Є. Бистрицький, С. Пролеєв, О. Білий, С. Лозниця, Р. Зимовець, Р. Кобець
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
Київ 2015
УДК 17.023.32:323.1
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України (протокол № 11 від 25 листопада 2014 р.) Н354 Є. Бистрицький, С. Пролеєв, О. Білий, С. Лозниця, Р. Зимовець, Р. Кобець.
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. – К.: ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ. –
2015. – 452 с. ISBN 978-966-378-377-2 Що таке національно-культурна ідентичність? Як вона співвідноситься з громадянським суспільством та формуванням політичної нації? В яких поняттях сучасна філософія здатна відповісти на найактуальніші питання нашої доби – найновітніші рухи національно-політичного самовизначення спільнот? Разом з класичними мислителями та новою генерацією авторитетних філософів автори намагаються визначити поняття ідентичності, громадянського суспільства, зрозуміти логіку взаємовідношення між інтенцією буттєвого уособлення спільнот, навіть ціною великих жертв, та універсальними цінностями і структурами світу. Розуміючи певну нестачу в сьогоднішній філософії концептуальних засобів, необхідних для аналізу впливу національно-культурних засад на політичне життя, автори пропонують онтологічний підхід до розуміння феномену ідентичності. Аналітичні екскурси в історичну генезу усталених європейських уявлень про засади громадянської ідентичності та відповідних політичних ідеологій надають можливість порівняти теорію й наявний стан розвитку громадянського суспільства. Критика викривленої логіки розуміння публічного й приватного в національному дискурсі, а також начерк основних позицій у суперечці «панславістів» і «європейців» щодо української ідентичності, суперечці, що сьогодні використовується як пропагандистський інструмент геополітичного насильства, прив’язує філософський аналіз складних тем до українського контексту. Автори: Євген Бистрицький, Сергій Пролеєв, Олег Білий, Світлана Лозниця, Роман Зимовець, Роман Кобець Відповідальний редактор: в. о. завідувача відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України доктор філософських наук, професор Є. К. Бистрицький Рецензенти: доктор філософських наук, професор В. А. Рижко доктор філософських наук, професор В. В. Лях
Видавці: Костянтин Сігов та Леонід Фінберг Редактор: Технічний редактор: Корректор: Комп’ютерна верстка:
ISBN 978-966-378-377-2
Світлана Іващенко Максим Бистрицький Тетяна Шкарупа Cвітлана Невдащенко
© «ÄÓÕ I ËIÒÅÐÀ», 2015
ЗМІСТ Передмова ........................................................................................................5 Розділ I. ПОНЯТТЯ ІДЕНТИЧНОСТІ. ІДЕНТИЧНІСТЬ І СПІЛЬНОТА 1. Філософська редукція поняття ідентичності ............................................ 11 2. Засади спільності: космополітаністичне бачення ................................... 16 3. Спільнота як «не-річ» ................................................................................ 18 4. Політика визнання проти політики розрізнення ..................................... 24 5. Ідентичність як уявлений спосіб буття ..................................................... 27 6. Проблеми політичного судження ідентичності ....................................... 30 Розділ II. УНІВЕРСАЛІЗМ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ 1. Ідентичність як культурна визначеність ................................................... 34 2. Від «свого» до «всезагального». Універсалізм усесвітньої історії ......... 39 3. Трансцендентальний універсалізм християнства ................................... 48 4. Універсалістські дискурси модерну. Європа як універсалія ................... 53 5. Негативна онтологія «пост-» і глобальний світ. Пошуки нового універсалізму....................................................................... 66 Розділ III. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ І ПОЛІТИЧНА ВЛАДА 1. Криза ідентичності доби тоталітаризму ................................................... 77 2. Суспільна уява і державні інституції ......................................................... 86 Розділ IV. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ 1. Громадянське суспільство й держава ...................................................... 96 2. Національна ідентичність та виклики національній єдності ................ 137 3. Панслов’янська єдність чи європейська ідентичність? ......................... 147 4. Ідея європейського об’єднання .............................................................. 154 5. Європейська культурна єдність............................................................... 169 6. Україна в контексті європейської культури ............................................ 171
Розділ V. ФОРМУВАННЯ І ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ ІДЕЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ 1. Політичне самообґрунтування модерну і громадянська ідентичність........................................................................ 194 2. Природне право як принцип політичного самообґрунтування ........... 211 3. Генеза громадянської ідентичності в контексті розгортання ідеї природного права: ліберальний, республіканський та соціалістичний проекти ........................................... 239 4. Форми громадянської ідентичності та режими влади у перспективі політичного проекту модерну ............................................. 267 5. Політичний проект модерну в ситуації постмодерну ........................... 291 Розділ VI. ПУБЛІЧНЕ ТА ПРИВАТНЕ В ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 1. Приватне, публічне, соціальне ............................................................... 353 2. Соціум недовіри ....................................................................................... 379 3. Інтимізація публічності та психологізація політики............................... 401 БІБЛІОГРАФІЯ................................................................................................ 433 ПОКАЖЧИК ІМЕН ......................................................................................... 447
Передмова
Питання існування та взаємодії двох основних типів колективних ідентичностей – національно-культурної і громадянсько-політичної – у рамках єдиної державної спільності набуло в наш час своїх радикальних формулювань не тільки в контексті українських трансформацій. Починаючи з кінця минулого сторіччя й до сьогодні, низка національно-визвольних змагань і кольорових революцій у практиці масових зіткнень та політичних рухів, що супроводжуються великими людськими втратами й жорстоким насильством, шукають безпосередньої відповіді на ці питання. Подібних глобальних змін з національного самовизначення Європа не бачила майже три століття з часів «Весни народів». Утім історичне модерне конституювання європейських наційдержав відрізняється від сьогоднішнього зведення політичних режимів до власних національно-культурних засад, до масового переживання та відстоювання народами цінностей власної ідентичності, що винесло питання ідентичностей на передні плани світової соціально-політичної думки, в тому числі, філософії. Відповіді, напрацьовані сучасною європейською політичною думкою, які кінцево ґрунтуються на просвітницько-модерній спадщині переконання в дієвості раціонально-правового та раціонально-комунікативного вирішення найскладніших суспільних конфліктів, виявилися заслабкі для відповіді на найновітніші питання. Справді, запитаємо разом з європейськими колегами, що, власне, в наш час сталося, що воно спонукає людей незалежно від їхнього соціального походження та освіти перевідкривати та, відчуваючи внутрішню вимогу, утверджувати в різний спосіб свою культурну (релігійну, етнічну тощо) приналежність, коли ті самі люди ще кілька років раніше сповідували інші форми лояльності? Яка сила змушує