Analysis of historical and contemporary context of Babyn Yar and adjacent territories

Давнина

Період окупації

14

84

Забудова часів УРСР

122

Комеморація

Сучасність

Природа

186

230

294

352

Вступ

меморіального парку «Бабин Яр». По-друге, ця знакова система виражатиме

Сьогодні, коли територія Бабиного Яру очікує на втілення нової концепції

збалансований погляд на меморіальну і заповідну частини, де марковані

просторового розвитку, час знову бути уважними до контексту місця

місця поховань співіснують з місцями підземних потоків, що в різний час

й готуватися до зважених дій.

формували ландшафт ярів. Ці частини постійно взаємодіють: природа стирає межі місць комеморації,

Бабин Яр — частина більшого ландшафту, який змінюється під впливом

тоді як будівельні роботи на території ярів вторгаються в життєві цикли

людини з моменту закладання фундаменту Кирилівського монастиря

природи. Тож запропонований підхід — мінімальне втручання в існуючі

у XII столітті й до проведення конкурсу на проєкт Меморіального центру

процеси, розробка і втілення простої у користуванні знакової системи,

Голокосту з відкладеним у завтрашній день будівництвом. У XX столітті

яка разом із тим має потенціал розкрити комплексність місця на перетині

Бабин Яр став простором історичних трагедій і природних катастроф,

різних сценаріїв.

загальновідомим через масові розстріли у 1941 році і локально відомим через затоплення Куренівки в 1961-му. Ці події перетинаються, коли після прориву

Пропозиція, що її викладено у цьому дослідженні, — лише перший крок

дамби

у великій роботі з територією ярів. Поступове впровадження маршрутів

містом поширюються чутки про помсту мертвих за недбале ставлення до

і знакових систем відкриває перспективу транзитного часу й дозволяє

місця їхньої загибелі. У свою чергу чутки швидко перетворюються на міські

розробити подальший вектор просторового розвитку. На цьому етапі вдається

легенди і впливають на способи взаємодії жителів міста і території ярів.

зафіксувати нашарування і протиріччя щодо тих чи інших місць, маючи перед

Історичний, природний, міфологічний контексти накладаються один на інший

собою комплекс нерозв’язаних питань або питань, на які існує декілька

і зумовлюють соціальні практики — комеморацію, догляд за територією,

варіантів відповідей. Разом із тим деякі дії отримують у цьому аналізі

користування осередком природи у великому місті з метою прогулянок чи,

статус необхідних: передусім є потреба відділити і зберегти зелену зону від

навпаки, бажання оминути існуючі маршрути. Увесь спектр контекстів має

насування зростаючого міста. Цим транзитним часом варто скористатися

бути врахований в розробці архітектурного проєкту і ставить питання про

і приділити увагу створенню платформи для діалогу, озирнутися навкруги

масштаб втручання в уже існуючі процеси на місцевості Бабиного Яру.

і побачити потенціал місцевості, створити можливі алгоритми взаємодії з територією.

Під час прогулянки Бабиним Яром можна зафіксувати розгортання цих процесів у багатоманітних проявах. Сюди можна потрапити велодоріжкою і

Розглядаючи довгу історію ярів, також важливо переглянути вже втілені

в якийсь момент опинитись у самому центрі старого кладовища, навіть не

моделі роботи з місцевістю, враховуючи виклики сьогодення. Якщо раніше

здогадуючись про це. Або рухатись стежками, які раптово обриваються в

радянський світогляд підтримував боротьбу нової людини проти природи

занедбаній частині яру, почути писк кажанів та ухання сов, коли навкруги

й мав підстави ухвалювати програму вирівнювання ярів, то сьогодні настільки

шумлять

радикальне втручання в ландшафт варто врівноважувати обміркованим

під вітром дерева-піонери. Між схилами утворилося сміттєзвалище,

екологічним мисленням епохи шостого масового вимирання. Зміна відносин

в якому перемішалися сріблясті пакети й пожовкле листя. Рухаючись

людини з іншими формами життя і природними катаклізмами впливає

маргіналізованими зонами, можна натрапити на зламані дерева, що стали

на необхідність змін у прийнятті рішень.

домівкою для інших форм життя. На прокладених доріжках батьки з візками. Про трагедії

На території Бабиного Яру існує комплекс контекстів, і слід розглядати

і поховання нагадують понад три десятки монументів.

їх у нерозривному зв’язку. Так ми зможемо перетворити тезу «дивитись не тільки вперед, а й навколо» на принцип роботи з територією і створити

Сьогодні простір Бабиного Яру насичений багатьма сценаріями. Вони

місце, де всі користувачі зможуть діяти усвідомлено.

щоденно розігруються на місцевості, яка радше дезорієнтує й унеможливлює усвідомлене перебування в межах меморіальних і заповідних зон. Дане дослідження — спроба комплексного погляду на подальшу роботу з територією, який базується на аналізі ландшафту київських ярів. Пропозиція, що виростає з цього дослідження, полягає, по-перше, у створенні системи знаків і шаблонів, яка дозволить інтуїтивно орієнтуватися на місцевості, наділить змістом маршрути й точки високої активності і надасть широкий простір циркуляції на території від Кирилівської церкви до

2

3

Термінологія Атрактор

Караїми

З англ. attract — «притягати». У найбільш загальному значенні атрактор — це сфера притягання; замкнена й інваріантна множина, яка притягує.

З давньоєвр. [kara’im] — «ті, що читають». Етноконфесійна група,

У дослідженні дане поняття використовується на позначення фізичного

представники релігійного напряму, особливого різновиду юдаїзму, які,

місця чи об’єкта, які приваблюють відвідувачів місцевості.

на відміну від євреїв-талмудистів, не визнали Талмуд за свою священну книгу. Група мешкає переважно у Криму (кримські караїми) та

Генеральний

Вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність

план

у містах та інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання

Івано-Франківській області (галицькі караїми). Клімакс

населення; забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних

Заключний, порівняно стійкий стан екосистем, що змінюють одна одну, який

вимог; раціональне визначення меж землекористувань, зон житлової,

виникає внаслідок змін, або сукцесій, і в значній мірі відповідає екологічним

суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються,

умовам певної місцевості. Клімакс залежить від кліматичних факторів, від

зон різної містобудівної цінності; розміщення місць прикладення праці;

місцевих особливостей ґрунтів і від впливу людини на природу. Комеморація

розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, упорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини й антропогенних ландшафтів.

Це спосіб, за допомогою якого передається пам’ять про минуле. Даний термін використовують стосовно увічнення пам’яті про певні події: коли йдеться про

Екосистема

Це сукупність різних видів організмів, які проживають разом, та умов їхнього

створення монументів, музеїв, визначення дат подій та форм пам’яті про них.

існування, що знаходяться в закономірному взаємозв’язку один з одним.

У широкому сенсі це все, що пов’язує людство з його минулим. Концепція

Єврейський

Національний рух, що був частиною опозиційних сил в УРСР у 1960—1980-х

просторового

Інструмент просторового планування. Це документ, що відображує

дисидентський

роках. Рух був представлений двома основними течіями — «еміграційників»

розвитку

стратегічні напрямки розвитку території з урахуванням усіх ключових сфер

рух

(домагалися реалізації права на еміграцію) і «культурників» (обстоювали

її життєдіяльності — соціальної, економічної, культурно-історичної,

відродження історично-культурних традицій українського єврейства).

природної та ін. Розробка концепції обов’язково передбачає залучення всіх

Представники обох течій відігравали важливу роль у збереженні пам’яті

зацікавлених сторін (жителів, бізнесу, громадськості). Меморіальний

про трагедію Бабиного Яру.

парк

Об’єкт ландшафтної архітектури, який поєднує в собі будь-які твори

Інвазійні

Це чужинні види, які стали шкідливими у зв’язку з тим, що агресивно

образотворчого мистецтва й архітектури, створені на згадку про історичні

рослини

розростаються, бурхливо, нестримно поширюються, заміщують аборигенні

події (воєнні і ювілейні) та окремих осіб (культурних і державних діячів)

види і становлять загрозу природному біорізноманіттю і природним

або розташовані в місцях поховань і вписані у структуру міських парків. Природно-

середовищам існування, виступаючи агентом їхніх змін або деградації.

заповідний фонд

Ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси й об’єкти, які

України

мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та

Інклюзивний

Проєктування найбільш вживаних послуг, предметів чи місць таким чином,

дизайн

щоб їх могла вільно і без спеціальної адаптації використовувати якомога

іншу цінність і виділені для того, щоб зберегти природну різноманітність

більша кількість людей. Мета інклюзивного дизайну — враховувати

ландшафтів і генофонду тваринного й рослинного світу, підтримати загальний

різноманітність особливостей людей, щоб створювати для них рівні умови

екологічний баланс і забезпечити фоновий моніторинг довкілля. Пульпа

і забезпечувати їхню автономність.

Суміш води і ґрунту або гірської породи, отримувана при земляних і гірничих Історична

Місцевість, яка ніколи не була населеним пунктом (селом, селищем,

місцевість

хутором), але існувала із самостійною назвою в XVIII—XX ст. на території

роботах гідравлічним способом. Рослини-піонери

будь-якого великого міста та згодом увійшла до його складу. У дослідженні

Види, що першими заселяють вільні від рослинності ділянки і з часом

беруться до уваги особливості таких місцевостей, як Бабин Яр, Сирець,

замінюються іншими видами. Піонерні види забезпечують наступні рослини

Куренівка

поживними речовинами, які накопичуються у ґрунті. Стейкхолдери

і Дорогожичі.

Термін походить від англ. stakeholders. Стейкхолдери — зацікавлені сторони, фізичні і юридичні особи, які мають легітимний інтерес у діяльності організації, тобто певною мірою залежать від неї або можуть впливати на її діяльність. Іноді їх називають «групами інтересів» або «групами впливу». У 4

нашому дослідженні як синонім використовується поняття «сусіди».

5

Сукцесія

Це послідовна зміна біоценозів, що спадкоємно виникають на одній і тій самій території внаслідок впливу природних чи антропогенних чинників.

Техногенна

Це надзвичайна ситуація, яка характеризується виникненням і розвитком

катастрофа

несприятливого і некерованого процесу в техносфері, що тягне за собою великі людські жертви, шкоду здоров’ю людей, руйнування об’єктів техносфери і значні пошкодження довкілля. В контексті дослідження території Бабиного Яру розглядається Куренівська техногенна катастрофа 1961 року.

Яр

Глибока, широка й доволі протяжна крутосхила долина V-подiбної форми, яка виникає внаслiдок ерозiї пухких гiрських порiд, викликаної тимчасовими лiнiйними водотоками пiд час потужних опадiв, танення снiгу, льоду чи льодовикiв.

6

7

Бабин Яр

План Києва. 1846. Фрагмент

8

9

Утворення яру Яр — глибока крутосхила ерозійна форма рельєфу, утворена водними потоками в товщах пухких порід (суглинках, глинах, супісках) у межах височин, на схилах балок або улоговин. Довжина варіює від сотень метрів до кількох кілометрів, ширина і глибина — від кількох до десятків метрів. Для яру характерні круті схили й розгалуженість. В Україні яри найбільш поширені у степовій та лісостеповій зонах, де залягають леси й лесоподібні породи, особливо на схилах річкових долин і висот.

вершина

схили

У Бабиному Яру склалися декілька чинників, що сприяли ерозії ґрунту:

струмок

дно гирло

∙ наявність широких пластів пухких гірських порід (лесів, суглинків, глин).

брівка

∙ наявність джерел і струмків. ∙ відсутність потужних деревних насаджень, які слугували б перешкодою для ерозійних процесів. Ерозія (від лат. erosio) — процес руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, вітром, льодом. Внаслідок водної ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо. Ерозія — один із головних зовнішніх чинників формування рельєфу земної поверхні.

Схема утворення яру

10

11

Походження назви «Бабин Яр» Походження назви «Бабин Яр» на сьогодні не має достеменно підтверджених версій. Дослідниця топонімії Лідія Петренко припустила, що свою назву місцевість отримала від жінки-шинкарки, яка заповідала Домініканському монастирю своє майно, розташоване поблизу Сирця, і яку за її кепську вдачу називали бісовою або шаленою бабою. Пізніше ця назва закріпилася за яром та усією місцевістю. Принаймні, існує датована 1401 роком документальна згадка — копія документа, у якому розповідається ця історія. У другій легенді фігурує міфічна жіноча істота — величезна червона баба без обличчя, яка залякувала всіх, хто насмілювався наблизитися до місцини. Однак вона нікого не чіпала і рила землю яру. Тому жителі і прозвали яр Чортовою (Бісовою) Бабою. На думку києвознавця Михайла Кальницького, тлумачення топоніма не має зв’язку із шаленою жінкою-шинкаркою, яка і справді існувала, але жила в іншому урочищі — місцевості під назвою Сирець. Версія ґрунтується на назві старовинного мікрогідроніма Бабине Черево — одного із заболочених озер на Оболонських луках, яке, імовірно, існувало у XIX столітті на місці згаданого Кирилівського озера, навпроти Бабиного Яру. Найімовірніше, назва виникла через те, що округлі контури водойми нагадували черево вагітної жінки. За іншими версіями, назва походить від стародавнього язичницького капища, де розташовувалися кам’яні ідоли — «баби».

Геологічна екскурсія в Кирилівському гаю.

1915. Фрагмент

12

13

Давнина

Вступне слово

Таймлайн.

1139−1941

Територія.

1139−1941

Кирилівський монастир

17

20

23

25

Печери

Кирилівська лікарня

Військові табори

Сирецький військовий аеродром. Петля Нестерова

33

41

48

53

Єврейська лікарня

Трамвайні шляхи

Кладовища на території

Генплан 1936 року

60

64

68

78

Джерела

80

Давнина

Вступне слово Відтоді, як Ольговичі будують Кирилівський монастир, територія ярів починає наповнюватися змінюваними соціальними практиками і змістами. Приміська природна зона на перетині шляхів стає місцем перших поховань у склепіннях і на церковному кладовищі; імовірно, спустошується ординським нашестям; відроджується, провокує археологічні роботи, розростається до притулку військових та інвалідів, перетворюється на музей і зрештою набуває змішаної функції церкви і музею. За час довжиною у вісім століть біля Яру утворюються декілька кладовищ. У генплані 1936 року, де простору для хаотичної забудови стає значно менше, Бабин Яр позначений як зелений осередок міста.

Давнина

16

17

Реп'яхів Яр з видом на Кирилівську церкву. Поч. ХХ ст.

Давнина

18

19

Таймлайн. 1139—1941 Таймлайн основних подій, які охоплюють період від початку заснування Кирилівської церкви і до часів німецької окупації.

1936—1940

Генплан розвитку ПетрівськоКуренівського району

1896

У військовий табір прокладено трамвайну колію від Львівської площі до Сирця

1885

Засновано Єврейську лікарню

1139

Заснування родового Кирилівського монастиря князів Ольговичів

1869

Поруч із Бабиним Яром створено Сирецький військовий табір

1240

1661

Місцевість Сирець уперше згадана в грамоті князя Романа Галицького, який жалував ці землі Києво-Печерській лаврі

1200

Давнина

1300

1400

Сирець включено до передмістя Києва

1500

1600

20

1786

На території Кирилівського монастиря засновано Києво-Кирилівські богоугодні заклади (лікарні)

1700

1932

Розміщення автобронетанкових майстерень по вул. Кагатній, 8 (нині вул. Сім’ї Хохлових)

1904

Прокладено трамвайну колію, що з’єднала Кирилівську площу з Лук’янівською

1800

1900

21

Територія. 1139—1941

1

3 Києво-Кирилівські

Бабин Яр

богоугодні заклади (лікарні) 4 Військові табори

2 Кирилівський

монастир

20

21

5 6

Єврейська лікарня Подільське трамвайне депо

7

Трамвайний маршрут до військових таборів 8 Трамвайний маршрут через Реп’яхів Яр 23

22

55

6

2 3

54

8

1

4

5

52

53

7

Давнина

22

23

Кирилівський монастир Від моменту своєї появи Кирилівський монастир існував як заміська резиденція й усипальня чернігівської давньоруської династії Ольговичів. У 1139 році представник династії князь Всеволод посідає київський стіл і разом із дружиною у тому самому році засновує свій родовий монастир, який лишається відособленим від міського життя, проте його діяльність стає основоположною для розвитку місцевості.

Кирилівська церква. Поч. XX ст. Кирилівська церква (первісний загальний вигляд). Реконструкція Ю. С. Асєєва.

1950-ті рр., Київ Кирилівська церква, сграфіто «Сидора». Кінець XIII — XIV ст., Київ

Давнина

24

25

Гетьманський

Вплив монастиря відновлюється й укріплюється наприкінці XVII століття,

період

за так званого «гетьманського періоду» — часу, коли світська й духовна влада починає інтенсивно підтримувати давні православні святині. Одним з найбільших покровителів собору тоді стає гетьман Іван Мазепа. Велика пожежа на початку XVIII століття гостро ставить питання щодо масштабної реорганізації планування монастиря й екстер'єру церкви. Реконструкція, яка підтримувалася численними пожертвами, відбувалась за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського. Ці роботи з відновлення тривали протягом 1748—1760 років. Будівля церкви набуває цілком нового вигляду і рис, притаманних стилю козацького бароко. Окрім кам'яних будівель для монахів, за проєктом архітектора на території з'являється ще одна церква — Благовіщенська церква-дзвіниця із брамою.

Ліквідація

У 1784 році, внаслідок політики секуляризації Катерини ІІ, яка істотно обмежувала права церковних володінь Російської імперії, монастир був ліквідований. Живопис Кирилівської церкви забілили вапном, а будівлі монастиря віддали під лікарню і будинок інвалідів. Кирилівська церква почала обслуговувати потреби хворих, увійшла до складу лікарні і поступово стала найбіднішою у місті.

Інтер’єр Кирилівської церкви. Вид з хорів. Поч. ХХ ст. Благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця Кирилівського монастиря. Поч. ХХ ст.

Давнина

26

27

Інтер’єр Кирилівської церкви. Колекція аптечного скла. Поч. ХХ ст.

Давнина

28

29

Подальше життя

Під час робіт 1860 року з очищення старої побілки приховані фрески

пам’ятки

повернулися до життя. Після 1885 року, завдяки активній кампанії зі збереження пам’ятки та реставраційним роботам під керівництвом відомого професора А. Прахова, малюнки в церкві були оновлені і доповнені новими композиціями там, де бракувало оригінальних фрагментів. Живопис церкви збагатився творами представників рисувальної школи М. Мурашка, а також роботами тоді ще починаючого художника М. Врубеля. У 1929 році Кирилівську церкву зробили історико-культурним заповідником. Дедалі частіше він привертав увагу археологічних експедицій і дослідників. Упродовж радянського періоду храм діяв як музей, який з поновленням богослужінь в часи незалежності не втратив цього статусу і є прикладом взаємодії двох інституцій з метою збереження культурної спадщини.

Креслення Кирилівської церкви. План Креслення Кирилівської церкви. Фасад

Давнина

30

31

Печери

Давнина

За давньою оповідкою, в Києві існує місце, де у печерах живуть страшні змії, які викрадають і поїдають людей. Цю історію пов’язують з печерами Смородинського узвозу, які, за легендою, вирив Змій Горинич для своїх скарбів.

Печери Кирилівської церкви оповиті численними історіями про таємничі підземні ходи, які вели до Чернігова, Смоленська, Любеча, Печори та Москви. Ці печери місцеві жителі постійно розчищали в надії знайти величезний скарб Івана Мазепи, що був щедрим покровителем церкви. Через аварійну ситуацію печери і ходи у 1953 році замурували. Скарби так і не знайшли.

Кирилівська лікарня Після ліквідації комплекс споруд Кирилівського монастиря перетворюється на притулок для військових інвалідів і поступово розширюється: згодом на території споруджуються нові установи для вразливих груп населення (непрацездатних, дітей-сиріт), а в одному з корпусів починає діяти лікарня для душевнохворих. До проєкту лікарні долучаються відомі архітектори, перетворюючи її на один з найбільших благодійних закладів. Протягом 1872—1876 років за проєктом Ф. Гешвенда було збудовано комплекс з дев’яти одно- та двоповерхових дерев’яних корпусів, куди перемістили лікарню для душевнохворих. Нове будівництво супроводжувалося переплануванням території і облаштуванням водогону. Для подальшої розбудови проєктувальники використали виступ Кирилівського плато: у 1891 році було збудовано двоповерховий цегляний корпус терапевтичного відділення лікарні за проєктом Я. Кривцова. Поруч із цим корпусом у 1897 році з’явилася велика будівля архітектора Г. Антоновського, декорована цегляною кладкою у вигляді візерунку. У 1902 році за проєктом архітектора О. Кобелєва зведено каплицю з приміщенням для моргу та будівлю інфекційного корпусу, в оздобленні фасадів яких будо використано мотив фахверка. У 1907 році в південній частині території влаштовано нові цегляні службові приміщення: пекарню, кухню, пральню, електростанцію. У 1912—1913 роках навпроти західного фасаду Кирилівської церкви побудовано корпус акушерської клініки Жіночого медичного інституту, який зберігся до наших днів. У 1960-х побудовано нові великі корпуси стаціонарних відділень, консультаційного та реабілітаційного центрів. Під час німецько-фашистської окупації лікарняні споруди зазнали значних пошкоджень. У радянські часи заклад був повністю перепрофільований під психоневрологічну лікарню. Наразі комплекс належить Першому лікувально-діагностичному та науковопедагогічному психіатричному центру ім. І. Павлова [5].

Акушерська клініка Жіночого медичного інституту

Давнина

40

41

Палата військового шпиталю № 1 у Кирилівській лікарні.

1914 Військовий шпиталь № 1 у Кирилівській лікарні під час Першої світової війни. 1914 План лікарні ім. Т. Г. Шевченка. 1924

Давнина

42

43

Після ліквідації комплекс споруд Кирилівського монастиря перетворюється на притулок для військових інвалідів і поступово розширюється: згодом на території споруджуються нові установи для вразливих груп населення (непрацездатних, дітей-сиріт), а в одному з корпусів починає діяти лікарня для душевнохворих. До проєкту лікарні долучаються відомі архітектори, перетворюючи її на один з найбільших благодійних закладів. Протягом 1872—1876 років за проєктом Ф. Гешвенда було збудовано комплекс з дев’яти одно- та двоповерхових дерев’яних корпусів, куди перемістили лікарню для душевнохворих. Нове будівництво

Кирилівська лікарня. Корпус, побудований на кошти Зайцева. 1913 Новий корпус лікарні.

1960-ті рр.

Давнина

44

45

Реп’яхів Яр. Поч. ХХ ст.

Давнина

46

47

Військові табори З 1840-х років у місцевості Сирець починають розміщувати військові літні дивізійні табори. Відповідний відвід міської землі був закріплений актом від 14 квітня 1869 року. На території з’явилися легкі житлові будівлі і дерев’яна дивізійна церква, були обладнані плаци, навчальне поле. Табори охопили доволі велику площу — до території авіазаводу на Нивках, де знаходився військовий аеродром, з яким пов’язана діяльність льотчика П. Нестерова. У 1895 році до таборів проклали трамвайну колію, так звану Лагерну лінію. Військові табори дали назви кільком місцевим вулицям: у топоніміці збереглися назви Лагерна, Артилерійська, Танкова [3]. Дерев’яну дивізійну церкву будували протягом 1895 року. Її архітектором став Андрій Краусс, який працював безоплатно. Після революції церкву зруйнували. Під час окупації німецькі війська використовували цю територію для розміщення Сирецького табору [4].

Топографічна схема Києва.

1925. Фрагмент Дивізійна церква Сирецьких військових таборів. Поч. ХХ ст.

Давнина

48

49

Сирецькі військові табори. 1923

Давнина

50

51

Сирецький військовий аеродром. Петля Нестерова

Давнина

Дев’ятого вересня 1913 року льотчик Петро Нестеров піднявся на французькому аероплані «Ньюпор-ІV» і став першим, хто виконав над Сирецьким військовим аеродромом так звану мертву петлю, яка згодом стала носити його ім’я. Втім, тоді цей трюк ніхто не оцінив, а сам Нестеров ледь не опинився за ґратами через «ризик пошкодження державного майна».

Повторювати мертву петлю заборонялося всім без винятку. Сам Нестеров настільки довіряв власним розрахункам, що перед виконанням трюку навіть не пристебнув ремінь безпеки.

Єврейська лікарня У 1885 році на вулиці Багговутівській завдяки численним пожертвам єврейської спільноти Києва побудували лікарню: адміністративну будівлю і чотири корпуси. Вагомим покровителем закладу стала родина Бродських. Її зусиллями зводилися нові корпуси, розширювалась територія. На початку ХХ ст. лікарня отримує все більше меценатської підтримки від інших єврейських родин. Подружжя Френкелів спонсорувало будівництво неврологічного корпусу. Будівля у стилі модерн за проєктом архітектора О. Розенберга носила прізвище Френкелів до 1917 року. Зліва від цього корпусу звели будівлю для легеневих хворих. Згодом добудували ще один поверх і відкрили там кардіологічне відділення. Автором проєкту, реалізованого у 1909 році на пожертвування Гальперіних, став архітектор А. Мінкус. За три роки до цього він попрацював над спорудою інфекційного корпусу. Будівлю присвятили пам’яті Лазаря Бродського, про що свідчив напис на аттику. До діяльності лікарні долучився також і впливовий архітектор В. Ніколаєв. Побудовані ним терапевтичний і хірургічний корпуси є зразком цегляного стилю. Неподалік від цих будівель — дитячий корпус 1895 року [7]. Упродовж тривалого часу лікарня мала помітний статус серед благодійних установ, обслуговуючи найбідніших представників не лише єврейської, а й лук’янівської громади. Згодом поблизу Єврейської лікарні, біля одного з відрогів Бабиного Яру, виникло Єврейське кладовище.

Єврейська лікарня. 1912 Неврологічний корпус Головний барак Єврейської лікарні. 1912

Давнина

60

61

Київська Перша робітнича лікарня (колишня Єврейська лікарня, нині Київська обласна клінічна лікарня № 1). 1920.

Давнина

62

63

Трамвайні шляхи Подільське трамвайне депо, розташоване на Куренівці, було засноване 1891 року й отримало назву Троїцьке. Спочатку обслуговувало потреби кінного трамвая, а через декілька років перетворилося на електрифіковане трамвайне депо, що обслуговувало північні маршрути міста [19]. У 1892 році Київ став першим містом Російській імперії, де було відкрито трамвайну мережу. У ті часи місто активно розвивалось, зростала кількість населення. Ця ситуація передбачала розширення транспортної мережі, щоб вона стала більш масовою і доступною. Враховуючи стан вулиць того часу, рейковий транспорт мав найбільше переваг з-поміж усіх інших. Трамвайні лінії тоді були прокладені навіть у найвіддаленіші приміські території. У 1986 році з’явився маршрут, який з’єднав Лук’янівську площу і Сирецькі військові табори. Обслуговування було сезонним: взимку лінія не працювала [10]. Ще один трамвайний маршрут відкрили у 1906 році. Пролягав він живописною місцевістю Реп’яхового Яру, яку містяни охрестили київською Швейцарією. Лінією з‘єднувалися два важливих пункти: Кирилівська площа й Лук’янівка, що значно скорочувало відстань від нижньої частини міста до верхньої. Ця лінія теж діяла лише в теплу пору року [18].

Топографічна схема Києва. Подільське депо.

1925. Фрагмент Працівники Троїцького трамвайного парку (Подільського депо). 1907

Давнина

64

65

Вид на Кирилівську церкву і трамвайні шляхи. Листівка. Поч. ХХ ст.

Давнина

66

67

Кладовища на території Починаючи з XVIII століття на території навколо Бабиного Яру з’являються кладовища різних конфесій: Кирилівське православне кладовище, Лук’янівське православне кладовище, Військове кладовище, Єврейське кладовище, Караїмське кладовище, Магометанське кладовище, Маріавітське кладовище, Кладовище євангелістських християн і Братське кладовище.

Єврейське кладовище. Поч. ХХ ст. Лук’янівське православне кладовище

Давнина

68

69

Границі кладовищ

Границі кладовищ

згідно з топографічною картою 1924 року

згідно з історико-архітектурним опорним планом від КДП «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА»

1 2

Єврейське кладовище Братське і Військове кладовища

Давнина

3 4

Кирилівське кладовище Лук’янівське кладовище

1

Кирилівське православне кладовище 2 Єврейське кладовище

70

3 4

Караїмське кладовище Мусульманське кладовище

5

Братське і Військове кладовища 6 Військове кладовище

7

Лук’янівське кладовище

71

Границі кладовищ

Границя Єврейського кладовища

згідно з проєктно-пошуковою роботою громадського комітету

згідно з висновком Athra Kadisha

для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру

1

Кирилівське православне кладовище 2 Лук’янівське єврейське кладовище

Давнина

3 4

згідно з топографічною мапою 1924 р.

Караїмське кладовище Мусульманське кладовище

72

згідно з топографічною мапою 1957 р.

73

Єврейське

На старому Єврейському кладовищі, що існувало з кінця XVIII століття у

Кирилівський

Виникнення поховань безпосередньо пов’язане з історією Кирилівського

кладовище

місцевості під назвою Звіринець, не залишилось ділянки для нових поховань.

некрополь

монастиря і храму, який з ХІІ століття став усипальницею для династії князів

І тоді представники єврейської спільноти вирішили придбати на Лук’янівці

Ольговичів. Згодом небіжчиків ховали не лише під склепіннями храму,

землю під нове кладовище. Єврейська громада зупинила свій вибір саме

а й навколо нього. У 1787 році Кирилівська церква стала лікарняною, біля

на цій території не випадково: адже неподалік розташовувалась Єврейська

неї створили кладовище для померлих пацієнтів. А коли території для

лікарня, яку спільнота побудувала на місці садиби, купленої у міста. Рішення

подальших поховань навколо церкви вже не вистачало, 14 жовтня 1871 року

ухвалили у 1888 році. У квітні 1893 року губернське правління погодило

київська міська управа надала у Кирилівському гаю додаткове офіційне

креслення й кошторис на створення Єврейського кладовища — за проєктом

місце для кладовища. Упродовж півстоліття тут було поховано кількасот осіб,

архітектора В. Ніколаєва. А вже наступного року кладовище почало діяти.

переважно лікарів, учителів і почесних громадян [14].

На його утримання єврейська громада відраховувала частину коштів до міської каси у вигляді інтегрального податку на вживання кошерного м’яса.

Мусульманське

Кладовище згадується в офіційних документах про розташування та відвід

Також збирали кошти і від благодійників за допомогою спеціально створеного

кладовище

землі біля Єврейського та Караїмського кладовищ, але невідомо, чи існувало воно фізично.

громадського управління з нагляду. Нове кладовище разом із окремим караїмським цвинтарем, влаштованим біля його північної частини у 1902 році, охоплювало значний простір, обмежений Великою Дорогожицькою вулицею,

Лук’янівське

Відвід земельної ділянки для кладовища відбувся у 1878 році. Воно

схилами Реп’яхового й Бабиного Ярів та краєм Кирилівського православного

кладовище

мало стати головним у місті і вирішити проблему масових поховань на

кладовища. Загальна площа Єврейського кладовища, згідно зі статистичним

Подолі. Наразі Лук'янівське кладовище має статус Державного історико-

оглядом київських кладовищ 1929 року, становила 23,3 га.

меморіального заповідника, де збереглося чимало надгробків і скульптур

У 1937 році це кладовище також довелося закрити для подальших поховань

— пам'яток історії і мистецтва України (офіційно охороняються 277 могил).

через брак вільного місця.

Кладовищ із заповідним статусом в Україні всього три. Лук'янівське кладовище не керувалось духівництвом, як інші, а знаходилось у розпорядженні міської управи. На ньому ховали людей усіх національностей і віросповідань, за виключенням померлих із тих спільнот, що мали окремі кладовища. Зокрема, у 1910 році з'явилася ділянка для поховання євангелістів і маріавітів, а у 1915-му — католиків [17]. Братське кладовище

Окрему частину території посідало Братське кладовище, яке не збереглося. Про нього існують обмежені відомості: з 1910 року місто надало ділянку для поховання бідноти з Дегтярівського шпиталю і трупів з анатомічного театру, а через рік — для поховання нижніх чинів, померлих у табірному гарнізонному лазареті. У 1929 році кладовище згадується як таке, що вже не працює [17]. Після війни одна частина його території відійшла під сучасне військове кладовище, інша — під спорудження телевежі.

Лук’янівське військове

Військове кладовище заснували на місці поховань нижніх чинів часів Першої

кладовище

світової війни. Ці поховання були частиною Лук'янівського кладовища. Як окрема одиниця Лук'янівське військове кладовище почало діяти у 1943 році. Воно призначалося для упорядкування поховань з військових шпиталів, куди також переносили прах учасників оборони і звільнення Києва. На кладовищі організовано братські могили часів Другої світової війни. Упродовж радянського періоду тут було поховано близько ста героїв СРСР, генералів та офіцерів.

Проєкт нового Єврейського кладовища. Арх. В. Ніколаєв. 1892

Давнина

74

75

Головний вхід до Єврейського кладовища.

1910

Давнина

76

77

Генплан 1936 року До середини ХХ століття Бабин Яр з прилеглими територіями лишався малозаселеною приміською зоною. У 1936 році, у зв’язку з перенесенням столиці радянської України з Харкова до Києва, з’являється перший план розвитку міста на подальші 10—15 років, розроблений під керівництвом архітектора Павла Хаустова. Робоча група у радіусі 25 кілометрів від теперішнього центру Києва провела техніко-економічне дослідження, на підставі якого було створено перспективний план розміщення промислових підприємств, житлових районів, культурно-господарських установ. Характеризуючи генплан, Хаустов заявив, що майбутній Київ має бути «не розкиданим на величезних просторах площі», а «масивним, компактним, щільно з’єднаним будівлями і різними магістралями монолітним містом» [13]. Отже, документ затверджував єдине міське середовище з квартальною системою організації, де структура прилеглих до міста поселень переставала бути хаотичною селищною забудовою. Зокрема, Сирець став перспективним житловим районом. Окремим питанням постало озеленення. Щоб вирішити це питання, було запропоновано створити кільцеві зелені пояси на основі продуманого засадження схилів і ярів, поновити існуючі гаї і реконструювати закриті кладовища. Згідно з цією пропозицією, території Бабиного Яру і закритих Лук’янівського та Єврейського кладовищ мали стати ще кількома зеленими осередками міста. Амбітну містобудівну пропозицію так і не вдалося втілити: розпочалася Друга світова війна. Проте саме ця пропозиція стала основоположною для післявоєнного генерального плану міста.

Схема розміщення лижної бази в Бабиному Яру. 1940 Генплан Києва. 1936. Фрагмент Бабин Яр. Фото місцевості. 1934

Давнина

78

79

Давнина

Джерела.Текст

1

Марголіна І. Є. Київська обитель Святого Кирила / Ірина Марголіна, Василій Ульяновський. — К. : Либідь, 2005. — 350 с. : іл., табл., портр.

2

Раппопорт П. А. Зодчество Древней Руси [Електронний ресурс] / П. А. Раппопорт. — 1986. — Режим доступу до ресурсу: www.rusarch.ru

3

Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання [Електронний ресурс] / Л. Пономаренко, О. Різник // К. : Павлім. — 2003. — Режим доступу до ресурсу: tram.mashke.org

4

Храм ікони Божої Матері «Пантанасса» [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: orthodox-church.kiev.ua

5

Кальницький М. Кирилівська лікарня, ХІХ—ХХ ст. [Електронний ресурс] / М. Кальницький — Режим доступу до ресурсу: pamyatky.kiev.ua

6

Цалик С. Когда Киев начал сходить с ума [Електронний ресурс] / С. Цалик. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: bigkyiv.com.ua

7

Кальницкий М. Киевская Еврейская больница [Електронний ресурс] / М. Кальницкий, Б. Хандрос — Режим доступу до ресурсу: www.jewukr.org

8

Кальницкий М. Богоугодный бизнес [Електронний ресурс] / М. Кальницкий. — 2006. — Режим доступу до ресурсу: archive.kontrakty.ua

9

Кальницкий М. Еврейские адреса Киева / М. Кальницкий. — К. : Дух і літера, 2012. — 364 с.

10

Нахманович В. Сырец, Лукьяновка и Бабий Яр в первой половине XX в. (до начала немецкой оккупации 1941—1943 гг.). История застройки и проблемы топографии [Електронний ресурс] / В.Нахманович, Т. Евстафьева // Бабий Яр: человек, власть, история. — Режим доступу до ресурсу: www.kby.kiev.ua

11

Стеблецька Ю. Планування розвитку м. Києва: історико-географічні аспекти [Електронний ресурс] / Ю. Стеблецька. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: visnyk-geo.univ.kiev.ua

Термінологія Меморіальний парк Лунц Л. Б. Городское зеленое строительство : монография / Л. Б. Лунц. — М. : Стройиздат, 1974. — 280 с. Яр Форми рельєфу: яр та балка [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: edera.gitbook.io Генеральний план Генеральний план [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: uk.wikipedia.org Пульпа Пульпа [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: ru.wikipedia.org Екосистема. Сукцесія. Клімакс Краснов В. П. Фітоекологія з основами лісівництва / В. П. Краснов, З. М. Шелест, І. М. Давидова. — Суми : Університетська книга, 2018. — 415 с. Вступ до пермакультури Білл Моллісон, Рені Міа Слей. — Л. : Львівська політехніка, 2019. — 200 с. — (ГС «Пермакультура в Україні»). Природно-заповідний фонд України Закон України «Про природно-заповідний фонд України» [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: zakon.rada.gov.ua Інвазійні рослини The Global Invasive Species Program — Washington DC: Independent Evaluation Group, The World Bank Group, 2009. – 91 с. Походження назви «Бабин Яр» Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання [Електронний ресурс] / Л. Пономаренко, О. Різник // К. : Павлім. — 2003. — Режим доступу до ресурсу: tram.mashke.org Подольский Ю. Проклятые места планеты / Ю. Подольский. — Х. : Книжный клуб «Клуб семейного досуга», 2014. — 400 с.

12

Бабин Яр: Історія і пам’ять / За ред. Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія. — К. : Дух і Літера, 2016. — 352 с. : іл.

13

Нежинская Т. Дорогожичи или Бабий Яр? История названий [Електронний ресурс] / Т. Нежинская. — Режим доступу до ресурсу: bigkyiv.com.ua 14

15

16

17

18

19

20

Давнина

80

Палеха Ю. Географічні особливості планування розвитку міста Києва на сучасному етапі [Електронний ресурс] / Ю. Палеха. — Режим доступу до ресурсу: ukrgeojournal.org.ua Хаустов П. План соціалістичної перебудови / П. Хаустов. // Соціалістичний Київ. — 1936. — № 1. — С. 14—20. Марголіна І. Некрополь Кирилівської церкви Києва [Електронний ресурс] / І. Марголіна. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: www.academia.edu Гутор М. Відтворення історичної пам’яті лук’янівського Єврейського кладовища [Електронний ресурс] / М.Гутор. — Режим доступу до ресурсу: babynyar.gov.ua Ходорковський Ю. І. Єврейські некрополі України [Електронний ресурс] / Ю. І. Ходорковський. — 1998. — Режим доступу до ресурсу: ju.org.ua Історія Київського некрополя / Л. А. Проценко; ред. В. С. Трубенко; Національна академія наук України (Київ), Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського (Київ). — К., 1995. — 413 с. Кальницкий М. Трамвайный маршрут по «Киевской Швейцарии» [Електронний ресурс] / М. Кальницкий – Режим доступу до ресурсу: mik-kiev.livejournal.com/22858.html Машкевич С. В. История киевской конки // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Історія. Філософія. Політологія: зб. наук. праць. — Одеса: Фенікс, 2015. — Вип. 9. — С. 23–27. Геологічний словник [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: geodictionary.com.ua

81

Військові табори

Джерела. Графічні матеріали

Топографічна схема Києва. 1925. Фрагмент. Ресурс kyiv.lvivcenter.org

Розворот План міста Києва. 1846. Фрагмент. Фонди Національної бібліотеки Франції. bnf.fr

Дивізійна церква Сирецьких військових таборів. Поч. ХХ ст. Архів М. Кальницького Сирецькі військові табори. 1923 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Походження назви «Бабин Яр» Геологічна екскурсія в Кирилівському гаю. 1915. Газета «Киевская мысль», 29.05.1915, № 22

Петля Нестерова Літак П. Нестерова над Сирецьким аеродромом. 1913. Схема мертвої петлі Ресурс runivers.ru

Розворот Реп’яхів Яр з видом на Кирилівську церкву. Початок ХХ ст. Київ П. Семилетов. Ересь о Киеве. — К., 2017

Єврейська лікарня

Таймлайн 1

Фото неврологічного корпусу Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного

Київ. Вид на Кирилівську церкву. 1888. Фрагмент Серія фото «Виды Киева», Светопечать С. В. Кульженко. — Киев, 19 с., 19 изображений

Головний барак Єврейської лікарні. 1912 Малаков Д. В. Архітектор Осьмак. Нездолана шляхетність / Д. В. Малаков. — К.: Кий, 2012. — 183 с.

2 Карта Києва й околиць. 1850. Фрагмент Ресурс kiev-maps.com

Єврейська лікарня. 1912. Архів М. Кальницького

3 Листівка. Серія «Київ дореволюційний. 1850—1920». Фрагмент Киев. К. Дитрих. (ОП). Лукьяновка. БА. ФО.

K. Dietrich

Київська Перша робітнича лікарня (колишня Єврейська лікарня, нині Київська обласна клінічна лікарня № 1). 1920. Національний музей медицини України

4 Лук’янівська трамвайна лінія «Київська Швейцарія».

1904. Фрагмент. Ресурс retroua.com

Топографічна схема Києва. 1925. Фрагмент. Ресурс kyiv.lvivcenter.org

Трамвайні шляхи

Працівники Троїцького трамвайного парку. 1907 Ресурс pastvu.com

5 Проєкт Генерального плану зелених насаджень. 1936. Фрагмент Генеральний план зелених насаджень // Генеральний план реконструкції м. Києва. — К.: Київська міська рада. Арх.-план. управл., 1936 // ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 23, спр. 2641, арк. 29

Листівка з видом на Кирилівську церкву та трамвайні шляхи. Поч. ХХ ст. Почтовая карточка № 44. Северное издательство Кладовища

Схема території 1139—1940 років. Топографічна карта, 1924

Єврейське кладовище. Поч. ХХ ст. Фото надане М. Кальницьким

Кирилівська церква

Православне Лук’янівське кладовище. Фото надане М. Кальницьким

Кирилівська церква. Поч. ХХ ст. З особистого архіву Е. Панасюка. Ресурс pastvu.com

Схема границь кладовища згідно з топографічною картою 1924 року Топографічна карта міста Києва, 1924

Екстер’єр Кирилівської церкви. Реконструкція Ю. Асєєва Асєєв Ю. Архітектура Кирилівського заповідника // Архітектурні пам’ятники. — К., 1950

Схема границь кладовища згідно з історико-архітектурним опорним планом від КДП «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» План організації території національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», виконаний КДП «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» та Всеукраїнським науково-методичним і дослідно-інформаційним центром архітектурної спадщини м. Києва

Сграфіто «Сидора» Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). — К., 1996. — 272 с.

Схема границь кладовища згідно з проєктно-пошуковою роботою громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Проєктно-пошукова робота Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру по встановленню історичних меж Бабиного Яру та Кирилівського, Єврейського, Мусульманського, Караїмського кладовищ у м. Києві, kby.kiev.ua/komitet/ua/reserve/ art00087

Інтер’єр Кирилівської церкви. Колекція аптечного скла. Архів Національного заповідника «Софія Київська» Благовіщенська надбрамна церква-дзвіниця Кирилівського монастиря. Поч. ХХ ст. З особистого архіву Е. Панасюка. Ресурс pastvu.com Креслення Кирилівської церкви Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного

Схема границь кладовища згідно з висновком громадської організації зі збереження єврейських кладовищ та поховань Athra Kadisha Джерело: дослідження від Athra Kadisha стосовно встановлення меж Єврейського цвинтаря біля території Бабиного Яру в Києві у зв’язку із запланованим будівництвом впритул до кладовища

Печери Кирилівські печери. План Інституту археології НАН України

Проєкт нового Єврейського кладовища м. Києва. Архітектор В. Ніколаєв. 1892 ДАКО

Смородинська печера. 2013. Ресурс segodnya.ua Кирилівська лікарня

Головний вхід до Єврейського кладовища. 1910 Фото надане М. Кальницьким

Акушерська клініка Жіночого медичного інституту. 1912—1913 Ресурс new.pamyatky.kiev.ua

Генплан 1936 року

Палата військового шпиталю № 1 Кирилівської лікарні. 1914 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Схема розміщення лижної бази у Бабиному Яру. 1940 Викопіювання з генплану. — 1:2100. 1940. ДАК, ф. Р–330, оп. 1, спр. 1857, арк. 2. [К.], [1940] / Мал. № 7

Військовий шпиталь № 1 у Кирилівській лікарні під час Першої світової війни. 1914 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Проєкт Генерального плану. 1936. Фрагмент Генеральний план м. Києва: Проєкт // Генеральний план реконструкції м. Києва. — К.: Київська міська рада. Арх.-план. управл., 1936 // ЦДАГОУ, ф. 1, оп. 23, спр. 2641, арк. 20

План лікарні ім. Павлова. 1924 Топографический план г. Киева / Сост. Горкоммунотделом. 1924. — 1:2100, 2 версты в 1 см. — К., 1924 // МІК

Бабин Яр. 1934 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Кирилівська лікарня. Корпус, побудований на кошти Зайцева. 1913 Ресурс retroua.com Фото нового корпусу лікарні Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного Розворот Реп’яхів Яр. Фотолистівка Серія «Київ дореволюційний, 1850—1920». Киев, К. Дитрих. (ОП). Лукьяновка. БА. ФО.

K Dietrich

Давнина

82

83

Період окупації

Вступне слово

Окупація міста

Таймлайн.

1941—1943

Відтворення подій 1941—1943 років

87

90

96

98

Табори поблизу Бабиного Яру

«Матч смерті»

Свідки подій

Джерела

102

107

114

118

Вступне слово Найбільшого антропогенного впливу територія ярів зазнає під час війни: бомбардування й підпали, окупація і пересування військ, масові розстріли і колективні поховання, табори, які продовжували діяти і після визволення Києва від нацистів, тощо. Істотно змінюється не тільки місцевість, а і її глибинний зміст. Тепер це не просто ділянка землі, а місце однієї з найжахливіших трагедій XX століття. Свідчення про трагедію стають частиною «фрагментованої» пам’яті території, а разом із ними до опису ландшафту потрапляють і будинки, які стали мовчазними свідками тих трагічних подій.

Період окупації

86

87

Військовополонені засипають землею дно Бабиного Яру. В охороні — есесівці. Кадр з німецької фотоплівки. 1941

Період окупації

88

89

Окупація міста Вже з перших днів нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз, під час авіаційних бомбардувань 22 та 23 червня, у Києві було зруйновано кілька інфраструктурних об’єктів. Битва за столицю України тривала майже три місяці, з 7 липня по 19 вересня 1941 року, і закінчилася поразкою радянських військ у Київській оборонній операції. Опівдні до міста увійшли війська Шостої німецької армії. Вже з перших днів окупанти переслідували ідеологічно стигматизовані групи населення.

1

2

3

4

7

2

3

4 5

6

1 6

5

7

Фотофіксація подій на мапі міста

Період окупації

90

91

Вибухи на Хрещатику 24 вересня, внаслідок яких загинули німецькі солдати

Друкарня «Остфронт» випустила українською, російською та німецькою

й офіцери, нацисти приписали євреям. Це і стало формальним приводом для

мовами понад 2 000 примірників оголошень з наказом євреям Києва

масових розстрілів єврейського населення міста. Комендант міста Ебергард

та його околиць з’явитися в понеділок, 29 вересня, на восьму годину ранку

26 вересня влаштував нараду, на якій розроблялися деталі акції.

«при вул. Мельника — Доктерівській» (в українському тексті переплутали

Цей «акт помсти» став для нацистів першою стратегічною розробкою

назви вулиць: йшлося про Дегтярівську і Мельникова). Як повідомлялося

знищення усього єврейського населення великого європейського міста. На

у звіті СД, 28 вересня члени «української міліції» розклеїли ці оголошення

нараді окупанти визначилися з місцем розстрілу (Бабин Яр) і місцем збору

містом. Нацисти наказали євреям взяти з собою документи, гроші, цінні речі,

євреїв, розробили маршрут, виділили достатню кількість зброї, набоїв,

а також теплий одяг, білизну та інше. Водночас розпустили чутки, що усіх

транспорту, призначили розстрільну й охоронну команди, порахували, скільки

євреїв будуть евакуювати — здається, до Палестини.

киян знадобиться для сортування речей, вилучених у жертв.

Листівка, що сповіщає про обов’язковий збір усіх євреїв міста Києва та його околиць. 1941 Початок вибухів на Хрещатику. 1941 Хрещатик. Населення спостерігає за пожежею.

1941

Період окупації

92

93

Євреї йдуть вулицями Києва до Бабиного Яру.

1941

Період окупації

94

95

Таймлайн. 1941—1943

Його відроги перетворилися на братську могилу, де німці продовжували

Вірогідно, що територію Бабиного Яру обрали з практичних міркувань,

знищувати й засипати землею євреїв, ромів, радянських полонених,

адже він мав у довжину 2,5 км, а його глибина сягала 50 м. Такої території

українських націоналістів, душевнохворих цивільних мешканців, заручників,

вистачило б для десятків тисяч трупів. Перша хвиля розстрілів, розпочата

радянських партизанів, підпільників, комуністів, комсомольців — усіх, хто

29 вересня, тривала безперервно півтора місяці — до середини листопада

був небажаним для нацистської расової політики або вважався «ворогом

1941-го. Нищення євреїв стало початком масових убивств.

Третього Райху».Події Бабиного Яру з точки зору заподіяного антропогенного

Впродовж 778 днів німецької окупації Києва у Бабиному Яру регулярно

впливу стали найбільш кардинальними за весь час існування місцевості,

відбувалися масові розстріли.

яка була природною і майже незаселеною. Злочин війни став рушійним не лише з точки зору трансформацій природного середовища, а й з точки зору формування нового сенсу: Бабин Яр нині не просто місцевість, а символ Голокосту.

20.09

Окупанти розстріляли радянських військовополонених

14.10

Нібито «відправили до Вінниці» 308 хворих з психіатричної лікарні ім. Павлова, насправді ж їх усіх невдовзі розстріляла айнзацкоманда

30.09

Розстріляли решту в’язнів команди «1005а»

27.09

Розстріляли євреїв-військовополонених з табору по вул. Керосинній

28.09

29.09

В’язні команди «1005а» спробували втекти з Сирецького концтабору. З 327 осіб вдалося здійснити задум і залишитися в живих лише 15

10.01

Поширили оголошення для єврейського населення

Розстріляли матросів Пінської військової флотилії

24.02

Розстріляли більше половини працівників заводу «Спорт» і знищили 200 заручників у Сирецькому концтаборі

29.09

Розстріляли близько 22 тисяч євреїв у Бабиному Яру

19.09

Війська вермахту окупували Київ

травень

30.09

вересень

Розстріляли три табори ромів у Бабиному Яру

вересень 1941

Період окупації

1942—1943

Створили Сирецький концентраційний табір

Розстріляли близько 12 тисяч євреїв у Бабиному Яру Підірвали частину яру

У Бабиному Яру заривали трупи вбитих у газвагенах — мобільних газових камерах для знищення людей

21.02

18.08

У рамках «Акції 1005» з ліквідації слідів злочинів змусили полонених Сирецького концтабору спалити трупи жертв Бабиного Яру

06.11

Війська 1-го Українського фронту увійшли в Київ

04.11

Останній розстріл у Бабиному Яру

Розстріляли 40 націоналістів у Бабиному Яру

1942

1943

96

листопад 1943

97

Відтворення подій 1941—1943 років

Відтворення подій 1941—1943 років

Схему у 1999 році на основі свідчень очевидців розробило АТ «Київпроект»

Схема ілюструє шляхи і місця розстрілів за версією, розробленою

за історико-містобудівним опорним планом території Бабиного Яру.

Т. Євстаф’євою та В. Нахмановичем на основі свідчень очевидців у 2004 році.

шляхи 1941—1943 років (варіант 1)

місця розстрілу (варіант 1)

шляхи 1941—1943 років (варіант 2)

місця розстрілу (варіант 2)

шлях 29 вересня 1941 року шляхи 1941—1943 років

шляхи газвагена — мобільної газової камери для знищення людей

вул.

Мель

нико

ва ( нині

вул. вул.

Юрія

1

землянки полонених, які спалювали трупи

2

нико

ва ( нині

Іллє

нка)

вул.

Юрія

перша німецька застава гаражі ремонтного господарства

Іллє

нка)

вул. Дорогожицька

вул. Дорогожицька

Період окупації

Мель

протитанковий рів

98

99

Відтворення подій 1941—1943 років

Реконструкція шляхів євреїв 29—30 вересня 1941 року

Схему розроблено за матеріалами Інституту історії України НАН України.

Схему розроблено за дослідженням Мартіна Діна. Шляхи на схемі прокладені на основі аерофотозйомок, 3D-моделей, історичних мап і показань свідків, а також на підставі нових досліджень, що встановили місця, де у часи війни місце масових розстрілів і поховань

шлях 29 вересня 1941 року

місце вбивства пацієнтів психіатричної лікарні

шляхи 1941—1943 років

1

перша німецька застава

2

гаражі ремонтного господарства

вул.

були зроблені кадри, на яких зображено знятий одяг. імовірний маршрут єврейського населення (пішохідний маршрут з Дорогожицької вулиці) імовірний маршрут єврейського населення (маршрут машини) 3 спуск у піщаний кар’єр

протитанковий рів

Мель

нико

ва ( нин

і ву л.

Юрія

маршрут вниз, до основного місця знищення євреїв, як описано в ескізному плані Германа Лесса основний маршрут до проходів та до західного відрога 6 зона роздягання

1

4

2

5

Іллє

нка)

вул. Дорогожицька

вул.

Мель

нико

ва ( нин

і ву л. Ю рія

Іллє

нка)

вул. Дорогожицька

Період окупації

100

101

Табори поблизу Бабиного Яру Після захоплення міста німецькі війська почали організовувати і концентраційні табори, які стали частиною каральної системи. Одним із перших почав діяти табір по вул. Керосинній (нині вул. Н. Шолуденка). Він існував з перших днів окупації до квітня 1942 року як фільтраційний. У ньому виявляли євреїв, комуністів, політпрацівників і розстрілювали, зокрема у Бабиному Яру з 28 вересня по 3 жовтня 1941 року. Військовополонені з цього табору на початку жовтня 1941 року розрівнювали землю на місці масових розстрілів київських євреїв у Бабиному Яру. Восени 1941 року в таборі у ті чи інші дні могло перебувати одночасно від восьми до тридцяти тисяч полонених. У грудні кількість ув’язнених скоротилася до двох тисяч. Навесні 1942 року військовополонених з цього табору перевели до Сирецького концтабору, який організували за класичною моделлю. Така модель передбачала ув’язнення за політичними, національними чи релігійними мотивами, і, на відміну від інших таборів, ув’язнені тут не мали певного терміну перебування. Одні помирали внаслідок надзвичайно складних умов, інших різними способами знищували. З травня 1942 по вересень 1943 року табір діяв неподалік від Бабиного Яру, на місці Сирецьких літніх таборів Київського особливого військового округу, за часів існування яких тут було прокладено сітку вулиць і доріг.

Землянки Сирецького концтабору. 1943 Сирецький концтабір. 1943 Німецька аерофотозйомка м. Києва, де позначено територію Сирецького концтабору. 1943

Період окупації

102

103

1941

Полонених Сирецького концтабору використовували як робочу силу для поховання і масової ліквідації трупів у Бабиному Яру: протягом серпня і

вересень 1941

вересня 1943 року ці в’язні були змушені спалювати останки тіл. Для влаштування печі використовували надгробні плити Єврейського кладовища, яке німці

1942

встигли спаплюжити за час свого перебування у місті.

Організація табору по вул. Керосинній (нині вул. Н. Шолуденка), в якому перебувала частина військовополонених

жовтень 1941

Військовополонених із табору примушують розрівнювати землю на місці розстрілів єврейського населення в Бабиному Яру

Зокрема, на підставі свідчень колишніх в'язнів, яким вдалося врятуватись, встановлювалася кількість жертв під час розслідувань радянською владою

травень

та на Нюрнберзькому процесі. У 1944 році було проведено виявлення, ексгумацію і перепоховання останків загиблих цивільних громадян і військовополонених: їхня кількість становить майже двадцять п’ять тисяч.

липень

Після визволення радянські війська почали використовувати Сирецький

Сирецький концентраційний табір починає функціонувати як зовнішнє відділення концтабору Заксенгаузен

концтабір для ув'язнення німецьких полонених. Наприкінці 1940-х років існувало кладовище німецьких військовополонених, але з часом майже всі могили були знищені. Збереглося лише одне поховання на приватній садибі по вулиці Ризькій, поблизу якого за ініціативи Народної

За рішенням гестапо створюють Сирецький концентраційний табір для ув’язнених

1943

спілки Німеччини у 1996 році було створено кенотаф. [5]

18.08

У концтаборі відбирають 100 полонених (пізніше їх число збільшують до 330) для спалювання трупів у Бабиному Яру 1944

листопад

Концтабір використовують для утримання німецьких військовополонених

1945

1946 Німецькі військовополонені у Сирецькому концтаборі. 1944

Період окупації

104

1946

Сирецький концентраційний табір ліквідовують

105

«Матч смерті»

Період окупації

«Матч смерті» — образна назва, яку отримало футбольне змагання,

Змагання і справді мало місце, до того ж не одне. Але українські

що відбулося 9 серпня 1942 року між утвореною в окупованому Києві

гравці об’єдналися в команду добровільно і змагалися з окупантами

командою «Старт» та німецькою «Флакельф» на стадіоні

не примусово, а тому, що любили цей вид спорту. Героїчна загибель

«Зеніт» (нині — «Старт»). Історія про радянських футболістів, які ціною

футболістів одразу після матчу — вигадка радянської пропаганди.

надлюдських зусиль виграли у загарбників з розгромним рахунком,

Єдиною правдою було те, що українська команда кожного разу і справді

за що і були розстріляні, не відповідала дійсності.

вигравала з великим відривом у рахунку.

Долі гравців «Старту» склалися по-різному: дехто і справді загинув пізніше у катівнях гестапо чи від німецької кулі, хтось воював і повернувся у рідне місто живим, були і такі, що померли в радянських концтаборах або з рештками окупантів опинилися за кордоном.

Свідки подій Будинки, які стояли на шляху євреїв до місця страти і збереглися дотепер.

2

1

Вул. Юрія Іллєнка, 24

Вул. Юрія Іллєнка, 75

3

Вул. Юрія Іллєнка, 81

Вул. Юрія Іллєнка, 26

6

Вул. Юрія Іллєнка, 81а

114

Вул. Кирилівська, 103, корп. 7

Вул. Юрія Іллєнка, 44

11

10

9

Вул. Юрія Іллєнка, 32/2

8

7

Кирилівська церква

Період окупації

5

4

Вул. Юрія Іллєнка, 30

Вул. Юрія Іллєнка, 20

115

Бабин Яр одразу після звільнення міста. Листопад, 1943

Період окупації

116

117

Джерела. Текст

Джерела. Графічні матеріали

1

Бабин Яр: Історія і пам’ять / За ред. Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія. — К. : Дух і Літера, 2016. — 352 с. : іл.

Розворот Військовополонені засипають землею дно Бабиного Яру. В охороні — есесівці. Німецька фотоплівка. — 1941. — Окт. — Кадр 18. МІК. Дод. № 29

2

Базовий наратив Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» [Електронний ресурс]. — 2018. — Режим доступу до ресурсу: api.babiyar.org

3

Пастушенко Т. Табори для радянських військовополонених у Києві, 1941—1943 рр. [Електронний ресурс] / Т. Пастушенко. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: www.historians.in.ua

4

Пристайко В. І. Чи був «матч смерті»? Документи свідчать / В. І. Пристайко. — К. : ЕксОб, 2006. — 174 с.

5

Київ. Пам’ятне місцезнаходження німецьким солдатам [Електронний ресур]. Режим доступу до ресурсу: www.volksbund.de

Окупація міста Німецький план Києва. Mil.Geo. Plan von Kiew. Масштаб 1:25000. 1941

6

1—7. Київ у роки окупації Ресурс borisfen70.livejournal.com Початок вибухів на Хрещатику. 1941 Фонди Національного музею історії України у Другій світовій війні Населення спостерігає за пожежею. 1941 Ресурс uinp.gov.ua Листівка, що сповіщає про обов’язковий збір усіх євреїв міста Києва та його околиць. 1941 Архів ЦДАОО України

Хроника оккупированного Киева, 1941—1943. Фото, факты, документы, воспоминания [Електронний ресурс]. — 2011. — Режим доступу до ресурсу: borisfen70.livejournal.com

Євреї йдуть вулицями Києва до Бабиного Яру. 1941 Фонд МІК Таймлайн 1

Парад військ вермахту в окупованому Києві. 1941. Державний архів Нідерландів. nationaalarchief.nl

2

Військовополонені засипають землею дно Бабиного Яру. В охороні — есесівці. Німецька фотоплівка. — 1941. — Окт. — Кадр 18. МІК. Дод. № 29. Фрагмент

3

Землянки Сирецького табору. 1943 ЦДКФФАУ, од. зб. 0-4196. Фото № 61

4

Бабин Яр. 1943. Фрагмент. Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

Схеми відтворення подій 1941—1943 років Мапа № 1 Історико-містобудівний опорний план території Бабиного Яру АТ «Київпроект» Мапа № 2 Нахманович В. Бабий Яр: человек, власть, история [Електронний ресурс] / В. Нахманович, Т. Евстафьева. — 2004. — Режим доступу до ресурсу: www.kby.kiev.ua/ book1/illustrations/appendix/app32 Мапа № 3 Інститут історії України НАН України Мапа № 4 Створена завдяки матеріалам і консультаціям Мартіна Діна ∙ ∙ ∙ ∙

аерофотозйомка м. Києва, 1939; німецька аерофотозйомка м. Києва, 1943 (фонди ММГ США); топографічна карта м. Києва, 1924; топографічна карта м. Києва, 1953 Табори поблизу Бабиного Яру

Сирецький табір. 1943 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного Землянки Сирецького табору. 1943 ЦДКФФАУ, од. зб. 0-4196. Фото № 61 Німецька аерофотозйомка м. Києва, де позначено територію Сирецького табору. 1943. Фрагмент Фонди ММГ США Німецькі військовополонені в Сирецькому таборі. 1944 Архів Г. Угриновича «Матч смерті» Команди після матчу. 09.08.1942. Ресурс wikipedia.org Свідки подій Мапа «будинків-свідків» openstreetmap.org; Німецька аерофотозйомка м. Києва, 1943 (фонди ММГ США)

Період окупації

118

119

Джерела. Графічні матеріали Будинок за адресою вул. Іллєнка, 75 Будинок за адресою вул. Іллєнка, 32/2 Лікарня ім. Павлова за адресою вул. Кирилівська, 103 Будинок за адресою вул. Іллєнка, 20 Ресурс wikimapia.org Будинок за адресою вул. Іллєнка, 24 Будинок за адресою вул. Іллєнка, 44 Будинок за адресою вул. Іллєнка, 30 Ресурс kievlyanin2015.livejournal.com Будинок за адресою вул. Іллєнка, 81а Ресурс wikipedia.org Будинок за адресою вул. Іллєнка, 81 Ресурс agritura.livejournal.com Кирилівська церква Ресурс ua.igotoworld.com Будинок за адресою вул. Іллєнка, 26 Ресурс mesta.com.ua Розворот Бабин Яр одразу після звільнення міста. 1943 Архів В. Некрасова

Період окупації

120

121

Забудова часів УРСР

Вступне слово

Таймлайн.

1943—1960

Події, що призвели до Куренівської трагедії

Схема розливу пульпи

125

128

132

136

Фотофіксація

День Куренівської трагедії

Куренівська катастрофа. Протест населення проти голови виконкому Давидова

Таймлайн. Забудова

138

140

143

150

Забудова 1960—2000 років

Кладовища, що збереглись дотепер на території Бабиного Яру

Фото руїн Єврейського кладовища 1967 року

Житловий масив Сирець

152

156

158

161

«Авангард»

Парк «Бабин Яр»

Телевежа

Телецентр «Олівець»

166

169

170

174

Метро «Дорогожичі»

Джерела

178

182

Вступне слово Після війни територія ярів змінюється через різні причини: це і процеси розслідування злочинів, і перепоховання загиблих, і, одночасно з тим, відбудова зруйнованого міста і поява нових районів. Бабин Яр вирішують засипати відходами заводського виробництва. Будівельні роботи супроводжуються вирівнюванням ярів і низьким рівнем взаємодії між владою, що керувала процесами, і виконавцями та місцевими жителями. Влада не реагувала на повідомлення щодо недотримання технологічних вимог та на заяви про поступове затоплення, незважаючи на те, що таких документів надходило чимало. Зрештою спроба підкорити природний ландшафт обернулася катастрофою: 13 березня 1961 року стався прорив дамби, відомий нині як Куренівська трагедія.

Забудова СРСР

124

125

Вулиця Новоокружна. 1967

Забудова СРСР

126

127

Таймлайн. 1943—1960 Відбудова Києва почалася одразу ж після визволення міста радянськими військами у 1943 році. Новий генплан 1949 року, який було розроблено під керівництвом О. Власова та Б. Приймака, багато в чому повторював проєктну пропозицію попереднього генплану, яку не встигли втілити. У повоєнні роки питання розселення великої кількості населення у зв’язку зі стрімким процесом урбанізації і переселення до міст постало особливо гостро. Тому будівництво нових мікрорайонів з використанням промислових методів стало одним з найхарактерніших явищ у радянських містах.

1950

По території засипаного яру починають прокладати автомагістраль нової вулиці (нині вул. Олени Теліги)

1943

Забудова СРСР

1946

1952

1949

Бронетанковий ремонтний завод № 8 перепрофільовано у Київський мотоциклетний завод

Початок будівництва житлового масиву Сирець

Відкриття Дитячої залізниці

Починається будівництво житлових будівель-«сталінок» по вулиці Щусєва

1945

1944

1959

1953

1947

Створено Державну надзвичайну комісію зі встановлення і розслідування злочинів у Бабиному Яру

Новий генплан Києва, який продовжує генплан 1936 року

1948

1957

Початок замиву Бабиного Яру

Відкриття Сирецького парку

1954

128

1955

1956

1958

129

Бабин Яр. 1943

Забудова СРСР

130

131

Події, що призвели до Куренівської трагедії У 1950 році постало питання про звільнення кар’єрів двох цегельних заводів від невиробничих земляних порід. Міська влада підтримала пропозицію замивати перший і другий від’ярки, що дозволяло позбутися яру глибиною в десятки метрів і при цьому налагодити у подальшому зручне транспортне сполучення між Куренівкою і Лук’янівкою. Планове замивання яру тривало протягом 1950-х років і стало причиною масштабної техногенної катастрофи, яка трапилась 13 березня 1961 року. За численними свідченнями й архівними документами, проєкт намиву глиняної пульпи цегельних заводів здійснювався з великою кількістю порушень норми — влада їх ігнорувала. Намив яру виконувався на значній висоті: його відроги були заввишки від 40 до 60 метрів. Дамба знаходилась безпосередньо над житловим районом — Куренівкою. Однак ця дамба не відповідала нормам безпеки: вона була земляною, тоді як мала б бути бетонною.

09.03

Припинили відкачувати воду з останнього відвалу, бо вона була брудною і псувала насоси

грудень

Заява з проханням припинити замиви, яку проігнорували

28.03

Виконком Київської міської ради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петрівських цегельних заводів

1950

Забудова СРСР

1951—1952

Замивають відроги № 1 і 2 Бабиного Яру

1951

січень

Заява від громадян про різке збільшення стоку води з дренажної системи. Документу не надали значення

Сповіщення про порушення технологічних вимог у частині водовідведення та про перманентний аварійний стан канави Бабиного Яру

1954

1957

132

День прориву дамби

лютий

11.02

Почали замивати відріг № 3 Бабиного Яру

13.03

1960

1961

133

Бабин Яр.

1950—1960-ті роки

Забудова СРСР

134

135

Схема розливу пульпи перекачка пульпи до Бабиного Яру з кар’єрів Петрівського цегельного заводу (нині озера)

Забудова СРСР

зона руйнування після селевого потоку

земляна дамба у гирлі Бабиного Яру, яку прорвало у 1961 році

будинки — свідки подій

136

137

Фотофіксація

4

2

3

6

1

2

1

5

3

4

5

6

Фотофіксація дня катастрофи 13 березня 1961 року на мапі

Супутниковий знімок Києва. 1968

Забудова СРСР

138

139

День Куренівської трагедії Бабин Яр був одним з найбільших у місті. Його довжина становила понад 2,5 кілометра, а глибина — від 10 до 50 метрів. Протягом десяти років його заповнювали відходами виробництва, змішаними з водою. Ці відходи, так звана пульпа, перекачувались із цегельних заводів до відрогів Бабиного Яру. За всі роки до Яру намили понад чотири мільйони кубічних метрів ґрунту. У день прориву дамби заводи все ще продовжували заповнювати відроги Яру, незважаючи на численні скарги, що почали надходити від жителів і працівників задовго до трагедії. Руйнівна хвиля бруду, яка сягала 14 метрів заввишки, затопила близько 30 гектарів району, зруйнувавши 68 житлових і 13 адміністративновиробничих будинків. Влада кілька днів замовчувала масштаби й наслідки трагедії. Офіційно про катастрофу наші ЗМІ повідомили лише 16 березня по Державному українському радіо. Першими ЗМІ, від яких кияни дізналися про новину, стали Британська радіокорпорація (Бі-Бі-Сі) та радіостанція «Голос Америки».

0:00—6:45

Вода заливає житловий масив Куренівка і трамвайне депо ім. Красіна

Забудова СРСР

6:45—7:00

Намивання триває. Робітник М. Соловей помічає розмив шириною в метр на дамбі № 4, з правого боку яру. Намагається засипати розмив піском. Резервні колодязі не встигають відводити воду

8:00—8:15

7:00—8:30

Вода розмиває дамбу і стрімко виходить через водозбірні труби, які знаходяться в її основі.Очевидці чують сильний шум

Ґрунт з відвалів виноситься. Дамба починає руйнуватися. У цей час мутна вода надходить з верхніх ділянок. Потік зростає і переливається через дамбу № 1

140

8:30—9:20

Рівень води в районі вул. Фрунзе і трамвайного депо спадає. О 9:20 відбувається витік пульпи, в тому числі після обвалу греблі № 3. Висота валу сягає 8—10 метрів

9:30—9:35

Вода заливає вулиці і поширюється територією району впродовж 30 хвилин. Висота потоку сягає чотирьох метрів. Після прориву потік води виливається на вул. Фрунзе ще протягом приблизно двох годин

141

Куренівська катастрофа — протест проти мера Давидова

Забудова СРСР

Олексій Давидов з 1947 по 1963 рік обіймав посаду голови виконавчого

А коли катастрофа таки трапилася і загинули люди, чиновники свідомо

комітету Київської міської ради депутатів трудящих. Саме Давидов

замовчували масштаб катастрофи і подавали її не як техногенну аварію,

прийняв остаточне рішення щодо складування невиробничих земляних

а як стихійне лихо. Після катастрофи партійна номенклатура уникла

порід у відроги Бабиного Яру, жодним чином не зважаючи

покарання, натомість шістьох дрібних керівників закритий суд засудив

на застереження про фатальні наслідки.

до тюремного ув’язнення.

Але в очах партійної номенклатури Давидов був амбітним будівельником

Водії лінії трамваю, яка проходила бульваром, оголошували зупинку

комунізму, тож не дивно, що у 1964-му за рішенням владних структур

«Бульвар Олексія Давидова» як «Бульвар Дениса Давидова» і тим самим

бульвар на Русанівці став носити його ім’я. Втім, кияни не схвалювали

висловлювали протест проти дій влади. Тільки в лютому 2016 року бульвар

це рішення: вони не могли пробачити Давидову Куренівську трагедію.

Олексія Давидова перейменували.

Таймлайн. Забудова Територія Сирця становила проблему: її важко було інтегрувати у міське середовище. Головною перепоною залишався складний рельєф ярів. Спочатку, висуваючи ідеї щодо планування і благоустрою території, пропонували зробити її великим парком і одним із зелених ядер міста. Але з часом з’явилася думка «простого рішення»: засипати яр, щоб створити вигідні умови для забудови району. Практичність подібного рішення підсилювалася також тим, що поруч із яром були розташовані Петрівські цегельні заводи, які працювали понаднормово й виробляли велику кількість промислових відходів. Цими відходами вирішили заповнити площину яру. Випадок став доволі показовим для радянської системи: нехтуючи уважним ставленням до людських прохань, не звертаючи уваги на «невигідні» історії слабких, влада без зусиль виправдовувала свої дії. З одного боку, будівництво нового району було необхідним і доцільним, виправданим тогочасною кризою житла, з іншого боку, конкретні, суто утилітарні дії влади стосовно території Бабиного Яру стали способом знищення «незручної» пам’яті про трагедію.

1980

Завершення будівництва Парку культури і відпочинку Шевченківського району площею 118 га на території Бабиного Яру

1968 1964

Початок будівництва спорткомплексу «Авангард» на місці колишнього Караїмського кладовища

Будівництво Київської телевежі на території Братського кладовища

1983

2000

Будівництво Київського телецентру — хмарочоса «Олівець» — на місці Єврейського кладовища

1970

Ліквідація житлової забудови Реп’яхового Яру

Відкрито сорокову станцію Київського метро — «Дорогожичі»

1992

Завершення будівництва Київського телецентру

1973

Завершення будівництва Київської телевежі

1965

Забудова СРСР

1975

1980

150

1985

1990

1995

151

Забудова 1960—2000 років

1 2

Житловий масив Сирець Спорткомплекс «Авангард»

3 Телевежа

4

Парк «Бабин Яр» Телецентр «Олівець» 6 Метро «Дорогожичі»

Бабин Яр 1924 року

5

5

Забудова СРСР

152

153

Топографічний план Києва станом на 1953 рік, на якому позначено перспективну забудову на місці кладовищ

Забудова СРСР

154

155

1780

Кладовища, що збереглися дотепер на території Бабиного Яру

1

Лук’янівське православне кладовище Військове кладовище Німецьке кладовище 4 Колишня контора Єврейського кладовища 5 Залишки паркану Єврейського кадовища 6 Залишки Єврейського кладовища 7 Склеп родини Качковських 2 3

1784

Створено Кирилівське кладовище

Границя історичних кладовищ згідно з топографічною картою 1924 року

1870

Границя історичних кладовищ згідне з історико-архітектурним опорним планом від КДП «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА» Границя історичних кладовищ згідно з проєктно-пошуковою роботою громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Границя Єврейського кладовища 1957 року згідно з висновком Athra Kadisha

1878 1880

Створено Лук’янівське кладовище

кінець ХІХ ст.

1890

Відкрито Братське кладовище для військовослужбовців

1894 1900

1888

Відведено ділянку для Єврейського кладовища

Відкрито Єврейське кладовище

1902

Відкрито Караїмське кладовище 1910

1910

Відведено ділянки для поховання маріавітів та євангелістів 1920

1930

1929

Кирилівське кладовище закривають для поховань

1937 1940

Єврейське кладовище закривають для поховань

1943

Відкрито Військове кладовище

1950

1958 1960

Частину Єврейського кладовища переносять на Берковецьке кладовище

1962 1970

Єврейське і Караїмське кладовища ліквідують Лук’янівське кладовище закривають для поховань

1943

Відкрито Військове кладовище

1970

Частину території Лук’янівського кладовища ліквідують

1980

1990

1988

Військове кладовище закривають для поховань

1996 2000

2020

Забудова СРСР

156

Відкрито Німецьке кладовище

2001

Лук’янівське кладовище вносять до Державного реєстру

157

Фото руїн Єврейського кладовища 1967 року

Забудова СРСР

158

159

Житловий масив Сирець Територія Сирця була забудована за типовим планувальним рішенням — системою мікрорайону. Пропозиція належала робочій групі архітекторів «Київпроекту», згідно з якою житловий масив на два квартали площею 75 га, розрахований на 15 000 жителів, забудовувався 3-, 4-, 5-поверховими типовими будинками серії 1-438. Кожен із сорока одного житлового будинку мав свою зелену територію для дозвілля й відпочинку, а також побутових потреб. В обох кварталах передбачалися місця для дитячих садочків і ясел, двох десятирічних шкіл, школи-інтернату, поліклініки, кінотеатру, магазинів, банно-прального комбінату і закладів громадського харчування. Оптимальне освітлення квартир і простору всередині кварталів вдень і правильна аерація забезпечувались меридіональним розташуванням більшості будинків. Для захисту від шуму і пилу по лінії магістралі вулиці Окружної було створено смугу зелених насаджень.

Будівництво мікрорайону Сирець. Поч. 1960-х рр.

Забудова СРСР

160

161

Мікрорайон Сирець. 1969

Забудова СРСР

162

163

Проїзди кварталу були організовані певним чином, щоб мінімізувати транзитний рух транспорту. Ширина доріг мікрорайону становила 3,5 метра, а під’їздів до будинків — 3 метри. Головний проїзд, що перетинав квартал, мав зберігати функцію променадної паркової алеї. Як і більшість інших, мікрорайон Сирець забезпечувався необхідною інфраструктурою і закладами. Зокрема, перші поверхи тих житлових будівель, що стояли у першому ряду обабіч вулиці, призначалися для громадських закладів. Територія парку, де у роки війни розміщувався Сирецький табір, стала головною зоною рекреації зі штучним озером, танцювальним майданчиком і ділянкою для дитячих ігор [2].

План мікрорайону Сирець. Кінець 1950-х рр. Фрагмент Будівля хореографічного училища у мікрорайоні Сирець. Архітектор М. Буділовський Школа № 24. За проєктом архітектора Й. Каракіса Вулиця Щусєва.

1970-ті рр.

Забудова СРСР

164

165

«Авангард» Земельна ділянка площею близько 0,6 га була відведена для спортивного товариства «Авангард» відповідно до рішення міськвиконкому у 1964 році. Новий спортивний корпус із двома залами та басейном будували за типовим проєктом 2С-09-8, розробленим організацією «Союзспортпроект». У ході нового будівництва знесли будівлю на території Караїмського кладовища та частину його стіни і ліквідували велику кількість поховань. У подальші роки на території спортивного комплексу товариства «Авангард» з’явилися ще дві будівлі: спортивна школа у 1969 році і крита штучна ковзанка у 1976-му.

Спортивний комплекс «Авангард». Ескізний проєкт планування території. 1965 Спортивний комплекс «Авангард». 1976

Забудова СРСР

166

167

Парк «Бабин Яр» Проєкт парку культури та відпочинку Шевченківського району належав групі архітекторів — Вадиму Гопкало, Вадиму Гречині та Володимиру Коломійцю. Архітектурна пропозиція — влаштувати різнорівневі видові майданчики — передбачала доцільне використання крутого рельєфу Бабиного Яру та зелених насаджень «Кирилівського гаю». Територією парку проклали пішохідні маршрути з використанням цементних плит і щебеню. У 1980 році будівництво було майже завершено. Проєкт ще більше вплинув на залишки рельєфу, від початкового вигляду якого і без цих нововведень вже майже нічого не залишилось.

Парк «Бабин Яр».

1970-ті рр. Скульптура в Шевченківському районному парку. 1980-ті рр.

Забудова СРСР

168

169

Телевежа Початок 1960-х років позначився стрімким розвитком телебачення і його популяризацією у країні. Це потребувало розвитку інфраструктури. Телевежу було зведено з використанням методу надбудови «зверху вниз», без підйомних кранів або вертольотів. Даний метод застосовувався для подібних об’єктів уперше. Унікальною рисою конструкції стало те, що для монтажного з’єднання трубчастих елементів вежі не використовувалися болти або заклепки, натомість всі монтажні з’єднання були виконані методом електрозварювання. Зараз це найвища споруда в Україні, а також найвища сітчаста й суцільнометалева споруда у світі. її висота сягає 380 метрів.

Телевежа. Креслення Телевежа. Фото в ході будівництва. Кінець 1960-х рр.

Забудова СРСР

170

171

Телевежа. 2013

Забудова СРСР

172

173

Телецентр «Олівець» Обговорення проєкту будівлі почалося у 1970-х роках. Майданчиком для будівництва обрали територію колишнього Єврейського кладовища. Зводити комплекс почали у 1983-му, будівництво тривало до 1992 року. Проте споруда, хоч зараз нею і користуються, поки що у повному обсязі не добудована й офіційно в експлуатацію не введена. Комплекс телецентру є одним з найбільш характерних зразків архітектури пізньорадянського модернізму. Будівлю легко впізнати завдяки скляній алюмінієвій піраміді на верхівці. Саме через цей елемент хмарочос отримав неофіційну назву «Олівець».

Телецентр. 2013 Телецентр. Інтер’єр. 2013

Забудова СРСР

174

175

Телецентр в ході будівництва. 1980-ті рр.

Забудова СРСР

176

177

Метро «Дорогожичі»

Конструкція станції — трисклепінчастий пілон глибокого закладення.

Плани щодо прокладання лінії метро, яка мала забезпечити швидке

На відміну від багатьох станцій метро, приміщення станції «Дорогожичі»

сполучення житлового мікрорайону Сирець з центром міста, з’явилися вже

не має класичного проміжного вестибюля: верхня і проміжна частини

під час будівництва району. Для радянських планувальників ця лінія метро

об’єднуються єдиним обсягом, загальна висота еквівалентна чотирьом

стала своєрідним індикатором урбаністичного освоєння місцевості, яка ще

поверхам [12].

кілька років тому могла бути майже сільською й віддаленою.

Не зважаючи на складну економічну ситуацію, для оздоблення станції

У 1970 році Сирецько-Печерську лінію вносять до схеми перспективного

архітектори використали цінні матеріали, що стало традицією ще з

будівництва, де сучасна станція «Дорогожичі» отримала проєктну назву

радянських часів: проходи й пілони декоровані білим і зеленим мармуром,

«Новоокружна». Ця назва неодноразово змінювалась і в різні роки

який підкреслює масивність конструкції. Центральні й бокові зали мають

фігурувала як «Проспект Д. Коротченка», «Вулиця Д. Коротченка», «Вулиця

циліндричну форму, їхня геометричність підсилюється двома смугами

Олени

освітлення, світлий колір яких контрастує з темною підлогою платформи,

Теліги» та «Сирецька». Через постійні відтермінування станція відкрилася

облицьованої габро і сірим та червоним гранітом.

лише у 2000 році. Вона отримала свою назву від однойменної історичної місцевості Дорогожичі. Проєктувальниками станції стали архітектори В. Гнєвишев, М. Альошкін та Т. Целіковська.

Метро «Дорогожичі» Відкриття станції «Дорогожичі» Георгій Чорний, «хрещений батько» назви «Дорогожичі». 2000 Станція в ході будівництва

Забудова СРСР

178

179

Вестибюль метро «Дорогожичі»

Забудова СРСР

180

181

Джерела. Текст 1

Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. Документи і матеріали / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. — К. : Інститут історії України НАН України, 2012. — 548 с.

2

Лобода А. Жилой массив на Сырце / А. Лобода. // Строительство и архитектура. — 1959. — № 3. — С. 4—5.

3

История Киевского мотоциклетного завода [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: motozavod.narod.ru

4

Детские железные дороги СССР. — История и современность. Киев [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: dzd-ussr.ru

5

Кудрицький А. В. Вулиці Києва. Довідник / А. В. Кудрицький. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 259 с.

6

Сирецький парк [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: shev.kievzelenbud.com

7

Евстафьева Т. Бабий Яр во второй половине XX века [Електронний ресурс] / Т. Евстафьева // Бабий Яр: человек, власть, история. — Режим доступу до ресурсу: www.kby.kiev.ua

8

Я працюю у хмарочосі «Олівець» [Електронний ресурс] // The Village Україна. — 2017. — Режим доступу до ресурсу: www.the-village.com.ua

9

Музлова Н. Киев телевизионный [Електронний ресурс] / Н. Музлова // Big Kyiv. — 2018. — Режим доступу до ресурсу: bigkyiv.com.ua

10

20-летие Киевского телецентра [Електронний ресурс]. — 2013. — Режим доступу до ресурсу: interesniy-kiev.livejournal.com

11

Три київські теледоми [Електронний ресурс] // ZN.UA. — 2000. — Режим доступу до ресурсу: dt.ua

12

13

Станция «Дорогожичи» [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: www.mirmetro.net Метро, которого нет: «Лукьяновская», «Дорогожичи» и «Герцена» [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: tov-tob.livejournal.com.

Забудова СРСР

182

183

Забудова. Таймлайн

Джерела. Графічні матеріали Фото розвороту Вулиця Новоокружна. 1967 Ресурс stop-time.com.ua 1

Таймлайн 1943—1959 Надзвичайна комісія з розслідування злочинів у Бабиному Яру. 1943. Фрагмент. Ресурс taynymira.ucoz.ru

2

Мотоцикли «К-750» на складальному конвеєрі Київського мотоциклетного заводу. 1960. Фрагмент. Звітний альбом Київського мотоциклетного заводу. 1960

3

Вулиця Щусєва. 1966. Фрагмент. Ресурс retroua.com

4

Генплан Києва. 1947. Фрагмент. Ресурс genplan.kiev.ua

5

Вулиця Новоокружна. 1967. Фрагмент. Ресурс stop-time.com.ua

6

Бабин Яр у процесі замивання. 1959. Фрагмент. Фото з архіву В. Некрасова

7

Дитяча залізниця. 1960. Фрагмент. Невзоров В. Київ. 1943—1970. Фотоальбом/ В. Невзоров, О. Насирова, В. Кручинін. — 2009. — 240 с.

8

Фото Сирецького парку. Дерева. Фрагмент. Ресурс velorout.com.ua

9

Фото метро «Дорогожичі». Фрагмент. Ресурс mirmetro.net

2

Замивають Бабин Яр. Кінець 1950-х рр. Фрагмент http://w.hadashot.kiev.ua

3

Бабин Яр після катастрофи. 1961. Фрагменти Ресурс «Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки». Документи і матеріали / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — 548 с.

4

Бабин Яр у процесі замивання. 1959. Фрагмент. Фото з архіву В. Некрасова

2

Спорудження телевежі. Кінець 1960-х. Фрагмент. Фонд Київського філіалу Концерну радіозв’язку, радіомовлення і телебачення

3

Пам’ятник радянським громадянам та військовополоненим, що були розстріляні у Бабиному Яру. 1980-ті рр. Фото з приватного архіву https://pastvu.com/p/559727

4

Будівництво Київського телецентру. Фонди музею Київського телецентру

5

Будівництво станції метро «Дорогожичі». Фрагмент. Ресурс mirmetro.net

Спортивний комплекс «Авангард» Ескізний проєкт планування території. — 1:2000. — К.: ДІП «Київпроект», 1965 // ДАК, ф. Р-6, оп. 3, спр. 3837, арк. 110 Фрагмент фото плану наданий М. Кальницьким Спортивний комплекс «Авангард». 1976 Фото надав М. Кальницький Парк «Бабин Яр» Фото з архіву А. Лінніка https://pastvu.com/p/940864 Скульптура в Шевченківському районному парку Фото з архіву Р. Оксаненко Телевежа Телевежа. Сучасне фото Телевежа. Креслення Ресурс tov-tob.livejournal.com 1, 2. Телевежа. Фото будівництва Фонд Київського філіалу Концерну радіозв’язку, радіомовлення і телебачення

Події, що призвели до Куренівської трагедії. Таймлайн Німецька аерофотозйомка м. Києва. 1943. Фрагмент. Фонди ММГ США

Спорткомплекс «Авангард». Фрагмент. Ресурс kby.kiev.ua

Розворот Топографічний план м. Києва станом на 1953 рік, масштаб 1:2000 Руїни Єврейського кладовища Фото з архіву П. Гордовського. 1967

Розворот Бабин Яр. 1943 Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного

1

1

Розворот Вид на телевежу. 1974 З архіву Е. wа https://pastvu.com Телецентр Телецентр. 2013 Ресурс photo.unian.net Телецентр. Інтер’єр. 2013 Ресурс interesniy-kiev.livejournal.com Будівництво Київського телецентру. 1980-ті рр. Фонди музею Київського телецентру Житловий масив Сирець Фото розвороту. Будівництво мікрорайону Сирець Ресурс pastvu.com Мікрорайон Сирець. 1969 Ресурс stop-time.com.ua План мікрорайону Сирець. 1959 Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного

Розворот. Бабин Яр. 1950—1960-ті рр. З архіву Е. Панасюка https://pastvu.com Схема розливу пульпи Для створення використовувалися матеріали ресурсу Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки. Документи і матеріали / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. — К. : Інститут історії України НАН України, 2012.— 548 с.

Будівля хореографічного училища у мікрорайоні Сирець Архітектор М. Буділовський Ресурс my-obolon.kiev.ua Школа № 24. За проєктом архітектора Й. Каракіса Ресурс wikimapia.org Вулиця Щусєва. 1970-ті рр. Фрагмент Ресурс stop-time.com.ua

Фотофіксація 1—6. Фотофіксація дня катастрофи 13 березня 1961 року Ресурс «Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки». Документи і матеріали / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. – К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — 548 с.

Метро «Дорогожичі» Усі фото Ресурс mirmetro.net

Супутниковий знімок Києва. 1968 Ресурс etomesto.ru

Георгій Чорний, «хрещений батько» назви «Дорогожичі». Київський метрополітен. 2000 Ресурс wikipedia.org

День Куренівської трагедії. Таймлайн 1—6. Бабин Яр після катастрофи. Фрагменти Ресурс «Куренівська трагедія 13 березня 1961 р. у Києві: причини, обставини, наслідки». Документи і матеріали / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.), Г. В. Боряк, В. М. Даниленко (кер. кол. упоряд.) та ін. — К.: Інститут історії України НАН України, 2012. — 548 с. Куренівська катастрофа — протест проти мера Давидова Голова Київського виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих (за нинішніми аналогами — голова КМДА) Олексій Давидов у робочому кабінеті. Ресурс istpravda.com.ua Житловий масив Русанівка. 1972 Ресурс retroua.com

Забудова СРСР

184

185

Комеморація

Вступне слово

Спроба увічнити пам'ять

Архітектурні проєкти, що розроблялись для Бабиного Яру

Відкриття першого пам'ятника

189

192

194

207

Пам'ятники

Реалізовані пам'ятники на території

Джерела

212

214

216

Вступне слово Трагічні події в Бабиному Яру і сьогодні залишаються істотним чинником соціального напруження. З 1960-х років відбуваються публічні акції з вимогами увічнити пам’ять загиблих. Влада реагує на ці виступи черговим конкурсом «Створи проєкт пам’ятника…» Значна кількість задумів так і залишається нереалізованою через низьку якість усіх надісланих на конкурс пропозицій, проте певна кількість пам’ятників, незважаючи на це, в Бабиному Яру усе ж з’являється. Можна прослідкувати, як від часів проголошення незалежності України на її території більшає реалізованих пам’ятників. Разом із тим цілісного уявлення про стратегії комеморації і досі немає.

Комеморація

188

189

Бабин Яр. Серпень. 1961

Комеморація

190

191

1943

Спроба увічнити пам’ять

Давид Гофштейн робить спробу організувати перший мітинг у Бабиному Яру

Монумент пам’яті жертв Бабиного Яру був встановлений лише через 35 років після трагедії. Перша пропозиція з’явилася в 1945 році і належала скульптору Йосифу Круглову та головному архітектору міста Олександру Власову.

1944

1950

Проєкт відтермінували: після війни місто потребувало відбудови більш необхідних для життя об’єктів. Невдовзі спорудження монумента було

1945

Перша спроба увічнити пам’ять загиблим у Бабиному Яру: архітектор О. Власов і скульптор Й. Круглов розробили проєкт монументального пам’ятника

1960

внесено

1965

до генплану 1949 року, і вже у 1950-му пам’ятник мав постати у призначеному для нього місці. Втім, через тодішню політичну ситуацію 1970

«боротьби

Перший етап конкурсу проєктів пам’ятника загиблим у Бабиному Яру; монумент планували спорудити до 25-х роковин з дня трагедії

з космополітизмом», яка провокувала антисемітські настрої, про пам’ятник

1966

Другий етап конкурсу проєктів пам’ятника загиблим у Бабиному Яру (подано 250 проєктів)

воліли не згадувати. У 60-ті роки Бабин Яр поступово перетворюється на 1980

місце дисидентського руху. Тут відбуваються протестні маніфестації нової генерації євреїв, які вимагають зберегти пам’ять про загиблих і надають подіям трагедії широкого розголосу. Щоб пом’якшити обстановку, у 1965 році владні структури оголошують конкурс на створення в Києві пам’ятника

1990

жертвам фашизму. Конкурс проходив у кілька етапів, у ньому брали участь

Конкурс на розробку ескізного проєкту меморіального комплексу «Бабин Яр», оголошений Громадським історико-просвітницьким центром «Бабин Яр» спільно з Товариством єврейської культури, Міністерством культури та іншими організаціями (19 проєктів)

знакові художники й архітектори, але жоден із проєктів не був затверджений. Чиновники пояснювали таке рішення «низькою художньою якістю» проєктів, хоча насправді вони були оригінальними і повністю розкривали тему Голокосту. Можливо, саме це і становило проблему. У вересні 1966 року відбувся наймасовіший мітинг, після якого влада поспішно встановила

1991

2000

2002

гранітний обеліск із написом «Тут буде споруджено пам’ятник радянським

Конкурс на архітектурнопланувальну ідею єврейського общинно-культурного центру «Спадщина» на місці розстрілів у Бабиному Яру (за ініціативи єврейської благодійної організації «Джойнт»; 9 проєктів)

людям — жертвам злодіянь фашизму під час тимчасової окупації міста Києва в 1941—1943 роках». Як згадував архітектор Анатолій Ігнащенко, робота супроводжувалась втручаннями політбюро, яке цензурувало початковий проєкт й неодноразово вносило ідеологічні корективи в авторські пропозиції [1]. Монумент було офіційно відкрито 2 липня 1976 року, проте він глибоко розчарував єврейську

2006

громаду й українську інтелігенцію: його художній образ жодним чином не

Міжнародний закритий конкурс на створення проєкту меморіалу «Бабин Яр» у Києві, оголошений Міжнародною меморіальною радою з увічнення пам’яті жертв Голокосту в Україні (ММР)

передавав увесь масштаб трагедії. Крім того, біля підніжжя монумента встановили металеву плиту з написом, який аж ніяк не позиціонував трагедію Бабиного Яру як трагедію Голокосту та єврейського народу, використавши узагальнену фразу: «Тут у 1941—1945 роках німецько-фашистськими

2010

2010

загарбниками були розстріляні більше ста тисяч громадян Києва і

Міжнародний конкурс на створення меморіальномузейного комплексу «Бабин Яр»

військовополонених». У 1989-му зліва і справа прикріпили плити з написами двома мовами:російською і на ідиш. У роки незалежності за ініціатив народу і благодійних фондів територія Бабиного Яру почала поповнюватися

2016

меморіальними об’єктами, які вшановують окремі національні, політичні, релігійні та інші групи, представники яких були страчені в роки німецької окупації Києва. Разом із тим висувалися численні пропозиції створення музею Голокосту, проводилися національні та міжнародні конкурси, але поки

2018

2020

Комеморація

192

Міжнародний архітектурний конкурс на створення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», організований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» (165 заяв з 36 країн)

Міжнародний архітектурний конкурс ідей комплексної організації і благоустрою історико-меморіальної зони «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь» у м. Києві, що проводився канадським благодійним фондом «УкраїнськоЄврейська зустріч» (32 проєкти)

193

Архітектурні проєкти, що розроблялись для Бабиного Яру

2

8

9

7 7

21 1

22

3

4

5

6

Комеморація

10

11

13

14

12

23

194

195

26

15

17

16

18

28

25

Комеморація

30

31

32

23

22

24

29

20

19

21

27

33

196

34

197

36

35

37

39

38

44

45

46

47 46

40

41

42

43

Комеморація

198

47

48

49

50

51

199

52

53

60

61

55

54

62

56

57

58

59

Комеморація

63

64

200

201

65

69

66 70

72

68

67

Комеморація

202

71

73

203

Експлікація до проєктів 1

Меморіал «Бабин Яр», арх. Власов, скульпт. І. Круглов Пам’ятник загиблим у Бабиному Яру, 1965 арх. Й. Каракіс,худ. З. Толкачов, скульпт. Я. Ражба та Жовніровський; 3 арх. А. Крижопольський; 4 скульпт. Б. Лєкарь; 5 скульпт. З. Чечик; 6 скульпт. В. Мельниченко, А. Рибачук Пам’ятник жертвам фашизму у Бабиному Яру, 1966 7 скульпт. І. Коломієць, Г. Хусид, арх. О. Штейнберг, Ю. Паскевич; 8 скульпт. А. Рибачук, В. Мельниченко, арх. А. Мілецький, за участю Ю. Жукова 9 скульпт. В. Бородай, В. Зноба, І. Зноба, арх. А. Ігнащенко, А. Мілецький Меморіальний комплекс «Бабин Яр», 1991 10 арх. А. Мілецький, В. Дермер, В. Леві (І місце); 11 арх. Ю. Рудминський (ІІ місце); 12 арх. О. Штейнберг, Ю. Паскевич (ІІІ місце); 13 арх. А. Ігнащенко; 14 арх. Л. Скорик, у співавторстві з В. Лихно, Є. Бабійчуком, О. Матушенко, 2

15, 16, 17, 18, 19

Єврейський культурний центр «Спадщина» в Бабиному Яру, 2002 Architects (І місце); 21 Kimmel-Eshkolot Architects (ІІ місце); 22 Ram Karmi and Ada Karmi-Melamede; 23 арх. Jacob Molho 24 Меморіально-музейний комплекс «Бабин Яр», арх. М. Рева, 2010 25 Історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», арх. Л. Скорик, 2012 Музей-меморіал у Бабиному Яру арх. ТАМ «Віталій Васягін», 2012 26 варіант 1; 27 варіант 2 28 Меморіальний комплекс «Бабин Яр», арх. П. Маркман, 2016 «Бабин Яр — Дорогожицький некрополь», 2016 29 арх. Jana Petkovic, Nejc Lebar, Maja Valentic, Milos Kosec (ІІ місце); 30 арх. Connatural + Glenn Pouliquen (ІІ місце); 31 арх. Miriam Gusevich, Jay Kabriel, Peter Miles (ІІІ місце); 32 арх. Ieva Baranauskaite, Yang Wang (IV місце); 33 арх. В. Уваров, Д. Казаков, Є. Колмаков, І. Чаус (V місце); 34 арх. Б. Гой (VІ місце); 35 арх. Swarnabh Ghosh, Khyati Saraf, Craig Matthew Rosman (VІІ місце); 36 арх. В. Пилипчук, М. Іванов; 37 арх. М. Васалатий, І. Подольський, Ю. Фролова; 38 арх. О. Яцевський, П. Тарновський; 39 арх. Aurora Fernandez Rodriguez, Victor Perez; 40 арх. Milos Bojinovic, Iryna Safonova, Laurene Mousnier; 41 арх. Cristobal Gomez Perez, Anna Serrano Hidalgo; 42 арх. Sergey Kudryashev; 43 арх. Fabian Gutierrez, Alexis Perret, Anne-Lise Aumeunier; 44 арх. Pablo Pschepiurca, Rodrigo Grassi, Maria Hojman; 45 арх. David Rodriguez, Andres Rodriguez; 46 арх. О. Дуброва, Д. Смирний; 47 арх. М. Полтараченко; 48 арх. Pirre-Francois Le Jeanne, Chloe Traband; 49 арх. Kohki Hiranuma, Jun Sato; 50 арх. Panagos Christos; 51 арх. Gregory Lyssak; 52 арх. Douglas Balder, Katia Shraga; 53 арх. А. Богомолов; 54 арх. Ю. Шередега, Н. Копєйкіна, О. Полагута, Я. Глотова; 55 арх. Arman Yulianta, Syifaullinnas; 56 арх. М. Левчук, П. Шипович, М. Мірошниченко; 57 арх. П. Маркман, О. Макаренко, К. Федотова, Н. Довбиш; 20 Plesner

Комеморація

58 арх.

М. Харбар, В. Гнатенко, Ю. Харбар, В. Бука, О. Бескупська, К. Розіт; 59 арх. Д. Іванченко, О. Стеценко, Ю. Трушин; 60 арх. Alexander Ortenberg, Dasha Ortenberg, Tim Molette 61 Проєкт «Алея Праведників» худ. А. Гайдамака, 2017 62 Інфоцентр меморіалу «Бабин Яр», 33 by architecture, 2019; 63 Інфоцентр меморіалу «Бабин Яр», Mistudio, 2019 Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр», 2019 64 Querkraft Architekten, Kieran Fraser Landscape Design; 65 Dorte Mandrup A/S, Martha Schwartz Partners; 66 merz merz, TOPOTEK 1; 67 BURØ architects, LLC V POLE DESIGN; 68 Richter Musikowski Architekten, fabulism GbR architecture; 69 KAAN Architecten, Erik Dhont; 70 Studio Odile DECQ Architectes Urbanistes, Atelier Jacqueline Osty & Associés; 71 Diller Scofidio + Renfro LLC, Gross Max; 72 Eisenman Architects, OLIN; 73 Wolfgang Tschapeller ZT-GbmH and Stiefel & Company Architects, Vogt Landschaftsarchitekten AG

204

205

Відкриття першого пам’ятника Проєкт зазнав численних коригувать від партійних чиновників, аж поки не набув необхідного «ідеологічно правильного» вигляду: звичні для радянської пропаганди образи солдата, робітника і матроса перед розстрілом — і жоднго натяку на події Бабиного Яру як трагедію єврейського народу [5]. Багатофігурна композиція стала метафорою протиставлення теми життя і смерті, драматичний розвиток якої уособлюють окремі фігури. З фасадної точки, праворуч від групи захисників, відокремившись від неї, виникає постать молодої жінки, яка немов балансує на межі життя і смерті. З тильного боку з’являється група з дівчинкою, яка плаче над тілом старого, а також фігури двох оголених юнаків, що падають вниз разом із величезними валунами, створюючи відчуття яру — безодні, у яку летять страчені [3].

Відкриття пам’ятника жертвам Бабиного Яру.

1976

Комеморація

206

207

Авторам не вдалося зберегти початковий ландшафт території: на завершальній стадії роботи над проєктом у шести відгалуженнях Бабиного Яру влада угледіла символ зірки Давида, після чого на будівельний майданчик завезли 600 тисяч кубів землі і засипали три відгалуження. Це не дало можливості зобразити криваву рану Землі (автори хотіли використати дно відрога, облицювавши його червоною смальтою).

Проєкт пам’ятника жертвам фашизму у Бабиному Яру. Перший варіант. Гіпс.

1968 Власність сім’ї М. Г. Лисенка Графічний силует пам’ятника у Бабиному Яру Проєкт пам’ятника жертвам фашизму у Бабиному Яру. Архітектор А. Ф. Ігнащенко. Глина. Висота 450 см. Власність сім’ї М. Г. Лисенка

Комеморація

208

209

Відкриття пам’ятника жертвам Бабиного Яру.

1976

Комеморація

210

211

Пам’ятники

22

23

1

Пам’ятник «Радянським громадянам і військовополоненим», 1976

2

Пам’ятний знак футболістам київського «Динамо», 1981

3

Пам’ятний знак «Менора», 1991

4

Пам’ятний знак в’язням Сирецького табору, 1991

5

Пам’ятний знак-хрест загиблим членам ОУН(м), 1992

6

Пам’ятний знак електротранспортникам, загиблим під час Куренівської катастрофи, 1961

7

Пам’ятник розстріляним військовополоненим і футболістам, 1999

8

Пам’ятні хрести німецьким військовополоненим, 1999

9

П’ять залізних хрестів розстріляним священнослужителям, 2000

10

Пам’ятний знак-хрест розстріляним священнослужителям, 2000

11

Пам’ятник «Дітям, розстріляним у Бабиному Яру», 2001

12

Пам’ятний знак розстріляним пацієнтам-євреям психіатричної лікарні ім. І. Павлова, 2001

13

Пам’ятна стела — знак про майбутнє спорудження єврейського общинно-культурного центру «Спадщина», 2001

14

Пам’ятний знак розстріляним пацієнтам лікарні ім. І. Павлова, 2003

15

Пам’ятний знак працівникам психіатричної лікарні ім. І. Павлова, які рятували пацієнтів під час нацистської окупації, 2004

16

Пам’ятний знак остарбайтерам, 2005

17

Пам’ятний знак жертвам Куренівської трагедії, 2006

18

Пам’ятник радянській підпільниці-єврейці Тетяні Маркус, 2009

19

Пам’ятник письменнику Анатолію Кузнєцову, 2009

20

Пам’ятна стела на ознаку встановлення пам’ятника жертвам геноциду ромів, 2011

21

Інформаційна дошка «План-схема Національного історико-меморіального заповідника “БабинЯр”», 2011

22 Пам’ятний

Комеморація

212

знак на місці початку «Дороги смерті» євреїв 29 вересня 1941 року, 2011

23

Пам’ятний знак-хрест жертвам Куренівської катастрофи 1961 року, 2011

24

Пам’ятні знаки-хрести радянським військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру, 2011, 2012

25

Капличка-пам’ятник жертвам Бабиного Яру, 2012

26

Дошка на кам’яній стелі з написом (біля каплички), 2012

27

Капличка-пам’ятник жертвам геноциду і Голокосту українського та єврейського народів

28

Пам’ятний знак «Вічна скорбота. Вічна пам’ять жертвам нацизму, розстріляним на цьому місці у Бабиному Яру в 1941—1943 роках»

29

Пам’ятник «Ромська кибитка», 2016

30

Інформаційні стенди про історію трагедії Бабиного Яру

31

Пам’ятний знак «Метасеквої, подаровані організацією RememberUs.org в пам’ять про вбитих у Бабиному Яру єврейських дітей», 2017

32

Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України, 2017

33

Алея «Дорога скорботи», 2017

213

Реалізовані пам’ятники на території

«Здесь будет установлен памятник...»

1966

1967

1968

1969

1970

1971

1972

1972

1973

1974

1975

1976

1977

1978

1990

1989

1988

1987

1986

1985

1985

1984

1983

1982

1981

1980

1979

УРСР

1991

Независимость Украины

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2011

2010

2009

2008

2007

2006

2005

Комеморація

214

215

Джерела. Текст

Джерела. Графічні матеріали

1 Бабий Яр: трагедия о трагедии [Електронний ресурс] // ZN.UA. — 1997. — Режим доступу до ресурсу: zn.ua

Розворот Бабин Яр. Серпень. 1961 З архіву Е. Діаманта

2 Диамант Э. Бабий Яр, или Память о том, как в народ превращалось строптивое племя [Електронний ресурс] / Э. Диамант. — 2011. — Режим доступу до ресурсу: newswe.com

Конкурсні пропозиції проєктів Фото 1, 2, 4, 5, 6 Ресурс babiy-yar.livejournal.com

3 Лысенко Л. Две монументальные истории [Електронний ресурс] / Л. Лысенко. — 2014. — Режим доступу до ресурсу: kulupa.livejournal.com

Фото 3 Ресурс bbc.com

4 Виктор Некрасов. Сайт памяти писателя [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: nekrassov-viktor.com

Фото 7—9 З архіву В. Некрасова

5 Бабин Яр: Історія і пам’ять / За ред. Владислава Гриневича, Павла-Роберта Маґочія. — К. : Дух і Літера, 2016. — 352 с. : іл.

Фото 10—19 Журнал «Архітектура України». 1966 Фото 20—23 Ресурс aiq.co.il

6 Снова эхом отзывается в памяти: Бабий Яр… [Електронний ресурс] // Хадашот. — Режим доступу до ресурсу: hadashot.kiev.uayar

Фото 24 Ресурс revastudio.org Фото 25 Ресурс babiyarkiev.blogspot.com Фото 26, 27 Ресурс hearchitect.pro/ru Фото 28 Журнал «A+C», № 3—4, 2016 Фото 29—60 Ресурс konkurs.kby.kiev.ua Фото 61 Ресурс inshe.org Фото 62 Ресурс 3by.pro Фото 63 Ресурс rubryka.com Фото 64—73 Ресурс competitions.org Відкриття першого пам'ятника Фото з відкриття пам'ятника жертвам Бабиного Яру. 1976 Ресурс thebabel.com.ua Фото 1—3. Проєкт пам’ятника Ресурс kulupa.livejournal.com Фото з відкриття пам'ятника жертвам Бабиного Яру. 1976 Ресурс inkyiv.com.ua Схема пам’ятників «Бабий Яр. Охранные доски, памятники и памятные знаки», kby.kiev.ua/komitet/ru/reserve/art00082 Таймлайн Реалізовані пам'ятники і меморіальні знаки Архів Е. Діаманта konstantinovka.dn.ua ua.112.ua wikipedia.org kby.kiev.ua risu.org.ua vaadua.org Segodnya.ua chrisdesmond.org сensor.net.ua restplace.com.ua reflection-wwii.ucoz.ru

Комеморація

216

217

Історичний розвиток території Впродовж майже тисячолітньої історії Бабин Яр з його околицями під впливом культурних, політичних і природних змін зазнав трансформацій, але протягом тривалого часу залишався природною і майже незаселеною територією у передмісті Києва, де основними об’єктами були Кирилівський монастир, а також кладовища, що їх починають влаштовувати з ХІХ століття різні конфесійні групи. Вигляд, рельєф, функціональний розподіл місцевості істотно змінюються у ХХ столітті. Приміська територія з великим природним ресурсом різко зазнає незворотного антропогенного впливу у роки Другої світової війни, коли трагедія Голокосту, що сталася у Бабиному Яру, не лише змінює його рельєф, а й, власне, надає місцевості символічного сенсу. Зміни, яких зазнає територія, посилюються під впливом стрімкої динаміки урбаністичних процесів другої половини ХХ століття, внаслідок чого місцевість стає повноцінною частиною міста і стрімко забудовується. Складний рельєф Яру заважає безперешкодному його освоєнню. Радянська влада реалізує експериментальний проєкт замиву відрогів Яру. Це стало причиною техногенної катастрофи, після якої від первинного вигляду Яру майже нічого не лишилося. Крім того, від катастрофи постраждали залишки історичних кладовищ, на місці яких через декілька років розпочали будівництво інфраструктурних об’єктів. Разом із тим Бабин Яр став місцем пам’яті жертв Голокосту, де почали встановлювати пам’ятники й об’єкти для вшанування.

Комеморація

218

Рельєф 1924 року

Кирилівська церква Військові табори

Бабин Яр

Кирилівська лікарня Єврейська лікарня

220

Кладовища. Початок XX ст.

Братське кладовище Караїмське кладовище Кирилівське кладовище

Військове кладовище Єврейське кладовище Лук’янівське кладовище

221

Забудова 1943 року

Сирецький табір Кирилівська церква

Кирилівська лікарня Єврейська лікарня

222

Аерофотозйомка 1943 року

Сирецький табір

Бабин Яр

223

Аерофотозйомка 1962 року

Житловий масив Сирець Бабин Яр

224

Забудова 2020 року

Метро «Дорогожичі»

Спорткомплекс «Авангард» Телевежа Телецентр «Олівець»

Житловий масив Сирець

Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені І. П. Павлова Київська обласна клінічна лікарня

225

Рельєф 2020 року

226

Комеморація 2 228 4

0,7

82,2

3,9 2,7

72,5 20,9

2,7

22,1

67,9

3,1

23,1 13,9

64,7

23,1 13,9 2,9

60,1

16,4 26,5 3,9

53,2

24,5 27,4 5,3

42,8

23,6 42,6 21,1 12,7

12,8

22,2

54,2

47,4

31,4

(%)

1139-2020 1139—2020

м

229 3

Сучасність

Вступне слово

Яри на території Києва

Функціональне зонування

Громадські будівлі

233

236

238

239

Планувальні обмеження

Археологія

Історикоархітектурний план

Транспорт

240

241

242

243

Шляхи бігунів

Зона лижного спорту

Велоспорт

Спортивні шляхи

244

245

246

248

Рекреація

Сусіди

Перспективна забудова

Джерела

250

252

290

292

Вступне слово Оточення Бабиного Яру та його історія ставлять питання щодо концепції просторового розвитку: як виробити чутливе ставлення до трагічних подій місця, але при цьому не обмежити права місцевих жителів на повсякденні активності? Бабин Яр — територія з нашаруванням неформальних і символічних, пам’ятних значень місцевості. Вона є значною за розміром парково-рекреаційною зоною, легітимованою в радянський час, коли територія Бабиного Яру офіційно стала районним парком культури і відпочинку. Ця зона і сьогодні активно використовується місцевими жителями для дозвілля, прогулянок, спортивної активності. Проте значна її частина (близько 50 %) не задіяна через відсутність базової інфраструктури: дається взнаки відсутність освітлення, урн для сміття, вбиралень, місць для сидіння. Місця повсякденної активності співіснують з доволі хаотичною мережею пам’ятних знаків, які нагадують про трагічні події минулого.

Сучасність

232

233

Меморіальна хода в пам´́​́ять про жертви Бабиного Яру

Сучасність

234

235

Яри на територїї Києва Протягом історії розвитку Києва простежується тенденція забудови ярів. Бабин Яр опинився у стані часткової ліквідації та злиття рельєфу з тканиною міста.

Сучасність

236

1

Бабин Яр (частково засипаний)

2

Реп’яхів Яр

3

Кмитів Яр (засипаний)

4

Вознесенський Яр (засипаний)

5

Обсерваторний Яр (засипаний)

6

Хрещатий Яр (нині вулиця Хрещатик)

7

Кучмин Яр

8

Протасів Яр

9

Деміївський Яр (засипаний)

10

Цимбалів Яр

11

Наводницький Яр

237

Функціональне зонування

Громадські будівлі

житло

промислові будівлі і споруди

офіси

релігійні установи

громадські будівлі

гаражі

освітні заклади

адміністративні будівлі

технічні будівлі і споруди

Сучасність

лікарні і поліклініки

238

239

Планувальні обмеження

Археологія

санітарно-захисні зони

рівень шуму від автотранспорту: 71—75 дБа

пам’ятка археології місцевого значення

1

Поселення, III тисячоліття до н. е. (Сирець)

зсувонебезпечні зони

підтоплювані території

щойно виявлені пам’ятки археологічної спадщини

2

Комплекс печерного монастиря на території Кирилівської церкви

3

Смородинський археологічний комплекс

локальні ділянки історико-культурного шару археологічні охоронні зони

Сучасність

240

241

Історико-архітектурний план

Транспорт По вулиці Олени Теліги, яка межує з територією Бабиного Яру, проходить південно-східна межа детального плану території. Ця магістральна вулиця

1

Національний історико-культурний меморіальний заповідник «Бабин Яр» 2 Комплекс пам’яток Лук’янівського кладовища 3 Комплекс пам’яток Лук’янівського кладовища 4 Кирилівський монастир 5 Єврейська лікарня

7

Дегтерьовські доброчинні заклади 8 Лук’янівська в’язниця 9 Стадіон «Старт» 10 Міські казарми, у яких містилась 33-я артилерійська бригада

історико-меморіальні заповідники

територія архітектурних охоронних зон та охоронних зон пам’яток

зони регулювання забудови III категорії

об’єкт культурної спадщини

Сучасність

загальноміського значення з безперервним рухом транспорту є частиною

6 КВІРТУ

малої півкільцевої магістралі міста. Мала півкільцева магістраль перерозподіляє внутрішні транспортні потоки, пролягає по серединній, забудованій частині міста.

насичені маршрути громадського транспорту

242

зупинки громадського транспорту

243

Шляхи бігунів

Сучасність

Зона лижного спорту

244

245

Велоспорт

Сучасність

246

247

Спортивні шляхи min max шляхи бігунів

Сучасність

min max зона лижного спорту

min max велоспорт

248

249

Рекреація зони громадського кориcтування

дитячі майданчики

зони ПЗФ

спортивні майданчики

Сучасність

250

251

Сусіди

Експлікація до мапи сусідів 1

Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник.

2

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

3

Концерн радіомовлення, зв’язку і телебачення.

4

Гаражний кооператив.

5

Лук’янівське військове кладовище і ритуальна служба.

6

Станція метро «Дорогожичі».

7

Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр».

8

Благодійна організація «Фонд пам’яті “Бабин Яр”». * Для будівництва й обслуговування будівель громадських і релігійних організацій.

9

Благодійна організація «Фонд пам’яті “Бабин Яр”». * Для будівництва й обслуговування будівель громадських і релігійних організацій.

Сучасність

252

10

* Для розміщення й експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства для будівництва, обслуговування і ремонту об’єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об’єктів зв’язку і дорожнього господарства.

11

ПАТ «Національна суспільна телекомпанія України».

12

ЖК «Герцен Парк».

13

Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України.

14

Державний архів Київської області (недобудований) і Державна інспекція праці в Київській області.

15

Стрілецько-спортивний тир «Реаліст».

16

* Історико-культурного призначення для експлуатації й обслуговування заповідника «Бабин Яр».

17

Спорткомплекс «Авангард» Об’єднання профспілок (оренду скасовано) і фітнес-клуб Atletico.

18

ПС 35 «Лук’янівська». * Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенерувальних підприємств, установ і організацій для будівництва, експлуатації і обслуговування трансформаторної підстанції.

19

* Для розміщення й експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості для експлуатації та обслуговування виробничої бази.

20

* Для будівництва й обслуговування будівель торгівлі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.

21

АЗС Motto. * Для будівництва й обслуговування будівель торгівлі для будівництва, експлуатації і обслуговування автозаправного комплексу.

22

Автомагазин «Автодор». * Для розміщення й експлуатації об’єктів дорожнього сервісу для експлуатації і обслуговування автозаправного комплексу.

23

АЗС «УкрЕнерго». * Для розміщення й експлуатації об’єктів дорожнього сервісу для експлуатації і обслуговування автозаправного комплексу.

24

Капличка-пам’ятник жертвам Бабиного Яру на території НІМЗ «Бабин Яр».

25

Огороджена територія.

26

Автомийка на території Київської обласної клінічної лікарні № 1.

253

27

КО «Київзеленбуд».

28

Господарська зона КО «Київзеленбуд» на території лісопарку «Кирилівський гай».

29

Київська обласна клінічна лікарня № 1.

30

Будівельний майданчик ЖК «Кирилівський гай». * Іншого громадського призначення для будівництва комплексу житлових будинків.

31

Гаражі та СТО. * Для колективного гаражного будівництва для експлуатації і обслуговування індивідуальних гаражів.

32

Лісопарк «Кирилівський гай». * Для іншої житлової забудови для будівництва, експлуатації й обслуговування житлово-офісного комплексу з об’єктами соціальної сфери та підземно-наземними паркінгами.

33

* Для іншої житлової забудови для будівництва, експлуатації і обслуговування житлово-офісного комплексу з об’єктами соціальної сфери та підземно-наземними паркінгами.

34

* Для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд соціальної сфери та підземно-наземних паркінгів.

35

Недобудована будівля інституту соціальної і судової психіатрії та наркології.

36

ВТЕЗН Шевченківського району «Реп’яхів Яр».

37

КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району (лісопарк «Кирилівський гай»).

38

КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району (лісопарк «Кирилівський гай»).

39

КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району (лісопарк «Кирилівський гай»).

40

КП по утриманню зелених насаджень Шевченківського району (лісопарк «Кирилівський гай»).

41

Територіальне медичне об’єднання «Психіатрія».

42

АЗС Shell Petrol Station.

43

Музейний комплекс «Кирилівська церква» (Московський патріархат).

44

Стадіон «Спартак».

45

Київська міська клінічна лікарня № 15 (стаціонар).

46

Подільське трамвайне депо № 2 КП «Київпастранс». * Інформація про територію з публічної кадастрової карти України.

Сучасність

254

255

Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник

На території кладовища знаходиться близько двох тисяч могил і надгробків, 277 з яких мають статус пам’яток історії, мистецтва та архітектури України. На території некрополя існує храм Святої Катерини, який відбудували у 2011 році. Наразі тут триває будівництво двоповерхових корпусів для адміністративних функцій.

1 Магазин ритуальних 2 Адміністрація 3 Вбиральня

Сучасність

послуг

4 Пост охорони 5 Церква Новомучеників

і Сповідників УПЦ адмін. будівлі

6 Будівництво

256

1

2 3 4

5

6

257

НІМЗ «Бабин Яр». Телевежа. Військове кладовище

Національний історико-меморіальний заповідник (НІМЗ) «Бабин Яр» Ця територія є однією з найбільш упорядкованих паркових ділянок меморіального заповідника. На ній знаходиться пам’ятник 1976 року — перший на території меморіальний об’єкт, який вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. Рельєф біля монументу є штучним і нагадує обриси яру. Ця ділянка найбільш приваблива для відвідування місцевими жителями.

1

Пам’ятний знак-хрест загиблим членам ОУН 2 Пам’ятна стела єврейського общинно-культурного центру «Спадщина». 2001 3 Пам’ятник Тетяні Маркус 4 Зупинка громадського транспорту 5 Пам’ятник жертвам Бабиного Яру 6 Пам’ятний знак остарбайтерам 7 Гаражний кооператив «Автолюбитель» 8 Пам’ятник Олені Телізі

9 Підземний

перехід. Вхід у метрополітен 10 Зупинка громадського транспорту 11 Прохідна 12 Телевежа 13 Адміністративна будівля 14 Адміністративна будівля 15 Гаражі, в яких розташовані офіси 16 Зупинка громадського транспорту 17 Вхідна група

Телевежа Телевежа — це закритий інфраструктурний об’єкт. Поруч із нею розташовані кілька адміністративних будівель і гаражів, які виходять на вулицю Дегтярівську. Частково ці приміщення здаються в оренду. Лук’янівське військове кладовище Некрополь з’явився у 1943 році для погребіння воїнів, загиблих у Другій світовій війні. Поховання військових тривали впродовж усього радянського періоду. У 1988 році кладовище закрили для масових поховань, але з дозволом підпоховання у родинну могилу. Територія кладовища є впорядкованою й освітлюється.

15

5

Сучасність

258

259

2

1

6

8

Сучасність

260

261

НІМЗ «Бабин Яр» і Дорога скорботи

Ділянка має чотири основних входи на територію Бабиного Яру: два — з вулиці Олени Теліги, один — з вулиці Юрія Іллєнка, а ще один розташований на перехресті цих двох вулиць. Основним для відвідувачів є вхід з боку метро «Дорогожичі». У самій будівлі метро розміщено торгівельні точки, а біля входу в заповідник є поодинокі кав’ярні й мобільні заклади швидкого харчування.

1

Футбольне поле

2 Сцена 3

Дитячий майданчик 4 Пам’ятник «Менора» 5 Пам’ятний хрест на місці розстрілу архімандрита Олександра Вишнякова 6 Капличка-пам’ятник жертвам Бабиного Яру 7 Пам’ятник «Дітям, розстріляним у Бабиному Яру»

Поблизу зупинок громадського транспорту також є маленькі комерційні

7

Пам’ятник «Дітям,розстріляним у Бабиному Яру» 8 Пам’ятний хрест 9 Дорога скорботи 10 Ромська кибитка 11 Пам’ятник розстріляним киянам єврейської національності 12 Дорога скорботи

заклади. На території сконцентрована велика кількість пам’ятних знаків жертвам Бабиного Яру. Ця місцевість добре освітлена й упорядкована. Основна кількість відвідувачів сконцентрована саме тут.

22

1 2

5

Сучасність

262

263

Сучасність

264

265

«Авангард»

Територія містить хаотично розміщені адміністративні будівлі, які виконують громадські, спортивні чи комерційні функції. Покажчики маршрутів по комплексу відсутні. Також тут розміщено дві АЗС, є великий майданчик для паркування автівок громадського транспорту, гаражі й автоцентр. У даний момент триває процес реставрації будівлі цвинтарської контори

1 Зупинка 2 Кіоски

громадського транспорту

3 Автостоянка

4 Вентиляційна

шахта 5 Сервісний центр ремонту ролет 6 Мийка 7 Станція заправки 8 Стоянка автобусів 9 Автоцентр 10 Заправна станція

Сучасність

11 Гаражі 12 СДЮШОР

ліквідованого Єврейського кладовища, яку у 2016 році за ухвалою

м. Києва зі спортивної гімнастики

Міністерства культури закріпили за Національним історико-меморіальним

13 Парковка

14 Фітнес-клуб

«Атлет і Ко» 15 Спорткомплекс «Авангард» 16 Парковка 17 Парковка 18 Будівля старої цвинтарської контори 19 Тир ССК «Реаліст» 20 Футбольне поле 21 Пам’ятник «Менора»

заповідником «Бабин Яр» на правах оперативного управління.

266

267

Сучасність

268

269

«Олівець». ЖК «Герцен Парк»

Київський телецентр — це закритий і частково недобудований об’єкт з огородженою територією. Будівля телецентру є знаковим об’єктом архітектури, з яким асоціюють дану частину міста. Хмарочос, що своєю формою нагадує олівець, побудували на місці ліквідованого Єврейського кладовища.

1

Київський телецентр

2 Парковка 3

Пропускний пункт 4 Недобудова 5 Недобудова 6 Департамент соціального захисту населення 7 Державний архів Київської області 8 Гаражі 9 Київський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби

Сучасність

10 ЖК

Поруч із телецентром розміщується комплекс 24-поверхових житлових

«Герцен Парк»

11 Адміністративна 12 Гаражі

новобудов «Герцен Парк», що межує з архівом Київської області.

будівля

13 Кіносховище 14 Реп’яхів

Яр

16 Технічні

приміщення. Гаражі пункт

15 Зеленгосп

17 Пропускний

270

271

Сучасність

272

273

Київська обласна клінічна лікарня № 1

Лікарня складається з комплексу будівель різного цільового призначення, частина з яких була успадкована від Єврейської лікарні, що була заснована у 1885 році. У кутах кварталу розміщено таблички для кращої орієнтації на території лікарні, біля входів у корпуси подекуди трапляються невеликі кав’ярні і продуктові магазини.

Житлові корпуси. Територія лікарні

7

Медичний центр Приватна клініка професора Дахно Київська обласна клінічна лікарня. Терапевтичний корпус 6 Київська обласна клінічна лікарня. Неврологічний корпус

9

1

2 Автомийка 3 4 5

Будівельний майданчик ЖК Консультативна поліклініка Приватна власність 10 Храм Святої Великомучениці Варвари 11 Київська обласна клінічна лікарня. Хірургічний корпус 12 Київська обласна клінічна лікарня. Корпус 8

7

Сучасність

274

275

Ділянки під забудову

На ділянці розміщено багато поодиноких гаражів і гаражно-будівельний кооператив «Лада», що на Врубелівському узвозі. Далі за кооперативом — відлюдна територія без жодного натяку на благоустрій. Деякі частини території по вулиці Макарівській занедбані і перетворилися на смітники, що стали притулком для багатьох бездомних тварин.

1 2

Територія під забудову Приватна територія

3 Гаражі

Сучасність

4

Гаражно-будівельний кооператив «Лада» 5 Гаражі

276

277

Недобудова в «Кирилівському гаю»

Не доведене до кінця будівництво біля корпусу лікарні, розташоване в зоні природно-заповідного фонду. Втім, благоустрій в зоні ПЗФ теж відсутній: стежки не освітлені, урн для сміття, а також табличок — покажчиків маршрутів для кращої орієнтації — немає. Біля недобудови, яку використовують для ігор у пейнтбол, — тільки засмічена територія.

1 2

Покинута будівля. Використовується для гри у пейнтбол Покинутий будівельний майданчик. Котлован

Сучасність

278

279

Паркова територія

Територія з незначним благоустроєм, яку відвідувачі використовують для активного відпочинку. Через прилеглу магістраль тут доволі шумно.

1

Футбольне поле Настільний теніс 3 Пам’ятник жертвам Куренівської трагедії 2

Сучасність

4 5

Наземний пішохідний перехід Зупинка громадського транспорту

280

281

Безлюдна територія з частковим благоустроєм

Використовується для проїзду автотранспорту і як пропускний пункт швидкої допомоги Київської міської психіатричної лікарні ім. Павлова.

1

Зупинка громадського транспорту Пропускний пункт до лікарні 3 Господарська будівля

55

2

3

1

Сучасність

282

283

Територія Київської міської психіатричної лікарні № 1 ім. І. П. Павлова

На території психіатричного закладу є як сучасні, так і історичні будівлі. В них працюють близько 30 лікувальних відділень, науково-дослідні установи і кафедри вищих медичних навчальних закладів. Лікарня обіймає площу 22,7 га. Частина цієї землі належить Кирилівському монастирю, з яким заклад пов’язаний історично. Кирилівський монастир і церква — чинні церковні інституції. Сьогодні музей «Кирилівська церква» є відділом Національного заповідника «Софія Київська».

1

7

3

9

Пропускний пункт Київський міський центр соціальної реабілітації Центр психіатрії і медичної психології 4 Державна установа «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров’я України» 5 Чоловічий монастир 6 Наріжна башта 2

Сучасність

Національний університет ім. Богомольця Футбольне поле Кирилівська церква 10 Психіатрія, територіальне медичне відділення 11 Гараж 12 Психіатрія, територіальне медичне дитяче відділення 8

284

285

6

Сучасність

286

287

Стадіон «Спартак» і Подільське трамвайне депо

Частина цієї території межує з нижньою ділянкою території Психіатричної лікарні ім. Павлова. Стадіон і трамвайне депо дуже постраждали під час трагічних подій Куренівської катастрофи 1961 року, коли велика частина будівель була зруйнована. У 2005 році трамвайне депо, яке тоді носило ім’я Красіна, відновили, зробили капітальний ремонт. Протяжність колій депо скоротили, після чого об’єднали його з Лук’янівським під спільною назвою «Подільське трамвайне депо». Наразі стадіон активно використовується жителями району, на ньому проводять тренування і локальні змагання.

1

Адміністративна будівля Стадіон «Спартак» 3 Трибуни. Технічні приміщення 2

4

Адміністративна будівля

7 Прохідна

6

Готель «Спартак»

9

5 СТО

8

Клінічна лікарня № 15 Подільського району Подільське трамвайне депо

2 6

Сучасність

288

3

289

квартали 1–3- і 4–5-поверхової житлової забудови, що підлягають комплексній реконструкції на етап 20–40 років

Перспективна забудова проєкт перспективної забудови ділянки по ДПТ

перспективна багатоповерхова забудова

межа розглянутої території

у процесі будівництва

межа ділянок нового житлового будівництва на етап 20 років

квартали житлової забудови, що підлягають комплексній реконструкції на далеку перспективу

ЖК UNIT.Home ЖК «Київська Швейцарія» 3 ЖК «Кирилівський Гай» 4 ЖК «Науковий» 5 ЖК UNO City House 6 ЖК «Сирецький Парк» 7 ЖК Golden Park 8 «Зелений острів – 2» 9 ЖК «Посольський» 2

10 ЖК 11 ЖК 12 ЖК 13 ЖК 14 ЖК 15 ЖК 16 ЖК

50

17 ЖК

«Затишний» «Шевченківський Квартал» «Дім на Кузьмінській» «Зелений острів» «Герцен Парк» «Артемовський» на вул. Петропавлівській, і 50б «Куренівський»

53

зона перспективної житлової забудови

1

Сучасність

290

291

Джерела. Графічні матеріали Фото розділу «ФОРМА» Вадим Худолій Максим Козлов Валерій Мілосердов Ірина Білобородова Олег Самойленко Дмитро Коваленко Розворот Меморіальна хода в пам'ять про жертви Бабиного Яру Ресурс zn.ua Яри Києва google.com.ua План передмістя Києва, 1842 Схема «Функціональне зонування» openstreetmap.org; google.com.ua; lun.ua; 2gis.ua/kiev Схема «Громадські будівлі» openstreetmap.org; google.com.ua; lun.ua; 2gis.ua/kiev Схема «Планувальні обмеження» mkk.kga.gov.ua Схема «Археологія» kyivgenplan.grad.gov.ua Схема «Історико-архітектурний план» yivgenplan.grad.gov.ua Схема «Транспорт» openstreetmap.org; google.com.ua; 2gis.ua/kiev Спортивні шляхи alltrails.com; strava.com Схема «Рекреація» mkk.kga.gov.ua Сусіди Схеми openstreetmap.org; map.land.gov.ua; google.com.ua; 2gis.ua/kiev Схема «Перспективна забудова» openstreetmap.org; kga.gov.ua/generalnij-plan; lun.ua

Сучасність

292

293

Природа

Вступне слово

Струмки

Рослинність

Поширені рослини зелених зон

296

300

308

312

Сукцесія

Етапи сукцесії в Бабиному Яру і навколо

Рослини-піонери

Території природнозаповідного фонду

314

318

320

322

Мертва деревина

Середовище існування тварин

Populus

Радіоактивний струмок

336

338

341

343

Джерела

350

Вступне слово Ландшафт Бабиного Яру і його околиць сформували струмки. Дном яру

Усі події, що відбувалися в Бабиному Яру протягом століть, починаючи від

протікав Кирилівський струмок, що зустрічався зі струмком сусіднього,

найдавніших поселень в Кирилівських печерах, будівництва Кирилівської

Реп’яхового Яру. Разом вони впадали у річку Почайну, а далі — у Дніпро.

церкви і поховань на численних кладовищах і закінчуючи масовими розстрілами та замивом території пульпою, — назавжди закарбувалися у

Рік за роком струмки розмивали глинисті та піщані ґрунти, які є основними

рельєфі території. Тепер сліди цих подій непомітні через зелені зарості, однак

в цій місцевості. Сформовані ними яри сягали подекуди глибини у п’ятдесят

їх пам’ятає земля — у буквальному сенсі. За визначенням Василя Докучаєва,

метрів. Струмки створювали постійну небезпеку зсувів ґрунту, тому протягом

видатного природознавця ХІХ століття, ґрунт — це особливе природно-

усього ХХ сторіччя їх намагалися приборкати. Зараз вони сховані під землею

історичне тіло. Протягом тисячоліть це тіло природно формували спільною

в бетонних колекторах. Сміливі дослідники київських печер — і природних,

дією вода, вітер і різного роду організми — живі та мертві. У ХХ столітті тіло

і рукотворних — тепер запрошують на підземні екскурсії, під час яких можна

Бабиного Яру сформували люди.

прогулятися вздовж цих струмків. Рослинний покрив Бабиного Яру є неоднорідним. Умовно його можна поділити на два типи: природного походження і штучного. Природною рослинністю вкриті Кирилівські висоти — пагорби між Бабиним та Реп’яховим Ярами, що тягнуться від Кирилівської церкви на південь, у напрямку до сучасної вулиці Юрія Іллєнка. Тут можна зустріти видатні екземпляри дубів, лип та грабів. У дуплах старих дерев мешкають червонокнижні кажани і рідкісні для міста птахи, серед яких сови та іволги. Останні є в списку Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У південній і західній частинах Бабиного Яру деревна рослинність не сформувалася через постійні втручання людини у рельєф місцевості. Тут облаштовували городи, добували пісок для будівництва. Згодом саме в цих зонах відбувалися розстріли і поховання. А ще пізніше через намив пульпи ландшафт зазнав найбільших змін. Деревна рослинність почала з’являтися тут вже після Куренівської катастрофи, коли на місці намивів вирішили облаштувати парк. Тоді висадили тополі, згодом до них додали клени й робінії. Ці дерева — одні з найменш вибагливих до умов зростання, часто саме вони найпершими заселяють покинуті території. Через це їх називають деревамипіонерами. В наші дні рослинний склад Бабиного Яру продовжує змінюватися як через вплив людини, так і через природні чинники. Серед головних антропогенних факторів — забудова території, прокладання доріг і стежок, облаштування місць масового відпочинку. Природними причинами змін є нові кліматичні умови, до яких місцеві види флори і фауни пристосовуватися не встигають. Але встигають немісцеві — інвазійні види, що швидко ростуть і толерують негативні фактори на кшталт підвищення суми активних температур та зменшення опадів. Процеси змін у рослинних спільнотах мають назву «сукцесія».

Природа

296

297

Природа

298

299

Струмки Рельєф Бабиного Яру протягом століть виточували струмки, що легко розмивали місцеві глинисті ґрунти.

Фрагмент карти Києва з околицями, на якій зображено струмки в Бабиному та Реп’яховому Ярах. 1897

Природа

300

301

Струмки. Початок XX ст.

Струмки. 1962

Поверхнями улоговин Бабиного і Реп’яхового Ярів протікають струмки

Струмки сховані під землю після Куренівської трагедії 1961 року

струмок

Природа

створ

302

дренажна система

струмок в бетонному колекторі

303

Струмки. 2020 Майже на всій протяжності струмки течуть через бетонні підземні колектори

Струмки і сьогодні, у ХХІ столітті, є заручниками бетону. Частково — у колекторах під землею, частково — на поверхні, в системах відводу води. У пониззях Бабиного та Реп’яхового Ярів під час дощів потоки води течуть прямо по дорогах і стежках.

струмок в бетонному колекторі

Природа

304

305

Природа

306

307

Рослинність. 1942

Рослинність. 1962

Деревними рослинами частково вкриті Кирилівські пагорби

Деревний покрив поширюється на більші території

природного походження

Природа

природного походження

308

309

Рослинність. 2020 Деревами і чагарниками вкрита ще більша територія. В основному рослини виросли самі, деякі були висаджені в рамках створення парку навколо Бабиного Яру природного походження

Природа

штучного походження

природного і штучного походження

310

311

Поширені рослини зелених зон кора

листя

квітка

плід

кора

Тополя чорна Populus nigra

Дуб звичайний Quercus robur

Тополя біла Populus alba

Клен ясенелистий Acer negundo

Горобина звичайна Sorbus aucuparia

Липа дрібнолиста Tilia cordata

Ліщина звичайна Сorylus avellana

Береза повисла Betula pendula

Свидина криваво-червона Cornus sanguinea

Горіх волоський Juglans regia

Граб звичайний Сarpinus betulus

Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum

Природа

312

листя

квітка

плід

313

Сукцесія

Приклад тривалості основних стадій вторинної сукцесії у помірному кліматі:

Сукцесія (від лат. succesio — «наступність, спадкування») — послідовна,

∙ стадія трав’янистої рослинності: близько 10 років;

здебільшого незворотна зміна одного біоценозу (рослинного, тваринного,

∙ стадія кущів: 10—25 років;

мікробного угруповання) іншим на певній території в результаті впливу

∙ стадія листяних дерев: 25—100 років;

внутрішніх та (або) зовнішніх чинників. При цьому змінюється їхній видовий

∙ стадія хвойних дерев: більше 100 років

склад, різноманітність груп організмів, трофічна структура, продуктивність та інші показники. Нині сукцесія спостерігається в результаті складної

Угруповання рослин створюють сукцесійний ряд, де кожна попередня

взаємодії природних та антропогенних факторів.

група формує умови для розвитку наступної. Ряд сукцесійних перетворень завершується клімаксом — відносно стійким угрупованням.

Види сукцесій Можуть класифікуватися за часом (швидкі/повільні), оборотністю (оборотні/ необоротні), ступенем сталості (постійні/непостійні), походженням (первинні/ вторинні), продуктивністю (прогресивні/регресивні), антропогенністю (антропогенні/природні) тощо. Сукцесія, що відбувається на території Бабиного Яру, має такі ознаки: ∙ первинна (рослинність на голих пісках) і вторинна (відновлення рослинності там, де вона вже була); ∙ антропогенна (вплив людини) і природна (вплив клімату); ∙ швидка (поява рослин-піонерів) і повільна (зміна рослинного складу в існуючих зелених зонах).

Природа

314

315

Природа

316

317

Етапи сукцесії в Бабиному Яру і навколо

1950—1961

Побудова системи земляних дамб для заливання пульпи. Знищення природної рослинності в зоні заливання пульпи.

1935

Підриви схилів Бабиного Яру для будівництва стадіону для стрілецьких змагань. Знищення природної рослинності, що з’являлась на піщаних схилах.

1904—1906

Заливання пульпи. Відсутність можливостей для рослинності розвиватися в зоні заливання пульпи.

1962—1970

Прокладання трамвайної лінії в Реп’яховому Яру.

1941—1943

Зміна рельєфу внаслідок створення спеціальної тераси для прокладання колії.

Поховання трупів і підрив схилів. Знищення природної рослинності, що з’являлась на піщаних схилах.

Побудова нової системи дамб з бетону, висадка молодих тополь уздовж дамби. Подальше активне розмноження висаджених тополь самосівом. Побудова парку, прокладання доріжок, висадка тополь уздовж алей. Домінування рослин одного виду у деревостані місцевості.

Природа

318

319

Рослини-піонери

На території Бабиного Яру, що була пересипана піском, змішана з попелом,

Це види, що першими заселяють вільний від рослинності простір,

а потім залита пульпою, такими рослинами переважно є тополі, верби, робінії

започатковуючи сукцесію. Вони здатні оселятися на бідних біотопах і

(акації) тощо. Дерева-піонери є швидкоростучими, але найменш довговічними

поступово збагачувати їх поживними речовинами, готуючи ґрунт для

серед усіх деревних видів. Середній вік існуючих у Бабиному Яру дерев —

наступних, більш вибагливих поколінь рослин. Рослини-піонери можуть

20, 40 і 60 років. Поступово ці дерева відмирають, створюючи умови для

затримувати дощову воду, накопичувати в ґрунті атмосферний азот (завдяки

наступних етапів сукцесії.

симбіозу з бактеріями), створювати захист від сонця та вітру.

Тополя біла Populus alba

Клен гостролистий Acer platanoides

Тополя сірувата Populus x canescens

Клен ясенелистий Acer negundo

Верба біла Salix alba

Робінія псевдоакація Robinia pseudoacacia

Природа

320

321

Території природно-заповідного фонду зони природного-заповідного фонду 1

Урочище «Бабин Яр»

Природа

2

Парк Кирилівський гай

«Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища». Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

рослинність штучного та природного походження 3

Реп’яхів Яр

322

323

Урочище Бабин Яр

Флора: тополя біла, тополя сіра, клен гостролистий, ясен високий, робінія

Статус: ландшафтний заказник місцевого значення.

псевдоакація, гіркокаштан кінський, горіх волоський, липа серцелиста,

Площа: 41,5 га

береза повисла, дерен справжній, глід звичайний, горобина звичайна,

Землекористувачі: комунальне підприємство по утриманню зелених

груша звичайна, кінський часник черешковий, чистотіл звичайний, кропива

насаджень Подільського району м. Києва; комунальне підприємство

дводомна пшінка весняна.

по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва.

Фауна: синиці, повзики, підкоришники, дрозди, солов’ї; рідкісні —

Режим територій: Закон України «Про природно-заповідний фонд України»,

іволга та сіра сова.

статті 7, 9, 25, 26, 39, 40, 64, 65.

1

Вул. Олени Теліги

Природа

2

Пам’ятний знак «Менора»

3

Телецентр «Олівець»

324

325

Природа

326

327

Реп’яхів Яр

Флора: клен гостролистий, клен сріблястий, клен польовий, ясен високий,

Статус: комплексна пам’ятка природи місцевого значення.

робінія псевдоакація, липа серцелиста, горіх волоський, гіркокаштан

Площа: 11,6 га.

кінський, береза бородавчаста, свидина криваво-червона, горобина

Землекористувач: комунальне підприємство по утриманню зелених

звичайна, ірга овальна, глід псевдокривостовпчиковий, форзиція повисла,

насаджень Шевченківського району м. Києва.

тонконіг дібровний, реп’яшок звичайний, вероніка дібровна.

Режим території: Закон України «Про природно-заповідний фонд України»,

Фауна: вечірниця дозірна, кажан пізній, нетопир середземноморський, миша

статті 7, 9, 27, 28, 39, 40, 64, 65.

лісова, їжак білочеревий, мідиця звичайна, дятли (сирійський, сивий, малий строкатий), сови (сіра та хатній сич), омелюхи, снігурі, чикотні, граки, кропив’янки, синиці, дрозди, солов’ї, шпаки, сойки.

1

Вул. Кирилівська

Природа

2

Подільський узвіз

3

ВАТ «1-й КАРЗ»

328

329

Природа

330

331

Кирилівський гай

Флора: граб звичайний, тополя біла, липа серцелиста, дуб звичайний,

Статус: парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

горіх волоський, горобина звичайна, груша звичайна, береза поникла, глід

Площа: 34,5 га.

звичайний, дерен справжній, ліщина звичайна, бруслина бородавчаста і

Землекористувач: комунальне підприємство по утриманню зелених

європейська, бузина чорна, хвощ великий, копитняк європейський, барвінок

насаджень Подільського району м. Києва.

малий, кропива дводомна, яглиця звичайна, конвалія звичайна, медунка

Режим територій: Закон України «Про природно-заповідний фонд України»,

темна, хміль звичайний.

статті 7, 9, 37, 39, 40, 64, 65.

Фауна: вивірка звичайна, їжак білочеревий, ропуха сіра, дрізд чорний.

1

Територіальне медичне об’єднання «Психіатрія»

Природа

2

ЖК «Герцен Парк»

3

Київська обласна клінічна лікарня № 1

332

333

Природа

334

335

Мертва деревина Засохлі, повалені дерева, які можна знайти в парку Кирилівський гай та у Реп’яховому і Бабиному Ярах, є такими ж важливими, як і живі зелені дерева. Трухляві стовбури й сухі гілки — це не сміття, а середовище існування і джерело харчування для багатьох живих організмів. Мохи, лишайники, гриби, рослини, тварини — майже третина лісових видів залежить від відмерлої деревини. Крім того, повалені дерева зберігають в собі накопичений вуглець, а також допомагають затримувати в лісі воду і таким чином виступають запобіжниками лісових пожеж.

Природа

336

337

Середовище існування тварин

1

4

7

10

Природа

338

Вечірниця дозірна Nyctalus noctula

Іволга звичайна Oriolus oriolus

Дрізд чорний Turdus merula

Дятел малий Dryobates minor

2

5

8

11

Вивірка звичайна Sciurus vulgaris

Мідиця звичайна Sorex araneus

Їжак білочеревий Erinaceus roumanicus

Сойка Garrulus glandarius

3

6

9

12

Ропуха сіра Bufo bufo

Сова сіра Strix aluco

Соловейко східний Luscinia luscinia

Шпак звичайний Sturnus vulgaris

339

Populus На території Бабиного Яру в тих зонах, де проходили масові розстріли і куди заливали пульпу, зараз ростуть переважно тополі: тополя чорна, тополя сіра і тополя біла. Латиною тополя має назву Populus, що перекладається як «народ».

Природа

340

341

Радіоактивний струмок

У 1936 році в журналі «Соціалістичний Київ» виходить стаття, яка розповідає про цілющі властивості радіоактивного струмка, що протікає яром.

Професори С. Тимофєєв і В. Славін на основі власних досліджень доводили, що територія має великі перспективи і перетворить Київ на місто-курорт.

Джерела. Текст

Джерела. Графічні матеріали

1

Заячук В. Дендрологія / Василь Заячук. — Львів: Сполом, 2014. — 490 с.

Фото розділу

2

Ґрунтознавство / М. Ф. Бережняк, Б. Є. Якубенко, А. М. Чурілов, А. М.Сендзюк. — К.: Ліра-К, 2018. — 612 с.

3

Гайнріх Д. Екологія / Д. Гайнріх, Г. Манфред.— К.: Знання-Прес, 2001. — 287 с.

Фото та джерело мапи «Струмки поч. ХХ ст.» Київ з передмістями. 1897 р. Номенклатуру уклав Т. Калган. — 1:21000, 250 саж. у дюймі

4

Кохно М. А. Дендрофлора України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина ІІ / М. А. Кохно, Н. М. Трофименко, Л. І. Пархоменко. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 716 с.

Струмки, 1962 рік Схема организации службы наблюдений и оповещений в районе Бабьего Яра, г. Киев.

1961 г. // ДАК, ф. Р–1446, оп. 1, спр. 11, арк. 2.

5

McHarg I. Design with nature / Ian L. McHarg. — Philadelphia: Natural History Press, 1969. — 198 с.

Струмки, 2020 рік geodesign.info/map

6

Ярхэм Р. Как читать ландшафты / Роберт Ярхэм. — М.: Рипол классик, 2013. — 256 с.

Рослинність Аерофотозйомки 1942, 1962, 2020 рр.

7

Лаптев Ю. П. Растения от «А» до «Я» / Юрий Петрович Лаптев. — М.: Колос, 1992. — 351 с.

8

Краснов В. П. Фітоекологія з основами лісівництва / В. П. Краснов, З. М. Шелест, І. М. Давидова. — Суми: Університетська книга, 2018. — 415 с.

9

Родічкін І. Д. Лісопарки України / Іван Дмитрович Родічкін. — К.: Будівельник, 1968.

— 168 с.

10

Закон України «Про природно-заповідний фонд України». [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: zakon.rada.gov.ua

11

Геологічний словник [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: geodictionary.com.ua

12

Книга про ліс / [Є. Яцюк, А. Новиков, І. Яцюк та ін.]. — 2019. — 80 с. — (Проєкт«Пернаті друзі»).

13

Санітарні рубки та ліквідація захаращення. Експерти WWF про протиріччя в управлінні лісами природно-заповідного фонду [Електронний ресурс]. — 2020. — Режим доступу до ресурсу: wwf.ua/?362870/sanitary-felling-protected-forest

14

Борейко В. Мертвая древесина в лесах Украины. Экологическая значимость и меры по охране [Електронний ресурс] / Владимир Борейко // КЕКЦ. — 2019. — Режим доступу до ресурсу: ecoethics.ru

15

Вступ до пермакультури Білл Моллісон, Рені Міа Слей. — Л.: Львівська політехніка, 2019. — 200 с. — (ГС «Пермакультура в Україні»)

16

Малимон С. С. Основи екології. — Вінниця.: Нова книга, 2009. — 240 с.

17

Словник-довідник з екології: Навчально-методичний посібник О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон: ПП Вишемирський В. С., 2013. — 226 с.

18

Рішення Київської міської ради IX сесії VIII скликання від 20.05.2019 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Бабин Яр”»

19

Вадим Худолій Форма

Території ПЗФ map.land.gov.ua; mkk.kga.gov.ua; -пояснювальна записка до проєкту рішення Київської міської ради «Про природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Бабин -пояснювальна записка до проєкту рішення Київської міської ради «Про природної території комплексною пам’яткою природи місцевого значення

оголошення Яр”»; оголошення “Реп’яхів Яр”»

Поширені тварини зелених зон -пояснювальна записка до проєкту рішення Київської міської ради «Про природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Бабин -пояснювальна записка до проєкту рішення Київської міської ради «Про природної території комплексною пам’яткою природи місцевого значення

оголошення Яр”»; оголошення “Реп’яхів Яр”»

Радіоактивний струмок Соціалістичний Київ. — 1936. — № 4

Рішення Київської міської ради IX сесії VIII скликання від 23.05.2019 «Про оголошення природної території комплексною пам'яткою природи місцевого значення “Реп'яхів Яр”»

Природа

350

351

Стратегічні пропозиції і рекомендації щодо базового благоустрою

Негативні чинники

Рішення

Головні межі утворень на території

Межі утворень для проектування

354

357

358

359

Існуючі знаки на території

Знаки

Шаблони

Збереження пустот на території

360

362

366

370

Шумове навантаження

Основні транспортні шляхи і зони паркінгу

Входи на територію

Циркуляція

371

372

376

380

Інклюзивність

Місця пасивного відпочинку

Навігаційна система

Освітлення території

384

388

392

396

Громадські вбиральні

Збереження і примноження існуючої флори та фауни

Створення зелених коридорів

Повернення струмків на поверхню

400

404

406

408

Виявлення і впровадження важливих об’єктів

Впровадження об’єднувального маршруту по всій території

Можливі маршрути нової стратегії

Концепція базового благоустрою зелених зон для 2020 року

410

411

412

428

Джерела

436

Негативні чинники

Стратегія

Обмежена кількість входів-виходів

Вторгнення міської забудови на територію

Відсутність навігації

Обмежена мобільність

Відсутність циклічних маршрутів

Відсутність освітлення на більшості ділянок території

Маргіналізовані зони

Шумове забруднення

Забудова на території

Відсутність маркування історичних кладовищ і поховань

Ділянки з оголеною землею

Інвазійні види рослин

354

355

Рішення Для стратегії розвитку території Бабиного Яру нами було створено систему знаків і шаблонів, яка має на меті відновити, розширити і посилити взаємодію між людиною і місцем. Створення такої системи передує архітектурній дії і виступає як окремий архітектурний жест на мікрорівні стратегії розвитку. Система складається з окремих елементів — знаків, які об’єднуються в шаблони і визначають алгоритми дій на території Яру. Головним завданням системи є маркування охоронних зон — меморіальної і природної — для того, щоб визначити цілісне функціонування території, попередити забудову міста, а також зберегти фактори і ключові сценарії, які є визначальними для цієї території.

Стратегія

356

357

Головні межі утворень на території

Межі утворень для проектування

територія «Бабин Яр» згідно з детальним планом території

межі існуючих та історичних кладовищ і поховань

межі природно-заповідного фонду

Кирилівська церква і лікарня, що межує з територією «Бабин Яр»

Стратегія

1

6

3

Меморіальний парк «Бабин Яр» Улоговина на місці Бабиного Яру ПЗФ «Кирилівський гай» 4 Київський телецентр 5 Київська телевежа

8

2

358

Військове кладовище Лук’янівське кладовище Кирилівська церква n пам’ятники за межами території 7

359

Існуючі знаки на території Ця матриця показує існуючу міру збалансованості благоустрою, природи і необхідних для життєдіяльності об’єктів на територіях.

Площа територій

Меморіальний парк «Бабин Яр»

Улоговина «Бабин Яр»

ПЗФ «Кирилівський Гай»

Київський телецентр

Телевежа

Військове кладовище

Лук’янівське кладовище

Кирилівська церква і лікарня

46 га

42,7 га

44,8 га

15,53 га

6,5 га

5 га

19,5 га

20 га

Інформаційні стенди Навігаційні знаки Позначення входів Мощення кам’яне Мощення жорстке Мощення тактильне Освітлення зупинки Місця для сидіння Смітники Гаї Поляни Струмки Пам’ятний знак Місця проживання тварин Оглядові майданчики Дитячі майданчики Спортивні майданчики Зелені коридори Зелені стіни Важливі історичні події

відсутні на території існують на території

Стратегія

360

361

Знаки Знак — фізичний елемент на території, такий як ліхтар, видова точка, меморіальний знак, межа історичного кладовища тощо. Є три категорії знаків: міські, історичні і природні. Знаки рівноцінні один одному, а за умов

021

022

023

024

025

освітлення помірне

освітлення загальне

освітлення точкове

028

029

030

шум авто

заборона паління

автошлях

033

034

035

пікнік

урна для сміття

дитячий майданчик

поєднання зі знаками іншої категорії вони можуть набувати додаткового значення або розширювати свої функції. Необхідні знаки на території Бабиного Яру визначаються на цьому етапі, а їхній вигляд визначатиметься на наступних. багаття

WiFi

001

002

003

004

005

026

зупинка

пам’ятник

кладовище

історія

вхід

шум від людини

006

007

008

009

010

031

відпочинок

інклюзивність

вбиральня

паркінг

велопаркінг

лава

013

014

015

036

037

038

039

040

їжа

оглядова точка

спорт

дерево

зелений коридор

гай

струмок

галявина

020

041

042

043

044

045

домівки тварин

вигул собак

бігуни

SOS

пошкодження

фауна

011

загальна орієнтація

012

інформаційний стенд

016

017

018

охоронна зона

мощення тактильне

мощення жорстке

Стратегія

019

популярне місце

362

027

природний шум

032

модульна лава

363

Стратегія

364

365

Шаблони Шаблон — зазначена лінійна послідовність знаків, які необхідні для функціонування системи. Шаблон репрезентує проблеми і рішення щодо навколишнього середовища Бабиного Яру. Ці рішення прописуються у правилах, які допоможуть наступним учасникам мати розуміння території і діяти відповідально, зважаючи на її цілісність і не порушуючи правил охоронних територій. Шаблони існують у взаємодії з шаблонами, що мають інші функції, доповнюючи їх. Для зручності всі шаблони у даній роботі представлені в однаковому форматі: конкретна проблема території Бабиного Яру, приклад рішення з можливими аналогами і встановленими правилами.

Упорядковані території

Стратегія

Території природозаповідного фонду

Меморіальні території

366

Адміністративні території

367

Стратегія

368

369

026

016

Збереження пустот на території

Шумове навантаження

Наявні пам’ятки історії на території та за її межами є відображенням небайдужості

На території існують три типи шумового навантаження: транспортний,

суспільства. Однак система їхнього установлення невпорядкована і тому унеможливлює

природний (переважно від птахів) та людський. Складний ландшафт

розуміння історичних подій відвідувачем. Ми пропонуємо зберегти простір від візуального

створює природні кишені звукової ізоляції. Ці чинники беруться до уваги при

та інформаційного навантаження, забезпечивши «радіус тиші». Розмір радіусу

проєктуванні різних функцій, покликаних збалансувати звуковий комфорт

сформований на основі куту огляду відвідувача. Нові об’єкти меморіалізації повинні

території. Шумові потоки вище 50 Дб потрібно нівелювати.

027

028

утворювати наратив і мати одну візуальну мову. шумові потоки від транспорту існуючий пам’ятник в межах території існуючий пам’ятник за межами території

Стратегія

шум від тварин границі проектної ділянки конкурсу 2018 року

шум від людей

370

границі проектної ділянки конкурсу 2018 року

371

009

010

Основні транспортні шляхи і зони паркінгу

Рекомендації і приклади Відсутність внутрішньої транспортної циркуляції унеможливлює її обслуговування. Ми пропонуємо розробити систему, що існує у вигляді швидких транзитів на території. Також ми пропонуємо влаштувати під’їзди й місця для паркування. Для зон розміщення автомобілів і малих транспортних засобів пропонується використовувати такі самі матеріали і типи покриття, як і у парковій частині, та зі значним «зеленим» відгородженням.

паркінг

Стратегія

основні транспортні шляхи

дорога у парковій зоні

372

373

Стратегія

374

375

005

008

Входи на територію

Рекомендації і приклади Пропонуємо організувати додаткові входи і обладнати другорядні точки доступу на територію так, щоб відвідувачі використовували їх більш активно.

1

Головний вхід з метро «Дорогожичі» Вхід з вул. Теліги (переважно для мешканців району) 3 Вхід з вул. Теліги (переважно для мешканців району) 4 Головний вхід, який дає альтернативний сценарій проходження території 5 Другорядний вхід з вул. Кирилівської 6 Найближчий вхід від центру з вул. Іллєнка 7 Головний вхід з вул. Іллєнка 8 Вхід до Лук’янівського кладовища 9 Другорядний вхід до меморіального парку 2

існуючий вхід

Стратегія

Головні входи на територію пропонуємо позначити «порталом», у зоні якого будуть розміщені: загальна інформація; повідомлення про факти й історії, пов’язані з оточенням; покажчики місць розташування об’єктів на території; сигнали безпеки.

вхід, що потребує виявлення

376

377

Стратегія

378

379

Циркуляція

Рекомендації і приклади Головним інструментом реалізації стратегії є створення системи безперервних маршрутів. Пропонуємо упорядкувати існуючі шляхи і посилити транзитні. Необхідно з’єднати й доповнити новими зв’язками існуючу інфраструктуру, відмовившись від тупикових доріг. Щоб з’єднати існуючі дороги і посилити їх додатковими, альтернативними маршрутами, пропонуємо використовувати рішення, які відповідають зонам території і забезпечують мінімальне втручання у природне середовище.

існуючі дороги

Стратегія

дороги, які треба посилити

утворення нових зв’язків

380

381

Стратегія

382

383

007

017

018

Інклюзивність

Рекомендації і приклади У зв’язку зі значними перепадами й активним природним рельєфом, територію слід облаштувати засобами мобільності (пандусами і поручнями). Існуючі шляхи і дороги необхідно доповнити спеціалізованим мощенням з рельєфним покриттям.

пандус

Стратегія

мощення тактильне

мощення жорстке

384

385

Стратегія

386

387

014

031

032

033

Місця пасивного відпочинку

Рекомендації і приклади

Організація місць для сидіння й оглядових майданчиків з урахуванням мапи

До розробки елементів вуличних меблів пропонуємо два типи.

034

шумового навантаження і загального зонування. Кожну групу вуличних

Перший тип — меблі з унікальним дизайном (наприклад, модульна лава),

меблів необхідно забезпечити достатньою кількістю урн та освітленням.

які будуть абсолютно самодостатнім елементом і які слід розмістити у транзитних місцях активного використання. Другий тип меблів призначений для використання у більш віддалених місцях і зонах ПЗФ, його слід розробляти відповідно до вимог інтеграції у природне оточення.

існуючі лави й урни

модульна лава

лава звичайна

стіл для відпочинку

Стратегія

оглядовий майданчик

388

389

Стратегія

390

391

011

012

Навігаційна система

Рекомендації і приклади Елементи навігації бажано виробляти з одного матеріалу і враховувати необхідність побудови внутрішньої ієрархії знаків. Масштаб і тип розміщення інформації мають відповідати загальному зонуванню.

існуючий вхід

зовнішня навігація

виявлення входів

внутрішня навігація

Стратегія

392

393

Стратегія

394

395

024

023

Освітлення території

Рекомендації і приклади Пропонуємо використовувати три типи освітлювальних приборів. «Повітря» — прибори, які працюють на верхньому рівні, забезпечують розсіяне загальне освітлення території і розміщуються на активних транзитних шляхах. «Тіло» — прибори, які працюють у зоні від одного до двох метрів і дають локальне світло у більш спокійних зонах. «Земля» — прибори, розміщені на маршрутах, які проходять у зонах ПЗФ.

освітлення для громадських зон

Стратегія

спеціальне освітлення для зони природно-заповідного фонду (ПЗФ) і зелених насаджень

396

397

Стратегія

398

399

008

Громадські вбиральні

Рекомендації і приклади Громадські вбиральні слід проєктувати з урахуванням максимальної вандалостійкості матеріалів і стриманості у зовнішньому вигляді, близької до аскетизму.

впровадження громадських вбиралень

Стратегія

400

401

Стратегія

402

403

038

Збереження і примноження існуючої флори та фауни

039

040

036

Рекомендації 020

Збагачення видового складу рослин у зонах паркових насаджень.

045

Невтручання в зони природно-заповідного фонду.

Нові рослини мають бути невразливими до поширених місцевих хвороб,

«На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного

стійкими до несприятливих умов клімату з вищими температурами та

або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність,

меншою кількістю дощів. Важливо обирати серед видів і родів, які ще не

яка негативно впливає чи може негативно впливати на стан природних

зростають на парковій території. Розширення дендрофлори сприятиме появі

та історико-культурних комплексів і об’єктів або не дає можливості

нових видів комах і птахів, розвитку більш стійких екосистем.

використовувати їх за цільовим призначенням». Закон України «Про природно-заповідний фонд України»

територія природно-заповідного фонду

Стратегія

паркові насадження

404

405

020

037

Створення зелених коридорів

Рекомендації та приклади

Зелені коридори — це збагачені деревною і трав’янистою рослинністю вулиці,

Замість поодиноких дерев в асфальті мають бути широкі ділянки,

які поєднують зелені зони міста. За допомогою зелених коридорів Бабин Яр

де між деревами ростуть кущі і трави. Прибираючи асфальт під деревами

можна поєднати із Сирецьким парком, Сирецьким гаєм і парком «Дубки»,

і замінюючи його чагарниками, ми допомагаємо деревам уникати перегріву

Куренівським парком і парком Пушкіна.

стовбура і кореневої системи влітку, даємо їм додаткове живлення водою і до того ж створюємо зелений бар’єр між пішоходами і дорогою для автівок.

зелені зони

Стратегія

зелені коридори

406

407

039

Повернення струмків на поверхню

Рекомендації і приклади

Часткове звільнення струмків від бетону сприятиме збільшенню рівня

Вода, що тектиме через ґрунтові мінерали й коріння рослин, а не через

біорізноманіття. Дерева і трави отримуватимуть додаткову воду для

бетонні жолоби і колектори, матиме змогу очищуватись в процесі руху.

живлення, розвиватимуться нові рослинні угруповання. Слідом за водою

І, таким чином, більш чиста вода потраплятиме в сусідні водойми.

з’явиться більша кількість комах, а за ними і птахів.

Мальовничі струмки і невеличкі озерця вздовж прогулянкових шляхів зроблять зелені зони ще більш привабливими і цікавими.

1

виявлення струмків

Стратегія

2

виявлення невеликих озер

408

409

002

Виявлення і впровадження важливих об’єктів

1

Влаштування пам’ятного знаку, присвяченого Куренівській трагедії Виявлення струмка «Бабин Яр» 3 Відновлення склепу родини Качковських 2

існуючі

4 5

039

003

004

013

038

Впровадження об’єднувального маршруту по всій території

040

015

020

035

+

Виявлення струмка «Реп’яхів Яр» Переосмислення недобудови

такі, що потребують виявлення

20хв

Стратегія

410

411

Можливі маршрути нової стратегії Об’єднання всіх існуючих шляхів і доповнення наявної інфраструктури дає можливість організації нових сценаріїв взаємодії з територією.

Стратегія

Загальне ознайомлення з територією

Маршрут прогулянок природою

Маршрут історичних пам’яток

Маршрут ознайомлення з трагедією 1941 року

Маршрути для мешканців району

Маршрут активного відпочинку

412

413

Загальне ознайомлення з територією Загальний час проходження маршруту — 4 години 10 хвилин

межі існуючої паркової зони

головні входи на територію для проходження маршруту

межі існуючої меморіальної зони

основний шлях маршруту 10:00

Стратегія

414

10:05

10:10

10:50

11:10

11:15

11:45

12:20

12:40

12:50

13:10

13:30

13:50

14:00

415

Маршрут прогулянок природою Загальний час проходження маршруту — 3 години 40 хвилин

головні входи на територію для проходження маршруту Основний шлях маршруту зона тиші на території лікарні 10:00

10:10

10:50

11:40

12:40

Стратегія

416

10:20

11:10

12:10

13:00

11:30

12:30

13:10

13:30

417

Маршрут для ознайомлення з трагедією 1941 року Загальний час проходження маршруту — 2 години 40 хвилин

головні входи на територію для проходження маршруту маршрут що поєднує різні версії відтворення подій 29 вересня 1941 року та відповідні пам’ятки на території 10:30

10:00

10:37

10:45

11:15

11:00

00:10

11:25

12:15

Стратегія

418

12:00

12:10

12:20

12:12

12:30

419

Маршрут історичних пам’яток Загальний час проходження маршруту — 3 години 00 хвилин

головні входи на територію для проходження маршруту основний шлях маршруту зона тиші на території лікарні 10:00

10:10

10:40

11:15

12:50

Стратегія

420

10:20

11:10

11:45

12:10

13:00

421

Маршрут активного відпочинку Загальний час проходження маршруту — 2 години 10 хвилин

головні входи на територію для проходження маршруту основний шлях маршруту зона тиші на території лікарні 10:00

10:10

10:15

10:40

11:10

11:40

Стратегія

422

10:30

11:00

11:15

11:30

11:50

11:35

12:00

423

Маршрути для мешканців району Загальний час проходження маршруту — 3 години 00 хвилин

головні входи на територію для проходження маршруту основний шлях маршруту зона тиші на території лікарні 10:00

10:15

10:20

10:40

10:30

11:10

12:10

Стратегія

424

11:20

12:30

10:45

11:35

12:40

425

Стратегія

426

427

Концепція базового благоустрою зелених зон для 2020 року Для першої черги реалізації запропонованих змін ми обрали алею, яка поєднує існуючий меморіальній парк та вхід до зони природно-заповідного фонду «Урочище Бабин Яр» зі сторони Кирилівської церкви. Таким чином виявляємо нові атракторні точки на зеленій території: перша з'являється на перетині меморіальної та зони ПЗФ, друга виступає центром перетину потоків у зоні ПЗФ, а третя формує зв'язок території з містом, що на данний момент

1, 2, 3

— нові атракторні зони

зона природно-заповідного фонду

втрачений.

Стратегія

428

429

Зона на перетині меморіального парку та ПЗФ Оскільки існуючий меморіальний парк межує з територією природнозаповідного фонду, він потребує окремих рішень щодо забезпечення плавної інтеграції паркової інфраструктури та влаштування безперешкодного доступу. Це сусідство має велике значення для внесення у перший етап реалізації стратегії благоустрою.

Упорядковані території

Стратегія

Території природно-заповідного фонду (ПЗФ)

430

431

Поєднання шляхів у ПЗФ Перетини внутрішніх маршрутів, які з'єднують територію, є ключовими точками у розробленій стратегії. Ми пропонуємо розглядати ці зони як інформаційні пункти з толерантною інтеграцією мінімальної інфраструктури у природне оточення.

Території природно-заповідного фонду (ПЗФ)

Стратегія

432

433

Вхід на територію зі сторони Кирилівської церкви Пропонується відновити зв'язок міста й території та облаштувати додаткову точку входу із необхідною інфраструктурою з урахуванням запропонованих шаблонів.

Території природно-заповідного фонду (ПЗФ)

Стратегія

Упорядковані території

434

435

Джерела. Графічні матеріали Пропозиція Іконічні зображення Зліва направо, зверху вниз 1

“Bus Stop” icon by Evgeny Filatov from the Noun Project

2

“Monument” icon by Eliricon from the Noun Project

3

“Graveyard” icon by another_one from the Noun Project

4

“History” icon by tezar tantular from the Noun Project

6

“Pergola” icon by David Carrero from the Noun Project

7

“Ramp” icon by Adrien Coquet from the Noun Project

8

“WC” icon by Alina Oleynik from the Noun Project

10

“Bicycle parking” icon by Luis Prado from the Noun Project

11

“Navigation” icon by Humantech from the Noun Project

13

“Food” icon by Adrien Coquet from the Noun Project

14

“Binocular” icon by David from the Noun Project

15

“Soccer Field” icon by Kawalan Icon from the Noun Project

16

“Security” icon by Frey Wazza from the Noun Project

17

“Paving” icon by Ben Davis from the Noun Project

18

“Paving” icon by Ben Davis from the Noun Project

19

“Selfie” icon by Adrien Coquet from the Noun Project

20

“Stork” icon by Pelin Kahraman from the Noun Project. “Bird” icon by Pedrazzoli from the Noun Project

21

“No fire” icon by Yu luck from the Noun Project

22

“Wi-fi” icon by Xiaoying Huang from the Noun Project

23

“Bench” icon by Eugene Maksymchuk from the Noun Project

24

“Street” icon by SimpleScott from the Noun Project

26

“Walk” icon by by Alice Design from the Noun Project

27

“Bird” icon by Maurizio Pedrazzoli from the Noun Project

28

“Cars” icon by Gregor Cresnar from the Noun Project

29

“No Smoking” icon by Arthur Shlain from the Noun Project

31

“Bench” icon by Lance Hancock from the Noun Project

33

“Picnic” icon by Pham Thanh Loc from the Noun Project

34

“Street” icon by Raz Cohen from the Noun Project

35

“Playground” icon by Gan Khoon Lay from the Noun Project

36

“Broken tree” icon by parkjisun from the Noun Project

37

“Forest” icon by Made by Made from the Noun Project. “Bush” icon by Assaf Katz from the Noun Project

38

“Forest” icon by Made by Made from the Noun Project

Стратегія

436

39

“Forest” icon by Made by Made from the Noun Project

40

“Forest” icon by Made by Made from the Noun Project

41

“Dog walk” icon by Angriawan Ditya Zulkarnain from the Noun Project

42

“Running” icon by Adrien Coquet from the Noun Project

43

“Biometric Reader” icon by Andrew Forrester from the Noun Project

44

“Mistletoe” icon by Juraj Sedlák from the Noun Project

45

“Bat” icon by Adam Heller from the Noun Project

437

Права на використання зображень

Створення зелених коридорів 1 © Stephen Messenger 2 Mauresque et ses jardins de Rocaille 3 © IN SITU 4 Kasper Dudzik, Helena Wahlman and AJ Landskap 5 © Janice Parker 6 © Stephen Messenger 7 © Hapa Collaborative Richmond 8 © Jaktgatan Stockholm Sweden AJ LAndscap 9 © AAUPC 10 © John Gollings 11 Post-industrial foundry landscape theme park — © Mathews Nielsen Landscape Architects 12 © Mendes France 13 © Harrison Green Hassel 14 © Edmund Sumner 15 © STXLA 16 © Philippe Hamelin Paysagiste © Chilly Mazarin 17 © Hamamyolu Urban DDeck 18 © Gbrusset Enfancedupli chntier 19 © InSitu 20 © Osssip

Зліва направо, зверху вниз Основні транспортні шляхи і зони паркінгу 1 Cullen Meves 2 Lydie Lecarpentier 3 © Bruel Delmar Paysagiste 4 Philip Winkelmeyer 5 © metalco 6 © stone-style 7 © PLAT-design 8 Alison Arnold 9 © Atelier-cap 10 Matthias Heiderich 11 Square grasbetonsteen — Marseille Buiten 12 Dalle Aviena Square et Circle 13 Lee Jong Pil, Hong Sung Min, Jern Jae Yang & Kim Du Su 14 © Note Design Studio 15 © Dicilapaysage 16 © rafaa 17 © Takashi Fujino 18 Riqualificazione e arredo urbano — Martiri Davide Spreafico, Davide Maggioni, Enrico Curti

Повернення струмків на поверхню 1 Cultuurpark Westergasfabriek — Gustafson Porter + Bowman 3 © Hershberger Design 5 Cultuurpark Westergasfabriek © Gustafson Porter + Bowman

Входи на територію 1 Reiulf Ramstad Arkitekter — Reiulf Ramstad Arkitekter — ©Florent Michel 2 Wald der Erinnerung — Rüthnick Architekten — ©Hiepler Bruiner 3 Can Framis — BAAS Architecture + EMF Landscape Architecure — ©Can Framis 4 The Afrikaander — OKRA — Ben ter Mull 5 The Memorial Bridge — 3LHD Architects — © Aljosa Brajdić 6 Dublin Grounds of Remembrance — PLANT Architect Inc. 7 Arizona State University Polytechnic Campus — Ten Eyck Landscape Architects, Inc., Phoenix 8 Richard Gale, Gale Force Photography 9 Berschneider 10 Matthijs van der Burgt 11 Kevin Scott 12 Burgess Park — Davis Landscape Architecture 13 © Mans Berg 14 © Marcus Heilemann 15 Turenscape 16 Cesar Bejar 17 Longfor G-Park by Instict Fabrication 18 Saratoga Creek House Landscape — WA Design Architects Циркуляція 1 Årstabergsparken in Årstadal — Nyréns Arkitektkontor - © Åke Eson Lindman 2 New Dutch Waterline, Covered community road at Fort Honswijk — OKRA 3 Recovery of the access to Jorba’s castle — Carles Enrich, Arquitectura + Urbanisme 4 Årstabergsparken in Årstadal — Nyréns Arkitektkontor 5 The duck decoy — LAOS Landschapsarchitectuur — © Melle van Dijk 6 Stronghold Grebbeberg — Michael van Gessel Landscape Architecture 7 A Path in The Forest — Tetsuo Kondo Architects © Reio Avaste 8 Moses Bridge — RO&AD Architecten ©RO&AD 9 Creil Urban Ramp — Espace Libre 10 Creil Urban Ramp — Espace Libre 11 Stone river — Jon Piasecki 12 Inspection pond play element — Landscape Architecture Works 13 Tumbling Bay Playground — LUC 14 Ridge Path — Lgo 15 Feyssie Park — Iles Paysage Urbanisme 16 MacKenzie Falls Gorge Trail — MacKenzie Falls Gorge Trail — HANSEN PARTNERSHIP 17 Stone River — Jon Piasecki 18 Stronghold Grebbeberg — Michael van Gessel © Michael van Gessel Інклюзивність 1 Ted-Wathen 2 COPYRIGHT-THIRD-NATURE 3. Clément Guillaume 4 Planorama Landschaftsarchitektur 5 ©Juliene Werner 6 Planorama Landschaftsarchitektur 7 Volcano Park — Global landscape Architecture — ©Leonardo Finotti 8 Volcano Park — Global landscape Architecture — ©Leonardo Finotti 9 Plaza de Santo Domingo — Marinas Arquitectos Asociados 10 Volcano Park — Global landscape Architecture — ©Leonardo Finotti 11 Creil Urban Ramp — Espace Libre — © Julien Falsimagne 12 Årstabergsparken in Årstadal — Nyréns Arkitektkontor — ©Åke Eson Lindman 13 University of Toronto Scarborough Valley Land Trail — Schollen & Company 14 Volcano Park — Global landscape Architecture - ©Leonardo Finotti 15 The Hillside Eco Park — Z+T Studio — Hai Zhang 16 Taohuayuan Mountain Park — CLD — ©Hai Chang, Li Yao 17 Stadtpark Papenburg — RMP Stephan Lenzen Landscape Architects — © Juliane Werner 18 Urban Ramp — Espace Libre — ©Julien Falsimagne Місця пасивного відпочинку 1 © MOTIF 2 Products by City of Melbourne 3 Wildwood Plaza, Uster - Studio Vulkan Landschaftsarchitektur 4 Aalborg Waterfront II — © C.F. Møller Architects — 5 Tussols by RCR — © Landezine 6 The Third Train — by Gilles Brusset — © Pierre-Yves Brunaud 7 Town Hall Square Solingen — scape Landschaftsarchitekten 8 The West Harlem Piers Park — © W Architecture 9 Ika meditation spot — batlab architects, studio nomad 10 Modus Vibhavadi — by Kernel Design — Panoramic Studio 11 Modus Vibhavadi — by Kernel Design — Panoramic Studio 12 The PIK picnic table — Factory Furniture 13 Village Square Zweinitz / S&P architects 14 © Tomas Roth 15 Formation seats — Objects of Common Interest 16 Stefan Bernard Landschaftsarchitekten 17 The duck decoy — LAOS Landschapsarchitectuur © Robert van der Molen 18 The SoMA Stones — Meyer + Silberberg Land Architects Навігаційна система 1 The duck decoy — LAOS Landschapsarchitectuur — © Robert van der Molen 2 © ASG Architects 3 K. DINEIKA WELLNESS PARK IN DRUSKININKAI 4 © Heine Jones 5 Give Peace a Chance — Linda Covit & Marie-Claude Séguin — © Marc Cramer 6 CCTV Headquarters Signage — © Jeffrey Ludlow 7 © Creative Crew 8 © 6d-k 9 © kengo kuma and associates 10 Four Seasons Hotel Kyoto - Nao Nozawa 11 © Vanila Volk 12 © CCRZ 13 Post-industrial foundry landscape theme park — © Mathews Nielsen Landscape Architects 14 © Lump Studio 15 © Francois Litchle 16 © Kyohei Matsuda 17 © Ілля Бірман 18 Elk Country Visitor Center — © Gecko Group Освітлення території 1 LED “BEDO” 2 © Kapego 3 © Elemental 4 Steven Evans 5 © FLUX LIGHTING 6 © Randy Burkett Lighting Design 7 © Doyle Herman Design Associate 8 © love4lighting 9 © Craig Kuhner © Bruce Damone 10 © Albert 11 © Stancole 12 © PSLab 13 © Christian Philips 14 © Bo Bedre 15 Veneto Light 16 © C.Franke 17 © Rosslovegrove 18 Zelaieta Park — ©Blux Громадські вбиральні 1 © DarcStudio & Hufton and Crow 2 © Jomar Braganca 3 © Zeltini Studio 4 © Mell Lawrence Architects 5 © Rohan Chavan 6 Graviculture M Design — Shuhei Endo Architect Institute 7 © North News and Pictures Ltd 8 © Yilong Zhao 9 JinHua Architecture Park - Future Studio 10 Ken`ichi Suzuki 11 © Ken Lee 12 © Toshiyuki Yano 13 © lahznimmo architects 14 © Koji Fujii 15 © Jacky Suchail Architects 16 © Meier Hug 17 Jarmund / Vigsnæs AS Architects MNAL 18 Angus Ritchie + Daniel Tyler

Стратегія

438

439

Післямова Концепція базового благоустрою, запропонована в даному дослідженні, представляє розробку послідовного плану дій різних масштабів. Вона дозволяє рухатись від мікрорівня, на якому буде втілена знакова система маркування меморіальних і заповідних зон, до рівня реалізації програми шести маршрутів — безперервних, інклюзивних, освітлених, оснащених навігаційною системою, місцями відпочинку, оглядовими майданчиками, урнами та громадськими вбиральнями. Маршрути розроблені таким чином, щоб повноцінно розкрити потенціал території Бабиного Яру в контексті ширшої території київських ярів. Пропозиції і рекомендації враховують існуючі складності в пересуванні й орієнтації на місцевості, а також виділяють негативні чинники, які мають бути усунуті або мінімізовані в процесі запровадження концепції базового благоустрою. На сьогодні прогулянки ярами та відвідування меморіальних і заповідних зон ускладнені тим, що існуючі маршрути губляться в неосвітлених частинах яру, натрапляють на ділянки маргінальної активності або ж взагалі є неможливими для переміщення. Шість нових маршрутів дозволять пройти яр наскрізь або циркулювати по території, обираючи зручні входи і виходи. Концепція враховує різні способи користування територією, потреби й інтереси як місцевих жителів, так і непостійних відвідувачів, які можуть перебувати тут з різною метою. Шість маршрутів відкривають можливості швидкого пересування для мешканців району, загального ознайомлення з територією, активного відпочинку, прогулянок на природі, відвідування історичних пам’яток та ознайомлення з трагедією 1941 року. Аналіз території, якому присвячено значну частину цього дослідження, переконує нас у тому, що мінімальне, але точне втручання може дати значний результат у розвитку території Бабиного Яру. Такий підхід відповідає на запити містян, які розкриваються в їхніх повсякденних практиках, й суттєво увиразнює практики комеморації та перебування у заповідних зонах. Поступова, але ненав’язлива робота по благоустрою території не підкорить, а проявить природний ландшафт, та зробить яр активною частиною міських процесів, зберігаючи потенціал рекреаційної зони і акцентуючи місця тиші та місця пам'яті.

440

441

Аналіз історичного і сучасного контексту Бабиного Яру та прилеглої території

Ця робота виконана й надрукована коштом БО «Меморіал Голокосту “Бабин Яр”». Будь-який продаж або комерціалізація іншим способом є порушенням прав інтелектуальної власності БО «Меморіал Голокосту “Бабин

Проєкт виконала архітектурна майстерня «ФОРМА»

Яр”». Друк і розповсюдження цієї роботи не переслідує комерційної мети.

на замовлення Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

Жодна частина з цієї роботи не може бути відтворена або використана у будь-який спосіб без попереднього письмового дозволу правовласника,

Архітектурна майстерня «ФОРМА»:

за виключенням такого використання, яке не вважається порушенням прав

Антон Кузьмін

власника авторських прав. БО «Меморіал Голокосту “Бабин Яр”» заявляє,

Анастасія Данилюк

що для всіх об’єктів авторського права, які були використані у цій роботі,

Вероніка Арутюнян

зазначено джерело походження матеріалів, дотримано усі немайнові права

Ірина Мірошникова

авторів творів або правила цитування і посилання на джерела. У разі, якщо

Ірина Шершакова

об’єкт авторського права не був зазначений у роботі, будь ласка, звертайтесь

Кирило Хіврич

до БО «Меморіал Голокосту “Бабин Яр”» для врахування інформації

Ніна Диренко

у подальшій роботі.

Олексій Петров Христина Зубко Ярослав Ленченко Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» Іля Хржановський - художній керівник, Анна Камишан - куратор проекту, Олеся Коваленко - менеджер проекту, Вероніка Шустер - менеджер проекту Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі (Андрій Руккас) Вступ і післямова: Борис Філоненко Коректор, літредактор українського тексту: Наталія Потеряйко Переклад російською: Наталія Потеряйко Переклад англійською: Тетяна Родіонова, Юлія Дідоха Дизайн і верстка: Андрій Щербина, Олексій Івановський, Олександр Ставнічук © БО «Меморіал Голокосту “Бабин Яр” 2020» і авторський колектив архітектурної майстерні «ФОРМА».

БО «Меморіал Голокосту "Бабин Яр"» 01001, Київ, пл. Спортивна, буд. 1а, вежа «А», а/с 55 Тел.: +38044-233-66-17 info@babynyar.org

442

443

444

445