Як нові медіа оптимізують роботу видань by Khmelnitsky Portal

Модуль 3 Як нові медіа оптимізують роботу видань? Від внутрішніх інфопотоків до зовнішнього просування

НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ конспекти

травневі сесії 2010 рік. Київ, Одеса, Харків 1

Авторська група: Артур Оруджалієв, Сергій Даниленко Редагування: Віталій Мороз, Андрій Кулаков

ЗМІСТ (клікабельно) Журналистика вчера и сегодня .......................................................................................... 3 Контент. Сервіси. Спільнота. Логіка трансформацій Інтернет-ЗМІ в цифрову епоху ... 12 Нові формати контенту ..................................................................................................... 14 Власні бази даних ............................................................................................................. 17 Сервіси в Інтернет-ЗМІ ..................................................................................................... 21 Современная модель потребления информации читателем ........................................ 23 Як Інтернет змінює структуру ЗМІ й організацію робочого дня Інтернет-ЗМІ................ 26 Онлайн-інструменти для Інтернет-журналістики ............................................................ 31 Роль инструментария для мониторинга и как всегда быть в центре событий.............. 34 Особливості текстів в Інтернет-ЗМІ ................................................................................. 38 Не нужно вдаваться в крайности! .................................................................................... 40 Основы интернет-маркетинга и поисковой оптимизации ............................................... 43 Просування Інтернет-ЗМІ в соціальних мережах ............................................................ 48 Простой Веб ...................................................................................................................... 56 Ключові показники ефективності роботи Інтернет-ЗМІ................................................... 57 Google Analytics ................................................................................................................. 59 Источники трафика в Уанете ........................................................................................... 61 Залучення аудиторії до роботи над сайтом .................................................................... 63 USG вчера и сегодня ........................................................................................................ 69 Новая жизнь старого контента ......................................................................................... 71 Мобільні платформи ......................................................................................................... 73

Довідка: MediaNext (офіційна назва проекту - Розвиток Нових медіа в Україні) є спільним українсько-голландським проектом за фінансування програми МАТРА на кошти МЗС Королівства Нідерланди. Ключовим голландським партнером МГО «Інтерньюз-Україна» виступив Європейський центр журналістики (Нідерланди), одна з найбільш авторитетних медіа-організацій в Європі. Проект ставить за мету ініціювати трансформацію українських медіа в бік їх подальшої відкритості до нових технологій, і сприяти ширшому впровадженню інструментів нових медіа в повсякденній роботі журналістів. Контакти: Блог: http://medianext-ua.livejournal.com/ Тwitter: medianext_ua Сайт: www.internews.ua Віталій Мороз, керівник програм нових медіа 067 243 36 66 vitaliy.moroz@gmail.com

День 1 Журналистика вчера и сегодня Медиабизнес сегодня переживает далеко не самые простые и счастливые времена. Благодаря интернету у среднестатистического читателя появилась возможность доступа практически к любой информации. Соотвественно, все меньше людей попросту платят за информацию, т.к. в Сети она по большому счету бесплатная. Рентабельность многих изданий сегодня под угрозой. Все больше медиаменеджеров «закручивают гайки» в подконтрольных им проектах. Пришло время избавляться от накопленного жира. Современный журналист должен понимать, что его персональный успех связан с успехом издания, в котором он работает. Конечно, каждый должен делать свою работу и составление бизнес-планов и контроль за расходованием финансов не его задача, но никто не отменял персональную эффективность. Проходят времена, когда материал мог готовиться неделями. Когда после посещения мероприятия его можно было выписать «в ближайшие дни». Именно выписать, т.е. сдать в редакцию текст, который передать по длинной цепочке. Который для превращения в статью на сайте должен пройти еще через руки десяти человек - фотографа, дизайнера, литредактора, контент-менеджера и других коллег, которые получают зарплату. Сегодня журналист должен в первую очередь переключиться. Включить понимание, что он неотъемлимая часть бизнес-процессов и нужно оптимизировать все, что в его компетенции. Конечно, можно с высокоподнятой головой долго и нужно всем рассказывать, о том, кто тут «мастерслова» и что ничего кроме создания высокохудожественных и сверхактуальных текстов никто делать не обязан. Но рассказывать придется не долго. Естественно. Всегда есть свои исключения. Как в виде высокорентабельных изданий (вопрос долго ли) так и авторов-звезд, где первая сотня долларов гонорара выплачивается уже в тот момент, когда палец селебрити лишь дотрагивается до золотой кнопки его клавиатуры. Но сейчас мы говорим про среднестатистическую ситуацию на рынке. Где журналисты получают, скажем, не очень много, а издания не посылают курьеров на лексусах. Во время осознания журналистом новых реалий не стоит забывать и про следующий факт. Независимое издание - прибыльное издание. До тех пор, пока вы приносите своему инвестору хорошие доходы никто менять концепцию не будет. Убивать нормальное прибыльное издание дешевыми заказухами в большинстве случаев тоже никто не станет. Прошлой осенью «Интерньюз-Украина» организовала в Киеве очень интересный доклад Пьета Бэккера, европейского эксперта по развитию медиа. Он в частности дал понять, что современный журналист - это не писатель. Типичная картина современной журналистики - это сидящий в автомобиле журналист, пишущий заметку на сайт издания, одновременно сгружающий по 3

мобильному интернету фотографии с цифрового фотоаппарата на корпоративный сервер, а не редко и загружающий видео на youtube. Если вы не готовы этого делать, а ваше призвание - «писать», то можете не расчитывать на работу в хороших европейских изданиях. Говорят, что в Guardian даже не рассматривают в качестве возможных кандидатов тех соискателей, у кого нет своего блога. Сверхвысокое качество фото и видео не требуется сегодня в большинстве случаев, а сьемке цифрового видео можно обучиться за полдня. Посылать и фотографа и оператора и контент-менеджера и дизайнера сегодня практическииникто не может себе позволить. Ну или опять же тогда это не бизнес и не совсем понятно во что играются его владельцы. Онлайн-реалии украинских СМИ Сергей Горбачев, директор информационного центра газеты "КоммерсантЪ-Украина" http://kommersant.ua

• Ежедневная деловая газета • Посещаемость сайта: до 15 тыс. человек в сутки • Тираж издания: 15 тыс. Исключительно онлайном занимается один сотрудник, который отвечает за наполнение новостной ленты сайта. Фактически он в ньюз-руме дает указания редакторам, которые в это время по внутреннему графику пишут на внешнюю ленту. Вообще-то, около десяти редакторов информцентра выполняют большой круг задач, в т.ч., среди которых написание на внешнюю новостную ленту – задача важнейшая, но далеко не единственная. Если оценивать соотношение «наш контент – другие источники), то по моей оценке – примерно 50 на 50 по количеству материалов и 70 на 30 по объему. Т.е. количество материалов примерно одинаковое (наши публикации в газете и переписанные в нашем формате сообщения информагентств), но по объему наши материалы намного больше, потому что на сайт выкладывается весь номер издания, а это восемь полос. Что очень немало. Есть еще несколько ежедневных сообщений наших региональных корреспондентов на новостную ленту, но их немного. 4

Бизнес-модели издания в онлайне сейчас в стадии модернизации. Пока доходы приносит в основном медийная реклама. Приоритет для нас – печатная версия. Все материалы печатной версии выкладываются в сеть примерно в восемь утра наряду с RSS-лентой. В «твердую копию» материалы, которые готовились для онлайна, попадают чрезвычайно редко. А вот наоборот – регулярно: каждый день на сайт выкладывается много материалов, которые изначально готовились для газеты, но «не прошли по конкурсу у Гоголева» J . То есть – это вполне качественные наши материалы, не попавшие на полосу, потому что есть еще более качественные и актуальные. Все комментарии к нашим материалам на сайте уже пару лет можно делать только через ЖЖ. Многие наши материалы постятся в ЖЖ самими юзерами. Есть аккаунт на твиттере: @kommersant_ua:, куда попадают все наши новостные сообщения и скоро будут размещаться анонсированные ссылки на материалы собственно газеты. Насколько мне известно, системно журналисты в блоги на «неличные» темы не пишут. Хотя в личных блогах народ и высказывается и коммуницирует на любые темы, в т.ч. – и журналистские. Алена Притула Главный редактор «Украинской Правды» http://pravda.com.ua

• Политическое онлайн-издание • Посещаемость сайта: 175-200 тыс. человек в сутки Над сайтом «Украинской правды», т.е. без учета других проектов, работают 1 выпускающий, 4 редактора новостей (они же всегда могут пойти на пресс-конф или событие, сделать фотореп или написать статью), 1 вечерний редактор (он же работает по выходным), 1 постоянный автор статей в штате, много авторов работаю внештатно, 1 репортер (для освещения пресс-конференций), 1 фоторепортер (работает для всех проектов) . Соотношение между своим контентом, информацией из новостных лент информационных агентств и перепечаток из других СМИ постоянно меняется и 5

зависит от многих факторов. Например, у нас много больных, или просто редакторы взяли отпуск, тогда мы опираемся на сообщения информ-агентств. Самые важные пресс-конференции и события мы освещаем самостоятельно порой 2-3 человека могут быть на важном мероприятии. Как правило, чем горячее информационно день, тем больше наших новостей. И мы иногда позволяем себе больше отдохнуть и довериться агентствам в день, когда новостей мало. Пока зарабатываем только на баннерной рекламе. Думаем как диверсифицировать доходы. Типичный алгоритм работы выглядит следующим образом: редакторы сядят все в одной комнате и параллельно отслеживают информационное поле. Сообщают друг другу, кто какую новость берет на себя, кто куда звонит, кто кого аккредитует и т.д.

При посещении мероприятий журналист передает новости как можно быстрее на сайт или в редакцию. Важную новость отправляет коллегами смской прямо во время мероприятия. Приносит и шлет в офис все добытые документы и фото. Как происходит расследование кратко не опишешь. Всегда по-разному, но есть и общие моменты - обязательное направление официальных запросов, поездка или поход в место события, беседы с соседями (очевидцами, друзьями, родственниками, знакомыми), фотографирование места события, огромное количество телефонных звонков и уточнения. Может затянуться на месяцы. Всегда можно найти людей, заинтересованных в том, чтобы добавить детали - вот их важно найти. Относительно присутствия в новых медиа, то в основном это делают наши читатели. Мы понимаем, что пока работаем недостаточно в этом направлении. Из последних цифр - Facebook нам дает где-то 500 посещений в день. Иван Федоров Руководитель проекта Natali.ua http://natali.ua

• Ежемесячный женский журнал • Посещаемость сайта: 20 тыс. человек в сутки • Тираж журнала: 473 тыс. + 55 тыс. «Натали-мини» Над сайтом (размещение материалов, дизайн и верстка, поддержка сайта и пользователей, продвижение ресурса, продажа рекламы) работают 5 человек. В этом отделе нет авторов пишущих только для интернет-версии. Для наполнения ресурса мы используем ресурсы редакции журнала: - авторы (новости, освещение событий, мероприятий, написание рекламных материалов) - литературная редакция (вычитка материалов написанных для сайта) - художественная редакция, фотографы (съемка материалов) 70% материалов - это статьи журнала, 30% - рекламные материалы, новости редакции и партнеров. Новостные агентства и перепечатки из других СМИ не используем. Пока сайт зарабатывает исключительно на рекламе (баннерная, контекстная, рекламные статьи, спецпроекты на сайте - конкурсы, акции, опросы, тематические разделы, спецпроекты сайт+журнал - конкурсы и акции, серии статей). Платных сервисов нет, но планируются. Типичный алгоритм освещения мероприятия автором выглядит следующим образом: - посещение мероприятия - получения фотоматериалов и дополнительной информации от организаторов - написание статьи - вычитка литредактурой - передача материалов в Интернет-отдел, занесение в план публикаций - верстка, дизайн, публикация на сайте Процентов 70-80 материалов журнала выкладывается на сайт. Публикация статей на сайте начинается с момента поступления номера в продажу, и заканчивается в первую неделю продаж следующего номера. Статьи равномерно распределены в этом временном промежутке. Так как номер готовится к печати за два месяца, материалы подготовленные для онлайн-версии в журнал не попадают. Скорее происходит наоборот, некоторые материалы, мы переносим из печатной версии в онлайн. Есть rss-трансляция в твиттер и группа в одноклассниках. Пока силами редакции. В новую версию сайта мы закладываем интеграцию с facebook, livejournal, twitter и возможно вконтакте. Олег Иванцов главный редактор Focus.ua http://focus.ua

• Еженедельный журнал • Посещаемость сайта: 70 тыс. человек в сутки • Тираж журнала: 40 тыс. Над сайтом работает 11 человек. Свой контент/вторичные новости (новостной агрегатор) - это соотношение составляет примерно 1 к 10-12. Во время информпиков (выборы, ключевые голосования в парламенте, спецтемы) 1 к 8. Мечтаем выйти на 1 к 4. Зарабатываем на баннерной рекламе и промо материалах (обязательно с рекламными примечаниями, указанными в выходных данных сайта). Алгоритм работы журналистов следующий: Корреспонденты: ежедневное планирование, заявки тем редактору, задачи редактора (все накануне или сегодня-на сегодня) подготовка 3-5 собственных новостей (поле, телефон, отмыв и доработка чужих новостей) Это если очень кратко и схематично. Редакторы новостной ленты (агрегатора) разделены по рубрикам, норматив - 20 новостей в смену. У каждого список источников мониторинга ( в любой рубрике есть 7-12 ведущих генераторов новостей: информагентства, ежедневки, телеканалы с развитыми новостными службами. Боремся с тупым копипастом обязателен бэк по теме, связанные темы, фотогалереи и т. п., есть шабоны новостных сообщений) Цель редактора ленты - избавить новостного пользователя по своей тематие от необходимости читать ворох печатных изданий, смотреть десятки сайтов и твканалов. По будням работаем с 7 до 24. Редактор видеоконференций - планирование (еженедельно), анонсы, трансляция, нарезка видеоновостей, подготовка текстового интервью с видеофайлом. Фоторедактор - планирование и подготовка фотогалерей, координация фотокоров журнала для подготовки фоторепов на сайт, ведение фотобанка, изготовление баннеров - все в рабочем порядке. 8

Все материалы печатного издания выкладываются в онлайн. Время появления и способ подачи обусловлены информполем и интересами промо журнала. Подготовка онлайн-версий материалов (как правило на политические темы) обычная практика. Журналисты печатного издания - основные авторы собственных материалов сайта (доминирующий формат - новости и расширенные корреспонденции, интервью и репортажи). В дни экстра событий журналисты печатного издания включаются в работу в поле и работают в режиме информагентства. Впервые опробовали такую модель в ночь выборов - успешно конкурировали с основными информагентвами. Есть небольшой пул регулярных внештаников (экономика), пишущих специально для сайта. Соц. сети - очень скептически смотрю на это дело. Маркетинг ведет нас в сетях, есть записи, вот-вот добавим опции экспорта с сайта во все сети и форматы. Но это больше имиджевая фишка. По известным мне данным, и у нас, и у конкурентов сети дают мизер по трафику и слезы по ядру и глубине - трафик-то из сетей случайный, нецелевой. Как по мне, ничто не заменит Новости - своей, эксклюзивной и вовремя и правильно поданной. Пользователи такие новости сами подхватывают и рассылают, как вирус. А вот вирусным продвижением с использованием сетей пользуемся. Но это разовые акции.

10 фактов о современном медиабизнесе и журналистике На основе лекции Пьета Бэккера, источник http://www.arturclancy.com/archives/842 1. Качественная журналистика требует понятную и работающую бизнесмодель Как бы это банально не звучало, но это так. К сожалению, украинский рынок как и некоторые другие страны Восточной Европы испытывают проблему, когда миллионерам после открытия своих ресторанов и фитнесс-клубов хочется стать владельцами СМИ и они открывают по карманной газете либо журналу. Их качество и концепция оставляют желать лучшего. 2. Современный журналист - это не писатель Типичная картина современной журналистики - это сидящий в автомобиле журналист, пишущий заметку на сайт издания, одновременно сгружающий по мобильному интернету фотографии с цифрового фотоаппарата на корпоративный сервер, а не редко и загружающий видео на youtube. Если вы не готовы этого делать, а ваше призвание - «писать», то можете не расчитывать на работу в хороших европейских изданиях. Говорят, что в Guardian даже не рассматривают в качестве возможных кандидатов тех соискателей, у кого нет своего блога. Сверхвысокое качество фото и видео не требуется сегодня в большинстве случаев, а сьемке цифрового видео можно обучиться за полдня. Посылать и фотографа и оператора и контент-менеджера и 9

дизайнера сегодня никто не может себе позволить. Ну или опять же - тогда это не бизнес и не совсем понятно во что играются его владельцы. 3. Медиабизнесу повезет, если Руперт Мердок окажется прав Глава News Corp первым в современном мире на полном серьезе заявил, что пора за контент платить, поскольку его производство стоит больших денег. И если зачастую все участники медиа-рынка с ним спорят и критикуют, то тут все согласились. Однако навязать свое желание реальному рынку и конечному потребитеель не просто. Все отчетливо понимают, что платить люди в Интернете могут и будут только за какой-то сверхнеобходимых и эксклюзивный контент. Wall Street Journal вполне себе сможет зарабатывать этой схемой, но что будет с таблоидом The Sun, например? Сегодня по всему миру многим журналистам говорят - «с тебя две страницы в день». Это совершенно идиотская и тупиковая схема, однако таковы реалии и они изменяться лишь если РМ окажется прав. Сегодня же получается, что очень дорогие люди часто должны производить очень дешевый контент. Если бы такое наблюдалось в ресторанном бизнесе, то шеф-повар в ресторане со звездами Мишлена должен бы был дополнительно готовить в день по 3 гамбургера для фастфуда. 4. Пользовательский контент - это закаты и рассветы User generated content это сегодня мечта многих издателей. Реализовав такую возможность на своем сайте, компании, якобы, начинают экономить, что очень важно и нужно в современных реалиях. Все мечтают, что бы пользователи загружали на сайт оперативные и интересные новости, репортажи с места событий, фотографии. Но вместо горячих новостных фотографий вы получите лишь закаты и рассветы, тысячи фотографий закатов и рассветов, ведь именно сегодня именно вашему читателю удалось снять такую неповторимую картину и он решил ей поделиться и «выложить свое авторское фото на сайт уважаемого издания». В общем, будьте реалистами. Журналистика - это не хобби. 5. Печатная пресса никуда не исчезнет Медиа на самом деле исчезают очень редко. За последние десятилетия можно вспомнить лишь один источник распространения информации, который практически исчез - это телеграф, да и тот, СМИ ведь не являлся. Разговоры о том, что печатная пресса будет вытеснена онлайн-изданиями напоминает аналогичные прогнозы, которые циркулировали на рынке, когда появилось радио, затем ТВ, затем DVD. Но ни концерты, ни кинотеатры, ни то же радио никуда не исчезли. Никуда не денется и печатная пресса. Просто ее рынок притерпит весьма существенных изменений. 6. В интернете совсем не дешево и все по-другому Сегодня многие издатели стараются перевести свои издания в онлайн-формат, поскольку там якобы дешевле. Стремление логичное и понятное, однако 10

утверждение про низкие затраты совсем не верно. Да, там нет логистики, полиграфии и прочих оффлайновых вещей, но - вы хотя бы представьте, что затрат может потребовать даже такая «мелочь» как работа с комментариями. Посчитайте, сколько человек нужно выделить на модерирование 10-12 тыс комментариев в сутки на популярном сайте. Или вы хотите, что бы сайт превратился в помойку? Примеров масса. Кроме того, в интернете намного сложнее работать с аудиторией и зарабатывать деньги. Среднестатистический читатель заходит на сайт онлайн-газеты не каждый день, а пару раз в месяц, не посвящая ей весь завтрак или обед, а останавливаясь на сайте буквально на пару минут на чтение нескольких заметок. МЕСЯЧНЫЕ аудитории практически всех европейских сайтов газет, мигрирующих в онлайн, меньше, чем ДНЕВНЫЕ аудитории этих же газет в оффлайне. Причем цифры сайтов зачастую сопоставимы с обычными онлайн-изданиями без оффлайнсоставляющей. 7. Раздувать штат запрещено СМИ в интернете должно быть небольшим. В абсолютном большинстве случаев, как только появляются первые деньги, проекты начинают «взрослеть» - нанимают дизайнеров, программистов, увеличивают штат журналистов, появляется куча консультантов, фотографы, отдел видео-монтажа, «директора» и прочие необходимые специалисты. Это все здорово и «солидно», только потом становится понятно, что это превращается во все, что угодно, кроме нормального медиабизнеса. Если вы хотите делать, зарабатывающий медиапроект - посадите около 10 журналистов и работайте. Конечно же есть иссключения, но их не много, и это точно не вы. Когда станете этим самым исключением - поймете. 8. Не рассчитывайте особо на доходы от рекламы в онлайне Времена, когда достаточно было повесить на сайте пару баннеров и зарабатывать на этом - проходят. Экспериментируйте, думайте и придумывайте новые способы дохода - издавайте подборки лучших публикаций, открывайте партнерские магазины, проводите мероприятия, будьте посредником, делайте что угодно, но зарабатывайте. Гордые журналисты, которые не призваны торговать и думать в этом направлении, и их дело только писать тексты, скоро останутся без работы. И даже если/когда Руперт Мердок добъется своего, все-равно это случится не завтра, а кушать то нужно сегодня. 9. Современный журналист должен быть очень умным:) Не пользуетесь RSS, не отслеживаете с помощью Google Alerts интересующие вас компании, рынки и сегменты, не читаете twitter экспертов - начинайте это делать. Не хотите - опять же, пора искать другую работу, или вы не будете конкурентным специалистом. Журналистика и медиабизнес сегодня очень сильно меняется. 15 лет назад журналисты работали, в среднем, на 30 процентов меньше. Можете бастовать или изобрести машину времени. А пока думаете над этим - напишите заметку в корпоративный блог. 10. Журналистика - это отличная профессия И это не смотря на кризисы, масштабные изменения на рынке, новые реалии работы:-) 11

Контент. Сервіси. Спільнота. Логіка трансформацій ІнтернетЗМІ в цифрову епоху З появою Інтернету традиційні ЗМІ почали розглядати його в першу чергу, як ще один спосіб поширення свого контенту. Телеканали, радіостанції, друковані ЗМІ почали створювати власні сайти. Перші сайти Інтернет-ЗМІ, як правило, дублювали той контент, який публікувався в основному ЗМІ. Спеціально для Інтернету ніхто не писав і особливо не намагався адаптувати контент, наприклад, друкованої газети до сайту газети. Статті і фото просто переносились один в один на сайт. З розвитком Інтернету ситуація кардинально змінилась. ЗМІ більше не сприймають сайт, як просто ще один канал поширення інформації. Інтернет-сайт стає одним із найбільш важливих центрів взаємодії з аудиторією ЗМІ в цілому. Спеціально для сайту готуються матеріали, на сайтах з’являють принципово нові формати контенту – рейтинги, текстові онлайнові трансляції, міні-енциклопедії, веб-конференції, аудіослайдшоу, мультискріпти тощо. Для порівняння, так виглядав сайт The New York Times у 1998 році.

І так виглядає сайт у 2010 році.

Детальніше зміни будуть проаналізовані на наступних сторінках, однак вже зараз бачимо суттєво різницю: видання стало потужнішим, більш масивним і серйозним.

Нові формати контенту Одна із найбільш суттєвих змін, які вніс Інтернет у роботу ЗМІ, - це нові формати контенту. В Інтернеті з’явились принципово нові способи донесення інформації до аудиторії, яких не існувало ні у телебачення, ні у радіо, ні у пресу. Можна говорити про те, що Інтернет поєднав у собі і відео, й аудіо, і текст, додавши свої, ні на що не схожі способи взаємодії з аудиторією. Відео Один із викликів, які сьогодні стоять перед друкованими ЗМІ, – це наповнити свої сайти якісним відео. Несподівано виявилось, що друковані ЗМІ змушені грати на чужому полі: вони не можуть просто публікувати в онлайні тексти, аудиторія прагне бачити і відеоконтент. Це завдання у світі вирішується по-різному. На сайтах деяких ЗМІ відеорозділу просто немає, більш потужні ЗМІ змогли його створити. Так, на скріншоті нижче зображений відеорозділ сайту Kommersant.ru/video.

Хороші відеорозділи мають такі Інтернет-ЗМІ, як РИА Новости (http://rian.ru/video/), Korrespondent.net (http://korrespondent.net/video), Lenta.ru (http://lenta.ru/video/) та інші. Відеоконтент розміщується в окремому розділі сайту, а також може додаватися в середині текстових публікацій чи як додатковий контент після статті. Звідки ж можна брати відеоконтент? Існують кілька варіантів вирішення проблеми: 1. Копіювати з посиланням – так робить, наприклад, сайт Korrespondent.net, який знаходить відео на YouTube та інших відеохостінгах і публікує на 14

власному сайті з посиланням на першоджерело. Цей спосіб найбільш дешевий з точки зору виробництва контенту, однак таким чином ЗМІ залежить від інших відеохостингів, та й копіювати відео з чужими логотипами не престижно. 2. Власний production. Це дорогий спосіб виробництва контенту, таким шляхом пішов, наприклад, сайт Kommersant.ru. 3. З партнерського телеканалу. Деяким ЗМІ пощастило й вони є частиною медіа-холдингу, до складу якого входить у тому числі телеканал. Наприклад, Vesti.ru можуть брати контент телеканалу ―Росія 24‖, а Lenta.ru – Rambler media. 4. User generated. – Цей шлях не вирішує проблему в цілому, однак робить її менш болючою. Інтернет-ЗМІ у такому випадку дозволяють користувачам завантажувати власні відео на сайт і розташовують їх поряд із основним контентом. Мультискріпт Мультискріпт – один із форматів контенту, притаманний суто Інтернету. Він активно використовується ІА РІА Новості, приклад мультискріпту можна знайти за адресою http://rian.ru/mm/20091209/198510942-ig.html. Нижче на скріншоті показаний приклад мультискріпту.

Мультискріпт – це відео + стенограма + ключові цитати + зміст. Таким чином читач може одразу легко перейти на будь-яку хвилину відео або скопіювати собі частину тексту із розшифровки відео. Аудіослайдшоу. Ще одна інновація від РІА Новости. Приклад можна переглянути за адресою http://rian.ru/ashow/. Аудіослайдшоу – це фото + текст + звук. Читач у такому випадку переглядає фоторепортаж у режимі слайдшоу, де є підписи до фотографій, а в цей час звучить дикторський голос, який розповідає новину. Подкасти. Звук. Звукові подкасти – це жанр, який прийшов в Інтернет з радіо. Суть його у тому, що новина надиктовується голосом. Відвідувач сайту може прослухати звуковий запис новини, скачати його собі на комп’ютер, щоб послухати пізніше або, наприклад, в плеєрі за кермом. Також відвідувач може собі додати цей аудіозапис у блог чи на домашню сторінку. Приклад аудіоподкасти можна знайти на головній сторінці Rian.ru. Флеш Технологія Flash відкриває цілий простір для творчості і створення нових форматів контенту. Наприклад, на сайті Formula1.ua http://formula1.ua/2010_formula_1_bahrain_grand_prix/ можна переглянути на флеші хід гонки. Флеш аналізує величезний масив цифр – офіційну статистику гонки - і автоматично видає реконструкцію гонки.

У більш складному випадку флеш-дизайнери малюють вручну флеш-графіку. Наприклад, на сторінці http://www.rian.ru/infografika/20100415/222519247.html можна переглянути 3D-реконструкцію катастрофи літака ТУ-154 під Смоленськом у квітні 2010 р. 16

Текстові трансляції Текстова трансляція – це репортаж, як правило, про спортивну подію, який постійно оновлюється у той самий момент, коли подія відбувається. Наприклад, під час футбольного матчу, видання може на окремій сторінці повідомляти про його перебіг: найбільш гострі моменти, кутові, жовті картки, забиті м’ячі тощо. Такі текстові трансляції дають можливість не купувати дуже дорогі права на трансляцію відео, вирішують проблему повільного Інтернету в регіонах і дають можливість читати людям перебіг матчу, якщо у них немає телевізори. Розділ, присвячений текстовим трансляціям на сайті РІА Новости: http://lenta.ru/online/2010/04/17/csklok/ Таймлайн Дає можливість переглянути, як події розвивалися у часі. Читач може ―подорожувати‖ за шкалою часу і дивитися все нові й нові тексти, фото, відео. Приклад цього жанру можна знайти, наприклад, на сайті ―Української правди‖ http://www.pravda.com.ua/timeline/#2004

Власні бази даних Провідні Інтернет-ЗМІ мають власні добре структуровані бази даних інформації. Часом вони нагадують цілі міні-енциклопедії, присвячені ключовим публічним фігурам, компаніям, державам, ринкам, статистичним даним. Один раз створивши таку базу даних, її можна постійно використовувати для того, щоб дати читачам більше контекстуальної інформації. Такі бази даних мають, наприклад, Lenta.ru (http://lenta.ru/lib/), Liga.net (http://file.liga.net/), Korrespondent.net (http://files.korrespondent.net/), The New York Times (http://topics.nytimes.com/topics/reference/timestopics/all/a/index.html). Наявність баз даних і статистики дає Інтернет-ЗМІ унікальні можливості: наприклад, знаючи, скільки жовтих карток отримують гравці за сезон, можна автоматично публікувати рейтинги найбільш грубих гравців. А публікуючи будь-яку статтю, можна автоматично давати інформаційні довідки про ключових фігур, які у статті зустрічаються.

Рейтинги контенту. Інтернет дає можливість у режимі реального часу відслідковувати популярність опублікованого контенту: статті, які збирають найбільше коментарів, найбільше переглядів тощо. Інформація про найбільш популярний контент сама по собі є цікавою для читачів.

Спеціальні проекти Одна із особливостей Інтернет-ЗМІ – це спеціальні проекти, які є поєднанням тексту, відео, фото, звуку, інфографіки та інструментів взаємодії з відвідувачами. Так, наприклад, на сайті Korrespondent.net працює спецпроект ―Міра правди‖. У рамках спецпроекту редакція публікує висловлювання українських політиків та публічних фігур і пропонує відвідувачам оцінити, наскільки вони є правдивими. Також редакція дає свою оцінку й розгорнутий експертний коментар. В результаті можна переглянути висловлювання й обіцянки політиків і рівень їх правдивості.

Знайти спецпроект можна за адресою Korrespondent.net/truth 18

Інший спецпроект Корреспондета називається ―Краща українська книга‖ http://exclusive.korrespondent.net/books/bestbook У рамках спецпроекту відвідувачів запрошують голосувати за кращі українські книжки. На сайті відображаються книжки-номінанти, імена жюрі, опубліковані рецензії на книжки. Спецпроект РІА Новости ―Листи у Польшу‖ дає можливість http://www.rian.ru/poland/ написати листа співчуття польському народові у зв’язку із загибеллю Президента Леха Качинського в авіакатастрофі 10 квітня 2010 р. Спецпроект ―Пандемія грипу‖ http://rian.ru/flu/, запущений взимку 2010 року дає поради, як вберегтися від грипу, приймає питання відвідувачів до лікарів, публікує корисні поради й останні новини про епідемію. Більше прикладів спецпроектів можна знайти за адресою http://rian.ru/docs/projects/index.html Спецпроекти – це комплексний спосіб взаємодії з читацькою аудиторією. Вони поєднують у собі мультимедійний контент з інструментами взаємодії з відвідувачами. У дечому спецпроекти Інтернет-ЗМІ нагадують ―спеціальні випуски‖ чи ―спеціальні додатки‖ у друкованій пресі. Наприклад, ―Корреспондент ТОП-100‖ чи Фокус ―Найкращі міста України‖.

Сюжети Сюжет – це окрема сторінка, на які зібрана і постійно оновлюється інформація про подію чи на актуальну тему. У старих медіа, таких, як ТВ чи преса, подібної можливості не було. Сюжет, показаний по ТВ, рідко хто записував і пізніше передивлявся. Прочитану газету так само рідко хто перечитував, вона відправлялась в архів. В Інтернеті інформація подається у більш динамічному вигляді. Як тільки стається подія, одразу ж створюється ―Сюжет‖, який постійно наповнюється все новими й новими деталями: коментарями експертів, аналітикою, інфографікою, фотографіями, відео, контентом від читачів тощо. Приклад сюжету показаний нижче на скріншоті. Це сюжет про скасування авіарейсів в Росії у зв’язку з виверження вулкану Ейяфьятлайокудль.

Інші приклади сюжетів сюжетів: http://rian.ru/stories/.

Веб-конференції Веб-конференція – це один із інтерактивних інструментів Інтернет-журналістики, сторінка, на якій збираються і публікуються питання до публічної особи, а потім публікуються відповіді цієї особи. Це аналог дзвінка у прямий ефір на телебаченні чи на радіо. У такий спосіб Інтернет-ЗМІ можуть запросити аудиторію до участі у процесі підготовки контенту: питання публічним особам задають самі читачі. Приклади веб-конференцій можна переглянути на сайтах Обозреватель (http://conf.oboz.ua/), Gazeta.ru (http://gazeta.ru/interview_all/index.shtml), M1 (http://m1.tv/ua/products/brief/).

Інформери. Інформери на сайтах Інтернет-ЗМІ – це один з видів партнерського контенту. Окрім власного контенту, видання може також посилатися на новини інших видань, своїх партнерів. Нижче на скріншоті показані приклади інформерів.

Одна із проблем українського Інтернету – велика кількість ―жовтих інформерів‖.

Сервіси в Інтернет-ЗМІ Сервіси на сторінках Інтернет-ЗМІ почали з’являтись у 2000-х роках з розвитком технічних можливостей Інтернету. Раніше Інтернет-ЗМІ лише публікували контент. Підписка на новини Gazeta.ru – http://www.getbanner.ru/cgi-bin/mailme/mailme/ E-mail-центр Gloss.ua - http://gloss.ua/user/email_settings - користувач може підписатися не просто на новини, а, наприклад, лише на новини, де зустрічаються певні ключові слова. Тест на кіносмак Gloss.ua – відвідувач може оцінити кілька фільмів, після чого сайт починає рекомендувати людині нові фільми, котрі їй з високою ймовірністю сподобаються. Плани Gloss.ua – користувач може створити план, наприклад, «Піти в кіно» й запросити друзів приєднатися до плану. SMS-результати Tennis.ua – користувач може підписатись на розсилку результатів матчів по смс. Як тільки матч закінчиться, людина безкоштовно отримує смс з результатом гри. Афіша подій Gloss.ua/afisha - відвідувач може вибрати подію, куди хоче піти на вихідних, обрати кінотеатр, виставку, нічний клуб, концертний зал, театр, ресторан тощо, обрати опції, час, забронювати столик в ресторані. 21

Пробки на дорогах - http://probki.vesti.ru/index.html показує ситуацію на дорогах міста. Сервіси в Інтернет-ЗМІ дають можливість привабити додаткову аудиторію. Достатньо один раз створити на сайті ЗМІ цікавий сервіс, і він буде постійно приваблювати й утримувати відвідувачів.

Реєстрація користувачів Сайти Інтернет-ЗМІ можуть реєструвати читачів на сайті, створювати профіль кожному читачеві і пропонувати йому персоналізовані сервіси. Це один зі способів прив’язати читачів до себе, налагодити довготерміновий зв’язок з ними. Детальніше про реєстрацію користувачів та способи взаємодії з аудиторією на сайті – читайте далі.

Мобільні платформи. Однією з особливостей Інтернет-ЗМІ є мультиплатформеність. Сучасні ІнтернетЗМІ публікують інформацію не лише на власному сайті, але і на мобільній платформі, в соціальних мережах, Твіттері тощо. Приклад використання мобільної платформи можна знайти за адресами http://rian.ru/iphone (новинарний application для iPhone від РІА Новости), http://gloss.ua/iphone (афіша Києва на кожен день від Gloss.ua).

Современная модель потребления информации читателем Традиционный выбор читателя довольно прост. Подходя к газетному киоску он выбирает между несколькими изданиями одной тематики. Эти журналы или газеты работают на одном рынке, постоянно оглядываются друг на друга, одним словом - конкурируют.

Выходя в Интернет, многие издатели подсознательно переносят эту модель потребления информации и в плоскость онлайна. И совершают ошибку. Читатель тут ведет себя совершенно по другому.

Он не стоит перед выбором - сходить ему на один сайт или на другой. Он идет на оба, более того, даже не на два, а на десять. На самом деле не так и много читателей изо дня в день ходят на сайты своих любимых изданий. «От корки до корки» так вообще прочитывают единицы. Он выбирает информацию, а не сайт. 23

Множество издателей же по-прежнему оглядываются на «сайты-конкуренты», мониторя 2-3 ресурса и забывая о том, что таит в себе куда большую опасность. Конкурент абсолютного большинства изданий - это онлайн медиасреда в целом. Именно с нее начинают утро множество читателей. Люди открывают разнообразные агрегаторы и социальные сети. В закладках все чаще можно обнаружить Google Reader, ЖЖ и Яндекс.Новости, а не пару-тройку «сайтовконкурентов».

Все чаще вес бренда издания снижается. Потребляя информацию люди видят на одном уровне новость из авторитетного новостного агенства и блога своего товарища. При этом, очень часто, ссылка, новость или повод, который написал либо рекомендовал знакомый имеет куда более важный вес для читателя, чем традиционное обезличенное обращение редактора сайта на аудиторию в десятки тысяч человек.

Издатели должны постоянно думать над тем, что нужно сделать для того, что бы утро читателя начиналось именно с их сайта. Почему читатель идет в социальные сети и агрегаторы, а не к ним? Как выиграть в этой новой конкурентной борьбе главный вопрос сегодня для медиамеджеров во всем мире. К сожалению, ответа на него пока ни у кого нет. Проводятся конференции, масштабные исследования и дискуссии. Но пока это все лишь процесс за которым нет значимого результата.

Важно понимать, что нужно думать над решением это проблемы уже сегодня. Пока ситуация еще не критическая. Иначе, если пасти задних, то может быть уже совсем поздно и можно остаться у разбитого корыта. Что есть в новых медиа, чего нет на сайтах газет и журналов?

Як Інтернет змінює структуру ЗМІ й організацію робочого дня Інтернет-ЗМІ Навіщо Інтернет-ЗМІ повинні змінюватись? Чому не можна продовжувати працювати, як у 20 столітті, публікуючи кожного дня нову порцію інформації за принципом ―30 новин + 5 фоторепортажів + 3 аналітичні статті‖? Така модель більше не працює. Читачі дедалі менше ходять на подібні сайти, і прибутки від реклами у таких ЗМІ падають. Сьогодні кардинальним чином змінюється соціальна роль ЗМІ. Якщо у 20 столітті ЗМІ були посередником між ―реальністю‖ та широкими колами населення, то сьогодні ця монополія ЗМІ на увагу аудиторії втрачена. Люди дедалі більше спілкуються між собою в соціальних мережах і блогах, які конкурують з традиційними ЗМІ за увагу аудиторії.

Однак чи можна сказати, що журналіст, як професія людству більше не потрібна? Чи можуть соціальні мережі, Твіттер, блоги задовольнити на 100% потребу суспільства в інформації? Ні. У журналіста, як професіонала є ряд переваг над звичайним пересічним користувачем Інтернету, най він навіть і створює контент. Отже мова йде про про те, що ЗМІ повинні стати єдиним цілим з новими медіа, навчитись співпрацювати з ними.

Новітні ЗМІ повинні перестати мислити себе, як окремі сайти, на які приходять читачі. Сучасні Інтернет-ЗМІ подають контент споживачеві там, де йому зручно і у тому форматі, у якому йому зручно: у Facebook, Twitter, YouTube чи на мобільний телефон. Інша важлива інновація – це реєстрація користувачів на сайті й інтеграція власних сайтів у соціальні мережі, Twitter. Журналісти у цьому процесі інформаційними потоками.

відіграють

роль

професійних

дирижерів

Журналіст має такі унікальні компетенції, як вміння розставляти пріоритети і не пропускати нічого важливого. Що буде робити ЗМІ, якщо воно повністю покладатиметься на контент, згенерований читачами? У світі стається важлива подія, але нікому про це писати, зате сьогодні на сайті з’явились чудові фотографії заходу сонця і домашніх котів. Професійні журналісти не допустять такої ситуації. Далі. Професійні журналісти вміють подавати різні точки зору, збирати коментарі у експертів, аналізувати інформацію, робити висновки. Думки блоггерів і громадянських журналістів часто однобічні. Професійний журналіст покликаний бути незаангажованим і подавати різні точки зору. Професійні журналісти чудово розуміють, у якому форматі інформація потрібна читачеві. Вони здатні опублікувати статтю на сайті видання, запостити лінк на неї в Твіттер і Фейсбук, обговорити статтю з читачами у власному блозі. Більше того, журналісти роблять це красиво: з хорошим форматуванням тексту, підбором фотографій, посилань в тему тощо. Журналісти вміють розкривати контекст події, про яку пишуть. Журналістика – це професія, і тому до неї ставляться серйозно. Відірвано від контексту можуть дозволити писати собі блоггери, висвітлюючи ту чи іншу частину історії. Професійні журналісти подають новину в об’ємі. Це лише деякі з ключових компетенцій журналістів, які роблять цю професію важливою і незамінною для людства. Як змінюється у зв’язку з описаними вище фактами робочий день журналіста? Одна з найбільш важливих змін – це зникнення дедлайнів. У друкованій пресі робота над новиною виглядала у спрощеному вигляді так: ідея – розробка – підготовка тексту – редагування – публікація до делайну. Факт публікації новини символізував собою припинення подальшої роботи над нею. Далі готувались або інші новини, або новини в цю ж тему, але вже для наступного випуску газети. В Інтернеті факт публікації новини – це тільки початок її життя.

Красиво цю ідею показав на наступній схемі американський журналіст, експерт у сфері медіа Джеф Джарвіс (http://wnymedia.net/wnymedia/smith/2009/11/showdownat-blog-corral/):

Робота над новиною в Інтернет-ЗМІ виглядає наступним чином: 1. Ідея. 2. Обговорення ідеї. 3. Підготовка тексту. 4. Публікація новини. 5. Посилання на іншу інформацію в тему. 6. Постійні доповнення новини. 7. Коментарі. 8. Уточнення тексту. 9. Публікація суміжних новин. Таким чином новина ніколи не ―закінчується‖. Як тільки вона опублікована на сайті ЗМІ, одразу ж з’являються коментарі читачів, нові уточнення, додаткові факти, фото, інфографіка, відео, аналітика, інформаційні довідки, які публікуються тут же поруч. Ще одна інновація – це публікація контенту одразу на багатьох платформах: на сайті ЗМІ, в Twitter, на Facebook, в рамках iPhone application, Kindle, iPad, програми-рідера, wap-версії сайту, sms, у формі подкасту тощо. Для роботи у такому стилі необхідне не лише вільне володіння Інтернеттехнологіями з боку журналістів, редакторів, медіа-менеджерів, але й особлива організація робочого місця, приміщення редакції. Новий принцип такої організації у різних дослідженнях називають ―конвергентним ньюзрумом‖, ―мультимедіа ньюзрумом‖, ―мультиплатформенним ньюзрумом‖ тощо. Одну із моделей такого ньюзруму запропонував Леонід Цодіков у власному блозі http://tsodikov.livejournal.com/67844.html.

Мультимедіа ньюзрум складається з круглого столу редакції, студії дизайну і графіки, відділу моніторингу і тематичних відділів. За столом редакції сидять артдиректор, онлайн-редактор, редактор Facebook, Twitter та інших соціальних мереж, продюсер онлайн-ТВ. Онлайн-редактор – відповідає за роботу Інтернет-ЗМІ і кінцевий продукт, він координує роботу всієї редакції. Відділ моніторингу (радар) – слідкує за інформаційними потоками в Інтернеті: здійснює моніторинг RSS-потоків, блогів, Twitter-аккаунтів, профілів у соціальних мережах у пошуках нових сюжетів, деталей, з’ясування тенденцій. Відділ моніторингу постійно розсилає інформацію у відповідні тематичні відділи. Тематичні відділи постійно готують інформацію для сайту: пишуть тексти, аналітику, інформаційні довідки, добувають коментарі, підтримують і розширюють бази даних, статистику (наприклад, спортивну). У тематичного відділу є свій керівник-редактор, який розподіляє ролі всередині відділу і затверджує матеріали для публікації на сайті. Тематичний відділ може частину роботи віддавати назовні: наприклад, аналітику може постійно писати співробітник, який фізично знаходиться в іншому місті. Студія графіки і дизайну – отримує від тематичних відділів інформацію і на її основі готує інфографіку. Малює флеш-графіку, баннери. Здійснює обробку фотографій і відео для публікації на сайті. Готує інформацію для публікації на різних платформах: мультискріпт, аудіослайдшоу, мобільні додатки. 29

Арт-директор – затверджує роботу відділу графіки і дизайну. Редактор Facebook, Twitter, соціальних мереж – відповідає за публікацію контенту Інтернет-ЗМІ в соціальних мережах і спілкування з читачами на сторінках соціальних мереж.

Онлайн-інструменти для Інтернет-журналістики Docs.google.com – сервіс для спільної роботи над документами.

Google docs дає можливість редакції спільно працювати над документами Word, Excel, Power Point. Приклади застосування: 1. Розшарена редакційна політика. Файл, до якого мають спільний доступ журналісти редакції. Містить графік публікацій новин, нормативи по кількості, правила написання заголовків, джерела для моніторингу, правила публікації фото, відео, вимоги до оформлення текстів, правила спілкування з читачами на сайті та інші службові інструкції. Редакційна політика постійно оновлюється головним редактором чи керівником ЗМІ, і дає можливість чітко доносити вимоги по роботі до журналістів. Також забезпечує спадковість досвіду. Якщо в редакції відбувається ротація журналістів, новачки можуть користуватися досвідом своїх попередників. 2. Нові ідеї – файл, у який будь-хто може записати нову ідею по вдосконаленню сайту. 3. Стратегія просування нового розділу. Коли на сайті з’являється новий розділ або спецпроект, створюється файл, де кожен може написати свою ідею з приводу просування цього розділу в Інтернеті. 4. Інформація про співробітників. Файл, куди заносяться контактні дані членів редакції, їх дні народження, номери телефонів, е-майл адреси. 5. База даних контактів. Google spreadsheet (Excel)-файл, куди додаються контакти експертів, публічних фігур тощо. 6. Корисні посиланя. Файл, куди будь-хто може додавати корисні посилання на різні теми. Таким чином створюється колекція посилань, наприклад, на Інтернет-ресурси, пов’язані з діяльністю опозицій у країнах третього світу тощо. 7. Спільна робота над статтями. Файл, який містить статтю журналіста, і який може редагувати коректор, літредактор, редактор відділу. 8. Контроль за виконанням завдань. Файл Google docs може містити перелік завдань по сайту, наприклад, для програміста. Завдання, які програміст виконує, він викреслює з файлу. У такому випадку Google docs використовується, як простий проджект-менеджер. 31

9. Затвердження питань для інтерв’ю. Перед тим, як брати інтерв’ю журналіст може підготувати питання, а потім затвердити їх зі своїм редактором відділу. Translate.google.com – безкоштовний онлайн-перекладач від Google. Орфограф – безкоштовна онлайн-перевірка орфографії від Студії Артема Лєбєдєва http://www.artlebedev.ru/tools/orfograf/. Trends.google.com – сервіс перегляду тенденцій в пошукових запитах. Можна дивитись, які слова люди частіше шукають в Інтернеті, і робити цікаві висновки. Наприклад, на скріншоті нижче видно, що запит ―Poland‖ більш популярний, ніж ―Ukraine‖, що свідчить про більшу увагу англомовної аудиторії до Польші, ніж до України. Виняток становлять піки під час Помаранчевої революції 2004 року та газового конфлікту з Росією 2006 року, коли інформацію про Україну в Google шукали частіше, ніж про Польщу. Trends.google.com показує тенденції в пошукових запитах і тенденції в масиві новинарної інформації, а також співставляє піки пошукового інтересу з певними новинами.

Ustream.tv – безкоштовний сервіс, який дозволяє за допомогою звичайної вебкамери влаштовувати відео-трансляцію будь-звідки в Інтернет. BaseCamp.com – платний projet-manager. Коштує $24 на місяць. Безкоштовний аналог – Worksection.com. Дозволяє вести керівництво медіапроектом: ставити завдання, дедлайни для співробітників, контролювати процес виконання поставлених завдань, спілкуватися в коментарях у процесі виконання завдань. E-disk.ukr.net – онлайн ―флешка‖ від Укр.нет. Дає можливість завантажувати файли обсягом до 2 Гб і зберігати їх в онлайні. Слугує, як альтернативний носій для важливих документів. Upload.com.ua – сервіс обміну файлами. Можна завантажувати файли до 4 Гб. Наприклад, можна завантажити макети чи фотографії великого обсягу, щоб їх можна було скачати в іншому офісі. Існує як альтернатива ftp-серверам та пересилці файлів електронною поштою. 32

Balsamiq.com – сервіс для проектування веб-сторінок. Дає можливість намалювати, запланувати зовнішній вигляд сторінки перед тим, як програміст її реалізує.

Downloadhelper.net – плагін для броузера FireFox, який дає можливість скачувати відео з YouTube та інших відеохостінгів. Iimmgg – плагін для броузера FireFox, який дає можливість робити скріншоти видимої зони веб-сторінки, всієї веб-сторінки або її частини https://addons.mozilla.org/en-US/firefox/addon/8290. Буває потрібен, коли необхідно зробити скріншот сторінки для додавання в публікацію, презентацію, пересилку поштою, вказівки програмістові на помилку. Media-convert.com – безкоштовний онлайн-сервіс конвертації файлів у різні формати. Дозволяє конвертувати wav в mp3, tiff у jpg, mpg в avi тощо. Працює з багатьома форматами відео, аудіо, текстів, графіки. Shrinkpictures.com – сервіс онлайн-перетискання картинок, графічних файлів. Необхідний, коли потрібно стиснути чи кадрувати картинку, а під рукою немає Photoshop чи іншого графічного редактора. Siteheart.com – сервіс, який дає можливість встановити на сайт кнопку онлайнчату, ―гарячої лінії‖. Після натиснення на кнопку, читач потрапляє в чат з редактором-онлайн-ЗМІ. Цей інструмент, з одного боку, може відволікати від роботи, однак з іншого дає можливість краще зрозуміти, які питання, проблеми виникають у користувачів при взаємодії із сайтом. 33

Роль инструментария для мониторинга и как всегда быть в центре событий Как уже было неоднократно сказано, различные современный онлайнинструменты действительно облегчают и оптимизирует работу журналистов. Собирать информацию стало не то, что бы удобно. Стало возможно собирать самую различную информацию. Сейчас это стало уже привычным, но для того, что бы понять всю мощь, нужно просто вспомнить как многие просиживали часы и даже дни в библиотеках, а региональные журналисты нередко выезжали в коммандировки в другие более крупные города для работы с так называемыми сегодня открытыми источниками.

Собирать информацию - задача нужная и правильно. Только важно знать и понимать, что именно нужно собирать. Интернет заставил всех работать в совершенно другом ритме и с другой скоростью. Медиа в большинстве случаев не могут себе уже позволить писать о том, что было интересно или произошло когда-то там. Писать нужно про актуальные события.

Сегодня важно быть всегда в центре событий. Нельзя брать информацию с потолка, нужно писать о том, что действительно важно, что происходит и о чем говорят в вашем сегменте. И задача, которую мы ставим перед инструментами новых медиа, именно такова. Сделать так, что бы вся актуальная информация сама оперативно «стекалась» к нам. На самом деле организовать это довольно просто. По крайней мере намного проще чем понять, что же нам на самом деле нужно. Суть любого инструмента сводится к определенным механическим действиям, алгоритм работы же всегда задает заказчик, в данном случае журналист. Итак, что нас может интересовать:  Мониторинг информационного пространства по определенным ключевым словам и темам - о чем пишут другие СМИ a) Обычное отслеживание ключевых слов посредством Google Alerts и сервисов Яндекс b) Использования платных сервисов (http://YouScan.biz,

http://Monitorix.biz)

c) Подписка на дайджесты информации по вашей

теме 1) Сообщения экспертов, специалистов в определенных темах - они могут служить как новостями, так и поводами для расследований либо проработки определенной темы.

a) Чтение их блогов, twittera и facebook. Рекомедуем именно чтение, а не мониторинг по ключевым словам, поскольку через них проходит множество косвенно интересной информации, которую иначе не отследишь. Плюс это действительно интересно и полезно, если вы на самом деле интересуетесь темой. b) Участие в почтовых листах обсуждений (аналоги googlegroups) экспертов

c) Участие в профильных сообществах в социальных сетях

2) Общий шум, о чем сегодня говорят люди в сети. Сбор данных с блогосферы. a) Мониторинг блогосферы с помощью инструментов Google и Яндекс b) Отслеживание хештегов в twitter с помощью hotsuite и других программ

Особливості текстів в Інтернет-ЗМІ Тексти в Інтернет-ЗМІ відрізняють від текстів, які готуються для друкованої преси, а тим більше – від текстівок теленовин чи радіоефіру. Розглянемо основні правила текстів для онлайну. У першу чергу Інтернет – це простір заголовків. Щоб читач прочитав новину, він повинен зацікавитись заголовком і на нього натиснути. Отже не варто розповідати всю новину в одному заголовку, інакше читач на нього тиснути не буде. Виняток складають сайти ділових Інтернет-ЗМІ, які особливо цінують час своїх читачів і можуть розповідати всю суть новини в заголовку, тоді читач може не читати сайт, а ознайомитись лише із заголовками. Також помічено, що заголовки, які містять дієслово, клікаються частіше, ніж без нього. Приклади хороших заголовків з Інтернет-ЗМІ:  Тимошенко заступилася за свого радника-олігарха  В Україні стало менше грошей  Ющенко і Лукашенко вирішили вічну проблему  Ющенко повернув депутатам їхні правила гри  ЦВК завернула трьох "бідних" кандидатів  Яценюк вже прорвався через грип на мітинги  Заключенные спасли тюремного наблюдателя  Эпидемия: Россия и США помогут Украине Кожен із цих заголовків чіпляє читача, однак не розповідає всієї історії повністю. ―Ющенко і Лукашенко вирішили вічну проблему‖ – зрозуміло, що мова йде про двох Президентів і міждержавні стосунки України і Білорусії. Однак виникає бажання натиснути і з’ясувати, яку ж саме проблему вирішили Президенти. ―В Україні стало менше грошей‖ – виникає одразу багато запитань: у кого стало менше? Чому? На що це вплине? Правило одного екрану. Варто пам’ятати, що Інтернет – це, здебільшого, простір маленьких текстів. Рідко хто читає більше 4-5 абзаців тексту в новині, тому варто намагатись новину вмістити в 1-2 екрани. Іноді також вживається термін ―перший скрол‖ – від слова ―скрол‖ – прокрутка мишкою. Отже варто читачам подавати новину на 1-2 екрани, а за необхідності ставити посилання на розгорнуті матеріали чи аналітику, вже більшого обсягу. Списки, добивки. Візуально текст краще сприймається, якщо у ньому є списки, окремо винесені цитати, ―добивки‖ – інформаційні міні-довідки в тему. Нижче на скріншоті показаний фрагмент сайту Tennis.ua з візуальною добивкою.

Відео, фото в тему. До тексту варто додавати відео, фотографії в тему. Іноді мультимедіа вставляють прямо в текст, іноді – публікують окремим блоком поруч або після статті. Гіперпосилання (лінки) в тексті. Унікальна особливість Інтернету – посилання в тексті. При написанні новини чи тексту варто як можна частіше посилатися на інші матеріали, раніше надруковані в Інтернет-ЗМІ. Таким чином відвідувач, читаючи статтю, відкриватиме все нові й нові вікна з пов’язаною інформацією і довше лишатиметься на сайті. Посилання в останньому абзаці або окремим блоком після статті виконують таку ж роль. Після новини або статті можна створити окремий блок з посиланнями на статті цього ж розділу, на фото, відеоматеріали, на статті, пов’язані з ключовими особами, компаніями, які згадуються в сюжеті, на контент, завантажений користувачами. З метою збільшення кількості коментарів можна в останньому абзаці задавати питання читачам. Наприклад, портал Tochka.net, який опублікував новину про виверження вулкану в Ісландії, в останньому абзаці написав: ―А ви як думаєте, чи варто Україні боятись вулканічного пилу?‖ http://news.tochka.net/42858-evropeytsypryachutsya-v-domakh-vulkanicheskiy-pepel-opasen

Не нужно вдаваться в крайности! Новые медиа и использование их в работе это несомненно хорошо и правильно. Не нужно впадать в эйфорию, что что-то внезапно облегчит вашу работу, тем более ощутимо облегчит. Этого не произойдет. Но в тоже время оно повысит вашу эффективность, позволит сделать материалы лучше, актуальнее, востребованнее, сайт издания более посещаемым и удобным. Но не нужно впадать в эйфорию, а тем более вдаваться в крайности. Есть два простых правила • Во всем нужно знать меру • В любых правилах самым главным всегда является следование здравому смыслу Примеров есть множество, рассмотрим лишь несколько:

1. Стоимость любого действия сотрудника должна быть просчитана. К примеру, зам. главного редактора не должен верстать статью в онлайне. В тоже время он точно также может опубликовать новость за 1 минуту, чем передавать ее по цепочке, и «занять работой» коллег на куда более продолжительное время. Сидящий на важной конференции журналист иногда может отправить суть новости коллеге по sms, а не отвлекать себя онлайн-репортажем. 2. Если вы выкладываете оперативно репортаж с места событий, то фотография все равно должна быть оптимизирована, а текст не должен содержать ошибок. Читателя не должно волновать где, кто и как делает свою работу. Он привык получать информацию у вас в определенном виде, не стоит оправдывать свои ошибки «оперативностью». 3. Новый онлайн-инструментарий нужен для повышения эффективности. Если вы видите, что выполнение привычных действий посредством определенных сервисов у вас занимается куда больше времени - может стоит поискать другие либо все же отказаться? Инструмент ради инструмента не нужен.

4. Первый экран сайта - очень эффективный и дорогой медиа-носитель. Не стоит его заграмождать тем, чем пользуются единицы. Например, очень много блогов читают посредством RSS, поэтому многие блоги устанавливают на видном месте большие кнопки для подписки на ленту. В тоже время для регионального СМИ читатель по RSS скорее исключение. Не стоит отказываться от этой возможности, просто необходимо найти более подходящее место для блока подписки. Аналогично с блоками Google, Facebook и т.п.

5. Кнопки добавления в социальные закладки. Не нужно среднестатистическому пользователю украинского сайта 54 логотипа американских закладочных сервиса. Аналогично с tweet, buzz, facebook, vkontakte и т.п. - все должно быть там, где оно уместно

Читайте также: • http://mediapedia.ru/ • http://en.wikipedia.org/wiki/Online_journalism • 100 лучших блогов для студентов-журналистов http://www.bachelorsdegreeonline.com/blog/2009/100-best-blogs-for-journalismstudents/

ДЕНЬ 2.

Основы интернет-маркетинга и поисковой оптимизации Многие издатели, приходя из принта или другого носителя в интернет, совершенно забывают, что тут иная медиа среда с совершенно другими правилами игры. Редакторы тоже хороши - многие из них уверены, что «хороший продукт» в рекламе не нуждается, а потом делают удивленные глаза почему же их статьи никто не читает. В интернете нельзя делать вид, что маркетинг тебя не касается. Аудитория украинского интернета  Февраль 2010 - 8 433 000 real users 16+  Февраль 2009 - 7 092 000 (20% рост)  56% мужчины, 44% женщины Возраст:  36% – пользователи от 15 до 24 лет,  28% – пользователи от 25-34 лет,  19% – 35-44 лет,  13% – 45-54 лет,  4% – от 55 лет и выше География: В географическом распределении, лидерские позиции удерживает Киев - в нем проживают порядка 35,6%. аудитории. Второе место занимает Киевская область – 11,2%, затем жители – Днепропетровской области (9,2%), Одесской области (7,9%), Харьковской области (5,9%), Львовской области (4,6%). Оставшиеся 20,2% аудитории составляют жители 19 регионов Украины. Точки выхода в Сеть:  87% пользователей выходят в Интернет из дома  42% на работе  10% у друзей/родственников Занятость:  63% работают  28% - специалисты, 10% - офисные работники, 11% - топ-менеджмент Доходы:  6% получают более 8000 грн  14% 700-1500 грн  4% - менее 700 грн Другая полезная информация:  Почти все пользователи искали информацию и проверяли почту в течении недели  4 из 5 смотрели ТВ или Видео 43

Данные Gemius на основе 50 тыс. анкет, в отчете 277 сайтов, охват - 90 процентов аудитории. Реклама в Интернет Баннерная Хорошо подходит для охвата больших аудиторий. Лучше рекламировать новые анонсы, инициативы, запуск проекта, конкретные статьи. Не стоит просто приводить посетителей на главную страницу, если это не действительно что-то новое для пользователя. Для большинства СМИ не имеет смысла покупать баннерную рекламу - она дорогая, в тоде время полностью заполненных площадок практически нет и часто можно договориться о бартере с другими ресурсами. Крайне важно постоянно отслеживать эффективность, регулярно менять баннера, использовать системы открытки баннеров с удобными настройками и статистикой в реальном времени. Контекстная Бывает поисковой - на странице ПС и обычной контекстной - на страницах разных сайтов. Наиболее популярные системы - google adwords, яндекс директ, бегун. Наиболее эффективная для продаж чего-либо. В качестве «просто инструмента привлечения трафика» достаточно дорогая и имеет смысл использовать в том случае, когда есть большой бюджет и нужно привлечь аудиторию самыми разными инструментами. Есть мнение, что лучше заводить аудиторию на различные сервисы на сайте СМИ чем просто на разделы со статьями. Хорошо подходит для достижения какой-то конкретной цели. Например, регистрации пользователя на сайте. Продвижение в Новых Медиа  Работаем с этим каналом активно, как с любым другим, а не пассивно, заявив потом, что «мало трафика»  Учетные записи и группы в соц сетях и блог-сервисах. В тех, где реально есть ваша аудитория.  Кнопки на сайтах  Эккаунты ведут люди, а не боты  Мини-эксклюзив и дополнительный контент за пределами сайта. В твиттер, например, даем ссылки на другие ресурсы.  Осторожно с тратой денег на SMM. Бюджет легко упустить в рунет или на не целевую аудиторию. Как мерять эффективность - часто вопрос.  Не зацикливайтесь на бренде «социальная сеть», смотрите на все сообщества. В Украине есть очень популярные форумы. Поисковая оптимизация

Комплекс мер для поднятия позиций сайта в результатах выдачи поисковых систем по определенным запросам пользователей. Обычно, чем выше позиция сайта в результатах поиска, тем больше заинтересованных посетителей переходит на него. При анализе эффективности поисковой оптимизации оценивается стоимость целевого посетителя с учетом времени вывода сайта на указанные позиции и конверсия сайта, на который привлекаются целевые посетители. Поисковая система учитывает следующие параметры сайта при вычислении его релевантности: 1. плотность ключевых слов, сложные алгоритмы ПС позволяют производить семантический анализ текста, чтобы отсеять спам, когда ключевое слово встречается слишком часто. 2. индекс цитирования, зависящий от количества и авторитетности вебресурсов, ссылающихся на данный сайт. Зачастую также важно, чтобы ссылки были с сайтов схожей тематики, что и оптимизируемый сайт. Соответственно, все факторы, влияющие на положение сайта в выдаче поисковой системы, можно разбить на внешние и внутренние. Работа по оптимизации включает в себя работу с внутренними факторами (находятся под контролем владельца веб-сайта) — приведение текста и разметки страниц в соответствие с выбранными запросами, улучшение качества и количества текста на сайте, стилистическое оформление текста (заголовки, жирный шрифт), улучшение структуры и навигации, использование внутренних ссылок, а также внешними факторами — обмен ссылками, регистрация в каталогах и прочие мероприятия для повышения и стимулирования ссылаемости на ресурс. Читайте также:  Книга Ашманова и Иванова «Оптимизация и продвижения сайта в поисковых системах» http://kniga.biz.ua/book/marketing/40/1018/  Самый популярный форум http://searchengines.ru/forum  http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0% BE%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BC %D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F

Юзабилити сайтов Любой сайт любого издания прежде всего должен быть простым, удобным и понятным. Не для главного редактора, издателя или дизайнера, а для его посетителя. Важно все - цветовая гамма, размеры шрифтов, расположение блоков на сайте, название разделов и т.п. Лучше = проще. Чем лучше реализовано расположение блоков, тем больше пользователь вовлекается в сайт, взаимодействует с контентом. Читает статей и откручивает баннеров рекламодателей. 45

Проверить насколько удобен сайт для посетителя очень просто. Для этого необходимо организовать тестирование интерфейса. Пригласите в редакцию 5-8 человек и попросите их выполнить набор определенный действий на сайте и внимательно наблюдайте за их реакцией - куда они смотрят, как мечется курсор, как быстро выполняют «задание», по задуманному ли вам пути идут и т.п. Задания должны быть очень простыми, очень важно потом собирать отзывы с аудитории и прислушиваться к советам. В качестве теста можно дать следующее: 1. Почитайте новости - > Почитайте новости в каком-то разделе - > Новости прошлой недели 2. Зарегистрируйтесь на сайте 3. Напишите сообщение на форуме 4. Оставьте комментарий 5. Поставьте рейтинг статье 6. Найдите материал Кроме конкретных тестов попросите человека также просто побродить по сайту, посмотрите куда он нажимает, использует ли блоки, которые веб-мастер установил для «повышения числа просмотров страниц» - читайте также, популярные материалы и т.п. Читайте также: 1. Юзабилити в России http://usability.ru/ 2. Обзор инструментов для тестирования http://www.smashingjournal.ru/?p=732# 3. Хроники юзабилити http://gui.ru/ Особенности написания материалов для Веба Роль журналиста в маркетинге проекта, а соответственно и в раскрутке конкретного материала - результата его труда чрезвычайно высока. Основное содержимое любого сайта СМИ - статьи и новости. И именно они должны быть подготовлены либо адаптированы для Сети. Иногда даже для конкретных задач. Журналистам прежде всего нужно обратить внимание на: Заголовки. Традиционные газетные для Интернета мало подходят. Простота и описание тут часто опережает креатив. Нужно называть материалы так, что бы их нашел потенциальный читатель. Например, если вы пишите обзор нового телефона Nokia, то заголовок «Новый финн» будет куда менее подходящим чем Обзор телефона Nokia N900. Если у вас много схожих материалов, то однотипности и банальщины нужно также избегать. В конце концов всегда можно Назвать Nokia N900: обзор нового финна и тп Оформление и структура. В абсолютном большинстве случаев длинные полотна текста плохо воспринимаются в сети. Неструктурированные - тем более. Поэтому нужно обязательно использовать подзаголовки. Большие статьи (20 тыс знаков+) также лучше бить на страницы, а еще лучше публиковать на сайте частями. 46

Гипертекст. Обязательно используйте гиперссылки на другие материалы, а также на другие сайты и на все, на что вы ссылаетесь словами в тексте. Это будет удобно для читателя. Нет ничего хуже, чем заново вводить руками или копировать упомянутый в тексте сайт. Изображения и графики. В отличие от принта, в интернет никто не ограничивает число и размер картинок. Если они способны качественно и более полно проиллюстрировать и объяснить о чем идет речь в материале - вставьте их в статью. При этом лучше, что бы она была «кликабельной» и по нажатию появлялась большая картинка на которой можно рассмотреть подробности. Внизу также стоит располагать дополнительные фото - читатель это оценит . Поисковая оптимизация. Не забывайте про плотность ключевых слова, а также про то, что термины и названия стоит писать так, как их ищут большинство читателей. Литредакцию также не помешает проконсультировать, что повторы в интернете это хорошо, в пределах разумного, естественно.

Просування Інтернет-ЗМІ в соціальних мережах Сучасні Інтернет-ЗМІ не обмежують сферу своєї діяльності власним сайтом. Вони активно публікують інформацію в соціальних мережах і використовують їх для спілкування з читачами. В умовах України найбільш ефективним для просування є використання Facebook.com, Vkontakte.ru, Twitter.com, LiveJournal.com, YouTube.com. Розглянемо особливості просування ЗМІ у Facebook. Соціальна мережа Facebook дозволяє створювати спеціальні сторінки – Pages для спілкування зі своєї цільовою аудиторією. Нижче на скріншоті показано, як виглядає сторінка Kommersant.ru на Facebook.

Сторінка знаходиться за адресою http://www.facebook.com/pages/Moskva/Kommersant/139349786856 Станом на квітень 2010 р. сторінка має 2484 людей, які підписались на її оновлення. Кожного дня Коммерсант публікує анонси 1-2 найбільш цікавих статей 48

із сайту. Ці оновлення з’являються в зоні Top News користувача Facebook, як показано на скріншоті нижче.

Якщо користувачу Facebook подобається пост, він може натиснути лінк ―Like‖ під ним. Друзі користувача помітять, що він відмітив ―Like‖ якусь новину і також можуть нею зацікавитись. Таким чином сторінка, створена у Facebook поступово набирає все нових і нових фанів. Якщо користувачу подобається сторінка, він може запросити своїх друзів стати її фанами. Для цього потрібно натиснути лінк ―Suggest to friends‖.

Сторінка Інтернет-ЗМІ на Facebook дозволяє досягти наступних цілей:  Залучити додатковий трафік на свій сайт.  Підвищити впізнаваність бренду видання, бути ―на вустах‖ у людей.  Налагодити інтерактив з читачами. Нещодавно компанія Hitwise презентувала дослідження, яке засвідчує, що Facebook передає більше трафіку на новинарні сайти, ніж Google. Із запровадженням з боку Facebook технології Facebook Open Graph (http://developers.facebook.es/docs/opengraph) слід очікувати ще більш тісну інтеграцію Інтернет-ЗМІ і Facebook, а також все зростаючу кількість переходів з Facebook на сайти ЗМІ. Facebook – соціальна мережа, яка продовжує набирати популярність у світі й в Україні, зокрема. Інтернет-ЗМІ, які перші інтегруються з Facebook отримають шанс скористатися тенденцією росту цієї платформи і вирости разом із нею. Для самостійного вивчення: сторінка на Facebook від The New York Times http://www.facebook.com/nytimes (584,726 фанів станом на квітень 2010 р.) Сторінка на Facebook від Української правди http://www.facebook.com/pages/Ukrainska-pravda/114351485246187 (1,141 фан станом на квітень 2010 р.). Що публікувати на Facebook?  Заголовки новин, статей, інтерв’ю.  Інформацію про конкурси, спецпроекти.  Інформацію з внутрішнього життя редакції.  Фоторепортажі у фотоальбомах.  Опитування. Скільки новин публікувати на Facebook щоденно? Не варто дублювати на Facebook 100% контенту сайту. Оптимальна кількість 6-7 постів на день – найбільш цікавої інформації з сайту. Якщо публікувати більше, то 50

це ―забиватиме‖ френд-стрічку користувачів новинами сайту і дратуватиме, людина перестане бути фаном сторінки. Twitter для просування Інтернет-ЗМІ Twitter – це ще один інструмент, який дозволяє розширити коло читачів ІнтернетЗМІ, а також позитивно впливає на бренд самого ЗМІ. Що публікувати на Twitter?  Заголовки новин, статей, інтерв’ю.  Інформацію про конкурси, спецпроекти.  Інформацію з внутрішнього життя редакції.  Опитування. Скільки новин публікувати на Twitter щоденно? Тут працює таке ж правило, як і з Facebook. Не варто транслювати всю свою стрічку в Твіттер, краще обирати 6-7 найбільш яскравих новин за день і постити їх у Твіттер. Інші корисні поради по Twitter  Налаштуйте дизайн профілю у Твіттер так, щоб він відповідав дизайну самого ЗМІ  Подайте на сайті Інтернет-ЗМІ лінки на Твіттер-канали журналістів редакції  Створіть кілька Твіттер-каналів: окремо для рубрики ―Новини‖, ―Спорт‖, ―Авто‖ і т.д.  Пишіть у Твіттер не лише заголовки новин, але й внутрішню інформацію з життя редакції: які нові матеріали готуються, у чому особливості робочого дня, які є плани по розвитку сайту. Іноді можна задавати питання до Твіттер-аудиторії. Наприклад: ―Кого б з політиків ви б хотіли бачити на наступній веб-конференції?‖ Нижче на скріншоті показаний Твіттер-профіль Gazeta.ru.

Справа можна бачити посилання на тематичні Твіттер-профілі Gazeta.ru: політика, наука, бізнес, фінанси, спорт, авто, суспільство, культура тощо. Так виглядає сторінка телеканалу NBC, де він дає посилання на Твіттер-профілі своїх журналістів:

Скріншот взятий з цікавої статті про просування у Твіттері від медіаексперта, медіанекстера Миколи Сухомлина: http://mediaexperts.livejournal.com/25960.html Ще один цікавий приклад використання Твіттера в журналістиці – це кейс The Daily Telegraph. В редації The Daily Telegraph висить ось такий екран, на якому відображаються останні твіти людей на актуальні теми:

LiveJournal.com для просування Інтернет-ЗМІ LiveJournal продовжує залишатись найбільш популярним блог-сервісом в Україні та на всьому пострадянському просторі. На LiveJournal.com спілкуються найбільш інтелектуальні та соціально активні представники суспільства. Існує два основних способи просування контенту Інтернет-ЗМІ в живому журналі: 1. Створити користувача або спільноту з назвою видання і публікувати в такому блозі інформацію з основного ЗМІ. 2. Використовувати ЖЖ як майданчик для піару самого ЗМІ. Першим шляхом пішов, наприклад, портал Korrespondent.net. За адресою http://community.livejournal.com/korrnet/ створений блог, куди копіюються найбільш цікаві статті сайту Корреспондент.

Приклад використання блогу для піару ЗМІ – це кейс з журналом ―Фокус‖. За лінком http://vaxo.livejournal.com/tag/%22%D0%A4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%81%22 можна знайти історію створення журналу особисто від головного редактора Вахтанга Кіпіані. Коли створювався ―Фокус‖ Вахтанг Кіпіані публікував у власному блозі обкладинку нового номера ще до його публікації, анонсував спецпроекти, звертався по допомогу з пошуком нових журналістів в команду.

Офлайн події Події, які організують Інтернет-ЗМІ у реальному світі – хороший спосіб просування бренду видання. До таких подій відносяться прес-конференції, пов’язані зі спецпроектами ЗМІ (наприклад, ―Українська книга‖ від журналу Корреспондент), святкування дня народження ЗМІ, виїзди на природу (традиційний пікнік Afisha.ru http://www.afisha.ru/msk/picnic), ХайФрідом від ХайВей (http://sharetravel.com.ua/49622.html) тощо.

Простой Веб Последние тенденции в развитии интернета свидетельствуют о том, что все идет к его упрощению, точнее к упрощению его использования для пользователя. В первую очередь стоит обратить внимания на концепцию единого логина. Как известно - анонимные комментарии зачастую носят провокационный, желтый, рекламный и даже спам-характер. Авторам же нормальных и ценных сообщений зачастую не составляет труда подписаться своим именем или ником. Для того, что бы одни люди не выдавали себя для других - придумана регистрация, а не просто поле ввода имени. Ресурсам эта возможность позволяет предоставлять больше разных возможностей для пользователей, а также, что греха таить, лучше понимать их потребности и удерживать посетителей. Однако среднестатистический пользователь ежедневно посещает такое количество сайтов, что регистрироваться на каждом из них у него не возникает желания. И нередко возникает ситуация, когда для выполнения определенного действия требуется иметь профайл на сайте и в результате человек уходит. Заметив эту тенденцию, веб-издатели начали делиться пользовательскими базами. Есть три основных подхода:  Использование единого логина на всех ресурсах компании - к этому несколько лет назад пришла Google и сейчас используют все крупные порталы с множеством сервисов. В Украине это реализовано на том же Bigmir, сделали на ITC и др.  Возможность авторизации на стороннем ресурсе посредством учетной записи на другом сайте (openid, login with facebook, twitter). К примеру в России и в Украине уже достаточно давно все пользователи ЖЖ на сайте Коммерсанта автоматически авторизуются и оставляют комментарии без дополнительной регистрации. Крупным ресурсам это дает дополнительный маркетинг, мелким - «проверенных» пользователей для которых организована удобная форма взаимодействия с ресурсом.  Дополнительные сервисы, которые не обладая мощным брендом, но ввиду очень простого подключения для веб-мастеров и удобства использования для пользователей завоевали популярность (системы коментирования Disqus, Intense Debate) Но концепция простого веба не ограничивается логинами. Постоянно появляется все больше возможностей, которые объединяют пользователей в единую медиасреду. Например у Facebook есть видже для сайтов Like, на котором отмечаться пользователи, которые посещают ресурс и они им нравится. Когда на сайт заходит другой пользователь, то они видит, кто из его друзей отдает предпочтение этому ресурсу (среди тысяч пользователей в первую очередь показываются друзья) и сайт ему становится интуитивно ближе.

Ключові показники ефективності роботи Інтернет-ЗМІ За якими критеріями можна зрозуміти, що Інтернет-ЗМІ розвивається успішно? Які показники потрібно відслідковувати, щоб бачити, куди рухається Інтернет-видання. Основні показники ефективності в Інтернет-ЗМІ наступні: Відвідуваність – скільки унікальних відвідувачів (хостів) заходить на сайт протягом дня і скільки сторінок в результаті переглядає аудиторія. Останній показник важливий для продажу реклами, оскільки від нього залежить кількість баннеропоказів на сайті. Кількість часу на сайті – скільки часу в середньому проводить людина на сайті. Чим більший цей показник, тим краще. Він свідчить про глибшу зацікавленість аудиторії в контенті ЗМІ. На Заході цей показник є одним із основних при прийнятті рішення про розміщення реклами. Глибина перегляду – скільки сторінок в середньому переглядає одна людина (співвідношення хост\хіт). Чим більший цей показник, тим краще. Якщо він дорівнює 1-2 сторінки, то з високою ймовірнісю, сайт просто купує трафік, і люди, які приходять зовні на ньому не затримуються, а читають 1-2 новини і одразу йдуть. Ядро аудиторії – кількість людей, які відвідують сайт постійно. Нижче на скріншоті показана статистика BigMir сайту Korrespondent.net:

У стовпчику ―Активні‖ відображається кількість людей, які заходили на сайт протягом тижня кожного дня. У стовпчику ―Ядро‖ показана кількість людей, які протягом 1 місяця заходили на сайт не рідше, ніж 1 раз на 7 днів. Обидва ці 57

показники дають можливість зрозуміти, яка кількість людей є постійними відвідувачами сайту. Кількість реєстрацій – скільки читачів зареєструвались на сайті, а також супутні показники: скільки з них підписались на розсилку, скільки коментарів протягом місяця було опубліковано на сайті. Кількість трафіку з пошукових систем – Google і Yandex – одні з найбільших джерел трафіку в Уанеті. Існує ціла наука SEO (search efficiency optimization), яка вивчає алгоритми роботи пошуковиків і дозволяє суттєво збільшити кількість переходів на сайт ЗМІ з пошукових машин. Географія відвідувачів – варто слідкувати за тим, щоб якомога більше відвідувачів приходили з території України. Іноді менеджери українських ІнтернетЗМІ домовляються про різноманітні партнерські програми з російськими сайтами, і в результаті відвідуваність сайту ЗМІ суттєво зростає, однак рекламодавці не хочуть купувати рекламу на сайті, де лише 30-40% аудиторії – українці. Нормальною вважається цифра не менше 60% відвідувачів з території України. Соціально-демографічні характеристики – цей показник відстежується за допомогою лічильника Gemius.com.ua. Він показує вік, стать, рівень доходу, місце використання Інтернету, освіту людей, які відвідують сайт. Варто слідкувати, щоб показники Gemius співпадали з власним уявленням про те, якою має бути аудиторія сайту. Якщо у сайту на жіночу тематику 55% відвідувачів по Gemius чоловічої статі – це вже проблема.

Google Analytics GA - популярная система для измерения и анализа аудитории интернет-проекта. Самое распространенное и обладающее наибольшим количеством возможностей среди бесплатных продуктов. Не является счетчиком, каталогом и рейтингом сайтов - т.е. статистика видна только веб-мастеру, рекламодателю и партнерам есть возможность предоставления гостевого доступа. Поскольку функциональность очень широкая, остановимся лишь на основных функциях, тех же кого интересует больше информации направим к образовательному разделу Google, где можно изучить все возможности системы и подготовиться к сертификации по GA для интернет-маркетологов http://www.google.com/support/conversionuniversity/ Информация предоставляется за выбранный временной период, по умолчанию показываются данные за прошлый месяц без учета текущего дня. Первое, что пользователь видет в основном экране это Блок использование сайта - Посещения Суммарное количество визитов на сайт (не уникальных) - Просмотры страниц То, что принято называть хостами - Число страниц на пользователя Глубина просмотра сайта пользователями. Хорошо позволяет анализировать трафик. Для новостных проектов среднее число просмотров 1.75-4, в тоже время для форумов и различных видео и файл-хостингов - 30 и выше. Многое зависит от структуры сайта и источников трафика (об этом дальше). Если число близко к единице - пользователей не сильно интересует содержимое сайта. - Показатель отказов Демонстрирует процент пользователей, который ушел с сайта не просмотрев больше одной страницы. Очень полезный показатель. Его нужно рассматривать не по всему сайту, а отдельно для определенных страниц и источников трафика. Например, для посетителей с поисковых систем, пришедших на страницы с контентом характерен высокий показатель отказов (от 80%), в тоже время для главной страницы он должен быть низкий - поскольку это «вход» на сайт и задача любого веб-мастера провести его с главной страницы внутрь. Если на ней показатель отказов высокий - нужно уделить существенное внимание юзабилити. Если в целом по сайту показатель отказов превышает 85% - это сигнал для веб-мастера, что нужно принимать меры - трафик не приживается на сайте. Меры разные - от уже упомянутой оптимизации структуры, до изменения 59

содержимого и добавления ссылок на основные страницы приводящие людей с поисковых систем. - Средняя длительность пребывания на сайте Косвенный показатель свидетельствующий об увлеченности посетителей контентом сайта. Если он низкий (например, 30 секунд), а на сайте большие материалы либо большое число просмотров на пользователя - значит их никто не читает. - Процент новых посещений Сколько людей за указанный период является уникальной (полностью новой) аудиторией для сайта. Зависит от настрое cookies. Блок обзор посетителей позволяет посмотреть уникальную аудиторию по дням и суммарно за период. Блок наложения данных на карту позволяет отследить географию расположения посетителей. Блок обзор источников трафика демонстрирует в виде «блина» процентное соотношение источников посетителей. Основные виды - переходы с ПС, прямой трафик и переходы с других сайтов. Блок обзор содержания демонстрирует наиболее популярные страницы Блок все источники трафика показывает конкретные сайты, приводящие людей. О посетителях в Google Analytics можно узнать практически все. От настроек их мониторов до точек на которые они нажимают на сайте. Аналогично и с источниками трафика - их можно анализировать по отдельности по разным показателям. Остановимся лишь на еще одной, но весьма полезной функции - Цели. Наиболее популярным способом ее использования является анализ эффективности маркетинговых кампаний. Они могут быть трех видов:  Переход по URL. Наиболее популярный тип. Например, вы хотите увеличить число регистраций на сайте. Ваша цель - заполненная форма регистрации, а точнее посещение следующей после нее страницы «спасибо».  Длительность пребывания на сайте.  Страниц/посещение Достижение целей сразу же показывает какая маркетинговая кампания наиболее эффективна, а какая совершенно не дает пользы.

Источники трафика в Уанете Поисковые системы Один из лучших источников трафика. Он часто стабилен, т.е. приводит посетителей регулярно. Люди пришедшие с ПС в большинстве случаев являются целевыми посетителями, поскольку фактически получают ответ на свой запрос. Рост чиста посетителей с ПС достигается использованием поисковой оптимизации либо естественным наращиванием ссылочной массы, благодаря регулярной публикации эксклюзивной и востребованной информации. Традиционно трафик с ПС характеризуется высокими показателями отказов, поскольку человек получает запрашиваемую информацию и идет дальше по Интернету. В Украине 75% приходится на Google и 20% на Яндекс. Под этими цифрами подразумевается не использование украинцами ПС, а доля переходов на украинские сайты с ПС. Новостные агрегаторы Традиционные и полноценные новостные агрегаторы зачастую работают на базе поисковых систем. Из работающих в нашей стране можно отметить news.google.com.ua (имеет как рускоязычный так и украиноязычный раздел), news.yandex.ua и news.meta.ua Работают они по разному принципу - google просто индексирует роботом, а Яндекс и Мета - используют информацию из RSS. При этом для Яндекса его обычно нужно переделать под из требования. Кроме того - для использования их новостного агрегатора нужно заключить контракт на бумаге. Причем его должен заключать владелец домена. В Google это не требуется и с их новостного агрегатора зачастую идет больше трафика (доля ПС на рынке), но их существенным минусом является отсутствие нормальной поддержки, т.е. подключить сайт к ним весьма сложно как и получить любой ответ. Иногда подключение занимает год. Именно с новостными агрегаторами борется Руперт Мердок. Есть данные, что многие их посетители читают заголовки и краткое содержание на сайте и в итоге на первоисточник не переходят. Трафик, естественно, очень качественный и целевой, при грамотной структуре сайта пользователи просматривают по несколько страниц + часто этот трафик позволяет хорошо наращивать ядро сайта. Использовать агрегаторы можно только в том случае, если вы публикуете свои новости, а не перепечатки. Кроме того, вы должны быть оперативны - иначе окажетесь последними и все желающие прочитают новость на других сайтах. Системы обмена трафиком 61

К ним можно отнести как графические (баннерные системы), так и текстовые (работающие на основе объявлений). Баннерные сети стали во многом не эффективны для привлечения пользователей, поскольку имеют чрезвычайно низкий CTR, часто такие баннера расположены внизу сайтов и поэтому даже медийный эффект от открытки баннеров в них очень слабый. Единственной более-менее «вменяемой» баннерной сетью на сегодняшний день в Украине является c8.net.ua - благодаря тому, что они очень хорошо поработали под подбором площадок (большинство сайты СМИ и блоги). Стоит понимать, что хорошим CTR считается 0,3 - что означает, что на 1000 открученных баннеров нажмут 3 человека. Т.е. для раскрутки совсем новых проектов без трафика баннерные сети не эффективны. Самыми популярными текстовыми системами в Украине являются redtram и marketgid. Они во многом дискредитировали себя поскольку для достижения наибольшей кликабельности веб-мастера часто используют «желтые» заголовки и новости, кроме того, туда активно направляется трафик с проектов очень низкого качества. Также говорят, что в подобных системах есть множество ботов (накрутки), однако доказательств нет. Как и в любом другом случае нужно проверять эффективность их трафика для конкретного сайта. Для их использования нужно размещать информеры у себя на сайте. Трафик с них также можно купить и по цене он является самым дешевым из всех. Не годится для деловых сайтом и узкоспециализированных, хорошо работает для женских тем, знаменитостей, таблоидов и т.п. Новостные порталы Из крупных порталов «делиться» трафиком через заголовки новостей готов лишь Укр.Нет Нужно договариваться индивидуально, в обмен на оговоренное число переходов в сутки от вас потребуется либо откручивать баннера либо разместить ссылки поисковых систем. Конкретные условия и цифры зависят от различных показателей вашего проекта (узнаваемость, посещаемость, позиции в ПС и т.п.). Трафик слабо конвертируется в ядро, поскольку пользователи новостного раздела Укр.Нет открывают сразу десятки сайтов с различными новостями, а потом точно также их закрывают, воспринимая Укр.Нет как поставщика новостей. Партнерские сайты Никто не запрещает индивидуально договариваться с любым сайтом об обмене трафиком. Часто именно такое партнерство наиболее эффективно. Меняться можно как новостями со ссылками, так и баннерами и блоками «последние новости или новости партнеров» Новые Медиа Тут для слушателей MediaNext все должно быть понятно:-)

Залучення аудиторії до роботи над сайтом Форми залучення аудиторії:  завантаження власних текстів, фото, відео;  запрошення до участі в конкурсах;  голосування, опитування;  рекомендації матеріалів;  коментування статей;  оцінки матеріалів;  спецпроекти;  форум;  блоги. Для того, щоб залучити аудиторію до роботи над сайтом необхідно впершу чергу зареєструвати читачів на сайті і зробити так, щоб у кожного читача на сайті був власний профіль. Нижче на скріншоті показаний профіль користувача із сайту Afisha.ru.

Реєстрація користувачів дає змогу більш тісно прив’язати аудиторію до свого сайту, запропонувати їй додаткові сервіси та послуги. Людина, яка зареєструвала свій профіль у певному Інтернет-ЗМІ, вже більш тісно прив’язана до нього навіть на рівні емоцій. Інформація, яка може міститись у профілі читача:  особові дані  останні коментарі  завантажені тексти, фото, відео  приватні повідомлення  друзі 63

Зупинимось на кожній із форм залучення аудиторії більш детально. Коментарі на сайті – читачі можуть коментувати новини, статті, фоторепортажі, а також інформацію з баз даних: профілі окремих політиків, публічних осіб, компаній. Оцінки – ЗМІ може дати право оцінювати матеріали й отримувати таким чином рейтинг матеріалів. Також можна дати право оцінювати, наприклад, кінотеатри, ресторани чи іншу інформацію з бази даних. Нижче на скріншоті показаний приклад сайту Gloss.ua.

Читачі Gloss.ua можуть оцінювати кінотеатри, завдяки чому сайт отримує рейтинг кінотеатрів. Інший приклад – спецпроект ―Міра правди‖ від сайту Korrespondent.net. За адресою Korrespondent.net/truth читачі можуть оцінювати висловлювання політиків за принципом ―правда – не правда‖. В результаті Корреспондент відображає цікаву інформацію про сприйняття політиків українським суспільством.

Класична форма взаємодії з читачами – це опитування або голосування на сайті Інтернет-ЗМІ:

Конкурси, вікторини – це особливі способи подачі інформації, коли публікується 1-2 абзаци тексту і питання до читача, який має обрати правильний варіант відповіді. Нижче на скріншоті показаний приклад із сайту Rian.ru.

В тему до сюжету про виверження вулкану Ейяфьятлайокудль в Ісландії, редакція підготувала вікторину з назвою ―Всесвітня історія вулканів‖. Публікація містила цікаві факти про вулкани, а також пропонувала людині закінчити речення або відповісти на питання. Таким чином читач не просто пасивно сприймав текст, а робив це у розважальній формі. Приклади інших вікторин від Rian.ru можна знайти тут http://www.rian.ru/victorina/index.html

Блоги на сайтах Інтернет-ЗМІ Найближчий аналог до терміну ―блоггер‖ в Інтернет-ЗМІ – це ―колумніст‖ у друкованій пресі. У друкованих ЗМІ існувала практика ―авторських колонок‖, яку систематично писав запрошений автор. Згадаймо, наприклад, авторську колонку Віталія Портнікова з назвою ―Щоденник‖ у Дзеркалі тижня. Блоги на сайтах Інтернет-ЗМІ – це ті ж колонки, але запрошені автори-блоггери публікують там інформацію самостійно і в будь-який час, а не прагнуть встигнути до дедлайну. Блоги дають можливість Інтернет-ЗМІ розширити свою аудиторію й отримати додатковий безкоштовний контент. Блоггери, водночас, зацікавлені вести блог на сайті Інтернет-ЗМІ, оскільки це позитивно впливає на їх особистий імідж, як експертів, дає можливість поширювати власні думки й ідеї в інформаційному просторі. Нижче – скріншот із блог-розділу ―Української правди‖ http://blogs.pravda.com.ua/. Блоги на ―УП‖ ведуть як запрошені блоггери, так і журналісти редакції ―Української правди‖. 66

Матеріали від користувачів – майже всі західні провідні видання запрошують читачів приєднуватись до наповнення сайту Інтернет-ЗМІ: надсилати свої фотографії, факти, тексти, відео тощо. Потім ці матеріали використовуються поряд із основним контентом сайту або ж їм виділяється окремий розділ, як на сайтах Reporter.rian.ru та Reporter.korrespondent.net. Нижче на скріншоті – детальна інструкція із сайту BBC, яка описує, яку інформацію і як можна надсилати в редакцію BBC http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/4995300.stm.

Кілька прикладів сюжетів, які потрапили у світові ЗМІ завдяки інформації очевидців. 67

Теракти в Лондоні. У 2005 році після терактів у Лондоні медіа широко опублікували не лише матеріали професійних журналістів, але й фото та відео очевидців, які завантажили файли на сайти Flickr та Moblog.co.uk. На знімку нижче учасник подій фотографує евакуацію людей тунелями лондонської підземки. Відеофрагменти, зняті очевидцями, використала у репортажах про теракти і BBC. Цунамі в Індонезії. 26 грудня 2004 р. неймовірної сили цунамі накрило цілі міста на узбережжі Індійського океану. Вже за кілька годин в Інтернеті з’явилися перші фото та відео катастрофи, зняті мобільними телефонами. Деякі файли на відеохостінгах можна віднайти і сьогодні. Наприклад, тут http://youtube.com/watch?v=Ih1tXALDxeA відео на YouTube, де курортний пляж з людьми накриває велетенська хвиля. Такі відео, зокрема, сприяли перерахуванню коштів на допомогу постраждалим від цунамі, оскільки заставляли читачів співпереживати. Зірка Кейт Мосс і кокаїн Після публікації відео, знятого одним із відвідувачів американського бару, у супермоделі Кейт Мосс почались проблеми. На відео видно, як зірка вживає наркотики. Через це Кейт залишилась без контрактів з H&M, H Stern, Chanel та Burberry. Топ-моделі довелося пройти курс реабілітації від наркозалежності, а віце-президент Колумбії Франціско Калдерон засудив поведінку моделі і заявив, що богемні зірки, на зразок Кейт Мосс, популяризують вживання наркотиків і сприяють наркоторгівлі. Не варто розраховувати, що наступного ж дня після відкриття на сайті розділу, куди люди можуть завантажувати свої тексти, фото, відео, до рук ЗМІ потрапить сенсація світового масштабу. Однак вищенаведені приклади громадянської журналістики дозволяють:  опублікувати на сайті новий безкоштовний контент;  уточнити вже раніше опубліковану інформацію новими деталями;  знайти нові сюжети для висвітлення;  налаштувати з читачами більш тісну взаємодію.

USG вчера и сегодня Реальный User Generated Content (USG) = User Generated Ideas? (USI) Контент, генерируемый пользователями (user generated content) - одно из основополагающих понятий концепции web 2.0 Данный термин начал широко использоваться с 2005 года и с тех пор веб-издатели всего мира ломают голову над тем как его получать. Этому было посвящено множество мероприятий, теорий и исследований, однако эффективного рецепта, как и следовало ожидать, найдено не было. Интерес к такого рода информации появился после того, как в топах мировых рейтингов стали появляться сайты, у который порой не было даже своей редакции. При этом они, естественно, регулярно обновлялись, были актуальными и востребованными. Они генерировали интересный и актуальный контент без затрат на его производство. Естественно, вынужденные платить большие деньги редакторам, издатели пытали найти рецепт и сохранить затраты. Было создано множество однотипный сайтов, истрачены миллионы долларов - но результата не было. Пользовательский контент выстреливает очень редко. Примерами успешных UGC-ресурсов являются: habrahabr.ru, hiblogger.net, livejournal.com и многие другие.При этом важно понимать, что под такими сайтами в целом не стоит подразумевать исключительно «новостные сайты со статьями и блоги» - те же форумы, википедии, youtube и прочие хостинги - точно такие же UGC-проекты. Но поскольку мы говорим именно о журналистике и редактуре, то акцентируемся на первых. Создавать с нуля такой проект - лотерея, где шансы на выигрыш - мизерны. Создание соответствующего раздела на популярном ресурсе значительно их повышает, но точно также не гарантирует успех. Нужно иметь действительно очень сильный бренд, что бы контент стал появляться. Среди украинских проектов можно отметить http://narodna.pravda.com.ua/ и http://reporter.korrespondent.net/ Однако обычно картина не такая радужная - вместо репортажей и красивых фотогаллерей пользователи публикуют закаты и рассветы, а вместо интересный статей и «мнений» - статьи очень низкого качества (в лучшем случае, если вообще публикуют), который порой проще написать сначала, чем отредактировать. Впрочем, взаимодействовать с пользователем на благо проекта не просто можно, а даже необходимо это делать. Просто стоит понимать, что в абсолютном большинстве случаев, среднестатистический пользователь не напишет вместо редактора статьи и, соответственно, не избавит издателя от затрат. Как же быть? Вовлекать ядро аудитории в редакционный процесс. Пусть они не пишут и не фотографируют статьи, пусть вместо этого дают квалифицированный feedback, генерируют идеи, говорят о том, что им интересно. Как это делать - рейтинги, 69

комментарии, формы на сайтах, встречи в кафе и как это стимулировать - вопрос отдельный, но вполне решаемый. Но не нужно и тут вдаваться в крайности, иной раз редактор все же лучше знает, что нужно аудитории, да и идти на поводу у самых активных посетителей сайта не всегда лучших выбор. Как и во всем важен баланс и разумный подход. Если найти его и соблюсти - usergenerated ideas действительно могут снизить нагрузку на редакцию, а материалы от этого станут только лучше.

Новая жизнь старого контента Так уж сложилось, что интернет пришел в жизнь многих изданий не сразу, а спустя немало времени после запуска. Соответственно, в архивах у многих проектов находится, мягко говоря, немало информации, которая лежит мертвым грузом. Если в «сытые» годы этим можно было пренебречь, то забывать про такой запас сейчас - непозволительно. Естественно, слепо использовать его нельзя, поскольку это будет совершенно не эффективно. Поэтому предлагаем вам хорошенько подумать над тем как сегодня можно задействовать архив. 10 способов подарить новую жизнь старому контенту 1. Сделать электронную книгу. Например «100 лучших интервью», «50 советов по маркетингу», «Лучшие статьи для гостей Киева» и т.п. 2. В этот день. Различные интересные новости, которые были опубликованы в этот день 5-10-15 лет назад. Очень хорошо и весело воспринимается читателями. Такая информация часто провоцирует обсуждения, внешние ссылки. 3. Серия публикаций под годовщины изданий. Например, срезы рынков либо подборки на определенные тематики за некий временной период. Для экономических изданий - одно, технических - другое. Порой достаточно построить хронологию событий и новостей по неделям или месяцам. 4. Лучшие фото и видеорепортажи. Часто они имеют не новостную, а художественную ценность и хорошо воспринимаются даже без привязки ко времени либо как исторический материал (например, революция, чемпионат по футболу и т.п.). Их достаточно заново выкладывать в специально созданном разделе. 5. Сделать большой публичный архив. Просто архив, взять и сделать. Если нужно - оцифровать информацию. Крайне важно нормальным текстом для индексации, PDF можно дополнительно. Если у вас много специализированной информации, которая может быть востребована и сейчас - попробуйте продавать статьи из архива за символическую плату или номер целиком. Чем черт не шутит 6. Планы и прогнозы. Что прогнозировали эксперты, что планировали компании и т.п. 7. Рубрика ретроспектива. Отрейтинговать самые актуальные материалы за все время или определенный период и просто случайно их выводить - всегда будет динамика обновлений и «новый» контент для читателей . 8. Использовать для маркетинга. Текущий контент «на сторону» издатели отдавать часто не готовы, по разным причинам - поисковая оптимизация, статус и т.п. Старый - и так не используется, почему бы и нет? Можно договориться с 71

различными проектами и давать им, может и эксклюзивно, но со ссылками, не исключено, что в обмен на что-то с их стороны. 9. Сделать почтовую рассылку. В стиле «Интересно почитать», желательно для неновостной информации. Затрат по ведению - очень мало. Можно заранее на полгода вперед формировать выпуски. 10. Сделать «блог». В него специальный редактор будет публиковать лучшие материалы за все время. В отличии от других способов - тут важет авторский подход либо ориентация на определенную тематику.

Мобільні платформи Одна з головний особливостей роботи сучасних Інтернет-ЗМІ – це мультиплатформеність. Контент одночасно публікується на сайті Інтернет-ЗМІ, в Facebook, Twitter, YouTube, LiveJournal, RSS, news-reader, e-mail, sms, Kindle, iPad, iPhone тощо. Ілюстрацію такого підходу можна подивитись на скріншоті нижче від BBC (http://news.bbc.co.uk/2/hi/help/products_and_services/):

Тенденції розвитку технологій свідчать, що все більше людей читають новини не з комп’ютера, а з екрану мобільного пристрою – мобільного телефона, електронної книги чи зовсім інноваційних пристроїв на зразок iPad. На сьогоднішній день (квітень 2010 р.) в умовах України особливо перспективним є створення applications для iPhone. Спеціальні програми, написані для iPhone дають можливість власникам цих пристроїв читати контент ЗМІ, дивитись фотогографії, завантажувати аудіо й відео. Найкращі програми для iPhone, створені ЗМІ:  Rian.ru/iphone  iPhone.vesti.ru  Gloss.ua/iphone  24tv.com.ua/home/showMobileVersion.do#iPhone  Afisha.ru/iphone