Вікторія Горєлова практичний психолог, спеціаліст Кам'янець-Подільська загальноосвітня школа I-III ступенів №15 Хмельницької області Методичні рекомендації щодо забезпечення психологічного супроводу обдарованих дітей у загальноосвітній школі У статті запропоновано методичні рекомендації щодо виявлення та навчання обдарованих дітей в 5-11 класах, а саме: методики виявлення обдарованості, поради щодо організації роботи, форми та методи роботи з обдарованими дітьми, визначені проблеми обдарованих дітей та запропоновані рекомендації педагогам по роботі з обдарованими дітьми. «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...» В.Сухомлинський Проблема психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями психологічного розвитку не тільки не втрачає своєї актуальності, а й набуває значимості, оскільки з посиленням уваги до особистісно-орієнтованого підходу у навчанні і вихованні учнів стало необхідним створити оптимальні умови для гармонійного розвитку нової особистості. Обдаровані діти розглядаються психологами як діти, що входять до «групи ризику», оскільки сама обдарованість - це вже відхилення від норми, а звідси витікають і проблеми, пов’язані з дисбалансом між фізичним і психо-соціальним розвитком дитини. Крім того, намагаючись розвинути здібності обдарованого учня ще більше, педагоги і батьки нерідко перевантажують дитину, що негативно впливає на її здоров’я. Тому при роботі з такими дітьми слід враховувати всі зазначені особливості їх розвитку, поставивши за мету створити оптимальні умови для гармонійного розвитку особистості обдарованих учнів та збереження їх фізичного і психічного здоров’я.[1]
Єдиних рекомендацій щодо навчання обдарованих дітей не існує і не може існувати, адже кожна дитина – унікальна особистість зі своїми перевагами і недоліками. Тому головним є пошук ключа - індивідуального підходу до кожного учня, зокрема учня обдарованого, з вираженою індивідуальністю, незалежністю. Під поняттям «обдарованість» розуміють якісну своєрідність психіки, яка визначає спроможність людини досягти винятково високих (незвичних, нетипових) результатів діяльності порівняно з іншими людьми. Проявом такої своєрідності
перш за все є надвисокий рівень розвитку здібностей, що
вирізняють обдарованих дітей з-поміж однолітків. Ці здібності і дозволяють досягати успіхів у діяльності.[2] Обдарованість - індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. Обдарована дитина відрізняється такими особливостями розвитку пізнавальної сфери: підвищена цікавість (пізнавальна потреба), надчутливість до проблем, схильність до вирішення дивергентних задач, оригінальність мислення,
лабільність
асоціювання,
висока
мислення,
легкість
концентрація
уваги,
генерування відмінна
ідей,
пам’ять,
легкість здібності
прогнозування та оцінювання, самоактуалізація, вимогливість до власної діяльності, соціальна автономність, пізнавальний егоцентризм, схильність до лідерства.[4] Класифікація дитячої обдарованості Російський педагог Ю. Гільбух виділяє загальну (розумову) і спеціальну (художню, соціальну, спортивну) обдарованість. Загальна обдарованість стосується
всіх
сторін
психічного
життя
дитини
(ще
її
називають
«інтелектуальна обдарованість»). Спеціальна обдарованість проявляється в якійсь спеціальній діяльності. Загальна - це, можливо, той природний
інтелектуальний й творчий потенціал, який закладений природою й може виявлятися в людини в будь-якому віці: в одних талант прокидається дуже рано, в інших він пробуджується в юнацькі або досить зрілі роки.[3] Виділяють кілька типів обдарованості: 1.Інтелектуальний тип — розумні, кмітливі, «надія школи». Діти мають глибокі знання, самостійно їх здобувають. Учні цього типу точно та глибоко аналізують навчальний матеріал, у них високий інтелект. 2.Академічний тип обдарованості — високий інтелект, на перший план виходить здатність до навчання. Це, як правило, медалісти, гордість школи. 3.Художній тип — високі досягнення в художній діяльності: музика, танці, живопис,..скульптура. 4.Креативний тип — нестандартність мислення, особливий погляд на світ. Головна особливість цього типу обдарованості виявляється в нестандартності мислення, в особливому, часто несхожому на інші погляді на світ. 5.Лідерська обдарованість — організаторські здібності. Така обдарованість характеризується здатністю розуміти інших людей, налагоджувати з ними конструктивні взаємини, керувати ними. 6.Психомоторна або спортивна обдарованість. Хоча учні зі спортивною обдарованістю рідко добре вчаться. Це пов'язано насамперед із браком часу та належного бажання. Якщо у школярів, що захоплюються спортом, створити відповідну мотивацію, настрій, вони, як правило, можуть чудово навчатися.[5] Проблеми обдарованих дітей переважно пов’язані з самооцінкою та адаптацією в колективі. Основні з них такі: неприязнь до школи; проблеми, пов’язані з ігровими інтересами; заглиблення у філософські проблеми; невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком; відчуття незадоволення; нереалістичні цілі; потреба в увазі дорослих; нетерпимість.[6,7] В умовах загальноосвітньої школи важливо правильно організувати роботу учителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їх
розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці,
самовиховання.
Програма індивідуального психолого-педагогічного супроводу обдаровоної дитини Психолого-педагогічний
супровід
обдарованих
учнів
має
бути
системним, безперервним, всебічним. Крім шкільного практичного психолога до нього долучаються батьки і педагоги.
Спільно з адміністрацією школи
створено шкільний проект «Творча особистість: 10 кроків до успіху». Для забезпечення психолого-педагогічного супроводу реалізації цього проекту мною
розроблена
«Програма
індивідуального
психолого-педагогічного
супроводу обдарованої дитини», яка поділяється на 5 блоків: 1.Психодіагностичний блок - створення та застосування системи пошуку обдарованих дітей. Цей пошук здійснюється у багатьох сферах і за різними критеріями. Діагностична програма комплексного обстеження у повному її обсязі включає: опитування з використанням психологічного інструментарію; спостереження, що здійснюються психологом та вчителями; бесіди з класними керівниками, вчителями; матеріали, отримані за допомогою анкетування батьків; аналіз результативності письмових робіт учнів, участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах, захисту робіт МАН та у виховних заходах; психодіагностика у процесі тренінгу. При
вивченні
рівня пізнавальної активності учнів, дослідженні рівня
розвитку загального інтелекту, невербальних здібностей можна використовувати наступні методики: Карта інтересів для молодших школярів для дітей і батьків. Анкета щодо визначення здібностей учнів для педагогів за методикою А. де Хаана і Г.Каффа). Методика «Ваш творчий потенціал» для учнів. Методика на визначення інтересів ОДАнІ. Методика на визначення розумових здібностей за А.Отіс і Р.Ленноном. Методика на визначення персональних досягнень за В.Ф.Вандерліком. Визначення типу темпераменту за Г.Айзенком.[1,5,11,3]
Враховуючи особливості психологічного розвитку обдарованих учнів, звернути увагу на такі показники: 1)рівень тривожності; 2)соціальний статус; 3)самооцінка; 4)тип темпераменту. Для діагностики тривожності молодших школярів можна використати тест «Тривожність» (за Темл, Доркі, Амен). Для діагностики учнів середньої і старшої школи використовуємо тест шкільної тривожності Філіпса.[9,11,3] За результатами діагностування соціального статусу, самооцінки, дітям з підвищеним та високим рівнем тривожності, у яких виникають труднощі у цих сферах, запропоновано комплекс розвивальних занять, націлених на розвиток навичок конструктивного спілкування, підвищення рівня самооцінки та зниження тривожності, що передбачає корекційно-розвивальний блок. 2.Аналітичний блок. За результатами проведеної психодіагностичної роботи слід провести ретельний аналіз. По-перше, слід виділити домінуючі проблеми обдарованих учнів для об’єднання у групи з метою подальної корекційнорозвивальної роботи. По-друге, слід відзначити індивідуальні особливості кожної дитини, виходячи з комплексної психодіагностики, і занести аналіз результатів до «Психологічного паспорта обдарованої дитини». Ведення «Психологічного паспорта» сприяє системності психолого-педагогічного супроводу, забезпечує індивідуальний підхід до кожного обдарованого учня. 3.Консультативний блок. У роботі з обдарованими дітьми можуть бути використані такі форми навчання: індивідуальні; фронтальні; групові. Фронтальні заняття: лекції (лекція-дослідження, лекція-екскурсія); семінари (семінари-дискусії, семінари-дослідження); симпозіуми; дебати; рольові ігри; дискусійні форми (симпозіум, дебати, "круглі столи", невеликі сесії, інтерв'ю). Групові заняття - постійні групи із зміною функцій їх учасників, груповий поділ класу з однаковим завданням, з різним завданням. Із загальним звітом групи перед усім класом. Індивідуальна форма - індивідуалізовані програми навчання.
Самостійна робота. Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати.[10] Рекомендації педагогам Враховуючи особливості навчання і розвитку обдарованих дітей, основною вимогою до підготовки педагогів для роботи з ними являється зміна педагогічної свідомості. А саме - зміна стереотипів сприйняття (учня, навчального процесу і самого себе), способів взаємодії, методів навчання і виховання, що склалися раніше. Прагнення зрозуміти : "хто мій учень"? повинно переважати над установкою: "таким має бути учень".[9,3] Учитель, для роботи з обдарованими дітьми, здатний розробляти гнучкі, індивідуальні програми; створює теплу, емоційно безпечну атмосферу в класі; надає учням зворотний зв'язок; сприяє формуванню позитивної самооцінки учня, проявляє повагу до його індивідуальності; заохочує до творчості. Спілкування з таким учителем носить характер допомоги, підтримки, недирективності. Проблема психолого-педагогічного супроводу обдарованих учнів сьогодні є не тільки досить актуальною, а ще й досить складною, оскільки процес виявлення і передбачення розвитку творчих здібностей учня ускладнюється недостатньою підготовкою педагогічних працівників і швидким збільшенням інформаційного середовища, що впливає на розвиток дитини. Природа вдосконалює людину, «нові» учні вимагають нових умов навчання і виховання, особливого підходу до їх розвитку. Першочерговим завданням Програми індивідуального психолого-педагогічного супроводу стало створення умов для гармонійного розвитку особистості обдарованих учнів, беручи до уваги всі сфери їх розвитку, тому роботу з даної проблеми вважаємо за необхідне продовжити і перевірити її ефективність моніторинговим дослідженням.
Список використаної літератури 1.Лемак М.В., В.Ю.Петрище Психологу для роботи: діагностичні методики/ Ужгород, 2012 2.Козляковський П.А. Соціальна психологія: Курс лекцій. Практикум. Хрестоматія.–Миколаїв: Миколаївський держ. ун-т, 2005.–424 с. 3.Буквар емоцій, Волкова Т.Н. 1000.Творческие игры, задания и тесты для развития памяти и внимания, Клименко В.В. Психологические тесты таланта, Гальцева Т.А., Подолянюк Е.Л. проективные методики в психологии. Ведучий: Раєвська Ірина Юріївна – практичний психолог 4. Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. – Вид. дім. Шкільний світ.: 2005 5. Гильбух Ю. З. Внимание: одаренные дети. - М.,1991. 6. Жук Л. В. Обдарована дитина в умовах сучасної освітньої системи // Обдарована дитина. – 2009. – № 1. – С. 3–7. 7. Зазимко О. В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості. Обдарвана дитина, 1998, № 8, с.5 - 12. 8. Калошин, В. Ф. Педагогічні стратегії досягнення успіху // Обдарована дитина.- 2007.- № 10.- С. 23 – 29. 9. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей. - К., 1963. 10. Настенко Н. Характерні риси обдарованих дітей // Завуч – 2000. - №6(48) 11. Обдаровані діти:Діагностика та супровід/Упоряд. Т.Червонна.-К.:Шк. Світ, 2008.-128 с.