ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95) ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ Основні положення Видання офіційне ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ Київ ПЕРЕДМОВА 1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО TK 48 (МТК 111); Інститутом проблем енергозбереження (ІПЕ) НАН України. 2. ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держстандарту України від 28 березня 1995 р. № 91. ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 17 січня 1996 р. № 17. 3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ. 4. РОЗРОБНИКИ: В. Ю. Тонкаль; І. І. Стоянова; П. П. Безруких; М. Б. Плущевський; Е. В. Пашков; Ю. Я. Рибальченко; І. С. Соколовська; В. JI. Менделенко; Г. Г. Счастливий; В. О. Мушкало. ДСТУ 3051-95 (ГОСТ 30166-95) ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ Основні положення РЕСУРСОСБЕРЕЖЕНИЕ Основные положения RESOURCE CONSERVATION General Concepts Чинний від 1997-01-01 1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ Цей стандарт с основоположним і встановлює мету, завдання, об'єкта, основні принципи та класифікацію груп вимог раціонального використання та ощадливого втрачання матеріальних ресурсів на усіх стадіях життєвого циклу речовин, матеріалів, продукції, виробів та в разі надання послуг юридичним і фізичкам особам. Стандарт поширюється на всі види діяльності, пов'язані з видобуванням, переробленням, транспортуванням, зберіганням, розподілом, споживанням та утилізацією матеріальних ресурсів. Основні терміни, що вживаються в стандарті, та пояснення до них наведено в додатку А. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ У цьому стандарті є посилання на стандарт ГОСТ 2.101-68 ЕСКД. Виды изделий.
3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3.1 Метою стандартизації у галузі ресурсозбереження є створення організаційно-методичної та нормативної основи, необхідної та достатньої для проведення державної технічної політики, спрямованої на зниження ресурсоємності одержуваного доходу без погіршення умов економічного розвитку країни за безумовного забезпечення якості продукції (послуги). 3.2 Основним призначенням робіт з стандартизації вимог ресурсозбереження є установлення в технічній документації на всіх стадіях життєвого циклу продукції та в разі надання послуг обгрунтованого порядку раціонального використання й ощадливого втрачання матеріальних ресурсів. 3.3 Стандарти з ресурсозбереження орієнтовані на установлення: - термінології; - номенклатури показників та порядку внесення показників ресурсозбереження до технічної документації на продукцію, технологічні процеси та послуги; - методів визначення показників ресурсозбереження; - вимог метрологічного забезпечення ресурсозбереження; - методів оцінки ефективності заходів щодо ресурсозбереження; - методів прогнозування тенденцій зміни показників ресурсозбереження. 3.4 Вимоги ресурсозбереження установлюють та контролюють: - за рівнями розукрупнення та/або видами продукції (ГОСТ 2.101); - у рамках функціонування системи якості продукції і послуг; - під час проведення робіт з сертифікації продукції, послуг та систем якості (включаючи процедури атестації виробництв та акредитації випробувальних підрозділів); - під час проведення техніко-економічних обгрунтувань передпроектних та проектних досліджень; - під час проведення еколого-економічних експертиз. 3.5 Відповідність вимогам ресурсозбереження може бути підтверджена під час: - приймальних та кваліфікаційних випробувань; - сертифікаційних випробувань; - типових випробувань у разі зміни конструкції та технології виготовлення виробів; - разових перевірок; - експертних досліджень; - спеціальних досліджень кредитно-фінансового, соціально-демографічного, природоохоронного та інших секторів національної економіки. 3.6 Об’єктами стандартизації вимог ресурсозбереження є всі види діяльності, пов'язані з видобуванням, переробленням, транспортуванням, зберіганням, розподілом, споживанням та утилізацією матеріальних ресурсів. 4 ПРИНЦИПИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ВИМОГ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ 4.1 Стандартизація вимог ресурсозбереження грунтується на таких основних принципах. Принцип системності: усі види об’єктів, що використовують ресурси (включаючи вироби від комплектувальних до збірних, процеси тощо), мають тенденцію до об’єднати в системи, тобто у взаємопов’язані множини з ієрархічним охопленням об’єктів матеріальними, енергетичними, інформаційними, організаційними та іншими зв’язками, показниками (критеріями) нормативного забезпечення, здатні виступати як єдине складне ціле, результат функціонування якого не дорівнює сумі результатів функціонування частин.
Цей принцип охоплює як рівні розукрупнення (види) об’єктів, так і рівні керування ресурсовикористанням та ресурсозбереженням, включаючи закони, прогнози, плани, програми, стандарти, конкретні нормативи. Принцип комплексності: усі види процесів створення і використання ресурсів є результатом організованої та установленої в технічній документації послідовності певних дій, охоплених нормативним забезпеченням шляхом установлення гнучких, інформативних, конкретних якісних та кількісних вимог на усіх стадіях життєвого циклу об'єктів. Принцип раціональності обмежень: нормативне забезпечення процесів створеній та використання будь-якого виду ресурсів повинно бути спрямоване на зменшеній вичерпання його, що досягається раціоналізацією способів видобувати, збагачення, транспортувати, переробленій, заміни та використання з урахуванням екологічної безпеки та тенденцій розвитку технологій забезпечення заданих рівнів якості виробів. Принцип взаємозв’язку: стандартизація вимог ресурсозбереження невіддільна від загальних проблем нормативного забезпечення ресурсовикористання, якості об’єктів, а також від стандартизації вимог екологічності, безпеки, сумісності, взаємозамінності, комунікативності, інформатизації технологічних процесів і технічних засобів. Принцип безперервності: прогнозування, планування, реалізація та оцінка результатів нормативного забезпечення вимог ресурсозбереження та ресурсовикористання повинні здійснюватися постійно у безперервному або дискретному режимах, зумовлених специфікою видів ресурсів, методів їх видобувати, перетворення та застосування на стадіях життєвого циклу об'єктів. Принцип кон’юнктурності: цінова політика, включаючи обгрунтування гірничої та земельної ренти, кредиті та страхові перевалі, податкові пільги та обмеження повинні відображати у своїй сукупності мінливу структуру інформаційних потоків про запаси ресурсів, можливості їх одержання та використання, про пріоритети розвитку техніки та технології, про екологічні обмеження та вимоги безпеки. Принцип обов’язковості: обов’язковим є забезпечення вимог раціонального використання та ощадливого витрачання ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу виробів та об’єктів. 4.2 Кожний із зазначених принципів передбачає внесення обов’язкових та рекомендованих вимог у стандарти, конструкторську і технологічну документацію, плани і програми діяльності на будь-якому рівні керування та виробництва. 5 КЛАСИФІКАЦІЯ ГРУП ВИМОГ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ 5.1 Вимоги ресурсозбереження поділяють на три групи. До першої групи відносять вимоги ресурсомісткості, що визначають досконалість продукції, робіт та послуг, наприклад, за складом та кількістю використаних матеріалів, за масою, габаритами, об’ємом виробу тощо. До другої групи відносять вимоги ресурсоємності (з технологічності), що визначають можливість досягнення оптимальних витрат ресурсів під час виготовлення, ремонту й утилізації продукції, а також під час виконання різноманітних робіт та надання послуг з урахуванням вимог екологічної безпеки. До третьої групи відносять вимоги ресурсоощадності виробу, що визначають можливість досягнення оптимальних витрат ресурсів під час експлуатації, ремонту й утилізації продукції, а також під час виконання робіт і надання послуг. 5.2 Зазначені групи вимог взаємопов’язані під час: - розробки продукції, планування робіт та послуг (встановлюють проектні вимоги ресурсомісткості та ресурсоощадності, рекомендації з ресурсоємності):
- виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг (вста- новлююгь уточнені (контрольні) вимоги ресурсоємності (з технологічності)); - експлуатації продукції та виконання робіт і надання послуг (встановлюють уточнені (контрольні) вимоги ресурсоощадності та ресурсоємності); - утилізації продукції (встановлюють вимоги ресурсоємності та ресурсоощадності). ДОДАТОК А (Рекомендований) Терміни, що вживаються у стандарті, та пояснення до них Таблиця А.1 Термін Ресурси Ресурсовикористання Ресурсозбереже -ння
Пояснення Цінності, запаси, можливості, джерела доходу в державному бюджеті. У загальному вигляді ресурси поділяють на природні та економічні (матеріальні, трудові, фінансові). Примітка. Можна виділити такі види ресурсів: природні ресурси (сировинні та енергетичні), споживчі ресурси, виробничі ресурси, відтворювані ресурси (наприклад, продукція, кадри певної кваліфікації, які навчаються протягом періоду, що аналізується, тощо), невідтворювані ресурси (наприклад, розроблювані запаси корисних копалин), трудові ресурси (можуть бути поділені на кваліфікаційнопрофесійні групи, серед яких необхідно виділи ти інтелектуальні ресурси), інформаційні ресурси (потенціал науки, потужності культури та освіти), фінансові ресурси (ресурси ха літальних вкладень, кредитні тощо), первинні ресурси (трудові ресурси, природні багатства), вторинні ресурси та ін. Природне або цілеспрямоване використання (витрата) ресурсів різноманітних видів (матеріальних, енергетичних, інтелектуальних, трудових, інформаційних, фінансових, часових та інших - первинних і вторинних, традиційних і нетрадиційних) на стадіях життєвого циклу об’єкта (виробу, продукції, процесу) та під час надання послуг на певному рівні розвитку суспільства. Примітка. Витрати ресурсів поділяють: на корисні (необхідні) витрати та на витрати (витрати) різного роду. Діяльність (організаційна, економічна, технічна, наукова, практична, інформаційна), методи, процеси, комплекс організаційно-технічних заходів, що супроводжують усі стадії життєвого циклу об’єктів і спрямовані на раціональне використання та ощадне витрачання ресурсів. Розрізняють енергозбереження та матеріалозбереження.
Продовження таблиці А.1 Термін Раціональне використання ресурсів Ощадливе використання ресурсів
Пояснення Досягнення максимальної ефективності використання ресурсів у господарстві за існуючого рівня розвитку техніки та технології з одночасним зниженням техногенного впливу на навколишнє середовище Відносне скорочення витрачання ресурсів, що знаходить своє відображення у зниженні питомих витрат їх на виробництво одиниці
Ресурсомісткість продукції, робіт та послуг Ресурсоємність продукції, робіт та послуг Ресурсоощадність продукції, робіт та послуг Економічна оцінка ресурсозбереження
конкретної продукції, виконання робіт та надання послуг встановленої якості з урахуванням соціальних, екологічних та інших обмежень Сукупність системно-структурних властивостей, що характеризують склад та вміст зосереджених у продукції, роботах та послугах ресурсів певного виду за даного рівня розвитку суспільства Сукупність структурно-технічних властивостей, що визначають можливість виготовлення продукції, ремонту й утилізації, а також виконання робіт і надання послуг з установленими витратами та втратами ресурсів у технологічних циклах. Визначає показники ресурсовикористання та ресурсозбереження Сукупність експлуатаційних властивостей, що характеризують технічну досконалість продукції, а також робіт і послуг за рівнем витрачання та використання різноманітних ресурсів з досягненням певного корисного ефекту в заданих умовах функціонування. Визначає показники ресурсовикористання та ресурсозбереження Сукупність техніко-економічних методів визначення рівня економії ресурсів внаслідок впровадження, здійснення ресурсозбережних заходів у натуральному та вартісному вираженні. На рівні підприємства обчислюється показником прибутку, на рівні господарства країни - матеріало-, метало-, енергоємністю національного доходу
Закінчення таблиці А.1 Термін Утилізація
Пояснення Види робіт із забезпечення ресурсозбереження (з урахуванням вимог екології та безпеки), за яких здійснюються з заданою інтенсивністю перероблення та/або повторне використання виробів, що відслужили встановлений термін, та/або відбракованих виробів, матеріалів, паковання тощо, а також технологічних відходів та вторинних матеріалів. Утилізації піддають також вироби, що зіпсувалися внаслідок порушень з різноманітних причин умов їх функціонування
УДК 001.4.621.002.61:006.354 Т51 Ключові слова: ресурсозбереження, ресурсовикористання, вимога ресурсозбереження, ресурсомісткість, ресурсоємність, ресурсоощадність.