— Мамо, — спитало Павученя, —
чому люди нас бояться? — А чому ти вважаєш, що вони нас бояться? — здивувалася мама. — Сьогодні повз моє павутиннячко проходили люди. Коли вони побачили мене, то голосно скрикнули: «Брр! Яка гидота!» — і повтікали, — пояснило засмучене Павученя.
4
— Знаєш, серденько, — сказала на те мама співчутливо, — на деякі питання не так легко відповісти відразу. Але якщо допитливе павученя ставитиме багато питань, то зможе знайти власні відповіді.
— Гм... — замислилось мале Павученя. Раптом йому дещо спало на думку, і, сповнене піднесення, воно попростувало ... ... до дядька Цибера. 5
дядько Цибер
Насправді довгоногий має ім’я Оскар. Але всі його називають дядьком Цибером, бо він страшенно цибатий. — Дядечку Цибере, чому люди нас бояться? — спитало мале Павученя. — Це дуже просто, — посміхнувся дядько Цибер. — Бо не можуть зрозуміти, як ми так елегантно пересуваємося на вісьмох лапках, а вони спотикаються навіть на своїх двох. — То через це люди нас бояться? — здивувалось мале Павученя, і, спантеличене, пішло далі ... ... до свого кузена Пункі.