0
Міністерство освіти і науки України Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізмаїльське медичне училище»
ПОЛОЖЕННЯ про організацію навчального процесу в училищі 1. Загальні положення 1.1. Дане Положення розроблено на основі Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", положень та наказів Міністерства освіти і науки України, постанов Кабінету Міністрів України. 1.2. Навчальний процес в училищі - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на освітньо-кваліфікаційному рівні «молодший спеціаліст» відповідно до державних стандартів освіти з відповідних спеціальностей. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій. Навчальний процес в училищі організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та ґрунтується на формуванні освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузі медицини, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. 1.3. Зміст освіти в училищі - це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого матеріалу для освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».
1
Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін з кожної спеціальності, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та відображаються у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності. Освітньо-професійна програма підготовки - це система освітні компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти. Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної підготовки. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом з кожної спеціальності. Вибіркова частина змісту освіти визначається училищем. 1.4. Організація навчального процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.
2. Нормативно-правова навчального процесу
база
організації
2.1. Організація навчального процесу в училищі базується на Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", державних стандартах освіти, інших актах законодавства України з питань освіти. Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (кваліфікаційного) рівня. Складові державного стандарту освіти: освітня (кваліфікаційна) характеристика; - нормативна частина змісту освіти; - тести. Освітня характеристика - це основна вимога до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків. Тест - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик. 2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами училища (відділеннями, цикловими комісіями тощо). Основним
2
нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу з кожної спеціальності училища, є навчальний план. Навчальний план - це нормативний документ училища, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. Навчальний план затверджується директором училища. Для конкретизації і планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план. Нормативні навчальні дисципліни встановлюються державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для училища. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються училища та вводяться для задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій училища, регіональних потреб тощо. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисциплін. Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти. Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється училищем. 2.3. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки з кожної спеціальності, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану кожний викладач складає робочу навчальну програму дисципліни, яка є нормативним документом училища. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовності, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю. Робоча навчальна програма дисципліни розглядається на засідання циклової комісії і затверджується (перезатверджується) заступником директора училища з навчальної роботи щорічно до початку навчального року (семестру). Робоча навчальна програма дисципліни діє протягом навчальної програми дисципліни. Викладачі можуть вносити зміни (до 15%) до робочої навчальної програми, виходячи із нових досягнень науки, техніки, передового досвіду, регіональних потреб, пов'язаних з даною дисципліною.
3. Форми організації навчання в училищі
3
3.1. Навчальний процес в училищі здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи. 3.2.Основні види навчальних занять в училищі: - лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; - консультація. - крім того, для студентів, що вступали до училища на базі базової загальної середньої освіти на І курсі можуть застосовуватись такі види навчальних занять, як комбіновані уроки, уроки-екскурсії тощо. 3.3.Лекція Лекція - основна форма проведення навчальних занять в училищі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою Викладач зобов'язаний перед початком відповідного семестру подати на циклову комісію конспект лекцій, контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.
3.4.Лабораторне заняття Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки, механізми тощо). Лабораторне заняття проводиться з підгрупами студентів, якщо в підгрупі не менше 12 студентів Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту (може бути у формі робочого зошиту) з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі навчальних занять. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних
4
робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної дисципліни. Пропущене лабораторне заняття студентом повинно бути відпрацьоване в терміни, встановлені викладачем. Лабораторне заняття забезпечується інструкційною картою, інструкціями, відповідним обладнанням, устаткуванням тощо. Перед проведенням лабораторних занять із студентами проводиться інструктаж з охорони праці, який фіксується в журналі з охорони праці з підписами студентів і викладача. 3.5.Практичне заняття Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними засобами навчання, обчислювальною технікою. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язуванню завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Пропущене студентом практичне заняття повинне бути відпрацьоване в терміни, встановлені викладачем. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття виставляються в журналі навчальних занять групи і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.6.Семінарське заняття Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формувати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться до журналу навчальних занять групи.
5
3.7.Індивідуальні заняття Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. 3.8.Консультація Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. 3.9. Індивідуальне завдання Індивідуальне завдання з окремих дисциплін видаються студентами в терміни, передбачені училищем. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. 3.10. Самостійна робота студента Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом та робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспекти лекцій викладача, практикум, фахова та періодична література, тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці училища, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерному класі, а також в домашніх умовах. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. 3.11. Практична підготовка
6
Практична підготовка студентів училища є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Практична підготовка студентів училища включає в себе слідуючи елементи: навчальна практика, яка проводиться у відповідних лабораторіях училища під керівництвом викладачів; виробнича технологічна практика, яка проводиться в умовах лікувальних закладів та аптек, де студенти працюють на робочих місцях під керівництвом одного з керівників лікувальних або аптечних закладів - спеціаліста з даного фаху та викладача училища; виробнича переддипломна практика, яка проводиться в умовах виробництва, де студенти дублюють посади молодших спеціалістів під керівництвом одного з керівників закладу спеціаліста з даного фаху та викладача училища. До проходження виробничої та переддипломної практик допускаються студенти, які закінчили сесію без академічних заборгованостей. Для проведення виробничої практики (технологічної та переддипломної) училище заключає договори з медичними установами і організаціями. При проведенні навчальної практики студенти забезпечуються відповідними інструкціями, обладнанням, стендами, пристосуваннями, матеріалами тощо і складають звіти по кожному робочому місцю, які захищають перед викладачем, Поточні і підсумкова оцінки по чотирибальній шкалі виставляється в журнал навчальних занять. Пропущені теми навчальної практики студентом обов'язково повинні бути відпрацюванні. Напередодні проведення навчальної практики студенти проходять інструктаж з охорони праці, який фіксується в журналі з охорони праці. Під час проходження виробничої (технологічної і переддипломної) практики студенти ведуть щоденник і заповнюють звіт, які протягом трьох днів після закінчення практики захищають перед комісією. Оцінка за пройдену виробничу практику виставляється по чотирибальній шкалі у відомості і зведеній відомості успішності студента за час навчання в училищі.
3.12.Контрольні заходи 3.12.1. Контрольні заходи включають поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семестрових занять, а також після вивчення кожного модуля дисципліни і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань визначаються відповідною цикловою комісією. З метою поточного контролю за станом успішності і відвідування занять викладачі виставляють за кожний місяць поточну оцінку з предмету (якщо проведено 8) або за 2 місяці (якщо проведено менше 8 занять). На підставі виставлених оцінок з предметів класний керівник групи складає місячну атестаційну
7
відомість по навчальній групі і до 3-го числа кожного наступного місяця здає її для аналізу завідувачу відділення. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Училище може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.
3.12.2. Семестровий контроль Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену і диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в термін, визначений навчальним планом. Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Оцінка за семестровий екзамен виставляється за чотирибальною школою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань та при модульному контролі. Семестровий диференційований залік не передбачає обов'язкову присутність студента. Семестровий диференційований залік оцінюється по чотирибальній шкалі («відмінно», «добре», «задовільно», незадовільно»). Семестровий диференційований залік для студентів першого курсу, що поступили на базі базової загальної середньої школи оцінюються за 12-бальною шкалою. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. При пропуску 20% обов'язкових аудиторних занять студент до семестрового контролю не допускається. В такому разі студент в установлені викладачем терміни повинен відзвітувати про засвоєння пропущеного навчального матеріалу. Тільки після цього він може бути допущений до семестрового контролю. Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Училище може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначається училищем.
8
Результати екзаменів вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, журнал навчальних занять та особову картку студента. Результати диференційованого заліку вносяться до журналу навчальних занять, залікову книжку та особову картку студента. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з училища. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів і заліків допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення. Студенти, які не з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що отримали незадовільну оцінку.
3.12.3. Державна атестація студента Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки молодшого спеціаліста вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна екзаменаційна комісія. Державна комісія створюється з кожної спеціальності. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм освітньокваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів в училищі. Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством освіти і науки України за пропозицією директора училища з числа провідних спеціалістів лікувальних та аптечних закладів. До складу державної комісії входять: директор (він є заступником голови державної комісії, заступник директора з навчальної роботи, завідувач відділення, викладачі профілюючих циклових комісій. Персональний склад членів державної комісії затверджується директором училища не пізніше, ніж за місць до початку роботи державної комісії. Робота державних комісій проводиться у терміни, передбаченими навчальними планами училища. Графік роботи комісії затверджується директором училища. Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії затверджується заступником директора училища з навчальної роботи на підставі подання завідувача відділення і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів. До складання державних екзаменів допускаються студенти, які виконали всі вимоги начального плану.
9
Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів, подаються у державну комісію завідувачем відділення. Складання державних екзаменів проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Результати складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії і визначаються оцінками «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Студенту, який склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, присвоюється кваліфікація молодшого спеціаліста з відповідної спеціальності і видається державний документ про освіту. Студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше, як 75% всіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, а з інших дисциплін - оцінка «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією циклової комісії, видається документ про освіту з відзнакою. Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державних екзаменів, а також присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста з відповідної спеціальності та видача йому державного документа про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним. Студент, який при складанні державного екзамену отримав незадовільну оцінку, відраховується з училища і йому видається академічна довідка. Студент, який не склав державного екзамену, допускається до повторного складання державних екзаменів протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу. Студентам, які не складали державні екзамени з поважної причини (документально підтвердженої), директором училища може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складання державних екзаменів, але не більше, ніж на один рік. Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержанні на державних екзаменах записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також який державний документ про освіту (з відзнакою чи без відзнаки) видається студентувипускнику, що закінчив училище. Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в училищі. Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його директору училища. У звіті голови державної комісії відбувається аналіз рівня підготовки випускників, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
10
Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні педагогічної ради училища. 3.12.4. Державна підсумкова атестація студентів у системі загальної середньої освіти
Зміст і форма проведення державної підсумкової атестації визначаються навчальними планами підготовки молодших спеціалістів, затвердженими директором училища, загальноосвітній цикл яких відповідає наказу МОН від 17.06.2010 р. № 587. Державна підсумкова атестація студентів, які одержують повну загальну середню освіту в училищі, проводиться у терміни передбачені робочими навчальними планами і закінчується під час літньої сесії на ІІ курсі. Згідно з Положенням про державну підсумкову атестацію студентів з предметів загальноосвітньої підготовки атестація в училищі проводиться з предметів: українська мова, математика, біологія. Завдання для атестації розробляються цикловими комісіями відповідно до навчальних програм і затверджуються директором училища. Результати атестації оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Підсумкові бали виставляються у додаток до атестата про повну загальну середню освіту на підставі семестрових балів незалежно від результатів атестації. Бали за атестацію виставляються у додаток окремо. Студенти, які одержали під час атестації один, два, три бали, допускаються до повторної атестації, яка проводиться до початку нового навчального року (наступного семестру). Строки проведення повторної атестації встановлюються училищем. Завдання для повторної атестації розробляються цикловою комісією і затверджуються директором. Студенти, які одержали під час повторної атестації один, два, три бали, відраховуються з училища. Студенти, які хворіли під час проведення атестації, зобов'язані подати медичну довідку, на підставі якої їм надається право пройти атестацію до початку нового навчального року. Студенти, які не з'явились на атестацію без поважних причин, вважаються такими, що не пройшли атестацію.
11
Атестація здійснюється державними атестаційними комісіями з предметів, які створюються не пізніше ніж за два тижні до початку атестації. До складу комісії, що затверджується керівником вищого навчального закладу, входять: - голова комісії (директор училища або його заступник); - члени комісії (два викладачі, один з яких викладає даний предмет). Головою комісії не може бути керівник вищого навчального закладу (його заступник), який викладає у цій групі предмет, з якого проводиться атестація. Розклад роботи державної атестаційної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується заступником директора з навчальної роботи і доводиться до загального відома не пізніше, ніж за місяць до початку атестації. До складання атестації допускаються студенти, які виконали вимоги навчального плану щодо загальноосвітньої підготовки. Списки студентів, допущених до її складання, подаються в державну атестаційну комісію завідувачем відділення. Результати атестації заносяться до протоколу встановленого Міністерством освіти і науки України зразка, який підписують голова та члени державної атестаційної комісії. Протоколи державних атестаційних комісій про результати атестації та матеріали атестації зберігаються у вищому навчальному закладі 3 роки. Для забезпечення об'єктивного проведення атестації створюються апеляційні комісії з кожного предмета. Чисельність і склад апеляційних комісій затверджуються директором училища. Матеріали атестації розглядаються апеляційними комісіями не більше трьох робочих днів після подання обґрунтованої заяви. Результати розгляду апеляції оформлюються відповідним протоколом, де виставляється відповідна обґрунтована оцінка. Повторна атестація апеляційними комісіями не проводиться. 4. Навчальний час студента Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки молодших спеціалістів. Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.
12
Академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (надалі «пара»). Навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин. Навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин. Навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу становить не менше 8 тижнів. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляється відповідними (перевідними) наказами. Навчальний рік триває 12 місяців. Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені училищем. Відвідування навчальних занять, крім консультацій, є обов'язковим. Забороняється відволікати студентів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
7. Науково-методичне забезпечення навчального процесу Науково-методичне забезпечення включає: державні стандартні освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої і інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; - методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури;
13
Інші характеристики навчального процесу визначає викладач, циклова комісія, училище.
9.Обов'язки студента - систематично і глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками, всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою фахівця із вибраної спеціальності; - систематично підвищувати свій загальнокультурний рівень; - додержуватись Положення (статуту) і правил внутрішнього розпорядку училища; додержуватись чинного законодавства, моральних та етичних норм співіснування.
10. Відрахування студентів з училища Студент може бути відрахований з училища: при заборгованостях з предметів або невиконання вимог державної атестації; за систематичне невиконання вимог викладачів ( некоректну поведінку по відношенню до викладача і студентів на заняттях, зрив заняття, нецензурні висловлювання тощо); за грубе порушення дисципліни (затримання працівниками правоохоронних органів із складанням протоколу про правопорушення, появу на території технікуму або в гуртожитку в нетверезому стані, хуліганство, систематичні пропуски занять без поважних причин, навмисне псування майна технікуму).