Орієнтоване календарно-тематичне планування з української мови для 5 класу на навчальний рік Пор. №
УКРАЇНСЬКА МОВА І семестр Тема уроку
1
Ксть год. 1
Вступ. Значення мови в житті суспільства. Поняття державної мови. Українська мова — державна мова України. 2
Урок мовленнєвого розвитку № 1. Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Навчальне аудіювання тексту.
1
Повторення вивченого в початкових класах
10
3
Частини мови; основні способи їх розпізнавання.
1
4
Іменник. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників.
1
5
Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях прикметників.
1
6
Числівник.
1
7
Займенник.
1
8
Урок мовленнєвого розвитку № 2. Спілкування як важливий складник культури людини. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й письмове, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування (практично). Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації (діалог етикетного характеру) Дієслово. Голосні у відмінкових закінченнях дієслів. Не з дієсловами. Правопис –ться, - шся в кінці дієслів.
1
10
Прислівник. Правопис вивчених прислівників.
1
11
Апостроф. Знак м’якшення.
1
12
Прийменник. Написання прийменників з іншими частинами мови. 1 Сполучник. Використання прийменників та сполучників і, та, й, а, але для зв'язку слів у реченні.
13
Урок мовленнєвого розвитку № 3. Текст як продукт мовленнєвої 1 діяльності. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Тема комунікативна спрямованість, основна думка тексту, мікротема. Структура тексту (вступ, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.
9
1
Дата
14
Навчальне читання мовчки тексту наукового стилю. Контрольна робота № 1. Тестування. Повторення вивченого в початкових класах. Текст. Контрольне читання мовчки тексту художнього стилю. Відомості із синтаксису й пунктуації
1
19
15
Робота над помилками, допущеними в текстових завданнях. Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми й речення. Головне й залежне слово у словосполученні.
1
16
Урок мовленнєвого розвитку № 4. Усна й письмова форми тексту (висловлювання). Простий план готового тексту. Ознайомлення з вимогами до мовлення. Помилки в змісті та побудові висловлювання (практично). Навчальний переказ розповідного тексту.
1
17
Словосполучення лексичні й фразеологічні (практично). Граматична помилка та її умовне позначення (практично).
1
18
Речення, його граматична основа (підмет і присудок). 1 Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) Види речень за метою висловлювання (повторення). Окличні 1 речення (повторення). Інтонування речень. Розділові знаки в кінці речень. Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).
19
20
Урок мовленнєвого розвитку № 5. Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового (загальне ознайомлення). Ознайомлення з розмовним, науковим і художнім стилями, сферою їх використання.
1
21
1
22
Урок мовленнєвого розвитку № 6. Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум. Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду. Навчальний твір-розповідь. Другорядні члени речення: додаток, означення, обставини.
23
Додаток. Способи вираження додатка.
1
24
Означення. Способи вираження означення.
1
25
Обставина. Способи вираження обставин.
1
26
Тренувальні вправи на визначення другорядних членів речення.
1
27
Контрольна робота № 2. Тестування. Відомості із синтаксису та пунктуації. Словосполучення й речення. Головні та другорядні члени речення.
1
28
Робота над помилками, допущеними в текстових завданнях. Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Кома між однорідними членами.
1
1
Правильне інтонування речень з однорідними членами. 29
30
Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Двокрапка 1 й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами. Тренувальні вправи. 1
31
Урок мовленнєвого розвитку № 7. Особливості побудови опису окремих предметів. Твір-опис окремих предметів у художньому та науковому стилях. Підготовка до контрольного твору.
1
32
Звертання. Роль звертань у реченні (практично). Правильне інтонування речень зі звертанням. Розділові знаки при звертанні (повторення).
1
33
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично). Правильне інтонування речень зі вставними словами. Виділення вставних слів на письмі комами.
1
34
Тренувальні вправи.
1
35
Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв'язком. Кома між частинами складного речення, з’єднаними безсполучниковим і сполучниковим зв’язком. Правильне інтонування складних речень. Тренувальні вправи.
1
Контрольна робота № 3. Тестування. Речення з однорідними членами, звертаннями та вставними словами.
1
36 37
Пряма мова. Діалог
1
10
38
Робота над помилками, допущеними в текстових завданнях. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
39
Тренувальні вправи. Правильне інтонування речень з прямою 1 мовою. Синонімічність речень з прямою та непрямою мовою.
40
Урок мовленнєвого розвитку № 8. Контрольний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета в художньому стилі за простим планом (підготовча робота).
1
41
Урок мовленнєвого розвитку № 9. Контрольний письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета в художньому стилі за простим планом (виконання роботи).
1
42
Урок мовленнєвого розвитку № 10. Робота над помилками, допущеними в контрольному переказі. Помилки в змісті й побудові речень (практично).
1
1
43
Діалог. Тире при діалозі.
1
44
Діалог. Тренувальні вправи.
1
45
Пряма мова. Тренувальні вправи.
1
46
Підготовка до контрольного диктанту. Складання і запис діалогів
1
47
Контрольний диктант №1.
1
48
Узагальнення вивченого з теми «Відомості із синтаксису і пунктуації» Повторення теми. Підготовка до контрольної роботи.
1
1
51
Контрольна робота № 4 (тестування). Пряма мова. Діалог. Контрольне читання мовчки. Урок мовленнєвого розвитку № 11. Відповідь на уроках української мови та інших предметів (за поданим планом або таблицею) у науковому стилі. Відгук про висловлювання товариша.
52
Урок мовленнєвого розвитку № 12. Особливості побудови відгуку. Усний відгук про висловлювання товариша.
1
Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
31
Робота над помилками, допущеними в контрольному диктанті та контрольній роботі. Звуки мови й звуки мовлення. Голосні й приголосні звуки. Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі; вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г.
1
55
Тренувальні вправи. Удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних звуків.
1
56
ІІ семестр Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт (абетка, азбука). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї та щ.
1
57
Тренувальні вправи.
1
58
Урок мовленнєвого розвитку № 13. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму.
1
59
Склад. Основні правила переносу. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Орфоепічна помилка (практично).
1
60
Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] у коренях слів. Орфоепічна помилка (практично).
1
49 50
53
54
1
1
1
61
Тренувальні вправи.
1
62
Урок мовленнєвого розвитку №14. Особливості побудови елементарного роздуму. Письмовий твір-роздум на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів.
1
63
Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.
1
64
Тренувальні вправи.
1
65
Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] та (о) перед 1 складом з наголошеним (у) у коренях слів. Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.
66
Тренувальні вправи.
1
67
Контрольна робота №5. Тестування. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.
1
68
Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків. Вимова та написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-.
1
69
Тренувальні вправи. Фонетичний розбір слова.
1
70
Спрощення в групах приголосних.
1
71
Спрощення в групах приголосних. Тренувальні вправи.
1
72
Урок мовленнєвого розвитку № 15. Контрольний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини за планом (підготовча робота, колективне складання плану).
1
73
Урок мовленнєвого розвитку № 16. Контрольний докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису тварини за планом (написання переказу).
1
74
Робота над помилками, допущеними у контрольному переказі. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] —[а], [е] —[і], [е] —[и]; [о],[е] з [і]; [е]—[о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і] після [ж], [ч],[ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].
1
75
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о],[е] з [і]; [е]—[о] після [ж],[ч], [ш]; [и], [і] після [ж], [ч],[ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′], [с′].
1
76
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [г], [к], [х] – [ж], [ч], [ш] – [з′], [ц′],
1
[с′]. 77
Тренувальні вправи
1
78
Урок мовленнєвого розвитку №17. Замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного характеру. Особливості побудови замітки.
1
79
Робота над помилками, допущеними у замітці. Основні випадки чергування у — в, і — й .
1
80
Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю , я. Сполучення ьо, йо. Правила вживання знака м’якшення.
1
81
Тренувальні вправи.
1
82
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.
1
83
Тренувальні вправи.
1
84
Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
1
85
Тренувальні вправи.
1
86
Написання слів, що увійшли в українську мову з інших мов (слова іншомовного походження): букви и, і; правопис знака м’якшення й апострофа; подвоєння букв у загальних і власних назвах. Словник іншомовних слів. Тренувальні вправи. Повторення теми. Підготовка до контрольної роботи.
1
Контрольна робота №6. Тестування. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Контрольне аудіювання тексту художнього стилю. Лексикологія
1
Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова (повторення). Ознайомлення з тлумачним і перекладним словниками. Використання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично). Використання слів відповідно до їх значення.
1
87
88
89
90
91 92
Тренувальні вправи.
93
Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова.
1
10
1
1 Урок мовленнєвого розвитку №18. Особливості побудови опису 1 тварини. Усний твір-опис тварини в науковому стилі. 1
94
Урок мовленнєвого розвитку №19. Контрольний письмовий 1 твір-опис тварини в художньому стилі (підготовча робота).
95
Урок мовленнєвого розвитку № 20. Контрольний письмовий твір-опис тварини в художньому стилі ( виконання роботи).
1
96
Групи слів за значенням. Синоніми. Ознайомлення зі словниками антонімів, синонімів.
1
97
Тренувальні вправи. Доцільність використання слів з переносним значенням, стилістично забарвлених слів, лексичних повторів і синонімів як засобів зв’язку речень у тексті, а також синонімів для уникнення невиправданих повторів. Урок мовленнєвого розвитку № 21. Особливості побудови оповідання. Усний твір-оповідання про випадок із життя.
1
Урок мовленнєвого розвитку № 22. Письмовий твір-оповідання про випадок із життя.
1
98
99
1
100- Походження (етимологія) слова. Етимологічний словник української 2 101 мови. 102 103
Тренувальні вправи. Повторення. Підготовка до контрольної роботи. Контрольна робота №7. Тестування. Лексикологія. Будова слова. Орфографія
1 1 10
104
Основа слова (корінь, суфікс, префікс) і закінчення частини слова (повторення і поглиблення відомостей).
— значущі 1
105
Тренувальні вправи.
1
106
Спільнокореневі слова й форми слова. Незмінні й змінні слова.
1
107- Тренувальні вправи. 108 109 Урок мовленнєвого розвитку №23. Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса.
2
110
Урок мовленнєвого розвитку №24. Ділові папери. Адреса.
1
111
Робота над помилками, допущеними в листі. Вивчені орфограми в значущих частинах слова (повторення). Вимова та написання префіксів пре-, при-, прі-.
1
112
Використання в мовленні слів із суфіксами і префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення та виразності Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті Уникнення помилок, пов’язаних з невиправданим уживанням спільнокореневих
1
1
слів. 113
Тренувальні вправи.
1
114
Контрольний диктант.
1
115 116
Повторення вивченого з теми, підготовка до контрольної роботи. Контрольна робота № 8. Тестування. Будова слова. Орфографія.
1 1
Повторення й узагальнення вивченого в кінці року
6
117
Синтаксис і пунктуація.
1
118
1
119
Робота над помилками, допущеними учнями в контрольному диктанті та контрольній роботі. Лексикологія. Будова слова й орфографія.
120
Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія.
1
121- Уроки-узагальнення. 122
1
2
Урок № 1 _______________________________________________ Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України. Мета: розкрити та сформувати поняття «національна мова», «державна мова»; узагальнити відомості п’ятикласників про рідну мову, значення мови як основного засобу спілкування та визначити правила спілкування; ознайомити учнів зі ст.10 Конституції України; розкрити значення державної мови для зміцнення єдності України, формування громадян-патріотів рідної держави.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, картки з висловами про мову. Хід уроку І. Організаційний момент. Епіграф урок ВСЯ МОЯ РОДИНА Мати, мова, Батьківщина От і вся моя родина. Батьківщина, мати, мова Три цілющих, вічних слова. Батьківщина, мова, мати Нас повік не роз'єднати. Микола Сингаївський
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. «Мовний батл». Робота в парах (опитати 4-5 пар) Учням роздають картки, на яких написано вислови, прислів’я, приказки про мову. Одна пара учнів читає висловлювання, а інша пара пояснює його значення. Солов’їну, барвінкову українську рідну мову в дар дали мені батьки. (В.Лучук.) Наша мова калинова і ласкава, і медова, і багата, і не бідна. От що мова наша рідна! (Д. Чередниченко.) До мови рідної уважний, слова споріднені відзнач: житняк – хліб житній, ячник – ячний, пшеничний – булка і калач. Коли у полі колоситься – зернина в колосі, зерня; виймають з печі – паляниця, хлібець, хлібина, хлібеня. (Д.Білоус.) Як зерно до зернини – урожай України, так і слово до слова – солов”їная мова.(Л.Балюк). Мова – золото-пшениця, слів – як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику. (С.Коваль.) Лиш слово й пісня є у мене, і я прошу, благаю я: «Прийми їх, Україно-нене!» (В.Дворецька.) ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Знайомство з новим підручником. Учитель пропонує подивитись, що нового про мову ми дізнаємося з підручника. Читання передмови. Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями. Робота з підручником. Виконання впр.1 (усно), впр.2 (письмово) Рухлива перерва – виконання руханок Гра «Відгадайка» Виконання ситуативних вправ за допомогою різних засобів спілкування: 1-й ряд розповідає про свої канікули за допомогою міміки; 2-й ряд – за допомогою жестів; 3-й ряд - символів або знаків, малюнків та слів. Дати відповідь на питання: Чому мова – найважливіший засіб спілкування? ІV. Вивчення нового матеріалу. Робота з підручником (стор.5-6) – порівняльний аналіз власних висновків з тими, що в підручнику. МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ СПІЛКУВАТИСЯ Люди обмінюються думками й почуттями Думки формуємо й виражаємо тільки за ФОРМУВАТИ допомогою мови ДУМКИ Людина пізнає світ, здобуває знання про нього ПІЗНАВАТИ СВІТ Люди об’єднаються в одну спільноту ОБ’ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ Передавати досвід Зберігають себе як народність
Дати поняття «національна мова», «державна мова»; ознайомити учнів зі ст.10 Конституції України (стор.6) Дати поняття про правила спілкування. Впр.7 (письмово) V. Закріплення вивченого. Диктант із творчим завданням. Українська мова є символом держави (З газети). Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.(О.Гончар). Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ (І.Огієнко.) Доповнити ряд епітетів (образних прикметників) до слова мова. Записати їх. З 2–3 скласти речення. Барвінкова, безсмертна, калинова, солов’їна, співуча, чарівна, … VІ. Підбиття підсумків уроку. «Відкритий мікрофон» За кожну правильну відповідь учень отримує наліпку з українськими символами. Яка роль мови в житті суспільства? Які засоби, крім мови, люди використовують для спілкування? У чому переваги звукової мови перед іншими засобами? Яке значення для громадян держави має державна мова? Чому? Як людина повинна ставитися до рідної мови? Чому? Чому державною мовою має бути рідна мова народу, що живе в державі? Чому державну мову кожен повинен знати бездоганно? Які мови вивчають у нашій школі? Яка роль кожної з них у житті українця? VІІ. Домашнє завдання. Вправа 8. Використати прислів’я та приказки. Творче завдання (за бажанням) – приготувати виступ «Що моя мова значить для мене». Урок № 2__________________________________________________
Зв’язне мовлення №1 Тема: Загальне уявлення про мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання тексту. Мета: розкрити поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; поповнити словник дітей термінами мовець та адресат мовлення; дати уявлення про чотири види мовленнєвої діяльності, пояснити їх структуру; розвивати логічне мислення, мовлення; виховувати ціннісне ставлення до природи та людей.
Обладнання: підручник. Хід уроку І. Перевірка д/з – проведення теледебатів за темами «Мова-найцінніший скарб», «Українська мова – моя рідна мова» з використанням висловлювань з уроку № 1 та д/з.
ІІ. Повідомлення мети уроку. Мотивація навчання. Які види мовленнєвої діяльності були використані при теледебатах? ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Робота з підручником. Стор.206-207 Виконання вправи 471(робота в парах) Бесіда. 1.Чому стверджують, що найважливішим засобом спілкування й пізнання є мова? 2.Чому саме мова є знаряддям мислення? 3.Як пов’язані мова і мовлення? 4.Чи може розвиватися мова, не спираючись на мовлення? Чому? 5.Чи можливе існування мовлення без мови? Чому? Пояснення вчителя. Мовленнєва діяльність включає чотири види – аудіювання (слухання й розуміння), читання, говоріння і письмо. Той, хто говорить або пише (мовець), самостійно створює зміст висловлювання. Той, хто слухає або читає (адресат мовлення), вилучає зміст із створеного кимось висловлювання.
Кожен із чотирьох видів мовленнєвої діяльності включає в себе три частини: мовець або адресат мовлення має зрозуміти, з якою метою він вступає у спілкування (навіщо він це слухатиме, говоритиме і т.ін.); сприйняття і розуміння закладеної у висловлювання інформації; сприйняття на основі отриманої інформації рішення, що найчастіше супроводжується наступним говорінням або письмом.
Час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється таким чином: аудіювання – 45%, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%. Сприймання і розуміння усного мовлення забезпечує такий вид мовленнєвої діяльності, як аудіювання. Аудіювання є основою спілкування. Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання включає процес сприймання й розуміння усного мовлення. ІV. Виконання вправ на закріплення. Вправи 470, 473(І частина) Рухлива перерва – виконання руханок Навчальне аудіювання. Як птиця гавкала
Я дав слово у неділю приїхати до мого друга, лісника Василя Петровича. Він живе у лісі, кілометрів за тридцять від міста. Удома в нього є на що подивитися. Неначе само собою виходить, що як тільки потрапить до нього якась лісова тварина чи птах - скоро стає ручною Ми сиділи у великій світлій кімнаті, в якій я вже був не раз. Раптом десь з кутка, зпід стелі, щось загавкало. Я від несподіванки аж здригнувся і давай шукати очима – що б це могло бути? Ну, точнісінько, як оце гавкав у дворі пес Букет, тільки якось хрипкувато і ніби протяжніше. Тут з-за печі вилетів птах, трохи менший за галку і на нижчих ногах. Колір його був чудесно синій, а крила блищали світло-блакитними пір’їнами. І дзьоб майже такий, як у галки – довгий і не дуже гострий. Звичайно, я відразу впізнав ракшу. Її завжди можна зустріти на узліссі.
Птиця сіла на плече Василю Петровичу і знов закричала так, наче гавкав Букет. - Як це? – здивовано спитав я. – Ракша звичайно кричить, як сорока, тільки тихіше і коротко, а тут здається, що гавкає. Де ви таку взяли? - Знайшов у лісі з перебитим крилом ранньої осені, коли птахи збираються мандрувати у теплі краї. Довго вона видужувала, поки й похолодало. Крило загоїлось, але випускати вже не можна було. Загине десь, думаю собі. Та й звикла вона до мене й приручилась зовсім. Оце бачите, їсти просить…
Ракша сиділа на плечі у Василя Петровича, дзьобом ворушила йому волосся, не перестаючи кричати так, ніби справді гавкав Букет. Вперше в житті я бачив ракшу в неволі, та ще й ручну. Я сказав про це Василю Петровичу. - Я й сам не думав, що вона приручиться, - відповів він. – Спочатку я їй черв’ячків приносив. Потім холодно стало, думаю – чим її годуватиму? Сиру не їсть, насіння не приймає, про хліб і говорити нічого… Одрізав тоненький шматочок м’яса, показав їй. Ех, вона як кинулась, вмить проковтнула. Оце зараз м’яса просить… А гавкає знаєте чому? Бо у нас Букет, коли голодний, забігає в хату й починає гавкати – просить їсти. Яким чином второпала це ракша, сам не розумію. Але раптом почала й собі подавати голос, мов Букет. Спочатку несміливо, а далі, як став я її щоразу годувати після такого, сказати б, прохання, вона перейняла собаче гавкання. Василь Петрович узяв порізане на тоненькі шматочки м’ясо і почав давати синьому птахові, що жадібно ковтав смачну їжу. Наївшись, ракша полетіла в свій куток. Там було прибито полицю, де стояла вода і було приладнано тоненьку гіллячку, на яку птиця й сіла. Ракша знала своє місце. Я сказав другові, що він якийсь секрет знає, а Василь Петрович сміється у відповідь. Який там секрет, просто, мовляв, часу треба багато вільного, от і все. І любити треба кожну тваринку… Часу небагато у Василя Петровича, а що любить він тварин – це правда… (За О.Копиленком; 450 сл.). На кожне із запитань вибрати правильну відповідь. 1. Чим зацікавив оповідача лісник Василь Петрович? а) був вправним мисливцем; б) чудово розказував про мисливські пригоди; в) у нього завжди жили приручені тварини. 2. У кімнаті раптом щось загавкало: а) з-під печі; б) з-під ліжка; в) з кутка з-під стелі. 3. Птах був схожий на: а) перепілку; б) коноплянку; в) галку. 4. Ракшу можна зустріти: а) у лісових хащах; б) на узліссі; в) біля річки чи озера. 5. Де взялася у лісника ракша? а) подарували друзі; б) підібрали пташеням діти; в) знайшов з перебитим крилом. 6. Василь Петрович годував ракшу а) хлібом; б) насінням; в) м’ясом.
7. Просити їсти ракша “навчилась” а) у Сірка; б) у Пірата; в) у Букета. 8. Місце ракші було а) на полиці в кутку під стелею; б) у шпаківні в кутку; в) на полиці над дверима. 9. “Секрет” Василя Петровича полягав у а) великій кількості вільного часу; б) спеціальній освіті біолога; в) любові до тварин. 10. Головна думка прослуханого тексту - це а) схвалення милосердного ставлення до тварин; б) захоплення дружбою оповідача та лісника; в) захоплення красою природи. 11. У ставленні людини до живої природи має переважати а) прагнення підкорити природу власній волі; б) намагання отримати практичну користь; в) прагнення співіснувати в повній гармонії. 12. Любов людини до тварин і рослин засвідчує а) схильність до природничих наук; б) гуманність і доброту; в) невміння спілкуватися з людьми. Виконати вправи для очей
V. Підбиття підсумків уроку «Відкритий мікрофон» VІ. Домашнє завдання. Вправа 473(ІІ частина), 476 (усно) Творче завдання (за бажанням) – виконати вправу 475. Урок № 3________________________________________________________ Тема: Частини мови; основні способи їх розпізнавання. Мета: систематизувати, повторити та узагальнити вивчене про частини мови, закріпити вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення, виховувати ціннісне ставлення до держави та людей, культури та мистецтва Тип уроку: комбінований урок (повторення вивченого; систематизація та узагальнення вивченого). Обладнання: підручник, роздаткові картки для індивідуальних завдань. Хід уроку І. Перевірка д/з. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Мозковий штурм «Мовний батл». Учні розподіляються на команди за кількістю рядів та на швидкість дають відповіді на питання:
1. 2. 3. 4.
Скільки частин мови є в українській мові? Назвіть їх. Які самостійні, чому? Які з них службові, чому ?
Команда-переможець формулює тему уроку та складає таблицю «Частини мови»
ЧАСТИНИ МОВИ
самостійні
службові
змінювані відмінювані дієвідмінювані іменник прикметник числiвник займенник
дієслово
незмінювані
незмінювані
незмінювана
прислівник
прийменник сполучник частка
вигук
Повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Аналіз матеріалу з метою повторення і систематизації знань. Робота з підручником. Опрацювання таблиці «Відомості про частини мови» (таблицю на форзаці підручника порівняти з самостійно складеною). Робота біля дошки. Записати речення. З’ясувати, до яких частин мови належать ужиті в реченнях слова. Які частини мови є самостійними, які службовими? У чому полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?
В небі кучерявою юрбою зграйка хмар осінніх поспіша. (Д.Луценко.) І здалося, що світ помолодшав навколо на тисячу літ. (В.Симоненко.) Так негадано ця осінь закурликала над степом. (Б.Олійник.) У пам’яті неспаленим барвінком зостанеться навік двадцятий вік. (П.Перебийніс.) ІV. Виконання практичних завдань. Попереджувальний диктант. Визначити частини мови, вказати серед них самостійні та службові. У двох перших реченнях підкреслити члени речення. З’ясувати, якими частинами мови є виділені слова. Вируюча, палаюча, нетлінна постала перед світом Україна. (Б.Степанюк.) Пливуть роки. Історія пливе, закутана у вогняну кирею. (Р.Лубківський.) А я люблю свій час, вітри його, душ молодих вібруючий вогонь. (Н.Поклад.) Рухлива перерва – виконання руханок Самостійна робота. З поданих слів скласти речення з використанням самостійних та службових частин мови. Дерево, вбрання, одягатися, золотий, усміхатися, сонце, не гріти, захмаритися, небо, між, хмара, сумно, воно, світити, але.
Виконання індивідуальних завдань. У кожному з речень визначити самостійні та службові частини мови. Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!» І хитає над шляхом порожні гнізда грачині. (Л.Костенко.) Ще недавно в небі синім пролітали журавлі. А сьогодні безгомінно ходить осінь по землі. (О.Бродський.) Прийшла осінь люба, мила дітям на потіху, груші всі позолотила у годину тиху. (Марійка Підгірянка.) Дощем дрібним в кущах ридала осінь… (В.Сосюра.)
V. Підбиття підсумків уроку.
Гра «Продовжіть речення»
1. Самостійними частинами мови називають…? 2. До службових частин мови належать…? Навчальний диктант. У реченнях визначити частини мови.
Сьогодні в лісі справжній жовтневий листопад. Клени обсипаються від найменшого подиху вітерця. Гаснуть осінні барви. На листі з'являються брудні плями. Деякі листки скручуються в трубочку. Коли розгорнути такий листок, всередині в ньому тремтить кришталева росинка. (За О.Донченком; 35 сл.)
3. Запропонувати учням, які відповідали під час уроку, заповнити картку самооцінки учня (подається нижче) VІ. Домашнє завдання. Вивчити таблицю «Частини мови», вправа 1 (ІІ). Додаток до уроку Картка самооцінки учня
1. Прізвище, ім'я. 2. Оцініть себе по кожному з визначених напрямків від 0 до 2 балів: - Ви брали активну участь в роботі на уроці - ____ балів. - Ви вносили вдалі пропозиції, які врахував клас - ____ балів. - Ви надавали допомогу однокласникам або заохочували їх до роботи - ____ балів. - Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалася іншим - ____ балів. - Ви вдало узагальнювали думки інших, просували роботу вперед - ____ балів. - Ви давали повні відповіді на поставлені питання - ____ балів. Всього балів:______________ Картка для індивідуальних завдань. У кожному з речень визначити самостійні та службові частини мови. Я прощаюся з літом. І воно мені каже: «Прощай!» І хитає над шляхом порожні гнізда грачині. (Л.Костенко.) Ще недавно в небі синім пролітали журавлі. А сьогодні безгомінно ходить осінь по землі. (О.Бродський.) Прийшла осінь люба, мила дітям на потіху, груші всі позолотила у годину тиху. (Марійка Підгірянка.) Дощем дрібним в кущах ридала осінь… (В.Сосюра.)
Урок № 4_______________________________________________ Тема: Іменник. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників.
Мета: повторити вивчене про іменник як частину мови, його основні граматичні ознаки (рід, число, відмінок, три відміни), особливості відмінкових закінчень; удосконалювати навички правильно виділяти відмінкові закінчення іменників; визначати іменники - назви істот і неістот; повторити правила використання великої букви і лапок в іменниках, розвивати мислення, мовлення, пам’ять, збагачувати й уточнювати словник учнів; виховувати ціннісні ставлення до родини та людей; Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: підручник, комп’ютер. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. Робота біля дошки. Записати речення. Визначити частини мови.
Після дощу сонце засяє. Сонце на всіх однаково світить. На ледачій землі і трава не росте. Родить не земля, а руки. Народна творчість. ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. ІІІ. Повторення ключових питань. Мозковий штурм «Мовний батл». Учні розподіляються на команди за кількістю рядів та на швидкість дають відповіді на питання: Яка частина мови називається іменником? Навести приклади. Як розрізняють назви істот і неістот? Навести приклади. У чому полягає відмінність між написанням іменників-власних назв та іменниківзагальних назв? Навести приклади. Яке зі слів і чому пишуть з великої літери у словосполученнях місто Львів, річка Дніпро, село Мрійливе, кіт Туман, горобець Чив? Які іменники пишемо в лапках? Як визначається рід іменників? Що означають іменники у формі однини та іменники у формі множини? Як змінюються іменники? Назвати відмінки іменників. Скільки відмін іменників вам відомо? Навести приклади іменників І, ІІ та ІІІ відмін. Команда – переможець отримує можливість сформулювати та записати тему уроку та заповнити таблицю. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ ЛексикоГраматичні Синтаксична Частина мови Що означає граматичні категорії роль категорії предмет Назва істоти, Рід, число, від Підмет, імен на Іменник неістоти, назви мінок, відмі на, частина власні та група складеного загальні, збірні присудка, додаток. Робота з підручником. Опрацювати п. 1,стор. 10-11, виконати вправи 12, 13. ІV. Виконання вправ на повторення. Пояснювальний диктант. Іменники підкреслити. Поставивши до кожного питання, визначити іменники – назви істот і назви неістот. Визначити рід, число, відмінок та відміну виділених іменників.
Соняшникам сонечко посміхалось сонячно. (Л.Куліш-Зіньків.) Зранку, після ночі промінчик сонця золотий влетів бабусі в очі. (М.Могилевич.) Ми пішли з дідусем по вербову гілку. Дід зробив із неї голосну сопілку. (В.Косовський.) Добре має серце лісове джерельце. Воно дає водиці звірятку і птиці, дереву, травині, квітці і людині. (За М.Чепурною.) Рухлива перерва – виконання руханок На моніторі комп’ютера записані, або зображені малюнки слів - іменників. Записати в три колонки ці слова за відмінами. Хліб, хатина, мати, вогонь, паляниця, радість, затишок, серце, батько, брат, неділя, родина, осінь, земля, піч, любов. Робота з підручником. Виконання вправи 16
Виконання індивідуальних завдань. Знайди помилки в тексті. Калиновою, солов’їною назвали прекрасну українську мову поети. Це неповторна мова Шевченка і Франка, Лесі українки і коцюбинського, тичини і сосюри, Рильського і Малишка – сучасних Українців, представників письменства. V. Підбиття підсумків уроку. 1. Які іменники пишуться в лапках? 2. Які іменники пишуться з великої букви, чому? 3. Які іменники – неістоти, які істоти? 4. За чим змінюються іменники? VІ. Домашнє завдання. Вивчити п.1,виконати вправу 10. Творче завдання (за бажанням) – виконати вправу 11.
Урок № 5________________________________________________________ Тема: Прикметник. Голосні у відмінкових закінченнях. Мета: повторити вивчене про прикметник, його граматичні ознаки (рід, число, відмінок); формувати вміння й навички правильного вживання голосних у відмінкових закінченнях прикметників; розвивати культуру усного й писемного мовлення, естетичні почуття, смак до точного та влучного слова, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати ціннісне ставлення до своєї держави. Тип уроку: урок повторення вивченого.
Обладнання: підручник, картки. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в них іменники. Визначити рід, число, відмінок кожного з іменників. Вказати іменники-власні назви. На святе Благовіщення сонце радісно вставало. (А.Казка.) У небесах сузір’я Лева нам світить на Чумацький шлях. (Д.Чередниченко.) Наш Київ Золоті розкрилює ворота. (М.Рильський.) Де Почайна шуміла, лиш струмок між горбами тулиться. (Л.Забашта.) ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Що спільного у цих слів? Веселих, осіння, мамин, батьківське, учнівські, широкого, давньої.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Повторення ключових питань. Мозковий штурм Яка частина мови називається прикметником? Яка роль прикметників у мовленні? Як змінюються прикметники? Від чого залежить рід, число, відмінок прикметників у словосполученнях рідний край, рідному місту, рідною землею? Заповнити таблицю ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНИХ ЧАСТИН МОВИ
Частина мови Прикметник
ЛексикоЩо означає граматичні категорії ознаку, прина Якісні, лежність відносні, присвійні
Граматичні категорії
Синтаксична роль
Рід, число, відмінок, група, ступінь порівняння
Означення, іменна части на складеного присудка
ІV. Виконання практичних завдань. Робота біля дошки. Записати речення, визначити в них прикметники. З’ясувати рід, число та відмінок кожного прикметника. В орача руки чорні, зате хліб білий. Білі руки чужу роботу люблять. Мак чорний, та смачний, а редька біла, та гірка. Солодка морква, та в сусідовому городі. У доброго господаря і соломинка не пропаде. Материна хата краща чужої палати. Від поганого коріння не жди доброго насіння. І на здоровій яблуні гнилі яблука бувають. До сухої криниці не йдуть пити водиці. Народна творчість.
Рухлива перерва – виконання руханок * Робота з підручником – п. 2 Виконання вправи 18 (усно). Виконання вправи 21 (письмово). Виконання індивідуальних завдань. Переписати речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Прикметники підкреслити, визначити відмінок кожного. Відмінкові закінчення прикметників виділити. Краще полюбити стар… орла, ніж молод… сову. Велик.. риба у глибок… воді плаває. Вівсян.. каша сама себе хвалить, а гречан.. хвалять люди. Краще пташці на зелен.. вітці, як у багача в золот… клітці. Народна творчість. Навчальний диктант. Підкреслити прикметники, визначити рід, число, відмінок кожного. Виділити відмінкові закінчення прикметників. Для нашої сонячної землі жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це розумів простий народ. Тому він вимальовував свої хати в синє та жовте. Поєднання цих двох кольорів цілком відповідає народному смаку. Рідну природу українці бачили саме в жовтій і блакитній барвах. Бачили золоте поле, синє небо, синє море й ріки з жовтими очеретами й рудими скелями, сині гори. (За К. Широцьким; 60 сл.)
V. Підбиття підсумків уроку. VІ. Домашнє завдання. П.2 вивчити, виконати вправу 19. Творче завдання (за бажанням) – виконати вправу 23. Додаток до уроку Картка для учня Індивідуальне завдання. Переписати речення, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Прикметники підкреслити, визначити відмінок кожного. Відмінкові закінчення прикметників виділити. Краще полюбити стар… орла, ніж молод… сову. Велик.. риба у глибок… воді плаває. Вівсян.. каша сама себе хвалить, а гречан.. хвалять люди. Краще пташці на зелен.. вітці, як у багача в золот… клітці. Народна творчість.