Горєлова В.В. Методичні рекомендації щодо забезпечення психологічного супроводу обдарованих дітей by kpschool15

Вікторія Горєлова

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Електронний посібник

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КАМЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ №15

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ Вікторія Горєлова

Електронний посібник Кам’янець-Подільський 2

2016

Автор: В.В.Горєлова практичний психолог загальноосвітньої школи I-III ступенів №15

Кам’янець-Подільської

Рецензенти: В.П.Слободянюк директор Кам’янець-Подільської

загальноосвітньої школи

I-III ступенів №15, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист. О.М.Чижевська заступник директора з навчальної роботи Кам’янецьПодільської

загальноосвітньої школи I-III ступенів №15, спеціаліст

вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист. Схвалено для використання в навчально-виховному процесі на засіданні педагогічної ради Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №15 Хмельницької області (протокол №14 від 31.10.2016р.). Посібник вміщує методичні рекомендації щодо виявлення та навчання обдарованих дітей в 5-11 класах. У посібнику запропоновано методики виявлення обдарованості, поради щодо організації роботи, форми та методи роботи з обдарованими дітьми, визначені проблеми обдарованих дітей та запропоновані рекомендації педагогам та батькам по роботі з обдарованими дітьми. Посібник адресовано вчителям 5-11 класів, практичним психологам та батькам.

ЗМІСТ Передмова………………………………………………………………………..….5 Вступ…………………………………………………………………………..…….6 Обдаровані діти: які вони?.....................................................................................6 Класифікація дитячої обдарованості (ОД)……………………………..……....7 Категорії дитячої обдарованості…………………………………………….……..7 Типи обдарованості………………………………………………………….……...9 Проблеми обдарованих дітей………………………………………………….…..13 Програма індивідуального психолого-педагогічного супроводу ОД…...….14 Психодіагностичний блок……………………………………………………….....15 Створення та застосування системи пошуку ситеми пошуку ОД………………15 Методики виявлення ОД………………………………………………………..…17 Аналітичний блок…………………………………………………………………..19 Консультативний блок……………………………………………………………..19 Методи та форми навчання ОД……………………………………………………20 Робота з ОД в контексті підготовки до олімпіад………………………………

Рекомендації педагогам………………………………...………………………….23 Пам'ятка для творчого вчителя « Як розвивати творчі здібності дітей»……….24 Напрямки роботи практичного психолога із батьками ОД……………………...27 Рекомендації батькам ОД……………………………………………………….…28 Корекційно-розвивальний блок……………………………………………….…..30 Програма корекційно-розвивальних занять…………………………………...…30 Прогностично-контролюючий блок…………………………………………...….35 Висновки……………………………………………………………………….…..36 Додатки…………………………………………………………………………….37 Список використаної літератури……………………………………………….88

«Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...» В.Сухомлинський ПЕРЕДМОВА Учені з різних країн працюють над проблемою обдарованості. Біологи намагаються виділити ген геніальності, психологи і соціологи винаходять тисячі тестів для визначення яскравих здібностей дітей. І все-таки залишається таємницею відповідь на запитання: чому одній людині вдається багато, а інша стає аутсайдером. Наукова психологія ще не визначилася остаточно щодо питань, пов'язаних з явищем обдарованості (у тому числі інтелектуальною творчістю) як певним відхиленням від норми. Обдарованість як максимальне виявлення здібностей, що зумовлене «емоційною енергетикою», й досі залишається проблемою нез'ясованою. Більшість психологів вважають, що на даному етапі розвитку наука не здатна розв'язати цю проблему, тому варто займатись практикою. Єдиних рекомендацій щодо навчання обдарованих дітей не існує і не може існувати, адже кожна дитина – унікальна особистість зі своїми перевагами і недоліками. Тому головним є пошук ключа – індивідуального підходу до кожного учня, зокрема учня обдарованого, з вираженою індивідуальністю, незалежністю. Незалежність – риса творчо обдарованої дитини. З такими дітьми, з одного боку, працювати легше, бо вони мають високі розумові здібності, а, з іншого, – важче, оскільки ці діти «знають собі ціну», потребують багато уваги, особливого ставлення. До того ж робота з ними вимагає значних професійних і педагогічних знань від вчителя. Даний посібник має на меті надати практичні поради щодо роботи з обдарованими дітьми, скорегувати роботу педагогів в цьому напрямку.

ВСТУП ОБДАРОВАНІ ДІТИ: ЯКІ ВОНИ? Ми часто запитуємо себе: Яку дитину можна вважати обдарованою? Обдарованість - це що? Обдаровані діти – майбутній цвіт нації, інтелектуальна еліта, гордість і честь України, її світовий авторитет, а тому перед кожним педагогічним колективом

стоїть

завдання

спрямоване

на

забезпечення

формування

інтелектуального потенціалу нації шляхом створення оптимальних умов для всебічно обдарованої молоді. Обдарованість — індивідуальна потенціальна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. Під поняттям «обдарованість» розуміють якісну своєрідність психіки, яка визначає спроможність людини досягти винятково високих (незвичних, нетипових) результатів діяльності порівняно з іншими людьми. Проявом такої своєрідності

перш за все є надвисокий рівень розвитку здібностей, що

вирізняють обдарованих дітей зпоміж однолітків. Ці здібності і дозволяють досягати успіхів у діяльності. Обдарована дитина відрізняється такими особливостями розвитку пізнавальної сфери: підвищена цікавість (пізнавальна потреба), надчутливість до проблем, схильність до вирішення дивергентних задач, оригінальність мислення,

лабільність

асоціювання,

висока

мислення,

легкість

концентрація

уваги,

генерування відмінна

ідей,

пам’ять,

легкість здібності

прогнозування та оцінювання, самоактуалізація, вимогливість до власної діяльності, соціальна автономність, пізнавальний егоцентризм, схильність до лідерства. Особливістю емоційної сфери обдарованої дитини є підвищення чутливість і вразливість, такі діти схильні до глибокої рефлесії, тому багато чого приймають на свій рахунок. 6

Класифікація дитячої обдарованості Російський педагог Ю. Гільбух виділяє загальну (розумову) і спеціальну (художню, соціальну, спортивну) обдарованість. Кожен з типів охоплює по кілька видів обдарованості, а кожен вид тлумачиться як спеціальні здібності. У педагогічній психології виділяють чотири категорії обдарованих дітей:  діти з високими загальними розумовими здібностями, або інтеллектуально обдаровані (мають високі показники за результатами тестів на інтелект);  діти з яскравим проявом спеціальних здібностей (досягли великих успіхів у будь-яких сферах деяльності);  діти, академічно обдаровані (відмінно навчаються у школі);  діти з високою креативністю (потенційно обдаровані). Останнім часом у психологічній науці та освітянській практиці значну увагу приділяють проблемі творчих та інтелектуальних здібностей. Доведено, що зв’язок між цими здібностями нелінійний, тобто високий інтелект не завжди пов’язаний з високим рівнем розвитку творчих здібностей, і навпаки, творчі здібності можуть бути притаманні людині з невисоким інтелектом. Творчість - це завжди творення, тобто побудова нового та оригінального, нестандартне бачення в звичайному нових можливостей його функціонування, або впровадження його як частини в нову систему, можливість продукувати значну кількість ідей. Що стосується творчих можливостей дітей, то вони реалізуються в різних видах їхньої діяльності, а саме: в грі, навчанні, спілкуванні, праці. Так, граючись, дитина створює в своїй уяві певні «продукти», реалізує бажаний задум, продукує багато ідей. Вона почувається вільно і не скута досвідом, знаннями, не обмежена заборонами, які не дають їй вільно розпоряджатися предметами, матеріалами тощо. Через такий ігровий тренінг творчості проходить кожна дитина, і він їй необхідний, адже саме в ігровій

діяльності дитина навчається бачити не лише стандартні способи використання тих чи інших предметів. Отже, дитяча творчість, хоча й не дає об'єктивно значущих продуктів, але за своєю психологічною суттю, перебігом і суб’єктивним переживанням не відрізняється від творчості дорослих. Оригінальність як здатність до нового, незвичного і нестандартного розв'язання проблем яскраво виявляється вже на рівні старшого дошкільного віку. Здатність знаходити ідеї в нових і складних ситуаціях, пропонувати нові способи використання предметів особливо властива дітям. Практично, це нестандартне бачення предмета, використання його функцій у новій ситуації. Багато відкриттів було зроблено саме завдяки цій особливості творчості. Ознака творчості - образна гнучкість як здатність змінити форму об’єкта так, щоб побачити його нові можливості, дуже яскраво виявляється в дитячій творчості. У дитячому віці образна гнучкість - це найтиповіша форма вияву творчості. Адже дитяче мислення переважно образне, дитина ще чуттєво сприймає навколишній світ. Вона на кожному кроці перевтілює об’єкти в нові образи, помічає в предметах те, чого не бачать дорослі. «Мамо, я тобі приніс маленьке тигренятко, - і показує порожню долоню. - Воно обідатиме зі мною, а потім я його покладу спати і розповім казку», - каже матері шестирічний хлопчик. Мама змушена поставити на стіл ще одну тарілку, покласти виделку і ложку - адже треба нагодувати «тигреня». Розрізняють обдарованісь загальну і спеціальну. Загальна обдарованість стосується

всіх

сторін

психічного

життя

дитини

(ще

її

називають

«інтелектуальна обдарованість»). Спеціальна обдарованість проявляється в якійсь спеціальній діяльності.

Загальна - це, можливо, той природний

інтелектуальний й творчий потенціал, який закладений природою й може виявлятися в людини в будь-якому віці: в одних талант прокидається дуже рано, в інших він пробуджується в юнацькі або досить зрілі роки. Як правило, такі люди талановиті в багатьох сферах діяльності. Досить згадати Леонардо да Вінчі 8

або Михайла Ломоносова, щоб переконатися в цьому. Спеціальні здібності обмеженіші, адже вони спрямовані специфічно - в певну галузь науки, мистецтва, техніки тощо. Спеціально обдарована людина неначе ізолює себе від інших видів діяльності, концентруючи увагу і зосереджуючись у певному напрямі. Виявлення спеціальної обдарованості дуже часто спостерігається в дошкільному і шкільному віці в багатьох талановитих людей у музиці, спорті, мові, математиці тощо. Це прояви талановитості. Типи обдарованості Розглядаючи питання психологічного супроводу, варто чітко сформулювати поняття: 

нахили — вроджені анатомо-фізіологічні особливості, які є основою розвитку…здібностей;



здібності — індивідуальні особливості, які дають змогу у рівних умовах успішно опанувати певну діяльність, знання, уміння (загальні, спеціальні, творчі);



талант — набір рис, що дозволяють досягати успіху в оригінальному виконанні…творчої…діяльності. Обдарованість — специфічне сполучення здібностей, інтересів, потреб, що

дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні; риса психіки, яка визначає можливість досягнення людиною вищих результатів в одному або декількох…видах…діяльності. Обдарована дитина — виділяється яскравими, очевидними, інколи видатними досягненнями

певному

виді

діяльності.

Основні складові обдарованості: 9



анатомо-фізіологічні нахили;



сенсорно-перцептивні блоки з підвищеною чутливістю;



інтелектуальний потенціал;



емоційно-вольова структура;



високий рівень відтворення нових образів, фантазія, уява. Виділяють кілька типів обдарованості: 1.Інтелектуальний тип — розумні, кмітливі, «надія школи». Діти мають

глибокі знання, самостійно їх здобувають. Учні цього типу точно та глибоко аналізують навчальний матеріал, у них високий інтелект. Саме цих учнів учителі називають «розумними», кмітливими, «світлими головами» й «надією школи». Ці школярі, як правило, мають глибокі знання, самостійно їх здобувають — самі читають складну літературу, навіть можуть критично поставитися до певних джерел. Учні цього типу обдарованості точно й глибоко аналізують навчальний матеріал, нерідко схильні до філософського осмислення матеріалу. Високий інтелект, розвинутий розум дозволяють їм з легкістю засвоювати різні предмети, однак різне ставлення цих учнів до шкільних предметів і, відповідно, вчителів призводить до того, що з одних предметів… вони…вчаться…блискуче,…а…з…інших-..ні. Два

основних

підтипи

інтелектуальної

обдарованості:



виявляються насамперед загальні розумові здібності;



коли високі здібності виявляються у спеціальній галузі знання.

Пізнавальна потреба, яка є неодмінною характеристикою будь-якого типу обдарованості, саме в цих учнів виявляється найбільше. Як правило, цей тип 10

обдарованості має стійку систему пізнавальних інтересів, простежується у розумових…акселератів,…«вундеркіндів». Успішність інтелектуально обдарованих учнів не завжди збігається з рівнем їхніх здібностей: серед інтелектуалів є відмінники, трієчники і навіть двієчники. Тут усе визначає не тільки інтелект, а й ставлення до навчання, школи. 2.Академічний тип обдарованості — високий інтелект, на перший план виходить здатність до навчання. Це, як правило, медалісти, гордість школи. 3.Художній тип — високі досягнення в художній діяльності: музика, танці, живопис, скульптура. 4.Креативний тип — нестандартність мислення, особливий погляд на світ. Головна особливість цього типу обдарованості виявляється в нестандартності мислення, в особливому, часто несхожому на інші погляді на світ. Цей тип обдарованості дуже складно виявити в шкільній практиці, тому що стандартні шкільні програми не дають можливості цим дітям виявити себе. До того ж, учителі часто не розуміють, а іноді й недолюблюють цих учнів, їхня підвищена незалежність у судженнях, зневага до умовностей (зокрема у побуті) та авторитетів створюють у вчителів у роботі з такими учнями великі проблеми. У цих учнів легко можна побачити вади, труднощі, а от побачити в їх шкільній діяльності особливі творчі здібності дуже складно, а часом і неможливо без спеціальної роботи в цьому напрямку. Дуже часто учні з цим типом обдарованості не надто добре вчаться через занижену мотивацію до засвоєння (придумувати їм буває легше, ніж засвоїти готове) і свій іноді дуже вигадливий пізнавальний світ, у якому не завжди є місце для шкільних уроків.

5.Лідерська обдарованість — організаторські здібності. Така обдарованість характеризується здатністю розуміти інших людей, налагоджувати з ними конструктивні взаємини, керувати ними. Лідерська обдарованість, на думку багатьох дослідників, передбачає досить високий рівень інтелекту, однак поряд з цим необхідна й добре розвинута інтуїція, розуміння почуттів і потреб інших людей, здатність до співпереживання, в багатьох випадках у людей з цим типом

обдарованості

спостерігається

яскраве

почуття

гумору,

яке

допомагає…їм…подобатися…іншим…людям. Існує багато варіантів лідерської обдарованості. Є емоційні лідери, своєрідна «жилетка» для кожного, з ними радяться, їх люблять. Є лідери дії — вони вміють приймати рішення, важливі для багатьох людей, визначати мету й напрямок…руху,…вести…за…собою. На жаль, у багатьох школярів з вираженими лідерськими здібностями інтерес до шкільного навчання недостатній. Багато учнів з цими здібностями не мають достатньої шкільної мотивації і, маючи сильний характер і незалежність, відверто нічого не роблять у школі. Неможливість завоювати статус лідера в школі веде їх на вулицю, де вони стають лідерами антисоціальних угрупувань. Таких учнів учителі часто характеризують як пересічних хуліганів. Це викликає відповідне негативне ставлення з боку учнів. Усе це ще більше спричиняє проблеми у цих учнів і їхніх учителів. Потрібна спеціальна, іноді тривала

складна

робота,

щоб

повернути

таких

учнів

до

школи.

6.Психомоторна або спортивна обдарованість. Хоча учні зі спортивною обдарованістю рідко добре вчаться. Це пов'язано насамперед із браком часу та належного бажання. Якщо у школярів, що захоплюються спортом, створити відповідну мотивацію, настрій, вони, як правило, можуть чудово навчатися. Популярна думка про занижені розумові здібності у спортсменів є необґрунтованою.

Численні

дослідження

засвідчили,

що

видатних

спортсменів значно вищі від середніх інтелектуальні можливості — це

стосується навіть таких, здавалося б, далеких від інтелекту видів спорту, як важка атлетика та футбол. Проблеми обдарованих дітей переважно пов’язані з самооцінкою та адаптацією в колективі. Основні з них такі: неприязнь до школи; проблеми, пов’язані з ігровими інтересами; нонконформізм; заглиблення у філософські проблеми; невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком; відчуття незадоволення; нереалістичні цілі; портеба в увазі дорослих; нетерпимість. В умовах загальноосвітньої школи важливо правильно організувати роботу учителя з обдарованими дітьми, не тільки створюючи необхідні умови для їх

розвитку, а й психологічно готуючи їх до наполегливої праці,

самовиховання. Актуальність проблеми Проблема психолого-педагогічного супроводу дітей з особливостями психологічного розвитку не тільки не втрачає своєї актуальності, а й набуває значимості, оскільки з посиленням уваги до особистісно-орієнтованого підходу у навчанні і вихованні учнів стало необхідним створити оптимальні умови для гармонійного розвитку нової особистості. Обдаровані діти розглядаються психологами як діти, що входять до «групи ризику», оскільки сама обдарованість - це вже відхилення від норми («винятковість» вище середнього рівня), а звідси витікають і проблеми, пов’язані з дизбалансом між фізичним і психо-соціальним розвитком дитини. Крім того, намаючись розвинути здібності обдарованого учня ще більше, педагоги і батьки нерідко перевантажують дитину, що негативно впливає на її здоров’я. Тому при роботі з такими дітьми слід враховувати всі зазначені особливості їх розвитку, поставивши за мету створити

оптимальні

умови

для

гармонійного

розвитку

особистості

обдарованих учнів та збереження їх фізичного і психічного здоров’я. Програма індивідуального психолого-педагогічного супроводу обдаровоної дитини 13

Психолого-педагогічний супровід обдарованих учнів має бути системним, безперервним, всебічним. Крім шкільного практичного психолога до нього долучаються батьки і педагоги. Тому в рамках спільно розробленого проекту «Творча особистість: 10 кроків до успіху» (Додаток 1) розроблена практичним психологом «Програма індивідуального психолого-педагогічного супроводу обдаровоної дитини», що має наступну структуру: № 1.

Блоки Зміст роботи Психодіагностичний І етап. Пошук обдарованих і створення банку даних ІІ етап. Психодіагностика

Термін Вересень-жовтень Листопад-грудень

індивідуальних 2.

Аналітичний

особистісних характеристик Аналіз результатів

Січень

психодіагностики. Заповнення психологічних 3.

Консультативний

паспортів Консультування учнів,

Протягом

батьків, педагогів стосовно

навчального року

результатів психодіагностики і 4.

Корекційно-

виникаючих питань. І етап. Заняття для зниження Лютий- березень

розвивальний

рівня тривожності (6 занять, 1-2 групи) ІІ етап. Вдосконалення

Квітень-травень

навичок конструктивної взаємодії (6 занять, 2-3 5.

Прогностично-

групи) Подальша робота з

Протягом

контролюючий

обдарованою дитиною:

подальшого

контроль емоційного стану,

навчання учня в

профорієнтаційна робота,

навчальному

консультування тощо.

закладі. 14

1.ПСИХОДІАГНОСТИЧНИЙ БЛОК З чого ж починається робота практичного психолога? Насамперед із створення та застосування системи пошуку обдарованих дітей. Цей пошук здійснюється у багатьох сферах і за різними критеріями. Комплексне психологічне обстеження всіх учнів по класах дає можливість виділити дітей, цікавих з точки зору їхніх, можливо, більших, ніж в однолітків, перспектив інтелектуального розвитку. Діагностична програма комплексного масового обстеження у повному її обсязі повинна включати:  опитування з використанням психологічного інструментарію;  спостереження, що здійснюються психологом та вчителями;  бесіди з класними керівниками, вчителями;  матеріали, отримані за допомогою анкетування батьків;  аналіз результативності письмових робіт учнів, участі в олімпіадах, змаганнях, конкурсах, захисту робіт МАН та у виховних заходах;  психодіагностика у процесі тренінгу. Тренінг - як додаткова форма освіти дає змогу створити адекватні умови для виявлення обдарованих дітей. До таких умов слід віднести: • пошук кандидатів на масиві всіх учнів класу; • цілеспрямоване спостереження за дитиною у процесі її роботи за прог рамою, яка вимагає напруженої розумової діяльності; • поетапний підхід до ідентифікації; • реальна можливість для кожної дитини спробувати власні сили у межах ускладненої програми та можливість виходу з неї без будь-яких ускладнень. Наступний важливий крок - аналіз результатів проведеної роботи. Відповідно якого формується Банк даних здібних й обдарованих учнів. На кожного з цих учнів класним керівником заповнюється анкета обдарованої дитини. В ній вказуються особистісні дані, характеристика типу обдарованості, інтереси, залучення учня до позакласної роботи, нагороди. Поряд з цим здійснюється психолого-педагогічне діагностування сімей обдарованих дітей (ОД) з метою вивчення сімейного оточення дитини, стосунків між батьками й дітьми, атмосфери сім’ї з метою визначення засобів, 15

форм та методів психолого-педагогічного впливу на батьків (Рекомендовані методики: Тест батьківського ставлення Варга, Століна та програми вивчення сім’ї). Однак виявлення ОД – це тільки початок шляху. Найважливіший – інший: психологічно й педагогічно грамотно організувати роботу з ними, розвиваючи їхні здібності і нахили. Категорія здібних та обдарованих учнів повинна постійно знаходитись в центрі поля зору педагога та психолога. Подальше спрямоване спостереження за ОД здійснюється за допомогою картки спостереження за інтелектуальним розвитком учня, зорієнтованої на виявлення та діагностику обдарованості. В основу картки, покладені «Шкали для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей»: пізнавальні, мотиваційні, лідерські та творчі характеристики учня. Вона допомагає чітко орієнтуватися в основних ознаках обдарованості й утримувати цей аспект педагогічної діяльності в полі уваги, а також використовується під час вивчення динаміки інтелектуального розвитку учнів на тренінгових заняттях. На основі психологічного аналізу вчителям розробляються рекомендації для роботи з творчими, здібними учнями. З метою психологічної підтримки здібних та ОД

великий об’єм уваги

психологічною службою спрямований на підтримку та розвиток виявлених здібностей, а це: консультації, розвиваючі ігри, кінолекторії. Під час психодіагностики обдарованості припускаються помилок двох типів. Першою є те, що до числа обдарованих зараховується дитина, яка не є обдарованою. Друга – в тому, що обдарованість дитини залишається не виявленою. Щоб уникнути помилок, необхідно дотримуватися основних вимог до діагностики:  Оцінювання обдарованості дитини має бути комплексним.  Обстеження має бути всебічним, комплексним.

 Окрім

рівня

розвитку

інтелекту,

необхідно

вивчити

творчі

можливості, психосоціальний і фізичний розвиток, охопити якомога ширший спектр здібностей дитини. Тільки

довготривале

обстеження

може

бути

об'єктивним.

Психодіагностичне обстеження, спрямоване на виявлення рівня обдарованості, разовим бути не може. При одноразовому обстеженні велика вірогідність впливу на дитину різних чинників, що спотворюють результати діагностики. Необхідно враховувати потенційні можливості дитини. При оцінці обдарованості слід оцінювати не лише актуальні, але і потенційні можливості дитини. Мається на увазі орієнтація на "зону найближчого розвитку". В соціальному плані значно важливіше не те, що демонструє дитина в даний момент, а те, чого слід чекати від неї в майбутньому. В оцінці обдарованості повинні брати участь різні фахівці (психологи, педагоги, фізіологи) і батьки. Для кожної з цих категорій учасників потрібний свій, спеціально розроблений інструментарій. Тільки зіставлення цих даних може дати картину, максимально наближену до істини. Діти можуть і повинні брати участь в оцінці власної обдарованості. Реалізація цієї вимоги - невід'ємна частина психодіагностики. Участь дітей полягає у виконанні усіх завдань, запропонованих психологом. При

вивченні

рівня пізнавальної активності учнів, дослідженні рівня

розвитку загального інтелекту, невербальних здібностей можна використовувати наступні методики: Методики для виявлення дитячої обдарованості:  Карта інтересів для молодших школярів для дітей і батьків (Додаток 2).  Анкета щодо визначення здібностей учнів для педагогів за методикою А. де Хаана і Г.Каффа) (Додаток 3).  Методика «Ваш творчий потенціал» для учнів (Додаток 4).  Методика на визначення інтересів ОДАнІ (Додаток 5).  Методика на визначення розумових здібностей за А.Отіс і Р.Ленноном. 17

 Методика на визначення персональних досягнень за В.Ф.Вандерліком.  Визначення типу темпераменту за Г.Айзенком (Додаток 6). Існують й інші методики для пошуку обдарованих дітей. Виходячи з класифікації дитячої обдарованості, можна запропонувати педагогам наступну анкету: Дата _______

Клас_______ Вчитель_________________

Інструкція: визначте, будь ласка, дітей з вашого класу, які відрізняються високим рівнем нижчевизначених здібностей і поставте напроти прізвища відповідний код:  діти з високими загальними розумовими здібностями, або інтеллектуально обдаровані - 01;  діти з яскравим проявом спеціальних здібностей (досягли великих успіхів у будь-яких сферах діяльності)- 02;  діти, академічно обдаровані (відмінно навчаються у школі) - 03;  діти з високою креативністю (потенційно обдаровані) – 04. №

Прізвище, ім’я, по батькові учня

Код обдарованості

Враховуючи особливості психологічного розвитку обдарованих учнів, звернути увагу на такі показники: 1. рівень тривожності 2. соціальний статус 3. самооцінка 4. тип темпераменту Для діагностики тривожності молодших школярів можна використати тест «Тривожність» (за Темл, Дорка, Амен) (Додаток 7). Для діагностики учнів середньої і старшої школи використовуємо

тест

шкільної тривожності Філіпса. (Додаток 8)

Для учнів з підвищеним та високим рівнем тривожності розроблено комплекс корекційно-розвивальних занять для зниження тривожності, що передбачає перший етап корекційно-розвивального блоку. Вивчення соціального статусу обдарованих учнів можна здійснити за допомогою метода «Соціометрія» (Додаток 9). Діагностування самооцінки проводилось за допомогою таких методик: для учнів середньої і старшої школи – «Інтегральна самооцінка особистості» (Додаток 10); для учнів молодшої школи можна використати проективні методики «Малюнок людини» або «Неіснуюча тварина». За результатами діагностування соціального статусу і самооцінки (листопад-грудень 2012р), дітям, у яких виникають труднощі у цих сферах, запропоновано комплекс розвивальних занять, націлених на розвиток навичок конструктивного спілкування, підвищення рівня самооцінки. 2.АНАЛІТИЧНИЙ БЛОК За результатами проведеної психодіагностичної роботи слід провести ретельний аналіз. По-перше, слід виділити домінуючі проблеми обдарованих учнів для об’єднання у групи з метою подальної корекційно-розвивальної роботи. По-друге, слід відзначити індивідуальні особливості кожної дитини, виходячи з комплекної психодіагностики, і занести аналіз результатів до «Психологічного паспорта обдарованої дитини». Ведення паспорта»

сприяє

системності

«Психологічного

психолого-педагогічного

супроводу,

забезпечуює індивідуальний підхід до кожного обдарованого учня. 3.КОНСУЛЬТАТИВНИЙ БЛОК Методи навчання обдарованих дітей мають відповідати:  своїм основним завданням - наданню допомоги обдарованим учням в отриманні знань;  рівню інтелектуального та соціального розвитку дитини, різним вимогам і можливостям, виявляти основний та послідовний варіант розвитку здібностей дитини; 19



переходу від перцептивного рівня пізнання до вищих понятійних рівнів. Доцільно використовувати девізи уроку, епіграфи, прислів'я.

Форми навчання обдарованих школярів У роботі з обдарованими дітьми можуть бути використані такі форми навчання: індивідуальні; фронтальні; групові. Фронтальні заняття:  лекції (лекція-дослідження, лекція-екскурсія);

 семінари (семінари-дискусії, семінари-дослідження);  симпозіуми;  дебати;  рольові ігри;  дискусійні форми (симпозіум, дебати, "круглі столи", невеликі сесії, інтерв'ю).

Групові заняття - партії, постійні групи із зміною функцій їх учасників, груповий поділ класу з однаковим завданням, з різним завданням. Із загальним звітом групи перед усім класом. Індивідуальна форма - індивідуалізовані програми навчання. Самостійна робота. Ефективність проведення самостійної роботи учнів залежить від дотримання таких умов: 

інструктажу вчителя про порядок виконання завдань;



визначення необхідного часу для окремого етапу на самостійну роботу;



по спромозі виконання завдання;



відповідність відведеного часу щодо обсягу та ступеня складності

завдань; 

диференційований підбір завдань з вищою складністю для здібних учнів,

які цікавляться повною дисципліною значно глибше; 

чіткої організації навчальної діяльності (щоб кожен учень виконував

завдання самостійно); 

диференційованої допомоги учням у виконанні завдання (але

без

підказування та опіки);



підготовки вчителем списку додаткової науково-популярної літератури для

виконання індивідуальних складніших завдань; 

підбору таких завдань, які при самостійній роботі з підручником

додатковою літературою, вимагають від учнів осмисленого перетворення тексту

даного

параграфа:

письмово-графічного

оформлення

результатів

самостійної роботи; 

завершення результатів самостійної роботи самоконтролем і контролем з

боку вчителя. Упровадження

індивідуальної

роботи

обдарованими

дітьми

передбачає: 

забезпечення

соціальної

адаптації

шляхом

розробки

індивідуальних

психологічних рекомендацій, суто тренінгів, тестування, анкетування з метою виявлення нахилів, здібностей учнів, їхньої професійної орієнтації; 

дотримання під час роботи принципу поступовості і послідовності; 1. розробка індивідуальних програм самоосвіти учнів: 2. добір наукової літератури; 3. індивідуальні консультації; 4. залучення вчених вищих навчальних закладів до роботи з учнями; 5. проведення консультацій, наданих рекомендацій з науково-дослідної роботи; 6. постановка мети роботи, складання плану, моделювання майбутнього результату; 7. зацікавлення батьків творчістю дітей, стальною роботою з розвитку їхньої обдарованості

Робота з обдарованими учнями в контексті підготовки до олімпіади. Процес підготовки учнів до олімпіад безпосередньо пов'язаний з наявністю у навчальному закладі вчителів, які готові і здатні взяти на себе відповідальність за роботу з обдарованими учнями. У педагогічній діяльності творчість вчителя займає особливе місце. Адже, лише неформальне, творче ставлення до своїх обов’язків може дати позитивні результати. 21

Можна виділити такі складові готовності вчителя до роботи з обдарованими учнями: - відповідний рівень і постійна підтримка фахово-інформаційного рівня роботи з обдарованими учнями (курси, семінари, конференції тощо); - володіння методиками роботи з обдарованими учнями (індивідуальна робота, робота в групах тощо); - володіння психологічними аспектами роботи з обдарованими учнями. Робота вчителя з обдарованими учнями не повинна носити хаотичний, епізодичний характер, а має бути системною, неперервною, спланованою на перспективу. Доолімпіадний період: Цей період починається на початку навчального року. Протягом цього часу передбачається робота безпосередньо в навчальних закладах, а також позашкільні форми занять (гуртки, заняття окремих груп тощо). Підготовка включає: 1. Вирівнювальні підготовчі заняття щодо повторення задач минулого олімпіадного сезону, уведення в групу олімпіадників нових учнів. Ця робота включає як індивідуальні, так і диференційовані форми. Обов’язковою є також робота в групах. 2. Розв’язування завдань І та ІІ етапів попередніх олімпіад. 3. Проведення занять у формі «міні олімпіад» для поступового психологічного налаштування учнів. Рекомендації в роботі з обдарованими учнями:  застосовувати проблемний метод у навчанні;  проводити самостійні роботи творчого характеру;  застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;  впроваджувати розвивальні творчі ігри;  розв’язувати творчі завдання. Також є широкий спектр позакласної роботи на виявлення та розвиток творчих здібностей учнів:  це підготовка і участь школярів в олімпіадах з інформатики; 22

 дослідницька робота в МАН;  участь у гуртках, факультативах;  участь в інтелектуальних іграх;  робота над проектом;  участь у науково-практичних конференціях;  участь в Інтернет-олімпіадах. Рекомендації педагогам Можна коротко сформулювати основні бажані характеристики вчителя, що претендує на роботу з обдарованими дітьми:  наявність позитивної Я-концепції (доброзичливе відношення до самого себе і оточенням);  високий рівень інтелектуального розвитку і широке коло інтересів;  емоційна врівноваженість;  творчий підхід до справи;  успішний досвід педагогічної роботи (уміння будувати і модифікувати процес навчання відповідно до результатів діагностичного обстеження дитини, стимулювати пізнавальну активність, консультувати учнів);  досвід роботи з батьками і сім'єю в цілому. Крім того, педагогові, який працює з обдарованими дітьми, знадобляться специфічні знання і уміння :  знання

психологічних

закономірностей

особливостей

вікового

особистісного розвитку дітей в різних ситуаціях навчально-виховного процесу;  знання рівнів становлення особистісної соціалізації і створення педагогом необхідних умов для успішної самореалізації учня;  розуміння того, що по суті є розвиваючою освітою, його основними відмінностями від традиційних форм навчання і виховання;

 знання методів психологічного і дидактичного проектування навчального процесу;

уміння вибрати адекватну дидактичну форму навчального

матеріалу, беручи до уваги психологічні особливості обдарованої дитини;  уміння встати в діалогічну для рефлексії позицію по відношенню до того, чому учити, як учити і навіщо учити. Зрозуміло, що для роботи з обдарованими дітьми потрібна системна підготовка педагогів і вузьких фахівців освіти. Враховуючи особливості навчання і розвитку обдарованих дітей, основною вимогою до підготовки педагогів для роботи з ними являється зміна педагогічної свідомості. А саме зміна стереотипів сприйняття (учня, навчального процесу і самого себе), способів взаємодії, методів навчання і виховання, що склалися раніше. Прагнення зрозуміти : "хто мій учень"? повинно переважати над установкою: "таким має бути учень". Учитель, що пройшов спеціальну підготовку для роботи з обдарованими дітьми, здатний розробляти гнучкі, індивідуальні програми; створює теплу, емоційно безпечну атмосферу в класі; надає учням зворотний зв'язок; сприяє формуванню

позитивної

самооцінки

учня,

проявляє

повагу

до

його

індивідуальності; заохочує до творчості. Спілкування з таким учителем носить характер допомоги, підтримки, недирективності. Чи можна розвинути такі якості, уміння педагога? Учителям можна допомогти декількома шляхами: наданням знань про особливості розвитку, процеси навчання і виховання різних категорій обдарованих дітей; за допомогою психологічних тренінгів в досягненні розуміння самих себе і інших; тренуванням педагогічних умінь, необхідних для ефективного навчання і спілкування з обдарованими дітьми.

ПАМ’ЯТКА Для творчого вчителя «ЯК РОЗВИВАТИ ТВОРЧІ ЗДІБНОСТІ ДІТЕЙ» 1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 24

2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового. 3. Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 4. Вчіть дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок. 6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 7. Культивуйте творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 8. Вчіть дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 11. Розсіюйте страх у талановитих дітей. 12. Стимулюйте і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 18. Впливай особистим прикладом. 19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 25

21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський). Робота психолога з батьками обдарованої дитини Першовідкривачами обдарованості дітей є батьки. Вони виконують найголовнішу роль становленні й розвитку не тільки обдарованості дитини, а і її.особистості. Іноді батьки не зауважують обдарованості своїх дітей (це буває, наприклад, якщо дитина перша і єдина) або опираються прирахуванню своїх дітей до обдарованих («Я не хочу, щоб моя дитина була обдарованою, нехай вона краще буде нормальною»), починають надмірно «експлуатувати» здатності дитини та поміщають її у штучні умови (наприклад, позбавляють можливості… спілкуватися…з…однолітками). Усе це лягає додатковим вантажем на плечі дитини, адже в якийсь момент вона сама відкриває свою обдарованість і розуміє, що чимось відрізняється від інших. Дуже важливо в цей момент підтримати дитину, показати, що її особливість - це нормально, що вона має на це право і, звичайно, що поза залежністю від того, чи буде вона виявляти свої таланти надалі чи ні, усе одно її люблять. Робота повинна вестися в чотирьох напрямках: 1. психологічний супровід сім'ї дитини; 26

2. створення інформаційної середи для батьків; 3. спільна практична діяльність обдарованої дитини та її батьків; 4. підтримка та заохочення батьків на рівні школи. Розглянемо дані напрямки більш докладно. 1.

Психологічний супровід родини обдарованої дитини Мета роботи психолога з батьками талановитих дітей - навчання батьків

ефективній взаємодії з їхньою дитиною . Дана робота спрямована на: 

Розширення можливостей розуміння обдарованої дитини;



Поліпшення рефлексії своїх взаємин з обдарованою дитиною;



Вироблення нових навичок взаємодії з дитиною;



Встановлення і розвиток відносин співробітництва і партнерства батьків з

дитиною. В цілому робота з батьками повинна бути спрямована на те, щоб навчити їх розуміти і приймати свою дитину, бачити її такою, якою вона є, а не тільки через призму її талантів. Необхідно підготувати батьків до того, що з обдарованої дитини зросте обдарований дорослий, і пояснити їм, що в цьому немає нічого страшного, що це - чудово. Головна мета психологічної допомоги батькам обдарованих і здібних дітей - допомогти їм зрозуміти, що їхня дитина, яка б вона не була, перш за все дитина. 2.

Створення інформаційної середи для батьків Спеціально для батьків проводити батьківські збори,: круглі столи,

конференції, практикуми і т.д. 3.

Спільна практична діяльність здібної дитини та її батьків Роботу з розвитку творчого та пізнавального потенціалу дітей можна

починати в літній час перед першим класом. Літо - сприятливий час для вирішення виховно-освітніх завдань. Інформація про те, як розвивати дитину влітку, що нового і цікавого можна з ним дізнатися, які маленькі відкриття здійснити, необхідна кожній родині. Доцільно підготувати батьків до активного пізнавального спільного відпочинку з дітьми. Розмовляючи з батьками, необхідно показати, що літо - це вдалий час для формування пізнавальних 27

інтересів дитини. Необхідно познайомити батьків з дослідами із застосуванням природних

компонентів:

урізноманітнюють

вітру,

відпочинок,

піску, зроблять

сонця,

каміння,

його

насиченим,

води.

Вони

цікавим,

а,

найголовніше, корисним для розумового, пізнавального, художньо - естетичного та фізичного розвитку молодшого школяра; підвищать його самостійну активну діяльність. Правильні рекомендації з проведення літнього відпочинку з дітьми дають батькам більше можливостей та ідей для спільних з дітьми екскурсій, цікавих і корисних справ і творчих робіт, а у дітей більше позитивних емоцій, приємних спогадів про те, як він провів літо разом з батьками. 4.

Підтримка і заохочення батьків на рівні школи Робота батьків обов'язково повинна підтримуватися і заохочуватися

школою. Не так давно вважалося, що всі діти рівні і в інтелектуальному плані, і в емоційному. Треба тільки навчити їх думати, співпереживати, вирішувати складні логічні завдання. Проте досвід сучасної освіти показує, що існують відмінності між дітьми. Виділяються діти з більш розвиненим інтелектом, ніж у їхніх однолітків, зі здібностями до творчості, з умінням класифікувати, узагальнювати, знаходити взаємозв'язки. Вони постійно перебувають у пошуку відповіді на свої запитання, допитливі, виявляють самостійність, активні. Одним з найбільш істотних факторів, які впливають як на інтелектуальні, так і на особистісний розвиток дитини, є сім'я. Представлена система роботи дозволяє підвищувати правову та педагогічну культуру батьків, а також формувати практичні вміння та навички у вихованні здібних, талановитих дітей, що призводить до взаєморозуміння між дітьми, батьками і педагогом. З батьками можна вести постійно діючий психолого-педагогічний семінар "Становлення і розвиток творчої особистості". Поради щодо розвитку обдарованої дитини 1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні

запитання дитини сприймайте серйозно. 2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи. 28

3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять. 4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. 5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи. 6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення. 7. Показуйте дитині цікаві місця. 8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі. 9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей. 10.Ніколи не карайте дитину приниженням. 11.Купуйте дитині книжки за її інтересами. 12.Привчайте дитину самостійно мислити. 13.Регулярно читайте дитині чи разом з нею. 14.Пробуджуйте уяву та фантазію дитини. 15.уважно ставтеся до потреб дитини. 16.Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. 17.Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 18.Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки. 19.Хваліть дитину за навчальну ініціативу. 20.Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. 21.У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. 22.Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно. 23.Допомагайте дитині бути особистістю. 24.Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 25.Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини. 26.Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд. Отже, батькам необхідно:  приймати дітей такими, які вони є, а не розглядати їх як носіїв талантів;

 спиратись на власні сили й дозволяти дитині самій шукати вихід зі сформованої ситуації, вирішувати кожну задачу, яка їй під силу, навіть якщо самі можуть робити це краще та швидше;  не тиснути на дитину в її шкільних справах, але завжди бути готовими прийти на допомогу в разі потреби; 

точно розраховувати момент і ступінь реакції на потребі дитини (якщо дитина поставила запитання, то не піддаватися спокусі розповісти про предмет усе, що вони знають самі, а тільки дати відповідь).

Даний етап передбачає переважно консультативну роботу з педагогами і батьками обдарованих учнів, оскільки тільки за умови тісної співпраці можливе створення комфортних для розвитку дитини умов.

4. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ БЛОК По завершенні психодіагностичної роботи, виокремились такі групи учнів: 1) учні з підвищеним рівнем тривожності, 2) учні, що мають труднощі із соціальною адаптацією і комунікативною сферою, 3) учні, що мають занижену самооцінку.

Тому для цих учнів запропоновано комплекс корекційно-

розвивальних занять, що проходить у 2 етапи: 1) заняття для зниження рівня тривожності, 2) заняття з вдосконалення навичок конструктивної взаємодії. (Додаток 10) Програма корекційно-развивальних занять I. Пояснювальна записка : 1. Актуальність, мета програми Заняття націлені на допомогу обдарованим учням у подоланні труднощів із соціальною адаптацією, метою яких є: зниження рівня тривожності,

вдосконалення

спілкування,

формування

навичок адекватної

самооцінки. 30

2. Завдання

- Розвиток емоційної сфери: формування уміння розрізняти емоції, називати і виражати їх; - Закріплення впевненості у собі; - Розвиток комунікативних навичок, уміння слухати і розуміти інших; - Розвиток креативності мислення. Учасники: обдаровані учні 5-8 класів І етап: заняття для знаження рівня тривожності

3. Адресат 4. Зміст

(6 занять); ІІ етап: заняття з вдосконалення навичок конструктивного

спілкування

взаємодії

оточуючими. Тривалість занять: 1 год 20 хв.

II. Тематичний план занять Тема 1.Знайомство

Цілі і завдання Найменування форм роботи, вправ І етап. Зниження рівня тривожності Познайомити 1.Привітання «Мій символ». учасників один з

2. Прийняття правил групової

одним, виробити

роботи.3.Обговорення.

правила групової

4.Розминка«Броунівський

роботи, налагодити рух».5.Очікування «Пісочний позитивні

годинник».6.Мозковий штурм

взаємовідносини

7.Діагностична вправа «Я-реальне, я-

шляхом само- та

ідеальне»

взаємопізнання.

8.Діагностична вправа «Інтерв’ю».9.Обговорення 10.Розминка «Поміняйтесь місцями..» 11.Ауторелаксація 12.Тематичний малюнок «Мій настрій».13.Рефлексія «Що мені сьогодні сподобалось».14.Прощання «Я 31

2. Емоційні стани Навчити учнів

дякую всім за роботу» 1.Привітання «Туземці».2.Рефлексія «План

розпізнавати різні

минулого заняття».3. Презентація (групова)

емоційні стани.

«Що означає це правило».4. Розминка «Веселі рухи».5. Мозковий штурм «Що зображено на малюнку?».6. Презентація «Емоції».7. Рольова гра.8. Обговорення 9. Релаксація під музику.10. Рефлексія,

3.Вчимося

виробити у дітей

прощання. Вправа «Свічка». 1. Вправа «Привіт по колу» 2. Вправа на

контролювати

навички

глиблення знайомства «Таблиця

свої емоції

саморегуляції,

відомостей» .3. Рефлексія. 4.Розминка

навчити їх

«Чипсы, сникерс, кока-кола» 5. Притча

застосовувати

«Червона кнопка».6. Обговорення.7. Презентація «Як перетворити негативні емоції на позитивні?» 8. Вправа на саморегуляцію «Дерево» 9. Колірний аутотренінг.10.Рефлексія. Малюнок «Мій емоційний стан».11.Прощання. Вправа

4.Чого я боюся

виявити дитячі

«Побажання». 1.Привітання.2.Вправа «Долоня по

страхи, допомогти

колу».3.Рефлексія минулого

дітям їх подолати

заняття.4.Розминка.5.Вправа «кінотеатр». 6.Робота з малюнком.7. Розминка.8. Релаксація під музику.9.Рефлексія.10.

5.Спілкування

Прощання. визначити значення 1. Привітання. 2. Вправа «Ніхто не знає про спілкування у житті мене того, що я …» 3. Групова презентація людини, виробити

«Події минулого заняття» 4.Розминка

правила

«Поміняйтесь місцями ті, хто…» 5.

конструктивного

Мозковий штурм. 6.Обговорення. 7.

спілкування

Групова презентація.«Як зробити 32

спілкування приємним».8.Рольова гра.9. Релаксація під музику.10. Рефлексія. 11. Прощання. «Ми – молодці!». 1. Привітання «Емоційне».2. Вправа

6.Закріплення

повторити все

навичок

вивчене, закріпити «Індіанське ім’я» 3. Рефлексія. Малюнок вироблені навички

«Заняття, що сподобалось мені найбільше».4. Розминка «Море хвилюється».5. Мозковий штурм. 6. Обговорення. 7.Малюнок фарбами. 8. Релаксація під музику. 9. Творче завдання «Подарунок другові» 10. Рефлексія: «Тепер я знаю, що …», «Тепер я буду…».

11.Прощання. ІІ етап. Вдосконалення навичок конструктивного спілкування 1.Знайомство познайомити 1.Привітання «Привіт! Давай учасників між

дружити?».2.Знайомство.

собою, налагодити

«Самопрезентація».3.Принципи групової

позитивні

роботи.4.Очікування. «Лист до себе через 6

взаємовідносини

занять.».5.Розминка. «Поміняйтесь місцями

між учасниками

ті, хто…».6.Робота у групах. 7.Обговорення.8.Розминка «Індіанський танець».8.Малюнок «Я очима своїх батьків».8.Рефлексія. «Я

2.Самопізнання

допомогти

почуваюсь…»9.Прощання. «Компліменти» 1.Привітання. «Здрастуйте, бажаю вам

учасникам пізнати

здоров’я…»

свій внутрішній світ 2.Знайомство. «Мої здібності».3.Рефлексія минулого заняття. 4.Розминка.5.Експресдіагностика типу темпераменту.6.Презентація ведучого «Типи темпераменту».7.Гра «Капелюхи». 8.Вправа «Чарівна крамниця». 33

9.Обговорення двох вправ. 10.Етюд 3.Самооцінка

«Слухаю себе».11.Рефлексія. 12.Прощання. пояснити значення 1.Привітання. «Нетрадиційне самооцінки для

вітання».2.Знайомство. «Я асоціюю себе з

людини,

такою твариною».3.Рефлексія минулого

допомоготи учням

заняття.4.Творча вправа. «Восьмий день

розвинути

тижня і тринадцятий місяць

впевненість у собі

року».5.Розминка. 6.Діагностична вправа на визначення самооцінки. 7.Інформаційний блок. 8.Вправа «Портрет впевненої людини». 9.Обговорення «Як допомогти невпевненій людині стати впевненою?», «Як не зазнатися?».10.Вправа «Світе мій, люстерко, скажи…». 11.Рефлексія «Я себе почуваю…». 12.Прощання «Посмішка по

4.Спілкуємось із навчити учнів

колу 1.«Привітання жестом».2.Знайомство «Я

задоволенням

знаходити шляхи

найкраще за всіх роблю…». 3.Рефлексія

конструктивного

минулого заняття. 4.Вправа «Сипучий

вирішення

пісок». 5.Мозковий штурм. «Конфлікт –

конфліктів,

це…». 6.Презентація «Шляхи вирішення

вдосконалити

конфлікту». 7.Тест «Чи конфліктний я?».

навички

8.Обговорення. 9.Вправа «Місток».

спілкування

10.Вправа «Попрохай чаю».

навчити учнів

11.Обговорення двох вправ. 12.Прощання. 1.Привітання «Моє вітання». 2.Знайомство.

розвивати свою

«Я новий». 3.Рефлексія минулого заняття.

креативність,

4.Релаксація під музику.5.Мозковий штурм

творчо мислити,

«Що таке креативність?» 6.Діагностична

застосовувати у

вправа «Рівень креативності». 7.Творча

5.Креативність

житті свої здібності вправа. 8. «Написання сенквейну». 9.Обговорення. «Навіщо мені 34

креативність». 10.Рефлексія. «Мені сьогодні 6.Закріплення

було…(як?)». 11.Прощання під музику. підвести підсумки, 1.Привітання. 2.Криголам. 3.Рефлексія

навичок

закріпити навички

минулого заняття. 4.Вправа «Глибоке

конструктивного

дихання». 5.Вправа «Бутерброд». 6.Гра

спілкування,

«Зіпсований телефон». 7.Обговорення двох

саморегуляції

вправ. 8.Групова робота. «Кодекс конструктивного спілкування учнів нашої школи». 9.Релаксація «Сонечко і хмарки». 10.Рефлексія. «Лист до учасників». 11.Прощання «Ти – частинка мого серця».

5. ПРОГНОСТИЧНО-КОНТРОЛЮЮЧИЙ БЛОК Прогностично-контролюючий блок передбачає подальшу підтримку обдарованої дитини впродовж навчання у школі: контролю емоційного стану, консультування учня, батьків, педагогів, психодіагностичну та корекційнорозвивальну роботу за необхідності.

ВИСНОВКИ Проблема психолого-педагогічого супроводу обдарованих учнів сьогодні є не тільки досить актуальною, а ще й досить складною, оскільки процес виявлення і передбачння розвитку творчих здібностей учня ускладнюється недостатньою підготовкою педагогічних працівників і швидким збільшенням інформаційного середовища, що впливає на розвиток дитни. Природа вдосконалює людину, «нові» учні вимагають нових умов навчання і виховання, особливого підходу до їх розвитку. Але головною помилкою освіти є те, що увага приділяється здебільшого інтелектуальній і пізнавальній сферам, що спричинює перевантаження дитини, а емоційну сферу інколи взагалі не беручи 35

до уваги. Першочерговим завданням Програми індивідуального психологопедагогічного супроводу стало створення умов для гармонійного розвитку особистості обдарованих учнів, беручи до уваги всі сфери їх розвитку, тому роботу з даної проблеми вважаємо за необхідне продовжити і перевірити її ефективність моніторинговим дослідженням.

Додаток 1 Кам'янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15 Хмельницької області

Творча особистість: 10 кроків до успіху

Проект адміністрації ЗОШ І-Ш ступенів № 15

Вересень 2016— Травень 2020 року

Назва проекту : Творча особистість: 10 кроків до успіху Обґрунтування вибору проблеми: Підтримка обдарованих дітей і молоді, розвиток

них

творчих

здібностей,

формування

навичок

самоосвіті

самореалізації особистості Мета проекту: •

виявити риси обдарованості особистості;

•

формувати творчу особистість;

•

удосконалити в школі систему роботи з обдарованими учнями та 37

сприятливі

умови

для

творчого,

інтелектуального,

духовного

фізичного їх розвитку; визначити комплекс психолого-педагогічних, організаційних,

•

правових, економічних і науково-практичних заходів із розробки та впровадження

ефективних

засобів

технологій

пошуку, навчання, виховання і самовдосконалення обдарованих дітей. Завдання проекту: удосконалення системи цілеспрямованого виявлення обдарованих

•

дітей на діагностичній основі; •

визначення здібностей учнів;

•

розробка технологій навчання: форм, методів, прийомів; пошук шляхів поліпшення якості навчання через використання

•

інноваційних

педагогічних

технологій, які передбачають розвиток творчих здібностей учнів; розробка нових видів педагогічної діяльності, зокрема:

• —

науково-дослідницької- виявлення індивідуальних особливостей і.

тенденцій.

духовного,інтелектуального

особистісного

розвитку

школярів; —

науково-практичної- розробка технологій навчання, спрямованої

на.розвиток. особистихздібностей учнів; — •

проектувальної- передбачає вивчення цілісного процесу розвитку; забезпечення ефективної та результативної співпраці творчих

учителів й обдарованих учнів; •

реалізація

індивідуальних,

практичними

творчих

вміннями

потреб, й

оволодіння навичками

дослідницької, наукової діяльності, формування професійних намірів; •

формування у школі класів із поглибленим вивченням предметів і

профільного навчання; •

підготовка

педагогічних

працівників

школи

до

роботи

обдарованою учнівською молоддю, переорієнтація на розвиток якостей 38

творчої особистості; •

Створення

системи

стимулювання

інтелектуально

творчообдарованої молоді, педагогічних працівників; створення умов для самовираження особистості в різних видах

•

діяльності; використання нових методик для розвитку творчого потенціалу

•

обдарованих учнів. Особливості проекту Проект « Творча особистість: 10 кроків до успіху» спрямований на створення

творчого

середовища,

де

формується

творча особистість. Особливістю проектує те, що він має створити загальне здібностей

середовище

діяльності,

яке

учнів

педагогів.

Упровадження

сприяє

розвитку

творчих

цього

проекту

передбачає тісну співпрацю всіх учасників навчально-виховного процесу. Для реалізації проекту необхідною умовою є поєднання традицій з інноваційними процесами, оновлення змісту і форм організації навчально-виховної діяльності,

постійне

підвищення

кваліфікації

педагогічних працівників, удосконалення їхнього творчого потенціалу, чітка

організація

діяльності

всього

педагогічного

колективу,

упровадження інформаційних технологій. Принципи й передумови упровадження проекту • •

Послідовність у діях адміністрації, педагогів і психологічної служби; природовідповідність—урахування вікових особливостей дитини;

•

об'єктивність і науковість інформації, що використовується;

•

єдність поваги та вимогливості до учня;

•

саморозвиток особистості. Формування навичок самостійного

оволодіння навчальною інформацією; •

свобода вибору;

•

системність у роботі із творчо обдарованою молоддю; 39

Характеристика проекту: за кінцевим результатом: практично-орієнтований; за змістом: між предметний; за кількістю учасників: колективний; за тривалістю: довготривалий; за ступенем самостійності: експериментально-дослідницький; за характером контактів: зовнішньо-внутрішній. База реалізації проекту: Кам'янець-Подільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 15 Хмельницької області. Учасники проекту: педагогічний колектив, шкільний практичний психолог Горєлова В.В., соціальний педагог Паращук О.В., учні. Співробітники проекту: Батьки, ВНЗ Термін реалізації проекту: Початок: вересень 2016р Закінчення: травень 2020 р Прогнозовий результат: — створення нестандартної системи роботи з обдарованими учнями; —

підвищення

рівня

педагогічної

майстерності

професійної

компетентності педагогів; —

зростання результативності участі учнів у предметних олімпіадах,

конкурсах, турнірах, фестивалях, спортивних змаганнях, конкурсах проектно-дослідницьких робіт; —

створення творчого мікроклімату в школі;

—

розвиток природної обдарованості учнів;

—

формування в учнів дослідницької мотивації;

—

розвиток

навичок

користування

сучасними

інформаційними

технологіями. Для дітей: забезпечення варіативності здобуття якісної базової та повної загальної

освіти,

отримання

широкого

спектру

соціально-психолого40

педагогічних послуг для подальшої успішної соціалізації. Для вчителів: підвищення професійної компетентності щодо змісту, форм, методів навчання обдарованих учнів, їх навчання і виховання. Для батьків: створення системи якісної допомоги дитині з особливими освітніми потребами. Для соціальної сфери регіону: збільшення кількості обдарованих учнів. Ресурси: Людські: директор школи, заступник директора з навчальної роботи, заступник директора з виховної роботи, практичний психолог, соціальний педагог, методисти, вчителі, батьки. Матеріально-технічні: наявність ксерокса, бібліотеки, комп'ютерного класу, папір, папки, копіювальні роботи. Інформаційні:доступ до Інтернету,

бази даних ІМЦ, можливістьбрати

участь у міських семінарах, виїзду в інші школи для ознайомлення з досвідом роботи учителів, газета „Майбуття", видання «Шкільного світу».

Напрями, форми та методи роботи з обдарованими учнями Напрями роботи Навчальнопізнавальний

Форми

Методи і прийоми

Індивідуальні, групові й факультативні заняття; • участь у роботі учнівського науководослідницького товариства «Дослідник»; • участь у роботі секцій Дніпровського відділення

Метод співпраці і співтворчості, взаємоперевірки учнів, диференційованого навчання, проблемно-пошуковий метод, метод самостійного розв'язання розрахункових і логічних задач, імітаційні

•

МАНу; • участь у всеукраїнських олімпіадах із базових дисциплін; • участь у шкільних, районних, обласних, загальнодержавних конкурсах і турнірах, конкурсах проектних робіт; • робота над рефератами і доповідями; • робота над науковими проблемами, науково-дослідницькими проектами; • пошукова робота з додатковою літературою, розробка тестів; • складання й моделювання міні-сценок; • практичні заняття зі складання схем, кросвордів, стовпчикових і колових діаграм; • розв'язування задач підвищеної складності; • створення тематичної виставки; • робота творчих груп, які займаються підготовкою і проведенням шкільних лінійок, інформаційних читань; • випуск буклетів, стінгазет, листівок; • створення презентацій під час захисту учнівських проектів; • виготовлення наочних посібників Культурноосвітній

та неімітаційні ігри, метод критичного мислення, метод проектів, групова робота, дослідницькі й дискусійні методи.

Предметні тижні, фестивалі мистецької творчості, участь у фестивалях художньої

самодіяльності, проведення екскурсій, організація та участь учнів у виставках дитячої творчості Фізкультурно- Спортивні та козацькі свята, оздоровчий туристичні походи, участь у змаганнях та роботі спортивних секцій

Шляхи реалізації проекту « Творча особистість: 10 кроків до успіху» № З/п

Зміст

Термін виконання

Відповідальні

I. Психолого-педагогічні аспекти реалізації проекту 1. 2.

Створення й поновлення банку данихобдарованихучнів Забезпечення постійного патронату психологічної служби над обдарованими дітьми Розробка системи

Постійно Постійно

Заступники директора Психолог

Постійно

Адміністрація 43

5. 6. 7.

10. 11.

12.

13.

стимулювання обдарованих учнів і педагогів Висвітлення у ЗМІ відомостей про творчі здобутки обдарованихучнів, її участь у шкільних і районних змаганнях, конкурсах, олімпіадах Розробка рекомендацій для педагогів і батьків із розвиткуобдарованихучнів Складання індивідуальних планів роботи з обдарованими дітьми Проведення консультацій для батьків обдарованих учнів

Постійно

Адміністрація

Постійно

Психолог

Постійно

Заступники директора,педагоги

Постійно

Психолог

II. Організація роботи з обдарованими учнями Забезпечення участі учнів Постійно Адміністрація, школи в різних етапах педагоги предметних олімпіад, конкурсів, турнірів, фестивалів, спортивних змаганнях, конкурсах проектнодослідницьких робіт Розширення мережі класів із Постійно Адміністрація поглибленим вивченням предметів і профільним навчанням Сприяння залученню науковців Постійно Заступники до лекційної роботи з учнями директора Проведенняшкільних свят «Дня Заступники козацтва» та «Учнівська весна» директора длявідзначення й заохочення талановитої молоді та її наставників Залучення учнів до освітнього Постійно Педагоги процесу через системне використання інноваційних форм урочної і позаурочної діяльності Створення умов для Постійно Адміністрація підготовкисистеминеперервноїосвіти «Школа — 44

14.

15.

16. 17. 18. 19. 20.

21. 22.

23.

СПТЛ», «Школа — ВНЗ» Залучення обдарованих дітей до дослідницької діяльності

Постійно

III. Науково-методичні аспекти Створення куточка в методичному кабінеті школи «Система роботи з обдарованими дітьми» Звіт «Організація роботи з обдарованими учнями» Систематизація матеріалів із роботи з обдарованими дітьми Розширення мережі учнівських гуртків, факультативів, курсів за вибором Проведення семінарів, круглих столів із питань роботи з обдарованими учнями Заслуховування питань розвитку обдарованості учнів на засіданнях педагогічної ради, нарадах, засіданнях методичних об'єднань Аналіз досягнень обдарованих учнів, створення результативних карток учнів Упровадження інноваційних технологій і проектнодослідницьких методів у роботу з обдарованими учнями Упровадження змісту освіти й надання можливостей для реалізаціїздібностей через пошуково-дослідницьку роботу

Постійно Постійно

Педагоги

Заступники директора

Заступники директора Заступники директора Адміністрація

Постійно

Заступники директора

Постійно

Заступники директора

Постійно

Заступники директора

Постійно

Заступники директора,педагоги

Постійно

Заступники директора,педагоги

IV. Робота з кадрами. Удосконалення творчого потенціалу вчителя 24. Поновлення навчальноПостійно Адміністрація методичного забезпечення 25. Забезпечення участі педагогів у Постійно Адміністрація конкурсах авторських програм, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованихучнів 45

26.

27.

28. 29.

Участь у науковоПостійно Адміністрація практичнихконференціях, семінарах із проблем розвитку творчого потенціалу педагогів і учнів, упровадження нових освітніх технологій Удосконалення системи Постійно Адміністрація інформаційного забезпечення, використання інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ), хмарних технологій V. Матеріально-технічне забезпечення Продовження комплектування Постійно Адміністрація бібліотеки популярних і наукових видань Сприяння залученню спонсорів Постійно Адміністрація, рада для підтримки обдарованої школи, піклувальна молоді рада

Схема 1

Система виявлення обдарованих дітей Учень Бібліотекар Класний керівник Учитель-предметник

Педагог-організатор

Поради учню, батькам

Таблиця

Система пошуку обдарованих дітей Рівень творчості, пізнавального інтересу, нестандарт - . мислення

Урок

Критерії, за кккякякимиякими якими здійснюється пошук

Інтелект, ерудиція, лексика, природні задатки

Учнівські олімпіади, конкурси Анкетуванш і, тестування

Біблі отека

Інтелектуальні здібності, нестандартність мислення неординарність підходів Лідерські якості, оригінальність, ерудиція, об’єктив:-:: —; самоаналізу

Вивчення запитів, інтересів допитливості Виховна робота

створення системи роботи з обдарованими дітьми

Завданн яяяяяяя яя Основні цілі та завдання стимулювання творчого самовдосконалення Ціль: Створити умови для учнів виявлення, підтримки та розвитку обдарованих дітей,їх самовдосконалення, професійного самовизначенняв залежності від здібностей. развитие спектра образовательных услуг, удовлетворяющих потребности, интересы детей підготовка та підвищеннякваліфікації кадрівпо роботі з обдарованими дітьми методичнийіінформаційнийсупроводупроцесу розвитку обдарованих детей створення умов для розвитку інтересу до поглибленого вивчення предметів

Вимоги до школи Це школа, де добре вчать з усім предметів, а по закінченню діти легко вступають до ВУЗів України;

Школа повинна давати сучасну освіту;

Батькам подобається новаторствов школі, вони з задоволенням відгукуютьсяна експерименти;

Вимоги У школі повинні бути порядок та дисципліна, повинні викладативисококваліфіковані і інтелігентніпедагоги, в школі Діти повинні навчатися в повинні бути свої традиції; красивій, затишній школі.

У школі поважають особистість дитини, з нею працюють не тільки на уроках, а й системі позаурочної освіти

Прогнозований проект рішення

1. Опрацювати та проаналізувати виконання нормативно-правових документів щодо виявлення обдарованих учнів. 2. Визначення критеріїв ефективної реалізації програми з учителямипредметниками. 3. Удосконалення

постійно

діючої

системи

перепідготовки

психолого-

педагогічних кадрів для роботи з обдарованими дітьми: 48

направлення на курси, семінари , участь у вебінарах, тренінгах

проведення курсів, семінарів.

4. Організація та проведення предметних олімпіад, конференцій, конкурсів різного рівня. 5. Організація научно - дослідної діяльності учнів. Участь у наукових та практичних конференціях різного рівня.

Додаток 2

Анкета для батьків «Чи допомагаєте ви своїй дитині стати обдарованою людиною?» Мета: дослідити ставлення та інтерес батьків до своїх дітей Цільова аудиторія: батьки Анкетування рекомендується провести під час батьківських зборів або індивідуально з татом чи мамою дитини. Проведення дослідження Психолог пропонує батькам ознайомитися з текстом анкети й заповнити протокольний листок,вказавши один з варіантів відповіді: «Так» або «НІ» 49

Опитування в формі індивідуальної бесіди дає надійну і щиру інформацію від батьків, дозволяє вам глибше проникнути у внутрішній світ сім'ї. ЗМІСТ АНКЕТИ 1. Я відповідаю на всі запитання дитини терпляче й чесно. 2. Серйозні запитання і висловлювання дитини я сприймаю серйозно. 3. Я встановив (встановила) стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи. 4. Я не сварю дитину за безладдя в кімнаті або на столі, якщо це пов'язано з творчим заняттям і її робота ще не закінчена. 5. Я надала в розпорядження дитини кімнату або частину кімнати виключно для її занять. 6. Я показую дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за її досягнення. 7. Я доручаю дитині посильні клопоти. 8. Я допомагаю дитині складати її особисті плани і приймати рішення. 9. Я беру дитину в поїздки цікавими місцями. 10. Я допомагаю дитині поліпшувати результати її роботи. 11. Я допомагаю дитині вчитися нормально, спілкуватися з дітьми різних соціальних верств. 12. Я встановлюю розумні стандарти поведінки і слідкую, щоб дитина їх дотримувалася. 13. Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша від інших дітей. 14. Я ніколи не караю дитину приниженням. 15. Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять. 16. Я привчаю дитину мислити самостійно. 17. Я регулярно читаю дитині. 18. Я привчаю дитину до читання з малих літ. 19. Я спонукаю дитину вигадувати історії та фантазувати. 20. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини. 21 Я знаходжу кожного дня час, щоб побути з дитиною наодинці. 22. Я дозволяю дитині брати участь у плануванні сімейних справ і подорожей. 23. Я ніколи не дражню дитину за допущені нею помилки. 24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді та пісні. 25. Я навчаю дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку. 26. Я розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дитині більше пізнати. 27. Я дозволяю дитині гратися зі всяким мотлохом. 28. Я спонукаю дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх. 29. У заняттях дитини я знаходжу, те що гідне похвали. 30. Я не хвалю її безпредметно і нещиро. 31. Я чесний(чесна) в оцінці своїх почуттів відносно дитини.. 32. Не існує тем, які я повністю вилучаю із обговорення з дитиною. 33. Я даю можливість дитині бути особистістю. З4. Я допомагаю дитині бути особистістю. 35. Я допомагаю дитині знаходити телепрограми ,які заслуговують на увагу. 36. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття її власних здібностей. 50

37. Я ніколи не відмахуюсь від невдач дитини,говорячи їй: «Я цього також не можу». 38. Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих. 39. Я вірю в здоровий глузд і довіряю їй. 40. Я волію, щоб основну частину роботи, за яку взялася дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо я не впевнений (не впевнений) в позитивному кінцевому результаті. Аналіз результатів Аналіз даних анкетування пропонується проводити разом з батьками після процедури опитування. Якщо психолог вважає за потрібне, він може через деякий час продовжити розмову, запропонувати свої практичні рекомендації, висловити поради в окремій зустрічі з батьками дитини. Мінімальний бал за методикою-0(всі відповіді «ні») Максимальний бал за методикою-40(всі відповіді «так») Варіанти оцінки результатів: 0-8 балів найнижчий, мінімальний рівень. Батьки дуже мало цікавляться життям дитини,байдужі до її інтересів, настрою, пригнічують її активність і допитливість. 9-20 балів-помірно сприятливий рівень,нижче середнього. Батьки підтримують дитину, ,цікавляться її проблемами, проводять з нею вільний час, але найчастіше нерегулярно, від випадку до випадку. 21-24 бали-середній рівень, загалом сприятливий. Батьки позитивно ставляться до дитини,розвивають її самостійність, цікавляться її захопленнями, вміють заохотити, наштовхнути на нові проблеми. 25-40 балів-оптимальний рівень вище середнього. Батьки досить тактовно й терпляче ставляться до надлишкової активності дитини, стимулюють проблемність й мислення, розвивають самостійність і незалежність. Багато часу проводять разом.

Додаток 3

АНКЕТА щодо визначення здібностей учнів (для педагогів) (за методикою А. де Хаана і Г.Каффа) Джерело: Савенков А.И. Одаренные дети в детском саду и школе: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. Вік: 5-10 років. Мета. Визначення профілю різноманітних спеціальних здібностей. Запропоновані характеристики здібностей можуть допомогти вам при аналізі поведінки, розумового та фізичного розвитку дитини. 51

Інструкція. Якщо ви помітили певні здібності у своєї дитини, вважаєте її нестандартною, пропонуємо заповнити анкету. Кожна характерна ознака здібностей оцінюється від 1 до 5 балів. Уважно прочитайте запитання. Дайте оцінку кожній з якостей в балах (за 5тибальною системою): 5 балів – така якість сильно виражена у вашої дитини; 4 бала - виражена вище середнього; 3 бала - виражена задовільно; 2 бала - слабко выражена; 1 бал - зовсім не виражена. I. Інтелектуальні здібності 1.Учень засвоює нові знання, швидко і легко все опановує. 2.Використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях. 3.Добре міркує, не плутається в думках. Вміло встановлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком. 4.Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати. 5.Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не здогадуються. 6.Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється. 7.Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а діти, старші на рік чи два, дорослі. 8.Вирішує складні задачі, що потребують розумових зусиль. 9.Задає дуже багато запитань. 10.Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два. 11.Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді, рішення. 12.Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове. II. Художні здібності 1. У своїх малюнках зображує різнотипні предмети, ситуації, людей. 2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину. 3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо). 4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо. 5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому). 6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій. 7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалося. 52

8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб відтворювати речі в трьох вимірах. III. Музичний талант 1. Добре відчуває ритм і мелодію, прислуховується до них. 2. Добре співає. 3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії та почуттів. 4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику. 5. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре. 6. У співі або музиці виявляє власні почуття і стан. IV. Здібності до занять науковою працею 1. Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали. 2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не підтримують вчителі або батьки. 3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій. 4. Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням. 5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто замислюється над цим. V. Літературна обдарованість 1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту. 2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим. 3. Під час розповіді виділяє головне, найхарактерніше. 4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не втрачає головної думки. 5. Любить писати оповідання та вірші. 6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер. 7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоції, почуття. VI. Артистичний талант 1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо. 2. Цікавиться акторською грою. 3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв. 4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сцену. 5. Передає почуття через міміку, жести, рухи. 6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про що-небудь із захопленням розповідає. 7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання. VII. Технічні здібності 53

1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами. 2. У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей. 3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів. 4. Визначає причини несправності приладів. 5. Любить робити креслення механізмів. 6. Читає журнали та статті про машини, механізми. VIII. Здібності до спорту 1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим. 2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях. 3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної діяльності (гри). 4. Бігає швидше за інших. Аналіз та обробка результатів. Сумуйте бали за всіма якостями по кожній з 8 галузей. Загальну кількість набраних балів по кожному блоку запитань розділіть на кількість запитань даного блока. На підставі отриманого результату можна встановити найбільш виражену обдарованість дитини. Для наочності отриманих результатів можна побудувати графік рівня інтерсів та здібностей дитини(див.нижче). На перехресті проекцій середньої оцінки в балах та виду здібностей нанесіть точку. Поєднавши отримані точки, ви отримаєте потрібний вам графік – профіль здібностей дитини. Графік знадобитися для того, щоб прийняти правильне рішення для оцінки перспектив дитини при поєднанні занять, наприклад, музикою і плаванням, а також математикою і малюванням.

Додаток 4

Методика «Ваш творчий потенціал» Література: Комінко С.Б. ,Кучер Г.В. Кращі методи психодіагностики: Навч. Посібник. – Тернопіль: Карт – бланш, 2005. – 406 с. Мета: визначити рівень творчого потенціалу особистості Цільова аудиторія: з 10 років Інструкція: уважно прочитайте запитання та виберіть правильну на вашу думку відповідь.

1. Чи можна ,на Вашу думку ,змінити світ на краще? а) так; 54

б) ні, в ньому надто складно; в) так, у деяких аспектах. 2. Чи думаєте Ви ,що також можете брати участь у перетворенні світу? а) так, в багатьох випадках; б) ні; в) так, в окремих випадках. 3. Чи вважаєте Ви ,що якась із Ваших ідей могла б покращити середовище ,у якому Ви живете ,хоча її реальні результати поки що невідомі? а) так, мабуть ,що так; б) малоймовірно, ні; в) так, можливо. 4. Чи вважаєте Ви, що коли – не будь Вам належатиме ідея чи роль, яка змінить середовище, в якому Ви живете? а) так, напевно, що так; б) малоймовірно; в) так, можливо. 5. Відважуючись розпочати яку – не будь справу ,чи впевнені Ви в її успіху? а) так; б) часто сумніваюсь; в) так, частіше всього. 6. Чи відчуваєте Ви потребу зайнятися проблемою ,про яку абсолютно нічого не знаєте? а) так, невідоме приваблює мене; б) невідоме мене не приваблює; в) залежно від теми. 7. Коли Вам трапляється займатися невідомою темою, чи відчуваєте потребу її до розвинути? а) так; б) надаю перевагу обмежитись тим, що мені відомо, якщо цього достатньо; в) так, але тільки в тому випадку, коли це мені до вподоби. 8. Якщо тема, яку Ви не знаєте, Вас цікавить, чи відчуваєте Ви потребу вивчити її досконало? а) так; б) ні ,тільки основні моменти; в) ні ,тільки щоб задовольнити свою цікавість. 9. У випадку невдачі: а) продовжуєте діяти не дивлячись на поразку; б) погоджуєтесь, так як невдача переконує Вас, що Ваше починання нездійсненне; в) наполягаєте ,навіть коли причини невдачі здаються Вам неподоланими. 10. Чи вважаєте Ви ,що професію слід вибирати в залежності від: а) Ваших можливостей для майбутнього розвитку; 55

б) від її стабільності; в) від привілеїв, які вона забезпечує. 11. Подорожуючи, чи зможете Ви легко повторити маршрут, по якому вже раз проїхали? а) так; б) ні, боюся заблукати; в) так, але тільки тоді, коли він привернув мою увагу. 12. Якщо Ви брали участь у розмові, чи зможете легко пригадати усі вислови: а) так, легко; б) часто забуваю частину з них; в) так, але лише ті, що мене зацікавили. 13. Почувши слово на іноземній мові ,чи зможете відтворити його без помилок по складах, хоч і не розумієте його значення? а) так; б) якщо воно легке; в) так, але іноді з невеликими змінами. 14. Чи любите Ви побути на самоті? а) люблю, щоб поміркувати; б) уникаю самотності; в) мені все одно – чи бути на самоті, чи то в компанії. 15. Виконуючи роботу ,Ви вважаєте її завершеною ,якщо: а) вона доведена вами до кінця, і все що Ви зробили, здається Вам відмінним; б) в загальному Ви досягли своєї мети; в) мета досягнута, не дивлячись на те, що не всі її елементи пропрацьовано до кінця. 16. Коли Ви один: а) любите помріяти; б) прагнете у будь – який спосіб знайти конкретну справу; в) іноді любите помріяти ,іноді поміркувати над деякими важливими для Вас питаннями. 17. Коли якесь почуття чи ідея оволодівають Вашим розумом ,Вам вдається думати про них? а) незалежно від місця у якому Ви перебуваєте і оточення; б) знайшовши усамітнення і цілком занурившись у роздуми; в) зосередившись у чітко визначеному місці і якщо оточення не дуже шумне. 18. Коли у Вас є ідея на яку – небудь тему ,Ви: а) коректуєте її в залежності від аргументів, які можуть бути наведені іншими; б) залишаєтесь при своїй думці, незалежно від думки оточуючих; в) змінюєте думку, якщо наштовхуєтесь на сильний опір. Обробка результатів. 56

Порахуйте результати за наступною відповідністю: а – 3 бали; б – 1 бал; в – 2 бали Якщо сума балів: - Більше 48 – Ви маєте високий творчий потенціал. Зумійте скористатися цими здібностями і втілити їх у справу, і Вам стануть доступними усі види творчості - 48 – 24 бали – у Вас середній творчий потенціал. Ви володієте частиною якостей ,які дозволяють Вам займатися творчістю ,але Вам заважають буденні проблеми. Однак не настільки ,щоб Ви не могли себе виявити як творча особистість ,якщо дійсно ,цього захочете. Для Вас корисно знати, яких саме якостей Вам бракує, щоб спробувати набути їх. - Менше 24 балів – У Вас слабо виражений творчий потенціал. Ви недооцінюєте свої можливості. Брак віри у власні сили змушує Вас думати ,що Вам не дано творити. Усвідомте ці свої слабкості і спробуйте їх подолати.

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

3б а а а а а а а а а а а а а а а а а а

1б б б б б б б б б б б б б б б б б б б

2б в в в в в в в в в в в в в в в в в в

Додаток 5 Що нам цікаве? (ОДАнІ)Чи любите ви? Чи подобається вам? 1. Читати науково-популярну літературу з фізики. 2. Читати науково-популярну літературу з математики 3. Читати науково-популярну літературу про дослідження в галузі радіотехніки. 4. Читати технічні журнали, 5. Читати науково-популярну літературу про хімічні відкриття та про життя та діяльність видатних хіміків. 6. Читати про життя рослин і тварин. 7. Читати про те як люди навчилися боротися з хворобами, про лікарів, про досягнення в галузі медицини. 8. Знайомитись з різними країнами за їх описами та картами. 9. Читати про історичні події, та про історичні постаті. 10.Читати твори класиків світової літератури. 1 І. Цікавитися історією мистецтва, слухати оперну, симфонічну і джазову музику 12. Читати про життя школи (про роботу вчителів, вихователів 13. Цікавитися мистецтвом кулінарії, моделюванням одягу, конструювання меблів. 14. Читати книги про війни і битви 15. Читати книги та журнали про спортсменів та спорт 16.Читати науково-популярну літературу про фізичні відкриття та про життя та діяльність видатних фізиків. 17. Читати науково-популярну літературу про математичні відкриття, про життя і діяльність видатних математиків. 17.Розбиратися у схемах радіоапаратури. 18.Відвідувати технічні виставки, або дивитися передачі про новинки техніки. 18. Знаходити хімічні явища в природі, проводити досліди з хімії, слідкувати за перебігом хімічних реакцій 58

21. Вивчати ботаніку, зоологію, біологію. 22.Вивчати анатомію і фізіологію. . 23.Дізнаватися про нові родовища корисних копалин. 24.Вивчати історію різних народів і держав. 25.Читати літературно-критичні статті. 26.Обговорювати кінофільми, театральні постановки, художні виставки. 27.Пояснювати товаришам, як виконувати навчальні завдання. 28. Шити, в'язати, готувати їжу, або вдосконалювати ч и ремонтувати побутові прилади. 29.Знайомитися з військовою технікою. 30.Ходити на матчі і спортивні змагання. З 1. Проводити досліди з фізики. 32.Розв'язувати математичні задачі. 33.Виясняти будову електро-і радіоприладів. 34.Розбиратися в технічних кресленнях і схемах. 35.Готувати розчини, зважувати реактиви. 36.Працювати в саду на городі, доглядати рослини, тварин. 37.Вивчати причини виникнення різних хвороб. 38.Збирати колекцію мінералів. 39.Обговорювати різні політичні події в Україні та за кордоном. 40.Вивчати іноземні мови. 41.Декламувати, співати, виступати на сцені. 42.Читати книги малюкам. 43.Піклуватися про затишок вдома, у класі, школі. 44.Брати участь у воєнізованих походах. 45.Грати у спортивні ігри. 46.займатися у фізичному гуртку. 47.Займатися в математичному гуртку. 48.Ремонтувати електроприлади 49.Збирати і ремонтувати механізми 50. Займатися в хімічномугуртку. 51.Займатися в біологічному гуртку. 52.Доглядати за хворими. 53.Складати геологічні і географічні карти 54.Відвідувати історичні музеї 55.Письмово висловлювати свої почуття, думки 56.Займатися в драматичному гуртку. 57.Обговорювати питання виховання дітей і підлітків. 58.Робити людям різні побутові послуги. 59.Брати участь у військових походах. 60.Брати участь у спортивних змаганнях. Дешифратор 1. Фізика. 59

2. математика. 3. електро-і радіотехніка. 4. техніка. 5. хімія. 6. біологія. 7. медицина. 8. географія. 9. історія. 10. філологія. 11. мистецтво. 1 2 3 4 5 6 7 16 17 18 19 20 21 22 31 32 33 34 35 36 37 46 47 48 49 50 51 52 12. педагогіка 13. сфера обслуговування. 14. військова справа. 15. спорт.

8 9 10 11 23 24 25 26 38 39 40 41 53 54 55 56

12 27 42 57

13 28 43 58

14 29 44 59

15 30 45 60

ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ (за Г.Айзенком)

Додаток 6

Інструкція. Вам пропонується відповісти на 57 запитань. Запитання спрямовані на виявлення вашого звичного способу поведінки. Намагайтесь уявити типові ситуації й дайте першу відповідь, яка спаде вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Пам’ятайте, що немає «хороших» або «поганих» відповідей. Якщо ви погоджуєтеся з твердженням, поставте напроти знак « + » (так), а якщо ні — знак «—» (ні). 1. Ви часто відчуваєте потяг до нових вражень, до того, щоб пережити сильні відчуття? 2. Ви часто відчуваєте потребу в друзях, які можуть вас зрозуміти, підбадьорити або поспівчувати? 3. Ви вважаєте себе безтурботною людиною? 4. Вам дуже важко відмовитися від своїх намірів? 5. Ви обдумуєте свої справи не поспішаючи, й переважно очікуєте перед тим, як діяти? 6. Ви завжди виконуєте свої обіцянки, навіть, коли це вам не вигідно? 7. У вас часто змінюється настрій? 8. Ви швидко дієте й говорите, не витрачаючи багато часу на обдумування? 9. У вас виникало коли-небудь відчуття, що ви нещасні, хоча ніякої серйозної причини для нього не було? 10. Чи правда, що сперечаючись, ви можете прийняти необдумане рішення? 11. Ви ніяковієте, коли хочете познайомитися з симпатичною особою протилежної статі? 12. Буває, що розгнівавшись, ви не володієте собою? 13. Чи часто буває, що ви дієте необдумано, під впливом ситуації, моменту? 14. Вас часто хвилюють думки про те, що вам не потрібно було щось робити або говорити? 15. Ви надаєте перевагу читанню книг, а не зустрічам із людьми?

16. Вас легко образити? 17. Вам подобається часто бувати в товаристві? 18. У вас бувають інколи такі думки, про які ви не хотіли б розповідати іншим людям? 19. Інколи у вас все «горить у руках», а інколи ви відчуваєте безсилля? 20. Ви намагаєтеся обмежити коло своїх знайомих невеликою кількістю найближчих друзів? 21. Ви багато мрієте? 22. Коли на вас кричать, ви теж так відповідаєте? 23. Ви вважаєте, що всі ваші звички хороші? 24. Часто у вас з’являється відчуття провини? 25. Ви можете інколи дати волю своїм почуттям і безтурботно розважатися у веселому товаристві? 26. Чи можна сказати, що ви часто буваєте надто напружені? 27. Вас вважають людиною жвавою й веселою? 28. Після того як справу завершено, ви часто подумки повертаєтеся до неї, вважаючи, що могли б виконати її краще? 29. Ви почуваєте неспокій, коли перебуваєте у великому товаристві? 30. Буває, що ви передаєте плітки? 31. Буває, що ви не можете заснути через різні думки? 32. Якщо ви хочете щось пізнати, то чому надаєте перевагу: знайти в книзі (так), чи запитати у друзів (ні)? 33. Чи буває у вас сильне серцебиття? 34. Вам подобається робота, яка вимагає зосередженості? 35. У вас бувають приступи тремтіння?

36. Ви завжди говорите тільки правду? 37. Буває, що вам неприємно перебувати в товаристві, де всі кепкують один над одним? 38. Ви вразливий? 39. Вам подобається робота, що вимагає швидких дій? 40. Вам часто не дають спокою думки про різні неприємності, страхи, які могли б трапитися, хоч усе скінчилося благополучно? 41. Ви неквапливий в руках і трохи повільний? 42. Запізнювалися ви на заняття або на зустріч із кимсь? 43. Вам часто сняться кошмари? 44. Ви так любите поговорити, що не втрачаєте будь-яку нагоду поговорити з людиною? 45. У вас щось болить? 46. Ви слугуватимете, якщо довго не зможете бачитися зі своїми друзями? 47. Ви можете назвати себе нервовою людиною? 48. Серед ваших знайомих є хтось, хто вам не подобається? 49. Ви впевнена в собі людина? 50. Вас легко образити, критикуючи вашихі недоліки або вашу діяльність (роботу)? 51. Вам важко отримати справжню насолоду від заходів, у яких бере участь багато людей? 52. Чи хвилює вас почуття, що ви гірші за інших? 53. Ви зуміли б пожвавити нудьгуюче товариство? 54. Чи буває, що ви говорите про щось, чого зовсім не розумієте? 55. Ви хвилюєтесь про своє здоров’я?

56. Ви любите покепкувати над іншими? 57. Ви страждаєте від безсоння? Код опитувальника Відвертість (правдивість) відповідей на тест: «так» —6,24,36; «ні» — 12, 18, 30,42, 48, 54; Екстраверсія: «так» — 1,3,8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56; «ні» —5, 15,20,29,32,34,37,41.51; Нейротизм: «так»—2,4,7,9, 11, 14, 16, 19,22,23,26,28,31,33,35,38,40,43,45,47,50,52,55,57. Шкала «відвертість» 0—3 бали: відверті відповіді; 4—6: відповіді ситуативні; 7—9: неправдиві відповіді. Шкала «Екстраверсія» 0—2 бали: яскраво виражений інтроверт; 3—6: інтроверт; 7— 10: потенційний інтроверт; 11—14: амбіверт; 15—18: потенційний екстраверт; 19—22: екстраверт; 23—24: яскраво виражений екстраверт.

Шкала «Нейротизм» 0—2 бали: надконкордант (емоційно стійкий); , З—6: конкордант; 7 —10: потенційний конкордант; 11 —14: нормостенік; 15 —18: потенційний дискордант (емоційно нестійкий); 19—22: дискордант; 23 — 24: наддискордант.

Додаток 7 Тест «Тривожність» (Р.Темл, М. Доркі, В. Амен) Мета. Виявити рівень тривожності дитини. Обладнання. Серія малюнків із 14 картинок у двох варіантах (для хлопчиків і для дівчаток). Кожен малюнок сюжетно передає типову для життя дитини ситуацію. Інструкція. «Подивись уважно на картинку. Як ти думаєш, яке обличчя у цієї дитини — сумне чи веселе? Вибери». Вибір дитиною відповідного обличчя і його словесних висловлювань фіксується у спеціальному протоколі. Інтерпретатування результатів Потрібно здійснити кількісний та якісний аналіз інформації, зафіксованої у протоколі. Якісний аналіз передбачає уважне вивчення висловлювань дитини, що фіксуються у другому стовпчику спеціального протоколу. На основі такого аналізу робляться висновки про емоційний досвід спілкування дитини з людьми, які її оточують, і той слід, який цей досвід залишив у душі дитини. Особливо високе проективне значення щодо цього мають малюнки серії 4, 6, 14 та 2, 7, 9, 11. Діти, які дають нечіткі пояснення до цих малюнків, з більшою ймовірністю одержать високий ІТ (індекс тривожності). Кількісний аналіз може бути виражений як у балах, так і у відсотках; ІТ = (кількість емоційно-негативних виборів/14) 100‫٭‬% Рівні: Слабкий - бали - 0-1; ІТ - 0-7,2 %. Середній - бали - 2-5; ІТ -.14,3-35,7 %. Добрий - бали - 6-7; ІТ - 42,9-50 %. Високий бали - 8 і більше; ІТ - 57,1 % і більше. ПРОТОКОЛ до тесту «Тривожність» Ім'я дитини Вік дитини Дані обстеження

Номер і зміст малюнка

Висловлю вання дитини

Вибір дитини веселе обличчя

сумне обличчя

1. Гра з молодшими дітьми. 2. Дитина і мати з дитиною. 3. Об’єкт агресії. 67

4. Одягання. 5. Гра зі старшими дітьми. 6. Укладання спати на самоті. 7. Умивання. 8. Догана. 9. Ігнорування. 10. Агресивний напад. 11. Збирання іграшок. 12. Ізоляція. 13. Дитина з батьками. 14. Їжа на самоті. Для полегшення якісного аналізу результатів додаємо коментарі, що спираються на досвід Л. Ясюкової. їх складено на основі узагальнення висловів «балакучих» дітей, які самі розмірковували з приводу запропонованих малюнків і вибраних відповідей, а також бесід із батьками. Малюнок 1. Діти граються (емоційно позитивна ситуація). Ця ситуація сприймається дітьми як гра з однолітками, а не з молодшою дитиною (що й передбачається стандартом методики). Малюнок викликає негативну реакцію дитини у тому разі, коли у неї не складаються стосунки з дітьми (постійні суперечки, інші діти часто її ображають), а також якщо батьки почали різко обмежувати її в іграх із друзями через те, що потрібно учитися. Першу причину дітям важко коментувати, щодо другої - охоче пояснюють: «Зараз прийде мама і сваритиметься через те, що уроки не зроблено, а ми тут граємося». Той чи інший вибір інтерпретації робиться залежно від того, на які наступні ситуації (з дітьми або з матір'ю) дитина реагує негативно. Малюнок 2. Дитина й мати з немовлям (нейтральна ситуація). Малюнок викликає негативну реакцію дитини, якщо мати приділяє їй менше уваги, ніж сестричці чи братикові (навіть якщо вони близнюки або старші від дитини за віком, незважаючи на те, що на малюнку зображено немовля). Першокласник може почувати себе обділеним увагою матері й нелюбимим не тільки у тих випадках, коли мати більше уваги приділяє малюкові або ставить у приклад більш успішного і слухняного брата (сестру), а й тоді, коли вона змушена багато часу приділяти підліткові, який відбився від рук, постійно лаючи та відчитуючи його. Отже, будь-яка, навіть негативна увага до іншої дитини може бути причиною ревнощів. Малюнок може сприйматися негативно й у тому разі, якщо дитина взагалі не має братів і сестер, але мати з повагою ставиться до когось із її друзів й постійно ставить його за приклад. Негативна реакція може бути викликана постійним порівнянням дитини із якимось ідеалом, невідповідність якому може дуже болісно переживатися дитиною. У цьому випадку мати може постійно вживати вирази : «хороші діти так не поводяться», «першокласник повинен уміти це робити», «справжні чоловіки не плачуть». Малюнок може 68

сприйматися дитиною негативно, якщо мати надто часто як позитивний приклад подає батька або когось з близьких родичів (якщо той навчається у школі на «відмінно», має різні грамоти та медалі за спортивні досягнення, багато чого досяг у житті тощо). Проективні малюнки надають додаткову інформацію для вибору тієї чи іншої інтерпретації. Певні уточнення можна зробити безпосередньо у процесі бесіди з матір'ю. Важливо підвести матір до розуміння того, що дитині для нормалізації її емоційного стану слід приділяти трохи більше уваги й надавати трохи більше допомоги. Підкреслюючи певну неспроможність дитини, мати лише ускладнює ситуацію, а увага, підтримка й допомога надасть дитині сили діяти, стати такою, якою мати хоче її бачити. Малюнок 3. Дитина як об'єкт агресії (емоційно негативна ситуація) Зазвичай ситуація сприймається негативно й дитина вибирає сумне обличчя для персонажа, зображеного на малюнку, але це має місце далеко не завжди. Й у цих випадках не можна (як нерідко робиться) поправляти дитину, переконувати у неправильності вибору або ж неправильному розумінні малюнка, та пояснювати його зміст. Позитивно малюнок сприймається активними, розгальмованими дітьми (частіше хлопчиками), які уміють протистояти агресії; бійки, навіть з друзями, для них звичні й Сприймаються як нормальний спосіб вирішення суперечок. Вони полюбляють демонструвати силу й добре себе почувають після такого з'ясування стосунків. Така дитина не ображається, після бійки (навіть якщо вона зазнала поразки) завжди готова продовжити гру. Малюнки 4, 7, 14. Вдягання, умивання, їжа (нейтральні побутові ситуації). Малюнок 14 сприймається дітьми як звичайна ситуація, а не якесь особливе, споживання їжі, яке важко емоційно сприймається наодинці (відповідно до стандартного опису методики). Ці малюнки викликають негативну реакцію у тому разі, якщо батьки «фіксовані» на охайності, акуратності та режимі, постійно виправляють дитину й роблять їй зауваження: «зачешися», «поправ сорочку», «застібни ґудзика», «помий руки» тощо. Ситуація загострюється, якщо дитина уповільнена і її починають квапити. Окрім цього, мал. 14 негативно сприймається тими дітьми, батьки яких надто стурбовані правильним харчуванням й примушують дитину «їсти те, що потрібно», незважаючи на те, якій їжі вона надає перевагу та чи хоче дитина їсти взагалі. Мал. 14 іноді сприймається не як одна з побутових ситуацій (споживання їжі), а як власний портрет. У цьому випадку негативний вибір свідчить про негативну самооцінку дитини. Саме такий висновок слід зробити, якщо й у колірному виборі дитини (методика Люшера) на першому (або на другому) місці стоїть чорний. Малюнок 5. Дитина грається з матір'ю (емоційно позитивна ситуація). На практиці всі діти сприймають персонаж, який у методиці позначено як старшу дитину, як матір. Малюнок викликає негативну реакцію, якщо мати зосереджена тільки на навчанні дитини, забороняє або суттєво обмежує її ігри, вважаючи це заняттям виключно для дошкільнят, марнуванням часу. Іноді така установка складається у матері, яка невпевнена у шкільних успіхах своєї 69

дитини й яка прагне зробити усе можливе, Щоб дитина навчалася на «відмінно». Такі матері можуть заохочувати відвідування гуртків та інтелектуальних занять, але обмежувати участь дитини у звичайних дитячих іграх. Матері слід тактовно пояснити, що дитина не може повністю відмовитися від звичного для неї способу життя. Позбавлення її ігор призводить до емоційної дестабілізації, погіршує працездатність, знижує навчальну активність. Малюнок 6. Дитина грається сама (нейтральна ситуація). У практиці невідомі випадки, коли цей малюнок трактується як засинання наодинці (що відповідає стандартному опису методики). Зазвичай діти описують цю ситуацію так: «Мама з татом дивляться телевізор, а дитина грається». Малюнок сприймається негативно, коли батьки більше уваги приділяють собі, ніж дитині, «ігнорують» дитину, намагаються не займатися нею («іди пограйся», «не заважай», «у мене брак часу» тощо). Іноді такі стосунки з дитиною складаються через об'єктивні обставини. Батьки бажали б і більше спілкуватися з дітьми, але вимушені багато працювати, щоб задовольнити матеріальні потреби сім'ї. Вони дуже втомлюються, й на ігри з дитиною вже просто не вистачає сил. Маленькі діти неспроможні зрозуміти ці об'єктивні причини, навіть якщо їм намагаються ці причини пояснити. Вони реагують безпосередньо на слова, які чують найчастіше, та ставлення, яке відчувають. У цьому разі важливо поновити позитивний емоційний контакт із дитиною. Не обов'язково гратися з нею, вистачить просто потримати дитину на колінах, приголубити. Не обов'язково підтримувати розмову, достатньо слухати та кивати. Така «взаємодія» не потребує особливих зусиль і часу, а дитина вже не відчуває себе знедоленою. Малюнок 8. Мати сварить дитину (емоційно негативна ситуація). Позитивно малюнок сприймається розпещеними, безтурботними дітьми. Як правило, вони коментують свій вибір так: «мама зараз посвариться й забуде, знов будемо гратися», «мама просто так погрожує, насправді вона не сердиться». Малюнок 9. Дитина й батько, який грається з малюком (нейтральна ситуація). Негативна реакція дитини пояснюється аналогічно до інтерпретації мал. 2. Малюнок 10. Ситуація суперництва (емоційно негативна ситуація). Сприймається дітьми як ситуація суперництва, а не як агресивний напад (що відповідає стандартному опису методики). Малюнок сприймається позитивно активними, такими, які можуть постояти за себе, забіякуватими дітьми (дівчатками й хлопчиками приблизно однаково). Вибір веселого обличчя вони коментують так: «Тут діти граються». Малюнок 11. Збирання іграшок (емоційно нейтральна ситуація). На малюнку діти зазвичай бачать ігрову ситуацію, а не прибирання іграшок (згідно зі стандартним описом методики). Малюнок викликає негативну реакцію в тому разі, якщо дитині не дають гратися (аналогічно 70

реакції на мал. 5). Вибір сумного обличчя діти зазвичай коментують так: «Мама прийшла й каже: "Досить гратися, іди робити уроки"». Малюнок 12. Ізоляція, ігнорування дитини іншими дітьми (емоційно негативна ситуація). Якщо дитина не є знедоленою, її не виключають постійно зі спільних ігор, то малюнок сприймається нею позитивно. Дитина пояснює, що на малюнку діти граються. Малюнок практично завжди сприймається негативно дітьми з високим рівнем інтелектуального розвитку: вони реагують на об'єктивний зміст ситуації незалежно від того, як реально до них ставляться інші діти (навіть у тому разі, коли посідають у класі провідні позиції). У цьому випадку негативний вибір дитини не слід інтерпретувати як показних тривожності й додавати до інших «тривожних» виборів. Малюнок також негативно сприймають і ті діти, яких справді не запрошують до спільних ігор, і вони цим надто переймаються. Малюнок 13. Дитина з батьками (емоційно позитивна ситуація). Малюнок сприймається негативно, якщо зіпсовано взаємини з батьками (емоційне неприйняття, байдуже ставлення, часті покарання), а також коли батьки конфліктують між собою чи із старшими членами сім'ї, а дитина мимоволі бере у цьому участь. У останньому випадку Малюнки, де батько й мати зображені окремо, дитина може сприймати позитивно (тобто з кожним окремо у неї хороші стосунки, погано стає тільки тоді, коли вони збираються разом). Малюнок сприймається негативно й утому разі, коли зіпсовані стосунки дитини з одним із батьків (зазвичай із домінантним), а другий не може впоратися із захисною функцією. Якщо дитина виховується у неповній сім'ї, але не відчуває ніякого дискомфорту, почувається добре, то малюнок вона сприймає позитивно. Якщо ж вона почуває себе ущемленою, глибоко переживає відсутність батька чи матері, вважає свою сімейну ситуацію неповноцінною, то малюнок оцінюється негативно

ВАРІАНТ ДЛЯ ДІВЧАТОК

Додаток 8 Тест шкільної тривожності Філіпса Мета. Вивчити рівень і характер тривожності, пов'язаної зі школою, у дітей молодшого шкільного віку. Обладнання. Аркуші паперу й ручки. Інструкція. Тест складається з 58 запитань, які можуть зачитуватися або пропонуватися письмово. На кожне запитання слід дати однозначну відповідь «Так» або «Ні». «Діти, зараз вам будуть запропоновані запитання про те, як ви себе почуваєте у школі. Старайтеся відповісти щиро і правдиво, тут немає правильних або неправильних, хороших або поганих відповідей. Над запитаннями довго не замислюйтесь. На аркуші для відповідей угорі напишіть своє ім'я, прізвище й клас. Відповідаючи на запитання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо погоджуєтеся, й "-", якщо ні». Текст опитувальника 1. Чи важко тобі встигати разом із класом? 2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал? 3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель? 4. Чи сниться тобі інколи, що вчитель розлютився від того, що ти не знаєш уроку? 5. Чи траплялося, що хтось із твого класу бив або вдарив тебе? 6. Чи часто ти хочеш, щоб учитель не поспішав, пояснюючи новий матеріал, щоб ти зрозумів, про що він каже? 7. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді або виконанні завдання? 8. Чи буває так, що ти боїшся відповідати, оскільки остерігаєшся зробити помилку? 9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати? 10. Чи часто твої однокласники сміються з тебе, коли ви граєте у різні ігри? 11. Чи трапляється, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував? 12. Чи хвилює тебе питання про те, чи не залишать тебе на другий рік? 13. Чи намагаєшся ти уникнути ігор, у яких робиться вибір, тому що тебе зазвичай не обирають? 14. Чи буває часом, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати? 15. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити того, що хочеш ти? 16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати завдання? 17. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують батьки? 18. Чи боїшся часом, що тобі стане зле у класі? 19. Чи будуть твої однокласники сміятися з тебе в разі, якщо ти зробиш помилку під час відповіді? 20. Чи схожий ти на однокласників? 77

21. Чи тривожишся ти після виконання завдання про те, наскільки добре ти з ним упорався? 22. Коли ти працюєш у класі, чи впевнений у тому, що все добре запам'ятаєш? 23. Чи сниться тобі іноді, що ти у школі й не можеш відповісти на запитання учителя? 24. Чи правда, що більшість дітей ставляться до тебе доброзичливо? 25. Чи працюєш ти старанніше, якщо знаєш, що результати твоєї роботи будуть порівнюватися у класі з результатами твоїх однокласників? 26. Чи часто ти мрієш про те, щоб менше хвилюватися, коли тебе викликають відповідати? 27. Чи боїшся ти іноді вступати у суперечку? 28. Чи не трапляється, що твоє серце починає сильно битися, коли учитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку? 29. Коли ти отримуєш хороші оцінки, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися? 30. Чи добре ти себе почуваєш із тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою повагою? 31. Чи буває, що деякі діти в класі говорять те, що тебе заторкує? 32. Як ти гадаєш, чи втрачають прихильність класу ті учні, які не можуть упоратися з навчанням? 33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертають на тебе уваги? 34. Чи часто ти боїшся виглядати безглуздо? 35. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі? 36. Чи допомагає твоя мама в організації шкільних вечірок, як інші мами твоїх однокласників? 37. Чи хвилювало тебе колись те, що думають про тебе навколишні? 38. Чи сподіваєшся ти вчитися у майбутньому краще, ніж зараз? 39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так само добре, як і твої однокласники? 40. Чи часто ти замислюєшся, відповідаючи на уроці, що про тебе в цей час думають інші? 41. Чи мають здібні учні якісь виняткові права, яких не мають інші учні в класі? 42. Чи дратує деяких твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них? 43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться твої однокласники? 44. Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем? 45. Чи висміюють однокласники часом твою зовнішність та поведінку? 46. Чи гадаєш ти, що переймаєшся своїми шкільними справами більше, ніж твої однокласники? 47. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що от-от розплачешся? 48. Коли ввечері ти лежиш у ліжку, чи думаєш ти часом із тривогою про те, що буде завтра в школі? 78

49. Працюючи над складним завданням, чи відчуваєш ти інколи, що абсолютно забув речі, які добре знав раніше? 50. Чи тремтить трохи твоя рука, коли ти працюєш над завданням? 51. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервувати, коли учитель каже, що збирається дати класу завдання? 52. Чи лякає тебе перевірка твоїх завдань у класі? 53. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання, чи боїшся ти, що не впораєшся з ним? 54. Чи снилося тобі часом, що твої однокласники можуть зробити те, чого не можеш ти? 55. Коли учитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще за тебе? 56. Чи тривожишся ти по дорозі до школи, що вчитель може дати класу перевірочну роботу? 57. Виконуючи завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано? 58. Чи тремтить злегка твоя рука, коли вчитель просить виконати завдання на дошці перед усім класом? 12345678910-

Ключ до запитань: «+» - Так, «-» - Ні 11+ 213141 + 1222+ 324213233343+ 1424+ 3444+ 1525+ 35+ 45162636+ 4617273747182838+ 48192939+ 4920+ 30+ 4050-

5152535455565758-

Опрацювання та інтерпретування результатів Виокремлюють запитання, відповіді на які не збігаються із ключем тесту. Наприклад, на 58-ме запитання дитина відповіла «Так», тоді як у ключі цьому запитанню відповідає «-», тобто відповідь «Ні». Відповіді, що не збігаються з ключем, - це прояви тривожності. Під час обробки підраховується: • загальна кількість розбіжностей по всьому тесту: понад 50%- підвищена тривожність; понад 75% — висока тривожність; • кількість збігів за кожним із 8 чинників тривожності, що виділені у тесті. Рівень тривожності визначається так само, як і в першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан учня, який багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю. Чинник Номер запитання 79

1.Загальна тривожність у школі.

2,4,7,12,16,21,23,28,46,47,48,4 9,50,51,52,53,54,55,56,57,58 S=22 2.Переживання соціального 5,10,15,20,24,30,33, стресу. 36,39,42,44 S=11 3.Фрустрація потреби в 1,3,6,11,17,19,25,29, досягненні успіху. 32,35,38,41,43 S=13 4.Страх самовираження. 27,31,34,37,40,45 S=6 5.Страх ситуації перевірки знань. 2,7,12,16,21,26 S=6 6.Страх невідповідності 3,8,13,17,22 очікуванням оточення. S=5 7. Низька фізіологічна опірність 9,14,18,23,28 стресові. S=5 8. Проблеми і страхи у стосунках з 2,6,11,32,35,41,44,47 учителями. S=8 Опрацювання результатів 1 Число розбіжностей знаків («+» - Так,«-» - Ні) за кожним із чинників (абсолютна розбіжність у відсотках: < 50%;  50%;  75%). 2. Подання цих даних у вигляді індивідуальних діаграм. 3. Кількість розбіжностей за кожним виміром для всього класу; абсолютне значення - < 50%;  50%;  75%. 4; Подання цих даних у вигляді діаграми. 5. Кількість учнів, які мають розбіжності за певним чинником  50% і  75% (для всіх чинників). 6. Подання порівняльних результатів при повторних замірах. 7. Повна інформація про кожного з учнів (за результатами тесту). Змістова характеристика кожного синдрому (чинника) 1 Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язаний з різними формами її включення в життя школи. 2 Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на тлі якого розвиваються її соціальні контакти (передусім з однолітками). 3 Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, такий, що не дає змоги дитині розвинути власну потребу в успіху, досягненні високого результату тощо. 4 Страх самовираження — негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних із потребою саморозкриття, подання себе іншим, демонстрації своїх можливостей. 5 Страх ситуації перевірки знань — негативне ставлення й переживання тривоги у ситуаціях перевірки (особливо публічної) знань, досягнень та можливостей. 6 Страх невідповідності очікуванням, оточення — орієнтація на значущість інших в оцінюванні своїх результатів, учинків, думок, тривога з 80

приводу оцінок, які дають навколишні, очікування негативного оцінювання. 7 Низька фізіологічна опірність стресові — особливості психофізіологічної організації, які знижують здатність дитини пристосовуватись до ситуацій стресового характеру, що підвищує ймовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний чинник середовища. 8 Проблеми і страхи у стосунках з учителями - загальний негативний емоційний фон стосунків із дорослими у школі, що знижує успішність навчання дитини в школі.

Додаток 9

Соціометрія Мета: вивчення системи міжособистісних взаємозв'язків між членами колективу в процесі їх безпосереднього спілкування, виявити структуру колективу, виділити лідерів та ізольованих; визначити структуру неформальних стосунків малої соціальної групи за критерієм симпатії – антипатії; ступінь психологічної сумісності окремих членів групи; виявити внутрішньогрупові підсистеми (мікрогрупи) та їх неформальних лідерів; визначити напрямки подальшої групової психодіагностичної та корекційної роботи. Форма проведення: групова. Стимульний матеріал: індивідуальна соціометрична картка. Це засіб отримання інформації від досліджуваного. На картці фіксується основна інформація про досліджуваного, а також проводиться реєстрація його індивідуальних виборів. Для цього картка містить і відповідні критерії вибору, сформульовані у вигляді питань. Щоб отримати повну інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь взаємної симпатії – антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору повинні бути питання і позитивні (спрямовані на виявлення симпатії між людьми), і негативні (спрямовані на виявлення антипатії). Оскільки міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях – формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно двох сфер – сфери спільної діяльності та сфери дозвілля. Отже, індивідуальна соціометрична картка містить 4 питання і може мати такий вигляд:

Інструктаж досліджуваних. Важливою умовою проведення соціометрії є налагодження контакту дослідника з досліджуваними. Ефективність дослідження покращується, якщо експериментатор тримається впевнено і поводиться доброзичливо. Інструкція дається у популярній формі. Досліджуваних не посвячують у всі тонкощі проведення процедури та аналізу результатів. Можна дати приблизно таку інструкцію: “Пропонуємо Вам взяти участь у дослідженні, яке спрямоване на покращення психологічного клімату у Вашій групі. Вся інформація, отримана в ході дослідження, є конфіденційною. Вона не буде розголошена у групі, кожен з Вас зможе дізнатися про свої результати індивідуально. Для заповнення картки Вам необхідно:  у відповідних рядках бланку вказати своє прізвище та ім’я, клас, школу та дату проведення дослідження;  уважно прочитати перше запитання і відповідно до нього вибрати і записати прізвища та  імена трьох членів Вашої групи;  аналогічно дати відповідь на друге, третє та четверте питання.  Час заповнення картки – 10-15 хвилин.” Інтерпретація результатів: Кількісна обробка даних. Після того, як експериментатор зібрав заповнені картки, починається обробка даних. Вона складається з трьох етапів: - табличного; - графічного; - індексологічного. Табличний етап обробки даних передбачає побудову соціоматриці – таблиці, за допомогою якої узагальнюються результати опитування. Оскільки міжособистісні стосунки у групі вивчалися у двох сферах (сфері спільної навчальної діяльності та сфері дозвілля), то необхідно побудувати 2 соціоматриці. СОЦІОМАТРИЦЯ № 1. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері навчальної діяльності. СОЦІОМАТРИЦЯ № 2. Міжособистісні стосунки в досліджуваній групі за критеріями симпатії – антипатії у сфері дозвілля. Соціоматриця повинна містити про групу такі основні відомості: 1) список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;

2) список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен досліджуваних записують лише їх порядкові номери; 3) на соціоматриці одночасно фіксуються позитивні “+” та негативні “-“ вибори кожного досліджуваного; 4) для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати загальну кількість: - отриманих позитивних виборів; - отриманих взаємних позитивних виборів; - отриманих негативних виборів; - отриманих взаємних негативних виборів. 5) для групи підрахувати загальну кількість: - позитивних виборів; - взаємних позитивних виборів; - негативних виборів; - взаємних негативних виборів.

Графічний етап передбачає побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма – це графічне зображення ставлення досліджуваних один до одного за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки. Соціограма складається з ІV концентричних кіл: 85

І коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “соціометрична зірка” (ті досліджувані, якіотримали 6 і більше позитивних виборів); ІІ коло – реєструє тих досліджуваних, яким у групі надають перевагу (отримали 3 – 5 позитивних виборів); ІІІ коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “знехтувані” (отримали 1 – 2 позитивні вибори); ІV коло – реєструє досліджуваних із груповим статусом “ізольовані” (не отримали жодного позитивного вибору). По вертикалі соціограма поділяється на 2 рівні частини. В одній частині позначаються дівчата, в іншій – юнаки. Це дозволить краще простежити характер міжстатевих зв’язків у групі. На соціограмі записуються порядкові номера досліджуваних. Якщо досліджуваний – дівчина, то її порядковий номер записується в колі. Якщо досліджуваний – юнак, то його порядковий номер записується у трикутнику. Вибори, зроблені та отримані кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні вибори – суцільні стрілочки, негативні вибори – пунктирні стрілочки.

Індексологічний етап. Для виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи індексів – персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси. До персональних соціометричних індексів відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність до лідерства. Індекс позитивного статусу визначається за формулою:

Індекс негативного статусу визначається за формулою:

Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу, і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу буде свідчити про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі. Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

Додаток 10

Інтегральна самооцінка особистості «Хто я є у цьому світі?»

Список використаної літератури 1.Лемак М.В., В.Ю.Петрище Психологу для роботи: діагностичні методики/ Ужгород, 2012 2.Козляковський П.А. Соціальна психологія: Курс лекцій. Практикум. Хрестоматія.–Миколаїв: Миколаївський держ. ун-т, 2005.–424 с. 3.Буквар емоцій, Волкова Т.Н. 1000.Творческие игры, задания и тесты для развития памяти и внимания, Клименко В.В. Психологические тесты таланта, Гальцева Т.А., Подолянюк Е.Л. проективные методики в психологии. Ведучий: Раєвська Ірина Юріївна – практичний психолог 4. Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості. – Вид. дім. Шкільний світ.: 2005 5. Барко В. І., Тютюнников А. М. Як визначити творчі здібності дитини? - К., 1991. 2. Богоявленская Д. Б. Психология творческих способностей. М.: Издательский центр „Академия”, 1998. 6. Гильбух Ю. З. Внимание: одаренные дети. - М.,1991. 7. Губенко О. В. Соціально-каталітичні умови розвитку обдарованої особистості //Обдарована дитина. – 2008. – № 9. – С. 2–10. 8.. Жук Л. В. Обдарована дитина в умовах сучасної освітньої системи // Обдарована дитина. – 2009. – № 1. – С. 3–7. 9. Зазимко О. В. Основні теоретичні підходи до визначення обдарованості. Обдарвана дитина, 1998, № 8, с.5 - 12. 10. Калошин, В. Ф. Педагогічні стратегії досягнення успіху // Обдарована дитина.- 2007.- № 10.- С. 23 – 29. 11. Костюк Г. С. Здібності та їх розвиток у дітей. - К., 1963. 12. Кульчицька О. І. Проблеми обдарованості в сучасній психології // Обдарована дитина. – 2008. – № 1. – С. 2–7. 13. Настенко Н. Характерні риси обдарованих дітей // Завуч – 2000. - №6(48) 14. Обдаровані діти:Діагностика та супровід/Упоряд. Т.Червонна.-К.:Шк. Світ, 2008.-128 с.