Паращук О.В. Українська мова 6 клас by kpschool15

Оксана Паращук

Українська мова 6 клас

Збірник вправ і завдань

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА НАУКИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА I-III СТУПЕНІВ №15

Оксана Паращук

Українська мова 6 клас Збірник вправ і завдань

Кам’янець-Подільський 2016

Автор: О.В.Паращук вчитель української мови Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №15 Рецензенти: В.П.Слободянюк директор Кам’янець-Подільської

загальноосвітньої школи

I-III ступенів №15, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист. О.М.Чижевська заступник директора з навчальної роботи Кам’янецьПодільської

загальноосвітньої школи I-III ступенів №15, спеціаліст

вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист. Н.Ю.Рибчинська голова методичного об’єднання учителів української мови та літератури Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №15, учитель вищої кваліфікаційної категорії,

старший

учитель.

Схвалено для використання в навчально-виховному процесі на засіданні педагогічної ради Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №15 Хмельницької області (протокол №14 від 31.10.2016р.).

Посібник складено відповідно до чинної програми з української мови. Охоплює вправи та завдання до тем, які вивчаються у 6 класі. Завдання у посібнику містять лінгвістичні практикуми, дослідження, реконструювання; творчі завдання, різні види диктантів (розподільчий, вибірковий, творчий), поетичні хвилинки, завдання для самостійної роботи учнів, ігри. Посібник адресовано учителю з української мови. 2

ЗМІСТ Передмова………………………………………………………………………….4 Вступ Краса і багатство української мови……………………………………………….5 Повторення , узагальнення й поглиблення вивченого Словосполучення. Речення. Головні члени речення. Просте речення………….7 Звертання. Вставні слова. Частини мови,

якими виражаються вставні слова,

звертання…………………………………………………………………………....10 Однорідні члени речення. …………………………………………………………13 Пряма мова. Діалог. ……………………………………………..…………………14 Правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ………………………………………………………………………16 Морфологія. Орфографія Іменник Іменник як частина мови. Іменники загальні і власні, конкретні й абстрактні..18 Рід іменників………………………………………………………………………..21 Число іменників…………………………………………………………………….25 Відмінювання іменників I -IV відміни …………………………………………..27 Правопис складних іменників……………………………………………………..30 Прикметник Прикметник як частина мови……………………………………………………..32 Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення………………………...37 Відмінювання прикметників………………………………………………………39 Творення прикметників……………………………………………………………43 Правопис прикметників……………………………………………………………46 Займенник Займенник як частина мови………………………………………………………..56 Розряди займенників ………………………………………………………………58 Відмінювання і правопис займенників……………………………………………61 Список використаної літератури……………………………………………….70

ПЕРЕДМОВА Збірник складено за новою програмою з української мови для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Охоплює теми, які вивчаються на уроках української мови у 6 класі. Пропонований посібник допоможе вчителеві з найменшими витратами часу підготуватися до уроку,організувати навчальну роботу з одним учнем або цілим класом. Розроблені завдання допоможуть учням краще засвоїти навчальний матеріал, сприятимуть розвитку творчого мислення школярів, формуванню вміння усно і письмово оформлювати власні думки, кращому засвоєнню рідної мови, розкриттю її багатства, милозвучністю та краси.

Орієнтуватися у посібнику допоможуть такі - Поетична хвилинка. - Робота з картками. - Робота з текстом. - Творче дослідження. - Творче конструювання. - Лінгвістичний практикум. - Артстудія.

- Робота в парах. - Народознавчі хвилинки. - Лінгвістичні, коментовані, пояснювальні диктанти. 4

Вступ Краса і багатство української мови Хвилинка народознавства. - Прочитайте текст. Поясніть, чому найчастіше українську мову називають солов’їною та калиновою. Соловей і калина – найпоширеніші символи України. Це саме її природа: калина цвіте, а соловей співає, створюючи гармонію зорового і слухового сприйняття. У народній і поетичній мові епітет «калиновий» доволі поширений: калинові уста, калинова зоря. Вони передають особливий насичений відтінок червоного кольору – кольору стиглих кетягів. З калиною порівнюють гарну дівчину. Цвіт калини уособлює материнську любов. Соловей – символ співучості, емоційності; ширше – усієї пісенної нації. У солов’їному співі можна вбачати національний звуковий ідеал українців; саме солов’їний спів відповідає їхньому душевному настрою (з журналу). Поетична хвилинка. Мова, наша мова

А для мене, мово,

Мрійнику – жар-птиця,

Ти мов синє море,

Грішнику – спокута,

У якому тоне

Спраглому – криниця.

І печаль, і горе. (Юрій Рибчинський)

- Чим забезпечується милозвучність української мови? - як ви розумієте вислів «багатство мови»? У чому таке багатство полягає? Коментований диктант. I.

1. Рідна мова… Вона прекрасна, мелодійна, милозвучна. Недаремно її називають солов’їною. Мов пісня, вона ллється живлющим струмочком, надихає, збагачує, облагоджує (М. Красуцький). 2. 5

Рідна мова моя поетична й пісенна, пелюсткова і ніжна, як спів солов’я (Н. Красоткіна). 3. Барвистість одвічна народної мови – це II.

щось невимовне, прекрасне, казкове (П.Усенко). 1. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів… Такими епітетами супроводиться визнання української мови (О. Гончар). 2. У мові – чари барвінкові, печаль і радість в ріднім слові (Д. Білоус). 3. І мелодійна ніжна мова, і веселковий цвіт душі, і Україна калинова дзвенить у пісні і вірші (Н.Красотнкіна).

Робота з текстом. - Прочитайте. Визначте вжиті в тексті синоніми. Яка їх роль у мовленні? Чи можна сказати, що значна кількість синонімів робить мовлення більш точним, виразним і різноманітним? Чи робить уживання синонімів мову багатою? До мови рідної уважний, слова споріднені відзнач: житняк – хліб житній, ячник – ячний, пшеничний – булка і калач. Коли у полі колоситься – зернина в колосі, зерня; виймають з печі – паляниця, хлібець, хлібина, хлібеня (Д.Білоус).

Артстудія. - Прочитай речення. Дайте розлогі відповіді на питання.  У яких реченнях ідеться про милозвучність української мови?  Які речення увиразнюють багатство української мови? У чому полягає таке багатство? 1.Солов’їну, барвінкову українську мову в дар дали мені батьки (В.Лучко). 2. Наша мова калинова, і ласкава, і медова, і багата,і небідна. От що мова наша рідна!( Д.Чередниченко). 3. Як зерно до зернини – урожай України, так і слово до слова – солов’їна мова (Л.Балюк). 4. Мова – золото-пшениця, слів – як зерен на току. Не вмістити цю скарбницю в товстелезнім словнику

(С.Коваль). 5. Лиш слово й пісня є у мене, і я прошу, блага я: «прийми їх, Україно-нене!» (В.Дворецька). Розгадування ребуса.

(Рідна мова українська.) Розшифруйте вислів відомого письменника, закресливши кожну другу літеру.

с г л о о т в р о е з б б а р ч о и я с я т к и у т с и я й к д у о з г б л р я о д ю а й т о и г т о с т у р ц е ф б р а с ч я и к с ю т й и ф т у и с й т д щ о т г ь л у я з д б а в т о и ц (Слово — зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати. (М. Рильський).)

Повторення , узагальнення й поглиблення вивченого Словосполучення. Речення. Головні члени речення. Просте речення Лінгвістичний практикум. - 1. Запишіть словосполучення, у кожному визначте головне і залежне слово. Осінній день, чудовий настрій, наблизились до школи, зустрівся з товаришем, прийшли вчасно, слухаємо уважно. 7

- 2. Прочитайте подані поєднання слів. Чи є вони словосполученнями? Свою думку обґрунтуйте. Осінь настала, налетів вітер, сонячний і теплий, дерева і кущі, знати і любити, пісня й праця. - 3. Запишіть речення. Два з них поділіть на словосполучення, у кожному зі словосполучень визначте головне й залежне слово. Поясніть, чому не утворюють словосполучень підмет і присудок, а також однорідні члени 1. 2. 3. 4. 5.

речення. Осінь на рябому коні їздить (Нар. творч.). Осінь ходить, яблука золотить (М.Рильський). Падають тепло і глухо яблука в нашім саду (В. Сосюра). Каштанів жовтий лист прощально одшумів (В. Сосюра). Чатує осінь на останнє листя старого дуба (Л. Костенко).

- 4. Введіть подані нижче слова у словосполучення. Визначте їх будову. Диска, сховався, сонячного, за обрієм, краєчок. - 5. Перебудуйте непоширені словосполучення у поширені, додаючи слова. Звуки пісні, дотримуватися режиму, стежити за порядком, звернутися з проханням. - 6. Визначте граматичні основи у наведених нижче реченнях. Чим вони виражені? 1. Закувала зозуленька в зеленому гаї (Т.Шевченко). 2. Реве та стогне Дніпр широкий (Т.Шевченко). - 7. Визначте типи речень за метою висловлювання. Звідки взялися українські козаки? Сиві діди розповідали про велетнів – «великодні», які колись населяли степ «чорногорців», що ховалися від ворога в лісах, «київ» - хоробрих лицарів, що ходили на розбій лише з палицямикийками, «лугарів» - людей, що втікали від неволі у дніпровські плавневі луги-хащі (В. Супрун). Пояснювальний диктант. 8

- Укажіть речення прості та складні, з двома головними членами й з одним. 1.Пісню калинову я складаю знову, і з людьми розмову серцем я веду (В. Сосюра). 2. Посадіть калину в чистім полі! І вона освятить час! Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! (А. Листопад). 3. Зацвітає калина, зеленіє ліщина (А. Камінчук). 4. Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягоди дарує (Нар. творч.). 5. Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють (Т. Шевченко). 6. Без верби й калини нема України (Нар. творч.). 7. Колишися, калинонька, колишися, зеленими листочками розпишися, сонячними променями розмалюйся, з дужим вітром буйнесеньким розцілуйся ( Марійка Підгірянка).

Артстудія. - 1. Складіть твір-мініатюру про осінь, використовуючи прості й складні речення ( 5-6 речень). - 2. Підготуйте письмову розповідь на тему: «Моя улюблена казка», ввівши в текст словосполучення: Захоплююся читанням, улюблені казки, доброзичливі герої, мене навчають. - 3.Опишіть осінній ранок, використавши такі словосполучення: Прохолодна роса, багатобарвні дерева і кущі, наближаємося до зими, снігові замети. - 4. Опишіть свою кімнату, використовуючи розповідні за метою висловлювання та окличні за емоційним забарвленням речення. - 5. Підготуйте коротку (6-8 речень)письмову розповідь про свою сім'ю, використовуючи речення з двома і одним головним членом речення. 9

- 6. Розкажіть, як ви вітаєте маму чи тата з їхнім днем народження. У тексті-розповіді використайте спонукальні за метою висловлювання речення. Коментоване письмо. - Прочитайте речення. Визначте вид за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Останнє речення запишіть, підкресліть у ньому члени речення. Заснуло листя жовтим сном (В. Сосюра). 2. Чого це ліс такий сумний? (М. Рильський). 3. Так свіжо в лісі і в душі! (В. Затуливітер). 4. Зіграй мені останній плач калини! (Л. Костенко).

Звертання. Вставні слова. Інтерактивна вправа «Мікрофон». 1.Що називають звертанням? 2. Які розділові знаки ставлять у реченнях зі звертаннями? Наведіть приклади? 3. Як уживання розділових знаків залежить від інтонації? 4. Які звертання називають непоширеними? Поширеними? Наведіть приклади?

Лінгвістичний практикум. - Запишіть речення, визначте звертання. Поясніть вживання розділових знаків. Укажіть поширені та непоширені звертання. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. 1.Україно! Ти моя молитва… (В. Симоненко). 2. Ти в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш (Б. Олійник). 3. Як тебе не любити, Києве мій! (Д. Луценко). Робота з картками. 10

- 1. Прочитайте речення, правильно їх інтонувати. Назвіть у кожному реченні слова, які вказують того, до кого звертають. Поясніть уживання розділових знаків. Чи є звертання членом речення? 1.Учись , людино, в рідної землі добра святого, щедрості й любові (І. Савич). 2. Люди, в радості, в горі ми такі подібні одне до одного… (М.Томенко). 3. Поля мої! Сьогодні я до вас прийшов у гості (Р. Юзва). -

2. Запишіть речення, укажіть вставні слова, поясніть уживання

розділових знаків. У другому реченні підкресліть члени речення. Поясніть, чому вставні слова не є членами речення. 1.Потік, напевне, пам’ятає, що був і кригою, і снігом (О. Шугай). 2. У калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість (З підруч.). 3. Здається, папороті цвіт я в темну нічку відшукала (Л. Забашта). 4. Кажуть, у степу є такі криниці, у яких удень відбиваються зорі (В. Яринич). - 3. Прочитайте. Поясніть, чому в одному з речень виділене слово є вставним, а в другому – ні. Складіть речення, у яких слова «може» й «очевидно» виступали б то вставними словами, то членами речення. 1.Здається, часу і не гаю, а не встигаю, не встигаю (Л. Костенко). 2. Світ отой напівзабутий здається нині зітканий з туману (В. Базилевський).

Робота з текстом. - Доберіть заголовок. Випишіть вставні слова. Яка роль у реченні кожного з них? В українській народній творчості не менше, мабуть, ніж про калину, складено пісень про вербу. По-перше, верба була символом родинного вогнища. По-друге, вона має цілющі властивості. Нарешті, з вербою пов’язувати уявлення про світове дерево, що єднає людину з небом… ( За В.Скуратівським). 11

Поетична хвилинка. Літечко тепленьке,

Квіточко червоная,

Де ти заподілось?

Чом не запашнієш?

Сонечко ясненьке,

Осінь темнокрилая,

Де ти закотилось?

Діти, налетіла…

Травице шовковая,

Літечко розвіяла,

Чом не зеленієш?

Серце засмутила! (Наталка Полтавка).

- Чи звернули ви увагу на мовні особливості даного вірша? - Чи є звертання? Відтворіть.

Артстудія. - Складіть 2 речення зі словом Україна, в одному з яких це слово виступало б звертанням, а в іншому – членом речення. - Розкажіть про свою сім’ю, використовуючи в розповіді звертання до рідних. - Прочитайте початок розповіді і доповніть її 5-6 реченнями з використанням вставних слів. Ця пригода сталася зі мною, мабуть, років зо два тому. Ми з татом і, здається, меншим братом вирішили поїхати на риболовлю. - Напишіть листа своєму другові чи подрузі, які живуть в іншому місті чи селі, використовуючи в тексті звертання, вставні слова. Робота в парах. - Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки і вставляючи пропущені літери. Звертання підкресліть. Добрий вечір тобі, з..лена діброво! (Нар.творч.). 2. Не шуми, ліщинонько у лузі, не х..ли додолу голі віти! ( М. Шульга-Шульженко). 3. Як змінився н..бокрай, як змінився! Та чого ж ти, жовтий клене, зажурився? (В. Сосюра). 12

4. Дубе, хто тобі дав сили устояти проти вітру й злив? ( Л. Забашта). 5. Старі дуби, спасибі вам за осінь, за відлітання радості і птиць (Л. Костенко).

Однорідні члени речення. Лінгвістичний практикум. -

Визначте однорідні члени речення. Зробіть синтаксичний розбір останнього речення. Вересневі дні тихі, задумливі. День народжується в осінньому серпанку,

але поступово туман зникає, розсіюється. Піднімається сонечко й обігріває землю. Початок вересня дивує своїм теплом, яскравістю… (За А.Волковою).

Робота з текстом. - Визначте тему, мету тексту. Доберіть заголовок. Випишіть речення з однорідними членами, визначте їх синтаксичну роль, укажіть, якими частинами мови вони виражені. Як тільки приходить осінь, усі птахи відлітають у теплі краї. Ті краї лежать за горами, лісами, ріками, морями. Там ніколи не буває зими. Туди восени відлітають дикі гуси, лебеді, ластівки, лелеки. Важко їм покидати рідні місця, довго вони кружляють над своїми гніздами. Потім злітають високо в небо, повільно махають крилами. Прощаються… (З журналу).

Робота в парах.

- Виконайте синтаксичний розбір, поясніть розділові знаки. 1. Виконайте перебрав собі ключі в серпня, буйно зеленів отавами на луках, заплітав павутиння в повітрі (І.Цюпа). 2. Шумить, і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за куща (М.Рильський). 3. Скриплять і ридають дерева під вітром (П.Тичина).

Лінгвістичне спостереження. 13

- Поясніть розділові знаки. 1. Лози, кручі, ліс – все блищить і сяє на сонці (О.Довженко). 2. Все змішалось в одну мить і злилось докупи: і земля, і море, і небо (І.Нечуй-Левицький).

Артстудія. - Складіть твір-мініатюру про перший місяць осені (5-6 речень). - Напишіть твір-мініатюру на тему «Україна – моя Батьківщина», використовуючи однорідні члени речення.

Пряма мова. Діалог. Робота з текстом. - Прочитайте текст. Правильно інтонуйте речення. Визначте в реченнях пряму мову і слова автора. Поясніть уживання розділових знаків у реченнях із прямою мовою. Набридло Оленці ходити до школи, сидіти на уроках, думати над задачами та вправами. Вирішила вона схитрувати. «Мамо, у мене страшенно болить голова», - ледь чутно промовила дівчинка. «Мабуть, у тебе грип. Швидко лягай у ліжко!» - порадила мати. Ще мама попередила, щоб Оленка не робила нічого – не мила посуду, не прибирала в кімнаті, не вмикала телевізора і не читала книжок, бо голова болітиме ще більше. «Як добре!» - подумала Оленка. Дівчинка заплющила очі, вирішила спати досхочу. Але чомусь не спалось. Через годину Оленка подумала: «Краще з усіма в школі бути, бо багато цікавого можна почути і навчитись». Ледве дочекалась, поки мама прийде з роботи. Кинулась матері назустріч: «Мамусю, без роботи день мені роком здався». Творче конструювання. - Складіть речення за поданими схемами. 1. Са: «Пм!?» 2. «Пм», - са. 3. «Пм, - са. – Пм». Лінгвістичне дослідження-відновлення. 14

- Запишіть речення у формі діалогу, розставте розділові знаки. Історія на уроці Паперовий літачок плавно опускається Оленці на парту. Що це таке? Літачок. Дивись, його зроблено з аркуша, вирвано з підручника географії. Така неповага до книжок мене дивує. Пролунав дзвоник і розпочався урок. Сьогодні ми з вами здійснимо подорож до Африки, - сказала вчителька. Хто розпочне уявну подорож? Андрійку, ти? У мене аркуша немає. А де ж він? Хлопець мовчав. Дівчаткам стало прикро та соромно за нього. - Поставте розділові знаки у наведеному діалозі. Олено тобі сподобалася вчорашня виставка Так особливо той момент, коли ми в антракті ходили в буфет відповіла подруга. Лінгвістичне реконструювання. - Речення з прямою мовою запишіть у формі діалогів. 1. «Що, хлопче, робить батько?» «Пообідав і хліб їсть». 2. «Добрий день, Панасе!» «Доброго здоров’я, Ганно». 3. «Де голки твої розкішні?» - запитали Їжака. Каже той: «Служу у Вовка на посаді Колобка». - Перебудуйте речення з прямою мовою у речення з непрямою мовою. Тато часто каже мені: «Шануй людей, а люди шануватимуть тебе».

Лінгвістичний практикум. - У формі діалогу діда з онуком розкрийте зміст прислів’я «Своя мазанка ліпша від чужої світлиці». - Використовуючи речення з прямою мовою, передайте зміст вашої розмови з другом чи подругою під час перерви. - Уявіть, що до вас приїхали ровесники з іншої країни. Передайте у формі речень з непрямою мовою зміст вашої розмови при першій зустрічі.

Правопис префіксів, суфіксів, голосних в коренях і на межі значущих частин слова та основ. 15

Лінгвістичний практикум. Запишіть слова, підкресліть орфограми в них. Поясніть правопис слів за допомогою правил. Лелека, корінчик, ведмідь, безхребетний, юннат, глибинний, прилетіти, журавлиний, рибка, велетенський, розрісся, пів’яблука, зсохнути, скосити, прездоровий, прірва, вогнище, прекрасно, прибережний, розсадити. - Згрупуйте подані слова у чотири колонки: з орфограмами у префіксах; з орфограмами у суфіксах; з орфограмами в коренях; з орфограмами на межі значущих частин слова. У яких словах є кілька орфограм? Уведіть два будь-які слова у складне речення про рослинний або тваринний світ України. -

Доберіть попарно слова з тими самими орфограмами. Запишіть їх парами.

Роззброїти, стежинка, півмішка, прізвище, спинитися, спеццех, клекотіти, ягідка, зміїний, тваринний, безмежний. -

Поставте замість крапок пропущене слово – назву рослини чи спільнокореневе з ним. Підкресліть у цьому слові орфограму. Виберіть із дужок потрібну літеру або, де треба, апостроф.

Вважають, що від слова … утворилася назва місяця – … . Це час, коли з … тече сік – лікуваль- ний в(е/и)сняний напій. Гілки … осв..ячують у церкві напередодні (В/в)(е/и)ликодня. Їх зб(е/и)рігають протягом року, щоб захистити оселю від усього лихого. Ро(з/с)трушений попіл (з/с)паленої … підвищує врожай і об(е/и)рігає його від злих сил. … – дуже давня культура, яку наші предки вважали св..яще(н/нн)ою. … посівають на старий Новий рік, обсівають молодих на в(е/и)сі(л/лл)і. У колядках і щ(е/и)дрівках вона виступає ознакою бага(тс/ц)тва і добробуту господаря. … – це символ сонця, рідної хати, України.

Квітка схожа на в(е/и)л(е/и)тенську ромашку, що (з/с)кладається з маленьких квіточок. … вирощують, щоб отримати насі(н/нн)я, олію. Д о в і д к а: Береза, верба, пшениця, соняшник.

Артстудія. - Напишіть власний міні-текст (2–3 речення) про квітку – символ України. Підкресліть орфограми у значущих частинах слова.

Робота в парах. - Пригадайте, яка помилка називається орфографічною і як її позначає вчитель на берегах зошита. Знайдіть орфографічні помилки, виправте їх. Випишіть слова з орфограмами і продиктуйте їх одне одному. Журавель – це виликий перилітний птах з довгими ногами, шиєю і прямим дзьобом. Птахи прилітають із південих країв наприкінці березня, а відлітають у верисні. Журавлинна зграя литить на весоті тисяча метрів. Наші предки вірили, що журавлі зтворені із зимлі, тому вони дужепревязані до рідного краю, сумно курличуть, коли летять у вирій. Коли висною бачиш журавля, то потрібно кинути йому соломинку і зказати: «Це тобі на гніздо, а мені на добро» (З енциклопедії).

- Укажіть речення з прямою мовою. Які ще значення має слово журавель? Проілюструйте його багатозначність, увівши в речення. За потреби скористайтеся тлумачним словником. Зробіть синтаксичний розбір виділеного речення.

Морфологія. Орфографія Іменник Іменник як частина мови. Іменники загальні і власні, конкретні й абстрактні

Лінгвістичний практикум.

- Складіть лінгвістичну довідку за планом. 1. Що таке іменник? 2. Іменники власні і загальні. 3. Іменники з конкретним та абстрактним значенням. 4. Назви істот і неістот. 5. Збірні, речовинні, одиничні іменники.

Робота з текстом. - Прочитайте. Випишіть з тексту іменники, що означають: а) збірні поняття; б) абстрактні; в) конкретні. Знайдіть приклади переходу частин мови з однієї в іншу. Мови рідної слово Кожен народ, що дбає про своє сьогоднішнє і майбутнє, знає, до чого веде руйнування чи зрікання рідної мови. Це деградація, виродження, занепад. Тому люди завжди берегли свою живильну криницю — мову, з якої черпали силу для духовного здоров’я і наснаги. Оскільки мова — це концентрація мудрості й досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції. Вона — неповторна гілка на древі людства, з понищенням якої захиріє і зубожіє все дерево. Втрата народом мови — це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу і свідомо чи несвідомо страждає (К. Мотрин). - Складіть діалог за темою, порушеною в тексті.

Робота з текстом. 18

- Прочитайте. Випишіть з тексту іменники: а) з абстрактним значенням; б) з речовинним. Які граматичні ознаки властиві таким іменникам? Самоцвіти Голубувато-зелений аквамарин віддавна вважався талісманом мандрівників, особливо мореплавців. Стверджують, що він увібрав усю красу морської стихії. У граната слава священного каменя. Це камінь кохання, гніву й пристрасті. А ще цей самоцвіт проганяє смуток, приносить радість. Про кварц кажуть, ніби його кристали оберігають від нападу ворогів. А його різновид — «тигрове око» — рятує від страждань, відводить небезпеку. Ще за часів Олександра Македонського фантастичну силу приписували опалу: і нерви заспокоює, і серце лікує, і від деяких пристрастей утримує. Надприродними властивостями наділяли бурштин, який

рятує

від

пропасниці,

жовтяниці,

зоба,

попереджає

інші

захворювання, дарує красу і довголіття. Товчений мінерал пили з молоком від внутрішніх хвороб і короткозорості. Слов’яни дуже високо цінували ніжно-фіолетовий аметист. За його допомогою, вважали наші предки, можна передбачити настання зими чи випадання дощу. У старих лікарських порадниках читаємо, що аметист пияцтво лікує, думки погані відганяє, добрим розум робить, у будь-яких справах допомагає. Символіка, що приписується самоцвітам, досить виразна: сап фір — постійність; рубін і альмандин — пристрасть; агат — здоров’я і довголіття; топаз — дружба; хризопраз — успіх; гранат — вірність; цирконій — удача; яшма — скромність і мужність (З календаря).

Робота з текстом. - Прочитайте текст. Визначте іменники, що означають власні назви. Чим вони відрізняються від загальних назв? 19

Та не тільки за старих часів нищили українське кобзарство. Ще більше йому дісталося напередодні війни з фашизмом. Як свідчать бандуристи Григорій Крамаренко, Семен Гнило-квас, творець знаменитого маршу запорожців Євген Адамцевич, 1941 року понад триста співців України та Кубані зібрали нібито на з’їзд, з якого ніхто не повернувся додому. От тому-то окремі з них після війни опинилися за кордоном. Серед них Григорій Кутастий родом із містечка Кобеляків, що на Полтавщині. Лунала його кобзарська пісня у фашистських таборах. А після війни, хоч і мріяв про Київ, Дніпро і Ворсклу, та знав, що не сховатися йому від Сталіна. Подався на чужину —

Нью-Йорк,

Монреаль,

Едмонтон.

Очолив

капелу

бандуристів

на

американській землі. Мистецтво своє передав онукові Юліану, який і привіз пісні та думи свого славетного діда в Україну, повернув рідній землі (М. Литвин).

Робота в парах. - З’ясуйте формальну відмінність між іменниками назвами істот та неістот, поставивши їх у формах називного та знахідного відмінків однини і множини. Дівчина, програміст, Зевс, завод, стілець, двійка, олень, груша, блакить, кінь, комора, береза, змій, садівник, дощ, мрець, сокіл, теля, грім, ремісник, метелик, народ, професор. - Складіть шість речень зі словами (на вибір).

Артстудія. - Побудуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши гіпотезу: «Іменники багатство, козацтво, убозтво мають спільний суфікс».

Рід іменників 20

Лінгвістичний практикум. - Спишіть текст. Поставте іменники в початковій формі (Н. в. одн.) і визначте рід. Розкажіть, чим керуєтесь, визначаючи рід іменників. Як і кожен сад, сад Анатолія Даниловича Шапова починався із зерен, бо знайти один, хай навіть дуже гарний, співацький голос — це ще лиш одне зернятко з того задуманого, вимріяного квітучого саду. Він горів бажанням відшукати якомога більше тих добірних зерен у саду народної пісенної творчості; зерен, які б дали добрий урожай. Прислухався до пісень, до голосів, помічав серцем, відчував їх чистоту й красу, зачаровувався нетлінними духовними скарбами народу — його піснями. Зернятко до зернятка, паросток до паростка, як справжній садівник, так неквапно, але невідступно шукав він не знані досі народні пісні, добирав, як ювелір грані, голос до голосу. Над кожною новою знахідкою фольклору чаклував Шапов, як реставратор. Обережно відкидав потьмяніле, що з плином часу втратило цінність, добирався до глибинної краси, готував ще коштовнішу оправу для дорогої речі. Саме тому народні пісні після його тонкої, філігранної обробки заграли самоцвітами. Нині ансамбль пісні і танцю «Колос», яким керує А. Д. Шапов, став гордістю волинської землі (За А. Філатенком). - Поясніть значення виділених-слів, доберіть до них синоніми.

Артстудія. - Складіть діалог про відомих українських співаків. - Складіть шість речень з парами іменників на тему «Новини спорту». Лінгвістичне дослідження . - Випишіть іменники, рід яких не можна визначити без контексту. Поміркуйте, які ознаки є обов’язковими для іменників подвійного роду. Лівша, сирота, замазура, журнал, газета, невдаха, комп’ютер, листоноша, молодість, любов, суддя, інженер, лікар, ім’я, роботяга, сіромаха, земля, 21

планета, заїка, теля, селище, податківець, заблуда, птах, риба, депутат, ненажера, полум’я, нероба, секретар, директор, офіс. - Складіть з іменниками подвійного роду п’ять речень на тему «Між нами кажучи…»

Робота в парах. - Розподіліть слова у три колонки за родами. Визначте назви істот і неістот. Сіль, склад, міх, ласка, гриф, лава, бал, курча, галченя, джміль, таксі, кулі, какао, балка, лист, пара, зерно, насіння, бадилля, сестра, староста, щедрість, сім’я, ім’я, старт, чемпіон, поет, ТСН, МВС, Мінфін, АТС, НБУ. - Склавши по два речення з кожним із виділених слів, доведіть, що вони омоніми.

Лінгвістичний практикум. - До слів чоловічого роду доберіть іменники жіночого роду. Поясніть орфограми у виділених словах Студент, герой, козак, учитель, лікар, робітник, киянин, хлопець, юнак, батько, хлоп’я, кум, учень, громадянин, поет, ткач, співак, артист, селезень, гусак, голуб, цап, ведмідь, вовк, баран, півень, тигр, лев, кабан, орел, індик. - До іменників жіночого роду запишіть іменники чоловічого роду, від яких вони утворилися. Позначте словотворчі суфікси. Українка, узбечка, татарка, росіянка, кореянка, китаянка, парижанка, львів’янка,

сумчанка,

херсонка,

естонка,

француженка, німкеня, італійка, сербка, гречанка.

Робота в парах. 22

полячка,

чешка,

словачка,

- Розділіть іменники за родами, визначивши лексичне значення. Ніжність, ласка, доброта, сміх, радість, гумор, сіль, солянка, соління, солонець, курка, півень, курча, курчатко, лист, листя, листочок, листячко, насіння, насінина, насінник, бадилля, бадилина, суддя, листоноша, староста, щедрість, плем’я, племінник, племінниця, пара, парування, паровик, спортсмен, спортсменка, спорт, чемпіон, сім’я, море, моряк, морячка, морзянка, джміль, ягня, сестриця, сестричка, мати. - Поясніть орфограми.

Лінгвістичний практикум. - Доберіть до іменників чоловічого роду іменники жіночого роду. Зразок: козак — козачка. 1. Батько, чоловік, хлопець, хлоп’я, онук, кум, українець, киянин, громадянин, артист, співак, школяр, робітник, брат, син, свекор. 2. Голуб, гусак, цап, півень, селезень, бик, баран, ведмідь, вовк, лис, тигр, слон, лев, перепел, горобець, журавель, заєць. - Складіть речення з двома парами іменників (на вибір).

Лінгвістичне дослідження. -

До наведених іменників допишіть прізвища, імена та по батькові жінки або чоловіка. Складіть з ними шість речень. Сформулюйте висновок: як визначається рід таких іменників.

Педагог; юрист; адвокат; менеджер; медик; слюсар; економіст; директор, токар, інженер, хірург, бухгалтер, капітан.

- Визначте рід іменників, виділені слова введіть у складені вами речення. ГЕС, Баку, капризуля, Замбезі, пенсне, філософ, лівша, ТЕЦ, колібрі, таксі, кепі, поні, вуз, панно, забіяка, сільрада, невдаха, трудяга, вітрогон, протеже, спеціаліст, знавець, фізорг, депутат, староста, фотограф, Слава, Шура, Левада, Кривда, Онищенко, фініш, портьє, конферансьє 23

- . Узгодьте іменники з прикметниками, дописавши замість крапок закінчення. Широк.. степ; висок.. насип; рушничн.. дріб; холодн.. Сибір; важлив.. запис; далек.. путь; улюблен.. собака, залізничн.. магістраль, прозор.. тюль; гостр.. біль; старовинн.. рукопис.

Число іменників

Лінгвістичне дослідження. - Допишіть приклади іменників, що вживаються тільки в множині. 1. Назви ігор: шашки, … 2. Назви проміжків часу: канікули, … 3. Назви багаторазового повторення дії: заробітки, … 4. Назви парних предметів: сани, … 5. Назви почуттів, станів: пестощі, … 6. Назви речовини: вершки, …

Робота з текстом. - Запишіть, підкресліть іменники, що вживаються тільки в однині, одною рискою, а ті, що вживаються тільки у множині, — двома. Визначте тему і стиль тексту. Чи відповідає заголовок темі? Запропонуйте власні варіанти. Степовики Спить комбайнер… І тільки тиша, страшна німота степу, коли раптово замовкає комбайн на його гонах, збудить комбайнера. І тоді він підхопиться, сторожко гляне у той бік, де косив напарник. Жнива — гаряча пора в степу. Тут зустрічають хлібороби світанки і сутінки, і перші зорі. Від зажинок до обжинок сім-десять днів. Треба вихопити урожай у 24

негоди. У селян великі турботи, не до пустощів і веселощів. Косовиця йде майже цілодобово. Тож, коли зустрінете закужеленого чорним пилом, із половою у волоссі чоловіка в степу за обідом, не відвертайтеся і не гудьте, що без виделок, ножів і серветок уплітає борщ і баранину творець біло ярого зерна, високих паляниць на вашому столі… (О. Зима). - Розкажіть (усно), що ви знаєте про професію хлібороба.

Артстудія. - Розробіть туристичний маршрут Україною чи своїм краєм. Підготуйте рекламу туристичного маршруту. Проявіть кмітливість і фантазію. Використовуйте іменники всіх родів у всіх формах числа. Зразок реклами: Австралія — Південна земля, найменший материк планети. Континент, де все навпаки: у січні — середина літа, а в липні — середина зими. Земля, де річки наповнюються водою періодично, тварини носять малят у сумці, сіно росте на деревах, а окремі аборигени ходять на полювання… з бумерангом. Це країна дивовижних пам’ятників: вівці, яка зробила її багатою, гусені, яка врятувала від нашестя кактусів. Австралія — скарбниця корисних копалин: золота, бокситів, вугілля, руди, нафти. Відвідай Терла Австраліус — і все побачиш власними очима! Материк кенгуру і коал, страусів та евкаліптів чекає на тебе!

Лінгвістичний практикум. - Наведені словосполучення замініть складними чи складноскороченими словами. Запишіть, визначте рід і число цих іменників, поясніть правопис. Сто років, чорна земля, сіно косити, ліс рубати, завідувач кафедрою, універсальний

магазин, 25

дорожнобудівельне

управління,

профспілковий комітет, професійна спілка, Львівський автомобільний завод, Академія педагогічних наук України, Донецький басейн, обласний відділ народної освіти, сільська рада, редакційна колегія, державне видавництво, педагогічний інститут, інформаційне бюро, засоби масової інформації, спортивне лото.

Відмінювання іменників I -IV відміни

Лінгвістичне дослідження. - Подумайте, яка відмінкова форма слова хлопчик потрібна для того, аби: 1) вказати, що дитина виконує дію (…малює); 2) вказати на вікову особливість (він ще …); 3) іноді назвати того, до кого звертаєшся (…, ти чий?). Чи однакові значення однієї й тієї ж відмінкової форми слова в усіх трьох випадках? Про що це свідчить? - Зробіть висновок про багатозначність відмінкових форм іменників. -

Робота з текстом. - Прочитайте текст. Усно визначте відмінок іменника і значення відмінка. 1. Як приїду додому я, мамо, Ти мене рано-вранці збуди. Знов піду я у ліс за грибами, Як колись у дитинстві ходив. 2. До берізки я там пригорнуся І пошлю перепілці привіт, Свіжих пахощів степу нап’юся, Надивлюся на райдужний світ. 3. І ніде його, ні, не забуду 26

Серцем в пісню дзвінку переллю, Бо куди не поїду, усюди Я закоханий в землю свою. С. Будник

Робота в парах. - Складіть речення з наведеними іменниками у всіх відмінкових формах однини. Хліб. Земля. Урожай. Виробництво. Творче конструювання. -

Поставте виділені слова в різних відмінкових формах.

Ой цікаві поні, — глянь, які красиві! Ех, промчать на поні ще б та ще разок! Вплетені у поні стрічечки у гриві; у легкім розгоні цокотить візок (Д. Білоус). Самостійно вивчіть, які іменники називаються незмінюваними. Проведіть взаємоперевірку правил. - Утворіть словосполучення, розкривши дужки. Складіть речення зі словосполученнями, вживаючи українські слова в різних відмінках. Барвистий (какаду); великий (трюмо); хутряний (манто); свіжий (біфштекс); новий (шосе); дитячий (ательє); український (кіно); відомий (ХТЗ).

Лінгвістичний практикум. - Знайдіть і виправте помилки у вживанні іменників. 1. Сідайте, пане Василе. 2. Сергіє, ти маєш цю книжку? 3. Заходьте до нас, Гале. 4. Приїздіть, бабусе. - Визначте відміну іменників, складіть з ними кілька речень (на вибір). Ранок, місто, батько, син, дочка, чемність, вітання, сніданок, тролейбус, автобус, робота, навчання. 27

Робота з текстом. -

Випишіть іменники. Визначте їх відміну і групу (якщо є). Звичаї — скарб українського народу

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаєвий обряд Святої Вечері символічно об’єднує всіх людей, що належать до одного народу, однієї нації. Ми, українці, нація дуже стара, і свою духовну культуру наші пращури почали твори задовго до християнської доби. Староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв, і ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без писанки, Святої Тройці — без клечання. Все — це наша дохристиянська культура… Кутя — це символ урожаю, писанка — символ народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів, що прокидаються разом з воскресінням природи, — від русалок, мавок, перелесників… На перший погляд усі ці символи і слова, і дії, що супроводжують обряд, не мають значення в житті людини, але віють на серце кожного з нас чарам рідної стихії. Вони для душі є тим живлячим бальзамом, який сповнює її могутньою силою (О. Воропай). -

Які звичаї свого народу ви знаєте? У яких обрядах самі брали участь? Чим вони вам подобаються? Що ви знаєте про символи, названі в тексті?

Робота в парах. - Визначте

відміну

групу

іменників,

складіть

кожним

два

словосполучення, щоб те саме за звуковим складом слово мало різне значення. Зразок: Лист до друга — лист дуба; старий віз — віз цибулю. 28

Ніс, замок, трійка, засів, біг, клас, корінь, плач, сік, перо.

Робота з текстом. - Випишіть іменники І відміни, виділяючи в них закінчення. З’ясуйте, у якому відмінку їх ужито, прокоментуйте закінчення. Посадила мати мальви коло хати Які ж квіти найбільше полюбляють в Україні? Чи не найбільше поширеною й улюбленою здавна вважали мальву. Завезли її з Південної Азії. Високі стебла густо вкриті яскравими ніжними квітками та лапатим листям, живою стіною закривали сільську хату, мов сторожа, від злого ока, від місячного сяйва, від біди. Білі, рожеві, багряні стукають в шибки голівками, створюють дивовижну веселку навколо оселі. Українці вірили в їх охоронну силу, і тому вони є навіть в колисанках: «Насадила мати мальви коло хати, Та й пішла дитину сповивати… Розцвіли ті мальвочки аж під стріху, Має мама в хаті утіху…» (Г. Лазко). - Розкажіть, які рослини українці вважають оберегами?

Лінгвістичний практикум. - Визначте відмінок іменника, виберіть його правильний варіант і запишіть словосполучення. Свій вибір обґрунтуйте. Найвищою (грушою, грушею). Найважчою (задачою, задачею). Маскою (сажею, сажою). Далекою (межею, межою). Високою (кручею, кручою). Широкою (площою, площею). Глибокою (калюжою, калюжею).

Правопис складних іменників Артстудія.

- Складіть діалог на тему «У новому помешканні». Використайте наведені слова. Гості, новий дім, планування кімнат, меблі, умеблювати, килим, національний колорит, люстра, письмовий стіл, торшер, журнальний столик, паркет, музичний центр, комп’ютер, телевізор, бра, секретер.

Робота з текстом. - Прочитайте. Визначте стиль мовлення текстів. З’ясуйте значення іменників у формах однини або множини. Текст 1 Зима непомітно минала. Розтали буйні сніги. Зблиснули на яскравому сонці потічки, струмки. Попливли на Волхові крижини. Задзвеніло у весняній напрузі гілля дерев. Безхмарне небо загомоніло запаморочливим криком вороння, журавлиних ключів, що тяглися з вирію… (Р. Іванченко). Текст 2 Струмочок хотів подалі втекти від снігу, побіг швидко-швидко. А тому що він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то праворуч, то ліворуч. По дорозі ліворуч почув його і виткнувся зелений гострячок якоїсь рослини — два листки разом. Сонце припікало, і струмочок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. Два листки розкрилися, як повіки вранці, і звідти визирнула блакитна квітка: — Так це справді починається весна? По дорозі праворуч з-під кори осики вилізла мушка. Вона розправила крильця, кілька разів змахнула ними — це була її ранкова зарядка — і спитала: — Так це справді починається весна? А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч і ліворуч. Витикалися з-під землі трави, проліски, прокидалася комашня, потягалися дерева занімілими за зиму вітами (О. Іваненко). 30

- Проведіть стилістичний експеримент: замініть число іменників і простежте, як при цьому зміниться їхнє значення і зміст тексту в цілому. Чи завжди можлива така заміна? Відповідь обґрунтуйте.

Лінгвістичний практикум. - Виправте помилки у вживанні іменників, обґрунтуйте свою думку. 1. Вона відчула страшенну біль. 2. На залізничному путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальшу, 4. Тут треба розділити першу дріб на другу. 5. Наша експедиція мандрує по горам і долинам. 6. Треба цікавитися про події в світі. 7. Марічка пішла за водою. 8. Заняття з маркетингу відбувається по вівторкам. 9. У бібліотеку надійшла література з різних видів науки (З учн. творів).

Робота з текстом. - Прочитайте вірш. Визначте стилістичну функцію відмінкових форм іменників у реалізації задуму поетеси. Порятуйте красу — у стеблі, у росі, у зернині, Порятуйте красу — у бджолині і в солов’ї. Бо з усіх дефіцитів найбільше потрібні людині Не линялі, нетлінні скарби безкоштовні її. Порятуйте красу — у привітному доброму слові, Порятуйте красу — у відправленім вчасно листі. Ви її порятуйте в своїй безкорисній любові, Ви її порятуйте в душевній своїй чистоті. Ви її поверніть, заблукалу, в натомлену днину, Доки німб сонценосний у ночі потворній не згас… Ви її захистіть, як малу безпорадну дитину… Порятуйте красу — і вона порятує вас. (О. Матушек). 31

Артстудія. - Напишіть твір-розповідь на одну з тем, використовуючи іменники у всіх граматичних формах: «Рідне місто», «Мій улюблений письменник», «Море і міфи», «Звичаї мого народу». - Складіть діалог на основі життєвого досвіду на одну з тем: «Зимові свята в моїй родині», «Моє захоплення», «Погода і пригода».

Прикметник Прикметник як частина мови

Лінгвістичний практикум. - Відгадайте. Про кого йдеться в тексті? Які слова допомогли вам впізнати птаха (звіра)? Випишіть прикметники, що означають: а) колір; б) розмір; в) форму; г) ставлення автора до предмета опису. 1. …За свої розмір, силу, красу і величну поставу його давно і справедливо називають царем усієї водо плаваючої птиці. Білий, як сніг, з блискучими, прозорими невеликими очима, з чорним носом і чорними лапами, з довгою, гнучкою і красивою шиєю, він неймовірно прекрасний, коли спокійно випливає із зелених очеретів на темно-синю гладь річкового плеса… 2. Він був прекрасним! Весь осяяний сонцем на білому фоні беріз. Який своєрідний вигляд у цього лісного гіганта! Довга горбоноса голова, величезні ноги, високі, стрункі, ніби в скакового коня. А який колір шерсті — увесь темно-бурий, а на ногах ніби білі туго натягнуті панчохи (За Г. Скрембицьким). - Яка роль прикметника в нашому мовленні? 32

- Які ознаки предметів він називає?

Робота з текстом. - Поєднайте іменник з наведеними в дужках прикметниками. Які прикметники вжиті в прямому, а які в переносному значенні? Які з них можуть бути використані у прогнозі погоди по телевізору, а які в художньому тексті? Доведіть це, склавши два таких тексти. Сніг (білий, м’який, мокрий, сріблястий, голубий, густий, пухнастий, тихий, лапатий). Дощ (короткочасний, дрібний, монотонний, нічний, холодний, теплий, дзвінкий, сильний, рідкий). - Записати текст, з’ясувати, від чого залежать граматичні ознаки прикметників, яка їх роль у реченні.

Лінгвістичний практикум. - 1. Випишіть прикметники з іменниками, від яких вони залежать, визначте групу прикметника за значенням. Слов’янської словесності ясу Із міста, що кипить від інформатики, Я до лугів зелених понесу, Де мова в злагоді із квітами зірчатими. Там у руках Ярила золотих Звелась лілея ніжно — берегинею! Схилімось, слово, До глибин земних — В найтяжчій скруті з ними не загинемо С. Бурлаков - 2. Прочитайте усмішки, визначте, до якої групи за значенням належать прикметники. 33

1. — Чому ми кажемо «материнська мова»? — Бо мати більше говорить, ніж батько. 2. — Яка була погода під час канікул? — Святкова. 3. — Оленко, якого роду «парта»? — Якщо Олегова — чоловічого, якщо Тетянчина — жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталик, — то середнього. 4. — Чому це ти, Івасю, тільки двійки та трійки на уроках заробляєш? — Треба, тату, з найменшого починати… (І. Страшко). - 3. До кожного іменника доберіть якнайбільше прикметників - означень у прямому й переносному значенні. З’ясуйте, які з них відносні, а які якісні чи присвійні. Зразок: бабуся — старенька, лагідна, турботлива, сивенька, рідна, ніжна, добра, найкраща, мудра, мамина. Вода, сад, долина, гора, пісня, мати, світ, космос, хутро, пальто, усмішка, послуга, житло, мир. Творче конструювання. - 1. Перепишіть, зазначаючи в дужках групу прикметника за значенням. Зразок: веселий пасажир (якісний). Народна мудрість, карпатські краєвиди, міський майдан, гранітний постамент, лисяча шуба, класні збори, лисяча нора, київські вулиці, лисяча натура, журавлиний ключ, журавлине крило, дівочі уста, дівоча пісня, шевченківські місця, ластів’яче гніздо, ластів’яче крило, ластів’яче щебетання, дідові чоботи, дідівські закони, воляча шкіра, воляча сила. - Виділені словосполучення введіть у речення. - 2. До наведених словосполучень доберіть синонімічні «прикметник + іменник». Виділіть суфікси і закінчення у прикметниках.

Книжка Ігоря, прізвище Галі, пісня синички, вуха зайця казка дідуся, лапки качки, пір’я курки, слово батька, пісня матері, сміх дитини, коса дівчини, слід лисиці.

Артстудія. - Самостійно складіть лінгвістичну довідку до теми «Прикметник» за таким планом: 1. Що таке прикметник? 2. Які граматичні ознаки прикметника не є самостійними? 3. На які групи за значенням поділяються прикметники? Їхні характерні ознаки. 4. Синтаксична роль прикметника.

Лінгвістичний практикум. - 1. Визначте лексико-граматичні розряди прикметників. Які характерні ознаки якісних прикметників, що відрізняють їх від інших — відносних і присвійних? Золоті руки, золоте руно, золотий перстень; крижана вода, крижаний погляд; гаряче серце, гаряча юшка, гаряча голова; дерев’яні ворота, дерев’яні слова; вовчий слід, вовчий апетит; залізні ґрати, залізні нерви, залізна воля; сталеві троси, сталеві м’язи; вишневий садок, вишнева сукня; батьків наказ, батьків звичай; срібна ложка, срібний голос, срібне волосся; лебедина зграя, лебедина пісня, лебедина шия; лисяча шуба, лисяча нора, лисяча натура; орлиний дзьоб, орлиний зір, орлиний політ; вовчі зуби, вовча вдача, вовча шкура; Петрів велосипед, Петрові батоги; скляний посуд, скляні очі. - 2.

Складіть

словосполучення

«прикметник

іменник»,

яких

прикметник означав би матеріал. У словосполученні іменник поставте в орудному відмінку, закінчення узгодженого з ним прикметника виділіть. Стіл, сукня, черевики, блуза; хліб, посуд, годинник, ручка, ніж; ложка, чашка. - Уведіть шість словосполучень в орудному відмінку в речення. 35

Творче конструювання. - До наведених іменників доберіть прикметники, що називали б ознаку за часом, простором, місцем. У словосполученні іменник поставте у формі місцевого відмінка однини. Якщо при цьому відбувається чергування приголосних, покажіть його. Зразок. Потік — у гірському потоці — [к] — [ц]. Сонце, пора, робота, село, день, квітка, концерт, вечір, степ, гімнастика, берег, рух, дорога, місто, місце. - Складіть жартівливий дитячий віршик з утвореними словосполученнями (на вибір).

Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення. Творче конструювання. - Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прикметників (обидві форми). Свіжий, холодний, гарячий, лагідний, добрий, кислий, гіркий, солодкий, солоний, пасивний, активний, гарний, високий, низький, вузький, дорогий, далекий, близький, молодий, розумний. - Прокоментуйте чергування приголосних, що відбувається при творенні вищого ступеня порівняння прикметників.

Робота з текстом. - Випишіть прикметники найвищого ступеня порівняння, зробіть їх словотвірний розбір, поясніть, як вони утворилися. 1. Багато різних див на світі є, Та найцікавіше із них те, Що я у мами й тата є, Найбільша моя цінність — то батьки, Кохані, рідні, найдорожчі і найближчі назавжди (З. Кедись). 2. Найщасливіша та мати, у якої щасливі діти. Найперші 36

кроки на землі ми робимо з допомогою матері. Це ж у неї — найніжніші руки, найчутливіше серце. Таким воно залишається для дітей на все життя (М. Сингаївський). - Визначте рід і число прикметників. Гра «Ви нам — слово, ми вам — десять». - Одна команда називає прикметник у початковій формі, друга — всі форми вищого й найвищого ступенів, потім — навпаки. 1. Високий … 4. Великий … 2. Широкий … 5. Дрібний … 3. Солодкий … 6. Мілкий …

Лінгвістичний практикум. - Виправте помилки. Відредаговані речення запишіть. Мої батьки самі найкращі. Усім відомо, що материнська любов — сама безкорисливіша. Найбільш найдорожча для мене моя сім’я. Мама — моя сама вірна порадниця. Найбільш улюбленіше заняття у нас з татом — розгадування кросвордів. Найсолодший сон — під бабусину казку.

Робота з текстом. - Спишіть. Розставте пропущені розділові знаки. Визначте твірну основу і спосіб творення виділених прикметників. Розкажіть, як утворюється форма вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. 1. Світу милішого теплішого за рідну сторону нема. Тут крила виросли і в небо винесли кращого небонька нема (М. Ткач). 2. Поле житнє пшеничне чи картопляне — найрідніше мені найпросторіше вам (М. Сингаївський). 3. Я хочу миру і життя у згоді на нашій найвеличнішій з планет без атомної бомби і ракет без стратегічних баз на Близькім Сході (О. Підсуха). 4. Мов з-під темної шкіри пробивалося інше лице, світліше і молодше якому, власне, й належали дідові очі: світлі й по-дитячому трохи наївні. 5. Іще треба розповісти про дівчину 37

Галю яка мала найближчу причетність до цієї сумної історії (З тв. А. Дімарова). 6. В учителя він був одним з найкращих школярів між хлопцями — найвірнішим товаришем (С. Васильченко). 7. Ще стрункішою стала тополинка була вже вища за всіх дівчат що підходили до неї (О. Іваненко). Творче конструювання. - 1. За 10 хвилин утворіть ступені порівняння якісних прикметників. Випишіть окремо ті з них, які не утворюють ступенів порівняння. Важкий, свіжий, малиновий, глибокий, чалий, добрий, вузький, лисий, жонатий, жовтогарячий, товстий, бордовий, премудрий, вишневий, молодий, старий, молоденький, веселий, порожній, русий, тонкий, злий, сердитий, синій, синюватий, зеленавий, старший викладач, молодший науковий співробітник, білявий, білий, худий, худющий. - 2. З наведених прикметників та іменників утворіть словосполучення «прикметник вищого ступеня (проста і складена форма) + іменник». Введіть п’ять із них у речення. Широкий, веселий, смачний, сміливий, далекий, новий, високий. Шлях, хлопець, вчинок, обід, край, будинок, клен. - 3. Від наведених прикметників утворіть просту і складену форми вищого ступеня порівняння. Складіть речення з утвореними формами виділених слів. Щасливий, цікавий, грізний, рідний, стрункий, веселий, хоробрий, радісний, розумний, знайомий, малий, поганий, світлий, великий, привабливий, могутній.

Лінгвістичний практикум. - Запишіть прикметники вищого ступеня порівняння за видами орфограм на місці пропущених літер. З виділеними прикметниками складіть кілька речень. Доро..ий, тя..ий, ви..ий, ду..ий, ни..ий, м’я..ий, швид..ий, солод..ий, кра..ий, ва..ий, влучн..ий, гаряч..ий, мудр..ий, давн..ий, тепл..ий, лег..ий, бли..ий. 38

Артстудія. - Уявіть, що в сучасному Києві зустрілися поетеси Леся Українка і Ліна Костенко. Як ви думаєте, про що вони могли б говорити? У діалозі використовуйте якісні прикметники.

Відмінювання прикметників Лінгвістичний практикум. - З’ясуйте, які з прикметників мають повну, а які — коротку форми. Вечірняя зоря, синєє море, ясен місяць, жовтий степ, зелена трава, добрая душа, голубе небо, сердечнеє вітання, червонії мальви, братів щоденник, бабин кухоль, безкрайній океан, дерев’яний стіл, красен день, світлая година, вільная пісня, міцнеє каміння, зелен гай.

Робота з текстом. - Перепишіть, дописавши відмінкові закінчення прикметників; поряд у дужках зазначте їх відмінок. Вибір закінчення обґрунтуйте. Красиво і модно З усіх жіноч.. робіт найдревніш.. і найдосконаліш.. є в’язання на спицях. До цього часу господині використовують кращ.. старовинн.. моделі, бо сучасн.. дуже мало. В’яжуть, як правило, дерев’ян.., стальн.. або костян.. спицями. М’як.., шовков.. нитки краще всього підходять для в’язання. У давнину жінки довг..

зимов..

вечорами

збиралися

на

посиденьки

і,

розмовляючи,

переповідаючи різн.. казки, байки, пригоди, в’язали тепл.. панчохи, рукавиці, ажурн.. хустки, накидки і навіть ковдри. Надзвичайно красив.. було мереживо, в’язане крючком. Тонк.. мереживом з гладеньк.. кручен.. ниток оздоблювали шерстян.. й полотнян.. одяг. Орнамент — це поєднання геометричн.. фігур або мотивів рослинн.. чи тваринн.. світу. 39

Орнамент в’яжуть із ниток різн.. кольорів. Особливо популярн.. завжди були чорн.. і син.. в поєднанні з червон.. і біл... Сьогодні в’язані ручн.. способом светри і кофтинки особливо модн.. не лише в Україні, а й у цілому світі («Художня вишивка»). - Зробіть синтаксичний розбір першого речення. - Розкажіть, як ви ставитеся до різного роду рукомесел. Яким із них захоплюєтеся ви, ваша родина? Творче конструювання. - Складіть речення з наведеними словосполученнями, вживши їх у формі давального або місцевого відмінка. Весільний рушник. Українська витинанка. Народне мистецтво. Давні традиції. Поетична хвилинка. - Прочитайте. Випишіть прикметники, визначте їхні рід, число і відмінок. Від чого залежать форми прикметника? Доведіть свою думку. ОЧІ МАТЕРІ А кажуть, світ великий. Що тобі, самотньому, Лункі його о громи? Тому ж, мабуть, у щасті і в журбі Матусин погляд сяє, ніби промінь. її тривожні очі бережуть Мене у кожнім помислі і кроці, Щоб не ступав я на неправу путь, Щоб осороми й крапля ненароком Моєї не торкнулась голови, Щоб сіра тінь не заступала світла. О материнські очі! Тільки ви Сіяєте незгасно. Хоч одквітла 40

Давно галузка рідного життя, Й минулому немає вороття. М. Талаєвський

Робота з текстом. - 1. Прочитайте. Випишіть із тексту прикметники разом з іменниками, до яких вони належать. Визначте рід, число і відмінок. СОНЕТИ РОДИННОЇ ЛЮБОВІ 1. І від престолу отчого порогу, від цих священних вікон і двора в усі світи веде мене дорога. 2. Моє вікно — подібне океану: я отчі думи з хвиль його дістану, як з дна морського дістають бурштин. А може, і нащадок мій добуде з того вікна життя моє забуте — кристали дум з прозорих самотин. 3. Мій дім — фортеця, затишна і строга, моя духовна стійкість — це залога і мого дому, й роду і добра. 4. Нема ніде так добре, як удома, усі стежки ведуть нас до рідні, — засяє вогник в рідному вікні — де дінеться і темрява, і втома (І. Гнатюк). - Запишіть поезію свого улюбленого автора, проаналізуйте текст з погляду лексичного складу. - 2. Прочитайте. Визначте стиль і тип мовлення тексту. Висловіть свою думку про форми звертання до батьків. Ще за мого дитинства батько, мати, дідусь, бабуся, тітка, стрийко, вуйко були «Вони». «Тато поїхали до міста. Вони вернуться аж завтра». Тепер значно простіше: «Тату, купи мені», а іноді й таке: «Мамо, ти глуха?» Тато й мама були колись для дитини найбільшим авторитетом і найвищою владою. «Множина пошани» служила вираженням великої поваги до батьків. Декому здається, що звертання до тата чи мами на «ти» виражає дитячу любов, сердечну близькість до рідних. Може, але я не думаю, що діти передвоєнних часів менше любили свою маму, ніж їх правнуки сьогодні. Давні форми пошани зрідка збереглися в українських селах. Ще на початку століття вони були загальновживаними. Не згоден, що справжня любов чи 41

пошана не залежить від форми її словесного вираження. Основою взаємин між дітьми і батьками повинна бути четверта Божа заповідь: «Шануй свого батька і матір свою, щоб було тобі добре та щоб довго прожив ти на землі!» (За Ю. Редькам). - 3. Випишіть із тексту прикметники з іменниками, до яких вони належать. Визначте розряд за значенням, групу, рід, число, відмінок.

Лінгвістичний практикум. - Провідміняйте прикметники разом з іменниками. Визначте тип відмінювання (за групою), схарактеризуйте його особливості. Білолиций хлопець, довгошия жирафа, Сергіїв мопед, столітня війна, великий район, материна пісня.

Творення прикметників. Творче конструювання. - Запишіть прикметники-відгадки до загадок. З’ясуйте, від якого слова утворився прикметник і яким способом. Який зайчик вовка не боїться? (Сонячний) Якою косою не вкосиш трави? (Дівочою, піщаною, морською) З якого відра не нап’єшся води? (Порожнього) Пригадайте, які ви знаєте способи словотвору, наведіть приклади.

Робота з текстом. - Випишіть прикметники, виконайте словотвірний розбір. З’ясуйте, які суфікси найчастіше використовують для творення прикметників, ужитих у цьому тексті. Чи пов’язано це з темою тексту? Полісся 42

Тихо підкочувалися до шляху золотисті хвилі вівса. Поряд його високий молодший брат ще тільки зеленіє, бо його посіяли чомусь пізніше. Великий лан пшениці теж дозріває, зблискуючи зрідка червоними маками і синім блаватом поміж стебел. Колоски шепочуться про те, що зібрали поле їхнього сусіда — жита. Ген у далині, ближче до лісу, розкидані солом’яні горбки після обмолоту, а довгаста, як гарба, скирта постягує ці солом’яні буруни до себе, і вони втишаться у її лоні. На сусідньому полі ранні скирти не жовті, а чорні: потемніли після облоги затяжних дощів. Плантації картоплі ще квітнуть білим цвітом, а низькоросла кукурудза стоїть у рівних рядах (М. Малиновська). - Зробіть синтаксичний розбір першого речення. - Знайдіть складні речення в тексті. Як їх визначити? Поясніть розділові знаки.

Лінгвістичний практикум. -

1. Від наведених слів утворіть прикметники префіксальним способом. Які префікси вимагають орфографічної пильності? Поясніть їх правопис.

Зразок: добрий — предобрий, недобрий. Здоровий, вільний, щільний, потужний, модний, щасливий, міський, обласний, гіркий, далекий, давній, шкільний, дорожній.

- 2. Утворіть від наведених іменників відносні прикметники. Поясніть написання -н-і -нн- у прикметниках. Машина (відділ), баштан (культура), чавун (рейка), телефон (розмова), магнітофон (запис), море (лайнер), ціна (річ), сила (спортсмен), кінь (спорт), зміна (струм), осінь (пора), друг (клас). - Складіть речення з утвореними словосполученнями (на вибір).

- 3. Утворіть відносні прикметники від власних назв за допомогою суфікса -ськ-. Підкресліть і поясніть орфограми у прикметниках. Підкресліть букви, що позначають чергування приголосних. Зразок: Галич — галицький. Рига, Кривий Ріг, Запоріжжя, Буг, Чехія, Львів, Прилуки, Збараж, Гадяч, Овруч, Париж, Острог, Золотоноша, Миколаїв, Крим, Перемишль. - Уживаючи утворені прикметники, складіть зв’язний текст на тему «Мандруючи стежками України». - 4. Утворіть прикметники від наведених сполук, виділіть засоби словотворення. Поза уроком; поза чергою; при садибі; за морем; при березі; між школами; між континентами; за горами; понад план; на скелі; од віку; над хмарою, жовтий і зелений, кислий і солодкий, блідий і рожевий. - Яким способом словотвору ви скористалися? Гра «Ви нам — слово, ми вам — десять». -

Продовжте до десяти ряд прикметників з тим самим способом

словотвору. 1. Прекрасний … 2. Заміський … 3. Золотистий … 4. Темно-червоний…

Робота з текстом. - Вибірковий диктант. Випишіть прикметники, зробіть словотвірний розбір їх. Жоден найточніший і найчесніший підручник історії не замінить спілкування з минулим через дерево, скелі, джерела, які люди пов’язують із конкретними історичними особами. Воді в цій низці природних пам’ятників відведена особлива роль. Так, чимало джерел в Україні та по інших усюдах мають те чи інше відношення до великого Кобзаря. Скажімо, в глибокій балці урочища Писарського, що на Черкащині, тече джерельце, яке колись, за народними 44

переказами, розчистив поет. Завжди свіжа й чиста вода в криниці, що на старій Миргородській дорозі. Максим Рильський писав про неї: «Криниця в балці, журавель при ній, тут, кажуть, воду пив колись Шевченко». На далекому Мангишлаці, куди в минулому столітті був висланий поет, є колодязь, який місцеві жителі називають Тарасовим. Прийнялися й верби, посаджені ним, і перетворились незабаром на затишний гай. А скільки звичаїв, повір’їв, прикмет пов’язано з річковою й колодязною водою! У підземній воді схована таємниця дощів, снігів, туманів. Стародавні арійці вважали дощові хмари небесними джерелами. «Як у воду дивився», — кажуть про подію, яку вдалося передбачити (За В. Супруненком).

Лінгвістичний практикум. - 1. Утворіть прикметники з суфіксом: а) -ськ-, -енськ-, -инськ-, -івськ-; б) -ин-. Поясніть, які зміни приголосних основи відбулися і чому. З утвореними від виділених словами складіть речення. I. Волинь, Баку, Рівне, Турачі, Прага, Запоріжжя, Прилуки, Чорнухи, товариш, Черкаси, Буг, Кременчук, Золотоноша, Овруч, узбек, чуваш, латиш, Рига, чех. 2. Мелашка Одарка, Галя, Рая, Ольга, Ганна, Наталка. - 2. Утворіть прикметники з суфіксами -н-, -єн-, -ан- (ян-). Визначте розряд за значенням, групу. Поясніть написання н і нн у суфіксах прикметників та орфограму «Апостроф у прикметниках». Хвилина, стіна, глина, срібло, половина, ім’я, машина, камінь, вітчизна, солома, дерево, мед, дух, віск, буква, баштан, орган, досвід, вина, зміна, осінь, полин, сон, день.

Правопис прикметників.

Лінгвістичний практикум. - 1. Утворіть прикметники зі значенням зменшеної (послабленої) ознаки. Поясніть правопис суфіксів. 45

Зразок: жовтий — жовтуватий, жовтавий. Довгий, білий, чорний, малий, тупий, червоний, гіркий, солоний, синій, солодкий, кислий. - 2. До наведених словосполучень доберіть синонімічні з прикметниками. Зразок: Сік берези — березовий сік. Напій з груш. Листя лавра. Цвіт яблуні. Варення з вишень. Повидло з айви. Гілки черешні. Колір абрикоса. Сік сливи. - 3. Випишіть із «Орфографічного словника» української мови 10–15 слів із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-. - Складіть з ними кілька речень. - 4. Від наведених іменників утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ов-, -ев-, -єв-. Поясніть орфограми в суфіксах. Вишня, слива, груша, яблуня; Аґрус, калина, дуб, ясен, верба; Явір, хміль, черешня, айва, горіх.

- 5. Відредагуйте речення. Чи у всіх реченнях прикметник має те саме значення? Це був світлий день. На світлому небі сяяло світле сонце. У світлих вікнах будинків виблискували світлі зайчики. У мене був світлий настрій. Хотілося робити лише світлі вчинки. Про цей день у мене залишилися лише світлі спогади. Індивідуальна робота. - Виконати завдання за варіантами. Варіант № 1 1. Складіть словосполучення з прикметниками, що мають суфікси -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-. 2. Зробіть морфологічний розбір прикметника. Заворожила хлопчиків карпатська ніч. 46

Варіант № 2 1. Утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ-, -цьк-, -зьк- від слів: учень, ткач, молодик, чех. 2. Зробіть словотвірний розбір прикметника «Софіївка» — зразок прекрасної паркової архітектури. Варіант № 3 1. Утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ев, -єв від самостійно дібраних твірних слів. 2. Зробіть фонетичний розбір прикметника. Українські криниці є мистецькими витворами.

Лінгвістичний практикум. - Від наведених іменників утворіть прикметники з суфіксом -н-, -ан-, -ян-, -ін-, -ин-, -ен-, поясніть їх написання. Сон, стіна, ранок, туман, осінь, кінь, день, вино, зміна, причина, ціна, письмена, глина, пісок, чавун, сила, сокол, голуб, змія, скло, дерево, буква, звір, весна, вогонь, пісня. - Зробіть фонетичний розбір слів осінь, змія. Творче конструювання. - 1. Складіть речення з наведеними прикметниками. Поясніть орфограму «Н і НН у прикметниках». Численний,

страшенний,

здоровенний,

несказанний,

незрівнянний,

широченний. - 2. Продовжіть ряд прикметників до десяти з аналогічним суфіксом і правописом. 1. Качиний … 2. Старовинний… 3. Невблаганний …

Артстудія. 47

- Побудуйте діалог, заповнивши відсутні репліки. — Чи є орфограми в суфіксах відносних прикметників? — …………………. — Як пишуться прикметники із суфіксом -н-? — ………………… — Як пишуться суфікси присвійних прикметників? — ………………….

Лінгвістичний практикум. - Проаналізуйте сполуки слів, з яких утворені прикметники за зв’язками (підрядний, сурядний) і зробіть власні висновки про правопис складних прикметників. Зразок: Ніжний дзвін (підрядний) — пишеться разом. Кислий і солодкий (сурядний) — пишеться через дефіс. 1. Гостре лезо — гостролезий. 2. Два кольори — двоколірний, двокольоровий. 3. Чотири грані — чотиригранний. 4. Будувати трактор — тракторобудівний. 5. Вище зазначити — вищезазначений. 6. Білий і синій — біло-синій. 7. Мова і література — мовно-літературний. Творче конструювання. - Утворіть складні прикметники від наведених слів. Як називається цей спосіб словотвору? Чи дорівнює лексичне значення прикметника значенню слів, від яких утворений? Поясніть, яким правилом ви керувалися, записуючи прикметники? Середня Азія, білий і рожевий, мило варити, ліс пиляти, фізика і географія, сільське господарство, безтурботний і радісний, північ і захід, Європа й Азія,

політика й економіка, різні кольори, п’ятий рік, три кути, сам надіється, життю радіти; гіркий, і кислий, і солодкий. Гра «Ви нам — слово, ми вам — десять». - Доповніть ряди складних прикметників. 1. Рукописний … 2. Темно-коричневий… 3. Радий-раденький … 4. Тридцяти п’яти поверховий …

Робота з текстом. - 1. Прочитайте текст. На місці крапок уставте складні прикметники (з довідки). До якого типу мовлення належить текст? Чому автор використав для опису птаха складні прикметники, а не прості? Снігур — супутник зими і білого снігу. Літом його важко побачити. А взимку снігурі так скрашують … пейзаж, радують своїм … посвистуванням. Снігур дуже гарний. У нього … спинка з … надхвістям і … груди. Шия і голівка … металевим відблиском. Грудка самочки не …, а …, тому її оперення більш скромне і непомітне. З настанням теплих березневих днів зимові … снігурі відлітають у свої рідні ліси (Л. Асєєва). Довідка:

одноманітний,

добродушний,

синювато-сірий,

білосніжний,

яскраво-червоний, чорно-сірий, ясно-червоний, темно-сірий, червоногруді.

- 2.

Пояснювальний

диктант.

Поясніть

вивчені

орфограми

прикметниках. Заясніло в барвистому травневому вінку біло-оксамитове мереживо. Із-за темно-зелених стіжків гордовитого рогозу тихо випливає щаслива качина сімейка. Неповороткий сазан виринув з обжитої ями і вимальовує широкі кола на водяній гладі. Метушаться легкокрилі берегові ластівки. З-під похилого куща розлогої шелюги випурхнула блакитна пташка, плавно торкнулася водяного дзеркала — і вже в її довгому дзьобі тріпочеться срібляста верховодка. 49

У тінистому вільшанику, у вінку крилато-ажурної папороті, яскраво-жовтим букетом пишається болотяне верболіззя. Пишні левади пропахли медовим ароматом (За М. Яценком).

Лінгвістичний практикум. - 1. Згрупуйте прізвища за правилами написання і запишіть. Пушкін, Лермонтов, Рилєєв, Грибоєдов, Писемський, Бєлий, Гур’єв, Алексєєв, Фадєєв, Малишев, Бєлорєцький, Шилов, Білгородський, Виноградов, Єлізаров, Єсенін, Тургенєв, Муромцев, Озеров, Федін, Матвєєв, Менделєєв, Козицький, Калінін, Сусанін, Рощин, Пущин, Іноземцев, Інокентьєв, Ільїн, Таїнов, Мирний. - З прізвищами відомих письменників складіть речення. - 2. Прочитайте речення, зверніть увагу, як пишеться НЕ з прикметниками. Пригадайте правила правопису НЕ з іменниками. На вашу думку, чи можна аналогічні правила застосувати до правопису прикметників з НЕ? 1. Річка не широка, не уславлена, але весела й світла. 2. Русло річки не пряме, а звивисте, по її берегах ростуть верби. 3. Лівий берег невисокий, і його заливає у половіддя. 4. На правому, високому березі розкинулось невелике містечко. Його оточує негустий гай, у якому збирають весною — квіти, влітку — ягоди, а восени — гриби (В. Папова).

Перепишіть

речення,

знімаючи

риску.

Написання

НЕ

прикметниками обґрунтуйте. 1. День летить, немов ракета, з ночі, Не/всипущий, із веселим гомоном, Чим його зустрінеш, не/відомого (М. Сливко). 2. Тютюневські осокори — мій ріднокрай, моя любов!.. Я небо синє, не/озоре у ваших кронах бачу знов (А. Рибачок). 3. А ясна зіронька то заіскриться, А то згасає в не/осяжній млі (В. Цимбалюк). 4. Назустріч сонцю ніжні личка Звелись на довгих стебельцях. І навіть хмарка не/величка Таїть захоплення в очах (Г. Хорташко). 5. Час не/вбла50

ганний краде в нас чарівні миті (З. Рудик). 6. Уз вузенький. Не/глибокий. Тиха річечка маленька (І. Яворівський). - Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и». Творче конструювання. - 1. До наведених прикметників доберіть синоніми з префіксом НЕ- і без нього. Зразок: грубий — некультурний, нечемний, неввічливий. Знайомий. Хворий. Бідний. Малий. Хибний. Короткий. Вузький. Чистий. Турботливий. Сміливий. Дешевий. Легковажний. Запальний. Важкий. - Складіть кілька речень з прикметниками з префіксом НЕ-. - 2. До наведених прикметників доберіть антоніми з префіксом НЕ- і без нього. Зразок: веселий — невеселий, сумний. Добрий, глибокий, твердий, далекий, ранній, молодий, високий, грамотний, талановитий, давній, безпечний. -

Складіть кілька речень з прикметниками з префіксом НЕ-.

Лінгвістичний практикум. - 1. Запишіть прикметники в алфавітному порядку, поставивши замість крапок –н- або –нн-. Обґрунтуйте свій вибір. Поставте наголос у прикметниках. Невбалага..ий,

бездога..ий,

неподола..ий,

невпізна..ий,

благослове..ий,

числе..ий, нужде..ий, силе..лій, здорове..ий, отаке..ий, ша-ле..ий, піща..ий, чаву..ий, голуби..ий, букве..ий, страше..ий, широче..ий, атом..ий, писем..ий, дим..лій, качи..ий, визнач..ий, притама..ий, підйом..ий, стара..ий, свяще..ий, вогне..ий, солов’ї..ий, неоціне..ий, непримире..ий, чаї..ий, звіри..ий, цегля..ий, жит.лй, ор-ли..ий, незрівня..ий.

- 2. Уведіть прикметники у складені вами речення. Запам’ятайте їх правопис. Високоавторитетний, суспільно

всесвітньовідомий,

корисний,

сніжно-білий,

вічнозелений,

дикоростучий,

білосніжний,

жовтогарячий,

військовозобов’язаний, військовополонений.

Спишіть,

розкриваючи

дужки.

Поясніть

правопис

складних

прикметників. Перевірте за орфографічним словником. 1. (Синьою)синьою чашею упав у глибінь ставок, а в ньому розквітають повесняному білі хмари. 2. Ми в’їжджаємо в шкільне подвір’я, де ясніє великими вікнами (дво)поверхова школа. 3. Чимсь (мало)знайомим повіяло на мене (З тв. М. Стельмаха). 4. Цвіли в полях (весняно)окі квіти, вітрець доносив пахощі здаля (Д. Ткач). 5. Давно липневий викачали мед, горбатіють картопляні кагати, старий вишняк лякливо коло хати закутався в (багряно)сизий плед (Д. Луценко). 6. Прекрасний ліс навесні, коли вкривається (салатно)зеленими, ніжними листочками; (казково)чарівний взимку, закутаний у сніжні завої; незрівняний восени (В. Гжицький). 7. А горцям кланялись не раз Шевченко й Леся (сонце)мрійна (В. Корж). 8. Притомлені сходяться хлопці надвечір у табір, де нишкнуть (сто)літні дуби… (Г. Кулеба). Творче конструювання. - За 7 хвилин від наведених словосполучень утворіть складні прикметники, поясніть їх написання. Шаховий і шашковий, червоний і блакитний, солоний і кислий, підписаний нижче, дев’ять поверхів, різний тип, сто відсотків, навантажувати породу, розсіювати

воду,

ремонтувати

машини,

складальний

клепальний,

професорський і викладацький, водити вагони, загальний для всієї школи, корисний для суспільства, названий вище, гіркий і солоний, темний синій (колір), білий, як сніг. 52

Робота з текстом. - Прочитайте. Випишіть прикметники. Зробіть їх морфологічний розбір за схемою: 1) аналізований прикметник; 2) відповідає на питання; 3) залежить від слова; 4) початкова форма; 5) розряд за значенням; 6) повна чи коротка форма; 7) ступінь порівняння; 8) рід, число, відмінок, група; 9) синтаксична роль. Найогидніші очі порожні, Найгрізніше мовчить гроза, Найнікчемніші дурні вельможні, Найпідліша брехлива сльоза… Найпрекрасніша мати щаслива, Найсолодші кохані вуста, Найчистіша душа незрадлива, Найскладніша людина проста. Але правди в брехні не розмішуй, Не ганьби все підряд без пуття, Бо на світі той наймудріший, Хто найдужче любить життя. В. Симоненко

Артстудія. - Складіть діалог «На вулиці незнайомого міста». Використовуйте прикметники. Творче конструювання. - За 10 хвилин утворіть від наведених прикметників форм найвищого ступеня і складіть з ними речення в науковому стилі. Зразок. Короткий — найкоротший. Пряма — це найкоротша лінія, що сполучає дві точки на площині. 53

Високий, глибокий, широкий, великий, малий, швидкий, твердий, важкий, легкий, потужний, жорсткий, важливий.

Робота в групах. - Поділіться на 2–3 команди. Утворіть ступені порівняння від наведених прикметників за виділений учителем час. Правильно утворені всі форми ступенів порівняння прикметника — зелене світло — працюйте далі, набирайте бали; неправильно утворені (хоча б одна з форм) — червоне світло — втрата балів — і роботу продовжує інша команда. Чистий, дужий, хитрий, поганий, вузький, великий.

Робота з текстом. - Відредагуйте текст і запишіть. Мій друг Юрко завжди був більш старанніший у навчанні, ніж я. Мабуть, тому він самий сильний у знаннях з багатьох предметів. А на уроках Юрко самий дисциплінований із хлопців. Він часто говорить мені, що самим більшим моїм другом повинна бути книга. Орфографічна вікторина: «Яка різниця у правописі слів?» 1. (Жовто) зелений, (жовто) гарячий; (світло) червоний, (червоно) гарячий; (біло) голубий, (біло) сніжний; (два) поверхи, (дво) поверховий; (техніко) економічний; (суспільно) корисний. 2. Мід..ий, чаву..ий, ціли..ий, дерев’я..ий, маши..ий, трактор..ий, кі..ий, орли..ий, камі..ий, кам’я..ий. 3. Дівчинка була (не)весела. Дівчинка (не) весела. Ворог (не)навис-ний. (Не)скінченна розмова. (Не) гайний виклик. (Не)сміливий хлопець. 4. Матер..н, батьк..в, бабус..н, дідус..в, заяч..й, орл..й.

Займенник 54

Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Лінгвістичний практикум. - 1. Прочитайте і вкажіть займенники. З’ясуйте, чи відповідають вони на питання, які з граматичних ознак (рід, число, відмінок) мають, яку синтаксичну роль виконують. Лелекою у вікна стукнув ранок І шибку прохромив червоним дзьобом. Над ліжечком схилившись, мама ранком Змахнула нашвидку волосся з лоба Й промовила притишено-ласкаво: — Поспи ще, доню, спи, моя рідненька, А я піду, бо день мене гукає, Свій сон я віддаю тобі, маленька… М. Косякевич Який неуважний хлопчисько: У вправі було слово «мати», а він написав «матуся»… Бо ніжність, любов у тім слові, І я до нього горнуся… С. Павленко. - Чим займенник відрізняється від іменника? Що в них спільного? - 2. Розподіліть займенники за розрядами. Складіть по одному реченню із займенниками кожного розряду. З нами, моє, у неї, зі мною, її, ніхто, ніскільки, котрий, цей, інший, такий, наш, будь-хто, щось, ця, абиякий, свій, собою, ти, кому?, його, чим?, що, ким, який, чого?, чий, дечий, твій, стільки, ваш, самий, він, кожний, вона. 55

Робота з текстом. - 1. Прочитайте. Назвіть займенники. З’ясуйте, з якими частинами мови вони співвідносяться. Синові Я хочу одного, сину, щоб ти гарним хлопчиком ріс. Щоб совість у тебе чиста була. Не слухайся тих, що по-пустому геройствують. Нема у злочині геройства. Є тільки сором і ганьба, і до таких від людей тільки сором і презирство… Героями на іншій дорозі стають… Працею людина і сильна, і красива. Ось і на станції в нас, який колектив, усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не осоромив… (О. Гончар). - Виконайте розбір виділених слів як частини мови. - Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и». - 2. Перепишіть. Знайдіть і підкресліть займенники за їх синтаксичною роллю. У нас був дід дуже схожий на Бога. Коли я молився Богу, то завжди на покуті бачив портрет діда в старих срібно фольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи моїх молитов. Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном. Він був високий і худий, і чоло в нього високе, хвилясте довге волосся сиве, а борода біла. Любив дід гарну бесіду й добре слово. Він був наш добрий дух лугу і риби. Гриби і ягоди збирав він у лісі краще за нас усіх і розмовляв із кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом — з усім живим, що росло і рухалось навколо. А скільки він знав казок і оповідей про старовину! Дід заводив нас у такі казкові нетрі, що ми переставали дихати… (За О. Довженком).

Розряди займенників 56

Робота з текстом. - 1. Підкресліть займенники, з’ясуйте, з якою частиною мови вони співвідносяться, які їхні граматичні ознаки. Як пишуться займенники з прийменниками? Знов моя бабуся пісню заспіває. І, відклавши справи, сяде край вікна. Я дрібненькі зморшки на щоках торкаю, Але ти для мене завжди молода. Заспівай мені, бабусю, Тиху колискову. Я з тобою повернуся У дитинство знову. П. Яценко - 2. Прочитайте. З’ясуйте, на що вказують виділені займенники. Визначте їх морфологічні ознаки. Чому не можна виділені займенники віднести до однієї групи? Тепло батьківського дому Далека батьківська домівка. Нікого не лишилося в тій хаті з їхнього роду, і стоїть вона, стара й похилена, наче сторічна бабуся. Все в цьому родинному домі було своє: стіл, лави, ослони, зроблені майстровими руками господаря, ковдри і рядна, виткані на верстаті матусею. Живучи в міській квартирі, він часто сумував за далекою хатою, у якій народився (І. Цюпа).

Артстудія. - 1. Допишіть прислів’я. За яких умов спілкування ви можете їх використовувати? Які розряди займенників у них уживаються? 1. Ніхто не знає, де … 2. Не хвали себе, хай … 57

3. Скажи мені, хто твій друг … 4. Який Сава, … Довідка: його щастя чекає; люди хвалять тебе; я скажу, хто ти; така й слава. - 2. Напишіть твір-роздум за останнім висловлюванням. Уживайте займенники.

Робота з текстом. -

Прочитайте твір шестикласника. Чи подобається він вам? Чому? У якому стилі він написаний? Виправте недоліки тексту.

Увечері я вийшов на прогулянку. На брук тихенько падали зів’ялі сережки берези. Здавалось, вони кружляють у танці, але вітер, дмухнувши з-за рогу, заграв їм швидкої мелодії. І вони закружляли у вихорі. Шкода, що їхній танок так швидко закінчився. Вони ніби втомилися і лягли на асфальт спочити. Мені було їх жаль топтати, і я обійшов їх дорогою.

Артстудія. - Прочитайте запитання. Побудуйте діалог, даючи на всі запитання повні негативні відповіді. Використайте заперечні займенники. Визначте їх відмінок, поясніть правопис. 1. Що трапилось? 2. Хто тебе скривдив? 3. Про що ви сперечалися? 4. Кому ти про це казав? 5. Чий же це собака? 6. З ким ти порадився? 7. Що ж тепер думаєш робити?

Робота з текстом. 58

- Прочитайте. Визначте основну думку тексту, прокоментуйте її. Випишіть займенники, визначте розряд за значенням, морфологічні ознаки і синтаксичну роль у реченні. КРИНИЦЯ Над нами шелестить горобина, рясно заквітчана рожевими китицями тугих, як намисто, ягід. Вона вища за калину і вільно звела до сонця свої зелені руки, ніби купається в голубому потоці повітря. Калина низькоросла, але пишна, задивилась у глибінь криниці. Важкі кетяги ще не дозріли, але вже червоні, доторкнись — так і бризнуть зеленою кров’ю. — Хто ж це додумався викопати отут криницю й отак посадити поруч горобину і калину? — кажу ніби сам до себе. — Люди… Як підказало їм серце, — тихо мовив дід. Кожна людина повинна залишити по собі якийсь слід. Хто пісню створить чи намалює картину, хто зведе дім або посадить дерево, хто викопає криницю. Важко кидати землю, не залишивши на ній доброго сліду. — Таки правда, — погоджуюсь. — Але той, хто створив на природі таку картину, заслуговує на особливу подяку від людей. Добре серце в того чоловіка… (І. Цюпа).

Артстудія. - Напишіть нарис «Рукотворне диво» про зелений куточок парку, саду, скверика. Творче конструювання. - 1. За 10 хвилин запишіть слова, розкривши дужки. Погрупуйте їх у дві колонки: а) займенники; б) інші частини мови. Поясніть правопис. Що (небудь), коли (небудь), (аби)хто, (аби)куди, (аби)кого, (аби)де, ні (до)чого, (ні)який, (ні)де, (ні)коли, який (сь), котрийсь), (де)кілька, (де)який, ні (за)що, (ні)звідки, (ні)як, (казна)де, (казна)хто, (казна)коли, (казна)що, ні 59

(від)кого, де (небудь), який (небудь), чий (небудь), (будь)який, (будь)де, (будь)як, (будь)що, скільки (небудь), скільки (сь).

Робота з текстом. - Замініть у тексті повторювані слова займенниками. Яка містична роль займенників? Чи вдалося авторові відгуку зацікавити вас книгою? Про що треба було б написати детальніше? Відредагуйте текст і запишіть. Недавно я прочитала повість І. Багряного «Тигролови». Повість мені дуже сподобалася. Я раджу всім прочитати цю цікаву повість. У повісті автор розповідає про сміливого хлопця Григорія Многогрішного і сміливих тигроловів із української сім’ї Сірка. Сірки жили в тайзі, ловили тигрів для зоопарків. Тигр убив старшого сина Сірка. Родина Сірка порятувала Григорія, коли Григорій утік із ув’язнення. Ув’язнення було несправедливим і безпідставним. Особливо вразила мене донька Сірка — смілива Наталка. Наталка разом з чоловіками ходила на лови тигра і на полювання. Повість викликала у мене захоплення. Письменник закликає нас вірити в те, що добро все одно переможе (З учн. твору).

Відмінювання і правопис займенників

Робота з текстом. - Випишіть особові займенники, визначте їх відмінок і число. Рідному Києву В собі ти дивну силу маєш: Ведеш мене в нові світи. В тобі я зможу загубитись, Та разом з тим себе знайти… 60

Прокинусь з почуттям тривоги: Невже тебе покину знов? О ні, нам не страшні дороги, Бо нас об’єднує любов! Ми завжди поряд, завжди й всюди, Ти знаєш все, про що мовчу. І нам не на заваді люди — Ти знаєш все, чим я живу. Блакиті висота бентежна, Блаженний затишок дібров, О сивина віків священна!.. В тобі я розчиняюсь знов. Коли дитиною малою Росла, — зі мною ріс і ти… І от дорослі ми з тобою — Тепер нам разом далі йти. Мій рідний Київ, вічно юний! Як не любити нам тебе! Скажи, чи знайдеться у світі Той, хто забуде, що ти є? Т. Усатюк

Лінгвістичний практикум. - Поєднайте особовий займенник із прийменником і запишіть. До (він), до (вона), у (воно), у (вона), на (він), на (вона), на (вони), з (він), з (вона), з (вони), під (він), під (вона), під (ми), над (він), над (вона), над (вони). - Складіть кілька речень із займенниками в орудному відмінку.

Робота з текстом. -

Прочитайте. Перепишіть речення, поставивши займенник себе в

потрібному відмінку. Визначте відмінки наявних у тексті займенників. 1. Господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. Він же, лелека, рятуючи (…), відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. 2. Та ось прийшла осінь, і лелека добре підгодувавшись на болоті, повернувши.. красу і силу, прилетів на поле. 3. Зграя лелек оточила його і довго клекотали між …, а винний стояв, опустивши голову. 4. Він, мабуть, відчував за … провину. 5. Лелеки знялися і полетіли, а вигнанець сумно бродив болотом, дивився на … у дзеркало води і, здавалося, думав важку думу (За В. Земляком).

Поетична хвилинка. - Прочитайте вірш. У якому значенні вживається займенник Ви? Зверніть увагу на форму дієслова при цьому займеннику. Матері Свій перший крок не пам’ятаю, Не пам’ятаю перший звук, Та серцем і душею знаю — Вони із материнських рук. І я увесь з її безсоння, З її тяжких тривожних літ. Оці натруджені долоні Мені подарували світ… І скільки раз в годину скрути, Коли хилилась голова, Мені хотілося почути Її, як хліб, святі слова. Як добре, що в хвилину зламу, 62

Ви серце живите моє. Спасибі Вам, старенька мамо, Що Ви на світі просто є! П. Ярмолик - У яких випадках займенник ви вживається в пошано ввічливому значенні? Як він пишеться?

Лінгвістичний практикум. - 1. Перепишіть, підкресліть питальні і відносні займенники, позначте їх відмінок. Зразок: А чого (Р. в.) тобі, пташко, не співати? Чий сад? — Няньку! Де ви? — від хати гукнув Василько. Пригара не озвався. Він зник у слив’янку. Хлопець пішов у пошуках поза хату. Побачив на землі гілля й від дерева до дерева побрів, доки батька не знайшов. — Няню! А що ви тут робите? — А ти не видиш? — Для чого ви їм обтинаєте? — Кому це «їм»? — А тим, що після нас тут будуть… — Як, синку, для чого?.. Тут будуть люди! А де би я не був, хто би тут не жив, хто би звідси яблучко чи грушку не з’їв, кожен порядний чоловік буде пам’ятати, що сад на Згарищі залишився од Пригар. А цей сад довіку-віків буде і моїм!.. (І. Чендей). Довідка: няньку, няню (діал.) — батьку, батько, тато. Творче конструювання. - 1. Складіть речення з наведеними займенниками так, щоб вони були в одних питальними, а в інших — відносними. Хто, що, який, чий, чиє, котрий, котре, скільки. 63

- 2. Переробіть речення так, щоб питальні займенники стали відносними. Поясніть, яку роль вони виконують у складному реченні. Поясніть розділові знаки у складних реченнях. Зразок: Які професії у вашій родині спадкові? — Учитель запитав, які професії у нашій родині спадкові. 1. Що тобі подобається в природі? 2. У якому настрої найчастіше перебуває ваш улюбленець? 3. За якими ознаками ви це визначаєте? 4. Яке враження викликає тваринка у ваших друзів? 5. Чим саме поліпшує тваринка ваш настрій? 6. Скільки йому років? 7. Чому ви вважаєте його гарним, граційним, прекрасним?

Робота з текстом. - 1. Вибірковий диктант. Випишіть заперечні займенники в одну колонку, а неозначені — в другу. Колодязь в степу Неподалік Горпищенкової кошари, на сув’язі звивистих степових доріг стоїть чабанський колодязь. Після кожної війни цей колодязь чистять. Після першої війни витягували з колодязя одне залізяччя, після другої — інше, а після третьої… «Та хай вона щезне, — думає Горпищенко-чабан, працюючи біля колодязя, — хай краще ніхто її не бачить, бо після неї, мабуть, і чистити було б нічого, всі колодязі в світі повигоряли б…». З самого

рання трудяться

вони удвох

з Корнієм, замінюють трос,

примуцьовують до нового своє незвичайне, червоне, як жар, цебро, зроблене з оболонки казна-чиєї морської торпеди. Ціле літо ллється з цієї торпеди вода в ринву, і чабани п’ють із цієї торпеди, ще й проїжджий який-небудь — чи то буде механік котрийсь з автолітучки, чи агроном чийсь, чи зоотехнік, що роз’їжджає по степу своєю бідаркою, — буває, спеціально заверне сюди, зробить гак, щоб напитись… 64

А чабан Горпищенко тільки радіє в душі, дивлячись, як люди смакують його водою, бо її ніскільки не меншає від того, що її все літо беруть і беруть (О. Гончар). - 2. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис займенників. Визначте їх відмінок. (Ні) що на Землі не вічне, навіть континенти. Щільно притиснуті одна до одної плити, з яких складається земна кора, повільно переміщуються. Відстань між (де) якими з них — сто і тисяча кілометрів. (Де) котрі з плит несуть на собі континент, як наприклад, північноамериканська платформа. (Будь) які рухи плит земної кори не проходять безслідно. Коли які (сь) краї плит черкаються один об один, відбуваються землетруси. Проте (ні) хто не може точно сказати, коли це станеться (Н. Ленц). - Поясніть правопис префіксів. - Визначте стиль тексту, свою думку аргументовано доведіть.

Лінгвістичний практикум. - 1. Перепишіть займенники з прийменниками, розкриваючи дужки. Поясніть правопис. Де (в) чому, на (чому) не будь, до (де) кого, будь (у) кого, від (аби) кого, казна (на) що, аби (з) ким, ні (з) ким, хтозна (з) ким, з (казна) чим, ні (на) якому, для (чого) сь, ні (до) чийого, ні (в) чому, будь (у) чиїх, на (де) кому. - 2. Запишіть, розкриваючи дужки (на картці). 1. Нехай (ні) хто не половинить твоїх земель, не розтинна, бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна (Д. Чередниченко). 2. (Де) хто вдає багача, що (ні)чого не має… (Біблія). 3. За який (сь) час Бог знову посилає янголів за святим Миколою. — Нема його, — кажуть янголи, — на землі кого (сь) від пожежі рятує (О. Воропай). 4. Хтозна (з) яких часів дійшли ті перекази про лелеку до нас (О. Воропай).

Гра «Ви нам слово, ми вам — десять». - Одна команда називає займенник, друга — продовжує цей ряд до десяти. Нікому … Дещо… Будь-чий… Хто-небудь… Ні про що … Казна-який… Аби котрий… Чийсь…

Лінгвістичний практикум. - 1. Визначте розряд займенників. Зразок: тобі (особ.) Мені, себе, такий, нічого, нічого, дехто, будь-якого, комусь, казна-чого, хтозна-чиїм, твоїм, їхній, цьому, кожного, всіма, собою, кого, своїм, стільки, аніхто, ніскільки. - 2. Складіть речення із займенниками, поясніть їх правопис. Де з ким; будь-кого; будь у кого; хтозна з чим; хтозна-чиїх; ні на чому; ніякому; ні в що. - 3. Запишіть речення, дібравши з дужок найбільш доцільний займенник. Свій вибір обґрунтуйте. Пастушки, зібравшись біля вогнища, починали розповідати (абищо, щось, що-небудь, казна-що, хтозна-що, дещо, будь-що). Раптом (хтось, хто-небудь, будь-хто, дехто, казна-хто) заводив пісню. Старші вели розмови про (якісь, будьякі, які-небудь, хтозна-які, казна-які, деякі, неабиякі) політичні події.

Робота з текстом. - 1.Перепишіть, ставлячи займенники, що в дужках, у потрібній формі. Визначте їх розряд, число і відмінок (по варіантах). Жага до малювання — Оце ж вона і є, Богданівка. — Яка Богданівка? — Рідне село (та) чарівниці Катерини Білокур! Ось тут, серед (ці) просторів, серед (ця) мальовничої природи, минало (вона) життя… Богданівка відкрила (вона) очі на (все) (оте) «цвітюще та зеленюще», на фантазію квітів… Богданівка дарувала дівчині (свій) радощі і смутки…, неспокій митця, жагу до творчості, нестримний потяг до «святого малярства». - 2. Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення .

Артстудія. - 1. Спробуйте описати картину Катерини Білокур «Буйна» словами. Зверніть увагу на кольори, форму квітів, розташування їх на картині (перший план, другий). - 2. Розкажіть, які картини вам подобаються. Що на них зображено? Яких художників ви знаєте? Чи бували ви на виставках картин? Якщо ви любите самі малювати, то що вас захоплює?

Лінгвістичний практикум. - Поставте наведені займенники в родовому й орудному відмінках і складіть з ними речення. Яка особливість відмінювання займенників той, ці? Той, ця, все, кожний, сам, жоден, їхній, ці. 67

Творче конструювання. - 1. Випишіть словосполучення «присвійний займенник + іменник». Від чого залежить рід, число і відмінок займенника? Футбол мене виховує Щосекунди, твердять невгамовні статисти, на земній кулі злітають у повітря п’ятдесят тисяч футбольних м’ячів. Можна лише уявити гігантську хвилю радості й насолоди, яку приносить людям ця найпопулярніша гра. У нашій країні футбол — також гра всенародна. За першість борються десятки команд не тільки дорослих, а й малих футболістів. Футбол — мій улюблений спорт. Адже футбол не тільки розвиває ваші м’язи, а й виховує зібраність, уміння мобілізувати фізичні й духовні сили для досягнення мети. У нашій школі п’ять футбольних команд хлопців і одна дівчаток. Серед футболістів немає відстаючих у навчанні. Працелюбство, чесність, воля і витримка — їхні найкращі риси. Свої досягнення ми пов’язуємо зі спортом. Футбол виховує справжніх людей (М. Дорошенко). - 2. Визначте синтаксичну роль присвійних займенників.

Список використаної літератури 1. Авраменко О.М. українська мова, Збірник диктантів 5-7 класи. – К.: Грамота, 2012. 2. Бєляєв О.М., Симоненкова Т.П., Симоненкова Л.М., Ярмолик А.В. Українська мова. – К.: Педагогічна думка, 2001. 3. Дідук Г.І. лінгвостилістичні та комунікативно ситуативні вправи на уроках української мови у 5-7 класах. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2004. 4. Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Видавнича група «Основа», 2007. 5. Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах: модульний курс: Посібник для студентів пед. університетів та інститутів / Кол. авторів за ред.. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2011. 6. Рудницька О. Нетрадиційні завдання з української мови 5-9 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. 7. Савчук Наталія. Навчальна гра на уроці. – К.: Шк. Світ, 2007. 8. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. 9. Солодуна Л. Розвиток пізнавальних інтересів на уроках мови// Укр. мова та літ., 2002. 10. Литвин І.В. Українська мова. Тести, вправи, творчі завдання 5-11 клас. – К.: «А.С.К.», 2002. 11. Жур Ж., Сулима Н. Українська мова. Довідник. – Тернопіль.: «Підручники і посібники», 2012. 12. Сологуб Н.М., Марчук Л.М., Лупійчук А.В. Орфографічний та пунктуаційний тренінг з української мови. Навчальний посібник. – Кам’янець-Подільський.: «Абетка», 2006. 13. Ткаченко Є.М. Українська мова. Пунктуація : правила, вправи диктанти: Навчальний посібник. – Х.: Консум, 2001. 14. Орфографічний словник української мови. – К.: Видавництво «Довіра», 1994

Для нотаток ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ 70