпіна, копіює, намагається виконувати самостійні твори індустріального пейзажу. Саме в Юзівці він заробив перший мистецький гонорар за оформлення вистав у робітничих і шахтарських клубах. 1919 рік – юнака мобілізовано до денікінської армії, у складі якої він був інтернований до Щолківського табору для полонених на території Польщі. Глущенко тікає з табору й пішки дістається Німеччини. Вже в 1919 році Микола розпочинає своє професійне мистецьке навчання у Берлінській Вищій школі образотворчих мистецтв у майстерні відомого німецького графіка Вольсфельда, відвідує студію німецького живописця та графіка Ганса Балушека. Він підтримує контакти з українцями, що належать до різних політичних таборів: це і гетьман Павло Скоропадський, коштом якого відбувалося його навчання, і голова Директорії Володимир Винниченко, і представник УНР у Берліні Роман Смаль-Стоцький, і дипломатичний представник Радянської України Олександр Довженко, за сприянням якого в 1923 році він отримує радянське громадянство. Навесні 1924 року, після закінчення навчання у Вищій школі, в Галереї Каспер у Берліні було відкрито персональну виставку творів молодого художника (вважають, що її організував В.Винниченко). Перші твори М.Глущенка позначаються чітким рисунком, дещо стилізованим під твори старих майстрів Північного Відродження, та бездоганним знанням законів композиції. Глущенку, як і багатьом митцям, які були свідками подій Першої світової війни, притаманне захоплення ідеями неокласицизму,
повернення до позитивної та конкретної реальності. Це дозволяє йому приєднатися до художників так званого напрямку «Neue Sachlichkeit» («Нової матеріальності») і взяти участь у їх виставках - зокрема в першій, яка відбулася в Мангеймі 1925 року. Трохи пізніше, зрозумівши, за словами його першого біографа Анрі Пулея, що в мистецтві потрібно бути самим собою, а не другим Дюрером, Кранахом чи Гольбайном, М.Глущенко 1925 року переїздить до Франції, до паризької школи, де, як відомо, не було ні вчителів, ні учнів. Та все ж незаперечним для подальшого творчого шляху митця є вплив на нього французьких майстрів – Сезанна й імпресіоністів. Микола Глущенко використовує сезанівське ставлення до кольору, його ідеї компонування кольором, єдності рисунка, кольору і світла, об’єму. А під впливом імпресіоністів звертається до пейзажного живопису, наполегливо й уважно працює на натурі. Зрештою йому вдається поєднати міцний рисунок із відкритим, насиченим кольором. Вільним, енергійним, широким мазком майстер ліпить форму та будує перспективу, вправно узагальнює та виділяє найголовніше у пейзажних творах, передає найтонші нюанси. Ці особливості стали визначальними для всієї творчості Глущенка-живописця. Окрім пейзажів митець продовжує займатися графікою – 1928 року в Парижі видано знамениту серію літографій із дванадцяти «Ню», а також твори, що представляють його як книжкового графіка. М.Глущенка шанують і як вправного й майстерного портретиста. У 1920 - 1930-х роках Глущенко активно виставляється в галереях Парижа, Берліна, Стокгольма, Рима, Мілана, Праги, Бухареста, Відня, Варшави, Львова. Його твори представляють сучасне європейське портретне мистецтво на виставці в США (1932). Микола Глущенко, віднайшовши у мистецтві власний шлях, постає на європейській мистецький арені як зрілий і своєрідний майстер. Ще перебуваючи у Франції, він бере участь у багатьох виставках радянських художників за кордоном, експонує свої твори на художніх виставках у Радянській Україні. Нарешті, у 1936 році він отримує дозвіл радянської влади оселитися з родиною у Москві. Для визнаного Європою майстра настає досить складний творчий період. У тоталітарному СРСР панівним є художній метод соцреалізму, прихильність до інших напрямів вважається не лише
дорогами мандрiв
9
непотрібною, але й шкідливою, навіть ворожою. Тому досить прискіпливо радянська мистецька критика приглядається до «французького» художника, а той, немов відповідаючи на закиди побачити російський пейзаж очима росіянина, а не іноземного митця, намагається змінювати манеру письма. Крім пейзажів, портретів, натюрмортів з’являються його тематичні картини «Смерть героя громадянської війни Боженка», «Шевченко серед кріпаків», «Випуск сталі», «Видача коксу», «На польовому стані» тощо. У воєнні 1940-і роки художник працює у Москві та у підмосковному Абрамцево, виїжджає на фронт, робить зарисовки з натури, етюди. У цей час ним створено напружену, драматичну документальну серію «Оборона Москви», окремі роботи з якої були представлені на художній виставці 1943 року в Москві. 1944 року Микола Глущенко повертається до України, оселяється в Києві і, починаючи з 1950-х років, працює над створенням картини - пейзажу. У цей час змінюється його улюблений спосіб письма за один сеанс, майстер довго працює над кожним твором, ретельно проробляє деталі, його мазок стає дрібнішим, кольорові сполучення стриманішими, губиться виразний образний колір. Пізніше сам художник зазначав: «Можливо, за своїм складом я не створений для картин, які творяться в майстерні. Це для мене пройдений етап. Я на ці речі дивлюся дуже скептично, і, відверто кажучи, це мене зовсім не задовольняє». Глущенко багато подорожує Україною, його захоплюють мальовничі краєвиди, безмежні простори, мінливість настроїв природи. Він створює індустріальні пейзажі, марини – «Азовсталь», 1947, «Дніпро біля Дніпродзержинська», «У цеху», 1949, «У риболовецькому колгоспі», «Ранок на морі», 1952. Та врешті майстер остаточно визначає для себе улюблені жанри – пейзаж і натюрморт. У 1960-х роках він вдосконалює майстерність, знову повертається до притаманних йому ще за паризьких часів яскравих контрастних фарб, декоративності живопису, віднаходить нові кольорові сполучення. Композиції його творів надзвичайно енергійні, образи виразно радісні чи драматично напружені. Художник звертається до традицій українського народного мистецтва,
10
дорогами мандрiв
декоративного розпису, його цікавить можливість використання принципів народної образотворчості у мистецтві професійному. Значну частину мистецького доробку Миколи Глущенка становлять його живописні та графічні враження від подорожей світом. Міські та провінційні пейзажі Європи, Канади, Японії вражають легкістю і розкутістю, яскравістю у передачі образів. Навіть його серія творів «По ленінських місцях за кордоном», (за яку 1972 року М.Глущенко отримав Державну премію УРСР ім. Т.Шевченка), представляє чарівні краєвиди та витончені міські пейзажі, де «кожен камінь Леніна знає». Останнє десятиріччя творчого життя Миколи Глущенка – 1970-і роки – вважаються періодом його найвищого творчого розквіту. Головні теми полотен – роздуми про людину і світ, життя і смерть, кохання, мистецтво - він трактує не лише як бездоганний майстер-художник, що володіє блискучою живописною технікою, але й як справжній мислитель. Захоплений силою та красою природи і людини, він не задовольняється лише майстерним їх відтворенням, але будує складні композиції, в яких досліджує і взаємодію форми, простору, площини, об’єму, кольору, фактур, створює власну виразну колірну гаму. Микола Глущенко (1901 – 1977), непересічна людина і митець, відзначений свого часу владою високими званнями (Народний художник УРСР і СРСР, 1968, 1976), і сьогодні залишається одним із найвидатніших майстрів українського живопису, твори якого є окрасою багатьох музеїв України, світу й приватних колекцій.
Наталія Ташлай
завідувачка науково-просвітницького відділу
11
дорогами мандрiв
тридцяті роки
Танцівниця 1934 рік полотно, олія 86х71
14
дорогами мандрiв
15
16
дорогами мандрiв
Портрет хлопчика 1932 (?) рік полотно, олія 55х45
17
18
дорогами мандрiв
Пейзаж із пальмами 1937 рік полотно, олія 60,5х73
19
дорогами мандрiв
сорокові роки
У парку 1941 рік полотно, олія 69,5х88,5
22
До сніданку початок 1940-х років полотно, олія 80х100
Пуща-Водиця
24
1940 рік полотно, олія 52,5х70,5
дорогами мандрiв
Біля причалу 1941 рік полотно, олія 62х94
27
Натюрморт з Інфантою 1941 рік полотно, олія 99х81,5
28
29
30
дорогами мандрiв
Гребля в Абрамцево 1943 рік полотно, олія 59х78,5
31
32
дорогами мандрiв
Абрамцево. З тераси мамонтовського будинку 1942 рік полотно, олія 59,5х79,5
33
Абрамцево. Відлига 1941 рік полотно, олія 59х79
34
35
Над річкою 1944 рік полотно, олія 83х107,5
36
37
дорогами мандрiв
Осінь. Андріївська церква 1945 рік полотно, олія 81х119
39
Пейзаж із горами середина 1940-х років полотно, олія 70х100
Похмурий вечір 1945 рік полотно, олія 79,5х100
40
41
42
дорогами мандрiв
Львівський пейзаж 1945 рік полотно, олія 59,5х79
43
Львів 1945 рік полотно, олія 60х95
44
Портрет сина 1945 рік полотно, олія 89,5х68,5
46
дорогами мандрiв
47
Дерева взимку 1945 рік полотно, олія 79,5х98,5
48
дорогами мандрiв
49
Зима 1945 рік полотно, олія 81,5х100
50
Місто взимку. Київ кінець 1940-х років полотно, олія 64,5х81
51
52
дорогами мандрiв
Човен біля берегу кінець 1940-х років полотно, олія 61х74,5
Чабрець квітує 1946 рік полотно, олія 69,5х99
53
Азовсталь 1947 рік полотно, олія 80,5х99,5
54
55
дорогами мандрiв
Бузок на тлі пейзажу кінець 1940-х років полотно, олія 97х150
57
58
дорогами мандрiв
Рибацькі човни 1947 рік полотно, олія 51,5х95
Морський пейзаж із рибалками 1947 рік полотно, олія 96х128,5
59
60
дорогами мандрiв
Осінній пейзаж 1948 рік полотно, олія 95,5х129
61
У цеху 1949 рік полотно, олія 81х99,5
62
63
64
дорогами мандрiв
Дніпро біля Дніпродзержинська 1949 рік полотно, олія 97х129
65
дорогами мандрiв
п’ятидесяті роки
Море 1950 рік полотно, олія 70,5х118,5
68
69
Оголена 1950-ті роки полотно, олія 71х90,5
70
дорогами мандрiв
Оголена жінка зі спини 1950 рік полотно, олія 97,5х81
71
Шторм 1952 рік полотно, олія 69,5х100
72
74
дорогами мандрiв
Биті півні 1954 рік полотно, олія 79х100
75
Зимовий день 1956 рік полотно, олія 81х119,5
76
77
78
дорогами мандрiв
Дорога до Дніпропетровська 1957 рік полотно, олія 73х92
79
Рання осінь 1959 рік полотно, олія 80х100
80
81
дорогами мандрiв
шестидесяті роки
84
дорогами мандрiв
Весняний пейзаж 1960 рік полотно, олія 71х88,5
85
86
Криворізький пейзаж 1960 рік полотно, олія 80,5х99
У порту 1959 рік полотно, олія 74х100
87
Лісовий пейзаж 1961 рік полотно, олія 88х128,5
Весняний пейзаж
88
1960-ті роки полотно, олія 74х85
89
90
Річка у лісі 1960-ті роки полотно, олія 79,5х100
Володимирська гірка 1960-ті роки полотно, олія 66х86,5
91
Пейзаж із собором 1960-ті роки полотно, олія 77,5х124
92
Дерева над річкою 1960-ті роки полотно, олія 62,5х88
93
Нотр Дам. Париж 1963 рік полотно, олія 89,5х70,5
94
дорогами мандрiв
Міський пейзаж 1963 рік полотно, олія 119,5х79,5
95
Площа на Монмартрі 1963 рік полотно, олія 98,5х79,5
96
97
Скелі cередина 1960-х років полотно, олія 52х73
Морський дозор 1964 рік полотно, олія 101х143,5
98
99
100
Корида Середина 1960-х років полотно, олія 81х96,5
У саду восени 1967 рік картон, олія 59х82
101
Вихідний день 1964 рік полотно, олія 60х79,5
102
дорогами мандрiв
У порту 1965 рік полотно, олія 70х129,5
105
Весняна повінь 1968 рік полотно, олія 100х128
106
107
Міський пейзаж середина 1960-х років полотно, олія 64,5х99
108
дорогами мандрiв
109
110
дорогами мандрiв
Блакитний березень 1969 рік полотно. олія 96,5х137,5
111
112
Море і барки 1969 рік картон, олія 60х82
На Азовському морі 1969 рік полотно, олія 80,5х100,5
113
дорогами мандрiв
семидесяті роки
Блакитний ранок 1970 рік полотно, олія 80х100
Зимовий натюрморт
116
початок 1970-х років полотно, олія 100х120
Весняне зачарування 1970 рік полотно, олія 77,5х107,5
118
120
дорогами мандрiв
На морі 1970 рік картон, олія 70х98,5
121
Хвилі на морі 1970 рік картон, олія 70х100
122
Церква кінець 1960-х початок 1970-х полотно, олія 100х79
123
Море 1970-і роки картон, олія 70,5х100,5
Седнів
124
1970-і роки картон, олія 86х105
Травень у цвіту 1971 рік полотно, олія 99,5х149,5
126
127
Весняна лірика 1971 рік полотно, олія 100х139,5
128
дорогами мандрiв
129
Цюріх. Будинок, де жив Ленін 1965 рік Із серії «По Ленінських місцях за кордоном» 1972 рік картон, олія 47х33
дорогами мандрiв
Женева. Рано вранці. Швейцарія 1965 рік Із серії «По Ленінських місцях за кордоном» 1972 рік картон, олія 48х69
131
Чудовізе. В. Ленін і Н.Крупська тут жили 1965 рік Із серії «По Ленінських місцях за кордоном» 1972 рік папір на картоні, олія 34х50
Цюріх. Шпігельштрассе, 14 1965 рік Із серії «По Ленінських місцях за кордоном» 1972 рік картон, олія 47,5х32,5
133
Стокгольм уночі Із серії «По Ленінських місцях за кордоном» 1972 рік картон, олія 35х45
134
135
Оголена натура 1973 рік картон, олія 80х99,5
136
138
дорогами мандрiв
Оголена. Сон 1972 рік картон, олія 79,5х99,5
139
Гірський пейзаж 1970-ті роки полотно, олія 80х100
Дубровник здалеку 1970-ті роки (?) полотно, олія 69,5х88,5
140
141
На Володимирській гірці 1975 рік полотно, олія 98,5х148,5
142
144
дорогами мандрiв
Київські каштани 1977 рік картон, олія 86х104,5
145
Апофеоз весни 1974 рік полотно, олія 80х120
146
147
148
дорогами мандрiв
Квітучий сад 1975 рік полотно, олія 100х120
149
150
дорогами мандрiв
Весняна повінь 1977 рік картон, олія 80х100
151
Автопортрет 1975 рік картон, олія 86х104
152
дорогами мандрів каталог виставки відреставрованих і досліджених творів Миколи Глущенка з фондів НХМУ упорядники каталогу: Ірина Демидчук-Демчук Наталія Чамлай Юлія Литвинець автори статей: Ірина Демидчук-Демчук Наталія Ташлай редагування: Ірина Возіянова фотозйомка: Ігор Тишенко макет: Ірина Смехнова препрес: Оксана Здор Володимир Кушніренко адреса: Київ, 01001 М. Грушевського, 6 e-mail: info@namu.kiev.ua www.namu.kiev.ua +38 044 278 13 57 ©Національний художній музей України, 2009