h-4-um by sloven

Вправа 1 (сторінка 4)

1. Розгляньте малюнок і виразно прочитайте вірш.

Рідна мово, зелена діброво! (Розповідне окличне речення)

Чую пісню твою запашну. (Розповідне неокличне речення)

Ти квітуєш пелюстками слова. (Розповідне неокличне речення)

Я листочок в твоєму саду. (Розповідне неокличне речення)

2. І варіант перебудуйте третє речення в спонукальне з окличною інтонацією; II

варіант побудуйте графічну модель останнього речення,

Читаємо схему: в неокличному (в

них 4 самостійних частин мови (довгі риски) і

Вправа 2 (сторінка 4)

1. Спиши буквосполучення. Зі складів

Слово, слова.

2. Спиши прислів’я. Поясни, як ти

слова

1. Прочитайте поетичні рядки. Випишіть слова, які вживаються в повсякденному

мовленні.

Слова з повсякденного мовлення: є, на, землі, такі, слова, старіють, буря, вітер, вода, сонце, трава, душа, німа, словам, нема.

2. Доповніть ряд виписаних слів власними прикладами.

Власні приклади: парта, учень, мама, день.

4 (сторінка 5)

слова.

- Добрий день, Іване Петровичу!

- Добрий день, Василько! Бачу, що ти сьогодні поспішаєш.

- Так, бо спізнююся на урок.

- Не буду тебе затримувати. Хороших тобі оцінок.

- Дякую. До побачення.

- Бувай.

---------------------------------------------------

- Маринко, привіт!

- Привіт, Іване.

- Куди ідеш?

- До подруги Софійки.

- Ідемо разом, бо я прямую до її брата.

II варіант у яких випадках замість

- Добрий день, бабусю?

- Привіт, моя дорогенька Оленочка!

- Як справи у мами й тата?

- Та все добре!

- А що нового у тебе?

- Вчора з усім класом їздили на екскурсію.

- А де ви побували?

- В Олеському замку. Я принесла наші фотографії.

- Чи не можеш ти, Оленочко, мені подати окуляри.

- Залюбки. Ось, тримайте.

- Тепер показуй. Мені хочеться усе

- Привіт, Іване!

- Привіт!

- Йдеш сьогодні на річку?

- Так.

- Я теж збираюся поплавати. Підемо разом?

- Звичайно. Я тобі зателефоную. Бувай. - Тоді до зустрічі, як

Вправа 7 (сторінка 6)

1. Спиши. У кожній групі слів знайди і

«зайве» слово. Обґрунтуй свій вибір.

а) Глас, звук, голос, шум, шепіт. («зайве» слово-діалект глас)

б) Область, місто, район, повіт, селище. («зайве» слово-діалект повіт)

в) Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня. («зайве» кравчиня, бо не є іншомовним)

2. Пригадай, у яких творах української літератури

слова.

Старі слова вживаються у фольклорі: народних казках, легендах,

1. Яке значення має мова

Значення мови надзвичайно

не розумієш.

Вправа 8 (сторінка 7)

2. Пригадайте, за якою

заголовок.

«Айстри», «Квіти останнії», «Айстри

Вправа 9 (сторінка 7)

Яка твоя найулюбленіша

ТЕКСТ

до твору. Доберіть

та світло.

Вправа 10 (сторінка 7)

1. Із поданих складів утвори і

частин мови належать ці слова? Частини мови, якими змальовано

дієслово), животрепетним (яким?, прикметник), вогнем (чим?, іменник),

2. Доведіть, що це оповідання є текстом.

було дізнатися, що для древніх греків і римлян мальва була салатом.

3. Порівняй тексти про мальви (вправа 11 і вправа 12).

описує квіти, а який подає точні наукові відомості?

Текст у вправі 11 художньо описує квіти, у

4. Поміркуй, який заголовок можна дібрати до тексту Алли Коваль.

Вправа 13 (сторінка 9)

1. Прослухай вірш

2. Добери до вірша заголовок.

рук?», «За світ без сліз»,

думка.

Вправа 14 (сторінка

Байдужий, байдужа, чуйний, чуйна.

Тема:

Головна думка: не бути байдужим.

3. Поясніть, як ви розумієте значення вислову «до горла підкотилася грудка».

До горла підкотилася грудка – несподіване відчуття душевного болю, образи.

4. Що ж так образило Катрусю? Чому вона гірко заплакала?

запитання кількома

Вправа 17 (сторінка 11)

1. Прочитай текст. Добери до нього

Вправа 18 (сторінка 11)

§ 4. Будова тексту

1. Прочитай і відгадай загадку.

Гриби.

2. Які слова допомогли тобі здогадатися, що описуються гриби? До яких частин мови належать ці слова?

Парасолі (що?, іменник), маленькі (які?, прикметник), смачні (які?, прикметник).

3. Якому слову загадки відповідає дана звукова модель?

Виростають.

Вправа 19 (сторінка 12)

1. Із поданих складів утвори і запиши слово.

Підберезовики.

2. Чому ці гриби отримали таку назву?

Гриби отримали таку назву, бо живуть у симбіозі з деревами березами.

3. Розглянь малюнок і спиши речення. Установи зв’язок слів у ньому.

Ростуть опеньки у тумані серед сосонок і

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) опеньки (що роблять?) ростуть; ростуть (де?) у тумані; ростуть (де?, серед чого?) серед сосонок і беріз.

Основа речення (головні члени речення): ростуть опеньки.

Словосполучення: ростуть у тумані, ростуть серед

Однорідні другорядні члени

Вправа 20 (сторінка 12)

2. Знайди в

з випадків? Доведіть свою думку.

І варіант. Розповідь про дивовижу, яку можна побачити в горах у грибну пору.

IІ варіант. Розповідь про те, як утворюються грибні струмочки в горах. III варіант. Міркування про те, чому

струмочками.

Вправа 22 (сторінка 13)

Пригадай, як будують тексти (розповідь,

користуйся таблицею (с. 14).

Розповідь «Моя вишня…»

Опис «Опис куманця»

Міркування

Вправа 23 (сторінка 14)

1. Виразно прочитай уривок

виконують у тексті?

тексті чотири абзаци.

2. Продовж текст-розповідь.

Вправа 24 (сторінка 15)

1. Прочитай і відгадай загадку.

Річка.

2. Полічи, скільки в загадці іменників, прикметників, дієслів. Чому іменників

найбільше? Яку картину змальовують іменники в нашій уяві? У реченні п'ять іменників (джерела, лугами, полями, лісами, моря), один прикметник (дрімучими), два дієслова (вибігла, допливла). Визначаємо самостійні частини мови за питаннями: вибігла (що зробила?,

(прийменник) джерела (чого?, іменник) і (сполучник)

(чим?, іменник), та (сполучник) полями (чим?, іменник), та (сполучник) дрімучими (якими?,

лісами (чим?, іменник) — аж (частка) до (прийменник) моря (чого?, іменник)

(що зробила?, дієслова).

Вправа 25 (сторінка 15)

Вправа 26 (сторінка 15)

Мета другого висловлювання – образно розказати про річку Прут, використовуючи художні засоби. Слова, які допомагають «почути» й «побачити» гірську річку:

стрічкою в'ється Прут, пливе широко, розмашисто, журливо шепотить

Вправа 29 (сторінка 17)

2. Про кого так кажуть? Поясни, чому ти так

Пропав, як камінь у воді.

Вправа 30 (сторінка 17)

1. Прослухай музику

2. Запиши

без руху риби чекають весну.

Так вони можуть пережити холодну зимову пору.

Вправа 33 (сторінка 18)

1. Прочитай і порівняй тексти. Визнач їх типи.

Текст 1 – розповідь.

Текст 2 – опис.

2. До першого тексту добери і запиши заголовок.

«Наша вербичка», «Вербичка біля річки», «Як ми садили вербичку».

3. Передай зміст другого тексту одним реченням. Запиши його

Юні охоронці річок дбають про облік водойм, вивчають їх флору та фауну, патрулюють, проводять спостереження

Вправа

1. Прочитай. Поміркуй, як

Не смітити.

2. Доповни і запиши віршовані

до вірша заголовок.

«Річка-річечка», «Порятуємо річку», «Майбутні

Порятунку благає ріка,

бо не дбає байдужа рука.

Річко-річечко, постривай,

підрости нам трішечки дай.

Ми очистим твої береги —

стане нам і завзяття, й снаги

Будеш ти блищати, як скло,

всім даруючи втіху й тепло. Завдання і запитання для повторення

1. З яких частин складається текст?

Зачин, основна частина, кінцівка.

Вправа

4. Перебудуй

Слід читати емоційно, зворушено, піднесеним голосом.

5. Перебудуй

прочитай це речення. Осене, щедра мати, сотнями

Питальні

Спонукальні Чергові, старанно приберіть у класі.

Вправа 37 (сторінка 21)

1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед цих слів є «зайвим»? Чому?

Сад, садівник, садом.

Спільнокореневі слова: сад, садівник. «Зайве» слово садом (відмінкова форма слова сад).

Вправа 38 (сторінка 22)

1. Прочитай текст. Як ти розумієш вислів «викохав садок»?

Вислів «викохав садок» можна розуміти «виростив дерева у садку».

2. Придумай і запиши декілька запитань до першого речення.

Хто викохав садок? Що викохав

завдяки

декількох дієслів-присудків?

(Що?) яблука (що роблять?) визирають, сміються, наливаються.

Основа речення: визирають яблука, сміються, наливаються, спіють.

Однорідні присудки: визирають, сміються, наливаються, спіють.

✔Перебудуй це речення в спонукальне і запиши.

Визирайте, яблука, з-поміж листя, смійтеся

затаїв. Таке диво! Яблуко на самісінькому

світанку.

— Ну, що ж, тепер яблуко твоє,

— Ні, дідусю…

Спонукальне окличне Ні, відповів

(Що?) осінь (що зробила?) притрусила.

Основа речення: осінь притрусила.

Вправа 41 (сторінка 23)

1. Спиши слова та прислів’я.

Кетяги, багрянець, намисто.

2. Установи зв’язок слів у реченні. Скільки в ньому присудків? Як голосом і на

письмі передати інтонацію перелічення?

(Що?) жовтень (що робить?) ходить, виганяє;

ходить (де?) по краю;

виганяє (кого?) птахів;

виганяє (звідки?) із гаю.

Основа речення: жовтень ходить, виганяє.

Однорідні присудки: ходить, виганяє.

На письмі інтонація перелічення відображається комами, в усному мовленні – паузами.

3. На які питання відповідають другорядні члени речення? З якими словами

зв’язані?

Ходить (де?) по краю; виганяє (кого?) птахів; виганяє (звідки?) з гаю.

Словосполучення: ходить по

Вправа 42 (сторінка 23)

2. Як змальовано осінь композитором

Обґрунтуй свою думку. Осінь зображена образно,

(означеннями-прикметниками,

засобами (мелодією, темпом, тональністю).

3. Постав запитання

зв’язок слів у першому реченні.

Зачин Скрізь, куди

Основна

Вправа 43 (сторінка 24)

Відтінки червоного

Відтінки жовтого кольору: золотисті, жовтогарячі, оранжеві.

2. Складіть художній опис

своїм засохлим листям, ніби хизуючись своєю силою. Осінній букет

Вправа 44 (сторінка 24)

1. Прочитай речення. Пошир його другорядними

подану нижче схему. Листочки кружляють.

…, …, …, ___, === … … .

(Які?) жовтогарячі, багряні, брунатні

Жовтогарячі, багряні, брунатні

Жовтогарячі, багряні,

Зв'язок слів у реченні

Основа речення: листочки

Словосполучення:

осінньому лісі.

Однорідні другорядні члени речення: жовтогарячі,

Однорідні другорядні члени: (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з

василечку.

Питання, на які відповідають другорядні члени речення: (куди?) у садочок; (кому?) собі; (що?) віночок; (з чого?) з рутоньки, з м'ятоньки, з барвіночку, з василечку; (якого?)

хрещатого; (якого?) запашного.

Вправа 47 (сторінка 25)

1. Спиши слова. Яке слово в цьому ряду «зайве»? Поясни, чому.

В'ють, в'яжуть, зав'яжуть. «Зайве» неспоріднене слово в'ють.

3. Підкресли слова, які відповідають на одне й те саме питання і

одного слова.

Заквітчай голову дівочу

лілеями та тим рясним

червоним маком.

Заквітчай (чим?) лілеями, маком.

Вправа 48 (сторінка 26)

1. Прочитай речення.

Зв'язок слів у реченні

(що?) волошки, чорнобривці, барвінок.

Основа речення: дівчата збирають.

Словосполучення: збирають волошки, чорнобривці, барвінок.

Однорідні другорядні члени речення: волошки, чорнобривці, барвінок.

У реченні три другорядних члени речення відповідають на питання що?

(Хто?) Оксанка, Марися, Наталя (що роблять?) ходять, в’ють.

Основа речення: Оксанка, Марися, Наталя, ходять, в’ють.

Однорідні підмети: Оксанка, Марися, Наталя.

Однорідні присудки: ходять, в’ють.

Вправа 50 (сторінка 26)

2. У яких видах творчості українки досягли високої майстерності?

Види творчості: література, живопис.

3. Знайди і випиши речення з однорідними головними членами. Якими

речення вони виступають?

Наші дівчата плетуть

другорядні члени речення. У плетенні вінків в Україні досягнено не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та

мережанні

(У чому?) плетенні, вишитті, тканинні, мережанні. Однорідні

Дівчата майстерно добирають

було.

(Що роблять?) добирають, комбінують. Однорідні присудки. (Що?) барву, форму. Однорідні

4. Поясни правопис

Вправа 51 (сторінка 27)

зв’язок слів у цьому реченні.

Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

Маки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

Маки, (що?) ромашки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

Маки, ромашки, (що?) волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом. Маки, ромашки, волошки пломеніють червоним, сизим, білим цвітом.

Зв’язок слів у реченні (що?) маки, ромашки, волошки (що роблять?) пломеніють;

пломеніють (чим?) цвітом; цвітом (яким?) червоним, сизим, білим.

§ 9. Поєднання однорідних членів речення сполучниками

Вправа 52 (сторінка 27)

2. Яким настроєм пройнята пісня? З якою

якої частини мови вони належать? Визнач їх час та число.

Настрій пісні: піднесений, радісний.

Дієслова вжито з метою римування, зображення весільного

Ой що ж там по нових сінях палає (теп. ч., одн.)? На молоденькій з барвінку вінок сяє (теп. ч., одн.)

Визначаємо час дієслова за питанням: палає (що робить?, теп. ч.), сяє (що робить?, теп. ч.)

Визначаємо число дієслова за допомогою особового займенника або пов’язаного

слова: палає (воно що робить?, одн.), сяє (що він/вінок робить?, одн.)

Вправа 53 (сторінка 27)

1. Прочитай. Із поданих складів утвори і запиши слова.

Весілля, весіллячко, весільні.

2. Які це слова? Познач у них корінь.

Примітка: корінь

Весілля, весіллячко, весільні.

3. Спиши речення. Поясни вживання розділових знаків.

Зелений барвінок є символом нев'янучого кохання, безсмертя.

Зв’язок слів у реченні за питаннями: (що?) барвінок (що робить?) є; є (чим?)

символом; символом (чого?) кохання, безсмертя; барвінок (який?) зелений; кохання (якого?) нев’янучого.

Основа речення (головні члени речення): барвінок є.

Словосполучення: символом кохання, безсмертя; зелений барвінок; нев’янучого

кохання.

у реченні за питаннями: (хто?)

(що роблять?) сходяться, співають, виплітають; сходяться (коли?) напередодні; напередодні (чого?) весілля; сходяться (куди?) до хати; хати (кого?) молодої; співають (чого?) пісень; виплітають (що?) вінки; вінки (які?) весільні.

Основа речення: дівчата сходяться, співають, виплітають.

Однорідні присудки: сходяться, співають, виплітають.

Словосполучення: напередодні сходяться; напередодні весілля; сходяться до хати; хати

молодої; співають пісень; виплітають вінки; вінки весільні.

Вправа 55 (сторінка 28)

1. Прочитайте текст. Поставте запитання до кожного абзацу.

1) Що робить молодь у ніч на Івана Купала?

2) Як дівочі вінки віщують

2. Знайдіть речення з

на

або поблизу річки.

(Хто?) дівчата, хлопці (що роблять?) розкладають.

Основа речення: дівчата, хлопці розкладають.

Однорідні підмети: дівчата, хлопці.

Молодь танцює навколо того багаття, стрибає через вогонь.

(Хто?) молодь (що робить?) танцює, стрибає.

Основа речення: молодь танцює, стрибає.

Однорідні присудки: танцює, стрибає.

ІІ варіант.

Дівчата виплітають собі вінки, прикріплюють до них

ночі пускають ті вінки на воду. (Хто?) дівчата (що роблять?) виплітають, прикріплюють, пускають.

Основа речення: дівчата виплітають, прикріплюють, пускають.

Однорідні присудки: виплітають, прикріплюють, пускають.

І ось у темну купальську ніч на спокійній поверхні води пливуть вінки із золотистими

Вправа

(Що?) вінок (що робив?)

Охороняв (від чого?) ока, сили.

У реченні однорідні присудки (прикрашав, охороняв) протиставляються, тому

використаний сполучник а; однорідні другорядні члени (ока, сили) перелічуються, тому

розділені комою.

Цікаво, що в Давній Греції,

Греції,

реченні

сполучником і.

Щоб захистити

у море вінки.

(Хто?) рідні, друзі (що робили?) кидали.

Захистити (від чого?) бурі, нещастя.

У реченні однорідні підмети (рідні, друзі) перелічуються

другорядні члени (бурі, нещастя) протиставляються сполучником

Заголовок: «Дівочий вінок», «Оберіг».

Заголовок:

Вправа 57 (сторінка 29)

1. Прочитай

Реве та стогне Дніпр широкий.

(що?) Дніпр (що робить?) рве, стогне.

Однорідні присудки.

То реве, то стогне Дніпр широкий.

(Що?) Дніпр (що робить?) рве, стогне.

Однорідні присудки.

Тече вода в синє море, та не витікає (Що?) вода (що робить?) тече, не

витікає. Однорідні присудки.

Вправа 60 (сторінка 30)

Кома не ставиться, бо єднальний сполучник не повторюється.

Кома ставиться, бо єднальний сполучник

повторюється.

Кома ставиться завжди перед протиставними чи заперечними сполучниками а, але, однак, та (у значенні але).

2. Поміркуйте: І варіант у яких реченнях

Сонце йде і за собою день веде. (Що?) сонце (що робить?) йде і веде. Однорідні присудки. Кома не ставиться, бо єднальний сполучник і не повторюється.

А серденько соловейком щебече та плаче. (Що?) серденько (що робить?) щебече, плаче. Однорідні присудки.

Увечері посумую, а вранці заплачу. (Що зроблю?) посумую, заплачу. Однорідні

присудки.

Отакий-то Перебендя, старий

Перебендя (який?) старий, химерний.

Однорідні другорядні члени речення.

Заспіває весільної, а на журбу зверне. (що зробить?) заспіває,

присудки.

Кома не ставиться, бо сполучник

перелічення не повторюється.

Кома ставиться завжди перед протиставними сполучником

Кома не ставиться, бо сполучник та у

значенні перелічення не повторюється.

Кома ставиться завжди

3. Які члени речення називають однорідними?

Однорідні члени речення відповідають на однакове

слова.

4. Прочитай речення. Перебудуй його в спонукальне з

Облетіло літо листячком із клена (Богдан Чалий).

Облетіло літо листячком із клена. (Розповідне неокличне речення)

Облети, літо, листячком із клена! (Спонукальне окличне речення).

5. Прочитай речення. Побудуй до них схеми і встанови зв’язок слів.

Листочки летять, кружляють і тихо падають. _____, _____ і _____ _____.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) листочки (що роблять?) летять, кружляють, падають; падають (як?) тихо.

Однорідні присудки: летять, кружляють, падають.

Берізка красується платтячком

_____, _____ ______.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) берізка (що робить?) красується; красується (чим?) платтячком, вітами; платтячком (яким?) зелененьким; вітами (якими?) ніжними. Однорідні другорядні члени речення: платтячком, вітами.

Шумлять верхами дуби, берези, буки

Зв'язок слів у реченні

(що зробить?) спійма; (що робить?)

(що зробить?) буде; (що робить?) є.

Вправа 63 (сторінка 32)

1. Із поданих складів утвори і запиши спільнокореневі слова. До яких

вони належать? Доведи свою думку.

Спільнокореневі слова: жовтіє, жовтень, жовтий.

Частину мови визначаємо за питаннями: жовтіє (що робить?, дієслово), жовтень (що?, іменник), жовтий (який?, прикметник).

2. Спиши поетичні рядки. Підкресли іменники. Визнач їх рід.

Літає голуб (ч. р.), і чомусь так низько.

Мабуть, крило (с. р.) поважчало. Туман (ч. р.).

В однині визначаємо рід іменника за допоміжними словами: голуб (мій, він, ч. р.), крило (моє, воно, с. р.), туман (мій, він, ч. р.)

Вправа 64 (сторінка 33)

1. Прочитайте вірш. Скільки в ньому речень? Чому ви так вважаєте?

частин мови належать ужиті авторкою слова? 2. Розгляньте таблицю.

висновок, за якими ознаками ми розрізняємо частини

сполучник відрізняються від інших частин мови?

Великі хмари

речення)

Самостійні частини мови визначаємо

не ставиться.

Великі (які?, прикметник) хмари (що?, іменник) холодом (чим?, іменник) нагусли (що

зробили?, дієслово).

Червоне (яке?, прикметник) листя (що?, іменник) падає (що робить?, дієслово) в (прийменник) гаю (в чому?, іменник).

Летять (що роблять?, дієслово) у (прийменник) вирій (що?, іменник) дуже (як сильно?, прислівник) дикі (які?, прикметник) гуси (хто?, іменник), а (сполучник) я (хто?, займенник) слонам (кому?, іменник) привіт (що?, іменник) передаю (що роблю?, дієслово).

Вправа 65 (сторінка 34)

1. Прочитайте уривок із казки. Усно

1. Красується сосонка.

(яка?, прикметник) красуня (що?, іменник).

3. Знайдіть у тексті дієслова

Дієслова-синоніми: красується, величається. Дієслова-синоніми дозволяють уникнути повторень.

Вправа 66 (сторінка 34)

2. Які слова вжито в переносному значенні? До яких частин мови вони належать?

Листопад (що?, іменник) жовтню (чому?, іменник) син (хто?, іменник), а (сполучник)

зимі (кому?, іменник) рідний (який?, прикметник) брат (хто?, іменник).

Хоч (сполучник) листопад (що?, іменник) і (сполучник) не (частка) лютий (який?, прикметник), та (сполучник) спитає (що зробить?, іменник), чи (сполучник) вдягнений (який?, дієприкметник) і (сполучник) взутий (який?, дієприкметник).

На (прийменник) горобині (на чому?, іменник) й (сполучник) дубі (на чому?, іменник) багато (скільки?, числівник) плодів (чого?, іменник) — чекай (що роби?, дієслово) суворої (якої?, прикметник) зими (чого?, іменник). Доки (до яких пір?, прислівник) листя (що?, іменник) з (прийменник) вишень (чого?, іменник) не (частка) облетіло (що

дієслово), то (сполучник) хоч (сполучник) скільки (кількість чого-небудь,

дієслово) б (частка), він (хто?, займенник) не (частка)

іменника. Істоти (хто?) Неістоти (що?) птах (ч. р.) світання (с. р.), печаль (ж. р.), любов (ж. р.), жаль (ч. р.)

Рід іменника визначаємо за допомогою слів: птах (він, мій, ч. р.), світання (воно, моє, с. р.), печаль (вона, моя, ж. р.), любов (вона, моя, ж. р.), жаль (він, мій, ч. р.)

Вправа 68 (сторінка 35)

1. Спиши слова. Поміркуй, як їх можна згрупувати.

Добро, лихо, зло.

Антоніми: добро — зло. Синоніми: лихо, зло.

2. Спиши речення і встанови

виступають іменники?

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) добро (що робить?) перемагає;

перемагає (коли?) завжди;

перемагає (що?) зло.

Основа речення: добро перемагає.

Словосполучення: завжди перемагає, перемагає зло.

Добро – підмет, зло – другорядний член речення.

Вправа 69 (сторінка 36)

2. Складіть план та розкажіть казку в особах.

1. Збудувала Ластівка гніздечко.

2. Горобець заліз у чуже гніздо.

3. Ластівка благає непроханого гостя.

4. Шпакова порада Ластівці.

5. Ластівка виганяє чужинця.

6. Здивування ластівки і радість Шпака.

3. Що ж допомогло Ластівці позбутися

реченнями.

4. Випиши з тексту

кожній групі споріднених слів

Примітка: корінь

Гніздечко, гніздо

Горобець, Горобчику.

Пір’ячка, пір’їну.

Шпак, шпаківні.

Хатку, хатину.

Іменники-синоніми: гніздо,

70 (сторінка 37)

(чого?).

Відмінок іменника

Н. в. (називний відмінок) (є) що?

Р. в. (родовий відмінок) (нема) чого?

Д. в. (давальний відмінок) (даю) чому?

Зн. в. (знахідний відмінок) (бачу) що?

Ор. в. (орудний відмінок) (орудую) чим?

М. в. (місцевий відмінок) (у) чому?

Кл. в. (кличний відмінок) (агов) не відповідає на

Вправа 73 (сторінка 38)

1. Розгляньте таблицю.

2.Провідміняйте

Н. в. (є) хто? адресат

Р. в. (нема) кого? адресата

Д. в. (даю) кому?

Зн. в. (бачу) кого?

Ор. в. (орудую) ким?

М. в. (на) кому?

Кл. в. (агов)

Вправа 74 (сторінка 38)

1. Прочитай речення. У якому

відмінка? Чому ти так вважаєш?

адресату, адресатові

адресата

адресатові,

адресаті

адресате

Оксанко (Кл. в.), скажи лагідне, добре слово.

Оксанка (Н. в.) каже лагідне, добре слово.

адресатам

адресатів

адресатах

адресати

2. Яким членом речення виступає іменник у називному відмінку?

У називному відмінку іменник виступає підметом.

Оксанко (Кл. в., звертання у спонукальному реченні), скажи лагідне, добре слово.

(Н.

75 (сторінка 38)

Грамзапис думи «Смерть

козака, захоплення мужністю козацтва.

Вправа 77 (сторінка 40)

Спиши слова й поетичні рядки. Підкресли іменники,

Бандура, кобза, кобзар

Бандуристе, орле сизий!

Добре тобі, брате:

маєш крила, маєш силу,

є коли літати.

Вправа 78 (сторінка 40)

1. Прочитайте текст.

I варіант.

Тема тексту: розповідь

II варіант.

Мета

Заголовок,

безстрашні,

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) кобзарі (що робили?) несли; несли (що?) слово; несли (кому?) людям; слово (чого?) правди; кобзарі (які?) мудрі, безстрашні, високі; високі (чим?) духом.

Основа речення: кобзарі несли.

Словосполучення: несли слово; несли людям; слово правди; кобзарі мудрі, безстрашні,

високі; високі духом.

Однорідні другорядні члени речення (мудрі, безстрашні,

питання які? та пов’язані з іменником кобзарі.

Вправа 79 (сторінка 40) 1.

увагу,

Відмінок іменника (Допоміжні слова)

Н. в. (є) хто? що?

Р. в. (нема) кого? чого?

Д. в. (даю) кому? чому?

Зн. в. (бачу) кого? що?

Ор. в. (орудую) ким? чим?

М. в. (на, у) кому? чому?

Кл. в. (агов)

мам[а]

дол[я]

мам[и]

дол[і]

мам[і]

дол[і]

мам[у]

дол[ю]

мам[ою]

дол[ею]

мам[і]

дол[і]

мам[о]

дол[е]

граб[]

дядьк[о]

граб[а]

дядьк[а]

граб[у],

грабов[ові]

дядьк[у],

дядьк[ові]

граб[]

дядьк[а]

граб[ом]

дядьк[ом]

граб[і]

дядьк[ові],

дядьк[у]

граб[е]

дядьк[у]

іменників

дерев[о]

гор[е]

дерев[а]

гор[я]

дерев[у]

гор[ю]

дерев[о]

гор[е]

дерев[ом]

гор[ем]

дерев[і]

гор[і]

дерев[о]

гор[е]

Н. в. (є) хто?

що?

Р. в. (нема)

кого? чого?

Д. в. (даю)

кому?

чому?

Зн. в. (бачу)

кого? що?

Ор. в. (орудую)

ким? чим?

М. в. (на) кому?

карта

земля

карти землі коня учителя

карті

землі

карту

картою землею

чому? карті землі

Кл. в. (агов)

Вправа 81 (сторінка 43) 1. Прочитай.

Вправа 82 (сторінка 43)

1. Прочитай

2. Значення яких слів тобі

коню, коневі учителю, учителеві

коня

конем

тлумачного словника.

Лексичне значення невідомих слів литаври (музичний інструмент), цимбали (музичний інструмент), тулумбас (музичний інструмент), дуда (музичний інструмент),

Іменники, що

Вправа 83 (сторінка 43)

Прослухай

народних пісень ти знаєш?

Види

жниварські.

Вправа 84 (сторінка 43)

1. Спиши слова. Яке слово «зайве» в цьому ряду? Чому?

Скрипка, домбра, сопілка.

Скрипка (смичковий інструмент, працюють пальці руки), домбра (щипковий

казахський народний інструмент, працюють пальці руки), сопілка (духовий український

народний інструмент, працює ротова порожнина). «Зайве» слово скрипка (не є

народним інструментом). «Зайве» слово сопілка (потрібно направляти струмінь повітря).

2. Спиши образний вислів. Яке слово вжито

враження цим створюється?

Скрипка грає, серце крає... Слова в переносному значенні: скрипка

«уособлення» предмета, коли неістота набуває

3. Визнач, у яких відмінках ужито іменники.

Скрипка (Н. в.), серце (Зн. в.)

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) скрипка (що робить?) грає, крає; крає (що?)

серце.

Основа речення: скрипка грає, крає.

Словосполучення: серце крає.

Скрипка (що?, Н. в., підмет), серце (що?,

Вправа 85 (сторінка 44)

1. Прочитайте текст. Визначте,

вдарить

струнах. (Хто?) бандурист (що зробить?) сяде, вдарить. Основа слова: бандурист сяде, вдарить.

Бандурист (хто?, підмет, Н. в.)

Слухає бандуриста (Зн. в.) притихла громада. (Хто?) громада (що робить?) слухає; слухає (кого?) бандуриста.

Бандуриста (кого?, спрямована дія, Зн. в.)

Голос у бандуриста (Р. в.) лине чисто, ясно, натхненно. (Що?) голос (що робить?) лине; голос (кого?) бандуриста. (У) бандуриста (у кого?, приналежність, Р. в.)

Вправа 86 (сторінка 45)

2. Склади і запиши

Вправа 87 (сторінка 45)

1. Прочитай речення.

вправи 86?

Але з дівочих вуст (Р. в.) не злинув жоден звук (Н. в.).

Тоді в люті султан наказав замучити Кобзу.

Лиш доторкнувся меч ката до дівчини, як вона зникла. А на землю впав чудесний інструмент.

2. Запиши кінцівку легенди. Встанови зв’язок слів у виділеному реченні. Визнач, у яких відмінках ужито іменники. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) звук (що зробив?) не злинув;

звук (який?) жоден;

не злинув (звідки?, з чого?) з вуст; вуст (чиїх?) дівочих.

3. Поміркуй, чи міг би султан

свою думку.

Наказ, подібний до того,

Вправа 88 (сторінка 45)

1. Прочитайте текст.

з коментуванням.

Кетцаль — грошова одиниця Ґватемали. Ґватемалець, беручи

3. Визначте відмінок слова кетцаль у кожному реченні. Кетцаль (що?, підмет, Н. в.) —

ґватемалець (що робить?) пам’ятає. Беручи (що?) кетцаль. 4. Користуючись таблицею, порівняйте

Підібрали антоніми і синоніми до слова свобода

Антоніми: свобода — неволя, залежність.

Синоніми: свобода, воля, незалежність, самостійність.

Вправа 89 (сторінка 46)

1. Спиши слова. Яке з них є «зайвим» у цьому ряду?

Пам'ять, пам’ятний, м’ята. «Зайве» слово м’ята (не є спільнокореневими).

Орфограма: пам'ять, пам’ятний, м’ята (пишемо апостроф).

2. Спиши прислів’я. Як ти розумієш його зміст?

Знати й уміти — за плечима не носити. (Знання зменшують фізичне навантаження).

Вправа 90 (сторінка 47)

1. Прочитай текст і розглянь малюнок. Постав запитання до кожного

1) Що можна було купити за одну гривню в Київській Русі?

2) Коли знову з’явилися гривні?

2. Визнач рід та відмінок виділених іменників. За

на сс. 41–42.

Гривня (ж. р., Н. в.) з'явилася за часів Київської

Гривня (вона, моя, ж. р.) (Що?) гривня (що зробила?) з’явилися.

Гривня (що?, підмет, Н. в.)

За одну гривню (ж. р., Зн. в.) можна було

Гривня (вона, моя, ж. р.)

Гривню (за що?, наявний прийменник, Зн. в.)

Гривні знову з'явилися за часів

1919-1920 роках.

Відродження (воно, моє, с. р.)

Відродження (чого?, Р. в.)

Вправа 92 (сторінка 47)

1. Прочитай текст. Чому

Визнач число та відмінок іменників.

Під Черніговом (одн., Ор. в.) існувала навіть могила (одн., Н. в.), де, за легендою (одн., Ор. в.), був похований славетний герой (одн., Н. в.). І от у 1992 році (одн., М. в.)

українські археологи (мн., Н. в.) провели розкопки (мн., Зн. в.) на цьому місці (одн., М. в.).

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) археологи (що зробили?) провели;

археологи (які?) українські;

провели (що?) розкопки;

розкопки (де?) на місці; місці (чиєму?) цьому;

провели (коли?) у 1992 році.

14. Чергування

Вправа 96 (сторінка 50)

2. Випиши із загадки слова, що

Відмінки іменників: (у) вод[і] (М. в.), (у) вод[у] (Зн. в.) (У) воді (у чому?, М. в.), (у) воду (у що?, з прийменником, Зн. в) Вправа 97 (сторінка 50)

1. Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому Стіл, столик, століття. «Зайве» слово століття (не є спорідненим).

2. Прочитай і спиши прислів’я. Чому так кажуть? (Ти) хліб

стоїть

Які слова в ній римуються? До якої частини мови належать ці слова?

(що зроблю?, дієслово), дивлюся (що роблю?, дієслово?), маю (що роблю?, дієслово?), розмовляю (що роблю?, дієслово?), будую (що роблю?, дієслово?), бідую (що роблю?, дієслово?).

3. Підкресліть іменники, що відповідають поданим схемам. У яких відмінках ужито ці слова? І варіант Землі, небо

II варіант

Хати, рот

Вправа

1. Прочитай

Чи змінюється розмір луски? 2. У яких відмінках ужито виділені іменники? Випиши форми

Чергування приголосних звуків [к] — [ц']:

луску (Зн. в.) — (по) лусці (М. в.), рибки (Р. в.) — (на) рибці (М. в.).

Визначаємо відмінок іменника за питанням: луску (що?, другорядний член речення, Зн. в.), (по) лусці (по чому?, М. в.), (у) рибки (кого?, Р. в.), (на) рибці (на кому?, М. в.)

Вправа 104 (сторінка 52)

1. Розгляньте таблицю.

перед закінченням -і. Криги (ж. р., Р. в.), боком (ч. р., Ор. в.), хатка (ж. р., Н. в.), рибку (ж. р., Зн. в.), блискавка (ж. р., Н. в.), щука (ж. р., Н. в.), пліточка (ж. р., Н. в.).

Чергування приголосного звуку: криги — кризі, боком — боці, хатка — хатці, рибку — рибці, блискавка — блискавці, щука — щуці, пліточка — пліточці.

Чергування голосного звуку: боком – бік.

3. Дізнайся, що означає слово кушири.

Кушир — багаторічна трав'яниста рослина, що росте у воді; водяна кропива.

Вправа 107 (сторінка 53)

1. Прочитай текст. Спиши, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі.

Підкресли іменники,

кінцевих приголосних основи.

1. Прочитай

3. Спиши

визнач їх рід і відмінок, виділи основу й закінчення.

Ой я дівчин[а] (ж. р., Н. в.) Полтавк[а] (ж. р., Н.

в.): дівк[а] (ж. р., Н. в.) проста, не красива, з добрим серц[ем] (с. р., Ор. в.), не спесива.

Вправа 109 (сторінка 54)

1. Із поданих складів утвори і запиши

рілля, плаття, дядя;

Надія, мрія, Соломія.

Вправа 111 (сторінка 55)

1. Прочитай.

неперевершеним.

Талант (що?, підмет, Н. в.; мій/він талант, ч. р.) до пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) і потяг (що?, підмет, Н. в.; він/мій потяг, ч. р.) до музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.) передався Оксані (кому?, Д. в.; вона/моя Оксана, ж. р.) від батька (кого?, Р. в.; він/мій батько, ч. р.). Голос (що?, підмет, Н. в.; він/мій голос, ч. р.) дівчинки (кого?, Р. в.; вона/моя дівчинка, ж. р.) лунав усюди і долинув до вух (чого?, Р. в., мн.) учителя (кого?, Р. в., він/мій учитель, ч. р.) музики (чого?, Р. в.; вона/моя музика, ж. р.). Він допоміг їй здійснити мрію (що?, Зн. в.; вона/моя мрія, ж. р.). Виступи (що?, підмет, Н. в., мн.) співачки (кого?, Р. в.; вона/моя співачка, ж. р.) захоплювали глядачів (кого?, Р. в., мн.). Виконання нею пісні (чого?, Р. в.; вона/моя пісня, ж. р.) Наталки (кого?, Р. в.; вона/моя Наталка, ж. р.) з опери (чого?,

(кого?,

Хто посприяв організації першої виставки Катерини Білокур?

таланту художниці.

2. Випиши з тексту іменники жіночого

Виділи в них закінчення. Оксан[и], калин[и], виставк[и], Катерин[и], художниц[і].

3. Провідміняй слова Оксана, пісня.

Відмінок іменника

(Допоміжні слова)

Н. в. (є) хто?

Р. в. (нема) кого?

Д. в. (даю) кому?

Зн. в. (бачу) кого?

Ор. в. (орудую) ким?

М. в. (на) кому?

Кл. в. (агов)

Оксана (є) що?

Оксани (нема) чого? пісні

Оксані (даю) чому?

Оксану (бачу) що? пісню

Оксаною (орудую) чим?

Оксані (на) чому? пісні

Гордо, мов княгиня (ж. р., Н. в.),

ходить нічка (ж. р., Н. в.) синя

в золотій короні (ж. р., М .в.),

з місяцем (ч. р., Ор. в.)

в долоні (ж. р., М. в.)... З місяцем (ч. р., Ор. в.) в долоні (ж. р., М. в), у косі (ж. р., М. в.) з зірками, в дзвоні-передзвоні (ч. р., М. в.) із колядниками.

Вправа 114 (сторінка 56)

Спиши слова. Яке з них «зайве» в цьому ряду? Чому?

Сатурн, Уран, Місяць. «Зайве» слово Місяць

планети.

Вправа 115 (сторінка 57)

2. Провідміняй виділений іменник. За якою таблицею

відмінкових закінчень цього слова?

Відмінок

іменника (Допоміжні слова)

питання

Н. в. (є) що? супутник

Р. в. (нема) чого? супутника

Д. в. (даю) чому? супутнику, супутникові

Зн. в. (бачу) що?

Ор. в. (орудую) чим?

М. в. (на) чому?

Кл. в. (агов)

Вправа 116 (сторінка 57)

супутник

супутником

супутнику, супутникові

супутнику

1. Спишіть, уставляючи пропущені закінчення.

Протягом (чого?) оберту, вивчення (чого?)

під’їхали (до чого?) до аеродрому, кільця (чого?) Сатурна, червоний

(чого?) Марса, фази (чого?) Місяця.

сплять... А над левад[ою] (Ор. в.)

місяць, дивлячись, завмер: стрімголов із неба падають

зорі в зарості озер.

Визначаємо відмінок іменника за питанням: левадою (чим?, Ор. в.)

Вправа 119 (сторінка 58)

1. Спиши слова. Поміркуй, як вони утворилися.

Складений іменник

від двох слів: небо, схил.

Складений іменник

від двох слів: зорі, падають.

Вправа 120 (сторінка 58)

2. Поставте подані іменники

121 (сторінка 59)

Марією.

Вправа 123 (сторінка 5

Вправа 124 (сторінка 60)

сузір’я,

пишемо з великої букви.

2. Побудуй звукову

Вправа 126 (сторінка 61)

приголосний звук), шляхом (він/мій шлях,

звук), Україною (вона/моя

Вправа 127 (сторінка 62)

Спиши. Постав іменники,

Н. в. (є) що?

Р. в. (нема) чого?

Д. в. (даю) чому?

Зн. в. (бачу) що?

Ор. в. (орудую) чим?

М. в. (на) чому? ночі

Кл. в. (агов)

ноче

В орудному відмінку подвоєння приголосного звуку, бо в Н. в. однини

закінчується одним приголосним звуком [н і ч]

Вправа 129 (сторінка 62)

1. Спиши слова. Доведи, що вони є спорідненими.

Споріднені (спільнокореневі) слова: любити, улюблена, любов.

Слова мають однаковий корінь (люб-), лексичне значення пов’язане, виражені різними частинами мови: любити (що робити?, дієслово), улюблена (яка?, прикметник), любов (що?, іменник).

2. Провідміняй іменник любов. Спробуй

орудному відмінку.

Відмінок іменника

(Допоміжні слова)

Н. в. (є) що?

питання Жіночий рід (нульове

любов

Р. в. (нема) чого? любові

Д. в. (даю) чому?

Зн. в. (бачу) що?

Ор. в. (орудую) чим?

М. в. (у) чому?

любові

Кл. в. (агов) любове

В орудному

приголосним звуком [в]: [л' у б о в]

Вправа 130 (сторінка 63)

2. Провідміняйте

пишеться апостроф.

Відмінок

Н. в. (є) що? мати

Р. в. (нема) чого?

Ор. в. (орудую) чим?

М. в. (у) чому?

основа

закінчується

одним

приголосним

звуком

основа

закінчується

звуковий

Вправа 132 (сторінка 64)

Запиши подані іменники в орудному відмінку

поясни їх правопис.

Мам[ою], груш[ею], хат[ою], річч[ю], лілі[єю], вірніст[ю], пічч[ю], хоробріст[ю], відданіст[ю], мілл[ю], зеленн[ю], чест[ю], подорожж[ю].

Звуковий розбір слова:

Вправа 134 (сторінка 64)

2. Спишіть речення. Визначте відмінки виділених іменників.

закінчення.

Духовне спілкування з природою дає людин[і] (Д. в.) крила для творчост[і] (Р. в.). Вона

виливається в літератур[і] (М. в.), музиц[і] (М. в.), живопис[і] (М. в.), архітектур[і] (М. в.), хореографі[ї] (М. в.) і театрально-цирковому мистецтв[і] (М. в.).

Вправа 135 (сторінка 65)

Із поданих складів утвори і запиши слова. Знайди в тлумачному словнику, що

означають ці іменники.

Хореографія — мистецтво створення танцю й танцювальних вистав.

Балет — 1. Вид театрального мистецтва, що поєднує танець,

задум. 2. Театральна

міміки й музики. 3. Колектив артистів,

Вправа 136 (сторінка 65) 1.

відмінок (на, в, у) кому? чому?

театр театр[у] (в) театр[і] артист

(на) артист[і] (на) артистов[і]

цирк цирк[у] цирк[ові] (у) цирк[у]

(на) виконавц[ю]

(на) виконавц[і] (на) виконавц[еві]

Вправа 137 (сторінка 65)

Вправа

Дивлюсь

(Хто?) я (що роблю?) дивлюсь, гадаю.

Основа речення (головні члени рівняння): я дивлюсь, гадаю.

Однорідні присудки: дивлюсь, гадаю.

Я б землю покинув і в небо злітав... (Хто?) я (що зробив би?) покинув, злітав.

3. Випиши іменник,

Крилець[] (мн.) — крильц[е] (одн.)

Вправа 141 (сторінка 67)

1. Із поданих складів

числами?

Веселощі, сміливість.

(вживається тільки

2. Спиши речення.

Науковці припускають, що між Марсом і Юпітером

пролягав шлях планети Фаетон.

Деякі вчені вбачають причину

загибелі Фаетона

в тому, що Марс і

Юпітер, притягаючи планету

кожен у свій бік, розірвали її.

Існує навіть думка, що мешканці

Фаетона,

ведучи між собою жорстокі

війни, застосовували

дедалі страшнішу зброю, аж поки не

підірвали

свою планету.

Вправа 144 (сторінка 69)

2. Яка

сміливець Фаетон?

Віковічна мрія

(хто?) науковці (що роблять?)

(хто?, підмет, Н. в.)

(хто?) вчені (що роблять?) вбачають

Вчені (хто?, підмет, Н. в.)

(хто?) мешканці (що робили?) застосовували

ведучи (що?) війни

Мешканці (хто?, підмет, Н. в.)

Війни (що?, другорядний член речення, Зн. в.)

Сміливець Фаетон нагадує міфічного героя Ікара.

3. Випиши

відмінок.

Кон[ей] (Р. в.), чудовиськ[а] (Н. в.), рук[и] (Н. в.), віжк[и] (Зн. в.), кон[і] (Н. в.)

Вправа 145 (сторінка 70)

1. Розглянь репродукцію картини відомого українського

поетичні рядки. Які почуття вони пробуджують?

Почуття: замилування, спокою, радості.

2. Випиши з вірша іменники,

в. чому (даю)

Зн. в. що? (бачу)

в. чим?

Долина (вона, одн.) — долини (що?, вони, мн.), річка (вона, одн.) — річки (що?, вони, мн.), поле (воно, одн.) — поля (що?, вони, мн.), ліс (він, одн.) — ліси (що?, вони, мн.). Вправа 147 (сторінка 71)

1. Поставте подані нижче іменники в родовому, давальному, орудному і місцевому відмінках, використовуючи за потреби прийменники: для, біля, до, серед (із Р. в.);

над, під, між, за (з О. в.); у, на, по (з М. в.). Виділіть закінчення. Зробіть висновок.

І варіант. Іменники чоловічого роду

Н. в. Р. в. Ор. в. М. в.

Прийменники

(для, біля, до, серед)

прийменники (над, під, між, за)

прийменники (у, на, по)

ліси до ліс[ів] над ліс[ами] у ліс[ах]

водограї біля водогар[їв] за водогра[ями] на водогра[ях]

ІІ варіант. Іменники жіночого роду в множині:

Н. в. Р. в. Ор. в. М. в.

прийменники (для, біля, до, серед)

прийменники (над, під, між, за)

прийменники (у, на, по)

верби біля верб[] над верб[ами] на верб[ах]

заметілі до заметіл[ей] за заметіл[ями]

варіант. Іменники середнього роду

Н. в. Р. в. Ор. в. М. в.

прийменники (для, біля, до, серед)

прийменники (над, під, між, за) прийменники (у, на, по)

озера біля озер[] за

поля серед пол[ів]

Вправа 148 (сторінка 71)

Прочитай текст. Запиши

полях, городах, у садах?

пол[ях], город[ах], у сад[ах] селян[и] вирощують зернові культур[и], овоч[і], фрукт[и], ягод[и]. Яких свійських тварин розводять?

твар[ин]:

Вправа

рум'янилися ягідки (Н. в.)

(Н. в.).

(М. в.) огірочки (Н. в.). Під обгорнутими землею кущами (Ор. в.) причаїлася

картопля.

Завдання і запитання для повторення

1. Яка частина мови називається іменником?

Іменник — самостійна частина мови, що називає предмет.

2. Як змінюються іменники?

Іменники змінюються за числами, в однині за родами, відмінками.

3. Провідміняй слова рід, пісня, сонце. Проаналізуй відмінкові закінчення

іменників.

Відмінки Питання (допоміжні слова)

Н. в. що?

Р. в. чого? (немає)

Д. в. чому? (даю)

3. в. що? (бачу)

Ор. в. чим?

М. в. на (у) чому?

Кл. в. (агов)

сонц[я]

(ж. р., одн., Н. в.) й Україна (ж. р., одн.,

їх

число і відмінок.

Вправа 151 (сторінка 73)

2. Визначте головні члени речення. З якою

зимового бору вони змальовують? Який стан,

Кого нагадує зимовий бір? Чому?

Забрів у сніг,

втомився й ліг

та й снить пухкими снами

зимовий бір, мов чорний звір

зі срібними рогами. (Що?) бір (що робить?) снить, (що зробив?) забрів, втомився.

Однорідні присудки: забрів, втомився.

3. Випишіть прикметники та зв’язані з ними іменники. Чи можемо ми, спілкуючись, обходитися без прикметників? Для чого вони слугують у мовленні?

Пухкими снами, зимовий бір, чорний звір, срібними рогами. Снами (якими?) пухкими, бір (який?) зимовий, звір (який?) чорний, рогами (якими?)

срібними.

Вправа 152 (сторінка 74)

1. Із поданих складів утвори та запиши спільнокореневі слова. До яких частин мови вони належать?

Спільнокореневі (споріднені) слова: сріблиться, сріблястий, срібло.

Визначили частини мови за питаннями: сріблиться (що робить?, дієслово), сріблястий (який?, прикметник), срібло (що?, іменник).

2. Прочитай поетичні рядки. Спиши. Підкресли прикметники.

називають?

Сосновий ліс перебирає струни,

рокоче тиша на глухих басах.

Ліс (який?) сосновий, на басах (яких?) глухих.

Вправа 153 (сторінка 74)

1. Прочитай.

ліс

які

шапках (яких?) чорних,

снігурі. Вправа 157 (сторінка 76)

2. Спишіть

роль прикметників у реченні. (хто?) снігурі (що роблять?) прилітають;

(які?) жарогруді;

прилітають (куди?, до кого?) до нас;

прилітають (із чим?) із сніжком; сніжком (яким?) білим.

Основа речення: снігурі прилітають.

Словосполучення: жарогруді снігурі; прилітають

сніжком.

У реченні прикметники переважно

Вправа 158 (сторінка 76)

1. Прочитай оповідання. Які закінчення

Поясни, чому ти так вважаєш. 2. Визнач у тексті зачин, основну і заключну частини.

Запиши з голосу заключну частину оповідання.

Зачин Узимку, буває, захочеш мерзл[у] ягод[у] калинов[у] скуштувати. Простягнеш руку до засніжен[их] віт[], а добр[а] половин[а] гронок фур та й полетіла. Основна

й не розгледиш їх.

Кінцівка

падають (на що?) на горби, долини, на міста, на села; стелять (що?) килим; килим (який?) білий.

Основа речення (підмет і

присудок):

сніжинки падають, стелять.

Однорідні присудки: падають, стелять.

Словосполучення: падають на горби, долини, на міста, на села; килим стелять; білий килим.

Другорядні члени речення: горби, долини, міста, села, килим, білий.

Однорідні другорядні члени речення: горби, долини, міста, села.

3. Випиши словосполучення прикметника з іменником. Визнач

прикметника з коментуванням.

Білий (ч. р., Зн. в.) килим.

Відмінок прикметника легше визначити за відмінком пов’язаного іменника:

килим (що?, другорядний член речення, Зн. в.)

Вправа 161 (сторінка 77)

Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому.

Білий, біліє, білого.

«Зайве» дієслово

«Зайве» слово білого

Вправа 162 (сторінка 77)

1. До поданих іменників

словосполучення.

Вечірня зірочка, красива зірочка,

2. Визнач рід і число іменників та зв’язаних з ними прикметників.

Біл[ий] (який?, ч. р., одн.) цвіт (він/мій, ч. р., одн.) на калині, біл[а] (яка?, ж. р., одн.) стежка (вона/моя, ж. р., одн.) в долині, біл[і] (мн.) хмари (мн.) у небі, біл[е] (яке?, с. р., одн.) личко (воно/моє, с. р., одн.) у тебе.

§ 24. Відмінювання прикметників Вправа 165 (сторінка 78)

1. Прочитай і відгадай загадку. Загадка Відгадка

Жовтогруді щебетушки мають чорні капелюшки, сірі лапки, білі щічки й називаються ...

Синички

2. Випиши словосполучення, які допомогли тобі відгадати загадку. Став питання

від іменника до прикметника. Виділи закінчення прикметників.

Жовтогруд[і] щебетушки, чорн[і] капелюшки, сір[і] лапки, біл[і] щічки.

Поставили питання від іменника до прикметника: щебетушки (які?) жовтогруді,

капелюшки (які?) чорні, лапки (які?) сірі, щічки (які?) білі.

Вправа 166 (сторінка 79)

1. Розгляньте таблицю.

змінюється прикметник,

працьовита (сорока), працьовите (пташеня). Зробіть

Р.

Зн.

в.

М.

в. (на)

168 (сторінка 79)

3. Спишіть, уставляючи пропущені закінчення. Зверніть

прикметників чоловічого роду в

Бачу (кого?) грака (якого?) чорного;

(що?) ліс (який?) чорний. Вправа 169 (сторінка 81)

II варіант

Дружн[ій], дружн[я], дружн[є].

відмінку. Зробіть висновок.

Вправа 170 (сторінка 82)

1. Провідміняй

Н. в. який? могутній зелений

в. якого?

2. З одним словосполученням

з прийменником, Зн. в.).

Вправа 173 (сторінка 83)

Із поданих складів утвори і

синонімами. За потреби скористайся тлумачним словником.

Синоніми: іній, паморозь (і-ній, па-мо-розь)

Вправа 174 (сторінка 83)

1. Виразно прочитайте

створила срібне свято для дерев?

Цей уривок описує зиму,

в.) звуком. Ловить сонячних (мн., Ор. в.) зайчиків. Весело розважаються

з вірша прикметники і зв’язані з ними за змістом іменники. У якому

значенні вжито прикметники прямому чи переносному?

створюється? 3. Визнач число, рід та відмінок прикметників.

враження

Рожевий (одн., ч. p., Н. в.) ранок, сніги лебедині (мн., Зн. в.), біле (одн., с. p., Н. в.)

срібло.

Прикметники вжиті у переносному значенні.

Вправа 176 (сторінка 84)

2. Які думки, почуття, спогади пробуджує поезія?

Поезія пробуджує думки, почуття, спогади про святкування Різдва…

3. Випиши з вірша прикметники-антоніми. Визнач їх рід, число та відмінок.

На чорне (одн., с. р., М. в.), біле (одн., с. p., Н. в.)

Вправа 177 (сторінка 85)

Спиши слова і речення.

Щедрівки, колядки, щедрий.

З Різдвом Христовим, Україно!

Вправа 178 (сторінка 85)

2. Розкажіть, чи святкують

Різдво – велике релігійне свято. Перше надвечір’я називається

шляхом (одн., ч. p., Op. в.) терновим (одн., ч. p., Op. в.);

віть (одн., ж. p., Н. в.) тернова (одн., ж. p., Н. в.).

Вправа 179 (сторінка 85)

1. Прочитай і спиши текст. Добери до нього заголовок, який

думку твору.

Заголовок, який

(мн., Д. в.)

онуків,

скуштувати святої (ж. р.,

Р. в.) страви. Це дуже гарний (ч. p., одн., Н. в.) звичай, якого нема в інших народів.

традиції зберігається зв'язок між живими (мн., Ор. в.) і давно померлими (мн., Ор. в.), і такому народу

Вправа 182 (сторінка 86)

1. Спиши слова та речення.

Бабуся, прабабуся.

Вишиває нам бабуся рушники.

2. До іменників бабуся, рушники добери і запиши спільнокореневі прикметники.

Бабуся — бабусин, бабунин, бабин; рушники — рушникове, рушничкове.

Вправа 183 (сторінка 87)

1. Розгляньте портрет бабусі, написаний онуком-художником.

в цієї жінки? Які в неї очі, волосся?

Вираз обличчя втомлений, очі добрі, волосся сиве.

2. Які почуття пробуджує картина? Чи можна, на вашу думку,

прислів’я «Життя прожити не поле перейти» як заголовок

Як заголовок можна використати

3. Складіть і

Вправа 185 (сторінка 88)

Спиши вірш. Підкресли прикметники. Зверни увагу на їх правопис.

Читанню, співам і письму

учили в школі січовій.

Ще мали вправ військових тьму,

щоб ріс козацький рід новий

Січовій (якій?), військових (яких?), козацький (який?), новий (який?)

Вправа 186 (сторінка 88)

Спиши слова і речення.

Запорозькі, козацькі.

Запорозькі козаки — рідної землі захисники.

Вправа 187 (сторінка 88)

2. Дізнайтеся, що означає слово рекрути.

Рекрути — солдати-новобранці.

3. Складіть до тексту план. Розкажіть, як

українців.

1) Павло Полуботок – гетьман.

2) Листи до царя.

3) Тверда відповідь гетьмана.

4. Від виділених іменників

їх вимовою та написанням.

Царя — царський,

3. Визнач рід, число та

кінцевими приголосними основи.

по найтемніших (мн., М. в.) закутках,

прозорого (с. p., одн., P. в.) неба;

вечірньої (ж. р., одн., P. в.) роси;

на кленовому (ч. р., одн., М. в.) листку.

По найтемніших (по яких?, М. в.) закутках (по

неба (чого?, Р. в.), вечірньої (якої ?, P. в.)

в.) листку (на чому?, М. в.)

Вправа 191 (сторінка 90)

Із поданих складів

закінчення.

Вірн[ий], давн[ій], гарн[ий]

Вправа 192 (сторінка

в. якого?

(на якому?,

III

Н. в. яка? ясн[а] літн[я] днина

Р. в. якої? ясн[ої] літнь[ої] днини

Д. в. якій?

ясн[ій] літн[ій] днині

Зн. в. яку? ясн[у] літн[ю] днину

Ор. в. якою?

ясн[ою] літнь[ою] дниною

М. в. у якій? (у) ясн[ій] літн[ій] днині

варіант

Н. в. яке? ясн[е] літн[є] небо

Р. в. якого?

Д. в. якому?

Зн. в. яке?

Ор. в. яким?

ясн[ого] літнь[ого] неба

ясн[ому] літнь[ому] небу

ясн[ому] літнь[ому] небові

ясн[е] літн[є] небо

ясн[им] літн[ім] небом

М. в. у якому? (у) ясн[ому] літнь[ому] небі

Вправа 193 (сторінка 91)

Прочитай і спиши речення. Визнач, у якому

словосполучення. Зверни увагу на закінчення прикметників.

В осінньому (М. в.) лісі пахне грибами.

В осіннім (М. в.) лісі всюди казка: тут різні барви, кольори.

У місцевому відмінку однини прикметники

дві форми: в осінньому і в осіннім.

Прикметники в короткій формі часто

Вправа 194 (сторінка

затінку, дивляться широко,

Спільнокореневі слова: малий — малюк, малеча, маленький, малесенький, малуватий, мало, помалу, малявка,

мальки, малувато; чорні — чорненькі, чорнесенькі, чорнявий, чорнити, чорнота, чорніти, чорно, пречорні; глибокі — глибина, вглиб, глибоко, глибоченько, заглибина, углиб, глибинні.

Антоніми:

малий — великий, чорні — білі, глибокі — мілкі.

Синоніми:

малий — дрібний, крихітний, невеликий;

чорний — темний, темрявий;

глибокі — бездонні, безмірні.

Вправа 195 (сторінка 92)

1. Прочитай поетичні рядки. Яке

1. Запиши подані словосполучення

Музична школа — музичн[ій] школі, у музичн[ій] школі;

осіння хмара — осінн[ій] хмарі, на осінн[ій] хмарі; рідна земля — рідн[ій] землі, на рідн[ій] землі;

давня казка — давн[ій] казці, у давн[ій] казці;

висока температура — висок[ій] температурі, при висок[ій] температурі;

вечірня зоря — вечірн[ій] зорі, у вечірн[ій] зорі.

Вправа 198 (сторінка 93)

1. Спиши прислів’я, вставляючи пропущені закінчення. Визнач, у яких

ужито ці прикметники.

На чорній (М. в.) землі білий хліб родить.

Добрій (Д. в) дитині завжди більше ласки перепадає.

На сухій (М. в.) гілці соловей не співає.

Дружній (Д. в.) череді вовк не страшний.

Вправа 199 (сторінка 93)

Спиши речення, вставляючи пропущені

прикметників.

На крислатій (М. в.) яблуні повільно наливаються

Крапельки роси

Хочеться подякувати полтавській

спільних інтересів.

Вправа 201 (сторінка 93)

Спиши слова. Поміркуй, як їх

Друг, подруга, побратим.

Спільнокореневі слова: друг, подруга.

Синоніми: друг, побратим.

Вправа 202 (сторінка 94)

1. Провідміняйте письмово словосполучення

прикметниках

правильність

Н. в. які?

в. яких?

Зн. в. які?

Ор. в. якими?

(ч. p., одн., Н. в.) принц;

(ж. р., одн., М. в.);

(ч. р., одн., P. в.) принца;

схожа (ж. p., одн., Н. в.);

(мн., Зн. в.), скромні (мн., Зн. в.) квіти;

(ж. p., одн., Н. в.) гостя;

(ж. p., одн., Зн. в.) квітку.

в. які?

в. яких?

в. яким?

в. які?

в. якими?

1. Яка частина мови називається прикметником?

Прикметник – самостійна частина мови, яка називає ознаку предмета.

2. Як змінюються прикметники?

Прикметники змінюються за числами, відмінками, в однині за родами.

3. З якою частиною мови прикметник найчастіше зв’язаний у реченні?

У реченні найчастіше зв’язаний з іменником.

4. Прочитай. Знайди в кожному рядку «зайве» слово. Поясни свій вибір. Милий, гарний, симпатичний — синоніми. «Зайве» добрий — має інше значення. Синій, жовтий, червоний — прикметники. «Зайве» синіти — дієслово.

5. Від поданих іменників утвори і запиши прикметники. Поясни їх написання. Завод — заводський, людина —

село сільський, Збараж —

шахтарський, сусід — сусідський,

закінчення. Визнач рід, число

Ранок.

Із перлистого (ч. р., одн., Р. в.) туману

при яснім (с. р., одн., М. в.) моїм

зорі і вогні.

Гасить зорі і вогні

у туманній (ж. р., одн.,

лічбі? На які питання відповідають ці слова?

Три, четвертий, п'ятий, шостий.

Три (скільки?, кількість), четвертий (котрий?, порядок), п'ятий (котрий?, порядок),

шостий (котрий?, порядок)

Вправа 205 (сторінка 96)

2. Спишіть перше речення.

прикметниками.

Раз, два, три, чотири, п'ять — п'ятеро малих пташат летять!

Частини мови визначаємо за питаннями: раз (скільки?, числівник), два (скільки?, числівник), три (скільки?, числівник), чотири (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник) – п’ятеро (скільки?, числівник) малих (яких?, прикметник) пташат (кого?, іменник) летять (що роблять?, дієслово).

3. Прочитайте і спишіть подані нижче слова.

З’ясуйте, чи є ці слова спорідненими. Доведіть

Споріднені слова: п'ятеро, п'ять, п'ятірка, п'ятий, уп'ятьох, уп'яте, п'ятниця, п'ятдесят,

п'ятсот.

П'ятеро (скільки?, числівник), п'ять (скільки?, числівник), п'ятірка (що?, іменник), п'ятий (котрий?, числівник), уп'ятьох (як?, прислівник), уп'яте (як?, прислівник),

п'ятниця (що?, іменник), п'ятдесят (скільки?, числівник), п'ятсот (скільки?, числівник).

Вправа 206 (сторінка 97)

1. Із поданих складів утвори

вони належать?

Спільнокореневі слова: числівник, число,

Числівник (що?, іменник), число (що?, іменник), обчислити (що зробити?, дієслово).

2. Спиши приказку. Про кого так кажуть?

Сім п'ятниць на тиждень

Так кажуть про людину, яка

дванадцять (скільки?, кількість)

3. Спробуй пояснити походження назв

Вправа 208 (сторінка 97)

1. Прочитай і спиши прислів’я. У якому значенні

(одна)?

За одного вченого десять невчених дають. (Один вчений – багато).

Влітку один тиждень рік годує. (Один тиждень – багато).

Одна квітка не зробить вінка. (Одна квітка – мало).

За двома зайцями не женись, бо й одного не впіймаєш. (Одного зайця – мало).

Одна голова добре, а дві — краще. (Одна голова – мало)

2. Добери і запиши ще одне-два прислів’я з числівниками.

Влітку один тиждень рік годує.

Краще раз побачити, ніж тричі почути. § 30. Вимова і правопис числівників

Вправа 209 (сторінка 98)

1. Прочитай (проспівай) колядку. Які числівники в

вони відповідають?

Числівники: три, перший, другий, третій.

ужито?

Три (скільки?), перший (котрий?), другий (котрий?), третій (котрий?)

2. Поміркуй, чому в народній творчості

У народній творчості часто трапляється числівник три, що пов’язано з віруванням

людей.

Вправа 210 (сторінка 98)

2. Випишіть: І варіант числівники; II варіант іменники; III варіант

прикметники. Поставте до цих слів питання.

I варіант — форми числівника.

Три (скільки?), третій (котрий?), троє (скільки?).

II варіант іменники.

Трійка (що?), трійця (що?), тризуб (що?), трикутник (що?).

ІІІ варіант — прикметники.

Триколісний (який?), триєдиний (який?), тригодинний (який?).

Вправа 211 (сторінка 99)

2. Що спільного між числівниками, які відповідають на питання скільки?, та іменниками?

Спільне між кількісними числівниками та іменниками: мають подібні відмінкові

закінчення з іменниками.

3. Що спільного між числівниками,

та прикметниками? Спільне між порядковими числівниками та

Вправа

Р. в.) ланів пшениця, із сімох (скількох?, Р. в.)

криниць водиця. Не хвали третього (котрого?, Р. в.) дня, а хвали третього (котрого?, Р. в.) году. Ідеш на день — хліба бери на три (скільки?, Н. в.) дні. В роботі «ох», а їсть за трьох (скількох?, Зн. в.).

3. Поясни, як ти розумієш зміст другого прислів’я. Не хвали третього дня, а хвали третього году. (Не поспішай робити висновки).

Вправа 214 (сторінка 100)

1. Прочитай і спиши. Числівники, виражені цифрами, запиши словами. 2. Поясни,

як ти розумієш зміст цих фразеологізмів.

Бути на сьомому небі — бути щасливим.

За сімома печатками — щось незрозуміле.

Сльози в три ручаї — чогось дуже багато.

Кований на всі чотири ноги — бути досвідченим.

Зігнувся

Вправа 215 (сторінка 100)

1. Прочитайте вірш. Доберіть до нього заголовок.

Заголовок: «Золота хвилина».

2. Спишіть два останні рядки. Чому хвилину називають золотою, найдорожчою?

У якому значенні вжито ці слова?

Слово в переносному значенні: золота хвилина (важлива, дорогоцінна).

Вправа 216 (сторінка 101)

1. Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Чому?

Шістдесят, шістсот, шістка. «Зайвий» іменник шістка серед числівників.

Шістдесят (скільки?, числівник), шістсот (скільки?, числівник), шістка (що?, іменник).

2. Запиши повну відповідь

уроки почалися

Вправа 217 (сторінка 101)

100 – (25 + 15) = 60

На

100 – (15 + 5) = 80

На третьому крилі не

100 – (20 + 10) = 70

На четвертому крилі не вистачає п'ятдесяти.

100 – (20 + 30) = 50

Вправа 218 (сторінка 102)

1. Прочитай. Який це текст: художній чи науково-

думку.

Стиль мовлення: науково-художній (лаконічність, конкретика, числа,

ставлення автора до написаного).

2. Спиши, замінюючи числа числівниками. Усно став до числівників питання.

За один рік Земля робить повний оберт навколо Сонця.

За цей період чотири рази змінюються пори року, минає дванадцять

два тижні.

Один (скільки?), чотири (скільки?), дванадцять (скільки?), п'ятдесят два (скільки?)

Вправа 219 (сторінка 102)

1. Прочитай текст. Добери до

Заголовок тесту: «Хвилина», «Хвилина золота», «Одна хвилина».

2. Спиши, замінюючи числа числівниками.

означають. Поміркуйте, замість яких

свої міркування з правилом.

Ту, я, я, вами, всім, мого.

Ту (яку?, як прийменник), я (хто?, як іменника), я (хто?, як іменник), вами (з ким?,

як іменник), всім (кому?, як іменник), мого (чийого?, як прикметник).

Вправа 221 (сторінка 104)

2. Знайди і підкресли займенник. На яке питання він відповідає? Замість якої

частини мови вживається?

Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила

Моя (чия?, замість прикметника).

Вправа 222 (сторінка 104)

1. Розгляньте малюнок і прочитайте уривок з оповідання. Складіть

нього план.

План.

1. Нателла в колі будівельників.

2. Олень відкрив, а я помітила.

3. Вода буде зватися «Нателла».

2. Які займенники використано в тексті? З якою метою?

Займенники дозволяють уникати повторів в реченні.

З нею (ким?), нам (кому?), ти (хто?), я (хто?), сам (який?), його (що?), отой (який?), ми (хто?), з ним (ким?), він (хто?), свого (якого?), себе (кого?), тією (якою?), ця (яка?).

3. Випишіть з тексту п’ять займенників: I варіант ужитих замість іменників; II варіант ужитих замість прикметників.

I варіант — п’ять займенників, ужитих

Ти, я, його, ми, він.

II варіант — п’ять займенників, ужитих

Сам, отой, свого, тією, ця.

Вправа 223 (сторінка 105)

2. Підкресли займенники. Усно

частин мови вони вживаються.

У вечір такий нам не спиться.

Хто живе в гаю-діброві, кожен має свою мову.

Куди, куди тебе заводять мандри?

прикметників.

Стільки цвіту-синьодзвону – засиніло все від льону! Слався, рідна Україно, наша земле золота... Вчора я ходив на став і рибалив, звісно.

Такий (який?, замість прикметника), нам (кому?, замість іменника), хто (хто?, замість іменника), свою (чию?, замість прикметника), кожен (який?, замість прикметника), тебе (кого?, замість іменника), наша (чия?,

224 (сторінка 105)

— Про що співає колосок?

— Про те, як він росте.

— Про що виспівує земля?

— Про неба синь і шир.

— Про що співаєм ти і я?

— Про щастя і про мир!

Він (що?, замість іменника), ти (хто?, замість іменника), я (хто?, замість іменника)

Вправа 225 (сторінка 106)

Спиши слова. Поміркуй, якими особовими займенниками їх можна замінити.

Юрко, Віра, Тетянка.

Юрко (він), Віра (вона), Тетянка (вона).

Вправа 227 (сторінка 106)

1. Прочитайте діалог. Висловте припущення, між ким відбувається розмова.

Розіграйте діалог в особах. 2. Спишіть текст. Підкресліть займенники та вкажіть

їх особу і число. За потреби користуйтесь таблицею на с. 106.

— Васильку, ти (2 ос., одн.) був сьогодні на фермі?

— Так, я (1 ос., одн.) ходив туди. А ось Юрка чомусь не було.

— Він (3 ос., одн.) захворів. Замість Юрка

разом працювали?

— Ні. Я (1 ос., одн.) допомагав

Вправа 229 (сторінка 108)

2. Розкажи, яким ти

що

належать? Сніг-білоніг, борода патлата, ноги босі, білі брови, білий ніс. Визначаємо частини мови за питаннями: сніг-білоніг (що?, іменник), борода (що?, іменник), патлата (яка?, прикметник), ноги (що?, іменник) босі (які?, прикметник), білі (які?, прикметник), брови (що?, іменник), білий (який?, прикметник), ніс (що?, іменник). 3. Який займенник вжито у творі? Визнач його особу та число.

Займенник: мені (1 ос., одн.).

Вправа 231 (сторінка 108)

2. Підкресли займенник 1-ї особи однини. Визнач

відмінок у кожному реченні. Мені (Д. в.) тринадцятий минало. Я (Н. в.) пас ягнята за селом.

Мені (кому?, Д. в.), я (хто?, Н. в.)

Вправа 232 (сторінка 109)

1. Прочитай текст. Поміркуй, про що

здогадатися?

Я народився високо в небі.

Мене

Займенники

4. Спиши перше

Я народився високо в небі. (Що?) я (що зробив?) народився.

На мені добре видно сліди звірів.

Видно (на чому?) на мені.

їхній (чиїй?,

острови»,

Кличуть нас (мн., Р. в.) у мандри

Нас (кого?, Р. в.)

Вправа 235 (сторінка 110)

2. У яких випадках

Займенник

або шанованих.

237 (сторінка

тебе є справжній (ч. p., одн., Н. в.) друг/справжня (ж. p., одн., Н.

на допомогу. Велике щастя для тебе допомагати своїм друзям.

Справжній (одн., закінчення ч. р. –ий, який?, Н. в.) друг (одн., він/мій ч. р., хто?, підмет, Н. в.).

Справжня (одн., закінчення ж. р. –я, яка?, Н. в.) подруга (одн., вона/моя ж. р., хто?,

підмет, Н. в.).

Прикметник узгоджується з пов’язаним іменником.

Вправа 239 (сторінка 111)

2. Випиши особові займенники.

Н. в.), ми (1 ос., мн., Н. в.), в його (3 ос., одн., Р. в.)

Ти (2 ос. одн., хто?, Н. в.), ми (1 ос. мн., хто?, Н. в.), в його (3 ос. одн. (ти), чого?, Р. в.)

Вправа 240 (сторінка 112)

Спиши речення. Зроби звуко-буквений

-буквений аналіз слова:

4 склади: У-кра-ї-ну

8 звуків, звуковий розбір: [у к р а й і н у]

7 букв («у», «ка», «ер», «а», «ї», «ен», «у»)

ї завжди позначає два звуки [й], [і].

іменника.

Вправа 241 (сторінка 112)

2. Чим відрізняється написання

(див. с. 113).

Після

Вправа 242 (сторінка 113)

1. Прочитай текст. Які слова

крапок займенник він у відповідних відмінкових

Іван брів серед гірських сіножатей, як по озерах квіток.

Перед (ким?) ним у долині дрімали самотні оселі. І співали (кому?)

будили своїм дзвоном гірські потоки. Весь світ був (кому?) йому як казка, повна чудес.

Перед ним (ким?, Ор. в.), йому (кому?, Д. в.).

Вправа 243 (сторінка 113)

1. Розглянь малюнок і прочитай текст. Склади до нього план.

План.

1. Тисяч сонць на українській землі.

2. Пшениця, кукурудза – гордість землі.

3. Найбагатше царство буряків.

2. Випиши займенники 3-ї особи разом зі словами, з якими вони зв’язані

Визнач відмінки займенників.

Ось вони (Н. в.), за ними (Ор. в.) видніються,

Вони (що?, Н. в.), за ними (за

3. Випишіть з тексту

Ор. в.)

4. До дієслова надокучило доберіть синоніми. Синоніми: надокучило,

Вправа 246 (сторінка 115)

2. Продовжте казку: І варіант на

основі поданих нижче робочих матеріалів. 3. Виразно розкажіть

казки (за варіантами). 4. Запишіть свої твори.

займенники. Вкажіть їх особу, число та відмінок.

І варіант — продовжили казку на основі власних спостережень.

Якось уночі я (1 ос., одн., Н. в.) не спав. Мені (1 ос., одн., Д. в.) здалося, що біля вікна стоїть він (3 ос., одн., Н. в.), дядько Іній.

Я (1 ос., одн., Н. в.) міцно зіщулив очі, і прокинувся тільки під ранок.

вікно. З нього (3 ос., одн., Р. в.) на мене дивися іскристі візерунки.

Цієї ночі він (3 ос., одн., Н. в.), дядько

Я (1 ос., одн., хто?, Н. в.), мені (1 ос., одн., кому?, Д. в.), він (3

(3 ос., одн., чого?, Р. в.)

мелодії відтворено словами: шарудів (що робив?, дієслово)

миші (хто?, іменник); тривожним (яким?, прикметник) стогоном (чим?, іменник).

3. Доповни і запиши речення. Олесь наслухає, як у лузі...

1. Яка частина мови називається займенником?

Займенник – самостійна частина

його.

2. Які займенники належать до особових?

Займенники, які відповідають на питання, що й іменники, належать до особових.

3. Яке слово «зайве» в кожному рядку? Поясни, чому. Ти, тебе, тобі, вас, тобою, у тобі. «Зайве» вас – множина.

Я, мене, нам, мною, на мені. «Зайве» нам – множина.

Їй, вона, її, для неї, їх, на ній. «Зайве» їх – множина.

4. Спиши речення, ставлячи подані в дужках займенники у потрібному відмінку.

Визнач їх особу, число та відмінок.

Мама подарувала йому (3 ос., одн., Д. в.) цікаву книжку.

Ходімо в гори з нами (1 ос., мн. Ор. в.)!

Марійка подружилася зі мною (1 ос., одн., Ор. в.).

Сьогодні мене (1 ос., одн., Зн. в.) призначили черговим.

Ось Дніпро. По ньому (3 ос. , одн., М. в.) пливе білосніжний теплохід.

Вправа 248 (сторінка 117)

(Що?) весна (що зробила?) прийшла.

Зима стояла міцно до пори.

(Що?) зима (що робила?) стояла.

Вітри війнули з півдня.

(Що?) вітри (що зробили?) війнули.

тоді вона немов у Ворсклу з'їхала

(Що?) вона (що зробила?) з'їхала. Вправа 249 (сторінка 117)

чорну хмару, як на коня. Іде (що робить?) над землею, б'є (що

робить?) її золотою різкою-блискавицею.

Земля пробуджується (що робить?), одягається (що робить?) в розкішну

та зелені. Усе навколо оживає (що робить?): ліси, поля, діброви...

Вправа 252 (сторінка 119)

1. Прочитай вірш. Що нагадує поетові останній клаптик снігу?

пробуджує поезія?

Останній клаптик снігу нагадує поетові білу хустку.

2. Випиши виділені іменники та зв’язані

питання до дієслів за зразком.

Клаптик (що зробив?) заховавсь.

Зима (що робила?) тікала.

Хустка (що зробила?) загубилась.

Вправа 253 (сторінка 119)

1. Виразно прочитай

2. Поміркуй,

2. Спишіть останнє речення і підкресліть

вжито іменник, що є підметом?

Побачив горобчик (одн.) воду, скупався, зацвірінькав. (Хто?) горобчик (що зробив?) побачив, скупався, зацвірінькав. Однорідні присудки: побачив, скупався, зацвірінькав.

3. Поставте іменник-підмет у множині та відповідно перебудуйте речення.

Утворене речення запишіть.

Побачили горобчики воду, скупалися, зацвірінькали.

4. Порівняйте обидва речення. Поспостерігайте, як змінилися дієслова-присудки.

Зробіть висновок.

Дієслова змінюються за числами.

Вправа 256 (сторінка 120)

4. Спишіть уривок, у якому описується, як трясогузка бігла по піщаній

смужці. Підкресліть дієслова, що змальовують вдачу

питання і визначте число дієслів. Біжить берегом трясогузка — маленька

5. Запиши

-зи, ци-зю,

— Ци-зи, ци-зю!

— А навіщо тобі, трясогузко,

тобі?

—

-зи, ци-зю!..

Вправа 258 (сторінка 122)

1. Із поданих складів утвори і запиши дієслова.

чому.

Змивав, просох, падає.

«Зайве» падає – дієслово теперішнього часу.

Змивав (що робив?, мин. ч.), просох (що зробив?, мин. ч.), падає (що робить?, теп. ч.)

2. Спиши речення. Усно постав питання до дієслів.

Подивись: весна устала, сипле пишними квітками.

Подивись (що зроби?, дієслово): весна (що?, іменник) устала (що зробила?, дієслово), сипле (що робить?, дієслово), пишними (якими?, прикметник) квітками (чим?, іменник)

Вправа 259 (сторінка 122)

1. Пригадайте, як змінюються дієслова за часами. Як відрізнити одну часову форму

від іншої?

Часові формі розрізняємо за питаннями.

Що зробив Олег?

Що робить Олег?

Що зробить Олег?

мин. ч. теп. ч. майб. ч.

Олег накреслив сніжинку.

Олег вирізує сніжинку.

Олег розмалює сніжинку.

2. Розгляньте малюнки. Що виготовляє Олег?

Олег виготовляє сніжинку.

Вправа 260 (сторінка 123)

1. Прочитай

сонну.

Мета: надання образності мовленню, уособлення.

2. Випиши дієслова та визнач

часові форми за зразком.

Встала (мин. ч.), встає (теп. ч.); вставатиме, буде вставати, встане (майб. ч.); розбудила (мин. ч.), будить (теп. ч.); будитиме, буде будити, розбудить (майб. ч.); уквітчала (мин. ч.), квітчає (теп. ч.); квітчатиме, буде квітчати, уквітчає (майб. ч.); укрила (мин. ч.), укриває (теп. ч.); укриватиме, буде укривати, укриє (майб. ч.).

Вправа 261 (сторінка 124)

1. Прочитай поетичні рядки. Добери до них заголовок.

Заголовок: «Барвінок», «Барвінкова весна».

2. Випиши дієслова. У якому часі вони вжиті? До кожного дієслова

інші часові форми.

Гула (мин. ч.) — гуде (теп. ч.); гудітиме, буде гудіти, загуде (майб. ч.)

Лежить (теп. ч.) — лежав (мин. ч.); лежатиме, буде лежати, полежить (майб. ч.)

Стелиться (теп. ч.) — стелилося (мин. ч.); стелитиметься, буде стелитися, встелиться (майб. ч.)

Вправа 262 (сторінка 124) 2.

Хату на хаті має (теп. ч.), всім жабам рахунок знає (теп. ч.).

Має (що робить?, теп. ч.), мав (що робив?, мин. ч.), матиме (що робитиме?, майб. ч.), буде мати (що буде робити?, майб. ч.), знає (що робить?, теп. ч.), знатиме (що робитиме?, майб. ч.), буде знати (що буде робити?, майб. ч.)

Вправа 264 (сторінка 125)

1. Прочитай. Розташуй речення

(що зробив?), виходив (що зробив?), приніс (що зробив?), виріс (що зробив?), розрізали (що зробили?), посипалися (що зробили?), дізнавшись (що зробивши?), упіймав (що зробив?), перебив (що зробив?), лікувати (що зробив?), одужавши (що зробивши?), залишив (що зробив?), урятувався (що зробив?)

Вправа 265 (сторінка 126)

1. Прочитай текст. Спиши,

Вправа 266 (сторінка 126)

2. Випишіть з текстів

поставте питання. 3. Визначте час і

стовпчику, з коментуванням.

Часова форма дієслова Неозначена форма дієслова

Виховую (що роблю?, теп. ч. одн.)

сяду (що зроблю?, майб. ч., одн.)

пересилюю (що роблю?, теп. ч., одн.)

Силу волі я виховую на звичайнісіньких

справах. Наприклад, сяду за уроки, а

тут хочеться побігати, погратись.

От я і пересилюю себе.

Вправа 267 (сторінка 127)

виховувати (що робити?)

пересилювати (що робити?)

сісти (що зробити?)

Силу волі слід виховувати на

звичайнісіньких справах. Наприклад, учневі треба сісти за уроки, а йому хочеться

побігати, погратись. Ось тут і потрібно пересилювати себе.

Із поданих складів утвори і запиши слова.

без повчального змісту.

Вправа 268 (сторінка 127) Спиши

питання.

Добре того вчити, хто хоче все знати.

Не на користь книги читать, якщо

Треба знати, що де казати.

Краще добре робити, ніж гарно говорити.

Дієслова в неозначеній

робити, говорити.

Вправа 269 (сторінка 127)

2. У якій

2. Художньо оформити титульну сторінку.

3. На внутрішніх сторінках написати побажання.

4. Вітальна листівка готова.

Вправа 270 (сторінка 128)

Склади і запиши текст поради однокласникам,

роботи з української мови.

1. Повторити правила за підручника.

2. Перечитати зроблені завдання у зошиті.

3. Налаштуватися на успіх.

Вправа 271 (сторінка 128)

1. Прочитай і відгадай загадку. Які слова

ідеться?

знають, дружать, засівають. Знають (що роблять?, теп. ч.),

теп. ч.)

Змінені слова Спільнокореневі (що я роблю?) засіваю (що ти робиш?) засіваєш (що ми робимо?) засіваємо (що ви робите?) засіваєте (що?) сівба (що зробити?) засіяти (які?) засіяні (хто?) сіячі, сівачі

Я (1 ос., одн.), ти (2 ос., одн.), ми (1 ос., мн.), ви (2 ос., мн.)

Вправа 272 (сторінка 129)

1. Із поданих складів утвори і запиши слова. Яке серед них «зайве»?

число

1 ос. одн.

2 ос. одн.

3 ос. одн.

1 ос. мн.

2 ос. мн.

3 ос. мн.

займенник

вона, воно

Вправа 274 (сторінка 130)

береж[у], чу[ю], бач[у], любл[ю]

береж[еш], чу[єш], бач[иш], люб[иш]

береж[е], чу[є], бач[ить], люб[ить]

береж[Емо], чу[ємо], бач[имо], люб[имо]

береж[ете], чу[єте], бач[ите], люб[ите]

береж[уть], чу[ють], бач[ать], любл[ять]

2. Підкресли дієслова теперішнього часу та виділи в них закінчення. Визнач особу і число дієслів, скориставшись даною порадою.

Дорогі друзі!

У кожного з вас є своя улюблена книга, улюблений персонаж. З

ход[ите] (2 ос., мн.) в походи, дума[єте] (2 ос., мн.) і мрі[єте] (2 ос., мн.), раді[єте] (2 ос., мн.) і суму[єте] (2 ос., мн.), бор[ете]сь (2 ос., мн.) і перемага[єте] (2 ос., мн.).

Вправа 275 (сторінка 130)

1. Склади і запиши коротку розповідь про свою улюблену

в тексті дієслова

Вправа

(що зроблю?), потопчу (що зроблю?). Вилітав (що робив?, мин.

Теп. ч. Доп. займенник

Вправа 279 (сторінка 132)

зіграє, буде грати, гратиме.

заспівають, будуть співати, співатимуть.

побіжиш, будеш бігти, бігтимеш.

постоїте, будете стояти, стоятимете.

2. Випиши дієслова майбутнього часу.

Усно постав питання.

Вирост[у] (1 ос., одн.), збуду[ю] (1 ос., одн.), приб’[ю] (1 ос., одн.), посел[ю] (1 ос., одн.).

Виросту (що зроблю?), збудую (що зроблю?), приб’ю (що зроблю?), поселю (що зроблю?).

3. Запиши кожне дієслово у відповідній особовій формі теперішнього часу

закінчення.

(Що роблю?) Рост[у], буду[ю], прибива[ю], поселя[ю].

5. Від записаних тобою дієслів утвори форму майбутнього часу, яка

питання що буду робити? Зверни увагу, як змінюються такі дієслова.

(Що буду робити?) Буду рости, буду будувати, буду прибивати, буду поселяти. Вправа 280 (сторінка 133)

враження створюється завдяки цьому? Слова в переносному значенні: посіють

ІІІ ос.

одн.

І ос.

мн.

ІІ ос.

мн.

проросте проростатиме буде проростати

проростемо

проростатимемо будемо проростати

проростете

проростатимете будете проростати

Вправа 281 (сторінка 133)

2. Спиши

виражені? 3. Підкресли

зазеленить зеленітиме буде зеленіти

зазеленимо зеленітимемо будемо зеленіти

зазеленієте

зазеленіють

Подивлюся (майб., ч., 1 ос., одн.) на сонце.

Поклонюся (майб., ч., 1 ос.,

Справи (у кого?) сосен, звірів, птиць. Однорідні

запахнеш пахнутимеш будеш пахнути

засивієш сивітимеш будеш сивіти

запахне пахнутиме буде пахнути засивіє сивітиме буде сивіти

запахнемо пахнутимемо будемо пахнути

запахнете пахнутимете

засивіємо сивітимемо будемо сивіти

, і птиць.

Подивлюся (що я зроблю?, майб., ч., 1 ос., одн.), поклонюся (що я

ч., 1 ос., одн.)

Вправа 282 (сторінка 134)

1. Спиши слова. До яких

запитання.

закінчення.

I варіант — перший абзац тексту.

Ліс дріма[є].

II варіант — другий абзац. Чому колиш[е]ться гілка? Може, їй хоч[е]ться одірватися од дерева

далеко, аж до білої хмарки? Травинка хита[є]ться.

травинки нема[є] ніг? Перебралася б вона у тінь, прохолодилася.

не літа[ють] квіти?..

Вправа 285 (сторінка 135)

1. Прочитайте текст. Про яке дерево в ньому йдеться?

Дуб.

2. За якими ознаками ви розпізнали описане дерево?

Ознаки: кремезний, могутній, крислатий.

3. На основі поданого тексту складіть і запишіть:

(2 ос., мн.), ся[є] (3

мн.), чека[є] (3 ос., одн.), відчува[ю] (1 ос., одн.). Прося[є] (3 ос., одн.), згуб[иш]ся (2 ос., одн.), перелет[иш] (2 ос., одн.), задуму[ють]ся (3 ос., мн.), знайд[ете] (2 ос., мн.).

передають дієслова (біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю), тому

читати голосно у пришвидшеному темпі.

Весняну воду можна наділити такими ознаками: швидка, стрімка,

вільна, сильна, нестримна, грізна, шалена, бурхлива, нескорена.

2. За допомогою яких дієслів поетеса передає стрімкий плин весняної

руйнівну силу?

Стрімкий плин весняної води та її руйнівна сила передається

біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю.

3. Випиши дієслова. Визнач їх час, особу, число та виділи закінчення.

Біж[у] (теп. ч., 1 ос., одн.), стриба[ю] (теп. ч., 1 ос., одн.), рин[у] (теп. ч., 1 ос., одн.), збива[ю] (теп. ч., 1 ос., одн.), зрива[ю] (теп. ч., 1 ос., одн.).

4. Знайди у вірші слово, в якому звуків менше,

Слово, в якому звуків менше, ніж букв: гребельки. Звуковий розбір: [з] [г´ і р] [н а] [д о л

Особа, число

1 ос.

од. (я)

1 ос.

мн. (ми)

постриба[ю], порин[у], побіж[у], посто[ю]; стрибатим[у], ринутим[у], бігтим[у], стоятим[у]; буд[у] стрибати, буд[у] ринути, буд[у] бігти, буд[у] стояти;

постриба[ємо], порин[емо], побіж[имо],посто[їмо]; стрибатим[емо], ринутим[емо], бігтим[емо], стоятим[емо]; буд[емо] стрибати, буд[емо] ринути, буд[емо] бігти, буд[емо] стояти.

Вправа 289 (сторінка 137)

2. Знайдіть у тексті

1. Прочитай

Я все знаю, всіх учу, а сама завжди мовчу. Книга Допомогли впізнати відгадку дієслова: знаю, учу, мовчу.

2. Випиши дієслова. Визнач їх час, число, особу та виділи закінчення.

Зна[ю] (теп. ч., 1 ос., одн.), уч[у] (теп. ч., 1 ос., одн.), мовч[у] (теп. ч., 1 ос., одн.).

3. Від кожного дієслова утвори і запиши форми 2-ї

теперішнього часу. Познач закінчення.

Зна[єш], зна[єте];

уч[иш], уч[ите];

мовч[иш], мовч[ите].

Вправа 291 (сторінка 138)

Спиши слова. Поміркуй, як їх можна

Забудеш, згадаєш, спогад.

Антоніми: забудеш — згадаєш.

Вправа 292 (сторінка 138)

2. До дієслів теперішнього

Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок. Особа

число

2 ос.

одн. (ти)

2 ос.

мн. (ви)

та

час

Напиш[еш], полет[иш], задзвен[иш], посто[їш]; буд[еш] писати, буд[еш] летіти, буд[еш] дзвеніти, буд[еш] стояти; писатим[еш], летітим[еш], дзвенітим[еш], стоятим[еш].

Напиш[ете], полет[ите], задзвен[ите], посто[їте]; буд[ете] писати, буд[ете] летіти, буд[ете] дзвеніти, буд[ете] стояти; писатим[ете], летітим[ете], дзвенітим[ете], стоятим[ете].

Вправа 293 (сторінка 138)

1. Скористайся довідкою та доповни і

Як дбаєш, так і маєш. (Бути ощадливим)

2. У якому часі вжито дієслова?

їх

та число і

закінчення. Час – не птах, за хвіст не втрима[єш] (майб. ч., 3 ос., одн.). Що посі[єш] (майб. ч., 2 ос., одн.), те й пожн[еш] (майб. ч., 2 ос., одн.).

(майб.

Вправа 294 (сторінка 138)

2. Спиши, замінюючи

Веселики-журавлі, що нес[ете] на крилі?

Ти

Є на світі така країна, де побач[ите] ви пінгвіна.

Ви зна[єте], як сплять старі гаї?

Вправа 295 (сторінка 139)

хмари...

2. Як називає поет свої думи про долю народу? Поміркуй, чому.

Шевченко свої думи про долю народу у поезії називає квітами, дітьми.

3. Знайди у вірші слова, які звучать однаково, але мають різні значення. До яких

частин мови вони належать?

Діти (іменник), діти (дієслово).

Думи мої, думи мої, квіти мої, діти (хто?)!

Виростав вас, доглядав вас, — де ж мені вас діти (що зробити?)?..

Вправа 296 (сторінка 139)

2. До дієслів теперішнього часу доберіть відповідні форми майбутнього часу.

Зіставте їх закінчення. Зробіть висновок.

3 ос.

одн.

(він, вона, воно)

3 ос.

мн.

(вони)

зацвіт[е]

буд[е] цвісти цвістим[е]

Зацвіт[уть]

буд[уть]

цвісти

цвістим[уть]

Вправа 297 (сторінка 140)

вкри[є] буд[е] вкривати

вкриватим[е]

вкри[ють]

буд[уть]

вкривати

вкриватим[уть]

Спиши слова. Як їх можна згрупувати?

Спільнокореневі слова: догляд, доглядає.

Дієслова: виростає, доглядає. Іменник: догляд.

Вправа 298 (сторінка 140)

замовч[ить]

буд[е]

мовчати

мовчатим[е]

замовч[ать]

буд[уть]

мовчати

мовчатим[уть]

посто[їть]

буд[е] стояти стоятим[е]

посто[ять]

буд[уть]

стояти

стоятим[уть]

теперішнього часу, вжиті у 3-

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою,

поговорим тихесенько

в неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

сонечко сіда[є],

як у Дніпра веселочка

воду позича[є].

3. До виділених слів

Вечірняя

2. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Визначте час,

Стежка, стежити, стежинка.

Спільнокореневі слова:

пташка? Чи вітерець-легковій? Хто знає?.. Манить, ступиш — ступлять, спинишся — спиняться, ітимеш — ідуть, йтимеш — йдуть, відчуваєш — відчувають.

3. До слова біжить усно добери спільнокореневі слова.

Біжить біг, бігунець, побіг, побігайчик, бігти, бігун, біганина, оббіг, забіг, бігом,

прибігти, перебіг, перебіжчик, вибіг, набіги, набігти, забігати, набіги,

Вправа 304 (сторінка 143)

1. Прочитай вірш. Добери до нього заголовок.

Заголовок: «Ніч», «Місячна ніч».

2. Спиши, ставлячи подані

не можна переносити з рядка в рядок. Серед ночі, серед ночі

ходить Місяць – срібні очі.

Сіра кицька крізь пітьму

в очі дивиться йому.

І дивується, й муркоче,

і спіймати Місяць хоче.

Ходить — ходять, дивиться

Вправа 305 (сторінка 143)

1. Прочитай вірш. Яку картину ти уявляєш?

Радісний вірш про пробудження

Вправа 306 (сторінка 143)

Спиши слова. Яке серед них «зайве»? Поясни, чому.

Плітка, плетиво, розплела.

Спільнокореневі слова: плетиво, розплела.

Вправа 307 (сторінка 144)

1. Прочитайте і відгадайте загадку.

сонечко устало, намистиночки зібрало. Роса

2. У якому значенні

4. Зверніть увагу

і рід іменників. Поміркуйте, які букви треба

іменники.

висновок, як змінюються дієслова минулого часу. Перевірте себе

Ніч (одн., ж. р.) (що зробила?) згубила намистинки.

Місяць (одн., ч. р.) (що зробив?) згубив намистинки.

Сонечко (одн., с. р.) (що зробило?) згубил[о] намистинки.

Зорі (мн.) (що зробили?) згубил[и] намистинки.

Рід іменника визначаємо в однині за допомогою додаткових слів: ніч (вона/моя, ж. р.),

місяць (він/мій, ч. р.), сонечко (воно/моє, ж. р.)

Вправа 308 (сторінка 145)

2. Випиши дієслова минулого часу.

цих дієсловах закінчення, графічно познач суфікси. Повдягал[и]ся (мн.), набігл[и] (мн.), вдарив[] (одн., ч. p.), полив[]ся (одн. ч. p.), розквітл[о] (одн., с. р.), вирішил[и] (мн.), посміхнул[о]ся (одн., с. p.).

3. До слова зелень добери

Вправа 311 (сторінка 147)

Спиши дієслова. Яке

дію, спрямовану

Зустрічаєш, зустрічаєшся.

Зустрічаєшся (дія спрямовується

на іншу особу).

Ти сьогодні зустрічаєшся

Вправа 312 (сторінка 147)

подругу?

1. До поданих дієслів додай -ся. Утворені дієслова запиши. Поясни, як змінився їх

зміст.

Миєшся, грієшся, хвилюєшся, дивуєшся.

Турбуються, просяться, відкриваються, вітаються.

2. Виразно прочитай дієслова на -ся. Як їх потрібно вимовляти? А писати?

Згідно звукового розбору слова в дієсловах 2-ї особи однини -шся вимовляємо як [с': а]: [м и й е с': а], [г р' і й

дієсловах

цих дієслів. Повний колос до землі гн[еть]ся (теп. ч., 3 ос.

одн.) , а порожній угору пн[еть]ся (теп. ч., 3

ос. одн.)

З ким повед[еш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.), від

того й набер[еш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.)

На годину спізн[иш]ся (майб. ч., 2 ос. одн.)

за рік не доженеш

Б'[єть]ся (теп. ч., 3 ос. одн.) як

(теп. ч., 3 ос.

хизуватися

спізнюватися

рахують), міркуєте (бо

5. Спиши речення.

їх час, число

Ожили (мин. ч., мн.) річки і розлилися (мин. ч., мн.) широкими морями.

Розкинулось (мин. ч., одн., с. р.) небо яскравою блакиттю.

Пробивається (теп. ч., 3 ос. одн.) до сонця молода трава.

На клені з'являються (теп. ч., 3 ос. мн.) пучечки зелених квітів.

Скоро білим цвітом укриються (майб. ч., 3 ос. мн.) сади.

ПРИСЛІВНИК

Вправа 315 (сторінка 149)

2. У якому тексті повніше змальовано картину

слова, які допомагають зрозуміти, коли

(що робив?) повівав; повівав (коли?) зранку; вітерець (який?) легенький.

Основа речення: повівав вітерець. Словосполучення: повівав зранку, легенький вітерець.

III

варіант. Внизу поважно похитувалась папороть. (Що?) папороть (що робила?) похитувалась;

похитувалась (як?) поважно;

похитувалась (де?) внизу.

Основа речення: похитувалась папороть.

Словосполучення: поважно похитувалась, внизу похитувалась.

Другорядні члени речення: поважно (як?, прислівник), внизу (де?, прислівник).

Вправа 316 (сторінка 150)

Спиши слова. З’ясуй, чи є серед них прислівники. Яке з цих слів «зайве»? Поясни, чому.

Радіє, радо, порада, радісно. «Зайве» порада (не є спорідненим)

Прислівники: (як?) радо, радісно.

Дієслово: (що робить?) радіє. Іменник: (що?) порада.

Вправа 317 (сторінка 150)

1. Прочитай і відгадай загадки. Доведи, що виділені слова це прислівники.

Визначаємо прислівники за питаннями: (коли?) уночі, (коли?) вдень, (де?) скрізь, (де?)

спереду, (де?) ззаду, (як?) чимдуж. Загадка

У-но-чі гу-ля-є, а вдень спо-чи

питання до прислівників за зразком.

Прислівники разом із пов’язаними словами (найчастіше дієсловами):

гуляє (коли?) уночі; спочиває (коли?) вдень; ходить (де?) скрізь;

вила (де?) спереду; мітла (де?) ззаду;

біжить (як?) чимдуж.

Вправа 318 (сторінка 150)

1. Розглянь малюнок.

2. Якою ти уявляєш

юна лісникова донька.

Визначаємо прислівники за питаннями: (як?) ледь, (куди?) вниз, (коли?) щоранку, (як?)

босоніж, (як?) легко, (куди?) назустріч.

Поставили питання від дієслів до прислівників: видніється (як?) ледь; в'ється (куди?)

вниз; спускається (коли?) щоранку; стрибає (як?) легко; усміхаючись (куди?)

Вправа 319 (сторінка 151)

1. Прочитай прислів’я. Поясни, як ти розумієш їх зміст. 2. Спиши.

інших частин мови? Посієш вчасно

Ставимо запитання

рясно; дарує (як?) щедро.

3. Знайди речення з однорідними

(Що?)

Основа речення: земля

Вправа 320 (сторінка 151)

2. Спиши вірш.

виражає? З яким словом зв’язаний у реченні?

Наполохавши

щогодини, а щомиті. Визначаємо за питаннями самостійні частини

А (сполучник) дівчинка

робить?) дієслово не (заперечна частка) щогодини (коли?, прислівник), а (сполучник) щомиті (коли, прислівник).

Вправа 322 (сторінка 152)

2. Визнач у кожному реченні час і число дієслова, з яким зв’язаний прислівник

весело.

Весело дзюрчить (теп. ч., одн.) весняний струмок.

Весело дзюрчав (мин. ч., одн.). весняний струмок.

Весело дзюрчатиме (майб. ч., одн.) весняний струмок.

Весело дзюрчать (теп. ч., мн.) весняні струмки.

3. Зроби висновок, як змінювалось дієслово. Чи змінювалась

прислівника?

Прислівник — незмінна частина мови.

Вправа 323 (сторінка 152)

1. Прочитайте і порівняйте тексти.

Виділені слова є

Смеркає. Гай востаннє (коли?)

усміхається променям призахідного

сонця. Тихо (як?) жебонить

струмок. Таємничо (як?) чорніють

густі лози, повиті сріблястим

туманом.

Смеркає. Гай усміхається останнім (яким?) променям

призахідного сонця. Жебонить тихий (який?) струмок. Чорніють таємничі (які?) густі лози, повиті сріблястим туманом.

2. Спишіть словосполучення. Порівняйте прислівники

Усміхається (як?) востаннє як? -є

(як?)

як?

(яким?)

(які?)

[ям]

(які?) [и]

щедр[ий] (який?) — щедро (як?), голосн[ий] (який?) — голосно (як?), повільн[е] (яке?) — повільно (як?), гаряч[ий] (який?) — гаряче (як?), чудов[а] (яка?) — чудово (як?), бадьор[а] (яка?) — бадьоро (як?), близьк[а] (яка?) — близько (як?), горд[ий] (який?) —

гордо (як?), замріян[е] (яке?) — замріяно (як?), лагідн[ий] (який?) — лагідно (як?),

добр[ий] (який?) — добре (як?).

Вправа 324 (сторінка 153)

1. Прочитай текст. Добери до нього заголовок.

Заголовок: «Живий барометр».

2. Чи відома тобі ця прикмета? Які ще прикмети передбачення дощу ти знаєш?

• Веселка під час дощу — до його швидкого закінчення.

• Відсутність роси на рослинах уранці —

• Жаби квакають уночі — до дощу.

• Ластівки літають низько — до дощу

• Червоне сонце вранці — до дощу

3. Випиши виділені дієслова та зв’язані

став до прислівників питання.

Говорить (як?) впевнено;

пролітають (як?) стрімко;

бурчить (як?) глухо;

кажеш (як?) правильно;

літають (де?) низько.

Вправа 325 (сторінка 154)

1. Прочитай вірш. Який настрій він створює?

Настрій: оптимістичний, замилуваний, радісний.

2. Випиши прислівники разом з дієсловами, з

дужках став до прислівників питання.

розпочався (коли?) нині;

гудуть (як?) невпинно; ходить (коли?) на світанку.

3. Знайди у вірші спільнокореневі

виражені? Запиши ці слова і познач корінь.

Примітка: корінь

Весняний, веснянку; бджоли, бджолині.

Визначаємо самостійні частини

(якій?, прикметник),

веснянку (що?, іменник), бджоли (хто?, іменник), бджолині (які?, прикметник)

Вправа 326 (сторінка 154) Спиши слова. Підкресли серед них те, у якому

-е).

Нова форма прислівника від прислівника з іншим коренем: добре — краще).

Вправа 328 (сторінка 155)

1. Від поданих прислівників утвори і запиши нові форми.

Голосно, сильно, темно, високо, швидко.

Голосніше, сильніше, темніше, вище, швидше.

Набагато голосніше, трохи сильніше, значно темніше, ще вище, куди швидше.

Найголосніше, найсильніше, найтемніше, найвище, найшвидше.

Якнайголосніше, щонайсильніше, якнайтемніше, якнайвище, щонайшвидше.

2. Склади і запиши речення з різними формами одного прислівника (на вибір).

Голосніше заспівали птахи.

Сьогодні птахи співали

якнайвеселіше.

3. Установи зв’язок слів у першому реченні. (хто?) бджола (що робить?) знає; знає (що?) погоду; знає (як?) краще;

речення: бджола

спільнокореневі слова.

Зацвіла в долині червона калина,

ніби засміялась дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

пташечка зраділа і защебетала.

Синоніми: любо, ласкаво, мило, приємно.

Спільнокореневі слова: любо, любка, любий, любити, люблять, любко, улюблений, любовний, Люба, Любонька, любимий, залюбила.

Вправа 331 (сторінка 156)

Спиши речення. Установи в ньому зв’язок слів.

Пишається над водою червона калина.

Зв'язок слів у реченні за питаннями: (що?) калина (що робить?) пишається;

пишається (де?, над чим?) над водою;

калина (яка?) червона.

Основа речення: пишається калина.

Словосполучення: пишається над водою, червона калина.

Вправа 332 (сторінка 156)

1. Прочитайте. Поділіть текст

Цвітуть яблуні.

ак тепло,

яблуні.

Непоширене просте речення.

Сонце вже встало і золотить повітря. Слід розрізняти, що в цьому реченні

відповідають на різні питання: (що?) сонце (що зробило?) встало, (що робить?) золотить;

встало (коли?) вже; золотить (що?) повітря.

Так тепло, так радісно птахи щебечуть під блакитним небом. Зв'язок слів у реченні за питаннями: (хто?) птахи (що роблять?) щебечуть; щебечуть (як?) тепло, радісно; щебечуть (де?, під чим?) під небом;

речення:

калинові грона.

Доводилось шукати (як?) довго і

наполегливо.

Однорідні другорядні члени речення, виражені прислівниками.

Доводилось шукати (чим?) лісами й полями, болотами та ярами. Однорідні другорядні члени речення, виражені іменниками.

2. Спиши текст. Підкресли прислівники. Усно постав до них питання.