ІЗМАІЛЬСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ Предметна (циклова) комісія природничо-наукових дисциплін
“Затверджую” Заступник директора з навчальної роботи ______________ С.О.Стоянова “______”_______________20
року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПН 4 Основи екології та профілактичної медицини Напрям підготовки 6.120101 Сестринська справа Спеціальність 5.12010106 Стоматологія ортопедична Кваліфікація 3225 Зубний технік Відділення стоматологічне
2016 -2017
навчальний рік
Опис навчальної дисципліни Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньокваліфікаційний рівень
Кількість кредитів 1,5
Галузь знань 1201 медицина Напрям підготовки 6.120101 Сестринська справа
Індивідуальне науково-дослідне завдання (назва)
денна форма навчання
заочна форма навчання
Нормативна (за вибором) Рік підготовки:
Модулів – Змістових модулів –
Характеристика навчальної дисципліни
Спеціальність 5.12010106 Стоматологія ортопедична
2-й
-й Семестр
4-й
Загальна кількість годин – 81
-й Лекції
22 год.
год.
Практичні, семінарські Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2
16 год.
год.
Освітньокваліфікаційний рівень:
Лабораторні год. год.
Молодший спеціаліст
Самостійна робота 43 год. год.
самостійної роботи студента -
Індивідуальні завдання: год. Вид контролю: Диф. залік
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: Одна з провідних навчальних дисциплін медичного навчального закладу — «Основи екології та профілактичної медицини» призначена забезпечити майбутніх зубних техників теоретичними знаннями основних положень гігієни, практичними навичками оцінювання чинників навколишнього середовища та профілактики їx негативного впливу на здоров’я людини. У процесі вивчення дисципліни студенти повинні оволодіти: а) соціально-особистісними компетенціями:
розуміння та сприйняття етичних норм поведінки щодо інших людей та природи (принципи біоетики); екологічна грамотність; розуміння необхідності та дотримання норм здорового способу життя; б) професійними компетенціями:
здатність використовувати знання нормативних та законодавчих актів у практичній діяльності; здатність проводити інформативну роботу серед населення щодо профілактики захворювань та покращання здоров’я. Завдання: Спрямовані на формування вмінь та навичок із метою приближення рівня знань студентів до міжнародних стандартів. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: - предмет і завдання гігієни; історію розвитку гігієни; значення гігієни в практичній роботі; правила роботи в гігієнічній лабораторії; методи гігієнічних досліджень; хімічні та фізичні властивості повітря. Охорону атмосферного повітря; гігієну ґрунту; гігієнічні вимоги до питної води і води для ін’єкцій; принципи раціонального харчування; вимоги до особистої гігієни персоналу лікарні; гігієну праці; виробничі шкідливі та небезпечні чинники в роботі медперсоналу; вимоги до мікроклімату виробничих приміщень; значення, методи і форми санітарної освіти.
вміти: визначати температуру, вологість, швидкість руху повітря; відбирати проби води, консервувати їх; оформлювати документацію; досліджувати фізичні властивості води; проводити дезінфекцію в аптечних установах; розраховувати потрібну кількість бактерицидних ламп для знезараження повітря в асептичному блоці; визначати й оцінювати санітарно-гігієнічні особливості мікроклімату виробничих приміщень; дотримувати правил особистої гігієни фармацевта; організовувати й проводити роботу із санітарної освіти. Студенти мають бути проінформовані про: досягнення сучасної медицини; екологічний стан своєї області та України; нові накази МОЗ України. Теми лекційних занять № з/п 1
Назва теми Вступ. Гігієна та санітарія. Екологія.
Кількість годин 4
План. Гігієна, її мета і завдання. Об’єкт вивчення гігієни — здоров’я людини та навколишнє середовище, їх взаємодія. Визначення поняття “санітарія”. Зв’язок гігієни з іншими науками, в тому числі медичними та екологією. Основні етапи в історії розвитку гігієни. Внесок українських учених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики. Поняття про екологію. Основні екологічні закони. Поняття про екосистему, біосферу. Еологічні проблеми людства. Значення гігієни в діяльності середніх медичних працівників. 2 Гігієна повітря. План.
2
Повітряне середовище як елемент біосфери, його склад та гігієнічне значення. Будова атмосфери. Характеристика фізичних властивостей атмосферного повітря — температури, вологості, швидкості руху, атмосферного тиску. Визначення понять — “погода”, “клімат”, “мікроклімат”. Акліматизація як соціальнобіологічний процес. Гігієнічне значення хімічного складу повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Санітарна охорона повітряного середовища. 3
Гігієна ґрунту та очистка населених місць.
2
План. Гігієнічне значення. Будова ґрунту. Роль ґрунту в поширенні інфекційних захворювань і гельмінтів серед населення. Вплив хімічного складу ґрунту на здоров’я населення. Геохімічні ендемії. Забруднення і самоочищення ґрунту. Організація санітарного очищення населених місць. Особливості видалення і знешкодження нечистот у лікувальних закладах: інфекційних, хірургічних відділеннях, пологових будинках. Санітарна охорона ґрунту. Оцінювання санітарного стану ґрунту. 4
Гігієна води і водопостачання населених пунктів. План. Вода як елемент біосфери. Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води. Характерні особливості водних епідемій. Зв’язок хімічного складу води з виникненням ендемічних хвороб (флюорозу, карієсу, водно-нітратної метгемоглобінемії). Гігієнічні вимоги до якості питної води. Джерела питної води та їх характеристика (атмосферні, підземні, поверхневі води). Організація водопостачання населених місць. Методи поліпшення якості питної води. Знезаражування води хлоруванням, ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, термічними методами.
2
5
Гігієна житла та благоустрій населених місць
2
План. Гігієнічні принципи містобудування: зонування території, санітарний благоустрій. Вплив озеленення населених місць на екологічну ситуацію і здоров’я людини. Гігієнічні вимоги до жител і умов проживання в них. Природне й штучне освітлення приміщень, гігієнічні норми освітленості. Мікроклімат житлових приміщень. Причини вологості в житлових приміщеннях і заходи боротьби з нею. Джерела та показники забруднення повітряного середовища житла. Гігієнічні вимоги до експлуатації газових нагрівальних приладів у побуті. Природна і штучна вентиляція житлових приміщень. Показники ефективності вентиляції: вентиляційний об’єм і кратність повітрообміну. Кондиціювання повітря. Опалення житлових приміщень. 6
Гігієна харчування План. Харчування як чинник збереження і зміцнення здоров’я людини. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Функції їжі. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини. Вимоги до режиму харчування. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини, добова потреба в них різних груп населення. Роль вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні. Захворювання, пов’язані з харчуванням. Інфекційні хвороби, гельмінтози, які передаються через їжу. Харчові отруєння, класифікація їх, причини, профілактика. Харчові добавки, їх види, роль у харчуванні людини. Організація харчування хворих. Медичні огляди й особиста гігієна працівників харчових об’єктів.
2
7
Гігієнічні основи здорового способу життя. Особиста гігієна.
2
План. Гігієнічні основи здорового способу життя. Організація пропаганди здорового способу життя, методи та засоби санітарно-освітньої роботи. Особиста гігієна: предмет вивчення, роль у профілактиці інфекційних та неінфекційних захворювань. Загартування і фізична культура — елементи особистої гігієни. Догляд за шкірою, волоссям, нігтями, ротовою порожниною. Гігієна одягу: основні гігієнічні вимоги до тканин, гігієнічна характеристика окремих видів тканин. Вимоги до окремих видів одягу, їх призначення. Гігієнічні вимоги до взуття. Профілактика намуляння та пітливості ніг. Значення особистої гігієни для медпрацівника. 8
Гігієна праці.
2
План. Предмет, завдання і методи гігієни праці. Основи фізіології праці. Вплив виробничого середовища на здоров’я і працездатність людини. Стомлення та перевтомлення, заходи профілактики. Професійні шкідливості та професійні захворювання. Професійні хвороби, пов’язані з вимушеним положенням тіла та напруженням окремих органів. 9
Гігієна лікувально-профілактичних закладів. План. Значення гігієни лікувально-профілактичних закладів у підвищенні ефективності лікування, створенні безпечних умов для пацієнтів та медичного персоналу. Основні типи лікувально-профілактичних закладів. Системи забудови лікарняних комплексів. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і планування території лікарні. Внутрішнє планування лікарні. Гігієнічні вимоги до лікарняного відділення, палатної секції та палати. Особливості планування інфекційних та радіологічних відділень, операційного блоку. Внутрішнє планування пологового будинку, амбулаторно-
2
поліклінічних установ, ФАПів. Гігієнічні вимоги до опалення, вентиляції та освітлення лікарняних приміщень. Нормативні показники мікроклімату, повітряного середовища, природного і штучного освітлення основних лікарняних приміщень. Гігієна дітей та підлітків. 10
2
План. Гігієнічні основи режиму для навчальних закладів, режим дня школяра. Допустиме навчальне навантаження школяра в різні вікові періоди. Гігієнічні вимови щодо обладнання, санітарного утримання класних приміщень, спортивного залу, майстерень (норми площі, кубатури, внутрішнє оздоблення, природне та штучне освітлення, вентиляція, мікроклімат), щодо використання комп’ютерної техніки в навчальному процесі. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів. Усього
22
Теми практичних занять № з/п 1
Назва теми Гігієна як наука. Екологія. Студенти повинні знати: що вивчає гігієна, її мета і завдання. Об’єкт вивчення гігієни — здоров’я людини та навколишнє середовище, їх взаємодія. Визначення поняття “санітарія”. Зв’язок гігієни з іншими науками, в тому числі медичними та екологією. Основні етапи в історії розвитку гігієни. Внесок українських учених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики. Значення гігієни в діяльності середніх медичних працівників.
Кількість годин 2
2
Гігіена повітря. Повітряне середовище як елемент біосфери, його склад та гігієнічне значення. Будова атмосфери. Характеристика фізичних властивостей атмосферного повітря — температури, вологості, швидкості руху, атмосферного тиску. Визначення понять — “погода”, “клімат”, “мікроклімат”. Акліматизація як соціальнобіологічний процес. Гігієнічне значення хімічного складу повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Санітарна охорона повітряного середовища.
2
Студенти повинні вміти:
3
Працювати з приладами: термометрами, термографом, гігрометром, психрометрами Августа і Асмана, гігрографом, анемометрами, кататермометром, барометром та ін. Користуватися методикою визначення пилу в повітрі.
Гігієна води. Студенти повинні знати: Вода як елемент біосфери. Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води. Характерні особливості водних епідемій. Зв’язок хімічного складу води з виникненням ендемічних хвороб (флюорозу, карієсу, водно-нітратної метгемоглобінемії). Гігієнічні вимоги до якості питної води. Джерела питної води та їх характеристика (атмосферні, підземні, поверхневі води). Організація водопостачання населених місць. Методи поліпшення якості питної води. Знезаражування води хлоруванням, ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, термічними методами. Студенти повинні вміти: Відбирати проби води для лабораторних досліджень, визначати органолептичні показники питної води та обґрунтовувати гігієнічні висновки щодо якості питної води. Визначення дози хлорного вапна для хлорування води в шахтному колодязі.
2
4
Гігієна житла
2
Студенти повинні знати: Гігієнічні вимоги до жител і умов проживання в них. Визначення показників природного освітлення: коефіцієнта природної освітленості (КПО) за допомогою люксметра; світлового коефіцієнта — СК і коефіцієнта заглиблення приміщення. Визначення штучної освітленості методом “Ватт”. Санітарне обстеження та опис житлового приміщення за картосхемою. Гігієнічне оцінювання житлових умов. Студенти повинні вміти: Користуватися методикою визначення показників та гігієнічного оцінювання освітленості приміщень і методикою гігієнічного оцінювання житлових умов за результатами санітарного обстеження. 5
Гігієна харчування. Складання харчових раціонів.
2
Студенти повинні знати: Харчування як чинник збереження і зміцнення здоров’я людини. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Функції їжі. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини. Вимоги до режиму харчування. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини, добова потреба в них різних груп населення. Студенти повинні вміти: Проводити санітарне обстеження харчоблоку. Гігієнічне оцінювання добового раціону харчування та збалансованості в ньому харчових речовин. Вміти скласти харчові раціони для різних груп населення. 6
Основи здорового способу життя. Студенти повинні знати: Гігієнічні основи здорового способу життя. Організація пропаганди здорового способу життя, методи та засоби санітарно-освітньої роботи.
2
Студенти повинні вміти: Складати раціональний режим дня для збереження і зміцнення здоров’я. Біоритмологічні основи особистої гігієни. Вміти пропагувати навички здорового способу життя серед різних верств населення. 7
Особиста гігієна.
1
Складові особистої гігієни. Гігієна тіла, догляд за шкірою і волоссям. Засоби догляду. Гігієнічний догляд за порожниною рота. Фізична культура та загартування. Шкідливі звички та попередження їх. Студенти повинні вміти: Складати раціональний режим дня для збереження і зміцнення здоров’я. Біоритмологічні основи особистої гігієни. Вміти пропагувати навички здорового способу життя серед різних верств населення. Гігієна праці.
1
Студенти повинні знати: Завдання гігієни праці. Види праці (розумова, фізична). Працездатність, крива працездатності. Втома, перевтома. Заходи профілактики передчасної втоми, перевтоми. Значення режиму праці та відпочинку.Поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання. Студенти повинні вміти: Вміти здійснювати санітарний нагляд за промисловими об’єктами. Вміти давати рекомендації щодо охорони та гігієни праці. 8
Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Студенти повинні знати: Основні типи лікувально-профілактичних закладів. Системи забудови лікарняних комплексів. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і планування території лікарні. Внутрішнє планування лікарні. Гігієнічні вимоги до лікарняного відділення, палатної
1
секції та палати. Студенти повинні вміти: 1. Користуватися методикою санітарного обстеження приміщень лікувального закладу. 2. Оцінювати протиепідемічний режим. 3. Здійснювати бактеріальний контроль за забрудненням повітря та обсіменінням поверхонь і предметів. Гігієна дітей та підлітків.
1
Студенти повинні знати: Предмет і завдання гігієни дітей та підлітків. Вікові особливості росту й розвитку дітей та підлітків. Вплив навколишнього середовища на фізичний розвиток і здоров’я дітей та підлітків. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування, утримання і обладнання дитячих дошкільних закладів. Гігієнічні норми освітленості основних приміщень, температури повітря, повітрообміну. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів та іграшок. Загартування дітей у дошкільних закладах. Режим дня дитячого дошкільного закладу. Санітарно-гігієнічні вимоги до планування загальноосвітніх шкіл, до обладнання, санітарного утримання класних приміщень, спортивного залу, шкільних лабораторій і майстерень. Нормативи їх площі, освітленості, повітрообміну, мікроклімату. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів. Студенти повинні вміти: 1. Вміти оцінювати санітарно-гігієнічні умови в шкільних приміщеннях, планувати і реалізовувати заходи щодо їх поліпшення. 2. Вміти давати гігієнічну оцінку режиму навчання школярів, давати рекомендації щодо його поліпшення. Усього
16
Самостійна робота
№ з/п 1
2
3
4
5
Назва теми Основні етапи в історії розвитку гігієни. Внесок українських учених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики. Гігієна, її мета і завдання. Об’єкт вивчення гігієни — здоров’я людини та навколишнє середовище, їх взаємодія. Визначення поняття “санітарія”. Зв’язок гігієни з іншими науками, в тому числі медичними та екологією. Основні етапи в історії розвитку гігієни. Внесок українських учених у розвиток гігієнічної науки і санітарної практики. Значення гігієни в діяльності середніх медичних працівників. Хімічний склад атмосферного повітря. Забруднення повітря. Гігієнічне значення хімічного складу повітря. Джерела забруднення атмосферного повітря. Універсальні домішки-забруднювачі атмосферного повітря: газоподібні (двоокис сірки, окис вуглецю, сірководень, окисли азоту) та механічні аеродисперсні системи (пил) органічного та неорганічного походження. Принципи організації очистки населених місць. Забруднення і самоочищення ґрунту. Організація санітарного очищення населених місць. Особливості видалення і знешкодження нечистот у лікувальних закладах: інфекційних, хірургічних відділеннях, пологових будинках. Санітарна охорона ґрунту. Оцінювання санітарного стану ґрунту. Сточні води. Способи очистки стічних вод. Місцеве водопостачання. Нагляд за водопостачанням. Методика взяття проб води. Джерела питної води та їх характеристика (атмосферні, підземні, поверхневі води). Організація водопостачання населених місць. Методи поліпшення якості питної води. Знезаражування води хлоруванням, ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, термічними методами. Мікроклімат житла. Гігієнічні вимоги до жител і умов проживання в них.
Кількість Годин 4
4
2
4
4
6
7
8
Природне й штучне освітлення приміщень, гігієнічні норми освітленості. Мікроклімат житлових приміщень. Причини вологості в житлових приміщеннях і заходи боротьби з нею. Джерела та показники забруднення повітряного середовища житла. Гігієнічні вимоги до експлуатації газових нагрівальних приладів у побуті. Природна іштучна вентиляція житлових приміщень. Показники ефективності вентиляції: вентиляційний об’єм і кратність повітрообміну. Кондиціювання повітря. Опалення житлових приміщень. Гігієнічна характеристика окремих харчових продуктів. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Функції їжі. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини. Вимоги до режиму харчування. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини, добова потреба в них різних груп населення. Гігієнічна оцінка й санітарна експертиза харчових продуктів. Громадське харчування. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Функції їжі. Раціональне харчування, його принципи і значення для здоров’я людини. Вимоги до режиму харчування. Значення основних компонентів харчових продуктів у раціоні людини, добова потреба в них різних груп населення. Гігієнічні основи здорового способу життя. Особиста гігієна.
8
4
4
9
Поняття про ЗСЖ. Його критерії. Поняття про особисту гігієну. Гігієна одягу: основні гігієнічні вимоги до тканин, гігієнічна характеристика окремих видів тканин. Вимоги до окремих видів одягу, їх призначення. Гігієнічні вимоги до взуття. Профілактика намуляння та пітливості ніг. Значення особистої гігієни для медпрацівника. Гігієна праці медичного персоналу.
3
10
Гігієна праці медичного персоналу. Професійні шкідливості в діяльності медичних працівників та заходи щодо захисту від їхнього впливу. Профілактика СНІДу. Санітарно-гігієнічний режим лікувально-
4
профілактичних закладів. Основні типи лікувально-профілактичних закладів. Системи забудови лікарняних комплексів. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і планування території лікарні. Внутрішнє планування лікарні. Гігієнічні вимоги до лікарняного відділення, палатної секції та палати. 11
Гігієнічні основи режиму для навчальних закладів.
2
Предмет і завдання гігієни дітей та підлітків. Вікові особливості росту й розвитку дітей та підлітків. Вплив навколишнього середовища на фізичний розвиток і здоров’я дітей та підлітків. Усього
43
Рекомендована література Базова Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник, 2-е вид. — К.: Здоров’я, 2004. Даценко І.І., Шегедин М.Б., Шашков Ю.І. Гігієна дітей і підлітків. — К.: Медицина, 2006. Загальна гігієна: Посібник для практичних занять / За заг. ред. І.І. Даценко. — Львів: Світ, 2001. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001.
Допоміжна Гігієна праці / За ред. А.М. Шевченка. — К.: Здоров’я, 2000. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. — К.: Здоров’я, 1999. Перелік практичних навичок 1.
Уміти визначати температуру, вологість, швидкість руху повітря.
2.
Відбирати проби води, консервувати її, оформляти супровідну документацію. 3. Досліджувати фізичні властивості води. 4. Визначати й оцінювати мікроклімат виробничих приміщень. 5. Підготувати робоче місце фармацевта в асептичному блоці. 6. Розраховувати потрібну кількість бактерицидних ламп для знезараження повітря в асептичному блоці. 7. Проводити дезінфекцію в аптечних закладах. 8. Проводити санітарно-освітню роботу. 9. Вміти давати гігієнічну оцінку комплексній дії мікрокліматичних умов. 10. Вміти відбирати проби води. 11. Вміти визначати й оцінювати органолептичні властивості води. 12. Вміти знезаражувати воду в польових умовах. 13. Вміти здійснювати санітарний нагляд за водопостачанням. 14. Вміти оцінювати природне освітлення за світловим коефіцієнтом та коефіцієнтом природного освітлення. 15. Вміти визначати рівень штучного освітлення розрахунковим методом “Ватт”. 16. Вміти давати гігієнічну оцінку санітарним умовам житла, палатної секції, палати, навчальних приміщень, дошкільного закладу та давати рекомендації щодо усунення виявлених недоліків. 17. Вміти розрахувати енергетичну цінність страв та харчових раціонів. 18. Вміти здійснювати санітарний нагляд за харчовими та промисловими об’єктами. 19. Вміти давати рекомендації щодо охорони та гігієни праці. 20. Вміти проводити роботу серед населення з питань профілактичної медицини, гігієнічного навчання, здорового способу життя, дотримання вимог особистої гігієни.
Перелік питань для диференційованого заліку. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.
Предмет і завдання гігієни. Вклад видатних учених у розвиток гігієни. Методи гігієнічних досліджень. Хімічний склад атмосферного повітря та його гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика сонячної радіації. Фізичні чинники повітря та їх гігієнічне значення. Санітарно-гігієнічне значення забруднення атмосферного повітря. Джерела забруднення повітря. Санітарна охорона атмосферного повітря. Методи знезараження повітря в приміщеннях ЛПЗ. Методи визначення мікроклімату виробничих приміщень. Фізіологічна роль та гігієнічне значення води.
13.
Вплив температури, вологості, швидкості руху повітря на здоров’я людей. 14. Види та методи поліпшення якості води. 15. Епідеміологічне значення води. 16. Гігієнічні вимоги щодо якості питної води та її санітарне оцінювання. 17. Фізіолого-гігієнічні основи харчування. Енергетична цінність харчового раціону. 18. Принципи раціонального харчування. 19. Профілактика харчових токсикоінфекцій і хвороб, спричинених споживанням неякісної їжі. 20. Лікувально-профілактичне та дієтичне харчування. 21. Гігієна одягу і взуття. 22. Гігієна тіла та ротової порожнини. 23. Вимоги до особистої гігієни. 24. Склад ґрунту та його гігієнічне значення. 25. Гігієнічне та епідеміологічне значення ґрунту. 26. Забруднення та самоочищення ґрунту. 27. Гігієнічне та епідеміологічне значення очищення населених місць. 28. Гігієнічне нормування виробничого мікроклімату. 29. Гігієнічні вимоги до обладнання й устаткування медичних приміщень. 30. Виробничі шкідливості й небезпечні чинники в роботі медика. 31. Методи запобігання виробничому травматизму та розвитку професійних хвороб в ЛПЗ. 32. Вимоги до санітарного режиму ЛПЗ. 33. Профілактичні заходи щодо усунення впливу виробничих шкідливих та небезпечних чинників у роботі медперсоналу. 34. Особливості організації санітарно-освітньої роботи, її значення, методи і форми. 35. Санітарні вимоги до прибирання приміщень, догляду за устаткуванням. 36. Пропаганда здорового способу життя, боротьба зі шкідливими звичками. 37. Гігієнічні основи режиму дня. 38. Гігієна фізичної культури, спорту, загартовування. 39. Основні завдання і принципи санітарної освіти. 40. Санітарні вимоги до одержання, транспортування і зберігання води очищеної та води для ін’єкцій. 41. Форми трудової діяльності. 42. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. 43. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації. 44. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. 45. Утилізація і знешкодження відходів. Очисні споруди. 46. Медична екологія. 47. Територіальні аспекти антропогенного забруднення навколишнього середовища в України. 48. Екологічна політика. Охорона природи на державному та
міждержавному рівнях. 49. Екологічні проблеми планетарного масштабу. Критерії оцінки знань студентів 5 - «Відмінно»
Виставляється у випадку коли студент знає тему у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами . Дає вичерпні , точні і ясні відповіді без будь-яких навідних питань. Викладає матеріал без помилок і неточностей, вільно вирішує практичні завдання різної ступені складності.
4 - «Добре»
Виставяється за умови , коли студент знає тему і добре розуміє її. Відповідає на питання вірно , послідовно і систематично, але вони не є вичерпними і потребують додаткових питань. При вирішуванні задач студент відчуває складність у нетипових випадках.
3 - «Задовільно»
Виставляється у випадку коли студент знає тему, але не спроможній самостійно системно викласти відповідь. На додаткові питання відповідає правильно. Відчуває труднощі при вирішуванні простих ситуаційних задач.
2 - «Незадовільно»
Виставляється у випадку коли студент знає темуне у повному обсязі Виставляється у випадку коли студент знає тему, не спроможній самостійно викласти відповідь , відчуває утруднення у відповідяхна додаткове питання і у разі вирішення спрощених задач.